Засідання 57

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 червня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:03:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації.

Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Отже, прошу зареєструватись і прошу взяти участь в реєстрації.

 

10:04:45

В залі зареєстровано 347 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, як я і повідомляв, вчора Комітет з питань національної безпеки і оборони прийняв рішення по розгляду в другому читанні Закону про національну безпеку і оборону. Це дає нам змогу сьогодні, я сподіваюсь, о 12:30 почати розгляд фундаментального законопроекту про національну безпеку і оборону. І комітет, і я провели у стінах парламенту десятки круглих столів за участю в тому числі і консультантів з країн НАТО. Адже хочу повідомити, цей закон – це не тільки реформування українського сектору безпеки, це також приведення українського сектору безпеки до стандартів НАТО. Тому для українського парламенту було вкрай важливо, щоб ми до другого читання змогли врахувати усі пропозиції і поправки НАТО. Цей законопроект запроваджує в українській оборонній і безпековій сфері нові процеси і підходи, які наближають нас до стандартів НАТО. Ми маємо  ухвалити його цього тижня, щоб вже на липневому саміті НАТО у Брюсселі продемонструвати прогрес українських реформ, які наближають нас до НАТО. Членство в НАТО – це рішення українського парламенту, яке ми прийняли і яке визначило стратегічний курс нашої держави, бо НАТО – це перш за все реально захищена українська держава від російської агресії. Тому сьогодні після блоку ратифікацій, які, я планую, ми розглянемо до 12 години, о 12:30 ми починаємо розгляд правок до Закону про національну безпеку і оборону.

Також хочу повідомити, що перед тим, як перейти до виступів від народних депутатів, я зачитаю заяву, яка надійшла в президію, це заява від двох фракцій і груп "Відродження" і "Опозиційний блок" на оголошення перерви, але вони готові замінити перерву на виступ від трибуни.

І тому я надаю слово для виступу представнику фракції "Опозиційний блок" Вілкулу з трибуни Верховної Ради України. Будь ласка. (Шум у залі)

 

10:07:35

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України, вчора під стінам Ради відбувся багатотисячний мітинг.

Але влада, яка вже 4 роки принижує шахтарів, чорнобильців, афганців побоялася до них вийти. Ні Гройсман, ні Насалик, ні Рева, ні Супрун не вийшли до людей не пояснили, чому шахтарям на державних шахтах не платять заробітну плату вже декілька місяців. Чому позбавляють цих людей, а також чорнобильців та афганців, пільг, не підвищують до нормального рівня пенсії та знищують охорону здоров'я. Щоб доведені до відчаю люди не рознесли парламент, до них направили Ірину Геращенко. Чоловіки, які керують країною, відправили до розлючених людей жінку, у якої немає відповідей та рішень. Всі телеканали показали, як вона сказала мітингувальникам, що немає можливості всім давати гроші. Якби це сказав Рева, не думаю, щоб він пішов так просто з цієї зустрічі, чи Насалик би це сказав шахтарям. Люди ж бачать, як влада розпилює мільярди, бачать премію в 1,2 мільярда гривень керівництву "Нафтогазу", і люди вимагали саме того, чого вже 4 роки вимагаємо ми. При чому вимагали без всякої політики. Це виплати боргів по заробітній платі, повернення пільг, знищення корупції, зниження тарифів, підвищення пенсій та нормальну медицину. І це можна було зробити вже вчора.

Законопроекти внесені в парламент, наприклад, про підвищення пенсій чорнобильцям, ми подали ще в травні 2016 року. І в залі були депутати. Але влада не дала проголосувати. Чому? Тому що, якби би вчора забезпечили заслужене гідне життя шахтарям, афганцям, чорнобильцям, то сьогодні під Радою стояв би 200-тисячний мітинг пенсіонерів, яких ця влада також довела до зубожіння, а післязавтра лікарі, військові пенсіонери, одинокі матері та, власне, багатомільйонне населення країни.

Власне, по демографії. Вчора в порядку денному Ради замість необхідних для людей законів стояв проект рішення перейменування Переяслава-Хмельницького в Переяслав. Також вчора Держстат повідомив, що з початку року населення нашої країни зменшилось на 100 тисяч людей. Тобто поки коаліція займається перейменуваннями і ділить бюджет, за півроку з карти України зникло чотири міста, населення кожного з яких дорівнюється Переяслав-Хмельницькому. У нас вже на 100 померлих всього 54 новонароджених. Такого зменшення населення немає ніде в світі. І 8 мільйонів людей виїхали за кордон.

Ми вимагаємо, щоб сьогодні був прийнятий Закон 8362, який дозволить виплатити борги шахтарям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ВІЛКУЛ О.Ю. 10 секунд. Ми вимагаємо, щоб сьогодні був прийнятий Закон 8362, який дозволить виплатити борги шахтарям. І поки він не буде прийнятий сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але прошу уникати сексизму під час виступів з головної трибуни країни.

І наступна заява від фракцій "Батьківщини" і "Самопомочі", я надаю слово для виступу Сергію Соболєву.  Будь ласка, 3 хвилини.

 

10:11:21

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні друзі, шановні телерадіослухачі, вчора в НКРЕКП відбувалася майже 5 годин зустріч стосовно критичної ситуації з заборгованістю по виплаті заробітної плати "Запоріжжяобленерго". Чотири з половиною майже години розбирали  ситуацію, при якій багатотисячний колектив, а це майже 5 тисяч тих, хто залишився на робочих місцях, півтори тисячі звільнились тільки за останні 7 місяців, ні копійки не отримають за свою працю. Вони змушені виходити на такі підприємства, як "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", титано-магнійовий, інші небезпечні виробництва, ліквідовувати аварійні ситуації, справлятися з стихією, при цьому люди, вдумайтесь в це, 7 місяців не отримають заробітної плати.

І накінець-то НКРЕКП після Вовка розродилося засіданням. Майже 5 годин засідання були про одне:  чому титано-магнієвий комбінат, який контролюється групою Фірташа, не платить мільярд гривень, який вони винні "Запоріжжяобленерго". Чому інші підприємства, які відправляють продукцію на експорт, отримують долари  або євро, не розплачуються  з "Запоріжжяобленерго"? Але парадокс  полягає в наступному. Державний завод титано-магнієвий, де менеджмент Фірташа,  Державне підприємство "Запоріжжяобленерго", яким до останнього керував Суркіс,  державні підприємства інші, які не розраховуються одне з одним, і при цьому всі роблять вигляд, що нічого не сталося.

Де міністр енергетики? Я вчора ставив питання про критичну ситуацію в галузі нафтогазовій, точно така критична ситуація з обленерго. Одинадцять обленерго контролюються російськими олігархами, включаючи "Київобленерго". Ті обленерго, які контролюються  українськими олігархами, так само не сплачують податки, не платять заробітну плату, не виплачують навіть ті необхідні крохи, які вони повинні сплатити. Пропозиція одна єдина. НАБУ зараз веде два десятка справ по цій ситуації, але ці справи зайдуть в глухий кут, якщо чітко не буде зрозуміло, що менеджментом державних підприємств керують олігархи, і саме вони своєю власністю повинні відповідати за несплату заробітної плати, за невиплати будь-яких інших податків, і це є ключове.

Сьогодні продовжиться засідання  НКРЕКП, я думаю, рішення все одно будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

СОБОЛЄВ С.В. Це рішення одне. НКРЕКП, яке  незаконно призначається  Президентом, повинно бути відкликане, і повинні там сидіти люди, які думають про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, переходимо до розділу виступів від народних депутатів. Але перед тим я хотів би повідомити, що сьогодні день народження  нашого колеги народного депутата Тараса Івановича Батенка. Привітаємо  пана Тараса з днем народження. Успіхів вам. (Оплески)

І зараз усі, хто має намір виступити з трибуни Верховної Ради України, прошу приготуватися до запису. І прошу провести запис на виступи від народних депутатів, будь ласка.

Гопко Ганна Миколаївна, будь ласка.

 

10:16:00

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні українці! Ви знаєте, вчора ввечері, коли ми побачили указ Президента, як аудитора НАБУ пана Жебрівського, то це викликало якісь такі дивні розчарування, як після Майдану, після Революції Гідності, відповідно до тих вимог, які є, що аудитор НАБУ повинен мати міжнародний досвід, здійснення якого ми побачили, як "любих друзів" призначають на таку відповідальну посаду.

Сьогодні вранці ми побачили інше кадрове призначення. Це одним із наших послів України у Вірменії стає Петро Литвин, який тікав із Іловайська. Ви розумієте, інколи опускаються руки, тому що мені здавалося, що Президент, який прийшов після Революції Гідності, коли в країні триває російська агресія, то призначати людей на відповідальні посади чи це аудитором НАБУ, коли він розповідає всім міжнародникам, як він хоче подолати корупцію, коли виходять статті у Washington Post, де Президент Порошенко говорить, як він бореться з корупцією, це все фейк, це все насправді обман людей. І коли Комітет у закордонних справах боровся за те, щоб кандидати на посади послів приходили в комітет на попередні консультації для того, щоб ми могли відсіяти людей непрофесійних, які ганьблять Україну, натомість ми бачимо, як Петро Порошенко призначає своїх. Невже лава запасних така коротка? Невже в українській дипломатичній службі немає людей, які можуть представляти гідно Україну?

Перед тим ми бачили інші кадрові призначення. Я тепер розумію, чому Порошенко ветував Закон України "Про дипломатичну службу", який ми ухвалили 5 квітня тут, 276 депутатів. Йому не подобалися консультації в профільному комітеті. І це питання не тому, хто працює в комітеті, це питання інституцій. Це питання того, за що боролись люди після Майдану. Щоб незважаючи на те, хто займає яку посаду, інститути захищали право людей.

І сьогодні вранці ми почали із акції для того, щоб в Законі про національну безпеку ми змогли побачити початки реформи Служби безпеки України. Для того, щоб ми забрали у Служби безпеки України невластиві функції, а ці функції – це тиск на бізнес, це боротьба, так звана боротьба з корупцією, це так звана боротьба з організованою злочинністю. А насправді що ми бачимо? Ми бачимо, що немає там цього, тому що Петро Порошенко не хоче, тому що Служба безпеки і окремий відділ, який тисне на бізнес, який заважає інвесторам прийти в Україну, вони докладають зусиль для того, щоб Україна і надалі була недореформована.

Ми  з литовськими колегами більше року їздили по всім столицям за власні кошти, агітували за інвестиційний план Маршалла для України. Не буде реформи Служби безпеки –  не буде нормальних інвестицій. Ми їдемо в НАТО, не буде Плану дій щодо членства в НАТО, навіть якщо буде цей закон, але в ньому не буде Служби безпеки України.

Можна довго розказувати про зміни до Конституції, про те, що ми в Конституції закріпимо наше членство в ЄС і НАТО, але чи це відчинить двері для України після Революції на граніті, Революції помаранчевої і Революції Гідності? Може хватить добивати країну? Може час, нарешті, думати про націю, яка заслужила на нормальне європейське майбутнє.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нечаєв передає слово для виступу народному депутату Гусаку, будь ласка.

 

10:19:23

ГУСАК В.Г.

Шановні українці! Шановні колеги! Вже чотири роки в Україні спостерігається абсолютно ганебне явище – постійна багатомісячна заборгованість по заробітній плані на державних шахтах.

Правда, українська вугільна галузь має багато проблем, і ці проблеми накопичувалися десятиріччями, починаючи ще з часів Радянського Союзу. Але з початку 2000 років до 2014 року заборгованості по зарплаті на державних шахтах України не було. І вона знову з'явилася  під час  керування першого, а потім і другого уряду Яценюка. Зараз ця заборгованість знову перевищує 500 мільйонів гривень. Шахтарі на багатьох державних шахтах доведені до відчаю, ми маємо страйки, ми маємо голодування "Селидіввугіллі". Є постійні проблеми на "Волиньвугіллі", "Лисичансьвугіллі" і інших державних шахтах.

Проблема полягає в тому, що  держава і Міністерство енергетики і вугільної промисловості просто не в змозі забезпечити нормальне управління на шахтах. І Прем'єр-міністр Яценюк, колишній, і Прем'єр-міністр Гройсман, і  нинішній міністр  енергетики і вугільної промисловості України Насалик неодноразово особисто обіцяли, що  заборгованості по зарплаті на  державних шахтах не буде. Але вона продовжується.

 Чому це  відбувається?  Причина, що  часто-густо при  підготовці державного бюджету повністю відмовляються від  коштів на підтримку вугільної галузі, мовляв, у бюджеті немає коштів, можливо, це і правда. Але натомість Міністерство енергетики  і вугільної промисловості не пропонує  жодної альтернативи і жодної нормальної програми розвитку шахт, тому, звичайно, коштів  немає.

І я хотів би наголосити, що щороку українська Верховна Рада спочатку приймає бюджет, а  потім двічі чи тричі приймає спеціальні  закони для того, щоб  збільшити підтримку державних шахт у цьому бюджеті. І саме прийняття такого Закону номер 8362 ми вимагаємо  зараз і негайно, щоб люди перестали голодувати, щоб заплатити зарплату. Але проблему слід вирішити, і ми  вимагаємо також від уряду забезпечити нормальне управління державними шахтами, щоб шахтарі державні, українці на шахтах… Можна?

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити дайте, будь ласка, 30 секунд.

 

ГУСАК В.Г. 30 секунд. Ми вимагаємо, щоб уряд зрештою забезпечив хоча б мінімум належного управління на державних шахтах, аби шахтарі за свою дуже важку працю хоча б вчасно отримували відносно невелику заробітну плату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, до слова, я так розумію, запрошується пан Береза, якому... Юрій Береза, якому передає право на виступ Андрій Тетерук. Будь ласка, пане Береза.

 

10:22:59

БЕРЕЗА Ю.М.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, український народе! В першу чергу я хочу звернутися до всіх тих, хто в 14-му році пройшов жорсткі бої на сході України. Я хочу, щоб ви згадали про те, як героїчна сімейка, представник якої сидить тут один в залі і освячував харківські угоди... (Оплески) А потім і тут... а потім кожен раз, коли він виступає – він таврує українську державу і українців.

Другий представник десятиліттями героїчно будував кордон між Україною і Росією.

І третій, самий головний герой на сьогоднішній день –  новітній посол України, держави Україна у Вірменії,  це Петро Литвин. Петро Литвин, який покинув своїх солдат в секторі "Д" на сході України. Петро Литвин, із-за якого, можливо б, я мав втратити з моїми побратимами життя. На сьогоднішній день він представляє державу Україна послом в Україні... у Вірменії.

Я хочу звернутися до Президента. Пане Президент, подивіться в очі загиблим. Пане Президент, подивіться в очі матерям, матерям тих, хто не повернувся з цієї війни. Призначення Литвина – це підтвердження якраз тої тези, що в цьому залі є корупція, да, є корупція. На жаль, дуже багато платиться з держави-агресора для того, щоб такі, як Литвин, вони продовжували впливати або намагатися впливати на  державну політику України.

Я хочу ще раз звернутись до нашого міністра Клімкіна. Друзі, ну ви перейшли межу. Я не знаю, чим це закінчиться, але я знаю, що таким послом в іншій державі така  людина не має права бути. Ганьба! 

 

10:25:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ. Народний депутат Батенко запрошується до слова.

Пане Тарасе, запрошую вас до слова.

 

10:25:38

БАТЕНКО Т.І.

Дорого дня, шановні колеги, шановні друзі!  Українська громада. Тарас Батенко, Українське об'єднання патріотів "Укроп". Як ви знаєте, колеги, всі ви в курсі, що днями у Верховній Раді України  було зареєстровано відразу кілька законопроектів, які пропонують чергову схему розмитнення іноземних автомобілів. Влада радісно звітує в засобах масової інформації про те, що нарешті питання "євроблях" в Україні буде знято. Це, справді, проблема. Ця проблема фактично породила таке поняття, як "Автомайдан", і вона цікавить і турбує, хвилює фактично мільйони наших співгромадян.

Що це… Що відбувається  в сесійній залі? Що може відбутися? Фактично, ми бачимо спробу влади в черговий раз по тих законопроектах принизити простих українців, адже фактично заберуть у них можливість  придбати, власне, саме доступне авто. Складається враження, що в очах нашої влади всі мешканці України – напрочуд багаті люди, адже законопроект дасть можливість заощадити тисячі євро на придбання саме елітних авто. Приміром, покупці Mercedes С-класу зможуть зекономити на акцизі близько 7 тисяч євро. Тим часом, ці кошти будуть  компенсовуватися за рахунок простих українців, що не можуть дозволити собі   елітних авто, адже ставки на розмитнення бюджетних авто будуть становити  100, 200 відсотків від їхньої вартості.

Розглянемо простий приклад. Є стареньке іноземне авто, якому вже 12-13 років, із об'ємом бензинового двигуна 2,5 літра. Згідно з новим законопроектом акциз на нього становитиме в районі 2700, 2800 євро. Із ПДВ розмитнення такого авто українцеві доведеться заплатити взагалі десь 3400 євро. 

Тепер найголовніший, найцікавіший момент. У Польщі або Литві вартість авто з подібними параметрами не перевищуватиме 3 тисячі євро. Слухайте, це фактично держава хоче вийняти з кишені майбутнього українського автовласника більшу суму, ніж він заплатить за саме авто.

І ще один момент, який має обурити кожного тверезо мислячого українця. Законопроекти не заборонятимуть ввезення автівок за зниженими ставками з Росії. Тобто буде дозволено купувати майже нові або елітні авто з країни, яка вже майже п'ятий рік веде війну з нами. Це ще один крок у напрямку торгівлі на крові, яку влада навіть не збирається припиняти.

Є, звичайно, і плюси в цьому законопроекті, ми не можемо цього заперечити. Фактично головним плюсом законопроекту можна сказати обмеження щодо року випуску та екостандарту. Це позитив, і ми за цей позитив. Ми будемо як партія реєструвати альтернативні законопроекти. Я вважаю, що ми побачимо тут позитивну таку річ як "Автомайдан" під стінами Верховної Ради, щоб прийняти такі законопроекти, які дозволили б кожному українцю купити доступне, а не елітне авто.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ. Народний депутат Руслан Демчак, запрошуємо вас, просимо до слова.

 

10:28:46

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги! На своєму комітеті Комітет фінансової політики і банківської діяльності вчора схвалив у другому читанні правки до Закону "Про валюту" (№ 8152). Заміняється старий декрет ще від 93-го року про валютне регулювання і валютний контроль, а також скасовується 37 стаття ще Закону УРСР "Про зовнішньоекономічну діяльність".  Саме такими законодавчими актами сьогодні контролюється валютне регулювання в Україні.

Законопроект запропонований Президентом, внесений Президентом до Верховної Ради, і він декларує принцип: все, що не заборонено, все дозволено. Законопроект про валюту – це безвіз для гривні. Ми пам'ятаємо, скільки було, точилося дискусій на рахунок пакету законопроектів про безвіз, яким також був фундатором, до цих законопроектів, Президент Петро Олексійович Порошенко. Але уже за рік скористалось 550 тисяч осіб цим, цією можливістю.

Давайте дамо можливість для української гривні долучитися до вільно конвертованих валют України. Законопроект про валюту, він імплементує норми європейських директив, які дають можливість усім жителям Європи безперешкодно, а тепер і України відкривати розрахункові рахунки у Європі як для фізичних, так і для юридичних осіб. Скасовується граничний термін повернення валютної виручки, що являється зараз тиском на зовнішньоекономічні операції і на бізнес в Україні. Також за рахунок того, що значно обмежується і врегульовується принцип введення заходів захисту  Національним банком, спрощується валютний контроль. Крім того, законопроект ставить вимогу долучитися до плану дій Організації економічного співробітництва та розвитку, а також прийняти заходи по BEPS уже в 2018 році.

Тому фракція "Блок Петра Порошенка" вимагає невідкладно, уже завтра, включити до порядку дня законопроект про валюту (8152) у другому читанні та прийняти його в цілому. І пам'ятаємо, що Закон "Про валюту" – це крок до інтеграції України у світовий ринок капіталів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, Ігор Шурма запрошується до слова. Пане Ігоре Шурма, до слова запрошуємо вас. Будь ласка.

 

10:31:37

ШУРМА І.М.

Доброго дня, громадяни України. Сьогодні змішані почуття при виході на трибуну. Звичайно, я би хотів почати з тої теми, яка мене постійно турбує і турбує людей, це є питання Міністерства охорони здоров'я, тому що студенти сьогодні з різних вузів звертаються, знаєте, по якій причині. На сайті центру тестування при Міністерстві охорони здоров'я зазначено, що тестування проводиться англійською мовою. Це при тому, що англійська мова на професійному рівні для медицини викладається лишень два роки. А що саме цікаве: для того, щоб підійти до цього тестування, студенти мають заплатити 200 долів еквіваленту, в еквіваленті на гривні. Це що таке!? То нам говорять, що гомосексуалізм - це є не хвороба, нас вчать як мити руки, щоб глистів не було, слава Богу, уряд буде без них, бо вони апробовують ті всі методики, а тепер студенти мають платити.

Але я не буду продовжувати цю тему, ми її… будемо розмовляти про неї пізніше, я хочу звернутися до уряду. Ви взагалі собі даєте відчіт тому, чому вчора люди вийшли сюди, під Верховну Раду? Ви бачили ту кількість людей? Я би попросив там одного чоловіка не розпалювати ворожнечу в Україні. Я вам скажу чому. Тому що зовнішній ворог чекає, що ми всі пересваримося. І як ви це будете робити, то це є ви агент Кремля, отой, що на мене дивиться.

А тепер я вам скажу по суті. А тепер скажу по суті вам. А ті люди, які не вийшли, - це люди шахтарі. А ви знаєте чому вони не вийшли? Тому що на державних шахтах сьогодні 800 мільйонів гривень - борги по зарплаті. Ну, ви би, знаєте, що замість того, щоб мене перебивати, зробили, вийшли б і сказали: "Ми, депутати, от ми, оті, що кричать, і я в тому числі, наша зарплата 32 тисячі гривень на руки". Прийдіть людям то скажіть. І я прихожу додому і приношу, і я не є такий, як ви. А ті люди –  60 тисяч, по чотири члени сім'ї –  це 240 тисяч людей сьогодні не мають за що купити їсти. А приходять вони сьогодні в лікарню і мають справу з таким міністром, якого ви не можете назначити. І на сьогоднішній день ні ліків, нічого немає.

Ми вимагаємо, щоб сьогодні негайно було розглянуто проект Закону 8362, негайно виплатити людям заборгованості по заробітній платі. Я вам скажу офіційно, щоб не було, там, хто свої, хто чужі, "Опозиційний блок" сьогодні не буде голосувати за ті питання, за які ми завжди голосуємо, – за міжнародний рівень України, за ратифікацію міжнародних угод. Вносьте сюди цю постанову. І замість того, щоб всім згуртуватися і дати відпір ззовні, отут сюди виходять великі борці і починають ділити: а ті вороги, а ті не вороги. Да я вам скажу, пройде дуже короткий період часу, вам люди скажуть, хто вороги, і ви будете сидіти тут нишком-тишком і не знати, як людям дивитися в очі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ, будь ласка, народний депутат Купрій запрошується до слова. Прошу вас.

 

10:34:49

КУПРІЙ В.М.

Шановні колеги, в Україні, нарешті, запрацювали суди. Слава реформі Порошенка!  Вам, мабуть, дивно чути від мене такі слова. Але я вам скажу, що, ведучи антикорупційні масштабні розслідування, я виявив злочинність дії повністю всього керівництва держави і направив свої звернення до всіх правоохоронних органів –  НАБУ,  ГПУ, СБУ, Нацполіція. Зрозуміло, що  вони не захотіли навіть реєструвати ці провадження, відкривати справи. І тому я пішов до суду, до нашого українського Печерського, Солом'янського, Шевченківського районного суду. У мене на руках вже більше 50 ухвал суду,  які визнають неправомірними бездіяльність правоохоронних органів, які покривають злочинців. Одним із перших злочинців є Петро Олексійович Порошенко. Відкриті кримінальні провадження нашими судами, які  називають корумпованими, по Порошенку, який захоплював земельні ділянки як у Козині, так і тут у Царському селі, по газовим родовищам по плівкам Онищенка, які були озвучені факти, по інвестиціям зараз Burger King Путіну Порошенко інвестував 100 мільйонів доларів через офшорні компанії і ціла низка інших фактів. Тут і Гонтарева, тут і сам Генеральний прокурор Юрій Луценко, Макар Пасенюк, Кононенко, тут повне, я  скажу, кодло, і це кодло має бути бите і стріляне, як казав наш покійний Кузьма.

І в цій ситуації виникає запитання. Чи врятує нас новий антикорупційний суд, і чи будуть доведені ці справи до кінця? Так я вам скажу, для того, щоб їх довести, треба не тільки в суд подати, треба допитати свідків, незважаючи на те, що треба перше зареєструвати провадження, з'ясувати факти, докази, зібрати документи. Так-от наші правоохоронні органи цього не роблять.

Артем Ситник – це перша людина, яка покриває злочинців. Із 50 ухвал більшість – це його бездіяльність. Юрій Луценко, я йому на комітеті нещодавно, він прийшов знімати недоторканність з Пономарьова, нашого депутата, так ви знаєте, я його запитував: а де Бойко, а де Вілкул, що ви нам розповідаєте за дрібний злочин зараз зняти недоторканність. Ми розуміємо, для чого все. Все це робиться для того, щоб ставити під контроль парламент. Для того, щоб наступним був Парасюк або Семенченко, або ще хтось.

Я вам скажу, Петро Олексійович, не вийде. І я вважаю, шановні або нешановні, правильно, корупціонери, сушіть сухарі. Скоро ми прийдемо до  влади, і вам не буде, куди тікати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Шахов до слова запрошується.

 

10:37:42

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш Край". Шановні колеги, в Луганській області проживає на тій мирній частині мільйон 300 тисяч населення, бюджет розвитку Луганської  області – півмільярда гривень. "Нафтогаз" собі нарахував півтора мільярда гривень, таким чином в три рази більше, як на 3 роки. Ще хоче підняти на 60 відсотків платню на газ. В 2016 році вони заробили 26 мільярдів  гривень, в 2017 році – 40 мільярдів гривень. Мабуть, в 2018 році "Нафтогаз" хоче за рахунок пересічного громадянина України заробити 80 мільярдів гривень, вимиваючи з кишень газом ці гроші, які хлопці в окопах заробляють. Годину стоять сьогодні  пенсіонери за соціальним хлібом.  Сьогодні епідемії розповсюджуються по всій країні туберкульозу, кору, СНІДу, наркоманії, вже хвиля накрила, немає робочих місць. Скажіть, будь ласка, хто несе політичну відповідальність за "Нафтогаз"?  Я скажу, він перейшов Коболєв, голова "Нафтогазу", від уряду Яценюка до уряду Гройсмана. Політична відповідальність повинна лежати на плечах двох політичних сил – "Народного фронту"  і БПП.

Шановні колеги, я прошу викликати сюди на цю трибуну завтра Коболєва, нехай звітує перед всім українським народом, куди він дів півтора мільярда гривень. Після цього не можна дати жодному міністру втекти з корабля, який тоне. Нехай дадуть відповідь за 2,5 роки, після цього перезавантаження уряду, і нехай  працюють для України.   

Отакий сьогодні вирок треба зробити для українського уряду. Всі реформи провалини. Подивіться, всі лікарі, де б я не вітав їх з Днем медика, говорили, Сергію Володимировичу, зверніть увагу на міністра охорони здоров'я. Це міністр не охорони здоров'я, це вбивця, який сьогодні завалив повністю реформу медичну. Десять мільярдів гривень на первинну медичну допомогу не виділили сьогодні людям. Це 370 гривень на людину роком 1938 років. Скажіть, будь ласка, 10 мільярдів гривень не вставили в бюджет для людей. Це в які рамки може вписатися, на які важелі можна поставити 1 мільйон 300 тисяч людей і "Нафтогаз" 41 особу, які отримали 1,5 мільярда гривень премії, собі нарахували?

"Наш край" вимагає негайного звіту "Нафтогазу" з цієї трибуни, "Наш край" вимагає негайного звільнення Супрун з посади і.о.міністра охорони здоров'я, але тільки після їх звіту ось з цієї ложі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ народний депутат Мусій.

 

10:40:56

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановні народні депутати! Я, перш за все, хочу ще раз від імені "Народного контролю" привітати Тараса Батенка, лідера "Укроп" з днем народження і за можливість виступити, що він передав мені слово. А зараз по суті питання.

Ви бачите, тут знаходяться ті медикаменти і діагностичні системи, які закуповує Міністерство охорони здоров'я протягом останніх 3 років при міністрі Квіташвілі і при виконуючій обов'язки міністра Супрун. А ось це документи, які свідчать, хто насправді торгує на крові з країною-агресором.

Так от, звертаюся офіційно до Служби безпеки України, до Ради національної безпеки і оборони, до Генеральної прокуратури, негайно провести розслідування і порушити кримінальні справи проти Міністерства охорони здоров'я, особисто Супрун, і проти тих дахувальників з уряду, всіх віце-прем'єрів, які розказують, що тут ніхто не торгує на крові. Так ось є таке  товариство з обмеженою відповідальністю "Діагностичні системи України", кінцевим власником і єдиним власником, і кінцевим бенефіціаром  є "Диагностические системы России" и некто товариш Бурков Константин Анатольевич, керівник і засновник, уродженець і мешканець Нижній Новгород, Росія.

 Так ось, Міністерство охорони здоров'я через аферу, яку підтримали багато хто із народних депутатів із більшості, яка називається "міжнародні закупівлі". Через Crown Agents закуповує ось такі діагностичні системи в Російській Федерації. Вони обнагліли вже до того, що на російську упаковку, яку тут видно, вони тільки наклейку роблять українською мовою.

Подивіться, Російська Федерація, закуплено Супрун в Україні, два останніх роки. Російська Федерація, закуплено Супрун і урядом на крові. І ці кулі, пані Супрун, не шанована мною, потім вбивають наших українських солдат на фронті. І на кожному флакончику вони навіть не змогли відклеїти етикетку і поміняти. Це як називається, як не диверсія проти України?

І ось тут контракт з Crown Agents, де вони закупили діагностичні системи в Російській Федерації. То, напевно, треба бути послідовним і не розказувати про боротьбу з ворогом, а самому боротися з цим ворогом. А не вводити в оману український народ і не торгувати на крові, вбиваючи наших українських солдат. Тому надіюсь на швидку реакцію Служби безпеки України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в нас залишається у рубриці "виступи від народних депутатів" останній виступ. Я запрошую до слова колегу Бондаря Михайла. І у нас є заява потім на перерву від двох фракцій, яку наші колеги з Радикальної партії готові замінити на виступ.

Будь ласка,  пане Бондар, зараз.

 

10:44:09

БОНДАР М.Л.

Доброго дня, шановні колеги! Бондар Михайло, 119 виборчий округ, Бродівщина, Камінеччина, Радехівщина і Бужанщина. Я хочу звернутися до колег своїх, у мене на окрузі, на Бродівщині є 16-а вертолітна бригада. І звернувся командир цієї бригади, щоб профільні комітети якнайшвидше винесли два законопроекти до сесійної зали. Це законопроект 2942, головний у нас комітет - це  Кожемякіна, і другий –  це 3356 пана Власенка.

Шановні колеги,  я вас дуже попрошу, чим  пошвидше  винести ці два законопроекти. Тому що я нагадаю, 16-а вертолітна бригада, це якраз  2014 рік, 8 загиблих хлопців, Слов'янськ, приймали активну участь. І відповідно вони активно приймають участь і в розробці законопроектів,  відслідковують, як вони приймаються і дуже сильно просять.

Друге питання, це вже як голова підкомітету  вугільної промисловості. Сьогодні багато хто вже говорив  по Закону  8362. Я всіх колег з бюджетного комітету прошу, щоб сьогодні все-таки на комітеті  розглянули цей законопроект і внесли  до сесійної зали на розгляд як пошвидше. 

Але я хочу сказати два  слова тим колегам, які тут знову ж таки не шановані мною виступали і розказували, як вчора відбувався  мітинг шахтарів біля Верховної Ради. Вчора шахтарі прийшли чисто підтримати  цей законопроект з мирною акцією і все.  І сьогодні, спілкуючись з головами профспілок, я чую, що дуже багато було проплачених проросійських  провокаторів, які якраз провокували сутички вчора.

Тому я ще раз говорю,  шахтарі прийшли вчора на мирну  акцію, а вами підконтрольні  проросійські  провокатори, хай кажу, хай правоохоронні  органи займуться ними  і розслідують, як  все вчора відбувалося.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:46:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже,  виступи від  народних депутатів завершені. Зараз  ми отримали заяву від двох фракцій – Радикальної партії і "Народного фронту" –  і вони готові замінити її на  виступ. 

І до виступу  запрошується Віктор  Галасюк, будь ласка.

 

10:46:45

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні українці, для того, щоб підняти зарплати  і пенсії, для того, щоб  подолати безробіття в країни, щоб не залежати  від кредитів МВФ, потрібно завантажити українські виробництва на повну, потрібно дати їм замовлення, і вони створять сотні тисяч робочих місць, і заплатять мільярди податків до державного бюджету. Чи можливо зробити це, купуючи польські вагони чи французькі вертольоти, чи білоруські трактори, чи німецькі електрички? Ні, ні і ще раз ні.

Політику, яка проводиться нинішньої владою, є абсолютно провальною, вона веде до бідності, вона веде до залежності від іноземних кредитів, вона веде до втрати віри в майбутнє і перспективи. Через те українці мільйонами виїздять за кордон для того, щоби прогодувати свої родини, через те українці стають вимушеними емігрантами замість того, щоби жити на власній землі і будувати успіх своєї родини на рідній землі.

Команда Радикальної партії на чолі з Олегом Ляшком пропонує принципово іншу економічну політику: дати замовлення українським заводам і українським підприємцям. Львівський "Електрон", Запорізька "Мотор Січ", Київський "Антонов", Харківський "Турбоатом", Маріупольський меткомбінат Ілліча, Кременчуцький... Крюковський вагонобудівний завод, Дніпровський "Інтерпайп" чи Кропивницьке "Ельворті", ці заводи здатні і сотні таких заводів по всій Україні здатні виконувати замовлення на кращому світовому рівні, вони випускають якісну надійну продукцію по чесній ціні, але вони не мають замовлень.

Я щойно повернувся з Львівщини, де відвідав "Електрон" – це перлина української промисловості, можуть випускати більше ста тролейбусів, трамваїв, електробусів на рік. Скільки випускають? В 10 разів менше. Чому? Тому що Київ купує польські вагони майже на 2 мільярди гривень. Тому що Львів збирається сьогодні купувати 50 беушних європейських вагонів та це ганьба, це неприпустимо.

Завантажувати замовленнями українське підприємство, якомога швидше приймати "Купуй українське, плати українцям", встановлювати мінімальні вимоги щодо локалізації виробництва як в США і як в Європі, економічну перевагу українському виробнику, гарантовані замовлення, податкові преференції, дешеві кредити. Так  піднімемо країну з колін. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо  до питань порядку денного. І я прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

Колеги народні депутати! Я прошу зайти в зал.

Першим питанням порядку денного є  проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією (0184). І я першим поставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою.

Отже, колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою 0184. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:50:55

За-99

99, надто великий розрив, тому ми входимо в повну процедуру розгляду. І я запрошую до доповіді заступника міністра освіти і науки Гребу Романа Володимировича.

Будь ласка,  з трибуни.

 

10:51:21

ГРЕБА Р.В.

Шановні народні депутати! До вашої уваги надається законопроект про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією.

Завдяки вам у листопаді минулого року було ратифіковано Угоду між Європейським інвестиційним банком в Україні та Україною про виділення коштів у розмірі 160 мільйонів євро для енергомодернізації українських державних університетів.

За умовами вказаної угоди 120 мільйонів євро виділяє Європейський інвестиційний банк, 10 мільйонів євро виділяються в якості гранту з Східноєвропейським фондом E5P, і 30 мільйонів євро повинна виділити Україна з державного бюджету або за рахунок українських університетів, або за рахунок інших джерел. І саме для того, щоб знайти інші джерела, Міністерством освіти і науки було проведено перемовини з Північною екологічною фінансовою корпорацією NEFCО, яка погодилась виділити кредит у розмірі 30 мільйонів євро для співфінансування вищезазначеної угоди.

Вказані кошти є вкрай необхідними для українських університетів. Саме фінансування буде здійснюватись в два етапи. Згідно першого етапу відібрано 7 українських університетів та близько 147 будівель цих університетів. Згідно другого етапу будуть також подаватись українські державні університети. Наразі подано, близько 40 університетів подали свої заявки.

Сам кредит буде виділятися строком на 15 років, з них 5 років – це пільговий період. Ставка кредитування – 3,41 відсоток маржа та плаваюча або фіксована ставка на дату вибірки. Я знаю, що в цьому залі є багато друзів української освіти. Ці кошти вкрай необхідні для розвитку українських університетів і здійснення заходів з енергомодернізації. Тому прошу вас підтримати законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу залишатись на трибуні. Зараз запитання до доповідача. Будь ласка, прошу провести запис, запитання до доповідача. Опанасенко Олександр.

 

10:53:48

ОПАНАСЕНКО О.В.

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Сотник.

 

10:53:51

СОТНИК О.С.

Дякую, пане головуючий.

У мене декілька питань. Але бачу, що є можливість їх всі задати. Перше питання. Ви сказали про 7 університетів, які фактично приймуть участь у фінансуванні за рахунок цих коштів. Скажіть мені, будь ласка, хто визначає критерії, за якими будуть відбиратись ці університети? Хто ця комісія або, я не знаю, там людина, яка буде визначати ці університети? І де це буде визначено?

 

10:54:27

ГРЕБА Р.В.

Дякую за запитання, пані Олено.

7 університетів, про які ви говорили, вони були відібрані ще у 2012 році, були відібрані безпосередньо Європейським інвестиційним банком. Що стосується наступних університетів, то вони будуть визначатися за критеріями, які знову ж таки запропоновані Європейським інвестиційним банком, будуть відбиратися групою управління проектом із залученням консультантів та корпорації NEFCO, які будуть здійснювати безпосередньо відбір. Дякую. Всі критерії були розміщені перед початком проведення конкурсу, були оприлюднені на сайті Міністерства освіти і науки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Соболєв Сергій Владиславович, будь ласка.

 

10:55:07

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Шановний доповідач, я вже не перший раз піднімаю питання монополії по підготовці післядипломних спеціалістів у галузі охорони здоров'я. Ви поламали цю монополію у галузі освіти, але це ваше відомство відповідає за те, що, на жаль, ця монополія існує у галузі охорони здоров'я.

Про що йде мова? Провідні наукові медичні центри такі як Шалімова, Амосова, ПАГ і так далі і багато інших не мають можливості… Вони мають таку можливість по фахівцях, по базі підготовки, по всьому, але їм не дається таке право готувати післядипломної освіти тих, хто закінчив медичні навчальні заклади.

Скажіть, будь ласка, чи відповідає це міжнародним стандартам і угодам, які ми підписали у галузі освіти? І прохання, будь ласка, врегулювати терміново це питання.

Дякую.

 

10:56:17

ГРЕБА Р.В.

Дякую за запитання, пане Сергію. Так, це є безпосередньо відповідальність Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки. Така діяльність здійснюється на підставі відповідних ліцензій. Що стосується конкретного вашого запитання, то ми його додатково опрацюємо, надамо відповідь у визначений законом термін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключне запитання Соболєв Єгор Вікторович.

 

10:56:36

СОБОЛЄВ Є.В.

Олені Сотник прошу передати.

 

10:56:39

СОТНИК О.С.

А можете передати, будь ласка, слово Романовій Анні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можу. Будь ласка, Романова Анна.

 

10:56:43

РОМАНОВА А.А.

Шановний заступник міністра, власне, я знайома з цим проектом, і були перемовини з ректорами цих всіх вишів. Зрозуміло, що критерії були відповідні європейські і був правильний європейський аудит.

Але у нас таке запитання. Чому з 12-го року, коли ці проекти всі були вже готові, я просто знаю цей довгий процес, як міністерство не виносило в зал Верховної Ради відповідну постанову і скільки втратили, недоотримали своєї вигоди вищі навчальні заклади через те, що не було вчасно запущено ці проекти та проведена відповідна модернізація.

І друга частина питання. Ми кажемо, зараз лише про сім вишів України, а якщо взяти взагалі вищі навчальні заклади – величезна проблема з модернізацією, з теплоефективністю. І ми знаємо, як цього року більшість навчальних закладів країни змушені були…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

РОМАНОВА А.А. …змушені були відправити студентів взимку на так зване дистанційне навчання, тому що просто у нашої вищої освіти не вистачає коштів для того, щоб погасити ось ці борги за теплопостачання. І що взагалі міністерство думає з цим робити?

Дякую.

 

10:58:12

ГРЕБА Р.В.

Дякую за питання.

Так, дійсно, кредит Європейського інвестиційного банку і кредит NEFCO – це одна із невеликих складових, але вкрай необхідних для здійснення заходів з енергомодернізації.

Що ми робимо додатково? Ми спільно з Агентством з держенергоефективності наразі провели відповідний семінар, де роз'яснили нашим українським університетам можливість укладання енергосервісних контрактів, закон про який було прийнято у Верховній Раді минулого року. І відповідно до вказаного закону наші університети вже розглядають, сім університетів розглядає питання про укладання енергосервісних контрактів.

Що здійснюється в рамках цього енергосервісного контракту? Інвестор (приватна особа) за свої власні кошти здійснює енергоефективні заходи, а потім університет повертає вкладені кошти через сплату комунальних послуг. Тобто університет, нічого не вкладаючи, отримує сучасні енергоефективні технології. Це той великий масив роботи, по якому ми йдемо, окрім укладання кредитних договорів з Європейським інвестиційним банком і Північною екологічною корпорацією NEFCO.

Що стосується першої частини питання чому з 2012 року нічого не робилося. Це доволі складно сказати, не можна казати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ГРЕБА Р.В. Після зміни складу керівництва Міністерства освіти і науки ми включилися в цей процес. Було прийнято вже один законопроект, Там ціла низка нормативно-правових актів, які урегулюють безпосередньо порядок вибірки вказаних кредитних коштів. Тому це складний процес, який ми вже пройшли. За два роки зробили більше ніж за попередні чотири. І я сподіваюся, що вже восени ми почнемо фінансування і вибірку по вказаним фінансовим угодам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Можете зайняти своє місце, Роман Володимирович.

І до співдоповіді я запрошую голову Комітету у закордонних справах Гопко Ганну Миколаївну.

Будь ласка.

 

11:00:06

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми з вами  будемо говорити про ратифікацію дуже важливої угоди, Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією.

Комітет у закордонних справах розглядав і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону за основу і в цілому. Чому він надзвичайно важливий? Кожен з нас колись був студентом і пам'ятає, наскільки важливим, щоб в університетах ми побачили, дійсно, приклади енергоефективності. Навіть цієї зими ми багато чули, коли студенти змушені були переривати навчання, оскільки не було можливостей опалювати всі приміщення, які були.

Тому сьогодні, коли ми говоримо про цей проект, ратифікацію, він якраз допоможе сприятиме залученню коштів для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель, державних університетів пов'язаних з освітнім процесом, та має на меті приведення галузі вищої освіти в Україні до світових стандартів енергоефективності.

Такий  проект у вищій освіті для України вперше був запропонований спільно з Європейським інвестиційним банком та підтриманий Північною екологічною фінансовою корпорацією. Перший етап Проекту "Вища освіта України" передбачає охоплення енергоаудитом та санацією 147 будівель у семи державних закладах вищої освіти України. А це Національний технічних університет, Харківський політехнічний інститут, це Національний педагогічний університет Драгоманова (Київ), Національний університет "Львівська політехніка" (Львів), Полтавський національний технічний університет Юрія Кондратюка (Полтава), Чернігівський національний технологічний університет, Сумський державний університет і Вінницький національний технологічний університет.

Виконання проекту матиме значні позитивні соціально-економічні наслідки, оскільки проект буде мати вплив щорічно понад 110 тисяч студентів та понад 13 тисяч працівників університетів. Можна очікувати інших позитивних результатів, зокрема поліпшення стану здоров'я людей і підвищення рівня комфортності  їх навчання та роботи.

Прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах та ратифікувати Фінансову угоду (Проект "Вища освіта України") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією. Згідно пояснювальної записки, що ми подаємо за підписом міністра освіти і науки  пані Гриневич, сума кредиту відповідно до фінансової угоди становить 30 мільйонів євро на 15 років з пільговим періодом у 5 років. Відсоткова ставка може бути плаваючою або фіксованою ставкою на дату вибірки,  плюс маржа   3,41 відсоток.  Умови погашення кредиту: раз на півроку рівними частками  до основної суми боргу або фіксованими платежами, що складаються з основної суми боргу та процентів.  Мінімальна сума траншу становить 1 мільйон євро.  З боку української сторони передбачається співфінансування проектів в сумі 30 мільйонів євро за рахунок коштів державного бюджету, університетів чи інших джерел, в даному випадку це якраз і є Північна екологічна  фінансова корпорація.

Тому, колеги, закликаємо також ті обрані університети, які якраз куди і  будуть інвестиції в енергоефективність, в ці державні навчальні заклади серйозно поставитися до цього проекту. І, зважаючи на ті зусилля, які Україна робить  з енергоефективності, воно є надзвичайно важливим для того, щоб, по-перше, ми менше споживали газу, для того, щоб через енергоощадні технології, зокрема через те, що університети будуть підписувати енергосервісні контракти і ставатимуть, дійсно, більш комфортними місцями для навчання.

Тому, колеги, закликаю зараз всіх повернутися в сесійний зал для того, щоб ми могли сьогодні проголосувати цю важливу ратифікацію і зробити свій внесок в енергоефективні університети. І це давно назріло, я думаю, що треба  говорити не лише про університети, а треба говорити і про медичні заклади для того,  щоб, дійсно, економити природні ресурси.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатись на запитання до доповідача.

Єднак Остап.

 

11:04:33

ЄДНАК О.В.

Шановна Ганна Миколаївна, ви як голова Комітету у закордонних справах, мабуть, в курсі і можете розказати нам і суспільству, яка все-таки ситуація у нас не лише по поточній ратифікації, а загалом по використанню коштів, кредитів міжнародних фінансових інституцій, яким чином не лише Міністерство освіти, а й інші міністерства, центральні органи виконавчої влади освоюють кошти міжнародних фінансових інституцій, з якою ефективністю і, можливо, дасте певні поради урядовцям, яким чином цю ефективність збільшити?

Дякую.

 

11:05:18

ГОПКО Г.М.

Дякую, пане Остапе.

Дуже важливе запитання. Якщо ми проаналізуємо звіт Рахункової палати щодо ефективності цільового використання коштів міжнародної допомоги і подивимося на відсоток вибірки, то насправді дуже сумна ситуація, яка потребує суттєвої інвентаризації і, зокрема, від уряду України ми давно домагаємося представити, як ефективніше використовувати кошти. Коли ми бачимо, як Прем'єр-міністр зустрічається з малими фермерськими господарствами і говорить про підтримку, то в мене, як у голови комітету, є питання, а чому 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку, який ще у 2016 році ми з вами ратифікували, а фермери малого і середнього розміру досі тих 400 мільйонів євро і, хоча відсотки капають, і для нас борги зростають, чому вони досі ними не користуються? Тому заклик і до Кубіва, і до всіх, як голова комітету, ми написали вже десятки листів, переглянути, по-перше, чому так повільно використовуються кошти, які стратегічні цілі, на що нам потрібні вони перед тим, як просити нові кошти. І меседжі від наших закордонних партнерів, ефективніше використовуйте ті кошти, які вже є, тоді просіть про інші.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шахов Сергій Володимирович.

 

11:06:30

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановна Ганна Миколаївна, дякую вам за таке рішення, і ми будемо підтримувати ратифікацію. Не встиг запитати у і.о. міністра освіти, хотілося би, щоб ви проконтролювали цю ситуацію саме. Ви знаєте, що отруїлися діти в школах і досі не дали можливості відповіді українському народу, який захід вони прийняли, щоб 1 вересня, яким чином наші діти будуть захищені від того? І яким чином може вплинути міжнародна спільнота на українські школи, і нам потрібна безпека в наших школах. Правильно?

Дякую.

 

11:07:17

ГОПКО Г.М.

Дякую.

Я думаю, що Міністерство освіти має вживати всіх заходів щодо того, як ці кошти будуть далі використовуватись. Є Рахункова палата, ми з вами недавно переобирали якраз голову і членів Рахункової палати. Я думаю, що в рамках тих механізмів парламентського контролю, які існують, ми маємо докладати зусиль для того, щоб кошти міжнародної допомоги, які йдуть, технічна допомога, гуманітарна, ефективніше, і, дійсно, цільово застосовувалися. І для того, щоб ми не бачили певних зловживань чи розкрадань, чи низької вибірки. І тоді ми чуємо дуже часто від наших партнерів, чому кошти, які ми надали, чому існують бюрократичні перепони, чому міністерства між собою конкурують за ті кошти, чому немає прозорих процедур? Тому ми вимагаємо так само від уряду, щоб той сайт, який раніше працював, openaid.gov.ua щодо відкритості міжнародної допомоги, де кожен громадянин може зайти на ресурс публічний уряду і побачити, який донор, яку суму дав коштів, яка це область, який це проект, і в такий спосіб контролювати ці кошти. І закликаю всіх це також робити.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:08:22

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановна пані Ганно. Завершився час на запитання, просимо вас пройти на ваше робоче місце.

Шановні колеги, я прошу зараз від фракцій записатися на обговорення Закону про ратифікацію фінансової угоди. Прошу, від фракцій.

Ярослав Маркевич, передає слово пані Сотник. Прошу вас, пані Олена, до слова.

 

11:09:07

СОТНИК О.С.

Дякую, пані головуюча.

Ми зараз говоримо фактично про фінансування проекту енергоефективності в семи університетах України. На сьогоднішній день на 2017 рік принаймні у нас їх 657. Це навіть не  5  відсотків. Це  означає, що,  в принципі, ми з вами  говоримо про момент, коли він не вплине на системну ситуацію по всій  Україні. І це має примусити і Міністерство освіти, і Верховну Раду замислитися про відсутність системної політики щодо не тільки енергоефективності, а взагалі вищої освіти, стану інфраструктури.

На сьогоднішній день в рамках  молодіжного  крила "Самопомочі" ми реалізовуємо  проект по гуртожитках. Ми досліджуємо стан гуртожитків і в яких умовах проживають студенти. От ви зараз говорите,  як вони мають вчитися, в яких умовах, а ви б подивилися, в яких  умовах вони живуть. І цей  проект, до речі, взагалі не враховує цього  моменту: діряві криші, діряві вікна, абсолютно  неприйнятні умови для проживання,  я вже не кажу, для навчання.

Тому, колеги, звичайно, що ми будемо підтримувати цю угоду, звичайно, що це треба  було зробити ще в 2012 році. Але це не є системним  вирішенням проблеми ні в вищій освіті, ні  для студентів, ні для молоді, тому що в держави і, на жаль, у Міністерства освіти також немає цього системного  бачення, і воно до  сьогоднішнього дня за 27 років не було сформовано. Низька якість освіти,  незрозуміла  кількість вищих навчальних закладів з абсолютно різними  стандартами викладання. 

Я маю мрію, що коли-небудь все ж таки в  Україні з'являться університети рівня Оксфорду, рівня Гарварду, які будуть входити до топ-рейтингів світу. А  сьогодні ми маємо  залатувати діри от такими способами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

І, будь ласка, запрошується Ігор Мосійчук від Радикальної партії, від фракції.

 

11:11:26

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія  Олега Ляшка. Наша фракція, звичайно, буде підтримувати відповідну ратифікацію, як  і всі ратифікації, які направлені на користь української  держави. Але хотілось зараз б  говорити  трохи за інше, що крім енергозбереження, має бути ще логіка, наприклад, в енергоефективності.

Наразі наш лідер Олег Ляшко зустрічається з шахтарями під Кабінетом Міністрів. Чому там стоять шахтарі? Шахтарі там стоять тому, що український уряд закуповує вугілля в Сполучених Штатах, в Російській Федерації, де завгодно, тільки не на своїх шахтах, тільки не українське вугілля. Страшні заборгованості перед шахтарями виводять їх на соціальні бунти і відповідно відповідальність за це несе уряд, який проводить антиукраїнську політику по відношенню до вугільної галузі і енергетичної галузі.

Окремо слід зазначити, що відбувається у нас з екологічною безпекою і безпекою людини в зв'язку з імпортом з-за кордону сільхозхімії. Що відбувається? Не тільки бджоли труяться, труїться худоба, труяться люди. В кінці кінців, всі ми цим дихаємо, всі ми це їмо, всі українці це їдять, це, по суті, геноцид над українцями відбувається. Сорок відсотків сільхозхімії в Україну завозиться контрабандою, інше не сертифікується. Куди дивиться уряд? Дуже добре прийти з гарною ратифікацією і тут виступити з маніфестом. А що говорити конкретним людям?

І тут колеги ще піднімали дуже важливе питання щодо державних закупівель ліків. Ті... і засобів лікарнянських... лікарняних. В Росії закупаються тести на гепатит, при тому що в Києві і Харкові випускаються аналогічні. В мене питання до "супрунят", до тих, хто підтримує Уляну Супрун і тих, хто називає себе патріотами. Шановні, а як це так в українців не закуповувати, а закуповувати у ворогів, у країни-агресора? Ви з Супрун несете за це персональну відповідальність. І знизити ціну на ліки можливо тільки тоді, коли купувати їх в українського виробника, а не прострочені ліки або перед закінченням їхнього використання у закордонних.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний виступ від "Блоку Петра Порошенка". Народний депутат Співаковський представить позицію фракції.

Будь ласка.

 

11:14:44

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Доброго дня, шановні колеги. От ми зараз розглядаємо дуже непросте питання.  Оце питання відповідальності. Верховна Рада України зараз приймає рішення, бере на себе гарантування того, що 150 мільйонів євро… 160 мільйонів євро, це близько 5 мільярдів гривень, піде на термосанацію, термомодернізацію 7 університетів України.

 Чи правильне це рішення? Я вважаю, правильне. Бо ми повинні інвестувати вищу освіту України для того, щоб діти не виїжджали, і для того, щоб університети не закривали взимку.

Але, з іншого боку, чи є у нас з вами у парламенту, у Кабінету Міністрів України ефективні інструменти контролю того, що там відбувається?  Кошти віддаємо, контролю не маємо. Це дуже важливі речі, які  пов'язані, у тому числі з автономністю. Це бюджетні установи. Але, з іншого боку, тиждень тому я був на засіданні Спілки ректорів України. Вони кажуть: ми автономні; будь ласка,  не втручайтесь в наші справи.

Я повертаюся до законопроекту 8385, де ми повинні створити потужну систему, в якій корпоративна система управління університетами повинні нам забезпечити ні через рік, ні через  два, коли ми виявимо ті чи інші помилки, а тут же ми повинні бачити, що відбувається, як витрачаються кошти. У тому числі кошти, які ми виділяємо з вами. Ми гарантуємо перед платниками податків те, що вони будуть використовуватись чесно і прозоро.

Шановні колеги! Ці речі пов'язані. Автономність – це, в першу чергу, відповідальність. Тому я вважаю, що  ми повинні зараз голосувати "за", і це абсолютно так. Але ми повинні зрозуміти,  що якщо ми не будемо змінювати систему управління в університетах, якщо ми не будемо створювати корпоративну систему управління там, де будуть прийматись рішення, зрозумілі для суспільства, для бізнесу, ми ніколи не будемо ефективними.

Шановні колеги, ще раз прошу вас проголосувати "за". Але врахуйте, що буде розглядатись законопроект 8385, це пов'язані речі. Управління ефективне, інвестиції повинні мати прозорий фундамент. Тому я звертаюсь до вас, інвестувати у вищу освіту України потрібно. Це потрібно для забезпечення її майбутнього. Але створення відкритих, чесних умов для управління і для прийняття рішень – це наша з вами відповідальність. Тому 8385 і сьогоднішні речі дуже пов'язані один з одним.

Дякую всім і прошу проголосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Шурма з місця буде виступати, вам слово. І позицію "Опозиційного блоку", будь ласка.

 

11:17:46

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, на сьогоднішній день в цій залі ні в кого нема сумніву, що дану ініціативу, нехай буде з суперечками, нехай буде з виясненням обставин, але необхідно підтримувати чому. Тому що всім прекрасно зрозуміло, що вся бюджетна сфера України на сьогоднішній день недофінансована, в тому числі і освіта, і медицина, і в першу чергу, напевно, і культура, тому що там закладаються культурні цінності.

Але давайте ми подивимось на те, що буде відбуватися з відповідними коштами, які ми отримаємо. Ми ж прекрасно розуміємо, що вони, ці гроші не йдуть для вищих учбових закладів України. Цим скористаються лише 7 установ. 160 мільйонів євро і 7 установ! Ціна велика? Велика. Ми створимо там умови? Створимо там умови.

А тепер наступне питання. А скажіть, будь ласка, а от в тих умовах мають можливість повноцінно вчитися всі діти? Напевно, мали би. Але чому не будуть мати рівних можливостей? А я скажу чому. Я плавно перейду до іншого питання. Вся справа в тому, що діти мають своїх батьків. І серед тих батьків можуть бути ті люди, які сьогодні працюють на шахтах. Так от, я вам мушу сказати, що сьогодні точно є діти, у яких батьки – шахтарі. Чому. На 33-х державних шахтах, наголошую, державних шахтах, де працює 60 тисяч людей, і це точно є на сьогоднішній день величезна армія громадян України, не виплачується хронічно заробітна плата, 800 мільйонів боргу.

Скажіть, будь ласка, діти вчаться у вищих учбових закладах десь у столиці, в іншому обласному центрі, батьки мають можливість дати тій дитині матеріальну допомогу як батьки для того, щоб вони себе могли повноцінно почувати під час навчання? А їм гроші не платять. Тут виникла велика дискусія про те, що одні шахти мають за борги, другі – не мають. Так от я наголошую: заборгованість є на державних шахтах і це повна відповідальність держави. І якщо вчора люди вийшли на страйк, то я своїм опонентам мушу сказати: ви тут в ефірі з трибуни сказали, що там було багато проплачених Кремлем людей. Ви що хочете сказати, що наші шахтарі, які працюють на підконтрольній Україні території, – це проплачені Кремлем люди? Вийдіть до них і скажіть, і скажіть чесно: я, депутат Верховної Ради, я дістаю зарплату 32 тисячі гривень, а ви почекайте, ви почекайте, поки той уряд, за який ми проголосували і дали йому кредит, він вам ті гроші віддасть. Я повністю солідаризуюся з тим, що сказав пан Співаковський: без зміни системи управління ми нічого не доб'ємося. Бо дуже дивно виглядає, коли ми даємо автономію університетам і їм не довіряємо, то що це таке є в Україні?

І наступне. Якість освіти. Ми всі вчилися у тих вузах. Ми що вважаємо себе неосвіченими? До тих пір, поки ми не будемо пропагувати нашу освіту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колеги, не всі встигли записатися. Ще дві групи і фракції просять виступ. Будь ласка, зараз Іван Крулько від "Батьківщини". (Шум у залі) Так, 3 хвилини. Я кажу: є дві групи, але по 3 хвилини, звичайно. І потім – пан Шахов, Сергій Шахов.

Будь ласка, пане Крулько.

 

11:21:17

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, безумовно, що цю угоду потрібно ратифіковувати. Але давайте розберемося, про що, власне, ця угода. Ця угода про те, щоб привести до мінімально належного рівня якість наших вищих навчальних закладів. Бо європейська інтеграція України розпочинається не з гасел про європейську інтеграцію, а розпочинається з якості життя і якості, в тому числі і освіти.

Тому ця фінансова угода дасть можливість як мінімум 20 українським вищим навчальним закладам відповідати європейським нормам стосовно того, яким чином облаштовані гуртожитки, в яких проживають українські студенти, яким чином облаштовані навчальні заклади, в яких вони здобувають освіту. Ось, про що ця фінансова угода. І, безумовно, якщо є такі можливості, і якщо є такі міжнародні гранти, то ми повинні це використовувати в повній мірі. І, безумовно, потрібно, щоб був забезпечений контроль за витрачанням цих коштів. І цей контроль буде забезпечуватися якраз не тільки українськими контролюючими органами, але й буде забезпечений експертами, котрі делеговані будуть нашими партнерами, котрі є учасниками цієї фінансової угоди.

Ну, і ще один момент. Очевидно, що для того, щоб українська молодь, а на сьогоднішній день 54 відсотки української молоді хоче виїхати за кордон і більше ніколи не повертатися до України, так от для того, щоб українська молодь була змотивована, щоб жити, працювати і народжувати дітей тут, в Україні, потрібно забезпечити якість навчання, але потрібно в тому числі і зробити можливості, щоб українська молодь могла бачити світ.

Зона… безвізовий режим з Європейським Союзом, він одномоментно не вирішує цю проблему. А от що може вирішити –  це ті міжнародні можливості, які нам треба використовувати стосовно мобільності української молоді. І мені було приємно, коли українська делегація, котра щойно повернулася з Канади, де була можливість зустрітися з міністром імміграції, який відповідає якраз за питання Угоди про мобільність молоді про те, щоб українські молоді люди могли здобувати найкращі практики, в тому числі в Канаді, навчання, але потім повертатися до України і далі продовжувати тут всі ці знання застосовувати  в Україні і підвищувати якість нашої держави. Так-от саме в такому напрямі нам треба рухатися. І тому мені  було приємно, коли в Канаді існує чітке розуміння, що така угода має бути з Україною укладена…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершити дайте одну хвилину, будь ласка. 

 

КРУЛЬКО І.І. Щоб така угода була укладена, і щоб українські молоді люди, українські студенти могли вільно подорожувати по всьому світу, здобувати найкращі знання у престижних вузах, але обов'язково поверталися до нашої країни, і потім вже тут, в Україні, ці знання застосовували. Ми однозначно будемо цю угоду підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за висловлену позицію фракції.

Ще один у нас виступ від депутатських груп. Будь ласка, Сергій Шахов.

І, колеги, на цьому всі групи і фракції виступили, дасте мені знати. Дякую.

Будь ласка, пане Сергій, слово вам.

 

11:25:06

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги,  безумовно, "Наш край" буде підтримувати цю ратифікацію. І ми вдячні за те, що іноземні наші партнери дають можливість розвиватися освіті і енергозбереженню в нашій країні. Але і ми повинні дбати про своїх дітей. Сьогодні Міністерство освіти ще не надрукувало 350 тисяч книжок, і батьки будуть вимушені купувати ці книжки своїм дітям з цих жебрацьких зарплат, які вони отримують на підприємствах і взагалі не отримують як шахтарі зі сходу та з Львівського басейну, вчора приходили до стін парламенту.

Шановні колеги, сьогодні ми повинні звернути на гуртожитки, які розвалюються практично на кореню, до фундаменту. Діти сьогодні живуть в жахливих умовах. Нам треба розбудовувати новими технологіями енергозбереження, щоб було саме тут, в нашій країні, дати робочі місця і сьогодні не по тендерах бігати  і грошима там розкидуватись, як це робить Міністерство освіти, думають, кому би віддати тендер на друкування книжок, які сьогодні не надруковані. Треба негайно на це звернути увагу. Всередині розслідувати там, в уряді, хто сьогодні не дав можливості нормального надрукування українських книжок для наших дітей.

І на сьогоднішній день негайно треба розвивати нашу  будівлю наших шкіл, наших дитячих садочків нормально по енергоефективності. Ми можемо це зробити. "Наш  край" буде підтримувати цю ратифікацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Шановні колеги, всі фракції і групи виступили. І зараз я прошу записатися від народних депутатів України, у нас буде  9 хвилин на виступ щодо цього законопроекту, щодо  ратифікації.

Будь ласка, пан Німченко передає слово… Василь Німченко Ігорю Шурмі. Прошу, будь ласка.

 

11:27:25

ШУРМА І.М.

Шановні колеги! Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Ми зараз обговорюємо питання ратифікації, і воно для нас сьогодні виявляється,  напевно, пріоритетом, бо сьогодні є  середа, та по великому рахунку ще є великі сумніви,  чи ми за нього проголосуємо, чи є люди в залі.

Без сумніву, я наголошую позицію  "Опозиційного блоку", питання освіти потребує підтримки, і ми не можемо ділитися за політичними, ідеологічними якимись переконаннями і вподобаннями, ми повинні підтримувати все, що відбувається в освіті. І якби не було на сьогоднішній день нагальних питань по виплаті заборгованості шахтарям,  "Опозиційний блок" обов'язково би проголосував за даний законопроект, і я вам гарантую,  що тих голосів би вистачило набрати 226.

Ми заявляємо офіційно, ми сьогодні, підтримуючи саму постанову, голосувати не будемо. Ми вимагаємо негайно розглянути законопроект 8362 про зміни до бюджету і виділення 800 мільйонів гривень на погашення заборгованості  шахтарям,  33-х державних шахт. Наголошую,  що протягом останнього періоду, не дивлячись на обіцянки уряду, виконувати свої зобов'язання, не дивлячись на те, що ми справно проплачуємо за вугілля, яке ми купуємо за кордоном, ми не можемо спромогтися виплатити заробітну плату 60 тисячам  людей, які щодня працюють  на шахтах. 

Ми говоримо про те, що на сьогоднішній день зал необхідно консолідувати, і цей зал можна консолідувати внесенням відповідного законопроекту про погашення заборгованості шахтарям, і я переконаний, що об'єднаються всі.

Сьогодні потрібно зрозуміти, що розгляд цього питання по повній процедурі, він має два позитивних моменти: ми знаємо про проблеми, які є на сьогоднішній день в освіті, це є раз, але ми прекрасно розуміємо, що ми пріоритетність важливості не можемо визначити. Ви ж уявляєте, до якого стану сьогодні доведені люди, шахтарі і їхні члени сімей, що вони поз'їжджалися сьогодні в Київ вимагати те, що їм обіцяно і гарантовано Конституцією України.

А говорячи про питання про освіту, то я вам мушу сказати одну річ, ми дуже пишаємося тими людьми, вихованцями з України, які закінчили навчання у вищих учбових закладах. Проблема у нас не в тому, які заклади, вони які були так і є, рівень професійної готовності викладачів інтелектуального рівня, а він у нас є. Проблема є в іншому. Фінансуйте освіту, панове з уряду, фінансуйте Академію педагогічних наук, і тоді ми будемо мати відповідний результат. А позики, їх беруть і віддають, треба вони нам – беріть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Лещенко з трибуни буде виступати, прошу.

 

11:30:40

ЛЕЩЕНКО С.А.

Шановна Україна, загалом це питання, яке ми розглядаємо, воно має автоматично голосуватися парламентом, тому що немає жодних проблем з тим, щоб підтримати цю міжнародну угоду, яка допоможе підвищити енергоефективність будівель державних університетів і зробити українську освіту більш якісною. Але я хочу цю нагоду, виступу з трибуни, скористатися для того, щоб розказати про інше питання, яке буде в сесійній залі сьогодні слухатися, це якраз буде тема, на яку виступатиме наша доповідачка по цьому питанню пані Гопко, йдеться про Закон про національну безпеку. І якраз сьогодні під парламентом зібралася акція протесту, де ми вимагаємо, щоб Служба безпеки України була позбавлена непритаманних функцій і займалася виключно тими питаннями, які є пріоритетом для спецслужб у цивілізованих країнах світу, це боротьба зі шпигунами, це диверсантами, це захист українських громадян від терористів, але ж ніяк не рекет українського бізнесу.

На минулому тижні як депутат я відвідував Полтаву і зустрічався з одним малим підприємцем, у нього фірма працює, вісім осіб, називається "Арт-агро". Так-от на цю фірму влаштував департамент "К" СБУ "маски-шоу", рейд. Вони вилучили продукцію, вилучили печатки, вилучили комп'ютери, заблокували цей малий бізнес, якому треба кланятися в ноги, який в цей складний час створює робочі місця. Рік цю справу мурижили, віддали в Національну поліцію, вона там тихенько помирає. А робиться це з єдиною метою, тому що СБУ часто дуже в українських реаліях займається не тим, чим має займатися, а займається рекетом бізнесу. І якраз зрештою цій компанії маленькій, в якій працює, повторюся, вісім лише осіб, їй навіть не повернули на суму понад 100 тисяч гривень продукцію, якою вони займалися, яку вони продавали.

Для того, щоб цього не було, треба якраз приймати в рамках Закону про національну безпеку поправку, яка позбавить СБУ непритаманних функцій, і яку буде доповідати,  я сподіваюсь, як автор поправки Ганна  Гопко з трибуни. І всі прогресивні депутати мають її підтримати в цьому. Тому що ми так само вносили Закон 8057, який взагалі позбавляє СБУ цих функцій для того, щоб спецслужба не була загрозою  для українського бізнесу.

І ще у мене лишилося 40 секунд, я хочу вас, шановні українські глядачі і слухачі, проінформувати, що вчора виникла серйозна загроза для Антикорупційного бюро, коли Президент Порошенко призначив аудитором НАБУ Павла Жебрицького.

До пана Жебрицького є багато питань, але головне питання полягає в тому, на якій підставі він став аудитором. Тому що пряма норма Закону про Антикорупційне бюро (стаття 26) вимагає значний міжнародний досвід у аудитора НАБУ. При всій повазі до пана Жебрицького, його біографія оприлюднена, є загальновідомою, але у нього немає досвіду роботи ні роботи в судових органах за кордоном, ні в міжнародних організаціях. І його призначення аудитором може бути направлене на знищення НАБУ як незалежного антикорупційного органу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу звернутися до всіх виступаючих дотримуватись регламентних норм. І під час обговорення законопроектів обговорювати конкретний текст законопроекту. Це стосується не лише попереднього виступаючого, а багатьох сьогодні, які під час своїх виступів говорили не на ті теми, які ми обговорюємо. Просто я переживаю, що коли  у нас обговорюється все, що  вважає за потрібне доповідач, ми розбалансовуємо залу сесійну, і всі забувають,  про що саме зараз йдеться.

Будь ласка, пані Констанкевич. Прошу вас. Ми обговорюємо, нагадую, Закон про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України")  між Україною і  Північною екологічною фінансовою  корпорацією, прошу.

 

11:34:28

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Шановні народні депутати, я хочу звернути увагу, що  усі законопроекти, які  стосуються вищої освіти, потребують пильного і уважного  розгляду у сесійній залі. 

Якщо говорити про конкретну  ратифікацію, то, безперечно, наша партія "Українське об'єднання патріотів – УКРОП" підтримує дану ратифікацію, як  загалом і більшість  прогресивних змін, які стосуються освіти в Україні. І, зокрема, якщо  говорити про  вищу освіту, це  той комплекс питань, який  потребує зараз нагального вирішення і не тільки в питаннях термомодернізації, не тільки у питаннях освітнього потенціалу, не тільки в питаннях фінансування. Це питання системне, комплексне і  потребує, найперше, що ми вважаємо, щоб були переглянуті кошти, які  виділяються на фінансування  вищої освіти, я хочу наголосити, державної вищої освіти. Адже університети потерпають від недофінансування в частині виплати зарплати,  відпускних нарахувань, ми знову матимемо на  осінь проблему із капітальними  видатками, із утримуванням  університетів. Тому дуже важливо звернутись зараз, уже формуючи бюджет 2019 року, увагу депутатського корпусу на фінансування  вищої освіти.

Другий аспект. Це ревізія тих системних питань, які стосуються відновлення  людського капіталу. Українська освіта і українське  суспільство, на жаль, втрачає свої позиції, Давоський економічний форум продемонстрував, що ми  опустилися на 14 пунктів, це є уже проблемою не тільки  внутрішньо українською, а це проблема нашої зовнішньої безпеки. Ми втрачаємо інтелектуальний потенціал і не лише тому, що наша молодь виїжджає за кордон, не лише тому, що вона не лишається в Україні, бо тут не створені умови як для освіти, так і для соціального середовища, це проблема нашого майбутнього.

Тому я прошу усіх сфокусувати свою увагу на вищій освіті, державній вищій освіті, на тих традиціях, які формувалися десятиліттями і підтримати українські університети.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановна пані Констанкевич. Дякуємо, що ви під час вашого виступу, згідно регламенту, якраз обговорювали проект закону відповідний.

Колеги, в принципі, в нас завершився час на виступи від народних депутатів України. Ми дамо ще слово одному виступаючому, будемо просити говорити про ратифікацію Закону Фінансова угода (Проект "Вища освіта") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією.

Колеги, я дуже прошу повертатися всіх до сесійної зали, за 3 хвилини відбудеться голосування. Прошу зараз слово надається пані Кошелєвій, яка передає йому пану Ляшку своєму колезі. І вони будуть говорити про проект закону про ратифікацію.

Дякую.

 

11:37:52

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Щойно я разом із своїми колегами був біля Кабінету Міністрів. Шахтарі із державного об'єднання "Селидіввугілля" подарували мені оцю каску. Оцією каскою вони зараз біля Кабміну отак стукають: "Зарплату, зарплату!" Люди, які працюють, вимушені їхати до уряду, стукати касками по асфальту, щоб влада їх почула і виплатила їм зарплати. Ми приєднуємося до цих вимог шахтарів і вимагаємо заплатити людям зарплату. Не тратити 3 мільярди доларів, як минулого року Україна заплатила за імпортне вугілля – російське, африканське, в'єтнамське, китайське, везуть звідусіль. У загальному балансі сьогодні понад 40 відсотків – імпортне вугілля, натомість немає мільярда гривень, щоби купити вугілля на "Червоноградвугіллі" і дати людям  роботу, зарплату. Немає півтора мільярди гривень, щоб  добудувати шахту на Волині і видобувати більше українського вугілля. Місяцями не виплачують зарплати на державних шахтах, маючи  гори вугілля.

Ця політика, коли нам розказують про енергонезалежність… Справжня енергонезалежність, справжня енергонезалежність – це коли зарплати отримують українські шахтарі і на наших станціях палять українське вугілля, український торф і український газ. А коли купують імпортний газ і імпортне вугілля, це означає, що валюту виводять за кордон, забезпечуючи робочими місцями наших конкурентів. Це політика, яка веде до того, що потім Міжнародний валютний фонд диктує нам умови: яка має бути  зарплата в  українців, яка  пенсія, які процентні ставки по кредитах для національного бізнесу, яка ціна на газ і ринок земель.

Ми, я і моя команда, ми пропонуємо іншу політику – політику нового економічного курсу: щоб зарплати платили українським шахтарям,  українським робітникам, і щоб ми видобували більше власного  вугілля, власного торфу і власного газу, тому що це ключ до енерогонезалежності, до зниження тарифів, до енергомодернізації житлово-комунального господарства і головне – до збільшення доходів  українців.  Тому що реальна боротьба з корупцією – це збільшення зарплат, збільшення доходів і підтримка  національного виробника.

Ми звертаємося до бюджетного комітету сьогодні розглянути законопроект, зміни до бюджету, погодити виплати заробітних плат шахтарям. Завтра цей законопроект невідкладно розглянути в залі парламенту і заплатити зарплати шахтарям. Зарплату шахтарям! Шахтарям і всім, хто працює в Україні. Людям нашим платити зарплату. А не за….

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:41:06

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, таким чином, завершили закон, обговорення Закону про вищу  освіту в Україні. І ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх народних депутатів зайти в зал. Ми  переходимо до прийняття рішення.

Колеги, заключне слово. Чи наполягає доповідач Греба Роман Володимирович? Чи наполягає голова комітету, заключне слово? Тоді, будь ласка, Греба, одну хвилину заключне слово. І прошу всіх зайти в зал і приготуватись до голосування. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І я прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити, що ми переходимо до прийняття рішення.

Будь ласка, Роман Володимирович, одну хвилину заключне слово.

 

11:41:54

ГРЕБА Р.В.

Шановні народні депутати! Сподіваюсь на вашу підтримку. Тому що вся українська освіта, а саме: 20 українських найкращих університетів чекають вашої підтримки, чекають енергомодернізації будівель і споруд для того, щоб наші українські студенти могли займатися і отримувати освіту в гідних європейських умовах.

Дякую вам всім за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, будь ласка, займайте робочі місця. Йдеться про освіту наших студентів. І я впевнений, що в питанні виховання майбутнього покоління не може бути будь-яких політичних аспектів, які можуть роз'єднати зал. Давайте ми всі об'єднаємось в підтримці цього закону.

Отже, прошу всіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Запросіть депутатів в зал. Голови фракцій, будь ласка, запросіть депутатів в зал. Не виходіть, навпаки заходіть.

Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією (№ 0184) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Колеги, уважно кожен голос. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримаємо українських студентів. Голосуємо.

 

11:43:55

За-191

Не всі стигли. Прошу запросити депутатів у зал, я поставлю на повернення.

Прошу по фракціях показати. "Блок Петра Порошенка" – 68, "Народний фронт" – 49, "Опозиційний блок" – 2, "Самопоміч" – 13, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 3, Партія "Відродження" – 7.

Отже, колеги, я звертаюсь до голів фракцій з вимогою запросити депутатів у зал. Я поставлю зараз на повернення. І я прошу всіх присутніх у залі підтримати ратифікацію. Я впевнений, це буде правильно, це буде справедливо. Отже… Подивіться, кого немає поруч, і запросіть у зал. Колеги, я закликаю всіх, хто у кулуарах, зайти у зал і приготуватись до голосування.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") (№ 0184). Прошу уважно взяти участь у голосуванні. Прошу кожного голосувати і зупинити будь-які дискусії.

Андрій, карточка з вами? Денисенко, карточка з вами, так?

Прошу проголосувати за повернення до розгляду 0184. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати весь зал.

 

11:46:04

За-197

Я ще раз поставлю на голосування, колеги. Якщо не буде голосів, ратифікація буде відхилена. Я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів у зал.

Я ще раз по фракціям зачитаю. "Блок Петра Порошенка" – 72, "Народний фронт" – 51, "Опозиційний блок" – 1…

І, колеги, я наголошую, йдеться про навчання студентів, йдеться про майбутнє України, і, я впевнений, що тут не є підстави для того, щоб ми дискутували. Це є підстави для того тільки, щоб підтримати. І це буде правильним, і це буде справедливим.

"Самопоміч" – 13, Радикальна партія – 16 (було більше), "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 5, "Партія "Відродження" – 6.

Отже, колеги… Ні, ми обговорення завершили. Є пропозиція обмінятись думками? Приймається? Добре, обміняємось думками, а потім я повернусь до голосування.

Від "Блоку Петра Порошенка" може бути Кривенко? Співаковський. Будь ласка, Співаковський.

 

11:47:29

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, ще раз звертаюсь до всіх, потрібно проголосувати. Ми повинні дати все-таки сигнал суспільству і освіті, що ми готові інвестувати в неї. Але, ще раз, звертаючись на те, що ми повинні проголосувати, я хочу нагадати і освітянам, що є певна відповідальність за те, що ми інвестуємо. Тому ми повинні бачити як, яким чином витрачаються ці кошти. Тому голосуємо "за", але нас повинні почути. Разом ми сила і освіта це наше майбутнє. Діти повинні залишатись тут в Україні, у нас гарна якісна вища освіта, у нас гарні вищі навчальні заклади. І тому ми повинні проголосувати "за", іншого шляху у нас немає.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я попрошу, ви бачите кого немає справа, зліва, передзвоніть, найдіть людей, щоб зайшли в зал.

Будь ласка, від "Народного фронту" Тарас Кремінь. Будь ласка, одна хвилина.

 

11:48:31

КРЕМІНЬ Т.Д.

Шановні колеги, прошу всіх підтримати цей проект постанови, він є важливий не тільки в тій частині, що фінансуються сім вищих навчальних закладів України, це  по суті перший транш, який дозволить отримати потім і наступні для теплосанації, енергомодернізації і поліпшення умов для наших університетів. Це, власне, ті університети, включаючи національні, які входять до топ-найкращих університетів України. Це ті університети, які сьогодні беруть активну участь у підтримці оборонного сектору. Це ті навчальні заклади, які готують блискучих випускників наших університетів.

Тому прошу підтримати вас. "Народний фронт" голосує "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, не виходьте з залу. Я звертаюсь до голів фракцій, нехай депутати не виходять з залу, навпаки, запрошуйте в зал.

Ігор Шурма від "Опозиційного блоку".

 

11:49:21

ШУРМА І.М.

Шановний Андрій Володимирович, від вас зараз дуже багато залежить. Ми підтримуємо цю ратифікацію, але ми не голосуємо.

Ми вимагаємо негайного розгляду питання 8362, це є виплата заробітної плати шахтарям. Потрібно, щоб цей законопроект був розглянутий і внесений в зал. Дайте зараз в звук публічну заяву, обіцянку, що завтра зранку в четвер ви внесете цей законопроект на розгляд, і "Опозиційний блок" дасть ті голоси, які сьогодні не спроможна дати коаліція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, я звертаюся до всіх. Я вважаю, неприйнятним ставити на торги політичні майбутнє наших дітей. Вважаю неприйнятним торгуватись з майбутнім наших дітей.

Я вважаю, нам необхідно об'єднатись. Вчора, як я і обіцяв, я поставлю включення в порядок денний сесії. Я поставив його? Це було чесно? Ми поступили чесно. Порядок денний ми формуємо разом. І, колеги, сьогодні ми розглядаємо питання вищої освіти. І, будь ласка, переступіть політичні амбіції і проголосуйте "за".

Від "Батьківщини" Іван Кириленко.

 

11:50:39

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні друзі, шановні колеги, візьміть ручки в руки і подивіться, що написано в проекті закону. Без торгівлі землею, без підвищення тарифів на газ, без страшних умов, які висуває сьогодні МВФ до нашої держави, до нашого уряду, нам дають 5 мільярдів гривень, дають 5 мільярдів. Перемножте 160 мільйонів євро, перемножте на курс, 5 мільярдів –  подарунок на модернізацію наших будівель вищої освіти. Друзі, ну це треба бути диваками і не проголосувати за ратифікацію, і висувати якісь інші умови. Друзі, не дивуйте людей! Нам дають без всяких  умов –  беріть. В Європейському Союзі є політика сусідства, там десятки програм. Друзі, ми не використовуємо величезні можливості, і на нас дивляться, як на диваків. Давайте не будемо дивувати світ. Прошу всіх проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і паралельно, поки ми обговорюємо, передзвоніть, кого нема  в залі, запросіть в зал, подивіться, кого нема з фракції. Можливо, хтось ще один, два  є в кулуарах, запросіть в зал.

Отже Романова від  "Самопомочі",  потім Шахов від "Волі народу".  Будь ласка, 1 хвилина. 

 

11:51:59

РОМАНОВА А.А.

Я, крім цього, хотіла додати, що  географія цих вузів  на які ми зараз голосуємо на модернізацію, вона широко представлена всією Україною, вищі навчальні заклади зразкові туди входять. Це і наш університет Драгоманова, це і Львівська політехніка, і Харківський політехнічний університет, і Вінницький, і Чернігівський технологічний університети, це найкращі вищі навчальні заклади нашої України, при чому від сходу до заходу, від півдня до півночі.  Будь ласка, проголосуйте, тому що це на важелях якраз таки діти, це ректори, які не винні, і тут не  треба якраз апелювати шахтарями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І теж наголошую, подивіться, можливо, хтось є в залі, передзвоніть, знайдіть і запросіть в зал.

Будь ласка, Шахов,  1 хвилина, від "Волі  народу".

 

11:52:53

ШАХОВ С.В.

Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, дивує те, що кожен, хто вийшов від фракцій до трибуни, всі підтримали цю  ратифікацію. Нам донори дають грошей мільярди, допомагають практично Україні, яка знаходиться у війні. І ті, хто сьогодні не голосує, це практично зрада українського народу. Кожен з вас – батьки, матері, батьки, які сьогодні  несуть в школу і допомагають будувати криши, будувати сьогодні теплові шви, будувати і давати нормальну енергетику для наших шкіл. Сьогодні я прошу і вимагаю підтримати цю ратифікацію для України, це дуже важливо.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я паралельно теж  закликаю вас в групі "Воля народу" передзвонити, подивитися, хто є, щоб підійшли в зал.

Ще два виступи від позафракційних і переходимо до голосування. Я поставлю на повернення, колеги, той час використати для того, щоб запросити депутатів в зал. Будь ласка, подивіться кого нема, передзвоніть і запросіть в зал.

Кривенко одна хвилина.

 

11:54:02

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Шановні колеги, всі бачили, як взимку, навесні наші студенти не ходили на навчання, тому що холодно було, тому що економили гроші університети. І правильно сказала колега Романова, що географія університетів –  це вся Україна. І зараз всі політичні сили, які є в парламенті, повинні проголосувати. А хто не проголосує, має чітко розуміти, що треба інформувати всіх студентів всієї країни, щоб подивилися кого нема на роботі. Як можна так нашого спікера принижувати, то він постійно закликає ідіть на роботу, ідіть на роботу. Гарантую, що декілька людей сидить в їдальні зараз. Тому прохання, опублікувати список тих людей, які не проголосують за цю постанову, а всіх голосувати, в тому числі, прошу і "Опозиційний блок".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Віктор, у нас хвилина часу, даю вам доручення, підіть в їдальню, виженіть їх, прохання, прохання, прохання. Якраз за хвилину виступить Оксана Юринець, і я думаю, що ми вийдемо на переможне голосування.

Будь ласка, Оксана Юринець одну хвилину.

 

11:55:04

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, це дійсно реально важлива угода, яку треба ратифікувати. Це впродовж семи років точаться розмови, поспілкуйтеся з керівниками вузів, які чекають на це аби дійсно ця програма могла запрацювати. І насправді, якщо ви хочете математики, там є відсоткові повернення дуже низькі, і вони дуже вигідні. Але є потужні великі вузи, які мають 200, 100 років історії, це великі будівлі, їм треба допомогти саме в такий спосіб модернізуватися, вони не зможуть цього зробити в інший спосіб. Я вас дуже прошу, підтримайте, це тисячі, десятки тисяч студентів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, зараз заключний виступ, одна хвилина Ірини Геращенко, і переходимо до голосування. За цю хвилину, будь ласка, подивіться, кого нема, запросіть в зал, за хвилину ми перейдемо до прийняття рішення.

Ірина Геращенко, одна хвилина.

 

11:55:56

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги, сьогодні під час обговорення цього законопроекту більшість виступів стосувалися аж ніяк не освіти, а шахтарів. Так от я вчора зустрічалася з різними групами, в тому числі там були і представники шахтарських колективів.

Хтось сам прийшов, когось тут привели, ті, хто, ми бачимо, хто, вони не ховаються. Але я хочу сказати, що шахтарі говорили не тільки про свої зарплати, а так само про освіту своїх дітей. І тому, мені здається, дуже важливо, якщо ми збираємося захищати якийсь сегмент, захистити і можливість українських дітей, в тому числі дітей шахтарів навчатися в модернізованих вузах.

Я хочу нагадати, тут також багато виступів сьогодні стосувалось переселенців. Так ось у нас є вісім евакуйованих вузів з окупованого Донецька. І я також хочу звернутись до тих політичних фракцій, для яких є дуже важливою саме ця проблематика, – проблематика переселенців. Ну не можна бути в позиції до шахтарів, але в опозиції до дітей шахтарів.

Тому я звертаюсь до "Опозиційного блоку" з великим проханням проголосувати також… проголосувати за це рішення і не протиставляти один закон іншому.

І, звичайно, абсолютно справедливо, що в першу чергу коаліція несе відповідальність за голосування. Але так само, коли ми йдемо на вибори, ніхто не говорить про те, що я буду в опозиції, буду прогулювати роботу і не голосувати. Давайте об'єднаємо зараз і коаліцію, і опозицію, як це завжди буває під час важливих голосувань, і разом за це проголосуємо. Звертаємося про це до вас.

І дякуємо всім депутатам, які сумлінно відвідують роботу чи в середу, чи в п'ятницю, чи у вівторок, чи в четвер. Сьогодні в залі саме ці депутати, разом давайте проголосуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, переходимо до прийняття рішення.

Підійшов… "буфетна сотня" підійшла.

Отже, колеги, я ставлю перше голосування на повернення, а потім поставлю ратифікацію… пропозицію рішення комітету.

Я прошу всіх зайняти робочі місця. Я прошу приготуватись до голосування. Кожен голос буде мати вагу. І перше голосування – це пропозиція повернутись до проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") (0184), повернутись до розгляду даного закону. Прошу кожного уважно проголосувати, прошу підтримати.

Іване, Іване Вінник! Артур Герасимов!

Карточка має бути в гнізді під час голосування, а не в руках.

Прошу  проголосувати і  прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос, прошу підтримати. Давайте об'єднаємося. Прошу підтримати.

 

11:59:08

За-217

Не встигли.

Будь ласка, я ще раз  зараз поставлю…

Я прошу, колеги, зараз кожного зайняти робоче місце… запросити в зал я ще раз поставлю, кілька  голосів не вистачає.

Отже,  колеги, "Блок Петра Порошенка" – 81. Я думаю, можна ще запросити депутатів. "Народний  фронт" – 58, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч"  - 14, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" -  10,  "Воля народу" – 6, "Партія "Відродження" – 6.

Колеги, давайте займемо всі робочі місця, я ще раз  поставлю зараз на повернення.

Отже, колеги,  я ставлю на голосування  пропозицію повернутись до  розгляду проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди, яка забезпечує фінансування  для українських  студентів по всій Україні, в тому  числі для переселенців, в тому числі для  всіх регіонів. І хто підтримує…  Для дітей шахтарів… І хто підтримує  наших дітей, наших студентів, я прошу підтримати і прошу проголосувати.

Отже, прошу голосувати,  прошу підтримати повернення. Голосуємо, колеги, прошу підтримати кожен голос, уважно голосуйте. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

12:00:52

За-221

Зайшов Володя,  будуть  голоси.

Отже, колеги,  5 голосів. П'ять голосів. Приготуйтесь до голосування,  будь ласка, займіть  робочі місця.

Я  продовжую засідання  до завершення розгляду цього питання. П'ять голосів. Прошу...

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От хто зриває виховання наших дітей і навчання.

І я прошу ректорів звернути увагу, хто як голосує по цьому закону. Прошу усіх студентів, усіх наших студентів, які навчаються в Маріуполі, Запоріжжі, Херсоні,  в Дніпрі, в Одесі, подивитися, хто як голосує. Я зачитаю зараз.

"Блок Петра Порошенка" – 83, "Народний фронт" – 61, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 6, "Партія "Відродження" – 5.

Хай вся Україна бачить, хто торгується і політичними торгами знищує українську освіту. Подивіться на тих людей, і хай вони подивляться студентам в очі, і несуть перед ними відповідальність і перед українським народом. Я дуже толерантний, я до всіх з повагою відношусь, але це переходить будь-які межі, будь-які межі переходить.

Отже, колеги, давайте об'єднаємося і покажемо, що ми без них можемо приймати рішення. Можемо, колеги? Давайте об'єднаємося і покажемо студентам, як ми можемо працювати. Будь ласка, займіть робочі місця. Колеги, не виходіть, поверніть члена "Самопомочі", будь ласка. Поверніться, будь ласка.

Я ставлю на голосування, ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України"), і я прошу проголосувати за повернення, за українських студентів, за українську освіту. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, уважно кожен голос, прошу підтримати, прошу проголосувати, голосуємо.

 

12:03:20

За-232

Повернулися.

Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію 0184, за пропозицією комітету, за основу і в цілому. Голосуємо, колеги, за студентів, за освіту українську. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

Кожен голос, уважно, голосуємо.

 

12:03:50

За-233

Ми прийняли рішення. Ми прийняли ратифікацію. І я хочу подякувати всім фракціям з мобілізацію, за активну  і дієву роботу. Це була важлива ратифікація, і дуже важливо, що ми змогли її прийняти.

По фракціях. "Блок Петра Порошенка" – 85, "Народний фронт" – 64, "Опозиційний блок" – 1, "Самопоміч" – 14, Радикальна партія – 19, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 6, "Партія "Відродження" – 7.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Позафракційні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позафракційні, покажіть мені.  27! 27 – позафракційні. 

Дякую, колеги, за об'єднання залу.

Зараз, згідно Регламенту, я оголошую перерву на  30 хвилин. І я прошу всіх о 12:35 повернутися в зал. Я нагадую, ми продовжуємо нашу роботу, як я і повідомляв, з розгляду Закону про національну безпеку і оборону. О 12:35 ми розпочинаємо розгляд, прошу усіх прибути в зал. Дякую. 

 

(Після перерви)

 

12:38:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу всіх народних депутатів запрошувати у зал. Колеги, я спитаю, чи у всіх є таблиці, хто має бажання по поправкам працювати? Пане Віктор, пане Віктор Пинзеник, Віктор Пинзеник, таблиця є?

"Самопоміч", таблиця є?

"Опозиційний блок", чи є у вас таблиця? Є, так?

"Батьківщина"?

Радикальна партія не має. Будь ласка, я прошу один примірник дати для Радикальної партії, щоб вони могли опрацьовувати.

"Народний фронт", є таблиця, члени комітету? Є, так?

І "Блок Петра Порошенка"? Є таблиця, є, дали вам, так? Добре.

А позафракційним? А "Самопомочі" дали. Щойно звернувся до фракції – підтвердили, що дали.

Колеги, я прошу уваги! Цілу ніч працював Апарат Верховної Ради України, щоб зробити літературну вичитку, а також і юридичну вичитку. Таблиці частина роздана в залі. Але близько 150 примірників зараз додруковуються і протягом півгодини вони будуть роздані в залі для того, щоб ми могли працювати. Звичайно, можуть бути застереження.

Але я прошу всіх збагнути важливу річ. Закон про національну безпеку і оборону – це не тільки внутрішнє зобов'язання України, це також реформування сектору безпеки нашої країни на шляху до вступу України в НАТО. І для нас надзвичайно є важливим, щоб ми змогли закон прийняти і розглянути до липневого саміту НАТО.

Теж хочу вам сказати, що комітет, приймаючи рішення, він враховував і ці пропозиції і рекомендації, які надавали нам партнери по НАТО і Представництво НАТО в Україні.

Оскільки цей закон є важливим для вступу в НАТО, нам вкрай важлива і позиція наших партнерів. І тому дуже важливо, щоб, проговорюючи закон і ведучи дискусію по ньому, ми також враховували і цей аспект, позицію наших партнерів. Наш шлях – НАТО, це ключовий гарант безпеки для України, це є ключовий гарант забезпечення нашої перемоги у війні. І тому нам треба з великою повагою віднестись до тих рекомендацій, які дав Північноатлантичний альянс. І я запрошую всіх, особливо авторів правок, до розгляду проекту Закону про національну безпеку і оборону.

Я хочу вам нагадати, що ми розглядаємо закон у другому читанні. Загалом у законі було внесено народними депутатами України 364 правки, частина з них врахована комітетом, частина з них відхилена. Я планую, щоб ми розпочали роботу зараз по правкам, ми будемо бачити, як іде дискусія і комітет сьогодні зможе ще раз зібратись під час засідання комітету. А завтра в першій половині дня, я планую, що ми завершимо обговорення і перейдемо до прийняття рішення.

Отже, я оголошую розгляд проекту Закону про національну безпеку України (№ 8068). І запрошую до доповіді секретаря Комітету з питань національної безпеки і оборони Вінника Івана Юлійовича. Будь ласка, пане Іване.

 

12:42:03

ВІННИК І.Ю.

Доброго ранку, шановні колеги. На мій погляд, це визначний день сьогодні, тому що сьогодні парламент, український парламент впроваджує законодавство, яке повністю переформатує, реформує сектор безпеки та оборони України під стандарти НАТО.

Чому це потрібно? Тому що Україна є суб'єктом відкритого світу. Цей світ сьогодні є агресивним до України, агресивною є політика Російської Федерації, яка є безпосереднім географічним північно-східним партнером… сусідом України, екс-партнером, сьогодні – ворогом, що визначено в законодавстві України, між іншим. Пригадуєте, ми прийняли Закон про деокупацію, де визначена дата початку російської агресії, і заходи, які Україна вживає на відсіч та стримування російської агресії.

Тому для того, щоб нам перемогти в цій війни, а будь-яка війна закінчується або перемогою, або поразкою, для України перемога це відновлення територіальної цілісності в межах державно визначеного кордону, нам потрібна підтримка, потрібна підтримка блоку НАТО. Україна для того, щоб стати частиною НАТО, перший крок має зробити саме в Верховній Раді – це модифікація українського законодавства.

Саме тому Президент України 28 лютого 2018 року вніс законопроект про національну безпеку України. Цей проект одразу отримав відповідну дискусію в журналістському середовищі, в експертному середовищі, він, можливо, б не був для когось однозначно зрозумілим від самого початку, тому що дійсно ті принципи, які закладаються, вони докорінно відмінні від тих принципів, які існували в управлінні сектору безпеки та оборони з часів Радянського Союзу і здебільшого не змінювалися впродовж років незалежності. Можливо, це була основна причина, чому Україна опинилася в складному безпековому становищі. Можливо, це була причина, чому Росія окупувала частину нашої території. І, можливо, це стане мотивом для того, щоб ми вдало сьогодні попрацювали і зробили все від нас належне, щоб ці помилки виправити і дозволити Україні стати частиною НАТО.

15 березня 2018, ще до того, як ми прийняли цей проект в першому читанні, комітет отримав від Голови Верховної Ради, від Олександра Турчинова, Секретаря РНБО, від Президента України копію листа, направленого керівництву України від посла Сполучених Штатів Марі Йованович, від посла Європейського Союзу в Україні Хюга Мінгареллі, від посла НАТО в Україні Александера Віннікова і від керівника Консультативної місії в Україні Лінкявічуса з зауваженнями до президентського тексту. Ці зауваження умовно можна було згрупувати по дев'яти областях, дев'яти частинах…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину додайте.

 

ВІННИК І.Ю. Впродовж цього періоду, починаючи від 5 квітня, коли проект був прийнятий в першому читанні, ми прийняли постанову, яка фактично дублювала зауваження листа з вимогою доопрацювати до другого читання текст, що, власне, комітетом було зроблено. 15 червня знову ж таки керівництво України отримало листа від наших західних партнерів за тими самими підписами на підтримку фінальної редакції, яка була результатом спільної роботи групи від комітету робочої і також групи наших міжнародних радників з повною підтримкою, в якому зазначено, що текст, пропонований до другого читання, повністю відповідає стандартам європейським та стандартам НАТО в питаннях управління сектору безпеки та оборони.

Саме в контексті цього листа, в контексті цих напрацювань зроблена табличка до другого читання. В ній 427 пропозицій, з яких 117 враховано редакційно або частково, або повністю, відхилено 312.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до розгляду правок. За нашою традицією я буду оголошувати тільки ті правки, які були відхилені. Якщо хтось з депутатів хоче підняти питання по правці, яка була врахована редакційно, або по тій, яка була врахована, шляхом піднімання руки,  я буду надавати  слово. Домовились, так?

Отже, розумію я, ми з 1 правки починаємо, так?

Тарас Пастух, будь ласка, 1 правка.

 

12:46:49

ПАСТУХ Т.Т.

Шановний Андрій Володимирович, я просто хочу, щоб ми зараз для себе визначили, яким чином ми все-таки будемо працювати з тими поправками. Тому що насправді, дійсно, вчора відбувся комітет, і, власне, комітет мав розглянути кожну з поправок і визначитись… Іван Юлійович! Просто Голова Верховної Ради не чує.

Вчора комітет мав визначитись по кожній поправці. На жаль, цього не відбулося. І комітет прийняв одне рішення, одним рішенням проголосували всі поправки з такої позиції, що все рівно завтра Верховна Рада буде розглядати законопроект і буде визначатися по кожній поправці зокрема. Тому комітет, я вважаю, не виконав свого домашнього завдання, і він перекинув свою роботу сьогодні в стіни парламенту, і тому, власне, тут, напевно, з'явиться дещо більша дискусія, ніж ми розраховували.

Коли секретар доповідав, він сказав про те, що враховано 117 поправок. На жаль, це неправда, навіть редакційно. І тому дуже багато поправок, де зазначено, що вони враховані редакційно, вони не враховані взагалі: 1-а поправка, 2-а і 3-я.  Текст першого читання абсолютно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ПАСТУХ Т.Т. Текст першого читання абсолютно такий самий, як і текст другого читання, хоча зазначається напроти поправок тих чи інших народних  депутатів, що вони враховані. Це не відповідає дійсності, і тому нам для того, щоб навести порядок з тим текстом документу,  доведеться ті поправки, які не відповідають дійсності, а зазначено, що вони редакційно враховані, ставити на підтвердження і провалювати, тому що інакше ми не вийдемо на цю кінцеву редакцію.

Тому, власне, і пропоную поставити 1 поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Тарас, але ми одночасно… Ви чуєте мене? Ми одночасно і сповнені відповідальності того, що закон має відповідати стандартам НАТО. Якщо ми зараз зіб'ємо ряд поправок, які були в їхніх рекомендаціях, ми просто потім можемо зайти в певну складність. Я лише на початку розгляду, до дискусії, я говорю вам про і відчуття відповідальності також. Бо, на жаль, в законах, які ми імплементуємо до міжнародних угод, важлива і позиція комітету, але важливі також і рекомендації.

Будь ласка, пане Іван Вінник.

 

12:49:06

ВІННИК І.Ю.

Перша правка стосується пропозиції змінити назву законопроекту з назви, пропонованої Президентом, "Про національну безпеку України", запропонували назву  "Про основи національної безпеки України". Вочевидь, ця правка врахована частково, тому що текст залишається такий,  який і був "Про національну безпеку України". "Основи" ми слово не підтримали, тому що стандарти НАТО передбачають цілісний закон, без згадки про основи.  А вимога статті 92 Конституції про те, що основи національної безпеки визначаються виключно законами України, згадана в преамбульній частині цього проекту, це був компромісний і погоджений варіант, у відповідності зі стандартами НАТО та вимогами української Конституції.

Саме тому ця правка врахована редакційно, її можна ставити на  підтвердження або не ставити, це не впливає на рішення четвертої  колонки цієї таблиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки в мене є дві форми ставити: одна –  хто за те, щоб врахувати її повністю або на підтвердження. Ви наполягаєте на тій, що було… Ви наполягаєте на підтвердженні, так?

Отже, ставлю на голосування 1 правку на підтвердження. Комітет каже, що вона не є суттєвою, але комітет її врахував редакційно.

Хто за те, щоб підтвердити 1 статтю, прошу проголосувати. Хто за редакцію комітету, прошу голосувати. Редакція комітету – врахувати частково.

 

12:50:41

За-47

Рішення не прийняте.

Отже, 7-а. Не наполягає.

2-а відразу. Будь ласка, 2-а.

 

12:51:04

ПАСТУХ Т.Т.

Я ще раз хочу просто пояснити, для того, щоб і народні депутати, і Голова Верховної Ради зрозуміли, у нас відбулося фактично фальшування таблиці до другого читання. Тому що перша колонка це є та редакція закону, яка була нами проголосована в першому читанні. Далі депутатами були подані поправки, навпроти яких зазначалося, що вони враховані частково, насправді вони не враховані жодним чином. І в четвертій колонці залишається редакція першого читання, тобто третя колонка не відповідає дійсності. Тому, коли ми зараз ставимо на підтвердження, дійсно, щоб не затягувати час, просто секретар може не коментувати ці поправки, ми просто їх технічно проголосуємо, пройдемо ті поправки, які не відповідають дійсності, зазначення, тому що це вчора мав зробити комітет. Напевно, робочою групою, хтось чи поспішив, чи не уважно до нього віднісся, я хочу в це вірити, технічні помилки, нам їх зараз голосуванням просто треба прибрати. Не збивається жодна концепція закону, вона залишається в тій редакції, в якій подано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Іван Вінник.

 

12:52:16

ВІННИК І.Ю.

Колеги, я хочу всім нагадати про функціонал комітетів Верховної Ради, який виконує суто дорадчу функцію, готує до прийняття рішень саме парламентом Верховної Ради. Ми затвердили таблицю до другого читання, безумовно, ті пропозиції комітету, які викладені в третій колонці щодо статусу права – чи то враховано, чи то відхилено, чи враховано редакційно. Вони можуть бути поставлені під сумнів в сесійній залі, і це, власне, і робиться. Тому говорити, що комітет сфальсифікував щось, це абсолютно безпідставно.

Хочу нагадати, що ця табличка перед тим, як вона попала в сесійну залу, була перевірена Редакційним управлінням Верховної Ради, юридичним управлінням Верховної Ради, належним чином завізована. Депутати, якраз цим займаються, вітаю вас в сесійній залі, працюйте над текстом, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ВІННИК І.Ю. Вона є на сайті Верховної Ради. Вона є на сайті Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу вас вести дискусію конструктивну. Хочу ще одне наголосити, у нас завтра буде  надзвичайно напружений день. Нам завтра необхідно буде ще приймати і Закон про імплементацію антикорупційного суду, і 7441. Чим більше ми поправок зможемо сьогодні пройти, тим більше ми завтра зможемо виконати завдань, які стоять перед Верховною Радою.

Отже, я ставлю на підтвердження поправку 2. Хто за те, щоб підтримати редакцію комітету "враховано редакційно", прошу проголосувати.

 

12:53:58

За-59

59. Рішення не прийняте.

4-а, Тарас Пастух...

4-а, Голуб. Голуб.

 

12:54:10

ГОЛУБ В.В.

Дякую, Андрій Володимирович.

Я хотів би, щоб ми все ж таки врахували поправку наших колег: Геращенко, Іонова, Фріз та Матузко і пояснюю логіку. Бо зараз в преамбулі є посилання на статті 1, 2, 17, 18, 92 Конституції. Але ж, шановний пане Іване, ви самі розумієте, що це є невичерпний перелік статей, які регулюють питання засад національної безпеки, є також ряд інших статей. Тому абсолютно нелогічно робити якийсь обмежувальний перелік з посиланням на статті Конституції. З точки зору юридичної техніки, набагато правильно було б написати, що регулюється, там, питання Конституцією, власне, те, що викладено у правці 4, що цей закон відповідно до Конституції України, не перечислюючи відповідні референтні статті. До речі, це є також зауваження Головного юридичного управління. Я прошу врахувати це і дотриматись єдиної нормотворчої практики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Іване.

 

12:55:10

ВІННИК І.Ю.

Логіка полягала в правовому регулюванні окремо специфічної сфери діяльності нашої держави по відношенню  до їхніх суб'єктів,  які реалізують  або об'єктів, які  є предметом регулювання…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  (Не чути)

 

ВІННИК І.Ю.  Я вибачаюсь, давайте  дотримуватися Регламенту. Якщо зміниться  будемо приймати відповідні  рішення в цій  сесійні залі, не в іншій, я сподіваюся.

Тому ми дотримувалися  пропозицій Президента, що цей закон відповідно дає, встановлює основи національної безпеки, як це вимагає стаття  92. А взагалі в цілому те, що зараз відбувається, на мій погляд, дещо нагадує можливість чи бажання зірвати прийняття цього важливого нормативно-правового… законодавчого акту в Україні, який приймається,  який приймається з  метою… Це не стосується  вашого виступу, це стосується попередніх виступів і дачі оцінки діяльності комітету, які я  категорично заперечую. Комітет не фальшував жодним  чином таблицю, комітет не намагався щось підробити, і комітет прийняв всі рішення відповідно до  Регламенту Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я розумію, пан Голуб пропонує, щоб ми  прийняли поправку Фріз повністю… у повному обсязі.

Хто за те, щоб прийняти поправку 4 в повному обсязі, прошу  проголосувати.

 

12:56:47

За-55

Рішення не прийнято.

7-а. Не наполягає.

8-а. Не наполягає.

12-а. Не наполягає.

13-а. Не наполягає.

14-а. Не наполягає.

15-а. Не наполягає.

Ми ще до неї не дійшли.

16-а. Не наполягає.

17-а. Не наполягає.

18-а. Не наполягає.

19-а…

17-а, Німченко, а потім буде Єднак.

Будь ласка, пан Німченко.

 

12:57:32

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Опозиційний блок". Я, по-перше, хотів би сказати, що тут не треба давити на сльозу ні доповідачу по справі, тим більше головуючому, що мало місце стосовно того, що це ж, бачите, нас чекає блок і все інше. Я хотів би, щоб ви працювали чітко по Регламенту, це приписує вам Конституція і Закон про Регламент, а не видавлюєте сльозу то в ректорів, то сейчас видавлюєте доповідач в іншого…. Поэтому я просив би більше цього не допускати.

І, наступне, відносно цієї поправки, подивіться частина перша стаття 1. В цій частині про що йде мова? Про що іде мова? Іде питання про національну оборону. Тому і була запропонована пропозиція стосовно виключити те, що там, що воно… Это тези, это декларации, вони не несуть ні смислової, ні правової нагрузки.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

НІМЧЕНКО В.І. Прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

Отже, 17 правка була відхилена комітетом. Хто підтримує 17 правку Німченка, прошу проголосувати.

 

12:58:58

За-25

Рішення не прийнято.

19-а.

І, колеги, ми на сльозу не давимо. Ми діємо чітко по Регламенту. Тим більше, воно не пробиває, будь-які аргументи, політичні позиції.

Будь ласка, Остап Єднак.

 

12:59:15

ЄДНАК О.В.

Так, шановні колеги, власне, хотілося би обговорити професійно важливість цієї моєї поправки 19 на засіданні комітету, але, на жаль, такої можливості не було. Тому прошу зал підтримати поправку номер 19, де в термінології визначити екологічну безпеку як складову системи національної безпеки і оборони... національної безпеки України, яка забезпечує захищеність життєво важливих інтересів суспільства, довкілля від реальних та потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками. Ми розуміємо, що наш ворог може цілити в нашу якраз екологічну безпеку, на довкілля, на стан природи, стан  води,  стан повітря. І я хотів би, щоб сили безпеки і оборони України зважали на цей компонент національної безпеки України.

Я просив би зал підтримати  дану поправку і визнаю важливість цього закону для наших євроінтеграційних, євроатлантичних прагнень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за підтримку.

Поправка 19-а була відхилена комітетом. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

13:00:34

За-63

Рішення не прийняте.

20-а. Не наполягає.

21-а. Левус Андрій. Включіть мікрофон, будь ласка,  Левусу.

 

13:00:45

ЛЕВУС А.М.

Доброго дня, шановні колеги. Я з приводу цієї правки, інших правок. Вважаю, що редакція комітету є, по-перше, абсолютно одобрена нашими  стратегічними партнерами, всіма чотирма.

По-друге, хочу внести деяку ясність  щодо ситуації навколо Служби безпеки України, яка сьогодні широко піднімається в мас-медіа. Підтримуючи напрямок  правок, які говорять про скасування  невластивих функцій Служби безпеки України, хочу застерегти від того, від правового нігілізму, оскільки Служба безпеки України регламентована 12 законами про  СБУ, серед яких 6 згадують про  Головне управління боротьби з корупцією. Або ми зараз робимо правки до всіх цих законів, або  не переобтяжуємо. Я говорю про правки, які стосуються Служби безпеки.  Або не переобтяжуємо зараз цей закон і працюємо над новим Законом про Службу безпеки.

Рамковий закон. Пропозиція комітету і наших партнерів полягають в тому, щоб визначити тільки  4 функції, властиві всім західним спецслужбам, серед…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛЕВУС А.М.

Серед яких ми не передбачаємо функції по боротьбі з корупцією та  організованою злочинністю.

Хочу звернути також увагу народних депутатів, що 11 липня відбудеться саміт НАТО. Так, не ми є винні, що закон, скажем так, внесений автором законодавчої ініціативи, не є… м'яко кажучи, не ідеальним. Але є визначені чітко правки, підтримані нашими стратегічними партнерами, і прийняття лише такої  формули дасть змогу нам вийти на позитивне рішення на цьому саміті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, ви надалі не наполягаєте на правках, я їх навіть не буду називати.

22-а, 23-я? Не наполягає.

23-я. Наполягає Німченко.

 

13:02:41

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Опозиційний блок". Я хотів би сказати стосовно автора или суб'єкта подання цього закону і доповідача. Що, ну, зрозуміло все, що національні інтереси – це одне, а соціальні інтереси – це людина. А національні інтереси – це нація. І тому, чтоб в этом законе воно розводилось, чи ми за суттєві найважливіші стандарти соціальні? Це життя, честь людей, здоров'я людей. То тут його немає.

Тому я хотів би стосовно цього і внести пропозицію, щоб погодилися з тією правкою, яка була внесена. І поставити на першу чергу людину, її честь, її здоров'я і її гідність. Це каже Конституція, стаття 3, вона нас зобов'язує про це піклуватись, державу. А ми як державні мужі, якщо ми так називаємось, то ми повинні над цим працювати.

Я вам дуже вдячний. Прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 23-ю народного депутата Мімченка. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:04:04

За-27

Рішення не прийнято.

22-а. Пастух Тарас.

 

13:04:12

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні колеги, тут просто я пропоную. Бо я думаю, на початку цього закону ми обміняємось думками і звинуваченнями один в сторону іншого, але все-таки далі перейдемо і дійсно будемо працювати чітко по поправках, і це буде забирати значно менше часу.

Звинувачувати сьогодні когось, що хтось хоче затягнути цей процес, я думаю, в першу чергу некоректно від того, хто займався цими таблицями. Цей закон був в першому читанні прийнятий, якщо я не помиляюсь, вже майже 3 місяці тому. А таблиці вчора були гарячі роздані перед комітетом. Сьогодні частина депутатів отримали по одному примірнику також, напевно, ще гарячими, які зараз роздаються. Тому це питання, напевно, не до депутатів, які ставлять під сумнів ті чи інші поправки. Перше.

Друге. Даний законопроект майже не відрізняється перше читання від другого читання. Тут враховано буквально 9 чи 10 поправок. Всі решта поправки, які зазначені "враховані редакційно", насправді вони не враховані жодним чином. Тому якраз і виникає питання, що їх потрібно ставити на підтвердження, збивати оцю позицію "враховано редакційно" і залишати у тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тільки ще раз нагадаю. Ви як ніхто знаєте, скільки зусиль було і узгоджень по цьому законопроекту. Я можу з вами погодитися, що там збивання "враховано редакційно" щось змінить. Ну, але насправді воно нічого не змінить, воно займе тільки час. А знаючи, який у нас порядок денний, я вважаю, що необхідно ефективно іти. І, пане Тарасе, ще раз наголошую: тільки я провів близько 10 круглих столів по цьому закону, а комітет провів напевно десятки і десятки. І все це був пошук компромісу. І правда, всю ніч працював Апарат. Це правда. І правда, роздруковували сьогодні зранку. І зараз працюють і роздруковують. І робимо все можливе, щоб відбувалось все максимально згідно положень про Регламент і прозорості розгляду даного закону. Дякую вам.

24-а. Не наполягає.

25-а. Не наполягає.

30-а. Зараз… 29-а. Спочатку 29-а, потім 30-а.

Кишкар, 29-а. А потім 30-а.

 

13:06:34

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, я не хочу втручатися в дискусію про обговорення, бо дійсно критична маса зауважень до роботи комітету, вона тільки буде добавлятися. І цілу ніч, Андрію Володимировичу, працював не тільки Апарат, а і народні депутати, які намагалися вивчити цю табличку. У мене до 2 години не вийшло опрацювати повністю табличку. І, дійсно, ціла низка тих питань, які розколюють зал, чи СБУ, чи там функціонал Президента, будуть і надалі розколювати зал. Давайте краще їх обговоримо зараз уже на моменті обговорення правок і знайдемо консенсус. Він насправді є у тілі закону, і ніхто не хоче завалювати сам закон і прийняття його.

А на голосування цієї поправки наполягаю. Вважаю, що моє визначення є цілком слушне і правильне, і більш коректне ніж те, яке зазначено в таблиці до розгляду цього закону.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, хто підтримує пропозицію Кишкаря, щоб 29 правка була врахована повністю. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати.

 

13:08:01

За-59

Рішення не прийняте.

30-а, Євтушок. Будь ласка, Сергій.

 

13:08:07

ЄВТУШОК С.М.

Шановні колеги, ми нині, дійсно, мали дуже багато заяв з приводу того, що працівники Служби безпеки України, особливо главку "К", здійснюють якісь певні кроки на… по тиску на підприємців.

Я хочу сказати, ми зараз розглядаємо Закон "Про національну безпеку України", нашої держави. І я повністю погоджуюсь з моїм колегою Левусом, який щойно говорив про те, що не регулюється даним нормативно-правовим актом робота Служби безпеки України або будь-якого органу, який є в складі, не говорячи про те, що главк "К" має дуже багато показників, які вже мають вироки суду у… вироки судів. Тому ми говоримо про те, що сьогодні наші партнери, колеги і з Європи, і з Сполучених Штатів також погодили певні правки, в яких записано, що, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина, економічної і інформаційної безпеки держави, також є правка, яку ми щойно з представником комітету обговорювали. Вона також є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ЄВТУШОК С.М. Будь ласка, закінчити.

Вона також є в документі. Тому даний закон абсолютно не має нічого спільного з роботою Служби безпеки України. Давайте не будемо завалювати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

31-а. Не наполягає.

32-а. Не наполягає.

33-я. Не наполягає.

36-а. Не наполягає.

39-а.

37-а. 37-а Тетерук у мене написано.

Так, 37-а, Шкрум, перепрошую.

Так, 37-а Шкрум. Будь ласка.

 

13:09:58

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, я б теж хотіла насправді  підтримати нашого колегу із "Самопомочі" Тараса Пастуха, тому що за процедурою це дуже важливий закон, який мав розглядатися бездоганно. На жаль, вчора на комітеті по поправкам комітет не йшов, таблицю видали вчора лише членам комітету. Лише сьогодні ми подивилися і змогли подивитися фінальний текст, причому таблиць надрукувало лише 30, і ми отримали одну таблицю на фракцію.

Колеги, ну от я як депутат, який хоче відпрацювати і  хоче подивитися, що з моїх поправок, над якими я працювала, враховано, не враховано, чому, які питання залишилися по СБУ, які питання залишилися з точки зору визначення наших національних інтересів. Ну так працювати неправильно, це суперечить Регламенту, це точно не той закон, який може порушувати  процедуру за Регламентом.

Я просто нагадую Регламент: депутатам мають бути роздані, під час обговорення  і під час голосування по поправкам роздані таблиці. Або давайте тоді змінювати Регламент, я тут тільки "за", і працювати лише в електронному вигляді, і взагалі нічого не друкувати, взагалі нічого не роздавати.  Але на сьогодні, коли я не можу отримати таблицю, бо вона у нас одна на фракцію, їх всього 30 по залу, ну це не зовсім правильна історія. При цьому комітету, при всій повазі, було декілька місяців відпрацювати і ці таблиці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні.

Отже,  38-а. Ні, 39-а.

38-а, Німченко.

Будь ласка, Німченко 38-а.

 

13:11:20

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Опозиційний блок". Я ще раз хочу наголосити на тому, що головуючий у спарингу з доповідачем по цьому законопроекту порушують Регламент. Ми позбавлені права, як суб'єкти законодавчої ініціативи, приймати участь в розгляді. Нічого не роздано, нову редакцію.

Дальше. Подивіться, моя поправка вказано: враховано. Подивіться, що враховано. Нічого не враховано. Його ніхто просто не писав. Це пряма відписка. Це пряме фальшування законодавчих проектів. От про що іде мова. І воно буде обов'язково предметом розгляду в Конституційному Суді. Це вже ганьба, коли Голова Конституційного Суду вже каже про те, що надо обмежувати, тому що масово неконституційні закони приймаються.

Ми куди йдемо, шановний доповідаючий і спікер? Куди ми йдемо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я перед початком спитався  всіх, чи є  таблиці. Мені підтвердили, що таблиці є.

Будь ласка, Іван Вінник.

 

13:12:40

ВІННИК І.Ю.

Було три виступи від вас, шановний колего. В першому виступі ви зазначили, що ми тут сльози якісь видавлюємо з вашої фракції. Це неправда. У комітету не було задачі видавлювати сльози з вашої фракції. Там, можливо, якісь інші питання є, у правоохоронців. Але це не до нас, будь ласка. Перше.

Друге. Ви, як я розумію, як екс-суддя Конституційного Суду знаєте  зміст статті 3, про яку ви говорите. Мова йде про найвищу соціальну цінність. І коли ви говорите, що в цьому законі  має   регулюватися найбільша соціальна цінність, коли закон присвячений  сектору безпеки та оборони, безумовно, це є похідна матерія. Але головне правове регулювання знаходиться  в геть іншій сфері, тим більше, якщо це стосується стандартів НАТО і поваги до них.  Якщо ви хочете називати речі своїми іменами, будь ласка, цитуйте Конституцію вдало, я впевнений, що ви її готові декламувати. Тому, коли ви її цитуєте неправильно, я розумію, що ви свідомо маніпулюєте для того, щоб засвідчити якусь політичну позицію, яка є відмінною від, наприклад, позиції суб'єкта  права законодавчої ініціативи, чи рішення комітету, яке було прийнято.

А що стосується правки, то, дійсно, ваша правка частково, в значній мірі дублює той…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію Німченка, щоб правка 38 була врахована повністю. Хто підтримує таку позицію, прошу проголосувати.

 

13:14:10

За-25

Рішення не прийняте.

40-а . Не наполягає.

35-у ми вже пройшли, перепрошую.

Так у вас ще ж буде багато правок. (Шум у залі) Озвучували всі, я назвав кожну.  Будуть далі правки, називайте, на роботу вчасно…

42-а. Не наполягає. 

44-а. Не наполягає. 

42-а. Наполягає. Будь ласка, Ганна Гопко.

 

13:14:42

ГОПКО Г.М.

Шановні колеги, в статті  першій визначення "оборонно-промислового комплексу" після слів "оборонно-промисловий  комплекс України – сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки" доповнити словами "всіх форм власності".

Це була моя правка. Чомусь вона відхилена. Чому, поясню, важливо, і буду наполягати на своїй правці. В Україні є багато стратегічних підприємств, які мають приватну форму власності, але при цьому володіють унікальними технологіями і мають винятково важливе значення для нашої оборони і безпеки. Є кричущою ситуація, коли, наприклад, "Мотор Січ" домовляється про передачу унікальних технологій стратегічним союзникам Москви, завдаючи удару у безпеці не лише Україна, а й наших ключових партнерів в Азії, як, наприклад, Японія і по всьому світу. Незалежно від форм власності, всі підприємства ВПК мають працювати виключно на національні інтереси України. І щоб такі випадки можна було запобігти, ми не бачили корупції і зловживань, тому я хотіла б наполягти на своїй правці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І я ставлю на голосування правку 42, комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

13:16:00

За-68

Рішення не прийняте.

43-я. 44-а. Не наполягає.

45-а. Наполягає. Крулько, будь ласка. Ви карточку поставте, так мудро. Будь ласка, Іван Крулько.

 

13:16:23

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, моя поправка, вона є аналогічною до того, яку щойно озвучувала моя колега пані Гопко, і я з нею тут повністю солідарний, що дописати потрібно "всіх форм власності", на жаль, комітет не підтримав.

Але я хотів би сказати про стратегічні речі з цього законопроекту. Чи потрібно нам законопроект про національну безпеку? Так, потрібно. Але, якщо проаналізувати цей законопроект, який сьогодні виданий нам на друге читання, то він більше схожий як Закон про воєнну безпеку, що є безумовно частиною національної безпеки. Але національна безпека - це є значно ширше поняття, яке охоплює в себе і сферу екологічної безпеки, економічну безпеку, який охоплює в себе інші сфери, які є надзвичайно важливими для забезпечення національної  безпеки.

Тому шкода, що ми йдемо в такій гонці з прийняттям настільки важливого законопроекту, і було б більш логічно, якби комітет визначив цей законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

КРУЛЬКО І.І. …не як законопроект про основи національної безпеки, а як законопроект про воєнну безпеку України. Це було б більш коректно і правильно з огляду на зміст того документу, який ми зараз розглядаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Але, колеги, надалі буду додавати тільки 10 секунд, бо ми так можемо надто довго перетягнути.

Будь ласка,  Іван Вінник.

 

13:17:59

ВІННИК І.Ю.

Визначення "оборонно-промислового комплексу", запропонованого в тексті до першого читання, немає обмежень щодо форм власності, ми дотримувались такої логіки. Підприємства, установи, організації промисловості та науки, відповідно, якщо немає обмеження по формах власності, вважаються будь-які.

А що стосується безпеки, то, дійсно, в цьому проекті описана воєнна безпека, державна безпека і громадська безпека. І це саме ті сфери, які регулюють стандарти НАТО у сфері національної безпеки.

Ми мали дискусію на комітеті з приводу інших сфер, ми визначилися, що в документах оборонного планування будуть визначені пріоритетні сфери національної безпеки і оборони, зокрема. І якщо буде потреба, вони будуть врегульовані окремими законами, як це частково сьогодні зроблено. Але головне навантаження буде здійснюватися на документи планування у сферах національної безпеки і оборони.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я ставлю на голосування поправку 45. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати.

 

13:19:09

За-44

Дякую. Рішення не прийняте.

47-а. Так, спочатку 46-а, Кишкар, а потім 47-а, Левченко.

 

13:19:23

КИШКАР П.М.

Дякую, шановний головуючий. Я не погоджуюсь з Іваном щодо того, що це цей закон стосується лише воєнної безпеки. В дійсності тіло самого закону як рамкового, ще раз, не шукайте тут стандартів НАТО прямо в тілі закону. Це рамковий закон, який визначає напрямок діяльності держави з  метою  забезпечення національної безпеки.

Щодо самої правки, то це єдина дискусія, напевно,  яка була на комітеті і, дійсно, була обговорена. Словосполучення "оборонно-промисловий"  чи "військово-промисловий", я би наполіг саме на своєму визначенні, але це  питання до залу і до визначення  депутатами підтримувати ту чи іншу. Бажано, щоб вона була єдиною для всього тіла закону. Визначення  "військово-промисловий  комплекс" і зазначати саме таке  словосполучення.

Дякую і прошу підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:20:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. А буде  коментар. Будь ласка, шановний колего.

 

13:20:30

ВІННИК І.Ю.

Питання оборони  здійснюють не тільки  військові, відповідно те, що буде  постачати оборонно-промисловий комплекс,  він буде постачати не тільки і не стільки військовим. Саме  тому ми дотрималися  терміну "оборонно-промисловий", тим більше, що в стандартах НАТО це називається defense industrial, що в прямому перекладі є обороною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я прошу визначитися по  поправці 46. Комітет її відхилив.

 

13:21:02

За-37

37 голосів "за", поправка відхиляється.

Наступна поправка  від депутатів від "Свободи", від партії "Свобода". Будь ласка, Левченко.

 

ВІННИК І.Ю. А який номер?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  47-а. 47 поправка.

 

13:21:11

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ. По-перше, я хотів би зазначити про кричуще порушення Регламенту, яке зараз відбувається, коли  з'явилася  таблиця в електронному  вигляді лише годину тому. Хоча депутатам мала бути роздана за 10 днів до розгляду в другому читанні. І  зараз вже… тільки зразу  після  годину, як вона з'явилася, вже  розглядається  законопроект  у другому читанні. Як можливо нормальним відповідальним  депутатам це питання зараз належним  чином опрацювати? А потім, бачите, називають одну поправку за  одною швиденько і  кажуть, що, вибачте, ваша 35 поправка була  названа, ви не  підняли руку, то ми  вже до неї не будемо повертатися.

Тому, по-перше, я наполягаю на  тому, щоб повернулись  до 35 поправки – раз, моєї. По-друге, я наполягаю, щоб дотримувалися Регламенту,  і щоб  це питання було відкладено як  мінімум до завтрашнього дня.

А якщо  говорити про поправку  номер  47, мова йде про те, щоб цей закон стосувався, коли  є визначення оборонно-промислового комплексу, підприємств усіх форм власності, а не лише державних підприємств. Доповідач каже, що нібито  там не визначаються лише державні підприємства, але з духу закону зрозуміло, що мова іде про державні підприємства. Тому варто вставити: усіх форм власності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначитися по поправці 47, яку комітет відхилив.

 

13:22:38

За-38

38 голосів "за", поправка відхиляється.

Автор цієї поправки наполягає, щоб ми повернулися до 35 поправки, це авторство так само Юрія Левченка і його колег. Будь ласка, мікрофон пану Левченку.

 

13:22:51

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Справа в тому, що термін "національні інтереси" набагато більш вдало визначений не у цьому законопроекті, а у чинному Законі України "Про основи національної безпеки України". Оскільки сумнівним є віднесення у законопроекті до національних інтересів життєвих інтересів людини, лише окремо взятої людини без відношення до народу, без відношення до держави або безпечних умов життєдіяльності тощо. Тому я пропоную викласти це визначення в оригінальному варіанті: національні інтереси України - це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізацію яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Саме в такому вигляді я пропоную викласти це визначення національних інтересів України, тому що воно набагато більш логічно відповідає, власне кажучи, назві законопроекту "Про національну безпеку України", а не якісь там декларативні речі про окремі індивідууми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Комітет врахував редакційно цю поправку 35, автор наполягає на повному включенні її до тексту закону.

Прошу визначитися, 35 поправка.

 

13:24:17

За-43

Поправка не врахована.

Наступна, 48 поправка, Світлана Заліщук. Не наполягає. Дякую, пані Світлана.

Наступна, 50 поправка, народний депутат Німченко. Будь ласка, мікрофон.

А, я перепрошую, була ще 49-а, Шкрум. Не наполягає.

50-а. 50-а, Василь Німченко. Прошу.

 

13:24:28

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Опозиційний блок".

Ну, по-перше, я хотів би сказати, тут доповідач називав деякі речі. Я хотів би сказати, що…

 

ВІННИК І.Ю.   Нічого не чути!

 

НІМЧЕНКО В.І. Я –  не солдат, а ви – не єфрейтор. Це перше.

По-друге, я хотів би сказать, що статтю 3 я процитував Конституції України.

І по-третє. Не з вашого місця треба  повчати народних депутатів, найдіть іншу залу.

А що стосується поправки… Не перебивайте, будь ласка. Наберіться витримки. Що стосується поправки, то я і настоюю на тому, що, дійсно, должно бути указано  всі форми власності.  Всіх. подивіться, про що йдеться. Про підприємства, які переробляють,  ремонтують і все інше. Ми про що говоримо? Читайте дальше. Читайте матчасть.

Тому я прошу на підтвердження поставити пропозицію щодо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 15 секунд, будь ласка.  Ну зрозуміла позиція.

 

НІМЧЕНКО В.І. Да, на всі форми власності. Те, що пропонували і колеги. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Шановні колеги,  поправка стосується тих же позицій, про що говорили попередні автори, да. Я прошу залу визначитися по 50-й поправці. Комітет її відхилив.

 

13:26:09

За-29

Поправка відхиляється.

Наступна 53 поправка. Тут багато достатньо народних депутатів не наполягають.

55-а. Не наполягаю.

Я тільки що оголошувала її. Ви будете, да? Остап Єднак. Вибачте, Кишкар. Павло Кишкар буде 54 поправку. Врахована редакційно. Будь ласка,  54 поправка. Павло  Кишкар.

 

13:26:34

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, я  наполягаю на тому, що визначення, яке пропонується моєю поправкою, більш точно характеризує планування у сфері національної безпеки. Я розумію, що у нас планування, начебто, відбувається, реалізація того планування… здебільшого не доходять до того руки, але з зазначеним визначенням чітко вбачаються і визначаються функції державного управління, чітко визначаються пріоритети, і я надіюся, що це коли-небудь в майбутньому перейде в документи планування, які будуть в подальшому виконуватися. Прошу підтримати мою правку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатись по 54 поправці. Комітет редакційно її врахував. Павло наполягає на повному врахуванні. Прошу визначатися.

 

13:27:35

За-50

Поправка відхиляється.

Наступна 56 поправка. Не наполягають автори. Там великий колектив авторський поправки.

Потім 58-а. Світлана Заліщук. Не наполягає. Дуже дякуємо, пані Світлано.

62-а.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 60-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 60-а. У мене просто відзначено, мабуть, які повністю відхилені.

60 поправка, народний депутат Кишкар. Ця поправка врахована редакційно. Будь ласка, мікрофон.

 

13:28:02

КИШКАР П.М.

Шановні колеги! Я з вашого дозволу, підтримуючи Юрія Левченка про цінності і національні інтереси, є прохання підтримати та доповнити цю статтю, цей пункт статті: "та є основою для планування та реалізації державної політики в сфері національної безпеки на середньострокову перспективу".

 

ВІННИК І.Ю. Так це довгострокове планування…

 

КИШКАР П.М. Правильно. Бо воно є етапом, середньострокове є етапом. Ну, це логічно, Іван. Ну, воно тому і розривається, що у нас короткострокове не переходить в середньострокове, а про стратегічне ми взагалі забуваємо. Тому я наполягаю на підтриманні своєї поправки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція. Є коментар представника комітету. Прошу, будь ласка.

 

13:28:48

ВІННИК І.Ю.

Ієрархія побудована таким чином, що наступного рівня, нижчого рівня документа планування у сфері національної безпеки чи оборонного планування є розроблений на підставі затвердженої стратегії вищого рівня, відповідно стратегії національної безпеки чи стратегічно-оборонного бюлетеня, наприклад, що є довгостроковим елементом планування саме у воєнній сфері. Ну, тут все визначено.

Я хочу нагадати, що цим законом скасовується чинний закон про оборонне планування і встановлюються нові принципи знову ж таки з відповідною ієрархією. Тому тут все збалансовано, на мій погляд. Комітет відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначатись по поправці 60-й, яку комітет редакційно врахував. Прошу визначатися.

 

13:29:41

За-41

Поправка відхиляється.

Наступна 63-я. Народний депутат Євтушок.

62-а? Зараз, 62-а. Тут дуже великий авторський колектив і пан Кишкар один із авторів. Будь ласка, пану Кишкарю…

 

13:29:58

КИШКАР П.М.

Дякую, пані Ірино. Насправді мова про стратегічний розвиток оборонно-промислового комплексу, це тоді, коли у нас всі військові були зацікавлені у тому, щоб списати і продати на металобрухт. І мова про уточнення цього планування, коли речі, які ми хочемо списати, передаються, наприклад в "Укроборонпром" задля того, щоб відновити і продати його як цілісний товар, або ж на другому етапі розукомплектувати і використати розукомплектацію для нових виробів. У нас чомусь все було в державі сплановано на те, щоб військові занизили залишкову вартість, знизили якість того металобрухту і потім отримали з того якийсь гешефт. Ми наполягаємо на тому, що це визначальний пункт у роботі з тим матеріалом, який у нас, власне, залишився ще і в Мінобороні, і в інших військових формуваннях для роботи "Укроборонпрому".

Дякую. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу визначатись по 62 поправці. Комітет її відхилив.

 

13:31:12

За-41

Поправка відхиляється.

Наступна 63 поправка. Народний депутат Євтушок. Будь ласка.

 

13:31:18

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Я одразу хочу подякувати комітету за те, що було підтримано 51 поправку, в ній йшлося про утилізацію продукції військового призначення.

63 поправка свідчить лише про те, що в абзаці 25 статті 1 розділу І слово "військово-промислового" по всьому тексту ми пропонуємо замінити та викласти в наступній редакції, щоб було не "оборонно-промислового" слово, а "військово-промислового".

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по 63 поправці народного депутата Євтушка. Прошу визначатись.

 

13:32:09

За-43

Поправка відхиляється.

Наступна – 64-а народного депутата Капліна. Будь ласка, пану Капліну мікрофон.

 

13:32:15

КАПЛІН С.М.

На моє глибоке переконання, цей закон потребує абсолютно іншого філософського підходу і зміщення акцентів з мілітаризації його до соціально-економічних орієнтирів, нової соціально-економічної безпекової платформи.

Тільки подивіться, в нашій країні складні, абсолютно складні проблеми з безробіттям. Перше. Сім мільйонів наших співвітчизників вже виїхали за кордон, в найближчі роки ми ще втратимо до 5 мільйонів. У нас надзвичайно складні проблеми з мораллю, і Україна перетворюється в столицю секс-туризму. Низькі зарплати, низькі пенсії, суцільні протести.

Тому, на наше глибоке переконання, ми сьогодні маємо абсолютно все зробити, аби врахувати соціально-економічний блок в такому важливому фундаментальному безпековому документі. Його там немає. І це суперечить всім абсолютно міжнародним засадам при підготовці подібних документів. Я їх прочитав в минулому скликанні десятки. Такий підхід абсолютно є неприйнятний. Думати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд по поправці, по поправці.

 

13:33:31

КАПЛІН С.М.

Чи хочу я, аби ставили на підтвердження мою правку? Ні, не хочу. У залі 40 чоловік, 40 чоловік, коли приймається важливий і безпековий закон. І це ще один важливий виклик…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу визначатися по 64 поправці народного депутата Капліна, комітет її відхилив.

 

13:34:05

За-27

Поправка відхиляється.

Наступна поправка 71 народного депутата Левченка. Будь ласка.

 

13:34:12

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Справа в тому, що в законопроекті немає дуже однієї важливої речі, яка мала б там бути, немає чіткого переліку основних загроз національним інтересам і національній безпеці України в окремих сферах. Власне кажучи, ми пропонуємо  такий перелік чітко прописати, окрему статтю 3-1 додати. Адже необхідно визначити чіткий перелік загроз національній безпеці України, передбачити та оцінити заходи забезпечення від загроз національній безпеці України. І це можливо лише, якщо такі загрози будуть прописані безпосередньо в законопроекті і не буде відсилочної норми, що хтось там інший буде це питання визначати, а конкретно в законі це буде прописано. Також дуже важливо, щоб не було ніяких відсилочних норм, які потім, знаєте, будь-яка нова виконавча влада може змінювати все на свій, власне кажучи, розсуд. Це має  бути прописано конкретно в законі.

Ми цей чіткий перелік викладаємо. Останній цей перелік дуже великий, за хвилину для поправки неможливо його зачитати. Я ще раз звертаюся до того, що неприпустимо таким чином цей законопроект розглядати в такому авральному порядку, але прошу підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити…

Будь ласка, коментар секретаря профільного комітету. Будь ласка, Іване.

 

13:35:28

ВІННИК І.Ю.

В чинному Законі про основи національної безпеки щонайменше третина тексту закону присвячена переліку загроз. Насправді щонайменша половина з них вже не є актуальними. Природа взагалі такого явища, як загрози, має абсолютно змінний характер. Ті загрози, які станом на 13 годину сьогоднішнього дня є актуальними, можуть бути не актуальними вже на ранок, водночас на ранок можуть бути актуальними геть інші загрози.  Це підхід, який застосований в країнах НАТО. Що рівень поточних загроз, їх корегування до поточної ситуації здійснюється в документах оборонного планування. Те саме стосується сфер забезпечення національних інтересів, національної безпеки в сфері оборони, зокрема, це те ж повноваження повністю є предметом документів оборонного планування. Саме тому, що загрози мають змінний характер, а сфери забезпечення адаптивний до тих змінних загроз, які існують на відповідний день.

Саме тому недоцільним є перелічувати перелік загроз. Хоча зміст, який ви виклали, абсолютно є доречним, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Колеги, я прошу визначитися по поправці номер 71 народного депутата Левченка і його колег. Комітет її відхилив.

 

13:36:59

За-31

Поправка відхиляється.

Остап Єднак, будь ласка. Перепрошую. Вибачте. Вибачте.

77-а, Світлана Заліщук. Будь ласка, мікрофон пані Світлані.

 

13:37:16

ЗАЛІЩУК С.П.

Шановні колеги, я пропоную доповнити частину першу статті 3  положенням "території України в межах державного кордону". Ця  правка стосується того, що, говорячи про нашу  територію, не вся територія є наразі контрольованою, така правка могла би сприяти коректному розумінню того, де саме ми дбаємо і захищаємо наші державні  інтереси.

Водночас, я так само хочу зробити одне зауваження.  Пані головуюча, на жаль, таблиця до  другого читання з'явилася буквально 10 хвилин тому на сайті Верховної Ради, раніше до неї просто доступу не було. Також депутати отримали фактично фізично саму таблицю в момент її розгляду, і познайомитися з цим  законом не було можливості. Такий розгляд Закону про національну безпеку та оборону – це якраз є загроза нашій безпеці та обороні. Тому що ми будемо виловлювати зараз якісь, можливо, правки, яких ми не мали  можливості познайомитися раніше. Так само, як з антикорупційний судом.  Тому  такий розгляд є просто неприпустимим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Я хочу звернути увагу секретаріату і Апарату Верховної Ради України на те, щоби, будь ласка, розміщували вчасно таблиці, тим більше комітет відпрацював поправки вчора ще, і можна  було це зробити. Також хочу звернути увагу і народних депутатів України, що важливо і активно працювати над поправками  в залі.     

Дякую принагідно всім.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До мене було звернення, шановний пане, до мене  було звернення доповідачки по поправкам. І я відреагувала на нього, це обов'язок мій по Регламенту чути депутатів, дослухатися до  них, реагувати на них. Розумієте?

І зараз, будь ласка, я прошу проголосувати, визначитися по  поправці 77 народного депутата  Світлани   Заліщук. А комітет її  відхилив.  Я прошу визначатися.

 

13:39:25

За-36

36 "за", поправка  відхиляється.

78-а. Ще до того є поправка народного депутата Німченка. Ви будете наполягати? Будь ласка, мікрофон Німченку, 78 поправка.

 

13:39:35

НІМЧЕНКО В.І.

Я ще раз хочу акцентувати увагу на тому, що цей правовий нігілізм, який весь час пропагандується тут, ні до чого доброго не приведе, окрім того, як визнання не конституційним цього закону.

А що стосується поправки, то я хотів би  акцентувати, що не можна аморфні речі записувати в закон. Національна територіальна цілісність, напишіть "територіальна цілісність України". Це, по-перше. І, по-друге, що пропонувалося, записати, що природне середовище в межах території України теж є Україною, от про що йде мова, і історія про це вже підтверджує. Тому я прошу поставити його на підтвердження.

І друге. Хотів би зразу сказати стосовно тих пропозицій, які йдуть, прочитайте, інтеграція України в європейське політичне, економічне, безпекове…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд завершити.

 

НІМЧЕНКО В.І. Спасибі.

Що це таке? Це набір слів, а нам повинно бути правова платформа. І не може набуття членства у Європейському Союзі і в НАТО. Туди вступають.

Прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я не на підтвердження, а на голосування зараз ставлю вашу поправку, тому що вона відхилена комітетом.

Прошу визначатися, прошу визначатися.

 

13:41:28

За-28

Поправка відхиляється.

Наступна, я так розумію, 80-а Світлани Заліщук. 79-а? Вона врахована редакційно і там інші автори. Давайте ми перейдемо до 80-ї пані Заліщук.

Добре. 79-а, Євтушок. Будь ласка,  пане Євтушок.

 

13:41:59

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пані головуюча. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Позиція фракції  "Батьківщина" в контексті прийняття даного законопроекту лежить не лише в контексті роботи наших силових Збройних Сил і все інше, силових структур, а лежить і в основах захисту, в основах безпеки кожного громадянина України.

Тому в даній поправці чітко виписано, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист: людини і громадянина – їхніх здоров'я, життя і гідності, конституційних прав і свобод, безпечних умов життєдіяльності; суспільства – його демократичних цінностей, добробуту та умов для сталого  розвитку; держави –  її конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності; території, навколишнього природного середовища – в тому числі від надзвичайних ситуацій.

Дану поправку прошу не ставити на голосування. А комітету дякую за те, що врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка,  80 поправка, Світлана Заліщук. Не наполягає. Дуже дякую, пані Світлана.

81-а, Світлана Войцеховська, Ірина Геращенко і Ірина Фріз, і Марія Іонова. Я від нашого колективу я буду наполягати на цій поправці, 81-й. І зараз я скажу, про що тут йдеться.

Ми пропонуємо частину другу статті 3 доповнити новим абзацом такого змісту: "рівні права та можливості для жінок і чоловіків у всіх сферах національної безпеки і оборони та прийняття рішень з питань запобігання та врегулювання конфліктів".

Звичайно, ми наполягаємо на цій поправці, тому що на сьогодні силові структури, на жаль, і українська армія залишаються найбільш консервативними до українських жінок. Попри те, що в українській армії сьогодні служить 25 тисяч жінок за контрактом, офіцерами з них є тільки 3 тисячі жінок, що очевидно не відповідає кадровому професійному потенціалу українських жінок, освітньому потенціалу. І, звичайно, це є неприпустимим, що на сьогодні ми маємо 43 жінки підполковника, ми не маємо жодної жінки бойового генерала. Хоча українські жінки сьогодні, і це замкнуте коло, вони по суті виконують ті ж бойові завдання часто, що і чоловіки, але через листи заборонні, які існують, в тому числі в армії, вони не мають права йти на ті офіцерські посади, які потім дають можливість стати генералом чи стати полковником. І ми вважаємо, що це має бути зафіксовано право жінок, які обрали для себе професію служити в армії, буде мати... там бути зафіксовано і їх право займати ті посади, які доступні і чоловікам. І насправді ми висловлюємо і обурення тим, що сьогодні силові структури залишаються консервативними до українських жінок. Ми просимо підтримати цю поправку.

Прокоментуйте, будь ласка.

 

ВІННИК І.Ю. Яка правка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 81, що стосується гендерної рівності в наших силових структурах.

 

13:44:58

ВІННИК І.Ю.

Конституція України, яка є вищим законом в Україні, жодним чином не дискримінує громадян чи людей, які живуть в Україні за гендерною ознакою. Дійсно є окреме профільне законодавство, яке стосується, наприклад, порядку проходження військової служби в Збройних Силах України, яке встановлює різні умови проходження для чоловіків та жінок.

Наш комітет закінчив розгляд депутатського законопроекту номер 6109 в другому читанні. Ми маємо погоджену редакцію. Наскільки мені відомо, завтра після закінчення розгляду Закону про національну безпеку ми вирішимо питання встановлення рівних прав чоловіка і жінки під час проходження служби в Збройних Силах України, в інших військових формуваннях. Прошу завтра підтримати сесійну залу і врегулювати це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим не менше, ми наполягаємо на 81 поправці і ми просимо сесійну залу визначитися. Комітет її відхилив.

 

13:46:07

За-44

 

13:46:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка відхилена.

Наступна, 82 поправка – так само авторства Геращенко, Іонова, Фріз, Матузко. Я наполягаю від авторів цієї поправки на ній і хочу її зачитати, шановні колеги.

Доповнити частину другу статті 3 проект новим абзацом: рівні права та можливості для жінок і чоловіків у всіх сферах національної безпеки і оборони та прийнятті рішень з питань запобігання та врегулювання конфліктів.

Шановні колеги, Конституція України, безумовно, безумовно, гарантує рівні права і можливості чоловікам і жінкам. Але на практиці, на жаль, ми бачимо сьогодні дискримінаційні норми працюють в першу чергу в силових структурах, в тому числі і в армії. Я ще раз хочу наголосити, що попри те, що серед 25 тисяч жінок, які за контрактом сьогодні служать в  українській армії і виконують бойові завдання, немає жодної жінки, наприклад, генерала, у нас немає жінок  підполковників. Для того, щоб вони були, потрібно  закріпити законодавчо це право.

Ви знаєте,  нещодавно ми були  свідками, жінками-депутатками, наступної історії. Приїхали жінки з передової сюди на нагородження, і вони біля входу до  сесійної зали, одна з жінок зустріла свого однокурсника, з яким вони  разом навчалися, і він чесно зізнався, що навіть списував  у неї. Це поправка. А, вибачте, закінчую. Так от він уже підполковник, а вона ще старший лейтенант. У нас є дискримінації, і ми просимо підтримати 82 поправку.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:47:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю  на голосування  82 правку.

Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.

 

13:48:10

За-55

Рішення не прийнято.

Колеги, я хочу наголосити, ми йдемо по поправках надто повільно. Звичайно, це неможливо передбачити, неможливо визначити, але, якщо ми таким темпом, ми не дійдемо до антикорупційного суду завтра, колеги.

Отже, я прошу більш лаконічно.

83-я. Не наполягає.

84-а. Не наполягає.

85-а. Пастух чи…

Тарас Пастух, будь ласка.

 

13:48:52

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні колеги, я думаю зараз, напевно, важко когось одного  звинуватити в тому, що хтось має  бажання зірвати законопроект, тому що ми бачимо застереження до  поправок фактично з депутатів всіх фракцій, в тому числі і з  президії.

І, власне, я до доповідача хочу поставити питання, тому що, власне, я думаю, він був одним з співавторів разом  з головою комітету постанови  прийняття даного законопроекту  в першому читанні, і де зазначалося про те, що  до другого читання комітет повинен розширити питання національних загроз. Перше. І друге. З альтернативного законопроекту також взяти ті  напрацювання, які там були, інтегрувати їх в цей законопроект.

Тому в мене питання. Тому що ми відповідно і я особисто не подавав поправки, враховуючи те, що, повіривши і комітету. який вносив цю постанову, і відповідно тим, хто очолював робочу групу, що вони будуть враховані. На сьогоднішній день всі ці моменти вони пропущені. Тому прошу прокоментувати, чому робоча група не виконала рішення парламенту.

 

13:50:05

ВІННИК І.Ю.

Я вже зупинявся  на питаннях загроз. Ви брали участь в цих засіданнях, ви знаєте, чому ми  їх не записали в законі.

Що стосується альтернативного, ми  взяли регулювання питання призначення цивільного міністра оборони, що є засадою демократичного цивільного контролю, я вважаю, що це важливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування пропозицію Пастуха, щоб 85 поправка була врахована повністю. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.

 

13:50:40

За-46

Рішення не прийняте.

86-а. Кіпрієнко, будь ласка.

 

13:50:46

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні законотворці, ми розглядаємо зараз спеціальний закон. Не може спеціальний закон регулювати відносини взагалі.  Що мається на увазі? І чому ця поправка, написано, що врахована частково, а треба, щоб була врахована повністю?

Пане Вінник, прошу послухати.

Фундаментальними національними інтереси України є: (дві крапки)… І далі йде вичерпний перелік фундаментальних національних інтересів. Тобто вже будь-які  фундаментальні національні інтереси у галузі промисловості, розвитку економіки навіть не розглядаються. Ми цим законом  визначили вичерпний перелік фундаментальних національних інтересів. Тому поправка як Тетерука, так і Крулька, що зазначити в галузі чи в аспекті національної оборони – це правильно, бо це спеціальний закон. А ми залишаємо загальне визначення в юридичному полі України.

Тому прошу поставити цю поправку на голосування. Я розумію, що немає… Додайте 30 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. 10 секунд.

 

КУПРІЄНКО О.В. І взагалі я нагадую всім –  і глядачам, і слухачам, і всім колегам –  як приймався Закон про антикорупційний суд. Два тижні ми мучилися, розглядали всі поправки. Потім вийшов, 12 хвилин голова комітету зачитав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, я ставлю пропозицію, щоб поправка 85 була прийнята в повному обсязі. 86-а щоб була прийнята в повному обсязі. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.

 

13:52:41

За-49

Рішення не прийнято.

90-а. Я наголошував і ще раз наголошую, я сказав з самого початку, я буду оголошувати ті поправки, які відхилені. В іншому випадку кожен депутат має право підняти руку і неемоційно, і без крику повідомити, що він хоче дану поправку оголосити.

87-а, Купрієнко.

 

13:53:07

КУПРІЄНКО О.В.

87 поправку прошу поставити на підтвердження. І принагідно нагадую всім глядачам, слухачам і своїм колегам. Коли приймали Закон про антикорупційний суд і два тижні ми "билися" в цьому залі над тим, щоб цей закон вдосконалити, в результаті вийшов голова комітету на трибуну, за 12 хвилин зачитав щось, що на комітеті прийняли. З голосу проголосували законопроект, який "не лізе на голову" не тільки українцям, а і нашим колегам з МВФ, про що вони вчора заявили.

Тому я рекомендую зараз не займатися словоблудством. Договорити до двох годин. Завтра поставити закон на голосування і приймете те, що вам треба. А потім будемо чухати голову там, де вона не чухається. Не можна так розглядати законопроекти, як ми робимо зараз!

А ця поправка, до речі, уточнює спеціальну норму закону. І я пропоную її поставити на голосування і підтримати в повному обсязі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 87-а. Автор – Кишкар. Включіть мікрофон Кишкарю.

 

13:54:08

КИШКАР П.М.

Я щиро стурбований порядком ведення засідання. Тому що я як автор поправки все-таки наполягаю на тому, щоб я мав першочергове право пояснити, у чому полягає суть поправки і чому я буду вимагати її підтримати. Але дуже шкода, що нема мого морального чи морального-аморального товариша Капліна, який тут так красиво говорив про дотримання моралі, хлопнув дверима і пішов відпочивати. Але повертаючись до правки, наполягаю на тому, що моє визначення більш коректно визначає фундаментальні засади національної безпеки. І прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, хто за те, щоб підтримати правку 87 в повному обсязі, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

13:55:07

За-59

Рішення не прийнято.

88-а. Левченко.

 

13:55:13

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, звертаюсь до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія і нагадую йому, що він Голова Верховної Ради України, найвищого законодавчого органу, парламенту України, а не клерк Адміністрації Президента чи Кабінету Міністрів, щоб він дотримувався Закону України "Про Регламент Верховної Ради України",  де чітко написано, що за 10 днів мають бути надані депутатам таблиці до другого читання, а не за 1 годину, так, а потім казав, що, виявляється, ми дуже довго проходимо поправки. Це говорить Голова Верховної Ради України. Хіба так… хіба це взагалі доступно, це можливо? Це, по-перше.

По-друге, щодо поправки 88. Написано, що враховано редакційно, вона взагалі не врахована. Поправка прописує детальний перелік фундаментальних національних інтересів України. Справа у тому, що раніше доповідач казав, коли ми говорили про загрози, що не потрібно прописувати детальний перелік, тому що загрози змінюються. А інтереси, бачте, не змінюються? Для інтересів вони все ж таки перелік прописали. Але перелік прописали дуже маленький з трьох пунктів, жодним чином не згадали економічні загрози, абсолютно. Тому пропонуємо зробити широкий, ясний, чіткий перелік всіх інтересів фундаментальних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки до мене було звернення, хочу нагадати, що Парубій Андрій, Голова Верховної Ради України, є послідовним прихильником вступу України в НАТО. І я звертаюся до народних депутатів, щоб не уподібнювались промосковській команді у залі і не зривали розгляд даного законопроекту. Хто хоче зупинити шлях України в НАТО, не вдасться ні технічними, ні будь-якими іншими маніпуляціями. Дякую вам.

Отже, я ставлю на голосування поправку 88, вона врахована редакційно. Хто за те, щоб підтримати її повністю, прошу проголосувати.

 

13:57:14

За-48

Рішення не прийняте.

90-а. Не наполягає.

91-а. Не наполягає.

87-а.

Яка? Номер? 89-а, Пастух.

 

13:57:31

ПАСТУХ Т.Т.

Я хочу просто нагадати, що стандарти НАТО це не є тільки танки і літаки, а стандарти НАТО – це в тому числі дотримання закону і Регламенту, і порядку прийняття тих законів.

І, коли ми розглядали даний законопроект, я вчергове буду повертатися до переліку тих загроз. На жаль, депутати, і в тому числі члени комітету, не мали можливості всі взяти участь в робочій групі, тому що вони просто навіть не інформувалися про те, що такі засідання відбуваються. Тому ця дискусія зараз відбувається в залі.

І, коли ми говоримо про перелік національних безпек чи небезпек, які є перед Україною, їх треба прослідковувати на 5, 10, 15 років вперед і напрацьовувати систему протидії тим загрозам, виявляти їх і зробити таким чином, щоб вони не виникали.

Якщо ми починаємо реагувати на загрози, які виникають у нас завтра зранку чи у нас завтра ввечері, це говорить про нашу взагалі недалекоглядність, і ми працюємо тоді в режимі пожежників. Це не є тоді ефективне управління країною чи будь-чим. Тому якраз переліки потрібно визначати, і Конституція від нас вимагає це законом, чого тут ми зараз не робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування пропозицію, щоб 89 правка була врахована повністю. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

13:58:58

За-40

Рішення не прийняте.

87-а. 92-а. 93-я. 94-а.

94-а, Кишкар, будь ласка.

Я продовжую засідання на 15 хвилин, колеги.

 

13:59:11

КИШКАР П.М.

Якщо чесно, продовжувати нагадувати про відсутність мого землячка Капліна не буду. Але, коментуючи відхилену комітетом з дивних якихось підстав моєї правки, наполягаю на тому, що національні цінності України –  концептуальні, ідеологічні основи, консолідуючі чинники і життєві орієнтири, що складають основу безпеки та розвитку людини, суспільства та держави, і здійснюють вплив на реалізацію національних інтересів та цілей. При чому в будь-якій сфері суспільного життя –  чи то в екологічній сфері, чи то в оборонній, чи то в будь-якій іншій. Цінності вони є, були і залишаються  цінностями.

Прошу підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, хто підтримує правку 94 народного депутата Кишкаря, прошу проголосувати.

 

14:00:18

За-55

Рішення не прийняте.

96-а. Не наполягає.

97-а. Наполягає. Левченко.

 

14:00:27

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну, по-перше, хотів би звернути увагу наших глядачів і слухачів на ту ганьбу, яка зараз відбувається, коли Голова Верховної Ради з високої президії говорить, що дотримання  Регламенту і що робота народного депутата над поправками, за яку він отримує зарплату, виявляється, є якимось чимось поганим, неправильним і за якимось затягуванням. От що у нас сьогодні відбувається.

Пане Андрію, пане Андрію, я сподіваюся, ви вибачитеся. Коли от ви до мене зверталися і там до іншого свободівця, ви вибачитеся, коли ми  проголосуємо "за" за цей законопроект, ви вибачитеся. Бо ви сказали, що ми щось там затягуємо і не хочемо "за" голосувати. Ми за нього проголосуємо "за", попри те, що в ньому багато недопрацювань, але якщо ви будете тримати своє слово.

Але нагадую вам, що шлях до НАТО не полягає в понятті законопроектів певних, так. Шлях до НАТО полягає в тому, щоб дотримуватись, дотримуватись діючого законодавства і жити по закону, а не жити по понятіям, як ви і ваша влада  живете. От тоді, якщо будете жити по закону і працювати на українців, тоді ми будемо в НАТО. А поки ви не будете так жити, а будете працювати на свою кишеню тільки, то ми будемо зовсім в іншому місті ніж в НАТО...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я нагадую, що згідно Регламенту виступати треба по темі поправки. В іншому  випадку я зобов'язаний виступ. І прошу не порушувати  Регламент. І прошу нагадати, що деякі депутати ще не так давно бігали, пікетували посольства проти НАТО. Сьогодні вони, правда,  змінили свою позицію, але не так давно були такі, які  займалися цим на публічному рівні. І, колеги, Україну не зупиниш на шляху до НАТО. Я впевнений в тому, що нас ніхто не  зупинить.

Отже, ставлю на голосування правку 97.  Хто підтримує її, комітет її відхилив, прошу  голосувати.

 

14:02:25

За-25

Рішення не прийняте.

98-а. Не наполягає.

99-а. Не наполягає. 

100-а. Не наполягає. 

102-а. Не наполягає. 

103-я. Не наполягає. 

105-а. Не наполягає.    

106-а, Купрієнко.

 

14:02:48

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, фракція  Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні колеги, звертаю увагу на те, що ми – все-таки законотворці і закон творимо.

Що ця поправка говорить? Ця поправка говорить, що прозорість передбачає дії. Прозорість – це взагалі властивість когось і чогось. І якщо говорити по термінах, так визначення термінів, які використовуються  в законі, взагалі-то в преамбулі виноситься закону, і визначати в тексті закону прозорість, що вона передбачає. А чому тоді доступність, а чому тоді відкритість не визначаємо? Тому  я пропоную… Звітність, наприклад. Тому це юридично неправильно, з точки  зору взагалі правового поля.

Прошу поставити її на підтвердження і не проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ставлю на підтвердження поправку 106. Отже, комітет її підтримав і просить її підтримати. Прошу проголосувати.

 

14:03:53

За-44

Рішення не прийняте. 

107-а. Не наполягає. 

108-а. Не наполягає. 

110-а. Не наполягає. 

112-а. Не наполягає. 

111-а. Тарас Пастух, будь ласка.

 

14:04:12

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні колеги, я, власне, зараз тут хочу навпаки допомогти авторам, тому що… і повернутися до поправки, яка тільки що була провалена, 106-а.

Це, дійсно, є поправка, яка озвучена в листі наших партнерів і яку варто все-таки залишити в тілі цього закону, якщо він буде проголосований. Я сподіваюся, що ми в кінці, можливо, до неї повернемося. Але це вчергове говорить, яким поспіхом цей закон робився, як він малювався, про те, що коли ця поправка була долучена, добавлена в цю таблицю окремим пунктом чи підпунктом, то наступний пункт не змінив своєї нумерації, і в нас зараз получилося два підпункти під номером 3. Тому я прошу доповідача зазначити, що у перспективі в техніко-юридичних правках наступний підпункт з 3 став на 4 у зв'язку з тим, якщо ця поправка 106 все-таки підтвердиться і проголосується. Тому не наполягаю на голосуванні по 111-й.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

112-а. Не наполягає.

113-а. Не наполягає.

117-а. Не наполягає.

115-а, Купрієнко.

 

14:05:20

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Відповідно цієї врахованої поправки взагалі-то контроль за діяльністю органів, увага, сектору безпеки і оборони. У нас десь є визначення, що таке сектор безпеки і оборони? Це раз.

По-друге, виходить що тільки комітети Верховної Ради будуть здійснювати контроль, а сама Верховна Рада вже може контролювати тільки через комітет. Тобто, якщо читати це дослівно, воно виписано юридично некоректно, якщо не сказати гірше. Тому прошу поставити її на підтвердження і не підтримати. Вона некоректно виписана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування 115 правку на підтвердження. Комітет її підтримав і просить всіх народних депутатів підтримати. Прошу проголосувати.

 

14:06:25

За-39

Рішення не прийняте.

Отже, 118-а.

116-а Крулька.

Тарас Пастух, будь ласка.

 

14:06:35

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні колеги, я хочу повернутися вчергове до постанови, якою ми затверджували цей законопроект в першому читанні. Враховуючи те, що до цього законопроекту Головне науково-експертне управління написало зауважень на 12 сторінках, половина з яких зазначалося, що даний законопроект суперечить чинним нормам Конституції і окремим нормам іншого нашого законодавства, і комітет зобов'язувався привести цей проект закону у відповідність до Конституції.

Тим не менше, зараз також перед розглядом поправок роздані висновки Головного юридичного управління. І вони повторюють ті самі застереження, які були нам висловлені ГНЕУ. Тобто взагалі виникає питання потенційної вже загрози небезпеки для цього закону, що він може бути в перспективі  оскаржений і скасований.

Тому у мене запитання до доповідача, під якими номерами поправок комітет виправив ситуацію щодо невідповідності норм цього законопроекту Конституції?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  коротко, пане Іван.

 

14:07:42

ВІННИК І.Ю.

У нас є два рішення Конституційного Суду, де сказано, що комітет не здійснює самостійних контрольних функцій, він тільки сприяє здійсненню парламентського контролю. Ми якраз, вивчивши ці два рішення, написали забезпечення, забезпечення, вкладаючи в зміст саме сприяння в розумінні Закону про комітети. Самостійних контрольних функцій парламентський комітет по нагляду не буде мати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, 121-а. Не наполягає.

128-а. Не наполягає.

130-а. Не наполягає.

Яка? Будь ласка, Оксана Юринець. Включіть мікрофон Юринець.

 

14:08:24

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Я не хочу вдаватися до коментарів попередніх, але хочу сказати, що цей закон є вкрай важливий. Важливий, бо під головуванням Ірини Фріз нашої делегації в Асамблеї НАТО дуже багато речей, про які говоримо ми сьогодні, і це змогла побачити Раса Юкнявічене, яка мала візит до Львова, яка бачила Академію сухопутних військ, яка бачила, як працює Українсько-польсько-литовська бригада на нашому полігоні Яворівському. Такий закон необхідно для прийняття, для того, аби Україна могла рухатись далі. Звичайно, є участь наших миротворців. Але я хочу наголосити і поставитися дуже серйозно і до прийняття всіх  тих поправок і, зокрема, цього закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

131-а. Не наполягає.

132-а. 133-я. 136-а. 138-а.

137. Будь ласка, Кишкар. 137-а.

 

14:09:17

КИШКАР П.М.

Я до доповідача, повторюючи питання Тараса  Пастуха. Є критичні зауваження і побоювання наші  внутрішні, які мають вам якимось чином передатися. Щоб  цей закон після розгляду  його в Конституційному Суді не було скасовано. І от ми  просимо просто  пояснити для депутатів, яким чином змінилася  ситуація по виправленню тих зауважень, які були  висловлені Головним науково-експертним щодо  цього… до тіла цього  закону ще під час  першого читання.

На наш погляд, ніяким чином ця ситуація  не виправлена. Якщо у  вас є  інше бачення, інші статті і інші, може, таблиці, то скажіть нам, яким чином це  виправлено.

А щодо цієї поправки, звичайно, її треба  підтримати повністю  в тому вигляді, в якому її Добродомов прописав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто  підтримує, щоб 137 поправку прийняти в повній  редакції, прошу проголосувати.

 

14:10:31

За-34

Рішення не прийнято.

138-а. 139-а. 140-а. 141-а.  143-я. 145-а. 147-а. 150-а. 152-а…

148. Кишкар. 148-а, Кишкар.

 

14:10:50

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, я за те, щоб прискорювати розгляд  цього законопроекту, і, звичайно, буду його підтримувати, і просити підтримувати колег. Але не можна  похапцем розглядати речі, які є важливими для держави, які  будуть визначати цілу низку  законодавчих і підзаконних актів на основі цього закону, які будуть прийняті в майбутньому.

Тому давайте  уважно вичитаємо ті правки, усунемо  недоліки, на які  вказує в тому числі ГНЕУ, та перейдемо для повного розгляду цього законопроекту вже завтра.

Дякую і прошу підтримати мої правки… 148, зокрема.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Отже, хто за те, щоб 148 правка була прийнята, хто підтримує 148 правку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.

 

14:11:54

За-38

Рішення не прийнято.

Ні, будь ласка, я готовий всім давати слово, ми можемо завтра вечором завершити, а найкраще – в п'ятницю перейти до закону.

Будь ласка, Оксана Юринець.

 

ВІННИК І.Ю. А яка правка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана озвучить, я не почув.

 

14:12:13

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Прошу поставити на голосування правку 146, наполягаю на голосуванні. Відхилена комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 146, відхилена комітетом. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

14:12:36

За-35

Рішення не прийнято.

152-а. Вже зачитував 152-у.

156-а. 158-а. 159-а. 163-я. 166-а. 168-а. 171-а. 173-я. 176-а. 180-а. 181-а. 185-а. 187-а. 194-а. 197-а. 198-а. 199-а. 200-а 203-я. (Шум у залі)

 Давайте наступну вже озвучу, я вже пройшов її. Давайте наступну озвучу.

195-а. Будь ласка.

 

14:13:33

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні колеги, от, я, власне, хочу до доповідача, щоб він спробував пояснити яким чином ми Президента починаємо наділяти повноваженнями, які вчергове не передбачені Конституцією. Одночасно Президент є Верховним Головнокомандувачем, і ніде в Конституції не передбачено про те, що Президент видає якісь директиви.

Зараз ми в Законі про національну безпеку і оборону йому як Верховному Головнокомандувачу даємо право надавати якісь директиви.

І от в мене виникає просто  питання, яким чином в перспективі будуть  судами розглядатися ці рішення, ці директиви, якщо вони будуть визнані ну нікчемними, тому що  в Конституції ним не передбачено підписання таких, власне, документів.

Чи не вважаєте ви, що просто таких речей в такому законі не можна допускати, тому прошу поставити цю правку на підтвердження і не голосувати за неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 196-а, так?  195-а, так? 195-у. Хто за те, щоб її прийняти в повному обсязі, прошу проголосувати. 195-а. Шоста, шоста тобто.

П'ята, все-таки п'ята, так.

 

14:14:52

За-26

Давайте це буде остання правка – 194-а. Потім ми  визначимо, з якої ми продовжимо завтра по засіданні.

194-а, Левченко.

 

14:15:02

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Частиною першою статті 13 законопроекту передбачається, що, цитую: "Як Верховний Головнокомандувач Президент України видає накази і директиви з питань оборони".

По-перше, що це таке взагалі –  накази і директиви з питань оборони? Як це визначається, і що під цим можна розуміти? То можна що завгодно  прописати.

По-друге, прийняття  Президентом України подібних документів є виходом за рамки його конституційних повноважень, оскільки згідно статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Прийняття Президентом України інших актів, окрім указів, розпоряджень, не передбачено.

 Ви зараз створюєте таку абсолютно дурну ситуацію згідно якої, по-перше, ви закладаєте неконституційні  норми в законопроект, дуже важливий законопроект. Це дуже важливий закон, який потім ще, можливо,  деякі негідники його можуть скасувати, так, через абсолютно корумпований  Конституційний Суд, по-перше. А по-друге, ви прописуєте абсолютно маячливі механізми, які якийсь, скажімо, неправильний президент  може використовувати з зовсім інших причин і зовсім інших підстав, ніж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 194. Це останнє голосування, заключне. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.

 

14:16:31

За-25

Рішення не прийнято.

І тепер ми шукаємо, на які ми зупинимось.

207-а. 208-а.

197-а. Значить, зі 197 правки ми завтра розпочинаємо розгляд. Я прошу завтра народного депутата Левченка бути о 10 годині, щоб ми розпочали розгляд 197 правки.

І колеги, я прошу теж комітет врахувати сьогоднішнє обговорення, щоб під час засідання можна було врахувати ті застереження, які були висловлені під час розгляду. І я дуже розраховую, і сподіваюсь, що завтра будемо працювати більш динамічно. Нагадую, завтра у нас Закон про імплементацію Закону про антикорупційний суд. Тому нам вкрай важлива максимальна мобілізація і динамічна робота завтра.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Бажаю всім плідної роботи в комітетах. І завтра о 10 ранку я всіх запрошую в зал для продовження нашої роботи.

Дякую вам.