Засідання N 13 (ранкове)

Опубліковано 03. 03. 2009

ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 березня 2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:02:01

Зареєструвалися картками у сесійній залі 395 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 17 по 20 лютого 2009 року. Відбулось шість пленарних засідань Верховної Ради України, розглянуто 72 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 25 законів та 57 постанов, у тому числи 12 законів щодо ратифікації міжнародних договорів; 15 законопроектів прийнято за основу; три законопроекти направлено на повторне перше читання до комітету; один законопроект повернуто на доопрацювання до комітету з наступним поданням на повторне друге читання; 21 законопроект та проектів постанов відхилено; виголошено і направлено 101 депутатський запит до органів влади.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень тощо. Прошу представників фракцій записатися на виступ. Відбувається запис, шановні колеги.

Герман Ганна Миколаївна, фракція Партії регіонів. Прошу вас. Мікрофон ввімкніть.

10:03:54

ГЕРМАН Г.М.

Прошу передати слово Миколі Яновичу Азарову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович Азаров, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Шершун.

10:04:22

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! В настоящее время украинская власть в лице Президента и правительства Украины вновь приступила к переговорам с Международным валютным фондом по поводу предоставления очередного транша кредита для Украины. Как раз вот здесь возникает интересный вопрос: для Украины или еще для кого-то? Первый вопрос, который возникает: на что израсходовано 4,5 млрд. долларов, даже больше, 4,7, уже полученных Украиной? Куда они пошли? Как они стабилизировали ситуацию? Улучшилась ли ситуация с октября-месяца по март? Сыграло ли позитивную роль предоставление первого транша? Вот самый главный вопрос.

Можно же получить деньги, неизвестно куда их деть и затем рассчитываться потом и поставить крест на экономическом развитии Украины. К большому сожалению, в кризисный период Украина оказалась с очень слабым правительством и со слабой властью. В чем слабость этой власти? Прежде всего потому, что оно не хочет видеть реальную ситуацию в стране, что все свои усилия оно тратит на получение кредитов, заимствование вместо того, чтобы представить народу и парламенту четкую антикризисную программу, составляющей частью которой является реальный бюджет на 2009 год. О том, что мы имеем абсолютно нереальный бюджет говорит многое и прежде всего итоги выполнения бюджета. Тем, кто владеет четырьмя действиями арифметики, то есть умеет хотя бы умножать и делить, я специально назову пару цифр. 240 миллиардов, грубо, мы должны получить доходов. На сегодняшний день получили всего-навсего 21,5 миллиарда. Вот поделите и умножьте, и ответьте сами для себя хотя бы на простой вопрос реален ли бюджет Украины или нет.

Не случайно Украина оказалась в наихудшем положении среди всех стран Восточной Европы. Именно потому, что нами управляет слабое правительство и слабая власть в целом. На каких же условиях Международный валютный фонд возможно даст нам второй транш? Возможно даст! И может ли Партия регионов согласиться на эти условия? Назовем всего лишь несколько. Условий много, назовем всего лишь несколько.

Можем ли мы согласиться, например, с пенсионной реформой, которая увеличивает срок выхода на пенсию и это при том, что в Украине наинизший, наинизшая продолжительность жизни среди наших людей. И при таком увеличении срока выхода на пенсию скорее всего многие просто до этой пенсии не доживут.

Можем ли мы согласиться с тем, чтобы наше население платило за газ и жилищно-коммунальные услуги по так называемым мировым ценам? И давайте на минутку вспомним обещания тех, кто пришел на волне популизма к власти, что мы свое население обеспечим дешевым газом собственной добычи. Где же этот дешевый газ собственной добычи? Можем ли мы согласиться с тем, что в такой трудный период для страны увеличивать налоги и отменять упрощенную систему налогообложения для малого и среднего бизнеса. И как бы власть не пыталась закамуфлировать эти позиции, тем не менее, если она хочет получить деньги, она будет вынуждена проводить такую политику. Вот мы против такой политики. И поэтому никаких других мнений у Партии регионов не может быть...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

АЗАРОВ М.Я. Я хочу не просто предупредить этот зал о недопутсимости выаолнения таких условий, но я еще и хочу заявить, что Партия регионов сделает все, от нас зависящее, чтобы не допустить принятия на таких условиях этих займов. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Харитонович Шершун.

Наступний буде виступати Олег Білорус, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Або хто буде виступати від фракції? Визначитесь, будь ласка.

Іван Кириленко.

10:10:15

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, "Блок Литвина".

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні наші радіослухачі, як не прикро про це говорити, але окрім економічної кризи сьогодні ми все більше відчуваємо кризу демографічну. За даними на перше січня цього року громадян України налічувалося лише 46 мільйонів 140 тисяч.

Ми живемо у мирні часи, у світі з достатньо високим розвитком технологій. Однак при цьому людей помирає значно більше, ніж народжується і особливо боляче сприймається статистика смертності новонароджених. Лише торік в Україні померло 5 тисяч дітей у віці до 1 року. Чия це провина? Невже молоді українці на стільки егоїстичні, що не хочуть мати і виховувати дітей?

Впевнений, що вони з великим задоволенням ставали батьками, якби на держаному рівні були створені гідні умови для заохочення молодих сімей до народження нащадків.

Сьогодні особливої уваги потребує питання попередження дитячої захворюваності та створення сучасної матеріально-технічної бази акушерських структур, адже від того, в яких умовах молоді мами будуть народжувати своїх дітей, теж значною мірою залежить здоров’я нашої нації.

Впевнений, що перед кожним з нас виборці ставили ці питання. Минулого тижня під час зустрічі з виборцями мені довелося зіткнутися, без перебільшення, з кризовою ситуацією щодо вирішення проблем охорони материнства і дитинства у місті Тернополі і в цілому Тернопільській області. Наявна тут матеріально-технічна база акушерських структур є вдвічі меншою від необхідної. З урахуванням цього місцева влада ще в минулому році взялася за перепрофілювання та реконструкцію терапевтичного корпусу міської лікарні номер 3 під пологовий будинок на 200 ліжок і жіночої консультації. Цей пологовий будинок має стати сучасним центром рододопомоги на весь західний регіон. У ньому передбачається відкрити 15 індивідуальних та сімейних пологових залів, реанімацію новонароджених, одномісні палати спільного перебування матері і дитини.

Звичайно, у проектно-кошторисній документації враховано використання низки новітніх технологій зокрема і придбання новітнього медичного обладнання, систем очистки повітря, води і інших, багато, як я вже сказав, новітніх технологій.

Звучить це гарно, наче казка для майбутніх мам. Однак, на практиці, не все так добре. Найбільша проблема у тому, що будівництво здійснюється виключно за кошти місцевого бюджету. Загальна кошторисна вартість цього проекту за цінами 2007 року становить понад 63 мільйони гривень, а вартість будівельно-монтажних робіт майже 39 мільйонів гривень. На сьогоднішній день використано п’ять мільйонів гривень. При цьому, субвенції з Державного бюджету з різних причин виділені не були, що поставило під загрозу не лише подальше будівництво комплексу, але і збереження результатів уже виконаних робіт.

У цьому зв’язку фракція "Блоку Литвина" звертається до Кабінету Міністрів України з вимогою знайти можливість профінансувати реконструкції та будівництво пологового центру у місті Тернополі. Давайте не лише декларувати свою любов і увагу до дітей, а підтвердимо свої слова практичними діями. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", підготуватися від фракції комуністів, Царьков записаний? Царьков буде виступати? Будь ласка, Іван Григорович.

10:14:52

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, дорогі наші виборці, мотивом цього виступу послужили дві, на перший погляд, звичайні події.

Перша – це вчорашня Погоджувальна рада, на якій в черговий раз бурхливо, емоційно і обурено піднімались питання відповідальності уряду за все і вся, від фінансування дільничної лікарні до непроданого вугілля. Наче немає в країні місцевої влади, немовби в воду канули приватні власники мільярдери, неначе немає в порядку денному проектів законів, які допомагають і одним і іншим у цей складний час.

Відповідально заявляємо, все є, а от бажання приймати їх у декого немає, бо політично не вигідно і в цьому велика біда великої країни, які продовжують роздирати чвари, міжусобиці і інтриги політиканів.

Друга подія – міжнародна економічна аграрна конференція, яка проходила в Києві минулого тижня, дуже перегукується з попереднім висновком і ось чому. Усіх учасників буквально вразив виступ губернатора Бєлгородщини Савченка. Суть: за стабільної влади об’єднаними зусиллями, спокійно, без істерики завивань вирішуються всі кризові питання, йдуть глобальні реформи. В області, яку до сіх пір вважають острівком соціалізму виявляється активно працює, наприклад, ринок землі. Але як мудро все організовано. Пріоритетне право викупляти земельні наділи у селян має лише держава. Вона в особі місцевої влади і викупила їх, а потім крупними масивами передала в довготермінову оренду під кращі інвестиційні проекти, дійсно, своїм ефективним господарям. А умови жорсткі: заборона зміни цільового призначення, обов’язкове будівництво тваринницьких комплексів, відновлення соціальної сфери. І нові господарі на це пішли. Гроші беруть в Земельному банку під заставу угідь і в цьому головна суть завершеної земельної реформи. Не торгівля наділами, а застава їх для отримання довготермінового кредиту. Саме завдяки цим механізмам у сусідів почалось відродження і тракторного, і комбайнового машинобудування. У нас, на жаль, цього немає. А тому по суті лежать наші флагмани і Херсонський комбайновий, і Харківський тракторний, і багато інших.

Приклад те, що ми ще у 2001 році прийняли непоганий Земельний кодекс. Там було чітко зафіксовано, що протягом 4-х місяців в Україні будуть прийняті всі закони, що забезпечать завершення земельної реформи. Пройшло не чотири місяці, а два по чотири роки, а віз і нині там. Село топтується на місці, в тому числі і по цій причині. Чи є у нас шансі, як кажуть, зрушити з мертвої точки. Дуже сумнівно.

Бо, по-перше, в Україні, як ніде, політика, на жаль, продовжує домінувати над економікою. Посудіть самі: 2009, 2010, 2011 і 2012 роки -кожного року вибори президентські, місцеві, місцевих мерів, голів і парламентські вибори. Як кажуть, не до економіки.

І, по-друге, в тяжкий кризовий період, як зараз реформи або проводяться рішуче і за ними іде оздоровлення, але для цього потрібна сильна об’єднана влада і політична воля, або заморожується, коли такого немає.

Що на сьогодні маємо в Україні – коментарів не потребує. Але життя невпинно іде вперед і наполегливо вже не стукає, а грюкає в наші двері.

В Україні за підтримки уряду і за рахунок оренди збереглися великі господарства. І це приваблює зацікавлених інвесторів. Провідні вітчизняні компанії нині врази нарощують землю в обробітку. Компанії „Ленком- Україна” орендує вже 115 тисяч гектарів. Агрохолдінг „Мрія” – 120, „Кернергруп” – 250 тисяч, а „Старта Київ” – 160 тисяч, „Ренесанс капітал” – понад 200 тисяч гектарів і так далі. А загалом такі потужні інтегровані об’єднання вже обробляють близько 10 відсотків агроугідь і виробляють майже половину продукції рослинництва країни. Це сучасне високотехнологічне рентабельне виробництво чекає від нас стабільних і зрозумілих правил гри. Чи є вони у порядку дня? Є і вже багато років. Невже ми гірші білогородців? Проекти відповідних законів кочують з тижня в тиждень вже з 2003 року.

Аналогічна ситуація з пенсійною реформою. Невже Микола Янович ми не знаємо, що через 2-3 роки пенсіонерів в Україні буде в рази більше, ніж працюючих. І відповідь давати у цьому залі тільки нам. Аналогічно ЖКХ, охорона здоров’я, освіта, енергетика – все теж саме. І всі пропозиції у залі є. Вони недосконалі можливо, але є процедура удосконалення, треба лише починати. Не хочемо, не популярно, не на часі. І всім хочеться, щоб було при цьому краще, а виходить навпаки. І хтось хоче когось тут перемогти? Наївні люди.

У порядку дня на тиждень всі проблемні питання включені. Голосування покаже, чи є у нас об’єднаний здоровий глузд, чи ці болючі питання, у тому числі, як і депутатські пільги, будуть вирішувати вже інші, розумніші політики.

З надією на краще, спасибі вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Царьков, фракція партії комуністів, Компартії України. Будь ласка, підготуватися Мартиненко.

10:20:07

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели, уважаемый народ Украины! По поручению профсоюза работников автотранспорта и дорожного хозяйства Одесской области, членов Всеукраинской профсоюзной организации водителей грузовых перевозок хочу заявить вам о начале бессрочной забастовки грузоперевозчиков. На прошлой неделе в главном зале Федерации профсоюзов состоялось собрание, в зале не смогли вместиться все желающие, люди толпились у окон, толпились в проходах и требовали, требовали, требовали от этой власти выполнить все условия для реализации своих конституционных полномочий. О сложившейся ситуации в сфере грузоперевозок, информация о деятельности стачкомов за январь-февраль выступили свыше 25 АТП. Встреча началась с грустного момента, минуты молчания. Как известно, из жизни ушел уже второй молодой работяга дальнобойщик. Причина - удавка, которую затянула на шее своих граждан власть, удавка в прямом смысле слова. Два здоровых, крепких человека за последние 10 дней полезли в удавку. Причина? Глухой, черный, холодный угол, в который ребят загнала власть, власть антинародная, власть преступная. В зале встали все рабочие. И, знаете, когда они сжали свои кулаки, стояла гробовая тишина, и только крик: «Сволочи! Властные сволочи!» Когда рабочий человек 20-ти, 25-ти, 30-ти лет с молодой семьей вынужден лезть в удавку, это уже приговор власти. Собрание прошло с большим накалом, небывалой активностью всего зала и президиума. Как известно, сегодня сотни, тысячи водителей грузовиков остались без работы. Налоговая и кредитная удавка, отсутствие понимания со стороны властей оставили без копейки тысячи семей. К тому же банки, словно спрут, не желают понимать тружеников и фактически затягивают удавку на их шеи. Члены президиума, стачкомовцы, работяги с большой буквы в своем выступлении осветили основные требования рабочих. А они простые: установление экономически обоснованных тарифов на перевозку грузов, установление каникул на кредиты, пересмотр таможенных сборов до уровня 1 января 2008 года, что позволит увеличить грузооборот и обеспечит тружеников самым главным – работой. Однако, по призыву абсолютного большинства рабочих, на разовые подачки власти не стоит обольщаться. Страна уже на грани катастрофы. И необходимо жестко и бескомпромиссно отстаивать свои законные права. Именно поэтому со 2 марта на Украине началась бессрочная забастовка грузоперевозчиков с разбивкой двух стационарных лагерей на стратегических артериях Украины – клеверного моста трассы «Одесса-Киев» и по объездной дороге в направлении Николаева.

Фракция КПУ на 100 процентов поддерживает своих собратьев и в очередной раз заявляет труженикам, или нас будут заталкивать по очереди в петлю, или мы с вами, дав последний шанс этой власти реализовать свои конституционные требования, заставим эту же удавку одеть на их жирные шеи. Именно поэтому коммунисты выступили в поддержку и возглавили стачкомы трудовых коллективов, которые восстали против беспредела хозяйвов и олигархической власти. От имени всего трудового народа фракция Компартии Украины также поддерживает трудящихся Сахарного завода имени Шевченка в Киевской области, трудящихся «Днепропресса», Херсонского машиностроительного завода, Херсонского морпорта, Херсонского нефтеперерабатывающего завода, рабочих и итээровцев «Донцемета», Полтавского тепловозостроительного, «Лугансктепловоза», Одесского «Прессмаша» и «Краяна», Харьковского приборостроительного завода. На чем настаивает и чего требует фракция КПУ, а также вносит свои важные инициативы в парламент.

Первое. Кредиты каникул для тех, кто остался без работы или отправлен в неоплачиваемый отпуск, я имею в виду кредитные каникулы по ставкам.

Возврат валютных кредитов и выплата процентов по курсу, который был на момент заключения договоров, а остаточную часть должно компенсировать государство и Национальный банк за те кредиты, которые они взяли под нашу ответственность.

Третье. Мораторий на повышение цен на продукты питания, лекарства и тарифы ЖКХ.

Четвертое. Уголовная ответственность перед руководителями предприятий за невыплату зарплат.

Пятое. Отмена безмозглых штрафов за правила дорожного движения и принятия в целом законопроекта КПУ о транспортном сборе, внесенным коммунистами Симоненко, Мартинюком.

И пятое. Пересмотреть таможенные сборы до уровня 1 января 2008 года.

От Кабинета Министров, Таможенной службы, Национального банка Украины фракция требует выполнить все условия стачкомов трудящихся. В противно м случае, уверен, уже скоро власть узнает, что такое рабочий кулак, лом и монтировка. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, будь ласка.

10:24:50

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Голово, шановні колеги, 19 лютого 362 народних депутати проголосували за необхідність заслухати інформацію Міністерства закордонних справ по рішенню Міжнародного суду ООН щодо острова Зміїний і належних до нього територій. Можна зрозуміти інтерес до такого важливого питання, яке зачіпає державні кордони Україні. Недарма у народі кажуть: „З сусідом дружи, а тин городи”.

У той же час я хотів би застерегти від спроб перетворення фахового питання на внутрішньополітичні розбори. Тим більше не припустимо зараз провокувати якісь кадрові рішення стосовно Міністерства закордонних справ. Це не змінить рішення суду по Зміїному, а лише призведе до чергового політичного збурення та вдарить по авторитету нашої держави.

У багаторічному спорі щодо розмежування морських просторів України і Румунії нарешті поставлено крапку. Причому зробив це Міжнародний суд у Гаазі. До цього суду, а він існує з 1946 року, зверталися багато провідних країн світу: Сполучені Штати Америки, Франція, Німеччина, Британія та інші. Тому це більш, ніж авторитетна установа. А рішення по Зміїному Міжнародний суд прийняв одностайно, це рідкісний випадок.

З точки зору інтересів майбутнього згадане рішення досить збалансоване, його не можна назвати ні „катастрофічною Параскою”, ні „тріумфальною перемогою”, як і не можна оцінювати в координатах „виграш-програш”. Йдеться про цивілізований, визнаний у світі шлях вирішення спірних питань. На щастя, вже у минулому ті часи, коли кордони існували для того, аби було за що воювати. Тепер у тому районі, що відійшов до України, ми можемо проводити повноцінну господарську діяльність, зокрема здійснювати розвідку та експлуатацію природних ресурсів. З'явилася лінія розмежування, зникле обмеження, завершилася тривала і гостра суперечка. Це рішення нагадало про те, що для України все ще актуальною є демаркація та делімітація не лише наших західних кордонів.

Так, хронічною є проблема договірно-правового оформлення делімітації Державного кордону в азово-керченській акваторії та демаркація кордону по суходолу. На жаль, це затягується російською стороною, адже за паперовою лінією із крапок-тире стоять серйозні інтереси як політичні, так і цілком матеріальні. За минулий рік жодних зрушень не відбулося через блокування російською стороною. Спільна комісія з демаркації україно-російського Державного кордону не працює. Тоді актуальним стає проведення демаркаційних робіт в односторонньому порядку, потрібно активніше захищати наші національні інтереси.

Нагадаю, переговорний процес щодо делімітації азово-керченської акваторії триває аж з 1996 року і нині є фактично в стагнації. В січні цього року відбувся ювілейний 30 раунд консультацій, але зняти розбіжності не вдалося. Заслухали експертів і розійшлися. По суті переговорний процес заблоковано. Немає підстав вважати, що вдасться досягти якогось прориву на наступному раунді переговорів у червні.

Прикро, що позиція України ослаблена внутрішньополітичними протистояннями. В інших державах політичні сили в подібних ситуаціях виступають єдиним фронтом, адже проблема кордонів – це проблема національної безпеки країни, її суверенітету, територіальної цілісності. Необхідні спільні зусилля всіх гілок влади, у тому числі Верховної Ради, потрібен зрозумілий алгоритм вирішення спірних питань з Росією. На мою думку, тут доцільно, по-перше, прискорити переговорний процес щодо делімітації Азово-Керченської акваторії; укладення договору про українсько-російський державний кордон в Азовському і Чорному морях. По-друге, розпочати роботу спільної комісії з демаркації сухопутної ділянки українсько-російський державного кордону. В інтересах і України, і Російської Федерації прискорити підготовку угод про співробітництво у сферах судноплавства, рибальства, захисту морського середовища у Азовському та Чорному морях. Очевидно, що міждержавні механізми співробітництва працюють неефективно, тому потрібно активізувати його на рівні міжпарламентського діалогу. Цього місяця планується засідання міжпарламентської українсько-російської комісії. Наші представники можуть обговорити з російськими колегами проблему кордонів. Можливо треба виступити із спільною заявою.

Закликаю парламенти наших країн показати добрий приклад роботи зовнішньополітичним відомствам. Вважаю, що Верховна Рада може і повинна займати тут активну позицію. Це буде значно корисніше для нашої держави, ніж спекуляції навколо відставки міністра чи рішення міжнародного суду по Зміїному. Давайте дивитися у майбутнє разом і консолідовано захищати інтереси України без політизації і виборчої риторики….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ

МАРТИНЕНКО М.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи представників фракцій завершено. З приводу пропозицій, які були озвучені у виступах наших колег, я прошу секретаріат підготувати відповідні листи, звернення і доручення. Будь ласка, Іван Григорович. Кириленко.

10:30:29

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Я дуже вибачаюсь, що не сказав у своєму виступі. Я хочу ще раз звернути увагу на вашу пропозицію, Володимир Михайлович, яка прозвучала вчора на Погоджувальній раді і яка вчора не знайшла на Погоджувальній раді супротив, поставити на голосування як завжди у вівторок по скороченій процедурі постанови і законопроекти, які не викликають в першому читанні сумнівів, і продовжити робочий день до вичерпання порядку денного. Колеги, подивіться скільки питань сьогодні і які актуальні стоять в порядку денному. Володимир Михайлович, будь ласка. Це традиційно те, що ви пропонуєте і ми пропонуємо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу, прошу уваги. О 12-ій годині під час перерви відбудеться засідання Погоджувальної ради. Я просив би керівників фракцій зібратися у кабінеті Голови Верховної Ради, це перше.

І друге, відповідно до постановки питання вчора на Погоджувальній раді, я прошу уваги, я зараз поставлю на голосування пропозицію про продовження вечірнього засідання Верховної Ради України до завершення розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 3 березня. Прошу уваги, я ставлю на голосування цю пропозицію, про продовження вечірня засідання Верховної Ради України до завершення розгляду питань, визначених розкладом на 3 березня.

Прошу голосувати. Прошу голосувати.

10:32:03

За-206

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування друга пропозиція, щоб розглядати питання, визначені розкладом на сьогодні, за винятком інформації, яку ми будемо слухати першою – міністра закордонних справ України, а також законопроектів, які стосуються другого читання, за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

10:32:39

За-207

Рішення прийнято. Я дякую.

Шановні колеги, оголошується до розгляду питання інформація міністра закордонних справ України щодо рішення Міжнародного суду ООН з приводу острова Зміїний і належних до нього територій. Пропонується, прошу уваги, пропонується такий регламент розгляду питання, так як того вимагає 240 стаття Регламенту Верховної Ради України. Інформація міністра закордонних справ – до 20 хвилин, відповідь на запитання – до 20 хвилин, виступ голови Комітету профільного Верховної Ради України у закордонних справах – до 10 хвилин і в разі, якщо ми приймемо рішення, шановні колеги, виступи від фракцій, нам треба проголосувати це питання. Тому інформація – 20 хвилин, відповіді на запитання – 20 хвилин, виступ голови комітету – 10 хвилин. Це вимога статті Регламенту 240. А для того, щоб нам домовитися, чи буде обговорення, чи ні, треба проголосувати.

Тому я ставлю на голосування пропозицію: хто за те, щоб результатами заслуховування інформації Верховна Рада України обговорила це питання в частині такій: виступи від фракцій – до п’яти хвилин.

Прошу голосувати.

10:34:21

За-180

Рішення не прийнято.

Переходимо до розгляду питання.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 146 , „Блок Тимошенко” – 1, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 5, фракція комуністів – 27, "Блок Литвина" – 1.

Переходимо до розгляду питання. Я запрошую до виступу міністра закордонних справ України Володимира Станіславовича Огризка. Будь ласка.

ОГРИЗКО В.С. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Українською стороною для розгляду справи в Міжнародному суді ООН було підготовлено вісім томів документів загальною кількістю понад 2 тисячі аркушів. Всього ж щодо… від початку переговорів йдеться про 48 томів відповідної документації. Очевидно, що у відведений мені час проаналізувати такий масив інформації неможливо. Зазначу лише, що це, справді, дуже складна юридична тема. Тут, як на мене, надзвичайно потрібна чіткість і точність.

У цьому зв’язку хотів би привернути увагу і до тих формулювань, які визначені і нами. Насправді, Міжнародний суд не розглядав та не приймав рішення з приводу острова Зміїний та належних до нього територій. Суд розглянув справу „Морська делімітація у Чорному морі. Румунія проти України” та прийняв рішення про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії у Чорному морі. Отже, якщо виникатимуть суто юридичні тонкощі розгляду справи, то у разі потреби додаткову інформацію вам, шановні депутати, зможуть надати присутні в цій залі Уповноважений України у справі про делімітацію континентального шельфу та виключення економічних зон у Чорному морі надзвичайний і уповноважений посол України професор Володимир Василенко та надзвичайний уповноважений посол України, заступник і міністра закордонних справ Олександр Купчишин. До речі, вони вже інформували два профільних комітети Верховної Ради, а саме у закордонних справах та з питань безпеки та оборони з цього питання. Мої колеги брали безпосередньо участь у завершальній стадії розгляду цього питання в міжнародному суді. Я ж дозволю собі зупинитися на кількох фактологічних моментах і перейти до тих політичних висновків, які, я вважаю, за доцільне в цьому плані зробити.

Отже, проблема делімітації континентального шельфу та виключення економічних зон в Чорному морі дісталися Україні у спадщину від Радянського Союзу. Відповідні радянсько-румунські переговори тривали 20 років з 1967 по 1987 роки, протягом яких відбулося десять раундів переговорів, які закінчилися безрезультатно.

З розпадом СРСР та отриманням Україною незалежності наша держава прагнула розв’язати цю проблему. Результатом цих прагнень стали вже українсько-румунські переговори з цього питання, які розпочалися в січні 1998 року за ініціативою української сторони.

На превеликий жаль, через розбіжності, принципові розбіжності в позиціях сторін, які стосувалися самої суті питання і підходів до проблеми делімітації з ініціативи румунської сторони ці переговори були призупинені у вересні 2004 року після проведених 24 раундів переговорів.

Оскільки сторонам не вдалося досягти врегулювання проблеми делімітації в двосторонньому форматі, 16 вересня 2004 року Румунія звернулась з офіційною заявою до секретаріату Міжнародного суду ООН з проханням взяти до впровадження справу про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України і Румунії у Чорному морі. Восени цього ж року Міжнародний суд ООН, на підставі положень статті додаткової угоди у формі обміну листами між міністрами закордонних справ України і Румунії до Договору про відносини добросусідства і співробітництва між Україною і Румунією від 2 червня 97 року, визнав свою юрисдикцію у справі, про яку я вже говорив, - морська делімітація у Чорному морі, Румунія проти України. Згаданою мною додатковою угодою 97-го року підтверджувалася принципова згода обох сторін на можливість звернення до Міжнародного суду ООН.

Відповідно до Указу Президента від жовтня 2004 року про рішення РНБО від 28 вересня про завдання щодо вирішення спірних питань з Румунією по лімітації континентального шельфу до виключних економічних зон в Чорному морі, була створена міжвідомча робоча група у складі представників Ради національної безпеки та оборони, Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Служби безпеки України. Таким чином, до захисту інтересів України в її суперечці з Румунією були залучені провідні фахівці з різних міністерств та відомств нашої держави. Юридичними радниками української сторони в суді виступали представники всесвітньо відомої юридичної компанії „Фре… Евершедс”.

Стосовно самої процедури розгляду питання в Міжнародному суді. Перша, письмова стадія розгляду справи судом тривала майже 3 роки і складалася з двох етапів. Подання Румунією меморандуму та Україною контрмеморандуму. Подання Румунією репліки та Україною – відповіді на цю репліку.

Друга стадія розгляду впровадження в справі здійснювалося за процедурою усних слухань, які відбулися з 2 по 9 вересня 2008 року у Гаазі.

Загалом Україна логічна заявила в суді лінію делімітації, яка, практично, повністю співпадала з лінією, яку зайняла Україна під час переговорів з Румунією в 1998 – 2004 роках. Позиція України в суді була належним чином обґрунтована з точки зору міжнародного права та спиралась на широку доказову базу.

Делегація України не залишила без відповіді жоден аргумент чи звинувачення з боку делегації позивача.

Особливо хотів би наголосити на тому, що в Міжнародному суді Україна заявила вимоги на морські простори, якщо висловлюватися дипломатичною мовою, виходячи з нашої запитної позиції. Які можна зробити, шановні народні депутати, висновки з рішення Міжнародного суду?

Перше. Оголошення рішення Міжнародного суду ООН щодо лінії розмежування морських просторів не відповідало запитним позиціям ні України, ні Румунії. Оцінюючи рішення суду, необхідно розрізняти район делімітації та так званий спірний район. Периметр спірного району створюється лініями, які заявили в суді відповідно українська та румунська сторони і які, як я вже зазначав, мали запитний характер. В цілому площа цього району сягає приблизно 13 тисяч квадратних кілометрів. Всього ж, я хотів би на цьому наголосити, розподілено район делімітації загальною площею більше 75 тисяч квадратних кілометрів і його розподілено у співвідношенні 2,1 до 1 на користь України. Це цілком справедливий результат. При цьому суд обрав класичний принцип проведення серединної лінії.

Не менш важливим при оцінці рішення суду є не тільки розподіл площ континентального шельфу, але й і побудова самої лінії делімітації. Як відомо, пріоритетний інтерес для Румунії з точки зору наявності покладів природних ресурсів становив саме район у північно-східній частині від острова Зміїний, який за рішенням суду, як відомо, відійшов саме Україні.

Висновок другий. Шановні депутати, Україна не втратила жодного сантиметру своєї державної території. Повторюю ще раз, Україна не втратила жодного сантиметру своєї державної території. Кордон між Україною та Румунією було встановлено Договором про режим Державного кордону від червня 2003 року, який був ратифікований Верховною Радою України у травні 2004 року.

Пункт третій. Як ми вже встановили, предметом розгляду суду було проведення лінії делімітації поза межами територіального моря України. І таку лінію проведено. Більше того, рішенням суду раз і назавжди припинено розмови про приналежність острова Зміїний. Як відомо, румунська концепція захисту у Міжнародному суді значною мірою базувалася на спробах обґрунтувати так звану історичну несправедливість щодо передачі острова Зміїний Радянському Союзу. Так от, визнавши Зміїний островом, Міжнародний суд тим самим повністю проігнорував історичні претензії Румунії на острів Зміїний. Підтверджено, по-перше, що це є острів. По-друге, зафіксовано, що він був переданий Радянському Союзу законно. І Україна так само законно володіє ним як одна з правонаступниць колишнього СРСР. Суд також підтвердив, що Зміїний має 12-мильну зону, територіальна море на континентальний шельф, що дуже важливо для нас саме з точки зору захисту економічних інтересів. Таким чином, поставлено крапку на багаторічній суперечці двох держав.

У цілому можна констатувати, що сьогодні на західному кордоні у нас немає жодного не врегульованого питання з нашими сусідами. Це надзвичайно важливий результат роботи багатьох поколінь українських державних, політичних діячів, а також дипломатичної служби України.

Пункт четвертий. Можливість розгляду суперечки в суді, як я вже згадував, була зафіксована як міжурядова Угода при підписанні договору 1997 року між Україною та Румунією. Вона стала невід’ємною частиною цього договору. Отже, відкликати згоду від участі в суді, як сьогодні пропонують деякі політики, можна було лише через відмову від участі в договорі з Румунією з усіма можливими наслідками для України у цьому плані.

Таким чином рішення про надання згоди на розгляд питання в суді приймалося не теперішнім Президентом. Повторюю, це відбулося в 1997 році. А щодо практичної роботи, то ще раз згадаю відповідне рішення Ради нацбезпеки та оборони від 28 вересня 2004 року, воно, власне, і передбачило всі кроки, які вживалися після того. Тому звинувачення на адресу Президента Ющенка та МЗС є політично вмотивованими і безпідставними. Теперішня виконавча влада виконувала лише те, що їй дісталося у спадок від попередньої, ні більше, ні менше.

Пункт п’ятий. Погодившись на розгляд справи в суді, сторони також погодилися, що приймуть це рішення. Заклики деяких наших політиків не виконувати рішення суду – це тотальний правовий нігілізм. Такий підхід є неприйнятний і неприпустимий. Він може мати наслідком лише застосування проти України санкцій з боку Ради безпеки ООН. Тому закликаю поставитися до цього з усією відповідальністю.

Шосте. Рішення суду було прийнято одноголосно. Це доволі рідкісний випадок. Але він свідчить про одностайність та неупередженість рішення.

Як відомо, Міжнародний суд при розгляді справ про розмежування морських просторів ніколи у своїй історії не визнавав запитну лінію однієї із сторін конфлікту. Суд завжди проводив компромісну лінію.

Цікаво, але лінія, яку визначив суд, фактично збіглася з лінією, від якої у 1987 році Румунія відмовилася під час переговорів з Радянським Союзом. Між тим, як ми всі чули, це було оголошено великою перемогою.

Маємо, шановні народні депутати, черговий приклад того, як треба піклуватися про реноме своєї держави. Там президентські вибори ще раніше, ніж у нас, але ні влада, ні опозиція не дозволили собі розігрувати, так звану, гаазьку карту. Ми, на жаль, до цього ще не доросли.

І кілька слів про практичний бік справи. Українські фахівці наводять такі дані розвіданих і перспективних, я повторюю, розвіданих та перспективних запасів вуглеводів на шельфі, який сьогодні розподілено. Так от на українській частині: газу – до 800 мільярдів метрів кубічних, нафти – до 52 мільйонів тонн. У румунській відповідно: газу – до 70 мільярдів кубічних метрів, нафти – до 12 мільйонів тонн.

Щодо розподілу, так званої, спірної зони. За даними знову-таки наших українських спеціалістів на українську частину припало 21 розвідане родовище, на Румунську – 4. З того, що припадає на румунську – це 26 мільярдів кубічних метрів газу, на українську – 128. Питання насправді є дуже простим: „Коли ми почнемо освоювати те. що нам належить?” Адже суть саме в тому, а не у міфічних втратах, яких насправді немає.

І останнє. Завершивши цю суперечку ми прибрали з двосторонніх відносин дуже суттєвий подразнюючий чинник. Сьогодні ніщо не заважає нашим країнам-сусідам поглиблювати взаємовигідне співробітництво, в тому числі у спільному, якщо це буде визнано доцільним, використанні природних ресурсів континентального шельфу. Це є цивілізованою світовою практикою. Міжнародний суд прийняв не одне подібне рішення, і в усіх країнах це сприймалося як остаточне і позитивне рішення. Так само має бути, шановні народні депутати, і в нашому випадку. Вважаю, що це наша спільна українсько-румунська перемога, з якою я вас так само і вітаю.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, міністр завершив свій виступ. У нас є 20 хвилин на запитання до голови зовнішньополітичного відомства. Прошу записатись, шановні колеги.

Прошу на табло показати.

Народний депутат Ковальова, будь ласка.

10:52:14

КОВАЛЬОВА Ю.В.

Прошу слово передать Инне Богословской.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Богословська, мікрофон.

10:52:23

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Дякую. Шановний пане міністре, скажіть, будь ласка, чи є відносини з Румунією нормальними для України з точки зору того, що президент цієї країни зробив три заяви про те, що Румунія не визнає кордонів в рамках пакту Молотова-Рибентропа. Це фактично одна четверта кордонів України. Після того ми програємо вперше за всю історію України без війни, ми програємо, віддаємо територію. Після того вчора був висланий з країни фактично за нотою військовий аташе України. Чи маєте ви як міністр таку інформацію? Що ви про це можете нам розповісти? І чи є це взагалі нормальним, що острів Зміїний став новою, вже наступною ланкою в постійних програшах України на зовнішній арені? Я хотіла б спитати вас, чи відчуваєте ви власну відповідальність за ці програші? Дякую.

ОГРИЗКО В.С. Шановна пані Богословська! Почну з того, що ви говорили про заяви румунського президента. І він, і двоє міністрів закордонних справ, з якими я особисто з цього приводу мав відповідні переговори, спростували те, що начебто Президент Румунії висував претензії територіального характеру до Української держави. Це було підтверджено неодноразово і письмово. Тому питання про територіальні претензії з боку румунської сторони до України є фантазіями.

Що стосується оцінки двома президентами того, що відбулося в Гаазі, то я вас хочу відіслати до їхньої телефонної розмови, яка відбулася через кілька днів після прийняття цього рішення, де обидва президенти схвалили його і сказали, що це справді відкриває абсолютно нову главу в українсько-румунських відносинах, які повинні розвиватися по висхідній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Алексєєв, фракція комуністів.

10:54:51

АЛЕКСЄЄВ І.В. Прошу передати слово колезі Цибенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко мікрофон.

10:54:54

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний пане міністре! Те, що відбулося з островом Зміїний, це справжня реальна, а не міфічна зрада державних інтересів України. поділіться, будь ласка, інформацією які ще території України ви збираєтесь здати, щоб і їх здачу оголосити великою перемогою України. це перше питання.

І друге питання. Чи не очікуєте ви, що дуже скоро питання щодо вашої відставки буде ставити вже не українська опозиція, а буде ставити вашингтонський відділ кадрів, адже нова американська адміністрація сьогодні шукає підтримки у Росії щодо Ірану, щодо Афганістану, особливо на тлі ліквідації бази у Манасі, а ви продовжуєте „бити копитом”. І я вже не кажу про те, що саме завдяки зусиллям фракції Компартії України острів Зміїний свого часу був повернутий до України.

ОГРИЗКО В.С. Дуже дякую, шановний пане Цибенко.

Ну, про зраду національних інтересів мова не йде. Це я залишаю, так би мовити, на ваших оцінках, йдеться про компромісне рішення міжнародного суду.

Таких випадків в історії міжнародного суду і відносин між різними країнами було не мало. І, безумовно, жодна з сторін ніколи не отримувала те, що вона вимагала, як свою запитну позицію, про що я вже говорив. Завжди лінія проводиться компромісною.

І якщо ви, шановний пане Цибенко, подивилися на карту, я думаю. Що ви все-таки на неї дивилися, я вам просто хочу продемонструвати, можливо ви її не бачили. То якщо ви побачите, то лінія, яка проведена судом, справді, є компромісною, бо вона проходить по серединній лінії. І це формула, яка вживається міжнародним судом, практично, в усіх своїх рішеннях. Безумовно, лінія, яку взяла українська делегація на тих ще переговорах, вона мала запитний характер, вона вимагала більшого, ніж, можливо, ми хотіли отримати. Але рішення є об’єктивним і нам потрібно зрозуміти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ОГРИЗКО В.С. … повинно бути прийнятим.

Стосовно вашингтонського обкому, інформую вас про те, що найближчим часом маю намір провести переговори з новим керівником зовнішньополітичного відомства США і обговорити це питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов, фракція Партії регіонів.

10:57:36

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Владимир Михайлович.

Уважаемый господин министр, несколько недель тому вы, назад, вы отправили соответствующую депешу диппредставительства нашего государства за рубежом, в котором дали команду, приложили следующие материалы, чтобы они отрицательно представили работу Кабинета Министров нашего государства за рубежом и проинформировали об этом руководителей других стран. Насколько, вы считаете, эти действия моральны ваши, как министра, давать такие депеши диппредствительствам за рубежом и не противоречит ли это тому, что вы говорили, что мы не должны позорить свое государство за границами своего государства?

И второй вопрос, несколько дней назад вы получили орден или вас представили к ордену Президент Саакашвили. Считаете ли вы моральным для министра иностранных дел другого государства зарабатывать ордена на жизни и крови людей? Спасибо.

ОГРИЗКО В.С. Шановний Володимире Михайловичу, я не знаю, чи це належить до теми сьогоднішньої нашої розмови, тому що пан Єфремов задає питання, які не винесені до порядку денного. Тому на ваш розсуд, чи давати мені відповідь чи ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Станіславович, я думаю, що ви ж можете задекларувати свою позицію. Депутат має право ставити будь-яке запитання, особливо народний.

ОГРИЗКО В.С. Будь ласка, але просто воно не належить до теперішнього обговорення.

Шановний пане Єфремов, ви знаєте, що згідно із Законом „Про дипломатичну службу” зовнішньополітичне відомство повинно інформувати іноземні країни про ситуацію, яка відбувається в Україні. Отже, в моїх діях жодного порушення Закону „Про дипломатичну службу” не було.

До речі, до вашого відома, не знаю, чи читали ви, хоча була вже розповсюджена ця інформація, я вам хочу прочитати: „Надсилаємо матеріали брифінгу першого заступника секретаря РНБО Гавриша за підсумками засідання РНБО. Доручаю особисто організувати доведення основних положень брифінгу до офіційних чинників і засобів масової інформації”. Це є обов’язок – інформувати іноземні держави про те, що відбувається, в тому числі, в таких ключових випадках.

А основні положення полягали у тому, що ми не відмовляємося від угод з Російською Федерацією по газу і що газові поставки будуть до європейських країн продовжені – два пункти на яких було сфокусовано всю інформацію, яку ми довели до іноземних держав. Якщо ви вважаєте, що це неморально, ну, тоді у нас різні поняття про мораль.

І стосовно ордена. Я маю немало орденів іноземних держав, але цей орден я буду носити з великим моральним задоволенням, тому що ми продемонстрували Грузії...

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

11:01:00

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Володимир Михайлович, прошу передати слово Борису Тарасюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Тарасюк, мікрофон.

11:01:12

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Як професіонал і дипломат з більш ніж тридцятилітнім досвідом я вітаю переговорну команду, яка представляла Україну в Міжнародному суді ООН в Гаазі з професійною роботою. Роботу української переговорної команди можна назвати лише високопрофесійною так само як і команду, яку очолює міністр закордонних справ Володимир Огризко.

Володимире Станіславовичу, у мене до вас запитання наступного плану. Чи брали участь перераховані вами міністерства і відомства в опрацюванні позиції, яку відстоювала переговорна команда на переговорах, на засіданнях Міжнародного суду ООН?

І друге запитання. Хто очолював переговорну команду і які вимоги, яким вимогам мав відповідати керівник цієї переговорної команди? Дякую.

ОГРИЗКО В.С. Дуже дякую, шановний Борисе Івановичу, і мені ваші слова, як професіонала, є надзвичайно цінними, я, справді, високо ціную ваш професіоналізм як міністра, як дипломата, як українського патріота. Тому щиро дякую за вашу високу оцінку нашої роботи.

Стосовно питання, яке ви задали, я вже інформував вас про те, що була створена міжвідомча робоча група, до складу якої увійшли перераховані мною представники міністерств і відомств. Ця група періодично засідала, вона обговорювала поточний стан справ після того як Румунія подала позов до Міжнародного суду ООН і лише через координацію зусиль всіх учасників цієї групи випрацьовувалася практична лінія поведінки під час розгляду цього питання в суді. А очолив цю команду Володимир Андрійович Василенко, один з небагатьох в Україні глибоких знавців міжнародного права, в тому числі міжнародного морського права, який має колосальний досвід…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

ОГРИЗКО В.С. Міжнародних організаціях, я хочу ще раз від себе особисто, Володимире Андрійовичу, а також колезі Купчишину висловити свою подяку за високий професіоналізм, який ви продемонстрували під час вашої роботи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Герасим’юк фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

11:03:42

ГЕРАСИМ’ЮК О.В.

Я передаю слово Князевич Руслану Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич мікрофон.

11:03:49

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Володимире Станіславовичу, ви не звертайте увагу, тому що у нас в парламенті вже складається така традиція добра, як тільки в середовищі комуністів і в Партії регіонів є якісь внутрішні протиріччя і роздори з метою відволікти увагу моментально шукається зовнішній ворог, і чомусь ви – найбільш вдала мішень. Колись вам вже дорікали, що ви собі дозволяєте державною мовою спілкуватися, пригадуєте? І ще інша низка питань. Просто ваша державницька послідовна позиція дуже комусь не подобається. Бо якщо вас дорікають, то тільки за те, що скажімо, ви підтримали пропозиції ще радянської держави по острову Зміїному і тому комуністам варто вам запропонувати увійти в їхню партію, а не вас звільняти з посади.

А Партія регіонів дорікає, що начебто ви почали цей судовий процес від імені України увійшли, точніше в нього, хоча насправді це зробив ваш попередник ще 16 вересня 2004 року за уряду Януковича.

Але в мене питання зовсім про інше. Чи не могли б ви в кількох словах провести лікбез і пояснити, що ми не українську територію віддали, а нейтральну територію. І взагалі суть хоча би цих…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість питання до формулювати.

11:04:57

КНЯЗЕВИЧ Р.П. ... що ми нічого не віддавали, ми просто поділили нейтральну територію, яка роками ставала, на превеликий жаль, була нерозподілена. Дякую.

ОГРИЗКО В.С. Я дуже дякую, шановний колего, за ваш виступ і за ваші пропозиції. Насправді тут ідеться і про лікнеп, але дуже в багатьох випадках про замовні речі, які тиражуються з метою дискредитації зовнішньої політики України, Президента України, міністра закордонних справ, міністерства в цілому. Останній приклад вчорашнього, зокрема, публікація в „Українській правді” на цю тему, яка є абсолютно непрофесійною і дозвольте сказати, безглуздою. Таких публікацій було немало. Але ми як професіонали прекрасно знаємо ціну цих публікацій і розуміємо для чого вони написані і яка їх мета.

Тому я ще раз, шановні народні депутати, хочу продемонструвати карту, яку ви все-таки, мабуть, бачили. На ній дуже чітко і ясно зафіксовано, проведено компромісну лінію, яка влаштовує обидві сторони. І це є абсолютним доконаним юридичним фактом. Не можна виходити з того, що якимсь чином впливати на суд. Міжнародний суд ООН є незалежною інстанцією…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ОГРИЗКО В.С. … яка проводить своє рішення на основі науки, міжнародно-правової науки і тих формул і концепцій, які в цій науці існують. Тому ще раз хочу наголосити, це компромісне рішення, яке ніяким чином не позначилося на національних інтересах нашої держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара, фракція Партії регіонів.

11:06:47

КОЖАРА Л.О.

Дякую, пане Голово.

Шановний пане міністре, от у мене є довідка, яку Міністерство закордонних справ офіційно надіслало за результатами рішення Гаазького суду до Верховної Ради. І тут написано, що стосується спірного району, то приблизно 25 відсотків його відійшло Україні, а 75 відсотків – Румунії.

У мене таке запитання. Чи скажімо ті три чверті від спірного району, яку надійшли Румунії, а одна чверть лише Україні, відповідають, в принципі, принципу справедливості, який має застосовуватися у міжнародному праві чи ні?

І друге у мене запитання таке. Цінуючи ваш особистий внесок у стан розбудови українсько-російських відносин, Президент створив фактично міністерство закордонних справ по відносинах з Росією. Це стратегічна група, там де ваш підлеглий посол Грищенко є одночасно вашим начальником. Як ви виконуєте доручення…

ОГРИЗКО В.С. Шановний пане Кожара, я так само ціную ваш дипломатичний хист і досвід. Я пам’ятаю, як ви працювали моїм заступником в Адміністрації Президента, ну, ви пішли далеко і я вам бажаю іти ще далі в цих зокрема, як кажуть, в оцінках.

Але по суті, як вам, я думаю, повинно бути добре відомо, запитна позиція і та позиція, яка є реалістичною, це дві різні позиції. І кожен покупець завжди хоче купити дешевше, а продавець – продати дорожче. Тому це нормальна технологія дипломатичних в тому числі переговорів. Є запитна позиція, яка є максималістською, і є те, що, на що в кінцевому рахунку виходять делегації. Є різні технології переговорів. Було обрано цю. І вона не є абсолютно негативною. Це одна з технологій, яка застосовується.

Відносно українсько-російських відносин, то я повністю підтримую рішення Президента про створення такої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ОГРИЗКО В.С. Тому що вона має на меті справді визначити стратегічні напрямки. До цієї групи увійшли представники багатьох різноманітних наших міністерств і відомство. Це тільки піде на користь тому, щоб українсько-російські відносини, до яких Україна завжди ставилася з повагою і намаганням розвивати їх на рівноправній, добросусідській основі, мали перспективу. Інша справа, що, на превеликий жаль, поки що з російського боку ми не маємо відповіді на наші пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман, фракція Партії регіонів.

11:09:51

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане міністре, ми всі знаємо, що дипломатично відомство держави призначене для того, щоб поліпшувати відносини України з її сусідами. Часом складається таке враження, що наше дипломатичне відомство призначене для того, щоб погіршувати відносини України з Росією. Ми, стосується моє запитання заяв Чорномирдіна. Ми знаємо Чорномирдіна, ми знаємо, що він не раз робив доволі різкі заяви. Але реакція на його заяви з вашого боку прозвучала якраз в той момент, коли Прем’єр-міністр України намагалася взяти в Росії кредит для України. Можливо, вона взяла б цей кредит на кращих умовах, ніж той, котрий ми попросили від МВФ на таких невигідних умовах і листа про що написав Президент і Прем’єр до МВФ. Але ваша заява назустріч, зустрічна, навздогін Прем'єр-міністру, вона зашкодила тій справі, з якою їхала Прем'єр-міністр...

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановна пані Герман.

Продовжуючи тему українсько-російських відносин і заяв посла Чорномирдіна, то хочу вас проінформувати, що неодноразово ми звертали увагу російської сторони по своїх дипломатичних каналах не публічно про те, що такі заяви не можуть мати місце в цивілізованому спілкуванні наших двох дружніх держав.

Я робив це особисто, я звертався до свого колеги пана Лаврова. Я звертав його увагу на такі речі. На превеликий жаль, це продовжувалося місяцями, якщо не роками. Якогось зв’язку між тим, що було зроблено заяву, яка була зроблена і тим, що велися переговори, абсолютно немає. Але не реагувати на такі речі нормальна держава не має права.

Я вам просто наведу один цікавий приклад, можливо, ви його не знаєте. Але кілька років тому назад мав бути призначений посол Росії в Республіці...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ОГРИЗКО В.С. ... губернатор однієї області. Напередодні, коли уже підписаний указ про призначення, він допустив висловлювання на адресу Білорусії дуже нетактовного характеру. Так от реакція білоруської сторони була жорстка і миттєва. Цей посол так і залишився послом в своїй губернії, і до Мінська він не доїхав. Це приклад того, як треба захищати свої національні інтереси. Ми будемо робити те ж саме. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів.

11:12:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Владимир Станиславович, у меня вопрос вытекает, собственно говоря, из тех вопросов, которые уже были заданы. И вы сами говорили о справедливости, о технологиях в дипломатии и в том числе говорили о том, что реалии не всегда совпадают с тем, чего мы добиваемся и так далее.

Но вы знаете, почему-то решение этого суда на 99 процентов, как говорят специалисты дипломаты в прессе, совпало с ожиданиями, желаниями румынской стороны. И только на один процент, как мы пытаемся показать, что все-таки мы тоже удовлетворены этим решением.

Однако же статистика говорит о том, что в акватории острова Змеиный, той акватории, которая отошла Румынии, находятся разведанные запасы 10 миллионов тонн нефти и 100 миллиардов кубов газа, то есть, мы потеряли те энергетические ресурсы, которые Украине нужны. Скажите, пожалуйста, вы сознательно сдали интересы государства или у вас так получилось?

ОГРИЗКО В.С. Шановна пані Александровська, ще раз хочу наголосити, що є запитна позиція, і є позиція, яку вирішує суд. Якщо дві сторони звертаються до суду, то вони об’єктивно віддають суду право остаточного вирішення. Якщо ми звертаємся у Конституційний Суд, який приймає рішення, ми його приймаємо, тому що це остаточне рішення суду, яке приймається. Розумієте?

Стосовно тих запасів, про які ми говорили. Я ще раз хочу навести ту ж саму цифру, ми отримали там значно більше, І цей спірний район розподілений, хоча і у пропорції, яку ви правильно назвали, 25 до 75. Але на нашій території залишилася 21 розвідана ділянка, на території Румунії лише чотири ділянки, при тому значно менших запасів, ніж є на нашій території.

Тобто суд прийняв рішення, яке ми сьогодні не обговорюємо, яке ми повинні просто-на-просто приймати, як таке, на яке ми погодилися, коли почали у 1997 році процес фактично цих переговорів. А впливати на суд, пані Александровська, ми не маємо права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Станіславовичу. Час вичерпаний.

Запрошується голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус до виступу з позицією комітету, будь ласка. Шановні колеги, прошу уваги.

11:15:29

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, рішення Міжнародного суду ООН про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон України та Румунії в районі острова Зміїний прийняте 3 лютого цього року викликали гострі, запеклі дискусії в українському політикумі та в суспільстві в цілому. Лунають повністю протилежні оцінки цієї події: від повної підтримки до категоричного неприйняття і обвинувачень МЗС у незадовільному захисті національних інтересів України і навіть у державній зраді.

Ми, представники українського народу, народні депутати, зобов'язані глибоко і всебічно вивчити та дати неупереджену оцінку рішенню суду для того, щоб виконання імплементації цього рішення слугувало національним, економічним інтересам країни, зміцненню її міжнародного авторитету та консолідації українського суспільства.

Комітет закордонних справах негайно, вже четвертого лютого цього року, заслухав доповіді одного з керівників Міністерства закордонних справ та експертів МЗС – безпосередніх учасників переговорів щодо рішення Міжнародного суду ООН стосовно розподілу шельфу в Чорному морі та виключних економічних зон між Україною та Румунією. В розгорнутій гострій дискусії комітет констатував, що прийняте рішення має для України як позитивні, так і негативні, сумнівні аспекти, над якими необхідно працювати далі всім гілкам влади.

Насамперед необхідно зазначити, що прийняття даного рішення в мирний спосіб поклало край територіальному спору з Румунією, який тривав з 1967 року з часів СРСР. При цьому, по суті, лінія визначення рішенням суду співпадає з незначними розбіжностями з лінією, яку відстоювала делегація СРСР в переговорах з Румунією аж до 87-го року. Ще одним позитивним моментом є те, що остаточне розмежування шельфу та виключних економічних зон між двома сусідніми державами дозволить розпочати дослідження і розробку корисних копалин на континентальному шельфі, який відійшов Україні. Врегулювання спору з Румунією так же сприятиме інвестиційній привабливості майбутніх міжнародних проектів в північно-західному регіоні Чорного моря. Рішення Міжнародного суду ООН, яке визнано обома сторонами, матиме позитивний вплив на весь комплекс відносин між Україною та Румунією, Україною та ЄС, сприятиме відновленню атмосфери довіри і добросусідству і послугує поглибленню процесів європейської інтеграції України.

Водночас говорити про якусь епохальну перемогу України немає ніяких можливостей. Неможливо розділити тотальний оптимізм деяких працівників МЗС щодо повного та безперечного успіху України в судовому процесі та використання Україною всіх можливостей для захисту національних інтересів.

По-перше, незважаючи на те, що Зміїний де-юре був визнаний судом островом, українській стороні не вдалося домогтися визнання за Україною виключної економічної зони, яка за нормами міжнародного права має визначатися як острів, для островів. Де-факто Зміїний острів реально отримав статус скелі як того й вимагала румунська сторона. Таким чином, Україна втратила значний розмір своєї виключної економічної зони.

По-друге, сам факт участі України у міжнародному судовому процесі стосовно розподілу шельфу та виключних економічних зон створив вкрай негативний прецедент, яким можуть скористатись інші держави для розв`язання спорів з Україною і це особливо підкреслювалося на засіданні комітету. Факт звернення до міжнародного суду свідчить про те, що МЗС не лише цього, а й всіх попередніх складів, на жаль, за всі роки існування України, як держави, не вдалося скористатися можливостями узгодити використання виключних економічних зон на двосторонній основі, на умовах взаємовигідного і зацікавленого співробітництва.

За результатами слухань, щодо рішення Міжнародного суду ООН з питання розподілу шельфу в Чорному морі та економічних зон між Україною і Румунією, комітет вислови наступні рекомендації. Перше, прийняти до відома інформацію МЗС стосовно розподілу шельфу в Чорному морі та економічної зони відповідно до рішення Міжнародного суду.

Друге, рекомендувати МЗС організувати поглиблене вивчення і оцінки наслідків, що витікають з рішення Міжнародного суду. Рекомендувати МЗС розглянути зазначене питання на спеціальному засіданні колегії за участю всіх зацікавлених відомств України і Комітету закордонних справ Верховної Ради. При цьому звернути особливу увагу на оцінку рішень суду, які мають юридично зобов’язуючий характер.

Яке повідомив міністр закордонних справ, 4 березня має відбутися згадана розширена колегія МЗС. Було б бажано, щоб в результаті широкої міжвідомчої дискусії були вироблені політичні, стратегічні та організаційні заходи щодо ефективного захисту національних інтересів України в ситуації, що виникла після рішень Міжнародного суду. Було б також бажано використати ці рішення для налагодження ефективного міжнародного співробітництва по розробці і використанню запасів нафти та газу, як на території шельфу України, так і в двохсотмильній виключній зоні України.

МЗС та інші відомствам необхідно налагодити постійний моніторинг і контроль режиму функціонування виключної економічної зони України у згаданому районі Чорного моря.

Шановні народні депутати! Україна як член і засновник ООН змушена визнати рішення Міжнародного суду ООН, але виконувати його треба в інтересах нашої держави. Необхідність його виконання не може викликати сумнів.

Тому Комітет у закордонних справах пропонує взяти до відома викладену міністром закордонних справ інформацію і рекомендувати уряду, МЗС і іншими відомствам продовжити роботу з тим, щоб прийняті судові рішення послугували національним інтересам України.

Потребує невідкладного прийняття Закону України "Про засади національних інтересів” і Закон „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, щоб наші дипломати мали імперативну нормативну базу для переговорів. Ці закони можуть стати основою глобально орієнтованої національної стратегії розвитку України в першій половині ХХІ століття.

Нам потрібно відмовитися від комплексу неповноцінності. Наша дипломатія врешті-решт повинна стати активною, сильною і агресивною в захисті корінних інтересів України. Цього від нас вимагає український народ.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили розгляд питання. Перед тим, як перейти до прийняття рішень… Про пропозиції, які вносяться, я скажу. Дозвольте …

Дозвольте, шановні колеги, короткий підсумок: реакція на рішення міжнародного суду була очікуваною, вона є зрозумілою, бо ніхто не хоче віддавати своїх територій.

Я хочу наголосити, шановні колеги, що нам нічого не впало і ми повинні, мабуть, такої позиції дотримуватись. Чи мала права Верховна Рада України розглядати це питання. Цілком очевидно, що вона мала право розглядати і зобов’язана розглядати це питання, але, на жаль, як і в багатьох інших питаннях, що ми розглядали у нас не відбулося державної розмови. Я хочу наголосити, не відбулося державної розмови, ми працюємо на протилежностях, якщо одні зробили – інші повинні обов’язково критикувати. Нам треба прийняти рішення міжнародного суду як даність і, мабуть, сказати, що ця чесна та неупереджена постанова, я маю на увазі, рішення, воно іншим не може бути і ми повинні про це говорити, вона на користь Румунії. Це перше.

І друге. Але рішення суду є обов’язковим до виконання.

І третє. Ми повинні були сказати, якщо ми формулювали свою позицію і румунська сторона формулювала свою позицію, то чому ж рішення було прийнято з урахуванням однієї сторони, або ми неправильно формулювали, або ми завищили політичні, соціальні та інші очікування і зразу не вели серйозні розмови, а тепер намагаємося когось в чомусь переконати. Це неправильно, я хочу сказати це міністерству нашому зовнішньої політики, Міністерству закордонних справ. Бо як можна визнати, що українська берегова лінія, втричі довша, ніж румунська, проте, не враховується цей важливий факт при винесенні остаточного рішення. Суд не розглядав острів Зміїний як фактор, що має впливати на делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон в Чорному морі.

Острів Зміїний отримав статус повноцінного острову, однак його берегова лінія не включена в територію України. Ну це факт, то ми, очевидно, повинні про це говорити і думати як працювати на перспективу, які рішення ми будемо приймати далі, зважаючи на чутливість цієї проблеми, особливо для України. Тому висновок ми можемо зробити один: рішення суду нам треба обов’язково виконувати, воно не підлягає перегляду, але висновки мають бути зроблені і цілком очевидно, ми повинні, мабуть, розуміти і те, що в глобальному масштабі цей випадок став прикладом вирішення територіальних суперечок мирним шляхом.

Факт? Факт.

І тому, очевидно, нам варто було б закликати і Кабінет Міністрів, і наше міністерство, і Верховну Раду більш принципово, об’єктивно обговорити ці питання, принаймні, для нас, для того, щоб ми знали, як діяти надалі.

Шановні колеги, я хочу перейти до постанов. Внесено два проекти постанов, але я хотів би звернутись до депутатів і сказати, щоб ми діяли продумано відповідально, а не емоційно. Відповідно до Регламенту кадрові питання не потребують попереднього розгляду. Тому є два проекти постанов. Я розумію, якщо буде наполягання, автори постанов матимуть можливість виступити. Але я потім впросив би, щоб ми обмінялися думками від фракцій і не приймали рішень необґрунтованих. Нема заперечень?

Тому скільки треба… У нас є два проекти постанов. Скільки треба часу для… Давайте заспокоїмося. Я просив би, давайте погодимося так. По 3 хвилини, щоби виступили... (Ш у м у з а л і) Ну я внесу зараз пропозицію, а ви підтримайте іншу пропозицію. По 3 хвилини, щоб внесли пропозицію автори цих проектів постанов, а потім виступили від фракцій по 3 хвилини. Нема заперечень?

Шановні колеги, ми розгляд питання відповідно до Регламенту розглянули. Якщо ви будете наполягати, тоді я буду ставити на голосування, щоб по повній процедурі і знову ішли розгляд. Рішення не буде прийнято.

По Регламенту. Я хочу вам сказати. По Регламенту, 240 стаття, там чітко зафіксовано, там чітко зафіксовано: 20 хвилин – для доповіді, 20 – для відповіді на запитання, 10 хвилин – співдоповідь. Якщо Верховна Рада приймає рішення, то обговорення. Верховна Рада не прийняла рішення по обговоренню.

Шановні колеги, пропозиція така є. По 3 хвилини автори проектів постанов, щоб обґрунтували свою позицію.

Будь ласка, запишіться, 5 хвилин.

Ну, для того, щоб обговорити, як ми далі будемо розглядати це питання.

Будь ласка, народний депутат Парубій, фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”. І на табло виведіть прізвище.

11:30:53

ПАРУБІЙ А.В.

Володимире Михайловичу, Парубій Андрій, депутатська група „За Україну!”

Отже, у даному розгляді питання ми завершили і вислухали інформацію, як міністра закордонних справ, так і голову Комітету у закордонних справах Білоруса Олега Григоровича. Були нам, дійсно, роздані на початку сесії дві постанови Верховної Ради України. Але дані постанови не були внесені у порядок денний і тому розгляд їх після того, як ми вже завершили розгляд питань, виглядає нелогічним і таким, яке просто заперечує здоровому глузду. Ми вважаємо, що ці постанови мають на меті розглядати не професійне вирішення питання, яке було основою нашого розгляду, а мають на меті виключно політичний аспект для дискредитації не тільки міністра закордонних справ, для дискредитації в цілому України по явному зовнішньому замовленню. Тому ми вважаємо, що розгляд тих питань не має стояти, вони не є у порядку денному і ми не повинні їх розглядати, ми завершили розгляд питання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чечетов замість Вечерко. Будь ласка.