Засідання 69

Опубліковано 11. 07. 2018

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 липня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу всіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Готові до реєстрації? Прошу займати робочі місця.

Отже, прошу народних депутатів зареєструватись. Прошу провести реєстрацію.

 

10:04:29

Зареєстровано 335 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата України Тетяни Анатоліївни Донець. Привітаємо пані Тетяну з днем народження. (Оплески)

 І хочу нагадати, що у середу ми маємо виступи від народних депутатів, не від фракцій, а, власне, від народних депутатів, 30 хвилин. І тому прошу всіх, хто має намір взяти участь в обговорені, приготуватись до запису. І прошу провести запис на виступи від народних депутатів.

До слова запрошується Мосійчук Ігор Володимирович.

 

10:05:59

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Мир, порядок, добробут – саме ці три слова мають стати краєугольними каменями розбудови, відродження майбутньої сильної України. Повернення миру на українські землі, відновлення територіальної цілісності є пріоритетом для Радикальної партії Олега Ляшка. Наведення залізної дисципліни, порядку в країні, припинення хаосу, бардаку, анархії –  це те, на чому стояв і стоїть наш лідер Олег Ляшко. Чи можливий без повернення миру і наведення порядку добробут для українських громадян в країні? Ні, неможливий.

Нова економічна політика, яку пропонує Радикальна партія Олега Ляшка, - це перш за все відродження української промисловості. І, користуючись нагодою, хотів би з цієї високої трибуни привітати зі святом українських металургів, тих, хто є сталевим хребтом української економіки і української держави.

Відродження сільського господарства, воно можливе виключно на засадах того, що власниками української землі можуть бути українці. І наша фракція наполягає, щоб в Конституції України має бути чорним по білому записано, що аграрним устроєм на українській землі є фермерство і що власником української землі може бути виключно українець. Відродження переробки на селі, повернення корови в кожен український селянський двір. Це не смішно, як дехто сміється, а це концепція, яка збереже українське село, яка дасть роботу українським селянам.

Саме тому наша фракція наполягає на невідкладному ухваленні в другому читанні Закону про заборону використання пальмової олії в харчовій промисловості, про дотації на кожну корову в кожному українському дворі, про ціну на молоко фіксовану, яку має встановити Кабмін. Бо неприпустимо, що молоко дешевше від звичайної води.

І найголовніше. Мусимо усвідомити, що сильна Україна…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

10:09:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 30 секунд завершити.

 

МОСІЙЧУК І.В. …що сильна Україна неможлива без сильного лідера, без сильного Президента. Саме тому наша фракція виступає за ліквідацію посади Прем'єр-міністра і наведення порядку в країні, мир, порядок, добробут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Люшняка.

 

10:09:40

ЛЮШНЯК М.В.

Микола Люшняк, 166 округ, Тернопільщина, група "УДАР", "Блок Петра Порошенка". Шановна пані головуюча, колеги народні депутати, вчора ми ганебно відправили на доопрацювання в комітет Закон про дерегуляцію цін на цукор та цукровий буряк. Я хочу роз'яснити для тих народних депутатів, які не підтримували цей закон.

Що вчора ми зробили? У нас  діяла ганебна норма щодо мінімальної ціни на цукор, норма, яка стримувала галузь працювати в вільних економічних умовах, рівних для всіх, як і в цілому світі. Що це стосується? Для прикладу. Україна в 2017-2018 році виробила 2 мільйони тонн цукру при споживанні 1 мільйон 300. Середня ціна на ринку склалася менше 10 гривень. Врегульована ціна цим законом, який діє на сьогоднішній день, 10 650 за одну тонну. Тобто біля 10 відсотків є різниця в цінах.

Що роблять підприємці, аграрники? Вони змушені торгувати цукром, і вони продають його, цю частинку, за готівку. В цифрах: ми сьогодні, Україна продає за готівку цукор, який іде, лягає в кишені підприємцям, неоподаткований на рівні 2 мільярдів гривень. З 2 мільярдів гривень – це мінімальна цифра, - держава не отримує ні копієчки. Сьогодні про що ми говоримо? Яка економіка? Яка переробка? Тобто вчора ми відійшли 10 кроків назад.

Дальше. Скандальна правка, про яку говорили, що вона є  лобістська, про те, що на обладнання знімається мито. Так скажіть, будь ласка, ми стимулюємо переробку? Ми будуємо нашу економіку цією нормою? Так, будуємо. Але хтось це виробив за… лобіст.    

Хто сьогодні є Верховна Рада? Лобіст наших сусідів, який не дозволяє нам модернізувати нашу цукрову галузь для того, щоб ми могли стати повноцінним конкурентом на європейському ринку, на азійському ринку. Дане обладнання на сьогоднішній день наших заводів не дозволяє нам це робити. Сьогодні ми експортуємо в такі країни, які, наша якість їх влаштовує. Для того, щоб модернізувати галузь, треба на сьогодні вложити десятки, сотні мільйонів доларів для того, щоб ми стали конкурентні і могли наш цукор поставляти  в Європейський Союз, в Сполучені Штати, в інші країни.

Шановна пані головуюча! Хочу звернутись до Голови Верховної Ради. Для того, щоб завтра ви використали процедуру ad hoc, це є стаття 50 Регламенту України пункт 2.3. Для  того, щоб завтра  ми проголосували цей закон і дали можливість розвиватися нашій українській економіці. І прошу вас, український парламент має бути лобістом українського народу, української економіки і держави такої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте 30 секунд завершити.

 

ЛЮШНЯК М.В. …якої ми сьогодні є представники тут, в Верховній Раді.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я запрошую до слова народного депутата Батенка.

 

10:13:08

БАТЕНКО Т.І.

Тарас Батенко, "Українське об'єднання патріотів – УКРОП". Шановні народні депутати! Шановне українське суспільство! Понад місяць тому народні депутати представники "Українського об'єднання патріотів –   УКРОП" спрямували, скерували депутатський запит на  Прем'єр-міністра України, на уряд України з пропозиціями щодо першочергових та перспективних дій щодо безпекової  ситуації  та протидії розгортанню агресії Російської Федерації на Азовському морі та в Керченській протоці. У відписці, яку ми отримали від уряду, мовиться про те, що доручено опрацювати порушене питання, і все. 

Натомість "УКРОП" пропонує конкретний серйозний план дій міжнародно-правового, військового та  політичного характеру з одинадцяти  пунктів та механізм його розгляду на засіданні Воєнного кабінету РНБО України, який, за нашими пропозиціями, було б доцільним скликати невідкладно.

За ці тижні збройна агресія Росії на Азовському морі продовжувала розвиватися у тому ж руслі, нахабні та зухвалі дії берегової охорони ФСБ Росії з блокування українських азовських портів не тільки не зупинялися, але й розширювалися. За період з 17 травня по 10 липня кораблі та катери берегової охорони прикордонної служби ФСБ Росії 63 рази зупиняли та оглядали на Азовському морі та Керченській протоці торговельні судна, що йшли до чи з Маріуполя та Бердянська, кількість затриманих суден склала 46. За останні два тижні набула зростання нова тенденція. Тривалість затримки таких суден не тільки в морі, але під час чекання дозволу на проходження Керченською протокою або з Чорного до Азовського моря, або навпаки.

Недолуга правова база, шановні друзі, що формально дозволяє спецслужбам ворожої нам країни-агресора робити це в Азовському морі, повинна була негайно скасована. Неприпустимим та навіть ганебним для нашої держави є те, що майже всі затримання відбуваються на відстані не більше 6-15 миль від українського узбережжя.

Президент та уряд України наступають на ті самі граблі, що вони наступали у 2014 році під час трагічних подій першого періоду Російської Федерації. Суспільство, яке ставить питання на обговорення щодо загрози в Азовському морі, не отримує належних відповідей на запитання, і в цей же час, коли ця агресія фактично насувається в Азовському морі, на п'ятому році війни міністр енергетики пан Ігор Насалик в офіційному листі на ім'я першого заступника директора корпорації "Росатом" Кирила Комарова не тільки говорить про можливість відновлення спільного виробництва ядерного палива України та Росії, а пропонує поспілкуватися на цю тему в Брюсселі. Це верх цинізму і плювок в обличчя кожному українцю. Ми вимагаємо і будемо вимагати припинити будь-які відношення з окупантом, а міністр Насалик за таких обставин мав би подати у відставку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Гусака. Прошу, він передає слово депутату Вілкулу, прошу.

 

10:16:11

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України! Заборгованість зарплати наближається до рекордної відмітки за десятиріччя, з початку року вона збільшилася майже на 10 відсотків і становить 2 мільярди вже 560 мільйонів гривень. Людям не платять навіть зароблене важкою працею.

А заявами влади про перемоги дітей не нагодуєш. Тому уже 8 мільйонів людей виїхали працювати за кордон. Найбільший обсяг невиплати зарплат у промисловості – це майже 80 відсотків, це понад 2 мільярдів гривень. І це прямий результат безграмотної політики деіндустріалізації і фактично знищення промисловості, яка планомірно проводиться вже п'ятий рік.

Звертаю увагу на наслідки і так званої реформи, а насправді соціального експерименту з охорони здоров'я. Тільки в цьому році заборгованість із зарплати у сфері медицини та надання соціальної допомоги зросла більш ніж на 60 відсотків. Нам хочуть ще підвищити тарифи? Але люди, які не отримують зарплату, не можуть платити і ті тарифи, що зараз існують. Колосальна заборгованість із зарплати – одна із причин того, що люди не платять за комуналку, тут борги вже більше 40 мільярдів. Відповідно це викликає збільшення вже в півтора рази за це півріччя заборгованості із зарплати перед працівниками "Теплокомуненерго". Фахівці масово звільняються і теж їдуть за кордон. Ми стоїмо перед реальною загрозою зриву опалювального сезону, тому що буде нікому налаштовувати систему, а потім її ремонтувати.

Влада втратила зв'язок з реальністю, виписує кільком чиновникам "Нафтогазу" премії більше мільярда гривень – 1 мільярд 200 – це більш ніж борги з зарплати для шахтарів, там вони 1,1 мільярд.

Для погашення боргу перед шахтарями ви вимагаємо прийняти законопроект 8362. Але коаліція це блокує і не хоче цього робити. Єдина можливість не тільки погасити заборгованість, а забезпечити людей роботою з гідною заробітною платою – це підтримка промисловості, відкриття нових виробництв, залучення інвестицій, а також перегляд міжнародних договорів, щоб наші виробники мали можливість збільшувати обсяги  продажу на зовнішні ринки. І це можна зробити, лише надо вміти і хотіти працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую  до слова народного депутата Княжицького.

 

10:19:05

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги. вчора мої колишні колеги-журналісти цілий день  розпитували мене в кулуарах парламенту про те: закриють доступ журналістам сюди чи ні? Очевидно, ніхто не  збирається  закривати сюди  доступ журналістам. Але  наскільки недалекоглядними є і наше громадянське  суспільство, і журналісти, і ми, політики, коли за другорядними питаннями не  помічаємо суті того, що відбувається в державі.  Сталося так, що за своєю посадою я активно працюю в парламентському комітеті асоціації Україна-ЄС, є співголовою українсько-польської групи і можу на власні очі бачити,  наскільки активно і ефективно  європейські країни, Європа розвиває унікальні куточки природи, зберігає культуру, наскільки активно європейські країни працюють в Альпійській конвенції, в Карпатській  конвенції, яку  підписала Україна.

І, справді, 15 років тому Україна стала, підписала Карпатську конвенцію спільно з іншими країнами Європейського Союзу, і це один з невеликих таких напрямків, які нас, на відміну від Вишеградської четвірки чи країн "Тримор'я", з цим Європейським  Союзом єднає.

 Коли ми дивимося, як  розвивають високогірні гірські карпатські регіони наші сусіди, просто заздримо, коли бачимо, як будуються дороги, як розвивається соціальна інфраструктура, туризм, як бізнес росте в важких регіонах цих країн, яка транскордонна співпраця налагоджується, і порівнюємо це з нашою  ситуацією, коли справді медики, технічні працівники шкіл не можуть отримати заробітної плати, коли не будуються  переходи з європейськими країнами, коли фактично в дуже складних умовах знаходиться освіта у високогірних районах, то бачимо, наскільки некоординованою  є політика між різноманітними нашими  міністерствами. І це стосується не лише гірських і високогірних регіонів Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської чи Закарпатської областей, якими я  опікуюсь, співпрацюючи в  карпатському проекті  з європейськими країнами. Це  стосується фактично  всіх регіонів України.

 Ми дуже   ефективно і  правильно  почали адміністративну реформу, дозволяючи добровільне створення громад, але  ніколи не досягнемо успіху, коли планомірно не проведемо цю реформу в усій країні і дамо відповідь кожному  селу чи  кожному населеному пункту, яким чином йому  існувати в майбутньому, в якій громаді, яким чином громаді бути спроможною, а не об'єднати два бідних села, очікуючи на разову подачку з Києва і не отримавши нічого взамін, бо в майбутньому буде порожнеча.

Нам вкрай бракує координації між міністерствами освіти, охорони здоров'я, регіональної політики, яка мала би бути локомотивом в усіх реформах,  враховуючи особливості розвитку регіонів.

На сьогодні стоїть в порядку денному наш законопроект про гірські і високогірні райони. Як я бачу, в залі не дуже багато людей, можливо, сьогодні ми не розглянемо цей законопроект. Але продовжуємо активно співпрацювати з урядом, з Міністерством регіональної політики для того, щоб життя в цих регіонах, яке зараз, на жаль, стало гірше, ніж за радянських часів і ніж за інших часів, інших окупацій, все ж таки покращилося, як і в багатьох інших регіонах України. Закликаю вас дивитися не на поверхові якісь речі, якими ми намагаємося піаритися перед камерами, а думати, як...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд дайте завершити. Ви завершили? Да. Дякую.

І запрошую до слова народного депутата Шипка.

 

10:22:26

ШИПКО А.Ф.

Андрій Шипко, Дніпропетровщина, 35 виборчий округ, місто Нікополь, місто Покров, Нікопольський район. Шановні народні депутати, дорогі виборці! Цього тижня вся країна буде святкувати День металургів та гірняків. Це свято сильних людей, мужніх людей, людей, які своєю тяжкою працею тримають економіку нашої країни, дають їй стабільність та віру в майбутнє. І ми з вами не маємо права не помічати труднощі в існуванні вітчизняної промисловості. Галузь, яка дає нашій країні величезні надходження до бюджету: 33 відсотки валюти в країні дають гірничо-металургійні підприємства. І що держава? Замість підтримки збільшує тарифи на жд-перевезення, на електроенергію, на газ. За останні чотири роки тарифи зросли в рази. Сьогодні через високу ціну на газ та низьку рентабельність зупинено роботу одного з найбільших підприємств хімічної промисловості "ДніпроАзоту".

Наша депутатська група "Відродження" звертається до Прем'єр-міністра щодо негайного втручання в ситуацію та відновлення роботи підприємства. Якщо сьогодні не робити реальних змін, не створювати умов, економіка рости не буде. Те, що ми з вами бачимо, підтверджує одне: в державі відсутня економічна політика, відсутня підтримка промисловості, а надається перевага імпорту.

Група "Відродження" послідовно підтримує українську промисловість. Ще в березні ми внесли в Раду законопроект 8145 для виробників. Ми вимагаємо відновлення, відновити роботу Міністерства промислової політики, розробити стратегію розвитку гірничо-металургійної, хімічної, аерокосмічної галузі, машинобудування, бо не можна реформувати країну, не маючи для цього чіткого плану та кінцевої мети. Інакше підприємства розвиватися не будуть, зарплата рости не буде, і ми втратимо головний капітал країни – наших людей, фахівців, які сьогодні виїжджають за кордон. Скоро нікому буде працювати в Україні.

Ми звертаємося до Голови Верховної Ради. Вчора був день аграрний, ми всі разом підтримали аграрне питання, підтримали аграріїв, підтримали якісну та здорову продукцію для українців. І ми вимагаємо, щоб у парламенті були дні промисловості, де ми будемо розглядати законопроекти для підтримки виробників в Україні. А сьогодні я ще раз звертаюся до вас, шановні колеги, давайте оплесками підтримаємо гірників, металургів, привітаємо їх з професійним святом, побажаємо їм здоров'я, подякуємо за таку сильну і тяжку працю. Низький вам уклін, шановні металурги і гірники, і велика вам шана від усієї країни.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Солов'я.

 

10:25:38

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, я завжди з цієї трибуни говорив і буду говорити, що немає неважливих законів, які розглядає Верховна Рада України. Але, на моє глибоке переконання, ми повинні чітко визначати пріоритетами, а сьогодні, як на мене, ті пріоритети, які ми розглядаємо, не відповідають запиту українського суспільства. Бо сьогодні запит українського суспільства в першу чергу на серйозні структурні глобальні і системні економічні реформи, які, на жаль, ми так і не змогли провести за останні чотири роки. Як заступник голови Комітету з питань економічної політики і враховуючи досвід наших найближчих сусідів, таких як Польща, Угорщина чи та ж Грузія, я хочу сказати, що не так багато економічних реформ ці держави провели для того, щоб дуже серйозно розвинутись у своєму розвитку. В першу чергу це були реформи децентралізації влади, це були тотальна приватизація, це впровадження ринку землі, це податкова реформа і це пенсійна реформа.

П'ять реформ, які були проведені вчасно і успішно у наших найближчих сусідів, дозволили їм на щабель піднятись в своєму економічному розвитку. А що ми маємо з цими реформами сьогодні в Україні? Наполовину з цих п'яти реформ проведена тільки децентралізація влади. Що стосується приватизації, то як залишалось три з половиною тисячі підприємств мораторію на приватизацію, так залишається.

Що стосується податкової реформи, то Закон України про податок на виведений капітал так до сьогоднішнього дня і не розглянутий в стінах парламенту.

Що стосується земельної реформи. На жаль, питання ринку землі так і не вирішено за останні 4 роки в стінах парламенту.

Що стосується страхової медицини. Ми навіть і не наблизились до вирішення цього питання в стінах парламенту.

Єдина реформа, яка може бути вже в найближчий час вирішена, – це пенсійна реформа, це впровадження накопичувальної пенсійної системи, яку, я хочу нагадати, ми запровадили з 1 січня 2019 року.

Саме тому я звертаюсь до керівництва Верховної Ради, до народних депутатів України. Вже завтра, я сподіваюсь, законопроект 6677, який регламентує впровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, буде стояти в порядку денному. Це одна з ключових, глобальних і системних реформ, яка дозволила всім розвинутим країнам зробити крок вперед в напрямку не тільки свого пенсійного забезпечення, але й економічного розвитку.

І я сподіваюсь, що вже завтра Верховна Рада України також спроможеться зробити цей крок і затвердить законопроект 6677 хоча б у першому читанні за основу з впровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Скорика.

 

10:29:01

СКОРИК М.Л.

Шановна пані головуюча, шановні колеги, шановні громадяни України! Вчора із засобів масової інформації мені стало відомо, що, виявляється, наша держава у цьому році відмовилися від участі в конкурсі дитячого Євробачення. Аргументами для цього стало те, що, виявляється, у Національної суспільної телерадіокомпанії України не вистачає коштів для фінансування цього конкурсу. Україна не заплатила щорічний внесок до Європейського мовного союзу, не виділила кошти на проведення відбіркового туру і взагалі не виділила кошти на проведення цього заходу.

Я вважаю, що таким чином держава в особі її керівників завдала потужного удару по майбутньому наших талановитих дітей, завдала потужного удару по міжнародному іміджу України, по європейському майбутньому України. Коли з трибун, з різних трибун представники коаліції, уряд, Президент розказують про те, що у нас, виявляється, в країні економічне зростання, що вирішено багато проблем, от хочеться запитати: які саме видатки збираються фінансувати представники влади, якщо фінансування цього конкурсу не відбувається?

Україна бере участь в цьому конкурсі з 2006 року. У 2012 році переможницею цього конкурсу була моя землячка Надя Петрик з Одеської області. Приклад, коли керівники "Нафтогазу України" отримують мільярд 200 премію, не зрозуміло за що, а, з іншого боку, парламент не вносить на свій розгляд законопроект 8362, яким передбачається виплата заробітної плати шахтарям, – це теж яскравий приклад, як влада відноситься до своїх громадян.

Ви знаєте, от нас лякають останній тиждень тим, що начебто Президент розпустить парламент, лякає наступними виборами. От хочеться запитати, що буде робити і що буде говорити Президент і його фракція своїм виборцям? Як вони будуть звітувати про свою діяльність за останні 4 роки? Для кого вони працюють?

Я закликаю керівництво парламенту, керівництво держави, тих депутатів, які мають хоч якесь розуміння того, як повинна працювати держава, повернутися обличчям до людей і почати фінансувати саме ті проблеми, які потребують люди, а не ваші забаганки, для того щоб набивати власні кармани.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Романову.

 

10:31:57

РОМАНОВА А.А.

Шановні колеги, вже фактично наступного тижня більшість з нас поїде на відпочинок, а я хотіла привернути увагу до того, чи влада забезпечила відпочинок для власних українських громадян.

Справа в тому, що за дослідженнями останніми у нас десь 80 відсотків українців взагалі не мають фінансової можливості кудись поїхати на відпочинок. З тих людей, які залишилися цього року, більшість хотіли відпочити саме в Україні, вони були патріотами і хотіли розвивати туристичну індустрію власної держави. Але справа в тому, що на сьогодні квитки на потяги до популярних туристичних напрямків дістати неможливо, влада не забезпечила такої можливості, і Україна втратила мільйони доларів через те, що не розвиває власну туристичну індустрію.

Якщо ж українці хочуть подорожувати автомобільними дорогами, у них також немає такої можливості. По-перше, не кожна українська родина має автомобіль, а, по-друге, не кожна українська родина, яка має автомобіль, не має коштів на ремонт по убитих українських дорогах.

А ще інша частина українців, яка подумала, що набагато легше дістатися до Туреччини, Тунісу, до Єгипту відпочити, стикнулася з абсолютним  хаосом і колапсом. Ви знаєте, що під час травневого відпочинку, під час відпочинку на Дні Конституції, і навіть зараз тисячі українців залишились напризволяще в аеропортах Туреччини, Тунісу, Албанії, Грузії. Чому? Тому що вони стали жертвами шахраїв-туроператорів, вони стали жертвами неблагонадійних авіаперевізників. Але якщо спитати, чи нова ця ситуація, – ні, не нова. Буквально минулого року така сама шахрайська схема вже була відкатана деякими туристичними операторами, і коли я подала запит до регулятора - Міністерства економіки, чи ці шахраї-туроператори були позбавлені ліцензій, – ні, не були, навіть їх не перевіряли. І ця схема повторилася цього року, лише в більших масштабах. Якщо взяти, хто ж постраждав, то це тисяча українців, одна третина з них – діти. Вони залишалися в аеропортах без їжі, без елементарної інформації, коли вони ж все-таки зможуть вилетіти. Тобто держава не захистила своїх громадян.

І якщо зараз казати про ці борти, на яких перевозять українців до відпочинку, то їх в народі називають "скотовозками". І журналісти дізналися, який середній вік. 30 років – середній вік ось цих авіабортів. А ви знаєте, де їх закупили, ось ці чартерні авіакомпанії? Їх закупили в Сомалі, в Еритреї, в Нігерії, в Ефіопії, а зараз перевозять наших громадян, я повторююся, одна третина з яких – діти…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:35:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

РОМАНОВА А.А. Тому я закликаю парламент завтра поставити в порядок денний і проголосувати законопроект 8317, який захистить наших громадян, наших дітей та іноземних туристів від недобросовісних ділків на туристичному ринку. І ми не можемо піти на відпочинок, доки ми не захистимо відпочинок наших громадян.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І заключний виступ – Іллєнко Андрій. Передає слово для виступу Михайлові Головкові.

Будь ласка, пане Михайле.

 

10:35:44

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні виборці, шановні українці, цей стан, соціально-економічний стан нашої держави, який сьогодні практично показує розграбованість нашої нації, розграбованість нашої держави, що 60 відсотків українців за межею бідності, лякає всіх. Те, що українці не бачать перспективи і майбутнього, а особливо молодь, яка масово покидає нашу державу, виїжджає на заробітки за кордон, говорить про те, що політика нашого уряду є антидержавна і антинаціональна.

На жаль, але Україна втрачає свої конкурентні переваги в першу чергу через нашу енергетичну слабкість, через те, що в нас незахищений якраз енергоринок, який призвів до того, що енергоресурси у нас  є необґрунтовано високими, необґрунтовано, які зашкалюють ціни, порівняно з нашими сусідами.

От беремо приклад. Польща, Румунія, Угорщина: собівартість газу приблизно для їхньої економіки становить 200 доларів. В Білорусі – 160. В Сполучених Штатах – взагалі 150.  У нас він вже для населення продається по ціні 310. А хочуть вже з осені по 430 доларів - це 11 тисяч гривень за тисячу кубів. Справді, це є  катастрофа, це є геноцид, це перетворення України на сировинний придаток,  це знищення повністю нашої промисловості і закриття всіх заводів. Всі сусіди будують заводи, і туди їдуть українці, на жаль, на заробітки. Таке враження, що це спеціальний геноцид, який має мету зачистити Україну від українців і остаточно продати всі стратегічні підприємства  і українську землю.

"Свобода" категорично засуджує такі  дії. І ми пропонували, і ми зареєстрували ряд законів, в тому числі щоби газ власного видобутку продавався населенню за собівартістю, яка сьогодні становить 60 доларів. Але нас не чують. Нас не чують, тому що не хочуть ухвалювати антиолігархічний пакет  законів, який би стимулював економіку, який  би вивів економіку з тіні і усунув вплив олігархів на нашу державу. Натомість ми бачимо, як зменшується собівартість видобутку природного газу. "Укргазвидобування" заганяють в борги, сьогодні НАК "Нафтогаз" не віддав йому 42 мільярди гривень.

Хочу сказати, натомість, керівництво НАК "Нафтогазу" виділило собі космічні премії в розмірі майже півтора мільярда гривень, 46 мільйонів доларів. Ще  й долара не повернули згідно рішень Стокгольмських судів, ще ні цента не вернули, а премії роздали, купують собі броньовані Кадилаки і так далі. Звісно, що це є мародерство, це є злочинці, які  свідомо знищують нашу державу, нашу економіку.

Тому єдиний спосіб, щоби повернути українців в Україну  і навести  тут лад, це мають до влади прийти націоналісти. Ви подивіться, в сусідів, в кожній  країні націоналісти при владі: в Польщі, в Угорщині, в Румунії, в Туреччині - Ердоган. І там є національна політика, там захищають власного виробника, там дають дешеві кредити для створення середнього бізнесу, там дбають про національні інтереси. На жаль, у нас при владі немає націоналістів, при владі бариги і олігархи, які тільки думають грабувати українську державу і український народ. Тому "Свобода" закликає, що сьогодні єдиним порятунком - це прихід до влади…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд закінчити. Добре, дякую. Будь ласка, 30 секунд.

 

10:39:03

ГОЛОВКО М.Й.

Тому сьогодні виходом і спасіння для української держави - це має бути прихід до влади націоналістів, має бути націоналістичний уряд, націоналістичний парламент і націоналіст-Президент. Тоді ми віримо в те, що можна буде ухвалити цей антиолігархічний пакет законів, повернути награбовані кошти з офшорів і дійсно підняти нашу економіку.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.

 

10:39:31

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, я хотіла б звернути вашу увагу на один дуже цікавий досвід, про який вже на Погоджувальній раді говорили наші колеги з "Опозиційного блоку". Дійсно, минулого тижня Україну відвідав міністр, колишній міністр внутрішніх справ Колумбії пан Крісто, який в першу чергу наголосив на різниці і повній відмінності колумбійського внутрішнього конфлікту, внутрішньої громадянської війни з тією зовнішньою агресією, яку здійснює Російська Федерація проти суверенної України. Але, в той же час, шановні колеги, ми дійсно в рамках мінської платформи, а потім деякі наші колеги з фракцій ознайомилися з надзвичайно цікавим досвідом перехідного правосуддя, який було впроваджено в Колумбії. І мені здається, що сьогодні нам дуже важливо також вивчати і досвід Хорватії, і інших країн відносно того, як правильно після демілітаризації окупованого сьогодні Російською Федерацією Донбасу вести інклюзивний діалог з українцями, які там знаходяться, і яку відповідальність мають понести ті бойовики, які сьогодні під контролем феесбешників і Російської Федерації допомагають Росії здійснювати війну проти України. Так ось, колумбійський досвід перехідного правосуддя цікавий кількома моментами.

Перше. До амністії були залучені ті, хто, по-перше, визнав провину, і це є ключовий момент нової будь-якої амністії: визнати свою провину.

Друге, важливий момент. Ці люди, які підпадають під амністію, мали не просто скласти зброю, а дати гарантії, що вони ніколи в житті більше не візьмуть зброю.

І третій, дуже цікавий аспект, який я вважаю було би корисно і нам взяти на наше з вами вооружение, що називається, – це обов'язкова виплата репарації жертвам, тобто всі "герильяс" вони виплачують репарації жертвам. І в Колумбії було створено єдиний реєстр жертв, що дуже важливо, що ті хто визнали провину, гарантували оце своє більше невзяття зброї, вони отримають згідно перехідного правосуддя від 5 до 8 років насправді покарання і спеціальних суспільних робіт, а не зовсім просто залишаться непокараними, замість 20-30 років тих хто здійснив важкі злочини або не визнав своєї провини.

І тому, мені здається, шановні колеги,  що в рамках цієї неформальної мінської платформи, яка працює вже два роки, завдяки ініціативі, в тому числі і Голові Верховної Ради, під моєю координацією в парламенті, це є чудовий майданчик, щоб ми, всі фракції, сідали і думали пропозиції можливі перехідного правосуддя. Тому що насправді має бути усвідомлення на Донбасі для наших громадян наступне: що ми вважаємо українцями і жертвами так само Росії всіх тих, хто сьогодні є там жертвою цих обставин.

Але ті бойовики, ті …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Але ті бойовики і сепаратисти, які так само були причетні до злочинів, мають знати, що ми працюємо над тими пунктами, за якими відповідальність обов'язково буде. Але ми тут врахуємо досвід найкращий, який існує сьогодні у світі.

Ну і останнє. Я ще раз хочу поінформувати вас, колеги, що  немає і досі відповіді від Російської Федерації відносно ініціативи України, готовності нашої передати 36 росіян для того, щоби… які здійснили злочини в Україні, для того, щоб Росія звільнила…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, колеги, виступи від народних депутатів завершені. Я також хочу повідомити, що в Україні з візитом перебуває делегація парламентської групи дружби Ісламська Республіка Іран – Україна. Зараз гості знаходяться в дипломатичній ложі. Давайте привітаємо їх, побажаємо їм плідного перебування в Україні. (Оплески) Вітаємо вас!

І, колеги, переходимо до питань порядку денного. Нагадаю, як ми домовились на Погоджувальній раді, в нас стоїть першим питанням проект Постанови про призначення у 18-му році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених (№8418).

Перше. Я прошу проголосувати за розгляд постанови за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

10:44:27

За-71

Рішення не прийнято.

Будемо розглядати по повній процедурі. І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича. Будь ласка.

 

10:44:52

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати! Оскільки у нас повна процедура, час відповідний є, є можливість виступити, я хочу в першу чергу звернутися до молоді України, яка сьогодні може побачити: а скільки і хто з народних депутатів взагалі вболіває за нашу молодь, вболіває за те, щоб вона не виїжджала за кордон, вболіває за те, щоб у неї було тут майбутнє. От кожна політична сила сьогодні привела сюди народних депутатів, і ми побачимоЮ як пройде це голосування. Це 30 стипендій по дві тисячі гривень, це смішно, про що ми зараз говоримо. Але це месседж хоча б якийсь, що це іменні стипендії Верховної Ради України, які ми з вами повинні проголосувати для того, щоб наша молодь, найталановитіша молодь, отримала їх.

Тепер, використовую чи нагоду, я хочу сказати, що, дивіться, які ми з вами даємо меседжі. От ми з вами провели децентралізацію. Що ми зараз бачимо? Місто Дніпро, от звернення. Сім училищ міста Дніпра не отримали регіонального замовлення. Так скажіть, будь ласка, економіка каже, у нас не вистачає робочих рук. Ми бачимо міграційні процеси, коли Польща, Словаччина, інші країни розбирають нашу молодь, а ми з вами проводимо реформи, завдяки яким місцева влада міста Дніпра закриває сім професіонально-технічних училищ. Це що, робота на інші країни?

Шановні колеги, сьогодні буде голосування. От якщо ми не наберемо 226 голосів, то тим самим ми підтримаємо також оці недолугі рішення місцевої влади, яка каже: "Навіщо нам ця молодь? Хай виїжджає з цієї країни". Тоді питання: заради чого ми працюємо, заради… які ми реформи з вами проводимо, коли таке відбувається?

Андрій Володимирович, я хочу звернутись до вас. Ну, зрозуміло, Ірина Володимирівна, звертаюсь до вас. От я хочу сказати, я не хочу нікого критикувати, але подивіться, проблеми майбутнього завжди розглядаються або в п'ятницю, або в середу. Чому? Тому що ми з вами в першу чергу ставимо – влада, розподіл влади, кошти, газ, нафта і все інше. А що буде далі - питання - заради чого це робиться? У нас до сих пір, – я звертаюсь до Кабінету Міністрів України, – взагалі нема ні однієї людини в Кабінеті Міністрів, яка б відповідала за розвиток людського капіталу. Скажіть, будь ласка, ми за все відповідаємо: освіта, наука, соціальні питання, економічні питання, - а хто у владі відповідає за те, щоб був збалансований розвиток людського капіталу у нас в країні? Шановні колеги, це питання є дуже важливим, це ключове питання, бо дійсно навіщо мати 450 народних депутатів на країну, в якій кожний рік мільйон-півтора мільйона людей покидають цю країну?

Шановні колеги, я дуже прошу сконцентруватись. Давайте проголосуємо, це два питання:  8418 і 8419.

Перше питання – це іменні стипендії Верховної Ради України. Це 30 стипендій по 2 тисячі гривень. І ми повинні показати молоді, що народні депутати ходять на засідання, ходять на свої робочі місця, голосують і думають про те, що буде з нашою країною через 5, і 10, і 15 років. Якщо ми цього не будемо робити, нам поставлять двійку, і ця двійка – це наша відповідальність і політична, і відповідальність перед нашим майбутнім.

Шановні колеги, голосуємо за 8418, голосуємо за майбутнє нашої країни. І слава Україні!

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:49:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Залишайтеся, будь ласка, на трибуні, шановний доповідачу. Я прошу колег записатися на запитання до доповідача. Будь ласка, Іван Спориш, ваше запитання.

 

10:49:33

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, Блок Петра Порошенка, 15-й округ, Вінниччина. Звичайно, даний законопроект, дійсно, він вже не раз був на порядку денному нашої сесії. І, на жаль, ми дійсно сьогодні прилипли до цих крісел і боїмося, щоб наша молодь нас не змінила. От у мене таке складається враження.

Тому я рахую, що ми повинні всі одностайно підтримати дану постанову. Тому що, от, казалось би, всі важливі питання, всі важливі. Але мені здається, що сьогодні вся молодь України буде дивитися нам в очі. Я думаю, що ми повинні всі підтримати, підтримати даний законопроект.

Тому що, просто, дійсно, як вже було сказано, 30, 30 чоловік по 2 тисячі - це, дійсно, це капля в морі. Але якщо сьогодні у нас є совість, давайте всі прийдемо, проголосуємо. Проголосуємо, щоб накінець-то зняти питання на порядку денному, яке стоїть сьогодні про молодь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь.

 

10:50:38

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наступне запитання, Іван Григорович Кириленко. Прошу вас, пане Іване.

 

10:50:48

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановна Ірина Володимирівна, у мене і прохання, і пропозиція до вас особисто. Ви знаєте, наскільки болісно дивитися і слухати… Липень на календарі – стипендії за 2017 рік. Кабінет Міністрів  з 1 січня  виплачує свої стипендії, президентські виплачуються, а стипендії Верховної Ради -  сьогодні, подивіться,   в залі 120 депутатів. Ірина Володимирівна, поставте на рейтингове  голосування і давайте  зупинимо дискусію. Ми провалимо сьогодні постанову, від якої буде соромно дивитися в очі не тільки молоді - соромно на себе буде в дзеркало глянути. Що ми робимо?!

Друзі,  абсолютно прав голова  комітету, який  сказав, що це… ну, це ж майбутнє. У нас ми дожились до того майбутнього, що пропозицій на стипендії менше, ніж стипендій Верховна Рада заснувала. Друзі, тікає молодь з України, відповідає на таку політику ногами!

Друзі, давайте  зупинимо це божевілля. Ірина Володимирівна, поставте на рейтингове голосування і перенесемо на завтра, будь ласка! Липень місяць. Мені соромно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Була до мене репліка, я зараз дам відповідь. І потім передам пану  Співаковському слово.

Шановні колеги, я все-таки є оптимістом, що зараз депутати прорвуться через заблоковану Грушевського - і ми проголосуємо позитивно цю  нашу, дуже важливу, постанову. І погоджуюсь з тим, що  ми маємо  її прийняти. Вона буде прийнята. Дякую  за ваше зауваження.

Будь ласка, пане Співаковський, вам слово.

 

10:52:22

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, я хочу нагадати, що комітет Верховної Ради,  наш Комітет з питань науки і освіти, одноголосно проголосував за  цю постанову.

Більше того, буде як пропозиція: ми повинні підвищити ці іменні стипендії.  Дві тисячі - це не відповідає сьогодні нинішньому стану. Тому  давайте тут проголосуємо, а ми внесемо  відповідні пропозиції щодо хоча б  збільшення до 10 тисяч гривень іменні стипендії. Ну, повинна людина, яка отримує закордонні гранти, отримує по 500 євро, то вона їде туди, ми даємо… ну, скільки там,  це  60-65 євро. Тому  ми повинні з вами, ми, Верховна Рада України, у нас  парламентська форма  правління, ми повинні зробити так, щоб наші стипендії  відповідали нинішньому  стану.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І, будь ласка, запитання  від народного депутата Євтушка.

 

10:53:20

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". По-перше, хочу підтримати свого колегу по фракції Івана Григоровича Кириленка і все ж таки попросити вас, Ірина Володимирівна, поставити на голосування рейтингове саме, оскільки величезний ризик того, що ми зараз зможемо завалити і не проголосувати дану постанову, а вона є дуже важлива.

Олександре Володимировичу, до вас теж є питання. Скажу, що ми підтримуємо фракцією "Батьківщина", ваші пропозиції щодо збільшення стипендій для обдарованої молоді.

Але хочу запитати наступне. Чи, можливо, у вас бувають дискусії з Комітетом з питань молодіжної політики стосовно того, як не тільки в науковій, там, освіті покращувати стан фінансовий наших дітей, але і в тому числі, як в селах, сільській місцевості, в об'єднаних територіальних громадах давати можливість дітям розвиватися, бо ми бачимо закриті клуби, ми бачимо ряд інших проблем? Можливо, спільно проведіть засідання. Дайте, будь ласка, відповідь.

Дякую.

 

10:54:26

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую вам за запитання. Я у своєму виступі сказав про наступну річ. От дивіться, у нас молоддю, тобто майбутнім і взагалі збалансованим розвитком людського капіталу, ніхто в цілому стратегічно не займається. Ми займаємося: освіта, наука, молодіжна політика, спорт і так далі. Там пан Рева займається соціальними питаннями. Економікою ще займаються Мінфін і так далі. Ми повинні зрозуміти, що або цю функцію щодо розвитку людського капіталу потрібно віддати Комітету з питань науки і освіти, і відповідно в Кабміні повинен з'явитися віце-прем'єр-міністр, який відповідає конкретно. І тоді ми можемо задавати питання: як так може бути, щоб 70 відсотків молоді, випускників виїжджали з регіонів України? Сьогодні за такий параметр розвитку України ніхто не відповідає. Тому і от така відбувається зараз ситуація, тому нікому не цікаво. Дійсно, подивимось на наш зал - і ми розуміємо, як наші народні депутати відносяться до молоді, до нашого майбутнього, бо середа – це не пріоритетний день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего. Закінчилися запитання до вас. Я прошу вас повертатися на робоче місце.

Шановні колеги, у нас немає співдоповідача, тому що це постанова Верховної Ради України. І я дуже прошу зараз записатися на її обговорення від фракцій. Прошу.

Будь ласка, Руслан Демчак, вам слово з місця.

 

10:56:18

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, дійсно, дуже потрібна постанова, боюсь, що не буде голосів. Але, крім того, я ще хотів би сказати тут під стенограму.

Ми прийняли законопроект 6027-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування і де підвищили ресурсні можливості Рахункової палати. Я хотів би під стенограму зачитати. Даний законопроект доповнити пункт 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" такими словами: "Крім пункту 10 розділу І, який вводиться в дію з дня, наступного за днем опублікування цього закону".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за висловлену позицію фракції "Блок Петра Порошенка".

І, будь ласка, пан Ємець, народний депутат Леонід Ємець висловить позицію "Народного фронту".

 

10:57:08

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую.

Шановні колеги, особисто абсолютно підтримуючи даний законопроект, хочу передати слово для висловлення позиції фракції колезі Тарасу Кременю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колеги, за лаконічність. Хоча можна сьогодні і більш ґрунтовно позицію фракції висловлювати.

Будь ласка… А, Тарас Кремінь, Господи, мене відволікли. Вибачте, будь ласка, пане Тарасе.  Я перепрошую, шановні колеги, вам слово.

 

10:57:23

КРЕМІНЬ Т.Д.

Шановні колеги!  Тарас Кремінь, "Народний фронт". Ви знаєте, якась така дивна закономірність: як тільки ми розглядаємо законопроекти на підтримку талановитої молоді, молодих вчених або обговорюємо реформи освіти, то це або середа, або п'ятниця. І, як не прикро, ми знаходимо причини в тому, якщо не хтось вулицю заблокував, то хтось кудись поїхав.

Мені здається, що в ті дні і в цей рік, коли ми надзвичайно зацікавлені в якісних освітніх реформах, ми повинні максимально серйозно поставитися і до порядку денного роботи засідання нашого парламенту, так і до порядку денного нашої української держави. Ми не маємо права не помічати всього того, що відбувається не тільки в Україні із нашою молоддю, а із того, які несуть наслідки наша елементарна бездіяльність в освітній політиці. Тому я сподіваюся, що допоки ми розглянемо по повній процедурі цей проект постанови, повернуться і наші колеги, і ми зможемо нашій молоді дати конкретну відповідь, наскільки ми зацікавлені у змінах.

Від себе скажу, що сьогодні відбувається зовнішнє незалежне оцінювання для вступників до магістратури. Це безпрецедентний крок за останні роки для оновлення системи управління закладами освіти. І я сподіваюся, що цими і багатьма іншими важливими кроками, а це стосується і збільшення стипендіального фонду, це і збільшення заробітних плат науково-педагогічним працівникам в системі вищої освіти, це пошук джерел для фінансування закладів профтехосвіти, це фахова передвища освіта і таке інше, ми зможемо по-справжньому модернізувати нашу Україну.

Дякую. Фракція буде голосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за висловлену позицію фракції "Народний фронт".

І, будь ласка, Анна Романова, яка представить позицію фракції "Самопоміч". Прошу.

 

10:59:30

РОМАНОВА А.А.

Друзі, "Об'єднання "Самопоміч" завжди підтримувало і підтримує всі законопроекти, всі ініціативи, які спрямовані на підтримку талановитої молоді.

Я хочу просто нагадати, що нещодавно українець Валентин Фречка отримав золоту медаль на найбільшому конкурсі молодих винахідників у світі, який відбувався в Нью-Йорку. Що держава може дати таким талановитим дітям? Ми зараз, в середу, в черговий раз поставили такий важливий, можна сказати, знак, засвідчення держави поваги до таких талановитих дітей. І я дуже боюся, переживаю, що навіть на це не вистачить голосів.

Крім того, ось ми обговорюємо зараз ці стипендії для винахідників, які бажані в усіх офісах Google, інших потужних гігантських компаній. А скільки ця премія? Ця премія становить 2 тисячі гривень на місяць. Тобто ми зараз  як держава ось таким винахідникам обговорюємо в середу, коли немає голосів, про 2 тисячі гривень на місяць. Я думаю, що в країні зміниться щось тоді, коли ми будемо обговорювати про те, щоб таким талановитим дітям держава забезпечувала квартири, щонайменше. А, по-друге, якщо ми це будемо обговорювати не в середу, а принаймні у четвер, коли є голоси.

 "Об'єднання "Самопоміч" вимагає  кардинальної перебудови політики уряду у бік талановитого молодого покоління.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановна пані Анна.

І запрошуємо до слова Івана Григоровича Кириленка, який представить позицію  фракції  "Батьківщина" щодо обговорюваної постанови. Будь ласка, шановний пане Кириленко.

 

11:01:25

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановна Ірина Володимирівна! Шановні колеги! Років сім тому я був свідком документальних кадрів, коли один з очільників тодішньої сусідньої держави, а нині держави нам агресора, відвідав  Сполучені Штати Америки і полетів в першу чергу не в Вашингтон, а в Силіконову долину. Показують його виступ, бадьоро починає виступати, поруч перекладач так само бадьоро починає перекладати. В залі смішок. Починає далі виступати, не звертаючи уваги, в залі сміх. Коли розібралися, чого зал сміється, а багатотисячний зал був повністю заповнений  юнаками і дівчатами слов'янського походження, які прекрасно знали мову. Я до чого веду? Через кілька днів читаю в наших засобах  масової інформації, що за попередній рік Україну покинуло ще 25 тисяч молодих вчених.

Друзі, один з президентів Сполучених  Штатів Америки останнім часом сказав таку фразу: "Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті, а ми багаті тому, що ми фінансуємо науку".

Друзі, залишковий принцип – це держава, яка йде в нікуди. Фінансування української науки дорівнює фінансуванню середнього університету Європейського Союзу. Ми приймаємо кілька років тому Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", і з сльозами на очах, стоячи, аплодуємо, дійсно, реформаторський закон, який визначає Україну як країну, яка науково-технічний прогрес ставить на чільне місце. Наступного дня вноситься бюджет в зал, тодішній міністр фінансів Яресько не залишає каменя на камені з того нашого закону. Дело Яресько живет и побеждает.

На превеликий жаль, і сьогодні в цьому залі і ми відносимося так, не тільки інші гілки влади, а й наша гілка влади, починаючи від того, що поставили постанову, поставили в день, коли у нас в залі зараз 120 депутатів. Друзі, давайте не показувати пальцем, що хтось винний: чи Яресько, чи хтось. Ми всі разом.

Ірина  Володимирівна, ще раз вас прошу, якщо ми ганебно провалимо постанову, де 2 тисячі гривень, липень місяць, ми повернемося потім до постанови згідно Регламенту, на превеликий жаль, у вересні місяці, а рік вже закінчується, що про нас думають, як на нас дивляться? Я вас прошу, давайте перенесемо на завтра голосування, сьогодні обговоримо, а завтра проголосуємо, бо від сорому нікуди очі діти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На жаль, немає такої регламентної норми - переносу голосування на інший день, тому я повністю погоджуюся з вами відносно непристойності прогулювання роботи депутатами Верховної Ради. І я закликаю всі фракції, лідери фракцій, звернутися до однопартійців, до членів фракцій, щоб приходили на робоче місце.

Будь ласка, Андрій Лозовий представить зараз позицію Радикальної партії, фракції, прошу вас.

 

11:04:51

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Безумовно, наша команда підтримує цей проект постанови, але, менше з тим, це крапля в морі з того, що ми повинні зробити. Знаєте, яка зараз стипендія в студента? Приїхала дитина з села, чи поступила, хоче вчитися - і мусить жити за стипендію в 1 тисячу 100 гривень, або 1 тисяча 300, повишена, якщо добре вчиться. Може студент за ті гроші прожити? Не може. І їде в Польщу на заробітки, замість того щоб вчитися, маючи таланти, і потім піднімати, і розвивати свою країну. Відучився з горем пополам - держава йому гарантує перше робоче місце? Ні. Яке майбутнє чекає цього студента? Йти на базар, їхати на заробітки знову ж таки. І наша команда, залізна, Олега Ляшка наполягає на тому – це один з пріоритетів держави - дати  молодим українцям право на навчання, дати їм гарантію робочого місця, дати їм гідну зарплату, дати їм впевненість в завтрашньому дні, а не так, як сьогодні.

Тут і Олександр Володимирович, коли доповідав, і більшість колег згадували про проблему, що може не вистачити фізично голосів в залі і буде ганьба. Безумовно, це ганебно. Але скажіть, будь ласка,  а може проблема не в тому, що середа? Може, проблема в тому, що люди на роботу не ходять?  

Викладач, який сьогодні не піде лекції читати чи семінари, він отримає певні санкції, зарплату може не отримати. Студент, який не прийде на пари чи на іспит, може не те що стипендії не отримати, може вилетіти. То виходить, що парламентська більшість - вона гірша за викладача і гірша за студента, на відміну від нашої команди, яка на роботу ходить і в середу, і в п'ятницю, і кожен день  і служить українському народу.

А  тепер ще важливий момент. Як в нашій державі ставляться до студента, до молодої людини в цілому? У нас є прекрасне молодіжне крило Радикальної партії, яке Ігор Бєлов очолює, де тисячі студентів по всій країні.  Ці молоді люди захищають інтереси українців, борючись з тотальною корупцією "Укравтодору", проводять мирні, наголошую, мирні акції. Що робить нинішня влада, нинішня система? Порушує проти цих молодих людей кримінальні справи, про що ми вчора дізнались. Це ганьба, і не будіть лихо, поки воно тихо.

Захистити студента, захистити освіту, захистити українську молодь – це значить захистити Україну. Слава нації!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за представлену позицію.

Я хочу звернутись до "Опозиційного блоку",  до депутатських груп, чи є бажаючі ще долучитись до обговорення? Будь ласка,  народний депутат… Я перепрошую? А від депутатів ми ще будемо обговорювати зараз, у нас і поки що триває обговорення від фракцій і груп, то  я уточнюю, щоб потім не було заяв, що хтось просто не встиг записатися.

Будь ласка, Андрій Шипко представить позицію групи "Відродження". Прошу вас.  

 

11:08:02

ШИПКО А.Ф.

Шановні народні депутати!  Дорогі українці! Про що ми говоримо? Ми всі чули тут виступи на цій трибуні. Всі ми підтримуємо цю постанову. Це ж не законопроект, це постанова, нам просто надо взяти і проголосувати.

Шановна пані головуюча, Ірино, поставте на  сигнальне голосування. Бо людей, на жаль, мало в залі, а це діло, яке ми можемо зробити і про яке каже кожний  народний депутат, кожна фракція,  це діло, дійсно, правильне: підтримати нашу молодь. І ми  підтримуємо не тільки  цю постанову, ми підтримуємо всі  постанови, які йдуть на підтримку і  розвиток нашої молоді, на те, щоб країна розвивалася, на те, щоб стипендії були, дійсно, не 2 тисячі  гривень, які ми призначили, а 10 тисяч, як ви сказали, ми це  теж підтримуємо. Але  я не бачу голосів у залі, і, дійсно, сум…  сум отримую в мене в душі. Хочеться підтримати молодь і  хочеться, щоб це питання,  ну, воно невелике питання, його можна винести в четвер, і ми за 5 хвилин його  вирішимо, як і наступні питання,  які будуть йти сьогодні.

Поставте на сигнальне голосування, і ми побачимо, яка сьогодні є  підтримка в цьому залі. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ось тепер прийшов час обговорення постанови, яку ми  зараз буде приймати з народними депутатами України. Я прошу записатися. Матимемо 15 хвилин, і, всі бажаючі долучитись до дискусії, я прошу вас  записатися.

Будь ласка, народний депутат Ленський запрошується до слова.

Заружко. Будь ласка, передає слово  пані Заружко. Запрошую вас до  слова. 

 

11:09:58

ЗАРУЖКО В.Л.

Валерія Заружко, Радикальна  партія Олега Ляшка. Доброго дня, шановні громадяни України! Доброго дня, шановні колеги! Мені дуже приємно, що  сьогодні в залі розглядається такий  важливий законопроект, як  допомога студентам, як надання  стипендії, тому  що  студенти – це наше майбутнє. Як казав колись Отто фон Бісмарк, ті, хто не будує школи, ті  будуть будувати  тюрми. На жаль, ми зараз  в такому самому  становищі, бо не всі розуміють важливість цього кроку. Ми не розуміємо, що наша  молодь виїжджає за кордон, що ми не бачимо власного майбутнього як країна, як держава. Це питання є надважливим.

Фракція Радикальної партії Олега Ляшка підтримує всі без виключення законопроекти, які стосуються молоді, підтримки студентства, підтримки освіти і цей законопроект не буде виключенням. Ми за те, щоб люди розуміли, що у цій країні вони можуть бачити своє майбутнє. І це студенти, це люди у найпродуктивнішому віці, які в змозі відбудовувати економіку власної країни, які в змозі ставати дуже корисними для країни громадянами, які в змозі отримувати якісну освіту, які можуть працювати на користь нашої держави, роблячи її сильнішою, відбудовуючи її економіку та промисловість, відбудовуючи науку. І ми як народні депутати повинні підтримати їх у цьому, надати можливість талановитій молоді вчитися, а не думати, що вони будуть їсти, коли вони студенти, або їхати кудись за більш високою стипендією, там, де її надають.

Безумовно, європейські цінності – це підтримка молоді, це підтримка освіти, це підтримка нашого майбутнього. І фракція Радикальної партії одностайно підтримує цей законопроект, а також усі законопроекти, які нададуть можливість Україні ставати сильнішою, ставати заможнішою, які нададуть можливість кожному українцю відчувати себе достойно у власній країні, мати достойну роботу, достойну зарплату, бачити майбутнє своїх дітей у власній країні. Ми за те, щоби все це відбувалося у найкоротший строки, щоб все відбувалося сьогодні.

Щодо наших колег, які, на жаль, сьогодні не прийшли в сесійну залу, я хочу сказати, що дуже-дуже важливо бути чесними і відповідальними до своїх виборців, як це роблять депутати Радикальної партії. Ми завжди присутні на засіданнях і завжди готові голосувати і підтримувати всі законопроекти на користь нашої країни та на користь нашої молоді. Так ми зробимо і сьогодні. Я закликаю всі фракції приєднатися і проголосувати за цей законопроект.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо колезі.

І запрошуємо до слова народного депутата Владислава Голуба. Будь ласка, пане Владислав. Будь ласка, мікрофон Владиславу Голубу.

 

11:13:12

ГОЛУБ В.В.

Дякую, шановні колеги. Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина.

От ви знаєте, мені сьогодні соромно як ніколи в житті, тому що коли в сесійній залі розглядаються якісь лобістські речі, політичні речі, питання якихось кадрових призначень, то сюди в цю сесійну залу заходять народні депутати, які, можливо, вперше і востаннє приходять. А зараз ми розглядаємо абсолютно правильну річ: стипендії для обдарованої молоді, стипендії Верховної Ради, - але в сесійній залі немає достатньої кількості людей для прийняття позитивного рішення, а саме 226 голосів.

Але ще й інша річ, яка зараз відбувається, - це чергове знищення інституційне Верховної Ради як державної інституції, бо ми от зараз розглядаємо оцей законопроект по повній процедурі, хоча, по великому рахунку, він взагалі не потребує повної процедури. І це саме той випадок, коли ми повинні розглядати зазначене питання по скороченій процедурі, як того вимагає Закон України "Про Регламент Верховної Ради". Але шкода, що ми питання якихось дуже важливих речей розглядаємо по скороченій процедурі, де багато там статей в законопроекті, тільки для того, щоб насправді не було можливості виступити. А зараз виступає, є можливість виступити всім абсолютно, всім бажаючим, хоча це питання взагалі не потребує ніякого обговорення, воно консолідуюче. І тут мають віддати абсолютно весь конституційний склад Верховної Ради з цих питань.

Саме тому, шановна головуюча, я звертаюся до вас, щоб ми не завалили це питання. Ми маємо липень місяць, це розглядається питання стипендій для обдарованої молоді за 2017 рік. Ми, на жаль, не можемо розглянути це питання і далі перенести голосування на будь-який інший день. Єдиний можливий шлях для вас, шановна пані головуюча, згідно Закону про Регламент, – закрийте, будь ласка, ранкове засідання, ми перейдемо на роботу в комітетах, в комітетах. Тому що, на жаль, сьогодні не буде абсолютно жодного позитивного голосування. Сьогодні буде повна процедура абсолютно за всі законопроекти, тому що немає 150 голосів для цього, бо це процедурне питання. І завтра це питання ми проголосуємо першим, як того вимагає Регламент Верховної Ради. Давайте вчергове не будемо ганьбитися. Давайте вчергове не будемо знищувати інституційно державний орган Верховну Раду. Давайте покажемо, що ми інституційно спроможний орган, а не, вибачте, оцей сором на всю країну показувати, що ми це питання розглядаємо по повній процедурі. Хоча ми давним-давно мали його розглянути і розглядати питання вже про стипендії в 2018 році, а не за 2017-й.

Дякую, шановна пані головуюча. Я звертаюсь до вас закрити ранкове засідання і проголосувати це питання завтра першим зранку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Регламент не дозволяє головуючій "з бухти-барахти" закривати засідання. І це перше.

Друге. Український виборець ніколи в житті… (Шум у залі)

Шановні колеги!  Ті, хто є в залі, будь ласка, давайте ми з вами не змагатися в наших голосових зв'язках, хто голосніше скаже. Але я погоджуюся з усіма виступаючими в тому, що має бути все-таки повага до свого робочого місця.

І закликаю колег, які, можливо, зараз дивляться трансляцію "Рада" чи слухають по радіо, повернутись на робоче місце. Тому що неприпустимим є зараз, під час виборчих перегонів, апелювати до студентів, щоб голосували, але в той же час не приходити на роботу, щоб підтримати постанову парламенту про надання стипендій.

Будь ласка, від позафракційних народний депутат Шевченко передає слово своїй колежанці шановній пані Констанкевич. Прошу вас.

 

11:17:13

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Ірина Констанкевич, 23 виборчий округ, позафракційна. Шановна пані головуюча, шановні народні депутати! Я солідарна з тими, хто висловлює свої емоції почуттями обурення, ганьби. Я би хотіла сказати, що ми всі перебуваємо зараз в театрі абсурду. І ми є акторами цього театру абсурду. Ми обговорюємо очевидні речі. Ми обговорюємо стипендії кільком десяткам найталановитіших студентів. Ми обговорюємо стипендії найталановитішим ученим. Це для нас усім зрозуміле і очевидне.

Але ставлення і депутатів, і ставлення у всіх нас до того, як це відбувається, свідчить про те, що ми спрофанували саме питання і освіти, і науки. І я хочу наголосити, що, власне, ця профанація спостерігається останнім часом взагалі не тільки до студентів, до вчених, до вищої освіти, бо у цьому ряду хочеться пригадати і розміри зарплат наших викладачів. Невже зарплата у 5-7 тисяч – це достойна зарплата викладача українського університету? Профанація спостерігається і маргіналізація вищої освіти і науки спостерігається загалом в Україні. То чого ми чекаємо у найближчій перспективі? Здебілізоване суспільство, безграмотність і багато інших негативних процесів нас чекають у найближчих 5 або і 10 років.

Тому, пані головуюча, я теж до вас звертаюся: прийміть відповідальне рішення і закривайте цю роботу, тому що це не робота, це театр абсурду.

І коли говорити про те, які є рішення цього питання, то я хочу наголосити, що Партія "Українське об'єднання патріотів – УКРОП" зареєструвала більше десятка освітніх законопроектів і жоден з них не потрапив у залу. Це законопроекти, які стосуються: і стипендій, і зарплат викладачам, і профосвіти, і фахової передвищої освіти, - але вони усі перебувають у закапелках Верховної Ради. Тому треба щось вирішувати, а не імітувати роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Будь ласка, наступний виступ. Народний депутат Іван Спориш. Будь ласка, пане Іване.

 

11:20:00

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, 15 округ, Вінниччина, "Блок Петра Порошенка". Шановні народні депутати, шановна головуюча! Звичайно, ми вже маємо приклад, коли ми разом з вами завалили Постанову Верховної Ради, де ми мали нагородити також 10 перспективних молодих… молодь нашої України, це питання розвитку парламентаризму та місцевого самоврядування. І ми місяців два назад завалили і не дали можливості, щоб все-таки цих 10 молодих наших дітей отримали премію всього-на-всього по цих 8 тисяч.

Я рахую, що, дійсно, сьогодні в залі дуже мало людей. Але мені як голові підкомітету сім'ї, молодіжної політики і дитини буде дуже обідно те, що ми знову ж таки завалимо і сьогодні це питання. Да, прекрасно ми розуміємо, що зараз всі пишуть, що ми в пробках, тому що через "євробляхи" не можемо доїхати. Давайте залишимо машини і дійдемо сюди пішки цих 10-15 хвилин і проголосуємо за дану постанову. Сьогодні ж знову говориться всього-на-всього за цих 30 молодих учених, які повинні отримати по 2 тисячі всього-на-всього цих стипендій. І якщо сьогодні ми його завалимо, це буде дуже обідно.

Тому, я думаю, що ми все-таки повинні сьогодні згуртуватися, не переносити дану постанову, а все-таки проголосувати. Я думаю, найдеться, найдуться сьогодні голоси, прийдуть сьогодні в зал народні депутати і ми покажемо лице, що ми переживаємо, ми переживаємо за молодь, і ми хочемо все-таки, щоб дана молодь отримала ці стипендії. Тому що це ми говоримо не тільки, ми говоримо за вчених, ми говоримо за молодь, ми говоримо те, що все-таки питання, які розглядав наш комітет, постанову, це кожна сесія обласної ради кожної області визначала цю молодь, вибрала кожна сесія цих 10 молодих людей, які заслуговують цієї стипендії чи допомоги 8 тисяч гривень. Але. разом з тим, ми бачимо, що ми не проголосували і дане питання завалили.

Тому я дуже прошу, щоб ми згуртувалися навколо даної постанови і проголосували "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за висловлену позицію.

Я запрошую до слова Юрія Солов'я. Прошу вас, шановний колего.

 

11:22:42

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги! Шановне українське суспільство! Ми часто чуємо із цієї трибуни, що найбільшим капіталом України є український чорнозем, чи український ліс, чи українське вугілля. Але… чи ще якісь інші корисні копалини. Але, на моє глибоке переконання, найбільшим і найбільш ціннішим українським капіталом є українські люди, українська молодь і український інтелект.

Ви знаєте, багато хто говорить, що погано, коли українські діти їдуть навчатися за кордон в кращі університети світу.  А я не бачу нічого в цьому поганого. Я бачу погане в іншому. Що, на жаль, ці українські діти, які здобули кращу світову освіту, не працюють на українську державу. Я бачу поганою ту практику, яка, на жаль, продовжується протягом останніх чотирьох років: те, що в українському уряді не працюють українці, те, що сьогодні найбільші українські підприємства, ну, для прикладу, "Нафтогаз України": сьогодні наглядову раду складають більшість іноземці. "Укрнафту" сьогодні - це я говорю про стратегічні підприємства, - очолює іноземець, "Укравтодор" очолює іноземець, експертну комісію по створенню антикорупційного суду очолює… більшість складають іноземців. Це ті сигнали, які сьогодні подає українська влада кращим українським дітям, які здобувають освіту в кращих світових вузах.

Тому, якщо ми хочемо говорити про те, що потрібно зробити для розвитку нашої держави, для розвитку нашої освіти, то ми в першу чергу повинні зробити все, щоб в державний сектор, в державну владу, в державні підприємства залучити кращих українських випускників з цілого світу  і раз і назавжди припинити практику залучення іноземців. Це буде найкращим сигналом для українських дітей вчитись і здобувати, і працювати для української держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, будь ласка, до слова запрошується народний депутат Іван Рибак. З місця буде виступати. Прошу увімкнути йому мікрофон.

 

11:25:08

РИБАК І.П.

202 виборчий округ, Кіцманський, Виженський, Путильський, Сторожинецький райони Чернівецької області. Я умисно назвав всі чотири райони мого виборчого округу, адже сьогодні ми розглядаємо питання підтримки талановитої молоді, талановитих дітей. На моєму виборчому окрузі більше 180 навчальних учбових закладів, шкіл, які сьогодні конче потребують підтримки. В рамках розвитку нової української школи вони не мають забезпечення матеріально-технічної бази, сьогодні немає належної підтримки навчального процесу, який буде стартувати з 1 вересня.  А більше того, немає навіть можливості подекуди після останніх, після останньої повені минулого тижня доїхати до цих шкіл. В Чернівецькій області стихійним лихом нанесено близько 300 мільйонів гривень збитків. І тут я звертаюся більше  до уряду стосовно  підтримки якраз Чернівецької області і відновлення  ситуації після стихійного лиха.

Стосовно постанови, яку ми розглядаємо, хочу сказати наступне. В залі… В мене є дві пропозиції. Перша – це запропонувати, а більше вимагати від тих народних депутатів, яких в залі немає, сьогоднішній заробіток віддати якраз в премії дітям, талановитим дітям, і більше  до цього питання не повертатись. Бо якраз година роботи, коли ми розглядаємо даний проект постанови, коштує державі  набагато більше, ніж тих 60 тисяч гривень, про які ми зараз з вами тут говоримо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за пропозицію.

Шановні колеги, "Опозиційний блок"  нарікає, що я не дуже голосно зверталася, і вони не почули, що закликаємо їх взяти участь в обговоренні від фракцій. Будь ласка, 3 хвилини вам. І після цього будемо приймати   рішення.

Прошу вас, пане Олександре.

 

11:27:10

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую. Дякую, шановна пані голово.

В першу чергу хотілося звернутися до молоді громадян України, до всієї молоді, яка є, дійсно, майбутнім нашої країни.  І дуже з сумом я вимушений спостерігати за тим, як в середу, непродуктивний, м'яко кажучи, день для Верховної Ради України, розглядається ваше питання. Дуже багато нарікань з боку фракцій коаліції відносно того, що недостатній рівень  підтримки освіти,  недостатнє фінансування, фінансуються за залишковим принципом. До речі, про це все говорили всі фракції, які колись підписували угоду про створення  європейської країни.

Але в мене питання залишається одним. А чи могли б вирішити ви зазначені питання? Ці питання не є суттєвими для підтримки молоді, це точкове рішення, навіть не системного характеру, під час розгляду більш важливих документів фінансового характеру, наприклад під час розгляду законопроекту про державний бюджет. От президентські фракції говорять про те: давайте віддамо зарплату депутатську цим людям. Ми не проти цього. А де ж ваша коаліція, чому не приймаються сьогодні рішення? Я розумію, для вас більш важливе питання щодо формування Центральної виборчої комісії є, яке ви на завтра будете розглядати, я розумію, для вас більш важливе питання, ніж проведення виборів для того, щоб зайти у Верховну Раду. Давайте не обманювати один одного, вам, в принципі, немає ніякого діла до молоді. Якщо було б діло, ви б зазначені законопроекти поставили у вівторок як мінімум або в четвер, або хоча б голосували зазначені питання, це всього 2 тисячі гривень щомісячно для кожної людини. Замість того, щоб вирішувати свої фінансові проблеми по округах при голосуванні Закону про держбюджет, ви б з легкістю включили зазначені питання. Навіщо дурити один одного?

Тому, звичайно, цей законопроект необхідно нам підтримувати. Більш я впевнений ніж в тому, що через відсутність коаліції, яка говорила, що коаліція є, за зазначений проект ми не зможемо знайти голоси, підтримка полягає в тому, тут неодноразово вже порушувався Регламент. Тому я, мабуть, пораджу головуючій Верховної Ради України, якщо не набере голосів, не закривати все ж таки сесію, сьогодні ранкове засідання, а перенести, в першу чергу, зазначений законопроект на четвер, і, я сподіваюся, ми їх проголосуємо, ці дві постанови.

Але при цьому хотілося б зазначити про те, що до питання вирішення освіти необхідно виходити комплексно. Коли коаліція голосувала за Закон України про Державний бюджет, чому не говорили про те, що ми напризволяще кидаємо професійно-технічну освіту? Це не є авангардом наукової думки, але все ж таки зазначені люди позбавляються останньої можливості здобути якусь професію. Тому вказані питання необхідно вирішувати під час закону України, розгляду Закону України про Держбюджет, і необхідно переглянути освітню реформу, яку ми зараз розглядаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, до заключного слова запрошується пан Співаковський.

Шановні колеги, дуже просимо повертатися до сесійної зали, тому що за три хвилини відбудеться голосування за Постанову Верховної Ради України щодо стипендій талановитій молоді.

Будь ласка,  пан Співаковський.

 

11:30:34

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги! Я думаю?, всі знають, що таке лакмусовий папірець. І всі знають три кольори, які він дає, ви знаєте, що він визначає. Так от, я хочу сказати і хочу ввести поняття "лакмусовий момент часу", який відбувається для Верховної Ради України. Деякі мої колеги зараз покидають зал, вони показують той колір, який він отримає, коли люди будуть голосувати за них. Я нагадую, що якщо це кислота, то колір буде червоний. Червоний для тих депутатів народних, які сьогодні не знайшли часу для того, щоб прийти в цю залу і проголосувати за молодь України.

Я хочу нагадати… я хочу нагадати всім, я розумію, це персональна сьогодні відповідальність, це не політичне питання. Я хочу нагадати, давайте не розігрувати політичну карту, це питання відношення кожного народного депутата до… Ще раз хочу нагадати… Давайте так, ми не перебиваємо вас. Це політичне питання кожного народного депутата і його відповідальність за те, як він проголосує. І він отримає той колір, який потрібно отримати.

Я хочу, шановні колеги, використовуючи нагоду, шановні колеги,  давайте змінимо наше відношення до нашого майбутнього, бо не буде молоді – не буде майбутнього України. Тому я звертаюсь, Андрій Володимирович, до вас опублікувати результати цього голосування сьогоднішнього по цьому питанню в "Голосі України", для того щоб наші виборці знали, хто з народних депутатів знаходить час для майбутнього, для молоді, а хто вважає, що середа – це неробочий день і не приїхав для того, щоб проголосувати.

Шановні колеги, я закликаю всіх вас сьогодні прийняти рішення, воно є дуже важливим. І ще раз повторюю, я звертаюсь до "Опоблоку" ще раз: проголосуйте і ви, покажіть, що ви також готові голосувати за це рішення.

Дякую всім. За молодь України, за майбутнє!

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:32:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, обговорення  завершено. Я прошу всіх запросити в зал. Я прошу  голів фракцій запросити усіх депутатів у зал. Секретаріат фракції теж прошу… Секретаріат Верховної Ради, запросіть депутатів у зал.  Зараз дам репліку, через хвилину буде голосування, прошу всіх заходити в зал.

Будь ласка, Ігор Шурма, 1 хвилина, репліка.

 

11:33:25

ШУРМА І.М.

Я хотів би вас трошки повернути в історію. Скажіть, будь ласка, такі гострі питання: низького  рівня стипендії, яке дозволяє прожити, - виникало років  п'ять тому? Ні. Воно виникло тепер.  Давайте консолідовано, без персональних звернень сьогодні брати і голосувати. От так, як сказали тільки що: "Ми звертаємося до "Опозиційного  блоку" голосувати". Наш представник  виступив і сказав: ми підтримуємо, а тепер для  вас алаверди, ми звертаємося до вашої політичної сили і  до тих, хто  входять в коаліцію, а їх  є 5: проголосуйте, будь ласка,  за виправлення тої ситуації, до якої ви довели в країні. І сьогодні ви побачите, кого більше в залі:  вас, присутніх, чи негативних. І ще ваш такий, знаєте, молодячий запал, коли ви говорите про те, що ви за шахтарів переживаєте. Проголосуйте за виділення грошей на оплату заробітної плати, от тоді ми з вами будемо робити спільну справу. Ми голосуємо "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я бачу, народні депутати ще заходять. Будь ласка, займайте робочі місця. Колеги з лож, так само потім  кожний голос будемо рахувати. Ігор! Будь ласка, заходіть в зал колеги.

Я прошу усіх зайняти робочі місця. Будь ласка, заходіть у зал. Прошу подивитися, кого поруч немає, і запросити в зал. Ми переходимо до прийняття рішення.

І я ставлю на голосування проект Постанови про призначення  у 2018 році  іменних стипендій Верховної Ради України для  найталановитіших молодих учених (№ 8418) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Колеги, уважно, кожен голос має вагу, підтримаємо молодих учених. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Давайте консолідуємося усім залом. Голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо.

 

11:35:54

За-200

Зараз, давайте, колеги. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Запросіть депутатів в зал.

Я по фракціях зачитаю. "Блок Петра Порошенка" – 61, "Народний фронт" – 58, "Опозиційний блок" – 18, "Самопоміч" – 11, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 0, "Партія "Відродження" – 4, позафракційні – 22.

Колеги, давайте запросимо усіх в зал. Мені говорять, частина перебуває на міжнародній зустрічі. Давайте, зараз депутати на міжнародній зустрічі, ми їх запросимо в зал. Вони з делегацією Ірану зустрічаються, зараз їх запросять в зал. Колеги, давайте одну хвилину, подивіться, кого нема поруч, запросіть в зал. Я прошу і працівників Апарату вияснити, де є нарада і де є міжнародна зустріч, і запросити в зал народних депутатів. Як мене повідомляють, на третьому поверсі відбувається міжнародна зустріч. Просто повідомити їх, що в залі відбувається голосування. І прошу представників фракцій подивитися в кулуарах, хто ще не зайшов, і запросити.

Отже, прошу зараз не виходити із залу, а навпаки  заходити в зал.

Отже, колеги, прошу займати робочі місця, і запросіть у зал. Голови фракцій, я прошу працювати в залі.

Підходять народні депутати, будь ласка, колонами, колонами йдуть у зал. Давайте швидше, швидше. Ще просять буквально 30 секунд. Колеги, йдеться про молодих учених, які протягом довгого часу чекають рішення Верховної Ради України. Це є питання, яке сконсолідує весь зал. Будь ласка, заходіть. Заходять народні депутати. Давайте ми об'єднаємося і зможемо підтримати і одне, і друге рішення.

Будь ласка, зараз 30 секунд - Іван Кириленко, поки підходять депутати. Попросили ще буквально 30 секунд. Не виходіть із залу, а навпаки заходіть у зал. Будь ласка, Іван Кириленко.

 

11:39:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Андрію Володимировичу, вірю у ваш талант, що у нас зараз будуть голоси. І дуже пропоную, наступна постанова абсолютно аналогічна, без обговорення зразу проголосувати наступну. Ми по суті все обговорили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і зробимо.

Отже, колеги, приготуйтесь до голосування. Наголошую ще раз: кожен голос зараз буде мати вагу. Першим я поставлю на голосування повернення до постанови, а потім постанову поставлю на голосування. Будь ласка, голови фракцій, попросіть депутатів зайняти робочі місця. Будь ласка, під час голосування не вирішуйте політичних питань, а займіть робочі місця.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Постанови про призначення у 2018 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених (№ 8418). Прошу проголосувати за повернення, колеги, кожен голос. Уважно голосуємо за повернення. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

11:40:54

За-218

Не встигли. Я бачу, не встиг Мустафа. І, колеги, хтось проголосував "проти", очевидно, випадково. Хтось проголосував "проти", очевидно випадково. Колеги, зараз я ще раз поставлю. Будь ласка, зайдіть в зал. Нам кілька голосів не вистачає. Заходіть, будь ласка, колеги.

Я по фракціям зачитаю, щоб ви побачили і зорієнтувались. По фракціям включіть. "Блок Петра Порошенка" – 77, "Народний фронт" – 59, "Опозиційний блок" – 14, "Самопоміч" – 12, Радикальна партія – 18, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження" – 4 і позафракційні – 23. Будь ласка, колеги, зайдіть в зал.

І я хочу наголосити, хтось проголосував "проти", очевидно, помилково. Більш уважно голосуйте під час таких визначальних голосувань. Отже, прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу всіх зайняти робочі місця і проголосувати за повернення до проекту Постанови про призначення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.

Будь ласка, колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати. Давайте консолідовано і відповідально проголосуємо за повернення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос. Підтримаймо молодих учених. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:42:38

За-219

Сім голосів, сім голосів. Давайте ми тих сім голосів таки зберемо, колеги. (Шум у залі) Ні, це неможливо завтра, ми повинні зараз, це 7 голосів. Колеги, не виходьте із залу. Я прошу зараз секретаріат ще раз повідомити, що відбувається голосування. (Шум у залі)

Будь ласка, колеги, не виходіть зараз із залу, зараз депутати підійдуть.

Будь ласка, Данченко. Співаковський. Співаковський, будь ласка, 1 хвилина. Співаковський.

Колеги, зараз я прошу всіх не виходити із залу, зараз покличуть депутатів. Не виходьте із залу, навпаки, подивіться, кого немає, і запросіть.

Голова комітету Співаковський Олександр, 1 хвилина. І прошу голів фракцій запросити депутатів у зал. Будь ласка, пане Співаковський.

 

11:43:36

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Дякую.

Шановні колеги, ну, ми показали великий потенціал, багато народних депутатів зайшло у зал. Шановні колеги, у нас є можливість дожати цю ситуацію, тим більше, ми бачимо ще народні депутати заходять у зал. Давайте проголосуємо, нам залишилось 7 голосів.

Я ще раз звертаюся до всіх політичних сил, до всіх політичних сил без виключення: нема політичного тут підтексту. Шановні колеги, це питання або тільки Президент, або тільки Кабмін визначає студентів, а Верховна Рада залишається в стороні. Якщо так, то ми самі показуємо, що ми не здатні проголосувати за молодь України. Давайте сконцентруємось. Давайте консолідуємось заради майбутнього України, заради нашої молоді.

І слава Україні! Я сподіваюсь, всі проголосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, щойно хтось вийшов. Покличте, колеги. Щойно хтось вийшов, і Кривенко пішов кликати народних депутатів з кулуарів. Будь ласка, заходіть у зал, зараз я поставлю на повернення. Подивіться, щойно вийшов… Пані Олена, покличте, хто вийшов із залу. Будь ласка, займіть робочі місця, поверніться у зал.

Отже, ставлю на повернення. Будь ласка, займіть робочі місця. Олена, покличте, хто є… Покличте, вже голосування. Хай зупинять усі дебати. І, колеги, хтось був проти? Підтримайте, колеги, очевидно, це було помилково.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Постанови 8418 про премії для найталановитіших молодих учених. Давайте, кожен голос, уважно проголосуємо за повернення. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. Кожен голос, прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо, колеги. Підтримуємо всі разом. Голосуємо за молодих учених. Прошу підтримати. 

 

11:45:59

За-230

Ми повернулись.

Увага! Не виходіть зараз з залу. Я ставлю на голосування проект Постанови 8418 за основу і в цілому. Голосуємо, колеги, підтримаємо молодих учених. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Кожен голос має вагу. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:46:31

За-232

Постанова прийнята.

Увага, колеги! Наступна постанова ідентична.

Наступна. Проект Постанови про присудження Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень (8419). Перше голосування… Перше голосування за скорочену процедуру, проголосуємо.

Колеги, два голосування, витримайте 5 хвилин.

Перше – за скорочену. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:47:17

За-167

Підтримали.

Не виходіть, ми вже голосуємо. Не виходіть!

Наступне. Співаковський. Отже, Співаковський. Я роблю доповідь.

Проект постанови є ідентичним до попередньої постанови. І я прошу його підтримати, і проголосувати за основу і в цілому.

І я ставлю на голосування проект Постанови 8419 за основу і в цілому.  Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Кожен голос. Прошу підтримати. Я зробив доповідь, і після моєї доповіді ми голосуємо.

 

11:48:00

За-208

Колеги, будь ласка, я прошу, я ще раз поставлю. Колеги, не всі змобілізувались. Я прошу змобілізуватись. Не виходіть з залу. Шановні колеги, я ставлю перше питання:  повернутись до проекту Постанови 8419. Я прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати. Кожен  голос. Пане Гусак, будь ласка, голосуємо за повернення до 8419. Голосуємо, колеги. Пане Юрій, кожен голос. Прошу підтримати. За молодих вчених прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:48:51

За-208

Колеги, я бачу, не голосує зараз "Опозиційний блок". Дайте, будь ласка, одну хвилину, Ігор Шурма, поясніть. І заходіть в зал. Не виходіть з залу.

Будь ласка, пане Ігор.

 

11:49:11

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, минуле голосування і це голосування показує, на превеликий жаль, ця коаліція є безпомічна. Ви навіть не можете проголосувати за студентів, за науковців молодих, виділити їм гроші. Сидіть оці речі слухайте і не чирікайте, інакше голосуйте самі.

А якщо ви хочете, щоб "Опозиційний блок" долучився, то я звертаюся  не до головуючого, а до вас.  Чому ви змушуєте його порушувати Регламент: десять разів повертатися? "Ану явіться на робочі місця! Ану покажіть свою підтримку! Ану поставте це питання в четвер в першу чергу!" Чого ви підставляєте головуючого і апелюєте до "Опозиційного блоку"? Будете порушувати Закон України про Регламент –  голосуйте самі. Обговоріть питання, поставте на голосування, а дальше ми подивимося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, увага! Я ще раз хочу звернутись, колеги.  Насправді це питання є ідентичним до попереднього, ми щойно його обговорили, я зробив доповідь. Підтримайте, колеги, ну це ж питання… Будь ласка, 30 секунд Співаковський. І заходьте, будь ласка, в зал. 30 секунд голова комітету. Я прошу вас, підтримайте, колеги.

 

11:50:32

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги! От послухайте, 55 проектів молодих вчених було подано на цей конкурс, 55. Це люди, конкретні молоді люди, доктори наук PhD, які… Я перепрошую. Шановні колеги, я хочу, щоб ви почули, 55 проектів, 37 молодих вчених були відібрані, 20 проектів пройшли. Це велика робота,  цілий рік люди, молоді люди працювали, комісія їх відібрала. Що ми зараз робимо?  Я розумію всі політичні підтексти.

Я звертаюсь до вас, до  "Опозиційного блоку". Це велика робота, рік молоді люди працювали, давайте, давайте їх нагородимо чимось за ту роботу, яку вони  зробили, для України зробили, не для парламенту, Верховної Ради України. Будь ласка, проголосуйте, скажіть молоді, забудемо на цей момент, давайте забудемо про наші розбіжності заради молоді України. Про що мова йде? Шановні колеги, голосуємо!  Це…             

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на повернення проект Постанови 8419. Я прошу усіх змобілізуватись і прошу підтримати повернення до проекту Постанови 8419.

Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:52:10

За-209

Ще раз поставлю, колеги, заключний раз, і постанова буде відхилена, якщо ми не проголосуємо. Колеги, зараз депутати просто ще більше розійдуться. Увага, колеги, увага! Я готовий зараз дати обговорення, якщо ми гарантуємо, ті, що будуть обговорювати, що ми встигнемо потім проголосувати. Обговорення підтримуєте? Всі підтримують? Будь ласка, два – за, два – проти. Два – за, два – проти. В мене є прохання, щоб по одній хвилині було в обговоренні, по одній хвилині.

Від "Блоку Петра Порошенка" Курило, будь ласка, одну хвилину.

 

11:53:29

КУРИЛО В.С.

Шановні народні депутати, "Блок Петра Порошенка" підтримував першу постанову і підтримує другу постанову, тому прошу всіх проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Батьківщини" Євтушок передає Іванові Крульку, одну хвилину, будь ласка.

 

11:53:46

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Безумовно, що це питання, яке стосується молодих вчених, треба підтримати в парламенті, і фракція "Батьківщина" голосує за це питання. Але я хотів би тут звернутися до представників тих, які себе називають коаліцією. Шановні друзі, ну, коаліція не закінчується на тому, щоб ви розділили портфелі, це означає відповідальність бути в сесійному залі і голосувати, і у вівторок, і в середу, і в четвер, а не тільки тоді, коли портфелі діляться, от в чому проблема. І не треба кивати на опозицію, не опозиція винувата в тому, що ви не ходите на роботу, а безвідповідальність в цьому причина. Тому, дійсно, зараз треба зібрати всі голоси і проголосувати це питання, бо молоді люди чекають і хочуть бачити, що ті, хто беруть на себе відповідальність, ставляться відповідально до свої обов'язків.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Радикальна партія, Лінько, одна хвилина.

 

11:54:52

ЛІНЬКО Д.В.

Дмитро Лінько, Радикальна партія. Ми повним складом, вся наша фракція, голосує за цю постанову, тому що це підтримка найкращих сьогодні науковців українських, яких вже небагато залишилось, тих, хто ще не виїхав. Якщо сьогодні парламент з такою ганьбою не проголосує ці дві постанови, то я думаю, і ці останні найкращі науковці виїдуть за кордон. Те, що відбувається щороку: ми втрачаємо тисячі і десятки тисяч лікарів, науковців, найкращих фахівців, студентів, які виїжджають, тому що не вірять в те, що сьогодні українська влада може щось хороше зробити для них.

Тому Радикальна партія повним складом голосує "за". І ми просимо ретельно виборців подивитись, хто ж все ж таки не прийшов і не підтримав цю постанову. Це ганьба для парламенту, якщо ми не проголосуємо цю постанову, яка підтримає наших науковців.

Слава науковцям і слава молоді!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, через одну хвилину відбудеться голосування. Я прошу всіх запросити в зал, через одну хвилину ми перейдемо до прийняття рішення.

Від "Опозиційного блоку" Долженков, одна хвилина. Від "Фронту" ще Ємець, тобто дві хвилини - і голосування.

Будь ласка,  Долженков.

 

11:56:03

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Фракція "Опозиційний блок" буде підтримувати, підтримувала і підтримає з боку держави розвиток, захист молоді. Ми не відмовляємося від того, що необхідний додатковий захист зазначеної категорії осіб.

Молодь виїжджає за межі України не через неголосування цієї постанови, адже це маленька крапелька підтримки, вона фактично є номінальною в порівнянні з тією державною підтримкою, яку отримує молодь за кордоном. Молодь виїжджає через безперспективність, через відсутність пріоритету науки. А перед тим,  як  голосувати відповідні закони про держбюджет, тоді необхідно говорити про перспективність підтримки молоді, про перспективність підтримки відповідної науки. Але ми зараз своє шкурне питання політичне, вузько-політичне, вирішуємо, а зараз говоримо про те, що є загроза виїзду.

Прошу не порушувати процедуру, ми будемо долучатися до голосування, але без порушень Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І заключний виступ - від "Народного фронту" Ємець.

Колеги, через одну хвилину голосування. Запросіть всіх в зал, голови фракцій, особливо прошу вас, звертаюсь до вас, запросіть всіх в зал.

Будь ласка,  Ємець, одна хвилина.

 

11:57:06

ЄМЕЦЬ Л.О.

Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, давайте чесно  скажемо, от "Опоблок" дещо в чому абсолютно правий. Подивіться, навколо на пусті місця, і подумайте, що це є депутати, яких обрав український народ для того, щоб в парламенті приймати рішення. Ми зараз вимушені збирати, просто клянчити ці голоси у тих, хто є сьогодні в парламенті.

Друзі, і я  звертаюся зараз до "Опозиційного блоку": не робіть  заручниками політичних вимог тих молодих вчених, які насправді є надбанням нашої української спільноти. Я звертаюся до вас, будь ласка,  ви свою позицію висловили, ми її почули, ми її почули. Проголосуйте, будь ласка, за молодих вчених.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до народних депутатів: для  чого  згадувати прізвища або фракції і затягувати дебати? Я цього не розумію.

Будь ласка, я дам репліку. Будь ласка, займайте  робочі місця. Я дам  репліку. Будь ласка, Долженков.  Займайте робочі місця, зараз буде голосування.

Долженков.

 

11:58:18

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Я ще раз повторюю про те, що  ми підтримуємо молодь і  підтримуємо зазначені  законопроекти, але не в той спосіб, який пропонує коаліція, з порушенням Регламенту. І, будь ласка, не політизуйте цю тему,  тому що будь-яка  добра тема  може бути  заполітизована, а  голосування зірвано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. Колеги, давайте об'єднаємося, давайте  дебати залишимо збоку.

Тобто  я ставлю на голосування проект Постанови  при присудження Премії Верховної Ради України  найталановитішим молодим ученим у галузі  фундаментальних і прикладних  досліджень та науково-технічних  розробок за  2017 рік (№ 8419). Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу і в цілому. Голосуємо. Прошу підтримати, голосуємо.

 

11:59:22

За-229

Рішення прийнято.

Ми прийняли дві важливі постанови. Колеги, я  хочу повідомити, що зараз надійшла… 

По фракціях, добре.  "Блок Петра Порошенка" – 80, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 14, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія – 18, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" -  0, "Партія "Відродження"  - 5, позафракційні – 28. 

Надійшла заява про перерву від двох фракцій: "Самопомочі" і "Батьківщини". Вони готові замінити перерву на виступ. І до виступу запрошується Зубач. Будь ласка, Зубач, 3 хвилини.

 

12:00:11

ЗУБАЧ Л.Л.

Любомир Зубач, "Об'єднання "Самопоміч". Право обирати і право бути обраним – фундаментальне конституційне право людини і громадянина. Саме це право відрізняє демократію від монархії чи від тоталітаризму, де влада або призначається, або вибори є формальними. В зв'язку з цим дивує ситуація, яка склалася в Україні з призначенням позачергових виборів в багатьох громадах, пов'язаних або з смертю, або з достроковим припиненням повноважень відповідних голів.

В Україні з місцевого самоврядування знущалися по-різному. В різні часи відбувався адміністративний тиск правоохоронних органів, навіть влаштовували сміттєві блокади, але такого, щоби людей позбавляли права голосу, щоби позбавляли громади обрати собі владу, такого не було. В першу чергу хочу сказати про місто Луцьк – адміністративний центр Волинської області, де міський голова помер більше 1,5 роки тому. До цього часу вибори не призначені. Я розумію, чому це влаштовує так звані місцеві еліти, де один олігархічний клан захопив в незаконний спосіб владу і керує, грабуючи місто, а інший олігархічний клан – сателіт теперішньої влади - просто не має кандидата, який спроможний виграти вибори, тому так само блокує призначення цих виборів.

Аналогічна ситуація є і в інших громадах, загалом 98 постанов про призначення позачергових виборів не виносяться на розгляд Верховної Ради.

В зв'язку із цим "Об'єднання "Самопоміч" звертається із заявою до Голови Верховної Ради, щоби завтра, в четвер,  останній день, коли реально ми можемо прийняти рішення, всі ці постанови були винесені на голосування, інакше це просто буде відвертий реванш і знущання над місцевим самоврядуванням. Якщо ми завтра не проголосуємо за ці постанови, це означає, що знову вибори відтерміновуються на невизначений спосіб.

Пане Голово, включайте в порядок денний. А всіх колег-депутатів, всі фракції закликаю підтримати. Дайте людям вибрати собі владу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, зараз я оголошую перерву на 30 хвилин. Прошу всіх о 12:35 прибути в зал для продовження нашої роботи.

 

(Після перерви)

 

12:36:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу всіх заходити в зал для продовження нашої плідної роботи.

Отже, колеги, прошу всіх заходити в зал. Колеги, прошу всіх заходити в зал. Отже, колеги, хочу вас проінформувати, що група авторів, народних депутатів, попросили, щоб наступний законопроект - це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів, - перенести розгляд. Таким чином, зважаючи на позицію і комітету, і народних депутатів, авторів, даний законопроект переноситься.

А наступний проект закону, який у нас стоїть у порядку денному, - це проект Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти (друге читання). Хочу наголосити, що даний проект закону має значну кількість правок, разом це більше… майже 150 правок. Він потребує детального обговорення. І ми зможемо зробити так, як робили і в попередні середи: розпочати обговорення правок, пройти повністю це обговорення, а завтра першим питанням вийти на прийняття рішення. І я думаю, це буде найкращий спосіб для збільшення ефективності нашої роботи, оскільки близько півтори години необхідно для того, щоб цей законопроект обговорити. І таким способом ми зможемо зробити більш ефективніший завтрашній день.

Отже, я прошу голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немирю Григорія Михайловича прибути у зал для початку розгляду даного питання. І ми переходимо до проекту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти (№ 5435).

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Немирю Григорія Михайловича. Будь ласка, пане Григорію, прошу вас до доповіді.

 

12:40:58

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую, пане головуючий. Шановні колеги, я думаю дуже важливо розуміти, що ми починаємо розгляд цього законопроекту про правовий статус осіб, зниклих безвісти, для того щоб левову частину поправок, які є, а їх 132 було від 12 народних депутатів до другого читання, ми левову частину їх розглянули сьогодні, але на голосування вийшли вже завтра. І я хочу підкреслити особливу відповідальність всіх народних депутатів за те, щоб цей закон був підтриманий в другому читанні і в цілому.

За даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні щонайменше півтори тисячі людей, які зникли безвісти. Приводили приклад Колумбії, колишній міністр внутрішніх справ, який був тут нещодавно. Там таких 4 тисячі людей і 7 мільйонів постраждалих загалом. Але ще за тими ж даними Міжнародного Комітету Червоного Хреста приблизно, або щонайменше, одна тисяча - навіть вдумайтесь, коли говорять приблизно, - щонайменше одна тисяча тіл є неідентифікованими. Частина з них продовжує знаходитись в моргах, частина з них в могилах, так званих братських могилах.

Подумайте на хвилинку, що і в якій ситуації, і скільки часу вже знаходяться родичі, сім'ї, близькі цих людей, які зникли безвістіи. І це не просто зникли безвісти, тому що в Україні щорічно реєструються приблизно 34-35 тисяч заяв про зниклих безвісти, це зниклі безвісти під час війни в зоні конфлікту.

Тому, власне, організуюча ідея цього законопроекту - визначити правовий статус цих осіб, створити спеціальний орган, який би займався і координував, тобто був складовою державної системи розшуку осіб, зниклих безвісти, процедура розшуку. Але також важливо, щоб була соціальна система захисту родичів, сімей. І окрема стаття законопроекту, який ми починаємо розглядати в другому читанні, стаття 6, якраз спрямована, називається "Права родичів осіб, зниклих безвісти". Я сподіваюся, що сьогодні ми почнемо і завтра успішно завершимо розгляд, для того щоб вже з завтрашнього дня родичі знали, що держава про них опікується.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Я теж переконаний, що ми сьогодні зможемо провести ґрунтовне обговорення, а завтра першим питанням вийти на прийняття рішення по цьому важливому законопроекту. Я  прошу авторів правок приготуватись до обговорення.

І передаю слово для обговорення правок Першому заступнику Голови Верховної Ради України і співавтору закону Ірині Геращенко. Будь ласка, пані Ірина.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:44:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане голово фракції "Народного фронту", я хочу і вам і всім колегам також дійсно нагадати, що під час обговорення законопроекту в першому читанні ми домовилися, що ключові новели альтернативна  законопроекту авторства Мустафи Найєма будуть включені також під час підготовки поправок до другого читання.

Хочу подякувати комітету профільному за ретельну підготовку законопроекту до другого читання. Також подякувати, пан Немиря абсолютно справедливо зазначив актуальність і чутливість теми зниклих безвісти для України. Дійсно, Міжнародний Комітету Червоного Хреста дає цифру більше ніж 1,5 тисячі зниклих безвісти по обидві сторони лінії зіткнення. Ми в рамках Мінської групи розшукуємо більше 300 українців, цивільних і військових, які є зниклими безвісти і чиї родичі звернулися до Служби безпеки України, і більше чотирьох років дехто розшукує своїх рідних. І, звичайно,  наша задача - підтримати родини і дати їм надію і шанс, що держава піклується за ці родини.

І останнє. Я хочу, шановні колеги, звернути вашу увагу, що цей  законопроект готувався дуже з великим залученням міжнародних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який має більше ніж 100-річний досвід пошуку зниклих, і також громадських організацій, яким дуже дякуємо. І дякую комітету за те, що ви так ретельно співпрацювали в підготовці законопроекту з неурядовими організаціями, які спеціалізуються в захисті прав людини.

Отже, ми переходимо до поправок.

Поправка 3-я, народний депутат Семенуха. Будь ласка. Не наполягаєте.

Поправка 4-а авторства народних депутатів Геращенко, Іонової. Врахована частково.

В той же час, я хочу наголосити, шановні колеги, що ми пропонували  викласти в такій редакції 1 статтю, яка врахована, на жаль, тільки частково, де дуже чітко зафіксувати термінологію, що стосується визначення термінів "ексгумація останків померлих осіб", "єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти", "ідентифікація останків померлих", "інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти", "медична ідентифікація останків особи, зниклої безвісти", "судово-медичної ідентифікації" і терміну "збройний конфлікт". На жаль, комітет тут прийняв рішення тільки частково врахувати цю поправку, і я би попросила голову комітету надати роз'яснення нам як  авторам цієї поправки.

Поправка обговорюється зараз номер 4. Прошу.

 

12:47:29

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую, пані головуюча.

Дійсно, було згадано у вступних коментарях, що ми зараз виносимо на обговорення компромісний варіант. Було два законопроекти, один з яких був альтернативний. І, безумовно, під час доопрацювання, враховувалися ті речі, які, на думку всіх, і це одноголосно було проголосовано на Комітеті з прав людини, мають перейти з альтернативного до основного.

В той же час, очевидно, що ситуація, коли вперше Україна як держава стикається з цим феноменом масового зникнення людей, в тому числі насильницького зникнення людей в зоні  бойових дій, в зоні конфлікту, ми не могли і не можемо, і не маємо такої амбіції мати ідеальний закон. І в даному випадку ми керувалися правилом і принципом, що краще не має бути ворогом доброго. Отже, те формулювання, яке є, яке стосується вилучення тіл останків померлих,  воно є основним, яке ввійшло. І я вважаю, що в даному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершити дайте, будь ласка, 30 секунд.

 

НЕМИРЯ Г.М.  В даному випадку відбиває те, що потрібно. Хочу процитувати: "Вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) - це є комплекс заходів, виконуваних кваліфікованим персоналом, спрямованих на вилучення останків з їх місцезнаходження з метою ідентифікації та подальшого перепоховання відповідно до ритуальних і релігійних обрядів".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тим не менш я поставлю, з вашого дозволу, шановний пане Немиря, на голосування 4 поправку. Прошу залу визначитися, ми як авторський колектив цієї поправки просимо врахувати її в повному обсязі. Будь ласка, прошу визначатися.

 

12:49:34

За-44

Дякую всім, хто встигли. Тим не менш, поправка залишається в редакції комітету, тому що тільки 44 депутати підтримали цю поправку у версії авторів, тому вона відхиляється.

Рухаємося далі, шановні колеги. Поправка 16, народний депутат Семенуха, будь ласка. Не наполягає.

Поправка 26 народних депутатів Геращенко, Іонової.

 

12:50:21

ГЕРАЩЕНКО І.В.

В цій поправці, шановні колеги, ми пропонуємо частину п'яту викласти в редакції: "Іноземець та особа, які були… та особа без громадянства, яка зникла на території України, набуває так само правочину статусу особи, зниклої безвісти, в порядку, передбаченому цим законом, за однієї з таких умов: якщо ця особа постійно або тимчасово проживала на території України, або якщо така особа не проживала на території України, проте існує достовірна інформація, що її зникнення відбулося на території України".

Зрозуміло, чим ми мотивуємо нашу цю новелу. Тим, що в зоні конфлікту, в зоні війни, спричиненої агресією Російської Федерації, окрім громадян України, так само є зниклі безвісти громадяни інших країн, і ми їх також розшукуємо. Комітет лише частково врахував нашу поправку. Я би попросила, щоб дали  роз'яснення.

Дуже дякую.

 

12:51:20

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую, пані головуюча! Дійсно, це у нас буде кілька таких ситуацій, практично типових, коли ми будемо мати формулювання "враховано частково". Воно, зокрема, пов'язано з тим, що за основу і в першому законопроекті, і в другому були прийняті речі, які є усталеними в модельному законі Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Під час обговорення розглядалася ситуація з огляду на те, що, безумовно, йдеться про те, що причетні, і в багатьох випадках мають підтверджені факти, докази щодо зникнення, представники іноземних держав. Яким чином це враховувати, яким чином це впливає на правовий статус і які тоді можуть бути наслідки? Те  саме ми будемо мати ситуацію, коли будемо обговорювати статтю, яка регулює насильницьке зникнення.

Але в даному випадку, підкреслюю, комітет керувався тим, щоб мати компромісну формулу, яка  остаточно і була прийнята.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за  роз'яснення.

Шановні колеги, тим не менш, ми поставимо на голосування поправку 26. Голова комітету дав  роз'яснення, чому вона була врахована частково, але я прошу все-таки залу підтримати її в повному обсязі. Прошу визначатися.

 

12:52:55

За-42

Поправка відхиляється.

Ми зараз будемо рухатися далі. Я перепрошую, шановні колеги,  ми рухаємося далі з вами по поправкам.

 

12:53:50

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Поправка 22, так само Геращенко, Іонова. І  як  пояснив шановний колега Григорій Михайлович Немиря, вона була врахована частково. А комітет мотивує свою позицію тим, що при врахуванні новел альтернативного законопроекту  ці поправки ввійшли в іншу  частину законопроекту.

Тим не менше, ми пропонуємо все-таки своєю поправкою  22  викласти більш чітку позицію щодо того, як особа набуває статусу  такої, яка зникла безвісти.  І ми пропонуємо, щоб  особа вважалася, щоб вона набула статусу такого, яка зникла безвісти, з моменту  внесення про неї відомостей до  реєстру за рішенням  уповноваженого на це  органу в порядку,      передбаченому цим законом.

Я прошу шановного Григорія Михайловича Немирю дати роз'яснення щодо цієї поправки 22.

 

12:54:38

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую. Дякую, пані головуюча.

Йдеться  про речі, на думку комітету, те формулювання, в якому частково було враховано дану поправку, воно більше захищає права і  відповідає унікальності ситуації, коли зникає людина і з якого  моменту визначається її правовий статус.

Як автор поправки зазначила, пропонувалося визначати такий статус з  моменту внесення неї в реєстр. Натомість комітет запропонував наступне формулювання: "особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання  заявником заяви про факт зникнення особи та її розшук або за рішенням суду".

Таким чином, на думку комітету, з моменту подання  заяви більш захищає, більш відповідає ситуації, коли це відбувається  в зоні конфлікту  ніж до того, коли  це буде внесено в реєстр.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за роз'яснення.

Тим не менше, шановні колеги, з  вашого дозволу я поставлю на голосування поправку 22, тому що  ми вважаємо, що набуття статусу має відбуватися не після заяви, а з моменту внесення про  неї відомостей у відповідний реєстр. Прошу вас визначитися відносно цієї позиції.

 

12:56:18

За-44

Отже, колеги, ви підтримуєте тут версію комітету, що набуття статусу розпочинається після подання заяви. Наша поправка у варіанті авторському відхилена. Ми рухаємося далі.

Будь ласка, хвилину, хвилину для роз'яснення шановному колезі Немирі.

 

12:56:40

НЕМИРЯ Г.М.

Ще один аргумент для того, щоб було краще зрозуміло. Йдеться про речі, які неодноразово, з якими ми неодноразово стикалися. Коли ще створюється реєстр, тобто сам час створення реєстру, сам час його апробації, хто є розпорядником цього реєстру, це дійсно займає час. Ми маємо непоодинокі випадки, коли в реєстр можуть вноситися дані, які не перевірені, і тоді виникає колізія. Саме тому, з огляду на вже наявну практику започаткування реєстрів, їх сфери відповідальності і розпорядників цього... цих реєстрів, також це було ще одним аргументом на користь того, що особа набуває статусу такої, що зникла безвісти з моменту подання заяви про факт зникнення безвісти або за рішення суду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я хочу погодитися з вами, шановний колего, що, дійсно, цей закон в першу чергу має унормувати створення цього єдиного реєстру, і це буде вперше в Україні, і ця норма відповідає і рекомендаціям Ради Європи, і тим рекомендаціям, і тій практиці, яка існує в Міжнародному Комітеті Червоного Хреста. І зараз у нас, дійсно, існують такі розрізнені списки в різних міністерствах, відомствах і службах. Тому дуже важливо, щоби в питанні пошуку зниклих, саме пов'язаних з війною на Донбасі, інспірованою Російською Федерацією, ми мали єдиний реєстр.

36 поправка. Народний депутат Семенуха, будь ласка, вам слово.

 

12:58:27

СЕМЕНУХА Р.С.

Пані головуюча, я по 39-й готов доповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, вам слово, 39 поправка.

 

СЕМЕНУХА Р.С. Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, проект закону дозволяє встановлювати відповідальну особу за майно зниклої безвісти людини.

Моя ж правка окреслює повноваження такого опікуна, зокрема пропонує перелік умов, за яких цей опікун може розпоряджатися майном зниклого. Правка дає опікуну можливість за рахунок саме майна зниклого утримувати осіб, яких до того утримував сам зниклий безвісти. Це можуть бути близькі неповнолітні брати чи сестри, батьки, що втратили працездатність, дружина зниклого під час вагітності. Крім того, пропонує, аби опікун не лише приймав на себе зобов'язання зниклого безвісті, а й міг розраховувати на виконання цивільних обов'язків перед зниклим, для прикладу, міг претендувати на звернення боргу на користь зниклого. Це допоможе опікуну виконувати свої обов'язки, в тому числі і за рахунок людини, майном якої він опікується.

Прошу підтримати, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету відносно 39 поправки.

 

12:59:26

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Я, по-перше, від імені комітету хотів би подякувати народному депутату Семенусі за активну роботу щодо підготовки цього законопроекту до другого читання. Депутат Семенуха, який зараз розмовляє зі своєю колегою, вніс 19 поправок. І я знову-таки хочу показати, що він проявив себе як небайдужий депутат. У конкретному в даному випадку поправка 39, яка стосувалася опікунства над майном особи, зниклої безвісти, в редакції, яка прийнята комітетом, вона зазначає, що опікун над майном особи, зниклої безвісти, здійснює управління цим майном, а також забезпечує виконання зобов'язань такої особи за рахунок цього майна. І опіка над майном особи, зниклої безвісти, припиняється в разі скасування судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. І далі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершити, будь ласка, 1 хвилину.

 

НЕМИРЯ Г.М. …безумовно, має право на життя і той варіант, на думку депутата, це більше б забезпечувало такий захист такої особи. Але в даному випадку філософія розгляду з огляду на унікальність і те, що такий закон взагалі пропонується вперше, подивитися, як буде імплементуватися цей закон якийсь період часу, з тим щоб вже по факту, по наявному досвіду, як позитивному і негативному, можна було б його вдосконалювати. І з огляду на це формулювання було прийнято ті норми, які, на думку комітету, на цьому етапі повністю відповідають наявній ситуації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Отже, ми обговорюємо 39 поправку, шановні колеги, яка стосується формулювання щодо опікуна. Я прошу визначитися. Ми почули і саму поправку від автора – народного депутата Семенухи, і роз'яснення комітету щодо відхилення цієї поправки. Я прошу визначитися відносно цієї поправки, шановні колеги.

 

13:01:57

За-47

Поправка відхиляється.

Я маю повернутися на вимогу Світлани Заліщук до 9 поправки. В цій поправці вона просить як автор її, щоб ми з вами врахували, що "особа,  зникла безвісти у зв'язку зі збройним конфліктом". Вона дає в цій поправці роз'яснення, що таке є збройний конфлікт. Що "особа, місцезнаходження якої невідомо його рідним та яка зникла в зоні збройного конфлікту (міжнародного чи неміжнародного)".

Комітет цю поправку відхилив з поясненням, що визначення збройного конфлікту викладено в іншій, в кінці статті. В той же час пані Світлана наполягає, щоб ми, колеги, дослухались до її позиції.

І я прошу зараз роз'яснення голови комітету. І потім будемо визначатися.

 

13:02:51

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Методологічно в цій поправці є ситуація необхідності врахування норм міжнародного гуманітарного права, зокрема визначення конфлікту як міжнародного збройного конфлікту, неміжнародного збройного конфлікту, з тим щоб на підставі цього врахування вже і визначити особливий статус осіб.

І в даному випадку комітет, як було зазначено, має це формулювання. Пояснення збройного конфлікту, воно є, присутнє в самій статті.

Але також хочу зазначити, що вперше - і в цьому є, як говорять, новела цього закону, - було внесено визначення нової категорії "осіб, зниклих безвісти". Зниклі безвісти – особи, які зникли за особливих обставин. Більше того, введено поняття "особа, зникла безвісти у зв'язку зі збройним конфліктом". Це дозволяє якраз врахувати і інституційно, і в правовий спосіб з точки зору захисту цю окрему категорію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину завершити дайте, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. … яка виникла в Україні у зв'язку з війною, яка вже триває більше 4 років.

І тому є визначення. "Особа, зникла безвісти за особливих обставин (цитую) – це особа, яка зникла безвісти у зв'язку зі збройним конфліктом (це те, що пропонує народний депутат), воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв'язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або інших подій, що можуть спричинити масову загибель людей". Отже, нова категорія осіб, є визначення і воно спирається на факт наявності збройного конфлікту, війни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Дійсно, ми бачимо, що цей закон закладає достатньо багато таких новел, що стосуються особливостей цієї категорії зниклих безвісти саме через війну на Донбасі.

Шановні колеги, прошу визначитися по 9 поправці. Наша колега Світлана Заліщук там пропонує свою термінологію, і вона вважає, що вона є більш точна, і співпрацювала у цих визначеннях так само з міжнародними організаціями. Комітет закладає ці новели в іншій редакції трохи і в іншій частині закону. Я прошу визначитися по 9 поправці.

 

13:05:37

За-47

Поправка не приймається. У той же час ми дуже дякуємо пані Світлані, яка так ретельно також долучилася до доопрацювання законопроекту.

Шановні колеги, я зараз даю слово Мустафі Найєму, поправка 7. Він, я хочу ще раз нагадати колегам, був співавтором альтернативного законопроекту. І якраз під час такого конструктивного обговорення і голосування закону в першому читанні пан Найєм погодився з тим, що ми приймаємо законопроект авторства іншого колективу, але свої поправки він дуже активно додав до другого читання.

Будь ласка, пане Мустафа.

 

13:06:20

НАЙЄМ М. .

Шановні колеги, ця правка, яку ми внесли в цей законопроект, стосується статусу зниклих осіб, а насправді визначення тих осіб, які зникли насильницьким шляхом, тобто зникнення яких пов'язано з представниками державних органів влади. І ми пропонуємо, щоб в цьому законопроекті було внесено визначення, що насильницьке зникнення – це арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави. Це дуже важливо, бо дуже багато наших хлопців на фронті були якраз викрадені представниками державної влади, а потім опинились на російській… території Російської Федерації.

Окрім того, ми знаємо численні випадки, коли і з боку наших державних органів також були випадки, коли люди позбавлялись незаконно волі. І це саме можна теж вважати насильницьким зникненням, тому що їхні родичі і їхні близькі не знали, де вони знаходились, звертались до правоохоронних органів, але не могли повідомити, де саме знаходяться ці люди. І ми пропонуємо саме таке визначення подати в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Мустафа, за роз'яснення вашої поправки.

Будь ласка, шановний пан Немиря, позицію комітету представте.

 

13:07:36

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Я також хочу подякувати, як це зробив щодо депутата Семенухи, народному депутату Найєму за дуже активну роботу щодо підготовки цього закону. Він був не лише автором альтернативного законопроекту, але і брав участь активно в обговоренні комітетом цього законопроекту до другого читання.

І тоді, власне, як в результаті цього обговорення ми зійшлися на тому, що якраз ключова річ з альтернативного законопроекту - це внесення змін до Кримінального кодексу в тому, що стосується саме насильницьких зникнень. І це компромісне формулювання, воно було враховано для внесення до "Прикінцевих положень" законопроекту нової статті Кримінального кодексу України, стаття 146 прим., про  яке я скажу. Але також в даному випадку ми маємо ситуацію, коли є норма міжнародного права, є міжнародний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хвилину завершити дайте, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. …Міжнародної конвенції, стороною яких є держава Україна, і є реальна ситуація, коли внесенням змін, в даному випадку до  Кримінального кодексу, передбачалося більш детально всі ці речі прописати.

Комітет, коли готував, звернувся до всіх центральних органах виконавчої влади, всіх відомств, які причетні, власне, до цього процесу, які будуть потім здійснювати це. І ми маємо зараз ситуацію, не маємо забувати, що Україна двічі вже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду і звернулася до цього суду для того, щоб він розпочав, прокурор цього суду розпочав відповідне  розслідування.

Безумовно, всі ці речі і той факт, що ми зараз будемо мати, якщо затвердимо цей закон, зміни і нове формулювання в "Перехідних положеннях" "насильницьке зникнення", на мою думку, це допоможе в загальному, в кінцевому висновку спеціальному прокурору Міжнародного кримінального суду більш чітко визначити, чи є  там ознаки і наскільки вони присутні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Отже, шановні колеги, зараз ми будемо з вами визначатися по 7 статті… по 7 поправці народного депутата Найєма, що стосується позиції і термінології "насильницьке зникнення". Як ми почули роз'яснення від голови комітету, комітет вирішив закласти цю важливу норму не в даній статті, а в "Перехідних положеннях". І вважаю, що вона зафіксована в цих нових положеннях і Кримінального кодексу. В той же час Мустафа наполягає на тому, щоб і в нашому законі, який ми обговорюємо, була ця норма зафіксована саме в статті 1, і подає  відповідну поправку. Колеги, і немає сумніву, що це є дуже важливе, тому що насильницьке викрадення і зникнення людей, воно стало практикою на Донбасі на окупованих територіях.

Прошу визначитися по поправці 7, запропонованій шановним Мустафою.

 

13:11:09

За-49

Отже, зала вважає так само, як комітет, що ця новела має бути закладена в  "Перехідних положеннях і прикінцевих" і в Кримінальному кодексі.

Рухаємося далі.

Поправка номер 21,  так само народного депутата Мустафи Найєма. Будь ласка, пане Мустафа, 21-а.

 

13:11:36

НАЙЄМ М. .

Шановні колеги, ця поправка була відхилена. Я розумію, що вона десь була викладена в іншій статті законопроекту. Вона стосується питання дискримінації. Будь-яка дискримінація осіб, які зникли безвісти, та їх родичів на підставі їхньої раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших  поглядів, національного чи  соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення,  економічного чи соціального становища.

Справа в тому, що у нас були випадки, коли людям відмовляли в допомозі або відмовляли в тому, щоб їх   шукати, саме із-за того, що вони належали або до тих чи інших етнічних груп або проживали на тих чи інших групах.

Ми вважаємо, що таке є неприйнятним, і це треба відобразити в законодавстві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення вашої поправки.

Шановний пане Немиря, прошу вас надати нам позицію комітету щодо норм заборони дискримінації.

 

13:12:31

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Безумовно, комітет абсолютно згодний з організаційною ідеєю цієї поправки, а саме, що не має бути будь-якої дискримінації, за будь-якою ознакою. В той же час, очевидно, що це є методологічний підхід в даному випадку, чому комітет відхилив цю поправку. Просто з технічних причин пропонувалося  внести відповідну зміну в статтю 4 і викласти її  в редакції. Але відповідні норми щодо недискримінації, вони викладені в цій редакції, яка пропонується комітету до другого читання, у статті 7 законопроекту. І тому, на нашу думку, в даному випадку не важлива нумерація статті, а суть щодо норми недопущення і заборони  дискримінації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, в той же час наш шановний колега Мустафа Найєм наполягає, що питання дискримінації є надзвичайно чутливими, в тому числі в контексті родичів зниклих безвісти і самих зниклих. І пропоную, щоб це було зафіксовано і в 4 статті, і подається своєю поправкою 21.

Я прошу залу визначитися щодо цієї 21 поправки.

 

13:14:04

За-48

Поправка відхиляється, але наголошується, що комітет зафіксував норми щодо недискримінації і заборони дискримінації в іншому блоці законопроекту, який ми обговорюємо.

Шановні колеги, до мене звернувся народний депутат пан Шухевич, який так само дуже активно долучився до доопрацювання законопроекту до другого читання і просить, щоб ми повернулися до його 11 поправки, яка не була врахована комітетом. Я надаю слово пану Шухевичу, будь ласка.

 

13:14:39

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Шановні депутати, 11 поправка. В 11 поправці йдеться про те, що ми узгоджуємо першим і третім протоколом Женевської конвенції ту ситуацію, коли збройний конфлікт не визнається однією з держав. Женевська конвенція в такому випадку також визнає цей конфлікт збройним конфліктом і державним. І тому я прошу врахувати, а комітет, на жаль, не врахував.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, отже, як ми почули роз'яснення шановного колеги Юрія Шухевича. Його 11 поправка, вона стосується статті 1 законопроекту, який ми обговорюємо, і там йдеться про позицію, що стосується збройного конфлікту і невизнання цього збройного конфлікту однією із сторін конфлікту. Мова йде, звичайно, про Російську Федерацію. Я прошу роз'яснення комітету, чому ця поправка не була врахована.

 

13:15:49

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

По-перше, я знову хочу подякувати шановного колегу депутата Шухевича за також  активну роботу в підготовці цього законопроекту до другого читання. Колега Шухевич подав 12 поправок, 4 з яких було враховано, 3 враховані редакційно.

Ми деякий час тому говорили про подібну поправку народного депутата Заліщук. Враховуючи, що ця поправка також стосується визначення "збройного конфлікту", я хочу зазначити, що термін "збройний конфлікт" в цьому законі вживається в значенні, наведеному в Законі України "Про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей", а також на Указі Президента України про рішення Ради національної безпеки і  оборони про нову редакції Воєнної доктрини України та Женевських конвенціях про захист жертв війни від 12 серпня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Хвилину завершити, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. …від 12 серпня 1949 року та додаткових протоколах до них від 8 червня 1977 року.

Знову ж таки я пояснюю, оскільки воно може складно звучати це пояснення, але ми маємо ситуацію, коли є норми міжнародного гуманітарного права, зокрема йдеться про Женевські конвенції… зокрема Женевські конвенції про захист жертв війни. І є вже прийняті закони України, зокрема Закон про особливості державної політики, де дається визначення конфлікту, і в цьому сенсі, для того щоб це не суперечило в різних законах одне визначення іншому, комітет притримувався цієї формули на підставі закону України і Женевських конвенцій, про які я сказав.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, шановний пане Немиря.

Дійсно, поправка 11 народного депутата Шухевича вона стосується першої статті законопроекту, який ми обговорюємо. І поправки до цієї першої статті подавали народний депутат Світлана Заліщук, ми голосували цю поправку, зала її не підтримала.

Тим не менше, ми вислухали  роз'яснення автора поправки шановного колегу Шухевича, роз'яснення голови комітету. І я прошу  залу визначитися відносно поправки  номер 11. Нагадую, вона стосується термінології,  що є таке збройний конфлікт і як діяти в ситуації, коли одна зі сторін  конфлікту не визнає своєї участі. Прошу визначатися.

 

13:18:50

За-48

48 - за, поправка відхиляється.  Але наголошую, що  комітет врахував ці норми, що стосуються роз'яснення збройного конфлікту, в  інших частинах закону і дав посилання на ті закони, що вже  працюють в Україні, де визначені в  тому числі і терміни початку збройної агресії Російської Федерації проти України.

Наступна поправка 27 шановного колеги Мустафи Найєма. Будь ласка, пане Мустафа.

 

13:19:19

НАЙЄМ М.

Шановні колеги! Наступна правка 27, яку ми пропонуємо, вона стосується статті 5, до якої ми   пропонуємо додати таку фразу про заборону практики насильницьких зникнень, що ніхто не може  бути  підданий насильницьким зникненням, жодні виключні обставини, якими б вони не були, в тому числі стан війни або загрози війни, внутрішньополітична нестабільність  чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.

Я нагадаю, що ми говорили, що насильницьке зникнення –  це коли до зникнення  людини, до позбавлення її волі причетні представники державних  органів влади. Таким чином, ми позбавляємо всіх наших органів влади  виправдовування того, що є стан війни або надзвичайного стану, який  дозволяє тим викрадати людей, позбавляти їх незаконно волі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу комітет дати роз'яснення, що… чому  комітет відхилив 27 поправку Мустафи Найєма.

 

13:20:17

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Хочу ще раз  наголосити на тому, що  законопроекти,  які були подані,  основний і альтернативний, вони мали  деякі концептуальні розбіжності. І в даному випадку йдеться про  дуже  чутливу  сферу відповідальності держави за… або тих органів, які уповноважені на  виконання функцій держави за  такі факти насильницьких зникнень. От коли Ірина Володимирівна Геращенко наводила приклад досвіду Колумбії, нещодавно було про це, йдеться про те, що оці рішення, бо відповідний орган, який був створений, там були рішення, які стосувалися відповідальності як однієї сторони, так і іншої. І в даному випадку ми говоримо про те, в якій мірі, в якій формі врахувати цю... цей факт життя. І компроміс, який досягнуто було, тому що ми погодилися і народний депутат Найєм підтримав це, компроміс полягає у внесенні зміни в "Перехідні положення..." в "Прикінцеві положення" законопроекту...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилину завершити дайте, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. ...Кримінального кодексу України, де йдеться якраз про цей аспект, якого торкнувся депутат Найєм.

Отже, я хочу ще раз підкреслити, значна доволі кількість відхилених поправок, вона не тому, що вони погані або недостатньої якості. Два законопроекти, вони… були закладені різні концептуальні підходи. І ми не можемо бути заручниками тут дебатів про концепції, нам важливо прийняти закон, який є компромісний. В даному випадку дуже приємно ще раз погодитися, що автор альтернативного законопроекту прийняв цю пропозицію комітету, яка була одноголосно підтримана.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам за роз'яснення.

Отже, комітет наполягає на тому, що так само відповідальність, ці позиції щодо відповідальності за незаконне, насильницьке зникнення будуть закладені в "Перехідних положеннях" Кримінального кодексу України.

В той же час Мустафа Найєм вважає, що, ну, враховуючи чутливість цього питання і те, що це стосується фундаментальних для європейської держави прав людини, має бути закладена і в нинішньому законопроекті, який ми обговорюємо.

Я прошу визначитися залу по 27  поправці, шановні колеги.

 

13:23:04

За-38

Поправка не приймається в цьому вигляді, в той же час ще раз наголошуємо на актуальності проблематики, яка закладається.

Поправка 31 народного депутата Заліщук Світлани. Світлана Заліщук пропонує, щоби в частині другій статті 6 ми доповнили речення: "Родичі осіб, зниклих безвісти, мають право на проведення ефективного розслідування обставин зникнення органами державної влади". І мотивує цю свою поправку тим, що дуже не рідко, а часто родичі зниклих безвісти вважають, що органи влади, які мають проводити більш ретельне розслідування обставин зникнення, не використовують ці свої можливості, механізми до кінця. Навіть враховуючи той факт, що мова йде про окуповані території, куди немає доступу органів влади української, але в той же час не використовують до кінця ті механізми, які можуть реалізовувати і застосовувати задля пошуку.

Комітет відхилив цю поправку, і я би попросила пана Немирю роз'яснити нам позицію комітету.

 

13:24:15

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Ситуація доволі проста і складна. Я хочу нагадати, що пропонує народний депутат в цій поправці. Родичі осіб, зниклих безвісти, мають право на проведення ефективного розслідування обставин зникнення органами державної влади. В принципі, всі громадяни України мають право на ефективне розслідування будь-якого злочину. В цьому комітету різниця, що він в статті 6, яка так і називається "Права родичів осіб, зниклих безвісти", розписує, власне, а в чому це право на ефективне розслідування полягає. Зокрема право на отримання достовірної інформації про хід та результати проведення і розшуку в порядку, визначеному цим законом та іншим, інші права. Тобто, на думку комітету, загальне формулювальне право на ефективне розслідування, хоча і це можна внести, але щоб не перевантажувати комітет нормами, які є неконкретними, а й доволі оптічними, комітет вирішив прийняти підхід, коли є конкретизація цього права на ефективне розслідування замість просто такого загального формулювання. Сподіваюся, що це правильний підхід, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Мені здається, що позиція, яка роз'яснена комітетом, є правильною. Не будемо наполягати на голосуванні, тим більше враховуючи обставини, що, дійсно, органи державної влади, як правило, не як правило, а не мають на сьогоднішній момент доступу до окупованих територій. І цим уповільнюється ефективність розслідування. Але абсолютно справедливо зазначив комітет, що родичі зниклих безвісти мають повне право на чесну, достовірну інформацію, нехай навіть це якісь там крупиці інформації, але чесну і достовірну інформацію щодо ходу розслідування і всіх деталей, що стосуються долі зниклих безвісти.

37 поправка народного депутата Мустафи Найєма. Вона була врахована частково. В той же час автор наполягає на тому, щоб йому зараз надали слово і роз'яснити повністю новели цієї поправки.

Будь ласка, пане Мустафа.

 

13:26:22

НАЙЄМ М.

Шановні колеги, ми 37-ю нашою поправкою говоримо про набуття правового статусу зниклої особи. Тобто ми визначаємо терміни, з якого моменту. Тобто ми говоримо про те, що якщо точна дата зникнення, наприклад, невідома, то людина вважається зниклою безвісти з моменту звернення із заявою про її безвісне зникнення.

Також ми говоримо про те, що особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим законом. Тобто коли правоохоронні органи визнають, що не можна знайти або знайдено якихось ознак загибелі людини і її родичі погоджуються на це, то ця людина вважається вже припиненою зі статусу зниклих безвісти.

І також є статус іноземців, які ми визначаємо в цьому законі, що вони мають таке саме право статусу, правового статусу особи, зниклої безвісти, в порядку, передбаченому цим законом. Тобто ми забираємо цю диференціацію між українськими громадянами і іноземцями, які зникли безвісти на території України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

І, будь ласка, ми хочемо почути позицію комітету, чому ця поправка була врахована частково. Тим більше, ми вже обговорювали під час попередніх поправок, що є і громадяни-іноземці або без громадянства, які так само зникли в зоні війни.

 

13:27:44

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Ну, це випадок, коли якраз поправка колеги Найєма була врахована частково. Зокрема не в статті 9, як пропонувалось, а в статті 8 про правові наслідки набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, де,  власне, про це і йдеться.

І знову ж таки прошу зрозуміти колег ситуацію, яка виникла. Цей законопроект вже має достатньо довгу історію від внесення його, першого читання і потім дуже ретельного доопрацювання і підготовки до другого читання. Тобто ми мали вибрати між ситуацією, коли ми і далі продовжували б дискусію про деякі деталі, які, можливо, в тій формулі були б кращі або гірші. Але в ситуації, коли кожного дня, я про це говорив, сім'ї зниклих безвісти, коли мами укладають дітей спати вночі і дитина питає: "А де мій батько?" - що має сказати ця мати своїй дитині?

І рішення, і в даному випадку я дякую колезі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину звершити, будь ласка, роз'яснення.

 

НЕМИРЯ Г.М. …з таким підходом.

Ще раз повторюю, можливо, краще не має бути ворогом доброго, ми маємо прийняти цей закон, він має дуже важливі речі, які, зокрема, і стосуються бюджетних наслідків. І я саме тому хочу зазначити, дуже важливо його прийняти на цьому пленарному тижні, щоб відповідні витрати на його виконання були передбачені в Державному бюджеті України на 2019 рік, щоб ми почали його імплементацію і мали таку можливість за деякий час внести в нього відповідні зміни, які не є ключові, не є концептуальні, але відповідали б на реальну практику, яка вже буде тоді накопичена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Наскільки я розумію, Мустафа Найєм як автор цієї поправки, його задовольняє роз'яснення голови комітету, і не наполягає на голосуванні повністю тепер.

 

13:30:05

ГЕРАЩЕНКО І.В. Наступна поправка 41 авторства народних депутатів Геращенко і Іонової. Вона так само, колеги, була врахована частково, але вона стосується дуже чутливої проблематики. І я як автор цієї поправки, і постійно знаходжусь на контакті з родинами зниклих безвісти, хочу сказати, що часто ці родини залишаються, ну враховуючи недосконалість українського законодавства, без підтримки, тому що не мають відповідних ніяких джерел підтримки від держави.

І якраз в цій поправці ми з пані Іоновою пропонуємо закласти наступні норми, що особам, зниклим безвісти під час проходження військової служби у зв'язку зі збройним конфліктом та/або воєнним діями, надаються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства. Поправка врахована частково. Я би хотіла почути роз'яснення комітету.

Дякую.

 

13:30:53

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Ну, це подібна ситуація, вона буде ще повторюватися при розгляді, обговоренні і інших, і наступних поправок. В даному випадку не є так суттєве конкретне формулювання, йдеться про суть, власне, статті, яка може бути або не може бути в цьому законі. І тому я просто зацитую формулювання комітету: "Особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту та/або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими законами України". В даному випадку ця формула більш широко відбиває питання соціального захисту членів сімей осіб, які зникли безвісти під час проходження військової служби.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Я і Марія Іонова, як автори цієї поправки дякуємо і за роз'яснення. Ми не будемо наполягати на голосуванні поправки в нашому варіанті, тому що погоджуємося після вашого роз'яснення з тим, що норма, закладена профільним комітетом, вона навпаки розширює соціальний захист. Тому що вона розширює перелік того законодавства, окрім Кодексу про працю, який має захистити в тому числі і ці виплати військовослужбовця до моменту його все-таки знайдення або встановлення його долі.

Наступна поправка 46 народного депутата Олени Сотник.

Будь ласка, пані Олені мікрофон увімкніть.

І я хочу наголосити, що пані Олена була на засіданні іншого комітету. Якщо у вас є наполягання повернутися до попередніх ваших поправок, ми зараз все це зробимо. І хочу подякувати вам за ретельне таке доопрацювання законопроекту до другого читання.

Будь ласка.

 

13:32:55

СОТНИК О.С.

Дякую, пан Ірина.

Зараз я, щоб не збивати, все ж таки проговорю про 46  поправку, і так у мене буде декілька поправок, до яких я буду потім просити повернутися. І прошу вибачення, просто триває Комітет правовий, він зараз розглядає також поправки до Закону про судоустрій, мала там бути присутня, представляти поправки. 

46 поправка стосується примітки. Тому що стаття 9, вона визначає саме особливості правового статусу осіб, уповноважених на виконання функцій  держави. І я  б пропонувала все ж таки, щоб не було різночитань, тому що у нас в різних законодавчих актах є різне сприйняття цього терміну. Я б пропонувала  вставити тут примітку, щоб чітко було визначено, що для цілей цієї статті під особами, уповноваженими на виконання функцій держави, розуміються особи, визначені  Законом України "Про запобігання корупції". Тому що там міститься найбільший, найширший перелік всіх осіб, які на сьогоднішній день  вважаються такими, що здійснюють функції від імені держави.

Дякую. Але комітетом було відхилено. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, роз'яснення  голови комітету.

 

13:34:08

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Я хочу нагадати, як відбувається, всі знають, але хочу нагадати, особливо глядачам, як відбувається підготовка до другого  читання. Коли автори поправок надають їх,  готується  відповідна таблиця, збирається комітет. І у випадку,  якщо є наполягання на обговоренні тієї чи іншої поправки, або відхиленої, або врахованої редакційно, або врахованої частково, то в даному разі комітет завжди це обговорює, і в присутності автора поправки.

Оскільки, я так розумію, з об'єктивних причин у колеги Сотник не було можливості бути присутньою, це не  її вина, вона також активно, як і інші колеги, брала участь в підготовці до другого читання, то комітет окремо цю ситуацію не обговорював. Але, як зазначила сама колега Сотник, це більше така  загальна проблема, коли є в  різних законах різне визначення, власне, осіб, які уповноважені на виконання функцій держави. Тому брати за визначення лише один з законів,  зокрема Закон "Про запобігання корупції", Комітет…   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд завершити дайте, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Але в  той же час обговорення нашого законопроекту, воно показує необхідність взагалі врегулювати це питання  для того, щоб було єдине, усталене наскрізно визначення  цього важливого  поняття "особи, уповноваженої на виконання функцій держави". Саме тому ця поправка була відхилена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи правильно я розумію, що, в принципі, комітет не заперечує щодо такої норми, якщо вона буде зафіксована? Просто не було роз'яснення на той момент з об'єктивних причини від автора.

Колеги, я прошу зараз проголосувати поправку 46, яку ми обговорюємо, визначитися. І якщо це буде, я не знаю, принципове питання, ми можемо повернутися потім до нього під час вже голосування фінального. Прошу голосувати по 46 поправці.

 

13:36:24

За-45

Ми рухаємося далі. Пані Олена, чи є поправки до 46-ї вашої? Будь ласка, вам мікрофон, називайте ваші поправки, будемо повертатися.

 

13:36:33

СОТНИК О.С.

Дуже дякую.

Я б просила повернутися до поправки 13. Я взагалі як юрист вважаю, що чим більше і чіткіше в законодавстві, і в законах конкретних, особливо в спеціальних законах, є визначені термінології, тим краще. Тому що от, дійсно, абсолютно тут підтримую позицію і голови комітету, що треба нам врегульовувати ситуацію, коли в законодавстві дуже багато різночитання. І тому я пропонувала, щоб фінансова допомога, яка дуже багато разів по тексту згадується в даному тексті закону, вона була чітко визначена от саме конкретно в термінології даного закону, і саме про це визначення фінансової допомоги і міститься в моїй 13 поправці, але, на жаль, комітет не підтримав позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення комітету, тому що, дійсно, фінансова допомога - це одна з тих таких болючих тем, що хвилює родини зниклих безвісти.

 

13:37:35

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую.

Знову ж таки комітет не підтримав не тому, що він такий злий і не хотів це підтримати, але тому, власне, що це є типова ситуація і, власне, вона має врегульовуватися в якийсь інший спосіб. Щодо суті, власне, більш конкретного зазначення, що таке є фінансова допомога, але в контексті цього законопроекту, я можу собі уявити, я не можу зараз говорити за весь комітет, оскільки комітет не обговорював це питання, але я можу це собі уявити, що комітет не був би проти. Особисто я не був би проти, якщо б конкретизували це визначення, що таке "фінансова допомога".

Але якщо інше, можна сказати, а чому це щомісячні виплати? Вони можуть бути якісь одноразові виплати в надзвичайних ситуаціях. То тоді, можливо,  це, можливо, звужує це питання, і тоді може бути підставою не виплачувати, якщо буде потреба, якихось одноразових витрат у вигляді фінансової допомоги на щось. 

Можна собі уявити, які можуть бути тоді дискусії. І я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хвилину, завершуйте.

 

НЕМИРЯ Г.М. …керуватися тут принципом неідеальності або кращості в будь-якому іншому випадку. Ми діємо в ситуації війни, ми маємо неврегульоване питання, феномену більше полутора тисяч громадян України, які зникли безвісти, тисяча тіл не ідентифікована. Якщо ми загрузнемо в питаннях таких термінологій, ми може знову ж таки погану службу. І, більше того, хочу наголосити, ми маємо прийняти цей закон до завершення цієї сесії, для того щоб ці всі фінансові витрати були передбачені в Державному бюджеті України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякуємо за  роз'яснення.

Шановні колеги, я прошу визначитись по поправці 13, що стосується фінансової допомоги родинам зниклих і яка виплачується у зв'язку зі зникненням людини через конфлікт, пані Сотник. Я прошу визначитись по цій поправці.

 

13:39:52

За-39

Поправка не приймається.

В той же час погоджуємося повністю з автором поправки, з головою комітету, що прийняття закону потребуватиме від уряду прийняття серйозних підзаконних актів, в тому числі і направлених на виплати, на фінансову допомогу.

33-я? 38-а. Будь ласка,  шановна пані Олена Сотник, 38 поправка.

 

13:40:15

СОТНИК О.С.

Дуже дякую, пані головуюча, що надали можливість повернутися до поправки.

38 поправочка. Ми тут в цьому секторі закону, або в цій частині законопроекту, точніше, йде мова про якраз встановлення опіки над майном безвісти відсутньої особи. І на сьогоднішній день пропонується редакцію все ж таки встановлення такої опіки вже після рішення суду. Але дуже  часто така,  ну, об'єктивна  виникає ситуація, що є  потреба встановлення  опіки за, наприклад, ініціативою того ж органу опіки і піклування ще  до того, як  є рішення суду. Бо ми знаємо, що  у нас на  сьогоднішній день  може таке рішення  займати і рік, і півтора, і два. За цей час майно фактично може зникнути. Так от, Цивільний  кодекс, в принципі, дозволяє, щоб це було встановлено ще до рішення саме на підставі дій  нотаріуса, тобто нотаріальних дій.  От я запропонувала доповнити таку можливість, щоб ще до рішення суду була така функція, саме ще й звернутися до  нотаріуса…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити 30 секунд дайте, будь ласка.

 

СОТНИК О.С. Дуже  дякую.

Звернутися до нотаріуса і попросити  його про встановлення  опіки. Відповідно це б надало додаткові  гарантії від  зникнення майна у випадку, якщо,  ну, затримується рішення суду з приводу встановлення  факту безвісти відсутньої особи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, роз'яснення комітету щодо  38 поправки, яка була  відхилена.

 

13:41:47

НЕМИРЯ Г.М.

Знову ж таки нагадаю ситуацію однієї з попередніх поправок, яка  стосувалася набуття статусу. Була пропозиція щодо… з моменту  внесення до реєстру, інша позиція комітету – щодо подання заявки або судового рішення.   

У даній ситуації в цій  поправці йдеться… навпаки пропонується в рішенні комітету: з моменту внесення даних про особу, зниклої безвісти, до єдиного реєстру. І питання реєстру  - це системо таке утворююче питання, тому що на підставі  цього  реєстру, власне, можуть  інші органи  державної влади потім здійснювати ці  функції, на які вони зобов'язуються цим … на які покладаються цим законом.

У даному випадку, якщо прийняти поправку колеги Сотник, в принцип,і комітет би не заперечував, але по суті ми  маємо застереження, що це дозволило б потім мати різні тлумачення органами державної влади щодо наявності або відсутності даних про цю особу в державному цьому реєстрі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 30 секунд, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. …уникнути, і в даному випадку воно виглядає як додатковий захист. Але на практиці, коли ми думали про реалізацію цього закону, фактично ми стикнулися б із ситуацією, коли б не виконувалися те, що очікувалося, з огляду на простий факт, що немає даних про те, що така особа відсутня або присутня в реєстрі. Тому пункція, яка була прийнята, формулювання "з моменту внесення даних про особу до реєстру досудових досліджень над майном..."

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще завершити – 15 секунд. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. "…може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом". На нашу думку, це більше впорядковує саму процедуру.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я прошу визначитися по 38 поправці, прошу, будь ласка, шановної колеги Сотник.

 

13:44:02

За-36

Поправка не приймається.

Наступна - поправка 51, так само шановної колеги Олени Сотник. І таку саму поправку надав і народний депутат Юрій Шухевич, 52-у. І вони стосуються, ці поправки, шановні колеги, якраз 4 статті законопроекту, який ми обговорюємо, і більш активного залучення до питань зниклих безвісти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Будь ласка, пані Сотник, вам слово по 51 поправці.

 

13:44:34

СОТНИК О.С.

Дуже дякую.

Мова йде про склад Комісії з питань осіб, зниклих безвісти. Фактично я нагадаю, що це пропонується, що це буде постійно діючий орган, допоміжний орган Кабінету Міністрів України, і він саме утворюється з метою координації діяльності щодо розшуку цих осіб. І мені здається, що це дуже логічно, щоб до складу цієї комісії входив омбудсмен, тому що питання захисту прав людини, і невипадково ж ми ж маємо цей комітет, точніше, цей законопроект саме в Комітеті по правам людини. І логічно, що омбудсмен мав би входити до складу цієї комісії, і в тому числі слідкувати за дотриманням прав людини і виконувати свою пряму функцію.

Тому дуже б хотілося б, щоб все ж таки ми якось знайшли можливість і врахували цю поправку, можливо, перед голосуванням вже безпосередньо за закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу ще раз нагадати колегам, що така ж поправка внесена була і народним депутатом Шухевичем. І вони відхилені комітетом. Чим мотивує комітет, будь ласка, просимо роз'яснити позицію.

 

13:45:47

НЕМИРЯ Г.М.

Знову ж таки саме ці поправки ми обговорювали з огляду на факт відсутності авторів поправок, але з точки зору загального підходу в частині четвертій статті 10 розділу ІІІ цього законопроекту, і це була поправка депутата Шухевича, вона була врахована, що до роботи в складі комісії залучаються представники об'єднань громадян та міжнародних організацій, які займаються розшуком осіб, зниклих безвісти, в тому числі у зв'язку зі збройним конфліктом та ідентифікацією їх останків, обраних у порядку, встановленому положенням про цю комісію.

В даному випадку це також досвід з уроків, винесених з інших конфліктів, жоден з яких не схожий один на одного, коли залучаються, власне, самі постраждалі, їх представники, або в даному випадку кваліфіковані представники спеціалізованих неурядових або міжнародних організацій. По суті щодо доповнення уповноваженого, комітет не має якихось принципових…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити… немає.

Отже, шановні колеги, ми ставимо на голосування поправку 51 народного депутата Сотник, що стосується залучення до комісії спеціальної урядової Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Прошу підтримати. Як на мене, це дуже правильна норма.

 

13:47:27

За-36

Поправка відхиляється. В той же час, як головуюча зараз на засіданні, я дуже уважно слідкую за ходом обговорення поправок, якщо не проти голова комітету, і тим більше, він тільки що зазначив, що комітет не був би проти такої поправки під час уже обговорення і голосування фінального тексту документу, я би попросила до цієї норми повернутися і включити поправку 51 або 52, вони ідентичні, тобто цю норму, що до комісії має бути долучена Уповноважений Верховної Ради з прав людини, до фінального тексту голосування, тому що це є логічно і це враховує, от зараз голова комітету правильно зазначив, що ми маємо багато там унікальних моментів, що стосується війни на Донбасі, маємо враховувати практики. Так от практики ті, які на сьогодні існують, вони свідчать про залучення уповноваженого до в тому числі роботи гуманітарної мінської групи, інших питань, і це було б дуже і дуже… до дуже активної роботи з родичами зниклих безвісти. Я би просила вас зафіксувати цю норму і під стенограму її під час уже нашого фінального обговорення внести, будь ласка, Григорій Михайлович. Дуже дякуємо.

Не буде заперечень від колег по залу? Не буде. Підтримують всі фракції цю норму. Дуже дякую.

Рухаємося далі. Наступна поправка народного депутата Сотник, 56-а. Будь ласка, пані Олено.

 

13:48:56

СОТНИК О.С.

Дуже дякую, пані головуюча.

Ця поправка стосується Консультативної ради. Це орган, який фактично утворюється при комісії і до якого входять представники об'єднань, громадських або міжнародних місій і так далі, і навіть родичі зниклих. В принципі, дуже хороша ідея, дуже правильна, вона додає прозорості в діяльності і залученості, інклюзивності фактично різних громадських організацій і безпосередньо людей, які, в принципі, найбільше страждають, тобто родичі. Але єдина проблема, як на мене, що взагалі ніяк не визначено в законі, в законопроекті, точніше, а які вони мають у зв'язку з цим права, члени цієї Консультативної ради. От 56 поправка надає їм мінімальні, але, тим не менше, чітко визначені права під час їх роботи з комісією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, роз'яснення голови комітету.

 

13:50:00

НЕМИРЯ Г.М.

У даному випадку ми знову ж таки маємо ситуацію: всі погоджуються, в тому числі автори поправок, що через створення такого допоміжного консультативного органу надається можливість більш ретельно, не просто громадського контролю, а в тому, що стосується родичів, бути присутнім або знати і отримувати інформацію.

Стосовно ж визначення наперед у законі способу, у який мав би врегульовуватися, або, як було зазначено, мінімальні права членів цієї Консультативної ради, комітет виходив з цього, що це скоріше завдання самої Консультативної ради - конституюватися і запропонувати висловити своє бачення, тому що ми маємо почути, а які ж права ті ж самі родичі хотіли б мати, - ніж наперед визначати його в законі, і таким чином несвідомо, не в прямий спосіб обмежувати такі права. І ми маємо в даному випадку розглядати це як інструмент контролю громадянського суспільства. І в даному випадку не було б завданням законодавця нав'язувати консультативному громадському органу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Шановні колеги, прошу визначитися по 56 поправці, що стосується прав громадських організацій родичів в Консультативній раді, пані Сотник. Прошу визначитися.

 

13:51:33

За-35

Поправка не підтримана.

Мустафа Найєм просив повернутись до поправки попередньо? Ні? 48-ї?

Будь ласка, пане Мустафа Найєм, вам слово.

 

13:51:43

НАЙЄМ М.

Шановні колеги, ми в цій статті пропонуємо створити Комісію з питань осіб зниклих безвісти. Це як допоміжний орган до уряду, до урядових організацій. І ми пропонуємо, щоб до складу цієї комісії входили представники, які визначені центральними органами виконавчої влади, центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері в першу чергу, Генеральною прокуратурою, Національною поліцією України, Службою безпеки і Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Щоб цей орган займався усіма питаннями і координував усі інші органи, які займаються розшуком зниклих безвісти або надання допомоги їхнім родичам і взагалі всією допомогою всім тим, хто звертається до правоохоронних органів щодо зниклих безвісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Колеги, поправка 48 Мустафи Найєма комітетом була частково врахована, але автор наполягає на повному врахуванні. І просимо роз'яснення голови комітету.

 

13:52:46

НЕМИРЯ Г.М.

Дякую, пані головуюча.

Ну, частково вона вже врахована навіть завдяки тому, що ми погодилися в даному випадку з пропозицією, щоб Уповноважений Верховної Ради, було включено її до складу цієї комісії. Але з точки зору самого формулювання, власне, в тому варіанті, який запропонований комісією, ті представники центральних органів виконавчої влади, вони присутні. Є більш таке питання,   сам статус такої комісії. І також ми можемо про це  говорити, коли якщо будуть запитання. Але вибраний був варіант найменшого спротиву в даному випадку для того, щоб уможливити взагалі початок функціонування цієї комісії.

Коли ми консультувалися з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, то також ми дізналися, що в інших випадках цей орган був створений вже на перших етапах конфлікту або війни. І з початком його роботи, з накопиченням досвіду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хвилину, будь ласка, завершуйте.

 

НЕМИРЯ Г.М. …статус його, повноваження і склад міг змінюватися, посилюватися, якщо необхідно. Або взагалі, якщо зникала сама проблема зниклих безвісти, такі комісії припиняли свою роботу.

Тому знову ж таки це враховано редакційно. Сам інституційний чинник є визначальним. Немає зараз такої комісії, немає такого органу, який би виконував цю функцію. Цей закон врегульовує це питання, створюється такий орган у вигляді  комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую  за роз'яснення.

Колеги, я хочу тільки погодитись з головою комітету в тому питанні, що, звичайно, оптимальний варіант –  це створення було би повноцінного органу  виконавчої влади, але йшли шляхом найменшого спротиву системи. І тут пропонується новела щодо координаційного органу, консультативного. Якщо під час голосування фінального. Тому що деякі фракції висловлювали, висловлювали зауваження, що вони наполягають на органі не консультативному, а відповідному,  інституційному, буде це як припона, то я думаю, ми можемо  повернутися.

Шановний пане Мустафа, ви задоволені тим роз'ясненням? Не наполягаєте. Ви просто…

Будь ласка. Будь ласка, хвилину ще.

 

13:55:25

НЕМИРЯ Г.М.

Просто, колеги, знову ж таки, тут є певні прецеденти.  Хочу нагадати, коли створювалося окреме міністерство, більш ніж 2 роки тому, якого не було до цього, як немає зараз цієї комісії, створювалось Міністерство з питань тимчасово окупованих територій  та внутрішньо переміщених осіб, згадайте, скільки забрало часу для того, щоб воно почало свою роботу як повноцінний центральний орган виконавчої влади. Розміщення, штат, фінансування, всі, всі, всі речі. І тоді в даному випадку комітет знову ж таки виходив з ситуації нагальності створення такого органу окремого, який би розпочав свою роботу і не став би заручником повільної бюрократичної машини, пошуку відповідних приміщень і так далі. Тому це була логіка.

Але,  в принципі, ми маємо побачити, як буде працювати ця комісія. І знову таки, якщо виникне така необхідність, можна її підсилити як інституційно, статусно, так і фінансово, і організаційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Будь ласка, наступна поправка 70 народного депутата Сотник. 57-а. Я перепрошую. 57 поправка Олени Сотник.

 

13:56:35

СОТНИК О.С.

Дуже дякую.

57 поправка, знову ж таки вона стосується комісії, яку ми обговорювали, при Кабінеті Міністрів. От ви знаєте, це вже з практики існування от схожих органів. Якщо не утворюється фактично при такій комісії постійно діючий виконавчий орган, то, як правило, є дуже серйозна проблема з можливостями роботи цієї комісії. Ми цю практику вже проходили не тільки при  Кабінеті Міністрів, от, наприклад, ради доброчесності, комісії поліцейські і так далі, і так далі. Тобто все це показує,  що виконавчі органи, як просто робоча лошадка,  вони необхідні, вони виконують оту поточну адміністративну діяльність, яка займає дуже багато часу.

Тому я пропонувала своєю поправкою доповнити  якраз статтю 10 законопроекту і передбачити можливість утворення постійно діючого виконавчого органу при комісії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Вже було роз'яснення по суті цієї поправки, яка була врахована частково. Але, будь ласка, позицію комітету відносно того, чому ми, усвідомлюючи, що Координаційна комісія може все-таки не настільки відповідально, інституційно ставитися до завдань, покладених цим законом, не фіксуємо створення спеціального органу.

 

13:58:06

НЕМИРЯ Г.М.

По суті, за практикою, дійсно, є здоровий глузд в тому, що в самій поправці. Але, з іншого боку, з іншої практики ми знаємо, що таке насправді перетягування канату і небажання віддавати деякі функції, притаманних тим чи іншим центральним органам виконавчої влади нового органу або в цьому випадку виконавчому органу, комісії. І знову ж таки, якщо буде така нагальна потреба, в принципі, ми проти цього не заперечували, аби знову принцип, вихідний принцип, який наскрізний, застосовувався до підготовки цього законопроекту до другого читання, що потенційно краще не може бути ворогом доброго, що має вже працювати зараз, не чекаючи якихось кращих часів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановна пані Олена, ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Але, наскільки ми в президії розуміємо з обговорення, завтра під час фінального голосування ми можемо повернутися до двох норм. Перша – це входження в комісію Уповноваженого з прав людини. І друга – можлива фіксація з якимось терміном, що комісія створюється спочатку як координаційний і консультативний орган, там закладаємо, можливо, термін, і потім вона стає органом державної влади, чи ми потім внесемо цю зміну після того, коли апробуємо роботу комісії. Правильно?

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:59:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, давайте ми узгодимо, з якої правки ми завтра розпочинаємо. Є наполягання, щоб 70 правку поставили. Приймається, так? Це Олени Сотник правка,  а ваша – 71-а. Тобто ми розпочинаємо із 70-ї, якщо я не помиляюся, це є 70 правка Олени Сотник, а потім буде ваша - 71-а.

Тому я прошу о 10 годині вчасно бути в залі, не підвести зал. Так само дуже дякую голові комітету за роботу, за дискусію сьогодні. Я сподіваюсь, завтра ми протягом 20 хвилин, можливо, півгодини, зможемо завершити обговорення і вийти на результативне голосування.

Отже, колеги, таким чином, ми сьогодні змогли прийняти дві важливі постанови Комітету з питань освіти. Обговорили важливий законопроект, який завтра, я впевнений, зал Верховної Ради підтримає.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. І бажаю всім плідної роботи в комітетах. Завтра у нас буде відповідальний, важливий день. Прошу всіх о 10 годині ранку завтра прибути для продовження нашої роботи. А зараз плідної роботи в комітетах.