Засідання N 54 (вечірнє)

Опубліковано 23. 06. 2009

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 червня 2009 року, 16:00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів зайняти свої місця в сесійній залі. Прошу народних депутатів реєструватися.

(Реєстрація народних депутатів України)

15:59:32

В залі зареєстровано 412 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошую відкритим.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про видавничу справу" (реєстраційний номер 3443).

Доповідає перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Мураховський Анатолій Леонідович.

МУРАХОВСЬКИЙ А.Л.

Дякую. Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Вагомою складовою інформаційного простору держави є видавнича справа, розвиток якої сприяє задоволенню інформаційних, культурних, освітніх та професійних потреб громадян, примноження інтелектуального потенціалу українського суспільства. Так, найбільш надійним звичним джерелом інформації залишається книга. Книга виконує особливу функцію духовної творчості, поєднує приватний і глобальний значущі вимір інформації, спонукає до глибинного її сприйняття.

На сьогоднішній день в Україні діє Закон України „Про видавничу справу”, прийнятий в 1997 році, норми якого в деякій мірі застарілі і не відповідають реаліям сьогодення, потребують свого удосконалення. Зокрема, законом потрібно було б врахувати вимоги Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, вдосконалити порядок видачі документу дозвільного характеру та його дублікату, визначити вичерпний перелік підстав для анулювання дозвільного документу, доопрацювати положення про розмір реєстраційного збору, чітко визначити реєструючий орган, повноваження і функції; доопрацювати положення про вихідні відомості видання; доповнити новими положеннями про дозвільний документ свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру як обов’язкова умова для здійснення діяльності у видавничій справі; уточнити підстави, за якими припиняється діяльність у видавничій справі; уточнити понятійний апарат. Тобто зміни до закону мають носити комплексний характер, результатом яких має бути перетворення видавничої справи в Україні у галузь, здатну формувати порядок денний у культурному процесі та суспільному житті. Законодавче усунення широкого кола прогалин у видавничій справі дозволить врахувати як інтереси державної політики у видавничій справі в цілому, так і інтереси кожного суб’єкта видавничої справи окремо.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь. Голова Комітету з питань культури і духовності Яворівський Володимир Олександрович.

16:02:08

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні видавці, читачі, автори! Той закон, який був прийнятий в 90-х роках, про видавничу справу відпрацював свій час. Суспільство пішло вперед. Видавнича справа в Україні, при всіх наших бідах, кризах і таке інше, все одно, хай і потиху, а розвивається. І через те виникла потреба сьогодні дещо модернізувати, внести певні уточнення, справді, осучаснити Закон „Про видавничу справу”. У ньому є, так би мовити, технологічна сторона – це його понятійна частина, абсолютно сучасна, яка, очевидно, не викликає жодних дискусій ні серед народних депутатів, ні в суспільстві. У нього є кілька базових новацій, очевидно, з приводу яких можна дискутувати між першим і другим читанням цього законопроекту. І є речі, які можуть викликати, скажімо, певний спротив. Ми це обговорювали на комітеті. Чомусь, скажімо, знято абсолютно момент підтримки державою видавничої справи. Я розумію прекрасно, що є ринкові стосунки, що основний сегмент видавничої справи сьогодні є давно приватизований, належить, так би мовити, приватним структурам. Але я переконаний, що умивати руки від цих процесів український уряд український уряд і українська держава не має права. Викликає певний, значить, певні застереження і те, що в старій версії законопроекту указувалося про те, що не менше 50 відсотків мають виходити книжок, книжкової продукції мають виходити українською мовою. Тут, фактично, це питання майже знівельовано, або не дуже чітко відображено.

Через те комітет зійшовся на тому, що, дійсно, Верховна Рада зробила кілька дуже добрих справ по поліпшенню українського книговидавництва. Ви знаєте, ми з вами вже проголосували і дали новий карт-бланш, дали новий період підтримки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Володимир Олександрович.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Новий етап підтримки, тобто дали дуже багато пільг для книговидавництва. Через те прийняття цього закону ще більше унормує українську видавничу справу. Комітет з питань культури і духовності просить вас підтримати це й законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Народний депутат Стешенко, будь ласка.

16:05:01

СТЕШЕНКО О.М.

Миколі Володимировичу Томенко прошу передати слово.

16:05:16

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів звернути вашу увагу на предмет регулювання даного законопроекту. Бо складається враження, що дуже багато людей і Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення, який подав цей законопроект, вважає, що в нас ще збереглася у держави підприємства, що займаються видавництвом. Я поцікавився ось документами останньої перевірки Контрольно-ревізійного управління і хочу вас поінформувати, що сьогодні в нас є єдине державне акціонерне комбінат „Укрвидавполіграфія” – це корпоративне державне підприємство, що об’єднує 30 поліграфічних підприємств. Згідно перевірки КРУ, ну, крім того, що використано цільове використання на 70 мільйонів гривень, передана в прокуратуру справа. Значить, КРУ нас інформує, що 28 підприємств державних із 30-ти в БТІ зареєстровані як приватні підприємства. Тобто по факту, по документах вони йдуть, де 100 відсотків належить державі, але по суті це приватні підприємства. Ви розумієте, то це наша країна все будувала, це обласні підприємства потужні і так далі, видавництва.

Чому я звертаю увагу на це? Тому що у статті шостій даного закону, діючій редакції, передбачалося, що коли ми приватизуємо цей об’єкт, то 51 відсоток залишається за державою. А тепер в законі передбачається, це знято і написано, що це буде приватизовуватися у відповідності до законодавства України. Якого законодавства? Бог його знає, яке це законодавство.

Тому у мене дві позиції. Перша позиція, звичайно, я вважаю, що, і просив би наш профільний комітет звернути увагу на цю перевірку КРУ, подивитися, хто ж це приватизовував. Чи може тоді, коли в нас немає керівника державного комітету. Напевно, Верховній Раді треба його призначити, обрати його нарешті, того керівника Держтелерадіо, поки його немає. Значить, допоки ми тут ведемо дискусії політичні, в нас … було, всі державні видавництва вже перейшли у приватну власність. І знайти формулу, як тут діяти: чи повертати, чи в якийсь інший спосіб.

Тому я вважаю, що треба провести ще серйозну дискусію з приводу цього законопроекту. І ще раз кажу, що в цілому нову редакцію або зміни до закону треба робити. Але звичайно, треба зробити так, щоб не легалізувати те, що було розкрадено, не легалізувати цим законом, але навести порядок у видавничій справі, і тільки тоді уже ухвалювати законопроект в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин Григорович.

16:07:46

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Гордієнку.

16:07:52

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановні мої колеги, шановні поліграфісти, і особливе моє звертання до вас, Анатоліє Леонідовичу! Я хотів би довести до відома депутатів і народу України, поліграфістів, що є рішення спеціальної контрольної комісії з питань приватизації щодо дій керівників цієї галузі, яке говорить про ознаки розкрадання державного майна і привласнення його, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Реорганізація видавничої системи привела сьогодні до фактичних фінансових порушень на суму 71,2 мільйони гривень. Ця цифра підтверджена перевіркою і ревізією Головного контрольно-ревізійного управління. Я питаю вас, Анатолій Леонідович, і всіх, хто є у державі, чи захищає запропонований урядом законопроект видавництва від рейдерства, від того, що їх саме крадуть, що їх привласнюють? І як ви особисто реагуєте, як державний службовець, на розбазарювання державного майна і які реальні дії очолюваної вашої... саме вами структури, і ви знаєте, що там всі вже суди у вас, які можливо повигравали і сьогодні буде кримінальна справа саме щодо державних службовців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Григорович.

16:09:40

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна” депутатська група „За Україну”.

Шановні колеги! Пояснюю у записці до цього законопроекту є дуже гарні слова, про те, що зміни до законодавства про видавничу справу повинні носити комплексний характер, результатом яких би було винесення на порядок денний видавничої справи як важливий чинник культурного і суспільного процесу. Чи відповідає цим завданням цей законопроект? Звичайно, що ні.

Ми знаємо, що з часу видання Закону „Про видавничу справу” це 97-й рік, пройшло 12 років практично. Українська книга, як і перебувала, так і перебуває в куті. Адже кількість книг виданих українською мовою на одного жителя становить 0,7-0,8 ніколи не перевищувала одну книгу на жителя в рік. Хоча наші сусідні країни чи європейські країни мають на багато порядків вищі. І здавалося, що цей законопроект повинен відповідати цим високим завданням, натомість, вводиться ще заходи по регулюванню і контролю видавничої справи чи внесення ще видавців до державного реєстру. Звужуються права споживачів, що порушує частину третю статті 22 Конституції України, що прийняття законів чи зміни до законодавства не повинні звужувати права і свободи громадян. Бо просто 29 частину Закону про видавничу справу не рекомендується взагалі виключити.

Тому з цих важливих ідеологічних засад, важливих культурницьких засад, державницьких засад, цей законопроект не відповідає вимогам нашого часу, не буде сприяти виданню української книги. Тому я вважаю, що його потрібно направити на доопрацювання, тому що просто в другому читанні всі ці речі ми врегулювати не зможемо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Ставиться на голосування Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про видавничу справу” (реєстраційний номер 3443) за основу.

16:12:14

За-160

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

З мотивів голосування народний депутат Мовчан, будь ласка.

16:12:26

МОВЧАН П.М.

Шановний головуючий, шановні колеги, просто не звернули увагу ще на одну обставину, Микола Володимирович Томенко слушно зауважив, що відбулося, як змінили, вірніше підмінили необхідність процесу підтримки національної української книги, підмінили зовсім іншими поняттями. Але не звернули увагу на статтю 5, ми обговорюючи питання української книги і провівши парламентські слухання відповідні в свій час, говорили про підтримку української книги і зазначили терміном „україномовне видання”, замінили ж його в цьому проекті на вітчизняне видання, що ми вирішили всі проблеми. Саме тому і вважаю, що його просто необхідно переробляти і докорінно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Я перепрошую! Голова Комітету пропонує поставити на голосування пропозицію про направлення цього проекту Закону на повторне перше читання. Пропозиція про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про видавничу справу” (номер 3443). Ставиться на голосування.

16:14:05

За-190

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (реєстраційний номер 1467). Доповідає Олег Олександрович Зарубінський.

16:14:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Згідно до законодавства програма є одним із основоположних документів політичної організації, про що йде мова навіть в юридичному визначенні поняття „політична партія – об’єднання громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку” - стаття друга Закону „Про політичні партії в Україні”. Однак, на практиці політичні програми для окремих партій мають значення лише як документ необхідний для реєстрації, частина друга статті 11 цього закону, а не для діяльності як такої.

Таким чином законодавство не створило умов для того, щоб політичні партії набули однієї з основних своїх кваліфікаційних ознак, тобто ідеологічного обґрунтування їх діяльності.

Аналогічна ситуація складалася із відповідальністю за обіцянки, що були надані під час виборчого процесу. Так, передвиборна програма є обов’язковою під час реєстрації учасника виборів (пункт 9 частина перша статті 58 Закону України „Про вибори народних депутатів України”), однак на практиці положення передвиборних документів можуть і не втілюватися.

Недотримання та розмитість політичних програм партіями та блоками дезорієнтує виборця під час голосування і таким чином ставить перед ним вимогу обирати ту чи іншу політичну силу за іншими другорядними ознаками, що не сприяє ні вдосконаленню демократії, ні розвитку і партійної та політичної системи в Україні.

Реалізація запропонованого законопроекту призведе до внормування відповідальності політичних партій за реалізацію власних програм та передвиборних обіцянок. Таким чином, ці організації стимулюватимуться не лише до звітності як такої, але і певною мірою до конкретизації програмних та передвиборних документів.

Я прошу колег підтримати цей законопроект у першому читанні, він є надзвичайно простий, але ефективний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.

Співдоповідь від комітету Сергій Петрович Подгорний, будь ласка.

16:16:51

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув на своєму засіданні ще 2 квітня 2008 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні" (щодо звітності партій за політичні та передвиборні програми) (реєстраційний номер 1467), поданий народний депутатом України Зарубінський Олегом Олександровичем.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 7 Закону України „Про політичні партії в Україні” та встановити, що парламентські партії, блоки щорічно звітують про хід реалізації партійної та передвиборної програм, а їх звіти публікуються в газеті „Голос України” та „Урядовий кур’єр”. Народні депутати розглянули висновки щодо цього законопроекту, які надійшли до комітету.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики вважає, що положення, передбачене законопроектом, не узгоджується з Конституцією України, у зв'язку з чим зазначений законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України відповідно до частини першої статті 89 Регламенту Верховної Ради України.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект не має впливу на доходну та видаткову частину бюджету, а також на його виконання у поточному бюджетному періоді. Тому, в разі прийняття закону, його норми можуть набрати чинності з дня опублікування.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Не дивлячись на все це, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України при розгляді проекту Закону України про внесення змін до Закону України про політичні партії в Україні (щодо звітності партій за політичні та передвиборні програми) в першому читанні прийняти його за основу...

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ПОДГОРНИЙ С.П. Члени комітету висловили окремі зауваження до зазначеного законопроекту, підтримали ідею автора та вважають, що його можна доопрацювати при підготовці до розгляду парламентом в другому читанні. Просимо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу, якщо є потреба обговорювати, записатись на обговорення. Прошу вивести прізвища народних депутатів на табло.

Юрій Мірошниченко. Підготуватися Ар’єву.

16:19:34

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Ви знаєте, мені особисто як народному депутату було дуже приємно слухати виступ автора законопроекту. Це фактично втілення нашої з вами відповідальності не загальними заявами на ефірах прямих або непрямих, а реальними кроками, своєї підзвітності нашим виборцям. Але ж сьогодні є певне лицемірство. Коли ми йдем на вибори, декларуємо певні зобов’язання в своїх програмах, а коли починаємо працювати, ми про ці зобов’язання забуваємо. Так, дійсно, інколи незручно реалізовувати ці зобов’язання. Інколи наші зобов’язання вступають в суперечність з зобов’язаннями наших колег, які стають теж членами парламенту. І ми повинні певною мірою узгоджувати ці інтереси. Але відмовитись від їхньої реалізації і не звітуватися перед виборцями - суперечить якраз Конституції. Тому для мене дивно, що певні комітети дають таку оцінку, як суперечність Конституції.

Фракція Партії регіонів буде голосувати за цей законопроект за основу. Звичайно, його можна вдосконалювати, звичайно, його можна, можливо, десь доповнювати, але те, що його обов’язково треба ухвалювати, як закон, я думаю, що не викликає сумнівів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступний буде Адам Мартинюк.

16:21:12

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, відповідальність кожної із політичних партій чи блоків, які йшли на вибори, – це надзвичайно важлива річ. І я абсолютно згоден в цьому із автором законопроекту, тому що на сьогоднішній день я би сказав, що мало кому із політичних партій, як присутні сьогодні в залі, є з чим піти і щиро відзвітувати перед виборцями, тому що, дай Боже, щоб на 10 відсотків програма кожної партії була виконана.

А я хочу взагалі зараз зробити таке повідомлення про те, як найбільша фракція, яка представлена сьогодні у парламенті виконує обіцянку турбуватися про людей. Щойно надійшло повідомлення від Харківської агенції АТН про те, що під час візиту Януковича у Харків на завод, відвідин ним заводу „ФЕД”, там помер фотограф.

Я прочитую: „Сьогодні у Харкові перебував з візитом лідер Партії регіонів Віктор Янукович. Підчас відвідин ним заводу „ФЕД” відбулася надзвичайно пригода. Фотографу заводу стало погано, а швидку не пустили до цеху. Чоловік помер. Машину швидкої допомоги не пустили на територію підприємства. І медики бігли територією заводу, щоб надати йому допомогу. І фотограф заводу Костянтин Сокол помер”. Це сталося кілька годин тому.

Відповідно свій виступ я хочу, щоб Секретаріат Верховної Ради оформив, як моє депутатське звернення до Міністерства внутрішніх справ і до прокуратури Харківської області з вимогою розслідувати цей інцидент і дати всі необхідні пояснення щодо того, що сталося на території завода. І відповідати за життя кожної людини доведеться кожній із цих партії і блоків, які сьогодні представлені в парламенті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у фракції Партії регіонів буде можливість свою оцінку дати, завершимо розгляд цього питання давайте, хорошо? Ну ми же не перервем зараз розгляд питання… Ну я прошу вас, давайте, ще є виступаючі, завершим. Шановні колеги, Олександр Сергійович! Виступаючий почав говорив про звітування партії за результати виконання своєї передвиборчої програми, перейшов на цей приклад. То я ж не можу його перервати в цьому плані, хоча просив би народних депутатів виступати виключно по суті цього питання. А зараз ви відреагуєте. Давайте закінчимо розгляд, і ви відреагуєте на це.

Будь ласка, Адам Мартинюк, а потім Володимир Яворівський. Будь ласка.

16:24:13

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні виборці! Поза всяким сумнівом, ті з вас хто має можливість зустрічатись зі своїми виборцями, а я повинен проінформувати, що зокрема наша фракція кожного місяця двічі, коли немає сесійних засідань, обов'язково відвідує ті чи інші регіони держави, проводить такі зустрічі, які викликають величезний інтерес, із задоволенням буде підтримувати цей законопроект колеги Зарубінського, який говорить про те, що потрібно звітувати перед виборцями. Це дуже і дуже добра ідея, надзвичайно хороша ідея, суть якої зводить до того, що, дійсно, виборці повинні знати про те, як виконуються… Хоча необов'язково там, мабуть, треба забрати політичні програми партій, бо виборці нас обирають не за політичними програмами, а залишити передвиборчі програми, передвиборчі обіцянки, передвиборчі заклики, з якими та чи інша політична сила ішла на вибори, балотувалася і завдяки яким зрештою вона одержувала підтримку.

У цьому питанні немає ніяких сумнівів, це треба робити, як і взагалі варто було б подумати про всенародний контроль за дотриманням політичними партіями, поскільки нема персональної відповідальності народних депутатів за округами, всенародний контроль за дотриманням політичними партіями своїх передвиборчих обіцянок і, може, навіть не відкликання одного депутата, а всієї політичної партії за таке невиконання. Однак я пропонував би, підтримуючи цей законопроект у першому читанні, просив би автора одразу зняти застереження про те, що форму звіту нам буде затверджувати Міністерство юстиції. Повірте, Міністерство юстиції таку нам форму звіту затвердить, що ми з вами не захочемо звітувати. Це наша справа у якій формі ми будемо звітувати, тому, будь ласка, ніхто форми звіту не затверджує, давайте одну чи дві полоси в газеті, а що там звітуватиме політична партія – це право політичної партії, а не Міністерства юстиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка.

Я хочу ще раз звернути, шановні колеги, увагу на ту обставину, що коли скорочена процедура, записуються два – за, два – проти, а інші виступають, якщо не виступив представник фракції, по одній хвилині. От будь ласка.

16:26:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Ну якщо так, то я хочу привітати Олега Зарубінського ще з одним його законодавчим проривом. Дійсно, ми вже стільки наобіцяли українські політики народові, що я, чесно кажучи, я іноді думаю - що на цих президентських виборах уже народові можна пообіцяти? Те, що уже завтра будете жити розпрекрасно – уже це чули. Те, що, значить, ми там, значить, зробимо ваше життя… - і це чули. У мене таке враження, що треба звернутися до народу і сказати: „Що ви ще хочете від нас почути?! Що вам ще треба пообіцяти?”. Через те… ідея прекрасна, шановний добродію Зарубінський, але я собі на одну-єдину мить уявив як будуть відбуватися ці звіти. Ви уявіть цей барабанний бій, який буде лунати над Україною, коли всі будуть говорити про те, ми і те зробили, ми і те зробили, ми і те зробили. Абсолютно. Через те я… Шановний колего, я абсолютно… Ми підтримаємо цей законопроект, але я думаю, що між першим і другим читанням треба подумати все-таки про і те, що казав Адам Іванович Мартинюк, треба подумати про якісь ефективні зобов`язання, щоб це було ефективно. Інакше це буде ще чергова виборча кампанія, де всі будуть доказувати народу які ми хороші. Ті, хто при владі, будуть… сказати скільки вони зробили, а ті, хто в опозиції, будуть говорити про те, яка погана влада. Через те над цим треба дуже добре подумати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, мікрофон, будь ласка.

16:28:06

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Шановні колеги і шановні наші виборці! Дійсно, меж досконалості немає, і закон потребує деяких уточнень, удосконалення. І це буде зроблено до другого читання. Але те, що такий закон буде, - це, дійсно, серйозний крок уперед по підвищенню відповідальності кожної політичної сили за виконання тієї програми, з якою вона йшла до виборців напередодні виборів. І те, що сьогодні ми не маємо мажоритарних округів, те, що депутата конкретно в регіонах рідко коли знають, - це дуже великий недолік. Усі ми це відчуваємо, коли зустрічаємось з виборцями.

Ми теж, депутати „Блоку Литвина”, кожен місяць в окрузі – і відчуваємо, наскільки важливо, аби люди знали не лише негатив, а й той позитив, який є в діяльності Верховної Ради, окремої політичної сили, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, ми ж домовлялися, одну хвилину.

16:29:21

ВАЩУК К.Т. … які закони вдалось прийняти і що конкретна політична сила зробила, як виконала свою передвиборчу програму. Це дуже важливо, і я закликаю всіх підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Пропозиція комітету – прийняти за основу. Разом з тим, узагальнюючи обговорення, я також пристаю до пропозиції вилучити програми політичної партії, якщо ми йдемо про передвиборчі. І друге: вилучити ту обставину, що форму звітності затверджує Міністерство юстиції, бо тоді затвердять таку форму звітності, що будуть знімати з реєстрації політичні партії.

І ще один момент: треба до другого читання підготувати, який же механізм реагування суспільства на звіти, бо інакше в ціні зростуть ті люди, які вміють гарно писати.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про політичні партії в Україні” (щодо звітності партій за політичні та передвиборні програми). Реєстраційний номер 1467. Прошу голосувати.

16:30:51

За-332

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів - 124, "Блок Юлії Тимошенко" - 146, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 21, комуністів - 23, „Блок Литвина” – 18.

Шановні колеги, тепер репліка, хто буде виступати? Ярослав Сухий, будь ласка.

16:31:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, дозвольте внести ясність стосовно інциденту, який мав місце в Харкові, що було озвучено дуже однобоко і упереджено колегою Ар’євим.

Дійсно, в Харкові на підприємстві „ФЕД” працівник цього підприємства, йому стало погано, він був доправлений до медико-санітарної частини „ФЕДу”, де в наслідок того, що він не отримав чи допомогу, чи стан здоров’я був такий, внаслідок чого він помер.

Я дуже просив би шановних колег не нести в сесійний зал сміття з базару, не висмоктувати з корзини Інтернету те, що не перевірено фактами. Давайте припинимо недолугу практику зведення порахунків і політиканства. До речі, такі виступи і подібні їм виступи свідчать про низький рівень політичної культури тих, хто з трибуни Верховної Ради України розносить всілякі плітки і тому подібне.

Давайте цю практику припинимо, вона ганебна, вона не до лиця парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення завершено.

Шановні колеги, немає репліку на репліку. Ну я вас прошу.

(Ш у м у з а л і) Я прошу: заспокойтесь. Дозвольте надати інформацію про результати засідання Погоджувальної ради України.

Ми проголосували. Ми 332 проголосували.

Шановні колеги, довожу до вашого відома рішення Погоджувальної ради. Доопрацьовано проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція). Ряд пропозицій враховано. Вам роздано доповнення, які пропозиції враховані. Пропонується такий порядок розгляду питання: доповідь від Бюджетного комітету і першим буде ставитися на голосування ключова пропозиція, яка стосується формульного розрахунку трансфертів прямих взаємовідносин між Державним бюджетом і безпосередньо бюджетами сіл, селищ та міст районного значення.

Про що йдеться? Сьогодні, як ви знаєте, Верховна Рада затверджує 700 бюджетів, а тепер, якщо буде прийнято це рішення, то вона має затверджувати додатки із 12 тисяч бюджетів, починаючи із сіл і піднімаючи наверх. Таким чином, шановні колеги, коли буде зроблено доповідь, насамперед, щодо цього ключового питання, що стосується формульного розрахунку трансфертів, прямих взаємовідносин міждержавних бюджетів, бюджетом та безпосередньо бюджетами сіл, селищ і міст районного значення, тоді кожна фракція отримає можливість з цього принципового питання обґрунтувати свою позицію, чому вона підтримує, а чому не підтримує. Після того ми ставимо на голосування цю ключову позицію. В разі її схвалення Верховною Радою України з урахуванням тих додатків ми виносимо на голосування для прийняття в остаточному варіанті Проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція). Немає заперечень?

Тому, будь ласка, від комітету Євген Іванович Кирильчук, перший заступник голови Комітету з питань бюджету.

А?.. Так ми по другому читанню йдемо. Але ми домовилися, у зв'язку з тим, шановні колеги, що в нас викликала розбіжність оця позиція про кількість бюджетів і для того, щоб було зрозуміло, хто бере у цьому плані на себе відповідальність, щоб кожна фракція протягом 3-х хвилин аргументувала свою позицію перед голосуванням цієї позиції. Будь ласка.

16:35:17

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, запрошені! На ваш розгляд пропонується підготовлений для розгляду у другому читанні законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу за реєстраційним номером 2709.

Скажу, що бюджетна реформа почалась з 2001 року з прийняттям Бюджетного кодексу потребує дальшого розвитку. Тому у новій редакції Бюджетного кодексу закладено правову основу та удосконалення програмно-цільового методу у бюджетному процесі, середньострокового бюджетного планування, зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, застосування сучасних методів управління боргом, поліпшення системи контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства.

Нагадаю, що переважна більшість положень законопроекту, прийнятого в першому читанні, містить напрацювання декількох урядів, фахівців з бюджетних питань та науковців.

Розуміючи, що Бюджетний кодекс є основоположним документом для бюджетної системи України народні депутати всіх фракцій парламенту підкреслюю, всі фракції парламенту взяли активну участь в доопрацюванні цього документу.

Під час підготовки законопроекту до другого читання проведена ретельна робота за участю фахівців міністерства фінансів, розгляду пропозицій народних депутатів, а також пропозиції органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, їх асоціації, пропозицій науково-фінансових інститутів, які надходили до комітету.

У порівняльній таблиці, яка роздана вам 603 пропозиції опрацьованих від суб’єктів права законодавчої ініціативи, серед яких відхилено лише сім відсотків, або 40, 563 враховано частково, або враховано в іншій редакції.

Звертаю вашу увагу, що всі пропозиції розглядались та були проаналізовані з точки зору забезпечення комплексного, системного підходу до врегулювання бюджетних норм, правил, можливості їх реалізації та практичного застосування, як на центральному рівні так і місцях, а також збалансованої бюджетної системи.

На мою думку, ключовим положенням доопрацьованого закону є значне зміцнення доходної бази бюджетів сіл, селищ, міст, це податковий ресурс понад 10 мільярдів, зокрема для забезпечення власних потреб, передача закріплення за бюджетами сіл, селищ, міст у повному обсязі плата за землю, додатковий ресурс 450 мільйонів. Плата за торговий патент ресурс один мільярд...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так будь ласка, завершуйте.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Власників транспортних засобів – це ресурс ще 800 мільйонів, забруднення навколишнього природного середовища, який залишається на місцях у бюджетах місцевих – ще 250 мільйонів. 10 відсотків податку на прибуток приватних підприємств – це ресурс ще 2,4 мільярда. Передача 15 відсотків податку з доходів фізичних осіб – додатково до бюджету розвитку сіл, селищ і міст ще 1,6 мільярда. 100 відсотків податку з доходів фізичних осіб буде зараховувати місцевим радам за місцем проживання.

А тепер видатки: утримання соціально-професійної та соціально-психологічної реабілітації дітей, дітей-інвалідів, місцеву пожежну охорону виплати компенсації громадянам за надання соціальних послуг, будуть забезпечувати державними коштами в обсязі ще 2 мільярда гривень. Підкреслюю, це додатковий ресурс більше 10 мільярдів.

Разом з тим, одним важливим підсумком доопрацювання законопроекту є викладення в Прикінцевих положеннях пропозиції щодо внесення змін до інших законодавчих актів. Це спрямовано на усунення розбіжностей і протиріч між бюджетним та іншим законодавством в частині бюджету, а також на забезпечення дієвості законодавчих норм. При оформленні порівняльної таблиці для розгляду законопроекту у другому читанні, згідно з Регламентом Верховної Ради до тексту законопроекту, внесено редакційні правки, узгоджені з відділом, з фахівцями Головного юридичного управління. Тут серйозно попрацювали, ми практично весь минулий тиждень і 22.06.09 прийняли додаткове рішення і вам роздали додаткову порівняльну таблицю в якій узгоджені всі юридичні претензії і зауваження.

Хочу ще повідомити таке., що зранку було доручено на Погоджувальній раді Міністерству фінансів, бюджетному комітету погодити чи узгодити цілий ряд зауважень, які виникли від опозиції до даного документу.

Пропозиції узгоджені на засіданні Погоджувальної ради щодо уточнення остаточної редакції проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, підготовлене до другого читання. Зокрема, для протоколу прошу, щоб записали частину п’яту статті 14 добавити другим реченням такого змісту: „Перелік таких суб’єктів господарювання визначається в Законі про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет”.

Пункт чотири Прикінцевих положень щодо перерозподілу бюджетних призначень за погодженням з Комітетом з питань бюджету виключити.

У підпункті першому частини першої статті 24 слова „соціально-політичного” виключити.

У другому реченні частини першої статті 27 слова „мають бути включені в пропозиції щодо внесення змін до інших законів України” замінити словами „подаються пропозиції”.

Частину другу статті 39 замінити частиною другою, третьою та четвертою такого змісту: „Голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету доповідає про відповідальність проекту Закону про Державний бюджет України вимогам цього кодексу, бюджетній декларації та рекомендацій Верховної Ради з питань бюджетної політики, прийняттям згідно з статтею 33 цього кодексу. За результатом обговорення закону може прийняти мотивоване рішення про його відхилення у разі невідповідності цьому кодексу Бюджетної декларації та Рекомендацій Верховної Ради з питань бюджетної політики, прийнятим згідно статті 33. У разі відхилення проекту про Державний бюджет України згідно з частиною четвертою цієї статті Кабінет Міністрів зобов’язаний у тижневий строк з дня набрання чинності таким рішенням повторно подати проект Закону про Державний бюджет та обґрунтування внесених змін. Міністр фінансів повторно представляє проект Закону про Державний бюджет не пізніше через три тижні, через три дні, вибачаюсь, після його повторного подання.

У частині четвертій статті 52 в абзаці слова „Кабінет Міністрів України за участю уповноважених представників Комітету Верховної Ради з питань бюджету” замінити словами „Комітет Верховної Ради України з питань бюджету за участю уповноважених представників Кабінету Міністрів”. Абзац третій виключити. У пункті 37 частини першої статті 116 слова „цьому кодексу чи Закону про Державний бюджет України” замінити словами „закону”. В абзацах третьому-п’ятому пункту 2-30 „Прикінцевих положень” до Кримінального кодексу слова „Бюджетного кодексу України чи Закону про Державний бюджет України на відповідний рік” замінити словом „закону”.

Це такі зауваження, пропозиції, які узгоджувалися із опозицією. Але є одне принципове питання, про яке говорив Володимир Михайлович, це перелік поправок, що стосуються формульного розрахунку трансфертів, прямих замін взаємовідносин між Державним бюджетом та безпосередньо бюджетами сіл, селищ та міст районного значення.

Сюди входять поправки, номера яких 334, 348, 349, 350, 364, 392, 400, 406, 410, 436, 442, 446, 447, 525, 528, 535, 539, 552, 553, 555, 557, 578, 579, 581 і 591. Це принципові поправки, по яких ви будете окремо голосувать.

Але я зобов’язаний, зобов’язаний оголосити, що за наслідками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін до бюджету, Бюджетного кодексу України номер 2709, поданий на розгляд Верховної Ради Комітетом з питань бюджету і з додатковими пропозиціями до нього у другому читанні та в цілому як закон.

Нагадаю, що при голосуванні необхідно врахувати позицію, пропозицію комітету і доручити Комітету з питань бюджету разом з відповідними підрозділами Апарату Верховної Ради при оформленні прийнятого законопроекту відокремити з його прикінцевих положень зміни до іншого законодавства та підготувати до підпису Головою Верховної Ради два окремих акти.

Що стосується завершеного у кінцевих положеннях змін до нашого головного документу, Регламенту, то комітет пропонує прийняти, записати таке рішення. Доручити Комітету з питань регламенту розглянути проект постанови Верховної Ради про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо процедур, пов’язаних із здійсненням бюджетного процесу. Це після того, як цей закон буде прийнятий. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую також. Шановні колеги, тобто нам треба зараз буде поставити на голосування ці поправки, які стосуються формули розрахунку. Але перед тим, як ставити на голосування ці поправки, які в разі позитивного рішення Верховної Ради відкриють шлях для прийняття остаточного закону. Ми домовилися, що у нас кожна фракція зафіксує свою позицію з цього приводу, а потім попросим, хай Кабінет Міністрів також чітко оголосить позицію Кабінету Міністрів, бо йдеться про те, що ми будемо приймати бюджет, тобто Верховної Ради України, маючи на увазі, що буде 12 тисяч бюджетів замість 700, які є сьогодні. Тут виникають обґрунтовані побоювання щодо того, як це спрацює.

Тому, Євген Іванович, я вам дякую. Зараз виступлять кожна фракція, обґрунтує свою позицію, а ми тоді поставим на голосування ці поправки.

Питань не задається, це друге читання. Питань немає.

Шановні колеги, я вас ще раз інформую, перша таблиця – це все, що відпрацьовано комітетом.

Друга таблиця – це на підставі зауважень до цієї таблиці Головного юридичного управлення. Були опрацьовані ці пропозиції, і це розглядається, як єдиний документ.

І нарешті… Одну хвилинку. І нарешті, третє. Це пропозиції, які були обговорені на Погоджувальній раді, опрацьовані і погоджені, яких Кирильчук Євген Іванович зачитав, і які увійшли у стенограму. Їх зачитали, бо не встигли роздати. Я ще раз зачитаю перед…

Тому, будь ласка, запишіться, шановні колеги, від фракцій. Провести вивести народних депутатів, що записалися на інформаційне табло.

Народний депутат Аржевітін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Ксенія Ляпіна. Можна з трибуни чи ви з місця будете? З місця? Мікрофон, будь ласка.

16:50:06

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що ми знову сьогодні маємо складний порядок прийняття рішень по дуже важливому питання, яке буде визначати життя тисяч місцевих бюджетів на майбутнє. Ми маємо не зрозумілу нову табличку, з якою ми ознайомитись не встигли. Ми маємо сотню зауважень до першої таблички, дуже серйозних зауважень, які кажуть про порушення Конституції і прав місцевого самоврядування. Ми не є гарантовані, що всі ці зауваження враховані кваліфіковано. Ми категорично проти такого, щоб 12 тис. бюджетів розглядалися як окремі одиниці. Фактично тут вагончик поперед паровозу.

Крім того, ми проти, щоб всі питання соціального захисту покладаються на власні кошти місцевих бюджетів. Це значить, що одне місто виконає свої повноваження і одні соціальні стандарти забезпечить, а друге, село, не виконає, бо в нього коштів не буде. І соціальні стандарти, значить, там зовсім інші, ніби дві різні держави.

Ми вважаємо, що такий підхід неприйнятний. Треба виробити зрозумілу концепцію до другого читання. Ми пропонуємо повторне друге читання. Створити робочу групу, яка перепрацює цю концепцію, бо концепція повноважень Кабміну по 12 тис. бюджетів, вона наскрізно проходить через всі зміни до цього кодексу. Виключити одну чи дві поправки неможливо. Треба переопрацювати цей документ. Це серйозна робота, не робимо те, що ми робили десяток разів. А потім ми повертаємось і вносимо зміни, і кажемо, що держава жити не може, держава працювати не може. А в даному випадку взагалі дуже небезпечно, тому що фактично накануне бюджетного процесу ми ризикуємо дуже сильно. Потім місцеві бюджети будуть страждати від цього. Вони ж пікетування не можуть вивести, їм працювати треба, жити треба, село забезпечувати треба.

Тому я хочу звернути увагу, не можна відноситись так до законодавчого процесу. Ми мусимо ретельно опрацювати, змінити концепцію зараз і ретельно опрацювати цей текст з новою концепцією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий передає право на виступ Азарову Миколі Яновичу, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Катерина Ващук.

16:52:44

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемая Ксения Михайловна! Не переживайте за сельские рады, всем главам сельских рад выдано удостоверения кабминовские. Так они все могут в любой момент приехать в Киев, обратиться к Премьер-министру и разрешить свой вопрос.

Второе. Они в он-лайновом режиме получат возможность вместе с Анатолием Ивановичем корректировать все свои бюджеты, пересчитывать их и так далее. Ну это так, шутки ради. Значит ну к сожалению Ксения Михайловна абсолютно бесполезно убеждать так называемую бильшисть, присоединившихся к ним коммунистов, которые давно уже обслуживают интересы БЮТа… (Ш у м у з а л і) …убеждать в той целесообразности той или иной меры. Наша Верховная Рада себя абсолютно дискредитировала, Владимир Михайлович, она готова принимать что-угодно, не читая. Никто ж не знает из них в чем суть поправок, например. (Ш у м у з а л і)

Большинство! Не надо, Олег, не надо. Я сейчас… давайте ради интереса эксперимент проведем. Вот сидит Павел Мовчан. Так? Поднимем его и спросим. 364 поправочка о чем? (Ш у м у з а л і) Не знает и не ответит. Поэтому полностью себя дискредитировала Верховная Рада. Полностью!

Теперь несколько раз… несколько слов, вернее, о вот степени отработанности этого чисто избирательного документа. Отдельные нормы. Ну спасибо конечно, что к здравому смыслу они прислушались и наиболее одиозные нормы, касающиеся ручного управления бюджетом, были убраны. Ну здравый смысл к конце концов и желание протолкнуть самую главную избирательную норму заставила все-таки, так сказать, согласиться со здравым смыслом. Но несколько таких интересных новаций, которые все-таки остались, и они остались именно в этих судьбоносных поправках. Ну какие, например?

Почему-то обещанные долгожданные зачисления подоходного налога по месту жительства относятся на 2011 год. Я знаю почему. Потому что до 2011 года он станет неактуальным, оно работает только как обещание.

Почему-то обещание применить формульный подход для 12 тысяч бюджета с 2011 года для тех сильрад, в которых меньше 401 человека, тоже потеряет свою актуальность. Ну и множество других моментов, на которые можно было бы обратить внимание: самое главное, что – все-таки обращаю внимание не депутатов, а наших многострадальных граждан, на которых проводятся предвыборные эксперименты, - самое главное, никто вам ничего не добавит, кроме включения печатного станка. Речь идет о том, чтобы забрать из районных бюджетов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

АЗАРОВ М.Я. Речь идет только о том, чтобы забрать из районных бюджетов, из областных – и передать. А если не хватит - напечатаем. Это доблестное правительство показывает всем нам, как можно обходиться без бюджета, как можно обходиться без работающей промышленности: надо брать займы, конвертировать их в гривну – и раздавать.

Второй активный механизм – это включать печатный станок, печатать деньги – и тоже раздавать. Вот смысл этого законопроекта.

Поэтому, конечно, при понимании всей важности Бюджетного кодекса, при понимании того, что 98 процентов этого Бюджетного кодекса разработано нами, но при наличии таких абсолютно абсурдных норм мы не можем поддержать этот законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Катерина Ващук, будь ласка. А репліка в кінці буде.

16:57:03

ВАЩУК К.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні радіослухачі! Сьогодні, дійсно, розглядається дуже важливий документ: зміни до Бюджетного кодексу, - який вносить доволі серйозні, я б сказала, навіть радикальні зміни в систему бюджетної політики в Україні. Хоча б отакий факт, як перехід від бюджетів семисот до дванадцяти тисяч – це, звичайно, включаючи всі сільські ради, міські ради, населені основні пункти України, це дуже відповідальний крок, відповідальність за який бере на себе сьогодні Міністерство фінансів і, звичайно, уряд. Дуже буде непросто скоординувати роботу 12 тисяч бюджетів. Я согласна з попередніми виступаючими, що тут є маса недоліків, недоліків, які вносять суматоху і в податкову систему, бо міняється багато податкових норм, в систему проведення всіх міжбюджетних відносин в Україні, в систему контролю за виконанням і за зміною бюджетів, місцевих бюджетів, бюджетів обласних, Автономної Республіки Крим і Державного бюджету. Все це є, але уряд приймає на себе відповідальність і сьогодні уряд має пам’ятати, що якщо буде неуправляємий бюджет і якщо замість тих норм, які обіцяні керівникам сільських рад, що вони самі формуватимуть свої бюджети і вони будуть значно більшими, значно багатшими і дозволять їм сповна виконати свої повноваження.

Якщо замість того бюджети на Західній Україні не буде чим наповнити, а в інших бюджтоутворюючих областях вони будуть на багато сильніші і це вселить якусь невідповідність у рівнях життя наших громадян, це відповідальність уряду.

Тому що вони сьогодні, звертаючись до нас, просять проголосувати і прийняти такий бюджет. Фракція проголосує, підтримає тут уряд тільки заради того, що цей крок іде на зустріч сільським громадам міським громадам, дає їм більше можливостей, робить їх більш самостійними, незалежними від усіх великих чиновників і дає можливість учитися формувати місцеві бюджети.

Але уряд має дуже відпові…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Олег Ляшко.

Іван Кириленко, фракція БЮТ. Наступним буде виступати Алла Александровська.

17:00:32

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці! Я звертаюся до залу, до тих депутатів, які були обрані ще у першому скликанні: шановні колеги, пригадайте, який закон був прийнятий у залі у числі перших, а може, мабуть, і номер один. Хто не пам’ятає, я нагадаю – „Про пріоритетність соціального розвитку села і сільського господарства в економіці України”, 1990 рік. Ніякої ринкової економіки, ніяких у нас не було тих речей, які сьогодні відбулися, приватизації і так дальше. 33 відсотки Державного бюджету йшло виключно на підтримку села і сільського господарства, 33 відсотки. Бюджет 1990 року і бюджет 2009 року не зрівнянні речі. І тоді депутати прийняли цей закон під лозунгом „Село гине!” За 17 років цей лозунг у цьому залі звучав тисячі разів. Особливо посилювалися і вібрація голосу, і тон, і децибели, коли йшла виборча кампанія. І нуль на виході, крім лозунгів.

Шановні колеги, вперше за роки незалежності зроблена спроба таки повернутися до села, бо стирали грані між містом і селом всі ці десятиліття, достиралися, що село стерли. Прірва між містом і селом уже величезна. Тому 10 мільярдів, які передбачаються потім у бюджеті після прийняття цього Бюджетного кодексу – це перший крок для того, щоб, дійсно, врятувати село. 23 травня, рівно місяць тому вперше в історії уряд зібрав понад 10 тисяч керівників сільських очільників, які опікуються 70 відсотками територій і понад третиною населення. Вибачте за русизм, впечатление удручающее, бесправие удручающее, нічого немає у руках, одна відповідальність. Всі на субвенція, на субсидіях, на дотаціях. Бесправие – одна формула того, що ми почули. І дуже прикро було слухати таку річ. За нас згадують, як говорив один із ораторів сільських, за нас згадують і депутати, і політичні вожді, коли вибори, приїжджають – хоч до серця їх прикладай, як вони люблять село. Наобіцяли, поїхали і забули.

Шановні друзі! Говорив Володимир Михайлович за відповідальність політичну тих, хто буде в залі голосувати. Ми абсолютно це підтримуємо.

І не просто підтримуємо, а вимагаємо поставити питання на голосування, може не треба на голосування, опублікувати список тих хто, як проголосував за цей проект. В кінці-кінців скільки можна вже затрьопувати, розказувати, що формули, пере формули все інше, та коли ж все-таки до села повернемося, колеги?

Перша спроба це зробити, то давайте зробимо наберемося мужності, та хоч трошки хоч копійку там надамо. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

17:03:37

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Новая редакция Бюджетного кодекса, к сожалению, не решает всех проблем Бюджетного процесса в Украине и это всем понятно. Базовым принципом формированию бюджета на уровнях в местных громад, как был, так и остается формульный подход в расчете трансферов. Это касается в первую очередь финансирования образования и здравоохранения, это меня волнует в первую очередь. Идеальным вариантом Бюджетного кодекса было бы установление таких подходов в расчете местных бюджетов, которые бы позволили более реально оценивать потребность местных громад и ее обеспечивать. Но, к сожалению, этот вариант Бюджетного кодекса получил поддержку местных органов самоуправления и мы с вами не имеем права с этим не считаться.

Наиболее правильным критерием теории, как известно является практика. Мы должны быть готовы к предложениям с мест от местных советов, когда они в реальности увидят то, что они поддержали в теории. Следует конечно приветствовать, что местные советы низового звена добились и их голос услышан. Однако следует обратить внимание на то, что Бюджетный кодекс не решает проблему наполнения бюджета, ликвидация дефицита бюджета. Как обеспечить наполнение доходной части и своевременно исполнить бюджет по расходам – это главная проблема правительства, которую не может урегулировать Бюджетный кодекс.

Дополнительный ресурс, к которому отнесена плата за землю, разве это нормально? Плата за землю является дополнительным ресурсом наполнения бюджета, за счет чего мы должны все с вами жить?

10 процентов налога на прибыль, рыночный сбор, ведь эти дополнительные резервы появятся тогда когда будет развиваться экономика Украины. Поэтому главная ответственность за положение дел в Украине и за исполнение бюджета в соответствии с этим кодексом лежит на правительстве и исполнительных органах на местах. Проблема дележа шкуры медведя очень важна, но более важно добыть эту шкуру.

К сожалению, я могу сказать, что не учтены многие мои поправки, которые касались того, что резервный фонд должен использоваться по назначению, а не вольно использоваться так, как кому-то хочется. Не учтена моя поправка, которая касается того, что взятые кредиты не должны использоваться для покрытия текущих расходов. Вот эти серьезные вопросы не учтены при рассмотрении Бюджетного кодекса и я думаю, что это нам еще аукнется.

Что же касается некоторых предыдущих выступлений, очень плохо, что здесь в зале вытащили довод с таким гнилым дужком, что кто-то кого-то обслуживает. Что мешает Партии регионов реально под контроль взять бюджетный комитет, ведь это сама крупная фракция в Верховной Раде Украины. Вы не хотите работать и прячетесь от реальной ответственности, возьмите на себя ответственность, по квоте вашей бюджетный комитет может быть вам подконтролен, а вы не хотите этого делать. Поэтому не ищите, извините, крайнего, берите ответственность в том числе за то что происходит в Верховной Раде и на себя. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Мярковський Анатолій Іванович. Так і репліка буде зараз, я ж попросив. Шановні колеги, встигнемо обмінятися репліками. Мярковський Анатолій Іванович. Я прошу слухати уважно, офіційна позиція уряду, як повідомлення ТАРС. Будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, Міністерство фінансів спільно з Бюджетним комітетом над цим законопроектом, який поданий до Верховної Ради і прийнятий в першому читанні, працює вже майже рік, тому що він зареєстрований минулого року 02.07.08.

Ми провели ряд серйозних конференцій, спільних нарад з усіма гілками влади і в цілому за результатами двох голосувань бюджетного комітету, яке відбулося останнє вчора, Міністерство фінансів і уряд підтримує запропоновану редакцію змін до Бюджетного кодексу. Крім того ми сьогодні спільно з бюджетним комітетом опрацювали пропозиції Партії регіонів до цього законопроекту, які були зачитані для стенограми першим заступником голови бюджетного комітету і також уряд підтримує ці пропозиції.

Що стосується технології, то хотів би сказати, що сьогодні ми відпрацювали моделі і формули визначення міжбюджетних трансфертів до 700 суб’єктів відносин із Державного бюджету. Є рішення уряду, які визначають порядок формування бюджетів сіл, селищ та міст районного значення, тобто таке шаблонне рішення, яке застосовується районними державними адміністраціями.

Наша принципова позиція полягає в тому, що ми пропонуємо на 2010 рік ці всі рішення об’єднати і застосувати уніфікований механізм розв’язання міжбюджетних відносин для усіх бюджетів і сіл, і селищ, і міст районного значення чи обласного значення, який полягає в тому, що ми будемо будувати відносини напряму безпосередньо із Державним бюджетом, тобто перерахування міжбюджетних трансфертів буде здійснюватися за рішенням, яке буде приймати Верховна Рада України.

Уряд розроблятиме в проекті Закону про бюджет такі пропозиції, будуть відбуватися парламентські слухання, буде засідання бюджетного комітету, абсолютно прозорі будуть процедури і прийматиме остаточне рішення щодо визначення обсягу між бюджетного трансферту до бюджету села, чи селища, чи міста Верховною Радою України.

Тому, на погляд, і Міністерства фінансів немає ніяких у нас загроз для того, що у нас бюджети на 2010 рік будуть розбалансовані, або незабезпечені відповідним фінансовим ресурсом, оскільки в Бюджетному кодексі передбачається ряд запобіжників, які будуть гарантувати 100-відсоткове надходження доходів, які враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів.

Хотів би сказати, що загальний ресурс за нашими оцінками в умовах бюджету 2009 року, який буде передаватися з центру на території тобто до регіональних бюджетів, складає 10,3 мільярдів гривень. Є відповідні інформації і я не хотів би перераховувати додатково ці питання.

Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб підтримати висновки бюджетного комітету і те, що було оголошено в стенограмі доповідачем по змінах до Бюджетного кодексу і проголосувати ці зміни в цілому. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Симоненко одну хвилину.

17:10:18

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Симоненко фракция коммунистов.

Я в ответ на ту реплику, которую высказал Николай Янович Азаров по позиции фракции. Я хотел бы уточнить у Николая Яновича, когда он продавливал неоднократно, будучи председателем бюджетного комитета, вице-премьером и министром финансов в одном голосовании три чтения, в чьих интересах тогда вы продавливали бюджеты? В чьих интересах вы делали, когда пришли и возглавляли этот участок работы, и снизили минимальный прожиточный минимум до 205 гривен? В чьих интересах тогда вы действовали?

Я вас прошу, уважаемые коллеги фракции Регионов, вы в конце концов отвечайте за свои поступки, а фракция Компартии никогда не обслуживала ни одних, ни других олигархов и этого делать не будет.

А принципиально вопрос заключается в том, что сегодня мы являемся свидетелями провальной бюджетной политики за годы независимости. С каждым годом, какие бы правительства олигархов не были, бюджет все хуже и хуже. Поэтому и нужно сегодня радикально менять ситуацию и дать возможность территориальным громадам контролировать формирование этого бюджета и нести ответственность за его использование в интересах граждан.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович, будь ласка.

Ні, так вже репліками обмінялися. Олександр Лавринович, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу на дві обставини зараз при розгляді цього дуже важливого проекту закону.

Обставина перша. Ми сьогодні будемо мати перше ноу-хау, якщо це буде зроблено, при прийнятті дуже відповідального законодавчого акту ми розглядаємо порівняльну таблицю і пропозиції дуже шанованого мною Головного юридичного управління. Там, дійсно, працюють фахівці дуже високого рівня, які надзвичайно плідно працюють і допомагають народним депутатам, комітетам парламентським. Але щоб їх пропозиції у якості суб’єкта законодавчої ініціативи ставились на голосування, такого не знав ще жоден парламент світу, і у Верховній Раді такого ще теж не було.

Тому ця додаткова таблиця, я думаю, що це буде жест, який покаже, що Верховна Рада сама не поважає не тільки процедури парламентські, а не поважає Основний закон своєї країни, якщо це буде зроблено.

Друга обставина, на яку я хочу звернути увагу. При всій переконливості і пропозиціях опублікувати, це треба буде зробити обов’язково. Я хочу, щоб ми чітко усвідомили, про що йдеться, і про що говорили, щоб відповідали сільські ради. Йдеться про дуже просту річ. Не давати нікому ніяких прав, а забрати право місцевого самоврядування районних рад, забрати право на затвердження бюджетів для формульного підходу в сільських радах, і щоб ми це робили у Верховній Раді за поданням Кабінету Міністрів. Це реальне обмеження прав місцевого самоврядування передбачено 142 статтею Конституції. І тут вже селяни будуть залежати не від обраних ними депутатів місцевих рад, а будуть якраз залежати від поважних державних службовців Міністерства фінансів України. Щоб все було чітко, ясно і зрозуміло. Як сказав поважний керівник фракції, щоб було зрозуміло, що ми хочемо підтримати в цьому підході.

Я вже не кажу про те, що у нас є необхідність роботи з такими поважними документами в другому читанні достатньо прискіпливо з розглядом всіх пропозицій саме суб’єктів законодавчої ініціативи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олександр Єфремов. Будь ласка.

17:14:16

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Владимир Михайлович. Вы знаете, мне совсем неприятно слушать те дрязги, которые идут в зале, но я не могу оставить без внимания обиду, которую наносят моим друзьям и нашим товарищам, и коллегам по парламенту. Петр Николаевич говорил очень громко, очень эмоционально и очень много. А это говорит о том, что совесть нечиста и он не прав. Петру Николаевичу аплодировала левая часть зала и это нас настораживает. Мне стыдно за то, что таким образом предаются интересы избирателей. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ну, так що, ми зараз підемо звинувачення? Будь ласка, ми ж обговорили все, ви виступили. Симоненко, будь ласка.

17:15:08

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, ну, это действительно уже, я не собираюсь отвечать передо мной выступающему. Он только подошел ко мне и просил, говори, давай не будем, мы и так, скажем, будем дальше спокойнее себя вести и так далее. Ну, просишь об одном, а говоришь другое. Ну ты хоть уже последовательно себя веди до конца.

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги, Микола Янович, будь ласка, мікрофон.

Заспокойтесь, шановні колеги. Мікрофон.

17:15:32

АЗАРОВ М.Я.

Владимир Михайлович, Евгений Иванович, когда зачитывал для протокола, упустил один абзац в этом документе, который роздан в залу, согласованное последнее ришення. Я просто для того, чтобы в протоколе было это, зачитаю, какой он абзац на странице второй: „В разі прийняття до розгляду проекту…” (далее по тексту). Вот этот абзац был пропущен.

Второе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитайте, будь ласка, його.

АЗАРОВ М.Я. Я могу зачитать, тогда время добавьте. «В разі прийняття до розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет України” після його повторного подання строки підготовки розгляду цього законопроекту у першому та другому читаннях збільшується на п’ять календарних днів”. Это есть в согласованном тексте, он просто торопился, видимо, и пропустил.

И наконец последнее то, о чем мы договорились: „Цей закон набирає чинності з 1 січня 2010 року”.

То есть, без слов « з дня його опублікування та застосовується, починаючи…” – это выключается.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тім, що ми виключили і не зачитував Євген Іванович, оскільки залишається редакція таблиці, де з 1 січня 2010 рік.

Шановні колеги, дозвольте, оскільки у нас тут виступи, також коротко підвести підсумки обговорення законопроекту.

По-перше, відносно виступів, які тут прозвучали, що Верховна Рада України себе повністю дискредитувала. Зрозуміло, що дискредитувати Верховна Рада сама себе не може, дискредитують депутати. Це перше.

Друге. Я просив би шановних колег-депутатів ходити на роботу і голів комітетів ходити на роботу і вносити своєчасно пропозицію до документа. Документ був розданий другого червня цього року, не в останній момент, коли вже не приймаються поправки. І давайте припинимо оце взаємознищення. Людям від цього не стає краще.

Друге. Цілком зрозуміло, що варто було б звернути увагу на пропозицію нашої колеги Алли Александровської. А сутність виступу зводилась до того: ми ділимо те, що залишилось, а не говоримо про те, як наповнити бюджет. І, на превеликий жаль, наша розмова звелася до перетягування каната. Позитивні моменти в тому, що ми перейдем на 12 тис. бюджетів – є, але треба подивитися, чи переважують вони негативні моменти, які також присутні, і про які багато говорили. Але давайте скажемо, шановні колеги, що ми не говорили про потреби людей, а ми говорили про одне: хто буде на президентських виборах мати підтримку серед тої чи іншої категорії місцевого самоврядування.

Цілком зрозуміло, що одна частина, яка має опору в обличчі голів обласних рад, районних рад, ключових по населенню територіях, вона вимагає залишити все так, як було, а інша частина апелює до сільських і селищних рад, щоб знову заручитися підтримкою перед виборами. І це правда, про яку б ми мали всі говорити, а не аплодувати один одному з приводу взаємних звинувачень. Але давайте ми подивимося, що залишиться людям. Тому Кабінет Міністрів задекларував, що він бере на себе персональну відповідальність за реалізацію цього бюджету.

Тому давайте будемо виходити з того, що будуть оголошені і позиція Кабінету Міністрів, і депутатів, які голосували, бо є величезні загрози, що з нового року не все спрацює. Але давайте ми будемо працювати, щоб мабуть змікшувати той негатив, який може очікувати людей.

І у зв`язку з цим, якщо у нас немає інших уже застережень, я поставлю на голосування так, як ми пропонували таку пропозицію. Перше. Про підтримку формульного розрахунку трансфертів, прямих взаємовідносин між Державним бюджетом та безпосередньо бюджетами сіл, селищ та міст районного значення. Про це йдеться у поправках, номери яких були зачитані Євгеном Івановичем. Тому я поставлю на голосування цю пропозицію. Якщо вона буде підтримана, то це означає, що ми можемо ставити на голосування прийняття проекту закону в цілому. Правильно?

Тому, перше, ставиться на голосування пропозиція про підтримку формульного розрахунку трансфертів, прямих взаємовідносин між Державним бюджетом та безпосередньо бюджетами сіл, селищ та міст районного значення, тобто про наявність 12 тисяч бюджетів по суті справи.

Прошу голосувати.