Засідання 15

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

03 жовтня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Прошу приготуватись до реєстрації.

Готові, колеги? Отже, прошу включити систему реєстрації і прошу зареєструватись, будь ласка.

 

10:03:04

Зареєстровано 353 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження у нашого колеги Дениса Олеговича Силантьєва. Привітаємо Дениса з днем народження. (Оплески)

І хочу нагадати, що в середу ми маємо 30 хвилин виступів від народних депутатів. І тому усіх народних депутатів, хто хоче взяти участь у виступах, прошу провести запис і прошу записатись.

До слова запрошується Гусак Володимир Георгійович. В мікрофон скажіть, кому передаєте. Скажіть в мікрофон.

 

10:04:12

ГУСАК В.Г.

Прошу передати слово Вілкулу Олександру Юрійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:04:28

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України! Чинна влада та її ставленики вкотре перейшли межі здорового глузду і показово знущаються над людьми. Менеджери НАК "Нафтогазу" – підприємства, яке на 100 відсотків належить українському народові, – спочатку виписали собі 1 мільярд 200 мільйонів гривень премії, а потім демонстративно ігнорують законні вимоги прозвітувати, хто ж все ж таки отримав ці колосальні кошти. Дійшло до того, що суд наклав штраф 1700 гривень на голову "Нафтогазу" за відмову відповісти на це запитання. Тобто керівник державної компанії призначений розпоряджатись ресурсами, які належать народові, відверто нехтує законом і мораллю, демонструючи, що він цей народ мав на увазі, а чинна влада сприймає це як належне.

Вдумайтесь: 1 мільярд 200 мільйонів гривень премії на чиновників при тому, що в державному бюджеті зараз дірка на 53 мільярди гривень, влітку не було коштів заплатити пенсіонерам пенсії, досі не погасили заборгованість по зарплаті шахтарям, а "Нафтогаз" виписує собі премії на мільярд. В якій ще країні керівництво державної компанії не було б зобов'язане звітувати?

До того ж, в той же час керівництво "Нафтогазу" погрожує зірвати початок опалювального сезону і залишити людей у холодних квартирах, бо вони не розрахувалися за газ. Так, борг населення за комунальні послуги  сягнув 35 мільярдів гривень. Але чому це відбулося? Бо неможливо сплачувати за такими грабіжницькими тарифами при такому низькому рівні доходів, які мають вчителі, лікарі, пенсіонери та вся більшість населення. До того ж несправедливо сплачувати за газ українського видобутку за тарифом в 7 тисяч гривень за 1000 кубометрів, притому що його видобуток коштує максимум 2 тисячі гривень. У людей забирають останні гроші несправедливими тарифами, а уряд готує ще одне підвищення тарифів на газ та опалення. Для чого? Щоб керівники "Нафтогазу" отримали наступні мільярдні премії? Цю вакханалію потрібно негайно припиняти. Тому вимагаємо, щоб премії у розмірі мільярд 200 мільйонів гривень були повернуті.

По-друге, має терміново бути внесений на розгляд Верховної Ради поданий нами законопроект про зниження тарифів на газ до економічно обґрунтованого рівня. Для цього є можливості. Потрібна лише політична воля.

Шановні колеги, через декілька тижнів буде початок опалювального сезону. І від скоординованої дії уряду, "Нафтогазу", місцевого самоврядування буде залежати те, як він почнеться. І головним тут буде той "Нафтогаз", який мільярди розложив собі до кишені.

Ми вимагаємо звіту уряду, ми вимагаємо звіту "Нафтогазу" про початок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ВІЛКУЛ О.Ю. …і не треба намагатися залишити людей у холодних квартирах, щоб вони сплатили той борг 35 мільйонів, людям ні з чого його платити, задля того, щоб заплатити собі чергові премії, а інше розворувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лапін Ігор Олександрович. З місця.

А, передає Михайлу Хмілю. Будь ласка.

 

10:08:10

ХМІЛЬ М.М.

Доброго дня, шановний пане головуючий! Доброго дня, шановні народні депутати! Я сьогодні хочу звернути вашу увагу на проблеми  одного  з найвідоміших львівських підприємств, але думаю, що це торкнеться більшості наших підприємств-виробників. У Львові сьогодні працює добре відомий усім нам "Концерн-Електрон", який є виробником сучасного пасажирського електротранспорту, справді хороших трамваїв, тролейбусів, автобусів і, зокрема, транспорту нового покоління –електроавтобусів.

Здавалось би, що в такого потужного заводу не мало б бути проблем. Однак насправді не так. Йдеться про певні преференції, зокрема, безмитне ввезення імпортних транспортних засобів в рамках деяких міжнародних  угод та протоколів, які негативно впливають  на стан українського автовиробника. А вигравати в чесній економічній боротьбі, розраховуючи виключно на власні сили, з іноземними автовиробниками, які мають державну підтримку своїх країн та ще й податкові пільги, гарантовані нашою державою, просто неможливо.

Про що йдеться? Маємо майже абсурдну ситуацію. Попри те, що Україна офіційно вийшла зі складу СНД, досі залишаються не розірваними і чинними певні міжнародні угоди та протоколи, зокрема Договір про зону вільної торгівлі країн  СНД, за якими без сплати мита та низки преференцій в Україну ввозяться білоруські МАЗи та комплектуючі до них, в той час коли наш український автовиробник не бачить жодного сприяння для розвитку, а навпаки з усіх сил намагається утримати робочі місця та сплачувати податки.

Хочу нагадати, що працюючих в цілому в концерні "Електрон" більше 800 осіб. Тільки в системі "Електронтрансу" більше 300 осіб, середня заробітна плата - 18 тисяч гривень.

Звичайно, вітчизняні автовиробники, такі як львівський "Електрон",  потребують підтримки. Але якщо держава не в стані надати прямої підтримки, то зобов'язана хоча б забезпечити рівно конкурентні умови з підприємствами іноземних країн. Ще раз наголошую, йдеться не про німецькі мерседеси, чи МАN, а про білоруські МАЗи, які нічим не кращі за наші "Електрони" та ще й використовують комплектуючі країни-агресора.

Парламент повинен взяти під контроль цю ситуацію, виправити прогалини в законодавстві та знайти разом з урядом механізм, як захистити наших виробників від недобросовісної конкуренції іноземних фірм, що на противагу активно використовують широку підтримку своїх держав і відповідно виграють економічну боротьбу у наших успішних українських підприємств.

Прошу вважати мій виступ офіційним депутатським запитом до уряду з вимогою вжити необхідних заходів для ревізії всіх діючих угод та протоколів в рамках СНД та визначитися з термінами їх денонсації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Євлахов передає слово для виступу Сергію Капліну, будь ласка.

 

10:11:29

КАПЛІН С.М.

Дорогі співвітчизники, шановні колеги! Я б зараз хотів звернутися не до депутатів, а до простих людей, передусім тих, які потребують субсидії, мають субсидії, які в цьому році були позбавлені права на субсидії.

Я хочу зараз окремо звернутися до "112" каналу і NewsOne, які завжди автоматично, тільки я виступаю, переривають трансляцію і ніколи не показують те, що я говорю. Включіть, будь ласка, Сергія Капліна, нехай весь український народ зараз бачить мою доповідь.

Через 40 хвилин, дорогі друзі, Кабінет Міністрів України розгляне зміни до постанови, яка врегульовує питання надання субсидій простим українцям. Ми протягом цього літа разом з представниками "Блоку Петра Порошенка", "Опозиційного блоку", Наталією Королевською, Соціал-демократичною партією і іншими політичними силами об'їхали , "Народного фронту", об'їхали всю Україну, всю Україну, кожен обласний центр, невеликі міста. Ми напрацювали зміни до чинної постанови, яка, на жаль, позбавила майже 6 мільйонів наших співвітчизників права на субсидію. Як правило, це дуже прості українські громадяни, це пенсіонери, це вчителі, це робітники, це прості селяни, які, на жаль, – повторюся – були позбавлені права на субсидію. Ми напрацювали відповідні зміни. І я сьогодні тут, перед засіданням Кабінету Міністрів, вимагаю від Гройсмана, від Реви, всіх членів Кабінету Міністрів врахувати наші зауваження.

Ітак, перше. Ті громадяни, які мають затримку в заробітній платі і відповідно не сплачується ЄСВ, були позбавлені права субсидії. Сьогодні ми вимагаємо, щоб таке право у них було поновлене, щоб вони отримували субсидію.

Друге. Максимально спростити порядок реєстрації чи доведення відсутності реєстрації тих громадян, які проживають разом із своїми родинами, їх доходи зараховуються у дохід бабусі чи дідуся, простої жінки, простого чоловіка, і вона позбавляється права на субсидії. Ми таку формулу запропонували.

Третє. Півтора мільйони онкохворих, півтора мільйони онкохворих мають отримувати автоматично право на субсидії.

Четверте. Інваліди І-ІІ групи - ті, які мають важкі хвороби, мають повинні отримувати право на субсидії. Окремо ми передали перелік категорій соціально незахищених громадян, які так само потребують сьогодні відповідної підтримки, заробітчан, які працюють за кордоном, а їх сім'ї тут ледве животіють і повинні отримувати право на субсидії.

Ви знаєте, я рано приходжу на роботу, і сьогодні о 6 ранку я, як правило, завжди, і сьогодні зустрів прибиральниць у комітеті Верховної Ради. І я побачив і почув в очах цих людей, в голосі цих людей повний відчай…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:15:03

ГОЛОВУЮЧИЙ.  15 секунд завершити, будь ласка.

 

КАПЛІН С.М. 15 секунд.

Повний відчай, нерозуміння, що далі буде відбуватися. Я вірю щиро, що ця Верховна Рада, Верховна Рада наступного скликання все-таки знайде рішення, як врятувати простих людей від злиднів. Але зараз ми повинні сконцентруватися і захистити тих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, багато бажаючих виступити.

І наступний, будь ласка, виступ Ігор Шурма. Прошу вас до слова, шановний колего.

 

10:15:11

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні громадяни України! Передусім звертаюсь до вас, тому що в суспільстві сьогодні дуже багато запитань, скільки на посаді т.в.о. міністра буде ще працювати Уляна Гройсман? Ой, дуже перепрошую, Уляна Супрун.

Про це ніхто не знає і ніхто не відповість, але це вже має якусь межу. І вчора на засіданні Комітету з питань охорони здоров'я розглядалося дві постанови за авторства нашого колеги Капліна щодо звернення до Кабінету Міністрів і звільнення з посади Лінчевського, заступника міністра охорони здоров'я. І другий проект постанови: про звернення до Кабінету Міністрів  щодо визначення правового статусу керівництва Міністерства охорони здоров'я і відповідності займаним посадам та звернення до Кабінету Міністрів щодо звільнення з займаних посад першого заступника міністра охорони здоров'я Супрун та заступника Лінчевського.

В чому вся справа? Значить, два роки є неповноцінний уряд. Два роки із соромом говоримо про те, що не можемо в країні, яка вважається гіпер-пупер в світовій демократії, всі її підтримують, найти людину на посаду міністра. Находимо людину без вищої освіти. Більше того, перші особи, не задумуючись над престижем держави, цю особу без освіти, яка порушує наше міграційне законодавство, везуть в ООН. Для чого? Щоб вона на фоні нашої делегації робила собі селфі. Це в той час, коли під міністерством стоять люди, онкохворі, і помирають – і говорять, що немає грошей.

Ми вказали на те, що в міністерстві є 100 мільйонів гривень, якими розпоряджається МОЗ і їх можна пере... змінити цільове направлення. Цього не було зроблено. 96 мільйонів повертають за 15-й рік міжнародній організації як за невикористані гроші, 300 мільйонів – за 2016 рік. І лишень вчора, після двох смертей, чиновники вирішили виділити гроші для тих людей, які потребують допомоги.

Станом на сьогоднішній день за кордон виведено 16 мільярдів гривень на закупівлю медикаментів, за 2016 рік поступило лише 60 відсотків. І сьогодні Прем'єр-міністр говорить про те, що я мушу перевірити ці дані, що це все саботаж на рівні лікарень. Так ви ж влада, там же ваші головні лікарі.

Ми звертаємося до керівництва Верховної Ради. Вчора комітети одноголосно, представники всіх фракцій, проголосували за те, щоб в зал винести дві постанови: перша – Постанова 8587 і Постанова 8425. Встановіть, або ви несете відповідальність за це міністерство і за цей уряд, або вони...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.

Дякую. Дякую, шановний колего. (Оплески)

І зараз до слова запрошується народний депутат  Сажко. Прошу вас.

 

10:18:31

САЖКО С.М.

Добрий день. Сергій Сажко, 59-й виборчий  округ. Від імені гірників Селидового хочу звернутися до уряду і персонально до Прем’єр-міністра  України Володимира Гройсмана. Сьогодні вранці шахтарі "Селидіввугілля"  перекрили трасу, яка сполучає Слов'янськ з Маріуполем.

Володимире Борисовичу, ще в липні ви казали, що взяли під особистий контроль ситуацію, яка склалася у вугільній галузі та, зокрема, проблеми погашення боргів перед гірниками. А в Міністерстві енергетики нам пообіцяли з профсоюзами, що до Дня шахтаря ця заборгованість буде погашена. Але грошей на шахтах як не було, так і немає. За фактом парламент  проголосував законопроект 8362 про виділення 1,4 мільярда гривень на погашення та на те, щоб розвивати шахту, але цих грошей так і немає. Зарплатний борг тільки росте. Вибачте, але це не реформа, це – голодні ігри. Міністр приїхав в Селидове, побув пару годин,  наобіцяв і поїхав. У такій ситуації, в якій зараз опинилися підприємства в моєму окрузі, він має на цих шахтах жити. Сьогодні третій день, як знову страйкують гірники "Селидіввугілля". Борг на підприємствах уже більше чим 250  мільйонів. Ви тільки вдумайтесь: більше 6 тисяч сімей четвертий місяць залишаються без зарплати. На календарі 3 жовтня, а гірникам видали 20 процентів червня. Як дружині шахтаря зібрати чоловіка  на роботу, а дітей до школи, нагодувати сім'ю та заплатити заоблачні тарифи? Скажіть, а ваші жінки хотіли б так жити?

Нинішній уряд дуже любить порівнювати себе з попереднім. Мовляв, раніше все було погано, а зараз все добре.  Однак картина за вікном каже про зворотне. Скажіть нарешті вже чесно, яка доля спіткає наші вугільні підприємства та наших шахтарів. Припиніть гратися з живими людьми,  їм зараз не до ваших передвиборчих проблем. Їхні сім'ї дуже хочуть жити в нормальних умовах.

Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

І до слова запрошується народний депутат Тетерук.

Передає слово своєму колезі шановному нашому Юрію Березі. Будь ласка, пане Юрію.

 

10:21:18

БЕРЕЗА Ю.М.

Доброго дня, шановні колеги, шановні співвітчизники. Проїжджаючи дорогами України, останнім часом на плакатах дуже багато з'явилося реклами різних партій, які пропагують мир. Але саме цікаве, мою увагу звернула така подія, от 15 вересня на виконання завдання російських кураторів лідер так званої партії "Розумна сила" Соловйов та його заступник Савченко за сприяння громадянина Російської Федерації заступника голови так званої адміністрації голови "ЛНР" Матвєєва відвідали тимчасово окуповану територію Луганської області, де узгодили якийсь план по… план і тактику проведення на підконтрольних Україні провокаційних політичних акцій.

Ви знаєте, ми вже звикли до того, що в цій залі сидить "п'ята колона", вона поділилась дуже сильно. Комуністична партія, Мураєв створив "Наші", "Розумна сила". Це тільки підтверджує один напрямок: інформаційна гібридна війна не припинилась, інформаційна гібридна війна продовжується, вона йшла і буде йти. І коли нас намагаються заколихати тим, що мир заради миру, то я хочу нагадати всім: мир можливий тільки заради миру з Росією тоді, коли ми здамося; мир з Росією можливий тільки тоді, коли ми підемо на всі їхні умови.

Звичайно, для частини "Опозиційного блоку", для прокомуністичних лівацьких моментів у нашому житті, тимчасових моментів - я думаю, що вони скоро підуть в небуття,  - це, мабуть, основне завдання, яке ставить перед ним уряд Росії. На жаль, на жаль, ми досить мало протидіємо цьому.

І тому я закликаю насправді Службу безпеки, Міністерство юстиції, Національну поліцію звернути, звернути і проаналізувати діяльність так званих лівацьких партій, які на сьогоднішній день говорять про мир любою ціною, які закликають і говорять, що український воїн, який стоїть на лінії зіткнення з Росією на сході, там знаходиться нелегітимно. Хто паплюжить українську армію?

І тому я ще раз хочу вважати, щоб мій виступ був офіційним зверненням до Голови Служби безпеки, керівника Національної поліції і міністра юстиції України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего.

І до слова запрошується Максим Бурбак, просимо вас.

 

10:24:24

БУРБАК М.Ю.

Вітаю, шановні колеги. Сьогодні я виступатиму як депутат-мажоритарник від 204 виборчого округу Чернівецької області. До мене звертаються керівники агроформувань, фермери з благанням допомогти врятувати садівничу галузь від знищення.

Більшість населення мого округу самозайняті у вирощуванні овочів та фруктів. Ситуація критична. Через змову, по-іншому я це назвати ніяк не можу, в переробників плодово-ягідної продукції гине врожай ягід малини, смородини, черешень, вишень, яблук та груш. Переробники плодово-ягідної продукції – це так звані заводи, які переробляють фрукти та ягоди на концентровані соки, зменшили закупівельну ціну на фруктову сировину в порівнянні з минулим роком – вслухайтесь! – у 10 разів. Якщо минулого року кілограм яблук на переробку приймали по 7 гривень, то цього року - по 75 копійок. А собівартість одного кілограму фруктів - це щоб зібрати, завантажити, відвезти на переробний завод, - коштує мінімум півтори  гривні.

А тепер скажіть, якому господарю захочеться працювати собі у збиток? Адже йому треба заплатити робітникам за збір врожаю, вручну збирають, заправити пальним техніку, щоб довезти до заводу, а натомість отримати гроші, які навіть на половину не покриють його затрат.

Зараз наслідком цієї змови є вкрита незбираними і згнилими плодами земля садів. У Хотинському районі це понад 10 тисяч гектарів садів. Збитки вже на понад 200 відсотків. Що буде наступного року? Люди втратять роботу, а держава доходи до бюджету. Садівництво, до речі, галузь, яку за рік не піднімеш. Ці люди майже 20 років відновлювали фруктові сади. Це необхідно закупити якісний посадковий матеріал, добрива за валюту, виростити, дочекатись плодів, великих врожаїв. Ціна палива невпинно зростає. А що на виході? Збитки.

Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до уряду, до голови Антимонопольного комітету. Я звертаю увагу на цю ситуацію профільний парламентський комітет. Якщо ми терміново не втрутимось і не зупинимо свавілля переробних підприємств, ми втратимо садівничу галузь, втратимо довіру працьовитих і відданих своїй справі людей. Ми отримаємо чергову хвилю трудових мігрантів за кордон.

Я вимагаю провести розслідування щодо можливого зговору виробників концентрованих соків і суттєвого заниження закупівельної ціни на фруктово-ягідну сировину.

Також я звертаюсь до уряду переглянути в наступний рік Цільову програму державної підтримки розвитку хмелярства, виноградарства та садівництва та суттєво збільшити фінансування цільової програми. Ми повинні допомогти українським садівничим комплексам розвиватись, будувати необхідну інфраструктуру, фруктосховища. Адже, на моє переконання, агропромисловий комплекс – це рушійна сила розвитку української економіки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Максиме.

Будь ласка, запрошуємо до виступу Альону Бабак. Пані Альона, просимо.

 

10:27:14

БАБАК А.В.

Всім доброго ранку! Я сьогодні не буду нікого критикувати. Я навпаки попрошу нас всіх застосувати критичне мислення, якому наша українська нова школа починає вчити дітей.

І давайте спробуємо відповісти на запитання: чому українці їдуть в інші країни Європи, не залишаючись в Україні, коли насправді у нас, в Україні, дуже важко навіть знайти сьогодні плиточника? Тобто робота в Україні є, але люди уїжджають.

Давайте спробуємо собі представити європейську країну, в якій парламент приймає закон і виконує свої зобов'язання перед громадянами ще з 1992 року. А уряд цієї європейської країни більше року не приймає підзаконних актів на реалізацію цих законів. В Україні це можливо.

Ми прийняли з вами Закон про гуртожитки, щоб люди приватизували житло, з 92-го року маючи це право. Але сьогодні вони стоять під Кабміном і чекають від уряду загальнодержавної програми на виконання закону.

Уявімо Німеччину, в якій споживач хоче купити газ для того, щоб зараз гріти воду. Але він йде до газовиків, а їм кажуть: "Вибачте, уряд Меркель невчасно прийняв постанову і ми не можемо з вами укласти договір, незважаючи на те, що у вас боргів немає, на продаж вам газу". А в Україні це можна. ОСББ по всій Україні мають газові котельні і не можуть укласти на сьогодні і вже 3 місяці поспіль договорів на постачання газу, бо 187-ї постанови уряд ніяк не може вчасно прийняти.

А давайте з вами представимо європейську країну, в якій уряд цинічно говорить про те, як він любить молодь, але жодної економічної програми в поданому бюджеті не дає, навіть по фінансуванню молодіжного будівництва, по кредитах, не просто даючи гроші, а за кредит не може допомогти молоді отримати житло в цій державі.

А уявіть собі уряд іноземної європейської країни, який украв… уклав через Мінфін договори з підприємством і на 300 мільйонів гривень і взяв… не виконує ці договори, а штрафує в цей час підприємства. А в Україні це можна. В 17-му році Мінфін поукладав на 300 мільйонів договори з водоканалами по реструктуризації ПДВ і до цього часу жодного договору не виконано, але штрафи по ПДВ йдуть, як сніжний ком.

А уявімо собі державу, коли 30 тисяч будинків відключають від газу через те, що якесь міністерство не затвердило перелік певних регламентних робіт. А в Україні це можна. 30 тисяч об'єднань співвласників по Україні газовики відключають від газу, тому що наше Міністерство палива, пан Насалик, не прийняв певного наказу про обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

А яка держава європейська може мати в бюджеті 2 мільярда гривень, а припинити фінансування програм енергоефективності, коли 400 мільйонів лише витрачено і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити, будь ласка.

 

БАБАК А.В. … і при цьому заявляє про те, як ми будемо добре жити, якщо піднімемо ціни на газ?

Я зараз звертаюсь до шановних українців: давайте будемо, як наші діти зараз, застосовувати критичне мислення і з'ясовувати, чи нам бракує законів, чи уряду, який повинен вміти їх виконувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна колега.

І запрошуємо до слова народного депутата пана Долженкова. Прошу.

 

10:30:52

ДОЛЖЕНКОВ О.В.  

Шановні колеги, шановні громадяни України, коли з цієї трибуни дуже часто лунають якісь призиви, якась істерія, якісь висловлювання щодо агентів впливу, щодо постійних представників агресора в цій залі, у мене мимоволі припадає думка і таке висловлювання професора Преображенського з роману "Собаче серце" про розруху в головах. От мені здається, що така розруха в головах в багатьох депутатів, які зараз присутні.

Що стосується вимог "Опозиційного блоку" відносно встановлення миру. Ми є, висловлюємо відповідну думку дуже великої частини населення. Ви зараз говорите в історичній формі про те, що нам не потрібно нічого, ні виконання жодних умов, нам необхідно іти до кінця. До якого кінця?  До кінця державності? Ви подивіться висловлювання та відповідні сподівання-побажання населення. Вони хочуть зазначеного миру. І відповідно "Опозиційний блок" завжди виступає з цією ідеєю і вимагає про те, що необхідно нам досягати зазначеного миру, адже без миру немає економіки, без економіки немає благополуччя населення. Жодна воююча країна не може мати високий рівень, прийнятний рівень економічного розвитку.

Зараз ми є свідками того, як Президент, до речі, зареєстрував законопроект про відновлення строків щодо поновлення Закону України "Про особливий статус місцевого самоврядування в Донецькій, Луганській областях", законопроект 9153, який також хоче миру, я сподіваюся. Але, на жаль, ми бачимо іншу зовсім картину. Верховна Рада чи свідомо, чи несвідомо, зокрема фракції коаліції, приймають участь в президентській гонці, і під лозунгами армії, мови і релігії починаються якісь прийняття популістських рішень. Зараз ми всі кричимо про Томос в релігії, завтра ми будемо кричати про необхідність прийняття мовного закону. А що ж ми маємо в реальності? А в реальності ми маємо занепад в економічній сфері. Ви подивіться, з яким проектом Закону України про держбюджет на наступний рік виступив уряд України і який підтримує  Президент України.

А реальність дуже, дуже, дуже невтішна. Мінімальна заробітна плата на рівні  4  тисячі 173 гривні – це еквівалентно 141 долару. В 2013 році,  я ще раз буду повторювати це постійно, 152 долари.  Мінімальний розмір пенсії 1638 гривень – це 55 доларів, в 2013 році – 118 доларів. Прожитковий мінімум для населення 2 тисячі 27 гривень – це 68 доларів, в 2013 році – 147 доларів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Що ми будуємо? Ми навіть не досягли показників 2013 року, а реальність вона одна, зі статистикою не можна сперечатися. Розвал економіки настав, він неминучий через безвладдя, яке зараз є, через те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колега.

До слова запрошується Марія Іонова, якій передає слово її колега пан Козаченко. Будь ласка.

 

10:34:40

ІОНОВА М.М.

Шановний голово! Шановні народні депутати! Я бажаю черговий  раз звернутися  і привернути вашу увагу та увагу відповідальних посадових осіб до  ситуації, що складається з процесом незаконного утворення об'єднаної територіальної громади шляхом приєднання селища міського типу Ворзель до міста Буча. Неодноразово у своїх депутатських зверненнях я акцентувала увагу очільника Київської обласної адміністрації, інших посадовців на  проблемах у цьому питанні. Громада Ворзеля знову і знову інформують про численні порушення їхніх прав, думка громади ігнорується. Громада хоче бути почутою, тому що Ворзель – це місто-курорт, воно було ним історично і має залишатися у майбутньому.

Висловлюючи своє занепокоєння перспективами незаконного приєднання Ворзеля до Бучанської об'єднаної територіальної громади, мешканці селища безпідставно побоюються тотальної забудови територій з унікальним природнім кліматом, яка вже  з легкої руки одіозного міського голови Анатолія Федорука у місті Бучі, вже  ми знаємо також наслідки в місті  Бучі – це шлях до фактичного знищення курорту.

Принциповою важливою проблемою для громадськості у разі входження до Бучанської ОТГ є фактична втрата своїх законних представників в органах місцевого самоврядування. Тобто звичайно, що мешканці Ворзеля побоюються довірити вирішення питань, які стосуються землі, лісових насаджень, розподілу бюджетних коштів, затвердження планів розвитку територій та інших нинішньому складу Бучанської міської ради. Я вже не говорю про страх мешканців, жителів передати свою долю пану Федоруку, який має значний шлейф кримінальних проваджень, пов'язаних з дерибаном землі та лісу. Тобто чи ми передаємо громаду у власність однієї родини, чи все ж таки це буде власність громади? Місцева влада продовжує упиратися вимогам та думці громади.

Я хотіла б сказати, що всупереч перспективного плану формування ОТГ Київської області в редакції розпорядження Кабінету Міністрів № 266-р від 19 квітня 2017 року, де до переліку перспективних територіальних громад смт Ворзель взагалі не включено. Тобто документом не передбачається приєднання цього селища до жодного з ОТГ, включаючи Бучанську. Крім того, ігнорується стаття 8 пункту 1 Закону України про добровільне об'єднання, в якій чітко зазначено, приєднуватися можуть лише ті громади, які у відповідності до перспективного плану формування територіальної громади належить до такої громади.

Тому я звертаюся до Кабінету Міністрів: не можна допустити ухвалення рішення про вступ смт Ворзель до Бучанської об'єднаної територіальної громади без ухвалення дуже важливих документів. Це підготовка клопотання про визнання селища Ворзель курортом місцевого значення, концепція і стратегія розвитку селища, а також генерального плану Ворзеля з урахуванням… Можна завершити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

З урахуванням висновку Інституту курортології щодо можливості визнання селища курортом місцевого значення, громада не проти об'єднання як такого, але вони за об'єднання згідно закону, щоб зберегти природу Ворзеля і курорт.

Я прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Міністерства регіонального…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Просимо оформити виступ народного депутата як депутатське звернення, для запиту є інша процедура. І на цьому завершилися традиційні виступи колег в рубриці "Оголошення заяв і повідомлень, і пропозицій народних депутатів України".

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:38:23

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, колеги, перед тим як перейти до порядку денного, а у нас сьогодні блок ратифікацій, я хочу оголосити, що надійшла заява від двох фракцій: "Самопомочі" і "Батьківщини". Вони готові замінити перерву для виступу. І я запрошую до виступу Єгора Соболєва, будь ласка,  три хвилини.

І прошу всіх заходити в зал.

 

10:38:50

СОБОЛЄВ Є.В.

Нам треба звернути увагу на те, про що вже два дні мовчить Президент, мовчить парламент, мовчить абсолютна більшість високопосадовців.

Я впевнений, що всі люди в цій залі дивилися, читали, чули про розслідування команди Дениса Бігуса, журналістки Лесі Іванової щодо другого за рангом розвідника в Україні.

Його звати Сергій Семочко, він очолював до цього економічну контррозвідку Служби безпеки України, зараз Перший заступник  Голови Служби зовнішньої розвідки, Служби зовнішньої розвідки України! України, яка веде війну з Російською Федерацією. України, яка потерпає від операції російської спецслужби.

Журналісти з'ясували, що у пана Семочко з'явилося  лише нерухомості на мільйони доларів, в останні ці роки – роки війни. Він сам з Ялти, люди, які не зрадили Україні, люди, які стали переселенцями, біженцями від російської окупації знають, як це важко облаштувати життя на новому місці, чи в Києві, чи у Львові, чи будь-де.

Людина, яка відповідала за економічну контррозвідку, людина, яка відповідає за зовнішню розвідку, не мала жодного шансу отримати майно в таких розмірах, не продаючи національні інтереси України під час війни. Ми розуміємо, чому мовчить Президент. Таке рішення, таке призначення не могло бути без нього. Але ми не розуміємо, чому парламент мовчить. Ми звертаємося до спікера покликати Голову Служби безпеки, дати доручення Комітету Верховної Ради з питань оборони і Комітету Верховної Ради з питань протидії корупції негайно зробити спеціальні слухання по цій ситуації. Ми маємо виправляти страшну історію, на яку в Україні вказали журналісти. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, переходимо до питань порядку денного. Я хочу наголосити, ми маємо сьогодні три ратифікації, які по попередніх даних консультацій є об'єднуючими і, я сподіваюсь, ми зможемо їх підтримати в залі.

Перша з них - проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця") між Україною та Європейським інвестиційним банком. Ця ратифікація дає змогу залучити кошти для української інфраструктури від наших європейських партнерів. Тому я сподіваюсь, що ми зможемо її підтримати і сьогодні відповідно її прийняти.

Першим я ставлю на голосування пропозицію розглянути проект Закону про ратифікацію (0186) за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

10:42:46

За-95

Добре. Будемо проводити розгляд за повною процедурою.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми будемо проводити так, як скаже Голова Верховної Ради України.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Як визначать народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як визначить Голова Верховної Ради України.

Отже, запрошую до доповіді заступника міністра інфраструктури Лавренюка Юрія Федоровича.

 

10:43:25

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.

Шановний Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці) між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0186), внесений Президентом України. Фінансову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком було підписано 19 грудня 2016 року в місті Брюссель з метою залучення кредитних коштів Європейського інвестиційного банку в розмірі 150 мільйонів євро, необхідних для реалізації проекту електрифікації залізничного напрямку Долинська–Миколаїв–Колосівка. Проектом передбачено будівництво другої колії, електрифікацію та модернізацію систем сигналізації і зв'язку за напрямком Долинська–Миколаїв–Колосівка, що в свою чергу дасть змогу збільшити рівень пропускної спроможності напряму, забезпечити енергозбереження під час здійснення перевезень залізничним транспортом та зменшити експлуатаційні витрати.

Окремо хочу відзначити, що ці кошти будуть максимально залучені, ресурс ПАТ "Укрзалізниця", це виробництво та робота безпосередньо залізничників.

Прошу підтримати, дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:44:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего. Залишайтесь, будь ласка, на трибуні. Ми розглядаємо цю ратифікацію по повній процедурі, і зараз колеги мають змогу задати вам запитання. Я прошу записатися на запитання до пана Юрія.

Павло Кишкар, ваше запитання, прошу.

 

10:45:07

КИШКАР П.М.

Прошу передати Єднаку Остапу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пану Остапу мікрофон увімкніть.

 

10:45:13

ЄДНАК О.В.

Доброго дня. Я думаю, що нам потрібно ратифіковувати ту угоду і в нас, сподіваюсь, будуть… буде достатньо голосів. Але я хотів би, пане заступнику, запитати вас таке питання. Днями у Фейсбуці було відео, де провідниця поїзду Коваль-Москва виштовхала, викинула фактично на ходу пасажира, який придбав електронний квиток, і не встиг його з технічних причин роздрукувати в касах "Укрзалізниці". Скажіть, будь ласка, а взагалі от, коли людина купує онлайн електронний квиток, який сенс його потім ще іти в касу роздруковувати? Чому не може "Укрзалізниця" зробити прості доступні речі, логічні для клієнтів, для пасажирів? Тому що, добре, потрібно модернізовувати, потрібні нові потяги між чотирма столицями і так далі, але якщо провідники викидають, чи начальники поїздів  викидають пасажирів на ходу з вагонів, що це за реформа?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  пане Юрію, ваша відповідь.

 

10:46:13

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. Дякую.

Дякую за запитання, воно як би трошки не по суті, але я вам відповім, що була вже офіційна заява виконуючого обов'язки керівника  ПАТ УЗ про те, що цю особу буде звільнено. А насправді "Укрзалізниця" стоїть на напрямку надання спрощених послуг  по отриманню квитка, електронний квиток і далі рухатися у цьому напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І наступне запитання. Будь ласка,  пан Долженков.

 

10:46:38

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Прошу передати слово Литвину Володимиру Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович. Будь ласка,  мікрофон пану Литвину.

 

10:46:44

ЛИТВИН В.М.

"Укрзалізниця" масово закриває вантажні станції, а також відміняє зупинки потягів. Ну наприклад, місто Новоград-Волинський, 56 тисяч людей проживає. Відмінена зупинка низки поїздів. В Ємільчинському районі: станція "Яблунець" – зліквідували вантажну станцію. Пулинський район:  станція "Курне" – закрили вантажну станцію. Питання: скільки закрито станцій? Скільки відмінено  зупинок?

І, нарешті, третє. Це, очевидно, покійний Георгій Кірпа попрацював для вас для того, щоб ви успішно розвалювали "Укрзалізницю". На третє питання відповідати не потрібно. На перших два дайте, будь ласка,  інформацію.

 

10:47:43

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.

Дякую, Володимире Михайловичу, за запитання. Я вам хочу заявити офіційно, що "Укрзалізниця" на сьогоднішній час не закрила жодної станції: ні вантажної, ні пасажирської. По-перше, ну те, що вона не має цього права  сама такого робити. Закриття будь-яких залізничних станцій у відповідності з чинним законодавством має відбуватися лише за згодою, погодженням з органами місцевого самоврядування і погодженням з Міністерством інфраструктури. На сьогоднішній час  Міністерство інфраструктури не дало жодного погодження ПАТ "Укрзалізниці" про закриття будь-яких станцій: чи-то вантажних, чи-то пасажирських. Таке питання дійсно вони якимось чином намагаються підняти, але це питання ми вже обговорювали на профільному транспортному комітеті, і просто так безпідставно цього зробити ми не дамо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка… (Шум у залі) Є що додати вам, шановний пане Юрію, на запитання? Я думаю, що…

Шановний Володимире Михайловичу, уже закінчилося право ваше на виступ.

Будь ласка, запитання Володимира Гусака останнє. А Володимир Михайлович зможе потім в неформальній вже ситуації обговорити відповідь на своє запитання. Будь ласка.

 

10:49:02

ГУСАК В.Г.

Шановний Юрій Федорович, цією угодою, яку ми маємо ратифікувати, передбачено фінансування в розмірі 150 мільйонів доларів на реконструкцію ділянки Долинська – Миколаїв – Колосівка.

В мене питання: який загальний бюджет цієї реконструкції, звідки буде зібрано решту коштів, якщо вона потрібна, і які основні вантажі перевозяться за цим напрямком? Також яка взагалі потреба в "Укрзалізниці" в електрифікації і які ще ділянки в Україні потрібно електрифікувати?

 

10:49:49

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.

Дякую за запитання.

Що стосується орієнтовної вартості даного проекту, то вартість даного проекту складає 360 мільйонів євро. Фінансування відбувається наступним чином: 150 мільйонів євро – це кредит Європейського інвестиційного банку, угоду якого ми маємо сьогодні ратифікувати; окремо 150 мільйонів євро – це кредит Європейського банку реконструкції та розвитку, а також 60 мільйонів євро – це власні кошти Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Що стосується груп вантажів, які туди, це зазвичай вантажі, які прямують до морського пору в першу чергу. А види вантажу там бувають різні: від навальних вантажів – це і зерно, і глина, і руда, і металопрокат, і олія, і нафтопродукти. Тому це є… електрифікація цієї гілки, вона є дуже, суттєво важлива, яка дасть можливість як і зекономити за рахунок використання електротяги, також дасть можливість модернізувати та збільшити пропускну спроможність даного напрямку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ви можете повертатися на ваше робоче місце, в ложу уряду. І Володимир Михайлович Литвин може там з вами обмінятися думками щодо заданого ним питання.

І, будь ласка, до слова запрошується співдоповідачка проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди, голова Комітету в закордонних справах Ганна Гопко. Прошу, пані Ганно.

 

10:51:20

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні українці! Доброго дня, колеги! Комітет у закордонних справах ще 6 червня 2018 року розглядав внесений Президентом України проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця") між Україною та Європейським інвестиційним банком.

І наше рішення – рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проект за основу і в цілому. Що все-таки дозволить ця ратифікація отримати? Це і фінансові ресурси в розмірі 150 мільйонів євро для проекту електрифікації залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка, який передбачає будівництво другої колії, електрифікацію та модернізацію систем сигналізації і зв'язку на напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка. Що дасть змогу збільшити рівень пропускної спроможності.

Відразу хочемо сказати, що модернізація згаданої ділянки дозволить значно збільшити пропускну спроможність вантажних перевезень залізницею в напрямках портів Миколаїв, Одеса та "Ольвія", а також підвищити швидкість руху вантажних поїздів на 20-25 відсотків. Зокрема ми обговорювали і на комітеті, чому це має знову братися кредит під державні гарантії? Чому "Укрзалізниця" сама не може чи зокрема багаті агровласники, які зацікавлені у вантажних перевезеннях, вони інвестувати?

Ну, нам представники "Укрзалізниці", членам комітету, переконували, що їм потрібна ця позика для того, щоб запустити і щоб пасажирські перевезення не ставали суперечливими звичайним вантажним перевезенням для бізнесу.

Тому після реалізації проекту, який запланований на кінець 2021 року, фінансовий ефект від роботи залізниці очікується на рівні 722 мільйонів гривень на рік. Крім цього, на модернізованих ділянках залізниці буде створено близько 300 кваліфікованих робочих місць.

І якщо ми подивимося на технічний опис та звітність, ви можете побачити довжини ліній, зокрема під час фази номер один – це 148 кілометрів - Долинська – Миколаїв; фаза два - 105 кілометрів – це Миколаїв – Колосівка; і загальна довжина це буде 253 кілометрів Долинська – Миколаїв – Колосівка, де передбачають зокрема в цих ділянках будівництво залізничної колії, реконструкція існуючої залізничної колії і загальна протяжність побудованого полотна на ділянці Долинська – Миколаїв 99 кілометрів.   Тобто ми бачимо технічний опис, ми бачимо фінансові якраз умови щодо цього кредиту, отримання. Тому ми сподіваємося, що цей проект буде втілено.

Також ми хочемо нагадати, що разом з нашими литовськими друзями ми вже більше півтора року домагалися отримання Європейського інвестиційного банку, зокрема надання Україні можливостей для великих інфраструктурних проектів для підтримки малого і середнього бізнесу, а це доступ до дешевих коштів для того, щоб тут люди могли створювати власний бізнес. Також проекти енергоефективності, енергоощадності. Тому, я думаю, що дуже важливим є якраз і модернізація цієї ділянки, яка теж створить нові, ми сподіваємося, бізнес-можливості.

Ну і, колеги, принагідно виступаючи вже сьогодні тут за цю ратифікацію, яку комітет просить підтримати (рішення комітету) та ратифікувати фінансову Угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком, хотіла б звернутися до керівництва "Укрзалізниці" пришвидшити внутрішні процедури для того, щоб кожен пасажир, який купує квитки онлайн, він отримував відразу квиток, а ніякий бланк, і потім не змушений був ходити, бігати на вокзалах і роздруковувати, тому що це є величезне шахрайство і це є підстава для корупції. І оцей неприйнятний взагалі приклад, коли ми побачили, як виштовхнули пасажира, власне, із потяга недавно, звісно, має бути покарання. Але я вважаю, що треба змінювати так само і правила всередині, і кожен клієнт, який онлайн купив квиток, він має отримати квиток. І всі ці пояснення, які ми отримуємо від "Укрзалізниці", що немає технічної можливості, вони є неприйнятними.

І тому, щоб більше таких випадків не було, просимо також якість пасажирам забезпечити, от, колеги.

І принагідно можу сказати, що недавно була зустріч із ентузіастами, які займаються розвитком вузькоколійних залізниць, тут є ті, які підтримають, зокрема, розвиток внутрішнього туризму, зокрема, із фракції "Самопоміч" Анна Романова. Я думаю, що вузькі колії в Україні мають можливості, а це і Закарпатська область, і Рівненська, і Кіровоградська. Тому, я думаю, що це теж один із потенціалів на майбутнє.

Дякую. І прошу ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу записатися на запитання до пані Гопко.

Будь ласка, народний депутат Шинькович.

 

10:56:38

ШИНЬКОВИЧ А.В.

Прошу передати слово народному депутату Роману Мацолі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пану Мацолі увімкніть мікрофон.

 

10:56:44

МАЦОЛА Р.М.

Доброго дня. Роман Мацола, 190 виборчий округ, Хмельницька область. Шановні народні депутати, пропоную підтримати рішення комітету і прийняти проект закону за основу та в цілому.  Це суто технічне питання, яке потрібно прийняти і реалізувати цей проект. Це розвиток інфраструктури. От, наприклад, в Японії поїзди запускають вже зі швидкістю 600 кілометрів, а ми тут дискутуємо чи робити такі речі чи не робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваше запитання. По суті це був заклик голосувати за ратифікацію.

Дякуємо вам, шановний колега Мацола.

І будь ласка, зараз запитання від депутата Спориша.  Будь ласка, Спориш. Іван Спориш, ваше запитання.

 

10:57:19

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ. Прошу передати слово Олександру Жолобецькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу увімкнути мікрофон пану Жолобецькому.

 

10:57:31

ЖОЛОБЕЦЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я всіх дуже прошу підтримати цей законопроект, який є дуже важливим для півдня України. Все, що сказала Анна Гопко, керівник комітету, це все відповідає дійсності. А також я хотів би особисто замміністра Лавренюка Юрія Федоровича взяти під особистий контроль все те, що може в цьому проекті буде використано за счет українських товаровиробників.

Я прошу своїх колег всіх згуртуватись і підтримати цей важливий для півдня України проект, якому вже 2 роки, і цим проектом ми зробимо всі дуже добру і велику справу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз  дякуємо вам за висловлену позицію підтримки важливої ратифікації.

І, будь ласка, народний депутат  Кривенко.

 

10:58:21

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, Народний Рух України. В мене два                 запитання до вас, Ганно Миколаївно.  

Перше запитання. Чи підтримуєте ви закупівлю "Укрзалізницею" імпортної техніки, коли можна організовувати виробництво в Україні? І так само, як на прикладі оборонних замовлень, можна, там застосовується офсетна схема співпраці, коли ти закуповуєш, ти можеш локалізовувати виробництво в Україні. А ми зараз закуповуємо техніку з-за кордону, в тому числі і не лише на залізниці, а і трамваї місто Київ купило на 2 мільярди гривень польські, а не українські. Хоча в Україні є прекрасні  виробники – це "Татра-Юг" на моєму рідному "Південмаші" і "Електрон"  у вашому і моєму рідному Львові.

І друге питання. Чи підтримуєте ви необхідність часткової приватизації  "Укрзалізниці"? Наприклад, запуск на 10, 20, 30 відсотків у власність провідних світових операторів залізничних колій, щоб зруйнувати цю корупційну монополію, коли держава керує залізницею і людям від цього не легше, а все закуповується і далі через корупційні схеми і керівництво є неефективним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пані Ганно.

 

10:59:34

ГОПКО Г.М.

Дякую.

Шановний народний депутате, я хотіла б сказати, що ми з вами  зараз розглядаємо питання, а саме як залучити фінансові ресурси в розмірі 150 мільйонів євро для електрифікації залізничного напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка.

Очевидно, що я підтримую те, щоби Українська залізниця взагалі купувала те, що є в Україні і тим самим стимулювала робочі місця. Тим самим давала можливість українським компаніям чи ті, які виробляють вагони, чи ті, які виробляють локомотиви, щоб все було тут, в Україні. І чим більша локалізація в Україні, тим краще для української економіки і для українського бюджету. Очевидно, що в багатьох випадках ми підтримували надання українським компаніям  можливості доступу до дешевих коштів для того, щоб тут запускати бізнес.

Тому я думаю, що щодо приватизації  української залізниці, то ми з вами в парламенті голосували за зміни до Закону  про приватизацію і від уряду ми мали би бачити якесь бачення, як ця приватизація має відбуватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганна. Вичерпано час на  запитання. Я прошу фракції записатися на обговорення ратифікації.

Дякую, пані Ганна.

Будь ласка, Володимир Гусак представить позицію "Опозиційного блоку", прошу вас до трибуни.

 

11:01:25

ГУСАК В.Г.

Добрий день, шановні українці, шановні колеги, шановна головуюча! Дуже добре, що сьогодні Верховна Рада України розглядає питання "Укрзалізниці", бо за останні кілька років проблеми на "Укрзалізниці", неспроможність "Укрзалізниці" забезпечити необхідні перевезення вантажів стали справжньою проблемою для економіки України, Україна через це втратила кілька відсотків ВВП, мільярди доларів і це, безперечно, вплинуло на зниження рівня життя українців. Останні кілька років на "Укрзалізниці" мав місце справжній розвал. З 2014 року змінилося шість керівників, це в середньому менше ніж один на рік. Для підприємства, на якому цикл планування має становити мінімум 2-3 роки, тобто саме стільки часу проходить від прийняття рішення, прийняття важливих інвестиційних рішень до їх результатів це справжня катастрофа. У 2016 році взагалі зробили дивний експеримент, на посаду генерального директора "Укрзалізниці" взяли іноземця, поляка, який не пов'язував своє життя з Україною і, можна так сказати, був туристом, бо в понеділок його на роботі ще не було, а в п'ятницю на роботі вже не було. І хаос на "Укрзалізниці" посилювався. Минулого літа сталася справжня катастрофа з перевезеннями. З новим керівництвом "Укрзалізниці" ситуація дещо стабілізувалася, хоча продовжує залишатися дуже багато проблем, і ми маємо проблеми і з вивезенням українського зерна та залізної руди на експорт, через що Україна продовжує втрачати десятки мільйонів доларів валютних надходжень на місяць. Є великі проблеми із перевезенням, скажімо, сировини до металургійних комбінатів в Маріуполі. І ратифікація цієї угоди – це крок в правильному напрямку. Він дасть змогу покращити рух і заощадити кошти на ділянці Долинська – Миколаїв – Колосіївка. І також дозволить вивільнити тепловози, саме яких зараз дуже бракує "Укрзалізниці", і використати ті тепловози на інших ділянках.

Тому наша фракція буде підтримувати цю ратифікацію, але слідуйте далі: слід зрештою прийняти новий Закон про залізничний транспорт, який підготовлений в комітеті і який дозволить вже зрушити реформування транспортної інфраструктури України… Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд.

 

ГУСАК В.Г. І цей Закон про залізничний транспорт, який вже підготовлений до першого читання в комітеті, дозволить розвивати транспортну інфраструктуру України, розвивати залізницю вже на нових засадах. Дозволить залучити приватну тягу, щоб якось зменшити той дефіцит тяги, який є великою перешкодою для роботи "Укрзалізниці".

Цю ратифікацію ми підтримуємо і закликаємо зал проголосувати за неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, до слова запрошується пан Барна, народний депутат, просимо вас представити позицію "Блоку Петра Порошенка".

 

11:05:09

БАРНА О.С.

Слава Ісусу Христу! Фракція "Блоку Петра Порошенка" вітає можливість отримання додаткових коштів наших партнерів на відновлення, модернізацію залізнодорожньої галузі, і особливо що стосується модернізації залізничних доріг.

Отримає один регіон ці кошти, залишиться більше коштів, зокрема, на Тернопільщину, де дійсно потребує дуже значних капіталовкладень ремонт колії, зокрема, на моєму окрузі, де немає електрифікації, поряд з тим, були випадки сходу  поїздів із-за зношеності колій. Але поряд з тим, я хочу зауважити, що питання належного менеджменту "Укрзалізниці" зараз як ніколи мусить бути на увазі. Недопустимо, щоби зараз скорочували товарні станції, депо чи скорочували саме працівників, які підтримують цю галузь як спеціалісти. Я гадаю, більше треба звернути увагу на скорочення адміністративного апарату, бо при цьому буде більше користі. І ми повинні звернути увагу на те, що зараз як ніколи ми повинні значну увагу приділити на розвиток залізничних перевезень для того, щоби розгрузити автомобільні дороги і більшість вантажів перенести на поїзди для того, щоб зберегти ті дороги, в які зараз вкладаються мільярди гривень. Тому, як і дороги, так само і залізниця, є артеріями нашими економіки. І гадаю, кожен депутат Верховної Ради, як і мажоритарник, і той, який прийшов по списку, зацікавлений в тому, щоби створити найбільш сприятливіші умови для розвитку підприємництва, бізнесу, зокрема аграрної сфери мого регіону, де перевезення сільськогосподарської продукції і, зокрема, на експорт має велику... великі об'єми, що не може обійтися без товарних перевезень.

Наша фракція буде підтримувати цей законопроект і, поряд з тим, надалі буде підтримувати всі позитивні дії, направлені на розвиток як і мережі автомобільних доріг і особливо  залізничних перевезень, і особливо звернути увагу також потрібно на ту загрозу, яка йде і перед пасажирськими перевезеннями – заміну вагонів, модернізацію колій для безпеки перевезень, а також збільшення кількості вантажних вагонів для того, щоб забезпечити, зокрема, аграріїв мого округу для виконання своїх зобов'язань, угод по поставці сільгосппродукції.

Фракція "Блоку Петра Порошенка" підтримує даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего.

І, будь ласка, до слова запрошується Геннадій Кривошея, який представить позицію "Народного фронту". Прошу.

 

11:08:15

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Доброго дня, шановні колеги. Геннадій Кривошея, фракція "Народного фронту".  Фракція "Народний фронт" однозначно буде підтримувати даний проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди, і я хотів би закцентувати  увагу на деяких моментах, чому на сьогоднішній день це досить важливо, і які ми все-таки, в першу чергу Україна, отримає плюси.

Ну по-перше, я хотів би звернути увагу, що будівництво цієї додаткової колії зможе забезпечити збільшення швидкості як пасажирських, так і вантажних  перевезень на залізничні колії по даній дільниці, по даній ділянці руху.

Друга досить важлива суть. На сьогоднішній день ми бачимо і розуміємо, наскільки проблемними є взагалі вантажні перевезення, зокрема, на дорогах, на звичайних дорогах, і де вантажними перезавантаженими  автомобілями просто вбивається дорожнє покриття. Якщо у нас з'явиться додаткова залізнична гілка, про яку сьогодні по ратифікації, я надіюсь, ми проголосуємо в парламенті, це зможе суттєво зменшити  навантаження на звичайні дороги,  збільшить якраз перевезення шляхом  залізничних колій. На сьогоднішній день досить важливим є питання і прийняття даної ратифікації.

Разом з тим, я хотів би ще звернути увагу на те, що Головне управління, Науково-експертне управління Верховної Ради не заперечує проти ратифікації цієї фінансової угоди. Тому я хотів би закцентувати увагу Голови Верховної Ради і  головуючу запросити до залу наших колег, тому що, дивлячись на ту кількість людей, яка на сьогоднішній день зараз присутня в залі, я просто відчуваю, що є загроза не проголосувати дану ратифікацію. Я не хотів би, щоб ми цього допустили. І тому велике прохання доєднатися до фракції "Народного фронту" і підтримати дану ратифікацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Безумовно, головуюча буде неодноразово звертатися до колег напередодні хвилини голосування для того, щоб ми показали повагу до  цієї ратифікації і зібрались в залі, її проголосували.

Будь ласка, Євтушок Сергій представить позицію "Батьківщини". Прошу.

 

11:10:33

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пані головуюча. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я одразу скажу, що фракція буде підтримувати даний проект постанови про ратифікацію, і в нас є на те декілька причин. Насправді я би хотів виділити декілька складових, які важливі в цьому контексті. Перша, звичайно, це покращення пропускної спроможності, про що говорив тут представник Міністерства інфраструктури у своїй доповіді.

І друга, звичайно, це та, на якій я хотів би більше зупинитися. Це складова, яка передбачає модернізацію, модернізацію нашої "Укрзалізниці". Що відбувається насправді нині з рухомим складом, з локомотивами, з тепловозами? Я одразу хочу сказати, що 23 вересня на 695 кілометрі Бахмач–Гребінка тепловоз, який оглядав помічник Юрій Кичан, призвів до того, що картерні гази прорвалися до машинного відділення, змішалися з повітрям, і внаслідок чого цей помічник машиніста отримав 50 відсотків опіків, які несумісні з життям. Чому він це отримав? А причина дуже проста: тому що даний локомотив уже використовується 37 років, а я скажу, що ресурсний вік використання локомотива всього-на-всього 20 років.

Я одразу хочу сказати, що, звичайно, ми маємо висловити співчуття родині, Тетяні Олександрівні, і сину, і рідним цього помічника. Але в той же час поставити на контроль розслідування в даній ситуації, в той же час ми маємо сьогодні на засідання комітету транспорту у Верховній Раді України обговорити питання щодо аудиту технічного стану, фінансового аудиту, в якому стані у нас сьогодні перебуває тяга, в якому стані сьогодні перебувають локомотиви, тепловози. Оскільки на сьогоднішній день влада, "Укрзалізниця" не гарантує тим працівникам, які йдуть на роботу, тим локомотивним бригадам, які обслуговують ці маршрути, не гарантують життя, оскільки ми маємо такі жахливі випадки.

Я також хочу відповісти своєму колезі Віктору Кривенку, який поставив питання голові Комітету у закордонних справах про те, чому в українській залізниці закуповуються російські товари. Тому що керує "Укрзалізницею" справжній українофоб. Навіть дріт, по якому їздять наші електровози, закуповується в Російській Федерації. Всі наради, які проводяться в "Укрзалізниці" цим українофобом Кравцовим, який носить на своєму кітелі золоті ґудзики, маючи зарплату за контрактом мільйон 200 гривень у місяць…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка. Будь ласка, будь ласка.

 

ЄВТУШОК С.М. …проводяться російською мовою. Допоки такі українофоби будуть керувати нашими державними підприємствами, допоки ми будемо мати серйозні проблеми і не будемо мати відповіді на такі запитання, чому закуповується в Росії, в Росії-агресора на нашу залізницю, на інші галузі устаткування і обладнання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не записалася Радикальна партія. Будь ласка, Віктору Галасюку я даю зараз право представити позицію фракції і потім Шахов. Добре.

 

11:14:20

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Шановні колеги народні депутати, Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Наша команда буде підтримувати цю ратифікацію, але ми маємо декілька принципових застережень.

По-перше, ця угода має бути ефективно реалізована, а не так, як сьогодні реалізується інвестиційний план "Укрзалізниці". Тарифи підняли, зібрали мільярди і мільярди коштів з української промисловості, з українських аграріїв, але ці кошти навіть не спромоглися використати на створення нового парку рухомого складу з українського металу, так як це обіцяли зробили.

Кошти зібрали, а сьогодні українські металурги, українські аграрії посилають сигнал SOS уряду в зв'язку з тим, що вони не можуть ані сировину підвезти, ані готову продукцію відвантажити в тому числі в Європу. Це удар по торговельному балансу країни, це удар по валовому внутрішньому продукту і це удар по кишені кожного українця, тому що послаблення курсу гривні – це є наслідком неефективної діяльності "Укрзалізниці", яка сьогодні перетворилася на вузьке горлышко української економіки. Тобто є попит на продукцію українських виробників за кордоном, але через те, що "Укрзалізниця" не може перевезти ці товари, зриваються контракти, країна не отримує експортну виручку. Це абсолютно неприпустимо! Ця політика штовхає нашу державу в лещата Міжнародного валютного фонду. З такою політикою ніколи не виберешся з цієї боргової прірви.

Тому треба цю ратифікувати угоду, але тримати її під щільним парламентським контролем. Для того, щоб ці кошти, дійсно, були ефективно використані на модернізацію "Укрзалізниці", на підвищення її транспортної спроможності. І дуже важливо, щоб для цього була використана праця українців, щоб заплатили заробітну платню гідну, матеріали українські, компоненти. Плати українцям, купуй українське – це засадничий принцип розвитку української економіки, в тому числі транспортної сфери. Будь-яка кредитна угода, якщо ми її укладаємо, вона має сприяти розвитку, а не поглибленню боргової ями.

Ну, і нарешті останнє, але насправді найважливіше. Важливо, що через "Укрзалізницю" будуть возити. Якщо будуть знову возити необроблену сировину, руду, зерно і так далі, ми будемо завжди бідними, завжди будемо в приймах у Міжнародного валютного фонду, інших кредиторів. Україні треба міняти професію, міняти спеціалізацію, ставати виробником і інноватором, а не сировинним додатком сусідніх успішних економік.

Подивіться: 68 відсотків європейського експорту – готова продукція промисловості. В Україні дві третини експорту – сировина необроблена. Тому радикальна зміна економічної політики, розвиток інфраструктури і підвищення на цій основі доходів українців – оце шлях до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останній виступ від депутатських груп і фракцій. Народний депутат Шахов представить позицію групи "Воля народу".

Колеги, буквально за 10 хвилин відбудеться голосування. Я дуже прошу з кулуарів, з їдальні повертатися до сесійної зали. Так, я сказала, за 10 хвилин, а не за 3.

Будь ласка, пане Шахов.

 

11:17:49

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги! Ми обов'язково будемо підтримувати цю ратифікацію. Але хотілося б звернути увагу міністра інфраструктури, міністра Омеляна на те, що в Луганській області досі немає з'єднання з мирною Україною залізничною колією. Сьогодні страждають дороги, сьогодні страждають фермери, сьогодні страждають люди від того, що досі за 4,5 роки клятої цієї війни ніхто не звернув увагу про з'єднання мирної Луганщини з великою Україною.

Скажіть, будь ласка, до яких пір це буде продовжуватися? Збирали декілька круглих столів, все… ви говорили про те, що все ж таки ВЦА  повинна вирішити з проектом. З'ясовуємо: ВЦА петляє і говорить про те, що треба вирішувати з інфраструктурою, з Мінтранспортом. Скажіть, будь ласка, коли з'явиться в Луганському краї залізнична колія, яка з'єднає все ж таки мирну Україну і не будуть страждати люди, не будуть страждати аграрії, коли е будуть страждати вже дороги, ями, як могили, ковбані на кожному кроці, нічого не робиться.

І також по цій ратифікації. Кожну копійку треба контролювати. Міністр заявив про те, що сьогодні є шалена корупція – 15 мільярдів гривень.  Хто на це звертає увагу? Де сьогодні звіти про правоохоронних органів? Де сьогодні звіт Генеральної прокуратури? Ми вимагаємо негайного звіту в парламенті Кабміну, вимагаємо негайного звіту міністрів про те все ж таки, де подіваються гроші платників податків?

Дякую. Сергій Шахов, політична сила "Наш край".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, зараз прошу, шановні колеги, записатися від депутатів на обговорення.

І я прошу повертатись до сесійної зали за 10 хвилин, за 9 хвилин відбудеться голосування. В нас є єдність відносно цього законопроекту і ратифікації, немає дисципліни. Це несправедливо.

Будь ласка, Геннадій Кривошея, прошу вас до виступу.

 

11:20:21

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Прошу передати слово Максиму Бурбаку з трибуни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пану Максиму Бурбаку з трибуни надайте слово.  

 

11:20:32

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, фракція "Народний фронт" буде підтримувати дану постанову, тому що нам треба зробити все, щоб електрифікувати найбільші участки наших залізничних доріг для того, щоб врешті-решт електровози, які ще виробляються в Україні, змогли виконувати ту роботу, яку зараз прикро, але "Укрзалізниця" деколи провалює.

Але хотів би тут виступити на захист Міністерства інфраструктури, яке очолював в найбільш буремний час у 14-му році, і хотів сказати, до якого стану довели міністерство тут критикани ці. Коли на "Укрпошті" чомусь у грудні-січні 13–14-го років були проведені всі закупівлі і всі гроші були виведені на купівлю конвертів, певно, на 100 років наперед і на консерви, які вже були прострочені.

Далі хотів би нагадати тут всім критиканам щодо закупівлі електровозів або тяги у Росії. Я особисто призупинив контракт з Росією і розірвав його. Після цього жодних закупівель тяги з Росії з країни-агресора не було.  Майте трохи інформації.

І тому ще раз закликаю всіх повернутися в зал, проголосувати за дану постанову, тому що це суттєво дозволить "Укрзалізниці" покращити стан подачі як вагонів для загрузки, так і тяги для обслуговування всіх промислових підприємств, які зараз страждають від простоїв.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, нагадую, що за 6 хвилин відбудеться голосування. Прошу повертатись до сесійної зали, щоб не було у нас історії, коли приходиться по кілька разів запрошувати колег.

І, будь ласка, народний депутат Кишкар, вам слово для виступу.

 

11:22:21

КИШКАР П.М.

Прошу Сергію Соболєву передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Соболєву 3 хвилини прошу надати.

 

11:22:31

СОБОЛЄВ С.В.

Наша фракція буде голосувати за ратифікацію цієї угоди. Ключові параметри цієї угоди були висвітлені у виступі мого колеги Сергія Євтушка. І я думаю, що ті застереження, які існують на сьогодні стосовно парку вагонів, які фактично зупиняє можливості для залізничних перевезень, перш за все товарних грузів, це є найключовіша потреба, через яку фактично зупиняються ключові торгівельні відносини з країнами Європейського Союзу.

Але я хотів би в своєму виступі акцентувати і іншу можливість, яка на сьогоднішній день не реалізована і яка зупинена. Це фактично неможливість використання вагонного парку для вивезення товаропотоків із українських портів. Те, що відбувається з Бердянським морським торговим портом, те, що до цього було зроблено з Миколаївським торговим портом, коли фактично колектив, який нараховував майже 800 працюючих, сьогодні весь переданий в оренду приватним структурам, і нам  розказують, що ніякої приватизації українських портів не буде. А в цей же момент іде тихе банкрутство українських портів через штучне виведення коштів саме з портових господарств. Я думаю, що це є на сьогодні найключовіша проблема, на яку треба звернути увагу. На жаль, те, що сталося на прикладі Миколаївського порту, коли сотні звільнених працівників на сьогодні фактично  шукають роботу в Польщі, Німеччині, а ті, хто мали найважливіші професії, не можуть знайти роботу ніде, фактично перекочувало в Бердянський морський торговий порт.

Ми сьогодні маємо ситуацію, коли ключові професії докерів, найкращих фахівців не мають можливості бути зайнятими в Україні і шукають щастя за кордоном. Через те, що, бачите, вирішили проводити політику передачі в оренду ключового, що складає основу будь-якого морського торгового порту, причалів. Те, що країна втратила за останні 2 роки майже мільярд гривень податків – це є тільки на прикладі одного торгового порту Бердянська. Те, що сьогодні там відбувається з трудовим колективом, коли через масові звільнення на сьогодні залишаються лише ті професії, які далі не можуть бути звільнені тільки через технічне обслуговування, – це є найстрашніша проблема. Якщо до цього ще додати російську блокаду Азовського моря, побудований Керченський мост, ми уявляємо, що чекає, яка доля подальша чекає ці порти. Тому я звертаю увагу на те, що це проблема є не завтрашнього дня, а сьогоднішнього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

І, будь ласка, до слова запрошується народний депутат Долженков. І я прошу колег повертатися до сесійної зали, бо за три хвилини відбудеться голосування.

 

11:25:52

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Фракція "Опозиційний блок", звичайно, буде підтримувати відповідну ратифікацію. Суть цієї ратифікації полягає в тому, що 150 мільйонів євро виділяється міжнародною фінансовою установою задля модернізації, а зокрема електрифікації та модернізації систем сигналізації певних дільниць, певних ділянок, дільниць, що є конче необхідним, оскільки електрифікований залізничний транспорт поживає на 50 відсотків по собівартості менше енергоносіїв у порівнянні з дизельною тягою. Але натомість хочу сказати про те, що зазначений кредит необхідно віддавати, і відповідно зазначений кредит буде надаватися під державні гарантії. Зараз, на хвилиночку, хочу сказати, що відповідно до Закону України про держбюджет № 9000 на 2019 рік розмір державного боргу та гарантованого державою боргу складає, не мало і не багато, 2 трильйони гривень – це безпрецедентна цифра. І хто б там не говорив про попередників, таких сум не було, за часів незалежної України таких сум не було. Відповідно Гройсман тут говорив, демонструючи свої "яскраві" (в лапках) показники макроекономічного бюджету про те, що ми будемо скорочувати державний борг, але це скорочення не відбувається за рахунок скорочення власне державного боргу, просто будуть гарантії менше видавати. І якщо в цьому році державний борг складав 2,7 трильйони, то зараз державний борг і гарантований державою борг буде складати 2,3 трильйони. Що це означає? Гарантії на 300-400 мільярдів гривень просто буде уряд видавати менше, це просто маніпулювання цифрами, нікуди державний борг не дінеться. Якщо в цьому році на обслуговування державного боргу – ви лише вдумайтеся – держава буде витрачати 306 мільярдів гривень, на наступний рік, так названий (в лапках) "бюджет розвитку" – 417 мільярдів гривень. Дохідна частина складає трохи більше 1 трильйона гривень, тобто шляхом таких не дуже складних математичних підрахунків 40 відсотків йде на проїдання лише кредитів. Про який розвиток ми можемо говорити?

 Що стосується розвитку інфраструктури, то необхідно, звичайно, її розвивати, адже всі капіталовкладення в інфраструктуру, яка зношена десь приблизно на 75-80 відсотків, транспортну інфраструктуру, дають мультиплікативний ефект. Це і будівельна галузь, і відповідно  розвиток підприємництва, товарообіг, мультиплікативний ефект в цілому врешті-решт на економічному розвитку. Але від державного боргу ми нікуди не дінемося – це, по-перше.

І, по-друге, хто б не говорив про критиканів в тій частині залі, в якій знаходиться "Опозиційний блок", то я хочу сказати, ніхто крім Яценюка кредит не реструктуризував під, відповідно, відсоток ВВП. Жодна влада попередня не віддавала кредити і певну частку…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:29:14

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд завершити.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. … жодних кредитів не надавала під відсоток  ВВП, як це зробив Яценюк. Один відсоток ВВП мінімум ми будемо віддавати в цьому і в наступних роках.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми завершили обговорення від народних депутатів.

Зараз ми будемо переходити до голосування, до прийняття рішення. І я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу секретаріат Верховної Ради запросити всіх в зал, через 2 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення.

Зараз я запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради України Ірину Геращенко. Будь ласка,  і прошу всіх займати робочі місця.

 

11:29:46

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, шановні колеги, я хочу доєднатися до обговорення цієї важливої ратифікації як позафракційний депутат. По-перше, подякувати всім виступаючим, що є така консолідована позиція залу відносно підтримки цієї ратифікації.

І також поінформувати вас і нагадати ще про той жахливий факт, що російська агресія призвела, по суті, до крадіжки в "Укрзалізниці" і в України більше 30 тисяч вагонів, які залишилися на окупованій території, на території Донецька і Луганська, які сьогодні залишаються в окупації.І тема цієї крадіжки є однією з ключових під час, в тому числі, засідання роботи економічної групи в Мінську. Більше того, ми вимагаємо від Російської Федерації, повністю контрольованих нею бойовиків віддати Україні ці вагони, зокрема і 85 вагонів, закуплених до 14-го року, новеньких, прекрасних вагонів за кредит ЄБРР, який ще Україна має сплачувати. І, очевидно, що ми звертаємося паралельно до правоохоронних органів України компетентних, що мають бути порушені і кримінальні справи за ці крадіжки. Тому що, уявіть собі, на сайтах російських і сепарських цих сайтах зараз є інформація, заяви, анонси, що купуйте вкрадені в України вагони, вони ще цим краденим майном як мародери, насправді, торгують.

Тому, очевидно, що ми маємо зараз підтримати і нашу "Укрзалізницю", підтримати цю ратифікацію, але в той же час маємо вимагати від Російської Федерації повернути всі борги Україні, а Російська Федерація і ті, хто з нею разом розкрадають зараз і мародерствують, мають понести покарання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Колеги, я бачу, не всі ще є на робочих місцях, будь ласка, прошу всіх повернутися на робочі місця, прошу запросити усіх в зал, подивіться кого немає поруч, і звертаюсь до тих, хто в кулуарах, зайти в зал, приготуватися до голосування.

Отже, переходимо до прийняття рішення. Під час обговорення усі фракції і групи підтримали дану ратифікацію, тепер важлива максимальна мобілізація в залі, отже, займіть робочі місця. Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом... Перепрошую.

Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця") між Україною та Європейським інвестиційним банком (№0186) за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати дану ратифікацію, підтримати українську залізницю. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:33:18

За-234

Ратифікація прийнята. Вітаю вас.

І, колеги, тепер я хочу зробити маленьке повідомлення. Під час Погоджувальної ради до мене звернулися два комітети, зокрема Комітет з питань освіти і науки, які просять, щоб ми підтримали пропозицію виступу на Верховній Раді України викладача, вчителя, який здобув номінацію "Вчитель року", Пауля Пшенічки. А для того, щоб ця річ могла відбутися,  цей виступ, має бути підтримка залу 150 чоловік. Зараз я згідно Регламенту запропоную дозволити цей виступ, і ми о 12-й годині, без п'яти дванадцята, дозволимо  виступити в Верховній Раді.

Треба 150 голосів, колеги. Тому я ставлю на голосування  відповідно до 34 статті Регламенту України пропозицію Комітету з питань науки і освіти про можливість виступу у сесійній залі  вчителя Пауля Пшенічки. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги.  150 голосів.

Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:34:32

За-205

Рішення прийняте.

Перед перервою, без п'яти дванадцята, я запрошую вас до слова.

А зараз ми переходимо до наступної ратифікації. Це  проект Закону про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар (0197).

Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, колеги. Підтримайте, щоб ми дві ратифікації змогли зараз пройти. Ще дві. Прошу підтримати. Голосуємо за скорочену.

 

11:35:12

За-163

Рішення прийняте.

Я запрошую до доповіді державного секретаря Міністерства економічного розвитку і торгівлі Перевезенцева  Олексія Юрійовича.

Будь ласка,  пане Олексій. І давайте, може, з лаконічним обговоренням, щоб ми дві ратифікації змогли прийняти. Будь ласка, пане Олексій.

 

11:35:38

ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВ О.Ю.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар. Підписаною Угодою передбачається надання інвесторам держав договірних сторін режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження інвестиціями, закріплення гарантій від незаконної експропріації та націоналізації інвестицій, вільний переказ платежів, міжнародно визнані процедури врегулювання суперечок між інвесторами держав договірних сторін та договірними сторонами. Реалізація положень Угоди значною мірою сприятиме розвитку перспективних напрямів міжнародного інвестиційного співробітництва, залученню іноземних капіталовкладень та технологій, активізації зовнішнього торговельного обігу, зменшить некомерційні ризики, які виникають перед іноземними інвесторами, буде сприяти закріпленню позитивного міжнародного іміджу України як держави із сприятливим інвестиційним кліматом, що має стабільну міжнародну правову договірну базу із захисту іноземних інвестицій.

Просимо прийняти його за основу та в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до співдоповіді голову Комітету у закордонних справах Гопко Ганну Миколаївну.

 

11:36:52

ГОПКО Г.М.

Колеги, всім доброго дня, і дякуємо за те, що ми змогли сьогодні, в середу, ратифікувати першу угоду. Зараз ми з вами розглядаємо інший проект Закону 0197, який якраз і передбачає ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар. Наш комітет розглядав це питання, просить прийняти цей проект закону за основу та в цілому. Дійсно, надзвичайно важливо, що після того, як була зустріч ще 20 березня 2018 року в місті Доха, де говорили про те, як наш уряд і представники уряду Держави Катар, як захищати інвестиції, зокрема, для того, щоб збільшити їх обсяги в майбутньому, нам важлива ця угода.

Тому прошу всіх, оскільки наступним в порядку денному в нас є ще одна угода для ратифікації, і користуємося можливістю, що тут всі є, і тому прошу, колеги, зараз підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Давайте дуже лаконічно: два – за, два – проти. Будь ласка.

Лівік Олександр Петрович.

 

11:38:15

ЛІВІК О.П.

Прошу передати Капліну слово.

 

11:38:28

КАПЛІН С.М.

З огляду на те, що Катар – нафтогазоносна країна, я б хотів би, користуючись нагодою, сконцентруватися у своєму виступі якраз на ці виклики.

Ви знаєте, що я народний депутат-мажоритарник з багатої на нафту і газ Полтавщини, і ми багато чого зробили для того, аби усунути від контролю з боку олігархічних структур газовидобуток у Полтавській області, доки не прийняли закон, який передбачав залишення частини ренти на потреби Полтавської області.

Відтак Полтавщина у цьому році отримала ще один додатковий бюджет. Ці гроші йдуть на будівництво амбулаторій, доріг, реформи у медицині, тільки справжні реформи, не через декларації і нав'язування абсолютно злочинної, нищівної політики з боку МОЗу по відношенню до простих людей, а модернізації системи охорони здоров'я. тобто реформи швидкої допомоги, реформи в частині розвитку, поширення мережі інфраструктури закладів охорони здоров'я і таке інше.

Крім всього, я хочу офіційно заявити, що потенціал Полтавщини, Сумщини, Харківщини, окремих областей Західної України дозволяє нам не тільки мріяти, але і розбудовувати власний енергетичний суверенітет нашої держави. І тоді будь-які розмови про необхідність кожного другого, підкреслюю, кожного другого громадянина наділяти правами на субсидії відпала би в принципі. Бо наші співвітчизники згідно за нашими розрахунками залученими експертами, міжнародними експертами, платили би за газ 3,5 гривні за кубометр.

Тому я вважаю, що у цьому напрямку треба розвиватися, брати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Кривошея Геннадій Григорович.

 

11:40:28

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Дякую, пане Андрію.

Ну, по-перше, я хотів би подякувати Олексію за коротку, але стислу презентацію стосовно відповідно цієї ратифікації угоди. Але я хотів би ще звернути увагу на певні такі ризики, які на сьогоднішній день досить часто трапляються з інвесторами у нас в Україні. Це не є проблемою звичайно Міністерства економіки, одного Міністерства економіки, це взагалі питання всієї... проблема всієї нашої державної виконавчої гілки влади, в тому числі і місцевої влади.

В чому проблема? Проблема в тому, що у нас на сьогоднішній день дуже багато представників різних країн, які є інвесторами, які вкладають гроші в наше виробництво в першу чергу, за це ми їм дуже дякуємо, звичайно, але вони побоюються і на сьогоднішній день досить часто стикаються з можливими фактами рейдерства, з можливими фактами незаконного впливу чи рішень тих же самих правоохоронних органів або судів. Тому я хотів би, щоб на сьогоднішній день ми просто для себе уявляли і розуміли певну відповідальність перед інвесторами, які заходять на Україну, які будуть заходити на сьогоднішній день. І я хотів би, щоб Міністерство економіки, можливо, більш детальніше звернуло на ці проблеми, на яких я акцентував увагу.

Тому фракція однозначно "Народного фронту" буде голосувати "за". І прошу звернути, ну, звернути на моменти, про які я зазначив в своєму виступі. І в подальшому я хотів би, щоб в Міністерстві економіки провели відповідну нараду з представниками найбільш, скажімо так, відомих інвесторів, які сьогодні працюють в Україні. Для того, щоб можна було в дійсності почути всю проблематику, яка є для інвестора і що потрібно зробити і парламенту, і Кабінету Міністрів для того, щоб усунути оці основні перепони, які заважають досить продуктивно працювати інвестору в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, зараз буде заключний виступ. Я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал. Секретаріату Верховної Ради повідомити депутатам, які в кулуарах, що через 2 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я переконливо прошу зараз запросити всіх депутатів в зал.

Заключний виступ від "Самопомочі", Роман Семенуха, будь ласка.

 

11:42:44

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Катар, справді, є одним з найбільших, потужних інвесторів в світі. Але чомусь доповідачі скромно промовчали, що за даними Держкомстату за всі роки незалежності України Катар не інвестував жодного долара в нашу економіку, хоча, справді, інвестиції Катару, наприклад, Великобританії складають 50 мільярдів доларів, в Туреччину – понад 15 мільярдів доларів. Є плани інвестувати в економіку Німеччини понад 10 мільярдів доларів.

Але 2 роки тому катарські інвестори розглядали можливість інвестицій в українську інфраструктуру, в готельний бізнес, в лікарні, медичні центри та санаторії. Слава Богу, щодня з Борисполя сьогодні літають регулярні рейси до Дохи, тривають перемовини на фінальній стадії, щоб такі рейси літали вже і зі Львова.

До цього кроку…року Україна домовилась про спрощення візового режиму між Україною і Катаром. Однак, рівень інвестицій, як ми бачимо, він фактично знаходиться на нульовій позначці. Але реальні сьогодні структури інвестицій в Україні демонструє зовсім іншу природу речей і зацікавленість справжнім інвесторів. Так, за даними того ж самого Держстату, найбільші інвестори сьогодні в українську економіку – це Кіпр та Нідерланди. За 2017 рік кіпрські інвестори перерахували до України понад 27 відсотків від усіх інвестицій України за рік – це 506 мільйонів доларів. При цьому до реальних інвестицій ця сума, як ми розуміємо, жодного відношення не має. Фактично це повернення українських грошей, які до того виведені були з України в злочинний спосіб.

Тому, безумовно, треба підтримувати цю ратифікацію, яка хоча б на крок нас наблизить до справжніх інвестицій в нашу економіку, яка вкрай того потребує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Отже, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення.

Колеги, я прошу всіх зайняти робочі місця. Я прошу всіх зайти в зал. Колеги в ложах, треба голосувати. Під час обговорення усі фракції і групи висловили підтримку цієї ратифікації. Зараз необхідна максимальна мобілізація. І я прошу всіх приготуватись до голосування і зайти в зал.

І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар (номер 0197) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо уважно. Кожен голос. Прошу підтримати.

 

11:45:39

За-197

197. Не встигли всі колеги. Зараз я повернуся.

Будь ласка, зараз я звертаюсь до голів фракцій: запросіть депутатів в зал.  По попередньому закону ми мали достатню кількість голосів. Я прошу усіх запросити в зал. Зараз зачитаю по фракціям. І прошу ще раз уважно, і членів комітету, і голів фракцій запросити усіх в зал.

"Блок Петра Порошенка" – 72, "Народний фронт" – 55, " Опозиційний блок" – 16, "Самопоміч" – 13, Радикальна партія – 14, "Батьківщина" – 4, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження" – 4, і позафракційні – 18.

Давайте, колеги, змобілізуємося повернемося до ратифікації і підтримаємо її. Будь ласка, заходіть в зал, колеги. Запросіть і подивіться, хто є в кулуарах і запросіть в зал.

Отже, я ставлю пропозицію повернутись до ратифікації. Перше голосування, пропозиція: повернутись до проекту Закону про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар (0197). Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Кожен голос є важливий. Будь ласка, всі уважно голосуємо. Голосуємо, колеги. Підтримуємо.

 

11:47:25

За-197

Я ще раз поставлю. Нам доведеться відхилити ратифікацію, якщо не буде голосів. Колеги, в кожного у фракції є відповідальний, який через SMS повідомляє депутатам, що зараз  буде голосування.

Будь ласка, повідомте всіх депутатів, щоб зайшли в зал. Я поставлю ще раз на голосування. Повідомте усіх народних депутатів, що ми зараз перебуваємо в прийнятті рішення, щоб всі хто знаходиться в кулуарах, змогли зайти в зал.

Отже, колеги, я ставлю ще раз пропозицію повернутись до проекту закону  про ратифікацію Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Урядом України та Урядом Держави Катар (0197). Перше голосування – це повернення. Колеги, зараз припиніть дискусії, а проголосуйте.

Отже, колеги, прошу підтримати  повернення до розгляду ратифікації 0197. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Кожен голос. Будь ласка, уважно беріть участь в голосуванні.

Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Олександр, ми голосуємо.

 

11:49:18

За-192

Прошу по фракціям.  "Блок Петра Порошенка" – 75,  "Народний фронт" – 54,  "Опозиційний блок" – 9,  "Самопоміч" – 13,  Радикальна партія – 13,  "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 1,  "Партія "Відродження" – 5. 

Колеги, я заключний третій раз поставлю і якщо не буде голосів, на жаль, ратифікація буде відхилена. Отже, я заключний раз ставлю пропозицію повернутись до голосування  за ратифікацію 0197.

Прошу проголосувати. Прошу підтримати повернення до проекту Закону 0197. Голосуємо. Прошу підтримати.

   

11:50:14

За-196

Недостатньо голосів для повернення до проекту Закону про ратифікацію, і таким чином проект Закону 0197 оголошується відхиленим.

Колеги, щоб не ставити під ризик наступну ратифікацію, я поставлю її на рейтингове голосування. Секунду, колеги. Наступне, наступне голосування - рейтингове голосування. Будьте на місцях, будь ласка, я прошу вас повернутися на місце і взяти участь у голосуванні. Домовилися, так?

Я ставлю на рейтингове голосування наступний проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування (0199). Це рейтингове голосування, щоб показати готовність залу до цієї ратифікації. Прошу взяти участь у рейтинговому голосуванні, прошу голосувати, прошу підтримати, це рейтингове голосування.

 

11:51:25

За-182

Колеги, недостатньо голосів. Не будемо ставити під ризик важливу ратифікацію, розглянемо її в інший день.

А зараз я запрошую до слова, як ми і домовлялися сьогодні під час голосування, вчитель Пауль Францович Пшенічка. Дається регламент для виступу до 5 хвилин, при необхідності я зможу на хвилину-дві продовжити ваш виступ.

Шановні колеги, прошу всіх уваги, це було наше рішення. І запрошуємо до слова Пауля Пшенічку, будь ласка.

 

11:52:05

ПШЕНІЧКА П.Ф.

Шановний Голово, шановна президія, шановні депутати, шановні гості і глядачі, і, звичайно, дорогі буковинці, які тут присутні! (Оплески) Гарного вам всім дня! І дякую долі і вам за те, що я виступаю сьогодні з цієї високої трибуни, ніколи не думав, що таке станеться в моєму житті. Я думаю, що проблеми освіти хвилюють всіх, тому що у всіх є діти, якщо не діти, то внуки. І суперечки з приводу освіти, з приводу школи, з приводу уроків, оцінок, вчителів точиться в кожній сім'ї. Я вас запевняю, що і в кожній сім'ї не тільки України, а всього світу.

25 років я подорожую з нашими дітьми, з своїми учнями по різних форумах в усьому світі, і я зустрічаю там колег, приблизно з 30 країн світу я знайомий. Я знайомий з їх проблемами, і запевняю вас, що проблеми освіти скрізь і всюди приблизно одинакові.

Але оскільки у мене не так багато часу сьогодні, то я почну з однієї цікавої події. В 2012 році я з групою вчителів, ми були запрошені в Аргонську лабораторію в Сполучених Штатах Америки. Це величезний технопарк, один самих важливих в технологічному плані в Сполучених Штатах Америки. Знаходиться він десь недалечко від Чикаго. І нас там запросили до обговорення проблем освіти в Сполучених Штатах Америки. А справа в тому, що в 2012 році група, яку очолювала Держсекретар Сполучених Штатів Америки Кондоліза Райс, прийняла дуже цікавий документ. Звучить він приблизно так: "Проблеми освіти і загрози національній безпеці Сполучених Штатів Америки".

Ви собі уявляєте: країна, яка має 11 атомних авіаносців, і ще 11 будує, і вони вважають освіту своїм пріоритетом, причому саме в проблемах оборони. Ще президент Рейган, американський, виступаючи в Пентагоні сказав, що коли йому… в той момент бюджет на освіту в Сполучених Штатах перевищував бюджет на оборону. І генерали з Пентагону задали запитання: як так може бути? І Рейган відповів дуже просто, що… він спитав їх: "Ви думаєте, що питання оборони вирішується у Пентагоні? То ви помиляєтеся, питання оборони вирішується за шкільною партою". (Оплески)

Ну, як вчитель фізики я можу говорити професійно про це, цю галузь. Я вам хочу сказати, що проблеми освіти повинні нас не тільки хвилювати, а повинні вже тривожити.

Значить, в чому проблема? Такий предмет, як фізика, цього року число людей, які поступили в Чернігові, я тільки що говорив з депутатами звідти, значить, на фізику поступило троє абітурієнтів, Херсон, Чернівці – двоє. Ви повинні розуміти, що цей предмет в купі з математикою, інформатикою, математикою, біологія, хімія - всі вони йдуть одним і тим же шляхом: ці галузі валяться. Для України, яка будує ракети, яка має атомну промисловість, яка будує літаки, причому одні з найбільших в світі, так, яка будує крупні турбіни, яка має, все ще має дуже сильний науковий потенціал і яка багато років передує в світі по STEM-освіті, тобто наші учні фактично вільно себе почувають у західних вишах. І нам потрібно прийняти тут, у Верховній Раді, в самому впливовому органі нашої країни, якусь програму довгострокову, скажімо, до 2030 року, як це зроблено в Англії, Франції, багатьох інших країнах, яка би виконувалася послідовно, незалежно від того, хто буде президентом, який уряд буде, хто буде міністром, щоб вона виконувалася дуже серйозним чином. Тому що інакше...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу додати 2 хвилини.

 

11:57:32

ПШЕНІЧКА П.Ф. ... загроза нашій національній обороні, загроза нашій економіці... (Оплески) ...загроза інформаційній обороні нашої країни, нашій конкурентоздатності.

Франція – країна сумірна з Україною по потенціалу, по площі, території, по кількості населення: освіта безоплатна з двох рочків і до закінчення вузу.

Ми недавно повернулися з європейського конкурсу в Румунії. Для нашої команди і для команд інших країн це було все безоплатно: прекрасний прийом, проживання, харчування, екскурсії, культурна програма.

Наш водій, який нас туди привіз, постійно мене просив запитатися, скільки коштує цей прекрасний гуртожиток, в якому ми жили, для студента; скільки коштує навчання в Румунії. І я врешті-решт наважився і запитав людей. Відповідь була: "Освіта в університетах безоплатна для громадян Румунії. Гуртожиток безоплатний". Те саме спостерігається в Швейцарії, те саме спостерігається в Фінляндії. Два останніх президент Естонії поставили першим пріоритетом освіту: Японія, Сінгапур, Шанхай, багато  інших країн, Індонезія, Туніс. Так? Приблизно 16-20 відсотків бюджету йде на освіту. І це вважається нормою. В результаті цього технології йдуть вверх, конкурентоздатність високих технологій іде вгору. Робіть самі висновки. Ці країни дбають про своє майбутнє. Затрати на освіту – це не затрати, це інвестиція в майбутнє. (Оплески) І ми повинні це підтримати. (Оплески)

Ну і врешті-решт я хочу сказати вам, яка моя концепція, що таке "хороша школа", бо всі батьки, коли відводять дітей в перший клас, вони намагаються знайти школу хорошу. І мені японський керівник підрозділу сказав: "Якщо ви думаєте, що у нас так все добре в освіті, то ви помиляєтеся. Для того, щоб записатися в хорошу школу, у нас батьки записують дитину ще до її народження".

Україна – одна з небагатьох країн  світу, де 1 вересня – це національне свято. Я думаю,  що це вселяє оптимізм.

І ще я хочу сказати, що таке "хороша школа".  Хороша школа – це коли діти поважають вчителів, вчителі поважають дітей, батьки підтримують  школу у всіх своїх сподіваннях, і в результаті цього діти закінчують школу, несуть оцю атмосферу в своє доросле життя, вони виховують таким самим чином своїх дітей, і тим самим вони будують майбутнє нашої країни. Давайте приймемо серйозне рішення. (Оплески)

Велике спасибі вам, великий уклін. Я сподіваюся, що ми спільними зусиллями зробимо все для того, щоб наша освіта була на високому рівні.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, дякую вам за глибокі, за мудрі слова.

Я хочу нагадати, що Пауль Пшенічка був визнаний найкращим вчителем України. І сьогоднішні слова, які прозвучали у Верховній Раді України, я думаю, зроблять нас ще більш уважними і відповідальними щодо наших реформ в системі освіти і виховання дітей. Дякую вам, дякую вам за виступ.

Зараз згідно Регламенту я оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:35 я прошу всіх повернутися в зал для продовження нашої роботи.

Дякую вам.

 

(Після перерви)

 

12:43:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, прошу заходити в зал. Час для перерви вичерпаний.

Колеги, я прошу всіх в зал. Пане Співаковський, якщо можна, на хвилиночку. Прошу всіх заходити в зал.

Отже, шановні колеги, увага! Увага! У нас наступна Постанова 9101. І ми щойно проговорили з головою комітету, що навіть, якщо ми не зберемо голосів, хоч я думаю, ми назбираємо голоси, комітет зможе її перенести до наступного тижня. Але це підстава і змога поговорили про проблеми освіти і про ті думки, які перед перервою висловив і наш вчитель тут, з трибуни Верховної Ради України.

Тому ми входимо в розгляд цієї Постанови 9101 про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів" щодо збільшення розміру іменних стипендій Верховної Ради України. І, я думаю, це буде добра змога проговорити про проблеми освіти в Україні.

І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича. Будь ласка.

 

12:48:53

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Шановні українці! Як завжди, коли ми розглядаємо освітні проблеми, тим більше, що взагалі це питання можна розглядати як технічне, тому що і Президент України, і Кабінет Міністрів України все зробили для того, щоб підвищити свої іменні стипендії, і тільки Верховна Рада України, яка приймає колективне рішення, яке повинно бути забезпечене 226  голосами, цього не може зробити.

Тому я дуже сподіваюсь, що під час обговорення цього питання народні депутати почують, і ми попросимо Андрія Володимировича дати в "Голосі України" публікацію тих народних депутатів, які голосують за студентів, які голосують за майбутнє України. І я сподіваюсь, що фактично зараз ми продовжимо дискусію, яку розпочав видатний вчитель Пауль Пшенічка, який в своїй короткій доповіді сказав про ті проблеми, які існують.

Шановні колеги, філософія дуже проста нашої постанови – це зробити, щоб студенти технікумів і коледжів отримували 2 тисячі 130 гривень, а студенти, які навчаються в університетах, отримували 2 тисячі 720 гривень. Оце фактично проблема, яку ми повинні врегулювати.

Але, користуючись тим, що регламент мені дозволяє сказати деякі речі, скажу, що сьогодні буде засідання профільного Комітету з питань науки і освіти, де будуть два головних питаннях розглядатися - це конституція прийому студентів на майбутній рік, це умови прийому, які повинні бути затверджені Міністерством освіти і науки України до 15 жовтня. І друге питання - це проблеми бюджету освіти і науки України.

Що я хочу тут сказати. От якщо ми почули нашого вчителя, вчителя, який готує дітей, які отримають міжнародні нагороди, то ми повинні розуміти, що так, зрозуміло, нам потрібні кошти на армію, нам потрібні кошти на СБУ, на прокуратуру, на Національну поліцію і так далі. Але, шановні колеги, для чого ми це робимо? Для нашого майбутнього, для наших дітей. І тому ті речі, які сьогодні пропонуються в проекті бюджету, фактично показують, що багато речей взагалі не мають не тільки там проблему економії коштів, вони просто показують нам, що немає ні філософії, ні ідеології, ні програми розвитку освіти.

От просто подивіться на наступну річ. Ми самі протягом цих 3-4 років казали про те, що ми повинні боротися з неякісною освітою, знищувати фейкові виші, фейкові спеціальності, створювати потужні освітні холдинги, які можуть надавати нашим дітям тут на території України якісну освіту. Замість цього ми статтею 22, додатком 10, показуємо, що потрібно викинути 69 коледжів з тіла університетів. Скажіть, будь ласка, в чому тут філософія?

Ми чудово розуміємо, що 1 січня всі 30 тисяч студентів, 4 тисячі викладачів і 5 тисяч співробітників будуть звільнені. Для чого це робиться? Для того, щоб ще більше збільшити міграцію з території України. Замість того, щоб мати системні… запропонувати системну модель розвитку, ми просто крок за кроком, рік за роком через бюджет вирізаємо, надрізаємо і вбиваємо нашу освіту. І після цього ми кажемо, що вона повинна бути якісною.

Шановні колеги, вона не буде ніколи якісною, коли ми будемо рік за роком зменшувати видатки. Більш того, у профільного міністерства завжди є адміністративні потужні інструменти впливу на те, що відбувається в університетах. Тому ми і пропонуємо, і Комітет з питань науки і освіти пропонує, системні інструменти. До них відносяться: проблема  реформування системи управління університетами, проблема абсолютно нової філософії фінансування університетів, де буде фінансуватись дитина і де будуть фінансуватись інвестиції в систему вищої освіти.

Ми пропонуємо третій, дуже потужний модуль, який пов'язаний з вимірюванням тих процесів освітніх, які відбуваються. Сьогодні фактично Україна не має картинки, малюнку того, що відбувається в системі освіти, все це призводить якраз до стагнації крок за кроком. На жаль, за 27 років ми маємо можливість побачити, як рік за роком ми зменшуємо фінансування і  корелюється це з рівнем міграції наших дітей за кордон.

Більш того, ця незбалансована політика в галузі розвитку людського капіталу веде ще до проблем між регіонами, коли ми бачимо, наприклад, по південних областях – це Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська області, - де ми бачимо, що в середньому два з половиною відсотки кількість мешканців цих територій, а державне замовлення - 1,2 відсотка, тобто ми крок за кроком задаємо тренд на те, щоб молодь виїжджала з цих регіонів. Більш того, ми бачимо розрив в результатах ЗНО між областями, центром і заходом і він вже достигає 14 відсотків. І це означає, що не просто молодь виїжджає, а виїжджає освічена молодь, тобто ми крок за кроком, моделлю, яка зараз застосовується через вступ, ми фактично запускаємо модель знищення освіченої молоді з певних територій України.    

І після цього ми кажемо, що ми хочемо боротись з ворогом? Так з ворогом борються не тільки за рахунок зброї і автоматів. В першу чергу наша зброя з вами – це наші мізки, це наша культура, це наша освіченість, це наша духовність. Тому в такому вигляді пропонувати бюджет неможливо, а такому вигляді, в якому сьогодні існують умови прийому, які пропонують нам, на жаль, наше рідне Міністерство освіти і науки України, приймати також не можна. Так,  ми розуміємо розмежування повноважень Верховної Ради України і Міністерства освіти. Але, шановні колеги, ми повинні впливати, ми – парламентська з вами республіка, а не навпаки.

Тому я просто закликаю всіх вас, хто сьогодні є, звернутися з великою увагою до проблем, які існують в освіті. Я хочу, щоб ми пам'ятали, що ми хочемо жити в Україні через 10 і 15, і 20 років. Де ми будемо жити? Там, де вже не буде молоді, бо вона буде будувати інші країни: Польщу, Словаччину, Чехію, Сполучені Штати?

Шановні колеги, звертаюся до вас, обговорюючи це питання, маючи можливість і час для обговорення цих питань, ще раз привернути увагу і суспільства, і виконавчої гілки влади до тих проблем, які існують, ці проблеми ми повинні вирішувати.

Тепер, що стосується науки. Подивіться, три роки тому практично, 6 грудня 2015 року, ми прийняли з вами, проголосували тут Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність". Ми тут аплодисментами казали, от які ми круті, ми прийняли такий закон. І що, він виконується? Замість 1,7 відсотка ВВП, яким повинна держава фінансувати науково-дослідну галузь України, ми даємо фактично у цьому році по загальному фонду 0,17 відсотків від ВВП, тобто в десять разів менше. Так, є претензії до наукових установ, до системи управління, є претензії, але ж, коли ми маємо такі претензії, будь ласка, є Кабмін, впливайте на те, що там відбувається, запропонуйте модель. Але зменшувати фінансування – це означає, що людям похилого віку, науковцям залишаються кошти, а молодь фактично залишається без фінансового ресурсу, і це означає, що молодь буде, талановита молодь, виїжджати в інші країни і там створювати велику додаткову вартість.

Шановні колеги, для кого ми працюємо, для кого ми створюємо нову українську школу? Для Польщі, для Чехії, для Словакії? Ні, шановні колеги, якщо ми не залишимо потужною ланку освіти, яка пов'язана з вищою освітою, перспектив Україна не буде мати ні в армії, ні в обороні, ні у високих технологіях, ні в літакобудуванні, ні в ракетній галузі.

Шановні колеги! Від вас з нами залежить, що буде в майбутньому в Україні. Ще раз, прошу вас, обговорюючи це питання, ще раз зателефонуйте нашим колегам друзям, хай вони прийдуть сюди, бо ми сьогодні обговорюємо не владу, не поточні питання, ми обговорюємо якою буде Україна через 10-15 років.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Зараз три хвилин буде на запитання, але поки готуються народні депутати до запитань хочу повідомити, що у нас зараз, коли ми проговорюємо питання освіти, у Верховній Раді України знаходяться освітяни-викладачі з Миколаївської області, з Казанки і Баштанки. Привітаємо їх сьогодні. (Оплески)

 Побажаємо вам успіху, і дуже приємно, що ви  з нами сьогодні у Верховній Раді України. Отже, прошу провести запис на запитання.

Мірошниченко.

 

12:59:36

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановний Олександре Володимировичу! Насправді сьогодні особливий день, і не тільки тому, що ми розглядаємо цю постанову, а безперечно її треба підтримувати. Але такий професійний і навіть зворушливий виступ найкращого вчителя України, мені здається, об'єднав нашу залу. Ми стоячи аплодували тому, що українська безпека, українське майбутнє воно полягає в першу чергу в тому, щоби ми підняли на належний рівень освіту.

Скажіть, будь ласка,  у вашому комітеті готуються  системні зміни до законодавства? І що Верховна Рада ще може зробити крім підтримки кращих наших учнів і студентів, якраз в терені освітньому?

Дякую.

 

13:00:25

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую за запитання. Як ви знаєте, сама взагалі процедура формування законопроектів, тим більше системних законопроектів, розробляється Міністерством освіти і науки України. Там є відповідний людський ресурс, відповідний фінансовий ресурс. Тому комітет в даному випадку виступає в першу чергу як експертне середовище, як система, яка запрошує відповідних експертів для обговорення цих питань.

Зараз готуються наступні системні закони, які пов'язані з освітою дорослих, з дошкільною початковою освітою, з загальною середньою освітою. Якраз ці системні закони після прийняття нами рік тому базового Закону "Про освіту" повинні вирішити ці проблеми. Але я не знаю, наскільки буде часу в даному випадку для нашої каденції для того, щоб системно вирішити ці проблеми. Але комітет працює над цим, тим більше, що у комітету ще є питання інтелектуальної власності. І при тих ресурсах, які ми сьогодні маємо, всю роботу комітету ви можете побачити, вона є абсолютно прозорою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Мацола Роман Миколайович.

 

13:01:37

МАЦОЛА Р.М.

Доброго дня! Роман Мацола, 190-й виборчий округ, Хмельницька область. Шановні народні депутати, пропоную підтримати молодь і прийняти постанову. П'ятсот студентів на всю Україну отримають у цьому році на 300-400 гривень більшу іменну стипендію, для бюджету це всього 180 тисяч, а для кожного студента, в першу чергу, це є стимул.

Тільки єдине питання, пан Олександр, а чому тільки 500, а не більше? Все-таки, я думаю, що у нас більше достойних є студентів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Олександр.

 

13:02:09

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Я хочу сказати, що є параметри, які прийняті Верховною Радою України, і ми в рамках цих параметрів якраз і діємо. Якщо було прийнято рішення така-то кількість, да, така-то кількість номінацій і так далі, то ми чітко йдемо в даному випадку по Регламенту. Якщо ми хочемо збільшити або зменшити таку кількість, ми повинні приймати окрему постанову, яка буде вирішувати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І останнє запитання - Спориш Іван Дмитрович.

 

13:02:40

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15-й округ. Досить важлива постанова. Я прошу передати слово Олександру Дехтярчуку.

 

13:03:00

ДЕХТЯРЧУК О.В.

Шановний пане Олександре, дякую за вашу позицію по захисту освітянської галузі. Хотів би звернути увагу на підтримку вашої позиції, але ще хочу зауважити, що шановний вчитель, виступаючи перед нами, як хочу відзначити, говорив не про нову українську школу, а про хорошу школу. Тому багато реформ, які  здійснюються зараз Міністерством освіти, вони нагадують оту ковдру, яку ми перетягуємо з ніг на голову, і її все бракує. Я маю на увазі, про бюджетне фінансування.

Як ви ставитесь до потреби вдосконалення формули розрахунку освітньої субвенції? Адже статистика говорить про те, що, приміром, громади, розташовані на окрузі, який я представляю, 154-й, з 16 громад на закінчення року лише дві громади мають в повному обсязі достатній розмір коштів  для виплати педагогічним працівникам освітньої субвенції, 14-ом навіть  об'єднаним громадам, вже не кажучи про райони, цих коштів бракує. Стара формула, яка лягла в основу розрахунків бюджету, не враховує поділу класів, не враховує інклюзивної освіти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:04:16

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую за запитання. Зразу хочу відповісти, що сьогодні якраз ті питання, про які ви говорите, будуть розглядатися у нас на засіданні Комітету з питань науки і освіти, і речі, які пов'язані з недосконалістю цієї формули, бо вона вперше фактично була  застосована. Більше того, ми ж знаємо, що фактично було зроблено так, що все, що стосується педагогічних працівників, це фінансується за рахунок державної субвенції, а всі інші витрати фінансуються за рахунок місцевої влади. Зрозуміло, що це всі громади мають  однакові можливості, бо формування території України відбувалися за абсолютно іншим принципом. Тому сьогодні розроблені комітетом відповідні рекомендації Міністерству фінансів України для того, щоб вони  вдосконалили формулу і якраз враховували ті чинники, про які ви задавали питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Час для запитань вичерпаний.

Колеги, зараз у нас виступи від фракцій і груп.  Я прошу провести запис.

Поки проводиться запис, я хочу звернутися і до заступника міністра юстиції Чернишова, і до комітету, що після цієї постанови ми будемо розглядати два закони, в яких є вето Президента. Комітет попросив, що їх треба формально відхилити, щоб комітет міг напрацювати нові постанови, тому після цієї постанови ці два закони: 2292 і 2253. Я думаю, ми встигнемо розглянути і відхилимо, для того щоб ви змогли їх надалі розробити і внести в зал. Дякую вам.

Запрошую до виступу від "Опозиційного блоку" Шурму Ігоря Михайловича. Будь ласка, пане Ігор.

 

13:05:57

ШУРМА І.М.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Ми сьогодні розглядаємо у середу, в день, коли в залі завжди практично депутатів нема,  проект постанови про внесення змін, які стосуються встановлення іменнях стипендій. Чи є хтось взагалі в залі проти того, щоби дитині, яка добре вчиться, підняти стипендію на якусь певну суму, допустимо, що стосується І-ІІ рівня акредитації - 2 тисячі 130 гривень; або той, хто навчається в закладах, вищих навчальних закладах ІІІ- ІV рівня акредитації, до рівня 2 тисячі 720? Звичайно, що таких людей, які будуть проти, немає. Але чи має сьогодні, от сьогодні ми… за що нам платять гроші, депутатам? Що ми приходимо на роботу, розглядаємо питання і голосуємо. От кому сьогодні платники податків платять гроші? Тут у залі сидить 150 людей. От коли… Я переконаний, що переважна більшість за це проголосує, але ми це питання навіть не будемо виносити в зал. Знаєте, щоб привчити людей ходили в зал, треба так: або щоб тут прийшов Президент – тоді всі прибіжать, бо це буде страшно, або для того, щоб прийшла цікава людина, як цей вчитель, тоді всі будуть слухати. Але навіть ті, хто слухали вчителя, повиходили з залу – нема зараз.

Мені цікаво, чому ми в порядку денному сьогодні не розглядаємо ініціативи для повторного розгляду з пропозиціями Президента. Треба подивитися, як його підтримує його коаліція, скільки голосів є. Є два законопроекти.

Чому питання освіти ставиться по п'ятницях і по середах, коли нема кому голосувати? Ми сьогодні говоримо про те що нам дали безвіз, сьогодні всі, хто хоче поїхати на каву у Відень або на оперу в Париж, можуть без проблем сісти і полетіти. Але ми не говоримо про те, що на сьогоднішній день, крім країн Європейського Союзу, які є нашими партнерами, які за нас дуже переживають, роблять спрощений процес працевлаштування на роботу. Чому? Тому що їм виховати кваліфікованих спеціалістів будь-яких професій – це є дорого і нема з кого. Потому Україна стає донором для фахівців. І якщо ми хочемо, щоби ті діти мали якусь надію, то ми повинні привернути увагу до їхніх потреб. І от сьогодні дивиться молодь, скільки тих дядь і тьоть сидить у Верховній Раді,  і нема кому голосувати.

Що вони будуть говорити про ту державу і про те відношення до неї. Ми робимо сьогодні кроки, які ставлять під великий сумнів доцільність існування політичного процесу "Україна", так, як цього хочуть зробити ті, які не хочуть бачити тої сильною державою. Це дуже прикро. Це стосується не тільки освіти, але і медицини.

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

13:09:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую від "Народного фронту" до слова… Народний депутат Кремінь, будь ласка.

 

13:09:20

КРЕМІНЬ Т.Д.

Тарас Кремінь, "Народний фронт". Шановні колеги, надзвичайно важливий проект Постанови про збільшення іменних стипендій студентам вищих навчальних закладів – це одне із тих ключових зобов'язань, які ми повинні взяти на себе, намагаючись підтримати талановиту і перспективну молодь.

Ми зараз входимо в бюджетний процес, і надзвичайно важлива зараз не тільки дискусія стосовно збільшення стипендій нашим дітям, але і відносно збільшення статусу освіти і науки в нашому суспільстві.

Ще годину тому тут перед нами виступав один із найкращих українських учителів, якого знають по всьому світу. І ми разом із вами аплодували його словам, що фінансування освіти – це не витрати, це інвестиції.

Але разом із тим, коли ми починаємо розглядати питання, пов'язані з освітою, питання не в кількості парламентарів у залі, питання в тому, як ми це все артикулюємо. Особливо це актуально напередодні Дня педагогічного працівника, коли ми будемо поспішати до своїх класних керівників, до своїх шкіл, до своїх перших учителів, які провели нас, в тому числі і до сесійної зали.

Тому я принципово вважаю, і така позиція нашого комітету, що ми повинні робити свою справу професійно і якісно. Українська школа: чи це нова українська школа, чи це новий садок, чи це новий український університет - повинна бути підтримана максимально і суспільством, і парламентом, і керівництвом нашої держави. Ми повинні резонувати з тими проблемами, які пов'язані і з міграцією трудового населення, і з міграцією кваліфікованих робітників, і з нестачею кваліфікованих кадрів на ринку праці, і з тими великими завданнями, з якими стоїмо.

Ми дуже часто говоримо про розбудову держави, але хто ті будівничі, якщо не ця успішна молодь? Молодь, яка пройшла Революцію Гідності, молодь, яка добровольцями пішла на фронт, молодь, яка повернулась до шкіл працювати і давати перші уроки життя нашим дітям.

Тому звертаюсь до колег і від нашого комітету, і від нашої фракції, максимально зібратися і підтримати цей надзвичайно важливий проект постанови. Вірю у відродження України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова від фракції "Батьківщина" народного депутата Євтушка.

 

13:11:50

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, Оксана Іванівна!

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина", Рівненщина. Шановні колеги, ну, ми вже давним-давно мали би розглянути дану постанову і дати можливість прирівняти до всіх цих академічних стипендій, які, до прикладу, є більшими за академічні стипендії Верховної Ради на сьогодні, до прикладу, Президента України стипендія, до прикладу, стипендія уряду.

Але я думаю, що і сьогодні долю цієї постанови знову ж таки спіткає невдача. Тому що бракує людей в залі. Я скажу, що фракція "Батьківщина" буде підтримувати дану постанову.

І хотів би привернути увагу голови комітету і всіх представників Комітету з питань освіти і науки на те, що крім стипендій в освіті у нас дуже багато є проблем. Я на минулому тижні мав можливість відвідати в окрузі багато шкіл, це не одна і не дві школи, і практично подивитися, як імплементується наша з вами реформа, яку в принципі і фракція "Батьківщина" підтримала в сесійній залі.

Нова українська школа. Я скажу, що крім того, що ми дали можливість отримати ноутбуки в школу, "Нову українську школу", принтери, натомість є велика проблема, що саме в тих школах вчителі не можуть використовувати це устаткування, оскільки по банальній причині: в селі іноді не буває Інтернету або взагалі немає.

Я також хочу сказати, що відсутність підручників для "Нової української школи" створює ситуація, коли вчитель в буквальному сенсі і смислі цього слова на пальцях вимушена діткам-першочкам показувати перші цифри, перші букви. Це абсолютно недобра ситуація.

Тому просив би комітет відреагувати на цю складну справу і дати сигнал Міністерству нехай вони пришвидшать роздачу підручників для "Нової української школи".

Також хочу привернути увагу, що у нас нині опалювальний сезон на носі і в загальноосвітніх закладах, в інших закладах освіти вже думають як його пройти, оскільки фінансування на ці видатки дуже обмежені.

Є постанова уряду за номером 6, яка забороняє субвенцію з державного бюджету на освіту в райони, в області використовувати, до прикладу, на утеплення, на модернізацію, на заміну на енергозберігаючі, там, вікна, ресурси. Я вважаю, що це потрібно розблокувати і дати можливість тим районам, у яких є фінанси робити цю справу.

І також хочу звернути увагу на престижність. Чому наші вчителі з простягнутою рукою йдуть до органів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЄВТУШОК С.М. … йдуть до органів місцевої влади із простягнутою рукою, аби отримати тих нещасних 20 відсотків надбавки за престижність або декілька відсотків, декілька гривень - це 400, 500, 600 гривень для того, щоб отримати ці копійки. Все рівно вони ці кошти витрачають на придбання наукових якихось, там, підручників, якихось посібників. Тому це незрозуміла ситуація. Я прошу комітет звернути на це увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я запрошую до слова народного депутата Олега Березюка від фракції "Самопоміч".

 

13:15:43

БЕРЕЗЮК О.Р.

Шановні колеги, є знаменитий вислів, який говорить, що держава, уряд повинні любити грошима, а не словами. Парламент говорить словами і розмірковує над тими діями уряду. Так ось, сьогодні уряд поставив Міністерство освіти і науки в залежність. В залежність від страшного дефіциту бюджету. Сьогодні не те що про розвиток, сьогодні про виживання освіти йдеться.

По-перше, проблеми освіти пробують вирішити самою освітою, закриваючи школи. Мало що учні страждають, вчителі, які не отримають роботи, куди їдуть? Вони їдуть заробляти гроші за кордон. Ми ніколи не повернемо тих людей в якості вчителів. А це якісні люди, які пропрацювали в тих селах і містечках все своє життя, мають авторитет.

Друге. Є драстичне недофінансування самої галузі. Сьогодні субвенції тільки на зарплати, бо субвенція на паливо і на технічне забезпечення давно, рік тому перекинуте на плечі місцевих органів влади, які цього не витягують. Бракує 4,4 мільярда гривень. Сьогодні 30 відсотків з місцевого самоврядування доплачує з власних бюджетів субвенцію на учня, бо вони би давно вже закрили свої класи при наповненості класів 99 відсотків, при потребі 27, 25, при потребі 29, 28,5 учнів, а деколи і більше. Це фізичне пограбування освіти. І немає про що говорити, про ніякий розвиток. І це кругом, як на сході, так на заході, так і на півдні. Блюзнірство і брехня уряду. А найбрехливіша інформація є те, що це справи місцевого самоврядування. Ні, це антиконституційний злочин. Сьогодні недоплачуються кошти на одного учня, який згідно Конституції повинні забезпечуватися державою, навіть в цьому куцому способі, який вони розділили зарплату вчителів і технічне обслуговування шкіл.

Звертаюсь до уряду: з цим жартувати не можна. І сьогодні ми стояли перед людиною, яка  казала нам, це безпека країни, це не просто інвестиція, це безпека. Бо коли з Воютицької громади, де закривають школу, вийдуть вчителі, вони не повернуться, а це безпека майбутніх поколінь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Шахова від групи "Воля народу".

 

13:18:47

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, безумовно, я і мої колеги будуть підтримувати цю постанову, тому що це найважливіша постанова для наших дітей. Коли я був юнаком, я отримував стипендію і був щасливий. Після цього став підприємцем і давав стипендії в своїй рідній школі, і діти були щасливі. Сьогодні я є народним депутатом, як і ви, і тому прошу кожного з вас підтримати цей проект постанови, тому що він важливий для  українських дітей.

Також треба сьогодні подумати про вчителів, про лікарів, які                                   навчають і лікують наших дітей. Ви подивіться, що робиться. Сьогодні вчителі практично в жебрацькому стані. Сьогодні наші комунальні підприємства, а це школи, дитячі садочки, сплачують в три рази дорожче за електроенергію – і з кишень батьків, з кишень саме вчителів, лікарів  ллються гроші в кишені олігархів. І це через те, що Кабмін не хоче сьогодні підтримувати саме тих, хто максимально докладає зусиль, щоб наша країна ще жила.

Ви подивіться, 7 відсотків за статистикою, діти, сьогодні хочуть тікати з України. 70 відсотків лікарів в тому році виїхали з нашої держави, 20 відсотків практично сидять на валізах. Вони кажуть те, що вони давали Клятву Гіппократа, але сьогодні зарплата мізерна. Так давайте, я зареєстрував теж проект Постанови 8376, який понижує ціни, знижує ціни комунальним підприємствам за електроенергію в три рази – до 90 копійок, як споживачі своєї квартири, за 90 копійок можуть до 100 кіловат сплачувати за електроенергію.

 Ви подивіться, що нам заявляє міністр енергетики та палива Насалик, який сьогодні хоче підвищити газ, який через НКРЕКП грабує кожного українця через підвищення електроенергії, а це крадіжка у наших дітей, крадіжка у батьків, у пенсіонерів кожної сім'ї. Тому я прошу і вимагаю сьогодні все ж таки поставити проект Постанови 8376 на голосування і понизити ціну на електроенергію.

Також проект Постанови 9027 зареєстрований по газу, який також сьогодні забороняє підвищення ціни на газ. Не можемо підвищити, не можемо сьогодні підвищити заробітну плату лікарям та вчителям, так давайте хоча б не підвищувати ціну на газ до 13 тисяч гривень, як вимагає сьогодні Кабмін. І Кабмін сьогодні, "Наш край" сьогодні вимагає звіту від Кабміну, за три роки і негайного повністю перезавантаження Кабміну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ШАХОВ С.В. Цей проект постанови будемо підтримувати.

Дякую. Сергій Шахов, політична сила "Наш край".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І запрошую від "Блоку Петра Порошенка" до слова народного депутата Мацолу.

 

13:22:16

МАЦОЛА Р.М.

Прошу передати слово Шиньковичу Андрію Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шиньковичу, так?

 

13:22:25

ШИНЬКОВИЧ А.В.

Шановні народні депутати, "Наш край" розказав, як треба, тільки не сказав, де на це все взяти фінансування насправді. І дуже шкода, що надзвичайно важливе питання – це стипендії і взагалі система освіти – перетворилося в, на жаль, певний шквал популізму.

Я хотів би від фракції "Блок Петра Порошенка" зосередити вашу увагу на практичних і конкретних речах, які ми в цьому залі можемо зробити, саме ми, народні депутати цього скликання. Перш за все, почати хотів з того, що надзвичайно приємно, що ми сьогодні послухали кращого вчителя України. Але сьогодні, напевно, кожний вчитель, який працює в українській школі, він кращий, тому що він там працює і вчить наших дітей. Але, друзі, я думаю, що вже настав час заслухати Міністерство освіти про стан початку "Нової української школи". І ми знаємо реалії, це, до речі, не критика в бік Міністерства освіти, ми знаємо, коли Міністерство фінансів кошти перекинуло на закупівлі, а там далі тендери, а там зміна цін.

І сьогодні, на жаль, треба бути відвертими і Міністерство фінансів має першим сказати, чому в червні… да, надходження в бюджет, ми самі знаємо, коли найбільше з'являються, але  пріоритети вистроїти можна було? Можна було. На жаль, сьогодні "Нова українська школа" не почала працювати через бездіяльність Міністерства фінансів або не правильну діяльність.

Друге, дорогі друзі, дивіться, харчування позбавили державного фінансування, залишили тільки окремі групи давайте щось зробимо конкретне. Можливо повернемо престижність праці до 20 відсотків, вірніше 20 чітко фіксованих відсотків. Давайте, може, залишимо харчування на місцевому рівні, але з державного бюджету 20 відсотків, не так, як зробив один ініціатор, не буду його ім'я називати, змінив до 20 відсотків. Не до 20 відсотків, нуль – це теж до 20-ти. А вчитель за престижність 20 відсотків міг би отримати і дійсно не йти за цими грошима до місцевої влади.

Далі. Дуже важлива річ, практична, дуже важлива річ. Ми маємо повернутися до оплати праці педагогів, і ви прекрасно  пам'ятаєте, з чого воно стартувало: з мінімальної заробітної плати. А потім невідомими маніпуляціями воно виявилося, що до мінімального  прожиткового мінімуму. Мені насправді після того приїжджати на свій округ на Хмельниччину, а я постійно там зустрічаюсь з вчителями, і пояснити їм в результаті якого, пан Барна краще би сказав, правильною мовою, а я скажу прилічною мовою, хто, якими словами тут плів, нам плів – не плів, а ми проголосували, і тільки після голосування ми дізналися, що ми проголосували за мінімальний прожитковий мінімум, з якого йде розрахунок зарплати вчителів, а не за мінімальну заробітну плату.

Ми всі це прекрасно пам'ятаємо. Давайте до цього повернемося, я закликаю всіх повернутися – це головне в питаннях в освіті – повернутися до справедливого розрахунку заробітної плати вчителів виходячи з мінімальної заробітної плати, а не з мінімального прожиткового мінімуму.

Щиро дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І Радикальна... Фракція Радикальної партії передає слово народному депутату Литвину. Будь ласка.

 

13:25:52

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, спостерігаючи за сесійною залою, особливу в середу і в п'ятницю, мені весь час чомусь на думку спадають слова класика, який зараз заборонений: "Вузьке коло революціонерів, страшенно далекі вони від народу", – особливо, коли ми говоримо про проблеми освіти.

Ви знаєте, в лінивих – завжди свято, у влади – завжди перемоги. Куди не кинь оком, про що не скажи, вони кажуть: реформи дають вражаючі результати. До речі, за підсумками тих рішень, які приймала Верховна Рада, у тому числі урізавши заробітну плату для вчителів, а фактично підмінивши зміст постановки проблеми.

Зрозуміло, що потрібно було визначити пріоритети розвитку держави. І коли ми говоримо, що треба нам мати майбутнє, реформувати освіту, зосередити кошти, кадри і контроль. Якщо ми говоримо про національну ідею, а нею має бути збереження українського народу від вимирання, то, очевидно, треба було б зайнятися реформою охорони здоров'я. А коли я бачу теляче захоплення від того, що ми здійснили 144 реформи, а виявляється, що в країні стало набагато гірше, оскільки проект бюджету на 2019 рік на 36,5 відсотків, якщо брати тверду валюту, менше за своїм обсягом, ніж бюджет був у 2013 році.

А тепер щодо реформи освіти конкретний приклад: у місті Новоград-Волинському не вистачає до кінця року на зарплату вчителям 6,3 мільйони, а це завдання державного бюджету, Баранівська об'єднана територіальна громада – до кінця року не вистачає на зарплату 7,2 мільйона гривень. А до цього часу Кабінет Міністрів розраховує формулу і коефіцієнт, за якою він буде фінансувати заробітну плату педагогам. А ця формула зводиться до того, що треба скоротити педагогічні колективи і позакривати  школи, бо ви прекрасно розумієте, коли об'єдналися громади сільські і міські, різна наповнюваність  класу.

 Тому, шановні колеги, очевидно, що треба прийняття рішення щодо проекту цієї постанови перенести, як це у нас часто роблять, коли пропонують: ми поставимо на рейтингове голосування. Я би просив, щоб вже вивчили, до речі, що це сигнальне голосування – про готовність сесійної зали підтримати те чи інше рішення; і прийняти його обов'язково, щоб ми показали приклад молоді, що ми бодай якимось чином дбаємо про  них. Ми бачимо таланти, і ми їх підтримуємо. Судячи з усього, поки що ми до такого не дійшли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми завершили обговорення від  депутатських фракцій, і ми переходимо до обговорення від депутатів. Прошу підготуватися для запису. Регламент загальний буде 9 хвилин для обговорення. Прошу провести запис.

Запрошую до слова народного депутата  Капліна.

 

13:29:40

КАПЛІН С.М.

Шановні співвітчизники! Дорогі діти, вчителі! Вчителі як ніхто знають, що освіта в Україні починається з їхньої зарплати, з його рівня… з її рівня, з того, наскільки вчасно вони її отримають, в якому обсязі. Це і є головний індикатор поваги з боку Верховної Ради України до українського вчителя. Всі ці балачки, які ми протягом години слухаємо, які просто знищують предмет дискусії, які просто принижують українського вчителя, до одного місця українському вчителю і дітям, і  батькам дітей.

Ви тут розповідаєте про те, що нема де взяти грошей, інші повчають, як працювати Верховній Раді. А ви прийміть рішення від тих фракцій, які тут знаходяться, відмовитися від 1 мільярда гривень, який ви відбираєте в українського вчителя, в української дитини для того, щоб розвішувати абсолютно беззмістовні, абсолютно нелогічні і часом просто протиукраїнські і антиукраїнські бігборди, починаючи передвиборчу кампанію за рік до її початку. Ви візьміть і віддайте краще українському шахтарю ці гроші, віддайте ці гроші для будівництва амбулаторій, віддайте ці гроші для тих речей, які є дійсно сутнісними, системними.

Ви сьогодні обговорюєте питання майбутнього українського вчителя. У залі від однієї фракції на букву "Б" – дві людини, від іншої фракції на букву "Р" чи "Л" – три людини, нас тут двоє лівоцентристів соціал-демократів з Сашою Сугоняко, ми в повному складі тільки із поваги до українського вчителя, тільки з поваги до української дитини.

Де взяти гроші? А давайте, може, зменшимо в кілька разів кількість помічників, які працюють на народних депутатів, серед яких, як правило, представниці професій широкого профілю, як правило, древнєйших професій, і ці гроші віддамо для того, щоби розвивати українську школу? А може, давайте приберемо ці часом дурнуваті програми Кабінету Міністрів України? От в минулому році ми проголосували програму "Розвиток лідерства" Кабінету Міністрів України. Де там те лідерство взялося? А на цю програму віддали майже 150 мільйонів гривень. А вони були б зайві українському вчителю, українській пенсіонерці, українській простій людині? Ні. Тому ці розмови потрібно припиняти.

Шановні вчителі, дорогі діти, з цього роя не буде, як каже Барна, нічого. Треба приймати сьогодні рішення про найскоріші перевибори Верховної Ради України. Треба гнати в шию тих, хто проїдає ваші надії, ваші гроші, приводити відповідальних людей, які будуть боротися за ваше майбутнє, які вас будуть повертати з іспаній і польщ, які вам дадуть квиток у майбутнє, у нормальне життя. Для цього треба політична воля, а не ця балаканина і триндьож, які влаштували…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Барна запрошується до слова. Третьяков Олександр передає слово. Будь ласка.

 

13:33:06

БАРНА О.С.

Слава Ісусу Христу! Шановні колеги-депутати, а також народе України, я думаю, вам треба досить серйозно звернути увагу на систему освіти, а не робити тут єхідні ухмилки, особливо, коли ви повинні вчителям завдячувати за те, чим, ким ви зараз стали. Система освіти є фундаментом формування нації. І якщо ми не будемо зараз думати про нашу молодь, про майбутнє, то і немає чому зараз відстоювати нашу незалежність чи захищати її, тому що рано чи пізно все рівно ми будемо приречені.

І саме чітка громадянська позиція, національна гідність патріотів, добровольців, наших воїнів стала тим стержнем, який надав нам можливість захистити країну і беззбройними, практично беззбройними, зупинити до зубів озброєного російського агресора, що саме ця позиція нам дала можливість об'єднати націю для того, щоби армію обігріти, армію нагодувати і навіть озброїти.

Тому саме ми можемо говорити про систему освіти, то зауважимо, що нам потрібно виховувати здорове патріотичне покоління. І не тільки держава має цим опікуватися, але і органи місцевого самоврядування, які мають достатньо коштів на своїх рахунках, щоб дофінансувати заклади, розвивати позашкільну освіту замість того, щоби купляти собі джипи, ставити костки чи закордонні відрядження.

Підтримати законопроект про обов'язкове харчування всіх учнів в школі. Розвинути далі законопроекти і на місцях втілювати розвиток позашкільної освіти, спортивні школи, творчості юнаків, а також художньої творчості. Піднесення зарплат вчителів і на це слід увагу звернути місцевим органам влади, які могли б із своїх бюджетів дати значні ресурси.

Ми повинні звернути увагу на те, що засади і фундамент вітчизняної педагогічної науки значно має більший і кращий досвід – школи Макаренка і Сухомлинського, – ніж в Європі. Тому, очевидно, треба брати звідти все найкраще: повернути оцінки, екзамени і об'єднати зусилля вчителів, батьків і громадськості щодо належного виховання дітей і відповідальності за належне виховання своїх дітей батьків.

Мета у нас всіх – це розумна, здорова і патріотична нація. Отож, нам зараз як ніколи потрібно єднатися, незалежно від своєї політичної приналежності, для того, щоб формувати здорову, розумну, патріотичну молодь. Є освіта… 30 секунд.

 

13:36:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

БАРНА О.С.  Є освіта, є молодь, є нація – буде і Україна.

І напередодні Дня працівника освіти подякуймо оплесками нашим вчителям, нашим фундаторам, будівничим нації і справами підтримаймо їм, і відповідними законами, щоб підняти заробітну плату і віддати належне нашій вітчизняній українській освіті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключний виступ, Геннадій Кривошея. Після цього буде голосування. Я прошу всіх зайти в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка.

 

13:36:57

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Геннадій Кривошея, фракція "Народного фронту".

Дякую, Андрій Володимирович. Ще раз просив би звернути увагу на те, що в залі досить мало депутатів і попросити всіх зайти до залу наших колег.

Шановні друзі, питання досить важливе. І мені досить прикро, що на сьогоднішній день нас так мало в залі. Я розумію, не хочу говорити наперед, як кажуть, але розумію, що ми зараз провалимо цю постанову. Але тим більше, я хотів би, щоб це було у кожного на серці, щоб це було у кожного на душі. Тому що на сьогоднішній день така невеличка річ як стипендія для студента будь-якого рівня акредитації навчального закладу є досить важливою. Це стосується і дітей, які є напівсиротами, це стосується і дітей-сиріт, це стосується і дітей, які мають досить серйозний рівень підготовки і навчання. Це стосується тих студентів і дітей, які ночами вчать різні матеріали і предмети для того, щоб в дійсності робити нашу країну світлою і майбутньою, представляти її на рівні, міжнародному рівні, на високому досить інтелектуальному рівні, показувати, наскільки України сильна, могутня і наскільки може показувати і виховувати, і підготувати серйозних, кваліфікованих спеціалістів.

Я розумію, що на сьогоднішній день ми не можемо приділити уваги всім студентам, саме так. Але і парламент, і уряд, і окремо Міністерство освіти досить велику увагу приділяє саме на сьогоднішній день підготовки наших учнів, студентів. Акцентуємо увагу на рівні, якому має відповідати той чи інший навчальний заклад: на рівні педагогічних викладачів. І недарма на цьому тижні ми піднімаємо цю проблему, ми розуміємо, що на сьогоднішній день від того, який буде рівень у учнів, рівень учнів залежить від того, який буде рівень викладацького складу.

І тому, враховуючи те, що сьогодні рівень педагогічного колективу у нас в Україні досить серйозний і досить великий і ми побачили сьогодні по виступу і по якості виступу педагога, який виступав з цієї трибуни, я хотів би виступити з ініціативою зробити іменні стипендії України саме для викладачів, для педагогів. Так, саме для педагогів, тому що ці люди якраз і готують майбутнє нашої України, ці люди готують майбутнє нашої нації з вами.

Тому велике прохання сьогодні проголосувати за дану постанову.

Дякую всім. Фракція "Народний фронт" за народ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, переходимо до голосування. Ми змогли проговорити проблему освіту, яка є сьогодні в України, вважаю, це має значення. І ми з головою комітету узгодили, що навіть, якщо постанова буде відхилена комітет її перенесе і це дозволяє наш регламент і дозволяє наші права.

Але, тим не менше, я прошу всіх зайняти робочі місця і взяти участь у в голосуванні. Прошу всіх зайти в зал.

Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів" (номер 9101). Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

13:40:52

За-125

125. Постанова відхилена.

Але я обіцяю комітету, що коли ви перенесете, ми її поставимо на розгляд і зможемо розглянути і швидко підтримати, прийняти.

Колеги, як я наголошував, наступних два закони України для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Фактично і Президент України, і комітет пропонують, щоб вони були відхилені. Для комітету це важливо, бо комітет не зможе внести нові, поки вони не будуть відхилені. Хвилин 20 хвилин. Тут є спеціальна процедура розгляду: лишень доповідач, співдоповідач, запитання і голосування. І ми зможемо о другій годині обидва з них розглянути.

Тому я прошу всіх залишатись в залі. І ми переходимо до розгляду першого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням" з пропозиціями Президента ( №2292). Я нагадую, це спеціальна процедура.

І я запрошую спочатку до доповіді заступника міністра юстиції Чернишова Дениса Вікторовича.

Будь ласка, пане Денис.

 

13:42:10

ЧЕРНИШОВ  Д.В.

Шановний Андрій Анатолійович, шановні народні депутати, присутні, відповідно до листа глави Адміністрації Президента України пана Райніна від 04.06.2018 мене за дорученням Президента уповноважено представляти пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням" (реєстраційний номер 2292) на пленарному засіданні  Верховної Ради України замість Представника Президента України у Верховній Раді пані Луценко.

Отже, відповідно до пропозицій Президента України зазначений закон не може бути підписаний з таких причин: законом запроваджується новий правовий інститут умовного звільнення від відбування покарання. Передбачається, що умовне звільнення від відбування покарання застосовуватиметься до засудженого, який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, якщо судом буде визнано, що він не потребує подальшого відбування цього покарання і фактично відбув не менше  20 років позбавлення волі та за відсутності у нього злісних порушень останні 3 роки. 

Щодо засуджених до довічного позбавлення волі, умовно звільнених судом від відбування покарання, встановлюється адміністративний нагляд строком на 10 років, після закінчення якого засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначення йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

У  зв'язку з цим слід зауважити, що покарання у виді довічного позбавлення волі встановлюється у виняткових випадках, за вчинення особливо тяжких злочинів, і застосовується лише у випадках спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Так, наприклад, Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі за вчинення таких надзвичайно суспільно небезпечних злочинів, в результаті яких гинуть люди або настають інші тяжкі наслідки, як вбивство за обтяжуючих обставин, терористичний акт, що призвели до загибелі людини, застосування зброї масового знищення, що спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, також геноцид.

Крім того, порушено право Президента, встановлене Конституцією, наділення повноваженнями здійснювати помилування. Згідно з чиною нормою частини другої статті 87 Кримінального кодексу України довічне позбавлення волі може бути замінене актом про помилування на покарання у виді позбавлення волі на строк не менше 25 років. Запровадження ж умовного звільнення від відбування покарання засуджених, які  відбувають покарання у виді  довічного позбавлення волі після  відбуття ними не менше 20 років позбавлення волі, нівелює значення правового інституту помилування таких осіб.

Також перелічена ціла низка невідповідностей до існуючого законодавства. І з цього приводу Президентом запропоновано цей законопроект відхилити. Крім того, ми як Міністерство юстиції повністю погоджуємося з позицією Президента і необхідністю відхилення цього закону.

Хочемо тут зауважити, що Адміністрація Президента і Президент особисто приділяє максимальну увагу до спрямування утримання осіб, які утримуються в пенітенціарній системі, до європейських норм, і це також вбачається в подальшій нашій законотворчій роботі. Так, у законопроекті 7337 про пенітенціарну систему, співавтором якого є пан Кожем'якін та пані Луценко, передбачено процедуру дострокового звільнення осіб, які судом призначено пожиттєво позбавлення волі.

Доповідь закінчено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

До співдоповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мірошниченко Юрій Романович. Будь ласка, пане Юрій.

 

13:46:30

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Андрію Володимировичу.

Шановні виборці, шановні колеги, хотілося б висловити позицію нашого профільного комітету з приводу накладеного Президентом вето.

Комітет розглянув пропозиції Президента до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням" від 26 листопада 2015 року № 847-VIII. Президент, як ви чули, пропонує відхилити зазначений закон. Розглянувши пропозиції Президента та зважаючи на те, що окремі положення, вище зазначеного закону, вже реалізовані в ухваленому Верховною Радою 7 вересня 2016 року закону № 492, який набув чинності, а інші положення, більш комплексно врегульовані в підготовленому комітетом проекті Закону про пенітенціарну систему (реєстраційний номер 337), члени комітету ухвалили рішення підтримати пропозиції Президента та відхилити зазначений закон.

Шановні колеги, як голова профільного підкомітету, я хочу звернути вашу увагу на саму проблему, яка регулюється власне цим законом. Йдеться про саме зміст тієї реформи, яка ґрунтується на засадах європейських принципах, а саме: не помста  – мета пенітенціарної системи і судової системи, не намагання спричинити страждання навіть тій людині, яка скоїла злочин, а повернути її, дати можливість до каяття, а, власне, "пенітенціарна" в перекладі і є "каяття". Дати можливість створити можливість новій мотивації для того, щоб повернутися до суспільства, ресоціалізуватися.

Саме тому і пропонувалося запровадити ті принципи, які діють і в Європі, і в Сполучених Штатах. Навіть особа, засуджена до довічного ув'язнення, через 20 років вона має право звернутися на перегляд свого вироку і отримати шанс не позбутися покарання, а змінити його режим, не пов'язаний з позбавленням волі. Така практика діє в усьому цивілізованому світі. Така можливість створює тим людям, які скоїли жахливі помилки в житті, які, можливо, скоїли жахливі злочини, не втратити мотивацію до того, щоб виправитись. Не втратити контакти з своїми родинами, не бути для суспільства джерелом небезпеки.

І от ті пропозиції, які були викладені в цьому законі, безперечно були розглянуті уважно нашим профільним комітетом. Ми розуміємо і поважаємо Президента і його право на помилування. Ми ні в якому разі не заперечуємо право Президента, передбачене Конституцією, на помилування. Але ми створюємо той механізм, який може бути започаткований з ініціативи самого засудженого. Який буде вирішуватись судом, який буде давати можливість суспільству не втратити навіть таку особу, яка засуджена до довічного ув'язнення.

Ця проблема залишається, і як Денис Вікторович Чернишов зазначив, ми саму цю ідею виклали вже в одному ухваленому законі. І ще в одному комплексному законі про пенітенціарну систему ця ідея також реалізується.

Тому, незважаючи на те, що вето накладено, і я думаю, що подолати сьогодні ми не зможемо його, оскільки, в принципі, і, напевно, це було би неправильно. Але ми не покинули цю проблему, ми не скинули з нашої роботи ці виклики і будемо працювати на врегулювання цієї проблеми.

Дякую вам за увагу і прошу визначатися щодо голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, спочатку я ставлю пропозицію відхилити закон, потім ставлю – подолати вето Президента. Якщо обидві з тих пропозицій не проходять – закон вважається відхиленим і відкриває комітету шлях для розробки нового. Але ми маємо цю формальну процедуру пройти, тому я буду ставити в послідовності наступній.

Отже, хто за те, щоб відхилити Закон України, пропозицію Президента по Закону 2292, прошу проголосувати. Це пропозиція Президента України.

 

13:51:36

За-40

Рішення не прийнято.

Наступне. Хто за те, щоб подолати вето Президента на Закон України 2292, прошу проголосувати.

 

13:51:59

За-32

Рішення не прийнято.

Таким чином, Закон України 2292 відхилено.

По наступному – ідентична процедура, ідентична. І ми переходимо до розгляду Закон України про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо вдосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання (№2253а).

І я запрошую спочатку до доповіді Чернишова Дениса Вікторовича, теж прошу лаконічно, в нас лишилося 7 хвилин. І приготуватися, пан Юрій. Будь ласка.

 

13:52:34

ЧЕРНИШОВ Д.В.

Ще раз, шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, присутні! Відповідно до листа глави Адміністрації Президента України від 02.07.18, мене за дорученням глави держави уповноважено представляти пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо вдосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або за місцем постійного проживання близьких родичів" (реєстраційний номер 2253а) на пленарному засіданні Верховної Ради України  замість Представника Президента України у Верховній Раді України пані Луценко.

Отже, відповідно до пропозицій Президента України прийнятий  6 вересня 2016 року Верховною Радою Закон України "Про внесення зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо вдосконалення гарантій права засуджених на відбування покарання за місцем проживання до засудження або за місцем постійного проживання близьких родичів" не може бути підписаний з таких підстав:

Пропонована законом, що надійшов  на підпис, зміна щодо визначення місця відбування засудженими покарання, у тому числі переведення їх з однією установи виконання покарань до іншої, унеможливлює виконання адміністрацією установи виконання покарань зобов'язання вживати у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю  засуджених, у тому числі у зв'язку з надзвичайною ситуацією невідкладних заходів щодо забезпечення їх  особистої безпеки,  переведення таких засуджених у безпечне місце, інших заходів до усунення  небезпеки вирішувати питання про місце подальшого відбування ними покарання, що не відповідає вимогам статті 10 Кримінально-виконавчого кодексу України. Така зміна унеможливлює також вжиття невідкладних заходів до запобігання погіршенню стану правопорядку в установах виконання покарань, своєчасного усунення перешкод для стабілізації оперативної обстановки, а також рівномірного та раціонального розміщення засуджених у таких установах із дотримання установлення законодавством норми площі.

У разі внесення запропонованої законом, що надійшов на підпис, зміни до статті 93 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністрація установи виконання покарань не зможе своєчасно запобігти настанню конфліктної ситуації серед засуджених, які є співучасниками злочину, свідками, потерпілими тощо, що може призвести до фізичних розправ та вчинення нових злочинів, оскільки у разі  переведення засуджених до установ виконання покарань, яка є найближчою до місця його проживання до засудження або місцем постійного проживання його  близьких родичів, він може зустрітися з учасниками кримінального провадження, у тому числі з потерпілими та заявниками.

У законі, що надійшов на підпис, не враховано й те, що місцем проживання багатьох засуджених до засудження та місцем постійного проживання їх близьких родичів є тимчасово окуповані території України, а також населені пункти, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З огляду на викладене, доцільність відхилення наведених пропозицій голови держави до закону відсутня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мірошниченка Юрія Романовича, будь ласка.

 

13:55:42

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Андрію Володимировичу.

Шановні виборці, шановні колеги, теж непростий закон – закон, який був покликаний, власне, забезпечити ідею реформи пенітенціарної системи. А вона полягає в тому, що ми маємо дати можливість реабілітуватись людині, реабілітуватися, в перекладі на українську мову – фактично вилікуватись від того, від тієї хвороби, яка спричинила, психологічною напевно, яка спричинила злочин, і ресоціалізуватися, тобто повернутися до суспільства. В тому є зміст нашої пенітенціарної системи: не карати, не катувати, не принижувати, не розтоптати людську гідність, а повернути людину до суспільства.

Так от якраз в цьому контексті і пропонувалось, щоби не втратити зв'язки з родиною, щоби дати можливість людині зберегти мотивацію виправитись і повернутися до суспільства, дати їй можливість відбувати покарання максимально наближено до місця проживання його родини або його родичів. І ця ідея своєї актуальності не втратила, ця ідея має бути розглянута, доопрацьована з урахуванням пропозицій Президента, ця ідея має бути реалізована в нашому законодавстві. Ми від неї не відступимо, бо в тому і є наше завдання як профільного підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, в тому і полягають європейські принципи, про які ми тут любимо заявляти з високої, найвищої парламентської трибуни.

Президент наводить аргументи, які пов'язані з певними з одного боку, як Денис Вікторович сказав, технічними проблемами, як то, наприклад, скоєння злочинів і кількість, власне, тих, хто потрапляє за ґрати, у великих містах значно більша, ніж в сільській місцевості. І забезпечити ті заявлені нами стандарти по 2,5 квадратних метри і по 4 метри, які повинні бути в камерах, ми, можливо, сьогодні не можемо.

Є проблеми з військовими діями, фактично війною в Україні і перебуванням пенітенціарних закладів  або за межею конфлікту, або в безпосередній близькості. Ці проблеми існують. Але виклики і проблеми не повинні викривити наші завдання. Саме  тому вони нами сприймаються як виклики, а не як заперечення самої необхідності.

Саме тому, Андрій Володимирович правильно зазначив, нам як комітету необхідно отримати шанс продовжити цю роботу і саме тому ми звернулися до Голови Верховної Ради з тим, щоби ми розглянули зауваження Президента, Верховна Рада визначилася і таким чином відкрилась нам можливість вносити нові законопроекти, які б регулювали цю проблему.

Шановні колеги, наш профільний комітет розглянув пропозиції Президента. Враховуючі наведені аргументи, ми не заперечували, а, власне, рішення полягало в тому, щоб підтримати пропозиції Президента, але разом з тим завдання профільному комітету було поставлено доопрацювати ці ініціативи, глибше їх викласти з урахуванням всіх тих викликів і обставин і внести на розгляд Верховної Ради комплексний системний документ, який би реформував цю сферу.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрій.

І я так само, як і в попередньому голосуванні, ставлю першу пропозицію: відхилити Закон України номер 2253а. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.

 

14:00:08

За-28

Рішення не прийняте.

І наступне – подолати вето Президента України стосовно Закону 2253а. Прошу голосувати.

 

14:00:31

За-31

Рішення не прийнято. Таким чином, Закон України 2253а відхилений. Пане Юрій, шановні члени комітету, це вам дає можливість доопрацювати дану проблематику і винести нові законопроекти на розгляд Верховної Ради України.

Таким чином, ранкове засідання Верховної Ради України я оголошую закритим.

Бажаю всім дуже плідної роботи в комітетах. Хочу нагадати, завтра дуже важливий день. І Закон про мову, і зміни до Статуту про привітання "Слава Україні". Тому я прошу з самого ранку, о 10-й ранку, всім бути на робочих місцях для продовження нашої непростої, але такої потрібної для країни роботи.

Дякую. До побачення.