Засідання 48

Опубліковано 22. 01. 2010

ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ 

Сесійна зала Верховної Ради України

22 січня 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:47

Зареєстровано в залі 284 картки народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 січня 2010 року.

Розглянуто 37 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 12 законів, 1 проект постанови прийнято за основу, 1 законопроект направлено на повторне перше читання, 3 законопроекти повернуто до комітету для доопрацювання на повторне друге читання, 8 законопроектів та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон направлено на доопрацювання до комітету.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у пятницю відводиться 30 хвилин для оголошення депутатських запитів.

Надійшли запити народних депутатів України:

Володимира Даниленка до Президента України стосовно порушення вимог статті 49 Конституції України щодо надання безоплатної медичної допомоги трирічній дитині – Зікратовій Ганні Віталіївні – Міністерством охорони здоровя, Сумською державною адміністрацією України, державною установою Інститут отоларингології імені Коломійченка Академії медичних наук України та притягнення винних осіб до відповідальності.

Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

 

10:02:45

За-138

Не підтримано запит.

Юрія Стеця до Президента України про п’ятирічне очікування українським суспільством результатів розслідування справи про вбивство  журналіста Георгія Гонгадзе.  Ставлю на голосування про підтримку запиту.

 

10:03:24

За-184

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

10:03:42

За-249

Запит прийнято.

Бориса Петрова до Прем’єр-міністра України, Голови правління Пенсійного фонду України щодо забезпечення конституційного права громадян України на соціальний захист,  виконання Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та чинних судових рішень про виплату громадянам, що належать до дітей війни, державної соціальної допомоги.

Володимира Бондаренка до Прем’єр-міністра України про порушення земельного, лісового та природоохоронного законодавства в місті Буча Київської області та виявлення ознак корупційних діянь посадовців органів місцевого самоврядування та прокуратури.

Володимира Герасимчука до Прем’єр-міністра стосовно неправомірних дій Державної інспекції з контролю за цінами по відкликанню свого висновку щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг.

Володимира Даниленка до Прем’єр-міністра щодо припинення видачі земельних актів на право власності на земельну ділянку на горі Климентієва в Автономній Республіці Крим та оголошення території гори Климентієва об’єктом природного Заповідного фонду України.

Володимира Сівковича до Прем’єр-міністра України стосовно порушення товариством з обмеженою відповідальністю „Екобуд” використання бюджетних коштів під час аварійно-відбудовних робіт за наслідками повені 2008 року в Чернівецькій області.

Едуарда Прутніка до Першого віце-прем’єр-міністра України, Голови Вищої ради суддів України, Голови правління Пенсійного фонду України, Першого заступника міністра фінансів України стосовно перевірки фактів, викладених в колективному зверненні від імені інвалідів-чорнобильців Борзнянського району Чернігівської області та необхідності вжиття відповідних заходів щодо виконання Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Евгена Царькова до Прем’єр-міністра України щодо захисту права громадян України на одержання суспільно-важливої інформації з такого джерела віщання як провідне радіо.

Леоніда Литвинова до Прем’єр-міністра України щодо фінансування місцевих бюджетів із державного бюджету України по статті Коду економічної класифікації витрат 11-34 в січні 2010 року.

Миколи Кульчинського до Прем’єр-міністра України стосовно штучного доведення до банкрутства посадовими особами Національної акціонерної компанії „Надра України” дочірнього підприємства „Полтаванафтогазгеологія” та відчуження майна цього підприємства на користь приватних осіб.

Миколи Шершуна до Прем’єр-міністра щодо розроблення державної програми з підтримки господарств, які займаються культивуванням лікарських рослин.

Олега Тищенка до Прем’єр-міністра України, міністра регіонального розвитку та будівництва України, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів, викладених у зверненні громадян, мешканців Біла Церква Київської області, стосовно порушення законодавства України при будівництві висотної споруди – «Майновий комплекс - будинок для приїжджих”, що призвело до руйнації житлового будинку номер 3 по вулиці Олеся Гончара в місті Біла Церква.

Олександра Шепелева до Прем’єр-міністра України щодо вжиття заходів для недопущення екологічної катастрофи в місті Калуш Івано-Франківської області.

Юрія Кармазіна до Прем’єр-міністра України, Міністерства транспорту та зв’язку України щодо перевірки фактів неналежного реагування на звернення народного депутата, забезпечення виконання доручення Прем’єр-міністра України про забезпечення рівності умов роботи підприємств всіх форм власності.

Валерія Баранова до голови Державного комітету України з земельних ресурсів щодо невдоволення відповіддю на депутатський запит від 30 листопада 2009 року  «Щодо необхідності приведення у відповідність вимогам земельного законодавства наказу Державного комітету України і Земельних ресурсів України номер 133 від 16 березня 2009 року».

Віктора Олійника до президента Академії медичних наук України щодо необхідності надання державної підтримки державній установі «Науковий центр радіаційної медицини» Академії медичних наук України.

Володимира Матвеєва до міністра економіки  України про незаконні дії Державної інспекції з контролю за цінами.

Геннадія Задирка до голови Служби безпеки України щодо формальної та неповної перевірки Службою безпеки України  відомостей стосовно порушення законодавства про державний кордон України посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство „Нібулон” та порушення порядку надання інформації, що перебуває в державній власності та  становить економічну цінність.

Григорія Смітюха до виконуючого обов’язки голови Фонду державного майна України, Генерального прокурора України стосовно перевірки ситуації навколо банкрутства та порушення майнової цілісності Київського державного підприємства „Ізумруд”.

Григорія Смітюха до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України стосовно відмови Служби безпеки України в проведенні перевірки за депутатським запитом  щодо відповідальності керівників Міністерства закордонних справ України та інших причетних посадових осіб у зв’язку з бездіяльністю чи навмисними діями, що нанесли значну шкоду державним інтересам та  територіальній цілісності України.

Миколи Комара до міністра охорони здоровя України щодо  термінового виділення жительці міста Семенівна Чернігівської області ендопротезу із резерву Міністерства охорони здоровя України.

Миколи Шершуна до міністра праці та соціальної політики України щодо доцільності відновлення дії статті 40 та статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції закону від 27 квітня 2007 року.

Олега Зарубінського до міністра охорони здоровя щодо створення штучних перешкод для впровадження в Україні нових лікарських засобів від онкологічних захворювань.

Олега Маліча до Національного банку України щодо нормативно-правової бази діяльності тимчасового керівництва публічного  акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк „Київ”.

Олени Бондаренко  до  Міністерства  оборони України щодо  ненадання  відповіді заявникові.

Олега Тищенка  до міністра внутрішніх справ України, Голови  Служби безпеки України, Генерального прокурора  України  щодо перевірки фактів порушень чинного законодавства України, викладених у зверненні мешканця селища Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Сергія Мошака до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора України, Голови Київської міської державної адміністрації щодо перешкоджання вільному  проїзду автотранспорту  в районі вулиці Льва Толстого, 57  у місті  Києві.

Групи народних депутатів (Колесніченко, Смітюх, Лелюк) до міністра внутрішніх  справ, Генерального прокурора України стосовно призначення перевірки щодо виконання вимог  Закону України „Про заборону  грального бізнесу в Україні” у зв'язку  з повідомленнями засобів масової інформації про його численні  порушення.

Групи народних депутатів (Комара, Самофалова, Павленка) до міністра внутрішніх справ України  щодо забезпечення Державної автомобільної  інспекції Новгород-Сіверського району  Чернігівської області легковим  автомобілем.

Юрія  Кармазіна до Голови Державного  комітету  України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Голови Державної служби автомобільних доріг України, Генерального прокурора України щодо перевірки  фактів грубого порушення комунальними підприємствами міст України  споживчих прав  їх  мешканців, законності стягнення  з громадян плати за комунальні послуги  при їх неналежному наданні, неналежного виконання обов’язків автодорожніми службами стосовно розчищення та обробки доріг та вулиць  обласних центрів, вжиття заходів із усунення порушення чинного законодавства України  та поновлення споживчих прав мешканців міст України.

Андрія Шкіля до Генерального   прокурора України щодо незаконного отримання частини приміщень та протиправного користування земельною ділянкою  підприємством „Будєвростиль”, що призводить до руйнування об’єкту історичної спадщини.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України щодо прийняття  Закарпатською обласною радою  за гімн області бездарної пісні русинів „Підкарпатські русини”, яка спрямована своїм сепаратиським змістом проти цілісності  української держави.

Лілія Григорович та Миколи Кульчинського до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо злочинного зволікання, неналежної перевірки, неповного і  необ’єктивного розслідування з боку правоохоронних органів  Подільського району міста Києва  та Головного управління Міністерства  внутрішніх справ України  у місті Києві шахрайських дій Олексія Глушка при прокладенні каналізаційної мережі на території садових товариств „Будівельник”, „Зодчий” та вжиття   невідкладних заходів  при розгляді цього питання.

Володимира Матвєєва до Генерального прокурора України про  незаконне призначення службових осіб державного підприємства  „Миколаївський морський торговий порт”.

Еліни Шишкіної до Генерального прокурора щодо неналежного реагування на депутатське звернення  з приводу  подій навколо закритого акціонерного  товариства „Міжнародна акціонерна авіаційно компанія „УРГА”.

Олега Зарубінського  до Генерального прокурора  щодо необхідності відновлення довіри до державної влади  та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які зайняли посади у державних органах злочинним шляхом.

Ігоря Калєтніка до Генерального прокурора України щодо забезпечення належної перевірки  фактів зловживань владою та перевищення службових повноважень і притягнення Міністра юстиції України  Миколи Оніщука до кримінальної відповідальності  у зв’язку з наявністю у його діях ознак злочинів, передбачених статтями 364, 365 Кримінального кодексу України.

Миколи Кульчинського до Генерального прокурора щодо бездіяльності органів прокуратури на неодноразові звернення трудового колективу дочірнього підприємства  „Полтаванафтогазгеологія” стосовно незаконних дій посадових осіб Національної акціонерної компанії  „Надра України”,  спрямованих на доведення до штучного банкрутства дочірнього  підприємства „Полтаванафтогазгеологія” та відчуження майна цього підприємства  на користь приватних осіб.

Олександра Волкова до Генерального прокурора України стосовно незадовільної відповіді на депутатський запит про ситуацію, що склалась в аварійному (з 1973!) року будинку у місті Києві по вулиці Жилянській №114, яка загрожує життю та здоров’ю мешканців, та  щодо тиску на заявників та провокації, до яких вдалися у Шевченківській районній прокуратурі міста Києва  замість розгляду запиту по суті.

Петра Писарчука до Генерального прокурора  України до перевірки рішень Жовківської міської ради Львівської області стосовно законності виділення земельних ділянок.

Петра Писарчука до Генерального прокурора щодо невиплати заробітної плати з 2007 року на Львівському комунальному ремонтно-будівельному підприємстві механізації робіт.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України щодо невиконання доручень Генеральною прокуратурою України та ненадання відповіді прокуратурою Миколаївської області на депутатське звернення стосовно можливих неправомірних дій з боку посадових осіб Миколаївського міського виконавчого комітету.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України стосовно невиконання доручення Генеральною прокуратурою України та ненадання відповіді прокуратурою Миколаївської області на депутатське звернення с приводу скарги Петра Шитікова щодо можливих протиправних дій  з боку директора товариства з обмеженою відповідальністю „Миколаївський  проектно-конструкторський центр”.

Руслана Князевича до Генерального прокурора України щодо порушення прав вкладників кредитної спілки „Український фінансовий союз”.

Руслана Князевича до Генерального прокурора України щодо детального вивчення причин  банкротства кредитної спілки „Всеукраїнське Народне Кредитне Товариство”.

Сергія Мошака до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації щодо неналежного виконання своїх посадових обов`язків органами місцевого самоврядування та комунальними підприємствами Солом`янського району міста Києва.

Юрія Стеця до Генерального прокурора України щодо результатів розслідування справи  про вбивство журналіста  Георгія Гонгадзе.

Володимира Пилипенка до прокурора міста Києва щодо захисту  порушених прав акціонерів у зв`язку з рейдерським захопленням керівництвом відкритого акціонерного товариства „Кіївміськголовпостач” майна товариства.

Володимира Яворівського до прокурора міста Києва з приводу притягнення до відповідальності чиновників, які дали  дозвіл на вирубку сотні дерев навпроти універмагу „Дитячий світ” біля метро „Дарниця” та припинення подальшого варварського знищення київською міською владою парків в місті Києві.

Сергія Власенка до міністра внутрішніх справ України щодо затягування  терміну розгляду звернень народних депутатів щодо відчуження майнового комплексу відкритого акціонерного товариства „Синтеко”.

Сергія Власенка до міністра внутрішніх справ України щодо затягування терміну розгляду звернень народних депутатів України.

Олександра Шепелева до київського міського голови щодо термінового вжиття заходів для покращання роботи комунальних та дорожніх служб міста Києва.

Оксани Білозір до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України щодо перевірки інформації про причетність керівництва компанії „Союз” до вчинення ряду злочинів під час експлуатації полігону твердих побутових відходів „Дальницькі карєри”.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошені 30… 74 депутатські запити. Шановні народні депутати, був запит до Президента України, я його  ще раз зачитаю.

До Президента України стосовно порушення вимог статті 49 Конституції України щодо надання безоплатної медичної допомоги трирічній дитині Зікратій Ганні Віталіївні міністерством охорони здоровя Сумською обласною державною адміністрацією, Державною установою „Інститут отоларингології імені Коломійченка Академії медичних наук” та притягнення винних осіб до відповідальності. Коли я ставлю на голосування про підтримку запиту, підтримали всього 138. Може, шановні колеги, повернемося і розглянемо цей запит, оскільки йдеться про здоровя дитини?

Треба голосувати про повернення, да? Я поставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду депутатського запита до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:19:05

За-307

Ми повернулися до розгляду запиту. Ставлю на голосування про підтримку цього запиту. Прошу голосувати.

 

10:19:24

За-308

Підтримали 308. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

10:19:45

За-310

Запит направляється до президента України.

Шановні народні депутати, на вимогу двох фракцій потрібно оголосити перерву для проведення міжфракційних консультацій. Фракції – „Блок Юлії Тимошенко" і "Наша Україна-Народна Самооборона". Так, перерву оголошувати?  Оголошується перерва до 10 годин 50 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми домовлялися про те, що буде на вимогу двох фракцій перерва. Час вичерпаний. Будь ласка, хто буде виступати із заявами? Сергій Міщенко, фракція БЮТ. Прошу вас.

 

10:50:54

МІЩЕНКО С.Г.

Заява фракції „Блоку Юлії Тимошенко” у Верховній Раді України.

На завершення другої сесії фракція „Блоку Юлії Тимошенко” вимушена констатувати: Верховна Рада України не виконала свого основного обов’язку – не забезпечила на законодавчому рівні проведення чесних прозорих та відкритих виборів Президента України.

Фракція БЮТ неодноразово протягом тижня вимагала розглянути законопроект, який передбачав зміни до Закону про вибори Президента. Проведення першого туру президентських виборів 17 січня продемонстрували: у чинному Законі про вибори Президента України є суттєві недоліки. У день голосування цими недоліками скористалася Партія регіонів. Ними були ретельно сплановані та підготовлені масові фальсифікації, порушення виборчого законодавства у першому турі. Це була лише репетиція масштабних фальсифікацій, які Партія регіонів планує застосувати під час другого туру президентських виборів.

Зараз у Віктора Януковича залишається надія тільки на фальсифікацію результатів виборів. На сьогодні ситуація штучно доведена до того, що вже технічно неможливо прийняти закон і втілити його норми в життя.

Також на цьому сесійному тижні фракція БЮТ вимагала створення Тимчасової слідчої комісії по вивченню ситуації з незаконним привласненням Віктором Януковичем державної резиденції „Межигір’я”. Не було жодних законних підстав для того, щоб зволікати зі створенням такої ТСК в парламенті. Є підписи 150 народних депутатів, як це вимагає законодавство. Проект постанови про створення ТСК про Межигір’ю пролежав у профільному комітеті 2 місяці, але так і не був розглянутий.

З огляду на це фракція БЮТ заявляє, що законні вимоги нашої фракції грубо ігноруються. Ми не бачимо сенсу брати участь у сьогоднішньому засіданні Верховної Ради  України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, якщо є думки з цього приводу, прошу керівників фракцій по одній хвилині викласти свою точку зору. Будь ласка,  фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Немає.

Тоді фракція комуністів, будь ласка, потім – Регіони, потім – Олег Зарубінський і продовжимо далі роботу.

 

10:53:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, фракція комуністів.

Шановні колеги! Знаючи добре доповідача, його фах і кваліфікацію, не хотілося б, Сергію, щоб саме ви з такою заявою виступали, бо ви – прокурорський працівник і ви зараз кидали просто звинувачення, які ніхто ще не підтвердив. Якби були рішення судів, якби були якісь у вас такі аргументи встановлені, навіть звернень немає з цього приводу, а ви виступили як працівник прокуратури з такими звинуваченнями. Шкода, що саме вам доручили прочитати це. Ми вже десятки разів до цього поверталися і аргументували, зрозуміло, що це за ситуація.

Єдине, Володимир Михайлович, я просив би знаючи  ситуацію, що там було прийнято нещодавно рішення з приводу нових членів Вищої ради юстиції, то я думаю це питання не включається до порядку денного, давайте ми сьогодні приведемо до присяги, нехай люди працюють. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка Михайло Чечетов.

 

10:54:18

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Очень жаль, что политическая сила БЮТ, которая декларирует вроде бы  общеевропейские ценности и намерение евроинтегрироваться, а фактически  пытается все сделать с точностью наоборот. Но давайте мы отбросим мнение украинского политикума, но ведь были десятки, сотни представителей европейских политических партий, которые наблюдали за проведением,  ходом проведения выборов. И по итогам была пресс-конференция, брифинг, они открыто, публично сказали, что это были самые демократичные выборы, что нарушений закона не было, что искажений закона не было, а дальше сказали, что это только, наверное, в Гондурасе или в племени тумбу-юмбу могут десять раз в процессии избрания вождя  племени закон менять, да. Ни в одной нормальной европейской стране не меняется всередине процедуры... всередине проведения выборов президентских закон, тем более, что первый этап прошел честно, прозрачно и демократично. Не надо менять закон под себя, все равно вы проиграете, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

10:55:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановні колеги, оскільки дуже багато є розмов, повідомлень в засобах масової інформації про адміністративний ресурс на цих виборах, про підкуп виборців, про фальсифікацію, а зараз про це йшлося, актуальності набуває реалізація проекту постанови, який був поданий 20 числа, 20 січня „Про заходи щодо забезпечення достовірності результатів волевиявлення виборців під час голосування на виборах Президента України” 17 січня 2010 року. В якому, в проекті постанови, йдеться: „Центральній виборчій комісії здійснити заходи щодо забезпечення встановлення достовірних результатів волевиявлення виборців під час голосування на виборах 17 січня, в тому числі, шляхом повторного підрахунку голосів виборців у відповідних виборчих дільницях, а також щодо вибіркової перевірки відомостей, протоколів дільничних виборчих комісій (щодо участі виборців у голосуванні 17 січня)”. І це реалізує всі претензії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обмінялися думками. З приводу пропозицій, які прозвучали в заяві від фракції БЮТ відносно закону і ТСК. Якщо ви наполягаєте, давайте ми завершимо розгляд питання, вчора ми не завершили розгляд питання. Я ще раз поставлю на голосування про повернення до включення до порядку денного, (шановні колеги, послухайте) проекту закону про внесення змін до Закону „Про вибори Президента України”. Одне я тільки попросив би колег шановних, нікого не звинувачувати, закон це ваш, ви його створили, жодних пропозицій не підтримали. Але якщо є така позиція, давайте ще раз поставимо на голосування, давайте знаходити спільну позицію, спільну точку зору.

Що стосується ТСК, я вам вчора, шановні колеги, продемонстрував, що кожен написав тільки свої прізвища, хоч прізвища збери. Не можна так поступати, ви це прекрасно всі розуміли. Для процесу потрібно? Так у вас є можливість у кожного з одного, з іншого боку виступати і говорити про свої проблеми. Це проблема Уряду, Уряд нехай прийме відповідне рішення з цього питання, а там далі проблема судів, чого ви втягуєте Верховну Раду України в ці розборки ваші, чого ви втягуєте? Коли ви домовлялися між собою про створення коаліції, у вас цієї проблеми не існувало? Про яку мораль ми говоримо, які претензії ви мені пред’являєте?

Наступний момент – щодо  пропозиції Адама Мартинюка. Завершимо розгляд питань, ці всі пропозиції, давайте приймемо це рішення, відповідні звернення є. Тому зараз давайте завершимо розгляд закону, який ми вчора не встигли обговорити – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції.

Прошу записатися на обговорення цього законопроекту. Прошу на табло вивести прізвища народних депутатів.

Юрій Гнаткевич, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", підготуватися –Юрію Кармазіну.

 

10:58:57

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні колеги, я так з переляку натиснув кнопку на виступ від фракції, насправді, я виступаю від себе і, скоріше, від нашого комітету. Оскільки я був постійно супроводжуючим у підготовці цього законопроекту.

Я шкодую, що вчора наша Верховна Рада не прийняла рішення і про обговорення концепції  про  державну міграційну політику. Це дуже прикро.

Шановні колеги! Колись за старих часів було дуже добре: проблеми міграції перебували в компетенції Комітету державної безпеки. І це розглядалося як проблема державної безпеки, нікуди було в’їжджати, нікуди не можна було виїжджати без дозволу цієї структури. А прикордонні війська були підпорядковані саме цій системі – системі КГБ. Але КГБ уже, надіюсь, не повернеться, вже є плюралізм і демократія.

Шановні колеги! В контексті підготовки цієї роботи я побував у Брюсселі, і побував у Берліні, де обговорював з людьми, які займаються цими питаннями, саме проблеми міграційної їхньої політики. Я був у Брюсселі, який уже мало нагадує Брюссель, де проводиться дуже ліберальна політика, де, мабуть, більше чорношкірих людей, які нагадують арабів, ніж самих брюссельців і самих жителів цієї країни. Я бачив у Берліні тюрми, у яких  куди саджають вилучених нелегалів. Я мріяв би потрапити до такої тюрми. У нас, на превеликий жаль, таких тюрем немає, де можна би було так комфортно перебувати і жити. І ми не готові приймати ще сьогодні таку кількість нелегалів, яка зараз може до нас нахлинути.

Я був у Канаді, і бачив українців, які переїхали туди в останні роки. Вони живуть там дуже добре. Їм створюються умови, але Канада бере не всіх українців. Я спробував поїхати до Канади зі своєю племінницею, до родичів стареньких, з якими я хотів вже востаннє, можливо, побачитися, її не пустили, тому що сказали, що ми не переконані, що ви там не залишитесь.  Але ті українці, яких я бачив, вони там їх і залишили. Тому що вони показали свою високу кваліфікацію – пред’явили її, і вони їх з радістю взяли.

Я прийшов до висновку, шановні колеги, що політика, яку веде західний світ в еміграційній сфері це є політика ліберально-прагматична. Але прагматична! Вони використовують для себе людей, які можуть у них працювати. У Берліні, як запевнив мене заступник обербюргермайстера, надзвичайно красива жінка, яка й на німкеню не похожа, настільки красива, що може, навіть красивіша за нашого Прем’єр-міністра, але вона мені сказала, що в Німеччині вже кожен дев’ятий – кожен дев’ятий! – уже не німець. Я говорю: ви цього боїтеся? Вона каже: трошки уже побоюємося.

Тому, шановні колеги, нам потрібно припинити нашу практику ліберально-фактичної політики, ліберально-фактичної. Тому повинен бути покладений кінець…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Я сьогодні запрошую всіх: запрошую панів-націоналістів, які залишились в залі, я запрошую товаришів-комуністів, я запрошую господ-капіталістів, особливо, я прошу Михайла Чечетова і звертаюся до його лівої руки, аби ви підтримали сьогодні цей законопроект, бо це наш український законопроект. Бо минулого разу ви якраз підвели свого колегу Смітюха, і не підтримали. Я сподіваюсь на нашу раціональну позицію і на захист України в цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

 

11:02:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, дуже прикро, що ми вчора, коли почалась політична заворуха, не розглянули закон, який 2 роки я намагаюсь довести до вас – наскільки потрібна Концепція державної еміграційної політики, основні напрямки її. Я хотів би сказати, що на політичному рівні треба визнати, що пріоритетом України саме і є те, щоб ми визначили перспективні або не рекомендовані для розселення мігрантів території і населені пункти; щоб ми визначили, яку політику будемо проводити, національну політику, яку проводять всі сьогодні європейські країни чи політику абсолютно відкритих дверей з заповненням міста Києва, Одеси, Харкова, всіх ринків іноземцями, яких ми не керуємо, вони керують сьогодні України і вони вирішують де їм жити, як, скільки і скільки з нашого бюджету витратить народ України. Дуже погано, що ми не прийняли закон вчора, бо не включили в порядок денний. Я думаю, що ми виправимо цю ситуацію згодом і дякую колезі Смітюху за його статтю у вчорашній газеті „Голос України”. Дякую за законопроект, думаю, що він має бути підтриманий в першому читанні, чому кажу, в першому читанні, там дуже багато проблем по цьому закону є і на ряду з тими змінами до чинного законодавства, які він пропонує внести, він пропонує, зокрема, внести і зміни до Кримінального кодексу України. От те, що стосується Кримінального кодексу, колега Григорій, не є ви спеціалістом в цьому, я вам тільки кілька речей скажу. Ви пропонуєте доповнити Кримінальний кодекс статтею 332 зі значком 1 „Незаконне переправлення осіб через державний кордон України”, і водночас пропонуєте викласти в новій редакції статтю 332.

Крім цього, за змістом статті 332 із значком 1 випливає, що нею передбачається кримінальна відповідальність за обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення легальних мігрантів. Але нагадую вам, що ці дії мають кваліфікуватися як готування до вчинення незаконного переправлення осіб через державний кордон України і потребує доповнення Кримінального кодексу новою статтею 332 зі значком 1 просто не існує. Просто нема такої потреби, бо воно вже все врегульовано. Врегульовано нами, коли ми розглядали цей кодекс і тоді запитували дані Державної  прикордонної служби.

Я прошу вас прийняти цей закон в першому читанні і закликаю до прийняття  нашої колективної з народними …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Ви завершили.

До виступу запрошується Олег Зарубінський, наступним буде виступати Михайло Папієв.

 

11:06:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, вчора на засіданні я відобразив або висловив позицію комітету, позитивну позицію щодо прийняття цього законопроекту за основу, але зараз деякі нюанси, вже як представник фракції, як народний депутат хотів би підкреслити або наголосити на них.

Ну дозвольте трішки іронії. Не можу звертатись до панів-націоналістів, до  товаришів-комуністів і господ-капіталістів, тому що це питання не комуністів, націоналістів і капіталістів – це питання  національної безпеки, а відповідно питання, яке заторкує життєдіяльність громадян України. Адже всі прекрасно розуміють, що проблема нелегальної  еміграції – це проблема додаткового серйозного навантаження на соціальну та іншу інфраструктуру України. Відповідно це є навантаження, яке негативно  відображається якраз на українських громадянах. І що стосується фінансування питання реадмісії, наприклад, за рахунок державного  бюджету України, і що стосується фінансування оцих, скажімо, притулків для нелегальних мігрантів, і що стосується відправлення за кошт України українських громадян цих мігрантів до  країни їх походження і таке інше.

Тому мені здається, що на сьогоднішній день, особливо враховуючи, що  соціально-економічна ситуація в усьому світі ускладнюються, погіршуються і що це призведе і спродукує і вже продукує  на багато  більш   помітне  посилення міграційних процесів, у тому числі і процесів нелегальної міграції. Ми маємо на це, зрозуміло, відреагувати.

І ще одна деталь. Всі прекрасно розуміють, що на багато легше нелегальним мігрантам використовувати територію України як транспортний коридор тоді, коли наші громадяни, зрозуміло,  не безкоштовно, а з меркантильних  міркувань допомагають нелегальним мігрантам. І тому введення покарання, при чому  кримінального покарання до тих людей (а всі з них без виключення знають, що вони роблять злочин, вони просто  заробляють на цьому) є коректним з точки зору і права і з точки зору здорового глузду. І мені  подобається, що  якраз до іноземців передбачається перш за все заходи адміністративного впливу. Я думаю, що це достатньо гуманно з  доку України.

Підтримуючи попередніх виступаючих, скажу, що  при підготовці до другого читання  ряд моментів треба буде допрацювати, а в першому читанні можна приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, фракція   Партії регіонів.

 

11:09:18

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги, ви знаєте, я вдячний народному депутату України пану Смітюху за те, що він  якраз  вніс законопроект, який врегульовує деякі законодавчі акти з питань міграції. Ви знаєте, у цьому питання є  величезні проблеми, які сьогодні стосуються не тільки законодавчої неврегульованості, а ще і реалій нашої нинішньої влади. От давайте проаналізуємо, що відбулося у міжнародних відносинах з Україною протягом  5 років.

Фактично нам всім  говорили, що от-от Європейський Союз прийме рішення і подасть сигнал  Україні про можливість  майбутнього членства в Європейському Союзі, що от-от зараз Європейський Союз прийме рішення про введення  безвізового режиму з Україною. Але ж, Україна зробила практично все: ми ввели безвізовий режим, відповідні  у нас відбулися втрати  державного бюджету України, тому що  сьогодні безоплатно громадяни інших країн Європейського Союзу  в’їжджають в Україну.

Крім того, Україна ратифікувала Угоду про реадмісії, яка набула чинності, і Україна взяла зобов’язання на себе за кошти Державного бюджету України, перше, що приймати  нелегальних мігрантів з країн Європейського Союзу, утримувати на території України і здійснювати їхню репатріацію. Для того, щоби  ця угода вже набула повної чинності, необхідно Україні заключити   двосторонні  угоди, які з більшістю країн Європейського Союзу  сьогодні заключні, але ж вони не всі.

Наступне питання, про яке нам  сьогодні говорять, – це  Угода про асоціацію. Тобто фактично красива назва „Угода про асоціацію”, але внутрішній зміст абсолютно  не відповідає тим завданням і те, що сьогодні очікують громадяни України. Бо в цій  угоді, вона складається  з чотирьох частин,  в цій угоді сьогодні  відсутня навіть  теоретична можливість, не записано теоретичної можливості набуття України членства в Європейському Союзі.  Крім того, в цій угоді відсутня дорожня карта, бо перш ніж для інших країн  Європейських Союз вводить безвізовий режим, як це було на прикладі Сербії тієї ж самої, треба підписувати дорожню карту.

Фактично сьогодні Україна  здала свої всі позиції і повністю програла дипломатію з країнами  Європейського Союзу. Я переконаний у тому, що  новообраний Президент України якраз врегулює ці всі питання, у нас будуть рівноправні стосунки і в питаннях міграції, і в  питання  нелегальних мігрантів, і в питанні трудящих мігрантів. І я просив би вас всіх підтримати  цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, хто ще наполягає на участі в обговоренні? 

Будь ласка, запишіться. Прошу на табло прізвища народних депутатів вивести.

Тедеєв, фракція Партії регіонів. Немає? Будь ласка, Іван Заєць. Є Тедеєв, будь ласка. 

Кому? Бондику? Валерій Бондик. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Валерія Бондика.

 

11:12:58

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, я розумію, що десь  розслабилась Верховна Рада, але вкрай потрібен цей закон і тільки з тих підстав, що дійсно в міжнародному  праві є такі поняття як „система сдержек і противаг”. Якщо до наших громадян України деякі іноземні посольства поводяться з ними як з громадянами третьосортних країн, то навіть в міжнародному праві наш міністр закордонних справ потрібен робить адекватні дії. Ми чули про безвізовий режим для наших громадян, ми чули, що ми вже наблизились до Євросоюзу, але на практиці цього немає.

І ще один  аспект я хотів би сказати. Знаєте, краєугольний, наріжний камінь міжнародного права – це недоторканість своїх границь, це міжнародна суверенність. Але коли на вибори прибувають громадяни іншої держави, нібито дружньої держави, православної держави, але це спецслужбисти віком з 25 років до 45 років, я думаю, користуючись присутністю тут  заступника  Генерального прокурора одного і іншого, я звертаюся до вас. Шановні заступники Генерального прокурора! Потрібно покласти край цій міжнародній практиці. Щоб до нас на вибори приїжджали в гості, приїжджали міжнародні спостерігачі, а не спецслужбисти з Грузії.

Дякую за увагу.  А закон Смітюха конче потрібний, за нього потрібно  голосувати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць.

 

11:14:35

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати!  Краще було б, якби ми вчора прийняли Закон про концепцію міграційної політики і відповідно до цього Закону формували законодавство. Але якщо на такий крок Верховна Рада не спромоглася, тоді зрозуміло, що ми сьогодні маємо прийняти цей законопроект у першому читанні.

Що є в цьому законопроекті? Основна увага в цьому законопроекті спрямована на врегулюванні на законодавчому рівні саме тих відносин, які     творяться  навколо  кордону. Але ми повинні розуміти, що цього дуже мало, тому що  перейшли кордон – і вони починають, ці люди, жити уже в українському соціумі. І тут у нас страшні речі творяться. У нас міліція кришує ці всі переходи, поселення цих всіх людей. У нас місцеві органи влади так само сприяють цим всім речам. І у нас створюються цілі колонії людей із чужою культурою, із чужою мовою, із нетрадиційними хворобами, є розсадниками наркотрафіків і так далі, і так далі, і так далі.

Тому подальшому доопрацьовувати цей законопроект потрібно у тому, щоб посилити кримінальну відповідальність і створити такі умови, щоб всередині самої України от так безкарно ці люди не поводилися.

Нам кажуть, це дуже жорстко, ми європейська держава, треба демонструвати ліберальні підходи. Так от, якщо ми зараз проаналізуємо законодавство європейських країн, і особливо партій народних, то ми побачимо, що там йде дуже жорстке регулювання саме міграційних процесів. Та сама Італія: ввели додаткову кримінальну відповідальність за використання нелегальних мігрантів на роботі, за надання їм різних послуг і так далі.

Тому я хотів би, щоб ми на цю проблему подивилися не тільки з позицій кришування чи некришування перетину самого кордону, а як ці люди уже інтегруються чи не інтегруються всередині самого суспільства, що робить влада саме всередині самого суспільства. Тому, з моєї точки зору, настала та пора, де ми повинні проявити державну волю. Україна – це не є перехідний двір. Україна – це є держава. Ми повинні створювати умови, для того щоб були робочі місця для своїх громадян, щоб наші громадяни не покидали свою країну і не виїжджали за кордон, бо їхні місця витискають мігранти. Тобто ми за те, щоб ці процеси регулювати, але регулювати його не на підставах лібералізму, а на підставах такого жорсткого консерватизму. Отоді ми будемо мати захищену територію, тоді ми будемо мати український захищений простір. Інакше ми розмиємо свою націю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів, будь ласка.

 

11:17:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги и уважаемые избиратели, я вчера задал вопрос докладчику: почему правительство Юлии Тимошенко делает все для того, чтобы превратить Украину в эмиграционный отстойник? Мне последовал ответ, что, вы  знаете, ну, за внешнюю политику якобы отвечает Президент. Извините, на Майдане 5 лет стояли вместе, и Ющенко, и Тимошенко и клялись они вместе украинскому народу, что они будут реализовывать тот внешнеполитический курс, который отвечает национальным интересам Украины. Сейчас они дистанцировались друг от друга. Извините, это, Ющенко и Тимошенко – это сиамские помаранчевые близнецы, брат и сестра, это два помаранчевых сапога пара. А мы в народе знаем, что если пару сапог или пару ботинок купил, один ботинок износился, то на мусорник один не выбрасывают, а дома один не оставляют, выбрасывают пару сапог. Мы уже один помаранчевый сапог на первом туре на политический мусорник выбросили, а на втором туре выбросим второй помаранчевый сапог. И тогда будет правильный внешнеполитический курс. Но мало того, что правительство… превратило… Тимошенко в миграционный отстойник Украину, когда приезжают не понятно кто, потом всякие эпидемии, дети болеют, не понятно, что в стране делается, растет преступность. Так они начали еще и боевиков завозить, да. Вы вдумайтесь, еще и боевиков привозят и теперь уже те пленки, которые стали достоянием общественности, журналисты об этом пишут, рассказывают, говорят, страна знает, она возмущается. Эта власть нас к краху приведет. Поэтому спасибо, что хоть есть член Партии регионов Георгий Смитюх, который разработал законопроект, который хоть как-то защитит национальные интересы Украины в данной части. Я думаю радикально оно поменяется, буквально, через несколько недель. В том числе внешнеполитический курс, мы будем проводить тот, который будет давать экономические и политические дивиденды Украине, а не группе лиц, которые находятся на вершине пирамиды власти. Но эти временщики скоро уйдут и уйдут навсегда с политической сцены страны. Поэтому Партия регионов всем предлагает и просит вас поддержать этот законопроект в первом чтении, поскольку, действительно, он отвечает национальным интересам страны. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Комітет пропонує прийняти його за основу. Шановні колеги, прошу підготуватися до голосування..  (Шум у залі) Ну, нам треба прийняти цей законопроект, шановні колеги. Ну, нам треба прийняти його.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міграції (реєстраційний номер 2232). Прошу голосувати.

 

11:21:14

За-230

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, рішення прийнято  за основу.

17 грудня 2009 року в місті Києві проведено всеукраїнську конференцію працівників прокуратури. На конференції відповідно до статті 131 Конституції України, статті 13 Закону України  „Про Вищу раду юстиції” шляхом таємного голосування призначено двох членів Вищої ради юстиції заступників Генерального прокурора України Кудрявцева Віктора Вікторовича та Пшонку Віктора Павловича.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції” перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції складає присягу на засіданні Верховної  Ради України. З цього приводу у нас є відповідні звернення, листи від Генеральної прокуратури України.

Для складення присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Кудрявцев Віктор Вікторович.  (Шум у залі) Що, що? Так немає такого закону у нас у плані.

 

КУДРЯВЦЕВ В.В.

Я, Кудрявцев Віктор Вікторович присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обовязки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів з числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в  діяльності суддів і прокурорів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітаю вас. (Оплески)

Для складання присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Пшонка Віктор Павлович.

 

ПШОНКА В.П.

Я, Пшонка Віктор Павлович, присягаюся сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члени Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітаємо. (Оплески)

Шановні народні депутати! У нас дві фракції знову вимагають перерву. Можливо, ви для цього зробите, якщо потрібно, заяву, а після того ми, якщо у нас не буде заперечень, закриємо роботу…

Так я вже сказав. От фракції дві вимагають перерву – фракція Партії регіонів і фракція Комуністичної партії. То якщо є заява, давайте зробіть заяву. І після того ми закриємо сесію.

Народний депутат Ірина Акімова.

 

11:24:18

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины! Начался 2010 год. Как только закончились праздники, 12-13 числа все предприниматели заметили, что к ним опять пришли с налоговой проверкой. Опять начался наезд на бизнес. И это неудивительно. 2009 год закончился с пустой казной, с огромным давлением со стороны полученных долгов. И эту казну нужно наполнять. В Пенсионном фонде незакрытая дыра в 13 миллиардов. Пенсии начали задерживать. Денег нет. Жертвой, как всегда, становится бизнес.

Давайте вспомним, как прошлась по бизнесу Тимошенко и оранжевая власть в 2009 году. 2009 год можно назвать годом обескровливания и войны с бизнесом. Накопление огромной задолженности по НДС,  которая возросла практически в четыре раза. Накопление авансовых платежей по прибыли, которые возросли в 1,7 десятых раза. Возникает вопрос, как в таких условиях могли выживать не только крупные, но прежде всего средние и мелкие предприятия?

Давайте вспомним о принудительном завышении стоимости импорта, который нужно было растамаживать. Этот удар был нанесен по огромному количеству малых предпринимателей, которым стало невозможно работать.

Давайте вспомним, что в 2009 году каждые девять из десяти налоговых проверок заканчивались доначислением штрафных санкций. Давайте вспомним, что бизнес облагался так называемыми добровольными взносами для осуществления разных мероприятий правительством. Эти добровольные взносы достигли почти десяти миллиардов гривен.

И давайте вспомним еще одну цифру. Не был принят Налоговый кодекс, а количество налоговых изменений постановлениями правительства возросло в шесть раз. Возникает вопрос: как бизнесу малому, среднему, крупному можно работать в такой обстановке? Работать тяжело, выживать еще тяжелее, налоговое и регуляторное бремя растет, правительство ничем не помогает. Вместо помощи внутреннему производителю Тимошенко предлагала увеличивать импорт. Давайте вспомним и автомобили, которые предлагалось закупить для инвалидов через ЗАЗ. Давайте вспомним, что для ФАПов закупалась импортное оборудования вместо привлечения нашего товаропроизводителя.

Вывод один: 2010 год должен положить конец этому беспределу, конец наезду на бизнес. И единственной надеждой здесь является программа Партии регионов, которая предлагает снижение налогового давления для всех, налоговые каникулы для бизнеса, справедливые и равные правила игры для крупного, среднего и малого бизнеса, независимо от того какие политические интересы преследуют его руководители.

Программа Партии регионов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Одну хвилину.

 

АКІМОВА І.М. Программа Парти регионов в отношении взаимоотношения бизнеса и государства – это ядра вокруг, которого должны объединиться и предприниматели и все политические силы, которые хотят цивилизованного развития предпринимательства в Украине. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, Адам Мартинюк, будь ласка.

 

11:27:53

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, ви мабуть звернули увагу, що вже другий день в нас присутній на засіданні перший заступник міністра Внутрішніх справ. Ніяк не доходить справа до закону, який ми мали б зараз розглядати. Я пропоную, давайте за скороченою процедурою розглянемо цей законопроект, бо в людини є чим займатися. Я думаю, зробимо ми добру справу. Прошу поставити пропозицію на голосування про скорочену процедуру. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, будь ласка, мікрофон.

 

11:28:27

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, я також хочу наголосити, що вже вкотре до порядку денного включається законопроект про затвердження загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, він якраз на 2010-2011 роки. Зволікання з прийняттям цього закону дуже негативно впливає на фінансування охорони здоров’я, я просив би всі політичні сили мобілізуватися і проголосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є прохання, давайте ми розглянемо законопроекти: реєстраційний номер 4728, про які сказав Адам Іванович Мартинюк, і 4769 колега Карпук Володимир Георгійович сказав, за скороченою процедурою їх розглянемо. Немає заперечень? Я прошу підтримати цю пропозицію, я її ставлю на голосування Прошу проголосувати.

 

11:29:33

За-202

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону (реєстраційний номер 4728) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов'язкового проведення ревізій за завданнями спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та надання інформації на їх запити). Доповідач перший заступник міністра Внутрішніх справ Бедриківський Володимир Володимирович, співдоповідач голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Калетнік Ігор Григорович. Будь ласка.

 

БЕДРИКІВСЬКИЙ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України, на розгляд парламенту пропонується законопроект  щодо удосконалення законодавчого регулювання правового  реагування на прояви організованої злочинності в сфері економіки. Йдеться,  передусім, про  необхідність посилення державного фінансового контролю, здійснюваного Контрольно-ревізійною службою через проведення позапланових ревізій суб’єктів господарської діяльності. 

Існуючі підстави та порядок проведення таких ревізій не забезпечують можливості оперативної та дієвої перевірки інформації про організовану злочинність у сфері економіки, а отже і неналежного реагування на неї. У багатьох випадках це взагалі фактично унеможливлює реалізацію спецпідрозділу МВС та Служби безпеки України повноважень визначених, Законом України  „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Зокрема, в частині обов’язкового виконання органами Контрольно-ревізійної служби доручень спецпідрозділів про проведення ревізій та перевірок.

За чинним Законом про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні позапланові виїзні ревізії суб’єктів господарської діяльності, які не віднесені до підконтрольних установ, проводяться органами Державної контрольної ревізійної служби тільки після порушеної кримінальної справи. Рішення про їх проведення ухвалює суд на підставі подання прокурора або слідчого. Це суттєво створює перешкоди для документування злочинів у сфері економіки, оскільки виникають проблеми з проведенням ревізії в зв’язку з необхідністю перевірки інформації про вивчення таких злочинів до порушення кримінальної справи. Адже добре відомо, що порушити кримінальну справу в разі отримання спецпідрозділом інформації про фінансові зловживання у сфері господарювання без акту документальної перевірки, в якому відображені спричинені збитки інтересам держави та особи, що їх спричинила, практично неможливо. У результаті маємо абсолютну парадоксальну ситуацію: для того, щоб порушити кримінальну справу за зловживання з державної фінансовими ресурсами потрібно провести відповідну ревізію; а для того, щоб провести таку ревізію, необхідно порушити кримінальну справу. Це замкнуте коло  призводить до того, що або ж справу потрібно порушувати з порушенням закону, або працівники спецпідрозділу змушені закривати очі на виявлене фінансове порушення, розуміючи, що задокументувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка.

 

БЕДРИКІВСЬКИЙ В.В. В результаті такої колізії, з одного боку, втрачається можливість оперативного отримання та фіксації доказів про організовану злочинну діяльність в сфері економіки, а з іншого, в злочинців з’являється можливість приховати чи знищити сліди такої діяльності і уникнути відповідальності. Про це йдеться... при цьому йдеться про злочини, які становлять ядро економічної злочинності та корупції, багатомільйонні розкрадання організованими групами бюджетних коштів та державного майна.

З огляду на це, пропонується передбачити у законі можливість проведення Контрольно-ревізійною службою позапланових виїзних ревізій суб’єктів господарської діяльності й до порушення кримінальної справи за рішенням суду на підставі обґрунтованого подання спецпідрозділу по боротьбі з організованою злочинністю МВС або СБУ.

Хочу особливо наголосити на двох ключових моментах цієї новели, по-перше, право такого ініціювання про проведення ревізії пропонується надати лише вказаним спецпідрозділом; по-друге, остаточне рішення про їх проведення, в усіх без винятку випадку, ухвалюватиме суд.

Крім того, пропонується віднести спецпідрозділи МВС та СБУ до визначених законом про нотаріат суб’єктів, яким за службової необхідності має надаватися інформація про вчинення певних нотаріальних дій. Враховуючи нерегульованість чинним законодавством порядку взаємодії між спецпідрозділами та митними органами, законопроектом передбачається внесення відповідних доповнень до Митного кодексу України.

На наше переконання, запропоновані законопроектом зміни є юридично обґрунтованими  і вкрай необхідними для забезпечення ефективної протидії організованій злочинності. Зрозуміло, що до них можуть бути висловлені певні зауваження. У рамках підготовки законопроекту до другого читання, ми готові співпрацювати з профільним комітетом по кожному з них.

Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Сідайте, будь ласка.

Ігор Калєтнік голова комітету. Будь ласка, рішення комітетів.

 

11:34:08

КАЛЄТНІК І.Г.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, однією із причин підготовки даного законопроекту, на думку ініціатора, є складність отримання інформації. Доповнення Митного кодексу України статтею 26.1, на  думку ініціатора законопроекту, повинна деталізувати існуючий порядок взаємодії митних  органів і спецпідрозділів.

Разом з тим на сьогоднішній день статтею 26 Митного кодексу України вже передбачено, що митні органи взаємодіють з іншими органами державної влади в порядку встановленому законодавством.

Тому таким законодавством є спеціальний закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, яким встановлено, що митні органи беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю. Даний статус передбачає відповідні обов’язки митних органів, в тому числі і щодо надання  інформації спецпідрозділам МВС і СБУ.

Крім того, положення Митного і Кримінально-процесуального кодексів передбачають чіткий механізм інформування митними органами правоохоронні органи , в разі виявлення ознак злочинів.

Тому положення  законопроекту не містять принципово нових положень, що можуть позитивно вплинути на стан боротьби з організованою злочинністю, натомість додатково навантажують нормативно-правову базу.

Також законопроектом органи КРУ позбавляються права звертатись до суду з метою ініціювання позапланових виїзних ревізій суб’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності. Натомість, право звертатись до суду з поданням про проведення таких ревізій, окрім прокурора або слідчого, також надається спец підрозділам.

На думку комітету, механізм широкого залучення підрозділів КРУ призведе до неможливості виконання ними своїх безпосередніх обов’язків, зокрема, проведення ревізій за фактами не пов’язаними з організованою злочинною діяльністю.

Збільшення об’єктів контролю, яке, скоріш за все, відбудеться за рахунок підприємств недержавної форми власності призведе до зростання навантаження на підрозділи КРУ. Потребуватиме збільшення штатної чисельності, а відтак і додаткових значних бюджетних видатків.

Крім того, практична реалізація законопроекту збільшить можливості адміністративного тиску з боку правоохоронних органів та контролюючих органів на господарюючих суб’єктів, що протирічить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

КАЛЄТНІК І.Г. Загальнодержавній концепції дерегулювання підприємницької діяльності.

І третє, саме головне. Пропонується надання права спецпідрозділу отримувати на їх письмову вимогу довідки про вчинені нотаріусом нотаріальні дії. Мова йде про те, що статтею 8 Закону про нотаріат нотаріальна таємниця буде відкриватися за наявності відповідно оперативно-розшукової справи. Ми з вами дуже добре розуміємо чим це буде закінчуватися для відповідних суб’єктів та громадян України.

Таким чином, комітет, розглянувши проект закону, пропонує даний законопроект повернути ініціатору для додаткового опрацювання. Такий же відповідний висновок є у Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Прошу підтримати пропозиція комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, хто наполягає на участі в обговоренні, прошу записатися. Ну якщо наполягають, будь ласка. Вивести на табло прізвища. Олег Зарубінський і Григорій Смітюх, будь ласка.

 

11:37:41

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Олег Зарубінський,  „Блок Литвина”. Шановні колеги, головою  головного профільного комітету дана в принципі вичерпана оцінка цього законопроекту. Є певні небезпеки і, чесно кажучи,   тут виникає питання, що це намагаються вдруге врегулювати те, що не врегульовано було чотири роки тому, або пять  років вже тому.

Я хочу нагадати, що цим законопроектом пропонується вдруге, починаючи з 2005 року, звернутись до проблеми правового регулювання порядку призначення і проведення ревізії інвентаризації та інших подібних дій за дорученням правоохоронних органів. Так ось я нагадую, що 16 лютого 2005 року набрав чинності Закон України (назва красномовна) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи,  правову допомогу і захисту.

Відповідно до цього закону ще  2005 року були внесені зміни до ряду законодавчих актів, що регламентують діяльність працівники правоохоронних і контролюючих органів. На сьогоднішній день фактично  цей закон нереалізований. Бо там сказано, що це має реалізуватися в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Цього на сьогоднішній день немає.  Тому я це розглядаю, як ще одну додаткову спробу реалізувати те, що можна було вже реалізувати.

Я схильний до того, що  ми маємо підтримати голову профільного комітету. Я думаю, що комітет правильно визначився з приводу того, що треба   над цим законопроектом ще  працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Григорій Смітюха, будь ласка.

 

11:39:50

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я нажав кнопку, що я буду голосувати проти цього закону по одній тільки причині. Ви знаєте, якби у нас правоохоронні органи, в тому числі Служба безпеки України і Міністерство внутрішніх справ, дійсно, були чесними    органами, які, дійсно,  працюють  на державу і на громадян України. 

Я дозволю собі нагадати дуже  багато таких  декілька прикладів і з дуже багатої практики, яка  сьогодні  є в  Україні. У чому вона полягає?  Ви пам’ятаєте питання, яке звучало  у слідчій  комісії, яке доповідав Сівкович відносно питання  щодо незаконного прослуховування, санкціонованого  Генеральною прокуратурою.  Ви пам’ятаєте, що тоді десятки тисяч людей незаконно прослуховувалися. Ви пам’ятаєте, що незаконно  заводяться ОРД, і у нас є статистика: більше 15 тисяч саме… А за цими ОРД  рахуються  конкретні люди, конкретні підприємства, їх сім’ї і тому подібне.  Ви пам’ятаєте, що по одному ОРД чи по одному слідчому ділу можуть  включатися до  перевірки позапланової або так називаємої мотивованої перевірки десятки підприємств, які є, так сказать,  суб’єктами взаємопов’язаних  між собою… міжхозяйственной діяльності.

Безперечно, що якби у нас  не було таких грубих порушень, які  ми тут  з вами майже кожної неділі  заслухуємо тимчасові слідчі комісії, то безперечно ці питання можна було б дозволити і розширити.  Але,  на жаль, до справедливого, так сказать, підходу  зі сторони органів внутрішніх справ і так тяжкого стану тих  підприємств, які займаються сьогодні  хоч якоюсь діяльністю для того, щоб  країну вийняти з тої ями, я думаю, що це передчасно було.

І ще одне  питання. Ви пам’ятаєте, що по цьому питанню можуть включатися  навіть політично  мотивовані якісь замовлення. Тому що є якась інформація, є якась оперативно-розискна справа, яка заведена, а є неугодні. Ви візьміть, будь ласка,  от зараз ідуть перевірки, умовно перевірки, по лікарняним. Безперечно,  що є виборчий процес, є  якісь зловживання, можливо, тою чи іншою людиною, але це не може  превращатися  у масовому  порядку.    Відкриваючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є Підтримуючи цей закон,  я рахую, що ми будемо навпаки, не поліпшувати життя наших підприємств  і людей, а погіршувати і надавати не завжди справедливі можливості для органів внутрішніх справ. Тому я прошу не підтримувати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, мікрофон, будь ласка. Будь ласка,  можете звідси виступати, з трибуни. Ну з трибуни, будь ласка,  з трибуни можна.

 

11:42:42

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги,  цей закон  підтримувати не можна.  Насправді  та корупція, яка на сьогоднішній день процвітає в України,  не  дозволяє робити серйозну довіру  до  контролюючих органів.  Бізнес – це стрижень суспільства, це  ті, хто створює добавлену вартість, це  ті, хто платить податки, і у тому числі  утримує міліцію, прокуратуру, суди і так дальше.  Ми сьогодні даємо величезний інструмент. Вчора  пробували Фінпослуг і Фінконтролю дати величезний  інструмент в руки, сьогодні є спроба  отримати такий інструмент від МВС. Я переконаний, що під час такої руїни, яка є; під час розрухи, яка є у головах, чим менше будемо давати  в руки інструментів контролюючим органам, які не викликають, у тому числі, як і парламент, довіри  у суспільства, тим    легше буде бізнесу і економіці розвиватися, платити податки, утримувати соціальну інфраструктуру. Ми замість того,  щоб допомагати дрібному і середньому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. … замість того, щоб допомагати, ми  ще нав’язуєм їм і ставим  у залежність від контролюючих органів.

Я переконаний, що у стінах нашого парламенту не буде   жодного голосу за цей  законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Висновок комітету – повернути  суб’єкту право  законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Разом  з тим відповідно до Регламенту  я ставлю на голосування пропозицію  про прийняття за основу проекту закону (реєстраційний номер 4728).

Прошу голосувати.

 

11:44:42

За-3

Законопроект не прийнято, отже, відхилено. Може поставлю на повторне перше читання? Оскільки, шановні колеги,  підтримка невелика,  зрозуміло, що він не буде підтриманий цей законопроект, тому законопроект  відхилено.

Оголошую до розгляду проект Закону про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року.

Доповідач – заступник міністра охорони здоров’я Бідний Валерій Григорович. І співдоповідач – Карпук Володимир Георгійович. Давайте підтримаємо цей документ, шановні колеги.

 

БІДНИЙ В.Г.

Вельмишановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні народні депутати! Доцільність розробки програми  про розвиток первинно-медико-соціальної допомоги обумовлено тим, що погіршення стану здоров`я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, скорочення середньої тривалості життя, нерівність доступності  медичної допомоги насамперед на селі призводить до  об`єктивного зростання потреб населення в медичній допомозі, які існуюча система охорони здоров`я на сьогодні  задовольнити не в змозі. Тому метою запропонованої на обговорення програми було визначено зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення, створення умов для ефективного функціонування системи, надання населенню доступної високоякісної первинної медико-санітарної допомоги з впровадженням засад сімейної медицини. Основними завданнями програми є: формування нормативно-правових та організаційно-структурних засад функціонування первинної медико-санітарної допомоги; створення мережі закладів первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та належних умов для їх ефективного функціонування; покращання матеріально-технічного, кадрового і фінансового забезпечення закладів первинної медико-санітарної допомоги.

Прийняття цієї програми сприятиме покращанню ресурсного забезпечення закладів первинної медико-санітарної допомоги, підвищенню ефективності роботи самих установ первинної медико-санітарної допомоги; створенню системи надання населенню доступної……якісної медичних послуг на первинному рівні; покращанню соціального забезпечення медичних працівників.

Загальна вартість програми становить на 2010-11 роки 259,3 мільйона гривень за рахунок коштів Державного бюджету. Звичайно програма має  право залучати місцеві бюджети при розвитку цієї програми.

Виконання програми дозволить створити умови для ефективного функціонування закладів охорони здоров`я, що надають населенню первинну медико-санітарну допомогу, забезпечити заклади первинної медико-санітарної допомоги медичним обладнанням та транспортними засобами відповідно до табелю оснащення, покращити кадрове забезпечити, забезпечити працівників закладів первинними…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БІДНИЙ В.Г.  ... житлом… можливості і соціального забезпечення.

Я прошу народних депутатів підтримати цей законопроект і проголосувати його, враховуючи, що короткий термін – 2010-2011 рік, – і прийняти в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  якби це ще депутатів привело в сесійну залу, то було б нормально. Сідайте, будь ласка.

Володимир Карпук, від комітету.

 

11:48:04

КАРПУК В.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоровя розглянув проект Закону про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року (реєстраційний номер 4769), від 04.07.2009 року, поданий Кабінетом Міністрів України та визначений Президентом Віктором Ющенком як невідкладний.

Законопроектом передбачено формування нормативно-правових, фінансово-економічних, організаційно-структурних та матеріально-технічних механізмів функціонування первинної медико-санітарної допомоги у міській та сільській місцевості. Головною метою програми є забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом надання населенню доступної і високоякісної медичної допомоги.

Загальний обсяг фінансування програми становить 259,3 мільйона гривень, в тому числі 100 мільйонів гривень у 2010 році та 159,3 мільйона гривень у 2011 році. Ці кошти передбачається спрямувати на придбання медичного обладнання та спеціалізованого автотранспорту для міських та сільських закладів охорони здоровя, які працюють на засадах сімейної медицини.

Реалізація програми дасть змогу збільшити питому вагу медичних послуг на засадах сімейної медицини щороку на 5-7 відсотків, з тим щоб цей показник становив 50-60 відсотків у міській та 65-80 відсотків у сільській місцевості.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет пропонує прийняти зазначену програму за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб поставити  на голосування? Я прошу підготуватися до голосування, я поставлю пропозицію комітету про прийняття… (Шум у залі)  Заспо… …прийняття за основу і в цілому проект Закону „Про затвердження загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року”. Прошу голосувати.

 

11:50:45

За-252

(Оплески) Закон прийнято.

Шановні, дякую. Шановні народні депутати, відповідно до Конституції України та затвердженого нами календарного плану ми зараз завершуємо роботу пятої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Порядок денний сесії передбачав розгляд 1 тисячу 395 законопроектів, у тому числі і Закону про Державний бюджет на 2010 рік. За час роботи сесії прийнято 279 законів, схвалено в першому читанні 36 законів, 146 повернуто на доопрацювання, відхилено та знято з розгляду в тому числі 34 відкликано та повернуто субєктам права законодавчої ініціативи. Ми прийняли 125 постанов з організаційних питань у розрізі субєктів права законодавчої ініціативи, 15 законопроектів було розглянуто від Президента України, 95 – від Кабінету Міністрів і 169 – від народних депутатів України. Зрозуміло, що могли і повинні були працювати набагато краще, з огляду на те, що з 52-х пленарних засідань, у тому числі чотирьох позачергових, десять засідань було заблоковано. Якщо виходити з відповідних розрахунків, то Верховна Рада не додала, так би мовити, до плану понад 40 законопроектів, а це значний відсоток від того, що ми могли б розглянути за сесію.

Багато пленарного часу ми витратили на законопроекти, що не дістали підтримки у Верховній Раді України. З них, практично, всі законопроекти внесені народними депутатами України. Це говорить про те, що ми багато працюємо на кошик, тобто на холостий хід.

Найбільше прийнято за сесію законів, які підготовлені Комітетами з питань бюджету, питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань аграрної політики та земельних відносин. На цей час на опрацювання у Комітетах Верховної  Ради  перебуває 1619 законопроектів, у тому числі 117 готується до другого читання, а це свідчить про те, що на наступну сесію у нас є великий портфель із законопроектами.

Ускладнюється наша робота відсутністю ухваленої в установленому порядку Програми діяльності Кабінету  Міністрів і відсутністю Бюджету на 2010 рік. І я переконаний, що до завершення президентських виборів нам потрібно прийняти бюджет для країни. І цілком очевидно, що це має стати першорядним завданням нашим з наступної сесії.

Тепер про роботу комітетів, для роздумів. За цей період у нас відбулося всього-на-всього 197 засідань комітетів, де розглянуто майже тисячу питань. Приведу порівняння: за аналогічний період третьої сесії відбулося 306 засідань комітетів, на яких було розглянуто 2016 питань. Ефективність роботи комітетів знизилась більш, ніж на третину. Ну, наприклад, якщо Комітет з питань транспорту і звязку провів лише одне  засідання...

І щодо якості законопроектів, шановні колеги, у нас часто-густо законопроекти зліплені аби як, на якість законопроектів впливає відсутність ефективної співпраці з Президентом, урядом і судовою гілкою влади.

Я просив би голів комітетів заповнити вакансії, які є сьогодні у комітетах, зокрема, у Комітеті з питань правової політики вакантними залишаються посади першого заступника та заступника голови комітету. У Комітетах з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки, з питань  транспорту і зв’язку, досі не обрано відповідно 7 та 8 голів підкомітетів для того, щоб нам організувати відповідним чином роботу.

Шановні народні депутати, всім роздано проект плану нашої роботи на наступну сесію. Я дуже просив би, щоб він був відпрацьований, для того, щоб ми могли затвердити порядок денної сесії при відкритті сесії у перший вівторок лютого. І, зрозуміло, нам вкрай важливо зберегти робоче налаштування і роботу у цей період.

Бо цілком очевидно, що зараз розпочався процес розхитування Верховної Ради  України з огляду на те, що багато людей будуть демобілізовані, їм треба буде знайти працевлаштування, а де його знайти, як не у Верховній Раді України. І від нас залежить, чи зробимо ми все, щоб Верховна Рада  відновила свою роботу і відновила довіру до людей. Інакше ситуація буде надзвичайно складною у країні. А те, що рівень Верховної Ради  сьогодні є надзвичайно низьким в очах людей в плані довіри, це нам всім є зрозуміло.

Шановні народні депутати! П’яту сесію Верховної Ради  України шостого скликання оголошую закритою.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги! Відповідно до статті 83 Конституції України чергова шоста сесія Верховної Ради України шостого скликання розпочне свою роботу у вівторок другого лютого 2010 року.