Засідання 10

ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 вересня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:02:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, народні депутати! Я прошу всіх заходити в зал, займати робочі місця і приготуватись до реєстрації. Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації, зайняти робочі місця.

Готові? Шановні народні депутати, прошу провести реєстрацію. Увімкніть систему "Рада".

 

10:04:22

Зареєстровано 375 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні у засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Петро Олексійович Порошенко. Запрошую. (Оплески)

А також у засіданні Верховної Ради України беруть участь і присутні Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман та члени уряду. Привітаємо. (Оплески) Керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки влади, також присутні посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники громадських організацій і засобів масової інформації, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи.

Шановні колеги, сьогодні відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Конституції України Президент України звертається із щорічним посланням до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Для проголошення щорічного послання на трибуну запрошується Президент України Петро Олексійович Порошенко. Будь ласка. (Оплески)

 

 10:06:50

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорогі співвітчизники! Шановний пане Прем'єр-міністре! Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України! Високоповажні представники дипломатичного корпусу! Ваші Блаженства! Преподобні отці! Сьогодні у цій залі Верховної Ради України голосуватимуть за зміни Основного Закону про незворотність курсу та набуття членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. (Оплески)

І я, користуючись нагодою, закликаю всіх вас, шановні народні депутати, підтримати цю ініціативу і скерувати цей документ на експертизу Конституційного Суду. Цей проект цілком і повністю відповідає нашим українським національним інтересам і відповідає настроям абсолютно більшості нашого суспільства.

В п'ятницю в Яворівському полігоні завершилися наймасштабніші міжнародні навчання Rapid Trident. Військовослужбовці 14 країн, 10 з яких країни-члени НАТО відпрацювали спільні дії в разі наступу однієї з сусідніх країн. Ми ще раз продемонстрували усім нашим партнерам, що до НАТО йдемо не з порожніми руками, а як солідний партнер з вагомим внеском в загальну справу континентальної і трансатлантичної безпеки.

1-го вересня виповнився рік як набула повної чинності Угода про асоціацію з Європейським Союзом. Завтра Україна видає десятимільйонний біометричний паспорт. І це, до речі, відповідь тим, хто, намагаючись применшити значення так важко здобутого безвізового режиму, тоді твердив, що нібито українцям він мало цікавий. 10 мільйонів українців вже отримали біометричні паспорти за цей короткий термін. Для українців відкрито вже майже дві третини країн світу. І ми і надалі будемо розширювати простір свободи руху для громадян України.

В цей понеділок своїм указом я ввів в дію рішення Ради Нацбезпеки і оборони України не продовжувати договір про, так звану, дружбу з Росією. (Оплески)

І Міністерство закордонних справ направить ноту до Москви, а я подам до парламенту відповідний законопроект, бо останнє слово в цьому питанні, дорогі мої, за вами, за Верховною Радою України. Із Конституції пропонується викреслити норму, яка дозволяє базування Чорноморського флоту в Україні.  (Оплески)

І після того, як ми повернемо Крим, російської бази в Севастополі точно більше не буде.  (Оплески)

 Як я вам і обіцяв, наприкінці серпні виконком СНД офіційно підтвердив, що Україна закрила представництво при статутних органах, так званої, співдружності.

Іще одне, дуже важливе. Нарешті, до Києва прибули екзархи Вселенського патріарху.  (Оплески)  Прибули готувати рішення про надання  автокефалії Українській помісній православній церкві. Це ми з вами робимо цю надзвичайно важливу справу. І ми точно переможемо. Справу, яку митрополит Іларіон Огієнко назвав ділом повного розмосковлення нашої церкви. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оприлюднила звіт про дотримання радіостанціями квот на українську мову. І приємно констатувати, що абсолютна більшість радіокомпаній норму закону перевиконує. І я дякую вам, шановні народні депутати за те, що в першому читанні підтримали президентську ініціативу про зміну до військових статутів, які запроваджують довгоочікуване вітання: "Слава Україні" - "Героям слава".  (Оплески)

 Я дуже сподіваюся, що до Дня захисника Вітчизни, який ми святкуємо 14 жовтня, ми, точніше ви, це нововведення затвердите, а я його підпишу. Дорогі співвітчизники, перелічені події сталися лише протягом останнього місяця, і лише на слух, лише на перший погляд вони видаються абсолютно різноплановими. А, насправді, серед них немає нічого випадкового, всі вони – частина нашої державотворчої проукраїнської та проєвропейської стратегії, яку ми з вами послідовно втілюємо в життя протягом останніх 4 років. І я наголошую, твердо наголошую, будемо продовжувати її і надалі.

Кожна з цих подій – це свідчення нашого розриву з колоніальним минулим, кожна з них – крок до нашої повної свободи від імперії. Ми, нарешті, вибралися з лабіринтів багатовекторності, ледве вискочили зі смертельно небезпечної пастки позаблоковості і від 2014 року твердо  прямуємо своїм шляхом, і цей шлях –  шлях до Європейського Союзу та до НАТО.  І лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує всім нам мир, гарантує всім нам безпеку і гарантує Україні незалежність, а українському народу підвищення рівня життя.

Це ми з вами збудували боєздатну армію. Ми повертаємо українській церкві гідне місце в світовому православ'ї.  Дуже важливо, ми, нарешті,  захищаємо, розвиваємо і утверджуємо українську мову –  складову сили та успіху нашого народу. І надалі ми будемо вживати дієвих заходів для зміцнення державного статусу української мови, посилення і поширення її в усіх сферах публічного життя.

Це дивно, я думаю, що під час саме твердої позиції по українській мові окремі народні депутати покинули залу. (Оплески)

Але нас ніхто не зупинить. І дякую вам за рішучість, і дякую вам за єдність. Бо армія, мова і віра. І це не гасла, це формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю.

Мова  боронить  наше серце. Церква  боронить нашу душу. І, напевно, за останні роки влада зробила, і це точно так, чимало тактичних помилок. І за це на мені особисто лежить частина відповідальності. Але я точно знаю, що ми нічим не схибили і не погрішили в питаннях стратегії. Зробити сильну та успішну Україну, невід'ємною і безспірною частиною Європи, без жодної перспективи повернення в зону російського впливу –  це і є наша мета, наша амбіція, наша з вами місія.

Чи є безповоротною наша стратегія, і наскільки їй загрожує реванш проросійських сил та безвідповідальність популістів? І як зробити так, щоб виборчий цикл не зупинив рух країни або ще гірше, не розвернув нас назад? Яким чином не змарнувати те, чого ціною великих випробувань досяг український народ? І в який спосіб стратегічний успіх конвертувати в зростання рівня життя людей? Якими мають бути наші невідкладні дії у наближені наступні роки? Відповідям на ці питання і присвячене моє послання, підсумкове в поточній каденції Президента і з прогнозом на прийдешні роки.

Епітети, якими ми характеризуємо зовнішнє та внутрішнє становище, залежить від того, де ми прописані – при владі чи опозиції, але при всіх поточних викликах та загрозах, наша з вами спільна динаміка є абсолютно очевидна, ситуація всередині України і навколо нас точно не така драматична, як у 2014-2015 роках. Ми стали стійкішими і сильнішими, однак насамперед хотів би відверто наголосити на тому, чим більшість суспільства об'єктивно незадоволена.

Не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність України. Внаслідок агресії втрачено 20 відсотків промислового потенціалу України. Це, звичайно, спровокувало ефект доміно для всієї української економіки. Разом з агресивним закриттям Росією свого  ринку для  українських товарів  це спричинило  глибоку соціальну  кризу. Ми вистояли і відновили зростання. Однак більшість українців поки що не відчули покращення добробуту, а рівень життя відновлюється повільно і нерівномірно і по регіонах, і по соціальних, і по вікових групах, і особливо незахищеними  залишаються пенсіонери.

Ми створили з вами  антикорупційну  інфраструктуру. В деякі  нові органи  вклали чималі фінансові  ресурси платників податків  України. Але  поки що коефіцієнт їх корисної дії точно мене як Президента не  задовольняють. І суспільно розчароване динамікою антикорупційної боротьби, і претензії людей  є абсолютно виправдані.

Серйозних масштабів набула еміграція з країни. З цим викликом так  чи інакше мають справи всі країни Центрально-Східної Європи, які  в процесі євроінтеграції ставали частиною європейського ринку праці. На жаль, влада допустила  чимало прорахунків і в кадровій  політиці, а  сміливі експерименти в  цій сфері виявились недостатньо ефективними. Темпи реформ зовсім не такі, як та швидкість, яку ми проектували на старті. Проблеми виявилися глибшими, спротив сильнішим, рішення складнішим.

Соціально-економічні проблеми  тягнуть за собою політичні наслідки. Це і загроза реваншу проросійських сил, і розквіт лівого популізму, і прояви правого радикалізму, це недовіра до  державних інституцій, сумніви в ефективності демократичних методів управління, і  симпатія до анархії або навпаки до авторитаризму. І на фоні високих  очікувань у суспільстві сформувалося відчуття глибокого незадоволення навіть з тих, хто впевнений, що  країна просувається в правильному  напрямку, чимало таких, хто вважає, що ми рухаємося зигзагоподібно. І це точно мене не задовольняє.

Я навмисно зараз загострюю увагу на цих недоліках і спеціально в структурі виступу поставив їх попереду здобутків. Сьогодні як ніколи потрібна відверта розмова. Тільки не ховаючи  голову в пісок, тільки визнаючи реальні проблеми, ми можемо запропонувати суспільству реальний шлях їхнього подолання.

І в той же час, дорогі друзі, це не я сказав, а наші всі міжнародні партнери кажуть, що за останні 4 роки нам з вами в Україні вдалося зробити набагато більше позитивних змін, ніж за попередні 23 роки незалежності. Ми зберегли країну. Кремлівська "Барбаросса", путінський бліцкриг, план "Русская весна" – все це захлинулося за лічені місяці. Ми з вами створили армію, яка звільнила дві третини території Донбасу, які були окуповані навесні 2014 року. (Оплески) Армію, яка локалізувала конфлікт і міцно тримає оборону на лінії фронту. Вона захищає країну по всьому периметру україно-російського кордону.

Ми з вами зміцнили наш міжнародний авторитет, організували трансатлантичну коаліцію України з режимом твердих санкцій проти країни-агресора – Російської Федерації. Ми з вами підписали і виграли у Кремля дипломатичний бій за ратифікацію Угоди про асоціацію і поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом та почали нарешті отримувати від неї перші вагомі результати. Ми зіскочили з російської "газової голки", на якій сиділи багато років президенти, прем'єри, уряди. Здавалось би, приречені були сидіти на ній вічно, а ні: вже два роки не купуємо газу в Росії, а блискучий виграш позову проти "Газпрому" на 4,6 мільярди доларів у Стокгольмському арбітражі зняв з нас непосильний тягар кабальних газових угод 2009 року. (Оплески) Як відомо, завдяки ним, цим угодам, Україна  переплатила Кремлю десятки мільярдів доларів, і уникнути дефолту з кінця 2016 року - це теж наше досягнення.

Відновили економічне зростання.

І позавчора Держстат уточнив показники, що в другому кварталі валовий внутрішній продукт України збільшився на 3,8 відсотка. Так, це не та цифра, яка нас повністю влаштовує, але це твердий показник економічного зростання країни.

Окремо дуже важливо, що ми в гуманітарній сфері провели декомунізацію, визнали на державному рівні, нарешті, після 25 років незалежності армію УНР і Українську повстанську армію як учасниць національно-визвольних змагань. Чого ж то не робилося раніше? (Оплески)

Сформували чітку політику національної пам'яті для зміцнення української ідентичності. Істотно посилили позицію української мови на радіо, телебаченні, в кінематографії, книговидавництві. Я вчора мав можливість на Львівському книжковому форумі в цьому переконатися. Бо, якщо раніше була проблема, як примусити українців не читати російських книжок, а читати українські, сьогодні я вам можу твердо сказати: це відбулося.

І якщо у вашому місті чи селі стали ремонтувати дороги і школи, освітлювати вулиці, вивозити сміття, вам, безумовно, поталанило з міським чи сільським головою. Бо, дійсно, потрібна кмітлива голова для того, щоби розпорядитися розумно тими коштами, які передані на місця, а сьогодні це більше 51 відсотка зведеного бюджету передані внаслідок нашої Програми децентралізації.

Позитивні зрушення, про які я щойно говорив, потребували відповідальних і часом складних рішень парламенту, Президента, Кабінету Міністрів. І вдячний за спільну роботу народним депутатам, міністрам, Голові Верховної Ради Андрію Парубію, Прем'єр-міністру Гройсману, Яценюку і всім, хто до цього доклався. (Оплески)

А всі разом ми маємо подякувати великому українському народові за ті дивовижні зміни, які стали можливими внаслідок ратного подвигу на фронті і наполегливої праці в тилу над розбудовою країни. (Оплески)

Дорогі співвітчизники! Безумовно, в короткому посланні я не можу охопити все, тим більше, що тематично воно присвячено питанням нашої європейської і євроатлантичної стратегії. До вашої уваги традиційно пропонується аналітична  доповідь, підготовлена Національним інститутом стратегічних досліджень, я ж зупинюсь, насамперед, на питаннях, які належать до  безпосередніх функцій Президента, і найбільшу увагу хотів  би приділити питанням зовнішньої політики та оборони, гарантіям суверенітету, прав і свобод громадян, загальної стратегії державного будівництва.

Почну з головного – з армії. Лише 6 тисяч повністю готових до бою вояків весною 2014 року могли виставити  Збройні Сили України, коли почалася агресія  Російської Федерації проти нашої держави. І то, якби транспорт  був з колесами, був з пальним, з акумуляторами. І це не докір військовим, це вирок політикам, прем’єр-міністрам, міністрам оборони, які роками скорочували особовий склад, розпродавали зброю, розтринькували майно, розбазарювали шпиталі, військові містечка, полігони, розкрадали землі; ще б трохи,  вони б і солдат пустили з молотка. (Оплески)  От що називається "заробляти на армії". І в результаті наші воїни вийшли захищати Вітчизну босоніж і голіруч проти найбільшої армії на континенті. І тим не менше, сконцентрувавши всі наявні на той момент ресурси, завдяки мужності воїнів і потужному волонтерському рухові, завдяки добровольцям ми зупинили агресора.  (Оплески)

Влітку 14-го чимало часу приходилося витрачати і чимало грошей на їжу, одяг, взуття, аптечки, шоломи. Бронежилети для більшості  частин були взагалі зняті з озброєння і не планували закупатись, так само, як і розгрузки, і інші найнеобхідніші речі. Збирали все з миру по нитці. І сьогодні ми маємо взяти планку абсолютно іншої висоти: це нові технології, модернізація, доозброєння, переозброєння, точно перехід на стандарти НАТО з урахуванням нашого унікального досвіду відсічі російській агресії. І оновлення озброєнь відбувається на основі стратегії імпортозаміщення, в якій ми позбулися тотальної залежності від постачання комплектуючих з Російської Федерації. І лише уявіть собі, що 13 року ця залежність для різних видів озброєнь сягала рівня від 50 до 70 відсотків. І зробити необхідно в рази і на порядки більше зробленого.

І, дійсно, ми вийшли на рівень 3 відсотків ВВП на оборону, і це вперше за існування незалежної України, і величезне досягнення. Це відчутно для державного бюджету, і це відчутно для економіки, але доволі скромно в порівнянні з військовими витратами країни-агресора. Наші оборонні потреби точно значно перевищують наші можливості, і ми маємо спільно з вами знайти нестандартні виходи. Суспільство, Збройні Сили очікують проривних системних рішень – рішень у сфері оборони. І я вимагаю від військового керівництва нестандартних асиметричних відповідей на будь-які сценарії і плани противника.

Наша армія стає армією нового покоління українців, армія опановує сучасні форми протиборства у всіх сферах як традиційних, так і нових, включаючи інформаційний і кіберпростір. Високоточні дальнобійні засоби вогневого враження, високотехнологічна розвідка, ефективні системи управління, космічна підтримка, ешелонована протиповітряна оборона, потужні створені нами сили спецоперацій, відновлені Військово-Морські Сили та інші ознаки сучасної армії мають стати і поступово стають реальністю в Україні.

Так, наші наміри амбітні, але реальні. Ми вже цього року плануємо активну розробку і підготовку виробництва та закупівлі сучасного високоточного ракетного озброєння, точних боєприпасів для новітніх систем артилерії, бронетанкової техніки, високоточних інших засобів ураження. І на порядок денний найближчого часу виходить нарощування оборони української частини акваторії та узбережжя Азовського моря.

Від Міністерства оборони, від Генерального штабу вимагаю прискорити досягнення оборонним сектором стандартів Північноатлантичного альянсу, рівно як і повної оперативної сумісності з арміями країн-членів цього оборонно-політичного блоку. Та в усіх перетвореннях на першому місці обов'язково мають бути люди, особливі надзвичайно люди, які обрали професію – професію захисника Вітчизни.  (Оплески)

Люди, наші воїни, які щоденно ризикують собою на передових рубежах захисту держави. І тому на порядку денному системні перетворення в кадровій політиці, можливостях для прозорого і справедливого кар'єрного росту, військовій освіті, питаннях забезпечення. І грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил наступного року відповідно до запропонованого мною рішення Ради національної безпеки і оборони в Державному бюджеті має бути збільшено не менш як на 37 відсотків. І в жовтні ми почнемо, нарешті, здавати в експлуатацію нові гуртожитки для контрактників – 184 нові приміщення, в яких поселиться приблизно 23 тисячі воїнів-контрактників. Частина цього року, частина – на початку наступного року.

Хочу ще раз нагадати, що джерелами для фінансування всіх цих об'єктів є кошти, які зусиллями правоохоронних органів, Генеральної прокуратури були конфісковані в попередньої влади. Крім того, планується інший соціальний проект – "компактні квартири для сержантського корпусу", також який є основою Збройних Сил України. Це частина проекту зміцнення і формування цього корпусу. І доречно нагадати, що ці та інші проекти втілюються в життя завдяки активній підтримці держав-партнерів, радників, інструкторів від збройних сил країн-членів НАТО. І ми з вами повинні зробити все, щоб створити комфортні умови для досвідчених воїнів. Вмотивувати професіоналів укладати довгострокові контракти зі Збройними Силами України. Заохотити до повернення в армію тих, хто з різних причин звільнився.

А взагалі ми в неоплатному боргу перед нашими воїнами. Взагалі не існує такої суми, якою можна було б виміряти те, що вони роблять для нашої з вами держави. Нова армія повинна мати сучасну ідеологію. І тут зміни очевидні. Дерадянізація армії – це нові назви військових частин, нові вітання, нові знаки, нові традиції, нові свята, такі як День захисника Вітчизни. Згадайте, 4 роки тому ми все ще святкували, точніше, вони святкували 23 лютого.

Не всі наші оборонні плани вже виконано, і не всі проблемні питання вирішені. Ми чітко бачимо слабкі місця. Питання національної безпеки і оборони держави залишаються для мене як для Президента і для всієї нашої команди абсолютним щоденним пріоритетом.

Дорогі українці! Найнадійнішими союзниками Збройних Сил України в захисті Батьківщини є наші дипломати, які діють в надзвичайно складних умовах. Їхня робота потребує неабиякого досвіду і хисту. Світ лихоманить, глобальна і регіональна системи безпеки неефективно працюють, є під великою загрозою. Україна перебуває в епіцентрі процесів, які визначають майбутнє континенту та світу.

І я хотів би подякувати парламенту, уряду, який вніс цей проект, за прийняття відповідного Закону "Про дипломатичну службу", різкого збільшення фінансування української дипломатії. Бо завдання, яке стоїть перед українськими дипломатами, надважливе.

Російська агресія заскочила Захід зненацька. Проігноровані були всі важливі сигнали: і провокація на Тузлі; і відверто агресивний виступ російського президента на Мюнхенському безпековому форумі 2007 року, де він, в принципі, всіх про все попереджував; і напад у 2008 Росії на Грузію; і перша реакція на окупацію Криму виявилася напрочуд млявою та беззубою. Та навіть тепер після тисяч спричинених Росією жертв на Донбасі, після трагедії MH17, після Сирії, після Солсбері на Заході чимало охочих зазирнути Путіну в душу, чи ще я там не знаю куди (Оплески) І мені цікаво, а що ви хочете там побачити, панове? Все ж і так у всіх на очах: Росія підтримує праві та лівопопулістські рухи, роздмухує євроскептицизм, втручається у вибори по всьому світу, втручається у референдуми, як це було у Нідерландах. У такий спосіб Кремль просуває свої альтернативні порядки денні, свої альтернативні цінності, сподіваючись на те, що Заходу дедалі складніше буде тримати єдину позицію щодо Москви. 

Глибоко помиляється той, хто думає, ніби російська агресія автоматично забезпечує нам автоматичну підтримку Заходу. Це не так. І за підтримку треба щоденно боротися. І за ці 4,5 роки нам вдалося не просто створити та зберегти потужну трансатлантичну коаліцію на підтримку України, але значно розширити і зміцнити її. Принцип "нічого про Україну без України" став аксіомою міжнародної політики. Пропозиції його порушити і домовитись у нас за спиною від часу випливають фактично кожного місяця і тут же нами гасяться. І ніхто більше не заперечує нашу європейську ідентичність.

Протягом наступного року планую перевести в практичну площину реалізацію моїх ініціатив щодо інтеграції України до цифрового спільного ринку енергетичного союзу, а також поглиблення співробітництва в митній сфері. Але, щоб рухати це далі перш за все нам треба від першої до останньої літери виконати Угоду про асоціацію. Швидкість її реалізації наразі недостатня. І я закликаю парламент і уряд набрати кращий темп. Готовий бути партнером в цьому процесі. Тим більше, що угода щодня доводить свою дієвість і правильність. Частка Євросоюзу в експорті коливається від 42 до 43 відсотків, і це вагомий компенсатор тих втрат, які через війну, економічну блокаду, закриття ринків спричинила нам Росія. Вагомий, але не достатній. І саме тому минулого місяця під час щорічної наради керівників дипломатичних установ закордонних піддав критиці цілу низку наших посольств в Латинській Америці, Африці, Азії. Хіба ринки цих країн неважливі для збуту наших товарів і створення в Україні нових робочих місць? Нам потрібно шукати все більше і більше торговельних партнерів, точки опори на регіональних ринках, що демонструють високі темпи зростання, де є попит на нашу продукцію. Ми вчимося зовнішньополітичному прагматизму і знаходимо оптимальний для нас варіант продовження гри навіть у найскладніших партіях.

Зокрема, такий підхід дав нам можливість вибудувати ефективні стосунки з новою американською адміністрацією. Чого лише варте рішення Президента Сполучених Штатів Америки надати Україні оборонне летальне озброєння. І це лише початок. Така співпраця буде продовжена. (Оплески)

У вівторок Сенат Сполучених Штатів Америки схвалив проект бюджету Пентагону на 19-й рік, який передбачає 250 мільйонів доларів для безпекової допомоги Україні. І це є найкращий доказ того, що між Києвом і Вашингтоном існує дуже високий рівень довіри. Нас, звичайно, не можуть не турбувати розбіжності між ключовими учасниками світової торгівлі. Вони мають глобальний вимір і впливатимуть на нашу економіку, очевидно, точно не зі знаком плюс.

З числа зовнішніх ризиків, які ускладнюють наше становище, належить також сплеск лівого і правового популізму, зростання євроскептичних настроїв, недемократичні тенденції в деяких сусідніх країнах, гібридна атака Росії на Сполучені Штати Америки, на Євросоюз, на Україну.

Дехто у нас ображається, що санкції в зв'язку з анексією Криму та російською окупацією Донбасу виглядають м'якішими ніж ті, що впроваджені згодом у відповідь на втручання в вибори чи хімічну атаку в Солсбері. Неприємний осад, звичайно ж, є. Але, з іншого боку, надзвичайно важливо, щоб санкції проти Москви тепер пов'язані зараз не лише з Україною. Чому? Бо це означає, що приходить абсолютно тверезе розуміння того, що Росія – це не лише наша проблема, що вона є загрозою усього цивілізованого світу. І ми будемо послідовно протидіяти спробам послабити санкційний тиск на Росію. Тактичне завдання Кремля –  зняття санкцій в січні наступного року під приводом нібито невиконання Україною Мінських домовленостей –  я думаю, що ми цей сценарій маємо зруйнувати. Майже переконаний, що зняття ми не допустимо.

Однак знайте, що ризик пом'якшення є. Те, що Росія так наполегливо бореться з санкціями, свідчить тільки про те, що вони ефективні, вони діють, бо рубль падає навіть при зростанні цін на нафту. Російська влада вимушена підвищити пенсійний вік. Російська влада пішла на підвищення ПДВ. Це і є ціна агресії.

Минулого року неприємною несподіванкою для Кремля став факт подовження українським парламентом Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей". Своїм відповідальним голосуванням саме ви, шановні народні депутати, вибили козир з рук Путіна.  (Оплески)

 І хочу наголосити, що росіянам тоді довелося істотно корегувати свою тактику. Тепер вони знову дістали цю заяложену карту. Кремль і його посіпаки вкотре намагаються переконати європейську спільному в неготовності української сторони продовжити дію закону. Це, на думку Російської Федерації, є нібито свідченням неспроможності України виконувати, взяти на себе зобов'язання, отже, мовляв, санкції в зв'язку з цим мають бути зняті. Погодьтеся, було би злочинною помилкою дати Московії шанс звинуватити Україну в невиконанні угод і добитися  послаблення санкційного тиску. Я абсолютно переконаний, що це точно не український сценарій.

Водночас наголошую, що має бути продемонстрований реальний прогрес в регулюванні,  головним індикатором якого є узгодження параметрів розгортання на Донбасі миротворчої місії під  егідою Організації Об'єднаних Націй. І про це я буду говорити наступного тижня під час візиту і виступу в Нью-Йорку на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Обов'язково на всій території України місія має бути розгорнута. Обов'язково з її виходом на україно-російський кордон. І це дозволить створити умови для виконання частини Мінських домовленостей включно з виведенням російських військ з окупованої української території.  Якщо цього не станеться, Закон про особливий порядок місцевого самоврядування так і не запрацює. Це має бути наша логіка.

Вся відповідальність за зрив мінського процесу точно має лягти на Росію. Скільки б списів не ламали навколо Мінська, саме завдяки тим домовленостям вдалося зупинити активну фазу агресії і добитися режиму санкцій і, головне, виграти час і для розбудови армії, і для переходу від мобілізації до контрактного комплектування фронтових підрозділів. І Кремль намагається переконати наших  союзників в нібито підготовці Україною силового сценарію визволення Донбасу. Звичайно, у нас має бути подібна опція, всяка армія має бути готова до будь-яких сценаріїв.  В Україні є право на самооборону, згідно зі статтею  51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, і ми на цьому окремо наголосили в нещодавно ухваленому Законі про реінтеграцію Донбасу.

Але наша стратегія миру полягає в його досягненні політико-дипломатичним шляхом, бо саме такий варіант є оптимальним  для України  і відповідає нашим національним інтересам. Напад Росії почався зі спроби анексії Криму. Його поверненням вона має завершитися включно з відшкодуванням завданих збитків та надання цього разу вже дієвих гарантій неповторення агресії. Боремося за це в міжнародних судах і, переконаний, переможемо, як перемогли в Стокгольмі.

"Газпром" має заплатити нам повністю 4,6 мільярда доларів. Ми переконуємо увесь світ, що будь-які поступки Кремлю без відновлення територіальної цілісності України – поразка, поразка права і свободи, це програш  демократичної Європи і перемога авторитарної Азіопи.

А тим часом у нас самих всю країну обтикано біг-бордами з закликом до компромісу з агресором. Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру, тільки тінь від них… (Оплески)  Тільки тінь від них, від цих голубів, наче від двоголового. І хай вас не вводить вона в оману заспокійливим воркотанням, бо у дзьобах цих горлиць насіння миру на російських умовах. (Оплески)

 Мир – це красива і приваблива обгортка, в яку можна покласти все що завгодно. Тож ми маємо бути пильними. Не забуваємо, що ворог прийшов сюди не по Крим і ворог прийшов сюди не по Донбас –  ворог прийшов по всю Україну, і без України імперія не є можливою.

То де будемо проводити межу так званого компромісу? По Донцю, по Дніпру чи може по Збручу? Прагнення до справжнього миру на основі українського інтересу, у боротьбі за нього питання суверенітету, територіальної цілісності України та нашого цивілізаційного вибору не є, і я наголошую, не будуть предметом компромісу. Бо інакше або нас не буде, або ми будемо вже не ми, або тут будуть стояти воїни іншої держави.

В питаннях же, які не є питанням "to be or not to be?" (бути чи не бути), ми, звичайно, готові до дипломатичної гнучкості, бо, насправді, легкої і простої дороги до миру немає, особливо в протистоянні з ворогом, чий військовий потенціал значно більший. І ніхто більше за нас, українців, не прагне миру, бо ми як ніхто інший дуже добре знаємо, що таке війна і відчули справжню ціну цієї війни.

І ще раз наголошую, і фітіль війни, і ключі від миру заходяться не в Києві, не в Брюсселі і не в Вашингтоні –  вони  знаходять у Москві. Але мир нам принесе не умиротворіння агресора і не згода на умовах Росії. До справжнього і справедливого миру нас приведуть лише зміцнення  обороноздатності нашої країни, посилення нашої армії, укріплення  дипломатичного корпусу і збільшення єдності всередині країни. (Оплески)  Забезпечення миру і перемоги має як міцний фронт, так і надійний тил, єдність і згуртованість суспільства у боротьбі  з ворогом. І посилити таку єдність має створення єдиної помісної православної української церкви. (Оплески)

 Як я вже  сказав, екзархи Вселенського патріарха, відкинувши всі  дипломатичні умовності, сказали мені: "Процес надання  автокефалії Україні виходить на фінішну пряму". Сказали це публічно. (Оплески)

Хочу окремо наголосити, я не знаю, коли саме ухвалять Томос і коли його привезуть до Києва.  Але я точно впевнений, що колесо цієї історії ми з вами розкрутили так, що повернути назад його вже точно ніхто не зможе. (Оплески)

Хочу наголосити, що ще 100 років тому питання автокефалії було поставлено на  порядок денний державним проводом  Української Народної Республіки. 27 року тому Україна відновила боротьбу за автокефалію, але наголошую, що вирішальними стали останні 4 роки спочатку тихої, кропіткою, а тепер вже  публічної дипломатії, в тому числі за вашою, шановні народні депутати, допомогою. Як і велить  Святе Письмо, ми з вами точно не будемо  поклонятися чужим богам, і у внутрішні справи церкви  не буде втручатися держава. Особливо іноземна держава. (Оплески)

Чому вони так б'ються за це? Бо імперія втрачає один із останніх важелів впливу. Томос – це є фактично ще один акт проголошення незалежності   України. Для нас власна церква – гарантія духовної свободи, це  запорука суспільної злагоди.

Я гарантую, що держава поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в тій церковній структурі, яка зберігатиме єдність з Російською Православною церквою, і називати її так само і буде для того, щоби полегшити розуміння. (Оплески) Але в той же час я гарантує, що держава захистить, і не треба їх лякати, захистить права тих священників і мирян УПЦ Московського патріархату, які добровільно приймуть рішення вийти з-під Москви для того, щоб разом з іншими православними творити єдину помісну православну українську церкву. (Оплески)

І ще одне дуже важливе: значення Томосу виходить далеко за межі України. Що це є? А це – падіння Третього Риму як найдавнішої концептуальної заявки Москви на світову гегемонію. Тут, на наших теренах вирішується і майбутнє світового православ'я, його з росіянами ми теж розуміємо абсолютно по-різному, і це ще одна з причин, чому нам з росіянами не по дорозі. У них церква – так звана "скрепа" авторитарного режиму, а ми як найбільша православна країна Європи продемонструємо як органічно, в одному національному організмі уживається християнство східного обряду і демократія.

Зберегти демократію в умовах зовнішньої агресії було не просто, хоча воєнний стан значно посилив би повноваження і можливості Президента. Я категорично відкинув пропозицію його впроваджувати. А ведь в умовах війни ми не обмежували політичних прав і свобод громадян, не впроваджували цензуру.

Конституційні можливості Президента, передбачені парламентсько-президентською моделлю, не дуже корелюють з цим ступенем відповідальності, яку суспільство традиційно покладає на всенародно обраного главу держави. Але навіть у найважчі роки, коли країну буквально душило зашморгом внутрішніх і зовнішніх проблем, Президент жодного разу не попросив про збільшення своїх повноважень. Більше того, від деяких з них відмовився, якщо ви не помітили, про призначення суддів в тому числі.

І в країні зараз працює система стримувань і противаг. Українці не схильні віддавати монополю на урядування одній політичній силі. Влада носить коаліційний характер. Коаліційним по суті є і наш уряд. Коаліційною є і найбільша... по суті, є і найбільша парламентська фракція. І при цьому ми з вами дуже успішно всі знаходимо спільну мову.

Ухвалили всі разом, всі разом, рекордну кількість реформаторських рішень. Президент не дуже часто накладає вето на закони і жодного разу за всі роки не скористався своїм законним конституційним право призупиняти рішення Кабінету Міністрів України з одночасним переданням до Конституційного Суду. Європейська стратегія диктує нам алгоритм розвитку політичної системи як парламентсько-президентської представницької демократії, при цьому країні потрібен Президент і Верховний Головнокомандувач для організації ефективного захисту і оброни країни, а це і є головним в роботі глави держави.

Минулого року я відхилив численні пропозиції щодо конституційних змін в політичній системі. Вважаю, що перед виборами такі маневри не відповідають європейській політичній культурі, яка вчить нас грати за правилами, а не з правилами, але, звичайно, з інтересом стежу за суспільною дискусією і вважаю категорично неприйнятним ті пропозиції, які просувають явно недемократичні моделі. Хтось відверто адвокатує освічений авторитаризм, а хтось камуфлює цей авторитаризм в парламентаризм канцлерського типу. І тільки, якщо вчитатися в зміст, а не в заголовок, там у канцлера повноважень більш, ніж у кайзера. А в рейхстагу, по суті, створюється однопартійна система. Режим одноосібної влади ні до чого доброго  Україну не привів, і це урок, який треба запам'ятати абсолютно всім. (Оплески)

Примара авторитаризму – не єдиний виклик, пов'язаний з прийдешніми виборами. Актуальною є і загроза реваншу. І, на жаль, на українській політичній шахівниці є фігури, які дозволяють Москві ходити собою.

За чотири роки ми відновили не лише армію, але і розвідку, і тому маємо не приблизне, а доволі точне уявлення про плани Кремля. Відомо, як на базі п'ятої колони мріють сформувати потужну проросійську опозицію в новому парламенті. А якщо пощастить, то ще й зробити її учасницею нової коаліції з правом вето на європейську і євроатлантичну інтеграцію. Ми бачимо, як п'ята колона піднімає голову, намагається зібрати докупи різні шеренги, користуючись перевагами демократії, дуже активно активізується в інформаційному просторі, і наше завдання надзвичайно складне – дати їм відсіч, не порушуючи норм європейської демократії. І свою я бачу, щоби силою закону, силою переконання не дати жодного шансу тим, хто  міг би поставити під сумнів наш власний шлях – шлях незалежності, шлях європейської і євроатлантичної інтеграції. Однак, деякі українські політики тиражують  фейки російської пропаганди, намагаються зняти з агресора відповідальність за війну, цинічно перекладаючи її з Росії на Україну. (Оплески) І деякі телеканали, газети, інтернет-видання стали просто неприхованими  рупорами російської  пропаганди.

Я поділяю думку Голови Верховної Ради про те, що в період виборів питання інформаційної безпеки є одним з головних, і що частина нашого  інформаційного поля так само окупована, як і частина української території суверенної. (Оплески)

І, друзі, я радий, що в парламенті теж усвідомлюють глибину цієї проблеми, хоча комусь це нецікаво. В Україні все ще діє мережа російської агентури, яка бере під контроль медіа, плодить незалежні громадські організації. Вони дійсно незалежні, але вони незалежні від України і підконтрольні Кремлю, і роздмухують… (Оплески) Роздмухують антиукраїнські, антиєвропейські і антиамериканські настрої.

І отже, я підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації. (Оплески) Тому такий закон жодним чином не вплине ані на громадянське суспільство, ані на медіа, ані на свободу слова. Хотів би також закликати не руйнувати країну популізмом, тверезо оцінювати безпрецедентну складність викликів та загроз, які постали перед Україною. Більшість з них не мають простих рішень – не вірте цьому. Власний досвід навчив мене, як важливо дуже обережно і відповідально ставитись до тих обіцянок, які ти даєш людям. І понад чотири роки тому я заявив, що АТО триватиме години, а не місяці. Я шкодую, що породив завищені очікування, тому кілька тижнів тому я перепросив, що подав надію, яка не збулася. Звісно, попросив за це вибачення, але хотів би, щоби ця історія стала уроком не лише для мене, але й для всіх українських політиків. Реагувати на всі ризики і загрози ми маємо шляхом відповідального вибору, коли треба буде не лише обрати Президента, не лише обрати новий парламент, але точно підтвердити незмінність нашого проєвропейського державного курсу.

Друзі, до початку виборчого циклу залишається мало часу. Вже зовсім близько 31 березня, а там не за горами і парламентські вибори. Я дякую народним депутатам за те, що цього тижня ви ухвалили закон, який розблоковує процес ухвалення нової Центральної виборчої комісії. Я як Президент гарантую вільні, чесні, демократичні вибори глави держави, нового парламенту і органів місцевого самоврядування так як вони були проведені в 14-15-му  роках. Процес волевиявлення має відповідати нашій європейській стратегії і ще раз зарекомендувати Україну як лідера в дотриманні стандартів демократії на пострадянському просторі.

Я певен, що в партійні програми вже внадцяте понаписували обіцянку скасувати депутатську недоторканність. Наполягаю на невідкладному голосуванні відповідних змін до Конституції. Максимально спростив завдання, шановні народні депутати, запропонувавши ввести цю норму з наступного скликання. Конституційний Суд дав добро і настав момент істини. Будьмо чесними з народом. І прошу вас – проголосуйте. А якщо ні, тоді більше не обіцяйте цього ніколи. Це чесно.

Дорогі українці, шановні народні депутати, наша європейська стратегія – це є двосторонній рух. Не лише членство України  в Євросоюзі, але і глибинна внутрішня європеїзація України. Стати європейською країною означає повністю сприйняти європейський дух політичних свобод, чесної конкурентності, рівності можливостей – це те, що називається порядком відкритого доступу.

Країни Європи йшли до нього століттями. Нам цим шляхом треба промчати максимум за 10 років. Українська економіка для прискорення зростання потребує колосальних інвестицій і нових робочих місць. В рейтингу Всесвітнього банку Doing Business Україна за 5 років піднялася на 61 сходинку. Лише за рік ми прийняли закони, які безпосереднім чином впливають на покращення інвестиційного клімату: закони про приватизацію, нарешті скасували сумнозвісний валютний декрет, якому було вже 25 років, прийняли Закон про валюту, про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Дякую вам за те, що підтримали пропозицію Президента про "єдине вікно" на митниці, забезпечену макрофінансову стабілізацію, точний вихід України з зони дефолту. Інвестори помітили результати антикорупційної стратегії такі як впровадження ProZorro, яку визнали найпрозорішою системою державних закупівель. Електронне автоматичне відшкодування ПДВ, очищення газового сектору, початок створення Вищого антикорупційного суду тощо. В 6 мільярдів доларів оцінюють експерти ефект від цих антикорупційних заходів.

Минулого тижня я був присутній на підписанні двох великих інвестиційних угод на загальну суму майже 1 мільярд доларів. Це лише минулого тижня. Одна з них стосується альтернативної енергетики, яку планується будувати в Херсонській області. Інша найбільша інвестиція в АПК за часів незалежності теж буде робитися на території чотирьох українських областей.

Отже, іноземні інвестори нарешті вірять в перспективу нашої країни і створюють тут нові робочі місця. На наш ринок один за одним виходять кілька світових торговельних брендів і напевно, в передчутті зростання купівельної спроможності українців. І це позитивна тенденція, яку нам треба посилити.

І ще до виборів ми могли ухвалити Закон про податок на виведений капітал, який підтримує саме українського виробника. Хоча, чесно кажучи, правильніше його було б назвати закон про податок на виведення капіталу. Не треба виводити, вкладайте в Україну. Бо він стимулює вкладати у виробництво.

Закон "Про концесії", Закон про покращення процедури банкрутства, про бізнес-омбудсмена, про посилення персональної відповідальності працівників контролюючих органів. Нарешті, дуже важливим є законопроект про Національне бюро фінансових розслідувань. На жаль, його в парламенті поклали "під сукно", бо нібито він посилює повноваження Президента, збільшує. Ну, звичайно, мені приємно, що за півроку до виборів, я дякую за таку позитивну оцінку моїх політичних перспектив. Але мова йде про інше. Мова йде про те, що бар'єри для бізнесу від тиску цілого сонму силових органів, правоохоронних органів. Ми маємо припинити. Це чесно по відношенню до українського бізнесу.

І я, шановні народні депутати, не втрачаю надію на підтримку вами цього законопроекту, так необхідного для покращення інвестиційного клімату.

Водночас я розумію, що, на жаль, шансів на виважене державницьке рішення щодо створення, наприклад, цивілізованого ринку землі зараз буде важко провести. Якщо когось цікавить, як цей глухий кут вписується в нашу європейську стратегію, хотів би нагадати, що Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на вільний ринковий обіг землі порушує права українців. (Оплески)

 Кроки з покращення інвестиційного клімату… В очі – Божа роса. Кроки з покращення інвестиційного клімату і створення робочих місць супроводжуються продовженням політики легалізації зайнятості, зростання заробітних плат, що у свою чергу дасть можливість підвищувати пенсії. На моїх регулярних разом з урядом, з силовиками зустрічах з бізнес-асоціаціями роботодавці дедалі частіше уже скаржаться не на тиск, а на дефіцит робочої сили. Залізну завісу на кордоні, як в радянські часи, ніхто ставити не буде.

Дорогі роботодавці, вихід один – збільшуйте зарплати. (Оплески) Якщо хочете, щоб українці не їхали за кордон, а працювали у нас. По ринку заробітної плати ви маєте бути конкурентоздатними. Я вже говорив про це, що Україна стає частиною єдиного європейського ринку праці. І тут теж нікуди не дітися від конкуренції.

Дорогі українці, дим війни ще не розвіявся над цією частиною Європи. Але крізь нього вже чітко видно: Україна може стати і точно стане новою історією успіхів, новим простором європейського зростання. Як сформулював буквально днями один закордонний друг нашої країни: за останні 4 роки Україна знайшла свою ідентичність, утвердилася в якості динамічної європейської сили. Що нам потрібно? Бути сміливими. Для цього треба мати бачення майбутнього, те, що англійською мовою називається vision (візія). Воно у нас точно є. 

Ми знаємо, що немає більш переконливого аргументу на користь європейської України ніж успіх. Наступному поколінню українців ми маємо передати успішну європейську Україну. І саме так і станеться, якщо лише не віддамо країну до рук реваншистів, популістів і демагогів.

Слава Україні! Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подякуємо Президенту України. (Оплески)

Також подякуємо уряду на чолі з Прем'єр-міністром за участь в нашому засіданні та усім тим, хто брали участь в засіданні Верховної Ради України.

Оголошую на 5 хвилин перерву.

Через 5 хвилин ми продовжимо з першого питання порядку денного – змін до Конституції. Отже, об 11:12 прошу всіх бути в залі.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, ми зробили перерву, яка передбачена Регламентом, і переходимо до наступних питань порядку денного, поскільки у нас дуже насичений сьогодні графік.

Хочу, колеги, вам нагадати, що першим питанням на порядку денному стоїть проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі). Другий –  проект Закону 6236 щодо реалізації прав українських громадян на землю. Третім –  проект Постанови про роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності). І останній, депутатський – проект Постанови щодо недоторканності. Це те, що ми встигаємо зробити до обіду, колеги. Тому я прошу високого рівня дисципліни.

Після обіду, о 16 годині, ми переходимо до питання оновлення складу ЦВК. Хочу повідомити, закон є підписаний і опублікований, який відкриває шлях для того, щоб всі фракції і групи в парламенті могли бути представлені в ЦВК згідно рекомендації ПАРЄ.

Напружений, важливий порядок денний, і я ще раз наголошую, важлива дисципліна. І я прошу всіх заходити в зал для продовження нашої роботи. Я почекаю ще  30 секунд.

Отже, колеги, я оголошую початок розгляду проекту Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) (№ 9037). І я запрошую… Законопроект, законопроект внесений Президентом України відповідно до статей 93 і 154 Конституції України та визначений ним як невідкладний. Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення.

І я запрошую до доповіді Представника Президента України у Верховній Раді України Ірину Степанівну Луценко. Будь ласка, пані Ірина.

 

11:19:40

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги! Шановний пане Голово! Шановні виборці!  До вашої уваги пропонується внесений Президентом України та визначений як невідкладний проект Закону  про внесення змін до Конституції (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) (реєстраційний номер 9037 від 03.09.2018 року).

Вказана законодавча ініціатива була запропонована, виходячи із кількох важливих питань.

По-перше, російська збройна агресія спричинила докорінні зміни в безпековому середовищі України, що зумовило необхідність чіткого закріплення в Основному Законі  держави невідворотності цивілізаційного вибору України, уособленням якого є європейська та євроатлантична інтеграція України.  

По-друге, переважна більшість українського суспільства підтримує курс на повноправне членство України  в ЄС та НАТО, усвідомлюючи, що це є ключовою гарантією розбудови демократичної правової держави та забезпечення її безпеки.

І по-третє, європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідають національним інтересам України. Крім того, запропоновані зміни мають не просто передбачити в Основному Законі відповідний напрямок розвитку України, а й закріпити головні досягнення Революції Гідності. Задля реалізації відповідної мети вказаним вище  проектом закону пропонується  внести наступні зміни до Конституції України.

Доповнити преамбулу положеннями щодо підтвердження європейської ідентичності українського народу і невідворотності європейського та євроатлантичного курсу України. 

Встановити, що до повноважень Верховної Ради України належатиме також реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного набуття повноправного членства Україною в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Президент України виступатиме гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства.

Кабінет Міністрів України забезпечуватиме реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Крім того, також пропонується виключити з Основного Закону положення, відповідно до яких існуючі військові бази і їх використання на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

Таким чином, внесення відповідних змін сприятиме реалізації європейського та євроатлантичного вибору України через розширене та поглиблене співробітництво України з ЄС та НАТО аж до набуття повноправного членства, зміцненню національної безпеки, забезпеченню захисту суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.

З огляду на зазначене, прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Три хвилини на запитання, прошу провести запис. Березюк Олег Романович, будь ласка.

 

11:23:32

БЕРЕЗЮК О.Р.

Тарас Пастух.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Пастух, будь ласка.

 

11:23:43

ПАСТУХ Т.Т.

Шановна доповідач! У мене запитання до вас якраз, власне, до тієї частини, на якій сьогодні наголошував Президент, це скасування в "Перехідних положеннях" пункту щодо дислокації іноземних військових баз на території України за згоди Верховної Ради. Оскільки Конституцією передбачено чітко в 17 статті, що дислокація військових баз на території України заборонена, ми визначаємо для себе курс до НАТО, євроатлантична інтеграція. Ми  сьогодні маємо пряму загрозу подальшого можливого  вторгнення з боку Російської Федерації, і,  можливо, союзники, які  хочуть нас бачити в НАТО, готові  вже надати нам  допомогу з перебуванням своїх військових підрозділів, можливо, в Азовському морі, можливо, в  Чорному морі. Якщо цей пункт ми все-таки ліквідуємо, який  дає певну винятковість Конституції за згоди Верховної Ради дозволити американцям,  дозволити іншим країнам-учасницям НАТО базувати  свої війська на  території України, не військові підрозділі, а  свої військові бази. Чи зможемо ми тоді  реалізувати…

 

11:24:57

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги, ми обговорювали дане питання і говорили про те, що викидаємо цей пункт тому, що Конституція України передбачає укладення міжнародних договорів,  які суперечать Конституції України, може лише після  внесення до неї відповідних змін.

На сьогоднішній день пункт 7 статті 17 Конституції  забороняє перебування іноземних баз на території України. Разом з тим, стаття 85 Конституції разом з  статтею 92  зобов'язує Верховну Раду  України надавати дозвіл  на перебування військ іноземних контингентів  на території України.

Крім того, нами проводиться вже відповідно до  нового Закону "Про національну безпеку України" стандартизація наших військових інфраструктурних об'єктів. І жодний закон України не забороняє надавати наші інфраструктурні військові об'єкти, я наголошую, об'єкти надавати для  того, щоб через дозвіл Верховної Ради України, а це передбачено статтею 85 і статтею 92 Конституції, для того, щоб  можливість…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

11:26:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити.

 

ЛУЦЕНКО І. С. Верховна Рада надасть дозвіл, а Україна може надати військові інфраструктурні об'єкти України  без внесення  відповідних змін до Конституції військовому  контингенту. Для того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступною запрошую  до слова народного депутата Сотник.

 

11:26:32

СОТНИК О.С. 

Дякую, пані головуюча,

Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Я спробую втиснути два питання в цю одну хвилину.

Перше питання в мене суто технічне по тексту законопроекту. Скажіть, будь ласка, навіщо ми надаємо повноваження і Верховній Раді, і Кабінету Міністрів, і Президенту, які вже в принципі закріплені в Конституції? Тобто це просто для красивого тексту? І який це несе зміст? Тому що на сьогоднішній день Верховна Рада і так вже визначає  зовнішню і внутрішню політику, на сьогоднішній день Кабінет Міністрів і так має це забезпечувати, незалежно від того, це євроінтеграція чи ні, а Президент є гарантом у нас, в принципі, Конституції і всіх… і інших законів.

І друге питання в мене стосується того, а чому немає в Конституції того, що дійсно необхідно і що було в інших державах, які проводили євроінтеграцію? Зокрема, питання того, що ми визнаємо частину європейських актів в рамках нашої Угоди про асоціацію як такими, що є також законодавством України?

Дякую.

 

11:27:39

ЛУЦЕНКО І.С.

Дякую за запитання.

Відповідаю. Проектом Закону закладено ідею розподілу повноважень між Президентом, парламентом і урядом, який би відповідав основним конституційним засадам, в тому числі принципам компетентності, збалансованості, єдності, стримувань і противаг.

Для лікбезу. Принцип компетентності – розподіл функцій в залежності від повноважень органів; збалансованості – рівномірного поділу повноважень; принцип єдності – повноваження, об'єднані єдиною метою; принцип стримувань і противаг – спроможність, контроль, взаємозалежність і взаємоконтроль.

Тому законопроектом визначено, що визначення засад, тобто написання законів покладається… курсу на Європейський Союз і НАТО покладається, власне, на Верховну Раду України як єдиний орган законодавчої влади. Ми вставляємо цей пункт, тому що засади мають проголосовувати, власне, народні депутати. Кабінет Міністрів як виконавча влада має забезпечити виконання цих засад, тобто виконання законів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  15 секунд завершити, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. …виконання цих засад. В свою чергу Президент України як суб'єкт, що здійснює керівництво, має стати гарантом цієї реалізації. Були пропозиції "забезпечує", але Президент має виступати "гарантом". 

Давайте не забувати, що Конституція – це…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:29:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані Ірина.

І ви як доповідач цього важливого законопроекту матимете ще можливість підсумувати нашу дискусію після виступів представників фракцій і груп. Дякуємо.

До слова запрошується для співдоповіді голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. Будь ласка, пане Руслане, запрошуємо вас до слова.

 

11:29:39

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановна пані головуюча.

Шановні колеги, дозвольте мені від імені Комітету з питань правової політики та правосуддя озвучити позицію комітету – висновок щодо відповідного законопроекту. Але одразу хочу обмовитися про те, що, насправді, зараз не відбувається розгляд законопроекту по суті. Відповідно до 159 статті Конституції України, ми можемо розглядати по суті будь-який законопроект про внесення змін до Конституції тільки в тому випадку, якщо він отримає позитивний висновок щодо відповідності 157 і 158 статтям Конституції, якщо нього не буде висловлено жодних застережень. Зараз ми на етапі розгляду питання щодо включення до порядку денного та можливого направлення до Конституційного Суду законопроекту, це дуже важливо.

Разом з тим, Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, отримавши відповідне доручення Голови Верховної Ради від 3 вересня 2018 року, на своєму засіданні розглянув, внесений Президентом України як невідкладний, проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору за реєстраційним номером 9037 від 3 вересня 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України, в межах предмету відання – це дуже важливо, я хочу на цьому наполягти, наш комітет є профільним щодо дотримання процедури внесення змін до Конституції, комітет встановив наступні висновки. Згідно із статтею 154 Основного Закону, законопроект поданий до Верховної Ради України належним суб'єктом законодавчої ініціативи, а саме, Президентом України.

Прийняття вказаного законопроекту не потребує викликаної системної єдності норм Конституції України одночасного внесення до І розділу "Загальні засади", ІІІ розділу "Вибори. Референдум" і відповідно ХІІІ розділу "Внесення змін до Конституції України", що мало наслідком проведення всеукраїнського референдуму і затвердження таких змін  на всеукраїнському референдумі.

На час розгляду законопроектів в Україні не введено воєнний чи  надзвичайний стан в порядку, передбаченого Конституцією України.  

Законопроект про внесення змін до преамбули  статей 85, 102 і 116 та пункту 14 Розділу ХІV "Перехідні положення" Конституції України  Верховною Радою восьмого скликання не розглядався.

Верховна Рада України восьмого скликання протягом строку своїх  повноважень не змінювала положення цих статей Основного Закону.

Зважаючи на це, комітет вважає, що доцільно направити законопроект відповідно до Конституційного Суду України для отримання відповідного висновку з одночасним включенням  до  порядку денного, відповідно, дев'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

Крім того, я нагадаю вам, що процедура внесення змін  до Конституції передбачає, що ціла низка інших комітетів, визначених Законом "Про Регламент Верховної Ради",  повинні надати свої висновки  профільному комітету, в цьому випадку нашому комітету, для того, щоб ми могли ухвалити відповідні рішення.

Такі висновки надійшли і від Комітету з питань  національної безпеки і оборони, який рекомендував включити зазначений законопроект до порядку денного і направити до Конституційного Суду; Комітету з питань запобігання і протидії корупції, який не виявив в тексті  жодних корупціогенних факторів; і Комітету з питань європейської інтеграції, який рекомендував включити до порядку денного і направити до Конституційного зазначений законопроект.

Сьогодні, відповідно,  було отримано висновок від Комітету з питань  закордонних справ. Цей висновок не відображений в зазначеному висновку комітету, але я хочу його озвучити, оскільки це важливо. Відповідний комітет рекомендував включити до порядку денного в направити в Конституційний Суд, а у разі включення до  порядку денного він рекомендує Верховній Раді подальший розгляд зазначеного законопроекту передати на розгляд Тимчасовій спеціальній комісії, яку, на думку комітету, варто  було утворити після того, як ми отримаємо відповідний висновок Конституційного Суду.

Враховуючи викладене, а також положення статті 146 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань правової політики та правосуддя вирішив: рекомендувати Верховній Раді поданий Президентом України законопроект про внесення змін до Конституції (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) (№ 9037) включити до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам зазначених статей Конституції України.

Дякую. Доповідь завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, що вклалися в регламент.

Шановні колеги, я прошу записатися на запитання до шановного колеги. Прошу записатися, будь ласка.

Народний депутат Мусій, будь ласка, ваше запитання.

 

11:34:57

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановний доповідачу. Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград. Скажіть, будь ласка, за Конституцією загалом ми живемо в парламентсько-президентській республіці. І повернення Конституції в такому вигляді, яка вона зараз є, Богу дякувати, після реваншу Януковича, ми повернули парламентсько-президентську модель. А скасування оцих "Перехідних положень", де парламент все-таки усувається від прийняття рішення і передається Президенту (звісно, Верховна Рада може делегувати повноваження, може там щось з ними робити), чи це не буде трактуватися нашими партнерами-колегами і суспільством як спроба президентської вертикалі змістити крен Конституції в бік президентсько-парламентської республіки? Чи настільки принципово скасування є оцих "Перехідних положень", чи це не є принципово з ознакою конституціоналізму?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь, будь ласка.

 

11:36:03

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я дякую, шановний колего, я тільки хочу ще раз зазначити. Ми зараз не розглядаємо законопроект по суті, ми тільки формально вносимо пропозицію щодо можливості його включення в порядок денний і направлення для висновку до Конституційного Суду. А саме відповідно до Конституції і Закону про Конституційний Суд до повноважень Конституційного Суду належить не тільки переглянути на відповідність 157-й, 158 статті Конституції, а й Конституційний Суд наділений повноваженнями весь зміст законопроекту проаналізувати на відповідність всім нормам Конституції, в тому числі "Перехідним положенням". І якщо в своєму висновку вони зазначать будь-які застереження з цього приводу, Регламент Верховної Ради передбачає, що ми зобов'язані врахувати ці застереження і продовжити роботу парламенту в цьому напрямку для того, щоб ці застереження усунути.

Ми побачимо, яким буде висновок Конституційного Суду, потім будемо реагувати вже в сесійній залі разом на такого роду висновок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, наступне запитання від Сергія Соболєва, прошу.

 

11:37:02

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний доповідач, Соболєв, фракція "Батьківщина". Зрозумілий висновок комітету, який ви представляєте, який аналізує виключно тільки положення, які стосуються порядку змін до Конституції. Але, наскільки мені відомо, є висновок Комітету в закордонних справах, який чітко встановлює усунення протиріч, які існують в змісті, тому, який існує.

Як ви вважаєте, це повинно бути враховано під час голосування в сесійній залі, чи це висновок, як і висновки інших комітетів, безпосередньо направляються в Конституційний Суд для врахування усунення цих протиріч саме Конституційним Судом?

Дякую.

 

11:37:58

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Ну, що стосується висновків інших комітетів, то вони  в міру того, наскільки відповідно до Закону про Регламент є предмети відання, давали кожен в своїй частині вже по суті законопроекту. Ми ж як комітет з правової політики не можемо входити в суть законопроекту, оскільки це не належить до предмету відання нашого комітету.

Що стосується того, в який спосіб далі парламент буде діяти, то на цьому етапі в нас немає іншого маневру, ми зобов'язані направити до Конституційного Суду, оскільки, я вам нагадаю, що Конституцією є два передбачених суб'єкта можливих ініціаторів внесення змін до Конституції - це Президент і не менше ніж третина парламентарів.

Разом з тим парламентарі мають можливість направляти свій законопроект безпосередньо рішенням парламенту до Конституційного Суду, Президент опосередковано, напряму не маючи таких повноважень звертатися до Конституційного Суду, може це зробити через Верховну Раду. Тому на цьому етапі ми не можемо ніяким чином втручатися в тіло закону, а тільки в висновок Конституційного Суду щодо певних застережень, в тому числі базуючись на висновках і профільного, і непрофільних комітетів, як він неодноразово це робив, може, зазначити певні застереження, що будуть предметом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам треба завершити?  Дякую.

Будь ласка, наступне запитання, Борис Іванович Тарасюк.

Крулько Іван, будь ласка.

 

11:39:20

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановний пане Руслане, скажіть, будь ласка, очевидно, що цей проект змін до Конституції, який подав сьогодні Президент, він потребує суттєвого доопрацювання. На жаль, не порадилися з професіоналами тоді, коли подавали ці зміни. Ідея, звичайно, правильна, виконання цієї ідеї – як завжди.

Тому питання: яка буде процедура, розкажіть нам як голова комітету, після того, як цей законопроект повернеться з Конституційного Суду? Що ми маємо зробити як парламент для того, щоб внести необхідні поправки до цього законопроекту і щоб зміни до Конституції були виваженими, чіткими і щоб вони відповідали здоровому глузду і дійсно, тим речам, які Україні потрібні включно після того, як Україна стане членом НАТО? Будь ласка, дайте відповідь на це питання.

 

11:40:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Іван Іванович, якщо дозволите, я почну з того, що Президент не сьогодні вніс законопроект. Він вніс його ще 3 вересня. І комітет зумисно розглядає тільки сьогодні законопроект. Ми дочекалися того, коли минув передбачений законом 14-й день для внесення альтернативних законопроектів. І в законі чітко написано: якщо у Верховній Раді є, у народних депутатів, будь-які застереження вже на етапі внесення, вони можуть скористуватися своїм правом і внести альтернативний законопроект.

Зараз ми можемо фіксувати, що цей строк минув і таким правом депутати не скористалися. Окремі комітети насправді в своїх висновках надали певні застереження. Ці висновки разом з висновком профільного комітету і в разі, якщо буде відповідне рішення сьогоднішнє Верховної Ради, як пакет документів будуть передані на розгляд Конституційного Суду. Конституційний Суд розглядає їх цілісний, один-єдиний документ. І вже часто трапляється, що бере до уваги певні норми, які існують у висновках, і закладає їх в свій висновок.

Висновок Конституційного Суду – це не тільки резолютивна частина на відповідність 157-ій, 158-ій, це, як говорить закон, цілісний документ, де мотивувальна і резолютивна частина має…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КНІЗЕВИЧ Р.П. Мають однакову юридичну силу, як є багато вже прецедентів. Тому ми побачимо у разі, якщо буде прийнято сьогодні рішення, яким буде висновок Конституційного Суду, і відповідно далі можемо рухатись над законопроектами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам, шановний доповідачу. Я прошу вас повертатися на ваше робоче місце.

Шановні колеги, зараз я дуже прошу всі депутатські групи і фракції записатися на обговорення запропонованого Президентом законопроекту змін до Конституції. І зараз ми почуємо позицію депутатських груп і фракцій, потім – депутатів.

Будь ласка, Валерій Писаренко представить позицію групи "Відродження". Запрошуємо вас.

Вибачте, колеги, я перепрошую, у мене була інша сторінка відкрита. Я дуже перепрошую. Будь ласка, позицію "Блоку Петра Порошенка" Ірина Фріз представить. Пані Ірино, запрошую до трибуни. І ще раз перепрошую.

 

11:43:03

ФРІЗ І.В.

Шановні колеги, фракція "Блоку Петра Порошенка" не лише повністю підтримує ініціативу Президента щодо внесення  змін у Конституцію відносно закріплення курсу на набуття членства в НАТО і ЄС, а й закликає всіх свідомих демократичних колег підтримати цю ініціативу.

Стратегічне завдання парламенту – захистити європейський та євроатлантичний шлях нашого народу, який було обрано. 5 років тому, коли ми вийшли на Євромайдан, на весь світ українці визначилися з тим, що ми бачимо наше майбутнє, майбутнє нашої держави в єдиному демократичному західному просторі. Підтримавши ідею Глави держави, ми унеможливимо реванш країни-агресора.

Положення запропонованих змін визначають незворотнім стратегічний курс України на набуття членства в НАТО та ЄС, розширюють повноваження Верховної Ради, яка стає відповідальною за реалізацію обраного курсу. Президент України стає гарантом, а Кабмін виконавцем цієї стратегії. Важливим доповненням, яке зараз дискутуються, є скасування статті 14 Конституції в "Перехідних положеннях" щодо розміщення військових баз інших держав в Україні.

Я наголошую, що після відновлення територіальної цілісності та повернення Криму Україні жодна бляшанка Чорноморського флоту Російської Федерації не залишиться ані на нашій землі, ані в нашій акваторії. Тому це є вкрай важливим і принциповим питанням. Наголошую, що натівським базам це не заважає.

На зустрічі з… Тому що це регулюється іншим положенням тієї ж Конституції. На зустрічі з Президентом України представники всіх демократичних фракцій підтримали ці ініціативи Президента.

Переконана, що це голосування сьогодні стане чітким індикатором для наших військовослужбовців, які ціною свого життя сьогодні захищають наш європейський та євроатлантичний вибір для українського суспільства, для наших міжнародних партнерів, хто є реальним захисником і сповідником демократичних цінностей та євроатлантичного і європейського вибору нашої держави. Закликаємо всіх підтримати цю ініціативу Президента.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:45:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" Юрій Бойко, будь ласка.

 

11:45:40

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Якщо хтось в цьому залі думає, що запропонована політична декларація цікавить людей на вулиці за стінами Верховної Ради, то він глибоко помиляється. Людей за стінами парламенту цікавлять зовсім інші речі, їх цікавить, коли буде мир, коли будуть знижені тарифи, чому зростають ціни і коли буде припинена корупція. А політична декларація, яку пропонується проголосувати парламенту, не буде мати жодного практичного наслідку для громадян України, і є елементом передвиборчої кампанії Президента. Взагалі мені все це нагадує гасло, яке ми всі бачили 5 років тому, яке називалося "жити по-новому". Так от за 5 років реалізація цього гасла призвела до того, що 9 із 10 українців перетворилися на жебраків.

Крім того, наша фракція вважає, що будь-які радикальні, кардинальні, важливі зміни зовнішньополітичного курсу нашої країни можуть бути прийняті тільки після розгляду на всенародному референдумі, і коли народ висловить свою думку з цього приводу. А надавати право приймати такі рішення, навіть якщо вони є декларативними, парламенту, який має сьогодні довіру аж  4 відсотків населення, це неправильно.

Наша фракція буде голосувати проти цього рішення. Ми вважаємо, що  воно не є тим, що потрібно громадянам України в сьогоднішній ситуації.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Від "Партії "Відродження" Бондар Віктор Васильович.  Будь ласка.

 

11:47:46

БОНДАР В.В.

Дякую,  шановний Андрій Володимирович.

Шановні колеги, безумовно, сьогодні розглядається одне з таких найголовніших питань в історії  країни –  зміни до Конституції. І не просто зміни до Конституції, а визначення і закріплення в Конституцію курсу України на членство в НАТО та ЄС.

Питання надзвичайно важливе. Наша "Партія "Відродження" і депутати нашої фракції неодноразово показували своїм голосуванням, своїми діями одне прагнення: ми за впровадження європейського шляху для України. Ми голосували за всі документи і закони, які проходили через парламент, які стосувалися європейської інтеграції, безвізового  режиму, які стосувалися створення Антикорупційного суду, антикорупційних органів, тобто по суті ті всі речі, які інтегрують нас в єдине європейське середовище і демократичну країну створюють в Україні. Але в той же час ми говоримо про те, що такі рішення, як зміна Конституції, визначення курсу України мають визначатися на всеукраїнському референдумі. Це питання, яке мають приймати всі громадяни  України  без виключення, а не окремі політики перед проведенням політичних виборів  Президента України. Ми не згодні з тим, щоби це питання було розмінною монетою і використовувалося просто в політичних перегонах виборчих як політичний піар.

Є приклади Великобританії, яка на референдумі вирішувала питання щодо членства Великобританії в Європейському Союзі в 2016 році, і вся країна прийняла рішення. Є приклад Хорватії, яка в 2012 році так само на референдумі вирішувала питання членства в Європейському Союзі. Є приклад Грузії, яка в 2008 році провела загальнодержавний референдум, і 77 відсотків громадян Грузії визначилися за необхідність членства в Альянсі НАТО. І такі приклади нормальні в країні є, і, наприклад, та сама найбагатша країна Європи Швейцарія всі такі державні рішення визначає тільки на референдумах. Тому ми наполягаємо і "Партія "Відродження" наша наполягає на проведенні референдуму одночасно з проведенням президентських виборів 31 березня 2019 року.

А сьогодні в залі ми розуміємо, що розглядається абсолютно  технічне питання зараз внесення цих змін до Конституції і направлення цих змін до Конституційного Суду. І Конституційний Суд буде визначати, чи конституційно взагалі вносити в Конституцію зазначені зміни. Тому, я думаю, що зал підтримає і направить до  Конституційного Суду,  але найголовніше буде вирішуватись,  коли треба буде зібрати 300 голосів тут навесні і прийняти остаточне рішення.

Ми будемо наполягати на проведенні референдуму в Україні загальнонаціонального одночасно з виборами Президента України 31 березня 2019 року, і громадяни України самі визначаться щодо цього питання.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я хочу наголосити надалі  для виступаючих, що я не буду додавати 30 секунд, додається автоматично 6 секунд, щоб ми встигли пройти порядок денний. У нас лишається небагато часу, я вже повідомляю про те, що продовжую засідання до 12:15.

І зараз запрошую до виступу голову фракції "Народного фронту"  Бурбака Максима Юрійовича. Будь ласка.

 

11:51:12

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! "Народний фронт" одноголосно буде голосувати за закріплення в Конституції стратегічного курсу України в НАТО та ЄС. Адже саме "Народний фронт" рік тому виступив з ініціативи необхідності таких змін в Конституцію України. І саме таким є прагнення українського народу – бути повноправними членами європейської спільноти.

За даними недавнього соціологічного опитування Фонду демократичної ініціативи та Центру Разумкова, 70 відсотків українців на референдумі проголосували б за вступ України до НАТО. Це підтвердження сталої тенденції, яка виявилася ще в 2015 році. Після початку російської агресії українці чітко зрозуміли, що НАТО гарантує своїм членам мир і безпеку. Для України євроатлантична інтеграція – це безальтернативний, незворотній курс. І ми повинні зробити його справді незворотнім, щоб ніхто не піддавав цей курс сумніву і навіть не мріяв зупинити рух України до євроатлантичного простору, щоб кожен наступний Президент, чи парламент не змогли повернути країну в бік кремлівського ярма. Тому "Народний фронт" одноголосно голосуватиме за цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" Безерюк Олег Романович, голова фракції.

 

11:52:29

БЕРЕЗЮК О.Р.

"Що ти несеш в Україну в латаній торбині?" Так і хочеться запитати це шевченківське запитання, слухаючи бравади.

Що ти несеш? Тотальну корупцію у використанні військового бюджету, який веде до злиднів у широкому лані? Загибель воїнів на полігоні, коли вони використовують зброю, яка розривається в їхніх руках, гранатомети? Чи тотальну корупцію в газовій сфері, продаж газоносних земель російським олігархам? Коли "Укрнафта" випускає в повітря сотні тисяч кубометрів газу, а тарифи несуть злидні для українського пересічного господаря. Коли уряд закриває школи, не фінансує субвенцію учня в сільських школах, а гральні клуби ростуть, як гриби?

Що ти несеш в Україну в латаній торбі? Напрямок в ЄС і НАТО – ми "за". Тому  що ЄС – це добробут, а не злидні, тому що НАТО – це безпека, а не російська агресія. Тому що ЄС і НАТО – це інструменти, які були створені проти розповсюдження східної деспотії на  європейському континенті. Туди хочуть українські люди, бо вони туди емігрують. Десять мільйонів паспортів – це 10 мільйонів потенційних трудових мігрантів. Через те, що  корупція роз'їдає країну. Так і хочеться сказати: "Що ти несеш в  Україну в латаній торбині? "Благоденствіє, указом Новеньким повите"? Іди ж здоров, та не забудь злидням поклонитись." 

Український народ знає, куди він іде, за чим, і  він переможе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від Радикальної партії, Ляшко  Олег  Валерійович, голова фракції.

 

11:55:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Ми не будемо обговорювати  зміни до  Конституції, запропоновані Президентом, ми їх підтримаємо, хоча у нас є до них зауваження.

Зокрема, Президент пропонує вилучити пункт 14 з Конституції "Перехідних положень", який забороняє базування в Україні військових баз іноземних держав. Необхідність цього Президент пояснює, що, мовляв, це дасть можливість  прибрати Чорноморський флот. Я глянув би на це по-іншому: стаття 17 Конституції в такому випадку забороняє розміщення будь-яких військових баз в  Україні, в тому числі країн-членів  НАТО. З одної сторони, Президент Порошенко декларує наш курс на членство в НАТО, з іншої сторони,   створює умови, коли жодні  наші партнери не можуть бути  присутні в Україні. Тому не  все те золото, що блистить, і так, як про це розказує Президент Порошенко. Це перше.

Але я хотів би сказати ключове для українських громадян. Щойно пролунало останнє, я сподіваюся, останнє  в статусі Президента  послання Петра Порошенка до  парламенту і до народу України. 

Що ми побачили? Віра, мова, армія – святі для кожного українця речі, для Президента Порошенка стали розмінною монетою напередодні виборів, політтехнологічною розробкою, в результаті якої Президент Порошенко прагне переобратися і утримати владу.

Чого ми не побачили від діючого Президента? Що я запропонував би країні на місці Президента України? Бачення майбутнього, формулу успіху країни, перспективу для кожного українця. Не загальні фрази другорядні! Де план подолання бідності, де план відновлення економіки, де план захисту національних інтересів, де план ставати сильнішими? У Президента Порошенка немає цього плану: він іде на вибори з питаннями віри, мови і армії.

Для мене і моєї команди "віра, мова і армія" – це аксіома, які не потребують доведення, а тим більше не можуть бути предметом передвиборчої боротьби. Для мене і моєї команди  план – це подолання бідності, збільшення добробуту українців, відновлення економіки, повернення заробітчан додому, припинення торгувати землею, національними інтересами і сировиною, наведення  ладу в країні, припинення хаосу, відновлення сильної влади і прав людини. От що мав би дати на дії Президент. 

На жаль…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. 

До слова від "Батьківщини" запрошується Тимошенко Юлія Володимирівна, голова фракції.

 

11:58:23

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я думаю, що сьогодні, дійсно, історичний день, тому що ми робимо ще один крок на закріплення нашого справжнього цивілізаційного шляху. І тут нам ні жартувати, ні принижувати  цей крок неможливо. Я переконана, що наше майбутнє – в європейській цивілізації і наша безпека, беззаперечно, з країнами, які сповідують цінності і мають можливість захистити себе в колективній системі безпеки НАТО. І тому наша команда, незважаючи на зауваження, буде чітко і абсолютно одностайно голосувати за внесення до Конституції цих змін.

Але в той же час я хочу нагадати, що нам не тільки декларації потрібні. Я як Прем'єр-міністр була першим і останнім Прем'єр-міністром, який вносив заявку до НАТО щодо надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО. І тоді це був правильний крок, і нам потрібно так саме продовжувати. А крім того, нам потрібно не лише декларувати ці речі, а нам потрібно, щоби ми йшли туди, дотримуючись всіх принципів і сповідуючи всі цінності, які дійсно потрібні нам як європейській країні і майбутньому члену Європейського Союзу. І, в першу чергу, до цих цінностей належить гідне життя людини. І можу нагадати вам, що українці ніколи не повставали на Майдани, на революції за шматок хліба. Ми завжди повставали за цінності, за свободу, за право щасливо і гідно жити.  І всі Майдани наші були про це, а не про шматок хліба, про те, щоб наш вибір був гідний і тієї місії, яку нам дав Творець, і тим нашим вимогам як країни, яку ми хочемо до себе, в першу чергу, пред'явити.

І тому наш шлях через подолання бідності. Це приниза, що європейська велика країна знаходиться, за оцінками Bloomberg, в останні й десятці по рівню бідності в світі і першою, за оцінками великого експертного кола, в Європейському Союзі і, власне, серед європейських країн. Нам потрібно зробити все, щоб це подолати. І наш шлях в Європу і в НАТО через подолання великодержавної корупції, через ту принизу, про яку сьогодні говорять в усіх кабінетах Європейського Союзу. І такою країна буде, бо і нова Конституція, і  новий  економічний курс, і нова стратегія миру поверне нам ту гідність,  з якою ми звикли, як українська нація, жити.  І тому ми голосуємо за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз виступи від народних депутатів. Оскільки час обмежений, я визначаю 6 хвилин для виступів від народних депутатів. І прошу провести запис. Це фактично два виступи.

Юринець Оксана Василівна, будь ласка.

 

12:02:07

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати! Шановні українці! Направду, ми сьогодні живемо в особливий час для України. Ми сьогодні, кожен з нас маємо робити свій  вибір. Але й маємо робити добре свою роботу. Як член Асамблеї НАТО впродовж останніх двох років, хочу відзвітувати як делегат, делегат від парламенту.

Є представники від різних фракцій, які там успішно працюють. Я хочу прозвітувати за ту роботу, яку ми робили останні два роки: це весняна сесія у Грузії, це осіння сесія в Бухаресті, яка змінила  через 10 років те, що Україні і тоді не було надано. А те, що саме весною 2020 року в Україні відбудеться весняна сесія Асамблеї НАТО вперше в історії НАТО і в історії України. Це та наша парламентська робота, за яку сьогодні ми можемо звітувати.

На нас покладається особливий вибір і, повірте мені, ті, хто, можливо, колись тут в парламенті мав іншу думку, сьогодні точно розуміє, що це важливо. І я звертаюся до всіх тих, хто ще не визначився, але розуміє, що це важливо зробити. Так, сьогодні саме український народ хоче євроатлантичної інтеграції. Так, про це говорять багато соціологічних опитувань. Так. Тому що якби було НАТО, була парасоля безпеки над Україною, ми би не мали анексії Криму і сьогодні війни на Сході. Так, ми розуміємо, що НАТО – це стандарти життя, це охорона здоров'я, це  освіта. І саме так сьогодні через трасти, за які виділення коштів голосують усі національні парламенти, які входять до асамблеї НАТО, надають цю можливість Україні. Кожного грудня в кінці року ми чуємо, яким чином відбувається звіт, і як ми освоюємо прозоро ці кошти. Так, важливо прийняти Закон про безпеку, так, важливо сьогодні брати участь у миротворчих різних місіях, але насправді основна миротворча місія, яку ми робимо, – це та місія на сході України. Сьогодні українці захищають і членів країн НАТО, і Європейський Союз. Для нас сьогодні важливо не схибити, бо направду наші сусіди Балти робили цей вибір. І наш великий друг Раса Юкнявічене сьогодні президент асамблеї, робить абсолютно велику роботу і каже: "Скажіть, що ви це хочете, закріпіть це в законі і покажіть, що ця ваша думка не коливається, як було це впродовж останніх років в цьому парламенті".

Сьогодні на кожного з нас покладений важливий вибір. Як говорив Андрей Шептицький, в єдності наша сила, добробут і перемога, в єдності держави, в єдності церкви і в єдності нації.

Слава Україні!  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Мартиняк Сергій Васильович.

 

12:05:00

МАРТИНЯК С.В.

Пане Голово, прошу передати слово Литвину Володимиру Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин, будь ласка.

 

12:05:22

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, складається враження, що ми так прагнемо в НАТО, що нам треба завагітніти, щоб вони нікуди від нас не змогли діватися. І тоді рішення було б прийнято однозначне.

Я розумію, переконаний, як тут всі народні депутати, що ми повинні долучатися до цивілізованого світу. Але в мене постає питання, шановні колеги, а до чого тут Конституція України? Чому Верховна Рада має брати участь у політичній кампанії? Я розумію, що тут будуть звучати заперечення з цього приводу. Тоді я відсилаю тих, хто читає ще, до останньої публікації в одному з останніх номерів газети "Дзеркало тижня" відомого науковця, юриста Володимира Шаповала. І він там чітко розписав цю проблему.

Україна має документи з Європейським Союзом щодо асоціації. Давайте будемо намагатися зафіксувати більш точно європейську можливість і перспективи України. У нас є закони безпекового характеру. Давайте будемо записувати щодо безпеки України відповідні положення.

Чому вся Верховна Рада України повинна займатися політичними кампаніями? Ми що, не чуємо людей, які живуть зовсім іншими проблемами? Це є першорядне питання. У цьому ж ряду проблема формування Центральної виборчої комісії.

Тут звучали голоси про те, що треба звільнити ЦВК, який формував Янукович. Я скажу, шановні колеги, арифметику треба знати. Член ЦВК працює 7 років. Порахуйте, скільки вони вже перебрали терміни, і вам стане зрозуміло, хто їх призначав. Це ваші призначені колеги, які належать у тому числі до присутніх тут політичних партій.

Зрозуміло, треба змінювати склад ЦВК, але чому ми спочатку не визначились, яка буде виборча система? А якщо виборча система залишиться такою ж, то де тут депутати-мажоритарники? Давайте кожному призначимо по члену Центральної виборчої комісії, адже очевидно, що ми хочемо призначити своїх, тому що сподіваємося, що будемо фальшувати вибори.

Це мають бути абсолютно нейтральні люди, які знають математику і вміють рахувати. Вміють додавати. А що буде після того, коли вибори закінчаться, з'являться нові політичні партії? Їм що, знову також треба буде давати своїх представників? Давайте відійдемо від цього політичного блуду і будемо приймати цивілізовані необхідні рішення країни.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І одна хвилина надається для виступу Тарасюку Борису Івановичу. Будь ласка, Борис Іванович.

 

12:08:29

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні колеги, сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливе питання, яке є цивілізаційним вибором для нашої держави, для нашого суспільства. Я, перш ніж говорити по суті, хочу сказати, що ніхто не має права приватизувати тему членства України в Європейському Союзі і НАТО, тим більше Президент.

Хочу нагадати що саме "Батьківщина", як Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко в 2008 році підписала звернення щодо ПДЧ для України, так і в 2014 році, в березні, "Батьківщина" внесла пропозицію про відновлення курсу на членство в НАТО. На жаль, тоді не було політичної волі для підтримки.

 В 2014 році "Батьківщина" ініціювала проведення референдуму щодо членства в НАТО, зібрали більше 3 мільйонів підписів, але це було зірвано Адміністрацією Президента.

Я хочу сказати, що Комітет у закордонних справах вніс конкретні пропозиції, які ми….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. …які, ми сподіваємося, будуть розглянуті Президентом і будуть враховані в процесі прийняття остаточної редакції змін до Конституції.

Ми не повинні спекулювати на темі членства в НАТО і в Європейському Союзі. Треба все зробити для того, щоб це було реальністю.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз, колеги, через кілька хвилин відбудеться голосування. І я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу Секретаріат Верховної Ради запросити всіх народних депутатів в зал.

Зараз 2 хвилини – Оксана Сироїд, заступник Голови Верховної Ради України. Потім 2 хвилини – Ірина Геращенко. І після того переходимо до голосування. Будь ласка, пані Оксана.

 

12:10:30

СИРОЇД О.І.

Шановні колеги! Шановні українці! Людям, українцям не потрібні зміни до Конституції для того, щоб затвердити свій напрямок до європейської, євроатлантичної інтеграції. Вони цей вибір зробили в тринадцятому році під час Революції Гідності і тоді, коли пішли воювати, захищаючи свою землю.

Але зміни до Конституції потрібні владі і передовсім Президентові України для того, щоб приховати те, що він фактично перебуває під впливом Росії.

Перше. Це є договори, ратифіковані Верховною Радою, договори з Росією, які ми, перебуваючи 4 роки у війні з Росією, продовжуємо виконувати. Президент жодного разу не звернувся про денонсацію тих договорів і змушує нас з вами їх виконувати, а це договори про військову співпрацю, про обмін секретною інформацією, це всі діючі договори.

Наступне. Так, нам потрібне розмосковлення. Але починати потрібно з влади. Сьогодні російські агенти сидять у цьому залі. Сьогодні московські агенти сидять в Адміністрації Президента, в органах правопорядку, вони є в списку найбагатших людей України, вони володіють медіапростором не тому, що Росія така кмітлива, а тому Росія в Україні має режим максимального сприяння і почувається абсолютно безкарною.

Мінськ. Мінськ – це є мир на умовах Росії. Це є злочинна помилка. І це треба визнавати.

І нарешті. Так, Президент ніколи не просив про збільшення повноважень, він просто приходив і їх брутально забирав всупереч Конституції. І це дуже далеко від Європи.

Українці рухаються до європейської спільноти всупереч зусиллям влади і всупереч зусиллям Президента України. І вони будуть частиною західної цивілізації, але з іншою владою і з іншим Президентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, заключний виступ. Я прошу всіх заходити в зал і займати робочі місця. Через 2 хвилини Першого заступника Голови Верховної Ради України Ірини Геращенко… Колеги, будь ласка, через 2 хвилини голосування.

 

12:12:36

ГЕРАЩЕНКО І.В.

У 2008 році я як депутат Верховної Ради входила до делегації українського парламенту, яка під керівництвом колишнього спікера (він теж виступав сьогодні з трибуни) поїхала до Москви. І на зустрічі з тодішнім спікером Російської Думи пан Гризлов заявив: "вступление Украины в НАТО мы будем расценивать как предательство национальных интересов России". І вся делегація, куди входили депутати від дуже демократичних фракцій, промовчала, окрім мене, звичайно. Тому що я і тоді, і сьогодні хочу сказати, що завдання українських політиків – це відстоювати національні інтереси України.

І коли в 2008 році тут кульками було прикрашено сесійну залу, хіба що поні не привела з цирку тоді одна фракція, нам дуже не вистачало тут публічного виступу Прем'єр-міністра України, який би публічно сказав, що він за НАТО. До речі, подання про ПДЧ підписує Президент, але разом з ним, дійсно, там стояли підписи тодішнього Прем'єра і спікера.

Ми з вами заборгували Україні включення цієї строчки про НАТО і ЄС в Конституцію, бо це означатиме шлях наших внутрішніх реформ, це означатиме, що ми визнаватимемо з вами, що не може бути жодного відступу від реалізації Угоди про асоціацію. І що дуже важливо зрозуміти, ми бачили, як 2010 році одним розчерком пера Януковича 30 кнопкодавів змінили шлях України до НАТО. І під парламентом не було патріотів тоді позапарламентських, не вийшли тоді громадські активісти і таке інше. Кілька… купка кількох фракцій боролася тоді так само, як і за непролонгацію Чорноморського флоту. Нам тоді, дорогі, разом не вистачило сили і мудрості, і маємо сьогодні виправити цю нашу помилку. Я хочу подякувати всім фракціям, що сьогодні, дійсно, ми з вами, наші з вами ще недопрацювання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Колеги, будь ласка, зайдіть в зал і займіть робочі місця. Я прошу з лож повернутися в зал. Я вважаю, це фундаментальне рішення, яке зробить невідворотнім зовнішньополітичний курс України в ЄС і в НАТО. Ми не допустимо реваншу і не допустимо навіть шансу для того, щоб хтось зміг поставити під сумнів наш євроатлантичний вибір. І ми переходимо до прийняття рішення.

Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування для прийняття в цілому проект Постанови № 9037-П про включення до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) і про його направлення до Конституційного Суду України.

Шановні колеги, давайте проголосуємо "за", давайте покажемо вже сьогодні на табло 300 голосів. Прошу підтримати, прошу голосувати! Кожного відповідально, злагоджено. Всі патріоти "за". Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

12:16:29

За-321

Рішення прийнято.

Постанова Верховної Ради України "Про включення до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання законопроекту про внесення змін до Конституції України і про його направлення до Конституційного Суду України" прийнята в цілому, колеги. Вітаю вас! 

Також хочу ще повідомити, вважаю, це історичне рішення, як я інформував Верховну Раду України, надійшло подання Генерального прокурора України про надання згоди до притягнення до кримінальної відповідальності Вілкула, Колєснікова і Дунаєва. Я невідкладно дав доручення Комітету з питань Регламенту, а також запропонував відповідним народним депутатам протягом п'яти днів письмові пояснення Комітету з питань Регламенту. Відповідні листи передані Апаратом Верховної Ради України до секретаріатів комітетів, де працюють депутати, а також були покладені в ваші персональні скриньки. Також ви можете прийти в приймальню до виконуючого обов'язки Керівника Апарату, щоб він міг передати. Щоб не було такої ситуації, як попереднього разу, коли ви стверджували, що вас не ознайомили з тими матеріалами. Вони у ваших скриньках, вони у вашому секретаріаті, а також ви можете їх отримати в Апараті виконуючого обов'язки Керівника Апарату.

Отже, колеги, зараз згідно Регламенту, я оголошую перерву. І хочу наголосити, що наступні питання теж будуть зміни до Конституції. І о 12:40 я всіх запрошую в зал для продовження нашої роботи. Перерва до 12:40.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  ми продовжуємо нашу роботу. Хочу нагадати, що до обіду ми розглядаємо питання змін до Конституції. Хочу  наголосити, не всі з них ми встигнемо розглянути, оскільки порядок денний дуже насичений. І тому декомунізацію областей, запропоновану, якщо ми не встигнемо сьогодні, розглянути наступного тижня. Але ми до обіду встигаємо розглянути проект Закону про внесення змін до статті 41 (6236) і дві постанови про зняття депутатської недоторканності. Але для  того треба працювати злагоджено і  працювати системно.

Зараз я оголошую про перехід до наступного проекту закону.

Так, ще збираються депутати. Прошу всіх заходити в зал, ще не всі в залі є. Я прошу запросити народних депутатів в зал, щоб ми могли розпочати розгляд питання.

А поки народні депутати заходять, я хочу вам оголосити заяву, яка надійшла в президію від двох фракцій – "Народного фронту" і  Радикальної партії Олега Ляшка. Готові дві фракції замінити перерву на виступ від трибуни. І я надаю слово для  виступу голові фракції "Народного фронту"  Максиму Бурбаку, і після того переходимо до розгляду закону.

Будь ласка, пане Максим.

 

12:43:22

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Вчора журналісти телеканалу "Еспресо" оприлюднили документи, які свідчать, що Мураєв отримував, а може і надалі отримує мільйони доларів від російського, буцімто,  олігарха Дерипаски. Перерахунки здійснювались через фірми-прокладки в Європейському Союзі. Треба наголосити, що Мураєв отримував гроші не у Дерипаски, а у російських спецслужб, бо в авторитарній Росії немає незалежних олігархів, всі вони під тотальним контролем тамтешнього ФСБ. Тих бізнесменів, які пішли проти волі Путіна, вже давно немає на цьому світі.

Так само можемо стверджувати, що ці кремлівські мільйони доларів йшли на фінансування телеканалу NewsOne, яким донедавна нібито володів Мураєв. Це черговий доказ того, що ось тут, в залі, сидять російські колаборанти, які працюють в інтересах Москви. Вони створили в Україні мережу кремлівських каналів, які 24 години на добу руйнують свідомість українців.

Вважайте цю заяву моїм зверненням до Служби безпеки України. Сподіваюся, що цього разу Служба безпеки результативно розслідує ці факти, а не так, як це було з нашими зверненнями щодо телеканалу "Інтер".

Принагідно наголошую, що фракція "Народного фронту"  одноголосно ухвалила рішення бойкотувати три кремлівські, нібито, канали: NewsOne, "112" та "Інтер".

І ще, нагадую, що фракція "Народний фронт"  ініціювала розробку законопроекту про обов'язкову реєстрацію публічних агентів держави-агресора, які працюють в інтересах Кремля і Росії. Ще раз наголошую,  тільки тих, хто працює на державу-агресора.

Сьогодні під час щорічного послання Президента ми почули слова підтримки ініціативи "Народного фронту". Тільки так, спільними  зусиллями ми будемо стримувати кремлівську навалу на інформаційному фронті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І переходимо до проекту Закону про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств. І я запрошую до доповіді народного депутата України Ляшка Олега Валерійовича.

 

12:45:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. До обіду парламент прийняв рішення надзвичайно важливе –  зміни до Конституції щодо стратегічного курсу, стратегічного бачення, стратегічного напрямку стратегії вступу України до НАТО і ЄС.

Зміни до Конституції, які презентує наша команда, не менш важливі – це питання власності на землю: хто господар  на українській землі, кому вона належатиме, кого годуватиме наша українська земля.

Я дякую 178 народним депутатам, які підтримали ініціативу Радикальної партії про те, щоб внести зміни до Конституції України, де вказати, що основою аграрного устрою України є фермерські господарства.

Сьогодні у третьому глобальному тисячоліття земля – це єдине, що у нас залишилось, в українського народу. Сьогодні, на жаль, ця земля не годує українців. Ми вирощуємо величезні обсяги врожаїв, зокрема минулого  року більше 40 мільйонів тонн зернових реалізували, але  українські селяни  від того багатші не стають, а стають ще бідніші. Чому? Тому що влада проводить політику збідніння для того, щоб люди за дарма віддали  землю, тому що вони точно знають, що  земля –  це єдиний ресурс, який  годуватиме споконвік на тисячі і мільйонів років вперед. І політика обезземелення, відсутності кредитів, відсутності сільськогосподарської  техніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу – все це для того, щоб забрати в людей землю, забрати  її задарма, а потім перепродати і на рівному місці заробити мільярди, мільярди і мільярди.

П'ять-шість компаній в Україні, всі вони пов'язані із владою, так звані агрохолдинги, мета яких  одна: банк землі. Під будь-якими приводами  у тих бабусів, дідусів забирають землю, підробляють договори, де люди добровільно не підписують договори, роблять рейдерські наїзди під  прикриттям правоохоронних органів, борються за землю, тому що це єдиний капітал, який залишився в Україні. Недаремно в кожному меморандумі з  Міжнародним валютним фондом усі прем'єри, усі президенти, які підписували за  останні 15 років меморандуми з МВФ, головні зобов'язання, які на себе беруть, – ринок землі. Ринок землі. Придумують троянських конів, які вам зранку до вечора розказують, що ринок землі – це  панацея, що ринок землі врятує українське село, що ринок землі озолотить українських селян. Брехня! З однієї причини: тому що в українських селян немає грошей, щоб купити ту землю. Тому що в результаті дій влади у них немає можливості навіть купити хімдобрива чи паливно-мастильні матеріали,  не кажучи вже за те, щоб  купити ділянку. Тому що  прийдуть конкуренти –  транснаціональні корпорації, які мають можливість у  своїх банках брати кредити під нуль відсотків  річних. Ешелонами  привезуть сюди гроші – пусті  папірці, які неварті нічого, які  друкуються цілодобово, 25 годин на добу.  І ці пусті папірці  віддадуть за реальне багатство  українського народу – за землю.

А гроші, ви знаєте, більшість з вас,  це – вода: сьогодні є, а завтра немає. А віддати землю – це означає позбавити українську націю майбутнього, обезземелити селян, приректи їх на вічне жебрацтво, а українську націю на  побирання. Тому що якщо ми тільки виконаємо той план, який нав'язує нам влада і продамо землю, введено ринок землі, це означає, що ми ніколи не зліземо із "голки залежності" МВФ, це означає, що ми ніколи не станемо успішною, багатою, конкурентоздатною нацією у цьому глобальному світі, тому що ми  самі, як колись папуаси взамін брязкальця, який Миклухо-Маклай давав, відмовлялися від свого золота, отак нам сьогодні взамін пустих папірців хочуть виміняти наше багатство – землю.

Президентські вибори, які будуть наступного року, це не просто вибори Президента, це вибори курсу, куди йде Україна, і це вибори, хто буде господарем на українській землі.

Якщо нинішні маріонетки, керовані ззовні, отримають перемогу чи ті, хто сьогодні за гроші транснаціональних корпорацій рветься до влади, український народ позбудеться свого головного багатства – землі. Саме тому ми пропонуємо сьогодні, проголосувавши зміни до Конституції, визначивши, що господарем на українській землі є український фермер, український селянин, це ми, фактично, забиваємо "осиновий кілок" у груди транснаціональних глитаїв, які хочуть забрати в українського селянина землю. Ми змусимо будь-який уряд, будь-яку владу, коли в Конституції буде прописано, хто господар на українській землі, що господарем є український селянин, ні одна влада не зможе обійти цю норму, тому що треба буде 300 голосів, щоб її скасувати.

Я вірю, що в цьому залі ніколи не буде 300 голосів, щоб забрати в селян землю. Я вірю, що в цьому залі знайдеться 300 голосів, щоб визначити майбутнє нашої країни як найсильнішої країни світу. Як Саудівській Аравії чи Еміратам Господь дав нафту, так українцям Господь дав землю. Але нафта сьогодні є, завтра – немає, а при правильному підході до господарювання – відновленні тваринництва, при підтримці соціальної сфери на селі, при державній політиці датування українського фермера, створення для нього умов. Українська земля вічна назавжди годуватиме український народ. Тому що ті труднощі, які сьогодні є, в обмін на які ми... влада ходить побирається по всьому світу за кредитами, при радикальній зміні економічної політики ці труднощі економічні можна здолати, я в цьому абсолютно впевнений. Ми можемо прожити без кредитів МВФ, ми можемо злізти з голки залежності, ми можемо відновити свою промисловість і свою економіку при правильній економічній політиці і радикальній зміні економічного курсу, який пропонує Радикальна партія. Але, якщо ми продамо землю, ми завжди будемо в жебрацтві, ми завжди будемо нацією "перекотиполе" без землі, без майбутнього, без перспективи і без завтрашнього дня для нашої нації.

Саме тому я звертаюсь до українського парламенту підтримати ініційовані нашою командою зміни до Конституції, до статті 41 Конституції України, де чітко вказати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. І всю державну політику проводити в інтересах фермерів, малих сімейних господарств – розвиток кооперації, радикальна зміна грошово-кредитної політики для того, щоб забезпечити українських селян і фермерів низькими процентними ставками, обіговим капіталом, дотації, компенсація частини вартості сільськогосподарської техніки, дотації на відновлення тваринництва і цілий ряд інших заходів, які дадуть можливість відновити українське село. Я вже не говорю про очевидні речі: припинити закривати в селах школи, лікарні, ФАПи, пошти, дитячі садки, визначити фермером того, хто живе в цій місцевості, хто обробляє землю, хто платить податки о того бюджету сільського, де знаходиться земельна ділянка, яку вони обробляють. Не можуть бути фермери із капіталом земельним 500 чи мільйон гектарів землі, як сьогодні у нас такі так звані фермери із офісами по закордонах.

Я хочу вам ще окремо продемонструвати, влада розказує про підтримку фермерів. Ось у мене цифри, як  влада підтримує фермерів. У бюджеті цього року мільярд гривень на підтримку фермерів. Станом на сьогоднішній день використано 14 мільйонів. Я не знайшов в Україні ні одного фермера, який отримав підтримку від держави. У бюджеті цього року 300 мільйонів на підтримку садівництва. Використано 73 мільйони. Кінець року. У бюджеті цього року 4 мільярди гривень на підтримку і розвиток тваринництва, а використано  500 мільйонів.

Ви не знайдете людей в Україні, справжніх реальних фермерів, які отримали підтримку від держави. Усі ці мільярди отримують олігархи, транснаціональні корпорації, латифундисти. Справжній виробник, який тримає  корову, справжній виробник, який  створює робочі місця, справжній селянин, бабуся чи дідусь,  які хочуть господарювати на землі, не мають державної підтримки. Ми зробимо цю підтримку!

Ми дамо селянам дотації на утримання корів. Ми доб'ємося прийняття в парламенті, антирейдерського закону, щоб у фермерів, селян не віджимали землю, не віджимали майно. Ми доб'ємося повернення спецрежиму оподаткування ПДВ, щоб в автоматичному режимі сільгоспвиробники отримали підтримку і не треба було розносити хабарі й чемодани, щоб отримати підтримку від держави. Ми приймемо  закони про розвиток кооперації, підтримку сімейного фермерства, але ключ до всього – власність на землю. Зміни до Конституції, які ми пропонуємо, зроблять  господарем українця на рідній землі. 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, зараз 3 хвилини запитань до автора законопроекту. І я прошу провести запис.

Єднак, будь ласка.

 

12:56:13

ЄДНАК О.В.

Шановний Олег Валерійович, дуже дякую за 10 хвилин вашої промови, де ви, мабуть, 70 відсотків часу розказували, як ви боретеся проти ринку землі. З іншого боку, на думку, я думаю, що багато хто з нею погодиться, що  фермер – це підприємець-землевласник. Фермер – це підприємець, громадянин України, який  володіє землею, її обробляє і продає свою продукцію.

Яким чином ви пропонуєте, подавши декларативні норми в Конституцію України і одночасно позбавляючи фермерів українців володіти землею, і фактично захищаючи антиконституційні норми як мораторій на продаж землі? Де тут є логіка, поясніть, будь ласка, українцям. І попросив би, щоб це ви зробили без образ, без маніпуляцій, а, власне, аргументами.

Дякую.

 

12:57:14

ЛЯШКО О.В.

Логіка дуже проста. Сьогодні у сусідній з нами Польщі кілька мільйонів українців працюють на польських фермерів, тому що в Польщі півтора мільйона фермерських господарств. Ці фермерські господарства за рік випускають продукції на 22 мільярди євро. Українські селяни, маючи більші обсяги землі, яку вони обробляють, минулого року продали 40 мільйонів тонн зернових і заробили аж 3 мільярди доларів – у десять разів менше, ніж польське сільськогосподарське виробництво. Чому? Тому що вони продукцію переробляють, тому що там основа сільськогосподарського виробництва – це фермери, а в нас – латифундії, для яких головне соя, соняшник, рапс і вивезти зерно за кордон. І потім в Україну привозять готову продукцію, за яку ми платимо в десять разів дорожче.

Тому ми і пропонуємо державну політику підтримки і розвитку фермерства. До нашої ганьби в Конституції досі немає жодної згадки про фермерство, головного господаря на землі. І головне, агропереробку: торгувати не землею, а готовою продукцією, не зерном, а хлібом і переробленою продукцією.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:58:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання, будь ласка, народний депутат Івченко. Прошу вас. Івченко, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

12:58:38

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановний Олег Валерійович, я, по-перше, хотів подякувати за те, що ви так стабільно підтримуєте ініціативи, в тому числі де є "Батьківщина" співавтором. Хотів вас запитати. От ви вірно сказали, що віддача з 1 гектара в Україні приблизно чотириста доларів, у Польщі це вже тисяча чотириста, в Австрії – це 4 тисячі, а в Німеччині – це чотири з половиною тисячі євро з 1 гектара. І, повірте, і Польща, і Німеччина, і Австрія – це країни, де розвивається саме сімейне фермерство. Так ось у мене питання, сьогодні 2 мільйони гектарів в Україні приблизно обробляють іноземні капітали, і останнє, що зробив Петро Порошенко, він сказав, що така гарна інвестиція, коли тепер наше, наша валютна виручка, бо те, що можна зібрати з гектара, буде уїжджати в Саудівську Аравію.  Як ви відноситеся до того, що такі латифундії продаються і покупаються безпосередньо, і на нашу землю приходять міжнародні компанії, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

12:59:49

ЛЯШКО О.В.

От саме тому, щоб міжнародний капітал інвестував сюди в робочі місця, відновлення тваринництва, ми пропонуємо законодавство, яке буде передбачати, що той, хто орендує землю, на 1 гектар орендованої землі – обов'язок одна корова. Орендуєш тисячу гектарів – постав у селі тваринницький комплекс і тисячу голів скота. А не сіють, недотримуючись процедури сівозміни, сіють технічні культури, вивозять за кордон, а  українські селяни залишаються без заробітку.

Я, Вадим, до речі, шкодую, що в оцих 180 підписів народних депутатів під змінами до Конституції, щоб господарем на українській землі був фермер, немає підписів членів фракції "Батьківщина". Я дуже розраховую, що ви долучитесь до цієї ініціативи. Так само як немає ваших підписів під законом про мораторій на продаж землі, які за нашою ініціативою були прийняті у парламенті.

Я пропоную шановним нашим колегам від "Батьківщини" разом об'єднувати зусилля і підтримувати політику Радикальної партії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, до співдоповіді запрошується голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич. В нас не так багато часу, я дам вам репліку в кінці обговорення. Я пам'ятаю про вас завжди. Будь ласка.

Шановні колеги, ви можете йти з трибуни на місця вашої фракції.

Будь ласка, Руслан Князевич, до трибуни. Прошу, прошу вас, будь ласка, пане Руслан, щоб ми встигли до перерви розглянути законопроект.

 

13:01:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую.

Я, шановна пані головуюча, шановний Олег Валерійович, одразу хочу вибачитись, що буду виступати сам без членів комітету, якщо ви не заперечуєте.

Шановні колеги! Відверто кажучи, я ще раз хочу нагадати. Бо під час попереднього розгляду змін до Конституції я вже про це говорив. Що ми зараз знаходимось на етапі обговорення питання включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду зазначених, ініційованих, точніше більше ніж третиною від конституційного складу народних депутатів України змін до Конституції України.

Тому будь-які дискусії з приводу змістової частини на цьому етапі абсолютно є, як на мене, непотрібними, оскільки парламент не має таких повноважень зараз по суті розглядати цей законопроект. Ми не на стадії розгляду законопроекту, ми на стадії технічного обговорення процедури його розгляду. І в цьому є дуже велика різниця.

Тим не менше, за дорученням Голови Верховної Ради комітет на своєму засіданні розглянув ініційоване більш ніж третиною від конституційного складу Верховної Ради подання законопроекту щодо внесення змін до Конституції України за реєстраційним номером 6236.

Відповідно до частини другої статті 145 Регламенту Верховної Ради України в межах предмету відання Комітет з питань правової політики та правосуддя може відповідно зробити певні висновки щодо дотримання процедури внесення змін до Конституції України ініційованого більше ніж третиною конституційного складу Верховної Ради. Це дуже важливо.

Я ще раз на цьому наполягаю, так, як минулого разу наполягав перед цим під час розгляду питання про внесення змін до Конституції в частині ЄС і НАТО, так само тут, коли йде мова про фермерські господарства, звертаю увагу, що наш комітет не є профільним, а профільним з цього питання формально є Комітет з питань аграрної політики. Тим не менше, ми зобов'язані як Комітет з питань правової політики чітко відповісти і дати певні висновки парламенту щодо дотримання конституційної процедури розгляду зазначеного законопроекту.

Таким чином, ми констатуємо, що згідно зі статтею 154 Основного Закону законопроект, поданий до Верховної Ради належним суб'єктом, тобто більше ніж третиною від конституційного складу Верховної Ради України. Прийняття вказаного законопроекту не потребує відповідно викликаних системною єдністю норм Конституції України будь-яких змін до І розділу "Загальні засади", до ІІІ розділу "Вибори. Референдум" і, відповідно, розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції", щоб мало наслідком затвердження зазначених змін на референдумі.

Законопроекти про внесення змін до 41 статті Конституції Верховної Ради  восьмого скликання не розглядались. Це дає можливість відповідно розглядати ці питання зараз. Більше того, під час своїх повноважень Верховна Рада восьмого скликання не змінювала Конституцію в цій частині. Таким чином, зараз цей проект змін до Конституції може бути розглянутий.

Відповідного до висновку нашого комітету ми також базувались на висновках інших комітетів, яким за Законом про Регламент було доручено дати свої попередні висновки до профільного Комітету з питань правової політики і правосуддя, щоб ми могли їх відобразити у нашому висновку і разом з висновком та законопроектом надіслати для аналізу до Конституційного Суду у разі, якщо Верховна Рада проголосує за таке рішення, яке пропонує комітет.

У відповідь на наше прохання Комітет з питань бюджету поінформував наш комітет про те, що законопроект не має впливу на показники бюджету. І у разі його прийняття, відповідного закону, він може набрати чинності згідно із законодавством.

Комітет з питань європейської інтеграції дійшов висновку про те, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, або регулюється національним законодавством країн-членів Європейського Союзу, а тому не потребує експертного висновку комітету.

За наслідками розгляду в Комітеті з питань запобігання і протидії корупції не виявлено корупціогенних факторів і визнано законопроект таким, що відповідає антикорупційному законодавству.

Нарешті Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин висловив низку зауважень. Ми їх будемо долучати до законопроекту, передавати в Конституційний Суд.

Таким чином, наш комітет, базуючись  на вищесказаному, рекомендує Верховній Раді поданий більше ніж однією третьою від складу конституційного Верховної Ради депутатами проект Закону про внесення змін до 41 статті Конституції України за реєстраційним номером 6236 включити до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання та направити до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо відповідності відповідним вимогам статей Конституції України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колеги.

Я прошу записатися на запитання до співдоповідача.

Будь ласка, Остап Єднак, вам запитання.

 

13:06:52

ЄДНАК О.В.

Дуже дякую.

В мене запитання наступного характеру. От, на мою думку, успіх фермерських господарств в Україні – це також сильні та такі, що дуже добре розвиваються територіальні громади. Пане Князевич, скажіть, будь ласка, вам, мабуть, відомо, що більше мільйона громадян українських в більше ста територіальних громадах чекають рішення Центральної виборчої комісії про проведення виборів. І ЦВК чомусь звернулося до вашого комітету, щоб ви дали роз'яснення, чи була якась реакція вас як голови комітету, чи було засідання комітету, чи було якесь пояснення, роз'яснення цієї ситуації по рішенню ЦВК, тому що, ще раз я говорю, на мою думку, не декларативні норми в Конституції, а, власне, сильні об'єднані територіальні громади є запорукою успіху фермерських господарств.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, відповідь.

 

13:07:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Це не має безпосереднього відношення. Але я можу відповісти, якщо ваша ласка, по суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, відповідь.  Будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Справа в тім, що тут трошки неординарна ситуація. Оскільки Центральна виборча комісія просить в комітету, який, до речі, не є профільним з питань добровільного об'єднання територіальних  громад, хочу звернути, розтлумачити норму Закону "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".

Зважаючи на те, що, насправді, такого закону не існує, а по факту комітету пропонується розтлумачити рішення Конституційного Суду з приводу цього законопроекту, точніше не цього законопроекту, а законопроекту про всеукраїнський референдум, до повноважень комітету… Законом про комітети не належить тлумачити рішення Конституційного Суду України. Ми поінформували Центральну виборчу з цього приводу. І, я думаю, що вони повинні приймати своє рішення.

Але проблема, дійсно, спровокована навіть не Центральною виборчою комісією, а нашими колегами, народними депутатами, які звернулись до Центральної виборчої комісії з застереженнями, що, оскільки, на їхню думку, відновив дію закон 91-го року, вони пригрозили членам комісії і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Все-таки я прошу колег звертатися з запитаннями по сутті обговорюваного законопроекту. Це було порушення Регламенту мною. Визнаю.

Будь ласка, наступне запитання, і це останнє запитання, народний депутат Ленський.  Прошу.

 

13:09:14

ЛЕНСЬКИЙ О.О.

Прошу передати слово Ігорю Мосійчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Мосійчуку мікрофон увімкніть.

 

13:09:20

МОСІЙЧУК І.В.

Шановний пане доповідач, у мене дуже таке  коротке питання. Скажіть, будь ласка, на вашу думку, данні зміни до Конституції знімуть чи не знімуть дискусії в суспільстві щодо так званого ринку землі, який нав'язується нашій країні зовні, який просувається при кожному випадку отримання кредитів, підписується прем'єрами, президентами, чи зніме це дискусію, на вашу думку? І чи буде це, дійсно, осиновим кілком в спробі баригувати на міжнародному рівні українською землею?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ваша відповідь. Прошу.

 

13:10:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Пане Ігор, я з великою повагою до вас, але з цієї трибуни я не виступаю з власною думкою. Я від імені комітету озвучую позицію.

Разом з тим, я мушу вам сказати наступне, що після того, я сподіваюся, як ми підтримуємо зазначений законопроект, звернемося до Конституційного Суду, і він дасть відповідний висновок, сподіваюся, позитивний на відповідність нормам Конституції, ми зможемо в цьому залі, як це належить за законом, провести його розгляд по суті. Зараз ми тільки розглядаємо процедуру  його розгляду.

Тому давайте ми не будемо зумисно, так би мовити, ті питання, які не належать до моїх повноважень, мені не задавати, я був би дуже вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу повертатися вас на робоче місце. Колеги, я прошу записатися від фракцій і груп на обговорення  законопроекту.

Іван Мельничук, вам слово. Прошу. З місця.

Артур Герасимов з трибуни. Прошу вас, пане Артуре.

 

13:11:34

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановна пані головуюча! Я прошу зал об'єднатися і  як один підтримати цей законопроект  також тому, що вважаю, що він є надважливим. І ми маємо сьогодні прийняти рішення відносно спрямування його до  Конституційний Суду, щоб дати хід цим змінам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, народний депутат Долженков позицію  "Опозиційного блоку" представить.

 

13:12:01

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни України! Фракція "Опозиційний блок" також є співавтором зазначеного законопроекту. Мої колеги підписалися, і я особисто також підписався і підтримав зазначену законодавчу ініціативу. Ми усвідомлюємо, що середній та малий бізнес повинен бути не тільки в містах, але і в селах, бо, звичайно, він повинен бути представлений відповідно фермерами українськими  громадянами. Але натомість є "але".

По-перше, ця тема не повинна бути предметом популізму. Адже соціальний популізм, я вважаю, найголовнішим ворогом України, тому що ми можемо зайти так в прірву, можемо загнати країну в глухий кут.

По-друге, непотрібно так хаяти  транснаціональні компанії.

Шановні колеги, як ви взагалі збираєтесь залучати інвестиції в Україну такими гаслами з цієї трибуни? Що будуть наші іноземні інвестори потенційні чути і якої точки зору про них. Потрібно займати виважену прагматичну точку зору не тільки в аграрній сфері, але й в промисловості. Оскільки дуже  багато країн, які повторювали в багатьох випадках економічні успіхи, це і Сінгапур, це країни Тихо… Азіатського регіону, це Китайська Народна Республіка, вони стали економічно розвинутими країнами  через залучення зовнішніх інвестицій, технологій. Тому що України є зараз технологічно відсталою країною. Нам потрібно це визнавати. З нікуди ці технології ми не візьмемо. Тому в мене дуже велике прохання не спекулювати на темі транснаціональних компаній, оскільки, на моє велике переконання, це ключовим фактором для економічного розвитку і успіху країни є.

Також необхідно зазначити проте, що перш ніж говорити про захист інтересів фермерів, потрібно було підписуючи коаліційну угоду "Європейська Україна", яку, я ще раз нагадаю, підписали всі фракції окрім "Опозиційного блоку", непотрібно було виключати спецрежим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників. Ви подивіться, там зазначено, що на вимогу Міжнародного валютного фонду ви скасували зазначений спецрежим оподаткування ПДВ, який, знову ж таки на моє глибоке переконання, є найбільш дієвим способом непрямої державної підтримки прямому сільськогосподарському товаровиробнику. А зараз вдруг говорите, що це неправильно. Так потрібно визнавати, що зробили неправильно, потрібно виправляти помилки. І, виправляючи помилки,  ваші помилки, ми будемо, звичайно, допомагати. Оскільки зазначений спецрежим оподаткування необхідно відновлювати, тому що він є найменш корупційним і найбільш справедливим.

Що стосується цієї законодавчої ініціативи. Я вважаю, її необхідно підтримувати і відповідно направляти в Конституційний Суд відповідно до регламентної процедури щодо надання ним висновку у відповідності до статті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає часу, вибачте, я не можу.

Будь ласка,  наступний виступ, народний депутат Бурбак, представить позицію "Народного фронту". Дякую.

Колеги, я не маю, на жаль, можливості додавати до виступів. Вибачте.

 

13:15:24

БУРБАК М.Ю.

Фракція "Народний фронт" голосуватиме за законопроект про фермерські господарства. Ми переконані, що сільське господарство України необхідно розвивати, розвивати не лише кількісно, не лише збільшенням експорту. Треба також відповідати на сучасні виклики для українського села і селян. Село – це колиска української нації. Але совіти загнали українське село в рабство, десятиліттями знищували його, сьогодні і досі відчуваємо наслідки цих радянських злочинів. Молодь за звичкою залишає села за будь-якої нагоди, землі заростають бур'яном.

Новим викликом для українського села став прихід сучасних аграрних технологій. Різко зменшуються потреби в робочій силі для виробництва того ж обсягу сільськогосподарської продукції. Тож нам потрібні продумані кроки для гармонізації інтересів селян, бізнесу і держави, цілеспрямована підтримка саме фермерства, як малого місцевого агробізнесу. Це один з таких кроків.

Крім того, потужний ефект відновлення розвитку села мають дати об'єднані територіальні громади. Це дозволить вдихнути в село нове життя, створити нові робочі  місця, місцеві джерела податкових надходжень, зупинити відтік молоді з  села, маємо зробити все,  щоб українське село жило і розвивалося.

Тому  голосуємо і  підтримуємо ініціативу наших колег з  Радикальної партії. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, народний депутат Кулініч він представить позицію  групи "Відродження".

 

13:16:49

КУЛІНІЧ О.І.

Шановна пані головуюча, шановні колеги, шановні виборці. Цей законопроект, безумовно, треба  підтримувати. Я особисто  підписав його тому, що саме за  фермерським господарством, за фермерами майбутнє нашої держави. І я думаю, що ніхто не буде заперечувати, що саме фермерське господарство повинно стати основою аграрного  устрою нашої держави. Але я б  розглядав би цю проблему більш комплексно, і, щоб, дійсно, це були дієві кроки. Нам треба думати вже давно, ще вчора треба було думати  за розвиток сільських територій.

Що зараз відбувається на селі? Люди масово від'їжджають і за кордон, до  міст, і  практично немає людей в сільській місцевості,  які працюють в аграрному секторі. Цілком зрозуміло, і є статистика і європейських країн, і світова статистика, що  аграрний сектор не буде генерувати робочі місця.  Тому нам треба якраз  думати за комплексну  програму розвитку сільських  територій. Ми повинні підтримувати це, щоб у селі була робота, щоб там була заробітна плата. І тому якраз оця державна програма, яка  у нас діє на сьогодні, повинна бути, направлена якраз на  підтримку фермерства. І цей мільярд, який є в  цьому році, поки що там невелика виборка, треба все зробити, щоб, дійсно, фермерське господарство, сімейні фермерські  господарства цю підтримку, цю компенсацію отримали. Це може бути як завгодно: це органічне землеробство,  це нішева  продукція, якась переробка, але все треба зробити для  того, щоб люди залишалися на селі, працювали на селі, тому що це дуже важливо, це і наповнення місцевих бюджетів, це взагалі зайнятість на селі. Зараз це абсолютно не так. І це, якщо ми нічого не будемо  робити, це нас призведе до катастрофи, тому що комплексно по цій програмі, якої немає, ніхто не працює. 

І тому якраз, і ще раз повторюю, вся оця державна підтримка повинна  йти на  відсоткові ставки погашення кредитів і компенсацію ЄСВ, і все можливе для  того, щоб якраз сімейні фермерські  господарства і взагалі фермерські господарства утворювалися  і працювали з перспективою в сільських територіях.

Ще хотів би декілька слів, що стосується ринку землі. Ми всі розуміємо, що рано  чи пізно це буде, і тому зараз можна говорити, що завгодно, але наша задача – якраз робити все, щоб коли, дійсно, ми прийдемо до чесного, відкритого ринку землі, всі повинні бути в рівних умовах: і невелике фермерське господарство, і дрібний фермер, і одноосібник, і велика агрокомпанія. Якраз тоді люди не будуть ошукані, а отримають реальну плату за свою землю. От якраз наша задача – зробити так, щоб дійсно це працювало на практиці.

А що ми бачимо навіть сьогодні: елементарний законопроект, який передає повноваження на місця – мова йде за передачу земель за межами населених пунктів – вже чотири роки лежить у парламенті. І елементарні речі – ті ж сінокоси, ті ж пасовища, навіть кладовища – сільський голова не  може вирішити, тому що  в нього нема цих повноважень. А ми говоримо про розору…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний колего. Не додаємо через брак часу.

Будь ласка, від "Батьківщини" позицію представить Іван Григорович Кириленко. Просимо вас.

 

13:20:10

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, високоповажне товариство! Україна взагалі стомилася від реальних кроків, які назустріч людям так і не зроблені. І мабуть одна з перших реформ, яка повинна вдатися, це саме ця реформа – селянсько-аграрна реформа. Не аграрно-селянська, а селянсько-аграрна. Це поворот величезний державної машини в сторону людей.

"Батьківщина" однозначно стоїть з цим курсом, ми однозначно голосуємо "за", і закликаю весь зал, друзі, підтримати. Не просто підтримати цю конституційну ініціативу, слідом за нею йде закон, який ми переносимо з одного четверга на інший вівторок – про функціонування селянських фермерських господарств, сімейних ферм. І потихеньку його нам намагаються "сплавити".

Друзі, в розвиток цієї конституційної ініціативи – це прийняття цього закону. Щирість буде видно, коли ми будемо голосувати за цей закон.

Друзі, тільки тези. Це міжнародний досвід, цивілізаційний досвід.

Два з половиною мільярда гектарів земель у світі обробляють 570 мільйонів фермерських господарств, із них 500 мільйонів – сімейна ферма, по 5 гектарів на брата. Латифундіями в світі вже і не пахне, це тільки в нас воно єсть. Ми не збираємося їх розкуркулювати. Ми даємо людям вибір: чи йти в найми до поляків і підтримувати їх економічний бум, чи з наймів, з рабства вернутися додому і займатися звичним, будучи господарем на своїй землі. Тому питання йде не просто за вибір форми господарювання, а за уклад на селі. Фермерський уклад – це зовсім інший життєвий простір і зовсім інший вже світогляд.

Другий аргумент. Шановні друзі, це середній клас, про який ми всі мріємо, який є основа стабільності будь-якого суспільства. Друзі, дуже багатим не будеш сімейним фермером, але заможним можна бути, можна і це шлях.

Четвертий аргумент. Друзі, демографічна ситуація катастрофічна: неповні сім'ї, мільйони працездатних людей поїхали, сім'ї залишилися або без батька, або без мами. Чим займаються? Природним, що для українців характерно, - сільським господарством, тільки ж у наймах. Повернути людей додому, додому, зберегти сім'ї. Колись тут з трибуни звучало, було 10 років тому 15 мільйонів дітей, а зараз вдвічі менше, і тенденція іде на гірше, на гірше. Один пенсіонер, один працюючий – такого в світі ніде немає. Це робочі місця тут, це єдиний соціальний внесок в Україні.

Друзі, таких аргументів можна назвати ще безліч. На невеликих площах органічна продукція, тваринництво, овочі, фрукти, ось звідки збільшення доходів з гектару, а тут же ж і переробка понадобиться і кооперація. Ми голосуємо "за", але слідом за цим іде закон, який треба підтримати, і тоді ми покажемо щирість намірів.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Мосійчук представить позицію Радикальної партії. Прошу.

 

13:23:26

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Це не просто чергове питання порядку денного, це не просто зміни до Конституції декларативного характеру, як дехто хоче тут подати. Насправді, це фундаментальне, основоположне питання про найбільший, найбільший скарб української нації – про українську землю.

Лідер нашої фракції Олег Ляшко виніс це питання недаремно, адже це  перший  крок на шляху України до позбавлення зовнішнього управління, адже питання власності на землю – це питання майбутнього української нації, це питання мертвих, живих і ненароджених українців, тих, хто тисячу років веде війну проти України, вони йдуть сюди за українською землею: монголи, татари, німці, будь-хто, росіяни. Москалі 300 років добиваються української землі. І сьогодні український парламент за пропозицією Олега Ляшка буде робити крок для того, щоб українці стали справжніми  господарями на своїй власній землі.

Тут виступали деякі колеги адвокатами агрохолдингів, то я хочу сказати, що якраз тут і є  найголовніше, і суть цих змін до Конституції в тому, щоб зупинити навалу іноземця, чужинця, який під виглядом агрохолдингу  захоплює, окуповує землю.

Політика нинішнього уряду викидає мільйони українців з рідної землі. Політика, яку пропонує Олег Ляшко і Радикальна партія, – це повернення українців на рідну землю, адже тільки фермери, а не агрохолдинги мають бути основою господарювання на українській землі, бо агрохолдинги – це не українці на українській землі, а китайці, в'єтнамці, будь-хто, тільки не українці.  

І зараз, тиснучи на кнопку, ви будете вирішувати долю найбільшого скарбу української нації, вдумайтесь в це.

Слава Україні!

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:26:30

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

І зараз 6 хвилин  від народних депутатів.

Я перепрошую, ще від фракцій не виступала "Самопоміч". Будь ласка, Олег Березюк.

 

13:26:41

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вільна держава – це вільні люди, які використовують вільно ресурс цієї держави. Вільна держава – це вільні люди, які вільно використовують ресурс на вільній території. Вільна держава – це держава, яка має владу, яка створює умови і обставини, де людина може бути вільною, і ресурс у цій державі належить людині. Земля – це ресурс української людини. І постколоніальна держава, в якій владу захопили олігархи на сьогоднішній день, зловживає волею і зловживає своєю владою, не даючи доступу людям до цього ресурсу.

Почнемо з надр. 13 стаття Конституції: надра належать народу. Кому сьогодні належать газ і нафта? Олігархічним кланам, які зловживають, знищуючи природу і знищуючи людей. Те саме стосується і землі. Томи з вами як влада маємо створити обставити, де всі будуть у рівних умовах – як малий фермер, так і підприємець. Це умови справжнього неолігархічного ринку. І фермер на цьому ринку має бути основою основ, бо це вільна людина, яка створює вільну додану вартість. І ми будемо цю вільну людину, фермера захищати в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги.

Шість хвилин для народних депутатів, прошу провести запис. І попрошу голів фракцій запрошувати депутатів у зал. 6 хвилин – виступи від народних депутатів, а потім ми переходимо до голосування.

Будь ласка, Шахов Сергій Володимирович. Будь ласка.

 

13:28:58

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, з 1991 року країна розкрадена до фундаменту. Фундамент – це є українська земля. Розкрадені заводи, шахти, хімічна галузь, нафтова галузь. Все, що можна було зруйнувати – олігархи зруйнували і зовнішні так звані партнери, які хочуть добратися до нашої української землі. Коли я їду в свій округ на Луганщину, коли зруйновані дороги, коли стоять покійники понад дорогою – наші підприємства, серце обливається кров'ю.

Сьогодні ми не маємо права віддати українську землю в ратиці олігархів і тих, хто з МВФу диктує Україні умови, для того, щоб Україна виставила ще землю на продаж. Земля належить виключно українському народу.

"Наш край" закликає сьогодні підтримати цей законопроект і повністю поставити хрест на тому, щоби олігархи не сунулися до української землі. Латифундістам – ні! Селянам, фермерам, малому та середньому бізнесу – так!

Сьогодні ми маємо право звернути увагу, ми проїхалися в тому літку з Сергієм Рудиком, з Вікторією Сюмар, з Лубінцем, проїхалися по кордонах з нашими колегами і подивилися, де стоїть намет так званий, через який може шалений заєць перескочити. Скажіть, будь ласка, не повернули досі селянам за їх землю, за їх паї не повернули компенсацію.

Сьогодні "Наш край" звертається з проханням до всіх народних депутатів зробити комісію і проїхатися по нашій землі, подивитися, що робиться в країні. Ми маємо право сьогодні подивитися, що робиться в Біловодському районі, в Новопсковському районі, Міловському районі. Сьогодні боротьба йде у кого за конярство, йде боротьба не за конярство, йде боротьба за землю.

Ми повинні залишити її в країні, а не віддати латифундистам.

Шановні колеги! Закликаю підтримати цей законопроект. "Наш край" голосує – за. Сергій Шахов, політична сила "Наш край".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І заключний виступ від народних депутатів, Мушак Олексій Петрович, будь ласка.

 

13:31:33

МУШАК О.П.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане головуючий! Найбільший національний скарб і найбільше національне багатство України – це є самі українці. І на разі ситуація така, що вони виїжджають з України в тому числі тому, що за кордоном у них більше прав.

Коли ви кажете про землю, так українець в Україні позбавлений прав на землю, а за кордоном він їх має – це раз.

Друге. Коли ви кажете про внесення змін до 41-ї Конституції, якраз яка стосується власності, то це є цинізм. Тому що ви 20 років підряд позбавляєте українців права на цю власність. Бо право власності, воно триєдине: володіти, користуватися і розпоряджатися. І розпоряджатися воно не може – це два.

Третє. Тут прирівнювали і порівнювали ситуацію з Польщею, мільйон п'ятсот фермерів. Так, секундочку. Фермер в Польщі має право власності. І він хоче – продає, не хоче – не продає, хоче – купує, не хоче… – Це два.

Третє. Мораторій і ви кажете, що це перший крок до позбавлення зовнішнього управління. Так, секундочку. А що зараз відбувається? Ну, саудити купили українську землю за дешево. Тому що 20 років підряд мораторій, мораторій, мораторій, мораторій. Мораторій – це є дешева можливість скупати українську землю, якщо ви цього не знаєте. Мораторій – це є дешева можливість купити українську землю через договір на 49 років або договір емфітевзису, проти якого ви, до речі, не особливо сильно боретесь.

Далі. Якщо вже ви хотіли внести такі фундаментальні речі, так треба читати Конституцію від початку, а не тільки вибране. 14-а, якщо ви кажете про конституційні засади щодо землі, так це 14 стаття Конституції України, там, де кажеться, що це національне багатство. І туди треба було вносити зміни, а не в 41 статтю.

Далі. Коли ми кажемо про фермера, а, от, скажіть мені, будь ласка, скільки фермерських господарств зараз в Україні? От, давайте порахуємо. Кажуть, в основі аграрного устрою України фермерські, да, 45 тисяч 35 фермерських господарств на всю Україну. А землевласників – 7 мільйонів.

Тому, якщо ви хочете 7 мільйонам, землю 7 мільйонів тільки до 45 зменшити, так це неправильно. Це насправді більше ніж олігократія, це  один фермер на 100 власників. Мені здається, що треба розширювати тут конкуренцію.

Далі, по фермерам. Друзі, те, що ви… за що ви "топите", ну молодіжним жаргоном, насправді фермерство, воно ж уже не таке, як ви собі уявляєте. Якщо ви подивитеся на закордонний, на іноземний досвід і все інше, фермер – це є вже науковець, він використовує Big Data, він уже розуміє, де у нього, на якій землі, скільки в нього там було добрив вкладено і все інше.

Далі пішли. Якщо ми кажемо про повернення людей… Добре, українці працювали в Польщі, в Італії, заробили гроші, отримали досвід. І коли вони повернулися в Україну, наприклад, щоб те саме робити – садівництво, вирощувати сади, ягоди, вони, на жаль, не мають можливості купити цю землю і залишитися в Україні, а їдуть далі за кордон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, за хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів у зал. Я прошу всіх з лож повернутися у зал для голосування. Зараз 1 хвилина заключне слово автору Олегу Ляшку і переходимо до прийняття рішення. Прошу всіх заходити у зал.

 

13:35:03

ЛЯШКО О.В.

Представник олігархату, який щойно переді мною виступав, правий – на мільйони землевласників надзвичайно мізерна частка фермерів. Чому? Тому що вся державна політика проводилась для того, щоб знищити селянина і забрати землю. Зміни до Конституції, які ми пропонуємо, ось у цій Конституції жодного слова згадки ні про фермера, ні про селянина. Голосування зараз – це відновлення історичної справедливості, це віддання шани нашому фермеру, нашому селянину, нашій робочій людині, яка має право бути записана в Конституції – раз. І вся державна політика в інтересах робочої людини має проводитися – два. І коли в Конституції буде записано, що основою аграрного устрою України буде фермерське господарство, от тоді вся Україна буде жити достойно і багато, тому що будуть не злидарі, а фермери, сімейні господарства і достойні багаті селяни. І торгуватимуть не землею, а готовою продукцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України, ставлю на голосування для прийняття в цілому проекту Постанови № 6236/П про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств і його направлення до Конституційного Суду України. Прошу народних депутатів України голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

13:37:16

За-267

Постанова Верховної Ради України про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України восьмого скликання законопроекту прийнята. Вітаю, колеги. І ми переходимо до наступного питання порядку денного.

Хочу вам наголосити, це дві постанови, які запропонував нам комітет про подальшу роботу над законопроектом  про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України).

Конституційний Суд розглянув обидві постанови, і ми їх зараз маємо розглянути, щоб перейти до наступної роботи по внесенню змін до Конституції щодо недоторканності народних депутатів.

І я ставлю на розгляд першою проект Постанови 7203/П1. І я прошу підтримати розгляд її за скороченою процедурою, колеги. Підтримайте, в нас час, до обіду маємо встигнути. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Підтримайте, колеги.

 

13:38:23

За-169

І запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича.

 

13:38:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, я просто хочу вам сказати, щоб запропонувати процедуру розгляду двох постанов наступне. Це допускає Регламент, оскільки вони є пов'язані, по суті альтернативними, ми пропонуємо обговорення зробити одночасним. Тому що висновки фактично є ідентичні. А відповідно здійснити різне голосування, як це належить за Регламентом, тому ми це можемо зробити ще до перерви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслан.

Мені треба порадитися з юристами, чи це можливо?

 

13:39:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Можливо. Це не змістить… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто два доповідачі по двох постановах, а потім голосування. Приймається?

Колеги, я оголошую, що ми переходимо до розгляду обох проектів постанов 7203/П1 і 6773/П1.

Я запрошую Князевича до доповіді, потім у нас буде одне обговорення, але два окремих голосування по кожній з постанов. Приймається.

Будь ласка, ви доповідайте по двох постанова, будь ласка. 

 

13:39:46

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Дякую за те, що підтримали таку процедуру.

Справа в тім, що вона допускається, оскільки іде мова про те, що дві постанови пропонують одні і ті самі фактично зміни в одну і ту саму статтю Конституції. І, оскільки висновки Конституційного Суду є по своїй суті фактично ідентичними, то і наші пропозиції на виконання Регламенту Верховної Ради теж пропонується запропонувати ідентичні для того, щоб парламент визначився, на користь якої із постанов він предстане.

Шановні колеги, я просто довго не буду відповідно аналізувати ситуацію. Ви пригадуєте, що Верховна Рада своїм голосуванням прийняла рішення включити в порядок денний і надіслати до Конституційного Суду відповідні проекти законів України про внесення змін до статті 80 Конституції України, які внесені двома суб'єктами права законодавчої ініціативи, а саме: з одного боку, Президентом України і більше ніж третиною конституційного складу Верховної Ради України.

Після того, як зазначені проекти були підтримані щодо включення в порядок денний і надіслані до Конституційного Суду, з Конституційного Суду ми отримали два висновки. Ці висновки давно вам роздані, оскільки процедура така, що вони одразу були передані на розгляд Верховної Ради. Я тільки нагадаю, в чому суть цих висновків.

 Конституційний Суд проаналізував, як це належить за законом і Конституцією, і відповідність 157 і 158 Конституції України зазначених змін до Конституції, а також проаналізував все тіло законопроектів на відповідність іншим, так би мовити, нормам Конституції. І  він дійшов висновку, що стосується 157-ї і 158-ї, зазначені зміни  не суперечать. Разом з тим він висловив низку застережень щодо взагалі внесення змін до Конституції в цій частині.

Суть цих змін можна прочитати в розширеному висновку Конституційного Суду, я дуже коротко на них зупинюся.

Конституційний Суд дійшов до висновку і, дуже важливо, вказав, що він це зробить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилину додайте, будь ласка. Дві хвилини.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Робить четвертий раз про те, що інститут депутатської недоторканності не є привілеями і особистим правом депутата.     Це інститут публічно-правовий, а, отже, він не належить депутатам. І відповідно це є елемент захисту інтересів виборців через представницьку демократію в парламенті.

Конституційний Суд звертає увагу, що в нас немає абсолютної депутатської недоторканності, в нас є відносна депутатська недоторканність, а стаття 80 – це тільки особливий  порядок притягнення до відповідальності народних депутатів України. Зважаючи на ці обставини,  він вважає за доцільне сказати, що варто би взяти було до уваги висновок Венеційської комісії, яка неодноразово, це багато висновків, але останній з них чітко вказав, що, якщо народні депутати вважають за неможливе виконувати такий конституційно-правовий інститут, вони повинні передати це право якомусь іншому інституту. Венеційська комісія пропонує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказав, 2 хвилини додати. Ще 1 хвилину додайте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пропонує таким інститутом  Конституційний Суд України. Але це пропозиція. Таким інститутом може бути будь-який інший інститут. Але в будь-якому випадку, якщо депутати вважають, що вони цього не можуть  робити, вони повинні вчинити так, як вчинили по відношенню до суддів, коли передали таке право до Вищої ради правосуддя.

Тому зараз відповідно до Закону про Регламент ми не можемо розглядати по суті цей законопроект в стадії попереднього схвалення, а пропонуємо вам, як це належить за законом, порядок   подальшої роботи над законопроектом: в місячний строк, як належить для внесення пропозицій, два тижні на те, щоб комітети розглянули, дали свої пропозиції, два тижні профільному комітету і відповідно на розсуд Верховної Ради України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Руслан.

Прошу провести запис: два – за, два – проти, по фракціях. Я всім фракціям дам, колеги.

Будь ласка,  від Радикальної партії Ігор Мосійчук.

 

13:44:15

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Безумовно, наша фракція підтримує роботу над цим важливим законопроектом. Але ми наголошуємо на тому, що повне його прийняття можливе в українському парламенті тільки в комплексі. А саме, разом з Законом про імпічмент Президента України і разом зі зняттям недоторканності суддів. Адже нас обдурили в парламенті, коли приймали так звану суддівську реформу, і ні з кого нічого не здали. А як тільки що доповідач розповів, передали цю недоторканність іншому органу.

Але що необхідно, що необхідно, щоб притягнути до кримінальної відповідальності міністрів? Немає недоторканності. Сьогодні лідер нашої партії Олег Ляшко подав заяву про скоєння злочину виконуючим обов'язки міністра охорони здоров'я пані Уляною Супрун. Звернувся до Генерального прокуратура України, директора НАБУ Ситника, керівника Нацполіції Князєва і Голови Служби безпеки України Василя Грицака.

В чому суть? Ряд, низка злочинів, низка, починаючи з фінансових, корупційних, закінчуючи тими, які несуть  загрозу життю і здоров'ю людини, вчинено цією особою. І наш лідер Олег Ляшко і вся наша фракція вимагає притягнення її до кримінальної відповідальності, в тому числі  за геноцид, тому що вона займається  системним знищенням українців. Оце є також надважливе питання.

І ми звертаємося до уряду  негайно, крім цього, внести питання про призначення  повноцінного міністра охорони здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" до слова  запрошується Артур Герасимов, голова  фракції. Будь ласка.

Включіть мікрофон, подивіться, чи карточка добре вставлена.

 

13:46:42

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги. Прошу  зараз залу об'єднатися і  підтримати цю постанову, яка є ще одним  кроком на  шляху до  скасування депутатської недоторканності, що обіцяли майже  всі фракції парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Самопомочі" Руслан Сидорович, будь ласка.

 

13:47:09

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановні глядачі, слухачі! Беззастережно, що  дану постанову потрібно підтримати, тому що розгляд в будь-який інший спосіб поставить під  ризик конституційність можливих подальших змін до Конституції, що є за визначенням абсолютно неприпустимим. 

Разом з тим, я хочу звернути увагу на інший  аспект. Допоки  ми не можемо знайти 300 голосів у сесійні залі для  вирішення цього питання. І це вже відбувається не перший, не другий, не п'ятий і  не десятий раз у цій сесійні залі. Та недоторканність, яка настільки дратує людей, вона випливає не  з Конституції насправді, вона випливає з законів про Регламент Верховної Ради і про статус народного депутата.

"Об'єднання "Самопоміч"  разом з іншими  народними депутатами ще два роки назад зареєструвала відповідний законопроект, який суттєво спрощує порядок притягнення депутата  до кримінальної відповідальності, який забирає всі ці "шоу довгоносиків" в регламентних комітетах, який забирає оцей весь цирк, тому що в кінцевому результаті Верховна Рада не є судовим органом, а є політичним. Ми не можемо давати оцінки вини чи  відсутності вини депутата,  нехай доводить це в суді. 

Тому непотрібно шукати кішку там, де її нема, винести законопроект "Самопомочі", проголосувати  226 голосами і припинити спекуляцію щодо змін до Конституції. І це можна зробити вже  цього тижня, наступного тижня і не чекати довгої складної процедури внесення змін до Конституції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Від "Народного фронту"  голова фракції Максим Бурбак.

 

13:49:00

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, фракція "Народний фронт" буде підтримувати обидві постанови для того, щоб пришвидшити процес зняття депутатської недоторканності як атавізм.

Але хочу звернутися до всіх: депутатська недоторканність зараз дозволяє "п'ятій колоні" Кремля тут себе почуватися вільно, розглагольствувати з трибуни і розказувати нам про Революцію Гідності, як вчора робили представники злочинного блоку, і я вважаю, що якнайшвидше   зняття депутатської недоторканності дозволить нарешті Службі безпеки України та іншим правоохоронним органам притягнути до відповідальності  всіх тих, хто винен у тому, що Україна зараз у такому стані, всіх тих, хто привели до Революції Гідності, до того, що довели народ, що він вийшов на вулиці для того, щоб відстоювати свої права і інтереси.

Тому, шановні колеги, ми сьогодні б готові були голосувати і за зняття недоторканності і понад 300 голосів, але чи готові всі в цьому залі це зробити? Фракція "Народний фронт" готова.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. 

Шановні колеги, через кілька хвилин вже відбудеться голосування, тому прошу голів фракцій максимально запросити депутатів у зал. Це питання принципове і знакове буде для суспільства. Тому я дуже прошу, щоб усі були присутні на робочих місцях під час прийняття рішення по скасуванню недоторканності.

Зараз я надаю слово для виступу, 2 хвилини, Юрію Левченку – автору  однією з постанов. Будь ласка, Пане Юрію.

 

13:50:31

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я дуже шкодую, що ця Верховна Рада попри обіцянки абсолютної більшості депутатів, фракцій, керівників фракцій, які тут знаходяться, щодо зняття депутатської недоторканності, робить все можливе, щоб затягнути цей відповідний процес.

Оті дві постанови, які ми зараз розглядаємо, які були підготовлені Комітетом правової політики, на превеликий жаль, вони не відповідають вимогам українського законодавства і вони слугують лише затягуванням процесу. Ці постанови говорять про те, що, нібито, в рішенні Конституційного Суду є якісь зауваження щодо відповідних законопроектів, які треба усувати шляхом правок народних депутатів. Натомість, якщо ми подивимося рішення Конституційного Суду, ми побачимо в резолютивній частині суду... рішення чітко написано, що законопроекти обидва відповідають вимогам Конституції України.

Якщо говорити про те, що певні судження, які Конституційний Суд вставляє в мотивувальну частину, то їх не можна вважати застереженнями в конституційному сенсі цього поняття, але чомусь це зараз, власне кажучи, робиться. І в цих постановах, в обох, прописується в кінці, що почати розгляд по суті не раніше, не раніше, ніж через 7 днів після надання відповідного висновку комітету народним депутатам. А чому в цих постановах не прописана дата не пізніше, не пізніше якої дати можна почати розглядати і треба почати розглядати відповідні проекти рішення?

Тому я зараз звертаюся як автор, ініціатор одного із цих законопроектів, першого, до речі, законопроекту 6773, який потім був тільки через кілька місяців незаконно скопійований і поданий Президентом, я звертаюся зараз до автора цих постанов пана Князевича з конкретною пропозицією. І звертаюся до пана Андрія Парубія з конкретною пропозицією, до Голови Верховної Ради.

Прошу додати 10 секунд, будь ласка. Я прошу в цих постановах в кінці, в останньому пункті додати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я прошу в цих постановах в кінці, в останньому пункті додати не тільки щодо того, коли може це питання розглядатися, не раніше якого часу, а також не пізніше. Я пропоную конкретно: не пізніше одного місяця з дня надання відповідних висновків комітету, щоби потім не було чергового затягування в цій сесійній залі щодо розгляду цього питання по суті.

Я прошу, будь ласка, розглянути цю пропозицію. Вона покаже реально хто є за зняття недоторканності, а хто просто знову займається бутафорією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, зараз заключний виступ голови комітету. Пане Руслан, я прошу вас, оскільки дві постанови і пояснити по суті чи можемо ми прийняти дві, чи маємо тільки одну прийняти і відповісти на зауваги, які звучали під час обговорення.

Отже, дві хвилини, Руслан Князевич. Через дві хвилини ми переходимо до прийняття рішення, я прошу усіх  заходити в зал і  приготуватись до голосування. Це буде знакове голосування. Я впевнений, суспільство буде пильнувати за кожним з депутатів, хто як буде голосувати.

Дві хвилини,  Руслан Князевич.

 

13:53:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Насамперед, дозвольте мені якось відповісти на щойно внесені пропозиції.

Ну по-перше, не раніше через 7 днів – це не примха голови комітету чи комітету,  це вимога Закону про Регламент. І, будь ласка,  не маніпулюйте, а давайте чітко під час розгляду змін до Конституції дотримуватися конституційної процедури. Бо я вам нагадаю, що відповідно до рішення Конституційного Суду від січня 2016 року частиною конституційної процедури є не тільки Конституція України, а Закон про Регламент і Закон про  Конституційний Суд. І тому, прошу звернути вашу увагу, що ви  щойно сказали неправду. Ви  сказали, що у висновку є написано про те, що законопроекти не суперечать Конституції  України. Це не відповідає дійсності. В резолютивній  частині написано, що вони відповідають  157-й та 158-й статтям Конституції. А рішення Конституційного Суду має таке саме юридичне значення як і резолютивна частина, так і мотивувальна частина, що неодноразово відображено в самих рішеннях Конституційного Суду. І в мотивувальній вони зобов'язані відповідно до Закону про Конституційний Суд дати якраз відповідність на всі решта статтям  Конституції України. Тому не звинувачуйте ні Суд  Конституційний, ні Верховну Раду, ні комітет, а чітко читайте  закони. Дякую.

Що стосується того, як нам вчиняти, це питання політичне, я, безумовно, розумію, що будуть депутати визначатися. Я  можу висловити тільки свою позицію, це не позиція комітету. Оскільки йде мова про те, що ми маємо недоопрацьовувати ці норми, то їх  можна доопрацювати  тільки в тому законопроекті, який вніс Президент, бо там дається нова редакція цієї статті. В депутатських просто вилучається одна частина статті, і міняти статтю повністю буде практично  неможливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, голова комітету дав роз'яснення, і ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх заходити в зал, займати робочі місця. Будь ласка,   всіх передзвоніть, кого нема, запросіть в зал.

Я нагадаю, що комітет дав дві постанови, які стосуються обох законопроектів, які ми проголосували в  залі, про зняття недоторканності. Одна з них стосується президентської ініціативи, інша –  депутатської. І зараз комітет пропонує підтримати одну з тих постанов для подальшого доопрацювання. І я прошу всіх приготуватись до голосування, я прошу всіх зайняти робочі місця.

Першою я ставлю на голосування постанову, яка стосується президентського законопроекту, поскільки він був визначений Президентом як невідкладний, а другу, яка вже була подана, – від народних депутатів. Тому я прошу всіх приготуватись до голосування, зайняти робочі місця. Наголошую: перша – президентська ініціатива, і обидві я поставлю на голосування.

Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (№ 7203/П1) президентської ініціативи. І за пропозицією комітету пропоную проголосувати її за основу і в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо колеги. Прошу підтримати за недоторканність, покажемо політичну волю парламенту.

 

13:57:21

За-274

Рішення прийнято.

І тепер я ставлю на голосування другий проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) (6773/П1). За пропозицією комітету ставиться теж пропозиція проголосувати за основу і в цілому. Прошу проголосувати.

 

13:58:00

За-213

Не підтримана. Підтримана одна з проектів постанов. (Шум у залі)

Підтриманий проект Постанови про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (7203). Ми мали дві постанови.

Одна з них була підтримана постанова. Я оголошую про прийняття постанови 7203/П1, яка була підтримана. Вітаю всіх з підтриманням скасування депутатської недоторканності і бажаю комітету успішної роботи над цим законопроектом.

Шановні колеги, час для роботи завершений. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. О 16 годині я запрошую всіх в зал для продовження нашої роботи.