Засідання 1 (продовження)

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

03 листопада 2022 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

 

12:03:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати України, перед продовженням пленарного засідання вкотре хочу наголосити на необхідності неухильного дотримання безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо початку пленарного засідання, його перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через годину після завершення нашої роботи. Прошу всіх народних депутатів України, представників уряду відповідально поставитися до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні народні депутати, у разі повітряної тривоги буде оголошено перерву у пленарному засіданні, і ми маємо перейти до безпечних місць відповідно до затвердженої схеми укриття, яка розміщена на робочому місці кожного з вас.

Верховна Рада України працює в режимі одноденного пленарного засідання, тому сьогодні відповідно прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах дії воєнного стану" та пропозиції Погоджувальної ради депутатських фракцій і  груп ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні народні депутати, за доброю парламентською традицією розпочнемо роботу з  виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, сьогодні триває вже 253-й день широкомасштабної збройної рашистської агресії проти України. Держава-окупант не спроможна нічого протиставити відвазі та мужності наших воїнів на полі бою, натомість вона продовжує здійснювати варварські атаки на українські міста, чинити терор проти мирного населення, бомбардувати енергетичні об'єкти, намагаючись поставити Україну на межу гуманітарної катастрофи. Агресор не розуміє головного: він може знищувати наші домівки, позбавляти світла, тепла, води, забирати життя, але ніколи не вдасться скорити український народ,  зламати волелюбний український дух, змінити наше одвічне прагнення жити в суверенній європейській державі. Наші сили оборони щодня звільняють українські землі від російських терористів. На жаль, у цій кривавій війні ми зазнаємо непоправних втрат.

Тому я прошу, колеги, хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять героїв та героїнь, які віддали своє життя за Україну. Вічна шана і слава полеглим воїнам. Вшануємо також пам'ять всіх мирних громадян, загиблих від рук російської агресії.

(Хвилина мовчання)

Шановні народні депутати, сьогодні відзначають професійне свято відразу два роди військ Збройних Сил України – ракетні війська і артилерія та інженерні війська. Ракетні війська і артилерія є основною, вогневою міццю на полі бою. Весь український народ пишається точністю враження нашої артилерії живої сили і техніки ворога. Покладаємо на ці війська надію щодо якнайшвидшого звільнення рідної землі. Інженерні війська – це воїни переднього краю, які усувають мінно-вибухові загородження противника, зводять понтонні переправи, прокладають шляхи для просування армії вперед. Давайте оплесками привітаємо наших військових та побажаємо їм витримки, сили духу, успіхів на полі бою і повної перемоги над ворогом. (Оплески)

Шановні колеги, сьогодні також дні народження у наших колег народних депутатів України – Олега Володимировича Бондаренка, фракція "Слуга народу". Вітаємо. А також в Олександра Станіславовича Пасічного, ювілей 50 років, "Слуга народу". Вітаємо. (Оплески) Шановні колеги, мирного неба і дальшої звитяжної праці на благо українського народу.

Шановні народні депутати, якщо дозволите, декілька хвилин я повідомлю вам про наше перебування у Загребі і про надзвичайно успішне проведення Кримської платформи.

Я хочу повідомити, що за ініціативою Президента України Володимира Зеленського минулого тижня, 24-25 жовтня, у Загребі за потужної підтримки Республіки Хорватія Україна успішно провела Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, на якому міжнародна спільнота підтвердила свою повну підтримку та солідарність з українською державою.

Дозвольте від імені українського парламенту висловити глибоку вдячність голові Хорватського Сабору Гордану Яндроковичу, Прем'єр-міністру Республіки Хорватія Андрею Пленковичу та всім іншим нашим хорватським друзям і партнерам за проведення цього заходу. (Оплески)

Шановні колеги, сухі цифри статистики, але дуже важливі. У саміті взяли участь більше 50 парламентських делегацій, у його рамках проведено 140 двосторонніх зустрічей, зокрема, українська делегація провела 22 двосторонні зустрічі. За підсумками Парламентського саміту ухвалено спільну декларацію учасників, яка, зокрема, засудила систематичне порушення прав людини на території окупованої Автономної Республіки Крим, безпідставні та незаконні затримання жителів Криму, насильницький призов українців і кримських татар до лав російської армії, триваючу мілітаризацію Кримського півострову та інше.

На саміті від імені Верховної Ради мною підписано Меморандум про взаєморозуміння з Палатою депутатів парламенту Чеської Республіки щодо співробітництва з питань удосконалення парламентських процесів та процедур.

Під час візиту нашої делегації до Хорватії також підписано Меморандум про співпрацю між Апаратом Верховної Ради України і експертною службою хорватського Сабору. Тому дякуємо нашим зарубіжним колегам парламентарям за підтримку і рішення надзвичайно важливі для українського народу і всієї світової спільноти.

Користуючись нагодою, нагадаю, що минулого тижня Сенат Республіки Польща слідом за парламентом Естонії визнав владу Російської Федерації терористичним режимом, а ще раніше Сеймас Литовської Республіки визнав Росію державою-терористом, а Сейм Латвійської Республіки  державою - спонсором тероризму.

Від імені українського парламенту висловлюємо щиру вдячність нашим колегам парламентарям за те, що вони одними із перших на законодавчому рівні прийняли такі доленосні рішення, за беззастережну підтримку і одностайність з українським народом. Сподіваюсь, що такі ж рішення будуть повторені і іншими парламентами.

Шановні колеги, переходимо до початку роботи. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України я пропоную провести сигнальне голосування для прогнозування результатів голосувань питань порядку денного. Нагадую, необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.

Я прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу провести.

 

12:12:11

За-227

Шановні колеги, я перепрошую. Ще раз звертаюся до всіх народних депутатів України, представників уряду із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше, ніж через годину після завершення нашої роботи.

Перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Тому переходимо до розгляду питань порядку денного.

Ітак, шановні колеги, перше питання - Постанова 8173. Це проект Постанови про відставку Міністра розвитку громад та територій України Чернишова О.М.

Шановні колеги, відповідно до частини дванадцятої… перепрошую, відповідно до пункту 15 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України. 2 листопада 2022 року згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Чернишов Олексій Михайлович подав до Верховної Ради України заяву з проханням прийняти його відставку з посади міністра розвитку громад та територій. Відповідні матеріали вам надано в електронному вигляді через ЄАС.

Шановні колеги, вноситься пропозиція про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Шановні колеги, я пропоную зайняти свої місця.

Шановні колеги, ми вже працюємо.

Шановні колеги, займіть свої місця.

Шановні колеги, я вношу пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:14:35

За-227

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду питання. До слова для доповіді запрошується член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Юрійович Безгін. Будь ласка, Віталій Юрійович.

 

12:15:04

БЕЗГІН В.Ю.

Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий, шановна президія. Сьогодні зранку Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засіданні розглянув заяву міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова про відставку.

За результатами розгляду комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України прийняти відставку міністра розвитку громад та територій Чернишова Олексія Михайловича. Просимо підтримати і подякувати, власне, міністру за роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Юрійович.

Шановні колеги, прошу депутатські фракції та групи записатися на виступи: два – за, два – проти.

Будь ласка, Володимир Юрійович Арешонков, група "Довіра".

Шановні колеги, пропустіть, будь ласка, Володимира Юрійовича.

 

12:16:28

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Володимир Арешонков, депутатська група "Довіра". Шановні колеги, сьогодні надзвичайно відповідальний день, та, власне, як і завжди, в роботі українського парламенту, і кадрові питання важливі. Вони завжди були важливі, а особливо актуальні вони сьогодні в умовах війни, в умовах, коли кожне рішення, яке приймається на рівні центральних органів виконавчої влади, є надзвичайно відповідальним і тягне за собою серйозні наслідки у випадку їх невиконання.

Ми сьогодні можемо мати багато питань до міністерства, яке очолював пан Чернишов, але потрібно сказати, що в цілому ті завдання, які ставилися перед цим органом, були виконані. Завдання сьогодні наше спільно доопрацьовувати те, що було заплановано, і допомагати в реалізації тих державних програм, регіональних програм, які спрямовані на розвиток територій і розвиток нашої держави.

В цілому я хотів би подякувати пану Чернишову за проведену роботу і побажати йому в майбутньому на тих посадах або в інший спосіб, де він себе бачить, тільки успіху на благо держави до перемоги. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, фракція "Європейська солідарність".

 

12:17:57

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаренко, будь ласка, Олексій.

 

12:18:06

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми розглядаємо питання відставки міністра. Просте питання. Де міністр? Чому ми не можемо почути, що він робив, які результати, що йому заважало працювати, чому він іде з посади? Друзі, в нас немає міністра, в нас немає представників уряду в принципі. Чи правда ті чутки, що він іде з посади для того, щоб очолити Нафтогаз України? А чи правда, що там, звідти пішов Вітренко, щоб звільнити місце для Чернишова? А чому пішов Вітренко? Які його результати? А чому в нас розвалене корпоративне управління і ті принципи європейські? У нас оцей прапорець Європейського Союзу стоїть, але ж він має бути не просто прапорцем, а дороговказом: що має бути зроблено, як ми маємо керувати державною власністю. І Нафтогаз України – це питання номер один. Ми заходимо в зиму. Як ми підготовлені, що робиться? На наших очах змінюється Вітренко, змінюється міністр з питань регіонів, але ми не знаємо жодної відповіді: що відбувається в країні. Друзі, ми парламент чи ні? У нас є самоповага чи ні? Ми керуємо в нашій державі, ми відповідаємо перед нашими виборцями чи ні? Давайте разом відповімо на це питання. 

І дуже важливо, сьогодні День ракетних військ і артилерії України. Друзі, давайте разом привітаємо наші ракетні війська, наших артилеристів, які сьогодні боронять нашу країну. Це боги війни, як їх називають. Це сучасна війна, в якій роль артилерії  найбільша, давайте разом їм допомагати. Наша фракція ініціювала проект "Очі Арти", дуже важливо, давайте допомагати дронами, давайте допомагати всім необхідним. Сьогодні ми збираємо на Гвоздику для наших артилеристів з бригади Богуна. Кожен може долучитися.

Друзі, будь ласка, зробіть свій донат прямо зараз, як артилеристи кажуть – 333. 333 гривні з...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко, фракція "Батьківщина".

 

12:20:22

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Абсолютно зрозуміло для усіх, що сьогоднішнє кадрове питання пов'язане з тим, що відбулося учора. Нарешті ми можемо вздохнуть з полегшенням, вся країна підводить риску під 8,5-річним періодом управління так званої коболєвської і вітренківської шобли державної компанії НАК "Нафтогаз України". Нам з вами доведеться, хотіли би ви чи не хотіли, провести повноцінний аудит як періоду Коболєва, так і періоду Вітренка, який уже припав на роботу вашої владної коаліції, для того, щоб зрозуміти, до чого можуть довести національну компанію, які афери, які маніпуляції були за цей час створені, яка ціна питання, яка шкода нанесена енергобезпеці держави для того, щоб влада нарешті доозріла для того, що треба змінювати керівника.

Тепер друге. Стосовно пана Чернишова. Я хочу сказати, що, безумовно, працював з ним, коли він є поки що і був міністром, бо це моє рідне міністерство, бачив багато позитивного, бачу недоробки, це і відсутність Житлового кодексу, це і відсутність певної логіки в житлово-комунальній сфері. Але останні пів року, коли він очолював національний штаб підготовки до зими, він показав себе адекватним, професійним, спокійним керівником. І його завдання як майбутнього, сподіваюся, керівника НАК "Нафтогазу" забезпечити аудит повний Нафтогазу, вигнати шоблу всю, яка лишається від Коболєва і Вітренка, і продемонструвати, звітувати, куди ми рухаємося далі. Тому ми підтримуємо його відставку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Іванович Железняк, фракція "Голос".

 

12:22:32

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я буду дуже коротко. Я сьогодні під'єднався до комітету профільного. І перший, напевно, раз у своєму житті побачив нормальний звіт міністра по своїй роботі. Дуже даремно, що ми, до речі, не дозволили зробити тут звіт, це класна практика, і хотілось би, щоб завжди так було. За звільнення будемо, звичайно, голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу зайняти місця. Зараз я ще надам слово Миколі Миколайовичу Тищенку від "Слуги народу" по цьому питанню, після цього переходимо до голосування.

Будь ласка, Миколо Миколайовичу.

 

12:23:06

ТИЩЕНКО М.М.

Дякую. Я хочу звернутися до Олексія Михайловича. Якщо у нас буде прийняте рішення і ви все ж таки очолити Нафтогаз, я хочу вас попередити, що ця компанія знаходиться в найскладнішому стані за всю історію її існування. Рішення попереднього керівництва, яке (Нерозбірливо) активи компанії як особисті, загравало з олігархами, з олігархічними групами та російськими енергетичними бізнесменами, привели до того, що безпосередньому зростанню цін на перебої поставок вуглеводів для населення підвищились. Ці проблеми були зафіксовані до лютого місяця та початку військової агресії Росії, після якої суттєво ця проблематика загострилась.

Тому я до вас звертаюся і наполягаю, що дуже велика на вас буде відповідальність. Нафтогаз зараз виведений з підпорядкування міністерства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Шановні колеги, прошу зайняти місця. Переходимо до прийняття рішення. Обговорення завершено. Шановні колеги, обговорення завершено. Переходимо до прийняття рішення.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України, частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" я ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 8173) про відставку Міністра розвитку громад та територій України Олексія Михайловича Чернишова.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:25:28

За-279

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги. Дякую, Олексію Михайловичу.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Наступне питання, це проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 19.10.2022 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Це 8027-П, автор –  народний депутат Железняк Ярослав Іванович.

Ми домовлялися, що це питання, воно відповідно до Регламенту розглядається за скороченою процедурою, але ми домовлялися, що ми обговорювати не будемо, крім 2 хвилин від Ніни Петрівни Южаніної і після цього переходимо до голосування. Так, колеги?

Будь ласка, Ніна Петрівна, 2 хвилини, і після цього голосуємо.

 

12:26:49

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на те, що  саме парламент має знати ті системні рішення, які  буде пропонувати країна для подолання наслідків агресії. Мені здається, що проголосований створений фонд  якраз  за його напрямками більше відповідав би здійсненню контролю і видатків міністерством  щойно  відставленого міністра. Тому що, якщо говорити про напрямки використання цих коштів, то це якраз відбудова зруйнованих громадських будівель і побудова нових, це відбудова і ремонт зруйнованої інфраструктури, це навіть будівництво і придбання нового житла для людей.

Скажіть, будь ласка, якщо такий є важливий фонд, який має покривати такі напрямки, які абсолютно точно мають мати системне рішення: звідки буде братися цей перелік об'єктів, як буде встановлюватися черговість відбудови і ремонту цих об'єктів, чому Міністерство фінансів за погодженням з членами бюджетного комітету, а не із міністерством, яке якраз бачить найбільші ці потреби і може аналізувати їх, а саме Міністерство розвитку громад і територій, має здійснювати такі видатки. Тому ми вважаємо, що це аналогія з соцеконом, це непрозора, це абсолютно нова годівниця для окремих територій чи депутатів, які представляють ці території.

І ще, джерело наповнення. До кінця 2022 року це виключно кошти, конфісковані власності Російської Федерації. Назвіть, будь ласка, суму. Яка сума буде витрачена по цьому фонду до кінця року? Очевидно, що ця сума відома. Чому вона невідома нам народним депутатам?

Ми не можемо підтримувати цей проект, тому будемо підтримувати постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 19.10.2022 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстраційний номер 8027-П).

Шановні колеги, це блокуюча постанова, ви зрозуміли, так, тому ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

12:29:36

За-110

Рішення не прийнято. Постанова не прийнята.

Тому закон має бути підготовлений до підписання.

Шановні колеги, далі ми домовилися чотири питання без обговорення, ми проголосуємо.

Перше питання – проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (8144).

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:30:26

За-303

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови реєстраційний номер 8144. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:30:51

За-312

Рішення прийнято. Дякую.

Колеги, наступна Постанова 8162. Це проект Постанови про здійснення начальником Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу  народних депутатів голосувати.

 

12:31:28

За-320

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальником Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер проекту 8162).  Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:32:04

За-321

Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.

Наступна Постанова 8163. Це проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 8163).

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії цей проект постанови. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:32:39

За-319

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Реєстраційний номер проекту Постанови 8163. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:33:12

За-324

Рішення прийнято.

І наступна Постанова 8171.  Це проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проект Постанови номер 8171.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:33:53

За-324

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер 8171). Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:34:26

За-324

Рішення прийнято. Постанова прийнята в цілому.

Шановні колеги, далі у нас два питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. Зараз, одну секундочку, відкрию ведення.

Шановні народні депутати, відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України до повноважень Верховної Ради належить прийняття рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку припинення його громадянства.

21 жовтня 2022 року до Апарату Верховної Ради України надійшли витяги з Указу Президента України, відповідно до яких вважаються такими, що втратили громадянство України: Рабінович Вадим Зіновійович та Васильковський Ігор Ігорович. З цього приводу у Верховній Раді зареєстровано відповідні проекти постанов за реєстраційними номерами 8161, 8160.

На Погоджувальній раді ми домовилися про розгляд Постанови реєстраційний номер 8161 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Вадима Зіновійовича Рабіновича за скороченою процедурою, а проект Постанови 8160 щодо народного депутата України Васильковського Ігоря Ігоровича розглянути без обговорення.

Ставлю на голосування питання про розгляд проект Постанови 8161 за скороченою процедурою. Шановні колеги, прошу голосувати.

 

12:36:11

За-276

Рішення прийнято.

Тому, колеги, переходимо до розгляду проекту Постанови 8161, проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рабіновича В.З.

І я слово для оголошення висновку надаю голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергію Віталійовичу.

 

12:36:48

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Регламентний комітет на своєму засіданні 28 жовтня розглянув витяг з Указу Президента України від 18 липня про припинення громадянства України, зокрема, Рабіновича Вадима Зіновійовича. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції  Президент приймає рішення про припинення громадянства, а в свою чергу відповідно до пункту 4 частини другої статті 81 Конституції, пункту 4 частини першої статті 4 Закону "Про статус народного депутата України" повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі припинення його громадянства.

Розглянувши документи, які були надані Апаратом Верховної Ради, комітет прийняв рішення внести народними депутатами членами регламентного комітету на розгляд парламенту проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рабіновича і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Віталійович.

Прошу депутатські фракції і групи записатися на виступи: два – за, два – проти. Будь ласка.

 Будь ласка, слово надається народному депутату Ар'єву Володимиру Ігоровичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Ірина Володимирівна Геращенко.

 

12:38:37

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, "Європейська солідарність" вітає позбавлення депутатів-зрадників депутатських мандатів. Але це дуже половинчасте рішення. У нас сьогодні є депутати, які оголошені в міжнародний розшук, які ледь не призвели до міжнародного скандалу, підриваючи довіру з Президентом Байденом і Сполученими Штатами Америки, є обміняні депутати. Чому їх не позбавляють мандатів сьогодні?

В цій залі є депутати, мабуть, які мають подвійне громадянство. Де Служба безпеки України, яка має дати повну інформацію про таких депутатів, щоби і їх позбули мандатів? Є, нарешті, рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо заборонених партій. Це "Партія Шарія", це ОПЗЖ. Чому депутати цих партій включаються в марафони і ведуть нормальне політичне життя, створюючи нові політичні групи і фракції? Є, нарешті, був, вірніше, такий депутат-зрадник від правлячої партії Ковальов, якого наші доблесні партизані відправили на "концерт Кобзона", але він і досі рахується депутатом Верховної Ради, і досі його картка для голосування є в залі.

Наша фракція вимагає системного вирішення цього питання. Ми зареєстрували законопроект про позбавлення депутатських повноважень всіх депутатів від заборонених фракцій. Ми зареєстрували альтернативний законопроект щодо заборони створювати їм як у парламенті, так і в регіональних наших місцевих радах депутатські нові групи і впливати на прийняття рішень, бути донорами для партії влади по правильним голосуванням.

Ми вважаємо, що депутати від заборонених партій не можуть очолювати комітети, а в нас і досі ключовий Комітет з питань свободи слова очолює депутат від забороненої партії. Тому насправді це дуже половинчасте рішення, і ми вимагаємо винести на порядок денний наші законопроекти, які приводять в порядок люстрацію. Люстрація і справедливість – це те, чого вимагає сьогодні українське суспільство. Всі, хто звали російського окупанта на нашу землю, мають понести політичну відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Швачко Антон Олексійович, фракція "Слуга народу".

 

12:40:48

ШВАЧКО А.О.

Колеги, прошу визначатися та приймати рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок. Шановні колеги, і після цього через хвилину переходимо до голосування.

Будь ласка, Сергій Миколайович.

 

12:41:06

ЄВТУШОК С.М. Дякую, пане Голово. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги, цілком справедливо сьогодні в проекті постанови ми позбавляємо статусу народних депутатів колаборантів і ту "п'яту колону", яка всі ці десятки років призводила до цих страшних речей, які зараз відбуваються в нашій країні.

Але я хочу нагадати, ми на основі витягу Указу Президента мали і побачили лише декілька прізвищ. Зараз у мене виникає логічне запитання: а чому до сих пір народним депутатом України вважається Медведчук? Ковальов, який чи то живий, чи то нібито колаборант, чи не живий, який там займає різні посади.

Тому ми просимо, підтримуючи даний проект постанови, як фракція "Батьківщина" просимо надати повний перелік всіх тих колаборантів, представників "п'ятої колони", яких ми повинні з вами вичистити з українського парламенту.

Ви, пане Голово, закликаєте до безпеки, виключаючи мобільні телефони, а насправді серед нас є колаборанти, які можуть проводити ці речі в прямому режимі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення. Шановні колеги, займіть свої місця.

Відповідно до пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 81 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови (реєстраційний номер 8161) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Вадима Зіновійовича Рабіновича. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:43:12

За-304

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, зараз переходимо до наступного законопроекту, до проекту, як я і сказав вам, без обговорення, це 8160. Тому одразу переходимо до голосування.

Відповідно до пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 81 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови, реєстраційний номер 8160, про дострокове припинення повноважень народного депутата України Васильковського Ігоря Ігоровича. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:44:01

За-292

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги.

Ідемо далі. Наступний законопроект 8027 – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

До мене звернувся Комітет Верховної Ради України з питань бюджету з пропозицією усунути неузгодженості та неточності у тексті прийнятого Верховною Радою України 19 жовтня 2022 року Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстраційний номер 8027). Під час опрацювання тексту закону було встановлено, що за результатами його розгляду і прийняття в другому читанні він містить декілька неузгодженостей  та неточностей щодо окремих положень частини четвертої нової статті 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", якою передбачено напрями спрямування коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 2 листопада 22-го року, протокол засідання комітету №143, запропонував пропозиції з метою усунення неузгодженостей та неточностей в прийнятому законі. Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України ці пропозиції вносяться на розгляд Верховної Ради України. Пропозиції вам були надані в електронному вигляді через ЄАС, також з ними можна ознайомитись на офіційному вебсайті парламенту. Шановні колеги, якщо не буде заперечень, я ставлю цей документ на голосування для прийняття. Немає.

Ставлю на голосування пропозиції, які ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету щодо усунення неузгодженостей та неточностей у тексті прийнятого Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстраційний номер 8027).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:46:25

За-272

Рішення прийнято. Дякую, колеги. Неузгодженості усунено.

Ідемо далі. Наступний законопроект – це 8035. Це проект Закону... Секундочку. Секундочку, колеги.

 

КОРНІЄНКО О.С. Артур Володимирович, можете свій листочок нам надати? А, і ще ваш, Ніна Петрівна. Тоді з вас розпочнемо. Можна хоч якийсь зі списків.

 

12:47:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, дайте, будь ласка, списки.

Шановні колеги, а, може, ми якось пройдемося з тим, щоб... П'ять хвилин замість цих поправок і переходимо до бюджету. Добре?

 

КОРНІЄНКО О.С. Треба перерву на 15 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 5 хвилин.

Шановні колеги, будь ласка, ніхто не розходиться, невеличкий тайм-аут, перерва 5 хвилин для того, щоб ми зменшили, спробували зменшити кількість поправок. Я прошу, не розходьтеся, через 5 хвилин, можливо, ми знайдемо компроміс.    

 

(Після перерви)

 

12:55:42

КОРНІЄНКО О.С.

Колеги, займайте свої місця. Зараз будемо працювати далі.

 

12:55:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запросіть, будь ласка, народних депутатів до залу. Компроміс знайдено. Зараз ми будемо рухатися далі.

(Шум у залі)

Володимир Леонідович. Пане Гевко!

Шановні колеги, прошу зайняти свої місця, щоб ми бачили готовність залу. Ми знайшли компроміс. Буде поставлена 403 поправка на врахування, і після цього можемо переходити до голосування за законопроект в цілому. Тому я попрошу зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу, займіть свої місця.

Шановні колеги! Шановні колеги! Данило Олександрович! Данило Олександрович! Займіть свої місця.

Шановні друзі, 403 поправка, і я запрошую до слова Ніну Петрівну Южаніну, це її поправка. Після цього ми голосуємо і потім переходимо до голосування за законопроект в цілому.

Будь ласка, Ніна Петрівна.

   

13:01:20

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, 403 поправка стосується повернення парламенту до бюджетного процесу. Тобто те, що в березні ми прийняли рішення, що уряд за погодженням з Верховним Головнокомандувачем може зрізати видатки по всім розпорядниками і потім визначати пріоритетні напрямки без внесення змін до бюджету, на цій вже епопеї ставимо крапку. Тому що Верховна Рада працює і всі зміни до бюджету мають іти виключно через парламент.

Тому, повертаючи в статтю 22 Бюджетного кодексу в пункт 2, що такий процес може бути тільки до початку роботи Верховної Ради лише, і цим скористалася влада під час військової агресії, активної фази, коли, мабуть, не знала, чи будемо ми працювати, чи ні. Зараз ми працюємо і будемо підтримувати уряд в усіх пріоритетних напрямках, які пов'язані і з обороною, і з соціалкою, і іншими напрямками використання.

Прошу підтримати роботу нашу в залі, щоб вона…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Комітет не заперечує, я правильно розумію?

Будь ласка, Володимир.

 

13:02:36

ГЕВКО В.Л.

Враховуючи необхідність швидкого регулювання, комітетом була ця… різних таких ситуацій, які потребують швидкого прийняття рішень, ця  правка була відхилена. Але ми зараз погоджуємося, щоб її віддати на розсуд залу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Я ставлю на голосування 403 поправку авторства Ніни Петрівни Южаніної. Ви почули обґрунтування Ніни Петрівни, почули позицію комітету. Тому, шановні колеги, прошу голосувати, прошу голосувати.

 

13:03:39

За-302

Рішення прийнято.

Шановні колеги, більше поправок не буде. Ні, 300 поправок ми ж зняли вже, все.

Дмитро Олександрович, що у вас? Будь ласка, Дмитро Олександрович. У мене тут не відмічено, що ви просили одну поправку. Будь ласка.

 

13:04:03

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович.

Просто зараз лише колеги знайшли правку 404 народного депутата Забуранної, яка наряду з тим, що було раніше, знову дає, щодо особливості передачі коштів на здійснення окремих видатків місцевим бюджетам від однієї до іншої місцевої ради у вигляді міжбюджетних трансфертів до відповідного місцевого бюджету. Тобто це фактично знову ми віддаємо повноваження Кабміну і таким чином забираємо повноваження у місцевих органів влади.

Колеги, ну, незабагато ми вже віддали Кабміну, який нічого не може зробити самостійно, вже почав забирати у місцевих? Якщо можна, прошу позицію комітету. І хочу поставити цю правку на підтвердження, прошу її не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету, Володимир Леонідович.

 

13:04:57

ГЕВКО В.Л.

Позиція комітету, що враховуючи той складний період, в якому зараз ми знаходимося, і необхідність приймати дуже швидкі і оперативні рішення, які деколи ми повинні приймати дуже швидко, дуже оперативно, тому ця правка була саме врахована комітетом, і тому ми наполягаємо, щоб вона була врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 404 поправка народної депутатки Забуранної і Шуляк. Комітетом вона врахована. Народний депутат Разумков просить поставити на підтвердження таке рішення комітету. Комітет наполягає, щоб таке рішення залишилося врахованим.

Тому, шановні колеги, прошу голосувати, поправка 404. Прошу голосувати.

 

13:05:52

За-200

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, завершили розгляд цього питання. Переходимо до прийняття закону в цілому.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстраційний номер проекту 8035). Прошу народних депутатів голосувати. Прошу голосувати. 

 

13:06:37

За-305

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги.

Шановні колеги, у пленарному засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени уряду. Давайте їх привітаємо. (Оплески)

 Переходимо далі. Далі у нас законопроект  номер... Я перепрошую, там у мене декілька заяв, да? Шановні колеги, є три перерви із заміною на виступ, і після цього переходимо до розгляду бюджету. Тому прошу народних депутатів не розходитись.

Перша заява від двох фракцій, я так розумію... Шановні колеги, будь ласка,  наступний раз підписуйте, які фракції. Це "Європейська солідарність" з ким? З "Голосом".

Слово надається Ірині Володимирівні.

 

13:07:36

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці, шановні колеги! Сьогодні, коли вся країна об'єдналася навколо однієї мети – перемоги над підступним ворогом, бюджет, найважчий бюджет в нашій історії, має працювати на перемогу. І тому саме відповідальності вимагає наша команда від сесійної зали під час голосування за цей  бюджет і суб'єктності парламенту.

Скажіть, будь ласка,  як може таке трапитися вперше в українській історії українського парламентаризму, коли зала проголосувала поправку, яка не дає на так званий марафон 2 мільярди гривень і від уряду нам повертається знову-таки бюджет з цими 2 мільярдами гривень на олігархічні телеканали, власники яких є монополістами в інших сферах і точно можуть фінансувати свої телезабаганки.

Сьогодні, коли наші виборці різного віку збирають по копійці на дрони, на байрактари, на шелди, на броньовані машини, ми з бюджету будемо фінансувати марафон. Кожна копійка, яка відірвана сьогодні від армії – це, знаєте, це є корупція. І тому наша вимога, щоб була поставлена ще раз на підтвердження ця поправка, щоб 2 мільярди гривень пішли на армію. А якщо дуже хочеться фінансувати марафон, нехай збирають там донати. Всі, хто хочуть дивитися на це, збирають гроші.

Так само, скажіть, будь ласка, чи маємо ми право відбирати копійки від армії і фінансувати так зване "велике крадівництво" в той час, коли йде журналістське розслідування про фітнес-тренерів, які у нас тепер є новими олігархами в області, де не велися бойові дії і які там будуть дороги за завищеними цінами. Можливо, варто не підтримувати такі корупційні оборудки і показати, що ми дійсно за європейську інтеграцію і виконуємо це зобов'язання України перед кандидатським статусом щодо справжньої боротьби з корупцією.?

Скажіть, будь ласка, як у бюджеті, який сьогодні повністю залежить від наших міжнародних донорів, ми можемо знижувати ренту на надра, на користування надрами. Сам уряд визнає, що вони проти цього. Як ця корупційна поправка з'явилася у бюджеті на 23-й рік?

Скажіть, будь ласка, як ми дозволяємо, щоб Нацбанк включив станок і надрукував зайвих 71 мільярд, що включить інфляційні процеси, і це вдарить по вчителю, по лікарю, яким ми не маємо можливості підняти зарплати, і, головне, по нашій армії.

Тому наша фракція наполягає на тому, щоб корупційні поправки, які стосуються "великого крадівництва" і доріг, які стосуються російськомовного телеканалу "Дом" і FREEДОМ, ви знаєте, в Олексія Гончаренка на його ютубі, який не коштує бюджету жодної копійки, більше підписників, щоб ми зняли сьогодні ці корупційні поправки і прийняли бюджет нашої майбутньої перемоги, де все буде іти на Збройні Сили України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще дві групи звернулися – "Платформа за життя і мир" і "Відновлення України". Хто буде? Ви, да?

Дмитро Олександрович, будь ласка.

 

13:10:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, послухайте, будь ласка. Такого не було ніколи, але сьогодні ми це побачили. Парламент прийняв своє рішення, він проголосував правки між першим та другим читанням. Після цього документ був направлений до Кабінету Міністрів України. А далі з'явилося те, чого не було жодного разу в історії українського парламенту. Було зазначено, що дається право Кабміну опрацювати відхилені правки, ті, які не були підтримані в залі Верховної Ради України. Так я вам хочу сказати, що Кабмін замість того, щоб розглянути і врахувати правки, які були відхилені, по українській армії, по сектору національної безпеки і оборони, пенсії, соціальні виплати, вибрав лише одну правку, яку треба врахувати – це правка на телевізор, частина з якої іде на телевізор для "гарних" росіян. І сьогодні вона знову стоїть в проекті бюджету. Це порушення бюджету, це порушення всіх процедур, але ми з вами таким чином нівелюємо позицію парламенту. Завтра з вами зовсім не будуть розмовляти, завтра не буде парламентських слухань або прийняття рішення, просто Кабмін буде приймати так, як він хоче.

І, повірте мені, я звертаюся до колег західних областей, які приїдуть до своїх мажоритарників, до своїх виборців. Як ви поясните те, що ви не підняли їм пенсії і зарплати, але виділили кошти на телевізор, який буде працювати на Москву? Сьогодні є набагато більше підстав і напрямки, куди треба направити кошти українського бюджету.

Я вас дуже закликаю не підтримувати рішення голосувати за бюджет в другому читанні, відхилити вищезазначену правку, після цього голосувати за бюджет. Це додаткові 2 мільярди, які можна буде направити на те, що дійсно потрібно державі, а не на "хотєлки" окремо взятих чиновників, які навіть не виробляють цей контент, а будуть його закуповувати. Ви краще підіть ще в "Росія 24" його купіть. Буде краще, дешевше, і точно воно направлено на те, щоб показувати для Росії.

Тому я вас дуже прошу подумати головою і приймати рішення, виходячи з інтересів держави, а не окремих людей, які хочуть на цьому заробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, є ще одне звернення від двох фракцій: "Батьківщина" і група "За майбутнє". Слово надається народному депутату Кожем'якіну.

 

13:13:57

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, шановні колеги. Декілька хвилин вашої уваги до, можливо, цікавої інформації.

Сьогодні виступити з цієї трибуни мене підштовхнула ситуація, пов'язана з Мотор Січчю, з паном Богуслаєвим і кримінальним провадженням, яке сьогодні проводить Служба безпеки України щодо колаборантів, зрадників і інших посібників ворога.

В свій час, після революції, в 2005 році я був призначений першим заступником Служби безпеки України, начальником Головного управління "К". І ми намагались поборотись трішки з корупцією в 2005-2006 році і цікавились економічною контррозвідкою. Так от, мене зацікавила ситуація, яка виникла з проведенням заходів Службою безпеки України по виводу дуже великої кількості спеціалістів з ракетобудування за кордон через треті країни під прикриттям. Вони відправлялись через Китай, там формувались в місті Харбін. Вони відправлялись через Кіпр, Турцію, вони відправлялись через Європу. І потім в кінці кінців приїжджали і чомусь опинялись в такій країні під назвою Іран. Це було в кінці 1996 року.

На жаль, в 2006 році політичне керівництво держави вирішило нас відправити у відставку. Ми не дізналися цієї інформації і пішли працювати в народне господарство, тобто в парламент.

Тому у кого сьогодні виникає питання, глядячи на "мопеди", які летять на нас, хто їх збудував, хто давав можливість це робити Ірану, або хто з 2000-х років будував балістичні і крилаті ракети для цієї країни..
Якраз тут присутній пан Прем'єр-міністр, можливо, не комітет, а хоч він зацікавиться цією інформацією. Так от, якщо ви створите тимчасову слідчу комісію, ми, і опитаємо ще живих президентів України, якщо ми опитаємо ще живих керівників Служби безпеки України Дніпропетровського управління, ОДР – офіцерів діючого резерву, які виїжджали разом з цими фахівцями за кордон, то нам, можливо – можливо, буде цікаво дізнатися, що всі вони працювали в КБ "Южний" – "Південний". Не плутати із заводом "Південний", тому що вони постійно сваряться. І який на протязі двадцяти років, закінчуючи майже, майже до сьогоднішнього дня, допомагали цій країні вбивати українців.

Коли ви ходите по вулицях сьогодні по деяких, знайте, можливо, що поруч з вами ті люди, які будували "шахеди", які будували крилаті ракети і балістичні. Не росіяни тупі і безголові, ви вже знаєте про це, а наші українці, працівники КБ "Южний".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми тепер переходимо до розгляду проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстраційний номер 8000) у другому читанні.

Відповідно до Регламенту та пропозицій Комітету з питань бюджету погоджено Погоджувальною радою і пропонується наступний порядок розгляду цього питання. Доповідь міністра фінансів України щодо доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради проекту бюджету на 2023 рік – до 10 хвилин; відповіді міністра фінансів на запитання народних депутатів – до 15 хвилин; доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо врахування Бюджетних висновків Верховної Ради до підготовленого до другого читання проекту бюджету – до 3 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ); виступи народних депутатів – до 6 хвилин (3 хвилини на виступ). Немає заперечень щодо цього порядку денного? Тоді переходимо до розгляду питання.

Для доповіді запрошується міністр фінансів України Сергій Михайлович Марченко. Будь ласка, Сергій Михайлович.

 

13:18:25

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати, ви знаєте, що в нас зараз досить складний період: військова агресія Російської Федерації продовжується, це впливає в тому числі на підготовку проекту бюджету, на етапність підготовки, але, враховуючи самовідданість роботи Верховної Ради, ми вчасно і з випередженням графіка розглядаємо проект бюджету на друге читання, за що я вам дуже вдячний.

Хочу вам сказати, що останнім часом відбулася низка зустрічей і консультацій з міжнародними партнерами щодо впливу війни та оцінки фінансових потреб України для стабілізації фінансової системи та пришвидшення нашої перемоги. Зокрема в рамках щорічних зборів Світового банку та МВФ були проведені низки консультацій, більше 60 зустрічей, з міністрами фінансів країн G7, G20, з представниками Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Європейського банку розвитку – всі ці організації максимально залучені в процес підтримки України, і ми зараз вибудовуємо, яким чином це може бути зроблено в наступному році.

Також були проведені консультації з представниками місії Міжнародного валютного фонду у Відні, ми зараз працюємо над моніторинговою програмою, яка найближчим часом буде започаткована, і в результаті реалізації цієї програми ми сподіваємося на широку повноцінну програму з фінансування. Також була низка конференцій, в тому числі в Берліні, де наші партнери зробили певні заклики щодо підтримки України, взяли зобов'язання щодо підтримки України. І тому той дефіцит бюджету, про який ми з вами говорили при розгляді проекту на перше читання, є всі підстави зараз говорити, що є можливість профінансувати. Під час кожної зустрічі з партнерами ми говорили про економічні наслідки війни, про потреби України в додатковому фінансуванні. Ми спільно шукали рішення для посилення міжнародної підтримки і також піднімали питання не тільки про вирішення наших поточних проблем, а й піднімали питання про відновлення.

За результатами міжнародних зустрічей та опрацювання висновків та пропозицій Верховної Ради до проекту Державного бюджету на 2023 рік, проведених узгоджувальних нарад та консультацій, уряд підготував проект державного бюджету до другого читання. Загалом при доопрацюванні проекту бюджету ми врахували близько 60 відсотків правок та пропозицій народних депутатів.

Хочу зазначити, що за останній період часу змінилися наші макроекономічні прогнози, це пов'язано з тим, що продовжуються атаки безпрецедентні Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури та критичної інфраструктури України. У зв'язку з цим прогноз валового внутрішнього продукту був скоригований на більш консервативний. Тому на 2023 рік планується зростання валового внутрішнього продукту на рівні 3,2 відсотка ВВП замість попереднього прогнозу 4,6 відсотка. Прогноз інфляції дещо покращено з 30 відсотків до 28 відсотків. Прогноз номінального ВВП на 2023 рік було також скориговано на 120 мільярдів гривень, до 6 трильйонів 280 мільярдів гривень.

 Більш оптимістичні очікування щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів зумовили коригування припущення щодо обмінного курсу гривні до долара США. На кінець року він становитиме 45,8 гривень за долар США замість 50, як в попередньому прогнозі. Припущення щодо середньорічного значення обмінного курсу залишиться без змін – 42,2 гривні за долар США. Це вплинуло на показники бюджету і тому ми переглянули показники доходів, доходи проекту  бюджету на 2023 рік передбачено в сумі 1 трильйон 330 мільярдів гривень, у тому числі загального фонду – 1 трильйон 173 мільярди гривень та спеціального фонду – 156 мільярдів гривень.

Доходи пропонується збільшити порівняно з першим читанням на 50 мільярдів гривень, у тому числі за загальним фондом – на 26 мільярдів, за спеціальним фондом – на 24 мільярди.

Основними чинниками, які вплинули на перегляд прогнозу, крім перегляду макропоказників, є врахування пропозицій, наведених у Бюджетних висновках Верховної Ради, а також низка змін до Податкового кодексу, які були зроблені під час розгляду проекту бюджету стосовно ставок акцизного податку та ставок на ренту.

За загальним фондом передбачено збільшення: ПДФО – на 15 мільярдів гривень, ПДВ з ввезених – на 27 мільярдів гривень за рахунок підвищення ставок оподаткування пального з 7 до 20 відсотків; коштів, що перераховуються Національним банком України, – на 35,5 мільярда гривень.

При цьому планується зменшення: податку на прибуток підприємств – на 21 мільярд гривень через зменшення прибутку прибуткових підприємств; рентної плати з видобування природного газу – на 23 мільярди гривень у зв'язку із змінами в оподаткуванні природного газу щодо бази оподаткування; ПДВ з вироблених товарів з врахуванням бюджетного відшкодування – на 6 мільярдів гривень за рахунок зміни макропоказників та зменшення споживчих витрат.

За спеціальним фондом передбачено: збільшення акцизного податку – на 7 мільярдів; коштів, що перераховуються Національним банком України, – на 16 мільярдів гривень, грантів – на 442 мільйони гривень за програмою міжнародної підтримки, де Міністерство охорони здоров'я та Мінінтеграції.

При доопрацюванні проекту Державного бюджету до другого читання було збільшено дефіцит на 17 мільярдів гривень, до 20,6 відсотка валового внутрішнього продукту.

Дефіцит планується профінансувати за рахунок збільшення зовнішніх запозичень. Відповідно на цю суму зросте розмір державного боргу.

Прогнозний обсяг державного боргу в еквіваленті в національній валюті передбачено в абсолютному значені 6 трильйонів 423 мільярди гривень.

Щодо видатків бюджету. Видатки Державного бюджету до другого читання збільшено порівняно з першим читанням на 67 мільярдів гривень. Вони становитимуть 2 трильйони 640 мільярдів гривень. В тому числі загального фонду – 2 трильйони 312 мільярдів гривень, спеціального фонду –  328 мільярдів гривень.

Ресурс національної безпеки і оборони в першому читанні не змінився і становить близько 50 відсотків всього бюджету, це 1 трильйон 141 мільярд гривень або 18,2 відсотка валового внутрішнього продукту.

Для вирішення питань соціально-економічного характеру передбачено збільшення видатків державного бюджету за рахунок, зокрема, для виплати пенсій на 39 мільярдів гривень – до 272 мільярдів гривень. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії на 16 мільярдів гривень – до 35,5 мільярда гривень.

Визначено такі напрямки спрямування коштів фонду: будівництво та ремонт громадських будівель, об'єктів критичної інфраструктури; забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, та осіб, які втратили житло внаслідок бойових дій; закупівля шкільних автобусів та спеціального транспорту для закладів охорони здоров'я та комунальних підприємств. На освіту збільшені видатки на 555 мільйонів гривень, зокрема на розвиток дистанційної форми навчання – 150 мільйонів гривень, на забезпечення проведення зовнішнього незалежного оцінювання – 215 мільйонів гривень.

На культуру – на 235 мільйонів гривень. У тому числі, для забезпечення реалізації проектів Українським культурним фондом та Українським інститутом книги.

Для надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам – 20 мільйонів гривень.

Крім того, здійснено перерозподіл видатків між розпорядниками та за окремими бюджетними програмами з урахуванням пропозицій народних депутатів України, зокрема, передбачено нову бюджетну програму "Державний фонд регіонального розвитку" у сумі 2 мільярди гривень. Кошти  Державного фонду регіонального розвитку будуть спрямовані в першу чергу на відновлення об'єктів критичної інфраструктури на деокупованих територіях, тому це також додатковий ресурс для перемоги.

Шановні народні депутати, дякую вам за оперативний розгляд проекту бюджету на наступний рік, за конструктивну роботу в комітетах та в стінах парламенту, за співпрацю з урядом та Міністерством фінансів України. Своєчасне прийняття головного фінансового документа країни дозволить нам продовжити діалог з нашими  міжнародними партнерами щодо пошуку джерел фінансування та підтримки України в боротьбі зі збройною агресією Російської Федерації.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, Сергій Михайлович.

Шановні народні депутати, я прошу записатися на запитання до доповідача. Нагадую, що ми відводимо на це до 15 хвилин. Будь ласка, записуйтесь.

Будь ласка, Ар'єв Володимир Ігорович, фракція "Європейська солідарність". 

 

13:28:31

АР’ЄВ В.І. 

Прошу Ірині Геращенко передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

 13:28:37

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановний пане міністре, як ви можете пояснити той факт, що на фоні антикорупційних розслідувань журналістів про зловживання на будівництві доріг в Дніпропетровській області уряд зараз замість того, щоби додавати на армію, додає 7 мільярдів на знову-таки "велике крадівництво"?

І друге питання щодо марафону. Вчора під час Погоджувальної ви поінформували, що це була не ваша ініціатива, не шановного Прем'єр-міністра, а міністра інформації, коли у воюючій країні 2 мільярди, попри рішення Ради нацбезпеки і оборони, ми надаємо російськомовним телеканалам, олігархічним телеканалам, власники яких точно є монополістами. В той час, коли, як ви знаєте, прості українці збирають через "Справу громад", через інші фонди і волонтерські організації на дрони, на броньовані машини, навіть на форми зимові збирають.

Ми звертаємося до шановного Голови Верховної Ради, нашу пропозицію почути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, не встиг. Будь ласка, Сергій  Михайлович.

 

13:29:46

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. Щодо першого питання в частині дорожнього будівництва. Ми маємо виконувати норми законів. Якщо Верховна Рада визначила, що в нас є дорожній фонд, в який спрямовується частина акцизного податку, і враховуючи те, що відновлюються ставки акцизного податку з пального, ми збільшуємо цю частину, яка спрямовується у дорожній фонд, в тому числі ці кошти будуть спрямовані на дорожнє будівництво. Тому це відповідь на перше питання.

З приводу інформаційної політики. Є норма висновків та пропозицій Верховної Ради, 2.15 пункт, який передбачає, що уряд може підтримати відхилені пропозиції парламенту. Це позиція уряду в частині інформаційної боротьби, інформаційної політики, і тому це питання вирішено у спосіб, який передбачено у бюджеті на 2023 рік, кошти передбачені для підтримки телеканалів. Якщо ви вважаєте це інакше, можете змінити норму закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Сергію Михайловичу.

Будь ласка, далі слово надається народному депутату Німченку Василю Івановичу, депутатська група "Платформа за життя і мир". Будь ласка, Василь Іванович.

 

13:31:09

НІМЧЕНКО В.І.

Прошу передати слово народному депутату Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович, будь ласка.

 

13:31:17

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Я дякую шановному Василю Івановичу за надану можливість задати запитання.

Шановний пане міністр, я хотів би до вас звернутися щодо такого показника, як доходи місцевих бюджетів і міжбюджетні трансферти. Нас цікавлять тільки цифри, у нас сьогодні вже це звучало питання, воно надзвичайно актуальне на сьогоднішній день, зважаючи на неспроможність окремих регіонів вирішувати ті нагальні і соціально-економічні проблеми, які є на місцях. Тому нас цікавлять, наскільки в проекті бюджету на 2023 рік в номінальних цифрах зміняться доходи місцевих бюджетів, міжбюджетні трансферти і також у порівняних цінах. Тому що ми розуміємо, що інфляційно-девальваційні процеси, вони нівелюють навіть номінальне зростання тих показників, які є. Це перше питання.

Друге питання, воно буде теж стосуватися більше частки якраз цих доходів у зведеному бюджеті. Ми якраз матимемо можливість порівняти минулий і цей рік для того, щоб бачити чи збільшується цей ресурс на місцях чи ні?

І останнє питання цікавить щодо дотаційних регіонів. Якщо можете, назвіть їх кількість для того, щоб ми розуміли.

 

13:32:25

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання. У нас місцеві бюджети залишаються одним з ключових пріоритетів, жодних підстав вважати, що ресурс місцевих бюджетів буде зменшено, немає. 

Більш того, на 2023 рік порівняно з 2022 роком ресурс місцевих бюджетів зростає на 94,4 мільярда в першу чергу за рахунок 60 мільярдів податку з доходів фізичних осіб військовослужбовців. Також у нас зростає... У нас є базова дотація 29 мільярдів і додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв'язку з агресією Російської Федерації. Також розмір її складає 24 мільярди гривень. Ця дотація передбачає компенсацію втрат місцевих бюджетів, які внаслідок агресії Російської Федерації зазнали втрат доходів місцевих бюджетів. Тому цей механізм дозволить нам компенсувати ці доходи, забезпечити фінансування соціальної інфраструктури, забезпечити виплати всі необхідні кошти цих місцевих бюджетів. Це для нас пріоритет. Деокуповані території, які найбільше постраждали, ці ресурси будуть спрямовані. Тому місцеві бюджети виграли достатньо суттєвий ресурс порівняно з цим роком, і я вважаю, що жодних підстав вважати, що вони втратять щось, немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Слово надається народному депутату України Задорожньому Миколі Миколайовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:34:05

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Микола Задорожній, фракція "Слуга народу", 162-й округ, Сумщина.

Шановний Сергій Михайлович, по-перше, хотів би подякувати всьому міністерству за якісну і швидку підготовку бюджету. Дійсно, досить багато маніпуляцій відбувається стосовно  того, що всі кошти на армію, я думаю, що в бюджеті всі побачили, більше ніж половина коштів йде на фінансування сектору оборони.

Тим не менше, я хотів би підняти питання стосовно відновлення країни. У нас досить багато регіонів постраждало, де багато внутрішньо переміщених осіб, і ці регіони потребують відновлення. Зокрема, Охтирський район, який я представляю.

Хотів би спитати у вас, за рахунок чого збільшився, вже до другого читання, фонд ліквідації наслідків? І чи є можливість протягом наступного року цей фонд збільшити, для того щоб ми могли відновити ті регіони, які найбільше постраждали...

 

13:35:13

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

Дійсно, у нас ресурс на відновлення досить обмежений. Ми говоримо лише про відновлення найбільш критичних об'єктів інфраструктури. В першу чергу, звичайно, це об'єкти, які забезпечують життєдіяльність населення, далі іде мова про соціальну інфраструктуру – дитячі садочки, школи, лікарні. Є Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який сформований на сьогоднішній момент. Обсяг коштів фонду – 35,5 мільярда гривень, кошти за рахунок перерахування доходу Національного банку України. Також є додатково дотація вирівнювання місцевим бюджетам на компенсацію їх втрат – 24 мільярди гривень і кошти резервного фонду.

У випадку, якщо будуть вилучені російські активи, грошові кошти, вони можуть бути спрямовані в цей фонд, і цей фонд, звичайно, може мати більший обсяг.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, "Платформа за життя і мир".

 

13:36:20

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Прошу передати слово народному депутату Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович.

 

13:36:28

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую шановному Нестору Івановичу за можливість задати запитання.

В продовження частково попереднього запитання свого я хотів би звернути увагу щодо якими розрахунками взагалі ви користувалися, коли ви зменшували обсяг субсидій для компенсації оплати комунальних послуг? В минулому році ця цифра планувалася на рівні 41,7 мільярда гривень, в цьому році вона... на наступний рік, точніше, вона 37,8 мільярда гривень, тобто номінальна цифра зросла. Я відверто вам скажу, я постійно монітору всі тарифи на житлово-комунальні послуги, вони не зменшуються. А Державна служба статистики, яка публікувала данні, вона навпаки показувала, що нарахування за житлово-комунальні послуги, вони збільшувалися. Тому який ви проводили розрахунок, коли ви міняли цю цифру?

А другий момент, я бачу, що ви збільшили до другого читання Пенсійний фонд фінансування до 271,8 мільярда гривень. Можливо, у вас уже є цифри на скільки збільшиться прожитковий мінімум і мінімальна пенсія до кінця 2023 року.

Дякую за відповіді.

 

13:37:36

МАРЧЕНКО С.М.

З приводу енергетичної субсидії хочу зазначити наступне. Розрахунки базуються на наявній кількості громадян на території України, які є споживачами цієї субсидії, можливості зафіксувати тарифи на незмінному обсязі протягом всього опалювального сезону, що також впливає на необхідність компенсації, та інші чинники, які передбачені при розрахунку цієї суми.

Немає жодних підстав вважати, що цієї суми буде недостатньо, тому що 41 мільярд в цьому році виявилося достатньо, щоб компенсувати повністю субсидії всім споживачам.

З приводу Пенсійного фонду. Кошти, 40 мільярдів додатково, передбачаються з метою здійснення індексації пенсій, і це дозволить суттєво підняти пенсії, враховуючи рівень інфляції, який зараз є. На сьогоднішній момент пенсіонери є найменш захищеними категоріями громадян, тому уряд шукає способи, яким чином їх захистити, враховуючи ті наслідки, які ми зараз маємо для економіки через агресію Російської Федерації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Саврасов Максим Віталійович.

 

13:39:02

САВРАСОВ М.В.

Добрий день. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна.

 

13:39:10

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний пане міністре, я можу твердо сказати, що ви неякісно відпрацювали проект закону до другого читання. У нас було ряд пропозицій, і я впевнена, що ви також думали про це, стосується про виключення  з положень щодо розпорядження коштами державного дорожнього фонду для спрямування їх на саме забезпечення робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією міжнародних автомобільних пунктів пропуску з країнами Європейського Союзу.

Ми вважаємо, що це наш другий фронт, в який треба вкладати гроші, бо без розширення експортних можливостей для нашої економіки ми через той вузький коридор виключно деяких видів товарів, які на сьогодні експортуються, застрягнемо в своїй країні.

І я не побачила в жодному розпоряднику, ви так і не визначилися, чи митна служба, чи Міністерство інфраструктури буде здійснювати цю роботу, і не виділили жодної копійки, так і залишили 75 мільярдів на дороги і не…

 

13:40:18

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний народний депутат, дякую за запитання.

Ви знаєте, іноді для того, щоб відкривати пункти пропуску, гроші потрібні, але наш уряд, працюючи навіть в таких складних умовах, має можливість це робити і навіть з обмеженим ресурсом. Хочу вам зазначити, що цього року передбачається відкриття нових пунктів пропуску на кордоні з нашими сусідніми країнами. Також є підтримка наших партнерів, сусідніх країн, які також зацікавлені в розширенні нашої інфраструктури пропуску через кордон, тому вже в цьому році буде відкрито декілька нових пунктів пропуску через кордон без навіть наявності додаткових грошей на цей напрямок.

Тому спрямування, звичайно, коштів в цей напрямок є пріоритетом і, звичайно, будемо працювати і в наступному році, щоб винайти необхідний ресурс для того, щоб розширити саме західний кордон і його спроможність в частині забезпечення переміщення громадян України та необхідних експортно-імпортних товарів. Це пріоритет і над цим питанням ми активно працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ще одне запитання. Цимбалюк Михайло Михайлович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Я так думаю, що це буде завершальне запитання щодо бюджету.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

13:41:44

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".

Пане міністре, ми прекрасно усвідомлюємо, що бюджет на наступний рік готується в непростих умовах реальної війни, і хочемо щиро вірити, що бюджет 2023 року буде бюджетом перемоги України.

В мене до вас два питання. Перше щодо вже згаданого сьогодні фонду на відбудову. Чи саме закладаються в тій сумі більше 35 мільярдів кошти на відшкодування громадянам втраченого майна і чи вже з наступного року, коли розпочнеться реальне відшкодування?

І друге питання болюче – це індексація на рівень інфляції, яка фіксується майже 30 відсотків. Коли будемо все-таки індексувати пенсії і зарплати?

Дякую.

 

13:42:51

МАРЧЕНКО С.М.

Дякую за запитання.

У нас є можливість, вона досить обмежена у частині відновлення. Ми не говоримо зараз про велике відновлення післявоєнне, ми говоримо лише про відновлення найбільш нагальних питань критичної інфраструктури для того, щоб країна фактично виживала в цих складних умовах. Але, звичайно, частково питання щодо компенсацій втраченого житла може бути вирішено за рахунок фонду ліквідації. І такий напрямок є. Але, звичайно, цей обсяг коштів, який зараз передбачений, є недостатнім і тому ми зараз активно працюємо з нашими міжнародними партнерами вже в рамках великої відбудови країни, щоб віднайти ці кошти, в тому числі за рахунок арештованих активів Російської Федерації.

З приводу 30 відсотків потенційного рівня інфляції в цьому році і індексації заробітних плат і пенсій. Ми можемо забезпечити індексацію лише найбільш вразливих категорій, які є на сьогоднішній момент пенсіонери. Тому для пенсіонерів коштів передбачено. Інші категорії громадян будемо визначати в частині наших можливостей, тому що це досить суттєві видатки бюджету, це додатково може вплинути на наші можливості продовжувати військову кампанію і забезпечувати макроекономічну стабільність, тому що кожна гривня, яка працює на споживання, додатково розкручує інфляцію. Ці питання треба ретельно прораховувати. Як тільки ми знайдемо таку можливість в бюджеті, ми будемо забезпечувати індексацію і інших бюджетних працівників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович.

Ми завершили запитання до міністра фінансів, займіть, будь ласка, своє місце. Для доповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Юрій Юрійович Арістов.

Будь ласка, Юрій Юрійович.

 

13:44:49

АРІСТОВ Ю.Ю.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати та запрошені, сьогодні історичний момент –   Верховна Рада вперше за роки незалежності розглядає законопроект про Державний бюджет у другому читанні на початку листопада. Тобто набагато раніше ніж зазвичай. Це свідчить про те, що кожний, хто бере участь у бюджетному процесі, усвідомив свою персональну відповідальність перед українцями, усвідомив відповідальність перед державою, яка бореться за свою свободу та незалежність, усвідомив, що чим раніше буде схвалений головний фінансовий документ на наступний рік, тим легше буде забезпечити його виконання.

Хочу подякувати Міністерству фінансів за оперативні та плідні переговори з представниками Міжнародного валютного фонду. Результати, які були досягнуті, вже відобразилися в доопрацьованому до другого читання проекті бюджету. Уряд знайшов можливість збільшити видатки на вирішення важливих соціально-економічних питань, зокрема на виплату пенсій, пільгових кредитів для внутрішньо переміщених осіб, нагальні потреби освіти. Пріоритети бюджету на наступний рік чіткі та зрозумілі, як ніколи, безпека та оборона і соціальний захист населення.

Комітет з питань бюджету проаналізував стан врахування урядом Бюджетних висновків Верховної Ради. Враховано 11 з 12 пропозицій частини першої Бюджетних висновків, ще одну пропозицію враховано в іншій редакції. Щодо частини другої Бюджетних висновків, з 72 доручень враховано майже половину.

Отже, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект 8000 у другому читанні і в цілому як закон з урахуванням погоджених з Міністерством фінансів пропозицій комітету. Зараз найголовніше – це забезпечення фінансової безпеки країни, яка бореться з російським окупантом, захистити тих, хто найбільше потребує захисту. Тому працюємо для перемоги і Слава Україні!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Шановні народні депутати, я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і груп, 3 хвилини на виступ. Прошу фракції і групи записатися.

Тарас Іванович Батенко, група "Партія "За майбутнє". Будь ласка.

 

13:47:55

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, ми свідомі того, що це найважчий бюджет за всю історію української незалежності. Ми розуміємо, що половина всіх видатків держави в цьому бюджеті піде на сектор оборони країни в умовах неприхованої військової агресії Російської Федерації.

Тому нам можливо побачити в цьому бюджеті реальні наповнення цифр, зокрема, Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, безумовно, при підтримці наших міжнародних партнерів повністю забезпечувати всі соціальні виплати нашим співвітчизникам.

Ми розуміємо, що вимушено за умов війни держава не може кардинально збільшувати мінімальні соціальні стандарти, але давайте тримати це все в певних рамках. Наголошуємо на недопустимості вчиняти ризикові реформи з таким чутливим питанням, як субсидії, це вже лунало в цьому залі. Переконані, що для забезпечення захисту малозабезпечених громадян і гарантування належного проходження опалювального сезону в держбюджеті має бути чітко, як і в минулі роки, одним рядком записана державна програма надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Зокрема ми під час війни, для нас незрозумілим видається абсолютно необґрунтоване запровадження змін до формули розподілу міжбюджетних трансфертів. Непоодинокі випадки, коли окремі місцеві бюджети, яким у минулі роки надавалася недостатня підтримка з держбюджету на захищені статті, тепер виявилися в боржниках перед держбюджетом і повинні повертати реверсну дотацію державі.

Ми привертаємо увагу до катастрофічного скорочення фінансування освітньої галузі на наступний рік на більш як 20 мільярдів гривень. За що ми боремося в цій війні, друзі? Розуміємо, що зараз важкі часи і на значній тимчасово окупованій території неможливо буде налагодити нормальний освітній процес, майже, але це аж ніяк не дає нам по-іншому зрозуміти, чому освітня субвенція скорочена на таку велику суму. І програма "Нова українська школа", і Спроможна українська школа, і нові підручники для учнів, взагалі вони або згорнуті, або вони надто відтерміновані були. Ми ризикуємо остаточно втратити уми наших дітей, які виїхали на безпечну територію як в Україні, так і за кордоном, проте і надалі хочуть навчатися дистанційно. 

Дефіцит у 38 мільярдів доларів на наступний рік, який лунає сьогодні з вуст очільників уряду, – це велике число, яке Україна може покрити, не тиражуючи гривню і збільшуючи інфляцію, а лише шляхом перемовин з нашими міжнародними партнерами, підтримки з їхнього боку і грантів. І ми розуміємо, що ми в тяжкій ситуації бюджетного процесу, нам діватися нікуди,  ми повинні показати собі і світові, що ми підтримуємо належним чином наших співгромадян.

Тому наша депутатська група буде голосувати за цей бюджет в  другому читанні, і сподіваємося, що наступний економічний рік ми витримаємо і пройдемо достойно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Миколайович Євтушок, фракція  "Батьківщина". Будь ласка.

 

13:51:05

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово Михайлу Цимбалюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

13:51:16

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, президія, шановний пане Прем'єр-міністр, шановні міністри! Насправді, бюджет 2023 року пишеться в непростих політичних, економічних і військових умовах, це, справді, перший бюджет воюючої держави. І підкреслю, хочеться щиро вірити, що це бюджет перемоги українського народу  у війні з рашистами. Але все-таки слід розуміти, що майже половина бюджету – це сектор оборони. І потрібно думати не тільки про виділення коштів, а і про контроль за використанням кожної копійки, і це обов'язок Верховної Ради України.

Справді, коли ми кажемо про соціальну сферу, 400 мільярдів – це насправді велика сума. Але за цими коштами є доля більше 10 мільйонів українських пенсіонерів, ще декілька мільйонів тих родин, які потребують підтримки держави. І, коли ми кажемо про кошти на відновлення держави, то хочеться побажати уряду все-таки подбати, щоб громадяни України, які втратили житло, вже найближчими місяцями, підкреслюю, розпочали отримувати відшкодування. Бо сьогодні вони тільки чекають і реєструються в системі "Дія". В бюджеті на наступний рік є зменшення фінансування освіти, а воююча держава має пам'ятати, що фінансування сектору освітнього – це теж війна, війна за майбутню еліту України, яка буде відбудовувати державу післявоєнної епохи.

Звичайно, є проблема рівня інфляції. І мінімальна зарплата, яка наступного року залишиться на рівні 6 тисяч 700 гривень, як і сьогодні, то це не ті кошти, які можуть забезпечити працюючу людину всім необхідним. Купівельна спроможність буде зменшена, це теж проблема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, група "Платформа за життя і мир".

 

13:54:30

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний пане Голово, прошу передати слово Олександру Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Колтунович.

 

13:54:46

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний Руслан Олексійович.

Шановні колеги, ми вже двічі мали можливість обговорити цей проект бюджету. Я не буду зупинятись на самих бюджетних цифрах, я підкреслю ті цифри, які були підкориговані, а це основні макроекономічні показники, вони були дещо там… погіршений прогноз, десь покращений.

Тому щодо ВВП була погіршена оцінка на наступний рік до 3,2 відсотка. Це часткове відновлення, загалом ми маємо за два роки мінус 34 відсотки падіння.

По індексу інфляції. Чому важливо, ми наполягали на цьому параметрі, і варто подякувати уряду, вони врахували ці моменти по індексації, будуть переглядати мінімальний прожитковий мінімум і мінімальну пенсію.

Інфляція. Запланували хоч і 28, але кумулятивний індекс цін за два роки 65,5 відсотка. Це високі цифри і мінімальні фіксовані доходи необхідно індексувати.

Далі. Девальвація, яка планується. Хоч і понизили цю планку до 45,8 гривні за долар, але все одно маємо за два роки девальвацію 67,8 відсотка. Це ті цифри, які потребують того, про що ми казали, за два роки мінімальна заробітна плата зростає на 3,1 відсотка, прожитковий мінімум – на 8,2 відсотка. Це неспівставні цифри з показниками інфляції і девальвації, тому те, що уряд додатково передбачив кошти на підняття мінімальної пенсії, це важливі цифри і вони заслуговують на увагу.

На що я ще хочу звернути увагу, це вже в негатив. Піднімається  граничний обсяг державного і гарантованого державою боргу. Загалом, якщо взяти на дату, яка сьогодні остання опублікована, держборг зросте на 79 відсотків, майже вдвічі. Це високі цифри. Ну, і запозичення. 1,7 трильйона гривень – це високі цифри, які необхідно буде все одно потім віддавати і витрачати кошти щороку на обслуговування державного і гарантованого державою боргу. 

В пріоритетах, я  впевнений, що ми будемо вносити зміни на наступний рік. Я хотів би звернути увагу, що необхідно підтримати реальний сектор економіки, промислове виробництво за оцінками окремих інститутів, яке впаде в цьому році на 42,6 відсотка. Металургія, вже маємо падіння за 9 місяців мінус 66 відсотків і 67 відсотків за окремими видами діяльності.

В хімічній промисловості не працює 49 відсотків, залишилось, точніше, 49 відсотків підприємств, які працювали на початок року. Тому для того, щоб стимулювати зайнятість всередині країни, необхідно насамперед підтримувати реальний сектор економіки, який буде вносити найбільший вклад в дохідну частину бюджету через податки і збори.

Ну, і останнє, на що я хочу звернути увагу, це те, що ми переживаємо стагфляційну боргову кризу. Подолання інфляції – це є надзвичайно важливим моментом для того, щоб ці всі доходи, які ми закладаємо в проекті бюджету, не нівелювалися. Я не голосував за жоден з трьох бюджетів, але за воєнний бюджет, безумовно, ми підтримуємо і будемо за нього голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Саврасову Миколі Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

13:58:05

САВРАСОВ М.В.

Максим Віталійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максиму Віталійовичу.

 

САВРАСОВ М.В. Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

13:58:22

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я все ж таки сподівалася, що ми, приймаючи такий важливий проект, будемо чесні один перед одним і будемо називати речі своїми іменами, наприклад, те, що ми – опозиція були відсунуті від бюджетного процесу, це факт. Ми подали дуже багато конструктивних пропозицій, якби я не пішла на бюджетний комітет, то жодна з них би не попала в доручення уряду. Але уряд не опрацював жодну із пропозицій, яка ініціювалася нами. Це великий мінус, це означає, що ви хочете взяти відповідальність лише на себе. А ми хочемо разом перти цього плуга під час війни.

І тому, коли говорять, що це бюджет військової країни чи країни, яка у війні, зверніть увагу, 1 трильйон 141 мільярд – це кошти, всі кошти, які надійдуть в загальний фонд Державного бюджету в наступному році. Але ця сума менша, чим витрачено в цьому році. І коли ви говорите, що там хтось нарікає, що не вистачає коштів в армії, так їх не вистачає. Ви подивіться, скільки волонтерів, скільки благодійників продовжують везти на фронт, а потреба все зростає і зростає. І всі вже предмети оборони стають все дорожче і дорожче. Мільярди вже витрачені особистих коштів як бізнесом, так і благодійниками – фізичними особами.

Тому говорити, що непотрібно було пройтися по всіх статтях видатків, я їх називала тут, на 4 мільярди, і спрямувати на програми, які пов'язані з обороною, це точно ми могли.

Тепер щодо другої частини. А тепер всі решта видатків – це за рахунок наших спонсорів – країн-партнерів, які будуть надавати нам допомогу. Вдумайтеся, пів бюджету, а це всі соціальні видатки, всі бюджетні видатки, за їх рахунок.

Тому в мене виникає питання: як можна було створювати фонди на сотні мільярдів, роздаючи їх під інших різних розпорядників, а чому не фонд з представництвом країн-донорів? Невже ви впевнені, що вам країни-донори дадуть можливість витрачати кошти без їх участі? Чому в Міністерстві соціальної політики є така стаття, як соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, 86 мільярдів? Скажіть, будь ласка, де наша системна програма, як ми будемо захищати людей, які справді внутрішньо переміщені і яким треба відбудовувати житло?

Все те, що ви тут говорили про Фонд відновлення, - це знову ж таки профанація, бо вона ділиться за напрямками, а не за порядком, який ми з вами прийняли. Я не знаю, для чого створюються реєстри, якщо вони будуть не працювати.

Ми за те, щоб всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Задорожньому Миколі Миколайовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

14:01:38

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Прошу передати слово Михайлу Лабі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Лаба, будь ласка.

 

14:01:47

ЛАБА М.М.

Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати, проект Державного бюджету на 2023 рік є непростим. Нашій країні доведеться тяжко відстоювати свою незалежність.

В першу чергу, хочу також подякувати всім громадам, головам громад, які сьогодні, в цей важкий час, тримають нашу проукраїнську позицію, які працюють з бюджетами для підтримки оборони також, для забезпечення потреб наших внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні дуже багато саме у вас викликів і саме багато у вас завдань в оборонному комплексі і в наступних реалізаціях в тому числі програм з ліквідації наслідків бомбардувань нашої держави. Однозначно країна потребує коштів на відновлення зруйнованої інфраструктури внаслідок війни. На жаль, вимушеною в таких вкрай необхідних умовах є необхідність задля вирішення питань соціального, економічного характеру. Уже сьогодні звучало про релоковані підприємства, про підтримку виробничих сфер. Нам сьогодні потрібно сконцентруватися і запропонувати бізнесу якнайкращі умови в любих місцях нашої держави, де їм зручно і комфортно працювати, підтримувати нашу економіку.

Міністерство фінансів має зробити титанічну роботу, щоб ми мали змогу уникнути ризиків, які призведуть до недостатності коштів для фінансування дефіциту державного бюджету. Тож маю надію, що керівництво та працівники Мінфіну гідно виконають цю непросту поставлену перед нами задачу. Звісно, ми повинні запозичення робити і дякую за підтримку нашим міжнародним партнерам. Загальна наша спільна робота Кабінету Міністрів, уряду, Президента, Верховної Ради націлена на перемогу нашої країни. Все буде Україна! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, слово надається народній депутатці… народному депутату України Железняку Ярославу Івановичу. Я правильно розумію, ви замість Васильченко Галини Іванівни?

Будь ласка, Ярослав Іванович.

 

14:04:05

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Це, напевно, найбільш складний бюджет, який ми приймаємо в рекордні строки, причому це позитивний рекорд і це велике надбання нашого парламенту, що ми двічі приймали бюджет в листопаді перед роком, до якого приймається бюджет. На жаль, в історії України були інші приклади, в тому числі коли бюджет приймали і в квітні, і декілька разів в січні.

Будь-який бюджет можна дуже легко критикувати. Цей бюджет не є виключенням. Більш того, і перед першим читанням, і, тим більше, перед другим в цей бюджет було внесено ті речі, за які об'єктивно може бути соромно. Сьогодні говорили і про фінансування партій, і про марафон, і про фонд розвитку, який... не розвитку, а ліквідації наслідків, який погоджується чомусь з бюджетним комітетом. І дуже не хотілось би таке бачити. Але єдина цифра, яка мені особисто говорить, чи голосувати, не голосувати, підтримувати, не підтримувати цей бюджет, – це цифра дефіциту.

Нам не вистачає в цей бюджет 38 мільярдів доларів. Це теж, на жаль, рекорд, на відміну від попереднього він негативний. Ми заробимо за 2023 рік завдяки нашому бізнесу лише 1 трильйон 300 мільярдів. Майже все, а напевно, і більше, на жаль, ми витратимо на війну. Тому за дефіцит в 38 мільярдів будуть наші міжнародні партнери фінансувати пенсії, зарплати, щось відбудовувати, соціальну підтримку. І виключно через це ми робимо єдиний правильний крок, що сьогодні голосуємо бюджет за два місяці заздалегідь, щоб у нашого уряду була можливість залучити ці гроші. Як сказав напочатку, будь-який бюджет легко критикувати, і цей, повірте, точно є за що. Але це треба робити в мирний час. І я сподіваюсь, коли він настане і що він настане в наступному році, і виключно нашою перемогою, ми це обов'язково зробимо. А зараз це бюджет війни.

І єдине прохання до міністра фінансів, який зараз чомусь не слухає, до Прем'єр-міністра, будь ласка, зробіть так, щоб ті, хто проголосують за цей бюджет, нам було не соромно. І, будь ласка, зробіть все можливе, щоб ми знайшли гроші покрити дефіцит.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Гнатенку Валерію Сергійовичу, депутатська група "Відновлення України.".

 

14:07:09

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, цей Державний бюджет жодним чином не можна зрівняти з попередніми. Тотальний пріоритет на оборону та відсіч агресії змушує шукати компроміси в абсолютно всіх напрямках. Водночас ми бачимо однозначний прогрес між тим документом, який потрапив у парламент в середині вересня, та нинішньою редакцією. Зроблена величезна робота профільним комітетом, депутатськими фракціями, групами, урядовою командою, щоб ми оптимально використали весь доступний ресурс на благо українського народу.

По-перше, даний документ дозволяє зберігати всі соціальні видатки та підтримати народ під час нинішнього непростого періоду. Особлива увага до пенсій мільйонів українських пенсіонерів, громадян, куди ми направимо додатково майже 39 мільярдів гривень у порівняні з вересневою пропозицією з плюсом.

По-друге, між першими та другим читанням за різними статтями ми змогли збільшити загалом майже на половину видатки на відбудову постраждалих регіонів, тобто додатково приблизно 20 мільярдів ми теж направимо плюсом на відновлення нашої держави.

По-третє, варто відзначити перегляд та уточнення мікроекономічних прогнозів до більш реалістичних. І, дякувати богові, ми змінимо прогноз щодо курсу, який раніше планувався на 50 гривень до 1 долару, до 45,8 на кінець наступного періоду із середньорічним значенням на 42,2 гривні за 1 долар. Ми всі стали свідками, як попередні прогнози фактично спровокували ріст спекуляцій на готівковому ринку зі спробами розгойдати гривню. Але завдяки вчасній реакції Нацбанку цього зробити не вдалося.

Попри всі виклики запропонований документ є збалансованим, не дивлячись на значний дефіцит в обсязі 38 мільярдів доларів. Україна має домовленості про щомісячну підтримку в обсязі 3 мільярди доларів від Європейського Союзу та Сполучених Штатів, а також попереду нас чекає нова програма від МВФ.

Депутатська група "Відновлення України" підтримує запропонований бюджет на наступний рік. І ми закликаємо Верховну Раду підтримати даний проект і знайти компроміс воюючої країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Бакунець Павло Андрійович, депутатська група "Довіра".

Шановні колеги, поки Павло Андрійович іде, після цього ще 6 хвилин –  народні депутати, і після цього переходимо до голосування бюджету в другому читанні, а потім в цілому.

Будь ласка, Павло Андрійович.

 

14:10:18

БАКУНЕЦЬ П.А.

Дякую. Шановний пане Голово, шановний пане Прем'єр-міністр України, міністри, шановні народні депутати, народе України! Звичайно, коли запитувати себе, чи такий бюджет хотіли б бачити ви тут в залі, ви в Кабміні і українці, напевно, ні. Напевно, кожен хотів би бачити бюджет успішної країни, де будуються школи, садочки, лікарні, культура і інше. Однак є велике "але", у нас є сусід – країна-терорист, країна, котра розв'язала велику війну, і тому сьогодні, незважаючи на цей величезний виклик, як зазначає сам профільний міністр, ми маємо помірно-оптимістичний бюджет руху нашої країни вперед, вперед до перемоги в наступному 2023 році.

Звичайно, що потрібно віддати належне насамперед Збройним Силам України, які своєю мужністю, відвагою дають можливість нам з вами тут в залі, а відтак після прийняття цього державного бюджету, всім органам місцевого самоврядування в громадах будувати свої бюджети, тобто свої плани розвитку громад, а відтак цілої нашої країни, незважаючи на те, що є війна, але Збройні Сили нас своїм куполом, омофором, власне, накривають. Треба віддати належне кожному українцю, який не виїхав, а залишається тут, працює, робить якийсь бізнес, платить податки. І саме з цих коштів в наступному році половина з бюджету буде забезпечена на нашу армію. Інша ж половина, якою ми маємо завдячувати міжнародним партнерам, адже це позики, це здебільшого гранти безповоротні кошти, будуть спрямовані на різні сфери життя нашої країни.

І обов'язково слід тут згадати ці власне громади. Тому що є великий-великий такий знак оклику, це стосується того, що ми працюємо всі заради майбутнього, заради розвитку, заради наших дітей, заради освіти. І, власне, ще раз і ще раз наголошую, пане міністр профільний фінансовий, що все ж таки бракує освітньої субвенції нашим громадам. Відтак вони будуть додавати свої кошти, аби вчителі мали можливість отримувати свою зарплату в наступному році, це один з таких негативів цього бюджету. Іншим же ж негативом слід відзначити те, що при підрахунку реверсної дотації все ж таки не враховано внутрішньо переміщених осіб в наших громадах. А це понад 100 тисяч для міста Львова, які також, бюджет місцевий витрачає кошти і окрім того віддає в державу, аби забезпечити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, залишився в нас завершальний акорд, 6 хвилин на виступи народних депутатів, і після цього переходимо до голосування за бюджет. Прошу народних депутатів записатися на виступи, і після цього голосуємо за бюджет.

Слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:14:10

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Артуру Герасимову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

 

14:14:26

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановні українці, я би просив послухати, тому що в цьому залі, бюджет в деталях читали, можливо, відсотків 20 народних депутатів. Це не є провина, але речі, про які я зараз буду говорити, я б просив послухати всіх.

Чи є це бюджетом воюючої країни? На перший погляд, так, але насправді ні. Бо якщо ви ретельно подивитеся на цифри, які виділяються, наприклад, на Міністерство оборони і на сектор безпеки і оборони, то з урахуванням інфляції вони навіть менші ніж факт цього року. Чи це правильно? Я вважаю, що ні.

Друге питання. Чи є цей бюджет бюджетом, який сьогодні захищає наших громадян, які потерпають, наприклад, від енергетичних атак країни-агресора? Ні. Бо багато грошей, які сьогодні мають бути закладені на відновлення енергетичної інфраструктури на 2023 рік, які мають бути закладені на відновлення вікон, дахів, дверей і стін будинків, ідуть куди? І тут я можу сказати, здогадайтеся, будь ласка, з одного разу, вони йдуть на дороги. Якби це був мирний час, питань немає, бо дороги це є важливим, але, вибачте, зараз іде війна, на рахунку кожна копійка народних грошей. І сьогодні виділяти зайві, і я тут можу будь-кому це довести на цифрах, просто не в рамках 3 хвилин, а в рамках значно більшої кількості часу, виділяються зайві гроші на дороги. Нам передають тут від уряду люди, що це нібито на мости. Та на мости потрібно зараз не більше 9-10 мільярдів на 2023 рік, я готовий цю цифру обґрунтувати. Нам кажуть, що це для проходження зимового сезону, 4 мільярди гривень на це потрібно, навіть з урахуванням нижніх цін на сіль та паливо для машин, які будуть виходити на очистку доріг. Нам кажуть про ремонт доріг, 12-15 мільярдів це максимально, що потрібно сьогодні для ямкового ремонту. Той, хто постійно їздить біля лінії фронту, він бачить, що більшість пошкоджень дороги це ямковий ремонт. Так, це на декілька років, але сьогодні ми маємо ці гроші виділяти на інше, на безпеку і оборону.

І наостанок. Ніна Петрівна Южаніна знайшла і показала вам під час прийняття бюджету в першому читанні, що більше 4 мільярдів гривень виділяється майже на чисту корупцію. Гроші, які сьогодні виділені на марафон і на, вибачте, забезпечення цих каналів, які парламент збив, це взагалі плювок в обличчя кожного депутата в цій залі.

Тому пропоную не підтримувати його в другому читанні, але підтримати в цілому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, далі. Замість Задорожнього  Пушкаренко Арсеній, будь ласка.

Шановні колеги, перед тим, як пан Арсеній почне, після цього  переходимо до голосування. Прошу запросити народних депутатів до зали.

 

14:17:47

ПУШКАРЕНКО А.М.

Дякую, Руслан Олексійович.

Шановна президія, шановні колеги, дорогі українці! Дуже ганебно чути в цьому залі, з цієї трибуни, коли наші окремі колеги у війну закликають не голосувати за бюджет. За всі роки незалежності не було ідеального бюджету, прийнятого Верховною Радою. Але ми сьогодні – воююча країна, багато викликів. Завдяки Збройним Силам України сьогодні ми, Верховна Рада України дев'ятого скликання, можемо в незалежній Україні, суверенній державі, приймати бюджет на 2023 рік. Тому не повинно бути взагалі дискусій про те, скільки в цьому бюджеті витрачається на Збройні Сили України. Скільки треба для перемоги – стільки і будемо витрачати. Невипадково це бюджет перемоги.

Так, дійсно, половина бюджету на Збройні Сили України. І, може, тут окремі колеги нарікають, що те недофінансовується, це недофінансовується. Друзі, яка різниця сьогодні, що недофінансовується, якщо ми можемо втратити незалежність? Тому це не обговорюється.

З іншого боку, є критика цього бюджету – закладені кошти на відновлення. Це не стоїть сьогодні в тих людей, які втратили своє житло і їм немає де перезимовувати, чи дітей, які втратили школу і їм немає де навчатися, коли відновлюватися, сьогодні чи через  рік, чи через два.    Ми як держава і ми як влада взяли на себе зобов'язання і повинні відновити все, що зруйнував ворог, повинні побудувати краще. І ми це зробимо, і це сьогодні робиться.

Тому, звичайно, я вдячний Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, Комітету з питань бюджету і всім вам, колеги, за те, що ми в цьому році конструктивно віднеслися до бюджету, розглядаємо його раніше терміну, і, дійсно, це бюджет збалансований. Треба розуміти, що кожна друга гривня сьогодні у нашому бюджеті, вона є дефіцитна. Треба розуміти, що економічний цикл розірваний. Треба розуміти сьогодні, що без підтримки і допомоги міжнародних партнерів ми б не витягнули ні бюджет цього року, ні бюджет наступного року. Тому виважена державницька позиція кожного з вас сьогодні повинна переважати над популізмом або чиїмись амбіціями.

Тому, шановні колеги, я закликаю вас підтримати Державний бюджет на 2023 рік – бюджет нашої перемоги. І ми обов'язково переможемо. Наші Збройні Сили деокупують всі території, виб'ють ворога, і ми обов'язково кожний зруйнований об'єкт відбудуємо і, я переконаний, зробимо ще кращий. А ті зобов'язання держави, які на сьогодні є, що стосуються соціальних виплат, пенсій і всіх тих видатків, які держава повинна забезпечувати, вони в бюджеті закладені і вони будуть всі виплачені.

Дякую. Закликаю підтримати. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершити обговорення у другому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2023 рік.

Я дуже прошу, я завжди говорив, що голосування за бюджет – це саме важливе голосування депутата в рік, а в період воєнного стану воно набуває ще більшої ваги. Тому я прошу всіх народних депутатів зайняти свої місця, щоб ми не бачили тут добігань, невстигань і так далі. І перед тим, як перейти до прийняття рішення, я просто хочу звернути вашу увагу, що це рішення потребуватиме декілька голосувань.

Перший варіант –  це, коли ми підтримуємо в другому читанні, одразу ставиться голосування в цілому. Якщо не підтримується в другому читанні, то відповідно до частини дев'ятої статті 158 Регламенту ми будемо проводити розгляд і голосування статей, не поправок, про що сьогодні говорили, а статей, на розгляді і голосуванні яких наполягають народні депутати.

Тому, враховуючи все вищенаведене, я все-таки прошу народних депутатів зайняти свої місця, і давайте зробимо так, щоб наша країна отримала поки бюджет воєнного стану, але я переконаний, що він перетвориться в бюджет нашої спільної перемоги.

Я прошу зайняти всіх свої місця, переходимо до голосування за Державний бюджет України. Шановні колеги, займіть свої місця.

Відповідно до статі 158 Регламенту Верховної Ради України  я ставлю на голосування для прийняття у другому читанні з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету  проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (реєстраційний номер проекту 8000). Шановні колеги, я прошу народних депутатів голосувати.

 

14:23:17

За-294

Рішення прийнято. (Оплески)

Це ще не кінець, колеги. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 85 Конституції України, статті 158 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування для прийняття в цілому з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету  проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (реєстраційний номер 8000). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:24:01

За-295

Рішення прийнято.

Шановні колеги, Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прийнято. Вітаю, колеги.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, після бюджету, будь ласка, після бюджету ми маємо проголосувати кошторис Верховної Ради України. Відповідно... Ні, ми проголосуємо, тоді з процедури.

Шановні народні депутати, відповідно до пункту 35 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження кошторису Верховної Ради.

Шановні колеги, згідно зі статтею 7 Регламенту Верховної Ради України кошторис Верховної Ради затверджується Верховною Радою під час прийняття проекту Закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Проект кошторису вам надано. Ми домовились без обговорення, але я надам 30 секунд Кальченку, тому що він має зачитати резолютивну ще частину, і тоді голосуємо.

Будь ласка, Сергій Віталійович.

 

14:25:11

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, комітет на своєму засіданні розглянув підготовлений Управлінням справами кошторис, і члени комітету внесли проект відповідної Постанови 8129. Водночас згідно з дорученням комітету інформую вас, що вчора Комітетом з питань бюджету ухвалено рішення щодо проекту Закону України про Державний бюджет на 2023 рік, підготовленого Кабінетом Міністрів до другого читання, який щойно було прийнято.

І висновок на цей проект постанови. Рекомендовано збільшення показників обсягу видатків за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою "Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України" на 120 мільйонів гривень.

Тому ми просимо підтримати проект Постанови про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік (реєстраційний номер 8129) з урахуванням збільшення видатків на висвітлення діяльності парламенту через засоби телебачення і радіомовлення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 8129) про кошторис Верховної Ради України на 2023 рік. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:26:42

За-313

Рішення прийнято.

Будь ласка, там… З чого? З процедури. Але тільки з процедури, Ірина Володимирівна. Будь ласка.

 

14:26:52

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі колеги, для всіх українців дуже важливо знати, як приймався бюджет. Дуже важливо усвідомлювати позиції всіх фракцій, які сьогодні висловлювалися "за", "проти", які поправки ми вимагали врахувати. Тому ми просимо Голову Верховної Ради поставити на голосування наступне: щоби весь блок, який стосується розгляду бюджетного процесу, який розпочався з виступів фракцій із заміною, тобто перерва із заміною на виступ, і весь блок обговорення бюджету, а в слоті телемарафону, в слоті телеканалу "Рада" було показано в так званому цьому загальному марафоні. Тим більше Рада дуже щедро, замість того, щоби профінансувати Збройні Сили України, віддала на цей марафон два мільярди гривень. Я думаю, що українці мають про це теж знати.

І просимо підтримати цю пропозицію. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Ірини Володимирівни. Теж? Давайте ми проголосуємо це.

Давайте, Бужанський Максим Аркадійович. Якщо буде декілька, поставимо зразу декілька.

 

14:27:58

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, я закликаю вас не підтримувати пропозицію пані Ірини, бо хто не голосує за бюджет, той не розповідає по телебаченню, як він не голосував за бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію, я ставлю пропозицію Ірини Володимирівни на голосування. Який коментар? Тут Ірин багато. Шановні колеги, давайте.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію Ірини Володимирівни. Прошу голосувати.

 

14:28:44

За-120

Рішення не прийнято.

Шановні колеги… По фракціях покажіть. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект 6364, без обговорення. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ" щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування і лікування ВІЛ-інфекції відповідно до керівних документів ВООЗ.

Я ставлю, ми домовилися, що ми не обговорюємо, тому я одразу ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону 6364. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:29:46

За-315

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій, поправок для підготовки до другого читання законопроекту 6364. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:30:11

За-271

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 8081, ми теж домовилися без обговорення. Це проект Закону про внесення змін до пункту 18 статті 10 зі значком прим. Закону України "Про  соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.

Я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії цей законопроект. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:30:46

За-328

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону 8081. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:31:09

За-330

Рішення прийнято.

І я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій, поправок для підготовки до другого читання законопроекту 8081. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:31:35

За-284

Рішення прийнято.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект теж ми домовилися без обговорення – це проект Закону про внесення змін до розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Український культурний фонд" щодо особливостей діяльності Українського культурного фонду на період дії воєнного стану (реєстраційний номер законопроекту 8023).

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:32:14

За-319

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Український культурний фонд" щодо особливостей діяльності Українського культурного фонду на період дії воєнного стану (реєстраційний номер 8023).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:32:47

За-318

Рішення прийнято.

Шановні колеги, в Олени Костівни щось не спрацьовує кнопка, в неї все... Будь ласка, підійдіть з технічного відділу і подивіться.

Ідемо далі. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону № 8023. Прошу народних депутатів голосувати.

Будь ласка, запускайте.

 

14:33:40

За-314

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Шановні колеги, наступний законопроект 5336. Це проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

14:34:15

За-296

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми пропонували без обговорення, але "Європейська солідарність" хоче виступити. Чи є ще фракції, які хочуть виступити?

Якщо немає, 2 хвилини "Європейська солідарність", і після цього голосуємо. Будь ласка, не розходьтеся. Це дуже важливий закон.

 

14:34:40

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, я думаю, що ми всі разом з іншими, і правоохоронними органами, об'єднані наступним: має бути повна відповідальність кожного окупанта, а також колоборантів, які причетні до катувань українців. Ми знаємо шокуючі факти після деокупації українських територій, що там працювали справжні катівні. І очевидно, що кожен причетний до такого злочину має відповідати в українських і міжнародних судах. І ми будемо це підтримувати.

У той же час суспільство, яке сьогодні проходить такий катарсис, очікує від політичних сил високої відповідальності. От тільки що ви проголосували за те, щоб платники податків не знали, як ви витрачаєте їх податки, щоб наші міжнародні донори, які сьогодні на 50 відсотків спонсорують український бюджет, не знали, куди йдуть їх кошти, а виборці не мали права подивитися обговорення сьогоднішнього сесійного дня на каналі, на тому марафоні на каналі "Рада".

Ви знаєте, тут у всіх стоять європейські прапорці. Ми всі говоримо про сім пунктів, які у нас були прийняті як передумова отримання статусу кандидата в члени ЄС. І боротьба з корупцією – це там ключова вимога. Скажіть, будь ласка, як ви можете голосувати за те, щоб виборці не знали про те, як обговорюється і приймається ключовий документ – бюджет? Це не ваші гроші – це гроші наших виборців, наших спільних виборців. Яке право ви маєте робити все для того, щоб вони не знали, на що підуть ці кошти? Яке право, коли ідуть розслідування по дорожньому фонду, ви робите для того, щоб заборонити сьогодні кожному виборцю це слухати?

Я закликаю "Прямий" канал, "5 канал", канал "Еспресо", всі канали, які доброї воли, взяти запис цього відео і показати, як проходило обговорення бюджету, а також ганебну репліку одного пана тут і те, як "слуги" проголосували за те, щоб виборці не знали, що тут твориться. Ви не хочете йти в Європейський Союз, ви хочете жити в Росії або Білорусі. Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться, ну, якщо вже пішло так, ми мали обговорювати це питання, а пішло інше, зараз підуть інші фракції, які хочуть виступити. Тому давайте все-таки, оскільки "Європейська солідарність" вже виступила, запишіться ще ті фракції, які хочуть виступити, і ми не будемо дотримуватися тих речей, про які ми говорили на Погоджувальній раді. Тоді я не розумію сенс погоджувальних рад, розумієте?

Будь ласка, запишіться, решта фракцій, бо цей якийсь договорняк незрозумілий. Будь ласка. Запишіться на виступи, фракції, ще трьом першим  дам виступити.

"Європейська солідарність" виступала вже. Будь ласка, Гринчук Оксана Анатоліївна, "Слуга народу". Я так розумію, Бужанському передає, так? Будь ласка, Максим Аркадійович.

 

14:37:57

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги, шановна президія, пані Ірина казала, що наші виборці, наші громадяни, начебто не знають, куди йдуть їх податки, то я розповім пані Ірині, що вони знають. Вони всі знають, що всі наші податки, всі без винятку, йдуть на війну, на війну проти Російської Федерації, на боротьбу з агресором, на Збройні сили України. А все інше, решта того, я вас не перебивав, вибачте, а все інше – це допомога наших партнерів, і вона також йде на війну, на соціальну сферу, на відбудову нашої країни, зруйнованої агресором.

Всі розповідали, як розподіляється бюджет цього року. Вибачте, але коли йде війна, я взагалі не розумію, що можна обговорювати. Все для фронту, все для перемоги! І якщо у вас не вистачило патріотизму натиснути зелену кнопку "За", щоб під час війни надати гроші нашим Збройним Силам, то, будь ласка, не кажіть нічого про телебачення у зв'язку з бюджетом.

За цей законопроект прошу всіх підтримати зеленою кнопкою "За". 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці Славицькій Антоніні Керимівні, депутатська група "Відновлення України".

 

14:39:24

СЛАВИЦЬКА А.К.

Артему Дмитруку прошу передати слово.

 

14:39:39

ДМИТРУК А.Г.

Друзі, зараз іде голосування за законопроект дуже важливий 5336. Буча, Ірпінь, Ізюм – ці слова сьогодні в усьому світі асоціюються зі звірствами і катуваннями, яких завдали російські військовослужбовці нашим громадянам. Насправді таких населених пунктів сотні, якщо не тисячі.

Станом на сьогодні Кримінальний кодекс України не враховує нинішньої реальності і не передбачає окремої посиленої відповідальності за катування, вчинені росіянами, ми маємо виправити цей недолік. Російські військовослужбовці – це  представники держави, у даному випадку іноземної. Даними змінами до Кримінального кодексу України ми хочемо зафіксувати цю реальність і передбачити окрему кваліфікацію посиленим покаранням для російських солдат і офіцерів. Тому ми прописуємо, що за катування, яких представники держави, у тому числі іноземної, завдали нашим людям, буде передбачено позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Це найвище покарання, передбачене статтею 127 Кримінального кодексу України "Катування".

Також ми фіксуємо положення, що даний злочин не матиме строків давності. Тобто кожен російський військовослужбовець, який вчиняв катування в Україні, буде під нашим прицілом до кінця свого життя. Звісно, якщо він якимось чином виживе під ударами Збройних Сил України.

Прийняття цього законопроекту наш громадський обов'язок перед закатованими на цій війні українцями. Депутатська група "Відновлення України" підтримує даний законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершальний виступ, Нестор Іванович Шуфрич. Я попрошу після цього запросити народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до голосування.

Про всяк випадок, поки Нестор Іванович іде, я нагадаю, що ми розглядаємо проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування. Будь ласка.

 

14:41:42

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний пане Голово.

Продовжуючи таку болісну тему бюджету. Я вперше за всі багато скликань, які я був у Верховній Раді і був в опозиції, проголосував за бюджет. І скажу відверто, той, хто сьогодні не голосував за виділення коштів на фінансування Збройних Сил України, і є зрадником. І хай після цього щось мені скаже!

А щодо цього закону, ми маємо його прийняти. Ми маємо його прийняти саме сьогодні і щоб він діяв і під час війни, і після війни. Тому що конституційні права наших громадян – це є святе, і Конституцію ніхто не має права попирати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Переходимо до прийняття  рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності за катування (реєстраційний номер 5336).  Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:43:17

За-304

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для  підготовки до другого читання законопроекту 5336. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:43:40

За-253

Рішення прийнято. 

Артур Володимирович, тільки з процедури. Не буде з процедури –  я зупиню. Будь ласка, Артур Володимирович. 

 

14:43:51

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні народні депутати, звертаюсь до Голови Верховної Ради з проханням поставити на голосування, як ми і говорили про це на Погоджувальній, я про це говорив, прийняття рішення щодо трансляції обговорення цього законопроекту про катування, яке ми тільки що прийняли, в ефірі телеканалу "Рада" в загальнонаціональному телемарафоні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говорили з приводу цього законопроекту? З приводу цього законопроекту тільки ви виступати мали, Артур Володимирович. Але, ну, давайте я ставлю… Всі брали, але ми не домовлялись.

Добре. Це пропозиція, я її ставлю. Я ставлю пропозицію Артура Володимировича. Будь ласка, прошу зал визначайтесь, голосуйте.

Секундочку, зупиніть голосування. Ще раз формулюю: Артур Володимирович ставить пропозицію, щоб обговорення цього законопроекту поставити на телеканалі "Рада". Будь ласка, шановні колеги, прошу визначайтесь, голосуйте. Марафону. Так, марафону, перепрошую.

 

14:45:13

За-141

Рішення не прийнято.

Наступний, будь ласка, 7735: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності. Ми домовлялися на Погоджувальні раді, ніхто не буде ставити поправок, тому ми одразу голосуємо його.

Я ставлю пропозицію, шановні колеги, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності (реєстраційний номер 7735).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:46:12

За-274

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Дякую, колеги.

Наступний законопроект 5159, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки. Ми домовлялися, чотири поправки від "Батьківщини", і голосуємо за законопроект.

Будь ласка, хто буде від "Батьківщини", які поправки? Одразу називайте номер. Не буде. Все. Зразу переходимо до голосування. Дякую.

Тому, шановні колеги, будь ласка, приготуйтесь до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки (реєстраційний номер проекту 5159).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:47:15

За-268

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект 4568, це проект Закону про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами.

Ми домовлялися, що буде шість поправок від "Батьківщини". Чи теж ми можемо? Знімаємо, голосуємо одразу. Приготуйтесь до голосування. (Шум у залі) Я почув це, я почув.

Шановні колеги, я ставлю  пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з  необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами (реєстраційний номер проекту 4568). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:48:10

За-306

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги.

Наступний законопроект 8045: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу.

Можливо, ми підемо тим самим шляхом? Ніхто не буде... Голосуємо, так? Дякую.

 Я ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу (реєстраційний номер законопроекту 8045). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:49:12

За-250

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Колеги, вітаю!

Наступний законопроект 7655: проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі. Ми домовлялися, дві поправки від "Європейської солідарності" – і голосуємо за законопроект в цілому.

Артур Володимирович, хто від вас? І номер поправки, і тоді обґрунтування. Я прошу Данила Олександровича зайняти місце. Будь ласка, Артур Володимирович, хто від вас?

 

14:49:46

ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає, друзі. Ми ж не можемо чекати. Шановні колеги, тоді, будь ласка, якщо немає тих, хто буде ставити, я ставлю закон на голосування.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:50:39

За-249

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Вітаю, колеги.

Наступний законопроект – 4558. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами. Ми домовлялися, три поправки від "Батьківщини". Не будете? І буде поправка Разумкова, 91-а.

Будь ласка, Дмитро Олександрович Разумков. 91 поправка на підтвердження.

 

14:51:06

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович. Одна ця правка і чотири правки треба буде поставити просто на голосування потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте почнемо з тих, що на голосування.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Я на Погоджувальній говорив, що буде правка і буде ще чотири правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви їх будете ставити на підтвердження чи на врахування?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Всі на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, всі на підтвердження. Бо я зрозумів, що всі на врахування. Все тоді, будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Якщо можна,  з початку дайте час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, час. 91 поправка. Будь ласка, не розходьтеся.

 

РАЗУМКОВ Д.О. 91 правка, вона передбачає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секундочку, Дмитро Олександрович.

Шановні колеги, ще раз повторюю, хто не зрозумів. Зараз буде п'ять поправок на підтвердження, і тоді голосуємо за законопроект. Тому прошу бути на місцях.

Дмитро Олександрович, я перепрошую. Спочатку, 91 поправка.

 

14:51:49

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Правка передбачає, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику здійснення державного нагляду у сфері охорони навколишнього природного середовища, можуть належати інші види діяльності, визначені законом, і покладені на нього Президентом України.

Шановні колеги, повноваження Президента держави, повноваження Верховної Ради України чітко виписані в Конституції нашої з вами держави. Давайте не підставляти Президента, тут президентська фракція, і не робити так, щоб він потім був вимушений завдяки цьому закону порушувати Конституцію України.

Тому ставлю цю правку на підтвердження. Прошу її не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 91 поправка народного депутата Прощука, так. Вона комітетом врахована.

Будь ласка, позиція комітету, тому що Разумков просить поставити на підтвердження. Яка позиція комітету, обґрунтуйте.

 

14:52:56

ГАЙДУ О.В.

Комітет цю правку врахував на своєму засіданні. Тому прошу підтримати в редакції комітету, яку надав комітет, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Я ставлю 91 поправку на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:53:26

За-199

Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

Наступна поправка, Дмитро Олександрович.

 

14:53:32

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, вони ідентичні, правки чотири. Я просто тоді виступлю і попрошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Номери тільки скажіть, будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Це 35-а, 37-а, 65-а і 71-а правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 35-а, 37-а, 65-а і 71-а –  я правильно зрозумів?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Абсолютно вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Правки встановлюють, що повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, належать ним  вже у встановленому… ним же встановленому порядку. Тобто фактично ми створюємо прецедент, коли орган сам собі встановлює, сам себе контролює і це, окрім абсолютної алогічності, також створює корупційні ризики. Я не розумію, чому комітет підтримав ці правки, і пропоную їх не підтримувати і відхилити.

Будь ласка, прошу поставити їх на голосування, Руслан Олексійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Одну секундочку, я їх всі ще знайду. Я тоді почергово буду їх ставити, шановні колеги.

Шановні колеги, перша правка 35-а. Ця поправка народного депутата Соломчука, вона врахована редакційно, однак таке рішення просять поставити на підтвердження. Я ставлю на підтвердження 35 поправку, яка врахована редакційно. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:55:11

За-222

Рішення не прийнято. Правка відхилена.

Наступна поправка 37-а Бондаренка, вона врахована редакційно. Разумков просить поставити таке рішення комітету на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:55:37

За-214

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 65-а. 65-а – це поправка народного депутата Соломчука, вона також врахована редакційно. Шановні колеги, я ставлю цю поправку, в рішенні комітету яка врахована редакційно, на підтвердження. Прошу голосувати.

 

14:56:11

За-236

Поправка залишилася врахованою редакційно.

71 поправка. 71 поправка народного депутата Бондаренка, вона врахована редакційно. Разумков просить поставити таке рішення комітету на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:56:42

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. З процедури, будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович.

 

14:56:54

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, зараз розбалансований закон тим, що із чотирьох правок, які регулювали одні правовідносини, дві правки –враховані, дві – ні. Я вважаю, що в цій ситуації краще віддати в комітет для того, щоб вони погодили, бо потім буде страшна проблема. Тому для того, щоб ми виписали все відповідно до норм ключових Регламенту, все-таки давайте передамо його в комітет, щоб вони доопрацювали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але я... Щодо такої пропозиції я попрошу голову комітету, яка ваша позиція, враховуючи ситуацію розгляду в залі?

 

14:57:57

ГАЙДУ О.В.

Я прошу даний законопроект направити на повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте тоді все рівно я поставлю першу пропозицію, яка в комітеті, вона не набере і тоді відправимо на повторне друге.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроект 4558. Прошу голосувати.

 

14:58:35

За-124

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей законопроект на повторне друге читання. Прошу народних депутатів голосувати.   

 

14:58:57

За-299

Шановні колеги, враховуючи, що це євроінтеграційний законопроект, я ставлю пропозицію скоротити строки для підготовки до повторного другого читання, тому що зрозуміло, що поправляти, і не треба багато часу. Щоб ми на наступне засідання могли його винести.

Ставлю пропозицію скоротити строки для подачі всіх пропозицій по повторному другому читанню. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:59:35

За-292

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Шановні колеги, і завершальний на сьогодні законопроект... Одну секундочку. Я попрошу одну секундочку.

Наступний законопроект 4353, це проект Закону про поштовий зв’язок. (Шум у залі) Ні, ми не можемо без обговорення, у нас тут вже сказали 80 поправок "ЄС" і 57 поправок "Батьківщини".

Шановні колеги, може, ми подумаємо, замінимо на якісь ці... Не замінимо. (Шум у залі) Добре, тоді заходимо в законопроект.

Проект Закону про поштовий зв'язок. Я запрошую Зуєва Максима Сергійовича, який буде... Будь ласка, Максиме Сергійовичу. Доброго дня!

Будь ласка, хто буде по поправках? Шановні колеги,  чи є хтось, хто наполягає на поправках? Немає? Ар'єв, будь ласка. Чи давайте, йдемо по цьому... Хто буде, Ар'єв і Цимбалюк наполягати? Підтвердження в кінці, друзі. (Шум у залі) Добре, я зрозумів, підтвердження в кінці. Спочатку, хто наполягає на врахуванні?

Скажіть, будь ласка, "Батьківщина" буде наполягати на своїх поправках? Михайле Михайловичу Цимбалюк, скільки у вас поправок? 3 хвилини ви просите?

Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, 3 хвилини замість поправок. Будь ласка.

 

15:01:16

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, насправді законопроект потрібен, але ми як "Батьківщина" мали надію, що до другого кінцевого читання він все-таки удосконалиться і знімуться ті норми, які саме суперечать нашим європейським прагненням.

Наприклад, поправка 28, яку відхилено, вона  характеризує, що таке кур'єрська послуга. Це послуга з виймання, сортування, перевезення та доставки внутрішніх і міжнародних поштових відправлень у вигляді письмової кореспонденції, посилок з можливістю підтвердження вручення в письмовій або електронній формі. На жаль, комітет не врахував цю поправку. І ми вважаємо, що це неправильно,  тому що послуга поштового зв'язку – це діяльність оператора з приймання, обробки, доставки, вручення поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів спрямована на задоволення потреб користувачів.

Таким чином ми маємо враховувати, що Директива 97/67 Європейського Союзу та Ради від 15 ще грудня 1997 року про спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг співтовариства та покращення якості обслуговування не містить регулювання кур'єрської послуги. Тому давати визначення кур'єрської послуги через поштову і врегульовувати це питання Законом "Про поштовий зв'язок" є невірним. Крім того, чимало суб'єктів господарювання, які не є операторами поштового зв'язку, надають послуги кур'єрської доставки своїх товарів власними силами. Як-то, наприклад, різні заклади громадського харчування, вони надають саме кур'єрські доставки товарів і продуктів.

Тому вважаємо, що потрібно виключити із статті 1 законопроекту термін "кур'єрська послуга" та виключити цю послугу з переліку саме поштового зв'язку. В іншому разі як тоді нас зрозуміють європейські колеги, коли ми йдемо всупереч директив, які ставлять саме визначення що таке кур'єрська служба і перелік послуг поштового зв'язку.

Навколо цього була найбільше суперечка, і із-за того, що не врахували  до другого читання наші правки, фракція "Батьківщина"  не може підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович. Шановні колеги, спасибі.

Я так  розумію, від фракції "ЄС" будуть п'ять поправок і двадцять поправок, так? Хто буде, хто авторує?

Климпуш-Цинцадзе, будь ласка. Називайте номер поправки спочатку.

 

15:04:44

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Я спочатку на врахування три поправки. Поправка номер 16.

Колеги, дійсно, я погоджуюся, що законопроект потрібен для того, щоб ми встановили ті правила, які діють в цивілізованому світі і максимально забезпечили виконання  європейських норм в нашому законодавстві.

Але, на жаль, як виявилося, цей законопроект, при підготовці його до другого читання, має певні невідповідності директиві, яка регулює цю сферу. Зокрема, я пропоную врахувати поправку 16, яка відповідно до директиви пропонує термінологічно включити додатковий термін "відправлення з оголошеною вартістю". Це послуга зі страхування поштового відправлення до заявленої відправником  вартості у разі втрати, крадіжки чи ушкодження. У такий спосіб ми захистимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я ставлю 16 поправку Климпуш-Цинцадзе на врахування. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.

 

15:06:21

За-95   

Рішення не прийнято. 

Наступна, будь ласка, Іванна Орестівна, який номер?

 

15:06:25

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Знову ж таки, колеги, якщо ми неправильно використовуємо термінологію і перекладаємо її від директив Європейського Союзу, і перекладаємо її неправильно, і закладаємо в наше законодавство, то це буде означати викривлену реалізацію права Європейського Союзу в українському законодавстві.

Тому пропоную поправку 33, яку було відхилено комітетом, все ж таки врахувати. Йдеться про одиницю кореспонденції, про повідомлення у письмовій формі на будь-якому фізичному носії, що підлягає передачі та доставці за адресою, вказаною відправником на самому відправленні або на його упаковці. Книги, каталоги, газети та періодичні видання не вважаються предметами кореспонденції.

Колеги, просто прошу вас цю термінологію застосувати в українському законодавстві, яка переноситься сюди з директиви Європейського Союзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 33 поправка народної депутатки Климпуш-Цинцадзе. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатися та голосувати.

 

15:07:52

За-97

Рішення не прийнято.

Будь ласка, яка завершальна, Іванна Орестівна, у вас?

 

15:07:57

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

На жаль, було не враховано набагато більше поправок. Я сподіваюся, що ви, колеги, хоча б підтримаєте поправку 244, якою ми пропонуємо, що фінансові звіти призначеного оператора, який надає універсальні послуги поштового зв'язку, а це відповідно Укрпошта, повинні складатися та надаватися для аудиту незалежним аудитором і публікуватися відповідно до законодавства. І цей призначений оператор, який надає ці універсальні послуги поштового зв'язку, оприлюднює щорічний звіт про свою діяльність, в тому числі інформацію щодо кількості скарг та заходи щодо їх врегулювання.

Я дуже сподіваюся, що ви, колеги, зацікавлені в тому, що коли ми маємо оператора поштового, який надає універсальну послугу, щоб ми точно розуміли, а в який спосіб він функціонує, яка його фінансова, який його фінансовий стан і як ми можемо допомогти цьому оператору справлятись з цими своїми зобов'язаннями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 244 поправка народної депутатки Климпуш-Цинцадзе. Комітетом вона відхилена. Прошу визначатись та голосувати.   

 

15:09:22

За-90

Рішення не прийнято.

Хто далі, будь ласка. Ар'єв, будь ласка, які поправки у вас? 

 

15:09:33

АР’ЄВ В.І.

Я прошу дати мені 3 хвилини замість поправок: 21, 39, 44, 58, 68, 65, 72, 75. 3 хвилини на представлення позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 3 хвилин.

 

АР’ЄВ В.І. Обнуліть, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обнуліть.

 

15:09:46

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, я хочу зауважити одну річ, цей закон дуже потрібен. І дійсно, якщо ми зараз у відповідності до наших європейських прагнень ухвалюємо подібні закони, то ми маємо діяти з точки зору європейської логіки, логіки Європейського Союзу.

В чому полягає логіка Європейського Союзу? Мінімальне регулювання. Тобто там, де можна регулювати, там втручаються і державні органи, і союзні  органи. Там, де не можна, хай бізнес розбирається сам.

Всі поправки, які я зараз сказав, стосуються визначення термінології. І все це визначення термінології має одну суттєву, дуже суттєву різницю з тим, як подано в законі. Тому що ми говоримо про певні речі, які будуть регулюватися, через універсальні послуги. А я би дуже попросив все ж таки людей уважно послухати, тому що  що таке універсальні послуги. Я розумію, що тут кожен зайнятий своїми справами, але ви будете голосувати за закон європейський. Тому послухайте, будь ласка,  уважно.

Універсальні послуги – це ті, які зобов'язані поштові служби надавати населенню незалежно ні від чого, якщо так дуже спростити це формулювання. Все решта є неуніверсальні послуги. Якщо ми говоримо про те, що регулювання буде стосуватися універсальних послуг, то тоді це є абсолютно логічна річ. Тобто це доступ абсолютно всіх у всіх місцях незалежно від того, там наскільки важкодоступні є місця в сільській місцевості, в гірській місцевості, там, де поштова служба повинна працювати. Неуніверсальні послуги – це послуги фактично додаткові. Це преміум, можна так сказати, послуги, якщо перекласти це так умовно на бізнес-мову. Тому, коли ми будемо втручатися в регулювання інших послуг, які можна робити, а можна не надавати, або надавати відповідно до бажання оператора, то це зовсім не європейська річ. Давайте ми все ж таки зрозуміємо одну річ: ми хочемо все ж таки допомогти нашим поштовим операторам розвиватися чи ми хочемо зарегульовувати їх.

Тому саме мої поправки, які перерахував зараз, щойно, напочатку, вони стосуються визначення термінології і звідти, правда, йде повністю вся логіка законопроекту і логіка майбутнього закону. Тому я вас дуже прошу подумати вкрай серйозно над тим, що ми робимо: ми робимо європейський крок чи ми робимо крок совєтський, повертаючи нас в зарегульовану систему, яка дає право регулятору робити все, що він хоче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хто ще буде наполягати на своїх поправках?

Так, у мене немає списку, ви мені назвали п'ять і сказали, і інші. (Шум у залі) Ні, я попросив список. Ви можете піднести мені, тоді дайте мені список цих поправок. Ви ж не наполягали, що буде їх голосувати, ви попросили замість них 3 хвилини.

Які у вас номери поправок, скажіть, будь ласка. Бо це ж їх знайти треба. Вам говорити просто, а мені шукати їх треба.

Будь ласка, включіть Ар'єву ще раз.

 

15:13:24

АР’ЄВ В.І.

Пане головуючий, я напочатку назвав поправки: 21-а, 39-а, 44-а, 58-а, 65-а, 68-а, 72-а, 75-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп! Ви знову. 21-а, 39-а, 44-а, 58-а…

 

АР'ЄВ В.І. 65-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви сказали, 68-а.

 

АР'ЄВ В.І. 68-а, 72-а і 75-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 75-а. Зараз я їх подивлюся.

Перша – 21-а. Шановні колеги, 21 поправка народного депутата Ар'єва. Вона врахована. Ви хочете, щоб її збили, чи як? Я не можу зрозуміти логіку вашу. Вона врахована, ви хочете, щоб її зараз поставити на підтвердження? Ні, ви мені назвали першу – 21-а, вона врахована. Ось чому я прошу перелік поправок, розумієте?

Яка наступна? 39-а.

29-а. Зараз дивлюся. 29-а, це поправка Бондарєва. Класно. Як ми можемо поставити?

Дивимося, 39-а, може, попадемо. 39-а, Ар'єв, відхилена. Ставимо на голосування?

Ставлю на голосування 39 поправку. Прошу визначатися та голосувати.

 

15:14:56

За-70

Рішення не прийнято.

Будь ласка, наступна 44-а. Да, зараз я шукаю. Вона врахована. Ставити її на... Ні-ні, не 58-а, ви мені сказали, 44-а.

58-а наступна. Ар'єв. Відхилена.

Ставлю на голосування 58 поправку Ар'єва. Комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

15:15:37

За-56

Рішення не прийнято.

Наступна 65-а, так. Вона врахована редакційно. Ви хочете щоб її збили?

Ідемо далі. 68-а. Відхилена.

Ставлю поправку 68 Ар'єва. Комітетом відхилена. Прошу визначатися та голосувати.

 

15:16:10

За-54

Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

Наступна 72-а. Вона відхилена.

72 поправка Ар'єва, вона комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.

 

15:16:36

За-47

Рішення не прийнято.

І завершальна, 75-а. Комітетом відхилена. 75 поправка, прошу визначатись та голосувати.

 

15:16:58

За-50

Рішення не прийнято.

Володимир Ігорович, у вас все? Дякую. (Шум у залі) Що? 

Ар'єв, будь ласка.

 

15:17:11

АР’ЄВ В.І.

Я перепрошую, 134 поправка. Це блок поправок, які фактично нам говорять про те, що ми йдемо проти директиви Європейського Союзу, і там натомість навколо є купа інших поправок врахованих, які роблять поштові послуги знову ж таки неконкурентними.

Я дуже вас прошу все ж таки не виймати з контексту саме визначення універсальних послуг, тому що це є ключовим в цьому законопроекті. Тому що в Європейському Союзі, в європейських законах регулюються лише універсальні послуги. Ви зарегульовуєте, далі ми будемо ставити поправки на підтвердження, де є відверта корупція і відверте лобіювання певних інтересів, і створення неконкурентного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 134 поправка Ар'єва, комітетом відхилена. Прошу визначатись та голосувати.

 

15:18:34

За-54

Рішення не прийнято.

Хто далі? Все? В'ятрович. Це ви хочете поставити свої поправки? Давайте спочатку всі, хто свої.

Ще хтось буде наполягати на врахуванні своїх поправок? Ні, на врахування завершили.

Шановні колеги, прошу зайняти місця. Зараз будуть поправки на підтвердження. Шановні колеги, займіть свої місця.

Я надаю слово народному депутату В'ятровичу. Але всіх прошу, спочатку називайте поправку, номер, бо мені треба знайти її. Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

15:19:08

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня! Поправка номер 95 вилучає дуже важливу норму. Адреса відправника та адреса одержувача поштових відправлень, що пересилаються в межах України, виконуються державною мовою. Це норма, зокрема, Закону про функціонування української мови як державної.

Прошу не підтримати цю поправку для того, щоб ця норма залишилася в цьому законі. Ми, здається, знайшли з керівництвом комітету порозуміння в цьому питанні. Тому прошу не підтримувати цієї поправки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка позиція комітету? Ви погоджуєтесь з тим, що сказав В'ятрович? 95 поправка про державну мову.

Але вона врахована, і що її не буде.

 

15:19:39

ЗУЄВ М.С.

Ця поправка врахована вже в попередній 94 – про мову у сфері надання послуг поштового зв'язку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Шановні колеги, 95 поправка народної депутатки Клименко Юлії. А при чому тут автор? Тут позиція комітету. Ми не влаштовуємо зараз дебати на рівні комітету. Це позиція осіб, які ставлять, і позиція комітету. Я називаю вас як автора, що автором цієї поправки є шановна Юлія Клименко. Але ця поправка врахована комітетом, але Володимир Михайлович ставить цю поправку на підтвердження. Я все правильно сказав?

Будь ласка, прошу голосувати.

 

15:20:43

За-224

Шановні колеги, я дуже дякую всім, хто стоїть тут, Давиду Георгійовичу особисто. Нам не хватило два голоси, щоб підтвердити поправку шановної Юлії Клименко. Потім ви розберетеся з ним. Шановні колеги, поправка "змита".

(Шум у залі)

Чому слово дати, чому? (Шум у залі)

Ні, так я її назвав не в поганому контексті. Я не думаю, що людину ображають звернення до неї по імені і по батькові. Ні, шановні колеги. Юлія Леонідівна, якщо ви захочете, підійдете, скажете мені особисто, але порядок порушувати не будемо.

Шановні колеги, всі все отримали? Можу ставити закон на голосування? Так вже ж поставили на підтвердження. Хто ще буде?

Іванна Орестівна, будь ласка, номер поправки.

 

15:21:43

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Поправка номер 140. Насправді написано, що вона врахована редакційно, але в ній, в цій самій поправці, до речі, надаються повноваження регулятору, дійсно, наглядати виключно за універсальною послугою. Але в результаті її чомусь врахування універсальні послуги з повноважень регулятора прибрані. Тому я пропоную не підтримувати цю поправку, і ми тоді залишимо регулятора в цій сфері тільки з повноваженнями наглядати за універсальними послугами, а не за всіма поштовими операторами, і не дублювати функції податкової, функції Держпродспоживслужби, всіх інших органів, наглядаючи, контролюючи всіх поштових операторів.

Будь ласка, це протирічить директиві, будь ласка, не підтримуйте цієї поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 140 поправка народного депутата Негулевського, вона врахована редакційно. Водночас шановна депутатка Климпуш-Цинцадзе ставить таке рішення комітету на підтвердження. Тому я ставлю 140 поправку в редакції, яка врахована редакційно, на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:23:19

За-254

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно.

Шановні колеги, ми можемо переходити до голосування законопроекту? Іванна Орестівна, у вас ще, так?

Будь ласка, Іванна Орестівна, номер поправки.

 

15:23:31

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Ще три поправки на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. 144 поправка. Знову ж таки цією поправкою додатково розширюються повноваження наглядового органу – національної комісії. І це прямо суперечить директиві, яка не зобов'язує наглядати, контролювати за всіма поштовими операторами. Це додаткові можливості для корупції, для дублювання функцій цієї комісії і інших органів державної влади. Не робіть, колеги, того, що доведеться... от побачите, ми через два тижні з вами будемо приймати законопроект, який буде виправляти ці помилки. Не враховуйте їх зараз.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 144 народного депутата Негулевського. Вона врахована редакційно. Водночас Климпуш-Цинцадзе просить таке рішення комітету поставити на підтвердження. Тому я ставлю на підтвердження 144 поправку, яка врахована редакційно. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:24:54

За-251

Рішення прийнято.

Будь ласка, Іванна Орестівна, у вас ще одна поправка, так, якщо не помиляюсь?

 

15:24:59

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Ще дві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще дві. Будь ласка, номер.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Поправка номер 145. Це ще одна поправка, яка замінює повноваження національного регулятора, який мав би регулювати виключно надання універсальних послуг, на те, що розширює уповноваження і зобов'язує регулювати роботу і контролювати, карати, роботу усіх поштових операторів. Це прямо суперечить Директиві 97/67/ЄС, яка регулює цю сферу в Європейському Союзі. Колеги, прошу не підтримувати цієї пропозиції і цієї поправки. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 145 поправка авторства Юлії Леонідівни Клименко. Вона комітетом врахована. Водночас Іванна Орестівна просить поставити її на підтвердження. Ставлю на підтвердження 145 поправку.  

 

15:26:19

За-255

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою.

І завершальна. Іванно Орестівно, будь ласка.

 

15:26:25

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

І ще поправка 147, яка дозволяє регулятору звертатися знову ж таки до суду стосовно дій будь-якого поштового оператора, на відміну від того, що передбачено директивою ЄС, що регулятор може це робити стосовно надавача універсальних послуг.

Колеги, будь ласка, не підтримуйте цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 147 поправка Юлії Леонідівни Клименко. Вона комітетом врахована. Іванна Орестівна просить поставити таке рішення на підтвердження.

Ставлю на підтвердження 147 поправку. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:27:22

За-261

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Переходимо до прийняття рішення по... (Шум у залі)

 Від Комітету євроінтеграції? Ну, давайте. (Шум у залі) А є рішення комітету, що ви уповноважені виступати від комітету, Іванно Орестівно? Ну, покажіть рішення, я щось не бачив. Тому що по таких питаннях приймається рішення, щоб весь комітет подивитися, Іванно Орестівно.

Шановні колеги, давайте переходити до голосування. (Шум у залі) Добре, дайте рішення, я подивлюся, бо в мене немає його. Представник, но не визначено, хто. (Шум у залі)

 Будь ласка, давайте. Іванно Орестівно, зачитайте рішення комітету, і переходимо до голосування.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж домовлялися п'ять поправок на підтвердження, ви їх поставили.

Шановні колеги, у нас виявляється, ще буде чотири поправки на підтвердження. Шість. Добре, шість поправок.

Пан Ар'єв. Будь ласка, народний депутат Ар'єв. Називайте номер поправки.

 

15:28:53

АР’ЄВ В.І.

Врахована редакційно поправка номер 133. Я вважаю, що її треба просто виключити. В даному разі ми знову ж таки повертаємося до директиви Європейського Союзу. Тому що директива Європейського Союзу передбачає мінімальне регулювання. Розумієте? Мінімальне регулювання. А тут ми даємо регулюючому органу все більше і більше повноважень.

Давайте ми все ж таки логічно будемо підходити. Тобто ми називаємо цей законопроект проєвропейським, а насправді ми його робимо антиєвропейським, антибізнесовим. Мало того, там ще будемо ставити на підтвердження поправки, які абсолютно чітко говорять про лобізм. І тому я переконаний зараз, що ми повинні зараз ці поправки скасувати для того, щоб можна було приймати цей законопроект. А законопроект приймати треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 133 поправка народного депутата Негулевського, вона врахована редакційно. Народний депутат Ар'єв вимагає таке рішення, поставити на підтвердження.

Ставлю 133 поправку в тій редакції, в якій вона редакційно врахована, на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:30:18

За-262

Поправка залишається врахованою редакційно.

Наступна. Номер, будь ласка. Ар'єв.

 

15:30:23

АР’ЄВ В.І.

148-а. Я вже не один раз вам наводив свої аргументи, але бачу, просто ніхто не хоче чути. І те, що моя колега Іванна Орестівна щойно казала про те, що ми змушені будемо повертатися, тому що в Європейському Союзі, коли  цей законопроект побачать, вони абсолютно чітко скажуть, що, вибачте, але не треба займатися окозамилюванням. Це ви робите зараз не європейський законопроект.

І тому, коли ми говоримо про те, що ми маємо відповідати нормам Європейського Союзу, а робимо протилежні речі, то кого ми, вибачте дуримо, що це відбувається зараз у Верховній Раді? Ми хочемо потрапити в Європейський Союз чи ми хочемо сказати їм, що ми хочемо в Європейський Союз, а насправді приймаємо протилежні рішення? Давайте ми просто будемо логічними і послідовними до кінця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 148 поправка народного депутата Негулевського, вона врахована редакційно. Ар'єв просить поставити таке рішення на підтвердження.

Ставлю 148 поправку в тій редакції, в якій вона була врахована комітетом, на підтвердження. Прошу голосувати. 

 

15:31:49

За-259

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно.

Будь ласка, Ар'єв, наступна. 

 

15:31:55

АР’ЄВ В.І.

151 поправка. Я розумію, що все одно ніхто нікого тут не чує і ніхто не хоче розуміти, що відбувається, і всі хочуть пошвидше натиснути  кнопку і йти додому. Але якщо ми ухвалюємо закони, які стоять у порядку денному під значком Євросоюзу, то давайте  ми будемо говорити про ці закони.

Універсальні послуги знову ж таки ви хочете виключити із переліку того, що має регулюватись. Ми маємо регулювати тільки універсальні послуги, а не все підряд. Тому що те, що сьогодні дається регулюючому органу в цьому законі, це надповноваження. І я розумію, що тут кожного разу ідеться про те, що чим більше повноважень надавати регулюючим органам, тим краще. Але з таким багажем в  Європейському Союзі нас не приймуть, там навпаки йдеться про дерегуляцію. Де ваші обіцянки перед виборами? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 151 поправка Негулевського, врахована редакційно. Ар'єв просить поставити це рішення на підтвердження.

Ставлю пропозицію Ар'єва, 151 поправка в редакції комітету, ставлю її на підтвердження. Прошу її голосувати.

 

15:33:28

За-261

Рішення прийнято.

Поправка залишається врахованою редакційно.

Будь ласка, Ар'єв, номер поправки.

 

15:33:35

АР’ЄВ В.І.

154-а. Ця поправка фактично зобов'язує оператора надавати розпорядчі документи свої на затвердження регулятора. Розумієте, давайте вже тоді регулятор ввійде в менеджмент компанії, чи що? Як це робиться? Ви розумієте, що цього немає ніде в нормальних європейських країнах. Те, що ви сьогодні робите, – це абсолютно антиєвропейські кроки.

Я прошу дуже все ж таки зрозуміти і прочитати, що робиться. І безпосередньо компаніям, які мали користуватися цим законом, ви створюєте зараз додаткові проблеми. Для чого ви робите цей закон, для того, щоб посилити чиновників, для того, щоб посилити корупцію, для того, щоб створювати умови хабарництва чергового, для того, щоб не міг бізнес нормально працювати? Дайте відповідь самі собі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 154 поправка Негулевського, врахована редакційно. Ар'єв просто поставить таке рішення на підтвердження.

Ставлю пропозицію Ар'єва, ставлю 154 поправку в редакції комітету на підтвердження. Прошу голосувати.

 

15:35:04

За-257

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно.

Будь ласка, Ар'єв.

 

15:35:11

АР’ЄВ В.І.

А це дуже важлива поправка, тому що там під нею стоїть моє ім'я, 367 поправка. Вона врахована редакційно і в редакційній правці з'явилося те, під чим я свій підпис ніколи б в житті не поставив. Тому що це лобізм, тому що для того, щоб міжнародні відправлення йшли нормально. Я говорив про те, що треба загальна норма, а тут приписали для того, що міжнародний поштовий обмін можливий лише при наявності коду оператора у Всесвітньому поштовому союзі. Прекрасно, прекрасно, ви прив'язуєте фактично бізнес до певних всесвітніх асоціацій. Але на сьогоднішній день бізнес, в тому числі і кур'єрський, іде зовсім інакшим шляхом, розвивається. Ви ж самі за цифровізацію, а тут фактично ви заклали корупцію і ви заклали крім корупції ще підтримку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, 367 поправка народного депутата Ар'єва. Вона врахована редакційно. Водночас народний депутат Ар'єв не погоджується з такою редакцією і просить поставити її на врахування, бо він не про це хотів сказати.

Тому я ставлю 367 поправку, яка врахована редакційно, на підтвердження, в редакції, яка врахована комітетом. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:36:55

За-257

Рішення прийнято. 

Все? Дякую. (Шум у залі)

Так вже ж було, шість, по-моєму. Шість було, шановні колеги.  Переходимо до голосування, друзі. Дякую.

Ар'єв, яка ще у вас поправочка лишалася? Cкажіть, будь ласка.

 

15:37:20

АР’ЄВ В.І.

Навчіться, будь ласка,  рахувати, до шести хоча б. 405 поправка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви хочете зі мною порахувати? Я можу порахувати.

 

 АР’ЄВ В.І. Порахуйте. Тому що ... І, будь ласка, без хамства.

Тому що в даному разі є право народного депутата ставити свої поправки на підтвердження. Читайте, будь ласка, Регламент. І якщо ви підтримуєте корупцію, зараз кожен, хто проголосує за цю поправку, фактично підтримує корупцію і лобізм деяких поштових компаній для того, щоб вони мали ексклюзивні міжнародні поштові перевезення, щоб інші компанії фактично всі ці можливості втратили. Хочете лобіювати – лобіюйте, але це буде відомо для всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний народний депутат Ар'єв, я дуже би рекомендував вам добирати слова у спілкуванні, тому що парламент – це все-таки певний рівень культури і виховання. І коли ви хочете побачити хамство, подивіться в дзеркальце. На цьому завершимо. Йдемо далі.

Номер, я перепрошую, номер чотириста який? Який? Я  запитую, Ар'єв, який номер чотириста…  405-а.

405 поправка народного депутата Зуєва. Вона врахована редакційно. Ар'єв просить підтвердити це рішення, поставити на підтвердження таке рішення комітету.

Тому ставлю 405-у в редакції, яка врахована комітетом, на підтвердження.  Прошу голосувати.

 

15:39:10

За-254

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою редакційно.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд цього питання.

Так, Іванно Орестівно, ви ще 2 хвилини від комітету. Принесли мені рішення комітету. 

Шановні колеги від комітету євроінтеграції, я звертаюся до вас. (Шум у залі)  Ні, у вас немає такого рішення, то я… Чому ви… Не можна так вести себе, Іванно Орестівно. Представник комітету є, але рішення, хто буде представляти, немає.

Добре. Будь ласка, зачитайте, Іванно Орестівно. Будь ласка.

І після цього, шановні колеги, переходимо до голосування. Але я дуже попрошу комітет європейської інтеграції, якщо йдуть євроінтеграційні закони, приймайте, будь ласка, рішення, хто буде представляти їх, щоб ми не бачили те, що у вас немає різноманіття в комітеті.

Будь ласка, Іванно Орестівно.

 

15:39:52

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Просто, так, автоматично голова комітету відповідно до Регламенту представляє рішення, якщо такого рішення не було.

Але, колеги, я хочу поінформувати вас, ми зараз приймаємо важливий закон, поінформувати про рішення Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу. У своєму висновку до другого читання наш комітет зазначає: за своєю метою законопроект спрямований на виконання Директиви 97/67 Європейського Союзу про спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг Співтовариства і вдосконалення якості послуг. Але окремі положення законопроекту потребують подальшого доопрацювання з метою приведення їх положень у відповідності з нормами Директиви 97/67 ЄС.

Зокрема, приведення у відповідність до директиви окремих термінів, приведення у відповідність до вимог директиви норм законопроекту щодо виключних прав призначеного оператора поштового зв'язку, приведення у відповідність норм до вимог норм директиви законопроекту щодо повноважень національного регуляторного органу, приведення у відповідність до вимог директиви норм законопроекту щодо припинення діяльності оператора поштового зв'язку у сфері надання послуг поштового зв'язку. Законопроект також потребує висновку Антимонопольного комітету України щодо впливу окремих його положень на конкурентне середовище.

Згідно із висновком комітету, за своєю метою законопроект спрямований на виконання Директиви 97/67/ЄС "Про спільні правила розвитку внутрішнього ринку поштових послуг Співтовариства та вдосконалення якості послуг" зі змінами, внесеними Директивами 2002/39 і 2008/6. Проте окремі положення законопроекту не відповідають міжнародно-правовим зобов'язанням України в сфері європейської інтеграції і потребують доопрацювання, а також висновку АМКУ.

А тепер, колеги, можете визначатися і можете скільки хочете махати, що це євроінтеграційний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу все-тати, будь ласка, зачитайте рішення комітету, нам достатньо фаху для того, щоб розуміти, що малося на увазі. (Шум у залі) Будете на цьому місці – будете вести. Зрозуміли? 

Ідемо далі, шановні колеги. Я ставлю пропозицію, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про поштовий зв’язок (реєстраційний номер 4353).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:43:02

За-263

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Олександр... Секундочку, треба дати доручення на підписання бюджету і інших законів, залишіться, будь ласка.

Олександр Сергійович.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

15:43:09

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийняті сьогодні в цілому законопроекти та негайно направити їх Президенту України на підпис.

Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

15:43:45

За-272

Рішення прийнято. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

15:43:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершений. Дякую всім за результативну роботу.

Зараз я оголошую перерву у нашому пленарному засіданні. Про час і місце його наступного продовження вам буде повідомлено. Прошу не поширювати інформацію щодо його початку. Працюємо далі на повну перемогу. Слава Україні!