Засідання 4

Опубліковано 10. 09. 2021

 

ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

10 вересня 2021 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:01:54

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації! Будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Нагадую, як завжди, реєстрація відбувається шляхом натискання зеленої кнопки, першої зліва. Готові реєструватись?

Прошу реєструватись.

 

10:02:38

У залі зареєстровано 130 народних депутатів України. Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

У засіданні Верховної Ради України беруть участь Прем'єр-міністр України Денис Анатолійович Шмигаль та члени Кабінету Міністрів України. Прошу привітати колег. (Оплески)

Надійшла заява про перерву з заміною на виступ. Хто виступає?

Совсун Інна Романівна.

 

10:03:12

СОВСУН І.Р.

Шановні колеги! У нас зараз має відбуватися "година запитань до Уряду". Нам пропонують обговорити візит Президента Зеленського до Сполучених Штатів, який відбувся фактично два тижні тому. І це в той час, як Україна стоїть на порозі дуже складної осені. Ми знаємо, що нас чекає третя хвиля епідемії. Ми так само знаємо, що уряд не витратив ні копійки для того, аби поставити кисневі станції в українських лікарнях. Ми так само знаємо, що Росія та Білорусь продовжують процес інтеграції. І наша тисяча кілометрів кордону між Росією та Білоруссю залишається абсолютно незахищеною.

І ми так само знаємо, що знову неочікувано для всієї країни і особливо для уряду в нас настав опалювальний сезон, до якого ми знову не готові. У нас знову паніка, переживання серед населення, і ніхто не розуміє, якими будуть тарифи, і яким саме чином уряд планує вирішувати проблеми, з якими зараз зіткнулися українці в цьому питанні.

 

10:04:19

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, візитівка цієї влади – це брехня. Вони також воліють не помічати проблем і займатися піаром, і робити вигляд, що нічого не відбувається з українцями і з нашим суспільством. Коли тарифи зростають, ціни зростають, а субсидії зрізують – це не про турботу про людей, це про злидні. Саме тому сьогодні вся опозиція демократична тут на трибуні.

 

10:04:42

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я хочу нагадати, що на Погоджувальній раді всі опозиційні фракції, без виключення, вимагали негайного звіту Прем'єр-міністра разом з урядом про повну неготовність до опалювального сезону, про необґрунтовані підвищення тарифів на тепло, на гарячу воду і абсолютну незабезпеченість обсягом субсидій для того, щоб людей захистити в цей тяжкий момент. Але одним голосом тільки керівника фракції "Слуга народу" чомусь визначили, що найактуальнішим зараз є слухати міністра закордонних справ про те, як відбувся візит, а не про те, що людям не буде чим платити за тепло, за гарячу воду, за електроенергію, і субсидій не передбачено.

І тому всі опозиційні фракції вимагають зараз, щоб повністю було змінено концепт зараз співпраці з урядом у цій залі і щоб ми послухали про опалювальний період, про те, як будуть виглядати тарифи, субсидії, і всі інші питання відкласти в сторону.

Ми переконані, що Прем'єр-міністр зобов'язаний зараз країні і всьому парламенту доповісти, як люди будуть платити підвищені тарифи, і що для цього робить влада. Ми сподіваємося, що зараз буде змінено порядок денний і ми заслухаємо Прем'єр-міністра, і зможемо задати питання. А країна послухає, як їй готуватися до зими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшла заява про перерву. Будь ласка, голови депутатських фракцій та груп, керівництво Верховної Ради, Прем'єр-міністр, Денис Анатолійович, якщо можна, теж до мене. На 30 хвилин оголошується перерва. Але прошу не розходитись, можливо, ми встигнемо це зробити раніше.

 

(Після перерви)

 

10:38:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до зали.

Шановні колеги, перше, під час наради, яка тільки що відбулася, домовились за наступний формат "години запитань до Уряду". Це було погоджено і з Прем'єр-міністром України, і з міністром закордонних справ. До 10 хвилин – виступ міністра закордонних справ. Далі, 21 хвилина, тобто кожна фракція задає питання до Прем'єр-міністра – отримує відповідь. Далі, півгодини – запитання до уряду від народних депутатів України. Це погоджено зі всіма фракціями. Оскільки була така домовленість, я думаю, що голосувати в залі її немає сенсу.

Друге, вчора між всіма депутатськими фракціями та групами був досягнутий консенсус щодо того, щоб сьогодні був наступний графік роботи Верховної Ради України. Ми працюємо без перерви до 12:30. З 12:30 в нас буде 30 хвилин на зачитування запитів, і після цього ми закриємо пленарне засідання. О 13:00 закриємо пленарне засідання.

Надійшла ще одна заява про перерву з заміною на виступ. Шуфрич Нестор Іванович.

 

10:40:24

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, на вимогу опозиційних фракцій Верховної Ради України, без виключення всіх, змінено порядок розгляду інформації, яка буде нам зараз надана Кабінетом Міністрів України. Тобто ще раз підкреслюю, будуть розглядатися питання щодо готовності уряду забезпечити спроможність наших громадян сплатити тарифи протягом цієї зими, протягом опалювального сезону. Безумовно, питання, яке хотіли нав'язати монобільшість, воно їм потрібно як черговий піар. Але нам зараз тут не піаритися треба, а реально почути, як наші громадяни будуть спроможні сплатити тарифи найближчим часом. І є як мінімум позиція двох фракцій опозиції, які наполягають на тому, щоб негайно було розглянуто питання і повернута практика і принцип розподілу національних ресурсів у вигляді природного газу, який добувається державними компаніями, і щоб цей газ був наданий населенню України по зрозумілій ціні, яка забезпечує його виробництво та подальший розвиток галузі, а це, за заяви керівництва НАК "Нафтогазу", 2 тисячі 400 гривень.

Шановні колеги, також не можу не сказати, що під час засідання керівників фракцій з керівництвом Верховної Ради України у присутності Прем'єр-міністра України і міністра закордонних справ було піднято питання етичності присутності сьогодні на засіданні Верховної Ради міністра закордонних справ пана Кулеби з наступних підстав. Вчора, під час прямого ефіру на програмі вельмишановної провідної журналістки України пані Наталії Мосійчук у програмі "Право на владу" міністр закордонних справ залишив мікрофон. І аргументація була, що у нього температура і  він хворіє, і йому потрібно було передчасно покинути ефір. Вже зранку він почуває себе добре, прийшов з доповіддю, з наміром аж 20 хвилин виступати у Верховній Раді України.

І, до речі, принаймні, пан Кулеба, вибачте, я вас не бачу. Пане Кулеба, мені сигналізують, що ви без маски. Пан Кулеба, будь ласка, маску, скористайтеся маскою.

Тому, шановні колеги, демонструючи всій країні вимоги карантину і маскового режиму, у нас хворий міністр закордонних справ виступає з трибуни Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо… Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми проводимо "годину запитань до Уряду". За пропозицією депутатських фракцій та груп сьогодні міністр закордонних справ України буде відповідати на запитання про Кримську платформу та її значення для консолідації міжнародних зусиль в процесі деокупації Криму і про візит Президента України до Сполучених Штатів Америки та його значення для України.

Будь ласка, Дмитро Іванович Кулеба, запрошую вас на трибуну, регламент – до 10 хвилин.

 

10:44:22

КУЛЕБА Д.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці! Президент Володимир Зеленський проводить сміливу зовнішню політику. Україна – активний гравець на світовій арені, який прагматично просуває свої інтереси, залишається відданим європейський та євроатлантичній інтеграції. Кримська платформа та візит глави української держави до США – це два сигнали світові про те, що Україна знову в грі. Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі, Україна – не жертва, Україна – це рятівник.

Наша держава створює нові альянси та активно формує нову архітектуру глобальної та регіональної безпеки. Кримська платформа, Люблінський трикутник з Польщею та Литвою, асоційоване тріо з Грузією і Молдовою, квадрига з Туреччиною – це абсолютно нові інструменти, завдяки яким Україна підкреслює свою лідерську роль і підвищує авторитет  на світовій арені.

Вперше за 30 років з моменту відновлення незалежності наша держава отримала системний документ –  стратегію зовнішньої політики. Будемо відверті, в попередні 30 років Україна керувалася політичною кон'юнктурою. Завдяки позиції Президента, МЗС, найкращих експертів, науковців та аналітичних центрів тепер Україна має конституцію зовнішньої політики, вона допоможе державі набагато ефективніше рухатися вперед і досягати своїх цілей. Хочу наголосити, що стратегія зовнішньої політики зводить практично до нуля ризик зміни курсу держави через зміни політичних еліт або політичну турбулентність.

За ініціативи Президента України наша держава реалізувала історично за своїм масштабом зовнішньополітичну ініціативу – Кримську платформу.  Уперше за багато років питання Криму винесено на найвищий міжнародний рівень. Уперше у нас є реальний механізм, який веде до деокупації півострова. Учасники платформи ухвалили декларацію, в якій зафіксували не лише тверду позицію щодо невизнання спроби анексії Криму, але готовність разом з Україною займатися його деокупацією, в тому числі шляхом посилення санкційного тиску на Росію.

Декларація Кримської платформи залишається відкритою для приєднання. Кримська платформа вже почала працювати на трьох рівнях: урядовому, парламентському та експертному. І я хочу подякувати народним депутатам, які активно долучилися до наших зусиль, за вашою безпосередньої участі вже встановлені зв'язки з іншими парламентами для взаємодії в рамках Кримської платформи. Кримська платформа стане драйвером багатьох важливих національних рішень в Україні та закордоном, які наближатимуть деокупацію півострова.

Я хочу дуже чітко відзначити, що битва за Крим – це битва за Україну. Хто б що не казав, якими б іронічними не були посмішки скептиків, але, якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму, суверенної України не буде, ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність ефективно та безапеляційно захищати національні інтереси. Саме тому деокупація півострова буде пріоритетом міжнародної діяльності України, моєї роботи та роботи Міністерства закордонних справ, допоки ми не повернемо Крим.

Крим – це тест, який визначає правила гри та майбутнє світового порядку в ХХI столітті. Але відповідь на запитання "що буде вирішувати долю країн та мільйонів людей – груба військова сила чи глобальна співпраця" має бути надана не лише в Києві, але і в інших столицях світу. І цю відповідь ми можемо отримати разом з вами, з народними обранцями.

Сьогодні Росія системно порушує права людини в Криму. Російські каральні органи проводять незаконні обшуки, ув'язнюють членів кримськотатарської громади та активістів. Реакція Москви свідчить, що Кримська платформа несе реальну загрозу намірам Росії продовжувати окупацію. Кремль вдався до прямої помсти та залякування. Такі емоційні дії Росії підтверджують моральну поразку Москви, а кількість учасників Кримської платформи поразку її дипломатії.

З моменту затримання Нарімана Джелялова та інших представників кримськотатарського народу ми активно працюємо над негайним звільненням заручників і всіх бранців Кремля. Біль і страждання наших співвітчизників, їхніх родин – це вкрай важко, але Росії не вдасться нас залякати чи зупинити. Шановні народні депутати, Кримська платформа – це беззаперечна  перемога України.

Щодо візиту Президента до Сполучених Штатів. Вперше візит Президента України до США був настільки комплексним та результативним. Це не був візит ввічливості, це безпосередня реалізація нашої зовнішньополітичної стратегії. На найвищому рівні США чітко заявили, що не залишать Україну сам на сам з російською агресією, на практиці це означає більш активне залучення Вашингтону до процесу мирного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту та зміцнення обороноздатності нашої держави.

Сполучені Штати також цілком підтримують створення Кримської платформи. Вже незабаром відбудеться засідання оновленої і підсиленої Комісії стратегічного партнерства між нашими країнами, яка не засідала три роки, під головуванням міністра закордонних справ України та державного секретаря США. Це конкретний інструмент отримання підтримки Сполучених Штатів у сфері безпеки, оборони та інвестицій до України.

Резюмуючи відносини України та Сполучених Штатів після візиту Президента Зеленського знаходяться у найвищій точці за багато років. Але це не кінець роботи, а лише початок якісно нового етапу. Ми вже активно працюємо над втіленням десятків амбітних домовленостей, досягнутих у Вашингтоні. Дипломати сподіваються на конструктивну співпрацю з парламентом. Цілі зовнішньополітичної стратегії України та нові завдання українсько-американського партнерства будуть реалізовані лише за умови скоординованої роботи всіх гілок влади. Все, що зараз відбувається у нашій зовнішній політиці, – це не окремі акції, а планова системна робота. Україна формує пояс свободи, процвітання та безпеки навколо своїх кордонів. Ми діємо сміливо та проактивно, тому що ніхто не захищатиме Україну краще, ніж ми самі. Дипломатія, армія, народ – ось формула стійкості України у світі. Ми зараз багато речей робимо вперше, і буду відвертим, це особливий драйв, але це дуже важко. Справжня суб'єктність полягає не лише в тому, щоб позиції нашої країни почули на міжнародній арені, справжня суб'єктність у тому, що зовнішня політика створює для України нові можливості, можливості не для політиків – можливості для українців, можливості почуватися у безпеці, пишатися своєю країною, розвивати бізнес, розкривати економічний і культурний потенціал.

І наостанок. Стратегія зовнішньополітичної діяльності України передбачає зміцнення інституційної спроможності дипломатичної служби. Ми довели, що даємо важливі результати, тому прошу вас підтримати МЗС під час розгляду бюджету на 2022 рік. Я не прошу вас просто дати нам грошей, я прошу вигідно інвестувати їх у захист українських інтересів у світі.

Шановні народні депутати, у міжнародних відносинах кожен з нас не залежно від внутрішньо політичних уподобань має завжди займати державницьку позицію. Україна єдина і має говорити зі світом єдиним голосом. Я вдячний тим з вас, хто поділяє цей підхід і не використовує міжнародні відносини для спекуляцій. Разом дипломати і парламентарі можуть досягти більшого, ніж окремо. Міністерство закордонних справ завжди до ваших послуг, коли йдеться про захист національних інтересів, інтересів українського бізнесу і громадян.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:53:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановний пане міністре. 

Шановні колеги, тепер, так як ми домовлялися, я прошу записатися фракції на питання, які будуть адресуватися Прем’єр-міністру та уряду. По одному питанню від фракції. Будь ласка.

Слово надається для запитання народному депутату України В’ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

10:54:14

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

10:54:19

ФЕДИНА С.Р.

Перш за все давайте говорити правду. Вже понад тиждень немає заяви Кримської платформи про викрадення Нарімана Джелялова, а заяви  окремих країн – це робота Меджлісу, тому тут повний провал.

А тепер питання до Прем’єр-міністра. Ви ще влітку використали  90 відсотків коштів, передбачених на субсидії, це дані Мінфіну. "ЄС" ще в січні пропонували передбачити додаткові кошти – був тотальний ігнор. Що ви зараз робите, щоб допомогти людям, і   чи передбачається збільшення коштів на субсидії?

І друге питання. Міністр фінансів нещодавно сказав, що 40-літнім уже не варто сподіватися на пенсії. А на фоні і різких зростань цін, і на фоні того, що  не зроблена вчасно індексація, що ви робите, щоби відвернути пенсійну катастрофу? Тому що наразі ми бачимо тільки тотальне збільшення податків, а пенсіонерам додали  5-8 гривень, що радше виглядає, як тотальне знущання над ними.

 

10:55:20

ШМИГАЛЬ Д.А.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Шановні українці! Доброго дня!

Стосовно першої частини питання – субсидії. Дійсно, на початку року ми мали дискусію про  необхідну кількість субсидій. Було заплановано в бюджеті 36 мільярдів гривень. На сьогоднішній день понад... 35,2, якщо бути точним. На сьогоднішній день понад 33 мільярда гривень використано на виплату субсидій. До кінця року, за розрахунками Міністерства соціальної політики, буде необхідно ще  близько  12 мільярдів гривень. Звичайно, ми будемо звертатися, як і домовлялися, до народних депутатів і просити підтримати зміни до бюджету. Такі зміни будуть подані  наступного тижня до четверга у відповідний комітет для того, щоб тут в залі можна було внести зміни, додати в районі 12 мільярдів, міністерство зараз закінчить точні обрахунки і будемо просити підтримати для того, щоб до кінця року всім людям субсидії можна було виплачувати.

На сьогоднішній день суми субсидій достатньо для виплати до початку опалювального сезону. Тобто у нас є час, ми виконуємо свої зобов'язання як держава, немає заборгованостей. І як ми і домовилися, ще раз повторю, будемо просити народних депутатів, парламент підтримати такі зміни. Можливість така є, джерело Міністерством фінансів визначено, відповідно будемо над цим працювати.

Щодо пенсійного забезпечення. На сьогоднішній день в Україні діє солідарна система. Ми неодноразово збирались і ведемо на сьогоднішній день роботу спільно з профільним комітетом парламенту, уряд для того, щоб запровадити і почати запровадження в Україні другого рівня пенсійної накопичувальної системи, яка дасть змогу підвищити пенсії практично вдвічі, коли ця система відповідно запрацює.

Тому це також спільна робота уряду і парламенту прийняти відповідне законодавство в Україні і почати цю роботу для того дійсно, щоб 40-літні і ті, хто молодші, мали достойну європейську пенсію в Україні.

Щодо існуючих пенсій, то на сьогодні уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе Анатолійовичу.

Слово надається народному депутату України Олексію Юрійовичу Кучеренку, фракція політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

10:57:39

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Прошу передати слово лідеру фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна Тимошенко, будь ласка.

 

10:57:45

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Пане Прем'єр-міністр, я думаю, що народ України від "слуг народу" заслужив просто право знати правду.

Скажіть, будь ласка, перше питання і прошу відповісти на всі питання, які будуть поставлені. Чи правда, що в цьому опалювальному періоді газ для тепла з 5 гривень, який був в минулому опалювальному періоді, збільшиться майже до 8 гривень 42 копійки, тобто в півтора рази майже збільшиться вартість тепла для людей в цьому опалювальному періоді.

Друге. Раніше 7 мільйонів родин отримували субсидії, компенсуючи непомірні тарифи. Зараз у вас залишилось трошки більше 2 мільйонів родин. Чи збираєтесь ви збільшити кількість родин, які будуть отримувати субсидії? Це є дуже важливим.

І третє. Чи буде наруга над мерами, яких зараз примушують зберегти старі тарифи при нових цінах на газ за рахунок дотацій з їх власного бюджету? 

 

10:58:59

ШМИГАЛЬ Д.А.

Перше. Ми не плануємо, що тарифи на тепло і гарячу воду цього опалювального сезону будуть змінюватися по відношенню до минулого опалювального сезону. Тобто ми не плануємо підвищень тарифів.

Газ для тепла, про який ви говорите. Якщо брати ціну без ПДВ, 7,42 – це ціна з податком на додану вартість. Та ціна, яка на сьогоднішній день зафіксована в тарифах теплокомуненерго, вона дійсно коливається від 5 до 6,5 гривень. 7,42 без ПДВ – це 6 гривень 18 копійок. Тобто в деяких теплокомуненерго там буде різниця до 50 копійок менше, в деяких це буде різниця – навіть краща ціна, ніж та, яка закладена в тариф. Тобто ситуація різна в різних теплокомуненерго.

На сьогоднішній день ми ведемо активну роботу з мерами міст, на яких сьогодні, на місцеве самоврядування покладено відповідальність за формування тарифів на тепло і гарячу воду. Уряд абсолютно готовий підставити плече для того, щоб органам місцевого самоврядування було легше проходити цей опалювальний сезон у частині неплокадання зайвого тягаря людям на плечі. Тобто ми, ще раз повторюю, працюємо над тим, щоби не було збільшення тарифів на тепло і гарячу воду органами місцевого самоврядування, які сьогодні за це відповідальні.

Дуже важлива тематика субсидій. На сьогодні була зроблена зміна в підходах до формування субсидій. Фактично майже 3 мільйони домогосподарств пройшли верифікацію і будуть отримувати субсидії за значно коротші терміни: не за 30 днів, а за 10 днів, як було раніше. Тобто внесені певні зміни.

Внесено певне полегшення щодо оформлення субсидій, якщо там справа стосується нерухомості або ще якихось великих купівель або доходів від депозитів. Тобто ті пенсіонери, наприклад, які мають депозити, будуть отримувати субсидії. Ці правила змінені в частині покращення для людей.

Кінцевий меседж. Всі люди, які потребуватимуть субсидій, будуть їх отримувати цього опалювального сезону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Олегу Івановичу Кулінічу, група депутатська "Довіра".

 

11:01:14

КУЛІНІЧ О.І.

Доброго дня, шановні колеги, пане Прем'єр-міністр! Питання наступне. На сьогодні, мабуть, найбільше людей і суспільство турбують ті питання, які пов'язані з опалювальним сезоном – це ціна на газ, це ціна на електроенергію, субсидії. Ну, все, власне, що пов'язано з опалювальним сезоном.

Під час Погоджувальної ради я від депутатської групи "Довіра", і під час виступів у вівторок з трибуни звернувся до вас особисто, до Кабінету Міністрів з вимогою у найкоротший час провести окреме засідання уряду, яке буде присвячено тільки опалювальному сезону. На яке запросити мерів міст, місцеве самоврядування.

Тому що дуже зараз багато до нас звертається представників органів місцевого самоврядування. У нас немає відповіді на ці питання. Тому чи планується таке засідання, в якому форматі, найближчим часом?

Дякую.

 

11:02:13

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую. Отже, стосовно підготовки до опалювального сезону. Я кожен уряд зараз починаю з готовності до опалювального сезону, з меседжів. На сьогоднішній день 83 відсотки складає підготовка до опалювального сезону з точки зору котелень, ТЕЦ, ТЕС, закачування газу в газосховища. На сьогоднішній день 18 мільярдів кубів, що значно вище, ніж середній показник за останні 10 років. До початку опалювального сезону планується закачати відповідно або під час вже опалювального сезону буде закачано понад 19 мільярдів кубів, що в принципі вище середнього показника і з чим достатньо проходити опалювальний сезон.

Стосовно тарифів. По електроенергії тариф зафіксований. Як ми і казали, він не змінювався протягом минулого року. Він не змінився і на цей опалювальний сезон, на цей рік навіть для споживачів, які споживають менше 250 кіловат у місяць, тариф знизився на електроенергію.

Стосовно тарифу на газ, ціни на газ вірніше. Ми ж перейшли в ринок газу. І сьогодні відповідно ціна формується ринково. "Нафтогаз" як державна компанія запропонував споживачам річний продукт за постановою Кабінету Міністрів України, який на сьогоднішній день складає 7 гривень 96 копійок, що менше 8 гривень. В більшості відповідно газопостачальних компаній тариф складає менше 8 гривень. Якщо сьогодні порівнювати з ціною на європейських хабах, яка вище 20 гривень, то ми розуміємо, що ми захистили населення України від коливань і зростань ціни на газ, особливо в умовах гібридної війни Росії, яка, зокрема, газ використовує як геополітичну зброю. Відповідно ціна на газ зафіксована і не буде перевищувати 8 гривень.

Стосовно ціни на опалення і гарячу воду. Я вже казав, ми також не бачимо підстав у місцевого самоврядування піднімати дані тарифи. Уряд готовий підставити плече. Ведемо надзвичайно такі тісні перемовини зі всіма міськими головами, де є відповідні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Макаренку Михайлу Васильовичу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:04:30

МАКАРЕНКО М.В.

Шановний головуючий, прошу передати слово Нестору Шуфричу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Іванович Шуфрич, будь ласка.

 

11:04:36

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий.

Пане Прем'єр-міністре, в мене до вас наступне запитання. За інформацією, яка була оприлюднена керівником НАК "Нафтогаз України" паном Вітренком, державні підприємства в минулому році добули 14,3 мільярда кубів газу. Потреби населення та підприємств, які сьогодні постачають тепло, є 14 мільярдів і дві десятих. Україна – одна з чотирьох країн Європи, яка може забезпечити власне населення газом власного видобутку, а саме: це Росія, Норвегія, Румунія та Україна. У кожній країні є спеціальна програма забезпечення газом власних громадян.

Чому сьогодні ціна на газ для наших громадян у 4 рази вище, ніж 2400  гривень, про які говорить керівництво НАК "Нафтогазу"? Чому наші громадяни дотують сьогодні газ для промисловості? Газ належить народу України...

 

11:05:49

ШМИГАЛЬ Д.А.

Шановні народні депутати, як я вже сьогодні казав з цієї трибуни, ціна газу в світі і в Європі виросла до 20 тисяч гривень за метр кубічний. НАК "Нафтогаз" як соціально відповідальна компанія запропонувала за відповідною постановою уряду річний продукт для громадян, який зафіксований на рівні 7 гривень 96 копійок, що відповідно захищає українських споживачів від коливань ціни на газ на європейських біржах, європейських хабах. Відповідно ціна газу для теплокомуненерго, запропонована для потреб населення, складає 7 гривень 42 копійки. Тобто також зафіксована і цього опалювального сезону, це ціна з ПДВ, я вже також наголошував на цьому, дозволяє фактично не піднімати тарифи на тепло і гарячу воду органам місцевого самоврядування.

Відповідно хочу сказати також і подякувати за прийняття Закону 1639, який фактично дає змогу виконати умови меморандуму, підписаного з Асоціацією міст України між урядом, між НАК "Нафтогазом" на опалювальний сезон 2020/21 і фактично з переходом на опалювальний сезон 2021/22 року, що, ще раз повторюю, дає змогу говорити про впорядкування роботи теплокомуненерго, виведення їх із зони заборгованості і збитковості, і стабільного, надійного водо- і теплопостачання для мешканців міст, для споживачів таких послуг за стабільними цінами, які будуть дорівнювати тим цінам, які були минулого опалювального сезону. Тобто зростання не передбачається, і ми для цього активно працюємо з органами місцевого самоврядування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Максиму Аркадійовичу Бужанському, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:07:49

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановний пане Прем'єр-міністр, стало відомо, що уряд запросив до нашої країни декілька тисяч, 5 тисяч афганських біженців. Раптом ми дізналися зі СМІ, що їх утримання потребує півмільярда гривень. У мене до вас питання. Скажіть, будь ласка, чи у вашій програмі, яку ми навіть не затвердили, був пункт про те,  що ми будемо витрачати півмільярда гривень на утримання афганських біженців. Чи може в бюджет 21-го року ми заклали ці гроші? Чи може вже ми допомогли всім біженцям з Донбасу та Криму? Чи може в нас достатньо грошей на все? Хто дав вам право вирішувати долю цих бюджетних грошей таким чином? І скільки газу зараз в сховищах Нафтогазу? Я хочу знати, чи є у вас ще зайві гроші?

 

11:09:00

ШМИГАЛЬ Д.А.

Стосовно ситуації з Афганістаном, афганськими біженцями. Україна, дійсно, зайняла лідерські позиції стосовно допомоги і евакуації громадян України, а також громадян інших країн-партнерів з Афганістану тоді, коли там розпочалася криза. Всі це знають, не буду повторювати цих моментів, тому що, дійсно, українці і військові українські, і пілоти українські здійснили, можна без перебільшення сказати, героїчні вчинки для евакуації українців і інших громадян цивілізованих країн з Афганістану під час кризи і під час уже фактично захоплення і безконтрольності в аеропорту.

Стосовно кількості афганських біженців. На сьогоднішній день, звичайно, ніяких п'яти тисяч в Україні немає. Звичайно, якщо буде відповідний запит на утримання або надання відповідної допомоги, він здійснюється за процедурою подання  в бюджетний комітет, і рішення про зімни до бюджету приймає парламент, я хочу нагадати, а не уряд. Тому право вносити зміни до бюджету і приймати кінцеве рішення щодо виділення або не виділення тих або інших грошей на соціальні, гуманітарні проекти, міжнародні проекти належить парламенту, і цього права в Україні ніхто не змінював. Тому за ваше питання дякую. І ще раз повторю, афганський кейс всьому світу показав відповідальність країн перед кризами, і Україна абсолютно достойно на фоні світової спільноти виглядала в цьому випадку.

Газу на сьогоднішній день в сховищах – 18 мільярдів, що більше середнього показника за останні 10 місяців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, слово надається народній депутатці України Ользі Анатоліївні Стефанишиній, фракція політичної партії "Голос".

 

11:10:51

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу передати слово Соломії Бобровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Бобровська, будь ласка.

 

11:10:57

БОБРОВСЬКА С.А.

Дякую. Соломія Бобровська. Пане прем'єре. Перепрошую, можна спереду, хто стоїть, колеги, відійти.

Пане прем'єре, скажіть, будь ласка, наступне питання, я не знаю чи ви знаєте, але у липні місяці наприкінці ДБР проводило масові обшуки у Міністерстві оборони стосовно схем, які стосувалися в першу чергу схем закупівлі монополістом харчування і продуктів харчування для Збройних Сил України. Зокрема, фігурантом справи є пан такий Ігор Халімон, який був звільнений з посади заступника, але через два дні був призначений радником на засадах міністра оборони. Скажіть, будь ласка, як довго це буде продовжуватися і чи ви плануєте дати політичну оцінку, щоб зал нарешті побачив, що точно пан міністр справляється із своїми обов'язками? І друге питання, коли Збройні Сили України отримають виплату на оздоровлення, які фактично вже останні півроку пробуксовують і сягає заборгованість близько півтора мільярда гривень?

Дякую.

 

11:12:02

ШМИГАЛЬ Д.А. 

Дякую за запитання. Воно, звичайно, лежить в площині відповідей, які мають дати правоохоронні органи і судова система безумовно, і політична оцінка, вона робиться зовсім за іншими критеріями.

Стосовно пана міністра оборони. Він, звісно, на своєму місці, абсолютно професійна людина, професійний військовий, який користується повагою відповідно армії і пройшов відповідний шлях до цієї позиції.

Стосовно харчування. Ми з вами також говорили не один раз, якщо дасте запит, дамо детальні відповіді.

Стосовно заборгованості по армії. У нас бюджету, спланованого на утримання Збройних Сил України на цей рік, абсолютно достатньо. Заборгованостей на сьогоднішній день по обов'язкових виплатах перед військовими у нас немає і бути не може. Звичайно, по необхідних змінах до бюджету, якщо такі будуть необхідні у разі, якщо буде мінятися ситуація, вона може змінюватися, тому що таким є життя. Відповідні зміни будуть подаватися на розгляд профільних комітетів і на розгляд парламенту.

Стосовно оцінки дій тих або інших посадових осіб, тим більше звільнених, повторю, це прерогатива правоохоронних  органів і судової системи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народній депутатці України Скороход Анні Костянтинівні, депутатська група партія "За майбутнє".

 

11:13:30

СКОРОХОД А.К.

Анна Скороход, депутатська група "За майбутнє". Прошу передати слово Світличній Юлії Олександрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юлія Олександрівна Світлична, будь ласка.

 

11:13:39

СВІТЛИЧНА Ю.О.

Шановний пане Прем'єре, вдячна за реакцію на минуле звернення, нам разом з вами вдалося забезпечити діток Харківщини вакциною від туберкульозу. Добре, коли механізм взаємодії народного депутата і уряду працює, але дуже погано, коли регіональні органи влади самостійно не можуть виконувати свої функції.

Тому знову прошу вас втрутитися в ситуацію в Харківській області. Саме на Харківщині темпи зростання COVID одні з найвищих в державі. І реакція з боку обласної адміністрації на ці процеси дуже млява. Наприклад, зараз вже в обласній інфекційній лікарні зайнято дві третини ліжок. І, якщо проґавити час, то ця ситуація буде вкрай важкою.

Друге питання – це підготовка до опалювального сезону. Громади майже кинуті напризволяще. З боку обласної адміністрації жодної уваги і  підтримки, є наради, є заяви, є лозунги, але конкретних дій немає. Тому прошу уряд втрутитися в цю ситуацію, яка є склалася в регіоні. 

 

11:14:49

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за це питання. Стосовно теми COVID. Дійсно, об'єктивна реальність і цифри демонструють значне зростання, фактично подвоєння сьогодні, вчора кількості випадків від минулого тижня, і це надзвичайно серйозний сигнал.

Весь світ сьогодні стоїть перед четвертою  хвилею. Єдиний спосіб боротьби з пандемією, він відомий всім – це соціальна дистанція, маски, вакцинація. Це ті елементи, які сьогодні в Україні абсолютно всі доступні, у нас сьогодні на залишках 10 мільйонів доз вакцин. Понад 10 мільйонів вже здійснено медичною системою, більше 5,6 мільйона людей провакциновано, з них 4,6 двома дозами. Тобто нам треба активізуватись і тут можна лише закликати людей до активної вакцинації – це єдиний спосіб запобігти розширенню і четвертій хвилі, розширенню COVID. Стосовно ситуації на Харківщині. Міністр охорони здоров'я зараз нас чує, я думаю, він проведе зараз відповідний аналіз кількості ліжок.

На сьогоднішній день ми пройшли третю хвилю, у нас абсолютно достатня кількість ліжок, забезпечених киснем, наголошу, в кожній області, питання вчасного введення ліжок у ковідний фонд, і насправді Міністерство охорони здоров'я на сьогоднішній день надзвичайно ефективно цю діяльність координує спільно з обласними державними адміністраціями. Але оскільки є сигнал від вас, звернемо на це увагу.

Стосовно громад. Практично щодня Міністерство розвитку громад і територій веде діалог з громадами, з облдержадміністраціями повна координація по підготовці до опалювального сезону.

На сьогоднішній день залишається питання ще обговорення з місцевими громадами, з лідерами місцевих громад окремими, стабілізації тарифів, можливо зменшення, можливо залишення їх на такому рівні як були для того, щоб не покладати тягар ось цих змін ціни на газ на людей. Тому ця робота …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денисе Анатолійовичу. Прошу зайняти своє місце.

І далі, як ми домовлялися, колеги, ми 20 хвилин, плюс 10 хвилин, які зекономлені за рахунок міністра закордонних справ – 30 хвилин питання від народних депутатів до всього складу уряду.

Шановні колеги, прошу зареєструватися на питання до уряду від народних депутатів.

Слово надається народній депутатці України Яцик Юлії Григорівні, фракція політичної партії "Слуга народу" .

 

11:17:47

ЯЦИК Ю.Г.

Прошу передати слово Заремському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається народному депутату Заремському.

 

11:17:55

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Доброго дня! У мене питання і пропозиція до міністра енергетики, а також до Прем'єр-міністра. Ми вже дуже довгий час дискутуємо над відновлення газопроводу "Джурів-Банелів", що у Вижницькому районі Чернівецької області. Я дякую за те, що, накінець-то, створена робоча група, яка на певному етапі було не включено мене, але ситуацію виправили. В понеділок буде засідання робочої групи, прошу Прем'єра до неї долучитися, щоб ми чітко конкретно вирішити ті питання, адже є робочі нюанси. Люди мають отримати газопостачання і нарешті бути забезпечені теплом і газом. Тому пропозиція, щоб ви також прийняли участь в понеділок у робочій нараді нашій, яка буде під керівництвом заступника міністра енергетики.

Дякую.

 

11:18:49

ШМИГАЛЬ Д.А.

Прошу слово передати міністру енергетики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, передайте слово міністру енергетики.

 

11:18:53

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання.

Шановні народні депутати, насправді дійсно ми ж плануємо з вами на понеділок провести цю нараду. Ви знаєте, там вже частково питання виділення грошей вирішено, і ми це питання вирішимо в понеділок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається народному депутату Устенку Олексію Олеговичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:19:14

УСТЕНКО О.О.

Доброго дня! В мене питання, в першу чергу, до міністра екології. Два питання: до міністра екології, друге до Прем'єр-міністра.

Скажіть, будь ласка, в цьому році ми бачили такий колір Дніпра, якого ще ніколи не було, і реальна забрудненість річок і річок в моїй рідній Чернігівській області, вона дуже велика. Скажіть, будь ласка, які міри і що робить Міністерство екології для того, щоб люди могли отримувати якісну воду і для того, щоб у нас люди могли мати нормальні річки?

І друге – по державному бюджету. Планується дійсно державний бюджет, планується внесення його до парламенту. Скажіть, будь ласка, які кошти там будуть закладені на будівництво доріг і чи вистачить цих коштів для того, щоб добудувати і зробити нашу структуру ще кращою?

Дуже дякую.

 

11:20:15

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р.

Добрий день! По першому питанню я хочу відповісти і сказати, що дійсно процес цвітіння відбувається, і ми бачимо його рік від року. В цьому році він розпочався значно пізніше, ніж у минулому році. Це пов'язано із погодними умовами.

Але варто сказати, що, наприклад, річка Дніпро, вона річкою залишається тільки умовно, тому що вона давно перетворилася у систему озер, водосховищ і зменшується сток, зменшується… робота змінюється і гідроагрегатів.

І насправді там дуже багато таких пов'язаних умов, які призводять до того, що відбувається цвітіння. В минулому році була синьо-зелена водорість, в цьому році – зелена водорість. Ми вивчаємо це питання, але насправді взяти і виправити це там в одночасье, ну, це неможливо, але робота ведеться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Чорному Дмитру Сергійовичу, фракція Політичної партії "Слуга народу".

 

11:21:09

ЧОРНИЙ Д.С.

Прошу передати слово Кисилевському Дмитру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Давидович Кисилевський, будь ласка.

 

11:21:15

КИСИЛЕВСЬКИЙ Д.Д.

Шановний Денисе Анатолійовичу, щойно виступав міністр закордонних справ і сказав дві речі: перше – ми створюємо пояс процвітання навколо України і друге – ми просимо кошти, щоб інвестувати їх у відносини з іншими країнами. Мабуть, міністр мав на увазі щось хороше, але реалії роботи свідчать про відвертий цинізм і зневагу до українських громадян і української промисловості. Ви послідовно вбиваєте робочі місця українських громадян для купівлі дружби з іншими країнами. Локомотиви Alstom, ви обіцяли локалізацію 35 відсотків. В реальності французи тримають вас і разом з вами всіх громадян України за ідіотів, розповідають, що цього не можна зробити. Ви обіцяли прийняти протокольне доручення уряду, щоб забезпечити виконання цієї локалізації. Не зроблено нічого. Поїзд Stadler, виготовлений в Білорусі. Це якась видатна зовнішньополітична ініціатива – підтримати білоруських громадян за рахунок українських громадян?

Я прошу вас надати відповідь, чи буде забезпечена локалізація французьких локомотивів? І навіщо ми купуємо готові поїзди в Білорусі, якщо ми можемо їх виробляти чи локалізувати в Україні?

Дякую.

 

11:22:21

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Стосовно того, що ви почули, я попрошу і передам пізніше слово міністру закордонних справ, щоб він уточнив, що малося на увазі в тій частині, про яку ви говорите, про хороше.

Стосовно розвитку виробництва в Україні. Ми абсолютно підтримуємо, ви знаєте всі програми урядові, прийняті парламентом закони, які сьогодні дають можливість місцевій промисловості створювати нові робочі місця і розвивати відповідне виробництво, починаючи від підприємства "Антонов", яке вперше за останні 20 років має замовлення літаків від Міністерства оборони, і завершуючи, неодноразово особисто зустрічався з виробниками вагонів і відповідної залізнодорожної техніки з Крюківським… був на Крюківському вагоноремонтному заводі, і також ведемо з ними  перемовини для того, щоби наші виробники мали всі можливості виробляти локомотиви, потяги, вагони в Україні на наших виробництвах.

Більше того, ми не просто ведемо перемовини, а ми замовляємо цю техніку. Відповідну роботу робить  Міністерство інфраструктури, Міністерство економіки; виділені відповідні кошти. І цей напрямок буде розвиватися.

Стосовно Alstom. Угода підписана лише рамкова, без дотримання тих домовленостей, які були озвучені, по локалізації. Звичайно, ніяких комерційних договорів на інших умовах підписано міністром і міністерством профільним не буде. 

І також попрошу зараз дати можливість Міністерству закордонних справ відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

11:24:05

КУЛЕБА Д.І.

Дякую, Денис Анатолійович.

Міністерство закордонних справ системно працює над тим, щоб допомагати українським експортерам виходити на нові ринки (у нас є багато конкретних результатів в цій сфері), а також залучати фінансування та інвесторів в українську економіку.

Останній приклад – візит Президента України до Сполучених Штатів Америки. Експортно-імпортний банк  США відкрив лінію на 3 мільярди доларів для фінансування проекту в Україні.  Це конкретні гроші, які прийдуть сюди для розвитку української економіки.

Всі обговорення спільних проектів, які відбувалися в Сполучених Штатах, передбачали умови локалізації тієї чи іншої частини виробництва в Україні. Тому ми говоримо про  локалізацію постійно з нашими партнерами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Система, будь ласка, там 2 хвилини. Виключіть.

Дякую, Дмитро Іванович.

Слово надається народній депутатці України Фріз Ірині Василівні, фракція політичної партії "Європейська солідарність". 

 

11:25:07

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово Софії Федині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Софія Романівна Федина, будь ласка.

 

11:25:13

ФЕДИНА С.Р.

До Прем’єр-міністра. Знову про пенсії. Ну я так розумію, що ви ніхто не живете на пенсію 1800 з копійками гривень в місяць і абсолютно не розумієте, на якій межі виживання сьогодні люди. Тому ми вимагаємо, щоби частина коштів, які були отримані від МВФ, були подані, як  13 пенсія для найбільш незабезпечених верств населення.

Друге. Пане Прем’єр-міністре, я так розумію, що ви  взагалі не в курсі, і це  питання до міністра оборони значить, чому ви не в курсі. Тому що заборгованість перед військовими сягає 1,5 мільярда гривень і, зокрема, затримуються виплати бойових. В умовах війни це не є припустимо, і я дуже прошу з цим розібратися.

І третє питання. Ми всі розуміємо, що це ви зробили дуже красивий трюк, коли спустили відповідальність за тарифи на місцеві громади, а місцеві громади не мають коштів, щоб забезпечити різницю між тими тарифами, на яких ви піаритеся, і тими, які ви підняли.

Тому, будь ласка, забезпечте назад субвенції для місцевих громад місцевих бюджетів, щоб вони мали можливість підтримати людей у цей надзвичайно складний період часу.

 

11:26:26

ШМИГАЛЬ Д.А.

Стосовно тарифної політики. Ніяких трюків тут не відбувається і відбуватись не може. Звичайно, в першу чергу і уряд, і парламент, і органи місцевого самоврядування мають подбати за те, щоб люди платили справедливу ціну за ту, послугу ринкову, наголошую, ми перейшли до ринку, це не ринок, це ринкова послуга, яка має коштувати для людей справедливу ціну, яку вони можуть собі дозволити платити, це дуже важливий момент. І тут ніяких інших шляхів не придумано, коли відповідальність покладена на місцеві громади. Так живе вся цивілізована Європа.

Дуже важливий момент, це, звичайно, виплата субсидій малозахищеним верствам населення. Дуже важливий момент, що державна акціонерна компанія НАК "Нафтогаз" дає фіксований тариф на три роки, ціну фіксовану на три роки для підприємств теплокомуненерго, яка сьогодні з ПДВ складає 7,42 копійки, а відповідно ціна, я вже сьогодні казав про ці ціни, на хабах в Європі коливається і вже пересягнула вище 20 тисяч гривень за тисячу кубів.

Відповідно сьогодні дуже важливий момент і ніяких трюків тут немає, я прошу вас не маніпулювати тим важливим питанням, яке ми сьогодні тут обговорюємо стосовно підготовки до опалювального сезону і тарифної політики.

Стосовно пенсійного забезпечення я попрошу заступника міністра соціальної політики також дати ті моменти, скільки разів на які суми цього року збільшувалась пенсія для тих людей, які це потребують.

Прошу, пане заступник.

 

11:28:16

МУЗИЧЕНКО В.В.

Дякую, пане Прем'єр-міністр, дякую за запитання. Дійсно, в цьому році було вжито ряд заходів і кроків щодо підвищення пенсійного забезпечення. Починаючи з 1 березня, індексація пенсій, зростання пенсій у зв'язку з переглядом мінімальної заробітної плати, а також прожиткового мінімуму.

Загалом середній розмір пенсій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Стефанишиній Ользі Анатолівні, фракція політичної партії "Голос".

 

11:28:44

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу передати слово Андрію Шараськіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шараськін, будь ласка.

 

11:28:50

ШАРАСЬКІН А.А.

Андрій Шараськін, об'єднання "Справедливість". Дай, Боже, здоров'я. Запитання до Прем'єр-міністра і до міністра енергетики.

Питання перше. В рамках візиту було підписано кілька меморандумів із зазначеними сумами на будівництво нових атомних енергоблоків 25-30 мільярдів. Питання перше: хто за це платить і на яких площадках?

І питання наступне. Як відбувається зараз наповнення фінансового резерву з експлуатації ядерних установок, враховуючи те, що терміни уже подовженої експлуатації кількох блоків в Україні спливають через 9 років?

Дякую, очікую відповіді.

 

11:29:44

ШМИГАЛЬ Д.А.

Прошу міністра енергетики надати відповідь.

 

11:29:47

ГАЛУЩЕНКО Г.В.

Дякую за запитання. Насправді в підписаному меморандумі між компаніями "Енергоатом" і Westinghouse мова йде про, перше – побудову блоку на Хмельницькій атомній станції, це є пілотний проект, і потім побудова ще 4 блоків. Мова йде про побудову блоків на існуючих зараз станціях. Тобто мова йде про 2 блоки на Запорізькій станції, Південноукраїнська – 4-й і Рівненська – 5-й.

Стосовно виведення з експлуатації. Насправді кожні 10 років проводиться відповідний аналіз і продовження терміну експлуатації блоків. Тому фонд відповідно існує, і він наповнений на сьогодні близько 5 мільярдів. І в цьому плані є абсолютно чітке розуміння, що питання виведення перших блоків, а мова йде про два блоки на Ровенській станції, два 440-х блоки, будуть вивчатися ближче до 30-го року. І це не факт, що вони будуть у 30-му році виведені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Задорожньому Миколі Миколайовичу, фракція політичної партії "Слуга народу".

 

11:31:03

ЗАДОРОЖНІЙ М.М.

Всім доброго дня! Микола Задорожній, фракція "Слуга народу", Сумщина. У мене питання до пана Прем'єр-міністра. В ході підготовки до опалювального сезону місто Охтирка потребує окремої уваги. У мене прохання до вас пришвидшити передачу Охтирської ТЕЦ у комунальну власність. Щоб місто спільно з обласною адміністрацією встигли підготуватись до опалювального сезону, і 40 тисяч населення ми могли забезпечити теплом. Це перше питання.

Друге питання до міністра економіки. У вас є листи від обласної адміністрації стосовно передачі від Укрнафти до обласної адміністрації так званої окружної дороги. 40-тисячне місто страждає від вантажівок, які йдуть по місту. Будь ласка, пришвидшіть процес передачі, щоб місто могло виготовити проектно-кошторисну документацію.

І питання… Не встигну. Дякую. Дайте відповідь на ці два питання.

 

11:32:13

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваші питання. Фактично це два питання як два депутатських запити з поставленими завданнями від народного депутата.

Перше, по Охтирці. Міністр розвитку громад та територій особисто зустрічався з відповідними керівниками органів місцевого самоврядування, з керівництвом Охтирської ТЕЦ. На сьогодні в уряді ведеться підготовка, і ми її активізували. Щодо передачі, можливості передачі у комунальну власність,також матеріали готуються, будемо прискорювати.

Стосовно другої частини попрошу також міністра надати відповідь. Але зараз по Охтирці, якщо є така необхідність, Олексій Михайлович, добавите якусь інформацію?

 

11:32:56

ЧЕРНИШОВ О.М.

Доброго дня, шановні народні депутати! Насправді проводиться дуже системна і щоденна робота з органами місцевого самоврядування по підготовці до нового опалювального сезону.

Що стосується Сумської області, вона знаходиться також у фокусі уваги, і питання, які порушені, будуть вирішені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, ви завершили, так?

 

11:33:26

ШМИГАЛЬ Д.А.

По другій частині це фактично питання до профільного міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це окремий депутатський запит.

 

ШМИГАЛЬ Д.А. Окремий запит депутатський, ми його виконаємо, там технічний запит.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату України Нестору Івановичу Шуфричу, фракція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:33:39

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Прошу передати слово шановному депутату Волошину Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Анатолійович Волошин, будь ласка.

 

11:33:52

ВОЛОШИН О.А.

Дякую. У мене запитання до шановного Дмитра Івановича Кулеби. Дмитре Івановичу, ось ви стосовно Кримської платформи використовуєте епітети "безпрецедентна", "історична", "проривна". Але як людина дуже розумна, я впевнений, що ви при цьому використовуєте якусь систему відліку, відносно чого. Давайте згадаємо, я думаю, ви це блискуче знаєте, що в 14-му році Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка підтверджувала належність Криму Україні, підтримало більше ста країн.

А тепер факти по Кримській платформі. З країн Великої сімки –  жодного глави уряду чи держави, і навіть міністра закордонних справ. З країн Великої двадцятки – єдиний міністр закордонних справ, міністр закордонних справ Туреччини.

Якби мене ще на початку серпня спитали, назвіть, хто точно туди приїде, я б точно назвав Ердогана, Джонсона, Прем'єра Канади Трюдо або хоча б міністра закордонних справ Блінкена. Нікого з цих людей не було.

Якщо в цих умовах ви називаєте Кримську платформу проривом, то що тоді у вашій системі відліку провал?

Дякую.

 

11:35:00

КУЛЕБА Д.І.

Дякую. Для мене, Олегу Анатолійовичу, провал – це коли внутрішньополітичні інтереси ставляться вище зовнішньополітичних, коли Україну потрібно захищати на світовій арені і просувати її інтереси. Та дискредитація Кримської платформи, яку ви зараз намагаєтеся реалізувати, – це саме приклад такого підходу.

Кримська платформа стала історичною подією, тому що з 2014 року не існувало жодного міжнародного механізму для роботи над деокупацією Криму. 

Всі держави, які взяли в ній участь, підписалися під Кримською декларацією, взяли на себе зобов'язання як держави, а не як конкретні посадовці. І в цьому є історичне досягнення.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:35:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гришина Юлія Миколаївна.

 

11:35:48

ГРИШИНА Ю.М.

Шановний головуючий, в мене питання до Прем'єр-міністра України Дениса Анатолійовича.

Денис Анатолійович, вчора Верховна Рада віддала 296 голосів за затвердження проміжного звіту Тимчасової слідчої комісії з питань перевірки стану Укрзалізниці. Ми на сьогодні всі констатуємо, що підприємство знаходиться в критичному стані і однією з основних причин такого стану державного стратегічного підприємства є непрофесійне, недолуге керівництво цього державного підприємства. Ми неодноразово зверталися до вас з приводу зміни цього керівництва, яке призвело до такого стану, і в мене питання. Чому до сих пір не замінені члени наглядової ради, тим більше, що в них контракти закінчилися ще в червні? Чому не замінені члени правління, внаслідок роботи яких підприємство на сьогодні працює –  мінус 12 мільярдів збитків? І коли конкретно будуть прийняті ці рішення?

Дякую.

 

11:36:54

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за ваше питання.

Дійсно, дуже важливо, Укрзалізниця – одне з найважливіших і одне з найбільших державних підприємств в Україні. Профільне Міністерство інфраструктури проводить роботу і на рівні секретаріату Кабміну, зараз готується проведення конкурсу на обрання членів наглядової ради цього підприємства. Також були і відбуваються зміни в правлінні і в керівництві Укрзалізниці. Тобто є частина членів правління, які звільняються, відповідно будуть призначатись інші члени правління. Попрошу заступника міністра інфраструктури також додати більш конкретну інформацію з цього питання, якщо вона є у вас. Прошу.

 

11:37:36

ШКУРАКОВ В.О.

Дякую. Доброго дня, шановні народні депутати! Дійсно, питання розглядається, ми проводимо вичерпну роботу, створено антикризовий штаб по роботі по Укрзалізниці. Очолює цей штаб міністр інфраструктури. Долучені всі фахівці. Ми будемо працювати стосовно, безпосередньо стосовно налагодження нормальної роботи   функціонування підприємства.

Щодо роботи по наглядовій раді і по правлінню, Прем'єр-міністр, дійсно, прокоментував так, як воно є. Робота ведеться і найближчим часом буде оголошено конкурс відповідно до рішень уряду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець Михайло Якович.

Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

11:38:26

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Моє питання до Прем'єр-міністра. Пане Прем'єр-міністр, ви мене бачите? Я щойно вам задала питання про ціну на газ для теплокомуненерго. І ви сказали на всю країну, що ціна не зміниться.

У мене зараз в руках знаходиться звернення правління Асоціації міст України, які я вам зараз після запитання передам, де мери чітко написали, що в минулому році 4 гривні був газ з ПДВ для теплокомуненерго, а зараз поставили – 7,4. Це означає, в 1,5 разу буде більша ціна на опалення. І для бюджетної сфери в минулому році з їх документа було 7 гривень з ПДВ, а зараз буде 18 гривень з ПДВ, це в 2,5 разу більше. І їх примушують зараз з бюджету покрити цю різницю, це 25 мільярдів гривень, вони нездатні це робити. Навіщо ви сказали неправду, і яка буде справжня ціна на опалення в цьому періоді?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський.

Вибачте, Прем'єр-міністр.

 

11:39:39

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую за запитання.

По-перше, неможливо примушувати голів міст, голів громад до того, щоб платити щось з бюджету, тим більше тоді, коли їх обов'язок ці тарифи формувати і утримувати для того, щоб людям була спроможність сплачувати ті гроші. Тобто це прямий обов'язок органів місцевого самоврядування сьогодні в Україні встановлювати тарифи, які люди спроможні сплачувати. Це перша частина.

Друга частина. Ми дуже уважно аналізуємо кожне теплокомуненерго. Сьогодні ми працюємо більше ніж з двома сотнями теплокомуненерго, і по кожному ситуація різна. Я дуже чітко назвав цифри, в яких коливаються ціни. Якщо існують десь окремі випадки, там ми працюємо окремо з теплокомуненерго і мерами в частині, як я вже казав, підтримати їх, і уряд готовий підставити своє плече, для того ми готові в продовження вже підписаного меморандуму на виконання проголосованого Закону 1639 працювати з міськими головами і з головами громад. Ми цю роботу ведемо щоденно, профільний міністр практично раз в тиждень щонайменше, буває і частіше, зараз проводить роботу з відповідною асоціацією міст. Кожного дня ми працюємо з міськими головами і з  теплокомуненерго, щоденно робиться ця робота.

Тому уряд не бачить підстав сьогодні для збільшення тарифів на тепло і гарячу воду органами місцевого самоврядування, за умов, що ми готові підставляти плече, безумовно, для цього ми цю роботу робимо, Юлія Володимирівна. І ми не збираємося нікого обманювати, завжди я кажу дуже вивірені, чіткі цифри, інформацію і факти з цієї трибуни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лозинський Роман Михайлович.

 

11:41:36

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Лозинський Роман Михайлович. Прошу передати слово Наталії Піпі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Піпі? Піпа Наталія Романівна.

 

11:41:44

ПІПА Н.Р.

Доброго дня! Я маю питання до Прем'єр-міністра. Ми готуємо зараз бюджет і питання по освіту.

Зміст освіти і якість освіти буде тоді, коли ми будемо вкладати гроші в підготовку вчителів. У мене є відразу питання і прохання до вас, з міністром освіти ми спілкувалися, до пана Марченка, про те, щоб закласти достатньо грошей на підготовку вчителів "Нової української школи" гімназій. Це перше питання, щоб були закладені гроші на цю перепідготовку.

І друге питання про те, що близько 15 громад в Україні, зокрема з них велика частина у Львівській області, не мають на IV квартал чим платити зарплати через часткову децентралізацію і те, що на цей рік не була змінена формула зарплатна. Чи готові ці гроші покривати з резервів, адже у IV кварталі у нас вчителі залишаться інакше  без зарплат?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ятрович Володимир. Вибачте.

 

11:42:46

ШМИГАЛЬ Д.А.

Прошу міністра освіти надати відповідь.

 

11:42:52

ШКАРЛЕТ С.М.

Шановна Наталія Романівна, шановні народні депутати!  Дійсно, є дискусія сьогодні і є продуктивна робота з Міністерством фінансів щодо формування нового бюджету на 22-й  рік по освіті.

Йдуть сьогодні перемовини щодо нового механізму розрахунку тої формули освітньої субвенції, і ми вже десь на завершальному етапі, щодо покриття витрат підготовки підвищення кваліфікації вчителів для "Нової української школи" 5-9 класи. Дійсно, така програма в бюджеті 2022 року передбачена.

А стосовно покриття видатків деяких громад на IV  квартал цього року, є механізм, який дозволяє використовувати залишки освітньої субвенції, але при цьому і є певний резерв осінньої субвенції, за рахунок якого можуть бути покриті такі видатки.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В'ятрович Володимир Михайлович.

 

11:43:56

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу передати Южаніній Ніні Петрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Южаніна Ніна Петрівна.

 

11:44:01

ЮЖАНІНА Н.П.

Прем'єр-міністре, ми не живемо в замкнутому просторі, наші громадяни і бізнес шукають умови життя і праці кращі чим в нашій країні. Це очевидно всім.  Чи знаєте ви про зовсім нові пропозиції сусідніх країн: "повернись і сплачуй 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб", "реінвестуй технології і не плати податок на прибуток". Чи не дозріло у вас вольове рішення зупинити розгляд проекту Закону 5600 і запропонувати нову економічну податкову політику, але не окремим суб'єктам господарювання через корупційні пропозиції типу "інвестнянь", а для всього бізнесу? Скажіть, будь ласка,  чи є такий проект закону, і коли ми його побачимо, і чи збираєтесь прийняти вольове рішення?

 

11:44:55

ШМИГАЛЬ Д.А.

Проект 5600 знаходиться сьогодні на розгляді в парламенті, і право комітетів профільних, і народних депутатів сьогодні його розглядати приймати або не приймати. Це перше.

Друге. Питання створення належних умов і кількості робочих місць в Україні – це комплексне питання, яке одним єдиним законопроектом, на жаль, не вирішиться. Треба проводити методичну роботу і в законодавчій сфері, і в сфері реформування, тих реформ, які сьогодні проводяться.

Стосовно робочих місць. На сьогодні хочу відмітити, що кількість офіційно зареєстрованих безробітних менше 300 тисяч, а на початок карантину –  361 тисяча нагадаю. На сьогоднішній день у фонді зайнятості існує близько 70 тисяч вакансій. Тобто кількість робочих місць, особливо в сфері будівництва, в інших сферах, у сільськогосподарській, в аграрній сфері, також зростає. Урядом розробляються і пропонуються програми підтримки малого і середнього бізнесу. Програма "5-7-9", нагадаю, на сьогоднішній день більше 60 мільярдів гривень кредитів нових і реструктуризованих видано під відповідні відсоткові ставки, що також підтримує малий і середній бізнес і допомагає створити нові робочі місця.  Нагадаю, що вперше заробітна плата середня в Україні офіційна перевищила 14,5 тисяч гривень, що більше 520 доларів, і продовжує зростати. Тобто всі ці показники вони демонструють, по-перше, відновлення економіки, по-друге, створення відповідних робочих місць.

Звичайно, ми будемо працювати щодо залучення нових інвестицій, створення нових робочих місць, тому що ми маємо доволі велику кількість людей, які вже працюють за кордоном. І, звичайно, ми маємо намір, це прописано в програмі уряду, у програмі Президента України, ми маємо намір повернути всіх людей, які хочуть повернутися в Україну і мати тут достойну заробітну плату, повернути в Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.

Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

11:47:03

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Пане Прем'єр-міністр, я втретє звертаю вашу увагу, що до місцевих органів самоврядування, до теплокомуненерго надійшли офіційні документи про те, що ціна на газ для опалення піднімається з 4 гривень з ПДВ у середньому до 7,4 гривні з ПДВ. І це означає, що ціна на тепло, тариф на тепло треба підняти для людей у півтора рази. Ви не можете це не знати. Зараз ви дали ложну інформацію, неправдиву, суспільству, що тарифи на тепло не будуть підняті. Це неправда. І те, що ви зараз примушуєте мерів заплатити із своїх бюджетів цю різницю в ціні, у них таких грошей немає, про це вони зробили офіційну заяву Асоціації міст. Ви не маєте  права їх примушувати.

І тому скажіть, будь ласка, будуть підняти тарифи на тепло для людей чи ні в цьому опалювальному періоді?

 

11:48:16

ШМИГАЛЬ Д.А.

Я хочу сказати, що ви мені дали чернетку проекту, а не документ. Але документ дійсно опублікований, і ми, звичайно ж, співпрацюємо з Асоціацією міст, розуміємо, про що йде мова.

І я ще раз повторюю, уряд не бачить підстав і зробить все для того, щоби тарифи на тепло і гарячу воду цього опалювального сезону були незмінними. І вони будуть незмінними. Ми працюємо з  Асоціацією міст, працюємо з мерами, і на сьогоднішній день – повторюю ще раз для вас відповідь – повноваження змінювати тарифи знаходяться сьогодні у сфері відповідальності органів місцевого самоврядування.

Ті органи місцевого самоврядування, які не мають такої можливості стримувати тарифи, звертаються в Міністерство розвитку громад і територій, і ми спільно шукаємо можливість, як підставити плече. І переконаний, народні депутати підтримають в разі необхідності зміни до бюджету для того, щоб ми змогли надати тим, хто цього потребує, дійсно потребує, щоб не було маніпуляцій і зловживань, тому що коли там підвищуються зарплати керівників комунальних підприємств, але при цьому вони кажуть, що їм це треба робити, і хочуть зарплату 70-80 тисяч і кажуть, що їм треба підвищити для цього тариф для населення, таких ситуацій уряд не допустить. Ми, звичайно ж, будемо стояти на захисті інтересів людей  і збільшення тарифів допускати не будемо.

І тому маніпуляція, коли хтось  говорить, що хтось тисне на мерів. Мери зобов'язані втримати і забезпечити людям тарифи, які були і які люди можуть сплачувати – оце обов'язок органів місцевого самоврядування.

Ми як уряд готові підставляти плече, переконаний, що парламент також має абсолютно добру волю допомогти органам місцевого самоврядування в цьому питанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Денис Анатолійович,  ще, з вашого дозволу, в мене питання. Під час робочої поїздки до Миколаївщини  28 липня було багато запитань від представників суднобудівної галузі України. Чи є зараз сьогодні в нас розроблена урядом стратегія розвитку цієї галузі? Якщо є, то в якому стані, як виконується?

І друге питання коротке до міністра охорони здоров'я. Скажіть, будь ласка, в нас зараз невикористаних 16 мільярдів коштів. Це ми готуємося до COVID? Все, ми встигаємо до кінця року, щоб виконати всі заплановані видатки, пов'язані з вашим міністерством?

Дякую.

 

11:50:49

ШМИГАЛЬ Д.А.

Дякую, шановний пане Голово.

Стосовно розвитку суднобудівної галузі. Звичайно, це є частиною проекту урядової програми. По-перше, в нас є в плані дій уряду затвердженому. По-друге, в оновленому варіанті програми, який ми підготуємо, подамо на розгляд парламенту, також цій тематиці присвячена значна увага. І, відповідно, починаючи від розвитку військово-морського флоту Збройних Сил України, завершуючи річковим флотом, всі ці речі є, і профільне міністерство, звичайно, вписало їх в програму і в план заходів уряду і цього, і наступного року.

Стосовно другої частини питання попрошу профільного міністра дати відповідь.

 

11:51:34

ЛЯШКО В.К.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановний Голово Верховної Ради України! Так, дійсно сьогодні в нас в Міністерстві охорони здоров'я є кошти на залишках. І ми бачили в літній період часу спад захворюваності на COVID, що дозволило нам поділити лікарні на декілька хвиль – на першу, другу і резервну для того, щоб оптимально використовувати ресурс в разі, коли буде збільшення захворюваності на COVID.

Сьогодні в нас є чітко розуміння трьох сценаріїв перебігу хвороби – оптимістичний, помірний і песимістичний. І коли ми говоримо про песимістичний сценарій, то пікова потреба в ліжках складе 70 тисяч 378 ліжок, із них 49 тисяч 265 будуть потребувати підключення до кисню.

Сьогодні ми маємо кількість ліжок, яка повністю забезпечить цю потребу, але ми розуміємо, що коли буде пікове навантаження, зросте кількість коштів, які повинні надходити до закладів охорони здоров'я. Плюс, за ці кошти ми сьогодні вже проторгували закупівлю 600 машин для екстреної медичної допомоги, 24 ангіографи, які повинні піти в регіони, також закуплено, але ще не оплачено поставку препаратів для лікування, зокрема, тоцилізумабу і ремдесивіру. Тому система охорони здоров'я готується до потенційного зростання. Але, користуючись нагодою, закликаю всіх зробити свою соціальну місію – прийти і зробити щеплення проти COVID.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, шановні колеги, шановний пане Прем’єр-міністр, шановні урядовці. Повертаємося до нашої роботи, а ви до своєї.

Шановні колеги, вам  запропонований до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України (реєстраційний номер 5852). Пропонується… Будь ласка,  підготуйтесь до голосування.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:53:47

За-184

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Гетманцев Данило Олександрович.

 

11:53:58

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо четвертий з пакету законопроектів про внесення змін  до законів про Національний банк України щодо забезпечення його незалежності і незалежного статусу у взаємовідносинах в сфері банківської системи, а також  з органами державної влади. І цей законопроект, він покликаний захищати ефективно інтереси держави при залученні консультантів, юридичних консультантів в закупівлі юридичних послуг в іноземних країнах.

Якщо на сьогодні  Національний банк буде, як і зараз, залучати ці послуги через ProZorro, через тендери на  звичайних умовах, фактично люди, які зацікавлені в  тому, аби ми не отримували якісні послуги, можуть взагалі заморозити укладання відповідних контрактів з юристами, що, власне, і відбувається.

Аби спростити цей механізм і захистити інтереси держави  пропонується ухвалити цей невеликий закон. Прошу підтримати.

Дякую. 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

11:55:09

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Данило Олександрович.

Слово надається для співдоповіді голові Комітету з питань економічного розвитку Наталусі Дмитру Андрійовичу.

 

11:55:15

НАТАЛУХА Д.А.

Дякую, колеги.

Комітет з питань економічного розвитку на своєму засіданні 9 вересня повторно, в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", розглянув поданий групою народних депутатів проект Закону 5852 стосовно закупівлі юридичних послуг Національним банком України і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей проект за основу з подальшим доопрацюванням відповідно до частини першої статті 116 Регламенту.

Зокрема, беручи до уваги висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України щодо усунення деяких неузгодженостей та врахування висловлених зауважень і пропозицій до законопроекту, зокрема, встановлення відповідних механізмів державного контролю і звітності закупівель юридичних послуг Національним банком України, як передбачається законопроектом. Комітет ухвалив рішення звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити відповідно до частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" під час розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті зазначеного законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першій частині та відповідають предмету правового регулювання законопроекту.

У зв'язку з цим комітет вважає, що від час другого читання зазначені недоліки мають бути усунені і ухвалив відповідне рішення. І в кінці кінців рекомендував Верховній Раді України прийняти проект Закону 5852 за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність обговорювати цей законопроект? Є. Прошу записатися: два – за, два – проти.

Слово надається народному депутату України В'ятровичу Володимиру Михайловичу, фракція політичної партії "Європейська солідарність".

 

11:57:05

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Прошу надати слово Кубіву Степану Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Іванович Кубів, будь ласка.

 

11:57:10

КУБІВ С.І.

Шановний головуючий, хочу сказати, що довкола цього законопроекту точилося багато дискусій. Перше рішення комітету не прийняло рішення, було виставлено ряд зауважень. І вчора на засіданні комітету, який стосувався відносно прозорості, ефективності використання публічних коштів, а ми говоримо про кошти людські, кошти громадян, ми прийняли компромісне рішення щодо  першого читання.

Друге важливе питання, що ми бачимо, що останнім часом ми розглядаємо багато законопроектів, спрямованих, щоб запровадити нові виключення в різних галузях для міністерств, щоб відхилити процедуру прозорості закупівель.

І на моє глибоке переконання, це не є найкращий шлях. Користувалися тим шляхом чотири роки минулі при іншому парламенті, і це було абсолютно позитивно. І ми бачимо реальне використання коштів, ми бачимо їх ефективність.

Як результат дискусії на засіданні профільного комітету ми дійшли згоди про те, що між першим і другим читанням цей законопроект буде доопрацьовано в порядку статті 116 Регламенту і закупівлі юридичних послуг для потреб Національного банку України. Не стануть винятком із Закону про закупівлі, як це є зараз, і будуть здійснюватися відповідно в межах цього закону.

Я би попросив, що ми повинні дослуховуватися до Головного науково-експертного управління Верховної Ради і розуміти статтю 40 переговорної процедури закупівлі. Таким чином ми сьогодні ставимо питання до тих людей, які вносили цей законопроект: доопрацювати згідно тих вимог, які ми ставили, особисто я на засіданні комітету.

Наша політична сила "Європейська солідарність" у першому читанні підтримає законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народній депутатці України Стефанишиній Ользі Анатоліївні, фракція політичної партії "Голос".

 

11:59:25

СТЕФАНИШИНА О.А.

Ольга Стефанишина, "Справедливість". Прошу передати слово Ярославу Юрчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово передається Ярославу Юрчишину.

 

11:59:35

ЮРЧИШИН Я.Р.

Ярослав Юрчишин, об'єднання "Справедливість". Насправді можна погодитися з потребою спростити процедуру закупівель. Але погоджуюсь з попередньо сказаним, це не може бути в обхід ProZorro. Так як вказують висновки Трансперенсі Інтернешнл Україна, фактично DOZORRO і міжнародна практика: якщо в тендерну процедуру вносити винятки – винятки стають правилами.

Зараз ми маємо пропозицію, коли Національний банк може закупляти, і лише по факту ми будемо мати інформацію як таку. Нам же необхідно повернути це в договірну процедуру, справді спростити, скоротити терміни, можливо, навіть до 5 днів. І тоді ми точно знатимемо, що а) процедура захищена, б) контрольована з боку з держави. Ми не можемо створювати дірки в закупівельному законі. Це одне з наших досягнень після Революції Гідності.

Тому, підтримуючи пропозицію прийняття в першому читанні, так само підтримую пропозицію профільних комітетів підготовки до другого читання відповідно до статті 116 Регламенту, яка дає можливість вносити суттєві зміни.

І наголошую ключові зміни в цьому аспекті – це повернення в систему договірних процедур і чітке встановлення термінів. Контроль не можна занедбати. Тому в першому читанні приймаємо. Але прохання до ініціаторів: не ініціюйте створення схем. Не ініціюйте виводу, власне, процедури з дії закону.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляков Антон Едуардович.

 

12:01:26

ПОЛЯКОВ А.Е.

Шановні колеги, у мене питання: а навіщо нам взагалі система ProZorro? Може, ми взагалі її ліквідуємо і не будемо розповідати нашим громадянам, що і де у нас закуповують наші державні органи та установи?

І у мене інше питання: навіщо нам 4 тисячі працівників Нацбанку? І навіщо ми на їх утримання виділяємо більше мільярда гривень, якщо ми навіть не будемо знати, за які кошти і у кого вони закуповують юридичні послуги? Ми всі пам'ятаємо, як уряд славно відомого Гончарука закуповував звітність за 100 своїх перших днів у якогось невідомого ФОПа за 84 тисячі гривень. Це ті слайди, які нам показували. А зараз ви хочете прибрати інформацію, що, де, як, у кого вони будуть закуповувати.

Ви знаєте, чим це скінчиться. Це під свої юридичні фірми будуть ці підряди роздавати невідомо за які пошти. І навіщо тоді ми керівництву, в тому числі всім юридичним департаментам та направленням виплачуємо такі великі зарплатні? А хочу вам нагадати, що там 100 тисяч гривень, 200, 300, 80, 50 тисяч гривень зарплата у цих працівників. Навіщо вони нам тоді потрібні? Цей закон виводить закупівлю послуг з-під ProZorro. Що ви робите?

Ми будемо утримуватися в голосування за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарута Сергій Олексійович.

 

12:03:00

ТАРУТА С.О.

Шановні депутати, у нас на комітеті була дуже бурна дискусія відносно того, а на що ці виключення із Закону про ProZorro?

Ми, як голосували за ProZorro, казали, що це найкращий інструмент для того, щоб всі закупівлі були прозорі і ефективні. На сьогоднішній день аргументація авторів цього проекту закону, що це дає більшу незалежність Національному банку, абсолютно не відповідає. Десятками роками Національний банк працював і не ставив питання відносно виключення по процедурі закупівлі. Для цього є термін у юридичного департаменту для того, щоб він міг ефективно у свій час реагувати на всі судові виклики.

Була аргументація відносно того, що у нас є ризики втрати наших золотих запасів, тому що дуже багато судових позовів. Хочу сказати, що всі судові позови в іноземних країнах вони тривають роками, і для цього достатньо часу для юридичного департаменту для того, щоб це захищати достойно. І тому ця аргументація абсолютно не відповідає. Більше того, є інші процедури, в тому числі і переговорні.

Ми на комітеті в середу відхилили проект закону. І вчора як альтернативу, як компроміс домовилися, що буде задіяна стаття 116. І ми будемо настоювати в рамках нашого комітету, щоб була згода тільки за умови договорів і не було виключення відносно застосування процедури за межами ProZorro.

Тому наша фракція не буде підтримувати і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили?

Мамка Григорій Миколайович. Після цього голосуємо. Будь ласка, дайте слово Мамці.

 

12:05:17

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, український народе, хочу сказати про те, що цей законопроект є прикладом політичної корупції. Чому політична корупція? Згадайте два процеси. Нафтогаз за кордоном всі пам'ятають? Про шалений виграш? Про шалені премії, всім відомо, в залі всі кричали? А хто приймав участь, представляв Україну? Чи був конкурс прозоро? Ні, його не було. Інший процес – представлення України по процесам ПриватБанку. Кабмін в темі? В темі. Конкурс прозоро був? Не був. То чого ж мовчимо, що процедура така існувала і існує, і до цього часу нею користуються. А на даний час розуміємо, що щось підпікає і просто хочемо внормувати законом.

Необхідно не голосувати за ці законопроекти, а розібратися з тими процесами, які пройшли, притягнути до відповідальності, а потім тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Всі бажаючі… "Довіра" не виступала? Переходимо до голосування.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу з пропозицією комітету щодо врахування запропонованих уточнень при підготовці до другого читання згідно з першою частиною статті 116 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України (реєстраційний номер 5852). Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:07:24

За-280

Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – це проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів "Либідь" та "Циклон-4". Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати та проголосувати. Реєстраційний номер 5477. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:08:07

За-247

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Тарута Сергій Олексійович.

 

12:08:24

ТАРУТА С.О.

Шановні депутати, на розгляд пропонується проект Постанови Верховної Ради про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів "Либідь" і "Циклон". Після розпаду Радянського Союзу Україна отримала дуже великий потенціал –  33 підприємства, які виробляли і ракети, і супутники.  З початку розробки космічної програми було виділено державою 2 мільярди доларів. Із цих 2 мільярдів доларів пішло на реалізацію декількох проектів, і ми отримали колосальні збитки. Збитки по "Морському старту" склали  200 мільйонів доларів. Збитки по проекту "Циклон" склали  672 мільйонів доларів. Збитки по проекту супутника "Либідь", який знаходиться зараз в Красноярську, – 350 мільйонів доларів. Також знаходиться на сьогоднішній день в КБ "Южном" супутник "Січ", який теж не запущений і на нього треба ще дуже багато грошей. Із 33 підприємств на сьогоднішній день залишилось тільки шість, і ті знаходяться в дуже складному становищі. Частина була обанкрочена, частина ліквідована, частина приватизована, і це показує, який сьогодні знаходиться стан космічної галузі. А ми розуміємо, що для кожного з нас космічна діяльність, космічна країна – це дійсно дуже важливо. Кожен з нас має гордість відносно того, що зробила Україна в цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Кальченко Сергій Віталійович.

 

12:10:42

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, регламентний комітет на своєму засіданні розглянув проект Постанови про утворення відповідної Тимчасової слідчої комісії (реєстраційний номер проекту 5477), до складу якого пропонується обрати народних депутатів, які є членами фракції партії "Слуга народу", партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" і партії "Голос". Від інших парламентських фракцій і депутатських груп пропозицій до складу цієї Тимчасової слідчої комісії не надійшло.

Регламентний комітет, розглядаючи це питання, звернув увагу, що фракцією партії "Батьківщина" запропоновано обрати головою цієї комісії, Тимчасової слідчої комісії, народного депутата Таруту, якого також пропонується обрати членом іншої Тимчасової слідчої комісії, а саме для розслідування фактів міжнародної корупції за участю вищих посадових осіб держави, пов'язаних з діяльністю Національного банку України, Міністерства фінансів України і так далі. Це проект постанови 2346, який був розглянутий регламентним комітетом ще на засіданні 11 грудня 2019 року і очікує зараз на розгляд парламенту. Таким чином обрання народного депутата Тарути до складу однієї з Тимчасових слідчих комісій унеможливить його входження до складу іншої комісії.

Отже, у підсумку регламентний комітет рекомендує Верховній Раді розглянути цей проект постанови і прийняти рішення з урахуванням зауважень комітету стосовно депутата Тарути відповідно до частини третьої статті 138 Регламенту.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:12:23

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Є чи голосуємо?

Шановні колеги, тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування…

Перепрошую. Я ставлю на голосування проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб Державного космічного агентства України (Національного космічного агентства України) та підприємств космічної галузі, зокрема під час реалізації проектів "Либідь" та "Циклон-4".

Ставлю пропозицію комітету прийняти в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними поправками.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

 12:13:22

ГОЛОВУЮЧИЙ.  5477. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:13:37

За-281

Рішення прийнято.  Постанова прийнята в цілому.

Шановні колеги, наступне питання порядку денного – це законопроект реєстраційний номер 3989. Я так розумію, без обговорення.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому… вибачте, за основу, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру (реєстраційний номер 3989).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:14:28

За-288

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією (реєстраційний номер 6007).

Було запропоновано розглянути це питання. Немає заперечень.

Нам необхідно прийняти рішення про включення цього питання до порядку денного сесії, для цього необхідно 226 голосів.  Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:15:31

За-303

Рішення прийнято.

Пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Також необхідно 226 голосів підтримки.

Прошу підтримати та проголосувати. 

 

12:15:58

За-305

Рішення прийнято.

Пропонується розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу підтримати та проголосувати. 

 

12:16:22

За-264

Рішення прийнято.

До слова запрошується народний депутат України Умєров Рустем Енверович.

Ахтем Чийгоз? Ахтем Чийгоз Зейтуллайович.

 

12:16:48

ЧИЙГОЗ А.З.

Шановні колеги, президія! Взагалі я вважаю, що кожного тижня треба піднімати це питання, тому що це дійсно для України, для того, щоби ми вважали, що ми переможемо ворога, треба довести це, особливо от на цьому питанні.

Чому особливо? Наріман Джелялов зараз в СІЗО на спецблоці, і, знаєте, оця банда Аксьонова під прикриттям Путіна зараз починає нову хвилю боротьбу проти кримськотатарського народу по етнічному признаку. Ми маємо сьогодні ознаки того, що всі кримські татари зараз будуть звинувачуватися як народ, який вони вважають народом-терористом. Тому наш обов'язок зараз такі механізми запровадити, щоби не дати  можливості почати  этой  банде сводить  счеты  с крымскими татарами.

Ми 23 серпня прийняли в парламенті дуже важливу постанову, де сказали, що ми починаємо створювати міжпарламентських вимір Кримської  платформи. На жаль, Кримська платформа зараз не вийшла з єдиною такою заявою проти дій окупантів в Криму. Так давайте ми будемо робити такі кроки, які будуть вынуждать цих наших учасників Кримської платформи приймати более рішучі дії проти окупанта.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми домовлялися, що без обговорення це питання.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій комітету та необхідними техніко-юридичними правками проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим державою-агресором Російською Федерацією (реєстраційний номер 6007).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:19:50

За-293

Рішення прийнято. 

По фракціях покажіть. "Слуга народу" – 209, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 21, "Батьківщина" – 17, "Партія "За майбутнє" – 9, "Голос" – 17, "Довіра" –  13, позафракційні – 7.

Шановні колеги, є ще пропозиція зараз розглянути без обговорення законопроект 3427. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі. Це друге читання. Ніхто направках не наполягає, да?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі (реєстраційний номер 3427). Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:20:54

За-307

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилось 8 хвилин. Анатолій Ігорович, всі вас чують, я бачу, що ви підтримуєте продовження роботи Верховної Ради.

Шановні колеги, є пропозиція перейти до запитів трохи раніше, тому що запитів багато – 116, і ми не встигнемо пройти якісь питання. Немає заперечень? Немає.

Сьогодні цю почесну місію буде виконувати Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:21:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тому що Олена Костянтинівна, на великий жаль, вимушена відлучитися, тому продовжимо це питання в нашому напрямку.

Тому, шановні колеги, у нас є п'ять запитів до Президента України, які потребують голосування, тому попрошу народних депутатів проголосувати.

Перший запит до Президента України щодо присвоєння президентському університету, який створив Зеленський, імені Володимира Великого.

Шановні колеги, я ставлю на поіменне голосування підтримку запиту.

Я сказав чітко, да. Будь ласка. Ставлю запит вищенаведений. Прошу голосувати.

 

12:22:46

За-48

Рішення не прийнято. Запит не набрав попередньої підтримки.

Наступний запит народного депутата Гео Лероса до Президента України про клопотання Президента України Володимира Зеленського перед Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним щодо присвоєння почесного звання "заслужений працівник ФСБ Росії" Керівникові Офісу Президента України Андрію Єрмаку за особистий внесок у зрив спецоперації із затримання членів ПВК "Вагнера".

Ставлю на попередню підтримку. Прошу голосувати.

 

12:23:32

За-21

Рішення не прийнято.

Наступний запит.

Група народних депутатів (Бобровська, Геращенко та інших. Всього 16 депутатів) до Президента України стосовно присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (посмертно) борцю за незалежність України, одному із засновників Народного руху України за перебудову Червонію Василю Михайловичу.

Ставлю озвучений запит на попередню підтримку. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:24:14

За-296

Рішення прийнято. Це була попередня підтримка.

А тепер ставлю на направлення, голосування за направлення  Президенту України попередньо підтриманого депутатського  запиту. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:24:43

За-295

Рішення прийнято.

Ще один запит до Президента України. Група народних депутаті (Бобровська, Шараськін та інших. Всього 10 депутатів) до Президента України стосовно надання статусу національного музею України Одеському художньому музею.

Ставлю озвучений запит на попередню підтримку. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:25:18

За-319

Рішення прийнято.

Тепер ставлю попередньо підтриманий депутатський запит на направлення його Президенту України, потрібно набрати 226 голосів. Прошу підтримати та проголосувати. 

 

12:25:43

За-319

Рішення прийнято.

І завершальний запит до Президента України на сьогодні, це запит народного депутата Олександра Аліксійчука до Президента України щодо присвоєння звання Герой України бійцю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, "кіборгу" Полицяку Петру Петровичу (посмертно).

Ставлю даний запит на попередню підтримку. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:26:22

За-318

Рішення прийнято.

Тепер ставлю на голосування попередньо підтриманий депутатський запит до Президента України щодо направлення його Президенту України. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:26:46

За-319

Рішення прийнято.

Шановні колеги, далі переходимо до запитів інших, не до Президента України.

Оголошується запит Ольги Саладухи до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства молоді та спорту України щодо підтримки спортсменів, які завершили спортивну кар'єру.

Запит групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка     та інших. Всього 4 депутатів) до Кабінету Міністрів України стосовно необхідності всебічного розгляду звернення Марії Мангул, щодо забезпечення їй реалізації соціальних прав та гарантій.

Запит групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Кабінету Міністрів України щодо перевірки фактів можливого неправомірного підвищення тарифів.

Запит групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Татарбунарської міської ради Одеської області щодо використання земель сільськогосподарського призначення.

Запит групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Київської міської державної адміністрації, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо порушення допустимих санітарних норм.

Запит групи народних депутатів (Ткаченка, Шинкаренка, Славицької) до Київської міської державної адміністрації, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо неналежного надання житлового-комунальних послуг.

Запит групи народних депутатів (Геращенко, Герасимова та інших. Всього 4 депутатів) до голови Черкаської обласної державної адміністрації про надання офіційної інформації щодо вартості будівництва арт-комплексу "Географічний центр – серце України" в селі Мар'янівка Черкаської області.

Запит групи народних депутатів (Геращенко, Герасимова та інших. Всього 5 депутатів) до міністра оборони України про надання офіційної інформації щодо одиниць озброєння та військової техніки Збройних сил України, представлених у містах України на урочистостях з нагоди відзначення 30-ї річниці незалежності України 24 серпня 2021 року.

Запит групи народних депутатів України (Геращенко, Герасимова та інших. Всього 4 депутатів) до міністра освіти і науки України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Харківської обласної державної адміністрації стосовно неналежного розгляду депутатського запиту щодо врегулювання проблемних питань виготовлення дубліката свідоцтва про базову загальну середню освіту Дєєву І.А.

Запит групи народних депутатів (Геращенко, Герасимова та інших. Всього 4 депутатів) до міністра молоді та спорту України про надання додаткової інформації щодо складу офіційної делегації національної збірної команди України для участі в Іграх ХХХІІ Олімпіади Токіо-2020 в місті Токіо (Японія).

Запит народного депутата Бориса Приходька до Прем'єр-міністра України щодо розробки Державної цільової програми забезпечення пожежної та техногенної безпеки у закладах соціальної сфери.

Запит народного депутата Бориса Приходька до міністра освіти і науки України, Прем'єр-міністра України щодо вирішення нагальних проблем освітньої галузі.

Запит групи народних депутатів (Геращенко, Герасимова та інших. Всього 5 народних депутатів) до голови депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", Прем'єр-міністра України, Керівника Офісу Президента України щодо надання додаткової інформації стосовно благодійного концерту італійського співака Андреа Бочеллі, організованого у рамках святкування 30-річчя незалежності України на площі Конституції біля Маріїнського парку в місті Києві 24 серпня 2021 року.

Запит народного депутата Павла Халімона до Генерального прокурора про вжиття заходів щодо подій, пов'язаних з незаконним привласненням майна державного підприємства.

Запит народного депутата Олександра Качури до Генерального прокурора про вжиття заходів щодо подій, пов'язаних з незаконним привласненням майна державного підприємства… Ой, перепрошую, Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо збереження функціонування підприємств машинобудівного комплексу в Україні.

Запит народного депутата Михайла Бондаря до тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо виділення земельного паю на території Задвір’янської сільської ради.

Запит народного депутата Михайла Бондаря до Голови правління Пенсійного фонду України щодо роз'яснення проблемних питань з нарахування пенсій шахтарям.

Запит народного депутата Віктора М'ялика до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра освіти і науки України щодо фінансування будівництва Вирівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сарненського району Рівненської області.

Запит народної депутатки України Ірини Констанкевич до міністра інфраструктури України, Прем'єр-міністра України щодо збільшення квоти дозволів для перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Запит народної депутатки Ірини Констанкевич до міністра охорони здоров'я України щодо включення Комунального підприємства "Маневицька центральна районна лікарня" до переліку опорних закладів охорони здоров'я.

Запит народного депутата Олександра Сухова до тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України стосовно кричущого стану автомобільної дороги Р-66, яка є трасою обласного значення, та надання документів, що стосуються проведеного ремонту вказаної дороги в 2020 році, а також документів щодо оголошених тендерів з капітального ремонту автомобільних доріг Р-66, Н-26, Т-13-02 в Луганській області.

Олександра Сухова до тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо надання інформації стосовно причин зміни керівництва Служби автомобільних доріг у Донецькій та Луганській областях, та надання звітів про роботу керівників Служби автомобільних доріг у вказаних областях.

Запит народного депутата Сергія Льовочкіна до Прем'єр-міністра України щодо неприпустимості нарощення темпів зростання заборгованості із заробітної плати.

Запит Івана Шинкаренка та Антоніни Славицької до Київської міської державної адміністрації щодопроведення ремонту об'єктів транспортної інфраструктури.

Запит народних депутатів Івана Шинкаренка та Антоніни Славицької до Кабінету Міністрів України щодо вжиття дієвих заходів для належного надання мешканцям послуг у сфері житлово-комунального господарства.

Запит народного депутата Олександра Ткаченка до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно порушення порядку використання земельної ділянки.

Запит народного депутата Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо оренди державного та комунального майна неприбутковими громадськими організаціями.

Запит народного депутата Романа Грищука до Прем'єр-міністра України щодо підвищення стипендій зі збереженням частки отримувачів.

Запит народного депутата Олексія Устенка до президента Національної академії аграрних наук України щодо надання інформації про діяльність Національної академії аграрних наук України.

Запит народного депутата Олексія Устенка до директора Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України щодо надання інформації про діяльність Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України.

Запит групи народних депутатів (Лозинського, Безгіна та інших. Всього 10 депутатів) до виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо єднання України від Нью-Йорка до Ужгорода.

Запит Ніни Южаніної до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції щодо поданих до законопроекту пропозицій, що містять ознаки вчинення корупційного злочину.

Запит Ярослава Дубневича до Прем'єр-міністра України щодо належного зберігання архівних документів з кадрових питань Відкритого акціонерного товариства "Львівський завод телеграфної апаратури".

Запит Тараса Батенка до міністра розвитку громад та територій України, Прем'єр-міністра України щодо забезпечення сталого розвитку і реконструкції систем централізованого водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Запит народного депутата Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо недопущення підняття тарифів на житлово-комунальні послуги для населення під час осінньо-зимового періоду 2021-2022 років.

Запит народного депутата Максима Заремського до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо пришвидшення процесу відкриття нової школи в селі Усть-Путила Вижницького району Чернівецької області, будівництво якої завершується в рамках програми "Велике будівництво".

Запит Романа Лозинського до міністра юстиції України щодо перевірки Луцького М.Г.

Запит  Романа Лозинського до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України про запровадження санкцій щодо учасників та організаторів незаконних виборів до Державної Думи Російської Федерації.

Запит Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування об'єктів Ярмолинецької селищної об'єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Запит Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України про недопущення підняття вартості природного газу для опалення комунальних закладів та необхідність державної фінансової підтримки у переведенні газових котелень цих закладів на тверде паливо.

Запит Олександра Куницького до міністра розвитку громад та територій України щодо необхідності здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Запит Романа Іванісова до Генерального прокурора стосовно упередженого розслідування правоохоронним органом кримінального провадження щодо шахрайства.

Запит Григорія Мамки до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, Голови Антимонопольного комітету України про надання інформації щодо реалізації програми Президента України                                          "Велике будівництво" та забезпечення безкоштовного проїзду вантажного транспорту в Одеський порт".

Запит народного депутата Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного агентства автомобільних доріг України, Служби автомобільних доріг у Вінницькій області щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення                                                           Т-23-08 Гуків - Дунаївці - Могилів-Подільський.

Запит Геннадія Вацака до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного агентства автомобільних доріг України, Служби автомобільних доріг у Вінницькій області                                                         щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-02-02 Могилів-Подільський - Ямпіль - Бершадь - Умань.

Запит народного депутата Артема Чорноморова до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо розгляду звернення.

Запит народної депутатки України Юлії Світличної до Прем'єр-міністра України щодо заборгованості перед НАК "Нафтогаз України".

Запит народної депутатки Юлії Світличної до Прем'єр-міністра України щодо недопущення підвищення вартості газу для населення та застосування заходів мінімізації негативного впливу цінових змін для населення  та суб'єктів господарювання.

Запит народного депутата Дмитра Нальотова до директора комунального підприємства "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради щодо надання інформації.

Запит Оксани Савчук до міністра інфраструктури України, виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Українська залізниця"  щодо відновлення курсування приміського поїзда сполученням міста Івано-Франківськ - міста Ходорів.

Запит Оксани Савчук до міністра внутрішніх справ України щодо вжиття заходів реагування з метою захисту прав власників гаражного кооперативу "Соколи" у Івано-Франківській області.

Запит народного депутата Гео Лероса до Прем'єр-міністра України, Керівника Офісу Президента України  про інформацію відносно 80 проектів плану трансформації України загальною вартістю 277 мільярдів доларів США, презентовану  Володимиром Зеленським у Сполучених Штатах Америки.

Запит народного депутата Гео Лероса до міністра внутрішніх справ України щодо перевірки законності використання Керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком номерів прикриття на власному автомобілі.

Запит народного депутата Артема Чорноморова до прокуратури Миколаївської області щодо надання інформації.

Запит народного депутата Артема Чорноморова до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області стосовно надання інформації.

Запит Артема Чорноморова до Національної академії аграрних наук про проведення конкурсу.

Запит Дмитра Нальотова до начальника Інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста Полтави щодо надання інформації на запит.

Запит Олега Колєва до Генерального прокурора щодо ефективності роботи Малиновської окружної прокуратури міста Одеси.

Запит Олексія Ковальова до Генерального прокурора щодо неналежного здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактами розтрати службовими особами Бехтерської об'єднаної територіальної громади коштів місцевого бюджету при здійсненні ремонту покрівлі музичної школи в селі Бехтери і системи опалення Бехтерського та Олексіївського закладів повної загальної середньої освіти.

Запит Павла Мельника до віце-прем'єр-міністра -  міністра цифрової трансформації України, Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, голови Запорізької обласної державної адміністрації щодо активізації заходів з вирішення проблеми низької якості мобільного зв'язку та надання послуг мобільного інтернету у місті Приморськ, смт. Кирилівка, села Приморський посад, села Степанівка Перша та інших курортах Приазов'я Запорізької області.

Запит Павла Мельника до віце-прем'єр-міністра - міністра цифрової трансформації України, віце-прем'єр-міністра України - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, міністра культури та інформаційної політики України, голови Запорізької обласної державної адміністрації, Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо активізації заходів з вирішення проблеми низького покриття ефірним сигналом Т2 у місті Токмак, Приморськ, а також в інших населених пунктах Пологівського, Бердянського та Мелітопольського районах Запорізької області.

Запит  групи народних депутатів (Чернєва, Шараськіна та інших. Всього 7 депутатів) до міністра внутрішніх справ  щодо прецеденту внесення бійців добровольчого батальйону імені Шейха Мансура до санкційного списку.

Запит народного депутата Романа Лозинського до Голови Державної прикордонної служби України, Голови Служби безпеки України щодо заборони в'їзду в Україну особі, яка створює загрозу національній безпеці - "Моргенштерну".

Миколи Кучера до начальника Головного управління державної податкової служби у Київській області, начальника Головного управління державної податкової служби у Сумській області, начальника Головного управління державної податкової служби у Львівській області щодо нарахування доходу (заробітної плати) громадянці Нарусевич Н.О. підприємствами, з якими вона не перебувала у трудових відносинах, що спричинило зняття субсидії.

Запит народного депутата Ігоря Абрамовича до міністра фінансів України, міністра у справах ветеранів України, міністра соціальної політики України щодо вжиття заходів, спрямованих на врегулювання питання виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Ігоря Абрамовича до першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економіки України, міністра оборони України, міністра соціальної політики України, міністра фінансів України щодо вжиття заходів, спрямованих на відновлення компенсації підприємствам, установам та організаціям середнього заробітку за працівників, призваних на військову службу.

Запит народного депутата Ігоря Абрамовича до міністра фінансів України, Голови Національного банку України, голови правління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" щодо вжиття заходів, спрямованих на захист прав споживачів фінансових послуг.

І останній на сьогодні запит народного депутата Георгія Мазурашу до Голови Фонду державного майна України про надання інформації.

Шановні колеги, запити завершилися. Є ще заява від народного депутата Сушка. Прошу зарахувати мій голос "проти".

Запитання, запит народного депутата Гео Лероса до Президента України, яке відбулося, я зачитав.

Ще ваше. Що у вас? Теж кнопочка, епідемія кнопочок, да.

Аналогічно я зачитую заяву народної депутатки України Білозір Лариси Миколаївни теж, що вона інформує, що по запиту народного депутата України до Президента України, який було озвучено, вона голосувала "утрималася".

 

ГОЛОСУ ІЗ ЗАЛУ. Я – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви  голосували "проти", я зачитав.

Шановні колеги, на цьому пленарне засідання оголошується закритим. Дякую.