Засідання 8 (продовження)

Опубліковано 01. 07. 2022

 

ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

01 липня 2022 року, 9 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

09:13:38

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні народні депутати, нагадую, що Верховна Рада працює в режимі пленарного засідання безперервно. Тому сьогодні відповідно до прийнятих нами постанов: про організацію роботи Верховної Ради України в умовах воєнного стану та "Про організацію роботи Верховної Ради України у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 22-го року", за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми продовжуємо пленарне засідання.

Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради бере участь Президент України Володимир Олександрович Зеленський. Запрошую до залу засідань Президента України. Прошу привітати. (Оплески)

 Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України, сьогодні у нашому пленарному засіданні по відеозв'язку бере участь президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Прошу привітати пані президентку. (Оплески)

 Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, у засіданні Верховної Ради України беруть участь: Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени Кабінету Міністрів. Прошу привітати уряд України. (Оплески) 

Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України, у ложі дипломатів залу засідань Верховної Ради України присутній посол Європейського Союзу, голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, посли держав-членів Європейського Союзу, делегація міжпарламентської групи Австрійська Республіка – Україна. Прошу привітати. (Оплески)

Шановні колеги, за доброю нашою традицією ми розпочнемо нашу роботу з виконання Державного Гімну Україну.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, триває вже п'ятий місяць збройної агресії Російської Федерації проти України.

У відповідь на знакове отримання Україною статусу кандидата у члени Європейського Союзу ворог підступно посилив обстріли, які завдають втрат насамперед серед цивільного населення, і найстрашніше, що кожного дня гинуть українські діти. Варварські ракетні удари по Кременчуку, Лисичанську, Харкову, Києву, Житомиру, Дніпру, Миколаєву та інших наших населених пунктах знову підтверджують той факт, що Росії не місце серед цивілізованого світу. Сьогодні вночі у Білгород-Дністровському районі, близько першої ночі, внаслідок ракетного удару по багатоповерховому житловому будинку вже загинуло, за останньою інформацією, 18 наших громадян та 31 постраждали, з них 3 дитини.

Такі злочини не мають строку давності, зло обов'язково буде покарано. Український народ не зламати. І тому прошу вшанувати хвилиною мовчання світлу пам'ять наших співвітчизників, які загинули внаслідок російської збройної агресії. та відважних захисників і захисниць, які віддали своє життя за Україну. Царство їм Небесне та вічна пам'ять. 

(Хвилина мовчання)

Дякую і прошу сідати.

Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, я з превеликою приємністю запрошую до першого слова  Президента України Володимира Олександровича Зеленського.  (Оплески)

     

09:19:46

ЗЕЛЕНСЬКИЙ  В.О.

Дуже дякую.

Шановний пане Голово Верховної Ради України, шановний пане Прем'єр-міністре України, шановні народні депутати України, шановні присутні! Розпочалась нова історія України і Європейського Союзу, ми тепер не поруч –  ми тепер  разом. Не два сусіди, між якими кордони і бар'єри, а одна європейська родина, яка має спільні цінності і спільну долю. І це не просто слова, це не декларативно, це не якісь сподівання чи якийсь там політичний розрахунок – це юридично зафіксований статус. 

Україна здобула статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 115 днів між подачею української заявки на вступ і відповіддю Європейського Союзу –  це рекордно короткий термін. Ми були згуртовані, так само, як заради нашої оборони, ми діяли у єдності, так само, як для захисту нашої держави, нашої землі. Ми не зупинялися ні на мить, поки Європейська рада не ухвалила позитивне рішення, так само, як не зупинимося ні на мить, поки не здобудемо перемогу, перемогу України. (Оплески) Ми усвідомлюємо, що європейська інтеграція України – це гарантування всім поколінням нашого народу вільного і забезпеченого життя на основі найкращих людських цінностей. І тому це честь, велика відповідальність для кожного і кожного з нас брати участь в реалізації європейських прагнень нашої держави.

Що таке 115 днів? Це багато всього: це сотні переговорів, зустрічей, телефонних розмов, сотні акцій, мітингів, концертів на підтримку України і нашого кандидатства, сотні ухвалених рішень. Це сотні різних оновлених процедур і тисячі, тисячі сторінок ідеально заповненого опитувальника, який ми отримали від Європейської комісії. Все це не було просто, але ми це зробили. Вітаю вас. (Оплески)

Ми створили надзвичайно міцний фундамент, який вже нікому не зруйнувати і на якому ми можемо зробити наше європейське майбутнє нашим сьогоденням. Україна воює за свій ціннісний вибір –  бути незалежною державою в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, сім'ї європейській.

Українцям доводиться із зброєю в руках захищати свою незалежність, безпеку кожної нашої людини, те, щоб українські ранки починалися не так трагічно, як сьогоднішній, з російського ракетного удару по Одесі та по області, з чисельних жертв, а щоб українські ранки були такими ж мирними, як і ранки кожної столиці Європи зараз у ХХІ столітті.

Я дуже хочу, щоб всі, хто сьогодні на державних посадах, сприймали свій  обов'язок працювати заради європейського вибору, як боротьбу за нашу державу, боротьбу за Україну, за нас з вами. Ми маємо готувати державу до початку переговорів про членство так само інтенсивно і так само відповідально, як готували рішення про кандидатство.

Сьогодні в цьому залі з'явиться прапор Європейського Союзу. (Оплески) І це має бути не просто красивий жест, не просто символ – це має бути символом нашого завдання,  завдання усіх  нас, усіх гілок влади перш за все. Щоб жодних пауз в нашій роботі не було, щоб ухвалювалось кожне рішення, яке необхідне для європейського шляху України. І щоб це були такі рішення, позитив від яких буде відчувати українське суспільство, українські родини, українські громадяни.

Набуття членства в Європейському Союзі – це не тільки геополітика чи реалізація політичних прагнень, це конкретні речі, це конкретні переваги, які приносять користь життю кожної людини в Україні, кожної компанії, кожної державної інституції. Тільки за останній час зроблено транспортний безвіз, авіаційний безвіз, ми отримали максимально відкритий доступ до європейського ринку без мит і квот. Ми приєднались до спільної європейської енергетичної мережі і тепер маємо змогу експортувати електрику країнам Європейського Союзу. (Оплески) Це революційне рішення для нашої економіки і для нашої держави. На черзі – митний безвіз, цифровий безвіз, тобто приєднання України до програми "Цифрова Європа". Ми маємо значно прискорити роботу над промисловим безвізом. І, звичайно, ми звичайно маємо досягти рішення про скасування плати за роумінг між Україною і країнами Євросоюзу на постійній основі. (Оплески)

Європейський шлях – це  саме такі рішення, кожне з них посилює саме нашу державу і кожного з вас. Разом вони створюють нові можливості для всієї Європи. Завдяки реалізації українського потенціалу Європа стає сильнішою – сильнішою! – разом з Україною.

Багато рішень буде залежати саме від Верховної Ради  України, від кожного з депутатів, від того, наскільки ви, шановні народні депутати, готові працювати заради цього шляху і від того, наскільки урядовці будуть працювати в координації з вами і з нашою дипломатією. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом реалізована вже на 63 відсотки, і 37 відсотків залишається завданнями для нас всіх, для нашої держави.

Але вам належить ще розробити, захистити перед колегами і ухвалити десятки, десятки важливих законопроектів. Це також не буде просто, однак цьому немає альтернативи. Навіть якщо ви знаєте, що не зберете аплодисментів тим чи іншим рішенням, однак якщо це рішення потрібно для цього складного важливого європейського шляху нашої держави, ви повинні ухвалити такі рішення.

Сьогодні ми підписуємо спільну заяву, яка є сигналом єдності усіх гілок влади і свідченням нашої рішучості в досягненні стратегічної мети України, а саме, повноцінного членства в Європейському Союзі. І підписання цієї заяви має значення те саме, що і підписання заявки на вступ на п'ятий день війни.

Ми йшли до кандидатства 115 днів, і наш шлях до членства не має займати десятиліття, роки. Ми маємо долати цей шлях швидко. Наскільки це можливо, це залежить від нас. Зробити нашу частину роботи ми маємо ідеально, щоб дати можливість нашим друзям в Європейському Союзі так само швидко, так само консолідовано ухвалити для нас ще одне історичне рішення. Підпишемо. (Оплески)

Хотів би запросити шановного Голову Верховної Ради і шановного Прем'єр-міністра. От тепер можна під ваші оплески. (Оплески)

Добре. Дякую.

Шановні присутні, сьогодні я хочу подякувати кожному європейському народу і кожному лідеру, які виступили за кандидатство для нашої держави. (Оплески)

Стільки переговорів за такий короткий проміжок часу, напевно, ще ніколи не було. Але всі вони, всі ці переговори були предметними, всі вони були продуманими, часом були непростими. І я хочу подякувати вам усім присутнім, нашому Кабміну. Дуже дякую вам! (Оплески)  Кожному і кожній, і кожна знає.

І, дійсно, складна робота, яка в підсумку стала успішною. І великий персональний внесок у цей успіх зробили великі друзі України, які є, залишаються, впевнений, і будуть нашими великими друзями. Це Президент Європейської Ради Шарль Мішель і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. (Оплески)

І сьогодні я маю честь запросити до виступу у Верховній Раді України пані президентку Європейської комісії. Урсула, я хочу ще раз вам подякувати за лідерство в, дійсно, побудові цих потужних, міцних історичних відносин між Україною, між Європою, дійсно, які стали нашою новою історією, новою європейською історією, вже спільною європейською історією України.

Слава Україні! І слово Урсулі. (Оплески)

 

09:32:54

УРСУЛА ФОН ДЕР ЛЯЄН. (Синхронний переклад)

Шановний пане Володимире, пане Голово Стефанчук, Прем’єр-міністр Шмигаль, члени уряду та шановні депутати Верховної Ради України! Красно дякую за те, що запросили мене звернутися  до вашої спеціальної сесії.

Декілька днів тому, на День української Конституції, Президент Зеленський, ви, пане Володимире, сказали, що ваша перемога вже недалечко, вона вже на близьку. І, безперечно, путінське військо й далі вбиває  ваших братів і сестер, вони й далі окуповують вашу землю, вони крадуть  ваше зерно і руйнують ваші міста. Ви боронитеся дуже сміливо. Європа стоятиме за Україну стільки, скільки треба. Ми не спочинемо, поки ви не переможете ворога.

Ваші сміливі вояки на передовій важать своїм життям для того, щоб оборонити свою землю і свій народ. І за лінією фронту з нашого боку мільйони українців борються за те, щоб підтримати їх у тилу, за те, щоб їхня країна мала світліше майбуття. Це дуже хоробре покоління. Вони мають бачення. Вони бачать вільну Україну як частину європейської  родини. Я бачу це дуже виразно, коли звертаюся сьогодні до вас.

Ви утримали свою державу, свою демократію. Вона жива і жвава, незважаючи на всі  негаразди.

Коли я приїздила двічі до Києва, я на власні очі бачила ще від початку війни, як у вас працював парламент навіть за найтяжчих часів, коли бомби падали просто на Київ, і ви будували барикади для того, щоб оборонити навіть приміщення Ради.

Україна звернулась по кандидатство до Європейського Союзу по кількох днях після нападу. І ви все одно встигли надати нам усю інформацію просто в рекордні терміни, щоб ми мали підставу зробити те, що ми зробили. Ми днями й ночами працювали для того, щоб вас підтримати, але саме ваші зусилля призвели до цього успіху.

Ви мобілізували не тільки свої інститути, але й найліпших людей і найвищу енергію своєї країни. Тисячі експертів з громадянського суспільства, вчені показали все те, чого Україна домоглася від Революції Гідності. І через ці зусилля ви заслужили на схвалення і на повагу всіх країн-членів Європейського Союзу. Це надзвичайна ознака довіри.

Україна тепер має цілковиту виразну європейську перспективу. Україна – країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу. Це здавалося ще неймовірним п'ять місяців тому.

Отже, сьогодні, найголовніше, ми маємо нагоду відсвяткувати цю історичну віху, перемогу рішучості, перемогу відданості справі, перемогу для всього руху, що розпочався вісім років тому на Майдані. Ви здолали таку далеку дорогу від 2014 року, ви рішуче обрали демократію, життя у правовладді. І цей вибір Україна вже зробила сама для себе, для власного добра.

Пане Президент, ви якось мені сказали були, що все, що Україна робитиме для членства в ЄС, і так зробиться. Тому що це означає сучасну квітучу країну, таку, як ви хотіли мати. І наступний захід – це все в межах досяжного для вас. Але потрібна буде пильна, щира праця, відданість справі, а найвище – єдність у меті.

Сьогодні міжнародна громада мобілізує підтримку ваших зусиль на відбудову вашої чудової країни. Наступного понеділка разом з Президентом Зеленським і паном Прем'єр-міністром Шмигалем я братиму участь у луганській конференції для відбудови України. Ваша європейська дорога, відбудова вашої країни підуть пліч-о-пліч, Україна вестиме вперед, величезні інвестиції прийдуть до вашої країни. І для того, щоб посилити цей вплив і для того, щоб плекати ділову впевненість, інвестиції мають поєднатися із новою хвилею реформ. І ви визначили свій порядок денний, свою програму реформ і вже багато чого домоглися.

Отже, боріться із корупцією і ви поборете її. Запобігайте корупції. Це вже від самої Революції Гідності, це було і є ваше завдання. Ви створили разючу машину боротьби з корупцією, але тепер цей комплекс інститутів потребує справжніх зубів. І потрібно, щоб очолювали ці установи належні люди, щоб був прокурор Спеціальної прокуратури, новий директор Національного бюро боротьби з корупцією. Їх треба призначати якомога швидше. Візьміть в свої плани реформи Конституційного Суду. Законодавству потрібно теж, щоб можна було обрати суддів згідно з рекомендацією Венеційської комісії. Установи мають жити, щоб вони могли справді справдити на дії ваших людей.

Подумаємо про вплив олігархів, надмірний вплив на економіку. Сьогодні Україна єдина країна в Східному партнерстві, що ухвалила закон для того, щоб розщепити кліщі олігархічної влади на економіці. Тепер треба зосередитися на реалізації цього закону. І правним чином, належним, беручи до уваги усі висновки Венеційської комісії, що ми їх сподіваємося. Медійний закон також потрібен  той, що поєднає українське законодавство з поточними стандартами Європейського Союзу, що управнить регуляцію незалежних медійних засобів.

Отже, підсумовуючи, шановні депутати. Дуже багато законів ви уже ухвалили, багато установ установили. Тепер треба це все обернути на позитивну, перспективну, тривку зміну. Безперечно, реформи завжди забирають певний час. Так працює демократія. Потрібно пильно шарувати, працювати ненастанно.

Наприклад, ніхто не сподівався того, що на ваших посадах у нових установах з'являються люди, що муситимуть піти на передову і взяти зброю до рук. Але ви на певній дорозі, ви показали, що ви можете ухвалювати належні закони, хоча війна лютує. І кожен день має надзвичайну вагу. Ви знаєте, скільки ще перед вами праці.

Слово "Рада" означає Раду, де радяться, де радяться і здобувають спільну мудрість. Я певна, що ваша спільна мудрість служитиме Україні, прислужуватиметься їй, коли йдеться за реформи і майбутнє вашої країни.

Отже, сьогодні я прийшла сюди з дуже простою вісткою: попереду довга дорога, але Європа на вашому боці. Ступінь по ступеню ми будемо йти своєю дорогою, минаючи лиху годину, аж поки ви не відчините двері, що ведуть до вашого світлого майбутнього в Європейському Союзі.

Я вірю в європейське майбуття України. Причина на те проста. Причина полягає в тому, що українські люди завзяті, вони рішучі, вони пристрасні європейці. Ви маєте бажання здійснити європейську мрію у вашій чудовій країні. І як сказав пан Президент Зеленський у своїй промові, я процитую, "Європа – це не десь там. Європа тут. Вона у ваших головах, вона у ваших думках". Коли Європа у ваших думках, тоді вона прийде і до вашої країни, вона переступить ваш поріг.

Отже, ваша країна – ваше майбутнє. І тільки ви можете здійснити його. Вам належить змінити цю країну на ліпше, і це буде ваша остаточна перемога. Вільна, квітуча, жива Україна, суверенна Україна, що нарешті возз'єднаєтеся європейською родиною. Слава Україні!

(Оплески)

 

09:44:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Президенте. Дякую, пані президентко.

Шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України, ми ставимо собі за мету досягнення повноправного членства в Європейському Союзі. Розуміємо, що надання статусу кандидата не означає негайного приєднання до ЄС, попереду у нас непростий шлях. Але ми впевнені, Україна гідно його здолає. Цими днями слова "Україна – це Європа" прозвучали тисячу разів. Вони для нас сповнені глибинним сенсом, тому що ми сьогодні захищаємо від навали ворогів не лише Україну, ми захищаємо всю Європу, ми захищаємо демократичні цінності, право людини на свободу,  звичайне право самостійно вирішувати власну долю.

В українського парламенту була мрія, щоб ще у цьому скликанні Україна отримала від ЄС чітке правове визначення: Україна –  кандидат на вступ до Європейського Союзу. А також, щоб до цього залу було внесено прапор Європейського Союзу. Сьогодні це стало реальністю.

Тому прошу Почесну варту Національної гвардії України внести та встановити у залі засідань Верховної Ради України прапор Європейського Союзу.

(Оплески)

Героям Слава!

Шановні народні депутати, мені здається, пасує і по кольорах, і по сенсу, так?

Шановні колеги, давайте подякуємо Президенту України Володимиру Олександровичу Зеленському, вельмишановній пані президентці  Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн,  Прем'єр-міністру та уряду України, послам держав-членів Європейського Союзу за участь у пленарному засіданні Верховної Ради та церемонії внесення до залу засідань прапора Європейського Союзу.  Дякую. (Оплески)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

09:48:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу.

Почнемо з приємностей. Сьогодні день народження у народних депутатів Кабаченка Володимира Вікторовича з фракції "Батьківщина"  та Юрія Юрійовича Арістова, "Слуга народу". (Оплески) Бажаємо вам міцного здоров'я, плідної праці, як найшвидшої перемоги України. І побільше грошей, Юрій Юрійович, нам всім.

На Погоджувальній раді ми домовилися, що сьогодні ми будемо працювати по такому формату, що у нас буде час на виступи від представників депутатських фракцій та груп. Тому прошу записатися на виступ з трибуни, будь ласка. Регламент 3 хвилини.

Будь ласка, Папієв Михайло Миколайович, "Платформа за життя та мир". Хто від вас буде? Колтунович.

Олександр Сергійович, будь ласка. Олександр Сергійович Колтунович, "Платформа за життя та мир".

 

09:49:49

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Шановні виборці! Заявлений вектор економічної інтеграції, безумовно, потребує структурних економічних реформ. У зв'язку з цим у нас якраз будуть конкретні пропозиції, звернення насамперед до економічного блоку уряду і до Національного банку щодо того, щоб сформувати відповідне інституціональне підґрунтя для поглиблення інтеграційних процесів.

Перше. Це Мінекономіки має надати конкретний макроекономічний прогноз. Він має бути оновлений, вони його роблять, і це має бути на середньострокову перспективу з досягненням коректних і конкретних макроекономічних параметрів. Це має мова йти і про обсяги експорту і імпорту товарів, і по подоланню негативного сальдо у зовнішній торгівлі, і по ВВП в розрахунку на душу населення, і багато іншого.

Друге. Мінфін має надати нову Бюджетну декларацію. Бюджетна  політика має відповідати викликам часу. І з цієї точки зору якраз саме Міністерство фінансів України в Бюджетній декларації має нам зазначити нові показники дохідної, видаткової частини бюджету, граничний дефіцит, яким буде державний борг, а також запозичення, що не мало важливо.

Третє. Національний банк, який також має інтегрувати і згладжувати свою політику з Європейським центробанком, має в монетарній політиці також надати відповідні прогнозні параметри щодо облікової ставки, золотовалютних резервів, інших параметрів, які якраз… обмінного курсу, які направлені на поглиблення інтеграційних процесів в Україні.

Наступний момент, четверте. Врешті уряд, Кабінет Міністрів  України, має надати комплексну програму відновлення і технологічного відновлення економіки. Тому що без економічних реформ поглиблювати і втілювати їх в життя в зовнішньоекономічній сфері вкрай важко.

Наступний момент, п'яте. Безумовно, поступова імплементація європейських технічних регламентів і стандартів, те, про що сьогодні казав Президент, 63 відсотки. Це дуже добре. Але ми маємо з вами розуміти, що для того, щоб реально їх інтегрувати в життя, має бути відповідне економічне підґрунтя, відповідні адаптивні моделі макроекономічного і монетарного характеру.  Тому що, наприклад, коли ми беремо транспортний безвіз, то у нас мають відповідати рівню екологічності наші транспортні, вантажні  транспорті засоби. Якщо ми беремо сферу продуктів харчування, вони мають відповідати вимогам ветеринарного, санітарного і фітосанітарного контролю, а це теж зовсім інші фінансові економічні ресурси. І найголовніше, що нам без економічної потужної політики, без структурних економічних реформи ми не зможемо конкурувати на зовнішньому і внутрішньому споживчих ринках. А в рамках міжнародних інтеграційних процесів це найважливіше, тому що вони конкурують суб'єкти господарювання всередині країни і на зовнішніх ринках.

Тому повторюся, без нової макромонетарної політики і моделі інтеграційної політики не буде. У зв'язку з цим якраз і звертаємося надати всі ці документи.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Будь ласка, "За майбутнє", Скороход Анна Костянтинівна.

 

09:53:08

СКОРОХОД А.К.

Шановні колеги! Дійсно, дуже приємно стати кандидатом в члени Євросоюзу. Але нам треба пам'ятати, що нам для цього, для повноправного членства, треба дуже багато працювати і приймати дуже багато змін і реформ, в тому числі в українському законодавстві.

Ви знаєте, я хотіла б наголосити на неприємних речах, про які зараз не дуже полюбляють говорити, але вони присутні в нашому суспільстві, вони присутні в нашій країні. І ви знаєте, після останньої поїздки в прифронтові та фронтові місця мене просто, знаєте як, переповнюють емоції. По-перше, спостерігається продаж гуманітарної допомоги у прифронтових містах. І це ніхто не змінює, це ніхто не контролює, з цим ніхто не бореться. Люди збирають, Європа збирає нам гуманітарку, люди жертвують, відривають від себе, а у нас просто гуманітарка у багатьох містах продається. Це недопустимо в сьогоднішній час.

По-друге, я думаю, що всі почули вже сьогодні вранішню новину про те, що у нас Кабінет Міністрів хоче провести реформу у лісництві та зробити так, щоб повністю провести корпоратизацію лісів, а потім передати їх у приватну власність. Це недопустимо, тим паче у воюючій країні. Ми маємо розуміти, що ліси належать народу, і ми не маємо втручатися в ці питання  в сьогоднішній час.

Далі. Ви знаєте, я спостерігала, що при тотальному дефіциті палива у військових, коли військові вирішують, хто куди їде, бо не вистачає дизелю, в тому самому місті Запоріжжі просто так їздить комунальний транспорт і поливає діряві дороги чи поливає дерева в хащах. Скажіть, де йде комунікація з місцевою владою? Хто це контролює? Чому з цим ніхто нічого не робить? Такого не можна допускати у воюючій країні, бо ми втрачаємо ті речі і ті можливості, які б могли дати нашим воїнам ще більший поштовх до перемоги.

Тому нам конче необхідно піднімати ці питання, щоби місцева влада нормально співпрацювала з нашими військовими та нашими волонтерами. Місцева влада також має допомагати волонтерам, тому що є дуже багато питань, коли хлопці, наприклад, на СТО ремонтують  великі машини грузові, допомагають нашим військовим, а їм коли як конче необхідність відремонтувати щось в комендантський час, ніхто не допомагає.

Шановні колеги, від цього залежить наша перемога, і нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Анна Костянтинівна.

Так, "Відновлення України", будь ласка, Кісільов.

А хто буде виступати? Єфімов, будь ласка. Вітаємо. Єфімов "Відновлення України".

 

09:56:32

ЄФІМОВ М.В.

Шановний пане голово, дорогі колеги! За останній тиждень відбулося багато проривних подій. Нам сказали однозначно "так" в майбутньому членство в Європейському Союзі, запущено транспортний безвіз, запрацював комерційний експорт електроенергії до країн ЄС, додому повернулися 144 наших героїв – українські захисники.

Разом з тим ворог не припинив терору, він продовжив атакувати мирну країну, наше цивільне населення. Ми, парламент воюючої країни, ні на секунду не зупинимо бій за правду і справедливість.

Депутатська група "Відновлення України" переконана, що ключ до успіху нашої боротьби – це єдність та взаємопідтримка.

Учора у світі відзначався Міжнародний день парламентаризму. Наша Верховна Рада вже не вперше в час незалежності у критичні моменти для країни показує справедливість та мудрість. Не дивлячись на поділ на фракції та групи, немає клінчу влади до опозиції, ми єдина політична команда із назвою "Україна". Це і є вияв справжнього патріотизму.

Панове, я щиро вірю в потенціал цієї Верховної Ради. Ми не лише маємо гасити пожежу на всіх фронтах, але і рухати країну шляхом реформ. До нового року в нас є домашнє завдання, аби підкріпити статус кандидата в члени ЄС реальними кроками: сім озвучених напрямів у сферах антикорупційної політки, судової реформи, питання національних меншинств, Закону про медіа.

Депутатська група "Відновлення України" наголошує, що українська влада і наші європейські партнери можуть розраховувати на нашу повну віддачу цьому процесу. Разом з тим, з надію очікуємо на презентацію нового українського "плану Маршалла", що відбудеться на днях у Швейцарії. Як ми будемо відбудовувати Україну після війни, що саме буде трансформовано та змінено – відповіді мають бути вже зараз. Також пропонуємо зробити офіційну презентацію цієї концептуальної і основоположної програми на наступних засіданнях Верховної Ради.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

"Слуга народу", Аліксійчук.

 Рубльов. Да, будь ласка, Вячеслав Рубльов.

 

09:59:04

РУБЛЬОВ В.В.

Шановні колеги, шановний пане Президенте! Сьогодні реформи завжди потрібні для того, щоб країна розвивалася і просувалася. Але, на жаль, у військовий час є такі реформи, які можуть зашкодити просуванню і розвитку нашої країни.

Сьогодні ми з колегами народними депутатами знаємо, що таку реформу хочуть запровадити в лісовій галузі. Під час війни ця реформа може зруйнувати і галузь, і ми втратимо економіку країни. Тому що ще в 2001 році існуючі державні лісогосподарські підприємства досягли найкращих показників в галузі за 30 років, сплатили рекордні 8,9 мільярда податків до бюджетів усіх рівнів.

За підсумками п'яти місяців цього року, вже під час війни, реалізованої лісгоспами продукції збільшилось: з 7,3 мільярдів до 8,5. Відповідно це показує ефективність роботи.

Сьогодні ми знаємо, що у військовий час лісгоспи надають допомогу нашим військам, нашим прикордонникам, які укріплюють наші кордони, а саме головне, лісівники сьогодні також воюють поряд з військовими на тих напрямках, які потрібні.

Сьогодні Кабмін хоче запровадити і утворити єдину нацкомпанію, яка призведе до того, що це буде централізація всіх податків.

Ми минулий рік провели реформу децентралізації, реформу, яка була необхідна і найуспішніша в нашій країні. Сьогодні, якщо ми заберемо ці податки з місцевих громад, ми втратимо ті здобутки, які були. Сьогодні більша частина громад і Прикарпаття, Карпат, Волині, Полісся базуються на тому, що вони отримують від підприємств відповідно необхідні кошти.

Саме головне, я хочу сказати, що ми не дозволимо сьогодні зруйнувати лісову галузь. Ми віримо в те, що Кабмін не прийме такого рішення. І наше звернення, депутатів, буде відреаговано і Президентом, і Кабінетом Міністрів.

Передаю Олі Смаглюк.

 

10:01:45

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановні друзі, ми з обуренням дізналися про плани Кабінету Міністрів утворити єдине унітарне комерційне підприємство замість юридичних осіб – окремих лісгоспів. Окрім просто рекордних платежів в державний бюджет, які йдуть останні роки, а також допомозі армії та населенню в розселенні, в евакуації і так далі, ліси несуть ще і велику соціальну функцію.

Ця постанова, яку сьогодні має ухвалити уряд, вона прямо суперечить лісовій стратегії до 2035 року, де чітко написано, що підприємства - це окремі юридичні особи без права подальшої приватизації. Ми вже маємо руйнівний досвід конярства України, збиткового підприємства, яке йде на приватизацію, Укрспирту. Ми не маємо наступати з вами на одні і ті ж граблі. Я застерігаю Кабмін від такого недалекоглядного і руйнівного рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Голос", Клименко Юлія Леонідівна.

 

10:02:19

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги! Сьогодні перед нами стоїть дуже складна задача, перед нами з вами, перед всією країною. З одної сторони, нам треба воювати, з іншої – нам треба будувати.  І ці два процеси треба робити паралельно, не зупиняючись.

І якщо для того, щоб воювати нам потрібна зброя, важка зброя, яку ми просимо у всіх  міжнародних партнерів і закликаємо вас також просити у всіх міжнародних партнерів. Це зброя важка для того, щоби перемагати на землі, перемагати в повітрі і перемагати на морі. Для того, щоби розблокувати наші моря і на кінець-то розблокувати  наші порти і нагодувати не тільки Африку і Азію, а також багато інших країн.

Але основна задача нас з вами стоїть в тилу. Для того, щоби будувати і дати можливість людям, які втратили житло, які вимушені тимчасово переїхати на інші території, надати їм житло, нормальні умови існування, тепло,  школи і роботу. Це чотири основні блоки, на яких повинні зосередитися Кабінет Міністрів і всі ми з вами разом взяті.

На жаль, на даний момент ми не бачимо жодної програми, яка би говорила про те, як ми збираємося повертати 6 мільйонів людей, які виїхали за кордон. Жодних соціальних програм, жодних програм повернення. На даний ми не розуміємо, чи будуть відкриватися школи 1 вересня. Міністерство освіти не може чітко сказати, чи зможуть повернутися діти в школи, і чи треба батькам, мамам приїжджати з-за кордону з дітьми, чи знову віддавати їх в школи за кордоном.

На даний момент у нас з вами між першим і  другим  читанням чомусь застряг законопроект 7198 про збитки за пошкоджене майно. Він ніяк не може дійти   до залу в другому читанні, хоча багато людей в Київській області, наприклад, або в Чернігівській, або в Сумській повернулися в свої громади, де фактично знищене їх житло, але вони навіть не розуміють, що робити, як обраховувати ті збитки, які нанесені Російською Федерацією.

Ми тягнемо з цим законом. Ми не рахуємо збитки, громадяни не можуть зрозуміти, як це зробити, а також ми втрачаємо шанс задокументувати ці збитки і потім отримати їх як репарації від Російської Федерації.

Отже, колеги, ми закликаємо виконавчу владу, а також усіх нас зосередитися на чотирьох основних пунктах. Перше – це житло для громадян. Це тепло для громадян Це школи і соціальна інфраструктура. І четверте – це робота. Люди втрачають роботу, люди втрачають зарплату, відповідно економіка зупиняється і зупиняється можливість сплачувати як комунальні, так й інші платежі нашими громадянами.

Тому, будь ласка, давайте все-таки зосередимося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ірина Володимирівна Геращенко. Чи "Європейська солідарність", хто від вас?

Іванна Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка, Іванна Орестівна.

 

10:05:44

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, на жодну мить не припиняються російські звірства. І зараз у ці хвилини триває рятувальна операція в Білгороді-Дністровському на Одещині, коли рятувальники дістають із-під завалів жертв чергової атаки російської ракети.

Ми бачимо, що це ціна нашого вибору за свободу і за незалежність, і за демократію. Не маючи успіху на полі бою, російські війська намагаються тероризувати нас і залякати нас цим терором.

Але я хочу відповісти на це словами автора першої в світі Конституції Пилипа Орлика: "Хоч би які великі були московські насильства, вони не дають москалям жодного законного права на Україну". І цим словам, колеги, 300 років – і не кілька місяців.

І саме стільки йде і триває наша боротьба з Москвою. І це не просто боротьба двох народів, бо це боротьба цивілізацій, боротьба між добром і злом. І від нас зараз із вами, від нашої мобілізації, від наших спільних зусиль і спільної боротьби залежить, чи ми виживемо і чи зможемо реалізувати ту мрію, до якої ми вже так наблизилися.

Тому ми як "Європейська солідарність", доклавшись як державники не лише протягом 115 днів, а й попередні вісім років до отримання історичного рішення Європейської ради про надання нам статусу кандидатства до вступу в Європейський Союз. Звертаємося до вас, колеги, ми не можемо мати іншого шляху, окрім як запроваджувати якісно, негайно і швидко євроінтеграційні реформи.

Страшні втрати, яких ми зазнаємо, накладають на нас колосальну відповідальність, бо на фронті зараз гинуть кращі чоловіки і жінки, позиція яких допомагала нам рухати країну до змін. Ми маємо спільно потроїти наші з вами зусилля і ця робота має початися вже зараз. І щойно ми чули з вами, як пані Урсула, Президентка Європейської комісії нагадала нам про це. Давайте не вдавати того, що ми чогось не розуміємо, бо ми маємо зараз, вже негайно, призначити нових очільників, незалежних очільників і в САП, і  НАБУ. Маємо продовжити антикорупційні реформи, маємо врахувати висновки Венеційської комісії для реалізації закону і окремих законів. Маємо враховувати думку опозиції, будувати сильні незалежні інституції і забезпечувати баланс влади. Тільки так ми переможемо і зможемо закінчити те, що почали під час Революції Гідності 14-го року, і забезпечити вступ України і до Європейського Союзу, і до НАТО.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

"Батьківщина", Сергій Власенко.

 

10:08:52

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, 128 днів іде в Україні війна, 128 днів українці платять найвищу ціну за кандидатство на вступ в Європейський Союз. Українці віддають власні життя, захищаючи європейський вибір, захищаючи європейський континент, роблять це самовіддано, роблять це звитяжно, роблять це кожного дня, кожної години, кожної секунди. Україна стала кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Ми маємо домашнє завдання, і перший пункт цього домашнього завдання, він записаний в Рекомендаціях Європейської комісії, і про це згадала сьогодні пані Президент Урсула фон дер Ляєн, – це боротьба з корупцією. Натомість, що нам пропонують? Нам пропонують не боротися з корупцією. Нам пропонують абсолютно інші речі.

Сьогодні колеги із монобільшості говорили про приватизацію лісів, яку нам пропонують для того, щоб не боротися з корупцією. У нас є друга оборудка, абсолютно жахлива оборудка – це 264 мільярди для НАК "Нафтогазу України", які пропонують просто в корупційний спосіб провести через цю компанію. І з яких, до речі, замість того, щоб розбиратися з тими боргами, які є в Нафтогазі, які були створені корупційним шляхом за період цієї влади, нам пропонують їх просто списати.

Що таке 264 мільярди? Це 8 крейсерів типу "Москва", це 55 літаків     F-16, це 50 батарей "Залізний купол", це 900 танків М1 "Абрамс", це 1500 байрактарів, це 32 тисячі джавелінів. Замість того, щоб придбати все це, нам пропонують абсолютно некоректну, абсолютно комерційну, абсолютно корупційну оборудку.

В Україні достатньо власного газу. На жаль, із України виїхало близько 7 мільйонів людей. На жаль, в Україні частина промисловості сьогодні знаходиться на окупованих територіях. Тому абсолютно очевидно, що власного газу достатньо для забезпечення і населення, і промисловості, і газової безпеки України, газової незалежності України. На жаль, нам пропонують абсолютно інші речі.

До речі, в чому я не погоджуюся з пані Президентом Єврокомісії: європейський шлях України почався не в 14-му році, європейський шлях України почався з Майдану 2004 року. Тоді люди вийшли за європейські цінності. Так, тоді була перерва на темні часи Януковича. Але європейський шлях України почався з 2004 року. Тому давайте не перетворимося завдяки корупції, завдяки всьому іншому, давайте не перетворимося на країну, яка є кандидатом до Європейського Союзу з 99-го року і, на жаль, так і не стала членом Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Довіра", Бакунець, будь ласка.

 

10:12:09

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Сьогодні з цієї високої трибуни слід ще раз і ще раз зазначити, що Україна бореться за свій ціннісний вибір, Україна бореться за те, аби бути в цій сім'ї вольній, новій, в цій родині демократичних європейських держав. Сьогодні, коли нарешті в залі Верховної Ради України замайорів поряд з синьо-жовтим українським стягом стяг Європейського Союзу, однозначно перехоплює душу кожного. Але за цей важливий історичний момент хочеться подякувати усім українцям, насамперед захисникам і захисницям, тим людям, котрі вже понад 8 років і понад 128 днів широкомасштабної війни віддають найдорожче – своє життя, ризикують своїм найголовнішим серцем, в котрому є любов до цієї проєвропейської України. Ми дякуємо воїнам славнозвісної королівської 24-ї бригади. Ми дякуємо воїнам 63-ї, 80-ї бригади. Ми також дякуємо і мужнім захисникам територіальної оборони 103-ї бригади, котрі не побоюючись, поїхали на фронт і мужньо захищають цей проєвропейський вибір. Тому низький уклін нашим захисникам і захисницям. Низький уклін усім українцям, котрі спричинилися для того, аби ми отримали цей важливий статус кандидата до родини держав Європейського Союзу.

Звичайно ж, перед нами ще багато завдань. І після енергетичного безвізу, після транспортного безвізу нас чекає митний безвіз, промисловий безвіз, нас чекає ще багато кроків. Однак сьогодні, звертаючись до уряду, хочеться сказати, що точно не на часі робити корпоратизацію, приватизацію лісів. Весь зал однозначно проти цього, аби в військовий час так абсолютно непублічно змінювати управління в лісовій галузі.

Тому ми закликаємо уряд, аби все ж таки не змінювати керівництво, не змінювати управління лісової галузі в цей військовий час. Ми однозначно готуємо звернення до Кабміну, звернення до Президента України для того, аби звернули…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І у нас є перерва із заміною на виступ, "За майбутнє" і "Слуга народу".

Олексій Мовчан, будь ласка.

 

10:15:28

МОВЧАН О.В.

Шановні колеги, дорогі українці! 27 червня російська терористична федерація здійснила черговий акт насилля над цивільним об'єктом   торговельним центром "Амстор" в моєму рідному мирному Кременчуці. Вони випустили 12-метрову балістичну ракету із 900 кілограмами  вибухівки по магазинах "Сільпо", "Comfy", "Будинку іграшок", аптеці "Доброго дня", магазинам парфумерії, одягу та зоомагазину.

Кременчужани мали традиції ходити в Амстор із дітьми, купувати подарунки до Нового року,  до дня народження, для кременчужан  це спогади дитинства і мрії про майбутнє. Рашисти вмить все це знищили. Родини втратили своїх дітей, рідних і близьких. Їх більше не має, їх знищили 12-метровою балістичною ракетою – мирних цивільних людей, які просто жили, спалили заживо.

Сьогодні Амстор в Кременчуці став відомим на весь світ, але занадто дорогою ціною: понад 20 підтверджених загиблих, понад 30 зниклих безвісти, понад 60 поранених і 25 госпіталізованих. Роботи з пошуку жертв ще тривають.

У ці дні, поки відбувається розбір завалів знищеного Амстору, над Кременчуком нависає туман жаху та надії. Жаху від того, що багато хто не зміг в той страшний день додзвонитися до мами, тата чи коханої людини, яких може відпустив вранці на роботу чи за кормом для домашніх улюбленців. І надії, бо багато хто вірить до останнього, що їх рідні все ще живі. На жаль, багато загиблих можна ідентифікувати лише за допомогою ДНК-тесту, взятого із решток тіл. Там було пекло на землі, в Амсторі плавилися метал та скло.

Після цієї страшної трагедії і того, що я бачив на місці подій і в очах родичів загиблих, Росію недостатньо визнати державою-терористом. Світ мав це зробити до 24 лютого, до 27 червня, коли вони влучили у торгівельний центр "Амстор", і до сьогодні, коли вони обстріляли мирні будинки Одеської області. Зараз світ має терориста стратити, інакше наступні балістичні ракети, які запускатиме країна-терорист, будуть по Pentagon Mall або по Galeries Lafayette в Парижі. Ми цього ніколи не пробачимо і не забудемо.

Попрошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять про всіх, хто загинув в день страшного теракту в Кременчуці, хто загинув сьогодні вночі в Одеській області і хто загинув за Україну в цій страшній війні.

(Хвилина мовчання)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:18:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, переходимо... Перед тим, як перейти до розгляду питань порядку денного…

Ще, будь ласка, Олександр Сергійович, оголошення.

 

10:19:08

КОРНІЄНКО О.С.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про входження народного депутата Україна Яковенка Євгена Геннадійовича до складу депутатської групи "Відновлення України".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України пропоную провести сигнальне голосування для прогнозування результатів голосування питань порядку денного. Прошу народних депутатів приготуватися і взяти участь у сигнальному голосуванні і натиснути на зелену кнопку "За".  Я нагадую, що необхідно, утримуючи сенсорну кнопку, натиснути зелену кнопку "За" і утримувати ці дві кнопки одночасно до кінця голосування, тобто до появи результатів на табло.

Шановні колеги, прошу приготуватися до сигнального голосування. Шановні колеги, займіть свої місця, сигнальне голосування. Прошу голосувати.

 

10:20:19

За-255

Зрозуміло. Дякую.

Тому, шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Перелік питань був попередньо узгоджений Погоджувальною радою і  наданий вам, тому почнемо з першого.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця і давайте утримувати тишу в залі, щоб всіх було нормально чути, щоб все, за що ми голосуємо, було зрозуміло і ви приймали рішення відповідно своїй волі і волевиявлення. Шановні колеги, прошу ще раз запросити всіх народних депутатів в зал, ми починаємо працювати по порядку денному.

Шановні колеги, ми погодились, що ми починаємо з тих питань, які практично не потребують обговорення або потребують комплексного обговорення. Тому, шановні колеги, починаємо з питання 7503. Ми домовились розглянути його без обговорення, але нам треба провести низку голосувань.

Тому я оголошую розгляд питання проекту Постанови про здійснення начальниками Кремінської і Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (7503). 

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:22:01

За-284

Рішення прийнято.

Я ставлю питання прийняти в цілому проект Постанови про здійснення начальниками Кремінської, Рубіжанської міських військових адміністрацій… Перепрошую.  Проект Постанови про здійснення начальниками Кремінської, Рубіжанської міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (реєстраційний номер проекту 7503) прийняти в цілому.  Прошу голосувати.

 

10:22:48

За-281

Рішення прийнято. Прийнято в цілому.

Шановні колеги, далі ми домовлялися, у нас йде низка євроінтеграційних законів, ми обговорюємо тільки два з них, решту голосуємо без обговорення. І то ми домовлялися, що перший ми обговорюємо, другий даємо просто виступити авторам, хто бажає, а далі голосуємо без обговорення.

Тому я переходжу до розгляду законопроекту 6464 та альтернативного йому 6464-1. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.  Прошу голосувати.

 

10:23:45

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я запрошую до слова першого заступника міністра економіки України Кудіна Дениса Ігоровича. Будь ласка, Денисе Ігоровичу. Просили виступити чи ні?

Шановні колеги, ви не будете проти, якщо тільки два – за, два – проти, без виступів? Добре. Спасибі.

Дякуємо за виступ вам. Сідайте, будь ласка. Самий такий зрозумілий. Спасибі.

Тому, шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти.

Будь ласка, В'ятрович Володимир Михайлович, фракція "Європейська солідарність".

 

10:24:40

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Кубіву Степану Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степан Іванович Кубів, будь ласка.

 

10:24:49

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Дійсно сьогодні реально і особливо зараз бачити у порядку денному і приймати рішення, які  наближають законодавство України до стандартів законодавства Європейського Союзу – це є дуже важливий історичний крок.

Друге. Коли особливо мова йде про законодавство у сфері інтелектуальної власності, ми бачимо збалансований чіткий і прозорий механізм захисту прав на інтелектуальну власність, а це є ознака високого рівня розвитку держави, права і людини.

Разом з тим у період воєнного часу приймати такі рішення є особливо непросто, а реально складно, але цей необхідний процес, який ми  сьогодні повинні робити.

Друге. Обидва законопроекти, і урядовий 6464 та альтернативний до нього, є в однаковій мірі потрібні у  нашому русі в напрямку європейської інтеграції. І оскільки ми хочемо імплементувати п'ять важливих статей Угоди про асоціацію, з точки зору комплексності підходу  законопроект 6464 є кращим, він був проголосований на комітеті.

Водночас до другого читання ми повинні і доцільно врахувати зауваження Комітету з європейської інтеграції стосовно необхідності повного врахування положень статті 242 Угоди про асоціацію, а також врахувати зауваження ГНЕУ.

Загалом фракція політичної партії "Європейська солідарність" буде підтримувати даний законопроект за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Будь ласка, я запрошую до слова народного депутата Папієва Михайла Миколайович, депутатська група "Платформа за життя та мир".

 

10:26:49

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України!

Сьогодні відбулася історична подія в залі, в пленарному залі Верховної Ради України, і якраз внесення було прапору Європейського Союзу. Оці законодавчі акти, які розглядаємо ми, в тому числі і поточний законопроект, вони є якраз і зобов'язаннями України по імплементації європейського законодавства.

Сьогодні і Президентом України, і нашою високою гостею пані президенткою Європейської комісії було чітко і ясно зазначено, що будуть законопроекти, які не всім будуть подобатися і які нам все рівно необхідно приймати для того, щоби наші кроки до європейської спільноти були більш рішучими. І саме тому ми будемо голосувати цей законопроект в першому читанні, наша депутатська група, і будемо подавати свої пропозиції до другого читання.

І, пане Голово, я звертаюсь до вас. Зараз відбувається якась незрозуміла епопея з дипломатичними паспортами народних депутатів України. Я дуже просив би вас, пане Голово, направити міністру закордонних справ роз'яснення регламентного комітету від 4 жовтня 2017 року стосовно Закону України "Про статус народного депутата України" і використання народними депутатами дипломатичних паспортів, це якраз роз'яснення було по зверненню народного депутата Власенка, і щоби міністр закордонних справ знав, що законодавство України, воно вище, ніж якісь забаганки чиновників. 

Я дуже просив би вас чітко і ясно поставити на місце і щоби зрозуміли, що Кабінет Міністрів, він підзвітний Верховній Раді України, а не Верховна Рада України підзвітна і підконтрольна Міністерству закордонних справ. Я дуже просив би, щоби оці європейські норми, вони чітко усвідомили, а якщо ні,  щоб ви їм, ну, якось, якось доступно ці питання роз'яснили.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, якраз Сергій Володимирович Власенко, прошу, фракція "Батьківщина".

 

10:29:02

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Ми обговорюємо зараз два законопроекти по суті: 6464 і 5552 з усіма альтернативними.

Шановні колеги, дійсно, сьогодні ми внесли в цю залу прапор Європейського Союзу, зафіксувавши те, що Україна отримала статус кандидата до Європейського Союзу. Дійсно, ми маємо домашнє завдання. Дійсно, ми повинні його виконати, ми повинні його виконати якнайшвидше, щоб не повторити долю країн, які з кінця 90-х років кандидують до складу Європейського Союзу, так і не зумівши стати повноцінними членами Європейського Союзу. Для цього ми повинні якісно виконувати наше домашнє завдання. Для цього ми не повинні породжувати і плодити корупцію, а навпаки, боротися з корупцією, як про це зазначено в рекомендаціях Європейської комісії, а також як про це сьогодні говорила Президент Європейської комісії пані Урсула фон дер Ляєн.

На жаль, запропоновані законопроекти 6464 і 6464-1 не відповідають вимогам ані Угоди про асоціацію, про що говорили колеги (стаття 242), ані низці європейських директив. Ми вважаємо, що і на перше читання необхідно вносити законопроекти, які повністю відповідають вимогам законодавства Європейського Союзу.

Що стосується 5552, то ми би підтримали законопроект нашої колеги пані віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк, який, на наш погляд, значно краще, більш повно, при всій повазі до інших авторів, але який більш повно, більш чітко відображає і регулює ситуації з авторським правом і точно не порушує провідних європейських директив.

Звичайно, я би вас закликав підтримати 5552-3, але я розумію, що настрій інший. А за таких умов в першому читанні "Батьківщина" утримається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Клименко Юлії Леонідівні, фракція політичної партії "Голос".

 

10:31:25

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Дякую, що включили мікрофон.

Власне кажучи,  я би хотіла сказати, що в законопроекті 6464, є один ще альтернативний – 6464-1, і, власне кажучи, і ми, і весь бізнес в Україні підтримує 6464-1, а не основний законопроект, який запропонований зараз в залі для голосування.

Тому закликаємо вас все-таки найкращі частини з альтернативного законопроекту взяти, перенести між першим і другим читанням в 6464, основний законопроект, для того, щоб він, дійсно, відповідав директиві, тому що він набагато… він ще далеко від євроінтеграції і від директиви  Євросоюзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. Переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я прошу всіх зараз одну хвилинку уваги. Займіть свої місця.

Шановні колеги, цей прапор, який ми встановили в залі Верховної Ради,   це не просто велика радість і забаганка, це велика відповідальність кожного з нас. І на кожному засіданні ми будемо голосувати відповідні євроінтеграційні  закони, і тому я прошу з максимальною відповідальністю віднестися до  голосувань за ці законопроекти. Тому я переходжу до оголошення…

Шановні колеги, прошу, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті  116 Регламенту проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності (реєстраційний номер 6464).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:33:53

За-260

Рішення прийнято.

Дякую, колеги. Йдемо далі.

Це перший євроінтеграційний закон, який прийнятий за основу після встановлення прапору Європейського Союзу. Вітаю, колеги! За основу поки.

Наступний, теж у нас низка законопроектів:  5552, 5552-1, 5552-2, 5552-3, 5552-4,  це проект Закону про авторське право і суміжні права.

Ми домовилися, що ми не будемо обговорювати. Але наполягають автори на виступі, да? Добре, тоді тільки виступ авторів, які бажають,  і переходимо до голосування.

Тому перший законопроект. Слово надається народній депутатці України Буймістер Людмилі Анатоліївні. Будь ласка.

 

10:34:52

БУЙМІСТЕР Л.А.

Шановні колеги, сьогодні наше засідання розпочалося з приємної, але й сумної водночас події. Ми, дійсно, отримали статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Але нам довелося заплатити дуже високу ціну за цей статус. Наші захисники та захисниці та весь народ України платять сьогодні людськими життями. І це наш обов'язок з вами приймати законопроекти, які наближують повноцінне членство в Європейському Союзі. І щоб це були не назви законопроектів, а по суті, як сказав Президент України сьогодні в цій залі, ці закони впливали позитивно на розвиток української економіки та українського суспільства.

Я дуже часто чула від наших партнерів на Заході, що Україна протягом тридцяти років була країною-піратом, не захищала авторські права і не ставила пріоритетом для себе захист талантів, а ми дуже талановита нація.

Сьогодні ми повинні це змінити. Тому сьогодні ми повинні за основу підтримати цей законопроект. Але це ще не кінець. Перед нами буде ще дуже велика робота, аби узгодити всі положення законопроекту 5552 із законодавством Європейського Союзу, щоб вони дійсно працювали. І ми готові зробити цю роботу якнайшвидше, не в турборежимі, а в якісному режимі співпраці між усіма гілками влади.

Тож є домовленість, що комітет доопрацює до другого читання всі правки разом з Міністерством економіки. І ми зробимо дійсно якісну реформу, на яку заслуговує Україна, на яку заслуговують всі, хто в Україні сьогодні щось створює, будь-то культурний продукт або інші винаходи.

Дуже вам дякую. І прошу підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:37:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується Руслан Олексійович  Стефанчук по законопроекту 5552-1.

 

10:37:14

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні народні депутати, я представляю від імені великої кількості народних депутатів України альтернативний законопроект 5552-1 про авторське право і суміжні права. В чому його відмінність від інших законопроектів? Насамперед до його залучення було... до нього була залучена велика кількість народних депутатів України, які безпосередньо працювали над його положеннями.

По-друге, була залучена велика кількість вчених, які адаптували усі директиви Європейського Союзу в даний законодавчий акт.

По-третє, він не руйнує існуючу систему права інтелектуальної власності, а тільки доповнює її. Він не втручається в процес ліквідації державної організації українське авторство, агентство з авторських і суміжних прав. Він не пропонує приєднати державну організацію до національного органу інтелектуальної власності, він вибудовує нову систему у відповідності до тих рішень, які вже були прийняті в цій залі і до єдиної політики інтелектуальної власності.  

Тому я дуже вдячний комітету, що саме цей законопроект був рекомендований для прийняття в залі. Шановні колеги, це дуже важливе рішення, яке ми приймемо разом, тому що інтелектуальна власність – це та частина, на яку особливо прискіпливу увагу буде звертати весь Європейський Союз, і це та частина законодавства, яка потребує максимальної адаптації до aсquis communautaire.

Тому, шановні колеги, я прошу і закликаю вас підтримати позицію великої кількості народних депутатів, які розробляли і підписали цей законодавчий акт.

Дякую, колеги. І сподіваюсь на підтримку. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Руслан Олексійович.

Олена Костівна, будь ласка. У вас який номер? Номер після В’ятровича. Добре. Будь ласка.

 

СТЕФАНЧУК Р.О.  В’ятрович тоді. Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович. У вас 5552-2, да? 

 

10:39:12

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня, шановні колеги! У дні широкомасштабної російської агресії наш парламент врешті повернувся до питань захисту української культури. У цій залі нещодавно ухвалені дуже важливі законопроекти, які спрямовані на захист української музики, української книги. Я сподіваюся, що вже незабаром Президент підпише їх.

Український культурний продукт створюють і розвивають та просувають національні автори, виконавці, фахівці різних креативних індустрій. У цьому світі вже усталено, що фінансові моделі та гарантії інтересів творців забезпечуються передусім через інститут авторського права. Але, на жаль, так досі не було в Україні. Знаю це і як народний депутат, і як автор на власному досвіді.

У совєтські часі українські автори були позбавлені можливості самостійно управляти своїми авторськими правами, і системи авторського права не існувало. На жаль, ми ще щойно починаємо створювати її уже після проголошення незалежності в 91-му році.

Якщо йдеться конкретно про ці законопроекти, які ми сьогодні розглядаємо, то вони створять повагу та економічні стимули для праці українських творців, а також гарантії захисту їх прав. Автори, виконавці та інші законні правовласники отримають нарешті гарантоване право на справедливу винагороду.

Що стосується саме мого законопроект як альтернативного, чим він відрізняється від того, який підтримав комітет, 5552-2? Я вважаю, що він є більш функціональним для підготовки другого читання, ніж той, який підтримав комітет, оскільки вже містить зміни до всіх профільних законопроектів у сфері інтелектуальної власності, тобто дозволяє швидко і ефективно вирішувати базові проблеми у сфері інтелектуальної власності в Україні.

Реформа у сфері інтелектуальної власності – важливий елемент нашої інтеграції в ЄС, про це сьогодні вже говорилося, тому дуже добре, що ми сьогодні його ухвалюємо. Але важливо також і пам'ятати про важливі європейські цінності такі, як свобода слова. Тому повернення в ефір телеканалів "Еспресо", "Прямий" і "5" – це не просто припинення брутального беззаконня, яке досі панує в Україні, це той крок, який скоротить наш шлях від кандидатства до членства в ЄС, це той крок, який врешті-решт пришвидшить наше повернення до Європи, повернення додому.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олена Костівна.

 

10:41:34

КОНДРАТЮК О.К.

Шановні колеги, доброго дня всім! Знаєте, дійсно, парадоксальна ситуація, оскільки в Україні стільки талановитих людей, які не мають справедливої винагороди до цих пір. І ми повинні констатувати той факт, і подякувати всім абсолютно зараз творчим людям, співакам, акторам. Причому це ж не тільки, хто займається зараз масовим шоу-бізнесом, це дуже багато творчих колективів, які встали зараз на захист України. Мало того, вони об'єдналися всі в протидії російській агресії і російським наративам, які були завжди тут притаманні в Україні і розсіювалися.

Сфера інтелектуальної власності – це одна з тих сфер, яка потребує абсолютного регулювання і захисту. Мені дуже приємно, що в минулому скликанні ми прийняли базовий закон, який говорив про ефективність управління організації колективного управління і захисту якраз прав авторів. І відповідно до всіх директив, і ми сьогодні дуже багато говоримо про європейські цінності, про європейські директиви, нам треба провести абсолютно все законодавство до єдиного цілого. Мало того, воно повинно було, мало б узгоджуватися не тільки законами і всіма нормами законодавчими, а також як буде управлятися далі ця сфера. Тобто це дуже багато буде залежати від Міністерства економіки, хто буде координувати ці дії. Тому що, я ще раз хочу повторитися, що справедлива винагорода, яку вимагають абсолютно всі творчі люди, вона повинна бути здійснена в Україні.

Я би хотіла подякувати також авторам, які доєдналися до нашого альтернативного законопроекту, зокрема Марії Іоновій. Ми багато пропрацювали  з нею якраз напрацювань, які ми маємо. Ми дуже би хотіли, щоб дійсно була створена робоча група при комітеті профільному. І ми абсолютно підтримуємо за основу прийняти сьогодні закон, щоб рухатися далі. І вимагаємо від того, щоб робоча група працювала дуже і дуже прозоро.

Дуже дякую.

 

10:43:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від Міністерства економіки  Кудін Денис Ігорович. Будь ласка.

 

10:43:48

КУДІН Д.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Уряд розробив альтернативний законопроект до того, який зараз розглядається. Це фактично перегляд і осучаснення положень Закону про авторське право і суміжні права. Сьогодні ключовий виклик – це цифрова економіка і посилення її розвитку. Відповідно більшість положень цього закону спрямовані саме для того, щоб Україна посилювала охорону авторських прав в сфері цифрової економіки. Сім основних положень, про які йдеться в цьому законі. 

Перше. Це спрощення для правовласників процедури вилучення нелегального контенту на вебсайтах і поширення цієї продукції на всі об'єкти авторського права і суміжних прав.

Друге. Це автоматичне набуття роботодавцями і замовниками прав на комп'ютерні програми і бази даних, створені як службові твори або в рамках виконання договорів замовлення. Це дуже важливо для українських IT-компаній.

Третє. Це запровадження спеціального режиму охорони неоригінальних баз даних, в тому числі і створених за допомогою штучного інтелекту, традиційних виражень культури. 

Четверте. Це врегулювання специфічних випадків реалізації авторського права для ефективної комерціалізації творчого продукту.

П'яте. Забезпечення довготривалої комерційної цінності музичних записів через збільшення стоку дії суміжних прав виконавців з 50 до 70 років.

І, нарешті, врегулювання порядку укладення поширених в інтернеті ліцензійних договорів на основі публічної пропозиції.

В будь-якому випадку пропонуємо прийняти за основу, з подальшим доопрацюванням. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення законопроектів, переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Шановні колеги, я б все ж таки просив,  щоб ми не розпорошували голоси по євроінтеграційних законах, і давайте проголосуємо так, щоб підтримати напрямок європейської інтеграції.

Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 проект Закону про авторське право і суміжні права (номер закону 5552-1).

Шановні колеги, готові голосувати? Шановні колеги, прошу народних депутатів голосувати.

 

10:46:46

За-276

Рішення прийнято.

Дякую, колеги, дякую за підтримку.

Наступний законопроект, і ми домовилися голосувати без обговорення, і тому прошу не розходитися.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу законопроект 6244, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Це ще один євроінтеграційний Закон 6244. Приймаємо за основу.

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:47:34

За-275

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Наступний законопроект 5616, це теж єврозаконопроект. Я пропоную також, ми домовилися без обговорення.

Тому я ставлю одразу пропозицію прийняти за основу проект Закону про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів (реєстраційний номер 5616).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:48:29

За-297

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 6478, теж без обговорення, це теж євроінтеграційний законопроект, проект Закону про водовідведення стічних вод населених пунктів.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про водовідведення стічних вод населених пунктів (реєстраційний номер 6478).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:49:10

За-272

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, також ми домовились  без обговорення проголосувати низку ратифікацій.

Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Протоколу про право, що застосовується до зобов'язань про утримання (реєстраційний номер проекту 0127). Приймаємо за основу і в цілому.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:49:53

За-298

Рішення прийнято.  Закон прийнято в цілому.

Наступний законопроект – це проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами (номер 0130). Ми домовились прийняти його без обговорення.

Тому я ставлю  пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про скасування легалізації документів, складених дипломатичними агентами чи консульськими посадовими особами (реєстраційний номер 0130).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:50:46

За-297

Рішення прийнято.

Наступний проект Закону 0131. Це проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах. Ми теж  домовились прийняти рішення без обговорення.

Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах (реєстраційний номер 0131).

Шановні колеги, прошу голосувати.

 

10:51:33

За-295

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 0132. Це проект Закону про ратифікацію Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах. Ми теж домовилися без обговорення.

Тому я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про ратифікацію Конвенції про визначення та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (реєстраційний номер 0132).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:52:16

За-296

Рішення прийнято.

Далі, шановні колеги, 7404. Ми теж домовилися без обговорення за основу. Правильно?

Тому, шановні колеги, проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення судочинства в умовах воєнного стану (7404).

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного. Прошу голосувати.

 

10:52:55

За-258

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо здійснення судочинства в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 7404).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:53:25

За-246

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є ще пропозиція скоротити наполовину строки щодо подачі поправок до другого читання.

Шановні колеги, ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подання пропозицій і поправок до другого читання. Прошу, до прийнятого тільки-що законопроекту 7404.

Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:54:02

За-240

Рішення прийнято. Дякую.

Йдемо далі. 7426, теж ми домовлялися без обговорення. Це проект Закону про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України про посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень.

Я спочатку ставлю пропозицію включити 7426 до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:54:39

За-286

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень (7426).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:55:12

За-270

Рішення прийнято.

І, шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 7426.

Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:55:40

За-259

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступні законопроекти… А, в нас наступний з обговоренням, це друге читання, 7310.

Ми домовлялися, що ми надамо… Зараз, секундочку, в мене ходи записані… Власенко, 3 хвилини, і переходимо до голосування за цей законопроект.

Будь ласка, Сергій Володимирович Власенко, 3 хвилини, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів не розходитися.

 

10:56:16

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Насправді ідеологія законопроекту правильна: під час війни треба встановлювати спрощені механізми встановлення фактів смерті і народження.

Це абсолютно правильний законопроект, правильно його комітет в цій частині доопрацював, правильно, що застосував спеціальну процедуру. Але єдина проблема полягає в тому, що не можна розповсюджувати це правило на всю територію України, як це пропонується законопроектом. Тому що ситуація відрізняється: встановлювати факт народження або смерті в окупованому Херсоні, на території Донецької, Луганської областей, на території інших областей або в Чернігівській області під час окупації – це одна процедура, а встановлення факту народження і смерті в місті Львові – це абсолютно інша процедура.

Навколо цього законопроекту ходило багато міфів, і принаймні це висвітлила дискусія в профільному комітеті. Деякі колеги не зовсім знайомі з нинішніми процедурами. Тобто сьогодні для того, щоб вам встановити факт народження і смерті в Україні, вам не треба нікуди їхати. Якщо у вас дитина  народилася десь, ви можете це зробити в іншому місці в Україні. У нас в цьому плані працюють органи реєстрації цивільного стану за принципом, по суті, екстериторіальності, тобто ви це можете зробити будь-де. Єдине питання – це перелік документів, які ви повинні подати і так далі.

Тому я ще раз кажу, для тих, хто переїхав з окупованих територій, для тих, хто переїхав з тих територій, де ведуться бойові дії, а відповідно не працюють  органи реєстрації цивільного стану, там треба, лише там треба створювати спеціальні процедури.

До чого тут абсолютно мирний Ужгород? До чого тут абсолютно мирний Львів? Так, я розумію, що прилітає всюди, мені колеги говорили на комітеті, але це питання не про те, куди прилітає. Це питання про те, де реально працюють державні українські інституції, це питання там, де в повному обсязі відновлений по суті суверенітет української держави, там не треба створювати спрощених процедур, навпаки там треба працювати по нормальних стандартних процедурах, нема з цим жодних проблем. А там, де є території окуповані, або там, де зруйновано можливість або була зруйнована можливість для органів державної влади встановлювати такі факти, там потрібно створювати спеціальні процедури.

Тому, шановні колеги, ще раз, я не закликаю голосувати проти цього законопроекту або підтримати його, кожен визначиться сам, але, на жаль, логіки в цьому законопроекті… вона частково є, але частково вона відсутня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Народні депутати, займіть свої місця, ми переходимо до прийняття рішення.

Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстраційний номер 7310).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:00:08

За-264

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Шановні колеги, наступний теж у нас без обговорення, не розходьтеся. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (7315).

Шановні колеги, я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії законопроект 7315.

 

11:00:48

За-235

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстраційний номер 7315). Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:01:21

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний – з обговоренням. Це законопроект 7316, проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального  кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану).

Я ставлю пропозицію включити це питання до порядку денного сесії.

 

11:02:03

За-261

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:02:25

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми домовлялися: два – за, два – проти. І голосуємо. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Народні депутати, прошу далеко  не розходитися, тому що через хвилин десять ми голосуємо. Будь ласка,  запишіться: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату Ар'єву Володимиру Ігоревичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:02:52

АР’ЄВ В.І.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Петрович Князевич, будь ласка.

 

11:03:00

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Насправді, цей законопроект – це була така, знаєте, поспішна реакція на ті події, які відбувалися в лютому-березні. І тому наші колеги в квітні місяці його і зареєстрували.

На превеликий жаль, він на той момент, напевне, мав якусь хоча би логіку в своїй реєстрації, хоча те, що знаходиться всередині, воно відверто суперечить і Конституції, і низці кодексів в чинній редакції. Але вже зараз, в липні місяці, приймати такі закони, мені здається, абсолютно нелогічно, оскільки життя показало, що судова система працює. Вона працює в належному стані, і ті застороги, які містяться в цьому законі, вони відсутні зараз на цей момент.

До прикладу. Давати можливість апеляційно-касаційним інстанціям без повідомлення сторін  в письмовому розгляді розглядати всі справи – це грубе порушення і звуження конституційних прав на судовий захист, передбачений 22 статтею Конституції. Ми не можемо допустити вже зараз, тим більше, що на практиці виявилося, що такої проблеми не існує.

Так само, і слава богу, не існує проблеми того, що будуть відсутні на роботі, наприклад, секретарі судових засідань. І замість них мали виконувати їхні повноваження будь-хто з апарату суду, чи вони могли це здійснювати дистанційно.

Такої проблеми немає, вони працюють. І в судах ми не бачимо жодних скарг ні з боку сторін, ні з боку відповідно судових органів щодо відсутності на роботі працівників судів.

Те саме стосується можливості повідомлення через месенджери про учасників судового засідання, про час судового засідання й інші повідомлення. І в разі, якщо людина просто отримала меседж, а не подивилася, але вважається, що той, хто відправляв судді, зафіксував момент, коли це повідомлення було отримано відповідним адресатом, він належним чином є повідомленим.

Ми розуміємо, що в умовах воєнного стану це надзвичайно серйозна проблема, тому що далеко не в усіх регіонах, навіть у тих, в яких безпосередньо не ведуться воєнні дії, належним чином працює зв'язок, працюють месенджери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бабію Роману Вячеславовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:05:13

БАБІЙ Р.В.

Шановні колеги, суди у нас продовжують працювати дійсно в умовах воєнного стану. Але цим законопроектом ми намагаємося привести правила здійснення судочинства у відповідність до воєнного стану, який ми зараз маємо, полегшити певні процедури і спростити.

По-перше, щодо окремих питань, які піднімаються. Да, дійсно ми спрощуємо процедуру, пропонуємо спростити процедуру повідомлення. В той же час процесуальні строки і процесуальні дії будуть відбуватися і здійснюватися судом лише тоді, коли особа підтвердить про те, що вона отримала повідомлення в месенджері, есемес або іншим чином.

Також пропонується спростити певні судові процедури через розширення сфери застосування письмового провадження. Воно, в принципі, є в адмінпроцесі, але пропонується розширити в цивільному і господарському процесах.

І знову ж таки це письмове провадження, воно застосовується судом, проте сторона має повне право за своїм клопотанням вийти із письмового спрощеного провадження. Якщо вона хоче бути присутня в судовому засіданні, вона приходить в судове засідання і слухається справа в загальному порядку. Також пропонуються певні процедури, які були застосовані нами, правила, які застосовані нами були  в COVID, поширити також на воєнний чи надзвичайний стан.

Колеги, я прошу підтримати законопроект в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, далі, будь ласка, замість Цимбалюка Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина". Після цього Колтунович Олександр Сергійович. І після цього голосуємо.

Прошу запросити народних депутатів до зали. І надаю слово Сергію Володимировичу. Будь ласка.

 

11:07:09

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Сьогодні в день внесення в український парламент прапору Європейського Союзу  я хочу зазначити, що європейський вибір – це не про корупцію на лісах і не про корупцію в Нафтогазі. Європейський вибір – це про забезпечення прав громадян. І в першу чергу одне із фундаментальних прав – це на судовий захист. Оце про європейський вибір, а все інше – це казки на користь діточок, розумієте.

В цей день приймати законопроект, який, я погоджуюсь з колегами, є сумнівним з точки зору Конституції і суттєво звужує права громадян на судовий захист, є вкрай неприпустимим. Тобто ми сьогодні позбавляємо громадян або обмежуємо права громадян на справедливий суд. Скільки років ми критикували Конституційний Суд за те, що 99 відсотків справ, які вони розглядали, вони розглядали в письмовому провадженні, непрозоро, некоректно, без підзвітності суспільству. А зараз ми пропонуємо це саме зробити для касаційних інстанцій.

Тобто що це таке? Це покращення правосуддя? Це полегшення доступу людей до правосуддя чи це чергові механізми, які потім будуть використовуватися так, як сьогодні використовується 615 стаття Кримінального процесуального кодексу в новій редакції шляхом зловживань, шляхом позбавлення людей базових прав. "Батьківщина" завжди відстоювала європейський вибір. "Батьківщина" завжди відстоювала незалежність судової гілки влади. Ми погоджуємося з тим, що сьогодні судова гілка влади під час війни працює. Звичайно, вона працює не так, як у мирний час, але вона працює. І цей законопроект, можливо, я погоджуюся з колегами, був би актуальним у лютому. Сьогодні треба голосувати проти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя і мир".

 

11:09:18

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Голово, я прошу передати слово Григорію Мамці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Мамці. Будь ласка, Григорій Миколайович Мамка.

 

11:09:26

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, ну, я  все-таки хотів би повідомити про два законопроекти – це 7315, який ми проголосували в першому читанні, і 7316, який ми розглядаємо на даний час. Цими законопроектами трохи є невнормованість – воєнний час та надзвичайний час. Цими законопроектами ми дозволяємо суду, ми всі, розуміючи про те, що військовий стан закінчиться, введеться надзвичайний стан, тобто це вже постійний ритм роботи суду. Але ритм роботи суду, він не заключається в тому, щоб спросити процедуру розгляду. А нам необхідно думати, як спростити процедуру звернення громадян до суду, розгляд об'єктивної справи по суті, а не підв'язуватися під карантинні заходи і порівнювати військовий стан з карантинними заходами СOVID. А у нас що, СOVID закінчився чи карантин закінчився? Давайте все-таки розберемося, яку процедуру і в зв'язку з чим ми запускаємо, і чому ми можемо пояснити, як спростити звернення до суду і все інше.

Ми будемо утримуватися по цьому законопроекту, тому що рахуємо, що в такому вигляді він працювати не буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного та надзвичайного стану) (реєстраційний номер 7316).

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:11:47

За-208

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, на повторне перше відправляємо, так? Ставлю пропозицію…  (Шум у залі)  Що-що? Секундочку, зараз.

Шановні колеги, є пропозиція відправити на повторне перше читання законопроект 7316. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:12:40

За-211

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це останнє рішення, яке я можу поставити. Якщо воно не буде прийнято, законопроект буде вважатися відхиленим. Тому давайте може повернемо на доопрацювання, колеги. Я попрошу, давайте, щоб не втратити в цій сесії, якщо можливо буде необхідність цього…

Ставлю пропозицію повернути суб'єкту на доопрацювання законопроект 7316. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:13:23

За-216

Законопроект вважається відхиленим. Дякую, колеги.

Шановні колеги, а можу я попросити народних депутатів не бігати в момент останніх голосувань, а бути на своїх місцях, тому що кожен ваш спринт – це втрачені голоси для законопроекту, це втрачена робота Верховної Ради України, тому що хтось не добігає останню 20-метрівку в житті.

Шановні колеги, 6306, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги. Це друге читання. У мене є лист від Власенка, який просить сім поправок поставити на… Давайте так, свої поправки хтось буде ставити на врахування? Ніхто. Власенко просить сім поставити на підтвердження і просить замінити це на 2 хвилини виступу.

Сергій Володимирович, будь ласка. Прошу сюди, ви ставайте сюди.

 

11:14:18

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний пане Голово, насправді цей  законопроект – це, по суті, з одного боку, продовження абсолютно ганебної реформи імені "доктора смерть" Уляни Супрун, а, з другого боку, це спроба узурпувати контроль над лікарнями. В цьому законопроекті є низка поправок, які абсолютно не відповідають  ні законодавству, ні здоровому глузду.

Я знаю, що колеги мої хочуть поставити на підтвердження іще додатково до мого виступу поправку номер 14, яка надає можливість сьогодні по всій країні обласним військовим адміністраціям, по суті, без будь-яких причин або за надуманими причинами звільняти головних лікарів обласних лікарень зі своєї роботи.

На наше переконання, це є абсолютно все неправильним. Нам треба, говорячи про медичну реформу, про реальну медичну реформу,  в день, коли внесли прапор Європейського Союзу, нам треба брати кращі практики Європейського Союзу і говорити про страхову медицину, а не займатися профанаціями на кшталт того, що нам пропонують.

Назвіть мені, будь ласка, будь-яку країну Європейського Союзу, де працює та абракадабра, яку зараз нам пропихують вчергове під виглядом медичної реформи? Де є госпітальні округи, де є ліквідація частини медичних закладів, де це все працює, окрім хворобливої уяви тих реформаторів, які це реформували?

До речі, я хочу нагадати, що і в передвиборчій програмі кандидата в Президенти Володимира Зеленського і в передвиборчій програмі фракції "Слуга народу" стоїть затвердження і утвердження страхової медицини в Україні. Оце є європейський напрямок, оце є європейський вектор розвитку реформи медичної галузі. Тому "Батьківщина" не буде підтримувати цей законопроект в цілому.

Пане Голово, але я прошу вас, якщо з колег ніхто не підтримає, поставити на підтвердження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, я зрозумів, буде ще на підтвердження 14 поправка. Правильно я розумію?

Батенко підходив, да? Батенко Тарас Іванович.

 

11:16:39

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги! Я хочу сказати, що по законопроекту ми працювали довго і з міністерством, і профільним комітетом. Дякую Михайлу Борисовичу і міністерству, які врахували низку наших зауважень. Але ми будемо підтримувати законопроект, попри те, що є дискусія щодо нього в цілому.

Але щодо поправки, я прошу поставити на підтвердження поправку номер 14, яка дає право уряду запроваджувати тимчасові адміністрації у державних або комунальних закладах охорони здоров'я на території, де введено воєнний стан, тобто фактично на всій території України.

Друзі, ми говоримо про те, що є проблемні лікарні, де немає лікарів, але є в цілому ситуація в державі, де можуть бути зловживання цим процесом. Тому я вважаю, що комітету треба було доопрацювати цю поправку, вичистити її, забрати всю територію України, виділити окремо тимчасово окуповані території України, тоді б ця проблема була знята. А так, в такому вигляді ми не можемо голосувати за цю поправку. І просимо її поставити на підтвердження, поправка номер 14.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Іванович.

Я надам слово Михайлу Борисовичу від комітету і після цього запрошую народних депутатів в зал, тому що будемо голосувати за 14 поправку, яку будуть ставити на підтвердження.

Будь ласка, Михайло Борисович, аргументація.

 

11:17:53

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Дякую, Руслан Олексійович. По-перше,  хотів би подякувати фракції "За майбутнє" за конструктив.

Що стосується 14 поправки, Тарас Іванович, там трішки ви кажете про те, але не зовсім. 14 поправка не дає повноважень військово-цивільним адміністраціям, вона дає повноваження уряду призначити в лікарню головного лікаря, якщо головний лікар втік навіть з Києва. Сьогодні в Києві не вистачає чотирьох головних лікарів, які поїхали начебто в евакуацію, не вистачає в Харкові, а там нема військових дій, в Чернігові, де нема окупованих територій.

Тому, шановні колеги, я дуже прошу надати уряду України, колегіальному органу, можливість призначати тимчасово виконуючих обов'язки керівників лікарень, коли йде війна в країні.

Дякую. І дякую, і прошу підтримати закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 14 поправка, ставлю її на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:19:13

За-215

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, тепер ставимо законопроект в цілому. Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги (реєстраційний номер проекту 6306).

Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:19:59

За-248

Рішення прийнято. Закон прийнято в цілому.

Шановні колеги, наступний законопроект у нас 6199. У нас є певна кількість поправок, але Пузійчук замість 12 своїх поправок просить 2 хвилини на виступ і після цього будемо голосувати.

Будь ласка,  Пузійчук.

 

11:20:22

ПУЗІЙЧУК А.В.

Дякую, шановний головуючий. Андрій Пузійчук, фракція  "Батьківщина", Житомирщина.

Шановні колеги, цей закон, він правильний, але він є технічним та унормовує технічні питання. Українське суспільство сьогодні чекає рішення Конституційного Суду стосовно статусу земель сільськогосподарського призначення, хоче почути відповідь на питання, чи може продаватися українська земля. І тому перед тим, як розглядати такі законопроекти, потрібно отримати ключове рішення Конституційного Суду.

Два роки в Конституційному Суді знаходиться подання  "Батьківщини" про визнання неконституційним закону про продаж української землі. Але, на жаль, два роки немає рішення Конституційного Суду, і це ваша відповідальність, шановні колеги з монобільшості. Сьогодні під час виступу президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила про необхідність забезпечення роботи всіх судових гілок влади, в тому числі Конституційного Суду. І, шановна монобільшість, ви сьогодні маєте абсолютну владу та маєте забезпечити безперебійну роботу Конституційного Суду, який повинен в достатньо розумні терміни розглядати подання народних депутатів, в тому числі стосовно таких важливих питань, як подання "Батьківщини" стосовно статусу землі сільськогосподарського призначення. Чи може продаватися українська земля, особливо сьогодні, під час війни?

А стосовно цього законопроекту, то "Батьківщина" утримується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, можемо приходити до прийняття рішення. Чи буде ще хтось бажати підтримати свої поправки чи поставити на підтвердження… на врахування свої чи на підтвердження інші? Немає. Тоді переходимо до прийняття рішення.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій в процесі набуття прав на земельні ділянки (реєстраційний номер 6199).

Готові голосувати? Готові, шановні колеги, ще раз, прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками? Готов, так? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:23:17

За-221

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ну що, на повторне друге тоді? Я ставлю пропозицію відправити на повторне друге читання законопроект 6199. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:23:56

За-219

Рішення не прийнято.

Все, закон провалений. Дякую.

Переходимо до наступного питання. Далі ми домовлялися два законопроекти пов'язаних по статистиці: 5886 – ми з обговоренням, 5108 – без обговорення. (Шум у залі) Один, я ж сказав: 5886 – з обговоренням, 5108 – без обговорення.

Тоді переходимо до 5886, це проект Закону України про офіційну статистику. Я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою.

 

11:25:02

За-228

Рішення прийнято. Розглядаємо по скороченій процедурі.

Ще раз: ми зараз знаходимося в розгляді питання 5886, хто забув. Добре?

Йдемо далі. Ми домовлялися: два – за, два – проти  і голосуємо. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається Степану Івановичу Кубіву, "Європейська солідарність".

 

11:25:54

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, колеги, слово прошу передати пані Іванні Климпуш-Цинцадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.

 

11:26:13

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні колеги, безумовно, дуже потрібний законопроект і дійсно частково враховує директиву Європейського Союзу і потенційно може перенести нас на новий рівень зібрання, аналізу статистичних даних. Тому важливо його принаймні в першому читанні ухвалити і далі доопрацьовувати заради того, щоби він перестав бути таким "сирим", яким він є на даний момент. Тому що в ньому є багато незрозумілих положень, суперечливих положень, досить розмитих формулювань, несистемно використаної термінології, а місцями є пряме заперечення одних норм іншим.

Тому для нас важливо, щоб ми максимально з вами в контексті отримання нашого кандидатського статусу і сьогоднішніх таких закликів і обіцянок максимально врахували директиви, якими керуються країни Європейського Союзу при зборі статистичних даних, зокрема, прошу звернути увагу профільний комітет, що необхідно врахувати Регламент 1922/206 і врахувати всі позиції, які стосуються гендерної рівності і збору... збору відповідної інформації для відповідного аналізу.

Дуже дякую. І ми в першому читанні будемо його підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович.

 

11:27:46

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний Руслане Олексійовичу.

Ну, знову я ще раз підкреслюю, шановні колеги, європейський вибір України – це не шахрайство, це не корупція, це не маніпуляція з даними. Європейський вибір – це про права людини і про забезпечення відображення якихось реальних речей. Це не прості Закони про статистику, в цих Законах про статистику з'являються речі, яких раніше не було, зокрема, можливість проведення перепису населення за допомогою електронних комунікацій, тобто електронний перепис населення. З'являються інші механізми, які можуть допомогти маніпулювати із статистикою, зокрема, зникає статистика з державних закупівель, її просто прибирають.

Напевно, отримувати статистику, інформацію по державних закупівлях в європейській країні непотрібно. Напевно, треба це завести в тінь і почати там робити якісь маніпуляції.

Дійсно, ці два законопроекти не відповідають низці європейських директив, тому говорити про те, що ці законопроекти приймаються на виконання нашого статусу кандидата, абсолютно неможливо.

Саме тому "Батьківщина" як проєвропейська політична сила не може підтримувати навіть в першому читанні законопроекти, які порушують дороговкази, надані директивами Європейського Союзу. Якщо хтось готовий із проєвропейських партій до компромісу, це, звичайно, їх святе право. Але коли мова йде про європейські директиви, про права людей, про право на отримання чесної, справедливої, достовірної статистичної інформації, "Батьківщина" буде захищати права громадян до останнього.

Знову-таки, я би хотів сказати, що нашу домашню роботу як кандидатів до Європейського Союзу ми повинні виконувати якісно, навіть на рівні законів першого читання. Низку законів сьогодні вже прийняли із згадуванням 116 статті, що свідчить про неякісну підготовку цих законопроектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Клименко Юлії Леонідівні, фракція "Голос".

 

11:29:55

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Шановні колеги, законопроекти 5886 і 5108 обидва стосуються статистичних даних, статистичної діяльності. Я хочу вам сказати, що оскільки вибір ми зробили: ми стали кандидатом і рухаємося до членства, - то ми повинні з вами перш за все найкращі практики Європейського Союзу, в тому числі Євростату, імплементувати в наше законодавство. Не видумувати велосипед, не придумувати додаткові проблеми, які потім стануть нам на заваді для інтеграції в Європейський Союз, а саме взяти директиву Європейського Союзу, імплементувати її в це законодавство, а також найкращі практики, які існують в Європейському Союзі. Якщо ми цього робити не будемо, нашій статистиці ніхто не буде довіряти, безумовно, і тоді це буде відображатися на показниках України, починаючи від валового національного продукту, закінчуючи доходом на душу населення.

Тому я вас дуже-дуже прошу, будь ласка, давайте ці законопроекти все-таки доопрацюємо, і щоби вони відповідали вимогам Євростату і вимогам Директиви  Європейського Союзу, що на даний момент це, на жаль, не так.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Олександру Сергійовичу Колтуновичу, "Платформа за життя і мир". Будь ласка.

 

11:31:17

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую,  шановний Руслан Олексійович. Дивіться, це дуже великий документ, насправді комплексний: 5108 і 5886.  Обидва закони стосуються статистичної діяльності.

Я зараз зверну увагу. Виключно  було вже сказано про позитив, я зверну увагу на той негатив, який є в цьому документі, в 5886. Це Закон про офіційну статистику.

Всі ми працюємо з статистичними даними. Дивіться, є ключові норми, які неприйнятні. Перше – проектом включено норму щодо реєстру респондентів статистичних спостережень.  Друге – запроваджується поняття експериментальної і відмінної від офіційної статистики. Яка це така "експериментальна статистика"?

Наступне. Виключені норми про забезпечення доступності, гласності і відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання.  Тобто буде приховуватися і методологія, окрема статистична інформація, яким чином вона збиралася, підраховувалася і так далі. Це теж неприйнятний момент.

Наступний момент. З обов'язків  виключена норма аналізувати соціально-економічні, демографічні та екологічні явища і процеси.

Мені, чесно кажучи, дуже дивно бачити такі дані, коли ми, ну в першу чергу, Державна служба статистики України, її сайт надає нам повноту інформації щодо усіх соціально-економічних параметрів, які у нас є в країні. тобто теж норма є, на мій погляд, неприйнятною.

Далі. Запроваджується Національна рада з питань статистики. Теж незрозуміло, для чого.

Виключено норми щодо забезпечення рівного доступу користувачів до статистичної інформації та оприлюднення основних положень статистичної методології.

Також статистична інформація, створення якої не передбачено шляхом державних статистичних спостережень, відтепер не належить до офіційної державної статистики.

На мій погляд, всі ці норми говорять  про те, що цей  закон необхідно відправляти… проект закону на доопрацювання, тому що в даному випадку ми отримаємо звуження інформаційного… інформації в загальному просторі, що унеможливить нашу повноцінну роботу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення законопроекту. Прошу народних депутатів зайняти свої місця. Переходимо  до прийняття рішення. Шановні народні депутати, займіть свої місця. Шановні колеги, важливий законопроект, причому зауважень багато слушних. Давайте все-таки справимо між першим і другим читанням, у мене пропозиція, якщо це можливо, прошу підтримати.

Давайте так, я ставлю на голосування проект Закону про офіційну статистику, пропозицію прийняти за основу законопроект 5886. Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:34:23

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми домовлялися без обговорення одразу 5108, тому що вони пов'язані певним чином. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної діяльності.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної діяльності (реєстраційний номер 5108).

Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:35:02

За-249

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Далі у нас законопроект 7370 разом з альтернативним 7370-1. Це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Ми на Погоджувальній раді сказали, що будемо його з обговоренням. Тому я спочатку прошу проголосувати про включення цих законопроектів до порядку денного сесії. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:35:45

За-237

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:36:06

За-234

Рішення прийнято.

Ми домовлялися: два – за, два – проти, так? Два – за, два – проти. Прошу записатись: два – за, два – проти.

Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція "Європейська солідарність".

 

11:36:35

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Геращенко, будь ласка.

 

11:36:45

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, ви знаєте, ми всі, я думаю, під сильним враженням від виступу шановної Президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка побудувала свій виступ на принципах. І мені здається, що коли ми говоримо про те, що маємо зосередити діяльність українського парламенту на адаптації нашого законодавства до європейського законодавства – це дуже правильно, тільки це має бути не фасадна, а справжня адаптація, яка має базуватись на принципах.

Так от, зараз ми розглядаємо законопроект, який в череді інших законопроектів, на жаль, посилює функції не демократичної, а поліцейської і репресивної держави. І нас лякає насправді, що от складається таке відчуття...  Колеги, я прошу сісти вас, щоб було видно, хто виступає. Колеги! Я прошу президію звернути зараз увагу на те, що... Я перепрошую...

 

КОНДРАТЮК О.К.  Колеги, займіть свої місця, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Голово, я до вас зверталась під час свого виступу раз п'ять, тому що мене перекривали. Прошу додати мені, будь ласка, 30 секунд до виступу. Мій виступ перекривали переді мною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас дуже добре чули, Ірина Володимирівна. Я спілкувався з бійцем, вибачте.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Мене не було ні чутно, ні видно, я перепрошую, да, і я не могла зосередитись на виступі, тому що насправді в цій залі відсутня достатньо політична культура навіть, коли опозицію перекривають спинами постійно. І мені здається, президія мала б звертати по-європейськи на це увагу. Такого в жодному європейському парламенті немає. Дякую.

А тепер повернуся до законопроекту. Дуже важливо звернути увагу, що Європейський Союз – це цінності. І у нас є відчуття, що воєнний стан сподобався владі, не тільки тому що зараз війна, а тому що під шумок можна посилити функції поліцейської, репресивної держави. Ось цей законопроект стосується саме посилення функцій поліцейської і репресивної держави.

Ми дякуємо комітету, який переглянув певні його положення, і за рекомендацією опозиційних фракцій ліквідували там положення, які посилюють...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Бондар Віктор Васильович, партія "За майбутнє". Будь ласка.

 

11:38:56

БОНДАР В.В.

Прошу передати слово Батенку Тарасу Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Батенко Тарас Іванович, будь ласка.

 

11:39:02

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, ми будемо підтримувати цей законопроект. Тим більше, що в рамках засідань Погоджувальної ради фактично на вимогу представників різних фракцій і депутатських груп вдалося зняти норми щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 4 місяці. Комітет нас почув. Дякую пану голові комітету. І відповідно є позитивні норми цього законопроекту, які дозволили забезпечити оперативне і ефективне розслідування злочинів в умовах воєнного стану, особливо в тих регіонах, де проводяться активні бойові дії або максимально наближені до них.

Тому відповідно я вважаю, що ці норми законопроекту вони на часі. Ми пропонуємо підтримати його за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається народному депутату Бурмічу Анатолію Петровичу, депутатська група "Відновлення України". Після цього Власенко і після цього переходимо до голосування.

Бурміч, будь ласка.

 

11:40:04

БУРМІЧ А.П.

Прошу передати слово народному депутату Дмитруку Артему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Дмитрук, будь ласка. Будь ласка, Дмитрук є в залі?

 

11:40:19

ДМИТРУК А.Г.

Шановні колеги, необхідність змін до Кримінального процесуального кодексу сьогодні нам диктує сама реальність, адже досудове розслідування в умовах воєнного стану та гострої стадії війни практично неможливо здійснювати за звичайними нормами і процедурами, що застосовуються у мирний час. Деякі з них просто втрачають сенс в умовах, коли, наприклад, причина настання смерті є очевидною – конкретні бойові дії російських військовослужбовців проти українського мирного населення.

Застосування звичайних правових норм досудового розслідування в умовах воєнного часу також призводить до величезного навантаження на уповноважені органи, які не встигають виконувати усі свої обов'язки. Цими змінами пропонується удосконалити і спростити відповідні норми на період воєнного стану.

Група "Відновлення України" закликає колег прийняти цей законопроект у першому читанні та врахувати усі зауваження до другого читання.  Прошу підтримати, колеги.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович. І після цього переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

11:41:46

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. Вже майже три роки цій владі, але ми все очікуємо, знаєте, якусь комплексну реформу судової і правоохоронної системи. Натомість ми отримуємо якісь, знаєте, закони, які просто, як заплатка, якусь дірку латають. Я хочу нагадати, що у нас вже скільки, 2,5 роки не працює ВККС? Вже майне рік не працює ВРП. У нас проблеми, що би хто не говорив, але проблеми в правоохоронній системі.

До речі, цей законопроект вчергове торкався славнозвісної статті 615, яку я сьогодні вже згадував, якою, на жаль, прокурори системно зловживають. Але я дуже сподіваюся на реакцію керівництва Генеральної прокуратури на ці зловживання і практичні висновки. Бо абсолютно ненормальна історія, коли прокурор, по суті, без нікого при працюючому суді приймає рішення про арешт людини, а потім в суді говорить про те, що цей суд не працював неділю, і тому прокурор таке рішення прийняв по 615 статті.

От такий виступ зробив, припустимо, перший заступник прокурора Подільського району пан Тахтаров в одній з фальшованих прокуратурою... ну, не прокуратурою, а окремими працівниками прокуратури в кримінальному провадженні.

Я вдячний комітету за те, що найбільш контраверсійну норму прибрали навіть до першого читання. Але я ще раз підкреслю, ми очікуємо не якихось латкових законопроектів, які просто латають ті проблеми, які вилазять кожної хвилини і кожної секунди. Ми від монобільшості продовжуємо очікувати системних законопроектів по реформі судової системи, по продовженню реформи прокуратури і по продовженню реформи тих органів, про які згадувала сьогодні Президент Європейської комісії пані Урсула фон дер Ляєн.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми обговорили це питання. Прошу народних депутатів зайняти свої місця, переходимо до прийняття рішень.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету та з доопрацюванням положень відповідно до частини першої статті 116 проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану (реєстраційний номер проекту 7370).

Шановні колеги, готові голосувати? Готові голосувати, шановні колеги, які стоять спиною і говорять по телефонах? Прошу народних депутатів голосувати.    

 

11:44:56

За-238

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки подачі пропозицій і поправок для підготовки до другого читання законопроекту 7370. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:45:25

За-228

Рішення прийнято. 

(Шум у залі)  Ви б ще на той  гарно  проголосували,  ціни б вам не було. Дякую.

Шановні колеги… Рішення прийнято, 228 – за.  

Наступні два законопроекти – це так звані блокуючі постанови 5688-П, 5689-П. Переходимо до першого.

5688-П: проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України про створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво". Відповідно до 48 статті, він розглядається за процедурою скороченою, тому одразу переходимо до доповіді.

Я запрошую до доповіді автора постанови ініціативної, ініціатора народного депутата України Цимбалюка Михайла Михайловича, будь ласка.

 

11:46:32

ЦИМБАЛЮК М.М.

Дякую. Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".

Шановний пане Голово! Шановна президія! Шановні народні депутати! Ми з Юлією Тимошенко зареєстрували проект Постанови за номером 5622 щодо скасування голосування про так званий Закон "Про індустріальні парки". Якщо пам'ятає і хто вивчав історію, новітню історію України, то діючий схожий закон вже був на території нашої держави, з 2001 року по 2005 рік він працював. І за статистикою, тільки у 2002 році ВВП зменшилося на 3,4 відсотка саме завдяки дії цього закону, який до речі, на думку авторів, мав звільнити від оподаткування всіх видів податків, в тому числі і місцевих, земельних податків, податків і сплат щодо інфраструктурних речей тих підприємств, які будуть працювати на території створення індустріального парку.

Я не думаю, що у разі ухвалення і підписання Президентом цього законопроекту в Україну почнуть поступати інвестиції. Тому що насамперед, вірячи у Збройні Сили України, тільки перемога перед агресією Росії у війні може дати приплив інвестицій в нашу державу. Цей законопроект  в разі ухвалення він створює велику корупційну складову стосовно дій так званих...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Михайлович. Так, перепрошую.

Шановні колеги, деякі колеги хотіли з обговоренням, тому я прошу записатися тільки тих, хто хоче виступити з обговоренням, для того щоб скоротити час для розгляду цих питань.

Будь ласка,  записуємося: два – за, два – проти, але записуйтесь тільки ті, хто хоче виступити.

Будь ласка, слово надається Ар'єву Володимиру Ігоровичу, фракція "Європейська солідарність".

 

11:49:18

АР’ЄВ В.І.

Із задоволенням передаю слово Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка.

 

11:49:32

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, мені здається, що ми, приймаючи в другому читанні цей проект закону, висловили всі зауваження, вони є критичними, сподіваюсь, що Президент не підпише цей закон.

Я собі зробила таку вибірку і хотіла би, щоб її взяла з собою делегація, яка буде 4 і 5 липня на заході в Лугано в Швейцарії. Я хотіла би, щоб вони всі взяли з собою інформацію щодо того, які пільгові системи в Україні вже діють. Я не  знаю, з якою програмою ще поїде наш уряд, що може ще запропонувати, якщо в країні останнім часом прийнято стільки змін, про які чи то не можуть працювати з ними і напрацювати підзаконні акти, чи то є якісь інші причини, але спільнота навколо України знає про це і не інвестує в Україну. Отже, причина якась в іншому від того, що ви пропонуєте.

Я хочу все-таки повернутися до того, що сьогодні, пане Голово Верховної Ради, тут в залі ми мали би обговорювати програму економічного розвитку чи то програму залучення інвестицій, з якою ваш уряд все ж таки від'їжджає для її якраз презентації міжнародній спільноті. Чому ми, українці, які живемо тут працюємо і сплачуємо податки, не знаємо про ті речі, з якими їде наш уряд? Це чому так відбувається, ми знову робимо для когось, а не для себе?

Я ще раз хочу закликати, все ж таки рахуватися з парламентом, почути те, що сказала Урсула фон дер Ляєн, про те, що ми тут обговорюємо з вами, ми приймаємо рішення, а не десь і не за нас.

Тому вимагаю все ж таки розгляду ініціатив в парламенті. Призначте, будь ласка, сьогодні-завтра зустріч…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Цимбалюку Михайлу Михайловичу, фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:51:44

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина".

Шановні колеги, дозвольте продовжити. Мені видається, що цей законопроект буде працювати так, як нині в Україні працюють "інвестиційні няні". Де ті "няні"? Чи знову вирішують "дяді"?  Через те, що важливо, в продовження слів шановної Ніни Южаніної, що для того, щоб у державу йшли інвестиції, треба елементарно створити умови, так званий інвестиційний клімат, завершити реформи судової, про які говорив Сергій Власенко. Потрібно, нарешті, призначити антикорупційного прокурора, керівника НАБУ і проводити ті реформи, щоб сьогодні правоохоронні органи стояли на сторожі права, а не були репресивними органами або так званими силовими структурами.

Через те, шановні народні депутати, ми пропонуємо підтримати проект постанови щодо скасування цього закону. В іншому разі це не буде інвестиційний клімат і не індустріальні парки, це будуть чергові офшорні зони або чорні діри.

У 2005 році уряд Тимошенко скасував вже дію схожого закону, і тільки після того бюджет реально почав поповнюватися і всі були в рівних умовах, незалежно де зареєстроване підприємство на території України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Колтунович Олександр Сергійович, "Платформа за життя та мир".

 

11:53:46

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Ну, безумовно, було сказано багато слушних слів щодо схематозних речей, які були проголосовані в базовому законі, вони потім трансформувалися у внесення змін до Податкового і Митного кодексу.

Але разом з тим я хотів би… От не погоджуюсь з доповідачем щодо того, що у 2002 році – і я на це звернув увагу, можливо, колеги менш звернули увагу – що в нас було падіння валового внутрішнього продукту. Я хотів би сказати, що взагалі-то період 2002-2004 років в історії України – це період, коли зафіксовані найвищі темпи економічного зростання. І я це підтверджу даними Державної служби статистики України щодо того, тому що у 2002 році, порахував Держстат, зростання ВВП – плюс 4,1 відсотка. Коли замінили методологію, порахували – плюс 5,2 там з урахуванням реального ВВП, в третьому році – плюс 8,5, і в 2004 – плюс 12,4 відсотка зростання річного ВВП.

Да, тоді працював інший закон, він був відмінний від цього, але це теж необхідно знати і це теж необхідно рахувати для того, щоб ми з вами розуміли, які економічні інструменти використовувалися, якою була економічна політика для того, щоб у нас було прискорене економічне зростання валового внутрішнього продукту.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Клименко Юлія Леонідівна, і після цього переходимо до прийняття рішення. Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Будь ласка, Юлія Леонідівна.

 

11:55:20

КЛИМЕНКО Ю.Л.

Прошу передати слово Рущишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Рущишин.

 

11:55:28

РУЩИШИН Я.І.

Вітаю, шановні колеги! Дуже дякую ініціатору цієї постанови Михайлові Цимбалюку за ініціативу з цього приводу. Але я б хотів висловити трошки іншу думку. Я розумію мотивацію, з якою це було прийнято, і я розумію, я пам'ятаю часи, коли під вільні економічні зони ввозилися... під два станки ввозилися ешелони м'яса чи чогось іншого. Але я не можу погодитися із цим і ось чому.

Шановний Михайло Цимбалюк дуже добре знає Львівську область. В Львівській області є два прекрасних міста –  Новояворівськ і Новий Розділ, які створені в свій час під виробниче об'єднання "Сірка". Так от, ці міста відрізняються дуже сильно собою. На жаль, посеред Нового Роздолу є будинки з битими шибками всередині, в мене там була фабрика і я досить часто буваю в цьому місті. А в Новояворівську я був два тижні тому і запитався, а чого ж у вас таке процвітаюче місто і будови нові постійно будуються, будуються? І вони мені відповіли: бо в нас була вільна економічна зона.

Отже ж, до чого я веду? Я хочу сказати, що в часи, коли основним активом в економіці стають люди, а не вугілля чи нафта, чи будь-які інші корисні копалини, чи територія, коли активом стають таланти, тоді країни починають створювати спеціальні юрисдикції для тих талантів, щоб вони збігалися. І вони створюють також і інвестиційні, і комунікаційні можливості. І якраз індустріальні парки є концентрацією цих можливостей для таких людей. Без індустріальних парків нам годі говорити про будь-яку конкуренцію в світовій економіці, ми не затягнемо навіть сюди будь-кого, навіть в мирні часи, якщо ми не будемо мати хоча б цих інструментів. Але цього ще недостатньо, тому прошу провалити ці...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, готуємося до голосування. Ставиться пропозиція прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво" (реєстраційний номер Постанови 5688-П). Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:58:30

За-45

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми домовлялися, оскільки друга постанова по тому самому, ми одразу голосуємо другу постанову. Ми обговорили одразу дві.

Тому, шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в цілому проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво (реєстраційний номер проекту Постанови 5689-П). Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:59:20

За-52

Рішення не прийнято.

Постанови вважаються відхиленими, закони вільні для підписання. Ми зняли блокувальні постанови.

Шановні колеги, далі у нас проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (7491). Ми домовлялися без обговорення, але нам треба дати слово пану Бакумову, який заявить конфлікт інтересів.

Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

12:00:01

БАКУМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні колеги, я публічно оголошую про конфлікт інтересів. Він зумовлений виключно тим, що у проекті постанови міститься те, що обрати мене головою відповідної комісії. Сам же я буду брати участь в обговоренні і ухваленні рішення з цього питання, з приводу створення комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, одразу переходимо до прийняття рішення.

Добре, тоді, якщо можна, Олександр Сергійович Бакумов, декілька слів, про що комісія, і голосуємо. Олександр Сергійович Бакумов. 2 хвилини, будь ласка.

 

12:00:35

БАКУМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні колеги! Звичайними словами, ця комісія – це  lus ad bellum – право у війні або право збройного конфлікту. Для переважної кількості держав світу  це право є мертвим, адже воно набирає чинності тільки з початком збройного конфлікту і регулює поведінку воюючих сторін. В умовах збройної агресії Росії проти України для кожного українця це право стало живим.

Зухвалі дії Російської Федерації, які порушують закони та звичаї ведення війни, зокрема ракетні та артилерійські удари по цивільних об'єктах, об'єктах, необхідних для виживання цивільного населення, медичних установах, культурних цінностях, використання прихованого чи дистанційного мінування, некерованих боєприпасів є суттєвим порушенням норм міжнародного гуманітарного права. А суттєве порушення цих норм є воєнними злочинами у міжнародному праві, які не мають строків давності.

Створення комісії необхідне для: дотримання вимог МГП щодо засобів та методів ведення війни або так званого права Гааги; друге – це захисту осіб, що не беруть чи припинили участь у збройних діях, жертв конфлікту (це цивільне населення, військовополонені, поранені і хворі особи), так зване право Женеви. 

Комісія буде займатися  питаннями воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду і злочинів агресії.

Ми будемо опрацьовувати механізми  максимально  ефективної співпраці з міжнародними інституціями, у тому числі Міжнародним кримінальним судом з метою притягнення  воєнних злочинців держави-агресора до відповідальності.

Ми – вільний народ, який визнає і поважає цінності цивілізованого світу. Гуманізм, людиноцентризм і подальший розвиток громадянського  суспільства  є нашої метою. Ми прагнемо миру і обмеження насильства, але будемо захищатися всіма дозволеними засобами і методами.

Дякую за увагу і прошу підтримати проект постанови.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 7491).

Готові голосувати, шановні колеги? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:03:15

За-277

Рішення прийнято в цілому.

Шановні колеги, у нас залишився ще один законопроект, і після цього кадрове питання. 7251: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин.

Наскільки в мене є інформація, на Михайла Михайловича Цимбалюка – 27 поправок. Він просить 5 хвилин виступу, і після цього переходимо до голосування. Одну секундочку, 27 поправок, 5 хвилин – ми так домовилися.

Будь ласка, Ірина Володимирівна, що ви ще? І ще знімає всі поправки Ніна Петрівна, в неї теж близько двадцяти поправок і 5 хвилин. Тобто два по 5 – і переходимо до голосування.

Будь ласка, Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка, 5 хвилин.

 

12:04:24

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановні колеги, насправді по законопроекту 7251 в комітеті була створена робоча група. І я хотів би подякувати всім учасникам її, до якої входили народні депутати, представники Кабінету Міністрів, профспілки, роботодавці, представники громадськості. І ніби знайшли майже консенсус до завершення роботи робочої групи. І пропозиції були винесені на засідання комітету.

Комітет рекомендував підтримати і проголосувати у другому читанні і в цілому. Але ми з Юлією Тимошенко, Вадимом Івченком і ще рядом народних депутатів від фракції подавали свої пропозиції. Як озвучив Голова Верховної Ради, 27 правок не були враховані.

До завершення роботи робочої групи, в принципі, залишилися декілька проблемних питань, із-за яких фракція "Батьківщина" не може підтримати в другому читанні і в цілому, тому що цим законопроектом вносяться зміни до ряду законів, які будуть діяти і після завершення воєнного стану. Саме такі кроки, на нашу думку, загальної лібералізації трудового законодавства, що в умовах воєнного стану працівники і так поставлені у важкі умови праці, є неприпустимо.

Наступна річ. За цим законопроектом передбачається виключити статтю 81 Кодексу законів про працю: право на щорічну відпустку у разі переведення на інше місце роботи за бажанням працівників, переведених на роботу з одного підприємства, установи чи організації, які не використали за попереднім місцем своєї праці повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за нею грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.

Також виключається таку статтю, 83-ю, Кодексу законів про працю, що у разі переведення працівника на роботу в інше підприємство, установу, організацію грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок того підприємства, куди він перейшов працювати. Також змінюється чинна норма статті 115 законів про працю та стаття 21 Закону України "Про відпустки", що заробітна плата працівника за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Норма в такій редакції: заробітна плати за весь час відпустки виплачується до початку відпустки. Те, що діє зараз. Якщо інше не передбачене законодавством або трудовим договором.

Також виключається чинна норма статті 9 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Пропонують в такій редакції: працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених  статтею 8 цього закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, також направляти у відрядження.

На завершення ще раз хочу сказати, що до другого читання те, що вдалося удосконалити, воно було зроблено за підтримки профспілок і роботодавців. На жаль, є ті речі, які я озвучив, які не дають нам підстави вважати, що цей законопроект у разі ухвалення буде збалансований, бо є, ще раз підкреслюю, норми, зміни трудового законодавства, які будуть діяти після завершення воєнного стану. Це неприпустимо. Це те, з чим ми боролися ще до оголошення війни Росією Україні. Ми вважаємо, що неприпустимо під час воєнного стану ухвалювати такі норми законів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, 5 хвилин. І після цього прошу запросити народних депутатів до залу, будемо голосувати.

Будь ласка, Ніно Петрівно.

 

12:09:36

ЮЖАНІНА Н.П.

Пане Голово, виступаючи попередній раз, пане Голово Верховної Ради, я вас все-таки просила, щоб ви знайшли можливість для депутатів Верховної Ради, ваших колег, знайти час і послухати план відновлення України, з яким їде делегація до Лугано. Якщо можна, організуйте, будь ласка, щоб ми також були в курсі справи.

Щодо цього проекту закону. Зрозумійте, будь ласка, насправді проект і всі питання, які в ньому піднімаються, непрості. Тому що, з одного боку, є роботодавці, а це економіка України, яка зараз стагнує, яка не може витримати додаткового навантаження. А з іншого боку, це наші громадяни, які зараз знаходяться за межами України, це жінки з дітьми, які є найманими працівниками і щодо них виникає величезна купа питань. І коли ви з трибуни Верховної Ради всі говорите, що нам треба зробити максимум дій і прийняти зміни, щоб кожна людина, яка зараз тимчасово переміщена чи знаходиться за межами України, знала, що ми її чекаємо в Україні. Що ті 6 мільйонів жінок, які з дітьми знаходяться за межами України, вони зможуть повернутися в Україну і у них буде місце роботи. І коли ви чуєте роботодавців, які справді знесилені і не мають можливості тримати робочі місця, то почуйте, будь ласка, і людей, і завдання країни. Працездатне населення для нас навагу золота. Ми маємо розуміти, що це ті люди, які будуть відновлювати економіку України.

Тому ми пропонували заборону в період дії воєнного стану звільнення чи вивільнення з ініціативи роботодавця працівника, який у період дії такого воєнного стану виїхав за межі території України або який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, та надання обов'язкової відпустки за заявою працівника без збереження заробітної плати на період військового стану.

Роботодавці не погодилися з  такою  нормою, тому що військовий стан у нас немає обмеження, і вони вважають, і чомусь і комітет пішов на те, щоб знайти компромісний варіант, щоб роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов'язковому порядку надавав йому відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеної в заяві, але не більше 90 календарних днів.

Я хочу, щоб це почули саме цю норму всі жінки, які зверталися і до мене, і до вас, народні депутати, що вони мають зараз швидко зробити, скомунікувати з своїми роботодавцями, написати заяви і бути впевненими, що вони зможуть повернутися в Україну. Я сподіваюся, за 90 днів у нас воєнний стан закінчиться, і ми переможемо.

Були ще такі норми, які абсолютно неприйнятно було зменшувати тривалість додаткової відпустки для учасників бойових дій і постраждалих учасників Революції Гідності з 14 до 7 днів. Я дякую комітету, який, розуміючи складність цього питання, взагалі виключили норми з цього проекту.

І ще дуже важлива річ. Шановні колеги, в цьому проекті закону вирішується питання для вчителів. Тут врегульоване питання щодо відпуски 56 днів, а не 24 дні. Ви знаєте, що законом є у них зараз обмеження, на період воєнного стану вони мають право на відпустку лише 24 дні. І вже з 1 липня наші педагоги, наші вчителі мають вийти на роботу. Для них це питання вкрай важливе, і в більшості вчителів відпустка, яка закінчується 1 липня, буде продовжена на підставі прийняття тих змін, які ми зараз з вами розглядаємо.

Я погоджуюся з колегою, що закон непростий, але ми вже прийняли ряд змін, які  зараз також змінюємо. Тому я вважаю, що профільний комітет насправді відпрацював зразково цей проект закону. Ми прийняли участь більше 20 годин в роботі робочих груп, і я вже зрозуміла, що дискусія може бути і вона була в цьому комітеті.

Ми авансом будемо голосувати за цей проект закону, оскільки він вирішує проблеми, з якими до нас звернулися наші громадяни. А далі будемо працювати над вдосконаленням, можливо, тих норм, які точно не мали би можливості бути виключеними зараз із Кодексу законів про працю і іншого законодавства, яке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування, до прийняття рішення. Займіть свої місця, шановні колеги.

Я ставлю пропозицію…     

Готові, шановні колеги? Шановні колеги, я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними… Перепрошую. Прийняти в другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій комітету з необхідними техніко-юридичними поправками проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин (реєстраційний номер 7251).

Готові голосувати? Готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:16:19

За-262

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Олександр Сергійович, будь ласка.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

12:16:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную доручити Голові Верховної Ради невідкладно підписати прийняті сьогодні в цілому законопроекти та спрямувати їх на підпис Президентові.

Ставлю на голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:16:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку. Шановні колеги, я дуже прошу підтримати цю пропозицію, тому що в мене далі йде відрядження, і дуже треба, щоб я сьогодні підписав прийняті законопроекти. Будь ласка, підтримайте цю пропозицію.

Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

12:16:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

12:17:09

За-269

Рішення прийнято. Дякуємо.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:17:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І переходимо до завершального сьогодні питання, але дуже важливого.

Шановні народні депутати, згідно з пунктом 17 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

20 червня 2022 року відповідно до законодавства мною було внесено кандидатуру Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Сьогодні відповідно до частини другої  статті 208 Регламенту Верховної Ради України  пропоную Верховній Раді України розглянути кандидатуру Лубінця Дмитра Валерійовича для призначення на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Дмитро Валерійович має значний досвід роботи на посаді голови Комітету Верховної Ради України, предметом відання якого насамперед є питання додержання прав і свобод людини і громадянина, запровадження європейських стандартів захисту прав, і основоположних свобод людини в національне законодавство, реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, а також багато інших вкрай важливих питань, які стосуються долі людей.

Я хочу підкреслити, і ми всі це знаємо, що Дмитро Валерійович за ці роки в парламенті продемонстрував, що він глибоко розуміється на проблематиці захисту прав і свобод людини і громадянина, має ґрунтовні ідеї, як на практиці вдосконалити парламентський контроль у стрижневий для держави сфері.

Я впевнений, що його принциповість, наполегливість, почуття справедливості, професійні та людські якості сприятимуть у здійсненні такої високої для Верховної Ради України місії, як захист прав і свобод людини і громадянина.

Шановні народні депутати, відповідно до вимог частини третьої та четвертої статті 208 Регламенту Верховної Ради України рішення комітету та відомості про кандидатів на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини вам було надано 27 червня 2022 року у вигляді електронному через СЕДО. Також відомості про кандидата були опубліковані в газеті "Голос України" 21 червня 2022 року.

Шановні колеги, профільний комітет запропонував таку процедуру обговорення. Виступ кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини – до 5 хвилин; запитання до кандидата – до 9 хвилин; співдоповідь від головного комітету – до 3 хвилин; виступи депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин; виступи від народних депутатів – до 6 хвилин; прийняття рішення.

Шановні колеги, ми не можемо спрощувати ці процедури. Хто не хоче обговорювати, не обговорюйте, ви цим самим скоротите час. Тому приймається ця процедура, запропонована комітетом? Дякую.

Переходимо до розгляду питань. Уточнення в кого? Ірина Володимирівна, уточнення? Будь ласка.

 

12:20:11

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Я дуже дякую. Я  хочу уточнення щодо запитань до шановного кандидата. Будуть запитання від фракцій, і ми  наполягаємо на тому, що були запитання і від депутатів.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, запитання… у нас є  запитання до кандидата від народних депутатів України – до 9 хвилин. Тобто три перших, які записалися, ті й ті задають питання. Ні. Якщо ви хочете, я поставлю це на підтвердження.

Шановні колеги, я тоді ставлю на голосування процедуру, запропоновану профільним комітетом, яку я озвучив вище. Прошу народних депутатів підтримати пропозицію профільного комітету. Прошу голосувати.

 

12:21:03

За-230

Рішення прийнято.

Ірина Володимирівна, зал визначився. Дякую.

Відповідно до статей 31 зі значком прим., 37 Регламенту Верховної Ради України я надаю слово кандидату на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини народному депутату Лубінцю Дмитру Валерійовичу для публічного оголошення про конфлікт інтересів спочатку.

 

12:21:36

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую, шановний головуючий.

Я зразу заявляю про конфлікт інтересів. Я не приймаю участь у голосуванні. Я не приймав участь і не голосував, коли тільки що парламент голосував за прийняття процедури, я вже не приймав у цьому участь. І я не буду приймати участь в голосуванні під час затвердження відповідно видвинутої кандидатури на посаду омбудсмена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, ви вже не уходьте, тому що…

Я запрошую до слова для виступу кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Валерійовича Лубінця. Будь ласка, Дмитро Валерійович.

 

12:22:08

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. 

Дякую. Шановні народні депутати, шановна президія, шановні громадяни України! Я не буду задовго тут виступати. Мені здається, в цьому залі зараз всі усвідомлюють, що наша країна перебуває в стані війни з Російською Федерацією. І, безумовно, масштаб відповідальності, який буде нести омбудсмен, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, він є величезний, бо в першу чергу росіяни вбивають цивільних дітей, жінок, літніх людей, завдають нищівних ударів по критичній інфраструктурі, залишають наших громадян без тепла, світла, їжі, кожного дня росіяни вбивають наших захисників та захисниць. І, безумовно, омбудсмен на своїй  посаді кожного дня, кожної хвилини повинен займатися захистом прав всіх громадян України.

Шановні колеги, я, звертаючись до вас, зразу хотів би підкреслити, що права людини – це є центр нашої української державної політики. Напевно це символічно, що саме сьогодні був внесений прапор Європейського Союзу, а саме європейські цінності, де завжди підкреслюється, що в центрі є людина, і права людини це є запорука того, що і сьогодні українська держава і український парламент це розуміє, за це голосує і це підкреслює.

Шановні народні депутати, захистом прав людини не може займатися тільки омбудсмен. Він цим повинен займатися разом з українським парламентом, з нашим Президентом, з нашим Кабінетом Міністрів України, з місцевим самоврядуванням, бо це настільки широка галузь, де одна людина, навіть з великим апаратом  не може захистити всі права всіх наших громадян. Тому я завжди підкреслював і розумів на своїй посаді як голова профільного комітету, який займався декілька років захистом прав людини, що омбудсмен не може співпрацювати без парламенту. Не може і не буде.

Тому я можу сказати кожному з вас, що двері омбудсмена в разі сьогоднішнього позитивного голосування будуть завжди відкрити для народних депутатів, для ваших представників, для представників державної української влади, місцевого самоврядування, бо тільки разом ми будемо виконувати цю почесну місію.

Так, буде нелегко, це точно, я про це вже сказав, і від кожного з нас кожного дня громадяни України будуть вимагати результатів. І я точно хочу перетворити Офіс омбудсмена зі структури, яка займалась статистикою, яка кожного дня вела статистичні дані, скільки звернулося, скільки перенаправили звернень громадян України, на інші критерії: скільки кожного дня ми допомогли кожному з громадян України. Це точно не буде процес заради процесу, це будуть конкретні результати. І коли ми разом з вами, принаймні кожного дня будемо допомагати сотням громадян України, це і буде результат нашої спільної діяльності і окремо, безумовно, омбудсмена.

Переконаний, що у нас з вами вийде гарна співпраця, бо я це сказав на підставі того, що кожне голосування за законопроект, який виходив з нашого комітету, він набирав за 300 голосів. Тобто ми вже показали, що коли йде питання прав наших громадян, ми можемо прибрати політичні чвари, політичні гасла, незрозумілі заяви, ми можемо залишатися державниками і голосувати за ті рішення, які захищають наших громадян і нашу державу.

Переконаний, що війна закінчиться, і вона закінчиться нашою спільною перемогою. Я знаю, що кожного дня ми з вами цим займаємося і приймаємо в цьому участь, і знаю, що на своїй посаді, якщо ви підтримаєте сьогодні мою кандидатуру, я точно розумію що робити, як робити і з ким робити. І це точно будуть результативні процеси, якими і я особисто буду пишатися, і буде пишатися кожен народний депутат, який сьогодні підтримає мою кандидатуру.

Разом до перемоги! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Дякую. Дякую, Дмитро Валерійович.

Шановні колеги, прошу записатися на запитання до кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Народні депутати записуються, будь ласка.

Будь ласка, Ніна Петрівна Южаніна, "Європейська солідарність".

 

12:27:22

ЮЖАНІНА Н.П.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка.

 

12:27:27

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановний пане кандидат, свобода слова, право на працю – це ключові цінності, ключові права людини. Вже чотири місяці порушується право українців на свободу слова через закриття трьох демократичних проукраїнських каналів, які, до речі, на вашому рідному окрузі у Волновасі були дуже шанованими. Так само право на працю журналістів цих телеканалів порушується. І, на жаль, ви в профільному комітеті не знайшли жодного слова підтримати це право.

В мене запитання. Як ви як обраний уже Уповноважений будете захищати свободу слова?

І друге питання. Ви були ініціатором поправки щодо того, щоб російськомовний телеканал "Дом" став загальноукраїнським. Зараз це "FREEДОМ", на який виділяються мільярди гривень зі скудного українського бюджету. Для кого працює цей телеканал "FREEДОМ", якщо у вашій рідній Волновасі, де ми з вами неодноразово бували разом і стояли на КПВВ, спілкуючись з людьми з тимчасово окупованого Донбасу, всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Валерійович, відповідайте.

 

12:28:36

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую за запитання.

Ну, з приводу, чому наш комітет не розглядав це питання. По-перше, є профільний комітет. По-друге, не було звернення до нашого комітету. Тому абсолютно логічно ми це питання і не піднімали.

З приводу свободи слова. Як і будь-яке право наших громадян, в разі звернення, в тому числі від народних депутатів, буде займатись як особисто омбудсмен, так і Офіс омбудсмена.

І з приводу поправки. Я спілкувався з народними депутатами, в тому числі від фракції "Європейської солідарності". Ви знаєте, мою позицію, що я завжди виступав за квоти, українські квоти. І навіть ми проводили окремо засідання нашого комітету, коли в тому числі було врегульовано це питання. Ви можете запитати, чи говорю я зараз правду, в своїх колег, які профільно займаються питанням телебачення.

Всі питання, якими займався особисто Лубінець, вони завжди були направлені на захист українських національних інтересів і держави Україна.

Дякую. Я думаю, що ви теж можете це підтвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається народному депутату України Кучеренку Олексію Юрійовичу, фракція політичної партії "Батьківщина".

 

12:29:58

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Прошу передати слово Сергію Євтушку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович Євтушок, будь ласка.

 

12:30:06

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пане голово. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Пане Дмитре, зрозуміло, що Росія не виконує жодних міжнародних документів, жодних конвенцій, і ми вже маємо, на жаль, безліч полонених, яких їхня влада, злочинна влада кваліфікує не як  полонених, а як злочинців.

Я хочу говорити про те, як ви практично, не статистично, як ви сказали, а практично будете швидко, оперативно реагувати. Адже вже в Російській Федерації люди, наші Збройні Сили України, наші військові, маючи контракти, отримали вироки, пожиттєві вироки за те, що захищали нашу Батьківщину. Як ви практично будете реагувати аби перекваліфікувати в полонених військових і обміняти або по перемозі забрати їх  додому?

Дякую вам.

 

12:31:12

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую за запитання. Це, напевно, найболючіше питання, яке зараз хвилює нас всіх. І це перше питання, яким в разі позитивного голосування я почну займатися.

Яким чином ми це будемо робити? Ну, безумовно, статус омбудсмена дає можливість прямої комунікації з омбудсменами різних країн, у тому числі з омбудсменом  країни-агресором.

Для нас як для держави України абсолютно неважливо, які вироки отримали наші герої на території Російської Федерації. Для нас це наші громадяни, до яких ми будемо застосовувати всі механізми, щоб їх витягнути з застінків  російської тюрми і повернути на Батьківщину.

Тому, повірте, це буде і спілкування напряму, я можу це відверто сказати. Це не буде публічна робота, але ця робота буде. Це буде і спілкування і через наших міжнародних партнерів, через посередників, але це буде основне питання, яким я буду займатися знову ж таки в разі позитивного сьогоднішнього голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  слово надається народному депутату Величковичу Миколі Романовичу, "Європейська солідарність".

 

12:32:22

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Геращенко Ірина Володимирівна. Снова здравствуйте.

 

12:32:29

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, шановний колего. Як ви знаєте, незаконне звільнення попереднього Уповноваженого з прав людини, до роботи якої у нас були  запитання, але зараз я говорю саме про процедуру, викликало жорстку критику і членів Великої сімки представників, і громадських організацій. Як ви можете пояснити те, що ваш комітет брав безпосередню участь у незаконному звільненні попереднього омбудсмена? Це перше запитання.

І друге – гідність. Сьогодні слово "гідність" і  Революцію Гідності, на жаль, не згадав Президент Зеленський, але тричі згадала Урсула фон дер Ляєн. Як ви можете пояснити ваше ставлення до гідності людей, до гідності опозиції, до приниження гідності опозиції, до того, що одного з лідерів опозиції принижували, не випускаючи через кордон, принижуючи його право на приватне життя? Коли принижували гідність генералів, які сьогодні воюють за Україну: генерала Марченка, генерала Павловського, незаконно утримуючи їх в тюрмах тільки за те, що це були політичні переслідування. Чи готові ви…

 

12:33:37

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую за запитання.

З приводу зразу процедури. Згідно Закону України була застосована процедура, за яку голосував український парламент. Дійсно, в цій процедурі прописана участь Комітету з питань прав людини, який я очолюю. І згідно тих положень, які були прописані в цьому законі, наш комітет провів засідання, ми розглянули ініціативу народних депутатів. Я прошу вас подивитись, яке рішення прийняв наш комітет. Ми не обговорювали ініціативу, ми її не підтримували ні "за", ні виступали "проти". Ми обговорили, що є ініціатива, і в якості комітету ми надали можливість розглянути цю ініціативу в українському залі українського парламенту.

Можете подивитись, як я особисто голосував. Чи були запитання? Можливо, запитання є, для цього це і український парламент. Можу сказати, що я особисто голосував жовтою кнопкою не через те, що й у мене не було запитань до роботи. Але повірте, з цієї навіть трибуни я офіційно подякував за роботу попередньому омбудсмену – попередній омбудсменці.

Я щиро вважав, що кожен посадовець, який робив роботу на благо Україні, так, були помилки, як напевно, в кожного з нас, заслуговує на повагу і на гідність. Тому, повірте, я особисто проявив, на мій погляд, все, наскільки це мені дозволяли і моя мораль, і моя гідність. А з приводу тих перелічених фактів, знову ж таки, чи готовий я цим займатись? Так, готовий. Я думаю, що в цьому не є питання, в цьому не є проблема в разі знову ж таки звернень від вас до мене.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна, фракція політичної партії "Європейська солідарність". І це завершальне запитання. 

 

12:35:44

ІОНОВА М.М.

Дякую. Шановний пане Дмитре, продовжуючи питання, чи готові ви все ж таки захищати і відстоювати права генерала Марченка і Павловського по тим безглуздим справам, які були проти них відкриті? Це військові. І яка... Дайте політичну оцінку тим справам, будь ласка.

Далі. Чи ви далі будете захищати від політичних переслідувань? Тому що ви розумієте, що демократія, політична частина Копенгагенських критеріїв, вона надзвичайно важлива для вступу до Європейського Союзу. І чи права опозиції так само ви будете захищати, щоб на вас ніхто не впливав, включаючи керівництво держави?

Дякую.

 

12:36:28

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую.  Для мене абсолютно не є різниця між генералом Збройних Сил України чи українською жінкою-домогосподаркою, чи народним депутатом України, чи лікарем, вчителем чи будь-хто, хто має паспорт громадянина України. Якщо порушуються його права, то омбудсмен не просто може чи не може, він мусить займатись цими питаннями. Тому в мене все дуже просто: так я собі взяв за принцип вести себе на позиції голови комітету і так я себе і вів. Такі ж самі принципи будуть застосовані знову ж таки в разі позитивного голосування зараз в українському парламенті.

З приводу політичних оцінок. Знаєте, напевно, ви знаєте мене дуже добре і ми співпрацювали з вами більше восьми років, і були в різних ситуаціях. Я дякую вам, що ви неодноразово приїжджали і приїжджаєте на територію Донбасу і допомагаєте як військовим, так і цивільним, як це роблять і дуже багато народних депутатів. Напевно, я завжди не робив політичних гасел. Я знав, що є держава, є люди, треба займатися конкретними справами, треба допомагати конкретними діями, скажемо так. Тому, при всій повазі, я ніколи не робив і, напевно, не буду робити політичних гасел, оцінок. Я розумію, що більше політики – менше справ. На жаль, так у нас повелось. Тому на своїй посаді я точно буду займатися справою, точно не політикою.

І повірте, немає можливостей, як юридичних, так і неюридичних, всі мене знають. Чи можна впливати якимось чином? Ну, думаю, що ви побачите це в роботі, що якщо є проблема захисту прав людини, то омбудсмен буде цими питаннями займатись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Прошу зайняти своє місце.

Шановні народні депутати, до слова для співдоповіді запрошується заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономній Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Руслан Олександрович Горбенко.

Будь ласка, Руслане Олександровичу.

 

12:38:53

ГОРБЕНКО Р.О.

Шановний Голово, шановні колеги! Сьогодні ми обираємо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Під час війни парламентський контроль за дотримання прав і свобод людини є особливо важливим завданням, здійснювати яке повинна людина з високим авторитетом суспільної довіри, досвідом правозахисної діяльності, адже моніторинг дотримання прав і свобод людини є надзвичайно важливим питанням не тільки в нашій державі, а і в партнерських стосунках на міжнародному рівні.

Відповідно до встановленої процедури Голова Верховної Ради України Стефанчук Руслан Олексійович вніс кандидатуру Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Дмитра Валерійовича ми знаємо по нашій спільній роботі на комітеті, і не на словах, а на ділі. Він довів свою компетентність, незалежність та справедливість при відстоюванні та захисті прав і свобод людини та громадян на посаді голови парламентського комітету. Він відомий у правозахисній громадській спільноті, оскільки наш комітет залучав широке коло громадських та міжнародних організацій в процесі діяльності.

У відповідності з вимогами закону 21 червня в "Голосі України" були надруковані відомості про Лубінця Д.В. як кандидата на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для інформації і ознайомлення широкого кола громадськості.

У комітеті відсутня будь-яка інформація про обставини, які б перешкоджали зайняттю Лубінцем Дмитром посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Згідно з вимогами закону наш комітет подає до Верховної Ради висновок щодо внесених кандидатур на посаду Уповноваженого щодо відповідності їх вимогам закону.

Комітет на своєму засідання 27.06.2022 року відповідно до статей 5 та 6 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" та частини 3 статті 208 Регламенту Верховної Ради України розглянув внесену кандидатуру Лубінця Дмитра Валерійовича та за наслідками обговорення ухвалив рішення затвердити висновок комітету щодо кандидатури Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про те, що кандидатура Лубінця Дмитра Валерійовича відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", та про відсутність причин, що перешкоджають заняттю ним цієї посади.

У разі призначення Верховної Ради України Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та за умови прийняття Верховною Радою України рішення про дострокове припинення ним повноваження народного депутата України, враховуючи відсутність інших обставин, які б перешкоджали прийняттю ним присяги, запропонувати Верховній Раді України відповідно до статті 217 Регламенту Верховної Ради України розглянути питання про складання присяги уповноваженого в день його обрання. За таке рішення проголосували всі депутати комітету.

Прошу  врахувати рішення  комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Руслан Олександрович.

Шановні народні депутати, прошу записатись на виступи від депутатських фракцій та груп. Єдине, записуйтесь, хто хоче виступити. Хто не бажає, будь ласка, можете не записуватись, ми скоротимо час.

Йде запис, будь ласка, на виступ від фракцій і груп.

Геращенко Ірина Володимирівна, "Європейська солідарність". Будь ласка.

 

12:42:41

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, сьогоднішній парламентський день розпочався з двох виступів – Президента Зеленського і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. І за своєю філософією це були два кардинально різних виступи.

В одному прозвучало про те, що шлях від подачі заявки про кандидатство до самого кандидатства був лише 115 днів. І в другому, лідерському виступі, прозвучала повага до українського парламенту, тричі про Революцію Гідності і ту високу ціну, яку Небесна Сотня заплатила за те, щоби Україна стала європейською державою, про те, що шлях до Європейського Союзу розпочався саме в 2014 році, і, ключове, про принципи цінності і інституції. Те, про що не було жодного слова у виступі Президента  Зеленського.

І тому сьогодні я буду говорити від нашої фракції не про кандидатуру, а про принципи, цінності і інституції, які мають працювати в демократичній і європейській державі. У нашої фракції були зауваження до попередньої  Уповноваженої з прав людини, але насправді дуже важливо, щоби будь-яке призначення і будь-яке звільнення базувалося не на порушеннях правил  і регламентів. А ви сьогодні починаєте це призначення з того, що було незаконно звільнено попереднього  Уповноваженого, і ми ще отримаємо за це,  можливо, і позови до Європейського суду з прав людини.

Друге. Про  цінності, про які тричі згадала Урсула фон дер Ляєн, шануючи загибель і жертовність Героїв Небесної Сотні більше, ніж  українська влада, в якої все почалося  115 днів тому. Так ось Урсула фон дер Ляєн говорила про свободу слова як ключову демократичну цінність. А ми, на жаль, почули про те, що не зверталися відносно політичної цензури до профільного комітету, тому про це не чув майбутній Уповноважений. Хоч не було дня в цьому парламенті, коли ми б не піднімали  питання про свободу слова.

Вона згадувала про гідність, як ключову позицію, яка має всіх нас об'єднувати. А чи можна говорити про гідність, коли щодня порушуються права людини, права опозиції, право на приватне життя?

Дуже важливим насправді є демократичні цінності, до яких, безумовно, належить так само і повага одне до одного. Право на захист свій генерала Марченка, генерала Павловського, які сьогодні, попри те приниження, які три роки знищували їх добре ім'я і репутацію, вони терпіли, вони захищають сьогодні державу, бо вони офіцери, і є це для них честь, і гідність.

Наша фракція утримається від цього голосування і закликає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Власенко Сергій Володимирович, фракція "Батьківщина".

 

12:45:55

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Шановний пане Голово, я дозволю собі не зовсім погодитися з попередньою виступаючою. І ще раз підкреслю, шлях України до Європейського Союзу розпочався не в 2014 році, шлях України до Європейського Союзу розпочався у 2004 році з певною перервою на темні часи Януковича. Тому давайте будемо чесними і відвертими. Перший Майдан це був Майдан за європейські цінності, Майдан 2004 року, за порушене право на вибори. Це точка відліку нашого європейського вектору розвитку, і тут, як мені здається, це абсолютно очевидна річ.

Що стосується Уповноваженого з прав людини. Пане Дмитре, welcome to opposition! Вітаю вас в опозиції! Тому що насправді Уповноважений з прав людини – це опозиція владі. Влада буде говорити Уповноваженому про те, що з правами людини все в порядку, що з опозицією все в порядку, зі свободою слова все в порядку, з усім все в порядку. А Уповноважений повинен чітко говорити, ні, шановна влада, ні, з правами людини є питання, зі свободою слова є питання, з утриманням людини в тюрмах є питання і так далі, і так далі, і так далі. Тому це абсолютно опозиційна позиція.

І я б хотів побажати обраному Уповноваженому Верховної Ради з прав людини саме в такому ключі бачити свою роботу, реалізувати всі можливості для того, щоб захищати права людей. Тому що європейський вибір – це саме права людей, захищені права людей в усіх сферах людської життєдіяльності. І ключовою фігурою, одною із ключових фігур, тут виступає Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Так, я погоджуюсь з тезою про те, що попереднього Уповноваженого було звільнено з порушеннями, і це абсолютно точно. Але це не  означає, що це місце повинно бути вакантним. І так, у всіх є право звернення до суду, але Уповноважений повинен працювати.

Єдине, що, пане Дмитре, і ще одне зауваження. На жаль, не омбудсменка, але омбудсвумен, якщо ви вже хочете застосовувати фемінізми. А так,  я бажаю вам гарної роботи. І ще раз, вітаю вас в опозиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Тарасу Івановичу Батенку, "Партія "За майбутнє".

 

12:48:39

БАТЕНКО Т.І.

Шановні колеги, насамперед для нас, для нашої депутатської групи висока честь, що ми сьогодні розглядаємо це питання в такий символічний день, коли поряд із внесенням прапора Європейського Союзу вноситься кандидатура нашого колеги на таку високу посаду, як Уповноважений з прав людини.

Ви знаєте, все пізнається в порівнянні: і ця війна теж в порівнянні, і вся боротьба України в порівнянні. Росія і права людини – це, безумовно, речі несумісні. Якщо говорити про Україну і права людини, ми довели не те, що своєю історією, там взяти хоча би окреме ХХ столітті, скільки ми мали дисидентів в Україні і скільки, скажімо, дисидентів було в Росії. Незрівнянно в рази менше. І це говорить про те, що у нас боротьба за свободу слова, свободу совісті, віросповідання в умовах авторитаризму і тоталітаризму минулого ХХ століття була на порядок вища, якщо брати навіть всі союзні   республіки колишнього Радянського Союзу.

Ми це довели так само своєю кров'ю, потом і кров'ю, і в ХХІ столітті, коли виборювали свою свободу не на одному майдані.

Це все тягарем лягає на… не тільки символічним тягарем, але безпосередньо роботою на майбутнього Уповноваженого з прав людини.

Я хочу сказати, що знаю особисто дуже добре Дмитра Лубінця як людину мужню, тому що він з Волновахи, яка тимчасово окупована, як людину працьовиту, тому що він провів не один законопроект, не один закон, який працює сьогодні, щодо внутрішньо переміщених осіб і так далі. Самий комітет, який він очолював, важливу функцію виконував і буде виконувати, сподіваюсь, далі щодо деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій, і ще не один закон в цьому напрямку нам треба прийняти.

Тому друзі, я вважаю, що питання дотримання прав людини, питання свободи слова і боротьби за свободу в цілому – це питання, яке окроплено кров'ю на нашому прапорі, і ми пронесемо гідно цю боротьбу далі і виборемо перемогою. І в цьому контексті праця, забезпечення прав людини, є невід'ємною часткою нашого суверенітету і нашої боротьби за незалежність, яка триває.

Наше прохання підтримати кандидатуру Дмитра Лубінця як невід'ємну частину всього українського парламенту, всіх фракцій, депутатських груп, які в ньому сьогодні працюють.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую, Тарас Іванович.

Будь ласка, замість Іоффе –  Павленко, будь ласка. Після цього ще два виступи, колеги.

Будь ласка, народний депутат Павленко.

 

12:51:33

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Війна надзвичайно актуалізувала значення і роль Уповноваженого з прав людини. Щиро сподіваємося, що новопризначений сьогодні омбудсмен буде чітко усвідомлювати той запит, який є по відношенню до цієї посадової особи, до цієї людини, до цього захисника від суспільства. Запит на те, щоб його робота відрізнялася від попередників.

На жаль, традиційною для України стала помилка в діяльності омбудсменів, коли вони підміняли собою міністерства. Ні, мандат Уповноваженого з прав людини – це мандат на захист прав конкретної людини. І тим більше під час воєнних дій, коли перед громадянами і країною постає безліч нових викликів, відповіді на які є і спільними для співгромадян, і відмінними для кожної конкретної людини.

Понад чотири місяці йде війна. Мають змінитися і принципи в роботі омбудсмена. Поява нових соціальних груп, створення умов для досяжності ними до прав людини є чи не найголовнішим завданням, яке має стати в роботі омбудсмена. Громадяни України під час війни і після перемоги повинні мати нові і адекватні до їх потреб можливості захисту своїх прав.

Окрема розмова – про захист прав дитини під час війни. Війна обумовила виникнення нових груп дітей, які потребують посиленої уваги: це діти, які втратили родину, але не мають документального факту смерті батьків; це діти, примусово розлучені з родинами із зміненими прізвищами та іменами як наслідок рашистського усиновлення, яке зараз відбувається по відношенню до наших викрадених дітей в Росії; це діти, які примусово змінили громадянство з українського на російське; це діти, в яких батьки  примусово депортовані і фактично перебувають в непідтвердженому рабстві або полоні; окрема проблема – це захист дітей, які опинилися на окупованих територіях. На жаль, цей перелік завершити сьогодні неможливо. Всі ці діти мають право на захист від держави, бо їх осиротила війна. Жодної пропозиції, на жаль, як захистити цих дітей, ми не чуємо ні від Кабінету Міністрів, не чуємо від Офісу Уповноваженого з прав людини. Я сподіваюся, що захист прав дитини, дітей, які постраждали і страждають сьогодні від війни, стануть одним із пріоритетів в роботі Уповноваженого з прав людини.

Сподіваємося також, що новопризначений Уповноважений зможе об'єднати свою роботу з Уповноваженими з прав людини, з прав дитини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, до слова запрошується народний депутат Юрчишин Ярослав Романович, фракція "Голос". Будь ласка.

 

12:54:48

ЮРЧИШИН Я.Р.

В той час, коли сотні наших захисників Вітчизни і громадян України цивільних, які були і постійно захоплюються в полон російськими агресорами, руснею, не мати Уповноваженого з прав людини чи мати поганого, недієвого омбудсмена, Ombudsperson ми не маємо права. Тому перед будь-ким, хто зараз балотується на цю посаду, стоїть величезна кількість викликів. І дуже прикро, що зараз пан кандидат на посаду Уповноваженого веде персональні розмови, а не слухає те, що до нього говорять представники парламенту.

Пане Дмитре, пане Дмитре, можна хвилиночку вашої уваги? Так, я дуже сподіваюсь, що практика чути парламентарів, а не вирішувати якісь кулуарні зараз речі, вона таки буде у вас в роботі.

Тому нам дуже заімпонував перший пріоритет, який пан Дмитро оголосив на роботі Уповноваженого, на посаді ймовірно обраного Уповноваженим, це робота зі звільнення наших співгромадян, наших військових, наших цивільних. Це справді те, що, власне, варте уваги.

Також би дуже би хотілося, щоб пан Дмитро чи будь-хто інший, хто займе цю посаду, таки почули пропозицію правозахисної спільноти і нарешті розробили механізм конкурсного відбору на посаду кандидатів на посаду Уповноваженого з прав людини. Ми можемо це зробити. Я думаю, що Офіс Уповноваженого може тут займати проактивну позицію, зважаючи на співпрацю з правозахисними середовищами.

Дуже би хотілось так само проактивної позиції у справі дискримінацій. Ну, наприклад, нещодавно один з радників чи то Офісу Президента, чи то когось іншого почав знущатися з позиції громадських активістів. На жаль, попередня Уповноважена постійно ігнорувала цю позицію, дискримінацію, і я дуже сподіваюсь, що наступний чи наступна Уповноважена будуть активно займати позицію і в цьому питанні. Але, що найголовніше, незважаючи на те, хто буде обраний і коли буде обраний на цю посаду, пріоритет звільнення всіма силами наших полонених має залишатися.

Дуже сподіваюся, що це не лише слова, а це буде втілено в життя.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, пані Володіна сказала, що вона відмовляється від слова. Але, я так розумію, підтримує, да?

Шановні колеги, чи є необхідність ще обговорення депутатів, чи можемо переходити до прийняття рішення? (Шум у залі)

Немає необхідності обговорення депутатів? Голосуємо, да?

Тому, шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Обговорення питання завершено, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти свої місця.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України, статті 208 Регламенту Верховної Ради України я ставлю на голосування пропозицію про призначення Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Шановні народні депутати, готові голосувати? Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:59:03

За-250

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть.

Шановні народні депутати, оголошую про призначення Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Прошу комітет (секундочку, не розходьтеся) разом з Апаратом Верховної Ради України оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення.

Я передаю слово Дмитру. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України народний депутат України Лубінець Дмитро Валерійович написав заяву про складення ним депутатських повноважень у зв'язку  з призначенням на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Заява у мене є.

Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України ставлю на голосування питання про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лубінця Дмитра Валерійовича у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.

Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:00:34

За-246

Рішення прийнято.

Прошу комітет разом з Апаратом Верховної Ради України оформити постанову за наслідками прийнятого нами рішення.

Шановні народні депутати, зараз відповідно до пропозицій профільного комітету, висловлених у своєму  рішенні, ми можемо перейти до складення присяги Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Згідно зі статтею 217 Регламенту Верховної Ради України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини складає присягу особисто на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Для складення присяги на трибуну запрошується Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини Дмитро Валерійович Лубінець. (Оплески)

 

 13:01:17

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую, шановні колеги.  Я в першу чергу хотів би подякувати всім народним депутатам, які зараз підтримали вибір спікера українського парламенту і підтримали мою кандидатуру.

Для тих народних депутатів, які не голосували… не проголосували, я також дякую. Але можу сказати, що своїми діями  я буду робити так, щоб ви переконалися, що  дарма сьогодні не підтримали.

Дякую всьому парламенту. Дякую громадянам України. І присягаюся як  Уповноважений  Верховної Ради України з прав людини.

Я, Лубінець Дмитро Валерійович, заступаючи на посаду Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини, урочисто присягаю чесно та сумлінно захищати права і свободи людини і громадянина. Добросовісно виконувати свої обов'язки, додержуватися Конституції України і законів України та керуватися справедливістю і власною совістю. Зобов'язуюся діяти незалежно, неупереджено в інтересах людини і громадянина. (Оплески)

 

13:02:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте привітаємо Дмитра Валерійовича зі вступом на посаду дуже відповідальну. Привітаємо!

Дмитро Валерійович, це не наша з вами відповідальність, це наша спільна відповідальність, тому що голосував за вас парламент. Україна завжди була і відрізняється тим, що це країна вільних людей. Бережіть свободу. Ви уповноважені Верховною Радою України. Пам'ятайте про це назавжди і нехай вам щастить. Дякуємо, колеги. (Оплески)

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершений. Дякую всім за плідну роботу. Ми не закриваємо наше пленарне засідання. Про час і місце нашої наступної зустрічі буде повідомлено завчасно. Віримо у Збройні Сили України та нашу перемогу. З нами правда, з нами Бог. Слава Україні!