Опубліковано 02. 10. 2018
ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
02 жовтня 2018 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:01:07
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Шановні колеги, прошу заходити в зал і займати робочі місця. Отже, колеги, прошу всіх приготуватись до реєстрації. Отже, прошу зареєструватись. Прошу включити систему реєстрації.
10:02:48
Зареєструвалося 357 народних депутатів.
Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Колеги, сьогодні день народження нашого колеги народного депутата Івана Григоровича Кириленка. Давайте привітаємо пана Івана. (Оплески)
Також хочу нагадати, що у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Прошу усі фракції і групи, хто має намір взяти участь у виступах, записатись на виступи. Прошу провести запис.
Від "Партії "Відродження" Бондар Віктор Васильович.
10:04:23
БОНДАР В.В.
Шановний Андрій Володимирович! Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Безумовно, дуже важливі питання, які поставлені на розгляд Верховної Ради на цьому тижні: Закон про мову, Закон про статус Донбасу та інші питання. Але, на наш погляд, групи "Партія "Відродження", все ж таки є найбільш актуальним питанням сьогодні - це поточна економічна ситуація в країні.
Ми вимагаємо все ж таки заслухати уряд і почути від уряду конкретний звіт, що відбувається в підсумку переговорів з Міжнародним валютним фондом, чим закінчилися ці переговори і які наслідки вони будуть мати для всіх українців, що відбудеться з тарифами на газ, електроенергію за підсумками переговорів з МВФ, і взагалі яка урядова політика щодо цих тарифів на цей рік і наступний рік, чого очікувати людям.
Ми хочемо почути від уряду, яка буде ситуація на валютному ринку країни, який очікується курс долара на кінець року, на наступний рік і як уряд планує стримувати економічну ситуацію в Україні.
Ми хочемо почути від уряду, як уряд передбачає збільшення пенсій, за рахунок яких джерел і як це відбудеться протягом останнього кварталу цього року, і що буде наступний рік, що очікувати пенсіонерам від діяльності цього уряду.
Ми хочемо почути реальну програму економічного відродження України, які ключові в бюджеті закладені економічні інструменти для того, щоб піднімати економіку України, дати можливість дихати підприємствам України, які стимулюючі фактори для створення нових робочих місць, і взагалі яка економічна програма цього уряду.
Ми хочемо почути звіт кожного міністра за його діяльність за останні кілька років, що вони зробили корисного для країни, куди витрачалися мільярдні кошти державного бюджету, які були в їхніх руках і які вони мали би інвестиційно спрямовувати на підняття економіки України, а не на проїдання. І почути підсумки, що міністр зробив корисного для цієї країни. І щоб зал визначився по діяльності кожного міністра. І щоб ми разом з вами прийняли рішення: залишати цього міністра в уряді чи зразу відправляти у відставку. Дуже багато питань до цього уряду.
Ми неодноразово піднімаємо питання по Супрун про її діяльність, а точніше, бездіяльності, розвалу системи охорони здоров'я. Ми піднімали питання по енергетиці, транспорту, по освітянським програмам. На жаль, ми бачимо, що уряд уникає звіту в парламенті, і ми не бачимо від уряду конкретики щодо економічного відродження України.
Тому, на наш погляд, це має бути першочерговим питанням, яке мало би сьогодні бути на порядку денному. І одночасно ми пропонуємо тиждень присвятити розгляду проекту бюджету на наступний рік, щоб детально обговорити соціальні програми, як будуть збільшуватися заробітні плати, як будуть збільшуватися соціальні доходи населення, як будуть вирішувати питання субсидій для громадян на тарифи, які сьогодні нереально…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.
БОНДАР В.В. …ми не бачимо від уряду ніяких пропозицій щодо вирішення цих питань. Ми неодноразово говорили, що наша пропозиція - замість субсидій дати людям кошти на програми енергозбереження, поміняти вікна в домах, двері, зробити утеплення будинків, поміняти котельне обладнання. І це буде реальна програма виходу з енергетичної залежності, а не їхня політика. Піднімають тарифи, а субсидії зменшують, і прибирають можливість у людей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Від "Опозиційного блоку" Бойко Юрій Анатолійович. Будь ласка.
10:08:18
БОЙКО Ю.А.
Шановний пане спікере, шановні присутні, ви знаєте, цього тижня, як і минулого, парламент намагається заставити прийняти участь в передвиборчій програмі, в передвиборчому перегоні діючого Президента. Минулого тижня це були політичні декларації про НАТО, про зміну військового привітання. Цього тижня пропонується прийняти Закон про мови, який є ключовим елементом передвиборчого гасла Президента. Мало того, що цей закон протирічить Європейській хартії захисту регіональних мов, який прийняла наша країна, він ще продовжує розколювати суспільство.
Жодного кроку цей парламент не прийняв для завершення конфлікту і ініціатив по припиненню конфлікту і війни на сході. Натомість риторика діючого Президента і залишків правлячої коаліції показує, що вони не відкидають і направлені на військовий шлях вирішення цього конфлікту. Ми абсолютно не згодні з цією позицією. Крім того, якщо хтось в цьому залі думає, що ці питання турбують людей, то він помиляється.
Перше питання, яке сьогодні турбує народ України – це початок опалювального сезону і ціни на газ. Люди з острахом чекають нових тарифів, особливо в умовах, коли зменшується кількість отримувачів субсидій згідно проекту нового бюджету. Також є проблема збільшення вартості газу для промислових підприємств, що означає автоматичне зниження робочих місць, тому що продукція становиться неконкурентноздатною на зовнішньому ринку, і збільшення вартості товарів першої необхідності внутрі країни, починаючи з хліба, цукру, олії і завершуючи одягом, тому що завжди там є енергетична складова.
Друге питання – питання бюджету. Ми категорично проти формування бюджету зі збільшенням на 15 мільярдів годування силових структур і фактичним зменшенням соціальних виплат. Ми вважаємо, що цей бюджет продовжує гірші традиції бюджету попередніх років будування поліцейської держави з бідним населенням.
Вимога нашої фракції: уряд повинен прийти в парламент і відзвітувати, як буде проходити подолання економічної кризи, а керівництво "Нафтогазу", яке допустило такий безлад і тарифний геноцид, повинно вийти за ворота з речами, вийти на вихід і залишити свої посади.
Дякую за увагу.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:11:25
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, до слова запрошується голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк, просимо вас.
10:11:33
БЕРЕЗЮК О.Р.
Де б ми не перебували, чи на Одещині, чи на Харківщині, чи на Львівщині, одна і та сама картина, коли злочинці, які вбивали українських хлопців на війні, які вбивали і переслідували українських борців за незалежність, цинічно звільняються, інші переслідуються, переслідуються за те, що борються за правду і за людей.
Коли відверті, злоякісні корупціонери зухвало сміються в камери, коли їх виправдовують в судах, вчителі, які борються за свої робочі місця, бо їх хочуть оптимізувати, у звичайних українських селах, і, зокрема, в Воютинській громаді, переслідується або страшиться прокуратурою, яка до них немає жодного, ніякого відношення, і переслідується поліцією. При цьому сьогодні вчителі починають відчувати те, що їм бракує заробітної плати.
Прем'єр-міністр і МОЗ, Прем'єр-міністр і МОН цинічно говорять, що це проблеми місцевих органів влади. Це проблеми порушення Конституції урядом країни, коли учні не дофінансовуються субвенцією на одного учня, де б вони не жили, в селі чи в місті. Це конституційний злочин, оптимізувати на витратах медицини і освіти - це злочин. При цьому, що активно працюють всі схеми на митниці, "Дюссельдорф" - п'ять плюсів, "Роттердам" - 10 плюсів, і ніхто не збирається їх руйнувати. При цьому грабується звичайна пересічна людина, витягаючи з її кишені останні копійки на інфляції і на інших важливих речах.
При цьому, що працює "Роттердам плюс" і "Дюссельдорф плюс" руйнується українська нафтова і газова галузь. Цинічно, не дивлячись на всі аргументовані протести і конструктивні протести людей з Борислава, руйнуються родовища і руйнується ціла інфраструктура. Для того, щоб що, ще більше узалежнитись від російської газової і нафтової голки? Країна не просто поліцейська - країна, державу і владу в якій захопив кримінал.
І тому, сьогодні, звертання до одного, до народу і до людей, до вчителів, в тому числі Воютинської громади і мільйонів в Україні: не здавайтеся! До лікарів: не здавайтеся! Сьогодні Україна потребує сильного тиску знизу, тому що уряд захоплений олігархами і криміналом, який захищає їхні інтереси.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, запрошується зараз до слова від "Блоку Петра Порошенка" народний депутат Максим Курячий, будь ласка, пане Максиме.
10:14:52
КУРЯЧИЙ М.П.
Шановні колеги! Дійсно, напружений порядок денний на тиждень. І вже в найближчий четвер парламент мусить остаточно підтримати ініціативу Президента Петра Порошенка і законодавчо змінити військове вітання на патріотичне гасло: "Слава Україні", "Героям слава".
Ідея Головного Головнокомандувача полягає в тому, щоб очистити оновлене українське військо від радянських традицій та знищити будь-які споріднені риси з армією країни-агресора. Гасло "Слава Україн!" набуло сакрального значення для всього українського народу, як символ боротьби за свободу. Воно надає сил нашим захисникам на фронті та пропікає як зовнішньому ворогу, так і "п'ятій колоні" всередині країни.
Підтримавши президентську редакцію законопроекту 9036, ми посилимо самоідентичність української нації і її Збройних Сил, відновимо історичну справедливість.
Наступне. Вимагаємо від уряду України пришвидшити направлення подання щодо призначення міністра у справах ветеранів. Потрібно невідкладно починати роботу із формування та реалізації чіткої державної політики щодо підтримки наших ветеранів. Це стане можливим після появи профільного міністерства. Наша позиція щодо майбутнього очільника міністерства залишається без змін – Ірина Фріз. Вона має найбільший потенціал для цієї роботи, вона здатна залучити передовий досвід країн НАТО. Ірина Фріз працює над розробкою стратегічної програми із допомоги, реабілітації, підтримки та захисту ветеранів, серед яких 350 тисяч осіб, які протистояли російському вторгненню на Донбасі.
Далі. Фракція закликає Верховну Раду засудити спробу проросійського лобі в ПАРЄ, зняти обмежувальні заходи щодо російської делегації. Для цього необхідно підтримати звернення 9089 до парламентарів держав членів Ради Європи. Неприпустимо, щоб агресор вносив розбрат серед європейців на найвищому рівні та безкарно порушував основоположні норми міжнародного права.
Шановні колеги, ми розраховуємо на ухвалення президентської редакції законопроекту 8265, яким передбачене суттєве вдосконалення використання державних коштів через електронну систему публічних закупівель. Насамперед зміни спрямовані на створення рівних умов. Представники малого і середнього бізнесу зможуть безперешкодно, вільно, конкурентно працювати з державними замовленнями.
І наостанок загострюю увагу на невідкладній потребі долучити колегу Романа Зварича до роботи в комітеті. Ми обрали Комітет з правової політики, де наша фракція має вільне місце і в якому Роман Михайлович зможе розкрити свій потенціал. Тому прошу розглянути і це технічне питання вже протягом поточного сесійного тижня.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Максиме.
І від фракції "Батьківщина" запрошується Юлія Тимошенко. Будь ласка, пані Юлія Володимирівна.
10:18:08
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що у Президента та його оточення вже чемоданний настрій, і саме тому вони хочуть піти від влади, прихопивши із собою все, що, вони вважають, непотрібно українському народові. І тому я звертаю увагу всіх колег в парламенті, що зараз іде достатньо динамічна підготовка до приватизації в тіньовій сфері газотранспортної системи України. Хочуть продати, ну, трошки менше 50 відсотків, причому за 7 мільярдів доларів, що просто, ну, в сотні разів менше, ніж це коштує. І саме тому я хочу звернути вашу увагу на те, що така власність, як газотранспортна система, мусить залишатися в державній власності. Її вартість, якщо рахувати побудову газотранспортної системи з нуля, приблизно 300 мільярдів доларів. Продати за 7 майже половину – це означає провести корупційну оборудку на очах у всього суспільства.
Саме тому ми пропонуємо негайно проголосувати законопроект 8107, який внесений до парламенту, який забороняє будь-які маніпуляції з газотранспортною системою. Якщо це відбудеться, я попереджаю всіх, хто в це вкладе гроші або буде приймати участь в цій масштабній корупції, що новий Президент України поверне, так само як "Криворіжсталь", поверне державі газотранспортну систему і ніхто нікому не буде повертати ті гроші, які з офшорів будуть заведені для тіньової приватизації ГТС,
Я хочуть також попередити Петра Олексійовича Порошенка, ми дуже точно знаємо, що його офшори, задіяні, афілійовані з ним, задіяні в цій оборудці і він стоїть за цими махінаціями. Я прошу його зупинитися і більше не використовувати свої корупційні плани проти України. Хай він вже через 6 місяців спокійно іде.
Те ж саме стосується проекту бюджету України на 2019 рік – це бюджет повної стагнації, це бюджет бідності, бюджет руйнації подальшої України і це бюджет централізації ресурсів замість децентралізації. Ми дали пропозиції, наша команда, які ставлять на місце політику з заробітною платою і пенсією людей, ставлять на місце тарифну політику, закривають всі офшорні сфери, які впливають на бюджет, і ми вважаємо, що якщо уряд і Президент приймуть наші пропозиції до бюджету на 2019 рік, ми зможемо зупинити падіння економіки України і зупинити ту жахливу бідність, яка сталась сьогодні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. завершуйте, будь ласка.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу нагадати вам, що за оцінками інформаційних агенцій світу Україна потрапляє в десятку найбідніших країн світу, і цей бюджет закріплює це становище. Крім того, там закладені такі речі, які боргову яму роблять просто вже для країни недопустимою. Треба все це міняти. І чим швидше, тим краще.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ. Радикальна партія, Олег Ляшко. Прошу.
10:22:00
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Для більшості українців ліки – це "непозволительная роскошь" через ціни, захмарні ціни на ліки. Саме тому всі опитування показують, що кожний другий українець відмовляє собі у можливості лікуватися, тому що немає грошей на ліки.
Я сьогодні вранці пішов в аптеку і купив ліки, якими користуються наші люди, і хочу вам показати. Середня зарплата в Україні – 275 євро. У Білорусії – 400 євро, а у Польщі – 1150 євро на місяць. При цьому препарат від серцевої недостатності "Мілдронат" у Білорусії коштує 140 гривень, а в Україні – 250 гривень. Препарат для зниження тиску "Мікардис" у Польщі коштує 500 гривень, в Україні – 650 гривень. "Дицинон" (кровоостанавлюючий засіб) у Білорусії коштує 250 гривень, в Україні – 400 гривень. Противоепілептичний "Фінлепсин" в Білорусії - 330 гривень, в Україні – на третину дорожче, 450 гривень. "Структум" для лікування суглобів для старших людей у Польщі – 400 гривень, в Україні – 800 гривень. Ще раз кажу, що зарплата у Польщі в 10 разів більша, ніж в Україні, у Білорусі – вдвічі, при цьому ліки, там вартість нижча на порядок, ніж в Україні. Хай після цього мені влада продовжує розказувати, що вимоги, які ми ставимо до відновлення контролю за цінами на ліки, – це популізм. А я вам скажу, що якщо не виконувати ці вимоги, мільйони людей не отримують допомоги, не лікуються, не мають можливості купувати ліки.
Тому я ще раз повторюю Президенту Порошенку, Прем’єру Гройсману, парламентській коаліції, які сьогодні при владі, я ще раз кажу вам наш абсолютно реальний план, який дасть можливість на 25 процентів знизити вартість ліків і зробити їх доступними для мільйонів українців. Скасування ПДВ на ліки, обмеження рентабельності та зовнішнє референтне ціноутворення на ліки, демонополізація ринку аптек, щоб так, як у Польщі: не більше одного процента були власники. А не так, як сьогодні в Україні монопольно торгові мережі аптечні змовляються і щодня піднімають як хочуть.
Розширення переліку доступних ліків. Сьогодні мільярд ми вибили, щоб був, ми наполягаємо, що 2 мільярди гривень було на доступні ліки, зокрема від онкології. Знищення монополії міжнародних фармацевтичних картелів, і щоб наш національний виробник міг робити дешевші, доступніші, але якісніші аналоги. Кримінальна відповідальність за продаж фальшивих ліків.
Оці, втілення цього плану, який пропонує наша команда, дасть можливість на 25 процентів знизити вартість цін на ліки, дасть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.
ЛЯШКО О.В. …дасть можливість мільйонам українців, які сьогодні відмовляють собі в лікуванні, тому що немає грошей, завтра вони отримають можливості лікуватися, купувати ліки, а значить, довше жити, радувати своїх рідних, близьких, своїх дітей.
Я два дні тому був в Запорізькому онкодиспансері, поїдьте туди, в Одесі був в онкодиспансері, в Запоріжжі. Подивіться, як там люди лікуються, можливо, тоді вам дойде, що треба знижувати ліки і зробити все, щоб вони були доступні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, від "Народного фронту" запрошується голова фракції Максим Бурбак. Пане Максиме, прошу вас. Я запрошую до слова пана Максима Бурбака.
Шановний пане Олеже, шановний пане Олеже, ваші декорації, будь ласка, не залишайте пану Максиму. Я прошу вас, пане Олеже! Пане Олеже! У нас Максим Бурбак здорова людина, він не потребує пігулок, заберіть, будь ласка, це все.
10:26:18
БУРБАК М.Ю.
Вітаю, шановні колеги. Одна з чітких вимог суспільства - це закриття кремлівських рупорів в Україні: телеканалів "112" та "NewsOne". Петиція з такою вимогою на сайті Верховної Ради вже набрала необхідних 25 тисяч голосів. Тепер українське суспільство очікує і від парламенту, і від Нацради з питань телебачення і радіомовлення, і від спецслужб конкретних кроків реалізації цього запиту.
Ми маємо напередодні президентських виборів захистити інформаційний простір України від Кремля, не дати ворожій пропаганді діяти на нашій землі під прикриттям вільного слова. Парламент повинен законодавчо відреагувати на цю вимогу, а СБУ та інші органи повинні розкрити шляхи фінансування пропутінських цих ЗМІ, які неприховано працюють на капітуляцію України перед Росією.
"Народний фронт" вимагатиме ставити на голосування під час цієї сесії законопроекти щодо прозорості медіавласності, заборони російської участі в ЗМІ, розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Необхідно запровадити кримінальну відповідальність за заперечення факту російської агресії. Чим ближче до виборів, тим жорсткіше Росія буде намагатися дестабілізувати ситуацію в Україні.
"Народний фронт" підтримує рішення МВС про посилене патрулювання Одеси. Ми вимагаємо, щоб СБУ знищило терористичне підпілля Росії, раз і назавжди відвернуло загрозу антиукраїнських заворушень, збройних провокацій та терористичних актів.
"Народний фронт" надалі наполягає на розширенні санкцій проти Росії за збройні провокації та агресію в Азовському морі, за блокування наших торгових портів. Ми повинні протистояти цьому і судитися з агресором по лінії морського права.
Україна має успішний досвід національних санкцій проти агресора. Зокрема через закриття урядом Арсенія Яценюка транзитного авіаційного простору в 15-му році мінімум 3 російські авіакомпанії збанкрутували. Цього літа з ринку Молдови пішли фактично 2 великі російські авіакомпанії.
Наступне. Фракція "Народний фронт" буде голосувати за схвалення змін до законодавства України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України.
Маємо нарешті навести лад на внутрішньому газовому ринку. Не треба ходити далеко. Необхідно повністю впровадити реформу Арсенія Яценюка щодо демонополізації внутрішнього ринку газу. Завданнями реформи є закріплення енергетичної незалежності та захист споживачів на роздрібному ринку.
В рамках реформи "Нафтогаз", на який тут нападають, запроваджує нову схему постачання газу для населення та теплокомуненерго. Приватні облгази мають залишитись лише транспортерами газу, а не його продавцями і нарешті повернути газорозподільчі мережі громадам, у яких вони взяли собі нібито на баланс за подарунки.
Водночас НКРЕКП, на жаль, затягує впровадження іншого механізму реформи – систему добового балансування газу. В цьому зацікавлені якраз власники облгазів, найбільшими з яких є компанія Фірташа.
І насамкінець…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити, прошу, будь ласка.
БУРБАК М.Ю. І насамкінець "Народний фронт" звертається до всіх демократичних сил в цьому парламенті і поза його стінами. Припиніть міжусобиці та працюйте для збереження нашої країни. Передвиборчий рік складний і небезпечний. Загроза реваншу кремлівських сил на президентських і парламентських виборах велика.
Тому, намагаючись найсильніше сподобатись виборцям, не забувайте про безпеку країни. Щоб після переможного угару на виборах не опинились в країні, яка стала знову-таки васалом Росії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, не спрацювала кнопка для запису у Ярослава Москаленка, який представить зараз виступ від групи "Воля народу". Будь ласка, пане Ярославе, вам слово.
10:30:00
МОСКАЛЕНКО Я.М.
Шановна головуюча, шановні колеги, дорогий український народе! Вчора з цікавістю подивився вечірнє шоу, ток-шоу на "Прямому" за участю голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва. Хотів почути, що зроблено задля збереження української ГТС і статусу України як держави-транзитера.
Колеги, більшої маніпуляції я в житті не зустрічав! Голова НАК "Нафтогазу" сказав, що він не встановлює тарифи на газ і не продає газ населенню. І я вам хочу сказати, що це абсолютна правда.
Щодо встановлення тарифів – це повноваження уряду. Щодо реалізації газу населенню, то НАК продає газ посереднику, промисловості і підприємствам теплокомуненерго. І, якщо подивитися в сухому залишку звітність, то фактично нічого на цьому не заробляє. Але диявол, шановні колеги, криється в деталях: транспортування галузі, транспортування газу. І тут Коболєв також на ток-шоу сказав чисту правду: "НАК заробляє виключно на транспортуванні". І у мене, колеги, в руках звітність НАКу.
В 2016 році НАК "Нафтогаз" заробив на транспортуванні 31 мільярд гривень. В 2017 році НАК "Нафтогаз" заробив на транспортуванні 36,5 мільярдів гривень. За рахунок чого беруться ці прибутки?
В 2016 році, шановні колеги, декілька цифри, збиток "Укртрансгазу" -5,6 мільярдів, збиток в 17-му році "Укртрансгазу" - 24,8 мільярдів. Перше півріччя цього року збиток "Трансгазу" - 18,3 мільярда. Компанія, яка має по своїй суті займатись транспортуванням і заробляти на цьому, сьогодні банкрут, її довели до тотального банкрутства, і це тільки вершина айсбергу.
Протягом останнього місяця виконавчою службою були заблоковані рахунки "Укртрансгазу" та його філії, вони застосовувались для виплати заробітних плат 19-тисячному колективу. Натомість керівництво НАКу звітує про свою ефективність і надприбутковість для держави і виписує собі за ці досягнення мільйонні премії і заробітні плати. При цьому керівництво НАКу звертається до Ради національної безпеки і оборони з питанням, що робити далі з "Укртрансгазом" з натяком на продаж іноземному інвестору. А вчора нам Коболєв сам підтвердив це на ток-шоу. Заспокоює одне, колеги, що створення так званого консорціуму Коболєва, точніше, рішення по ньому має приймаєтьсь у цій залі.
І я хочу зараз сказати тим, хто стоїть за цими горе-менеджерами: "Це рішення не пройде! І це наш з вами обов'язок". Проте, як нам сьогодні, колеги, на початку опалювального сезону захистити українців? Вихід один – мораторій на відключення споживачів в опалювальний період.
І я прошу комітет завтра підтримати проект Постанови 8108, і якщо рішення буде позитивним, прошу в четвер підтримати постанову і в залі захистити український народ від відключення енергоносіїв під час морозу.
Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Ярославе.
Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас, що до президії надійшло дві заяви від фракцій на перерву, але наші колеги готові замінити на виступ. Перша за черговістю надійшла заява від двох фракцій - це "Самопоміч" і Радикальна партія Ляшка.
І, будь ласка, я запрошую зараз до слова пана Семенуху.
Будь ласка, шановний колега.
10:33:29
СЕМЕНУХА Р.С.
Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановний пане голово, уряд зареєстрував проект державного бюджету на 2019 рік. І вже перший аналіз цього документу говорить про критично слабкий, низький рівень бюджетного процесу, і той висновок, що уряд так і не зробив жодних системних висновків з попередніх бюджетних процесів. Представники уряду часто вихваляються, що тепер наступний бюджет, 19-го року, зросте до трильйона гривень. Це справді більше на 10 відсотків, ніж в поточному році. Але, якщо подивитися на рівень інфляції, близько 9 відсотків, який закладається тим самим урядом, очевидно, що бюджет в найкращому разі зросте на рівень інфляції.
Також викликає чимало питань щодо окремих складових дохідної частини. Ну зверніть увагу, знову парламенту пропонується закласти в дохідну частину 17 мільярдів гривень від приватизації. Це майже така сама цифра, яка подається урядом Яценюка і Гройсмана в попередні роки. Але виконання цієї цифри поточного року складає майже 50 мільйонів гривень при плані в 21 мільярд гривень.
Фракція "Об'єднання "Самопоміч" також не побачила десятки мільярдів гривень в дохідній частині авансовані Гройсманом від боротьби з контрабандою на українській митниці. Неменший подив викликає і видаткова частина державного бюджету.
Перше запитання. Чому уряд пропонує збільшувати видаткову частину більше ніж пропонується збільшити дохідну частину? З якою метою уряд пропонує збільшувати фактично дефіцит державного бюджету удвічі виборчий рік?
По-друге, уряд, прикриваючись війною, вперто продовжує будувати поліцейську державу. А як по-іншому трактувати наступне? Видатки на МВФ пропонується збільшити на 25 відсотків до майже рекордних 82 мільярдів гривень. Видатки на СБУ також пропонується збільшити майте на чверть до відмітки 9,5 мільярдів гривень. Тут часто говориться про піклування, про армію, про солдата. Але, якщо взяти реальні показники, які ідуть на фінансування саме солдата, то картина зовсім протилежна. Ну хоча б взяти нериторичне запитання: чому уряд пропонує фінансування на придбання житла військовослужбовцям не просто не збільшити, а навіть зменшити в порівнянні з поточним роком?
І тепер ключове питання: за чий же рахунок цей банкет? Безумовно, за рахунок платників податків. Зменшується фінансування субсидій з 71 до 55 мільярдів гривень і це при тому, що представники уряду вже неодноразово анонсують підвищення цін на газ. Тобто навпаки рівень покриття на субсидії щонайменш мав би не збільшуватися, але уряд чинить зовсім навпаки.
І критична ситуація залишається із заробітними платами в медичній і освітній галузях. Сьогодні зарплата медичного представника є принизливою і однією з найменших серед усіх галузей. З фінансуванням зарплат освітян критична ситуація вже цього року, якщо нічого не зробити і уряд не зробить жодних змін, вже в листопаді місяці нас можуть очікувати затримки із виплатою заробітних плат освітянам, бо сьогодні уряд недофінансовує 4,2 мільярди гривень.
Фракція "Об'єднання "Самопоміч" згідно Регламенту спрямувала свої пропозиції до Державного бюджету України. Ми вимагаємо від уряду провести…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити.
СЕМЕНУХА Р.С. Ми вимагаємо від уряду привести у реальність і відповідність дохідну частину бюджету, припинити прикривати війною і зменшити видатки на поліцейську державу на внутрішню армію. Спрямувати кошти на стимулювання і розвиток економіки, спрямувати кошти на збільшення заробітних плат лікарям і освітянам і забезпечити соціальні гарантії тим, хто справді їх потребує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги! Надійшла до президії ще одна заява від двох фракцій "Народного фронту" і "Блоку Петра Порошенка" на перерву. Фракції готові замінити на виступ і слово надається представнику Президента в парламенті Ірині Луценко. Пані Ірино, будь ласка, запрошуємо вас до слова.
10:37:26
ЛУЦЕНКО І.С.
Шановні виборці, шановні українці! З уст попередніх виступаючих прозвучало про те, що майбутні президенти, якщо вони прийдуть до влади, якщо їх вибере український народ, ліквідують "Нафтогаз" як посередника, який стоїть між людьми при продажі їм газу на сьогоднішній день.
Шановні виборці, хочу внести деякі корективи в ці формулювання. Диявол криється в деталях. Основним видом діяльності "Нафтогазу України" є транспортування газу. Я вам хочу нагадати, що транспортування відбувається російського газу на європейську територію. Щороку Україна отримає від транспортування газу, буквально за цих чотири роки, коли Президентом України став Петро Олексійович Порошенко, "Нафтогаз" вийшов із збиткової організації, яка накопила близько 50 мільярдів боргів кожного українця за попередні уряди, які починали працювати у 2008-му, 2009-му, 2010-му, 2011-му і 2012 роках. Але диявол криється не тільки в цих деталях, диявол криється в тому, що 4,6 мільярда доларів виграно "Нафтогазом України" у Стокгольмському арбітражі, "Нафтогазом України" подано позов на 12 мільярдів гривень на користь України за транзит, який недоплатила Російська Федерація за попередні контракти, які були укладені, і вона таки доплатить, бо ми виграємо цей арбітраж. Крім того, якщо Російська Федерація, зокрема "Нафтогаз", "Газпром" Росії, не сплатить цих 4,6 мільярди доларів українському народу, вкрадений попередніми урядами, які були в Україні, то тоді буде арештоване майно, зокрема, і частина корпоративних прав "Північного потоку-2". А що таке "Північний потік-2" для України? До тих пір, поки російський газ буде транзитом протікати через українську територію, до тих пір в Україні Путін не буде сміти бомбити українську територію, не буде Алеппо, не буде Сирії, не буде біженців, не буде смертей.
Тому заяви про ліквідацію "Нафтогазу України" - це заяви про економічне і безпекове знищення України, про повноцінну війну, про злидні. Якщо буде ліквідований "Нафтогаз", то ми не зможемо підняти мінімальні заробітні платні, ми не зможемо на 37 відсотків підняти зарплату нашим службовцям, нашим офіцерам, нашим хлопцям, які стоять на сході, ми не зможемо утримувати армію, яка стримує Путіна і не дає бомбити, і інші українські території, і знищувати їх, не буде безкоштовних ліків, не буде екстреної медицини, не буде додаткових коштів, виділених на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити, будь ласка, 30 секунд.
Я дуже прошу всіх з повагою ставитись до виступаючого, тому що вперше ми бачимо, коли виступаючого перебивають і перекрикують перші ряди, тут всі рівні. Будь ласка, прошу пошанувати виступаючого.
Будь ласка, 30 секунд.
ЛУЦЕНКО І.С. Шановні виборці! Тому заяви про ліквідацію "Нафтогазу України" – це старий-новий курс. Це повернення під вплив Російської Федерації. Це злидні, це борги, це знов збільшення тих боргів, які поставили сьогодні весь український народ в залежність від попередніх урядів.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:41:18
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми переходимо до питань порядку денного. Я хочу попередити, що ми маємо спочатку блок другого читання. І перший закон є об'єднуючий, але там тільки одна відхилена правка.
Тому я прошу всіх народних депутатів зайти в зал, голів фракцій запросити депутатів в зал, голосування відбудеться швидко, бо тільки одна відхилена правка. Я прошу всіх голів фракцій, запросити депутатів в зал.
Отже, ми розпочинаємо розгляд проекту Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність 1 групи у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, (№7537) – це друге читання.
І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики та спорту Величковича Миколу Романовича. Будь ласка.
10:42:25
ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.
Шановні колеги! Під час розгляду законопроекту в першому читанні в сесійній залі народні депутати України запропонували розширити перелік категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, тобто мають право на оздоровлення за рахунок бюджетних коштів.
Члени комітету на своєму засіданні підтримали зазначену пропозицію своїх колег, висловлену в сесійній залі, а саме: ми пропонуємо доповнити перелік категорій дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, не лише дітьми журналістів, які загинули у зв'язку з виконанням професійних обов'язків або яким встановлено інвалідність І групи у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, а також категорію дітей, одному з батьків яких встановлено інвалідність 1 або 2 групи.
Держава не має права дискримінувати дітей в залежності від того, при яких обставинах їх батьки отримали інвалідність. Зазначена пропозиція підтримана Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів України. Також з урахуванням правил законотворчої техніки пропонується викласти новою редакцію абзацу чотирнадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей", а не вносити до неї зміни. При цьому всі зміни до чинної редакції виділені жирним кольором. Це для того, щоб ви могли мати можливість ознайомитися з цими проектами, які є на сайті.
До проекту надійшло 8 поправок. Комітет пропонує врахувати чотири поправки, відхилити одну поправку і частково врахувати три поправки.
Просимо підтримати. Шановні колеги, діти … дітям все одно, якої ми політичної орієнтації чи до яких партій чи фракцій ми належимо. Тому прошу усі фракції і всіх депутатів підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Романович.
Отже, я ще раз закликаю усіх народних депутатів повернутися в зал, приготуватися до голосування. Не виходьте із залу, а навпаки, заходьте. І я буду перераховувати ті правки, які були відхилені.
Відхилена лишень одна правка – 5-а. Автори не наполягають. Усі інші правки враховані комітетом, і ми можемо переходити до прийняття рішення.
Отже, колеги, я прошу займати робочі місця, ми переходимо до прийняття рішення. Колеги в ложах, поверніться в зал, щоб потім не доводилося по кілька раз запрошувати в зал депутатів. Хлопці! Олексій! Володя!
Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність і групи у зв'язку із виконанням професійних обов'язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки (№7537), за пропозицією комітету, пропонується прийняти в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, прошу підтримати, голосуємо.
10:46:22
За-222
Не встигли. 222, я бачу. Треба тільки приходити вчасно на робочі місця. Я поставлю на повернення. Я прошу усіх зайняти робочі місця, не мандрувати по залу під час голосування.
Отже, перше голосування - повернутися, а потім ще раз поставлю закон. Отже, ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону №7537. Прошу підтримати повернення закону, прошу голосувати. Прошу підтримати, голосуємо уважно кожен голос, голосуємо.
10:47:22
За-235
Повернулися.
Тепер ставлю проект Закону 7537 в другому читанні та в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо.
10:47:51
За-241
Рішення прийнято.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:48:00
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте поінформувати вас, що сьогодні відбувається надзвичайно важлива сесія ОБСЄ. І наші колеги: Герасимов Артур, Острікова Тетяна, Нестор Шуфрич і Сергій Кудлаєнко знаходяться у відрядженні… (Шум у залі) У відрядженні, але вона, значить, сьогодні відправиться… (Шум у залі)
Я хочу сказати… (Шум у залі) Шановні колеги, з 2 по 6 жовтня відбувається сесія ОБСЄ, Парламентська асамблея в Бішкеку, і наші колеги Герасимов, Острікова, Шуфрич і Кудлаєнко делеговані парламентом до цього відрядження. Це перша історія.
Друге. Дуже б хотілося пам'ятати, що ми всі рівні і не перекрикувати одне одного в залежності від своїх симпатій чи антипатій до того чи іншого депутата.
Дуже дякуємо за розуміння.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:48:56
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо, Закон 7537 прийнятий, переходимо до наступного закону. Це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (№ 6149). І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем'якіна Андрія Анатолійовича. Будь ласка.
10:49:29
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготував для розгляду у другому читанні проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (№ 6149).
Законопроектом пропонується внести зміни до глави 44-ї "Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення", тобто екстрадиція, а також до статті 208 "Затримання уповноваженою службовою особою" Кримінального процесуального кодексу України та викласти в новій редакції статтю 588 "Спрощений порядок видачі осіб з України".
Зміни спрямовані на імплементацію в законодавство України положень Третього і Четвертого додаткових протоколів до Європейської конвенції про видачу правопорушників та удосконалення існуючої процедури екстрадиції з України правопорушників, які розшукуються компетентними органами іноземної держави для проведення розслідування у кримінальній справі або виконання вироку. У разі прийняття закону особа отримає право просити про застосування щодо неї спрощеного порядку видачі одразу ж після затримання у зв'язку з перебуванням у міжнародному розшуку, не очікуючи надходження формального запиту про екстрадицію. Це дасть можливість скоротити строки перебування такої особи під вартою на території України з метою її екстрадиції іншій державі та вивести практику застосування екстрадиції на сучасний європейський рівень.
За час підготовки проекту до другого читання надійшло всього 8 правок. Всі вони враховані, запропоновані ними зміни відпрацьовані та узгоджені з Міністерством юстиції та Адміністрацією Президента України. Остаточний текст проекту перед вами у правій колонці таблиці. Комітет рекомендує прийняти проект в другому читанні і в цілому як закон з подальшими техніко-юридичними правками.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, майже немає відхилених правок. Ми зараз перейдемо до голосування. І тому прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця, щоб потім ми не повертались до голосувань. Я буду зачитувати ті правки, які були відхилені.
КОЖЕМ'ЯКІН А.А. А немає відхилених. Всі, всі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі правки враховані. Дякую, пане Андрій. Отже, всі правки враховані, комітет провів якісну системну роботу. І, таким чином, ми маємо змогу переходити до прийняття рішення. Я прошу всіх займати робочі місця. Колеги, ми вже переходимо до голосування, поверніться в зал. Готові, так? Марія, Олена, Володя, я звертаюсь до народних депутатів в ложі.
Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (№6149), за пропозицією комітету пропонується прийняти в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками.
Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, уважно і відповідально. Голосуємо. Голосуємо.
10:53:29
За-199
Не встигли.
Я поставлю на повернення. Я по фракціям зачитаю. І я прошу запросити всіх в зал.
"Блок Петра Порошенка" – 87, "Народний фронт" – 55, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 10, "Батьківщина" – 14, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження" – 0, позафракційні – 17.
Отже, подивіться, кого нема в залі, запросіть в зал, зараз я поставлю на повернення.
Прошу зайняти робочі місця, зайти в зал. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону 6149. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо за повернення. Прошу підтримати.
10:54:57
За-208
Колеги, я ще раз поставлю. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилений.
Отже, прошу запросити депутатів в зал. Не виходіть з залу, а навпаки заходіть в зал.
Отже, колеги, я прошу сконцентруватись. Це президентський законопроект. Тому я закликаю всіх максимально змобілізуватись. Я прошу всіх взяти участь в голосуванні.
Отже, я ще раз поставлю пропозицію повернутись, повернутись до розгляду. Прошу підтримати пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону 6149. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос. Прошу підтримати. Голосуємо за повернення.
10:56:52
За-214
По фракціям. "Блок Петра Порошенка" – 89, "Народний фронт" – 58, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 16, Радикальна партія – 13, "Батьківщина" – 12, "Воля народу" – 4, "Партія "Відродження" – 1, позафракційні – 20.
Отже, колеги, ще раз поставлю заключний третій раз. Не буде голосів – законопроект буде відхилений.
Будь ласка, голова комітету, 1 хвилина, Андрій Кожем'якін. І я цю хвилину прошу використати головам фракцій, щоб запросити депутатів в зал і приготуватись до голосування. Заходіть в зал, будь ласка, не виходіть, колеги. Це президентський законопроект.
10:57:36
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановні колеги, я хотів би пояснити. Можливо, хтось не розуміє. Справа, тут мова йде не про те, що людину не хочуть або там спіймали десь за кордоном, він сидить. Можливо, він невинний, можливо, винний, можливо, був у розшуку, можливо, помилково в розшуку. Але це дає право, цей підпис, цього приєднання до протоколу цій людині, українцю, будучи в будь-якій в'язниці за кордоном, не чекаючи поки прокуратура, Мін'юст запросять, можливо, вони не хочуть його звільняти і не будуть, він сам це зробить, сам звернеться і сам приїде в Україну, а тут його можуть і амністувати, і він вийде на волю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую голові комітету. Він ще раз пояснив значення і суть цього закону. І, я переконаний, ми маємо його спільно разом підтримати.
Колеги, кожен голос зараз важливий є. Тому я прошу зайняти робочі місця, прошу приготуватись.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту закону 6149 і, наголошую, кожен голос, кожен голос має значення під час голосування. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, голосуємо уважно і відповідально. Голосуємо. Прошу підтримати. Колеги, підтримуємо за повернення, голосуємо. Голосуємо.
10:59:16
За-219
Колеги, ще звертаються до мене дві фракції ще раз поставити, але це буде, справді, заключний раз. Я не можу зрозуміти, чому є депутати, які не підтримують цього закону. По фракціям покажіть, будь ласка. Я цього не розумію.
Отже, колеги, займіть робочі місця, це захист українських громадян, які перебувають і можуть перебувати за ґратами за кордоном. Це захист українською державою українських громадян. Я не розумію логіки тих, хто не голосує.
Отже, займіть робочі місця, зайдіть в зал. Будь ласка, займайте робочі місця. Є Іванчук, є Третьяков, Мушак.
Отже, колеги, приготувались.
І, колеги, в ложах, ви встигаєте проголосувати? Так, Олексій?
І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону (6149). Я прошу всіх уважно взяти участь в голосуванні і підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, уважно. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо уважно. Голосуємо.
11:01:18
За-229
229. Повернулись.
Тепер я ставлю на голосування закон, проект Закону 6149 в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. І, колеги, прошу всіх уважно голосувати. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо уважно, відповідально. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.
Колеги, кожен голос. Візьміть участь в голосуванні.
11:01:54
За-230
Закон прийнято.
Колеги, не розходіться. У нас закони другого читання дуже короткі закони. Будьте в залі.
Наступний. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів (№ 6518). Це прохання Апарату Верховної Ради України. Якщо ми цей закон не приймемо, у нас не буде можливості публікувати законодавчі акти в "Голосі України", поскільки він просто припинить функціонувати. Відповідно законодавчий процес в Україні буде обірваний і необхідно його буде все одно законодавчо врегулювати.
Тому я звертаюся до всіх, це поза політикою, це функціонування роботи Верховної Ради України і взагалі прийняття державних рішень.
І я прошу до слова доповідача першого заступника голови Комітету з питань Регламенту Пинзеника Павла Васильовича.
Будь ласка.
11:02:57
ПИНЗЕНИК П.В.
Шановний Голово, шановні колеги! Комітет на своєму засіданні 19 вересня розглянув пропозиції народних депутатів України Пташник, Сюмар, Шверка, Алєксєєва, Левченка, Недави, які надійшли до прийнятого 5 липня Верховною Радою за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України і інших нормативно-правових актів (реєстраційний 6518). Розглянули шістнадцять пропозицій, шість врахували, редакційно врахували одну, інші, які по суті і змісту повторювали підтримані пропозиції комітетом відхилили.
З врахуванням підтриманих комітетом пропозицій в законопроекті розмежовуються поняття опублікування і оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів. Офіційне опублікування прийнятих Верховною Радою України законів, постанов, інших актів здійснюється відповідно до цього законопроекту в газеті "Голос України" та "Відомостях Верховної Ради України", а актів Кабінету Міністрів - в газеті "Урядовий кур'єр" та "Офіційному віснику". Оприлюднення таких актів здійснюється відповідно на офіційних сайтах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Доведення до відома населення прийнятих актів після їх офіційного опублікування відбувається шляхом висвітлення аудіовізуальними засобами масової інформації оприлюднення на офіційних веб-сайтах органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також в інший спосіб визначений законом.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради" комітетом враховано деякі редакційні уточнення до тексту законопроекту. Таблицю порівняльну завізувало Головне юридичне Управління Апарату Верховної Ради і Редакційний відділ Головного Управління документального забезпечення без зауважень.
Комітет відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні проекту Закону прийняти його у другому читанні і в цілому. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, переходимо до правок. Які відхилені, я буду зачитувати.
1-а. Не наполягає.
3-я. Не наполягає.
4-а. Наполягає. Будь ласка, Пташник, включіть мікрофон.
11:05:15
ПТАШНИК В.Ю.
Шановні колеги, я не буду наполягати на підтриманні моїх поправок. Лише я хотіла звернути увагу працівників секретаріату регламентного комітету і сам регламентний комітет на неправильне обґрунтування, яке на сьогоднішній день стоїть в таблиці навколо моїх поправок. Адже мої поправки були спрямовані виключно на те, щоб розмежувати процедури офіційного оприлюднення актів і доведення їх до відома, власне, свого населення. І я хотіла своїми поправками запровадити чітку етапність в цьому законопроекті, щоб не було такого, що різне тлумачення, що спочатку доводиться до відома, а потім здійснюється офіційне оприлюднення актів. Але я подивилися і, враховуючи те, що поправки інших народних депутатів враховані, мені здається, цей ризик вже нівельовано, тому я також пропоную підтримати цей законопроект в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Пане Павло, будете коментувати?
ПИНЗЕНИК П.В. Нема потреби.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема потреби.
Далі. 7-а.
Вікторія Сюмар, включіть мікрофон, будь ласка.
11:06:26
СЮМАР В.П.
Шановні колеги, не буду теж наполягати на поправках, хочу просто, щоб ми були свідомі щодо цього законопроекту. Нічого не загрожує офіційному опублікуванню актів Верховної Ради. Якби ми створили бюлетень, як це передбачено реформуванням, то прекрасно б друкували там наші акти і прийняті законопроекти, і навіть свої б статті писали. Ми хочемо насправді зберегти трудові колективи, тобто ті 70-80 журналістів, які працюють сьогодні в "Голосі України", в "Урядовому кур'єрі". Благородна мета, напевно, але все-таки звертаюся до вас, шановні колеги, використовуйте цей "Голос України" для того, щоб публікувати статті про парламентську роботу. Тому що, якщо ви його читаєте, то ви побачите, що там пишуть про все що завгодно, крім аналізу законопроектів, які ми тут розглядаємо, або прийнятих законів, або дуже багатьох важливих речей. Т
ому звертаюся: якщо залишаємо "Голос України" газетою, давайте все-таки працювати над тим, щоб вона була якісним виданням, щоб це не соромно було, бодай, читати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
9-а. Не наполягає.
10-а. Не наполягає.
13-а. Не наполягає.
Колеги, таким чином ми завершили обговорення правок і можемо переходити до прийняття рішення. Я ще раз наголошую, бо до мене звернулось юридичне управління. І, власне, мені вони сказали про ці застереження, які я озвучив з трибуни, про те, що може бути обірваний законодавчий процес – процес оприлюднення законів. І я просто їхню позицію повторюю, юридичного управління Верховної Ради України, яке протягом десятків років забезпечує безперебійне функціонування законодавчого процесу.
І тому я переконаний, що є необхідність підтримати. Я дякую пану Павлу. І ми переходимо до прийняття рішення.
Я прошу всіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Колеги, я прошу всіх зайти в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.
І ми переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів (№6518) в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Підтримаємо, колеги, прошу голосувати.
Голосуємо!
11:09:28
За-235
235 – за. Закон прийнято.
Колеги, я хочу вам нагадати, що на Погоджувальній раді за пропозицією фракцій і комітетів ми прийняли рішення, щоб не в середу, а сьогодні розглянуту проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Для того, щоб розглянути її сьогодні, нам необхідно її включити в порядок денний сесії. Тому я прошу всіх зараз приготуватись до включення в порядок денний сесії.
Два проекти постанови були запропоновані включити в порядок денний сесії, і зараз їх поставлю на голосування. Я прошу уважно брати участь в голосуванні.
І я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення сьогодні проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській асамблеї Ради Європи (№9089). І колеги, я прошу всіх підтримати включення у порядок денний сесії для прийняття рішення.
Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Уважно! Голосуємо.
11:10:56
За-219
Очевидно, не всі зорієнтувалися, колеги.
По фракціях: "Блок Петра Порошенка" – 80, "Народний фронт" – 63, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" –14, "Воля народу" – 5, "Партія "Відродження" – 3.
Колеги, наша делегація, професійна наша делегація потребує підтримки Верховної Ради України. Вже ряд країн висловилися з підтримкою України по ситуації, яка склалася в ПАРЄ. Необхідно рішення Верховної Ради України. Під час таких голосувань я прошу бути на місцях і голосувати відповідально і злагоджено. Будь ласка, займіть робочі місця, не виходьте з залу!
Отже, я ще раз ставлю на голосування проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася у Парламентській асамблеї Ради Європи (№ 9089) включити у порядок денний сесії для прийняття рішення сьогодні.
Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Голосуємо!
11:12:23
За-229
Рішення прийнято.
Зараз я поставлю наступну постанову і перейдемо до цієї. Наступну – тільки включення, Володя, тільки включення.
Наступна. Це прохання було від Співаковського, голови Комітету з питань освіти, включити у порядок денний сесії проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради "Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів" щодо збільшення розміру іменних стипендій для студентів (9101). Колеги, це тільки включення в порядок денний, тільки включення. Прошу проголосувати і прошу підтримати: Постанова 9101 – підтримка талановитих студентів. Прошу проголосувати, прошу підтримати включення в порядок денний сесії і тижня. Голосуємо, підтримуємо, прошу підтримати.
11:13:30
За-237
Рішення прийнято.
Ми домовимося, коли поставимо на розгляд.
А зараз ми переходимо до... ми переходимо до розгляду проекту Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи (№9089). І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо.
11:14:16
За-174
Рішення прийнято.
І я запрошую до доповіді народного депутата України Ар'єва Володимира Ігоревича. Будь ласка.
11:14:30
АР’ЄВ В.І.
У 96-у році Україна вступила в Раду Європи і брала на себе зобов'язання дотримуватися принципів цієї організації. Для того, щоб країни, які вступають в цю організацію, і вони відповідали цим принципам в Парламентській Асамблеї Ради Європи, ну, і так само і в Комітеті Міністрів, створені наглядові органи, які стежать за тим, щоби країна відповідала критеріям.
Але сьогодні ми опинилися в ситуації, коли нам треба рятувати саму Радe Європи від того, щоб вона не пішла проти власних принципів. Я говорю про спробу повернути в Парламентську Асамблею Ради Європи російську делегацію без виконання Росією жодних умов, жодних резолюцій, понад 10 резолюцій, які були ухвалені в ПАРЄ протягом останніх чотирьох років. Росія вдалася до відвертого шантажу Ради Європи, припинивши своє фінансування, яке складає 7 відсотків від організації. Але, на жаль, всі спроби якось домовитися про те, щоб ми компенсували ці витрати… всі інші країни не призвели до результату, оскільки у Росії є дуже потужний друг в особі Генерального секретаря ПАРЄ, Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, який всіма силами намагається зробити так, щоб Росія була повернута.
Шановні колеги, п'ять фракцій підписали постанову, одноголосно на Комітету із закордонних справ вона була підтримана, і литовський парламент, литовський Сейм, наші колеги вже аналогічний документ проголосували минулого тижня.
Я закликаю вас для того, щоб санкції проти Росії не були повернені, і Рада Європи не стала тим слабким місцем, в якому почнеться…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:17:52
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину. Завершуйте.
АР’ЄВ В.І. Щоб Рада Європи не стала тим слабким місцем, з якого почнеться розворот санкцій проти Російської Федерації, я думаю, що ми маємо показати нашу тверду позицію. Ми маємо чітко сказати, що Рада Європи не повинна міняти гроші на свої принципи і іти проти власних документів, проти власних принципів, інакше вона втратить ту силу і повагу, яка допомагала Україні, іншим країнам розвиватися, робити реформи і просуватися вперед на шляху трьох китів, на яких стоїть Рада Європи: демократії, верховенства права і прав людини. Я думаю, що ми сьогодні маємо за це відповідальність, і я вдячний всім фракціям і позафракційним, які підтримали проект цієї постанови. Це п'ять фракцій. Це "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", Радикальна партія Ляшка, "Батьківщина" і "Самопоміч". А також позафрак…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Володимире.
І запрошуємо до слова співдоповідача, голову Комітету у закордонних справах Ганну Гопко. Я нагадаю, що Володимир Ар'єв в нас і голова нашої делегації в Парламентській Асамблеї, а не тільки співавтор закону.
11:18:02
ГОПКО Г.М.
Доброго дня, шановні колеги. Просимо підтримати рішення комітету, який на своєму засіданні 18 вересня цього року розглянув проект Постанови про заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи, і одноголосно рекомендував його до прийняття Верховною Радою України. Запропонована постанова Верховної Ради спрямована на привернення уваги керівництва та членів парламентів держав-членів Ради Європи до ситуації, яка склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи у зв'язку з невиконанням одним із членів резолюцій, ухвалених ПАРЄ, та намаганням внести зміни до правил процедури ПАРЄ. Фактично Росія без жодного, виконання жодної резолюції хоче повернутися назад в Парламентську Асамблею Ради Європи.
Запропоновані зміни є неприпустимими, оскільки містять положення, які в цілому дозволяють державам-членам не виконувати зобов'язання, взяті при вступі до Ради Європи, без наслідків для їхніх національних делегацій в Парламентській Асамблеї. Очевидно, що такі зміни до правил процедури ПАРЄ відкриють двері Парламентської Асамблеї для постійної делегації Російської Федерації та стануть свідченням того, що ПАРЄ надає можливість не виконувати свої рішення одному з членів Ради Європи. Тому цілком реально, що ці поправки до правил та процедур ПАРЄ напередодні 70 річниці організації можуть поставити під сумнів авторитетність Асамблеї і засвідчити готовність закривати очі на порушення прав людини в Росії, невиконання Росією своїх зобов'язань, зокрема зобов'язань в рамках Ради Європи.
Тому прошу підтримати рішення комітету ухвалити заяву Верховної Ради України і докласти максимум зусиль для того, щоб ми не… для того, щоб висловити позицію парламенту України щодо неприпустимості внесення згаданих змін до правил процедури ПАРЄ. І принагідно хотіла б подякувати всім представникам різних фракцій, позафракційним за те, що вони дуже багато докладають у рамках парламентської дипломатії відстоювання наших інтересів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Ганно.
Шановні колеги, я прошу записатися на обговорення Постанови Верховної Ради України, нашої заяви у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Будь ласка, пан Олег Ляшко, який також є не тільки лідером Радикальної партії і фракції, а й делегатом Парламентської асамблеї Ради Європи. Будь ласка.
11:20:40
ЛЯШКО О.В.
30 вересня виповнилося 80 років мюнхенській змові, коли лідери, тодішні лідери Британії, Франції, Німеччини розчленували Чехословакію, анексували німці Судети. У цей час чехословацький президент Бенеш сидів у приймальні, в предбанніку Гітлера і чекав, коли сильні світу сього вирішать долю його країни.
Тоді ті, хто мав можливість зупинити війну, а саме розчленування Чехословакії стало початком, Мюнхенська змова стала початком краху миру в Європі і початком великої війни, за яку українці заплатили 10 мільйонів життів своїх дідусів, бабусів, ненароджених наших дітей. Тому що, коли в 38-му можна було зупинити Гітлера, із ним домовлялися.
Сьогодні Парламентська асамблея Ради Європи і Рада Європи, ця поважна організація, фактично на порозі ціннісного і цивілізаційного краху, коли в обмін на внесок, фактично на хабар, від Росії вони хочуть розтоптати принципи, на яких створювалася Рада Європи і повернути агресора назад у коло цивілізованих країн.
Донбас окупований, Крим окупований, щодня гинуть наші мирні громадяни, військовослужбовці, а старенька Європа як і 80 років тому закриває на це очі, тому що їй треба гроші, їй треба норкові шубки, їй треба газ, їй треба алмази якутські чи що їм іще треба.
Тому я стверджую, що генетична хвороба Мюнхенської змови не лише не подолана, а ми стоїмо на порозі рецидиву. І 8 жовтня на сесії ПАРЄ може бути прийнято це ганебне рішення – повернення Росії до Європи, до ПАРЄ – це крах самого ПАРЄ і Ради Європи, крах тих цінностей, на основі яких створювалась ця поважна організація.
Ми маємо зупинити наших колег…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити.
ЛЯШКО О.В. Ми маємо зупинити наших шановних європейських колег від цього необачного, ганебного, принизливого кроку, який дуже дорого коштуватиме – миру в Європі, цілісності в Європі, поваги до прав людини, до міжнародного права, до загальновизнаних кордонів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від фракції "Народний фронт" Сергій Висоцький, ні, передає слово своєму колезі Леоніду Ємцю, який так само є делегатом українського парламенту в Парламентській асамблеї Ради Європи. Просимо вас, пане Леоніде.
11:23:30
ЄМЕЦЬ Л.О.
Шановні колеги! Леонід Ємець, фракція "Народний фронт", делегат Парламентської асамблеї Ради Європи від Верховної Ради України, від українського народу. Свого часу Парламентська асамблея Ради Європи, ґрунтуючись на принципі верховенства права, де жоден суб'єкт не має більше прав, ніж інший, незалежно від того, наскільки великою країною цей суб'єкт є, наскільки багато зброї в тому числі і ядерної він має, не може бути вищий у правах, ніж будь-який інший суб'єкт цієї дуже поважної організації Ради Європи.
І на підставі цих принципів Парламентська асамблея Ради Європи, в тому числі і за пропозицією нашої делегації, запропонувала ряд санкцій проти Російської Федерації в зв'язку з порушенням принципових і ціннісних засад, на яких ґрунтується Рада Європи, в тому числі за окупацію Криму, в тому числі за військові дії, які сьогодні ведуться на Донбасі.
Саме за резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи визнано, що Росія є відповідальною за нищення прав та свобод людей на окупованих територіях, за неможливість України захистити цих людей, які є українськими громадянами і знаходяться на території української держави. Через це Росія отримала серйозні санкції проти себе. Їм заборонено бути в керівних органах, їм заборонено мати право голосу. Їм заборонено брати участь в обранні керівних посад, в тому числі і до Європейського суду з прав людини.
Звичайно, після цього Росія задіяла максимум своїх зусиль, а вона має достатню фінансову складову для того, щоб переконувати не делегатів, а керівництво Ради Європи в тому, що санкції з Росії мають бути зняті. Генеральний секретар Ради Європи пан Ягланд постійно заявляє про те, що Рада Європи втрачає серйозну фінансову підтримку від Російської Федерації, проте ми та інші делегати Парламентської асамблеї заявляли і заявляємо, що не може бути гроші, не може бути фінансова підтримка в прерогативі над верховенством права, над цивілізаційними цінностями, які і формують раду Європи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте, будь ласка.
ЄМЕЦЬ Л.О. Ряд держав уже зробили серйозні заяви з цього приводу, і Україна як найбільш зацікавлена сторона має негайно прийняти відповідну постанову, про що я вас, шановні колеги, і закликаю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.
Будь ласка, "Блок Петра Порошенка". Марія Іонова представить позицію фракції. Пані Марія також є співавтором закону і членом делегації в ПАРЄ.
11:26:12
ІОНОВА М.М.
Шановні колеги, наша делегація постійно має нагадувати дійсно про основні принципи всім членам Ради Європи. Ми маємо постійно нагадувати про те, що прийнято десяток резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи, де Російська Федерація порушує кордони члена Парламентської асамблеї Ради Європи, де Російська Федерація утримує бранців і заручників, де вона анексувала Крим. Ми постійно говоримо про зниклих безвісти, які, як люди зникають і в Криму, як знищуються кримськотатарська спадщина ЮНЕСКО. Тобто ми постійно нагадуємо про ті злочини, які виробляє Російська Федерація на території України.
На жаль, дійсно, Генеральний секретар постійно підживлює і шукає шляхи повернення Російської Федерації в Раду Європи. Ми їх через двері - вони через вікно. Тобто кожен раз йде боротьба саме за основні, основоположні цінності Парламентської асамблеї ради Європи.
І тому ми просимо вас підтримати даний законопроект для того, щоб також інші члени Парламентської асамблеї Ради Європи зрозуміли, наскільки зараз є час ікс, і визначення: чи вони за принципи, чи вони за фінансування. І якщо це фінансування - 10 мільйонів євро - це і є ціна тих людських життів, які ми втрачаємо зараз, наших воїнів і наше цивільне населення території України на тимчасово окупованих територіях, то значить, дійсно, тоді основна цінність європейська не є життя людини.
Я також хотіла би сказати, що ми кожен раз звертаємось до Ягланда про журналістів, які є бранцями, і в Криму пропадають, і в Донецьку. Тому ми будемо знову говорити про ті злочини, які робить Російська Федерація, як вона поводить себе як терорист, і нагадувати це все всьому світу.
Я дуже прошу підтримати.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від фракції "Самопоміч" позицію представить Олена Сотник, також член нашої делегації в асамблеї.
Просимо, пані Олена.
11:28:14
СОТНИК О.С.
Дякую, пані головуюча.
Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Для всіх очевидно, що Росію дуже сильно дратує Парламентська асамблея Ради Європи. 4 роки ця міжнародна організація, перша яка назвала війну – війною. Перша, яка назвала агресора – агресором. І очевидно, що їм це дуже сильно не подобається. Очевидно, що вони задіяли максимум ресурсу для того, щоб підірвати авторитет цій організації і розколоти її зсередини.
4 роки делегація, українська делегація, парламентарі з мінімальними ресурсами, з мінімальними можливостями тримали цю коаліцію разом з нашими партнерами з балтійських країн, з північних країн, Німеччини, Франції і іншими. На сьогоднішній день, на превеликий жаль, ця коаліція розкололася. Вона є не стабільною, і Росія дуже активно це використовує.
Колеги, ми до вас звертаємося для того, щоб ви підтримали цю заяву не для української делегації. Українська делегація зробить все від неї залежне для того, щоб втримати ці позиції. Для того, щоб переконати наших колег, що це є абсолютно хибне рішення. Але іноді Європа допомагала Україні, сьогодні Україна має допомогти Європі. Вона має розкрити очі і пояснити, що це недалекоглядне рішення може знищити в майбутньому всю систему захисту прав людини.
А я нагадаю, що Росії дуже вигідно знищити не тільки Парламентську асамблею, а й Європейський суд по правам людини, який постійно нагадує Росії і Російській Федерації, що вона є недемократичною, що вона порушує права людини, що вона ігнорує всі можливі міжнародні стандарти. І це їм теж не потрібно. І Європа, на превеликий жаль, це не враховує і хоче повернути цю країну у діалог, який є неможливий з агресором, який розв'язав війну.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Від "Батьківщини" Сергій Соболєв, будь ласка.
11:30:34
СОБОЛЄВ С.В.
Соболєв, "Батьківщина". Позиція "Батьківщини" послідовна, і вона є такою протягом всіх років участі наших представників в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Але зараз наступив момент, коли фактично від долі нашого парламенту буде залежати доля Парламентської Асамблеї Ради Європи. І те доручення, яке парламент України дасть українській делегації фактично буде позицією країни поруч з позицією інших країн, які активно нас підтримують. Для нас є найважливіший момент в Парламентській Асамблеї Ради Європи – це збереження санкцій, які першою фактично ввела Рада Європи проти Російської Федерації, коли в знак протесту, вдумайтесь в це, країна-агресор покинула Парламентську Асамблею Ради Європи і зараз пробують її в будь-який спосіб повернути назад.
Але нас хвилює інше, все, що відбувається зараз в Парламентській Асамблеї Ради Європи, відбувається на фоні санкцій, які введені в тому числі і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину додайте.
СОБОЛЄВ С.В. … в тому числі і Європейським Союзом, в тому числі і Сполученими Штатами Америки, і іншими країнами, які тримають єдиний фронт. І для нас, делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи, повинна бути абсолютно чітка позиція і нашої країни, де санкції повинні діяти так само стосовно країни-агресора. Неможлива ніяка торгівля з країною-агресором, тим більше країни, яка найбільше потерпає від цієї агресії. Неможливо ні в якому разі підтримка будь-яких банківських і підприємницьких установ, тим більш в країні, яка найбільше потерпає від цієї агресії.
І для нас тому є принциповим це голосування, це голосування покаже реальний розклад сил в українському парламенті і хто реально далі хоче продовження санкцій проти Російської Федерації і завершення…
11:34:50
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, я прошу всіх заходити в зал, через одну хвилину ми переходимо до голосування, і прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал. Зараз від позафракційних одна хвилина Борислав Береза. І через хвилину голосування. Прошу всіх заходити в зал.
11:33:12
БЕРЕЗА Б.Ю.
17 вересня цього року у Верховній Раді була зареєстрована постанова, за яку ми сьогодні будемо голосувати, а на тому тижні Сейм Литовської Республіки вже проголосував за схожу постанову. Тому ми дуже вдячні нашим побратимам з Литви, які дійсно, як браття, допомагають нам зупинити повернення Російської Федерації, яка вже чотири роки позбавлена права голосу в ПАРЄ. Чотири роки вони розповідають, як їм не хочеться повертатися до ПАРЄ і як їм воно не потрібно. Але чотири роки вони, їх сателіти та їх агенти впливу роблять все для того, щоб повернути російську делегацію. Саме тому українська делегація сьогодні звертається до сесійного залу для того, щоб всі зрозуміли, наскільки важливо проголосувати сьогодні та підтримати цю постанову. Саме сьогодні ми повинні консолідовано показати, що український парламент розуміє важливість санкцій, які Парламентська асамблея наклала на російську делегацію, саме сьогодні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
БЕРЕЗА Б.Ю. Саме сьогодні ми повинні проголосувати і показати, що якщо та країна, яка є окупантом та агресором, яка є порушником мирового закону, яка взагалі порушила все, що можливо, буде повернута до ПАРЄ, то цей орган буде знищено як демократична інституція. Саме тому ми сьогодні всі повинні проголосувати "за".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Колеги, прошу зайняти робочі місця.
І я ставлю на голосування проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку із ситуацією, що склалася в Парламентській Асамблеї Ради Європи (№ 9089).
Пропозиція комітету: підтримати постанову в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо!
11:35:42
За-242
242 – за. Постанова прийнята.
Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України), (№3433 і 3433-1). Я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, прошу проголосувати, прошу підтримати за скорочену.
11:36:30
За-160
160 – за. Рішення прийняте.
І я запрошую до доповіді, у нас буде два співдоповідача, перший співдоповідач - народний депутат України Андрій Білецький. І прошу приготуватись - Веселова Наталія Василівна до співдоповіді.
Прошу, пане Андрій. Пане Андрій, будь ласка, я запросив до доповіді.
11:37:18
БІЛЕЦЬКИЙ А.Є.
Вибачте…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми перейшли до розгляду закону. Будь ласка, пане Андрій.
11:37:33
Вибачте, у мене питання по добровольцям. Шановні українці, доброго дня! Протягом 2014-2015 років близько 500 іноземців прийшли захищати нашу країну, стали учасниками війни проти Росії на сході.
Сотні з цих людей стали інвалідами, були поранені, десятки загинуло. Тільки в "Азові" в свій час загинуло чотири іноземця добровольця: два росіянина, грузин, швед.
Ми всі маємо обов'язок перед цими людьми. Зараз ці люди стоять перед величезною юридичною життєвою проблемою. По-перше, більшість з них – це вихідці з Росії і Білорусі, а значить, повернення до їхніх країн значить для них фактично багаторічне ув'язнення та смерть.
Друге. У цих людей уже елементарно закінчуються їхні національні паспорти, а значить, що в найближчий час вони стануть елементарно нелегальними мігрантами в Україні.
Третє. Процедура отримання ними громадянства – те, що їм було обіцяно українською владою в 2014 році – вона не мінялася з 2012 року. Вони вимагає від добровольців іноземців поїздки в, наприклад, в країну-агресора Росію і отримання там справки про несудимість. Вона також вимагає від іноземців добровольців, щоби міністр, цілий міністр оборони або внутрішніх справ внесли подання про їхнє … про їхні визначні заслуги перед Україною. Сотні з цих людей знаходяться перед постійним жахом, що їх вишлють з України в Росію або Білорусь. Ситуація з Тимуром Тумгоєвим показала, що це абсолютно реально, що їх можуть видати ФСБ, що їх можуть вивезти на кордон і передати російській стороні.
Для вирішення цієї проблеми нами було розроблено Закон 3433. Про що він говорить? Він говорить про прості речі.
Перше – мораторій на депортацію та екстрадицію іноземних добровольців в …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
БІЛЕЦЬКИЙ А.Є. … або ті країни, які не визнають територіальної цілісності і суверенітету України.
Друге – визнати іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності України, такими, що перебувають на законних підставах на території України.
Третє – це спрощена процедура прийняття добровольців у громадянство України. Від цих людей забороняється вимагати довідки про несудимість, які треба отримувати в РФ або Білорусі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте ще 30 секунд.
БІЛЕЦЬКИЙ А.Є. Скасовується п'ятирічний термін проживання в Україні як підстава для заяв.
Далі. Заява від Міністерства оброни, МВС або безпосередніх бойових командирів, підтверджена в суді, буде достатньою для того, щоб ці люди могли по скороченій процедурі в найкоротший час отримати українське громадянство.
Шановні депутати, у нас з вами є обов'язок перед цими людьми. ці люди не в останню чергу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До співдоповіді запрошується народний депутата України Веселова Наталія Василівна. Будь ласка, пані Наталя.
11:41:14
ВЕСЕЛОВА Н.В.
Доброго дня, шановні головуючі, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України). Своїм альтернативним проектом Закону України 3433-1, на відміну від проекту Андрія Білецького, пропоную не лише внести зміни до Закону України про громадянство України, в якому пропонується передбачити норму щодо спрощеного порядку прийняття громадянства України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканності України, а ще і встановити термін розгляду заяви таких осіб не більше двох місяців.
Дійсно, в умовах військової агресії проти України особливого значення набуває питання захисту прав та законних інтересів тих іноземців та осіб без громадянства, які захищали Україну із зброєю в руках. На сьогодні велика кількість іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності України, змушені шукати притулок в нашій державі, бо стикаються з агресивним ставленням до себе в країнах їхнього походження через свою діяльність в Україні, спрямовану на зміцнення її обороноздатності. Ці люди роками не можуть отримати посвідку на тимчасове проживання або очікують набування громадянства України.
Є неприпустимим також, коли ці люди не знаходять захисту в Україні і шукають притулку у країнах Євросоюзу. Особисто я виступала поручителем двох білорусів, добровольців батальйону "Донбас", які змушені були тікати до Польщі, і чотири місяці просто було проведено на встановлення їх особистості.
Я вважаю, що врегулювання питання щодо визнання іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
ВЕСЕЛОВА Н.В. Я вважаю, що це питання повинно вирішуватися у спрощеному порядку, і воно не повинно затягуватися. Я знаю, що у багатьох добровольчих батальйонах є добровольці іноземного походження, і вони вже чотири роки чекають на вирішення цього питання. Люди, що проливали свою кров за землю України, повинні мати право отримати паспорт із тризубом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка.
Від "Блоку Петра Порошенка" Курячий Максим Павлович. Будь ласка.
11:44:29
КУРЯЧИЙ М.П.
Шановний Андрій Володимировичу і шановні колеги! Фракція, в цілому, підтримує цю прогресивну ідею у викладеному законопроекті. Ми вважаємо, що законопроект № 3433 найбільш вдалий. Але, в той же час, ми вважаємо за необхідне, враховуючи те, що цим законом вносяться зміни до Закону України "Про громадянство України", про правовий статус осіб без громадянства та тих, хто тимчасово проживають, деякі зміни і правки до визначення термінів. Отже, я зараз зачитаю позицію фракції з цього приводу і прошу врахувати.
У змінах до абзацу десятого статті 1 Закону України "Про громадянство України" щодо терміну "проживання на території України на законних підставах" слова "або беруть участь у захисті територіальної цінності та недоторканності України та подали заяву про видачу посвідки на тимчасове проживання на території України, подали або подають заяву про набуття громадянства України за територіями походження, або заяву про прийняття до громадянства України" вилучити. Доповнити зазначений термін словами: "військовим квитком, виданим іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України".
Я прошу врахувати ще до першого читання цю правку від фракції. Ми підтримуємо ідею, ми маємо посилити правовий і соціальний захист тих людей, які прийшли на допомогу Україні і стали на боротьбу територіальної цілісності України. Голосуємо "за" за умови цих правок.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Від "Самопомочі" Соболєв Ігор Вікторович передає Пастуху. Будь ласка.
11:46:24
ПАСТУХ Т.Т.
Тарас Пастух, "Об'єднання "Самопоміч", Тернопіль.
Шановні колеги, очевидно, що фракція "Самопомочі" підтримує дану законодавчу ініціативу, і ми дійсно повинні захистити тих людей, які свого часу, ризикуючи своїм життям, своїм здоров'ям, допомогли захистити нам нашу країну. Дуже часто вони взагалі не мали жодних проблем із законодавством тих країн, звідки вони приїхали, але Росія почала їх переслідувати саме за те, що вони свого часу проявили солідарність з нашою країною і приїхали до нас, і разом з нашими добровольцями, разом з нашими Збройними Силами взяли зброю і почали захищати нашу країну від агресора. Більше того, допомогли втримати принаймні на тій лінії розмежування, на тій лінії фронту, яку ми маємо сьогодні.
Тому, дійсно, є певний ряд зауважень, висловлених депутатами, висловлених Головним науково-експертним управлінням, які потрібно буде прибрати для того, щоб цей закон міг працювати і допомогти, власне, цим нашим друзям, нашим героям.
Але в мене друге питання, і воно стосується навіть частини співавторів даних законопроектів. Тому що ми сьогодні говоримо про добровольців, які приїхали з інших держав, але в нас є добровольці-українці, громадяни України, які ні на що не дивилися, взяли зброю і пішли захищати Україну в 14-15-х роках, а сьогодні вони сидять по українських тюрмах. І сьогодні є частина депутатів, які пишуть свої листи на ім'я суддів, які розглядають кримінальні провадження по наших добровольцях, по наших військових з клопотанням, щоб, не дай Бог, ці судді не відпускали на поруки, не змінювали зміни запобіжних заходів щодо наших військовослужбовців, наших героїв, наших добровольців і не чинили дійсно правильного правосуддя по відношенню до них, по відношенню яких фабрикуються кримінальні провадження.
І сьогодні про них починає забувати суспільство, починають забувати депутати. Тому потрібно захистити іноземців, але і потрібно не забувати про своїх героїв. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Корчинська Оксана Анатоліївна.
11:48:35
КОРЧИНСЬКА О.А.
Вітаю. Більшість ветеранів підтримують цей законопроект. Прошу передати слово Олегу Петренку, автору цього законопроекту.
11:48:50
ПЕТРЕНКО О.М.
Шановні колеги, прохання підтримати в першому читанні цей законопроект без жодних зараз на даному етапі редакційних правок, без застережень, а на друге читання, а на друге читання, безперечно, він має доопрацьовуватись.
Ми самі це розуміємо, тому що більше року законопроект, перебуваючи в стінах Верховної Ради, не потрапляючи в зал на голосування, багато чого навіть за цей рік змінилося. Вже не АТО, вже ООС і так далі. Тобто ми розуміємо, що над ним треба на друге читання попрацювати.
Прохання не ламати зараз в залі якимись там вимогами редакційних правок. Також прохання підтримати голосування за скорочену процедуру на другу читання. Не можна тягнути взагалі, кожен тиждень – це життя цих людей.
Ці люди, всі знають, що після повернення з фронту загострюються дуже важкі захворювання у ветеранів, там, цукровий діабет, діаліз, онкологічні хвороби. Хлопці оці зараз просто, виживши на війні, хоронивши своїх побратимів, зараз просто потихеньку помирають, не маючи можливості отримати елементарну медичну допомогу від держави, не маючи можливості бути задіяними в медичних програмах, які підтримують, наприклад, тих же самих хворих на діаліз або діабет.
Тому прохання підтримати в першому читанні і доопрацюємо до досконалого вигляду вже в комітеті на друге читання.
Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Від "Народного фронту" Ігор Лапін, будь ласка.
11:50:36
ЛАПІН І.О.
Слава Україні!
ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!
11:50:47
ЛАПІН І.О.
Шановні колеги! Я прошу всіх долучитися до цього законопроекту своїм голосуванням. Тому що саме добровольці в 14-му році стали одними з перших на захист нашої держави. Так само, як і в батальйоні "Азов", в "Айдарі", в "Донбасі", в інших підрозділах, ДУК "Правий сектор" та інших добровольчих об'єднаннях, які своїми тілами захищали і до сьогодні продовжують захищати нашу державу.
Є дуже багато прикладів, коли сьогодні в Росії чи в Білорусі порушують кримінальні справи за найманство проти тих людей , які нам допомагають боронити державу. Ми на себе маємо взяти зобов'язання допомогти і захистити цих людей. Ми маємо його сьогодні виконати, в першому читанні проголосувавши за цей законопроект і за скороченою процедурою. Я думаю, що ми справимося і вставимо запобіжники, щоб до нас сюди не попали якісь консерви, використовуючи наше законодавство.
Ми сьогодні говоримо не лише про тих більше 400 чоловік, які вже захищають наші кордони і нашу незалежність. Ми говоримо про тих, які в майбутньому, бачачи свою захищеність, зможуть приїхати до нас і підписати в тому числі контракти зі Збройними Силами України на захист нашого суверенітету.
Ми бачимо, як роздаються паспорти інших держав в нашій державі. Ми бачимо, як ми сьогодні можемо допомогти. І ці шляхи потрібно використовувати.
Ще раз наголошую, розберемося за скороченою процедурою підготовки другого читання. Там дуже не багато правок буде. Там нам потрібно вияснити питання деякі по волонтерам, по інструкторам. Нам треба буде вияснити питання по тим людям, які безпосередньо є учасниками боєзіткнень, для того щоб знову ж таки не було тут до нас військових туристів.
Ці всі питання можна поправити до другого читання. Ми працювали з авторами законопроекту, фактично правки навіть вже напрацьовані є, які готові будемо внести, тому що законопроект подавався давно, сьогодні вже немає АТО. Знову ж таки треба це вставити, що там…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
ЛАПІН І.О. Ще раз наголошую, шановні колеги, там не буде багато правок і там немає принципових застережень щодо даного законопроекту.
Я дуже прошу, давайте ми зараз проголосуємо в першому читанні, давайте ми зараз підтримаємо ініціативу за скороченою процедурою і наші побратими будуть захищені. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Зараз від "Батьківщини"… Давайте вже по хвилині, бо ми не встигнемо до перерви.
Олена Шкрум, одна хвилина. Кишкар, одна хвилина. Добре. Будь ласка, пані Олена.
11:53:32
ШКРУМ А.І.
Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, це надзвичайно просте, але надзвичайно важливе питання, яке мало бути вирішене більше 4 років тому. Мова йде про 400-450 іноземців, які добровольцями прийшли в 2014 році, підставили плече українцям захищати нас з вами. Там були і білоруси, і американці, і інші національності, і росіяни. І Президент 4 роки тому публічно декілька разів пообіцяв надати їм швидко українське громадянство.
На сьогодні всі вони до сих пір є в статусі нелегальних мігрантів, їх висилають в державу, в країну-агресор Російську Федерацію. ГПУ співпрацює з ФСБ і висилає їх, вимагає від них якихось довідок з країни Російської Федерації, з країни-агресора, проти якої вони воювали. Ми ж розуміємо, що це фактично їх буде вбивати.
Тому замість цього треба просто, щоб Президент зробив свою роботу - надав їм українське громадянство. Оскільки цього не відбувається, замість цього він спрощено надає громадянство 300 афганцям, 300 сірійцям, більше 100 іракцям та ці 3 роки. Ми вимушені в Раді вирішувати цю проблему. І я прошу не вбивати поправками цей законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
ШКРУМ А.І. Я прошу не вбивати цей законопроект поправками, прийняти його в першому читанні і віддати хоч якусь невеличку шану тим людям, які захищали нас з вами 4 роки назад і на сьогодні не мають жодних прав і висилають із цієї країни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Одна хвилина, Павло Кишкар.
11:55:02
КИШКАР П.М.
Павло Кишкар, "Народний рух України".
Насправді треба переходити до голосування і підтримувати цей законопроект, і далі в комітеті його доопрацьовувати. Я особисто подавав 11 звернень до Адміністрації Президента. Отримав жахливі 11 відповідей, що питання розглядається, і ніяк воно до сих пір не розглянуто. Тобто 4,5 роки, навіть маючи статус народного депутата, ти не можеш допомогти своїм хлопцям як би ти того не хотів.
Так, мова іде про понад 400 людей. І погоджуюся з колегами, що практика надання, напівзакрита практика надання іншим національностям громадянства України іноді дратує. Дратує в тому числі тих людей, які зараз захищають зі зброєю в руках Україну захищають від Російської Федерації.
Прошу колег ще раз долучитися, повернутися в зал та підтримувати своїм голосуванням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, колеги, через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал. Прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити депутатам, що через хвилину ми переходимо до прийняття рішення.
Зараз хвилину Лінько, будь ласка. І прошу всіх займати робочі місця.
11:56:20
ЛІНЬКО Д.В.
Дмитро Лінько, Радикальна партія Олега Ляшка. 10 лютого 2015 року в Волноваському районі загинув боєць батальйону "Свята Марія" Кирило Гейнц. Він був росіянином за громадянством, але за три місяці до смерті своєї він написав заяву, що "хочу отримати громадянство України". І оці от закони ми повинні були приймати ще в 14-му році, щоб дати змогу тим, хто хотів захищати нашу країну, бути громадянами України, і щоб вони мали всі права такі самі, як і всі громадяни України. Тому що вони добровільно прийшли захищати в тяжкий час нашу країну. Коли ми звертаємося по допомогу по всьому світу, є ті люди, які приходять і які допомагають, і ми їм відмовляємо, уже четвертий рік не можемо дати громадянство. Я знаю двох бійців батальйону "Шахтарськ" їх просто в ручному режимі фізично ми тримали, щоб їх наші правоохоронні органи не дали видати в Російську Федерацію, де їх би заарештували і довели до смерті. Тобто ми 4 роки добиваємося, щоб ці люди отримали громадянство і щоб їх Україна не відправила на вірну смерть до Росії.
Давайте приймемо якомога швидше. Наша фракція голосує…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, 1 хвилина - голова комітету, і переходимо до прийняття рішення. Я бачу ще не всі в залі, будь ласка, заходьте в зал.
11:57:55
НЕМИРЯ Г.М.
Колеги, я прошу вас мене послухати це не звичайний законопроект. Держава Україна заборгувала, заборгувала тим людям, які не є громадянами України. Але коли була небезпека для держави України вони, як волонтери прийшли і захищали Україну, поклали свої життя, пожертвували своїм здоров'ям. Комітет з прав людини ще в травні 2016 року майже два з половиною роки тому розглянув ці законопроекти і рекомендував Верховній Раді прийняти і підтримати їх. Майже два з половиною роки це не розглядалося, сьогодні цей день настав.
Я не розумію позицію деяких колег, які ставлять умовою свого голосування позитивного якісь додаткові поправки. Є процедура, автори законопроектів підтримують розгляд законопроекту в першому читанні, комітет також…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
НЕМИРЯ Г.М. І я хочу, щоб припинилася практика примусової видачі країні державі агресору тих добровольців, які захищали Україну. Отже, комітет закликає всіх підтримати законопроект 3433 в першому читанні за основу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Отже, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу, колеги, зайняти робочі місця. Обговорення завершене. У нас ключова дискусія, яка виникла, була озвучена правка, комітет проти того, щоб ця правка включалась і автори проти того, щоб ця правка включалась. Я правильно говорю, так?
Давайте ще хвилину, хвилину Курячий, ми дамо для пояснення, щоб ми вийшли на консолідовану позицію. Колеги, хвилину! Курячий, будь ласка, я поставлю перше голосування без правки, попереджаю і авторів і комітет. Будь ласка, Курячий, 1 хвилина.
11:59:58
КУРЯЧИЙ М.П.
Шановні колеги! Ми провели конструктивну, плідну дискусію і з членами профільного комітету, і з авторами законопроекту. Ми наголошуємо, що правки, які щойно я озвучив, вони важливі, але ми готові опрацювати їх до другого читання, а зараз, щоб дійти згоди, набрати максимальну кількість голосів в залі, ми пропонуємо проголосувати весь зал без цієї правки, а відпрацюємо в робочому порядку.
Дякую. Голосуємо "за" одностайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за правильну конструктивну позицію і ми переходимо до прийняття рішення.
Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України. За пропозицією комітету ставиться на голосування проект закону 3433 за основу.
Колеги, прошу підтримати, прошу уважно брати участь у голосуванні, прошу голосувати. Підтримаємо добровольців, підтримаємо законопроект. Голосуємо за основу, прошу підтримати, голосуємо.
12:01:33
За-252
Рішення прийняте.
Не виходьте. Зараз я ставлю скорочену підготовку до другого читання. Я ставлю на голосування пропозицію, щоб проект Закону 3433 ми розглянули за скороченою процедурою підготовки до другого читання. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати.
12:02:07
За-206
Нема волі залу, але це не надто відтягує. Я вважаю, ми зробили дуже важливий відповідальний крок, підтримавши цей законопроект, для того, щоб ці добровольці, які приїхали в Україну, помагати Україні захищати українську територію, український суверенітет, ми зробили важливий крок для їхньої підтримки, з чим я вітаю зал Верховної Ради України.
І згідно Регламенту зараз я оголошую перерву на 30 хвилин, до 12:30. В 12:30 прошу всіх повернутись в зал для продовження нашої роботи.
(Після перерви)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, час, відведений для перерви, завершений. Прошу всіх повертатися в зал для продовження нашої роботи.
Наступний закон, який стоїть у нас на розгляді – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441 і 8441-1).
Спершу я ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
12:36:22
За-63
Зал налаштований на конструктивну роботу за повною процедурою. І я з повагою до волі залу оголошую про перехід до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації". І запрошую до доповіді голову Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторію Петрівну. Будь ласка, пані Вікторія.
12:36:52
СЮМАР В.П.
Дякую, шановний пане Голово.
Колеги, ну, досить просте питання для того, щоб розглядати його по довгій процедурі, мені здається, але, може, і не зайве, що ми це робимо, оскільки мова іде про одну з базових реформ і яка має завершитися 31 грудня цього року, і з 1 січня ми маємо працювати в нових умовах.
Ми розглядали власний законопроект, який ми приймали тоді, про реформування друкованих ЗМІ авторства ще Миколи Томенка і багато нюансів там не було враховано, на жаль, в тому документі. Як показала практика, не так легко відбувається це реформування. Ну, зокрема, органи місцевої влади далеко не завжди хочуть виходити зі складу засновників і хочуть там залишатися, і відбувається шантаж фактично трудових колективів, пов'язаний із майном редакцій, із орендою приміщень. Тому що редакція, яка захотіла піти в самостійне плавання, її зручно виселити з такого приміщення. Звільняються головні редактори, не дають можливість реєструвати ці газети з тими ж назвами, до яких звикли люди, і багато інших речей.
Цей законопроект, він фактично вирішує ці питання, він дозволяє трудовому колективу піти і зареєструвати видання з такою ж назвою, якщо засновник у форматі органу місцевого самоврядування не виконав норму закону і не вийшов зі складу засновників. Також цей законопроект передбачає можливість залишити пільгову оренду майна, землі, на яких розташовані, приміщень для того, щоб ці ЗМІ, які пройшли цей складний процес реформування, могли надалі функціонувати.
І тому ми не можемо тягнути зараз з ухваленням цього документу, оскільки, знову таки, повторюю, в грудні реформа має завершитися і тоді нереформовані ЗМІ лишаються поза правовим полем як таким. І тому треба зробити цей крок перший - прийняти в першому читанні. До другого читання ми, очевидно, будемо доопрацьовувати, будемо враховувати і пропозиції народних депутатів, будемо працювати з громадськими організаціями, і з авторами альтернативного законопроекту. В принципі, комітет готовий працювати, але ключова задача зараз – все ж таки дати зрозуміти, що ось цього провисання реформи не буде, що будуть вирішені питання редакції і дати можливість цим газетам, насправді, існувати і надалі, вже будучи незалежними.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь на трибуні.
Зараз прошу провести запис на запитання до доповідача. Три хвилини на запитання. Писаренко Валерій, будь ласка.
12:39:51
ПИСАРЕНКО В.В.
Стосовно реформування, те, про що ви тільки що казали. Як це буде виглядати с питань фінансування таких перемін, тому що у нас зараз немає фінансування і закрили Національне телебачення. Як це буде відбуватися з комунальними закладами, про які зараз ідеться мова.
Дякую.
12:40:17
СЮМАР В.П.
Питання фінансування, воно, справді, залишається гострим. Ми передбачили можливість, що органи влади будуть оплачувати за публікацію своїх рішень, зокрема, там органів місцевого самоврядування, вони будуть заключати відповідні контракти, і таким чином, це дасть можливість… такі контракти існувати таким виданням. І, звісно, лишається така форма, як переплата, вони виходять фактично в ринкові умови,але все-таки з тим, що вони матимуть оце пріоритетне право на друк рішень органів місцевого самоврядування за відповідну оплату з бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Каплін Сергій, будь ласка.
12:40:55
КАПЛІН С.М.
Чи не здається вам, що рішення про роздержавлення було прийнято занадто рано, і воно десинхронізує в цілому нашу політику по децентралізації? От, наприклад, в Полтаві після зміни керівництва міста (ви знаєте. що мій помічник Олександр Шамота зараз очолив міську раду) ми в перший тиждень прийняли рішення про зменшення розміру тарифів на проїзд аж на 30 відсотків. І продовженням буде створення комунального господарства, комунального господарства в транспорті. І в нас сьогодні через роздержавлення фактично немає інструментів, щоб донести до наших земляків полтавців основні ідеї, основні засади створення модернізації інфраструктури. І чи не здається вам, що треба робити окремі винятки і в цілому змінювати політику місцевого самоврядування? І газети мали би бути потужним інструментом донесення інформації, пропаганди і роз'яснення для громадян політики місцевого самоврядування.
12:42:06
СЮМАР В.П.
Пане Сергію, я впевнена, що це рішення прийнято занадто пізно так років на двадцять, аніж рано. А щодо політики інформування, давайте нарешті зрозуміємо: нікуди не зникають офіційні видання органів місцевого самоврядування, вони лишаються, тільки як офіційні видання. Тобто ви свою позицію як фракція можете в цьому офіційному виданні надрукувати.
Реформування, йдеться про те, що вони не існують як газети. Що це означає? Це означає, що там не використовується творча праця журналістів. Що таке творча праця журналістів? От ми сьогодні говорили про "Голос України", почитайте, що там пишуть. Там пишуть все що завгодно, тільки не про парламент переважно. От цього там не буде.
А те, що ви роз'яснюєте своє рішення, і органи влади в бюлетенях, які не є газетами, але є бюлетенями і друкують винятково рішення, винятково позиції фракцій, депутатів, статті, наприклад, мера – це все залишається. І такий бюлетень можна видавати, але він тоді неконкурентний на ринку творчої праці журналістів, яка є…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
12:43:17
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, вичерпався у нас час на запитання до пані Сюмар. Будь ласка, пані Вікторія, ви можете проходити на ваше робоче місце.
І альтернативний законопроект. Я прошу доповідача Андрія Денисенка до трибуни для того, щоб ви нам представили ваш законопроект, прошу.
12:43:43
ДЕНИСЕНКО А.С.
Шановні друзі пані та панове, я абсолютно повністю поділяю те занепокоєння, яке висловила попередня доповідачка пані Сюмар щодо реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Тим не менше, розроблений Національною асоціацією українських медіа альтернативний законопроект, текст якого я представляю зараз в цій шановній залі, має дещо інші підходи і має суттєві відмінності від основного законопроекту, на яких би я зараз хотів докладно зупинитися.
І ще раз наголошу, що текст альтернативного законопроекту розроблений медійниками, редакціями газет, які знаходяться в процесі реформування, про що… підтримується абсолютною більшістю цих мас-медіа, про що є відповідні звернення і до депутатського корпусу, і до керівництва Верховної Ради.
По-перше, основний законопроект не містить спрощення процедури реформування і без цього законопроекту місцеві ради можуть передати редакціям їх редакційне майно, але не хочуть. Саме питання майна і приміщень редакцій, з яких їх хочуть виселити, і є підставою і яблуком роздору, і перешкод реформування місцевих засобів масової інформації.
Натомість альтернативний законопроект спрощує саму процедуру реформування з урахуванням вже наявної судової практики, щоби редакціям газет не ходити до судів, а отримати це у вигляді законопроекту, ті норми, які би міцно захистили задекларовані основним законопроектом права.
Потім, основний законопроект не спрощує перереєстрацію газети. А проблема в тому, що трудові колективи і без цього законопроекту можуть з 1 січня 19-го року зареєструвати нову газету, але ж передплатна кампанія на 19-й рік починається у жовтні і закінчується у грудні 18-го року. Тобто редакції не зможуть випускати газету, бо у них просто не буде коштів на її випуск.
Натомість альтернативний законопроект спрощує процедури саме перереєстрації реформованих газет, які пройшли цю процедуру.
До речі, я хочу сказати, що на сьогоднішній день половина вже реформованих редакцій, тільки половина реформованих редакцій перереєструвала свої газети.
Тільки альтернативний законопроект містить норму щодо продовження виходу та бюджетного фінансування газети Міноборони, а також встановлює, що контроль за її змістом здійснює незалежна редакційна рада. Наразі бюджетне фінансування газети має бути припинене у зв'язку з юридичною колізією, а саме: із закінченням антитерористичної операції.
Альтернативний законопроект також узгоджує норми трьох законів: про реформування державних і комунальних ЗМІ, про державну підтримку засобів масової інформації і про мораторій на приміщення редакцій ЗМІ. Наразі ці закони містять різні тлумачення та створюють хаос у рішеннях місцевих рад.
У приміщеннях редакцій мають розташовуватись саме редакції, які випускають газети. На тлі підвищення цін на газетний папір, що монопольно поставляється з Росії, на тлі постійного підвищення тарифів пошти редакціям місцевих газет лишили одну пільгу – вони можуть залишатися у своїх приміщеннях, які, до речі, будувалися спеціально для них у 60-х-80-х роках, з орендною платою як для бюджетних організацій.
Загалом уряд за 3 роки впровадження реформи так і не розробив, на жаль, порядку надання адресної державної підтримки реформованим ЗМІ. Законом передбачена одноразова адресна підтримка газетам, але жодній газеті, жодній, повторюю, така підтримка надана не була. Фактично уряд саботує цей момент, прописаний в законі.
Наш альтернативний законопроект чітко і конкретно зобов'язує надання одноразової фінансової підтримки. Щоб не було цих люфтів, простору для маневру у наших урядовців, які не хочуть розставитися чомусь з бюджетними коштами.
І ще два важливих моменти, які містяться в альтернативному законопроекті. Дозвіл реформованим газетам змінити мову видання з російської на українську. У нас сталась певна колізія, яка забороняє протягом 15 років реформованим редакціям змінювати мову виходу газети. Так сталось, що багато з них зареєстровані по старому ще в радянські часи і випускають газету російською. Я думаю, що ми можемо і мусимо дозволити нашим друкованим ЗМІ перейти на українську мову.
І де один дуже важливий момент. Основний текст законопроекту не враховує того моменту, що окуповані території рано чи пізно стануть звільненими територіями, а відповідно ті медіа, комунальні і державні, які містяться на їх території, вони теж повинні зазнати процедури реформування. Саме ці моменти враховую альтернативний законопроект.
Щиро дякую за увагу, шановні друзі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу залишатися на трибуні.
Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до доповідача, до пана Андрія. Будь ласка.
Сергій Каплін, ваше запитання. Прошу.
12:49:31
КАПЛІН С.М.
Я в якості контраргументу хочу навести вам приклад одного видання, яке було роздержавлене. І я до цього хочу сказати, що я категоричний противник роздержавлення будь-чого в принципі, тому що, я вважаю, що держава може бути в разі правильного, адекватного, сучасного менеджменту за тих умов бути гарним власником, ефективним управлінцем будь-яких активів.
Роздержавили одну газету у Чернігівській області, статутний фонд після роздержавлення - 1 тисяча 600 гривень. В цих межах газета буде відповідати за будь-який наклеп і таке інше. 90 відсотків, власником 90 відсотків став головний редактор. Таких прецедентів по всій країні маса.
Більше того, у нас є статистика, що після роздержавлення частина журналістів, які складають еліту району, у "районці", яку читали прості люди колись, йдуть з роботи з газети на якийсь базар торгувати і ще кудись через оцю систему оптимізації.
Тому я вважаю, що це велика помилка, така сама помилка, як роздержавлення, приватизація великих стратегічних українських підприємств. І наслідки будуть такі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.
12:50:43
ДЕНИСЕНКО А.С.
Роздержавлення засобів масової інформації друкованих і виведення їх з-під прямого адміністративного впливу як державної бюрократії, так і місцевих феодальних князьків, це, шановний пане Сергію, не має нічого спільного з управління державними активами, ми просто ліквідуємо стару радянську пропагандивну машину, яка працювала на місцевих князьків і божків. І я дуже добре розумію, що багато, напевно, в цьому залі людей, які хотіли, щоб все залишалося по-старому. Нам треба рухатися.
Жоден закон, до речі, пане Сергію, не дасть нам ідеальної моделі. От ви зараз казали про приватну власність головного редактора. Але повірте, це краще ніж приватизація цих медіа державними чиновниками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Євтушок, ваше запитання.
12:51:44
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Знаєте, в тому, що ми зараз розглядаємо і приймаємо такий закон, і не один, це величезний плюс, оскільки ми стикаємося часто з тим, із призначенням тих головних редакторів від місцевих рад, які залежать, і ряд інших питань. Але ми маємо декілька законопроектів.
Ви сказали, що у вашому законопроекті, пане доповідач, ви передбачаєте обов'язкове фінансування. Перше питання я хотів би сказати. Яке саме і який розмір? І друге питання. Чи не послабить це роботу журналістську колективу, оскільки я точно розумію, що саме від контенту, який розміщений в газеті, залежить кількість підписників і кількість примірників?
Дякую за відповідь.
12:52:43
ДЕНИСЕНКО А.С.
Розмір, звичайно, має бути визначений урядовим рішенням. Я думаю, що ми в цьому законопроекті не зможемо цього зробити.
Що стосується в цілому, те, що два альтернативних законопроекти, це прекрасно. Я перепрошую, ще закінчення вашого питання. Я переконаний, що роздержавлення медіа створить простір творчої свободи, значно збільшить простір творчої свободи для журналістських колективів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання, будь ласка, Юрій Павленко.
Прошу.
12:53:22
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний доповідачу, дійсно комітет протягом двох років неодноразово розглядав звернення відповідних асоціацій, засобів масової інформації, які реформуються, щодо проблем з реформуванням. Не завжди це відбувалося із-за тиску чи небажання місцевих чи державних органів влади. На жаль, є проблема і в самому законі.
Шановний доповідач, ви говорили про те, що ваш законопроект кращий від основного. Чи бачите ви можливість об'єднати ці законопроекти на етапі підготовки до другого читання і ухвалення вже в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Андрію, ваша відповідь.
12:54:07
ДЕНИСЕНКО А.С.
Я вважаю, я вважаю, що цей законопроект в дійсності потребує підтримки і заслуговує на підтримку. А що стосується способу об'єднання, то це справа законотворчої і юридичної техніки. Я все ж таки сподіваюсь на прийняття альтернативного законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Андрію. Я прошу вас проходити на ваше робоче місце.
Шановні колеги, ми будемо обговорювати зараз відразу два законопроекти - це й пані Сюмар, і пана Денисенка. Я прошу записатися від фракцій зараз. Виступи від фракцій.
Будь ласка, пані Червакова, народний депутат Ольга Червакова запрошується. Можна. Пані Оля буде з місця виступати. Прошу.
12:55:25
ЧЕРВАКОВА О.В.
Шановні колеги, я категорично не сприймаю риторики про передчасність реформування і про те, що газети мають бути в комунальній власності, це взагалі повернення в часи КПРС. Наша фракція прийняла рішення підтримати обидва законопроекти. Тому що, я хочу вам нагадати, що минулої сесії так само, як і зараз, можуть провалитися ці законопроекти, так і тоді провалився законопроект про роздержавлення, тому що не було людей в залі. Я закликаю зараз народних депутатів повернутися до сесійної зали і проголосувати за ці законопроекти, тому що це важливо дуже для тих редакцій, які, дійсно, хочуть бути реформованими і які не хочуть бути якимись бойовими листками мерів, які використовують комунальні видання для власного піару і розміщають свої фотографії з першої до останньої шпальти цих газет. Ми дійсно проголосили курс на децентралізацію, ми говорили про те, що в регіони мають піти повноваження і фінанси, і збільшитися бюджети, але, вибачте, платники податків не можуть утримувати піар-агітки мерів міст за свій кошт, цьому треба покласти край. Ми проголосили також курс на євроасоціацію, до речі, роздержавлення – це наше зобов'язання перед Радою Європи. Так давайте ж йти у Європу, а не використовувати риторику червоних замполітів. Я дуже прошу всіх зараз показати цивілізоване обличчя парламенту і проголосувати за ці законопроекти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Ольга.
І я запрошую зараз представити позицію "Батьківщини" народного депутата Сергія Євтушка, прошу.
12:57:17
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Пані головуюча, я дякую за надане слово. Одразу хочу сказати, шановні колеги, що ми вже давним-давно повинні були це зробити, і, власне, і голосували ми цей законопроект, цю реформу, але ж маємо ще вдосконалювати. І, як один з авторів закону сказав, що не може бути ідеального закону, який несе за собою новації, нові якісь певні кроки. Ми однозначно так чи інакше мусимо стикатися з тими проблемами і перепонами, які мусимо виправляти, особливо в цій сфері, що стосується роздержавлення друкованих засобів масової інформації.
Що відбувається на сьогодні в нашій країні з газетарями? Насправді кожна влада, яка б не приходила на місця, вона прагне одразу першим ділом познайомитися з головним редактором тієї чи іншої газети, звичайно, кращої, рейтингової, аби здійснювати вплив на редакційну політику. І це, я підтверджую слова Олі Червакової, яка чітко сказала, що це минуле, це минула радянщина. Не може бути так, що приходить керівник державної виконавчої влади, до прикладу, голова райдержадміністрації або облдержадміністрації, і під себе підпорядковує всі друковані засоби масової інформації. Не може також бути, як і органи місцевого самоврядування, міські голови і інші посадові особи органів місцевого самоврядування, також розуміючи, що вони є розпорядниками коштів і виділяють ті кошти, тримають ці газети, на фінансування також намагаються здійснювати редакційну політику. І тому ми маємо раз і назавжди відмовитись від цих історій не добрих історій.
Я хочу сказати, що безліч справ на сьогоднішній день, особливо по призначенню головних редакторів, перебувають в судах. Оскільки і журналістські колективи, і трудові колективи мають одну думку, але насправді керівники місцевих органів влади, я зараз говорю і про адміністрацію, яка буває так чи інакше відповідно до статутів співзасновником і органів місцевих влад, мають іншу думку, тому справи перебувають в суді.
Фракція "Батьківщина" буде в принципі підтримувати обидва законопроекти, проте хочемо сказати, шановні наші газетярі, журналісти, тільки хороший, якісний контент може збільшити ваш тираж і може збільшити ваші заробітні плати і надходження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колего.
І запрошуємо до слова пані Заружко, яка представить позицію Радикальної партії, будь ласка.
Да, будь ласка, будь ласка, пані Валерія, вам слово.
13:00:27
ЗАРУЖКО В.Л.
Валерія Заружко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Доброго дня, шановні українці! Доброго дня, шановні колеги! Тема газет вона дуже важлива, але я сьогодні хочу розказати про те, про що, на жаль, не пишуть газети, бо це у кожній цивілізованій країні мусить бути скандалом, який буде показаний в кожній газеті, в кожному журналі, на кожному телеканалі. Бо що відбувається? Відбувається геноцид українців через бездіяльність МОЗу. Декілька днів тому загинув Володимир Скрипов, Володимир Скрипов – це людина, яка чекала в черзі, важкохвора людина, на те, щоб отримати від держави лікування за кордоном, яке, на жаль, не можна зробити в Україні, вся його сім'я: його дружина, його двоє малих дітей - жили під МОЗом, але, на жаль, чиновники МОЗу не знайшли в собі совісті допомогти цій людині. Гроші були на рахунках у турецької клініки. Можливо було ці гроші використати на лікування Володимира Скрипова, але, на жаль, цього не відбулося.
Сьогодні цинічна заява працівниці МОЗу пані Стефанишин про те, що йдіть і шукайте гроші в тих депутатів, до яких ви зверталися, коли спілкуються з матерями, з батьками онкохворих, як можна взагалі таке казати? Чому ніхто не реагує, чому ми не бачимо цього в газетах сьогодні, чому всім байдуже, що відбувається?
Ці люди вимагають негайної допомоги від держави. Ми неодноразово казали, що ми цих людей не залишило і будемо допомагати. Вся фракція Радикальної партії стоїть на захисті онкохворих людей. 100 тисяч українців кожного року додається до онкохворих, і це може бути кожний з вас, ваші друзі, ваші родичі. Сьогодні потрібно мобілізувати суспільство, потрібно розширити програму "Доступні ліки", яка була запропонована фракцією Радикальної партії. Ми вимагаємо, щоб у бюджеті було 2 мільярди наступного року на цю програму, щоби кожен українець міг отримати доступне і якісне лікування, мав змогу купити ці ліки, які, на жаль, задорогі для середньостатистичної людини. Ми за те, щоби держава нарешті виконала той обов'язок, який вона несе перед кожним громадянином України і надала якісне та своєчасне лікування.
А ще ми вимагаємо розглянути нарешті в залі Верховної Ради постанову, яку ми ініціювали, про відставку пані Супрун, бо вона не впоралась з медичною реформою, не впоралася з реформою. І зараз те, що відбувається, це справжній геноцид українців. І це стосується без виключення кожного з нас. Газети, зверніть, будь ласка, увагу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Юрій Павленко, який з місця представить позицію фракції "Опоблок".
13:03:19
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановна головуюча, шановні колеги! Власне, розгляд даних законопроектів є ще одним підтвердженням, коли красиві декларації, заяви, розповіді про реформи виявляються в результаті провалом. Так три роки реформування в цій сфері фактично привели до провалу і змушують нас сьогодні в залі робити зміни до законодавства з тим, аби не зупинити роботу дуже багатьох редакцій. Загалом із 550 редакцій місцевої газети, які би мали би реформуватися, змогли в рамках закону провести це реформування, ну, не більше 300, змінити назву – не більше 200, тобто фактичного лише половина друкованих засобів масової інформації змогли реформуватися в рамках діючого закону, і переважно це як і бездіяльність місцевих органів влади, так і центральних органів влади.
Так, тут говорили, що часто перешкоджають реформуванню місцеві органи влади, які хочуть тримати під контролем той чи інших засіб масової інформації, через який розказувати про свої так звані успіхи. Натомість, є і низка інших проблем, зокрема, вони закладені і в самому законі, які блокували фактично реалізацію цього процесу, бо ми розглядали і звернення місцевих органів влади, які просили їм роз'яснити і допомогти в реформуванні своїх засобів масової інформації, відповідно до закону.
Є і проблема уряду, про яку говорив доповідач альтернативного законопроекту, коли фактично закон передбачає одноразову фінансову адресну підтримку в редакціях для технічного переоснащення, але за три роки так нічого і не відбулося, навіть порядку не затвердили. Фактично саме уряд, який розказував про цю реформу, став головним гальмівником реалізації даної реформи по друкованих засобах масової інформації і фактично більшість, як є у парламенті, яка визначила от цю реформу як одну з пріоритетних, фактично не змогла забезпечити її повноцінну реалізацію. Саме тому ми наголошуємо на необхідності дуже серйозного перегляду і продовження роботи над цим законопроектом.
І ще один важливий момент. На жаль, збільшується кількість нападів на журналістів, причому як центральних, а особливо місцевих засобів масової інформації. Робота журналістів стала небезпечною, і кожен день журналіст, який починає говорити правду, він стає перед небезпекою для свого життя і здоров'я. Тому вважаю, що парламент повинен відреагувати на цей новий виклик для журналіста і провести необхідні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили? Дякуємо, шановний пане Юрію.
І, будь ласка, Валерій Писаренко представить позицію групи "Відродження". Будь ласка, пане Валерію. Теж з місця буде виступати.
13:06:37
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую.
Ви знаєте, можливо, це дуже добра реформа, але, насправді, реформування сьогодні вже довело до ручки по багатьох питаннях. Тільки що ми чули, як мої колеги розповідали і в системі охорони здоров'я які реформи у нас відбулися, і в ЗМІ. Зараз продовжується судова реформа. Нам хочуть нав'язати новий Закон про адвокатуру, яким хочу добити взагалі можливість захисту в суді для людини. І мені здається, що, можливо, нам потрібно вже зробити заклик до більшості, можливо, перестати вже реформувати. Давайте зараз, можливо, подивимося, що вже наприймали і повичищаємо ті реформи, які ви вже наробили. Тому що, наприклад, ЗМІ, в системі ЗМІ, коли реформа відбулася по суспільному телебаченню, все це закінчилося тим, що зараз залишили Національне телебачення без фінансування і фактично закрився національний телеканал. Що буде після цієї реформи, мені навіть страшно уявити: що у нас позакриваються і регіональні телеканали, і засоби масової інформації. Але в будь-якому разі… Чому я задавав питання про фінансування? В будь-якому разі нам потрібно дивитися, якщо ми говоримо по засобах масової інформації, про те, щоби ми при кожному реформуванні бачили, що вони залишаються незалежними. Чи ми їм от даємо більше незалежності, чим раніше. Але коли ми не говоримо про те, а звідки буде фінансування для цих процесів, то ми це питання підвішуємо і не даємо відповідь.
Тому реформа, вона добра, коли ви прорахували на декілька кроків вперед, що ця реформа не доб'є кінцево ту чи іншу галузь. Насправді, сьогодні у нас всі реформи приходять до одного – у нас з'являються великі проблеми.
Тому перед тим, як голосувати, подивіться, чи це те, що покращить ситуацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дуже дякуємо за виступ. І я хочу подякувати всім колегам, що дотримуються регламенту під час виступу, концентруються саме на обговорюваному законопроекті.
Колеги, виступи від фракцій завершилися. Будь ласка, запишіться від народних депутатів України. Нагадую, 9 хвилин регламент виділяє нам для дебатів від народних депутатів України.
Будь ласка, шановний колега Сугоняко передає право на виступ… ні? Передає право на виступ Сергію Капліну, який з трибуни буде виступати. Прошу.
13:09:38
КАПЛІН С.М.
Шановні співвітчизники, є така практика у Верховній Раді України, коли назва законопроекту абсолютно не співпадає з його місією, з його філософією, з його методологією. Насправді я б один і другий законопроекти назвав законом про вбивство тих "районок", які ви любили всі свої 25-50 років життя. Скільки жили, ви мали зв'язок з районною адміністрацією, з районною радою, з мером міста виключно через ці інструменти. Міські голови, їх заступники, виконкоми, ради доповідали вам про те, яким курсом спрямовується відповідне місто, відповідний район, відповідна громада. І коли сьогодні закидають про те, що окремі засоби масової інформації являються кишеньковими і ними управляють міські голови, то це тільки через те, що ми протягом останніх років робили неймовірні помилки, обираючи неадекватних міських голів.
Але ми працюємо в цьому напрямку. І перший із корупціонерів в Україні, ікона політичної проституції, ікона політичної корупції Олександр Мамаєв уже пішов зі своєї посади. На його місце прийшов адекватний молодий енергійний керівник міста з новим виконкомом, з новою більшістю. І сьогодні вже за один тиждень роботи у місті Полтава ми на 30 відсотків зменшили проїзд для всіх категорій громадян, а пенсіонери зранку у нас взагалі їздять безкоштовно. Це лише перші кроки, а попереду системна інфраструктурна робота по модернізації системи транспорту, комунального господарства і таке інше.
Далі. Цей закон, який пропонується вам, насправді є законом про дерибан майна, майна "районок", які знаходяться, як правило, в найкращих місцях біля районних, обласних державних адміністрацій. Це абсолютно коштовні площі, які будуть передаватися агробаронам на місцях, крупним підприємцям на місцях і через вбивство відповідних друкованих органів фактично продаватися далі на ринку, і ви будете позбавлені можливості знати інформацію про те, чим і як живе район, або в цілому регіон.
Я хотів би сказати, що це закон про вбивство робочих місць. Хто такий журналіст на районі? Хто такий журналіст в місті? Це людина, яка складає основу інтелектуальної еліти регіону, громади. Це ті люди, які є опорою для місцевого самоврядування, просування ідей децентралізації.
Ну, і, крім всього, я хочу зазначити, що цей закон є фактично законом, який знищує ключовий інструмент просування децентралізації в країні. Саме через "районки", через ці друковані органи ми повинні пояснювати людям переваги децентралізації, ті вигоди, які отримують прості українці, прості громадяни.
Ми будемо голосувати категорично проти цього законопроекту, і ми вважаємо, що через деякий час всі ці газети мають бути навпаки націоналізовані. Вони повинні бути не в руках бариг, вони повинні бути в руках громад, чесно обраних мерів, чесно обраних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Севрюков отримує наступне право виступу. Народний депутат Севрюков, будь ласка. Я перепрошую, народний депутат Дехтярчук. Мені просто сказали, що матиме слово Севрюков.
Пан Дехтярчук має слово. Прошу.
13:13:09
ДЕХТЯРЧУК О.В.
Шановні колеги, свого часу Козьма Прутков говорив, що потрібно завжди дивитися в корінь. В корені питання роздержавлення дуже часто на практиці лежить у площині приватизації державного або комунального майна, як правило, це підприємство чи приміщення, в якому розташована дана газета.
Я обома руками підтримуватиму і голосуватиму за обидва законопроекти, але однозначно вважаю, що потрібно доопрацювати в законі можливість недієздатності такої схеми, як викупу підприємливими особами часток у засновників цієї газети. Таких прикладів на окрузі вже є чимало. Коли підприємливі особи викуповують у працівників газети часто за безцінь їхні частки, абсолютно не дбаючи про майбутню долю газети, а цікавлячись виключно приміщенням цього колишнього комунального закладу.
Тому закликаю всіх колег підтримати все-таки обидва законопроекти, так як нам потрібно продовжити роздержавлення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще раз перепрошую за те, що я вам відразу не дала слово. Народний депутат Каплін тепер передає право на виступ пану Сугоняці, прошу.
13:14:37
СУГОНЯКО О.Л.
Шановні колеги, якась, вибачте, спотворена логіка, яка є в основі даного законопроекту. Тобто обрані органи об'єднаних територіальних громад, голови громад, які обрані всіма виборцями, всіма мешканцями громад, будуть негативно впливати на засоби масової інформації. А начебто реорганізовані засоби масової інформації зроблять якийсь інший якісний контент.
Друзі, я думаю, що вони підпадуть під вплив великих грошей олігархів, агробаронів і будуть, вибачте, друкувати різну дурню за великі гроші. Ніякого якісного контенту, якщо не буде впливу громадянського суспільства і можливості тих, хто не має грошей, дати об'єктивну інформацію про те, що відбувається на території, в місті, в громаді, нічого якісного ми, на жаль, не отримаємо.
Тому ми будемо категорично голосувати проти.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:15:47
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Гопко Ганна Миколаївна. Колеги, ми доходимо до завершення обговорення. Тому я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Через кілька хвилин ми перейдемо до прийняття рішення.
Будь ласка, пані Ганна.
13:16:00
ГОПКО Г.М.
Доброго дня, шановні колеги! Зараз ми почули дискусію серед інших колег про те, наскільки законопроект про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" викликає певні дебати, потреби доопрацювання. Але водночас ми повинні розуміти, що реформа з роздержавлення ЗМІ, і комунальних так само, вона мусить бути якось продовжена. І тому я думаю, що можна буде доопрацьовувати, між першим і другим читанням вносячи поправки. Але можу сказати, що, дійсно, нам надзвичайно важливо, щоб в нас були незалежні медіа, особливо в областях.
На минулому тижні я відвідала Тернопільщину, Львівщину. І от, наприклад в Тернополі, якщо ви запитаєте, які є справді незалежні медіа, то ми можемо почути, що одна медіа належить меру, інша підконтрольна, там, представникам правоохоронних органів. І насправді, звідки брати правдиву, об'єктивну інформацію для мешканців областей, та, яка стосується безпосередньо їхнього регіону чи області?
І тому, очевидно, що питання, особливо напередодні президентських і парламентських виборів, існування і діяльності незалежних медіа в регіонах, областях, воно є одним із важливих.
І ще можу сказати, що дуже багато медіа, заробляючи рекламу, зокрема газети, можемо побачити наскільки сторінки видань перетворилися в пропагандистські рекламні площі.
Тому, в принципі, ключове завдання для нас - це дати можливість колись державним комунальним друкованим медіа стати, справді, фінансово незалежними, втілити кращі практики професійних ЗМІ, але водночас забезпечувати об'єктивну інформацію людей на місцях, якої вони всі потребують. І я думаю, що позбавившись олігархічного впливу місцевих людей чи-то представники влади, чи-то представники бізнесу, а особливо, якщо це аграрні регіони і власниками медіа, як правило, є місцеві а-ля олігархи.
Тому, колеги, я думаю, що в першому читанні можна обговорювати цей законопроект, але чітко говорити про потребу справді незалежних медіа в областях.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, обговорення завершене. Ми переходимо до прийняття рішення. Зараз буде заключне слово надане голові комітету, і через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення. Я переконливо закликаю усіх запросити депутатів в зал, через 3 хвилини ми приймаємо рішення.
І я зараз запрошую до слова Вікторію Сюмар. 3 хвилини.
І прошу всіх заходити в зал. Включіть мікрофон, з місця буде виступати пані Вікторія. Включіть мікрофон.
13:18:56
СЮМАР В.П.
Шановні колеги, я не хочу затягувати розгляд зараз. Я дуже прошу підійти народних депутатів і не залишити поза правовим полем ті ЗМІ, які вже пройшли роздержавлення і які хочуть далі це продовжувати. Давайте не провокувати далі законодавчий хаос, тому що ми фактично можемо отримати ситуацію, коли частина реформувалася, а частина залишиться не реформовані, бо у них немає цієї можливості в силу тих проблем, які зараз обговорювалися.
Пропозиція комітету - підтримувати перший законопроект, але якщо буде підтримка і двох законопроектів, ми не заперечуємо проти цього. Тому що ми тоді доопрацюємо, врахуємо пропозиції, які є в другому, альтернативному, законопроекті і відповідно вийдемо вже на якісь консенсусні рішення. Але цю дилему нам треба розв'язувати. Тому в першому читанні дуже велике прохання зараз підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, переходимо до прийняття рішення. Прошу займати робочі місця. Колеги, прошу з лож повернутися. Ви не завжди встигаєте, і потім доводиться повертатися. Я поставлю на голосування спочатку базовий, потім альтернативний закон. Колеги, не виходьте. Ігор!
Отже, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (№ 8441). Комітет пропонує прийняти його за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати 8441 за основу. Голосуємо. Прошу підтримати.
13:21:12
За-200
Ставлю зараз альтернативний.
Ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441-1).
Прошу голосувати.
13:21:44
За-199
Отже, перший закон, колеги, набрав більшу кількість голосів. Зараз я запропоную до нього повернутись і проголосувати.
Я зараз прошу, покажіть мені по першому закону по фракціям. Перший закон по фракціям, не другий, а перший. Включіть електронну систему. Включена, так?
Отже… Неможливо, так?
Тоді, колеги, я дуже усіх запрошую і закликаю зараз зайняти робочі місця. Ми маємо фактичну підтримку усіх фракцій, нам необхідно просто змобілізуватись. Прошу запросити в зал і зайняти робочі місця. Колеги, не виходьте з залу, я буду прізвища називати, хто виходить з залу. Будь ласка, займайте робочі місця.
Отже, перше голосування - це буде повернення до голосування за проект Закону 8441. Наголошую, він набрав більшу кількість голосів, навколо нього ми зможемо об'єднатись. Будь ласка, займіть робочі місця.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441). Це продовження нашої реформи, давайте проголосуємо і підтримаємо нашу реформу, кожен голос має значення.
Прошу уважно всіх голосувати. Голосуємо, колеги, підтримуємо. Голосуємо уважно.
13:23:40
За-207
Я бачу, що підійшли під час голосування. Прошу, запросіть в зал. Покажіть по фракціям, будь ласка.
"Блок Петра Порошенка" – 79, "Народний фронт" – 59, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 18, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 0, "Партія "Відродження" – 2, позафракційні – 21.
Не виходьте, пане Іване. Зараз я поставлю ще раз на повернення. Я прошу всіх максимально змобілізуватися. Отже, займіть робочі місця. Пані Світлана, не виходьте. Вибачте, то Оля має ходити із зламаною ногою і повертати вас в зал, майте повагу і совість до комітету, до своїх колег і побратимів. Будь ласка, займіть робочі місця.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441). Прошу всіх підтримати, колеги. Прошу підтримати і прошу… Зупиніть, заходять депутати в зал, зупиніть. Займіть місця. Будь ласка, зайдіть.
Отже, прошу підтримати повернення і прошу проголосувати, прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо.
13:25:40
За-215
Я поставлю ще раз, але під час голосування я бачу, як депутати не голосують.
Отже, колеги...
Займіть робочі місця. Під час голосування не ведіть політичних дебатів і дискусій. Одинадцять голосів не вистачає для прийняття рішення. Я прошу членів комітету допомогти мобілізувати депутатів, просто під час голосування депутати відходять від свої карточок, від своїх робочих місць. Прошу всіх зайти в зал і взяти участь в голосуванні.
Отже, всі на місцях, можемо ставити? Можемо, так? Наголошую, закон ставиться лишень за основу. Ми зможемо поправки, які є внести до другого читання. Готові, так?
Я, колеги, ще раз ставлю пропозицію повернутись до проекту Закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441).
Колеги, кожен прошу взяти участь в голосуванні і підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати. Голосуємо!
13:27:53
За-227
Повернулись.
Прошу не виходити, зупиніть. Зупиніть, поверніть на місце, ми кожен голос рахуємо.
Я ставлю на голосування проект Закону 8441 за пропозицією комітету за основу. Колеги, кожен голос. Прошу проголосувати, прошу підтримати, за основу, голосуємо, колеги. Прошу підтримати, голосуємо! Уважно, відповідально, голосуємо!
13:28:33
За-222
Що за ігри такі, колеги?
По фракціях, будь ласка. По фракціях: "Блок Петра Порошенка" – 77, "Народний фронт" – 67, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 19, "Батьківщина" – 11, "Воля народу" – 2, долучилася "Воля народу", "Партія "Відродження" – 4, позафракційні – 24.
Колеги, я ще раз на вимогу комітету поставлю повернення. Але подивіться, голови фракцій, по-перше, дисципліну під час голосування. Пані Оля, ви переконуйте своїх колег. Будь ласка, займіть місця. Я ще раз поставлю на повернення. Прошу всіх приготуватися і прошу брати участь у голосуванні.
Я наголошую ще раз, за основу закон приймається, майте повагу до своїх колег - членів комітету.
Отже, я ставлю пропозицію повернутися до проекту Закону 8441 "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації". І прошу всіх проголосувати.
Отже, голосуємо. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо уважно і відповідально. Голосуємо! Олексій, голосуємо!
13:30:10
За-218
Ще менше голосів.
Вікторія! Вікторія! Вікторія, я ще раз поставлю, якщо не буде, я відхилю закон. Я ще раз поставлю. Ви бачите, хто не голосує. Якщо голосів не буде, закон буде відхилений, колеги. Оля, ви маєте шанс переконати своїх колег.
Отже, я ставлю заключний раз на голосування. Якщо не буде голосів, законопроект буде відхилений. Будь ласка, займіть всі робочі місця. Прошу приготуватися до голосування, прошу зайняти робочі місця. Кожен голос буде мати значення зараз, кожен голос, наголошую.
І я ставлю на голосування пропозицію повернутися до голосування за проект Закону "Про реформування державних, комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441). Прошу підтримати нашу реформу, підтримати комітет і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Члени комітету, поможіть. Голосуємо, кожен голос, прошу підтримати, голосуємо.
13:31:34
За-226
Повернулися.
Колеги, я прошу вас перестати бавитися з голосуванням. Прошу всіх зайняти робочі місця. Зараз я поставлю закон за основу, наголошую, він тільки за основу. Кожен голос... Я прошу зайняти робочі місця, Геннадій. Отже, кожен голос, 226 голосів, кожного прошу уважно голосувати.
І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" (8441) за основу. Колеги, підтримаємо членів комітету, підтримуємо реформу. Кожен голос, за основу голосуємо, колеги, голосуємо, підтримуємо, голосуємо. Прошу підтримати, голосуємо.
13:32:42
За-223
В комітет на доопрацювання, колеги. Все, я припиняю, колеги. В комітет на доопрацювання.
Колеги, я прошу підтримати пропозицію: направити в комітет на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо: в комітет на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати.
13:33:17
За-183
Наступна – повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу підтримати, прошу проголосувати.
13:33:43
За-204
(Шум у залі)
Отже, колеги, на вимогу фракцій – Радикальної партії і "Народного фронту" – я ще раз ставлю: повернутись за основу.
Отже, колеги, я ще раз поставлю "повернутись за основу" на вимогу двох фракцій парламенту, і я прошу зараз всіх зайняти робочі місця. Колеги, коли йдеться про реформи, ми повинні бути об'єднані і згуртовані.
Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію: повернутися до голосування за основу проекту Закону 8441. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.
13:34:41
За-224
Проект Закону 8441…(Шум у залі) Добре. Колеги, ще раз поставлю. Добре. Фракції, ви дивіться за своїми людьми, які є в залі.
Отже, ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону 8441. Прошу проголосувати. Прошу підтримати повернення до 8441. Прошу проголосувати.
13:35:30
За-211
Проект Закону 8441 відхилено.
Переходимо до наступного питання порядку денного. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміну "особа з інвалідністю" та похідних від нього (№ 8358).
Колеги, я прошу проголосувати за розгляд даного закону за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Прошу проголосувати.
13:36:14
За-152
І я запрошую до доповіді голову Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій Третьякова Олександра Юрійовича. Будь ласка, пане Олександр.
13:36:40
ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.
Шановні колеги, комітет постійно працює над тим, щоб українське законодавство відповідало міжнародній Конвенції про права осіб з інвалідністю від 13 грудня 2006 року, яку Україна ратифікувала в грудні 2009 року. Відповідно до закону від 7 вересня 2016 року (№ 1490) у назві тексту Закону "Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативному протоколі до неї" слово "інвалід" було замінено на слова "особа з інвалідністю". Тому комітет розробив цей законопроект, яким вносяться зміни до 77 законів в частині заміни слова "інвалід", "дитина-інвалід" на слова "особа з інвалідністю" та "дитина з інвалідністю". Зміни вносяться також до назви очолюваного мною комітету, а саме пропонується назва – Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.
Законопроект є технічним. Іще раз повторюю, що він розроблений з метою приведення термінології українського законодавства до міжнародної Конвенції про права осіб з інвалідністю. Головне науково-експертне управління підтримує прийняття цього законопроекту. Рішення комітету: прийняти законопроект в цілому як закон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Прошу провести запис: два – за, два – проти.
Курячий Максим Павлович.
13:38:28
КУРЯЧИЙ М.П.
Шановні колеги, перш за все я хочу подякувати голові комітету профільного і всім членам комітету, і багатьом депутатам, які стали авторами цього вкрай потрібного, нехай технічного, але вкрай потрібного законопроекту. Титанічна праця, титанічна, 77 законів потрібно переробити і ввести у відповідність до конвенції.
Ми не можемо стояти осторонь від цієї роботи і закликаємо весь зал одностайно проголосувати "за". Ми підтримуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Від Радикальної партії Ігор Мосійчук, будь ласка.
13:39:12
МОСІЙЧУК І.В.
Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Зараз по суті розглядається законопроект, який є технічним. Чому? Тому що змінюється назва. Ми, звичайно, його підтримуємо, і тут не питання. Питання до уряду, питання до тих, хто там засів, схоже, з інвалідністю головного мозку дехто, тому що на людей, які є інвалідами, які потребують допомоги, дивляться як на щось другорядне. Дивляться як на щось таке, що, ну, воно є, але його і немає. І це є злочином. Це є злочином перед українським суспільством.
Перш за все цей злочин походить від керівництва МОЗ, яке просто продукує інвалідів в країні, яке просто продукує вбивство в Україні, тому що "доктор смерть" і її приспішники, які заявляють, щоб ви, шановні колеги, платили за лікування українців за кордоном, вони скоюють кримінальний злочин і мають бути притягнуті до відповідальності. І кожна смерть людини, якій не надана медична допомога, вона на совісті як самої "доктора смерть", так і тих, хто тримає її в уряді, тримає на цій посаді і дозволяє вбивати українців.
Зупинити потрібно перш за все інвалідів головного мозку, які працюють в МОЗ і уряді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз буде заключний виступ. Від "Опозиційного блоку" Юрій Павленко. Потім дам вам слово, так. І вам надам, так. Будь ласка, Павленко.
13:41:19
ПАВЛЕНКО Ю.О.
Шановний Голово! Шановні колеги! "Опозиційний блок" підтримує даний законопроект і буде голосувати. Це технічна зміна, яку важливо зробити. На жаль, ми маємо дуже багато дискримінаційних назв в нашому законодавстві.
Ще один з прикладів таких і я звертаюсь зокрема до Міністерства закордонних справ, до відповідних міністерств і відомств. Ми до сьогодні маємо, наприклад, в Конвенції ООН про права дитини, яка є частиною національного законодавства, в статті 23 офіційного перекладу таке поняття як "неповноцінна дитина" в розумінні дитина з інвалідністю.
Тому як це, так і багато необхідно ще зробити змін з тим, аби наше законодавство і терміни зробити такими, які б не дискримінували дитину, людину.
Разом з тим, хочеться звернути увагу уряду і на їхню основну роботу по захисту дітей, людей з особливими потребами. На жаль, багато розказують про так звану реформу – інклюзивну освіту. Але чи багато шкіл в цьому році прийняли дітей з особливими потребами до себе? Чи багато підготовлених вчителів є? Чи підготовлені батьківські комітети, чи підготовлене дитяче середовище сьогодні для того, щоб запроваджена була інклюзивна освіта? На жаль, так, як це сьогодні робиться, створює більше проблем в дитячому середовищі, ніж реально захищає дитину з особливими потребами.
На жаль, можемо називати дуже багато прикладів, коли бездіяльність МОЗу, МОНу, Мінсоцполітики більше наносить шкоди дітям з особливими потребами, ніж виконує обов'язки законодавства і Конституції по їх захисту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рябчин, 2 хвилини. І через 2 хвилини ми переходимо до голосування, прошу всіх зайти в зал.
13:43:23
РЯБЧИН О.М.
Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Ми зараз розглядаємо технічне питання, яке пов'язано з питанням соціальної політики.
На превеликий жаль, для цього уряду, для цієї влади питання соціальної політики не є пріоритетом, воно є остаточним, по остатковому принципу воно і фінансується, і ми бачимо велике соціальне незадоволення великої кількості верств населення.
Ми знаємо, що зараз у зв'язку з прийняттям бюджету будуть великі протести освітян, великі протести науковців. І обіцяємо, що коли Юлія Тимошенко прийде до влади, в її програмі "Новий економічний курс" питання соціальної підтримки населення, питання соціальної ринкової економіки буде пріоритетним.
Стосовно цього законопроекту я хочу сказати, що ми будемо його підтримувати і наполягати на тому, щоб його голосувати за основу і в цілому. Однак є застереження до колег, які працюють у багатьох комітетах, включаючи тут, що це вже, там, деякий законопроект, який технічний, де просто змінюється назва осіб з інвалідністю… "інваліди" заміняються на "осіб з інвалідністю". Це правильна, це європейська риторика. Однак ми витрачаємо велику кількість часу, розглядаючи технічні законопроекти, просто по зміні назви.
В мене запитання: а не можна було з самого початку, коли готуються зміни до законодавства, тут 77 законопроектів, там ще в якісь вносяться зміни… Те ж саме, коли ми прийняли зміни до Закону про реінтеграцію або деокупацію так звану і замінили АТО на ООС (Операція об'єднаних сил), потім пішла кілька, низка законопроектів, де ми доповнюємо, щоб вони працювали, тому що десь були пільги для ветеранів АТО і десь не змінили, і люди не можуть отримати пільги, тому що АТО не змінено на ООС. Будь ласка, приділяйте більше уваги якості законопроекту, щоб такі технічні законопроекти не витрачали багато часу.
Пропонуємо голосувати за основу та в цілому, щоб потім не витрачати ще час на друге читання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
І ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Колеги, подивіться, кого немає, запросіть в зал.
Отже, хочу теж наголосити, що пропозиція комітету - голосувати за основу і в цілому. Прошу усіх зайняти робочі місця.
І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміну "особа з інвалідністю" та похідних від нього (№ 8358). За пропозицією комітету пропонується прийняти його за основу і в цілому.
Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.
13:46:31
За-223
Не встигли. Я поставлю на повернення. Займіть місця робочі.
Отже, перше голосування. І прошу не ходити по залу під час голосування, а бути на своїх робочих місцях. Ставлю перше голосування: повернутись до проекту Закону 8358. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.
13:47:10
За-234
234. Повернулись.
І тепер я ставлю проект Закону 8358 за основу і в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо.
13:47:34
За-238
Закон прийнято.
І колеги, переходимо до наступного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (№ 8584).
Колеги, прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, щоб ми могли його до обіду розглянути. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.
13:48:08
За-150
150-за. Рішення прийняте.
І я запрошую до доповіді народного депутата України Білозір Оксану Володимирівну.
13:48:19
БІЛОЗІР О.В.
Шановна президія, шановні колеги, я думаю, що цей законопроект об'єднає сьогодні всіх у цьому залі. За рішенням Генеральної асамблеї ООН саме 2 жовтня весь світ відзначає Міжнародний день боротьби з насиллям. І законопроект, який ми зараз з вами будемо розглядати, і, я переконана, приймемо в цій залі, це проти насилля над нашими дітьми у нашому освітньому процесі.
Ви знаєте, що чума ХХІ століття торкнулася і України, булінг сьогодні є найважливішою проблемою і страшною катастрофою для навчально-освітніх закладів України. За даними ООН сьогодні із булінгом в колі однолітки в Україні стикаються близько 67 відсотків дітей, 67 відсотків дітей. 44 відсотки дітей самі були вражені процесом булінгу. Тому ми обов'язково повинні сьогодні вирішити цю проблему.
Я думаю, що всі ви бачили рік тому, коли облетіли всі засоби масової інформації побиття однолітками дівчинки у Чернігівській області, яку забили майже до смерті. Через рік я отримала від її мами листа. І вона мені каже: "Слухайте, чому ніхто не поніс покарання, де відповідальність? Моя дитина ледве вижила і ніхто не покараний". Я направила листи в Міністерство внутрішніх справ, в Міністерство освіти. І я отримала відповідь: вибачте, але в законах України це питання не регулюється, у нас навіть немає термінології, в наших законопроектах, які стосуються булінгу.
Тому внесені зміни в два закони, в Закон про освіту і внесені зміни у Кодекс законів про адміністративні правопорушення. Для того, щоб зробити цей процес прозорим, публічним, щоб він не приховувався і для того, щоб понесли відповідальність ті, які пропустили мимо, приховали факти булінгу в українських наших школах. І відповідальність полягає в тому, що поліцейський обов'язково складає протокол і людина, яка…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину завершити.
БІЛОЗІР О.В. Людина, або вчитель, або керівник, або директор школи, або учень, які дотичні до процесу булінгу, несуть кримінальну… адміністративно-кримінальну… відповідальність в судах. І фінансове, звичайно, стягнення від 340 гривень до 3 тисячі 400. Кажуть, що це дуже мало. Але, я вам скажу, похід тата і мами в суд, де буде прийняте відповідне рішення, напевно, убезпечить, і це є тим превентивним заходом, який регламентує в тому числі і наш законопроект.
Єдине, що я хочу зачитати, за браком часу, саме визначення булінгу. Тому що на розширеному засіданні міністерства і комітету дискутувалося, яке ж саме буде формулювання булінгу. І ми дійшли одностайної згоди, що формулювання буде виключно таке, яке є у Вікіпедії українською мовою, а саме…
13:51:42
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, щоб зачитати.
БІЛОЗІР О.В. "Булінг – це прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування і погрози, моральне приниження".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я прошу не коментувати ініціативи наші законодавчі, а обговорювати їх.
І слово для співдоповіді надається Олександру Співаковському, першому заступнику голови Комітету з питань науки і освіти. Дякую.
Я прошу всіх, всіх заспокоїтись, не перезбуджуватися, будь ласка, і обговорювати законопроект. Будь ласка, пане Співаковський, я прошу вас.
13:52:16
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.
Шановні колеги! Олег Валерійович, звертаюся також до вас. Комітет розглянув це питання, Олег Валерійович, було розширене засідання комітету, ми розглядали це питання, розумієте, автор проекту пані Оксана Білозір… Взагалі дискусія була навколо чого? Навколо дефініцій. Але хочу сказати, що це ганебне явище, яке, на жаль, існує в школах. 40 відсотків учнів вважають, що вони піддаються цькуванню, піддаються булінгу, причому і як тілесному, фізичному, так і духовному, це ненормально. Ми повинні вперше на законодавчому рівні вирішити просто питання, що це явище є, ми його визначаємо, через дефініції закон визначає ці речі, а далі ми формуємо відповідальність батьків, формуємо відповідальність адміністрації шкіл, формуємо відповідальність вчителів, бо замовчування або, навпаки, примушення до цього ганебного явища просто неможливе.
Таким чином, шановні колеги, я просто прошу не звертати увагу на ці речі, бо булінг в Вікіпедії чітко визначений – це дійсно тиск психологічний, фізичний і так далі, тиск на дитину. Ми повинні зараз проголосувати і вирішити назавжди питання того, що булінг, цькування неможливе в школах.
Комітет запропонував зробити наступним чином, проголосувати спершу за основу, але, якщо депутати будуть готові для того, щоб підтримати цю філософію проголосувати і в цілому. І сьогодні поставити крапку в цій історії.
Якщо це не пройде, тоді буде пропозиція, я під стенограму зачитаю ті зауваження, які є, в тому числі і від Радикальної…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину, завершуйте. Шановні колеги, одну хвилину! І мова зараз йде якраз про проблематику, яка виникла під час обговорення – це про термінологію. Прошу.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги! Я сподіваюсь, що ми консенсус навколо того: називати "булінг" чи "цькування", - вирішимо, не це є головним зараз. Головне - те, що існує явище, коли є тиск на дітей, де формується жорстокість. Тому прошу, незважаючи на ці речі, все-таки знайти сили і проголосувати в редакції Комітету з питань науки і освіти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам шановний співдоповідач. Я прошу вас повертатися на робоче місце. Колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту, який дійсно має таку велику актуальність і соціальну складову.
Будь ласка, пан Бриченко представить позицію "Народного фронту".
13:55:32
БРИЧЕНКО І.В.
Передайте, будь ласка, слово Кривошеї Геннадію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я прошу передати слово Геннадію Кривошеї. І прошу його колег трошечки відійти від місця Кривошеї, щоб він міг…
13:55:41
КРИВОШЕЯ Г.Г.
Дякую Ігорю Бриченку за надане слово.
Шановні колеги, фракція "Народного фронту", я думаю, буде підтримувати даний законопроект. Але я хотів би звернути на деякі речі всіх депутатів, і, мабуть, в першу чергу, працівників сфери освіти: керівництва шкіл, начальників управлінь, департаментів.
Зараз у школах досить часто, і про це пишуть просто в Фейсбуках, батьки скаржаться на те, що є насилля між дітьми. Це, мабуть, одна з найбільших проблем, коли просто, наприклад, у Миронівському районі там в одній школі дитина просто бере і зашморгом хоче задавити іншу дитину, при цьому в іншій школі просто хтось бере і навмисне там камінцем б'є дитину по спині для того, щоб нібито не залишалося там шраму на голові. Тобто такі речі, вони просто вражають і є просто, ну, фактично пагубними для всієї і галузі освіти, і взагалі для виховання дітей. Тому ми повинні на це досить актуально звернути увагу.
Але, разом з тим, наприклад, є такі проблеми, коли, наприклад, в тому ж самому, у Київській області у Богуславському районі голова адміністрації просто ліквідувала відділ спорту, який займався в тому числі і вихованням дітей. І на сьогоднішній день просто немає такого… не відділу, а сектору.
Тому, якщо ми говоримо в комплексі, ми повинні розуміти, що на сьогоднішній день проблема виховання дітей, і в тому числі тієї проблеми, яка сьогодні є в цьому законопроекті, це глобальна проблема, і ми повинні підходити до неї глобально і з комплексним рішенням.
Тому пропоную ще раз всім досить актуально підійти до цієї проблеми і звернути на це увагу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми продовжуємо засідання до розгляду законопроекту, що стосується харасменту… ой, вибачте, булінгу, булінгу. І я прошу зараз до слова народного депутата Барну. Я перепрошую.
13:57:29
БАРНА О.С.
Дякую.
Дуже слушний законопроект, який конче необхідний для того, щоб ми нарешті не словом, а ділом почали думати про майбутнє нашої нації.
Біда нашого суспільства в тому, що ніхто не хотів і не хоче брати на себе відповідальність за виховання дітей. І саме дивне те, що навіть і батьки деколи відмовляються від цієї відповідальності, і більше того, звинувачують когось: вчителів, державу, вулицю, суспільство. І тому саме цим законопроектом зобов'язуються всі причетні структури і батьки до відповідальності за виховання наших дітей і недопущення жорстокості серед них, яка набула дуже плачевних випадків і результатів в нашому суспільстві, саме жорстокість дітей. Тому відповідальність, не тільки відповідальність адміністративна, а саме кримінальна відповідальність батьків за неналежне виховання своїх дітей має бути принципом відповідності за злочини перед своїми дітьми, адміністративна відповідальність посадових осіб, вчителів, які приховують відповідно ці злочини жорсткості серед дітей, повинна бути прикладом того, як повинна держава і школа, і інші структури боротися з цим явищем.
Тому я закликаю всіх як вчитель і як батько підтримати цей законопроект, тому що доля дітей – це є доля нашого майбутнього, якщо ми не покраємо зараз жорстокість дітей і безвідповідальність батьків, то це повернеться сторицею нам усім у майбутньому. Давайте голосуємо за наше майбутнє.
Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
13:59:35
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Але, колеги, я хочу наголосити, що в нас час обмежений, я продовжую засідання на 15 хвилин. Але всіх прихильників закону я закликаю максимально лаконічно виступати.
Зараз 2 заключних виступи: Шурма Ігор – від "Опозиційного блоку", потім – Євтушок. Включіть мікрофон Ігорю Шурмі.
13:59:53
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, мені здається, що дана ініціатива є дуже на часі. В кожного в нас є діти, в кожного з нас є внуки, принаймні у багатьох, і ми прекрасно всі розуміємо що робиться в школах і в організованих колективах. На превеликий жаль, дана законодавча ініціатива буде помилковою, якщо її зараз прийняти в цілому, її треба голосувати за основу. Чому? Тому що, якщо ми говоримо взагалі про булінг, ми дивимося про покарання. Але кого ми караємо? Ми караємо ту саму дитину. Дитина може бути в двох іпостасях: дитина–агресор і дитина як жертва. Про дитину-жертву ми нічого не говоримо, ми говоримо про дитину-агресора. А тепер давайте подивимося, а які причини, тому що дитина-агресор – це вже є наслідок того, що відбулося у її свідомості. Ми можемо говорити про те, що сьогодні батьки виїжджають за кордон у пошуках кращої долі і роботи, дітей ніхто не виховує. Ми можемо говорити про засильство насильства на телеекранах. Навіть ті самі мультфільми, вони несуть в собі агресію і силу. Ми можемо говорити про те, що не так себе веде вчитель або будь-який педагог-вихователь, ми можемо говорити про те, що дуже часто ми самі в цьому залі, депутати, у відношенні один до одного проявляємо ту агресію, яка потім переводиться на рівень дитинства. Тому, з моєї точки зору, якщо ми хочемо даний законопроект прийняти як діючу норму, ми сьогодні повинні його прийняти за основу, доопрацювати максимально всі складові чинники і зробити цей законопроект дієвим.
І ще одне. Давайте жити українськими термінологіями. Булінг, пулінг, хмулін, шмулінг… Ми взагалі перетворилися на якийсь анклав.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу ще раз наголосити: чим довше буде обговорення, тим менше шансів буде для даного закону.
Зараз від "Батьківщина" Євтушок. Ой, Рябчин. Євтушок передає Рябчину. Перепрошую.
14:02:16
РЯБЧИН О.М.
Я дякую колезі Євтушку, що передав слово. Шановні колеги, за таким кумедним словом "булінг", на самій справі, криється дуже не кумедне явище – цькування наших дітей. У мене самого двоє дітей, які навчаються в школі і дитячому садочку, і я розумію, що це проблема дуже нагальна і не тільки для мене, а й для багатьох нас.
Я буду агітувати підтримувати цей законопроект і підтримати його і в другому читанні, тому що це великий сигнал для нашого суспільства, що Верховна Рада визнає це як велику проблему. А те, що вона велика проблема, я можу сказати, що за даними, які в мене є, Україна в першій десятці країн Європи за поширеністю з-поміж 11-15-річних школярів, і торік 67 відсотків українських дітей або були жертвами, або кривдниками, або свідками були булінгу. І за даними ЮНІСЕФ чверть безпосередньо зазнали цькувань. 48 відсотків з цих дітей нікому не розповіли про пережите. Велике питання, яке ми піднімаємо, воно дуже важливе соціальне питання. До речі, хочу сказати, що є дуже гарні Інтернет-ресурси і програми, такі як Stopbullying.com.ua, де можуть і батьки, і школярі, які дізналися цієї проблематики, дізнатися, що робити, яку психологічну допомогу давати своїм дітям, або що школярам робити з кривдниками, що їм робити і куди звертатися.
Тому підтримуємо це законодавство. Це дуже важливо, незважаючи на те, що якась там кумедна назва, і мої колеги про що кажуть. Ця кумедна назва, але дуже не кумедне явище. Голосуємо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, зараз буде заключний виступ. Через хвилину ми переходимо до голосування. Я прошу голів фракцій запросити депутатів у зал, і я прошу секретаріат повідомити. Не виходьте з залу. Коли ми говоримо про насильство над дітьми, і люди виходять з залу, це є неправильно і несправедливо.
Будь ласка, Олена Сотник, 1 хвилина і голосуємо.
14:04:18
СОТНИК О.С.
Дякую, за можливість виступу. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Я буду не дуже, напевно, популярна, але змушена все ж таки звернути вашу увагу. Зараз ми вирішуємо наслідок, але ми не вирішуємо першопричину. Першопричина агресії дітей – це те, що відсутня у нас на сьогоднішній день освіта, заснована на цінностях, у нас є освіта, заснована на наданні формальних знань. І друге – це відсутня системна політика роботи з підлітками. З дітьми ніхто не працює, зі складними дітьми ніхто не працює, вони залишаються один на один, фактично ними ніхто не займається – ні вчителі, ні на сьогоднішній день наше Міністерство ні освіти, ні молоді. Тому, будь ласка, колеги, я розумію, що ви намагаєтеся покаранням вирішити наслідок, але першопричину ви таким чином не вирішите. Бо тут потрібно системне рішення, і це системне рішення точно не в адмінштрафах для батьків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Колеги, я прошу припинити дискусії і повернутися на робочі місця. Я можу по прізвищах звертатись.
Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (№ 8584) за пропозицією комітету за основу. Прошу голосувати. Прошу підтримати.
Колеги, голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.
14:06:20
За-202
Зараз поставлю на повернення.
Ні, колеги, інакшого варіанту немає. Зараз треба зібрати депутатів, зараз треба проголосувати. І, будь ласка, запросіть депутатів в зал. Ні, я можу дати ще 10 хвилин поговорити. Будь ласка, пройдіться по кулуарах, ми зараз будемо приймати закон. І я прошу голів фракцій запросити і повернути усіх в зал.
Я прошу приготуватись, зайняти робочі місця.
Отже, зараз я поставлю перше голосування за повернення. І прошу усіх зайняти робочі місця і запросити депутатів. Якщо депутати не зайдуть, законопроект буде відхилений і буде відповідальність персонально на тих, хто вийшов з залу, кого нема на робочих місцях.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону 8584, і прошу усіх проголосувати, взяти участь у голосуванні. Голосуємо.
14:07:45
За-218
Я прошу запросити депутатів в зал. Я зачитаю по фракціям. Не виходіть з залу зараз, колеги. Напевно, кожен з нас бачив ці ролики, коли ми бачили жахливі моменти насильства над дітьми. І зараз від нас, від кожного, залежить законодавче врегулювання цього питання. Я собі не уявляю, як в період такого голосування хтось може вийти з залу. Навпаки, запросіть людей, подивіться, кого нема. Зараз ми повернемося і приймемо цей закон.
По фракціям. "Блок Петра Порошенка" – 81, "Народний фронт" - 51, "Опозиційний блок" – 19, "Самопоміч" – 11, Радикальна партія – 13, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 0, "Партія "Відродження" – 8, позафракційні – 25.
Отже, колеги, зараз я поставлю ще раз на повернення. І прошу кожного взяти участь в голосуванні під час прийняття цього закону. Наголошую ще раз, він ставиться тільки за основу. Ми зможемо внести правки до другого читання.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону 8584. Прошу проголосувати і прошу кожного підтримати цю пропозицію. Голосуємо, прошу підтримати. Голосуємо.
14:09:23
За-228
Повернулись: 228.
Тепер я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (№ 8584) за пропозицією комітету за основу. За основу прошу голосувати. І прошу підтримати за основу 8584. Голосуємо. Підтримуємо, прошу проголосувати.
14:10:03
За-235
Рішення прийнято. Я хочу подякувати пану Кривенкові за підтримку під час голосування, за те, що допоміг змобілізувати народних депутатів.
Щиро вам дякую справді.
Колеги, у нас був дуже успішний, хоч і важкий, робочий час до обіду. Після обіду стоять не менш важливі закони.
Зараз я оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим.
О 16 годині я запрошую всіх в зал для продовження нашої роботи. В 16:00 запрошую всіх в зал.