Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 18. 06. 2024

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

18 червня 2024 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:02:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні колеги, я прошу, займайте місця, зараз ми почнемо наше пленарне засідання. Я прошу запросити народних депутатів, які ще знаходяться за межами цього залу, для того, щоб ми могли… Сьогодні в нас буде гостя, тому зараз, через 5 хвилин, розпочнемо.

Слава Україні!

Шановні народні депутати України, відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану" сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, я звертаю увагу, що згідно з прийнятою Верховною Радою України постановою усі присутні на пленарному засіданні не повинні поширювати інформацію щодо його початку, перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після оголошення перерви у пленарному засіданні. Прошу всіх колег неухильно дотримуватись прийнятого українським парламентом рішення та відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні колеги, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, минулий тиждень позначився непересічною динамікою міжнародних подій, що мають виключне значення для України та нашої боротьби за свободу і незалежність. Безумовно, центральною подією став перший саміт миру у Швейцарії, який став значущим кроком на шляху до відновлення справедливого миру для нашої держави і саме на основі нашого бачення і нашої формули – Формули миру Президента Зеленського. Російський режим робив все можливе, щоб зірвати цей саміт, але українська дипломатія, в тому числі і парламентська дипломатія не дозволили цим ворожим планам реалізуватись. Я дякую всім колегам, хто працював задля реалізації цієї ініціативи.

Важливо згадати також і участь Україні у заходах з відзначення річниці висадки союзників у Нормандії під час Другої світової війни, участь у саміті "Групи семи", конференцію з відновлення України у Берліні, високу динаміку контактів з нашими міжнародними партнерами. Цей дипломатичний тиждень мав не лише велике символічне значення, але і втілився в реалізацію низки практичних кроків на підтримку України, в першу чергу я маю на увазі укладення двосторонніх безпекових угод зі Сполученими Штатами та Японією, оголошення про виділення нових пакетів підтримки України.

Шановні колеги, як Голова Верховної Ради минулого тижня я мав честь взяти участь у зустрічі спікерів України, Естонії, Латвії, Литви і Польщі у польському Білостоці, де ми з колегами скоординували зусилля з поглиблення парламентського співробітництва у сфері безпеки у світлі триваючої ескалації Росією, її загарбницької агресії проти України. Також здійснив офіційний візит до Швейцарської Конфедерації.

Шановні колеги, я мав велику честь і приємність від імені Верховної Ради України отримати золоту медаль Фонду Жана Моне задля миру та демократії. Я хочу вам її продемонструвати. І я хочу сказати, що я сприймаю цю нагороду для парламенту як велику честь, нею визнана роль України. (Оплески)

Друзі, ця медаль кожному з вас від імені Фонду Моне. Я дякую кожному з вас за те, що ми демонструємо, що таке парламентаризм. Але ця медаль і медаль українському народу, і українським захисникам і захисницям.

Дякую вам, мав честь від вашого імені отримати її. Вона буде передана до музею Верховної Ради України. Дякую.

Шановні колеги, в ці дні мусульманами всього світу відзначається свято Курбан-байрам. Вітаємо мусульман зі святом, бажаємо добра, здоров'я і мирного неба. (Оплески)

Шановні народні депутати, сьогодні день народження у наших колег народних депутатів України: Владислава Валерійовича Бородіна, "Слуга народу"; Романа Мироновича Мулика, "Слуга народу"; Валерія Олександровича Стернійчука, "Слуга народу". Давайте привітаємо іменинників і побажаємо їм міцного здоров'я, наснаги та нових здобутків на благо України. (Оплески)

Шановні народні депутати, сьогодні маємо честь приймати в українському парламенті високоповажну гостю, надійного союзника та друга України, спікерку Сеймаса Литовської Республіки пані Вікторію Чмілітє-Нільсен разом з делегацією. Прошу привітати. (Оплески)

Шановні народні депутати, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, шановні гості! Триває 846-й день героїчного протистояння України повномасштабній збройній агресії Російської Федерації. Агресор продовжує масовий терор мирних українських міст і сіл, безперервно обстрілюючи нашу територію включно з об'єктами критичної інфраструктури, житловими будинками, пам'ятками культурної спадщини. Ми віримо, що справедливість переможе і всіх, хто причетний до злочинів проти українського народу, обов'язково будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. На полі бою щодня точаться надважкі бої, наші сили оборони твердо і мужньо тримають фронт, завдаючи значних втрат воєнного потенціалу окупанта, нещадно знищуючи його техніку та особовий склад.

Дякую всім, хто зі зброєю в руках захищає Україну, проливаючи піт і кров, вічна слава нашим воїнам. Дякую всім, хто щодня звитяжно працює на перемогу. Прошу вшанувати світлу пам'ять захисників і захисниць, які загинули за незалежність і суверенітет України, всіх мирних громадян, які стали жертвами рашистської агресії.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

Шановна пані Вікторія, щиро дякую за ваш візит в Україну, до якої у вас, знаємо, особливе тепле ставлення. Україна надзвичайно шанує вашу підтримку і допомогу. Вдячні за високу активність Сеймасу Литовської Республіки у вирішенні найважливіших питань особливо у цей складний час боротьби України за свою незалежність і суверенітет, а також за розуміння того, що сильна України – це безпека для всієї Європи. Ми високо цінуємо послідовну підтримку Литвою членства України в ЄС і НАТО, а також колосальну роботу серед партнерів із просування інтересів нашої держави. Щиро сподіваємось на продовження такої підтримки. Щиросердечно дякую вам та усім нашим литовським друзям за те, що ви з нами. Рухаємось далі до спільної перемоги.

Шановні народні депутати, до слова на трибуну Верховної Ради України запрошується спікер Сеймасу Литовської Республіки пані Вікторія Чмілітє-Нільсен. Дорога Вікторія, вам слово.

12:15:17

ВІКТОРІЯ ЧМІЛІТЄ-НІЛЬСЕН. (Синхронний переклад)

Дякую. Шановний спікер Руслан, шановні депутати Верховної Ради України, брати і сестри! Для мене велика честь і великий привілей знову стояти перед вами у цій поважній залі.

Я добре пам'ятаю хвилю емоцій, яка накрила мене під час мого першого візиту сюди всього через місяць після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення у вашу прекрасну батьківщину. Стійкість і мужність, свідком яких я стала тоді, залишилися зі мною і досі, і ваш парламент став яскравим прикладом того, як представники народу повинні стояти непохитно перед обличчям серйозних загроз.

Я виступаю сьогодні не лише від імені Сеймасу Литви, але й від свого серця, сповненого глибокого захоплення кожним з вас у Верховній Раді та поза цими стінами. Ваша невтомна праця на захист незалежності, демократії та європейського майбутнього України надихає нас усіх.

Від спікера Руслана Стефанчука до першого віцеспікера Олександра Корнієнка, віцеспікера Олени Кондратюк та багатьох інших шановних депутатів, з якими я мала честь спілкуватися, запевняю вас, що Сеймас Литовської Республіки завжди і завжди з вами. (Оплески)

З першого дня незаконного, неспровокованого і невиправданого вторгнення Росії в Україну, підтриманого Білоруссю, Сеймас Литви був непохитним у своїй підтримці України, яка захищає свободу. Наша прихильність серед іншого відображена у численних резолюціях – 15, ухвалених з 24 лютого 2022 року. Ці резолюції не були просто формальністю, вони були щирою підтримкою, відлунням нашої колективної рішучості бути разом з Україною в її найтемніші години.

Наша єдність не лише політична, вона глибоко особиста. Я згадую часи, коли я розмовляла з українськими лідерами та громадянами, і кожна розмова була свідченням вашої неймовірної сили та стійкості.

Литовський Сеймас підтримав кандидатуру України на вступ до ЄС та надання військової допомоги не лише з почуття обов'язку, але й з глибокої віри у ваше право на самовизначення та безпеку.

У ці складні часи, коли міжнародне співтовариство шукає шляхів до миру, ми повинні залишатися чіткими щодо наших цілей. Ми повністю підтримуємо українську формулу, оскільки справедливий і тривалий мир може бути досягнений лише тоді, коли територіальна цілісність і суверенітет України будуть відновлені і підтримані. Тому Україна повинна перемогти. Вона повинна забезпечити собі місце в ЄС і НАТО. А винні у цій війні мають бути притягнуті до відповідальності. Справедливість вимагає відшкодування колосальної шкоди, завданої українській державі, економіці, інфраструктурі та (що найболючіше) її народу.

Перемога прийде не лише у битвах зі зброєю в руках, але й у битвах, які відбуваються в наших серцях та умах. Багато говорять про "червоні лінії". За останні два з половиною роки ми дізналися, що ці лінії часто є нав'язаними і Кремль прагне використати наші страхи і наші вагання.

Як і в шаховій партії, якщо ми хочемо перемогти, ми повинні вибрати правильну стратегію, засновану на чітких правилах, і слідувати їй до кінця, не вагатися і не відволікатися, а головне – не піддаватися на погрози агресора.

З практичної точки зору Україна повинна отримати всю необхідну їй військову допомогу і підтримку, і вона повинна отримати її вчасно. Ця підтримка має бути надана без жодних умов чи обмежень. Україна має суверенне право захищати себе відповідно до міжнародного права, відбивати атаки як з боку Росії, так і з боку окупованих нею територій.

Литва робить все можливе, щоб допомогти Україні. Наш внесок був значним, від перших стінгерів, наданих безпосередньо перед вторгненням, до 1,2 мільярда євро, що еквівалентно 2 відсоткам ВВП Литви. (Оплески) Дякую. У вигляді двосторонньої допомоги, причому половина з них – це військова підтримка.

Наша підтримка буде продовжуватися. Ми вітаємо збільшення військової допомоги від наших союзників і не виключаємо приєднання до міжнародної коаліції для відправки військових інструкторів в Україну. У разі ескалації ситуації, що загрожуватиме суверенітету України, можуть знадобитися більш рішучі дії з боку проукраїнської коаліції. Я кажу це з упевненістю, оскільки ми усвідомлюємо, що ви також захищаєте всю Європу і майбутнє нашого регіону.

Кажуть, що війна, розпочата Росією, змістила політичний центр тяжіння Європи в бік нашого регіону. Але з цим новим статусом приходять і нові обов'язки. Литва послідовно прагне зміцнювати регіональні альянси, долати історичні образи і сприяти розвитку інфраструктурних та людських зв'язків. Люблінський трикутник і ширші регіональні формати, такі як нещодавня зустріч спікерів польського, балтійського та українського парламентів у Білостоці, підкреслюють це прагнення.

У ці тривожні часи роль парламентської співпраці неможливо переоцінити. Неспровокована агресія Росії є нападом на міжнародне співтовариство та фундаментальні цінності, якими ми дорожимо. Парламенти стоять насторожі цих цінностей, і дуже важливо, щоб ми працювали разом, щоб відстоювати їх. Це переконання спонукало мене організувати першу в історії зустріч спікерів парламентів країн НАТО у Вільнюсі минулого року, і цю традицію продовжили Сполучені Штати напередодні майбутнього Вашингтонського саміту НАТО.

Литва завжди підтримувала членство України в НАТО, і хоча спільний консенсус все ще формується, ми рішуче налаштовані забезпечити, щоб Вашингтонський саміт окреслив чіткий і незворотний шлях інтеграції України. Я сподіваюсь, що на той час, коли спікер Стефанчук та інші спікери парламентів, включно зі мною, поїдуть до Вашингтона, щоб просувати майбутнє України в НАТО, Україна вже буде за столом переговорів з ЄС щодо її європейського майбутнього.

Я хочу привітати всю Верховну Раду за те, що ви зробили для того, щоб просунутися в напрямку Європи, і ці переговори є стратегічним пріоритетом як для України, так і для Європейського Союзу. І дуже важливо провести першу міжурядову конференцію щодо вступу протягом цього місяця. Литва готова поділитися своїм двадцятирічним досвідом членства в ЄС, щоб підтримати Україну. Підтримка Литви виходить за рамки політичної дипломатичної та військової допомоги.

Завтра я відкрию новозбудоване протирадіаційне укриття в дитячому садку №9 у Козинцях, поблизу Ірпеня. Це проєкт, який підтримали Литва та Тайвань. Ця ініціатива вартістю 500 тисяч євро забезпечує безпечний притулок для дітей, для персоналу. Цей проєкт приєднався до низки завершених зусиль, таких як будівництво мобільного переселення на 36 сімей, реконструкція ліцею в Бородянці та відновлення дитячого садку в Ірпені. На черзі ще багато проєктів, які є частиною довгострокового плану допомоги Литви Україні, що зосереджується на освіті, реабілітації колишніх солдатів, енергетичній інфраструктурі та розмінуванні.

Зусилля з відбудови є життєво важливими, навіть коли війна триває. Відбудова шкіл, лікарень, будинків не лише відновлює фізично інфраструктуру, а й допомагає загоїти емоційні та психологічні рани, завдані вторгненням. Допомога цивільному населенню у поверненні до нормального життя та безпеки має вирішальне значення для підтримки соціальної стабільності та зміцнення надії на краще майбутнє. Ми закликаємо інші країни посилити підтримку цих зусиль, визнаючи, що колективна прихильність до відбудови, підкріплена конкретними діями, може допомогти загоїти травму і прискорити відновлення.

На додаток до цих заходів надзвичайно важливою є адвокації використання заморожених російських активів для відновлення України. Рішення ЄС про розподіл прибутків від цих активів, а також рішення G7 надати Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів, забезпечений прибутками від заморожених російських активів, є позитивними кроками. Однак потрібні більш комплексні заходи для забезпечення справедливості та відновлення втраченого.

На завершення я хочу підкреслити один аспект цього жахливого вторгнення, який особливо шокує мене не лише як політика, а як матір чотирьох синів. Доля українських дітей, незаконно вивезених до Росії та Білорусії, особливо розриває серце. Воно слугує критичним випробуванням для міжнародної спільноти та її організацій, щоб продемонструвати свою відданість людяності. Вкрай важливо докласти всіх зусиль, щоб знайти цих викрадених дітей, забезпечити їхнє безпечне повернення до родин або законних опікунів, а також сприяти заходам, які полегшать їхню репатріацію, реабілітацію та реінтеграцію в українське суспільство.

Дорогі друзі… (Оплески) Війна спричинила неймовірні страждання, розриваючи сім'ї та руйнуючи життя. Але в ці найтемніші моменти людський дух сяє найяскравіше. Ваша стійкість і надія надихають світ. Парламенти демократичних країн світу несуть відповідальність за збереження цього духу. Ми повинні об'єднатися в підтримці України та забезпеченні перемоги свободи, демократії та людської гідності.

Дякую вам. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте ще раз подякуємо нашій вельмишановній гості – спікеру Сеймасу Литовської Республіки пані Вікторії Чмілітє-Нільсен за участь у пленарному засіданні та за беззаперечну підтримку України. (Оплески)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України КОРНІЄНКО О.С.

12:29:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми домовилися, перед початком розгляду питань прядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ.

Будь ласка, "Платформа за життя і мир". Хто? Скорик.

Будь ласка, Скорик Микола Леонідович.

12:30:19

СКОРИК М.Л.

Шановний пане заступник Голови Верховної Ради! Шановні колеги, шановні громадяни України! Народний депутат Скорик, депутатська група "За життя та мир". Хочу, по-перше, сказати, що наша депутатська група разом з Президентом, разом з усім парламентом, разом з Кабінетом Міністрів продовжує працювати задля того, щоб повернути в Україну мир і територіальну цілісність. Ми підтримуємо всі рішення, які спрямовані на підтримку нашої обороноздатності, на підтримку нашої економіки, на соціальний захист громадян.

У цьому виступі я хочу торкнутися саме питань підтримки економіки і конкретних її галузей. Ви знаєте, я на минулому тижні зустрічався з представниками виноробної галузі Одеської області, з представниками депутатського корпусу Одеської обласної ради і мушу сказати, що проблеми, які накопичилися у цій галузі, дуже і дуже великі. Ви знаєте, що мене вразило? Що навіть не ставиться питання про повернення прямої бюджетної підтримки, яка завжди була в українському бюджеті для українських виноробів, беручи до уваги дуже складне конкурентне середовище, в якому вони живуть, а питання були наступні.

Питання, прохання до Верховної Ради, я знаю, що відповідне звернення на цьому тижні буде розглядати Одеська обласна рада якнайскоріше прийняти законопроект 9139, який стосується саме виноробної галузі.

Прохання до Кабінету Міністрів внести зміни до Постанови про відпускні та оптово-роздрібні ціни на виноробну продукцію, для того щоб привести цю постанову до стандартів Європейського Союзу.

Ще раз кажу, все, про що говорили винороби, це привести наше законодавство, наше конкурентне середовище до того, що є в Європейському Союзі. Тому що наша виноробна галузь – це та галузь, яка дійсно може генерувати прибуток, наша виноробна галузь – це та галузь, яка визначає самобутність, багато в чому самобутність нашої країни. Для моєї Одеської області це дуже і дуже важливо, тому що 70 відсотків площ під виноградники сконцентровані саме в Одеській області. Тобто звертаюся до депутатського корпусу стосовно того, щоб звернути увагу на...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "За майбутнє" Тарас Іванович Батенко.

Тарас Іванович.

12:33:43

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, знаковою подією останніх днів стало проведення у Швейцарії Глобального саміту миру, який став важливим етапом на шляху до припинення війни на нашій мирній землі. Без перебільшення, сам факт проведення Глобального саміту миру вже став дипломатичною перемогою України, адже всі ми усвідомлюємо, які ресурси були кинуті країною-агресором, щоб зірвати проведення саміту, відговорити держави від участі в його роботі, можливо, навіть відмовити ставити підписи під кінцевим комюніке.

Водночас проведений саміт продемонстрував геополітичний зріст впливів, який є у сучасному світі. І українській владі вже треба невідкладно зробити належні висновки за результатами цього саміту, які, без сумніву, повинні бути повною мірою використані при концептуалізації подальших кроків України, щоб схилити на нашу сторону держави так званого Глобального Півдня, країни Африки і так далі. Наступний саміт, який уже заявлений як такий, що може завершити війну, слід готувати вже з новими додатковими пропозиціями та смислами, спрямованими на посилення тиску на державу-агресора з метою змусити її піти на поступки.

Колеги, порядок денний, який нам запропонований на цей пленарний тиждень, дещо дивує. У нього недостатньо законопроектів, спрямованих на посилення обороноздатності України, збільшення оборонного потенціалу, покращення забезпечення Збройних Сил України тощо. Ми не бачимо і питань посилення енергетичного фронту оборони України.

Слід відверто визнати, що побудова енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції – це справа не місяців, а років, хоч країна потребує невідкладних ефективних рішень вже зараз і сьогодні.

В порядку денному роботи українського парламенту на цей тиждень неможливо зрозуміти точку зору уряду щодо того, які нові потужності для енергогенерації можуть бути найближчим часом задіяні чи плануються якісь стимули для їх створення українськими компаніями і громадянами. Ми давно говоримо з урядом, б'ємо в набат, встановіть нульове мито, заберіть ПДВ із ввезення в Україну енергогенераторів, комплектуючих до вітряків, інверторів, турбін для виробництва трансформаторів, сонячних панелей, всього, що може генерувати сьогодні енергію в цей надзвичайно непростий для України рік. І ми не бачимо в порядку денному законопроектів на цю тему. Наші депутати збираються реєструвати відповідний законопроект під номером 11343, який треба вже негайно ставити і виносити в зал.

Натомість громадянам України піднято тарифи на електроенергію, а попереду ще й анонсується підняття податків і військовий збір. Фронту без тилу неможливо прожити. І уряд має тут не лише кивати головою, але й швидко, блискавично реагувати не шляхом затягування пасків українцям і українського…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Слуга народу", будь ласка, Заремський.

12:36:55

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Мезенцевій Марії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Мезенцева.

12:37:11

МЕЗЕНЦЕВА М.С.

Дуже дякую. Дякую, шановні колеги. Українська дипломатія незупинна і незламна. І однозначно її лідер Володимир Зеленський проявив неабияку силу духу, міці, здійснивши великий тур, я би назвала його світовий тур за мир, справедливий мир і перемогу України. Минулого і позаминулого тижня відбулися дуже важливі дипломатичні події, вони перетікали одна в іншу. Пам'ятаємо, як ефективно відпрацювала конференція з відбудови України в Берліні. І не представництво депутатів чи міністрів там було найголовнішим. Найголовніше – це те, що були представлені громади і території, від маленьких сіл до нашої столиці. Міста-герої показували свої плани реконструкції, відновлення, створювали нові партнерства. І це означає, що ті угоди на 16 мільярдів євро, які були підписані протягом 48 годин на полях саміту, починають працювати вже сьогодні.

Друзі, минулого року способом вашого голосування, підтримки уряду і Президента України ми вступили в Банк реконструкції Ради Європи. І вже на полях саміту в Берліні були підписані дві угоди, кожна по 100 мільйонів євро, на відбудову і сертифікати по зруйнованому житлу і майну, і, звісно, оздоровлення українців. Ці гарантії також в рамках Ukraine Facility дають нам розуміння, що ми маємо гарантовані угоди підтримки України. Це і питання розмінування третини території нашої держави, це і підсилення розвитку здібностей українців для працевлаштування, це 14 угод між німецькими і українськими бізнесменами на суму понад 560 мільйонів євро, тобто це 110 міжнародних угод.

Друзі, на заклик прем'єра Джастіна Трюдо, прем'єра Канади "Слава Україні!" 101 лідер світу відповів: "Героям слава!". Чи це не є прекрасним результатом об'єднання всього світу над Формулою миру саме Президента Зеленського. Перші три пункти, які є надважливими – це ядерна безпека, продовольча безпека. Коли Росія майже поставила весь африканський континент на коліна перед агресором і голодом, коли Україна врятувала наших партнерів. Гуманітарний вимір, звісно, це військовополонені, наші герої і геройки, які чекають звільнення з 2014 року. Найскладніші кейси – повернення додому цивільних і незаконно депортованих дітей. Все це підсумовано у фінальній постанові саміту миру. Над цим продовжимо працювати на літній сесії ПАРЄ.

Слава український дипломатії! Слава силам оборони!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Депутатська група "Довіра". Будь ласка, Павло Андрійович Бакунець.

12:40:21

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане головуючий, шановні присутні, дорогі українці! Павло Бакунець, Львівщина, прикордоння, група "Довіра".

Вчора, як і повсякчас, звичайно, що я перебував на Яворівщині, на прикордонні, це край відважних, сміливих людей. Це дім легендарної 24-ї бригади, це домівка 65-ї, 63-ї, 45-ї, 103-ї ТрО бригади і інших воїнів, які служать в різних бригадах.

Також Яворівщина – це і край добрих і працьовитих людей, це і край успішних підприємців, які працюють, які створюють робочі місця, які сплачують податки і до місцевого, і до загального державного бюджетів. І, звичайно, що перебуваючи там, я часто регулярно спілкуюся і з військовими, і з цивільними людьми, і усі ми разом прагнемо єдиного – перемоги, а відтак миру.

На жаль, вчора у моєму рідному місті стався цей випадок, у Яворові, про який всі говорите. Звичайно, що це тривожний дзвінок, це тривожний сигнал, що така ситуація нас усіх до перемоги не наближає. Цей сигнал для нашого уряду про те, що провалена комунікація між урядом і між суспільством, бо як і працівники ТЦК, як наші військові, так і усі цивільні люди прагнемо єдиного – перемоги.

І, звичайно, що перемога буде, для цього потрібна мобілізація, а для мобілізації потрібна мотивація, Україні потрібно мотивоване військо. Звичайно, що органи мають бути такими, які беруть людей, які хочуть іти, а для людей уряд має зробити високу зарплату тих, хто йде у військо, пільги для його родини, однозначно якусь інфраструктуру для його родини, забезпечення його родини.

Оце робота уряду, яка є багато де провалена, тому стаються такі випадки. Тому це сигнал працювати більше особливо уряду, особливо на місцях, бо це вкрай важливо для нашої перемоги. Віримо, що ми всі разом завдяки і саміту миру, який відбувся цього тижня, ми дякуємо всім, хто організував, всім державам, які брали участь, це важливий крок до наближення миру.

Але міцна, мотивована, навчена і забезпечена армія це і буде українською перемогою. Слава Збройним Силам України!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Синютка Олег Михайлович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Передає Порошенку, так, я розумію, будь ласка.

12:43:30

СИНЮТКА О.М.

Прошу передати слово Порошенку Петру Олексійовичу.

12:43:39

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні колеги, дорогий український народе! Хочу наголосити, що Україна зараз переживає дуже важливі шість тижнів з точки зору забезпечення міжнародного прориву в забезпеченні нашої перемоги. Це і берлінська конференція, і саміт у Швейцарії, і дуже головне – G7, але найголовніше – це Вашингтонський саміт НАТО.

Хотів би перш за все висловити подяку партнерам, які щойно продемонстрували всебічну підтримку України. І в оцінках міжнародних подій варто уникати крайнощів. І хто чекає від мене чи від нашої політичної сили зухвалої критики, ви цього не почуєте, бо ми маємо бути об'єднаними і націленими на те, щоб наближати мир через українську перемогу. Щоби скоригувати плани на майбутнє, нам бракує об'єктивних висновків. І тому не можна зараз оцінювати події саміту, конференції, треба дати 2-3 тижні, місяць і відповісти на питання, яке є в українців, і це питання складається з одної літери "і". Провели саміт – і що наблизило до миру? Провели конференцію – скільки грошей поступило? Провели G7 – вже зараз знаємо, – 50 мільярдів з російських активів в найкоротші терміни, вітання. І мета саміту, яка була оголошена, є дуже прозора і точно підтримується нами. Я зачитаю: "Об'єднати зусилля колективного Заходу і Глобального Півдня довкола Формули миру Зеленського на засадах Статуту ООН і міжнародного права". Звичайно, треба було б, щоб ООН була присутня, звичайно, в питаннях продовольчої безпеки треба було, щоб FАО була присутня. Звичайно, МАГАТЕ в питаннях ядерної безпеки треба, щоб було присутнє. І, звичайно, для нас критичні голоси Китаю, Індії, Африки.

І, отже, я повністю підтримую самокритичну позицію влади щодо того, що негайно треба проводити другий саміт, наполегливо раджу його провести в Нью-Йорку під час проведення Генеральної асамблеї, і вийти на позицію, яка забезпечить мир. Ми цього прагнемо.

Я хочу всіх привітати з очевидним успіхом, з 25 червня, коли будуть розпочаті переговори про вступ. Це є досягнення нас всіх, в першу чергу українського народу...

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

12:46:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Вороньку Олегу Євгеновичу, депутатська група "Відновлення України".

12:46:56

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Глобальний саміт миру, що відбувався на вихідних у Швейцарії, став важливим кроком до завершення війни. Це перший крок, але ми сподіваємося, що не останній, який приведе до миру. Попри нинішню позицію сформувалося чітке розуміння, що мир буде засновано на повазі до територіальної цілісності та суверенітету, це прагнення нашого суспільства.

За останніми підрахунками Світового банку збитки від широкомасштабної війни сягають понад 486 мільярдів доларів. На жаль, ця сума у підсумку може бути значно більшою. Також потрібно врахувати, що всі збитки, отримані Україною, з 2014 року, війна прийшла на український Донбас ще 10 років тому назад. Тому всі постраждалі від агресії українські громадяни повинні заслуговувати на компенсацію. Ми маємо створити умови для повернення 5 мільйонів українців, що перебувають за кордоном. Потрібно створювати умови для їх повернення, відновлювати інфраструктуру, планувати відбудову всіх деокупованих територій. Люди повинні мати куди повертатися, потрібно створювати стимули для їх повернення додому. Завершення війни дозволить перейти з підрахунку нових збитків до серйозної роботи з масштабної відбудови нашої держави.

Маю надію, що в подальшому дипломатія буде набирати потужність. Всі війни завершуються, ми знаємо, за столом перемовин. Для досягнення майбутнього миру держава має зберігати стійкість. З-поміж іншого це стосується і нашої бюджетної сфери. Принципове політичне рішення Великої сімки щодо виділення 50 мільярдів доларів надає передбачуваність наших державних видатків у наступні роки. Це стосується як безпеки, оборони, так і соціального виміру і інших ключових напрямків.

Не менш важливими є прикладні результати Конференції з питань відновлення України у Берліні, а саме підписання понад 100 угод на суму майже 16 мільярдів євро. І наша депутатська група вітає останні позитивні рішення щодо підтримки української держави на міжнародній арені. Ми потребуємо подальшої консолідації та згуртованості всієї громади.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос". Я розумію, передає Лозинському. Так? Дякую.

Будь ласка, Лозинський Роман.

12:49:29

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, на фронт або для фронту. Це повинна бути єдина формула роботи нашого парламенту для наших воїнів, які продовжують боротьбу, і для наших героїв. Кожного дня о 9-й ранку хвилиною мовчання вся країна віддає честь, вся країна віддає пам'ять нашим загиблим героям, тим, хто віддали своє найцінніше – своє життя.

Два роки тому, 18 червня 2022 року, росіяни підло вбили на полі бою Артема Димида ("Курку"), Павла Наконечного ("Історика"), багатьох інших наших побратимів: тих, хто звільняли наші території; тих, хто зупиняли ворога; і тих, хто віддали своє найцінніше – життя. Я прошу вас всіх вшанувати хвилиною мовчання пам'ять "Курки", "Історика" та всіх героїв, які віддали своє життя в боротьбі за свободу України.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Ви знаєте, і "Курка", і "Історик", вони виконували найскладніші завдання на фронті, спеціальні операції в тилу противника, переходячи на сторону, яка вже була на той час окупованою. Але вони не були спецпризначенцями. "Історик" – вчитель історії молодших класів, творець громадської організації "Поклик Яру". Його вбили росіяни. "Курка" – Артем Димид, пластун, молодий хлопака, підприємець, парашутист, мандрівник. Саме такі хлопці і дівчата зараз продовжують боротьбу. Саме такі вже віддали своє життя.

І, ви знаєте, ця формула – "на фронт або для фронту", – це єдиний орієнтир для нашого парламенту. На фронт або для фронту, коли ми формуємо порядок денний і вирішуємо, за які законопроекти будемо голосувати. І сьогодні в порядку денному є такий законопроект. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу: 9559-д – законопроект, який створив цей парламент, який сьогодні повинен підтримати. Це десятки мільярдів коштів на сили безпеки і оборони, це легалізація донатів з місцевих бюджетів, це можливість підтримувати органи місцевого самоврядування, всі військові частини без виключення. Спочатку дрони – потім стадіони, на фронт або для фронту. Такий підхід і саме така ідеологія має бути в нашому парламенті для тих, хто продовжує боротися, і для наших героїв. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна Тимошенко. І одразу в мене лист від двох фракцій з перервою із заміною на виступ.

Тому дайте, будь ласка, 3 хвилини від фракції і 3 хвилини ще як заміна на виступ – 6 хвилин.

Юлія Володимирівна, будь ласка.

12:53:03

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я думаю, ви всі пам'ятаєте передвиборчу кампанію 19-го року. І пам'ятаєте таку цитату, яка розлетілася по всій країні, коли Президент питав: а яка проблема на "т" починається і на "капець" закінчується? Це його цитата. І він сказав, що це тарифи, і він тоді сказав, що пенсіонери будуть плакати не від платіжок за тарифи, а від великих пенсій, від щастя і радості за те, що вони такі є.

Ми всі це добре пам'ятаємо, але це виявився обман. І зараз знову підняли електроенергію для людей з 2 гривень 64 копійок до 4 гривень 32 копійок – на 64 відсотки. Покажіть хоч одну країну, яка влаштовує такі стресові випробування своїм громадянам і потім ні за що не відповідає. І це вже друге підвищення, тому що попереднє підвищення було майже вдвічі: з 1,4 гривні за кіловат до 2,64, майже вдвічі.

Скажіть, будь ласка, коли це знущання над українцями припиниться? І я можу вам сказати, що кожен з вас може в стовпчик порахувати, а скільки коштує насправді електроенергія для людей. Для цього вам потрібно знати всього декілька речей. Перше. Що люди не споживають теплову електроенергію, вони споживають виключно атомну електроенергію. У нас виробляється сьогодні навіть без Запорізької атомної електростанції 52 мільярди кіловат-часів, а використовує народ України 33 мільярди кіловат-годин. Скажіть, будь ласка, різницю бачите? Це атомна електроенергія.

Останній раз, коли Національна комісія регулювання тарифів оголосила офіційно ціну на атомну енергію, це був 19-й рік, і вони показали ціну, підкреслюю, не собівартість, 57 копійок. Як правильно… А після цього вони закрили повністю всю інформацію. Як правильно порахувати? Дуже просто: потрібно 57 копійок збільшити на реальну інфляцію за останні 5 років. Це 54,5 відсотка, помножте і ви отримаєте рівно 88 копійок за кіловат. А тепер весь час, все життя у України транспортування електроенергії по високовольтним мережам і локальним коштувало 10,4 відсотка від кінцевої ціни. Додайте це і ви отримаєте 97 копійок. Це з корупцією, з відкатами, з податками, з усім. Скажіть, звідки взялося 4 гривні 62 копійки? В 4,5 разу більше, ніж реальна рентабельна з прибутком ціна на атомну електроенергію.

А взялося це з декількох причин і не тому, що треба ремонтувати теплову генерацію. Люди не отримують теплову електроенергію, а крім того, нам наші іноземні партнери дали повний обсяг фінансових ресурсів для ремонту теплових електростанцій.

Тоді головні причини в чому? Є чотири головні причини.

Перша. Це Закон про Енергоатом, де з державного підприємства зробили акціонерним товариством і повністю вивели з-під впливу держави, уряду і віддали на відкуп черговій наглядовій раді. А вони поставили завдання нам довести до якоїсь (в лапаках) "ринкової" ціни. І зараз вже Шмигаль оголосив, що тому що Енергоатом забрали в України за лаштунками війни, за спиною воюючого народу, він сказав, що тепер у нас 7-8 гривень буде ринкова ціна, а взагалі в Європі 16 гривень за кіловат. Але це наша атомна електроенергія і вона коштує, ціна з транспортуванням 97 копійок за кіловат.

Друга причина. Це те, що вони зруйнували енергоринок, який був створений в 2000 році, і сьогодні на Енергоатом накинулися свої люди, посередники, які сьогодні сотнями забирають електроенергію атомну за безцінь, а потім продають втридорога.

Четверта причина. Що в 21-му році неждано-негадано в 2,5 разу збільшили вартість транспортування. Так поверніть назад, тому що це просто реальний пограбунок країни, коли вони не можуть від цього ухилитися. І багато чого іншого: корупція, мегакорупція.

Що вимагає наша команда? Негайно створити тимчасову слідчу комісію і перевірити як ці тарифи призначені, на корупційній, абсолютно нелогічній основі проти людей в Україні.

Наступне. Ми пропонуємо негайно запросити Прем’єр-міністра, міністра енергетики, всіх, хто за це відповідає, і прозвітувати про корупцію в енергетиці, яка призвела до таких наслідків і, безумовно, Енергоатом повернути державі. Припиніть під час війни забирати державну власність України. "Батьківщина" буде це відстоювати і доб'ється результату. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Дякую. Прошу всіх зайняти місця. Будемо переходити до питань порядку денного.

Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку "За" до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу голосувати, шановні колеги.

12:59:57

За-228

Проти – 7, утрималося – 8, не голосувало – 92.

Рухаємося далі, шановні колеги. Ще раз звертаюся до вас із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи.

Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до його переліку.

(Шум у залі) Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.

13:00:29

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, я щиро вірю, що ви дуже сильно поважаєте традиції. І так склалося, на жаль, що у нас є така традиція, де я постійно питаю достатньо просте запитання, що парламент своїм рішенням викликав Голову СБУ, когось там з БЕБ, хто сьогодні головний, голову Міністерства внутрішніх справ, ну я так розумію, з паном Найємом і Кубраковим вже питання знято, і хотів би дізнатися, коли нарешті по рішенню парламенту ми побачимо їх на пленарному засіданні, як було вирішено 150 і більше народними депутатами.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ярославе Івановичу.

Відповідні запрошення всім цим колегам направлені. Крім цього, я скажу більше, у нас була велика нарада, де брав участь міністр внутрішніх справ, це була десь двогодинна нарада, він відповів на всі питання. Я думаю, що найближчим часом вони будуть запрошені.

Але ми чекаємо від регламентного комітету роз'яснення статті 6, тому що ми не знаємо, як реалізувати те, що було проголосовано. Тому я звернувся до регламентного комітету. Як тільки ми отримаємо від них відповідь, одразу ми підемо по тій процедурі, яку передбачив регламентний комітет. Дякую, колеги.

Рухаємося далі, шановні друзі. Проект Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстраційний номер 8119).

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скорченою процедурою. Прошу голосувати.

13:02:09

За-213

Рішення прийнято.

Я запрошую голову Комітету з питань аграрної та земельної політики Гайду Олександра Васильовича і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин.

Олександр Васильович, будь ласка, представте законопроект.

13:02:33

ГАЙДУ О.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, завданням законопроекту 8119 є необхідність запровадження правових та організаційних засад залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, що стимулюватиме виробництво продукції з високою доданою вартістю, забезпечить створення нових робочих місць та зростання конкурентоспроможності виробництва водних біоресурсів і продукції з них в Україні. Надзвичайно важливою проблемою, яку вирішує цей законопроект, є врегулювання орендних відносин, оскільки на сьогодні бізнес не може в комплексі отримати право оренди частини рибогосподарського водного об'єкта та земельної ділянки біля нього. Законопроект надасть гарантії користування рибогосподарським водним об'єктам та розміщення тимчасових споруд та обладнання на земельній ділянці біля нього. Це дозволить ефективно та повноцінно провадити господарську діяльність для здійснення аквакультури та спеціального товарного рибного господарства. Хочу підкреслити, що земельні ділянки будуть використовуватися виключно під будівництво інфраструктурних об'єктів рибогосподарського призначення. Це рибоприймальні пункти, причали тощо.

За розрахунками Офісу ефективного регулювання, запровадження цього проекту дасть можливість на кожну вкладену галузь рибного господарства гривню отримати 6,2 гривні додаткових надходжень до державного бюджету та 19,6 гривень доходів до бізнесу. Тобто довгострокові перспективи реалізації закону можуть принести близько 60 мільйонів доларів США доходів для держави у вигляді податків та зборів. Для нас важливо, щоб українці споживали продукцію вітчизняного виробництва, адже на сьогодні ми маємо на ринку 80 відсотків продукції імпортного походження.

На своєму засіданні комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект у першому читанні за основу з можливістю доопрацювання частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Колеги, прошу підтримати рішення комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього законопроекту, будь ласка.

Слово надається народному депутату Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії "Батьківщина".

Тимошенко Юлія Володимирівна.

13:05:38

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дорогі друзі! Юлія Тимошенко, партія "Батьківщина. От що мені подобається в законопроектах, які ви вносите, що вони прекрасно називаються. От наприклад: про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства. І отут цікаво, підніміть руку, хто тут проти риби? Ну всі за рибу, це очевидно. Але, дорогі друзі, цей законопроект не зовсім про рибу. Цей законопроект про те, як будуть далі використовуватися берегові смуги поряд з усіма водоймами. Ви знаєте, що в усіх європейських країнах чітко визначена відстань від межі водойми і скільки берегу є абсолютно загальною власністю, де не можна нічого будувати, де допускаються всі громадяни. Я хочу запитати, що цей "прекрасний" (в лапках) Закон про рибу, він говорить про те, що тепер до узбережжя будь-якого моря, водойм, озер наші громадяни будуть мати обмежений доступ. І крім того, без будь-яких особливих дозволів. Там буде дозволено якимись рибогосподарствам, які ніде не встановлені, що вони рибогосподарства, роздавати без будь-яких дозволів і без місцевого самоврядування просто узбережну смугу.

Скажіть, будь ласка, де в Європі така фігня є? Де в Європі взагалі такі речі можна внести в будь-який парламент? Припиніть хоча би берегові смуги чіпати! Залиште їх в спокої разом з рибою і з місцевими органами самоврядування. Я закликаю проголосувати проти цього закону, бо він протирічить всім європейським підходам до збереження берегових смуг і до допуску громадян до них.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський Роман Михайлович, фракція політичної партії "Голос".

13:07:47

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, прошу переходити до голосування і визначатись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Павленко Ростислав Миколайович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

13:07:59

ПАВЛЕНКО Р.М.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов.

13:08:14

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, хто не знає, для нас одним із найскладніших розділів перемовин будуть 11, 12 і 13 – це сільське господарство, безпека харчової продукції і, увага, риболовля. Це окремий fishing розділ перемовин з Європейським Союзом.

Що стосується цього законопроекту, то дійсно його хочуть зробити з метою відкритої публічної і прозорої процедури, яка буде відбуватися на договірних засадах, щодо залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства.

Мета добра. Є багато нормальних норм в цьому законопроекті. Але, дивіться, деякі положення законопроекту вже існують у відповідних законах, і це може призвести до конфлікту між нормами, наприклад, стаття 9 законопроекту і стаття 14 Закону "Про аквакультуру". Я звертаю увагу нашого профільного комітету на те, щоб ми це до другого читання виправили.

Друге. Законопроект дійсно отримав заслужену порцію критики за нечіткість у структурі і термінології. І, чесно кажучи, оця нечіткість термінології, вона веде дуже часто до корупції, тому що це на розсуд, як то кажуть, певних представників бюрократії вирішувати, це біле чи чорне. Такого не можна допускати, а, на жаль, на зараз воно таке існує.

І окрім цього, відомості про земельні ділянки державної і комунальної власності, які потрібні для інвестицій у розвиток аквакультури, повинні враховувати правовий режим прибережних захисних смуг, що не відповідає діючому законодавству. І це дійсно є надвелика проблема сьогодні.

Тому "Європейська солідарність" під час першого читання утримається під час голосування за цей законопроект, але якщо це буде виправлено до другого читання, ми обов'язково його підтримаємо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бужанський Максим Аркадійович, фракція "Слуга народу". Шановні колеги, після цього голосуємо.

13:10:13

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Прошу передати слово Марині Нікітіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марина Нікітіна.

13:10:25

НІКІТІНА М.В.

Шановні колеги, законопроект спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій в розвиток рибного господарства і також спрямований на збільшення виробництва української продукції аквакультури, що забезпечує нам харчову безпеку. В цілому, за експертними оцінками, прийняття даного законопроекту за 10 років може збільшити доходи українських підприємств на 200 мільйонів доларів США.

Я прошу підтримати даний законопроект ще з огляду на те, що він допоможе українському бізнесу поєднати і рибний промисел, і бізнес з аквакультури шляхом створення і врегулювання правовідносин в спеціальних товарних рибних господарствах, діяльність яких буде регулювати даний законопроект, і цим самим ми наблизимося до міжнародних європейських стандартів у сфері рибного господарства.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстраційний номер 8119).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

13:12:30

За-239

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Рухаємося далі. Наступний законопроект 9545: проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів.

Я ставлю пропозицію розглянути законопроект 9545 за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:13:03

За-238

Рішення прийнято.

Давайте два – за, два – проти, шановні колеги. Давайте, прошу записатися фракції і групи: два – за, два – проти.

Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

13:13:45

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Стернійчуку Валерію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Стернійчук, "Слуга народу". Будь ласка.

13:13:58

СТЕРНІЙЧУК В.О.

Колеги, доброго дня всім! Законопроект 9545, прохання вас підтримати його, адже насамперед він дозволить детінізувати галузь, дозволить мінімалізувати ряд корупційних ризиків, подолати бар'єри на шляху до зовнішньої торгівлі. І все це завдяки забезпеченню простежуваності всіх операцій з водними біоресурсами, з видачею дозвільної документації, завдяки контролю всіх етапів виробництва, переробки продукції рибальства і, звісно, цифровізації діючих та нових документів. Тому підтримка цього законопроекту – це насамперед перспектива розвитку важливої для країни галузі рибного господарства та аквакультури.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народна депутатка Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, "Європейська солідарність".

13:14:46

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

13:15:01

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, метою документа є удосконалення управління водними біоресурсами, запобігання незаконному рибальству, збереження водних біоресурсів, а також захист прав та економічних інтересів підприємців.

Хочемо сказати, що цей законопроект дійсно передбачає введення електронної системи простежування походження водних біоресурсів та продукції з них, і можемо сказати, що це не тільки створює Єдину державну електронну систему управління рибним господарством, але нам також дозволяє і охоплює наступні типи сертифікатів, визначених за регламентом Європейського Союзу: сертифікат походження водних біоресурсів, сертифікат на вилов водних біоресурсів, сертифікат реекспорту водних біоресурсів і також сертифікат – свідоцтво про переробку простежуваних водних біоресурсів та продукції з них.

Чому це важливо? Тому що цей законопроект дійсно наближає нас до права Європейського Союзу, це об'єктивно. Одразу хочу сказати "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект. Він був дуже добре опрацьований комітетом. Але тим не менше хотілося б сказати, що під час підготовки до другого читання нам цю систему простежуваності треба ще раз буде ретельно подивитися і зробити навіть більше, ніж ми зараз хочемо. Чому? Тому що ми можемо сказати, що головне для нас – повністю впровадити європейські принципи простежуваності водних біоресурсів на всіх етапах їх виробництва та реалізації.

Ще раз хочу сказати, що "Європейська солідарність" буде підтримувати цей законопроект, дай боже, щоб всі законопроекти були такі, як цей.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, фракція "Батьківщина". Будь ласка.

Євтушок Сергій Миколайович, будь ласка.

13:16:47

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, крім гарних назв на проектах законів, які ми розглядаємо, про які говорила Юлія Тимошенко, є ще один маркер, на якому я хочу наголосити. Окремі законопроекти чомусь позначаються як євроінтеграційні. Звичайно, ми на них дивимося дуже прискіпливо, тому що немає, напевно, жодної людини в цьому залі, яка не хотіла би пришвидшити євроінтеграцію країни до Євросоюзу.

Разом з тим, хочу нагадати, шановні колеги, що за весь період незалежності України ми споживали дуже не той рівень, недостатній, скажімо так, біопродуктів або виробів з риби. І навіть якщо взяти довоєнні роки, це було в рази менше ніж у світі. Але говорити про те, що з приходом великої війни, великої агресії до України наші моря – Азовське море, Чорне море – взагалі майже припинили цей промисел. Наші рибалки абсолютно не в змозі виловлювати той належний рівень тих ресурсів, риби зокрема і продуктів з неї, таких як ікра і все інше, які ми маємо споживати як українці, в рази менший, і то ці відсотки мізерні, вони зараз покриваються за рахунок імпорту.

Тому, шановні колеги, ми також звертаємо увагу, що в цьому законопроекті є разом з тим і корупційні ризики, бо введення певних видів сертифікатів на здійснення певної діяльності для тих же суб'єктів господарювання може призвести до великої корупційної складової. Тому не можна голосувати за це й законопроект і фракція "Батьківщина" буде утримуватись від голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вельможний Сергій Анатолійович, група "Довіра".

13:19:02

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, законопроект, який ми зараз розглядаємо, пропонує оновити законодавство у цій сфері та створити нові правові рамки для регулювання простежуваності водних біоресурсів та відповідної продукції. Але чи є ці пропозиції у всьому доцільними? Ми не впевнені, адже маємо до законопроекту низку цілком конкретних зауважень, зокрема проект потребує значного техніко-юридичного доопрацювання до другого читання, у тому числі узгодження з іншими законами. На нашу думку, положення цього законопроекту доцільно було б викласти як відповідні зміни до законів про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів та про аквакультуру. Тоді б не відбулося додаткового розпорошення законодавчих норм у різних законах. А крім того, ми вважаємо, що простежуваність продукції з водних біоресурсів має бути виключена із сфери дії цього закону та має врегульовуватися Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Недоцільним також є впровадження окремого виду документа – спеціалізованої товарно-транспортної накладної для простежуваності водних біоресурсів та продукції з них. Такий документ має бути єдиним для всіх перевізників незалежно від виду товару. Відповідно такий підхід лише ускладнюватиме процес контролю перевезень.

У законопроекті нечітко визначено призначення та випадки, в яких вимагається кожен з нових дозвільних документів у сфері забезпечення простежуваності водних біоресурсів. Це дуже складно і може призвести до величезної бюрократичної тяганини, а нам явно не час ускладнювати життя бізнесу.

Тому депутатська група "Довіра" вважає, що цей законопроект потрібно доопрацювати, і тому ми не будемо підтримувати цей законопроект у першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради проект Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів (реєстраційний номер 9545).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

13:21:51

За-265

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Наступний 9597. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (9597).

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:22:28

За-257

Рішення прийнято.

Два – за, два – проти, можемо, колеги?

Будь ласка, перший заступник Міністра енергетики України Власенко Юрій Миколайович. Коротке представлення законопроекту, будь ласка.

13:22:53

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Доброго дня, шановні депутати! Сьогодні ми вам представляємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Проект розроблено в Міненерго спільно з Держенергоефективності на виконання пункту 126 Плану законопроектної роботи у Верховній Раді на 2024 рік з метою застосування в Україні загальноприйнятих світових практик щодо нейтральності біопалива і стимулювання використання біопалива для виробництва енергії та адміністрування процедури встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двооксиду вуглецю для установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива та включені до реєстру.

Проектом закону передбачається уповноваження Кабінету Міністрів щодо створення реєстру установок щодо використання біопаливо як єдиного виду палива, визначення держателем та адміністратором реєстру Держенергоефективності, встановлення процедури адміністрування, реєстрацію установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива за заявочним принципом, організація інформації взаємодії реєстру з іншими державними електронними ресурсами. Створення і функціонування реєстру дозволить звільнити від оподаткування податком за викиди двооксиду вуглецю суб'єктів господарювання, що оперують установками, які здійснюють такі викиди в результаті спалення біопалива.

Прийняття запропонованих змін забезпечить прозорість процедури встановлення ставки нуль гривень екологічного податку за викиди двооксиду вуглецю установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Зазначений законопроект розглянуто Комітетом Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді для прийняття його в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус Андрій Михайлович. Андрій Михайлович, від комітету коротко. Можете з місця, якщо хочете. Включіть Геруса.

13:25:08

ГЕРУС А.М.

Доброго дня, колеги! Законопроект досить простий і він про підтримку відновлювальних джерел енергії, тому що у нас є електростанції, які працюють на біомасі. Біомаса – це є відновлювальний ресурс і для того, щоб чітко ідентифікувати, що це ті електростанції, які працюють на відновлювальному ресурсі, потрібно створити відповідний реєстр таких установок.

Далі наступним кроком може бути, що при створенні такого реєстру і в результаті створення такого реєстру можна буде ввести спеціальний режим оподаткування, щоб відновлювальні джерела енергії не оподатковувалися податками на викиди СО2.

Тому це законопроект про "зелену" енергетику, про підтримку відновлювальних джерел енергії. І прохання підтримати його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу колег записатися від фракцій і груп два – за і два – проти, для обговорення.

Будь ласка, Хлапук Максим Миколайович, фракція Політичної партії "Голос".

13:26:16

ХЛАПУК М.М.

Прошу передати слово Інна Совсун.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Романівна Совсун, будь ласка.

13:26:27

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Колеги, цим законопроектом ми надаємо Держенергоефективності обов'язки адміністратора та держателя реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива, а отже можуть платити екологічний податок за нульовою ставкою.

Якщо ми з вами як Верховна Рада надаємо повноваження певному державному органу, ми очікуємо, що вони будуть виконані і будуть виконані ефективно. Але минулі результати роботи Держенергоефективності не дають підстави так вважати. Для тих, хто не знає, я хочу нагадати, що саме Держенергоефективності був і залишається відповідальним за створення реєстру біометану – "зеленого" палива, в якому дуже зацікавлені наші міжнародні партнери, в тому числі Німеччина. Реєстр біометану був введений в наше законодавство ще в жовтні 2021 року. Після затвердження урядом нормативної бази в липні 2022 року Держенергоефективності мало б запустити реєстр до січня 2023 року. В січні 2023 року агенція мала запустити реєстр, але до сьогодні цього не сталося. Цього не сталося в тому числі попри те, що Держенергоефективності в цьому допомагали німецькі донори, німецькі партнери, які дуже намагалися це зробити, але їм не вдалося налагодити ефективну співпрацю з Держенергоефективності за такий тривалий час.

Розробка реєстру вже зараз затягнулася настільки надовго, що ситуація стає абсурдною, коли у зв'язку зі зміною регулювання в Європейському Союзі сама потреба в реєстрі біометану вже відпадає. Так ось зараз, коли ми говоримо про те, щоб додати органові, який за два роки не спромігся створити один реєстр, повноваження створювати інший реєстр, то в мене є велике запитання до такого рішення Верховної Ради. Чи потрібен цей реєстр, в принципі? Так, потрібен. Чи можемо ми сподіватися, що його зробить Держенергоефективності? Наша відповідь – ні, ми наразі в це не можемо вірити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

13:28:31

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Герусу Андрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Михайлович Герус, будь ласка.

13:28:44

ГЕРУС А.М.

Колеги, прошу підтримати законопроект, тому що важливе питання і для енергетики сьогодні це дуже важливо, і для відновлювальної "зеленої" енергетики це також важливо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Шевченко Євгеній Володимирович, депутатська група "Відновлення України".

13:28:57

ШЕВЧЕНКО Є.В.

Прошу передати Бурмічу Анатолію Петровичу слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолій Петрович Бурміч.

13:29:04

БУРМІЧ А.П.

Шановний Голово, шановні колеги, це, дійсно, дуже простий законопроект і з врахуванням тієї ситуації, яка сьогодні склалася в Україні, він направлений на те, щоб залучити внутрішні і зовнішні інвестиції саме для додаткового виробництва енергії в цьому секторі.

Все дуже просто. Знижується оподаткування на машини і механізми, які працюють на біопаливі, і ми розраховуємо, що будуть, саме це буде сприяти на залучення інвестицій і на збільшення сектору виробництва енергетики в цьому плані.

Група "Відновлення України" підтримує законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, після цього ще Іван Григорович Кириленко і голосуємо.

Іванна Орестівна, будь ласка, Климпуш-Цинцадзе.

Я бачу, Артур Володимирович.

13:30:02

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Шановні колеги, дійсно, знаєте, це добре, коли ми намагаємося зробити якісь додаткові можливості для того, щоб ми якісно могли використовувати альтернативні види палива. Ми з вами знаємо, у наскільки серйозній ситуації знаходиться наша енергетична система. Разом з тим, тоді, коли пропонується якийсь механізм того, як ті чи інші гравці будуть звільнені від екологічного податку, незрозумілим є механізм передачі цієї інформації з реєстру Держенергоефективності до податкових органів. Тому, на нашу думку, законопроект потребує реально серйозного доопрацювання до другого читання і він потребує прозорої системи передачі цієї інформації, щоб уникнути будь-яких корупційних ризиків.

Я також хотіла звернути увагу, колеги, на те, що коли ви бачите законопроекти із значком, з прапорцем Європейського Союзу, то ви маєте розуміти, що це не означає, що цей чи інший законопроект є ідеальним. Це означає тільки одне, що цей законопроект безпосередньо стосується наших міжнародно-правових зобов'язань у сфері європейської інтеграції і він стосується впровадження права Європейського Союзу на теренах України. А це означає, що ми маємо ще більш ретельно підходити до аналізу кожної норми такого законопроекту і зважувати на те, щоб ми не ухвалювали нічого такого, що доведеться переробляти, оскільки ми з вами розраховуємо на те, що Україна буде далі прямувати до Європейського Союзу.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кириленко Іван Григорович. І після цього голосуємо. Будь ласка, "Батьківщина".

13:31:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую, пане Голово.

Кириленко, "Батьківщина". Про що цей закон? Про створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива. Без цього реєстру буде неможливо встановити нуль гривень екологічного податку для установок, якими здійснюються викиди СО2 в результаті спалювання біопалива. Тобто суть у прозорому обліку і контролі за діяльністю на сьогодні близько 1 тисячі 500 установок.

А ще я б сказав, це закон про перспективу нашого майбутнього, а воно в тому, що весь цивілізований світ іде в напрямку "зеленої" чистої енергії, про що "Батьківщина" тут весь час говорить. Це наша перспектива, це наші унікальні можливості сільськогосподарського виробництва. І ми б хотіли тут закликати уряд, про що вже тут говорилось, якомога швидше приймати відповідні підзаконні акти і не гальмувати те, що ми тут робимо, в залі, для нашого майбутнього.

"Батьківщина" однозначно "за" і просить зал підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу, переходимо до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про альтернативні види палива" щодо створення реєстру установок, що використовують біопаливо як єдиний вид палива (реєстраційний номер законопроекту 9597).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

13:33:39

За-279

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 11083 – це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних мереж". Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу голосувати. Колеги, включення до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

13:34:16

За-297

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути цей законопроект, 11083, за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

13:34:40

За-244

Рішення прийнято.

Шановні колеги, два – за, два – проти, так? Будь ласка, запрошується перший заступник Міністра енергетики Власенко Юрій Миколайович.

13:35:02

ВЛАСЕНКО Ю.М.

Шановні депутати Верховної Ради! Пропонується до прийняття проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних електричних мереж".

Зазначений проект закону розроблено на виконання пункту 1 плану заходів щодо реалізації концепції впровадження "розумних мереж" в Україні до 2035 року, та пункту 133 Плану законопроектної роботи Верховної Ради на 2024 рік та пункту 328 Плану пріоритетних дій уряду на 2024 рік.

Метою проекту акта – запровадження нормативного підґрунтя для забезпечення розвитку технологій "розумних мереж", уточнення визначення і відповідності до положень сучасних міжнародних та європейських стандартів, врахування положень концепції впровадження "розумних електричних мереж" до 2035 року. Законопроектом передбачається внесення змін до Закону "Про енергетичну ефективність" та до Закону "Про ринок електричної енергії" в частині удосконалення терміну "розумні мережі" та надання визначення таким термінам, як "мікромережа", "користувач мікромережі", "острівний режим мікромережі", "система енергетичного менеджменту мікромережі", "реагування на попит" і саме головне – це "управління попитом".

Запровадження сучасної термінології у сфері впровадження "розумних мереж" в законодавство також сприятиме стандартизації та узгодженню термінів та понять, що є важливим елементом для забезпечення ясності та однозначності і розуміння термінів серед всіх учасників енергетичного ринку, забезпечення єдності та зрозумілості термінів і сприятиме вдосконаленню сектору та його адаптації до сучасних викликів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається Герусу Андрію Михайловичу, голові Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Будь ласка.

13:37:00

ГЕРУС А.М.

Шановні колеги, у нас є велика проблема не тільки з генерацією, але і з мережами, з лініями електропередач, тому що в більшості вони застарілими, є недофінансованими і потрібно робити ремонти, реконструкції і модернізації, і потрібно впроваджувати нові технології. Тому, коли ми говоримо про "розумні мережі", це саме про впровадження нових технологій для того, щоб можна було якісно управляти цими мережами, для того, щоб можна було якісно управляти попитом, і для того, щоб навіть, якщо в нас є якість процеси, то щоб ті процеси у нас були справедливими і було поменше нарікань, ті, які ми, на жаль, чули останнім часом.

Тому важливе це питання про використання "розумних мереж". Прохання підтримати цей законопроект у першому читанні, він сьогодні є особливо актуальним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу фракції і групи записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

13:38:14

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олексійович Гончаренко, будь ласка.

13:38:28

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Ви знаєте, я дивлюсь на законопроект, нам пропонує уряд законопроект про "розумні мережі". Я не бачу в порядку денному Верховної Ради законопроекту про демобілізацію військових, встановлення термінів служби. Нам це обіцяли ще в квітні місяці, коли тоді пропихували через Верховну Раду минулий закон. Де це? Цього немає. У нас немає законопроекту про збільшення дитячих виплат. Ні, ну це ж не на часі 860 гривень і годі, вам вистачить.

У нас немає законопроекту про стовідсоткове бронювання ДСНС і бардак на ДСНС продовжується, коли продовжують тиснути на співробітників. У нас всього цього немає, зате є Закон про "розумні мережі", про "розумні мережі". Мені здається, що це перший розумний законопроект, внесений нашим урядом, перший. Бо нам зараз говорять – проблеми з енергетикою, а який уряд купляв електроенергію в Білорусі, який уряд волав із цієї трибуни? Та це завтра буде агресор. Та ні, нормально, купляємо. Який уряд ігнорував альтернативну енергетику, яка могла б сьогодні забезпечити, яка б не була сконцентрованою і такою вразливою для російських атак? Цей уряд.

А тепер вони проснулися, вони виходять і говорять: "розумні мережі" ми вам пропонуємо. Жодні "розумні мережі" не допоможуть нерозумному уряду, це треба розуміти. І треба нарешті виправляти щось тут, починати працювати реально на державу і виносити ті питання, які актуальні.

Тож я кажу, будь ласка, термін служби, дитячі виплати, стовідсоткове бронювання ДСНС і взагалі вирішення питання бронювання – ось ті закони, які реально будуть розумними, а не та абракадабра, яку нам пропонують.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".

13:40:33

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка, передайте слово Інні Совсун.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Інна Романівна Совсун. Дайте колезі пройти, будь ласка, товариші, друзі, колеги, камарадас.

Будь ласка.

13:40:50

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". Безперечно, "розумні мережі" є важливими, особливо зважаючи на те, якою значною є потреба в модернізації наших мереж, адже на сьогодні ми втрачаємо 10 відсотків переданої електрики, і це суттєво більше, ніж 3-5 відсотків в розвинених європейських країнах.

Але разом з тим дуже прикро бачити законопроект, який вирішує дуже маленьку і вузьку проблему в той час, як ми наближаємося до катастрофи в сфері енергетики. Друзі, давайте голосувати не за "розумні мережі", а продукувати розумну політику в сфері енергетики.

Три тижні тому з цієї трибуни виступав міністр енергетики, він тоді сказав про те, що в тому числі уряд працює над законопроектом з тим, аби влаштувати пільгове оподаткування для ввезення енергетичного обладнання. Пройшло три тижні з часу того виступу, енергосистемі вкрай потрібні як критичне обладнання для пошкоджених електростанцій, так і альтернативні джерела живлення. Але, на превеликий жаль, законопроект такий, який би реально вирішував проблеми в енергетиці, з якими ми вже зараз, тут і сьогодні стикаємося, на жаль, такі законопроекти в залу не виносяться.

Так само тотально бракує комунікацій і дій з боку уряду щодо скорочення споживання електроенергії. Ми всі свідомі, розумні політики розуміємо, що, на жаль, на сьогодні генерації не вистачає. І єдиний спосіб скоротити розрив між генерацією та споживанням – це, на жаль, скорочення споживання. Але для цього треба інформувати населення, пояснювати, що вони можуть зробити, рush-повідомлення в Дії про те, що необхідно скоротити споживання, інакше скоро необхідно буде вимикати електроенергію. Всі ці речі можна було б робити, але, на жаль, ми не бачимо таких дій з боку уряду. Я вже мовчу про те, що ми не бачимо дій на рівні місцевого самоврядування, які би готували наші міста до дуже важкої зими, яка на нас чекає. Тому розумні мережі, це, звичайно, добре, але розумна політика у сфері енергетики, це таки краще.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кабаченко Володимир Вікторович. Передає Олексію Юрійовичу Кучеренку, я правильно розумію?

Будь ласка, Олексій Юрійович.

13:42:59

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщини". Шановні колеги, скажіть, будь ласка, є хтось в залі, хто проти чогось розумного? Точно, що ні, і ми, безумовно, за розумні мережі, за розумний уряд, за розумні рішення. І одразу хочу сказати, фракція "Батьківщини" підтримує цей законопроект, технічний абсолютно.

А я звертаю вашу увагу на принциповий момент. Концепція розвитку "розумних мереж" була прийнята урядом 14 жовтня 2022 року, рік і вісім місяців тому. Два роки майже пройшло, і зараз уточнюється термінологія "розумних мереж". Та вибачте, ми не доживемо такими темпами до цих "розумних мереж", шановний колега Власенко.

Я хочу привітати вас з перемогою на конкурсі. Ви у нас сьогодні кандидат знову у члени НКРЕКП. Сподіваємося, що уряд таки нарешті когось там буде призначати. Бо саме Національна комісія буде відповідати за ці "розумні мережі", за їх тарифне регулювання, про що сьогодні казала Юлія Володимирівна. Так-от я звертаю вашу увагу, жодні "розумні мережі" без грошей не будуть побудовані. Гроші – це тариф, тариф – це платіжка для споживача. І перед тим, як знову вчергове на споживача покладати витрати на розвиток "розумних мереж", а давайте реально розберемося, а куди пішли попередні гроші від зростання грошей на мережі, які відбулося за останні 4 роки.

Саме тому я звертаю вашу увагу, колеги, цей законопроект можна приймати, він технічний, на жаль, він нічого принципово не вирішує. Але поки ми не розберемося детально, не зробимо аудит того, що наворочено за останні 5 років в енергетиці, куди пішли наші з вами гроші, ніякого руху прогресивного далі не буде.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань використання термінології у сфері впровадження "розумних мереж" (реєстраційний номер 11083).

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.