Засідання 49

Опубліковано 05. 06. 2014

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 червня 2014 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  прошу  сідати  на свої робочі місця. Секретаріат Верховної Ради  я прошу зробити оголошення,  щоб всі наші колеги прийшли працювати саме в сесійну  залу. У нас з вами зараз розглядається дуже важливе питання.

Нагадаю, що ми заслухали вчора звіт уряду за виконання бюджету минулого року. І відповідно до  Бюджетного кодексу Верховна Рада  повинна  схвалити проект Постанови про Основні напрямки  бюджетної політики на  2015 рік. Я запрошую на  парламентську трибуну міністра  фінансів України  Шлапака Олександра Віталійовича. Будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний  пане Голово, шановні народні депутати! Відповідно  до статті  33 Бюджетного кодексу уряд пропонує до розгляду     Основні напрями бюджетної політики на 2015 рік.  Вони в першу чергу враховують  програму діяльності уряду, яку ви тут  затвердили 3 місяці тому назад. Шановні народні депутати,  вчора я мав честь доповідати  з цієї трибуни підсумки бюджету 2013 року, а відтак, як на мене,  доречно буде нагадати два важливих висновки.

Перший з них. Критично важливо не повторювати помилок 2013 року.

І другий. Бездіяльність  попередніх урядів, відсутність реформ у всіх секторах українського життя не лише паралізувало українську  економіку, але і залишило нам дуже вузьке  поле для маневру  бюджетними коштами.

Отже,  щодо помилок. Першою з них було   формування  бюджетів попередніх років на свідомо завищеній макроекономічній базі. Нагадаю вам, що консенсус, прогноз всіх  макроекономічних  експертів говорив  про те, що зростання в 2013 року не буде, і пропонували поставити 0 зростання, однак ми поставили 3,4. І тим самим на  120 мільярдів надули   номінальний ВВП. Тепер  середнє значення макропрогнозів за   оцінками експертів консенсус прогнозу, в першу чергу, який проводило Міністерство економічного розвитку і торгівлі зростання 1,7 відсотка. Його ми і поставили до бюджету. Таким чином, номінал валового внутрішнього продукту, від якого ми і будемо рахувати потім доходи бюджету і видатки з вами, буде складати 1 трильйон 686 мільярдів гривень.

Щодо інфляції. Ми вважаємо, що грудень до грудня інфляція складе цифру не вище як 105-4 відсотка.

Поза всяким сумнівом сьогодні не самий вдячний час для прогнозів по Україні. А тому в проекті бюджетної резолюції ми вказали на ті фактори, які можуть вплинути на зміну макроекономічних показників і залишить для себе такий люфт.

Щодо доходів. Тут дві ключові речі я хотів наголосити: перше – пропонується бюджет 2015 року побудувати на базі діючого Податкового кодексу з окремими точковими змінами. Ці точкові зміни частково уже сформульовані в прийнятому вами законі 27 березня, а також частково знаходяться тут у парламентській залі. І я хотів би попросити народних депутатів обов'язково розглянути ці законопроекти. Це 4647. До кінця, до вересня цього року ми запропонуємо ще… Так. 4647, перепрошую, і законопроект про податковий компроміс. До кінця цього пленарного, цієї сесії ми запропонуємо ще окремі зміни до оподаткування пасивних доходів інститутів спільного інвестування і авансові платежі по дивідендах. В найближчий час цей законопроект надійде до парламенту. Оце і буде та податкова база, на якій буде будуватися бюджет 2015 року.

Решта роботи ми плануємо завершити в кінці 2014 в 2015 році з тим, щоб бюджет 2016 року був прийнятий на оновленій редакції Податкового кодексу. Сьогодні в Мінфіні працюють 9 робочих груп над цим надважливим документом.

І другий аспект. Дуже важливий момент щодо доходної частини, це обмеження перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет. Ми хочемо досягти цифри, і ставимо собі такий параметр, не більше 30 відсотків. Протягом останнього року ця цифра була суттєво більшою. Це призводило до додаткового тиску на бізнес, до переплат податків і до невідшкодування податку на додану вартість  щодо міжбюджетних стосунків уряд схвалив концепцію децентралізації. Однак, бюджетний маневр без політичної підтримки конституційними і законодавчими змінами є дещо обмеженим. Тим не менше, ми заклали в проект бюджетної резолюції можливість передачі на місця низки програм і закріплення за регіонами більш широкої податкової бази.

 Щодо видаткової частини Державного бюджету 2015 року. Виходимо, дорогі народні депутати, з неприємного висновку, що по 2014 року щодо падіння на мінус 5 відсотків ВВП. Це означає, що максимум, що ми можемо дозволити собі в 2015 році - це підняття соціальних стандартів, а саме прожиткового мінімуму, окладу працівника першого тарифного розряду лише на рівні індексу споживчих цін. При цьому видатки для головних розпорядників бюджетних коштів будуть передбачені на рівні 2014 року, в тому числі на оплату праці і на енергоносії. Доведеться нарешті оптимізувати сітку бюджетних закладів і навчитися економити на енергоносіях.

Щодо видатків на соціальні програми, державні програми і реалізацію нових законодавчих ініціатив. Хочу нагадати вам, що в 2014 році на фінансування соціально захищених статей піде 92 відсотки всіх ресурсів бюджету. Ситуація в 2015 році буде ще складнішою.

Відтак будемо пропонувати. Перше, не приймати  нових витратних законодавчих актів без підтвердження відповідних доходів. І, друге, зупинку цілої низки законів, які не можуть бути профінансовані в 2015 році за відсутності ресурсів.

Щодо наших важких пацієнтів, які без бюджетної дотації жити вже не можуть. По Пенсійному фонду, пропонуємо подальшу і достатньо складну реформу по збалансуванню його. По НАКу – повну підтримку по різниці в цінах на газ і тарифи, але у вигляді не накачування статуту НАКу ВДПшками як різдвяного індика, а прямим платежами з бюджету.

По вугільній галузі - суттєве скорочення держпідтримки, що має базуватися на комплексній реформі вугільної галузі.

Щодо дефіциту бюджету, пропонується дефіцит державного бюджету на рівні трьох відсотків.

Держава не може дозволити собі більшого, а тому ставимо обмеження по боргу в 55 відсотків від ВВП. Це зменшить доходну базу бюджету на 18 мільярдів в порівнянні з поточним роком.

І останнє. Запропонований вам макроекономічний сценарій є базовим, він прогнозує деяке зростання економічної активності, але передбачає продовження політики стагнації державного управління. Він не передбачає жодних суттєвих реформ у галузі, в будь-якій галузі, які є головними споживачами державного ресурсу, які залишаються нереформованими з радянських часів. Мова про освіту, охорону здоров'я, соціальну підтримку населення, ЖКХ тощо. Цей тягар тягне на дно і український бюджет і українську економіку. Але є ще і цільовий сценарій, який передбачає жорсткі і швидкі реформи як в економічній, так і в соціальній галузях, і результати можуть бути зовсім іншими, вибирати нам. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я бачу, є питання до міністра фінансів, прошу записатись від фракцій.

Народний депутат Зарубінський. Будь ласка, включіть йому  мікрофон. 

 

16:16:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний пане міністр! Я, очевидно, буду мати змогу виступити і висловитися з приводу документа, який ви пропонуєте. А в запитанні хотів би поставити таке.

От Комітет з питань науки і освіти звернувся до вас, звернувся до профільного бюджетного комітету з пропозицією доповнити розділ новим абзацом в такій редакції.

"Надання права науковим організаціям, вищим, професійно-технічним та позашкільним навчальним закладам розпоряджатися власними надходженнями, пов'язаними з основною діяльністю, безпосередньо через банківські рахунки у державних банках".

Розумієте, що відбувається? Заклади освіти і науки не можуть розпоряджатися тими коштами, які є коштами цих закладів. Ну, не можуть вони здійснювати міжнародні проекти, не можуть здійснювати свою діяльність. Не може так роками бути, коли заклад не може свої гроші використовувати, як він це хоче   робити? Прошу дати відповідь.

 

ШЛАПАК О.В. По великому рахунку ми не проти розглянути це запитання, однак давайте визначимося, якщо ці заклади не є бюджетними установами, будь ласка, хай використовують кошти куди вважають за потрібне. До тих пір, поки для того, щоб заробити кошти вони використовують  аудиторії державні, державне світло, державних викладачів і таке інше ми в цьому міксі не можемо дати собі ради. Тому, ми вважаємо, що поки що цей порядок повинен залишитися саме таким, яким він і є, і будемо заперечувати проти такої зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Близнюк, будь ласка, включіть йому мікрофон.

 

16:17:54

БЛИЗНЮК А.М.

Я прошу передати слово колезі Момоту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Момот.

 

16:18:00

МОМОТ О.І.

Шановний Олександр Віталійович! У мене таке запитання до вас, який державний борг закладається в проект бюджету 2015 року, як він співвідноситься з 2013 і 2014 роками? І чи не несе він загрози економічній безпеці держави? Дякую.

 

ШЛАПАК О.В. Щодо 2014 року будемо мати дискусію в парламенті, ми будемо пропонувати зміни до Державного бюджету вже 2014 року. Ми розраховуємо в цьому році втримати борг сукупний на рівні не більше 57 відсотків ВВП. Що стосується року наступного, я назвав цю цифру, цей маяк – це 55 відсотків валового внутрішнього продукту. Для нас критично важливим не вийти за цифру 60 відсотків, яка є цифрою певної безпеки Державного бюджету і яка не дозволить ні нашим кредиторам, ні іншим фінансовим структурам звинувачувати нас в наближенні до стану фінансової кризи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, народний депутат Марцінків.

 

16:19:17

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Прошу передати слово Юрку Михальчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Михальчишина.

 

16:19:23

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А.

Юрій Михайльчишин, Всеукраїнське об'єднання "Свобода"ю

Шановний пане міністра, на сторінці 7 тексту постанови у вас вказано, що взаємовідносини Державного бюджету з місцевими бюджетами повинні базуватись на такому принципі як забезпечення стійкого економічного  розвитку регіонів.

Скажіть, будь ласка, згідно Конституції України наша система адміністративно-територіального устрою складається з Автономної Республіки Крим, тимчасово окупованої, областей, районів, міст, районів в містах, сіл і селищ. Поняття регіону в нас у вітчизняному законодавстві відсутнє. Для чого ви включаєте навмисне цей розпливчастий і зовсім шкідницький  для теперішнього політичного становища  країні термін в текст постанови? Дякую.

 

ШЛАПАК О.В.  Дякую. Я не проти того, щоб по всьому тексту замість слова "регіони" переписати оце достатньо громіздке формулювання. Ми нічого поганого не бачимо в слові "регіони". Це все – регіони. Тому я думаю, що для скорочення тексту саме і був використаний такий термін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наступне питання, будь ласка, народний депутат Попеску.

 

16:20:29

ПОПЕСКУ І.В.

Прошу передати слово Олександру Стояну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Стояна.

 

16:20:34

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу! З вашої доповіді стало зрозуміло, що на наступний рік будуть заморожені всі соціальні виплати: заморожена мінімальна заробітна плата, заморожена мінімальна пенсія, не буде ніяких доплат вчителям, лікарям, працівникам бюджетної сфери і багато чого іншого. Тобто повністю на рівні 2013 року. Якщо ви кажете, що в 2013 році було погано, хоча нагадаю, що у 2013 році чотири рази платилися  мінімальні зарплати, переглядалися пенсії.

В мене питання: 80 відсотків шкіл, лікарень побудовані, але вони не добудовані. Чи передбачені кошти на те, щоб завершити будівництво цих важливих соціальних об'єктів?

Друге питання: Арсеній Яценюк сказав, що тим людям, яким будуть підвищено тарифи на 40-50 відсотків на житлово-комунальні послуги, передбачено на 4,5 мільйонів людей великі соціальні дотації. Назвіть, будь ласка, яка це сума дотацій, і ще раз, чи будуть добудовані школи у цьому році?

 

ШЛАПАК О.В. Якщо ви питаєте про цей рік, то весь ресурс, який в нас з вами залишився, це один мільярд гривень на соціально-економічний розвиток регіонів і 2 мільярди гривень централізованих капітальних вкладень. Якщо парламент вирішить їх розподілити на школи і лікарні, це справа парламенту.

Що стосується компенсації, то в цьому році 3,3 мільярди гривень, дійсно, направлено на компенсацію тим людям, які із-за достатньо різкого підняття цін на газ і тарифів на тепло, які, нагадую,  не піднімалися ні  вашим урядом, ні попередниками і саме тому ми прийшли  до такої ситуації, тоді це було б плавніше, так би мовити, ми забезпечимо захист із 16,8 мільйона споживачів 4.5 не відчують в цьому році підняття тарифів. Що буде в наступному, будемо вирішувати разом з вами в парламентській залі, коли прийматимемо  бюджет 2015 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  народний депутат Гриневич.

 

16:22:36

ГРИНЕВИЧ Л.М.

Оскільки моє питання озвучував Олег Зарубінський, і я підтримую цю позицію, що власні зароблені кошти з основної діяльності необхідно вивести на рахунки в державних банках, я передаю слово Олександрі Кужель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,   включіть мікрофон Олександрі Кужель.

 

16:22:52

КУЖЕЛЬ О.В.

Олександр Віталійович, відверто хочу сказати, що я очікувала інші документи. Коли ми розглядали на комітеті, то зробили зауваження, що він написаний як старою владою. У вас є дуже гарні пропозиції в уряді і програми, які ви поставили, реформ, вони повинні мати… відображення в цих основних напрямах. Ну наприклад, тут написано: "розширити", "поглибити" – це як раніше. "Забезпечення збалансованості бюджету". А ми кажемо: передати максимально на регіони повноваження разом з грошима.

Далі ми кажемо: треба зупинити ганебну медичну реформу. А тут написано: "поширення нових механізмів фінансування цієї реформи".

Нічого не сказано про податок на нерухомість, який ми кажемо, що треба залишити в місцевий бюджет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

16:23:49

КУЖЕЛЬ О.В. Найнеприємніше було прочитати: "активізація роботи з реалізації надлишкового озброєння військової та спеціальної техніки Збройних сил та відчуження земельних ділянок". Ми кажемо зараз, чуємо кожен день, що у нас нічого нема в армії. А що ми тоді будемо продавати?

Дякую. 

 

ШЛАПАК О.В.  Дуже багато питань, Олександра Володимирівна. Я єдине хочу сказати,  що документ місяць знаходиться в парламенті і  комітет дуже плідно його допрацював. Ми погодилися з усіма зауваженнями комітету. До речі, в тому числі на рахунок податку на нерухомості, які закріплюються за територіями.

Щодо продажу надлишкового майна. Я переконаний, це  запис, з яким погодилися і військові,  що в них є надлишкове майно, є надлишкові містечка, які вони готові реалізовувати для того, щоб сконцентрувати ресурси на найбільш важливих напрямах. Я згоден з вами, що документ не самий революційний. Мені б теж хотілося, щоб він був значно більш рішучим.  Маю надію, коли ми прийдемо до вас з проектом бюджету і з припущенням під бюджет, там буде значно більше конкретних формулювань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Спіріна.

 

16:25:01

СПІРІНА І.Д.

Будьте добры, ответьте на такой серьезный вопрос. На 01.01.2014 года в Украине стоит на учете онкобольных 1 миллион. Это катастрофа для Украины. Вопрос: на сколько процентов удовлетворены потребности на лечение онкобольных? Пожалуйста.

 

ШЛАПАК О.В. На жаль, я не можу відповісти зараз на це питання оскільки не володію цими цифрами. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Гончаров.

 

ГОНЧАРОВ А.Д. Вопрос, который волнует шахтеров Украины. В этом году была сокращена бюджетная поддержка это плохо и шахтостроители остались без бюджетной поддержки. Вопрос, что на следующий год, объем и на что рассчитывать?

Спасибо.

 

ШЛАПАК О.В. Я так відповім на ваше запитання. Вже сказали про те, що головний розпорядник бюджетних коштів ….. Міністерство енергетики і палива отримає державні призначення в тому ж обсязі, і в якому отримала в цьому році. Як розподіли їх видніше профільному міністерству. Якщо воно запропонує зменшити держпідтримку шахт, а направити кошти для шахтобудівників, я думаю, ми так і зробимо, Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вичерпали час для того, щоби задавати питання. По Регламенту  і так, ми час перебрали в двічі. У нас зараз, я нагадаю, співдоповідь голови бюджетного комітету. Дякуємо Олександр Віталійович, прошу залишить в залі, поки ми не розглянемо остаточно це питання. Будь ласка, Євген Борисович.

 

16:26:50

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Дякую Олександр Валентинович.

Шановні Олександр Валентинович, шановні народні депутати. Комітет з питань бюджету, керуючись спеціально визначеною статтею 152 Регламенту Верховної Ради, опрацював проект основних напрямків бюджетної політики на 2015 рік підготовлений урядом, відповідно до вимог статті 33 Бюджетного кодексу. Загалом комітетом за участю Міністерства фінансів, розглянуто понад 130 пропозицій народних депутатів та комітетів Верховної Ради, що надійшли до кінця травня. Отримані вчора декілька пропозицій є, з об'єктивних причин не змогли бути опрацьовані комітетом. З поданих пропозицій враховані ті, які є реалістичними та економічно обґрунтованими, сприятимуть збереженню збалансованого бюджету і стабілізації економічного розвитку, що є виправданим, виходячи з поточного стану державних фінансів. Деякі пропозиції не враховані  як такі, що не відповідають вимогам статті 152 Регламенту Верховної Ради, не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу, або не є предметом врегулювання бюджетного законодавства. Крім того, окремі пропозиції не містять належних фінансово-економічних розрахунків та потребують визначення додаткових джерел їх реалізації з метою дотримання збалансованості бюджету. Тому, відповідно до Конституції та Бюджетного кодексу, такі пропозиції можуть бути розглянуті безпосередньо при підготовці проекту Бюджету на 2015 рік і потребують системного вирішення в середньостроковій перспективі, залежно від реальних фінансових можливостей держави.

За наслідками розгляду поданих пропозицій Комітет з питань бюджету доопрацював проект основних напрямків бюджетної політики. Серед положень, якими доповнено або уточнено проект, зокрема є такі. З питань соціального захисту пропонується здійснити заходи щодо упорядкування переліку отримувачів спеціальних пільг. Визначення економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання відповідних послуг, посилення адресного надання соціальних пільг та відшкодування їх вартості надавачам послуг. Недопущення виникнення просроченості заборгованості з виплат зарплати працівникам бюджетної сфери.

На відміну від урядового проекту, бюджетним комітетом запропоновано посилити завдання у сфері оборони, визначивши його як підвищення обороноздатності держави шляхом оптимізації структури і чисельності військових формувань. Підвищення інтенсивності бойової підготовки, розвитку і модернізації озброєння та військової техніки.

Щодо освіти і науки. Передбачається переглянути механізм фінансового забезпечення вищих навчальних закладів шляхом переходу від їх утримання до оплати бюджетом вартості освітянських послуг за державним замовленням. Оптимізувати мережу наукових установ з урахуванням оцінки ефективності їх діяльності та спрямувати бюджетні кошти на наукові дослідження, залежно від практичного впровадження результатів.

До покращення якості управління бюджетом вважається необхідним, по-перше, оптимізувати структуру органів державної влади та перелік головних розпорядників коштів державного бюджету. Усунувши розпорошеність і дублювання функцій та ліквідацію невластивої державі функції, посиливши відповідальність міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях.

По-друге, створити законодавче підґрунтя запровадження державного стратегічного планування та здійснити реальні кроки у цьому напрямку.

По-третє. Не допускати надання державних гарантій щодо залучення коштів головними розпорядниками для здійснення понадпланових видатків, а також спрямувати витрати розвитку бюджету на реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів з урахуванням результатів оцінки їх економічної ефективності.

В контексті зміцнення фінансових основ місцевих бюджетів проект доповнено положенням щодо розширення базового обкладення податком на нерухоме майно, віднесення плати за землю до місцевих податків та надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільги щодо місцевих податків і зборів. Для реалізації наповнення державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів державного соціального і пенсійного страхування потрібно перейти до дієвих кроків з детінізації зарплати.

Крім того, активізації економічного розвитку мають сприяти продаж за сприятливих умов пакетів акцій капіталізованих державою банків із спрямуванням таких коштів до бюджету; розширення джерел енергопостачання; прозорий розподіл та підвищення ефективності використання коштів державного фонду; удосконалення фінансового інвестиційного механізму державної підтримки будівництва та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую. Заходи з комплексної модернізації систем тепло- і водопостачання.

Підсумовуючи зазначене, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді схвалити проект Основних напрямків бюджетної політики на 2015 рік у доопрацьованій комітетом редакції за № 4749д.

Прошу підтримати рішення комітету, зваживши, що цей документ є певним компромісом між наявними потребами і можливістю їх фінансового забезпечення у наступному році, виходячи із сьогоднішніх реалій.

Насамкінець слід наголосити, що визначення Верховною Радою  пріоритетів бюджетної політики є запорукою врахування позицій парламенту при підготовці проекту державного бюджету на наступний рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на виступи народних депутатів.

Питання до міністра  фінансів, що ж бюджетний  комітет  буде замість давати. Є бажання задати питання? Є. Будь ласка,  хто хоче задати питання?  Адам Іванович. Депутата Мартинюка включіть мікрофон.

 

16:33:16

МАРТИНЮК А.І.

Дякую,  Олександре Валентиновичу. Справа у тому, що  є порядок, який передбачений Регламентом, давайте  ми його дотримуватися. Якщо ніхто не запишеться, то й не буде запитань.  Але говорити, що ми вже задали одному, на то і Регламент, щоб ним  користуватися. Це перше.

Друге.  Я хотів би запитати, я так розумію, що резолюція майже  одностайно  була прийнята на комітеті. Яка була присутність  членів комітету?

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. 23 чоловіки  було із 37.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  народний депутат Чорноволенко.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Кворум був.

 

16:34:02

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане голово комітету, у мене  до вас таке питання теоретичне, як кажуть, до керівника  комітету. Як ви вважаєте, взагалі-то нам потрібна бюджетна резолюція? Ні, ні, це  ж тільки початок питання.  Це перше. Бо, як правило, жодна бюджетна резолюція за весь час існування  цих бюджетних резолюцій  жодним з урядів не виконувалася. Мені здається, що це  така трошки  містична такий  документ. Ну хоча б тому, що  збільшення запланували ВВП на 1,7 Мінфін і в цей же час Мінекономіки  дає падіння 4,6. Це дійсно порахувати неможливо.

І мене дивує трошки ваше твердження про те, що  ми десь потім будемо  обговорювати важливі питання.  Саме під час  Бюджетної резолюції, не зважаючи  на те, є ресурси чи не є, планується, що буде в наступному році. Бо взагалі-то бюджет  мав би складатися на основі бюджетної резолюції . Дякую.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б.  Дякую, Александр Виленович.

По поводу "нужна ли Бюджетная резолюция"? Я вам хочу сказать, что Бюджетная резолюция – это та карта дорожная, которая ставит  Министерство финансов в определенные рамки и при формировании бюджетов на следующий год не дает им больших отклонений вправо или влево.

А то что вы говорите, что я сказал, что важные вопросы будут рассматриваться при формировании бюджета на  2015 год вы, по-моему, на протяжении пяти созывов уже находитесь в бюджетном комитете и вы знаете, что резолюция резолюцией, но макропрогнозы, которые будут доведены к нам к 1 сентября и они уже будут, в принципе, более-менее похожи на реальность. По ним мы и будем составлять бюджет на следующий год.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Момот, будь ласка.

 

16:36:00

МОМОТ О.І.

Шановний Євген Борисович, у мене запитання, мабуть, більше не до вас, а до міністра фінансів, а, ну, ви ж голова. Уряд запевняє, що новий бюджет буде побудовано на нових міжбюджетних відносинах. Але в доповіді Олександра Віталійовича ми не почули якихось рішучих змін. Хотілося б почути, коли і яким чином буде ця реформа здійснюватись в нашій країні? Дякую вам.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую. Дякую, Олександр Іванович. Хочу вам дать відповідь, что на самом деле бюджетный комітет совместно с Министерством финансов вырабатывает изменения в Бюджетном кодексе там, где будет и большая полнота финансовых возможностей регионов. Мы буквально на следующей недели запланировали встречу, если неделя будет не сессионная, между бюджетным комитетом и Министерством финансов, где доработаем модель, по которой вы уже будете видеть насколько регионам будет дано больше финансовых полномочий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат, Дубіль, будь ласка.

 

16:37:18

ДУБІЛЬ В.О.

Євгеній Борисович, я, є моя пропозиція, розділ "Основні завдання бюджетної політики" доповнити положення щодо забезпечення фінансування на 100 відсотків від потреби визначена Міністерством охорони здоров'я України на закупівлі ліків для хворих, тому що ми не можемо говорити, що на сьогоднішній день тільки 40 відсотків фінансуються ліки для хворих, а нам потрібно прописати 100 відсотків.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую, пане Валерій і хочу вам відповісти ,я вам відповідав вже на комітеті, что в основних напрямках мы не можем вписать 100 відсотків, 20, 40. У нас, на самом деле, мы должны прийти к тому, чтобы  наше государство перешло к 100 процентному финансированию всех программ. И не может быть, что мы прописывали, что эту программу мы на 100 процентов будем финансировать, а какую-то на 80. Поэтому в этом документе мы не прописываем конкретику 100 процентов или нет. Вы также являетесь членом бюджетного комитета и при формировании бюджета на 2015 год я уверен, что хватит денег у государства и у нас с вами усилий, чтобы на 100 процентов это прописать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Євген Борисович.

Шановні колеги, давайте запишемось на виступи від фракцій.

Народний депутат Леонов, фракція "Свобода". Він передає слово народному депутату Головко.

 

16:39:17

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний Олександре Валентиновичу, шановні депутати, розглядаючи бюджетну політику на 2015 рік – це один із найважливіших документів української держави. Враховуючи те, що Україна зараз опинилася практично біля розбитого корита після правління режиму Януковича і його сім'ї, які розграбували. Ми зараз змушені брати позики. Хоча Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що це не є панацея бігати з протягненою рукою адже українська держава достатньо заможна і багата. На жаль, вона розграбовується. І, на жаль, по сьогоднішній день існують схеми і як на митницях, де не оподатковуються і нафтопродукти ввезення українською державою територією. І ми пропонували ряд законопроектів, які би змогли суттєво збільшити, наповнити бюджет української держави. Це законопроект про заборону приватних монополій 1248, які руйнують і знищують малий (середній) бізнес. Це законопроект про повернення з офшорів мільярдів, які були вивезені з України. Сімдесят два мільярда за останніх два роки вивезли з території української держави. І ці кошти повинні бути повернені до бюджету України, і за ті кошти мають розвиватися соціальні сфери української держави. Щодо цього документу, то хотілося сказати, що багато і гучних слів, заяв, особливо щодо податкової політики ми підтримуємо. Абсолютний курс – це зменшення податкового тиску, зменшення кількості податків. це ми повинні зробити такі умови, щоб розвивався в Україні малий (середній) бізнес, де є основою в європейських державах 60-80 відсотків, які формують і наповнюють бюджет своїх країн. Тому ми підтримуємо таку позицію, а в той же час ми бачимо, що про це багато говориться, але жодні кроки на сьогоднішній день в цьому напрямку були не зроблені. І тому ми вимагаємо негайно переглянути податкове законодавство і створити такі умови, щоби ми змогли дати можливість підприємцям і бізнесменам працювати в Україні і наповнювати бюджет української держави, а не займатися... і тільки про це багато говорити і  гаслами.

Так само ми повинні розуміти, що повинно зараз кардинально переглянути як і податкове законодавство, так і видаткову систему. На жаль, в цьому документі нічого не згадано про підтримку української армії. І в сьогоднішній час кризи, коли Україна практично в стані війни, ми повинні переглянути бюджет щодо збільшення фінансування Збройних Сил України. Бо від цього залежатиме доля української держави, від цього залежатиме майбутнє України, від цього залежатиме суверенітет і незалежність нашої країни. Тому ми повинні суттєво збільшити фінансування Збройних Сил України.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" виступає, щоб це фінансування сягало не менше 5 відсотків від ВВП. І тому ми закликаємо, в першу чергу, це руйнування всіх корупційних схем, особливо на митниці і щодо розмитнення нафтопродуктів. Дальше, зменшення податкового тиску на малий (середній) бізнес, зменшення кількості податків, зменшення облікової ставки Національного банку України. Таким чином ми зменшимо кредити і ми дамо, зробимо доступні кредити, які підуть в руки нашим підприємцям, які дадуть можливість розвиватися малому і середньому бізнесу і розвивати нашу Україну. Тому ми, на жаль, вважаємо, що цей документ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ГОЛОВКО М.Й.  …вважаємо, цей документ є недосконалим. Наша фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода" не буде його підтримувати. Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу не треба піднімати руки, ми за записом виступаємо зараз.

Будь ласка, фракція "УДАР", народний депутат Куренной.

 

16:42:45

КУРЕННОЙ В.К.

Прошу передати слово Павлу Розенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Розенко. З місця або з трибуни? З місця, будь ласка.

 

16:42:54

РОЗЕНКО П.В.

Павло Розенко, фракція  "УДАР Віталія Кличка". Тут у доповіді бюджетного комітету в принципі прозвучали правильні слова, можливо, вони ідеалістичні щодо того, що Бюджетна резолюція має бути якимось дороговказом, або ставити Міністерство фінансів чи уряд в цілому в якісь рамки, за які він не може вийти. Але, якщо от зараз, справді, подивитись уважно цей проект Бюджетної резолюції, то так особливих рамок тут, в принципі, немає. Особливо, що стосується рамок, які стосуються соціального захисту населення. Зокрема в Бюджетному кодексі у нас чітко написано, що Бюджетна резолюція має чітко передбачати встановлення певних розмірів мінімальних соціальних стандартів та мінімальної заробітної плати. І от чи можна під конкретним розміром встановлення мінімальної заробітної плати, наприклад, підвести от такі пункти, які написані в нинішній Бюджетній резолюції?

Встановлення розміру мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу працівника першого тарифного розряду є тез, з врахуванням реального розвитку економіки та фінансових можливостей бюджету, що забезпечить їх зростання не нижче індексу споживчих цін. Очевидно, що поле для маньовра величезне, від нуля до невідомо скількох відсотків, тому що під цю формулу можна застосувати під будь-яку цифру.

Тому, очевидно, можливо, що не можна говорити про це, що це треба робити негайно і модифікувати, і осучаснювати Бюджетну резолюцію. Але, напевно, в решті-решт, ми повинні підійти до встановлення чіткого документу, який справді встановить чіткі рамки уряду для формування Державного бюджету України.

І друге, що я хотів би сказати, ми все-таки від уряду чекаємо реформ. Цей уряд позиціонував себе як уряд реформ і, на жаль, в плані, в бюджетному плані в тому числі і в розвитку соціальної сфери ми не бачимо параметрів цих реформ. Загальні фрази, загальна фраза  щодо детінізації економіки. Ну, це правильно, це – плюс, це речі, які входять з однієї програми в іншу. Але ми хочемо вже бачити  конкретику, ми хочемо бачити конкретні законопроекти, конкретні норми уряду, які дозволять бізнесу працювати, які дозволять боротися з корупцією і залучити в Україну інвестиції, які дозволять створити легальні робочі місця.

Тому ми закликаємо перейти від …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Левченко, Компартія.

 

16:45:58

ЛЕВЧЕНКО О.В.

Прошу передать слово коллеге Гончарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

16:46:07

ГОНЧАРОВ С.В.

Гончаров, фракция Компартии Украины. Я хотел бы еще раз  заострить внимание на добыче угля. И в бюджетной резолюции, и в выступающих многие уже договорились до того, что угольная отрасль нужна лишь для того, чтобы содержать шахтеров, чтобы обеспечить только работой и, практически, она ничего не решает.

Давайте разберемся все-таки, что и как,  и расставим точки, как говорится, над  "і". Уголь – основа энергетической безопасности страны, наверное, не стоит никому напоминать. Сегодня на Донбассе обеспечивают три четверти всей угледобычи.

Отрасль, конечно, чрезвычайно сложная. Добыча угля во всем мире нерентабельна. В то же время, ее поддержка обходится дешевле, чем импорт энергетический.

Теперь о дотациях. Средняя себестоимость одной добытой тонны энергетического угля составляет 1770 гривен, а отпускная цена на теплоэлектростанции, еще раз повторю, на теплоэлектростанции, составляет 660 гривен. То есть на каждую добытую и отгруженную тонну государство доплачивает шахтерам, в среднем, 1087, тем самым удешевляет его стоимость для ТЭС в 2,6 раза. Вопрос возникает, зачем? Да затем, чтобы жители всей Украины – и на Западе, и на Востоке и в Центре – в равных условиях и по одинаковой цене получали дешевую электроэнергию и платили не по 28 или по 32 копейки, а была бы по рублю, а может, даже и больше.

Так кто кого дотирует, возникает вопрос, донбасские шахты или все же граждан всей Украины?

И ради чего шахтеры  спускаются в шахты? Ради  зарплаты или ради нашей страны? Поэтому баланс в пользу угольной промышленности. Она не столько берет государственных средств, сколько экономит. Не будь ее  затраты на импорт, значительно бы  превышали все дотации шахтерам. Поэтому резолюцию надо еще раз посмотреть. Не 32 миллиарда дает. И в прошлом году только 12 миллиардов, а в этом году еще меньше выделается на дотации.  И я скажу еще такой пример.

Вот сегодня последние данные, угольные шахты у меня есть по Красдонодуглю. Это одно из крупнейших  объединений по добыче коксующего угля марки ЖК. Направила на развитие своей территории 20 миллионов гривен. И в этом году увеличивает инвестиции еще на 50… гривен. Поэтому нужно еще раз обратить внимание и шахты, действительно, должны действовать.

И второй вопрос. С 1 июля  наше Министерство соцполитики отменило оказание  помощи детям до 3 лет. И получается, что мамам, в которых ребенок 2 года, выплата одноразовой помощи  закончена, а  с 2 и до 3 лет и сегодня оплачивать нечем.  И как проводить отчисления? Поэтому не нужно ждать второго, как говорится 2015…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. народний депутат Бутківський, будь ласка, Партія регіонів.

 

16:49:22

БУТКІВСЬКИЙ В.В.

Шановний Олександр Валентинович, просив би передати слово молодому фінансисту Долженкову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  включіть мікрофон відомого фінансиста.

 

16:49:37

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую за комплімент шановний головуючий. Шановні колеги! Фракція Партії регіонів, проаналізувавши проект Постанови про основні напрямки бюджетної політики 2015 року, який запропонував чинний уряд, констатує, що  нічого  радикального, нічого революційного, з якими гаслами вони приходили до влади, вони жодним чином не пропонують.

Більше того, це є логічним продовженням тих реформ, які були проведені попереднім урядом. Зокрема це стосується точених змін. Хочу зауважити, шановні колеги, що точених змін до Податкового кодексу України.

Вельмишановний міністр фінансів Олександр Віталійович зазначив про те, що будуть лише точечні зміни, зокрема будуть зміни у  оподаткуванні пасивних доходів.

Я хочу наголосити про те, що в квітні цього року був прийнятий закон про подолання наслідків економічної кризи та створення сприятливих умов для економічного розвитку країни, де була вже запроваджена модель оподаткування пасивних доходів. Знову ж таки, грубе порушення регламенту, передумали, потрібно змінювати ці ідеї. Це така послідовність чинного уряду. Хочу також зазначити, що чинний уряд України скаржиться на те, що досить низький рівень розвитку внутрішнього валового продукту. Але при цьому передбачає цифру його росту на 1,7%. При цьому зазначає, констатую, що дохідна частина державного бюджету буде зменшена на 18 мільярдів гривень.

Що це означає для простих пересічних громадян? Це означає те, що протягом 15-го року жодного підвищення мінімальних заробітних плат, пенсій, соціальних виплат, жодного підвищення розміру прожиткових мінімумів для працездатних та непрацездатних осіб не буде. Такі наслідки ми маємо в діяльності чинного уряду.

 Хочу також зазначити про те, що для того, щоб провести дійсно масштабну детінізацію економіки, а рівень детінізації економіки складає 40%. Для того, щоб реально знизити податкове навантаження, фонд оплати праці, необхідні докорінні зміни в чинному податковому законодавстві. Необхідна докорінна та більш конкретна зміна в бюджетне законодавство для того, щоб сформувати та підсилити фінансову самостійність територіальних громад. Жодним чином нам не було сказано, який відсоток, наприклад податку на прибуток, про що говориться в проекті постанови. Буде залишатися в доходах місцевих бюджетів, що не враховується  при визначенні міжбюджетних обсягів, обсягів міжбюджетних трансфертів. Тут представники, представники коаліції говорять про те, що необхідно збільшувати фінансування армії, для того щоб необхідно збільшувати фінансування медицини, освіта, але при цьому не пропонують певних ідей. (Якщо можна, протягом 30-ти хвилин продовжити?) Я хотів би запропонувати, для того щоб забезпечити надходження до бюджету в розмірі 4-5 міліардів гривень, про що замовчує чинний уряд, можливо підвищити найбільш високі рентабельні галузі видобувної промисловості, зокрема, нафти і газовий конденсат, чому про це ніхто не говорить, коли був прийнятий Закон України ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини, давайте завершувати.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Якщо говорити про, знову ж таки прийнятий Закон України про подолання наслідків фінансової кризи, про що тут так кричали представники опозиції, про що так ратували представники уряду, хочу зазначити, що оподаткування вказаних високорентабельних галузей було оминуто. Необхідно зазначити, що 2009 році при рівні ціни середньоринкової ціни на російську марку ……….. на мирових ринках становило 78 доларів, при цьому надходження становили 7,3 мільарди доларів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, 10 секунд дайте ще колеге.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. При ціни нафти 107 доларів за барель, податкові надходження аналогічні, коли приходили ми до влади збільшили надходження в 2 рази замість 11 …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція, шановні колеги, я прошу колег все ж таки вкладатись в регламент, тому що всі в однакових умовах працюємо.  Народний депутат Стоян, група "Економічний розвиток".

 

16:53:53

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово керівнику групи "Економічний розвиток" Анатолію Кириловичу Кінаху.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Анатолію Кириловичу.

 

16:54:07

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Безумовно, що розгляд питання основ бюджетної політики на 2015 рік в комплексі з напрямками грошово-кредитної політики нашої держави розглядається в дуже складних і відповідальних умовах глибокої рецесії української економіки і вимагає від нас чіткого визначення пріоритетів, на яких необхідно сконцентрували і наші зусилля, і ресурси.

Об'єднання "Економічний розвиток" вважає, що в таких умовах зростання як зовнішніх так і внутрішніх ризиків головним пріоритетом бюджетної політики на слідуючий рік повинні бути заходи, які максимально повинні бути спрямовані на активізацію промислової і підприємницької активності, підвищення платоспроможності внутрішнього ринку, завантаження національної економіки в цілому в комплексі з підсиленням якості експортної політики як такої.

Має принципове значення формування з цього приводу цільових державних програм, особливо в контексті імпортозаміщення, локалізації виробництва з тим, щоб створювати робочі місця на території України. Однозначно має принципове значення проблема, яка стосується доступу до кредитних ресурсів. І коли ми бачимо в проекті, що дефіцит бюджету загального фонду буде вирішуватися в першу чергу шляхом внутрішніх запозичень, ми повинні чітко зрозуміти, що і надалі вартість кредитних ресурсів в Україні буде недоступною до суб'єктів економіки, - 20 відсотків і вище. Це неприпустимо. І тут необхідно виправляти становище.

Дуже важливо, і на жаль, в проекті документу про це дуже мало сказано, це розвиток малого і середнього бізнесу як основи для платоспроможного середнього класу. Має принципове значення.

І ми ще раз підкреслюємо, що це повинно бути в центрі уваги уряду і парламенту питання, які стосуються адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з Європейським Союзом в рамках асоційованого членства. Це вимагає цільових програм по адаптації технічних регламентів, стандартів, від чого буде залежати доступ нашої продукції на зовнішні ринки і, безумовно, соціальний блок – платоспроможність наших громадян. Дуже важливо, щоб було враховано обов'язково підсилені методи створення адресних засобів соціальних видів підтримки населення, дуже важливо займатися серйозним питанням, зниженням навантаження на фонд оплати праці. І тільки об'єднуючі зусилля по активізації внутрішнього ринку і платоспроможності з чіткою міжнародною політикою співпраці можна досягти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Все, дякую.

Дайте можливість завершити виступ.

 

КІНАХ А.К. Дякую. Як висновок. Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2015 рік об'єднання "Економічний розвиток" з урахуванням пропозицій пропонує затвердити і максимально зробити все, щоб формування головного фінансового закону Державного бюджету на 2015 рік було виконано жорстко, відповідно до регламентних норм, з урахуванням тих принципів, які ми закладаємо в основи бюджетної політики.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Зарубінський.

 

16:58:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, дуже хотілося б, щоб гасла, обіцянки, заяви хоч трошки кореспондувалися і збігалися з тим, що робиться в дійсності.

Про що йдеться. Скажіть, будь ласка, без якісної, конкурентоздатної вищої освіти в Україні які розмови взагалі можуть бути? Все це просто балачки.

Чому я ставлю це питання? Я пам'ятаю, що всі, в тому числі, хто зараз в урядовій ложі, хто у всіх ложах і так далі, говорили, що автономність вищих навчальних закладів – це завдання часу. Без автономності вищих  навчальних закладів українська вища освіта дорівнює  нулю. Без автономності вищих навчальних  закладів годі сподіватися, що Україна стане  конкурентоспроможною в інтелектуальному плані, в інноваційному плані і так далі.

Я поставив  пану  міністру питання: чи може навчальний заклад  розпоряджатися спецфондом? Що таке спецфонд?  Це не те, що йде по бюджетному напрямку. Це те, що вуз заробляє  сам, заробляє, намагаючись  брати іноземних студентів, намагаючись  робити  міжнародні проекти, намагаючись робити конкурентоспроможну наукову діяльність, яка дає гроші, а не відписки у Міністерство освіти. І що ж я чую: так ви  ж використовуєте крейду, ви ж використовуйте дошку, то  давайте все те, що ви заробите, це піде туди, звідки  ви ніколи це нічого не получите. Яка автономність вузів?  Все це  балачки!

Я наполягаю  на тому, наполягають науковці, наполягають ті, хто  є інтелектуальною  справжньою елітою України, а не  тими, хто займається іншими справами, щоб вищі навчальні  могли здійснювати хоча б оцю, розумієте,  компенсаторну функцію. Це компенсаторна функція, бо вузи недофінансовуються по бюджетним  програмам. І оця частка недофінансування  положенного вузам вони  намагаються  заробити.

А тепер скажіть: яка мотивація  в серйозних науково-дослідних інститутів, в навчальних закладах, які  мають статус "науково-дослідний", яка мотивація добре працювати, коли нічого їм не поступить, точно так же  не  поступить тим, які  сплять, які працюють у  ХХІ столітті крейдою і нічим  іншим  працювати не можуть?

Я маю  багато питань до цього документу. Я думаю, що  ми будемо його підтримувати, хоча, мені здається, що це мали б  бути більш конкретні речі. Наприклад, іде мова про скорочення кількості податків і зборів. Шановні, це ж на  2015 рік, це ж не на 2050 рік, може варто було  б зазначити, яких зборів, яке скорочення. Це вже наступний рік, покажіть бізнесменам, покажіть  діловому середовищу, що  ви будете робити, в чому стратегія ваша врешті-решт, а не просто тактичні речі. Я думаю, що нам  треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.

Я думаю, що нам ще  треба буде багато працювати для того, щоб ці бюджетні напрямки не були бюджетними деклараціями. Бо декларації вже всі втомилися і попередники, і наступники, і наступники наступників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Нечасто у нас оплески такі потужні. Народний депутат Чорноволенко.

 

17:01:42

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Добрий день, шановні друзі. Я хотів би зауважити, що, я недаремно задавав питання щодо того чи потрібна нам бюджетна резолюція. Бо знов-таки з року в рік ми до її складання і виконання відносимося достатньо формально. І цей рік якраз не є винятком. І тут я буду посилатися на міністра фінансів, який на засіданні бюджетного комітету сказав, що це такий достатньо вегетаріанський документ. Мова йшла про те, що великої різниці між попередніми роками і нинішніми ми не бачили. На жаль, хоча рік трошки несподіваний, трошки не такий як попередні роки і очевидно, що, напевно, Міністерство фінансів варто було би все ж таки не писати про недружні дії з боку сусідньої держави, а написати чітко як є, що в нас йде повноцінна війна і Україна стала жертвою агресії. А, відтак, варто було би, щоб уряд попросив необхідну кількість грошей на оборонну політику, а не бюджетний комітет в нинішньому йому складі по власній ініціативі пропонував записати про те, що необхідно збільшувати армію і витрати на цю армію.

Те саме стосується і іншого, значить, частини. Ми очевидно говоримо про те, що, і це, однозначно всі з цим згодні, принаймні на словах, що треба посилювати місцеве самоврядування і головне, що, фінансову основу цього місцевого самоврядування. Так от серед тих, того, що написано в цьому документі про це, власне кажучи, нічого не сказано.

Більше того, коли я наполягав, щоб включили нарешті знов-таки досить популярну тезу про те, щоб все ж таки Києву виплачували 100 процентів податку на доходи фізичних осіб. А стосунки його з державним бюджетом регулювали за допомогою вилучень, а не дискримінаційними просто на перед визначеними 50 процентами плюс ще вилучення, то це, на жаль, не знайшло підтримки ні у Міністерстві фінансів, ні в самому комітеті. І це дуже погано, бо це говорить, що ні до якої реформи місцевого самоврядування стосунків між державою і місцевими органами влади ми так і не дійшли. Це дуже прикро, але я сподіваюся, що, можливо, все ж таки ще це попереду. Нарешті, мене дивують точні цифри, які записуються. Міністерство фінансів пише цифру 1,7 десятих процента зростання, в цей же час Міністерство економіки видає прогноз 4,6 падіння. Це дивно бачити інші деякі точні цифри.  Треба все ж таки якось сценарні прогнози давати і говорити про наміри, а не намагатися вгадати, що воно буде. Бо воно буде зовсім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.  Разом з тим, я хотів би сказати, що комітет віднісся до цього всього достатньо поблажливо, і голосував одноголосно за те, щоби підтримати цю бюджетну резолюцію. А, коли уряд буде нам подавати у вересні бюджет, ми подивимося, на скільки вона співпаде,  і трошки посміхнемося. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останній виступ, народний депутат Богословська.

 

17:05:32

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, що у нас зараз відбувається в суспільстві? Ми всіма силами після Майдану намагаємося позбутися совка в нашому житті. Ми намагаємося стати, дійсно, республікою. Ми намагаємося стати країною для наших громадян, для людини. Цей документ, який поданий до Верховної Ради…

Олександра Володимирівна, я вас дуже прошу, пані Кужель, я вас дуже прошу звільніть, будь ласка, міністра для того, щоб він послухав.

Це абсолютно совковий документ. Олександр, соромно, після Майдану подавати такий совковий документ. Я не знаю,   хто це готував. Складається враження, що ви абсолютно відірвані від життя. Люди чекають сьогодні фактично меседжей, маяків, на що їм надіятися. Ви їм таку ж совкову полову заклали, вибачте за слово. Люди хочуть децентралізації – про це ні слова. Люди хочуть зрозуміти чи будуть наші вояки обуті і взуті – про це ні слова. Люди хочуть розуміти чи отримують державне замовлення ті підприємства, які втратили вщент свої ринки від закриття російського ринку – про це ні слова. Люди хочуть бачити чи будуть знову дерибанити гроші, бачити які державні програми ви закриваєте, тому що там сплошна, суцільна корупція, а на що ви будете звертати увагу.

Скажіть, будь ласка, ми знову зараз, як завжди після виборів Президента, всі кажуть чого ви хочете, чего изволите, ми знову зараз проголосуємо за документ, який немає жодного відношення до реального життя сьогодні. Ну хіба не соромно таке подавати?!

Шановні колеги, я думаю, нам зараз треба попросити Кабінет Міністрів за декілька днів відпрацювати новий, сучасний, відповідаючий вимогам суспільства і реального життя, документ, і з цим документом приходити до Ради. Бо це сором, сором і сором! Я не буду голосувати за цей "совок" і прошу всіх колег зробити те ж саме! Нехай працюють і приносять нам сучасні, якісні бумаги! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вичерпали ми час для виступів, давайте приймати рішення. Я би просив міністра фінансів заключне. Тому що багато критики було з цього проекту, будь ласка, 2 хвилини.

 

ШЛАПАК О.В.  Дякую. Шановні народні депутати, я, на жаль, мушу погодитися з критикою і Інни Олександрівни, і сам говорив про це з трибуни, про те, що документ написаний в класичному такому, так би мовити, стилі і він не є документом революційним. Я хочу сказати тільки про одне, що фінанси ідуть у слід за серйозними політичними рішеннями, які повинні прийматися тут в парламенті. Я пояснював,  що мені так видається, що Міністерство фінансів у своїх   розробках міжбюджетних стосунків просунулися значно далі ніж просунулися і уряд, і парламент з точки зору передачі повноважень і всього іншого.

Але важко писати бюджет, ми бюджет пишемо під сьогоднішню нормативну базу законодавчу. Тому, яка нормативна база – така і резолюція. Я вважаю, тим не менше, що у нас попереду багато роботи для того, щоб поправити основні напрямки про які я вже говорив у виступі під розробку бюджету. І тому будь-яку добру рекомендацію і пораду ми будемо обов'язково сприймати при підготовці головного документу. А так всім дякую за внесені пропозиції і просив би в такому вигляді підтримати Бюджетну резолюцію. І маю надію, що в такому вигляді вона буде останньою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Прошу секретаріату зробити оголошення для депутатів, щоб вони всі зайшли до зали, нам треба зараз визначитись щодо підтримки проекту Постанови "Про основні напрями бюджетної політики на 2015 рік". Прошу, шановні колеги, сідати на свої  місця, будемо зараз визначатись.

Я нагадаю, що у нас є два альтернативних проекти: один урядовий і один доопрацьований бюджетним комітетом. Ви чули виступ голови бюджетного комітету, який запропонував підтримати саме проект бюджетного комітету, який має номер (4749-д). Немає заперечень у Мінфіну, щоб ми ставили  саме цей документ на голосування? Включіть мікрофон в урядовій ложі.

 

ШЛАПАК О.В. Я казав в своєму виступі, що ми погоджуємося із зауваження комітету і просили б підтримати Бюджетну резолюцію саме в редакції комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, шановні колеги, визначитись щодо підтримки, прийняття за основу і в цілому проект Постанови "Про основні напрямки бюджетної політики на 2015 рік" доопрацьованої бюджетним комітетом (реєстраційний номер 4749-д). Прошу, шановні колеги, голосувати. Включіть систему "Рада".

 

17:11:16

За-125

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. "Батьківщина" – 56, Партія регіонів – 3, "УДАР" – 3, "Економічний розвиток" – 29, "Суверенна європейська Україна" – 21, "Свобода" – 0, Компартія – 0, позафракційні – 13.

Шановні колеги, я би просив тоді уряд попрацювати з бюджетним комітетом, визначитися щодо уточненого або доопрацьованого документу, і по готовності, внести його до Верховної Ради, тому що на превеликий жаль, дуже мало депутатів підтримує цей проект.

Єдине, шановні колеги, я хочу нагадати вам, що саме парламент зацікавлений в прийнятті Бюджетної резолюції, вірніше, Основних напрямків бюджетної політики, тому що я пам'ятаю декілька випадків, коли парламент так і не приймав ні Бюджетної резолюції, як вона раніше називалася, або Основних напрямків бюджетної політики, що давало уряду самостійно визначати формування бюджету, не, скажемо так, орієнтуючись на ті показники, які затверджував парламент. Тому тут ми більше з вами зацікавлені у тому, щоб такий документ Верховною Радою був схвалений.

Шановні колеги, я хочу порадитися з вами, попросили урядовці, бюджетний комітет, щоб ми зразу розглянули питання фінансового сектору і, в першу чергу, це пов'язаного з питанням стабілізації банківської системи. Нема заперечень? Йде у нас проект 4938. Ми потім ще два проекти, які пов'язані з цим, давайте розглянемо.

Що стосується проекту 4938, нагадаю, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упередження мінімізації негативного впливу на стабільність банківської системи. Я би просив, шановні колеги, щоб ми розглянули цей проект за скороченою процедурою. І взагалі, ті проекти, які зараз ми в пакеті будемо розглядати, за скороченою процедурою.

Прошу, шановні колеги, прошу підтримати.

 

17:13:41

За-148

Шановні колеги, я прошу… Народний депутат Кайда підійшов виступати і не проголосував за скорочену процедуру.

Шановні колеги! У випадку непідтримки пропозиції ми тільки один законопроект зможемо розглянути до завершення засідання. Прошу ще раз підтримати, шановні колеги, пропозицію щодо скороченого розгляду цих документів в першому читанні. Будь ласка.  Прошу голосувати.

 

17:14:20

За -165

Процедурне рішення прийняте.

Будь ласка, народний депутат Кайда доповідає проект Закону.

 

17:14:38

КАЙДА О.П.

Дякую. Шановний пане голово, шановні колеги! На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 3-го червня  цього року було розглянуто проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо упередження мінімізації негативного впливу на стабільність банківської системи (№4938). Цей проект поданий народними депутатами України, але, в принципі, цей проект схвалений Національним банком України. Законопроект розроблений з метою створення умов для негайної капіталізації банків у випадку значного погіршення фінансового стану, припинення  вчинення операцій, які можуть негативно вплинути на грошово-кредитний ринок, маніпулювання, оптимізація процедур виведення з ринку неплатоспроможних банків. Запровадження передбачених законопроектом змін створить правове підґрунтя для вжиття ефективних заходів і забезпечення стабільності банківської системи в умовах підвищених фінансових ризиків. Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловлює зауваження до законопроекту та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання. Міністерство фінансів України та Національний банк України своїми листами висловлюють підтримку зазначеному законопроекту. Комітет Верховної Ради Україні з питань фінансів і банківської діяльності своїм рішення рекомендує прийняти за основу зазначений законопроект і подати певні зміни для узгоджених позицій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, (Оплески.).

Шановні колеги, оплесками підтримана доповідь. І я прошу записатись на виступи, два "за", два "проти", за скороченою процедурою. Будь ласка.

Просив би, поки народні депутати записуються, керівників фракцій і депутатських груп все ж таки звернутись до своїх колег, щоб вони зайшли до залу і попрацювали інтенсивно. Не розходились раніше, ніж Верховна Рада не завершить свою роботу.

Будь ласка, народний депутат Глазунов.

 

17:17:06

ГЛАЗУНОВ С.М.

Я прошу передати слово народному депутату Момоту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат  Момот.

 

17:17:11

МОМОТ О.І.

Олександр Момот, 27 округ, Дніпропетровськ. Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! З огляду на те, що під Радою, під Кабінетом Міністрів, під Адміністрацією Президента ходять тисячі і сотні вкладників банків наших. Цей закон треба приймати тільки для цього, щоб підтримати нашу банківську систему і стійкість, і стабільність.

Закликаю підтримати в першому читанні, підготувати зауваження до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, народний депутат Фурман, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

 

17:17:53

ФУРМАН О.Ю.

Фурман Олексій, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Як відомо, гроші люблять тишу. Так і банківська система повинна працювати, як злагоджений механізм. В сьогоднішніх реаліях, з якими зіткнулася наша держава, також перебуває, потребує певного корегування і банківська система. Адже ми зіткнулись з новими викликами, що пов'язані зі значним коливанням курсу національної валюти, економічною кризою та іншою, що негативно відображається на населенні. В цей час негатив дуже болісно впливає на добробут всіх українців.

Безперечно, законопроект є актуальним. Деякі положення все ж таки необхідно обов'язково узгодити з Національним банком України. Так як у розданих матеріалах я не бачу висновку по цьому проекту саме Національного банку.

Крім того, потребує додаткового уточнення пропозиція законопроекту, згідно з якою Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможності у разі, якщо мало місце неоднократне грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері валютного регулювання, готівкового обігу, запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму. Що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів у банку.

В законопроекті чітко не визначено, в чому саме полягає однократне грубе або систематичне порушення банком законодавства. Оскільки у запропонованому вигляді законодавча норма трактуватиметься неоднозначно.

На моє переконання, відсутність таких визначень призведе до прийняття необґрунтованих рішень.  Але в першому читанні ми обов'язково повинні підтримувати цей законопроект.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Фірсов, будь ласка.

 

17:19:51

ФІРСОВ Є.П.

Прошу передать слово Бельковой Ольге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата.

 

17:19:59

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановні колеги, ми доєднуємося до попередніх виступаючих. Фракція "УДАР" також дуже хвилюється за стабільність банківської системи. Ми розуміємо важливість превентивних та реактивних мір, які має у своєму арсеналі НБУ.

Фактично цей законопроект дозволяє НБУ впровадити інститут кураторів і наказувати ті банки, які своєю діяльністю маніпулюють, перш за все, на валютному ринку. Саме результатом таких маніпуляцій останні місяці ми бачимо різкі коливання курсу гривні.

Фактично також вводяться нові такі новації, на які я хотіла би звернути увагу, і мені здається, що до другого читання ми мали би переглянути ці ідеї. Я маю на увазі доповнення статті 58 Закону про банки, в якому визначається, що керівники банку та інші власники ………. участю у разі бездіяльності або якихось дій призводять до маніпуляції на ринку  і до збитків у банку відповідають всім своїм майном. Це є дещо протирічива норма, і мені здається, що ми могли би внести до неї зміни перед другим читанням.

Разом з тим в цілому весь законопроект є дуже важливим для банківської системи, і фракція "УДАР" буде підтримувати у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сухий.

 

17:21:32

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, депутатська група "Економічний розвиток".

Шановні колеги, якби ми мали такого змісту законопроект в третьому чи четвертому скликанні, то для нас, депутатів Запоріжжя, на багато ефективніше і швидше могли би ми вирішити проблеми запорізького банку "Слов'янський". І ви пам'ятаєте, які трагічні сторінки розвивалися тоді, коли люди боролися за свої вклади, коли штучно банкротили банки, і ми нічого не могли зробити без законодавчої бази. Зараз таку базу ми отримуємо, і, в першу чергу, цей законопроект буде сприяти відновленню довіри до банківської  системи.

Ми маємо щойно в напрямках цікаву фразу: "забезпечення доступності кредитів для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів".

Шановні колеги, та найкращим інвестором в усіх країнах світу є свій інвестор, свій вітчизняний вкладник. Якщо буде стабільна банківська система, ми отримаємо і дешеві кредити, і доступні кредити, і можливість їх  реалізувати на життя. Бо сьогодні через нестачу власних обігових коштів і високі банківські кредитні ставки підприємства  повільно здійснюють технічне переоснащення та модернізацію. За різними джерелами в Україні сьогодні більше 70 процентів основних  засобів всіх підприємств є застарілими. Рівень спрацювання техніки, обладнання, інших активів становить  80-90 процентів. Тому для нас цей законопроект він не стільки для  банківської системи, але він має допомогти стабілізації довіри людей до банків, налагодженню нормальної кредитної лінії для кредитування інвестицій в українську економіку, для модернізації української економіки. І я впевнений, що ми зобов'язані цей законопроект підтримати, не дивлячись на різного роду політичні якісь там маніпуляції чи думки.

Я думаю, якби… ми послухаємо Нацбанк, якщо є представник, можна було би і непогано би цей законопроект ми сьогодні прийняли за основу і в цілому, на думку Нацбанку України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершуємо обговорення. За скороченою процедурою, нагадаю, ми це робили. І давайте будемо визначатися щодо цього закону.

Шановні колеги, я прошу. Ми приймаємо зараз закон, нагадаю, в першому читанні, і ті пропозиції, які враховують доповнення, якісь уточнення  можуть бути відпрацьовані, коли ми його підготуємо для того, щоб приймати в цілому.

Зараз, шановні колеги, я прошу сісти на свої робочі місця. Колеги! Шановні колеги! Я прошу сісти на свої робочі місця і підготуватися до голосування. Дати сигнал звуковий в буфеті, щоб всі підійшли до сесійної зали. Закон дуже важливий, він не має політичного забарвлення, він важливий для стабілізації банківського сектору. 

Я переконаний, що всі зацікавлені, щоб наші громадяни не постраждали від кризи, великої кризи банківського сектору, тому ми повинні з вами працювати  на упередження.

Ітак, шановні колеги, (4938 реєстраційний номер) проект  Закону про внесення змін до деяких законів України  щодо  упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи. Прошу, шановні колеги, всім підтримати цей закон у першому читанні. Прошу голосувати. Колеги,  прошу голосувати, на свої місця.

 

17:25:20

За-180

Рішення не прийнято.

По фракціям, будь ласка. "Батьківщина" – 58, Регіони – 3, "УДАР" – 13, 28 – "Економічний розвиток", 24 – "Суверенна європейська Україна", 32 – "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 22.

Шановні колеги,     я звертаюся  до залу, тому що у нас, на превеликий жаль, тільки у першій половині вистачає  сил у багатьох  депутатів працювати відповідно до законів і Конституції, а на вечірніх засіданнях таких  сил не вистачає. Дуже важливий  закон, я ще раз підкреслюю, для стабільності банківського сектору.  Давайте з вами порадимось, як нам поступити. Можемо  повернутися до голосування наступного сесійного тижня, так я розумію?  Тому що  завтра навряд чи це буде проголосовано. Всі підтримують цю пропозицію? Всі підтримують щодо голосування цього закону на наступному тижні.

І є пропозиція зараз, шановні колеги, тоді розглянути пакет  законів  за скороченою процедурою з тим, щоб  ми все ж таки  зараз не приймали рішення, а за традицією тоді у вівторок прийняли рішення з обговорених питань. Немає  заперечень? Немає заперечень.

Саме такий також   Закон № 4983. Це пов'язані питання і я дуже прошу, шановні колеги, дуже прошу, щоб ми з вами зараз  за скороченою процедурою  його розглянули. Хто у нас доповідає?  Валерій  Дубіль, будь ласка, народний депутат.

 

17:26:59

ДУБІЛЬ В.О.

Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати! Протягом  13-14 років  Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було введено тимчасову адміністрацію у 7 банках, та у 2 банках запроваджено процедуру ліквідації. І на сьогоднішній день існує загроза неплатоспроможності одразу декількох банків, що вимагатиме знову ж таки фондом, залучення фондом додаткових ресурсів з метою виконання своїх повноважень.

Законопроектом пропонується доповнити Закон про Державний бюджет на 2014 рік новою статтею 23-1, відповідно до якої уряду надається право здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики понад встановлені обсяги в обмін на фінансові векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відповідним корегування граничного обсягу державного боргу. Тобто уряд видає фонду облігації, фонд в замін надає уряду векселі. При отриманні облігацій фонд може отримати в Національному банку в любій іншій фінансовій установі кредит для виплати вкладів фізичним особам або продати ці облігації суб'єктам господарювання.

Даний законопроект погоджений з Світовим банком, з Міжнародним валютним фондом та Міністерством фінансів. Цей законопроект сприятиме захисту прав вкладників, відновлення довіри до банківської системи громадян та стабільності роботи банківської системи. Пропонується Верховній Раді прийняти законопроект 4983 за основу та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадаю, що ми обговорюємо закон, який регулює питання також стабілізації банківського сектору, зокрема захищає права вкладників. Йдеться про зміни до державного бюджету щодо фінансової підтримки Фонду гарантування вкладників, в першу чергу, фізичних осіб. Будь ласка, є бажаючи виступити з цього питання? немає бажаючих? Є бажаючі. Будь ласка, запишіться два-за, два-проти. Будь ласка, народний депутат Долженков.

 

17:29:29

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Хотілося б акцентувати увагу на  тому, що вказана законодавча ініціатива, звичайно, буде підтримуватися фракцією Партії регіонів. Оскільки ми відстоюємо інтереси вкладників, і будь-якими можливими від нас заходами щодо внесення змін до чинного законодавства України  будемо сприйняти прийняттю відповідної прогресивної норми. Але, водночас, хочу зауважити про те, що вказаний інститут фінансових векселів був прийнятий саме нашою фракцією яку постійно критикували відповідно представники "Батьківщини", БЮТу. І зараз вони за допомогою цих механізмів пропонують вирішити проблеми обманутих вкладчиків,  пропонують вирішити проблеми кризи, яка склалася в банківській системі. Відповідно хочу зазначити, що це трохи не чесним є. І хочу, щоб все ж таки визнали, що вказані інститути є досить корисними для використання певної мети, зокрема, щодо залучення додаткових обігових коштів через внутрішні запозичення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Мирний.

 

17:30:36

МИРНИЙ О.Б.

Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Прошку передати слово Юрію Михальчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Михальчишин.

 

17:30:53

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А.

Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Без сумніву фінансова система України потребує стабілізації, бо більше екстреного порятунку. Проте вказаний законопроект пропонує заходи, які на нашу думку не відповідають реаліям сьогодення і потребують більш комплексного регулювання. На правду, ті зміни, які пропонує законопроект, вони передбачають надати Кабінету Міністрів право здійснювати випуски облігації внутрішньої державної позики по встановлені існуючим бюджетним законодавством обсяги. А це означає, що Кабінету міністрів, на правду, надається право здійснювати корегування граничних  обсягів державного боргу. Для довідки нагадаю, що у нас за минулий 2013 рік видатки державного бюджету на 160 мільярдів гривень фінансувалися за рахунок  державних запозичень.

Відтак вказаний спосіб регулювання проблеми сприятиме нарощуванню державного боргу аж ніяк не його скороченню. У нас видатки на обслуговування державного боргу перевищують всі розумні гранично допустимі межі. Відтак, треба розуміти, що в принципі цей законопроект він порушує і вимоги Конституції України. Адже, згідно  основного закону держави встановлюється виключне право законами України і відповідно вищим законодавчим органом встановлювати порядок обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу виключно рішеннями Верховної Ради України, а ми це право чомусь делегуємо Кабінету Міністрів, що, до речі, вже не відповідає і існуючим політичним реаліям. Адже нагадую, що живемо ми тепер в парламентсько-президентській республіці.

Відтак, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що законопроект має низку недоліків системного характеру, який не дозволяє позитивно голосувати відповідно під час ухвалення рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Каплін, будь ласка. Передає слово Віктору Пинзенику.

 

17:32:47

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Відповідати по зобов'язаннях банку повинен самий банк, для цього в нього є активи і  продажем активів має забезпечитись виконання зобов'язань перед вкладниками. Для додаткового забезпечення вкладів у багатьох країнах світу, Україна не є винятком, створюється додаткові інструменти, таким інструментом в Україні є Фонд гарантування вкладів, який є певним родом страхування для забезпечення вкладів наших вкладників. За нормальних умов я б не підтримав цей закон, але ситуація в банківському секторі є дуже непростою. Що передбачає цей закон. І тут правильно відзначають деякі колеги, що тут є нестандартні норми, які я завжди критикував, бо бюджет не має права містити незафіксовану цифру видатків. В даному випадку ми стикаємось із цифрою, яка не є відомою. І, на жаль, треба на це погодитись. Чому? Даний інструмент пропонується як механізм страхування. Це не означає, що обов'язково будуть зроблені видатки. Але у випадку потреби, коли треба буде підтримати Фонд гарантування коштами, у зв'язку з тим, що їх не вистачає для деяких розрахунків з вкладниками по збанкрутілим банкам, таку норму треба, варто підтримати, не фіксуючи цю цифру. Дуже важливо і те, що це мова йде про тимчасове залучення коштів, тому що ОВДП забезпечується векселями Фонду гарантування вкладів. Інакше кажучи, Фонд гарантування вкладів за рахунок цієї банківської системи має повернути кошти, які були залучені для вирішення проблем перед вкладниками проблемних банків. Тому я звертаюсь до колег, враховуючи унікальність і складність ситуації в якій ми знаходимось підтримати даний проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Всі бажаючі мали можливість виступити, ми з вами як і домовлялись можемо прийняти рішення у вівторок, коли будемо голосувати за весь пакет обговорених сьогодні законів.

Я не бачу народного депутата Єдіна, який хотів також в пакеті доповісти постанову по стабілізації банківського сектору. З'явиться можемо встигнути сьогодні і заслухати.

Наступне питання, шановні колеги, (реєстраційний номер 2330а) – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку індустрії програмної продукції та реалізації національного проекту "Технополіс" – створення інфраструктури інноваційного розвитку та високих технологій". Будь ласка, народний депутат Омельченко. Немає народного депутата Омельченка, буває так в житті.

Шановні колеги! Я просив би доповідачів більш серйозно відноситись до своїх обов'язків. І не валити закони тільки тому, що є бажання вийти до буфету.

Наступне питання, будь ласка, це проект закону – це альтернативні закони (2244а) (2244-а1) – це проект закону… ні, вибачте, я перелиснув …

(2063) у нас наступний закон.  проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції. Народний депутат Гордієнко, будь ласка.

 

17:36:48

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 9 жовтня 2013 року розглянув проект Закону про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо особливостей  оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції (реєстраційний номер 2063), і прийняв рішення  доопрацювати  зазначений законопроект та рекомендувати Верховній Раді  України доопрацьований вже в Комітеті Верховної Ради  законопроект і пропонує  його прийняти за основу.

Проектом закону пропонується у вигляді тимчасового фіскального стимулювання інтелектуального місткого та технологічного бізнесу в Україні звільнити суб'єктів ІТ-галузі від сплати на прибуток та податку на додану вартість на 5 років зі сплатою у подальшому протягом п'яти років податку на прибуток в розмірі восьми відсотків.

Також пропонується протягом перших десяти років суб'єктів ІТ-галузі оподатковувати за заставкою 5 відсотків заробітну плату ІТ-фахівців, що працюють в цій галузі.

Прийняття передбачених законопроектом змін дозволить забезпечити переорієнтацію курсу розвитку національної економіки на інноваційний шлях розвитку, створити більш сприятливі умови для залучення в Україну прямих іноземних інвестицій, кращого світового досвіду та новітніх технологій, а також створити нові високопродуктивні робочі місця, що сприятиме так необхідному у даний час розвитку  економіки України.

Головне науково-експертне управління  Верховної Ради  та Кабінет Міністрів в цілому підтримують даний законопроект. Є чимало зауважень, які будуть враховані вже при прийнятті законопроекту у другому читанні. Тому Комітет Верховної Ради  рекомендує Верховній Раді  прийняти за основу доопрацьований  проект закону. І я просив би вас підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити виступ.

 

ГОРДІЄНКО С.В.  Я думаю, що тут присутній і Володимир Петрович. Він прийшов, він знає, що навколо цього законопроекту велась велика робота як урядами, в тому числі, і всією спільною, яка надзвичайно ставить питання про одне, щоб ми не мізки за кордон експортували, а щоб тут, у власній країні розвивали те, про що ми доповідали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, є необхідність обговорити це питання чи  зрозуміла позиція? Нема необхідності обговорювати. Є? Є.

Запишіться, будь ласка,  2 – "за", 2 – "проти".

Будь ласка,  народний депутат Момот.

 

17:39:51

МОМОТ О.І.

Олександр Момот, Дніпропетровськ, 27 округ.

Шановний Олександре Валентиновичу! Шановні колеги! Сергій Володимирович дуже палко розказав про цей закон, і його мабуть треба підтримати. Але, коли ми розглядали півгодини тому Бюджетну резолюцію на майбутні роки, на 2015 рік, там нас дуже просив міністр фінансів не приймати законів, які зменшують надходження  в бюджет. Або знаходити компенсатори. тому як варіант можна  прийняти в першому читанні і доопрацювати до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Будь ласка,  народний депутат Каплін передає слово  Віктору Пинзенику.

 

17:40:50

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати! Я не буду оригінальним, такий законопроект не має права на життя. Чому? Такі рішення нічого спільного з  інвестиціями не мають. Коли я купую цю пляшку води,  то я, крім ціни, право на яку має  продавець або виробник, я плачу ще спеціальний податок, який називається ПДВ.

Закон, який доповідали, і кажуть: ПДВ, призначення якого – поповнити бюджет, ми доручаємо чомусь по дорозі не донести до  бюджету.  Цей податок платить не бізнес, ПДВ платить споживач. Як ми можемо звільняти те, що не є вирахуванням з доходів?  Ми цим не стимулюємо інвестора.

Я  хотів б, щоб ви пригадали компанію "Левелла", яка нищила всіх, хто легально ввозив нафтопродукти. Як можна  конкурувати з сектором, який не платить ні  акцизу, ні ПДВ?

Крім того, коли ви вводите норму звільнення від ПДВ, вона буде стосуватися тільки імпорту. Чому? Режим звільнення від ПДВ по відношенню до українських товарів означає, що вхідний ПДВ ви зобов'язані віднести на  ціну, бо інакше механізму відшкодування нема. При імпорті до нас товару іноземного виробництва потрапляє очищений від ПДВ, бо така процедура стягнення цього податку. Таким чином, режим звільнення дискримінує національного виробника. Імпортний товар стає дешевшим ніж український. Це взагалі унікальна політика, якої ніхто в світі не проводить. Політику, при якому дискримінується національний виробник через систему оподаткування. Я не хочу вникати в деталі інші цього закону, але проблема українських інвестицій не в цій площині. Навпаки, всі мають бути в рівних умовах. Тим більше, що в Україні в податкове законодавство не ведеться індивідуального обліку. У нас котловий облік доходів і видатків. І неможливо виділити це айті-продукція, чи будь яка інша діяльність.

Наша фракція не підтримує ні цей закон, ні той закон, який у парі йде з цим, попередній закон, по якому мене не слухали доповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, народний депутат Мірошниченко.

 

17:43:03

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Прошу передати слово Олексію Фурману.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Олексію Фурману.

 

17:43:11

ФУРМАН О.Ю.

Олексій Фурман, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Технополіси виступають найсучаснішими формами інтеграції науки і виробництва, що створюють умови для технологічного поштовху. Результатом чого є поява значної кількості інновацій, спроможних при оперативному їх освоєнні виробництва забезпечити потужний економічний розвиток держави.

У законопроекті пропонується доповнити пункт 15, підрозділу 10, розділу ХХ перехідних  положень Податкового кодексу України, в якому визначаються особливості оподаткування суб'єктів індустрії, програмної продукції, новим підпунктом 1.9, згідно з яким я цитую: "ставка податку на доходи фізичних осіб становить 5% бази оподаткування щодо доходу у вигляді заробітної плати, виплаченої відповідно до умов трудового договору, контракту працівників суб'єкту індустрії програмної продукції, посади яких згідно з класифікатором професії відповідають класу професіоналів в галузі обчислень". У такий спосіб запровадження пільгової ставки оподаткування доходів працівників, суб'єктів індустрії, програмної продукції, надає переваги в оподаткуванні працівникам окремої галузі, що не враховує положення по частині 1 статті 24 Конституції України, згідно з якою громадяни України мають рівні конституційні права і свободи, та є рівні перед законом. Такий підхід дістав відображення у пункті 167,1 статті 167 Податкового кодексу України, яким ставка податку на доходи фізичних осіб встановлена на рівні 15% для всіх громадян України, не залежно від рівню доходу, від професії, від кваліфікації тощо. Що повністю відповідає одному з принципів податкового законодавства, який передбачає рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, народний депутат Яворівський, завершуємо виступи.

 

17:45:18

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Троєщина, Київ, "Батьківщина".

Шановні колеги, Єжи Лєц якось пожартував: навіть з мрії можна зварити варення, але якщо додати туди ягід,  додати цукру. У цих стінах, в яких ми з вами сидимо, впродовж 23 років вносились прекрасні побажання, прекрасні мрії. Згадайте, вільні економічні зони, в прийнятті яких обіцяли, що саме через них почнеться розквіт української економіки. Потім інші заходи, не буду їх перераховувати. Все це було, як виявилося, абсолютно корупційні схеми, які робилися під когось конкретно і кимось лобіювались. Технопарки ті ж самі, можна, скажімо, назвати.

Ми маємо чергову таку ніжну авантюру, я би сказав. Під виглядом того, що дійсно, треба підтримувати український інтелект і тому подібне. Але 3 податки ми відразу звільняємо. Тобто за рахунок пенсіонерів, де не надійдуть гроші до Пенсійного фонду, ми хочемо дати кільком людям, які керують айтішними технологіями, ми хочемо їм зробити, надати їм пільги.

Цього робити ні в якому випадку не варто. "Батьківщина" голосувати за цей, такий, знаєте, тихо підленький закон, голосувати за нього не буде. І вас закликаю не робити цього, не оббирати Пенсійний фонд і надавати прерогативу, пільги для невеличкої купки людей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте одну хвилину дамо представнику уряду. Пане Семиноженко. Включіть мікрофон.

 

СЕМИНОЖЕНКО В.П.

Шановні народні депутати! Зрозуміло, що постійно ми повторюємо одні і ті ж традиційні речі. Того, що якщо десь дається стимул, це означає, гроші ідуть з бюджету. Питання абсолютно інше. Які треба створити умови, щоб з'явилася нова компанія, новий бізнес. І тут прорахування вже були. Навпаки, якщо, скажімо, єдиний соціальний внесок зменшувати, це означає легалізацію зарплат і збільшення реальних доходів і до бюджету, і до Пенсійного фонду.

Причому ця оцінка між півтора і два рази. Тобто абсолютно протилежні речі повинні відбуватися. Не випадково, що багато прикладів. Польща, Китай, Індія мають абсолютно аналогічне законодавство. Я хотів би нагадати шановним депутатам, що в 2012 році в цій залі депутати і проголосували конституційною більшістю голосів за це. На жаль, вийшло вето Президента, тому що радники радили, були не ті і радили не те.

Тому я закликаю вас, давайте в першому читанні приймемо, а потім ретельно попрацюємо, можливо, з круглими столами, щоб всі абсолютно чітко зрозуміли всю специфіку всіх питань. І ми з вами зробимо дійсно гарну справу для економіки України. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз ми не приймаємо рішення, я нагадаю. Ми будемо приймати рішення наступного разу.

Одну хвилину Віктор Пинзеник просить.

 

17:48:37

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, в мене є прохання до головуючого, в першу чергу. Ми розглядаємо з вами зміни до Податкового кодексу. Я грішним ділом завжди вважав, що питання податкової політики відноситься до компетенції Міністерства фінансів, бо це податки.

В мене є прохання дати слово представнику Міністерства фінансів з приводу цього проекту закону, у компетенції якого знаходяться питання податкової політики. Це  податкові речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте, просто ми зараз не встигаємо, я бачу, по часу обговорити інше питання. Коли будемо голосувати, ми обов'язково дамо можливість виступити іншим представникам Кабінету Міністрів.

Шановні народні депутати, до мене підійшли наші колеги депутати зі Східної України і дуже просять зараз, також  ми, нагадаю,  розглядаємо за скороченою процедурою проект Закону (2203) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення соціальних гарантій працівникам гірничих, шахтобудівних (вуглебудівних) підприємств, державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості. Будь ласка, народний депутат Турманов, 2203а – реєстраційний номер цього проекту.

 

17:49:59

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый коллеги, Комитет Верховной Рады  по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики, ядерной безопасности на своем заседании 4 сентября  2013 года рассмотрел проект  Закона о внесении изменений в некоторые законы Украины относительно  обеспечения  социальных  гарантий работников  горных, шахтостроительных (углестроительных)  предприятий, государственных военизированных  аварийно-спасательных служб (регистрационный номер  2203). (Шум у залі)

 Проект  закона  разработан  с целью устранения социальной несправедливости относительно работников шахтостроительного комплекса и государственных  военизированных  горно-спасательных  формирований. (Шум у залі)

 Уважаемые коллеги, во время обсуждения  проекта…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, колеги, давайте заспокоїмось.

 

ТУРМАНОВ В.І. … на заседании нашего  комитета было принято решение данный законопроект принять  за основу. Но учитывая, что сегодня мы голосовать не будем, поэтому я  хотел бы, чтобы вы поддержали данный законопроект. Это касается  шахтостроителей и работников… (Шум у залі)

 

ФАРІОН  І.Д.  Доповідайте державною мовою.  Не порушуйте закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, прошу, колеги,   прошу заспокоїтись. Прошу заспокоїтись, шановні колеги. (Шум у залі)

 Зараз на виступи, будь ласка, запишіться. Колеги,  я прошу, запишіться на виступи: два – за,  два – проти. (Шум у залі)

Будь ласка, народний депутат Марцінків.

 

17:52:05

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Прошу передати слово Олександру Мирному, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

17:52:13

МИРНИЙ О.Б.

Зараз. Зараз. Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Питання, яке зараз піднімається воно однозначно важливе. Але не можна прикривати антидержавні дії турботою про або шахто будівельників, або ще когось, або ще когось, тому що тоді можна і вбивства виправдати тих людей, яких зараз вбивають в Слов'янську. Можна все, що завгодно обґрунтувати і прикрити. Ми домовилися, є спільна позиція, що якщо ми доповідаємо законопроекти, то, будь ласка, з поваги до країни, яка проливає свою кров! До прапора! До мови! До історії! Давайте хоча би закони доповідати! І ви знаєте нашу позицію, і знаєте особисту мою! Закрийте рот поки я буду розмовляти! Потім будете розказувати! Я хочу сказати, шахто будівельників треба підтримувати! Але, вибачте, давайте поважати інших українців, які живуть в Україні, тому що те, що ми робимо зараз, це не повага, це зневага, це значить плювок в обличчя тим матерям, які, діти яких гинуть зараз під Слов'янськом від рук терористів! Це неповага до держави! Це неповага до всього, те, що і для нас є святе. Тому, будь ласка, вийшли, розказали, і будемо або підтримувати, або відхиляти. Але плювати в обличчя України ми вам не дозволимо. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кудря, Компартія, будь ласка.

 

17:54:14

КУДРЯ В.І.

Володимир Кудря, Комуністична партія України, місто Олександрія, Кіровоградська область. Шановні колеги, я вважаю цей закон надзвичайно потрібним. Тому, що наше місто також вугледобувне. І хочу добавити в цей закон, коли іде перелік підприємств працівники яких потребують соціальних гарантій, добавити слово "вугледобувних і вуглепереробних", будь ласка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Момот, будь ласка.

 

17:54:52

МОМОТ О.І.

Шановний Олександр Валентинович, шановні колеги, безумовно, Олександр Борисович так палко розказав, що я згадав не тільки українську мову, а і англійську, французьку. Шуткую.

Я думаю, що цей законопроект для людей тяжкої, непростої праці треба підтримати. Хоча, безумовно, вже треба переводити наше законодавство не на пільги, пільги не бюджетні, а монетарні. Так буде зрозуміло, прозоро, і так як роблять у всьому світі.

В першому читанні пропоную підтримати і підготувати зауваження до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Гончаров.

 

17:55:51

ГОНЧАРОВ А.Д.

Дякую. Шановні друзі,  усього дві поправки до цього горного закону треба врахувати.

Перше. Крім шахтарів, які добувають вугілля треба добавити професії шахтобудівників і робітників горноспасательных служб. Це по-перше.

І по-друге, компенсації за побутове вугілля виплачуються шахтарям, які працюють на шахтах і потім, після того, як ця шахта закрита.  Але в період ліквідації, цієї поправки немає, і тому я дуже запрошу всіх підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми обговорили цей проект, будемо визначатись на наступному сесійному тижні.

Шановні колеги… Зараз, я вибачаюсь. Я хотів би запитати у вас. У нас є декілька поставно щодо змін меж деяких міст. По настрою залу? Колеги, дуже мало людей. (Шум у залі) Шансів нема, так я розумію? Тому що дисципліна у нас, на превеликий жаль, дуже на низькому рівні. Тому, шановні колеги, я єдине, що на завершення можу зробити, це оголошення, яке не потребує голосування.

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Медяника Володимира Юрійовича зі складу депутатської фракції Партії регіонів.

На цьому ми завершуємо вечірнє засідання Верховної Ради. Верховна Рада України продовжить свою роботу завтра  о 10 годині ранку. До побачення.