Засідання 1 (продовження)

Опубліковано 06. 10. 2022

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

06 жовтня 2022 року, 12 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:03:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати України, перед продовженням пленарного засідання я вкотре хочу наголосити на необхідності неухильного дотримання безпекових правил у Верховній Раді України і не поширювати інформацію щодо початку пленарного засідання, його перебігу та прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через 30 хвилин після завершення нашої роботи. Прошу всіх народних депутатів України, представників уряду відповідально поставитись до забезпечення безпеки єдиного законодавчого органу нашої держави.

Шановні народні депутати, Верховна Рада працює в режимі одного пленарного засідання. Тому сьогодні відповідно до прийнятої нами Постанови "Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання під час проведення восьмої сесії в умовах воєнного стану" та пропозиції Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми продовжуємо наше пленарне засідання.

За доброю парламентською традицією давайте розпочнемо роботу з виконання Державного Гімну України.

(Лунає Державний Гімн України)

Слава Україні!

Шановні народні депутати України, сьогодні вже триває 225-й день повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти українського народу, проти нашої держави, проти цінностей демократії і гуманізму. Ворог підступно продовжує застосовувати важку артилерію та наносити авіаудари по мирних жителях Запоріжжя, Білої Церкви, Миколаєва, Харкова та багатьох інших українських населених пунктів. У відповідь на варварські обстріли та злочинні спроби анексії тимчасово окупованих територій наші мужні та незламні воїни щодня відвойовують захоплені українські землі, піднімають український прапор над селами та містами, крок за кроком наближаючи нашу перемогу. На превеликий жаль, жорстока боротьба не обходиться без жертв, гинуть на полі бою наші захисники і захисниці, зростають втрати цивільного населення.

Я прошу хвилиною мовчання вшанувати світлу пам'ять воїнів, полеглих у боях за захист суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України, а також всіх мирних громадян, загиблих від рук російських загарбників.

 (Хвилина мовчання)

Дякую, прошу сідати.

Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися перед початком розгляду питань порядку денного надати час по 3 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Тому прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступи.

Будь ласка, Батенко Тарас Іванович, "Партія "За майбутнє".

 

12:08:30

БАТЕНКО Т.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Ми переконані, що першочерговим завданням українського парламенту в умовах боротьби з агресором має бути відзначення, гідне відзначення українськими парламентарями внеску наших захисників і захисниць в Україну, в оборону і визволення українських земель. І з цією метою наша депутатська група "За майбутнє" підготувала відповідний законопроект, в якому ми пропонуємо з часу його прийняття почати зараховувати один місяць служби військовослужбовців в зонах бойових дій за три місяці при обчисленні вислуги років, вислуги для призначення пенсій, стажу роботи. Один місяць за три місяці на фронті. Ми переконані, що самовідданість та героїзм українських захисників і захисниць, якими захоплюється весь цивілізований світ, заслуговують на належне відзначення державою.

Крім цього, ми пропонуємо надати право військовослужбовцям, які тривалий час перебували і перебувають на передовій, використати передбачену для відпустку на провідування членів їхніх сімей, якщо такі знаходяться за кордоном. Адже військовослужбовці – це чи не єдина категорія громадян, яка найбільше заслуговує на право виїзду за кордон в сьогоднішніх умовах. Багато хто з них добровільно пішов в Збройні Сили Україні, місяцями перебував на нулі, і під час відпустки має отримати можливість зустрітися зі своїми родинами, які, власне, перебувають за кордоном. Прохання до парламенту, коли цей законопроект буде внесений в сесійну залу, підтримати його саме в такій редакції.

Шановні друзі, ми знаходимося напередодні великого свята, великої дати. Невдовзі ми будемо відзначати і вшановувати 80-річчя створення Української повстанської армії. Це була та армія, яка вже тоді гідно боролася із збройним агресором, тоталітарним режимом, двома тоталітарними режимами, що нацистським, що комуністичним, різниці глобальної між якими не було і немає.

Тому ми в цьому контексті вважаємо, що український парламент, піднімаючи свою суб'єктність, і, наскільки я сьогодні розумію, ми сьогодні відновлюємо правила голосування за депутатські запити до Президента України і до всіх органів влади, прохання підтримати парламент присвоєння… депутатський запит на Президента України про присвоєння Героя України останньому сотенному УПА, живому, Мирославу Симчичу, якому на днях виповнюється 100 років. І напередодні 80-річчя УПА і напередодні його ювілею гідно вшанувати пам'ять усіх борців за незалежність України, які були полягли. Давайте вшановувати героїв прижиттєво, встигати вшановувати героїв прижиттєво. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Будь ласка, слово надається Німченку Василю Івановичу.

Будь ласка, Михайло Миколайович.

 

12:11:42

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Ви знаєте, що в умовах російської агресії, коли є величезні успіхи українських Збройних Сил, нам треба, тим не менш, в першу чергу думати про соціальне майбутнє наших громадян. Саме соціальне майбутнє, тому що війна, вона вносить корективи, і, якщо вже подивитися на тенденції демографічного розвитку і якості та кількості виробничих сил України, ми сьогодні бачимо, що нам необхідно докорінно реформувати систему соціального страхування.

Минулого тижня розглядався Закон 3663. Він якраз починає оцю систему оптимізації соціального страхування для того, щоб ми внесли в логічне, таке ціле, єдине ціле, і систему єдиного соціального внеску і систему одного соціального фонду, який би адміністрував цей соціальний внесок і виплатні каси, які би виплачували нашим громадянам, і при цьому ми могли би зекономити кошти страхових внесків наших громадян, і підвищити їх соціальний захист.

Я хочу нагадати, опонентам цього Закону 3663, що правління соціального фонду цього року жодного разу навіть не збиралося. На сьогодні лікарняні листи, вже 6 жовтня, а лікарняні листи сплачуються тільки за червень. Саме тому нам необхідно, знаючи оці всі майбутні ризики, нам треба докорінно змінити і заздалегідь підготуватися до цих процесів.

Я хочу подякувати Галині Миколаївні. Галина Миколаївна, нам  необхідно зараз продовжити це питання, і логічно було би до кінця цього року передати ще функції Фонду зайнятості Пенсійному фонду. І щоб ми у відповідності до Конвенції Міжнародної організації праці, які ратифіковані Україною, організували окремо: Державна служба зайнятості і єдиний соціальний фонд, адміністрування якого доручити і функції виконання Пенсійному  фонду, і виплатні каси. І в такий спосіб ми могли би зберегти соціальні гарантії для наших громадян. Для того, щоб ми в майбутньому могли підвищувати їх, нам  необхідно це зробити. І це є німецька модель, це є польська модель, це є європейська модель. Не як деякі, які хочуть нас лишити в старому, в російській моделі, ми маємо йти до європейської моделі соціального страхування, до підвищення соціального захисту наших громадян і подолати корупцію у фондах.

Бо уявіть собі нахабність цих фондів, якщо Фонд соціального страхування, знаючи, що Верховна Рада голосує закон в цілому, він при цьому пилить 70 мільйонів гривень на софт, маючи мільйон доларів всього відкату. Да треба не те, що ліквідувати ці функції, нам необхідно ще і звернутися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос".

 

12:14:57

ЮРЧИШИН Я.Р.

Шановні колеги, сьогодні на нашому засіданні хотів би поговорити про три речі: перше – про партнерів, друге – про ворогів та третє – про їх агентів.

Перше – про партнерів. Першим у порядку денному, одним з перших, стоїть наше звернення до міжнародної спільноти щодо наголошення на право про самовизначення народів ерефії. Це надзвичайно важливо, і я дуже вдячний керівництву в парламенті, що піднімають ці питання, але дуже часто, коли ми звертаємося занадто загально, ми маємо загальний результат. Нам надзвичайно важливо звертатися адресно.

У 90-му році один з так званих суб'єктів федерації, а саме Республіка Ічкерія, проголосила про свою незалежність. І ця незалежність була потоплена в крові. Я би дуже радив і звертаюся до колег парламентарів підтримати постанову, яка найближчим часом буде зареєстрована, про те, щоб засудити окупацію незалежної Ічкерії, і за те, щоб засудити геноцид чеченського народу. Наші брати чеченці зараз воюють зараз з нами пліч-о-пліч. Давайте адресно звернемося до міжнародної спільноти, щоб засудити те, що Росія зробила з ічкерійцями.

Тепер щодо ворогів. Можна лише привітати те, що судова гілка влади, нарешті, починає очищуватися. Громадянин Росії суддя Львов таки позбавлений статусу рішенням керівника Верховного Суду. І це показує, що те, як активно проводиться судова реформа, дає свої результати. Але треба йти далі. 18 суддів, які підтримали його залишення в судовій гілці влади, мали би бути перевірені, а так само мали би бути перевірені ті працівники Служби безпеки України, які провели нібито перевірку судді Льовова і не помітили російського громадянства. 

І стосовно агентів. Друзі, не може діяти в Україні церква окупанта. Московський патріархат має бути позбавлений будь-якого статусу в Україні, як би він не мімікрував.

Тому, друзі, давайте підтримувати партнерів, боротися з ворогами і не давати можливості діяти їхнім агентам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бакунець Павло Андрійович, група "Довіра".

 

12:17:39

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановні народні депутати, дорогий український народе! Межа між добром і злом, між цивілізованим світом і варварами чітка сьогодні і всім зрозуміла. Ця межа починається одразу після тих холодних окопів, в яких сидять, стоять мужньо українські воїни. З одної сторони, в них за плечима  цивілізований демократичний світ, світ, який прагне гарного європейського майбутнього, перед ними  окупанти, терористи, котрі несуть лише смерть на тимчасово захоплених українських землях.

Ми з вами розуміємо, що кремлівська імперія вже за межами цивілізованого світу і, напевно, на кілька майбутніх поколінь назад в цивілізований світ не вернеться. Залишилося довести цю справу до кінця, це важко, але ми це зробимо. Ми переможемо, ми вже перемагаємо, бо з нами Збройні Сили України, ці герої і героїні, які вражають своєю мужністю кожного українця і весь світ, – це ж Лиман, це ж Херсонщина, це ж початок деокупації Луганщини. Щиро дякуємо нашим Збройним Силам України за їхню мужність, їхні відверті серця, гарячі такі, сповнені українською енергією, демонструють всьому світові, як цей кровоненаситний кремлівський режим підходить до свого завершення, який перебуває абсолютно за межами цивілізованого світу. А ми з вами повинні допомагати нашим Збройним Силам України, сконцентруватися всі разом для того, аби допомогти нашим мужнім воїнам, щоб здобути цю перемогу.

Ми повинні прийняти бюджет в наступному році, в якому будуть закладені високі зарплати для наших захисників і захисниць. Ми повинні працювати з міжнародною спільнотою, аби і надалі допомагали нам як воєнною зброєю, так і міжнародною матеріально-технічною допомогою, аби підтримати всіляко наші Збройні Сили України, адже вони показали, як можна забезпечити безпеку вас тут, в залі, безпеку в нашій країні, безпеку в Європі, безпеку в цілому світі. А саме такою є мета НАТО – безпека.

Тому завдяки Збройним Силам України ми заслуговуємо бути в НАТО, завдяки їхнім хоробрим серцям ми повинні бути членами НАТО. Дякуємо Збройним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Штепа. Я правильно розумію? Будь ласка, фракція "Слуга народу".

 

12:20:53

ШТЕПА С.С.

Сьогодні вночі російські терористичні війська поцілили ракетами в багатоповерхові житлові будинки в самому центрі Запоріжжя. Один із будинків зазнав прямого влучання, в ньому вщент зруйновано декілька під'їздів. Знаєте, що знаходиться поруч? Інші багатоповерхові житлові будинки. Це навіть не прихований терористичний акт. Російські агресори свідомо б'ють по цивільній інфраструктурі та вбивають мирних людей. І нехай вони знають, що за кожного вбитого та кожного закатованого українця рано чи пізно буде відплата.

Ми звертаємося з цієї трибуни до всієї міжнародної спільноти: до політиків, дипломатів, звичайних громадян. Потрібно нарешті визнати Росію державою-спонсором тероризму. Ми просимо вас надати нам всю необхідну зброю, щоб якомога швидше закінчити цю війну. Допоможіть нам і засобами протиповітряної оборони. Потрібно негайно закрити небо над Україною, щоб покласти край стражданням українців, які мирно спали у своїх оселях і їх вбило ракетами. Скільки ще має загинути громадян? Скільки ще має бути зруйновано будинків, щоб нарешті світ зупинив цей терор і в Україні запанував мир, який нам всі гарантували і обіцяли.

Станом на 12  ранку було відомо щонайменше про одну загиблу жінку та 22 постраждалих внаслідок нічного ракетного удару по Запоріжжю. Крім того, ворог продовжує ракетні обстріли і зранку знову були обстріляні в тому числі і цивільні об'єкти в Запоріжжі. Наразі тривають рятувальні роботи і ймовірно, що під завалами ще знаходяться люди.

Я прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять загиблих від ракетних обстрілів цієї ночі.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Вічна пам'ять.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

12:23:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, "Батьківщина". Юлія Володимирівна.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:23:23

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

12:23:25

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, наша героїчна армія повертає нашу територію, перемагає в цій війні. Слава нашим героям!

Але постає питання, в яку країну повернуться люди з фронту, що вони тут побачать і взагалі що ви будуєте. Я розумію, що в цьому залі мало кого цікавить зміст законів, але я хочу нагадати, що вже майже 40 законів, законопроектів внесені або проголосовані у Верховній Раді, які радикально знищують права працюючих людей. 40 законопроектів, з них 8 – вже проголосовано і прийнято.

І наша команда просто подумала, як з цим боротися, що робити, коли моноліт більшості плює на всі права, на міжнародні конвенції. Абсолютна влада, ще раз підтверджено – абсолютно аморальна. І добитися до серця, до розуму, до логіки – це абсолютно безпідставно.

І тому наша команда вирішили діяти на міжнародному рівні.

Наша делегація за минулий тиждень відвідала Міжнародну організацію праці, зустрілася з генеральним директором, з усіма експертами, які аналізують ситуацію в Україні. Ми зустрілися з глобальними профспілками в країнах Європи, і ми сформували достатньо чітку концепцію як захистити працюючих людей від вас, від ваших законів, від руйнації всього трудового законодавства. Ми домовилися, що ці 40 законопроектів, із них вісім вже закони, будуть в пришвидшеному режимі в Міжнародній організації праці проаналізовані, і буде зроблена незалежна експертиза.

В кожному з цих законів грубо, по-хамськи порушені міжнародні конвенції Міжнародної організації праці. Всі були на міжнародному рівні здивовані, вони були шоковані, що взагалі в Україні, яка сьогодні бореться за свої життя, вистачає часу і наглости руйнувати законодавство про працю і позбавляти людей, які сьогодні на фронті, їх прав як працюючих людей.

І ми домовилися, щоб після того як ми отримаємо експертизу, ми з глобальними профспілками будемо працювати з Європейською комісією і по кожному законопроекту вашому уряду, вашому антисоціальному комітету було чітко вказано, які позиції міжнародних конвенцій треба повернути. І саме так з вами і треба діяти – через міжнародні організації, коли монопольна влада сьогодні перейшла всі червоні лінії.

Сьогодні так само буде голосуватися законопроект 7628 "У" про знищення колективних договорів. Ви не голосуйте за це. Слава Україні! Ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Павленку Ростиславу Миколайовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

Артур Володимирович Герасимов, будь ласка.

 

12:26:51

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні українці, вчора наша команда зазнала ще однієї болючої і непоправної втрати. В боях на Донеччині загинув наш партієць із Запоріжжя, кіборг, науковець, дуже порядна та світла людина  В'ячеслав Зайцев. Вічна пам'ять герою і усім полеглим воїнам.

В'ячеслав, як і десятки тисяч інших захисників України, звільняв свою землю від російського окупанта. Поки увесь цивілізований світ засуджує псевдореферендуми під дулами автоматів і крадіжку окупованих територій України, Збройні Сили України залишаються найкращим антидотом  від путінського безумства. Саме успіхи української армії змусили Путіна іти ва-банк, оголошувати на Росії "могилізацію", від якої росіяни тікають, як чорт від ладану,  поспіхом анексовувати окуповані території, щоб шантажувати увесь світ і залякувати українців ядерним дрючком.

Варто відзначити, що значну роль у цьому шабаші під вивіскою референдуму на окупованих територіях відіграли ті, хто роками ховався у списках проросійських партій – партій, які заборонені українським судом, які тягнули сюди "русский мир". Наша команда розробила законопроект, який проведе масштабну люстрацію проросійських посіпак на усіх рівнях. Розраховуємо, що більшість у Раді готова підтримати цю ініціативу.

І якщо українська армія головна запорука нашої сьогоднішньої  перемоги, то членство в НАТО – запорука мирного життя наших дітей. Саме тому членство в НАТО завжди було стратегічною метою для команди "Європейської солідарності". Ми вітаємо рішення подати заявку від України на вступ до Альянсу, і не просто вітаємо, а допомагаємо досягнути успіху своїми діями. Прямо зараз Петро Порошенко на міжнародних зустрічах в Швеції та Великобританії закликає партерів підтримати заявку України. Більше того,  він наполягає, щоб Альянс розглянув пришвидшену процедуру прийняття за прикладом Швеції і Фінляндії, бо Україна вже заплатила дуже високу  ціну за право перебувати в НАТО без додаткових умов.

НАТО, ще більше зброї, ще більше пекельних санкцій проти Росії, міцна антипутінська коаліція та економічна підтримка України – ось п'ять головних елементів формули перемоги, які Порошенко презентував союзникам. І ми очікуємо, що ці п'ять пунктів не будуть порожнім звуком і для української влади. Наше головне завдання сьогодні – якісний бюджет на 2023 рік. Якісний – це першочергове фінансування армії, а не витрати майже 100 мільярдів на дороги, як заплановано зараз. Якісний – це підтримка найвразливіших верств населення, а не економія на найбідніших. 

Якісний – це розумні витрати на правоохоронну системи, а не викинуті 2,5 мільярда на недолуге ДБР, яке знову клепає фіктивні справи проти політичних опонентів влади.

"Європейська солідарність" вже підготувала свою пропозицію до бюджету і готова відстоювати здоровий глузд при формуванні кошторису воюючої країни на наступний рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час для виступів вичерпано. Я запрошую народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України я пропоную провести сигнальне голосування для  прогнозування результатів голосування питань порядку денного. Я прошу...

Шановні колеги, я прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні і натиснути на зелену кнопку "За". Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" та утримувати ці дві кнопки одночасно до завершення голосування, тобто до появи результатів на табло.

Шановні колеги, готові провести сигнальне голосування? Прошу народних депутатів взяти участь у сигнальному голосуванні.

 

12:31:09

За-231

231 – за, 4 – проти, 4 – утрималось, 106 – не голосувало. Все, як завжди. Дякую, шановні колеги.

Шановні народні депутати, я ще раз звертаюся до всіх народних депутатів України, представників уряду із закликом неухильно дотримуватися безпекових правил у Верховній Раді Україні і не поширювати інформацію щодо перебігу пленарного засідання, прийнятих у парламенті рішень раніше ніж через 30 хвилин після завершення нашої роботи.

Колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений Погоджувальною радою, вам надано. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Шановні колеги, а хто підписав? "Батьківщина" і хто ще?

Шановні колеги, давайте, поки ми готуємося до розгляду питань, перед цим є заява з перервою із заміною на виступ, підписали "Батьківщина" і "За майбутнє". Слово надається народному депутату Яценку, будь ласка.

 

12:32:23

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово! Дійсно, в країні війна, і ми все розуміємо, але на сьогоднішній день вже шість місяців запити народних депутатів – це основний інструмент роботи народного депутата, особливо мажоритарників, не зачитуються, чим грубо обмежуються права депутата. Ми лише пишемо звернення, на які сьогодні є прогалини в законодавстві, і фактично не реагують місцеві органи влади, міністерства, відомства і так далі.

Тому, пане Стефанчук, велике прохання, от ви спікер і маєте відстоювати інтереси парламенту, парламентаризму, зробіть, будь ласка, так, щоб у нас працювала Конституція і Закон України про статус народного депутата, оголошуйте запити, будь ласка. Якщо, наприклад, у нас… ви не можете лише в п'ятницю, давайте приймемо закон, який автор Шпак і інші депутати, щоб можна було в будь-який день,  чи давайте ставити на п'ятницю окреме засідання. Але ж давайте розуміти, що ми – демократична країна і ми маємо повністю відстоювати інтереси парламентаризму і людей перш за все, які нас обирали.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки мене згадали… Чи ви будете… Оскільки ви згадали мене, я хочу поінформувати. На Погоджувальній раді ми домовилися, що під час наших засідань…

Пане Антон, я відповідаю вам, вам цікаво чи ні, на ваше питання? Пане Антон Яценко! Антон Яценко, вам цікава моя відповідь чи ви тільки питання вмієте задавати? Я доповідаю вам.

На Погоджувальній раді ми домовилися з лідерами фракцій і груп, що кожен раз ми будемо надавати можливість зачитувати відповідні запити від народних депутатів, щоб відновити цю функцію парламентського контролю. Я задовольнив вас? Перші запити сьогодні до Президента будуть проголосовані в кінці дня, інші будуть зачитані завтра чи мною, чи Олександром Сергійовичем. Дякую вам.

Йдемо далі, шановні народні депутати. І так, перше питання, це проект Постанови про внесення змін до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (7440-4).

Шановні колеги, ми сьогодні домовлялися на Погоджувальній раді, що ми без обговорення, правильно, це питання. Прошу приготуватися до голосування, шановні народні депутати.

Я ставлю пропозицію розглянути за скороченою процедурою проект Постанови про внесення змін до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Реєстраційний номер проекту Постанови 7740-4.

Готові голосувати?  Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:35:26

За-250

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер 7740-4). Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:35:59

За-256

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Йдемо далі, шановні колеги. Наступне питання, це проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України (реєстраційний номер 8091).

Я ставлю пропозицію включити цю постанову до порядку денного сесії, цей проект. Прошу голосувати.

 

12:36:44

За-302

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Але ми домовлялися, по 2 хвилини ми дамо від кожної фракції, але проголосуємо скорочену. Прошу голосувати. Скорочена процедура по 8091.

 

12:37:10

За-275

Рішення прийнято.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для представлення до слова запрошується Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.

 

12:37:29

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, ми уже декілька разів приймали відповідні постанови щодо того, що робить Російська Федерація в Україні. Сьогодні вашій увазі пропонується для розгляду проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

Я хочу нагадати, що 30 вересня цього року Президент Російської Федерації підписав так звані міжнародні угоди про включення до складу Російської Федерації тимчасово окупованих нею територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Цим рішенням Російська Федерація вкотре грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках міжнародно визнаних кордонів, а також низку міжнародних правових актів.

У зв'язку з цим необхідно ухвалити відповідну заяву про злочинність і юридичну нікчемність псевдореферендумів та фейкової церемонії приєднання, проведеної в Кремлі, з метою запевнення міжнародної спільноти, що влаштований російським керівництвом спектакль жодним чином не змінює правового статусу тимчасово окупованих територій як суверенних територій України та не матиме жодних правових наслідків для адміністративно-територіального устрою і міжнародно визнаних кордонів нашої держави.

У заяві пропонується закликати ООН, ЄС, НАТО, парламенти та уряди всіх держав світу та міжнародні інституції засудити проведення Російською Федерацією фіктивних референдумів, не визнавати легітимними їх сфабриковані результати. Посилити санкційний тиск на Російську Федерацію. Визнати Російську Федерацію державою-спонсором тероризму та запровадити відповідні санкції. Ініціювати перегляд перебування Російської   Федерації в ООН та її органах і організаціях.

З огляду на зазначене, я прошу підтримати цей проект постанови та проголосувати.

Дякую за увагу. І слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Героям слава!

Дякуємо, Руслан Олексійович.

Від комітету Богдан Васильович Яременко, будь ласка.

 

12:39:36

ЯРЕМЕНКО Б.В.

Богдан Яременко, партія "Слуга народу". Шановні колеги, проект цієї постанови, сподіваємося, завершує процес політико-правового реагування вищого законодавчого органу України на спроби Російською Федерацією анексувати наші території. Верховна Рада України займала  принципову позицію щодо цих питань, починаючи зі спроб анексувати Крим і закінчуючи останнім кремлівським фарсом.

Відповідно до пояснювальної записки, за підписами авторів, проект постанови не потребує додаткового фінансування з державного або місцевого бюджетів. За наслідками розгляду законопроекту на засіданні комітету 5 жовтня комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та прийняти його за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок та із запропонованою комітетом заміною, а саме абзац три тексту заяви викласти  в такій редакції: "Верховна Рада України також категорично засуджує злочинне рішення Федеральних Зборів Російської Федерації про ратифікацію псевдоугод, про так зване включення до складу Російської Федерації тимчасово окупованих територій України, що ставить під сумнів і сам статус цієї федерації як легального державного утворення".

Прошу підтримати. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми домовилися, кожна фракція і група буде мати 2 хвилин на виступ по цій постанові. Я прошу народних депутатів фракцій і груп записатися на виступи.

Ярослав Іванович Железняк, фракція "Голос".

 

12:41:52

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Прошу передати слово Інні Романівні Совсун.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово.

Не передавати, да? Добре, дякую.

Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка,  фракція  "Батьківщина".

Наливайченко Валентин Олександрович, будь ласка.

 

12:42:22

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановний пане Голово! Шановні пані та панове! Сьогодні Верховна Рада говорить голосом всього українського народу. І ми чітко говоримо на весь світ, що ніяких референдумів під окупацією не буває, і у нас їх не було. Це перше.

Друге. Голосом всього українського народу ми заявляємо, що це черговий злочин окупації, який скоєний і самим Путіним, і його військами окупаційними на нашій землі.

Так само сьогодні ми чітко заявляємо і до ООН, і до Європейського Союзу, і до всіх парламентів всього світу, що Україна єдина, і що ні в Автономній Республіці Крим, ні в Донецьку, ні в Луганську, ні на Херсонщині і на Запоріжжі не було і не буде ніяких фейкових референдумів, і не буде окупації. Ми чітко заявляємо і говоримо, що злочини під виглядом так званих референдумів мають бути засуджені і покарання у вигляді санкцій має бути тут і зараз на Російську Федерацію.

Для тих хто сумнівається, ми говоримо, що і в Китаї, і в Індії, і по всім іншим країнах ніхто ніколи не визнає цих квазіреферендумів. Так само, як Україна говорить, що ми, захищаючи себе і свою територіальну цілісність, захищаємо цілісність інших країн, які ставить під сумнів тільки одна країна світу, тільки один режим, називається він Російська Федерація.

Наша відповідь і єдність в одному: тут і зараз не допустити, щоб агресор уникнув покарання. Ми вимагаємо, щоб Міжнародний кримінальний суд і трибунал засудили і керівництво Російської Федерації, і їх злочини проти людяності на нашій території. А ми нашу територію звільнимо, і Збройні Сили України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Дмитруку Артему Геннадійовичу, депутатська група "Відновлення України".

 

12:44:36

ДМИТРУК А.Г.

Шановні колеги, шановний пане Голово, дорогий український народе! Хочу, щоб мене почули в усіх куточках нашої країни: від села Грем'яч на Чернігівщині до мису Сарич у Криму, від села Рання Зоря на Луганщині до села Соломоново на Закарпатті. Дії РФ прийняття рішення про входження до складу не їхніх територій є нікчемними як за формою, так і за змістом. Єдиний наслідок цих дій – це збільшена доказова база для майбутнього трибуналу над авторами та виконавцями цієї війни. Не дивлячись на фіктивність останніх кроків, у будь-якому випадку це виклик як для міжнародної спільноти, так і для нас як для легітимного українського парламенту, що репрезентує позицію виборців, в тому числі і на окупованих територіях.

Депутатська група "Відновлення України" вважає, що ми маємо дати гідну відсіч подібним діям всією антипутінською коаліцією. Висловлюю щиру вдячність десяткам країн, які в оперативному режимі висловили свою справедливу позицію і не визнали як зрежисовані псевдореферендуми, так і подальші дії російської влади. Такі кроки наших друзів є гідним прикладом для наслідування в усьому світі.

Формула досягнення миру в Україні відома, її не треба шукати. Це збільшення військової підтримки української армії, це потужні санкції проти РФ. Нашу країну, наш народ не зламати і не підкорити. Все буде Україна!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України  Бондарю Михайлу Леонтійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

12:46:32

БОНДАР М.Л.

Дякую.  Передайте, будь ласка, слово Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Софія Романівна Федина.

 

12:46:45

ФЕДИНА С.Р.

Україні пощастило із вдареним на всю голову північним сусідом –  московською федерацією, такою "великой і могучей страной", що унітази, пральні машинки і електрочайники для них є великим скарбом.

Але як так вдається московській федерації, порушуючи всі норми міжнародного права, знищуючи систему міжнародної безпеки, все одно залишатися на плаву і здійснювати акти агресії щодо України і щодо інших держав світу? Зокрема, це пояснюється тим, що станом на сьогодні московська федерація дуже ефективно і активно використовує інструментарій демократії задля агресії, вбивства, анексій і розрухи, які вона несе по усьому світу.

Про що йдеться? Навіть ті самі референдуми, псевдовибори і псевдоприєднання – це інструментарій нібито демократичного світу, який московська федерація використовує для аргументації і для впливу на своє власне населення, для психологічного впливу на міжнародну спільноту, але так само, як механізм довгої дії для подальшого формування порядку денного світу. Щобільше, усі ці псевдореферендуми і псевдодемократичні кроки, які вона здійснює, використовуються задля налагодження діалогу, від якого зараз з московською федерацією відмовляються усі цивілізовані держави світу. На жаль, московська федерація використовує також і міжнародні організації, і різноманітні трагедії, які є у світі, задля того, щоби проштовхувати свій порядок денний.

І Україна сьогодні має реагувати незвичним чином, має пропонувати гібридні відповіді, які не будуть очікувані для московської федерації. Саме тому наступна Постанова про самовизначення народів є одним із таких кроків. І зараз ми як держава, яка тримає оборону усього цивілізованого світу проти держави-терориста, має пропонувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату України Папієву Михайлу Миколайовичу, депутатська група "Платформа за життя і мир".

 

12:49:00

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України! Шановні колеги! Територіальна цілісність України – це є святе, це те, за що сьогодні і українські військові, і цивільні громадяни віддають своє життя у протидії російській агресії.

Наша група буде підтримувати цей проект постанови і цей проект заяви. І ми рахуємо, що ратифікація Федеральними зборами Російської Федерації цих псевдоугод, воно ставить під сумнів сам статус цієї федерації як державного утворення.

Тому ми закликаємо усі структури: і Організацію Об'єднаних Націй, і Європейський Союз, і структури НАТО, - і інші країни і їх уряди підтримати Україну і зберегти територіальну цілісність нашої держави.

Шановні колеги, давайте об'єднаємося навколо підтримки цієї постанови, підтримки цієї заяви. Це є свята справа, і я думаю, що ми переможемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

12:50:06

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Богдану Яременку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яременко Богдан, будь ласка.

 

12:50:19

ЯРЕМЕНКО Б.В.

Богдан Яременко, 215 виборчий округ, партія "Слуга народу". Шановні колеги, ми прекрасно знаємо, що вже понад 61 тисяча російських окупантів познайомилися з українською землею. Іншого способу для росіян і Росії отримати українську землю немає і не буде. Дірку від бублика, а не українські території, отримає Росія. Дискутувати немає потреби. Цю позицію засвідчив український народ і Збройні Сили України.

Закликаю голосувати і прийняти цю заяву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Тарасу Івановичу Батенку, депутатська група "Партія "За майбутнє".

 

12:51:17

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, ну, що тут скажеш? Чи бажання відродити Радянський Союз, чи бажання повернутися до якихось кордонів Російської імперії 1913-1914 років - це все бажання хворої уяви і "записок сумасшедшего". І саме під тим кутом зору, я вважаю, як "записки сумасшедшего", сьогодні оцінюють кроки президента Путіна в усьому світі. І навіть як би не хотів Президент Путін робити виклик західній цивілізації, інша частина цивілізації теж його в цьому не підтримує. Я говорю про Китай, я говорю і про Іран навіть, який сказав, що він поважає територіальну цілісність держави.

Путін залишився на самоті, в абсолютному розумінні на самоті, навіть самі мешканці в більшості своїй Російської Федерації не підтримують. Бо як влучно сказав відважний чоловік в Росії Дмитрій Муратов, якого від арешту сьогодні рятує тільки кольчуга лауреата Нобелівської премії, до 24 лютого пересічний громадянин Російської Федерації спати не міг, думаю, опиниться він разом у кордонах із Запоріжжям чи Маріуполем, чи не опиниться.

Я вважаю, що ми все правильно робимо. І наше військо, наші Збройні Сили України показують цю недолугість кроків Російської Федерації, російської влади, яка пішла на цей маніакальний крок. І більше того, ніхто не забутий і нічого не забуто. Ми не забудемо жодного прізвища представника Ради Федерації і Державної думи, які проголосувати за цю незаконну анексію. І, безумовно, в рамках майбутнього міжнародного відповідного договору, який увінчається арештом і судилищами над тими, які голосували за них, усі будуть покарані і притягнуті до кримінальної відповідальності. А Україна поверне всі свої території, всі свої території, які були станом на 1991 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, і завершальна промова. Павло Андрійович Бакунець, депутатська група "Довіра". Після цього переходимо до голосування.

 

12:53:24

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, дорогий український народе! Весь цивілізований світ сьогодні від імені всього українського народу, Верховна Рада України, висловлюючи думку всіх українців, звертається до міжнародної спільноти для того, аби визнати неправомірність, аби побачити цинізм цих фіктивних референдумів, цієї незаконної анексії українських тимчасово окупованих ворогом територій.

Ми разом зможемо перемогти цих окупантів, цих терористів.

Це кремлівське зло, яке лізе чоботом людиноненаситності, кровоненапитності на наші українські землі. Наші українські воїни обов'язково переможуть цих терористів і цих окупантів. Ми вже перемагаємо,  і скоро за нами буде перемога.

Сьогодні ми звертаємося до світової спільноти для того, аби ще трішки допомогти українцям, українським воїнам здобути цю перемогу. Всього лиш потрібно від світової спільноти не визнавати цих фіктивних референдумів, цієї ганебної анексії українських територій, посилити міжнародній спільноті санкції проти цієї "кремлівської федерації", визнати очевидне – визнати Росію країною-спонсором тероризму, збільшити нам військову допомогу і зрештою, ще раз наголошую, прийняти Україну в НАТО, адже мета НАТО – це безпека в світі, а українські воїни забезпечують безпеку Європи і всього світу. Тому завдяки українським воїнам ми заслуговуємо бути членами міжнародної організації НАТО. Подякуємо за це нашим Збройним Силам України. Слава ЗСУ! Слава…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. І прошу зайняти свої місця, ми переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку із злочинними рішеннями керівництва російської федерації щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України (реєстраційний номер проекту постанови 8091).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:56:34

За-315

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Шановні колеги, наступна постанова реєстраційний номер 8105. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів російської федерації.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:57:16

За-298

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:57:37

За-268

Шановні колеги, ми домовлялися - доповідь  і кожна фракція і група по 2 хвилини. Єдине в мене прохання, оскільки це нова постанова, давайте, якщо можна, я її зачитаю, заяву, в цілому і після цього ми перейдемо до її обговорення. 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається для представлення Руслану Олексійовичу Стефанчуку, Голові Верховної Ради України.

 

12:58:11

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, шановні народні депутати, постанови Верховної Ради, які ми голосували до цього, вони були більше спрямовані на рефлексію щодо того, що робила Російська Федерація щодо України. Ця заява, вона концептуально інша, вона переводить Верховну Раду в частину активної діяльності на політичному фронті світу.

Тому, з вашого дозволу, я зачитаю звернення Верховної Ради України, яке пропонується прийняти.

Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів російської федерації.

Засвідчуючи незмінність позиції України щодо неухильного виконання норм та принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права,    Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Декларації ООН про права корінних народів, Декларації ООН про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

підкреслюючи ключове значення необхідності дотримання загальновизнаних принципів міжнародного права, включаючи принципи незастосування сили чи погрози силою, державного суверенітету, територіальної цілісності незалежних держав, поваги до прав людини, добросовісного виконання міжнародних зобов'язань, самовизначення народів,

рішуче засуджуючи триваючу з лютого 2014 року збройну агресію російської федерації проти України, яка також супроводжується насильницьким захопленням частини суверенної території України, як таку, що суперечить загальновизнаним нормам і принципам міжнародного права,

враховуючи численні резолюції, заяви, вимоги та рекомендації міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей, у тому числі ООН, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеє Ради Європи...

Будь ласка, включіть, ми домовилися, що дочитаємо цю заяву до завершення.

... Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Парламентської асамблеї НАТО, Європейської комісії "За демократію через право" (Венеційської комісії) із засудженням порушень російською федерацією прав людини, політично і національно вмотивованих переслідувань та закликами до російської влади щодо неухильного дотримання своїх зобов'язань і негайного звільнення всіх незаконно ув'язнених,

підкреслюючи також, що реалізовуючи свою загарбницьку імперіалістичну політику, росія століттями вчиняє геноцид поневолених народів, ігнорує принципи рівноправності та самовизначення народів, грубо порушує права корінних народів та громадян, які належать до національних меншин,

звертаючи увагу на те, що навіть проводячи загарбницьку війну проти України російська влада здійснює геноцид народів російської федерації, зокрема використовуючи для цього оголошену нею мобілізацію,

наголошуючи, що тоталітаризм та авторитаризм російської влади становлять загрозу для вільного, демократичного розвитку народів росії та реалізації їх права на самовизначення, а її імперська політика не сумісна зі Статутом ООН, загальновизнаними нормами та принципами міжнародного права,  Верховна Рада України:

1) підтримує невід'ємне право народів російської федерації на самовизначення відповідно до Статуту ООН, загальновизнаних норм та принципів міжнародного права;

2) закликає міжнародне співтовариство до вжиття всіх необхідних заходів для:

припинення переслідування кремлівським режимом лідерів та членів національно-визвольних рухів народів російської федерації;

припинення практики депортації та внутрішнього переміщення громадян росії з метою спотворення етнічного складу регіонів російської федерації;

беззаперечного гарантування громадянам російської федерації права на вільне висловлення поглядів, думок, участь у мирних зібраннях, свободу об'єднань, свободу совісті та віросповідання, а також на забезпечення вільного розвитку традицій та культурної самобутності народів російської федерації;

4) звертається до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу із закликом стосовно:

послідовної підтримки народів російської федерації у реалізації ними права на самовизначення і посилення всебічної підтримки України задля її перемоги в російсько-українській війні з подальшою деімперіалізацією російської федерації та деколонізацією народів, що приєднані та утримуються в її складі.

Шановні друзі, є пропозиція підтримати цю заяву. І наше звернення можна охарактеризувати одвічним Шевченковим: "Вставайте, кайдани порвіте!

Дякую. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від комітету Богдан Васильович, будь ласка. Яременко від комітету.

 

13:03:21

ЯРЕМЕНКО Б.В.

Богдан Яременко, 215 виборчий округ, місто Київ, політична партія "Слуга народу". Шановні колеги, Комітет з питань зовнішньої політики 6 жовтня 2022 року ухвалив рішення на своєму засіданні рекомендувати Верховній Раді України включити проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів Російської Федерації до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та прийняти його за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичним правок. Рішення одноголосне.

Шановні колеги, я хочу подякувати авторам цього документа, тому що з моєї точки зору на наш розгляд представлено документ, який має таку аналогічну вагу до Декларації про державний  суверенітет. Цим документом ми осмислюємо свою роль у світі, свою відповідальність перед іншими народами. Ми не лише осмислюємо себе як жертву агресії, ми не лише констатуємо себе як державу, здатну зупинити будь-якого агресора, ми, нарешті, говоримо про свою здатність захистити і оборонити інших гнаних, інших пригноблених.

Так, українська держава не може відчувати себе безпечною, поки на її території знаходяться російські окупанти. Але ми не можемо відчувати себе безпечними і тоді, коли окупованою внутрішнім узурпатором і зовнішнім агресором є Білорусь, поки тимчасово окупованими є території Молдови, території Грузії, території Азербайджану. Українська демократія і українська нація не почуватиметься вільною, допоки невільними будуть народи Росії: дагестанці, чечени, тувинці, буряти і всі інші.

Колеги, цей історичний документ прошу підтримати. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Васильовичу.

Шановні колеги, ми домовлялися по 2 хвилини від фракцій і груп. Прошу фракції і групи записатися щодо цього питання.

Будь ласка, слово надається народному депутату Заремському Максиму Валентиновичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

13:05:45

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Прохання передати слово Чернєву Єгору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгор Чернєв, будь ласка.

 

13:05:56

ЧЕРНЄВ Є.В.

Доброго дня, шановні колеги! 30 років Російська Федерація намагається всіх переконати, що вона є правонаступницею РСРС. І в чому вона точно є правонаступницею – в тому, що вона є тюрмою народів, народів, які населяють Російську Федерацію сьогодні. Більш того, під час військової агресії, під час війни Російської Федерації проти України вони якраз таки і намагаються знищити ці народи. Фактично це геноцид тих самих дагестанців, тих самих чеченців, тих бурятів і таке інше.

І саме зараз, коли Російська Федерація найбільш слабка через те, що вона зайшла в Україну і Україна їй стала поперек горла, тому що Збройні Сили України дають гідну відсіч Російській Федерації, саме зараз відкривається можливість для цих народів, поневолених народів, з правом на самовизначення. Як казав лідер чеченського народу, чеченського, не кадирівських: "Росія впаде, коли зійде українське сонце". І українське сонце сходить саме зараз. А тому ми виступаємо за самовизначення чеченців, дагестанців, тувинців, татар та інших народів Російської Федерації.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Слово надається Железняку Ярославу Івановичу. Я так розумію, Юлія Леонідівна Клименко, будь ласка.

 

13:07:39

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги, вітаю вас. Насправді Росія сіє зло, смерть і колонізацію вже давно, багато сторіч. І було наївно думати, що вона не прийде в Україну, не розпочне війну і не буде вбивати українців. Тому було зрозуміло, що рано чи пізно вона прийде сюди, тому що вона прийшла в Чечню, в першу і другу чеченську війну, вона вбила 120 тисяч населення, 200 тисяч було поранено і це з мільйонного населення. І так відбувається з будь-якими країнами, будь-якими народами, які входять в орбіту Росії. Росія їх спочатку колонізує, потім вбиває всіх, хто не згоден з російською імперіалістичною політикою.

Тому, безумовно, це історичний документ, тому що ми українці боремося не тільки за нашу свободу і за нашу незалежність, ми даємо шанс всім колонізованим народам, яких колонізувала Росія останні мінімум 30 років, а то і більше, отримати право на свободу, на свою незалежність. Користуйтесь моментом, поки ми тримаємо цього монстра. І ми доб'ємо цього монстра в Україні, і вишвернемо його на територію Росії. Користуйтеся моментом, отримуйте свою незалежність, живіть, захищайте свої сім'ї, захищайте свої землі, і таким чином ми знищимо це імперське зло, яке повинно згинути і більше не з'являтися в історії людства.

Тому ми, безумовно, підтримуємо цю постанову і будемо докладати максимально зусиль, щоб Росія і російські народи мали право на самовизначення і незалежність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Кучеру Миколі Івановичу, депутатська група "Довіра".

Будь ласка, пані Лариса Білозір.

 

13:09:42

БІЛОЗІР Л.М.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Шановні українці! Депутатська група "Довіра", безумовно, буде підтримувати цю надзвичайно важливу, можна сказати, історичну постанову. Адже всім нам сьогодні стало зрозуміло, що Російська Федерація здійснює геноцид корінних народів, використовуючи війну в Україні, мобілізовуючи і винищує національні меншини Росії. Росія у війні з Україною свідомо знищує свої нацменшини і відправляє їх на убій в Україну. Чи зрозуміли це народи Бурятії, Калмикії і  Мордовії, чи будуть чинити спротив, ми побачимо. Але серед офіційно визнаних, вже вбитих, загиблих російських військових 40 відсотків –  справді, це вже нацменшини. І насправді набагато їх більше.

Росія використовує війну проти України для того, щоб зменшити чисельність нацменшин в своїй демографії. Геноцидна війна проти України має стимулювати рухи серед корінних народів і спрямовувати їх на звільнення з-під диктаторського режиму Кремля. У перемозі України вікно можливостей для того, щоб позбутися диктату російського тоталітарного режиму. Ми закликаємо народи і парламенти та уряди членів ООН, Ради Європи, Європейського Союзу надати підтримку та допомогу в реалізації прав корінних народів Росії і відповідно до декларації ООН і численних резолюцій.

Тому наше звернення до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів Російської Федерації – це один із перших кроків, щоб звернути увагу на цю проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України  Батенку Тарасу Івановичу, "Партія "За майбутнє".

 

13:12:01

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, Путін відкрив ящик Пандори, який тепер фактично не зупинити. Фактично він не тільки почав геноцид і етноцид на території України, він аналогічні процеси розпочав у себе дома, в цій неоколоніальній імперській Російській Федерації. І ми більш ніж переконані, що це пряма і одна із ознак фашизму, прямим послідовником якої, цієї ідеології, послідовником ідей Ільїна, Дугіна, Солженіцина, власне, є президент Путін.

Ми розуміємо, що захищаємо насамперед свою територію, себе. Поряд із цим ми захищаємо європейські цінності і європейський порядок. Ми розуміємо, що наша перемога, перемога на фронті буде прямо пропорційно, буде циклічною реакцією для відповідних процесів децентралізації і самовизначення на території Росії. Але росіяни і не стільки росіяни, а малі народи повинні самі це розуміти і усвідомлювати. Інакше це закінчиться вичищенням і геноцидом малих народів на території Російської Федерації в рамках так званої мобілізації. Це стосується не тільки бурятів, це стосується тувинців, дагестанців, чеченців. Але це стосується європейських народів, якими є Карелія, це стосується Хабаровського краю, де є багато українців і яких сьогодні дуже активно призивають в рамках цієї мобілізації, тому що вони є опозиційно налаштовані до сьогоднішнього режиму Російської Федерації.

Тому ми переконані в тому, що це неминучі процеси. Ці процеси будуть кроваві. Це не буде мирний розпад, як було Радянського Союзу в 1991 році. Але поразка Росії у війні і падіння режиму Путіна неминуча, і Україна в цьому докладе рішучих зусиль.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

13:13:58

ФЕДИНА С.Р.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

13:14:06

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, ми приймаємо історичне рішення, надзвичайно важливе – про право на самовизначення поневолених, колонізованих народів цією тюрмою народів російською імперією сьогодні у вигляді Російської Федерації. І звертаємося до всього світу, щоб вони зробили те саме. Це дуже важливо.

Сьогодні Україна вирвалась з цієї тюрми народів, і ми зі зброєю в руках захищаємо свою волю, і ми обов'язково переможемо. Але після цього ми маємо не зупинитися, а простягнути руку тим, хто теж має право на своє вільне життя і чиє право забрала Росія, яка є сьогодні фактично раковою пухлиною, бо вона як ракова пухлина діє, вона атакує здорові нації, перетворює їх у хворі і знищує.

Подивіться, все почалося з Ічкерії. У 2000 році вони остаточно підкорили Чечню, і після того сьогодні в Україні воюють, тоді ще ненароджені чеченські хлопчики, вбивають українців. Через таких гауляйтерів, колаборантів, зрадників свого народу, як їхній фельдмаршал дон-дон Кадиров. Ну, яка країна –  такі і фельдмаршали.

Друзі, далі вони продовжили. Далі була Абхазія, далі Південна Осетія, Крим, Донбас –  всюди одне й теж саме. Захопили, людей перетворили в м'ясо, кинули вбивати інших, щоб захопити нову територію. Це треба припиняти.

У Верховній Раді лежить проект Постанови про визнання незалежності Ічкерії. Давайте почнемо і приймемо це рішення. Деімперіалізація Росії почнеться з Кавказу. Ічкеріїн маршо, российская империя должна рухнуть, а Кадырова нужно казнить по закону гор.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нестор Іванович Шуфрич, "Платформа  за життя та мир".

 

13:16:08

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний пане Голово, прошу передати слово народному депутату Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Юрій, будь ласка.

 

13:16:21

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні колеги, ми, без сумніву, підтримуємо дане звернення. Ми вважаємо, що народи Росії, які поки що об'єднані під крышею Російської Федерації, заслуговують на кращу владу.

Переконаний, що наше звернення сьогодні прийде до кожної нації, кожної національності, які багато років поневолені російською московською владою. Переконаний, що той сигнал, який вони отримають з України, переконаний, що ту силу і мужність, яку сьогодні демонструють українські захисники, вони відчують для себе, для своїх кроків, рухів, для свого визначення і ухвалення своїх рішень.

Впевнений, що сьогодні Україна може стати певним центром для кожної нації, яка сьогодні є поневоленою московською владою. Сьогодні ми можемо продемонструвати тут на своїй території, прихистити ті осередки національно-визвольних рухів, які є у багатьох народів, які проживають в Російській Федерації. І ці дії будуть не лише нашими словами і голосними заявами, а це буде реальна допомога і підтримка кожній нації, кожній народності, які хочуть мати незалежність.

Впевнений, що наше звернення почують і міжнародні інституції, а кожна народність і кожна нація після цієї заяви буде чітко знати, що кожний їх рух, кожна їх дія буде підтримана українською державою.

Впевнений в нашій перемозі, впевнений в тому, що наша перемога дасть можливість перемогти кожній нації і народності поки що Російської Федерації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Кісільову Ігорю Петровичу, депутатська група "Відновлення України".

Але я так розумію, що передають Олегу Вороньку. Так? Будь ласка.

 

 

13:18:52

ВОРОНЬКО О.Є.

Олег Воронько, 103-й округ, депутатська група "Відновлення України".

Шановні колеги, в Російській Федерації сьогодні проживає майже 200 національностей, кожна з них має власну мову, проте кількість представників етнічних меншин поступово зменшується. Російська державна машина планомірно асимілює корінні народи, не дає розвиватись іншій, за російську, самобутності та ідентичності. У разі непідкори з людьми може статися те, що сталося з чеченським народом, коли внаслідок кривавої бійні і відвертого геноциду до влади прийшли прокремлівські сили.

Ми переконані, що кожен народ має право на самовизначення, так, як це трактує Статут ООН. Світове співтовариство не може бути німим глядачем того, як нинішній кремлівський режим переслідує національних лідерів та активістів, здійснює тіньову депортацію народів, розмиває етнічний склад суб'єктів федерації. Базові права цих людей мають бути захищені.

З лютого цього року слова з часткою "де" стали такою собі модною частиною політичної лексики. Тож давайте залишатися в тренді. Єдиним можливим майбутнім для Росії може бути її деколонізація і деімперіалізація.

Депутатська група "Відновлення України", безумовно, підтримує це звернення парламенту. Ми закликаємо представників інших фракцій і груп теж підтримати його.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ. Крулько Іван Іванович, фракція "Батьківщина". І я прошу народних депутатів зайняти свої місця, тому що ми, справді, голосуємо історичний проект постанови.

Будь ласка, Іван Іванович Крулько, фракція "Батьківщина".

 

13:20:47

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Дійсно, це дуже важливе рішення, яке, я переконаний, український парламент прийме одноголосно всіма фракціями, які присутні в цьому залі. Його мета полягає в тому, щоб нарешті послідовник і правонаступник Совєтського Союзу, а Совєтський Союз був тюрмою народів, Росія залишилася тою самою тюрмою народів, надав можливість, а ми його змусимо до цього, щоби ті народи, які поневолені Російською Федерацією, які включені до Російської Федерації невідповідно до їх волі, – а прийшовши туди зі зброєю силою так само, як Росія колонізувала, намагалась колонізувати Україну, так само, як Росія веде таку ж саму загарбницьку війну проти нашої держави, колонізаторську війну, – щоб усі народи мали право на самовизначення і могли звільнитися з цього ГУЛАГу, який створений імперським режимом, продовжувачем тих традицій, так званими собирателями. Вони ніякі не собиратели –  вони є загарбники.

Але я хотів би сказати, шановні колеги, що ми не будемо першими у переліку тих, хто в Україні визнавав право народів, які колонізовані російським режимом, на самовизначення. Колега мій по фракції "Батьківщина" Валентин Наливайченко, який очолював Службу безпеки України. Так от за його часів керівництва Службою безпеки були розсекречені дані, де Українська повстанська армія приймала рішення про те, щоби звернутися до світу і надати можливість загарбаним народам, які є в складі Росії, бути звільненими і мати право на самовизначення.

Так що ми будемо продовжувачами традицій державотворення і тих рішень, які приймали славні наші попередники і намагатися демократизувати Росію. Голосуємо "за".

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, я прошу підготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів Російської Федерації, реєстраційний номер постанови 8105. Готові голосувати?

Я прошу шановний депутатів підтримати та проголосувати.

 

13:23:48

За-322

Рішення прийнято.

Прикро, що комусь пробіжка в залі важливіша ніж історична постанова. Будь ласка, шановні колеги, по фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, зараз, одну секундочку, я просто повідомлю. Шановні колеги, це перша така постанова. Завтра нами буде голосуватися ще одна постанова, я просто хочу повідомити лідерів фракцій, ми домовлялися, постанова вже на реєстрації, тому прошу підтримати її завтра, винести в залу.

Будь ласка, Артур Володимирович Герасимов з процедури.

 

13:24:25

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, в мене є пропозиція поставити зараз на голосування питання, як ми це робили на попередніх засіданнях, для того, щоб наше обговорення, Постанова 8105, обговорення 8091 було обов'язково показано телеканалом "Рада".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю цю пропозицію. Прошу підтримати і проголосувати, шановні колеги.

 

13:25:05

За-295

Рішення прийнято.

Шановні колеги, далі ми домовлялися проект 0169 – це проект Закону про приєднання України до Угоди про заснування та Статут Європейської організації публічного права, ми домовлялися без обговорення, тому я одразу ставлю пропозицію.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про приєднання України до Угоди про заснування та Статут Європейської організації публічного права (реєстраційний номер 0169). Прошу голосувати.

 

13:25:48

За-313

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ще попрошу, прийшов до мене лист, підписаний усіма фракціями і групами. Це про присудження в 2022 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування. Є можливість проголосувати його одразу без обговорення? Давайте проголосуємо. Підписано всіма фракціями і групами.

Тому я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про присудження у 2022 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування (реєстраційний номер проекту 8102).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:26:44

За-315

Рішення прийнято.

Шановні колеги, йдемо далі. Наступний законопроект 8075. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо поглиблення економічної співпраці та продовження дії тимчасових заходів з лібералізації торгівлі.

Шановні колеги, є можливість без обговорення її проголосувати? Я ставлю пропозицію включити.... Це 8075. Ставлю пропозицію включити до поряду денного. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:27:26

За-311

Рішення прийнято.

Я так розумію, є загальне розуміння, голосуємо без обговорення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Європейського... Я ж запитав вас, чи без обговорення, ви махнули так.

Шановні колеги, давайте розглянемо це питання за скороченою процедурою. Але, якщо інших бажаючих немає, надамо можливість виступити Артуру Володимировичу. А, є бажаючі, тоді давайте за скороченою процедурою. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. 

 

13:28:28

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, давайте тоді одразу перейдемо: два – за, два – проти. Прошу записатися ті фракції, які хочуть виступити.      

Будь ласка, народний депутат Марусяк Олег Романович, фракція політичної партії "Слуга народу". Кому передати, Мезенцевій, да? Мезенцева, будь ласка.

 

13:28:54

МАРУСЯК О.Р.

Мезенцевій слово передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Мезенцева.

 

13:29:05

МЕЗЕНЦЕВА М.С.

Добрий день, шановні колеги! Дуже важливе голосування. Чого воно стосується? Не загальних філософій і цінностей, а дуже конкретних економічних показників.

Шановні колеги, відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України наш Комітет з євроінтеграції розглянув законопроект, який був внесений паном Арахамією, паном Гетманцевим і рядом співавторів щодо пролонгації угоди, яка стосується економічних питань. Це продовження торговельних пільг, які застосовуються до українських товарів, це збільшення нашого експорту, це відновлення торговельних потужностей і підтримка товаровиробників, які, незважаючи на повномасштабну агресію Російської Федерації проти України, продовжують експортувати на пільгових умовах, це також і збереження існуючих робочих місць, і створення нових.

Ми пам'ятаємо, дорогі друзі, статистику скільки нових підприємців і підприємств було зареєстровано після 24 лютого. Тому просимо даною постановою продовжити існуючий договір, який існує від 30 травня 22-го року, і наразі зазначений Регламент, що він застосується до 5 червня 23-го року. Це підтримка реального сектору економіки для того, щоб Україна розвивалася, продовжувала виконувати Угоду про асоціацію, і як ви пам'ятаєте, вже в статусі кандидата до нашого повноцінного членства ця угода була продовжена.

Комітет з євроінтеграції рекомендує дану постанову до голосування. Прошу підтримати, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Наливайченко Валентин Олександрович, фракція "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

Іван Григорович, будь ласка, Кириленко.

 

13:31:10

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги, ця постанова стоїть трошки особняком порівняно з іншими документами, які ми сьогодні ухвалюємо. Надзвичайно важливий документ. І, Руслан Олексійович, не вистачає одного пункту. В цій постанові треба додати: уряду доручення і профільним комітетам забезпечити безумовний контроль і супровід цього документа в Європейському Союзі. Бо нам надзвичайно важлива позитивна, результативна реакція європейської спільноти. Поясню, чому так.

Друзі, майже половина сьогодні видатків бюджету фінансується за рахунок міжнародної допомоги: грантами, позиками, кредитами і так дальше. Але у вересні вдвічі менше, ніж у серпні. Тобто безкінечно це тривати не може. Європу теж очікує серйозна зима і випробування, ціни, економія енергоносіїв, це теж додаткові затрати. Мільйони наших співвітчизників на утриманні в країнах Європейського Союзу, але до 3 років. Теж не безкінечно.

Суть постанови і суть звернення. Ми можемо, хочемо  і повинні, і треба нам заробляти самим. І ми готові це робити. Це суть цієї постанови і цього звернення. Це справді, те, що сказав мій попередній колега, сказав, це наші робочі місця, додаткові виробництва, додаткові потужності, це повернення співвітчизників працездатних з-за кордону додому, до роботи.

І ще одне. Ми повертаємо хоч частково справедливість, яка трошки була дискримінована при підписані Угоди про асоціацію. Наших виробників деякі пункти точно не влаштували.

"Батьківщина" голосує "за". І просимо всіх підтримати. І пункт обов'язково: контроль і супровід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, фракція "Європейська солідарність".

 

13:33:14

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Миколі Княжицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Княжицький.

 

13:33:26

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую, колеги.  Звичайно, "Європейська солідарність" буде підтримувати цю постанову. Ми взагалі твердо переконані, що це ще раз засвідчує наше бажання рухатися до повноправного членства в Європейському Союзі і всі торгові пільги мали б діяти аж до моменту нашого членства в Європейському Союзі.

Я пам'ятаю, коли ми підписували Угоду про асоціацію. Для мене особисто було великою честю очолювати парламентський комітет асоціації. І знаєте, коли виступала моя колега з провладної фракції, я трошки був здивований, коли вона сказала, що це не питання про цінності. Це якраз питання про цінності, бо якщо ми просимо пільги, то мусимо виконувати і ті вимоги, які перед нами поставив Європейський Союз для виправдання нашого кандидатства і повноцінно членства: це і реформа відбору суддів Конституційного Суду, і формування ВРП і ВККС, і проведення чесного конкурсу директора НАБУ, і прийняття Закону про медіа, який би не обмежував медіа, а робив їх вільними, і багато інших надзвичайно важливих зобов'язань.

Частину з них ми вже виконуємо. Але маємо усвідомити, що не відбудуємо ми країну без реальної допомоги не лише держави, а й приватних інвестицій з Європейського Союзу і Сполучених Штатів. Ми бачимо, що зараз все, що ми можемо вивозити, це на захід. Наші порти поки що до звільнення, на жаль, заблоковані. Частина східних країн є союзниками агресора. Наш єдиний вихід, щоб залучити приватні інвестиції для відбудови того ж Маріуполя, інших окупованих територій, це зробити чесні і прозорі суди, побудувати демократію і говорити про цінності, а не відкидати їх, як дехто робить тут зараз.

А цю постанову, очевидно, "Європейська солідарність" підтримує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається Макаренку Михайлу Васильовичу, депутатська група "Платформа за життя і мир".

 

13:35:30

МАКАРЕНКО М.В.

Шановний пане головуючий, прошу передати слово Колтуновичу Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Колтунович. Олександр Сергійович.

 

13:35:40

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую, шановний Руслане Олексійовичу.

Шановні колеги, питання поглиблення інтеграційної політики – це, безумовно, не периферійні другорядні питання, вони мають економічну природу. І навіть такий євроскептик, як я, все одно підтримає даний проект постанови, тому що він економічний. У цьому... 870 Постанова, точніше Регламент Європейського Парламенту він якраз і стосується тимчасових заходів щодо лібералізації торгівлі, звільняються кілька мит основні, я на це зверну увагу: мито для промислової продукції, призупинення застосування системи вхідних цін на фрукти і овочі. Далі, призупинення антидемпінгових мит та імпорту, призупинення застосування глобальних захисних заходів. Але це, що стосується зовнішнього ринку.

Я хочу звернути увагу на те, що стосується нашого внутрішнього ринку, і воно також пов'язане з зоною вільної торгівлі з Європейським Союзом. В пояснювальній записці до документа ви зазначаєте, що 17,9 мільярда доларів був експорт товарів в цьому році, в минулому ця цифра – 26,7. Але ж ніхто не каже про те, що у нас від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі з Європейським Союзом мінус 2 мільярди доларів. В цій постанові, да, вона декларативна, але необхідно звернутися  щодо того, щоб і захищати внутрішній споживчий ринок на певні товари і послуги. Чому не на всі? Для того, щоб не спровокувати інфляцію на найбільш важливі і чуттєві товари імпортного походження і імпортні товари. Це перше.

Другий момент. Так само ми маємо поряд із тим, щоб зменшувати це від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі, також наближувати і інші макроекономічні параметри і обсяги, і експорту, і ВВП до країн Європейського Союзу, тому що проект бюджету на сьогоднішній день – 183 євро мінімальна заробітна плата. Ми знаємо, що в ряді країн ЄС вона по півтори. ВВП так само у нас 200 мільярдів доларів – по 500, 1,5 трильйона, по 3 трильйони. В цих макропоказниках сутність економічної політики в зовнішній торгівлі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, одна хвилина ще просить народний депутат Дмитрук і після цього переходимо до голосування. Я прошу запросити  народних депутатів до зали.

 

13:37:59

ДМИТРУК А.Г.

Шановні колеги, Європейський Союз є сьогодні найважливішим напрямком українського експорту, обсяги якого продовжують зростати навіть під час війни. Уже під час повномасштабного російського вторгнення ми домовилися з нашими європейськими партнерами про скасування квот та мит на ввезення товарів з України. Це безпрецедентні заходи, які не прописані навіть в угодах про зону вільної торгівлі та Угоді про асоціацію. Ми вдячні нашим європейським партнерам за таку потужну підтримку. Але ця угода діє лише до 5 червня 2023 року, була на рік. Натомість час минає та війна ще не закінчилася, а українські підприємства, які орієнтуються на експорт, намагаються професійно планувати свою діяльність. Тому цією постановою ми закликаємо наших європейських партнерів продовжити практику без митного ввезення української продукції до завершення переговорів щодо членства України у Європейському Союзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо поглиблення економічної співпраці та продовження дії тимчасових заходів з лібералізації торгівлі (реєстраційний номер 8075).

Готові голосувати? Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:40:17

За-301

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступна постанова, ми домовилися, не розходьтеся, ми домовилися без обговорення. Це проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів (реєстраційний номер 8007).

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови за реєстраційним номером 8007.

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:41:00

За-279

Рішення прийнято. 

Наступна Постанова, теж домовились без обговорення, реєстраційний номер  8078. Це проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час дії воєнного стану" (реєстраційний номер 8078).

Я ставлю пропозицію прийняти цей проект постанови в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками.

Готові? Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:41:44

За-282

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, наступна постанова. Ми на Погоджувальній раді домовились без обговорення, але Артур Володимирович все-таки просить... Тому у мене прохання, дамо виступ тільки 2 хвилини фракції "ЄС", і після цього голосуємо.

8101, це проект Постанови про внесення змін до деяких постанов України, Верховної Ради України, перепрошую, щодо кількісного та персонального складу комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Будь ласка,  2 хвилини. Хто буде, Артур Володимирович?

Давайте проголосуємо за скороченою процедурою, щоб потім... Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

13:42:36

За-253

Рішення прийнято. 

Артур Володимирович, хто від вас буде? Гончаренко? Гончаренко Олексій Олексійович.

Шановні колеги, 2 хвилини, після цього голосуємо, не розходьтеся.

Будь ласка.

 

13:42:54

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Друзі, що ж ми робимо взагалі? Ми взагалі розуміємо, що у нас відбувається? Я  шокований цією постановою. Ми пропонуємо включити представників ОПЗЖ в ключові парламентські комітети. Це після 24 лютого? Ні, у нас є якесь розуміння? Ми там гауляйтерів та невдавшихся, тому що до їхніх областей не дійшли, включаємо в ключові парламентські комітети? Так давайте не зупинятися, давайте Балицького включимо в комітет по ТЕК, давайте включимо Медведчука в комітет по зовнішніх справах. Він у нас зараз зовні, займається там якимись справами, так давайте його офіційно включимо. Може дамо посади Медведчуку, ну чого зупинятися? Це ж якийсь абсурд.

Ми кажемо, кожне засідання Ради починаємо з того, що у нас загинули, хвилина мовчання, "слава Україні!", і в цей же час залишаємо "русский мир" в українському парламенті, і ще й посади їм даємо. Ви будете за це голосувати? Як це можна пояснити людям, поясніть мені.

У Верховній Раді України лежить проект Постанови, підписаний мною, Володимиром Ар'євим, Софією Фединою і вашим колегою "Слугою народу" Дундою, який передбачає вигнати ОПЗЖ з Верховної Ради. Є всі підстави, вони писали заяви про вихід з фракції ОПЗЖ. Це пряма підстава позбавити їх мандатів.

Замість того, щоб відправити їх, ви цій "п'ятій колоні" даєте посади. Що ви ще їм дасте? Ви говорите, що у нас неконструктивна співпраця, ну, це ж і божевілля – своїми руками агентів московських розставляти, давати їм інформацію, посади. Я не знаю, ми дійшли до краю.

Друзі, схаменіться прямо зараз, не робіть дурню, врешті-решт прийміть відповідальне рішення. Тут теж є фронт всередині, і зрадникам не місце в українському парламенті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Постанови про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України щодо кількісного та персонального складу комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання (реєстраційний номер постанови 8101).

Готові голосувати?

Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:45:45

За-228

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях.

Йдемо далі, шановні колеги. Наступне, наступний у нас законопроект 7737, це Закон про Митний тариф. Ми домовилися без обговорення. Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Проект Закону про Митний тариф (реєстраційний номер 7737). Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:46:25

За-288

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону (7737) про Митний тариф України. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:46:50

За-298

Рішення прийнято.

Шановні колеги, на Погоджувальній раді ми обговорювали – в цілому, але я так розумію, що фракція "Батьківщина" проти. Я правильно розумію? Данило Олександрович, фракція "Батьківщина" проти – в цілому, тому я ставлю скорочення строків.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки... про скорочення строку подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання наполовину. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:47:36

За-285

Рішення прийнято.

Ідемо далі, шановні колеги. Наступний у нас проект Постанови про звільнення... Секундочку, тут в мене окреме ведення.

 Шановні народні депутати, наступний проект у нас 8140... 8104, перепрошую. Це проект Постанови про звільнення Шевченка К.Є. з посади Голови Національного банку України. Відповідно до статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить звільнення за поданням Президента України Голови Національного банку України.

5 жовтня 2022 року Президентом України було внесено до Верховної Ради України подання про звільнення Шевченка Кирила Євгеновича з посади Голови Національного банку України. Відповідні матеріали вам надані.

Шановні колеги, я вношу пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів підтримати скорочену процедуру розгляду питання.

 

13:48:54

За-257

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова народного депутата України, Представника Президента України у Верховній Раді України Федора Володимировича Веніславського.

Будь ласка, Федір Володимирович.

 

13:49:12

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, відповідно до статті 85 Конституції України Голова Національного банку України звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Президента України.

Президент України відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України вніс до Верховної Ради України подання про звільнення з посади Голови Національного банку України пана Шевченка Кирила Євгеновича. Це повністю відповідає як статті 85 Конституції України, так і статті 18 Закону України "Про Національний банк". Звільнення з посади Голови Національного банку відбувається за його особистою заявою у зв'язку з неможливістю виконувати подальші повноваження за станом здоров'я.

Від імені Президента України прошу підтримати внесену пропозицію, проголосувати за звільнення пана Шевченка з посади Голови Національного банку України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, для співдоповіді.

 

13:50:27

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Ми розглянули на комітеті відповідне подання Президента за заявою пана Шевченка: за станом здоров'я звільнити його з займаної посади. І, безперечно, це поважна причина, і тут навіть нема чого обговорювати. Дійсно, ми підтримали це звернення.

Однак зі свого боку хочу зазначити, що підтримав я особисто його з сумом. Чому? Тому що ми пройшли з Шевченком і з його командою, керівництвом Національного банку найскладніші часи, напевне найскладніші часи в історії нашої держави. Це лютий, березень і квітень цього року.

О 7-й ранку 24 лютого команда Національного банку правління вже була на місці і прийняла ті рішення, які були єдино необхідними та важливими, та ефективними для того, аби втримати гривню, втримати банківську систему, втримати фінансову систему. Аби люди змогли отримувати готівку з платіжних терміналів, незважаючи на наступ, дуже швидкий наступ ворога.

Банківська система є прибутковою попри війну. Інфляція в Україні попри війну є нижчою за наших сусідів, Молдову, наприклад, Туреччину, за інші країни світу. Інфляція є співставною з країнами Прибалтики, а курс долара так просів, але тримається під контролем.

За все це я хотів би подякувати команді Національного банку, за все це я хотів би подякувати і пану Шевченку, який очолював команду, який приймав на себе удар, який тримав удар у найважчі для країни часи. Переконаний, він залишиться в команді, він знайде себе в майбутньому і послужить ще своїй державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми домовлялися: два – за, два – проти. Прошу записатися від фракцій і груп, шановні колеги.

Будь ласка, Степан Іванович Кубів, фракція "Європейська солідарність".

 

13:52:51

КУБІВ С.І.

Пане Голово, прошу передати слово Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

13:53:09

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, насправді найважчі часи в банківській системі ще розпочалися в 2014 році. І для того, щоби саме ця структура, саме цей інститут відбувся. Довелося приймати дуже багато непопулярних законів в цій залі.

Насправді пан Шевченко дванадцятий Голова Національного банку за часів незалежності України, він в банківській системі з 1995 року, тобто понад 27 років, і насправді розумів і знав, чого вартувало країні оте становлення, про яке я щойно говорила. Тому насправді ця інституція зберегла і відносну стабільність валюти, і запаси валютних резервів і в довоєнний час, і під час війни. Довоєнний час теж був важким, тому що насправді всі ці ковідні процеси, які вплинули на стан економіки, на банківську систему, мали би позначитися значно більше, але інституція працює.

Я теж із сумом констатую, що в нього були непрості відношення і з Офісом Президента, і з Міністерством фінансів. Ми дуже багато читали його рекомендацій владі, яка мала допомогти йому утримувати банківську систему, і цієї співпраці не відбулося. На жаль, він написав заяву, на жаль, влада не спромоглася домовитися, поговорити з ним, незважаючи на стан його здоров'я, але все-таки спробувати його залишити керувати Національним банком. Це було би більш правильне рішення.

Ви погодилися на його звільнення, будемо бачити, що буде далі. Все ж таки бажаю новому керівнику утримувати позицію хоча би на такому рівні, як утримував це Кирило Шевченко. І дякуємо йому за роботу і всьому колективу Національного банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Роксолана Андріївна Підласа, "Слуга народу".

Данило Олександрович Гетманцев, будь ласка.

 

13:55:19

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, я бачу, що в нас з'явилася нова традиція обговорювати абсолютно все, що розглядається у Верховній Раді. Мені здається, що ця традиція, вона йде дещо у супротив стану справ країни. Мені здається, що ті питання, які є зрозумілими та очевидними, не потрібно обговорювати з трибуни, навіть якщо хтось хоче собі щось там запостити. Давайте приймати рішення і не витрачати час. Людина написала заяву за станом здоров'я, немає чого тут обговорювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Загородній Юрій Іванович, депутатська група "Платформа за життя і мир".

 

13:56:00

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Руслане Олексійовичу, дякую. Прошу передати слово народному депутату України Миколі Леонідовичу Скорику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Микола Леонідович.

 

13:56:14

СКОРИК М.Л.

Шановний пане Голово, шановні колеги, перш за все хочу зазначити, що депутатська група "За життя та мир", безумовно, буде підтримувати заяву Голови Національного банку. Він мотивував її тим, що, дійсно, поганий стан здоров'я, і в цій ситуації ми не можемо не проголосувати за звільнення. Але мені трошки дивно, що все ж таки, я розумію, що стан здоров'я, може, і не гарний, але все ж таки зробити звіт перед Верховною Радою, тим більше що ми працюємо  з вами в закритому режимі і телевізора немає. Є певні проблеми, про які, мабуть, не варто говорити в прямому ефірі у воєнний час Національному банку.

Ми розуміємо, який тиск здійснюється на українську національну валюту, які проблеми з кредитуванням, які проблеми з формуванням бюджету, і  в цьому контексті мені здається, що варто було б заслухати звіт Голови Національного банку, який іде зі своєї посади. Ми мали б йому особисто подякувати за ту роботу, яка здійснювалася в останній період, і обговорити ті речі, які ми маємо вибудувати з новим Головою Національного банку, про те, як повинна Верховна Рада підтримувати і Кабінет Міністрів, і Національний банк в цій ситуації.

Я неодноразово говорив про те, що ми маємо відновити час уряду, про те, що ми маємо спілкуватися з урядом, а не тільки голосувати закритими очима за ті закони, які потрібні країні. У нас має бути діалог. В цьому сенсі я ще раз наголошую на необхідності, і мені це дуже дивно, що Голова Національного банку не знайшов можливості попрощатися з Верховною Радою на цій високій посаді.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Железняк Ярослав Іванович, фракція "Голос". Шановні колеги, після цього переходимо до голосування, прошу запросити народних депутатів до зали.

Будь ласка,  Ярослав Іванович. 

 

13:58:13

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Тут справді, напевно, немає що обговорювати, якщо людина написала заяву. Окрім одного: так чи інакше кожне звільнення Голови Нацбанку – це певна драма. Я пам'ятаю щонайменше три: це Гонтаревої, Смолія і от зараз у нас Шевченко. І кожний раз це супроводжувалося якоюсь драмою. Зараз ця драма поза парламентом, напевно, що добре, але тим не менш.

І  незважаючи на все це, я справді хочу подякувати команді Нацбанку, не тільки Голові Нацбанку, але й всій команді за те, що вони втримали економіку. Так чи інакше платіжки працювали, банки встояли, гривня встояла, що найменш ми мали б зараз зовсім іншу ситуацію, як з інфляцією. І це правда, що в багатьох країнах, у тому числі Європейського Союзу, інфляція зараз більша, ніж у воюючій Україні. Тому Нацбанк доказав, що вони інституція. І найкращий варіант, який може бути, щоб зміну таблички на дверях Голови Національного банку і зміну прізвищ ані ми як політики, ані громадяни просто не помітили. Але цю постанову ми, звичайно, підтримаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови (реєстраційний номер 8104) про звільнення Шевченка Кирила Євгеновича з посади Голови Національного банку України.

Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:00:15

За-263

Рішення прийнято.

Дякуємо, Кириле Євгеновичу, за вашу роботу і одужання.

Шановні колеги, йдемо далі. Шановні народні депутати, до мене звернувся Комітет Верховної Ради України з питань бюджету з пропозицією усунути неточності та неузгодженості у тексті прийнятого Верховною Радою України 21 вересня 2022 року Закону України про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".

Під час опрацювання прийнятого тексту закону було встановлено, що він містить дві нові редакції статті 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 30 вересня 22-го року (протокол засідання №140) запропонував пропозицію з метою усунення неузгодженостей та неточностей в прийнятому законі.

Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України пропозиція вноситься в зал на розгляд Верховної Ради України. Текст відповідної пропозиції щодо усунення неузгодженостей було вам надано в електронному вигляді через СЕДО.

На Погоджувальній раді ми домовились надати слово по одній хвилині народним депутатам: Южаніній і Разумкову. По цьому по одній хвилині, шановні колеги. По одній хвилині по цьому питанню. Тому я надаю спочатку Ніні Петрівні, потім Дмитру Олександровичу.

Будь ласка, Ніна Петрівна, потім Дмитро Олександрович і потім голосуємо. 

 

14:01:42

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, справа в тому, коли ми довго розглядали цей проект закону і погодилися з 47 поправкою, в ній є ключові слова про те, щоб встановити до кінця 22-го року витрачання коштів із дорожнього фонду першочергово на забезпечення потреб сектору оборону. А потім була справді ще одна норма до 50 відсотків на реконструкцію міжнародних пунктів пропуску. 

Зараз комітет запропонував редакцію, яка, на мій погляд, точно неприйнятна, тому що до 50 відсотків на сектор оборони і будівництво, розбудову автомобільних пунктів пропуску означає, що можна витратити 2 гривні і це буде вважатися до 50 відсотків. Тобто ми тоді говорили про те, що ми підтримуємо оборону в першу чергу і решту коштів витрачаємо на будівництво доріг. Зараз редакція повністю змінена. Я як автор 47 поправки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Разумков Дмитро Олександрович, після цього переходимо до голосування.

 

14:02:54

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, за цей законопроект проголосували, тому що була норма про першочергове фінансування української армії. Те, що намагаються зараз, сьогодні, зробити – це підлог. По-перше, за це не голосувала Верховна Рада. По-друге, норма звучить наступним чином: до 50 відсотків. Нуль на армію – це теж до 50 відсотків. Якщо ви зараз за це проголосуєте, ми будемо з вами мати те, що будемо червоніти перед нашими Збройними Силами. І гроші знову підуть казна-куди, а не на потреби української армії, наших з вами захисників. Тому подумайте перед тим, що робите.

Комітет сьогодні фактично спаплюжив той законопроект, який був проголосований в стінах Верховної Ради. Саме за це голосували, коли мова йшла про першочергове використання коштів на Збройні Сили України. Сьогодні знову переходимо на велике будівництво.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування пропозицію, яка ініційована Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, щодо усунення неузгодженостей та неточностей у тексті прийнятого Закону України про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (реєстраційний номер 7669).

Готові, колеги? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:04:37

За-255

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Шановні колеги, йдемо далі. У нас наступний законопроект (реєстраційний номер 8027). Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстраційний номер 8027).

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:05:24

За-267

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:05:44

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми домовлялися вже з обговоренням, тому  два – за, два – проти, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів фракцій записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, слово надається народній депутатці України Приходько Наталії Ігорівні, депутатська група "Відновлення України".

 

14:06:20

ПРИХОДЬКО Н.І.

Прошу передати слово Дмитруку Артему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Дмитрук.

 

14:06:28

ДМИТРУК А.Г.

Шановні колеги, суть цього законопроекту дуже проста і зрозуміла – створити фонд ліквідації наслідків збройної агресії, джерелами формування якого будуть конфісковані російські активи. Ми наближаємося до напрацювання остаточної моделі націоналізації російського майна. Сподіваємося, що вона буде впроваджена зовсім скоро. Цілком логічно, що отримані внаслідок цього кошти мають піти на дві речі: фінансування української армії та оборонного комплексу, а також відбудову зруйнованого росіянами. Тому маємо прийняти відповідні рішення синхронно, щоб відповідна модель залучення коштів працювала належним чином з самого початку. Це дозволить нам рухатися швидко і ефективно.

Депутатська група "Відновлення України" підтримує даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається народній депутатці України Гринчук Оксані Анатоліївні, фракція "Слуга народу".

 

14:07:30

ГРИНЧУК О.А.

Прошу передати слово Пасічному Олександру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Пасічний.

 

14:07:41

ПАСІЧНИЙ О.С.

Шановний Голово, шановні народні депутати,  з перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти підступно завдали ударів, які спричинили значні руйнування нашої інфраструктурі. Воєнні злочини Росії під час війни відбуваються з першого дня. Зруйновані тисячі цивільних об'єктів, лікарень, медустанов, житлових будинків, об'єктів транспортної інфраструктури, об'єктів для забезпечення населення, окупанти руйнують пам'ятки архітектури та храми, обстрілюють населені пункти в Україні.

Зважаючи на повномасштабну війну, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України та українського народу, жахливі наслідки бойових дій, пошкодження та руйнування, виникає нагальна потреба з фінансового забезпечення відбудови об'єктів. Росія має заплатити і заплатить за війну та компенсує всі нанесені збитки.

Запропонованим законопроектом пропонується створити у 2022 році Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який буде наповнюватися грошовими активами та коштами, отриманими від продажу примусово вилучених об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Ці кошти будуть направлені на ліквідацію наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Це будівництво, реконструкція, капітальний ремонт зруйнованих війною громадських будівель, захисних споруд цивільного захисту, об'єктів критичної інфраструктури та інших.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ярослав Романович Юрчишин, фракція "Голос".

Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович.

 

14:09:35

ЦАБАЛЬ В.В.

Шановні колеги, ініціатива створення фонду відновлення України –  це дуже добре і я, і моя фракція її підтримують. Єдине, є невеличкий нюанс, що ми зараз говоримо, що конфісковані кошти з активів, які належать громадянам Російської Федерації, мають йти на відновлення. І це, напевно, добре. Тобто я вважаю, що кошти на відновлення, вибачте, конфісковані кошти можуть йти тільки на дві цілі: на фінансування армії і на фінансування збитків, завданих Російською Федерацією. На інші цілі вони йти не можуть.

Але, коли ми дивимося у версії закону до другого читання, хто не мав змоги, пропоную зараз прочитати, там всього п'ять пунктів. Ми бачимо, що з п'яти пунктів два пункти не стосуються відновлення внаслідок агресії Російської Федерації. Тобто що це означає? Це означає, що де-факто можна до ста відсотків коштів тратити на речі, не зв'язані зі шкодою, завданою Російською Федерацією.

Тому, колеги, я активно закликаю до другого читання поправити цей закон, щоб конкретно в кожному з п'яти пунктів було вказано, що кошти можуть тратитись на цілі, зв'язані зі шкодою, завданою Російською Федерацією, а не на ті цілі, які взагалі не зв'язані. Просто для прикладу. Пункт 2: реконструкція капітальний ремонт об'єктів критичної інфраструктури, пов'язаних з наданням послуг водопостачання, водовідведення та теплопостачання. Да, дійсно це важливо, це треба робити, треба виділяти кошти, але тут не вказано, що це об'єкти, пошкоджені внаслідок агресії – "а"; "б", тут, скажемо так, говориться про кошти, конфісковані від Російської Федерації, і їх треба тільки на пошкодження тратити.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович,  фракція "Європейська солідарність".

 

14:11:51

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Ірині Василівні Фріз.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

14:12:00

ФРІЗ І.В.

Шановні колеги, даний законопроект я прошу уважно прочитати насправді зміст, а не просто тиснути на зелену кнопку. Даний законопроект містить корупціогенні ризики, що було визначено вчора на засіданні профільного комітету. Тобто він не відповідає чинному антикорупційному законодавству. Він створює дискреційні, тобто необмежні повноваження для Кабміну, який на власний розсуд буде погоджувати процедури та регламенти при передачі та використанні коштів даного фонду.

Якщо ми говоримо загалом, то ідея абсолютно актуальна, правильна та необхідна. І "Європейська солідарність" саму ідею підтримує, створення відповідного фонду. Але ми  вимагаємо, щоб до другого читання відповідні норми, які містять корупціогенні фактори, були прибрані авторами і відповідним чином були таким чином виписані, щоб вони відповідали чинному законодавству.

Я хочу наголосити, що даний законопроект має цікаві норми, які, наприклад, не передбачають передання, тобто не передбачають суб'єкта з української сторони, до якого будуть переходити права власності конфіскованих активів. Думаю, непотрібно говорити, в який спосіб ці активи будуть розподілятися між своїми.

Також даний законопроект містить цікаву норму щодо передачі активів на тимчасовій основі. При цьому ця так звана тимчасова основа права господарського відання не врегульована в Господарському кодексі України. Відповідним чином дискреційні повноваження, юридична невизначеність та невідповідність антикорупційному законодавству не дозволяють "Європейській солідарності" підтримувати даний законопроект у першому читанні.

Прошу всіх колег також уважно читати зміст законопроекту.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстраційний номер проекту 8027).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:14:57

За-258

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 8027. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:15:24

За-241

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, наступний законопроект у нас 8069. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану.

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати, законопроект 8069.

 

14:16:03

За-289

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію визначити законопроект невідкладним та скоротити строк внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:16:29

За-288

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:16:51

За-247

Рішення прийнято.

Ми домовлялися, з обговоренням: два – за, два – проти, тому... З доповіддю? Да, тоді я запрошую до доповіді голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Олександровича Гетманцева, він і від авторів, і від комітету, тому чотири хвилини. Будь ласка.

 

14:17:11

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, передусім я хочу розвіяти міфи і казки, які супроводжують прийняття цього законопроекту. Ми не збираємося ліквідувати чи припиняти будь-які великі чи малі банки в нашій країні, навпаки, банківська система є стабільною, кредитування зростає, депозити зростають, незважаючи на війну, і ліквідність банківської системи сьогодні перевищує ліквідність банківської системи у мирні часи. Разом з тим у нас війна, разом з тим війна породжує ризики, ризики, на які ми повинні відповідати адекватно.

Ризики, які ми повинні упередити, маючи механізми реагування на такі ризики. Одним з таких механізмів є процедура, спрощена процедура виведення банку з ринку. Знову ж таки, мова йде не про ліквідацію банку, мова йде не про припинення банку, мова йде про те, аби банк передати державі за одну гривню без обов'язкової докапіталізації цього банку, бо немає, безперечно, ресурсів для докапіталізації. Але, передавши банк, який є неплатоспроможним, державі, забезпечити його функціонування, забезпечити виконання його зобов'язань перед клієнтами і перед вкладниками.

До речі, хочу нагадати принагідно, що ми з вами прийняли закон, відповідно до якого вкладники, їх вклади забезпечені на сто відсотків за рахунок Фонду гарантування на час військових дій. При цьому відповідно до поданого нами законопроекту фонд не здійснюватиме зміну розміру статутного капіталу неплатоспроможного банку, деномінацію акцій такого банку, і в тому числі не буде проводити обміну грошових зобов'язань банку на акції додаткової емісії.

Замість обміну вкладів на акції з наступним їх викупом, державою запроваджується припинення зобов'язань банку перед контролерами та власниками істотної участі у такому банку, а також підсанкційними особами. Зверніть, будь ласка, увагу на це словосполучення: "підсанкційними особами". Воно в цьому контексті, і я знаю, що багато хто в залі розуміє, про що я говорю, є дуже важливим.

Таким чином, Національний банк підтримує цей законопроект. Підтримує цей законопроект також і Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів. Ми комітетом запропонували прийняти цей законопроект за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету, які викладені в нашому рішенні, розданому народним депутатам.

Прошу підтримати законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Шановні колеги, прошу фракції записатися: два – за, два – проти, для обговорення цього проекту закону. Будь ласка.

Народний депутат Осадчук Андрій Петрович, фракція політичної партії "Голос".

 

14:20:44

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка, Железняку Ярославу слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.

 

14:20:51

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, я думаю, що всі мудрі люди розуміють, про який саме банк іде мова. На жаль, ця інформація в тому числі лунає в пресі, і зараз дуже великий відтік капіталу з цього банку, який ляже на плечі держави. Саме тому бажано якомога швидше проголосувати цей законопроект. Пункт перший.

Пункт другий. Я знаю про занепокоєння наших колег про те, що начебто цим законом можуть впливати на виведення інших банків. Тут, напевно, треба згадати банківський закон, який ми приймали на початку пандемії. Я вам скажу так: у Національного банку стільки повноважень, як у регулятора, що вони будь-який банк, якщо захочуть, виведуть отак. Тому цей закон не посилює і не послаблює позицію.

Третє. У нас як у держави є вже приклад націоналізації великого банку, його назва Приватбанк. Щоб ця націоналізація пройшла швидке, а головне, без втрат для держави і більше того, не була відбита в міжнародних судах, щоб ми стягнули з російських олігархів гроші, а не вони з України за начебто компенсацію, там теж прописані норми, які викладені в рішенні комітету. Ми двічі збиралися комітетом, в тому числі з Мін'юстом, щоб це викласти.

Тому, правда, бажано цей законопроект проголосувати зараз за основу і в цілому. І я впевнений, що ті побоювання, які могли ви читати і звучати, вони не мають сенсу, тому що всі ці речі і так були прописані в законах. І давайте говорити відверто, підсанкційний великий системний банк у нас тільки один. І ще раз скажу, його назву, я думаю, всі самі догадалися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Степану Івановичу Кубіву, фракція "Європейська солідарність". Я так розумію, що Ніна Петрівна Южаніна.

 

14:22:56

КУБІВ С.І.

Пане Голово, прошу передати слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

14:23:12

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, але ж ми маємо погодитися, що люба інформація, яка стосується втручання, зовнішнього втручання в роботу банків викликає відразу реакцію всіх громадян. І ми знаємо, що сьогодні ми зараз тільки будемо обговорювати, а вже є реакція щодо одного з банків.

Можливо, поданий проект закону і має позитивну мету для визначення цього спрощеного алгоритму в ситуаціях, які можуть, на жаль, статися в банківській системі, але те, що цей проект закону спровокував неоднозначний посил для громадян, також ми не можемо знімати з ваг.

Мені здається, що сама назва закону, тільки що, доповідаючи, автор сказав, що це не стосується виведення з ринку системно важливого банку, а закон саме називається таким чином. І про те, що процедура передбачає виведення банку спочатку в підпорядкування Фонду гарантування вкладів, а потім націоналізацію Міністерством фінансів, також якби заслуговує на увагу і на критику. Треба було вже тоді виписувати якусь іншу процедуру, яка би однозначно говорила, що банк продовжує працювати, змінюється лише власник цього банку. Не потрібно було писати про системно важливі банки, бо за визначенням зараз їх 14, і ми маємо назви цих банків. І зараз і у нас, і у людей є сумніви, а хто, це тільки одного банку стосується питання чи і багатьох інших.

Тому насправді ми сподівалися, що ми доопрацюємо цей проект закону до другого читання, але так складається, що зала хоче його голосувати за основу і в цілому, тому ми не будемо проти того, щоб ви голосували, але "Європейська солідарність" точно не може його підтримати в такому вигляді. Він потребує доопрацювання для того, щоб зняти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Тарасу Івановичу Батенку, група "Партія "За майбутнє". Шановні колеги, після цього переходимо до прийняття рішення, я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Тарас Іванович Батенко.

 

14:25:33

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, завжди у своїй роботі ми повинні бути чесними перед своїми громадянами. Я вважаю, що, з одного боку, цим законом, законопроект ми не можемо допустити відтоку, значить, заощаджень наших громадян з інших системостворюючих нашу банківську структуру банків в Україні. А з іншого боку, ми не можемо допустити, щоб російські олігархи, прикриваючись іншими людьми, заробляли на Україні в умовах військової агресії.

Тому ми будемо підтримувати в першому і за основу, і в цілому цей законопроект. Ми сподіваємося, що цей законопроект не нашкодить в цілому тим банкам, які системно створюють стабільну, поки що стабільну і, сподіваємось, далі стабільну банківську систему в Україні. Але разом з тим ми хочемо нагадати, що скоро дев'ятий місяць війни, а десятки, якщо не сотні підприємств, які пов'язані з російськими олігархами, далі активно працюють в Україні. Це, я назву їх деякі: "Оріана" (хімічне підприємство в Калуші, власники – "Лукойл" і Мамедов), Миколаївський глиноземний завод (Дерипаска), Краматорський феросплавний завод, енергорозподільчі компанії, торгові центри у Києві, брокарди, спорт-майстри і так далі. Та мені виступу не вистачить і вам в тому числі, щоб перерахувати їх.

Тому я хочу нагадати  нашим колегам депутатам Верховної Ради про те, що Президент у своєму нещодавньому зверненні до нас сказав, що ми повинні націоналізувати ці підприємства України і не допустити, щоб вони далі, на дев'ятому місяці, вже,  як кажуть, парламент міг родити, і до того заборонити їм заробляти на Україні.

Тому давайте це зробимо і, не затягуючи з цією обіцянкою, тим більше яка була озвучена, ця пропозиція, з вуст Президента України. Цей законопроект ми підтримаємо "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця!

Шановні колеги, я вношу пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 8069).

Шановні колеги, ви готові голосувати? Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:28:41

За-278

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому з врахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 8069).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:29:18

За-254

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Вітаю, колеги!

Наступний законопроект 8045. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу.

Я ставлю пропозицію включити цей законопроект до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:29:58

За-250

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

14:30:19

За-233

Рішення прийнято.

Шановні колеги, доповідь чи одразу: два – за, два – проти? Давайте: два – за, два – проти. Прошу фракції записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, Ярослав Іванович Рущишин, фракція політичної партії "Голос".

 

14:30:52

РУЩИШИН Я.І.

Прошу передати Железняку слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.

 

14:30:58

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, насправді дуже простий закон. Він стосується того як відносно швидко наповнити державний бюджет. У нас є держпідприємства, які по різним причинам, іноді достатньо корупційним, до речі, були доведені до того, що у них виник великий податковий борг. Зараз мова йде приблизно про 2 мільярди, якщо не більше. Якщо ми будемо залишати процедуру як є, поки не сплачений податковий борг державним підприємством, тобто державою, ви не можете його приватизувати. У держави грошей немає, у підприємства, тим більше, немає, тому що більшість з них були розграбовані.

Про що говорить цей законопроект? Що ми як держава можемо продати підприємство, в тому числі у якого є податковий борг, тобто обтяження це, але людина або компанія, яка купує це підприємство, протягом шести місяців зобов'язана в обов'язковому порядку погасити цей борг. Відповідно ми вирішуємо одночасно три проблеми: наявність цього підприємства в державі, яке не генерує нам прибуток, тому що воно не може навіть заплатити податковий борг; погашення податкового боргу за рахунок приватного інвестора, а це додаткові гроші в бюджет і третє – це відповідно прискорити приватизацію щонайменш, приблизно 41 підприємство.

Міністерство фінансів законопроект підтримало. Фонд держмайна законопроект підтримав. Податкова підтримала. Все. Ми не розширюємо, не скорочуємо перелік підприємств. Ми просто робимо так, щоб держава як мінімум в цьому році заробила 2 мільярди.

Прошу вас підтримати цей законопроект бажано за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Олександру Сергійовичу Колтуновичу, група "Платформа за життя та мир".

Будь ласка, Колтунович.

 

14:33:23

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Прошу передати слово Мамці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мамка Григорій Миколайович.

 

14:33:32

МАМКА Г.М.

Шановні колеги, я повністю підтримую спікера, який презентував законопроект, але трошки він не до кінця розказав. Це мається цей закон на увазі про те, що повинна пройти сделка, є податкове зобов'язання. Зверніть увагу, я акцентую увагу на зобов'язанні. Пройшло, підписали документи, все інше. Взяв цей новий власник зобов'язання оплатити податковий борг, але не виконав зобов'язання. Ну, так трапилось, об'єктивні, суб'єктивні  причини. Що буде далі? Буде або зайшов на завод, взяв зобов'язання по податковій виконати. На заводі обладнання. Вивіз обладнання, розпиляв під метал, як часто відбувається. Потім відмовився від цього зобов'язання, не сплатив, і втратили ми це обладнання.

Шановні колеги, там є механізм здорової ідеї. Але необхідно все-таки до кінця його доопрацювати для того, щоб були невиконання зобов'язань і відповідальність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, депутатська група… Ой, перепрошую, фракція "Європейська солідарність".

Шановні колеги, після цього переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, Артур Володимирович.

 

14:35:00

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна Южаніна.

 

14:35:18

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, завжди влада дуже обережно відносилась до тих підприємств державних, які самі задекларували податкові зобов'язання і по якихось причинах їх не сплачували. Але, мені здається, декілька тижнів назад дали старт приватизації всього, що тільки є у держави, і вважаєте це правильним. Я вважаю, що абсолютно неправильний підхід. І вже відбулися перші торги, де ми бачимо, за якими лаковими кусочками ганяються наші так звані інвестори, тобто українці, які добре знають як домовитись з владою і потім купити ці об'єкти.

Мені дуже дивно знову чути одну і ту ж саму риторику, що треба віддати в приватні руки всі державні підприємства. Ну, звідки такі підходи? Ну, давайте дивитися на наших сусідів, на країн, які точно здобули більше в економіці ніж ми, і мають кращі успіхи в процесі приватизації. Я говорила тоді, що є велика кількість підприємств, які грають велику роль в соціальному плані. І абсолютно нещодавно зверталася до Кабінету Міністрів, щоб не продавали прибуткове підприємство, яке є дуже значимим, для мене воно є стратегічним підприємством, для тієї ж Рівненської області – це Рівне-Торг. Але у нас настільки застарілі процедури. Зрозумійте, будь ласка, 2012 року є процедури щодо визначення критеріїв тих підприємств, які можна вважати стратегічними. Тобто ми на воєнний час, на сучасні виклики зовсім не реагуємо. І тому, коли ми говоримо зараз про те, щоб пустити в приватизацію підприємства з податковим боргом, я би була тут дуже обережною. Що буде відбуватися, якщо за шість місяців не буде погашений борг? Що буде відбуватися і хто на себе… Це ж цю відповідальність раніше на себе не брала виконавча влада. Ми зараз хочемо через закон дати можливість приватизації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ще Данило Олександрович Гетманцев, одна хвилина від фракції "Слуга народу", і після цього переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Будь ласка, Данило Олександрович.

 

14:37:34

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, на сьогодні ці підприємства, про які йдеться в цьому законопроекті, не сплачують борги податкові до державного бюджету і не зможуть сплатити ніколи, цим боргам по декілька років.

Патова ситуація. З одного боку, держава не може продати це підприємство, яке не приносить прибутку, з іншого боку, держава не може отримати  борг. При цьому на цьому підприємстві наживається менеджмент, який, безперечно, отримує прибуток, але тільки собі в кишеню. Таким чином єдиний вигодонабувач – це той директор, який сидить у кріслі на цьому підприємстві. Ми пропонуємо цю ситуацію змінити: борги не списуються, борги розстрочуються на 6 місяців, і це умова договору, і несплата такого боргу – це підстава для розірвання договору і повернення підприємство у державну власність.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Данило Олександрович.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу (реєстраційний номер 8045).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:39:26

За-229

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціях.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання щодо законопроекту 8045. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:39:55

За-213

Рішення не прийнято. Строки не скорочені.

Йдемо далі, шановні колеги. Наступний законопроект 6097. Ми домовилися, він без обговорення. Тобто ніхто не буде ставити поправок, це друге читання. Ні, це перше читання, перепрошую, це перше читання. Але без  обговорення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (реєстраційний номер 6097). Прошу звернути: це євроінтеграційний законопроект. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:40:52

За-274

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання щодо законопроекту 6097. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:41:17

За-241

Рішення прийнято. 

Наступний теж без обговорення, шановні колеги, прошу не розходитись. Я ставлю пропозицію... Це законопроект 5643.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацювання положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав (реєстраційний номер 5643). Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:42:07

За-267

Рішення прийнято. 

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і правок для підготовки до другого читання...

Будь ласка,  Артур Володимирович, з процедури, одна хвилинка.

 

14:42:22

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги, ми підтримали цей законопроект. Але, щоб ви розуміли, ми вносимо зміни зараз відносно відповідальності в Кримінальний кодекс, але у нас базовий закон ще не прийнятий.  Тому я не думаю, що треба скорочувати строки зараз.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович. Він ще навіть до моменту збігу повних строків ще не буде прийнятий, тому що він тільки завершився у комітеті, і мені здається, воно одно з другим абсолютно не пов'язане.

Але я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 5643. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:43:12

За-229

Рішення прийнято.

Так, шановні колеги, наступний законопроект ми теж домовилися, що це друге читання, ніхто не буде ставити поправки. 6222, проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо усунення дискримінації вантажовідправника за порушення вимог вагового контролю.

Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону 6222. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:43:57

За-277

Рішення прийнято.

Закон прийняти в цілому. Вітаю, колеги.

Наступний законопроект 8067. Це проект Закону про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії, 8067. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:44:31

За-241

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію визначити законопроект невідкладним та скоротити строк внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:44:56

За-221

Шановні колеги, рішення не прийнято. 

Ну, ми, значить, не скоротили строки, значить він буде внесений по строках на наступний раз. Йдемо далі, цей законопроект сьогодні ми не розглядаємо. Шкода.  

Шановні колеги, наступний законопроект 7508. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об’єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України, це 7508.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:46:10

За-246

Рішення прийнято.

Шановні колеги, два – за, два – проти, да? Будь ласка, давайте: два – за, два – проти. Записуйтеся ті, хто бажає, шановні колеги.

Будь ласка, слово надається народному депутату Козирю Сергію В'ячеславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

14:46:45

КОЗИР С.В.

Прошу передати слово Галині Янченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово.

 

14:46:52

ЯНЧЕНКО Г.І.

Колеги, доброго дня! Я прошу вашої підтримки цьому законопроекту, тому що сьогодні в нас є непересічна можливість зробити реальний внесок у відбудову, майбутню відбудову нашої країни.

Ви всі знаєте і бачили на власні очі, які масштаби руйнування інфраструктури. Ми говоримо про медичні заклади, про заклади освіти, про енергетику, про дороги, про мости. І, очевидно, що наших бюджетних можливостей і бюджетних сил не вистачить на те, щоб відбудувати таку інфраструктуру швидко. Тому на сьогоднішній день і Президент України, і уряд України говорять про важливість залучення приватних інвестицій для відновлення інфраструктури України. І реформа державно-приватного партнерства якраз про це.

Приведу вам лише деякі приклади. Наприклад, про руйнування в медицині. За 7 місяців війни в Україні ворог пошкодив 826 лікарень, 127 окупанти знищили повністю. Якщо відбудовувати, наприклад, зокрема і медичну інфраструктуру, винятково бюджетними коштами, то у нас це може зайняти десятиліття. Тому критично важливо дати можливість приватним інвесторам, як українським, так і закордонним, допомогти Україні відновитися, відбудуватися. Це також і про створення робочих місць, це про залучення новітніх технологій і ноу-хау.

Тому дуже прошу вашої підтримки, і запрошую всіх вдосконалити законопроект до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Цабаль Володимир Володимирович, фракція політичної партії "Голос".

 

14:48:36

ЦАБАЛЬ В.В.

Прошу передати слово Железняку Ярославу Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович Железняк, будь ласка.

 

14:48:43

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, там є певні технічні зауваження до законопроекту, але, знаючи наполегливість Галини Янченко, краще проголосувати в першому читанні, а потім доопрацьовувати разом в комітеті до другого. Але в цілому, справді, за цей законопроект просять бізнес-асоціації, і якщо ми можемо щось зробити під час війни для залучення більшого бізнесу в усі сфери, в тому числі починаючи з військових і закінчуючи медичними, то якраз спрощення державно-приватного партнерства – це одна із них.

Тому давайте проголосуємо. Гірше там точно не зробимо, а краще, я думаю, що точно вийде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Герасимов Артур Володимирович, фракція "Європейська солідарність".

 

14:49:20

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово Степану Івановичу Кубіву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Іванович Кубів.

 

14:49:27

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, філософія законопроекту сьогодні є потрібна, вона є важлива, і це є реальний механізм вдосконалення залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства.

Ви знаєте, що цей закон в цій залі вже був проголосований, але змінився час, змінилися завдання і вимоги, включаючи питання воєнного стану, який ми сьогодні маємо, і відбудову держави.

Законопроект містить багато поправок, які були проведені на окремих комітетах і на сьогоднішній день не виявлені механізми, які ми повинні врахувати в першому читанні.

Робота між першим і другим читанням буде полягати в дуже великій роботі, і ми це говорили сьогодні з пані Галиною, і ми говорили на нашому комітеті. Тому що на сьогоднішній день зміни до процедури і підготовки законопроектів тягнуть за собою і зміну механізму. Зміни до процедури і підготовки цих невеликих комунальних проектів також повинні удосконалитися.

Я хочу, щоб ми дійсно між першим і другим читанням попрацювали з ефективності зняття можливих корупційних ризиків. Там є зауваження більше як на 14 сторінках. Застереження сьогодні дає і ГНЕУ, вибачте, 19 сторінок. На сьогоднішній день висновок Комітету з питань екології, Комітету з питань освіти, науки і надано зауваження Держгеокадастру.

Цей законопроект, я надіюсь, в другому читанні буде прийнятий. Якщо ми врахуємо ці всі застереження і відповідно введемо системні правки, механізм, це дозволить збільшити й інвестиції, це дозволить збільшити і залучення. І саме головне, зняти повністю корупційні ризики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Вадим Євгенович Івченко. Шановні колеги, після цього переходимо до прийняття рішення. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Вадим Євгенович.

 

14:51:37

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати слово колезі Кучеренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко.

 

14:51:47

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Юрійович Кучеренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, давайте дійсно розберемося, бо й сама назва і гасла, і терміни – вони чудові. Дійсно треба щось відновлювати, робити це швидко, ефективно.

Але звертаю вашу увагу. По-перше, дійсно дуже потужний авторський колектив. Десь знову вчергове там 40 депутатів підписали, шановна пані Галина Янченко, інші активні депутати. Всі хочуть щось відновлювати, всі хочуть застосовувати механізми публічно-приватного партнерства. Непогано, але давайте почитаємо зауваження ГНЕУ, про які тільки що колега Кубів казав, 14 сторінок фахово, ну, по суті, вибачте, розбивають цей законопроект з таким потужним авторським колективом.

І перше питання. Невже і уряд, і депутатський корпус, і секретаріат, і помічники, і експерти за 225 днів війни, зрозуміло, як руйнується наша інфраструктура в цей час, не можуть написати якісного документа, в якому б не було такого розгромного висновку Головного науково-експертного управління України?

І я ще раз хочу сказати, фракція "Батьківщина", я особисто, наша лідер, ми дуже добре розуміємо, треба відновлювати. Але це відновлення не може перетворитися вчергове на черговий механізм відмивання коштів своїми компаніями, своїми підрядниками як на державному, так і на місцевому рівні. А всі процедури, які закладені в цей законопроект, вони саме і передбачають створення бізнесу для дружин, братів, сватів, кумів і так далі, і тому подібне. Тому, вибачте, ми подумки з вами, але в нас є великі сумніви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще народна депутатка Антоніна Приходько, і після цього переходимо до прийняття… І одна хвилина, ще буде Колтунович Олександр Сергійович. Після цього переходимо до прийняття рішення.

Будь ласка, Приходько.

 

14:54:06

ПРИХОДЬКО Н.І.

Шановні колеги, необхідність прийняття даного законопроекту нам диктує саме життя і ті обставини, в яких ми зараз живемо. Перед нами стоїть завдання відбудови десятків тисяч громадських будівель, лікарень, дитячих садочків, для цього ми напрацьовуємо певні механізми.

Одним з таких механізмів є якраз державно-приватне партнерство. Але справа в тому, що ця модель достатньо забюрократизована і передбачає досить складну, а відповідно і тривалу процедуру. Це виправдано в мирний час, тому що така процедура створює певні запобіжники і механізми по уникненню корупції. Але зараз у нас трошки інший час, у нас війна, на жаль, і нам потрібно напрацьовувати інші механізми, які б спростовували процедуру і надавали право по відбудові наших зруйнованих громадських будівель, садочків, дитячих садочків, лікарень.

Тому група "Відновлення України" буде підтримувати даний законопроект в першому читанні. До другого читання доопрацюємо всі ті неточності, які зараз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович. Після цього приймаємо рішення. Будь ласка.

 

14:55:14

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Вельмишановний пане Голово, шановні колеги! Я підтримую уже ті слова, які були сьогодні сказані, щодо відновлення усіх тих об'єктів, які необхідно на сьогоднішній день і модернізувати, і відновити. Це і питання  будівництва нових об'єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки. Але мені, чесно кажучи, досить сумнівним виглядає саме механізм залучення приватних інвестицій з механізмом державно-приватного партнерства. Взагалі-то варто розуміти, що на сьогоднішній день цей елемент практично не є реалістичним. Це перше.

Друге. Взагалі залучення будь-яких інвестицій в економіку України на сьогоднішній день в нинішніх умовах воєнного стану, воно фактично є нульовим, якщо не мінімальним. На мій погляд, дещо іншим має бути економічний, макроекономічний і монетарний концепт. Має бути, ми сьогодні обговорювали відставку Голови Національного банку, і відповідно процентна політика Національного банку щодо облікової ставки, щодо кредитування, щодо іпотечного кредитування тощо. Тому з цієї точки зору це має бути дещо відмінний комплекс заходів, якраз направлений на відбудову країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об'єктів та будівництва нових об’єктів, пов'язаних з післявоєнною перебудовою економіки України (реєстраційний номер проекту 7508).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:57:14

За-245

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання щодо... Не треба, да? Все, я перепрошую, тоді це питання знімається.    

Йдемо далі, шановні колеги. Наступний законопроект 7712. Це проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:57:59

За-263

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

14:58:20

За-237

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати, чи можемо..? Давайте два – за, два – проти. Будь ласка, записуйтеся тільки ті фракції, які хочуть виступити. Прошу записатися.

Будь ласка, слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

14:58:57

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Степану Івановичу Кубіву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кубів Степан Іванович, будь ласка.

 

14:59:04

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Фракція "Європейська солідарність" пропонує схвалити за основу та в цілому даний законопроект з техніко-юридичними правками.

Метою законопроекту є приведення норм закону у відповідність із змінами, що відбулися в законодавстві щодо господарських товариств, а також у зв'язку з корпоратизацією державних підприємств енергетичної галузі.

В частині 2 статті 11-1 закону діє аналогічна норма стосовно державних підприємств цієї галузі. І доцільно у воєнний стан, коли не передбачені ризики, відповідно прийняти зміни в норму даного закону. В умовах повномасштабної збройної агресії та необхідності  здійснення підприємствами галузі значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури прийняття закону створить сприятливі умови для використання цільових коштів, системи контролю та ефективності об'єктів енергетичної системи України. Також забезпечить досягнення стратегічних для держави цілей, реалізації інвестиційних проектів і саме головне, що ми можемо визначити контролювати пріоритети, які необхідно робити в той чи інший період, навіть включаючи період ризику.

Окрім того, зважаючи на високу технологічну складність енергетичних об'єктів, їх будівництво, ми говоримо про модернізацію, реконструкцію, відбувається понад рік тому і має значну вартість: закупівлю за межами України, курсові ризики. І у зв'язку з тим пропонуємо підтримати в цілому, схвалити відповідно дані зміни. Це дозволить ефективно управляти і коштами, і енергосистемою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Ковальчуку Олександру Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".  

 

15:01:12

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати слово Роксолані Підласій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роксолана Андріївна, будь ласка, Підласа.

 

15:01:21

ПІДЛАСА Р.А.

Колеги, це дуже короткий і дуже простий законопроект, який говорить нам, що для підприємств енергетичної галузі, зокрема для Укргідроенерго та Енергоатому, вводиться правило про те, що дивіденди вони сплачують після того як здійснили свої капітальні інвестиції, які передбачені в фінансовому плані. Я думаю, що це потрібно зробити для того, щоб дати їм можливість розвиватися і інвестувати в їхні основні фонди. Тому прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, фракція "Батьківщина".

Кучеренко Олексій Юрійович, будь ласка.

 

15:02:04

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Шановні колеги, дякую за можливість.

Я вам зараз… Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Я вам зараз спробую пояснити, про що насправді йде мова в цьому законопроекті. По-перше, звертаю увагу на те, що Міністерство фінансів дуже обережно ставиться до цього законопроекту, попереджаючи, що тим самим при його реалізації може бюджет недоотримати значні кошти на рівні 2 мільярди гривень.

Я вам на пальцях роз'яснюю, як це відбувається. От минулого тижня улюблений менеджер монокоаліції, влади пан Вітренко об'їздив пів України, де він піарився на будівництві так званих котелень та ТЕЦів на трісці. Тобто він каже: не треба нам газ, газ дуже дорогий (але в Україні він не дуже дорогий), давайте всі переходимо на тріску, і я за рахунок НАК "Нафтогазу", каже Вітренко, профінансую вам ці проекти.

Ну, чудово. Я не хочу навіть зараз дискутувати про технічне, економічне обґрунтування, про тариф, який буде на трісці, але пояснюю, що відбувається. Вітренко замість того, щоб видобувати газ або платити податки та дивіденди державі, він витрачає кошти, які він вважає зайвими у себе на рахунках, на будівництво всіляких об'єктів дуже сумнівних без відповідного фінансового плану, без дозволу уряду.

Ну, що це таке, поясніть мені, будь ласка? Бюджету що, кошти непотрібні? У нас газ зайвий, що ми кошти, які населення збирає і платить за газ, НАК "Нафтогаз" використовує на інші проекти? А цим законом передбачається дозволити таким, як Вітренко, фінансувати ці сумнівні проекти, на яких відмиваються гроші замість платежів в бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, завершальний виступ – Юлія Леонідівна Клименко. Після цього переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Юлія Леонідівна.

 

15:04:21

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги, законопроект складається з однієї строчки. Тому я вас дуже прошу, давайте проголосуємо "за". Ми – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно. Оптимістичне завершення обговорення.

Шановні колеги, будь ласка, прошу зайняти свої місця. Ми завершили обговорення цього питання. Переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (реєстраційний номер 7712).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:05:29

За-249

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання по законопроекту 7712. Будь ласка, прошу голосувати.

 

15:05:56

За-218

Трохи не скорочуються.

Наступний законопроект 7735. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" щодо удосконалення організаційно-управлінського  забезпечення судово-експертної діяльності. Я ставлю пропозицію включити його до порядку денного сесії.

 

15:06:29

За-216

Поки його не вносимо до порядку денного сесії. Але, шановні колеги, все, що ми не внесли сьогодні, ми можемо внести завтра. Тому прошу не… Будьте в оптимістичному настрої.

Шановні колеги, наступний законопроект  6134. Це проект Закону про захист прав споживачів. 6134 – це євроінтеграційний законопроект. Я ставлю пропозицію розглянути його за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:07:20

За-235

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Давайте тоді… Що я зроблю, я теж не хочу, але у нас люди, які хочуть. Залишити їх після цього? Не можемо, Регламент не дозволяє.

Будь ласка, запишіться: два – за, два – проти.

Шановні колеги, я дуже прошу, не розходьтеся, зараз буде два євроінтеграційні законопроекти, дуже прошу підтримати їх.

Будь ласка, слово надається народному депутату Величковичу Миколі Романовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

15:07:58

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Степану Кубіву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, будь ласка.

 

15:08:06

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Фракція "Європейської солідарності" буде підтримувати даний законопроект. Проектом пропонується імплементувати ряд директив та регламентів Європейського Союзу.

Перше. Визначити принципи, на яких ґрунтується захист прав споживачів, відповідно до принципів ЄС.

Друге. Це поширити дію Закону України "Про захист прав споживачів" на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача харчової продукції в інтернет-магазинах при позначенні ціни продажу харчової продукції. Також визначається перелік інформації про продукцію та суб'єкти господарювання, які повинні надавати при здійсненні електронної торгівлі та відповідальність за відсутність такої інформації і відповідальність суб'єкта господарювання, що надає дані послуги.

Ми також говоримо про надання Держпродспоживслужбі право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайтів. Також звільняються суб'єкти господарювання від обов'язків і створюються відповідні обмінні фонди товарів. На даний момент надання споживачам права на заміну товару на такий або аналогічний, якщо ремонт товару, придбаного споживачем, потребує більше 14 календарних днів, є відсутній. Зауваження ГНЕУ. Між першим і другим читанням пропонується створити реєстр декларацій суб'єктів електронної торгівлі, але з проекту важко зрозуміти, про які декларації йдеться, немає жодних пояснень. І ми це повинні вияснити між першим і другим читанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, слово надається народному депутату Швачку Антону Олексійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:10:19

ШВАЧКО А.О.

Прошу передати Анні Лічман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Лічман.

 

15:10:26

ЛІЧМАН Г.В.

Доброго дня, шановні колеги! Як вже зазначив Степан Іванович, цей законопроект розроблено з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів України з принципами та підходами, та практиками Європейського Союзу.

Колеги, прийняття цього закону дозволить досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та ЄС, підвищити рівень захисту прав споживачів у сфері електронної торгівлі, створити рівні умови для здійснення електронної торгівлі суб'єктами господарювання та для чесної конкуренції, Зменшити навантаження  на бізнес шляхом усунення застарілих норм, а також усунути можливість для нечесних комерційних практик. Також маємо зазначити, що цей законопроект передбачає запровадження механізмів досудового альтернативного врегулювання споживчих спорів.

Також хочу додати, що все ж таки Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 29 жовтня 2021 року не заперечує можливості прийняття даного законопроекту. Разом з тим, певно, є зауваження до його доопрацювання.

А також Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку зазначає, що законопроект не суперечить зобов'язанням України відповідно до Угоди про асоціацію та потребує певного доопрацювання.

В своєму висновку Комітет економічного розвитку дійшов до такого рішення, що законопроект рекомендовано прийняти за результатами розгляду у першому читанні за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую дуже.

Будь ласка,  шановні колеги, завершальний виступ, Ярослав Романович Юрчишин, і після цього переходимо… і буде ще Олексій Юрійович Кучеренко, після цього переходимо до прийняття рішення.

Будь ласка, Ярослав Романович.

 

15:12:23

ЮРЧИШИН Я.Р.

Максимально коротко. Ми – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максимально. Дякую.

Будь ласка, Олексій Юрійович Кучеренко.

 

15:12:34

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Цей законопроект наша фракція буде підтримувати. Безумовно, він прогресивний, він має таку певну особливість, він відповідає і європейським всім стандартам, і дійсно, захищає споживачів, і це добре.

Єдине, я уважно там подивився, що ним незадоволені профільні асоціації, провайдери, тобто тих структур, які, власне кажучи, вважають, що їх трошки там позбавляють якихось прав, можливостей при захисті споживачів.

Тому, враховуючи, що ми мусимо і їх підтримувати, що це той малий, середній бізнес дуже перспективний, який ми мусимо підтримати, нам при підготовці другого читання обов'язково треба з ними, з профільними асоціаціями, провести консультації, врахувати їх нормальні якісь пропозиції і дійсно вийти на нормальний законопроект. Ми підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця. Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, переходимо до прийняття рішення.

Перед тим, як приймати рішення, я дозволю собі одну невеличку ремарку. Для того, щоб ви розуміли, теперішній Закон "Про захист прав споживачів" приймався ще Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки в 91-му році. Тому в мене велике прохання, давайте зробимо реальний шлях до дерадянізації законодавства і зробимо європізованим закон, пов'язаний із захистом прав споживачів.

Тому, шановні колеги, я ставлю… Я навіть когось не можу через мікрофон перекричати, друзі.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про захист прав споживачів (реєстраційний номер 6134).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:15:06

За-272

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 6134. Прошу голосувати.

 

15:15:32

За-228

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект теж євроінтеграційний, це проект Закону про колективні угоди та договори. Я ставлю... Це 7628.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу голосувати.

 

15:16:02

За-224

Рішення прийнято.

Шановні колеги, два – за, два – проти? Чи можемо... Можемо? Артур, ну, дивіться, ну, всі – за. (Шум у залі) Дві фракції вимагають все-таки не...

Добре. Тоді запишіться: два – за, два – проти.

Будь ласка, Максим Миколайович Ткаченко, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

15:16:40

ТКАЧЕНКО М.М.

Прошу передати слово колезі Галині Третьяковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галина Миколаївна Третьякова.

 

15:17:01

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Дякую, шановні друзі. Це дійсно євроінтеграційний закон, викладений в новій редакції Закон про колективні договори і угоди. Він вирішує купу проблем для трудових колективів і профспілок при укладанні таких колективних договорів.

Зокрема, у нас сьогодні є проблема штучного усунення новостворюваних суб'єктів колективного договору. Цей законопроект це вирішує. Є проблема з формуванням спільних представницьких органів. Це теж передбачено цим законопроектом. Є невизначеність щодо сфери дії колективних договорів. Цей закон це прибирає.

Крім того, у нас є діючі проблеми, коли відсутність у деяких сферах сторони перемовин роботодавця призводить до того, що такі колективні договори не укладаються.

Міністерство економічного розвитку зробило статистику укладання колективних договорів, і ми бачимо, що кількість колективних договорів суттєво зменшується за останні 5 років. Воно з цифри біля 60 тисяч в нашій країні зменшилося майже на 20 тисяч таких колективних договорів. Це свідчить про те, що соціальний діалог на рівні підприємства працює неправильно і трудові колективи не захищаються шляхом укладання таких колективних умов.

Крім того, укладання колективних договорів не враховує ті процеси, які сьогодні йдуть у контексті децентралізації. І цей законопроект теж вирішує ці проблеми.

Велике прохання його підтримати, оскільки він повністю відповідає, і за висновком нашого штабу пані Стефанішиної, європейським умовам і директивам. Будь ласка, проголосуйте "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Саврасову Максиму Віталійовичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

15:18:53

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Олексію Гончаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Олексійович Гончаренко.

 

15:19:06

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність". Шановні друзі, насправді важлива тема, і ми дуже підтримуємо саму ідею того, що нам потрібно унормувати ці речі. І, дійсно, стара редакція цього закону, прийнята в 1993 році, що дуже давно, і не відповідає умовам сьогоднішнього дня. Однак, друзі, є низка зауважень до цього законопроекту, які висловлені в тому числі ГНЕУ. І головне, власне, це те, що ми фактично от в статті 21 проекту пропонуємо виключити чинні позиції статті 7 закону щодо участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, якщо це передбачено статутом, та зміни в організації виробництва і праці. А позиція встановлення гарантій компенсації пільг звужується тільки для тих, хто безпосередньо є підписантами.

Нам здається, що це якраз не кореспондується з європейськими стандартами. Ми кажемо, що це європейський закон, євроінтеграційний. І законодавством ЄС, зокрема, статтею 153 Договору про функціонування ЄС встановлено, що з метою досягнення цілей Союз підтримує та доповнює діяльність держав-членів у сферах як представництві інтересів захисників… захист працівників та роботодавців.

Тож, друзі, у мене прохання. Я так можу довго і це, але дуже правильний напрямок, дуже важливо робити. Але давайте, якщо це євроінтеграційні закони, одразу їх робити такими, щоб не було жодних сумнівів у тому, що вони реально відповідають європейським стандартам, реально відповідають тому, як це прийнято в Європейському Союзі, який є нашим майбутнім, і я сподіваюся, що дуже швидким.

І оцей прапорець, який стоїть на нашій трибуні, має бути реально нашим дороговказом.

Тому ми зараз утримуємося, закликаємо, якщо зараз не набере голоси, доопрацювати, якщо ні – давайте допрацюємо до другого читання. І щоб він в повній мірі, в повній мірі був європейським, а не частково.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається Васильченко Галині Іванівні, фракція політичної партії "Голос".

 

15:21:14

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, "Голос". Прошу передати слово моєму колезі Володимиру Цабалю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.

 

15:21:25

ЦАБАЛЬ В.В.

За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це була промова пана Цабаля. Дуже дякую.

Будь ласка, залишилася ще фракція "Батьківщина". Записаний Євтушок, але він передає, будь ласка, слово.

 

15:21:48

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, це той випадок, як говорять, спіши помаленьку. Я не розумію, Кабінет Міністрів, не провівши належним чином консультації з соціальними партнерами, винесли в зал законопроект.

Ось дивіться, тут порушення Конвенції Міжнародної організації праці 87-ї – право на свободу асоціації, порушення Конвенції № 98 – права  на ведення колективних договорів і переговорів. Цим законопроектом не роз'яснюється багато речей і не покращуються, наоборот, вноситься неразбериха.

Я пропоную в даному випадку провести консультації з ЕкоСоКом – Економічним соціальним комітетом Європейського Союзу. Ми прагнемо інтеграції, і нам не потрібно ніяких помилок і не потрібно, щоб нам вказувати, що ми десь поспішаємо чи допускаємо помилки.

Потім тут передбачено, цим законопроектом, що умови колективного договору не будуть поширюватись на всіх членів трудового колективу. А це як? Залишиться частина людей трудового колективу установи за межами положень і виконання сили дії колективного договору? Так подивіться як парламент зараз працює, тим більше в умовах війни, ми не можемо дати належним чином всі необхідні законодавчі рішення відносно тих викликів, і люди на своїх підприємствах, своїх установах можуть шляхом коротких перемовин заключити колективні договори для того, щоб вирішувати як соціальні питання, так і інші.

Тепер наступне. Тут передбачено, що створюється спільний представницький орган для ведення переговорів від імені колективу. Незрозуміло, скільки може бути спільних представницьких органів і як роботодавець визначиться, з ким працювати, якщо Конвенція 87-а, 98-а передбачають, що профспілки представляють людей найманої праці в веденні переговорів, а тут незрозуміло, відбудеться підміна якимись іншими громадськими організаціями? Якими? Це теж не має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили розгляд цього питання. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до прийняття рішення. Шановні колеги, шановні колеги, займіть свої місця.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про колективні угоди та договори (реєстраційний номер 7628).

Готові голосувати, шановні колеги? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:24:57

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:25:22

За-222

За – 202. Не будемо… будемо євроінтеграційні розглядати довше – неважливо. Дякую, колеги. Ми теж прийняли за основу цей важливий законопроект.

Далі, колеги, ми домовлялися, практично всі решта законів – це друге читання, без постановки поправок, там тільки по одному будуть одна чи декілька поправок. Ні, я ж кажу, по декількох. Я просто буду говорити, і ми будемо приймати рішення. Тому прошу не розходитись.   

7673. Ми домовилися, ніхто не буде ставити поправки. Це проект Закону про внесення зміни до статті 12 Закону України про Національну гвардію  щодо проведення робіт із розмінування, у тому числі під час воєнного стану.

Я правильно все проголосив? Тому я ставлю пропозицію прийняти у другому читанні та в цілому з необхідними-техніко юридичними поправками проект Закону про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про Національну гвардію України" щодо проведення робіт із розмінування, у тому числі під час воєнного стану (реєстраційний номер проекту 7673).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:26:37

За-283

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 6230. Ми теж домовились, ніхто не ставить свої поправки.  Тому я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проходження служби цивільного захисту (реєстраційний номер проекту 6230).

Прошу народних депутатів голосувати.    

 

15:27:17

За-274

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 5270. Хтось буде поправки? Можемо голосувати. Я ставлю пропозицію... Будуть, да?

Ніно Петрівно, одразу називайте номер поправки і тоді її обґрунтовуєте, щоб ми встигли знайти її.

 

15:27:35

ЮЖАНІНА Н.П.

Починаємо з 9 поправки. І взагалі мені здається, що всі наші проекти законів мають колеги знати їх суть, тому що це зміна певна до податкового законодавства, вона дуже важливе на сьогоднішній день.

Якраз цей проект закону, вже підготовлений до другого читання, про електронних резидентів значно змінився по суті після першого читання. Тому що коли ми говорили, що ця необхідність викликана тим, що до нас звертаються айтішники, які можуть відкривати в Україні рахунки і працювати через український банк, не будучи українськими резидентами, то тепер ми дозволили всім нерезидентам, відкриваючи рахунки, здійснювати любі види діяльності, в тому числі і торгівлю товарами.

Мені здається, що таке якесь ефемерне очікування, що взагалі хтось буде, порушуючи своє власне законодавство, здійснювати торгівлю, відкриваючи в Україні рахунки, при чому в період такої нестабільності відносної, яка є у нас...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 9 поправка, авторства Ніни Петрівни Южаніної, вона комітетом відхилена. Ніна Петрівна просить поставити її на врахування.

Ставлю цю поправку на врахування. Прошу голосувати.

 

15:29:07

За-113

Рішення не прийнято.

Ніно Петрівно, у вас ще будуть? Будь ласка, номер.

 

15:29:11

ЮЖАНІНА Н.П.

Наступні поправки 44, 45, 46. Дві хвилини прошу дати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте дві хвилин замість цих поправок.

 

15:29:21

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, дуже важко було, ви не проголосували 9 поправку. Я не проти того, щоб держава взяла десь гроші з повітря. Якщо би в нас вдалося таке, щоб в Україні відкрили рахунки і працювали через українські рахунки, сплачували 5 відсотків податку, а банки були ще й податковими агентами, які утримують цей податок і платять нам в бюджет.

Але моя 9 поправка стосувалася того, щоб нашим власним підприємцям, ФОПам 3-ї групи теж надати таке право, щоб вони були електронними резидентами, бо вони в основному здійснюють всю діяльність по безготівці, щоб вони не мали проблем з нашими перевіряючими органами, і банк, який би утримував з них податок і також звітувався, - цього було би достатньо, щоб не перевіряли наших підприємців. І ви, на жаль, комусь готові надавати додаткові пільги, преференції, не знаю, кого ви маєте на увазі, але своїх залишили без урахування і без уваги, на жаль.

Тому я цими поправками, до речі… Ми в першому читанні, я ще раз повторюсь, приймали тільки вид діяльності для айтішників, і автор цього проекту закону пояснював саме такою необхідністю. Я не розумію, чому для наших ФОПів ми зараз не робимо кроків назустріч, я вже не говорю про касові апарати, які досі не відмінені і незрозуміло чи є вже обов'язок використовувати їх чи немає. Але все ж таки робимо для когось такі послаблення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо можна, коротко позиція комітету, Ярослав Іванович.

 

15:31:03

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Ніна Петрівна, якщо хочете вносити, це окремий закон буде. І я не впевнений, що це гарна ідея дати нашій податковій доступ до банківської таємниці. Це може призвести до обратного результату.

Коротко, про що закон. Є велика кількість іноземців, які хочуть працювати як українські електронні резиденти. Це, по-перше, дуже популярне, тому що ми станемо після Естонії другою країною, яка це запровадить. По-друге, у нас справді є велика кількість таких людей, умовно, тисяча людей, яким ми говоримо, о'кей, працюйте і платіть гроші в Державний бюджет України. Ну, приблизно 10 мільйонів, дай бог, щоб ми зібрали.

Цей закон підтримує Мінфін, податкова, Нацбанк, Мінцифри. Друзі, ми точно не зробимо цим законом гірше і зберемо, хоч небагато, але все ж таки грошей в бюджет, причому справді покажемо, що ми діджиталізована країна. Тому прошу вас справді підтримати цей закон, він доопрацьований з вашими врахуваннями, і я впевнений, що  покаже непоганий результат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ніна Петрівна, ми ці не ставимо на голосування. Ви ще виступите? У вас є ще три поправки. Скільки вам, ще дві хвилини дати, да?

2 хвилини – Ніна Южаніна. Більше ніхто не буде? Після цього переходимо до голосування.

Будь ласка, Ніна Петрівна. Запросіть народних депутатів.

 

15:32:15

ЮЖАНІНА Н.П.

Колеги, я не ставлю на врахування ці поправки, тому що закон переписаний до другого читання. Це правда, врахована вся критика, яка була тут в залі. Але при цьому ви говорите, що ви невпевнені, що підприємці хочуть, щоб ми надали доступ до банківської таємниці податковій. А причому тут податкова? Де тут ви бачите вуха податкової? Якщо Національний банк є податковим агентом не розкриваючи інформації перед податковою утримує податок і подає звітність за такого підприємця. Тому не перекручуйте, будь ласка.

Я вважаю, що ми для своїх підприємців нічого зараз не робимо. Тому ви мене посилаєте подати окремий проект закону? А чому ж ви дозволяєте собі переписати до другого читання зовсім навпаки свої проекти законів, як це буде наступний?

І, до речі, оцей проект закону, який зараз ми розглядаємо, пропонували як експеримент в "Перехідних положеннях" Податкового кодексу передбачити ці всі норми. Але до другого читання, можете собі уявити, що в тіло Податкового кодексу рознесли норми, які, ну, чи спрацюють, чи не спрацюють, чи взагалі це суперечить міжнародному законодавству, так досі і незрозуміло.

Тому я незважаючи на те, що ви говорите, що всі підтримують. Я би теж підтримала його. І підтримую ті проекти, де можемо з повітря взяти гроші. Але не забувайте про своїх. Свої підприємці, в першу чергу зараз відновлюють діяльність. І невеликі підприємства почали працювати. Коли ви кажете про те, що відновили свою діяльність 50 відсотків економіки, то це якраз малий і середній бізнес відновив, бо вони швидші, і вони можуть швидше реагувати на всі виклики.

Дякую. Не ставлю на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього законопроекту в другому читанні. Ніхто більше не наполягає на своїх поправках. Тому я ставлю пропозицію… Народні депутати, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів (реєстраційний номер проекту 5270).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:35:03

За-252

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Наступний законопроект теж ми на Погоджувальній раді сказали, що буде без обговорення – це 3361. Ну, без постановки. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому… На підтвердження будете? А скільки у вас, Ніна Петрівна?

Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, починайте з номера поправки.

 

15:35:33

ЮЖАНІНА Н.П.

Тут справа в тому, що весь закон переписали у вигляді однієї поправки. А в цій одній поправці мене хвилює тільки один пункт, і я просила би прибрати ці слова для того, щоб справді відбулася дерегуляція в сфері пожежної безпеки і відповідальності за життя громадян, які можуть постраждати на об'єктах малої і середнього рівня небезпеки.

Якраз стосується… Ну, це основна поправка, я зараз… 2-а. Ой, ой… 8 поправка, мені здається, автор скоріш за все більше знає. Тут точно треба прибрати про те, що розмір страхової суми за договором страхування не може бути менше 20,1 мільйона гривень і 13,4 мільйона гривень для підприємств з незначним ступенем ризику. Тому що це означає, що треба буде в рік платити 134 тисячі гривень страхової премії або 201 тисячу. І абсолютно очевидно, що зараз, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 8 поправка народного депутата Гетманцева і колег. Будь ласка, позиція комітету.

 

15:36:46

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, це не так. Сума визначається ринком добровільно. Більш того, не вірите нам, відкриваєте засідання комітету, де дві асоціації страховиків говорять, що для малого бізнесу страхування, якщо він захоче і якщо буде потреба, і вона є зараз, буде приблизно 200, умовно, 200 умовних одиниць, 200 доларів. Про що говорить Ніна Петрівна, я вас прошу дуже підтримати цю правку, вона важлива, про те, що сума, скільки відшкодовує. Приклад. Неважливо, наскільки ви страхуєте автомобіль за страховкою про цивільне відшкодування, але там є сума, щонайменше, якщо я не помиляюся, 150 тисяч гривень, вона не може бути різною. Тому воно закладено, це погоджено з бізнес-асоціаціями, з бізнес-асоціаціями, які представляють страховиків, ДСНС, Мінекономіки і іншими.

Дуже прошу, підтримайте цю правку, вона важлива і бізнес за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви почули аргументацію однієї сторони і другої. 8 поправка народного депутата Гетманцева, Железняка і інших, вона комітетом врахована. Водночас Ніна Петрівна просить поставити на підтвердження таку позицію комітету. Комітет наполягає, щоб вона залишилася врахованою. Тому ставлю 8 поправку на підтвердження. Прошу голосувати.

 

15:38:30

За-236

Рішення прийнято. Поправка залишається врахованою.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію. Ніна Петрівна, ми домовлялися, одна поправка. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними…

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності (реєстраційний номер 3361). Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:39:26

За-250

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Наступний законопроект 6101, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб'єктів державного сектору економіки. Ми домовлялися, що буде 47 поправка ставиться Дмитром Олександровичем, так, будь ласка. Не будете, да? Ми можемо ставити цей законопроект тоді? Дякую, Дмитро Олександрович.

Шановні колеги! Я  ставлю пропозицію, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб'єктів  державного сектору економіки (реєстраційний номер 6101). Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:40:23

За-235

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Наступний, теж домовилися без поставляння поправок, 2515. Це проект Закону про внесення...  2515. Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним.

Разумков Дмитро Олександрович. Ви ж нічого не говорили з приводу цього, будь ласка.

 

15:40:58

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, ми говорили, тут дві правки і одна правка в наступному законопроекті, оскільки вони не відносяться до цих законів. Якщо ми говоримо про ці правки, це правка номер 2 і номер 5. Одна з них виключає можливість звільнення від адміністративної відповідальності через передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадськості, організацій або трудового колективу. І 5 правка, можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначущому правопорушенні. Тут питання будуть не відповідати цьому законопроекту і достатньо дискусійні правки.

Тому прошу поставити правку номер 2 і номер 5 на підтвердження. І не підтримувати їх, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, підготуйтеся, дві поправки на підтвердження.

Поправка номер 2 народного депутата Мамки. Комітет її врахував. Народний депутат  Разумков просить поставити її на підтвердження.

Тому я ставлю на підтвердження поправку номер 2. Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:42:15

За-232

Рішення прийнято.

По фракціях.

Наступна поправка народного депутат Медяника. Вона комітетом врахована, але народний депутат Разумков просить поставити її на підтвердження.

Я ставлю 5 поправку на підтвердження. Прошу голосувати.

 

15:42:46

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до прийняття закону в цілому. Прошу зайняти місця.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним (реєстраційний номер законопроекту 2515). Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:43:29

За-260

Рішення прийнято. Закон прийняти в цілому.

Наступний законопроект 7365. Це проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів.  Ми домовлялися, одна поправка Батенка, одна поправка Разумкова і голосуємо.

Тарас Іванович Батенко, будь ласка, номер поправки.

 

15:43:53

БАТЕНКО Т.І.

Шановний Руслане Олексійовичу, прошу поставити на врахування поправку номер 97. Ми цією поправкою зберігаємо чинний на даний момент спосіб забезпечення громадян номерними знаками на транспортні засоби. Простими словами кажучи, за державою залишаємо право і на свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, і на номерний знак саме за державними органами. Саме ця позиція, я думаю, що є, має підтримку достатньо великої частини залу. Якщо вона не буде врахована, ми не будемо голосувати за законопроект в цілому.

Дякую. Прошу поставити на врахування поправку номер 97.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Іванович.

Зараз перед тим, як я дам слово комітету, вона, ця поправка, врахована частково, ви наполягаєте на повному врахуванні цієї поправки. Яка позиція комітету, будь ласка, Медяник.

 

15:44:40

МЕДЯНИК В.А.

Комітет повністю підтримує пропозицію народного депутата Батенка і просить підтримати дану правку повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тому я... Дивіться, ще раз, 97 поправка народного депутата Батенка Тараса Івановича. Комітет врахував частково. Тарас Іванович просить повністю врахувати, комітет не заперечує.

Тому, шановні колеги, ставлю 97 поправку в повній редакції Тараса Івановича Батенка. Прошу голосувати.

 

15:45:21

За-276

Рішення прийнято.

Тепер переходимо до прийняття закону... А, перепрошую, Дмитро Олександрович Разумков, будь ласка.

 

15:45:27

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович.

Шановні колеги, правка 88 народного депутата Павлюка. Ми навіть з автором говорили, і вони погоджуються з тим, що ця правка не відноситься до цього законопроекту. Вона стосується того, що дозволяє Національній поліції оскаржувати в апеляційні постанові суду у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 кодексу України, тобто керування транспортним засобом або судном, яке перебуває в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Це не відповідає цьому законопроекту. Тому і автори з цим погоджуються. Якщо є бажання, можна внести окремий законопроект, його проголосувати і підтримати. Але до цього законопроекту ця правка не відноситься. Щоб ми не створювали колізії, я пропоную її не підтримувати і не враховувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Мені теж здається слушно не робити цього.

Тому 88 поправка народного депутата Павлюка, вона врахована частково. Народний депутат Разумков ставить її на підтвердження, аргументацію ви почули, тому... Я так розумію, що комітет не заперечує щоб знести цю поправку. Тому я ставлю 88 поправку Павлюка, яка врахована частково, на голосування. Прошу голосувати.

 

15:47:00

За-26

Рішення не прийнято. Поправка відхилена.

Переходимо до прийняття рішення по закону. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів (реєстраційний номер законопроекту 7365).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

15:47:45

За-263

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект 7444. (Шум у залі)

Шановні колеги, я так розумію, оголошена повітряна тривога. Ну, тоді, друзі, давайте, в мене пропозиція… Шановні колеги, тоді давайте я проголошу те, що треба. Все, що ми не встигли, ми зробимо завтра. Я перепрошую за такі речі.

Шановні колеги, перелік питань, який був попередньо узгоджений, ми практично весь зробили. Тому дякую всім. Розгляд питань порядку денного завершено, перервано повітряною тривогою.

Дякую всім за результативну роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Про час і місце його наступного продовження вам буде повідомлено. Прошу не поширювати інформацію щодо його початку. Працюємо разом на перемогу. І слава Україні!