Позачергове засідання

ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ  

Сесійний зал Верховної Ради України

6 квітня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу народних депутатів    підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:47

Зареєструвались картками у сесійній залі 410 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів: Ветвицького Дмитра Олександровича, Каплієнка Володимира Володимировича і  Лозинського Віктора Олександровича. Давайте привітаємо наших колег і  побажаємо їм успішної діяльності парламентської при  міцному   здоров’ї. (О п л е с к и)

Шановні колеги, дозвольте надати вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 31 березня по  3 квітня 2009 року. Відбулося три пленарних засідання Верховної Ради України, розглянуто  33 питання порядку денного,  за  результатами розгляду:  прийнято дев’ять законів та три постанови,  сім законопроектів прийнято  за основу, два законопроекти направлено на повторне  перше читання до комітету, 12 законопроектів  та  один проект постанови  відхилено.

Шановні колеги, відповідно до рішення Погоджувальної ради України, яке базується на статті 19 Регламенту Верховної Ради України, сьогодні ми проводимо позачергове пленарне засідання Верховної Ради України. Питання, розгляд яких визначено у пропозиціях про скликання такого засідання, у вас є. Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю третього квітня 2009 року передбачалось оголосити запити народних депутатів, але з відомих вам причин цього не було зроблено, тому ми обговорили на Погоджувальній раді пропозицію про те, щоб сьогодні оголосити ці депутатські запити, а потім продовжити нашу роботу відповідно до розкладу, визначений на шосте квітня.

Ми проведемо тільки ранкове  пленарне засідання, тобто до 14-ї або 14.15 і після того будемо працювати у комітетах. Об 11 годині перед Верховною Радою України виступить Президент Європарламенту. У нас сьогодні в Верховній Раді України багато делегацій:  делегація Європейського парламенту на чолі з Президентом Європейського парламенту, доповідачі моніторингового комітету ПАРЄ, а також парламентська делегація Парламентської асамблеї НАТО. Відбудуться зустрічі із керівниками фракцій, так що день сьогодні у нас буде надзвичайно  напружений.

І ми також у п'ятницю домовилися, що у вівторок Верховна Рада України розпочне свою роботу з розгляду програми Кабінету Міністрів, яку ще називають „Антикризовою програмою”. Також, шановні колеги, ми сьогодні домовилися, що Верховна Рада України після оголошення запитів прийме проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до  Конгресу Сполучених Штатів Америки з приводу фінансування робіт  щодо утилізації ракетного палива, яке зберігається на Дніпропетровщині в місті Павлоград. При цьому хотів би наголосити, що ми обговорили цей проект звернення, з ним погодилися всі керівники депутатських фракцій, є деякі редакційні правки, які опрацювала робоча група і ми прийняли рішення, що ми цього питання обговорювати не будемо, а просто приймемо відповідне рішення і скеруємо його до Конгресу Сполучених Штатів  Америки. З урахуванням того, що у мене зараз відбудеться зустріч із  представниками Моніторингового комітету ПАРЄ, надалі засідання проводитиме Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Лавринович.

 

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ  О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ми маємо оголосити депутатські запити. Я хочу ще раз нагадати  те, що сказав зараз Голова Верховної Ради, що у зв`язку із тим, що Голова Верховної Ради і парламентська більшість погодились із тим, що ми наступного вівторка о 10-ій годині починаємо свою роботу з розгляду Антикризової програми уряду, через те, сьогодні Верховна Рада  працює. І це запевнили і Володимир Михайлович Литвин, і Іван Григорович Кириленко. Зараз депутатські запити і пропозиції не передбачені.

Є прохання у депутатів по процедурі сьогоднішньої роботи, оскільки у нас позачергове пленарне засідання. Прошу, будь ласка, запишіться.

Народний депутат Чечетов передає слово Ганні Миколаївні Герман.

 

10:07:08

ГЕРМАН Г.М.

Шановні народні депутати України! Ми хотіли би, Партія регіонів хотіла би підкреслити, що нам вдалося добитися того, нам блокуванням парламенту і багатотисячними мітингами в Києві, які відбулися, нам вдалося добитися того, що уряд внесе програму антикризову разом з поправками до бюджету. Це вони пообіцяли нам зробити 14 квітня. Разом з тим, я хотіла би звернути увагу на некоректні і образливі висловлювання, які прозвучали з вуст Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради на адресу тих 50 тисяч українців, які мітингували в п’ятницю в Києві. І Прем'єр-міністр двічі образила і зневажила цих людей. Перший раз вона їх зневажила, коли вони позбулися праці, коли вони втратили роботу, другий раз вона зневажила їх, коли звинуватила…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович замість Стешенка Олександра Миколайовича.

 

10:08:24

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Зазвичай останнім часом наша фракція не коментує такі речі, і ми взагалі вважаємо їх абсурдними. Антикризова програма внесена урядом в стіни парламенту 23 грудня. Вона є в залі. Але жодний комітет, який очолює наша шановна опозиція, її не розглянув, хоча цей документ треба розглянути в усіх комітетах і дати висновки. Потім голови комітетів і лідери фракцій будуть виступати на трибуні, бо це серйозна річ – антикризова програма держави. Але, якщо вважає опозиція так, то хай вважає так. Антикризова програма готова до розгляду 4 місяці в стінах Верховної Ради. Сьогодні ми пропонуємо не починати з протистояння, з образ, а починати з конструктивної спільної роботи. З порядком денним, який є, ми згодні і підтримуємо пропозицію  попрацювати сьогодні повноцінний робочий день, без протистоянь, результативно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

 

10:09:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги, у нас дуже інтенсивний, серйозний зараз порядок денний. Я не думаю, що нам треба розгойдувати, або як  кажуть, „раскачивать ситуацию” всілякими обвинувачуваннями, назвою кількості людей мітингуючих. Я думаю, що через тиждень вже скажуть, що їх 500 тисяч. Хай буде 500 тисяч, люди мають право висловлювати своє невдоволення. Але нам-то треба працювати, а не говорити про мітинги і таке інше. Сьогодні є важливі законопроекти, сьогодні є про зайнятість закон членів особистих селянських господарств, є закон щодо системи збору та обліку єдиного соціального внеску, сьогодні важливе звернення до Конгресу США з приводу нефінансування утилізації боєприпасів. А це для всього Павлограду як  порохова діжка. Нам є чим працювати, давайте не розгойдувати ситуацію. Функція парламенту – працювати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор Ярослав Михайлович.

 

10:10:35

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Головуючий, шановні колеги народні депутати, я вважаю, що сьогодні ми обов’язково повинні обговорити дуже пікантну ситуацію. Як знаємо, що цими днями Голова Верховної Ради  у Москві заявив про те, що Російський Чорноморський флот має стати гарантом безпеки України. Це що, один, так би мовити, із керівників правлячої коаліції у Верховній Раді уже вирішив те, що Чорноморський флот Росії на теренах України має залишитися назавжди і гарантувати нам безпеку? Чи як пояснити такий поворот подій і як на це  має зреагувати, чи повинна зреагувати сьогоднішня коаліція у Верховній Раді? І, до речі, батьки, хресні батьки цієї коаліції також повинні прокоментувати як вони ставляться до такої заяви Голови Верховної Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дейч Борис Давидович.

 

10:11:43

ДЕЙЧ Б.Д.

Прошу передать слово Анне Герман.

 

10:11:50

ГЕРМАН Г.М.

Шановні народні депутати! Я справді підтримую усі думки стосовно того, що парламент повинен конструктивно працювати, але для того, щоб парламент конструктивно працював, перші особи держави не повинні робити провокативних заяв, не повинні ображати людей, не повинні робити нічого такого, що збурювало б ситуацію в залі.

Тому я вважаю, що Прем'єр-міністр і Литвин повинні перепросити українців за їхні звинувачення в тому, що  люди, котрі вийшли протестувати проти свого жебрацького існування, вони повинні перепросити тих людей у тому, що вони їх звинувачували у тому, що ці люди куплені.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обмінялися думками ті, хто наполягав, внесені пропозиції, і ми продовжуємо свою роботу. Далі у нас по програмі оголошення депутатських запитів.

Надійшли наступні депутатські запити:

Юрія Крука до Президента України щодо вжиття заходів для  забезпечення житлом громадян, постраждалих від вибуху газу у селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області;

Валерія Бондика до Голови Верховної  Ради України стосовно розгляду Верховною Радою України питання щодо звільнення Анатолія Писаренка з посади члена Центральної виборчої комісії;

Андрія Портнова до Прем'єр-міністра України щодо корупційних дій посадовців Мінпромполітики, які призвели до зриву україно-китайського контракту про побудову на заводах України військових кораблів;

Вадима Колесніченка до Прем'єр-міністра України щодо протиправного тиску голови Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василя Костицького на інтернет-видання „Фраза”;

Віктора Сінченка до Прем'єр-міністра України щодо невиплати дотацій громадянам Богуславського району Київської області за здану худобу у 2008 році;

Володимира Даниленка до Прем'єр-міністра України щодо незадовільного виконання розпорядження Кабінету  Міністрів України номер 735 від 11 вересня 2007 року „Про передачу проїзної частини автомобільних доріг у державну власність у містах Глухів та Шостка Сумської області;

Володимира Лемзи до Прем'єр-міністра України щодо підвищення цін на електроенергію Постановою Національної комісії регулювання електроенергетикою України від 19 березня 2009 року ”Про зміну тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню, населеним пунктам та затвердження змін до порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам”;

Дмитра Реви до Прем'єр-міністра України щодо надання субвенцій на погашення заборгованості у разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов’язаних з перевезенням пасажирів міським електричним транспортом;

Едуарда Прутніка до Прем'єр-міністра України, міністра промислової політики України, міністра палива та енергетики України, голови правління НАК „Нафтогаз України” стосовно звернення трудового колективу Бахмацького машинобудівного заводу Чернігівської області та вжиття відповідних заходів щодо підтримки національного машинобудування спеціального обладнання для нафтогазовидобувної галузі, необхідного національній акціонерній компанії „Нафтогаз України” для збільшення вітчизняного газовидобування;

Едуарда Прутніка до Прем'єр-міністра України стосовно звернення приватних перевізників Борзнянського та Сосницького районів Чернігівської області щодо своєчасної компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та вжиття відповідних заходів для погашення заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету  України місцевим бюджетам для виконання договорів, укладених між приватними перевізниками та вказаними райдержадміністраціями Чернігівської області;

Євгена Добряка до Прем'єр-міністра України стосовно ситуації, яка склалася з дільницею залізничного перегону Овруч-Вільча-Янів, що має соціально-економічне та військово-стратегічне значення.

Євгена Добряка до Прем'єр-міністра України стосовно невиконання постанови Верховної Ради  України „Про рекомендації парламентських слухань „Національна кінематографія: стан, проблеми та шляхи їх вирішення” від 18 березня 2005 року в частині відновлення діяльності та матеріально-технічної бази  Державного театру-студії кіноактора;

Євгена Царькова до Прем’єр-міністра України, міністра оборони України щодо передачі Міністерством оборони України у власність громади селища  Петрівка Одеської області споруди Будинку офіцерів;

Миколи Рудченка до Прем’єр-міністра України, міністра освіти і науки України щодо скасування  Наказу про проведення Всеукраїнського з’їзду  представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ номер 241 від 17 березня 2009 року;

Миколи Шершуна до Прем’єр-міністра України, міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо звернення Рівненського обласного громадського об'єднання „Союз Чорнобиль” про невиконання постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2008 року „Про стан, заходи і  перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”;

Олега Поліщука до Прем’єр-міністра України щодо критичного стану відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”;

Олега Поліщука до Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо корупції в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та комерційної діяльності заступника міністра Валерія Третьякова;

Олександра  Волкова до Прем’єр-міністра України щодо незадовільної діяльності Кабінету Міністрів України із забезпечення  розвитку Державного міжнародного аеропорту „Бориспіль”;

Олени Бондаренко до Міністерства закордонних справ України щодо  з’ясування обставин  надання візи для в’їзду в Україну понад  90 артистам трупи ДАЙВИН ПЕРФОРМІН АРТС;

Павла Сулковського до Прем’єр-міністра України  щодо недопущення ліквідації притулку для дітей за адресою місто Рівне, вулиця Кутузова, 23-А;

Руслана Лук’янчука до Прем’єр-міністра України щодо відновлення схеми руху електропоїздів на Фастівському напрямку та притягнення до відповідальності осіб з  вини яких виникли незручності для пасажирів;

Сергія Гордієнка до Прем’єр-міністра  України, голови Полтавської обласної державної адміністрації стосовно ситуації, що склалась на території Манжеліївської сільської ради Глобинського району Полтавської області, через зупинення робіт з реконструкції дамби, яка з’єднує село Ламане з райцентром та іншими селами району, нагальна необхідність виділення коштів для завершення ремонтних робіт на зазначеному об’єкті і відновлення сполучення між населеними пунктами;

Сергія Гордієнка до Прем’єр-міністра України, міністра охорони здоров’я України, голови Полтавської обласної державної адміністрації стосовно вимог жителів сіл Круподеринці, Савинці, Яблуневе, Пилиповичі, Загребелля, Сезонівна, Денисівка, Оржицького району Полтавської області, депутатів обласної районної ради, громадськості цього району щодо недопущення закриття Круподерницької дільничної лікарні;

Сергія Гриневецького до Прем’єр-міністра України щодо внесення змін до Закону „Про вищу освіту”;

Сергія Павленко до Прем’єр-міністра України щодо виділення цільової субвенції з Державного бюджету України на будівництво каналізаційно-очисних споруд в селищі Іванків Іванківського району Київської області;

Юлії Новікової до Прем’єр-міністра України стосовно рішення Кабінету Міністрів України щодо збільшення максимальної швидкості руху автотранспорту та можливі негативні наслідки цього рішення;

Ярослава Кендзьора до Прем’єр-міністра України стосовно намірів зупинити целюлозний завод Відкрите акціонерне товариство „Жидачівський ЦПК” і розпочати процес консервації виробництва на невизначений термін;

Ярослава Сухого до Прем’єр-міністра України щодо відновлення роботи Відкритого акціонерного товариства „Гніванський завод спецзалізобетону” у Вінницькій області;

Анатолія Семиноги до міністра внутрішніх справ України, голови Служби безпеки України, голови Державної податкової адміністрації України, голови Головного контрольно-ревізійного управління України, Генерального прокурора України щодо нецільового використання коштів комунальних підприємств територіальної громади столиці України місто-героя Києва;

Арнольда Радовця до міністра культури та туризму України, Генерального прокурора України щодо протиправного відчуження із державної власності земель історико-культурного призначення;

Артема Синиці до міністра охорони здоров’я України щодо невиконання судового рішення посадовими особами Міністерства охорони здоров’я України стосовно поновлення на посади головного лікаря санаторію „Москва” в Автономній Республіці  Крим Леоніда Горанова.

Валерія Шаманова до голови Державної податкової адміністрації України, голови Державного комітету фінансового моніторингу України, Генерального прокурора України про незадовільну роботу правоохоронних органів щодо реагування на депутатські звернення стосовно незаконної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, які, створивши організоване злочинне угрупування, завдають державі збитків в особливо великих розмірах;

Віктора Коржа до міністра охорони здоров’я України щодо перевірки інформації оприлюдненої на засіданні підсумкової Колегії Міністерства охорони здоров’я України;

Вікторії Дем’янчук до Міністра юстиції України, Генерального прокурора України стосовно надання Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України недостовірну інформацію і його відповідь на депутатські звернення та запити щодо невиконання рішення суду протягом близько трьох років;

Вікторії Дем’янчук до міністра внутрішніх справ України, голови Державної податкової адміністрації України, Генерального прокурора України стосовно ігнорування депутатських запитів щодо незаконної діяльності низки підприємств, яка здійснюється за корупційного сприяння начальника лінійного управління на Південно-Західній залізниці управлінням Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті Павла Гуцола;

Владислава Каськіва до міністра праці та соціальної політики України, Генерального прокурора України щодо зловживання службовим становищем директором Мельнице-Подільського обласного комунального дитячого будинку-інтернату Тернопільської області Галиною Ціпивник;

Володимира Яворівського до Міністра юстиції України, Генерального прокурора України стосовно бездіяльності прокуратури Кіровоградської області при розгляді подання щодо умисного невиконання рішень Ленінського районного суду міста Кіровограда та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду кіровоградським міським головою Володимиром Пузаковим про поновлення на посаді першого заступника міського голова Анатолія Перевозника та виплати йому заробітної плати за час вимушеного прогулу;

Григорія Смітюха до Національного банку України щодо стану та використання золотовалютного запасу України;

Євгена Кирильчука до голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо високого рівня корупції в прокуратурі Львівської області;

Ігоря Рибакова до голови Державної митної служби України щодо  надання належної відповіді на депутатське звернення начальником Ягодинської митниці;

Ігоря Рибакова до голови Держаної митної служби України щодо  надання неналежної відповіді на депутатське звернення начальником Південної митниці;

Миколи Кульчицького до міністра внутрішніх справ України щодо  невиконання посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 15 січня 2008 року про поновлення Віктора Бондаренка на займаній посаді з 27 серпня 2007 року;

Миколи Рудченка до голови Служби безпеки України щодо напруженої ситуації, що склалася з постачанням природного газу на підприємствах Відкритого акціонерного товариства „Житомирський маслозавод” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Житомирський картонний завод”;

Миколи Томенка до міністра охорони здоров’я України щодо випадків психологічного і психотерапевтичного впливу на масову аудиторію;

Миколи Шершуна до міністра аграрної політики  України щодо  зволікання з виділенням коштів  з Аграрного фонду України під майбутній урожай сільськогосподарському приватному підприємству „Сіянцівське” Острозького району Рівненської області;

Михайла Волинця до міністра вугільної промисловості України стосовно невдоволення відповіддю на депутатське звернення щодо невиплати заборгованості по заробітній платі працівникам державного підприємства „Фірма матеріально-технічного забезпечення і збуту продукції” виробничого об’єднання „Донецьквугілля”;

Олега Бабаєва до міністра транспорту та зв’язку України стосовно порушення прав мешканців міста Кременчука та Кременчуцького району на пільговий проїзд на приміському залізничному транспорті;

Олега Маліча до міністра оборони України щодо  економічного стану виробничих та лісогосподарських підприємств, військових радгоспів та інших суб’єктів господарської діяльності  Міністерства оборони України та ефективністю управління ними у 2008-2009 роках;

Олександра Шепелева до міністра з питань  житлово-комунального господарства України щодо недопущення підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги в місті Києві;

Олександра Шепелева до міністра внутрішніх справ України щодо вжиття заходів для запобігання зростання злочинності під час економічної кризи;

Ольги Боднар до міністра внутрішніх справ України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів для завершення будівництва  житлового комплексу „Дніпровські вежі”;

Сергія Шевчука до міністра освіти  і науки України, голови Служби безпеки України з приводу   нехтування правами молодих спеціалісті при затверджені документів;

Юрія Крука до голови Вищої ради юстиції  щодо  вжиття заходів для захисту  інтересів громадянина України від судового  свавілля;

Юрія Одарченка до Національного банку України  щодо безпідставних відмов „Укргазбанку” повертати депозити,  строк яких закінчився;

Ігоря Кріля та Оксани Білозір  до виконуючого обов’язки голови  Антимонопольного комітету України щодо проведення перевірки  фактів зловживання монопольним становищем молокопереробними підприємствами  Рівненської області,  інших регіонів України  та недопущення встановлення   занижених закупівельних цін  на молоко, яке закуповується у підсобних селянських господарствах;

Андрія Портнова до Генерального прокурора України  щодо зловживання Ярославом Кендзьором  статусом народного депутата України,  що призвело до нецільового витрачання бюджетних коштів та заподіяли істотну шкоду державі;

Валерія Коновалюка до Генерального  прокурора   України щодо грубих порушень законодавства України з боку Міністерства оборони  України;

Василя  Деревляного  до Генерального прокурора України  щодо неналежної перевірки прокуратурою Тернопільської області  фактів, викладених у депутатському зверненні;

Віктора Сінченка до Генерального прокурора України  щодо неправомірних дій керівництва сільськогосподарського виробничого  кооперативу „Горбані” Переяслів-Хмельницького району Київської області;

Віктора Слаути  до Генерального прокурора України   щодо рейдерсього захоплення державного майна бази відпочинку „Лелека” Херсонської області, що належить державному підприємству дослідного господарства „Асканійське” Української академії аграрних наук;

Володимира Карпука  до Генерального прокурора України   щодо неналежного виконання органами дізнання своїх  обов’язків та затягування протягом п’яти років   розслідування обставин загибелі  майора міліції Олега Маснєва  під час виконання ним  службових обов’язків;

Володимира  Яворівського до Генерального прокурора України   стосовного незаконної діяльності голови  Київської міської державної адміністрації  Леоніда Чернівецького та інших високопосадових осіб органів  місцевої влади міста Києва щодо захоплення контролю на підприємствах, що входять до складу акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд” у формі відкритого акціонерного товариства;

Миколи Деркача до Генерального прокурора України щодо припинення бездіяльності правоохоронних органів та вжиття термінових заходів Генеральною прокуратурою України для захисту прав акціонерів відкритого акціонерного товариства „П'ятихатський елеватор” від рейдерських атак;

Михайла Волинця до Генерального прокурора України стосовно невдоволення відповіддю на депутатське звернення щодо порушення трудового законодавства відносно оплати праці, незаконних звільнень та перешкоджання діяльності профспілкової організації адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю санаторію „Товтри”;

Олександра Черноморова до Генерального прокурора України стосовно неналежного розгляду та ненадання відповіді по суті депутатського звернення щодо перевірки діяльності керівництва садового товариства „Технолог”, додержання ним Статуту та земельного законодавства та дій прокуратури Балаклавського району міста Севастополя по цій справі;

Олексія Костусєва до Генерального прокурора України щодо переслідувань депутатів Одеської міської ради;

Вадима Коротюка та Святослава Олійника до Генерального прокурора України щодо можливої причетності Євгена Червоненка до отруєння кандидата в Президенти України Віктора Ющенка;

Андрія Павловського до прокурора міста Києва щодо попередження  зловживань при наданні в оренду  приміщень Бессарабського ринку в місті Києві;

Володимира Марущенка до Київського міського голови щодо скасування рішення Київради від 20 грудня 2007 року „Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю „Альянс-Центр” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру на вулиці Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі міста Києва;

Володимира Пилипенка до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо притягнення голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Віктора Бондаря до відповідальності за корупційні дії, пов’язані із незаконним відчуженням земель лісового та заповідного фонду;

Євгена Царькова  до одеського міського голови щодо відмови Фонду соціального захисту інвалідів Великої Вітчизняної війни пролонгації договору оренди приміщення;

Олексія Плотнікова до Київського міського голови  стосовно незадоволення відповіддю на депутатське звернення щодо заміни ліфтів у будинку номер 27 по проспекту Перемоги в місті Києві;

Романа Забзалюка до голови Миколаївської міської ради щодо ненадання  відповіді на депутатське звернення стосовно можливої незаконної забудови приватної території в місті Миколаєві;

Святослава Олійника до  начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області щодо негайного припинення здирництва з громадян  області організованою групою посадових осіб Дніпропетровської обласної державної адміністрації під виглядом програми „Подаруй вікно школі” та притягнення винних осіб до відповідальності;

Шановні колеги, у нас є один запит до Президента України, який ми маємо проголосувати, запит Юрія Крука щодо вжиття  заходів для забезпечення житлом громадян, постраждалих від вибуху газу в селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області. Ставлю на голосування підтримку депутатського запиту.

 

10:33:20

За-330

Запит підтримано.

Я ставлю на голосування направлення депутатського запиту  Президентові України,  прошу визначатися.

 

10:33:42

За-330

Рішення прийнято.

По фракціях попросили. Будь ласка, по фракціях. За направлення запиту Президентові України: Партія регіонів – 137, "Блок Юлії Тимошенко" – 146, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 5,   комуністів – 27, „Блок Литвина” – 15.

Шановні колеги, зараз ми переходимо до розгляду першого питання порядку денного. Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки. Доповідає Іван Григорович  Кириленко.

Поки Іван Григорович збирається, я дам інформацію, що це звернення внесено до Верховної Ради всіма п’ятьма керівниками депутатських фракцій, зареєстрованих у Верховній Раді України.

 

10:35:13

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги, шановні виборці! Мотивом звернення до Конгресу Сполучених Штатів Америки послужила та критична ситуація, яка склалася у місті Павлоград на Дніпропетровщині із збереженням твердого ракетного палива. Його накопичилося за цей період 5 тисяч тонн. Він представляє собою, цей обсяг, величезну небезпеку для життя, здоров’я, і екології, оточуючого середовища.

Суть питання: коли Україна стала без’ядерною державою, вперше в світі відмовившись від третього за значенням ядерного потенціалу, була домовленість, яка парафована, яка підписана з урядом Сполучених Штатів Америки, про утилізацію цього ракетного палива. Це співробітництво почалося з 1993 року і повинно було завершитися повною утилізацією цього небезпечного палива в 2002 році. На жаль, різні фактори,  об’єктивні, суб’єктивні, які стримали цей процес, призвели до того, що не завершивши цю процедуру в 2003 році. Співробітництво в односторонньому порядку було зупинено. Ситуація на сьогоднішній день критична, якщо не сказати, занадто критична. Тому керівники п’яти фракцій парламентських підписали одностайно пропозицію щодо звернення до уряду Сполучених Штатів Америки, до Конгресу США, поновити  це співробітництво, яке має виняткове значення для екології довкілля і, звичайно, для продовження політичного, економічного і співробітництва в галузі і космічній, і в галузі захисту  оточуючого і навколишнього середовища. Дозвольте зчитати це звернення, бо, напевно не всі депутати із ним змогли ознайомитися. Надзвичайні обставини, в яких опинився завершальний етап довготривалого процесу, початок якого було покладено, зокрема, укладанням угоди між Україною і Сполученими Штатами Америки щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також запобіганню розповсюдженню зброї масового знищення від 25 жовтня 1993 року зумовлюють до прийняття та направлення вам цього звернення.

Як відомо, Україна стала першою  і поки що єдиною в  історії людства країною, що добровільно позбавилася третього за своєю потужністю ядерного потенціалу в  світі, надаючи таким чином приклад іншим ядерним державам як відповідь на загальнолюдські прагнення позбавити світ ядерної загрози.

Будь-яка зброя масового знищення – це не тільки смертоносна начинка, а цілий комплекс допоміжних засобів щодо її підготовки та введення в дію. Стратегічна ядерна зброя потребує ще й занадто складної інфраструктури щодо підтримання її у безпечному стані. Зрозуміло, що ліквідація цього виду зброї масового знищення вимагає значних зусиль, витрат, часу та є важким тягарем для економіки країни, а тому,  в інтересах безпеки інших держав надати належну допомогу цій справі.

Саме на реалізацію зазначеної мети було спрямовано укладення між Україною і США вищезазначеної угоди та на її виконання, статті  третьої імплементаційної угоди між Міністерством оборони України та Міністерством оборони США щодо забезпечення України матеріально-технічними засобами, послугами та здійснення відповідної підготовки персоналу у зв’язку із ліквідацією стратегічної ядерної зброї від 5 грудня 1993 року. Під час укладення імплементаційної угоди сторони досягли розуміння того, що процес утилізації міжконтинентальних балістичних ракет передбачатиме вилучення ракетного палива та його подальшу переробку єдиним прийнятним для України екологічно безпечним шляхом, тобто способом гідрозмиву, що повністю відповідає положенням статті 1 Угоди від 23 жовтня 93-го року та подальшу його переробку в емульсійно-вибухові речовини, для чого передбачалося створення об’єкту ліквідації твердого ракетного  палива на Павлоградському хімічному заводі.

Українсько-американська співпраця була плідною та відповідальною, однак у травні 2003 року, не зважаючи на чинність угоди від 25 жовтня 93-го року, американська сторона в односторонньому порядку заявила про припинення фінансового забезпечення подальшого процесу створення цього органу. Це поставило під загрозу, яка зберігається і нині, виконання міжнародних зобов’язань України з ліквідації стратегічних озброєнь та договором між СРСР і США про скорочення та обмеження  стратегічних  наступальних озброєнь 91-го року, відповідно до якого в Україні виконуються роботи з утилізації твердого ракетного палива міжконтинентальних балістичних ракет РС-22.

Українські пропозиції щодо прийнятних варіантів вчасного розв’язання зазначеної проблеми і завершення діючих проектів з метою виконання у повному обсязі взятих на себе сторонами договірних зобов’язань отримали лише часткове врегулювання. За цей час ситуація із зберіганням не утилізованого ракетного палива, що є другим за рівнем небезпеки компонентом після ядерної вибухівки, поступово набула вкрай незадовільного стану та перетворилася в загрозу з непередбачуваними наслідками як екологічного, так і техногенного характеру. Це спричинило різке зростання соціальної напруги, про що свідчать численні звернення громадськості та  місцевих влад до керівництва держави.

За умов, що склалися, мусимо констатувати, що дотепер відсутнє фінансування США процесу утилізації ракетного палива. Реалізація цієї проблеми, на наш погляд, узгоджуватиметься із засадами стратегічного  партнерства між Україною і США та відповідатиме виконанню у повному обсязі взятих на себе сторонами зобов’язань щодо співпраці у ліквідації ядерної зброї в Україні.

Зважаючи на викладене, Верховна Рада України звертається до  Конгресу Сполучених Штатів Америки з пропозицією вирішити питання щодо фінансування в обсягах, що дозволять забезпечити якнайшвидше завершення утилізації ракетного палива та виконання всього комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію ядерної зброї в Україні  згідно з угодою від 25 жовтня 1993 року.

Колеги, проект постанови передбачає два пункти: схвалити звернення Верховної Ради  України до Конгресу США (додається). Друге. Голові Верховної Ради  України направити текст звернення Верховної Ради  України до Конгресу Сполучених Штатів Америки. Підтримали керівники всіх п’яти фракцій нашого парламенту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іване Григоровичу.

Шановні колеги,  відповідно до домовленості всіх керівників фракцій я ставлю на голосування без обговорення проект Постанови номер 4310 про звернення Верховної Ради  України до Конгресу Сполучених Штатів Америки. Прошу визначатися.

 

10:42:33

За-379

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 139, „Блок Юлії Тимошенко” – 146, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 48, комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19.

Наступне питання порядку денного мало би розглядатися про створення Тимчасової спеціальної комісії з опрацювання законопроектів про внесення змін до Конституції України. Але оскільки це питання не готове до розгляду, немає відповідно поданих пропозицій від парламентських фракцій, ми сьогодні його розглядати не будемо.

Через 17 хвилин у нас заплановано виступ Президента Європейського парламенту Ханса Герта Пьоттерінга. А зараз ми можемо до цього часу перейти до розгляду інших питань порядку денного. Якщо не буде заперечень, ми зараз можемо розглянути питання щодо призначення позачергових місцевих  вибрів із тим, щоб не розривати потім… Немає заперечень?

Оголошується до розгляду питання про призначення позачергових місцевих виборів. Доповідає Подгорний Сергій Петрович.

 

10:44:16

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні народні депутати, шановна президія, шановні виборці! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 1 квітня 2009 року розглянув питання щодо призначення  позачергових виборів 12 сільських, чотирьох селищних голів  у зв’язку з достроковим припиненням повноважень цих голів, а також питання про призначення позачергових виборів депутатів Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області у зв’язку з не вирішенням сільською радою питання віднесених до її відому.

Що стосується призначення позачергових  виборів сільських, селищних голів. У нас 11 випадків за особистою заявою із них 8 це сільські голови і 3 селищні голови. Три випадки, це у випадку смерті, два  сільських голови і один селищний голова. Один випадок у зв’язку з вироком суду, який набув вже дії, а також один випадок за рішенням ради.

Що стосується призначення позачергових виборів депутатів Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Ситуація повністю вивчена, справа в тому, що ще в 2006 році ця рада позбавила, вірніше, достроково припинила повноваження голови цієї ради. Але голова  звернувся до суду і всі судові процеси на сьогоднішній день закінчені, суди його поновили, але після цього рада майже не працює. Якщо казати, то з  серпня місяця до цього часу рада не працює. Тому є всі підстави для призначення позачергових виборів.

Комітет все уважно розглянув,  всі документи подані у відповідності до законодавства.  Управління апарату Верховної Ради  України  по зв’язках з місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування вважає, що за результатами розгляду цих питань доцільно  рекомендувати Верховній Раді України призначити позачергові місцеві вибори в цих випадках. Комітет, розглянувши всі питання щодо призначення позачергових місцевих виборів, ухвалив рішення, рекомендувати Верховній Раді України призначити ці позачергові місцеві вибори на неділю 14 червня 2009 року, прийнявши відповідні постанови. Проте враховуючи, що ці проекти постанов не були проголосовані в сесійній залі вчасно, пропонуємо змінити дату проведення виборів у всіх постановах на 21 червня 2009 року. Просимо підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, переходимо до голосування по кожному із проектів постанов.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (номер 4202) про призначення позачергових виборів Білинського сільського голови (Білинська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області). Прошу визначатись.

 

10:47:36

За-360

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови про призначення позачергових виборів Пуківського сільського голови (Пуківська сільська рада  Рогатинського району  Івано-Франківської області). Прошу визначатись.

 

10:48:05

За-363

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Лиманського сільського голови (Лиманська сільська рада Старобільського району  Луганської області). Прошу визначатись.

 

10:48:34

За-379

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України про призначення позачергових виборів Червоноукраїнського сільського голови (Червоноукраїнська сільська рада Березанського району Миколаївської області). Прошу визначатись.

 

10:49:02

За-381

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови 4302-4 про призначення позачергових виборів Почапинецького сільського голови (Почапинецька сільська рада Чемеровецького району Хмельницької області). Прошу визначатися.

 

10:49:31

За-370

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови номер 4302-5 про призначення позачергових виборів Купищенського сільського голови (Купищенська сільська рада Коростенського району Житомирської області). Прошу визначатися.

 

10:49:59

За-370

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови номер 4302-6 про призначення позачергових виборів Перепильницького сільського голови (Перепильницька сільська рада Зорівського району Тернопільської області). Прошу визначатися.

 

10:50:28

За-379

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови 4302-7 про призначення позачергових виборів Мигалківського сільського голови (Мигалківська сільська рада Бородянського району Київської області). Прошу визначатися.

 

10:50:56

За-382

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект постанови номер 4302-8 про призначення позачергових виборів Великолучківського сільського голови (Великолучківська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області). Прошу голосувати.

 

10:51:29

За-372

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови номер 4302-9 про призначення позачергових виборів  Зеленобалківського сільського голови (Зеленобалківська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області). Прошу голосувати.

 

10:52:03

За-240

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України номер 4302-10 про призначення позачергових виборів Красноколядинського сільського голови (Красноколядинська сільська рада  Талалаївського району Чернігівської області). Прошу голосувати.

 

10:52:38

За-375

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради  України 4302-11 про призначення позачергових виборів Родаківського селищного голови (Родаківська селищна рада Слов’яносербського району Луганської області). Прошу голосувати.

 

10:53:12

За-213

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України 4302-12 про призначення позачергових виборів Кодрянського селищного голови (Кодрянська селищна рада Макарівського району Київської області). Прошу голосувати.

 

10:53:45

За-401

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України номер 4302-13 про призначення позачергових виборів Радульського селищного голови (Радульська селищна рада Ріпкинського району Чернігівської області). Прошу голосувати.

 

10:54:18

За-395

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України номер 4302-14 про призначення позачергових виборів Єлизаветградського селищного голови (Єлизаветградська селищна рада Олександрівського району Кіровоградської області). Прошу голосувати.

 

10:54:53

За-385

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України номер 4302-15 про призначення позачергових виборів депутатів Орловської сільської  ради (Орловська сільська рада Покровського району Дніпропетровської  області). Прошу визначатись.

 

10:55:27

За-383

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради України номер 4302-16 про призначення позачергових виборів Ярівського сільського голови (Ярівська сільська рада Тарутинського району Одеської області).

 

10:56:03

За-393

Рішення прийнято.

Питання призначення дострокових виборів  у нас розглянуто.

Поки ми маємо ще кілька хвилин, оголошується до розгляду  проект Постанови про рекомендації парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України". Доповідає Микола Володимирович Присяжнюк. Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.

 

10:57:12

РИЖУК С.М.

Шановні колеги, більшість із вас була учасником парламентських слухань про сучасний стан сільського господарства, харчової промисловості. За дорученням Комітет з питань аграрної політики, земельних відносин опрацював усі пропозиції, що прозвучали на цих парламентських слуханнях, і вносить на ваш розгляд відповідний проект постанови. Він у вас розданий, на руках. Я прошу проголосувати з тим, щоб можна було реалізувати ті положення, які підказали нам аграрії і народні депутати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович.

Я хочу сказати, що цей проект вноситься профільним комітетом по підсумкам слухань і передбачає три пункти: схвалити рекомендації парламентських слухань на тему: „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України”, Кабінету Міністрів України до першого грудня 2009 року проінформувати Верховну раду про стан виконання цієї постанови і контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Є необхідність обговорювати проект постанови? Ніхто не наполягає?

Я ставлю на голосування проект Постанови   Верховної Ради України номер 4242 про  рекомендації  парламентських слухань на тему: „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України”.

Прошу визначатися.

 

10:59:11

За-379

Рішення прийнято.

 

Засідання веде Голова Верховної Ради України  ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні колеги! На нашому засіданні присутній Президент Європейського парламенту  пан Пьоттерінг, який сьогодні перебуває в Україні з офіційним візитом.

Шановні колеги, давайте привітаємо  голову  Європейського парламенту. (О п л е с к и) І я запрошую Президента Європейського парламенту пана Пьоттерінга до виступу.

 

10:59:50

ПЬОТТЕРІНГ Х.Г.

Для мене є великою честю і задоволенням (О п л е с к и) звертатися  сьогодні вперше до Верховної Ради України у якості Президента Європейського парламенту.

З надзвичайно теплим почуттям я звертаюся до вас, до демократично вибраних представників українських громадян. Дуже приємно звертатися до вас у цьому історичному залі, який був свідком визначних подій: демократичних змін України в кінці 2004 року. Ці події, які відомі у підручниках історії як „помаранчева революція”, не тільки були поворотним моментом української історії.

Чи чуєте ви мене? Чи маєте ви переклад? Добре, чудово. Що, у когось немає перекладу? Я хочу ще раз повторити тоді.

З надзвичайно теплим почуттям я звертаюся до вас, демократично вибраних представників українських громадян. Мені приємно звертатися до вас у цьому історичному залі, який є свідком визначних подій: демократичних змін України у кінці 2004 року. Ці події, які відомі у підручниках історії як „помаранчева революція”, не тільки є поворотним моментом української історії – вони також започаткували нову еру стосунків між Україною та Європейським Союзом, яка характеризується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перший канал там, переклад у вас іде. Прошу уваги! Заспокойтесь, будь ласка.

 

ПЬОТТЕРІНГ Х.Г. … також, почав нову еру стосунків між Україною та Європейським Союзом. Ці стосунки між Україною та Європейським Союзом характеризовані більш близькою політичною асоціацією та економічною інтеграцією. Вони зміцнені європейською спадщиною Європи та України і зцементовані нашим спільним бажанням підтримувати такі цінності як демократія, права людини та верховенство права.

Дозвольте мені зараз передати вам найщиріші вітання від моїх колег з Європейського Парламенту. Це єдина європейська інституція, яка вибирається напряму, і яка представляє більш ніж 500 мільйонів громадян Європейського Союзу. Європейський парламент завжди був справжнім другом України і завжди підтримував зусилля України підтримувати демократичні та ринкові реформи.

Звичайно Україна є стратегічно важливим сусідом для Європейського Союзу, населення України, розмір, ресурси, а також географічна позиція роблять Україну визначним регіональним фактором.

Це фактор став ще більш важливим після останнього географічного розширення Європейського Союзу, зміцненням політичних та комерційних зв’язків між Європейським Союзом Україною,  а також відкриття нових можливостей для співробітництва в енергетиці, транспорті,  митних питаннях та інших питаннях є надзвичайно важливим.

Ми зараз залежимо один від одного,  більше ніж коли не будь раніше. Стосунки між Україною та Європейським Союзом є надзвичайно динамічними, найглибшими та найбільш амбітними в усьому регіоні.

Я навіть скажу вам більше, я вважаю, що вони є натхненним прикладом для інших країн.

І тому не випадково, що Україна є першою країною у регіоні, з якою Європейський Союз зараз веде переговори по асоційованій угоді і ця угода буде досить амбітною. Ця угода не тільки поглибить економічну інтеграцію, не тільки  передбачає створення зони вільної торгівлі, а також перспективи безвізового режиму. Вона також дає значні і очікувані переваги для українських громадян. Ця угода значно зміцнює політичну асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Східне партнерство, яке офіційно буде заявлене у Празі сьомого травня ще більше наблизить наші стосунки і зробить крок вперед, не тільки у наших двосторонніх зв’язках, а також у багатосторонньому співробітництву у регіоні.

Я твердо  впевнений в тому, що Україна з її розміром, з її стратегічною важливістю буде позитивним лідером серед східних країн, активно і конструктивно прийматиме участь у виконанні цієї нової ініціативи, нової політики.

Більш того, наші парламенти, європейський парламент та Верховна Рада відіграють все більшу роль у тому, щоб наближати наші суспільства.

Шановні мої і дорогі парламентарі, дорогі колеги, наша робота, наші завдання є надзвичайно важливими. І я впевнений, що якщо ми додамо наші голоси до дій нашого Уряду, це значно змінює ситуацію. Особливо я хочу привітати роботу комітету по співробітництву між Європейським Союзом та українським, цей парламентський комітет наближує членів європейського парламенту до членів Верховної Ради. Цей комітет значно додав успіху до стосунків і розвитку стосунків між Україною та Європейським Союзом.

Більше того, нова парламентська Асамблея для стосунків між країнами сусідства, яка називається євроніст, буде створена після виборів у європейський парламент у червні. Вона створить новий вимір для парламентського діалогу, для обміну і дасть можливості нашому парламенту скористатися ще одним інструментом для зміцнення наших стосунків, і для розвитку добросусідських відносин між усіма країнами регіону.

Пані та панове, дорогі мої колеги, основи наших стосунків звичайно мають коріння у процвітанні, безпеці та стабільності на європейському континенті. Однак у ці складні часи, у ці часи кризи, не тільки економічного спаду, але і величезні виклики енергетичної безпеки та зміни клімату. У час після серпня 2008 року, після війни між Росією та Грузією, а також у час після конфлікту газового між Росією та Україною, у січні ми не можемо не серйозно відноситись до таких слів як стабільність та безпека. Саме в Україні в останні роки, в останні місяці, тижні, навіть, дні, ми бачимо досить складну комбінацію економічних проблем, а також політичної кризи та питань енергетичної безпеки. В першу чергу глобальна фінансова криза вразила Україну надзвичайно, ми у Європейському Союзі дуже занепокоєні поглибленням економічного спаду в Україні. Однак рішення українського Уряду і парламенту забезпечити значну фінансову підтримку від Міжнародного валютного фонду, повинні спиратися на політичну волю і на мужність українських лідерів для того, щоб забезпечити усі серйозні кроки для виконання необхідних реформ, для стимулювання економіки, для зменшення дефіциту бюджету, реструктуризації банківської системи і відновлення довіри у фінансову систему, а також покращення бізнесу та інвестиційного клімату. Міжнародна стабільність теж надзвичайно важлива, це питання довіри, це питання виконання спільних зобов’язань. Виконання реформ це не дорога з одностороннім рухом і звичайно парламент відіграватиме тут надзвичайно серйозну роль.

Як ми побачили на зустрічі великої двадцятки у Лондоні кілька днів тому, наша спільна заява, наше спільне завдання, як членів міжнародної спільноти, є стабілізація міжнародної світової фінансової системи, а також виконання реформ, який зменшить ризик майбутньої нестабільності та криз.

Ми всі повинні працювати разом для зміцнення національних та міжнародних інституцій, тих що відповідають за фінансове управління, а також ми повинні підняти відповідальність кредитних агенцій, зміцнити прозорість міжнародних фінансових ринків. Ми повинні підтримувати принципи так званої економіки соціального ринку, а також принципи справедливої конкуренції і прозорих правил, тому що … заходи ще більше поглиблять кризу. Важливо, що ми зустрічаємось сьогодні після дуже серйозного газового конфлікту між Росією та Україною у січні, який привів до серйозних проблем у постачанні газу на європейський ринок і залишив мільйони громадян у Болгарії і в Словакії без опалення, без гарячої води у зимові температури. Звичайно ця газова криза викликала серйозне занепокоєння у Європейському Союзі, вона привела до того, що Європейський Союз зараз переглядає усю енергетичну політику і серйозно вбачає створення спільного енергетичного ринку, зміцнює надійну зовнішню політику енергетичну, а також йдеться мова про диверсифікацію енергетичних джерел. Ця криза, звичайно, висвітлила ключову роль України у забезпеченні енергетичної безпеки Європейського Союзу і у гарантуванні безперебійного транзиту газу до постачальників Європейського Союзу. І підкреслила, що Україна повинна контролювати свою енергетичну незалежність, це прямо зв’язано з політичною стабільністю та процвітанням.

Пані та панове, прийшов час для Європейського Союзу та України розробити спільну стратегію по спільній енергетичній безпеці на принципах енергетичної хартії, таких як відкритість, прозорість і взаємність, що стосується доступу  до ринків, інфраструктури та інвестиції.

Ми розглядаємо і вчимося з помилок минулого, минулої енергетичної кризи, ми повинні також з цих помилок зробити висновки, щоб запобігти подібній кризі і подібним конфліктам між Росією та Україною у майбутньому. Ми повинні знайти довгострокове рішення для безперебійного постачання енергії на ринки Європейського Союзу.

Європейський Союз як основний постачальник енергії, споживач енергії не може просто споглядати на цю ситуацію, ми повинні залучатися більш активно, ми повинні диверсифікувати наше джерело енергії і досягти більш високої безпеки енергії таки у регіоні. Саме в цьому плані нещодавно конференція по інвестиції у відродження та модернізації української газової транспортної системи була організована була організована Європейською комісією і урядом України 23 березня 2009 року. Це був надзвичайно важливий крок.

Ми зустрічаємося сьогодні з вами серед досить серйозної внутрішньої політичної нестабільності в Україні. Звичайно, політична криза, яка виникає час-від-часу у демократичній системі це, в принципі, норма, але всього і тому українська, молода, динамічна і плюралістична демократія не є винятком. Однак, довга і постійна політична нестабільність є серйозною проблемою для будь-якої країни і значно звільняє, заповільняє процес розвитку необхідних реформ.

Я говорю тут не як професор, який виступає перед вами і читає лекцію, я виступаю перед вами як справжній друг України, я говорю від імені ваших друзів у Європейському Союзі, які бажають всього найкращого Україні. Ми абсолютно впевнені, що українська нація заслуговує того, щоб жити у стабільній, процвітаючий та дуже успішній країні.

Я хотів би заохотити всіх політичних лідерів вашої країни переступити через внутрішні політичні розбіжності і працювати разом для забезпечення довгострокової політичної стабільності країни.

Звичайно будь-яка серйозна політична криза немає швидких ліків, які можуть її вилікувати. Але ці ліки існують і успішно були використанні в інших європейських країнах.

Дорогі мої колеги, для України є надзвичайно важливим виконання справжньої конституційної реформи, яка створить серйозну систему розподілу компетенції між усіма гілками влади на основі рекомендації Венеціанської комісії.

Зміцнення верховенства права виконання судової реформи, а також незалежність суддів  є також дуже важливими кроками.

Нарешті зміцнення системи політичних партій, відокремлення бізнесу від політики, а також боротьба з корупцією, прозорість та підзвітність державних установ  є в найкращих інтересах України.

Дорогі мої колеги-парламентарі.  Звичайно, на фоні політичних складнощів і проблем,  економічних складнощів, а також у контексті регіональному та міжнародному ми в європейському парламенті   впевненні в тому, що стосунки між Європейським Союзом  та Україною повинні значно зміцнюватися. Без сумніву, більш  міцне  залучення України до  стосунків з Європейським Союзом приведе до стабільності  у регіоні і надасть Україні необхідну підтримку у зусиллях по зміцненню економіки, по зміцненню стабільності політичної системи і підкреслить національну єдність України.

Більш того, більш тісне співробітництво України з Європейським Союзом буде відігравати  дуже важливу роль  у мобілізації ресурсів не тільки матеріальних  і політичних, але і людських в Україні, і приведе країну  до розвитку справжньої, плюралістичної демократії, до функціональної ринкової, соціально-ринкової економіки, до вільного і відкритого суспільства. Це повинно бути нашою спільною метою, оскільки  стабільна, безпечна, демократична України означає   стабільну і безпечну Європу.

Дозвольте мені додати, мої колеги, що для Європейського  Союзу і для європейського парламенту  солідарність не є пустими словами. Україна може полягатися на нас, коли це стосується  захисту своєї суверенності. Я маю на увазі суверенну свободу  вибору стосунків з міжнародними та регіональними організаціями.

Ми також готові і вирішувати проблеми у минулому. Наприклад, у мене була можливість і нагода сьогодні  висловитися про необхідність пам’ятати, вшановувати трагедію Голодомору. І  Європейський парламент  прийняв резолюцію у цьому   відношенні в кінці жовтня 2008 року. У цьому контексті я тільки можу    пожалкувати, що наші сусіди, і ваші російські сусіди  до цих пір не  зробили цього, що стосується злочинів  сталінського режиму.

Минуло четверга, 2 квітня, Європейський парламент прийняв великою більшістю  резолюцію, яка  засуджує тоталітарні режими  і системи XX  сторіччя – національний соціалізм та комунізм.  Ця резолюція заявляє: „Кінцева мета оцінки злочинів комуністично-тоталітарних режимів  є примирення, яке може бути досягнуте тим, що відповідальність буде  прийнята. Буде висловлене прохання по виведенню, і буде моральне відродження. Резолюція Європейського парламенту була прийнята, мабуть, одностайно, а ви знаєте, наскільки складно щось прийняти одностайно в Європейському парламенті. Це примирення і співробітництво повинно бути основане на пам'яті і на правді.

Вчора пройшов самміт між Європейським Союзом та Сполученими Штатами у Празі. Президент Сполучених Штатів Барак Обама висловив необхідність хороших стосунків з Росією. Дорогі мої колеги, давайте працювати разом з Росією на основі прав людини, демократії та верховенства права. Це наше бачення майбутнього європейського континенту у ХХІ віці.

Дорогі мої колеги, у нас є спільні виклики, і тому я хочу сказати українській нації одностайно: ви не одні, ми всі в одній Європі, ми об'єднані одним баченням, у нас є спільне коріння, спільні цінності, у нас є спільні принципи солідарності. Я абсолютно впевнений в тому, що ми можемо спільно відповісти на ці виклики, і це буде означати, що  ми будемо об'єднані, а не розділені. Дуже дякую вам за увагу. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перший канал, там переклад у вас йде. Прошу уваги! Заспокойтесь, будь ласка!

Шановні колеги! Давайте тепер продовжимо нашу роботу.

 

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ  О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу.

Оголошується до розгляду Закон України "Про Фонд державного майна України" з пропозиціями Президента України. Доповідає перший заступник глави Секретаріату  Президента України Шлапак Олександр Віталійович. Олександр Віталійович, прошу, будь ласка, на трибуну.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний  пане головуючий! Шановні народні депутати! Президент України не підписав прийнятий Верховною Радою 4 лютого 2009 року Закон  "Про Фонд державного майна України" з огляду на те, що в ньому не враховані самі зауваження Президента, що висловлювались ним раніше. Таких зауважень на сьогоднішній день є чотири.

Перше і найбільш принциповий із них. Президент України неодноразово  висловлював свою  принципову позицію  щодо статусу Фонду державного майна України. Зокрема, як наголошував глава держави, статус фонду має визначатися з огляду на його місце як державного органу із спеціальним статусом в системі окремо визначених Конституцією  державних органів. Натомість  названим законом Фонд державного майна України визначено як орган державної влади із спеціальним статусом.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Водночас, за Основним Законом держави, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент, правосуддя здійснюється виключно судами, делегування функцій судів іншим органам не допускається.

Відтак, виходячи з наведених норм Конституції, Фонд державного майна України до зазначених двох гілок державної влади належати не може, оскільки це було б прямим порушенням Основного Закону держави.

Про чергове намагання Верховної Ради України надати Фонду державного майна України статус органу державної влади і підпорядкувати його Кабінету Міністрів свідчить, крім наведеного, і те, що законом, який надійшов на підпис, встановлюється: по-перше, Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність фонду, тобто здійснює повноваження, які за пунктом 9 статті 116 Конституції України уряд здійснює щодо органів виконавчої влади; по-друге, пропозиції про вдосконалення законодавства з питань, що компетенції фонду, він подає виключно Кабінетові Міністрів ; по-третє, Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій голови фонду призначає на посади та звільняє з посад першого заступника і заступників голови фонду. Нагадаю, що таке повноваження уряду передбачене пунктом 3, 4 частини дев’ятої статті 22 Закону України „Про Кабінету Міністрів України” щодо перших заступників, заступників міністрів, керівників інших органів центральної виконавчої влади, до того ж здійснюється воно урядом за поданням відповідних міністрів, а не Прем'єр-міністра.

Друге зауваження стосується наступного. Статтею 1 закону, який розглядається, Фонд державного майна України визначений органом, що реалізує державну політику, зокрема у сфері управління об’єктами державної власності, при цьому статтею 7 закону, яка визначає функції Фонду державного майна України у сфері управління об’єктами державної власності, Фонд здійснює такі функції відповідно до Закону України „Про управління об’єктами державної власності”. Відтак при визначенні повноважень фонду щодо управління об’єктами державної власності, базовим має бути спеціальний Закон України про управління об’єктами державної власності. Однак статтею 2 закону, що надійшов на підпис, визначено завдання фонду, які не передбачені Законом України про управління об’єктами державної власності, зокрема, такі як реалізація державної політики щодо управління об’єктами державної власності, використання та відчуження державного майна, державної політики щодо управління корпоративними правами, тощо.  Це створює колізію норм зазначених законів і може спричинити до неузгодженості і протиріччя при їх застосуванні.

Зауваження третє. Такими, що не відповідають Конституції країни є також положення закону, що розглядається щодо звільнення з посади голови Фонду державного майна. Зокрема, законом установлено вичерпний перелік підстав звільнення з посади голови Фонду державного майна України. Цим обмежено конституційні повноваження Верховної Ради України, оскільки за Основним законом повноваження Верховної Ради щодо звільнення з посади голови Фонду державного майна України необмежені будь-якими підставами. Крім того, зазначеною нормою Конституції України вимагається подання Прем’єр-міністра України  лише у разі призначення голови фонду, але не передбачено внесення такого подання з будь-яких підстав його звільнення.

Що ж до призначення  на посад та звільнення з посад першого заступника, заступника голови Фонду, то виходить, що з існуючої практики призначення заступників керівників інших державних органів доцільно в законі запровадити порядок, за яким призначення на зазначені посади та звільнення з цих посад здійснюється головою Фонду державного майна України.

І нарешті останнє, четверте зауваження. Як вже зазначалося, відповідно до пункту восьмого частини першої статті 5 закону, що розглядається, фонд на підставі рішення суду, яке набуло законної сили і не було оскаржено в установленому законодавством строк, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України приймає рішення про призупинення приватизації держаного майна. Враховуючи, що йдеться про дії, які безпосередньо стосуються питань набуття прав власності юридичними особами громадянами, виходячи з приписів Конституції України, за якими держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності, їх рівність перед законом, право приватної власності набувається у порядку визначеному законом. Таким чином, для уникнення зловживань у цій сфері необхідно було б саме законом передбачити зазначений вище порядок.  Прошу врахувати ці зауваження.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович, прошу сідати.

До співдоповіді запрошую Олександра Миколайовича Бондара, будь ласка.

 

11:30:37

БОНДАР О.М.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Я просив би, щоб сконцентрували увагу, дуже важливий для України закон і ніхто не слухає, що тут доповідається.

Народні депутати, Закон „Про Фонд державного майна України” був прийнятий минулим скликанням Верховної  Ради 29 травня 2007 року. Його положення визначають правові основи діяльності  Фонду держмайна України, його статус, функції, повноваження та порядок їх  здійснення. Президент України, скориставшись своїм правом вето, повернув зазначений закон до Верховної  Ради із своїми пропозиціями.

4 лютого 2009 року Верховна Рада України прийняла повторно зазначений закон, врахувавши, я хочу підкреслити, всі пропозиції Президента України. За це рішення голосували всі фракції Верховної  Ради без виключення, воно набрало 370 голосів. Однак 20 лютого 2009 року Президент застосував право вето, знову повернув до Верховної  Ради зазначений проект із чотирма пропозиціями до нього. Загалом пропозиції Президента до Закону про Фонд не у повній мірі відповідають вимогам частини 2 статті 94 Конституції України, згідно з якою вони мають бути не лише обґрунтованими, але й чітко сформульованими, зокрема, пункт 1, 2 та 4 пропозицій Президента взагалі  не містять конкретних формулювань щодо того, як мають виглядати відповідні правові норми закону, а викладені як певні побажання.

Відсутність чітко сформульованих конкретних норм в даному разі унеможливлює належне врахування думки Президента. Більш того, як зазначається у висновку Науково-експертного управління Верховної  Ради України, у такому вигляді пропозиції Президента, фактично, неможливо поставити на голосування, оскільки у разі їх підтримки  Верховною Радою України вони  не можуть бути імплементовані до цього закону.

Я звертаюся, Михайло Васильовичу, Михайло Васильовичу! Я звертаюся до вашої фракції. Я ще раз наголошую, комітет Верховної Ради  не міг сформулювати пропозиції Президента у тексті закону, оскільки вони не були чітко сформульовані. Минулий раз ми разом з вами, всі фракції, підтримали всі пропозиції Президента і проголосували за цей закон. Враховуючи саме це, комітет Верховної Ради  не має можливості запропонувати інше рішення Верховній Раді, ніж подолати вето Президента. Ми не можемо сформулювати пропозиції, які погоджуються з пропозиціями Президента, оскільки вони не сформульовані.

Тому ми пропонуємо Верховній Раді прийняти, відхилити ці пропозиції Президента, визначені повторно і ухвалити його в редакції 4 лютого 2009 року двома третинами від конституційного складу Верховної Ради. Але зважаючи на те, що Партія регіонів змінила своє рішення і не збирається голосувати за будь-яке рішення по цьому закону, і ми не маємо можливості прийняти інше рішення. Ми звертаємося до Верховної Ради  відкласти розгляд цього законопроекту, відправити його на доопрацювання в комітет і ми будемо проводити консультації і шукати інший варіант виходу з цієї ситуації. Якщо ми зараз не проголосуємо вето Президента, закон буде скасований і ми фактично втратимо можливість мати закон про Фонд держмайна у Верховній Раді.

Тому я ще раз звертаюся до парламенту проголосувати це рішення, відкласти законопроект не направити його на доопрацювання в Комітет з питань економічної політики. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Миколайовичу.

Переходимо до голосування по пропозиціям Президента України.

Пропозиція перша Президента України. Статтю 2, зокрема пункти один і два частини першої, статтю шість, пункт п’ять частини  першої статті вісім узгодити із базовим Законом України „Про управління об’єктами державної власності”. Прошу визначатися щодо цієї пропозиції Президента України.

 

БОНДАР О.М. Прошу відхилити.  Голосуємо.

 

11:35:14

За-16

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 16. Пропозиція Президента не підтримується.

 

БОНДАР О.М. Можна пропозицію…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування друга пропозиція Президента, статус Фонду має визначатись з огляду на його місце як державного органу зі спеціальним статусом в системі окремо визначених Конституцією України державних органів, прошу визначатись стосовно цієї пропозиції Президента України.

 

11:35:50

За-13

Пропозиція Президента України не підтримується.

Третя пропозиція Президента України. Замість визначення порядку прийняття рішення про зупинення приватизації та внесення змін до плану розміщення акцій  Кабінетом Міністрів  України передбачити його визначення законом, оскільки це безпосередньо стосується питань набуття права  власності юридичними особами і громадянами виходячи з приписів Конституції за якими держава забезпечую захист прав всіх суб’єктів власності, їх рівність перед законом, права приватної власності набувається в порядку визначеному законом України. Ця пропозиція  Президента України, яку комітет пропонує відхилити ставиться на голосування щодо підтримки і пропозицій Президента України. Прошу визначатись.

 

11:36:55

За-15

Пропозиція Президента не підтримана.

Ставиться на  голосування четверта пропозиція Президента України. Вичерпний перелік підстав звільнення з посади голови Фонду державного майна України обмежує конституційні повноваження Верховної Ради  України. Комітет пропонує теж відхилити, ставиться на голосування, на предмет підтримки пропозиція Президента України. Прошу визначатись.

 

11:37:30

За-13

Рішення не прийнято. Пропозиція Президента не підтримана.

Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету про подолання вето Президента України на Закон України „Про Фонд державного майна України”. Прошу визначатися.

 

11:38:05

За-222

Рішення не прийнято.  Вето не подолано. Закон скасовано.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин" з пропозиціями Президента України. Доповідає перший заступник глави Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович. Прошу.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, прийнятий Верховною Радою України 19 лютого 2009 року Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин” не може бути підписаний Президентом України, виходячи з таких двох важливих обставин. Перше, згідно із запропонованим законом, змінами до частини сьомої, статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, порядок проведення конкурсу на право оренди як державного, так, підкреслюю, і комунального майна, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законом обмежується повноваження власника комунального майна, що є матеріальною основою місцевого самоврядування. Це не відповідає конституційно визначеним гарантіям місцевого самоврядування, право територіальної громади самостійно, в межах Конституції і законів України, вирішувати питання місцевого значення.

Відтак пропонується для уникнення такої ситуації абзац 21, відповідного підпункту 6 пункту 2 доповнити словами „для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінет Міністрів, органами, що визначені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, органами місцевого самоврядування для об’єктів, що перебувають у комунальній власності”. Як таке, що обмежує права місцевого самоврядування слід виключити і посилання на затвердження органами місцевого самоврядування пропорції розподілу орендної плати для об’єктів комунальної власності виключно відповідно до методики визначеної Кабінетом Міністрів України.

І друге зауваження. В умовах фінансово-економічної кризи не може бути підтримане, на думку Президента, положення закону, що виключає із Закону України „Про оренду державного та комунального майна” норму частини 4 статті 19 про можливість надання пільг з орендної плати орендарям об’єктів, що мають важливе соціальне значення.

Вбачається за доцільне зберегти можливість надання зазначених пільг, а відтак викласти відповідну норму таким чином: орендарям об’єктів, що мають важливе соціальне значення орендодавець може надавати пільги орендної плати, порядок визначення таких об’єктів, а також умови надання цих пільг встановлюються: Кабінетом Міністрів України для об’єктів, що перебувають у державній власності; органами уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування для об’єктів, що перебувають у комунальній власності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від комітету – Олександр Миколайович Бондар, будь ласка.

 

11:41:24

БОНДАР О.М.

Олександр Володимирович, ну я просив би все ж таки, щоб ми повернулись до попереднього питання і пропозицію комітету проголосували, направити в комітет на доопрацювання пропозиції Президента. Ця норма є в Регламенті. Чому ви не поставили це питання на голосування? Що? Є! Я його озвучив!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, ви будете робити співдоповідь чи ні?

 

БОНДАР О.М. Є! Є таке рішення, я його озвучив.

Так, я тоді доповідаю Закон про оренду, хоча ми, закон дуже потрібний для держави, просто валимо зараз з невідомих причин.

Що стосується Закону про зміни в законодавчих актах щодо орендних відносин. Минулого разу всі фракції парламенту, було 406 голосів, проголосували цей закон в другому читанні і в цілому. Президент України вніс фактично дві поправки, які стосуються  двох моментів.

Перше, що порядок проведення конкурсу на право оренди встановлюється не тільки  Кабінетом Міністрів, а і на рівні місцевих органів влади відповідними місцевими органами влади, мається на увазі в Автономній Республіці Крим і в органах місцевого самоврядування. Ми вважаємо, що це поправка хибна. Вона призведе до  різноманітності проведення конкурсів на оренду по всій Україні, до зловживань на місцевому рівні і взагалі жодного випадку, коли порядок проведення конкурсів регламентується в Кабміні, немає такої норми, щоб вони паралельно регламентувались на місцевих органах влади.

Теж саме стосується третьої поправки, де передбачаються пільги по наданню в оренду приміщень,  визначається не тільки на рівні Кабінету Міністрів  для  певних видів діяльності,  а й на рівні місцевих органів влади. Знову ж таки, в Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Ну, уявіть собі ситуацію на прикладі Києва, якщо зараз Київська міська адміністрація почне встановлювати свої підходи до надання пільг соціального значення по оренді приміщення. До чого ми прийдемо? Безумовно, це повинно визначатися єдиним органом,  повинен бути по всіх областях, регіонах єдиний порядок і тому ми ці три поправки Президента Комітет з питань економічної політики цілком аргументовано пропонує відхилити. Тому рішення комітету 300-ми голосами відхилити поправки Президента  і  підтвердити цей закон, який я ще раз кажу,  був проголосований 406 голосами народних депутатів підтвердити його двома третинами голосів парламенту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Олександре Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги,  ви маєте пропозицію від комітету викладенні у порівняльній таблиці. Ставлю на голосування першу пропозицію Президента України. Комітет рекомендує її відхилити. Прошу визначатися.

 

11:45:05

За-15

Пропозиція Президента не підтримана.

Ставлю на голосування другу  пропозицію Президента України, яку комітет також пропонує відхилити. Прошу  визначатись.

 

11:45:29

За-37

Друга пропозиція Президента України не підтримана.

Ставлю на голосування третю пропозицію Президента України. Комітет також пропонує відхилити. Прошу визначатися.

 

11:45:55

За-14

Рішення не прийнято.

Таким чином, пропозиції Президента України не підтримані  Верховною Радою України.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету  про подолання вето на Закон 0103 про  внесення деяких до законодавчих актів України щодо орендних відносин. Прошу визначатись.

 

11:46:32

За-220

Рішення не прийнято, вето не подолано, закон скасовано.

Оголошується до розгляду Закон України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" номер 0924. Доповідає - перший заступник  голови  Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, на підпис Президентові України надійшов  прийнятий Верховною Радою  України 15 січня  2009 року Закону  України „Про систему збору та  обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування”, яким пропонується визначити основні засади функціонування  системи збору, обліку єдиного соціального внеску  на  загальнообов’язкове державне  соціальне страхування, умови та порядок нарахування  і сплати єдиного соціального внеску   та повноваження органів, що здійснюють адміністрування його збору та обліку.

Не заперечуючи актуальність і впровадження дієвої системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, Президент не може підписати закон, оскільки його положення викликають низку зауважень, в тому числі концептуального характеру. Цих зауважень є дуже багатою, і з огляду на те, що є обмаль часу для виступу, я зупинюсь тільки на основних.

Зауваження перше. Законом передбачено, встановлюється концепція управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску. Для здійснення управління цією системою створюється тристороння рада у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та адміністрація соціального страхування. На тристоронню раду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування покладається здійснення управління системою збору та обліку єдиного соціального внеску. До складу тристоронньої ради входять по 15 представників держави, застрахованих осіб і роботодавців, які призначаються, обираються (звертаю вашу увагу) з числа членів правлінь фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які продовжують виконувати функції членів правлінь відповідних фондів під час перебування в тристоронній раді. Такий механізм призначення, обрання, делегування членів тристоронньої ради призведе до виникнення конфлікту інтересів, їх упередженого ставлення під час прийняття тристоронньою радою рішень з питань, віднесених до її повноважень.

Друге. За законом виконання тристоронньої ради забезпечує адміністрація соціального страхування, яке одночасно виконує функції виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є правонаступником Пенсійного фонду, здійснює адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску, що включає здійснення контролю за сплатою єдиного соціального внеску, застосування санкцій, визначених законом, а також є постійно діючим, хочу це підкреслити, об'єднаним виконавчим органом фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Водночас за концепцією закону передбачається зберегти і існуючі виконавчі органи правлінь, фондів загальнообов'язкового держаного соціального страхування. За таких обставин адміністрація соціального страхування, її територіальні органи та інші органи є ще однією надбудовою, видатки на отримання якої здійснюватиметься за рахунок надходжень від загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, така радикальна система управління коштами соціально… зміна  системи управління коштами соціального страхування в умовах дотування державою бюджету Пенсійного фонду України може спричинити виникнення заборгованості з виплат пенсій громадянам, що призведе до порушень конституційних прав громадян на соціальний захист, недодержання гарантій цих прав.

Третє зауваження стосується термінів запровадження нових інститутів. Відповідно до закону Фонд загальнообов`язкового державного пенсійного страхування має бути створений до 1 липня 2009 року, адміністрація – до 1 вересня 2009 року. З 1 жовтня 2009 року адміністрація  соціального страхування та її територіальні органи виконують функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та її територіальних органів, а лишень з 1 жовтня до 1 грудня 2009 року має бути забезпечено передачу від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, вже з 1 жовтня 2009 року адміністрація соціального страхування має забезпечувати виплату пенсій, однак відповідно  організаційні фінансові можливості вона отримає лише з 1 грудня 2009 року.

Наступне зауваження стосується окремих категорій людей, яким необхідно буде виплачувати пенсію. Так, з дня набрання чинності   законом про розмір єдиного соціального внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального  страхування платниками  єдиного соціального внеску вважаються такі визначені Законом України  про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування платники як: військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення, допомогу військовослужбовцям, батькам-вихователям  дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам.

Однак серед визначених законом, що  надійшов на ……………. платників єдиного соціального внеску такі категорії як військові частини, органи, що виплачують грошове забезпечення, допомогу військовослужбовцям, батькам-вихователям  дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам відсутні. Це може призвести до того, що пенсії їм будуть призначатися у такому ж порядку як і для будь-яких осіб, які не мають мінімального розміру страхового внеску.

Є низка законів, до яких  даним  законом вносяться зміни і доповнення, це Закони про загальнообов`язкове державне соціальне  страхування, Закон „Про банки і банківську діяльність”, які підтримані бути не можуть.

Зверну вашу увагу на ще одне зауваження, яке у Президента виникло, до змін до Закону „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, які за своїм змістом жодним чином не пов’язані із предметом правового регулювання закону, що розглядається. Йдеться, зокрема, про запровадження норми щодо затвердження порядку подання суб’єктом господарювання фінансової та іншої звітності методологічної комісії з питань звітності новим органом із невизначеним статусом, рішення якого будуть обов’язковими для виконання і який діятиме в межах і порядку, що визначаються регламентом, який методологічна комісія сама собі затвердить.

Не можна також залишити поза увагою, що органу, який за законом не є органом виконавчої влади, надаються не властиві для його правової природи державно-владні повноваження.

Президент просить розглянути ці зауваження і доопрацювати закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович.

Співдоповідь від комітету - В’язівський Володимир Михайлович, будь ласка.

 

11:53:36

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

„Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”.

Хотів би висловити позицію більш публічного і зрозумілого характеру, бо деталі перед тим були доведені до цієї зали. Про що йдеться: мабуть, такого аферистичного прийняття законопроекту, як був свого часу прийнятий закон в цій Верховній Раді за номером 0924, цивілізований світ не бачив. Закон, який свого часу вносив міністр соціальної політики і праці Папієв, і закон, який доповідав з цієї трибуни теж міністр соціальної політики і праці, але вже тіньового уряду Януковича, Михайло Папієв, кардинально різняться. По дорозі між прийняттям в другому читанні його у нашому профільному комітеті і доповіддю тут, у Верховній Раді, по дорозі з’явилося 36 поправок. Це ви маєте знати, панове депутати: 36 поправок може з’явитися по дорозі з комітету до цієї трибуни. Але, дякувати Богу, Президент був на сторожі закону і Конституції – і скористався правом вето щодо цього законопроекту. 

Подалі у нас у нас в Комітеті з соціальної політики і праці відбувалися корупційні, м’яко кажучи, скандали, після яких половині комітету приходилося лягати на лікарняні, щоб не згоджуватися з тими позиціями, які не подавав жодний народний депутат і під якими не ставили жодного підпису народні депутати.

Натомість в подальшому певні бізнес-інтереси різних представників фракцій в цій залі спонукали до того, що на сьогоднішній момент зрозуміло, що подолати 300, подолати вето Президента і набрати 300 голосів в цій залі немає і вийшли на нібито узгоджену позицію, повернути на доопрацювання цей законопроект у Комітет соціальної політики і праці.

Я звертаюсь до народних депутатів і прошу, не знущайтесь над нашим комітетом. Такі великі гроші через наш комітет ніколи не проходили і представники Тендерної палати у нашому комітеті ніколи не з’являлися. Тепер вони всі сидять в нашому комітеті. Тепер вони всі дають нам дуже серйозні толкові поради як би це нагріти свої кишені. А ситуація проста, через чотири комітети, через чотири фонди, в які зараз підприємець платить поокремо, збирається, не багато, ні мало по року 200 мільярдів гривень.

Пропозиція: здавати це в одну контору. І якщо всього-на-всього за таку послугу візьметься один процент, це буде 2 мільярди. 2 мільярди гривень  по року. Можна забезпечити достойне життя не одній політичній силі на далеке майбутнє перспективне.

Тому є сьогодні, я доповідаю постанову, яку, на жаль, прийняв Комітет з соціальної політики праці і праці своєю більшістю і пропонує вам скерувати його на доопрацювання в  комітет, від чого  буде, звісна річ, 30 днів трусити нашим комітетом. І є друга, я відразу другу частину проекту постанови, який зареєстрований від мене особисто, 0924-П1, повернути, погодитися з пропозицією Президента і відхилити його в цілому. Така позиція є в комітеті і я відразу доповів по другій постанові 0924-П1, скерувати його в корзину. Вам вирішувати, яке приймати рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Я прошу, хвилиночку, поверніться, будь ласка, на трибуну.

Володимире Михайловичу, скажіть, будь ласка, чітко, яке було рішення комітету з приводу цього закону.

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. Ще раз, ще раз  озвучую рішення комітету, яке  роздано так само, як і моє альтернативне. Зараз, рішення комітету: „Доручити Комітету Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці доопрацювати Закон „Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, номер 0924, з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи і повторно внести його на розгляд Верховної  Ради України”.

Це Регламентом нам 30 днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М. І другий мій альтернативний, в другій частині, в першій, погодитися з пропозиціями Президента та відхилити в цілому закон названий.

Другий пункт, Кабінету  Міністрів України до 15 вересня 2009 року розробити та внести на розгляд Верховної  Ради України новий проект закону про соціальну систему збору та обліку єдиного соціального внеску.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Олександр Віталійович, питання до вас: пропозиція, яка лунає про відхилення закону в цілому, така пропозиція Президента вносилася?

Будь ласка, увімкніть мікрофон Олександру Віталійовичу Шлапаку. Питання до вас: зараз профільний комітет виступає і пропонує дослухатися до пропозиції Президента  щодо відхилення закону в цілому. Таку пропозицію Президент України вносив?  (Ш у м  у  з а л і)

Будь ласка, включіть, будь ласка, мікрофон Шлапаку Олександру Віталійовичу.  (Ш у м  у  з а л і)

Шановні колеги! Мікрофон В’язівському, будь ласка.

 

11:59:37

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Шановні колеги народні депутати! Щодо тлумачення даної норми Регламенту,  було офіційне звернення від нашого комітету у регламентний комітет, який пояснив: коли від Президента є зауваження,  коли законопроект завернутий у Верховну Раду, від Президента є зауваження, але не прописано конкретних пропозицій постатейних. Рахується, що він відхиляється в цілому, бо ніхто інший окрім Президента його пропозиції подати у Верховну Раду не може.

Тому я керувався даним роз’ясненням регламентного комітету і пропоную відхилити його в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Таким чином, у нас є дві пропозиції. Перша пропозиція – проект постанови Верховної Ради  номер 0924-п, внесеного членами Комітету з питань соціальної політики Шевчуком та іншими, про доопрацювання Закону України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Я ставлю цей проект постанови на голосування. Прошу визначатися.

 

12:00:55

За-1

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування проект постанови 0924-п1 про відхилення Закону України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Прошу визначатися.

 

12:01:28

За-109

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування питання про подолання вето Президента України на Закон України "Про відхилення про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Прошу визначатися.

 

12:02:01

За-0

Вето Президента не подолано, закон скасовано.

Оголошується перерва до 12 години 32 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо нашу роботу.

Оголошується до розгляду Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"  з пропозиціями Президента України, номер 0953. Доповідає представник Президента України в Верховній Раді України Ігор Володимирович Попов. 

 

ПОПОВ І.В.

Шановний Олександр Володимирович! Шановні народні депутати!

На переконання Президента України прийнятий Верховною Радою України 18 грудня 2008 року Закон України про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” не може бути підписаний, виходячи з такого.

Законом, що надійшов на підпис передбачається, що Верховною Радою України та/або Президентом України може бути висловлена недовіра Національній раді з питань телебачення і радіомовлення за результатами розгляду її звіту. Наслідком висловлення недовіри Національній раді парламентом є дострокове припинення повноважень членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення призначених Верховною Радою України. Висловлення недовіри Президентом України дострокове припинення повноважень членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення призначених Президентом України. підпункт 2 пункту 1.

У зв’язку із цим пропонується встановити відповідну підставу та механізм для дострокового припинення повноважень члена Національної ради, підпункт 1 пункту 1. У зв’язку із цим, слід зауважити, що за Законом України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” Національна рада з питань телебачення і радіомовлення є конституційним, постійно діючим, колегіальним органом, метою діяльності якого є  нагляд за дотриманням законів України у  сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень частина 1 статті 1. Вона складається з 8 осіб, чотири  з яких призначаються Верховною Радою України і чотири Президентом України і є повноважною при призначенні не менше 6 її членів. Частина 1 і 2 статті 4.

Водночас, законом встановлено, що   члени Національної ради не може одноосібно здійснювати функції покладенні на Національну раду. Частина 2 статті 3.

За таких умов,  запропонований законом, що надійшов на підпис механізм висловлення недовіри  Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  може  привести до блокування роботи цього органу, з чим, беручи до уваги його статус та повноваження погодитися не можна.

Положення закону про який ідеться викликає заперечення і тому, що фактично запроваджує відповідальність членів колегіального органу Національної ради, що формується парламентом та Президентом України на паритетних засадах лише перед одним із цих органів.

Це в свою чергу може привести до залежності, необ’єктивності,  упередженості членів Національної ради при здійсненні ними діяльності, що не відповідає статті  3 Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” відповідно до якої незалежність, об’єктивність, зокрема його принципам на яких ґрунтується  діяльність Національної ради.

Враховуючи викладене, пропоную Закон України про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань  телебачення та радіомовлення” відхилити.

Хочу також проінформувати, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради України також надало свій узагальнюючий висновок про те, що управління вважає за доцільне  з пропозицією Президента України погодитись. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ігоре Володимировичу.

Співдоповідь Ганна Миколаївна Герман, будь ласка.

 

12:39:44

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги,  Комітет зі свободи слова та інформації розглянув пропозиції Президента Ющенка до Закону України про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” і ухвалив рекомендувати Верховній Раді відхилити пропозиції Президента і подолати вето Президента на цей закон.

Комітет вважає, що пропозиції Президента України не мають юридичної конкретики і  в них більше політичної складової, ніж юридичної.

Тому  прошу визначатись стосовно того, як ви будете голосувати чи не  голосувати за подолання вето Президента. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ганно Миколаївно, сідайте, будь ласка.

Таким чином, шановні колеги, у нас є дві пропозиції: пропозиція Президента України про відхилення закону і пропозиція   комітету про подолання вето.

Я ставлю на голосування пропозицію Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, номер 0953. Прошу визначатись.

 

12:41:12

За-18

Пропозиція Президента не підтримана.

Ставиться на голосування пропозиція профільного комітету про подолання вето Президента України  на Закон 0953 „Про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”. Прошу визначатись.

 

12:41:47

За-69

Рішення  не прийнято, закон скасовано.

Шановні колеги, наступним питанням у нас мав би  розглядатись  проект Постанови  про внесення  змін до Постанови Верховної Ради України   від 5 червня 1996 року „Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України  студентам вищих  закладів освіти”. Перед початком пленарного засідання  голова профільного комітету  подав відповідний документ, який свідчить про те, що є прохання далі  працювати з  головними ініціаторами розгляду цього проекту і розглянути його на наступних пленарних тижнях.

Є заперечення чи будемо розглядати зараз? Немає заперечень? Переносимо.

Оголошується до розгляду проект Постанови про присудження у 2008 році Премії Верховної Ради України про внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування, реєстраційний номер 2648. Доповідає секретар Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Найдьонов Андрій Михайлович, будь ласка.

 

12:43:10

НАЙДЬОНОВ А.М.

Уважаемые коллеги, пятого марта в этом году мы рассмотрели на сессионном заседании проект Постановления Верховной Рады Украины о присуждении в 2008 году Премии Верховной Рады Украины за вклад молодежи в развитие парламентаризма, местного самоуправления.

Было принято решение направить проект в комитет на доработку. Единственным главным замечанием было наличие среди кандидатов двоих представителей одной области. Комитет учел это замечание, принял соответствующее решение и вносит на ваше рассмотрение доработанный проект постановления. Учтены также частично предложения народного депутата Кармазина. Всего после доработки предлагается присудить девять премий, каждая из которых предполагает денежную составляющую – 1360 гривен, то есть общая стоимость 12 тыс. 246 гривен.

В этой связи хочу обратить ваше внимание на то, что по информации Управления делами эти деньги не предусмотрены на текущий год, а ведь нам в этом году еще предстоит  присудить еще 10 премий. То, что мы рассматриваем сейчас, - наш долг перед молодежью, это за 2008 год. Поэтому мы просим руководство парламента дать поручение Управлению делами изыскать эти средства и комитет просит принять доработанный проект постановления  за основу и в целом. Благодарю за внимание.       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до доповідача? Запишіться, будь ласка. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка.

 

12:45:08

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Ну, по-перше, я хочу сказати, що постанову цю треба підтримати, тому що це    єдина, що не єдина премія, яка заохочує молодих не тільки членів парламенту,  а передовсім депутатів  різних рівнів і активістів громадських організацій наших, і тому я б просила, звичайно, цю постанову підтримати. Але я не розумію вашої посилки. Завжди в  бюджеті, в Державному бюджеті, а тоді в кошторисі, розписі Верховної Ради України  передбачені кошти для цієї  премії. Це не так  багато, це всього-на-всього 10 премій і я знаю, завжди велась боротьба за те, щоб дійсно молодь могла одержати премію. У нас навпаки, була дуже велика боротьба, щоб всі регіони, молоді депутати різних рівнів змогли поборотися і стати лауреатами цієї премії. І мене трошки насторожило, що ви сказали, що ми просимо….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, питання.

 

12:46:21

САМОЙЛИК К.С. …що ми просимо вишукати таких грошей. Так що, їх немає в бюджеті Верховної Ради України?

 

НАЙДЬОНОВ А.М.

Ну получена официальная информация  Управления делами, поэтому  мы и просим их предусмотреть, они должны были быть предусмотрены. Правильно, согласно постановы, которая разработана, на 2008-2009 годы они, эти деньги, должны заложены в бюджете… Не воспользовались. Мы  же не проголосовали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван  Васильович, будь ласка.

 

12:46:54

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. 

Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Андрій Михайловичу, залежно від того, кого ви залишили чи не залишили в цьому списку, я прийму участь  у голосуванні чи ні. Справа в тім, що у попередньому списку була номінована сільський голова села Стер… Глибоцього району Чернівецької області. Я б хотів знати, чи залишилась відповідна кандидатура. Це перше.

І по-друге, було б доцільно, оскільки там тільки 9 прізвищ, прочитати ці прізвища і звідки вони є для того, щоб з`ясувати цей нюанс.

Дякую. 

 

НАЙДЬОНОВ А.М. Значит, прежде чем зачитать, я хочу обратить внимание, что обработаны полностью все материалы, которые были поданы  областными советами, районными советами, то есть всеми органами  местного самоуправления. Да, я зачитаю этот  список, за исключением того, который был опять же согласован с органами местного самоуправления определенной области.

«Верховна Рада України постановляє: присудити у 2008 році Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування: Терапищему Сергію Олександровичу, голові правління Всеукраїнської молодіжної громадської організації „Союз обдарованої молоді”, аспіранту Національного педагогічного університету імені Драгоманова; Дружченко Андрію Вікторовичу, міському голові міста Ворожби Білопільського району Сумської області; Корнійчуку Олександру Васильовичу, депутату Рівненської обласної ради, першому заступнику міського голови міста Остроха Рівненської області; Тимофеєву Павлу Анатолійовичу, начальнику Відділу стратегічного розвитку міста та інформаційних технологій виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, президенту молодіжної громадської організації „Євроклуб” (Мелітополь). Також Будей Наталії Василівні, стеричинському сільському голові Глибоцького району Чернівецької області; Ельзіну Владиславу Григоровичу, депутату Донецької обласної ради, президенту благодійного фонду „Фонд розвитку………… „Олімпік”; Черняку Олексію Юрійовичу, заступнику міністра, начальнику Управління молодіжної політики та гендерної рівності Міністерства у справах сім’ї, молоді та гендерної політики Автономної Республіки Крим; Руденко Вадиму Борисовичу, голові секретаріату Українського молодіжного форуму, голові Української спілки молодих депутатів (і громадська організація, це Кіровоградському обласному парламенту дітей)”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання. Герман Ганна Миколаївна, будь ласка.

 

12:49:23

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, Партія регіонів, безперечно, буде підтримування надання премій цим молодим талановитим людям, і гроші на це є. Ми з вами тут відмовилися від частини своїх депутатських зарплат. Нехай ці гроші йдуть на премії цим молодим людям. Тоді ми принаймні будемо знати, куди ті гроші поділися.

 

НАЙДЬОНОВ А.М.

Ви підтримали думку комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

12:49:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, ну, просто стыдно за действующий Кабинет Министров, когда из уст Премьер-министра, из уст министров звучат постоянно тезисы о том, что всемирно поддерживают молодежь, заботятся о молодежи, а как касается конкретного, то, естественно, резко или деньги уменьшаются,  - финансирование или в несколько раз, или вообще нет денег. Вот мы перед этим отменили постанову про…, постанову імених степендій. А когда посмотрели, оказалось, что эти стипендии в несколько раз меньше, чем в прошлом году. А до этого вообще не выплачивались, денег нет. Теперь коснулось про внесок молоді в розвиток парламентаризму, тоже, оказывается, денег нет. Поэтому, понятно, почему правительство и затягивает с коррекцией бюджета, что она, фактически, гробит талантливую молодежь. Поэтому Партия регионов и требует немедленно во вторник внести Антикризисную программу вместе с изменением бюджета, где будет заложены, в том числе, и все социальные программы, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, питання, будь ласка.

 

12:51:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Андрій Михайлович, я думаю, що в постанові, пункт третій, треба  ще записати, крім Управління справами, записати слово „апарату”, написати слова: „та Комітету з питань бюджету”. Тому що, очевидно, наші колеги деякі зараз не зрозуміли, що мова йде про премію Верховної Ради України, до якої уряд, фактично, не має ніякого відношення.

Мова йде про те, щоб ми вишукували у себе такі можливості для фінансування. А такі можливості є і чи не вважаєте ви за можливе, що у випадку, якщо не буде профінансовано, то нам треба зразу ж з кошторису викреслити ще кошти, які направляються на певні цілі і замінити їх цими стипендіями, в тому числі, на 2009 рік. І одночасно розглядати про проект про зміну до кошторису в цій частині. Дякую вам.

 

НАЙДЬОНОВ А.М. Значит, вы подтверждаете, действительно, слова, которые были уже ранее высказаны о том, что  вот уже три года 2006, 2007, 2008 год этот проект постановления не голосуется, не  рассматривается по различным причинам, о которых вы знаете. И деньги, выделенные которые сегодня в бюджете, мы обращаем внимание о том, чтобы их  сегодня все-таки включить эти деньги   в ...  2008 года.

Ушли уже, 2008 год уже прошел. Мы постанову  2008 года рассматриваем сейчас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Михайлович, сідайте, будь ласка.

Бажаючі взяти участь в обговоренні від фракцій і народні депутати окремо, прошу, будь ласка, записуйтеся.

Герман Ганна Миколаївна, будь ласка.

 

12:53:19

ГЕРМАН Г.М.

Будь ласка, Попеску слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Васильович Попеску, прошу.

 

12:53:26

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція регіонів.

Вельмишановні колеги, беручи до уваги ті відповіді, які ми послухали з трибуни і ту аргументацію, яку надавали народні депутати під час запитань, дають підстави стверджувати, що ми зможемо знайти ці 12 тисяч гривень. Вони, до речі, є, оскільки це є постанова, яку готували ще у 2008 році, і ці гроші були передбачені у бюджеті України за 2008 рік. Тому не треба навіть шукати у цьому році. Але якщо навіть уряд використав ці кошти, я думаю, ми знайдемо 12 тисяч для того, щоб вирішити. Тому Партія регіонів  виступає за те, щоб прийняти цей проект постанови і ми проголосуємо „за”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

12:54:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Я для тих, хто не зрозумів. Я очікував, що мене включать з місця, але головуючий запросив до трибуни.

Шановні народні депутати, я хотів би звернути вашу увагу на те, що кошти, які виділені були у 2008 році, вони ж попросту, ви знаєте, уже пішли на інші цілі. Тому нам треба  шукати кошти з кошторису цього року.

І тому у зв'язку з тим, що неодноразово нами говорилося про скасування пільг, привілеїв і так далі. Де-факто, треба зробити одну просту річ. За рахунок тих коштів, які виділяються на  транспортне обслуговування депутатів, але вони цікаво якось виділяються. Якщо ти не використав кошти, а я офіційно заявляю, що ні одної копійки з початку скликання на так зване транспортне обслуговування не використав. Тобто коштів, які на одного депутата Кармазіна виділені, те ж саме каже пані Анна Герман і інші депутати, є такі депутати, які не використані, вистачає з головою для того, щоб забезпечити це фінансування. Але кудись же вони діваються ці кошти.

Тому я просив би вас поставити питання і ставлю питання перед регламентним комітетом, перевірити, яким чином нам Управління справами відповідає, що воно не може забезпечити це фінансування. Бо у нас є регламентний комітет і є Комітет з питань бюджету, які контролюють такі видатки, у тому числі і контролюють і що відбувається в Управлінні справами Апарату Верховної Ради. Бо я вже давним давно хочу взнати, як будуть виділятися квартири нашим співробітникам Апарату, не депутатам, а Апарату. І я закликаю до прозорості у цьому. Вивісіть списки, покажіть. І це не нормально, коли ми, народні депутати України, не знаємо, я не кажу вже про тих працівників секретаріату, Апарату, які не знають, які вони в черзі, коли їх і куди там переставили.

Тому, підтримуючи ідею про прийняття і фінансування, знаходження коштів на фінансування і закликаючи комітет, щоб він присудив премії ще і за особливий внесок молоді в розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування в 2008 році, я звісно не прошу зробити так, як це зробив Президент по відзначенню тернополіьських виборів, коли він відразу призначив заступником керівника секретаріату керівника громадської організації і представником у парламенті. У зв’язку з чим, він отримав почесну назву „тернопільський”, ще добавку „тернопільський”.  Звісно так не можна робити. Звісно треба робити це обґрунтовано.

Через це я пропоную  пункт третій добавити ще словами „та Комітету з питань Регламенту та з питань бюджету Верховної Ради”, доручення щоб було і тоді все буде виплачено. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

12:57:45

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  На трибуну я  не піду, щиро дякую.

Шановні колеги! І шановні лідери молодіжних наших організація, я хочу звернутися особливо до вас. Так, це майже десять років тому назад було запроваджено у нас все-таки премії  Верховної Ради  України за розвиток парламентаризму та місцеве самоврядування.  І  я думаю, що це дуже  правильно було зроблено, бо коли ми дуже багато говоримо щодо залучення молоді до активної політичної роботи, до активної громадської позиції, то чомусь всі вважають, що це тільки Верховна Рада України, це тільки депутат Верховної Ради України, народний депутат України. Але ж політика і активність  проявляється не тільки у Верховній Раді України, а також вона проявляється  і на місцевому рівні. І чим більше ми знайдемо самородків на місцях, тим багатша буде наша з вами держава.

Фракція Комуністичної партії  України у свій час якраз була ініціатором запровадження цієї премії для молоді і, звичайно, ми будемо голосувати, і тим більше, ми бачимо, що витримана і географія нашої держави. І представлена молодь, абсолютно різна молодь, і Верховна Рада Автономної Республіки Крим, і лідери громадських організацій, і молодий міський голова і, звичайно, ми це все підтримаємо.

Але, шановний Олександр Володимирович, і шановні народні депутати, і Юрій Павлович, який представляє наше профільне міністерство, дає стоїть питання, і воно дуже  актуальне і нагальне це питання, яке  стосується розробки державної програми виховання молоді. На превеликий  жаль, на протязі десяти років ми ставили це питання, але нам весь час мінялись міністри і говорили, не на часі нам розробляти таку програму. Ось таке і маємо таку  ситуацію, не любов до своєї рідної землі, до Батьківщини, наркоманія, СНІД, туберкульоз і можна все це продовжити. І тому я дуже прошу врахувати, Юрію Павловичу, це питання і нашому профільному комітету і обов’язково треба звичайно це питання вирішити.

І наступне питання. Для того, щоб не було такого як цей раз, що з 10 премій ми запропонували всього 8 чи 9 номенантів, нам все-таки треба і профільному комітету, і міністерству направити дану постанову, яка запроваджувала цю премію до всіх громадських організацій, до місцевого самоврядування і до обласних державних адміністрацій, хто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

13:00:57

САМОЙЛИК К.С.

...хто не дочитався ще до того, що дуже активно молодь треба заохочувати. Я просто б вас просила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка.

 

13:01:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Я думаю, що немає сумнівів, необхідно підтримувати зазначений проект постанови, тим більше, що дійсно він запропонований уже після детального попереднього обговорення у Верховній Раді України і на, мій погляд, комітет зробив висновки із того обговорення і вніс ті необхідні зміни, які, я думаю, що ми сьогодні підтримаємо. Я думаю, що ми повинні не забувати, що ініціатором такого підходу для того, щоб відзначати кращих молодих депутатів і тих молодих людей, які хочуть проявити себе на ниві депутатської діяльності чи парламентської запропонував у свій час Комітет з питань науки і освіти, який очолювала представник нашої фракції Катерина Семенівна Самойлик. І як показала практика, цей проект постанови знайшов свій позитивний відгук серед молодих депутатів, депутатів рад всіх рівнів України.  Тому і фракція буде підтримувати цей запропонований проект постанови. Я думаю,  що ми повинні перейти до голосування.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. 

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про прийняття в цілому проекту постанови про присудження у 2008 році  премії Верховної Ради України за внесок молоддю в розвиток парламентаризму місцевого самоврядування. Реєстраційний номер 2648. Прошу визначатися.

 

13:03:23

За-256

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів - 77, „Блок Юлії Тимошенко” – 125, „Наша Україна-Народна Самооборона” – 8,  комуністів – 27, „Блок Литвина” – 19.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України (щодо оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення). Реєстраційний номер 2682. Доповідає Міністр юстиції Оніщук Микола Васильович.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий,  шановні народні депутати!

Вашій увазі пропонується надзвичайно важливий закон, який стосується захисту і забезпечення конституційних прав громадян. Це я звертаюсь до  залу, до народних депутатів з тим, щоб сконцентрувати вашу увагу при визначенні свого  голосування по цьому закону.

Справа в тому, що  Конституція України гарантує громадянам право не тільки на розгляд права у суді, а і на апеляційне, на апеляційний перегляд  та касаційне оскарження цих справ. Відповідно до закону, як це вказано у відповідних положеннях Конституції і закон, про який ідеться якраз і передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та до Митного кодексу метою яких є запровадження касаційного права на касаційний перегляд  рішень судів постановлених у адміністративних провадженнях у зв’язку з накладенням  стягнення на громадян. Йдеться  про випадки, коли рішенням судів застосовується, зокрема,  такі чутливі для громадян стягнення як  адміністративний арешт, як позбавлення спеціальних прав, як застосування  випробовуваних робіт і деякі інші.  На жаль, до цього часу, не зважаючи  достатню розвиненість нашої правової системи і, зокрема, в частині реалізації конституційних норм,  це право  законами України на  касаційний перегляд не  гарантується.  І саме тому  урядова ініціатива і має на меті  забезпечити вирішення відповідного питання.

Друга тема, яка вирішується  цим законом.  Як це  дивно, але до цього часу залишаються чинними  положення 263 статті  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  згідно яких особа всупереч вимогам Конституції  може бути  затримана в строк до 10 діб без рішення суду, а з санкції прокурора.

Ви добре знаєте,  що  адміністративне затримання  є таким, яке  непередбачене чинним законодавством, але, ще   раз наголошую, не зважаючи на  вимоги Конституції, такі рішення щодо затримання  особи на строк, що перевищує встановлений Конституцією,  тобто  більше 72 годин,  має здійснюватися виключно за рішенням суду.

Оскільки  адміністративний арешт є видом адміністративної відповідальності, а не  лише кримінальної, як ми  це вважаємо, є усталеним, то відповідно   і застосування в якості запобіжного заходу при  затриманні особи за вчинення правопорушення, за яке передбачено адміністративний арешт, має бути  обмежено правом надання відповідної згода на затримання особи на строк, що перевищує більше  трьох годин лише судом. В цьому, власне, і полягає суть закону, який має підняти рівень процесуального регулювання відповідних відносин до вимог Конституції. В зв'язку з прийняттям запропонованих змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу  це надасть можливість посилити конституційні гарантії законності при провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Реалізація цього закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки, як добре відомо, що суди касаційної інстанції і їх фінансування забезпечується в рамках існуючих процедур, і певне збільшення навантаження на суди касаційної інстанції, з нашої точки зору, не буде пов'язане з необхідністю збільшення чисельності складу судів, які розглядають відповідні справи щодо адміністративних правопорушень в касаційному порядку як такі.

Враховуючи викладене, пропонуємо прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу, поданий на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Микола Васильович.              

Будь ласка, у кого є питання до доповідача, записуйтесь. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

13:09:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”. 

Шановний пане міністр, виникає кілька запитань, ознайомившись з цими проектами, хоча в цілому в першому читанні їх можна підтримувати. Я все-таки хочу запитати, чи розраховували ви, наскільки утрудниться розгляд справ в Верховному Суді, в апеляційному суді при зміні, які ви пропонуєте? Це – перше.

І друге. Наскільки ефективною може бути боротьба з нелегальними мігрантами, які мають затримуватися  тут  чи можливо якісь інші підходи треба робити.  Я маю на увазі, термін затримання, який  пишеться зараз, передбачається до 30 діб в той час, коли покарання не перевищує 15 діб по кодексу. Які підходи, які виходи ви бачите з цих колізій? Дякую. 

 

ОНІЩУК М. В. Дякую вам за ваше запитання. 

Що стосується першого. У справі, Європейський суд у справі  …  проти України вказав на те, що Україна до цього часу не забезпечує  реалізацію фундаментальних прав громадян, до яких відноситься право на касаційне оскарження і за таких обставин насправді ми виходимо з того, що право особи є визначальним, його забезпечення цього права є визначальним в побудові всієї правової системи і що називається, це той випадок, коли про витрати держави, які мають бути забезпечені в зв`язку з касаційним переглядом, не є фактором, який може бути використаний для виправдання відсутності касаційного перегляду у  випадках, коли особа позбавляється ряду своїх прав, коли вона піддається адміністративному арешту, коли її позбавляють прав, які вона має, спеціальні дозволи, або в інших важливих випадках, зокрема також ідеться про коли міра застосування адміністративного  штрафу перевищує 50 неоподаткованих мінімумів. Я вже не  кажу про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ОНІЩУК М. В. …що йдеться, що цей касаційний перегляд має бути забезпечений в рамках існуючої чисельності складу відповідних палат Верховного Суду України. У випадку, якщо  Верховний Суд буде вважати, що кількість таких адміністративних впроваджень касаційних буде значною, то Верховна Рада має зреагувати шляхом, передбачивши  у Державному бюджеті відповідні витрати в зв`язку з цим.

І останнє, що стосується затримання осіб, які нелегально перетинають  митний кордон і, зокрема, їх утримання в пунктах для  біженців. Ми виходимо із того, що це є спеціальні регуляції, які стосуються особливої категорії громадян. Не громадян України, це іноземці чи  особи без громадянства, які незаконно перетинають Державний кордон і швидше за все, це вже    позиція парламенту, яка визначена у відповідних законах, з тим, що у цьому конкретному випадку цей термін може дорівнювати 30 добам. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Микола Васильович.

Співдоповідь від комітету. Віктор Вікторович Шемчук. Юрій Прокопчук замість Віктора Вікторовича Шемчука.

 

13:12:57

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України (щодо оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення). Проектом пропонується визначити порядок перегляду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення в апеляційному, касаційному порядках за нововиявленими та винятковими обставинами, а також удосконалити механізм адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши законопроект, Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вважає запропоновані в проекті процедури оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення занадто громіздкими і такими, що не відповідають суспільним потребам. Зокрема автори проекту пропонують здійснювати перегляд рішень в апеляційному порядку колегіями у складі не менше трьох суддів, а в касаційному порядку або за винятковими обставинами – не менше п’яти суддів. Ну, уявляєте, дійсно, наскільки це громіздко. І я хочу сказати, що в сьогоднішніх судових структурах не завжди навіть знайдеться, коли зібрати 5 суддів. Тобто це неможливо виконати.

Якщо взяти до уваги, що місцевими судами в Україні щорічно розглядається приблизно 3 з половиною мільйони справ цієї категорії, то запровадження такої процедури оскарження приведе до істотного збільшення навантаження на суддів, погіршить якість та затягне строки розгляду кримінальних справ, а також унеможливить ефективну реалізацію права громадян на судовий захист. При цьому слід зазначити, що навіть перегляд кримінальних справ у Верховному Суді України здійснюється колегією у складі трьох суддів.

Прийняття цього законопроекту призведе до того, що справи про адміністративні правопорушення будуть розглядатися роками, а правопорушники уникатимуть відповідальності, і жоден штраф сплачуватися не буде. Уявіть собі, що  за крадіжку майна на суму до 900 гривень правопорушник по чинному законодавству притягається до адміністративної відповідальності. А якщо він почне оскаржувати постанову в апеляційному, потім касаційному порядку і, або за якими-небудь іншими нововиявленими обставинами. Тобто, таким чином, він, фактично, уникне відповідальності.

Запропонований же проектом механізм оскарження постанов уповноважених органів і посадових осіб взагалі є неефективним і не забезпечує право осіб на перегляд рішень у розумний строк. Комітет вважає, що це питання врегульоване чинним законодавством і вносити зміни до  частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення немає потреби.

Крім того, комітет вважає за необхідне нагадати, що Верховною Радою України 24 вересня 2008 року прийнятий закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яким внесено зміни до статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення і запроваджено механізм апеляційного оскарження постанови суду у справі про адміністративне  правопорушення.

Більше того, цим же законом передбачено, що постанова суду  у справі про адміністративне правопорушення, після її перегляду  в апеляційному порядку є остаточному і оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, комітет прийшов до висновку, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання, а тому прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді   відхилити його. Такої ж думки додержується  і Верховний Суд України. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України  пропонує повернути законопроект суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. На клопотання Міністерства юстиції України комітет двічі на своєму засіданні розглядав цей законопроект і двічі приймав рішення про відхилення його. Просимо підтримати рішення комітету про відхилення зазначеного проекту закону. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємося на запитання до співдоповідача.

Володимир Михайлович В’язівський, будь ласка.

Юрій Богданович Ключковський, будь ласка.

 

13:17:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна".

Шановний доповідачу! Ви вжили дуже цікавий вислів „суспільної потреби немає” і аргументували тим, що буде розглядати суд в складі трьох суддів, п’яти суддів. Так в чому полягає відсутність суспільної потреби? В тому, що людину можуть арештувати на 15 діб, розвалити його, для дрібного підприємця, розвалити його бізнес, і він навіть не має можливості оскаржувати, бо там, бачите, п’ятьом суддям важко разом зібратися. У цьому полягає, на вашу думку, суспільна, відсутність суспільної потреби у такому  законі?

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Шановний Юрій Борисович, по-перше, як я уже  сказав у своїй доповіді і комітет на цьому уже акцентував увагу, що вже є відповідно  статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення і запроваджено механізм апеляційного оскарження, касаційного оскарження, це те, що стосується, у тому числі, тих законопроектів, які були попередньо прийняті, у тому числі, той, який я називав – про безпеку дорожнього руху. І на сьогоднішній  день, знову ж таки, робити  більше цих процедур, більше збирати людей, ви думаєте, що від того той підприємець, про якого ви так піклуєтеся, стане більш захищеним законом і правом? Та ні в якому разі. Тому що сьогодні, дійсно, навіть коли трьох суддів по окремим районам знайти не можна, бо вони або одні не затверджені, або ще що-небудь. Давайте спочатку зробимо відповідно і ту судову реформу, про яку ми дуже багато говоримо і тоді ми будемо, як-то кажуть, регулювати і всі інші, бо ми зараз навантажимо так всі кодекси і перевантажимо, що просто це неможливо буде виконати, і ви всі прекрасно як правник знаєте. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола Георгійович.

 

13:19:29

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинский, депутатська група „За Україну”.

Шановний доповідачу, перед вами виступав міністр і сказав, що це  фундаментальне право на апеляцію і фундаментальне конституційне право громадян. Надіюсь, що ви ж  цього не заперечуєте. І це право не забезпечено чинним законодавством, хоч ви і кажете, що 293-ою статтею забезпечено. Не таким чином. То чому б не затвердити це право попри те, що там судова система недосконала, вона буде колись досконала. Але сьогодні треба діяти відповідно до Конституції.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую.  Саме бережно і найбільше той закон, який основний, він і захищає людину. Там всі права, до речі, якраз і прописані. Інша справа, що на сьогоднішній день, коли ми навіть будемо говорити про удосконалення, це може бути безмежне удосконалення. Але ж коли ми поставимо ту саму коняку не попереду воза, а навпаки, я думаю, це ніякого результату абсолютно не дасть. Ми просто знову створимо ще там додаткові бюрократичні якісь умови для того, щоб узагалі, як указано було в доповіді, уникнуть відповідальності.

Більше того, Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності є, до речі, тим комітетом, який працює регулярно і ефективно, мабуть, за кількістю проведених, скажімо так, засідань своїх він є чи не лідером, і він представлений представниками різних фракцій. Дане рішення і саме, до речі, відомими юристами, правниками, з досвідом, і саме рішення двічі було таке: відхилити даний законопроект. Я доношу рішення всього комітету. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стойко Іван Михайлович.

 

13:21:12

СТОЙКО І.М.

Дякую.  Іван Стойко, група „За Україну!”.

В принципі, я уже отримав рішення, коли він відповідав, доповідач, на питання Юрія Богдановича. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:21:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний доповідачу, я уважно вивчив законопроект, і крім недоліків, на які сьогодні ви звернулися і звернув увагу комітет, я бачу великі плюси, у тому числі по захисту прав людини. У тому числі я бачу плюси у тому, що вводяться норми, які говорять як продовжувати термін утримання, де говориться ті речі,  які наслідки скасування постанови і закриття справи, що вводяться цілі розділи по порядку впровадження, пов’язаних з перевіркою постанов цих і оскарження, що вносяться зміни до статті про захисника, яка була абсолютно нецивілізовано виписана. І взагалі кодекс давно потребував змін. Якщо виключити мінусові статті, а залишити позитивні, чи можна приймати в першому читанні, а потім в цілому. Я, наприклад, думаю, так.

Дякую.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Значить, і відповідно із запропонованого на сьогоднішній день було вказано, що законопроект, а це будь-яка творча робота, тим більше, на підставі, коли це розробляє Міністерство юстиції, там всі досвідчені професіонали, ми це знаємо. Але ж, ви також погоджуєтесь в тому, що там дуже багато недосконалих речей і навіщо сьогодні нам приймати в цілому або, як ви кажете, ті навантаження, недосконалі речі. Безперечно буде доопрацьований законопроект, буде внесений в комітет, комітет його розгляне, прийме рішення, буде він вичищений, буде прийнятний для всього нашого суспільства, для судової системи, для тих, кого потрібно захищати, бо коли ви говорити про Інститут захисників, так у нас взагалі він в Україні не існує, бо немає у нас сьогодні адвокатури тієї, яка була колись, коли гарантовано додався захисник, на превеликий жаль. Тому всі ці питання потрібно враховувати, я погоджуюсь, а законопроект можна допрацювати і внести його як-то кажуть, повторно. Поки що комітет, ще раз наголошую на тому, прийняв рішення відхилити законопроект і я прошу підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна, будь ласка.

 

13:23:51

БОДНАР О.Б.

Шановний Юрію Володимирович, я хотіла запитати одне. Коли готувався цей законопроект чи відбувалися, скажемо так, консультації з профільними установами, інстанціями чи відбувалося таке обговорення для того, щоб зрозуміти загальну тенденцію, концепцію цього законопроекту? Саме комітет?

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Значить, комітет до даної, як ви сказали, роботи щодо концепції не залучався. Комітет. Власне, розглядає всі законопроекти, які стосуються саме його профілю. Вот. І, безперечно, я знову ж із попереднього виступаючого шановного Юрія Анатолійовича, я не хочу сказати, що тут все, наприклад, недосконало, але є такі речі, які сьогодні неприйнятні, неприйнятні із-за того, що цей законопроект нічого не додасть, ця новація нічого не введе для того, щоб був покращений захист саме всіх отих категорій, про які тут говорили, підприємців і всіх інших. Це здійснить просто збільшення бюрократичного впливу, це збільшить, так би мовити, навантаження, в тому числі, мабуть, і на кишеню тих людей, які прийдуть захист шукати, бо їм прийдеться як-то кажуть, відвалювати більше, вибачте за прямоту.  І на сьогодні цей законопроект приймати не можна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кендзьор  Ярослав Михайлович, будь ласка.

 

13:25:14

КЕНДЗЬОР Я.М.

Дякую. Я отримав відповідь на запитання у попередніх  колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. От бачите, як активно ми взяли участь  в тому , щоб обговорити такий важливий законопроект. Значить є цікавість і інтерес. Долучається.  І будемо приймати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажаючи виступити в обговоренні прошу записуватися.

Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

13:26:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників вітчизни, „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я не часто при негативному висновку дякую тих, хто розробив законопроект. В даному випадку, я в особі Міністра юстиції хочу подякувати тих, хто розробив цей законопроект, щоб ви їм принаймні оголосили подяку через те, що тут  є думка і думка серйозна. 42-і статті я нарахував нових, які зараз внесені в Кодекс про адміністративне правопорушення.  42, ми маємо зауваження висловленні, фактично,  до 4-х статей по великому рахунку. І ці зауваження можна дослухатися до них. Тому що дійсно,   те, що сьогодні у Верховному Суді не можна розглянути навіть по кримінальній справі в розумні терміни, це зрозуміло, бо  важко це зробити і при такій ситуації як пропонується, я думаю,  що це є огріх.  Але, те, що  пропонується, в тому числі  і  продовження терміну, внесення терміну в статтю 263, але яка пише, що  строки адміністративного затримання збільшуються  до 30 діб по відношенню до особи-іноземця і особи без громадянства. То я вам задаю питання, ви садите громадянина якогось  там  …… , так  сказати, прізвище якесь умовне. Ви не знаєте хто він такий, вам треба його дактилоскопувати, треба його опитати, треба показати, чи немає  в нього якихось хвороб виявити все, і все це маєте зробити за 15 діб. Хіба це нормально? Це неможливо, реально неможливо. Тому треба продовжувати термін до 15 діб, але  передбачати, що це є  запобіжний захід, а не є захід адміністративного  стягнення, це просто запобіжний захід. А от після   встановлення, от тоді вже треба до нього приймати  покарання, от тоді вже покарання будемо вносити.

Тепер щодо  інших моментів, які є у цьому законопроекті. Я    погоджуюся  частково з критикою, яка висловлена, але   ви подивіться, включено розділ: „Провадження пов’язані з перевіркою постанов, ухвал суду у справах про адміністративні правопорушення”. Це зміни і до статті  297 зі значком 1, і  297 зі значком 2, де передбачається, які саме мають бути  форма, змін апеляційної скарги, як має оскаржуватись і так далі.  Це ж позитив суттєвий, це забезпечення охорони прав громадян.

Або  зміни  до глави 24 „б” „Оскарження рішень суду  у справі про адміністративне правопорушення у касаційному порядку”. Воно також унормовує і говорить, що  навіть Верховний Суд має максимум мати два місяця на  розгляд, але   передбачаючи, що має бути розумний термін.

Тому, шановні друзі,  і стаття  про захисника, і  про перегляд по нововиявленим зобов’язує нас прийняти   у першому читанні законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

13:29:31

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Володимирович,  шановні колеги, даний законопроект спрямований  на  подальше вдосконалення правового  регулювання  суспільних відносин у сфері  притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, оскарження рішень щодо притягнення до такої відповідальності.   

До поданого проекту слід зауважити наступне. Законопроектом передбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді апеляційної інстанції здійснюється колегією в складі трьох суддів, а в суді касаційної інстанції колегією в складі п'яти суддів. Вважаємо, що запропоновані норми проекту сприятимуть збільшенню обсягу додаткової роботи для суддів Верховного Суду України і, тим більше, суддів загальних апеляційних судів.

Тому вважаємо, що доцільно було б передбачити одноособовий розгляд справи про адміністративне правопорушення суддями апеляційної та касаційної інстанції. Але навіть в такому разі у нинішніх умовах неможливо буде забезпечити апеляційний та касаційний розгляд справ про адміністративні правопорушення у більш-менш розумні строки. Результатом цього стане істотне зниження виконання рішень про застосування адміністративних стягнень.     

Викликає також сумнів виняток щодо порядку застосування адміністративного арешту, зроблений у частині другій статті 326 в редакції законопроекту. Посилання на можливе ухилення від відбування цього стягнення або можливість вчинення нового правопорушення не є переконливими аргументами. Таким же чином можна обґрунтувати необхідність негайного застосування постанови про стягнення штрафу або іншого стягнення, від виконання яких також можна ухилятися. Можливість ухилення від відбування стягнення сама по собі не може бути достатньою підставою для негайного застосування цього стягнення. В даному випадку доцільно було б передбачити відповідальність за ухилення від відбування адміністративного стягнення.

Позиція фракції Партії регіонів – цей законопроект відхилити. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'язівський Володимир Михайлович. Знімає свій виступ. Ключковський Юрій Богданович.      

 

13:31:46

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний пане Головуючий, шановні колеги! Я хотів би почати з цитати, на жаль, по пам'яті, з Конституції України: „Людина, її права і гідність є найвища цінність в Україні”. І власне цим було викликане моє запитання, викликане здивуванням, що, виявляється, суспільна необхідність полягає в тому, що п'яти суддям Верховного Суду важко зібратися разом і дуже громіздко розглядати справу, коли когось арештували чи когось позбавили права займатися діяльністю, яка є єдиним джерелом    доходу для цієї людини. Власне, мені здається, що хоча в комітеті зібралися дуже сильні спеціалісти, однак, на жаль, переважав так званий звинувальний ухил у ставленні до цих людей. На превеликий жаль, їх всіх сприймають як апріорі злочинців, яких треба покарати і зробити так, щоб вони цього покарання не уникли, а не думають про те як… Навіть якщо припустити, що  вони порушили закон, як захистити їх права при цьому?  А я ще раз хочу підкреслити, права людини – це найвища цінність в Україні.

Мені здається, що ми при цьому забуваємо, Кодекс про адміністративні правопорушення – це санкції не для серйозних злочинців, а для простих людей і це трапляється на кожному кроці, і дуже часто, на жаль, безневинно.

Тут згадувалося про те, що крадіжка в розмірі до 900 гривень -  це вже штраф адміністративний.  Я хочу нагадати, у цьому законопроекті йде мова не про стягнення у вигляді  штрафів, а про більш серйозні  речі, які мають значно тяжчі  наслідки для тих, кого  притягують до  відповідальності. І тому кожна людина має  право тоді, коли його притягують до відповідальності, на застосування повного обсягу конституційного захисту своїх прав. І я хотів би нагадати, що при цьому  Конституція встановлює право як на апеляційне, так і на касаційне оскарження таких справ. Мені було би дуже прикро думати про те, що на апеляції закінчується навіть, якщо вона   запроваджена і дальше людина єдине куди може звертатися – до Європейського суду з прав людини. Чи може в комітеті хочуть  і це також заборонити нашим громадянам? Тому мені дуже прикро, що таке рішення комітету тим більше, що настільки кваліфіковані юристи не могли не бачити норми Регламенту про те, що відхилення законопроекту означає, що наступний раз його можна тільки на осінній сесії розглядати. Мені дивно чому не запропоновано повторне перше  читання. Чому ті дрібні норми про 5 суддів не можуть бути враховані при підготовці до другого читання. Я хотів би звернутися, підтримати мого колегу Юрія Кармазіна і звернутися  до  залу, хоча це тяжко зробити при такій присутності, все-таки підтримати законопроект в першому читанні або принаймні спрямувати його на повторне перше читання.

Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський Микола Григорович. Знімає свій виступ.

Аржевітін Станіслав Михайлович. Знімає свій виступ.

Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект закону про внесення змін до. Секундочку, будь ласка, заключне слово доповідачу – Міністр юстиції Оніщук Микола.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую. Дякую, шановний головуючий.

Шановні депутати, по суті, вперше ми стоїмо перед ситуацією і я так бачу по настрою залу, коли очевидно необхідно з точки зору забезпечення конституційних прав громадян нормативно-правова ідея уряду не підтримується. Я хотів би нагадати для тих, хто виступав стосовно апеляційного оскарження. Верховна Рада України вже забезпечила апеляційний перегляд справ щодо адміністративних стягнень, ухвалюючи закон, зміни до Закону про дорожній рух України і тоді були внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, де передбачено апеляційний перегляд якраз трьома суддями. Ми можемо змінити доктрину для цієї категорії справ, але це не підстава для того, щоб відхиляти саму ідею.

І що стосується касації, ще раз хочу звернути увагу. Шановні колеги, йдеться лише про надання права на касаційний перегляд рішень судів щодо застосування адміністративних стягнень в найбільш важких, з точки зору тяжкості в адміністративно-правовому контексті, йдеться про адміністративний арешт, йдеться про позбавлення прав спеціальних, йдеться про адміністративну конфіскацію, йдеться про адміністративні стягнення, якщо вони перевищують 50 неоподаткованих мінімумів і парламент це відхиляє. Я цього не розумію. Невипадково я звертався, як міністр юстиції, до комітету, коли був просто здивований, що комітет не підтримав ці ідеї, коли комітет не підтримав ідею про те, що саме на санкцією суду особа може утримуватися, застосовуватися адміністративний арешт  як засіб попередження адміністративного правопорушення, а не санкції прокурора. І я щонайменше прошу проголосувати за повторне друге читання, для того щоб комітет разом з Міністерством юстиції ще раз повернувся до цього, до розгляду цієї справи, вже не кажучи про наше зобов’язання перед Радою Європи, коли йдеться про рішення Європейського суду з прав людини, який однозначно вказав на необхідність приведення національного законодавства в цій частині до вимог Ради Європи, європейських стандартів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Васильовичу.

У співдоповідача є необхідність в заключному слові? Немає.

Шановні колеги, я нагадаю, що це проект закону, внесений Кабінетом Міністрів і визначений ним як невідкладний. Ставлю на голосування: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України (щодо оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення), реєстраційний номер 2682. Прошу визначатися.

 

13:38:34

За-57

Рішення не прийнято.

Під час обговорення висловлювалась пропозиція про направлення цього проекту закону на повторне перше читання. Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України (щодо оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення), реєстраційний номер 2682. Прошу визначатися.

 

13:39:16

За-60

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Переходимо до розгляду законопроектів у другому читанні. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств, реєстраційний номер 4043. Доповідає Шмельова Світлана Олександрівна. Будь ласка.

 

13:39:57

ШМЕЛЬОВА С.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні селяни, які будуть слухати про цей законопроект. П’ятого березня 2009 року Верховною Радою України був прийнятий за основу в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств, внесений народним депутатами України Сергієм Володимировичем Гордієнком і Валентином Григоровичем Матвєєвим. Постановою Верховної Ради було доручено Комітету Верховної Ради  України з питань соціальної політики та праці доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням окремих положень альтернативних законопроектів, реєстраційні номери 4043-1, 4043-7, а також зауважень та пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради  України у другому читанні. Комітетом була сформована робоча група з числа народних депутатів, авторів законопроекту, представників інших комітетів, зокрема, агропромислового комплексу, міністерств, профспілок, організацій роботодавців та науковців. Нагадаю сутність питання, що законопроект спрямований на виправлення ситуації, яка склалася після введення в дію 13 січня цього року Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової кризи на сферу зайнятості населення.

Слід зазначити, що робоча група та комітет неодноразово збиралася з  цього питання. На робочих групах та на комітетах точилася гостра дискусія навколо законопроектів, оскільки думки не тільки народних депутатів України, про що свідчить кількість запропонованих законопроектів, але і міністерств були відмінні одна від одної. Основне питання було з того приводу, що  чи повернутися до редакції, яка була змінена законом прийнятим 13 січня цього року чи знайти іншу редакцію.

Робоча група прийшла до висновку, що необхідно повернутися до редакції статей Закону України „Про особисте селянське господарство”, які існували до прийняття Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо зменшення впливу світової кризи на сферу зайнятості населення).

 Проте, на комітеті більшістю голосів запропоновано редакцію статті вісім, а саме: „Члени особистих селянських господарств є особи, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість заселення” належать до зайнятого населення, якщо ведення особистого селянського господарства є їх основною діяльністю. Діяльність з ведення особистого селянського господарства є основною для членів цього господарства, якщо за останні два…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Світлана Олександрівна.

 

ШМЕЛЬОВА С.О. … дванадцять місяців, що  передують їх зверненню до Державної служби зайнятості, вони не належали до зайнятого населення відповідно до пудпунктів „а”, „б”, крім ведення особистого селянського господарства, „в”, „г”, ”е” пункту три статті 1 Закону України "Про зайнятість населення або належали до зазначених категорій осіб менше 26-ти календарних”.

Тим самим, молодь села, яка закінчує школи та інші навчальні заклади, не має права на конституційну гарантію права на працю, тобто це дискримінація сільської молоді по відношенню до міського населення. Це поправка 11, ми зараз будемо іти.

Тепер переходимо до пропозицій, що містяться у таблиці законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду пропозицій, які надійшли від суб’єктів законодавчої ініціативи після ухвалення цього проекту закону за основу.

Перша поправка народного депутата Кравчука і народного депутата Саса врахована часткова. Погоджуються із тією редакцією, яка прийнята чи є необхідність аргументації? Спочатку у авторів.

Є. Будь ласка, включіть мікрофон народному депутату Кравчуку.

 

13:44:26

КРАВЧУК В.П.

Я погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуєтеся  з цією редакцією?

 

КРАВЧУК В.П. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інша думка з цього?

(Ш у м  у  з а л і)

Я питаю чи є… Ми будемо ставити на голосування всі поправки відповідно до Регламенту. Тому, будь ласка, якщо немає інших думок щодо скасування цієї поправки, яка врахована комітетом, я ставлю на голосування  пропозицію підтримати частково поправку номер один в редакції, яку запропонував профільний комітет. Прошу визначатись.

 

13:45:14

За-306

Поправка в редакції комітету підтримана.

Поправка номер два, народного депутата Павловського, врахована. Є заперечення в сесійному залі щодо врахування цієї поправки? Є. Ключковський Юрій Богданович, будь ласка.

 

13:45:33

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський „Наша Україна”.

По-перше, ми підтримали поправку один в цілому, а не частково, тому що не відомо, що таке частково, а підтримали поправку так, як вона подана. Ставиться на голосування поправка, а не її частина.

А що стосується другої поправки, то вона, власне, суперечить першій поправці і  створює порочне логічне коло. Ця поправка відсилає  до Закону „Про особисте селянське господарство”, а  якщо ви подивитесь на сторінці п’ятій відповідну поправку до Закону „Про  особисте селянське господарство”, то там є відсилка до цього закону, і зокрема, до цієї норми. Таким чином, питання про те, хто належить до, які є члени особистих селянських  господарств і в яких випадках, не вирішується, тому поправку Павловського не можна підтримувати, її треба скасувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський, має бажання аргументувати свою поправку? Не має.

Точку зору комітету, прошу, будь ласка.

 

ШМЕЛЬОВА С.О. Точка зору  комітету була врахована  ця поправка, тому що вона не змінювала Основного закону. Але Павловський нехай розбирається, тому що у мене своя думка окрема від комітету є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування  питання про підтримку поправки номер  два народного депутата Павловського, прошу визначатись.

 

13:47:08

За-163

Поправка не підтримана.

Поправка номер 3 народного депутата Прутніка. Врахована частково. Чи влаштовує народного депутата редакція, яку пропонує комітет? Влаштовує.

 

ШМЕЛЬОВА С.О. Там власне да, повторюється просто частина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправка номер 3 народного депутата Прутніка в редакції, запропонованій комітетом. Прошу визначатися.

 

13:47:50

За-97

Рішення не прийнято.

Поправка номер 3 в редакції комітету не врахована.

Четверта поправка народного депутата Прутніка відхилена. Наполягає народний депутат? Не наполягає.

Поправка номер 5 народного депутата Кармазіна. Відхилено. Народний депутат Кармазін погоджуєтесь? Будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

 

13:48:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”, Партія захисників вітчизни.

Шановні друзі, у зв’язку з тим, що проголосована поправка перша, а там підхід такий, що має бути розрахунковий дохід на одного члена особистого селянського господарства не менше розміру мінімальної заробітної плати, а я виходив із того, що я пропонував включити до цих громадян, до переліку цих громадян, тих, які працювали не менше 26 тижнів. Тобто шести місяців сплачували страхові внески і основним місцем роботи яких вважалося, останній місяць роботи, за наймом. У зв’язку з цим, що підтримана трішечки інша ідеологія, я знімаю поправку номер 5, але буду обґрунтовувати поправку номер 6. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, автор поправки не наполягає на її врахуванні.

Наступна поправка номер 6 народного депутата Кармазіна, відхилена комітетом. Прошу, будь ласка, мікрофон народного депутата Кармазіна.

 

13:49:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я пропоную додати нову частину сьому, статті 20 Закону України „Про зайнятість населення” таким змістом: „Сільські, селищні, міські ради зобов’язані надавати колишнім членам зареєстрованих на їхніх територіях особистих селянських  господарств довідки щодо припинення їх діяльності невідкладно після їхнього звернення до цих рад. Для чого це робиться? Для того, щоб ми зрозуміли чи є в нього господарство чи немає, які в нього доходи. Я не розумію логіку, чому треба було відкидати цю поправку. Вона абсолютно не заважала для ідеології закону. Я просив би підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Олександрівна, будь ласка, ваші аргументи щодо відхилення цієї поправки.

 

ШМЕЛЬОВА С.О.  Ну це не лише комітету, навіть не робочої групи, де були фахівці, вони відхилили цю поправку як фахівці, і аграрний комітет, і вони запропонували,  керівник аграрного комітету Ткач,  він запропонував всі ці поправки, щоб не переписувати поданий закон віддати їм в аграрний комітет. Вони готують великий закон з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, ну аргументація не переконлива.

Я ставлю на голосування  поправку номер 6 народного депутата Кармазіна. Прошу , будь ласка, визначатися.

 

13:51:01

За-168

Рішення не прийнято.

Поправка номер 7 народного депутата Шевчука Олега Борисовича відхилена. Наполягає народний депутат?  Не наполягає. Погоджується з тим, щоб комітет рекомендує не враховувати.

Поправка номер 8 народного депутата Кравчука і народного депутата Саса відхилена.  Будь ласка, мікрофон народному депутату Кравчуку.

 

13:51:27

КРАВЧУК В.П.

Я пропоную статтю 4 в Законі „Про особисте селянське господарство” викласти в такій редакції.

Стаття 4. Облік особистих селянських господарств та порядок набуття членства в особистих селянських господарствах. Особисті селянські господарства підлягають обліку. Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики і набуття або втрата членства особистого селянського господарства здійснюється шляхом подання заяви до сільських, селищних, міських рад особою, яка перебуває у сімейних чи родинних відносинах і  спільно  проживає з власником, орендарем земельної ділянки  про вступ або вихід до, з  особистого селянського  господарства, так як воно  ніде не внормовано в інших статтях. Пропоную її поставити на голосування  і підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлана Олександрівна ваші аргументи щодо відхилення.

 

ШМЕЛЬОВА С.О.  Комітет  не підтримав цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без аргументів?

 

ШМЕЛЬОВА С.О. Оцими поправками ми заплутаємо не лише  себе, а і селян теж. Ну ви подумайте, що повертається – 4043,  яка мета його була?  Зробити крок трохи назад, але повернути до того стану, який був до Антикризового  закону, де просто людей викинули, оце  була основна мета цього закону. Зараз ми починаємо цими поправками  плутати, переплутувати. Знову повернемось до  чого? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування   поправку…

Будь ласка,  автор поправки депутат Кравчук, мікрофон.

 

13:53:12

КРАВЧУК В.П.

Я хочу просто   аргументувати, що якщо є член особистого селянського господарства, який є у родинних зв’язках і він   виявив бажання вийти, не хоче він більше там працювати, і ніде не внормовано порядок виходу цього, це написано у моїй поправці.   Чому комітет відхилив і що  тут поганого, я не можу зрозуміти. Тому  прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 8-ім народного депутат Кравчука. Прошу  визначатись.

 

13:53:53

За-189

Поправка не підтримана.

Поправка  номер 9 народного депутата Шевчука відхилена комітетом. Чи наполягає народний депутат? Не наполягає.

Поправка номер 10 народного  депутата Глазунова відхилена комітетом.    Наполягає депутат на  врахуванні  його поправки? Не наполягає.

11-та поправка народного депутата Шевчука врахована. Є заперечення? Є заперечення в залі. Будь ласка, заперечує народний депутат    Ключковський. Прошу мікрофон.

 

13:54:32

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую.  Ключковський, "Наша Україна".

Я хочу звернути увагу, що 11 поправка, власне, логічно зв'язана з другою поправкою, яку ми вже відхилили. Вона є складовою цього порочного кола, де губиться означення, що ж таке зайнятий чи не зайнятий в господарстві. Тому цю поправку необхідно відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 11 народного депутата Шевчука. Прошу визначатись, будь ласка. На підтримку, звичайно.

 

13:55:17

За-8

Поправка не підтримана.

Поправка номер 12 народного депутата Прутніка відхилена. Видно, що не наполягає. Поправка номер 13 народного депутата Глазунова відхилена комітетом. Не наполягає на врахуванні. Поправка номер 14 народного депутата Шевчука. Відхилена. Народний депутат Шевчук не наполягає на врахуванні поправки. Поправка номер 15 народного депутата Шмельової врахована. Немає заперечень щодо врахування цієї поправки?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Поправка номер 16 народного депутата Прутніка врахована в редакції комітету. Є претензії до цієї редакції з боку народного депутата Прутніка чи інших депутатів? Немає. Поправка номер 17 народного депутата Павловського. Врахована. Є заперечення по врахуванню? Немає. Ставлю на голосування поправку номер 17 народного депутата Павловського. Для того, що комітет її рекомендує підтримати, і Верховна Рада тільки єдина має право визначатись, підтримується вона чи ні. Попередні не голосувалися ті, які рекомендувалося відхилити і депутати не наполягали на їх врахуванні. Читайте Регламент, будь ласка.

Ставиться на голосування на підтримку поправка номер 17 народного депутата Павловського. Прошу визначатись.                       

 

13:57:13

За-301

Поправка підтримана.

Поправка номер  18 народного депутата Шмельової. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення? Немає.

Ставиться на  голосування поправка номер 18  народного депутата Шмельової. Прошу, будь ласка, визначатися.

 

13:57:47

За-289

Рішення прийнято.

Поправка номер 20 народного депутата Шевчука. Комітет рекомендує її відхилити. Наполягає  народний депутат Шевчук на поправці? Не наполягає. Редакція першого читання у цьому випадку залишається.

21 поправка народного депутата  Кравчука і народного депутата  Саса відхилена.  Мікрофон народному депутату Кравчуку, будь ласка.

 

13:58:11

КРАВЧУК В.П.

Я хочу, Світлана Олександрівна, і до всіх звернутися колег-депутатів. Як можна вважати  незайнятим громадянина, члена особистого селянського господарства, якщо в нього є в наявності більше 2 гектарів землі, якщо в нього є корова, свині, кінь, трактор і його при цьому ще вважати незайнятим. Ми проголосували першу поправку і тепер як наслідок ми  повинні проголосувати 21 для того, щоб встановити як же ж розраховувати  норму, з якої визначається розрахунковий дохід для громадянина, який має у власності або  оренді земельну ділянку  та майно. Я наголошую, та майно обов`язково. Тому я прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші  аргументи, Світлана Олександрівна, будь ласка.

 

ШМЕЛЬОВА С.О. Я хочу сказати, що це не стосується особистих селянських господарств. Це вже більше, вище і далі. А ми  говоримо про  особисті селянські  господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 21 народного депутата Кравчука і Саса. Прошу визначаться.

 

13:59:31

За-177

Поправка не підтримана.

22 поправка, народного депутата Прутніка, відхилена комітетом. Не наполягає на врахуванні народний депутат.

Поправка номер 23, народного депутата Прутніка. Комітет рекомендує врахувати. Є заперечення в депутатів? Нема.

Ставиться на голосування поправка номер 23 народного депутата Прутніка. Прошу визначатися.

 

14:00:08

За-181

Поправка не підтримана.

Я хочу прочитати, в чому ця поправка полягала: „Цей закон набирає чинності з дня його опублікування”. А… Це, до речі, враховано. Очевидно, що народний депутат переплутав. Просто на першому читанні точно так само звучало.

Таким чином, ми розглянули всі поправки, ухвалили відповідні рішення. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні проекту закону номер 4043: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств. Прошу визначатись.

 

14:01:09

За-355

Рішення прийнято.

Тепер у мене питання до вас, Світлана Олександрівна. Після голосування поправок, які не враховувались комітетом і непідтримки однієї поправки, яку комітет рекомендував, є необхідність в узгодженні тексту? Чи ви слідкували і у нас є можливість прийняття в цілому? Не розбалансований получається у нас закон? Уповноважений представник комітету стверджує, що є можливість голосувати в цілому. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості членів особистих селянських господарств (реєстраційний номер 4043). Прошу визначатись.

 

14:02:10

За-341

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що згідно з календарним планом проведення 4-ї сесії у нас на цьому тижні далі буде робота в комітетах і фракціях. Наступне пленарне засідання в нас відбудеться о 10 годині ранку у вівторок 14 квітня. Ранкове планерне засідання оголошую закритим.

На все добре.