Засідання N 38

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. 

10:01:32

Зареєструвались картками в сесійній залі 422 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег Бевзенко Валерія Федоровича, Каракая Юрія Васильовича і Чорноморова Олександра Миколайовича. (О п л е с к и). Вітаємо їх і бажаємо міцного здоров'я, гарних успіхів. 

Дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 19 травня 2009 року: розглянуто 26 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закони та шість постанов, дев'ять законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено на повторне перше читання, один законопроект повернено до комітету для доопрацювання на повторне друге читання, вісім законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу, шановні колеги, записатися на виступи. Проводиться запис.

Шановні народні депутати, переходимо до виступів. Народний депутат Віктор Терен, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Будь ласка.

Кому передаєте? Микола Томенко, будь ласка. Підготуватися Катерині Ващук.

 

10:03:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів би привернути увагу до останніх політичних подій у країні і сказати про те, що ми бачимо як мінімум два великих позитиви, ситуація, яка склалася сьогодні у команді Президента Віктора Ющенка. Перший великий позитив стосується того, що після відставки глави Секретаріату Президента Віктора Балоги ми сподіваємося, що ступінь конфліктності і конфронтації системи виконавчої влади, якщо не зникне взагалі, то суттєво зменшиться. Парадокс або особливість нашого життя полягає в тому, що як тільки конфлікти в виконавчій владі зменшуються,  як тільки ступінь звинувачень в засобах масової інформації на ефірах чи на нарадах у Президента зникають, стабілізація в соціально-економічній сфері і спокій автоматично наступає. Подивіться, останні кілька місяців зменшилася така жорстка політична бойня в телеефірі і на різноманітних зібраннях, і реально ми бачимо бодай квазі-стабілізацію,  яка дає можливість говорити про те, що уряд і Верховна Рада намагається впливати на ситуацію і  вирішувати її позитивно.

Друга добра новина або друга проблема, на яку ми сподіваємося, це те, що Віктор Балога побачив дуже велике зло в кумізмі і корупції, і ми переконані, що це дуже серйозний і впливовий політик, тому з сьогоднішнього дня ми сподіваємося, що десятки або сотні  родичів Віктора Балоги, кумів, хрещених його напишуть заяви і підуть з відповідальних посад, які вони  зайняли протягом останніх 2 років. Ми сподіваємося, що всі вони  здадуть почесні звання заслужених, народних, орденів, які вони отримали, поки Віктор Іванович займав цю посаду. Я думаю, що в одній Київській області будуть повернуті тисячі гектарів землі, тому що Віктор Іванович категорично проти корупції і проти кумізму. Я думаю, що кількість  призначених Віктором Івановичем людей з Закарпаття, ну, зменшиться на порядок, тому що я об’їздив всю Україну і скрізь зустрічаю голів райадміністрацій з Мукачево. Таке враження, що це фантастично велике місто, яке кадрово підпитує всю країну. Ми переконані, що новий керівник Секретаріату Президента зробить Секретаріату потужну інтелектуальну, креативну команду, як ми в сесійній залі кажемо, канцелярію, а не владний орган, який незаконно вирішував ті чи інші питання. І, створивши креативну, толерантну канцелярію, Віктор Ющенко як Президент України завершить свою політичну кар’єру на оптимістичній ноті. Дякую.  (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово для виступу має Катерина Ващук. І право на виступ їй також передає Сергій Гриневецький. В сукупності 6 хвилин. Підготуватися народному депутату Олійнику.

 

10:07:01

ВАЩУК К.Т.

Шановний головуючий, шановні колеги і виборці! Від імені фракції „Блоку Литвина” хочу привернути вашу увагу до тих нагальних проблем, які сьогодні стоять перед українським селом, і їх вирішення невиправдано затягується.

По-перше, із-за фінансової кризи і блокування банками кредитної політики в Україні українське село отримало всього лише 30 відсотків від тих кредитних ресурсів, які мало торік, позаторік. Якщо ж розібратись по складу тих кредитних ресурсів, то більшість з них отримали великі корпорації, великі переробні підприємства. І, можливо, десь 10–12 відсотків лише ті, хто оре землю і сіє. А це значить, що наші селяни на сьогодні не мають обігових коштів, не можуть вчасно підживити посіви, обробити їх від шкідників і хвороб. А це ставить під загрозу отримання того врожаю, який так необхідний Україні в цей складний рік і на який покладаються великі надії.

Все це також стримує і гальмує розвиток тваринництва, технічного переозброєння, люди не можуть купляти техніку, бо закінчилася і не відновлена програма тривідсоткового відшкодування з а придбану техніку. Сьогодні, протестуючи, стоять по всьому Києву. Суттєве зменшення державної підтримки, яке ми бачили, приймаючи бюджет, і те навіть не виконується у повному розмірі, десь наполовину виконується.

Все це призвело до того, що йде масове скорочення худоби. За ці місяці, цього року, скоротилося поголів’я великої рогатої худоби, на 7,5 відсотків - поголів’я  курей. Все це призвело до зменшення продажу молока і м’яса державі і його виробництва.

Ми не можемо далі спокійно дивитися, як сільське господарство уже не просто не може виживати, а вступає в стадію стагнації. Тому депутати від фракції "Блок Литвина" звертаються  до уряду з настійною вимогою відповідальніше відноситися до аграрного сектору. По-перше, виконати той бюджет у повному розмірі, який закладений, особливо в галузі тваринництва і рослинництва, або друге – передбачити ті обіцяні мільярди, десь 2,5, десь хтось говорив три чи чотири, від Стабілізаційного фонду, який формується від отримання другого траншу від МВФ.

І не викручувати руки селянам постійними перевірками від КРУ, від різних, різних податкових органів, які шукають, як зробити так, щоб знайти моменти, щоб не давати фінансування з Державного бюджету.

Проведена непогана робота Аграрним фондом по підтримці зернового ринку України.

Заключено багато контрактів із селянами. Селяни за участю у біржових торгах, а також страхові платежі заплатили чималі кошти. І ось уже місяць не йдуть ніякі  платежі з Аграрного фонду. А це могло б сьогодні дати селянам ті необхідні кошти, які вони так чекають.

Чому не йдуть? Комусь у Кабміні здалося, що краще сьогодні підтримати зернотрейдерів. Гаразд. Ми підтримаємо зернотрейдерів. Але що вони будуть продавати, якщо не виросте нічого на полі, бо і так складні погодні умови не дають можливості якнайкраще розвиватися по селам. Ми вимагаємо, аби негайно була відновлена проплата через Аграрний фонд за заключені всі форвардні контракти і ті контракти, які передбачають закупити зерно, наявне у селян уже сьогодні.

Велика заборгованість перед селом по поверненню податку на додану вартість. Я хочу сказати, що лише Волинь, де там, скільки того села на Волині, має заборгованість податкова перед селянами майже 20 мільярдів гривень, і не йдуть проплати від 2007 року.

Також хочу звернути увагу від імені всіх колег народних депутатів, які представляють багато областей, те, що ми теж маємо борг перед селом. Закон 4381, який вирішить питання з давальницькою сировиною. І я прошу Голову поставити цей закон на голосування.

І накінець. Звертаюся у котре до Кабміну з проханням накінець вирішити питання оренди землі державної власності, а також переглянути ціни, які вимагають селян за реєстрацією договорів оренди, це біля 200 гривень, і за ідентифікацією худоби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т. Від 48 до 60 гривень. Скажімо, по Волині це теж  складе біля 20 мільйонів треба заплатити за це селянам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Тимофіївна. В’ячеслав Олійник фракція  "Блок Юлії Тимошенко".

Народний депутат  Соболєв, так? Будь ласка. Замість Олійника.

 

10:13:47

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую. Шановний Голова! Шановні колеги! Шановні радіослухачі. Я думаю, що другий тиждень на кінець-то роботи Верховної Ради, дає можливість в терміновому порядку почати розгляд тих питань, які є нагальними, є стільки тижнів зволікалися щодо розгляду. Але перед тим, я хотів би коротко дати характеристику тому, що відбувається на сьогодні в бюджеті, в Пенсійному фонді, і в ключових проплатах, які держава зобов’язана робити перед громадянами України.

На погляд нашої фракції, процеси останнього місяця підтверджують, що не дивлячись на всі важкі наслідки світової фінансової економічної кризи держава виконує ключове зобов’язання перед своїми громадянами. Це своєчасна виплата пенсій, це своєчасна виплата заробітних плат на державних підприємствах. Більше того, фактично останні два місяці показали вперше тенденцію за три останні роки, коли почав реально скорочуватися борг на державних підприємствах і фактично за останні два місяці не дивлячись на  фінансову і економічну кризу, яка впливає без сумніву на Україну, цей борг скоротився майже в двічі.

Це при всьому тому, що в цей же час у наших сусідів йде нарощування боргів перш за все по державному сектору, нарощування боргів по  Пенсійному фонду. Україна, фактично в унікальних можливостях, які вона має в рамках бюджету, який є бюджетом обмежень, який є бюджетом економії, виконує всі свої зобов’язання.

Без сумніву можна критикувати уряд за будь-які економічні рішення, але найкращий показник кожного уряду, це фактично показник, як виконуються зобов’язання перед громадянами.

І в цьому плані, наша фракція вважає, що ці зобов’язання виконуються на 100 відсотків, і це може підтвердити будь-який пенсіонер, який своєчасно, день в день отримує пенсію, будь-який працівник державного підприємства, але не це є лише головним. Фактично на сьогоднішній день виконання бюджету, скрутного бюджету, стало ключовою темою на будь-яких засіданнях уряду і ми бачимо, що сьогоднішні найважчі завдання, які були поставлені перед податковою, перед митницею, виконуються на сто відсотків. Більше того, фактор першого кварталу показує, що ці виконання дають підстави стверджувати, що це виконання буде відбуватися і надалі.

І останнє, в світі політичних подій і відставки голови секретаріату не може не дивувати причина цієї відставки. Я розумію, що людині, яка пропрацювала три роки з Президентом, краще давати оцінки, але чи не є це цинізмом і межею цинізму, коли ці оцінки надаються по всіх ключових проблемах, які створила ця ж людина, пан Балога. Тому я вважаю, що історія розставить всі крапки над „і” і я думаю, що в даному випадку ми маємо на кінець то шанс для оновлення всієї держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Романович Мойсик передає право на виступ В’ячеславу Анатолійовичу Кириленко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступний буде виступати Анатолій Кінах, замість колеги Тітенко.

 

10:17:10

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, депутатська група „За Україну!”.

Шановні виборці, шановні колеги, депутатська група „За Україну!” обурена розгортанням в Україні нищенням пам’ятникам жертвам комуністичного терору та борцям за волю України. Ось лише кілька епізодів з цієї неоголошеної війни проти національної пам’яті. В ніч на 27 січня в місті Лозовій, Харківської області, зруйновано пам’ятний знак героям України, встановлений ще в 91-ого року на місці боїв українських військ із більшовиками. У ніч на 7 квітня в Охтирці, Сумської області, невідомі вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам голодомору та хрест на місці встановлення церковного комплексу Свято-Успенського храму. Вранці 6 травня в Маріуполі, Донецької області, за допомогою запальної суміші підпалено храм Української православної церкви Київського патріархату. В ніч на 17 травня рівно в день пам’яті жертв політичних репресій, у Сіверсько-Донецьку, Луганської області, невідомі вкрали шестиметровий хрест пам’яті жертв Голодомору у сквері біля храму в пам'ять жертв Голодомору встановлено ще два роки тому  на виконання Указу Президента країни. При цьому треба сказати, що хрест був забетонований і викрасти його можна було лише за допомогою важкої будівельної техніки. Вранці 18 травня у Новомосковську Дніпропетровської області  невідомі зруйнували пам’ятний  знак вшанування жертв політичних репресій та голодомору, встановлений у центрі міста стараннями патріотичних організацій.

Скажу окремо, що це лише деякі з найостанніших прикладів цієї не проголошеної війни  проти української національної пам’яті.  У нас в пам’яті ще свіжі знищення при потуранні місцевої влади українських пам’ятників у Кривому Розі і Харкові, осквернення меморіалу героям Крут у Чернігівській області, символів української державності на Говерлі, знищення серед білого дня в Севастополі меморіальної дошки на честь 90-ліття присяги Чорноморського флоту  на вірність українській державі і  підняття  на його кораблі українських прапорів. А зараз у  місті Севастополі останнім рішенням  міськради практично заборонена українська мова  до вжитку у всіх  середніх школах.

Шановні колеги!   Група „За Україну” запитує понад усе правоохоронні органи, прокуратуру, міліцію, Службу Безпеки України. Ми чекаємо чого? Щоб в Україні   був зруйнований громадянський  мир і спокій! Ми чекаємо яких зіткнень і заворушень? Ми чекаємо щоб українці виступили з протестом на своїй землі, чи ми зможемо  законними методами  запобігти тим вандальським діям, до яких вдаються невідомі молодчики, але при потуранні  місцевих  властей і деяких політичних партій, які присутні у  парламенті.

Прошу вважати це депутатським запитом від групи „За Україну”.  Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Анатолій Кирилович  Кінах фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати народний депутат Кендзьор Ярослав замість Романа Ткача.

 

10:20:32

КІНАХ А.К.

Шановні співвітчизники, шановні народні депутати!

Фракція Партії регіонів, практично всі українські об’єднання промисловців, підприємців і роботодавців нашої держави глибоко стурбовані поглибленням системної соціально-економічної промислової кризи в нашій державі. По суті підтверджується наш попередній висновок, що український народ, економіка, держава в цілому    стали заручниками недієздатної непрофесійної влади, яка сьогодні займається взаємною боротьбою, взаємним знищенням.

Відсутній комплекс пакету документів антикризової програми зі змінами, доповненнями до Державного бюджету 2009 року поглиблюється розрив доступу реальної економіки до кредитних ресурсів, збільшується борг по податку на додану вартість, по суті, не виконується завдання Стабілізаційного фонду, який  спрямовується практично весь на споживання. А виконуючи умови Міжнародного валютного фонду Україна втратила частку свого суверенітету в контексті визначення самостійної податкової і соціальної грошово-кредитної валютно-курсової політики.

Показники квітня поточного року – це підтверджують.  Безпрецедентне падіння  в базових галузях економіки України легка промисловість квітень до квітня мінус 31,  металургія  мінус 46,  машинобудування мінус 53, і в той же час уряд практично заборонив публікацію даних по виконанню показника валового внутрішнього продукту по незалежним експертним оцінкам він упав за чотири місяці мінімум на мінус 20 відсотків. Це безпрецедентне падіння.

Дуже серйозна ситуація у зв’язку з тим, що руйнуються  залишки стратегічних підприємств в Україні „Сумихімпром” – стратегічне підприємство хімічної галузі, природний монополізм – це по виробництву фосфорних  добрив потужністю мільйон тонн  на рік, що важливо в першу чергу для нашого агропромислового комплексу щоденно простоює і практично руйнується. Зростає борг по податку на додану вартість по відношенню до підприємства, зростає борг по зарплаті.

 Припинена подача природного газу і все це робиться перед… майбутній перерозподіл стратегічного підприємства під політичні замовлення і  обіцянки.

Аналогічна ситуація Запорізький алюмінієвий комбінат, завод імені Малишева, Луганський тепловозобудівельний і інші. По суті забула влада, що криза  це жорсткий перерозподіл ринків і сфер впливу. І та держава, яка не займається промисловістю, розвитком, ризикує на завжди залишитися на обочині. А Україна перетвориться в полігон для споживання імпорту і експортера дешевої кваліфікованої робочої сили. Це нада зупиняти негайно, і ми будемо робити все, щоб ситуацію змінити на краще на основі кваліфікованої дієздатної влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”. Наступним будем виступати народний депутат Фесенко.

 

10:23:51

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати, шановні співвітчизники! Минулої неділі Україна вперше на державному рівні відзначила День пам’яті жертв політичних репресій. Мабуть, багато хто з вас дивилися пряму трансляцію скорботного віча із Биківні і виступ Президента України Віктора Ющенка.

Я можу сказати, що зокрема в галицьких селах у кожному селі, в кожному районному центрі є своя Биківня. Нарешті, світ і, що найважливіше, українці довідаються про ці жахітливі масштаби репресій і знищення українського народу комуністичним режимом.

Але дуже, дивлячись, як відбулося скорботне віче у Биківні, мені було дуже прикро, що окрім Президента більше нікого із керівників української держави не було. Це що, демонстрація своєї позиції чи як це назвати? Мені дуже гірко і прикро, що окрім, що не було партійних прапорів, не було жодного із керівників Народного Руху України, інших політичних партій. Що це, також демонстрація своєї позиції? Щодо Руху я в принципі не дивуюся, тому що колишній керівник Руху, колишній інструктор Центрального комітету Комуністичної партії, звійсна річ, йому некомфортно було би на цій події бути у Биківні.

Але, шановні  друзі, ми відзначили недавно і  роковини Перемоги у Другій світовій війні. Ми знаємо, що два кати, два тирани – Гітлер і Сталін у міжусобицях підпалили війною світ. І сьогодні, коли ми спостерігаємо на Хрещатику, в інших містах демонстрації під червоними прапорами, під символами цієї держави, цього політичного режиму, який знищив мільйони і мільйони людей, і несуть портрети катів українського народу – Леніна, Сталіна, Дзержинського і всіх інших, це ненормально. Тому це є першопричина усіх наших проблем сьогоднішніх в Україні – і економічних, і духовних, і гуманітарних, і таке інше.

Сьогодні Служба безпеки України на підставі Указу Президента розсекретила всі матеріали. Було б дуже добре, якби Служба безпеки поіменно назвала, скільки в сесійній залі, в Кабінеті Міністрів чекістів, агентури, тих, які працюють сьогодні на Службу федеральної безпеки Росії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз має слово для виступу Кімова. Ви ж не на футболі, ми ж зараз в сесійній залі, що за свист? Я вас прошу, схаменіться!

 

10:27:18

АКІМОВА І.М.

Уважаемые граждане Украины, уважаемые коллеги-депутаты! Есть две группы политиков: первая группа – это политики вперед смотрящие, а вторая группа – это политики вперед берущие. Так вот, правительство Тимошенко, с моей точки зрения, относится ко второй.

Принципом работы с бизнесом этого правительства является следующее: взять все налоги с бизнеса сейчас, желательно авансом, потом пообещать что-то сделать потом в будущем и имитировать бурную деятельность, подготовив огромное количество абсолютно пустых законопроектов и постановлений правительства. Нас беспокоит то, что за последние четыре месяца четко установилась тенденция резкого увеличения налогового давления на бизнес. Идет затыкание дыр в абсолютно нереалистичном бюджете, который правительство не хочет пересматривать, за счет бизнеса.

Несколько фактов. Мы все помним попытку ввести транспортный сбор. Вчера опять состоялась попытка ввести повышенный рыночный сбор. Мы знаем, что с 1 мая платят более высокие социальные платежи в Пенсионный фонд предприниматели – представители малого бизнеса. Процветает практика авансовых платежей, доля авансовых платежей по налогу на прибыль увеличилась в 2 с половиной раза по отношению к бюджету. В то же время нарастает задолженность по возврату НДС, хотя сумма невозвращенного НДС тоже возрастает. Итак, правительство любит забирать авансом, но оно не любит отдавать вовремя свои долги.

Недавно к прежним инициативам присоединилась еще одна – это постановление номер 427, которое запрещает предприятиям переносить убытки 2008 года на 2009 год. Это постановление противоречит законодательству Украины, оно противоречит любому международному опыту, который рекомендует облегчать налоговое давление, и от него в первую очередь пострадает малый и средний бизнес, которому очень тяжело защищать себя в судах.

Возникает вопрос: как долго будет продолжаться эта политика налоговой удавки, как долго сможет ее выдержать бизнес? Я думаю, что недолго. Поэтому недаром завтра, 21 мая, когда правительство хочет провести в Украинском доме расширенное заседание по вопросам предпринимательства, малый бизнес собирается объявить общенациональную забастовку.

Мне кажется, что усиление налогового давления на бизнес – это путь в никуда, то прямая угроза десяткам тысяч рабочих мест и десяткам тысяч зарплат, это угроза для Пенсионного фонда, куда не будут отчислять никакие платежи. Чем будет правительство платить пенсии? Пора остановить эту политику, пора правительству представить реальный бюджет, реальную программу, где вместо пустых обещаний есть конкретные меры по снижению налогового давления и улучшению бизнес-климата. Дайте бизнесу выжить – и выживет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … завершити. Все у вас?

Борис Іванович Тарасюк передає право на виступ Ірині Геращенко, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Наступна буде виступати Бахтеєва Тетяна Дмитрівна замість Новікової. Прошу вас.

 

10:30:50

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, сьогодні вся Україна, всі ми будемо вболівати за український футбол. І мільйони українців будуть вболівати за „Шахтар”, українську команду під українськими прапорами.

І я хочу привернути увагу всіх колег, зокрема, з Партії регіонів, з Комуністичної партії України до поваги до українських символів: нашого прапору і нашої мови.

Цього тижня Севастопольська міська рада, більшість якої складають саме комуністи та регіонали, прийняла на своєму засіданні антиконституційне рішення про обов’язковість викладання шкільних предметів російською мовою. Це рішення прийнято всупереч наказам Міністерства освіти і науки України, відповідно до якого з першого вересня всі школи мають запровадити викладання шкільних предметів українською мовою.

Цей  факт є порушенням положень Конституції та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі, у навчальному процесі. Севастопольська міська рада таким рішенням  цілковито знищує будь-які паростки відродження української мови на Кримському півострові, зокрема, в Севастополі.

Більше того, фактично, цим своїм рішенням севастопольські депутати, діти яких уже отримали освіту, вони знущаються над молодим поколінням і не дають їм можливості потім вступити до українських вузів. Я закликаю все ж таки подумати і про це.

В Україні рідною мовою українську вважають таку 68 відсотків населення, але ані центральна, ані регіональна влади досі не підтримують на належному рівні популяризацію  української мови. Більше того, я переконана, що у Криму, і зокрема, у Севастополі набагато більше є важливих проблем для Севастопольської міської ради: там є проблеми  з екологією, з крадіжкою землі, з цінами, з тим безправ’ям, яке там є, з корупцією. Ці питання чомусь не хвилюють Севастопольську міську раду.

Ми розцінюємо рішення Севастопольської міської ради як пряме порушення Конституції, і звертаємося від нашої фракції – "Наша Україна-Народна Самооборона" – до Генеральної прокуратури з проханням виступити з протестом на подібне рішення міської ради і звернутися до суду щодо його скасування. Інакше, я думаю, що Верховна Рада має прийняти рішення про позачергові вибори в Севастополі.

Так само, ми звертаємося до наших колег з Партії регіонів і комуністів, щоби теми релігій і мови, делікатні, важливі теми, не досягалися, як дохла кішка з рукавів, у передвиборчий процес. Будь ласка, давайте вирішити економічні проблеми, нагальні проблеми населення, а не спекулювати на тих темах, які розколюють суспільство.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Тетяна Дмитрівна Бахтеєва, фракція Партії регіонів. Останній виступ.

 

10:33:42

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Я прошу внимания ровно три минуты, услышать голос медицины, голос миллионного отряда медицинских работников, наших пациентов.

Ведь за 16 лет в отрасли здравоохранения абсолютно ничего не сделано. Сегодня отрасль находится в крайне критическом состоянии. И наши показатели, которые за 18 лет являются крайне критическими, почему-то тоже никого не волнуют. Нам лучше слушать, когда с этой трибуны громко говорят о газе, о приватизации, о заводах, о НАТО, о драках министров. Но когда говорят о том, что за 18 лет Украина уменьшилась: за 10 лет – на 6 миллионов людей. А эта цифра равнозначная, как Дания, Швеция страна, как Молдова, как Грузия. И нас это не волнует. Потому что ежегодно 800 тысяч наших украинцев умирает. Из них 80 процентов можно было спасти, если бы была предоставлена своевременная, но очень дорогостоящая кардиохирургическая помощь.

Сегодня мы говорим о том, что вопрос о национальной безопасности непосредственно связан с отраслью здравоохранения. И сегодня прогноз у наших юношей, которым 14-17 лет, дожить только до 60 лет. Средняя продолжительность украинцев на много меньше, чем это в Европе. Средняя продолжительность в Европе давно достигла за пределы 78 лет. А у нас сегодня – 64 года.

Мы сегодня не можем в течение целых 17 лет победить такие эпидемии, как туберкулез, занимая лидирующее место в Европе. Мы сегодня не победим никогда ВИЧ- и СПИД-инфекции,   потому что программа не финансируется, занимаем лидирующее место. Сегодня  мы занимаем первое место по .......гической смертности. Буквально вчера в нашей стране  прошел съезд Федерации педиатров, стран  СНГ и Европы. Присутствовало 11 стран, их показатели они просто удивительны, они  прекрасные, смертность 4 промели на тысячи, а у нас за 12. Разве это  нас сегодня не волнует?

По прогнозам Всемирной организации здравоохранения, если такая же  ситуация будет продолжаться в Украине в отрасли здравоохранения далее, то к  2030 году население Украины будет составлять 27 миллионов. И что тогда? Через 100 лет мы не увидим Украину на карте мира.

Уважаемые коллеги! Сегодня мы должны говорить о том, что бюджет страны он должен прежде всего направлен на охрану здоровья наших пациентов, нашего населения. Почему в бюджете 2009 года не выделено ни одной копейки на приобретение оборудования…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Минуточку. Оборудование, которое в Украине 70 процентов составляет износа. Посмотрите возле нашей Верховной Рады стоит две скорой помощи, одна стоматологическая укомплектована, с операционной, с ренгенобрудованием,  вторая – диагностическая, то что нужно нам сегодня, сельской медицине, то что нужно нам в регионах.

Почему сегодня на программу «Онкология детская» правительство выделило ноль копейки. Почему сегодня из 24 программ только 7 финансируется и то на уровне 30-40  процентов от необходимости?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Дмитрівна.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Сегодня это вина не только Президента, не только перед правительством, но перед нами всеми народными депутатами.

Завтра будут парламентские слушания…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сегодня.

 

БАХТЕЕВА Т.Д. Сегодня, извините. Я прошу всех народных депутатов принять участие и подойти к подходу по реформированию отрасли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні колеги! Виступи народних депутатів завершено, з приводу пропозицій, які прозвучали у виступах депутатів, я прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

Шановні колеги, вам роздано розклад засідання. Ми сьогодні маємо розглянути питання ратифікації, а також ті законопроекти, які вчора Верховна Рада України не встигла опрацювати. Я просив би, щоб ми  сьогодні попрацювали злагоджено. Якби ви погодилися, щоби ми розглядали законопроекти, оскільки їх дуже багато, за скороченою процедурою, позаяк у нас о 15-ій годині парламентські слухання, ми не зможемо продовжити роботу, і було б дуже добре, якби ми о 12-ій годині… не робили перерву і нашою активною роботою підтримали сьогодні нашу команду „Шахтар”, щоб вона стала переможцем. (Ш у м  у  з а л і)

 Шановні колеги, наш колега Аржевітін говорить, що у нього  надзвичайно важливе повідомлення. 30 секунд, будь ласка, мікрофон.

 

10:39:10

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, сьогодні День банківського працівника. Дозвольте я від імені… (Ш у м  у  з а л і) я від імені нашого комітету привітаю всіх банкірів України і запевню, що ми робимо все, щоб зміцнити банківську систему, щоб повернути до неї довіру. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я… Прошу уваги! Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція, щоб ми розглядали законопроекти за скороченою процедурою.  Прошу підтримати цю пропозицію.

 

10:39:57

За-172

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Доповідач –  заступник міністра транспорту та зв'язку Чубай Михайло Павлович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович.

І, шановні колеги, оголошення. Об 11-ій годині відбудеться засідання Погоджувальної ради. Я керівників фракцій прошу зібратися в кабінеті.

 

ЧУБАЙ М.П. 

Шановний  Голова Верховної Ради України! шановні народні депутати України!  На ваш розгляд надається проект закону України про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Проект передбачає приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, підписане 26 травня 2000 року в місті Женеві. Ратифікація угоди сприятиме підвищенню безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, ефективному сприянню охороні навколишнього середовища з метою запобігання забрудненню внаслідок аварій і подій під час таких перевезень. Полегшенню транспортних операцій і сприянню розвитку міжнародної торгівлі.

За інформацією Секретаріату європейської економічної комісії ООН, приєднання до угоди не потребує від зацікавлених держав вступних та щорічних внесків. Реалізація положень Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами не потребує додаткових витрат з державного бюджету України в поточному та наступних роках. Прийняття цього закону є необхідною умовою роботи українських транспортних операторів при здійсненні перевезень небезпечних  вантажів внутрішніми водними шляхами, а також буде сприяти реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського союзу в галузі транспорту.

Прошу підтримати проект закону України про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка, Михайло Павлович. Олегу Григоровичу, яке рішення комітету.

 

10:42:38

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, в якості головного комітету з цього законопроекту, комітет закордонних справ розглянув уважно, обговорив законопроект про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Реєстраційний номер 0125.

Комітет ухвалив  рекомендацію до Верховної Ради підтримати ратифікацію цього законопроекту. Метою прийняття законопроекту  є  необхідність подальшого підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, ефективному сприянню навколишнього середовища і запобіганню забруднення внаслідок  аварій і подій під час таких перевезень.

Полегшення транспортних операцій  і сприяння розвитку міжнародної торгівлі.   За пояснювальною запискою Міністерства транспорту і зв’язку, приєднання до угоди   не потребує  від України вступних  та щорічних внесків, це значить, що  не матиме бюджетних наслідків.

Головне Науково-експертне Управління підтримує приєднання  України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

Комітет Верховної Ради з питань Регламенту має певні застереження  щодо самої процедури подання даного законопроекту.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики пропонує підтримати законопроект і ратифікувати його Верховною Радою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Доповідь зроблена. Немає застережень?

Шановні колеги! Очевидно  нам треба підготувати звернення до Кабінету Міністрів у зв’язку із зауваженнями нашого комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, щоб коли документи подаються до Верховної Ради було чітко зафіксовано прізвище, хто підписував  цей документ і хто уповноважував ту чи іншу особу на підписання тієї чи іншої  угоди.

Немає  заперечень? З урахуванням цього протокольного доручення я ставлю на голосування про схвалення Закону України про приєднання України до Європейської угоди про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми  водними шляхами. Реєстраційний номер 0125. Прошу голосувати.

 

10:45:54

За-344

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство та Протоколу щодо Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство. Реєстраційний номер 0127. Доповідач – заступник Міністра транспорту та зв’язку Чубай Михайло Павлович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович.

Так, будь ласка, Михайло Павлович.

 

ЧУБАЙ М.П.

Шановний Голова Верховної Ради України, шановні депутати, народні депутати України.

Проект Закону України  про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство та Протоколу щодо Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство розроблений на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 02 червня 2006 року з метою виконання внутрішніх державних процедур необхідних для набуття ними чинності.

Проектом закону передбачається ратифікація Верховної Ради України з зазначених угод та Протоколу підписаних 20 жовтня 2005 року у місті Києві.

Проект закону погоджений без зауважень з Міністерством закордонних справ,  Міністерством економіки, Міністерством фінансів та міністерством юстиції України.

Постанова Кабінету Міністрів України про подання на ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство та Протоколу щодо цієї угоди прийнято 08.04.2009 року.

Реалізація положень проекту України не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України. Угода створить умови для активізації процесу двосторонніх міждержавних зв’язків між Україною та Республікою  Корея розвитку співробітництва у галузі морського транспорту.

Враховуючи зазначене прошу підтримати проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство та Протоколу щодо Угоди між Кабінетом Міністрів України і рядом Республіки Корея про торговельне судноплавство. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам також. Сідайте будь ласка. Олег Григорович Білорус, рішення комітету.

 

10:48:33

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах в якості головного комітету з цього законопроекту уважно розглянув і обговорив представлений законопроект, і прийшов до висновку підтримати його ратифікацію Верховною Радою України. Ця угода цілком відповідає світовій практиці укладання міжнародних договорів в галузі морського транспорту та передбачає пожвавлення співробітництва України на міжурядовому рівні.

Метою прийняття даного закону є забезпечення суднам іншої договорної сторони такого ж ставлення, як і до своїх власних суден, зайнятих в міжнародних перевезеннях, в частині вільного доступу до портів, відкритих для іноземних суден, щодо нарахування портових зборів і податків, використання портів для завантаження і розвантаження вантажів, і для посадки і висадки пасажирів, здійснення звичайних, комерційних операцій і користування послугами для мореплавства. Згідно з офіційними документами Міністерства транспорту і зв’язку, реалізація цього законопроекту не буде потребувати додаткових матеріальних та інших витрат з державного і місцевих бюджетів. Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію цього законопроекту. Комітет Верховної Ради з питань Регламенту має певні застереження щодо процедури подання проекту закону. Ці застереження мають характер тих, про які вже говорив Володимир Михайлович.

Прошу ратифікувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає застережень проти того, щоб поставити на голосування пропозицію комітету про схвалення Закону України про ратифікацію угоди? Знову ж таки, звернувшись до Кабінету Міністрів, щоб були враховані ті зауваження, на які вказав наш регламентний комітет. Немає застережень?

Я ставлю на голосування пропозицію про схвалення проекту Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство та Протоколу щодо Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство. Реєстраційний номер 0127. Прошу голосувати.

 

10:51:36

За-351

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань профілактики травматизму невиробничого характеру (реєстраційний номер 3122). Доповідач – перший заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Антонець Володимир Михайлович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Трайдук Микола Федорович. Будь ласка.

 

АНТОНЕЦЬ В.М.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань профілактики травматизму невиробничого характеру пропонується визначити повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань профілактики травматизму невиробничого характеру. Відсутність у законах України повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері безпечної життєдіяльності населення призводить до того, що заходи з профілактики побутового травматизму не виконуються, внаслідок чого в Україні, за даними Держкомстату, щороку від нещасних випадків невиробничого характеру гине близько 65 тисяч осіб та травмується близько 2,5 мільйонів, з яких близько 365 тисяч осіб стають інвалідами.

Проектом передбачається доповнити пункт б) частини першої статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, частину першу  статті 13 та статтю 23 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” повноваженнями у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру, оскільки до цього часу в правовому полі України не вирішене питання щодо таких повноважень.

Реалізація проекту акта сприятиме створенню на регіональному рівні ефективної системи державного управління з питань профілактики травматизму невиробничого характеру, а також зменшення економічних втрат  національної економіки внаслідок загибелі та травмування громадян.

Законопроект отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління  Верховної Ради України, розглянутий профільним комітетом  Верховної Ради і за результатами розгляду  в першому читанні може бути прийнятий  за основу.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Микола Федорович, рішення комітету.

 

10:54:27

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Зазначений законопроект був предметом розгляду на засіданні Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 24 грудня 2008 року, на якому було запропоновано прийняти його за основу. Хотілось би відзначити  актуальність вказаного законопроекту. Відомо, що в сучасних умовах однієї з важливіших проблем великої суспільної та державної ваги є забезпечення безпеки життя і здоров`я людини в побуті, а також  профілактики травматизму невиробничого характеру. З огляду на це буде доречним нагадати всім нам, що відповідно до статті  3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а її забезпечення є головним обов`язком держави.  Природно, що ця проблема торкається і місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб, адже саме місцеве самоврядування найближче знаходиться до кожної людини та покликана задовольняти  її найважливіші соціальні потреби та  прагнення.

З огляду на це, подання     законопроекту про внесення змін до деяких законів України з питань профілактики травматизму невиробничого характеру є доречним і своєчасним. В ньому передбачено внесення змін до законів України про місцеве самоврядування в Україні та про місцеві державні адміністрації, які регламентують участь цих органів у визначенні зазначеної проблеми. Тобто визначається перелік повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань профілактики травматизму невиробничого характеру.

Нагадаю, що Науково-експертне управління у своєму висновку пропонує вказаний законопроект при розгляді у першому читанні прийняти за основу.

Окрім того, на підтримку законопроекту висловилися і комітети: з питань правової політики, з  питань бюджету, з питань охорони здоров’я материнства і дитинства, з питань європейської інтеграції, які також пропоную прийняти законопроект за основу.

Таким чином, шановні колеги, просимо підтримати за значений законопроект та прийняти його у першому читанні за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь комітету зроблена. Є потреба обмінятися думками з приводу цього законопроекту. Сідайте, будь ласка. Прошу записатися на виступи. 

Прошу показати прізвища народних депутатів.

Руслан Князевич, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Мікрофон, будь ласка. Кому?

 

10:56:58

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Прошу передати Карпуку Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка.

 

10:57:07

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну”.

Я вважаю, що це надзвичайно важливий закон тому, що причини, зовнішні причини – отруєння і травми – є на третьому місці серед причин смерті в Україні і серед причин… і причиною захворюваності.

Цифри, які називалися тут, 65 тисяч людей, які гинуть від травм невиробничого характеру, і 2,5 мільйони людей, які отримують травми і довго перебувають на лікарняних листах чи отримують інвалідність, створюють величезні економічні проблема для  України.

Згідно статті 32 Закону "Про місцеве самоврядування”, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність, однак не деталізовано саме профілактика причин невиробничого травматизму. І ті комісії чи ті програми, які створюються в районних, обласних радах, на практиці носять формальний характер і не виконуються, і тому немає ніяких позитивних зрушень в статистиці щодо захворюваності і смертності від травматизму невиробничого характеру. Адже навіть формування цінності життя як такого і здоров’я в людей є уже запорукою того, що цих причин смерті не буде. Адже прочитати любий засіб масової інформації і просто жахливі цифри з-за того, що люди гинуть практично безглуздо від травм і отруєнь, і так далі, невиробничого  характеру.

Тому внесення змін до законів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації, про профілактику травматизму невиробничого характеру буде сприяти значному покращанню цієї роботи.

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, Гордієнко, фракція комуністів.

 

10:59:10

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Шановні колеги, шановні громадяни, шановні працівники органів місцевого самоврядування. Я хотів би привернути вашу увагу до того, що сьогодні у цьому законопроекті є чергова спроба перекласти всю відповідальність на органи місцевого самоврядування за… Я привертаю увагу, за організацію розслідування і відповідальність за травматизм невиробничого характеру.

Сьогодні на рівні органів місцевого самоврядування особливо сільських і селищних рад переклали вже всі функції, але на превеликий жаль, більше 20 мільярдів карбованців заборгувала держава, щоб профінансувати видатки на делеговані повноваження. Я задаю собі питання і задаю питання разом з працівників органів місцевого самоврядування. Держава відмовляється і забирає свої структури, які повинні дбати про профілактику виробничого і невиробничого травматизму, організовувати розслідування цих справ і потім, щоб люди, щоб це була  самозахищена людина і люди щось мали в кінці-кінців, а перекладається на орган місцевого самоврядування. Хто за рівні села, селища буде організовувати роботу по розслідуванню і інше це питання. Ми з органів місцевого самоврядування зробимо виключно слідчі органи, які не будуть займатися питаннями тим... виконанням своїх власних повноважень, а будуть займатися саме цим делегованим повноваженням, під які не виділяється жодної копійки.

Хто буде голосувати, я хотів би, щоб ви дуже серйозно задумалися, чи надавати таке повноваження органу місцевого самоврядування, не забезпечивши ні чим, саме це повноваження для його реалізації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярослав Сухий, Партія регіонів.

 

11:01:24

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу, що вже неодноразово в цьому сесійному залі уряд намагається внести законопроекти під відверто цинічно-ліцемірним приводом. Подивіться, намагання не перша спроба, намагання  уряду зняти з себе відповідальність і разом з фінансуванням життєво важливої сфери нашого суспільства.

Пригадайте, тут в цьому сесійному залі під таким же  лицемірним приводом про який нам говорив, шановний Володимир Михайлович, в законі не передбачено можливість, аби  місцеві органи  самоврядування оздоровлювали дітей.

Потрібно оздоровлення дітей окремим законом перекласти на органи місцевого самоврядування. Я хочу продовжити думку  шановного колеги Сергія Гордієнка. Сьогодні згідно Держкомстату місцеві органи самоврядування на делеговані повноваження мають дефіцит 28 мільярдів гривень.

Запорізька область має в бюджеті вже диру 386 мільйонів гривень. Такі самі недоліки місцевого самоврядування на місцях. Що пропонується нам цим законопроектом? Фонд соціального страхування від  нещасних випадків на виробництві займається виробничим травматизмом, не виробничим травматизмом займалася держава, і фінансувала, як  профілактику, так і компенсацію відшкодуванні  при втраті здоров’я. Тепер  пропонується всі ці зусилля перекласти на органи місцевого самоврядування. Які наслідки цього законопроекту?

Фінансуватися з бюджету будуть лише заходи з профілактики травматизму не виробничого характеру. В той же час механізм захисту або компенсації постраждалим внаслідок випадку травматизму не виробничого характеру, проектом не передбачено, що робить його положення декларативним і до єдиного, до чого зможе призвести, до появи нового штату чиновників на місцях, які будуть збирати, обробляти інформацію, абсолютно не компенсуючи людині втрачене здоров’я від не виробничого травматизму. Цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення завершено.

Ставлю на голосування законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань профілактики травматизму не виробничого характеру № 3122 в першому читанні. Прошу голосувати.

 

11:04:06

За-189

Законопроект не підтриманий.

Микола Федорович, нема позицій, якихось ідей. Рухаємось далі.

Оголошую до розгляду проект Закону про попередню підготовку членів виборчих комісій. Доповідач народний депутат України Ключковський Юрій Богданович, будь ласка.

 

11:04:37

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги, я думаю, що кожен хто стикався з організацією проведення виборів чи з точки зору організаторів виборів виборчих комісій, чи з точки зору суб’єктів виборчого процесу, знає про дві проблеми, з якими стикається діяльність виборчих комісій. Одна з них це об’єктивний і безсторонній характер діяльності, і сьогодні розв’язання цієї проблеми забезпечується тим, що комісії формуються за пропозиціями суб’єктів виборчого процесу. Однак є друга проблема, яка останнім часом стає гострішою, це проблема професіоналізму членів виборчих комісій, їх розуміння щодо того, що треба вирішувати, які рішення можна приймати, а які ні. Іде мова про те, що сьогоднішні члени комісії, особливо тих комісій, які приймають юридично значущі рішення, а це окружні комісії загальнодержавних виборів, це обласні, районні, міські  виборчі комісії місцевих виборів, часто  виявляються не готовими до тих викликів, які стоять перед ними.

Сьогодні ця проблема розв’язується я б сказав способом  ad hoc. Суб’єкти виборчого процесу на свій страх і ризик готують своїх представників у виборчих комісіях.

Однак законопроект, який розроблений робочою групою з розробки виборчого кодексу  пропонує,  щоб цю підготовку, не заперечуючи теперішніх форм, поставити на рівень визнаний державою.  Іде мова  про те, щоб надати право готувати майбутніх членів виборчих комісій на рівні курсової підготовки, на рівні Закону  визначити обсяг програми, яка має бути    і кількість годин, яка має бути виконана і після того засвідчувати право працювати в таких виборчих комісіях відповідним державним сертифікатом.

Я хочу відразу відповісти на зауваження Науково-експертного Управління, яке вважає абсолютно не обґрунтованим про те, що це начебто     обмежує право на  участь в роботі виборчих комісій.

Ну за приклад я би хоча б навів державну службу, яка є реалізацією конституційного права, але вимагає  певної …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б У зв’язку  з цим я хотів би нагадати, що право вільного  розвитку кожного, відповідно до 23-ї статті Конституції, обмежене вимогами суспільними і правами всіх інших.

Я прошу підтримати цей законопроект в першому  читанні . В робочій групі і в комітеті вже є напрацювання, як його вдосконалити до другого читання, але це дасть можливість  рухатися далі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошую Голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергія Петровича Підгорного.  Будь ласка.

   

11 :07:21

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія, шановні депутати! Комітет Верховної Ради України  з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України 19 листопада 2008 року  розглянув проект Закону України  „Про попередню підготовку членів виборчих комісій”. Реєстраційний  номер 2787 від 18.07.2008 року.

Основним завданням законопроекту  є законодавче забезпечення умов для проведення  попередньої підготовки осіб, які мають намір працювати у складі окружних територіальних виборчих комісій під час проведення в Україні виборів та референдуму. До якісного та ефективного виконання повноважень членів відповідних виборчих комісій та комісії референдуму, зокрема їх голів, заступників  голів та секретарів. На засіданні були також розглянуті висновки, які надійшли до комітету щодо цього законопроекту.

Комітет Верховної Ради  України з питань правової політики вважає, що положення законопроекту не суперечить Конституції України.

 Комітет з питань бюджету вирішив, що зазначений законопроект є таким, що має вплив на видаткову частину Державного бюджету і  може бути прийнятий з урахуванням того, що за умови офіційного оприлюднення закону до 15 серпня 2009 року він набуває чинності не пізніше, ой, не раніше 1 січня 2010 року. В іншому випадку його норма може вступити в дію не раніше 2011 року.

У підсумковому розгляду проект Закону України про попередню підготовку членів виборчих комісій  Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування підтримав ініціативу його авторів та погодився, що для більш чіткої організації роботи окружних та територіальних виборчих комісій, на які покладаються повноваження з організації підготовки та проведення виборів членам таких комісій доцільно попередньо пройти навчання. Це сприятиме забезпеченню виборчих прав громадян.

Комітет більшістю голосів дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України при розгляді в першому читанні …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. При розгляді його в першому читанні прийняти його за основу. У разі схвалення його парламентом Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування при підготовці до розгляду в другому читанні доопрацює законопроект разом з авторами з урахуванням експертних висновків, а також зауважень і пропозицій які будуть подані до комітету. Просимо підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Петровичу. Законопроект серйозний. Я так розумію є  необхідність обговорити. Прошу записатися на обговорення з цього законопроекту.

Будь ласка, висвітіть. Так,  Князевич Руслан, будь ласка.

 

11:10:20

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий, шановні колеги.

Я не просто „за”, я категорично за такого роду проект, за таку законодавчу ініціативу. Я думаю, що треба висловити насамперед подяку автору. Оскільки людина прекрасно усвідомлює всі нюанси і перипетії організації виборчого процесу не просто збоку, а як, скажімо так, неодноразовий представник різного роду політичних суб’єктів на виборах в Центральній виборчій комісії, прекрасно обізнані із специфікою роботи і центральної, і всієї вертикалі виборчих органів. Я теж мав честь і можливість пропрацювати в Центральній виборчій комісії один рік і знаю, на скільки гострою і актуальною справді є проблема в великій мірі неосвіченості тих претендентів, які пропонуються політичними силами для роботи у виборчих органах. Звертаю вашу увагу, що йде мова насамперед про так звану середню ланку виборчих комісії, тобто окружних і територіальних виборчих комісій. Поки що не йдеться про дільничні комісії, бо я тут чую в кулуарах, що ми не можем радикально зараз на рівні села, міста і так далі проводити навчання членів комісії. Не про них поки йдеться.

Я погоджуюсь з логікою того, що ми зобов’язані і до них дійти. І колись дійдемо до того, знаєте, світлого майбутнього, коли в Україні у нас будуть вертикалі виборчих комісій до села, селища і міста справді формуватися з професійних людей. І тоді у нас не буде жодних сумнівів в тому, що ці люди належним чином організовують виборчу кампанію, а не в угоду тій чи іншій політичній силі. І у нас не буде жодних підстав сумніватися в тому, що ті результати, ті протоколи, які, за свідченнями, підписами цих людей справді відповідають тим результатам і тим кількості бюлетенів, які знаходились у виборчих скриньках. Я думаю, що це наша перспектива. Але для того, щоб її розпочати, треба зробити перший важливий крок. І тому я повністю підтримую авторів законопроекту. Пропоную підтримати його за основу. А на далі цей законопроект буде добрим підгрунтям для напрацювання єдиного виборчого кодексу для всіх виборів і референдумів в Україні, оскільки настав час для того, щоб ми активно розпочали роботу над цією, мені здається, досить важливою законодавчою ініціативою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

11:12:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується встановити правила проведення попередньої підготовки осіб, які мають намір працювати у складі окружних територіальних виборчих комісій під час проведення виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, всеукраїнського та місцевого референдумів до ефективного виконання повноважень членів відповідних виборчих комісій. Слід зазначити, що запропонований проект не узгоджується з нормами Закону України „Про Центральну виборчу комісію”, оскільки законопроектом передбачено, що ліцензування діяльності, пов'язаної з наданням послуг щодо навчання претендентів до складу виборчих комісій, а також контроль за додержанням ліцензійних умов проводиться Центральною виборчою комісією. А відповідно до частини першої статті першої Закону України „Про Центральну виборчу комісію” комісія є постійно діючим колегіальним державним органом і наділена повноваженнями щодо організації, підготовки і проведення виборів Президента, народних депутатів, депутатів місцевих органів влади.

Зауважимо, що чинне виборче законодавство передбачає формування складу виборчих комісій за принципом представництва в них політичних партій або виборчих блоків, або кандидатів, які є суб'єктами виборчого процесу. В разі позбавлення багатьох партій, в разі запровадження пропонованого проектом обмеження це приведе до фактичного позбавлення багатьох партій, блоків та кандидатів можливості делегувати своїх представників до складу окружних територіальних виборчих комісій, оскільки реалізація цього оправа буде прямо пов'язана з можливістю оплатити навчання відповідних осіб і одержання ними сертифікатів.

Фракція партії регіонів пропонує відхилити цей законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

11:14:17

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Шановні колеги, давайте подискутуємо і, напевно, погодимось із ти, що запропонував попередній виступаючий, який щойно висловив позицію своєї політичної сили. Я хотів би привернути вашу увагу до того, що ми створюємо, почитайте уважно законопроект, і бачимо, що там написано, що це будуть видаватися ліцензії вузам І-ІV рівня акредитації, а також громадським організаціям. Не зрозуміло, за яких умов, хто і в який спосіб буде отримувати це право на підготовку цих спеціалістів?

Наступне. Ви розумієте, що нам необхідно буде, напевно, на цьому етапі, це буде обмежене, саме кількість таких навчальних закладів, і нам необхідно буде з усієї України перевозити, відволікати людей від роботи і інше, і інше. Це складно з організаційного питання.        

Наступне.  Давайте серйозно подумаємо над тим чи є це певним обмеженням прав як громадян для участі у виборчому процесі, так і політичних саме партій, бо це є додаткова умова, яка нічим не передбачена. Тому, виходячи із цього і розуміючи, що ми… що це є  додатковою  саме перешкодою для реалізації прав громадян, політичних партій, ми давайте серйозно подумаємо, запропонуємо авторам, щоб вони попрацювали над цим законопроектом,  а на цьому етапі ми вважаємо за доцільне, що його необхідно відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, ніхто не наполягає ще на обговоренні? Тоді ставлю на голосування проект закону про попередню підготовку членів виборчих комісій, реєстраційний номер  2787, за основу. Прошу голосувати.

 

11:16:38

За-227

Законопроект ухвалено. Готуємо до другого читання даний законопроект. По фракціях. Будь ласка, висвітліть.

Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 143, "Наша Україна" – 65, „Народна Самооборона"… комуністи – 0, „Блок Литвина” – 19.

Шановні колеги, автор  законопроекту  про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських…" Валерій Писаренко попросив дати йому можливість ще проконсультуватися, провести дискусію. Якщо ми таку  толерантну позицію займем і не будемо розглядати його сьогодні, ніхто не буде заперечувати? Щоби… бо це непроста історія, знаєте, стосується кількості депутатів місцевих рад. Якщо б ви не заперечували, ми його сьогодні перенесемо. Добренько? Дякую за підтримку.   

Тоді оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських…" (проект народного депутата Куликова та відповідно Катеринчука).     

Перший слухаємо 3051 – проект народного депутата Кирила Куликова. Прошу, Кирил Борисович Куликов доповідає свій законопроект.

 

11:18:06

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги – народні депутати України, шановні громадяни України, яких ми шануємо як громадян і ми шануємо як виборців! Тому я звертаюся до вас з пропозицією підтримати зміни до Закону „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та селищних, міських голів”.

Головна мета цього законопроекту – надати міським громадам право абсолютною більшістю обирати реального міського голову. Для нас це дуже важливо, тому що ми знаємо, що сьогодні відбувається у містах, ми знаємо, що сьогодні мерів великих міст обирають приватизовані категорії населення: у когось є бабусі, у когось є дідусі, у когось велосипедисти, у когось ще що. Але сьогодні міська громада не задоволена тими керівниками міст, яких ми маємо сьогодні.

Я звертаюся до вас, шановні народні депутати. Я знаю, що багато з вас товаришують, знають мерів багатьох міст. І я знаю, що мери можуть цю ініціативу не підтримувати. Але як політиків, як політичні партії, які відповідальні за судьбу України, ці зміни до законопроекту підтримують громадяни цих міст. Сьогодні ми повинні обирати мерів міст абсолютною більшістю. Тоді ми зможемо посилити відповідальність цієї людини, яка буде обрана на цю посаду, перед громадою, тоді ми зможемо налагодити співпрацю між мерами цих міст, між депутатами рад і районними головами.

Я запропонував внести зміни до діючого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КУЛИКОВ К.Б. …лише з однією метою: надати громадам міст право обирати реального діючого мера, який буде перед цією громадою відповідати. Я дуже вдячний вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми послухаємо альтернативний законопроект. До слова запрошую Катеринчука Миколу Дмитровича.

 

11:20:44

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати, шановна українська громадо! Я представляю законопроект 3051/1. Над ним працювала вся Верховна Рада України: група авторів від "Нашої України - Народної Самооборони"  - Катеринчук, Омельченко, Каськів; від БЮТу – Бондар, Бондаренко; від Комуністичної партії України – Мартинюк; від Партії регіонів – пан Костусєв.

Я можу сказати, що цей законопроект – це, напевно, турбота про стан політичної відповідальності мерів на тих територіях, де вони обираються практичною однією соціальною групою.

Сьогодні ніхто із існуючих мерів вже не працює на всю громаду. Він займає або там „любимые бабушки”, або знаходить будь-який інший сектор своєї праці і з ними працює для того, щоб забезпечити собі можливість обрання за більшістю голосів, абсолютною більшістю, там 7, 8, 12 тисяч. І це створює абсолютну безвідповідальність перед громадою обраних на таких виборах керівників.

Все ж таки наш законопроект він пропонує змінити систему обрання мерів абсолютною більшістю і перейти до системи, де все ж таки в разі ненабрання 50 відсотків одним із кандидатів проводиться другий тур, і тоді хто набирає більшість голосів, той і становиться мером.

Так само ми продискутували і прийняли рішення, як всі автори консенсусом, що така модель буде використовуватися тільки для міст, де, скажемо, залишається 75 тисяч чоловік. В інших же містах все ж таки буде залишатися стара система обрання за мажоритарною системою абсолютною більшістю.

Так само в законопроекті ми доповнили статтю 30, де пропонуємо скарги та позовні заяви, пов’язані з виборчим процесом, розглядаються адмінсудами.

Так само навели лад…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КАТЕРИНЧУК М.Д. Так само навели лад в питаннях проведення повторного голосування вдосконалення порядку виготовлення виборчих бюлетенів, їх передачі територіальним виборчим  комісіям через відповідний контроль, а також встановлення більш жорстку відповідальність за використання виборчих  фондів кандидатів.

Шановні народні депутати! Ми розраховуємо на те, що сьогодні ми почнемо процес в напрямку вдосконалення діючої системи, обрання органів місцевого самоврядування, щоб вони  були більш відповідальними перед виборцями. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До  співдоповіді по обох законопроектах запрошую голову Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олександра Олександровича Омельченка.

 

11:23:38

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Доброго дня, шановні народні депутати! Доповідаю, що комітет розглянув законопроекти 3051 та 3051-1, маю висновки Головного науково-експертного управління з деякими зауваженнями та рекомендовано прийняти за основу в першому читанні враховуючи, що вони подібні і комітет рекомендує сесійній залі Верховної Ради  прийняти в першому читанні за основу  3051-1. З внесеними пропозиціями в 3051 та враховуючи, що в підготовці змін до законопроекту були учасники народні депутати від всіх п’яти фракцій. Я просив би проголосувати дружньо за основу та в першому читанні, якщо є питання будь ласка.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Ми за скороченою процедурою працюємо, на жаль, не можемо провести дискусію.  Прошу записатись хто за, хто проти і провести обговорення по цьому законопроекту.

Андрій Павловський, фракція БЮТ, будь ласка мікрофон.

 

11:25:33

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, це важливий, я рахую, стратегічно важливий законопроект, який повинен покращити ситуацію з нашим самоврядуванням. Не повинно бути так, що у великих містах, наприклад, як в нашій столиці, мера, від якого залежить життя громадян, обирає 13 відсотків від кількості громадян міста, це я рахую ненормальна ситуація і треба переходити на європейську практику, коли мери великих міст, а саме іде мова, що мери міст, в яких більше 75 тисяч чоловік, повинні обиратися абсолютною більшістю, тобто в два тури. Я рахую, що це справедливо і ми будемо таким чином висікати деяких діячів, скажемо так, не адекватних, які орієнтуються на одну вузьку соціальну групу, але яка дуже може бути сплачена із-за деяких причин.

Тому я пропоную підтримати законопроект 3051-1, тим більше, що стосовно цього законопроекту, я так зрозумів, досягнуто політичної згоди, підписали представники усіх політичних фракцій. Тому я думаю нема жодних ні політичних, ні логічних підстав не голосувати за це законопроект. Тому я всіх закликаю підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кульчинський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, будь ласка.

 

11:27:14

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Прошу передати слово Зіновію Шкутяку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зіновію Шкутяку, мікрофон будь ласка увімкніть.

 

11:27:22

ШКУТЯК З.В.

Шановні колеги, шановний Головуючий, ми цим законом серйозно вклинюємось в закон про місцеве самоврядування. До речі в Україні при всіх тих проблемах, що в нас є, законодавство по місцевому самоврядуванню більш-менш нормальне.

Чому  цей  закон не бажано і не потрібно приймати? Перш за все тому,  що це додаткова політизація органів місцевого самоврядування. Ми забуваємо основну функцію органів місцевого самоврядування – це  організація життєдіяльності тих територій, на яких їх люди обирають.

Зробивши в два тури ми  створюємо позицію ту, що міський голова повинен,  або людина, яку обирають, яка претендує на роль міського голови,  її треба йти і домовлятися з політичними партіями, що відповідно потім ставляться умови. Тут звичайно не цю причину оголошують, чому в два тури, а оголошують про те, що треба щоб більшістю населення обирався міський голова. Я вам  гарантую, що ніякої більшості населення не буде, тому що на другий тур, це показує практика, прийде набагато  менше виборців і процент буде той самий.

Це  шкідливий для розвитку місцевого самоврядування  законопроект і я категорично проти, щоб ми його приймали. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! До слова запрошую Вадима Колісниченка Партія регіонів.

 

11:29:07

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги! Законопроект  3051 не варто підтримувати з в’язку з тим, що він написаний у відповідності з політичною доцільністю, тому що цей законопроект не враховує всі особливості запропонованої моделі виборів, при запровадження потребує правового регулювання ціла низка питань, зокрема  чи мають кандидати, які не вийшли до другого туру,  статус суб’єктів виборчого процесу, чи можуть вони брати участь у передвиборчій агітації між першим та другим турами, чи бути суб’єктами оскаржень  рішень дій та бездіяльності суб’єктів виборчого процесу тощо.

І головне. Це вносить додаткові  витрати і додаткову політизацію цього процесу, яка не потрібна, як казав наш колега Шкутяк.

Щодо проекту 3051-1. Справа в тому, що цей проект має невдалу редакцію, внаслідок чого не чітко визнається просторова основа  проведення виборів міських голів у містах з населенням понад 75 тисяч чоловік, що створюватиме перешкоди у реалізації політичних прав щодо обрання міських  голів великої кількості громадян України.  

Це близько 294 тисячі представників територіальних громад. Це міста Дзержинськ, Красноармійськ, Торез, Харциз, Краснодон, Ровеньки,  Свердловськ,  Червоноград і Антрацит. Така ситуація може статися через те, що  із 455 України у 88 міські ради обираються не лише жителями цих міст, а й жителями селищ міського типу та сіл, які об’єднанні в територіальні громаду. І ми не маємо право їх позбавляти цього права, тому що вони є і мають бути учасниками виборчого процесу.

І головне. Не варто змішувати права і обов’язки територіальної громади з політичними амбіціями тих чи інших політичних партій. Тому ці законопроекти недоцільні, їх треба відхилити в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Ще раз хочу, а, будь ласка.  Сергій Подгорний.

 

11:31:19

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги,  я хочу звернути вашу увагу на наступну обставину. Комітет, коли аналізує ситуацію щодо призначення позачергових виборів міських, сільських, селищних голів, коли це за рішенням відповідної ради вони достроково припиняють свої повноваження, то в більшості в цих випадках – це тоді, коли голова був обранний незначною кількістю виборців. І там зразу націй підставі зароджуються конфлікт. В тих випадках, коли голова обранний все ж таки більшістю виборців, як правило таких  фактів не буває.

Тому  я вважаю, що  все ж таки голова – це людина повинна бути дуже авторитетна для свого міста, села, селища і повинна набиратись більшості дійсно. Якщо треба  щось там удосконалити в цьому законопроекті, то це можна зробити.

Тому пропоную все ж таки прийняти його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Шановні колеги,  перед тим, як голосувати, хочу ще раз нагадати рішення комітету. Отже, два законопроекти ми розглянули. Законопроект народного депутата Куликова і комітет рекомендує проголосувати за законопроект 3051-1, які внесли народні депутати Катеринчук, Боднар,  Мартинюк, Омельченко, Каськів,  Бандаренко, Костусєв. Тому ставлю по порядку законопроект про внесення змін про вибори депутатів Верховної Ради, місцевих, сільських (селищних) законопроект Кулікова 3051. Прошу голосувати.

 

11:33:14

За-216

Ставлю…

По фракція, будь ласка. Партія регіонів  - 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 153, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 43, комуністи – 0, "Блок Литвина" – 19.

Ставлю на голосування законопроект на цю ж тему, 3051-1, про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної  Ради”, законопроект, яки пропонує підтримати комітет. Ще раз кажу авторів: Катеринчук, Бондар, Мартинюк, Омельченко, Каськів, Бондаренко, Костусєв. Прошу голосувати.

 

11:33:59

За-253

(О п л е с к и)

 Законопроект прийнято за основу, готуємо до другого читання.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів  - 2, "Блок Юлії Тимошенко" – 155, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 50, комуністи – 27, "Блок Литвина" – 19.

Так… Оголошую до розгляду проект Закону  „Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні” (щодо упорядкування реєстрації партії та контролю за діяльністю). Доповідач – народний депутат України Гриценко Анатолій Степанович, будь ласка.

 

11:34:41

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Микола Володимирович, шановні колеги! Перш за все, хочу подякувати профільному парламентському комітету за підтримку цього законопроекту у першому читанні.

Вноситься несуттєві, але, на мій погляд, важливі зміни, які обмежать вплив держави на діяльність політичних партій. І з іншого боку, обмежать вплив партійний на діяльність тих структур, де цього партійного впливу бути не потрібно.

Ці структури стосуються прокуратури, слідства, військовослужбовців, Центральної виборчої комісії, де пропонується замість призупинення, яке, ну, напівкрок як такий, вагітність, все-таки обмежити, і там мають бути лише не члени партії, які припиняють свою діяльність у партійних структурах.

З іншого боку, пропонується, щоб контрольні органи, яких у нас десятки, могли затребувати інформацію із партій лише в межах і рамках повноважень, визначених законодавством. Крім того, позбавляється Міністерство  юстиції права переглянути або фактично припинити діяльність партій через три, підкреслюю, через три роки внаслідок того, що колись, на етапі реєстрації, одним із чиновників було не зроблено відповідних правильних висновків.

Я просив би підтримати цей законопроект у першому читанні, і разом із профільним комітетом ми врахуємо потім всі ті слушні пропозиції, які були висловлені під час обговорення цього документу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович.

До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергія Петровича Підгорного.

 

11:36:21

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія, шановні народні депутати, шановні виборці! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради України 18 лютого 2009 року розглянув проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про політичні партії в Україні” (щодо упорядкування реєстрації партій та контролю за їхньою діяльністю), реєстраційний номер 3260, поданий народним депутатом України Гриценком.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про політичні партії в Україні” з метою впорядкування процедури реєстрації політичних партій та їхніх місцевих організацій, контролю за їхньою діяльністю, а також притягнення до відповідальності за порушення законодавства про політичні партії.

На засіданні були розглянуті висновки, які надійшли до комітету щодо цього законопроекту. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики вважає, що законопроект узгоджується з положеннями Конституції України. Комітет з питань бюджету вирішив, що цей законопроект є таким, що має вплив на доходну частину бюджету, зменшуючи її. Тому в разі його ухвалення парламентом та офіційного оприлюднення до 15 серпня 2009 року він може набути чинності не раніше першого січня 2010 року, в іншому випадку – не раніше  1 січня 2011 року.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також висловлювало окремі зауваження до законопроекту та вважає, що результат розгляду в першому читанні він може бути прийнятий за основу. У підсумку розгляд законопроекту з питань державного… Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування погодився з його автором, що Закон України „Про політичні партії в Україні” потребує вдосконалення. Комітет підтримав необхідність внесення змін до цього закону з метою уточнення його окремих положень, заповнення прогалин та дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України при розгляді проекту Закону України "Про політичні партії в Україні" прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. При розгляді в першому читанні  прийняти його за основу. Висловлені до законопроекту зауваження можуть бути враховані комітетом під час доопрацювання та підготовки його до розгляду в другому читанні. Просимо підтримати. Дякуємо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Прошу записатися на обговорення даного законопроекту. Будь ласка, висвітліть. Руслан Князевич, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:39:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я виступаю за підтримку цього законопроекту, і я дуже вдячний Анатолію Степановичу за те, що він ініціює в сесійній залі  необхідність повернення до Закону  про політичні партії, який, як на мою точку зору (можливо дуже суб`єктивно, але мені здається, вона близька до реальності), є дещо морально застарілий і не тільки… хоча би з того приводу, що ціла низка  законодавчих норм і суперечить вже новоприйнятим, скажімо,  законодавчим нормам. В першій частині це стосується того питання, яке підняв Анатолій Степанович, йде мова про рішення про заборону. Ви пригадуєте, що чинна редакція виключним правом наділяє такого роду рішенням тільки Верховний Суд України в той же час, коли Кодекс адміністративного судочинства, який ми прийняли пізніше, а ви знаєте, що згідно теорії права той законодавчий акт, який  приймається пізніше,  він чинний по відношенню до того, який прийнятий раніше.  Це право надано відповідно судам адміністративної інстанції. Зважаючи на ці обставини, хоча би ця підстава вже повинна нас утвердити в необхідності того, що ми повинні голосувати з перше читання цього законопроекту.

Разом з тим, було б дуже добре, якщо би під час розгляду цього питання до другого читання ми змогли закумулювати наші зусилля – і в комплексі підійти щодо необхідності внесення змін до Закону „Про політичні партії”, навіть, можливо, наскільки це дозволить друге читання, в зовсім новій редакції представити нам, скажімо, якусь законодавчу ініціативу. Бо точечно ці питання не можна вирішити.

Звичайно, Анатолій Степанович звернув увагу на певні кричущі речі, але, повірте мені, якщо з фахової точки зору підходити до такого роду питань, то є ще низка речей, які не врегульовані: щодо процесу об’єднання політичних партій - ви знаєте, він актуальний, - щодо членства необхідного для реєстрації політичної партії, щодо діяльності... за політичними партіями. А скільки в нас розголосу довкола того, скільки ж в Україні політичних партій, скільки їх має бути і чи ми не попереду світу всього за кількістю такого роду організацій. Тому це питання відкрите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Каплієнко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

11:41:25

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую за слово. Володимир Каплієнко „Блок Юлії Тимошенко”.

Ну, передивившись цей законопроект, відверто хочеться підчеркнути, що, дійсно, законопроект потрібен сьогодні нашій державі, але в ньому є деякі суперечності, про які я хотів би сьогодні наголосити.

Перше питання. Дійсно, законопроектом вводиться 5 дефініцій, які до цього часу не були врегульовані. Зокрема, мова йде про те, що заборона на створення і діяльність політичних партій, керівних органів і організацій чи первинних осередків, які знаходяться за межами України. Дійсно, до цього часу були спроби деяких політичних сил створити свої первинні осередки за кордоном.

Друге питання: що передбачається вилучити таку дефініцію, як тимчасове призупинення членства в партії. Да, дійсно, якщо ми будемо відверті, то тимчасове призупинення треба замінити на слово „зупинення членства в партії”. Але це достатньо така норма, яку треба обговорити спільно із представниками всіх парламентських сил.

Але третя дефініція – що рішення про створення політичної сили приймається не менш ніж 10 тисячами представників на з’їзді, - то, як на мене, то такі речі взагалі не можна дієво провести в умовах української дійсності.

Четверте питання. Щодо можливості Мінюсту скасувати рішення про створення політичної сили тільки на підставі того, що вона не представила квитанцію на 17 гривень щодо реєстрації чи сплати митного, мита на реєстрацію цієї політичної сили. Також це суперечлива норма, про яку треба поговорили.

Ну, і п’яте. Що вводиться вперше і я підтримую всіми своїми силами дефініцію про те, що партійна організація має право на проведення якихось акцій, розповсюдження наукової літератури та партійного напрямку і за ці кошти може, собствєнно, забезпечувати свою діяльність.

Тому, підводячи підсумки, хочу сказати, що у разі, якщо законопроект буде прийнято в першому читанні, то треба ретельно його доопрацювати. Якщо він не буде прийнятий в першому читанні, то в цьому випадку треба внести його повторно і з доопрацюванням тих питань, про які я говорив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, Партія регіонів.

 

11:43:37

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги, безумовно, Закон про політичні партії потребує, безумовно, дуже серйозного доопрацювання. А сам закон потребує дуже великої кількості змін. Тому що він дійсно морально застарів. І не варто було б його латати, дірки, таким чином, як це нам пропонується. Тому що вони, ці латки, дуже невдалі, на мою думку, і неузгоджені. Наприклад, така дефініція, що політичні партії, рішення про створення політичної партії, яке приймається на її установчому з’їзді, має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, постійно проживають не менше як у двох третинах з числа адміністративно-територіальних утворень. А звідки? Ми можемо з міста Києва взяти 9 тисяч 550, а з кожної іншої області по одному голосу. Тому така, дійсно цікава деталь показує, що нам треба переробити закон. Але цей законопроект треба відправити на доопрацювання. Тому що, у відповідності з Регламентом, якщо ми приймемо в першому читанні, розширити ці пропозиції буде неможливо. А треба дійсно зібратися і колегіально з представниками всіх політичних сил переробити весь закон як про політичні партії, так і про громадські організації. Тому, що ми живемо в новому часі. Є нові реалії, нові потреби. А таким чином латати дірки в цьому законодавстві не слід і не варто. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі?  Тоді ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України „Про політичні партії в Україні” щодо упорядкування реєстрації партій та контролю за діяльністю, номер 3260. І нагадую, що комітет пропонує прийняти за основу, а Головне науково-експертне управління підтримує теж прийняти за основу. Прошу голосувати, перше читання.

 

11:45:53

За-114

Рішення не прийнято.

Немає пропозицій у комітеті, автора? Просять на повторне перше.

Шановні колеги, прошу тоді проголосувати за направлення даного законопроекту  на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

11:46:27

За-132

Законопроект не підтримано.

Рухаємося далі. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про об'єднання громадян" щодо найменування. До доповіді запрошую народного депутата України Володимира Івановича Ландіка.

 

11:46:57

ЛАНДІК В.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується законопроект 3312 про внесення змін до Закону України „Про об’єднання громадян”.

В Україні  активно формується громадське суспільство. Кожного дня виникають нові громадські об’єднання та організації. Це свідчить про розвиток демократичних процесів. Але водночас моніторинг інформаційного простору України показав, що є низка громадських організацій, назви яких є або аналогічними, або надзвичайно подібними до назв державних органів або їх  структурних підрозділів. Наприклад, комітет на підтримку Конституції, Комітет конституційно-правого контролю,  Комітет захисту прав споживачів, Національний комітет по боротьбі з корупцією, Міжнародний комітет захисту прав людини, Комітет по боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратури і судах та інші. Це вносить сумбур та плутанину в суспільну свідомість, не дозволяє адекватно формувати сприйняття суспільством як громадських організацій, так і певних  державних інституцій. В цьому є негативний наслідок, з яким неможливо визначити ефективність результатів діяльності як громадських організацій,  так і органів державної влади.

Тому своїм законопроектом пропоную у назві об’єднань громадян  заборонити вживання словосполучень, які є подібними до назв органів державної влади або органів місцевого самоврядування і їх структурних одиниць чи створюють враження про їх належність до цих органів.

За висновками Науково-експертного управління законопроект може бути прийнятим у першому читанні, до другого читання ми розглянемо пропозиції та зауваження всіх суб’єктів законодавчої ініціативи. Прошу колег підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович. До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергія Петровича Підгорного.

 

11:49:16

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна президія! Шановні  депутати!  Комітет Верховної Ради  з питань державного  будівництва та місцевого самоврядування за дорученням Голови Верховної Ради 18 лютого 2009 року розглянув проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про об'єднання громадян” щодо найменування”. Реєстраційний номер 3312 від 24.10.2008 року поданий народним  депутатом України Ландіком.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про об'єднання громадян” та встановити, що назва об'єднання громадян не може містити словосполучень, які є подібними до назв органів державної влади, або місцевого самоврядування та їх структурних одиниць. А також словосполучень, які створюють враження про належність об'єднання  громадян до органів державної влади або місцевого самоврядування, їх структурних одиниць. На засіданні були також розглянуті висновки, які надійшли до комітету щодо цього законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики не вбачає у цьому проекті закону порушень норм Конституції, підтримує його та рекомендував до розгляду парламентом.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що законопроект не має впливу на доходну та видаткову частину бюджету, а також на його виконання в поточному бюджетному періоді.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює окремі зауваження до законопроекту та вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет підтримав запропоновану законопроектом зміну та голосами усіх присутніх на засіданні народних депутатів України дійшов висновку – рекомендувати Верховній Раді України при розгляді проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про об'єднання громадян” (щодо найменування) в першому читанні прийняти його за основу. Проект відповідної постанови Верховної Ради України подано на розгляд парламенту народними депутатами України, членами комітету. Просимо підтримати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Шановні колеги, тема актуальна, важлива. Я так розумію, що є бажаючі обговорити. Прошу записатись, хто за, хто проти. Будь ласка, висвітліть. Вадим Колесніченко, Партія регіонів, будь ласка.

 

11:51:48

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги, безумовно, сьогодні ми маємо дуже багато прикладів, коли шахраї та інші, не дуже добросовісні громадяни, використовують назви своїх так званих громадських організацій для того, щоб надати негативних наслідків і спотворити діяльність органів державної влади і інших громадських організацій. Також ми знаємо, яким чином готуються так звані дублюючі організації, які покликані, які створюються, щоб не тільки спотворювати діяльність, а під видом головної чи видатної, чи значущої організації використовувати цю назву для своїх шахрайських дій чи інших негативних наслідків.

Тому ми пропонуємо підтримати  цей законопроект у розгляді в першому читанні і внести його чимшвидше для читання у другому читанні, щоб парламент підписав його і підтримав, як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роман Забзалюк передає Валерію Писаренко, будь ласка. Мікрофон народного депутата Валерія Писаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

11:52:57

ПИСАРЕНКО В.В.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” пропонує конструктивно попрацювати, підтримати законопроект нашого колеги і перейти до розгляду інших законопроектів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не наполягає на виступі? Тоді ставлю для голосування проект Закону України про внесення змін до Закону України про об’єднання громадян щодо найменування, законопроект 3312 прийняти за основу. Прошу голосувати.

 

11:53:42

За-352

Рішення прийнято. Готуємо до другого читання.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання порядку звільнення Голови Фонду державного майна України). Доповідач народний депутата України Валерій Володимирович Писаренко, будь ласка.

 

11:54:09

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект, насправді він є достатньо невеликим, мова йде про приведення у відповідність  до Конституції чинного законодавства і відповідно законопроект спрямований на усунення суперечностей між абзацом третім, частиною другої, статті 7 Закону України „Про приватизацію майна” та пункту 12, частини першої, статті 85 Конституції. Згідно закону у нас голова Фонду державного майна призначається на посаду і звільняється з посади Президентом за згодою Верховної Ради, а згідно Конституції голова Фонду державного майна призначається парламентом за поданням прем’єр-міністра і звільняється парламентом з посади. Йдеться виключно про виключення з закону України не конституційної норми. Я пропоную парламенту так само конструктивно попрацювати, як ми тільки що попрацювали з законопроектом мого колеги Ландика, проголосувати цей законопроект за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошую голову підкомітету, комітету з питань економічної політики Олександра Миколайовича Бондара.

 

11:55:06

БОНДАР О.М.

Шановний ведучий, шановні народні депутати! Суть законопроекту виклав автор. Я хочу сказати про рішення комітету з питань економічної політики. На засіданні комітету одноголосно було прийнято рішення рекомендувати Верховній  Раді України прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому. Чому в цілому? Тому що там, дійсно, вилучається всього одне речення з закону, яке протирічить чинній Конституції. Для того, щоб не було неузгодженості, протирічь, ми повинні це зробити. Я думаю, тут заперечень не буде.

Всі інші питання, пов’язані із Фондом держмайна призначенням головою фонду, вони визначені в Конституції і вимагають регламентації окремим Законом „Про Фонд державного майна”.

Я прошу підтримки і ще раз хочу сказати: проголосувати за основу і в цілому ці зміни в Закон про приватизацію державного майна. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович.

Є потреба обговорити? Серйозне питання. Будь ласка, запишіться, хто за, хто проти. Висвітліть, будь ласка.

Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

 

11:56:24

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів. Шановні колеги, потрібно порядкувати Писаренку, який вніс цей законопроект, бо він, дійсно, хоче дбати про юридичну чистоту, конституційну чистоту. Але, з другого боку, я просив не переживати, якщо цей законопроект і не підтримають, бо добре кожному відомо, що Конституція має вищу юридичну силу, і все повинно відбуватися відповідно до Конституції. Кожен із законів, який суперечить Конституції, є недійсним. Але якщо ми виконаємо своє призначення парламенту і почистимо ті закони, які не відповідають Конституції, то нам тільки подякують ті, хто не знає, що все одно Конституція має вищу юридичну силу.

Тому я пропоную підтримати вилучення із закону про те, що призначає голову Фонду державного майна за погодженням з Верховною Радою Президент, оскільки зміни в Конституції, прийняті у 2004 році, віддають це до інших органів влади і підтримую пропозицію комітету в зв’язку з тим, що це конституційна норма, в зв’язку з тим, що вона не викликає ніяких юридичних заперечень і не може викликати, проголосувати в цілому, як за закон. Цим самим ми зекономимо  і час, і зекономимо папір, який ми будемо витрачати на друге читання.

Прошу  підтримати. Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Адам Іванович!

Шановні колеги! Ніхто не наполягає на виступі? Тоді підемо таким  чином. Зараз проголосуємо за основу, а поті повернемося до пропозиції комітету і в цілому.

Отже,  оголошую для голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання порядку звільнення Голови Фонду державного майна України реєстраційний номер 1262, за основу. Прошу голосувати.

 

11:58:37

За-230

Шановні колеги! Пропозиція була Адама Івановича Мартинюка і комітету прийняти в цілому. Є заперечення? Є заперечення. На жаль, шановні колеги, тоді комітет…  (Ш у м  у  з а л і)

Є заперечення і у фракції  "Нашої України” і … (Ш у м  у  з а л і) Ярослав Сухий зняв уже заперечення я бачу. Так, одне ми зняли і ви настоюєте?

Будь ласка, Ключковського мікрофон. Юлія Ключковського мікрофон, будь ласка.

 

 

11:59:19

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую! Юрій Ключковський  "Наша Україна". 

Шановні колеги!  Я хочу нагадати вам, що лише вчора ми голосували  чотири сторінки зауважень до законопроекту, який ми „з наскоку” проголосували в першому читанні і в цілому. І ця практика останнім часом стає дуже у нас популярною. Так   от мені здається, що треба  з цим кінчати.

Давайте проведемо нормальну процедуру, через два тижні приймемо закон в цілому. Тим більше, що як казав Адам Іванович, все-одно Конституція сьогодні діє і за ці два тижні нічого не трапиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги!  Може Юрія Богдановича будемо просто просити, йдеться тут, тільки ми вилучаємо норму і приводимо у відповідність до Конституції. Призначення тут, якби думаю,  тут нема юридичних якихось дискусій. Якщо Юрій Богданович не настоював би, то ми проголосували в цілому.

Юрій Богданович,  не наполягаєте, Юрію Богдановичу? Не наполягає.

Тоді ставлю в цілому голосувати. Ставлю в цілому законопроект про внесення змін до деяких Законів України щодо регулювання порядку звільнення голови Фонду державного майна України. Прошу голосувати.

 

12:00:46

За-234

Законопроект ухвалено. Конституційна справедливість повернута.

Шановні колеги, рівно 12.00. Бачу загальний настрій, що треба в перерві провести консультації нам, порадитися. Тому оголошую перерву. Продовжимо роботу о 12.31.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прохання підтягуватися. Будемо продовжувати, продовжувати роботу.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах (законопроект Івана Зайця). І за пропозицією комітету Іван Олександрович доповідає і як автор, і як представник комітету, як заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Прошу, 4 хвилини тоді, Іван Олександрович. Будь ласка, до доповіді.

 

12:34:43

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановні народні депутати! Законопроектом передбачається внести мораторій строком на 5 років на заміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення. Про які ж конкретно земельні ділянки йдеться в законопроекті. Про земельні ділянки об’єктів благоустрою, що мають рекреаційне призначення і розташовані в містах та інших населених пунктах, а саме: про зелені зони, сквери, ботанічні сади, парки, лісопарки тощо. Про зелені насадження прибудинкових територій, про об’єкти фізичної культури і спорту, в тому числі про стадіони та спортивні майданчики, про дитячі майданчики.

Поява цього законопроекту обумовлена щонайменше двома обставинами. Перше. Природне середовище проживання людей в містах та інших населених пунктах останнім часом швидко деградує. В значній мірі це пов’язано із масштабними зловживаннями під час забудови територій населених пунктів зокрема через ігнорування законодавства при зміні цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення. Це приводить до стрімкого зменшення розмірів зелених зон, таких, як сквери, парки, лісопарки, а також до руйнування об’єктів спортивної і дитячої інфраструктури. Як наслідок змінюються історично-природні ландшафти, погіршуються умови проживання та відпочинку громадян, зростає захворюваність населення, поширюються проблеми у сфері виховання дітей та молоді, зростає соціальна напруга в громадах. Кожен день засоби масової інформації повідомляють нам про стихійні чи організовані виступи громадян в захист якогось парку чи скверу, чи стадіону, чи дитячого майданчика. Досить часто при цьому відбуваються жорстокі фізичні зіткнення між тими, хто захищає довкілля, і тими, хто підняв сокиру чи вивів бульдозер.

Верховна Рада вже приймала рішення про захист ботанічного саду імені Гришка в місті Києві, не один раз в цьому залі виголошувалися заяви та депутатські запити на захист стадіону Київського національного університету технологій та дизайну в місті Києві, Сирецьких парків столиці і так далі, і тому подібне. Лише по Києву можна цілий день наводити приклади брутального нищення об'єктів благоустрою, які мають рекреаційну природу. Така тривожна ситуація спостерігається по всій Україні.

Під час парламентських слухань по Чорнобилю я вже наводив приклад, коли навіть Парк пам'яті героїв Чорнобиля в Миколаєві опинився під загрозою знищення. Треба сказати відверто, що руйнування об'єктів спортивної та фізичної інфраструктури, знищення зелених насаджень в населених пунктах набув характеру епідемії. Зупинити цей процес самознищення можна лише через запровадження мораторію на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення. Не забуваймо, шановні народні депутати, що землю теперішніми поколіннями взято не у спадок у своїх батьків, ми позичили її у своїх дітей і маємо залишити її здоровою.   

Друга обставина, яка спонукала мене розробити цей законопроект, це бажання підштовхнути уряд і парламент до того, що врешті-решт виконати вимогу 52 статті Земельної кодексу, яка зобов'язує розробити і прийняти закон про порядок використання земель рекреаційного призначення. Отже, з якої б сторони ми не підходили до означеної проблеми, нам потрібен такий закон, якщо хочемо дбати про теперішні права громадян і думати, про майбутнє нації.

Законопроект передбачає ввести мораторій строком на п'ять років на зміну цільового призначення земельних ділянок об'єктів благоустрою, що мають рекреаційне призначення і розташовані в населених пунктах. Передбачається також розшити площу земель рекреаційного призначення. Головне науково-експертне управління, як і ряд комітетів, мають зауваження до цього законопроекту. Більшість цих зауважень приймається і неодмінно будуть враховані до другого читання.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища і      Держкомзем підтримують прийняття цього законопроекту. Тому я прошу вас, народні депутати, прийняти цей законопроект у першому читанні, у другому читанні ми його поправимо відповідно до тих застережень і зауважень, які нам надали комітети. така можливість є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Олександрович. Шановні колеги, тема важлива, актуальна і резонансна, прошу записатися на обговорення стосовно даного законопроекту. Будь ласка, висвітліть. Так, Володимир Карпук,  "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

12:39:14

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Ми підтримуємо цей надто важливий і дійсно резонансний законопроект, тому що в Україні немає жодного міста чи містечка, де б не відбувалися зміни цільового призначення, особливо зон рекреаційних,  дитячих чи спортивних майданчиків. Відсутність в багатьох місцях генерального плану забудови сприяє тому, що намагаються втиснути поміж… рекреаційні зони зелені насадження… новобудові багатоповерхові, і це звичайно має негативний вплив на оточуюче середовище і на здоров`я населення насамперед дитячого віку. Тому введення мораторію дозволить врегулювати ці питання. На наш погляд, можливо термін в 5 років є замалим. При доопрацюванні треба подумати над тим, щоби цей термін розширити. А основне, щоб цей закон дійсно набув практичного застосування і виконувався, тому що ми знаємо, що і присутні в цій залі збудували свої котеджі  в ботанічних садах, національних парках і такого розбазарювання зон відпочинку і такого відношення до зон  відпочинку, до спортивних майданчиків певне немає в жодній  країні. Тому ми будемо підтримувати цей законопроект в першому читанні. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Перед тим як надати слово, хочу сказати як автор законопроекту, який прийнятий і діє. Ми прийняли рішення  про заборону зміни цільового призначення майданчиків для спорту, оздоровлення. Інша справа, що це рішення не виконується. Я не заперечую проти цього закону, бо він ширше має значення і теж дуже важливий, але в цій частині стосовно  спорту Верховна Рада цього скликання ухвалила відповідне рішення.

Віталій Терентійович Корж, „Блок Юлії Тимошенко”, будь ласка.

 

12:41:09

КОРЖ В.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Вважаю актуальним те, що проектом пропонується ввести мораторій строком на 5 років на зміну цільового призначення земельних ділянок, об’єктів благоустрою усіх форм власності, що мають рекреаційне призначення і розташовані в містах та інших населених пунктах.

Також вважаємо за необхідне і те, що в проекті передбачена заборона руйнування об’єктів благоустрою спортивної і дитячої інфраструктури усіх форм власності. Водночас проект пропонує розширити землі рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах за рахунок збільшення частки зелених зон і зелених насаджень та зростання кількості об’єктів фізичної культури і спорту.

Крім цього, законопроект містить доручення: уряду розробити законопроект про землі рекреаційного призначення, міським державним адміністраціям у місті Києві та місті Севастополі, органам місцевого самоврядування в містах та інших населених пунктах здійснити у встановлений термін інвентаризацію земель рекреаційного призначення та об’єктів благоустрою на цих землях. Передбачається також виконати винесення в натурі меж земельних ділянок рекреаційного призначення тощо.

Ми підтримаємо рішення Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і пропонуємо прийняти законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошую Михайла Чечетова, фракція Партії регіонів.

 

12:43:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, даний проект передбачає встановлення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення, а також містить доручення органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування щодо здійснення різного роду заходів із розвитку рекреаційних територій.

Слід зауважити, що окремі положення проекту мають декларативний характер, не містять механізмів їх реалізації. Так передбачається заборона руйнування об’єктів благоустрою спортивної і дитячої інфраструктури. Однак, дотримання цього припису не забезпечено встановленням відповідальності за його порушення, не визначено фінансові та організаційні заходи щодо забезпечення виконання припису про розширення населених пунктах земель рекреаційного призначення. Вважаємо, що такий припис має включатися до відповідних державних та місцевих програм, а не до закону, що має визначати загальнообов’язкові правила. Крім того, даний законопроект потребує узгодження з нормами Земельного кодексу України.

Фракція Партія регіонів  пропонує відхилити даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте позиції по відношенню до даного законопроекту будемо висловлювати шляхом голосування. А я до слова запрошую Сергія Гордієнка, фракція Комуністична  партії України.

 

12:44:34

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Я звертаю увагу всіх своїх колег і автора законопроекту, що я записався проти не тому, що ми будемо голосувати проти цього законопроекту, а я записався проти того, що твориться сьогодні у нас у державі, що твориться у населених пунктах із земельними ділянками всіх призначень, а особливо, рекреаційного і все те, що пов’язано із  відпочинком, дозвіллям і нормальними умовами проживання дітей.

Шановні громадяни! Нам необхідно підтримати обов’язково у першому читанні, і шановні колеги, цей законопроект.

А я, Іван Олександрович, питання ставив би значно ширше. І ми на цьому, напевно, повинні стояти, що не тільки про мораторій, а про інвентаризацію, притягнення винних до відповідальності і заборону зміни, бо мораторій – це саме надто м’яко сьогодні звучить. Це просто забирається простір, який забезпечує життєдіяльність людини, особливо, в урбанізованих центрах, таких, як міста і столиця нашої України. Але мало того, що вже доходять і до сільських районів, де навіть саме також у райцентрах і в населених пунктах забираються ці ділянки.

Ми пропонуємо у першому читанні підтримати і можливо значно ширше розширити рамки цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі і репліках? Немає? Шановні друзі, інформую вас, що комітет пропонує прийняти за основу даний законопроект. Тому ставлю на голосування проект закону про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок рекреаційного призначення у містах та інших населених пунктах. Реєстраційний номер 2443. Прошу голосувати за основу.

 

12:46:54

За-251

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 145, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 60, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 18.

Я просив би тоді комітет, який буде займатися підготовкою до другого читання, врахувати і пропозиції нашого Головного науково-експертного управління, і наших колег з інших фракцій і підготувати цей законопроект, щоб ми його прийняли у другому читанні і в цілому.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про курорти". Доповідач – перший заступник міністра культури і туризму Владислав Вікторович Корнієнко, будь ласка.

 

КОРНІЄНКО В.В. Шановний Миколо Володимировичу, шановні народні депутати! Проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про курорти” підготовлено з метою приведення положень Закону України "Про курорти” у відповідність до вимог Конституції України чинного законодавства та законодавства Європейського Союзу.

Проектом акту уточнюється понятійно-термінологічний апарат, що сприятиме приведенню термінів, які використовуються у курортній сфері, у відповідність до світових стандартів, що у свою чергу позитивно сприятиме інтеграції вітчизняної курортної галузі у світову спільноту. Також в проекті закону передбачається зміна вимог до меж округів і зон санітарної охорони курорту, а саме дозволяється встановлювати кілька ділянок зон суворого режиму та кілька ділянок зон обмежень.

При відпрацюванні законопроектів про оголошення природних територій курортами державного значення виникали непорозуміння в питаннях визначення меж  округів і зон санітарної охорони курортів таких, як Слов’янськ, Миргород, Моршин та інші, які вирішені в запропонованому новому тексті законопроектів в статті 31-32.

Внесення цих змін усуватиме необхідність встановлення першої та другої зон охорони курорту. Отже, прийняття запропонованих змін до Закону України „Про курорти” сприятиме, перш за все, упорядкуванню функцій спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів. Розподілу функціональних обов’язків центральних та  місцевих органів виконавчої влади з питань діяльності курортів. Уточненню процедури оголошення природних територій курортами. Встановлення необхідної кількості територій зон санітарної охорони курортів тощо.

Законопроект відповідає вимогам програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і належить до пріоритетних сфер.

Прошу підтримати закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Владислав Вікторович. Комітет наш профільний з питань охорони здоров’я пропонує до співдоповіді Карпука Володимира  Григоровича, будь ласка.

 

12:50:17

КАРПУК В.Г.

Шановний Микола Володимирович! Шановні колеги!

Комітет з питань охорони здоров’я на засіданні 18 березня 2009 року розглянув проект закону про внесення змін до Закону  України „Про курорти” реєстраційний номер 3249 винесений Кабінетом Міністрів України. Запропоновані змін до Закону України „Про курорти” головним чином направлені на врегулювання правових та організаційних засад розвитку курортів з метою раціонального використання природних територій та  природних лікувальних ресурсів курортів України.

Комітет вважає за доцільне підтримати внесені доповнення та зміни до ряду статей Закону України „Про курорти” спрямовані на уточнення процедури оголошення природних територій курортами, розподіл функціональних обов’язків центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого смол врядування з питань діяльності курортів, уточнення порядку встановлення меж та режиму округів із зон санітарної чи гірничо-санітарної охорони курортів, визначення формату нормативно-правового акту щодо оголошення природної території курортом державного значення, уточнення термінологічного апарату і встановлення контролю за використанням природних властивостей курорту.

Одночасно комітетом висловлено ряд зауважень та пропозицій до законопроекту. Так, запропонована нова редакція статті 8 значно звужує контекст чинної статті, обмежуючи коло зацікавлених суб’єктів, які можуть приймати участь у ініціюванні клопотання про огородження природних територій курортами та роль  місцевого самоврядування в цьому процесі.

На зазначене також звертається увага у висновку Головного експертного управління. З метою збереження раціонального використання природних ресурсів, державного захисту курортів, вважаємо необхідним при подальшій роботі над законопроектом, визначити чіткий перелік територій країни, які є національним надбанням – курортами державного значення. Таким чином комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект за основу з подальшим врахуванням пропозицій як комітету, так і Головного науково-експертного управління. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, питання серйозно, прошу записатися хто хотів би виступити в обговоренні. Будь ласка, покажіть прізвище. Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

 

12:52:45

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, я натисну кнопку проти для того, щоб привернути увагу на серйозні недоліки і зауваження до цього законопроекту. Але якщо ми відчуємо, що ті хто будуть працювати, потім якщо приймемо за основу, готові їх виправити, то ми звичайно готові підтримати цей законопроект. Про що йдеться, йдеться про досить серйозні речі, що ми в черговий раз знову наступаємо на місцеве самоврядування. Якщо раніше органи місцевого самоврядування мали право вносити пропозиції про оголошення території курортом державного значення, то зараз зводиться, що це може робити або центральний орган, або місцевий орган виконавчої влади тобто державні адміністрації за поданням органів місцевого самоврядування.

А що варто зробити, щоб будь хто мав право подавати? І Центральний орган виконавчої влади, і місцевий орган виконавчої влади, і органи місцевого самоврядування, все одно вони тільки клопотання подають. Потім остаточне клопотання у вигляді проекту закону подає Кабінет Міністрів.

 То, мабуть до Кабінету Міністрів не має значення хто звернеться. А тим самим ми якщо дозволимо і органам місцевого самоврядування мати таке право, то ми не обмежуватимемо їхніх прав, тим більше що у місцевого  самоврядування право на цю територію законне, конституційно на відміну від державних адміністрацій.  Я думаю при другому читанні це можна зробити і проблем ніяких не буде.  

І ще одне. Також треба подумати над серйозною пропозицією, яка звучить тому, що зараз такі території будуть оголошуватися лише законно і це правильно тобто  Кабінет Міністрів подає пропозицію, Верховна Рада приймає цю пропозицію у вигляді закону. Але декого ми вже оголосили постановами тобто і тут треба врегулювати цей момент. Отже, якщо це і інші зауваження будуть регульовані при другому читанні, ми його готові підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Адам Іванович!

Кармазін Юрій Анатолійович, фракція "Наша Україна - Народна  Самооборона", будь ласка.

 

12:55:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,  "Наша Україна - Народна  Самооборона".

Шановні народні депутати! Безумовно питання дуже важливе, але мене здивувало те, що в цьому законопроекті відсутня комплексність, комплексність підходу.

Хіба ми сьогодні не бачимо, що курорті потопають  в грязі? Хіба ми    сьогодні не бачимо, що  в курортах, зокрема це стосується Алушти, це стосується Одеси, не можна пройти до моря людям і так далі.

Хіба ми не бачимо, що сьогодні треба ставити абсолютно іншу відповідальність за те, що засмічуються, захламлюються, що абсолютно   інша має бути, особливо охорона довкілля на цих  територіях курортів. Тобто  ми маємо ставити, як в попередньому проекті, де ми говорили про мораторій на виробку і знищення цих парків парків і всього іншого, то в курортах треба ставити давно питання,  що замість одного зрубаного дерева  садиться три або п’ять дерев, а ми цього не робимо. У нас Карпати повністю добиваються, донищуються  і в нас нема кому ставити питання.

Тому я звертаюся до уряду. Шановні! Є достатньо законів, які сьогодні не виконуються.  Я два дні назад був в Бєлгород-Дністровську під Одесою. Завантажені баржі, завантажуються кругляком. А ті проекти, які я дав на мораторій на вивіз  і на суцільну вирубку ліса у нас не реалізовані. Жодна країна Європи більш собі цього не дозволяє вивозити кругляк. А ми вивозимо, і потім отримуємо щепу, і отримуємо всяку продукцію звідти зроблену. Що ж ми робимо, люди? Схаменіться! Я розумію тих моряків, яким нічого робити, їм щось треба перевозити. Але я не розумію тих хто зрублює  Карпати, тих хто знищує наші легені! Оцих людей, я не розумію!

Тому цей закон треба приймати, але ті зауваження, які сказав Адам Іванович Мартинюк, він тільки м’яко сказав зауваження, треба врахувати.  І треба записувати тут відповідальність за порушення екологічного законодавства на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я вважаю, що відповідальність за порушення екологічного законодавства на курортах має бути кратною. Тобто, якщо   в Києві вона встановлена, скажемо, в межах 300 гривень, то на курорті вона має бути в 5, 10 разів більше.  І все, і тоді ми зробимо привабливими ці території – це багатство, яке ми маємо зберегти і яке ми маємо притягувати інвестиції. Дякую вам.

Я буду за прийняття в першому читанні, тільки я хочу, щоб цей проект розширили і поглибили. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію  Анатолійовичу.

Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі, репліці?

Я так по реакції першого заступника міністра культури і туризму Владислава Вікторовича Корнієнка зрозумів, що  міністерство зрозумінням  поставилось до  застережень, які  наші колеги виступили в частині того, що звичайно несправедливо, щоб органи місцевого самоврядування були виключенні, як суб’єкт подання. І, я думаю, що наш комітет тоді активно, активно попрацює і до другого читання, якщо буде прийнято в першому читанні врегулює це питання.

Отож, ставлю проект Закону про внесення змін до Закону України „Про курорти” 3249 на голосування за основу. Прошу голосувати.

 

12:58:39

За-339

Рішення прийнято.

Законопроект прийнятий в першому читанні. Готуємо до другого читання. Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Доповідач заступник Міністра фінансів Денис Олександрович Фудашкін. Будь ласка.

 

ФУДАШКІН Д. О.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Кабінет Міністрів України вносить на ваш розгляд законопроект про внесення змін до статті 5 Закону України „Про  оподаткування прибутку підприємств”. Запропонований законопроект направлений на спрощення процедури оформлення відряджень на території України та за її межами суб’єктами господарювання. Необхідність розробки цього законопроекта викликана тим, що на сьогоднішній день складна процедура оформлення відряджень. Так, даним законопроектом пропонується скасувати вимогу в Законі про оподаткування прибутку підприємств, що відрядження повинні підтверджуватися посвідченням про відрядження з наявністю печаток відправляючої сторони та приймаючої сторони, замінюючи це питання наявністю наказом на відрядження.

Взагалі не завжди можливе отримання таких печаток приймаючої сторони, бо в багатьох випадках при відрядженні особливо на території України не існує приймаючої сторони і командіровки могуть буть пов’язані з виконаннях інших функцій. Цей закон стосується безпосередньо платників податку на прибуток, значно спрощує процедуру оформлення відряджень і послаблює регулятивний вплив. На наш погляд, існування посвідчень на відрядження для суб’єктів господарювання, це лишній бюрократичний інструмент, який на сьогоднішній день не є доцільним. Прошу підтримати запропонований законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До співдоповіді запрошую заступника Голови Комітету з питань податкової та митної політики Костянтина Анатолійовича Бондарєвва. Будь ласка.

 

13:00:50

БОНДАРЄВ К.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні розглянув цей законопроект про внесення змін до статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (реєстраційний номер 2522), внесений Кабінетом Міністрів України.

Як вже визначалось доповідачем, законопроект розроблено з метою спрощення процедури реєстрації службових відряджень шляхом скасування необхідності робити відмітки про відрядження відряджуючих чи приймаючих сторін у межах України та країнах, із якими не установлено або спрощено прикордонний контроль. 

Проблема, яку уряд намагається вирішити у цьому законопроекті, дійсно має місце на практиці. У деяких випадках немає можливості зробити відмітку  приймаючої сторони. Дійсно, це пряма… це норма є  дещо архаїчною вже на сьогодні. За кордоном відмітки, штампи не ставляться, але скоріше ця проблема   не оподаткування,  а процедурне, технічне питання. Нам пропонується замість відміток відряджуючих чи приймаючих сторін на посвідченні про відрядження ввести  підтверджуючі документи, перелік яких має бути затверджений  центральним податковим органом.

В ході обговорення  законопроекту висловлено зауваження стосовно того, що альтернативний перелік  підтверджуючих відряджуючих документів  має бути визначений безпосередньо у законі, адже розробка та затвердження переліку таких документів  центральним податковим органом займе певний час. Крім того, норми законів мають бути нормами прямої дії. Про це  зазначено і у випадку… висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Враховуючи вищенаведене, комітет рекомендує Верховній Раді  України проект закону України про внесення змін до статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внесений Кабінетом Міністрів  України, прийняти за основу у першому читанні….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

БОНДАРЄВ К.А. А які документи? То можуть бути документи, які підтверджують, що людина знімала номер у готелі чи  їздила, саме  квитки і таке інше.  Дякую за увагу.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Анатолійович.

Прошу записатись на обговорення з цього законопроекту. Покажіть, будь ласка. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

13:03:37

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, ну, я думав, що я вже в цій сесійній залі чув і бачив все, але такого цирку, коли уряд опікується тим, аби відмінити командировочні посвідчення і у відрядження їздити за якимись новими документами, які колись ще кимсь будуть розроблені… І скажіть мені, будь ласка, і при чому тут центральний орган Податкової адміністрації? Яке мають відношення податківці до того, що той чи інший суб’єкт підприємницької діяльності: фабрика чи завод – направляє свого спеціаліста на свій же філіал у відрядження? Є чітко установлена форма: на скільки днів, які добові, скільки коштує проїзд, є звітність, яку легко перевірити.

Я думаю, що в даному випадку уряд займається якоюсь не властивою йому функцією і намагається, підмінюючи функції суб’єктів господарської і підприємницької діяльності, взяти на себе функції не властиві їй – і ускладнити життя суб’єктів підприємницької діяльності.

Ну, не зрозуміло… Із виступу представника комітету і міністерства , виникає така проблема, про яку він сам сказав: замість відряджень будуть відповідні підтверджуючі документи, перелік яких затверджується центральним податковим органом. Мені хтось може в цій сесійній залі пояснити, яке відношення має податковий орган до відряджень суб’єктів господарської діяльності? Що воно дасть кому: суб’єктам господарської діяльності воно спростить, податківцям воно щось спростить? Для чого такі законопроекти вносити в зал і забирати в нас час?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Клименко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:05:20

КЛИМЕНКО О.І.

Дякую. Українська народна партія, Олександр Клименко.

Я особисто буду підтримувати цей законопроект у першому читанні, але хотів би зараз привернути увагу всієї сесійної зали щодо доцільності використання таких відряджень, особливо коли, ми дивимося, із Східної України – я маю на увазі Донецьк і Луганськ – були повні літаки представниками Міністерства палива та енергетики та Міністерства вугільної промисловості. Я хотів би зазначити, наскільки є доцільність їх викликання в терміновому порядку – це перше.

По-друге, хотів би нагадати, що якщо ми будемо казати за наш реальний сектор економіки, то… і так ми дуже опікуємося рівнем зменшення ВВП, то хотів би нагадати, що в Северодонецьку у нас було Міністерство хімічної промисловості, у Дніпропетровську – Міністерство чорної металургії… кольорової, у Донецьку було Міністерство вугільної промисловості. То я хотів би в першу чергу і передбачити в цьому законопроекті відповідальність посадових осіб за використання цих службових відряджень. Це перше.

І по-друге, можливо, вже на часі переглянути все-таки місце розташування цих основних галузевих міністерств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут серйозні були зауваження чи запитання Ярослава Сухого. Я… Від комітету Костянтин Бондарєв, будь ласка.

 

13:06:48

БОНДАРЄВ К.А.

Дякую. Річ у тому, що саме витрати на службові відрядження є витратами суб’єктів господарювання. І це є валові витрати. Ці кошти йдуть і нараховуються як валові витрати. І це контролює саме податкова. І для спрощення системи розрахунку цих витрат, але це не дуже серйозні і великі кошти, це не масштабні, але ж ми породжуємо дуже багату кількість документообігу. І це наслідки. І ми унаслідували ці питання ще там з 50-х років, і це – застаріла форма.

Тому ми пропонуємо уніфікувати нову форму звітності, і спростити життя нашим підприємствам насамперед.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, якщо б не заперечували, ще репліка Юрія Анатолійовича Кармазіна. Будь ласка, хвилину.

 

13:07:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановні народні депутати, тут запитували, хто може відповісти, чому податкова? Я можу відповісти.

Справа у тому, що у такій ситуації може бути ухилення від сплати податків. Воно часто оформляється таким чином і списується. І люди їдуть собі, відпочивають і витрачають кошти з тим, щоб зменшувати податкову базу. Це – перше.

Друге. Я до тих, хто сьогодні проти, а всі записалися сьогодні проти цього законопроекту.

Хочу сказати, якщо ми залишимо так, як є зараз, коли в статті п'ятій написано: „Валові витрати, сума добових визначається згідно з відмітками відряджуючої та приймаючої сторони”. Це дикість, це треба міняти, це треба скасовувати. Тобто треба приймати цей проект.

Друге. Я погоджуюся з колегами, які сказали, від комітету виступали, що за відсутності зазначених підтверджуючих документів це треба прибрати з цього тексту, і буде все далі абсолютно, абсолютно нормально, але це можна зробити в другому читанні. Тому законопроект треба прийняти в першому читанні, доопрацювати, і все буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Шановні колеги, треба приймати рішення. Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті п'ятої Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (реєстраційний номер 2522) щодо того, щоб прийняти його за основу. Прошу голосувати.           

 

13:09:32

За-212

Комітет, нема ніяких пропозицій? Є пропозиція, шановні колеги, на повторне перше читання. Прошу проголосувати за те, щоб даний законопроект поставити на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

13:10:09

За-214

Комітет і уряд повинні далі переконувати наших колег. Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 61 Закону України "Про освіту" та до статті 64 Закону України "Про вищу освіту" (щодо умов оплати навчання). Комітет рекомендує від авторського колективу, я так скажу, і від комітету Віталія Семенович Курило. Прошу, чотири хвилини.

 

13:10:45

КУРИЛО В.С.

Шановні народні депутати, згідно з  чинними нормами Закону про вищу освіту та Закону про освіту. Розмір плати встановлюється у вищих навчальних закладах за весь строк навчання з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Законопроектом  передбачається скасування норми діючого Закону про вищу освіту відносно заборони змінювати оплату за навчання протягом усього строку навчання. Розмір плати пропонується враховувати, в розмірі плати, коефіцієнт інфляції, коефіцієнт збільшення заробітної плати та комунальних платежів за попередній рік.

Цей законопроект підготовлений на прохання та чисельні звернення ректорів вищих навчальних закладів України. Щорічне фінансування вищої освіти з загального фонду Державного бюджету України не може задовольнити потребу навчальних закладів у коштах. І хоча держава з року в рік збільшує асигнування на утримання вищих навчальних закладів, проте зростання цін і тарифів на комунальні послуги, енергоносії тощо випереджають темпи зростання бюджетних асигнувань. Не важко прогнозувати, що через фінансову кризу погіршується фінансовий стан освіти, особливо в найближчі два-три роки.

Тому в умовах фінансової нестачі основне навантаження припадає на кошти спеціального фонду вищих навчальних закладів, які формуються за рахунок надання платних освітніх послуг. Тому отримання вузами надходжень за конкретне навчання є вирішальним чинником забезпечення повноцінної діяльності вищих навчальних закладів. Утім існуюче законодавство унеможливлює економічну ефективну роботу в цьому напрямку.

В умовах системного підвищення заробітної плати викладацькому складу, збільшення цін та тарифів на комунальні послуги, навчання контрактних студентів, починаючи з третього курсу, а на деяких спеціальностях з другого, для університетів є збитковим. Виходячи з цього, вони підвищують плату для перших курсів, і таким чином тягар оплати лягає на перші курси, і вони вчать фактично четвертокурсників.

Виходячи з того, що оплата за навчання встановлюється вищими навчальними закладами, то пропонується якраз відмінити цю норму і дозволити вузам змінювати плату на рівень інфляції. Саме в такий спосіб ми створимо для вищих навчальних закладів більш сприятливі умови для надання якісних освітніх послуг.

Комітет розглянув це питання і рекомендує прийняти його за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віталій Семенович. Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення з цього законопроекту.

Будь ласка, продемонструйте. Руслан Князевич, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Будь ласка.

 

13:14:12

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Карпуку Володимиру Григоровичу, прошу слово передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте будь ласка, Володимиру Карпуку.

 

13:14:18

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”, депутатська група „За  Україну”.

Шановні колеги! Давайте вдумаємося наскільки є важливим навчання для багатьох наших сімей, щоб діти здобули вищу освіту і наскільки воно є вагомою складовою витрат сім’ї, навіть в периферійному вузі не мовлячи вже столичні вузи, престижні вузи.

Що йдеться в даному законі? Мова йде про те, що вищий навчальний заклад в односторонньому порядку може змінювати договір із збільшення плати за навчання в попередньо не знає дитина і  сім’я  не знає на скільки це зросте заробітна плата. Вводячи  кореляцію з коефіцієнтом інфляції, вірніше індексом інфляції та коефіцієнтом збільшення рівня мінімальної заробітної плати та комунальних платежів  за попередній рік.

Уже в індексі інфляції є розрахунки на плату за навчання, за комунальні платежі, за житло і так далі. Ми можемо собі уявити скільки буде це неприємностей і для дитини, яка навчається і для сім’ї, коли вуз без попередження з якихось мотивів, тому що ми розуміємо, що зараз, коли статистичні дані закриті, коли ми не знаємо навіть який дійсно індекс інфляції і які розрахунки звідки будуть брати, вищі навчальні заклади будуть збільшувати плату за навчальний процес, адже непоодинокі випадки зараз, коли скориставшись стихійним лихом, багато дітей з державної форми навчання були переведені на платні форми навчання без ніяких попереджень. І краще запитати ректорів вузів, які представляє автор законодавчої ініціативи, наскільки раціонально використовується ця плата, адже більше йде плата не на навчальний процес...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

КАРПУК В.Г. Адже плата, які беруть вищі навчальні заклади, іде саме не на оптимізацію навчального процесу, а на збільшення матеріальної бази чи закупівлю якихось дорого вартісних меблів для своїх кабінетів. Тому я і наша депутатська група проти прийняття цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Полохало, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Будь ласка, Володимир Іванович.

 

13:16:51

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні колеги, я хотів просто щоб ви уважно подивилися законопроект і хочу сказати, що певний не сенс, а скажімо так, певні нюанси у попереднього виступаючого звичайно є. Комітет розглядав цей законопроект і справді вищі навчальні заклади зверталися в комітет, в Кабінет Міністрів, ми зреагували і підтримали цей законопроект пана Курила. Я хочу сказати, підтримали, хоча була дискусія. В чому суть, сьогодні коефіцієнт чи індекс споживчих цін, показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги вже враховує зміну цін, яке відбувається у сфері надання послуг з навчання і житлово-комунальних послуг. Це перше.

І друге, хто добре знає вищі навчальні заклади, вони вже багато років знаходяться у складному фінансовому становищі і тому основне навантаження припадає на кошти спеціального фонду вищих навчальних закладів, який формується за рахунок надання платних освітніх послуг. Тобто цей закон, як в першому читанні, така думка комітету після дискусії і консультацій дуже уважна, підтримати. Але для того, щоб не було ректорського свавілля. Більшість ректорів - це поважні  люди.  Тому що в законопроекті  в першому читанні, на жаль, цього немає. Для того, щоб  був контроль, але разом з тим, щоб першокурсник не платив за третьокурсника, тому що так виходить, вступив і третій-четвертий курс. Треба що зробити в цьому законопроекті  в другому читанні? Щоб розмір плати за  весь строк навчання корегувався протягом строку навчання на коефіцієнт інфляції за попередній рік, але не частіше   одного разу на рік.

Якщо буде не частіше одного разу на рік і якщо додатково встановити контроль за встановленням платних послуг, контролювати  ректорів з боку Мінфіну і МОНу, тоді в такому  випадку це буде нормальний закон.

Але, як загальний висновок.  До того часу, шановні …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ПОЛОХАЛО В.І.  … поки ми не приймемо базовий Закон про вищу освіту, який розроблений, пройшов комітетські слухання, в усіх регіонах його обговорили, у нас буде постійно „лоскутна ковдра”, будемо „латати” і добавляти до чинного законодавства.

Я звертаюся до всіх поставити на голосування Закон про вищу освіту і у нас не буде виникати таких проблем, як сьогодні. Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую! Михайло Чечетов фракція Партії регіонів. Будь ласка, мікрофон. З трибуни.

 

13:19:47

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні колеги! Поданим законопроектом пропонується ввести норму, згідно з якою розмір плати за весь строк навчання в навчальному закладі і надання в ньому  додаткових освітніх послуг, в тому числі  за перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, може корегуватися протягом строку навчання на коефіцієнт інфляції та коефіцієнт  збільшення рівнів мінімальної заробітної плати та комунальних платежів за попередній рік.

Вважаємо, що законопроект не повною мірою узгоджується із сутністю договірних відносин за змістом яких договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних  умов договору, до яких звичайно належить і ціна договору, що має встановлюватися за домовленістю сторін.

Таким чином законопроектом фактично створюються передумови  для корегування в односторонньому порядку навчальним закладам розміру плати за  навчання. З цим навряд чи можна погодитися, особливо у тих випадках, коли відповідна особа повністю сплатила вартість навчання.

Фракція Партії регіонів пропонує відхилити даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошую Мартинюка Адама Івановича, фракція комуністів.

 

13:21:12

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги,  шановні виборці! Напевно, коли ми говоримо про сферу вищої освіти, то тут можна говорити про те, що незабаром так, як ми     свого часу коли були країною суцільних мільйонерів, бо в кожного в кишені по мільйону купоно-карбованців було, так незабаром ми станемо першою в світі країною суцільної вищої освіти. Це, з одного боку, добре, якби  дійсно після того та освіта була затребуванна.

Я вам назву цифри. Сьогодні у нас вузів третього, четвертого рівня акредитації на 46 мільйонів населення 351. В Іспанії де 47 мільйонів населення 30 вузів. У Франції, яку ми досить часто порівнюємо і співставляємо з Україною, 49 мільйонів населення – 78 вузів і їх їм вистачає.

Замість того, щоб не зменшувати набору на державну форму навчання Кабінет Міністрів останнім часом на цей рік скоротив на 14 тисяч державне замовлення. То ректори, я їх можу розуміти, то вони шукають заробітку за рахунок  трудящих, у яких зменшується заробітна плата, які існують в умовах кризи, в яких інфляція і  так далі і тому подібне. Поза всяким сумнівом робити цього не можна і взагалі це не продуктив. 

 І ще я вам назву одну офіційну цифру, а ви, будь ласка, задумайтесь. Коментарів я давати не буду ніяк. В минулому навчальному році атестат зрілості про закінчення повної середньої школи одержало, запам’ятайте цифру, 427 тисяч. Студентами вузів третього, четвертого, рівня акредитації в минулому році стало 425 тисяч. Зробіть висновки. Це добре, що діти мають право навчатися, але якщо ми почнемо кожного семестру чи року їм збільшувати плату за навчання, це про нас, про парламент, особливо про ті політичні сили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

МАРТИНЮК А. І. Ті політичні сили, які це пропонують, доброго слова ніхто не скаже. І мене дивує, що профільний комітет підтримує таке неправильне рішення.

Прошу не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, хто наполягає на виступі? Олег Ляшко, будь ласка.

 

13:23:40

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Цілком очевидно, що прийняття цього законопроекту призведе до різкого підвищення плати за навчання. І гроші ці вимушені будуть платити діти і їхні батьки. А, отже, як наслідок до обмеження кількості молодих українців, які будуть позбавлені можливості отримати вищу освіту і як наслідок досягнути чогось в житті. "Блок Юлії Тимошенко", це та політична сила, яка завжди стоїть на сторожі інтересів громадян в тому числі і в соціальному плані. І я думаю, що саме з цих причин наша фракція не може підтримувати цей законопроект, бо він б’є по кишенях українців. Треба проблеми вищої освіти вирішувати не за рахунок дітей і їхніх батьків, а знаходити для цього відповідні можливості в бюджеті. І такі можливості є. Коли більшість у залі, в тому числі і Партія регіонів, підтримуватимуть запропоновані урядом законопроекти, спрямовані на збільшення надходжень до державного бюджету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 61 Закону України „Про освіту” та до статті 64 Закону України „Про вищу освіту” (щодо умов оплати навчання), реєстраційний номер 2162, за основу. Прошу голосувати.

 

13:25:18

За-157

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 140, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 14, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 12. Законопроект відхилено.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України, Закону України "Про лікарські засоби"  (щодо використання шрифту Брайля в інструкціях про застосування лікарських засобів). Комітет з питань охорони здоров'я пропонує, щоб Юрій Олександрович Гайдаєв і як співавтор, і як представник комітету доповів цей важливий законопроект. Прошу, Юрію Олександровичу. 

 

13:26:10

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Вельмишановний Микола Володимирович, вельмишановні колеги! Втрата зору є однією з найважливіших форм інвалідності, оскільки через зір людна отримує за різними висновками до 93 до 97 відсотків інформації з оточуючого середовища. Чим більше ступінь втрати зору, тим більше особа обмежена в отриманні, сприйнятті інформації та спілкуванні.

Велика кількість наших співвітчизників, які втратили зір, виключно за допомогою чутливості своїх пальців можуть прочитати, а насправді доторкнутись до кожної окремої літери слова та ознайомитись з будь-якою друкованою інформацією. За офіційною статистикою кількість громадян, які в своєму житті застосовують шифр Брайля, і можуть читати друковану інформацію про лікарські засоби лише за його наявності на первинній упаковці, тримається майже постійною і коливається в межах 50 тис., я підкреслюю, 50 тис. громадян, серед яких близько 20 тис. громадян є тотально сліпі.

Положення запропонованого нами законопроекту за предметом правового регулювання спрямовані на захист прав споживачів, що належить до пріоритетних сфер,  у яких здійснюється адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Законопроектом запропоновані зміни щодо маркування лікарських засобів, які відповідають нормам міжнародного права та гармонізовані до положень європейського законодавства, де передбачено, що назва лікарського препарату, доза діючої речовини та його лікарська форма повинні бути зазначені шрифтом Брайля на первинній упаковці лікарського засобу.

Законопроект отримав підтримку Комітету з питань європейської інтеграції та Міністерства охорони здоров'я України. Крім цього Комітетом Верховної Ради з питань бюджету за наслідками розгляду законопроекту прийнято рішення, що у запропонованій редакції законопроект  не  матиме впливу на доходну та видаткову частини бюджету.

Колектив авторів законопроекту погоджується з пропозицією Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров`я щодо зміни терміну набуття  чинності законопроекту, у зв`язку з чим в остаточній редакції  законопроекту пропонуємо цифри 2009 замінити на цифри 2010, тобто у разі прийняття  законопроекту як закону він набуде чинності з 1 березня 2010 року.

Обмеження та проблеми, з якими постійно стикається людина, яка повністю або частково  втратила зір, нам неможливо уявити.  Щоб оцінити рівень ускладнення життя такої людини, нам треба просто постійно жити з закритими очима або в повній темряві. Тому, шановні колеги, від імені авторів законопроекту, від імені Комітету по охороні здоров`я прошу вас підтримати   законопроект, прийняти  його за основу та і в цілому як закон.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій  Олександрович. Шановні колеги, є потреба обговорити? Є пропозиції, наполягання?

Прошу записатися хто за, хто проти… за даний законопроект. Будь ласка, покажіть.  Михайло Чечетов, Партія регіонів.

 

13:29:53

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується  доповнити Закон України „Про лікарські засоби” положенням, згідно з яким  на зовнішній упаковці всіх  лікарських  засобів шрифтом Брайля, що дозволятиме читати  інформацію людям з вадами зору, повинна дублюватися назва лікарського засобу, його лікарська форма та доза  діючої речовини.

Фракція Партії регіонів пропонує  підтримати цей законопроект і в першому читанні, і в цілому. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Карпук, "Наша Україна - Народна Самооборона" .

 

13:30:25

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Треба дійсно дивитися на цю проблему з відкритими очима, і я не погоджуюся  з висновком Науково-експертного управління, яке називає  досить мале число тих людей, які бачать не в повній мірі  чи не бачать зовсім. Ми розуміємо, що на сьогодні понад 50 відсотків людей, які втратили зір, - це люди з цукровим діабетом, які, окрім сліпоти, мають надзвичайно великий букет супутньої патології і потребують повсякчасного прийому лікарських засобів, в тому числі для невідкладної допомоги. Тому без сторонньої допомоги ці люди не можуть підтримувати собі певну якість життя. І тому це є європейська вимога, багато країн Євросоюзу і інших країн користуються цією практикою, зазначаючи на упаковці назву лікарського засобу, форму його випуску та дозу. Це вкрай необхідно.

І тому і комітет, і, я думаю, що якраз напередодні парламентських слухань ми повинні прийняти цей закон і за основу, і в цілому, для того щоб полегшити життя цих категорій людей. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Шкіль, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:31:45

ШКІЛЬ А.В.

Шановні народні депутати, шановні теле- і радіоглядачі, і слухачі! Я, звичайно, тільки „за”, щоб у нас цю категорію осіб забезпечували можливістю – людей, якій не бачать, - читати шрифтом Брайля назви лікарських препаратів, навіть склад, який там є. Але проблема полягає в тому, наскільки це підвищить ціну лікарських засобів. З одного боку, ми робимо ці лікарські засоби доступнішими для певної категорії осіб, але, з іншого боку, обов’язково це буде впливати на ціну. Це гарантія, тому що по-інакшому з таким запалом на даний момент би не активізувалося це питання, тому що воно у нас висить як актуальне вже достатньо давно.

Для прикладу. Я думаю, що кожен з нас буває за кордоном і знає, що там також продаються ліки, і скільки вони коштують. Наприклад, в Парижі на Єлисейських полях 40 штук упаковка „Ефералгану” коштує 1 євро, у нас це коштує 40 гривень, такий же самий лікарський засіб. От з яких причин, хтось може мені пояснити? Раптово впав курс гривні чи не менш раптово піднявся курс долара? В чому справа? І, уявіть собі, якщо цей лікарський засіб зараз коштує 40 гривень, коли там про це напишуть шрифтом Браеля, він  буде коштувати, як мінімум, 60. Ну, що ж удріб’язковуватися? І буде співвідношення один до 60-ти.   Колись в нас може навіть теоретично існувати таке співвідношення – долар до євро.

Тому в першу чергу, треба зробити всі лікарські засоби доступними для тих людей, які їх потребують. Доступнішими при зниженні ціни. І тому я, в принципі, ще раз кажу, за подібний законопроект. Але я не можу допустити, щоб люди, всі решта людей, і в першу чергу, ті ж самі незрячі люди, вони прочитати  зможуть, але не зможуть купити, тому що буде недоступний лікарський засіб за своєю ціною. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Тому діємо у відповідності до Регламенту та пропозицій комітету нашого. Юрій Анатолійович. Будь ласка, Юрій Кармазін, репліка.

 

13:34:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, якщо ми будемо приймати закон в цілому, я бачу, що є такі наміри – в цілому приймати, то не можна ж буде внести ніяких поправок. Закон хороший.

В мене тільки одне питання: як ми вирішимо   те, що зараз ставиться у нас в Сімферополі, в Севастополі, в Одесі, в багатьох регіонах і серед приїжджаючих? Вони говорять, забезпечте, будь ласка, щоб лист-вкладиш, цей, який пишеться, писався не тільки українською мовою, а і англійською, і російською. Хоча б іще дві мови було.

Багато країн Європи так само і роблять. І це підвищує потім конкурентоспроможність цих ліків, тому що люди  взяли, на вкладиші написана інструкція іншими мовами. Для виробника це копійки коштує, а для споживача не надзвичайно корисно, і немає тоді передозування іншого ліків.

Я б хотів, щоб автори, серед яких колишній міністр і дуже серйозні депутати, замислилися над цим, щоб нам теж треба питання вирішити, щоб ми задовольнили сьогодні наших громадян і безпеку їхнього здоров’я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович, шановні колеги, давайте зробимо один крок, потім порадимося, після першого голосування за основу. Тому ставлю за основу проект закону про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби” (щодо використання шрифту Браеля в інструкціях по застосуванню лікарських засобів), реєстраційний номер 2625 на голосування за основу. Прошу голосувати.

 

13:35:50

За-370

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти за основу і в цілому, але я так зрозумів, що є і застереження тут, так? Є застереження у когось?

Шкіль Андрій застереження висловлює. І інші колеги. Шановні колеги, на жаль, не можу я… (Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги, я… Застереження у вас? (Ш у м  у  з а л і)  Друзі, давайте тоді по хвилині.

Олег Ляшко, будь ласка.

 

13:36:37

ЛЯШКО О.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Цілком очевидно по результатах голосування, що закон має більшість у залі.

Захист прав незрячих – це надзвичайно важливе питання. Якщо у когось із колег є ці застереження, ми неодноразово так робили, скажіть під мікрофон ці застереження. І якщо автори мають можливість їх врахувати, тут же врахували і прийняли. Для чого втрачати час? Для чого відкладати прийняття закону замість того, щоб вирішувати цю проблему? Скажіть під стенограму які ваші застереження. Якщо автори їх враховують, голосуємо в цілому. Не враховують – відносимо на друге читання. І головне, що захищаємо інтереси людей, а не місяцями мурижимо ці закони у стінах парламенту.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Валерій Сушкевич, будь ласка.

 

13:37:21

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Я насамперед хочу подякувати авторам законопроекту  про те, що ми врешті-решт розуміємо, що незряча людина має таке ж саме право на те, щоб побачити чим її лікують і що вона приймає. Є кілька десятків дуже страшних випадків, коли незрячий приймав не ті ліки, і мали надзвичайні наслідки. І кожен день, кожний тиждень зволікання має проблеми.

Я підтримую те, що сказав депутат Ляшко відносно того, що якщо є застереження, давайте ми зараз врахуємо. І треба приймати, шановні колеги, цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Карпук, будь ласка.

 

13:38:07

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Шановні колеги! Ми принаймні почули в цій залі  єдине застереження про можливість здороження ліків для інших категорій людей і в тому числі для цих людей,  які будуть користуватись шрифтом Брайля. Одна ми собі розуміємо, дається термін до 1 березня 2010 року для  того, щоб адаптувати виробництво під шрифтом Брайля.

І фармацевтична промисловість на сьогодні є надто рентабельною, досить рентабельною, і я розумію, що якщо там є певні затрати, а це питання група авторів вивчала тому що ми на комітеті також вели дискусію. Тому ніяких побоювань про подорожчання ліків від впровадження  цього  закону в життя не буде.

Я вас ще раз прошу пана Андрія зняти свої застереження і прийняти цей закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я почув єдине серйозне застереження з боку Андрія Шкіля, давайте йому хвилину дамо, може він змінив свою точку зору і тоді будемо голосувати. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:39:15

ШКІЛЬ А.В.

Дякую пане головуючий! Я хочу наголосити на тому, що ми дуже часто захищаємо права інвалідів коштом самих же інвалідів, тобто ми хочемо вводимо шрифт Брайля, свідомо знаючи, що це здорожить ліки. Це здорожить ліки.

Тому моя пропозиція, давайте ми зараз в цей закон вставимо, що це не має  впливу на ціноутворення і контроль покладемо на парламент України. у випадку, якщо тільки буде збільшена, бо я повністю… збільшення ціни, коштом ведення шрифту, то відповідним чином треба буде  карати тих виробників, які будуть цим зловживати. Бо у мене є таке відчуття, що вони власне хочуть використовуючи шрифт Брайля збільшити ціни на свої ліки і таким чином  підняти свої прибутки. Хай своїм коштом і записати в закон, що своїм коштом продавці ліків і виробники забезпечують можливість нанесення туди шрифту Брайля. Тільки в такому випадку, я вважаю, цей закон має право в життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо ми таку толерантну позицію займемо, послухаємо комітет, який по-перше, рекомендує нам в Прикінцевих положеннях замість 1 січня 2010 року замінити, точніше  1 березня 2009 року замінити на 1 січня 2010 року. Тобто ми даємо термін проаналізувати, осмислити, прорахувати і не вносячи це в закон, але розуміючи, що звичайно Міністерство охорони здоров’я і парламентський комітет мусить контролювати всю цю справу, щоб це не призвело до якихось негативних наслідків. Якщо таку рекомендаційну частину і нормативну частину 1 січня 2010 року ми б прийняли, і проголосували в цілому. Я бачу є готовність. Тому прошу поставити в цілому із застереженнями, що ми в прикінцевих положеннях міняємо перше березня 2009-ого на 1 січня 2010-ого. Прошу голосувати в другому читанні і в цілому.

 

13:41:26

За-340

Законопроект ухвалено.

Шановні колеги, зараз дуже серйозна проблема, треба порадитися. Маємо три законопроекти, які стосуються усунення колізій стосовно подвійного громадянства, причому цікаво, що три дуже серйозні законопроекти або зміни внесені трьома головами комітетів Верховної Ради. Головою комітету з питань прав людини Зарубінським Олегом Олександровичем, Швецем Віктором Дмитровичем і Яворівським Володимиром Олександровичем. Наші колеги говорять про те, що проблема виявилася ще більш складною, аніж вони собі уявляли і, до речі, те що зменшилось світло, це тільки підтверджує складність проблеми. І вони просили ще дати час їм порадитися, зібратися втрьох, трьома авторами законопроектів, на комітеті проаналізувати і перенести, коли вже буде в нас спільна позиція стосовно такої складної проблеми. Не буде заперечення, щоб перенести ці законопроекти? Нема заперечень, друзі.

Тоді оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за вчинення корупційних дій, встановлення обмежень щодо перебування на посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування осіб, засуджених за одержання хабара. До доповіді запрошую члена комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, і автора закону Олега Володимировича Новікова. Враховуючи, що він у нас і представляє комітет і, і виступає, має можливість чотири хвилини виступити.

Є Олег Володимирович?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага! Тут, шановні друзі! От тільки мені лист принесли, що зараз знаходиться у відрядженні за кордоном наш доповідач Олег Володимирович. Тут я  бачу людей, які кажуть що це ганьба.  

(Ш у м  у  з а л і)

Але, шановні друзі! Давайте тоді, у нас немає вибору, мусимо перенести цей законопроект.

Наступна позиція у нас є законопроект нашого  колеги Портнова, але в розділі „Для включення до порядку денного  сесії”. Проект Закону про внесення змін  до деяких законодавчих актів України  щодо  запровадження  автоматизованої системи документообігу  в адміністративних судах. Ставлю на голосування  щодо включення  до порядку денного даного актуального і важливого законопроекту. Прошу голосувати.

 

13:44:16

За-340

Законопроект включено і розглядаємо  його, як сьогодні приймали рішення у відповідності, за скороченою процедурою.

Андрія Портнова запрошую до доповіді.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю буде коректно Андрію Портнову… Будь ласка, пане Андрій.

 

13:44:50

ПОРТНОВ А.В.

Шановний Миколо Володимировичу, шановний Адаме Івановичу!  Комітет з питань правосуддя розглянув законопроект цей і рекомендував його на пленарне засідання Верховної Ради.

 Шановні народні депутати, шановний головуючий!  Хочу вам сказати, чим обумовлена  …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дійсно, мене зараз секретаріат проінформував, що комітет не розглядав даний законопроект і …

 

ПОРТНОВ А.В. Комітет розглянув і є рішення комітету. Є рішення комітету у нас з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А немає голови  комітету Сергія Ківалова? Дайте, будь ласка, заступнику  Бондику народному депутату Бондику від комітету, будь ласка, дайте.

 

13:45:38

БОНДИК В.А.

Шановний головуючий,  шановні колеги,  дійсно, ми розглядали цей законопроект. Ви знаєте яка нагальна потреба щодо здійснення законодавчої ініціативи наших народних депутатів, якщо до вдосконалення судової процедури, бо багато надходить скарг.  І тому я офіційно заявляю, що цей законопроект Андрія Портного був розглянутий на комітеті.  Я не знаю  чому секретаріат не спрацював, чому у вас немає висновку. Але ми розглядали цей законопроект і  рекомендували його щодо слухання в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович, будь ласка.

 

13:46:14

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги,  я не буду втручатися розглядали чи не розглядали. Я кажу про те, що  треба знайти вихід з ситуації, в яку ми потрапили. Ви ж  бачите, що включення до порядку денного. Тільки включення до порядку денного, а не розгляду. Для того, щоб не було порушень, давайте проголосуємо наступну пропозицію: за розгляд сьогодні цього питання і тоді все буде відповідно до Регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, пане Андрій, будь ласка, ваша позиція.

 

ПОРТНОВ А.В. Я думаю, що можна погодитися з пропозицією Адама Івановича і поставити на голосування зараз це питання.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Шановні колеги, давайте, щоб ми не порушували Регламент поступимо таким чином. Оскільки Верховна Рада України включила це питання до порядку денного. Зараз стверджують, що рішення  комітету є, ну не надійшло до сесійної зали, то я поставлю на ваш розгляд пропозицію про те, щоб провести розгляд цього питання і, що Верховна Рада України визначила щодо рішення з цього питання. Я цю пропозицію ставлю на голосування.  

 

13:48:02

За-331

Рішення прийнято.

Будь ласка, доповідайте тоді.

 

13:48:14

ПОРТНОВ А.В. Дякую.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах.

Чим обумовлена необхідність прийняття цього законопроекту? Шановні народні депутати, я хочу привести вам приклад. Подивіться, от є один із керівників адміністративних судів, він тут недалеко знаходиться від Верховної Ради. Він с собою носить постійно два телефони „Верту” вартістю більше, ніж 10 тисяч доларів кожний. І саме цим обумовлена необхідність прийняття такого законопроекту.

Що саме пропонується? Пропонується внести зміни, якими запровадити об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями, надання фізичним і юридичним особам інформації про стан розгляду справ щодо них, централізоване зберігання текстів судових рішень, ухвал, інших процесуальних документів, підготовка статистичних даних. Але головний магістральний напрямок – це те, щоб від голови суду не залежало суддів розподілі справ і здійснювали правосуддя більш неупереждено, ніж вони здійснюють це сьогодні.

Доступ до автоматизованої системи документообігу суду буде надавати суддям та працівникам апарату відповідного суду виключно в залежності від їх функціональних обов’язків. Справи будуть розподілятися шляхом методом вірогідності, і за цим буде нагляд комп’ютеризованої системи. А для тих, хто не буде розуміти цього, буде відповідний нагляд з боку правоохоронних органів.

Пропонується цей законопроект прийняти, якщо буде ваша згода, і в цілому. Комітет підтримав цей законопроект. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є потреба обговорювати? Будь ласка… Хто наполягає на виступі? Наполягає хто? Прошу запишіться, хто наполягає.

Іван Кириленко, фракція… А?

Будь ласка, прізвище.

 

13:50:32

КИРИЛЕНКО І.Г.

Пилипенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колезі Пилипенку передає Іван Григорович. Будь ласка, мікрофон Пилипенка.

 

13:50:41

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую.   Шановні колеги, я спробую пояснити нашим виборцям, для чого ми приймаємо зараз цей закон на простому прикладі.

Всім відомий осінній випадок із Львівським апеляційним судом, де фактично головою суду було створено організоване злочинне угрупування, до якого входило 10 чи 11 суддів, які збиралися не для того, щоб здійснювати судочинство, а для того, щоб вирішувати правильні справи, які вони попросту закупали у сусідньому кафе. І голова суду між ними розподіляв ці справи, відповідно виходили певні замовні рішення, і громадяни були дійсно здивовані, чому явно незаконні рішення підтримувалися цим судом і потім аж в Вищому чи Верховному суді рішення були скасовані.

Так от, саме цей законопроект і пропонує врегулювати систему розподілу справ, щоб не голова суду під себе набирав суддів і розписував між ними справи, а законопроект покликаний зробити так, щоб справи надходили до суддів на підставі певної комп'ютерної програми. Саме тому ми просимо законопроект даний підтримати, якщо не буде заперечень. Більш того, я вважаю, що наші виборці вимагають від нас прийняти законопроект в цілому. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Воропаєв, фракція Партії регіонів.

 

13:51:52

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я как раз и боялся этих последних слов, которые сказал предыдущий оратор в отношении принятия закона в целом. Действительно, такая проблема есть в нашем обществе, к сожалению, и она требует решения, эта проблема. И данный законопроект – это шаг вперед. Но мне кажется, его нужно дорабатывать. Почему? Потому что с помощью тех же самых рядовых работников судов, секретарей, которые будут принимать документы и регистрировать вовремя или невовремя, через полчаса или через час, или через полдня, или через день, можно будет управлять этой системой. Давайте посмотрим на этот законопроект в отношении того, чтобы его... Мы сейчас его примем в первом чтении, а потом посмотрим и доработаем до второго чтения, поправим там, чтобы нельзя было данную систему вручную ей управлять. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, фракція комуністів.

 

13:52:55

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, виборці, які нас чуємо, можемо порадіти, що нарешті ми  добралися до судової влади, до судової системи, про яку всі говорять. Ви знаєте які їм дають оцінки. Це один із кроків удосконалення, але далеко не останній і крок, який всього, на жаль, не вирішить.  У мене  виникає закономірне запитання  мабуть як і у вас, а чому автори законопроекту пропонують цілком логічну  схему запровадити тільки в адміністративному судочинстві. Що, це найважливіше і найголовніше? Що, у нас в інших судах порядок і там  не треба ніякого контролю?  Для чого ми вириваємо тільки одне – адміністративні  суди? Чому одразу автори законопроекту не запропонували, що у всій суддівській системі запровадити  саме таку систему, автоматизовану?  Це один момент.

Другий момент. Є складності, але ці складності  потрібно враховувати. Другий момент, який також відноситься до  складностей, суть якого полягає в  тому, а чи готові ми  матеріально, чи готові ми технічно забезпечити суди саме такою системою. Бо якщо ми поставимо тільки комп`ютер, то і зараз комп`ютери там стоять. І зараз я не думаю, що все пишуть від руки, а друкують на комп`ютерах. Це значить, треба  програмне захищене забезпечення, захищене спеціальною держслужбою зв`язку для того, щоб це була система, щоб там не міг хто хоче ввести туди в цю систему, у цю програму те, що він хоче. І тому давайте  дійсно у першому читанні  можемо прийняти, порекомендувати, щоб це стосувалося не тільки  адміністративних судів, а й інших і  відтермінувати   введення в дію цього закону для того, щоб технічно, технологічно підготуватися, щоб це не було черговий  перерозподіл від руки до комп`ютера. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський, будь ласка.

 

13:55:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Ви знаєте, шановні колеги, ви… у мене виникло таке ж саме питання як у Адама Івановича, і я спеціально  спитав у суб`єктів  законодавчої ініціативи, авторів цього законопроекту дійсно в чому тут колізія. Виявляється, внесені всі 4 законопроект, просто вони йдуть до різних кодексів і очевидно це те питання, яке ми маємо вже сьогодні приймати.

Ви знаєте, шановні колеги, коли ми кажемо, що Україна потребує незалежної влади, то ця ж незалежна влада не тільки в тому плані, що вона має не залежати ні від уряду, ні від Секретаріату Президента, ні від парламенту. Вона має бути і незалежна у своїй внутрішній структурі, у внутрішній процедурі. І цілком зрозуміло: коли від голови суду залежить, кому він буде давати вигідну справу, а кому взагалі справ не давати, кому давати справу зрозуміло, а кому незрозумілі справи, то він і є і ставить питання про залежність суддів від нього безпосередньо. І тому ті випадки, коли ми бачили з вже відомими прізвищами суддів, вони певною мірою продукуються недосконалістю оцієї системи.

Тому я від імені „Блоку Литвина” закликаю підтримати цю правильну абсолютно законодавчу ініціативу. На жаль, я так розумію, що оскільки вже мінімум два чоловіки сказали, що вони не хочуть в цілому приймати, то вона не буде прийнята в цілому. Хоча це треба робити якнайшвидше, інакше незалежний суд – це буде просто марево, це буде міраж. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вже всі виступили, хто записались. Від комітету одну хвилину, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

13:56:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, я перший заступник голови цього комітету. Ми, дійсно, розглядали, і розглядали можливість внесення до інших кодексів. Справа в тому, що нам треба вносити зміни до Цивільно-процесуального – це окремий кодекс, до Кримінально-процесуального – окремий кодекс, і Господарський – також ведеться окремий процес. Тобто тут є серйозні проблеми, пов’язані з тим, що кримінальну справу комп’ютер просто так не визначить, якщо вона на багато осіб і на багато томів. І деякі справи розглядаються, ви знаєте, цілий рік, а деякі і пару років. Тому є тут велика-велика проблема. Ми зараз допрацьовуємо ці проблеми і вирішуємо їх, але направленість дій комітету на те, щоб знизити суб’єктивний фактор, зменшити вплив корупційних явищ. І в цьому напрямку ми виконуємо ті речі, які говорилися на парламентських слуханнях.

Вихід – приймати тільки в першому читанні, бо тут ще зміни до Кримінального кодексу зараз передбачені. Приймати треба в першому читанні – і все, потім доопрацьовувати до другого.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення закону… Що, що? Шановні колеги, уже всі виступили.

Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону… Шановні колеги, прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 4324, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах. За основу. Прошу голосувати.

 

13:58:48

За-374

Рішення прийнято.

Шановні колеги, враховуючи важливість цього закону, можливо, ми доручення дамо комітету, щоб він його вніс на наступний пленарний тиждень для розгляду, тобто скорочення терміну підготовки до другого читання. Немає заперечень?

Я ставлю цю пропозицію на голосування, прошу голосувати.

 

13:59:23

За-346

Рішення прийнято.

І останній документ, шановні колеги. Я прошу продовжити роботу до завершення розгляду цього питання.

Нам треба включити до порядку денного сесії проект постанови про внесення змін до статті 217 Регламенту Верховної Ради  України щодо присяги членів Вищої ради юстиції. Реєстраційний номер 4376.

Будь ласка, Адаме Івановичу.

 

13:59:54

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Володимире Михайловичу. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Справа в тому, що цей законопроект пов’язаний був із проектом закону, який ми вчора не включили до порядку денного і не розглянули.

Про що йдеться. Йдеться про те, що зараз у законі виписано, що протягом двох місяців член Вищої ради юстиції повинен скласти присягу у Верховній Раді. Оскільки ми вчора не підтримали цього законопроекту, то сьогодні вносити зміни в Регламент, який буде, якщо ми приймемо його і так далі, не відповідатиме закону, абсолютно не логічно. Тому я закликаю сьогодні не розглядати, хоча вже оголосили, давайте поставимо його. Ще раз наголошую, що вчора ми не підтримали закон, то сьогодні немає абсолютно ніякого смислу вносити зміни в регламент. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, разом з тим, було оголошено про розгляд цього питання, тому я поставлю на голосування тільки про включення до порядку денного, а не розгляд.

Тому ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту постанови (реєстраційний номер 4376) про внесення змін до статті 217 Регламенту Верховної Ради України щодо присяги членів Вищої ради юстиції. Прошу, шановні колеги, визначитися в процесі голосування.

 

14:01:26

За-2

Рішення не прийнято.

Таким чином законопроект відхилено.

Шановні колеги, прошу уваги, дозвольте надати вам інформацію про результати засідання Погоджувальної ради. Ми обговорили питання, а саме: про заслуховування інформації щодо ситуації у вугільній галузі, вугільній сфері, насамперед, це стосується збуту видобутого вугілля. І домовилися таким чином, що три комітети Верховної Ради України, Комітет з питань промислової політики, Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, Комітет з питань житлово-комунального господарства обговорять це питання, підготують відповідні пропозиції Верховній Раді України і на засіданні Погоджувальної ради перед пленарним засіданням ми приймемо відповідне рішення щодо того, в якому аспекті ми будемо розглядати це питання. Головне, щоб були напрацьовані відповідні пропозиції.

Ми також розглянули колізію, пов’язану з тим, що Верховна Рада України створила дві тимчасові слідчі комісії, які стосуються по суті справи одного і того ж питання. Оскільки ми не знайшли погодженого рішення щодо того, щоб була одна комісія, я інформую вас, що буде підписано рішення про дві комісії з усіма наслідками, що з цього витікають.

Ми розглянули пропозицію, яка зводилась до того, щоб наступний тиждень ми працювали в пленарному режимі. Але позаяк,  оскільки, точніше, заплановані засідання комітетів, оскільки депутати спланували свою роботу в округах, ми прийняли відповідне рішення, щоб наступний тиждень Верховна Рада України в особі депутатів працювала в комітетах і в округах, а пленарний тиждень буде за визначеним розкладом нашого засідання.

Нарешті обговорювалося питання, що в зв’язку з рішенням Конституційного суду нам потрібно прийняти рішення щодо дати виборів Президента України. Запропонований відповідний проект постанови, ми його обговорили в робочому режимі. Я просив би фракції визначити свою позицію з приводу тих  міркувань, які були викладені  мною, а саме, визначити дату президентських виборів 17 січня. Доручити  Комітету з   питань   державного будівництва опрацювати до визначеної дати, яку ми з вами встановимо, зміни до Закону про вибори Президента України з можливим скороченням терміну президентської  кампанії із 120 до 90 днів. А також доручення Кабінету Міністрів, Центральній виборчій комісії забезпечити належним чином функціонування, тобто наявність реєстру виборців до початку виборчої кампанії. Після обговорення у фракціях ми визначимося щодо прийняття того, чи іншого рішення. Це всі питання, які обговорювалися на засіданні Погоджувальної Ради.

Шановні колеги!  Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

О 15-ій годині відбудуться парламентські слухання, які стосуються проблеми медицини,  охорони  здоров’я. Я просив би взяти активну участь у парламентських слуханнях.

Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі о 10-ій годині за розкладом на четвер. Дякую!