Засідання 36

 

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

28 січня 2022 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:00:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до електронної реєстрації. І нагадую, що після початку реєстрації необхідно, утримуючи електронну кнопку, натиснути на зелену кнопку "За" та утримувати її до кінця реєстрації.

Готові реєструватися, шановні колеги? Прошу реєструватися.

 

10:00:43

У залі зареєстровано 168 народних депутатів. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні відзначається 30 років із дня затвердження Верховною Радою України Державного Прапора України, національного прапора, що складається з двох смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору. Синьо-жовтий прапор уособлює любов українського народу до рідної землі і споконвічне прагнення до миру, праці і краси. Державний прапор є символом свободи, незалежності і державотворення, втіленням честі та єдності. Слава Україні, шановні колеги!

Шановні колеги… (Оплески) Дякую.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження в наших колег народних депутатів Олександра Васильовича Гайду, "Слуга народу", та Івана Сергійовича Юнакова, "Слуга народу". Давайте їх привітаємо, побажаємо міцного здоров'я і подальшої звитяжної праці на благо українського народу.

Шановні колеги, перед тим як перейти до розгляду сьогоднішніх питань, надійшла заява від двох фракцій, ОПЗЖ і "ЄС", про перерву з заміною на виступ.

Слово надається народному депутату України Дмитру Олександровичу Разумкову. Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

10:02:13

РАЗУМКОВ Д.О.

Добрий ранок, шановні колеги! Я б на вашому місці так не радів і тут не принципово, хто дав заяву про перерву з заміною на виступ. Коли до вас прийдуть з обшуками, тоді будете реготати.

Коли до вашого колеги по надуманій справі приходять зранку о сьомій додому – це не смішно, це непорядно, це повернення до принципів диктатури, узурпації влади, вибіркового правосуддя. І принцип "закон один для всіх", з яким ми йшли до Ради – це стало лише звуком для всіх багатьох в цьому залі. Але почекайте, час повернеться, і потім, коли до вас будуть приходити, коли вас будуть, вибачте, заганяти за Можай, подивимось на вашу реакцію.

Я звертаюся до Голови Верховної Ради, я звертаюся до правоохоронного комітету взяти на особистий контроль. Закликаю запросити до засідання Сухачова. Це він так віддає вдячність за те, що йому перед новим роком подарунок зробили і призначили на посаду Голови ДБР чи що це? Абсолютно надумана справа, абсолютно притягнута за вуха. Не йдуть до багатьох з народних депутатів, які замішані в інших кримінальних справах, ні ДБР, ні НАБУ. А тут приходять, тому що це "Розумна політика",   тому що не підпорядковані Офісу, тому що не слухаються Президента безпосередньо? Так і далі буде. Ви або будете жити за принципом беспредела, або будете жити за принципом "закон один для всіх". Інакше рано чи пізно… В 13-му році всі теж так думали –  ми тут назавжди, а потім час змінився, і потім прийшлось відповідати, а комусь ще і їхати з держави.

Це ваші колеги. Якщо людина винна, вона понесе покарання. А якщо ви вирішили перетворити силові відомства в інституції, які будуть тиснути на народних депутатів і на український парламент в парламентсько-президентській республіці, то це вдарить по вас. Політичні переслідування, все сьогодні йде до цього. Утиски свободи слова, утиски принципів, утиски того, з чим ми всі йшли в 19-му році.

Якось у вас у всіх дуже сильно змінилися пріоритети. Я зараз не буду говорити, як сильно і на що вони змінилися. Але мовчати будете – потім закінчите ви дуже погано, повірте мені. По іншому народному депутату через третіх осіб намагаються завести кримінальне провадження. Я мовчу, що за всіма катається СБУ, катаються інші інституції. Коли буде звіт Сухачова, через три тижні? Послухаємо тоді Голову ДБР, що він наробив за свою роботу і куди вони ведуть державу.

Дякую. Схаменіться, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, у засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль і члени Кабінету Міністрів  України. Прошу привітати, шановні колеги.

Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у  п'ятницю з 10-ї години проводиться "година запитань до Уряду". Вчора Верховною Радою України прийнято рішення про зміну порядку нашої роботи сьогодні та збільшення тривалості проведення  "години запитань до Уряду" до 2 годин. Закриття шостої сесії відбудеться о 12:30.

У понеділок на засіданні Погоджувальної ради була ухвалена пропозиція про заслуховування на "годині запитань до Уряду" інформації міністра оборони України щодо ситуації на українсько-російському кордоні, міністра охорони здоров'я щодо подолання пандемії коронавірусу та Прем'єр-міністра України щодо енергетичної безпеки України.

Шановні колеги, за нашою традицією пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Спочатку у нас будуть доповіді: доповідь міністра оборони – до 20 хвилин, доповідь міністра охорони здоров'я України – до 20 хвилин, доповідь Прем'єр-міністр – до 20 хвилин. Потім, традиційно, відповіді доповідачів на запитання від депутатських фракцій і груп до 21 хвилини, відповіді Прем'єр-міністра та членів уряду на запитання до народних депутатів – до 30 хвилин. Всього до 2 годин, буде можливість все послухати і все запитати.

Нема заперечень. Тому, шановні колеги, на трибуну для доповіді щодо ситуації на українсько-російському кордоні запрошується міністр оборони України Олексій Юрійович Резніков. Будь ласка, Олексій Юрійович.

 

10:07:01

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Доброго ранку, шановний пане Голово, шановна президія, шановний  Прем'єр-міністр України, члени уряду, шановні народні депутати!

По-перше, я хочу подякувати українському парламенту за ухвалені вчора рішення, насамперед щодо ратифікації кредитної угоди з Великобританією, кошти від якої підуть на розвиток Військово-Морських Сил України, а також за внесення уточнень до Закону "Про основи національного спротиву".      

Ратифікація угоди запустить практичну фазу її виконання, а Міністерство оборони активно вже готується до цього. Зокрема, весь минулий тиждень в Одесі тривали перемовини з британською стороною, і ми узгоджували деталі чотирьох контрактів, пов'язаних з цією рамковою угодою. Вони стосуються будівництва двох військово-морських баз в Бердянську та Очакові, будівництва восьми сучасних ракетних катерів, придбання двох тральщиків та ракет. Реалізація цієї угоди дозволить за 2-3 роки суттєво підвищити спроможності українського флоту.

По-друге, зважаючи на пандемію коронавірусу, інформую, що у Міністерстві оборони та Збройних Силах України повністю вакциновано понад 96,3 відсотка військовослужбовців та працівників. Вже розпочато процес бустерної вакцинації. Вакцин достатньо, командування медичних сил тримає ситуацію на контролі.

Тепер щодо основної загрози, основної теми – стану загроз з боку Російської Федерації та наших дій.

Перше. Хочу підкреслити, станом на зараз не спостерігається жодних явищ чи дій військового характеру, які б помітно відрізнялися від того, що відбувалося навесні минулого року перед Великоднем. Єдина відмінність у військовому плані, за якою ми уважно стежимо, – це ситуація у Білорусі і про це я скажу трішки далі.

Що кардинально відрізняється? Це інтенсивність гібридних заходів, в першу чергу інформаційних, а також вплив цих заходів на макроекономічну ситуацію, я прошу вас це взяти до уваги.

Українська розвідка, я особисто і Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний перебуваємо у постійному контакті з нашими міжнародними партнерами. Ми володіємо всією повнотою інформації і в деяких моментах уточнюємо дані наших іноземних колег. Відмінність у цифрах щодо концентрації російських військ, які інколи лунають у публічному просторі, особливо в міжнародних ЗМІ, пов'язано з відстанню і трактуванням цієї відстані. Хтось вказує цифри щодо присутності російських військ на відстані до 200 кілометрів від державного кордону України, а хтось – до 400 кілометрів. Ми використовуємо дані щодо зони до 200 кілометрів, тому що вони більш точно відображають тенденцію. Росія напала на Україну 8 років тому. Ні для кого в Україні це не є новиною, що в Росії велика армія. Ми навіть знаємо, що в них є ядерна зброя, чи не так. Але ми виходимо з того, що війна вже йде і ця вся армія – це армія ворога.

Виступаючи з цієї трибуни в грудні, я відзначав, що в Росії розпочався зимовий навчальний період, по всій Росії пересуваються війська. Інформацію про це спеціально поширюють і це теж засіб тиску, причому не тільки і не настільки на Україну.

На початку грудня ми спостерігали за 41-ю батальйонною тактичною групою та іншими підрозділами російської армії, які нараховували 94 тисячі осіб, з авіаційною та морською компонентою це було близько 110 тисяч. Зараз ми спостерігаємо за частинами, які нараховують близько 112 тисяч осіб, а з морською та авіаційною компонентою це близько 130 тисяч осіб.

У квітні минулого року бойовий компонент, який стягувала Росія, складав 126 тисяч осіб. Отже, кількість тоді і зараз співмірна, не співмірна реакція.

Також відзначу, що Росія стягнула на 300 танків більше ніж на весні, але кількість сучасних протитанкових засобів, які сьогодні є у наших військових – це і "Стугна", і "Корсар", і "Джавелін", і Enclave на порядок більше ніж кількість потенційних мішеней.

Впевнений, всі ви слідкували за новинами. Точну цифру отриманого в якості допомоги я озвучувати не можу, але можу стверджувати, що вона більш оптимістична ніж те, що лунало в засобах масової інформації.

Ми спостерігаємо за переходом шести великих десантних кораблів з Північного та Балтійського флотів Російської Федерації, які увійшли до Середземного моря і можуть увійти до Чорного моря. Ми знаємо, які підрозділи морської піхоти знаходяться у них на борту, і ще краще про це знає Авіаносна група Військово-Морського флоту Сполучених Штатів Америки.

Хочу підкреслити, наші військові прораховують усі можливі сценарії, в тому числі найгірші. Це їхня робота, щоб бути готовими. Коли вони дають якусь оцінку щодо термінів можливої ескалації з боку Росії, озвучується один з можливих, але не обов'язкових сценаріїв.

У грудні з цієї трибуни я вам казав, що наприкінці січня ми очікуємо зростання загроз. Тому наше завдання – сконцентруватися на підготовці спільної з міжнародними партнерами відповіді на ці виклики, і ми діяли і діємо.

Щоб зменшити ризики, проводилась велика робота як всередині України, так і за кордоном. На рівні лідерів країн діяв Президент України Володимир Зеленський, активно працював Офіс Президента. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль діяв на рівні своїх візаві в урядах інших країн. Робили все можливе і неможливе дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міністерство оборони теж діяло на своїй ділянці.

Невелику частину результатів цієї спільної роботи, ми вже сьогодні можемо побачити. Ми вже отримуємо те, про що раніше тільки мріяли і буде продовження.

Користуючись нагодою я хочу подякувати: Сполученим Штатам, Великобританії, Канаді, Швеції, Данії, Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Нідерландам, Іспанії, нашим польським і турецьким друзям, керівництву ЄС і нашим японським партнерам, Прем'єр-міністру Хорватії Андрею Пленковичу  особисто за його позицію, за конкретні дії і чітку позицію всіх інших, а також усім, кого я ще і не згадав.

Ми дуже цінуємо допомогу Німеччини… (Оплески) Ми дуже цінуємо допомогу Німеччини у лікуванні наших поранених воїнів. В України є багато друзів у Німеччині і ми вдячні за цю підтримку, але ми не сприймаємо офіційну позицію щодо поставок озброєння і інші рішення, які підривають безпеку Європи і де-факто заохочують агресора.

Ми звертаємо увагу наших партнерів на те, що наші прогнози щодо дій Кремля збуваються, і ми їх ще краще розуміємо. Якщо Німеччина не змінить позицію щодо відсічі російської агресії, федеральному уряду доведеться розбиратися не з проблемами ОРДЛО чи окупованого Росією Криму, а з проблемою Німецької Демократичної Республіки, і це не перебільшення. Адже матеріальна основа для НДР вже існує. Це не тільки "Північний потік – 2", раніше це був газогін "Опал", це і представники німецького істеблішменту на російських зарплатах, це і окремі віцеадмірали, які торпедують власну країну дивними висловами. Про іншу російську активність німці самі краще знають.

Ми попереджали західних партнерів, що метою Кремля є не стільки Україна, скільки підрив НАТО та ЄС. Ми попереджали, що буде атака на Країни Балтії, і вона сталася, що після цього буде ескалація, якщо не буде відповіді і ескалація проти Польщі сталася, і таке неможливо було уявити рік тому назад.

Відновлення Німецької Демократичної Республіки – це логічне продовження російських вимог, які вже заявлені. Росія вже офіційно висунула вимоги до демонтажу НАТО в 14 країнах, це теж здавалося абсолютно неможливим. Добре, дуже добре, що члени Альянсу дали чітку відповідь, але ми маємо бути практично частина, щоб потім не довелося давати відповідь, коли хтось почне відновлювати Берлінську стіну.

Шановні колеги, я детально зупинився на цих питаннях, тому що і ви, і українське суспільство мають розуміти логіку наших дій, ризик і загрози, які є, були всі ці 8 років і ми не применшуємо їх, і ми готуємося.

Підсумовуючи цей блок, скажу кілька слів про Білорусь. Разом з колегами, з МВС, прикордонниками, Службою безпеки ми уважно спостерігаємо за північним напрямком. На сьогодні немає жодних спроб атакувати Україну мігрантами чи інших подібних загроз.

Що стосується російських військ, які прибувають на навчання до Білорусі. За своїм складом наразі вони більше схожі на окупаційний контингент, ніж на ударну групу, і представляють більшу загрозу Мінську ніж Україні.

Підкреслюю, що жодних загроз Білорусі з боку України не існує в принципі, це нонсенс. У нас дуже теплі почуття до білоруського народу, і будь-які силові дії проти Білорусі суперечать інтересам України. Хочу, щоб у Мінську це теж почули.

Так само абсолютним нонсенсом є звинувачення України у начебто підготовці до якихось збройних провокацій на Донбасі. Ми послідовно зміцнюємо нашу оборону, і це правда, але ми чітко дотримуємося зобов'язань і розглядаємо сценарій політико-дипломатичного врегулювання як базовий.

Останнім часом ми спостерігали деяке зменшення кількості провокацій з боку російських окупаційних сил в ОРДЛО. Наші воїни їх привчили, що провокації отримують відсіч.

Наступний блок, на який я хочу звернути увагу – що потрібно, щоб посилити нашу оборону.

Перше – триває активне розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Закон "Про основи національного спротиву" вступив з 1 січня у свою силу і чотири тижні тому. Командувач Сил територіальної оборони бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник оборони Донецького аеропорту був призначений на посаду першим Указом Президента у цьому році. Це налаштовує на відповідний ритм.

Урядом вже ухвалені необхідні підзаконні акти і триває робота на рівні відомчих актів. Усі необхідні підрозділи, від командування до майже 150 батальйонів, на рівні районів вже створені, відбувається їхнє комплектування особовим складом за штатом мирного часу і облаштовуються місця дислокації.

Розгортання буде відбуватися у три умовні етапи. Перший етап – це створення командно-управлінського ядра, який складає 10 тисяч професійних військовослужбовців. За законом це штат мирного часу. Вкотре нагадую, Сили територіальної оборони – це складова Збройних Сил України, так само, як Десантно-штурмові війська чи Сили спеціальних операцій. Це не добровільні народні дружини або щось таке в органах місцевого самоврядування. У прикордонних регіонах підрозділі ТрО вже укомплектовані штатом мирного часу на 70 відсотків, це дає можливість виконувати необхідні завдання. 

До кінця лютого підрозділи в усіх регіонах будуть укомплектовані на 70 відсотків і більше.

Другий етап – це штат особливого періоду, який сумарно буде складати близько 130 тисяч осіб. Це цивільні громадяни, які пройдуть відбір і укладуть контракт про службу в резерві ТрО. Вони перебуватимуть під командуванням військових, держава закріпить за ними зброю і проводитимуть навчання та злагодження.

Робота по розгортанню штату особливого періоду вже триває, і спільно з Генеральним штабом ми скоротили перелік документів, який був потрібен для зарахування до резерву: заява, паспорт, код ідентифікаційний, військовий квиток, якщо він у вас є – це все. Більше жодних написаних від руки автобіографій від вас вимагати не будуть.

Третій компонент – це добровольчі формування територіальних громад. Вони можуть бути створені у невеликих населених пунктах виключно у тому випадку, якщо таку ініціативу проявить командування Сил територіальної оборони, а Головнокомандувач Збройних Сил України ухвалить відповідне рішення. Вони діятимуть, будуть діяти згідно завдань відповідних військових керівників сил ТРО.

Зараз першочерговою потребою є облаштування і утримання міст дислокації, адже йдеться про одночасне розгортання 176 військових частин. Я доповідав про це на уряді, і під керівництвом Прем'єр-міністра спільно з міністром фінансів ми вже опрацьовуємо це питання.

Також буде потрібно залучити ресурси органів місцевої влади на місцях. Листи з відповідними потребами за моїм підписом вже спрямовані до регіонів. Ми налаштовані вибудовувати партнерські стосунки з органами місцевої влади і самоврядування, адже сама ідея ТрО – це координація армії та громади.

Хочу подякувати тим колегам, які вже нас підтримують. В лютому заплановані навчання за регіональним принципом за участі керівників органів місцевої влади і самоврядування, щоб відпрацювати взаємодію: схід, північ, південь та захід.

Друге. Ми розпочали трансформацію Міністерства оборони за напрямками, які я вам називав під час призначення на посаду, а також будемо продовжувати реформу сектору оборони. Зокрема, один з блоків – це цифрова трансформація, яка стосується і управлінських процесів, і застосування військ на полі бою. Ми вже зробили низку кроків, щоби у нашої армії невдовзі з'явилися автоматичні системи... автоматизовані системи управління військами усіх рівнів, від стратегічного до тактичного.

Розпочато процедури інвентаризації активів Міністерства оборони, і ми дуже тісно працюємо з Держгеокадастром з метою захисту земель оборони.

Окремий блок – застосування  цифрових технологій для удосконалення взаємодії з громадянами. Ми готуємо проекти рішень, щоб перетворити колишні військкомати на аналоги ЦНАПів. Пілотний проект такого мілітарі- ЦНАП ми вже відпрацьовуємо на прикладі одного з центрів комплектування у місті Києві. За нашим задумом ексвійськкомати мають перетворитися на зручні рекрутингові центри, зокрема для потреб ТРО. Для цієї мети спільно з Мінцифрою ми вже підготували проект, який поєднає центр комплектування і цивільний ЦНАП.

Паралельно ми розробляємо проект Закону про сили кібероборони. Це новий напрям, який збільшить спроможності України.

Інша надважлива сфера – забезпечення військових житлом. Ми формуємо спільну позицію з Міністерством ветеранів і невдовзі її будемо вам презентувати. Загалом ми плануємо комплекс заходів, щоб зробити службу в ЗСУ привабливою і конкурентною, перейти від контрактної армії до професійної.

Позиція третя – стосовно додаткових ресурсів на оборону. Чесно скажу, що міністр оборони точно не буде заперечувати проти додаткових коштів на армію. Навпаки, потреби є, і вони великі, я про них постійно говорю і на різних рівнях. І я дякую Голові Верховної Ради, керівникам усіх фракцій і груп, усім народним депутатам, які готові підтримати оборону. Проте, я наполягаю на тому, що треба підходити системно, і закликаю усіх сприйняти цей підхід. Безліч проблем армії спричинені саме хаотичними нагромадженнями рішень і процесів, які мали би працювати як годинник.

Нагадаю, що з 1 січня запрацював Закон "Про оборонні закупівлі". На його підставі затверджується Річний та Трирічний плани закупівель. По них ми докладно працюємо з профільним комітетом. Я хочу щиро подякувати всім без виключення членам цього профільного комітету за співпрацю та підтримку.

У нас вже є чіткий план роботи міністерства на 2022 рік по різних напрямках. Ми рухаємося покроково, але послідовно. Наприклад, з 1 січня вже піднято рівень грошового забезпечення для військових льотчиків і медиків, є рішення для фахівців-снайперів. На останньому етапі проект Постанови про підвищення грошового забезпечення Сил спеціальних операцій.

Цього року планується затвердити три базові державні цільові програми: програму розвитку ЗСУ, програму розвитку озброєнь і ракетну програму. Це запустить системний процес переозброєння армії. Це також вкрай важливо для оборонних підприємств. Якісна зброя, яка нам потрібна, не стоїть на полиці у сусідньому воєнторзі, її виготовляють певний час, і тут ми співпрацюємо з Мінстратегпромом на цьому тлі.

У нас чи не вперше виникає можливість гармонізувати цільові програми і бюджетне планування, прибрати з оборонного замовлення речі, які виникають у ручному режимі.

І щоб це стало можливим, я закликаю, починаючи з етапу формування Бюджетної резолюції, орієнтуватись на те, щоб в 2023 році витрати на оборону склали не менше 3 відсотків ВВП. І я проситиму парламент голосувати за бюджет оборони в плановому порядку, а не в авральному. Наші дії мають бути швидкими, але продуманими, не пожежними. Якщо ситуацію буде розбалансовано і втрачено макроекономічну стабільність, додаткові мільярди армії не допоможуть. Ми підготуємо обґрунтовані запити, узгодимо їх в уряді і з профільним комітетом, і будемо дуже раді отримати додаткові кошти, закладаючи системну основу на майбутнє, щоб, коли на цій трибуні стоятиме наступний міністр оборони, у нього в бюджеті гарантовано було 3 відсотки ВВП і цей ВВП постійно зростав, збільшуючи обсяг ресурсів на оборону.

Зараз наш головний посил – тримаємо стрій, тримаємо спокій, адже можна припустити, що деякі рішення і заяви партнерів продиктовані внутрішнім порядком денним. Збройні Сили України повністю готові до відсічі ворогу. Кожен день ми стаємо міцнішими. Це бачать наші партнери, це бачить наш ворог і це знижує імовірність негативних сценаріїв. За останній рік довіра до армії в суспільстві збільшилась до 72 відсотків. Я вас запевняю, український народ може бути впевнений у своїй армії.   

Я ще раз дякую парламенту за підтримку і хочу сказати: той, хто хоче нападати і отримати перемогу в нападі – отримає поразку, той, хто вміє захищатися – стає непереможним. Україна і українська армія непереможні.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Дякую.

Шановні колеги, на трибуну для доповіді щодо подальшої пандемії коронавірусу запрошується міністр охорони здоров'я України Віктор Кирилович Ляшко. Будь ласка.

Шановні народні депутати, у мене велике прохання, дайте можливість міністрам добиратися до трибуни, тому що вас там дуже багато, перекрили прохід. Дякую.

Будь ласка. Віктор Кирилович, будь ласка.

 

10:26:01

ЛЯШКО В.К.

Доброго дня, шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати, дорогий український народе! Вакцина, противірусні препарати прямої дії, менш агресивні штами SARS-CoV-2 – це чіткі сигнали, що людство зможе подолати пандемію COVID-19. Поява вакцини і прагнення всіх країн світу досягнути високих рівнів охоплення щепленнями надає нам можливість оптимістично сподіватися, що 2022 рік буде останнім для пандемії COVID-19.

Але і пандемія приносить нові сюрпризи. Чергова хвиля, яка розпочалася з другої половини грудня 2021 року у світі, з 900 тисяч випадків на добу, за місяць досягла непрогнозованих до цього близько 4 мільйонів випадків. На жаль, ця хвиля два тижні тому прийшла і в Україну. Кількість нових випадків протягом останніх двох тижнів подвоюється щотижня, також зростає і частка позитивних результатів лабораторних досліджень серед всіх протестованих. Попри двократне зростання кількості випадків інфікування за останній тиждень кількість госпіталізованих зросла тільки на третину. Частка госпіталізованих серед інфікованих зараз є вдвічі меншою ніж під час останньої "Дельта"-хвилі.

За оцінками Міністерства охорони здоров'я в найближчі тижні Україна вийде на пікові значення захворюваності на COVID-19. Кількість випадків інфікування очікується на рівні 40-60 тисяч осіб на добу. Ці цифри вдвічі вищі за пікові значення минулої хвилі, при цьому завдяки вакцинації ми очікуємо на третину менше померлих ніж на піку минулої хвилі. З нашим рівнем вакцинації і з новою готовністю лікарень медична система витримує і 34 тисячі випадків на добу, які були зафіксовані вчора. А ще рік тому така кількість випадків могла призвести до колапсу медичної системи. Але ми навчилися діяти на випередження, ефективно прогнозувати, вчасно реагувати та підсилювати слабкі місця в нашій системі. І в 2022 рік ми увійшли, без перебільшення, у найвищому стані готовності. Перш за все – це фінансова готовність закладів. Вперше з моменту появи Програма медичних гарантій стартує саме з 1 січня. До кінця цього місяця всі заклади отримають контракти за Програмою медичних гарантій і вчасно отримають виплати за січень та будуть готові до зростання навантаження в піковий період.

Новий пакет у Програмі медичних гарантій "Готовність до надання медичної допомоги в умовах поширення інфекційних захворювань, епідемій та в інших надзвичайних ситуаціях" дозволить на постійній основі забезпечити стабільність роботи ключових закладів інфекційного профілю незалежно від фази розвитку епідемій. 

На цей напрям у Програмі медичних гарантій на 22-й рік передбачено майже 2,5 мільярда гривень. Кожен заклад за цим пакетом буде отримувати понад 1 мільйон гривень на місяць за саму готовність приймати пацієнтів та надавати їм належну медичну допомогу.

Ще майже 17 мільярдів гривень передбачено за пакетом "Лікування для лікарень", які госпіталізуватимуть пацієнтів у період пікових навантажень на систему охорони здоров'я. Цей пакет враховує витрати на заробітну плату, на забезпечення необхідними лікарськими засобами та медичними виробами, які необхідні для лікування пацієнтів з СOVID-19.

В умовах пандемії наші медики – найцінніший ресурс. Ми маємо робити все для того, щоб забезпечити їм гідну оплату праці. Тому на цей рік встановлено та передбачено бюджетом базовий рівень заробітної плати: для медичної сестри 13 тисяч 500 гривень, для лікаря – 20 тисяч гривень. І це лише перший крок, який ми спільно зробили, щоб покращити фінансову мотивацію наших медичних працівників.

Окремим фінансовим стимулом є оплата за вакцинацію населення. Додаткові 2,2 мільярда гривень на оплату роботи бригад і працівників, які здійснюють щеплення, в тому числі і за бустерні уколи. З 1 березня 22-го року досягнення рівня охоплення повною імунізацією вакцинами від COVID-19 стане одним із індикаторів роботи якості лікарів, які надають первинну медичну допомогу.

Фінансування шляхом розвитку Програми медичних гарантій – це не єдиний спосіб підвищення якості надання медичної допомоги в закладах, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19. Значна частина оновлення матеріально-технічної бази та закупівель відбувалася і відбувається централізовано. Це дозволяє нам використати можливості виходу на нові ринки, вести боротьбу за постачання інноваційних препаратів та зменшувати ціну за рахунок великих об'ємів закупівель.

Для покращення діагностичної спроможності закладів охорони здоров'я вже змонтовані і введені в експлуатацію 143 комп'ютерних томографи та 129 цифрових рентгенапаратів. Додатково в грудні закуплена ще 81 одиниця цифрових рентгенапаратів, і за кошти глобального фонду зараз завершуються торги на 82 пересувні рентгени. В модернізованих лабораторіях наявні реактиви для проведення досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції. До речі, на цьому тижні цими лабораторіями зроблено 94 тисячі, за добу зроблено 94 тисячі 996 досліджень, що свідчить про ще одне виконання нами пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 20 жовтня 20-го року "Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз". Лише з початку цього року ми вже поставили 2 мільйони швидких тестів до закладів охорони здоров'я і очікуємо на чергові поставки.

За необхідності госпіталізації, частота якої при "Омікроні" є принаймні на третину меншою ніж при "Дельті", сформована мережа закладів буде готова прийняти пацієнта на одне із майже 70 тисяч вже виділених ліжок с киснем. І окрему увагу ми в цій хвилі приділяємо готовності дитячих лікарень до госпіталізації хворих на COVID-19.

Через здатність нового штаму "Омікрону" до швидкого поширення відповідно зростає і частка захворівших серед найбільш активного населення – молоді та дітей, які велику частину свого буденного життя проводять у великих колективах чи в колі друзів.

Додатковою причиною поширення може слугувати і те, що за даними наукових досліджень "Омікрон" більш активно розмножується у верхніх дихальних шляхах людини, що і є однією з причин більш стрімкого поширення вірусу. Оскільки якщо більша кількість вірусу концентрується в носоглотці, йому звідти легше потрапити в аерозолі та крапельки, що розлітаються при диханні чи чханні інфікованої людини. Ось чому важливо носити маску, яка прикриває ніс і рот.

Частка дітей до 18 років в загальній структурі захворюваності в 2022 році дійсно зростає, з початку року вона збільшилась вдвічі так само, як і частка дітей, що займають лікарняні ліжка. Дитячих ліжок зайнято сьогодні близько половини з понад 3 тисяч 600, які виділені на госпіталізацію хворих на COVID. Проте, тривалість перебування в лікарні скоротилась як у порівнянні з попередніми хвилями, так і у порівнянні з дорослими пацієнтами. І це зворотна відповідь від наших лікарів, з якими у нас відбувається щоденний діалог. Окрім того, діти значно рідше під час цієї хвороби потребують кисневої підтримки та госпіталізації до реанімаційних лікарень.

Наразі ми маємо середньодобове споживання кисню – 121 тонна, при попередній хвилі цей показник досягав майже 400 тонн на добу. У стаціонарних умовах ми продовжуємо відходити від тимчасових рішень киснезабезпечення та спрямували бюджетні кошти на будівництво централізованих систем киснепостачання, адже це довгострокова інвестиція в розвиток та незалежність закладів в цілому. 118 кисневих станцій вже закуплені за кошти урядової субвенції і наразі монтуються в лікарнях. Окрім того, Державне підприємство "Медичні закупівлі України" придбало 225 автономних кисневих станцій контейнерного типу. Таким чином після завершення робіт за один рік кількість постійно діючих кисневих станцій в країні збільшиться майже у вісім разів. Нагадаю, у липні 2021 року в країні функціонувало лише 50 кисневих станцій, наразі, разом із  завершенням монтажу усіх закуплених станцій, буде 85.

Для запобігання виникненню проблем з постачанням кисню, ми додатково провели перемовини з усіма 23 ліцензованими виробниками медичного кисню, які напряму працюють із закладами та спільно відстежують як  і темпи споживання кисню, так і формують значні резерви на випадок зростання потреби в закладах. Як результат, 97 відсотків ковідних ліжок в Україні забезпечені киснем, на сьогодні запас незайнятих ліжок більше 44 тисяч одиниць. Більше як дві третини виділених ліжок з киснем є зараз вільними і готові примати пацієнтів з COVID-19 у разі потреби.

Також ми значно розширили можливості надання інтенсивної терапії. Кількість реанімаційних ліжок зросла до 5 тисяч 300, що повинно забезпечити потребу в інтенсивній терапії всім пацієнтам у важкому стані.  Хоча за даними окремих країн пацієнти з "Омікроном" потрапляють до реанімаційних відділень втричі рідше, ніж це було при циркуляції штаму "Дельта". В цілому, в порівнянні з минулим роком, кількість ліжок  з киснем  вже зросла на 30 відсотків, а реанімаційних – на 20.

Для лікування пацієнтів в стаціонарних умовах до лікарень вже поставлено понад 66 тисяч флаконів ремдесивіру та більше 7 тисяч флаконів тоцилізумабу – новітніх препаратів, які були закуплені централізовано.

Для недопущення погіршення стану і переходу хвороби із легкого ступеня тяжкості до середнього та важкого, в першу чергу  для пацієнтів із груп ризику Міністерством охорони здоров'я підписано договір на поставку 300 тисяч курсів молнупіравіру – препарату для амбулаторного лікування COVID-19, який в минулу середу було допущено до екстреного медичного застосування завдяки спрощеній процедурі реєстрації  лікарських засобів від COVID-19.

Також підписано попередній договір на закупівлю 300 тисяч курсів лікування препаратом паксловід виробництва Pfizer для амбулаторного лікування. Цей препарат буде поставлений протягом І кварталу та переданий в регіони для лікування хворих українців.

Шлях України у протидії пандемії дозволив нам стати повноцінною частиною прогресивної європейської спільноти. Ми маємо підписані договори на поставку вакцин і препаратів ще на етапі їх виробництва, оновлюємо протоколи лікування та підходи до вакцинації відразу після їх закріплення на світовому рівні, обираючи виключно доказові та ефективні рішення.

Ми стали однією з перших країн поза Європейським Союзом із цифровим сертифікатом, визнаним цілком сумісним і з таким документом ЄС, що свідчить про високий рівень довіри міжнародних партнерів, а також просто робить подорожі українців доступнішими. Єдиний крок, який нам ще доводиться робити, щоб повноцінно стати на один рівень з лідерами в європейському регіоні, – це продовжувати повномасштабну кампанію з вакцинації. Саме це дозволило країнам, які показували рекорди нових випадків на початку року, таким як Франція, Велика Британія, Ірландія, стабілізуватися та почати розробку плану послаблення карантинних обмежень.

В Україні від COVID-19 вакциновано принаймні однією дозою вже половину дорослого населення, а 47 відсотків – обома дозами. Третина мільйона українців вже отримали додаткову або бустерну дозу вакцини. За даними математичного моделювання, завдяки вакцинації в Україні врятовано 18 тисяч життів, – це стільки ж, скільки від коронавірусної хвороби померло наших громадян у перший рік пандемії.

Ключовим пріоритетом на 2022 рік є подальше збільшення охоплення населення вакцинацією, завершення первинного курсу щеплення і проактивний пошук і вакцинація тих, хто ще не щепився. Загальна стратегія вакцинації від COVID-19 полягатиме в ревакцинації бустерною дозою тих, хто отримав базовий курс щеплення у 2021 році, а також використання трикратної вакцинації, дві дози базового курсу щеплень і одна бустерна доза, для нових пацієнтів.

В цьому році ми плануємо нарощувати темпи щеплень, і для цього у нас вже є стовідсоткове забезпечення вакцинами. Жодних перебоїв не буде ані на день, це ми гарантуємо.

Для захисту населення ми використовуємо всі наявні ресурси: як можливості державного бюджету, так і продовжується наша співпраця за ініціативою COVAX. Наше завдання – утримання темпів вакцинації до досягнення цілей, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я, та продовження вакцинації і бустеризації всіх бажаючих. Для цього вже створено інтенсивні графіки роботи мобільних бригад і розширено мережу доступу до послуг вакцинації серед сільського населення. Додано можливості до програми "єПідтримка" на лікарські засоби для вікової категорії "60 плюс", та впроваджено інші заходи, єдиним завданням яких є захист населення та якнайшвидше  повернення до життя без пандемії.

Поруч із нарощуванням обсягів вакцинації в Україні продовжує діяти і система адаптивного карантину, яка показала свою ефективність у попередніх двох хвилях 2021 року. Адаптивний карантин дозволив десяти регіонам весною і шести регіонам восени 2021 року пройти хвилю захворюваності без обмежень червоного рівня епіднебезпеки, ефективно стримуючи при цьому поширення хвороби на рівні країни і з меншим впливом на економіку України.

Зараз система адаптивного карантину вже почала реагувати на зростання захворюваності в Україні. І наша система індикаторів в адаптивному карантині базується не на показниках виявлених випадків за добу, вона базується на аналітичній моделі, яка фокусується на рівні завантаженості системи охорони здоров'я. Наразі ця модель вже віднесла Івано-Франківську та Рівненську область до червоного рівня епідемічної небезпеки. І не випадково, спалах розпочався саме із заходу України для цих двох регіонів. Це регіони з одним з найнижчих рівнів охоплення повним курсом вакцинації – 36 і 42 відсотки відповідно.

При тому, що регіони-лідери – Київська область, Полтавська область демонструють рівень понад 70 відсотків вакцинованого дорослого населення повним курсом щеплень, тому кореляція є дуже чіткою: регіони-лідери з вакцинації перебувають у жовтому рівні епідемічної небезпеки та мають одні з найнижчих рівнів госпіталізації та зайнятості  ковідних ліжок з киснем. При цьому регіони-аутсайдери з вакцинації активно рухаються у бік червоного рівня епідемічної небезпеки. Найвищий ризик швидкого переходу до червоного рівня епіднебезпеки наразі мають Закарпатська, Волинська, Чернівецька, Львівська, Вінницька та Сумська області. Тому ми маємо прохання, давайте не чекати, коли це все закінчиться, а давайте робити щеплення, тим більше що мРНК-вакцини, які присутні сьогодні в стратегії вакцинації в Україні, показують 90-відсоткову ефективність проти госпіталізації до "Омікрону". Давайте роз'яснювати переваги вакцинації тим, хто ще має сумніви, та досягати такого рівня щеплення, як, наприклад, у Великобританії. Зараз ми спостерігаємо за їх результатами скасування карантинних обмежень, і якщо цей досвід буде успішним, то після цієї хвилі застосуємо це і в Україні.

Я ще раз прошу всіх: вакцинуйтесь! Ця вакцина не на все життя, ця вакцина для життя.

Дякую за увагу.

(Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Кириловичу.

Шановні колеги, на трибуну для доповіді щодо енергетичної безпеки України запрошується Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль. Будь ласка, Денисе Анатолійовичу.

 

10:44:38

ШМИГАЛЬ Д.А.

Доброго дня, шановні українці, доброго дня, шановні народні депутати, шановний пане Голово, шановна президія!

Перш ніж розпочати свій виступ, хотів би висловити глибоке співчуття родинам та близьким загиблих внаслідок жахливої трагедії у Дніпрі. Це неприпустима ситуація, яка буде належним чином вивчена, проаналізована на найвищому рівні. Міністерству внутрішніх справ вже дано відповідне доручення – вивчити причини виникнення такої ситуації з метою запобігання цих або таких трагедій у майбутньому. Неприпустимо, коли наші військовослужбовці в умовах російської агресії гинуть від рук своїх побратимів.

Щодо теми сьогоднішнього виступу – енергетичної безпеки нашої країни, існуючих викликів та актуальних питань, які вирішує сьогодні уряд, моя доповідь буде складатися з двох частин. Перша частина буде стосуватися поточної ситуації щодо проходження опалювального сезону, друга частина – це стратегічні кроки, які здійснює уряд для посилення енергетичної безпеки України, а також трансформації української енергетичної системи.

Отже, щодо актуальних питань опалювального сезону. На початку жовтня було багато заяв про те, що ми замерзнемо в листопаді в пітьмі. В листопаді були заяви, що у грудні закінчиться вугілля, закінчиться світло, закінчиться тепло. Так само у грудні ми чули постійно, що будуть блекаути, на січень сумнівні аналітики прогнозували, що закінчиться весь газ.

Як бачите, ця інформація і ці страшилки інформаційні не справдилися і не справджуються. Енергетична система України працює стабільно. Всі споживачі забезпечені електроенергією, жодних віялових відключень в 2021-2022 роках не було і не передбачається. Ми маємо достатні запаси енергоресурсів, аби стабільно пройти цей опалювальний сезон. Це ключовий месседж, який важливо знати і розуміти.

Тепер щодо деталей, які базуються виключно на фактах. Цей опалювальний сезон проходить в умовах безпрецедентних викликів не лише для України, а і для всього світу. Ціни на газ, вугілля, нафту, інші енергоресурси піднімаються до рекордних рівнів. Все це також супроводжується збільшенням споживання електроенергії на фоні відновлення бізнес-активності в Україні. Для прикладу: за 25 днів січня цього року споживання електроенергії перевищує споживання за аналогічний період минулого року на п'ять відсотків.

Основне навантаження в цьому опалювальному сезоні несе атомна генерація: наразі працює 14 блоків атомних електростанцій, 26 січня був введений в експлуатацію енергоблок номер 1 Хмельницької АЕС, а також четвертий енергоблок Запорізької АЕС. На початку лютого заплановано завершення планового поточного ремонту енергоблоку номер 4 Рівненської АЕС та включення його в мережу, що забезпечить роботу 15 блоків атомних електростанцій.

Паралельно з цим відбувається активне збільшення поставок вугілля на склади, а також його видобуток та імпорт.

На сьогоднішній день ми маємо на складах близько 800 тисяч тонн вугілля, що вже вище ніж було минулого року на цей же період, і з початку року видобуток вугілля на українських шахтах зріс майже на 20 відсотків до цього ж періоду минулого року. Тобто ми піднімаємо видобуток українського вугілля.

Урядом, спільно з енергогенеруючими підприємствами, Укрзалізницею, Адміністрацією морських портів України, забезпечено диверсифікацію джерел постачання вугільної продукції, і на сьогодні імпорт вугілля здійснюється переважно морським шляхом. Починаючи з листопада 21-го  року, в Україну надійшло 14 суден з енергетичним вугіллям, ще плюс 1 мільйон тонн. Відповідно тривають перемови про збільшення постачання вугілля на лютий-березень цього року. Загалом в І кварталі заплановано постачання вугілля на склади ТЕС на рівні 6 мільйонів тонн вугілля загалом за квартал, при цьому орієнтовні витрати вугілля очікуються на рівні 5,5 мільйона тонн, тобто буде приріст. Таким чином, енергосистема України в зимовий період працює стабільно, є збалансованою за обсягами надходжень і витрат пального, зокрема, вугілля.

Друге питання, яке стосується поточних викликів опалювального сезону, – це достатня кількість газу. І наразі у нас в газосховищах близько 11,5 мільярда кубічних метрів. За рахунок власного видобутку, Нафтогаз планує отримати ще близько 3,3 мільярда метрів кубічних газу в І кварталі 22-го року. Міністерство енергетики щодня відстежує ситуацію і знаходиться в постійних консультаціях з Нафтогазом, аби не лише стабільно пройти цей опалювальний сезон, але і нормально підготуватись до наступного опалювального сезону.

Також Оператор газотранспортної системи України активно працює над створенням альтернативних гарантованих потужностей для імпорту газу. ОГТСУ та Оператор ГТС України домовились про продовження гарантованих потужностей для транспортування природного газу з Угорщини в Україну до 30 вересня цього року, що дозволить значно збільшити можливості для закачування газу Україною на наступний опалювальний сезон. З 1 січня 22-го року ми збільшили гарантовані потужності для імпорту газу до України майже на 30 відсотків, тепер їх загальний обсяг складає близько 35 мільйонів кубічних метрів на добу.

Попри всі ці виклики та складнощі влада змогла захистити українців від суттєвого зростання цін на енергоресурси на світових ринках, зокрема ми знизили тарифи на електроенергію, завдяки запровадженню річних контрактів ціни на газ для населення ціни так само не зростають.

Кабінет Міністрів виконав свої зобов'язання за меморандумом перед місцевим самоврядуванням, що покладає на місцеву владу обов'язок не підвищувати тарифи на тепло і гарячу воду. Субсидійна підтримка була збільшена і жодних заборгованостей по субсидіях немає, їх отримує кожна людина, хто звертається і хто дійсно потребує такої підтримки держави для оплати комунальних послуг.

Так само уряд продовжує підтримку бізнесу для того, аби зменшити вплив значних цін на енергоносії. Для того, аби стримати зростання цін та не допустити зупинки виробництва соціально важливих товарів, уряд запровадив максимальну націнку на газ, а також на деякі соціально важливі товари, і станом на 26 січня реалізовано відповідно до зазначеного механізму майже 15 мільйонів кубічних метрів за середньозваженою ціною від 10 до 18 гривень за куб.

Разом з цим продовжуються і інші важливі програми підтримки бізнесу. Наприклад, за програмою "5-7-9" видано вже майже 85 мільярдів гривень дешевих позик. Цю програму також було розширено і тепер український малий та середній бізнес може отримувати фінансовий лізинг під відповідні відсотки, портфельні гарантії для МСБ майже 10 мільярдів гривень, більше 4 мільярдів щороку на підтримку фермерів, мільярди гривень на підтримку і розвиток промисловості, ефективна реалізація програми "єПідтримка", запуск дешевого іпотечного кредитування, Дія Сіті, розвиток індустріальних парків, реалізація Закону про "інвестнянь". Всі ці, а також десятки інших програм та проектів сприятимуть покращенню інвестиційного клімату та зростанню економіки. Все це буде прикріплено і забезпечено макроекономічною, а також енергетичною стабільністю нашої держави.

Можу точно сказати, що уряд в повному обсязі виконує і буде виконувати всі необхідні завдання для забезпечення стабільної роботи енергетичного сектору і цього опалювального сезону, і наступного опалювального сезону, і протягом 2022 року.

Тепер щодо деяких стратегічних кроків, які стосуються енергетичної безпеки і посилення енергонезалежності України.

ENTSO-E. Активно триває робота щодо інтеграції енергосистеми України з європейською системою ENTSO-E або так званий енергетичний безвіз. Україна неухильно дотримується взятих зобов'язань для реалізації повної інтеграції, яка дасть Україні реальну енергонезалежність та можливість відокремитися від енергосистем Російської Федерації та Білорусі. Це дозволить зменшити вплив Росії як на енергетичну сферу всередині країни, так і на європейські країни. Окрім безпекової частини, енергетичний безвіз позитивно вплине на стійкість енергосистеми, загальний технологічний рівень експлуатації та посилить ринкове середовище за рахунок збільшення конкуренції та демонополізації ринку електроенергії.

Наразі виконано майже всі необхідні завдання і Україна готова до синхронізації. Зокрема в грудні 2021 року НКРЕКП внесено розроблені НЕК  "Укренерго" зміни до Кодексу систем передачі, які необхідні для нормативного врегулювання процесу проходження ізольованого режиму. Наступного місяця запланована тестова робота енергосистеми України в ізольованому режимі під час проходження зимових максимумів навантаження, передбачено проведення системних випробувань роботи енергосистеми України та Молдови в складі єдиного блоку регулювання в ізольованому від синхронної зони країн СНД та Балтії режимі.

Власний видобуток газу. Наступний крок у напрямку зміцнення енергетичної безпеки – це збільшення власного видобутку українського газу. Задля цього ми активно розвиваємо інструмент державного приватного партнерства. Станом на зараз Україна вже уклала 11 угод про розподіл продукції і відповідно це понад 10 мільярдів доларів інвестицій лише в розвиток і початкову інфраструктуру видобутку газу в Україні.

Наша довгострокова мета, яка закріплена в національній економічній стратегії до 2030 року, – це забезпечення 100 відсотків потреби України в природному газі за рахунок власного українського видобутку. Паралельно з цим продовжується наведення ладу зі спецдозволами, які тривалий час були полем для корупції – так звані сплячі ліцензії, які передавалися, перепродувалися з рук в руки незрозумілими компаніями, які не мали відношення до газовидобутку. Наразі отримання спецдозволів здійснюється виключно на прозорих та чесних аукціонах, ділянки отримують державні та приватні компанії, тим самим вкладаючи кошти в газовидобуток та створюючи потенціал щодо збільшення видобутку українського газу. Ми очікуємо, що Нафтогаз з цього року переломить тренд щодо падіння видобутку, який почався ще з 2018 року. Це один з головних показників ефективності, які ми ставимо перед керівництвом державної компанії "Нафтогаз".

Термомодернізація. Наступний крок – це реалізація ініціативи Президента України щодо масштабної термомодернізації будівель. Цього року ми розпочинаємо утеплювати тисячі багатоквартирних будинків. Заходи термомодернізації будинків дозволять скоротити витрати тепла і споживання газу, відповідно чим менші будуть втрати, тим менші будуть суми в платіжках. Вже зараз громади в різних областях подають заявки на участь у програмі, яка стане найбільш масштабною за всю історію нашої незалежності.

Окрім цього, ми очікуємо на реалізацію щонайменше 500 енергоефективних проектів, за рахунок Фонду енергоефективності ми маємо потенціал, в тому числі завдяки підтримці наших міжнародних партнерів. Станом на кінець січня Фонд енергоефективності отримав понад 900 заявок від об'єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків на участь у програмі "Енергодім", загальна вартість проектів перевищує 7,3 мільярда гривень, грантів – 4,5 мільярда гривень. Учасниками програми вже стали понад 80 тисяч сімей та понад 200 будинків, які модернізовані або частково або повністю.

Хочу запевнити, що це лише початок і ми будемо наполегливо працювати в напрямку модернізації житлового фонду, що дозволить економити наші енергоресурси. Завдяки збільшенню видобутку газу, а також програмі термомодернізації ми за декілька років зможемо вийти на рівень, коли Україна буде повністю забезпечена власним газом власного видобутку.

Стосовно газового питання, то ми активно продовжуємо співробітництво з нашими європейськими партнерами. Українські газосховища мають об'єм 33 мільярди кубічних метрів, з яких ми використовуємо, як правило, близько 20-24 мільярдів кубічних метрів. Іноді це може бути трошки більше. У будь-якому випадку ми наші газосховища можемо використовувати як газовий сейф для європейських компаній європейських країн.

Вже зараз іноземні компанії тримають частину свого газу у режимі митного складу на території України, але ми будемо вести перемовини з  нашими європейськими партнерами для того, аби цей процес став більш системним. Такий газовий фонд зможе стабілізувати можливі енергетичні кризи на кшталт тієї, яку ми  бачимо сьогодні.

Ще два дуже практичні питання, які також стосуються енергетичної безпеки нашої держави – це трансформація вугільних регіонів, а також зелена трансформація української енергетики.

Вугільна галузь  не може залишатися в такому занедбаному стані, до якого вона була доведена протягом десятиліть. Україні потрібна сучасна і працююча вугільна галузь, яка здатна забезпечити стабільне постачання вугілля для підприємств і стабільну, безпечну, добре оплачувану роботу для наших шахтарів. Тому зараз працюємо по трьох основних напрямках реформування галузі: це  зарядка лав для перспективних шахт, це забезпечення… для забезпечення власних потреб держави, пошук інвесторів або справедлива трансформація для всіх інших. В обох випадках для змін необхідні суттєві інвестиції.  Це означає, що трансформація буде відбуватися завдяки ресурсам та інструментам держави, приватного бізнесу та міжнародних партнерів України. Країни ЄС, міжнародні фінансові організації готові долучатися до такої програми. 

З минулого року ми активізували перемовини з нашими міжнародними партнерами, аби вони сприяли фінансовій та організаційній підтримці поступової та справедливої трансформації економіки тих громад, які залежать від роботи вугільних шахт. Такі громади отримають преференції, фінанси та можливості, аби там відкривалися нові підприємства, а люди могли отримати нормальну роботу, не пов'язану безпосередньо з вугільною галуззю. Вже цього року ми розпочинаємо два перші пілотні  проекти трансформації в Мирнограді та Червонограді.

Але я хочу підкреслити, що така трансформація – це питання точно не одного року, а саме стратегічне завдання, яке буде виконуватися у відповідності до наших міжнародних зобов'язань, у відповідності до наших стратегічних планів до 2030, до 2040 років.

Останню тему я хотів би забезпечити сьогодні і зачепити сьогодні – це "зелена" трансформація української енергетики у відповідності до Європейського зеленого курсу.

Одним з найбільш амбіційних проектів у цьому напрямку залишається розвиток водневої енергетики в Україні. Наша держава має значний потенціал у виробництві чистої енергії та визначена одним з потенціальних партнерів Європейського Союзу щодо виробництва і постачання у водневій стратегії ЄС. Тому ми налаштовані на розвиток водневих технологій, на створення водневої екосистеми – це один з найважливіших напрямків у переговорах з Європейським Союзом. Це не тільки сприятиме "зеленому" переходу, посиленню енергетичної незалежності України, але також дозволить залучити мільярди доларів інвестицій в трансформацію нашої енергетичної системи, в її екологічність.

Наостанок хочу зазначити, що трансформація української енергетики є одним з головних викликів, які стоять перед нашою державою на найближчі роки. Це накладає значну відповідальність на наш уряд, на Верховну Раду, це покладає і дає нам розуміння, що ми завжди готові до співпраці. І ми дійсно хочемо впроваджувати найкращі практики, світовий досвід такої трансформації, це, звісно ж, покращить нашу екологічну ситуацію, це, звісно ж, підсилить нашу енергетичну незалежність.

Дякую вам за увагу. Готовий буду відповісти на запитання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякуємо Прем'єр-міністрові.

Переходимо до запитань до доповідачів від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися на запитання.

Слово надається народному депутату України Волинцю Михайлу Яковичу, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:03:02

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Пане Прем'єр-міністр, ви постійно реагуєте на виклики шахтарів, невиплати зарплати, щось вдається вирішити, щось не вдається. Ви сьогодні згадали Львіввугілля. Так я хочу сказати, що відносно того, коли ви говорите, що будуть видані кошти на зарядку лав. Якщо кошти будуть направлені на рахунки Львіввугілля, податкова їх забере безакцептно. Борг, податковий борг за всі попередні роки склав 345 мільйонів. Все, що поступає, все йде на списання тих боргів і пені, які накручені, і ніяка зарплата не буде виплачуватись до тих пір, поки шахтарі знову не з'являться біля Офісу Президента, біля Кабінету Міністрів. І всі наші з вами намагання, вони марні, тому що необхідно подивитися як розблокувати цю систему. А крім того, всі корупційні явища, які накручені навколо вугільної промисловості, енергетичного комплексу, там само необхідно нам з вами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

11:04:11

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Ну, як такого питання не було. Я більшість відповіді на це питання розкрив у своєму виступі. Хочу відмітити, що за 11 місяців минулого року державними вугледобувними підприємствами було нараховано 7,7 мільярда гривень заробітної плати, спрямовано на виплату – 7,4 мільярда, з держбюджету було спрямовано 4,5 мільярда або більше 60 відсотків. Перед директорами шахт, ви знаєте, стоїть завдання спрямовувати більшість виручки від реалізації вугілля на виплату заробітних плат шахтарям. Це дуже важливо, тому що це є і також особиста персональна відповідальність директорів шахт і керівників вуглевидобувних підприємств. І це питання, звичайно ж, має контролювати щотижнево міністр енергетики.

По тих питаннях, які ви задаєте по окремих шахтах. Звичайно, буде доручення міністру енергетики, за необхідності будемо долучати інші міністерства розбиратись, шахтарі мають бути із заробітними платами. Це моя особиста позиція, ви її також знаєте чудо, ми завжди докладаємо всіх зусиль для того, щоб у нас не було заборгованостей.

Але попри це нам потрібно рухатись тим шляхом, який я окреслив стратегічно в своєму виступі, в своїй доповіді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу.

До слова запрошується народна депутатка України Геращенко Ірина Володимирівна, фракція "Європейська солідарність". Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

11:05:35

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановний пане Прем'єре, "Європейська солідарність" зараз знаходиться на політично вмотивованому судилищі, де Зеленський намагається запроторити за ґрати Порошенка за те, що той не заморозив в 2014-2015 роках країну.

Наша фракція подала до ДБР, до Генеральної прокуратури заяви про злочин Зеленським і вами за закупівлю вугілля в країни-агресора Російської Федерації на 2 мільярди гривень. Ви фінансуєте сьогодні армію країни-агресора, яка стотисячна зібралась біля наших кордонів. Чи готові ви давати про це свідчення і відповідати?

І друге запитання до міністра внутрішніх справ. Пане Монастирський, кажете, ви були на Майдані. Скажіть, будь ласка, чому сьогодні Міністерство внутрішніх справ і поліція застосовує провокації проти мирного протесту, зокрема був факт побиття мирних протестантів 19 січня. І сьогодні, попри наше спілкування напередодні з поліцією, були спроби провокацій.

Дякую.

 

11:06:43

ШМИГАЛЬ Д.А.

Держава не імпортувала і не імпортує вугілля з Російської Федерації. Тому якщо ви подали в правоохоронні органи заяву, будь ласка, нехай правоохоронні органи зроблять свої висновки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ще попрошу, Монастирський Денис Анатолійович, хоча у нас пів години запитань до уряду пізніше, але все рівно час є. Будь ласка, міністр внутрішніх справ.

 

11:07:05

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Мирний протест залишається мирним доти, доки не починається насильство щодо інших учасників протесту, а також щодо громадян, які беруть участь, і взагалі, які перебувають на цій території, а також до правоохоронців. Якщо такі дії починаються особами, якими вчиняються такі дії, звичайно, що до них відповідно до законодавства застосовуються необхідні заходи.

Тому я підтримую гарантоване право на мирний протест, але я проти того, щоб під час цих мирних протестів були травмовані правоохоронці або пересічні громадяни. Наведу приклад: в останньому протесті цього тижня було травмовано 18 правоохоронців і це жахлива цифра для цивілізованої держави, якщо ми говоримо з вами про мирний протест. Але попри все, я однозначно виступаю за право на мирний протест і зроблю все, щоби таке право було реалізовано всіма бажаючими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Янченко Галині Ігорівні, фракція політичної партії "Слуга народу".

  

11:08:24

ЯНЧЕНКО Г.І.

Доброго дня, Галина Янченко, "Слуга народу". У мене запитання до Олексія Резнікова. 

Ми знаємо, що ви останнім часом були у великій кількості відряджень, проводили переговори, поінформуйте, будь ласка, депутатський корпус про те, яку допомогу Україна може очікувати найближчим часом, особливо в контексті всіх подій. Це перше запитання.

І друге запитання – про жінок. В грудні широкого резонансу набуло питання про нібито обов'язковий призов жінок. Знову ж таки, ми знаємо, що  Президент дав вам доручення розібратися в цій ситуації і вжити заходів. Будь ласка, поінформуйте нас, яких заходів ви плануєте вжити або можливо вже вжили?

Дякую.

 

11:09:14

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дякую.

Ми сьогодні вже отримуємо літаки з допомогою від Сполучених Штатів на підставі пакету допомоги в 200 мільйонів доларів. Ми отримали допомогу засобами протитанкової боротьби від Великобританії шведського виробництва. Ми очікуємо зараз допомогу і оформлюємо документи від Країн Балтії. Ми сьогодні отримуємо фінансову підтримку від уряду Канади, уряду Данії і продовжуємо цю роботу і у нас дуже серйозне сьогодні, в хорошому сенсі, лобі наших партнерів. І деякі деталі, саме що ми отримуємо  з точки зору зброї та озброєння, не можу озвучити, але повірте, воно серйозно збільшує рівень нашої обороноздатності.

Наступне – щодо призову жінок. Дійсно, Законом України… в березні місяці минулого року було прийнято відповідний закон зі змінами. Але, дійсно, викликала великий резонанс кількість професій і спеціальностей, які б зобов'язували жінок, і був переляк, що вони мають сплачувати штрафи та  їх роботодавці. Я хочу всіх заспокоїти, ніяких штрафів сьогодні ніхто не буде сплачувати, ні роботодавці, ні жінки.

Сьогодні змінено наказ про зменшення кількості професій, спеціальностей, які потрібні зараз, тільки виходячи з викликів за загроз та розвитку Збройних Сил. Генеральним штабом Збройних Сил України на виконання доручення підготовлене це зменшення, воно суттєво зменшено і подано на узгодження з Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки та Службою безпеки України. Після цього воно буде направлене на юстування в Міністерство юстиції і відповідно буде оприлюднене.

Жінки, не переживайте, все гаразд. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Рущишину Ярославу Івановичу, фракція політичної партії "Голос".

 

11:10:58

РУЩИШИН Я.І.

До Прем'єр-міністра. Добрий день. Скільки коштує бюджетам громад рішення утримати тарифи на тепло на рівні минулого року? І чи не було б справедливіше і ефективніше посилити програму адресних комунальних субсидій та розпочати масову термомодернізацію, починаючи з бюджетних установ?

А також до міністра оборони, прошу. Яке ваше ставлення до пропозицій, аби командний склад тероборони, той, що на ставці, формувався з учасників АТО, офіцерів, які отримали в АТО реальний бойовий досвід? Що саме цим людям держава дала відповідальність цю і робочі місця – це   запорука того, що ми подолаємо ту імітацію, яка була в теробороні до сьогоднішнього дня.

Дякую.

 

11:11:44

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання. Я якраз в своїй доповіді його розкривав.

Урядом і органами місцевого самоврядування був підписаний ще минулого року меморандум (там два меморандуми: весною і напередодні опалювального сезону був підписаний другий меморандум), згідно з яким держава передала в розпорядження органів місцевого самоврядування 4 відсотки ПДФО. Дякую, також депутати це підтримали. Це сума порядка 22-23 мільярдів гривень, які держава передала органам місцевого самоврядування, власне, для компенсацій ось цього втримання тарифів.

І окрім цього, також був залишений акциз на місцях – це те, що було проголосовано в Законі про державний бюджет. Тобто два цих джерела – це орієнтовно понад 30 з лишком мільярда гривень по результатах року, які отримали органи місцевого самоврядування.

Зі сторони органів місцевого самоврядування також очевидно будуть якісь свої додаткові вкладення, які є значно меншими, але  співрозмірними до бюджетів. Крім цього уряд взяв на себе зобов'язання: є 66 громад, яких індекс податкоспроможності нижчий, і їм, треба підтримати, буде надана окрема дотація для того, щоб вони могли також свої бюджети в нормальному стані тримати при тих тарифах, які захищають на сьогодні людей. Тому всі умови меморандуму…

Крім цього, урядом була виконана інша умова по погашенню різниці в тарифах перед теплокомуненерго на суму порядка 22 мільярдів гривень. Тобто це ціна для держави цих речей. Але ми говоримо про захист людей, ми говоримо про те, щоби тарифи були економічно обґрунтованими для українців в містах і містечках. Це, власне, про те,  про що ви питали.

А далі передаю слово своєму колезі.

 

11:13:37

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Шановні народні депутати, я ще раз нагадую: формування батальйонів та бригад територіальної оборони України має відношення до формування сил – Збройних Сил України. Спочатку відбувається ядро – це 10 тисяч військовослужбовців, збільшення на цю кількість чисельності Збройних Сил України ви проголосували в минулому році, це кадрові офіцери.

Друга хвиля – це формування якраз кадрового резерву серед мешканців тих населених пунктів, які проживають в місцях розгортання батальйонів та бригад, ними, звісно, можуть бути ветерани україно-російської…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народному депутату України Поляку Владиславу Миколайовичу, депутатська група "Довіра". Будь ласка.

 

11:14:25

ПОЛЯК В.М.

Прошу передати слово Сергію Вельможному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Вельможний, будь ласка.

 

11:14:32

ВЕЛЬМОЖНИЙ С.А.

Сергій Вельможний, Луганщина, депутатська група "Довіра". Шановний пане Прем'єр-міністре, ми представляємо шахтарський округ, Луганську область. До нас щоденно звертаються гірники та їхні сім'ї з питанням – за що нам купити хліба, як нам вдягти дітей до школи.

Ці питання виникають не просто так. Шахтарям постійно затримують виплату заробітної плати, по сьогоднішній день існує заборгованість перед гірниками, і це стосується абсолютно всіх шахт на округах, які представлені Сергієм Вельможним, Олександром Суховим. Це підприємства "Лисичанськвугілля", "Первомайськвугілля", котрі знаходяться на лінії розмежування.

Для багатьох сімей заробітні плати шахтарів – єдине джерело доходу. І як їм жити, можете відповісти? Кожен рік повторюється одне і теж, але вирішення немає. Шахтарі вимагають від вас назвати дату погашення заборгованості по заробітній платі.

Дякую.

 

11:15:33

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Я вже сьогодні двічі його розкривав. На постійному контролі в міністра енергетики знаходиться питання заробітних плат шахтарів. Держава повністю виконує свої зобов'язання щодо державної дотації на виплату заробітних плат шахтарям. Ще раз повторю, моє жорстке доручення до керівників шахт: виплачувати, не менше 80 відсотків виручки від реалізації вугілля спрямовувати на виплату заробітних плат шахтарям.

Ну, і окрім того, я ось озвучував також проекти справедливої трансформації вугільних регіонів, які реалізуються спільно з нашими міжнародними партнерами, які мають також провести відповідне реформування вугільної галузі і навести там порядок, покращити ситуацію. Але крім цього, також попрошу міністра енергетики доповнити мою відповідь до вашого питання.

 

11:16:23

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Так, дякую за запитання.

Насправді, дійсно, ми постійно контролюємо це питання стосовно виплати, особливо за рахунок бюджету, і коли треба, і в минулому році, і в цьому році, будемо це робити, будемо відповідним чином наближати суми для того, щоб прокрити повністю ті суми, які мають бути виплачені з державного бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Констанкевич Ірина Мирославівна, "Партія "За майбутнє".

 

11:16:48

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Прошу передати голос Тарасу Івановичу Батенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Іванович Батенко, будь ласка.

 

11:16:55

БАТЕНКО Т.І.

Дякую.

В мене питання до міністра, два питання до міністра закордонних справ.

Перше. Прохання до Дмитра Івановича прокоментувати вчорашній телефонний дзвінок, розмову між президентами України і Сполучених Штатів Америки. Тому що є різні пересуди що в американських, що в українських засобах масової інформації, які, ну, не зовсім розвіюють, так би мовити, багато пересторог. Це перше питання.

І питання до міністра оборони, ну, ми... і до уряду в цілому. Ну, ми чекаємо законодавчі пропозиції, законодавчі ініціативи від вас стосовно підсилення обороноздатності країни, зміни до державного поточного бюджету, щоби самі депутати не займалися. Бо це виглядає більше популістично, як... ми про це, на цю тему з вами говорили, в тому числі в частині тероборони, тих 2,7 мільярда. Ми чекаємо, готові голосувати, незалежно пленарне чи поза пленарне засідання, щоб ці кошти не лягали тягарем на органи місцевого самоврядування. Олексій Юрійович, ми чекаємо такі законодавчі пропозиції.

Дякую.

 

11:17:57

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дуже дякую за готовість і небайдужість. Ми з міністром фінансів вже відпрацьовуємо і звернемося до вас за підтримкою.

Дякую.

 

11:18:03

КУЛЕБА Д.І.

Розмова президентів вчора була тривалою, відвертою і конструктивною. Всі ключові позиції з боку Сполучених Штатів щодо неприпустимості будь-яких домовленостей за спиною України і підтримки України конкретною допомогою були підтверджені. Повідомлення в ЗМІ щодо напруги і якогось конфлікту, який відбувся вчора, є недостовірними.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Загородньому Юрію Івановичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Будь ласка.

 

11:18:34

ЗАГОРОДНІЙ Ю.І.

Дякую, Руслан Олексійович.

Я прошу передати слово народному депутату України Нестору Івановичу Шуфричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.

 

11:18:42

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, пане головуючий.

У мене інформація для Прем'єр-міністра і для так званого міністра охорони здоров'я.

На початок минулого року в Іспанії, населення якої 48 мільйонів громадян, і яка одна з перших, разом з Італією, прийняла хвилю COVID, загиблих було 50,5 тисяч, на жаль, зараз 92 тисячі 764, і ми співчуваємо нашим іспанським партнерам.

В Україні на той час загиблих було 18,5 тисяч і зараз 99 тисяч 882 – на 7 тисяч 115 більше, ми наздогнали і перегнали Іспанію. І українці за злочинну бездіяльність і халатність влади платять своїм життям. Як таке стало можливим? І не хочете ви, панове, покаятися і піти у відставку, чим скоріше, тим краще? Тому що…

 

11:19:58

ШМИГАЛЬ Д.А.

Міністр охорони здоров'я, так само, як і всі українські медики, робить все можливе для того, щоб українці мали можливість вакцинуватись, були захищеними і не хворіли на коронавірус. Абсолютно практично робота 24/7 і міністра, і всього міністерства, так само як і всіх українських медиків сьогодні. Тому я попрошу, по-перше, коректно ставитися до людей, які сьогодні дійсно працюють абсолютно самовіддано, і це є другим фронтом для нашої держави.

Ми, дійсно, дуже глибоко співчуваємо тим людям, які втратили своїх рідних через коронавірус по всьому світу і в Україні особливо, але ми сьогодні як держава, як влада забезпечили можливість всім вакцинуватися, і це дуже важливий момент, про який сьогодні міністр охорони здоров'я говорив з трибуни, про те, що вакцинація рятує навіть від госпіталізації, практично в реанімаціях немає вакцинованих людей.

Тому ще раз і ще раз, користуючись цією нагодою, закликаю українців вакцинуватись, захистити себе і своїх рідних для того, щоб ми не погіршували ось цю сумну статистику, про яку говорить народний депутат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще одне питання від президії. Олена Костівна Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради, будь ласка.

 

11:21:10

КОНДРАТЮК О.К.

Дякую, Руслане Олексійовичу.

Шановні колеги, доброго дня! В мене запитання до Прем’єр-міністра. Шановний пане Денисе, ви знаєте, що в часи зараз загострення зовнішньої агресії ми розуміємо, що для країни-агресора є також і питання важливе внутрішньої дестабілізації ситуації, яка складається в країні. Особливо це пов'язано, звичайно, зі станом економіки в нашій країні.

Скажіть, будь ласка, чи уряд має вже якийсь запланований пакет заходів для стримування зростання цін на товари і послуги в 22-му році? Ми знаємо, що, наприклад, в постковідний період уряд Польщі зараз з 1 лютого має зниження ПДВ до 0 відсотків, щоб стабілізувати ціни на харчування в країні.

Що планує уряд взагалі в країні для того, щоб ситуація якось налагодилася і не було ручного просто регулювання цін?

І скажіть, будь ласка, яка ваша позиція щодо штрафів для ФОПів через збої системи РРО? Чи взагалі уряд теж підтримує відтермінування штрафів для тих, хто не встиг встановити РРО?

Дякую.

 

11:22:15

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання абсолютно актуальне.

Стосовно РРО, зразу відповім: ми підтримуємо, уряд підтримує позицію, що РРО мають встановлюватись поетапно і ми, звичайно ж, в повній координації з паном Гетманцевим і робимо все для того, щоб вигравала і держава з точки зору того, що ми рухаємося до цивілізованого бізнесу, цивілізованого світу, і також не страждали люди, які сьогодні поетапно переходять на РРО. І нагадаю, що РРО – це розрахунковий реєстратор, який є програмним продуктом, і мова не йде про десятки тисяч гривень витрат на касові апарати. Це різні речі, це також треба розуміти і розділяти.

Стосовно питань, над якими зараз працює уряд щодо підтримки бізнесу. Ви знаєте, що урядом було прийнято відповідне рішення для того, щоб захистити виробників соціальних продуктів. На сьогоднішній день близько 260 компаній, які виробляють соціальні продукти, які визначені переліком, постановою, це і хліб, і молоко, тобто основні продукти споживання, які мають соціальну значущість. Сьогодні я якраз доповідав про це з трибуни. Виробники цих продуктів мають можливість закуповувати газ на біржі по цінах від 11 до 18 тисяч гривень, що є, звичайно, трохи нижче, ніж є сьогодні на міжнародному ринку, що дозволяє цим виробникам сьогодні тримати, відповідно ціну не підвищувати, таким чином захистити ті версти населення, які в більшості споживають соціальні продукти.

Крім цього, працює цілий ряд програм, я сьогодні вже їх згадував, декілька десятків, підтримки українського бізнесу. В першу чергу це програма "5-7-9" для підтримки малого і середнього бізнесу. Є цілий ряд портфельних гарантій, є ряд програм по підтримці фермерів. Тобто всі ці програми, звичайно, сьогодні сприяють підтримці бізнесу.

Щодо інших програм, звичайно, міністерства профільні працюють над подальшим розвитком підтримки, стабілізації ситуації і підтримки бізнесу як основи того, хто створює ВВП, хто впливає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до завершального етапу – це запитання до Прем'єр-міністра України та членів уряду від народних депутатів.

Прошу народних депутатів записатися на запитання.

Будь ласка, народний депутат Кучеренко Олексій Юрійович, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

11:25:07

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція "Батьківщина". Пане Прем'єре, 1 хвилина – це замало для дискусії, але два принципових моменти.

По-перше, ми трошки заплутались. Влада і ви особисто кажете, що в нас все в енергетиці чудово, і в той же час ми вимушені, звертаємося по аварійну підтримку до білоруської енергосистеми і беремо там цю аварійну підтримку.

Друге. Ви запевняєте, що сховища газові наповнені на сьогодні за балансом – 11,5 мільярда, але одразу кажете, що вже в лютому ми починаємо імпортувати і закачувати газ. Пане Прем'єр, газ закачують в травні, розумієте, в лютому його неможливо закачувати. То ви якось там домовтеся.

І останнє – програма термомодернізації. Я, при всій повазі, і ми готові підтримувати це, поки що там набагато більше гасел ніж програми. Прийміть закон, почитайте його, прийміть державну програму модернізації і це нас об'єднає чим скоріше, тим…

 

11:26:16

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Щодо так званої аварійної підтримки, яку ви згадали, яку бере Україна в разі необхідності в наших сусідів, з ким ми синхронізовані. Я хочу попросити вас ознайомитись з цифрами за попередні роки, скільки разів Україна брала аварійну підтримку в кожному опалювальному сезоні, скільки разів Україна надавала аварійну підтримку нашим сусідам Польщі, Словаччині цього року зокрема. Тобто це технологічні речі, які, в принципі, я вважаю, на політичному рівні не підлягають дискусії. Це дійсно технічні речі, які відбуваються, ну, якщо не щотижня, то щодватижні точно, і вони відбуваються в обидві сторони – як ми помагаємо нашим партнерам, так і наші партнери помагають нам. Наголошу, технічні речі.

Стосовно термомодернізації. Фонд енергоефективності працює вже третій рік, надзвичайно відшліфована програма. Я сьогодні з трибуни про це говорив: більше вже майже тисячі заявок, близько 200 ОСББ вже скористались цією програмою, вона набирає обертів, розвивається, все необхідне законодавство, всі необхідні підзаконні акти для цього прийняті, фонд фінансується 50 на 50 українським бюджетом, а також 50 відсотків дають донори на грантовій основі безповоротно. Окрім цього, ми цього року починаємо масштабувати цю програму і робити термомодернізацію масштабніше.

Ми дійсно, можливо, будемо просити прийняти окремі зміни до законодавства для того, щоб спростити процедуру термомодернізації і прискорити цей процес, тому що нам треба енергомодернізувати і зробити енергоефективними десятки тисяч багатоквартирних будинків. У нас немає ста років на це, нам треба це робити буквально за два-три, максимум п'ять років для того, щоб Україна стала енергонезалежною, тому що це дозволить зекономити близько 30-40 відсотків газу, який ми споживаємо. Тому ми дуже активно працюємо над цією програмою, і будемо вдячні за допомогу профільному комітету, народним депутатам, в тих необхідних змінах, які ми будемо пропонувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Богданцю Андрію Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:28:32

БОГДАНЕЦЬ А.В.

Доброго дня. Прошу передати слово моєму колезі Дмитру Соломчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук, будь ласка.

 

11:28:39

СОЛОМЧУК Д.В.

Шановний Денис Анатолійович, я вже по питанню прикордонних інспекційних пунктів до вас підходив, але хочу, щоб про це всі чули і ви поставили на чіткий контроль, що з 5 липня цього року зупиниться весь імпорт продуктів харчування до України, так само зупиниться імпорт повністю всіх тварин, а через рік –  весь експорт. Світовий банк в 2019 році надав 200 мільйонів для будівництва прикордонних інспекційних пунктів, відповідний закон був проголосований у Верховній Раді. Польща, Молдова збудувала за півтора року, ми добиваємося до Держспецслужби кожен день – не будується. Вплиньте якось на цю ситуацію, не зупиніть імпорт та експорт продуктів харчування та тварин. Тваринницький комплекс потрібно розвивати в Україні, є держпідтримка. Як будемо завозити?

 

11:29:47

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Ми, дійсно, з вами це обговорили. Ми ваше питання просто приймаємо як депутатське звернення і найближчим часом дамо вам розгорнуту відповідь щодо того, як ми рухаємося з організації цього процесу згідно, дійсно, чинного законодавства України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Штепі Сергію Сергійовичу фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:30:08

ШТЕПА С.С.

Прошу передати слово Яцик Юлії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юлія Яцик, будь ласка.

 

11:30:13

ЯЦИК Ю.Г.

Доброго дня, шановні колеги. В мене питання до Германа Валерійовича з приводу Постанови Верховної Ради 5382, яку ми проголосували ще в квітні минулого року, про вжиття заходів для повернення пільгових тарифів на електричну енергію для мешканців зони спостереження навколо АЕС. То ж у мене питання: яка доля цієї постанови?

І друге питання. Яка доля субвенцій так званої атомної субвенції для цих територій, з минулого року яка не була скерована на  громади і, на жаль, вони не могли скористатися цією субвенцією? Мені відомо, що вона перехідна, тож, будь ласка, прискорте скерування цих коштів на території громад.

Дякую. 

 

11:31:12

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую дуже за запитання.

Значить, стосовно першого питання  по пільгам на електроенергію для жителів зони атомних станцій. Зараз діє відповідна Постанова по покладенню ПСО, якою, до речі, був і зменшений тариф для більшості домогосподарств. Відповідно вона діє до 1 травня,  і вона  буде найближчим часом опрацьована і переглянута, ми  це питання теж розглянемо.

Стосовно атомної субвенції, мова йде про 135 мільйонів гривень, вона нікуди не ділася, вона перейшла в цей рік, і відповідно зараз розпорядником  цих коштів є Мінрегіон, і вона буде відповідним чином опрацьована і направлена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Літвінову Олександру  Миколайовичу, фракція політичної "Слуга народу".

 

11:32:06

ЛІТВІНОВ О.М.

Прошу передати слово Янченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Янченко, будь ласка. 

 

11:32:13

ЯНЧЕНКО Г.І.

У мене запитання до Дениса Анатолійовича Монастирського. Шановний міністре внутрішніх справ, власне весь січень і частину грудня було знову ж таки багато резонансу суспільного, в тому числі і серед, скажімо так, деяких колишніх вже політиків і колишніх міністрів щодо зарплат поліції. Ми знаємо, що звичайно за таку ризиковану роботу має бути достойна винагорода. І в цьому контексті цікавиться і депутатський корпус, і суспільство, і напевно в першу чергу рядові поліцейські. Що буде із заробітними платами? Які на сьогоднішній день заходи вживає уряд? Ми, як парламент, теж підхопимо ці ініціативи.

Дякую.

 

11:33:07

МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А.

Дякую вам за запитання.

Фактично мушу ще поправити дещо, що система Міністерства внутрішніх справ – це не лише поліцейські, які достойно виконують свій обов'язок, але це і рятувальники, це і бійці Національної гвардії, працівники Державної міграційної служби, які також щоденно несуть свою службу за досить невеликі кошти.

Ми всі з вами розуміли, працюючи над державним бюджетом, що збільшення зарплат для рятувальників і поліцейських є необхідність, оскільки протягом останніх 3 років це майже не здійснювалося. І ми фактично з вами домовилися, що у разі надходження додаткових надходжень за підакцизні товари до державного бюджету, ці кошти будуть спрямовані на підвищення грошового забезпечення поліцейським, рятувальникам і гвардійцям тощо.

Фактично два місяці перших, в які проходила ця операція "Акциз", показала плюс 2,3 мільярда порівняно з попереднім періодом до державного бюджету України. Це вже суттєвий показник, який дав можливість і Президент дав доручення уряду вже з лютого місяця на 10 відсотків підняти заробітну плату для всіх рятувальників, поліцейських, гвардійців системи Міністерства внутрішніх справ. Це справедливо, зважаючи на ті ризики, які вони несуть щоденно.

Нагадаю, навіть вчорашній випадок, коли затримувався небезпечний злочинець, звичайно, проявили себе патрульні і вони розуміли, що вони будуть зустрічати людину зі зброєю. І вже зараз за декілька днів перше – зарплата поліцейських, деякі групи вже отримують підтримку і підвищення заробітної плати. Мова йде про патрульних, спецпризначенців і поліцейських, які несуть службу в зоні ООС.

Я думаю, це справедливо, і ми зможемо з вами зробити подальше підвищення протягом цього року ще на 10 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату України Мазурашу Георгію Георгійовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:35:23

МАЗУРАШУ Г.Г.

Маю запитання до двох наших міністрів, до міністра молоді і спорту Вадима Марковича Гутцайта. У нас на носі старт зимовий Олімпійських ігор. Скажіть, чи все можливе зробили з свого боку держава для того, щоб наші олімпійці гарно підготувалися і чи можемо ми очікувати, і медальних виступів? Хоча зимова Олімпіада – не наш конек, як  кажуть.

І друге у мене запитання до Віктора Кириловича Ляшка, міністра охорони здоров'я. Ми з вами спілкувалися про перспективи забезпечення громадянам реальної альтернативи, щоб не було такого непрямого примусу через відсутність у когось там вакцинації, довакцинації, тобто через відсутність бажання вакцинуватися. Я сам двічі вакцинований, всім рекомендую, але вважаю, що все-таки треба забезпечити можливість людям взяти на себе, наприклад, відповідальність за лікування в разі, якщо захворіють  COVID, але не примушувати до вакцинації. І це посприяє, до речі, підняттю рівня вакцинації, я переконаний в цьому, спілкуючись з людьми.

 

11:36:30

ГУТЦАЙТ В.М.

Дякую за запитання.

Доброго дня, шановні депутати. Хочу зазначити, що міністерство все зробило для того, щоб наші спортсмени гідно підготувались. Все було заплановано, всі кошти передбачені в бюджеті для тренувальних зборів, для участі в змаганнях. Ми повністю закупили все обладнання вчасно, ще за 2-3 місяці до цього, тому що спортсменам потрібно було вже тренуватись на новому обладнанні і їздити на тренувальні збори за кордон.

На жаль, не вистачає зимової інфраструктури, вони всі тренуються за кордоном, але ми займаємося на сьогоднішній день, ви бачите, скільки будується літньої інфраструктури для всіх наших олімпійських видів    спорту. Та зараз ми займаємося, щоб зимові види спорту теж розвивались в Україні.

Вже ми закінчуємо базу в Буковелі для біатлону, і зараз в планах розбудувати повністю зимову інфраструктуру.  Будемо сподіватись, що наші олімпійці гідно представлять нас на Олімпійських іграх.

Так, є, багато медалей не будемо очікувати, чесно вам кажу, але ми будемо вірити, що наші спортсмени будуть на п'єдесталі.

Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається… А, є ще одне питання. Так-так, я перепрошую Георгій…

 

11:37:37

ЛЯШКО В.К.

Дякую за запитання.

У Міністерстві охорони здоров'я на порядку денному в боротьбі з коронавірусною хворобою стоїть два питання – це профілактика і лікування в разі, якщо людина інфікується і потребує медичної допомоги.

Щодо профілактики. Єдиним дієвим захистом профілактики є вакцинація. Держава забезпечила доступ до вакцини на вибір, будь-якої, якої бажає українець, і безкоштовно, безоплатно проводять її в медичних закладах нашої країни. Додатково для того, якщо людина захворіє, без різниці, чи вакцинована вона, чи не вакцинована, медична допомога в закладах охорони здоров'я, які визначені для госпіталізації хворих на COVID надається безкоштовно. Як я сказав у своєму виступі, для цього передбачено у державному бюджеті і законтрактовано закладами охорони здоров'я 19 мільярдів гривень у залежності від того, за яким пакетом контрактується лікарня: або по готовності до реагування, або по готовності оплата за пролікованих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутати України Швецю Сергію Федоровичу, фракція політичної партії "Слуга народу". Будь ласка, Сергій Федорович.

 

11:38:46

ШВЕЦЬ С.Ф.

Доброго дня. Насамперед я хотів би подякувати членам уряду, Прем'єр-міністру і всім членам Кабінету Міністрів за те, що вони приділяють таку увагу зустрічам у парламенті і відповідно шану українському виборцю. Я знаю парламент України з 96-го року як журналіст і досі я не бачив подібного ставлення. Тому дякую вам, друзі.

Друге. Ну, і особисто міністрам я маю запитання, але з огляду на пропозицію фракції, передаю слово пану Михайлу Лабі для його запитання.

Дякую вам за уважне ставлення, пане Руслане.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Федорович, я звичайно дуже перепрошую, але такий довгий спіч був, що ви використали хвилину і, можливо, пану Лабі передасть вже хтось другий. Я перепрошую, йдемо далі.

Пасічний Олександр Станіславович, фракція політичної партії "Слуга народу"

 

11:39:50

ПАСІЧНИЙ О.С.

Олександр Пасічний, "Слуга народу", Миколаївщина. Прошу передати слово Юрію Здебському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте.

 

11:40:03

ЗДЕБСЬКИЙ Ю.В.

Юрій Здебський, Харків, фракція "Слуга народу". В мене питання до міністра оборони України.

Шановний пане міністре, дякую вам за вашу активну позицію щодо започаткування автоматизованих систем управління у військах. Роками ця робота проводилася – результату нема. Надіємося, що в цьому році будуть перші позитивні результати.

Ну, і щодо питання. Чи не могли би ви повідомити, як були виконані  державні оборонні замовлення у 2021 році? Адже багато ходить кривотолків, що ці гроші були не повністю використані.

Дякую.

 

11:40:45

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Шановні народні депутати, в минулому році державне оборонне замовлення Міністерством оборони було виконано на 99,5 відсотків. Відповідно, всі переляки, що ми цього не зробимо, вони були даремними.

А в цьому році починається робота – вже Трирічний план закупівель. Ми переналаштовуємося, теж чекаємо схвалення відповідним профільним комітетом, затвердження Радою національної безпеки та оборони основних показників і рухаємося далі на уряд.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі. До мене підійшов народний депутат Марчук з проханням передати слово народному депутату Бакумову. Будь ласка, Бакумов.

 

11:41:20

БАКУМОВ О.С.

Бакумов Олександр, 173 виборчий округ, місто Харків. У мене запитання до віце-прем'єра пані Ірини Верещук.

Нещодавно ви бути з візитом у місті Харкові, де проводили круглий стіл. Я хотів взяти в ньому участь і в обговоренні, але, на превеликий жаль, мені не надали там слово і не дали можливості взяти участь у дискусії. То нехай зараз почує мої запитання вся країна, і віце-прем'єр-міністри пригадають, що все ж таки були колеги по парламенту і такий Бакумов Олександр народний депутат.

Які справжні причини відкликання законопроекту про основи державної політики перехідного періоду? Конкретно, які саме: юридичні чи політичні?

І нещодавно у своєму виступі ви сказали про колабораціонізм, зокрема, щодо розуміння цієї термінології. Ця термінологія: і в Африці колабораціонізм, він є колабораціонізм. Чи ви є прихильником криміналізації цього діяння, і як воно буде узгоджуватися із амністією і реінтеграцією тимчасово окупованих територій?

Дякую за відповідь.

 

11:42:33

ВЕРЕЩУК І.А.

Дякую. Дякую за запитання, пане Бакумов.

Звичайно, я пам'ятаю, що є такий депутат народний і ви мали можливість брати участь у круглому столі, а те, що вам не дали слово – ну вибачте, так буває, там багатьом не дали слово і в тому числі народному депутату Пивоварову, який був, але він чомусь зараз тут не скаржиться публічно на всю країну.

Тепер щодо відкликання, як ви кажете, реальних причин. Більш реальних, ніж ви побачили на круглому столі, я думаю, годі й шукати. Тому що реальність таких причин підтверджувалася виступами саме провідних науковців і правників і, наприклад, представниками Ради Європи і інших представників міжнародної спільноти, які чітко вказували, що треба доопрацювати цей законопроект, і в тих рамках, в яких він був поданий до парламенту, на жаль, це буде неможливо зробити.

Саме тому про приїзду з Харкова, я звернулася до Прем'єр-міністра, а відтак і до Президента в тому числі з проханням і пропозицією відкликати на доопрацювання вказаний законопроект, і вважаю, що це правильне рішення, яке дозволить нам напрацювати той законопроект, який буде відповідати національним інтересам України.

А щодо колабораціонізму, який і в Африці колабораціонізм, то я не знаю, як в Африці, але в нас дійсно величезна проблема з правовою визначеністю, і перед тим, як переходити до встановлення визначень, які будуть мати визнання або розуміння в суспільстві, нам треба провести більш широку дискусію. На жаль, ми лише на початку цього шляху і я буду вас закликати в тому числі брати участь у такій дискусії. І я думаю, що вона буде більш плідною і більш ефективною від цього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, але все рівно я як Голова парламенту хотів би звернутися до урядовців. Якщо ви проводите відповідні заходи, я думаю, участь народних депутатів є надзвичайно важливою для того, щоб ми вибудовували комунікацію. Тому я просив би...

 

ВЕРЕЩУК І.А.  Але справа в тому, що пан Бакумов...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попросив би все-таки це врахувати. Це не претензія по конкретному випадку, це взагалі.

Шановні колеги, далі був записаний народний депутат Бакумов, передає Кисилевському. Будь ласка.

 

11:44:48

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Шановний Денисе Анатолійовичу! Дмитро Кисилевський, місто Дніпро. Моє питання про ракетну програму і стосується воно Міноборони і Мінстратегпрому.

В радянські часи в Дніпрі КБ "Південне" і "Південмаш" виготовляли найстрашнішу зброю, яку тільки вигадало людство, – це ракети "Сатана".  Також вони виготовляли значну кількість інших видів ракетного озброєння, яке складало основу ракетного щита СРСР. Зараз вони фактично без замовлень військових і, до речі, так само і без космічних від держави від української. Це дуже дивує, адже в Дніпрі можуть виготовляти ракети, сам факт існування яких істотно зміцнить нашу перемовну позицію і наблизить мир значно швидше, ніж заяви наших іноземних партнерів, хоч вони також і важливі.

То ж питання. Який статус реалізації ракетної програми? Як ви бачите її фінансування? І яка роль дніпровських підприємств у виконанні ракетної програми?

Дякую.

 

 

РЕЗНІКОВ О.Ю. Це питання до міністра оборони чи міністра стратегічної промисловості?

 

11:45:49

ШМИГАЛЬ Д.А.

Я почну і передам міністру стратегічної промисловості. Отже, Законом України про Державний бюджет на 2022 рік за бюджетною програмою відповідною на розвиток, закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки, засобів, обладнання передбачено з загального фонду державного бюджету асигнування у розмірі 28,4 мільярда гривень, що фактично на чверть більше ніж минулого року і значно більше ніж було в попередні роки включно з ракетною програмою. Тобто вона є,  виконується.

А далі я попрошу міністра стратегічних галузей промисловості, за необхідності і міністра оборони, дати більш детальну інформацію, ту, яку ми можемо дати у відкритому режимі.

Дякую.

 

11:46:28

РЯБІКІН П.Б.

Дякую.

Наразі ракетна програма знаходиться на стадії погодження. Там передбачені, у тому числі, замовлення для дніпровських підприємств, які  згадували.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Нагорняку Сергію Володимировичу, фракція політичної партії "Слуга народу". 

 

11:46:49

НАГОРНЯК С.В.

Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, шановний уряд. Денис Анатолійовичу, у мене до вас пропозиція створити урядову комісію по контролю за цінами на продукти харчування, на пальне, на медикаменти, і доручити обласним державним адміністраціям контролювати цей процес, тому що ціни ростуть щодня. На жаль, більшість українців знаходиться за межею бідності і навіть в селах є такі випадки, що люди вже не можуть дозволити собі гречану крупу, купують перловку.

Тому прохання все ж таки, щоб уряд створив таку комісію і контролював ціноутворення і в маленьких селах, і в містах. Тому що приватні підприємці і великі торговельні мережі дозволяють собі, на жаль, маржинальність щодня збільшувати і збільшувати, мотивуючи це тим, що зростають ціни на пальне, на інші витрати. Але справа в тому, що ціни так швидко ростуть, що люди не встигають навіть за ними. Тому прохання все ж таки доручити і адміністраціям, і створити таку комісію.

Дякую.

 

11:47:56

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую.

Тут я розділю відповідь на дві частини. Перша частина. Наше завдання з вами як влади – забезпечити, щоб доходи людей зростали швидше, ніж зростають ціни в умовах ринку. Ми ж живемо не в плановій економіці, а в ринковій, тобто треба піднімати добробут людей через зростання відповідних доходів, прискореними темпами, скоріше ніж зростають ціни. Це перша частина, і ми цим займаємося.

Друга частина. Міністерство економіки на щоденній основі робить те, що ви пропонуєте. Тобто через обласні державні адміністрації щодня збирається моніторинг цін на соціально значущі товари, відповідно уряд, коли ми бачимо, що вже люди не справляються, вживає заходів тих, які у нас, вони в ринковій економіці поки що в Україні ще застосовуються, хоча є напівринковими. Ми регулюємо націнку на соціально значущі продукти, а саме: на пальне, тобто це бензин і дизель, які віднесені до соціальних товарів; на газ, який віднесений до соціальних товарів;  і на продукти харчування, які також віднесені до соціальних товарів. І відповідно встановлена націнка наразі 10 відсотків загалом в цілому, на газ і бензин відповідно націнка не більше 5 і 7 гривень відповідно. І газ продається для підприємств, які виготовляють соціально значущі продукти, за ціною, яка містить націнку не більше 25 відсотків в сумі. Тобто це ті заходи, які зараз уряд вжив для того, щоб убезпечити людей від різкого зростання цін.

Крім цього, на підставі моніторингу ми постійно дивимося і моніторимо, де і які ще заходи можуть бути вжиті урядом. І також, у разі необхідності, будемо давати свої пропозиції народним депутатам України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народній депутатці України Совсун Інні Романівні, фракція політичної партії "Голос".

 

11:49:46

СОВСУН І.Р.

Інна Совсун, фракція "Голос". В  мене є два питання.

Питання перше до міністра охорони здоров'я. Запитую як мама і від імені мам і татів багатьох інших дітей. Скажіть, будь ласка, чи планується Міністерством охорони здоров'я дозволити вакцинацію дітей від 5 до 12 років? Це дозволено в інших країнах світу. Сьогодні я би хотіла як мама теж мати можливість захистити свою дитину.

Друге питання до Прем’єр-міністра. У доповіді ви сказали про те, що планується модернізувати тисячі будинків. Разом з тим фінансування виділене насправді не дозволяє модернізувати тисячі будинків. Прошу сказати, скільки саме грошей виділено зараз і планується виділити додатково на модернізацію.

Дякую.

 

11:50:32

ЛЯШКО В.К.

Дякую за запитання.

Жоден виробник вакцини на сьогодні не вніс зміни до інструкцій зареєстрованих імунобіологічних препаратів, які використовуються для вакцинації проти COVID-19, щоб дати можливість вакцинуватись дітям від 5 до 12 років. Сьогодні в нас є можливість вакцинувати дітей від 12 років і старше, оскільки відповідні препарати зареєстровані в Україні, відповідні зміни до інструкцій внесені.

Ми додатково спілкуємося і з бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, і з виробниками, які пройшли певні клінічні випробування і використовують вакцини проти коронавірусної хвороби для вакцинації дітей від 5 років і старше. У разі внесення змін відповідних до реєстраційних препаратів, імунобіологічних препаратів, Міністерство охорони здоров'я точно не буде ставити блок для того, щоб розширити контингент українців, які підлягають щепленню проти коронавірусної хвороби.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі народна депутатка Іонова передає народній депутатці Сюмар. Будь ласка.

 

11:51:39

ШМИГАЛЬ Д.А.

Ще моя частинка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, ще одна частинка питання.

 

ШМИГАЛЬ Д.А. Дякую.

Отже, важливе питання. Перше – в нас є Фонд енергоефективності в Мінрегіон, в Мінрозвитку громад і територій. Я казав, він фінансується 50 на 50 з держбюджету і від донорів. Сумарно зараз там є 5,5 мільярда гривень на рахунках цього фонду, і відповідно є уже близько тисячі, більше 900 заявок від ОСББ на термомодернізацію. Це те, що уже в процесі робиться і виконується. Окрім цього, в нас в бюджеті прийнято 30 мільярдів гривень на докапіталізацію компанії "Укрфінжитло", яка буде виконувати фактично державну програму по дешевій іпотеці під 5 відсотків, а також по термомодернізації, це ще 30 мільярдів гривень сумарно на цих два напрямки. Тому необхідні гроші передбачені на всі ті речі, які я оголошував з трибуни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народна депутатка Сюмар. Будь ласка.

 

11:52:34

СЮМАР В.П.

Шановні колеги, я дуже уважно послухала виступ міністра оборони. І досить цікаві тези він сказав про те, що зміни до бюджету потрібні, армії потрібні гроші, але треба це робити обдумано, а не в пожежному порядку. Скажіть, будь ласка, а вам не здається, що вже палає, що насправді весь світ про це говорить і про це пише?

У мене у зв'язку з цим запитання до міністра оборони дуже конкретні. Скажіть, будь ласка, а що вам заважало продумати зміни до бюджету впродовж ось цієї перерви у роботі депутатів Верховної Ради? Чому уряд досі не вийшов з власними пропозиціями? Ви вже декілька місяців міністр.

Скажіть так само, будь ласка, як ви ставитеся до того факту, що закупівлі на Укравтодор у 10 разів більші, ніж на українську армію в час війни?

І так само, чи ви ознайомилися із пропозицією змін до бюджету "Європейської солідарності", які пропонують виділити сьогодні на армію 50 мільярдів гривень? І як ви як міністр ставитеся до таких пропозицій забезпечити українську армію?

Дякую.

 

11:53:43

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Шановні народні депутати, панічні настрої дійсно в деяких головах палають, і це життя, це людська психологія. Тому я вас всіх прошу без істерії і без паніки, тримайте спокій, зберігайте, – це найпотужніша зброя українського народу в тому числі. Українські Збройні Сили до відсічі і наступу ворога готові, про що я казав у своїй доповіді.

Звісно, ніяких бюджетних пропозицій, які офіційно до нас не надходили, ми не могли і прочитати. Ми зробили все, що необхідно під час бюджетного запиту в минулому році. Ми отримали відповідні бюджетні асигнування. Робимо спокійно, зважено, ще раз повторюю – без паніки та суєти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається, і це завершальне питання, Костенку Роману Васильовичу, фракція політичної партії "Голос".

 

11:54:36

КОСТЕНКО Р.В.

Дякую, пане Голово.

У мене питання теж буде до міністра оборони України. Пане міністр, у мене питання наступне. 27 серпня Президент України своїм указом увів в дію рішення РНБО про необхідність створення кібервійськ, і на вашому минулому виступі тут я вам теж задавав це питання.

Останні події, зокрема постійні псевдомінування державних органів та установ, а також кібернетичні атаки ворога показують гостру необхідність посилення обороноздатності саме в цьому напрямку.

Скажіть, будь ласка, яка на сьогодні ситуація зі створенням кібервійськ, розрахунком і підготовкою матеріально-технічних, фінансових ресурсів та особового складу для функціонування кібервійськ?

Дякую.

 

11:55:29

РЕЗНІКОВ О.Ю.

Дякую.

Шановні народні депутати, щодо створення кібервійськ. Відповідно є рішення Ради національної безпеки і оборони, яке закріплено указом Президента. Я хочу нагадати, що створення будь-яких військ або сил Збройних Сил України має відбуватися згідно з законом. Тому на сьогоднішній день іде відпрацювання, є робоча група на майданчику Ради національної безпеки і оборони, до якої входять всі необхідні зацікавлені центральні органи виконавчої влади, включаючи представництво Міністерства оборони, по підготовці проекту Закону про кібербезпеку, складовою якого буде створення такої нової структури Збройних Сил України.

Але я хотів би нагадати, що сьогодні слово "війська", мабуть, варто змінювати на "кіберсили", тому що саме сили дають можливість в юридичному аспекті більш серйозний маневр робити і більше можливостей, і більше компетенцій. Тому ми маємо надію, що з цим законопроектом скоро завітаємо до парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "червоний час" 00:00, був "жовтий", я би ще надав одне слово. Тому…

З процедури? А що ви хочете з процедури? З процедури… Ну, тільки з процедури, Ірина Володимирівна. З процедури, а не по сенсу, будь ласка. Геращенко Ірина Володимирівна, з процедури. 

 

11:56:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Я хочу подякувати від нашої фракції за дотримання вами Регламенту, шановний пане Голово, і звернути увагу всіх присутніх, і в першу чергу уряду, що ми знаходимося поки що і живемо в парламентсько-президентській республіці. І раз на два тижні, а іноді і рідше, раз на сім тижнів, ви приходите, шановний уряд, сюди дати відповіді на запитання, а не відмазки.

Від "Європейської солідарності" ми висловлюємо повну незгоду з тим, як сьогодні ви давали просто ну такі зневажливі абсолютно не відповіді, а репліки на наші запитання. Дуже соромно, коли Прем'єр-міністр бреше на всю країну, що не закуповується вугілля в Російській Федерації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна… Ірина Володимирівна, будь ласка, з процедури – це з процедури, ви взяли за змістом. Завершіть, будь ласка, 20 секунд з процедури, давайте по-чесному будемо. Будь ласка, дайте…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я би новим колегам рекомендувала вивчити Регламент, що є така позиція – незадоволення відповіддю, згідно якою кожен депутат має право на виступ і заявити, що він не задоволений тією відповіддю, яку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хвилина пройшла. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо уряду за участь в роботі Верховної Ради України. (Оплески) Дякуємо вам, шановний уряд.

  Є з процедури ще одне питання. Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

11:58:24

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Шановний пане Голово, шановні колеги, зважаючи на непростий режим роботи цього пленарного тижня залишилось дуже багато питань, які не вдалося висвітлити в цій сесійній залі і довести позицію багатьох депутатів і фракції, зокрема "Батьківщини", до українського народу.

Через те я пропоную поставити на голосування включення сьогодні все-таки "Різного", щоб ми могли на завершення цієї сесії шостої все-таки висловити багато речей, які турбують український народ і колег.

Дякую, пане Голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Слушна пропозиція, але вирішувати буде зал. Тому, шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію сьогодні ще додати "Різне" після оголошення запитів, а далі подивимося, як воно буде проголосовано в залі.

Шановні колеги, готові голосувати? Прошу голосувати.

 

11:59:35

За-182

Рішення, на жаль, не прийнято.  

Тому, шановні народні депутати,  відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України переходимо до оголошення запитів. Я передаю слово Заступниці Голови Верховної Ради  України Олені Костівні.  Будь ласка, Олена Костівна.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

11:59:53

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні колеги, впродовж пленарного тижня внесено 106 депутатських запитів ваших, з них до Президента України – 6, до органів Верховної  Ради – 1, до  Кабінету Міністрів – 56, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 37, до керівників  підприємств, установ і організацій розташованих на території України незалежно від  їх підпорядкування і форм власності – 6. З минулих пленарних тижнів неоголошеними залишились 29 депутатських запитів. Всього для оголошення внесено 135 депутатських запитів.

Отже, шановні колеги, за прийнятим вашим голосуванням  рішенням ми депутатські запити сьогодні до Президента України не голосуємо. І я переходжу до зачитування ваших депутатських запитів.  

Отже, запити народних депутатів.

Артема Чорноморова до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" щодо підключення житлових будинків до електромережі.

Олександра Куницького до Міністра внутрішніх справ України щодо надання статистичної інформації про роботу структурних підрозділів Головного сервісного центру МВС.

Олега Колєва до виконувача обов'язків Директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора щодо об'єктивного розслідування у справі ошуканих інвесторів непобудованого будинку за адресою: місто Одеса, вулиця Головківська, 5-7.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення основними видами інсулінів громадян України, хворих на діабет.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо заборгованості із виплати заробітної плати та стану державного замовлення на протезних державних підприємствах України.

Олексія Жмеренецького до Прем'єр-міністра України щодо надання роз'яснення природоохоронного законодавства.

Олексія Жмеренецького до Прем'єр-міністра України щодо недопущення зупинення роботи підприємства.

Юлії Світличної до Харківської обласної ради щодо перегляду нормативу забезпеченості житловою площею у Харківській області.

Івана Юнакова та Єлізавети Богуцької до Міністра охорони здоров'я України щодо застосування івермектину для профілактики та лікування коронавірусної хвороби COVID-19.

Олега Кулініча до міністра соціальної політики України щодо вжиття невідкладних заходів у підвищенні соціальних виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Лесі Василенко до Прем'єр-міністра України стосовно програми "Великої термомодернізації" будівель України.

Романа Лозинського до Прем'єр-міністра України щодо прийняття державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання.

Романа Лозинського до Прем'єр-міністра України щодо запровадження європейських стандартів безпеки для вуличного ігрового обладнання.

Романа Лозинського до Прем'єр-міністра України щодо розробки нормативної бази для впровадження учнівських парт з регулюванням висоти.

Анатолія Костюха до Прем'єр-міністра України щодо питання присвоєння статусу "національний" Заслуженому академічному Закарпатському народному хору.

Анатолія Костюха до міністра енергетики України щодо надання інформації.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо надання можливості використання грошової допомоги у розмірі 1000 грн. вакцинованими громадянами для оплати житлово-комунальних послуг.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо здійснення аудиту системи соціального забезпечення України.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо здійснення аудиту та надання інформації про результати реалізації плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік у відповідних галузях та за період керівництва міністрів.

Романа Грищука до Генерального прокурора щодо хаотичної житлової забудови території Національного авіаційного університету.

Володимира Арешонкова до міністра внутрішніх справ України щодо медичного забезпечення пенсіонерів - колишніх працівників податкової міліції.

Оксани Савчук до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування з метою належного функціонування ВП "Бурштинська теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Західенерго".

Групи народних депутатів (Мельника, Касая та інших) до Генерального прокурора, голови Приморської міської ради, Голови Національної поліції України, Голови Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо інформування про здійсненні заходи реагування стосовно незаконної забудови рекреаційної прибережної зони міста Приморськ Запорізької області.

Павла Мельника до міністра фінансів України, Міністра розвитку громад та територій України щодо інформування про механізм реалізації загальнодержавної цільової соціальної програми "Питна вода України" на 2022-2026 роки.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо необхідності всебічного розгляду звернення Катерини Нестеренко стосовно вжиття дієвих заходів для захисту прав інвалідів.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо можливого порушення законодавства про морські порти.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Київської міської державної адміністрації щодо вжиття заходів для належного надання житлово-комунальних послуг.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора щодо можливого неправомірного відчуження комунального майна.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка та інших) до Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Державної служби України з питань праці щодо необхідності всебічного розгляду звернення Володимира Рафальського стосовно неналежного проведення розслідування нещасного випадку на виробництві.

Тетяни Грищенко до Генерального прокурора щодо необхідності активізації ходу досудового розслідування провадження від 18 червня 2020 року за фактом здійснення погроз депутатом Житомирської обласної ради Жабокрицьким Євгенієм Вікторовичем відносно посадових осіб Державної екологічної інспекції Поліського округу та відкриття стосовно нього нового кримінального провадження.

Ірини Констанкевич до Прем'єр-міністра України щодо оплати праці медичних працівників закладів освіти.

Ірини Констанкевич до голови Волинської обласної державної адміністрації щодо надання інформації про показники діяльності територіальних громад 23 виборчого округу.

Ірини Констанкевич до Колківського селищного голови щодо розгляду питання надання частини приміщення Колківської районної лікарні в оренду Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медичних катастроф.

Владлена Неклюдова до міністра внутрішніх справ України, тимчасово виконуючого обов'язки міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Генерального прокурора щодо аварії на хвостосховищі небезпечних відходів ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг".

Володимира Тимофійчука до  міністра охорони здоров'я України, Прем'єр-міністра України щодо включення комунального некомерційного підприємства "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради до переліку опорних закладів охорони здоров'я.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової та інших) до Керівника Офісу Президента України щодо неналежного розгляду та ненадання повної та об'єктивної відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ірини Геращенко.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Генерального прокурора стосовно стану розгляду повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 255 Кримінального кодексу України Президентом України Володимиром Зеленським спільно з іншими громадянами України та громадянами іноземних держав.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Директора Державного бюро розслідувань про стан розгляду повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 255 Кримінального кодексу України Президентом України Володимиром Зеленським спільно з іншими громадянами України та громадянами іноземних держав.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Голови Служби безпеки України щодо стану розгляду повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 111, частиною третьою статті 258-5, частиною третьою статті 255 Кримінального кодексу України Президентом України Володимиром Зеленським спільно з іншими громадянами України та громадянами іноземних держав.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України про надання інформації за фактом розгляду завідомо неправдивих повідомлень про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Групи народних депутатів (Іонової, Павленка та інших) до Міністра інфраструктури України, Міністра внутрішніх справ України щодо зловживання владою або службовим становищем посадовими та службовими особами Національної поліції України та Державної служби України з безпеки на транспорті 16 - 17 січня та 19 січня 2022 року.

Ірини Фріз до голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України і становити загрозу національній безпеці України щодо надання інформації з окремих питань діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України.

Богдана Торохтія до Прем'єр-міністра України, Президента Національної академії аграрних наук України щодо стану виконання плану заходів з реформування Національної академії аграрних наук України.

Богдана Торохтія до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо здійснення перевірки дотримання вимог законодавства Світловодським міським головою та виконавчим комітетом Світловодської міської ради у галузі житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, екології та природних ресурсів.

Групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до виконавчого комітету Харківської міської ради, Київської міської державної адміністрації стосовно вжиття заходів для належного надання житлово-комунальних послуг.

Михайла Бондаря до міністра енергетики України щодо заходів, які проведені для успішної синхронізації об'єднаної енергетичної системи України із загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E.

Михайла Бондаря до міністра енергетики України щодо блокування рахунків ДП "Львіввугілля".

Ігоря Кривошеєва до міністра охорони здоров'я України щодо лікування дітей з діагнозом спінальна м'язова атрофія (СМА).

Богдана Торохтія до президента Національної академії аграрних наук України стосовно окремих питань діяльності Національної академії аграрних наук України.

 Ігоря Гузя до міністра енергетики України щодо планів Міністерства енергетики України по відношенню до ДП Шахта №5 "Нововолинська" та ДП Шахта №1 "Нововолинська".

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України, міністра внутрішніх справ України, міністра закордонних справ України, Голови Служби безпеки України щодо необхідності реагування на проблеми, що спостерігаються в роботі Міжнародної української школи (МУШ).

Ігоря Гузя до Прем'єр-міністра України стосовно необхідності розширення дії державної Програми "єПідтримка" для учасників АТО та ООС.

Групи народних депутатів (Пушкаренка, Грищенка та інших) до Міністерства розвитку громад та територій України, Житомирської обласної державної адміністрації щодо необхідності вжиття відповідних заходів з метою фінансування опорних закладів охорони здоров'я Житомирського госпітального округу, додатково внесених до переліку опорних закладів охорони здоров'я у госпітальних округах за період до 2023 року.

Владлена Неклюдова до міністра охорони здоров'я України стосовно аварії на хвостосховищі небезпечних відходів ПАТ "АрселорМіталл Кривий Ріг".

Олексія Ковальова до міністра інфраструктури України, Прем'єр-міністра України, голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо незадовільного стану дорожнього покриття автомобільних доріг загального користування місцевого значення та інших.

групи народних депутатів (Пушкаренка, Грищенко та інших) до Генерального прокурора щодо надання інформації про стан досудових розслідувань кримінальних проваджень за фактами пожеж, що відбувалися у березні-травні 2020 року на території Житомирської області та активізації їх розгляду.

Олександра Пономарьова до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася після набуття чинності Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії та типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" у місті Бердянську Запорізької області.

Валерія Гнатенка до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання забезпечення внутрішньо переміщених осіб належними умовами для проживання в місті Дружківка, Донецької області.

Валерія Гнатенка до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання застосування для державних вугільних підприємств пільгового тарифу на електричну енергію.

групи народних депутатів (Кузьміних, Грищенко, Костюка) до голови Житомирської обласної ради щодо вжиття заходів для реконструкції літературно-меморіального музею Лесі Українки в місті Новограді-Волинському Житомирської області.

Максима Дирдіна до Прем'єр-міністра України щодо надання неналежної відповіді на депутатський запит стосовно призначення Барабаша М.О. на посаду заступника голови ДІАМ.

Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо об'єктів інфраструктури на Закарпатті, які потребують капітального та поточного ремонту.

Анатолія Костюха до голови Закарпатської обласної державної адміністрації щодо надання інформації про навчальні заклади, які потребують встановлення внутрішніх вбиралень.

Соломії Бобровської до міністра оборони України стосовно припинення роботи казенного підприємства "НВК "Іскра" внаслідок ймовірного скасування оборонного замовлення Міністерством оборони України.

Соломії Бобровської до голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення стосовно вжиття заходів реагування відносно порушення телеканалом "ДОМ" законодавства про телебачення і радіомовлення.

Олександра Сухова до Прем'єр-міністра України щодо порушення трудових прав моряків України в частині незаконного примушення до повторного підтвердження диплому за наявності стажу роботи на судні.

Анастасії Ляшенко до Прем'єр-міністра України щодо надання можливості громадянам України, які отримали повний курс вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, отримати державну допомогу в рамках Програми "єПідтримка" не лише за допомогою мобільного додатку Порталу Дія.

Анастасії Ляшенко до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Програми "єПідтримка" та надання можливості придбати ліки та здійснити оплату спожитих житлово-комунальних послуг за рахунок коштів, які надаються в рамках Програми "єПідтримка", не лише особам, які старше 60 років, а всім без виключення громадянам України, які отримали повний курс вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Ірини Констанкевич до голови Волинської обласної державної адміністрації щодо ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення у 2022 році.

Ярослава Дубневича до Прем'єр-міністра України щодо видачі довідок з архівних документів з кадрових питань ВАТ "Львівський завод телеграфної апаратури".

Тараса Батенка до Прем'єр-міністра України щодо здійснення розподілу додаткової дотації всім бюджетам на центральному рівні з урахуванням резерву для обласних бюджетів.

Тараса Батенка до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів для добудови 12 класних приміщень і реконструкції існуючого блоку школи в селі Черниця Стрийського району Львівської області.

групи народних депутатів (Мельника, Касая та інших) до керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури стосовно здійснення дієвих заходів реагування щодо незаконної забудови рекреаційної прибережної зони міста Приморськ Запорізької області.

Олеся Довгого до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, Світловодського міського голови, Генерального директора Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" щодо врегулювання ситуації з опаленням в місті Світловодську Кіровоградської області.

Юлії Світличної до Прем'єр-міністра України щодо заборгованості КП "АКВА" перед НАК "Нафтогаз України".

Олексія Устенка до міністра енергетики України, генерального директора Акціонерного товариства "Укргазвидобування", голови правління акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо виконання Програми "20/20".

Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації України щодо необхідності забезпечення взаємодії державних реєстрів для спрощення заповнення декларації майнового стану особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування під час її подання.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо організації роботи камер автоматичної фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху.

Романа Лозинського до голови Київської обласної державної адміністрації щодо сприяння демонтажу антиукраїнських пам'яток.

Романа Лозинського до голови Національної комісії зі стандартів державної мови щодо окремих питань діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.

Романа Лозинського до міністра оборони України щодо продовження залізничного сполучення до селища міського типу Нью-Йорк.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо включення проекту по будівництву сучасного стадіону у місті Вижниця Чернівецької області до переліку тих, що можуть бути збудовані у 2022 році в рамках Програми "Велике будівництво".

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо зменшення вартості природного газу для населення та суб'єктів господарської діяльності.

Максима Заремського до міністра розвитку громад та територій України, Прем'єр-міністра України щодо надання інформації для включення об'єктів, розташованих на 202 виборчому окрузі (територіях колишніх Кіцманського, Вижницького, Путильського та Сторожинецького районів Чернівецької області) у програму "Питна вода України" на 2022 рік.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо розроблення комплексної програми захисту населення та територій від повеневих ситуацій.

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України про капітальний ремонт доріг Житомирської області, які проходять  на території Білокоровицької ОТГ.

Володимира Арешонкова до генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Джоін Ап" про компенсацію витрат на лікування та відновлення туристів - громадян України, постраждалих у ДТП в Танзанії.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо необхідності розроблення державної програми по створенню робочих місць для молоді, що проживає в сільській та гірській місцевості.

Сергія Власенка до міністра внутрішніх справ України щодо надання інформації про затриманих та постраждалих осіб під час сутичок, які відбулись на акції протесту фізичних осіб-підприємців під стінами Верховної Ради України 25 січня 22-го року, хід розслідування кримінальних проваджень.

Богдана Торохтія до Прем'єр-міністра України щодо стану виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 20-го року №1010-р "Про передачу об'єктів державної власності до сфери управління Фонду державного майна".

Бориса Приходька до міністра соціальної політики України, Прем'єр-міністра України щодо необхідності перегляду пенсійного забезпечення ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Софії Федини до Голови Національної поліції України, Директора Державного бюро розслідувань щодо надання правової оцінки діям співробітників Національної поліції України під час проведення мітингу біля Печерського районного суду міста Києва 19 січня 22-го року.

І останній депутатський запит від Нестора Шуфрича до Голови Служби безпеки України щодо надання інформації стосовно можливого внесення телеканалу "НАШ" до санкційного списку.

Шановні народні депутати, це всі ваші депутатські запити до органів виконавчої влади, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій на території країни незалежно від підпорядкування і форм власності.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:21:38

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна, щиро вдячні вам.

Шановні народні депутати!  (Оплески)

Шановні народні депутати, чергова сьома сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання розпочне свою роботу... (Шум у залі) Друзі, послухайте, будь ласка. Я знаю, що я говорю.

Чергова сьома сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання розпочне свою роботу у вівторок 1 лютого 2022 року о 10 годині.

Сьогодні ми завершили останнє пленарне засідання шостої сесії. Дякую всім за плідну роботу.

Шосту сесію Верховної Ради України дев'ятого скликання оголошую закритою.

(Лунає Державний Гімн України)

Героям слава! Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Дякую, колеги.