Опубліковано 04. 09. 2008
ЗАСІДАННЯ П’ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
4 вересня 2008 року, 16:00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записуватися на реєстрацію.
В залі зареєстровано 346 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, відповідно до пункту 15 статті 27 Тимчасового Регламенту Верховної Ради України дві фракції попросили перерву, і вже порадилися, і просять оголосити заяву після відповідної перерви.
Хто буде виступати? КПУ і Партія регіонів.
16:02:54
КОВАЛЬОВА Ю.В.
Шановний пане головуючий, шановні депутати, шановні присутні! Зійти на цю трибуну сьогодні мене підштовхнув беззупинний шквал дзвінків та прохань мешканців міста Лозова і її околиць, а також звернення з усієї Харківської області.
Те лихо, що трапилося в цьому регіоні не може всіх нас не турбувати і ми не можемо залишатися осторонь. Я теж виїжджала в цей час в місто Лозову і була присутня на засіданнях штабів, що проводилися в зв’язку з цією ситуацією, як в присутності преси так і без неї. Я бачила, як після засідань члени штабів та інші присутні на засіданнях роз’їхалися і розлетілись собі, а мешканці залишилися сам на сам з проблемами, які накоїло лихо, та з вибухами, які не вщухли і по цей день.
Завтра в Лозовій проводиться позачергова сесія обласної ради. Голова та керівництво ради запрошує на засідання всіх небайдужих до ситуації, що склалася в регіоні. Бо цю більш ніж серйозну проблему треба вирішувати разом і не тільки на місцевому рівні. Передусім її повинні вирішувати ми з вами у цьому залі, бо біда, яка може статися навіть у разі нещасного випадку з тим, що зберігалося та на сьогодні зберігається у цьому регіоні, а також місті Балаклея, може порівнятися тільки з чорнобильської трагедією.
Прошу всіх вас не залишитися байдужими до цього лиха. Прошу всіх присутніх, всіх, хто чує мене, допомогти в матеріальному плані мешканцям цього регіону. Ми ж завжди знаходимо кошти, і час відвідувати урочистості та різні паради, на які постійно витрачаємо великі кошти. Тому наш безсумнівний обов’язок – підтримати людей не тільки в радощах, але і в біді.
А тим часом підкреслюю ще раз. У органів місцевої і обласної адміністрації та вищої влади країни вистачає часу й коштів на зустріч гостей з заокеанських держав, а на проблеми рідної країни у них немає ні того, ні іншого. На цю хвилину жодної копійки на ліквідацію лиха під Лозовою від них не надійшло.
Також замовчується проблема нерозпізнаних отрутохімікатів у кількості 222 тонн, які знаходиться на цій території в рідкому та твердому стані в деформованій упаковці. Обмеження умов їх зберігання не було доведено і досі. Зараз люди повертаються до своїх домівок на лозівські околиці та починають їх лагодити та відновлювати. Чи відчувають вони себе у спокої? Аж ніяк. Допомогти людям, які постраждали під Лозовою, а головне – запобігти новим...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
КОВАЛЬОВА Ю.В. Запобігти новим вибухом у Лозовій, Балаклеї, а також усіх подібних сховищах і арсеналах України, усунути загрозу життю і безпеці громадян – це сьогодні завдання номер один.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного.
Оголошується 2138 – проект Постанови про призначення у 2008 році іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших вчених.
Володимир Іванович Полохало, прошу на трибуну.
16:06:57
ПОЛОХАЛО В.І.
Шановні народні депутати, шановний Голова Верховної Ради, цей проект постанови, який ви зараз читаєте, був прийнятий на виконання Постанови Верховної Ради України „Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших вчених”, що прийнято у березні 2007 року і отримала підтримку тоді у п’ятому скликанні 241 голос. Згідно цієї постанови Верховної Ради України щорічно, починаючи з цього року, присуджується 30 іменних стипендій Верховної Ради України: 10 стипендій у розмірі 2 тисячі гривень щомісяця для молодих вчених, докторів наук; 20 стипендій у розмірі 1 тисяча гривень щомісяця для молодих вчених, кандидатів наук, які підготували докторські дисертації.
Я хотів сказати, що стипендії призначаються на конкурсних засадах за рахунок цільових коштів Державного бюджету України і перераховуються молодим вченим-стипендіатам за місцем їх основної роботи додатково до посадового окладу. У цьому році Верховній Раді України на ці цілі Державним бюджетом передбачено 360 тисяч гривень.
На здобуття стипендії можуть бути висунуті молоді науковці до 35 років, які проводять фундаментальні наукові дослідження з приоритетних напрямків науки і збагатили науку визначними здобутками.
Я хочу сказати, що сама процедура, конкурсна комісія, відбір кандидатів відбувається на сучасних засадах, демократично, це справді кращі із кращих в нашій країні. І додам ще в цьому контексті, що комітет Верховної Ради не втручався в роботу процесу висунення цих кандидатів, лише розглядав результати роботи конкурсної комісії. Загалом за результатами проведеного конкурсу конкурсною комісією було визначено 20 претендентів на призначення стипендій Верховної Ради України у 2008 році.
Рішення конкурсної комісії розглядалося у нашому комітеті і було підтримано одноголосно. На підставі рішення комітету підготовлено відповідну постанову Верховної Ради. Тобто, тут 20 кандидатур на призначення стипендій. Прізвища ви бачите.
Зазначу тільки дуже коротко, що стипендії претендентам розподіляються за десятьма напрямами науки: технічні науки – шість робіт, фізико-математичні науки – три роботи, медичні – три, хімічні – одна, біологічні – одна, психологічні – одна, академічні науки – дві, історичні науки – один, педагогічні – один, юридичні науки – один. Інакше кажучи, 14 робіт – це природничі науки і шість – це гуманітарні науки.
За місцем проживання це Київ, Харків, Львів, найбільше з Києва – 6 стипендій, Севастополь, Сімферополь, Дніпропетровськ, Ужгород, Луцьк, Вінниця, Черкаси, Одеса. Практично, порівну жінок і чоловіків, але додам до цього, що стипендії мають сплачуватися вже, шановні народні депутати, звертаю вашу увагу, вже з 1 січня цього року. А вже вересень цього року. Кошти передбачені.
Тому я, з огляду на те, що комітет намагався півроку на Погоджувальній раді щоразу за підтримки інших голів комітетів включити це в порядок денний, я дуже дякую тим, хто включив нарешті хоч у вересні цей проект постанови, яку я пропоную прийняти за основу.
Молоді науковці, вся українська наука чекають іменних стипендій Верховної Ради. Це піднімає імідж Верховної Ради, це хоч якась підтримка нашої науки, яка, на жаль, сьогодні дуже слабко підтримується державними інституціями, про що говорилося і вчора на комітетських слуханнях, де було близько 300 представників нашої наукової творчої еліти. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записуватися запитання-відповіді.
Петро Цибенко.
16:11:33
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Шановні колеги, ну, між іншим, я хотів би сказати, що ми мабуть все-таки, Верховна Рада України й держава певною мірою спізнились свого часу з прийняттям Закону про наукову і науково-технічну діяльність, і мабуть ми дещо спізнилися з питанням щодо премій, наукових премій. Але, повертаючись до постанови, я хотів би вам задати запитання.
Ви сказали про те, що рішення збалансовано, комітет не втручався, є конкурсна комісія і так далі, що представлені всі регіони, але все-таки я бачу не зовсім рівноцінно представлені. У мене немає претензій до жодного з номінантів, я не ставлю під сумнів їх заслуги, але коли я бачу, що, скажімо, чверть цих номінантів – це Львівська область і абсолютно відсутні Донецька, Луганська, я розумію, там не займаються наукою, у мене виникають запитання. То у мене все-таки побажання до комітету, до голови комітету, до доповідача, давайте ми все-таки враховувати, в тому числі регіональну специфіку.
ПОЛОХАЛО В.І. Я дякую. Є тут і сенс у вашому питанні і водночас немає сенсу, тому що наука не має кордонів, вона не має національності і де вона розвивається – чи у Фастові, чи у Львові, чи в Донецьку – це абсолютно немає значення. Це перше.
І друге, що висунення претендентів, згідно з затвердженим конкурсною комісією її положенням, здійснюють вчені ради наукових установ та організацій міністерств і відомств, національних, галузевих академій наук, тобто всі, хто хотів із національних товариств, в національних інституціях могли висунути. Але справді в Києві тут 6 стипендій, Харкові – 2, у Львові – 4. Можливо наступного разу буде інше, може буде в Києві одна, в Харкові – 8 і таке інше. Хочу сказати, що жодної претензії до комітету, конкурсної комісії не було.
І відносно Закону про наукову і науково-технічну діяльність. За нашим дорученням, за нашою рекомендацією комітету зараз підготовлений і обговорений в Національній академії наук, в галузевих академіях наук нова редакція Закону про наукову і науково-технічну діяльність.
Я дуже дякую за це запитання і просив би….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ПОЛОХАЛО В.І. Користуючись нагодою, звертаюсь до Голови Верховної Ради України, до депутатів, в нас є нові два базових закони: про вищу школу і про науково-технічну діяльність.
Вся спільнота вузівська, наукова чекає хоча би першого розгляду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.
16:14:16
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський. „Блок Литвина”.
Шановний Володимире Івановичу, в мене в руках постанова березнева 2007 року, на виконання якої підготовлений проект цей. Тут сказано, заснувати, цитую з 2008 року 30 іменних стипендій Верховної Ради України. Постанова, яку зараз ми розглядаємо передбачає 20 стипендій. В чому справа, поясніть.
І ще один момент, я порахував, постанова 2007 року передбачає на це виділення 40 тисяч гривень, постанова, яку ви пропонуєте нам проголосувати – 30 тисяч гривень. Що трапилось? Дякую.
ПОЛОХАЛО В.І. Ні, не 300, а 360 тисяч. У конкурсі загалом… Да, у конкурсі, загалом взяло участь 25 робіт. Тобто не комітет відбирає - наукові ради. І з них 15 робіт були в конкурсі на стипендії претендували 2000 тисячі гривень, 10 робіт – на 1000 гривень і в цьому контексті із 25-ти було відібрано 25 конкурсною комісією на 2008 рік. На наступний рік, я думаю, це буде повний обсяг конкурсних робіт.
Знаєте, якби навіть було 100 робіт, а конкурсна комісія відібрала 7 робіт, які вартують того, ми б робили 7 робіт. Тому я ще раз хочу вас підкреслити, дуже ретельний був до цього підхід, дуже ретельний підхід і коли виникали у нас деякі зауваження членів комітету, до речі, я хочу подякувати представникам всіх фракцій в комітеті, там 5 партій. Тому що абсолютно всі одноголосно голосували і на Погоджувальній раді відстоювали те, щоб включити в порядок денний і, в тому числі ваш лідер Володимир Литвин. Тому я сподіваюсь на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Валерій Камчатний.
16:16:13
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область, місто Харків, як науковий центр.
Ну, частково Володимир Іванович ви відповіли на те запитання, яке я хотів задати. Воно прозвучало від колеги Цибенка і тому я свій час для запитань просто використаю, щоб зекономити потім для подяки від імені виборців, молодих вчених Харкова за те опікування, яке робить ваш комітеті, зокрема за те, що все ж таки внесли двох представників від міста Харкова в цей перелік. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати, Володимире Івановичу.
ПОЛОХАЛО В.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є бажання виступи народних депутатів і фракцій? Прошу записуватися на виступи від народних депутатів і від фракцій. Зараз на виступи від фракцій.
Виступи від фракцій розпочинаються з фракції комуністів. Самойлик Катерина Семенівна.
16:17:35
САМОЙЛИК К.С.
Шановні колеги, я дуже рада, що той законопроект, та постанова, автором якої є я, одержує свою практичну реалізацію. Це по-перше. І по друге. Мені практично дуже соромно за те, Верховна Рада України від Комітету з питань освіти та науки розглянула лише одну постанову. Ми з вами розглядали восени минулого року, і це врешті-решт приступили розглядати другу постанову. Якщо ми підемо й далі таким шляхом, то наука, на превеликий жаль, у нас і освіта буде стояти, тупцювати на місці, а не рухатися вперед.
Перше. Я ще раз хочу всім наголосити, що в нас, на превеликий жаль, лише один молодий вчений до 25 років. Це, вибачте будь ласка, це нам усім вирок, це вирок державі, яка не дбає про майбутнє нашої науки і й освіти. І саме тому ми внесли такий законопроект і ще ряд законопроектів на матеріальну і моральну підтримку наших молодих учених через стипендії, а також через премії Верховної Ради України. Я хотіла б відповісти моєму колезі Зарубінському, який дуже уважно завжди слідкує за цими питаннями.
Хочу сказати, що було 32 претенденти на 30 стипендій, але сім робіт, я сама приймала участь, але я не сама головна там була, там звичайно були світила української науки – то я хочу вам сказати, що з цих 32 робіт 7 робіт ми не відхили, як... відхилили як такі, які не відповідають положенням про стипендії, які приймали, шановні колеги, ви тут у сесійній залі Верховної Ради України.
А взагалі хочу сказати, що доки у нас і вчені ради поки, і я дивлюся по молодим нашим... у нас є з вами ще премія для молоді „За розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування”. То я вам хочу сказати, що наше місцеве самоврядування, місцеві ради, а також вчені ради, треба чесно про це сказати, поки що ще сплять. Я почиваю на лаврах, я досяг лаврів і досить мені цього. А молодий випливе, викарабкається – буде добре, не викарабкається - ну, що ж, життя таке.
І тому я думаю, і прошу звертаючись до вас усіх – це не правда, що тут більша частина з Західної України тут рівномірно всі, дійсно представлені майже всі області. Але нам би хотілося, щоб було не 32 претендента, а набагато більше. Але це вже питання до наших вищих навчальних закладів, до наукових установ, до Національної Академії Наук, і до Міністерства освіти і науки.
Я, звертаючись до вас, прошу вас всіх це, цю постанову…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити…
Олег Зарубінський "Блок Литвина"
16:20:52
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський "Блок Литвина" .
Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Я не дарма взяв постанову березня 2007 року, оскільки вважаю її не зовсім коректною. Відповідно те, що пропонується зараз не може бути зовсім коректним. Хоча, безумовно, фракція "Блок Литвина" проголосує за ці стипендії. Але я хотів би уточнити, що треба проголосувати, щоб більше одержали найталановитіші вчені, я скажу чому.
Постанова 2007 року називається „Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених, найталановитіших”, це є з точки зору філології найвищий ступінь порівняння. Чому в цій постанові є градація, там, де одним дві тисячі виділяти, а іншим тисячу виділяти, мені не зрозуміло. Там сказано, що дві тисячі тим, хто вже є доктор наук, а тисячу тим, хто подав документи в спеціалізовані ради для присвоєння цих ступенів. Ну, шановні, якщо тут написано, найталановитіші, то жодної градації в тому, кому й дві тисячі, кому тисяча, ну це некоректно, некрасиво і неправильно. До того ж аспірант, який навчається і не має ще ступеню може бути набагато талановитішим, найталановитішим.
Тому я пропоную внести зміни в цей проект і, оскільки відбулася певна економія, так чи ні, правильно, і ми дали не 30 стипендій як це виділялося, а 20 стипендій всім має бути дано по дві тисячі гривень, тим більше, ви, шановні, прекрасно розумієте, що таке було закупівельною спроможністю дві тисячі гривень в березні 2007 року і що таке закупівельною спроможністю дві тисячі гривень на цю стипендію, яку отримує талановита людина сьогодні через півтора року. Це дуже великі різниці.
Тому я пропоную всім, кого визначив комітет, я сподіваюсь і вірю, що це є об’єктивно, оскільки всі вони є найталановитішими, встановити стипендії по дві тисячі гривень. Я думаю, що на тлі того, що, наприклад, в 2007 році з України було вивезено 300 мільйонів доларів, а за 7 місяців 2008 року у вигляді начебто інвестицій за кордон вивезено 6 мільярдів 200 мільйонів доларів, із них 5 мільярдів 800 мільйонів доларів на Кіпр, такі у нас інвестиції, оце просто смішно звучить. Я прошу проголосувати за цю постановою із зміною, всім визначеним шановним нашим найталановитішим людям встановити дві тисячі гривень і це є мало. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рудченко, "Блок Литвина", виступи від народних депутатів. Будете виступати? Не будете.
Наступний Писаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Прошу з трибуни.
16:24:01
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую. Хочу сказати, що, нарешті, ми перейшли до конструктивної роботи і почали робити щось добре для людей. Верховна Рада, нарешті, відвойовує той статус, який вона мала до цього. І те, що ми зробимо зараз, це також прояв нашої поваги до майбутнього України.
Ми бачимо, що сьогодні підтримувати молодь хоча б у такий спосіб, ми даємо надію на те, що ми замислимося і на більш суттєві, і на більш серйозні переміни у цій сфері. Я розумію, що ці стипендії, вони не врятують сьогодні майбутнє, але це перший крок. Давайте розуміти, що від нас очікують таких перемін, щоб фінансування науки, освіти і медицини стало сьогодні на найбільшому рівні.
Напередодні, на початку навчального року я побував в Немішаївському агротехнічному коледжі, який випускає сьогодні фахівців для нашої аграрної промисловості. І ви знаєте... Для сільського господарства. І ви знаєте, дуже важко дивитися на те, як сьогодні люди тільки за своєї власної ініціативи фактично рятують і науку, і розвиток якихось технологій. Тому що те, в яких умовах сьогодні ми розвиваємося і те, як розвиваються сьогодні на Заході та в Європі, це порівняння того, що наші лабораторії і наші студенти сьогодні мають це робити майже в умовах доісторичних, майже в печерах відбувається такий розвиток.
Я переконаний, що Верховна Рада сьогодні отримала можливість голосувати 300 голосами не для того, щоб знову перетворювати країну на якесь шоу. І я хочу, щоб депутати не дозволили нікому спекулювати на цьому. Тому що вже сьогодні говорять, який там список новий буде Кабінету Міністрів, який ще щось. Депутати до цього не мають відношення. Депутати мають відношення до суттєвих реформи, до того, щоб ми сьогодні вже замислилися про майбутнє. А майбутнє – це не завтра, майбутнє – це через роки.
Я переконаний, що ми сьогодні повністю підтримаємо ці зміни. Я переконаний, що Верховна Рада в такому ж русі буде працювати і отримає ту повагу від людей, на яку вона заслуговує. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, виступи завершені. Значить, є наступна пропозиція. Прийняти за основу даний законопроект. А до другого читання поставити всім по 2000 гривень. Я тільки що переговорив з апаратом. Грошей вистачає. Підтримується така пропозиція? Значить, тоді поїхали, колеги. Ставлю на голосування за основу законопроект номер 2138 – проект Постанови про призначення іменних стипендій. Прошу голосувати.
16:27:08
За-364
Тепер, шановні колеги, в пункті першому, друга сторінка, абзац: „Десять стипендій у розмірі 1 тисяча гривень щомісяця”, змінити на: „Десять стипендій 2 тисячі гривень щомісяця”. Таким чином, ми всі стипендії піднімаємо до двох тисяч гривень. Приймається? Приймається. Слово Мартинюку, будь ласка.
16:27:34
МАРТИНЮК А.І.
Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.
Арсеній Петрович, нема заперечень. Можна не 2, а й 10 дати. Але тут є одна норма. Ми цією постановою не можемо приймати таке рішення. Нам треба змінити постанову про затвердження положення про іменні стипендії. Тобто треба внести зміни в те положення, що стипендія в такому-то розмірі, і тут ми 2 тисячі. Тобто треба пройти оцей процес. Внести зміну і в положення, і в тут, пункт у постанові.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є проблема. З голосу вносити зміни в положення, це специфічна законотворчість, яка асоціюється з хлібопекарством. Тому треба зачекати. Якщо ми зробим наступним чином, колеги? Можна таку пропозицію. Ставим заре 2 тисячі, а завтра внесемо зміни в положення. Піде так? І пишемо в постанові про прийняття, я розумію, що там, і тоді пишемо, що постанова набуває чинності з моменту внесення відповідних змін до положення. Приймається? Приймається.
Тоді ще раз кажу, як форматуєм. Отут, де 10 стипендій, так, як я зачитував, друга сторінка вашої постанови, читайте уважно: „10 стипендій у розмірі 1 тисяча щомісячно” замінити на: „10 стипендій у розмірі 2 тисячі гривень щомісяця”, так?
Тепер. Пункт 3. Встановити, що дана постанова набуває чинності з моменту внесення змін до положення про порядок (треба його повністю назвати) Про порядок призначення Верховною Радою України іменних стипендій. Приймається? Відповідних змін, так.
Шановні колеги, голосуємо в цілому.
Самойлик Катерина Семенівна. Стоп, зупиніть голосування.
16:29:16
САМОЙЛИК К.С.
Я просто дивуюся, Арсенію Петровичу. В цій залі конституційною більшістю прийняли це положення. Я витримала шалений тиск від Кабінету Міністрів України, який закидав мені про те, що ми поставили самі великі стипендії для молодих вчених в країні. Що немає такої градації, а ні президентських розміну, а ні кабмінівських. Це перше.
Але друге. Ну вибачте, будь ласка. Ну аспірант и сооискатель доктор, майбутній доктор науки трішечки має різницю чи ні? Ну давайте ми залишимо градацію. Не можна цього робити. І зам. міністра, чого ви сидите в тій ямі? Та сядьте ви, раді Бога, і ви свою думку висловіть. Це ваш проблема, а не моя проблема!
Я прошу, дайте доручення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Ми питання вивчимо. Узгодимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна пропозицію?
Пункт перший. Кабінет Міністрів – це орган виконавчої влади. Хай Кабінет Міністрів розбирається самостійно зі своїми стипендіями. Ми ж не приймаємо рішення по кабмінівським стипендіям.
Пункт другий. Гроші у нас є.
Пункт третій. Аспіранту точно треба більше грошей, ніж доктору. От, сто процентів, йому треба більше грошей.
І пункт четвертий. Ну є спільне рішення. ну за що дискусія? Є гроші, я тільки що поговорив з апаратом. Що ми ділимо?
Значить ставлю на голосування внесену мною пропозицію. Прошу голосувати.
16:31:14
За -375
Прийнято за основу і в цілому. (Ш у м у з а л і)
Кому вручили? Колеги, є прохання зачитати постанову. Читать?
(Ш у м у з а л і) А?! Результати голосування, будь ласка, прошу показати. За – 375, рішення прийнято.
Колеги, переходимо, 3100 – проект Постанови Верховної Ради України про забезпечення виконання Державної програми будівництва та розвитку метрополітенів на 2006–2010 у містах Донецьку і Дніпропетровську. Доповідає голова фракції Партії регіонів Янукович Віктор Федорович.
Для Віктора Федоровича Януковича скорочена процедура – це всього-на-всього 2 хвилини. Не будемо ображати голову фракції, Іван Григорович.
16:32:05
ЯНУКОВИЧ В.Ф.
Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, шановні виборці, постанова, яка підготовлена, про забезпечення виконання Державної програми будівництва та розвитку метрополітенів у Донецьку і Дніпропетровську, сьогодні була розглянута на Комітеті Верховної Ради з питань економічної політики, і була внесена пропозиція додатково включити у цю постанову місто Харків – це пропозиція комітету, з якою я погоджуюсь. Чому? Тому що ми не можемо робити дискредитації міст.
Враховуючи те, що метрополітени у нас будуються в містах Дніпропетровську, Донецьку, Харкові і Києві, і якщо подивитись на рівень фінансування в цьому році, він досить низький. Та довідка, яка у мене є, дуже вразливо показує, що ми маємо рівень фінансування, найвищий рівень фінансування – 32 відсотки з усіх цих міст, 20, 23, 35, 32. Тобто програма не виконується. Мені навіть не треба вам розповідати, яке велике значення має будівництво метрополітенів у цих містах. Ці три міста в цілому, якщо взяти Україну, вони дають більше 50 відсотків внутрішнього валового продукту України. Найбільш ефективною системою транспорту в світі визнано метрополітен, який вирішує проблеми соціальні, економічні, екологічні в комплексі. Тому ми як країна, яка претендує мати сильну розгалужену соціальну інфраструктуру, ми з вами несемо відповідальність за виконання цієї програми.
Тому я просив би, Арсеній Петровичу, якщо можна, то дати місту Харків і в обсягах, які передбачені державною програмою, я по Харкову тільки додам цифри, на цей рік плюс 50 млн. і на наступний рік – 131. Всі інші суми, вони вказані в цій постанові. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запитання є до Віктора Федоровича? Є запитання. Ну, записуйтесь. Сергій Подгорний, „Блок Юлії Тимошенко”.
16:35:23
ПОДГОРНИЙ С.П.
Прошу слово передати депутату Кириленку Івану Григоровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.
16:35:30
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, шановний Арсеній Петровичу! (Кириленко, Дніпропетровщина).
Я хочу підтримати доповідача, Віктора Федоровича. Дійсно, і Дніпропетровськ, і Донецьк через кілька років прийматимуть визначну подію спортивну і не тільки спортивну, для України це не тільки спорт, для України це ще і прорив – „Євро-2012”. І одне, і інше місто бурхливо розвивається, і транспортні проблеми в цьому відношенні стоять на першому місці. Я просив би колег всіх, щоб ми не просто за скороченою процедурою, а якомога швидше проголосували і підтримали ці два міста у вирішенні нагальної проблеми, яка дозволить розв'язати не тільки соціальні проблеми, а і питання будівництва і розширення інфраструктури в зв’язку з „Євро-2012”.
Прошу колеги всіх підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.
16:36:27
САМОЙЛИК К.С.
Шановний Вікторе Федоровичу, я думаю, що ця програма взагалі вона повинна мати подальший розвиток, бо вона мабуть в подальшому буде стосуватися всіх міст-мільйонників. Це дійсно вихід для цих міст. Але, скажіть, будь ласка, чому саме оці два великі міста. Я схиляю до землі голову перед Дніпропетровськом і Донецьком, і я розумію, що це таке, але є ще у нас Харків. Ну в кінці-кінців незважаючи на трошки таку чуднувату позицію Київської міської державної адміністрації, є і Київ, де треба продовжити цю програму. То скажіть, будь ласка, чи не варто було б оцієї програми долучити і два великих міста, дві великі столиці нашої держави для того, щоб частково вирішити транспортне питання і у Харкові, і у тому числі у місті Києві? Але особливо в Харкові, бо в Києві, я так розумію, грошей ого-го.
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую за підтримку. У нас з вами спільна точка зору на це питання, і я вважаю, що Верховна Рада нас підтримає.
Що стосується майбутнього, воно, як кажуть, буде залежати від економіки України і від державної політики. Тому відповідальність та, яку несе влада за розвиток країни, за рівень економіки вона повинна бути найвищою, а рішення повинні прийматися завжди з урахуванням світового досвіду, той, який існує і з урахуванням ситуації в Україні. Тому ми з вами, шановні колеги, можемо вирішити це питання не тільки в цьому році, а я вважаю, якщо ми серйозно об’єднаємось, ще багато років наперед прийняти програму. Так, як це робиться в багатьох країнах світу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гасюк, "Блок Юлії Тимошенко".
16:38:48
ГАСЮК П.П.
Прошу передати слово Олегу Ляшко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.
16:38:56
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".
Перш з все, приємно бачити, що ви, Вікторе Федоровичу, особисто доповідаєте такий важливий для держави законопроект, але і підтримуємо пропозиції колег, долучити до цієї програми і Київ, і Харків. Але я думаю, що на цю проблему можна було б подивитися ширше. Мені видається, що ця державна програма будівництва та розвитку метрополітенів уже потребує розширення.
У нас є і Одеса, яка теж, я думаю, була б задоволена, маючи метрополітен. У нас є Луганськ, у нас є інші міста-мільйонники, я думаю, що потрібно було б попрацювати над тим, щоб всю країну з’єднати метрополітеном, чи хоча б міста-мільйонники.
Як ви на це дивитесь?
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановні колеги, як ви знаєте, я багато років працював господарником в своєму житті. І за дві каденції роботи Прем’єр-міністром України я дуже серйозно вивчив господарський комплекс України і, безумовно, регіонів, обласних центрів особливо.
І я хочу сказати, що нам треба приймати сьогодні рішення, наприклад, будівництва мостового переходу в місті Запоріжжі. (О п л е с к и) О це наступна пропозиція, яку нам треба буде з вами вирішувати, умовно кажучи, через декілька днів. І якщо ми розглянемо комплексно кожний обласний центр, послухаємо місцеві громади і зберемося тут разом в цьому залі, і приймемо таку програму розбудови обласних центрів великих…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Місцеве самоврядування буде в цій програмі приймати відповідну участь і брати на себе вирішення деяких питань в цій програмі і держава, і спільно приймемо це рішення, тоді буде ефект і ми встановимо дієвий контроль і ця програма буде працювати. Це буде дуже серйозних сигнал для всієї України. (О п л е с к и)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко".
16:41:28
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Качатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область.
До речі, закріплений, за 173-м виборчим округом, на території якраз зараз і відбувається будівництво чергових станцій метрополітену у місті Харкові.
Я вдячний сьогодні Верховній Раді за те, що вона, мені так здається, підтримує пропозицію комітету про доповнення цієї постанови містом Харковом. Хоча дещо прикро, що таке місто, як Харків, перша столиця, з’являється у проекті постанови тільки після обговорення на комітеті. Але ви знаєте, що в метрополітенах їздять не члени Партії регіонів або „Блоку Юлії Тимошенко”, або ще… Їздять різні люди, виборці, представники різних партій. І тому сьогодні я хочу від імені виборців 173 виборчого округу, які живуть на Олексіївці, подякувати за такі ініціативи, за сьогоднішнє, мені здається, узгоджене голосування, яке, відчуваю, відбудеться. І побільше таких постанов нам треба приймати спільних, які нас об’єднують.
ЯНУКОВИЧ В.Ф. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко, "Блок Юлії Тимошенко".
Колеги, є пропозиція перейти до голосування. Можна? Тут ще є десяток людей записаних. Можна переходити до процедури голосування? (Ш у м у з а л і)
Дякую. Дякую, Віктор Федорович, прошу сідати.
Володимир Васильович Рибак співдоповідь... Недоцільно? Записуватися на виступи немає бажання? Богу дякувати!
Колеги, ітак ставимо на голосування за основу законопроект номер 3100 про забезпечення виконання державної програми будівництва та розвитку метрополітену на 2006-2010 рік у місті Донецьку і Дніпропетровську.
Голосуємо. Ну, зараз я скажу, товариші. За основу голосуємо. Ну, чого ви?
16:43:35
За-367
Прийнято.
Тепер, була пропозиція Віктора Федоровича включити Харків. Пропонується наступне: у місті Донецьку, кома, Дніпропетровську та місті Харків”, у назві. Далі пішли по тексту. Після слів „Дніпропетровська” „місто Харків” добавляємо повністю всюди по тексту.
Про що? Ви про Київ не говорили, Вікторе Федоровичу.
Колеги, я знаєте що переживаю, ми як туди включимо Київ, Дніпропетровськ, Донецьк і Харків, метро не буде ніде.
16:44:34
ЯНУКОВИЧ В.Ф.
Шановні колеги, мова йде про виконання державної програми. Вона була затверджена Кабінетом Міністрів ще в 2007 році, у березні місяці 2007 року. На протязі цих років вона не виконувалася ніколи в повному обсязі. Якщо ми виключимо із цієї програми місто Київ це буде, по-перше, не по-державницьки, по-друге, це буде несправедливо по відношенню до столиці.
Дякую. (О п л е с к и).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, є тільки одна проблема. Вікторе Федоровичу, ви абсолютно правильно сказали, але є наступна біда. Сама програма називається „Державна програма будівництва у містах Донецьку і Дніпропетровську”. Вона приймалася у шостому році. Там не було ні Харкова, ні Києва. Тому я пропоную так. Колеги, я читаю матеріали, от подивіться. Шановні колеги, увага! Я читаю матеріали, не махайте пальцями. Читаю: постанова Верховної Ради. Підніміть, відкрийте, будь ласка, очі, написано: від 7 березня 2006 року номер 257. Матеріали треба читати.
Дайте, будь ласка, нашому колезі Володимиру Васильовичу Рибаку, він знає цю тему добре. Будь ласка, мікрофон.
16:45:41
РИБАК В.В.
Шановний Арсенію Петровичу, постанова від 7 березня 2006 року номер 257 „Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006-1010 роки”. Мається на увазі всі метрополітени.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Таким чином я прошу апарат, щоб переробили пояснювальну записку до законопроекту, тому що помилково записали два міста. І ми тоді, Вікторе Федоровичу, дві пропозиції. Перше, так як ви сказали, можемо переіменувати чотири міста. Друга пропозиція – можемо забрати чотири міста, бо цих чотири міста саме в одній постанові. Давайте тоді зробимо наступним чином. Тоді у пункті 1 пишемо усі чотири міста. Приймається? Приймається. Тоді, шановні колеги, прошу прийняти в другому читанні і в цілому законопроект №3100 і в тексті повністю, де ідуть міста, зазначення: „місто Київ, місто Донецьк, місто Дніпропетровськ та місто Харків”. Зрозуміло? Зрозуміло. Голосуємо, колеги, за основу і в цілому.
16:47:14
За – 370
Рішення прийнято. Дякую. (О п л е с к и)
Колеги, відповідно до даної постанови до 1 лютого 2009 року Верховну Раду повинен проінформувати уряд про виконання даної постанови і про фактичне фінансування згаданого законопроекту та виділення коштів у Державному бюджеті 2009 року і 2010 року, тому що програма до 2010 року. Тому я прошу забезпечити парламентський контроль за виконанням даної постанови. Правда, невідомо, який уряд буде у 2010-му.
Шановні колеги, переходимо до другого читання. У нас законопроект, друге читання, це законопроект „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”. Ви пригадуєте минуле голосування по цьому законопроекту. У нас їх було два. Пам’ятаєте? Ми їх об’єднали в один. Значить, якщо нема заперечень, то зараз я на голос фактично, у вас таблиця є, по кожному пункту пройдуся, і ми з цих двох законопроектів зробимо єдиний законопроект по гуртожитках і приймемо його за основу, вибачте, у другому читанні. Приймається такий підхід?
Дайте слово Попову. Порівняльна є, вона роздана, але по ній треба пройтися.
16:48:35
ПОПОВ О.П.
Арсенію Петровичу, ми розглянули цей законопроект дуже уважно в комітеті і в нас є виважена думка по всім питанням. Дайте, будь ласка, слово, спрощену процедуру пропонуємо, і ми його буквально за кілька хвилин приймемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую, давайте. Там скороченої процедури немає – це друге читання, тобто нам не треба скороченої процедури. Ви його, я знаю, фактично сформатували майже в один. Ви вийдіть на трибуну, поінформуйте народних депутатів, а далі ми побіжимо по поправкам.
16:49:24
ПОПОВ О.П.
Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Внесу уточнення в тому, що на початку розгляду цього питання, яке на сьогоднішній день хвилює приблизно 1 млн. 300 тис. мешканців гуртожитків. У нас було чотири законопроекти з цього питання. І, дійсно, на засіданні Верховної Ради, коли воно розглядалося в першому читанні, було прийнято дві постанови і доручення про те, щоб об'єднати всі ці проекти в єдиний законопроект. Такий законопроект, дійсно, на сьогоднішній день представляється вам як єдине ціле від комітету для розгляду.
Я хотів би сказати, що ми отримали багато пропозицій від народних депутатів, особливо велика кількість їх була від колег Сухого, Семиноги, Олійника, і на сьогоднішній час практично вони всі враховані. Ну, було 48, 45 ми врахували. Ті моменти, які не враховані були, ми погодили з депутатами, які вносили пропозиції, про те, що текст, який залишив комітет на друге читання, залишився в нашій редакції.
Тому, в принципі, я дійсно не бачу сьогодні ніяких причин для того, щоб не проголосувати цей законопроект в другому читанні, в цілому, так. І вважаючи, що… враховуючи, що багато людей чекають цього закону, я думаю, що це дуже важливий соціальний закон, дійсно, доцільно було його зараз прийняти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді пішли по поправкам. Перша сторінка, перша поправка.
ПОПОВ О.П. Арсеній Петрович, ну я вже доповів, вибачте, що ми всі поправки врахували. А ті, які не враховані, депутати знімають. З нашим текстом погодуються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене зразу загальне питання. Щоб я не проходився по всьому тексту 47 сторінок, прошу кожного народного депутата взяти текст і подивитися чи є поправки народних депутатів, які не враховані комітетом і на яких народний депутат України наполягає щодо голосування чи врахування. Прошу. Є. Ярослав Сухий.
16:51:41
СУХИЙ Я.М.
Арсеній Петрович, дякую. Я хочу підтримати пропозицію депутата Попова. Мої всі поправки враховані, я вважаю, правильно. Ті, що не враховані, я на них не наполягаю і сьогодні у нас була зустріч тих депутатів, які працювали над цим законопроектом, ми інші поправки свої знімаємо. Цей законопроект… во імя того, щоб цей законопроект прийняти, віддати Президенту, потім подолати вето, бо цей законопроект чекають сьогодні мільйони людей на місцях. Цей законопроект надзвичайно важливий в плані поліпшення житлових умов людей, які живуть вже в третьому поколінні в гуртожитках. Ми всі свої поправки погодили. А решту ми знімаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається така річ.
Шановні колеги, є тут дві позиції. у мене запитання в першу чергу до комітету, тому що висновок Головного науково-експертного управління каже про те, що там маса є речей, які треба допрацювати до третього читання, тобто технічні речі.
Дві пропозиції. Перше. В другому читанні чи в другому і в цілому, тому що кажуть, що на третє читання там деякі речі треба врегулювати. От переді мною висновок. Як ви вважаєте? Щоб ми… вибачте, щоб ми не напартачили. Сербіну дайте слово.
16:52:57
СЕРБІН Ю.С.
Зауваження юридичного врахували. І ми можем в цілому приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахували! Тобто можем в цілому ставить.
Шановні колеги, увага! Ставиться на голосування в другому читанні і в цілому законопроект номер 2009 про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків. Прошу голосувати.
16:53:29
За-359
Рішення прийнято.
ПОПОВ О.П. Дякую за підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Велику справу зробили – розрубали вузол по гуртожиткам.
Так тепер у нас на порядку денному 3112. Подання комітету не надійшло.
Далі. 3113. Дайте подання комітету. Я прошу першого заступника комітету, якщо ви були присутні на комітеті, підписати подання, тому що на поданні комітету факсиміле. Вже все було в цих стінах, ну ще голова комітету факсиміле не ставив. Є перший заступник, може спокійно підписати рішення комітету. Дожилися вже.
Можна перейти до наступного, доки мені принесуть документи на 3113 – вернемося потім. Давайте 3113 – це законопроект про прокуратуру. Доповідає Андрій Володимирович.
16:55:22
ПОРТНОВ А.В.
Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати України! Вашій увазі пропонується Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”. Конституцією України встановлено, що Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України.
Проте, чинний Закон України „Про прокуратуру” прийнятий ще до внесення змін до Конституції України передбачає інший порядок звільнення Генерального прокурора України одноособово Президентом України. Таке небезпечне протиріччя створює передумови для неконституційної, штучної залежності Генерального прокурора України від Президента та його оточення.
Вважаємо, що відсутність такого закону робить Генерального прокурора України заручником різноманітних доручень, вказівок та поза процесуальних порад зверху.
Я хотів би привести приклад, нещодавно ми стали свідками комічного випадку, коли заступник Генерального прокурора України Тетяна Корнякова повідомила Верховну Раду України, що вона і Генеральна прокуратура не може розслідувати кримінальні справи проти Секретаріату Президента, тому Секретаріат Президента – це допоміжний орган Президента, а Президент України не до торканим, тому фактично і недоторканими є і працівники його секретаріату, його секретаріату. Тому оцей приклад, він абсолютно цинічно демонструє, яким чином сьогодні Генеральний прокурор України залежить від Секретаріату Президента.
Метою цього законопроекту є: посилення незалежності Генерального прокурора України та приведення Закону „Про прокуратуру” у відповідність до Конституції України. Профільний парламентський комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності розглянув цей законопроект і рекомендував його підтримати на сьогоднішньому засіданні Верховної Ради в цілому. Просимо підтримати.
Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ЛАВРИНОВИЧ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович. Будь ласка, записуємося на запитання до доповідача. Народний депутат Самойлик, будь ласка.
16:57:40
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Ну, по-перше, побажання, що ми приймаємо дуже добрі закони, але, щоб це не, знаєте, таке не було схоже на те, що ми зараз будемо розправлятись з тими, хто колись на нашу кохану мозоль наступив.
По-друге. Абсолютно правильний закон, тому що ми знаємо, що всі попередні президенти України вносили пропозиції щодо призначення прокурорів, а коли прокурори стали їм невигідними, або займали просто об’єктивну позицію, вони просто їх викидали і Верховна Рада України начебто і не при чому. Тобто надо обов’язково це підтримувати. Але скажіть мені, будь ласка, я б хотіла би вам задати питання, чи ви вважаєте, чи достатньо буде саме внесення змін до Закону „Про прокуратуру” саме цієї зміни, щоб добитися об’єктивності і, щоб добитися
16:58:54
САМОЙЛИК К.С.
…щоб добитися тому, того, щоб генеральна прокуратура і прокуратури не тільки генеральна прокуратура
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка закінчити.
ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, пані Катерина, за запитання. Я дійсно згоден з практично усім вашим виступом. А, разом з тим, я вважаю, що цього кроку буде недостатньо. Органи прокуратури мають бути в зоні системного реформування всієї правоохоронної системи. Тому сьогодні це перший крок, який зробить більш незалежною, але не достатньо незалежною для того, щоб ефективно забезпечувати правоохоронну діяльність в Україні. Тому я абсолютно впевнений, що треба разом продовжувати цю реформу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв, будь ласка.
16:59:28
АР’ЄВ В.І.
Пане Андрію, а на сьогоднішній день генеральна прокуратура як, взагалі сам орган прокуратура є достатньо незалежним, але при цьому він наділений сьогодні фактично царськими повноваженнями. Яка ваша думка щодо того, щоб дійсно комплексно переглянути Закон про прокуратуру, і зробити із органу державного – прокуратури – не караючий орган, а орган справжнього дотримання законодавства? Дякую.
ПОРТНОВ А.В. Дякую вам. Підтримуючи вашу позицію я навіть би запропонував, можливо, в парламенті, у зв’язку з тим, що тут десятки людей, які і бувші прокурори і люди, які займалися все життя правоохоронною професією, можливо, і сформувати можна було б Тимчасову спеціальну комісію саме з однією метою, - для опрацювання закону нового про прокуратуру, який би забезпечив би виконання тих вимог, про які ви зараз сказали. Повністю це підтримую. Давайте разом вносити відповідну законодавчу ініціативу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.
17:00:30
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Олександр Володимирович. Шановний Андрій Володимирович, я хочу відразу заявити від імені фракції „Блоку Литвина”, що ми завжди виступали і виступаємо за повну тотальну деполітизацію всіх правоохоронних органів. Щоб ні прокуратура, ні міністерство внутрішніх справ, ні інші правоохоронні служби не виступали бойовими загонами тої чи іншої політичної, до речі, сили. На жаль, сьогодні це є. І воно породжується квотним принципом поділу навіть правоохоронних структур.
І в зв’язку з цим я хотів би, щоб ви чітко всім сказали, як сказано в Конституції. Якщо в Конституції сказано, що і призначення, і звільнення, а це дійсно так, відбувається виключно за згодою Верховної Ради, то всі дискусії є недоречними, тому що Конституція Основним Законом. Ще раз зауважте тим хто, ну скажемо так. не дуже уважно це читав.
Фракція „Блоку Литвина”, якщо ви чітко це сформулюєте, безумовно, проголосує за це. Дякую.
ПОРТНОВ А.В. Пане Олеже, я вам хочу сказати, що Законом „Про прокуратуру„ який ми пропонуємо з Олександром Володимировичем Лавриновичем, як співавтором законопроекту, ми відтворюємо слово в слово конституційну норму, яка говорить про наступне.
Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Саме в цій частині ми приводимо Закон „Про прокуратуру” до Конституції України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко, будь ласка.
17:02:04
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко „Блок Юлії Тимошенко”.
Пане Андрію, будь ласка, скажіть мені, чи не спостерігаємо ми всі останнім часом дивне явище, яке пов’язане з термінами перебування прокурорів на посадах. Вони нібито гарантовані законом, вони нібито встановлені, але за своїм розсудом Президент України звільняє тих прокурорів, які можливо йому не подобаються або не виконують його вказівки і ці терміни законом встановлені ніколи не витримуються. Чи не хотіли ви в цьому або в іншому документі якимось чином акцентувати увагу на це явище і добитися того, щоби прокурор був незалежний ще й в часі перебування на посаді, яка встановлюється законом, якщо він, безумовно, не допускає порушень закону, які тягнуть за собою відсторонення від цієї посади. Дякую.
ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, пане Володимире, за запитання.
Я хотів би дві частини з нього вилучити. Перше. З одного боку ви праві, це термін перебування прокурора на посаді – це незалежність. З іншого боку ми в нашій країні мали достатньо прикладів, коли не дивлячись на це прокурорів звільняли не з тих привидів, які визначенні чітко в законі, а з інших, в тому числі політичних та інших можливо навіть і незаконних.
Разом з тим я хотів би зауважити, що у своєму виступі сказали, що Президент звільняє прокурорів. Згідно Закону „Про прокуратуру” прокурорів звільняти може тільки Генеральний прокурор України. У даному випадку через залежність Генерального прокурора України від Президента та його секретаріату Генеральному прокурору України фактично можна давати сьогодні незаконні позапроцесуальні вказівки, призначати тих чи інших прокурорів без його фактичної згоди, його руками, тому що якщо він не зробить це перший, другий, третій раз, він не буде Генеральним прокурором України. Саме для того, щоб побороти цю ситуацію і тенденцію, на жаль, ми і запропонували приведення до Конституції вимог Закону України „Про прокуратуру”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович. Будь ласка, сідайте.
Я запрошую до слова співдоповідача Прокопчука Юрія Володимировича.
17:04:27
ПРОКОПЧУК Ю.В.
Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”, голова профільного підкомітету з питань законодавчого забезпечення при формуванні органів прокуратури.
Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект, який приводить у відповідність до Конституції Закон „Про прокуратуру”. Таким чином, як закон був прийнятий раніше до поправок, які були прийняті до Конституції, законом введені у 2004 році. І відповідно ми приводимо цей закон, тобто там, якщо є порівняльна таблиця, перша редакція звучала таким чином: „Генеральний прокурор призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України”, та ж сама стаття 2, яка пропонується: „Генеральний прокурор України призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України”.
Тобто тут фактично немає якихось таких, щоб це було поле для баталій. Я хочу довести до вас, що зараз комітетом фактично вже підготовлена (проведені комітетські слухання за участю всіх прокурорів) нова редакція, поки що це проект Закону про прокуратуру, де, безперечно, всі колізії правові, у тому числі роль і місце прокуратури, і незалежність прокурорів, і деполітизація прокурорів, безперечно, буде враховано. Так що, я думаю, до нового року ми повинні прийняти цей документ, який зніме всі правові колізії. Тому є прохання даний законопроект прийняти за основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Юрія Володимировича? Є? Ну, будь ласка, записуємося.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Да, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Камчатний, будь ласка.
17:06:22
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Камчатний, „Блок Тимошенко”.
Прошу передати слово колезі Олійнику Святославу.
17:06:32
ОЛІЙНИК С.В.
Шановний доповідач, скажіть, будь ласка, от на практиці той законопроект, який ми зараз приймаємо, чи є шанси, що він призведе до того в житті, що Генерального прокурора будуть або заступників Генерального прокурора будуть менше викликати на вулицю Банкову окремі чиновники Секретаріату Президента, менше ставити їм політичних чи інших особистих завдань, і у прокурора буде більше часу займатися своїми прямими обов'язками, тобто здійснювати конституційні функції? Як це буде в житті? Є такі шанси чи ні? Дякую.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Такі шанси виникнуть тільки тоді, коли ми приймемо повноцінний закон про прокуратуру. Даний законопроект, я ще раз уточнюю, він тільки приводить у відповідність до норм дії статті 122 Конституції Закон про прокуратуру. Все. Щиро надіємося на те, що подібних випадків, про які ви говорите, принаймні з прийняттям хоча б цієї поправки або цього закону, виникать не будуть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, будь ласка.
17:07:38
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую. У мене таке запитання. Ви знаєте, ось дуже добрий закон, я хотів подякувати авторам законопроекту, дійсно, дуже добре, що саме в цей момент вони його внесли, можливо, ми трохи залежність знімемо, але давайте дивитись на те, що Генеральна прокуратуру, Служба безпеки України у нас перетворилися на якісь окремі підрозділи Секретаріату Президента. До речі, тільки що Служба безпеки України розділила відповідальність по звинуваченням щодо Прем'єра, щодо політичних репресій, про які ви знаєте, зараз ідуть проти Прем'єра, і зараз вони разом роблять, фабрикують ці справи.
Ось яким чином ви бачите в подальшому реформування все ж таки правоохоронних структур, щоб у нас більше не було питань, кого звинувачують, хто замовляє, а щоб ми всі знали, що закон один для всіх. І коли на вибори ідуть з цим гаслом, а коли потім садяться в крісла, чомусь забувають, що закон для одних рівний, а для інших рівніший. Дякую.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Насамперед то швидше за все одним Законом про прокуратуру ми з тими негативними явищами не зможемо поборотися. До тих пір, поки ми не приведемо у відповідність взаємостосунки гілок влади виконавчої, законодавчо-виконавчої і судової, а насамперед реформування органів місцевого самоврядування, щоб не було центрів впливу. Тільки тоді ми можемо досягнути, що ніхто ззовні не буде втручатися в роботу правоохоронних органів.
Це не питання Закону про прокуратуру, це питання нашого суспільства і я так надіюсь подальших змін до Конституції, як ми …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Забзалюк Роман Омелянович, будь ласка.
17:09:12
ЗАБЗАЛЮК Р.О.
На жаль, сьогодні, дійсно, надходить уже багато скарг від громадян про неналежну роботу органів прокуратури. І ми розуміємо, що сьогодні як ніколи потрібна ретельна увага з боку Верховної Ради щодо покращення роботи органів прокуратури.
І мені здається, цей законопроект – це досить ефективний перший крок, наразі він унеможливлює утворення, знаєте, такого тиску з боку лише однієї структури на роботу керівних органів Генеральної прокуратури. І тому побажання це, безумовно, як можна швидше розглядати законопроект щодо прокуратури України.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Безперечно, ми це будемо робити і вже наша група, та, яка працює над цим законом, зробила, я тут хочу подякувати всім, хто приймав участь. Тому що законопроектів подавалося багато, але, власне, ми маємо виробити один єдиний документ, який би був би прийнятний для насамперед і для нашого суспільства, для наших громадян і для працівників прокуратури.
Тому що є проблеми в тому числі, які обмежують діяльність і прокуратури в тому чи іншому полі, або напрямку. Безперечно. Хочу ще раз сказати, що сьогоднішній крок – це тільки приведення до норм Конституції статті 122-ї у відповідність закону про прокуратуру, який був прийнятий набагато раніше. Ось і все, але ж, якщо говорити вашими словами. Це не дозволяє прямої розправи з будь-кого без рішення і підтримки Верховної Ради.
Тобто Верховна Рада дає погодження на призначення, Верховна Рада дає погодження на звільнення. Таким чином ми встановлюємо і громадський, і парламентський, ну, в якомусь роді і цивільний контроль.
Тому є прохання: перейти до голосувань...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.
17:11:08
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.
Я хотів би подякувати ще раз авторам законодавчої ініціативи за цей проект закону, тому що зважаючи на ту ситуацію, яка складається в Україні, я розумію, що Верховна Рада, а головне, наше суспільство напередодні дуже непростих подій, і в цій ситуації зазначена норма закону буде надзвичайно важливою.
Більше того, я вам скажу, що мені, коли я дивлюся на запропоновану норму закону, яка дублює норму Конституції, мені уже наперед жаль ветописців із Секретаріату Президента. Що ж вони будуть писати на вето, зважаючи на те, що тут повторюється норма Конституції?
Тому, безумовно, фракція комуністів підтримує цей законопроект, і голосуватиме за безумовне внесення цієї зміни до Закону "Про прокуратуру”. Дякую.
ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую. Писати будуть мемуари, я так думаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.
ПРОКОПЧУК Ю.В. І я, користуючись нагодою, хочу також подякувати, ми зробили ще дуже велику справу тим, що дали змогу починати обирати тих голів сільських, селищних і міських, які вже очікувати, це, фактично, роками. І насамперед, як кажуть, від міста Рівного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Володимирович, дякую, будь ласка, сідайте.
Є необхідність обговорювати? Будь ласка, записуємося на обговорення.
Народний депутат Вернидубов, будь ласка. З трибуни, будь ласка.
17:13:28
ВЕРНИДУБОВ І.В.
Дякую, Олександре Володимировичу.
Шановні друзі! Питання зрозуміле, можна було б і не обговорювати. Я і слова не хотів, але усе-таки як бувший прокурор хотів сказати, що десятки років прокурори цих рангів мріяли про такі зміни, які сьогодні остаточно закріплює... Я думаю, що дійсно це буде мати для незалежності прокурорської діяльності велике значення. Але для розрядки я хотів би згадати, як змінювалися прокурори.
Дійсно, глава держави, щось вечором йому нашептали, на ранок появлявся десь указ, і Генеральний прокурор навіть не знав про те. Узнавали про це наперед співробітники, хтось там знайомі по радіо, зі срєдств масової інформації. І я згадую такий випадок. Один з генеральних прокурорів, дуже енергійний, десь після обіду давав накачку своїм підлеглим, вимагав якісь документи, підписував, ганяв, а вони вже всі знали, що його немає, що він уже знятий з роботи. І стояли там у нього у приймальній і вирішували, кому ж зайти та сказати, що що ж він нас там ганяє, його вже немає, він уже знятий з роботи. Хтось там найсміливіший, хтось зайшов, щось почав, він не повірив. Та я з ним учора то-то, то-то, але ось таке.
Тому таких, воно схоже на жарт, але дійсно це такі події мали місце. І не тільки відносно Генерального прокурора. Такі події мали місце, я пам’ятаю, як в Криму теж по радіо і по телебаченню побачили, що знятий з своєї посади начальник Головного управління Служби безпеки України і таке інше. Тому я вітаю це і, звичайно, розумію, що всі за це проголосують.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Міщенко.
17:15:35
МІЩЕНКО С.Г.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Дійсно, уже назріла ситуація в країні, що треба щось змінювати, щоб на правоохоронні органи вказівки будь-звідки – з Верховної Ради, з Кабінету Міністрів, Секретаріату Президента.
Я пам’ятаю минуле скликання, аналогічний закон я вніс. 300 депутатів проголосували в першому читанні, в цілому, але Президент наклав на нього вето. Не змогли це вето потім подолати, але я можу сказати як колишній працівник прокуратури мене обурює кожний день, коли до мене телефонують прокурори і кажуть, що з часів Кучми не було такого тиску на співробітників прокуратури, заказухи, чорнухи, для того щоб виконувати чиїсь замовлення, позбавляти бізнесу, давити на сім’ї, на народних депутатів і таке інше.
Ви знаєте, я вдячний народним депутатам Портнову і Лавриновичу, я вдячний за те, що об’єдналися напевно депутати Верховної Ради і зрозуміли, що на часі цей законопроект і ми повинні допомогти Генеральній прокуратурі і взагалі працівникам прокуратури, зменшити цей тиск на цих співробітників, тому що кожен із нас, будучи депутатом, чи завтра не буде депутатом, може на собі мати такий тиск, на свої сім’ї, на своїх близьких. Тому, ота противага, яка зараз, після прийняття цього закону, може бути в органах прокуратури, що без згоди Верховної Ради Президент України не має права звільняти Генерального прокурора, тому що ми маємо факти, коли Верховна Рада призначає Генерального прокурора, але Президент, натомість, завжди дивиться на те, як виконує вказівки цей Генеральний прокурор. Не виконує він їх, все, він звільняється з посади. Виконує – сидить на місці. Тому, я впевнений, що це дуже сильний механізм повинен бути для того, щоб противага оцим замовленням повинна існувати в країні. Тому я закликаю просто від співробітників прокуратури підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Писаренко.
Будь ласка.
17:18:38
ПИСАРЕНКО В.В.
Тут все зрозуміло, я дуже коротко скажу, тому що хотів зорієнтуватися на одному аспекті. Я думаю, що питання діяльності Генеральної прокуратури сьогодні на часі, і на слуху в кожного: і народного депутата, і в кожного громадянина України.
Назву приклад, я думаю, що до кожного з вас приходять кожного дня десятки звернень людей про те, яким чином сьогодні їм „допомагає” (в лапках) прокуратура. Я не говорю про генеральну, а я говорю в цілому за систему діяльності прокуратури. Сьогодні ми зробимо маленький крок у цьому напрямку. Але давайте перейдемо до більш суттєвих перемін в цій структурі.
Сьогодні допомогти людині практично не може ніхто, коли вона стикається з такими проблемами в правоохоронній системі. Будемо відверті, що прокуратура сьогодні не працює. А, коли працює, це, як правило, перетворюється або в бізнес, або у затяжні процеси.
Хочу навести тільки один приклад, на якому сьогодні держава втрачає сотні мільйонів, які б могли піти на соціальні нужди людей. Ситуація з „Луганськтепловозом”, про яку ми вже давно говоримо, і про діяльність голови Фонду державного майна. На всі мої запити як заступника голови Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації надходила одна відповідь – у держави вкрали цей завод. І держава втратила сотні мільйонів доларів. Але відразу за цим йдуть наступні листи про те, що ніхто в цьому не винен, що крадіжка відбувалася сама собою, а сотні мільйонів доларів закрили всім очі. Скажіть мені, будь ласка, чи може це бути у правовій державі? І чи може Верховна Рада закривати на це очі, не ставлячи саму оцінку чиновникам, які займають вищі пости в цій системі?
Сьогодні на часі не тільки реформування Генеральної прокуратури, а також питання Фонду державного майна, чомусь про який ми з вами забули. Давайте повернемося до цих важливих питань. А цей закон, який ми зараз розглядаємо, він надзвичайно важливий, давайте його ухвалювати. І я впевнений, що ми отримаємо вето Президента, яке ми потім подолаємо.
І мій колега, я бачу, Бондик, якщо можна завершити ще є час, щоб він завершив. Дякую. Передати йому слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Бондик з місця.
17:21:03
БОНДИК В.А.
Шановні колеги, знаєте, от прикро, але не для самопіару Святослав Михайлович Піскун записувався, а чомусь йому слово не надійшло. Згадайте, будь ласка, такі непоодинокі випадки, коли, на жаль, гарант Конституції, глава держави вчиняв явне неправосудне рішення, тобто видача указа про звільнення Генерального прокурора, який згідно з Конституцією призначається і повинен звітувати, шановні колеги, перед Верховною Радою раз на рік. Всі ці прямі норми Конституції були порушені в цьому указі і я був невипадковим свідком того, коли на колегії Генеральної прокуратури чомусь зайшов, - ну, наш колега один народний депутат, на жаль, його немає в залі, - разом з охоронцем і зачитали, перед всіма прокурорами області зачитали указ Президента про звільнення Генерального прокурора без всяких мотивувань, незаконно. Далі, що робить глава держави? Рішення суду пропонування цього генерального прокурора Піскуна, мого колеги по фракції, не виконувалась майже рік, майже рік. Тому, шановні колеги, я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Будь ласка, у доповідача, Андрій Володимирович, у вас є необхідність заключного слова. Співдоповідач Юрій Володимирович Прокопчук. Є необхідність заключного слова? Немає. Таким чином, переходимо до голосування.
Законопроект номер 3113 про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру” ставиться на голосування в першому читанні і за основу. Прошу голосувати.
Профільний комітет вніс пропозицію, ухвалити цей законопроект в цілому. Є заперечення у народних депутатів? Я думаю, що не може бути, оскільки це норма основного закону України. Так що я ставлю на голосування в цілому законопроект 3113 про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”. Прошу підтримати.
17:23:37
За-373
Закон в цілому прийнято. Переходим до наступного питання порядку денного. Законопроект номер 3112. Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо виконуючих обов’язки голів місцевих державних адміністрацій). Доповідає народний депутат України Портнов Андрій Володимирович. Будь ласка.
17:24:10
ПОРТНОВ А.В.
Шановні народні депутати України, шановний Олександре Володимировичу! Проект закону пропонується Верховній Раді про внесення змін до деяких законів України, який буде регулювати правові відносини при призначенні виконуючих обов’язки голів місцевих державних адміністрацій. Конституція України визначає Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади. Закон України про Кабінет Міністрів України містить низку положень, відповідно до яких Кабінет Міністрів України є відповідальним за функціонування єдиної системи органів виконавчої влади у державі, в тому числі і місцевих. Але на практиці складається ситуація, за якої Кабінет Міністрів України фактично не може здійснювати не тільки кадрової політики, але і навіть запросити главу Адміністрації на нараду до уряду, бо в цей час глава Адміністрації за дорученнями з іншого центру впливу приймає активну участь у вечорницях, у розгляді якихось питань, пов’язаних з трипільською культурою, закупівлі дуже важливих глечиків або займається іншими справами.
Метою даного законопроекту є вдосконалення механізму призначення голів місцевих державних адміністрацій. У проекті пропонується внести зміни до законів України про Кабінет Міністрів, про місцеві державні адміністрації, про місцеве самоврядування в Україні. Зокрема, передбачається, перше, - вилучити положення, відповідно до якого Президент України має право відхиляти запропоновану Кабінетом Міністрів України кандидатуру на посаду голови місцевої державної адміністрації. Вилучити положення, відповідно до яких, голови місцевих державних адміністрацій призначаються на строк повноважень Президента України.
Пропонується встановити, що Президент України має прийняти рішення про призначення на посаду або звільнення з посади голови місцевої державної адміністрації у 15 денний термін з дня отримання подання Кабінету Міністрів України.
Головним ще в цьому законопроекті є пропозиція, що у разі відхилення Президентом України подання кандидатури запропонованої урядом, - уряд України призначає виконуючого обов’язки голови місцевої державної адміністрації.
На наш погляд зазначений законопроект спрямований на посилення ролі уряду в процесі формування керівництва місцевих державних адміністрацій та підвищення рівня дисципліни і відповідальності місцевих керівників.
Сьогодні засідання комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування відбулось, на якому до даного законопроекту були висловлені ряд зауважень. Ці зауваження повністю враховані, погодженні одноголосно рішенням зазначеного комітету, у зв’язку з чим комітет запропонував законопроект проголосувати сьогодні на пленарному засіданні Верховної ради.
Дякую. Є пропозиція, Олександре Володимировичу, розглянути можливо цей законопроект, якщо процесуально зараз це можливо за скороченою процедурою, щоб не втрачати час і розглянути інші законопроекти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зараз уже не можна робити і це важливий законопроект, тому він розглядається за повною процедурою.
Прошу, будь ласка, запишіться на питання до Андрія Володимировича.
Народний депутат Самойлик Катерина Семенівна.
17:27:39
САМОЙЛИК К.С.
Дякую. Шановний колего, перше питання. Скажіть, будь ласка, чи в законопроекті ви передбачаєте термін ось цього виконуючого обов’язки, бо ми маємо уже з вами приклад, коли декілька років може бути у нас виконуючий обов’язки голови Служби безпеки в Україні і таке інше. І між іншим по обласним державним адміністраціям і районним це також було і мені здається. що варто було б. дійсно, передбачити обмеження цього терміну. А взагалі я вважаю, що законопроект цей служитиме тому що, що все-таки Конституція України в цьому плані виконувалась, бо ми знаємо, що в ряді областей та районів у нас обласні ради більшістю висловлювали незадовільну оцінку і відставку голів обласних адміністрацій та районних, але на протязі двох і трьох років вони продовжували виконувати свої обов’язки. Тобто у цьому порядку треба додержання Конституції. І все-таки, на мій погляд, обмежити термін …
ПОТРНОВ А.В. Дякую.
Пані Катерина, ви знаєте, у нас з вами одна думка на двох. Підтримуючи, ви фактично і відповідь сказали у своєму запитанні, підтримую вас повністю. Відповідаючи на нього, скажу вам, це дуже поганою, коли виконання обов’язки йде поза межами всяких термінів. Але, ви знаєте, відповідь на це запитання одна-єдина, вона дуже проста. Якщо б в нашій країні була повага до Конституції у тієї людини, яка є її гарантом виконання, якщо б Президент України забезпечував дотримання Конституції, як це передбачено Основним законом, якщо б Президент України не нехтував би такими нормами я думаю, у нас в країні взагалі б не було жодного виконуючого обов’язки. Ми бачимо сотні прикладів, починаючи від навіть керівників судових органів, Служби безпеки України, місцевих органів влади і таке інше.
Тому ми вважаємо, що якщо буде виконання і дотримання Конституції, я думаю, що це сьогоднішньому главі держави не грозить, якщо буде у нас інший достойний глава держави, я думаю, не виникне таких питань. Тому ми сподіваємося, що треба потихеньку збирати вже речі і будемо приступати до формування у країні порядку, єдиної державної політики …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Даниленко Володимир Андрійович.
17:30:05
ДАНИЛЕНКО В.А.
Андрій Володимирович, ще раз хочу повернутися до статті 72 пункту третього: „Якщо недовіру голові районної обласної державної адміністрації висловили не менше 2/3 депутатів від загального складу ради, Президент України приймає рішення про відставку голови державної адміністрації”. Ви робили аналіз, напевне, цих рішень по областям нашої держави, напевне ні одне рішення це не виконане обласних рад, так? І чи не вважаєте, що все-таки ми пункт третій повинні підсилити строком дії цієї статті?
ПОРТНОВ А.В. Ви фактично задали два питання. Щодо другого питання. Строк дії можна… Ви знаєте, ми зараз пристосовуємо законопроектну роботу під незаконні дії Президента України, його Секретаріату. Ми не повинні цього робити. Фактично якщо б він виконував би свої конституційні повноваження чесно, ми би таке питання з вами не задавали, не треба було б пристосовувати законопроектну роботу під його, як кажуть, незаконні дії.
Щодо першого запитання. Дійсно, аналіз показує, що Президент систематично не виконує вимог Конституції і не увільняє від обов'язків тих, по яким прийнято двома третинами рішення про позбавлення повноважень. Тому ми вважаємо, що це - питання відповідальності, обов'язково воно в нашій державі наступить. Зараз змінюється політична ситуація в країні. Абсолютно впевнений, що ці питання будуть офіційно задокументовані, всі, причетні до цього керівники Секретаріату Президента, які візували проекти рішень, їм буде надана відповідна кримінальна, правова оцінка їм діям.
Тому це питання, яким треба ще займатись. Абсолютно підтримую проблему, яку ви підняли в своєму запитанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кілінкаров, будь ласка.
17:32:05
КІЛІНКАРОВ С.П.
Спасибо. Я думаю, сегодня те изменения, которые мы внесли в ряд законов, они сегодня крайне нам необходимы. Но надо признать, что сегодня вся система власти, она требует определенных системных и более глубоких изменений. Безусловно, мы поддержим этот проект закона, и я считаю, что с той процедурой назначения и увольнения глав в том числе районных администраций, которые по большей части, я должен сказать, и в отношении Луганской области это тоже имело место, в особенности после проведения выборной кампании 2004 года, 2006 года, когда мне просто стыдно было говорить о том, что даже члены бывших преступных группировок назначались главами администраций. Я думаю, что такого в принципе быть не должно.
Поэтому я думаю, мы проект этого закона поддержим, и с двоевластием на местах, и с системой управления в исполнительной власти надо навести порядок. На сегодняшний день выполняется где-то порядка 20 процентов постановлений Кабинета Министров. И во многом это связано с той кадровой политикой, которая проводится в нашей стране. Если есть ответственность Кабинета Министров в независимости...
ПОРТНОВ А.В. Має бути і відповідальність, я згоден з вами. І ви знаєте, це не єдиний приклад, коли кримінальні елементи очолюють районні адміністрації, яких призначає виконуючим обов`язки сьогоднішній Президент і його Секретаріат лобіює це питання.
У нас і інші приклади, коли людина, яка гуляла з попугаєм на плечі і була фотографом на пляжі, становилася главою районної адміністрації. Тому ці випадки не є поодинокими прикладами. Згоден з вами, треба змінювати всю систему влади, яка сьогодні призвела країну до того хаосу, який ми сьогодні маємо.
От зараз ми з вами розпочали наведення в країні порядку. Те, що ми голосуємо сьогодні по 300 голосів, це свідчить про одне, що ми зможемо системні реформи провести в самий найкоротший час.
Дякую вам за запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Володимирович. Сі дайте, будь ласка. Я запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольгу Борисівну Боднар.
17:34:27
БОДНАР О.Б.
Дякую. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконуючих обов`язки голів місцевих державних адміністрацій, внесених народними депутатами Портновим і Лавриновичем.
Законопроект спрямований на вдосконалення механізму призначення голів місцевих державних адміністрацій, зокрема вилучається положення, відповідно до якого голови місцевих державних адміністрацій призначаються на строк повноважень Президента України. Встановлено, що Президент України має прийняти рішення про призначення голів… голови на посаду або звільнення з посади голови місцевої державної адміністрацій в 15-денний термін. У разі, якщо він відхилює подану кандидатуру, Кабінет Міністрів може… призначає виконуючого обов`язки голови місцевої державної адміністрацій, який набуває всі права та обов`язки, передбачені для голови державної адміністрацій.
Якщо виконуючий обов`язки голови місцевої державної адміністрацій дискредитує себе в очах відповідної місцевої ради, пропонується надати право останній приймати рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією звільнити виконуючого обов’язки голови відповідної місцевої державної адміністрацій і відповідно до цього проекту зазначене звернення може бути підставою для звільнення такого виконуючого обов`язки голови місцевої державної адміністрацій.
У ході обговорення на комітеті було заслухано автора законопроекту, з’ясовано позицію підкомітету з питань органів виконавчої влади, точки зору народних депутатів.
Комітетом пропонується – я говорю для стенограми – комітетом пропонується в підпункті 3-му пункту 1-му розділу 2-го законопроекту, що стосується нової частини 6-ї статті 8-ї закону України про місцеві державні адміністрації виключити слова: „з урахуванням особливостей, встановлених цим законом”.
Також пропонується в пункті 2-му, розділу 2-го законопроекту, що стосується нової частини 9-ї статті 34-ї закону України про місцеві державні адміністрації виключити перше речення.
Про що йде мова? Одностайно і автори погодилися, і члени комітету погодилися з тим, що в законопроекті до того не було норми, яка передбачала, що дві третини членів ради можуть висловити недовіру виконуючому обов’язки. Тобто ця норма повернута і норма буде така сама, як для голів державних адміністрацій.
З урахуванням вищевказаних пропозицій, комітет рекомендує Верховній Раді України проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконуючих обов’язки голів місцевих державних адміністрацій. Поданий народними депутатами: Портновим, Лавриновичем, номер 3112, прийняти за основу і в цілому. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, є питання до Ольги Борисівни? Будь ласка, записуйтесь.
Народний депутат Шкіль, будь ласка.
17:37:29
ШКІЛЬ А.В.
Дякую. Ну, звичайно, що законопроект важливий, я думаю, що Верховна Рада його підтримає, але в котре хотілося б нагадати і щоб з трибуни Верховної Ради прозвучала відповідь шановної доповідачки.
Зараз призначено, я навіть не знаю вже… величезну цифру голів адміністрацій, які тимчасово виконуючі обов’язки, або призначені в обхід подання уряду і, в принципі, люди почувають себе на своїх місцях не комфортно. Я собі уявляю, як тяжко їм здійснювати свої службові обов’язки, враховуючи, що вони отримають дуже часто заборону спілкуватися з Прем’єр-міністром України.
Тому, в принципі, хотілось би почути, в якій спосіб в подальшому запобігти, чи цей закон повністю закриє можливість незаконно призначати голів районних і державних адміністрацій. Чи все-таки якісь можливості залишилися? Дякую.
БОДНАР О.Б. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що даний законопроект свідомо робить… унеможливлює саме ту прогалину правову, про яку ви кажете.
По-перше, даний законопроект передбачає те, що тепер не можна буде, знявши голову місцевої державної адміністрації, роками, буває таке роками, є такі адміністрації, які не мали голів десь по 2-3 роки, а потім раптом туди призначаються виконуючий обов’язки, і той виконуючий обов’язки, відповідно, є „кишеньковим”. От для того, щоб не було „кишенькових людей” на таких високих посадах, які керують адміністраціями, саме і передбачено той механізм, що якщо Президент у 15-денний термін не призначить, то буде все ж таки у адміністрації голова, тому що вищим виконавчим органом у державі, як Конституцію передбачено, являється Кабінет Міністрів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гриневецький Сергій Рафаїлович.
17:39:27
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Дякую. Шановний Ольга Борисівна, скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте і ваш комітет оцінює ситуацію, що пропонується призначення виконуючим обов’язки голови місцевої адміністрації Кабінетом Міністрів? В мене виникає питання, а нащо ми вводимо посади перших заступників? Тим більше, перший заступник, скажімо, обласної адміністрації він має зовсім інший ранг державного службовця, ніж просто заступник.
БОДНАР О.Б. Дякую за запитання.
Но ви знаєте, якщо ми будемо зараз займатися тим, що будемо задовольнятися першими замами, то я думаю, від цього адміністрація не буде ніяк вигравати, тому що для того, щоб інтереси державної адміністрації і громади були правильно представлені, треба, щоб компетенція, і повноваження і права були в повній мірі представлені. Тому в даному законопроекті ми свідомо відмітили і позитивно підтримуємо той момент, що повноваження надаються в повній мірі як голові адміністрації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Подгорний, будь ласка.
17:40:38
ПОДГОРНИЙ С.П.
Прошу передати слово вельмишановному депутату Кравчук Василю Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кравчук.
17:40:44
КРАВЧУК В.П.
Ольго Борисівно, дуже багато… в багатьох районах України працюють головами виконуючі обов’язки голови райдержадміністрацій, причому призначені всупереч того, що Кабінет Міністрів не підтримав ці кандидатури. Як буде враховано в змінах до закону врегульоване це питання щодо відсторонення все-таки тих, яких Кабінет Міністрів у свій час не погодив, тому що вони дійсно не відповідають цим посадам, а їх призначили тільки за якоїсь політичної доцільності. Це перше питання.
І друге. Чи виконуючі обов’язки будуть мати право робити кадрові призначення?
БОДНАР О.Б. Ви знаєте, я думаю, що в даному випадку Конституція для всіх одна і треба повернутися до виконання її норм. Я думаю, що в даному випадку, звичайно, що треба подивитися уважно і провести перевірку, перлюстрацію тих неподобств, які існують на місцях. І я вам кажу, що у нашому комітеті багато дуже фактів зафіксовано в тому плані, як ви сказали, що немає голів – виконуючі обов’язки, а є взагалі адміністрації, які не мають ні голів, ні виконуючих обов’язки. Тому я думаю, що в обов’язковому порядку це питання треба унеможливити.
І крім того, я вам хочу сказати, що цей законопроект не передбачає довічну посаду для виконуючого обов’язки голови. Все ж таки голова у адміністрації має бути. Тому, я думаю, що за 15 днів Президент має подумати, винести рішення. Не виніс рішення, тоді виконуючий обов’язки голови, але виконуючий обов’язки голови до моменту обрання голови адміністрації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович.
17:42:28
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, Фракція Партії регіонів.
Вельмишановна доповідачка, в Україні, на жаль, існує така практика, коли спостерігається нехтування виконання норм чинного законодавства.
Чи розглядав ваш законопроект, якими будуть наслідки у разі ігнорування вимог щодо звільнення голів адміністрацій або виконуючих обов’язки адміністрацій, коли їм висловлена недовіра з боку відповідних рад? Тому що, якщо ми приймемо ці норми, але далі буде ігнорування і не буде покарання за це, це буде проста фікція. Дякую.
БОДНАР О.Б. Дякую. Ви маєте на увазі двома третинами голосів, да? Справа в тім, що цей механізм існує сьогодні для голів адміністрацій, і не завжди він працює. На жаль, у нас у даному випадку виникає тільки можливість подати до суду і в судовому порядку примушувати виконувати це. В нас є покарання з цього приводу, в нас передбачено і Адміністративним кодексом, і Кримінальним кодексами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Борисівно. Сідайте, будь ласка. Є бажаючі записатися на обговорення. Записуймося, будь ласка.
Народний депутат Зарубінський. Будь ласка.
17:44:17
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, "Блок Литвина".
Шановні колеги, дуже цікава сьогодні прозвучала така інформація з приводу того, що деякі глави районних адміністрацій були призначені із розряду фотографів, які з мавпочками, не з папугами, з мавпочками ходили по Кирилівці в Запорізькій області. Але я хотів би задати риторичне запитання, ви знаєте відповідь, в якому році такі почали призначатися, у 2005 році, і за чиєю рекомендацією в Запорізькій області. От якщо б ви і це сказали, то стало б зрозуміло, що така практика, безумовно, не потрібна, бо люди на цих посадах мають бути професіоналами, а не ті, хто в потрібний час станеь на ящик і буде кричати когось геть, чи комусь слава. Це перше позиція.
Що стосується безпосередньо цього законопроекту, ви знаєте, мета зрозуміла, мотиви зрозумілі, але юридична техніка дуже шкутильгає. Вона дійсно шкутильгає. Колега Гриневецький абсолютно коректно поставив питання – а що буде робити у випадку не роботи, не забезпечення діяльності глави місцевої районної адміністрації перший заступник. Посада першого заступника існує. За всіма позиціями перший заступник має більше повноважень, ніж усі інші заступники, які курують той чи інший напрям. Мені здається, що в даному випадку і зрозуміла аргументація, вона натикається на суперечність з реальною практикою, в тому числі і європейською практикою. Там де перший заступник чи мера, чи когось іншого, як раз і виконують ті функції на період відсутності в силу певних причин на робочому місці мера.
Ще один момент. Я достатньо критично ставлюся до зауважень, часто-густо, нашого Науково-експертного управління, у мене є підставити критично ставитися. Але в щойно розданому висновку є абсолютно два, мені здається, коректних і правильних зауваження до цього законопроекту.
Перше зауваження (я просто зацитую тільки що, ще гарячий папір). „У проекті допускається безстрокова втрата обласними та районними радами контролю над відповідними місцевими державними адміністраціями, у частині виконання останніми делегованих їм повноважень органів місцевого самоврядування”. Це серйозний момент, його треба продумати, так не можна допускати, це ж законодавство, а не просто вирішення якихось нагальних проблем, навіть, політичного характеру.
І другий момент. Тут правильно сказано, що запропоновані в проекті новели не повною мірою узгоджуються з Конституцією України. Я думаю, і автор законопроекту це розуміє, яка не передбачає можливості запровадження посади виконуючих обов’язків голів місцевих державних адміністрацій, які можуть призначатися Кабінетом Міністрів України. Мені здається, що з законодавством треба акуратніше працювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.
Вибачаюся, Катерина Семенівна, будь ласка.
17:47:22
САМОЙЛИК К.С.
Зазіхання на право.
Шановні колеги! Шановні наші радіослухачі! Я хочу зразу сказати, що фракція Комуністичної партії України буде підтримувати даний законопроект. І в розвиток того, що сказав колега Зарубінський, хочу сказати, що і вчора, і позавчора, і сьогодні ми з вами приймаємо всі закони України, які викликані системним невиконання або чинного законодавства, або Конституцією України. І, навіть, те, що ви, пане Олеже, сказали останнім, що це порушення в Конституції, ви мене вибачте, будь ласка, три роки Президент України призначає виконуючих обов’язки. Давайте ми якось це в законодавче русло з вами і введемо все це.
Тобто, ще раз підкреслюю, завдяки (в лапках), невиконанням Президентом України Основного закону України ми вимушені сьогодні всі ці дні латати ці дірки. Це перше.
Друге. На мій погляд, я з попередніми виступаючими, мабуть, буду згодна з тим, що взагалі це ми тільки окремі латки латаємо, шановні колеги, третього туру виборів Президента не було і немає його впомині, якщо б тоді не було компромісу щодо конституційної реформи і в тому числі до її другого етапу. Тобто надо сьогодні Президенту чесно визнати, необхідно терміново вступати до другого етапу політичної реформи, треба нам все зробити, щоб скасувати на місцях районі державні адміністрації, щоб у нас на місцях не було з вами двовладдя, а так одержуються народ обирає району рада, обласну раду, обирає голів її, заступників, висказує довіру, пред’являє претензії, а всі грошенята і все інше знаходиться у органі, який призначається однією людиною, такого допустити не можна. Якщо ми йдемо, і ми про це заявили, шляхом демократизації, ми повинні з вами все зробити, щоб скасувати цю непотрібну гілку влади, яка тільки заважає працювати, а за нею хапаються лише за те, щоб використовувати адміністративний ресурс самі ті політичні партії, які не здатні довести людям, що їх програма і вони мають якесь майбутнє для держави. Ми будемо підтримувати, але, шановні колеги, давайте приступати до другого етапу політичної реформи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, вечірнє пленарне засідання буде продовжено на 15 хвилин. Наступний виступаючий Прокопчук Юрій Володимирович. Народний депутат Ляшко замість Прокопчика.
17:50:41
ЛЯШКО О.В.
Фракція "Блоку Юлії Тимошенко" буде підтримувати законопроект про внесення змін до деяких законів щодо виконуючих обов’язків голів адміністрацій, бо він сприятиме зменшенню волюнтаризму у діяльності Президента і його Секретаріату. Бо, справді, хто тільки не призначається на ці посади. Але є пропозиція зміни до статті 8. Там, де передбачається, що голови місцевих адміністрацій призначаються на посаду і звільняються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів, написати, вставити слово – виключно за поданням. Адже багато відомо випадків, коли без ніяких подань Президент бере і призначає. Відсутнє подання Кабінету Міністрів, яке обов’язкове, але він бере і призначає людину, бо так йому підсунули проект указу. Тому я думаю, що, звичайно, слово виключно, коли Президент не дотримується законодавства, хоть виключно, хоть лише, хоть як не напиши, а якщо людина звикла порушувати закони, то вона їх буде порушувати. Ну, тим не менше, я думаю, що було б правильно вказати цю норму.
Крім того, я думаю, що потребує перегляду не лише законодавство щодо місцевих адміністрацій, а і стаття 118 Основного Закону – Конституції, яка передбачає, що призначення на посаду та звільнення з посади голів місцевих адміністрацій за поданням Кабінету Міністрів є виключно повноваженням Президента України. Я думаю, з метою уникнення двовладдя в країні, перетягування каната, це право треба передати Кабінету Міністрів і позбавити цього права Президента України. От я наведу конкретний випадок по Чернігівській області. Губернатором, як кажуть, чи головою обладміністрації там працює Володимир Хоменко. Людина зовсім областю не займається. Єдине, що він знає, - це Батурин, куди щотижня разом з Президентом їздить і щось там відбудовують. Сотні мільйонів закопують у той Батурин. Як не було там нічого, так і немає. Область – перше місце в Україні по смертності, одне з найперших місць по інфляції, по спаду промислового, сільськогосподарського виробництва, соціальні питання не вирішуються. Але людина в фаворі Президента, бо будує Батурин, чи відбудовує, чи розкрадає. Що вони там роблять, не відомо. І зняти такого чоловіка неможливо. На Кабінет Міністрів не з’являється. Звітів не подає. Скільки таких губернаторів? Тому я думаю, що прийшов час переглянути в цьому плані Конституцію України. І з метою встановлення вертикалі влади, щоб не було перетягування канату, потрібно передати ці повноваження Кабінету Міністрів України. Нехай Кабінет Міністрів, як вищий орган в системі органів виконавчої влади і призначає голів державних адміністрацій.
Сподіваюсь, що ця пропозиція до статті 8 буде врахована. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський Павло Гнатович.
17:53:40
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги.
Ви знаєте, сьогодні ми дискусію ведемо надзвичайно серйозної ваги, в якому я особисто у 1994 році був обраний головою Рівненської районної ради і, коли була прийнята Конституція через два роки Президент України своїм указом розмежував у ввів, практично зробили біду для України, де порадили два керівники в регіоні, два керівники в районі, - це все рівно, практично, що в школу поставити два директорів школи, там господарство два господарі і так далі. І крайнього ніколи не знайдеш.
І тому я для прикладу, а не для якоїсь там похвальби, мене двічі Кучма викликав, коли прийняли Конституцію, що я один єдиний в Західній Україні не підкорився розмежувати і не допустив, будучи головою Рівненської районної ради, другого керівника голови адміністрації. І в одній особі до 1998 року до повного завершення, коли мене обрали, як голову районної ради Рівненської, я виконав в одній особі ці дві посади і Кучма все-таки переконав, що ми будуємо демократичну державу. Повинен бути керівник обраний всенародно і тоді зовсім інша відповідальність. І хочу вам цей приклад привести, дійсно, для життя.
Що тоді, якщо проаналізувавши найкращу організацію роботи було поставлено іменно цим районом, який я очолював, і це на всю Україну був один приклад де був один керівник в районі. І тому ми до цього рано чи пізно, шановні, будемо зобов’язані повернутися. Тому що повинен обирати народ, повинен бути у районі один керівник, і брати повну відповідальність ця людина особисто одна, но не дві.
Сьогодні, коли люди йдуть знайти крайнього, знайти практично не можна. То йдуть до голови обласної ради, той говорить: я подумаю; ідуть до адміністрації, той говорить: я подумаю. І практично ця людина ходить роками і їй не можна десь добитись правди. Тому що би ми не робили, на сьогоднішній день поки що у перехідний такий період треба приймати цей проект закону, і не треба нічого видумляти.
І все-таки мене дивує, Олександре Володимировичу, подивіться, висновок Науково-експертного управління. Що ж вони пишуть? Знаючи, що це, дійсно, абсолютно практично можна приймати вони узагальнюючий висновок дають: „У першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання”. Да ми прекрасно знаємо, що Арсеній Яценюк – Голова Верховної …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Іванович.
Шановні народні депутати, всі представники від фракцій, які записувались, виступили. Чи є наполягання народних депутатів ще на виступи? Нема наполягань, ні у кого наполягань немає? Якщо наполягань немає я питаю тепер авторів законопроекту. Андрій Володимирович, у вас є необхідність у заключному слові? Ольга Борисівна, будь ласка.
17:57:22
БОДНАР О.Б.
Хочу сказати до свого виступу наступне. Наш комітет, коли розглядав цей законопроект, ми, звичайно, посилалися і дивилися, в першу чергу, орієнтуючись на Конституцію, чи не порушує він якісь норми. Тому я із здивуванням почитала висновки Науково-експертного управління і не можу погодитись із колегою Зарубінським, що на них варто звертати увагу.
Тому що, по-перше, ті аргументи, що у Конституції не передбачено призначення виконуючих обов’язки голови Кабінету Міністрів, не означає, що вони не можуть бути. Це ми не говоримо про кримінальне законодавство, ми говоримо про Конституцію, про ті норми, які не прописані, ну, не є завершеними.
Друге. Лише Президент призначає і звільняє голів. Шановні, да, призначає і звільняє лише Президент, але виключно за поданням Кабінету Міністрів. Даний законопроект той механізм прописує: якщо Президент не призначив голову, тоді запускається новий механізм, і тоді Кабінет Міністрів унеможливлює президентське, скажемо, ігнорування, бажання тієї державної адміністрації, яка лишається без голови. Тому я прошу підтримати рішення комітету і проголосувати за цей законопроект в цілому з тими поправками, про які я говорила під стенограму. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Борисівна!
Обговорення завершено. Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту закону 3112.
ГОЛОС ІЗ МІСЦЯ. З мотивів!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, будь ласка, голосуємо.
17:59:26
За – 353
В першому читанні законопроект прийнятий.
Репліка. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.
17:59:40
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Шановні колеги, шановна Ольга Борисівна! Ви прекрасно знаєте, що я правильно все сказав, і ви прекрасно знаєте, що тут є певні неузгодженості з Конституцією. Просто наша позиція, „Блоку Литвина”, що боротися з порушенням Конституції іншими, скажемо так, порушеннями Конституції не варто. І ви це прекрасно знаєте. В даному випадку є доцільність, політична доцільність. Вона не завжди співпадає, збігається з нормами законотворення. Тому не треба говорити, що я був неправий, ви знаєте, що я правий. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування за згодою авторів пропонує внести дві правки. У підпункті третьому пункту один розділу другому законопроекту виключити слова „з урахуванням особливостей, встановлених цим законом”. А також у пункті два розділу два законопроекту
виключити перше речення. Чи є у народних депутатів України інші пропозиції чи заперечення проти прийняття в цілому, як це рекомендує профільний комітет? Немає пропозицій, немає заперечень. Тому я ставлю на голосування в другому читанні і в цілому проект Закону номер 3112 про внесення змін до деяких законів України з врахуванням двох правок, які зазначені в рішенні профільного комітету, який я зараз зачитав.
Прошу голосуєм.
18:01:32
За-350
Закон в цілому прийнято.
Шановні народні депутати, ми на 15 хвилин продовжили засідання, тому ми зараз розглянемо наступне питання порядку денного, яке буде останнім на сьогоднішньому пленарному засіданні.
Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону "Про Вищу раду юстиції". Є пропозиція за скороченою процедурою. Хто за те, щоб за скороченою процедурою розглянули, прошу голосувати.
18:02:20
За – 315
Рішення прийнято.
Законопроект, внесений Президентом України, уповноважений представляти заступник глави Секретаріату Президента України Ігор Гелярович Пукшин. Прошу, Ігор Гелярович.
ПУКШИН І.Г.
Шановний головуючий! Шановні народні депутати України! вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції".
Хочу вам, шановні народні депутати, нагадати, що Вища рада юстиції є конституційним органом. Згідно Конституції до відання належить, перш за все, внесення подання про призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад. Іншими словами, добір кадрів, тобто кого може бути рекомендовано на посаду судді, а також кого необхідно звільняти з посади судді, віднесено до Вищої ради юстиції.
Хочу також наголосити, що Вища рада юстиції складається з 20 членів, по три члени призначається: Президентом України, Верховною Радою, з’їзду суддів, з’їзду адвокатів, з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та два члени Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Також до складу Вищої ради юстиції входить за посадою голова Верховного Суду, міністр юстиції України, генеральний прокурор.
Ідея законопроекту полягає в наступному, щоб конституційний орган, яким є Вища рада юстиції, працювала на постійній основі. Тобто Вища рада юстиції має бути постійнодіючим органом, а члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять за посадою, мають бути державними службовцями.
Я надіюся, що ви погодитесь з тим, що добір кадрів в судову гілку влади не може бути аматорською діяльністю, не можуть на громадських засадах працювати члени Вищої ради юстиції.
У випадку прийняття цього законопроекту, це створить умови для ефективної діяльності Вищої ради юстиції щодо формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.
Крім цього, це сприятиме оперативності та об’єктивності під час перевірки відомостей про наявність передбачених Конституцією підстав для звільнення суддів з посади, про факти дисциплінарних проступків суддів Верховного Суду України, а також суддів вищих спеціалізованих судів.
Законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте продовжити.
ПУКШИН І.Г. …дасть можливість покращити якість повідомлень про порушення суддями вимог закону та скоротити розгляд скарг.
Якщо коротко, я зупинюсь на основних положеннях. Хочу ще раз наголосити, що пропонується, щоб члени Вищої ради юстиції працювали на постійній основні і були державними службовцями.
Крім цього, пропонується зменшити строк повноважень члена Вищої ради юстиції до 4-х років, а також пропонується підвищити вимоги до членів Вищої ради юстиції. Зокрема, на посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України не молодший 40 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не мене 15 років.
Також законопроектом передбачається зменшення строку перебування голови Вищої ради юстиції зменшується до двох років, а також проект закону приводиться у відповідність до Закону „Про судоустрій України”.
Прийняття цього закону відповідатиме конституційному принципу верховенства права, дозволить усунути проблеми в діяльності Вищої ради юстиції, сприятиме належному формуванню високопрофесійного суддівського корпусу та своєчасному реагуванню на факти порушень суддями присяги, а отже і забезпечення здійснення справедливого правосуддя, захисту прав і свобод людини.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Гелярович, сідайте, будь ласка.
Від комітету виступає в нас Вадим Васильович Колесніченко. Прошу, будь ласка.
18:07:10
КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.
Дякую. Шановні колеги, запропоновані зміни до законопроекту ми вважаємо вносити недоцільно, і пояснюю, у зв'язку з чим, негатив який.
Віднесення посад всіх членів Вищої ради юстиції цим законопроектом пропонується віднести до посад державних службовців; встановлення для новопризначених членів Вищої ради юстиції обов’язково складати присягу перед Президентом України, а не на засіданні Верховної Ради України, як це зараз; зменшення строку діяльності голови і заступника голови Вищої ради юстиції до двох років, зараз три.
І Прикінцеві положення передбачають припинення повноважень всього складу Вищої ради юстиції з дня набрання чинності нового закону, тобто якщо ми проголосуємо, то зараз ми маємо змінювати ту Раду юстиції, яка сьогодні ефективно працює.
Вища рада юстиції стає повністю підконтрольною адміністративним органам. Судді не зможуть брати участь у роботі цього органу, будучи державними службовцями, їм необхідно позбавитися статусу судді.
Частина третя статей 19 проекту на відміну від чинного закону не передбачає необхідності прикомандирування до Вищої ради юстиції призначених на посаду членів цієї ради і збереження за ними пільг та посад. Але вилучення цих положень створює проблему трудових прав і гарантій для членів Вищої ради юстиції після закінчення строку повноважень або дострокового звільнення з посади члени Вищої ради юстиції.
Підкомітет Комітету з питань правосуддя та позиція Верховного суду України – цей законопроект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Будь ласка, два - „за”, два - ”проти” записуємося.
Народний депутат Тедеєв.
18:09:12
БОНДИК В.А.
Шановні колеги, дуже врівноважена позиція голови підкомітету Колесніченка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутати, Бондик, будь ласка.
БОНДИК В.А. Я вибачаюся, я випадково натиснув кнопку. Але якщо ви дозволите, можу продовжувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
БОНДИК В.А. Шановні колеги, є позиція комітету, і є виступ голови підкомітету.
Дійсно пропозиції до цього закону вони не на часі. Тому що голова допоміжного органу Ігор Гелярович Пукшин, я вибачаюся, заступник голови допоміжного органу нам доповідає те, що протирічить концепції самого Президента України. У цей час змінювати навантаження на Держбюджет, укрупняти штат, робити членів Вищої ради юстиції держслужбовцями це недоречно.
По-перше, Верховна Рада як згідно з Конституцією має свою квоту, своє представництво у Вищій раді юстиції, загублює цей важіль впливу. Чому? Тому що, дійсно, народні депутати виконують волю народу. Вони не чиновники, вони обрані народом. І тому як представницька влада взагалі вони можуть і мають право мати представництво у цьому органі. Але та концепція, яка пропонується Секретаріатом Президента, вона, на жаль, не відповідає ні вимогам Конституції, і вона, на жаль, не на часі. Тому я пропоную не голосувати за цей закон.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ващук Катерина Тимофіївна. Немає Катерини Тимофіївни.
Народний депутат Ляшко, будь ласка.
18:10:25
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.
Звичайно, подібний законопроект підтримувати не можна із кількох причин.
Перше. Значно збільшуються видатки Державного бюджету. Бо як ми почали від представника Секретаріату Президента, членам Вищої ради юстиції статус держслужбовців, додатковий апарат, машини, кабінети, постійно діючий орган і так далі. Де розрахунки Міністерства фінансів, чому нема представника уряду, який би сказав, скільки додаткових десятків мільйонів гривень на рік треба буде витратити з бюджету, щоб задовольнити забаганки органу, який хочуть перетворити на ручний Секретаріату Президента України? Тим більше, що й зараз ми дуже добре знаємо, який негативний вплив вулиці Банкової, Секретаріату чиниться на суддів, як туди суддів звуть, шантажують, лякають, погрожують, змушують приймати ті чи інші рішення, які вигідні. Тому я думаю, що ми не можемо погіршувати ні становище правосуддя в Україні, ні тим більше додаткові витрати, тим більше що Секретаріат Президента не пропонує покриття цих видатків. Я пропоную, ми можемо підтримати за умови, якщо, наприклад, скоротити видатки на Секретаріат Президента і направити їх на фінансування Вищої ради юстиції додатково. Чи, наприклад, на будівництво нових будівель судів в Україні, які не мають грошей на це. У цьому році, по-моєму, 125 мільйонів за потреби у кілька разів більше. От давайте ми краще гроші, якщо є вільні, направимо, щоб люди у нормальні суди приходили і не штовхалися у коридорах, і не стояли в чергах, і щоб судді один в одного на голові не сиділи, а тоді будемо думати, про те, куди тратити гроші, коли їх нікуди вже буде дівати.
Дякую. Ми проти цього закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція Міністерства юстиції.
_______________. Міністерство юстиції в цілому підтримувало цей законопроект. Разом з тим за умови врахування висловлених нами пропозицій. Так, положення абзацу другого статті 1 та абзацу другого статті 3 проекту щодо надання Вищій раді юстиції статусу постійно діючого органу, потребує доопрацювання з огляду на таке. Я вибачаюся, це з пояснювальної записки. З метою проекту в частині визначення постійно діючої форми діяльності Вищої ради юстиції є забезпечення оперативної роботи цього органу та об’єктивності під час перевірки відомостей щодо суддів. Згідно з частиною четвертою статті 24 про Вищу раду юстиції рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.
В цілому прийняття рішень Вищої ради юстиції, які потребують нагального вирішення в першу чергу, має бути забезпечено кворумом участі членів, що створюють умови для безперервної роботи Вищої ради юстиції. Тому запровадження для цього роботи всіх членів ради юстиції на постійній основі, на нашу думку, немає сенсу.
У зв’язку з наведеним положення законопроекту потребують уточнень в частині формування в більшості від конституційного складу Вищої ради юстиції для роботи на постійній основі. І, як наслідок, тільки ці члени Вищої ради юстиції, необхідно їх включати, до них розповсюджувати статус державних службовців.
Крім того, з метою забезпечення єдності підходів до формування складу органів відповідальних за формування суддівського корпусу проект слід доповнити положеннями щодо призначення… Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, за точку зору Міністерство юстиції у цьому питанні. Обговорення завершено.
Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу законопроект 1320 – про внесення змін до Закону України „Про Вищу раду юстиції”. Прошу голосувати.
18:14:49
За-0
Законопроект не прийнято в першому читанні. Він відхилений і може розглядатися на наступній сесії.
Шановні народні депутати, на цьому вечірнє пленарне засідання оголошую закритим. Завтра ми розпочнемо роботу о 10-ій годині ранку.