Засідання 28

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

05 квітня 2018 року, 10 година 04 хвилини

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:04:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх заходити у зал, приготуватись до реєстрації.

Ми чекаємо іменинників.

Отже, колеги, прошу провести реєстрацію і прошу зареєструватись.

 

10:05:20

Зареєстровано 367 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження у наших колег, Григорія Михайловича Немирі. Привітаємо. І в Юрія Віталійовича Одарченка.

 Хочу теж повідомити,шановні колеги, що у цей день 5 квітня на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 1710 році була прийнята перша Конституція Пилипа Орлика і тим започаткований процес творення Конституції в Україні.

Також, колеги, хочу вам повідомити, що сьогодні на порядку денному, як ми і домовлялись під час останньої наради голів фракцій з депутатами Європарламенту, стоять два закони по реформі парламенту. Але перед розглядом тих законів запропонований мною проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо оформлення документів релігійних організацій). Я думаю, що буде правильним, щоб ми в Чистий четвер змогли розпочати наш день з закону, який допоможе релігійним організаціям України у взаємовідносинах з державою.

Цей закон є не складний, він є технічний. І тому, я думаю, щоб було би правильним як ми змогли би його розглянути за скороченою процедурою і перейти до законів реформ парламенту.

Тому, колеги, я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. І ще раз наголошую: перший закон нескладний, але це є добрий знак для релігійних організацій, і давайте підтримаємо його розгляд за скороченою процедурою. Прошу приготуватись до голосування.

І ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо оформлення документів релігійних організацій) (номер 6642). І я ставлю зараз на голосування пропозицію розгляду його за скороченою процедурою. Підтримуєте, колеги? Підтримуєте. Підтримаєте, скорочену? Можемо голосувати?

Прошу приготуватись до голосування. І прошу підтримати розгляд 6642 за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

10:08:36

За-154

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного  депутата України Унгуряна Павла Якимовича.

Пане Павло, ваша ініціатива, ваша доповідь, будь ласка.

 

10:08:56

УНГУРЯН П.Я.

Слава Ісусу Христу!

Шановні колеги! Сьогодні Чистий четвер. Сьогодні той день, який в серці усіх християн України, незалежно від конфесій, є особливим. Це день в який ми згадуємо про найдраматичніші події у житті Господа нашого Ісуса Христа. В той день, коли він готувався піти на Хрест. І в цей день він помив ноги учням, тим, хто невдовзі його зрадить, зречеться. Але він показав приклад справжнього лідерства, приклад справжнього служіння – це бути меншим. Якщо ти хочеш вести за собою - це служити людям.  І це приклад для нас, як для депутатів, для парламентарів.

В цей день ми просимо проголосувати законопроект 6642 – це технічний законопроект, який підготовлений на прохання  Всеукраїнської Ради Церков.  І відповідно до звернень і патріархів, і  керівників релігійних організацій, незалежно від конфесій, чи релігійної приналежності. Коли ми з вами голосували антирейдерські закони, то ми ускладнили процедуру для юридичних осіб забувши, що релігійні організації не є комерційними юридичними  особами, потім ми з вами робили виключення для благодійних, для профспілкових, для громадських організацій, але знову забули, що релігійні мають свій окремий регульований законом статус. Тому сьогодні суто технічно ми маємо внести ці технічні зміни і прирівняти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

УНГУРЯН П.Я. І прирівняти релігійні організації в їхньому реєстраційному статусі до громадських, профспілкових і благодійних організацій. Я думаю, що у разі того, що якщо є голоси, ми можемо і за основу, і в цілому. Якщо комітет має іншу позицію, ми можемо по скороченій проголосувати за скорочену другу – до другого читання підготовку.

І ще одне, колеги, завтра буде Страсна п'ятниця, запрошуємо всіх на висадку дерев завтра о 12 годині в Маріїнському парку, давайте завтра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюк Віктор Валерійович. Будь ласка, пане Віктор.

 

10:11:56

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Андрій Володимировичу, шановні колеги народні депутати! Дві основні новації цього законопроекту: це спростити реєстрацію для релігійних організацій, зробити так, як це сьогодні є для громадських об'єднань, для благодійних організацій, це справедливо, це правильно і, окрім цього, звільнити релігійні так само, як сьогодні звільнені професійні спілки і благодійні організації від сплати адміністративного збору при державній реєстрації.

Шановні колеги, Головне науково-експертне управління у своєму висновку стверджує, що законопроект може бути прийнятий за основу.

 Комітет з питань культури і духовності в своєму рішенні наголошує, що запропоновані зміни сприятимуть реалізації державою свого обов'язку щодо прав громадян на свободу світогляду  і віросповідання, свободу вести релігійну діяльність, рекомендує також прийняти законопроект.

Кабінет Міністрів підтримує законопроект, народні депутати, члени Комітету з питань промислової політики і підприємництва розглянули цей законопроект, вважають його норми слушними і рекомендують в своєму рішенні прийняти законопроект в першому читанні за основу – наголошую – зі скороченням строків розгляду для того, щоб швидше пришвидшити його підготовку до другого читання.

На жаль, ми не можемо прийняти законопроект сьогодні в цілому, оскільки раніше був прийнятий законопроект про товариство з обмеженою відповідальністю, який набуває чинності 17 червня. І існує необхідність узгодження норм цих законопроектів, які ми маємо провести до другого читання.

Тому, шановні колеги, прошу підтримати за основу із скороченням термінів розгляду до другого читання. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Від "Блоку Петра Порошенка" Вадатурський Андрій.

Передає слово для виступу Южаніній Ніні Петрівні. Будь ласка. 

 

10:14:29

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Насправді зміни, про які говорять автори законопроекту, вкрай необхідні. Але я пропоную прийняти тільки в першому читанні по тій причині, що ми маємо чітко розібратися, як ми вносили зміни саме в Закон про державну реєстрацію юридичних осіб і задля чого? Тому що справді до 2016 року нотаріальне засвідчення підписів учасників, всіх учасників любих форм юридичних осіб не вимагалися. Але ми з 1 січня 2016 року встановили нову норму, і це було зроблено не просто так. Зараз ми маємо усвідомлювати точно, чи в усіх випадках для релігійних організацій ми маємо відмінити нотаріальне посвідчення. Наприклад, я вважаю, що передавальний акт в разі злиття, приєднання, перетворення та розподільчий баланс має нотаріально засвідчуватися, вірніше підписи… підписавши такий акт. Тому що це стосується великого і за обсягом, і за вартістю майна.

Адже, якщо ми говоримо про просто благодійні організації, вони можуть взагалі не мати ніяких активів, і це в переважній своїй більшості. Тому прошу підтримати в першому читанні і до другого читання внести необхідні зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Народного фронту" Данілін Владислав.

 

10:16:00

ДАНІЛІН В.Ю.

Прошу передати слово  Віктору Єленському.

 

10:16:08

ЄЛЕНСЬКИЙ В.Є.

Шановні колеги, я вас закликаю підтримати цей  законопроект, хоча б тому, що українська держава взяла на себе зобов'язання особливого ставлення до релігійних організацій на відміну від всіх інших, а цим законопроектом ми усуваємо несправедливість. Релігійні організації поставлені в становище, яке дискримінує їх порівняно, наприклад, з  товариством любителів дорогих годинників – це неправильно і несправедливо.

Я також хочу нагадати тим народним депутатам, серед яких існують  дуже серйозні антиклерикальні, сказати б, настрої, що йдеться не про патріархати, йдеться не про якісь релігійні управління, йдеться про 35 тисяч релігійних  організацій, які  розкидані по всій нашій  країні, більшість з яких є  зовсім небагатими і зовсім незаможними людьми. Людьми, які зібралися за зовом своєї совісті і за покликом свого сумління. Я прошу вас не обтяжувати  їхнє сумління, не обтяжувати  їхню совість і дати їм можливість стати принаймні на той щабель, що і громадські, благодійні, профспілкові та  інші організації. Я вас закликаю  підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  вам.

Від фракції "Батьківщина"  Івченко передає Крулькові.

Будь ласка, пане Іван.

 

10:17:52

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Дійсно в Чистий четвер потрібно приймати  цей законопроект, який усуває подвійне тлумачення  норм закону  в частині обов'язку нотаріального посвідчення документів релігійних організацій та звільнення їх від сплати адміністративного збору при реєстрації цих змін. Це треба підтримати сьогодні, проголосувати всім залом і таким чином об'єднати зал.

Але так само нам як фракції "Батьківщина" хотілося би, щоби у цей Чистий четвер ми в цьому залі проголосували питання, яке стосується скасування електронного декларування. Давайте в Чистий четвер очищати країну від різних різнотлумачень і від різних абсурдів, які, на жаль, є в нашому законодавстві. Тому ми як фракція "Батьківщина" поряд з підтримкою цього законопроекту пропонуємо Голові Верховної Ради поставити про включення до порядок денного і прийняття рішення двох законопроектів 8209 і 8209-1, які звільняють від і декларування громадських активістів, а також вводять декриміналізацію цього.

Прошу внести відповідні питання до порядку денного сесії і проголосувати. І нехай цей Чистий четвер очищає цю залу від скверни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції "Самопоміч" Данченко Олександр Іванович передає Олегу Березюку, будь ласка.

 

10:19:23

БЕРЕЗЮК О.Р.

На 26-му році вільної ходи від колонії до власної демократичної держави ми маємо відійти від стереотипів, що релігійні організації – це тільки культові споруди якісь там для чогось. Релігійні організації об'єднують людей навколо ідеї гуманізму, здоров'я, свободи і гідності в суспільстві. Це інструменти, які будують мораль, яка будує державу, яка будує суспільство. Тому цей законопроект є крок на зустріч, тим інструментом віковічної історії людства, які ведуть нас до поваги один до одного і до гідності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" – Юрій Мірошниченко, а потім від групи "Відродження" – Віктор Бондар. Будь ласка, пане Юрій.

 

10:20:28

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, пане Голово.

Шановні колеги, я хотів звернути вашу увагу і попередні виступаючі вже говорили, що в нашій країні 35  тисяч релігійних громад. Це мільйони людей, які належать до різних конфесій, які, можливо, відправляють різні свої обрядові дії, але, разом з тим, це люди, які моляться за всіх нас, моляться за кожного з народних депутатів, щоб Бог дав нам мудрості, щоб Бог дав нам відповідальності, щоб Бог нам дав любові.

І я вас запрошую зараз, тоді, коли ми маємо підтримати ці громади і коли вся релігійна спільнота через Всеукраїнську раду церков звернулась до нас підтримати цей закон, проголосувати його. І я би його голосував за основу і в цілому з урахуванням тих поправок, які сьогодні прозвучали з цієї трибуни. І я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Я думаю, що це буде найкращий сигнал для нашого суспільства, що Верховна Рада України усвідомлює свою відповідальність за життя нашої країни, за духовний стан нашого суспільства.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз буде заключний виступ. І тому я прошу запросити усіх народних депутатів в зал. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Після цього виступу ми перейдемо до прийняття рішення.

Зараз від групи "Відродження" Віктор Бондар. Будь ласка, включіть мікрофон з трибуни.

 

10:22:13

БОНДАР В.В.

Шановні колеги, шановний Андрію Володимировичу! Я підтримую особисто цей законопроект, і наша фракція буде підтримувати сьогодні його голосуванням. Помилки треба вміти визнавати і виправляти, тим більше помилки, які стосуються релігійних організацій в Україні.

Сьогодні, дійсно, відбувається вже майже два роки, як парламент, влада зробила так, щоб не спростити, а, навпаки, погіршити процедуру реєстрації, перереєстрації наших українських церков, в які ходять наші українці.

Тому ми пропонуємо підтримати цей законопроект, він спрощує процедуру, він дає можливість церковним релігійним громадам абсолютно прості процедури реєстрації, спростовує механізми, спростовує процедуру збору підписів і так далі, спростовує навіть фінансові витрати на реєстрацію своїх релігійних організацій, тому ми підтримуємо цей законопроект і в цей Чистий четвер я закликаю всіх наших колег підтримати наші церкви і дати можливість їм жити спокійно і працювати в Україні, і нести добро людям.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, обговорення  завершене. Я прошу усіх народних депутатів зайти в зал і приготуватися до прийняття  рішення. прошу і тих колег, які в ложах, щоб я окремо не звертався.

Отже, будь ласка,  переходимо до прийняття рішення. і я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо оформлення документів релігійних організацій) (№ 6642) за основу. Прошу голосувати і прошу підтримати. За основу. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

10:24:36

За-237

Рішення прийняте.

І тепер, колеги, увага скорочена процедура підготовки до другого читання. Прошу підтримати скорочену процедуру підготовки до другого читання. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

10:25:04

За-218

Колеги, не вистачило кілька голосів. Я ще раз поставлю. Можливо, не зорієнтувалися. Займіть, будь ласка,  місця свої.

Отже, я ще раз ставлю пропозицію про скорочення строку подання пропозицій і поправок до другого читання на проект Закону 6642. Будь ласка,  візьміть участь в голосуванні і підтримайте. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо.  Прошу підтримати.

 

10:25:40

За-231

Рішення прийняте.

І, колеги, переходимо до блоку питань по реформі парламенту. Перший пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д'Ондта (7550).

Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:26:20

За-155

Рішення прийняте.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:26:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова запрошується для доповіді щодо цього законопроекту Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Запрошуємо вас, пане Андрію, до слова.

 

10:26:39

ПАРУБІЙ А.В.

Доброго дня, шановні колеги. Ми довго готували цей законопроект, він розроблений з метою впровадження пункту 18 рекомендацій Місії Європейського парламенту, які Верховна Рада України прийняла ще 17 березня 2016 року. Це один з кроків дуже масштабної загальної реформи парламенту. І кроку, який на моє переконання, є важливим для української Верховної Ради і які пропонується реалізувати уже в наступному скликанні Верховної Ради України. Отже, він передбачає механізм розподілу в комітетах під час початку функціонування Верховної Ради України за формулою, яка передбачає справедливий розподіл голів комітетів поміж усіма політичними фракціями, які формують структуру Верховної Ради України. Це відбувається в послідовності і в черговості, коли від більшої до меншої фракції визначають і вибирають голів комітетів в залежності від величини фракції, але в повній послідовності. Цей метод використовується в багатьох європейських країнах, зокрема, таких як Австрія, Бельгія, Іспанія, Португалія, Данія, Хорватія, Польща, Словенія, Чехія, Угорщина, Нідерланди, Румунія, Болгарія і також він використовується в Європарламенті. І, я сподіваюся, що ми одну з європейських практик, яка забезпечить нам структурну, правильну побудову структури Верховної Ради України зможемо сьогодні підтримати, проголосувати в першому читанні і таким чином зробити ще один крок по реформуванню українського парламенту. Сподіваюсь на підтримку всього залу, це напрацювання робочої групи. Даний законопроект підписаний більшістю голів фракцій, які є в парламенті і, я сподіваюсь, на спільне одностайне голосування.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Голово.

І слово для співдоповіді надається першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту Павлу Пинзенику. Будь ласка, пане Пинзеник запрошуємо вас до слова.

 

10:29:19

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Комітет 21 березня цього року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради за принципом д'Ондта внесений народними депутатами України Парубієм Андрієм Володимировичем, Герасимовим Артуром Володимировичем і іншими (всього 8 підписів) (реєстраційний номер 7550).

Проект розроблено на провадження пункту 18 рекомендацій Місії Європейського парламенту, прийнятих Верховною Радою 17 березня 2016 року "Про заходи з реалізації і рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради".

Для реалізації цієї мети автори законопроекту пропонують внести зміни до положень статті 6 і 7 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" і статті 81 Регламенту, передбачивши, що обрання на посади голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів і членів комітетів Верховної Ради України здійснюється за принципом д'Ондта.

Комітет висловив низку зауважень до цього законопроекту, які, ми переконані, в разі прийняття в першому читанні можуть бути   доопрацьовані при підготовці до другого. Зокрема, є питання про те, як за допомогою цього принципу вирішити це питання обрання народного депутата України до складу комітету у випадках, якщо депутатська фракція не внесе пропозицій щодо обрання депутата на відповідну посаду в порядку черговості: вирішить відкликати або виключить народного депутата з цієї фракції.

Також нема в нас поки що однозначного висновку щодо черговості отриманої в результаті застосування принципу д'Ондта, а саме: чи є вона загальною для обрання народних депутатів на посади голів комітетів, перших заступників голів, заступників голів, секретарів, членів, чи для кожної категорії розраховується окремо. Є ряд інших пропозицій, але всі вони можуть бути опрацьовані до другого читання.

Прийняв рішення комітет рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, просимо записатися на обговорення законопроекту.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:31:55

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії до слова запрошується Олег Валерійович Ляшко, будь ласка.

 

10:32:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша команда хоче щиро подякувати Голові парламенту Андрію Парубію за наполегливу його позицію по реформуванню роботи Верховної Ради. Андрію Володимировичу, ваша наполегливість заслуговує поваги, тому що багато разів ви ставите ці законопроекти на  розгляд, на жаль, парламент не підтримує.

Наша фракція буде голосувати за ці закони. Чому? По-перше, ми вважаємо, що справді треба скорочувати кількість комітетів Верховної Ради. Але цього недостатньо для радикального реформування роботи парламенту. Треба вносити зміни до Конституції. І наша команда Радикальної партії ініціює зміни до Конституції, які зроблять парламент підзвітним і підконтрольним для громадян України.

Ми пропонуємо скоротити чисельність депутатів Верховної Ради до 250 чоловік. Тому що 450 депутатів – це багато. І крім того, багато хто не має совісті і відповідальності  для того, щоб ходити на роботу і відпрацьовувати чималу зарплату, яку призначили депутатам українські платники податків.

Крім того, для реального подолання корупції і реформування роботи Верховної Ради команда Радикальної партії пропонує голосувати в цьому парламенті зміну виборчої системи: скасувати мажоритарку, де людям роздають олігархи по 300, по 500 гривень, підкуповують голоси виборців. Спочатку довели людей до бідності, до зубожіння, потім за копійки купують їхні голоси для того, щоб потім робити корупцію у цьому з залі.

Ми наполягаємо на змінах до Конституції, скасування депутатської недоторканності і відкликання депутатів, коли вони не виконують свої депутатські обов'язки. Оцей комплексний підхід дасть можливість зробити парламент контрольованим народом.

Крім того, Радикальна партія пропонує прийняти Закон про імпічмент Президента України і про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради. Усі мають бути підконтрольні українцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам і дякую за підтримку, Олег Валерійович. Дякую за вашу підтримку в реформі парламенту.

І зараз я запрошую до слова від фракції "Самопоміч" Олену Сотник. Будь ласка.

 

10:34:25

СОТНИК О.С.

Дякую, головуючий. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ні для кого не секрет, що якість парламенту – це в першу чергу якість людей, які працюють у цьому парламенті. Звичайно, ми можемо робити сотні, десятки кроків різних по покращенню внутрішньої роботи, розпорядку, роботи комітетів, але завжди український народ має пам'ятати: якісні депутати, чесні, відкриті, чесні вибори приведуть у цей парламент чесних, якісних людей. Але сьогодні маємо те, що маємо, і з цим маємо працювати. Тому я дякую головуючому і дякую лідерам фракції, які все ж таки довели принаймні маленьку частинку парламентської реформи до цієї зали.

Я просто дуже коротко поясню людям, що це цей законопроект і що ця ідея означає. Вона означає, що не буде договорняків, не буде дерибану і розподілу посад у комітетах, як кому заманеться за день, за два до початку чергової роботи чергової Верховної Ради. А буде чесний розподіл, чесна формула, кількість мандатів, які отримає та або інша фракція за конкретною формулою, яка визначена в цьому законі, будуть розподілені посади. І після цього фактично кожна фракція буде згідно черговості обирати, який комітет, за який комітет вона буде відповідати. Я думаю, що це перший крок до прозорості, це перший крок до ефективності і реального парламентаризму в цих стінах.

Звичайно, фракція "Самопоміч" буде підтримувати цей законопроект. Ми вважаємо, що це тільки початок, у нас ще 40 рекомендацій Кокса, який цей парламент зобов'язався виконати. Будемо сподіватися, що ще цей парламент буде спроможний прийняти більш важливі рішення і тотально змінити ситуацію з недовірою до політиків в нашій державі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Батьківщина" – Сергій Соболєв. Будь ласка.

 

10:36:42

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, це реальний законопроект, який дозволяє реформувати парламент. Ми не можемо бути заручниками того, хто отримав більше або менше голосів, і від цього далі опозиція або відповідно більшість формує порядок денний. Це фактично законопроект, який дозволяє врахувати позицію як більшості, так і опозиції. На жаль, в свій час був викинутий із Закону про Регламент цілий розділ, який регулював роботу опозиції. Коли ми були в більшості, фракція "Батьківщина" мала 156 голосів і із своїми партнерами по коаліції чітко визначили, що опозиція повинна контролювати комітети, які стосуються свободи слова, бюджету. Ми цього не боялися. На жаль, за режиму Януковича фактично опозиція була позбавлена будь-яких прав, і це є повернення справедливості, коли чітко, в залежності від того, скільки голосів набрала та чи інша фракція, ми отримаємо право сформувати повноцінний парламент, в якому і більшість, і опозиція будуть виконувати свої функції. Це, на жаль, тільки початок, нам треба далі рухатись в цьому ж напрямку.

Рахункова палата не може бути Рахунковою палатою більшості, бо який тоді зміст контролювати надходження бюджетних коштів, їх розподіл як в центральному, так і в місцевих бюджетах. І нам треба буде продовжити таку важку, але таку необхідну роботу.

Давайте хоча б для наступного скликання парламенту залишимо правила гри, які не будуть змінюватись в залежності від того, хто отримав більшість або меншість. Парламент – представники всього народу. І саме це повинно бути ключовим принципом роботи парламенту. Ми підтримуємо цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До слова запрошується Долженков Олександр, будь ласка.

 

10:38:47

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні громадяни України! Шановні колеги! Ви лише послухайте, як вихваляють один одного колишні та чинні члени фракції коаліції "Європейська Україна". Всі автори законопроекту вони колись входили до  єдиної коаліції.

Фракція "Опозиційний блок" не є автором цього законопроекту. Чому? Йде розподіл посад в комітетах Верховної Ради України як постійно діючому органі, звичайно добра ідея. Звичайно, тут порушуються вже стандартні схеми розподілу на договірних засадах посад керівних. Але що ж вам заважає зараз вже розподіляти зазначені посади?

Фракція "Опозиційний блок"  принципово не приймає участь в роботі "європейських парламентарів", які очолюють зазначену робочу групу, тому що ми хочемо зазначити цієї неучастю про цинізм та подвійні стандарти чинної влади. Зараз вони говорять, що необхідно розподіляти посади в комітетах за принципом д'Ондта, але в наступному скликанні. Давайте це робити зараз. Фактично всі колишні та чинні члени колишньої коаліції "Європейська Україна", розподіливши між собою посади, позбавили єдину опозиційну фракцію – "Опозиційний блок" – від парламентського контролю. Жодного майже голови, жодних перших заступників, жодних секретарів, на посаді Рахункової палати, на посаді Уповноваженої Верховної Ради з прав людини – всі свої, всі представники коаліції. Так хто ж буде здійснювати незалежний об'єктивний контроль? 

Про що  ви говорите? Кого ви намагаєтесь переконати в тому, що ви стали на істинний шлях і хочете запровадити європейські цінності? Якщо хочете запроваджувати їх – запроваджуйте зараз в цьому скликанні. Тому ми підтримуємо це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від групи "Відродження" – Віктор Бондар. Будь ласка.

 

10:40:52

БОНДАР В.В.

Дякую.

Шановний Андрій  Володимирович, шановні колеги! Дійсно, для того, щоб змінювати країну треба починати змінюватись самим і починати треба, в першу чергу, з парламенту. Я категорично  підтримую цей законопроект і закликаю колег підтримувати і цей законопроект, і наступний законопроект про перегляд чисельності комітетів для Верховної Ради наступного скликання. Ми маємо усвідомлювати, що парламент має змінитися і стати дієвим, впливовим і дуже робочим органом в державі. Він має дійсно виконувати функції, які на нього покладає і народ, і волю народу має виконати. Він має контролювати діяльність міністерств, він має задавати  стратегію розвитку держави і має давати тон розвитку держави. І якщо ми хочемо, щоб парламент був дієвим, то не треба утримувати десятки комітетів, треба  щоб кількість комітетів дорівнювала кількості міністерств. Якщо ми хочемо бути європейськими, то треба підходити, змінювати  правила. І сьогоднішня пропозиція по розподілу комітетів – це європейські правила, їх треба підтримувати.

І я підтримую абсолютно пропозиції, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  хвилину додайте.

 

БОНДАР В.В. І я підтримую абсолютно пропозиції, які сьогодні звучали в залі, треба починати з себе не тільки в  процедурі обрання голів  комітетів, не тільки в кількості  комітетів, а починати з того, щоб наступна Верховна Рада і по чисельності навіть відповідала волі народу. Тобто я підтримую скорочення Верховної Ради на наступне  скликання. І це треба переглядати, вносити зміни в Конституцію і робити так, щоб Верховна Рада  дорівнювала волі народу, чисельності народу, яку хочуть бачити люди. На наш погляд, це  може бути 200, 250, 300 депутатів максимум і це має бути компроміс в залі, на який ми маємо вийти. І наступна Рада має бути абсолютна інша: і по чисельності, і по функціонуванню, і по впливу на всі процеси, які відбуваються в державі. Треба нарешті навчитися бути владою і розуміти, що  парламент  відповідає  за діяльність уряду і уряд має приходити, звітувати, і кожен міністр має знати, за який комітет...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Блоку Петра Порошенка" – Соловей, 2 хвилини, будь ласка.

 

10:43:16

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Я, перш за все, хочу подякувати спікеру парламенту Андрію Парубію як член робочої групи щодо реформування парламенту за його системну пропозицію і системну організовану роботу щодо підготовки законопроектів, спрямованих на реформування парламенту. Бо я поділяю думку моїх попередньо виступаючих колег, що основним завданням нашої роботи і побудови нової держави, в першу чергу має стати ефективна робота Верховної Ради України.

Що дає цей законопроект нам, народним депутатам і українському суспільству? Я хочу сказати одну золоту фразу, що люба влада рано чи пізно стає опозицією і люба опозиція при своїй послідовній політиці рано чи пізно стає владою. Але це зовсім не означає, що це повинно впливати на ефективну роботу парламенту. Принцип д'Ондта дає можливість запровадити систему у розподілі посад на керівництво комітетів. Принцип д'Ондта дає можливість зняти напругу між владою і опозицією при підготовці тих чи інших законопроектів. Принцип д'Ондта – це норма, яка працює в кожному європейському парламенті при розподілі посад у керівництві тих чи інших комітетів і, звичайно, що це надзвичайно позитивний крок. Але поряд з тим нам треба чітко розуміти, що це тільки перший крок. На порядку денному повинні стояти і питання запровадження повного циклу публічної політики щодо підготовки законопроектів. На порядку денному повинно стояти, Андрій Володимирович, і питання того, що ми повинні перейти до процедури... іншої процедури ухвалення законопроектів, тільки в цілому ухвалювати більшістю 226 законопроекти в першому читанні і поправки, як цього не вимагає Конституція, з метою їх підготовки швидкіснішого і якіснішого розгляду повинні ухвалюватися простою більшістю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. …повинні ухвалюватись простою більшістю народних депутатів. Але, незважаючи на це, вже сам факт того, що ми системно і вплотну підійшли до реформування парламенту, – це вже великий крок вперед.

Дякую авторам даного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз, будь ласка, Голуб від позафракційних одну хвилину. І, колеги, після того переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх запросити в зал голів фракцій і секретаріат Верховної Ради повідомити, що через хвилину ми перейдемо до прийняття рішення.

Будь ласка, Голуб, одна хвилина.

 

10:46:03

ГОЛУБ В.В.

Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги, я насправді хочу подякувати авторам цієї ініціативи. Це дуже правильний підхід, яким ми накінець змінимо систему розподілу посад у Верховній Раді на підставі того, що посади будуть розподілятися за принципом: так, як пройшли вибори, – а не за українським принципом "на тобі, Боже, що мені негоже".

Але, шановні колеги, у нас, можливо, виникне одна маленька проблема, бо без зміни виборчого законодавства зазначений законопроект може не працювати по одній простій причині: що при збереженні діючої виборчої системи не виключено, що в наступному скликанні буде достатньо велика кількість позафракційних народних депутатів. І такі народні депутати просто не будуть мати можливості взагалі працювати в жодному комітеті.

Тому, шановні колеги, в тандемі, я думаю, що ці дві реформи оновить суттєво український парламент в наступному скликанні. І закликаю всіх колег підтримати зазначену ініціативу.

Дякую щиро за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, обговорення завершене. Я прошу усіх зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення. Колеги, з лож я запрошую усіх в зал, запрошую всіх зайняти робочі місця.

Усі виступаючі, усі фракції в своїх виступах підтримали дану законодавчу ініціативу. Нагадую, що авторами закону є голови майже усіх фракцій українського парламенту. І, я сподіваюсь, зараз ми зробимо ще один крок, важливий крок до реформування українського парламенту.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розподілу посад у комітетах Верховної Ради України за принципом д?Ондта (№ 7550) за основу  з урахуванням пропозицій комітету. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуєм одностайно і злагоджено. Уважно. Кожен голос. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

10:48:31

За-241

Рішення прийняте.

Дякую, колеги, всім за підтримку і за злагоджену роботу. Переходимо до наступного проекту закону. Це є проект Закону, який викликав багато дискусій. (Шум у залі)

Комітет не дав в цілому. Комітет, а ми можемо в цілому, скажіть. Пинзеник! (Шум у залі) Ні, ні. Каже, не можем. Не можемо.

Наступний проект Закону 6256 "Про комітети Верховної Ради України". Важлива дискусія. Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.  Прошу підтримати.

 

10:49:20

За-160

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:49:30

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до слова для доповіді щодо цього законопроекту  запрошується Голова Верховної Ради Андрій Парубій, який  надзвичайно активно працює сьогодні разом з колегами по питанню реформи парламенту. 

Просимо вас, пане Андріє, до слова. 

 

10:49:40

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні колеги, це ще один крок до  реалізації нашої спільної угоди з Європейським парламентом. Нагадаю, що Європейський парламент ні з ким не мав  подібної співпраці, як з українським парламентом по реформі. І ця законодавча ініціатива передбачає скорочення кількості комітетів з наступного  скликання, щоб було не більше 20 комітетів. Переконаний, що така ініціатива зможе збільшити вагу і значення комітету Верховної Ради України і дати можливість збільшити контрольні функції кожного комітету. Але під час обговорення цього законопроекту появилась велика  кількість  дискусій з  приводу того, а які саме комітети мають бути в наступному скликанні, щоб було не більше 20. І на останніх діалогах, які відбувалися спільно з депутатами Європейського парламенту, ми дійшли до порозуміння.

Послухайте мене уважно, члени всіх комітетів: і євроінтеграції, і антикорупційного, – що в даній законодавчій ініціативі ми її до другого читання берем зобов'язання дати виключний і вичерпний перелік комітетів. Тобто в першому читанні ми голосуємо не більше 20, але берем усі разом зобов'язання, що до другого читання ми спільно опрацюєм в робочій групі, яка працює інтенсивно, і дамо вичерпний і виключний перелік комітетів, які будуть в наступному скликанні. Таким чином ми уникнемо цієї дискусії, яка нам до сих пір перешкоджала вийти на позитивне рішення. Кожен буде знати, що в другому читанні кожен з голів комітетів зможе побачити і переконатись, що його комітет передбачений для наступного скликання. Мені видається таке формулювання, яке я є пропоную, щоб ми врахували вже в тілі першого читання, дозволить нам об'єднати зал і дозволить нам вийти на ще одне позитивне рішення в реформі парламенту. Я сподіваюсь на плідне обговорення і на позитивний результат нашої роботи.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Голово.

І ми запрошуємо до слова першого заступника голови Комітету з питань Регламенту Павла Пинзеника, який представить позицію профільного комітету, є співдоповідачем щодо цього законопроекту.

 

10:52:04

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановні народні депутати України, ми в комітеті розглянули законопроект про внесення змін до законів України "Про комітети Верховної Ради" і "Про центральні органи виконавчої влади" щодо оптимізації роботи комітетів парламентських і співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств, який згідно з Постановою Верховної Ради України від 8 червня 17-го року № 2092 повернуто в комітет для підготовки для повторного першого читання.

Письмових пропозицій до цього законопроекту для підготовки його повторного першого читання до комітету не надходило. У зв'язку з чим комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути зазначений законопроект в редакції, запропонованій до розгляду в першому читанні.

Ми його, колеги, опрацьовували, у нас навіть були пропозиції, які, на наш погляд, дозволяли прийняти законопроект за основу і в цілому. Але, враховуючи позицію, висловлену автором ініціативи, Головою Верховної Ради, пропонується прийняти за основу і спільно включити в роботу по його доопрацюванні до другого читання.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:53:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Павло.

І я прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка.

Від фракції "Батьківщина" – Сергій Соболєв. Будь ласка, пане Сергію.

 

10:53:41

СОБОЛЄВ С.В.

Я думаю, що той варіант, який знайдений як компроміс за погодженням з Головою Верховної Ради, дозволяє накінець-то підійти до принципу функціонального забезпечення роботи комітетів парламенту. У свій час генерал де Голль як Президент Французької Республіки вніс унікальне рішення в Конституцію. І тепер будь-які Національні збори Республіки Франція можуть мати не більше 6 комітетів. Той, хто мав можливість ознайомитись з роботою цих комітетів, побачить, ці засідання проходять у щоденному режимі, на цих засіданнях присутні по 40-50 депутатів, не рахуючи експертів. Ці засідання, дійсно, розглядають найважливіші питання роботи парламенту. Подивіться на цей сором – засідання окремих комітетів Верховної Ради, де немає то кворуму, то людей, то законопроектів, то думок, з якими що розглядати.

Я думаю, цей законопроект дозволяє чітко сформулювати ключову позицію – це контрольна функція парламенту, а з іншого боку – це функція парламенту по розробці законопроектів. Саме це і дозволяє зробити цей законопроект.

Фракція "Батьківщина" підтримує введення цього ключового принципу для роботи парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Лещенко Сергій Анатолійович.

 

10:55:24

ЛЕЩЕНКО С.А.

Шановні громадяни України! Звичайно, давно вже назріла реформа парламенту і вона має включати в себе не лише скорочення  кількості комітетів, але щоб депутати працювали саме в комітетах. Тому що саме так  працює  європейська модель парламентаризму.

Але при розгляді цього питання, я прошу Голову парламенту під стенограму сказати, що навіть після нашої  реформи буде гарантовано місце для  Комітету з питань запобігань і протидії корупції. Тому що цей комітет є профільним в новостворених антикорупційних органах, які є головним запобіжником для розграбування державних грошей.

І пане Голово, у мене до вас ще одна пропозиція. Пане Голово! Пане Андрію, ще одна пропозиція. Наш парламент зараз не має голів в половині комітетів. У нас немає голів комітетів європейської інтеграції, фінансів та банківської діяльності, антикорупційний комітет, регламентний комітет, комітет з питань агропромислової політики, Спеціальна комісія з питань приватизації і так далі.  Скільки це буде ще тривати? Чому у нас парламент на рівні комітетів діє в таких спосіб? Тому до вас як до мотора цих змін, будь ласка, нарешті вирішіть це питання. У цього парламенту ще півтора роки каденції, і він має працювати повноцінно з головами комітетів на всіх напрямках. Я навіть не повністю цей список перерахував.

І, пане Андрію, я повторюся, ви говорили телефоном. Прошу вас, під стенограму, при схваленні цього закону повідомити про те, що в новому скликанні згідно з цим законом буде створений Комітет з питань запобігання та протидії  корупції як головний профільний комітет щодо новостворених антикорупційних органів, які покликані зберегти гроші державного бюджету від пограбування корупціонерами та олігархами. Тому що саме в такий спосіб ми можемо гарантувати достойний рівень життя нашим громадянам.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поскільки до мене було звернення, я ще раз поясню. На останніх діалогах ми домовились, що ми гуртом в комітеті, в робочій групі, дамо вичерпний перелік комітетів. Що це буде дискусія між першим і другим читанням, де ми маємо вийти на перелік комітетів, який має бути прийнятий законом і який має діяти для наступної Ради.

Я особисто, звичайно, не тільки є прихильником, я переконаний, що  має бути і Комітет по боротьбі з корупцією, і Комітет з питань євроінтеграції. Але ми домовились, що це буде предметом дискусії між першим і другим читанням. Зараз ми лишень фіксуємо кількість, а до другого читання доопрацьовуємо.

Дякую дуже вам.

Від "Опозиційного блоку" – Юрій Павленко. Будь ласка, пане Юрій.

 

10:58:16

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Без сумніву реформа парламенту є надзвичайно важливою, є важливим посилення як законодавчої функції парламенту, а тим більше, контрольної, яку, на жаль, це скликання Верховної Ради практично не виконує.

Крім того, важливим є і посилення ролі і впливу комітетів як з точки зору формування законів, так і здійснення контрольної функції. На жаль, на наш погляд, винесення лише двох позицій з більш як 40 пропозицій, підготовлених в рамках роботи комісії Кокса, є, скоріше, спробою  відзвітуватися перед європейськими партнерами, ніж реальне бажання реформувати Верховну Раду України. Воно виглядає дуже не щиро, бо якби ми хотіли реформувати і посилити роль парламенту, ми би починали формувати законопроекти і порядок діяльності не для наступної Верховної Ради, а для самих себе вже сьогодні.

Тому реформа парламенту мала би початися з того, що ми у відповідності до парламентських традицій переглянули керівництво в комітетах, переглянули в інших контрольних органах Верховної Ради з тим, аби сьогодні вже Верховна Рада стала парламентом, а не придатком Банкової. Дуже важливо, щоб уже сьогодні ми почали формувати таким чином порядок денний з тим, аби права опозиції були захищені, і кожен народний депутат, кожна фракція могли би представляти з цієї трибуни законопроект, а не це формувалося згори.

Тому "Опозиційний блок", підтримуючи необхідність реформування парламенту, проти того підходу, коли продовжується навіть в цих  законах дискримінація…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Народного фронту" – голова. Ні, Світлана, будь ласка, Войцеховська, включіть мікрофон. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

11:00:39

ВОЙЦЕХОВСЬКА С.М.

Шановний пане головуючий, народні депутати, "Народний фронт" фракція, яка постійно підтримує Голову Верховної Ради у реформуванні його. І я як член робочої групи, хочу звернути ще раз вашу увагу, пане головуючий, дуже вам дякую за те, що ми сьогодні не закриваємо тему дискусії з цього приводу. Тому що моя позиція була постійна і чітка, що при скороченні арифметичному комітетів, ми можемо втратити комітети, зокрема, Комітет євроінтеграції, Комітет з прав людини, а також регламентний комітет. І ми не можемо надіятися на політичну волю, тому що історія нашої країни говорить про те, що інколи курс може мінятися в один день і роль в цьому Верховної Ради, вона має бути збережена. Також при обговоренні в робочій групі, я маю надію до другого читання, ми будемо говорити про гендерні квоти при розподілі комітетів. Тому що на сьогоднішній день, навіть при кількості найбільше жінок у Верховній Раді 12 % вісім комітетів важливих для країни, у них відсутні абсолютно представлені жінки. Зокрема, це комітет бюджетний, банківської і фінансової політики, реформування правоохоронних органів і так далі. Тому звичайно "Народний фронт" буде голосувати і підтримувати, але до другого читання ці зауваження хочемо врахувати.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Віктор Бондар. Бондар одна хвилина.

 

11:02:22

БОНДАР В.В.

Дякую, Андрій Володимирович.

Шановні колеги, я звертаюся до колег, підтримати цей законопроект. для майбутнього наступного парламенту скорочення комітетів є принципово важливим, ми нарешті наведемо порядок в діяльності парламенту і міністерств. Кожен міністр буде знати в який комітет йому треба приходити, кожна людина в Україні, кожен депутат буде знати, що його галузевий законопроект по якомусь міністерству буде йти тільки через один комітет.

І буде тоді єдина сконцентрована думка, а не так як відбувається сьогодні, що заходить законопроект у Верховну Раду, і пішов блукати коридорами по двох-чотирьох комітетах. А потім він там волиндається, міняється і на виході ми маємо такі, як сьогодні, недоопрацьовані законопроекти, які ми сьогодні зранку виправляли потім.

Тому я підтримую цей законопроект і звертаюсь до колег, як би не було складно прийняти це рішення, як би не боліла душа, що хтось не отримає в наступному парламенті посади, треба голосувати. Підтримуємо і голосуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції "Самопоміч" Роман Семенуха, дві хвилини.

 

11:03:34

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Шановний пане Голово! Не очевидно, що зменшення комітетів Верховної Ради з наступної каденції призведе до покращення якості процесу.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" переконані, що парламент має зберегти Комітет з питань Регламенту, Комітет з питань євроінтеграційної політики. А також, безумовно, з питань запобігання і протидії корупції. Адже сьогодні навіть з 27 комітетів є чимало комітетів, діяльність фактично є напівзаблокованою, оскільки вони сьогодні не мають легітимних керівників. Та і в багатьох європейських парламентах кількість комітетів, а найголовніше, їхні предмети відання, відповідають не лише органам центральної виконавчої влади, а насамперед філософії розвитку держави.

Водночас, на мою точку зору, реформа парламенту мала б починатися далеко не тільки з цього, а насамперед з нового Виборчого кодексу, який запровадить нові правила обрання народних депутатів за відкритими партійними списками.

Наступне – це персональне голосування. Я переконаний, що без впровадження за допомогою індивідуальної карти персонального голосування, при чому не лише в сесійній залі, але і під час засідань комітету, покращення процесу навряд чи відбудеться.

І наступне. Ефективність роботи Верховної Ради – це не лише пленарні засідання. Це насамперед необхідно підвищити роль і статус комітетів. Під час роботи я хочу поділитися декількома ідеями, які могли би покращити суттєво роль комітету.

По-перше, це зменшити необхідний кворум для прийняття рішень, наприклад,  до однієї третини. Це дасть можливість уникнути сьогодні дуже частої практики, яка застосовується для заблокування того чи іншого важливого рішення.

Наступне – це запровадити норму, яка дозволяє закріпити народного депутата України за декількома комітетами. Зверніть  увагу, що сьогодні з восьми депутатських груп і фракцій п'ять  мають  чисельність меншу 27. Це означає, що вони сьогодні не можуть повноцінно брати участь  в процесі.

І найголовніше – дуже важливо, я вважаю, що під час другого читання комітет має стати основним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

СЕМЕНУХА Р.С. … комітет має стати там майданчиком, який  повноцінно і якісно готує  законопроект до  другого читання. А в сесійні залі ми з вами не ставимо на підтвердження, а лише маємо розглядати ті питання, які викликають опір у  сесійної зали, що значно зменшить час на розгляд  законопроекту в другому читанні в пленарний час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, зараз буде заключний виступ. Я прошу всіх запросити… Так, добре я дам слово і від "Волі народу", як домовлялись.

Так, будь ласка, Ірина Геращенко, 2 хвилини. А потім дам ще вам слово.

Будь ласка, пані Ірино.

 

11:06:25

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, мені здається, надзвичайно важливий той факт, що ми зараз обговорюємо роботу комітетів парламенту, тому що в європейських парламентах ключова робота саме відбувається там і питання не тільки в кількості комітетів, а в їх якості. Абсолютно очевидно, що в  наступному скликанні має не просто залишитися Комітет євроінтеграції, а ми зобов'язані в контексті Угоди про асоціацію значно посилити  функції цього комітету. І зробити це вже зараз, тому що в усіх країнах, які визначили (Східної Європи) свій шлях до ЄС, в ці комітети обов'язково входили голови фракцій на консультативній основі для того, щоби разом з урядом виконувати цю  роботу по адаптації законодавства.

Дуже важливо правильно зберегти гендерний принцип формування комітетів. Це не пристойно, що у нас в бюджетному комітеті немає  жодної жінки-депутати. І, вибачте, будь ласка, всі європейські країни і Сполучені Штати Америки давно апелюють такими принципами як гендерно обусловленное бюджетування, а ви слів цих не знаєте. Тому ці позиції мають бути зафіксовані не тільки в новому законі, а в нашій голові.

Я також хотіла би закликати і шановних журналістів, і активістів в першу чергу тісно співпрацювати з комітетами, тому що там напрацьовуються законопроекти. Співпраця і тиск на парламент – це не труси розвішувати під Верховною Радою в рамках акції, а це дуже серйозно працювати з комітетами над сутністю закону. Тому я повністю підтримую конструктив шановного нашого спікера щодо необхідності під стенограму внести або до другого читання і це має бути також авторський колектив, фіксації, що в наступному скликанні парламенту мають бути: Комітет боротьби з корупцією, Комітет євроінтеграції з посиленими, з посиленими повноваженнями і обов'язково зафіксувати гендерний принцип формування комітетів. У нас не може бути чоловічих або...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В У нас не може бути радянського принципу чоловічих – бюджету, економіки, банківської сфери і жіночих – Комітет здоров'я, Комітет освіти, комітетів... цього не буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Волі народу" – Шахов. І я прошу усіх запрошувати в зал, колеги. через кілька хвилин відбудеться голосування. Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка.

 

11:09:01

ШАХОВ С.В.

Група "Воля народу", Луганщина, Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, багато чого в країні ще не реформовано, не призначені міністри АПК, не призначений міністр оздоровлення... охорони здоров'я, ще Центральна виборча комісія не реформована і не переобрана заново. Але нам треба починати в цей Чистий четвер переформувати себе в парламенті. Скільки можна? Чотири роки ми не переформуємося ніяк. Люди мене запитують там на Луганщині та по всій країні, 27 комітетів треба не помножувати, а скорочувати, різати по живому як хірурги ці гнійні, які сьогодні набухли вже, в парламенті. Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект. І "Воля народу" буде голосувати за.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, зараз заключний виступ, Голуб. Одна хвилина. Через хвилину ми переходимо до прийняття рішень. Тому я прошу усіх запросити з кулуарів в зал, зайти в зал, приготуватися до голосування.

Будь ласка, Голуб від позафракційних.

 

11:10:04

ГОЛУБ В.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Дійсно я закликаю також всіх підтримати зазначений законопроект. Але, власне, тільки в першому читанні, бо навіть, якщо ми уважно почитаємо його зараз, то тут є різночитання певні. Але також підтримую всіх колег, які кажуть, що ми маємо обов'язково залишити Комітет з євроінтеграції, посилити його, як було в усіх країнах, які претендували на набуття повноцінного членства в ЄС.

Але, шановний Андрій Володимирович, у мене до вас прохання: перед другим читанням щоб в цьому законопроекті обов'язково з'явилася норма про імперативне відвідування міністрами засідань комітету Верховної Ради України. Тому що у нас, вибачте, от я як член профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя за три з половиною роки профільного міністра бачив один-єдиний раз, я вже починаю забувати навіть, як він візуально виглядає.

Тому, шановні колеги, будь ласка, Андрій Володимирович, введіть, будь ласка, імперативне відвідування міністрами засідань комітетів.

Дякую щиро за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я вам скажу, що в тому і є одна з великих логік: коли міністр має кілька комітетів, він може на жоден не йти, коли немає чіткого і правильного контролю.

І я ще хочу наголосити, колеги, свою особисту думку, і я скажу, що є ряд комітеті так званих горизонтальних, поміж них і євроінтеграції, які, на моє переконання, мають бути в законі в цілому. Але ми вийшли на важливе розуміння дати вичерпний перелік всіх тих комітетів, які мають бути. Це буде не проста робота, складна, але давайте той шлях почнемо.

І я прошу усіх зайти в зал. Ми переходимо до прийняття рішення. І я дуже прошу усіх проголосувати і підтримати дану ініціативу, і розпочати шлях підготовки до другого читання. І я хочу вам нагадати, і наголосити, що у всіх парламентах Європи, крім двох: Швеції і Литви, - кількість комітетів менше 20. І ми, йдучи на вибори, обіцяли скорочення комітетів. Зараз ми маємо змогу зробити перший крок.

Отже, колеги, переходимо до голосування. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до законів України "Про комітети Верховної Ради України" та "Про центральні органи виконавчої влади" щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств (№ 6256). Отже, ставиться за основу, з тим, що другого читання ми беремо зобов'язання доопрацювати і вийти на  вичерпний перелік комітетів. Не виходіть з залу, а заходіть! Будь ласка.  Немировський, Дубневич, Червакова, займіть місця, будь ласка. Ми голосуємо. Пане Немировський, пані Червакова,  зараз в залі відбувається прийняття рішення. Отже, прошу підтримати. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Ми голосуєм! Прошу проголосувати. Прошу підтримати, голосуєм.

 

11:13:25

За-229

Рішення прийняте.

І по фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 83, "Народний фронт" – 74, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 10, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" – 13, "Воля народу" – 12, "Партія "Відродження" – 8.

Колеги, це важливий був крок, важливі наші домовленості, які ми досягаємо і тут в парламенті маємо змогу їх  реалізовувати, і я усім дякую за підтримку тих ініціатив. Це  великий крок, великий успіх парламенту.

Зараз, колеги, наступний блок, який у нас стоїть по порядку денному, це включення в порядок денний сесії та прийняття рішення. Отже, колеги, які законопроекти рекомендуються. Перш за все, рекомендується  проект постанови, яку ми анонсували ще у вівторок. Це проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу "Nord Stream 2" та монополії Російської Федерації на газових ринках світу.

Вчора  відбувся  комітет. Комітет прийняв позитивне рішення. Постанова готова, і вона особливо є актуальна, ще зважаючи на вчорашню позицію Президента Сполучених Штатів Америки Трампа про неприйнятність  будівництва "Північного потоку 2". Тому я переконаний, ми постанову, яка вже готова, комітетом підготовлена, маємо прийняти зараз, і моя перша пропозиція полягає в тому, щоб ми включили в порядок денний і перешли до розгляду відразу до проекту  Постанови про Звернення Верховної Ради України стосовно "Північного потоку 2". Прошу підтримати. Прошу проголосувати.  

Голосуємо. Прошу підтримати. Включення в порядок денний для розгляду.

 

11:15:31

За-227

Рішення прийняте.

Наступна рекомендується. Проект Закону про національну безпеку України (8068, 8068-1). Теж пропонується, зважаючи на значимість, щоб ми включили в порядок денний і перейшли після постанови про "Північний потік 2", щоб перейшли до розгляду. Прошу голосувати. Прошу підтримати. 8068, 8068-1. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Включення в порядок денний сесії і перехід до розгляду зараз.

 

11:16:17

За-232

Рішення прийняте.

І наступна, колеги. Проект Закону… З національної безпеки ще, колеги. Дуже важлива пропозиція від Пастуха. (Шум у залі)

Це є 6050... 6052 – проект Закону національної безпеки, який має узгоджений… комітетом вчора був прийнятий. І я прошу включити в порядок денний…

Пане Тарас!

Я, колеги, я дуже прошу, хай пояснить чи Пастух, чи Вінник. 30 секунд. Поясніть, будь ласка. Краще Іван. Будь ласка, від комітету. Це велике прохання комітету, щоб ми сьогодні розглянули.

 

11:17:32

ВІННИК І.Ю.

Доброго ранку, шановні колеги! Це друге читання, важливий проект – 6052. Що він врегульовує? Він, з одного боку, врегульовує можливість повернутися на службу людям, які не пройшли військово-лікувальні комісії у зв'язку з отриманими травмами, якщо у них є бажання по контракту продовжити службу. З іншого боку, він повністю змінює редакцію статті 26 Закону "Про військовий обов'язок та військову службу", де ми взагалі врегульовуємо всі норми, які ми впровадили впродовж останніх 3 років, а головне ми чітко виписуємо, яким чином сьогодні повернутися зі служби контрактникам, які сьогодні служать і уклали контракт до кінця особливого періоду. Це надзвичайно резонансне питання, це підсилює українську армію. Він повністю готовий до другого читання, там не багато правок, вони переважно всі враховані. Тому давайте включимо і працюємо швидко з ним 3 хвилини, і ми його проголосуємо.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дав можливість комітету пояснити, оскільки не було цього закону в переліку. Він нескладний, це друге читання. У мене є прохання всіх підтримати комітет і включити його в порядок денний сьогодні для розгляду, колеги. Повірте на слово, всі фракції знають.

Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати. Голосуємо!

 

11:19:08

За-241

Рішення прийнято.

Наступний, який у нас є в порядку денному, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо інвестиційної привабливості будівництва об'єктів відновлювальної енергетики). Це Комітет питань ЖКГ, Андрієвський Дмитро, 8015.

Отже, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 8015. Прошу підтримати.

 

11:19:53

За-264

Рішення прийнято.

Таким чином, колеги, ми можемо переходити до Постанови по "Північному потоку-2". Я вважаю, це важливе емоційне рішення. І я вважаю, це важливе геополітичне рішення, яке ми сьогодні маємо прийняти.

І я зараз оголошую про перехід до розгляду проекту Постанови про Звернення Верховної Ради України до Міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу "Північний потік 2" (8111). І прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати.

 

11:20:43

За-205

205. Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді народного депутата України, голову фракції "Народного фронту" Бурбака Максима Юрійовича. Будь ласка.

 

11:20:59

БУРБАК М.Ю.

Шановні депутати, "Народний фронт" пропонує проект постанови номер 8111 про Звернення Верховної Ради України до Міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу "Nord Stream 2" та монополії Російської Федерації на газових ринках світу.

1 березня міжнародна громадськість стала свідком цинічного тиску на європейських споживачів з боку газового російського монополіста "Газпрому", який раптово, без попередження, ігноруючи свої контрактні зобов'язання, відмовився постачати газ на внутрішній ринок України.

Це протизаконне рішення завдало істотних економічних збитків українській компанії "Нафтогаз", а також створило реальні ризики дестабілізації енергетики України та загрозу припинення транзиту до Європейського Союзу в період сильних морозів.

Це лише один з прикладів як може себе повести російський газовий монополіст, якщо Європа та світ не будуть грати за його правилами. Додаткових прикладів для фракції "Народного фронту" непотрібно. Можу сказати і нагадати всім, що ще в 2014 році урядом Арсенія Яценюка було прийнято рішення позиватися до газового монополіста Росії. І минулого року ми виграли два стокгольмських арбітражі і заощадили всій Україні, всім громадянам України 60 мільярдів доларів. І це була заслуга Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка і першого коаліційного уряду.

Тому ми тоді вже усвідомили, що треба робити всі кроки для того, щоб витягти Україну з газового зашморгу. Ми це зробили в 2014 році, ми звертаємося до Європи: "Не лізьте головою в газовий зашморг Росії. Для Росії газ – це шантаж, це зброя, це не предмет торгівлі".

Тому ще раз я звертаюся до всіх підтримати дану постанову. Хочу нагадати, що країни Європи та Балтії, а вчора і  Президент США Дональд Трамп, підтримали заборону будівництва, а також розглядається можливість введення санкцій проти будівників цього газогону.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:23:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колега, за вашу ініціативу.

І я запрошую для співдоповіді заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції Марію Іонову.

Шановна пані Марія, прошу вас до слова.

 

11:23:23

ІОНОВА М.М.

Шановна пані голово! Шановні колеги! За результатами розгляду на своєму засіданні 3 березня 2018 року, Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект  постанови з такими змінами та доповненнями. У текстах проекту постанови і Зверненні слово "Nord Stream  2" замінити словами "Північний потік 2".

У абзаці четвертому тексту проекту Звернення, після слів "отримає контроль над обсягом і ціною" слово "всього" виключити.

Абзац перший проекту постанови викласти у наступній редакції: "Визнати, що намір реалізації "Газпромом" проекту "Північний потік 2" стане утвердженням абсолютної монополії Російської Федерації на газовому ринку Європи. У такому разі "Газпром" отримає контроль над обсягом і ціною газового ринку в континентальної Європи, а також фізичну можливість взагалі відмовити  в  постачанні газу країнам центральної Європи". Таким чином  наслідки виконання проекту "Північний потік 2" вийдуть далеко за межі комерції або внутрішніх справ країн Європейського Союзу і спричинять  енергетичну кризу, економічну і політичну дестабілізацію всієї Європи, а відтак, і планети в цілому".

У абзаці шостому тексту проекту Звернення слова  "журналістів і громадських активістів"  виключити.

Приймаючи таке рішення, народні депутати члени Комітету  з питань євроінтеграції, виходили з того, що ми консолідуємо зусилля всього міжнародного співтовариства  з протидії реалізації проекту "Північний потік 2" як такого, що несе загрозу енергетичній безпеці не тільки України, а і ЄС.

Ситуація з припиненням "Газпрому" газопостачання вчергове  засвідчила його ненадійність як партнера за міжнародними контрактними зобов'язаннями. І очевидно, що в такий спосіб Росія намагається використати торгівлю енергетичними ресурсами просто як інструмент примусу і шантажу.

Україна довела свою спроможність та надійність у забезпеченні транзиту, незважаючи на кризову ситуацію. І завдячуючи нашим громадянам, які згуртувалися проти чергової провокацій, вдалося виступити і забезпечити безперебійне постачання газу до Європейського Союзу.

З огляду на зазначене, я прошу підтримати проект постанови, а також інформую народних депутатів, що пропозиції Комітету у закордонних справах в процесі опрацювання були враховані.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Отже, позиція комітету профільного, щоб відповідний проект постанови було прийнято в цілому з усіма зауваженнями і рекомендаціями Комітету євроінтеграції, які також обговорювалися з Міністерством закордонних справ.

Шановні колеги, я дуже прошу записатися на обговорення постанови. І, секретаріат парламенту, зверніть увагу, що у нас не діє таймер часу. Будь ласка, щоб діяв таймер часу.

Будь ласка, Павло Пинзеник.

 

11:26:30

ПИНЗЕНИК П.В.

Прошу передати слово колезі Наталії Бучковській, надати їх можливість виступу з трибуни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Наталія, запрошуємо вас на трибуну для оголошення позиції фракції "Народний фронт". Будь ласка.

 

11:26:52

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.

Шановні колеги, надзвичайно важливе рішення – важливе рішення для України, для української енергобезпеки і також для європейської енергобезпеки. В першу чергу "Nord Stream 2" – це є проект, який Росія ініціювала як відповідь на наші енергетичні реформи. Україна стала незалежною від поставок російського газу, тому Росія намагається обійти Україну і залишити нас великої частки доходу в бюджет – це від 2 мільярдів в рік, і це дуже важлива частка для бюджету України.

Друге, що може бути гіршим, це є втрата геополітичного важеля переговорів. Нам надзвичайно важливо залишити транзит через Україну.

І третє питання – це питання фізичної… і безпеки постачання газу в Європі. Не може бути монополії на постачання, згідно європейського законодавства, принципів права Енергетичного Європейського Союзу.

Тому дуже важливо, щоб цей проект не відбувся. І дуже важливо для України зараз поставити це питання на світовий порядок денний, тому ця постанова, де ми звертаємося до країн Європейського Союзу частина з яких вже підтримує Україну. І частина з яких вже заявила про недопустимість будівництва цього потоку. Дуже важливо, щоб інші країни також підтримували Україну і ми будемо над цим працювати.

Ще у 2016 році ми разом з Комітетом закордонних справ почали слухання з питань енергетичної безпеки. Ми також підняли вперше за часів незалежності питання енергетичної дипломатії. Для того, щоб зробити цю роботу більш скоординованою ми також розробили Закон про енергобезпеку, де пропонуємо створити спеціально уповноваженого з питань енергобезпеки, спеціальну людину, дипломата, який буде займатися питаннями захисту енергетичних інтересів України. Це дасть можливість ефективно вирішувати питання енергетичної безпеки. Це дасть можливість  бути більш почутими у світових парламентах і дасть можливість нам спільно із іншими країнами вирішити цю проблему – загрозу енергетичної безпеки в Європі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Від фракції "Самопоміч" Олег Березюк, будь ласка.

 

11:29:07

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановні пані і панове! Це тема є надважливою сьогодні, українська газотранспортна система є, без перебільшення, військовий щит української незалежності. Коли зникає українська газотранспортна система і її функціонал – Україна є беззахисною. Бо у ній, у стабільній Україні немає інтересу жодна держава Центральної і Східної Європи. І, наш віковічний ворог має порожнє поле, яке буде ним окуповане.

Тому збереження газотранспортної системи є для нас надзадачею на сьогоднішній день. Побудова "Північного потоку" в ХХІ столітті, яка обґрунтовується економічною доцільністю і її інтересом, в політичному аспекті є еквівалент пакту Молотова-Ріббентропа, наслідком якого  було знищення Європи, не тільки України.

Тому сьогодні, виступаючи проти побудови "Північного потоку", ми маємо думати, що ми робимо всередині в країні, як ми будемо боротися за функціонал, щоб в газотранспортній системі, яка має бути виключно у власності України, були зацікавлені країни Центральної і Східної Європи. В цьому інтересі є безпека країни. І тому об'єднання Європейського Союзу  і Сполучених Штатів Америки є запорука ефективності управління процесами газотранспортної системи і безпеки незалежності української держави в ХХI столітті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Шурма з місця буде  виступати. Прошу.

 

11:31:05

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, я би хотів вам зараз сказати, що є спільного між Дволиким Янусом і "Газпромом" . От я не знаю, за що ви там в Чистий  четвер будете голосувати, я тільки читаю текст: "Він підтримується… контролюється урядом, здійснює збройну агресію проти  України". До чого ви закликаєте? Сприяти поширенню на "Газпром" та  афілійовані структури секторальних санкцій, запроваджених через  російську збройну агресію проти України.

А ви не хочете почистити свою пам'ять і свої мізки: ви за що  проголосували тиждень тому? А я вам нагадаю: ви проголосували за зміни до "Перехідних положень" Податкового кодексу, Митного кодексу України. А знаєте чого він стосується?  Пільг і преференцій, які ви  надали тим, хто є… проводить фінальну частину Ліги чемпіонів. А хто є спонсором  офіційним Ліги чемпіонів? Це є "Газпром". А як це зрозуміти, що там ви надаєте пільги, даєте погодження проведення в Україні фіналу Ліги чемпіонів, де є офіційним спонсором "Газпром"? То, якщо ви такі принципові, заявіть на всю Європу, ми не можемо в себе провести цього матчу, тому що там "Газпром" є на сьогоднішній у вас титульним спонсором, і по всіх телеканалах по всіх європейських країнах це демонструється. Це є перше.

Для вас є дуже важливим, на  сьогоднішній день зробити заяву популістичну, а ви не хочете подумати про український народ. Ви маєте рішення на сьогоднішній день комітету про надання оцінки міністра охорони здоров'я тимчасово виконуючого, чому це ви в зал не вносите? Ви реформуєте парламент через 4 роки, який буде? Ви внесіть рішення комітету про визначення роботи незадовільною, хай зал визначиться. Хочете – визначайте її незадовільною, хочете – погоджуйтесь і беріть на себе відповідальність за діяльність міністра охорони здоров'я, будьте послідовними.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, Сергій Каплін з місця буде виступати.

 

11:33:14

КАПЛІН С.М.

Нахабна і ганебна поведінка Путіна і Кремля, будівництво альтернативних... альтернативної труби, диверсія проти національної економіки енергетичної безпеки нашої держави – це наслідок безпомічності нинішнього уряду, попереднього уряду і в цілому коаліції. Сьогодні треба негайно провести аудит Коаліційної угоди на предмет її виконання в частині забезпечення енергетичної безпеки.

За останні кілька років ми не зробили того, що вимагали від нас прості українці, а саме: демонополізації, деолігархізації, деінституалізації – тих всіх необхідних кроків, які би зробили нашу енергетику абсолютно конкурентною. Ми не зробили необхідних кроків аби з нами солідаризувалися країни Європи і стали на підтримку енергетичної незалежності і енергетичного суверенітету нашої держави. Замість того "Нафтогаз", "Укргазвидобування" – всі родовища газу по всій країні, зокрема, у Сумській, Полтавській області, на Західній Україні в руках української, точніше, антиукраїнської олігархії.

Я тут від імені всіх українських лівих вимагаю від Прем'єр-міністра, від уряду України, від коаліції, врешті-решт від українського парламенту принести в український парламент в зал і з цієї трибуни зачитати програму дій мінімум на 10 років, яка б включала важливі складові, які стосуються, зокрема, енергетичної дипломатії – перше, яка стосується нової енергетичної доктрини, зовнішньополітичної доктрини. І тільки так вирішуючи комплексно ці проблеми, тільки так повертаючи у власність українського народу родовища газовидобутку, нафтовидобутку, повертаючи енергетичну систему, комунікації, ми зможемо добитися певних зрушень у цій ситуації. Якщо ми цього не зробимо,  якщо ми не поборемо корупцію в енергетиці, ми і далі будемо заручниками енергетичних, геополітичних ігор Кремля. І це тільки перший замах на наш енергетичний суверенітет.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:35:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна Тимошенко. Дві хвилини, будь ласка.

 

11:35:32

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, сумнівів немає ніяких, що голосувати цю постанову обов'язково потрібно. І сумнівів немає, що треба докласти надзвичайних українських зусиль і всіх друзів України в світі, щоб не відбулося взагалі будівництво "Північного потоку 2". Але набагато важливіше сьогодні не лише прийняти цю постанову, а почати правильно і абсолютно ефективно діяти.

На що я хочу звернути увагу, і, власне, звертаюся до Президента, уряду і окремо до міністра закордонних справ. У нас, ви знаєте, існує достатньо сильна Угода між Україною і ЄС про асоціацію та зону вільної торгівлі. Там три статті присвячені тому, щоб забезпечити гарантії функціонування нашої газотранспортної системи і захисту країни від будь-яких посягань, які призводять до більшої монополізації постачання російського газу на територію Європейського Союзу.

Тому негайно потрібно почати переговорний процес в межах Угоди про асоціацію, зону вільної торгівлі з ЄС, щоб спрацювали ці три статті, і не допустити остаточного прийняття рішення про будівництво "Північного потоку 2". Це перше, що треба зробити.

А друге – треба негайно розпочати переговори про альтернативне наповнення нашої газотранспортної системи газом іншого походження. І це означає, що нам розпочати треба переговорний процес з усіма країнами, особливо великими, які готові добудовувати нашу газотранспортну систему або розпочинати проекти по будівництву LNG-терміналів, щоб заповнити нашу газотранспортну систему альтернативним газом. Так треба діяти, а не лише заяви робити.  І я переконана, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я переконана, що і Президент, і Прем’єр-міністр зараз зобов'язані  зробити надзвичайний план запобігання будівництву "Північного потоку 2". Наша команда готова допомагати, ми маємо проекти, знання і рішення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції Радикальної партії Ляшко Олег Валерійович. 

 

11:38:16

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я думаю, що для кожного очевидно в Європі із тих людей, які здатні  думати і які приймають сьогодні рішення, що будівництво "Північного  потоку 2" загрожує не лише національним економічним, безпековим  інтересам України, а й усієї Європи. Для Росії газ – це шантаж, це політика, це не товар, а це спосіб впливу на прийняття рішення. Саме тому Росія тратить мільярди на будівництво цього потоку, і оплачуючи, у тому числі лобістів. Тому їхнє ключове завдання – через газ впливати на політику. Як 20 з гаком років Україна була на газовій російській голці і заробляли на трубі корупція… олігархи і плюс  на політиці заробляли, от так само сьогодні Росія на цю газову голку хоче підсадити всю Європу.

Україна тільки злізла з цієї голки, витягнула голову із зашморгу газового, а в Європі хтось хоче дуже її туди засунути. Очевидно, що це величезні корупційні інтереси. Але вони не можуть бути всупереч інтересам миру в Європі, всупереч інтересам жителів Європи, тому що  це добровільна відмова фактично Європи від суверенітету. Чим більше російського газу –  тим менше національного суверенітету. Чим більше російського газу – тим менше безпеки тієї країни, яка отримує цей російський газ.

Тому команда Радикальної партії  вимагає від влади вжити всіх заходів до переговорів з міжнародними партнерами для зупинення будівництва "Північного потоку 2".

Ми дякуємо Сполученим Штатам, ми дякуємо європейським партнерам, які  розуміють небезпеку від будівництва цього потоку.

І ключове – це збільшення видобутку власного газу в Україні, щоб ми менше купували імпортного газу, більше видобували свого газу, це енергетична безпека країни і зниження тарифів для українських…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від групи "Відродження", 2 хвилини, Віктор Бондар.

 

11:40:33

БОНДАР В.В.

Дякую, Андрію Володимировичу. Дякую, шановні колеги. 

Дійсно, я думаю вся країна і Європа розуміє. що українська газотранспортна система це надзвичайно важливий стратегічний об'єкт не тільки України, а і стратегічний об'єкт для Європи. По суті це гарантія безпеки не тільки України, ну і гарантія економічної безпеки Європи. Тому ми закликаємо підтримати цей законопроект. І піднімати питання перед Європою, загострювати питання про недопустимість знищення української газотранспортної системи. Ми підтримуємо цей законопроект, треба голосувати. Я звертаюсь до колег уважно почитати, подивитись і піднімати це питання перед європейськими партнерами. Для України це 3 мільярди доларів доходів щорічно, якщо вона функціонує, працює в нормальному стані. 3 мільярда це левова частка Пенсійного фонду України. Тому такі кошти втрачати, викидати і програвати просто неможливо і навпаки навіть це злочинно. І ми підтримуємо намагання сьогодні влади вивести це питання на європейський рівень, підняти його, щоб вони нарешті почали цим займатися.

Друге. Ми розуміємо бажання Росії зробити з української газотранспортної системи по суті металобрухт, який треба утримувати, на який треба витрачати кошти. І далі через 2-3 роки поставити перед Україною питання викопати металобрухт за копійки. І тому сьогоднішнє звернення, сьогоднішні дії якраз спрямовані на те, щоб не допустити такий сценарій, щоб зупинити цей сценарій, щоб система функціонували, а Україна стабільно отримувала валютну виручку в обсягах не менше ніж 3 мільярда в свій бюджет.

І, по-третє, це реально дуже важливо економічно і безпеково для Європейського Союзу і для України. Якщо не буде функціонувати ця система, вони поставлять в залежність і Україну і Європу по постачанню газу.

Тому, хто б, щоб не говорив, газ російський буде в Європі. І тут питання, щоб він функціонував через нашу газотранспортну систему, а не альтернативними каналами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 хвилина, заключний виступ, від групи "Воля народу" Шахов.

Через 1 хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Прошу всіх запросити в зал.

 

11:42:49

ШАХОВ С.В.

Луганщина, Сергій Шахов, політична сила "Наш край". Шановні колеги, ми сьогодні говоримо перш за все за безпеку нашої країни, за безпеку Європи. Ми і так залишилися останнім парканом перед примарою Гітлера, який туди тисне, який туди йде. Але треба думати і про те, що сьогодні ні з якої голки Україна не злізла. Як були тарифи по 7 гривень, і сьогодні у всіх Кабінетах Міністрів кажуть про те, що буде підвищуватися тариф. Треба думати про те, щоб добувати свій газ і залишати його тут, у нашій країні. Шановні, тому на сьогоднішній день треба підтримувати цей законопроект і думати про свій власний газ. І він є в Полтаві, на Луганщині, в Донеччині, всюди є. Мій дід ще говорив, що ми такі багаті і заможні, але сьогодні покупаємо його з Європи. Треба підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, переходимо до прийняття рішення, колеги. І я ставлю на голосування проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства щодо неприпустимості будівництва газопроводу "Північний потік 2" та монополії Російської Федерації на газових ринках світу (№8111) за основу і в цілому з врахуванням пропозицій комітету. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:44:31

За-266

Рішення прийнято.

Це важлива позиція українського парламенту і важливо, що ми сьогодні змогли продемонструвати єдність по цьому питанню.

Отже, наступне, як ми проголосували, це проект Закону про національну безпеку України (8068 і 8068-1).

Комітет просить розглянути за скороченою процедурою, оскільки небагато часу лишилось до перерви. Тому я прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:45:13

За-185

Рішення прийняте. 

І я запрошую до доповіді Секретаря Ради національної безпеки і оборони Турчинова Олександра Валентиновича. І, зважаючи на важливість даного питання, я надаю можливість до 5 хвилин висловити позицію по даному законопроекту. Підготуватись: автор альтернативного – Пастух Тарас  Тимофійович.

Будь ласка, Олександр Валентинович.

 

11:45:41

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Голово Верховної Ради України! Шановні народні депутати! Оголошений до розгляду законопроект має стати ключовим інструментом реформування у сфері національної  безпеки. Такі реформи, що зміцнять сектор безпеки і оборони України, мають забезпечити збереження  української державності за умов сучасних загроз і, насамперед, агресії з боку Російської Федерації.

Пропонований вам проект Закону про національну безпеку опрацьований у тісній взаємодії з експертами НАТО, Європейського Союзу і Сполучених Штатів. Його прийняття має стати значним кроком на шляху запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні.

Загалом законопроект реалізує ідеї, закладені у документах  стратегічного планування, прийнятих у 2015-2016 роках, зокрема Стратегічному оборонному бюлетені. З його прийняттям запроваджується регулювання діяльності  органів сектору безпеки і оборони згідно з  нормами і стандартами Європейського Союзу та НАТО, використання їх кращих практик. Насамперед йдеться про систему управління та керівництва Збройними Силами, іншими органами з сектору безпеки і оборони, що підвищить їх здатність протистояти сучасним загрозам.

Законопроект гарантує надійний, цивільний, демократичний контроль  над сектором безпеки і оборони України, зокрема, з боку Верховної Ради України та громадянського суспільства. Закріплюється чіткий розподіл повноважень та компетенції органів сектору безпеки і оборони, що підвищить ефективність координації їх діяльності, покращить якість управління ресурсами та знизить корупційні ризики, обмежить   невиправдане дублювання безпекових функцій і спроможності.

Запроваджується комплексна система документів стратегічного планування, визначення механізму їх підготовки та прийняття.

Законопроект також передбачає спеціальні процедури парламентського контролю за процесами планування у сфері національної безпеки.

Проектом закону України передбачається певна кодифікація законодавства у сфері національної безпеки, зокрема, у цей закон пропонується інтегрувати положення Закону України "Про демократичний  цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" та Закон України "Про організацію оборонного планування".

Проект Закону України про національну безпеку України носить рамковий характер. Він встановлює лише загальні образи системи забезпечення національної безпеки. У законопроекті не передбачений деталізований перелік національних інтересів, що в свою чергу ускладнює визначення поточних безпекових пріоритетів. Ці питання пропонується врегулювати на рівні базових документів стратегічного планування. Натомість, закріплені саме фундаментальні національні інтереси України, в середині яких: забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності; інтеграція України в європейський, політичний, економічний, правовий простір; набуття членства в Євросоюзі та НАТО.

Швидкоплинність безпекової ситуації робить неможливим і недоцільним визначення на законодавчому рівні детального переліку загроз  національній безпеці. Саме тому цей законопроект передбачає, що такі загрози будуть визначені стратегією національної безпеки України, а також галузевими стратегіями, серед яких стратегія кібербезпеки, стратегія воєнної безпеки та інші.

Повноваження щодо парламентського контролю Нацслужби безпеки України. У законопроекті визначені в статті 6, де служба розглядається як один із правоохоронних органів із спеціальними повноваженнями. Водночас, щоб припинити будь-які можливі спекуляції на цьому питанні, Президент України наполягає на прямому включенні в Службу безпеки України до частини другої статті 6 законопроекту вже в першому читанні.

Переконаний, шановні колеги, що ваша підтримка проекту  Закону про національну безпеку України стане важливим кроком на шляху зміцнення оборони і безпеки нашої держави.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До доповіді запрошується народний депутат України Пастух Тарас Тимофійович. Будь ласка, пане Тарас.

 

11:50:29

ПАСТУХ Т.Т.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці, для того, щоб зрозуміти чим відрізняється наш законопроект, потрібно зрозуміти як взагалі відбувався процес появи цих двох документів в стінах парламенту. Майже два роки тому від наших західних партнерів країн-членів Альянсу з'явилося побажання, а саме для того, щоб та допомога, яку сьогодні вони надають Україні, була ефективнішою. В результаті, щоб Україна змогла наблизитися до стандартів НАТО так, як наслідок, отримати можливість стати членом цього союзу, а найголовніше отримати бойову спроможність для перемоги у війні з Росією. Потрібно прийняти стратегічний закон, який має стати Конституцією для цілого сектору безпеки, закон, котрий визначав би ті загрози, які сьогодні є перед нами і які можуть виникнути в перспективі, визначав хто та в який спосіб має боротися з тими викликами, які сьогодні постають перед нами, визначав інструменти ефективного контролю суспільства за витрачанням грошей на ці заходи та контроль того, що сектор безпеки працює для захисту громадян, а не проти них і, найголовніше на сьогодні, створив ефективну сучасну армію, котра в умовах новітніх воїн, зможе давати гідну відсіч.

Помилка наших партнерів, на нашу думку, полягає в тому, що з цією ідеєю вони підійшли до тих, на кого повинні бути направлені основні зміни. Тому рік відбувався саботаж, а правильніше назвати імітація роботи по написанню цього законопроекту, вона полягала в безконечних нарадах та круглих столах. А в результаті, коли стало зрозуміло, що критика зростає із зовні і в середині країни, довелося щось написати і подати в стіни парламенту. Законопроект писався тими, чию діяльність він має регулювати. Уявіть собі на секунду, що Закон про діяльність податкової писали б інспектори податкової. Ми очевидно б отримали закон, в якому б легалізувалися маски-шоу, необмежені права та нульовий контроль або декларативний за діяльністю цієї служби.

Президентський законопроект написаний в Раді національної безпеки та оборони, членами якого є ті на кого цей закон має поширюватись. Та внесений Президентом України, в котрого де-факто в руках сконцентрована вся влада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додати. Будь ласка, хвилину. Скільки?

 

ПАСТУХ Т.Т. Мені дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще дві хвилини надайте.

 

11:53:27

ПАСТУХ Т.Т.

Та Президентом України в котрого, де-факто, в руках сконцентрована вся влада над сектором безпеки без будь-якого контролю. Риторичне запитання: чи готові вони написати законопроект, в котрому вся діяльність Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України і так далі стане прозорою і підзвітною народу?

Чи готові вони написати закон, в якому забезпечать прозоре витрачання недержавних грошей, як вони розуміють, а грошей, забраних у людей у вигляді податків?

Чи готові вони показати, за які заслуги продаються генеральські посади, як у тих, у кого ще 3-4 роки тому нічого не було, а сьогодні з'явилися статки, про котрі мріють бізнесмени, які мають по 20 і більше років стажу?

Врешті, чи пояснять вони суспільству, як "Беркут", котрий вбивав майданівців, сьогодні став КОРДом та почав ставити на коліна тих добровольців, котрі в 2014-2015 роках зберегли країну?

Ми пропонували Раді національної безпеки і оборони, Адміністрації Президента свою допомогу, котра полягала в конкретних напрацюваннях. Проте вона не була потрібна і не була почута. Тому сьогодні ми представляємо закон, який написаний для побудови ефективної системи безпеки нашої з вами країни – безпеки наших людей. Написаний для того, щоб ми не лише декларували свій намір вступити в НАТО, а почали рухатись нарешті в цьому напрямку.

Ми не претендуємо на досконалість, очевидно, що спільно до другого читання ми зможемо зробити цей законопроект кращим. Але ми точно гарантуємо, що цей наш законопроект – це законопроект про національну безпеку, на відміну від законопроекту Президента, котрий гарантує безпеку чинній владі від свого народу, котрий гарантує радянську модель управління в Збройних Силах і в цілому в секторі безпеки. Модель, де людина служить державі, а не держава створена для того, щоб служити інтересам громадянина.

Це точно не натівські стандарти. І з таким підходом Україна  ніколи не зможе стати повноцінною державою – членом Альянсу, і завжди будемо сам на сам  з віковічним  ворогом Росією.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз до співдоповіді від комітету запрошується Вінник Іван Юлійович.

Я вже оголошую, що я продовжую на 15 хвилин засідання, і прошу лаконічно… Ні, ми не встигнемо тоді розглянути і  завалимо законопроект.

Будь ласка, до  3 хвилин.

 

11:55:32

ВІННИК І.Ю.

Колеги, змушений розпочати свій виступ з категоричного  заперечення оцінок, які колеги з "Самопомочі" дали президентському  проекту. Нічого з того,  з приводу того, що влада  боїться власного народу, що цим проектом збирається  захищати перш за все себе, а не головну цінність  України – громадянина і людину – в цьому проекті немає. Цей  проект покликаний захистити  державу, громадянина і будь-яку людину, яка заходиться на території нашої держави, в межах наших кордонів чи за кордоном.

Що стосується змісту. Дуже багато точилось дискусій  на комітеті з  приводу важливості  цього проекту, різні люди виділяли різні напрямки.

 Я хочу зупинитися на надзвичайно важливій дипломатично політичній ролі цього проекту. Насправді Україна з 2008 року чекає Плану дій щодо вступу в НАТО.  Дійсно, в 10-му, в 11-му, 12-му відбулися  суб'єктивні й об'єктивні чинники, які  не дозволили Україні цей  план  отримати. Ми пам'ятаємо, були внесені зміни в законодавство, які чітко декларували позаблоковість  України. Ці зміни були скасовані в 14-му році. В 16-му році ми чітко затвердили, що ми хочемо рухатися  в напрямку НАТО, але для того, щоб підсилити мотивацію наших західних партнерів, для того, щоб дати нам додаткові  аргументи української дипломатії і Президенту  України щодо вимоги, прохання і бачення України  вступу в  безпековий альянс НАТО, ми сьогодні на високій парламентській трибуні розглядаємо Закон пронацбезпеку, де головним лейтмотивом сьогодні є вступлення України в НАТО, інтеграція в економічний і політичний простір Європейського Союзу і набуття повноцінного членства в Європейському Союзі.

Щодо змісту. Було висловлено багато зауважень як від наших західних  партнерів, які координують сьогодні рух вступу України в НАТО, так і від наукового середовища України, так, власне, на комітеті було детально вивчено альтернативний проект. З огляду на наступне, з огляду на це, комітет прийняв рішення пропонувати сесійній залі під час обговорення в першому читанні прийняти законопроект, поданий Президентом, за основу, доповнити проект переліком національних інтересів та загроз національній безпеці, джерел і факторів, що впливають на їх виникнення, в тому числі в гуманітарній, інформаційній, енергетичній, фінансовій, економічній сферах, а також в сфері протидії корупції та запобігання її поширення в органах державної влади, визначити терміни як "об'єкти", "суб'єкти", "забезпечення національної безпеки", "системи забезпечення національної безпеки" та взаємоузгодити зміст зазначених положень з термінологією проекту, забезпечити, що повноваження громадського контролю будуть обмежені виключно нормами Закону про державну таємницю, привести положення проекту та термінологію законопроекту у відповідність до Конституції України та узгодити їх положення з іншими законами України з метою уникнення дублювання правових норм, доопрацювати зазначений проект з урахуванням окремих положень законопроекту альтернативного 8068, поданий колегами із "Самопомочі", а також пропозиції суб'єктів права законодавчої ініціативи, та внести проект, підготовлений відповідно до вимог зазначених пунктів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ВІННИК І.Ю. ... пункту на розгляд Верховної Ради у другому читанні. Вам роздана постанова, до якої зараз під стенограму за пропозицією доповідача, секретаря РНБО пана Турчинова був включений ще один пункт з приводу того, що парламентський контроль за Службою безпеки України реалізується повноцінно Верховною Радою України в порядку статті 89 Конституції. Відповідні зміни будуть внесені вже до другого читання, в текст до другого читання в частину другу статті 6.

Таким чином просимо підтримати....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. І нагадую, що продовжую на 15 хвилин. Будь ласка.

Від фракції "Батьківщина" – Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

11:59:49

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, немає жодного сумніву, що країні потрібен глибокий, фундаментальний, всеохоплюючий Закон про національну безпеку. Але сама головна основа цього закону мусить полягати в визначенні, а що ми вважаємо взагалі захистом національної безпеки. І дуже дивно, що в цьому законі визначено як головні основи і засади національної безпеки збереження національних інтересів і національних цінностей. В принципі тотально прибрано з закону життя, здоров'я, безпека, гідність, недоторканність людини. Розумієте, з цього треба виходити для того, щоб всеохоплююче скласти цей законопроект. І, як наслідок, хаотичне, еклектичне викладення всіх норм цього закону, де окремі статті протирічать один одному і протирічать іншим законам, які сьогодні існують в Україні, і Основному Закону – Конституції.

Саме тому потрібно, навіть приймаючи цей Закон про національну безпеку, потрібно зробити сильні робочі групи, які зможуть повністю переформатувати цей закон і зробити його набагато сильнішим. Визначити, інвентаризувати всі загрози життю, гідності, здоров'ю людини, а також нашої держави. Насправді сьогодні там цього немає.

Ми також хотіли би чітко підкреслити, що не може законопроект, який робиться в тому числі за співпрацею з НАТО, протирічити ключовим вимогам НАТО…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. …щодо цивільного контролю над всіма органами безпеки і оборони. Цього немає в цьому законопроекті.

І далі хочу звернути увагу на тому, на чому ми будемо наполягати. Треба передбачити 3 відсотки ВВП тільки на Збройні Сили України, а не на сили оборони. І, крім того, нам треба передбачити сильний, послідовний розвиток військово-промислового комплексу і не менше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. … і не менше 0,5 відсотка ВВП на розвиток військово-промислового комплексу України.

Закон треба доробляти в першому читанні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Народного фронту"  Левус Андрій Мар'янович.  Від трибуни, будь ласка.

 

12:03:03

ЛЕВУС А.М.

Доброго дня, шановні колеги. цього закону, дійсно, чекає вся Україна. Йде четвертий рік війни. І знаєте, головне в цьому законі це визначення всієї архітектури системи національної безпеки. Без цього закону  говорити про  реформу Служби безпеки України, говорити про  якісь докорінні зміни взагалі в цій системі є  марним. Найгіршим в даній ситуації є те,  що дуже багато  добрих положень, які  є в альтернативному законопроекті… Скажем так, ми не домовились за те, щоб робити спільний законопроект. я виступав за те, щоби в першому читанні, до першого читання були вже правки комітету, де буде збалансовано пропозиції  із альтернативного законопроекту, але даність така, що ми бачимо в реальності, що ми можемо прийняти за основу президентський законопроект.

Що для нас є важливим?  Важливим є для нас, щоби до другого читання абсолютно врахувати всі правки, всі рекомендації наших стратегічних  партнерів. В першу чергу, це є парламентський контроль над Службою безпеки України. Друге – це є посилення  громадського контролю. Громадський контроль може   бути обмежений тільки  Законом про   таємницю і більше нічим.

Наступне. Ми повинні забрати з президентського законопроекту всі антиконституційні норми, там такі є. Не може Кабмін ні  в якій мірі звітувати  ні за що перед Президентом України  в сфері національної безпеки.  Ми повинні зробити таким чином, щоби до другого читання законопроект на 100 відсотків відповідав до рекомендацій міжнародної спільноти. Тому закликаю всіх відкинути  політичні інтриги, політичні якісь небажання підтримати, власне, президентський законопроект.

Закликаю до другого читання сформувати велику робочу групу, ефективну, з міжнародними партнерами, з науковцями, з експертами, включити все найкраще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛЕВУС А.М. Включити все найкраще, що є в альтернативному законопроекті, там дійсно багато цікавих цінних речей. І вийти нормально до другого читання, бути виваженим і не бавитись національною безпекою в політичні ігри.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" Пастух Тарас. Будь ласка.

 

12:05:40

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні народні депутати, буквально місяць тому на Комітеті національної безпеки і оборони, на мою думку, було прийнято доволі зважене, мудре рішення про те, щоби створити робочу групу, яка б напрацювала на основі двох законопроектів той законопроект, який буде відповідати рекомендаціям НАТО, Ради Європи, Посольства Сполучених Штатів, ті, які вони виклали для того, щоби такий законопроект дійсно відповідав тим стандартам НАТО і пришвидшив наш процес і рух до цієї організації. І дійсно ця робоча група провела надзвичайно велику роботу і напрацювала такі зміни. На жаль, вони не лягли в основу цієї постанови, тому що до другого читання ми могли б вже працювати вже над збалансованим, виваженим документом.

Сьогодні нам пропонують прийняти за основу один законопроект, до якого потрібно включати цілі розділи і цілі статті. Відповідно до Регламенту це неможливо зробити і ставить ризики, що цей законопроект в майбутньому може бути через Конституційний Суд визнаний як неконституційним і відповідно, очевидно це буде підривати нашу систему безпеки. Тому сьогодні до цього законопроекту також і висловили дуже багато зауважень Головне науково-експертне управління, де фактично на кожну статтю вони посилаються, що вона суперечить чинній Конституції України. А по великому рахунку в багатьох статтях це є просто переписування норм існуючого законодавства.

Тому пропозиція "Самопомочі" полягає в наступному. Ми очевидно будем працювати над тим документом, який буде прийнятий за основу. Якщо це буде законопроект Президента, наша фракція долучиться в повній мірі для того, щоб зробити найкращий закон з того, що можна буде зробити. Але, на нашу думку, краще було б сьогодні обидва законопроекти відправити на повторне перше читання в комітет, напрацювати спільний документ, в якому вже врахувати ті всі застереження, і через два тижні внести у стіни парламенту і на базі нього розпочати тоді роботу до другого читання. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, колеги, зараз Спориш Іван Дмитрович від "Блоку Петра Порошенка". Передає слово Віннику. Будь ласка, пане Іване.

І прошу вже запрошувати депутатів у зал.

 

12:07:57

ВІННИК І.Ю.

Відзначаючи намагання колег із "Самопомочі" вдосконалити президентський законопроект вже до першого читання, маємо відзначити, що жодної практичної мети відправляти на повторне перше читання президентський проект попри ті зауваження, які по деяких питаннях абсолютно є слушними і варті врегулювання, наразі не існує. Чому? Тому що я щойно зачитав проект постанови про прийняття у першому читанні, який містить додаткові пункти, на які розширюється проект і дозволяє нам згідно Регламенту опрацювати всі напрямки, які сьогодні були зауважені з трибуни. Якщо буде потреба, ми можемо це включити. Якщо буде згода комітету, ми можемо це включити. Якщо буде згода залу, текст до другого читання буде враховувати всі ці зауваження. Жодних порушень Регламенту не передбачається. Дійсно, нам відомо, що Закон про деокупацію зараз буде оскаржено у Конституційному Суді. Нам відомо, що група депутатів на чолі з одним із депутатів з "Опозиційного блоку", 54 підписи, сьогодні готуються оскаржити факт визнання Російської Федерації агресором. Нам це відомо і ми з великою повагою ставилися до Регламенту під час розгляду Закону про деокупацію, те саме ми робимо і будемо робити під час розгляду Закону про національну безпеку.

Тому прошу підтримати всіх патріотично налаштованих депутатів сьогодні проект Президента за основу з врахуванням тих положень постанови, які я зачитав під стенограму в тому числі, яка сьогодні  роздана вам, і відправити його на друге читання. Ми зможемо повністю його доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую вам.

Колеги, у нас лишилося 5 хвилин. Два виступи… Колеги, можна по хвилині?

Я знаю, а в нас залишається 5 хвилин. В нас залишається 5 хвилин, ми просто не встигнемо. Тому я кажу, одну хвилину, одну хвилину "Опозиційний блок", потім – Олег Ляшко. (Шум у залі) Я дам тобі дві. Ми встигнемо в тому часі: одна хвилина, дві хвилини, дві хвилини і ми встигнемо до 15 хвилин завершити.

Будь ласка, пане Долженков.

 

12:10:23

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Тут представник коаліції згадав нашу фракцію щодо подання конституційного подання з приводу неконституційності Закону України про реінтеграцію Донбасу. Наші дії є логічними, ми одразу говорили, що філософія цього закону не спрямована на захист осіб, які живуть на тимчасово неконтрольованій території. Ми прихильники того, щоб виконувалися Мінські домовленості, ви це все прибрали і говорите про реінтеграцію Донбасу. Реінтеграція Донбасу починається з того, яку політику ви проводите по відношенню до людей, які там знаходяться, а не говоріть лише про повернення території. Треба говорити про забезпечення і добробут всіх людей, про піклування цими людьми чого ви не робите. Тому ми, звичайно, і звернулися до Конституційного Суду, а цей законопроект ми не підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Радикальної партії Олег Валерійович Ляшко. Олег Валерійович!

І, колеги, прошу запрошувати депутатів в зал через 3 хвилини відбудеться голосування.

 

12:11:40

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги і депутати, я хочу вам нагадати слова Симона Петлюри: "Держава понад партії, нація понад класи". Питання національної безпеки України це не питання політики, це питання виживання української держави в глобальному світі третього тисячоліття. Треба розуміти ті реалії, в яких ми сьогодні перебуваємо. Сподіватись на те, що хтось захистить українців, якщо ми самі себе не захистимо це треба бути наївними і сліпими як новонароджені котята. Захист української держави, захист українського суверенітету, відновлення територіальної цілісності і миру в нашій державі – це справа українського народу. І це не тому, що так пише  українська Конституція, а тому що українське серце підказує це кожному, хто любить, дбає і хоче жити в нашій найкращій країні.

Тому команда Радикальної партії голосуватиме за цей законопроект. Але водночас треба сказати, відповідно до статті 16 Конституції України є таке поняття, як екологічна безпека. Стаття  17 встановлює економічну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додайте хвилину.

 

ЛЯШКО О.В. Можна закінчити? Ну що це таке?

Ми говоримо про ключові стратегічні визначальні речі – ви даєте хвилину! Ви ні про що по півдня говорите: про скасування електронного декларування грантожерам. Коли йдеться про відновлення територіальної цілісності, про захист життя людей, про повернення переселенців додому, про те, щоби люди повернули свої домівки – ви даєте 1 хвилину. Неправильно!

 Тому ми вважаємо, що законопроект має бути дуже суттєво доопрацьований, тому що національна безпека – це не лише військова безпека. Продовольча, екологічна, енергетична, інформаційна, і цілий ряд інших безпек.

І ключове. Треба розуміти, що для того, щоб вижити,  для того, щоб перемогти, нам надзвичайно важливо міжнародний фронт підтримки. Щоб усі наші лідери, і європейські…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ЛЯШКО О.В. І американські, і європейські лідери повинні розуміти одну прописну істину: українці захищають не лише себе, українці захищають мир у Європі. Ми хочемо, щоб відновився мир. Щоб українські 2 мільйони людей повернулись до нашого Донецька і Луганська. Ми хочемо зупинити російську агресію. Ми добиваємося, після звільнення України, ми повинні докласти зусиль до звільнення Придністров'я, до звільнення грузинських окупованих територій, до припинення всіх військових  конфліктів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І зараз заключний виступ. Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, 2 хвилини. І переходимо до голосування. Я прошу усіх голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка, пані Оксана.

 

12:14:39

СИРОЇД О.І.

На жаль, у президентському законопроекті ми маємо чергове шахрайство на 35 сторінках. Немає там ані НАТО, немає там ані  національної безпеки. НАТО – це   система, базована… система колективної безпеки базована на принципах демократії. Законопроект, який ви пропонуєте, базований на принципах авторитаризму, це непоєднані системи.

Цивільний парламентський контроль – це не декларації в законі. Цивільний парламентський контроль – це прозорий оборонний бюджет, який сьогодні став для більшості чи для багатьох з вас комерцією. Цивільний парламентський контроль – це контроль за генералітетом для того, щоб не було у нас "Широкого лану" і ганьби, яку переживають наші солдати.

Командування і контроль відповідно до стандартів НАТО – це не є хаос, який ви пропонуєте у своєму законопроекті. Це система, яка дозволить зберегти гідність і життя солдата. І контроль за розвідкою – це також система, яка дозволить нарешті звільнити Службу безпеки від необхідності переслідувати бізнес і політичних опонентів Президента. Але, на жаль, нічого цього нема на порожніх 35 сторінках.

Якщо ви будете далі приймати такі закони, ви своїми руками зруйнуєте національну безпеку України і втратите можливість вступу в НАТО, і отримання своїх союзників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення.

І я ставлю на голосування проект Закону про національну безпеку України спочатку № 8068 за пропозицією комітету за основу з урахуванням пропозицій комітету з цією правкою, яку озвучив під стенограму секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, і яку озвучив з трибуни парламенту від комітету Іван Вінник, за основу. Колеги, прошу голосувати, прошу підтримати.

Те, що сказав представник комітету під стенограму повністю з включенням в тіло першого читання. Зрозуміло, так? Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

12:17:16

За-265

Рішення прийняте.

Я бажаю плідної роботи до другого читання. Я переконаний, що робоча група повинна максимально доопрацювати, щоб ми вийшли на злагоджений закон до другого читання.

Будь ласка,  по фракціям: "Блок Петра Порошенка" – 117, "Народний фронт" – 78, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 1, Радикальна партія – 19,  "Батьківщина" – 15, "Воля народу" – 14, "Партія "Відродження" – 1. 

І, колеги, хочу нагадати, що ми ще маємо два законопроекти, які ми включили в порядок денний. І ми їх… ні, після перерви, звичайно, і є заява про виступ, але це буде після перерви.

Нагадую, що ми після перерви спочатку розглянемо проект Закону 8015, він є об'єднуючий, а потім – 6052. Це ці два закони, які будуть стояти після перерви, а потім ми продовжимо порядок денний: ратифікацію і Закон про дипломатичну службу.

Зараз згідно Регламенту оголошується перерва до 12:45.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для перерви вичерпаний. Я прошу  усіх заходити в зал, приготуватись до  продовження роботи.

Будь ласка, запрошую депутатів у зал.

Поки народні депутати заходять  у зал я хочу повідомити, що під час голосування по Постанові Звернення Верховної Ради України до  міжнародного співтовариства щодо неприпустимості газопроводу "Північний потік 2" не спрацювала картка Михайла Хміля, а також Розенблата. Тому я повідомляю публічно, що двоє народних депутатів публічно оголошують про свою підтримку постанови Верховної Ради  України.

Колеги, я хотів з вами порадитись: у нас стоїть на порядку денному наступний Закон про дипломатичну службу. Але також ми включили у  порядок проект Закону 8015 і 6052. І фактично вони є вже включені, я їх можу ставити. Але є пропозиція від  комітету, зважаючи на те,  що ми зараз можемо не набрати навіть за скорочену процедуру, можливо, ті, які ми включили для проходження, ми розглянули б після дипслужби. А зараз почали б з дипслужби, оскільки вона… буде тривати розгляд буквально  півгодини, 40 хвилин. Ми за той час змобілізуємо народних депутатів і потім набагато швидше і легше можна буде ці закони, які ми  включили пройти.

Підтримується? Так. Це друге читання дипломатична служба. Вона не потребує процедури спеціальної, якщо є така загальна логіка тоді… і приймається вона.

Тоді, з вашого дозволу, я оголошую про перехід до  розгляду проекту Закону про дипломатичну службу, 7322. Прошу всіх авторів правок приготуватись до  роботи в залі.

І запрошую до доповіді заступника голови Комітету у закордонних справах Тарасюка Бориса Івановича, який  протягом довгого часу готував цей законопроект і на рівні  робочої групи, і на рівні комітету. І я запрошую його до слова і до виступу.

Будь ласка, Борис Іванович.       

 

12:51:10

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Дякую, пане Голово, за ваше представлення і теплі слова.

Шановні народні депутати, сьогодні я маю честь від імені комітету доповідати в другому читанні Закон про дипломатичну службу. Що можна сказати про дипломатичну службу? Практично в нас в країні існує три фронти. Один фронт – це військовий, де мужньо борються наші військові, добровольці, представники правоохоронних служб. Другий фронт – це антикорупційний фронт, де все суспільство і демократичні сили борються з корупцією. І третій фронт нарешті – це дипломатичний фронт, дипломатичний фронт, який тримають представники близько 2 тисяч цієї професії, дипломатичної служби.

Двадцять другого грудня минулого року ми відзначали 100 років дипломатичної служби України. І хотілось би, звичайно, щоби цей Закон про дипломатичну службу наші українські дипломати отримали саме до цієї дати, на жаль, так не вийшло. Як ви знаєте, в першому читанні закон було прийнято 7 грудня минулого року. Як представник дипломатичної служби я хочу сказати, що я пишаюсь, що належу до цієї професії, якій я віддав 40... майже 43 роки із 100 років існування дипломатичної служби. І я пишаюсь представниками дипломатичної служби, тому що, нагадаю вам, під час Помаранчевої революції в 2004 році саме представники дипломатичної служби виступили на підтримку народу, виступили з народом, більше 500 представників дипломатичної служби за кордоном і в центральному апараті підтримали народ і підтримали демократію. І я думаю, що це дає підстави говорити про те, що наші дипломати – не лише професіонали, а вони ще є патріоти нашої держави.

Тут я хочу вам показати, є звернення до нас, народних депутатів, і підписи, підписи 1 тисячі 377 представників дипломатичної служби за кордоном і в центральному апараті, де вони звертаються до вас і просять: "Підтримайте Закон про дипломатичну службу".

Я сподіваюсь, що Верховна Рада, всі ми з вами, підтримаємо Закон про дипломатичну службу, і тим самим надамо додаткові аргументи представникам дипломатичного фронту, всім представникам професії дипломатичної.

Я дякую за увагу. І прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Борис Іванович, шановні колеги, я зараз буду називати правки і авторам правок буду надавати слово. Але хочу вам відразу повідомити: до мене підійшов автор більш як 20 правок, Віктор Іванович Вовк, і сказав, що він готовий замість 20 виступів по хвилині взяти один комплексний виступ на 5 хвилин і потім поставити частину з тих правок на голосування. Я думаю, це допоможе для кращої організації нашої роботи і до скорочення розгляду даного законопроекту.

І тому зараз я надаю 5 хвилин для виступу Віктору Івановичу Вовку, який зможе виступити по концепції, яку він пропонував на робочій групі, і по своїх правках.

Будь ласка, Віктор Іванович.

 

12:55:06

ВОВК В.І.

Дякую.

Шановні колеги, підготовлений до другого читання проект Закону про дипломатичну службу, на жаль, має ті самі дві… два фундаментальних недоліки, що й текст, внесений на перше читання, за який фракція Радикальної партії Олега Ляшка не голосувала.

Як відомо, диявол криється в деталях. По-перше, законопроект не відповідає Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 року, ратифікованій в Україні. По-друге, законопроект в абсолютно штучний і невиправданий спосіб значно удорожчує дипломатичну службу і вішає додаткові сотні мільйонів гривень витрат на шию наших громадян – платників податків.

Відповідно до статті 9 Конституції України ратифіковані міжнародні договори є частиною законодавства України. Це напряму стосується у сфери дипломатичної служби. Віденська конвенція про дипломатичні зносини визначає базові поняття та термінологію, які визначають, що таке  дипломатична служба, виходячи з міжнародного права. Зокрема, в статті 1 Конвенції чітко розділяються три принципово різні  категорії персоналу дипломатичних установ, а саме: дипломатичний  персонал, адміністративно-технічний та обслуговуючий.

Цей законопроект користується зовсім іншою термінологією, ніж та, що передбачена Віденською  конвенцією. По-перше, в проекті в абсолютно штучний спосіб поєднані дві різні категорії працівників – дипломатичний персонал і адміністративно-технічний – в одне поняття "посадові особи дипломатичної служби", і далі на цьому штучному понятті, якого не існує в міжнародному праві, побудований весь закон.

Вдумайтесь: на дипломатичну службу у нас приймаються не лише дипломатичні службовці, а й адміністративні, і на них поширюються усі пільги, зокрема соціальні, які властиві і обґрунтовані для  дипломатів.  Вже 1 стаття закону, визначаючи дипломатичну службу, говорить, що це є професійна діяльність так званих посадових осіб дипломатичної служби. Тим самим у нас адміністративно-технічний персонал, виявляється, разом з дипломатами буде здійснювати реалізацію зовнішньої політики України, захист її  національних інтересів в міжнародних відносинах,  захист прав та інтересів громадян за кордоном тощо. То ж діяльність, специфічна для дипломатів, у нас поширюється на бухгалтерів, діловодів, референтів та інший адміністративно-технічний персонал, який працює в VIP- установах і в штучний спосіб об'єднаний з дипломатами під поняттям "посадові особи дипломатичної служби".

Так само в проекті вводиться ще одне базове штучне поняття, це так звані "працівники дипломатичної служби", до  яких, окрім дипломатів, додається ще третя категорія з Віденської конвенції, а саме "обслуговуючий персонал", наприклад, водії та інші. І далі навколо цих працівників  дипломатичної служби так само значною мірою вибудовується цей закон, включно із оплатою перевезення за кордон членів родин, навчання дітей в закордонних дитячих садках і  школах, оренда житла і комунальних послуг, репатріація останків та оплата за рахунок державного бюджету внесків в Пенсійний фонд непрацюючим членам родин цих працівників  дипломатичних установ. Наприклад,  ми веземо з України в закордонну дипустанову бухгалтера,  діловода чи водія, його непрацюючу дружину чи чоловіка, його дітей і оплачуємо це все за рахунок державного бюджету. Тим самим ми абсолютно штучно і в невиправданий спосіб значно удорожчуємо свою дипломатичну службу і вішаємо ці додаткові сотні мільйонів гривень на платників податків. Так не працюють дипломатичні служби інших цивілізованих країн, і ви це чудово знаєте на прикладах іноземних посольств у Києві.

Крім того, чому ми не хочемо приймати на адміністративно-технічні та обслуговуючи посади своїх українських заробітчан, сотні тисяч і мільйони яких з відповідними дипломами вже живуть по всьому світу. Замість того, щоб за рахунок держбюджету ввести працівників, підкреслюю, не дипломатів з їх родинами з України, ми можемо працевлаштовувати в посольствах вже живучих українців за кордоном.

Тому мої поправки, а їх близько 25 по всьому тексту, системно виправляють цю ситуацію. Законопроект можна було би підтримати лише за умови, що він буде приведений у відповідність до Віденської конвенції про дипломатичні зносини, до здорового глузду та недопущення ганебного марнотратства бюджетних коштів.

Також звертаю увагу, що у разі прийняття у нинішньому вигляді це дасть підстави для оскарження цього закону в Конституційному Суді як неконституційного. Тож під красивим приводом реформи держслужби протягується лобістський, клановий і цинічний по відношенню до наших громадян законопроект.

Закликаю народних депутатів в цей Чистий четвер не підтримувати цей, на жаль, нечистий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І, колеги, зараз я поставлю на голосування ті правки, по яким мав доповідь народний депутат Вовк. Але перед тим я дам можливість прокоментувати позицію комітету Борису Івановичу Тарасюку.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

13:00:33

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Хочу зразу сказати, що деякі поправки, які вніс наш колега депутат Вовк, були відхилені комітетом, деякі поправки були прийняті, так, що не всі з поправок, які він згадав, відносяться до цієї категорії. Якщо говорити про основу мету критики нашого колеги, то я повинен сказати, що терміни "працівники дипломатичної служби" і "посадові особи дипломатичної служби" є узагальнюючими. І вони поширюються на дипломатичних, адміністративних і працівників, які виконують функції з обслуговування, що відповідає термінології, якраз відповідає термінології Віденської конвенції дипломатичних зносин 61-го року. Тому комітет, базуючись на цих мотивах, і відхилив поправки нашого колеги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, я ставлю на голосування 1 правку народного депутата Віктора Вовка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

13:02:00

За-64

Рішення не прийнято.

2 поправка народного депутата Вовка. Хто підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив. Так, комітет її відхилив.

 

13:02:21

За-54

Рішення не прийнято.

І 3 поправка народного депутата Віктора Івановича Вовка. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

13:02:43

За-46

Рішення не прийнято.

Вікторе Івановичу, ви не наполягаєте на наступних поправках. Дякую за вашу плідну роботу для підготовки закону до другого читанні.

І ми переходимо до наступних правок. Я скажу вам, на комітеті справді була дуже фахова і дуже професійна дискусія. І це насправді добре, що змогли вийти на узгоджене рішення. І я знаю, скільки і душі, і серця віддав великий професіонал Віктор Вовк для того, щоб удосконалити закон.

Отже, я наступні поправки зачитую.

4-а. Не наполягає.

6-а. Не наполягає.

12-а. Не наполягає.

13-а. Не наполягає.

14-а. Наполягає. Заліщук. Будь ласка, пані Світлана.

 

13:03:46

ЗАЛІЩУК С.П.

Доброго дня, шановні колеги. Я підтримую нинішній законопроект, я була в робочій групі, який виробляв і ми в комітеті дуже багато працювали, щоб цей закон таки був ухвалений, я сподіваюсь, він отримає підтримку.

Водночас я наполягаю на 14 правці і пропоную в абзаці 3 частини четвертої статті 5 словосполучення "яке затверджується Президентом України" замінити на словосполучення "яке затверджується Кабінетом Міністрів України". Я обґрунтую.

Запропонована норма містить новелу, насправді, що суперечить конституційним положенням про здійснення державної влади на засадах її поділу. Я говорю про статтю 6 Конституції України, а також про виключення з повноважень Президента України встановлені Конституцією. Так Глава держави України представляє державу в міжнародних відносинах, водночас, реалізує зовнішні відносини Кабінет Міністрів України.

Власне тому я пропоную свою правку і прошу, щоб її підтримали. Дякую. 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:04:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роз'яснення автора поправки зрозумілі.

Я прошу, шановні колеги, зараз проголосувати за цю поправку, комітет її відхилив. Будь ласка, прошу визначатися.

 

13:05:08

За-73

73 голоси. Не набирає необхідної кількості голосів ця поправка.

Будь ласка, наступна 15 поправка Сотник. Прошу мікрофон.

 

13:05:17

СОТНИК О.С.

Дякую, головуюча. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Знову ж таки, повертаючись до того, що тільки що сказала Світлана Заліщук, я також вважаю, що Президент у нас згідно і Конституції, і інших законів не є виконавчою гілкою влади. Виконавчою гілкою влади є або Кабінет Міністрів України, або безпосередньо Міністерство закордонних справ. Тому будь-які положення і документи, які стосуються дипломатичної служби, вони мають затверджуватися відповідно до розподілу влади саме органами виконавчої влади.

В даному випадку я пропоную, щоб це було Міністерство  закордонних справ, так як на нього покладено якраз формування зовнішньої політики згідно законодавства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення поправки.

Борис Іванович Тарасюк хоче дати відповідь, чому комітет її відхилив. Прошу.

 

13:06:20

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Комітет розглянув цю поправку і відхилив.Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу визначитися по поправці номер 15 народного депутата Сотник і інших колег. Прошу.

 

13:06:46

За-61

61 депутат підтримав і правка не проходить.

Наступна 17-а, там  також є пані Сотник. Не наполягаєте. 

Потім поправка 20-а,  Галасюк.  Не наполягає.

21-а, Єднак.

На якій? Не наполягаєте? Я  буду звертати увагу в вашу сторону. Я перепрошую.

21-а. Не наполягають.    

24-а, Рибак. Не наполягає.

29-а, Шкрум. Не наполягає.

32-а, Сотник.

Прошу, мікрофон пані Сотник.

  

13:07:29

СОТНИК О.С.

Дякую.

32 поправка стосується виключення керівників структурних підрозділів Апарату Міністерства закордонних справ з переліку дипломатичних посад. Тут, звичайно, є питання щодо того, що є, наприклад, моменти, коли це є необхідним. Але, вибачте, тут треба було би деталізувати, конкретно про які посади йдеться. Або, наприклад, якщо ми говоримо про певних осіб, які відповідають за матеріально-технічне забезпечення, наприклад, то яка ж це дипломатична посада в органах МЗС. Тому я наполягаю на тому, що це має бути виключено з закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк, позицію комітету зараз представить.

 

13:08:18

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Комітет розглянув цю пропозицію і відхилив її. Питання полягає в тому, що в законопроекті якраз зазначається, що саме дипломатичний статус мають ті керівники підрозділів Міністерства закордонних справ, які здійснюють функцію забезпечення вироблення зовнішньої політики. Як можна уявити собі, щоб керівник політичного департаменту не мав статусу дипломатичного. Так само не можна уявити собі відсутність дипломатичного статусу у керівників територіальних підрозділів, які здійснюють керівництво закордонними установами у відповідних регіонах, а також контактують з дипломатами тут в Києві. Вони звичайно повинні мати дипломатичний статус. Ті ж, хто не виконують функцію здійснення зовнішньої політики, а це представники фінансових служб, адміністративних служб, вони автоматично за цим законом не будуть мати дипломатичного статусу, з цих мотивів комітет відхилив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло роз'яснення.

Шановні колеги, я прошу визначитися з поправкою 32. Прошу голосувати.

 

13:09:44

За-69

69 голосів підтримали цю поправку, вона відхиляється.

Наступна поправка 36, народний депутат Фріз, Тетерук. Не наполягають.

Наступна поправка 45, пані Сотник, Олена Сотник. Не наполягає.

Дякуємо.

Наступна 47-а. Не наполягають колеги.

48-а, Рябчин. Будь ласка, мікрофон.

 

13:10:14

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. По-перше, дякую комітету за фахову і якісну підготовку законопроекту. Більшість моїх правок була врахована, персонально Борису Івановичу за те, що він був таким лідером і ледоколом в цьому законопроекті.

Борисе Івановичу, моя правка 48 поправка відхилена, яка каже про те, що посли, представники України при міжнародних організаціях призначаються на посади та звільняються з посади Президентом України за поданням міністра закордонних справ. Моя законодавча позиція полягає в тому, щоб таке призначення відбувалося за погодженням з Комітетом Верховної Ради у закордонних справах. Депутат, який безпосередньо займається питанням зовнішньо-дипломатичних відносин України, також повинен приймати участь у призначенні таких високопосадовців.

І це додаткова гарантія того, що на такі посади будуть прозоро відібрані достойні представники.

Прошу підтримати мою пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар, Борис Івановича від комітету.

 

13:11:13

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Дякую.

Комітет розглянув поправку колеги Рябчина і прийняв рішення врахувати її частково в наступній поправці, яка була врахована і включена комітетом, а саме поправка 51. Тобто зміст пропозиції депутата Рябчина він врахований в поправці, яка була підтримана комітетом номер 51.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу визначатися щодо озвученої поправки номер 48… Все, знімають. Я  перепрошую, дякую, просто…

Наступна 50-а, Сотник. Олена Сотник, 50-а? Ні, не наполягаєте.

52-а, будь ласка,  мікрофон.

 

13:11:55

СОТНИК О.С.

Дякую, пані головуюча!

52 поправка вона стосується дуже принципового моменту – моменту ролі парламенту і комітету, профільного Комітету закордонних справ у призначенні послів. Я знаю, що в першому варіанті документу, в тому числі, який дуже готувався дуже довго робочою групою під головуванням якраз Бориса Тарасюка, було чітко прописано, що всі призначення послів мають відбуватися за консультацією з комітетами. Так було і раніше, завжди комітет відігравав ключову роль в цьому. На превеликий жаль, Президент подав проект в якому не передбачено такої ролі комітету. Я наполягаю, що ця роль, важлива роль має бути повернена і комітету, і, відповідно, посилить наш з вами статус як парламенту, якраз під час призначення важливих наших представників, тобто послів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар Бориса Івановича Тарасюка.

 

13:13:01

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Я хотів висловити від імені комітету вдячність колезі Сотник за її активну роботу над текстом закону. І в той же час я хочу сказати, що зміст цієї поправки враховано в підтриманій комітетом поправці номер 51.

Єдине що там відсутнє, там відсутнє, що це консультації відбуваються разом з колегією Міністерства закордонних справ. Зі своєї практики я можу  сказати, що це дуже важко на практиці реалізувати, тим більше, що ні Комітет у закордонних справах згідно з Конституцією, ні колеги  Міністерства закордонних справ не мають правосуб'єктності  у питаннях призначення глав дипломатичних представництв.

Дякую, тим не менш колезі Сотник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Я прошу визначитися щодо  поправки 52.

 

13:14:10

За-71

71 голос поправка не  підтримана.

Наступна 61-а, Заліщук Світлана.

Мікрофон, будь ласка.

 

13:14:16

ЗАЛІЩУК С.П.

Шановні колеги, я пропоную у своїй правці, аби положення  про дипломатичне представництво затверджувалося Кабінет Міністрів України. Я виходжу з того, що Конституція України чітко розділяє повноваження Президента України і нашої виконавчої влади, і саме на уряд покладено функцію здійснення зовнішньої політики. Тому, виходячи із логіки і попередньої своєї поправки, я пропоную, щоб положення про  дипломатичне  представництво затвердило саме Кабінет Міністрів України. Таким чином, ми продовжуємо… аби уникнути той дуалізм влади, який закладений в нинішній системі.

Прошу проголосувати за поправку.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо  за  роз'яснення вашої поправки.

Я прошу визначитися по 61 поправці, шановні колеги.

 

13:15:18

За-75

Комітет  відхилив цю поправку і зала її відхилила.

75 голосів тільки вона набирає  .

62 поправка, Каплін. Будь ласка, мікрофон.

 

13:15:28

КАПЛІН С.М.

У Конституції України визначено вичерпний перелік повноважень і компетенцій Президента України. І відповідно до  цих конституційних норм він точно не повинен затверджувати положення про дипломатичних радників.

Я пропоную підтримати мою правку і таким чином забезпечити, аби даний  закон не суперечив нормам Конституції України.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу  визначатися по 62 поправці.

 

13:16:12

За-66

66 голосів за, поправка відхиляється.

Наступна - 63-я, Сотник. Будь ласка, мікрофон.

 

13:16:19

СОТНИК О.С.

Дякую.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Колеги, ну давайте задамося питанням. Ну, чому, згідно даної редакції, і я не знаю із чого виходив Президента, з якого документу, він має видавати документи зобов'язуючого характеру для центральних органів виконавчої влади? Ну, звідки взялася ця фантазія у Президента і у Адміністрації Президента?

Я наполягаю на тому, що будь-які документи зобов'язуючого характеру в сфері виконавчої влади має видавати виконавча влада і центральні органи виконавчої влади, тобто Міністерство закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк, вам слово висловити позицію комітету.

 

13:17:04

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Я хотів би прокоментувати поправки, які стосуються, номер 61, 62 і 63, в тому числі остання колеги Сотник. В даних поправках мова іде про затвердження Положення про дипломатичних радників, радників – підкреслюю, не закордонних установ. Так от я хочу наголосити на тому, що, згідно із статтею 106 Конституції, повноваження Президента включають здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю. Дипломатичні ранги можуть... радники можуть призначатися не лише в органи виконавчої влади, а і в органи правоохоронні, які безпосередньо під керівництвом Президента знаходяться, це, наприклад, Служба безпеки, Генеральна прокуратура і таке інше.

Тому комітет, розглянувши ці пропозиції, прийняв рішення відхилити ці пропозиції, оскільки Президент за Конституцією має такі повноваження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Шановні колеги, комітет відхилив цю поправку, я прошу визначатися сесійну залу, 63 поправка зараз у нас обговорюється.

 

13:18:23

За-69

69 голосів за, поправка відхиляється.

Наступна 65, Бєлькова. Будь ласка, мікрофон.

 

13:18:29

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую, пані головуюча.

Я не стільки наполягаю на самому голосуванні, як на увазі пана міністра до моєї поправки. Вона стосується питання ротації. На сьогодні в українських посольствах є… Пане міністр! Пане міністр, можна вашої уваги, будь ласка!

Я наполягаю на вашій увазі до питання ротації. У деяких українських посольствах за кордоном працюють працівники, які абсолютно втратили реальність, уже зв'язок з Україною. Вони не розуміють сучасну Україну, вони живуть там уже по десять років і фактично представляють незрозуміло які інтереси.

Моя поправка стосувалася того, щоб унеможливити відмову працівників-дипломатів від ротації. Ну, я особисто знаю кількох, які дуже довго живуть за кордоном. Я вважаю, що вони не повинні мати можливість відмовлятися, вони повинні приїжджати за вашим наказом з однієї країни в іншу і повинні дуже динамічно розуміти і представляти українські інтереси.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Буде коментар? Це порушення Регламенту, але я думаю, що ми обов'язково, в даному випадку, я думаю, не буде зала проти, щоб я шановному міністру, який доєднався до обговорення такого очікуваного дипломатами законопроекту, дамо зараз слово для роз'яснення.

Будь ласка, Павлу Клімкіну, міністру закордонних справ, мікрофон увімкніть.

 

13:19:54

КЛІМКІН П.А.

Дуже дякую, Ірина Володимирівна.

Я хочу сказати, що якраз цей закон і встановлює імперативність ротації, там це дуже чітко прописано. Тобто цей закон не можна тлумачити таким чином, що імперативності ротації немає. Більше того, він встановлює ще і процедури ротації. Раніше вони були встановлені внутрішньо, і ми їх переробили, а тепер вони встановлюються законами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Комітет відхилив цю поправку. Я прошу визначатися по поправці. Дякую.

 

13:20:40

За-75

75 голосів "за". Поправка не підтримана, вона відхиляється.

Ми рухаємося далі. Наступна – 75-а, Сотник. Не наполягає.

Наступна – 78-а, Береза. Не наполягає.

81-а. Не наполягає.

 Сотник, 83-я. Будь ласка,  пані Сотник.

 

13:21:03

СОТНИК О.С.

Дякую.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  потім повернуся. Зараз ми 83-ю, пані Сотник, обговорюємо.

 

СОТНИК О.С. 83-я поправка. В даному випадку ми говоримо про статтю 23-ю "Проходження  працівниками інших державних органів  дипломатичної служби в органах дипломатичної служби" і згідно запропонованої редакції якраз порядок, строки та особливості проходження дипломатичної служби визначаються  Президентом знову ж таки України.

Це моя позиція  як правника  і в тому числі і як політика, що міністр у нас формує політику. Міністр. А президент її реалізує. Тому відповідно  в даному випадку є вважаю, що якраз і міністр несе політичну відповідальність за порядок, строки і  особливості проходження дипломатичної служби і пропоную замінити в цій статті  Президента на міністра закордонних справ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Комітет відхилив цю поправку. Переходимо зараз до голосування по поправці № 83 народного депутата  Сотник.  Я прошу залу визначитися.

 

13:22:28

За-74

74 голоси "за". Відхиляється ваша поправка.

Я повертаюся до 81 поправки народного депутата Ар'єва. Будь ласка, 81-а поправка народного депутата Ар'єва. 

 

13:22:43

АР’ЄВ В.І.

Дуже дякую. Це не лише моя поправка, а кількох народних депутатів, і там була ціла група поправок, які стали в обговоренні цього законопроекту наріжним каменем і після довгих переговорів такої човникової дипломатії всі сторони прийшли до  компромісної редакції, яка була узгоджена і з МЗС, і з членами комітету. Я хочу її, якщо можна, під стенограму прочитати.

Поправка 81 у вигляді: "6. Громадяни України, які обіймають посади в секретаріатах, органах міжнародних організацій та закордонних юрисдикційних органах членом або учасником яких є Україна, користуються привілеями та імунітетом і відповідно до міжнародних договорів, що визначають обсяг таких привілеїв та імунітетів. Громадянам, які обіймають керівні посади в зазначених органах, може бути присвоєно дипломатичний ранг у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 25 цього закону.

Я прошу додати мені 20 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину додайте.

 

АР’ЄВ В.І. Період роботи громадян України на посадах у секретаріатах, органах міжнародних організацій та закордонних юрисдикційних органах, членом або учасником яких є Україна, зараховується до стажу дипломатичної служби. В період роботи громадян України на посаді судді закордонного юрисдикційного органу, членом або учасником якого є Україна, зараховується також до стажу роботи на посаді судді. Це компромісна поправка номер 81.

І ще я попрошу поставити на підтвердження поправку номер 82.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар Бориса Івановича Тарасюка по 81 поправці.

 

13:24:35

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Комітет багато уваги приділив цій поправці як і поправці 80 і поправці 82. В той же час запропонована зараз нова редакція поправки 81, вона вносить нові елементи. І я пропоную повернутися до поправки 81 і 82 в кінці після того як ми розглянемо всі поправки перед голосуванням в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Погоджуємося з цим.

Але я би хотіла також, щоби тут висловили свою позицію і Міністерство закордонних справ, наскільки ці поправки, які є компромісними, але наскільки вони відповідають… Так: або міністр закордонних справ, або держсекретар. І наскільки, зала цікавиться, наскільки ці поправки або їх підтвердження відповідають європейським нормам законів, які нормують роботу дипломатичних служб.

Рухаємося далі тоді.

85 поправка, Сотник. Не наполягає.

Бєлькова, 86-а. Не наполягає.

91-а, Сотник. Наполягає? Будь ласка, мікрофон.

 

13:25:53

СОТНИК О.С.

Дякую.

91 поправка вона стосується посадових окладів. І у тому числі я пропоную додати, що крім спеціальних вимог до професійної компетентності, ще може були впливом на розмір цього окладу також наявність важких кліматичних умов або складної безпекової ситуації в інших державах.

І так, як це остання поправка, на якій я наполягаю, я б ще дуже коротко хотіла б сказати, що мені дуже шкода, що такий хороший насправді проект, на який дуже багато витрачено сил, особливо з боку Бориса Івановича Тарасюка на те, щоб він, дійсно, з'явився у цьому залі. І я думаю, що його очікують багато дипломатів по всіх країнах. Дуже школа, що є от такі моменти з боку Адміністрації Президента, коли пересмикуються повноваження з метою контролю, в тому числі і дипломатичної служби. Президент присвоїв собі в цьому законопроекті невластиві повноваження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за роз'яснення вашої поправки.

Шановні колеги, просто, соррі, мене відволікли. Ми зараз голсоуємо поправку 91 народного депутата Сотник. Пані Сотник, дякуємо за роз'яснення. Прошу залу визначитися. Комітет відхилив. Я перепрошую, комітет відхилив. Мене просто відволікали, комітет відхилив цю поправку.

 

13:27:27

За-74

74 голоси "за". Я оголошую про відхилення цієї поправки.

Наступна – 96-а Рябчина.

 

13:27:38

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. 96 правка була запропонована дипломатами і вона технічна. Вона каже, що у законопроекті передбачається, що працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, один раз на місяць отримують компенсаційні виплати.

Була пропозиція, щоб такі виплати здійснювалися не рідше ніж один раз на місяць. І технічність правки у тому, що є певні бухгалтерські труднощі, з якими компенсаційні виплати, як і з зарплатнею дипломата можна буде розбивати на декілька платежів. Це чисто технічна бухгалтерська річ, про яку просять дипломати, щоб вона була врахована.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Будь ласка, я прошу Бориса Івановича Тарасюка від комітету дати позицію комітету. 96 поправку комітет відхилив.

 

13:28:38

ТАРАСЮК Б.І.

Так, дійсно комітет розглядав цю поправку разом з причетними міністерствами і відомствами включно з Міністерством закордонних справ, відхилив дану поправку, оскільки вона суперечить практиці, яка в принципі приймається всіма дипломатичними працівниками за кордоном. Мова саме йде про компенсаційні виплати працівникам закордонних дипломатичних установ. Тому комітет відхилив цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Шановні колеги, я прошу визначитися сесійну залу по 96 поправці. Будь ласка.

 

13:29:35

За-67

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все голосує, ви були тільки що… ви утрималися тільки що.

Я зараз всі поправки пройду, потім ми до вас повернемося і до Володимира Ар'єва, добре, як ми і домовлялися. Дуже дякую.

Шановні колеги, ми майже вже доходимо до фіналу. Тому просимо повертатись до зали, зараз 92 поправка народного депутата Капліна. Будь ласка, народний депутат Каплін уувімкніть мікрофон.

 

13:29:59

КАПЛІН С.М.

Шановні колеги, цю поправку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп! Стоп! Я перепрошую, шановний колего, 92 поправка це Вовка поправка, вона… Вовка, 92 поправка це народного депутата Вовка. Він на ній не наполягає. Ваша 93-я, вона врахована. Вона врахована. Будь ласка, 93 поправка народний депутат Каплін.

 

13:30:20

КАПЛІН С.М.

Шановні колеги, ми писали Закон про дипломатичну службу і, на жаль, забули про дипломатію. Цією правкою враховується потреба у захисті їх соціальних прав в повному обсязі. Я дякую комітету за те, що вона редакційно врахована, голосувати цю поправку не треба. Але треба пам'ятати, що це наші хлопці і дівчата, які захищають економічні інтереси нашої країни за кордоном, це ті люди, які захищають наші політичні інтереси, які борються за мир у Європі, в Україні, і вони повинні бути соціально захищені. Їх майже півтори тисячі  – це  в три рази більше, ніж народних депутатів України. І це ті люди, які на нашій дипломатичній передовій мають бути соціально захищені.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Редакційно врахована була поправка комітетом. Народний депутат Каплін наполягає на повному врахуванні 93 поправки.

Я прошу залу визначитися щодо своєї позиції по цій поправці.

 

ТАРАСЮК Б.І. Вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплін змінив свою точку зору і він просто… Він подякував. Він подякував. Добре.   

Остання поправка по якій ми зараз маємо пройтися. І потім повертаємося до пана Рибчинського і пана Ар'єва. Це 106 поправка   народного  депутата Рябчина. Будь ласка, мікрофон.

 

13:31:42

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Законопроект в редакції першого читання передбачає, що у разі загибелі або смерті за кордоном працівника дипломатичної служби, направленого у довготривале відрядження або службове відрядження за рахунок кошторису відповідної закордонної дипломатичної установи України, передбачається лише оплата послуг репатріації останків за місцем реєстрації загиблого.

Я запропонував, аби за рахунок кошторису відповідної закордонної дипломатичної установи України передбачалась також і виплата допомоги на поховання чи відшкодування витрат на поховання. Адже ми маємо піклуватися про працівників дипломатичної служби, громадян нашої держави,  до останнього. Адже вони несуть свою службу, виконують дипломатичні, консульські функції та з гідністю служать українському народу.

Також друга частина моєї правки стосується і членів сім'ї працівника дипломатичної установи України, які перебували разом з ним за місцем його довготермінового відрядження.

Прошу врахувати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, комітет відхилив 106 поправку народного депутата Рябчина.  Я прошу сесійну залу визначитися з позицією щодо цієї поправки.

 

13:32:59

За-78

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, ми завершили поправки авторські. Тепер у нас є два депутати, які вимагають поставити поправку на підтвердження. І за 2 хвилини ми виходимо на голосування. Просимо повертатися до сесійної зали.

Зараз слово народному депутату Рибчинському. 

 

13:33:20

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Євген Рибчинський, Голосіївський район місто Київ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, вибачте, будь ласка, шановний пан Євгене, у нас тут трапилася невеличка технічна проблема, а пан Пинзеник, який є автором поправки 107, наполягає, щоб ми її теж озвучили. Потім перейдемо до тих, що на підтвердження. Я приношу вибачення шановному пану Пинзенику.

І, будь ласка, 107 поправка. Прошу.

 

13:33:47

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, перш за все, я хотів би підтримати правки, які пропонував колега Вовк, жаль, що в цьому залі не прислухалися до цих правок. А я хочу привернути увагу до продовження законом порочної практики визначення особливих пенсійних умов для окремих категорій громадян України. Не можна ділити людей за різними пенсійними правилами. Непрацюючий член сім'ї вчителя чи лікаря нічим не гірший від непрацюючого члена сім'ї дипломата. Пенсійний закон встановлює єдині правила купівлі стажу, ці правила мають застосовуватися для всіх категорій громадян.

Я прошу цю правку, яка урівнює всі категорії громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, коментар від комітету щодо цієї поправки, яка була відхилена.

 

13:34:43

ТАРАСЮК Б.І.

Комітет розглянув цю поправку і прийняв рішення відхилити її. Які мотиви відхилення цієї поправки? Справа в тому, що подружжя дипломатичного працівника не має таких прав, які мають всі громадяни України, про що говорив шановний Віктор Михайлович. Вони відірвані від своєї країни, вони відірвані від своїх рідних, близьких і вони не можуть користуватися, як всі громадяни України, на рівних правах правом на працю. Тому саме через це, що вони позбавлені цього права на працю, і комітет на цій підставі відхилив цю поправку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Комітет відхилив 107 поправку. Автор наполягає на її голосуванні, я прошу залу визначитися.

 

13:35:47

За-105

105 голосів "за". Поправка не підтримана.

Наступна Пинзеника поправка 114. Прошу вас, шановний колега.

 

13:35:54

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги! Закон передбачає можливість оплати з бюджету навчання дипломатичних працівників за кордоном. У мене перше питання виникає: невже українські навчальні заклади не можуть цього створити? Для чого у нас створювалася Національна дипломатична академія?

А, по-друге, ми платимо заробітну плату, ми оплачуємо навчання за обов'язок працівника в подальшому відпрацювати всього-на-всього три роки в системі. Чи не дороге це задоволення?

Я пропоную цю норма закону виключити, поставити цю правку на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Нагадую, що комітет відхилив цю поправку, я прошу залу визначитися по поправці  114. Комітет її відхилив.

 

13:36:52

За-100

100 голосів – за. Поправка відхилена.

Наступна поправка Віктора Михайловича Пинзеника, 119-а. Прошу вам мікрофон,  будь ласка.  

 

13:37:01

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги! Ця і наступна правка стосується одної і тої ж проблеми, я все одно хочу привернути увагу. До того часу поки українське законодавство буде готувати закони під конкретні категорії громадян, в даному випадку мова йде про пенсії, у нас ніколи не буде порядку. Тому що ми завжди знайдемо причини, чому ту чи іншу категорію громадян треба регулювати нормами особливого законодавства, я говорю знову ж таки про пенсії. В Україні має бути єдиний пенсійний закон для всіх категорій громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Шановні колеги! Комітет відхилив цю поправку 119 і зараз я прошу сесійну залу визначитися по цій поправці Віктора Михайловича Пинзеника, прошу.

 

13:38:00

За-103

103 голоси. Поправка відхилена.

Наступна – 126-а. Не наполягає Віктор Михайлович Пинзеник.

Колеги, це і 132-а. Не наполягає Віктор Михайлович Пинзеник. Я ще раз перепрошую, що не помітила ваші поправки – це була технічна помилка.

Зараз два наших колеги вимагають поставити поправки на підтвердження.

Будь ласка, народний депутат Рибчинський,  і мова йде про поправку  номер 51. Прошу, будь ласка.

 

13:38:25

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Євген Рибчинський, Голосіївський район місто Київ. Я просив би поставити на підтвердження поправку 51, яка передбачає, що міністр закордонних справ  виноситиме Президентові подання про призначення, зокрема,  Надзвичайно і  Повноваженого  посла України після  консультацій у Комітеті  з закордонних справ.

Однак, згідно Конституції України призначення на такі посади є  виключне повноваження Президента.

У Сполучених Штатах держсекретаріат, тобто секретаря держдепу  призначає виключно Президент. Держдеп виконує функції Міністерства закордонних справ. Тому я просив би  поставити обов'язково цю поправку на підтвердження   аби  Конституцію не порушувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

 Я єдине, що  хочу закликати, коли говорять депутати…  зараз буде Вова Ар'єв виступати по іншій поправці, не перебивайте один одного. Я зараз дам слово згідно Регламенту автору  поправки і потім комітету і не треба втручатися в цей процес.

Дуже дякую.

Давайте шанувати  одне одного… Шановний пане Голубе, я хочу, щоб коли ви виступали вас теж слухали. Будь ласка, пані Гопко. І прошу уважно слухати  автора поправки.

 

13:39:38

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги! Я хочу  об'єднати зал і сказати, що: а) ця поправка про попередні консультації з рекомендаційним характером була врахована членами комітету. Ми перебуваємо і живемо в парламентсько-президентській республіці і  насправді у нас була  вже така практика, коли  багато послів чи кандидатів приходили в комітет для того, щоб потім ефективно працювати. У 2010 році саме Янукович це відмінив. Ми не прописуємо, що  це обов'язковий характер, ми пішли вже на компроміс.

І я прошу зараз Адміністрацію Президента, Банкову не розхитувати зал, тому що не буде голосів. Ми пішли на компроміс одній  фракції для того, щоб ранги роздавати. Зараз ви хочете розхитати ще раз. Я прошу, вона врахована  комітетом після великих  консультацій, і тому прошу зараз 226 голосів.

Якщо пан Рибчинський – я не розумію, з якого дива наполягає на цій поправці, – досвід США і досвід Литви і багатьох інших говорить, ми в демократичній  країні. Прошу ще раз…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зняти його…

 

ГОПОКО Г.М. Зняти це його наполягання і поправка врахована.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:40:50

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис  Іванович, 1 хвилину. 

І я думаю, що пан Євген не зорієнтувався, і він знімає своє наполягання.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

13:40:55

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Дякую.

Я хочу проінформувати високу залу про те, що комітет розглядав дане питання і, власне, має 2 редакції. Комітет з листопада 2016 року до літа 2017 року виробив проект. І в цьому проекті була стаття, яка стосувалася проведення консультацій у Комітеті у закордонних справах. Пізніше, коли цей законопроект взяв Президент, він вилучив цю статтю. Комітет при розгляді в другому читанні прийняв рішення відновити цю статтю. Тому мова не йде про те, що комітету надаються якісь невластиві йому повноваження, мова не йде про те, що комітет матиме право голосу в призначенні послів, мова іде лише про проведення консультацій.

Тому я закликаю залу підтримати цю позицію, тому що вона відповідає функції парламентського контролю, який ми з вами повинні здійснювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я був членом Комітету із закордонних справ, коли була ця процедура. Це була демократична хороша процедура. Пан Євген як прихильник парламентаризму знімає цю поправку, і тому ми її не ставимо на голосування, і підтримує український парламент.

Будь ласка, одну хвилину, Рибчинський.

 

13:42:22

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

У нас справжній парламентаризм, а не прописаний, так що я всім дякую за співпрацю. Ваші наполягання були почуті, я знімаю цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це просто перемога.

Колеги, тепер поправки Ар'єва. Я ставлю зараз... Я нагадаю, що Ар'єв наполягав на двох поправках, 81 поправку підтвердити. Так, пане Володимир? Проголосувати... на відхилення.

Отже, сформулюйте як нам поставити на голосування, Борис Іванович. Будь ласка, сформулюйте.

 

13:43:05

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, перш за все, я хотів від імені Комітету в закордонних справах подякувати всім вам, хто підтримав даний важливий для цілого дипломатичного фронту закон.

Друге. Я хочу сказати, я хочу запропонувати, щоб Голова Верховної Ради поставив на голосування в цілому даний закон, даний законопроект із врахуванням озвученої народним депутатом Ар'євим поправки номер 81, і в такому разі не враховувати правку номер 82.

Я прошу поставити на голосування в цілому з внесеними поправками, озвученими в редакції народного депутата Ар'єва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я поставлю на голосування з тою поправкою… Не можна робити, так? Добре. Я зроблю, як це має бути правильним. 81-у я поставлю… 81-у відхилимо, а 82-у підтримаємо.

Я прошу усіх заходити в зал. Прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

Отже, колеги, щоб в нас була чиста процедура, зараз сформулюю правильну позицію. Я прошу всіх заходити в зал.

Я ставлю пропозицію, щоб 81 поправку ми прийняли в тій редакції, яку озвучив Ар'єв під стенограму. Потім поставлю пропозицію, щоб 82 поправка була підтверджена.

Немає потреби. Добре, зрозуміло. Я ще раз сформулюю, прошу послухати і голову комітету, і автора. Перед тим, як ставити закон в цілому, я поставлю на голосування пропозицію, щоб поправка 81 була врахована в законі з правкою, яку озвучив під стенограму Ар'єв. Приймається? Зрозуміло, так? А потім ставлю вже закон після цієї правки.

Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця. Прошу повернутися з лож в зал, приготуватись до голосування.

І я ставлю на голосування пропозицію, щоб поправка 81 була прийнята в законі в редакції, яку озвучив під стенограму народний депутат України Володимир Ар'єв. Так? Так. Прошу… А 82-а відхилялась автоматично. Прошу проголосувати.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо. Прошу підтримати, колеги. 

 

13:46:03

За-240

І тепер я ставлю на голосування проект Закону про дипломатичну службу (7322) в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. Прошу проголосувати. В цілому. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

13:46:32

За-276

Закон прийнято.

Вітаю комітет, Бориса Івановича, всіх розробників і всіх, хто готували цей законопроект.

І, колеги, у нас наступний закон. Ми маємо  15 хвилин. Наступний важливий закон 7010. (Шум у залі)

Так, перед тим перерва. Так, звичайно. А потім буде ще закон.  Зараз до мене надійшла заява  від двох фракцій: фракції Радикальної партії і "Самопоміч". Вони готові замінити перерву на три хвилини виступу. Але, колеги, я нагадую, після цього ми ще встигнемо прийняти один закон.    Я прошу усіх лишатися в залі, зараз три хвилини надається для виступу Ігорю Мосійчуку від двох фракцій.

 

13:47:18

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги, я вас прошу хвилинку, хвилинку буквально уваги. Сьогодні Служба безпеки  України і прокуратура повідомили про розкриття терористичного акту під телеканалом "Експресо", в результаті якого було вчинено замах на мене, вбито двох людей і трьох поранено. Встановлені особи виконавців, це Лисак Ігор, Григорян Олександр і Мятних Михайло. Координатором цього терористичного акту був офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони Російської Федерації. Це також втановлено.

Громадянин Мятних затриманий і знаходиться в слідчому ізоляторі Служби безпеки України, дає покази, дає покази.

Ця справа, я хотів би перш за все подякувати працівникам Служби безпеки України, працівникам карного розшуку Національної поліції, які розслідували цю справу, працівникам прокуратури міста Києва, які здійснювали процесуальне керівництво.

Окрім цього, хотів би висловити співчуття родинам загиблих. Мого охоронця Руслана Кушніра, випадково загиблого прохожого Михайла Мормиля і всім, хто постраждав від рук терористів.

Достеменно встановлено слідством, що за терористичним актом стоять спецслужби Російської Федерації. І враховуючи все це, враховуючи все це, я звертаюсь до міністра закордонних справ (тут присутній), я звертаюсь до Генерального прокурора України, який приймав також активну участь в розслідуванні цієї справи з вимогою направити документи до Російської Федерації з вимогою екстрадувати осіб, винних в цьому терористичному акті, віддати українському правосуддю. У випадку, якщо це не відбудеться, то це дає всі підстави вважати Російську Федерацію країною-терористом. Один із цих вбивць переховується зараз на території нашого окупованого українського Криму, інший – на території Ічкерії.

Ще раз висловлюю співчуття родинам загиблих і всіх жертв російського терору в Україні.

І звертаюсь до керівників міжнародних парламентських делегацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

МОСІЙЧУК І.В. …вимагати видачі вбивць і визнання Російської Федерації країною-агресором.

Встановлено достеменно слідством, що об'єктом теракту був особисто я. Метою була моя позиція щодо російської агресії, мета була вплинути на дестабілізацію ситуації в країні і на позицію нашої фракції Радикальної партії і нашого лідера Олега Ляшка по відстоюванню національних і державних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Це проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" (7010 і 7010-1).

І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. За скорочену процедуру.

Я відразу повідомляю, що продовжую засідання на 15 хвилин.

 

13:51:36

За-157

Рішення прийнято.

Я запрошую до слова голову Комітету з питань податкової та митної політики… автора, перепрошую, бо у мене написано зразу комітет. Будь ласка, доповідайте.

 

13:52:08

КРИШИН О.Ю.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Сьогодні пропонується до розгляду в першому читанні законопроект реєстраційний номер 7010 про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.

Зазначений законопроект розроблено у повній відповідності з Рекомендаціями ООН, Угодою про асоціацію та Рамковими стандартами Всесвітньої митної організації.

Ми вносимо зміни до Митного кодексу та ще до 36 законів України, які стосуються взаємодії між митницею та іншими державними органами, які здійснюють контрольні функції або видають документи, необхідні для митних формальностей: ліцензії, дозволи, сертифікати. Передбачається, що всі ці документи почнуть передаватися в електронному вигляді до державного інформаційного веб-порталу "єдине вікно" для міжнародної торгівлі, що будуть створені у складі інформаційно-телекомунікаційної системи митниці. Як відомо, на сьогодні такі документи отримуються імпортерами та експортерами в паперовому вигляді, скануються і в сканованому вигляді пересилається контролюючим органам.

Проектом передбачається зменшення кількості контролюючих органів, з якими контактують суб'єкти ЗЕД у своїй діяльності. Прибираються зайві перешкоди для експорту українських товарів.

Існуючі на сьогодні процедури контролю товарів, що ввозяться на митну територію України приводяться у відповідності з угодами Світової організації торгівлі.

Наш комітет отримав листи на підтримку цього проекту практично від усіх найбільших бізнес-асоціацій: Федерації роботодавців України, АсМАПу, Американської торгівельної палати, Європейської Бізнес Асоціації.

Прийняття цього законопроекту дозволить зменшити часові та фінансові витрати суб'єкту господарювання під час імпортно-експортних операцій, покращити умову для ведення бізнесу в Україні.

Прошу підтримати законопроект 7010.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Олег Юрійович.

І, колеги, я зараз звернусь до голови комітету і до тих, хто буде виступати. Є обмаль часу, якщо можна, максимально лаконічно. Журжій Андрій Валерійович, будь ласка. І максимально лаконічно, бо просто ми можемо не мати достатньої кількості голосів. Будь ласка, Андрій Валерійович.

 

13:54:35

ЖУРЖІЙ А.В.

Андрій Журжій, фракція "Самопоміч". Я буду максимально лаконічним. Я хочу подякувати авторам законопроекту, в першу чергу, представникам організації EasyBusiness Тетяні Паламарчук і Юрію Задорожному, які прийшли з ідеєю напрацювання цього законопроекту. Я хочу подякувати своїм помічникам Віталію Наконечному, Олені Грицаєнко, Богдану Гнатьєву, які спільно з представниками EasyBusiness півтора року працювали над цим законопроектом. Немає ніякого альтернативного законопроекту, друзі, є законопроект про запровадження єдиного вікна, який, на превеликий жаль, Олег, і мені жалко, що ти з трибуни не визнав і не сказав чий закон є трошки поцупленим у людей, які його писали. Дивна практика, мені відверто здається, але закон хороший, закон потрібно приймати. Мені б дуже хотілося, щоб колеги по комітету так не вчиняли, да, і ми спільно напрацьовували гарні рішення для держави.

Тому я дякую авторам законопроекту, EasyBusiness і своїм помічникам. Я знімаю з розгляду свій законопроект, бо немає жодного сенсу, він не є альтернативним. Кому більш цікаво, може подивитися і порівняти пояснювальні записки до законопроектів, і подивитися, що наша пояснювальна, вони є ідентичними. Тільки наша пояснювальна оперує аналітичними матеріалами, які були зроблені на мої запити. А основний законопроект, на жаль, їх не має тому що там нема чого підкласти. Тому дякую.

Маю надію, що в майбутньому такого не буде.  Свій законопроект знімаю. І основний прошу підтримати. Він, дійсно, дуже важливий.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка. Ніна Петрівна. І задля проходження законопроекту, ще раз наголошую на лаконічності. Будь ласка.

 

13:56:31

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Принцип "єдиного вікна" являє собою механізм взаємодії декларантів,  їх представників та інших заінтересованих осіб з органами доходів і зборів. Іншими державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних дозвільних або контрольних функцій. Який забезпечує можливість одноразового подання заінтересованою особою, в електронному вигляді, через єдиний інформаційний  веб-портал, відповідних документів та відомостей, з метою дотримання вимог законодавства України щодо переміщення товарів, транспортних засобів, через митний кордон України.

На сьогодні порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, та іншими державними органами, за принципом "єдиного вікна", затверджено Постановою  Кабінету Міністрів № 364.  Однак його реалізація стримується необхідністю внесення змін до численних законів, які регламентують діяльність не тільки органів доходів і зборів, а й інших державних органів, які видають  документи, необхідні для здійснення митних формальностей. З урахуванням цього, з метою забезпечення повноцінної реалізації принципу "єдиного вікна", даним законопроектом передбачається внесення відповідних змін не  тільки до Митного кодексу, а й до цілого ряду інших законів України. 

Законопроект 7010-1 і 7010 є практично однаковими за змістом, відрізняються від нього в деяких моментах, редакційному уточненні. Тому і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило зауваження до обох   законопроектів. Але вважаю, що за умови врахування цих зауважень, законопроекти можуть бути прийняті за основу.

Крім того, Кабінет Міністрів України висловив також зауваження до обох законопроектів, але в цілому підтримує їх. Розглянувши зазначені законопроекти на засіданні 1 березня 2018 року, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України прийняти за основу.

Дякую.

Прошу підтримати за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка: два – за, два – проти. І ще раз закликаю до лаконічності, будь ласка.

Галасюк від Радикальної партії, будь ласка.

 

13:59:27

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні українці, Радикальна партія підтримує цей законопроект як всі законопроекти, які спрямовані на збільшення українського експорту, на зміцнення української промисловості і економіки, на створення нових робочих місць в Україні і підвищення заробітних плат, доходів українців. Але я хочу наголосити на другому, надзвичайно важливому, стратегічному для українських виробників і експортерів законопроекти. Це законопроект на захист українських експортерів (№ 7365), який розроблений командою бізнес-омбудсмена разом з експертами Радикальної партії, внесений до парламенту. Більше того, він визначений Прем'єр-міністром як один з 35 провідних законопроектів у сфері економіки, включений як пріоритет для уряду. І що ви думаєте, чи він винесений в зал на розгляд? Ні, перший віце-прем'єр Степан Іванович Кубів підписав на нього негативний висновок, ви тільки подумайте. А знаєте чому допомагає цей негативний висновок? А тому, що в Міністерстві економіки продовжується шалена корупція і бандитизм, який зв'язаний з спеціальними санкціями ЗЕД. Що це таке? Це, коли можуть за найменше порушення, наприклад, на один день порушили платіж чи на день пізніше приїхав товар не лише штрафувати підприємства, а по суті заборонити йому зовнішньоекономічну діяльність.

Це бандитизм, це пограбунок, це корупція, це те, що сьогодні коїться в державних органах влади. І це те чому ми маємо покласти край прийнявши закон на захист українських експортерів. Для того, щоб спеціальні санкції ЗЕД застосовувались виключно у випадках загрози національній безпеці. Виключно в порядку передбаченому Службою безпеки України.

Треба перекривати ці корупційні годівниці в усіх органах влади, приймати на захист українських експортерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Сергій Євтушок від "Батьківщини". Передає Сергію Соболєву, будь ласка.

І, колеги, прошу заходити в зал, після цього ще тільки один виступ.

 

14:01:41

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Фракція  "Батьківщина" проаналізувала зазначені два законопроекти. І, на жаль, констатує, що законопроект, який розглядається як основний має таку кількість неузгодженостей і неможливостей його реалізувати, що без врахування ключового законопроекту, який подав як альтернативний пан Журжій, це фактично працювати не буде. Починаючи від програмного продукту, закінчуючи реалізацією тих чудових ідей, які нібито описані в першому законопроекті, але, які не мають ніякої основи для їх реалізації.

Перший законопроект вимагає внесення змін і доповнень як мінімуму ще в 12 законодавчих актів, які взагалі не запропоновані. Без цього він ніколи не буде працювати.

Натомість законопроект пана Журжія дозволяє хоча би в першому читанні за основу зрозуміти цю ключову концепцію, яка покладе край з одного боку блокуванню незаконному через вимагання хабарів при проходженні митної процедуру суб'єктів бізнесу. Але, з іншого боку, дозволить накінець-то створити той необхідний програмовий продукт, внести зміни в усі похідні законопроекти, без яких цей закон не буде працювати як одне ціле.

Без сумніву, коли ми аналізуємо ті електронні декларації, які подають суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, при  перетині кордону митних наших сусідів, наприклад, Польщі, Чехії, Словаччини і те, що ми отримуємо  на нашій митні території це ніби два  різні товари, які  проходять одну митну територію. Саме тому  наша фракція  підтримає законопроект Журжія і буде за нього  голосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу  зайти в зал. Я прошу не  виходити з залу. Я запрошую усіх народних депутатів, і голів фракцій запросити депутатів у зал, приготуватись до  прийняття рішення. Переконливо прошу усіх зайти з лож в зал  ми через хвилину переходимо до  прийняття рішення.

Зараз я надаю  заключне слово від "Самопомочі" Остріковій Тетяні Георгіївні. І дуже прошу усіх запросити  в зал, через хвилину голосування.

Будь ласка, заходимо в зал.

 

14:04:00

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, законопроект  7010 про  внесення змін до  Митного кодексу щодо запровадження законодавчих підстав для справжнього  оформлення за  принципом "єдиного вікна" є вкрай важливим. Ви знаєте, що Кабінет Міністрів трошки поспішив і з 1 лютого  ухвалив уже рішення про  електронне оформлення митних декларацій і всіх  дозвільних документів  за принципом "єдиного вікна".

Тому  сьогодні  нам вкрай важливо цей механізм прописати на рівні закону, тому що митниця готова це виконувати, а суміжні  служби: контролери, санітари, фіто-санітари, ветеринари, радіологічний контроль  не мають підстав для того, щоб спільно  з митницею  проводити контроль в електронному вигляді. І нам треба внести зміни в ці  законодавчі акти, що і пропонується  зробити законопроектом 7010.

Я вас дуже прошу  підтримати його зараз за основу і дати можливість нашому комітету врахувати  зауваження уряду і  зауваження ГНЕУ.

Однак і уряд, і ГНЕУ, і громадські ради  при ДФС, і просто підприємці, імпортери, експортери на митниці сьогодні нас просять терміново  ухвалити цей  законопроект у першому читанні і далі рухатися по     запровадженню електронної системи оформлення  всіх митних декларацій за принципом "єдиного вікна". Принцип дуже простий: всі дозвільні документи не треба щоразу сканувати, не треба  щоразу подавати, якщо державний орган їх видав, то митниця буде бачити ці дозвільні документи у своїй системі.

Дуже  вам дякую за вашу підтримку. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо пані Тетяно.

Переходимо до прийняття рішення.  

Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх повернутися з лож в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження механізму "єдиного вікна" та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України за пропозицією комітету (7010) за основу. Я прошу проголосувати і я прошу підтримати. Колеги, голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо.

 

14:06:34

За-231

Рішення прийнято.

Колеги, та ким чином... (Шум в залі) Так рішення прийнято, 231, рішення прийнято. Вітаю авторський колектив і комітет! За... Дякую за якісну підготовку.

У нас дуже продуктивна була робота до обіду. Після обіду – блок питань національної безпеки і оброни, колеги, це надзвичайно важливі питання. І я прошу всіх в 16 годині прибути в зал для продовження нашої роботи.

А зараз я оголошую ранкове засідання Верховної Ради України закритим.

О 16 годині прошу всіх прибути вчасно в зал.