Засідання 44

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Зал засідань Верховної Ради України

06 грудня 2019 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

10:00:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги!

Доброго ранку, шановні колеги, шановні представники ЗМІ, гості Верховної Ради України! Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до реєстрації.

Шановні колеги, готові реєструватись? Нагадую, реєстрація відбувається шляхом натискання кнопки "за", зеленої, да, як підказують колеги, зеленої кнопки, або перша зліва, як підказує шановний Руслан Олексійович Стефанчук.

Власенко пропонує внести зміни до Регламенту. Чекаємо з нетерпінням цей законопроект Сергія Володимировича.

Прошу реєструватись, шановні народні депутати.

 

10:03:37

У залі зареєстровано 300 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у нашого колеги народного депутата Негулевського Ігоря Петровича день народження. Я вас вітаю зі святом! (Оплески)

Шановні колеги, у нас сьогодні ще одне велике свято – це День Збройних Сил України. (Оплески) Це, дійсно, свято, однак це свято з гірким присмаком. Я хотів би подякувати і від себе і, я впевнений, від всього депутатського корпусу нашим Збройним Силам, нашим воякам, які сьогодні несуть службу в лавах Збройних Сил України, захищають нас на фронті, дають змогу мирно жити містам та селам більшої частини нашої держави. І це неоцінений труд, який ми з вами повинні шанувати. Я хотів би побажати здоров'я. Я хотів би побажати якомога швидшого повернення з фронту додому, до близьких, рідних живими та здоровими.

Однак, на жаль, не всі сьогодні зможуть повернутись з фронту і це, дійсно, трагедія українського народу. Тому, я думаю, що буде правильно, якщо ми вшануємо пам'ять загиблих і тих, хто не повернувся з війни, хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, слово… Шановні колеги, 5 грудня 2019 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Мандзія Сергія Володимировича, включеного до виборчого списку політичної партії "Слуга народу". Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народний депутат України складає присягу перед Верховною Радою України.

Для складення  присяги на трибуну запрошується народний депутат Україні Мандзій Сергій Володимирович.

 

МАНДЗІЙ С.В. Доброго дня.

Я, Сергій Мандзій, присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.

Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. Вітаємо.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України про "Регламент Верховної Ради України" повідомляю про входження народного депутата України Мандзія Сергія Володимировича до складу депутатської фракції політичної партії "Слуга народу".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України" та 59, 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про сформування та реєстрацію у Верховній Раді України дев'ятого скликання депутатської групи "Довіра", до складу якої увійшли 17 народних депутатів України. Головою депутатської групи "Довіра" обрано народного депутата України Кулініча Олега Івановича. Заступником голови депутатської групи "Довіра" обрано народного депутата України Лунченка Валерія Валерійовича. (Оплески)

До слова запрошується народний депутат України Леся Валентинівна Забуранна. Дайте 2 хвилини, будь ласка.

 

10:08:59

ЗАБУРАННА Л.В.

Шановна президія, шановні колеги, українці! Дозвольте також приєднатися до привітань із Днем захисника Вітчизни, а також нагадати вам, що цей тиждень роботи парламенту присвячений правам людини. У парламенті відбулася низка заходів, покликана привернути увагу парламентарів до важливості захищати права усіх громадян.

Перш за все, ми хочемо подякувати Міжнародній організації ООН-Жінки за співпрацю та анонсувати, що у парламенті буде проведено гендерний аудит його інклюзивності, результати якого допоможуть нарешті забезпечити доступ людей з інвалідністю до будівлі.

Крім того, за підтримки Фонду народонаселення ООН, ми долучилися до Всесвітньої акції ООН "16 днів проти гендерно зумовленого насильства". Ця кампанія почалася 25 листопада з Міжнародного дня ліквідації насильства щодо жінок і триватиме до 10 грудня – Дня прав людини.

Гендерно зумовлене насильство на сьогодні, на жаль, є глобальною проблемою. Це явище широко розповсюджене та систематичне. 90 відсотків жінок, які постраждали від насильства, вірніше людей, які постраждали  від насильства, це є жінки. Тобто, вдумайтеся, кожна третя жінка, 33 відсотки протягом життя зазнали фізичного та (або) сексуального насильства. Економічні втрати, які несе економіка України від насильства щодо жінок, складають 208 мільйонів доларів на рік.

Ми закликаємо всіх українок та українців, які зіштовхуються із цим явищем, не залишатися із ним наодинці та звертатися на  національну гарячу лінію 116123.

Також міжнародна організація Amnesty International  щороку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 20 секунд.

 

ЗАБУРАННА Л.В. …на підтримку людей, які зазнали утиску своїх прав. Серед цьогорічних історій є випадок Оксани Мамченко, матері дванадцяти дітей, яка протягом часу зазнавала тривалого  фізичного, психологічного і економічного насильства з боку чоловіка.

Ми звертаємося до українського уряду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леся Валентинівна, вибачте. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'яницю з 10 години проводиться  "година запитань до Уряду". У засіданні Верховної Ради України бере участь Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук та члени  Кабінету Міністрів України. Прошу привітати.

На Погоджувальній раді було визначено тему "години запитань до Уряду". Члени  Кабінету Міністрів України будуть відповідати на запитання про боргову політику України, результати 2019 року та стратегія на 2020-2021  роки.

Шановні колеги, пропонується наступний порядок проведення  "години запитань до Уряду". 10 хвилин надається міністру фінансів України на виступ з визначеної теми. На відповіді міністра фінансів на запитання від депутатських фракцій і груп відводиться до 35 хвилин. На відповіді для членів уряду на запитання від народних депутатів відводиться до 15 хвилин. Надавати по 1 хвилині на кожне усне запитання та по 2 хвилини для відповіді на нього. Немає заперечень до такої форми нашої роботи? Немає. Дякую.

Шановні колеги, на трибуну для виступу запрошується міністр фінансів України Оксана Сергіївна Маркарова.

Шановні колеги, ми змінили регламент нашої роботи, тому давайте все ж таки, якщо кому цікаво, то давайте так працювати, ні, повернемося наступного разу до тієї форми, яка була раніше. Або тиша в залі, і ми слухаємо доповідача, або буде так, як минулого разу. Дякую.

 

10:13:26

МАРКАРОВА О.С.

Шановний пане Голово, шановні заступники, шановні народні депутати! Дуже дякую за можливість коротко представити, де ми знаходимося зараз і які наші плани в борговій політиці України. Презентацію, яку я сьогодні тут покажу разом з моїм виступом, також надіслана всім вам може бути в електронній формі, і ми готові відповісти на всі запитання.

Будь-яка країна завжди запозичує для того, щоб вирішувати свої проблеми розвитку або покривати свій дефіцит. Є країни, які запозичують вдвічі більшу суму, мають борг від свого ВВП, є країни, які тримаються більше під контролем, так, як ми зараз намагаємося зробити. Якщо ви подивитесь історично на державний та гарантований борг України на першому слайді, то ви побачите, що різні фактори впливали, але в тому числі останні валютні коливання післякризові у 2013, 2014, 2015 роках призвели до того, що в один момент наш борг складав 80 відсотків до нашого ВВП. Це, звичайно, велика була проблема, яка на сьогоднішній день на шляху такого стабільного вирішення, і ми зменшили борг вже в цьому році до менше ніж 60 відсотків і, сподіваємося, що у наступному році в наших планах знизити його до цифри, яка буде менше ніж 50 відсотків. Зауважте, що кожного разу Міністерство фінансів, подаючи бюджет, разом з ним подавало документ, який розказував, як же ми приведемо борг до 60 відсотків, бо це золотий стандарт. В цьому році нам не треба цього робити, тому що ми вже його привели і ми далі будемо знижувати його.

Коли ми розробляли стратегію по боргу, ми зробили діагностику, що ж не так з нашим боргом. Причиною проблеми номер один була величина нашого боргу. І, якщо порівняти нас з тими країнами аналогів, яким вдається це робити ефективно, ми побачили, що наш борг зависокий для такої економіки, як наша. Тому зрозуміло, що його треба було зменшувати.

Причина номер два, друга проблема –  це зовнішній компонент. Ми побачили ще раз, що в порівнянні з країнами успішними наш зовнішній борг є набагато вищим, а внутрішній борг, який у більшості стійких країн, ті, які практикують стійкість державного боргу, він, як вони, якраз покладається якраз на внутрішні джерела і на розміщення внутрішнього боргу.

Причина номер три – це валютна вразливість нашого боргу. 60 відсотків нашого боргу станом на 2018 рік, кінець, було у валюті. Саме тому, як тільки у нас трапляється девальвація, наш борг стає непосильним для нашого бюджету. Тому це проблема номер три.

Номер чотири – вартість обслуговування. Якщо ви подивитесь на слайді на структуру нашого боргу, в структурі складають приблизно 22 відсотки, це наші офіційні так звані кредитори: це Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції –  ті, хто дають кошти в бюджет, але на довгостроково і дуже дешево. Але у нас внутрішній борг, який і в валюті, і в гривні, це досить дуже такі дороговартісний борг, тому що він залежить і від ситуації на ринку, і  від ставки рефінансування, облікової ставки Нацбанку, і від того, чи є на внутрішньому ринку попит, для того, щоб нам давали дешевше ці кошти. І також єврооблігації, які ми розміщали назовні, які залежать в першу чергу від рейтингу, від нашого сприйняття. І ці рейтинги, на жаль, у нас були не дуже гарними попередні 10 років.

Наступна причини проблем – це короткотерміновість зобов'язань. Якщо ми проаналізуємо наш борг до 2016 року, ми побачимо, що у нас, і навіть 17-й рік, що у нас переважали такі короткотермінові запозичення. І завжди був ризик рефінансування, тобто нам завжди треба було думати, що от через три місяці треба перезапозичити, через шість місяців, а це велика невизначеність, скажемо так, якщо ми не зможемо, від цього буде залежати бюджет.

Відповідно, які цілі ми поставили перед собою, які ми не просто виконували, а рада повідомити вам і народу України, що ми виконали  ці цілі в 19-му році.

Перше. Ми дуже чітко для себе, виходячи з цих проблем, зазначили, що граничний обсяг державного  боргу до ВВП повинен бути зменшений, причому зменшений кардинально.

У 18-му році – 52,3 відсотка (це державний борг, не державний, а гарантований державний) у 19-му – 50,  у 20-му –  45  і  в 24-му він повинен скласти цифру не більше 40 відсотків.

При цьому як ми це планували зробити  для того, щоб  вирішити інші проблеми.

Перше. Збільшити частку боргу в національній валюті – в гривні. 

Друге. Збільшити, зробити графік більш рівномірним, видовжуючи терміни, щоб ми запозичували на 3, 4, 5  років, а бажано й на 10, а потім  перейдемо, як інші країни роблять, і на 30 років. Для того, щоб нам не треба було кожний місяць  вирішувати  проблему рефінансування боргу. 

І третє. Це розвиток міцних взаємовідносин з інвесторами, їх  інформування,  з ними  постійне підтримання інформації про те, що  у нас відбувається з бюджетом, як виконується бюджет. Ми знаходимося в  програмі МВФ, програма  МВФ виконується. А коли  ми з неї випустимося і нам не потрібна буде вже підтримка МВФ, тоді виключно наші довгострокові  трирічні бюджети стануть основою для  інвесторів, і це ми побачимо, відобразиться  у рейтингу.

Що ми досягли  в 19-му році?  Перше. Ми  відкрили в 15-му році мережу міжнародного депозитарію, зв'язок з ними – лінк Clearstream, і це  дало нам  можливість  розміщувати внутрішні гривневі  ОВДП, в  які почали  заходити іноземні інвестори. Ми запустили на Вloomberg  через  площадку наші аукціони ОВДП, тобто не тільки… тепер це питання як би прозорості і використання  міжнародної площадки. Це з жовтня  вже можливо.

Ми  вперше  за десятирічний  термін цього літа, в липні,  випустили єврооблігації  в євро, тому що  наші  платежі все більше і більше  кліренс йде в євро, ми інтегруємося більше в економіку України, і ми розмістили їх під 6,75 відсотка. І це початок  тільки нашої історії розміщень у євро. 

Нам вдалось також на  внутрішньому ринку завдяки тому, що  ми залучили сюди нерезидентів, вперше розмістити  шестирічний папір, уперше інвестори  інвестували в  гривневий папір на  6 років. І ми  розмістили його  на суму близько  1,4 мільярда доларів, що дозволить її включати також  в індекси. Тобто набагато ширше коло інвесторів зможе інвестувати.

Ми точно розширили нашу співпрацю з  МФО, і ми вже бачимо  результат в тому, що кредитні рейтинги – три агенції в цьому році підвищили або сам рейтинг підвищили і  прогноз на майбутнє, або, не підвищивши рейтинг, як Moody`s, все-таки підвищили прогноз зі стабільного на позитивний. І також отримали ряд нагород за нашу позицію і у відкритості, і в прозорості з точки зору управління боргом.

Як ви бачите, наш гривневий борг на слайді, ми займаємося випуском переважно гривневого боргу. Більше того, якщо ми подивимося на терміни цього боргу на наступному слайді, то терміни видовжуються. Ми впевнено розміщуємо двох-, трьох-, чотирьох- і навіть шестирічні папери на місцевому локальному ринку.

Ну, і найголовніше. Стрімке зниження вартості боргу. Ви пам'ятаєте початок цього року, коли у нас був дуже обмежений попит, коли була політично волатильна ситуація перед виборами, коли навіть внутрішні локальні банки не дуже з великим задоволенням інвестували, і ставки доходили до цифр 20, 19 відсотків в гривні. Нам вдалося завдяки всім цим діям – відкриттю ринку, відкриттю інформації і всіх інфраструктурних моментів – дуже стрімко знизити борг. І ми вперше, насправді, на минулому тижні валютні облігації розмістили під 3,88 відсотка, це дуже низька, насправді найнижча ставка, яка була в Україні, а гривневі трирічні облігації от з тих майже 20 відсотків на стан минулого тижня знизилися до 12,4 відсотка. І це не межа. Ми будемо далі видовжувати терміни, ми будемо далі знижувати ставки.

Якщо ви подивитесь на наступний слайд щодо того, скільки ж цих нерезидентів, про які ми так багато чуємо, зайшло в нашу систему, чи багато, чи мало ці 4 мільярди доларів, які нам вдалося в 19-му році залучити, то ви побачите, що в порівнянні з більшістю країн-аналогів 13 відсотків нашого боргу в руках цих міжнародних інвесторів, а особливо, враховуючи, що в основному він сконцентрований в довгострокових паперах 3, 4 і 5 років, не складає насправді загрози внутрішній фінансовій системі України, і є дуже таким скромним... часткою порівняно там з будь-якою країною, починаючи із Чеською Республікою, із Польщею, з Росією, із Румунією, із тими країнами, які є в нашій групі порівняння.

Які наші цілі на 20-й рік, дуже коротко.

По-перше, ви це можете побачити в нашій стратегії управління боргом, яка є публічною, яку ми кожен оновлюємо. І на початку 20-го року вона знову разом з бюджетною декларацією буде ще раз оновлена на більш довгий період.

Але, перше: ми будемо працювати над зниженням вартості обслуговування боргу, менше десяти відсотків видатків в 24-му році повинно йти на обслуговування боргу. Ми будемо подовжувати середній термін, ми будемо збільшувати гривневу частку нашого боргу, і вона повинна бути більше ніж 50 відсотків для того, щоб ризики від валютних будь-яких коливань менше позначались на боргу. Ми будемо збільшувати пільгове кредитування: пільгове кредитування не тільки в бюджет, а й пільгове кредитування інфраструктурних проектів, що дуже важливо для того, щоб підтримати економічне зростання. І ми, безумовно, будемо знижувати відношення державного боргу до ВВП. Менше ніж сорок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Півхвилини.

 

МАРКАРОВА О.С. Менше ніж 40 відсотків на кінець 24-го року – це наша мета. Таким чином, боргова політика перейде з розряду питання, яке ми з вами обговорюємо як ризиковий чи проблемні питання, перейде виключно в нормальне русло обговорення коштів для фінансування подальшого зростання України.

Дякую. Я готова відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксано Сергіївно.

Переходимо до запитань до міністра фінансів від депутатських фракцій і груп. Прошу записатися депутатські фракції і групи на запитання.

Приходько Наталія Ігорівна.

Колтунович Олександр Сергійович.

 

10:24:37

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановна пані міністр фінансів, я хотів би насамперед запитати у вас щодо стратегії обсягу державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. Ми чуємо від вас постійно різні програми, стратегії щодо обслуговування державного боргу, але ми бачимо збільшення суми державного і гарантованого державою боргу. Навіть з початку року в цифрах він збільшився з 78 до майже 82 мільярдів доларів, а це суттєво.

А другий момент. Безумовно, він дещо маніпулятивний щодо питомої ваги держборгу в ВВП, тому що ми розуміємо, що навіть номінальне зростання валового внутрішнього продукту не завжди показує реальне зменшення держборгу.

І на завершення хотів би також запитати як ви будете зменшувати частку запозичень в дохідній частині бюджету України, адже ви знаєте, не мені вам казати, 365 мільярдів гривень або, там, третина доходів бюджету – це нові запозичення. В який період часу ми відмовимося повністю від цією суми?

Дякую.

 

10:25:48

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую за запитання.

Насправді це запитання вимагає відповіді про не про борг, а про іншу частину. Головна причина того, що у нас є цей борг, що він виник і що ми його зараз далі рефінансуємо – це питання того, що у нас завжди був дефіцитний бюджет. Коли у нас є дефіцитний бюджет, це значить, що ми витрачаємо більше ніж ми як країна заробляємо. Саме тому фіскальна консолідація, по-простому витрачання стільки, скільки заробляємо – це наша стратегія, яку ми дуже чітко імплементуємо, і майже з 10 відсотків загального дефіциту, який був, там, станом на 13-й рік, ми зараз дійшли уже до 2,3, а на наступний рік бюджет, який, дуже дякуємо, вчасно схвалений Верховною Радою, наш бюджет закладає показник 2 відсотки всього дефіциту.

Саме тому з ростом економіки, економіка у нас росте більше, дефіцит ми зменшуємо, відповідно запозичувати, тому що старі борги нам теж треба повертати, ми будемо менше. Тому, якщо ви подивитеся, то зростання загальної частки боргу, воно складає, йде набагато меншими темпами ніж зростання нашої економіки.

Коли можна буде повністю відмовитися від цього і перейти виключно до виходу на ринки, коли нам треба для розвиткових проектів? Це тоді, коли у нас повністю запрацюють ті закони, які ми тут ухвалили, коли ми повністю поборемо дефіцит державного бюджету. Це значить, що у нас пройде приватизація, будуть зроблені концесії і у нас підвищаться надходження, не збільшуючи при цьому ставки податків. І саме тоді ми зможемо уже перейти до зменшення повністю запозичень.

Але коли ми дійдемо до 40 відсотків, а це абсолютно реалістична, не просто стратегія, у нас є чіткий план під неї і ми уже його виконуємо, уже на той момент ви побачите, що не більше 10 відсотків буде йти в бюджеті на саме обслуговування боргових питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна.

Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє".

 

10:27:46

БАТЕНКО Т.І.

Шановна Оксана Сергіївна, ми вдячні вам за часткове розблокування 500 Постанови по соцекономрозвитку. Але хочу вам сказати, що по тих об'єктах… які пішли кошти на які, довго чекають люди на місцях, це не всі об'єкти, які по виконаних роботах зареєстровані в казначействі. До мене підходять численні колеги як до члена бюджетного комітету і говорять, що і Вінниця, і Хмельниччина, і Львівщина, і інші об'єкти зареєстровані в казначействі, але, на жаль, проплати по 500 Постанові не пройшли.

Крім цього, ще й досі зараз реєструються в казначействі акти виконаних робіт, вже зроблених робіт по інфраструктурних об'єктах. І у мене прохання до вас доперекинути кошти по 500 Постанові по вже зареєстрованих. І врахувати ті акти казначейства, які зараз будуть реєструватися, в листопаді і в грудні місяці поточного року.

Дякую.

 

10:28:41

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую, шановний пан народний депутат.

Сприймаю це як депутатський запит. До кінця дня отримаємо всю інформацію і надамо, поінформуємо як по тих конкретних об'єктах, які ви сказали, так і в цілому проконтролюємо, щоб фінансування було забезпечено в повній мірі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович, "Батьківщина".

 

10:29:01

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". У мене питання достатньо прозаїчне, яке легко перевірити на всіх цифрах. Зміцнився курс гривні по відношенню до долара. Загальносвітове падіння цін на газ і нафту. При цьому в бюджеті на 20-й рік ви закладаєте не зменшення тарифів, а зменшення субсидій. Поясніть, будь ласка, цю політику і чим вона економічно обґрунтовується?

Друге питання, пов'язане з вашою доповіддю. Приблизно суми, які отримані від продажу за дуже… на дуже вигідних умовах ОВДП, фактично лягають загалом на наші зовнішні запозичення, які все одно треба буде віддавати. Скажіть, будь ласка, яким чином це враховано в загальних показниках, які є показниками нашої заборгованості?

Дякую.

 

10:30:10

МАРКАРОВА О.С.

По першому питанню. Ви самі дали відповідь на запитання. Тобто разом з тим, що у нас зменшується цін на газ, і разом з тим, що є міцніший курс, очевидно, що ціна, яку будуть сплачувати люди, буде меншою. Відповідно ті кошти, які закладені в 20-му році на програму субсидій, відповідно до розрахунків Міністерства соціальної політики відповідних служб повністю забезпечать всіх громадян, які відповідають критеріям і потребують цієї підтримки, повністю забезпечать підтримкою на цей опалювальний сезон в повній мірі. Тому тут треба сказати, щоб всі були абсолютно спокійні, всім буде субсидія надана, критерії на цей сезон для отримання субсидій не змінювались. Тому в цьому питанні як би ті кошти, за які ви проголосували в бюджеті 20-го року, на субсидії є достатніми.

Щодо безпосередньо нашого випуску облігацій, то ми якраз і випускаємо облігації в національній валюті, тому що всі країни, які успішно це робили, і ми робимо на це більше акцент, навіть коли вони розміщуються на внутрішньому ринку, викуповуються нерезидентами – це все одно не підвищує нестійкість, вірніше, покращує стійкість боргової політики. Тому що коли вони розміщені в довгострокові елементи і коли вони розміщені саме в гривні, то вони не є еквівалентом зовнішніх запозичень, а це розвиток у тому числі внутрішнього ринку, і ці папери не підпадають під валютні ризики. Тому цю стратегію ми будемо надалі продовжувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мотовиловець Андрій Вікторович.

 

10:31:49

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

По-перше, я вітаю уряд і міністра з останніми запозиченнями. Вони досить низькі. Мої вітання, ви дуже гарну роботу провели. У мене питання. Я залишаюсь оптимістом щодо росту ВВП. У нас є пряма залежність від росту ВВП і реструктуризації Наталії Яресько. Скажіть, будь ласка, яка стратегія Мінфіну щодо обслуговування боргу і цією реструктуризацією?

Дякую.

 

10:32:19

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

На сьогоднішній день, враховуючи макропрогноз, який у нас є, ми бачимо, що у нас так звані тригери те, що запускає ці виплати, ще не наступило, і це очевидно, тобто ці папери на сьогоднішній день, потенційні, скажімо так, папери не є частиною нашого боргу, і на сьогоднішній день умов, які їх зроблять такими, не настало. Ми, звичайно, всі працюємо над тим, щоб підсилити зростання економіки. І водночас, звичайно, дивимось, працюємо над тим, щоб при зростанні економіки абсолютно тримати під контролем, в тому числі і додаткові ризики, які від цього можуть виникати. У нас є, як ви визнаєте,  перші 3 роки, в які є обмеження виплат. Навіть, якщо наступить такий момент щодо того, яким чином в нашій стратегії ми плануємо з цим діяти, це питання активно обговорюється як міністерством, так і урядом. Ми будемо готові як би поділитися нашими напрацюваннями, як тільки вони будуть готові до обговорення суспільством.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Піпа Наталія Романівна.

 

10:33:23

ПІПА Н.Р.

Прошу передати слово Васильченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, кому?

 

ПІПА Н.Р. Васильченко Галині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко Галина.

 

10:33:39

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Дуже дякую.

Галина Васильченко, фракція "Голос". Пані Оксана, з вашої презентації так виглядає, що потреба бюджету в обслуговуванні боргу суттєво зменшується, що дає змогу зменшити податкове навантаження на бізнес. В цьому контексті та беручи до уваги інші економічні показники, на нашу думку, тут є доцільним говорити про перегляд в сторону збільшення лімітів обороту для першої, другої і третьої груп фізичних осіб -  підприємців. Вони вже кілька місяців виходять на акції протесту і заявляють про те, що їх не чують. І, зокрема, хочемо почути, яка думка Міністерства фінансів з цього приводу, адже вже є зареєстровано, і в тому числі нашою фракцією, кілька законопроектів у Верховній Раді, які, власне, спрямовані на те, щоб ці ліміти підвищити.

Дякую.

 

10:34:43

МАРКАРОВА О.С.

Дякую.

Дам відповідь з двох частин. Перше. В бюджеті України видатки можна проводити тільки за рахунок доходів. І ми всі з вами знаємо, що фінансування, частина,  це не фінансування доходів. Те, що ми розміщуємо від запозичень боргу, а також те, що ми отримуємо від приватизації, в бюджеті може використовуватись виключно на погашення іншого або на фінансування дефіциту. Тому для того, щоб у нас були більші на щось видатки, нам треба, щоб були більші доходи. Або для того, щоб скоротити доходи, теж треба якісь інші доходи мати більшими.

На сьогоднішній момент, бюджет, який ухвалений на 20-й рік, він є збалансованим по доходам і видаткам, але поки що, навіть якщо ми дуже суттєво зменшимо наші запозичення, це навряд чи прямо вплине на безпосередньо доходи і видатки.

Що стосується фізичних осіб підприємців, то ми не тільки чуємо їх, ми зараз практично на щотижневій основі проводимо групи, як і група Координаційна рада, яка організована в Міністерстві економічної політики, так і окремо у нас є група, яка працює з Державною податковою службою і Міністерством фінансів, над тим, як вирішити дві основних проблеми, які є у дійсно справжніх маленьких ФОПів, а не тих, хто використовує цю систему для ухиляння від сплати податків у великих компаніях. Справжні маленькі ФОПи переживають про два питання, наскільки ми зараз активно працюємо.

Перше – наскільки прозоро, безкоштовно і просто запрацює система цих електронних РРО і ми над цим зараз працюємо, будуть декілька роз’яснень Мінфіну і у нас є рік на це.

І друге – вони бояться щодо їх майбутніх стосунків з Податковою. Тому ми найближчим часом разом з Податковою службою вийдемо з виконанням в тому числі Указу Президента, який стосується того, яким чином Податкова не буде фактором ризику і не буде фактором, який буде негативним, для тих справжніх ФОПів підприємців, яких ми дуже поважаємо і абсолютно для них націлені створити правильні умови діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фріз Ірина Василівна.

 

10:36:51

ФРІЗ І.В.

Прошу передати слово колезі Михайлу Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, якщо можна.

 

ФРІЗ І.В. Михайло Бондар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Михайло Леонтійович.

 

10:36:59

БОНДАР М.Л.

Дякую.

Пані Оксано, в мене питання буде таке. У зв’язку з тим, що зараз вбивається вугільна галузь в країні, відповідно шахтарі не мають власних коштів, щоб виплачувати заробітну платню. До кінця року прийдеться знову ж таки вносити зміни в бюджет на 19-й рік, щоб заплатити їм заробітну платню. На тлі того, що не виконується дохідна частина бюджету, я би хотів від вас почути, як це можна реалізувати. Я готовий внести законопроект, тільки я би хотів  почути від вас джерела наповнення  цього законопроекту, щоб погасити до кінця року заборгованість шахтарям.

Дякую.

 

10:37:46

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую, шановний колего.

По суті, я, мабуть, залишу відповідь профільному міністру. І пропоную вам обговорювати з профільним міністерством, яке курує цю політику. З точки зору Міністерства фінансів, коли було питання, і уряд в цілому активно відреагував, і народні депутати швидко  ухвалили рішення про виділення ще одного мільярда гривень, який буквально зразу був відправлений на всі шахти, на яких були заборгованості по зарплаті.

Тут же треба ще говорити про те, що питання не тільки в  заборгованості, питання вугільній галузі структурне, і воно там виникло не перший рік. І тому, дійсно, на перше питання, яке треба зробити, яке в першу чергу чесне до самих шахтарів, людей, які абсолютно тяжко працюють, в дуже тяжких умовах, це розібратися, які саме шахти у нас можуть бути прибутковими, можуть бути хоча би беззбитковими, і підтримати, інвестувати саме в ці шахти. І розібратись, де в тих шахтах, які є глибоко збитковими і, можливо, не мають надалі перспективи, що зробити для того, щоб максимально захистити людей, надати їм альтернативи, надати їм соціальну повністю підтримку і забезпечення для того, щоб вирішити ці питання. Але, я думаю, що це питання більш широкого обговорення, в тому числі з залученням профільного міністра.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу ще раз записатися на виступ від депутатських фракцій та груп, ще є час.

І щодо роботи в залі. Шановні колеги, навіть телефонують з регіонів і кажуть, що неподобство відбувається, коли виступає міністр, а народні депутати ходять і, м'яко кажучи, поводять себе не як державні діячі. Тому що, якщо це видно людям, то я сподіваюсь, що це буде зрозуміло і вам,  шановні колеги з різних фракцій та груп. Андрій Андрійович, Нестор Іванович.

Я зараз не пошуткував. Зараз написали, що з Луганської області зателефонувала людина, попросила, щоб Голова Верховної Ради звернувся до народних депутатів, щоб вони по-іншому ставились до своїх колег з міністерств.

Дякую.

Мотовиловець Андрій Вікторович.

 

10:40:02

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В.

В мене таке питання. У програмі нашої партії є прийняття Закону України про виведений капітал. Ми розуміємо, що його прийняття може дуже сильно вплинути на бюджет. По вашим прогнозам, коли ми можемо повернутися щодо обговорення цього питання та виконання програми партії "Слуга народу"?

Дякую.

 

10:40:29

МАРКАРОВА О.С.

Дуже вам дякую.

Насправді, на виконання якраз програми партії у нас Кабінет Міністрів ухвалив і ви схвалили нашу Програму дій уряду. В Програмі дій уряду Міністерство фінансів заклало на 2020 рік проведення комплексної податкової реформи. Зокрема, це питання ми обговорюємо зараз з усіма нашими експертами.

Що ми в цьому плані збираємося робити? Починаючи з початку року, ми проведемо досить швидко діагностику обстеження нашої податкової системи. Насправді, ми дуже давно не проводили такої комплексної системи діагностики, а за останні декілька років багато було внесено змін, в тому числі ви вже зараз обговорюєте багато законопроектів, і деякі вже ухвалені законопроекти, які вирішили, ми вчора порівнювали, дуже багато питань з того законопроекту про податок на виведений капітал, він же був не тільки про виведений капітал, який обговорювався декілька років тому. Тому наш план, насправді, який, я сподіваюся, і ми будемо разом з комітетом профільним, але, я думаю, що всі депутати із задоволенням, хто захоче долучитися, з січня місяця проведення досить швидкої, декілька місяців, діагностики і паралельно напрацювання урядом разом з парламентським комітетом в результаті цієї діагностики пропозиції по комплексній податковій реформі. Відповідно, ми плануємо у наступному році зробити це у відповідальний спосіб для того, щоб бізнес теж приймав в цьому участь, для того, щоб бізнес розумів, що їх очікує. І, якщо ми прийдемо разом до спільної мети, що саме ми маємо зробити, яку реформу, щоб ми її вчасно ухвалили, щоб у бізнесу було як мінімум 6 місяців, а по деяким, можливо, речам і більше ніж 6 місяців до його запровадження. І в такий, абсолютно скоординований, спосіб зробити покращення податкової системи, починаючи вже з наступних років.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Віктор Васильович.

 

10:42:18

БОНДАР В.В.

Дякую.

У мене є питання такого плану. Ми на минулому тижні проводили виїзне засідання Комітету транспорту в аеропорту Бориспіль. Заслуховували всі українські вітчизняні авіакомпанії і стан розвитку.

Ви за останній рік забрали практично 90 відсотків коштів аеропорту Бориспіль у вигляді дивідендів і по суті зупинили розвиток аеропорту, бо немає коштів на будівництво перонів, на розвиток, на ці паркінги, аеродромні служби і так далі. По суті аеродром сьогодні зупинився у розвитку, і хаба ми не бачимо.

Друге. Вітчизняні авіакомпанії сьогодні неконкурентні, бо є додатковий податок 94 євро з тонни  акциз на авіа-паливо, внутрішнє ПДВ на внутрішні перельоти, на авіаквитки.

І третє. Це ми облітаємо Росію, і через те авіакомпанії українські неконкурентні по відношенню до інших.

Чи готові ви зняти всі ці обмеження і дати можливість українській авіації стати на ноги і бути конкурентними, здешевити квитки?

І останнє…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд завершити.

 

БОНДАР В.В. І друга частина питання. Що сьогодні відбувається з курсом долара? Подивіться, як страждають виробники, промисловці, експортери, по суті, вони втратили 20 відсотків своїх прибутків.

 

10:43:47

МАРКАРОВА О.С.

Шановні колеги, я відповім, почну з частини чистого прибутку та дивідендну політику. Тому що, мабуть, питання, яке ви зазначили другим, воно вимагає більшої дискусії щодо саме профільного міністра і питань, які стосуються розвитку галузі, стратегії розвитку галузі, воно менше стосується фінансової частини, яка тут є вторинною насправді.

Що стосується дивідендної політики і політики частини чистого прибутку, насправді, це рішення, яке закладається кожен рік в Державний бюджет України. І це частина чистого прибутку і дивіденди, які є частиною доходів, яка, коли вже закладена в державний бюджет, Кабінет Міністрів  повинен призначати саме такі відсотки, які забезпечать виконання даної політики.

В той же час це жодним чином не обмежує розвиток компаній, тому що, перше, по деяким компаніям, які показують кращі результати, по яким ми бачимо, що є необхідність спрямування частини чистого прибутку чи фінансового результату компанії на розвиток, це можливо врегулювати через обговорення і затвердження Кабінетом Міністрів фінансових планів підприємств. На жаль, дуже багато підприємств або їх невчасно подають, або не дуже якісно підходять до його розробки.

Тому  ми звернемо  увагу у відповідності до  вашого звернення саме  на фінансовий план  аеропорту "Бориспіль"  і надішлемо вам  більш розгорнуту інформацію, в чому саме  полягають  причини і які там  є проблеми для  розвитку аеропорту, які уряд завжди йшов на  зустріч у плані   погодження і міжнародних проектів, які  в аеропорті "Бориспіль" здійснювались, і внутрішніх проектів, які  аеропорт "Бориспіль" подавав на  Кабінет Міністрів України. Але детальну інформацію обов'язково  надамо.

Що стосується розвитку взагалі загальної системи. Ще раз, Міністерство  фінансів готове брати  участь  з фінансової точки зору в таких стратегіях, але  залишимо це на розгляд профільного міністра.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, тут же не дебати у нас.

Величкович Микола Романович.

 

10:46:03

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Шановна пані Оксано, той факт, що  міжнародні фінансові інституції  надають Україні некомерційних кредитів під 1,5-2 відсотка,  свідченням відсутності  реформ і зростання  корупційних ризиків. Експерти пов'язують це, зокрема, з  ситуацією навколо "ПриватБанку",  тиском  на НБУ та іншими діями Коломойського в банківській системі. Які уряд вбачає заходи з  подоланням негативного  впливу цих факторів на інвестиційну та  кредитну  привабливість України? Як ви вважаєте, це відповідальність уряду чи Президента?

 

10:46:40

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

По-перше,  хочу вам сказати, що  наші міжнародні фінансові  партнери, насправді, дуже  сильно підтримують Україну, за що  ми їм дуже вдячні. В   цьому році тільки  за 10 місяців 19-го року ЄБРР інвестувало 1 мільярд євро в економіку, в  різні проекти в Україні.

У цьому році Європейський інвестиційний банк також суттєво збільшив  свій портфель. У цьому році міжнародна  фінансова корпорація  оголосила про те, що вони схвалили на Раді директорів їх інвестиції в "Укргазбанк " – один з  державних банків, у якому  ми досягли результатів, які дозволили залучити наших партнерів.

У цьому році Міжнародний валютний фонд досить швидко  відгукнувся на  пропозицію після того, як був сформований  новий уряд, на пропозицію розглянути нову довгострокову програму, яку ми дуже активно зараз з ними опрацьовуємо.

Тому я хочу сказати, що, мабуть, якщо порівняти нас, ще раз, з країнами-аналогами, і ми це робили в нашому дослідженні, то якраз кошти міжнародних фінансових партнерів в нашій частині складають досить велику цифру, зараз це майже 25 відсотків, що показує високий рівень довіри до України.

Чи є у нас проблеми, які треба вирішити? Безумовно. І ви це всі знаєте. І демонополізація економіки, над якою ми працюємо разом з вами, тут навіть перша пальма в руках у парламенту, і концесії, які, дякую, ви схвалили, і ми зможемо нарешті запустити нормальний прозорий бізнес на багато об'єктів, які зараз в руках невідомо кого. І Закон про приватизацію, який роздержавить дуже багато об'єктів, які, ви можете подивитися, Тимофій Милованов зараз практично щотижня відвідує ці підприємства, і видно, що це дуже багато з них не мають нічого спільно з ефективним підприємством.

Тому дуже багато нам ще треба зробити для трансформації нашої економіки, але це якраз те, чим ми займаємося. Рейтинги при цьому покращуються, якщо ми з вами будемо успішні тут, довіра міжнародних партнерів буде ще вищою до нашої економіки і до наших дій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Кіра Олександрівна.

 

10:48:39

РУДИК К.О.

Передаю слово Володимиру Цабалю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цабаль Володимир Володимирович.

 

10:48:45

ЦАБАЛЬ В.В.

Оксана Сергіївна, я подивився, що, дійсно, вартість обслуговування боргу 145 мільярдів в 20-му році – це хороше досягнення Міністерства фінансів. Але ця цифра наштовхнула мене на думку. 155, приблизно така ж сума, 155 мільярдів була потрачена державою на спасіння "ПриватБанку", тобто кожен українець потратив 4 тисячі гривень на те, щоб спасти банк, ну, де-факто він віддав ці гроші, кожен скинувся, віддав ці гроші колишньому акціонеру. І загальний обсяг непрацюючих кредитів в цьому банку 200 мільярдів, а взагалі у всіх держбанках аж 400 десь приблизно мільярдів, тобто 10 мільярдів гривень  кожен українець скинувся колишнім акціонерам всіх держбанків.

Відповідно питання. Що зараз робить Міністерство фінансів? Яка ситуація із вирішенням цієї проблеми? І де ми зараз стоїмо, і коли ми ці кошти зможе вернути, щоби замість того, щоб добирати борги, ми могли за рахунок цього фінансувати дефіцит?

Дякую.

 

10:49:50

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

Дуже слушне запитання.

Перше. Це кошти, які держава інвестувала, можна сказати, вимушено як в декапіталізацію "ПриватБанку", так і в декілька інших банків. Давайте теж не забувати, що "ПриватБанк", на жаль, не перший банк, який державі довелося рятувати, коли він потрапив у таку ситуацію.

Тому ці кошти, які держава вклала, це не тільки кошти, які ми капіталізовували, це ще й відсотки, які ми нараховуємо на ці папери, які знаходяться зараз у портфелях практично всіх державних банків. Тому у нас є по кожному банку, і "ПриватБанк" тут не виключення, дуже чітка стратегія, але по "ПриватБанку" ця стратегія не тільки Міністерства фінансів, але й стратегія самого банку, Наглядової ради і всіх органів, які були залучені також до націоналізації "ПриватБанку". Стратегія дуже чітка, яка спрямована на як мінімум мінімізацію, але також і на повернення частини чи всіх коштів, які держава інвестувала.

У нас є стратегія розвитку державних банків, які в тому числі, це питання є освітленим, і вона є публічною на сайті Міністерства фінансів. Ми готові обговорювати дуже детально по кожному з банків, включаючи "ПриватБанк", що і як ми робимо для того, щоб мінімізувати і повернути кошти платників податків.

Що стосується решти банків, теж абсолютно слушно. Тому що 70 мільярдів гривень – це борг Фонду гарантування вкладів перед державою, перед бюджетом, а значить, перед платниками податків. Ці кошти Фонд гарантування може повернути тільки, якщо він стягне ці кошти з тих банків, більше ста, які потрапили у Фонд гарантування вкладів. І тут це спільна робота не тільки, мабуть, не стільки Міністерства фінансів, як Фонду гарантування вкладів, але також всієї правоохоронної системи. І ви знаєте, що є спеціальна група, створена в Генеральній прокуратурі, яка координує з боку Генеральної прокуратури всі ці питання. І ми вже бачимо досить активно ті кейси, які розслідувались, по яким є результат.

Тому я думаю, що будь-яка додаткова залученість народних депутатів буде тільки вітатись. Ми готові розкривати і показувати всю інформацію, в тому числі в нашій стратегії по державним банка на сайті Міністерства фінансів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бєлькова Ольга Валентинівна.

 

10:52:00

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую, пане Голово.

Шановна пані Оксана, з великою повагою до вашої роботи і з розумінням, як вам складно, разом з тим хочу трошки посперечатися з вами. Ви зазначили, що ваше міністерство не впливає на розвиток промислової політки. І так, і ні, тому що ви відповідаєте за фіскальну частину і формування податкової частини, яка стосується промисловців в Україні.

Пані Оксана, ми можемо до скону продавати наші активи, приватизувати їх і, дійсно, частину треба приватизувати. Ми можемо продати землю, ми можемо залучити ще більше зовнішнього боргу, але є інший спосіб боротьби з дефіцитом – це нарощування власного промислового потенціалу.

Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, законопроект 1210 сприятиме тому, що розвинеться промисловість в Україні чи, навпаки, виведе деякі промислові активи за кордон? Я дуже хвилююся, що деякі кроки BEPS можуть спонукати сполох в Україні і це призведе до зниження, ще більшого зниження доходів державної скарбниці. Прокоментуйте, будь ласка.

Дякую.

 

10:53:11

МАРКАРОВА О.С.

Дуже вам дякую.

Насправді залучення України, імплементація перших 4-х, навіть не всіх 13-и, а тільки 4 кроків BEPS – це запобігання ухилянню від сплати податків і розмиванню податкової бази, які є в законопроекті 1210, він містить ще інші норми, але основа його – це кроки BEPS, це насправді перші, вперше кроки по реальній деофшоризації, які парламент разом з урядом, дуже сподіваюся, зробить в цьому році і ми зможемо їх імплементувати далі.

Насправді ми повинні говорити чесно теж всім нашим громадянам – BEPS, це перші 4 кроки, а вже навіть більше, інші країни Європейського Союзу, куди ми йдемо, давно імплементували, тому, коли ми імплементуємо їх в Україні, що це значить для українських компаній? Це значить, що ті компанії, які себе структурували, де є українські власники, де є українські активи в Україні, але вони структуровані як якісь нерезиденти незрозумілі офшорні за кордоном і саме там вони залишають свій прибуток, і саме там вони продають один одному ці компанії, і український бюджет, українські платники податків, які тут чесно сплачують, не мають такої можливості просто проводити багатомільйонні, а іноді багатомільярдні операції без оподаткування в Україні, це прямий негативний вплив на бюджет України.

Тому саме BEPS-частина в 1210 ніяким чином не впливає негативно на промислову політику, вона, навпаки, вирівнює правила гри. Вона говорить про те, що всі компанії в Україні повинні чесно сплачувати рівно податки. Тому що той, хто зареєстрований в Україні, той, хто не використовує офшори і чесно сплачує податки в Україні, на сьогодні не має чесних правил гри. А той, хто структурував їх десь, не маючи на це права, насправді отримує неконкурентну перевагу. Тому якраз в частині BEPS Міністерство фінансів підтримує законопроект 1210. І ми вважаємо, що навпаки це вирівняє правила гри в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скорик Микола Леонідович, я не бачу, є в залі?

 

10:55:17

СКОРИК М.Л.

Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

СКОРИК М.Л. Шановна Оксана Сергіївна, шановні члени уряду! Це, мабуть, питання все ж таки не до Оксани Сергіївни, а до представника Міністерства внутрішніх справ. Мені хотілося б дізнатися, яка ситуація з придбанням спеціальних засобів для Державної служби з надзвичайних ситуацій? Справа в тому, що трагедія в Одесі продемонструвала повну відсутність у нашої Державної служби з надзвичайних ситуацій сучасних засобів захисту та врятування людей. І немає сучасних драбин, немає батутів і так далі.

Я чув, що Міністерство внутрішніх справ закуповує гвинтокрили і так далі. Чи є плани по закупівлі сучасних засобів захисту наших людей? І на думку Міністерства внутрішніх справ, хто це має робити?

Дякую за відповідь.

 

10:56:18

ГЕРАЩЕНКО А.Ю.

Доброго дня! Дійсно, у нас сталась велика трагедія в Одесі, де загинула значна кількість людей. На сьогодні рятувальники розпочали розбір завалів, вони працюють 24 години на день. Засоби масової інформації це висвітлюють. І ви бачите про те, що наші рятувальники працюють злажено і ефективно.

Ми проводимо кожен рік закупівлю нових засобів протипожежної охорони для того, щоб наші рятувальники ні в чому не нуждались. Ми перевіримо, яких саме засобів протипожежних не хватало в той день в цьому місці. І зробимо відповідь на ваш запит.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще є 3 хвилини. Прошу записатись по фракціях. Буде одне запитання – одна відповідь.

Гетманцев Данило Олександрович.

 

10:57:28

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую.

Шановна Оксано Сергіївно, два питання. Щодо перемовин з Міжнародним валютним фондом, які у нас перспективи?

І друге питання. Щодо абсолютно вірної політики заміни ОВГЗ в валюті гривні, але чи не вважаєте ви, що вони все ж таки задорогі, тобто для нашої держави, і можливо ставку зменшити.

Дякую.

 

10:58:06

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую. Я розпочну з другого питання.

Перше. Запозичення в будь-якій валюті, звичайно, треба завжди приводити до спільного знаменника. Тому, коли ми говорили про те, що гривня, яку ми запозичували під там 18, майже під 20 відсотків, – це, безумовно, дуже дорого. Саме тому ми ніколи не запозичували гривню під такі відсотки на довгострокові терміни. Це були виключно короткі папері, більшість з яких уже погашено саме тому, що ми розуміли, що це от виключно ситуація неможливості інакше профінансувати бюджет і неможливості виконати ті зобов'язання, які Україна повинна виконувати в перші місяці, особливо роки, коли незалежно від надходжень, а нам треба робити, проводити соціально важливі видатки. Але зараз ми вже дійшли до цифри 12,4 по гривні. Ми все ще вважаємо, що ми можемо запозичувати дешевше. І ви бачите, наша політика постійно спрямована на те, щоб обмежувати і знижувати ставки також. Тому ми сподіваємося це ще не межа, і наш позитивний розвиток і розвиток економіки, і ті реформи, які ми проводимо, і підвищена довіра будуть збільшувати попит, а значить ми зможемо знижувати ставки і надалі.

Чи можна їх замінити, наприклад, доларовими запозиченнями під 3,88, які звичайні для пересічної людини здаються на багато дешевшими? Звичайно, правило тут дуже просте: запозичувати в доларах треба на ті цілі, в яких ми виплачуємо в доларах. Запозичувати в доларах для того, щоб провести гривневі виплати, навіть якщо здається, що це дешевше, і це порада також всім громадянам так не брати кредити, це насправді брати на себе валютний ризик, який у випадку, не дай Бог, девальвації робить борг неможливим до повернення. Це знають всі, хто взяли валютні кредити, не маючи валютних надходжень. Тому ми намагаємося знижувати відсотки по всім абсолютно валютам. Будемо робити це так стрімко, як ми зможемо, в той же час все-таки виконуючи частину в бюджеті по запозиченням.

Щодо Міжнародного валютного фонду. Активно працюємо з нашими партнерами. Ще раз хочу нагадати, що це все-таки довгострокова трирічна програма. Це значить, що ми вже зараз повинні домовитись про весь наш план дій на 3 роки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАРКАРОВА О.С. Тому, зрозуміло, що такі програми не можна обговорити за тиждень, да, вони вимагають певного погодження ще раз для того, щоб ми з вами, дійсно, обговорили програму, яку ми з вами плануємо виконувати, яка є в наших планах, яка з реалістичними термінами. Тому що цей раз програму МВФ ми повинні не просто почати виконувати і припинити, як це було уже дуже багато разів, чи почати виконувати і відмовитися від виконання. Ми повинні її виконати, вийти з неї і мати через 3 роки економіку України в такому стані, що ми не будемо потребувати кредитора останньої надії, а зможемо вже на рівних працювати з нашими міжнародними фінансовими партнерами над розвитком нашої економіки надалі.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Оксана Сергіївна.

Шановні колеги, є прохання записатись зараз на запитання до… Так, займіть своє місце. Подякуємо міністру. (Оплески)

 Є прохання записатися від народних депутатів запитання до уряду в цілому, будь ласка.

Прошу, народна депутатка Плачкова Тетяна Михайлівна, політична партія "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:01:44

ПЛАЧКОВА Т.М.

Прошу передати слово Наталії Королевській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наталія Королевська, будь ласка.

 

11:01:51

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, шановний уряд! Ми дуже всі очікуємо від вас не намірів, не розгляду сьогодні фантастичних програм. Ми очікуємо від вас конкретних рішень. І перше рішення, яке сьогодні від вас чекає вся країна, це тарифна політика. Ми всі почули Президента, що у 2021 році люди отримають менші тарифи.

Шановний Прем'єр-міністр, до 2021 року багато людей не доживе з цими тарифами. Тому ми пропонуємо вам зустріч. Ми готові розказати вам, як знизити тарифи вже в цьому році, цієї зими і тому наполягаємо на цьому рішенні.

І також щодо соціальних стандартів. Ми готові вам запропонувати програму виходу з кризи Пенсійного фонду... 10 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Та підняття сьогодні вже пенсій та соціальних стандартів. Ми можемо вам показати, де сьогодні взяти гроші і тому наполягаємо: давайте створимо таку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Наталія Юріївна.

Будь ласка, Прем'єр-міністр.

 

11:03:15

ГОНЧАРУК О.В.

Дякую, шановні народні депутати.

По-перше, я хочу вам подякувати за ту плідну роботу, яку ви сьогодні, цього тижня, демонструєте. Ви дуже круті, багато правильних речей зробили для країни.

З приводу тарифів. Ми і зараз робимо все можливе, щоби цієї вже зими максимально велика кількість людей отримали меншу платіжку. Ми і зараз над цим працюємо. Але Президент говорив про те, що відчутне зниження можливе, коли ми приведемо до ладу наше фактично комунальне господарство, наші мережі. Тому що рівень втрат в цих мережах в окремих містах сягає більше 50 відсотків, ми просто опалюємо космос.

Ми готові в уряді зустрітися з вами, з народними депутатами, у яких є якісь ідеї, яким чином зробити це швидше. Завжди вдячні за конструктивну співпрацю.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Валерійович.

Будь ласка, слово надається народному депутату Кальченку Сергію Віталійовичу.

 

11:04:15

КАЛЬЧЕНКО С.В.

Прошу передати слово колезі Олександру Завітневичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово Олександру Завітневичу.

 

11:04:21

ЗАВІТНЕВИЧ О.М.

Дякую.

Шановний Прем'єр-міністр, до мене звернувся трудовий колектив філії Центру управління промисловістю "Укрзалізниці", а також директори кар’єрів. Кар'єри цієї філії здатні виробляти продукції на мільярди  гривень. Донедавна філія була прибутковою, це за  2018 рік. Але за останній рік після призначення так званих "смотрящих" "Укрзалізниці" з'явилися збитки. Лише за 9 місяців поточного року – мінус 130 мільйонів гривень. В той час, коли ми всі в нашому державному бюджеті рахуємо кожну копійчину, шукаємо додаткові статті надходжень,  державну філію навмисно  банкрутують. Виробництво, яке може скласти велику конкуренцію профільним приватним компаніям,  знищують. На керівників кар'єрів чинять тиск.

Тому звертаюсь  до вас, до Міністерства інфраструктури з проханням розібратись в цій ситуації та надати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте 10 секунд звершити.

 

ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Тому прошу  розібратись в цій ситуації та надати свою професійну оцінку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Прошу, Прем'єр-міністр.

   

11:05:36

ГОНЧАРУК О.В.

Дякую вам за питання, воно дуже важливе. Я неодноразово публічно висловлював свою позицію щодо стану справ  в "Укрзалізниці".  На мою думку, там ситуація дуже складна. І ви абсолютно праві, що там багато корупції. Ми виходимо з того, що на місцях там продовжується  в окремих випадках корупція. Проте, нам потрібно  враховувати, що в  "Укрзалізниці"  існує наглядова рада незалежна, яка впливає на  менеджмент безпосередньо.

Ми як уряд уже звернулися до наглядової ради для того, щоб вони переглянули ефективність роботи менеджменту  "Укрзалізниці" і прийняли відповідні кадрові  рішення. Ми наполягаємо як уряд  на тому, щоби корупція в  "Укрзалізниці", в цій важливій державній компанії була припинена негайно. І робимо з свого боку все від нас залежне для того, щоб це відбулося і якнайшвидше. Я очікую, що вже до кінця цього року ситуація в цій компанії серйозно зміниться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Слово надається народному депутату Арешонкову Володимиру Юрійовичу, позафракційні. 

 

11:06:46

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Володимир Арешонков, група "Довіра". У мене питання до  Прем'єр-міністра і до міністра соціальної політики. Хочу нагадати, в грудні місяці, зовсім скоро, ми будемо відмічати День ліквідатора  в Україні і говорити про проблеми, які пов'язані з наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції. Хочу нагадати, до цього часу залишається надзвичайно складним і неврегульованим питання соціального захисту чорнобильців, в тому числі ліквідаторів. За чутками, розробляється новий проект закону про підтримку чорнобильців. Але з того, що ми чули, навпаки, може йти мова про погіршення соціального захисту. Я хочу, щоб пролили світло на те, чи, дійсно, готується якийсь новий базовий закон, і яким чином в бюджеті на наступний рік, в якому закладено зменшення фінансування чорнобильських програм, яким чином планується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Прем'єр-міністр.

 

11:08:04

ГОНЧАРУК О.В.

Моя відповідь буде стосуватися не лише чорнобильців, у нас багато в Україні верств населення, які потребують соціального захисту та підтримки. Міністерство соціальної політики, дійсно, зараз проводить комплексну оцінку ефективності цих програм. Ми виходимо з того, що багато з цих коштів витрачається неефективно, що частина цих коштів іде "мертвим душам", що частина цих коштів нараховується неправильно, люди не отримують те, що вони потребують. Взагалі реформа системи соціальної допомоги та підтримки зараз, на нашу думку, вимагає дуже уважного ставлення, перш за все, через верифікацію, ми прагнемо зараз об'єднати дані різних реєстрів державних для того, щоб переконатися, що державну підтримку отримують саме ті, хто її потребує або хто її, власне, заслуговує через свій статус. Жодних окремих якихось ініціатив по чорнобильцях у нас наразі немає, не вірте чуткам.

Але у нас, дійсно, іде робота, направлена на те, щоб подивитися комплексно на всю систему соціальної допомоги і підтримки, і запропонувати парламенту рішення, яке, на нашу думку, призведе до того, що люди, які насправді потребують соціальної допомоги і підтримки, її отримують, а люди, які мають, наприклад, будинок 500 метрів, їздять на Porsche Cayenne і так далі, і тому подібне, і подають заяву для отримання державної підтримки, не будуть мати шансу дурити державу надалі.

Дякую вам за те, що приділяєте увагу цьому важливому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Слово надається Колтуновичу Олександру Сергійовичу. Будь ласка,  "Опозиційна платформа – За життя".

 

11:09:54

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Шановний пане Прем'єр-міністр, у мене запитання буде до вас. У нас на 1 листопада 2019 року заборгованість із виплатою заробітної плати встановила історичний максимум – 3 мільярди 438 мільйонів гривень. Це вже при вас відбувається і зростає рекордними темпами заборгованість із виплати заробітної плати. 41 мільйон гривень – на грудень місяць для переселенців, і це є питання по дефіциту з Фонду соціального страхування. Мінус 5 відсотків –  падіння промислового виробництва. І я ці показники можу перераховувати довго і нудно.

Чи не здається вам, що країна рухається в неправильному напрямку? Які кроки ви будете здійснювати для того, щоб стимулювати економічне зростання не в номінальних показниках, а в реальних? І найголовніше. Що ви будете робити з заборгованістю з виплати заробітної плати, яка зросла до рекордної позначки?

Дякую за увагу.

 

11:10:55

ГОНЧАРУК О.В.

Дякую вам за питання, знову ж таки важливе.

Ви  пам'ятаєте, що з вашої участі, дякуємо вам за це, ми погасили значну заборгованість перед шахтарями. Я знаю, що вона зараз знову накопичується, і ми робимо все від нас залежне для того, щоб вона накопичувалася мінімально, щоб зарплата, яка може бути виплачена, виплачувалася вчасно. Ми зараз шукаємо можливість обрахувати до кінця року заборгованість для того, щоб вирішити це питання якнайшвидше.

З приводу зарплат вчителів, медиків, заборгованостей, які в областях утворювалися через, окремих місцях, помилки перерозподілу, в окремих місцях через те, що структура і система освіти, і медицини оптимізовувалася там не правильно, фактично, через неправильні рішення на місцях, уряд провів аналіз всіх цих ситуацій і на минулому тижні ми прийняли рішення про перерозподіл більше ніж 500 мільйонів гривень таким чином, щоб більшість з цих зарплат заборгованості була  погашена  для вчителів і лікарів. Звичайно, ми розуміємо, що в окремих випадках проблеми ще залишаються, і ми зараз з кожним  губернатором індивідуально опрацьовуємо окремі випадки і аналізуємо, як так сталося, що заборгованість виникла.

З приводу падіння промисловості.  Ми бачимо реальні  цифри. На жаль, кон'юнктура  на  світових ринках, дійсно,  несприятлива  для окремих  наших підприємств. Зараз за моїм доручення Міністерство економіки здійснює візити  в окремі області. Наприклад, на цьому тижні був  візит до Харкова, де  відбуваються зустрічі з директорами найбільших всіх підприємств, учора я зустрічався з Федерацією роботодавців України, ми разом шукаємо правильні рішення, які здатні,  з одного боку, не створювати корупцію,  з іншого боку, підтримати наших підприємців.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, слово народному депутату Устіновій Олександрі  Юріївні, політична партія "Голос".

 

11:13:07

УСТІНОВА О.Ю.

Прошу передати слово Ользі Стефанишиній, "Голос"

 

11:13:16

СТЕФАНИШИНА О.А.

Доброго дня! У мене питання до Прем'єр-міністра України стосовно однієї з найуспішніших реформ в Україні – реформи  охорони здоров'я. Як нам відомо,  з 1 квітня має  розпочатися найважливіший етап цієї реформи. І я би хотіла, пане Олексію, запитати вас щодо кадрової політики  Міністерства охорони здоров'я. Адже ви можете ухвалювати скільки завгодно постанов, але їх мають  реалізовувати люди. В середу ви  відправили у відставку Олега Петренка, голову Національної служби здоров'я. Натомість  ми  бачимо, що міністерство сьогодні заполонили  кадри старої команди Раїси Богатирьової, такий як пан Толстанов, також фармацевтичного  бізнесу – пан Чумак, який тут нам  погрожував "божки" повідбивати  прямо в парламенті. Ці люди сьогодні будуть  реалізовувати  реформу охорони здоров'я?    

 

11:14:16

ГОНЧАРУК О.В.

Дякую вам за питання. 

Для нас медична реформа  в наступному році є однією з пріоритетних. Наш уряд у державному бюджеті, коли закладав його і пропонував парламенту, чітко показав, що з  1 квітня ми маємо намір  змінити систему фінансування вторинки, що є основою для продовження медичної реформи. На минулому тижні Кабінетом Міністрів були ухвалені всі необхідні підзаконні акти для того, щоби ця реформа відбулася.

З приводу кадрової політики. Я переконаний в тому, що у міністра охорони здоров'я пані Зоряни Скалецької є достатньо мудрості і професіоналізму для того, щоби підібрати собі команду самостійно, тому що саме людина, яка несе політичну відповідальність за реформу, має право формувати команду. Ми слідкуємо за тим, щоби люди, які мають корупційне минуле, погану репутацію, не обіймали жодних посад в уряді. Тому ми, якщо ви мені покажете в Міністерстві охорони здоров'я на офіційних позиціях людей, які є корупціонерами, ми готові приймати по них кадрові рішення.

З приводу пана Олега Петренка. У нас в Україні рабство заборонено. Людина написала заяву за власним бажанням. Більше того, у нього був час, якщо це було емоційне рішення, його переглянути, заяву відкликати, це не було зроблено. Людина для себе усвідомлено прийняла рішення про те, щоби припинити роботу в системі Міністерства охорони здоров'я в цій команді. Нам не потрібні демотивовані люди, які не вірять в реформу, щоби вони своєю участю збільшували ризик імплементації цієї складної реформи. В той же час я прошу вас звернути увагу на те, що весь колектив НСЗУ – це є професійні люди, які набиралися, формувалися самим Олегом, залишилися і працюють з нами пліч-о-пліч для того, щоби реформа відбулася і українці відчули її ефект вже в наступному році.

Дякую вам за увагу, яку ви приділяєте цій реформі.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудик Кіра Олександрівна, останнє запитання.

 

11:16:32

РУДИК К.О.

Передаю слово Галині Васильченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Васильченко.

 

11:16:39

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.

Галина Васильченко, фракція "Голос", 118 виборчий округ. Моє запитання буде до пані міністра Альони Бабак, міністра розвитку громад та територій. Очевидно, що ми підтримуємо реформу децентралізації  та передачу ресурсів, повноважень на місця, зокрема в громади. Але при формуванні перспективних планів ми чітко наголошуємо, що уряду слід врахувати всі конструктивні пропозиції громад. Наприклад, на території Львівщини це пропозиції громад Сокільники, Щирця, Оброшино. Зокрема вчора на сесії Львівської обласної ради було прийнято рішення з пропозиціями до уряду врахувати побажання і на добровільне об'єднання цих громад. І питання в тому, наскільки, яка перспектива…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ВАСИЛЬЧЕНКО Г.І.  Питання в тому, чи буде враховано міністерством і урядом зокрема рішення, які були прийняті щодо врахування пропозицій перспективних планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто відповідає? Бабак Альона Валеріївна.

 

11:18:05

БАБАК А.В.

Шановна пані народний депутат, насправді уряд не приймає рішень стосовно формування об'єднаних територіальних громад. Ці рішення приймаються обласними державними адміністраціями, які подають пропозиції на обласні ради і фактично це і сталося по Львівській області.

Ви вчора, шановні народні депутати, підтримали законопроект 2189, дуже вам за це дякуємо, де ви з процесу затвердження пропозицій по перспективним планам прибрали обласні ради. Але те, що відбувалось на Львівщині, це вже відбулося за діючою процедурою і всі питання, пов'язані з тим, що хтось з чимось не згоден і так далі, вони повинні були прийматись на обласному рівні за участю тих громад, які, як я зрозуміла, були проти такого приєднання до Львівської громади.

Я думаю, що виключно після перегляду міської ініціативи Сокільської громади можна щось переглядати. Уряд цього робити, на жаль, не може. Тому я дуже прошу вас знову пройти процедуру місцевої ініціативи, зібрати достатню кількість голосів від цієї громади і негайно переподавати це рішення до обласної адміністрації на перегляд. Але це є місцева ініціатива – добровільний принцип об'єднання. Тому, шановна народний депутат, я ще раз переговорю зі своїми колегами. Але прошу мобілізувати тоді міську ініціативу громади по перегляду цього рішення облради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час "години запитань до Уряду" вичерпаний. Я дякую Прем'єр-міністру, дякую шановному уряду.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю ми маємо 30 хвилин для оголошення запитів. Слово надається заступнику Голови Верховної Ради України Кондратюк Олені Костянтинівні.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

11:20:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! До нас надійшов 241 запит. З них три запити народних депутатів до Президента України.

Шановні колеги, ставить на відкрите поіменне голосування підтримка запиту народного депутата Ігоря Гузя до Президента України щодо необхідності вирішення невідкладних проблем у вугільній галузі Волинської області. Прошу приготуватися до голосування. Прошу голосувати.

 

11:21:04

За-147

На жаль, запит на набрав попередньої кількості голосувань.

Наступний. Прошу бути всім уважним і зайняти свої всі робочі місця. Колеги, ставить на відкрите поіменне голосування підтримка запиту народного депутата Михайла Цимбалюка до Президента України щодо процедури нарахування надбавок для працівників театрів України та необґрунтованого звільнення акторів.

Прошу приготуватись до голосування. Прошу голосувати.

 

11:21:57

За-237

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу приготуватись до голосування. Прошу голосувати.

 

11:22:26

За-255

Рішення прийнято. Дякую всім.

Шановні колеги, ставиться на відкрите поіменне голосування підтримка запиту народного депутата Олексія Ковальова до Президента України щодо належного розслідування та розгляду кримінальних проваджень. Прошу підготуватись до голосування. Прошу голосувати.

 

11:23:04

За-229

Дякую, колеги.

Ставиться на голосування рішення про направлення попередньо підтриманого депутатського запиту до Президента України. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:23:28

За-234

 

11:23:34

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запит проголосовано. Дякую, шановні колеги.

Отже, переходимо до зачитування решти запитів від народних депутатів.

Вячеслава Рубльова до міністра розвитку громад та територій України щодо надання інформації про результати оцінювання проектів державного фонду регіонального розвитку по Волинській області.

Олександра Бакумова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо виконання рішення судів стосовно перерахунку та виплати заборгованості з пенсійних виплат пенсіонерам МВС України.

Миколи Люшняка до голови Вищої ради правосуддя про надання всебічної правової допомоги, забезпечення об'єктивного розгляду звернення мешканки міста Тернопіль щодо встановлення правосудності рішень під час захисту конституційного права на житло.

Миколи Люшняка до міністра внутрішніх справ України про надання всебічної правової допомоги та забезпечення об'єктивного розгляду звернення мешканки міста Тернопіль щодо поновлення конституційного права на житло.

Оксани Савчук до Прем'єр-міністра України щодо включення навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школи № 6 в мікрорайоні "Опришівці", місто Івано-Франківськ, в програму фінансування соціальних об'єктів.

Дмитра Нальотова до виконуючого обов'язки голови Полтавської міської ради щодо надання документів по реконструкції підземних переходів у місті Полтава по вулиці Соборності, 33, а також на перетині вулиць Європейської та Шевченка.

Сергія Литвиненка до голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо будівництва зовнішніх електромереж для електропостачання житлового масиву в селі Одринки по вулицям: Зарічна, Лісова, Поліська, Бар'якова, Ткачів ріг, Коротка, Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

Сергія Лабазюка до Прем'єр-міністра України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації щодо недопущення протиправного нарахування абонентської плати інвалідам І та ІІ групи за послуги електрозв`язку.

Марини Бардіної до Голови Київської міської державної адміністрації щодо відновлення будинку за адресою: місто Київ, вулиця Пирогова, 2 внаслідок пожежі.

Наталії Піпи до заступника голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо виготовлення та затвердження технічної документації землеустрою меж парку "Горіховий Гай" у місті Львів.

Галини Янченко до голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо можливого незаконного відчуження земельних ділянок в Одеській області, які належали міжнародній компанії Auchan.

Наталії Піпи до Львівського міського голови щодо встановлення та затвердження чітких меж парку імені Святого Івана Павла Другого у місті Львів.

Володимира Гевка до Генерального прокурора України про особистий контроль щодо дорозслідування кримінального провадження №420170000000001976 від 20 червня 2017 року.

Дмитра Припутеня до Генерального прокурора України щодо неналежного здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні працівниками Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.

Дмитра Шенцева до виконуючого обов'язки голови правління Акціонерного товариства "Укргазвидобування" щодо надання роз'яснень стосовно надходження до міських бюджетів рентної плати за користування надрами.

Дмитра Шенцева до голови правління акціонерного товариства Державний ощадний банк України щодо недопущення закриття відділення АТ "Ощадбанк" в селищі міського типу Малинівка Чугуївського району Харківської області.

Групи народних депутатів (Стернійчука, Рубльова та інших. Всього 28 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо відновлення дії "митного експерименту" у 2020 році.

Анни Колісник до міністра фінансів України, Харківського міського голови щодо надання інформації по бюджетним коштам, передбаченим та витраченим на роботи з благоустрою території філії парку культури та відпочинку "Юність" Харківською міською радою.

Анни Колісник до голови Державної митної служби України щодо надання інформації стосовно плану заходів Державної митної служби з імплементації положень Угоди СОТ про спрощену процедуру торгівлі.

Сергія Швеця до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо кримінального провадження з приводу незаконної порубки дерев по селах Овруччини Житомирської області.

Олександра Ткаченка до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства освіти і науки України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства автомобільних доріг України, Державної аудиторської служби України, Одеської обласної державної адміністрації, Кілійської міської ради Одеської області стосовно вирішення нагальних соціальних питань мешканців Татарбунарського, Кілійського та Білгород-Дністровського районів Одеської області.

Михайла Крячка до Голови Служби безпеки України, директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора України про розслідування правопорушень, вчинених народним депутатом України Олександром Пономарьовим.

Михайла Крячка до Голови Служби безпеки України, директора Державного бюро розслідувань, Генерального прокурора України про розслідування правопорушень, вчинених колишнім головою Запорізької обласної державної адміністрації.

Івана Шинкаренка  та Олександра Ткаченка до Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України щодо вжиття дієвих заходів для забезпечення фінансування закладів освіти та охорони здоров'я.

Олександра Ткаченка до Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України, Генеральної прокуратури України стосовно перевірки фактів неналежного та довготривалого проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.

Олега Арсенюка до Черкаського міського голови щодо перевірки дотримання містобудівних умов та розвитку об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури по вулиці Академіка Корольова міста Черкаси.

Олега Арсенюка до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради стосовно реалізації повноважень контролюючого органу щодо перевірки дотримання містобудівних умов; розвитку об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури по вулиці академіка Корольова міста Черкаси.

Євгенія Шевченка до директора комунального підприємства "Запоріжремсервіс" Запорізької міської ради щодо надання документів з приводу передачі будинку №25 по бульвару Центральному, місто Запоріжжя, від комунального підприємства "Запоріжремсервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Надія".

Олега Кулініча до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про перевірку обґрунтованості підвищення тарифів на теплову енергію для потреб населення та вжиття заходів щодо їх зниження територіальній громаді міста Миргорода.

Олега Кулініча до Прем'єр-міністра України щодо необхідності збільшення фінансування субпроекту "Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області".

Максима Березіна до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з Державного бюджету України на ремонт автомобільних доріг у Полтавській області.

Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів для захисту і розвитку українського друкованого інформаційного простору.

Антоніни Славицької до міністра освіти і науки України щодо недопустимості запровадження змін в системі освіти, передбачених проектом наказу "Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються в закладах віщої освіти, і надання їм академічної відпустки.

Михайла Лаби до Прем'єр-міністра України щодо надання інформації про кількість транспортних засобів спеціалізованого та спеціального призначення, ввезених на митну територію України в якості гуманітарної допомоги органам місцевого самоврядування України, що пройшли митне оформлення у встановленому законодавством порядку.

Олександра Горобця до міністра розвитку громад та територій України щодо неналежного виконання обов'язків керівництвом та співробітниками Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальними органами.

Олександра Горобця до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо вжиття заходів з метою притягнення до відповідальності винних осіб та усунення наслідків правопорушень.

Соломії Бобровської до виконуючої обов'язки голови Державної аудиторської служби України щодо реалізації державного фінансового контролю за діяльністю адміністрації Дермансько-Острозького Національного природного парку.

Соломії Бобровської до Генерального прокурора України щодо неправомірної діяльності директора Дермансько-Острозького Національного природного парку.

Ірини Фріз до міністра оборони України щодо надання роз'яснень з питання класифікації бойових втрат.

Ігоря Колихаєва до Прем'єр-міністра України щодо виділення цільових коштів на проекти: "Будівництво горизонтального дренажу", "Реконструкція системи водопостачання", "Будівництво спортивної зали для Миколаївського освітнього комплексу "Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" в селищі міського типу Велика Лепетиха Херсонської області.

Ігоря Колихаєва до міністра розвитку громад та територій України, міністра освіти і науки України щодо відсутності опалювальної системи в Нововоронцовській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня № 2.

Олеся Довгого до Кабінету Міністрів України щодо справедливого підвищення пенсій жінкам.

Вікторії Кінзбурської до Прем'єр-міністра України щодо незадовільного стану з виплатою заробітної плати на комунальному підприємстві "Харківські теплові мережі" протягом останніх років й можливих шляхів вирішення цієї ситуації.

Олександра Куницького до міністра внутрішніх справ України стосовно проведення службової перевірки відносно посадових осіб правоохоронних органів за фактом їх бездіяльності та перешкоджанню ведення господарської діяльності підприємцями на території торгових майданчиків біля станції метро Академіка Барабашова міста Харкова, та посадових осіб публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" щодо встановлення фактів кримінальних правопорушень, вчинених відносно підприємців, що здійснюють свою господарську діяльність на території торгових майданчиків, розташованих поблизу станції метро Академіка Барабашова міста Харкова.

Олександра Куницького до Київської міської державної адміністрації щодо забезпечення належної роботи транспортної розв'язки Шулявського шляхопроводу.

Групи народних депутатів (Геращенко, Павленка та інших. Всього 6 депутатів) до Уповноваженого Президента України з прав дитини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно вжиття заходів із забезпечення та захисту прав неповнолітніх дітей затриманого голови правління акціонерного товариства "Укрексімбанк" Олександра Гриценка.

Лади Булах до голови Запорізької обласної ради щодо реалізації концепції громадського здоров'я та діяльності комунальних некомерційних закладів в Запорізькій області.

Групи народних депутатів (Петьовки, Горвата та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо виділення додаткових асигнувань на 2020 рік Закарпатській облдержадміністрації для проведення виплат працівникам при звільненні.

Групи народних депутатів (Петьовки, Горвата та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо зміни статусу автодоріг та включення їх до переліку доріг загального користування державного значення.

Сергія Кузьміних до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо надання інформації відносно реконструкції приймального відділення обласної клінічної лікарні.

Михайла Бондаря до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо забезпечення бувшим працівникам філії "Завод "Глобус" Державного виробничого об'єднання "Полярон" отримання необхідних довідок про нарахування заробітної плати.

Михайла Бондаря до міністра охорони здоров'я України щодо коштів медичної субвенції для КНП "Радехівська центральна районна лікарня" та КНП "Лопатинська районна лікарня" Радехівського району Львівської області.

Олександра Дануци до міністра юстиції України про облаштування Кропивницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у відреставрованій будівлі по вулиці Дворцовій, 6/7, яка вигідно розташована територіально, має зручний під'їзд та місця для паркування.

Групи народних депутатів (Саладухи, Беленюка та інших - всього 6 депутатів) до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури, молоді та спорту України, Міністерства юстиції України щодо скасування спільного наказу №5232/1746 від 27 грудня 2017 року "Про затвердження Положення про медичне забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, закладів фізичної культури і спорту" Мінмолодьспорту і МОЗу та розроблення нового "Порядку медичного забезпечення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів".

Марії Іонової та Ірини Геращенко до Прем'єр-міністра України щодо поширення положень Постанови Кабінету Міністрів України № 708 від 5 серпня 2019 року на працівників військово-цивільних адміністрацій.

Софії Федини до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України  щодо схем з поставками сировини для металургійного виробництва на тимчасово неконтрольованій Україною території.

Софії Федини до Кабінету Міністрів України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Служби безпеки України щодо низького рівня охоплення українськими радіостанціями і телебаченням підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей.

Групи народних депутатів (Дирдіна, Копитіна та інших – всього 8 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо порядку і розмірів компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення).

Групи народних депутатів (Дирдіна, Копитіна та інших. Всього 7 депутатів) до міністра енергетики та захисту довкілля України щодо правових підстав, порядку нарахування коефіцієнту приведення об'єму природного газу до стандартних умов, тощо.

Вячеслава Рубльова до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо необхідності проведення ремонту автомобільних доріг територіального значення Волинської області.

Валерія Колюха до Прем'єр-міністра України, Голови Служби безпеки України щодо правомірності державного фінансування іноземних приватних компаній шляхом оплати доступу до англомовних наукометричних баз Scopus та Web of Science.

Євгенія Брагара до Прем'єр-міністра України стосовно неналежного розгляду посадовими особами Державного підприємства завод "Генератор" та органами виконавчої влади звернення громадянина Юрія Охрімця щодо надання копій архівних документів, що стосуються трудової діяльності заявника.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

11:40:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костянтинівна. Час для оголошення запитів вичерпано. Переходимо до нашої роботи.

Шановні колеги, перелік питань, які пропонуються сьогодні до розгляду, вам розданий. Я розумію, що ми пройдемо не всі, але є декілька важливих питань, які треба Верховній Раді України, як мені здається, я впевнений, що зі мною погодиться більшість наших колег, розглянути. Прошу запросити народних депутатів до зали.

Шановні колеги, до мене звернулась група народних депутатів з пропозицією не брати перерву з 12 до 12:30, тому що ми витрачаємо півдня. Я розумію, що, може, формулювання витрачаємо не зовсім коректне, однак на обговорення питань з урядом, а після цього на те, щоб оголошувати запити, але фактично свою професійну діяльність ми не до кінця сьогодні виконали. Пропоную скасувати перерву з 12 до 12:30. Дякую за підтримку, я сподіваюся…  

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, переходимо до голосування за пропозицію, яка була тільки що озвучена. Будь ласка, підготуйтесь до голосування.

Нам треба голосувати цю пропозицію чи… Да, да, добре. Ні, давайте проголосуємо, щоб потім не було питань.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію щодо скасування перерви на ранковому пленарному засіданні сьогоднішньому з 12 до 12:30. Готові голосувати?

Прошу підтримати та проголосувати.

 

11:42:18

За-254

Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до розгляду питань.

По фракціях покажіть, будь ласка. Фракція "Слуга народу" – 204, "Опозиційна платформа - За життя" – 19, "Європейська солідарність" – 1, "Батьківщина" – 7, "За майбутнє" – 9, "Голос" – 0, позафракційні – 14. Дякую.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 2260). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Корнієнко Олександр Сергійович.

 

11:43:01

КОРНІЄНКО О.С.

Дякую.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, за дорученням Верховної Ради України Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на засіданні 4 грудня розглянув зауваження та пропозиції, що надійшли для підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 2260), прийнятий Верховною Радою 12 листопада 2019 року в першому читанні за основу.

За наслідками опрацювання комітетом підготовлено до розгляду парламентом України даного законопроекту  у другому читанні порівняльну таблицю, яка містить 302 поправки і пропозиції, що надійшли від 29 суб'єктів права законодавчої ініціативи, з яких 88 враховано, 30 враховано частково, 50 – редакційно та 134 відхилено.

Разом з тим, беручи до уваги зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради до підготовленого для другого читання законопроекту, вчора ввечері, 5 грудня, комітет повторно розглянув окремі положення законопроекту та підготував додаткову порівняльну таблицю, яка містить 10 поправок та пропозицій, і ця таблиця була вам також сьогодні надана для ознайомлення. 

Так, за наслідками повторного розгляду комітетом було ухвалено відхилити попередньо враховані поправки номер 27, 10, 172 та 287, врахувати у повному обсязі поправки 168, 171 з метою уникнення колізій норм з нещодавно прийнятим Законом про забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції та з огляду на підготовку змін у сфері антимонопольного законодавства.

Крім того, комітетом було враховано уточнену редакційну правку 275, додатково внесені правки 36 прим.1, 284 прим. та частково враховано правку 284 з метою врегулювання окремих питань проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України та усунення внутрішніх неузгодженостей в тексті законопроекту.

Враховуючи вищезгадане, комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законів України за реєстраційним номером 2260 за наслідками розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому. В разі прийняття законопроекту за результатами розгляду в другому читанні та в цілому пропонуємо доручити комітету при підготовці відповідного закону на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України його техніко-юридичне доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Переходимо до розгляду правок.

Правка номер 3, Князевич. Не наполягає.

Правка номер 4… 7, Князевич. Наполягаєте? Руслан Петрович, скажіть, будь ласка, може, ми якось… А можна відійти, щоб я побачив народного депутата?

 

11:45:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Добрий день, шановний пане Голово! Справа в тім, що там, де є серйозні речі, як на мене, фундаментального характеру, я буду наполягати. Оскільки цей закон дуже непростий. Крім того, ускладнює нашу задачу те, що з'явилась додаткова таблиця, яка дещо, ну, суперечить тій таблиці, яка є. І ми зараз на ходу намагаємось з двох таблиць зрозуміти її зміст.

Тому просив би там, де ми будемо просити, хоча б це. Якщо це буде далі мати виключно технічний характер, ми не наполягатимемо. А там, де мова йде, де принципові речі, ми будемо наполягати.

Що стосується першої правки, ну, насамперед я дякую комітету за те, що він змінив назву законопроекту. Тому що не можна такий законопроект подавати. Уявіть собі, законопроект без назви? Просто про внесення змін до законів, крапка. Ну, то така справа.

Моя правка стосується того, що зараз під письмовою формою чомусь комітет пропонує і письмову, і електронну форму вважати в цій частині, але дальше в кінці закону він розмежовує ці форми і каже, що це різні форми. І далі говорить про те, як одна має застосовуватися і інша. Тому в цій частині закон внесення змін суперечить іншім частинам, в тому числі і те, що було прийнято сьогодні вночі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте, будь ласка.

 

11:47:08

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Тому я би просив мою правку поставити на голосування. Але в будь-якому випадку, якщо вона навіть не буде підтримана, я прошу техніко-юридично комітет звернути на це увагу. Ви побачите, що це буде серйозна потім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правка номер 7, правильно я розумію? Ще раз. 3? Добре.

Ставлю на голосування правку номер 3 народного депутата Князевича. Прошу визначатись та голосувати. Комітет її не підтримав.

 

11:47:34

За-96

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Однак, я звертаюсь до комітету розглянути можливість в техніко-юридичних і після цього опрацювати. Дякую.

Правка номер 7, Князевич. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:47:47

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я не прошу ставити на голосування. Я дякую комітету за те, що він виправив низку неконституційних речей, в тому числі в частині призначення голови Служби безпеки. Але я знову ж таки прошу по тексту далі подивитися, тому що десь речі, що стосуються Антимонопольного, Служби безпеки виправлені, а деякі речі не виправлені. І це, відверто кажучи, по всьому тілу закону такі речі трапляються. Будьте дуже уважні, коли будете доопрацьовувати цей закон, щоб не трапились ляпи, коли у нас залишаться норми, які суперечитимуть Конституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте. Дякую.

10 правка, Пузійчук. Не наполягає.

11-а, Цимбалюк. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:48:27

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановний головуючий, шановний доповідачу! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Я насамперед хочу подякувати голові комітету за те, що певна частина суттєвих правок врахована. Ця стосується стосовно призначення і повноважень керівника Служби безпеки, голови Служби безпеки і керівника обласних управлінь, але в іншому по тексту воно майже ідентично враховано, через те я не наполягаю на голосуванні цієї правки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, ви будете наполягати на своїх правках в подальшому? Не …

 

ЦИМБАЛЮК М.М. На деяких буду. Я тоді скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, може, ви мені дасте цифри. Я просто після цього дам слово. Дякую.

16-а, Князевич.

17-а, Князевич.

20-а, Івченко.

22-а, Івченко. Не наполягає Івченко? Дякую.

23-я, Князевич. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

11:49:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я наполягаю на голосуванні. Але я звертаю увагу, це та сама неконституційна норма, яка тут поправлена частково, а далі по  тілу знову не поправлена. Просто, щоб я не звертав увагу дальше на інших правках, я звертаю зараз увагу і прошу комітет потім поправити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, з вашого дозволу, звернусь до комітету і до управлінь для того, щоб після цього в рамках можливостей техніко-юридичних розглянути ці… Я можу вам не надавати слово щодо правок? Дякую. Можу. Дякую.

Цимбалюк, правка 26. Михайло Михайлович, скажіть, які правки ви наполягати будете. Включіть, будь ласка, мікрофон Цимбалюку.

 

11:50:24

ЦИМБАЛЮК М.М.

Я хотів би, шановний доповідачу, все-таки поставити правку за номером 33, що стосується повноважень голови Антимонопольного комітету щодо призначення і звільнення з посад. Стосується апарату Антимонопольного комітету і керівників, керівника апарату щодо повноважень голови. Будь ласка, поставте її на підтвердження, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція Комітету.

 

11:51:10

КОРНІЄНКО О.С.

Все, що стосується Антимонопольного комітету, ми, є узгоджена позиція між Комітетом, здається, з економічної політики, да, чи Буймістер Людмила, і з Антимонопольним комітетом. Вони пишуть зараз свій Закон про Антимонопольний комітет великий і системний. Вони попросили зараз не регулювати нашим законом, тому що вони в своєму законі це все будуть враховувати. І повноваження щодо державної служби також. Тому була пропозиція все, що стосується Антимонопольного комітету регулювати окремим законодавством, яке зараз буде підходити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На подальшому не наполягаєте? Дякую вам.

І на правках теж більше не наполягаєте, Михайло Михайлович? А якщо можна, ви мені в бумажному дайте, в паперовому. Я після цього просто дам слово з цих правок.

Корнієнко не наполягає мабуть на своїх правках?

Лозинський, 39 правка. Не будете наполягати на правках?

Княжицький, 40 правка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Князевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич, 41-а. Ой, вибачте, Князевич, 40 правка, вибачте.

Красносільська, 43-я.

Батенко, 57-а.

Яка правка?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 46-а, Шкрум. Редакційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, зараз. Врахована редакційно. Наполягаєте?

46 правка.

 

11:52:55

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, я буду наполягати дуже на небагатьох поправках, але попрошу давати мені слово. Я хочу пояснити в тому числі, тому що по цій поправці і по цьому розділу було дуже багато запитань. Я не буду наполягати на голосуванні цієї поправки, я хочу пояснити, що вирішив комітет. Я насправді дякую комітету за те, що ми прийняли правильне рішення.

Дивіться, ми переводимо всю форму в електронну форму, тобто ми робимо фактично можливість електронного документообігу і говоримо про те, що письмовою формою буде вважатися тепер і електронна форма з використанням електронного підпису так званого. Але це не стосується звернень громадян і запитів громадян на публічну інформацію до органів державної влади або до народних депутатів. І якраз про це була моя правка, вона врахована редакційно і наступні правки також це врегульовують.

Тому я хочу, щоб нас почули, перш за все, українці. Звернення громадян до народних депутатів, до органів державної влади, вони не будуть з використанням електронного підпису обов’язково робитися, вони можуть робитися електронною поштою, так, як і зазвичай, просто за звичайним підписом, від кого це, за адресою електронної пошти. Тому цю поправку якраз ви врахували…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все? Дякую. Дайте 10 секунд,

 

ШКРУМ А.І.  Дякую, друзі. Тому цю поправку ми якраз врахували  редакційно, щоб прибрати необхідність електронного цифрового підпису для звернень громадян до органів державної влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, наступна правка 57-а, Батенко. Включіть, будь ласка, мікрофон.

   

11:54:27

БАТЕНКО Т.І.

Дмитро Олександрович, дайте мені 2 хвилини, щоб я кілька разів не брав слово  і узагальнив поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте 2 хвилини Батенку, будь ласка.

 

11:54:36

БАТЕНКО Т.І.

Шановний Дмитро Олександрович! Шановний доповідачу пане Олександре! Насамперед, я хочу подякувати за багато позитивних моментів, які враховані в цьому законопроекті. Але є  низка наших заперечень і зауважень до цього законопроекту, які все-таки були проігноровані.

Насамперед, я хочу  сказати, що це той  випадок, коли все-таки до другого читання суттєво змінений зміст тіла законопроекту, який ми бачили в першому читанні. Також ми бачимо, що все-таки по багатьох статтях, які нам буквально сьогодні роздані, ми побачили, спостерігаємо за тенденцією, що "країна в смартфоні" пішла вперед, а подекуди люди залишаються позаду. Я говорю у випадку звернень громадян.

По-перше, ми бачимо, що звернення громадян не реєструються, якщо в зверненні не вказаний номер мобільного телефону. Я розумію, що всі з нас присутні в айфонах  і не тільки, але наші  громадяни України не всі можуть собі дозволити. Але кричущі звернення громадян, і можуть вони не реєструватися. Відповідальність керівника за розгляд звернень громадян  теж падає. Тому що звернення  громадян можуть розглядатися не керівниками,  а тільки уповноваженими особами.   

Друзі, говорячи про "країну в смартфоні", ми переходимо до відеоконференцій засідань уряду, я це ще можу зрозуміти. Але коли рішення уряду приймається  шляхом звичайного опитування, ми втрачаємо поняття колегіального органу Кабінету Міністрів України. І я вважаю, що цього допустити не можна.

Ми також бачимо і я хочу, пане Олександре, щоб він прокоментував, що в цьому законопроекті, в тілі законопроекту, ми бачимо таку новизну, якщо на рік відтерміновується е-декларування для всієї  патронатної служби. В тому числі і для Офісу  Президента ми це відкладаємо? Друзі, ми, фактично, цим законопроектом у багатьох моментах погіршуємо захист державних службовців, і в низці положень цього законопроекту не відповідають конституційному праву, верховенства закону, вони не вичищені до кінця, далеко не вичищені...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 10 секунд.

 

БАТЕНКО Т.І.  З огляду на ці обставини наша депутатська група буде утримуватися від голосування у кінцевому варіанті другого читання.  Ми наполягатимемо на поверненні його на доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Комітет.

 

11:57:04

КОРНІЄНКО О.С.

Щодо мобільного телефону, я думаю, зараз навіть у тих, хто не вміє ним користуватися, є номер мобільний, тобто у будь-якої бабусі, у дідуся і так далі.

Щодо декларування. Ми виводимо тільки патронатну службу, до якої входять помічники народних депутатів, помічники-консультанти. У нас була проблема з цим. Офіс Президента декларується повністю у повному обсязі і керівництво Офісу, зокрема, також.

Щодо сучасних форм засідання Кабміну. Там є обставина, що це може бути в особливих там випадках, в якихось надзвичайних ситуаціях і так далі. Тобто, коли треба прийняти рішення Кабміну, наприклад, у нас повінь на Закарпатті, частина міністрів там, частина в Києві, щоб не збиратися, можна проводити тоді "скайп" цієї конференції і так далі.

Щодо гарантій державним службовцям. В принципі, більшість положень таких, які можна вважати загрозливими для державних службовців, стосується категорії "А" так званої, до якої відноситься 150 людей, які, за свідченнями самої профспілки, про що ми на комітеті дізналися, не є активними учасниками профспілки, взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Правка номер 59. Князевич.

 

11:58:23

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Пане Голово, якщо дозволите, 59-а і 65-а, бо вони по суті однакові. Про що йде мова? Йде мова про унікальні випадки, коли до керівника органу влади чи місцевого самоврядування звертаються герої Радянського Союзу ще, соціалістичної праці, я би просив комітет ще врахувати  Героя України. І ми відмовляємо можливості, щоб особисто керівник органу самоврядування прийняв таких людей? Таких людей в органі самоврядування одиниця, а може взагалі немає. І ці люди останню пільгу отримали, мати можливість прямого контакту, і ми тут їх хочемо ще забрати. Навпаки треба додати сюди Героя України і залишити цю норму, це буде хоча би по-людськи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція комітету.

 

11:59:04

КОРНІЄНКО О.С.

Там наскільки я знаю, в іншому якомусь законі в плані звернень Герой України прирівняні до Героя Радянського Союзу, соціалістичної праці, тобто воно працює.

Так, а вже є прирівняння це.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

КОРНІЄНКО О.С. Давайте техніко-юридично спробуємо врахувати тоді. Тобто це не принципова якась історія, це…

Давайте підтримаємо голосуванням тоді, це не принципова історія повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ставлю на голосування пропозицію… правку номер 59 народних депутатів Батенка, Лозинського, Князевича. Комітетом вони буле не враховані попередньо, однак станом на час розгляду цього питання в залі комітет не заперечує, правильно я розумію?

 

КОРНІЄНКО О.С. Да, тут 59, 65…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, я не можу ставити дві правки, ви знаєте це. Є пропозиція від народних депутатів підтримати цю правку 59. Готові голосувати?

Прошу голосувати та підтримати.

 

12:00:39

За-313

Рішення прийнято.  Правка врахована

 

КОРНІЄНКО О.С. І 65-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка ще ви сказали?

 

КОРНІЄНКО О.С. 65.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція комітету.

 

КОРНІЄНКО О.С. Це аналогічно, просто в іншу статтю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Комітет  подивіться, будь ласка,  уважно.

 

КОРНІЄНКО О.С. Да, да це аналогічно, просто там була мова про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А хіба нам необхідно тоді правку голосувати?

 

12:00:58

КОРНІЄНКО О.С.

Це в іншу статтю, там в одній, ми тільки що проголосували звернення, це скарги, це дві різні форми роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тобто ви теж не заперечуєте?

 

КОРНІЄНКО О.С. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, правка номер 65 народних депутатів Батенка, Лозинського, Князевича не була врахована під час розгляду законопроекту на комітеті, однак  є пропозиція підтримати її в залі. Прошу підтримати та голосувати.

 

12:01:45

За-310

Рішення прийнято.  Правка номер  65 врахована. 

Може ви на подальшому не буде наполягати? Добре. Дякую вам.

75 правка, Мінько.

Дві  хвилини Цимбалюку, і  ви не наполягаєте на  правках.  Дві хвилини Цимбалюку включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:02:14

ЦИМБАЛЮК М.М.

Шановний головуючий, шановний доповідачу, шановні колеги! Михайло Цимбалюк, "Батьківщина". Насправді, з самого  початку  ми вдячні  авторам: колезі по фракції Альоні Шкрум, сьогоднішньому доповідачу пану Корнієнку і всім тим авторам, які проявили таку законодавчу ініціативу щодо  змін до законодавчих актів. Але до другого читання ми розуміємо, що насправді потрібно  готувати нові законопроекти, насамперед Закон про Кабінет Міністрів, який буде відповідати  сьогоднішнім реаліям і  тим вимогам, з якими   сьогодні потрібно   працювати  уряду.  Наступне. Потрібно  готувати новий Закон про  центральні органи виконавчої влади, тому  що ми бачимо, наприклад, Міністерство  економіки сьогодні перебирає повноваження і сільського господарства, і праці, позбавляючи Мінсоцполітики тих повноважень, через це негайно потрібно  готувати цей законопроект. 

Коли ми  кажемо про зміни і доповнення, то ми побачили, що в результаті засідань комітету появляються ті норми, які  взагалі нівелюють так звані  зміни. І мої правки  стосувалися, до речі, позитивно, що зала підтримала пана Князевича, бо вони майже були аналогічні, але ми маємо створювати умови, щоби місцеві органи державної виконавчої влади і місцевого самоврядування з повагою відносилися до прийому громадян. Цим законопроектом, на жаль, ми нівелюємо повагу людей до влади. Бо коли певні категорії громадян, які заслужили своєю працею...

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте завершити, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. ...щоби їх хоча би вислухали і поставили на контроль розгляд цього звернення, нівелюється тим, що можуть приймати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Руслан... 73 правка на підтвердження. Князевич, хвилину.

І, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали.

 

12:04:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Пане Голово, я готовий не ставити на підтвердження, якщо представник комітет пояснить мені. От суть цього законопроекту, щоби було дві форми звернень і відповіді – це письмова і електронна. А тут з'являється правочка, яка каже, що можуть бути...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він готовий відповісти вже.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  ...інші якісь альтернативні, то нащо було закон писати, якщо вся правка нівелює весь закон? Якщо є відповідь – я готовий зняти.

 

12:05:16

КОРНІЄНКО О.С.

Зараз, можливо, ви теж чули, є така ідея запровадити урядовий кол-центр, але щоб він працював не лише просто як телефонний якийсь вузол, який приймає ці дзвінки, а щоб це було офіційне звернення, коли людина по телефону звертається, зараз немає можливості це оформлювати як офіційне звернення.

Далі іде мова про чат-боти, тому що багато людей вже користуються месседжерами різними – Телеграмом там, Фейсбуком і так далі, тобто це абсолютно нормальна історія, будуть збільшуватися способи комунікацій. Тут мова іде про те, що якщо з'являється новий спосіб комунікації – нам не треба приймати закон, а уряд сам може це врегулювати, ну, це нормальна історія абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо не ставити, правильно я розумію? Дякую.

Руслан Петрович, все, більше не наполягаєте? Дякую вам.

75-а, Мінько. Не наполягає.

На якій будете наполягати, Князевич?

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. 81-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 81-а, Князевич.

 

12:06:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, ми з представником комітету, попередньо обговоривши, погодились, що секретар РНБО не має жодних повноважень, які передбачені Конституцією. І відповідно передбачати, що він здійснює повноваження, передбачені Конституцією законно, буде суперечити Конституції. Я прошу в техніко-юридичному доопрацюванні зняти посилання на Конституцію. Це тоді буде відповідати самій Конституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це можна буде врахувати. Да, Олександр Сергійович?

Королевська, 2 хвилини. І після цього знімають свої правки.

Наталія Юріївна.

 

12:06:53

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Дякую, пане спікере.

Це дуже важливий законопроект, але ж, на жаль, дуже багато суперечливих норм. Тому "Опозиційна платформа – За життя" не підтримує його до другого читання. Але ми хочемо наголосити на наших головних правках. Ці правки стосуються щодо змін до пенсійної реформи, тої злочинної пенсійної реформи Гройсмана, коли людей, які все своє життя пропрацювали на державній службі, позбавили їх гарантованої пенсії. Людей, які все своє життя пропрацювали в органах місцевого самоврядування, їх позбавили їх законної пенсії. Людей, які все своє життя пропрацювали науковцями, їх позбавили їх законної пенсії. Людей, які все своє життя пропрацювали журналістами державних або комунальних засобів масової інформації, їх позбавили пенсії.

Шановні колеги, ця антиконституційна норма була прийнята реформою Гройсмана. І ми з 2017 року виграли вже десятки судів. Це тисячі людей, які все своє життя працювали на нашу з вами державу, і до них сьогодні застосовується дискримінаційна норма не індексації пенсії.

І ми звертаємося до комітету з проханням підготувати спільний законопроект окремий та терміново його розглянути, щоб ті антиконституційні норми режиму Порошенка-Гройсмана ми прибрали, прибрали зараз з українського законодавства та надали нашим усім пенсіонерам гарантії соціального захисту. А тих, кого позбавили взагалі права, повернули їм право на індексацію. І також від фракції "Опозиційна платформа  - За життя" я хочу привітати з Днем місцевого самоврядування всіх людей, які сьогодні щоденно виконують функцію держави по всій нашій країні. Зі святом! І ми обязуемся прийняти… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

30 секунд, Олександр Сергійович.

 

12:09:14

КОРНІЄНКО О.С.

Да, просто, щоб не було потім інсинуацій, що ми проти, там, справедливих пенсій і так далі. Вся ця історія, вона взагалі не підкріплена розрахунками була, тому ми з Мінфіном не змогли зрозуміти, про які тут цифри йде мова. Там такі категорії як колишні журналісти комунальних ЗМІ і так далі, ну, це може все нам вилізти в дуже серйозні витрати додаткові. Тому давайте порахуємо і потім будемо вносити це все далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Руслан Петрович Князевич, ви, може, надасте мені інформацію по правкам, на яких будете наполягати? А, може, все ж таки ми об'єднаємо, щоб не втрачати час? Важливі закони ще сьогодні, і "ОХМАТДИТ" є.

Включіть, будь ласка, мікрофон Князевичу.

 

12:09:55

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Справа в тім, шановний пане Голово, що є низка речей, які я хочу ставити на підтвердження. Вони для мене важливіші ніж все решта. Ми з представником…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте в кінці поставимо на підтвердження. Ви мені скажіть, які ви наполягаєте, свої правки. Після цього в кінці поставимо на підтвердження і підемо далі.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Свої правки. Ну, в мене поки що на підтвердження 141-а, 143-я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 141-а буде на підтвердження. Ще?

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. 143-я, 157-а, 158-а, 161-а, 162-а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 151-а? А ви би не могли підійти, якщо вам не важко?

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. А давайте я їх тоді всі випишу і вам передам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую.

А свої правки ви не будете ставити? Тоді дайте інформацію, на яких ви наполягаєте.

Лозинський не наполягає на своїх правках.

Мінько, 95-а.

Князевич, 96-а.

Красносільська, 105-а.

Мінька немає в залі?

Бабій, 115-а. Не наполягає.

Перебийніс. Не наполягає.

121-а, Красносільська. Красносільська не буде, да, наполягати?

130-а, Князевич. Не наполягає.

Лопушанський – 136-а. Не наполягає.

141-а. Олександр Сергійович.

 

12:12:02

КОРНІЄНКО О.С.

Да, тут є пропозиція поставити на підтвердження. Давайте поставимо на підтвердження. Да, давайте 141-у поставимо на підтвердження, вони викликала суспільний резонанс у залі. Я думаю, як автор правки, давайте спробуємо її підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Правка  141, народного депутата Корнієнка. Вона була врахована комітетом, однак автор не наполягає на її врахуванні. Тому є пропозиція проголосувати, голосувати та визначатись. Прошу голосувати.

 

12:12:46

За-22

На жаль, правка відхилена, Олександр Сергійович.

149-а, Мінько. Ми поставимо в кінці всі на підтвердження.

149-а, Мінько. Так буде швидше, якщо ви дасте список.

150-а, Князевич.

153-я, Князевич. Далі? Я не чую, Руслан…

173-я, Пузійчук. Не наполягає.

Устінова, 179-а. Не наполягає. Дякую.

185-а, Князевич. Не наполягає.

Альона Іванівна Шкрум, скажіть, будь ласка, 157-а і 161-а – це ви на підтвердження хотіли поставити? Добре.

213-а, Шкрум. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:14:44

ШКРУМ А.І.

Колеги, пане Голово, це по 157-й чи по 114-й, чи по 214-й, по якій ви мені даєте слово, скажіть, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам даю по 213-й. 157-а, 161-а,  я так зрозумів, що ви на підтвердження їх ставите.

 

ШКРУМ А.І. Дивіться, по 157-й тоді я не буду вимагати голосування. Я хочу знову ж таки пояснити, що таке 157 правка. Дивіться, по 157 правці члени Кабінету Міністрів будуть мати змогу проводити Кабінет Міністрів в режимі відеоконференції, да? І хочу просто пояснити українським громадянам, що пропонується дати можливість Прем'єр-міністру самому визначати, що якийсь міністр не буде на засіданні Кабінету Міністрів, а буде включатися по Скайпу, по Телеграм, по відеоконференції, по іншим засобам медійних там доступів.

Ну, по-перше, мені здається, що такі зміни мають вноситись в окремий Закон про Кабінет Міністрів і "Центральні органи виконавчої влади". І ми маємо мати стратегію, як Кабмін хоче працювати.

По-друге, я не впевнена, що це правильно з точки зору державної таємниці, захисту інформації. Як це буде забезпечуватися?

По-третє, все-таки "Кабмін у смартфоні", мені здається, це не та відповідальність, яку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте завершити.

 

ШКРУМ А.І. Мені здається, що "Кабмін у смартфоні" – це не відповідає тим рівням загроз і відповідальності у воюючій країні, яку на сьогодні очікують громадяни. Але наполягати на голосуванні я не буду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Альона Іванівна, ви будете на своїх правках ще наполягати? Жаль.

114-а. Це ви на підтвердження чи як? 214-а, вибачте. На підтвердження.

Дунда, 222-а.

Князевич, 219-а. Включіть, будь ласка, мікрофон Князевичу.

 

12:16:46

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Пане Голово, я свої правки знімаю в заміну на те, що ви в кінці дасте мені можливість на підтвердження поставити правки, бо в мене їх там 5 чи 6 штук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто я до ваших правок зараз не повертаюсь, а наприкінці ми ставимо на підтвердження декілька правок, я правильно розумію? Дякую.

Я пропоную повернутись народним депутатам до зали, тому що ми скоро перейдемо до голосування, наскільки я розумію.

А хто ще з народних депутатів наполягає на правках? Лозинський і Шкрум. Шкрум, які правки? Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:17:22

ШКРУМ А.І.

Колеги, я би просила поставити на підтвердження… Я би просила врахувати мою правку 271 і дати мені слово по поправці 214 прим. І поки що все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 271-а. Даю вам можливість по ній виступити. 214-а прим – на підтвердження, да?

 

12:17:44

ШКРУМ А.І.

Дякую.

Дайте мені, будь ласка, тоді слово. Але навпаки: 214-а прим – дати слово, 271-а – я би хотіла виступити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я зрозумів.

 

ШКРУМ А.І. Колеги, 214 прим поправка. Ну, по-перше, я, дійсно, вдячна комітету і підкомітету за спільну роботу. Багато дуже речей ми і врахували, і поправили, і дійшли консенсусу і згоди, і прибрали ті небезпечні правки, які залишалися в законопроекті. Тому, в принципі, мені здається, що текст значно-значно покращився до другого читання. Але деякі поправки все-таки викликають у мене застереження. Наприклад, поправка 214 прим. вона говорить про так звану Вищу комісію з корпусу державної служби і говорить про те, що член комісії під час здійснення повноважень у складі комісії є незалежним від будь-якого незаконного тиску, втручання, не зобов'язаний давати показання, щодо мотивів прийнятих рішень у складі комісії, а також суті справ, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням повноважень. Колеги, розумієте, незалежність членів комісії має забезпечуватися призначенням незалежних осіб, які викликають повагу у суспільства. А не тим, що вони …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте, будь ласка.

 

ШКРУМ А.І. А не тим, що вони убезпечуються від будь-якої відповідальності в судовому порядку щодо своїх балів, які вони ставлять. Мені здається, що комісія потребує значного переформатування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я не чую вас, Сергій Володимирович.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не чую, вибачте.

Лозинський, на якій правці наполягаєте? Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:19:20

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановний пане Голово, у мене від 220 до 273 правки є близько 15 наших правок. Я прошу дати 3 хвилини під час розгляду 264-ї, щоб їх об'єднати, для висловлення позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даю 3 хвилини. І без голосування, я правильно розумію?

 

12:20:02

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

В кінці. І зараз ми передамо ще які правки будемо ставити теж там на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте. 3 хвилини. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М. Не зараз. Потім. В кінці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще наполягає на своїх правках? Ну, тоді кінець.

Народний депутат Лозинський. Включіть, будь ласка, мікрофон.

І після цього будуть ще правки на підтвердження. Я чекаю лист з… Якщо можна, передайте в паперовому варіанті, щоб я не пропустив нічого.

Лозинському включіть, будь ласка, мікрофон, 3 хвилини.

 

12:20:17

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Шановний пане Голово,  шановні депутати, попри ряд позитивних змін, які вносяться цим законопроектом, змін до багатьох законів, які регулюють роботу і органів виконавчої центральної влади, і органів антикорупційних, які були враховані. Попри те, що теж в комітеті це один, напевно, із зразкових законопроектів, які ми проходили, де багато важливих моментів все-таки вдалося до останнього дня почути і врахувати, у нас є дуже велике застереження, щодо тих норм, які регулюють конкретно роботу Кабінету Міністрів, і конкретно їхню взаємодію з центральними органами виконавчої влади. Ці правки, які ми зараз передамо теж на підтвердження,  вони повинні бути врегульовані окремим законом про Кабінет Міністрів і окремим законом  про  центральні органи виконавчої влади. Тільки тоді, коли ми будемо бачити всю логіку і всю ідеологію роботи і взаємодії центральних органів виконавчої влади, тільки тоді ми зможемо нормально це оцінити, зняти ряд питань, які зараз у нас виникають і які для нас виглядають загрозливими, і тоді вже з чистою совістю підтримувати такі зміни.

Наразі, ряд речей, які регулюють і змінюють роботу центральних органів виконавчої влади і їхню взаємодію  в Кабміні теж. Коли в міністрів  і в конкретних міністерств забирають ряд повноважень і ряд можливостей визначати стратегію своїх дій, їх скеровують в центральний Секретаріат  Кабінету Міністрів. По суті, виходить так в результаті, що дві людини будуть  це визначати – це  Прем'єр-міністр і це міністр  Кабінету Міністрів. Ряд повноважень і можливостей в міністрів і міністерств забираються. На нашу думку, це несе певну загрозу, особливо коли ми приймаємо точкові  зміни. Ці речі потрібно регулювати окремим Законом про  Кабінет Міністрів, окремим  Законом  про центральні органи виконавчої влади.

 І я хочу наголосити для всіх колег, хто, можливо, не вникав. Що ці зміни, які несуться в Кабінеті Міністрів, насправді, при прийнятті можливі лише за умов монобільшості. Коли не потрібен діалог міжфракційний  і порозуміння в парламенті, в коаліційному уряді. Тільки в такому випадку  міністр і Прем'єр-міністр, і міністр Кабінету Міністрів зможуть одноосібно приймати рішення –  за умов  монобільшості. Якщо  завтра в нас буде коаліційний уряд, тоді буде хаос, і, по суті, робота міністерства буде зупинена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, в мене є одинадцять правок, які пропонується поставити на підтвердження. Прошу підготуватись до голосування. Правка номер 43 народного депутата Корнієнка.

Ви наполягаєте на своїй правці, Олександр Сергійович?

 

12:23:31

КОРНІЄНКО О.С.

Яка, 43-я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  143-я

 

КОРНІЄНКО О.С. 143-я? Так,  наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.

А можна по всім правкам пояснити, щоб ми… 

 

12:23:38

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я можу, це буде довго, я просто хотів по черзі. Тут справа в тім, якщо може пояснити представник комітету. Передбачається, що є випадки, при яких повноваження секретаріату міністерства буде виконувати інше міністерство або інший орган центральної виконавчої влади. Я не розумію взагалі, що це таке? Можете мені пояснити, що це таке? Ви собі уявляєте до чого це може призвести?

 

12:24:07

КОРНІЄНКО О.С.

Знову ж таки є така реформа, вона зараз розробляється, пропонується про те, щоб централізувати деякі функції, які спільні в багатьох міністерствах, і вивести їх. Тут мова йде про повноваження секретаріату міністерства, тобто, наприклад, бухгалтерія, наприклад, юристи. Іде мова про те, щоб створити єдиний орган для всіх міністерств, такий аутсорс нібито внутрішній, щоб не було багато бухгалтерів в кожному міністерстві, а було менше бухгалтерів в одному міністерстві, міністерстві Кабінету Міністрів, яке буде обслуговувати багато міністерств. А розписано широко, щоб можна було це робити між різними міністерствами. Це нормальна така бізнес-реформа, я думаю, уряд вже зачекався на неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Сергійович, ви наполягаєте на цій правці?

 

КОРНІЄНКО О.С. Да, абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування правку 143 народного депутата Корнієнка, вона врахована комітетом, автор на ній наполягає. Прошу підготуватися до голосування. Правка ставиться на підтвердження, ще раз повторюю. Підготуйтеся до голосування, будь ласка.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:25:41

За-241

Правка врахована редакційно.

По фракціях покажіть, будь ласка. "Слуга народу" – 218, "Опозиційна платформа - За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 1, "Батьківщина" – 1, "За майбутнє" – 8, "Голос" – 0, позафракційні – 13. Дякую.

144 правка. Ставиться на підтвердження правка Корнієнка, автор на ній наполягає, вона була врахована комітетом. Правильно я розумію? Я можу ставити на голосування?

Ставлю на голосування правку 144. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:26:30

За-246

Правка врахована. 246, вибачте, правка врахована.

Правка 145 народного депутата Корнієнка, комітетом також врахована. Пропонується поставити її на підтвердження. Прошу підготуватись до голосування.

Ставлю на голосування правку 145. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:27:01

За-246

Рішення прийнято. Правка врахована, залишається врахованою.

Правка 147 Корнієнка, врахована редакційно. Автор наполягає на ній? Наполягає. Ставлю на голосування правку 147, народного депутат Корнієнка, прошу підтримати  та проголосувати. Ставлю на підтвердження, прошу підтримати та проголосувати.

147-а.

 

12:27:38

За-250

Рішення прийнято.  Правка врахована редакційно, так, як і пропонував комітет.

Правка 148 народного депутата Корнієнка. Була врахована комітетом, комітет на ній наполягав… вибачте, автор на ній наполягає. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:28:12

За-250

148 правка врахована, 250 – за.

157 правка Корнієнка.

Да, Руслан Петрович Князевич.

 

12:28:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Альона Шкрум вже намагалася пояснити. Друзі, ми  вводимо таке поняття, як проведення засідання  як відео-конференції Кабінету Міністрів. От зараз у нас, якщо  немає члену  Кабінету Міністрів, є його заступник, але  він немає права голосу. Він просто присутній і доносить до свого керівництва  інформацію, і Кабмін працює в тому кворумі,  який  присутній  по факту.      Зараз у нас  у відео-режимі і відео-конференції вони будуть брати  участь  і голосувати Бог знає звідки. Давайте для  Верховної Ради зробимо, для будь-якого державного колективного  органу, для комітетів. Друзі,  ми так доведемо до абсурду  і взагалі знівелюємо це  поняття.

Я вас прошу, такого роду ляпів не допускати. Це взагалі після того, що  закрили засідання Кабінету Міністрів, їх взагалі можна не проводити. Кабмін буде проводитися у кабінеті Прем'єр-міністра по відео-зв'язку. Це неприпустима річ, такого ніде в світі немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово автору правки і  представнику комітету.

 

12:29:18

КОРНІЄНКО О.С.

Давайте будемо нехтувати сучасними  всіма досягненнями  цивілізації, тому що от вони нам заважають якось правильно жити.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут не буде відео-конференції.

 

КОРНІЄНКО О.С.  Так внесіть  такий закон. Вносьте. Вносьте зміни до  Регламенту, ми ж підтримаємо про "скайп" для депутатів. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович,  ви наполягаєте на цій  правці?

 

КОРНІЄНКО О.С. Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дистанційного голосування не буде. Ми ж не Кабінет Міністрів.

Шановні колеги, ставлю на голосування правку 157 народного  депутата Корнієнка. Вона була  врахована комітетом. Автор на ній наполягає. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:30:27

За-221

Правка  відхилена.  (Шум у залі)

Правка 158. Давайте  далі вже пішли…

158 правка Корнієнка врахована редакційно. 

Руслан Петрович Князевич .

 

12:30:58

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я просто для стенограми, щоб ми розуміли, що ми робимо – ми ліквідовуємо Секретаріат Кабінету Міністрів. Тобто уявіть собі, всі органи секретаріату, всі підрозділи, всі люди після цього рішення будуть ліквідовані. Буде створений якийсь державний орган, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів і, фактично, переписується половина Закону про Кабінет Міністрів в цьому законі. Ну, такого, скажімо, способу внесення змін до законодавства я давно не бачив.

Шановний доповідачу, давайте вилучимо, давайте окремі зміни комплексні до Закону про Кабінет Міністрів підготуємо і виважено, правильно підготуємо всі правки. А зараз вбивати цей орган, і тисячі людей завтра опиняться, супер-професіонали, на вулиці, ну, це, мені здається, злочин перед державою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, наполягаєте на правці?

 

12:31:46

КОРНІЄНКО О.С.

Да, наполягаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 158 правка була врахована комітетом редакційно, автор на ній наполягає. Прошу підтримати та проголосувати, 158 правка – на підтвердження, прошу підтримати.

 

12:32:09

За-228

Рішення прийнято. Правка врахована редакційно, як і було запропоновано комітетом.

Покажіть по фракціях.

Наступна правка – 161, Корнієнко. Врахована комітетом. 161-а.

Да, Руслан Петрович.

 

12:32:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Ну, після того, як ми по відео-зв'язку прийняли рішення, я би просив ще одне рішення прийняти. Тут передбачається, що акти Кабінету Міністрів будуть прийматися не шляхом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тиша в залі, бо не чутно колег, будь ласка. Шановні колеги!

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Не шляхом прийняття рішення на засіданні Кабміну, а шляхом опитувальника, шляхом опитування. Надсилається проект акту і кожен міністр собі просто його візує, ставить галочку, це все потім збирається і потім вкінці це все вважається актом Кабінету Міністрів України. Ну, друзі, ну, я вас дуже прошу, ну давайте вже до такого не доходити. Така практика була при Миколі Яновичу, але вона дуже швидко закінчилася, тому що низка міністрів потім до сих пір ходила на допити до правоохоронних органів і пояснювала свої підписи. Оскільки все ж таки це колективні рішення, давайте ні міністра не підставляти, і не вбивати Кабінет Міністрів як колективний орган.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на наступній правці дам вам, Ярослав Романович.

Олександр Сергійович.

 

КОРНІЄНКО О.С. Наполягаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає на правці автор. 161 правка, вона була врахована комітетом, автор на ній наполягає. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:34:17

За-211

Рішення не прийнято. Правка 161 не врахована.

Правка 162, Корнієнко. Врахована редакційно. Давайте я… кажіть, Руслан Петрович.

 

12:34:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, дуже вам дякую за вашу позицію теж. Ідемо по зміні до Закону про очищення влади, ми виводимо з-під дії Офіс Президента, пишемо про постійно діючі допоміжні органи. Постійно діючі, взагалі у нас орган, який є постійно діючий, в Конституції є Рада національної безпеки і оборони. Ми з представником комітету говорили, що будь-який орган, який зараз є, він не є постійно діючим. У нас була Адміністрація, зараз є Офіс, післязавтра указом Президента буде ще якийсь інший.

Тому просимо, якщо в нас Адміністрація була в попередній редакції, нічого страшного, якщо ми зараз напишемо Офіс. У разі, якщо такого органу більше не буде, на перспективу буде змінено. Ми ще внесемо зміни, але має бути чіткість і визначеність формулювань у цьому законі. Це дуже чітка матерія і не треба за дефініціями ховати людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, позиція ваша.

 

12:35:29

КОРНІЄНКО О.С.

Він нічого нізвідки не виводить. Указами Президента це все врегульовано, постійно допоміжні органи, там зараз Офіс Президента називається. Це для того, щоб не змінювати закон щоразу, коли перейменовується Адміністрація Президента, бо в нас кожним Президентом перейменовується. Така традиція, всі попередні президенти теж перейменовували. Ніхто з декларування не виводить.

 (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Шановні колеги, ставлю на голосування правку 162 народного депутата Корнієнка.

 

КОРНІЄНКО О.С. Голова Комітету антикорупції каже, що ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам слово. Одну хвилинку, для об'єктивності, дам слово голові Комітету з антикорупційної політики. Нормально?

Анастасія Олегівна.

 

12:36:23

КРАСНОСІЛЬСЬКА А.О.

Колеги, термінологія приводиться у відповідність по всіх законах, в тому числі по Закону "Про запобігання корупції". Це по аналогії з тим як ми не пишемо в кожному законі "Міністерство економіки", а пишемо "центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування і реалізацію політики в економічній сфері". Все. Я, з усією повагою, просто не бачу тут зради.

 

КОРНІЄНКО О.С. Це приведення у відповідність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я правильно розумію, що ніхто нікуди не виводиться, всі залишаються там, де і мають місце бути?

 

КОРНІЄНКО О.С. Да, да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 162 народного депутата Корнієнка. Прошу її підтримати та проголосувати.

 

12:37:22

За-282

Рішення прийнято.

Правка врахована так як було запропоновано комітетом.

Правка 271.

По фракціях покажіть.

271, народний депутат Шкрум.

 

12:37:44

ШКРУМ А.І.

Колеги, я можу попросити дати мені 3 хвилини, будь ласка, я більше не буду наполягати на жодній своїй поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так тут ми домовилися, що…

 

ШКРУМ А.І. 2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні-ні-ні. Альона Іванівна, це маніпуляція, вибачте.

 

ШКРУМ А.І. Добре. Тоді поставте мені, будь ласка, час спочатку принаймні. Поставте мені час спочатку, будь ласка, тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я добавлю 10 секунд.

 

ШКРУМ А.І. Дякую.

Колеги, дивіться, ця поправка стосується того, що звільняти людей можна після нового Кабінету Міністрів, коли приходить новий Кабінет Міністрів, політично без жодних підстав на протязі чотирьох місяців, а не шести. Це поправка, про яку ми домовлялися, і, на жаль, Кабмін уже при і, на жаль, Кабмін уже при владі достатньо довго, вони не встигли звільнити всього 157 осіб, які вони мають право звільнити з категорії "А". Тому я прошу цю поправку врахувати. А далі, колеги, ми з вами плідно попрацювали над законом, але подивіться, що в залі ставляться на підтвердження тільки ті поправки, які стосуються Закону про Кабмін і ЦОВВ. Це якраз була моя позиція на комітеті цей закон приймати окремим законом і вимагати від Кабміну внести окремо цей закон, а не перетворювати Верховну Раду зараз у розгляд важливого законопроекту в те, як має працювати або не має працювати Кабмін. Ми очікуємо від Кабміну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

12:38:54

ШКРУМ А.І.

Ми очікуємо від Кабміну стратегії реформування державної служби і стратегії реформування Кабінету Міністрів. Не треба це вносити в інші закони, вносьте це в свій закон, подавайте закон до Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається представнику комітету.

 

12:39:09

КОРНІЄНКО О.С.

Коли почали звільняти цих 170 людей, виявилося, що половина з них у декреті, хворі, не тут, не там і їх не можна знайти, де вони взагалі знаходяться, щоб їх звільнити. Да, права людини, да, да, права людини.

Тому треба ще Кабміну час трошки продовжити очищення влади, яке ми почали, і ми його завершимо, Альоно Іванівно, і ви про це прекрасно знаєте. І конкурсна комісія, яку ми захищаємо в цьому законі, теж буде відбирати чесних нових керівників центральних органів виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на цій правці? Комітет її відхилив. Правка 271 народного депутата Шкрум. Комітет її відхилив Прошу визначатись та голосувати.

 

12:40:04

За-135

Правка не врахована.

Остання правка, яка була поставлена на підтвердження… Що Сергій Володимирович Власенко?

Включіть, будь ласка, мікрофон Власенку.

 

12:40:17

ВЛАСЕНКО С.В.

Пане Голово, я би просив поставити на підтвердження правку 214 із значком 1. І якщо у мене буде хвилина, то я обґрунтую, чому. Насправді цією правкою пропонується, щоб члени комісії з вищого корпусу державної служби, що вони не зобов'язані давати пояснення щодо мотивів прийнятих рішень у складі комісії, а також суті справ, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням обов'язків. Хлопці, так це краще ніж депутатська недоторканність. Його викликають в прокуратуру за скоєння злочину, а він каже: так а я не повинен, я можу не давати пояснення щодо своїх голосувань. Так давайте для депутатів таке введемо.

До речі, я би радив тестувати всі правки на парламенті. Якщо колеги говорять про дистанційне голосування, так давайте для парламенту зробимо, якщо вже для Кабміну більшість пропонує це зробити. Якщо пропонують опитуванням голосувати закони, так давайте в парламенті опитуванням закони голосувати. Комітети давайте проводити опитуванням.

Бо якщо в парламенті це виглядає як шизофренія, так чому в Кабміні це повинно виглядати по-іншому? А 214… 213…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція автора. Олександр Сергійович.

 

12:41:34

КОРНІЄНКО О.С.

Дивіться, у нас є комісія, вона відбирає чиновників. Ця комісія проводить співбесіди по таким загальним навичкам: лідерство, комунікація там, чи є у людини стратегічне мислення. Потім до нас приходять, наприклад, представники кіноспільноти і кажуть: "А чому ви їх не запитували про кіно, як робити кіно?" А ми комісія, яка питає про лідерство, так? А потім представники кіноспільноти приходять до мене додому і починають на мене як на члена комісії чинити тиск.

Я згоден тут про формулювання, можливо, щодо пояснень, показів і так далі. Але ми маємо захистити можливість людей неупереджено приймати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Ставлю на голосування на підтвердження правку номер 214 прим. народного депутата Корнієнка. Вона була врахована комітетом. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:42:47

За-223

Рішення не прийнято. Правка відхилена.

284 правка, Князевич. Остання правка, після цього переходимо до голосування за закон.

 

12:42:56

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я прошу уваги! Це дуже важлива правка. Іде мова про те, що у нас з 1 січня 20-го року розмір посадових окладів і інші розміри оплати праці будуть визначатися Кабінетом Міністрів для всіх категорій працівників, окрім тих, які працюють в інших гілках влади або в незалежних відповідно органах. Тут є цілий перелік. Але з цього переліку чомусь випав  Конституційний Суд, Верховний Суд, апеляційні суди, місцеві суди і народні депутати України. Ну, це взагалі неприпустима річ, щоби судовій владі і законодавчій розміри заробітної плати встановлювала виконавча влада. Це неможливо, це неправильно з точки зору Конституції. Я прошу дописати ці категорії, які передбачені Конституцією, і тоді ця норма буде правильною, тоді вона буде охоплювати всі категорії незалежних і органів влади, і незалежних гілок влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександре Сергійовичу.

 

12:43:55

КОРНІЄНКО О.С.

Це про апарати взагалі мова іде, а не про органи.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути)

 

КОРНІЄНКО О.С.  І члени ЦВК. Це редакційно треба просто. Там крім Апарату Верховної Ради, далі перелік апаратів. То все про апарати, крім ЦВК. Крім ЦВК. Це редакційно ми врахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте не кричати. Ставлю на голосування правку 284… Що ні? Не наполягаєте?

Це можливо зробити, Олександр Сергійович?

 

КОРНІЄНКО О.С. Ні, ми ЦВК просто правильно напишемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно написати про ЦВК. Техніко-юридично це можна буде виправити.

Це скажіть так, щоб, Олександр Сергійович.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чутно.

 

12:45:00

КОРНІЄНКО О.С.

Ми врахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що врахуєте? Скажіть, що ви врахуєте, щоб ми розуміли.

 

КОРНІЄНКО  О.С. Ми заберемо членів ЦВК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не з голосу. Це техніко-юридичні правки. Добре, тоді не вносимо. Дякую, Іванна Орестівна.

Це може бути техніко-юридичні чи ні? Не може.

(Шум у залі)

 Ні, ні, два не буде доповідати з одного питання. Шановні колеги, я ставлю на підтвердження в тій редакції, яка є.

Шановні колеги, ставлю на голосування… Що ні? Ну, шановні колеги. Та почекайте. Поки голів фракцій прошу запросити народних депутатів, які розійшлись, якщо розійшлись, тому що я бачу, що зал майже повний.

Зараз будемо голосувати за закон в цілому. Після цього – питання щодо фінансування "ОХМАТДИТу".

Шановні колеги, позиція представників комітету, залишити  в тій редакції, яка є. 

Ставлю на підтвердження правку 284 народного  депутата Корнієнка. Ваша ж правка, так, Олександр Сергійович? Прошу підтримати та проголосувати.

Почекайте. Займіть свої місця народні депутати, будь ласка.

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:48:54

За-229

Рішення прийнято. 

Правка залишається  врахованою. Так, як і запропонував комітет.

Шановні колеги, переходимо до голосування за закон. Будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Я сподіваюсь, що буде підтримка в залі. Тому що багато працював і комітет і народні депутати, і багато правок було враховано. Дякую.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до деяких законів України (реєстраційний номер 2260).

Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.   

 

12:49:51

За-255

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому. Дякую.

Будь ласка, по фракціям  покажіть. Партія "Слуга народу" – 231,  "Батьківщина" – 1, "За майбутнє" – 12, позафракційні – 11.  Інші політичні сили – 0.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" щодо будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" (реєстраційний номер 2505).

Пропонується… Нам необхідна  підтримка для того, щоб включити це питання до порядку денного пленарного засідання. Готові голосувати? 

Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:50:56

За-337

6 – утрималося.

А покажіть, будь ласка, по фракціях. Добре.

Визначити законопроект невідкладним та скоротити наполовину строки внесення альтернативних законопроектів згідно статті 50 частини третьої. Прошу підтримати та проголосувати. Це фінансування дитячої лікарні, шановні колеги. Ні, треба. Ні, ні, по процедурі пройдемо і можемо зразу проголосувати. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:51:44

За-350

Рішення прийнято.

Шановні колеги, пропонується застосувати процедуру ad hoc щодо розгляду та прийняття рішення на цьому пленарному засіданні. Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:52:07

За-352

Рішення прийнято.

Шановні колеги, була пропозиція, я так розумію, майже від всіх політичних сил, проголосувати без обговорення. Готові?

Ставлю на голосування пропозицію. Ірина  Володимирівна, давайте, ну чого ж ви завжди проти? Всі за, це ж дитяча лікарня.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і комітет рекомендує і в цілому, буде наступне голосування. За основу проект Закону про внесення змін до додатку № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" щодо будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" (реєстраційний номер 2505). Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:53:09

За-353

Утримався – 1.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про внесення змін до додатку №3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" щодо будівництва лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні " ОХМАТДИТ" (реєстраційний номер 2505). Прошу підтримати та проголосувати.

 

12:53:48

За-357

Рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Покажіть, будь ласка,  по фракціям. "Слуга народу" – 231, "Опозиційна платформа – За життя" – 30, "Європейська солідарність" – 24,  "Батьківщина" – 18, "За майбутнє" – 13, "Голос" – 17, позафракційні – 24.  Ще раз дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Шановні колеги, вам запропонований до  розгляду проект Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (реєстраційний номер 2179).

Доповідає член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна.

 

12:54:40

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Доходи від легалізації… Хтось слухає, ні? Доходи від нелегальної діяльності, одержані в Україні, можуть переміститися з України через офшор в лондонський банк швидше ніж я завершу свою промову. Мільйон доларів долають тисячі кілометрів за 50 мілісекунд, швидкі зміни та глобалізація економіки дають широкі можливості для зловмисників, які генерують значні потоки доходів, одержаних злочинним шляхом, частина цих коштів має українське походження. Загальна сума коштів у підозрілих фінансових операціях, взятих на облік Держфінмоніторингом протягом 15 років, склала 58 трильйонів гривень в еквіваленті.

Технології відмивання щоразу вдосконалюються, і наше завдання – йти на крок попереду від просунутих зловмисників. Новий Закон  про боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів дає нам такий шанс.

Пропонований до  вашого розгляду законопроект покликаний адаптувати  національне законодавства в сучасній рекомендації FATF  та положення  четвертої Директиви ЄС. Вказана директива вже  впроваджена в усіх країнах-членах ЄС та є обов'язковою  для країн, які  мають намір  вступити в ЄС. 

Законопроектом    визначено  нові і більш ефективні  підходи до проведення фінансового  моніторингу, що дадуть змогу спростити процедуру звітування, зокрема за рахунок збільшення  суми порогових фінансових операцій з 150 тисяч гривень до  400 тисяч гривень.

Законопроект визначив положення щодо застосування ризик-орієнтованого  підходу суб'єктами звітування,  переходу до  кейсового  звітування про підозрілу діяльність своїх клієнтів та можливість використання  результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб'єктом.

Законопроект встановлює справедливі та  пропорційні санкції для  тих суб'єктів, які залучаються до  професійного  відмивання  коштів, створюючи передумови  адекватного стримування злочинності  в усіх  її проявах.

При доопрацюванні  до другого читання  ми, по-перше,  уточнили перелік заходів впливу, які можуть  бути застосовані за порушення; ввели такий захід впливу, як угода про врегулювання наслідків вчинення правопорушення законодавства у сфері запобігання та протидії; по-третє, ми ввели правило, за яким за одне порушення  не може бути  застосовано більше однієї санкції.  Ми зменшили максимальний  розмір штрафів удвічі, а то і більше.

Всього було  подано більше 1 тисячі 300 правок, з яких 500 було  схвалено і  підтверджено.

Прошу вас ухвалити даний закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Власенко з процедури.

 

12:57:37

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую пане Голово.

При всій повазі до  всіх колег у  нашій сесійні залі, але цей закон є  надважливий, і в нього величезна  кількість правок. Тому може ми розглянемо питання,  скасувати сьогодні "Різне", пане Голово? І будемо розглядати  цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам  дуже вдячний за  цю пропозицію, Сергію Володимировичу, я думаю,  що, як  і більшість  народних депутатів, і важливі закони треба  приймати і менше говорити.

Є пропозиція... говорити теж треба, і ми це будемо робити під час розгляду цього законопроекту, але по суті.

Шановні колеги, надійшла пропозиція щодо того, щоб сьогодні скасувати "Різне" і з першої до другої  розглядати цей законопроект. Немає заперечень? З 13 до 14. Немає заперечень? А о другій закінчуємо роботу, да. Готові? Продовжуємо тоді без голосувань.  (Шум в залі)

Добре. Тоді давайте проголосуємо, тут не треба з мотивів. Процедурні рішення можемо, Нестор Іванович, ви це знаєте не гірше ніж я, коли ми заходимо в розгляд питання, то ми ж голосуємо 150, і це  те саме. Ні.

Будь ласка, підготуйтесь до голосування, шановні колеги. Ні, дивіться, є пропозиція, ми її ставимо: підтримали – добре, не підтримали – пішли далі, буде "Різне".

Прошу підготуватися до голосування, запросіть народних депутатів до залу. Готові голосувати? Готові. Шановні колеги, ставлю питання на голосування. Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати. Ще немає 13-ї.

 

12:59:54

За-216

(Шум у залі)

 

13:00:07

СТЕФАНЧУК Р.О.

Шановні колеги, це процедурне рішення, ми можемо голосувати скільки завгодно. (Оплески) Що ні? Я вас теж вітаю. Доброго дня.

Шановні колеги, ми зібралися? Товариство, є прохання підтримати цю пропозицію ще раз.

Я ставлю на голосування, може хтось не почув. Прошу... Ні, не треба, це... не треба повертати, це процедурне рішення.

Шановні колеги, ставиться на голосування озвучене вище рішення. Є пропозиція підтримати та проголосувати. Голосуймо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Несторе Івановичу, ми вже знаходимося в розгляді процедурного питання.

 

13:00:55

За-216

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Не получилось.

Олена Костянтинівна, може, у вас получиться.

 

13:01:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. 216. Олена Костянтинівна.

 

13:01:27

КОНДРАТЮК О.К.

Бог любить трійцю, давайте ще раз. Давайте ще раз дослухаємося до президії Верховної Ради і проголосуємо за це процедурне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вас… Нормально, що зараз доповідає жінка, а ви кричите? Це нормально?

 

КОНДРАТЮК О.К. Віце-спікерка доповідає. Давайте ще раз дослухаємося до пропозиції президії Верховної Ради і проголосуємо за це рішення. Прошу приготуватись до голосування. Прошу приготуватись до голосування. Та я бачу.

Так, прошу приготуватись до голосування. Голосуємо. Хто – за, прошу підтримати.

 

13:02:14

За-234

 

13:02:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костянтинівна. 234 – за, рішення прийнято.

 

КОНДРАТЮК О.К. Слухайтесь більше віце-спікерку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні ми працюємо без "Різного". Переходимо до розгляду закону.

Правка номер 1, Заблоцький. Не наполягає.

Правка номер 4, Тимошенко. Не наполягає.

Бондарєв.

Соболєв Сергій Владиславович, правка номер 4.

 

13:02:45

СОБОЛЄВ С.В.

Зараз буде йти 16 правок, які стосуються термінології. Це дуже важливий законодавчий акт, який не приведений у відповідність до міжнародних стандартів. І тому ті визначення, які є в цьому законі, будуть давати можливість для дуже суттєвих зловживань.

Зараз правка стосується чіткого визначення, що є об'єктом моніторингу фінансового. Моя пропозиція: врахувати міжнародні документи, де це чітко встановлено і визначено, і зафіксувати за текстом закону слово "об'єкт", замінити словосполученням "об'єкт фінансового моніторингу". І це провести по всьому тексту закону, бо слово "об'єкт" може бути протлумачено в будь-який спосіб.

Тому у мене прохання дотримуватися міжнародної термінології і підтримати мою поправку і поправку багатьох інших депутатів. Дякую.

 

13:03:58

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Можу говорити, да. Шановний пане Соболєв, з великою повагою до вас ставлюся, ми уважно роздивилися всі ці правки. Можу вам доповісти, що не можна називати, потрібно називати клієнта, оскільки це є в рекомендаціях FATF в четвертій Директиві, і це в повній відповідності з четвертою Директивою. Об'єкт – це операція, тому, на жаль, ми змушені відхилити цю правку. Клієнт – це міжнародна термінологія.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:04:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на своїй правці? Ви наполягаєте на своїй правці? Наполягаєте.

Ставиться на голосування правка номер 4 народного депутата Соболєва. Комітет цю правку відхилив. Прохання голосувати та визначатися.

 

13:05:00

За-70

Рішення не прийнято.

Наступна правка номер 5, народний депутат Бондарєв. Наполягаєте? Ні.

Наступна правка номер 6, народний депутат Заблоцький. Не наполягає.

Наступна правка номер 7, народний депутат Южаніна. Прошу дати слово.

 

13:05:21

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я взяла слово по цій поправці лише для того, щоби зараз звернутися до всього суспільства. Декілька хвилин назад  254 народних обранця проголосувало за повний феодалізм і кріпацтво, за звільнення без урахування Трудового кодексу за ініціативою суб'єкта призначення всіх державних службовців. Жодна влада такого не допускала. Я не знаю як неймовірно у вас склалося, що ви нажали зелену кнопку, це позафракційні, це група "За майбутнє". Мені здається, що ви зараз викинули на вулицю десятки тисяч людей, десятки тисяч. Тому будьте пильними, коли голосуєте  і підтримуєте в цілому.

Дякую.

Прошу не ставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Далі правка номер 8, народний депутат Тимошенко. Немає.

Правка номер 10, народний депутат Заблоцький.

Хто? А, Соболєв, да? Будь ласка, народний депутат Соболєв.

 

13:06:26

СОБОЛЄВ С.В.

Я знову-таки закликаю привести до відповідності всім міжнародним стандартам. Просто застереження, "особа" – далі дає можливість тлумачити це в будь-який спосіб. Прохання. Так як є це в усіх наших законодавчих актах і міжнародних законодавчих актах "фізична або юридична особа", щоб потім не було можливості вибирати. Прохання це в такій редакції проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Владиславовичу, просто я не втручаюся в суть цієї правки, але 24 стаття Цивільного кодексу саме визначає особу як фізична, юридична. Ну, це…

Будь ласка, позиція комітету.

 

13:07:11

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Це загальноприйнята рекомендація. Ми відхиляємо цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Є пропозиція від народного депутата Соболєва, правка номер 8. Є позиція комітету – відхилити. Ставлю на голосування правку номер 8.

Прошу визначатись та голосувати.

 

13:07:38

За-64

Рішення не прийнято.

Наступна правка 10, Заблоцький. Не наполягає.

Правка 11, Южаніна. Не наполягає.

Правка 12, Бондарєв. Не наполягає.

Правка 13, Тимошенко, Соболєв. Не наполягає.

Правка 14, Власенко. Прошу, будь ласка.

 

13:08:02

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане головуючий.

Насправді чому таким важливим є термінологічний апарат. Тому що насправді цей закон торкається не лише тих людей, які безпосередньо приймають участь в тероризмі. Формулювання цього закону визначені в такий спосіб, що будь-яка людина, яка колись мала або має якісь фінансові нетривалі стосунки із людиною, яка об’єктивно або необ'єктивно підозрюється у сприянні тероризму, теж може під це все попасти. На жаль, термінологічний апарат виписаний дуже погано, застосовуються терміни, зміст яких або не визначений, або може тлумачитися подвійно або потрійно. Ну, припустимо, є термін "активи, які отримані від активів" або "банк-оболонка", або "регульована фінансова група" тощо. А натомість одночасно є терміни, які вживаються в інших законах. Тому і була пропозиція такий термін, який уже вживається в інших законах, просто прибрати із цього законопроекту і послатися на такі інші закони.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:09:10

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане Власенко, наскільки ви знаєте, вся термінологія в цьому законі повністю відповідає четвертій Директиві, рекомендаціям FATF, рекомендаціям Радбезу ООН, а також всім інших конвенціям, які ми тут імплементуємо. Тому все у повній відповідності, ми відхиляємо вашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Ставить на… Ставиться просто на голосування правка номер 14, народного депутата Власенка. Комітет пропонує її відхилити. Прохання голосувати та визначатись.

 

13:09:50

За-77

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 17, народного депутата Гетманцева. Не наполягає.

Наступна правка номер 18, народний депутат Южаніна. Прошу.

 

13:10:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги і мої колеги, які тільки що виступали із зауваженням щодо термінології! Не знаю, як так виходить, але на нашому комітеті до цього не дослуховуються і зараз говорять банальні речі, що відповідає термінології директиви, яка не має перекладу, офіційного, директиви, яку ми не можемо імплементувати повністю в українське законодавство, а ми це зараз робимо з вами. Тому я не буду свої ставити поправки на підтвердження, бо я дуже багато зусиль доклала, щоби в комітеті це зрозуміли. Якщо в комітеті це не зрозуміли, то в залі я уже точно не зможу пояснити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна.

Тобто я зрозумів, далі ви правок не ставите, так? Дякую.

Наступна правка номер 19, народний депутат Бондарєв. Немає. Не наполягає.

Правка номер 20, народна депутатка Тимошенко, народний депутат Соболєв. Не наполягає.

Правка номер 21, народний депутат Власенко. Не наполягає. А, наполягаєте? Прошу.

 

13:11:04

ВЛАСЕНКО С.В.

Я наполягаю на всіх своїх правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто ви так махнули і я зрозумів, що проїхали. 

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

Я буду махати так, щоб ви розуміли, що да.

Дякую, шановний пане головуючий.

Я повертаюся до своєї думки, тому що моя 21 правка стосується теж глобально того ж питання. Я ще раз підкреслю. На жаль, на жаль, закон сформульований в такий спосіб, що він може стосуватися будь-кого, формулювання є дуже необережними. Я хочу всім нагадати, що юриспруденція – це є термінологія. На жаль, я погоджуюся із попереднім виступаючим, що не зовсім коректно використана термінологія міжнародних актів, вона не приведена у відповідність до українських реалій. І якщо ми пишемо, що ми хочемо щось робити з майном третіх осіб, так давайте хоча би напишемо, що у випадку, якщо людина знала, що це майно зв’язано якось з тероризмом. А не так, що будь-яке майно може бути предметом заморожування в подальшому, конфіскації і так далі. Це абсолютно неприпустимо, це торкається всіх громадян України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.

Позиція комітету.

 

13:12:16

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане Сергію, ви значно звужуєте у 21 правці поняття і вводите поняття умислу. Я вам нагадаю, що ми імплементуємо міжнародні стандарти у сфері протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму. На жаль, відхиляється правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставиться номер 21, народного депутата Власенка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:12:51

За-87

Рішення не прийнято.

Наступна правка 22 народного депутата Заблоцького.

Народний депутат Заблоцький, ви будете наполягати взагалі на своїх правках? Поки ні. Дякую. Будете? Добре, скажете тоді коли.

Народний депутат Южаніна відмовилась. Народний депутат Бондарєв буде наполягати? Не буде. Народний депутат…

Наступна – 25, народний депутат Тимошенко, народний депутат Соболєв. Будь ласка, включіть.

 

13:13:18

СОБОЛЄВ С.В.

Колеги, це одна з найважливіших термінологічних правок. Оскільки в нашому законодавстві, а саме в Законі "Про банки і банківську діяльність" поняття банк-оболонка не відповідає термінології міжнародній FATF.

Саме тому ми просимо доповнити, щоб було чітке посилання саме на термінологію FATF. Оскільки далі притягувати до відповідальності тих, хто зловживає правом або порушує прямо закон, буде неможливо. Бо наше визначення в Законі "Про банки і банківську діяльність" є іншим. Для того, щоб не було двозначності тлумачення, і полягає наша в цьому правка. Прохання її проголосувати і підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Позиція комітету.

 

13:14:06

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане Соболєв, "банк-оболонка" має різні тлумачення в Законі "Про банки і банківську діяльність" і в четвертій Директиві. Наша термінологія повністю відповідає четвертій Директиві, бо банк-оболонка, це не лише банк, а й може бути іншою фінансовою установою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні, Сергій Владиславович?

Ставиться на голосування правка номер 25 народного депутата Тимошенко і Соболєва, Шкрум, Лабунської, Немирі. Комітет пропонує правку відхилити. Прошу голосувати та визначатись.

 

13:14:50

За-95

Рішення не прийнято.

Наступна правка 26 народного депутата Власенка. Прошу.

 

13:14:57

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий.

Я прошу сесійну залу звернути на те, що тільки що сказала доповідач. Доповідач сказала дуже правильну річ. Що визначення, яке вони пропонують в цьому законі, відрізняється від визначення, яке є Законі "Про банки і банківську діяльність". Тобто один і той самий юридичний термін – банк-оболонка – пропонується зараз тлумачити по-різному в різних законодавчих актах. Так давайте знову ж таки, давайте уніфікувати визначення. Ми не можемо створювати в страні хаос, ми не можемо створювати десятки визначень одних і тих самих речей, одних і тих самих подій, одних і тих самих явищ і так далі. Тобто це породжує юридичний хаос. Цього неможна допустити. Я ще раз підкреслюю: юриспруденція – це точна наука про терміни, про терміни і тому саме йде дискусія про терміни. І у мене є прохання не розбалансовувати українське законодавство, створюючи подвійні і потрійні тлумачення одних і тих самих подій або одних і тих самих явищ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:16:00

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Ми банк-оболонку будемо використовувати в цьому законі саме для реалізації завдань цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету відхилити. Ставиться поправка номер 26 народного депутата Власенка. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:16:26

За-112

Рішення не прийнято.

Наступна правка номер 27 народного депутата Власенка. Не наполягає.

Наступна правка номер 31 народна депутатка Тимошенко, Соболєв. Будете, так? Будь ласка, Сергій Владиславович.

 

13:16:45

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, ця правка стосується чіткого визначення 62 статті Конституції щодо презумпції невинуватості. В тому вигляді, в якому вона є зараз у проекті закону, вона розмита і не захищає громадянина. Саме тому наша правка стосується того, щоб був врахований весь сукупний фактор, який безпосередньо підкреслює бездоганну ділову репутацію. І саме так ми пропонуємо це виписати в цій статті. Прохання підтримати цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:17:29

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Це змусить суб'єктів первинного фінансового моніторингу збирати докази і це не є властивою їм функцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставиться на голосування правка 31 народного депутата Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:17:54

За-80

Рішення не прийнято.

Наступна правка 32 народного депутата Власенка. Прошу.

 

13:18:01

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий.

Насправді, цей закон він відображає дискусію, яка розпочалася після 11 вересня в Сполучених Штатах. Що важливіше –  національна безпека і моніторинг чи все-таки права людини? І, якщо в Сполучених Штатах роблять спробу витримати баланс, то цим законом жодний баланс не витримується в сторону порушення прав людини. Вчергове свідченням цього є визначення поняття "бездоганна репутація", яка стосується лише так званих фізичних осіб, тобто кожного громадянина України.  Бо кожен громадянин України може потрапити під дію цього закону. На жаль, запропонована комітетом редакція є абсолютно нечіткою, незрозумілою. Незрозуміло, хто буде ці критерії, які вони встановили, визначати, і хто це буде робити.

Запропоноване і Юлією Тимошенко в попередній редакції, і мною в моїй редакції визначення є абсолютно більш чітким і значно більше захищає права громадян, які зможуть довести бездоганність своєї репутації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу позиція комітету.

 

13:19:10

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Врахована комітетом і підкомітетом правка, яка стосується бездоганної ділової репутації, теж враховує інтереси громадян і повністю відповідає четвертій Директиві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ставиться на голосування правка номер 32 народного депутата Власенка. Комітет пропонує відхилити цю правку. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:19:41

За-84

Рішення не прийнято.

Наступна правка номер 42, народний депутат Горват. Не наполягає. Добре.

Наступна правка 46, народний депутат Тимошенко, Соболєв. Наполягаєте? Будь ласка, Сергій Владиславович.

 

13:20:07

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, ця правка так само термінологічна. Тут вводиться термінологія, яка стосується трастів і осіб, які пов'язані з трастами. Наша редакція, на наш погляд, відповідає абсолютно і міжнародним документам, і українському законодавству, де ми пропонуємо: "вигодонабувач  трасту" –  особа, яка має право на отримання доходу від трасту або під його забезпечення. Тоді такі особи не зможуть уникнути відповідальності і використовувати подвійність тлумачення законодавчих актів в різних законах. Наше визначення чітко відповідає стандарту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка.

 

13:20:54

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

У вашому визначенні випадає поняття "категорія осіб". В нашому визначенні вона повністю відповідає європейській директиві і нашому законодавству, яке працюватиме на захист і боротьбу, протидію відмиванню коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Ви наполягаєте?

Ставиться на голосування правка номер 46 народного депутата Тимошенко. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:21:34

За-83

Рішення не прийнято. 

Наступна правка – 50-а народного депутата Тимошенко.

Сергій Владиславович, наполягаєте? Далі тоді. Не наполягаєте.  

54, народний депутат  Тимошенко. Не наполягаєте.  Дякую.

Наступна правка…  Я перепрошую, в мене тут написано, що Бєлькова 61 правку буде відстоювати.

60-а? Прошу. Народний депутат  Южаніна.

Але ви не автор 61-ї.

 

13:22:41

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, ми продовжуємо розглядати визначення термінів. І ще раз наголошую, як і мої колеги. 

Це має ключове значення для всього законопроекту і його виконання.

Тому поясніть мені, будь ласка, шановна доповідач і моя колега, чому не врахована 60 поправка, якщо визначення організацій, пов'язаних з терористичною діяльністю, приведено у відповідність до Закону "Про боротьбу з тероризмом" у моїй поправці? Для чого ви даєте розмиті визначення, якщо є для цього визначення, хоча б повторіть його, як це вже імплементовано в українському законодавстві. Поясніть, чому ви це не зробили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

13:23:27

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановна Ніна Петрівна, наше визначення повністю відповідає тому ризик-орієнтованому підходу, який буде імплементуватися суб'єктами фінансового моніторингу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, Ніна Петрівна?

Ставиться на голосування правка номер 60 народного депутата Южаніної, комітет пропонує її відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:23:57

За-88

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, в мене написано: правка 61 Бєлькова, але тут автор Жмеренецький. Будь ласка. 

 

13:24:11

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую.

Шановний пане головуючий, у мене до вас елегантна пропозиція, я планувала… Шановний пане головуючий, у мене елегантна пропозиція для вас. Я планувала поставити на підтвердження низку правок, які пов'язані між собою, авторами і змістом, це правки, які про віртуальні активи. Якщо ви зараз мені дасте 3 хвилини пояснити свої мотиви, то я не буду ставити 15 правок. Згода?

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:24:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згода. А якщо на підтвердження, я пропоную під кінець поставити, як ми робили. Добре?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Ще краще, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте 3 хвилини.

 

13:24:50

БЄЛЬКОВА О.В.

Дуже дякую.

Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до дуже нетривіального питання. Справа іде про те, що вперше в українському законодавстві фактично вводиться в цивільний обіг поняття "віртуальних активів". Що це таке? На сьогодні навіть європейське законодавство не має одностайної думки юридичної спільноти, яким чином давати це визначення. Так, в четвертій Директиві, на яку посилалася пані доповідач, немає згадки про віртуальні активи, вона з'являється лише у п'ятій і не про віртуальні активи, а про віртуальну currency, тобто валюту. У нашому законодавстві немає жодних, абсолютно немає жодних згадок про цей актив.

До чого може призвести новація, яка є у всіх цих правках? До того, що, фактично, Закон про фінмоніторинг – це ніби як Кримінальний кодекс у частині фінансових угод. І ми, фактично, вводимо поняття віртуальних активів, по якому суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають відслідковувати всі угоди, які можуть містити розрахунки з віртуальними активами.  Але жоден банк, нотаріус, адвокат не знає, що це таке, з чим його їдять. І якби це стосувалося лише виконання рекомендацій FATF. А, до речі, FATF, почалися, FATCA почалися якраз таки з рекомендацій по віртуальним валютам. Де дуже щільно розписано, що це таке, де чітко і ясно говориться, віртуальна валюта не імітується Національним банком, не гарантується державою, в якій формі випускається, хто чим займається. У нас в законодавстві цього немає. Якби це було тільки про міністерство і про терористів, і про тих, хто відмиває кошти, я би мовчала. Але сьогодні ми ставимо під ризик всіх суб'єктів первинного моніторингу.

Але я щиро вважаю, що у кожної влади є конституційне право на свої помилки. Відповідно, я зараз прошу авторів цих правок, пана Жмеренецького, якого я шаную і теж хочу багато інновацій в цій країні, і пана Гетманцева взяти на себе політичну відповідальність за всі ці правки. Якщо ви, дійсно, вважаєте, що починати треба з криміналізації, демонізації віртуальних активів –  будь ласка,  на вашій совісті. Через чотири місяці ми повернемося до цього питання, і ви побачите, що я була права, що не вистачає підзаконних актів, не вистачає норм цивільного законодавства, не вистачає нічого. А суб'єкти первинного фінансового моніторингу будуть винні і будуть платити штрафи.

Бажаю успіхів і надаю право поставити на підтвердження  автором саме цих правок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга  Валентинівна, я почув. Запевняю, що так…  Ні, я не буду слово, у нас немає обговорення. Я пропоную ці правки  поставити в кінці на підтвердження, так, як  ми робили. Добре? Але  у мене прохання потім дати перелік правок, які необхідно буде  поставити на підтвердження.  Дякую.

Правка номер 66. Южаніна.  Не наполягаєте? Дякую, Ніна Петрівна.

Шановні колеги, а хто буде наполягати на своїх правках? Бачу. Мамка.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Народний депутат Власенко буде  наполягати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  88 правка, Власенко.

80-а.

 

13:28:43

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане Голово.

80 правка. Насправді, знову-таки ми все  ще знаходимося в  обговорення поправок, які стосуються термінології, яка буде використовуватися   по всьому закону, і, повірте,  буде  стосуватися всіх, оскільки цей законопроект торкається будь-яких знов-таки третіх осіб. Тобто кожного громадянина України, кожен може потрапити під  дію  цього  закону.

Так от що нам пропонують, нам пропонують, що в певних  ситуаціях будь-який громадянин може бути зобов'язаний пояснити джерело  своїх статків, але визначення, що таке джерело статків настільки  широке,  настільки незрозуміле, що…  і плюс, це визначення зобов'язує звичайних громадян  збирати докази  щодо історії  походження своїх коштів. Тобто абсолютно невіглаське  визначення,  абсолютно незрозуміле, яке, ще раз підкреслюю, немає нічого  спільного з обов'язками громадян сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

13:29:57

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Шановний пане Власенко, якщо можна, я вас трошки підкоригую, це стосується не кожного  громадянина, а це  стосується лише  публічних  діячів. І ваше визначення, да, і ваше визначення, воно більш звужує це  поняття, а ми його більш розширюємо. Тому ми відхилили вашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на правці?

Ставлю на голосування правку номер 80 народного депутата Власенка, комітет її не підтримав. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:30:36

За-80

Рішення не прийнято.

Соболєв, 87 правка.

 

13:30:50

СОБОЛЄВ С.В.

87 правка, фактично, відносить всю інформацію, яку збирає особа для того, щоб себе захистити, до відповідного 20 пункту, де є додаткова інформація. Оскільки тут вичерпний перелік по 17 пункту, я пропоную чітко додати, і додаткова інформація, яка зазначена в 20 пункті. Тоді особа буде мати право посилатися, бо так це вичерпний перелік, вона не може на це послатися, хоча далі 20 пункт на це відсилає. Це відповідає тому, що ви робите, але це дає можливість, якщо особа вже почала збирати, послатися на відповідну статтю цього ж закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на правці, Сергій Владиславович?

Шановні колеги, ставлю на голосування правку 87 народного депутата Тимошенко, Соболєва, Шкрум, Лабунської, Немирі. Комітет її не врахував. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:32:08

За-86

Рішення не прийнято.

88 правка. Сергій Володимирович, ви на всіх правках будете наполягати? Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:32:20

ВЛАСЕНКО С.В.

Поки що так, а там побачимо. Ніхто не обіцяв, що в дорозі будуть годувати. Так от, повертаючись до нашої дискусії з шановною пані доповідачкою, хочу сказати, що проблема полягає в тому, що закон цей розповсюджується не лише на публічних осіб. Закон цей розповсюджується не лише на осіб, які пов'язані з тероризмом.

Проблема полягає в тому, що із ваших визначень закон розповсюджується також на велике, на більш широке коло осіб, які, на думку цього закону, можуть бути пов'язані – підкреслюю, можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму в різний спосіб, коли терористи зокрема передають якесь своє майно або особи, які підозрюються в тероризмі, передають своє майно комусь в управління, або якась інша особа за дорученням розпоряджається. Тому будь-хто в Україні може потрапити під дію цього закону. Тому, коли ми говоримо про те, що ваше визначення є некоректним, тим більше, що стосується такого поняття як доходи і обґрунтування доходів.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:33:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:33:37

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Ця позиція повністю відповідає 20 статті Директиви ЄС, тому ми відхилили вашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ви наполягаєте? Ставиться на голосування правка номер 88 народного депутата Власенка. Комітет відхилив.

Прошу визначатись та голосувати.

 

13:33:59

За-80

Рішення не прийнято.

Наступна правка 91, народний депутат Тимошенко, народний депутат Соболєв. Наполягаєте? Ні. Дякую.

Наступна правка 95, народний депутат Мамка. Наполягаєте? Прошу.

 

13:34:13

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, дуже ґрунтовний, змістовний законопроект. Вітаю вас, якщо він буде прийнятий, буде весело всім жити, і хто терористичні акти скоює, і той, хто є громадянином України.

Моя правка полягає в тому, що діячі, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях, посадові особи – це термін безмежний щодо їх перевірки, контролю, доказування, надання відомостей щодо перевірок, які будуть стосуватися кожного керівника, заступника, перелік їх визначений.

Прошу включити термін. Давайте термінувати не "на протязі всього часу", а "на протязі останніх 3 років". Тоді це буде вірно до інституцій, які будуть підлягати таким перевіркам.

Дякую. Прошу підтримати і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:35:17

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Вельмишановний Григорію Миколайовичу, ви пропонуєте 3 роки, а ми пропонуємо 12 місяців, тому ми ліпше ставимося до громадян України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви наполягаєте, Григорій Миколайович?

Ставиться на голосування правка номер 95 народного депутата Мамки. Комітет цю правку відхилив.

Прошу визначатись та голосувати.

 

13:35:45

За-64

Рішення не прийнято.

Наступна правка номер 99, народний депутат Тимошенко, народний депутат Соболєв. Не… Я не бачу народного депутата Соболєва. Не наполягає. Дякую.

Наступна правка. Шановні колеги, Данило Олександрович, будь ласка! Я не бачу суб'єктів законодавчої ініціативи.  Дякую.

Наступна правка 104, народний депутат Тимошенко, народний депутат Соболєв. Не наполягає. Дякую.

Наступна правка 109. Не наполягає.

106? Ага, добре, 106.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Южаніна Ніна Петрівна. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:36:29

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, з комітетом співпрацювали, крім того, уже суб'єкти первинного фінансового моніторингу, які декілька років працюють. І говорять, що оця правова невизначеність термінології лише зашкоджувала їм працювати. І так і залишається. Зараз ми робимо закон в новій редакції, але чомусь не доклали зусиль для того, щоб цю невизначеність прибрати.

А моя поправка взагалі стосується найголовнішого – визначення доходів. Скажіть, будь ласка, як може це бути яка вигода? Як ми з вами проговорювали на комітеті, що можна порахувати віртуальну вигоду – це якийсь бонус чи якась дія, про яку зроблено десь за межами навіть підприємницької діяльності – і суб'єкт первинного моніторингу не може знати про всі дії суб'єкта господарювання для того, щоб їх класифікувати як вигода. Треба дати визначення точне, що це не вигода, а будь-які активи. У нас же є уже в термінологічному розділі визначення активів. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Позиція комітету.

 

13:37:46

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Комітет відхилив цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одна хвилина у вас була.

Будь ласка, позиція комітету.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Комітет відхилив цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ніна Петрівна, тут немає 30 секунд. Тут є 1 хвилина, в яку треба вкластися. 10 секунд дайте, будь ласка.

 

13:37:54

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, визначення "вигоди" в законі немає. Подумайте, будь ласка, це таке поняття тепер, яке не буде встановлене цим законом, яке будуть використовувати, кому. як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставиться на голосування правка номер 106, хоча тут написано, що вона врахована по суті. Комітет просить залишити рішення комітету. Тому просимо визначатися і голосувати.

 

13:38:35

За-74

Рішення не прийнято.

Наступна правка 109, так? Прошу, народний депутат Соболєв.

 

13:38:43

СОБОЛЄВ С.В.

109 правка – це ключова правка, бо вона визначає термінологію, чи можна буде притягнути реально осіб, які є посібниками тероризму, купівлі зброї. У тому вигляді, як це є зараз у редакції комітету, навіть виправленому у порівняні з першим читанням, ви опускаєте цілий ряд активів, включаючи… Чому тільки валюта? А якщо це кошти в національній одиниці? Прочитайте, тут чітко визначення є, яке дає можливість, дійсно, реально притягувати до відповідальності таких осіб. Тому наша позиція є така: у 109 правці фактично визначено абсолютний перелік, він повинен бути абсолютний. Потім неможна додавати буде якимось чином, тим більше цього немає в інших статтях. Прохання це врахувати зараз. І тоді по тексту це буде відповідати стандартам всім, які є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:39:50

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Правка не враховує опосередкованість набуття, тому ми її відхилили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте, Сергію Владиславовичу?

Ставиться на голосування правка номер 109 народного депутата Тимошенко. Комітет відхилив. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:40:16

За-75

Рішення не прийнято.

Наступна правка 110 народного депутата Власенка. Не наполягає. Наполягає. Будь ласка.

 

13:40:23

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий.

Насправді, це продовження дискусії щодо умислу або неумислу. Я ще раз підкреслюю, якщо мова іде про так званих третіх осіб, яких ви сюди включили і  щодо яких можуть вчинятися певні дії, коли є підозра, що особа в якийсь спосіб фінансово комунікувала з особою, яка підозрюється у вчиненні тероризму. То, насправді, я ще раз підкреслюю, якщо така третя особа не усвідомлювала, що вона контактує з терористом, якщо вона не знала, що вона бере кошти, які отримані внаслідок терористичної діяльності або для фінансування терористичної діяльності, то така людина не може притягатися до будь-якої відповідальності, на неї не можуть накладатися будь-які обмеження. Тому що до такої людини треба застосовувати поняття умислу на отримання коштів, так, що вона знала, що вона бере кошти, які в управління чи куди завгодно, кошти, які отримані внаслідок фінансування тероризму або внаслідок терористичної діяльності. Це ключове і принципове питання захисту прав всіх громадян …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Позиція комітету.

 

13:41:36

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

З ПФМ не зобов'язаний доводити умисел.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте? Ставиться на голосування правка 110 народного депутата Власенка. Комітет пропонує відхилити. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:41:56

За-86

Рішення не прийнято.

Наступна правка 122, народний депутат Тимошенко. Не наполягає. А написано "врахована по суті". Врахована по суті. Це не так. Будь ласка, 118-а, Власенко.

 

13:42:24

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний пане головуючий, знову-таки ми зараз входимо в термін "заморожування активів". Так як його сформулювали для другого читання, для другого читання, то заморожування активів, а я ще раз підкреслюю, це стосується активів не лише терористів, не лише чиновників. Це стосується будь-яких активів так званих будь-яких третіх осіб, яких обґрунтовано або необґрунтовано підозрюють у фінансових взаєминах з особами, яких підозрюють у тероризмі. Так ось, згідно з визначенням, яке пропонує комітет, такі активи можуть бути заморожені на основі рішень Ради безпеки ООН, рішень іноземних держав і (кома стоїть) суду. Тобто дві попередніх підстави використовуються в Україні без рішення суду. Тобто якщо буде якийсь запит іноземної держави, то заморожування активу може відбутися без рішення суду, що є неприпустимим і в даному випадку порушує приписи Конституції України. Тому треба не редакційно врахувати 118-у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Позиція комітету.

 

13:43:37

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Комітет відхилив цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Ви наполягаєте?

Ставиться на голосування правка 118, народного депутата Власенка. Комітет врахував по суті, але народний депутат просить врахувати повністю. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:44:03

За-93

Рішення не прийнято.

Наступна правка… 122-а – ми вже проговорили.

Наступна правка… Наступна правка 124, народний депутат Южаніна. Наполягаєте?

 

13:44:18

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановна колега, скажіть, будь ласка, після останнього засідання комітету зараз роздані таблиці. Ви справді прибрали "за рішенням Служби безпеки України". Але на комітеті цієї поправки ще не було. І коли я вказала, що якщо навіть і включати рішення Служби безпеки України, то вони мають бути прийняті виключно і введені в дію в порядку, визначеному Законом про санкції. Ваше рішення оце, пов’язане з виключенням Служби безпеки, коли воно по часу відбулося? Хто його приймав, бо на комітеті цього не було? І якщо ви це зробили, то напишіть, що поправка врахована частково чи по суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

13:45:04

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Ніна Петрівна, я вас дуже поважаю. Ця правка була, тому мені нічого додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте? Наполягаєте, Ніна Петрівна? Не наполягаєте, дякую.

Наступна правка 128, народний депутат Южаніна. Товариство, я не бачу народного депутата Южаніної, відійдіть, будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Арсеній Пушкаренко.  Арсеній Михайлович, писати есемески можна  з іншого місця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  128-а. Ні. Дякую.

130-а. Добре.

Я зрозумів. 189-а наступна буде ваша. Добре. Скажете тоді, нагадаєте.

135-а, ваша, теж ні.

136-а, Мамка. Не наполягаєте, так? Дякую.

139-а, Южаніна.

Да, я почув вже, 179-а.     

146-а, Тимошенко.

Будь ласка, Власенку включіть. Соболєву, перепрошую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Соболєв Сергій Владиславович. 

    

13:46:09

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, от дивіться, тут ви поставили нижню межу 10 відсотків, в акціонерному товаристві, для того, щоб це враховувати, що це особа пов'язана з тероризмом.

Але зараз діє закон, я посилаюсь на нього, закон України номер 2210 від 2017 року, в якому ми вже знизили  цю планку до 5 відсотків, як така, яка впливає на діяльність товариства. Чому ми під тероризм тоді підводимо 10, а не 5  відсотків? Приведіть у  відповідність. Бо в законі буде, що це визначна діяльність, я назвав номер закону, який діє зараз. А в цьому законі ми чомусь цю планку піднімаємо в 2 рази – до 10 відсотків. Під кого це робиться?

Прохання врахувати цю норму, яка нашим законодавством  чітко встановлює. В міжнародних актах це не регулюється ніде, ні FATF, ніде. А в нашому акті це регулюється, що значний вплив – це 5 відсотків. Змінюйте тоді той закон

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій  Владиславович.

Позиція комітету.

 

13:47:17

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Ми працювали в чіткій відповідності до четвертої Директиви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні, Сергій Владиславович?

Ставиться на голосування правка 146 народного депутата Тимошенко. Комітет цю   правку відхилив. Прошу визначатись та голосувати.

 

13:47:41

За-85

Рішення не прийнято.

Наступна правка 147, народний депутат  Власенко. Прошу.

 

13:47:48

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий.

Шановний Сергій Владиславович Соболєв, ви знаєте, це не грає жодної ролі, тому що вони у визначенні поставили кому і написали, що це все незалежно від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Тобто навіть якщо ви маєте один відсоток, то вони можуть доводити, що ви здійснюєте значний вплив. Ми ж бачили, в тому числі і в цій сесійній залі, ми бачили документи прокуратури, де вони пишуть, що людина у невідомий час у невідомому місці здійснювала значний впливу. От вони так і будуть це робити.

Тому це визначення, я ще раз підкреслюю, воно стосується кожного громадянина України. Його треба поправити і зробити нормальний, і юридично виваженим. Тому що це питання арешту активів, це можливого питання арешту людей, це можливе питання взагалі коли людям ламають життя і долі, не маючи для цього жодних підстав і маючи от такі абсолютно широкі, нічим не підкріплені, визначення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, ви наполягаєте, так?

Ставиться на голосування правка 137 народного депутата Власенка, комітет її відхилив. Прошу визначатися та голосувати.

 

13:49:15

За-83

Рішення не прийнято.

155-а, Бєлькова. Ви будете? Бєлькова, перепрошую. Не будете, дякую.

161-а, Власенко.

Я не сумнівався. Будь ласка, Сергій Володимирович.

 

13:49:34

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую.

Пане головуючий, дайте мені 5 хвилин, у мене близько 100 правок, я думаю, що ми… Принаймні я не буду далі ставити свої правки.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

13:49:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович. 5 хвилин включіть, будь ласка.

 

13:49:49

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую.

Шановні колеги, насправді законопроект, який регулює дуже-дуже важливі питання, це питання, пов'язані з боротьбою з тероризмом. Фракція політичної партії Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" завжди підтримувала боротьбу з тероризмом і обмеження фінансування тероризму на підставі міжнародних договорів, на підставі вимог міжнародних організацій. Однак, на жаль, той законопроект, який нам сьогодні запропонували, я ще раз підкреслюю, він стосується не лише терористів. Так, як він сформульований, цей законопроект стосується великої кількості українських громадян, які можуть потрапити свідомо, чи випадково під дію цього закону.

І тому вкрай важливо, щоб цей закон був абсолютно збалансований, щоб він був виважений, щоб він був чіткий, щоб його визначення не мали підстав подвійного тлумачення, щоб ці визначення були зрозумілими для правоохоронців, щоб ці визначення були зрозумілі для судових органів. Натомість ми маємо абсолютно інші речі. Ми маємо визначення, які містять в собі величезну кількість суб'єктивних речей, коли людину можуть притягти, будь-яку, звичайну, не терориста, будь-яку людину можуть прив'язати до терористичної діяльності. Припустимо, якщо ви 10 років назад позичили кошти людині, яка сьогодні визнана терористом, то ви потрапляєте автоматично під дію цього закону, під дію всіх тих визначень, і ви залишаєтесь один на один з тим недолугим законом, який ми маємо.

Друге. Низка визначень, які містяться в цьому законі, вони протирічать визначенням, які містяться в інших законах. І це створює певні колізії, коли суд не знає, який термін застосовувати, правоохоронний орган не знає, який термін застосовувати тощо.

При цьому, я звертаю увагу ще раз, на ключову, ключову річ. Запропонована низка процесуальних процедурних дій, які за некоректними визначеннями можуть відбуватися без рішень судів. І я ще раз підкреслю, це стосується, може стосуватися, кожного громадянина України.

Я вже наводив приклад заморожування активів. Виявляється, за запитом іноземної держави без рішення суду ваші активи можуть бути арештовані. Але знову-таки все залежить від того, як це визначення буде тлумачити той чи інший слідчий, той чи інший прокурор. Якщо буде лист на замороження активів терориста, якому ви 10 років назад позичили гроші, то прокурор, повірте, включить вас в процедуру замороження активів, знаючи те, як у нас працює правоохоронна система.

Тому  все це говорить  про одне єдине, що так, як виписаний  закон, закон виписаний абсолютно недосконало, закон виписаний не зовсім нечітко і некоректно. Цей закон порушує,  принаймні  в тому числі на думку Головного науково-експертного управління, низку статей української Конституції, з чим  я погоджуюсь, у відношенні   до  звичайних  рядових громадян обмежуються права громадян. Я ще раз підкреслюю, в дискусії боротьба з тероризмом  чи права громадян я чітко  стою на позиції прав українських громадян. Звичайно, ми  повинні боротися з тероризмом, але не порушуючи при цьому права звичайних громадян України. Цей закон   не забезпечує  такого балансу.

На моє глибоке переконання, закони, які торкаються таких важливих  речей, не можуть прийматися в такому режимі швидкому, як вони пропонуються до прийняття зараз.   Оцю величезну таблицю ми отримали лише  позавчора, лише позавчора. Проаналізувати  її  глибоко, професійно мали можливість лише люди, які  витратили на це ніч, день, і ще одну ніч. Тому ще раз підкреслюю,  це є абсолютно  неправильно. Тим більше, що цей  законопроект торкається кожного громадянина України.

А відтак я особисто вважаю, що цей законопроект голосувати  в такій редакції неможливо. Як крайній варіант його можна було б  відправити  на повторне друге читання з  абсолютно  глибоким аналізом, з  абсолютно фаховою дискусією. Люди, от повірте, питання втручання у Кримінальний кодекс, питання втручання у Кримінально-процесуальний кодекс, у такий закон, як цей, як його правильно  назвали,  це Фінансовий кримінальний кодекс – це все мікрохірургічні  операції, до яких ми повинні  підходити дуже й дуже виважено, чого, на жаль, не відбулося під час обговорення цього законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Володимировичу, за  конструктивну позицію.

Шановні колеги, хто ще наполягає на своїх правках? Ніна Петрівна, Соболєв Сергій Владиславович і Мамка Григорій  Михайлович.

Скільки – 3 хвилини вистачить? Дві. Дякую вам дуже.      

Включіть, будь ласка, мікрофон Мамці.

Шановні колеги, я продовжую наше засідання на 15 хвилин або до того, як ми розглянемо це питання.

 

13:55:25

МАМКА Г.М.

Шановні народні депутати, по суті, зал не працює, проходження по правкам результату не дає. Але хочу акцентувати вашу увагу на основних моментах.

Перший. Підозрілі фінансові операції – це суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри. У нас фінмоніторинг буде визначати і приймати рішення. В даному законопроекті ми вже легалізуємо такий вислів, як азартні ігри, які заборонені на території України. І саме основне, що буде стосуватися, це змінення повністю статті 209 Кримінального кодексу України.

Чому змінено? Для того, щоб по закону щось легалізувати, його необхідно вкрасти, привласнити іншим складом злочину. На даний час ми сюди запихуємо третіх осіб, які жодним чином не зобов'язані знати, де це майно взялося. І кажемо, такі кваліфікуючі ознаки, як особа знала або повинна була знати. Що таке "знала" чи "повинна була знати"? На даний час умисел, саме в кримінальному праві немає такого механізму, який може сказати, чи був умисел, чи немає. Під цю дію попадають всі: перше – треті особи, але критерії розшифрувати, як знала чи повинна була знати, його немає.

Дякую за увагу, за виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Миколайович.

Ніна Петрівна, скажіть, будь ласка, може, ви теж візьмете, можу я вас так попросити взяти виступ замість правок?

Включіть, будь ласка, мікрофон Южаніній.

 

13:57:34

ЮЖАНІНА Н.П.

Я хочу сказати, що я востаннє погоджуюсь звертати всі свої поправки і не проговорювати  їх в залі, тому що я все ж таки вважаю, що, можливо, хтось професійно дослухається до того, що я говорю. Якщо не дослухається в залі, то послухає бізнес…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна тихіше в залі все ж таки.

 

ЮЖАНІНА Н.П. …і громадяни, кого це стосується дуже.

Шановна пані Ольга доповідач, скажіть, будь ласка, невже зараз не можна повернути на повторне друге читання для того, щоби доопрацювати всі недоліки, яких дуже багато, і не приймати його сьогодні, цей проект закону? При тому, що я розумію вашу впевненість, ваш сміх, бо ви знаєте, що ви все рівно проголосуєте, але все суспільство буде плакати після цього.

Я хочу повторити лише слова тих людей, які приходили до нас на засідання комітету, піднімались і говорили, що після цього ви вбиваєте цілі маленькі галузі, які тільки почали розвиватися в Україні. Ви розумієте, що до суб'єктів первинного моніторингу зараз цим проектом закону добавляються ті звичайні консультанти, які не були ними, бухгалтери, це юристи, які зараз повинні будуть розуміти повністю суть цього закону, організовувати всю роботу, яка пов'язана з моніторингом, мати на це досить знань, до того ж іще грошей для того, щоб все це організувати, найняти якихось осіб або консультантів, хто це організує. Тому що ті штрафи, які встановлює цей закон, вони настільки драконівські, що їх не зможе витримати, їх витримають хіба що банки. Навіть фінансові установи звернулися з листами інші, не банківські фінансові установи, що ті штрафи, які встановлюються цим законом, є непомірними, я не говорю вже про аудиторські фірми.

І хоча ви сьогодні розглядали, що штраф може становити 10 відсотків від річного обороту любої компанії, але не більше чим 5 мільйонів євро і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЮЖАНІНА Н.П. …вслухайтесь, будь ласка, люди, про що говориться зараз в цьому законі. Хіба можна в такій редакції імплементувати директиву? Ви говорите, що якщо ми змінимо штрафи і зробимо більш прийнятними, враховуючи стан економіки і стан наших суб'єктів господарської діяльності, то це не буде виконанням імплементації директиви. Навчіться, будь ласка, і ви з виконавчою владою, з Міністерством фінансів відстоювати інтереси саме державного українського бізнесу. Перестаньте йти на попятную.

Я впевнена, що прийняття цього закону, шановна пані міністр фінансів, вам ніякого плюсу не додасть. Люди і так починають думати, що буде після 1210, прийняття закону, що буде після цього закону. Ви виштовхуєте залишки бізнесу з України.

Я прошу вас дослухатися до всіх думаючих професійних людей, які були в нас на засіданні комітету. Я розумію, що цей закон потрібен, але дайте можливість його доопрацювати, будь ласка, тому що ви нічого не змінили по суті по штрафним санкціям. Як аудитор чи бухгалтер, яких 3 людини, які заробляють 200 тисяч, будуть платити 10 відсотків або 1 мільйон євро? Або не більше 1 мільйону євро і так далі.

Що стосується всіх цих питань, просто залишається великий знак питання. Не вбивайте, будь ласка, український бізнес. "Слуги народу", зупиніться, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ніна Петрівна.

Сергій Владиславович Соболєв. Можемо теж зробити виступом. Включіть, будь ласка, мікрофон. 2 хвилини, будь ласка, Соболєву дайте.

І підготуйтесь, ми переходимо після цього до голосування. Прошу запросити народних депутатів до зали.

 

14:01:28

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні  колеги, логіка, яку подавали члени фракції "Батьківщина", вона багато в чому співпадає з іншими пропозиціями. Вона полягала в тому, щоб привести нормативну базу, щоб привести базу діючого законодавства, щоб привести базу чітких визначень і термінологічну базу до того, щоб потім можна було застосовувати цей закон.

На жаль, відхилені ці всі правки. Жодна з них не врахована. У нас тепер буде ситуація, що в одних законах є термінологія одна, в цьому законі – інша, а інколи навіть буде протиріччя всередині цього законодавства.

Але є одна позитивна річ, яку нам щойно роздали, дві години назад, це ваші доопрацювання закону, де ви викинули позасудову можливість для конфіскації, замороження і всього іншого. На жаль, наша правка 178-а щодо 31 пункту, ви не врахували. Ви в кінцевих положеннях врахували це, а от якраз в 31 пункті ви залишили "позасудову можливість замороження активів". Прохання, приведіть це у відповідність з тим, що ви нам щойно роздали. А саме: "Перехідні положення" і цей саме пункт, який стосується 178 нашої правки.

Ми просимо замінити термінологічно. Щоб не було позасудового… можливості замороження щодо заборони використання або обмеження у використанні фінансових активів. І тоді це буде відповідати тому, що ви роздали сьогодні зранку. Бо ви це пропустили в пункті 31.

Після цього голосуємо, я наполягаю на цьому голосуванні. І я знімаю інші правки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз даю хвилину з мотивів міністру фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні. Після цього переходимо до голосування.

 

14:03:52

МАРКАРОВА О.С.

Шановні колеги! Хочу подякувати вам за розгляд цього законопроекту і сподіваюсь, що ми сьогодні його підтримаємо. Більшість з наших сусідів навколо нас, які ідуть у Європейський Союз, вже давно імплементували четверту Директиву. Більшість наших країн, навколо нас, давно борються дуже активно з таким ганебним явищем, як відмивання коштів.

Цим законом ми насправді для сумлінного бізнесу і сумлінних громадян покращуємо умови. Тому що замість 17 критеріїв, які є зараз, по яким ми перевіряємо, буде тільки 4. Замість 150 тисяч, вище яких зараз кожен банк перевіряє всіх на фінмоніторинг, буде 400 тисяч. Тому насправді ми прибираємо маленьких з цього закону і будемо фокусуватись дуже чітко ризик-орієнтовано на тих, хто дійсно займається ухилянням і відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом.

Тому ми сьогодні на комітеті… З самого ранку комітет підтримав ще послаблення саме для маленьких для професійних учасників, понизив деякі штрафи. І в цій редакції, яка є тут, порівнюючи з Польщею, з Прибалтикою і з іншими країнами, у нас та редакція, яка дозволить, перше, все-таки втілити європейську директиву саме з європейськими всіма визначеннями, які приведені до нашого українського законодавства і в той же час зробити неможливим, дійсно, відмивання коштів або зменшити його суттєво, отриманих злочинним шляхом.

Тому дуже прошу вас сьогодні його підтримати. І від себе особисто, і від уряду хочу сказати, що ми дуже відповідально будемо імплементувати даний закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "Голос" з мотивів, Бєлькова з мотивів хвилину.

Одну поправку, яку, Сергію Владиславовичу? Включіть, будь ласка, мікрофон Соболєву.

 

14:05:49

СОБОЛЄВ С.В.

Я ж попросив одну єдину правку 178, там, де йде про позасудовий арешт фактично, щоб привести у відповідність з тим, що роздали зранку від комітету. Бо в Перехідних положеннях це зафіксували, а саме в тексті закону 31 пункт, щоб прибрати позасудовий арешт, прохання привести у відповідність. Можна навіть порівняти з тим, що ви зранку роздали. Це 178 правка. Прохання поставити її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 178 правка. Комітет.

 

14:06:27

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

Ні, ми не можемо поставити її на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поясніть. Ні – це не відповідь. Поясніть, будь ласка.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М.

 Це розбалансує законопроект, він повністю погоджений і ми не можемо її поставити зараз врахувати… ламає структур закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто від "Голосу"? Осадчук. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

14:07:06

ОСАДЧУК А.П.

Шановні колеги, пане Голово! Я не наполягав на своїх правках, виключно намагаючись досягти якогось конструктиву, хоча претензії до законопроекту є надзвичайно суттєві. Але у мене насправді основний меседж до вас, Дмитро Олександровичу. Цим законопроектом переписали вздовж і поперек Кримінальний кодекс, затронуті процесуальні кодекси.

І цим займався податковий комітет. При всій повазі до податкового комітету, при всій повазі до доповідача, вони не є фаховими юристами, вони не є фаховими спеціалістами в цих питаннях. Я б дуже вас просив надалі, коли з'являються подібні законопроекти, коректніше визначати головний комітет. Я глибоко переконаний, що Комітет правоохоронної політики мав би бути головним комітетом для цього законопроекту. Ми зробили цю помилку. Але надалі давайте ми будемо більш уважно до цього ставитись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бєлькова – з мотивів хвилину. Після цього ставимо 178-у на підтвердження. Після цього переходимо до голосування.

 

14:08:17

БЄЛЬКОВА О.В.

Дуже дякую.

Пане Голово, ви попросили не ставити мої правки. Я погодилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, яку?

 

БЄЛЬКОВА О.В. А тепер звертаю увагу, ви… Хочете віртуальні активи – будь ласка, візьміть їх. Але тоді будьте послідовними. У "Прикінцевих положеннях, перехідних" ви даєте правку, яка говорить, що всі регулятори, включаючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон, якщо можна. Вас не чутно.

 

БЄЛЬКОВА О.В. …НБУ, Комісія з цінних паперів, вони мають підготувати відповідні …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка правка, номер правки?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Це не номер правки. Це додаткова таблиця, сторінка 5. Ми визначаємо, хто має підготувати нормативно-правові акти. Делікатним чином ви забули про Міністерство цифровізації, чи як воно там зараз називається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка правка? Номер?

 

БЄЛЬКОВА О.В. У мене немає правки. Редакційно ви повинні долучити сюди міністерство, якщо ви вважаєте, що віртуальні активи мають залишатися в законі. Будь ласка, редакційно підтвердіть, пане Гетманцев, що я права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З техніко-юридичними нормально буде?

 

БЄЛЬКОВА О.В. Да. Але під стенограму саме конкретне міністерство. І  нехай вони готують документи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таке підходить, голова комітету?  Скажіть, будь ласка. Включіть мікрофон Гетманцеву. Гетманцев Данило Олександрович. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

14:09:28

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Так, дякуємо. Ми враховуємо в техніко-юридичних правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на підтвердження правку 178… На голосування, вибачте.  Тимошенко, Соболєв, Шкрум, Лабунська, Немиря.

Ставлю на голосування для врахування правку 178 народного депутата Тимошенко. Вона була відхилена комітетом.

Прошу визначатись та голосувати. Після цього переходимо до голосування за закон.

 

14:10:21

За-106

Рішення не прийнято, правка не врахована.

Шановні колеги, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Голосуємо за закон в цілому.

 

14:10:37

СТЕФАНЧУК Р.О.

А поки колеги готуються, давайте привітаємо наших школярів з села Кучинівка, Чернігівщина. Привіт! (Оплески)

 

14:10:48

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця, підготуйтесь до голосування. Готові голосувати? Готові?

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками проект Закону про запобігання та протидії легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення (реєстраційний номер 2179). Готові голосувати? Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:11:43

За-246

Рішення прийнято, закон прийнятий в цілому.

Покажіть по фракціях. Партія "Слуга народу" – 225, "Опозиційна платформа – За життя" – 0, "Європейська солідарність" – 0, "Батьківщина" – 0, "За майбутнє" – 2, "Голос" – 13, позафракційні – 6. 

Дякую всім, шановні колеги. 

Оголошення.

 

14:12:05

СТЕФАНЧУК Р.О.

Невеличке оголошення. Створено міжфракційне депутатське об'єднання "Бренд – держава Україна". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України  Воронова Володимира Анатолійовича. Вітаємо. 

 

14:11:59

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, давайте в четвер першим поставимо про спорт. Домовляємось зразу. Там було в нас ще питання, домовлялися всі,  тому що зараз не проголосуємо в цілому, я так розумію.

Є бажання проголосувати Закон про спорт? Будь ласка, поверніться до залу. Зараз.

Шановні колеги, вам запропонований до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) (реєстраційний номер 2077). Пропонується прийняти його без обговорення. Прийняти за основу. Готові? У нас 2 хвилини. Готові.

Ставлю на голосування, для прийняття за основу проекту Закону… Немає минути. У нас є хвилина на прийняття закону.

Ставлю на голосування  пропозицію про прийняття… Ні? Шановні колеги, за основу приймаємо.

Ставлю на голосування пропозицію  прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (реєстраційний номер 2077). Прошу підтримати та проголосувати.

 

14:14:23

За-279

Рішення прийнято. 

Відповідно до частини другої  статті 116 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про скорочення наполовину строків подачі пропозицій і правок та підготовки до другого читання (реєстраційний 2077). Прошу підтримати  та проголосувати.   

 

14:14:53

За-254

Рішення прийнято.

14:15.  Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим. Всім дуже дякую.