Засідання 60

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

03 липня 2014 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу сідати на свої робочі місця. А працівників Секретаріату я прошу нагадати всім нашим колегам, що о 10 годині розпочинається сесійне засідання.

Я бачу, що у нас відсутні декілька фракцій. Розумію, що у зв'язку з тим, що дуже важливі, відповідальні питання сьогодні включені до порядку денного нашого сесійного засідання, зараз відбуваються засідання фракцій. І я би просив шановних колег зв'язатись з вашими членами фракцій, які зараз ще не встигли дійти до залу, з тим щоб ми все ж таки своєчасно могли розпочинати сесійні засідання.

Прошу і "Свободу", і "Батьківщину" зв'язатись з колегами по фракціях і забезпечити явку народних депутатів.  Так, "Свобода" вже підтягується, вже легше.

Шановні колеги, я прошу сідати на свої робочі місця. Я не бачу ще фракції "Батьківщина". Розумію, що йдуть дуже бурхливі обговорення порядку денного сьогоднішнього сесійного засідання. Я просив би колег з "Батьківщини" прискорити завершення обговорення і зайти до сесійної зали. 

Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Включіть, будь ласка, систему "Рада". Давайте проведемо реєстрацію народних депутатів.

10:07:43

В залі зареєстровано 305 народних депутатів. Ми відкриваємо наше ранкове засідання.

Шановні колеги, дозвольте мені зробити декілька оголошень. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Циркіна Ігоря Марковича зі складу депутатської фракції Партії регіонів. І також згідно з поданими заявами повідомляю про входження, тобто повернення, народних депутатів Дудки і Самойленка до складу депутатської фракції Партії регіонів. Тобто рахунок –два - один.

Шановні колеги, будь ласка, є пропозиція до сесійної зали. Перед тим як переходити до розгляду важливих питань, які включені до порядку денного, давайте обміняємося позиціями, по хвилині я зараз надам представнику кожної фракції.

Будь ласка, включіть мікрофон Олега Тягнибока.

 

10:08:59

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Шановні колеги народні депутати України, оскільки, власне, тут прозвучало кадрове питання входів, переходів з фракції до фракції, виходів і таке інше, я би хотів наголосити на тому, що кілька тижнів тому назад ми в цьому парламенті розглядали питання, і, на жаль, позитивно не вирішили, щодо позбавлення мандату депутатів Сергія Брайка і Бориса Дейча.

Але оскільки у мене появилася інформація, що  ці депутати вже забрали свої заяви з регламентного комітету, тобто вони вже знову хочуть залишатися народними депутатами України, я для вас хочу нагадати, що Сергій Брайко 26 квітня в інтерв'ю одному з видань українських заявив, цитую мовою оригіналу. "Я не являюсь депутатом, я - гражданин России"

Депутат Борис Дейч аналогічно зробив відповідну заяву. Цитую мовою оригіналу, "112" каналу  він сказав: "Как почетный…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

10:10:10

ТЯГНИБОК О.Я. "Как почетный крымчанин, учитывая волю избирателей, считаю, что не имею морального права продолжать выполнять обязанности народного депутата Украины".

То скажіть мені, будь ласка, чи такі народні депутати, які роблять подібні публічні заяви, вони можуть залишатися в цьому залі і носити гордий високий статус народного депутата України? І якщо ми не голосуємо тут, оскільки вони забрали свої заяви, вимагаємо від Генеральної прокуратури негайно внести подання на позбавлення їх депутатської недоторканності і відкрити кримінальні провадження щодо висловів цих так званих народних депутатів України. А певно, вони є народними  депутатами Росії чи якоїсь іншої країни.

А також вимагаю, щоб ми тут в залі розглянули колишні подання Генеральної прокуратури про зняття депутатської недоторканності щодо деяких депутатів, які помічені в сепаратизмі  і підтримці терористів. Дякую. Слава Україні"!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від фракції Партії регіонів народний депутат Левченко.

 

10:11:20

ЛЕВЧЕНКО М.О.

Уважаемые коллеги, в Донецке и в Луганске продолжают гибнуть люди в результате боевых действий. Массово люди теряют работу, нет возможности выплачивать заработную плату, не платятся социальные пособия, люди массово уезжают из этого региона. У нас есть предложение.

Вчера на комитете был рассмотрен законопроект, за который мы здесь проголосовали, чтобы включить его в повестку дня, о моратории на начисление пений, штрафов и принудительное отключение, а также принудительное взыскание жилья за долги за жилищно-коммунальные услуги. Огромна просьба  сегодня включить его в повестку дня, рассмотреть этот законопроект и поддержать тех людей, которые оказались в тяжелейшем положении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від комуністичної  фракції хтось буде виступати? Народний депутат Симоненко, включіть  мікрофон.

 

10:12:24

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко,  фракция Компартии.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели,  учитывая  ситуацию, которая сложилась у нас в государстве, и учитывая обострение в социально-экономических вопросах, те проблемы, которые связаны с повышением  цен и тарифов, особенно то, что касается невыплаты заработной платы, требует сегодня в первоочередном порядке рассмотрения всех тех предложений, которые внесла фракция  Компартии из пакета 150 проектов законов. Там  четкие есть предложения, и, к сожалению, вчера Верховная Рада не проголосовала проект, который внесла Компартия, о введении пени за  невыплату  заработной платы своевременно; о том, что надо сегодня ввести мораторий на повышение цен и тарифов; о том, что надо  жестко контролировать цены на лекарственные  препараты и ударить по рукам олигархам, которые наживаются на здоровье людей.

Сегодня очень  серьезно надо пересмотреть организацию  работы  Верховной Рады и  направить усилия на социально-экономические вопросы для защиты прав наших граждан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, від фракції "УДАР" народний депутат Куренной.

 

10:13:42

КУРЕННОЙ В.К.

Шановний Олександр Валентинович, шановні  народні депутати! Ми всі багато тут говоримо про виконання  Конституції і законів України, про нове життя, і так далі, і так далі. Але насправді на очах у всього суспільства проходить порушення Конституції  України саме народними депутатами  і Верховною Радою  України. Я маю на увазі, що до цих пір  в нас є    більше   20 сумісників, які є до цих  пір народними депутатами  України,  які чомусь не наважуються написати заяву про складання своїх повноважень і одночасно займають посади у державній виконавчій владі. 

Я прошу, Олександре Валентиновичу, виконати конституційну функцію вас, в тому числі як Голови Верховної Ради,  щоб припинити це порушення українського  законодавства і всіх людей    залишити на якомусь одному стільці. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від "Суверенної європейської України", будь ласка,  хто готовий виступати? Немає бажання.

Будь ласка,  від "Економічного розвитку" Анатолій Кирилович Кінах, будь ласка. Тобто немає бажання.

Будь ласка,  шановні колеги,  давайте, я бачу дві руки від позафракційних: народний депутат Смітюх, народний депутат Ляшко. І будемо переходити до розгляду порядку денного.

 

10:15:30

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Олександр Валентинович! По організаційним питанням. Я вас прошу, тому що ви знаєте, що в організації роботи парламенту є позафракційні народні депутати, під час обговорення тих чи інших питань вони не мають можливості записатися на рівних умовах до виступів для висловлення тієї чи іншої точки зору. Тому я би попросив, Олександр Валентинович, дати відповідне розпорядження Апарату Верховної Ради з приводу, щоб позафракційні на рівних умовах мали можливість записатися на умовах таких же, як і групи, і фракції. Це дасть можливість урівняти наші можливості. Це перше питання.

І друге питання. У зв'язку з тим, що у нас стоять кадрові питання, чи не вважаєте ви, Олександр Валентинович, я хотів би, щоб ви висловили свою точку зору, чи не пора нам обрати Першого заступника Голови Верховної Ради України? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Олег Ляшко, одна хвилина. З місця, будь ласка.

 

10:16:29

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Вчора з Адміністрації Президента України пролунали чергові заяви про  можливість зупинення антитерористичної операції за умови, якщо терористи припинять вогонь. Я вважаю, що будь-які заяви про те, що знову чергове перемир'я, знову зупинення антитерористичної операції, вони надзвичайно шкідливо впливають на моральний дух Збройних Сил, Національної гвардії і всіх інших героїв, які беруть участь у звільненні нашої країни від терористів.

Ні про яке зупинення антитерористичної операції, на мою думку, не може йти мови,  поки останній терорист або не буде знищений, або не буде вигнаний з нашої рідної землі. Досить так званого перемир'я, яке ми мали і в результаті якого загинули десятки наших військовослужбовців і мирних громадян.

І коли колеги з  Партії регіонів кажуть, що на Донбасі ллється кров внаслідок військових дій, ні, на Донбасі ллється кров внаслідок того, що  ви дозволили терористам захопити Донбас, і тому допомагайте звільняти Донбас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лабунська наполягає на виступі. І переходимо до порядку денного.

 

10:17:52

ЛАБУНСЬКА А.В.

Шановний Олександре Валентиновичу, я вас дуже прошу включити сьогодні в порядок  денний постанову про звільнення міністра охорони здоров'я пана Мусія.

Я хочу вам сказати, що  комітет навмисно затягує розгляд цього питання, я не знаю, з яких причин, але ви бачите  вже ті наслідки діяльності цього псевдоміністра, вже, по-моєму, привели до колапсу взагалі в охороні здоров'я.

Я вам хочу сказати, що в Києві вже сьогодні немає вакцини БЦЖ – це та вакцина, яка  протягом днів робиться нашим новонародженим дітям. Тому давайте, якщо комітет не хоче розглядати, ставте її сьогодні в порядок  денний, вже всі строки вичерпані, і хай зал визначається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! У нас досі практично немає однієї з фракцій, які  обговорюють порядок денний. Є  пропозиція все ж таки почати розгляд, і  я сподіваюсь, що ми зможемо приймати  необхідні рішення.

Для того, щоб ми не зірвали голосування по тим питанням, відповідно до яких треба приймати рішення, я би пропонував зараз розглянути питання щодо включення до порядку денного проектів законів.

Прошу, відкрийте, будь ласка, ваші довіднички і давайте розглянемо щодо включення до порядку денного проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення порядку реєстрації похідних речових прав) (реєстраційний номер  4201а).

Будь ласка, одну  хвилину автору закону народному депутату Пилипенку.

 

10:19:39

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні колеги, дякую, пане Голово!

Група "Економічний розвиток", Пилипенко, Полтавщина.

Даний законопроект внесений мною в доповнення вчорашнього закону (3237), до речі, який ми вчора розглядали. Він передбачає спрощення  реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна. В даному випадку іде мова про те, що цей законопроект передбачений, вірніше, в цьому законопроекті передбачена можливість для громадян, які зараз реєструють свої речові права, уникати черг, в яких вони стоять, передбачена електронна подача заяви на реєстрацію речових прав. Тобто в даному випадку законопроект посилює гарантії захисту для простих громадян під час реєстрації речових прав і під час відповідного розпорядження цими речовими правами. Він усуває корупційні схеми, які існували, які продовжують існувати в окремих БТІ. Він дає громадянам змогу ефективно захищати свої права і право власності. Тому я дуже вас прошу цей  законопроект включити в порядок денний, він є дуже актуальним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу сісти на свої робочі місця. Колеги, прошу сісти на свої робочі місця і визначитися щодо включення до порядку денного законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку реєстрації похідних речових прав (реєстраційний номер 4201а). Прошу голосувати, шановні колеги, щодо включення до порядку денного.

 

10:21:23

За-103

Рішення не прийнято.

По фракціям, будь ласка. "Батьківщина" – 6,  Партія регіонів – 1,  "УДАР" – 0, "Економічний розвиток" – 25, "Свобода" – 33, "Суверенна, європейська Україна" – 19, "За мир та стабільність" – 1, Компартія – 0.

Наступне питання, шановні колеги, має реєстраційний номер 4141а. Це проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права громадян на судовий захист в умовах проведення антитерористичної операції, введення воєнного або надзвичайного стану). Шановні колеги, важливе питання, яке дозволяє захистити права наших громадян, які змушені проживати на території, де відбувається антитерористична операція або де введений військовий стан.

4141а. Прошу, шановні колеги, підтримати включення до  порядку денного. Прошу.

 

10:22:30

За-134

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. "Батьківщина" – 6, Партія регіонів – 1, "УДАР" – 33, "Економічний розвиток" – 22, "Свобода" – 33, "Суверенна європейська Україна" – 18, "За мир та стабільність" – 0, Компартія – 0, позафракційні – 21.

Шановні колеги, наступне питання. (Шум у залі)  Пізніше буде пропозиція, повернемося пізніше. Наступне питання, шановні колеги, має реєстраційний номер 4225а. Це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків в паливно-енергетичному комплексі.

Будь ласка,  народний депутат Мирний. Включіть мікрофон.

 

10:23:31

МИРНИЙ О.Б.

Дякую, Олександре Валентиновичу. Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Олександр Валентинович, я прошу це питання перенести по часу, щоб фракція прийшла. Тому що питання критичне. В НАК "Енергоатомі" уже заблоковані рахунки, заарештовані, і ми повинні обов'язково включити в порядок денний це  питання і проголосувати. Якщо зараз ми його не включимо, ну буде біда.

Дякую, Олександре Валентиновичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  народний депутат Каплін. Одна хвилина.

 

10:24:00

КАПЛІН С.М.

Шановний пане Голово! Я хотів  звернутися до вас і попросити, аби ви звернулися до наших колег від "Батьківщини", аби вони повернулися до залу, наразі є необхідність розглянути низку різних питань. Ви бачите, що не вистачає голосів. Я розумію, що першочерговими є питання якогось кадрового  характеру, але все-таки вже почалася робота Верховної Ради України, треба бути тут у залі і працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. 

Народний депутат Пилипенко. Будь ласка,  включіть мікрофон.

 

10:24:38

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую, пане Голово.  Дійсно, слушною є пропозиція до цих двох питань, які ми не проголосували за відсутності, я бачу, в залі однієї з фракцій, і взагалі не зареєстровані. І оці два законопроекти: перший - щодо реєстрації (№4201а) і наступний законопроект, про який ви говорили, - вони, дійсно, є два дуже важливих. Наша група буде їх підтримувати, тому я прошу їх поставити на голосування, коли у залі будуть депутати усіх фракцій, одна з яких чомусь зараз відсутня. Я переконаний, що вони наберуть голоси. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Рудьковський, будь ласка, одна хвилина.

 

10:25:09

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Законопроект, який зараз буде проголосований, він обговорювався уважно на комітеті. Він забезпечить стабільність фінансування роботи всієї енергетичної системи, він забезпечить стабільність виплати заробітної платні для шахтарів і всіх енергетиків. І тому пропозиція, і звернення до всіх фракцій: проголосувати за цей законопроект, для того щоб ми сьогодні його розглянули і підтримали за основу і в цілому, бо енергетична система знаходиться в критичному стані.

Я також звертаюся, Олександр Валентинович, якщо не сьогодні, то завтра, поставити питання про розгляд питання накладення мораторію на збільшення цін, на збільшення тарифів до підняття заробітних плат і пенсій, бо на сьогоднішній день тарифи зростають - заробітна плата заморожена. Ми паралізуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція. Будь ласка, народний депутат Розенко, "УДАР".

 

10:26:25

РОЗЕНКО П.В.

Павло Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". Ну, дуже дивно виглядає позиція, коли начебто якийсь комітет щось розглядав, хоча законопроект був зареєстрований десь вночі і до цього часу його не було на сайті Верховної Ради України. І він вже вноситься в зал під криком "бігом, бігом". Якщо такий важкий фінансовий стан в паливно-енергетичному комплексі, я просто хочу нагадати, що такий же важкий стан у споживачів послуг паливо-енергетичного комплексу. І взагалі, такі питання повинен вносити, вибачте, уряд і говорити нам про стан в НАК "Енергоатом", стан в  паливно-енергетичному комплексі, що взагалі планується і що відбувається там. Тому фракція "УДАР" не буде голосувати за зазначений законопроект. І ми чекаємо таких ініціатив в першу чергу від уряду, а не від всяких лобіських груп у Верховній Раді України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.

Шановні колеги! Ми обмінялись думками щодо включення до порядку денного законопроекту 4225а. Але більшість виступаючих турбує те, що у зв'язку з відсутністю фракції у нас не вистачить голосів для прийняття важливого питання.

Саме тому, шановні колеги, щоб ми зараз не йшли шляхом провалення тих чи інших законодавчих актів, а на порядку денному, особливо в першій частині, ви розумієте, дуже важливі питання, які нам треба приймати свідомо і відповідально, саме тому я оголошую перерву до 11 годин 15 хвилин.

Верховна Рада продовжить свою роботу об 11 годині 15 хвилин. Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу сідати на свої робочі місця, Верховна Рада продовжує свою роботу. Достатньо важко йде обговорення початку конституційного процесу в нашій країні. Це є зрозуміло, тому Конституція – це головний документ, документ за яким повинна жити наша країна в цьому столітті.

Я прошу, прошу сідати на свої робочі місця, і давайте підемо за порядком денним. Шановні колеги, нам треба прийняти рішення з обговорених питань. Я нагадаю, що ми з вами мали вчора можливість обговорити 2 питання, але не встигли прийняти рішення. І давайте, поки депутати збираються, перед тим, як ми перейдемо до кадрових, конституційних, ми з вами вирішимо проблему, пов'язану з прийняттям рішень з обговорених питань.

Для прийняття рішення пропонується парламенту визначитись щодо проекту Постанови про відзначення 150-річчя з дня народження отця-митрополита УАПЦ Василя Липківського (реєстраційний номер проекту 4097). Проект вчора доповідався, Верховна Рада домовилась проголосувати з цього питання сьогодні.

Прошу, шановні колеги, 1 хвилину В'ячеславу Кириленку, щоб він нагадав, поки депутати сідають, сенс цієї постанови, і будемо визначатися голосуванням.

 

11:57:48

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, Олександре Валентиновичу. В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина".

Вчора ми розглянули проект постанови, внесений депутатом Валерієм Карпунцовим про 150-ліття від дня народження Митрополита України Василя Липківського. Це митрополит, який 1921 року утворив Українську Автокефальну Православну Церкву, запровадив принцип соборності і відокремленості від держави для  цієї церкви. Закінчив перед тим Київську духовну академію. Пройшов весь шлях в церковній ієрархії: від простого священика до митрополита. І є одним із взірців відданого служіння Богові, церкві та українському народу. Цього року українці в Україні і в усьому світі відзначатимуть 150-ліття від дня його народження. Митрополит Липківський у віці 73 роки 1937 року розстріляний трійкою НКВД і помер мученицькою смертю. Прошу підтримати цей проект, який Рада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, прошу визначитись щодо підтримки за основу і в цілому проекту постанови (реєстраційний номер 4097). Прошу Верховну Раду визначитися шляхом голосування. Прошу голосувати за основу і в цілому.

 

11:59:30

За-280

Рішення прийнято. Непоганий початок.

Наступне питання, шановні колеги. Нагадаю, ми обговорили детально проект Постанови про ухвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні". Але домовилися, що ми повернемося до цього питання для того, щоб його проголосувати за основу і в цілому.

Прошу Верховну Раду підтримати повернення до розгляду проекту Постанови про ухвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: "Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні".

Прошу голосувати, шановні колеги, щодо повернення до цього питання.

 

12:00:21

За-285

Рішення прийнято.

І зразу, шановні колеги, поки є натхнення, давайте проголосуємо за основу і в цілому цей проект. Нагадаю, реєстраційний номер 4190а. Прошу, шановні колеги, за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

12:00:52

За-298.

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги… Добре, я вам дамо слово після кадрових питань і Конституції. Шановні колеги, я прошу визначитись ще з одного питання. Це технічне питання, воно не потребує включення до порядку денного. Це Постанова Верховної Ради України (реєстраційний номер 4216) про визнання такими, що втратили чинність деякі постанови Верховної Ради України. Я нагадаю вам, що коли Верховна Рада після руйнації режиму Януковича взяла на себе відповідальність, ми діяли фактично в революційних умовах, не маючи ще уряду, не маючи ще парламентської більшості. І тоді були прийняті постанови щодо уповноважених Верховної Ради по контролю за тими чи іншими органами. Зараз, коли у нас є Кабмін, коли у нас зараз формується уже безпосередньо вся вертикаль виконавчої влади, безумовно, необхідність в цих постановах відпала. Я нагадаю, що це Постанова Верховної Ради (від 22 лютого 2014 року) (№7587) про призначення Наливайченка Уповноваженим по контролю за діяльністю Служби безпеки України, це Постанова (від 22 лютого 2014 року) 7597 про призначення Замани Уповноваженим  по контролю за діяльністю Міністерства оборони, це Постанова Верховної Ради (від 22 лютого 2014 року) 7607 про призначення Махніцького Уповноваженим по контролю за діяльністю Генпрокуратури і це проект Постанови, це Постанова Верховної Ради (від 24 лютого 2014 року) 7777 номер про призначення Гвоздя  Уповноваженим по контролю за діяльністю розвідок в Україні. Шановні колеги, у зв'язку з тим, що у нас є уже керівники цих установ, нема необхідності, безумовно, в  уповноважених Верховної Ради.

Пропозиція: відповідно до частини другої статті 48 Регламенту Верховної Ради України визнати ці постанови такими, що втратили чинність. Прошу, шановні колеги, підтримати  цю пропозицію за  основу і в цілому. Нагадаю, реєстраційний номер 4216а. Прошу, шановні колеги, голосувати за основу і в цілому.

 

12:03:35

За-269

Рішення прийнято.  

Шановні колеги, ми переходимо до наступного питання, це питання торкається  проекту Закону  про внесення змін до Конституції  України щодо посилення гарантій  незалежності судді. 

Шановні народні депутати, нагадаю, що Верховна Рада вже приймала рішення щодо підтримки цього проекту 226-ю, відповідно до Конституції, кількістю  депутатів. І сьогодні треба визначитись Верховній Раді з цього  питання, воно, ви знаєте, в яких умовах складалося: коли      фактично був повний контроль над судовою владою Януковича і його оточення, і саме тоді формулювалась ця позиція.  Сьогодні Верховній Раді треба визначитись: або підтримати цей проект змін до Конституції 300 голосами  і більше,  або, фактично не проголосувавши необхідної кількості голосів, відхилити цей проект, з тим щоби  напрацювати новий формат, пов'язаний з посиленням гарантій незалежності судів. Ви знаєте, наскільки це важливе і актуальне питання для  нашої країни.

Я надаю слово голові Комітету з питань промислової політики Писаренку Валерію Володимировичу,  будь ласка.

 

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний головуючий,  шановні народні депутати! На виконання приписів статті  154 Основного Закону  України Президентом України  було подано на розгляд Верховної Ради України законопроект, яким  передбачалось внесення змін до статей: 55, 85, 106, 122, 125, 126, 127, 128, 29, 131   Конституції України. Згідно з "Пояснювальною запискою" метою законопроекту є вдосконалення положень Конституції України та посилення існуючих гарантій незалежності суддів шляхом зміни існуючої процедури призначення та звільнення судів, зменшення ролі політичних органів в цьому процесі та передачі повноважень щодо вирішення питань, пов'язаних з діяльністю суддів, до відання органів, більшу частину яких становитимуть судді.

Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року законопроект включено до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання та направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157, 158 Основного Закону України.

Конституційний Суд України 19 вересня 2013 року ухвалив висновок у справі за зверненням Верховної Ради України, згідно з яким проект Закону про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України.

Постановою Верховної Ради України від 10 жовтня 2013 року законопроект попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Згідно з вимогами статей 155 Конституції законопроект про внесення змін до Конституції України, попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо за нього на наступній черговій сесії Верховної Ради України проголосувало не менше як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.

Відповідно до частини шостої статті 149 Регламенту Верховної Ради України Верховна  Рада може прийняти законопроект, передбачений статтею 155 Конституції України, за умови, що законопроект за висновком Конституційного Суду України визнаний таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України та Конституційний Суд не висловив щодо нього застережень, і цей законопроект відповідно до статті 155 Конституції України був попередньо схвалений Верховною Радою цього ж скликання на попередній черговій чи позачерговій сесії Верховної Ради.

 Зважаючи на викладене, Комітет Верховної Ради з питань правової політики готував матеріали на те, щоб прийняти остаточно як закон цей законопроект, але, зважаючи на сьогоднішні зміни в парламенті, і те, що було багато нарад, частина депутатів, а саме  з двох  фракцій, не були присутні на комітеті, тому остаточне рішення буде за парламентом.

Хочу вам тільки нагадати, що суть цього законопроекту була така, щоб фактично відсторонити політиків від тиску на судову  владу. Парламент повністю  лишається права на втручання в діяльність судових органів і Вища рада юстиції буде формуватися на дві третини зі складу суддів.

Крім того, цей законопроект був напрацьований разом і наданий висновок Венеційською комісією, а також разом зі спеціалістами USAD .

Він отримав схвальні відгуки від європейської спільноти, і саме через це парламент фактично його підтримав двічі,  один раз направивши його  на розгляд до Конституційного Суду, де  він отримав позитивні висновки, і другий раз, коли більшістю схвалив його в першому читанні.

Розуміючи, що  сьогодні є різні бачення на те, яким чином повинна функціонувати судова влада, парламент сьогодні може дійсно ухвалити рішення на те, щоб підтримати цей законопроект 300 голосами. В інакшому випадку парламенту буде  потрібно розробляти новий законопроект, який повинен бути  внесений до парламенту. Але в разі, якщо в подальшому законопроект, який внесений Президентом, не отримає тут підтримки на відправлення до Конституційного Суду, то розумно було б після голосування по цьому законопроекту, якщо  ми не знайдемо голоси, зробити один-єдиний законопроект, де буде  передбачено як і незалежність судової гілки влади, так  і ті зміни, які  очікує суспільство щодо децентралізації влади та інших моментів, які ми  сьогодні маємо виконати на потреби сьогодення.

Тому, шановні колеги, це питання виноситься на розсуд залу. І ще раз нагадаю вам, що сьогодні нам потрібно 300 голосів для позитивного ухвалення цього законопроекту. І прошу підтримати таке  рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, питання до Верховної Ради: є необхідність обговорювати цю проблему, цей проект?  Тому що є підозра, що все-таки 300 голосів він вряд чи набере. Давайте від фракції по одному виступу. І будемо голосувати. Шановні колеги, прошу записатися на виступи від фракцій.

Народний депутат Симоненко, фракція комуністів.

 

12:11:11

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, рассматривается очень серьезный вопрос о том, как в суде могут защищаться права простых граждан, и что для этого делает парламент, чтобы вернуть доверие к судебной власти страны.

Безусловно, я сейчас буду представлять позицию нашей фракции, исходя из того, что я говорю не о конкретном суде, а высказываю нашу точку зрения, исходя из того, какая система сложилась у нас политическая, государственной власти и, безусловно, как составляющая этого режима – судебная власть.

Очевидным является то, что суды сегодня приватизированы. Они приватизированы крупным капиталом в зависимости от того, кто находится при власти, какие интересы в том или ином регионе преследуются, какие договоренности между крупным капиталом осуществляются, таким образом и формируется судебная система власти, как инструмент для защиты в судах интересов только крупного капитала.

Во-вторых, стало уже очевидным, что за все годы независимости в судебных залах и заседаниях простой человек не находит защиты своих прав  и то, что сегодня принимается как решение в судах, оно принимается на основе того, кто больше заплатил, тот и прав. И, к сожалению, эта система проникла и поразила практически всю вертикаль этой системы. И она оставила без защиты со стороны государства простого человека, простого труженика. Люди потеряли веру и каждый новый Президент, как мы с вами являемся очевидцами. Он, по сути дела,  берется в первую очередь за то, что, ломая через коленку, формируют подотчетную и подконтрольную себе, и, естественно, с жесточайшей степенью ответственности за все то, что дается поручение… судебную ветвь власти. Это те пороки, которые являются пороками нынешней политической системы, сформированной крупным  капиталом и подчинивших всех себе, приватизировав правоохранительные органы (милицию, прокуратуру, СБУ),  в том числе и судебную ветвь власти только с одной целью – защитить свой прогнивший и преступный режим и защитить свои интересы.

Последнее. Что предлагает фракция Компартии, Компартии в целом? Радикально надо решать вопрос. Суды должны избираться народом. Это мы предлагали и предлагаем сегодня.

И второе. Если это не проходит, то у Верховной Рады, на наше глубокое убеждение, нельзя забирать право принимать решение о выражении доверия или недоверия при назначении судей. Поэтому фракция Компартии за это проект закона голосовать не будет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Бублик, фракція "Свобода".

 

12:14:23

БУБЛИК Ю.В.

Прошу передати слово Олегу Бондарчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Включіть  мікрофон народного депутата Бондарчука, будь ласка.

 

12:14:33

БОНДАРЧУК О.В.

Олег Бондарчук, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Шановні колеги, нам на розгляд запропонували законопроект  про  внесення до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів. Але всі ми пам'ятаємо, якими незалежними  були суди при Президенті Януковичі, при попередній злочинній владі. Тому подання Президента Януковича про внесення змін про посилення гарантій  незалежності суддів – це звучить, знаєте, як знущання.

Вказаним законопроектом по суті пропонується поставити в повну залежність від Президента України всю судову владу, що фактично означатиме  узурпацію  влади Президентом України і усунення Верховної Ради як єдиного легітимного органу, який наділений повноваженнями від народу. Тому що єдиним джерелом влади в Україні є народ, згідно статті 5 Конституції, і народ надає повноваження  Верховній Раді  формувати також і судову гілку влади, а передати ці повноваження Вищій раді юстиції повністю і Президенту, розумієте? Вища рада юстиції формується як колегіальний орган серед суддів, досить закритий, і ми сумніваємося, що він буде виконувати ті функції, які на нього покладені. Тому ми… є дуже багато зауважень до цього законопроекту. Одною із ключових новел є зміни, якими передбачається надавати повноваження Президенту України призначати на посаду судді безстроково на підставі та згідно подання Вищої ради юстиції та усунути Верховну Раду від процесу обрання.

Варто зазначити, що такі зміни суперечать основам конституційного ладу України, оскільки відповідно до Преамбули Конституції Верховна Рада України, приймаючи Основний Закон України, діяла від імені українського народу та реалізовувала суверенну волю народу, тобто одноразово виступала в ролі конституційодавця. Таким чином, ми проти цих змін виступаємо.

Також моментом іншим, який варто відзначити, – це зміни до конституційного статусу Вищої ради юстиції. Очевидно, що правильним рішенням мало бути би підсилення ролі з'їзду суддів як органу суддівського самоврядування, а не усунення парламенту від процесу формування Вищої ради юстиції. Тобто, на нашу думку, оптимальним способом вирішення проблеми є надання повноважень виключно з'їзду суддів та парламенту в процесі формування Вищої ради юстиції.

Крім того, був прийнятий Закон про відновлення довіри до судової влади в Україні, яким Верховна Рада вперше за часи незалежності надала можливості суддям обирати керівників судів. І ми вважаємо, щоб ми передали повноваження самоврядування судам, надали ці повноваження, а Верховна Рада буде здійснювати контроль. Тому ми виступаємо категорично проти прийняття цього законопроекту. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пилипенко, "Економічний розвиток".

 

12:17:37

ПИЛИПЕНКО В.П.

Народний депутат Пилипенко, група "Економічний розвиток", Полтавщина. Шановні колеги, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, Президент України Петро Порошенко відзначив як основне його завдання як Президента України – це провести реформу судочинства, після, звичайно, припинення збройного конфлікту, який зараз розвивається на сході України.

Саме тому Президент України наполіг для того, щоб сьогодні даний законопроект був розглянутий Верховною Радою України.

Справа в тому, що, дійсно реформа, судочинства є основною зараз для України. І навіть, якщо даний законопроект не набере тих 300 голосів, ми розуміємо, що він буде відхилений, в будь-якому випадку позиція Президента провести судову реформу, вона підтримується нашою групою.

Разом з тим, судова реформа може бути підтримана в тому випадку, коли вона здійснюється у тісній співпраці з Венеціанською комісією. А я хочу звернути увагу, що законопроект, який сьогодні поданий на наш розгляд у другому і основному читанні, він був повністю схвалений Венеціанською комісією. Фактично норми, які передбачається прийняти, вони схвалені Радою Європи.

Про що йде мова. Я лише наведу декілька прикладів. По-перше, передбачається право кожної особи на справедливий і гласних розгляд своєї справи. Змінами передбачається, що визначення мережі судів, їх утворення і реорганізація відбуваються виключно у стінах Верховної Ради. Верховній Раді надається право встановлювати, які суди діють в Україні. Так щоб, як пам'ятаєте, у 2008 році у нас Президент України колишній зробив Лівобережний і Правобережний окружні суди для того, щоб вирішувати свої питання. Все це тепер має вирішувати, по цьому законопроекту, саме Верховна Рада шляхом голосування.

Вдосконалюється порядок призначення судді на посаду. Встановлюються нові вимоги для того, щоб суддя був призначений на посаду. Зокрема збільшення вікового цензу до 30 років. Тобто особи, які можуть зайняти посаду судді, повинні мати мінімум 30 років. Безперечно, що ця новела є позитивною.

Разом з тим усувається політичний вплив цим законопроектом. Що є досить контраверсійним і дискусійним у цій залі. Усувається вплив Верховної Ради на процес призначення і звільнення суддів. Оскільки судді, відповідно до Рекомендацій Ради Європи і позицій Венеціанської комісії, призначатимуться безстроково. Тобто скасовується 5-річний строк повноважень судді. В даному випадку інші теж новели, вони теж підтримані Венеціанською комісією.

Якщо сьогодні цей законопроект не набере достатньої кількості голосів, а наша група буде підтримувати ці новели, сподіваємося, що Президент України так само буде продовжувати той курс, який він взяв на реформу правосуддя. І безперечно, та ідея, щоб об'єднати і децентралізацію, і розподіл повноважень між гілками влади, і реформу судоустрою в одному документі, теж має на увагу.

Разом з тим, якщо наступний законопроект про внесення змін буде підтриманий цим залом, Президенту нічого не заважає розробити законопроект про внесення змін щодо питань судоустрою, погодити його у Венеціанській комісії та внести на затвердження Верховної Ради України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Соболєв, "Батьківщина".

 

12:20:56

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, члени парламенту, шановні наші громадяни! Я хотів би звернути вашу увагу, от, що ми зараз розглядаємо. Це яскравий проект того, як диктатор Янукович через своїх підлеглих рабів в парламенті - фракцію комуністів і фракцію регіонів - пробував повністю зґвалтувати судову систему в країні.

Я хочу нагадати наш виступ річної давнини, коли фракція "Батьківщина" робила все можливе, щоб цей проект ні в якому разі не був внесений в парламент. І як тоді нам доводили: "Давайте попробуємо це зробити - і ми побачимо, як почнуться реальні зміни в судовій владі".

Що пропонує цей проект? Цей проект – це фактично проект узурпації тотальної влади Президентом Януковичем, який попробував поставити на коліна не лише парламент і його підлеглих, а попробував поставити на коліна весь суддівський корпус. Коли фактично Янукович або уповноважена ним особа ухвалювала б всі рішення в Адміністрації Президента, а далі б вони доводилися будь-якому судді від районного до Верховного Суду. Це той проект, який фактично зруйнував всю систему незалежності суддів, якби він був ухвалений.

Саме тому, я думаю, наступив момент сказати правду про те, що б очікувало державу, якби цей проект, не дай Боже, був би схвалений парламентом. Саме тому, без сумніву, наша фракція ухвалила одноголосне рішення: ні в якому разі не підтримувати цей проект Януковича. Але, на жаль, ми і в цій залі чуємо московські голоси Портнова і компанії, які далі нас пробують переконувати в тому, який це чудовий проект. Саме тому я застерігаю, якщо, не дай Боже, цей проект набере необхідну кількість голосів, це буде означати, що ми остаточно роздавимо хоча б зародки  демократії, які існували в країні до початку цієї так званої судової реформи. Саме тому наше наполягання є однозначне: ніхто не має права давати голоси за проект знищення суддів, знищення реального нагляду парламенту і реального контролю парламенту за тим, яким чином відбувається судочинство в Україні. Бо наше питання - це не лише питання законодавчого регулювання цього процесу, але і питання, коли на цій трибуні повинні бути нечесні, продажні судді, які повинні відповідати за те, що вони робили на посаді судді. Тому ми за це голосувати не будемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпунцов, фракція "УДАР".

 

12:24:01

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги! Достатньо вже було сказано критики колегами, попередніми виступаючими, на цей проект акту і для чого він був покликаний. Я хотів би тільки звернути вашу увагу ще на наступні речі.

Перше. Основною, одною з основних причин, які спонукали наших громадян встати на Революцію гідності, - це саме була корупційність судової влади,  це неможливість громадянину знайти справедливість в суді.

А з чого воно починається? Починається з того, яким чином ми ухвалюємо ці зміни, які впливають на можливість захистити права громадянина. Я вам нагадаю, що законопроект про внесення до розділу VIII Конституції по правосуддю ще не був зареєстрований у Верховній Раді України, а вже був представник, який намагався його представити для того, щоб ми попередньо його схвалили.

Я ще раз застерігаю, що ті акти, які впливають - в такому разі зміни до Конституції впливають на життєдіяльність всієї нашої держави і на незалежність самої держави, - вони повинні проходити публічне обговорення в суспільстві, а далі - публічне обговорення парламенту.

Друге. Питання доступності до правосуддя. Воно починається зі східців суду і закінчуючи можливістю громадянином надати свої вимоги до суддів і бути ними розглянутими.

Я вам нагадаю, що при кожному судді владою Януковича була створена група так званих радників,  які розглядали справу. Є гроші за справу – ми її розглядаємо, правда надто дорога. Нема грошей – ми просто відмовляємо громадянину у зв'язку з тим, що громадянин буцімто неграмотний, а держава не створила умов для того, щоб громадянин міг захистити свої права в суді. Звичайно, цей проект Акту він не узгоджується з вимогами суспільства. Звичайно, він мусить бути комплексно оформлений разом з іншими змінами до Конституції і, наголошую, обговорений суспільством і в стінах парламенту публічно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пономарьов, Партія регіонів.

 

12:26:13

ПОНОМАРЬОВ А.В.

Прошу передати слово фахівцю з цього питання Шпенову Дмитру Юрійовичу, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Це не Шпенов. Включіть мікрофон Шпенова.

 

12:26:27

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, проект о внесении изменений  в Конституцию, который мы сегодня рассматриваем,  был зарегистрирован год назад. За это время этот проект получил оценку Конституционного Суда Украины, Европейской комиссии "За демократию через право",  оценку гражданского общества.

Важность конституционной реформы в системе правосудия для Украины сложно переоценить. Венецианская комиссия в 2007 году, в 2010, в 2011 годах в своих заключениях выработала ориентиры для реформы не только законодательства, но и конституционных положений, закладывающие основу судебной власти. Я говорю о таких основных требованиях, как исключение парламента из процесса избрания и увольнения судей, изменение состава Высшего совета юстиции в сторону увеличения количества судей, избранных самими  судьями до 50 процентов, отмена испытательного срока для пятилетнего, который сейчас является, судьей, изменение полномочий Верховного Суда Украины.

Все эти рекомендации были учтены в проекте, и  Венецианская комиссия в целом положительно оценила этот законопроект. На прошлом заседании Венецианской комиссии эксперты обсуждали, что в случае парламентских выборов  в Украине, очень важно, чтобы наработки конституционных изменений в Украине седьмого созыва Верховной Рады не были утеряны. Поэтому, я считаю, что принятие этого проекта конституционных изменений поможет нашему государству сделать большой шаг вперед в отношении построения независимой судебной системы, соответствующей европейским требованиям. А так же я бы хотел напомнить уважаемым коллегам, что, если посмотреть стенограмму голосований, то  за этот законопроект голосовали не только фракции Партии регионов и коммунистов. Это тоже очень важно при принятии сегодняшнего голосования. И очень важно, чтобы  самые лучшие наработки, которые одобрены европейцами, были учтены, если не в сегодняшнем голосовании, то в последующих изменениях к Конституции. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ми провели з вами обговорення цього питання. Прошу заспокоїтись! І я хочу сказати, що, окрім  тих суттєвих зауважень за змістом, які були  зроблені  виступаючими, відомий юрист український Віктор  Швець до мене підходив і акцентував увагу на тему, що взагалі-то ці  зміни до Конституції 1996 року. Ми з вами відновили Конституцію 2004 року, і, безумовно, в цих умовах ми не можемо       коригувати закон, конституційний закон,  який вже набрав  необхідну кількість голосів і був проголосований  в першому читанні. Тобто тут ні кому не можна міняти, ні статтю неможна викидати, тому  тут тільки можна визначитись.

І я не бачу сенсу подальшого обговорення, тому що,  за виступами, він не має 300 голосів. Тому давайте,  шановні колеги, визначимось шляхом голосування.

І я відповідно до статті  155 Конституції  України, частини восьмої статті 49 Регламенту Верховної Ради  України ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому  проекту Закону  (реєстраційний номер 2522а)     про внесення змін до Конституції  щодо посилення гарантій суддів. Прошу визначитись шляхом голосування, прошу шановних народних депутатів  голосувати.

 

12:29:58

За-111

Рішення не прийнято. 

Можемо по фракціям подивитись,  будь ласка. "Батьківщина" - 0,  Партія регіонів - 56, "УДАР" - 1, "Економічний розвиток" - 24, "Свобода" – 1, "Суверенна європейська Україна" - 0,  "За мир і стабільність" – 22, Компартія - 0, позафракційні -  7.

Шановні колеги, нам зараз треба визначитись з серйозного кадрового питання. І для того, щоби  провести обговорення питання, яке стосується керівництва Міністерства оборони України, я запрошую до сесійної зали Верховної Ради України Президента України Петра Олексійовича Порошенка. (Оплески)

Шановні колеги! Хочу також, щоб ми привітали Прем'єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка. Оплески, будь ласка. (Оплески)

Шановні народні депутати! Слово надається Президенту України Петру Олексійовичу Порошенко.

 

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Сьогодні я представляю вам своє комплексне бачення керівництва силового блоку і вношу на ваш розгляд кандидатуру міністра оборони України. Одночасно я інформую вас, що  новим начальником Генерального штабу, Головнокомандуючим Збройних Сил України я призначаю генерал-лейтенанта Віктора Муженка. (Оплески)  Людину, яка героїчно проявила себе зараз, під час здійснення антитерористичної операції, є генералом з стратегічним мисленням, беззаперечним авторитетом серед особового складу, справжнім професіоналом і справжнім патріотом України.

Для покращання координації Президента з Міністерством оборони та всім силовим блоком, для покращання менеджменту і організації системи тилового забезпечення, логістики  першим заступником глави Адміністрації Президента стане Юрій Косюк. Але, перш за все, я хотів би висловити слова вдячності виконуючому обов'язки міністра оборони Михайлу Ковалю,  якого я… Я прошу поаплодувати Михайлу Ковалю, генерал-полковнику (Оплески), який в  найважчі часи, як би важко не було, взяв на себе відповідальність і зробив все, що міг для того, щоб відбувати нашу армію. Я прийняв рішення  призначити його заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Також я хотів би висловити свої слова вдячності начальнику Генерального штабу Збройних Сил Михайлу  Куцину, який вчора під час  бойових дій в зоні антитерористичної операції отримав контузію, струс мозку і зараз знаходиться в шпиталі. Дякую, панове  генерале, вам за службу! (Оплески).

Ще раз підкреслюю, критеріями, якими  я керувався при прийнятті комплексного  рішення  щодо призначення силового  блоку:  професіоналізм, рішучість, самовідданість.

Україна  стоїть перед надскладними викликами: ми маємо очистити армію від тих, хто паразитує, витягуючи з неї бюджетне фінансування, ми маємо відродити потенціал нашого військово-промислового комплексу, який багато років слугував ширмою для відмивання грошей з бюджету через державне оборонне замовлення. Винні в розвалі військово-промислового комплексу та  розкраданні матеріальної бази Збройних Сил мають нарешті постати перед законом. (Оплески) 

І сьогодні мною буде також призначений керівник Укроборонпрому, і ми маємо зробити все, щоб військовий, хоч генерал, хоч капітан, який взяв хабара, більше  ніколи не зміг віддати честь.

За сучасних викликів Збройні Сили як ніколи потребують модернізації управління, а  також вирішення  фундаментальної проблеми: поліпшення логістики та забезпечення. Проведення антитерористичної операції на Сході країни показало повний розвал системи тилового забезпечення, яке  було знищено  за останні 10 років. Відсутність якісних елементів постачання, корупційне вимивання державних коштів, армію, мов злидні, обсіли корупціонери, які проросли корінням, висмоктуючи фінансування державного бюджету. Неефективна логістика, відсутність матеріального та технічного забезпечення – все це під час проведення АТО практично довелося вдосконалювати находу. Так, вдавалося не все. Вважаю, що прихід нових людей в силові структури дозволить не просто якісно виправити ситуацію, а й поламати роками відшліфовані корупційні схеми, дозволить вивести на чисту воду зрадників, які намагалися нажитися на безпеці наших героїв-солдат. Сьогодні фактично з нуля відроджується боєздатність армії. Армія, яка здатна воювати і перемагати, я переконався в цьому під час особистих зустрічей з солдатами і офіцерами, перебуваючи в зоні АТО. Армія, яка знає і вміє захищати народ і державу.

(Шум у залі)

І ми ... І ми не дозволимо ганьбити і паплюжити нашу армію! (Оплески) Бо так, як країна сьогодні потребує захисту наших Збройних Сил, Національної гвардії, прикордонників, Служби Безпеки, так і армія сьогодні потребує вашого захисту! Не залиштесь сам на сам з такими, хто намагається підірвати віру в нашу армію, намагається паплюжити її, співаючи з закордонних голосів російської пропаганди! (Оплески)

На чолі української армії нам потрібна люди, яка вдень і вночі займатиметься роботою, спрямованою на відродження боєздатності Збройних Сил. І саме таку людину я пропоную сьогодні  вашій увазі. Прізвище цієї людини вам добре відоме - це генерал-полковник Валерій Вікторович Гелетей.  (Оплески)

Нашій армії потрібен керівник, який завдяки рішучості і наполегливості розпочне нарешті невідкладні реформи: реформи, які ми мали провести ще 20 років тому; реформи, що дозволять нам створити таку армію, яка… більше нікому навіть не спаде  на думку планувати агресію проти нашої держави. Українській армії потрібен новий командувач – військовий, який не тільки вчився воювати, але й воював сам; генерал, який на собі відчув, що таке гібридна війна та зрозумів, як перемагати в цій війні. Окрім того, нам гостро потрібні нові підходи в сфері  державної безпеки. Будь-яка зрада чи небезпека для країни має отримувати жорстку та миттєву відсіч.

Шановні депутати, дорогі колеги, я прошу підтримати мій  вибір. Я впевнений, генерал-полковник Гелетей виправдає вашу довіру.

Слава Україні!  (Вигуки: Героям слава! Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Відповідно до своїх конституційних повноважень Президент України вніс кандидатуру Валерія Гелетея на посаду міністра оборони. В зв'язку з цим Президент вніс проект Постанови (реєстраційний номер 4229а) щодо звільнення Коваля Михайла Володимировича  від виконання обов'язків міністра оборони України.

Прошу, шановні колеги, визначитися щодо підтримки проекту постанови №4229а. Прошу голосувати.

 

12:40:15

За-327

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Президент у своєму виступі охарактеризував Валерія Вікторовича Гелетея, генерал-полковника. Відповідний проект Постанови щодо призначення Валерія Вікторовича внесений. Ми можемо приймати рішення без обговорення, шановні колеги? Можемо.

Прошу, шановні колеги, підтримати проект Постанови Верховної Ради України щодо призначення Гелетея Валерія Вікторовича Міністром оборони України, реєстраційний номер цього проекту 4228а. Прошу голосувати.

 

12:41:26

За-260

Рішення прийнято. (Оплески)

Шановні колеги, я хочу, щоб ми привітали нового міністра оборони і побажали йому все зробити для захисту нашої країни. Давайте привітаємо! (Оплески) 

Прошу міністра оборони принести Присягу члена Уряду. Будь ласка.

 

ГЕЛЕТЕЙ В.В.

Я, Гелетей Валерій Вікторович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові. Зобов'язуюсь додержуватись Конституції України та законів України. Зміцнювати суверенітет і незалежність України. Обстоювати права і свободи людини та громадянина. Дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я також…, декілька слів, будь ласка.

 

ГЕЛЕТЕЙ В.В. Шановний пане Президент, шановний Голова Верховної Ради, шановний Прем'єр-міністр України, шановні народні депутати!

Дякую всім вам за високу довіру, яку ви сьогодні надали мені від імені українського народу в цей не простий і не легкий для України час

Хотів би також подякувати своєму попереднику, виконуючому обов'язки Міністра оборони Михайлу Ковалю за те, що він зумів зупинити процес сепаратизма в Україні і контролювати цей процес.

Обіцяю, що на посаді міністра оборони за вашої підтримки зроблю все можливе, щоб забезпечити безпеку наших співвітчизників. Обіцяю вам забезпечити спокій і порядок в нашій державі, поновити територіальність і цілісність в нашій державі, її суверенітет (Оплески), принести спокій і злагоду в наш дім.

Я переконаний, що Україна переможе. І, повірте мені, парад перемоги буде, обов'язково буде! В українському Севастополі! (Оплески) Дякую вам! Слава Україні! (Оплески) Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Вікторович. Дякую.

Шановні колеги! Я хотів би також, щоб ми оплесками підтримали і подякували і Михайлу Ковалю, керівнику, також екскерівнику вже, Генштабу Куцину, за те, що вони в складних умовах очолювали Збройні Сили і перетворили зруйновану армію на боєздатні Збройні Сили! (Оплески) Дякую.

Шановні колеги, до мене звернулися дві фракції. Просять 10 хвилин перерви. Це фракція "Батьківщина" і "Свобода". Підтверджується необхідність перерви?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так! Так!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перед тим як перейти до питання, включення  до порядку денного змін до Конституції, оголошується перерва на 10 хвилин, до 12 годин 55 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу сідати на свої робочі місця. Прошу Секретаріат зробити оголошення, щоб всі народні депутати, навіть ті, які проводили засідання фракції, підходили до сесійної зали. Я даю ще декілька хвилин для того, щоб депутати зайшли до залу і ми могли приступити до нашої роботи.

Шановні народні депутати, я вже переконаний, що була можливість в усіх порадитися, обговорити ці складні, але ж дуже важливі питання, з тим щоби зараз ми могли приймати рішення. А я нагадаю, що рішення нам треба приймати з питання щодо започаткування фактично конституційного процесу, вірніше, переведення його уже в реальну парламентську площину. Для цього нам треба включити до порядку денного проект Закону, реєстраційний номер якого 4178, про внесення змін до Конституції.

Я орієнтую вашу увагу, що основні позиції цього проекту торкаються повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування. Тобто тут ідеться в першу чергу про питання децентралізації влади.

Тому, шановні народні депутати, цей проект змін до Конституції внесений Президентом України відповідно до статті 154 Конституції України та визначений ним як  невідкладний.

Згідно з вимогами  частини першої статті 146 Регламенту питання розглядаються шляхом обговорення повного. Але, шановні колеги, я ще раз нагадаю, що для того, щоб ми конституційний процес перевели уже  реально в парламентську площин, нам треба включити цей проект до порядку денного.

Враховуючи те, що включення до порядку денного - це фактично старт конституційних змін в Україні, є пропозиція провести обговорення до голосування щодо включення до порядку денного. Нема заперечень, шановні колеги?

Є пропозиція, щоб ми під час обговорення після інформації, яку надасть Президент України, мали можливість виступити від фракцій. І я дам можливість записатися на один виступ від позафракційних депутатів, кому пощастить, щоб потім не говорили, що я суб'єктивно визначаю бажаючих виступати.

Шановні колеги, я запрошу до сесійної зали Президента України Петра Олексійовича Порошенка. Прем'єр-міністр у нас вже знаходиться в залі. (Оплески)

Слово надається Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку.

 

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово! Я ще раз хотів би подякувати Верховну Раду України за підтримку кадрових пропозицій Президента і висловити переконання і сподівання, що наша конструктивна співпраця буде продовжуватися таким чином і в подальшому.

Зміни до Конституції, які вносяться сьогодні на ваш розсуд – це тема набагато ширша, ніж просто державний устрій, форма правління чи баланс між гілками влади. це відповідь на питання: бути чи не бути єдиній, соборній, неподільній України. Це справа війни і миру, яка вперше так стоїть в українській історії. І це найголовніша частина мого мирного плану. Плану, який так чи інакше буде реалізований по завершенні антитерористичної операції. І саме тому ми не можемо зволікати із прийняттям цього рішення. Ми не маємо ані права, ані можливості відкладати це на місяць, два для довгих розмов.

Якщо Верховна Рада підтримає проект змін до Конституції, це дуже сильно розчарує всіх недоброзичливців нашої країни, одержимих планом федералізації,як інструментом розчленування країни. Мабуть що вперше головним у змінах до Конституції є не перетягування ковдри в трикутнику парламент, Президент, уряд, а навпаки широке делегування повноважень на місця – в громади, райони, регіони. Переважна більшість змін   стосується саме децентралізації публічної влади, посилення конституційно-правового  статусу місцевого самоврядування та його фінансових можливостей. Запропонована нами децентралізація, звірена  з європейським досвідом, – це і є протиотрута проти федералізації, потужна  вакцина від неї.

Україна була, є і буде  унітарною державою, цей основоположний принцип залишається непорушним, недоторканим, нетлінним. Ця державницька позиція спирається на  думку абсолютно переважної більшості громадян, адже всі авторитетні соціологічні центри, які проводять опитування громадської думки,  отримали подібні результати.  Вони всі говорять в унісон: переважна більшість українців виступає за збереження унітарності та децентралізації влади.

На посіяну ззовні   ідею федералізації пристали  10 відсотків, і кількість її  прибічників, до речі, постійно зменшується.  Отож, народ хоче єдиної країни, в якій  реальна влада максимально наближена до людей. Таке, цілком природне, бажання і лягло в основу запропонованих мною змін до Конституції. Ви вже, напевно, мали можливість ознайомитись з проектом.   Зупинюся детальніше на деяких положеннях, які особливо важливо почути людям,  насамперед нашим співвітчизникам на Донбасі.

Перше. Влада формуватиметься  не зверху, як тепер, а знизу, основні  повноваження будуть зосереджені  на базовому рівні: село, селище, місто. Замість того, щоби приймати голів адміністрацій, десантованих згори, ради, які будуть обрані мешканцями областей та районів, самі формуватимуть виконкоми. Виконкоми здійснюватимуть виконавчу владу і оперативне  управління на цих територіях, очолювати виконкоми будуть голови рад. Ми виконали обіцянку наділити органи місцевого самоврядування додатковими повноваженнями  в питаннях мови. 

Стаття 10 Конституції залишається незмінною. Єдиною державною мовою в Україні  є українська мова, жодних дискусій з цього приводу немає і не буде. Зазначу, що протягом останніх місяців в цілому по країні кількість прибічників саме такої норми значно зросла. Ми маємо тверду, переконливу більшість на користь єдиної державної мови. Але в демократичному європейському суспільстві не можемо не поважати прав меншості, саме тому сільські, селищні, міські, районні,  обласні ради отримають право надавати в межах своєї території і в межах своєї компетенції спеціальний статус російської та інших мов. Ця поправка до Конституції фіксує статус-кво, який склався на основі чинного мовного законодавства. Це непросте рішення я вважаю розумним компромісом, який зробить нашу країну сильнішою, націю згуртованішою, а всі спекуляції на мовну тему нарешті зніме з порядку денного.

В рамках децентралізації вводиться інститут представників Президента в областях та районах. Вони не втручатимуться в питання оперативного управління територіями, вони не призначатимуть на посаду, не ділитимуть гроші, не роздаватимуть ліцензії, до них не треба буде ходити на поклон. Але кожен з них на ввіреній території пильнуватиме, аби акти органів місцевого самоврядування відповідали Конституції та законам, щоб там нікого не "заносило на поворотах". Вони призупинятимуть і через суди скасовуватимуть незаконні рішення органів місцевого самоврядування, але тільки після підтвердження судом. Як зіницю ока представники Президента будуть берегти єдність країни. Якщо Конституційний Суд встановить порушення Конституцію органами місцевого самоврядування, лише в цьому випадку Президент буде мати право розпустити міську, районну чи обласну раду, і не просто матиме, а користуватиметься цим правом. Переконаний, у глави  держави залишається більш ніж достатньо повноважень, щоб в умовах децентралізації влади забезпечувати право, захист прав і свободу людей, рівно як і територіальної цілісності країни.

Тому я не бачу нічого  негативного і небезпечного в тому, що вперше Президент не бореться за додаткову владу для себе, бо на сьогоднішній день Президент її має. Все в області вирішується главою облдержадміністрації: бюджет, соціальна політика, економіка, аграрний комплекс, промисловість, -а ради є  лише  придатком до обласної адміністрації, які, як правило, контролюються  облдержадміністрацією. І зараз буде все з точністю  до навпаки: не буде їх, не буде обладміністрацій - і вся влада перейде до обраних рад.

Я впевнений в тому, що ця  Конституція наближає нас до Європи. В цьому контексті для  мене дуже важливою є підтримка мого проекту з боку Венеціанської комісії, схвально до проекту поставився уряд, глава якого активно долучався до його  розробки. І я хотів би подякувати і Прем'єр-міністра, і уряд за допомогу в цьому процесі.

Я обговорював цей проект неодноразово з лідерами фракцій, народними депутатами, зміни обговорювались на круглих столах, ініційованих Президентом і урядом. Буквально днями  я доповідав проект керівникам органів місцевого самоврядування Донбасу і  отримав повну підтримку його  основних положень.

Найголовніше – схвалення концепції і конституційних змін щодо децентралізації, - я дістав від сотень тисяч людей під час  моєї виборчої кампанії. Це була ключова моя обіцянка, і на кожній зустрічі, а під час кампанії з заходу до  сходу з більш ніж мільйонами людей ми говорили про зміни до Конституції, про  децентралізацію, і мали абсолютну цілковиту підтримку цього  проекту.

Шановні народні депутати! На вашу долю, на долю цього скликання Верховної Ради вже випало чимало доленосних рішень, мабуть, більше, ніж вашим попередникам. Але найважливіший вибір вам судилося зробити саме зараз. Я розраховую на ваше оперативне і позитивне рішення. Переконаний, що ухвалення та імплементація змін до Конституції дає наднадійний спосіб врегулювання кризи на Донбасі, наближає владу до людей по всій країні. Без цього нема нам з чим їхати на Донбас. Бо лише військовим інструментом перемоги там не буде. В першу чергу нам через інструменти мирного плану треба боротися за серця тих, хто живе на Донбасі. І прошу вас допомоги. Пропоную і закликаю, просто прошу: натисніть кнопку "за". І це стане перемогою нашої національної збірної, яка із випробувань останнього часу вийде такою сильною та згуртованою, яка ще ніколи не була до цього. Дякую вам за увагу. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для співдоповіді надається голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Писаренку Валерію Володимировичу.

 

13:19:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановний головуючий, шановний пане Президенте! Ми отримали для розгляду законопроект, поданий Президентом, щодо внесення змін до Конституції, де згідно з "Пояснювальною запискою" до законопроекту метою запропонованих змін є вдосконалення конституційного правового статусу  вищих органів державної влади відповідно до засад функціонування держави з парламентсько-президентською формою правління, а також реформування конституційного правого статусу органів місцевого самоврядування.

Законопроектом запропоновано вдосконалити конституційні засади функціонування Верховної Ради як єдиного законодавчого представницького органу, уточнити окремі аспекти конституційно правого статусу Президента України, Кабінету Міністрів України та прокуратури, а також сформувати систему місцевого само врядування і засади організації державної влади в областях і районах.

Відповідно до статті 145 Регламенту  Верховної Ради  встановлено таке комітетом, що згідно з статтею 154, частини першої статті 156 Основного Закону України законопроект поданий належним суб'єктом законодавчої ініціативи Президентом України.

На думку комітету, прийняття законопроекту не потребує одночасного внесення змін до розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори. Референдум", розділу ІІІ "Внесення змін до Конституції України". Це означатиме, що  розгляд такого законопроекту не потребуватиме проведення всеукраїнського референдуму.

Сьогодні ми з вами можемо прийняти одне із таких рішень.

Перше. Включити до порядку денного такий законопроект, та в подальшому депутати можуть брати змогу на  певну роботу з цим текстом документу.

Друге. Прийняти цей законопроект, включити до порядку денного та одночасно направити до Конституційного Суду для  отримання висновку. Таке рішення буде виключно за цією сесійною залою, адже сьогодні  через, я так розумію,  наради в певних політичних силах не всі політичні сили взяли участь  у  розгляді цього питання в Комітеті Верховної Ради з питань правової політики.

Тому Верховна Рада може сьогодні ухвалити  одне із цих рішень і розпочати старт внесення змін до Конституції з цих процедурних моментів.

Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу представників фракцій і депутатських груп  записатися на виступи. Слово надається  представнику фракції Комуністичної партії України Симоненко Петру Миколайовичу. Будь ласка.

 

13:22:18

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Чому фракція Компартії не буде підтримувати ці пропозиції? В разі прийняття ініційованого проекту закону про внесення змін до Конституції, зверніть увагу, глава держави офіційно на рівні Основного закону зосередить в своїх руках не тільки безпосередньо керівництво сфери оборони і зовнішньополітичної діяльності, а й досить широкі повноваження в надзвичайно важливих питаннях економічної політики, а через своїх представників в регіонах і районах, яких він призначає і звільнятиме одноосібно, фактично підпорядковує собі всю вертикаль органів виконавчої влади і самоврядування, місцевих рад та їх виконавчих органів.

Ще раз хочу наголосити, пропозиції змін до Конституції спрямовані на суттєве розширення президентських повноважень із звуженням прерогатив Верховної Ради і уряду. Таких конституційних повноважень не мав досі жоден президент України. Я на цьому наголошую в зв'язку з тим, які декларації лунали під час виборів і на Майдані.

Президент призначає на посади та звільняє з посад без подання уряду чи Прем'єр-міністра голову Антимонопольного комітету, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій у сферах зв'язку та інформації, ринків цінних паперів і фінансових послуг. Це прибирається з повноважень Верховної Ради.

Місцеві державні адміністрації ліквідуються, але замість них передбачається заснування інституту представників Президента по всій вертикалі з дуже широкими повноваженнями. При здійсненні своїх повноважень президентські представники будуть підзвітні Президенту, відповідальні та підконтрольні тільки перед ним. Представники Президента в областях координуватимуть діяльність представників в районах, особливості організації та діяльності представників Президента в регіонах і районах мають бути визначені окремим законом

На представників Президента покладається здійснення нагляду. Представники Президента координуватимуть взаємодію територіальних органів, центральних органів виконавчої влади, передусім силових структур, контролюючих органів.

Надзвичайно важливе розуміння того, які функції у них будуть під час введення надзвичайного стану. За поданням президентських представників Президент зупинятиме дію рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності законів і Конституції. Тобто є пряма мотивація для того, щоб в який завгодно час не давати можливість працювати місцевим органам самоврядування.

Органи місцевого самоврядування не матимуть впливу на діяльність представників Президента. Варто у цьому зв'язку нагадати, що зараз місцеві ради мають право висловлювати недовіру главам місцевих державних адміністрацій, які до того ж призначалися і звільнялися з посади Президентом за поданням Кабінету Міністрів.

Це означає створення в Україні досить жорсткої, централізованої, підпорядкованої особисто главі держави вертикалі влади, до функціонування якої не матиме відношення уряд.

Багаторічний вітчизняний досвід свідчить, що наявність в регіоні двох паралельних органів не рідко призводить до конфліктних ситуацій, з'ясування, хто з них головний, старший. Це практично, цей дуалізм, проти якого ми постійно боролися. Ми не можемо погодитися з тим, що прокуратура втрачає і принципи нагляду.

Таким чином, ще раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини, дайте можливість завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. Ще раз хочу підкреслити, що фракція Компартії пропонує виконати ті зобов'язання, які брав на себе Президент, коли говорив, що він підтримує в першу чергу парламентсько-президентську республіку і всі зусилля спрямує на реальну децентралізацію влади, тобто передачу цих повноважень районним, міським і обласним радам, і виконавчим структурам, які затверджують ці …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шпенов, фракція Партії регіонів.

 

13:26:02

ШПЕНОВ Д.Ю.

Прошу передать слово Писаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:26:14

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, шановний головуючий! Шановний пане Президенте! Чи повинні ми сьогодні займатися конституційним процесом? Звичайно, да. І я хочу нагадати, що це вже втретє за останній невеликий час, коли ми хочемо суттєво змінити Конституцію. Вперше це була робоча група, після цього – Тимчасова спеціальна комісія.

Сьогодні ми маємо ініціативу за Президентом України, який пропонує своє бачення змін до Конституції України. Звичайно, що краще було б займатися Конституцією, коли немає, коли мир на території України. І коли можемо спокійно займатися Конституцією.

Але сьогодні ситуація, яка передбачає, що ми не маємо часу на зволікання. І звичайно, що нам потрібно не допустити тих помилок, які, на жаль, були останнім часом зроблені під час напрацювання попередніх проектів Конституції. Мова йде про те, що певні учасники процесу були поза грою. Що Конституція робилася зачасто кулуарно і ми не бачили кінцевого результату.

Сьогодні ми говоримо про те, що Україні потрібна децентралізація. Звичайно, що під цим словом багато хто розуміє по-іншому, по-різному своє бачення. Сьогодні децентралізація для нас - це передача більшості повноважень на місця, це надання права місцевим радам вирішувати свої питання, в тому числі гуманітарні питання, в тому числі питання мови, в тому числі питання розвитку власних регіонів. І звичайно, що зміни до Конституції ми сьогодні бачимо як шлях до миру на території нашої країни.

Ми сьогодні тут, в сесійній залі, повинні нарешті об'єднатися навколо тих ідей, які ми постійно проголошували. Це ідеї, які були внесені всіма фракціями в проекті змін до Конституції, які, на жаль, не всі потрапили сьогодні до сесійної зали і навіть не мали вираження в єдиному тексті документу. Ми бачимо, що сьогодні не вирішені ще всі питання, які ми хотіли б бачити в цих пропозиціях. Ініціатива, яку сьогодні ми маємо, дає шлях парламенту розпочати роботу. Але роботу, яка повинна привести до результатів, коли вся країна почула би те, що їх чують в Києві, і те, що всі мають рівні можливості, рівні права, і те, що всі регіони України можуть розвиватися однаково успішно.

Тому ми будемо пропонувати більш сильні зміни, більш сильні пропозиції. Такі пропозиції нами були подані, коли ініціатива ця потрапила до парламенту. Ми сподіваємось на те, що пропозиції будуть враховані і ми вийдемо на той текст документу, який буде схвалений парламентом, отримає 300 голосів, буде підписаний Президентом України, і що цей процес ми закінчимо якомога швидше задля того, щоб в країні панував мир і стабільність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Развадовський, "Суверенна європейська Україна".

 

13:29:26

РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.

Дякую. Прошу передати слово Бондарю, народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Бондар.

 

13:29:41

БОНДАР В.В.

Шановний пане Президенте, шановний головуючий, Прем'єр-міністре! Група "Суверенна європейська Україна", безумовно, підтримує розпочатий процес зміни до Конституції України. І ми сьогодні одноголосно будемо голосувати за включення даного питання до порядку денного, для того щоб розпочати цей розгляд і мати можливість кожній фракції, кожному депутату довести свою думку щодо змін, які має пройти Україна в найближчих півроку в плані конституційному і реальних реформ економіки.

Безумовно, ключовим питанням Конституції нової має бути децентралізація, про що говорив Президент України. І в плані децентралізації ми бачимо не тільки передачу повноважень по Конституції, ми будемо ініціювати, щоб одночасно уряд вніс законопроекти, які будуть  стосуватися змін в Бюджетний кодекс, змін в Податковий кодекс, щоб одночасно з передачею повноважень ще і передати фінанси на місця, щоби в регіонах реально з'явилися кошти, реально з'явилися можливості вирішувати долю людей, вирішувати питання людей з реальним фінансовим наповненням.

Крім цього, ми розуміємо, що потрібно дуже уважно вивчити блоки Конституції, які стосуються гуманітарної політики, охорони здоров'я, освіти. Тобто ці питання, які сьогодні надзвичайно турбують людей: пенсійної реформи і так далі.

Ми розуміємо, що, крім цього, одночасно почати потрібно і процес реформування правоохоронної системи,  і судової системи. І ці блоки в Конституції мають бути уважно вивчені. Якраз є час зараз за цих півроку пройти всі послідовно етапи, розглянути, і кожна фракція дасть своє бачення, своє навантаження цих блоків, щоб ми змогли отримати реально нову Конституцію з реальною передачею повноважень, реально поміняна система. І це дасть можливість Україні вийти вже на європейське гармонізоване законодавство, яке дасть можливість далі розвиватися  по європейських правилах.

Безумовно, ми сьогодні підтримаємо ці ініціативи. Тому ми просимо і наполягаємо, щоб сьогоднішнє питання було включене до порядку денного відповідно до статті 46 підпункту 1 пункту 5 Регламенту Верховної Ради України, який дає можливість сьогодні затвердити початок цієї процедури і протягом півроку довести його до логічного закінчення.

Тому одноголосно будемо голосувати. Підтримуємо, і далі дії парламенту продемонструють єдність і продемонструють європейський вибір. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції "УДАР" надається народному депутату Геращенко.

 

13:32:20

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дорогі українці! Щодня на сході України сьогодні найманці за дуже великі зовнішні гроші із чужеродної зброї убивають українських солдат, а так само убивають українських   жінок і дітей. А ось в цій сесійній залі дехто намагається щодня вбивати Україну, продовжуючи так само за зовнішні гроші всіляких "курченок", шестерок Януковича, за мільйони доларів щомісяця убивати країну, спекулюючи на темах розколу, на темах мови, федералізації, сепаратизації, навіть не знаючи значення цих слів. І сьогодні наша з вами місія, цієї сесійної зали, яка, на жаль, так само причетна до розколу країни, зробити все для єдності, підтримуючи мирний план Президента, за який дійсно сьогодні голосували мільйони українців, зробити це в законний спосіб, не так, як попередня влада – через рішення кишенькового Конституційного Суду крала в людей право на Конституцію самим приймати і  взагалі вирішувати, що буде з їх країною.  І тому абсолютно очевидно, що сьогодні ми зможемо допомогти з вами децентралізації України через внесення змін до Конституції.

Тому очевидно, що наша фракція "УДАР" підтримає сьогодні і внесення до порядку денного цього законопроекту, і направлення його до Конституційного Суду, і голосування за цей законопроект. І врешті-решт, якщо в сесійній залі є запитання до цього законопроекту, то давайте проголосуємо, щоб  направити його до Конституційного Суду, який і дасть сьогодні свою відповідь фахову відносно того, що там правильно, а що, можливо, комусь здається, неправильно. Ми з вами повинні сьогодні все зробити для того, щоби вибити козирі з рук людей, які ненавидять Україну і продовжують на цьому спекулювати; для того, щоби місцеві органи самоврядування отримали більше повноважень в питанні гуманітарної, соціальної, економічної політики. Більше того, коли сьогодні цим проектом Конституції, що вноситься до Верховної Ради скасовується інститут місцевих князьків, керівників облдержадміністрацій, які від імені Президента керували в регіонах, то насправді мова йде не тільки про це скасування, а те, що буде велике заощадження державних коштів через зменшення чиновничого апарату, що так само є сьогодні надзвичайно принциповим для дірявого українського бюджету. Залишається, дійсно вводиться інститут представників Президента на місцях, але це залишається для того, щоби в країні зберігалась і щоби насправді відбувалася там контрольованість. Але очевидно, що, як підкреслили попередні виступаючі, в тому числі і Президент   України, розпустити будь-який орган місцевого самоврядування неможливо без рішення  Конституційного Суду. А наше з вами завдання - зробити все, щоби ніколи більше Конституційний Суд України не був кишеньковим органом будь-якого органу влади, ось про що йдеться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість завершити, півхвилини. 

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. … тому дуже просимо зараз підтримати не просто Президента  України, а Донецьк. Луганськ, Львів, Черкаси, Київ, Вінницю, Дніпропетровськ, Харків, які до  кожного з нас апелюють відносно того, що на місцях  має бути більше повноважень  і більше прав, але внесені вони мають бути в законний спосіб нами з вами.  Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. 

Від  фракції  "Батьківщина" народний депутат Власенко.

  

13:36:11

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги,  фракція   "Батьківщина", отримавши сьогодні,  лише сьогодні, цей проект  Конституції уважно його розглянула на своєму засіданні, бо він сьогодні був перевнесений, якщо хтось не знає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги…

 

ВЛАСЕНКО С.В. 03.07-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Щодо змісту,  будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Щодо змісту. Отримавши цей законопроект сьогодні,  фракція  "Батьківщина" розглянула його на своєму засіданні і прийняла рішення, одностайне, одноголосне: голосувати за включення в порядок денний цього законопроекту. Ми його уважно розглянули і, на жаль,  не побачили в ньому ані питань, пов'язаних зі зняттям депутатської, суддівської та президентської недоторканності, ми не побачили там зменшення складу Верховної Ради,   ми не побачили там інших питань, яких так вимагає український  народ. При цьому,  окрім питань децентралізації, ми побачили там  збільшення  повноважень Президента не лише в  питанні призначень голови Антимонопольного комітету, голів і керівників відповідних національних комісій - ми побачили збільшення повноважень Президента у впливі на місцеві органи влади. Якщо раніше того  голову адміністрації, про якого згадували, можна було відправити у відставку двома третинами ради, то тепер це неможливо. Цей представник Президента отримав повноваження щодо контролю за законністю на ввіреній йому території, а також щодо координації органів центральної виконавчої влади на ввіреній йому території. Яке це відношення має до децентралізації, ми не зрозуміли.  Ми не зрозуміли на якій підставі стаття 142, яка стосувалася повноважень місцевих органів влади, викинута із Конституції, а замість неї ці повноваження будуть встановлюватись законом. Ми не побачили широкого публічного обговорення цього тексту Конституції.

Саме тому фракція "Батьківщина" наполягає після включення проекту в порядок денний розпочати широке, всенародне обговорення цього проекту. Так, ми дійсно вважаємо, що питання децентралізації є питанням війни і миру, (Оплески) а саме тому, фракція "Батьківщини" внесе альтернативний законопроект, який буде стосуватися лише питань децентралізації і лише питань, пов'язаних з Законом "Про прокуратуру" і статусом прокуратури. Саме в цьому ми вважаємо вирішення і розв'язання кризи. Ще раз підкреслюю, фракція "Батьківщина" прийняла одностайне рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити півхвилини.

 

ВЛАСЕНКО С.В. … фракція "Батьківщина" прийняла рішення про включення цього законопроекту до порядку денного, для того щоб, дійсно, розпочати реальний, я підкреслюю це слово, реальний конституційний процес, без пропагандистських штампів і без підмін понять, з метою формування тої Конституції і тої децентралізації, якої так  очікує український народ. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від фракції "Свобода", народний депутат Тягнибок, будь ласка.

 

13:40:03

ТЯГНИБОК О.Я.

Слава Україні! Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Шановне товариство! Чи потрібно ухвалювати Конституцію України, нову редакцію? Однозначно потрібно. Цього від нас сьогодні  чекає українське суспільство, цього чекає міжнародне співтовариство, і це дасть нам можливість навести лад в середині української держави, і в тому числі, вважаю, побороти зовнішнього агресора.

Але чи потрібно зміни до  Конституції України  ухвалювати похапцем, навіть під тиском  зовнішніх обставин? Думаю, ні. Адже це  є питання  стратегії розвитку держави, а не політичної тактики.

Представники Всеукраїнського об'єднання "Свобода" взяли найактивнішу  участь в пропозиціях і роботі тимчасової комісії, яка напрацьовувала оці подібні зміни. І нам дуже прикро, що жодна пропозиція  Всеукраїнського об'єднання "Свобода", а це  фактично пропозиції громади, пропозиції Майдану, не було введено в цей  проект Конституції.

Конкретно. В цей проект змін до  Конституції не внесено питання про обрання народних депутатів до парламенту за  пропорційною системою, за   відкритими виборчими списками, не внесено скасування  недоторканності народних депутатів України, Президента і  суддів, в  цей проект не внесено процедури відкликання  народного депутата України виборцями, в цей проект не внесено скорочення кількості  парламенту до 300 депутатів, в цей проект не внесено обрання місцевих суддів  українською громадою, в цей  проект не внесено заборони нацистської  комуністичної ідеології. (Оплески)

Натомість, товариство,  у нас викликає дуже  великі сумніви декілька статей, на яких не буду зупиняти свою особливу увагу. Це стосується і імперативного мандату, це стосується і процедури можливості "тушкування" в парламенті. Але найважливіше, що нас зупиняє, – це 143 стаття: сільські, селищні, міські, районні обласні ради можуть в порядку, визначеному законом, надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальний  російській мові, іншим мовам національних меншин. Цей пункт фактично нівелює 10 статтю Конституції. Якщо він буде введений в дію, де говориться про статус єдиної державної мови – української, в нас кожне село, а не держава, буде вирішувати мовне питання. Тому "Свобода" може проголосувати за внесення питання в порядок денний і тільки для того, щоб внести альтернативний свій законопроект, отримати таку можливість. Але категорично в такій редакції ми не будемо голосувати щодо направлення до Конституційного Суду. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, народний депутат Кінах, депутатська група "Економічний розвиток". Будь ласка.

 

13:43:21

КІНАХ А.К.

Шановний пане Президенте, шановні народні депутати! Об'єднання "Економічний розвиток" дуже просить сконцентрувати вашу увагу, відповідальність на тому, що розгляд питань конституційної реформи відбувається в умовах безпрецедентних ризиків, які сьогодні дала і наша держава Україна, виборює свою державність, територіальну цілісність і що дуже важливо, право українського народу на свій стратегічний вибір і незворотність розвитку України як сучасної демократичної, конкурентоздатної держави.

Ми закликаємо всіх розглядати питання конституційної реформи, як  завдання загальнонаціонального значення, яке повинно бути вище над умовами поточної, особистої чи політичної кон'юнктури. Це фактор консолідації українського суспільства, це фактор довіри до України з боку міжнародного співтовариства, яке сьогодні нам допомагає захищати нашу державність, гідність і життя наших громадян.

Об'єднання "Економічний розвиток" однозначно підтримує головний напрямок створення в Україні парламентсько-президентської форми державного устрою, що дає можливість сформувати більш ефективний баланс функцій повноважень відповідальності між гілками влади, не допускаючи повторення недавніх трагічних  подій, які ці повноваження були сконцентровані в одній гілці влади.

Дуже важливо - і ми спрямовуємо вашу увагу, і  будемо працювати над змістом конституційної реформи, -недопустимість політизації в діях  силових, правоохоронних органів, які стали чинником  політичної кон'юнктури і фактором знищення політичних чи комерційних конкурентів.

Основна мета, безумовно,  децентралізація. Та держава, яка спроможна делегувати свої повноваження з ресурсами громадам, ця держав має шанс  розвиватися на принципах громадянського демократичного суспільства і максимально використовувати інтелектуальний, промисловий, кадровий, природний потенціал для ефективного розвитку.

Ми підтримуємо необхідність чіткого формулювання статусу єдиної державної української мови з правом місцевих громад визначати статус спеціальних мов на територіях.

Ми підтримуємо необхідність скасування  імперативного мандату, як фактор формування в Україні сучасних європейських стандартів демократії права і  державоустрою. Тому об'єднання "Економічний розвиток" підтримує необхідність включення проекту закону про конституційну реформу в порядок денний, закликаючи в стислі терміни направити в Конституційний  Суд, і це буде дуже серйозним кроком як по захисту національних інтересів, так і розвитку України як демократичної держави.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги, я обіцяв,  що буде можливість виступити і позафракційним. В зв'язку з тим, що так багато рук, я прошу саме позафракційних записатися на виступ. Перший, кого вибере система "Рада", отримає слово. Будь ласка, прошу записатися.

Народний депутат Канівець, будь ласка.

 

13:46:59

КАНІВЕЦЬ О.Л.

Я передаю слово Олегу Ляшку. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Щоб мене не звинувачували, що я суб'єктивно даю слово Ляшку.

 

13:47:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я щиро дякую колезі Канівцю за можливість  виступити з такого надзвичайно важливого питання. Я вважаю, що він передав слово  не мені, а тим півтора мільйонам українських громадян, які на останніх президентських виборах голосували за мене. Щиро дякую!

Шановний Петре Олексійовичу, пане Президенте, шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Україна сьогодні живе під час війни. Петро Олексійович, при всій повазі до вас, але я вважаю, що проект Конституції, який ви пропонуєте, він не на часі. Спочатку треба здолати ворога, спочатку треба закінчити антитерористичну операцію, а потім будемо говорити про зміни до Конституції.

Ми останні роки кілька разів міняємо Конституцію – і, як бачите, ладу в країні немає. Може, не Конституція винувати в тому, що ладу немає? А, може, винуваті ми самі? Знаєте, як в Крилова: "А вы друзья как не садитесь, а в музыканты не годитесь". А ми при кожному новому президенті міняємо Конституцію. І міняємо її, нещасну, і міняємо її, нещасну, і все розказуємо про те, що ось нарешті поміняємо Конституцію - і буде порядок в країні. Я думаю, що не Конституцію мінять надо, а всіх вас мінять надо. Усіх вас мінять надо, а не Конституцію!

Тепер щодо антитерористичної операції. Петро Олексійович, учора вся українська громадськість із великим здивуванням і з тривогою почула чергові заяви про настання перемир'я, про можливість припинення антитерористичної операції. Я категоричний противник, і, повірте мені, я знаю, про що думають люди. Переважна більшість українців хоче, щоб ви, Петро Олексійович, як і обіцяли до виборів, як робите це зараз, щоб ви закінчили негайно цю антитерористичну операцію. І закінчиться вона тоді, коли останній терорист зі зброєю буде або знищений, або втече з нашої рідної землі. Отоді буде порядок у країні. Будь-які перемовини із терористами приведуть до поразки України.

Ви, Петро Олексійович, зустрічаєтеся із так званими елітами Донбасу, з якими намагаєтесь про щось домовитись. Справжні еліти Донбасу – це ті патріоти, які сьогодні звільняють Донбас від терористів. Еліти Донбасу – це не зрадники-мери і зрадники-депутати, які привели терористів на Донбас. Їхня політика сьогодні запалила на Донбасі війну. І сьогодні ваші спроби домовитись з ними призведуть до того, що ми законсервуємо ситуацію, що донецько-луганська мафія як грабувала країну, так і далі буде грабувати.

Тому я прошу вас, Петро Олексійович, ні про що не домовляйтеся з тими, хто слова не сказав на захист Вітчизни. Покажіть мені хоч одного депутата-регіонала чи від Криму, які виступали проти референдуму, які виступали про терористів. Жодного немає! Про що ви з ними хочете домовитися?! Вони грабували і далі хочуть грабувати. І сьогодні ми маємо бунт мафії на Донбасі.

Тому домовлятися треба і підтримувати українських патріотів, які захищають Україну. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися думками щодо, шановні колеги, система "Рада" обрала, ви бачили, народного депутата Ляшка. Тому, будь ласка, я прошу, шановні колеги, ми домовились. Ми домовились, від кожної фракції є 10 бажаючих виступати. Тому, будь ласка, заспокойтесь. Від позафракційних виступав зараз народний депутат. Тому, колеги, прошу заспокоїтись.

Шановні колеги! Колеги, я ще раз хочу сказати, не треба мене в суб'єктивізмі звинувачувати. Йому дав слово, народний депутат, якого обрала система "Рада". Будь ласка, коли б він вам дав слово, я б і вам дав можливість виступати з трибуни. Не заважайте, будь ласка. Не заважайте, будь ласка, працювати.

Шановні колеги, ми обмінялися думками, мали можливість виступити і представники всіх депутатських груп і фракцій, і позафракційні депутати. Тому нам треба прийняти рішення щодо початку конституційного процесу. Щоб ми розпочали, вибачте, розпочали конституційний процес, нам треба включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до Конституції України № 4178а, внесений, внесений Президентом України Порошенко Петром Олексійовичем.

Шановні колеги, я ще раз прошу. Щоб ми могли розпочати процес, нам треба визначитись саме з цього питання. Після цього ми будемо мати можливість провести всенародне обговорення і на наступному пленарному тижні ми зможемо визначитись щодо подальшої долі цього проекту. У випадку наявності альтернативних проектів, то і цих проектів.

Прошу, шановні колеги, підтримати включення проекту змін до Конституції № 4178а до порядку денного. Прошу голосувати.

 

13:52:37

За-277

Рішення прийнято.

Дякую. Ми розпочали з вами конституційний процес. Дякую, шановні колеги. Шановні колеги, я прошу, спокійно! Нам треба прийняти ще декілька…

По фракціям. Оголошую результати голосування по фракціям. "Батьківщина" – 80, Партія регіонів – 5, "УДАР" – 39, "Економічний розвиток" – 37, "Свобода" – 34, "Суверенна європейська Україна" – 32, "За мир та стабільність" – 4, Компартія – 0, позафракційні – 46.

Шановні колеги, у мене величезне прохання. У нас з вами працює зранку Прем'єр-міністр. Нам треба зараз розглянути, не розходячись, шановні колеги, я дуже прошу, я продовжу на 10-15 хвилин засідання Верховної Ради. Але нам треба спокійно обов'язково зараз розглянути питання, пов'язані з енергетичною безпекою України. Саме з цих питань Прем'єр-міністр має бажання дати відповідні коментарі, для того щоб парламент прийняв рішення. Колеги! Я зараз дам команду закрити двері, щоб депутати не розбігались. Час ще не вичерпано нашої роботи. Сідайте, будь ласка, на місце.

Шановні колеги, я прошу, я прошу зараз, щоб ми з вами прийняли рішення з законопроекту про особливий період у паливно-енергетичному комплексі. Це 3 альтернативних проекти. Колеги! Увага! І я прошу, шановні колеги, щоб ми підтримали, щоб ми встигли проголосувати рішення щодо скороченої процедури розгляду цього важливого питання.

Прошу, шановні колеги, підтримати скорочену процедуру. Прошу голосувати.

 

13:54:41

За-197

Процедура рішення прийнята.

Слово надається міністру енергетики та вугільної промисловості Продану Юрію Васильовичу. Будь ласка. Юрій Васильович, будь ласка, до трибуни.

 

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Олександре Валентиновичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про особливий період в паливно-енергетичному комплексі.

Шановні народні депутати, перш за все хотів би, ви прекрасно знаєте, яка сьогодні ситуація склалася в паливно-енергетичному комплексі. Перш за все, через дії "Газпрому" - російської сторони, коли російська сторона запропонувала нам дискримінаційну, несправедливу ціну на газ, було припинено постачання газу в Україну. Україна шукає альтернативні постачання газу з європейських країн. Ми знайшли ці шляхи. Однак, як ви знаєте, сьогодні звучать заяви з російської сторони про те, що, і звучать погрози постачальникам, європейським постачальникам газу про те, що такі поставки є незаконними, хоча вони повністю відповідають сьогодні законодавству Європейського Союзу.

Досить непроста ситуація на сьогоднішній день складається також, і ви це прекрасно бачите, у вугільній галузі. Незважаючи на ту війну, яка сьогодні розв'язана в цьому регіоні, і я хочу подякувати нашим шахтарям за те, що вони продовжують постачати вугілля на наші електростанції. Однак ситуація є напруженою і складною.

Шановні депутати, саме сьогодні вкрай важливо прийняти відповідний законопроект. Метою цього законопроекту є врегулювання питання порядку функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період. Ми готуємося сьогодні до особливого осінньо-зимового періоду.

Законопроектом пропонується визначити повноваження Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у паливно-енергетичному комплексі, перш за все спрямовані на забезпечення безперебійної і  стабільної роботи паливно-енергетичного комплексу в особливий період.

Крім цього, законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПРОДАН Ю.В.  … особливості регулювання органами державної влади  у провадженні господарської діяльності підприємствами і установами, організаціями в особливий період в паливно-електричному комплексі. Шановні народні депутати, головна мета цього законопроекту забезпечити функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, коли обмежується постачання енергоресурсів в Україну. Головна мета цього законопроекту – зберегти життєдіяльність країни, забезпечити функціонування галузей економіки, забезпечити світло та тепло в наших домівках. Прошу, шановні  народні депутати, підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, у нас є ще два альтернативних законопроекти. Автори наполягають на виступах? Наполягають.  Будь ласка, Мартовицький, народний депутат.

 

13:58:18

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Вашій увазі пропонується для розгляду проект Закону про особливий режим роботи газопромислового комплексу України (реєстраційний номер 4117а-1) як альтернативний законопроект до попереднього законопроекту про особливий період у паливно-енергетичному комплексі.

Я хочу спочатку охарактеризувати законопроект Кабінету Міністрів України за номером 4117а. Ним запропоновано запровадити особливий період у всьому паливно-енергетичному комплексі України, що в першу чергу пов'язано з обмеженням конституційних прав та свобод громадян. При цьому прийняття рішення Верховною Радою та Президентом України про введення військового або надзвичайного стану або рішення про мобілізацію не вимагається. Тобто Кабінет Міністрів України самостійно може запровадити для цілої країни обмеження тих самих прав і свобод.

Проект закону надає необмежені повноваження з регулювання центрального органу центральної влади, що реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі. Фактично запроваджується ручне керування всім обсягом паливно-енергетичного комплексу: нафтогазовим, вугільним ринком та оптовим ринком електричної енергії. Безумовно, питання безпечного функціонування паливно-енергетичного комплексу є одним із головних питань для держави, однак треба звернути увагу, що до складу паливно-енергетичного комплексу входять підприємства, господарська діяльність яких  значним чином не впливає на баланс, надходження та розподіл природного газу. Зокрема, теплові, гідро- та атомні електростанції майже  не споживають природній газ, а  теплоелектроцентралі споживають його в першу чергу для виготовлення тепла та гарячої води. Отже, максимальне  споживання газу для  виробництва тепла та гарячої води складає всього 5,7 відсотків від загального споживання, газ майже не використовується …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, півхвилини, завершуйте, але ж не більше, тому що  ми не встигнемо  прийняти рішення.  Шановні колеги, я оголошую продовження сесійного ранкового засідання на 15 хвилин. 

 

 МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Отже, з метою вирішення проблем розподілу газу в умовах його дефіциту та надання повноважень державним органам, одночасно мною було розроблено альтернативний законопроект, який запроваджує    особливий  режим, а саме:   тільки в газопромисловому комплексі надає всіх  необхідних повноважень Міненерговугілля і стимулювання видобутку природного газу,  визначає основні заходи щодо підготовки газопромислового комплексу до сталого   функціонування в період дії особливого режиму роботи,  запроваджує обов'язковий продажу природного газу  газодобувним підприємствам  на ринкових  умовах, надає    повноважень Кабінету Міністрів з  обмеження газопостачання з одночасним гарантуванням постачання газу  населенню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Зрозуміла пропозиція.   Будь ласка, народний депутат Дерев'янко. Я прошу, в регламент вкладайтесь.

 

14:01:33

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, 87-й мажоритарний виборчий округ. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Внесений  мною законопроект є альтернативним до законопроекту, поданого  Кабінетом Міністрів  України.  Єдина відмінність між моїм законопроектом і законопроектом  урядовим полягає в том, що кошти Державного бюджету, які отримані Україною в рамках  виконання Кіотського протоколу, вони повинні бути спрямовані на конкурсній основі виключно на проведення  заходів із енергозбереження.  Власне, заходів в тих об'єктів соціальної сфери, що перебувають зараз у державній власності або у власності територіальних громад,  а саме: закладів освіти, охорони здоров'я та культури. Сьогодні  ми маємо близько 3 мільярдів гривень таких коштів, але схеми, які свого часу були створені за режиму Януковича, залишилися чинними на сьогоднішній день. Я маю на увазі наступне: що ми маємо сьогодні біля 2,9 мільярдів гривень укладених договорів по "кіотським" коштам серед тих компаній, які є переможцями по цим тендерам. Є компанії, які мають одного працюючого або нуль працюючих, які мають нуль основних засобів, і ці компанії звітують впродовж одного, другого, 2013-го, 2014 років про те, що вони не здійснюють господарську діяльність. І саме ці компанії сьогодні є переможцями тендерів за Кіотським протоколом.

Коли ми говоримо про те, що ми очікуємо надзвичайний стан в енергетиці, ми очікуємо те, що ми будемо мати холодну зиму, то в першу чергу ці 3 мільярди коштів ми повинні спрямувати на те, щоб наші школи, дитячі садочки, щоб наші інші лікувальні заклади були здійснені заходи по енергозбереженню: замінені вікна, замінені всі повністю необхідні речі. Мало того, всі проекти по енергозбереженню відповідних шкіл, закладів охорони здоров'я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я просив в регламенті, шановні колеги, ми не встигнемо прийняти рішення. Півхвилини дайте …

 

ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Всі ці проекти уже по два роки знаходяться в цьому агентстві.

Я звернувся до Генеральної прокуратури, до Прем'єр-міністра України, щоб розслідувати ці факти, але цим законопроектом я пропоную, щоб саме цей обов'язок уряду - спрямування цих коштів виключно на ці заходи, - передбачити. Щоб ми не ремонтували вагони метро, щоб ми не купували автомобілі для МВС, а щоб ці кошти в рамках цієї проблеми спрямували виключно на енергозбереження наших закладів охорони здоров'я і соціального…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Голосуємо без обговорення. Шановні колеги, єдине, Микола Володимирович, я прошу голову комітету на трибуну, одну хвилину, який закон саме пропонує підтримати комітет, щоб депутати могли визначитись.

 

14:04:44

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановний Олександр Валентинович! У нас рішення по всім  трьом законопроектам одне, воно звучить наступним чином. Законопроекти 4117а, 4117а-1, 4117а-2 винести на розгляд Верховної Ради та  визначитись народним  депутатам щодо підтримки або відхилення цих законопроектів шляхом голосування. Це говорить про те, що  над цими законопроектами  ще треба працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція: 4117а… Прошу сісти на свої робочі місця. Шановні колеги, це  питання енергетичної безпеки нашої країни в умовах, коли Російська Федерація спробує проводити енергетичний шантаж України, ми повинні бути готові до цього. І саме цьому присвячені пропозиції, які внесені урядом в цьому законі.

Прошу, шановні колеги, 4117а підтримати в першому читанні, тобто за основу,  з тим щоб оті пропозиції, які  надійшли і від народного депутата Дерев'янка, Мартовицького, і від інших народних депутатів до другого читання, могли бути доопрацьовані і враховані під час голосування в цілому.

Прошу, шановні колеги, підтримати цей проект за основу. Прошу голосувати 4117а.

 

14:06:16

За-142

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. "Батьківщина" – 75, "Регіони" – 0, "УДАР" – 14, "Економічний розвиток" – 27, "Свобода" – 0, "Суверенна європейська Україна" – 13, "За мир та стабільність" – 1, Компартія – 0, позафракційні – 12.

Шановні колеги, мені  здається, що це дуже невідповідальна позиція народних депутатів, які  відмовились підтримати уряд.

Я за Регламентом  ставлю наступні закони щодо прийняття їх в першому читанні, тобто за основу. Я розумію, по Регламенту я  повинен поставити на голосування всі  закони, і потім буде визначатися.

4117а-1, прошу визначитись парламент.

 

14:07:20

За-93

Рішення не прийнято.

Наступний закон - 4117а-2. Прошу визначитися парламент.

 

14:07:42

За-27

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я хочу надати слово Прем'єр-міністру, щоб ми саме визначилися щодо подальшої долі цього проекту. Колеги, не покидайте, будь ласка, сесійної зали. Арсеній Петрович, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, я в першу чергу звертаюсь до коаліції, яка повинна підтримувати Уряд України, тому що уряд сформований на коаліційному принципі. Будете сидіти зимою без газу! Зрозуміло? Якщо не будете підтримувати урядові законопроекти. Я виступ закінчив. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, це серйозне, відповідальне питання, я прошу. Я звертаюсь в першу чергу до членів коаліції, до всіх депутатів, яким не байдуже доля власної країни, власної Батьківщини, підтримати в першому читанні, тобто за основу, законопроект 4117а, який запропонований Кабінетом Міністрів України. До другого читання ми зможемо доопрацювати цей проект, врахувати ваші пропозиції, але зараз ми не можемо зупиняти цей процес, шановні колеги. Прошу повернутися до розгляду цього питання. Прошу голосувати.

 

14:09:21

За-181

Рішення не прийнято.

По фракціям, будь ласка. "Батьківщина" – 76,  "регіони" – 1,  "УДАР" – 24, 22 – "Економічний розвиток", "Свобода" – 30, 14 – "Суверенна, європейська Україна", "За мир та стабільність" – 1, Компартія – 0, позафракційні – 13.

Шановні колеги, ми можемо зараз з вами  ще раз повертатися, але я не бачу зараз кількість голосів, які можуть підтримати цей закон. Тому я  прошу, шановні колеги… прошу, шановні колеги, щоби  керівники  фракцій все ж таки провели консультації, і ми могли… мали можливість після перерви повернутися до цього  питання.

На цьому ранкове засідання ми завершуємо. Верховна Рада продовжить свою роботу о 16-й годині.