Засідання 22 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 листопада 2009 року, 10:00 година

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради! Прошу підготуватись до реєстрації.

Прошу включити систему „Рада”.

10:01:38

В залі зареєстровано 413 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження нашого колеги Кондратюк Олени Костянтинівни. Прошу привітати її з днем народження, побажати всіляких гараздів.  (Оплески)

 Коротка інформація про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 3 по 6 листопада.

За цей час відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 13 законів та 4 постанови, 5 законопроектів та 1 проект постанови прийнято за основу, 1 законопроект повернуто до комітету для доопрацювання на повторне друге читання, 10 законопроектів відхилено. Проголошено 138 депутатських запитів.

Шановні колеги, сьогодні, у вівторок, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій. Я прошу, будь ласка, від фракцій записатися на оголошення заяв і виступів.

Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

 

10:03:30

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні виборці!  Дозвольте зосередити вашу увагу на декількох проблемах. Перше, почну з політики і без зайвої, так би мовити, скромності, і з великої політики. У ці дні, а саме 15 листопада виповнилось 70 років від того моменту, коли територія Західної України стала територією української держави. На превеликий жаль наша держава, починаючи від найвищих чинників, включаючи парламент, абсолютно знехтували цю надзвичайно важливу дату. Я більше року добивався у профільному комітеті, який очолює колега Яворівський, про прийняття відповідної постанови. Нещодавно колега Голуб вніс відповідну постанову про те, щоб відзначити на державному рівні це свято. Як глуха стіна, так був день злуки акт намірів, який закінчився тим, що Петлюра продав Україну Польщі, але була осінь 1939 року, яка привела до того, що західна Україна стала українською землею.

Я тим, хто кричить, хотів би нагадати слова відомого англійського діяча, який говорив про те, можна і варто засуджувати пакт Ріббентропа-Молотова, але якщо німці забирали чужі території, то Сталін повертав свою територію, Сталін повертав територію української держави.

Друге, ви знаєте в мене складається враження, що незабаром "Наша Україна – Народна Самооборона" внесе законопроект, в якому буде пропонувати денонсувати рішення сесії Верховної Ради УРСР від 15 листопада 39-го року про включення Західної України до території української держави. Я бачу, що ви вже готові до цього.

Наступні економічні злободенні питання. Перше питання, вже також рік розглядається проблема, нарешті ми сьогодні ніби-то маємо розглянути законопроект за номером 3459, мова йде про те (автор законопроекту Симоненко), мова йде про те, щоб полегшити ситуацію для тих, хто має позики в банках. Спочатку  півроку цю ситуацію „волинив” комітет Терьохіна, наступних півроку цією проблемою абсолютно не хоче займатися комітет Азарова.

Мова йде про те, щоб ми  заборонили банкам забирати під заставу майно людей до того часу, поки не вийдемо з кризи. Мова йде про те, щоб заборонити переводити курс долара в гривні на сьогоднішній день, а не на той день, коли була підписана ця угода і брали кредити і мова йде про те, щоб під 3 відсотки надавати, 3-5 відсотків надавати кредити для національного виробника.

Два слова я просив би, колеги, що напевно ми в четвер будемо розглядати вето, чергове вето Президента, а не законопроект, який ми проголосували більше, ніж 300 голосів, з приводу того, щоб встановити тимчасово мораторій на ліки. Ви знаєте, що десятирічку за 5 днів виконали аптеки. Ми з  вами прийняли  закон, на превеликий жаль, Президент наклав вето. Я сподіваюся на вашу підтримку.

І на завершення також про політику. Я прочитаю один документ, а ви самі зробіть висновок:  „Центральній виборчій комісії.

До прокурора Черкаської області надійшла з управління  Служби безпеки України в Черкаській  області інформація щодо розповсюдження друкованих матеріалів, передвиборної агітації кандидата на пост Президента  України Симоненка активістами комуністичної партії України в місцях  масового скупчення людей в Черкасах, при цьому, на деяких із цих матеріалів не було  вихідних матеріалів.

Враховуючи, що  окружна комісія ще не створена, просимо врахувати”.

Тобто тут напрошується один висновок: Єжов, Берія і Вішинський в купі, разом взяті. Хто Службі безпеки доручав займатися виборчими  процесами? Абсолютно зрозуміло.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович. Баранов Валерій Олексійович, будь ласка.

 

10:08:34

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые избиратели, коллеги, очень печально, что с 91-го года в Украине не нашлось эффективного лидера и политической силы, способной поменять квадратные колеса нашей телеги. Существующей системе управления кадровой и налоговой политики, уничтожения национальной экономики и бизнеса, самоуправления и централизации власти ресурсов - будущего у  нашей страны нет.

Печально, что большинство кандидатов в президенты этого не понимают и свою программу строят, как обычно, на обмане, обещаниях -  делить и отнимать. Основная беда украинской власти последних поколений – всеуничтожающий популизм. Людей обманывают несбыточными обещаниями  и ради этого рушат экономику и коммунальное хозяйство.

Удивительно  то, что мы до сих пор не определили, что мы строим. Нет цели – значит невозможно достичь ее. Я имею в виду, что часть парламента продолжает строить коммунизм, и для этого устанавливает мораторий, фиксирует цены, раздает льготы. Другая часть пытается строить рыночную экономику и государство европейского типа. Это лебедь, рак и щука – и результат мы имеем на лицо.

Общество стоит опять перед выбором. Из двух тех сил, которые героически боролись с последствиями и не устраняли причины – нам опять нужно выбрать одну, которая не блеснула результатами своих трудов и – это очень печально. Нужно провести слушания по этой проблеме и определиться, куда мы едем  и, как будем менять наши квадратные колеса на круглые. Это решение должно быть зафиксировано соответствующей декларацией.

Я понимаю, что перед выборами модно обещать льготы, раздавать обещания, вклады, бесплатный проезд и многое другое, но практика показала, что у нас выходит только бесплатный пролет.

Приведу пример яркого популизма и его результата. Сегодня стали массово множиться законопроекты установления различных мораториев. Последнее  - решение моратория на стоимость лекарств. Казалось бы – благое дело в защиту наших граждан. Но, если тупо зафиксировать любую цену, то либо предприятия обанкротятся, либо товар исчезнет с прилавка.

Вспомните,  как несколько лет назад наш парламент принял решения о моратории на коммунальные тарифы. Это привело к банкротству коммунальных предприятий и росту стоимости тарифов. Я не к тому, что цены должны быть бесконтрольными – это неправильно, только делается это не через мораторий, а через фиксирования уровня рентабельности этих предприятий. Да и проблема сегодня не в ценах и тарифах, проблема сегодня в доходах. Вот это именно то поля, на котором должно проявить себя и правительство, и оппозиция.

Я уполномочен представлять в Верховной Раде Ассоциацию городов Украины и позиция нашей фракции совпадает с перспективой развития местного самоуправления – децентрализация власти и финансов. Сегодня я империческим путем вывел свой закон, звучит он так: «Величина любви к самоуправлению обратно пропорциональна квадрату времени оставшемуся до выборов». История гласит же наоборот, что как только победивший приходит к власти он делает все для того, чтобы уничтожить самоуправления. И мы не понимаем, что все проблемы плодятся и решаются именно на места и именно власть на местах не имеет ни копейки для решения этих проблем.

Наше самоуправление опять пытаются обобрать. Вспомните Закон о запрете игрального бизнеса лишил орган местного самоуправления 600 миллионов. Правильный закон, но откуда возьмутся деньги для компенсаций. Сегодня есть новый проект Закона об отмене рыночного сбора. То есть сегодня нужно понравиться тем, кто торгует, но отсутствие этих денег в бюджете органов местного самоуправления приведет к тому, что крыши потекут у покупателей! Стране нужна масштабная реформа местного самоуправления и это позиция нашей фракции. Мы настаиваем на том, чтобы было изменено законодательство по выборам депутатов местных советов. Эта партийная система порочна, она разрушила местное самоуправлении и не дает сегодня людям жить и работать на местах. Но вспомните как этот законопроект голосовался, обе мегафракции проголосовали против, тем самым показали, что они говорят одно, а делают совершенно другое.

И последнее. Нами принята реформа жилищно-коммунального хозяйства. Мы с вами в первом чтении приняли Жилищный кодекс и еще нужно принять около десятка законов, которые позволят реализовать программу реформирования жилищно-коммунального хозяйства, которая сама мучается и людей мучает много лет. Но мы каждую неделю планируем повестку дня, в которой совершенно не связанные между собой рассматриваются законопроекты. Давайте возьмем одну проблему, например, жилищно-коммунальное хозяйство, потратим на нее неделю, примем весь комплекс законов и эта проблема начнет решаться. Потом берем другую проблему и рассматриваем весь перечень законов. Иначе у нас получается броуновское движение, а на выходе у нас только грипп, педофилия,  каннибализм и всякая… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна, будь ласка.

 

10:14:03

ГЕРМАН Г.М.

Цими днями спікери „Блоку Юлії Тимошенко” отримали інструкцію говорити, що  Закон про підвищення соціальних стандартів, які ми тут з вами ухвалили, нічого не значить, а він підвищує, мовляв, пенсію всього на 60 копійок, а для Секретаріату Президента на 900 гривень.

Я заявляю на всю Україну, що це абсолютна брехня. Ми з вами прийняли підвищення тільки мінімальних пенсій і мінімальних заробітних плат для бюджетників. Отож кожна людина, яка отримувала мінімальну пенсію має право з 1 листопада цього року отримувати пенсію на 75 гривень більшу і кожен, хто отримував мінімальну заробітну плату в бюджетній сфері має право отримувати зарплату на 400 гривень більше. Така є правда і такий  закон ми прийняли, і кожна людина, якій вже в листопаді не нарахували цих грошей, має право  вимагати це від уряду і має право подати в уряд на суд.

Ви знаєте цинічності цієї влади, яка звикла чорне називати білим і навпаки, немає меж. Але найбільша небезпека тієї жінки, яка рветься до ще більшої влади, до абсолютної влади – є те, що вони на шляху до своїх особистих цілях переступлять і через старика і через дитину. Те, що сталося в Україні з проведенням „Євробачення” абсолютно безпрецедентний факт, коли в державі ми оголосили епідемію, коли ми закрили школи і дитячі садки, і вчора ми прийняли  в Україну  представників  дітей, дітей  з 13 країн світу, і будемо  в час піку епідемії проводити  „Євробачення” дитяче під патронатом  Тимошенко, тому   що це ще один  привід для її піару.

Давайте  поставимо собі питання, нехай Тимошенко відповість, чи є в Україні епідемія? Якщо епідемія в Україні є, значить треба  не допустити масових дитячих заходів із  залученням дітей ще із-за кордону, щоб не розносити заразу. Якщо епідемії немає, і вчора в’їхали діти з 13 країн світу, чому ми вчора не відкрили школи і дитячі садки? А тому, що, шановні колеги, уряд у такий спосіб заощаджує, уряд закрив школи і дитячі садки і на цьому економить на газі, бо Тимошенко  уже пообіцяла МВФ, що після  президентських виборів вона підвищить  ціни на газ для населення. Вона це зробила абсолютно цинічно. А тепер школи позакривала і дитячі садки, щоб зберегти якусь економію  до нового року, щоб  ще якось протягнути, бо вона вже зізналася, що Україна давно живе на гроші МВФ, Україна давно банкрут, давно  нічого не заробляє.

Вчора один колега з БЮТу сказав у прямому ефірі одного з телеканалів: ну, Януковичу добре, при  ньому ж не було кризи. Так, Янукович два рази  був   прем'єр-міністром і два рази  витягував Україну з кризи. Тимошенко два рази  була  прем'єр-міністром  і кожного разу вводила  Україну в глибоку кризу. Ви пам’ятаєте, у 2005 році це були  бензинові, цукрові і такі інші кризи, зараз - нові  кризи. Але найгірше, що вона зробила те, що вона ввела Україну у  такі борги, що багатьом поколінням наших дітей доведеться  ці борги платити.

Нам кажуть, знаєте, ви такі самі, чим ви відрізняєтеся від „Блоку Тимошенко”: і у вас бізнесмени, і там бізнесмени. А я вам скажу, бізнесмени Партії регіонів будують заводи, платять податки і дають робочі місця. Бізнесмени від БЮТу заробляють на людському горі, на епідемії і полюють на людей, вбивають людей по своїх маєтках. А члени цієї коаліції, які очолюють сьогодні правоохоронні органи, замість того, щоб ловити Лозинського і привести його до суду за те, що він полював на людей, вони займаються вишукуванням компроматів проти найбільш популярних політиків в Україні. І фальсифікують ті компромати. Мало того, вони ще й…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Ганно Миколаївно.

 

ГЕРМАН Г.М. Вони ще й приносять ті компромати нам і пропонують їх продати нам за великі гроші. Ось чим займається ця цинічна влада, ось чому цю владу, яка зараз є, більше ніколи до руля держави не можна допустити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кожем’якін Андрій Анатолійович.

 

10:19:42

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні виборці, колеги! Розпочну свій виступ з констатації сумного факту. Після вчорашньої Погоджувальної ради виникло переконання, що на парламент вже можна вішати табличку „Все ушли на фронт”. Але не на фронт боротьби з грипом чи кризою, чи за добробут українського населення, а на виборчий фрон, на фронт по боротьбі з українським народом. І в першу чергу боротьби з пенсіонерами та малозахищеним населенням. Вчорашні вимоги Партії регіонів щодо розгляду питань на цьому пленарному тижні чітко продемонстрували: Партія регіонів зняла з себе будь-яку відповідальність за те, що відбувається в державі і повністю зайнялася самопіаром, виборчою кампанією і відверто популістською демагогією. Партія регіонів всім тим, хто їм підспівує, абсолютно байдуже, як країна бореться з грипом, як наповнюється бюджет, як виплачуються пенсії, зарплати вчителям, медикам. На словах усі турбуються про народ і його добробут, а насправді парламент перетворюють на безкоштовну трибуну для виголошення виборчих гасел та спроб дестабілізації ситуації в країні. Навіть розгляд Державного бюджету України 2010 рік ви намагаєтесь перетворити на суто політичний інструмент виборчої кампанії. Ви вимагаєте його розглянути вже на цьому тижні.

Шановні колеги, до бюджетного комітету надійшло більше тисячі пропозицій, їх ціна – це додаткові витрати на суму 157 мільярдів гривень. Якщо вам байдуже, як  буде країна жити  наступний рік, то дайте можливість іншим ретельно попрацювати над тим, щоб Державний бюджет був реальним, діючим фінансовим документом держави.

Наступне питання, завдяки якому  наші опоненти сподіваються отримати  підтримку виборців –це вступ в дію Закону „Про соціальні стандарти”. Чим цинічніші справжні наміри окремих політиків, тим палкіше гасла і виступи. Приймаючи цей закон, Партія регіонів намагається  організувати соціальний вибух в державі під розповідями про турботи  за мільйони пенсіонерів,  приховується чіткий цинічний і  жахливий за своїми масштабами план – викликати в Україні небувалий вибух інфляції. На 60 копійок піднявши пенсії для  простих людей, ви на тисячу гривень підняли пенсії для  себе.

А що стосується підняття  заробітних плат, то варто спитати у лідерів фракції Партії регіонів, у якій перебуває майже 80 відсотків  власників величезних підприємств країни, чи підвищили вони заробітну плату,  інші соціальні виплати  і допомоги своїм працівникам після того,  як Закон  „Про підвищення соціальних стандартів” був  підписаний  паном Ющенко? Якщо хтось думає, що підвищили,  то я хочу вас поінформувати,  жоден працівник приватних підприємств, власником яких  є представники Партії регіонів не отримав більші зарплати.

З цього випливає лише один висновок. Усі  ваші гучні заяви про турботу – це  виборчий фарс і піар. У кожному виступі, у кожному слові представників закладена подвійна, а то і потрійна, мораль. Виникає питання: „Чому ви з таким завзяттям не вимагаєте від нашого діючого Президента  Ющенка підписати  закон про виділення  1 мільярда гривень  Міністерству охорони здоров’я на боротьбу  з грипом?” Адже ви прекрасно розумієте, що кожен день  зволікання з виділення цих коштів – це життя людей. Відповідь тут проста і очевидна – Партія  регіонів з Президентом Ющенком в бессилій люті об’єдналися проти Тимошенко та уряду.

Не треба бути аналітиком, щоб побачити, що Президент Ющенко без застережень підписує все,  що є у виборчій програмі Партії регіонів. В той же час на виділення коштів на боротьбу з епідемією, яка вже забрала сотні життів, накладене вето. Водночас закон, який загрожує повністю  розбалансувати фінансову стабільність України, підписаний без застережень. Мало того, своїм указом Ющенко зупинив дію Постанови    Кабміну щодо забезпечення лікарень необхідним медичним обладнанням. Що це як не геноцид українського народу в угоду своїм політичним примарам? Але й цього, виявляється, мало. Партія регіонів об`єдналася з Президентом, щоб повалити уряд та зірвати соціально-економічну ситуацію напередодні виборів. Колись непримиренні вороги тепер об`єдналися  в єдиний антитимошенківський фронт. Але всі ваші  зусилля і боротьба спрямовані не проти уряду, ви ведете запеклі бойові дії проти всього українського народу.

На закінчення я хочу  звернути увагу усіх колег. Парламент – це не  місце ведення війни проти власного народу, війни, за якою ви хочете приховати єднання Януковича і Ющенка в підступній боротьбі за владу та самозбереження. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мартиненко Микола Володимирович.

 

10:24:51

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую. Шановний  головуючий! Шановні колеги! Україна вже рік живе в економічній кризі, яка охопила весь світ. Провідні вітчизняні економісти проаналізували  здобутки, прорахунки та завдання, що стоять перед нашої державою. Отже, що  зроблено в економіці і що влада може  записати собі в плюси? Попереджено фінансовий крах країни; завершено перший етап рекапіталізації  проблемних банків; проведені успішні переговори з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком, в час кризи Україна отримала більше 10 мільярдів доларів найдешевших у світі кредитів, це зміцнило довіру іноземних інвесторів і полегшило рефінансування короткострокових зовнішніх боргів; збережено високий рівень фіскальної дисципліни та повний об`єм виплат у соціальній сфері; не допущено розвалу внутрішніх джерел фінансування; досягнуто поступове зменшення дефіциту  платіжного балансу попри значні втрати на зовнішніх ринках. Все це фахівці відносять до результатів роботи уряду. Його є, за що критикувати, але саме Кабінет Міністрів тримає українську економіку на плаву у період подвійної кризи: економічної та передвиборчої. І ще невідомо, яка з них дає більше негативу.

Тепер про втрати. Напевно, найгіршим результатом тут стала втрата довіри і громадян, і бізнесу до держави, особливо до національної валюти після невнятної політики Нацбанку з курсом гривні. За рахунок захмарної облікової ставки реальну економіку позбавили кредитних ресурсів. Не були виконані плани приватизації. Це негативно вплинуло як на фінансування Державного бюджету, так і залучення інвестицій, які могли б стати джерелом розвитку та зайнятості.

Створюються передумови для закриття підприємств, зростання безробіття та розкручування інфляції через ухвалення нереального Закону про так зване підвищення соціальних стандартів. Він загрожує обвалом нашої фінансової системи. МВФ зупинив кредитування України, світ дивиться на нас як на непередбачувану та нестабільну державу.

Я не ставлю за мету тут когось критикувати. Не хочу нагадувати, але за курс гривні відповідає Національний банк, а парламент не може зняти його голову без Президена; що опозиція свідомо протягла безвідповідальне рішення про підвищення мінімальних зарплат, від якого буде тільки гірше людям і економіці загалом; що не припустимо у боротьбі за владу діяти за старим принципом: ми боротимемося за мир так, що каменя на камені не залишиться.

Наша держава перебуває в занадто тяжкому становищі, аби політики і після виборів продовжували таку боротьбу. Щоб утримати Україну на краю прірви, потрібні спільні зусилля всіх політичних сил. Політична консолідація безальтернативна, хто б не став Президентом. І спільні дії по виведенню держави з кризи теж безальтернативні.

Інші країни давно пройшли цей шлях. Нам теж після виборів доведеться накласти трирічний мораторій на всі питання, які роз’єднують суспільство, і до роботи. В економіці пріоритетом для нової влади має стати відновлення довіри до макроекономічної політики в країні, відновлення довіри інвесторів і підприємців. Тут необхідна комплексна антикризова стратегія.

Назву тільки деякі економічні завдання на післявиборчий період. Забезпечення купівельної спроможності національної валюти, створення привабливих умов для іноземних інвесторів. Потрібно розконсервувати приватизаційні процеси. Перейти від фіскальної спрямованості податкової системи до стимулюючої. Люди чекають того, щоб влада, нарешті, почала діяти як єдине ціле. Потрібен уряд національної згоди – професійний та ефективний. Одразу після виборів його мають сформувати новий Президент, Голова Верховної Ради та лідери всіх без винятку фракцій, і зробити це за кілька днів.

Не можна продовжувати тактику випаленої землі. Ця земля – Україна, і нам всім разом тут жити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Миколо Володимировичу.

Право на репліку має народний депутат Яворівський Володимир Олександрович.

 

10:29:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Я хочу звернутися до пана Мартинюка з приводу його виступу.

Я хочу сказати, Адаме Івановичу, що рішення приймав не Володимир Яворівський особисто, а це було колегіальне рішення комітету. По-перше.

А, по-друге, Адаме Івановичу, якби справді відбув тільки вересень 39 року, коли об’єдналася Східна і Західна Україна, ми вели б з вами зовсім іншу розмову. Але я це кажу як східняк, із Південної, власне кажучи, України.

Через те чому я так голосував, я поясню. Якби після 39 року не було б поголовних арештів української інтелігенції в Галичині, якби не було фактично винищено весь світ Галичини і якби тоді, коли німці вступили в Галичину і відкрили тюрми, звідти не потекли потоки крові людської, тоді ми могли б це свято, цей „золотий вересень”, як його колись називали, могли б святкувати. Сьогодні його святкувати, я переконаний, аморально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я маю проінформувати вас про кілька рішень учорашньої Погоджувальної ради України, Погоджувальної ради Верховної Ради  України.

Ми, розглядаючи вчора питання, які запропоновані на поточний тиждень, на Погоджувальній раді ухвалили два рішення, які    стосуються фіксації часу розгляду питань. Перше – це стосується розгляду питання програми соціально-економічного розвитку і проекту Державного бюджету 2010 року, які мають розглядатися першими в четвер незалежно від просування інших питань. І друге питання – це, в цей же день, розгляд  двох проектів законів про внесення змін до Закону „Про Державний реєстр виборців” і «Про вибори Президента України», які мають розглядатися відразу після завершення розгляду питання призначення і звільнення суддів.

Для того, щоб у нас не виникало жодних питань стосовно переходу від  одного питання до іншого, я зараз хочу визначеності сесійного залу з цих питань, щоб ми більше не повертались до того, коли ці питання будуть ставитися на розгляд.

Я ставлю на голосування пропозицію, внесену Погоджувальною радою України, про розгляд в четвер першим питанням Програми соціально-економічного розвитку України на наступний рік. І другим  питанням - проект Державного бюджету України на 2010 рік. Це пропозиція Погоджувальної ради. Прошу, будь ласка, визначатись.

 

10:32:24

За-316

Рішення прийнято.

Тобто в четвер ми розпочнемо з розгляду цих двох питань. Після  розгляду питання призначення і звільнення суддів, яке розпочнеться о 12 годині 30 хвилин, запропоновано розгляд двох проектів законів, які я назвав, про внесення змін до Закону „Про Державний реєстр виборців” і про внесення змін до Закону „Про вибори Президента України”. Я ставлю на голосування цю пропозицію Погоджувальної ради, прошу визначатись.

 

10:33:05

За-317

Рішення прийнято.

Тобто після завершення питання призначення і обрання суддів ми будемо розглядати два питання, які будуть стосуватись виборчої кампанії.

І третя позиція. Я інформацію, шановні колеги, що 9 листопада внесена пропозиція 150 народних депутатів України про відкликання з посади Першого заступника Голови Верховної Ради України. Відповідно до частини четвертої, статті 76 Регламенту Верховної Ради України, я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії питання про відкликання Першого заступника Голови Верховної Ради України. Прошу визначатися.

 

10:34:01

За-177

Рішення не прийнято.

Питання не включається до порядку денного сесії. По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" - 148, "Наша Україна - Народна Самооборона" - 29, комуністів – 0, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0.

Будь ласка, з порядку сьогоднішньої роботи, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

10:34:37

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Олександре Володимировичу, в мене до вас прохання прокоментувати наступну інформацію. Сьогодні нам на фракції повідомлено про те, що Литвин не буде головувати на засіданні Верховної Ради і правова основа такої поведінки – це його заява на час виборчої кампанії. Я хотів би, щоб ви нас, депутатів і всіх виборців поінформували чи це є так, чи написана заява на відпустку і що Литвин не буде головувати на засіданнях до виборів Президента. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович. Я інформую вас, те що вчора на Погоджувальній раді Володимир Михайлович зробив заяву, що до завершення виборчої кампанії він не буде головувати на пленарних засіданнях і під час ведення пленарних засідань він буде знаходитись у відпустці. Заяви я особисто не бачив.

Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на сьогодні.

Оголошується до розгляду питання про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого 5 листопада 2009 року Закону "Про внесення змін до деяких законів України" щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання.

Шановні колеги, ви маєте пропозицію, внесену Головою Верховної Ради України і яка опрацьовувалась Головним юридичним Управлінням і правовим комітетом парламенту.

Є питання щодо редакційного уточнення, ухваленого нами закону? Немає питань? Можемо голосувати? А, є питання.

Будь ласка, Мартинюк Адам Іванович.

 

10:36:28

МАРТИНЮК А.І.  

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Ми, з одного боку, діємо відповідно до Регламенту, що вносимо ці неузгодженості, це передбачає Регламент.

Але мені здається, ми вже зловживаємо цим положенням, ми практично кожен пленарний тиждень розпочинаємо з подібної   процедури. Тому я просив би, давайте ми звернемося до  голів комітетів, до тих, хто готує законопроекти до другого читання, щоб все-таки вони більше прислухалися до зауважень юридичного управління, щоб усі ці проблеми врегульовували до моменту приходу законопроекту до сесійної зали. Якщо  не можуть врахувати до сесійної зали, то коли доповідач від комітету доповідає  законопроект в другому читанні, він може все-таки з голосу послатися на ті, чи інші пропозиції юридичного управління, щоб ми в ході озгляду питання все це вирішували. Тому що ми витрачаємо зайвий час і робимо зайву роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас підтримую, Адам Іванович, в цьому і  я думаю, що голови комітетів дослухаються.

А по суті, будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович.

 

10:37:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу, і вашу, шановний Олександре Володимировичу, на те, що те. що зараз нам пропонується, це фактично повторне друге читання законопроекту, це не просто якісь неузгодженості, це я хочу навести вам приклади.

Статтю 43 пропонується викласти в такій редакції,  і    змінюється редакція статті зовсім. Частину другої статті 45 викласти в такій редакції: „Конституційний Суд постановляє ухвалою...” і так далі. Там, де важливо кожне слово. І розглядати отак просто, що це нібито текст неузгодженостей – абсолютно неможливо, абсолютно неможливо.

І я погоджуюся, і я неодноразово говорив, що та низька якість, неврахування експертних заключень, абсолютне нереагування на те, що пише Головне юридичне управління, призводить до того, що ми штампуємо брак.

Цей закон так розглядати не можна. Це фактично повторне друге читання, де мають бути пропозиції на ці пропозиції, а ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні колеги, я запрошую на трибуну Володимира Пилиповича Пилипенка. Оскільки у народного депутата виникли сумніви щодо редакційних уточнень, які запропоновані профільним комітетом і Головний юридичним управлінням. Прошу, будь ласка.

 

10:39:32

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні народні депутати, 5 листопада 2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про внесення змін до деяких законів”, який направлений на вдосконалення правового врегулювання діяльності Конституційного Суду України шляхом внесення відповідних змін до законів України про  Конституційний Суд та про Кабінет Міністрів.

Аналіз тексту прийнятого закону свідчить про те, що окремі його положення містять внутрішні неузгодженості та при їх викладі не було додержано термінології Конституції України. Тому, зважаючи на ініціативу Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради, є пропозиція усунути неузгодженості та неточності в окремих положення прийнятого закону.

Олександр Володимирович, я б хотів по кожній пропозиції на голосування....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність по кожному уточненню окремо визначатись? Чи можемо визначатися в цілому по пропозиції, внесеною Головою Верховної Ради на підставі роботи Комітету з питань правової політики і Головного юридичного управління? Є необхідність по кожному?

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Немає.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є. Як немає? Міняється закон.

 

 ПИЛИПЕНКО В.П. Він не міняється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування процедурну пропозицію. Чи можемо ми зараз визначитися щодо редакції, запропонованої  Головою Верховної Ради на підставі подання Головного юридичного управління і профільного комітету? Прошу, будь ласка, визначатися.

 

10:41:07

За-321

Рішення прийнято.

Шановні колеги, на вас розгляд ставиться пропозиція про усунення неузгодженостей в прийнятому нами законі (реєстраційний номер 4817), який передбачає уточнення окремих позицій. Прошу, будь ласка, визначатись щодо пропозицій Голови Верховної Ради України.

 

10:41:44

За-331

Рішення прийнято.

Уточнення внесені. Дякую, Володимир Пилипович.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії). Доповідає Володимир Романович Мойсик. Прошу.

 

10:42:15

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Верховною Радою України 22 жовтня цього року прийнятий в першому проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії). Зазначу, що майже у повному складі більше ніж 400 народних депутатів України парламент підтримав зазначений законопроект.

Враховуючи значний суспільний резонанс цього законопроекту, Верховна Рада України доручила нашому комітету підготувати цей законопроект до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою, тобто за 7 днів, а також одночасно із цим законопроектом подати на розгляд Верховної Ради України для розгляду у другому читанні проект закону нашого колеги Геннадія Москаля з аналогічної тематики.

Слід зазначити, що під час обговорення на засіданні комітету  таблиці поправок до зазначеного законопроекту за авторством Геннадія Москаля для надання експертного висновку законопроект було направлено до Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.

Національна комісія, а також і наш комітет, віддали перевагу законопроекту під номером 3271 за авторством колег Унгуряна, Єфремова,   Уколова і інших і вирішив рекомендувати його прийняти у другому читанні. Якщо цей законопроект буде ухвалено, то відповідно до статті 95 Регламенту Верховної Ради України підлягає зняттю з розгляду законопроект під номером 1340 за авторством колеги Геннадія Москаля.

А тепер щодо цього законопроекту, який я доповідаю. До нього  надійшло 10 поправок, 9 з них враховано або повністю, або редакційно. Після цього, коли термін подачі поправок закінчився, ще двічі наші колеги  подавали свої пропозиції, які також комітетом враховано.

Шановний Олександре Володимировичу, я прошу ставити на голосування або закон, або кожну окрему поправку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Романовичу.

Шановні колеги, тут  у нас внесено було небагато поправок до цього закону. Чи народні депутати України, чиї поправки враховані редакційно заперечують проти редакції, яка запропонована профільним комітетом? Ті хто внесли поправки і вони враховані в іншій редакції.

Заперечуєте проти цієї редакції? Ні, немає.

Тоді інше питання. До яких поправок, які комітет рекомендує врахувати є застереження? Прошу, будь ласка, Ксенія Михайлівна Ляпіна. 

 

10:45:16

ЛЯПІНА К.М.

Ляпіна, група „За Україну!”.

Я хочу звернути увагу колег на поправку номер 3 народного депутата Швеця. Вона дуже велика, а в ній є друга частина, де вносяться зміни до Закону про телекомунікації. Другий абзац цієї частини доповнює статтю 39 Закону про телекомунікації.  Це доповнення, шановні,  до порнографії не має жодного відношення. Мова іде про те, що оператори, провайдери телекомунікацій обмежують доступ своїх абонентів до ресурсів, через  які здійснюється розповсюдження, вслухайтесь,  незаконного  інформаційного повідомлення контенту, ні слова про порнографію. 

Вибачте, у нас  вже були рішення суду, коли забороняли  критикувати уряд. Ви такого прагнете досягти результату? Я наполягаю, або ми  цю поправку  відкидаємо, або ми туди вносимо чітку формулировку, що  це не якесь там  інформаційне наповнення незаконне, а мова іде про дитячу порнографію. Що якщо, дійсно, здійснюється розповсюдження дитячої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон, народний депутат  Ляпіна.

 

10:46:30

ЛЯПІНА К.М. Якщо здійснюється, дійсно, розповсюдження через відповідний ресурс дитячої порнографії, а не незаконного інформаційного наповнення контенту, то тоді, дійсно, має бути обмеження. Або ми відкидаємо цю поправку, або голосуємо в іншій редакції з чітким формулюванням про дитячу порнографію.

 

МОЙСИК В.Р.  Шановна  Ксенія Михайлівна, відкидати цю поправку непотрібно, але  наступним пунктом іде мова про те, що  перелік  таких даних і порядок їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів  України  відповідно до закону. Але звісно у формулюванні цієї частини, про яку ви кажете,  малося на увазі про дані, які містять обіг продукції…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

МОЙСИК В.Р.  Ну це є зміст закону, це є ідеологія його, тут не може іти мова про інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  ви почули аргументацію Ксенії Михайлівни Ляпіної, почули аргументацію голови комітету.

 

МОЙСИК В.Р. Олександре Володимировичу,  дозвольте хвилинку.

Можна слова, я тут навіть дописав, їх можна додати, але  із змісту закону випливає, що йдеться про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  є пропозиція  народного  депутата  Ляпіної не враховувати цю поправку.

Поправка номер 3 народного депутата  Швеця ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

10:48:08

За-168

Рішення не прийнято.

Поправка не підтримується.

По яких поправках у народних депутатів ще є застереження?

 

МОЙСИК В.Р. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше застережень. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у другому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, реєстраційний номер 3271. Прошу визначатися.

 

10:48:52

За-367

Рішення прийнято.

Володимир Романович, тепер у мене до вас питання. В зв’язку з тим, що одна поправка, яку ви говорили, що вона точно відповідає і вона є потрібною для закону. Чи без неї ми можемо зараз ухвалювати рішення про ухвалення в цілому? Чи потрібно доопрацювання на третьому читанні?

 

МОЙСИК В.Р. Я думаю, що треба доопрацьовувати закон. Бо це істотна поправка. Або додати слова, які наполягає Ксенія Михайлівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є необхідність доопрацювання?

 

МОЙСИК В.Р. Я думаю, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень? Ми відправляємо тоді на доопрацювання, відповідно до регламенту, на третє читання проект закону з тим, щоб визначились щодо окремих положень, які були присутні в поправці номер 3. Нема заперечень? Відправляєм на третє читання. Будь ласка, дякую. Сідайте.

Оголошується до розгляду Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, реєстраційний номер 1340, (щодо захисту суспільної моралі). Будь ласка, Володимир Романович.

 

10:50:06

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!” Шановний Олександре Володимировичу! Я наголошую ще раз, що ці два закони тісно пов’язані. І Верховна Рада України зобов’язала нас розглянути їх одночасно. Тобто, якщо пройде цей закон, який ми перенесли у третьому читанні, то предмет регулювання закону Геннадія Москаля є таким самим. Тобто комітет висловився за те, щоб їх слухати в залі одночасно. Перенести зараз, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перенести розгляд чи ми можем розглянути окремі поправки і потім направити так само, як?

 

МОЙСИК В.Р. Якраз не можем, бо ми пов’язані з третім читанням в попередньому законові нашому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень, щоб ми перенесли розгляд цього питання після ухвалення в цілому попереднього закону. Є заперечення? Є заперечення.

Будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

 

10:50:53

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

В мене не стільки заперечення, як пропозиція. Виходячи з того, і я звертаюсь  до доповідача, в основному до представників комітету, виходячи з того, що це законопроекти одної тематики і теми, якщо ми перший законопроект відправляєм ще на третє читання, чи не могли б врахувати таким чином, щоб у  третьому читанні ми цих  два закони прийняли, як один закон, бо все одно це зміни до законодавчих актів, які стосуються цієї проблеми.

Тому просили б і давайте дамо протокольне доручення  комітету – із  двох  зробити один закон, і ми зекономимо і папір у тому числі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович, а як ми це можемо зробити вже  процедурно-регламенто, один ухвалений у другому читанні, другий у першому читанні?

 

МОЙСИК В.Р. Олександр Володимирович, шановні колеги, може бути протокольне доручення, може бути...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович, будь ласка, працюйте у комітеті, готуйтесь до третього читання і потім будем розглядати цей проект. Прошу сідати.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу (реєстраційний номер 2365). Доповідає народний депутат  Гудима. Прошу.

 

10:52:21

ГУДИМА О.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Верховна Рада України на своєму засіданні 18.03.09 року прийняла за основу і в першому читанні  проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку  з ратифікацією поправки  до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу (реєстраційний номер 2365) і доручила Комітету з питань  ПЕК доопрацювати його до другого читання.

Комітет розглянув, доопрацював 22 пропозиції, які всі враховані. На ваш розгляд внесений доопрацьований до другого читання у відповідності з Регламентом та Законом України про внесення змін до деяких законів у зв’язку з ратифікацією поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу (реєстраційний номер 2365)  у вигляді порівняльної таблиці.

В зв`язку з тим, що всі поправки комітетом враховані комітет пропонує Верховній Раді прийняти зазначений проект закону в другому читанні та в цілому. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А що ви скажете з приводу зауважень Головного юридичного управління?

 

ГУДИМА О.М. Комітет розглянув зауваження Головного юридичного управління. В цих зауваженнях, на думку комітету, не дуже чітко висловлені самі зауваження, і коли мова йде про державну експертизу фізичного захисту, вона є обов`язковою частиною державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, що проводиться відповідно до законодавства України, і є два випадки. У випадку, коли  державна експертиза  фізичного захисту є частиною державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки фінансування її здійснюється у відповідності до Закону… до статті 40 Закону про використання  ядерної енергії за рахунок замовника. У випадку, коли державна експертиза  фізичного захисту проводиться окремо, її проводить спеціальний уповноважений державою центральний орган виконавчої влади у сфері державного регулювання і тоді фінансування здійснюється відповідно до Закону  про джерела фінансування органів державної влади в межах бюджетних коштів, виділених на її утримання.

Висновок комітету, що  законопроект в другому читанні не потребує враховувати зауваження  Головного юридичного управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні колеги, всі пропозиції, які внесені народними депутатами  України, комітет рекомендує врахувати. Чи є у народних депутатів зауваження чи  застереження проти тих пропозицій, які внесені  народними депутатами і рекомендуються комітетом  для врахування?  Немає. Таким чином, я ставлю на голосування про  прийняття в другому читанні і в цілому  проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу (реєстраційний номер 2365).

Прошу визначатися.

 

10:55:57

За-340

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (повторне друге читання), реєстраційний номер 2462. Доповідає Сергій Анатолійович Терьохін.

 

10:56:27

ТЕРЬОХІН С.А.

Доброго дня, шановні колеги! Комітет з питань податкової та митної політики 16 червня цього року розглянув проект Закону про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Нагадую, що зазначений проект вже розглядався Верховною Радою в другому читанні, але не набрав необхідної кількості голосів і був направлений відповідно до постанови на повторне друге читання.

До вашого розгляду надана порівняльна таблиця, в якій враховано зауваження стосовно набрання чинності закону, тобто не з 1 січня 2009 року, а з 1 січня наступного року. Крім того, для стенограми хочу сказати, що у порівняльній таблиці враховано пропозицію народного депутата України Семиноги, згідно з якою доповнюється об’єкт оподаткування, а саме: державне мито буде сплачуватися не лише за державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а й за його перереєстрацію. Але Юридичним управлінням Верховної Ради зроблено зауваження стосовно того, що потрібно виключити слова „та перереєстрації”, оскільки у цивільному законодавстві відсутній такий механізм, як перереєстрація права.

Тому з урахуванням Юридичного управління щодо виключення „та перереєстрації” комітет пропонує прийняти цей закон в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на повторне друге читання запропоновано ряд поправок, і частину з них комітетом рекомендується відхилити.

Народний депутат Кармазін, поправка номер 2. Наполягаєте на своїй поправці? Ні, не наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поправка номер 3 народного депутата Кармазіна. Наполягаєте? Не наполягає.

Народний депутат Кармазін, наступна поправка на 3 сторінці, наполягає? Не наполягає.

Народний депутат Семинога наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

Народний депутат Кармазін, дві останні поправки, наполягаєте на них? Наполягає. Мікрофон депутата Кармазіна.

 

10:58:42

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, в законі пропонується, щоб закон набрав чинності з 1 січня 2009 року. Я пропоную, щоб цей закон, щоб ми записали, що він набирає чинності з дня опублікування. Він можете вводитися з 1 січня. Треба, щоб люди готові були до того, яке вони будуть платити мито. Ми ж не можемо так підходити до цього.

Щодо другої поправки, то вона стосується того, що Кабінету Міністрів забезпечити (тоді писалося до вересня, вже вересень пройшов, треба написати до якого грудня) забезпечити введення в дію державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень і передачу комунальними підприємствами Бюро технічної інвентаризації місцевим органам державної реєстрації прав інформації щодо об’єктів нерухомості. Це треба робити колись цю підготовчу роботу.

Я не розумію, чому ми не можемо записати доручення Кабінету Міністрів, щоб він здійснив ці дії, тільки уже поміняти…

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні колеги, я вам нагадую, що це є закон з питань оподаткування відповідно до Бюджетного кодексу і Закону про систему оподаткування. Будь-які зміни мають набирати чинності з нового бюджетного року. Тобто виходячи з цієї логіки, комітет і запропонував з 1 січня наступного бюджетного року ввести цей закон.

Стосовно другої правки я шановному депутату Кармазіну нагадую, що є такий закон 2536, який відповідає, якраз стосується питань щодо відчуження об’єктів нерухомого майна і ведення реєстру. Тобто ваша правка слушна, але вона не є предметом відносин цього закону.

Я вам просто раджу  звернути увагу на закон номер… проект 2536 і  перенести цю правку туди, це буде логічно, там  всі питання по Державному реєстру і реєстрація прав нерухомого майна визначені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. У мене до вас буде прохання  на наступний раз,  коли комітет готує таблиці, ставити номери поправок, щоб було зручніше орієнтуватись, бо так… Я вже їх пронумерував і хочу сказати, що у нас є застереження по поправці номер 8 і номер 9, які внесені народним депутатом Кармазіним. Сергій Анатолійович, ви наполягаєте на голосуванні по цим поправкам?

Не наполягає. Таким чином я ставлю на голосування про ухвалення в другому читанні і в цілому, як закон, проект закону про внесення  змін до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (реєстраційний номер 2462).

 

ТЕРЬОХІН С.А. Просимо підтримати.

 

11:01:49

За-180

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди. Доповідає -  Володимир Пилипович Пилипенко. Прошу, будь ласка.

 

11:02:18

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради  України з питань правової політики на своєму засіданні 25 червня 2009 року розглянув порівняльну таблицю до проекту Закону України  „Про внесення змін до Цивільного кодексу України” (щодо відшкодування моральної шкоди). Реєстраційний номер законопроекту 4332, внесений народними депутатами України Портновим та Лавриновичем.

Законопроект спрямований на вдосконалення порядку визначення моральної шкоди. З цією метою передбачається внесення змін до 23 статті Цивільного кодексу України, якою пропонується встановити, що приниження честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної, або юридичної особи може відбуватись також шляхом поширення недостовірної інформації. Крім того до числа  обставин, які впливають на розмір моральної шкоди законопроектом пропонується віднести характер правопорушення, статус особи, якій завдана така шкода, характер та спосіб поширення недостовірної інформації, матеріальне становище  особи, яка нанесла таку шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.

Під час доопрацювання зазначеного законопроекту та підготовки його до другого читання до комітету надійшло одинадцять пропозицій, повністю з яких враховано дві та відхилено дев’ять пропозицій, поправок суб’єктів законодавчої ініціативи.

За результатами розгляду законопроекту на своєму засіданні Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо відшкодування моральної шкоди) (реєстраційний номер 4332), поданий народними депутатами України Портновим та Лавриновичем, прийняти в другому читанні та в цілому як закон. Прошу вас підтримати висновок комітету. Дякую. Зараз по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, в нас тут є низка поправок, які комітет рекомендує врахувати і які пропонує відхилити. Я думаю, що в нас буде оперативно, якщо ми пройдемо по всіх поправках. Перша поправка Юрія Анатолійовича Кармазіна комітет рекомендує врахувати. Є заперечення? Немає.

Поправка номер 2. Народного депутата Левцуна. Комітет пропонує відхилити. Народний депутат наполягає на своїй поправці? Не наполягає.

Поправка номер 3. Народного депутата Писаренко. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення? Немає заперечень.

Поправка номер 4. Народного депутата Кармазіна. Юрій Анатолійович наполягає на своїй поправці? Наполягає. Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

 

11:04:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ви подивилися уважно на цей пункт 4, де записано, доповнили словами. в тому числі, шляхом поширення недостовірної інформації. Я пропоную її викласти в такій редакції: „У приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, яких фізична або юридична особи зазнали у зв’язку із поширенням завідома неправдивих відомостей”. Тобто я покращую закон, я не розумію логіку комітету, що він відхилив цю поправку. Поясніть мені, будь ласка, яка логіка.

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Я дякую за те, що ви намагаєтесь покращити закон, але рішення комітету прийняте колегіально, ми рекомендуємо відхилити її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 4, народного депутата Кармазіна ставиться на голосування, прошу визначатися.

 

11:05:51

За-28

Поправка не підтримана.

Поправка номер 5 народного  депутата Левцуна. Наполягає народний депутат?  Ні.

Поправка  номер 6 народного депутата Кармазіна. Наполягаєте, Юрій Анатолійович? Мікрофон  депутата Кармазіна.

 

11:06:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, мова йде про те, як відшкодовується моральна шкода і дуже важливо, що я пропоную трішечки іншу редакцію викласти і вслухайтесь, будь ласка, в неї: „Розмір грошового відшкодування, моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, статусу особи, якій завдана  така шкода, характеру та способу поширення за відомо неправдивих відомостей, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення”.

Тобто в тій статті, яка  врахована, в тій статті, в редакції, яка є, немає характеру та способу поширення за відомо неправдивих відомостей, там написана недостовірна інформація.

Я вважаю, що така редакція є краща, вона випливає з судової   практики і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

11:07:22

КАРМАЗІН Ю.А. 

Я вважаю, що також тут продовження: „При визначенні розміру відшкодування враховуються  вимоги розумності і справедливості, а також матеріальний стан особи, яка нанесла таку шкоду”. Ця частина  врахована, ця частина існує в статті, просто інша редакція у мене зараз, вона більше випливає з того, що в судовій практиці відбувається, воно ж враховуються такі речі. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Володимир Пилипович.

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую.   Справа в тому, Юрій Анатолійович, от ми щойно голосували усунення неточностей і неузгодженостей в попередньому законопроекті  і в даному випадку у нас по тексту і по Цивільному кодексу є поняття юридичних термінів «недостовірної інформації». Я боюся, що ми саме з цих питань і відхилили цю поправку, оскільки потім – ми б голосували неузгодженості до цього закону, який би він не вписувався в термінологію, яка є у нас в Цивільному законодавстві.

Я цілком погоджуюся з вами, що це теж є об’єктом правової охорони, але у нас по тексті є «недостовірна інформація» і саме так, на нашу думку, має звучати редакція статті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 6 народного депутата Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Там «недостовірна інформація».

 

11:08:51

За-21

Поправка не підтримується.

Поправка номер 7 народного депутата Шишкіної, наполягаєте на своїй поправці? Ні, не наполягаєте. Так, так, Шишкіної.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Не наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 8 народного депутата Писаренка. Наполягає народний депутат на поправці? Не наполягає.

Поправка номер 9 народного депутата Левцуна. Він також не наполягає.

Поправка номер 10 народного депутата Писаренка. Він згоден з комітетом.

Поправка номер 11 народного депутата Левцуна. Він згоден з комітетом.

Таким чином ми розглянули всі поправки, які комітет рекомендував відхилити. Що стосується тепер і, які рекомендовані були до врахування.

Що стосується тепер Головного юридичного управління. Будь ласка, точка зору профільного комітету.

 

ПИЛИПЕНКО В.П. Шановні колеги, ми пропонуємо законопроект прийняти у другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в другому читанні і в цілому проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо відшкодування моральної шкоди) (реєстраційний номер 4332).

Прошу визначатися.

 

11:10:25

За-281

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (реєстраційний номер 3011), доповідає Ксенія Михайлівна Ляпіна.

 

11:11:01

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Це повторне друге читання. Після невдалого другого читання ми створили робочу групу і це той випадок, коли фактично в робочій групі ми дійшли згоди як з представниками уряду, так з представниками опозиції, а саме з народним депутатом Воропаєвим і, як на наш погляд, ми зробили збалансований закон, який, власне, допоможе головній меті, тобто протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Ряд поправок враховано, ряд ні. Просимо голосувати в другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ксенія Михайлівна. Шановні колеги, тут ми маємо значну кількість поправок. Будь ласка, хто з народних депутатів України чиї поправки комітет рекомендує не враховувати, тобто пропонує відхилити наполягає на їх розгляді. Прошу, будь ласка, підніміть руку. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка, яка поправка?

 

11:12:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановна Ксенія Михайлівна, я запропонував в шостій поправці, в шостій поправці запропонував доповнити статтю 30 частиною третьою такого змісту, я звертаю увагу всіх народних депутатів, це надзвичайно важливо, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до справи або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у господарському процесі для подання висновків є обов’язковою у випадках встановлених законом або якщо суд визнає це за необхідне, оскільки згідно з статтею 7 Закону України „Про судову експертизу” судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи також у випадках і на умовах визначених цим законом судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Я звертаю вашу увагу, що іноді судами приймаються рішення, які входять до компетенції органів місцевого самоврядування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ксенія Михайлівна, ваш аргумент.

 

ЛЯПІНА К.М.   Дякую. Я хочу звернути увагу на те, що наш комітет, безумовно,  непрофільний з питань внесення змін саме до процесуального законодавства, тому ми намагалися мінімально втручатися в процесуальне законодавство. Я думаю, що ваші пропозиції, можливо, слушні, але їх тоді хай враховує профільний комітет в окремому законопроекті.

Щодо підстав даного закону, тобто не закону, а поглинання чи захоплення підприємств це немає прямого відношення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 6 народного депутата Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:14:06

За-14

Поправка не підтримана.

Юрію Анатолійовичу, ви наполягаєте на інших поправках? Будь ласка, мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:14:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! На превеликий жаль, зараз Ксенія Михайлівна сказала абсолютну правду. В Господарсько-процесуальний кодекс вносяться, вносяться поправки непрофільним комітетом. Що ми робимо з вами?! Це розгляд іншого зовсім комітету мав готувати ці поправки. І через це бачите яка логіка. Я дякую вам за щиру відповідь.  Що ви кажете, що ми не хотіли заважати. Так для чого ж ми вносимо в цей закон без Комітету з питань правосуддя поправки? Що ми робимо зараз?! Ви розумієте?  І так ми можемо Комітету по туризму міняти Цивільний кодекс.  Я умовно кажу.  Але до цього вже доходить у нас.

Тому поправка номер 8, яка також відхилена, я пропоную частину  п’яту статті 41 викласти в іншій редакції. „ В справах передбачених пунктом 4 частини першої статті 12 господарський суд може витребувати висновок у Державній комісії з цінних паперів та Фондового ринку по судовій особі, якою попереджається про наслідки відмови наданню висновку”. Ви ж розумієте, що це право суду, яке забезпечує...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, аргументації Ксенії Ляпіної.

 

ЛЯПІНА К.М.  Дякую. Ця поправка, дійсно, має предметом цей законопроект,  тому що, я ще раз підкреслюю, ми вносимо дуже мало правок у процесуальні норм, тільки ті, що безпосередньо стосуються  тексту. Але ми  аналізували, із урядом проаналізували роль Комісії по цінних паперах, і ми абсолютно переконалися, не треба їй надавати невластивих повноважень  центральному органу   виконавчої влади.  Вона не є експертна організація, вона є центральний орган виконавчої  влади. І ми вважаємо, що  витребувати чи зобов’язувати їх надавати висновки – це абсолютно не їх функція. Вони  виконують  свою функцію, в них ведеться відповідна політика, відповідний облік і результати цього обліку суд може отримати, але  не експертний висновок. Ми не забороняємо. Все, що  дозволено Процесуальним  кодексом, все дозволено, але  ми не  зобов’язуємо додатково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер  8 народного  депутата  Кармазіна ставиться  на голосування. Прошу визначатися.

 

11:16:41

За-18

Поправка не підтримана.

Ви наполягаєте ще на якихось поправках, Юрій Анатолійович? Будь ласка,  мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:16:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, ну я по попередній хочу  сказати, що не може… Там написано, суд може витребувати висновок у державної комісії, а не  зобов’язує, тобто  це не є зобов’язання державної комісії. Взагалі любий орган може бути залучений для  встановлення істини судовою владою.  Тому я хотів би, щоб розуміння було принаймні цього моменту, якщо ми голосуємо проти, я звертаюся до зали.

Поправка 21.  Доповнити частину два  статті 67 „не допускається забезпечення позову шляхом винесення ухвали з питань”  пунктом  4 такого змісту: „зобов’язання акціонера-учасника не брати участь у  загальних  зборів акціонерів-учасників господарського товариства”.  Вона  ця стаття, поправка не врахована. Я вважаю, що вона покращує становище і розгляд цих справ. Дякую.

 

ЛЯПІНА К.М.  Шановні колеги,  питання забезпечення, зобов’язання позову з таких питань вирішений іншим законом. Профільний комітет його розглядав і виключив ці випадки. До речі, цей випадок вже виключений. Тому, власне, ми і не розглядали повторно виключати нема що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 21 народного депутата Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:18:31

За-14

Рішення не прийнято.

Поправка не підтримана. Юрій Анатолійович, наполягаєте ще на якихось поправках своїх? Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

 

11:18:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Цим законом вносяться не тільки зміни до Цивільного кодексу, до Господарсько-процесуального кодексу, цим законом ще вносяться зміни до Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Це я звертаюсь до тих, хто не хоче читати зараз поправки і не хоче голосувати. Тепер поправка 29, яка відхилена, передбачає, що доповнення частини 6 статті 17, до якої зроблено доповнення зараз, я пропоную доповнити його, викласти трошки в іншій редакції. Погоджувати з уповноваженою особою акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю план санації в разі, коли таким планом передбачено обмін зобов’язань боржника на акції, частки, паї. У такому випадку план мирової угоди надсилається зазначеній уповноваженій особі, яка зобов’язана у місячний строк розглянути та погодити його або подати обгрунтовані зауваження. Ось в чому суть моєї поправки. Вона виходить з реального життя…

 

ЛЯПІНА К.М. Дякую. Я хочу звернути увагу, що пункт 3, внесення змін до Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, комітет взагалі просто усунув. Ми узгодили це з урядом, це не предмет цього закону. Жодної правки в цей закон комітет не вносить. Тому, власне, ми по суті не розглядали це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

 

11:20:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Олександр Володимирович! В тому ж і суть зараз, чому я взяв слово, що  у першому читанні  ми записали пункт 3 у Законі „Про відновлення платоспроможності боржника” доповнити частину  шосту  статті 17. Це слушне було зауваження. Потім  з’являється поправка 27, яка комітетом враховується.

Я хотів, що, якщо ми враховуєте ту поправку, значить, я її покращую; якщо ні, тоді я прошу поставити поправку 27 на голосування, на підтримання залом через те, що, я вважаю, цю поправку треба було вносити, яка  включена у першому читанні. Тобто комітет виключив ідеологію першого читання у той закон, який треба було вносити, ви  поправку якраз і вилучили, Ксенія Михайлівна.

Тому я прошу поправку 27 поставте на голосування, шановний  Олександр Володимирович, на підтримку.

 

ЛЯПІНА К.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Михайлівна, секундочку. 

А що стосується вашої поправки?

 

КАРМАЗІН Ю.А. А моя йде 29-та.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на розгляді своєї поправки?

 

КАРМАЗІН Ю.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка, аргументація, Ксенія Михайлівна.

 

ЛЯПІНА К.М. Я хочу звернути увагу, що поправка народного депутата Воропаєва  якраз стосувалась того, щоб виключити пункт третій, тобто зміни до Закону „Про  відновлення платоспроможності боржника”. Цю поправку ми врахували і узгодили її з урядом. Урядова позиція  з цього питання така сама.

Розумієте, цей закон дуже складний тим, що він  у першому читанні змушував  все не поєднане в одне і надто широко захопив всі  сфери  життя. Тому ми звужували ці сфери до другого читання, щоб саме зміст основний вхопити, саме протидію поглинанню і захопленню.  Тому суміжні сфери ми просто відкидали.

І я  погоджуюсь з народним депутатом Воропаєвим,  що дійсно ця третя частина –це питання  окремого законопроекту, над яким треба окремо працювати, над покращанням Закону „Про  відновлення платоспроможності боржника”. Тому я прошу  підтримати поправку Воропаєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги! Профільний комітет прийняв рішення рекомендувати  врахувати  поправку номер 27 народного депутата Воропаєва. Народний депутат Кармазін заперечує проти її редакції.

Поправка номер 27 ставиться на голосування. Прошу, будь ласка, визначатися.

 

11:23:13

За-272

Поправка номер 27 врахована.

Ставиться на голосування поправка номер 29 народного депутата Кармазіна.  Прошу визначатися.

 

ЛЯПІНА К.М. Прошу не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат не наполягає на голосуванні. Знімається. Знімається, знімається.

Будь ласка, на яких ще поправках наполягає народний депутат Кармазін?

 

11:23:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановний  головуючий, оскільки поправка 30-а також вноситься до закону, який був прийнятий в першому читанні „Про відновлення платоспроможності боржника”, а зараз 27 поправкою вона вилучена, то  втрачає сенс в 29-ій, 30-ій поправці  втрачає сенс і 33-ій втрачає сенс. Це я кажу про свої поправки. Тому за ці поправки я прошу не голосувати. А далі… а далі йде інший закон, отам я буду знову ставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 36.  Ви наполягаєте?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Ні, в цьому законопроекті знову доповнюється стаття Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, це в пункті четвертому.

 

ЛЯПІНА К.М. Поправка  36. Ви наполягаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Юрій Анатолійович,  питання до вас. Поправки… 36 враховано редакційно. Чи погоджуєтесь ви з редакцією комітету? Погоджуєтесь.

Поправка номер 37.  Ви погоджуєтесь з тим, що комітет рекомендує її відхилити?  Погоджується народний депутат.

Поправка номер 38. Ви погоджуєтесь з тим, що комітет рекомендує її відхилити? Ні. будь ласка, мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:25:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, мова йде вже про внесення змін до іншого закону. Ось в чому справа, в чому  складність цього  законопроекту, що тут до п`яти законопроектів і не всі можуть зорієнтуватися про що мова йде. Це до Закону про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.

Поправка звучить так: „Доповнити законопроект пунктом такого змісту: „Абзац два частини ІІІ статті 9 викласти в такій редакції (вслухайтесь): „Ведення реєстрів власників іменних акцій, паперів акціонерних товариств з державною часткою 25 відсотків і більше здійснюється юридичною особою, визначеною Фондом державного майна України за результатами тендеру, проведеного із застосуванням визначених законодавством процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, яка має ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, одержану в установленому порядку”. Мова йде про те, щоб була захищена державна частка і щоб вони потім не переховували реєстратори, як це сталося з Нікопольським феросплавним заводом чи іншими заводами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ксенія Михайлівна.

 

ЛЯПІНА К.М. Я хочу звернути увагу, шановні колеги, що в нашому законодавстві багато проблем. Одним законом всі проблеми законодавства ми не вирішимо. Це не має прямого відношення до предмету цього закону. Це докорінним чином змінює взагалі питання реєстрації оцих самих прав. Воно врегульоване законами. Можливо, недосконало. Хай депутат Кармазін подасть окремий законопроект, який буде окремо розглянуто Фондом державного майна, Комісією цінних паперів і так далі. А зараз в цей законопроект одною строчкою змінити філософію реєстрації прав, ну, це, вибачте, просто неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 38 народного депутата Кармазіна ставиться на голосування.

 

11:27:19

За-13

Поправка Юрія Анатолійовича не підтримана.

Чи наполягає ще на якихось поправках народний депутат Кармазін? Будь ласка, мікрофон Юрія Анатолійовича Кармазіна.

 

11:27:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Олександр Володимирович,  у нас тут ще до одного закону є зміни, в які теж… Це ж знову у нас підхід такий цікавий: доповнюється частина третя статті 9 Закону „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Я пропоную до того, що є, де записано, що здійснюється  визначеною ведення реєстрів особою, яка здійснюється визначеною Кабінетом Міністрів юридичною особою, що одержана в установленому порядку ліцензію на ведення реєстрів, доповнюють такою суттєвою різницею і доповненням: що за результатами тендеру, щоб упустити корупцію звідти. Це можуть мене зрозуміти, чому я не хочу давати можливості просто любій установі, кому вони хочуть. Тендеру, проведеному із застосуванням визначених законодавством процедур закупівель товарів і так дальше, і яка має ліцензію на ведення, що є…

 

ЛЯПІНА К.М. Шановні колеги, хочу звернути увагу на те, що поправка депутата Воропаєва, депутата Палиці, депутата Ляпіної про те, щоб взагалі виключити п’яту частину, там, де пропонувалося вносити зміни до Закону про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів, взагалі виключити.

Ще раз наполягаю. Законопроект не може бути про все, про всі біди в Україні . у даному випадку зміни до такого суттєвого питання, як депозитарна система, мають вноситися окремим законопроектом.

І я ще раз хочу підкреслити, що з питань тендеру я ще можу подискутувати, де більша корупція сьогодні. Я вважаю, що в тендерній системі найбільша корупція сьогодні. І, вибачте, тикати сюди питання тендеру – це вносити корупцію в питання реєстрації цінних паперів, а не її виключати. Тому я наполягаю, що туди зміни вносити просто не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ксеніє Михайлівно.

Будь ласка, народний депутат Кармазін заперечує проти поправки 39-ї. йому слово.

 

11:29:49

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я звертаюся до всіх – білих, червоних, блакитних, помаранчевих. Цією поправкою виключається, що держава не буде в змозі протистояти спробам порушити інтереси держави і вивести з-під її контролю державне майно, яке вже і так за безцінь витягнули ділки, що мали і мають вплив на владні структури.

Тому що у першому читанні написано, що ведення реєстрів власників іменних цінних паперів акціонерних товариств з державною часткою понад 50 відсотків  здійснюэться визначеною Кабінетом Міністрів України юридичною  особою.

Тому я прошу, поправку 39, 40, 41, яка врахована, (Ляпіна, Воропаєва, Палиці) не голосувати і ставлю її за... підтримку, вона, вважаю, антидержавну позицію має. Я наполягаю на тому, щоб не голосували за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправки 39-41 ставляться на голосування. Прошу, будь ласка, визначатися.

 

11:31:07

За-136

Поправки не підтримані.

Шановні колеги! Ставиться на голосування поправка номер 42, народного депутата Кармазіна, прошу визначатись.

 

ЛЯПІНА К.М. Не голосуйте поправку номер 42, вона Кармазіна.

 

11:31:37

За-82

Поправка не підтримана.

Юрій Анатолійович! Ви ще наполягаєте на якихось своїх поправках, Юрій Анатолійович? Будь ласка, мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:31:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Я щиро дякую народних депутатів, які підтримали державницький підхід і тепер уряд зможе впливати хоч на ті акції, які у нього є, які ще залишились не розтасканими.

І просив би звернути вашу увагу на поправку 47, яка звучить так: „Відновити пропозицію доповнити статтю 10 частиною такого змісту „забороняється залучати до проведення виконавчих дій, суб’єктів господарювання недержавної форми власності, які надають послуги з охорони державної та іншої  власності, послуги з охорони громадян, яку комітетом запропоновано виключити”. Бо саме залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів недержавної форми власності, які надають послуги з охорони, найчастіше і призводило до силових захоплень підприємств, порушення закону і законних рішень судів. Згадайте, всі рейдерські захоплення зроблені саме цими угрупуваннями.  Тому я прошу врахувати цю позицію, цю поправку, тому що вона слугує якраз захисту законності.

 

ЛЯПІНА К.М. Шановні колеги, цей гіперпопулізм, вибачте, на неінформованості, він вже просто переходить всякі межі. Зверніть увагу, що Закон про виконавче впровадження вже врегульований і ці питання вирішені законом номер 540, прийнятий нами з вами трішки раніше. Хоча б треба матеріальну частину вчити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 47, народного депутата Кармазіна, ставиться на голосування.

 

11:33:42

За-21

Поправка не підтримана.

Яка наступна поправка, на якій ви наполягаєте?

 

11:33:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Я хотів би сказати, що в поправці 53 відхилено з мотивацією, що готується Кабінетом Міністрів України проект Закону „Про електронний підпис”. Поки він буде підготовлений той проект закону, то вже в цьому проекті ми можемо внести і в статті 9 визначити, що юридична особа має право надавати відомості, завірені електронним цифровим підписом. І нічому це абсолютно не протирічить. Це 53 поправка. Для чого нам чекати, який ще проект готується Кабінетом Міністрів, я не розумію, ви розумієте? І звідки відомо авторам, що це Кабінетом Міністрів готується такий проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 53 ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:35:04

За-12

Поправка не підтримана.

Юрій Анатолійович, на якій ще поправці ви наполягаєте? Мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:35:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я вважаю, що далі можна приймати, я не наполягаю на інших поправках.

Просто питання в тому, що, шановний Олександр Володимирович, коли ми пишемо і приймаємо такий колосальний законопроект, його треба щоби давали висновки і працювали на спільних засіданнях кілька комітетів, бо ми вносимо зміни, де мав бути Комітет з правової  політики, де мав бути Комітет з питань правосуддя, де мали приймати економічні комітети. І ми цього нічого не робимо і все це робимо через один Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Це в корні неправильно, це протирічить взагалі тому розпису повноважень,  які  є між комітетами і через те багато непорозумінь виникає при прийнятті цих законів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, хто  з народних депутатів України, чиї поправки комітет рекомендує відхилити,  наполягає ще на їх розгляді?

Народний депутат Воропаєв, будь ласка.

 

11:36:26

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я прошу вернуться к голосованию по поправкам 39, 40, 41, если позволите. По-моему, просто не разобрались депутаты. Цель была какая комитета, когда мы согласовывали всю эту таблицу в полном объеме? Чтобы мы не вносили изменения в другие законы, непрофильные, не относящиеся к вопросу регистрации этих прав. Давайте мы еще раз вернемся к этой поправке.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція народного депутата Воропаєва про   повернення до голосування щодо поправок 39, 40, 41 ставиться на голосування. Прошу, будь ласка, визначайтесь. 

 

11:37:20

За-322

Повернулись.

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету по підтримці цих поправок. Прошу голосувати.

 

11:37:43

За-329

Поправки підтримані.

Шановні колеги, оскільки інші народні депутати, чиї поправки комітет рекомендує відхилити – не наполягають на їх розгляді, я ставлю питання, хто з народних депутатів заперечує проти будь-якої поправки, яку комітет рекомендує врахувати?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає таких більше.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств) (реєстраційний номер 3011). Прошу визначатися.

 

11:38:39

За-376

Рішення прийнято.

Ксенія Михайлівна, немає необхідності в доопрацюванні. У нас по суті получився, підтримано текст, який рекомендувався профільним комітетом.

Я ставлю на голосування про ухвалення в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств) (реєстраційний номер 3011). Прошу голосувати.

 

11:39:20

За-381

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (реєстраційний номер 3336).

Ксенія Михайлівна Ляпіна, прошу на трибуну, будь ласка.

 

11:39:44

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Хочу нагадати, цей законопроект зроблений на підставі аналізу практики роботи Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування. Фактично він вносить редакційні правки. Надійшла низка поправок – частина з них врахована, частина відхилена. Законопроект комітет просить ухвалити у другому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ксенія Михайлівна.

У нас тут є п’ять поправок народних депутатів, із них три поправки народного депутата Кармазіна, який комітет рекомендує відхилити.

 Юрій Анатолійович, ви погоджуєтесь з пропозицією комітету? Не наполягає депутат.

Стосовно двох поправок перших, які комітет рекомендує врахувати. Є заперечення у народних депутатів? Немає.

Таким чином я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття у другому читанні і в цілому проекту Заокну про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (реєстраційний номер 3336). Прошу визначатися.

 

11:41:01

За-184

Рішення не прийнято.

Ксенія Михайлівна, яка ваша пропозиція щодо подальшої долі? Є пропозиція…

 

ЛЯПІНА К.М. Шановні колеги, будь ласка, підтримайте повторне друге. Якщо є якісь зауваження, які ми не врахували, ми готові доопрацювати. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція доповідача - направити цей законопроект на потворне друге читання. Ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:41:38

За-344

Рішення прийнято.

Законопроект направлено на повторне друге читання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення стадій прийняття та порядку оприлюднення актів Національної ради. Доповідає Олена Анатоліївна Бондаренко.

 

11:42:17

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановний Олександре Володимировичу! Уважаемые коллеги!

Необхідність прийняття даного законопроекту обумовлена, перш за все, невідповідністю вимогам Конституції України норм чинного Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Наслідком цього є виникнення безліч обставин, які заважають роботі телерадіогалузі в Україні. Неодноразово виникали ситуації коли документи затверджені Нацрадою раптово змінювали зміст, приймали одне, на сайті друге, а користується Нацрада третім документом.

Поскольку Нацсовет является регулятором, его нормативно-правовые  акты должны проходить все стадии принятия соблюдения, которых от регулятора требует Закон «Об основах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности»,  и  главное, эти документы должны быть обнародованы в соответствии с установленной процедурой.

Саме цей законопроект пропонує втілити в життя ці прості правила. Після його прийняття не буде такого, що Нацрада може публікувати, а може колись і під сукно сховати деякі свої документи. А наразі таке є.

Деятельность Нацсовета за последние пять лет вышла за правовые рамки и  зачастую несет в себе дестабилизацию украинского эфира, а значит не соответствует потребностям ни страны, ни наших сограждан.

Юридично некоректні і  політично ангажовані акти і рішення Нацради неодноразово розглядалися на засіданні Комітету з питань свободи  слова та інформації.  Причин того, що  регуляторний  орган почав встановлювати заборонену Конституцією цензуру є декілька. Одна з них те, що наразі нормативні акти Нацради не проходять процедуру реєстрації в Мінюсті. Вони належним чином не оприлюднюються, як цього вимагає Закон України „Про засади державної регуляторної політики в сфері господарчої діяльності”. Цей закон для Нацради неписаний. Відтак, теле-радіоіндустрія України  потерпає від беспределу. Переконана, що ухвалення цих змін сприятиме поверненню діяльності Нацради у правове поле та деполітизації її рішень.

И еще раз подчеркиваю, что целью данного законопроекту является приведение деятельности Нацсовета в соответствие с положениями Конституции и действующих законов Украины.

14 квітня ми всі разом ухвалили цей законопроект у першому читанні. Після цього до комітету надійшли пропозиції народних депутатів, що були всі враховані або по суті, або повністю. Тому зараз закликаю від імені усієї телерадіогалузі цей законопроект прийняти в другому читанні та в цілому.

Большое спасибо за понимание тех проблем, которые сейчас есть у каждой  телерадиоорганизации. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олено Анатоліївна.

Будь ласка, кілька слів скажіть про позицію комітету стосовно зауважень Головного юридичного управління.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Позиція комітету підтримати. И что касается поправок,   поправки и Кирильчука, и Карпука враховані по суті, а поправка Кармазина врахована повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я питаю про зауваження Головного юридичного управління.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Вы спросили по поводу позиции  комитета. Комитет  вважає, що треба підтримати в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ви вважаєте, що зауваження не потребують їх обов’язкового врахування в редакції закону.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Не  потребують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція комітету.

Шановні колеги, у нас є тут всього три  поправки.

Поправка номер 1 врахована по суті. Народний  депутат  Кирильчук заперечує  проти редакції комітету? Не  заперечує.

Поправка номер 2 народного  депутата  Кармазіна. Врахована по суті.  Заперечуєте, Юрій Анатолійович? По другій поправці, будь ласка, мікрофон депутата Кармазіна.

 

11:46:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний головуючий,  шановна  Олена лександрівна, в цілому я погоджуюся з вашою оцінкою того, що Національна  рада  вийшла взагалі і існує поза межами закону. По ній взагалі треба  створювати слідчу комісію, бо члени Національної ради розхопили медіаресурс.  Зараз  розправляються  з  радіо „Мелодія”, до речі, за допомогою Генеральної прокуратури розправляються всупереч тому  закону, який ви внесли. Правда, він вступає  в силу з  1 січня.

Але  я хотів… тут   написано враховано по суті,  тобто не до кінця враховано.  Я хотів би, щоб ті акти Національної ради, які не є регуляторними, вступали, набирали чинності з дня  їхнього прийняття, але не раніше дня їхнього оприлюднення. Це врахували так, як я  записав,  бо ви  написали „по суті”? Тоді   дякую, тоді не треба  голосування, якщо врахували. І зауваження Науково-експертного прийняти, але там  написано про повторне друге. Я вважаю, що  не треба повторного другого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви не наполягаєте на голосуванні цієї поправки. Дякую.

Я ставлю на голосування… Секундочку.  Микола Володимирович Томенко, будь ласка.

 

11:47:47

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що, дійсно, наші експерти і юристи по формі праві, що існують тут певні застереження стосовно юридичної техніки, тонкощів, про які ми говорим. Але насправді ідея полягає в тому, що в незалежності від того, хто працював в Національній раді, всі розуміли, як діє Національна рада після того, як рішення ухвалюються. Тобто коли йдеться про поточне питання, воно автоматично оприлюднюється; коли йдеться про нормативні речі, вони оприлюднюються у відповідний спосіб, як передбачається тут законом.

Тому я вважаю, що при сьогоднішній ситуації, яка склалась, до того, як ми остаточно не врегулювали низку принципових питань і стосовно оприлюднення законопроектів в цілому по Україні, я думаю, що такий законопроект скоріше допоможе нашій телерадіогалузі, аніж буде йому заважати. Тому я вважаю, що ідея правильна і треба було її підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, реєстраційний номер 3153. Прошу визначатися.

 

11:49:09

За-290

Рішення прийнято. Закон в цілому ухвалено.

Шановні колеги! У нас наступний в розкладі проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” (друге читання). Має доповідати Кондратюк Олена Костянтинівна. Вона захворіла. І немає кому замінити її прямо сьогодні. Тому є пропозиція перенести розгляд цього проекту закону на наступний тиждень. Є заперечення у депутатів? Ніхто не заперечує? Переносим цей проект закону на наступний тиждень.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", реєстраційний номер 1043-2. Доповідає Катерина Євгеніївна Лук’янова. Прошу, будь ласка.

 

11:50:13

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується уніфікувати порядок визначення розміру допомоги при народженні дитини на основі використання величини прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та замінити її назву на допомогу при народженні та на виховання. Всього було внесено 16 пропозицій: 10 - враховано, 6 – відхилено.

Головне юридичне у управління Апарату Верховної Ради України завізувало законопроект без зауважень. Всі пропозиції: 1, 5, 6, 7, якими пропонується змінити  у тексті слова „на виховання” словами „на утримання дитини після народження” відхилені. Цими пропозиціями допомога при народженні дитини замінюється фактично двома видами допомоги: допомогу при  народженні  та допомогу на  утримання дитини  після народження. А ще виплачується допомога по догляду за дитиною  при досягненні нею трирічного  віку.

Введення нової назви допомоги ускладнить виплати цих допомог. До того ж введення  нової назви  не буде узгоджуватись із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та   похованням.

 Під час розгляду законопроекту в робочих групах працівники Міністерств праці та соціальної політики у  справах сім’ї,  молоді    та спорту наполягали залишити назву  „Допомога при народженні дитини”.

Також хочу зауважити, що головну норму законопроекту – уніфікувати  порядок визначення  розміру допомоги при народженні дитини  на основі використані величини  прожиткового мінімум, комітет врахував.

За розрахунками Мінфіну  реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів в розмірі 1,4 мільярди гривень. Комітет погодився з пропозицією щодо введення  в дію цього закону з 1 січня  2011 року. Рішення комітету – прийняти законопроект в цілому. Просимо  підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, у кого з народних депутатів, чиї поправки  комітет рекомендує відхилити,  є наполягання на їх розгляді?

Будь ласка,  Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:51:58

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін. Я дякую.

В цілому добре розглянутий цей законопроект, але до статті 10  (це поправка 7), стаття 10 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” викласти у такій редакції: „Право на допомогу при народженні дитини та на її утримання після народження”. Я пропоную назву у статті викласти „та на її утримання після народження”, так,  викласти: „Допомога при народженні дитини  та на її утримання після народження за  цим законом надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну”. Я не розумію, чому вона не врахована. Якщо можна, шановна Катерина Юріївна. Поясніть чи може давайте врахуємо, може ви погодитесь з тим, що треба врахувати. Дякую. 

 

ЛУК’ЯНОВА К.Є. Шановний  Юрій Анатолійович, питання в тому, що якраз всі питання по новій назві закону були відхилені… чи пропонувалися… ну, в назвах є багато змін якраз до назви. Питання в тому, що Міністерство праці і соціальної політики вважає, що тоді у нас… у нас зараз дві виплати, а ця нова назва, ця поправка введе  три виплати. У нас буде не дві допомоги на дитину, а три. Тому вони пропонували нам не змінювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? На голосуванні наполягаєте? Будь ласка, аргументація народного депутата Кармазіна.

 

11:53:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати! Шановна Катерина Євгеніївна! Справа йде про те, що я не пропоную змінювати назву закону. Ця стаття фактично вона йде і про допомогу, і про  утримання після народження, тобто я по факту як воно є змінюю назву і кажу: редакційно воно краще і правильніше, воно охоплюється цим змістом, і не  требує того, що якесь там додаткове фінансування. Це тільки зміна назви, більше нічого.  Більше нічого! Це суть  того, що там записано. І не треба додаткових ніяких коштів. Я розумію чому боявся уряд. Нема того. Є юридична техніка всього-на-всього, і за неї давайте проголосуємо. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція народного депутата Кармазіна ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

11:54:34

За-35

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, хто з народних депутатів ще наполягає на розгляді його поправки, які комітет рекомендує не враховувати? Таких немає.

Хто з народних депутатів України має застереження до поправок, які комітет рекомендує врахувати? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про ухвалення в другому читанні і в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (реєстраційний номер 1043-2). Прошу визначатися.

 

11:55:21

За-321

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про фізичну культуру і спорт (повторне друге читання). Доповідає Павло Іванович Костенко. Прошу.

 

11:55:43

КОСТЕНКО П.І.

Шановні народні депутати України, шановний Олександр Володимирович! Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму доопрацював законопроект про внесення змін до Закон України „По фізичну і спорт” та інших законодавчих актів України (реєстраційний номер 2562).

Комітет на своєму засіданні 24 червня 2009 року, на якому були присутні представники Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Національного олімпійського комітету, спортивного комітету України, розглянув і врахував поправки народних депутатів України Сушкевича, Кармазіна та Журавко, які надійшли до повторного другого читання проекту закону.

Комітет висловлює велику вдячність Головному юридичному управлінню Верховної Ради України за невтомну працю над законопроектом.

Комітетом відповідно до Регламенту Верховної Ради України підготовлено проект закону на повторне друге читання. Комітет пропонує Верховній Раді України прийняти законопроект в повторному другому читанні та в цілому. Крім того, комітет рекомендує Верховній Раді України ввести в дію цей закон з 1 січня 2011 року. Всього надійшло 260 поправок, з них 5 відхилено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто з народних депутатів України, чиї поправки відхилені, наполягає на їх розгляді? Таких немає.

Є. Будь ласка, Томенко Микола Володимирович.

 

11:57:24

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, у мене як у співавтора пропозиція. Враховуючи, що ми вже фактично другий рік ведемо дискусію в сесійній залі і з фахівцями, я би просив ті поправки, які не враховані, і ті, які враховані, не наполягати на їхньому голосування. І ухвалити рішення, і прийняти законопроект в другому читанні і в цілому. І дати можливість удосконалити і привести у відповідність з реаліями нашу стратегію розвитку фізичної культури і спорту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Володимировичу.

У кого з народних депутатів України є заперечення проти рекомендацій комітету по врахуванню будь-якої з поправок. Таких немає.

Таким чином ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про ухвалення у другому читанні і в цілому проекту Закону про фізичну культуру і спорт. Реєстраційний номер 2562. Прошу визначатися.

 

11:58:19

За-327

Закон в цілому ухвалено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо розвитку трудової діяльності засуджених). Будь ласка, Світлана Олександрівна Шмельова. 1158, прошу, будь ласка.

 

11:58:55

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шмельова, фракція Комуністичної партії України.

Шановні народні депутати, 2 червня цього року Верховна Рада  України розглянула проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (№3400), внесений Кабінетом Міністрів, і прийняла його у першому читанні за основу.

Нагадую, що поданим законопроектом  передбачається внесення змін до законів України про місцеві державні адміністрації та про зайнятість населення, якими пропонується встановити норми щодо участі місцевих державних адміністрацій у здобуття засудженими професій, які користуються попитом на ринку праці. Крім того, державні і територіальні програми зайнятості мають сприяти створенню робочих місць для засуджених та суспільно корисній зайнятості населення.

До таблиці надійшла лише одна пропозиція щодо назви законопроекту, яка врахована. 24 червня цього року Комітет з питань соціальної політики та праці розглянув законопроект і прийняв рішення схвалити текст порівняльної таблиці з пропозицією і поправкою народного депутата України до законопроекту  про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 3400) і рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради, прийняти його в другому читанні і в цілому. За висновком Головного юридичного управління законопроект може бути  прийнятий у другому читанні та  в цілому як закон.

Враховуючи наведене, прохання прийняти законопроект у другому  читанні та в цілому як закон. Враховуючи, що той час, поки цей законопроект лежав у Верховній Раді без діла, дуже багато засуджених просто їли хліб, а не чомусь навчались. Прошу вас віднестись, поставитись до цього серйозно і прийняти цей законопроект. Буду щиро вдячна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Олександрівна, що ви не вийшли за межі встановленої Регламентом 12-ої години, я оголошую продовження на 15 хвилин.

Шановні колеги! Є до другого читання тільки одна поправка, вона комітетом рекомендується для врахування. Є заперечення у народних депутатів України щодо врахування цієї поправки?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Я ставлю на голосування про ухвалення в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення змін до деяких Законів  України (щодо розвитку трудової діяльності засуджених) (реєстраційний номер 3400). Прошу визначатись.

 

12:01:36

За-322

Рішення прийнято.

Шановні колеги! І останнє питання, яке ми розглянемо до перерви, це  проект Постанови про проведення парламентських слухань на  тему: „Про стан свободи  слова у регіональних засобах масової інформації”. Будь ласка,  Ганна Миколаївна Герман доповідає.

Ганна Миколаївна Герман запрошується на трибуну.

 

12:02:11

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги! Важливість  парламентських слухань з свободи слова, особливо в регіональній пресі зараз ніхто не може заперечити, оскільки навіть зараз в ті хвилини,  коли ми тут сидимо в  залі парламентського до мене дзвонять журналісти з Одеси і криком кричать про те, що їм відключають просто світло на телебаченні, що їм забороняють працювати в тому випадку, як вони не виконують вказівок влади.

В кулуарах парламенту до мене   підходять журналісти і кажуть, що редактори взяли на себе роль цензорів і якщо в матеріалі немає похвальби Прем’єра, значить матеріал або взагалі не йде, або туди вставляються цілі абзаци. Я маю факти, пане Кожем’якін. Я маю факти. Цілі абзаци вставляються без відома автора, це такі речі вже стали практикою в Україні.

І тому ми хотіли зробити парламентські слухання 14 жовтня, була утворена робоча група з підготовки цих парламентських слухань і всі матеріали підготовлені, але на жаль 14 жовтня не вдалося і ми пропонуємо з паном Томенко зробити такі парламентські слухання 2 грудня. І заслухати тут інформацію з усіх регіонів. Незалежно від того, хто при владі в тих регіонах, ми повинні знати, чи підтверджують журналісти тут публічно тиск на них з боку місцевих органів влади і з боку центральної влади. Ми знаємо, що на телеканали повертаються темники, вони не гласні, але ми знаємо, що є чіткі розпорядження, скільки хвилин показувати прем’єра, як показувати і яку фотографію ставити в газети. Це вже практика і я прошу вас проголосувати за постанову про парламентські слухання. І не треба так обурюватися, шановні члени фракції "Блоку Юлії Тимошенко", тому що ви самі воювали за свободу слова в Україні, а ми ваші обіцянки мусимо виконувати і ми будемо їх виконувати, і парламентські слухання з питань свободи слова в регіонах будуть в Україні, і вам не вдасться цьому перешкодити. Я прошу вас проголосувати за цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Нема питань. Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання (щодо призначення парламентських слухань), є необхідність? Микола Володимирович Томенко, будь ласка.

 

12:05:09

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я як співавтор постанови вважаю, що цю проблему треба обговорювати, але просив би Ганну Миколаївну, щоб ми обговорювали те, як допомагати засобам масової інформації, а не переводили це в передвиборчу політичну площину. Бо якщо ми зараз зі старту при прийнятті даної постанови почнемо так робити, у нас нічого доброго не вийде в цих  парламентських слуханнях.

Тому я вважаю, що треба підтримати дану постанову, але підготуватися до розмови в такий спосіб, щоб ми реально подивилися на ті проблеми, які є. Взаємини засновників і журналістських колективів в регіональних засобах масової інформації, взаємини власників  і журналістів центральних каналів.

І щоб це не було змагання, хто більше любить свободу слова і які партії більше борються проти свободи слова, а була фахова професійна розмова. За умови такої  фахової професійної розмови, я вважаю, що постанову треба прийняти і парламентські слухання провести 2 грудня. Дякую.

 

ГЕРМАН Г.М. Пане Томенко, я би дуже хотіла відділити пресу від  виборів, але, на жаль, це неможливо. Тому що преса висвітлює ті процеси  в суспільстві, які відбуваються, інакше преса не потрібна і те що преса у виборах бере участь, це   речі очевидні. І якщо ми з вами скажемо, що цього не відбувається, ми скажемо неправду.

Тому я за те, щоб в цьому залі на парламентських слуханнях  пролунала правда і нехай цю правду скажуть самі регіональні журналісти,   тут з трибуни. Не ми політики, а самі журналісти нехай прийдуть і розкажуть, як  це відбувається, як  їх, вони мають які умови праці і чи мають вони сьогодні реальні можливості для свободи  слова і це буде правильно.

Політика, звичайно тут  ні при чому, але ви знаєте що преса, це найважливіший основний механізм політики і всіх політичних процесів, це    не „верстат” на якому робляться там якісь деталі, це слово, а слово завжди  було політикою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція, будь ласка, народний депутат Шевченко.

 

12:07:11

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я не буду обговорювати оцінки ситуації зі свободою слова, але мені здається, що потрібна юридична чистота в документах. У нас Регламент стверджує, що постанова про проведення  слухань  повинна ухвалюватися не пізніше, ніж за 30 днів, власне до самих слухань.

Тому якщо ця постанова буде голосуватися і вона буде результативно голосуватися, потрібно підкоригувати дати. А саме в першому пункті цієї постанови  мені здається дата повинна бути не раніше ніж 16 грудня 2009 року. Це нам дає тих самих 30 днів. І в пункті номер 2, де ми пропонуємо Держтелерадіо внести пропозиції по виступаючих, я би пропонував внести дату 1 грудня – це дасть достатньо часу для Держтелерадіо подати свою позицію. І ще раз, в першому пункті 2 грудня замінити, як того вимагає Регламент, на 16 грудня – це дає 30 днів, і в другому пункті постанови 20 листопада замінити на 1 грудня 2009 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Задирко. (Шум у залі)

Народний депутат Задирко, будь ласка, пропозиції.

 

12:08:20

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Я буду голосувати за цю постанову, але я хотів би звернути увагу парламенту ще на одну проблему.

Справа в тому, що Миколаївська телекомпанія „Норма” вже  майже два місяці отримує тиск від органів СБУ стосовно її професійної діяльності. І мені здається, що проблеми преси постійно повинні лунати в цьому залі. Тому, що не все, на жаль, нормально в цій галузі в Україні.

І я вважаю, що сьогодні треба не тільки звернути увагу на політичний аспект цієї проблематики, а ще й треба звернути уваги на той „беспредел», вибачте, який чинять органи Служби безпеки України стосовно цієї системної телекомпанії, яка працює на ринку в Миколаєві вже більше 20 років, має  дві FM-станції, має газету, але тим не менше вони мають такі проблеми сьогодні з силовиками в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, це вже питання до самих слухань, а не зараз у процедурі.

 Будь ласка, Ганна Миколаївна, у пропозиціях до народного депутата Шевченка.

 

ГЕРМАН Г.М. Шановні колеги, чим швидше ми зробимо в Україні парламентські слухання, тим швидше ми поставимо заслін для утиску свободи слова. Штучне намагання сьогодні перекинути цю дату має лише одну мету – якнайдовше щоб потривала така ситуація, щоб найдовше в ручному управлінні керувати обласними телерадіокомпаніями, Національною телерадіокомпанією.

Ми тут з депутатом Грачем зареєстрували ще один законопроект, який буде регламентувати збалансованість у державних засобах масової інформації, але сьогодні намагаються відтягнути це якнайближче до виборів, щоб використати, бо в мутній воді рибку легше ловити. Тому я закликаю всіх, кому дорогі принципи свободи слова, хто відчуває на собі тиск тих людей, котрі керують свободою слова і не дають доступу до вільного, до інформації. Я всіх закликаю проголосувати за дату якнайшвидшого проведення парламентських слухань.

Нагадаю, ми пробували 14 жовтня це ще провести і Володимир Литвин нам обіцяв цю дату, пізніше якось так сталося, що замість наших парламентських слухань зробили інші парламентські слухання – про закордонне українство, так, наче ця тема важливіша від того, що відбувається в кордонах України. У нас завжди щось закордонне українство важливіше від українців на нашій землі сущих. Отже, я вас прошу і я вас закликаю давайте проведемо ці парламентські слухання, не біймося правди, не біймося того, що скажуть журналісти з регіонів тут з трибуни, найвищої державної трибуни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем’якін Андрій Анатолійович.

 

12:11:32

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановна Ганна Миколаївна, наша фракція дійсно сьогодні визначалась і раніше голосувати за Постанову „Про стан свободи слова в регіональних засобах масової інформації”. Але сьогодні, послухавши ваш виступ, я хотів би звернутись до Микола Володимировича, і як співавтора цієї постанови, щоб він звернув увагу, що тут йде мова про регіональні засоби масової інформації. У нас 30 травня прийнято рішення про вибори в місцеві органи влади. Я вважаю, що якщо ви погодитись перенести ці слухання на лютий, не буде політичного забарвлення, не буде виступів отакого плану як тільки що ми чули. Тому наша фракція буде голосувати тільки при умові, якщо ці слухання будуть проведені в лютому місяці минулого року.

 

ІЗ ЗАЛУ Наступного! Наступного!

 

ГЕРМАН Г.М. Минулого року це по Фрейду, ви взагалі хотіли б, щоб це не відбулося, ви боїтеся правди, ви боїтеся, що приїдуть журналісти з регіонів і на всю Україну скажуть вам, які результати п’ятирічного Майдану, Майдану п’ятирічної давності, про які ви говорите, що ви завоювали там свободу слова, а зараз ви виступаєте як перші душителі свободи слова. Тому ви не хочете, щоб це відбулося, а я на цьому наполягаю. І прошу всіх депутатів хто за демократію, і за свободу слова підтримати наші пропозиції, наші з Томенком пропозиції.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

12:13:01

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович! Уважаемые коллеги!

Свобода слова – это важнейшее завоевание украинской демократии. Партия регионов, Виктор Федорович Янукович лично, и мы всегда защищали, защищаем и будем защищать свободу слова в Украине. Никому не удастся накинуть удавку на свободный голос журналиста. Партия регионов,  Янукович Виктор Федорович никогда этого не позволит! Вот здесь мы будем стоять насмерть, да!

Поэтому я предлагаю поддержать предложение Анны Герман и не оттягивать рассмотрение этого вопроса в зале на лето или на весну. Немедленно ставить в повестку дня как обещал Литвин и рассматривать в начале следующего месяца. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 12 годин 13 хвилин, ми переходимо до ухвалення рішення.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Постанови Верховної Ради України (номер 5086) про проведення парламентських слухань на тему „Про стан свободи слова в регіональних засобах масової інформації”. Прошу визначатися.

 

12:14:23

За-251

Рішення прийнято.

Народний депутат Шевченко пропонував… По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 34, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційних – 2.

Народний депутат Шевченко пропонував дату замість 2 грудня 16 грудня. Я пропозицію  народного депутата Шевченка ставлю на голосування.

 

12:15:07

За-36

Пропозиція не підтримана.

Народний  депутат  Кожем’якін  пропонував, щоб ці слухання провести в лютому 2010 року. Я  пропозицію народного  депутата Кожем’якіна ставлю на голосування. Прошу визначатися.

 

12:15:32

За-144

Пропозиція не підтримана.

Я ставлю на голосування про ухвалення в цілому проект Постанови Верховної Ради України  про проведення парламентських слухань на тему: "Про стан свободи слова у регіональних засобах масової інформації" (реєстраційний номер 5086). Прошу визначатися.

 

12:16:05

За-231

Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 47 хвилин.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуєм нашу роботу. У нас якраз сприятлива ситуація для розгляду вето Президента України. Оголошується до розгляду Закон України "Про державний земельний кадастр" з пропозиціями Президента, після доопрацювання. Реєстраційний номер 0855. Доповідає народний депутат Ткач. Будь ласка.

Доповідає народний депутат Ткач.

 

12:47:47

ТКАЧ Р.В.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати, запрошені! Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 19 червня 2009 року розглянуто проект Закону України про державний земельний кадастр за реєстраційним номером 0855. Слід зазначити, що історія даного законопроекту наступна. Він був внесений в стіни Верховної Ради України ще в 2004 році. 20 березня 2007 року його було прийнято як закон. Однак Президент України не підписав його і 13 квітня 2007 року повернув до Верховної Ради із своїми пропозиціями. І порівняльна таблиця, яку ми сьогодні розглядаємо, доопрацьована комітетом, згідно з Постановою Верховної Ради України про доопрацювання Закону України про державний земельний кадастр від 27 червня 2007 року, з урахуванням зауважень Президента України.

В результаті доопрацювання членами комітету було внесено 113 пропозицій і поправок. З них враховано 101. Основним зауваженням, що висловлював Президент до законопроекту, є те, що законопроектом фактично створювалася подвійна база відомостей щодо земельних ділянок. І що функцію ведення державного земельного кадастру повинен виконувати один орган. Тобто Президент України заперечував проти того, щоб введення земельного кадастру і документації здійснювалося не лише центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органами на місцях, але й органами місцевого самоврядування.

Зазначу, що це зауваження нами враховано в тексті законопроекту і передбачається: органами ведення державного земельного кадастру є органи земельних ресурсів. Оскільки сільські ради на даний час не мають ні фінансової, ні  матеріальної, ні кадрової можливості  для здійснення таких повноважень.

Крім того, у законопроекті передбачено необхідність здійснення обміну інформацією щодо земельних ділянок між сільськими, селищними, міськими радами та органами  земельних ресурсів. Таким чином державний земельний кадастр буде існувати, як єдина інформаційна система, що і пропонував Президент України. А державна реєстрація прав  на земельні ділянки буде здійснюватись у порядку, передбаченому Законом України „Про державну реєстрацію  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Кадастр  буде вестися на трьох рівнях: загальнодержавному, регіональному та місцевому. Відомості державного  земельного кадастру є відкритою інформацією за винятком тих, які віднесені Законом України „Про  інформацію” до інформації  з обмеженим доступом.

Таким чином хочу зазначити, що  нам з вами, нарешті, прийняти цей закон, який є доопрацьований комітетом та враховує і європейський досвід, оскільки на сьогодні Україна залишилася єдиною державою на пострадянському просторі,  в якій законодавчо не врегульовано питання земельного кадастру. Я порошу вас уважно підійти до розгляду цього законопроекту і підтримати рішення  нашого комітету про прийняття цього законопроекту в цілому.

Дякую. Доповідь закінчена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Володимирович.

Шановні колеги, оскільки цей проект у нас уже проходив процедуру розгляду зауважень Президента, вже доопрацьовувався у комітеті, у нас  зараз запропонована нова редакція проекту, яка сформована, скажем так, у своєрідний спосіб відповідно до вимог української Конституції, тому що до закону, який був ухвалений Верховною Радою, крім зауважень Президента, при доопрацюванні  внесені пропозиції народних депутатів України, що, на моє переконання,  є абсолютно антиконституційним. Але поки  редакція Регламенту  передбачає доопрацювання  невідомо чого,  тому що пропозиції Президента України комітет не може доопрацьовувати, тому зараз на розгляд сесійної зали ми пропонуємо  визначитись щодо пропозицій, які вносить профільний комітет.

Чи будемо розглядати кожну пропозицію, яка внесена народними депутатами України, чи зараз відповідно до  рекомендацій профільного комітету розглянем ті пропозиції народних депутатів, які рекомендує комітет не враховувати, тобто в режимі другого читання.

Які будуть пропозиції? Будь ласка, Роман Володимирович.

 

ТКАЧ Р.В. Шановний Олександре Володимировичу, я хочу вам сказати, що в принципі окрім зауважень депутатів членів комітету ні від кого не  поступало зауважень до другого читання. Тут поступили тільки правки від мене як народного депутата, від мого колеги Бевзенка Валерія Федоровича.  В принципі ми  пройшлися по всіх цих поправках, частина з них врахована, частина з них відхилена, і тому сьогодні цей документ є системним. Я дуже боюся, що якщо ми підемо по кожній поправці і, не дай Бог, навіть технічно не наберемо 226 голосів на підтримку поправки, ми просто втратимо єдність і системність цього законопроекту. Тому би я вас просив не йти по поправках. Може в кого є із депутатів зауваження, я хочу на них дати своє пояснення. І крім того я би просив вас, щоб  з моїх слів внести поправку 113, бо коли вже було розглянуто всі ці поправки на комітеті, до нас звернулися і науковці, і  фахівці-практики з проханням про те, щоб подати інакше 113 поправку. Я, з вашого дозволу, хотів би її для стенограми зачитати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секундочку. Поки що дозволу немає. 113 поправка народного депутата   Бевзенка є в таблиці. Зараз ми розглянемо ті поправки, які є, 113 тут, а потім перейдемо вже до вашої пропозиції. Працюєм в режимі другого читання.

Шановні колеги, ті народні депутати України, які внесли свої поправки, і комітет рекомендує їх відхилити, наполягають на розгляді своїх поправок?  Хто з народних депутатів України наполягає  на розгляді своїх поправок? Ніхто не наполягає.

Шановні колеги, хто заперечує проти рекомендацій комітету по врахуванню будь-якої з поправок, яка внесена в порівняльну таблицю? Ніхто не заперечує. Є заперечення. Будь ласка…  

Народний депутат Сінченко, будь ласка. Мікрофон народного депутата Сінченка, будь ласка.

 

12:54:30

СІНЧЕНКО В.М.

Шановні колеги, я хотів би відмітити, що цей закон він мусив би бути відпрацьований разом з Комітетом виконавчої влади та місцевого самоврядування, бо якраз у цьому законі є тільки організаційні заходи, які повинні здійснювати місцеві органи самоврядування, сільські, селищні та міські ради, а не ведення документації. Це є порушення Закону „Про місцеве самоврядування” (стаття 33) та порушення Конституції України (6-та, 7-ма, 140-ва і 142 стаття). А тому є пропозиція відхилити. Я вибачаюся, на доопрацювання. І разом з нашим комітетом щоб ми узгодили всі розбіжності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер поправки пропонуєте відхилити? Пропозиція відхилити взагалі?

 

СІНЧЕНКО В.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

ТКАЧ Р.В. Шановний головуючий, шановні колеги, я хочу вам сказати, що, в принципі, те, що зараз доповідав колега, логіка в тому є. Але ми маємо зрозуміти, що в Україні ми пішли трішечки інакшим чином.

Ще в 2004 році Держкомзем фактично забрав функцію введення в тій частині, що було до того часу, кадастру на місцевому рівні. У сільських місцевих радах забрано поземельні книги, книги реєстрації договорів оренди, книги реєстрації державних актів. Фактично на сьогоднішній день цією роботою займаються у районах.

Окрім того, ми з вами прийняли у 2003 році Закон „Про реєстрацію прав нерухомості” і так дальше, де функцію ведення кадастру ми віддали органу, центральному органу земельних ресурсів і їх органам на місцях. І тому сьогодні ми вже не хотіли міняти концепцію, і ми її так само, як вона є, виклали в цьому законі. І ми не можемо сьогодні, зараз повертатися до того, що віддати функцію ведення кадастру місцевим органам влади. Уявіть собі сьогодні, у них немає комп’ютерів, у них немає єдиної бази, у них немає землевпорядників, у них немає врешті-решт коштів. І тому сьогодні уже те, що є сформовано, навіть якщо воно десь і неправильно, його треба просто розвивати. Цим законом ми усуваємо деякі неточності, недоліки. І ми вважаємо, що все-таки ввести кадастр має державний центральний орган з питань земельних ресурсів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановний доповідачу, у нас ситуація, я думаю, для всіх зрозуміла. У нас від квітня 2007 року є вето Президента на цей закон. Такою поведінкою неврахування конституційних положень і всіляких доопрацювань ми заблокували по суті появу в Україні  Закону про державний земельний кадастр.

Тому зараз є пропозиція комітету по суті поправок, які внесені комітетом, заперечень немає. Нам потрібно визначитися: або мати уже цю нову редакцію, або відкрити можливість внесення нового проекту, який буде ухвалений Верховною Радою  і набуде чинності.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про державний земельний кадастр у новій редакції, сформульований профільним комітетом після доопрацювання зауважень Президента України. Прошу визначатися.

 

12:58:26

За-162

Рішення не прийнято. Закон скасовано.

Є велике прохання, щоб профільний комітет доклався до того, щоб в Україні з’явився новий проект закону, який пройде всю парламентську процедуру і якнайшвидше набуде чинності. Дякую за роботу.

 

 ТКАЧ Р.В. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується до розгляду Закон України „ Про відчуження земельних ділянок… А я перепрошую, у нас є прохання переставити місцями два проекти, тому що доповідач зараз ще додаткові матеріали отримає.

Оголошується до розгляду Закону України "Про всеукраїнський референдум" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 1374. Доповідає заступник голови Секретаріату Президента України Ставнійчук Марина Іванівна.

Прошу, Марино Іванівно.

 

СТАВНІЙЧУК М.І. Шановний головуючий на засіданні Верховної Ради, шановні народні депутати! Шановні присутні на засіданні!

Прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2009 року Закон України „Про всеукраїнський референдум” не може бути підписаний Президентом України з таких підстав.

Законом „Про всеукраїнський референдум” визначено, що вищою формою безпосередньої демократії є саме референдуми, з цим не можна погодитися, оскільки за змістом статті 69 Конституції України всі форми безпосередньої демократії, в тому числі і вибори, референдуми не кваліфікуються і не  розділяються, як вищі, або ж нижчі.

Відповідно до закону предметом всеукраїнського референдуму  можуть бути будь-які питання за винятком тих, яких референдум не допускається згідно Конституцією. При визначенні предмету всеукраїнського референдуму, законом не враховано,  що Конституцією України закріплено принцип непорушності прав і свобод людини.

Крім того при прийнятті закону не враховано і правової позиції Конституційного Суду України, за якої референдум за народною ініціативою і його відповідно предмет, не може бути… до його предмету не може бути включене питання недовіри будь-якому конституційному органу державної влади.

Крім того, з  конституційних засад поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову випливає, що референдум не може проводитися з питань правозастовчого характеру. І тим більше, що законом чинним про всеукраїнські та місцеві референдуми такі підстави і обмеження існують.

Викликають заперечення і положення закону щодо інших обмежень проведення всеукраїнських референдумів, це зокрема часових неможливостей одночасного проведення виборів і референдумів. Це не  відповідає частині другій, статті 22,  частині другій статті 64 Конституції України, не узгоджується, відповідно, статтями 156, 157 Основного Закону.

Частиною третьою статті 106 закону запроваджується обмеження щодо кількості питань, які можуть виноситись на всеукраїнський референдум, передбачено лише одне питання, що може бути винесено на один референдум.

Відтак, законом, що розглядається порівняно з чинним законодавчим регулюванням  пропонується також додаткове обмеження.

Законом, що надійшов на підпис Президентові України, пропонувалося також врегулювати питання проведення всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції Конституції України. Однак при цьому допущено низку порушень Основного закону держави. Законом, що надійшов на підпис, покладання на парламент, зокрема додаткового повноваження щодо призначення всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції Конституції, не відповідає основному закону держави, а також низці рішень Конституційного Суду України.

Крім того, закон, що надійшов на підпис, містить низку норм, які встановлюють новий порядок реалізації права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України при внесенні змін до Конституції України, визначають порядок роботи парламенту. Зокрема, йдеться про вимоги щодо кількості голосів народних депутатів України, необхідних для прийняття рішення Верховної Ради України. Врегулювання цих питань в законі не відповідає Конституції України, якою чітко визначено вичерпний перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи, особливості його реалізації. Встановлено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією та Регламентом Верховної Ради України. Вказано, що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти, більшістю від конституційного складу, крім випадків прямо передбачених Конституцією України.

Не можна погодитися також із запропонованою законом процедурою призначення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму про зміну території України. В законі передбачено механізм, за яким рішення Всеукраїнського референдуму стосовно законопроекту про ратифікацію міжнародного договору додатково схвалюється Верховною Радою України. Такий підхід не відповідає Конституції, оскільки, статтею 73 Основного закону чітко визначено, що питання про зміну території вирішується виключно Всеукраїнським референдумом.

Крім того, відповідно до рішень Конституційного Суду у справі про здійснення влади народом та у справі прийняття Конституції та законів України на референдумі, результати народного волевиявлення є обов’язковими. Рішення Всеукраїнського референдуму щодо прийняття законів завжди є остаточними і не потребує затвердження або схвалення Верховною Радою України чи будь-якими іншими органами державної влади.

Викликає зауваження і передбачений законом механізм  проголошення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Запровадження законом, що надійшов на підпис, більш жорсткої вимоги щодо проведення зборів для утворення ініціативної групи  всеукраїнського референдуму унеможливлює ініціювання проведення  всеукраїнського референдуму у сільських населених пунктах, в яких кількість виборців становить менше 500.

Неузгодженість положень закону в частині регулювання інституту ініціативних груп, їх кількості, може взагалі  унеможливити виконання вимог частини другої статті 72 Конституції України.

За законом, що надійшов на підпис, Президент України зобов’язаний проголосити Всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Зазначене не враховує правову позицію, яка сформульована у рішенні Конституційного Суду України у справі  про проголошення Президентом України всеукраїнського референдуму за народного ініціативою, за якою лише за умови дотримання вимог, визначених статтею 72 Конституції України, Президент зобов’язаний проголосити такий референдум.

Вбачається хибним також передбачений законом механізм фінансового забезпечення підготовки та проведення  всеукраїнського референдуму. У зв’язку з цим, Кабінет Міністрів України, шановні народні депутати України, також  заперечує  про прийняття цього закону. Зауваження викликають і положення закону щодо організації, проведення та  встановлення  результатів всеукраїнського референдуму.

Не можуть бути підтримані і положення закону, які визначають правові наслідки всеукраїнського референдуму і зокрема йдеться про статтю 38 закону, серед правових наслідків всеукраїнського референдуму, зокрема передбачено обов’язковість для розгляду його результатів державними органами, до компетенції яких належить питання прийняття відповідних рішень.

То ж Президент України вбачає такий підхід неприйнятним, оскільки за Основним Законом держави референдум є способом народного волевиявлення, результати народного волевиявлення, отримані через  вибори і референдум є обов’язковими, на чому також неодноразово наголошував і Конституційний Суд України.

Закон потребує також змістовного доопрацювання з метою відтворення у ньому базових  європейських демократичних стандартів щодо проведення всеукраїнських референдумів. Ідеться, зокрема, про імплементацію визначених Венеціанською комісією вимог до питань чи до питання, яке виноситься на всеукраїнський референдум.

Закон потребує суттєвого техніко-юридичного опрацювання з метою приведення його тексту у відповідність з вимогами законодавчої техніки. Терміни, що вживаються в законі не узгоджуються з термінологією інших законодавчих актів України. Наведений перелік зауважень є далеко не повним.

За таких обставин Президент України пропонує відхилити Закон України „Про всеукраїнський референдум”, як такий, що не узгоджується з нормами Конституції України, не створює належних правових гарантій для здійснення народного волевиявлення, реалізації конституційного права громадян на участь у всеукраїнських референдумах, а також не враховує базових європейських демократичних стандартів щодо проведення референдумів.

Позиція Президента України цілком підтримується Кабінетом Міністрів України про що свідчить лист уряду з пропозицією Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо відхилення Закону „Про всеукраїнський референдум”, як такого, що не відповідає Конституції України.

Крім того, пропозиція Глави Держави про відхилення закону підтримано також Головним науково-експертним управління Апарату Верховної Ради України.

Прошу, шановні народні депутати, підтримати позицію Глави Держави та відхилити Закон України „Про всеукраїнський референдум” у подальшому – доопрацювати його положення, оскільки абсолютно очевидно, що Україні потрібен новий Закон „Про всеукраїнський референдум”. Але такий, що зберігав би і захищав би конституційні права громадян України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Мариино Іванівно. Є питання до доповідача? Немає. Прошу, будь ласка, сідайте. Співдоповідь Подгорний Сергій Петрович.

Будь ласка, народний депутат Боднар Ольга Борисівна.

 

13:09:05

БОДНАР О.Б.

Шановний головуючий, шановні колеги!

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 2 листопада 2009 року за доручення Голови Верховної Ради України розглянув Закон України „Про всеукраїнський референдум” з пропозиціями Президента України.

Президент України висловлює зауваження до зазначеного закону, що був прийнятий Верховною Радою України 5 червня 2009 року та пропонує відхилити його як такий, що не узгоджується з нормами Конституції України, не створює належних правових гарантій для здійснення народного волевиявлення, реалізація конституційного прав громадян на участь у всеукраїнських референдумах.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України доцільно погодитись з підсумковою пропозицією Президента України про відхилення Закону України „Про всеукраїнський референдум” при його повторному розгляді.

Комітет більшістю голосів присутніх на засіданні народних депутатів України ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду Закону України „Про всеукраїнський референдум” (з пропозиціями Президента України) погодитися з пропозиціями Президента та відхилити зазначений закон у цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Борисівна. Є питання до співдоповідача? Немає. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є необхідність обговорювати питання? Немає. Я ставлю на голосування пропозицію Президента України підтриману профільним комітетом про скасування Закону (реєстраційний номер 1374) про всеукраїнський референдум. Прошу визначатися.

 

13:10:51

За-38

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про подолання вето Президента на Закон України „Про всеукраїнський референдум”. Прошу визначатися.

 

13:11:19

За-155

Рішення не прийнято.

Вето не подолано. Закон скасовано.

Оголошується до розгляду Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (реєстраційний номер 3682). Доповідає Марина Іванівна Ставнійчук.  Будь ласка.

 

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний головуючий на засіданні Верховної Ради! Шановні народні депутати та присутні!

Підтримуючи необхідність законодавчого визначення правових, організаційних, фінансових засад, регулювання відносин, що виникають в процесі відчуження земельних ділянок і інших об’єктів нерухомого майна права приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, Президент України однак вважає,  що закладена у законі, що  сьогодні розглядається Верховною Радою,  концепція вирішення зазначеного питання не створює реального механізму захисту прав приватного власника, не забезпечує додержання конституційного   принципу непорушності прав приватної власності.

За концепцією закону органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають право викупу земельних ділянок і інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщенні  і перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. При цьому визначено перелік суспільних потреб, за яких зазначені органи мають право прийняти рішення про викуп зазначених об’єктів.

Про прийняте рішення і зазначенням, зокрема, умов викупу, відомостей  про земельну ділянку і інших об’єктів нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених,  письмово повідомляється  власник нерухомого майна, що викуповується.

У разі неотримання протягом одного року згоди власника земельної ділянки або іншого об’єкту нерухомого майна з викупом цих об’єктів для суспільних потреб, зазначені об’єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність з мотивів суспільної необхідності на підставі рішення суду за зверненням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Запроваджується... Отже, запроваджується порядок, за яким у разі недосягнення добровільної згоди власника на викуп земельної ділянки або інших об’єктів нерухомого майна приватного власника у більшості випадків все рівно власник буде позбавлений права на таке майно.  При цьому...  цьому сприятиме і нечітке розмежування понять: по-перше, „суспільна необхідність”; по-друге,  „суспільна потреба”.

При цьому виходячи зі змісту закону суспільна необхідність або суспільну потребу визначатиме саме той орган, який прийняв відповідне рішення, причому на підставі досить непевних критеріїв, як-то „застосування оптимального варіанту з врахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників”.

Законом, що надійшов на підпис, у разі, якщо потреба у використанні викупленого примусового відчуженого  майна відпала, орган, який  прийняв рішення про викуп або примусове відчуження земельних ділянок або інших  об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, протягом місяця з дня, коли стало йому відомо, чи повинно було бути відомо про те, що є відповідне рішення, повідомляє попереднього власника  чи його спадкоємця.

Зазначені об’єкти можуть бути викуплені попереднім власником за ціною, встановленою на час повернення таких об’єктів у власність. При цьому жодним  чином не врегульовано, хто, як і буде визначати, що потреба у використані викупленого  примусового відчуженого майна  відпала, яким  чином відповідному органу має стати відомо про те, що така потреба відпала.

Більше того, якщо  власник  протягом півроку, як передбачено законом, не повідомить про своє бажання викупити назад свою ділянку або  майно,  відповідно орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право  продати іншій особі або віддати у користування іншій особі ділянку або ж майно. Законом створюються умови  для різних підходів на практиці при визначені вартості примусово відчужених об’єктів права  приватної власності. І оскільки  є можливим  є компенсація за  відчужувані об’єкти, як у розмірі викупної ціни, так і шляхом попереднього повного відшкодування тільки вартості земельних ділянки, інших об’єктів  нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій  формі без врахування завданих  власникові збитків.

Що стосується і передбачуваної законом можливості підтвердження відшкодування вартості  відчужуваного майна у вигляді державної реєстрації права власності  на нерухоме майно, надане  замість відчуженого. Оскільки, наприклад, у разі  визначення  квартири як варіанту компенсації  реєстрації  право власності на неї  не завжди означає одночасну передачу і самої квартири відповідній особі.  Квартира може добудовуватися ще протягом певного часу. 

Слід також наголосити на суттєвому  звужені обсягу прав власників у разі викупу або ж, ну, примусового відчуження земельних ділянок, передбачених цим законом, змінами також норм до Цивільного кодексу України, якими регулюється питання викупу земельних ділянок у зв’язку з суспільною необхідністю, за згодою власника або ж за рішенням суду.

Аналіз цим змін порівняно з чинними нормами свідчить про виключення з Цивільного кодексу гарантій прав власника, зокрема таких як включення до викупної ціни земельної ділянки ринкової вартості земельної ділянки і нерухомого майна, що на ній розміщене, можливості перенесення за бажанням власника на іншу земельну ділянку житлового будинку, інших будівель, споруд, насаджень, які розміщені на земельній ділянці, що підлягає викупу, та їх відбудови, якщо це неможливо. Право особи, право власності якої припинилося, вимагати надання їй іншої, рівноцінної за якістю земельної ділянки в межах даного населеного пункту.

Тож, визначений законом порядок відчуження належного приватному власникові майна призведе до порушення закріплених Конституцією України основоположних принципів щодо захисту державою прав усіх суб’єктів права власності, гарантованості права власності на землю. Головне. Усе наведене також дає підстави для висновку про можливість використання запровадженої під приводом викупу примусового відчуження для суспільних потреб у зв’язку із суспільною необхідністю схеми відчуження від приватного власника найбільш привабливих земельних ділянок, іншого нерухомого майна з метою подальшої передачі такого майна іншим особам, створення підгрунтя для зловживань при вирішенні питань викупу, викупу, примусового відчуження земельних ділянок приватном, у приватного власника. Така позиція глави держави підкріплена цілим рядом правових позицій, Конституційного Суду України, зокрема йдеться про справу про постійне користування земельними ділянками, про рішення Конституційного Суду у справі про допомогу по безробіттю, по безробіттю звільненим за угодою сторін. Враховуючи викладене, Президент України, не дивлячись на те, що це внесено Кабінетом Міністрів України, пропонує Закон України про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають  у приватній власності для суспільних потреб чи з мотивів  суспільної  необхідності  відхилити, як такий, що не забезпечує під час вирішення, порушених в ньому питань реального захисту  прав приватного власника, додержання конституційних гарантій, права приватної власності і має відверто лобістський характер. 

Шановні народні депутати України, прошу підтримати позицію  глави держави щодо прийняття цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Марина Іванівна. Є питання до доповідача? Немає. Прошу сідати.

Співдоповідь – Бевзенко Валерій Федорович.

 

13:20:08

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Аналізуючи в цілому пропозиції Президента України,  необхідно відзначити про  відсутність у даних пропозиціях незаперечних підстав  для визнання цього закону таким, що порушує Конституцію України у частині, що стосується захисту прав людини  і громадянина.

Натомість,  закон базується на відповідних положеннях  Конституції України та інших законодавчих актах, що регулюють відносини, пов’язані з відчуженням  земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб. В цьому не залишається поза увагою  захист інтересів власників, майно яких відчужується примусово для суспільних потреб.  

В даному законі  запроваджено принцип, за яким викуплена або примусово відчужена земельна ділянка не може бути передана у користування або   у власність фізичній або юридичній особі для цілей не пов’язаних із забезпеченням    суспільних потреб або суспільної необхідності, визначених у рішенні органів державної влади чи органу місцевого самоврядування про   відчуження зазначеної земельної ділянки.  Це має стати гарантією того, що  відчуження земельних ділянок для суспільних потреб не перетворюється у засіб посягання на  законні інтереси власників, позбавлення їх власного майна шляхом маніпуляції суспільними потребами   чи мотивами суспільної необхідності.

Даний факт підтверджує в своїх висновках і Головне науково-експертне управління  Апарату Верховної Ради України. такі неузгодженості у зауваженнях Президента із текстом закону можна прослідкувати у всьому тексті  пропозицій, тому позиція Президента України  стосовно такого важливого для держави питання є абсолютно незрозумілою. Вважаючи, що даний закон є винятково важливим для розвитку української економіки, актуальним та необхідним, про що свідчать факти, з якими стикнулись органи влади у вирішенні ситуації, коли багато років не зрушується з мертвої точки питання будівництва мосту у місті Києві та великої Кільцевої дороги навколо столиці із-за відсутності вільних площ для розміщення таких суспільно-важливих об`єктів, це пов`язано із суспільною приватизацією сільськогосподарських земель та масовою безконтрольною передачею значних масивів земель особливо за межами населених пунктів  у власність фізичним особам. Така ж ситуація у підприємств, які отримали за результатами аукціону спеціальний дозвіл на користування корисними копалинами загальнодержавного значення, сплативши при цьому до бюджету немалі кошти і не маючи змоги здійснювати добувну діяльність. І таких прикладів можна проводити безліч.

З огляду на зазначене комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді  України подолати вето Президента на вказаний закон України. Дякую за увагу і прошу підтримати таке рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Федорович. Є питання до співдоповідача?  Є питання. Будь ласка, народний депутат Кармазін. Питання до співдоповідача.

 

13:23:30

КАРМАЗІН Ю.А. 

Дякую.  Юрій Кармазін.  На превеликий жаль, багато з тих пропозицій, які висловлені зараз Президентом, були  в тих поправках, які комітетом відхилені, які я висловлював.  Ви підніміть їх і побачите. Комітет тоді відкинув їх просто так огульно, а я говорив, що треба подивитися і різницю встановити щодо суспільної необхідності та суспільною потребою, що ми просто цим самим все перемішуємо і наступаєм на конституційні права  громадян. Тому чи не вбачали ви, що треба врахувати чи змінити, скажем, частину 2 статті 15 закону, що пише наше  експертне управління зараз і каже, ми ж криком кричали, говорили вам. Юридичне управління писало, на кількох сторінках були зауваження. Чи ви вважаєте, що потрібно так все-таки перегинати через коліно правом подолання вето, чи, можливо, знайти компроміс з Президентом, з його апаратом, бо вони мають слушні зауваження, багато з них. Не всі, я не з усіма погоджуюсь зараз, які висловлені були, але багато мають…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Шановний Юрій Анатолійович, ваші зауваження, ви знаєте чудово, були прийняті лише частково, більшість з них відхилено. Тому що зауваження принципові вони розбалансовують повністю законопроект. Якщо в Конституції немає поняття про суспільну необхідність, а є тільки… про суспільні потреби, а є тільки про суспільну необхідність, то це не говорить про те, що цього поняття немає в кодексі земельному. Тому ми розділили ці два поняття: „суспільна необхідність” і „суспільні потреби” – на дві і відрегулювали повністю цим законопроектом.

Законопроект повністю відповідає Конституції і правам людини. Тому всі ці загальні висловлення в тому, що порушуються права людини, Президент ні в одному своєму зауваженні не вказав конкретно, в якому місці яким чином порушуються права людини. Тому ми вважаємо, що його зауваження не мають сили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше питань?

Дякую. Сідайте, будь ласка.

Ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що в них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб” (реєстраційний номер 3682). Прошу визначатися.

 

13:26:22

За-42

Пропозиція Президента не підтримується.

Ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, який рекомендує Верховній Раді України подолати вето Президента України на Закон України „Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що в них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” (реєстраційний номер 3682). Прошу голосувати.

 

13:27:07

За-285

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 117, „Блок Юлії Тимошенко” – 144, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 2, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 3.

Народний депутат Стешенко пропонує повернутися до голосування. Пропозиція народного депутата Стешенка про повернення до визначення позиції Верховної Ради  ставиться на голосування.

 

13:28:01

За-298

Повернулися до розгляду питання.

Таким чином відповідно до рішення Верховної Ради  України ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про подолання вето Президента України на Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”, (реєстраційний номер 2682). Прошу визначатися.

 

13:28:55

За-326

Рішення прийнято. Вето Президента подолано.

Оголошується до розгляду Закон України „Про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву) з пропозиціями Президента України.  Доповідає заступник голови Секретаріату Президента України Ставнійчук Марина Іванівна. Прошу, будь ласка, Марина Іванівна.

 

СТАВНІЙЧУК М.І. Шановний головуючий на засіданні Верховної Ради, шановні народні депутати та присутні на засіданні!

На підпис Президентові також надійшов прийнятий  Верховною Радою ще у травні 2009 року Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” (щодо протидії хабарництву). Названим законом передбачено суттєве посилення кримінальної відповідальності за одержання хабара у великому та в особливо великому розмірі. Пропонується встановити основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Підтримуючи заходи, спрямовані на подолання такого ганебного явища як корупція, одним із проявів якого є хабарництво,  Президент України не погоджується із запропонованим  вказаним законом підходом до вирішення порушених  питань. Так змінами до диспозиції статей 371,  372, 375 Кримінального кодексу України, якими передбачено кримінальну відповідальність за завідомо незаконне затримання, привід, або тримання під вартою, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, постановлення суддею, або суддями завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали, або постанови пропонується встановити таку кваліфікуючу  ознаку названих складів злочинів як дії, поєднані з одержанням хабара у великому, або особливо великому розмірі.

При цьому за вчинення відповідних дій, поєднаних з одержанням хабара в особливо великому розмірі, передбачається безальтернативна санкція у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Такі пропозиції не можуть бути підтримані Президентом України, оскільки за Основним законом держава Україна є правовою державою. І як зауважив Конституційний Суд України, у рішенні у справі про призначення судом більш м’якого покарання, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу і   правозастосовчу діяльність, зокрема у закони, поняття справедливості.

Окремим виявом справедливості відзначено у рішенні Конституційного Суду, є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає покарання за злочин, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави.

З огляду на це слід зауважити, що запропонований законом, що розглядається сьогодні, підхід, за яким для суддів, прокурорів та слідчих за одержання хабара в особливо великому розмірі, встановлюється єдиний вид основного покарання, довічне позбавлення волі, не відповідає принципу справедливості, який лежить в основі, закріпленого у Конституції України, принципу верховенства права. Установлення пропонованої санкції лише для названої категорії осіб є неприйнятним і з огляду на те, що одержання хабара, наприклад, міністром чи іншою особою, зазначеною в статті 9 Закону „Про державну службу”, є не менш суспільнонебезпечним діянням ніж одержання хабара суддею, прокурором чи слідчим.

Запровадження довічного позбавлення волі, як безальтернативного покарання, суперечить і засадничим положенням самого кримінального кодексу України, за яким довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів. І застосовується лише у випадках, спеціально передбачених названих кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. А також з урахуванням особи, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів.

Слід зазначити, що санкції чинних статей Кримінального кодексу України, який передбачає такий вид покарання як довічне позбавлення волі, обов’язково містять альтернативний вид покарання. При цьому реалізація підходу, передбаченого прийнятими змінами, неминуче призведе до ситуації, коли в державі, у якій людина, її життя, визнаються найвищою соціальною цінністю за хабар буде призначене покарання лише виключно у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. А за, наприклад, умисне вбивство двох, або більше осіб, застосування зброї масового знищення, якщо воно спричинило  загибель людей, геноцид, може бути призначено і менш суворе покарання.

Передбачені ж законом, що розглядаються зміни, унеможливлюють, як реалізацію права засудженої особи на пом’якшення покарання, так і можливість суду врахувати при призначенні покарання обставин, які його пом’якшують. За  таких обставин  слід дійти висновку, що запропоновані зміни суперечать положенням частини третьої статті 22 Конституції України, яким забороняється при внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг  існуючих прав і свобод.

Необхідно також врахувати, що доповнення диспозицій статей 371, 372 і 375 Кримінального кодексу такою кваліфікуючою ознакою, як дії поєднанні з одержанням хабара у великому, або особливо великому розмірі, що є видовою кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченою статтею 368, зазначеного кодексу, не узгоджується із положенням загальної частини  Кримінального кодексу України, зокрема статтями 33 і 70.

Крім того, пропозиція при внесенні змін до примітки статті 368 Кримінального  кодексу в частині зміни слова „п’ятсот” на слово „триста”, що впливає   на кваліфікацію злочину, передбаченого названою статтею, не кореспондується також з іншими нормами кодексу, які передбачають спів мірні шкоди і суспільною небезпекою  відповідного злочину та є економічно не обґрунтованою.

Варто  також зазначити, що зазначені вище позиції стосовно прийнятого парламентом  Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії хабарництву” додержується і судова влада.

Зокрема Верховний  Суд  України у зверненні до Президента України вказує на необхідність суттєвого  доопрацювання даного закону, оскільки у прийнятій Верховною Радою України редакції він є юридично необґрунтованим  та містить хибні підходи до протидії посиленню  хабарництву.

З огляду на наведене, Президентом України пропонується у статті 1 розділу І закону: перше - абзац другий підпункту „б”.... підпункту „б” пункту першого виключити, пункти 2, 3, 4 виключити. Прошу підтримати пропозиції Президента України, шановні народні депутати України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Іванівна. Є питання до доповідача?

Питань немає. Прошу. Є питання?

Прошу, будь ласка, Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:37:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Марина Іванівна, я вважаю, що прийняття попереднього закону без поправок, врахування деяких поправок є неправильним. Але, очевидно, це має бути наукою, що не треба багато давати зауважень, а треба тільки найбільш суттєві, і давати зразу редакцію.

Тому скажіть, будь ласка, чи передбачаєте ви такий варіант, що цей законопроект доопрацювати?  І конкретно, які пропозиції з цього приводу ви хотіли б сказати, що треба доопрацювати, щоб, можливо, цей закон в новій редакції залишився?

Ну, і звісно, я хотів би, щоб ми, коли підходимо до таких серйозних питань, як долання вето Президента, то, щоб в залі принаймні не було 120, від 120-ти до 140-ка осіб, бо це  надзвичайно важлива норма Конституції, яка має бути дотримана при доланні вето. Це якраз те, що сьогодні відбувається. Я розумію – всі пішли на фронт, чи то на вибори. Але принаймні ...

 

СТАВНІЙЧУК М.І. Поділяю абсолютно вашу позицію, народний депутат України, сьогодні щойно було подолане вето Президента України надзвичайно важливого питання захисту права власності громадян і напівпорожній зал більше, ніж 300 голосів долав вето. Так само я думаю, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна Марино Іванівно, у нас визначена процедура голосування Регламенту, є 429 зареєстрованих депутатів.

 

СТАВНІЙЧУК М.І. ... я не виховую вас. Я відповідаю на питання, яке мені задали.

Але хотіла би звернути вашу увагу на те, що науки щодо кількості зауважень Президента України до чи необхідності врахування більшої чи меншої кількості до законів в принципі немає.

Президент України вважає давати стільки зауважень скільки потрібно з огляду на зміст і обсяг регулювання того чи іншого закону. Абсолютно зрозуміло, що всі зауваження, які містяться у письмовій позиції Президента України щодо цього закону мають однакову вагу і з них неможливо вибрати одне більш важливе, менше менш важливе, на мій погляд. Зауваження Президента викладені, вони озвучені в тому числі і усно. Я би просила парламент врахувати і підтримати позицію глави держави. Дійсно повинен в державі бути застосований один підхід до посадових службових осіб органів влади. Я ж в тому числі, озвучуючи позицію Президента України, звертаючи увагу на недоліки цього законодавства, озвучила і конкретні нормативні пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще питання до доповідача?

 

ІЗ ЗАЛУ Немає!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше питань. Дякую, Марина Іванівна. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь від комітету Юрій Володимирович Прокопчук.

 

13:40:25

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", Рівненщина.

Шановні колеги! Шановні телеглядачі, радіослухачі!

Верховна Рада України 21 травня 2009 року прийняла Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії хабарництву). Цим законом передбачено суттєве посилення кримінальної відповідальності за одержання хабара у великому та в особливо великому розмірі.

Так за вчинення злочину передбаченого частиною третьої статті 386 Кримінального кодексу України пропонується встановити основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Змінами до диспозиції статей 371, 372 і 375 Кримінального кодексу України, які передбачено кримінальну відповідальність за за відомо??? незаконні затримання, привід або тримання під вартою, притягнення за відома невинного до кримінальної відповідальності, поставлення суддею або суддями, за відома неправосудного вироку рішення ухвали або постанови пропонується встановити таку кваліфікуючу ознаку названих складів злочинів як дії, поєднанні з одержанням хабара у великому або особливо великому розмірі.

При цьому за вчинення відповідних дій, поєднаних з одержанням хабара в особливо великому розмірі, передбачається безальтернативна санкція у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Президент України підтримав окремі положення закону, а саме: зміни до статті 368 Кримінального кодексу України в частині посилення кримінальної відповідальності за одержання хабаря у великому та особливо великому розмірі і  позбавлення волі на строк від 10 до15 років,  а також зміни до Закону України „Про застосування амністії в Україні” щодо неможливості застосування амністії до осіб, засуджених за одержання хабара в особливо великому розмірі, або осіб, які займають особливе відповідальне становище.

Разом з тим Президент України пропонує виключити зміни до пункту 1 примітки 368 Кримінального кодексу України щодо визнання поняття хабара у  великому та особливо великому розмірі, та статей 371, 372, 375 Кримінального кодексу України щодо призначення безальтернативного  покарання у вигляді довічного позбавлення волі як такі, що суперечать положенням Конституції України.

Проаналізувавши пропозиції, комітет вважає за необхідне зазначити, що  хабарництво і корупція в державі  набули вкрай небезпечних масштабів. На превеликий жаль  і саме на різних рівнях виконавчої гілки влади, в тому числі в адміністраціях, які очолює Президент, і стали реальною загрозою національній безпеці України. Особливо небезпечним є хабарництво і, що стосується тих недоліків, які вже були перераховані: замовних засуджень,  замовних притягнень до кримінальної відповідальності, коли сьогодні невинні люди відбувають строк за тих, хто проплатив і хто сьогодні гуляє по волі ті, що вчинили кримінальний злочин. Це остаточно підриває довіру   людей до влади, що вкрай небезпечно в умовах тривалої економічної соціальної кризи, коли необхідна максимальна консолідація зусиль влади та  ефективне використання усіх наявних важелів та ресурсів.

А тому, комітет на своєму засіданні 17 червня 2009 року прийняв рішення, керуючись частиною сьомою статті 135 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України  відхилити всі пропозиції  Президента  України  та  ухвалити Закон „Про внесення змін до деяких  законодавчих актів України  щодо протидії хабарництву” в цілому. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  питання до Юрія Володимировича?  Є питання. Будь ласка, запишіться.

Будь ласка,  Григорович Лілія Степанівна.

 

13:44:39

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович,  група „За Україну!”,  "Наша Україна”.

Скажіть, будь ласка,  ви в кінці підвели резюме і так  бадьоро повідомили, що от комітет розглянув і  прийняв рішення відхилити всі пропозиції Президента. Ви хочете   сказати сьогодні  з цієї трибуни, що всі пропозиції Президента  на шкоду, що це  Президент не цієї країни чи можливо, який розглядав ці  пропозиції, не цієї країни. Щось не стикується. Поясніть, будь ласка,  і мені, і  загалу.  

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Я поясню і вам, і поясню всьому українському народові  і всім  колегам, які сидять у залі. Пропозицій, до речі,  було  аж всього 4 подано. І всі вони якраз  були спрямовані замість реальної боротьби проти хабарництва і корупції на те, щоб можна було  тих, хто сьогодні  має фальшиві  дипломи і засідали, як то кажуть,  секретаріати Президента, який відправили потім в СБУ на перевиховання і звідки  вигнали, для того, щоб таких   людей не було  ні в Секретаріаті Президента, не в будь-яких інших установах. А вони взяли ці дипломи саме методом того, що давали хабарі.

От тому ми і кажемо,  що потрібно долати вето  і приводити, як то кажуть, у порядок всі дефініції  у  Кримінальному кодексі України.  І це є особливо те, що стосується прокуратури, суддів, всіх тих, хто причетний у тому числі до прийняття  отаких  от рішень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриценко Анатолій Степанович.

 

13:46:04

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні доповідачі,  абсолютно зрозуміло, що риба гниє з голови, чистять її з хвоста. Голова визначилася – Президент став на сторону колядників зваричів, він вирішив  їх підтримувати, заветувавши цей законопроект.

Ви правильно сказали про те, що хабарництво і корупція вийшли на рівень загрози національній безпеці, паралізували всю державну машину, всі гілки влади. Парламент голосував двічі: 362 і 364. Я звертаюся до Партії регіонів. Від їх ключової позиції зараз залежить, чи буде парламент... чи підтвердить парламент свою готовність дійсно боротися з корупцією, чи він стане на сторону Президента і Зварича. Я хотів би, щоб повідомили, яким було голосування на засіданні комітету. Дякую.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Комітет прийняв рішення одноголосно. Я хочу сказать, що, щоб знять взагалі політизацію цього питання, тому що, коли всі ідуть кудись, ну, хто на вибори, хто куди, всі на словах борються з корупцією, з хабарництвом. Я думаю, що це зараз буде ото прояв тієї або доброї волі, або отих популістичних заяв. Тому що зараз підуть знов до людей, будуть розказувать, як борються. Тому я думаю, тут не потрібно політизувать це питання. А потрібно приймать рішення для того, щоб не повадно було і не було у нас там зваричів, не було інших там бачунів і таке інше. Тому потрібно долать вето Президента. Це закон, який спрямований саме на наведення жорсткого, так, але порядку в країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко Володимир Дмитрович.

 

13:47:41

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”. Шановний пане доповідачу! Безумовно, цей закон є надзвичайно гострою зброєю як проти хабарництва, так і, не дай бог, проти тих людей, які були по наговору, або якимось чином іншим піддані через наш не зовсім іноді справедливий суд такому покаранню. Тому я хотів би звернути увагу перш за все на те, що сьогодні дійсно глава держави допускає відповідні форми хабарництва, які ззовні виглядають не зовсім як хабарництво. Наприклад, роздача орденів і медалей, які є сотнями і вже є ставки, скільки за що платити, і героїв у нас розплодилось надзвичайно багато. А ті, хто є дійсно героями, роками іноді не можуть отримати цю нагороду. Або, наприклад, така дія як роздача земельних ділянок в місті Києві. Я вже говорив. Генеральна прокуратура  понад 60 земельних ділянок отримала. Це є форма хабарництва від місцевої влади за те, щоб їх дії не помічали. Те саме РНБО почало відводити земельні ділянки в Києві. Цей закон протидіятиме цьому чи ні?

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Звичайно, кожен закон має, так би мовить, і свої якісь певні удосконалення. Сьогодні взята категорія безпосередньо тих, хто в державних структурах влади або в правоохоронних органах чи у судовій владі  приймає незаконні рішення.

Безперечно, потрібно вдосконалювати і потрібно проводити   у подальшому, як-то кажуть, законодавчу базу для того, щоб будь-який т чиновник, який є на місцях, який  може вирішувать долю людей або долю України,  у тому числі через отримання хабарів невербальних, будемо так говорити,  як ви казали, нагородами, щоб  міг був притягнутий до кримінальної відповідальності без права зайняття  своєї посади також довічно. Я повністю з вами погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

13:49:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые докладчик, скажите, пожалуйста, почему Президент наложил  вето на Закон  о выделении 1 миллиарда на  борьбу  с эпидемией, почему Президент наложил вето на Закон, который устанавливаем мораторий  на рост цен на лекарства, почему Президент выступает  против борьбы с коррупцией, наложил вето, почему  госпожа  Тимошенко на законопроект, который  принят по повышению соцстандартов, она отказывается его принимать  тем самым плюет  в душу народа?  Почему помаранчевая власть в лице Ющенко и Тимошенко, а это помаранчевые сиамские близнецы, брат и сестра, ведет по-хамски по отношению к собственному народу и плюет в душу народа? Когда это прекратится?   Спасибо.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В.  Хоча це не стосується данного законопроекту,  але я хочу сказать, що, мабуть, теж політичний хабар Парті регіонів Президенту дає йому змогу якраз творить оці  справи, що сьогодні на медицину ми разом виділяли мільярд, а він його не підписує.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Юрій Володимирович, сідайте, будь ласка. Всі бажаючі  задати питання, задали.

Переходимо до розгляду пропозицій Президента України. Ставиться на голосування пропозиція Президента України  номер 1 з порівняльної таблиці про те, щоб абзац другий підпункту „Б” пункту 1 статті 1 розділу I закону  вилучити.  Прошу, будь ласка, визначатись.

 

13:51:17

За-49

Пропозиція Президента не підтримана.

Ставиться на голосування друга пропозиція Президента України  „пункт 2 статті 1 розділу I закону  вилучити”.

Прошу визначатись.

 

13:51:45

За-23

Пропозиція не підтримана.

Ставиться на голосування третя пропозиція Президента України – пункт 3 статті  1 Розділу I закону виключити. Прошу визначатися.

 

13:52:12

За-14

Не підтримана пропозиція Президента.

Ставиться на голосування четверта пропозиція Президента України – пункт 4 статті  1 Розділу I закону виключити. Прошу визначатися.

 

13:52:38

За-14

Не підтримана пропозиція Президента. Всі пропозиції Президента розглянуті. Ставиться на голосування пропозиція комітету подолати вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії хабарництву" (реєстраційний номер 3428). Прошу визначатися.

 

13:53:16

За-213

Вето не подолано, закон скасовано. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 19, "Блок Юлії Тимошенко" – 134, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 12,  комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 2.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України".

Доповідає Попов  Ігор Володимирович, заступник  Глави Секретаріату Президента України. Прошу, будь ласка.

 

ПОПОВ І.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Верховною Радою України 21 травня 2009 року прийнято Закон України „Про зміни до Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України”. Так, запропонованими змінами до Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України” передбачено, що до товариств з обмеженою відповідальністю, які створені до набрання чинності цього закону, не повинні застосовуватись положення частини другої статті 50 глави другої Закону України „Про господарські товариства”, згідно з якими максимальна кількість учасників товариств з обмеженою відповідальністю не може перевищувати 10 осіб. На думку Президента України, цей закон не може бути підписаний.

Хочу нагадати, що прийняття Цивільного кодексу України і внесення у зв’язку з цим відповідних змін до законодавчих актів України заклало підвалини для створення прозорого правового поля для функціонування господарських товариств та захисту прав їх учасників.

Найбільш інвестиційно привабливою формою ведення бізнесу є акціонерні товариства. На сьогодні сформоване законодавство, яке забезпечує прозорість їх діяльності та залучення інвестицій. Зокрема, акціонерні товариства мають оприлюднювати інформацію про результати діяльності, операції з їх цінними паперами контролюються державним регулятором, який також здійснює нагляд за додержанням законодавства в цій сфері. Зазначене дозволяє створити більш прозоре і відкрите бізнес-середовище. Тому локальне внесення змін до Закону „Про господарські товариства” означає, що ми намагаємося відмовитися від закладеної логіки реформування відносин у цій сфері. Якщо це справді так, то необхідно системно змінювати законодавство, а не вносити локальні зміни.

На виконання Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України” законослухняні підприємці у товариствах з обмеженою відповідальністю, в яких кількість учасників перевищує 10 осіб, реорганізували свої підприємства в акціонерні товариства до червня 2008 року, а інші досі цього не зробили.

Майже через рік після кінцевого терміну виконання закону пропонується визнати необов’язковість виконання його вимог. Таким чином,  виправдовується правовий нігілізм у суспільстві.

Також законом фактично пропонується розділити товариства з обмеженою відповідальністю на дві групи. Одні з яких повинні мати менше 10 учасників і статутний капітал – 10 мінімальних заробітних плат, а інші – необмежену кількість учасників і статутний капітал у такому ж розмірі.

Відтак, закон не узгоджується зі статтею 13 Конституції України, за якою всі суб’єкти права власності є рівними перед законом, а отже, обмеження максимальної кількості учасників товариств з обмеженою відповідальністю має стосуватися всіх товариств з обмеженою відповідальністю не залежно від дати їх утворення.

По-друге, пропозиції Президента спрямовані на захист економічних інтересів громадян, власників часток товариства з обмеженою відповідальністю. Так, серед товариств з обмеженою відповідальністю, яких налічується понад 1 мільйон, значна частина налічує більше 10 осіб засновників-учасників. Відповідно до чинного законодавства статутний капітал товариств з обмеженою відповідальністю становить 100 мінімальних заробітних плат. Тоді як мінімальний статутний капітал акціонерних товариств дорівнює 120 мінімальним заробітним платам.

Отже, для перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство засновники-учасники повинні збільшити статутний капітал на 1150 мінімальних заробітних плат. У разі відсутності можливостей збільшити статутний капітал, зокрема, через брак грошових коштів, діюче товариство з обмеженою відповідальністю повинно ліквідовуватися, що в свою чергу спричинить економічні втрати для країни через масову ліквідацію суб’єктів господарювання, створених у формі товариств з обмеженою відповідальністю.

З метою урахування інтересів громадян при безумовному дотриманні законів та Конституції України Президент пропонує у разі виникнення необхідності збільшення розміру статутного капіталу, у зв’язку з перетворенням товариства з обмеженою відповідальністю на акціонерне товариство, дозволити формування такою юридичною особою статутного капіталу здійснювати протягом 5 років.

Тому Президент України пропонує переглянути Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України” з урахуванням наведених зауважень і пропозицій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є питання до доповідача? Немає. Прошу сідати, будь ласка.

Секундочку, є питання. Продовжуємо на 15 хвилин засідання. Прошу, будь ласка, народний депутат Гордієнко.

 

13:59:01

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України. Полтавщина.

Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, десять осіб засновників товариства з обмеженою відповідальністю, як ви вважаєте, це порушує конституційні права громадян? Якщо ми вирішили 12, 13, 15 саме чоловік об’єднати, чому ми не можемо?

Наступне. Чи має закон зворотну силу, скажіть всім в Україні? І останнє. Чи не вважаєте ви, що сьогодні нам необхідно, якщо ми будемо йти по логіці вашій Президента, це приведе до розвалу  багатьох саме товариств, які успішно сьогодні працюють, дають робочі місця. І чи не приведе це до  перерозподілу власності у даній ситуації?

 

ПОПОВ І.В. Ще раз хочу наголосити, що Президент за те, щоб правила гри були стабільними, незмінними та рівними для всіх суб’єктів господарювання. Якщо, дійсно, більше десяти осіб хочуть бути засновниками товариства, то вони можуть створювати товариство відкритого типу.

Якщо ж це товариство з обмеженою відповідальністю, то закон має бути однаковий, як для новостворених товариств так і для тих товариств, які існували до внесення змін до Цивільного кодексу України.

Відповідно це головна ідеологія пропозицій Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще питання? Народний депутат Черноморов, будь ласка.

 

14:00:41

ЧЕРНОМОРОВ О.М.

Александр Черноморов,  фракция Партии регионов.

Я приведу вам пример, несколько  предпринимателей, допустим 20 человек, создали хозяйственное общество и взяли в аренду свой объект с целью собственной инвестирования и перестройки его. Согласно вашим мыслям им  это не разрешается, вам лучше когда придет дядя со стороны скупит их всех и их же сделает батраками на этом предприятии. Аналогично селян, о которых вы так беспокоитесь, больше  десяти человек не могут свои паи объединить и создать коллективно предприятие. Тем самым Президент сегодня против предпринимателей, он заставляет их насильно принять определенно организационно-правовую форму и  против селян, которые могли бы развивать свои хозяйства. Я призываю всех проголосовать соответственно, как мы хотим, но ответьте пожалуйста на мои вопросы, как такое допустимо.

 

ПОПОВ І.В. Наскільки я розумію, претензії треба адресувати не Президенту, а Верховній Раді, яка прийняла відповідні зміни до Цивільного кодексу України. В даному випадку ми говоримо лише про виключення, спеціальний режим для окремих підприємств. А сама ж норма про те, що товариство з обмеженою відповідальністю не може перевищувати десяти осіб, приймалася ще кілька років тому, власне, у Верховній Раді України і ця норма дія. І зараз ми про перегляд цієї норми не говоримо, а говоримо лише про певні виключення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще питання? Сідайте, будь ласка. Співдоповідь Олександр В’ячеславович Слободян, будь ласка.

 

14:02:32

СЛОБОДЯН О.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, хочу нагадати коротенько суть цього законопроекту. Тут тільки що лунали голоси про те, що в свій час Верховна Рада прийняла поправки до закону про господарське товариство і обмежило кількість засновників до десяти чоловік. Я хочу нагадати, що в Україні 1 мільйон 186 тисяч товариств з обмеженою відповідальністю, особливо багато цих товариств в сільському господарстві. Приблизно одна третина агрофірм України носять цю форму товариство з обмеженою відповідальністю. І обмеження десятою чоловіками засновниками приводять звичайно до великих проблем, взяти ті ж агрофірми, вони зачасту дуже часто позбавлені юридичного супроводу. Крім того, перетворення товариства з обмеженою відповідальністю протягом одного року акціонерні товариства вимагає збільшення статутного капіталу до 1 тисячу 250 мінімумами. Звичайно таких коштів в товаристві з обмеженою відповідальністю дуже часто немає. І виконати цю норму закону практично неможливо. Комітет економічної політики прийшов до висновку, що закон не порушує 13 статтю Конституції України, як говориться, як тут говорив Ігор Володимирович Попов. А в разі прийняття цих пропозицій становище діючих підприємств не поліпшиться.

Враховуючи це, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України пропозиції Президента України відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є питання до співдоповідача? Немає питань. Будь ласка, сідайте.

Переходимо до розгляду пропозиції Президента, вона тут сформульована в одній пропозиції, в порівняльній таблиці. Прошу, будь ласка, відкрити порівняльну таблицю.

Пропозиція Президента України ставиться на голосування, прошу визначатися.

 

14:04:50

За-9

Пропозиція Президента не підтримується.

Ставиться на голосування  пропозиція профільного комітету подолати вето Президента України на Закон України „Про внесення зміни до Закону України „Про внесення змін та визнання  такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку  з прийняттям  Цивільного кодексу України” (реєстраційний номер 2081). Прошу визначатися.

 

14:05:31

За-197

Рішення не прийнято, закон скасовано.

Ранкове пленарне засідання оголошено закритим. О 16-ій годині розпочнеться вечірнє пленарне засідання.