Засідання 32

 

ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 квітня 2014 року, 10.00 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України Р.В.КОШУЛИНСЬКИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені і гості! Прошу сідати на свої робочі місця. Ми продовжуємо нашу роботу.

Прошу народних депутатів України зареєструватися.

10:09:54

Зареєструвалося сьогодні 275 народних депутатів.

Шановні народні депутати, оголошення. Сьогодні дві дати, але, на превеликий жаль, вони кардинально різні. З однієї сторони, сьогодні день народження народного депутата України Бобкова Олександра Михайловича.

З іншої сторони, народні депутати, сьогодні на 77-му році пішов з життя народний депутат України другого скликання, заслужений машинобудівник України Степанов Петро Степанович.

Я шановних народних депутатів прошу вшанувати пам'ять нашого колеги хвилиною мовчання.

 (Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати.

У відповідності до нашого пункту  порядку денного у нас сьогодні іде "година запитань до Уряду" щодо  економічних питань, економічного  стану держави. На ваші запитання у нас є присутній Кабінет Міністрів. Депутатські фракції надали  свої запитання у відповідності до  статті  229  Закону  України "Про Регламент" свої запитання до членів Кабінету Міністрів.

Сьогодні  у нас присутні: Прем'єр-міністра  України, Перший віце-прем'єр, віце-прем'єр Олександр Сич,  віце-прем'єр-міністр  України з регіонального розвитку Гройсман  Володимир Борисович, міністр Кабінету Міністрів  Семерак, міністр аграрної політики та продовольства Швайка Ігор Олександрович,  заступник міністра внутрішніх справ Величкович Микола Романович, міністр  екології та природних ресурсів Мохник Андрій Володимирович, міністр економічного розвитку і торгівлі  Шеремета Павло Михайлович, міністр енергетики   та вугільної промисловості Продан  Юрій Васильович, виконуючий обов'язки міністра  закордонних справ і перший заступник міністра Галібаренко Наталія  Миколаївна, міністр інфраструктури  Бурбак  Максим  Юрійович, міністр культури  Нищук Євген Миколайович, міністр молоді та спорту Булатов Дмитро Сергійович, виконуючий обов'язки міністра оборони  Коваль  Михайлов Володимирович, міністр  освіти  і науки  Квіт Сергій Миронович,  перший заступник міністра охорони здоров'я  Салютін Руслан  Вікторовим (на лікарняному  міністр охорони здоров'я),  міністра соціальної політики Денисова Людмила Леонтіївна, міністр  фінансів Шлапак Олександр Віталійович і міністр юстиції Петренко Павло Дмитрович.

До слова я запрошую міністра економічного розвитку і торгівлі Шеремету Павла Михайловича.

Шановні народні депутати,  поки міністр буде доповідати, нагадаю вам, регламент міністру в доповіді 15 хвилин. І відповіді і запитання ми вже тоді в регламенті по 15 хвилин, запитання-відповіді. Прошу, пане міністр, доповідайте, будь ласка.

 

ШЕРЕМЕТА П.М.

Дякую, шановний пане головуючий. Шановні народні депутати, до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшло вісім запитань від депутатських фракцій: Партія регіонів, політичної партії "УДАР", Всеукраїнського об'єднання "Свобода" і депутатської групи "Економічний розвиток". Я об'єднаю частину запитань у  блоки  і буду відповідати таким чином.

Перший блок стосується економічного стану держави і перспективи розвитку. Я думаю, ми всі бачимо, в якому стані знаходиться економіка України. Важливо, тут зауважити також, що залежить, з чим порівнювати. Якщо, звичайно, порівнювати з тим, з чим ми хотіли би порівнювати – з динамічно зростаючими економіками і Східної Європи, і Південно-Східної Азії, наприклад, тоді наших нуль відсотків в 2013 році є, звичайно, дуже погано. Якщо порівнювати з кризами, де спад був достатньо серйозний, дуже серйозний, то стан економіки все-таки дає певні підстави для зваженого оптимізму  на  2015-2016 роки. Поки що в 2014 році, на жаль, такого сильного оптимізму немає, зважаючи на розбалансовану макросистему, низький рівень конкурентоспроможності національної економіки, зниження національних рейтингів, відтоку, відтік капіталу за кордон. Достатньо критично низькі, я б сказав, валютні резерви на фоні  посилення девальваційних очікувань, тінізація економіки і з суттєвим зниженням інновацій, і в 2013 і  в 2012 роках.  Позитивний внесок до ВВП забезпечувало тільки зростання  в сільському господарстві та в окремих видах економічної діяльності. Ми бачимо, що економіка України є хронічно залежною від подвійного дефіциту.

Перший дефіцит – це є фіскальний  дефіцит, і другий дефіцит – це  торгівельний дефіцит. Це є ті проблеми, які накопичувалися в  країні вже достатньо тривалий час і це ці проблеми, які вимагають першочергового лікування. І це те, на що в першу чергу буде звертати увагу наш уряд, про що я пізніше також скажу.

Якщо говорити про валютний курс і валютний ринок і  макроекономічну стабілізацію, то ми  очікуємо, що стабілізуючим фактором буде виступати отримання фінансових ресурсів від міжнародних фінансових організацій, які дадуть можливість поповнити міжнародні валютні резерви України  в найкоротші терміни, і зніме напруження на валютному ринку.

Якщо говорити про негативні тенденції в першому кварталі 2014 року, ми бачимо зменшення промислового виробництва на 5 відсотків, будівництва – на  мінус 6,4 відсотків. Експорт товару знизився на 7,4 відсотки. Частковим компенсатором виступає внутрішній попит, але він поки що не трансформувався в нарощування внутрішнього виробництва.

Отже, якщо говорити про прогноз на  2014 рік, перспективи розвитку економіки  України в поточному році  залишаються достатньо хиткими, загрозою виступає накопичення зобов'язань і той рівень        зарегульованості, знову ж таки, які протягом десятиліття показувала українська економіка, і, відповідно, ті двигуни зростання, які були би в майбутньому, вони поки що не спрацьовують.

Стримуючими факторами також є необхідний, вже проведений секвестр бюджету, зростання курсу, зростання цін на газ, тариф і тепло, в результаті ми, так чи інакше, без сумніву, матимемо звуження внутрішнього споживчого попиту домогосподарств. Але також потрібно зауважити, що це є частина тих ліків, які повинні бути для того, щоб стабілізувати всю макроекономічну ситуацію.

В 2014 році за оптимістичними прогнозами ми будемо мати зниження ВВП, зараз ми говоримо про 3 відсотки, це, можливо, буде навіть і  більше. Зростання цін на споживчому ринку достатньо серйозне в результаті цих проблем, про які я вище сказав, і інші негативні фактори, які є результатом політики, яка була в країні протягом останніх років.

Зростання економіки може відбутися лише в кінці року і на початку наступного року за реалізації необхідних, дисциплінованих, структурних фундаментальних реформ. За базовим сценарієм, якщо ми говоримо про 2015 рік, ми говоримо про можливість вже зростання, плюс… і, відповідно, ми фокусуємо нашу увагу у цьому напрямі.

Я хотів би перейти тепер до іншого блоку запитань, вже ті, які спрямовані більше на майбутнє. Було запитання, на яких галузях економіки, на яких точках зростання уряд пропонує зробити першочергові акценти задля виходу економіки з кризи, я би поки що не говорив би вузько про якісь сектори чи про якісь галузі економіки, щоб не образити якісь інші. Я думаю, що в цілому ми зараз говоримо про те, щоб вся економіка є достатньо зарегульована. Ми бачимо, глобально ми бачимо як мінімум два двигуни економіки, які повинні потягнути її вперед, незалежно від секторів, галузей чи регіонів.

В першу чергу це малий і середній бізнес, який був затиснений, це  м'яко кажучи, в країні,  за будь-якою статистикою він не діє як двигун економіки, як ми це бачимо в інших, навіть в сусідніх економіках.

І друге – це експорт.  І зокрема, якщо говорити про експорт в Європейський Союз,  практично через тиждень ми будемо мати  майже повне відкриття  ринків  Євросоюзу для українських товарів. Відкриття – це ще не означає, що це  автоматичне зростання ВВП і  автоматичне зростання доходів українських  підприємств і українських громадян. Ці ринки потрібно ще    «захопити», на них треба ще перемогти. І, власне кажучи, також ми на цьому  фокусуємо нашу увагу, увагу уряду, коли ми говоримо про  підтримку або просування  експорту.

 Наступне запитання стосувалося виходу економіки з кризи. Я також наголошую, що  тут ми говоримо про декілька  де-, ми говоримо про дерегуляцію. Вчора ми готові були  презентувати разом з колегами  з Верховної Ради 5 законів  по дерегуляції за пакету, в якому є 20  законів.

Ми також говоримо про  децентралізацію влади і  інші речі, які  повинні спустити і економічну, і  політичну  свободу вниз, на місця і таким чином запустити цей двигун і цю точку зростання української економіки.  

Було запитання, чи має Уряд України  намір ініціювати  націоналізацію підприємств, які  належать бізнесменам-політикам, що виступають за розкол країни і так далі. Моя відповідь  полягає в тому, що це є компетенція  інших органів перш за все  визначити, чи там є склад злочину і пізніше, які там є санкції . Я не думаю, що це є питання  до Міністерства економіки.

Наступне запитання  стосується державних закупівель, але за попередніх декілька років, три-чотири роки, чому  жодного чиновника ще не притягли до відповідальності. 

Регулювання державних закупівель, справді, знаходиться в компетенції Міністерства економічного розвитку, але ці питання про притягнення до відповідальності, вони знаходяться в компетенції інших органів влади і держави, які, думаю, що дадуть більш компетентну відповідь з цього приводу і більш конкретну відповідь.

Від фракції "Свобода" були запитання про необхідність впровадження реалістичної енергетичної стратегії і енергоефективних технологій. Абсолютно критично важлива тема, я дякую за це запитання. Я думаю, що, можливо, міністр енергетики і палива додасть до цього також. Ми говоримо зараз про те, що Законом "Про Державний бюджет України на 2014 рік" таких коштів не передбачено з відомих причин, але є інші кошти, які надходять від наших міжнародних партнерів. І я особливо хотів би звернути вашу увагу на проекти Світового банку, які є в достатньо серйозних обсягах. Тобто мова йде проекти на суму 383 мільйони доларів, які стосуються 9 міст України, і зараз ми проводимо офіційні переговори з цього приводу. Мова йде про центральне опалення і енергоефективність у цих сферах. Ми говоримо також про передачу енергії – 385 мільйонів доларів, проект готується зараз. І ми говоримо про проекти Європейського інвестиційного банку: також про центральне опалення і про ефективність у цих галузях на суму 400 мільйонів доларів. І цей проект також повинен бути ініційований до кінця цього року.

Тобто, якщо ми говоримо про енергоефективність, кошти є, але кошти є міжнародних фінансових організацій в першу чергу, і тут є можливість містам в першу чергу приєднатися до використання і ефективного залучення цих коштів, задля того щоб зменшити енергозалежність України.

Запитання про економічне співробітництво з Російською Федерацією.

Нас, без сумніву, турбує зменшення експорту і торгівлі в цілому з Російською Федерацією. Я повинен сказати, що контакти уряду не інтенсивні, на жаль. Тому що, як ми знаємо, наші російські колеги мають якісь певні проблеми з визнанням, на жаль, Уряду України. В той же час, епізодичні контакти є, ви чули про вчорашні переговори, також у мене були контакти особисто з Першим віце-прем'єром Російської Федерації, міністром економіки. Тобто  ми говоримо про те, що та економічна співпраця, не військова, а економічна співпраця, і культурна співпраця, яка є, вона повинна продовжуватися і вона повинна тривати.

В той же час, ми говоримо також про відкриття інших ринків для українських товаровиробників. Я вже згадував про Євросоюз, можна згадувати про ряд інших регіонів – Південно-Східна Азія, яка зростає достатньо потужно. Тобто мова тут іде в першу чергу також про те, що українські підприємства, маючи оці торговельні обмеження, на жаль, які, між іншим, не відповідають тим зобов'язанням, які країни взяли на себе, Росія, в тому числі, взяла на себе в Світовій організації торгівлі. І у нас, між іншим, є розмови з цього приводу з Світовою організацією торгівлі, тому що це не відповідає правилам цієї організації. Відкриваються інші ринки, інші можливості, які в цей час можна було б і потрібно було б використати.

І, нарешті, останнє запитання щодо відтоку інвестицій з країни. Питання так стояло: відтік закордонних інвестицій з України. Ну, це, на жаль, тенденція, яка триває вже роки в Україні. Яким чином зробити так, щоб інвестиції залишалися в Україні? Ми бачимо два прості шляхи: зробити бізнес простішим, легшим в Україні і зробити його дешевшим в Україні. Таким чином, якщо ми зробимо це… З приводу простоти ведення бізнесу Україна знаходиться на   112-у місці в рейтингу легкості ведення бізнесу. Очевидно, що це не там, де ми б хотіли бути і там, де ми могли б бути. Ми, наприклад, говоримо про те, що ми можемо бути в десятці через якийсь час, через 2-3 роки, і це для нас є фактично тим мірилом і тим бенчмарком, до якого ми прагнемо, коли ми розробляємо в тому числі нове законодавство в цій галузі. Коли ми спрощуємо, я хочу подякувати тим колегам з комітетів, які нас підтримують у цьому.

Ми також говоримо про те, що бізнес в Україні повинен бути значно дешевшим, тому що він задорогий. Тому що компанії не отримують необхідного прибутку. Закордонні інвестиції ідуть туди, де вони можуть заробити найкращу маржу легальні і етичну, звичайно. Якщо зняти корупційну складову, якщо відтягнути, зменшити дефіцит бюджету, який тисне на ринок капіталу, і залучити кошти міжнародних фінансових організацій, таким чином здешевити капітал в Україні, це може бути один із шляхів здешевлення і спрощення ведення бізнесу в Україні, які розвернуть тенденцію відтоку іноземних коштів з України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Михайловичу.

Я до трибуни запрошую Міністра фінансів України Шлапака Олександра Віталійовича.

Прошу, Олександре Віталійовичу, ваші 15 хвилин доповіді. Нагадаю народним депутатам, що після співдоповідачів у нас буде 30 хвилин на усні запитання до Кабінету Міністрів.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати. Для початку декілька загальних слів.

За неповних 2 місяці нашої роботи Міністерство фінансів в основному займалось роботою по відновленню керованості системи державних фінансів України. Перші 2 тижні практично пішли на діагностику. Про її результати Прем'єр-міністр України доповідав з цієї трибуни. Нагадаю вам декілька цифр. Реальний і фіскальний розрив  системи державних фінансів в 2014 році виявився в 4 рази більшим, ніж офіційно зафіксований дефіцит бюджету 2014 року. Надута дохідна база за рахунок намальованої макроконструкції призвела до того, що ми маємо на сьогоднішній день, мали, вірніше, на момент нашого переходу переплату податків на 37 мільярдів. Не повернено ПДВ більше як 20 мільярдів.

І несамовитий тиск на бізнес з метою віддачі все нових і нових ресурсів. На єдиному казначейському рахунку – 0, разом з тим зобов'язань на 80 мільярдів гривень.

Ми з'їли 33 мільярдів гривень спеціального фонду, 29 мільярдів місцевих бюджетів, 10 мільярдів соціальних фондів.

Окрім виконання своїх прямих зобов'язань бюджет держави вимушений закривати квазідефіцити інших державних структур. На момент нашого переходу тільки кредитів Пенсійному фонду було видано більше 51 мільярда гривень.

НАК "Нафтогаз України" знаходиться практично в некерованому стані. Дефіцит бюджету НАКу тільки на цей рік складає близько 46 мільярдів гривень.

Така цікава контора як "Укравтодор" 67 відсотків своїх доходів відправляє на погашення позик. Причому, це не їх доходи, це доходи державного бюджету.

Фактично некерованість, безвідповідальність української економіки, української економічної політики попередніх урядів, нестримний соціальний популізм, шалена корупція, яка в останні роки межувала з параноїдальною клептоманією, - ось з чим стикнуся уряд, коли прийшов на роботу.

Відповідно 3 кроки, які ми встигли зробити за цей час. Перший. Це термінові кроки по вирівнюванню бюджетної ситуації. Ми вдячні парламенту за підтримку дуже непростих ініціатив щодо секвестру бюджету, щодо поповнення доходної частини бюджету.

По-друге, про це мій колега вже говорив. Ми почали пошук ресурсу для того, щоб збалансуватися до кінця року. При відповідях на запитання про це трошки детальніше.

І по-третє, ми зробили перші, але на мою думку, дуже в майбутньому ефективні перспективні кроки щодо відновлення економічного зростання в другій половині 2014, а в основному в 2015 році.

Тепер щодо відповідей на запитання. До мене надійшло 14 запитань. Значна частина їх повторюється, і я не буду таким чином зупинятися на тому, про що говорив уже мій колега.

Щодо валютного курсу і того впливу, який уряд чинить на валютний курс. Я не буду рухати кафедру Національного банку щодо рефінансування, щодо управління валютним курсом. Я попробую сформулювати тільки ті позиції, за які відповідає уряд безпосередньо.

Так ось, по-перше, задача уряду – створити безпечний рівень валютної ліквідності для того, щоб не лізти постійно в валютні резерви Національного банку, коли доводиться платити валютні борги самого уряду або наших квазі-партнерів, таких як НАК,  "Укравтодор", "Укрзалізниця", гарантований борг та інше.  Для цього ми ведемо активну  роботу по залученню валютних ресурсів. Павло Шеремета вже говорив вам про те, що ми провели, майже закінчили переговори з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським Союзом, з деякими нашими партнерами на двосторонній основі.

Проінформую вас, що до кінця року нам необхідно виплатити ще близько 9 мільярдів доларів США. Наша задача – запозичити на зовнішніх ринках  ці 9 мільярдів доларів, щоб знову таки, повторюся, не чинити тиск на валютні резерви Національного банку. І ми це зробимо.

По-друге. Уряд чинить на валютний курс тиск через надмірне використання коштів на капітальні видатки і викидання великих сум грошей з єдиного казначейського рахунку. Якраз зараз цього немає. Ми платимо виключно захищені видатки. Це заробітна плати, це нарахування на податки, ми платимо допомогу сім'ям з дітьми. Ми платимо те, про що з вами домовлялися, видатки на нашу армію. Ми повертаємо податок на додану вартість, і хочу це підкреслити. Є жорстка позиція уряду, Прем'єр-міністра з цього питання. У березні місяці і на початку квітня ми погасили всі свої зобов'язання по цьому податку. Зараз нам поступив автомат  уже по квітню  місяцю  у розмірі  півтора мільярда, ми його  протягом  5 днів  весь погасимо. Таким чином, ще раз хочу підкреслити, єдиний казначейський рахунок видатки  уряду не тиснуть на сьогоднішній день на валютний ринок. Цим самими ми допомагаємо  Національному банку справитися з  валютною кризою.

Щодо  питання про, як  було сказано, шулерське введення   7-процентного  податку  на імпорт ліків.  Ну,  для початку –  картина яка. Вона не втішна. На  60 відсотків орієнтовно подорожчали ліків. Але в цих 60 відсотках або навіть  70 відсотках по окремим позиціям наша участь, так би мовити,  ПДВ, яке ми підняли,  це 5,5 відсотка на  імпортні ліки  і  3 відсотка  на вітчизняні.  На жаль,  56 відсотків – це курс.  Ми постійно ведемо переговори з нашими національними виробниками і  вважаємо, що, що   стосується податкового навантаження,  ми зможемо контролювати ситуацію.  Однак, говорячи про ПДВ на ліки, не можна не зачепити  ще два аспекти. 

Перший із них: фактично ринок ліків і медичних  засобів став одним  з основних тіньових ринків у нашій державі. Враховуючи оподаткування, пільгове  оподаткування, як завжди це було, як тільки є пільгове оподаткування,   шукай проблеми. Ви як  народні депутати неодноразово зверталися до уряду  з тим, що  на 300-400 відсотків збільшується на сьогоднішній день  ціна ліків  і медичного  обладнання, яке заїжджає в Україну. Люди звикли завищувати ціну ще й для того, щоб мати можливість вивозити капітал за кордон. Платити  податок  навіть   такий невеликий як  7 відсотків ми  зможемо для того, щоб… ми будемо для того, щоб  зняти  хоча б цю складову. 

Що стосується   ще одного важливого аспекту. Нульова ставка на ПДВ при ввезенні товарів  із-за кордону    ставила у преференційне становище саме імпортні ліки, оскільки  ви не очищалися від ПДВ при ввозі, а наші виробники платили це ПДВ при виробництві ліків. 7-відсоткова ставка урівнює  нас і таким чином нарешті, можливо, почнеться більш масштабне виробництво ліків у нас  в середині  нашої держави. І тому, шановні панове, чи можна називати шулерською політику спробу навести порядок чи можливо те, що робилося до нас.

Що стосується  податку на  дизпаливо.

Ми пропонували дійсно уніфіковану ставку, Але, порадившись з депутатським корпусом, вирішили залишити дві ставки. Чому ми пішли на цей крок? Мова про дизельне паливо йде. Тому що у нас, відповідно до статистики, 65 відсотків в минулому році завозилося виключно високоякісних бензинів. А при перевірках виявлялося, що 61 відсоток завезених високоякісних бензинів на самому ділі був самий низькоякісний дизельний бензин. Ось чому ми вирішені були підняти ставки  і уніфікувати їх.

Велике питання стосується заходів соціального захисту населення після підняття цін на газ і тарифи на тепло. Про це говорив Прем'єр-міністр   з трибуни і пояснював, чому ми вимушені були піти на такий крок, на який, на превеликий жаль, треба було йти давним, давним-давно. Ціни на газ, тарифи на тепло не мінялися надзвичайно давно. Україна має найнижчі ціни в Європі і найнижчі тарифи в Європі.

Однак для того, щоб захистити населення, яке суттєво постраждає від цього, була прийнята 83 постанова уряду. Ми пішли на безпрецедентний крок. 4,5 мільйони сімей наших громадян із 16-ти і 8 мільйонів, які отримують централізоване теплопостачання не відчують підняття цін. Це коштуватиме нам з вами і ви підтримали цю позицію, приймаючи зміни до державного бюджету, 3,3 мільярда додаткових гривень.

Таким чином, захист буде здійснюватися за стаціонарною системою так званою 10.15 плюс компенсації, про які я вам сказав. Інші, багатші верстви будуть платити більше.

Що стосується прозорої політики ціноутворення в житлово-комунальному господарстві? Шановні панове, проблема не в прозорому ціноутворенні. Зверніться до Національної комісії регулювання комунальних послуг, сходіть подивіться на публічні засідання, коли приймаються і затверджуються тарифи по будь-якому комуненерго, І ви побачите, що цей процес є абсолютно прозорим. Собка криється в іншому – ці тарифи надзвичайно низькі. В державі 278 теплокомунерго, які контролюються національною комісією, які на 98 відсотків постачають тепло. З них, шановні колеги, вдумайтеся, десять мають тарифи, які відповідають економічній собівартості. Натомість у нас є підприємства, у яких тарифи відповідають не більше 10 відсоткам собівартості. А потім вся держава збирає кошти, які називаються відшкодування тарифів на тепло і ось тут, всією державою ми платимо тим, хто не хоче піднімати  тарифи. Проблема перша тут. А проблема друга в іншому. В минулому році ми  використали на тепло 8,3 мільярда кубометрів газу, смію вас запевнити, що реально ми  використали не більше 6, все решта пішло на обігрів тіньового ринку. Поки не наведемо порядок тут у нас нічого не вийде.

І як показує практика, я перескакую до  іншого питання, найперше приведення порядку – це  більш дорога ціна за газ. Пам'ятаєте, як ми ще кілька років тому назад споживали  76 мільярдів кубометрів газу, а наша промисловість споживала 50, сьогодні вона споживає 25. Кожний промисловець постарався максимально після реальних цін на газ утиснутися, переконані, що так само буде й з населенням.

Що стосується питання куди підуть кошти, якщо  ми їх отримаємо?

Я вже про це говорив, ми не збираємося як наші попередники проїдати кошти, тобто перетворювати в гривню і витрачати їх на  фінансування дефіциту державного   бюджету.  Кошти ось баланс всі 9 мільярдів, які ми хочемо запозичити підуть на віддачу валютних запозичень, які були зроблені раніше.

Що робить держава з сільськогосподарською галуззю? Хочу вам сказати головне, що державна зробила, вона зберегла спеціальний режим оподаткування податку на додану вартість.

Нагадаю, щодо недавнього часу поки ми з вами не прийняли зміни фіксований сільхозподаток складав 6,5 гривень на гектар ріллі – 6,5 гривень і не  піднімався з 1995 року. Зараз він складе 22 гривні всього-на-всього, як каже знаний економіст Віктор Михайлович Пинзеник, це найбільший офшор в середині держави, який ми маємо.

По-друге. У нас є бюджетні програми, хай невеликі – близько мільярда, які ми використаємо для того, щоб допомогти селу. 

І нарешті банківський  сектор. Сьогодні як не важко  банківському сектору 44 мільярди видано кредитів агрогосподарствам. 

І Національний банк розпочав  хочу поінформувати вас, і наших аграріїв, хоча я надіюсь, вони про  це знають спеціальні аукціони по продажу ресурсів під 10 відсотків для аграріїв. 180 мільйонів, вибачте, 620 мільйонів 15 квітня було продано. На 23 квітня стоїть аукціон ще  на півтора мільярди гривень. Термін 180 днів. Приходьте на аукціон, купуйте через свої банки ресурси. Нацбанк пішов на безпрецедентний крок: вони свою постанову 91-у знамениту, якою забороняли підвищення кредитних стель, дозволили перевищувати, якщо ви кредитуєте село.

Щодо основних напрямків бюджетної політики на 2015 рік. Ми, дійсно, затримали їх, але вони затверджені в уряді 16 квітня і скоро будуть подані сюди, в парламент. Ми розраховуємо, скажу вам основні положення цього документу, ми розраховуємо на невелике зростання реально ВВП в наступному році 1,7 відсотка, індекс споживчих цін, грудень до грудня, 5,4 відсотки, індекс цін виробників – 7,3. Це – розрахунки Міністерства економіки, ми з ними погоджуємося, і Національний банк також.

Головні задачі, які ми перед собою ставимо – отримання граничного дефіциту Державного бюджету, підкреслюю, Державного, в межах трьох відсотків. Тут дискусія була велика. Нам треба напрягтися. Не можна більше нарощувати борги. Хочу нагадати вам, що, починаючи з 2008 року почалося нарощування боргів, фактично, в геометричній прогресії. Всі останні роки ми жили тільки за рахунок нарощування боргів, таким чином, перекладання відповідальності на наших дітей і онуків. І за рахунок того, що за три останні  роки ми з'їли половину валютних резервів держави.

Ми будемо старатися і ми не допустимо перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні вищому, ніж 30 відсотків. В цьому році буде 32. Ми постараємося зменшити тиск на бізнес. Граничний обсяг державного боргу ми залишимо на рівні 55 відсотків. У цьому році цей показник – 57 відсотків. Таким чином, будемо скорочувати разом з вами борг.

Ну, і інших декілька показників, про які хотілось би сказати, але часу немає.  Щодо … (Шум у залі) Так, правда! Грошей немає.

По енергоефективним технологіям мій колега досить детально розповідав. І тому, можливо, я на цьому зупинятися не ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Віталійовичу.

Шановні народні депутати, ми переходимо до запитань до Кабінету Міністрів України, і прошу народних депутатів записатися на запитання. Нагадаю,  народним депутатам.  У нас є півгодини на   запитання. Хвилина  на запитання і дві хвилини на відповідь

Народний депутат  Кужель. Прошу, будь ласка.

 

10:45:06

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую.  У мене питання і побажання до Міністра економіки.

По-перше, я бажаю від всього серця, щоб Міністерство економіки стало одним із  самих ведучих міністерств в Уряді, тому що питання, які  стоять на порядку денному  держави – це  ті, які поставив і комітет  Верховної Ради з питань розвитку  бізнесу.  Це створити  нормальні умови розвитку  бізнесу і самозайнятості населення. Ми не зможемо тримати  країну всю на субвенціях. Треба дати можливість людям  заробляти і гідно створювати  собі життя.

По-друге,  це конкуренція і нормальна робота  антимонопольної політики.

І третє – це фінансова стабілізація.  Я просила би, щоб ваше міністерство  це зробило найголовнішим напрямком.  І просила би вас ще раз поставити  наголос на тому, що будь?які законопроекти, які ви  подаєте, будь ласка,  давайте говорити перед тим, як розглядати у Верховній Раді, з громадськістю бізнесовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу Міністра економічного розвитку.

 

ШЕРЕМЕТА П.М. Я дякую, Олександра Володимирівна, погоджуюся з вами. Так що будемо  працювати разом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Трошки голосніше. Якщо будете відповідати, трошки голосніше.

Прошу включити мікрофон народного депутатата Губар.

 

10:46:34

ГУБАР В.І.

Прошу передати  слово Калетник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон народного депутата Калетник.

 

10:46:42

КАЛЕТНИК О.М.

У мене  також запитання  до Павла Шеремети.

Ми досить довго говорили  про те, що біда нашої економіки  полягає в тому, що  більша частина активності  знаходиться в тіні, а податки, які застосовуються, створюють систему, в якій  краще заробляти на схемах,  чим дбати про  інновації та реальну ефективність.

Як ви вважаєте,  податок з продажу та  скасування ПДВ могло би вирівняти цю ситуацію, на ваш погляд?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Міністра економічної  політики.

Прошу включити мікрофон.

 

ШЕРЕМЕТА П.М. Дякую, пані Оксано. Нам потрібно трішки більше часу, щоб відповісти ґрунтовно на ваше запитання. У нас є доручення Прем'єр-міністра України сформувати групу по реформі податкової системи. Ця група тільки зібралася, вона починає працювати. Нам треба буде, можливо, декілька тижнів для того, щоб сформулювати чіткіше бачення і розробити бачення нової податкової системи, яка буде ефективною, тобто вона буде забезпечувати державний бюджет тими коштами, які потрібно, в той час же буде простою для розуміння, для сплати, для адміністрування і привабливою для інвесторів, і українських, і іноземних. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу до слова народного депутата Зарубінського, включити мікрофон.

 

10:48:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. У мене запитання до Арсенія Петровича. Арсеній Петрович, зрозуміло і не підлягає дискусії, що економічний стан базується величезною мірою на якості законодавчої бази, власне, для чого парламент і працює. І от все більше, я думаю, ви це теж спостерігаєте, є лавина депутатських законопроектів, які претендують на дуже серйозні, системні речі. Я декого із своїх колег питаю: "А ти читав те, що ти вніс до Верховної Ради?" Він каже: "Ну це ж на вимогу громадськості, громадських активістів і так далі". Я до них ставлюся з повагою, але, Арсеній Петрович, можливо, нам треба, крім громадських активістів, більше звертати увагу на вимоги тих, хто формує національний продукт, від успіху чи неуспіху яких залежить вся соціальна політика, можливості нашої соціальної політики?

У мене запитання таке. Чи не вважаєте ви, що саме уряд як суб'єкт законодавчої ініціативи має вносити ключові, системні законопроекти стосовно економіки, і в тому числі, до речі, щодо створення нових…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, Арсеній Петрович, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Пане Зарубінський, дякую вам за ваше запитання. Саме для цього уряд прийняв рішення про створення урядових комітетів. Зараз перед засіданням кожного Кабінету Міністрів України у нас є урядовий комітет, до складу якого входять керівники комітетів Верховної Ради України, за їх згодою, і народні депутати України, які хочуть, щоб разом з урядом проводити єдину державну централізовану політику. І я щиро запрошую всіх депутатів всіх фракцій, приходьте на засідання урядового комітету, приходьте на засідання уряду, давайте разом працювати для того, щоб законопроекти, які приймаються в парламенті, не носили, м'яко кажучи, популістського характеру. Воно звучить інколи красиво, а по суті потім дуже не гарно виходить.

Що стосується попереднього запитання, яке задавалося, про податкову систему, то я вам хочу сказати, у вас правильне запитання було про детінізацію. І доповідаю Верховній Раді України, у зв'язку з тим, що ми почали наводити порядок на митницях, завдяки тому, що закрита схема імені Курченка по безмитному ввезенню нафтопродуктів, в квітні-місяці поточного року в порівнянні з квітнем-місяцем минулого року додатково до Державного бюджету було змобілізовано 835 мільйонів гривень. В минулому році схема "Сім'ї" вкрала 835 мільйонів через не розмитнення і через пільги по розмитненню нафтопродуктів. В цьому році в квітні-місяці майже плюс мільярд, який раніше йшов в кишені, а зараз пішов в бюджет. По податковій системі ми працюємо: скорочення податків, розширення бази оподаткування. І ми просимо також членів парламенту, давайте активно разом з залученням всіх ділових кіл, з залученням всіх фракцій писати новий Податковий кодекс України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон народному депутату Чечетову.

 

10:52:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передать слово депутату Долженкову. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити депутату Долженкову мікрофон.

 

10:52:08

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Доброго дня, шановні колеги, шановні члени уряду! У мене питання до пана міністра фінансів. Дуже уважно слухав вашу доповідь, і все ж таки питання більш конкретне з приводу чинної податкової системи, з приводу адміністрування податку на прибуток. На жаль, декілька років працює система сплати авансових внесків з податків на прибуток, які створюють непомірне навантаження на платників податків на загальній системі. Вказана система не стимулює відображання в податкових деклараціях саме своєї прибутковості. Яку картину ми маємо зараз? Підприємство подало декларацію за 2013 рік, який був більш вдалим з економічної точки зору, які мали більші прибутки. На жаль, через політичну нестабільність зокрема, через ситуацію в країні господарська діяльність не носить такого прибуткового характеру, але навантаження зберігається на рівні 2013 року. Питання полягає в наступному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, формулюйте питання швидше, щоб Міністр мав змогу відповісти.

Будь ласка, включіть мікрофон Міністра фінансів.

 

ШЛАПАК О.В. Я зрозумів, про що йдеться. Я повністю поділяю вашу стурбованість, і на моє переконання, нам треба міняти систему авансових платежів по податку на прибуток.

Що стосується нашого уряду, хотів би сказати в своє виправдання тільки одне. Я вам розповідав про 37 мільярдів наперед сплачених податків, зараз залишилось 33. Потрошку ми намагаємось знижувати цю планку. Зараз поки що домовились про наступне, про те, що у кого є переплата наперед, ми будемо намагатись зараховувати їх в поточні платежі. Але що стосується зміни системи, давайте разом з парламентарями над цим попрацюємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, включіть мікрофон Арсенію Петровичу.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Відповідаючи на ваше запитання, шановний член парламенту, про переплату, тут на трибуні парламенту, я вам доповідав, що загальний обсяг переплати, який ми прийняли, це 37 мільярдів гривень. Це були переплати по основним ключовим податкам: податок на додану вартість і податок на прибуток.

Станом на сьогоднішній день ми скоротили переплати на 3,6 мільярда гривень. При цьому ми відшкодували в минулому місяці 3,7 мільярда гривень податку на додану вартість і в поточному місяці 1,3 мільярда в автоматі також буде відшкодовано.

Щойно я телефонував керівнику Державного казначейства для того, щоб відповідно до закону опублікували всю інформацію по всім підприємствам, які отримали відшкодування податку на додану вартість.

Ми відверто вам кажемо про те, що частина з цих коштів зараховувалась суб'єктами підприємництва як оплата податку на прибуток. Це йде в добровільному плані. Тому що нам треба балансувати бюджет. Але те, що ми почали відшкодовувати ПДВ, вже 5 поставили на відшкодування і зараз готується реєстр тих підприємств, які не відшкодовуються в автоматі, це перше і друге. На 3,6 мільярдів ми скоротили переплати по податкам, які ми отримали в спадок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон народному депутату Мошенському, будь ласка.

 

10:55:45

МОШЕНСЬКИЙ В.З.

У меня вопрос к Премьеру, 3 вопроса. Первый. Когда будут ликвидированы и будет ли ликвидирована армия вымогателей – налоговая полиция? Это первый вопрос.

Второй вопрос. Когда мы цивилизованно начнем проводить торги, когда у нас будут электронные торги, как во всем мире? Когда мы придем к мировой практике? Это второй вопрос.

И третий вопрос касается ближе Луганской области, моего округа. Будет ли проведена ревизия тендеров на 2014 год? И особенно меня интересует в области поставок оборудования для шахт. Потому что, встречаясь с директорами шахт, есть жалобы о завышении цен на 50 процентов, о некачественном оборудовании. А это приводит к взрывам в шахтах, к гибели наших людей. И за этим стоит семья Ефремова. И из этих денег финансируются сепаратистские действия у нас, в Луганской области. Прошу пожалуйста ответить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу включити мікрофон Прем'єр-міністра.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дякую, пане народний депутат, за запитання. І так, перше. Що стосується податкової міліції. Зараз у нас існує податкова міліція відповідно до вимог Закону України про Податковий кодекс. Що уряд запропонував.

Перше. Підготовлений проект Закону про утворення Служби фінансових розслідувань. Мета прийняття цього закону полягає в тому, щоби з семи контролюючих органів, які ходять до підприємців, як по свячену воду, не з тією метою, щоб допомогти підприємцю, а з тією метою, щоб витягнути з підприємницької кишені гроші на хабара, зробити одну єдину службу, яка буде мати право перевірки економічних і фінансових питань діяльності підприємця. Таким чином ми хочемо відібрати у таких установ, як Міністерство внутрішніх справ, яке має управління по боротьбі з економічною злочинністю, як у Служби безпеки України, яке має департамент по боротьбі з контррозвідувальною діяльністю в економіці. Ні ці, ні інші установи не мають ніякого відношення до підприємницької діяльності. Це наплоджені структури для того, щоби брати мзду з підприємництва. Створити одну єдину державну службу фінансових розслідувань. Це той досвід, який є на Заході, це той досвід, який в американців. Який передбачає, що, в першу чергу, така структура займається безвиїзних наглядом. Менше відправляти інспектора на безпосередні стосунки з платником податків. А то вони як зустрічаються, один вимагає, а другий дає або не хоче давати. А переводити виключно у безвиїзний нагляд. Виїзний нагляд тільки у тому випадку, коли у нас за даними фінансової статистичної звітності будуть розбіжності.

Сьогодні ми в стані контролювати всі розрахунки через так званий п'ятий додаток по ПДВ, є інформаційна мережа. Ми в стані будемо контролювати підакцизні товари, якщо ми введемо електронну акцизну марку. І ми в стані скоротити кількість суб'єктів перевірки, які сьогодні сягають десятків до однієї установи, яка буде називатися Служба фінансових розслідувань.

Окремо щодо діяльності податкової міліції, яка сьогодні поки що існує. На моє доручення, відповідно до листа Європейської бізнес-асоціації  податкова  міліція закрила 700 кримінальних справ, метою яких було не розслідувати  фінансові правопорушення, а відібрати бізнес, чистий рекет  під прикриттям  державних органів.  Керівник  податкової міліції відчитався по конкретно кожній справі, які справи закриті.

Друге. Податкова міліція повинна вести діалог з бізнесом. І я вам можу як Прем'єр гарантувати, що як тільки  я отримаю сигнал, що  працівники податкової міліції зайшли шкодити бізнесу, будуть зразу організаційні і адміністративні рішення. Зараз податкова  міліція  розслідує справи бізнесмена Курченка, де  700 мільйонів  гривень  уже арештовано, розслідує справи по зловживанням і по реальному розкраданню  державного бюджету    і недоплаті податків. Ми внесемо, до  речі, шановні члени парламенту, на ваш розгляд окреме рішення, я хочу з вами порадитись обов'язково з приводу того, що  ми робимо  з тими підприємцями, яких заставляли бути частиною  схем "сім'ї", яких  заставляли  фактично платити так званим площадкам, що були створені попередніми міністрами доходів і зборів і урядом, які  були змушені працювати у таких умовах. Ми не включаємо того, що нам треба буде в парламенті прийняти рішення про податковий компроміс між суб'єктами підприємницької діяльності і державою. Хтось  це називає "податкова амністія", я це називаю "податковий компроміс". Для того, щоб люди знали  перегорнута сторінка, вони заплатили за це, підкреслюю, заплатили державі, і їх за це  ніхто не буде  переслідувати.

Ваше питання по електронним торгам. Хочу доповісти вам про те, що  Міністерство  юстиції внесло на розгляд уряду і уряд  вже погодив і прийняв відповідне  Розпорядження по введенню системи електронних торгів, по виконанню всіх судових рішень.

Іншими словами, майно, яке було арештоване, майно, яке продавалося раніше тільки через п'ять фірм, і де з кожної людини забирали 15 відсотків від вартості майна і ще це майно за заниженими цінами реалізовувалося. Тобто ви маєте кредит, наприклад, державна виконавча служба прийшла до вас, оцінила майно те, яке коштує тисячу гривень, 500 гривень і ще й 15 відсотків забрала, і продається це тільки через п'ять компаній.

Ця схема поломана. І зараз ми переводимо всіх на прозорі електронні торги по реалізації державного майна. Спротив неймовірний. Тому що загальний обсяг – це 16 мільярдів гривень реалізації цього майна. Порахуйте, від 16 мільярдів п'ять фірм отримувало 15 відсотків, арифметика дуже проста – два мільярди гривень ми відібрали з кишень корупціонерів і вернули назад людям. Зрозуміло, що вони замовляють статті, замовляють телебачення, ну, два мільярди – це два мільярди. Але ми в цьому питанні непорушні і система електронних торгів як перший крок в державній виконавчій службі Міністерства юстиції введена.

Що стосується державних закупівель? – ваше третє запитання. По державним закупівлям закон прийнято, і я сподіваюся, буде завтра опублікований. Тому що вже тиждень пройшов, ви проголосували.

Міністерство внутрішніх справ розслідує тендера, в тому числі і тендера у вугільній галузі. І звертаюся з проханням до Генерального прокурора України, так як більшість кримінальних справ там підпадає під першу і другу категорію державних службовців, що є предметом розслідування виключно Генеральної прокуратури України. Прискорити розслідування про розкрадання державних коштів у вугільній галузі, де обсяги розкрадання сотні мільйонів. В органів прокуратури є всі для цього повноваження, як і в органів міліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу включити мікрофон народному депутату Леонову.

 

11:04:37

ЛЕОНОВ Е.В.

Прошу передати слово Михайлу Головку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон Михайлу Головкові.

 

11:04:42

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

В мене запитання до  міністра економіки Павла Михайловича. Ви у своїй доповіді наголосили основні речі, що робота  уряду буде спрямована на два основні напрямки: це дерегуляція економіки, а також експорт економіки. Але ми всі з вами знаємо, що  наша українська економіка суттєво відстає в експорту і від'ємне  торговельне сальдо становить зараз 16 мільярдів.

І проблема в тому є  найбільше для того, що наша економіка перебуває в тіні. І тому я би  хотів почути, які будуть конкретні кроки уряду щодо виведення економіки з тіні? В першу чергу це схеми на митницях, це зарплати в конвертах, це несплата податків, це контрафакт, це є підробні продукції і так далі. Тобто те, що в принципі з'їдає економіку, бо експерти порахували на сьогоднішній день вона становить десь, економіка в тіні України, порядку до 60 відсотків. Це колосальний ресурс, який  сьогодні не потрапляє до бюджету. Тому скажіть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто буде відповідати? Міністр економіки, будь ласка.

 

ШЕРЕМЕТА П.М. Шановні народні депутати, дякую за ваше запитання.

Перш за все ті негайні кроки, які вже були прийняті, тільки що про них говорив Прем'єр-міністр України – стосується зокрема, імпорту  нафтопродуктів сума називалася також 835 мільйонів гривень, які  надійшли додатково до  бюджету.   Це вже є перші кроки по детінізації.

А наступні кроки по детінізації стосуються пакету дерегуляції, який між іншим винесений у Верховну Раду також. Ми надіємося на вашу підтримку, ми доробляємо інші закони, які поступово будуть виноситися для того, щоб спростити і здешевити ведення бізнесу в країні. І разом цих два напрями: і детенізація, і дерегуляція призведе до    того,  щоб збільшити суттєво офіційний сектор в економіці України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон народного депутату Ляшко.

 

11:06:54

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, радикальна партія. В мене питання до прем'єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка.

От зараз ви подаєте результати Женевських перемовин і заяву за результатами перемовин,  як перемогу України

На мою особисту думку це навпаки   не перемога, а поразка України, і свідчення того, що західні демократії здали українську державу і залишили один на один із Росією.

Звідки такий висновок? Перше, у Женевській заяві немає жодного слова засудження військової агресії Росії і анексії Криму; у Женевській заяві… дайте мені на Прем'єра подивитися… у Женевській заяві жодного слова згадки про Крим; немає вимоги вивести з території України російські війська з Криму і диверсантів з Півдня і Сходу України. Заява навіть декларативно не гарантує цілісність України і повернення Криму. Крім того, заявою передбачена амністія сепаратистами, можливість їм обиратися до органів влади, і як наслідок, вони далі робитимуть свою чорну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Включіть мікрофон Прем'єр-міністру України.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Шановні народні депутати, я хотів би прокоментувати те рішення, яке було прийнято вчора у Женеві на чотиристоронніх перемовинах у форматі Україна-США-Європейський Союз і Російська Федерація.

В першу чергу хотів би зазначити, що ми не маємо жодних надмірних очікувань з приводу даної заяви.

Друге, Росія була змушена підписати заяву і засудити екстремізм, який, фактично, сьогодні підтримується Російською Федерацією.

Третє, підписавши цю заяву, Росія, фактично, звернулася до тих "мирних протестувальників", в лапках, з автоматами Калашникова і з ПЗРК в руках з вимогою негайно роззброїтися і здати зброю. Росія була змушена поставити підпис під тим, щоб всі незаконно сформовані збройні формування  були негайно   розформовані, а приміщення  органів держаної влади, міліції, Служби безпеки  і інших установ  були невідкладно  звільнені.

Що стосується позиції  уряду, то уряд  заявляв і продовжує роботу  щодо  децентралізації  державної влади. І це ніяким чином не стосується  наших перемовин  чи то у форматі чотирьох, чи то вимог Росії. Це вимога українського народу децентралізувати владу, передати повноваження  територіальним громадам і регіонам, змінити Податковий кодекс, змінити Бюджетний кодекс і  наповнити регіони  додатковим фінансовим ресурсом.

Уряд України  захищав і захищає  національні меншини, російськомовне населення, так як всі вони є громадянами України, а ми – єдина країна, незалежно від того, хто якою мовою  розмовляє,  хто до якої церкви ходить, хто яку сторінку історії  України як читає. (Оплески)

Я окремо  також хочу зазначити, що уряд України  вже підготував  проект Закону України         «Про амністію». У тому випадку, якщо особи, які незаконно взяли  зброю в руки і захопили приміщення, віддадуть зброю і звільнять ці приміщення, ми вважаємо,  що такі особи повинні бути амністовані. Нам потрібен мир і злагода в країні.  Така амністія  не буде стосуватися, звичайно, тяжких злочинів,   але по всіх інших людях, які віддадуть зброю і вийдуть з приміщень, ми готові всіх звільнити від кримінальної відповідальності. Такий закон підготовлений. Якщо на це буде воля парламенту, я підкреслюю: воля всього українського парламенту, в тому числі і наших політичних опонентів, - закон буде невідкладно зареєстрований, і давайте ставити його на голосування.

Що стосується позиції по Автономній Республіці Крим. Три з чотирьох учасників Женевської зустрічі чітко заявили: ніхто ні при яких обставинах не визнає анексію Криму Російською Федерацією. І наша вимога залишається незмінною: Крим є територією України. Чи то в людей з Донецька, чи то в людей зі Львова, чи з Тернополя, чи з Луганська – у нас вкрали нашу власність. це наш Крим, це наша Ялта, це наше море, це наша територія, Владимир Владимирович! (Оплески)

Ми по Криму разом з міжнародною спільнотою будемо далі, крок за кроком відбивати Крим назад в політичному і дипломатичному сенсі, як ми це робили в Організації Об'єднаних Націй. Рада Безпеки ООН: тільки одна країна заблокувала рішення Ради Безпеки ООН – це була Росія. Генеральна асамблея Організації Об'єднаних Націй – безпрецедентне рішення, коли 100 країн-членів Організації Об'єднаних Націй проголосували за територіальну цілісність України і за підтримку України і Криму в складі України. Це більшість від всього складу ООН. Нагадаю вам, що по Грузії таке рішення було проголосовано тільки 48 країнами – членами Організації Об'єднаних Націй, а по Україні – 100 країн з 190 голосуючих. Ми повинні бути чесні і відверті. Завтра вранці питання Криму вирішити складно. Але ми повинні бути з вами певні в тому: при нашому житті ще сучасна українська історія напише про те, що ті, хто захоплювали Крим, вибачаються перед українським народом. І Крим був, є і буде український. Наша земля, наша територія, і ми за неї будемо боротися. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, година для уряду вичерпана. Давайте подякуємо уряду за щирий відвертий діалог, який сьогодні прозвучав в нашій сесійній залі. Дякуємо. (Оплески)

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" у п'ятницю ми маємо 30 хвилин для оголошень депутатських запитів. До Верховної Ради надійшло 154 депутатські запити.

Олександра Бригинця до виконуючого обов'язки Президента України щодо пропозиції стосовно звільнення з посади виконуючого обов'язки глави Адміністрації Президента України Сергія Пашинського та виконуючого обов'язки заступника глави Адміністрації Президента Андрія Сенченка, у зв'язку з тим, що вони не відмовились від мандата народного депутата України і поєднують дві посади. Прошу на підтримку цього запиту. Прошу народних депутатів визначатися. Прошу голосувати.

 

11:16:36

За-56

Рішення не прийнято.

Віктора Развадовського до Прем'єр-міністра України щодо незадовільної відповіді на депутатське звернення про передачу повноважень із визначення організаторів безоплатного харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення.

Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо проведення капітального ремонту покрівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі П'ятки Чуднівського району Житомирської області.

Костянтина Гузенка до Міністра соціальної політики України щодо ситуації, що виникла під час оформлення пенсій колишнім працівникам цеху №2 виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод".

Світлани Фабрикант до Прем'єр-міністра України щодо необхідності перевірки положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року №1166-VII в частині внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року №2811-XII на відповідність Конституції України.

Світлани Фабрикант до Міністра інфраструктури України, Міністра фінансів України щодо залучення коштів під державні гарантії на реконструкцію аеродромного комплексу Міжнародного аеропорту "Одеса".

Ірини Спіріної до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо заборгованості із заробітної плати перед працівниками Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд".

Василя Петьовки до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо ситуації навколо історико-архітектурних пам'яток у місті Ужгороді Закарпатської області.

Олександра Абдулліна до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України про неналежне розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України стосовно керівництва дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!", що перебуває на контролі Генеральної прокуратури України.

Олександра Абдулліна до першого заступника Міністра доходів і зборів України про неналежне розслідування працівниками Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України стосовно керівництва дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін АП!".

Олександра Гереги до Міністра фінансів України щодо виділення коштів згідно із проектно-кошторисною документацією для завершення будівництва легкоатлетичного спортядра на Хмельницькому стадіоні "Поділля".

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо відновлення залізничного руху у напрямку Харкова через Хмельницький.

Ольги Михайленко до Прем'єр-міністра України щодо врегулювання питань використання бюджетних коштів органів місцевого самоврядування.

Групи народних депутатів (Чернеги, Романюва, Чугункова) до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно здійснення перевірки фактів порушень вимог чинного законодавства, протиправної бездіяльності окремих працівників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації, а також комунального підприємства "Київблагоустрій" щодо порядку розміщення тимчасових споруд у місті Києві.

Андрія Тягнибока до Прем'єр-міністра України щодо вжиття термінових заходів для забезпечення будівництва шкіл у селах Нижня Яблунька та Либохора Турківського району Львівської області.

Валерія Головка до першого заступника міністра доходів і зборів України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо корупційних діянь попередніх керівників Міністерства доходів і зборів України.

Сергія Гриневецького до виконуючого обов'язки міністра оборони України щодо вирішення питань бронювання працівників Приватного акціонерного товариства "Одеський коровай".

Сергія Гриневецького до виконуючого обов'язки міністра оборони України щодо захисту житлових прав ветеранів збройних сил, які проживають у військовому містечку №16-а (місто Одеса, вулиця Артилерійська, 4).

Олександра Момота до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів стосовно ситуації, яка склалася навколо призупинення виконання військових замовлень з Російською Федерацію, та про комплексну програму підтримки оборонної галузі.

Миколи Паламарчука до тимчасово виконуючого обов'язки глави Адміністрації Президента України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо з'ясування деяких обставин життя двічі Героя Радянського Союзу, генерал-полковника Василя Петрова.

Руслана Сольвара до Кабінету Міністрів України, Державної виконавчої служби України, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, прокуратури Київської області щодо захисту законних інтересів дитячого будинку "Колиска дитячої надії".

Руслана Сольвара до Міністерства освіти і науки України, Броварської міської ради, Державного професійно-технічного навчального закладу "Броварський професійний ліцей" щодо недопущення порушень житлових прав мешканців гуртожитку по вулиці Незалежності, 14-б, що у місті Бровари Київської області.

Валерія Іщенка до голови Національного банку України щодо вжиття заходів з врегулювання ситуації, що склалася у зв'язку із зростанням курсу іноземних валют з виплатою кредитів, взятих громадянами України в іноземній валюті.

Віктора Тимошенка до Прем'єр-міністра України щодо постачання води населенню села Леськи.

Олега Кулініча до першого заступника голови Державної казначейської служби України щодо проплати кредитної заборгованості за договором купівлі-продажу житлового будинку.

Володимира Пехова до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів, направлених на забезпечення належної організації харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення в Коростенському, Лугинському, Овруцькому, Олевському районах та місті Коростені Житомирської області.

Богдана Бенюка до Голови Служби безпеки України,  голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо припинення трансляції на телебаченні фільмів, які пропагують діяльність російських спецслужб.

Богдана Бенюка та Івана Стойка до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра юстиції України щодо заборони діяльності сепаратистських організацій та партій в Україні.

Івана Куровського до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо фінансування програм діалізної терапії Національного інституту хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова.

Антона Кіссе  до Прем'єр-міністра України про перспективи розробки та реалізації Державної цільової регіональної програми розвитку Українського Придунав'я на 2014-2017 роки.

Ірини Фаріон до голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, міністра юстиції України щодо невідповідності Конституції і законам України окремих статей у газеті "Комуніст", які загрожують безпеці і територіальній цілісності держави, та тимчасового призупинення реєстрації цього видання.

Ірини Фаріон  до міністра освіти і науки України щодо впорядкування системи військово-спортивних, патріотичних дитячо-юнацьких ігор, організацію і проведення яких забезпечує Міністерство освіти і науки України.

Олега Медуниці та Валерія Головка до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра екології та природних ресурсів України щодо вжиття необхідних заходів та взяття під особистий контроль законності використання водного об'єкту в селі Заруддя Оратівського району з метою об'єктивного та неупередженого розслідування і захисту конституційних прав мешканців села Заруддя.

Ірини Геращенко до виконуючого обов'язки міністра оборони України щодо надання інформації про використання коштів, зібраних під час акції "Підтримай Українську армію".

Романа Ілика до віце-прем’єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо забезпечення стабільного водопостачання у місті Борислав та селищі міського типу Східниця Львівської області.

Вікторії Булах до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, першого заступника прокурора Сумської області стосовно вжиття заходів прокурорського реагування та притягнення до кримінальної відповідальності учасників погрому офісу Комуністичної партії України в місті Суми та побиття членів партії.

Анатолія Ревенка до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Генеральної прокуратури України щодо незаконного відведення земельної ділянки та непрозорого використання коштів за оренду землі.

Володимира Бойка  до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо протиправних дій посадових осіб Служби безпеки України.

Володимира Бойка  до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду прокуратурою міста Києва депутатського звернення.

Олега Тягнибока  до голови Національного банку України щодо стану золотовалютних резервів Національного банку України.

Володимира Купчака до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо здійснення перевірки стосовно злочинних дій організованої групи, членами якої є працівники Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.

Володимира Купчака до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра охорони здоров'я України, міністра екології та природних ресурсів України щодо здійснення перевірки підприємств Бурштинська ТЕС Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" та Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськцемент" стосовно забруднення атмосферного повітря, стоків води, які спричинили ріст ракових та туберкульозних захворювань в Івано-Франківській області.

Тетяни Слюз до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо незадовільного розслідування кримінального провадження за фактом умисного вбивства Ірини Філісюк.

Тетяни Слюз до Прем'єр-міністра України, першого заступника міністра доходів і зборів України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо перевірки фінансово-господарської діяльності Вузлівського спиртового заводу Державного підприємства "Укрспирт".

Володимира Чуба до Прем'єр-міністра України щодо вжиття урядом України невідкладних заходів до виконання умов Договору продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Японією.

Едуарда Леонова до Прем'єр-міністра України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України щодо незаконної діяльності керівництва Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур".

Едуарда Леонова до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов'язки Васильківського міського голови щодо захоплення земельної ділянки Олени Коломієць та бездіяльності органів влади міста Васильків Київської області.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України, голови Центральної виборчої комісії, виконуючого обов'язки міністра закордонних справ України щодо необхідності врахування у державних програмах соціально-гуманітарних потреб українців, які є громадянами України, і проживають на території Придністров'я та створення умов для реалізації їх виборчих прав.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, міністра економічного розвитку і торгівлі України, міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо необхідності вирішення проблеми забезпечення населення Полтавської області балонним скрапленим газом.

Ольги Михайленко до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів з Державного бюджету України на продовження будівництва "Школи майбутнього" у селі Любимівка Каховського району Херсонської області.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо готовності закладів освіти України до зростання тарифів на опалення.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо недопущення самовільного підвищення тарифів перевізниками на громадському транспорті.

Івана Стойка до Голови Служби безпеки України стосовно припинення ретрансляції російських телеканалів, котрі порушують українське законодавство.

Євгена Мельника до Прем'єр-міністра України щодо якості природного газу, який постачається споживачам Волинської області, для побутових потреб.

Євгена Мельника до міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо використання коштів на ліквідацію шахти №7 "Нововолинська" у селищі міського типу Жовтневе Волинської області у період з 1996 по 2014 роки.

Олега Медуниці до міністра внутрішніх справ України стосовно розслідування кримінальної справи щодо нападу на редактора газети "Панорама" (місто Суми).

Романа Ілика до міністра інфраструктури України щодо відновлення скасованих Державною адміністрацією залізничного транспорту України залізничних рейсів до курортного міста Трускавець Львівської області.

Ярослава Гінки до міністра інфраструктури України щодо звільнення із займаної посади директора Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" Романа Гонтарєва.

Анатолія Вітіва до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ухвалення суддями Луцького міськрайонного суду Волинської області Андрієм Сівчуком та Аллою Борнос завідомо неправосудних рішень.

Миколи Джиги до Прем'єр-міністра України про вжиття дієвих заходів реагування щодо виконання Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" умов договорів стосовно здійснення фінансування на завершення робіт по газифікації населених пунктів Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Миколи Джиги до Прем'єр-міністра України, голови Вінницької обласної державної адміністрації стосовно вжиття невідкладних дієвих заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної події, що сталася внаслідок провалу ґрунту на території села Сапіжанка Шаргородського району Вінницької області, надання державної допомоги постраждалим родинам, а також проведення термінової технічної експертизи стану житлових будинків мешканців зазначеного населеного пункту.

Олександра Бригинця до голови Київської міської державної адміністрації щодо необхідності вжиття заходів, направлених на припинення забудови на березі озера Білого по проспекту Героїв Сталінграда, 49-В в Оболонському районі міста Києва.

Романа Шугала до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно безпідставної невиплати заробітної плати вчителям загальноосвітньої школи села Білозір'я Черкаського району Черкаської області.

Віктора Бутківського до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо перевірки законності дій посадових осіб.

Групи народних депутатів (Кириленка, Зелика та інших. Всього 5 депутатів) до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо розслідування фактів  розкрадання бюджетних коштів та перевищення службових повноважень посадовими особами Білгород-Дністровського району Одеської області.

Леоніда Даценка до Прем'єр-міністра України щодо заборони будівництва Канівської гідроакумулюючої електростанції до повного з'ясування її вартості, екологічної шкоди та до повторного проведення широких громадських слухань з жителями Канева та Канівського району із залученням незалежних фахівців, представників профільних міністерств, екологічних організацій та народних депутатів.

Леоніда Даценка до Прем'єр-міністра України стосовно можливості запуску Пальмірського цукрового заводу у селищі Пальміра Золотоніського району Черкаської області в цьогорічному сезоні, що забезпечить жителів робочими місцями та безперебійним постачанням води, а також щодо "переорієнтування" соціальної інфраструктури селища і зменшення її залежності від заводу коштом Державного бюджету України.

Групи народних депутатів (Томенка, Курпіля, Раупова) до виконуючого обов'язки голови Антимонопольного комітету України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно перевірки щодо зловживання монопольним становищем провайдером програмної послуги Товариством з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд".

Сергія Капліна до виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету України щодо проведення перевірки економічної обґрунтованості підвищення тарифів на проїзд автоперевізниками міста Полтави.

Олексія Кайди до голови Національного банку України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо перевірки фактів здійснення протиправних фінансових операцій та реалізації злочинних схем привласнення державних коштів в особливо великих розмірах Приватним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК".

Олексія Кайди до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо невідповідності перебування на займаній посаді та перевірки причетності до виконання злочинних вказівок представників органів державної влади під час мирних протестів громадян протягом листопада 2013 року - лютого 2014 року начальника Тернопільського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України Олександра Хілюка.

Михайла Головка до Голови Служби безпеки України щодо перевірки фактів військової співпраці з Російською Федерацією.

Михайла Головка до міністра охорони здоров'я України щодо проведення перевірки діяльності директора Національного інституту раку Ігоря Щепотіна.

Анатолія Денисенка до голови Державної казначейської служби України, першого заступника голови правління Пенсійного фонду України щодо виплати за рішеннями судів надбавки до пенсії громадянам, які мають статус "діти війни" згідно із Законом України "Про соціальній захист дітей війни".

Анатолія Денисенка до першого заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо повернення пільг з оплати комунальних послуг особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони та служби цивільного захисту, звільненим зі служби за віком, через хворобу або за вислугою років.

Сергія Власенка до Генеральної прокуратури України щодо протиправних дій колишнього міністра юстиції України Олександра Лавриновича.

Олександра Онищенка до Прем'єр-міністра України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Фонду державного майна України щодо передачі гуртожитку №2 філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в комунальну власність територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький Київської області.

Степана Івахіва до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення скрапленим газом за пільговими цінами споживачів Волинської області.

Леоніда Ємця до міністра культури України щодо вжиття міністром культури України термінових заходів стосовно недопущення руйнування пам'ятки архітектури та містобудування національного значення Римо-Католицького костьолу святого Миколая в Печерському районі міста Києва.

Марії Матіос до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо зловживань сільським головою села Стрілкове Генічеського району Херсонської області Олександром Пономарьовим.

Юрія Бублика до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо вчинення мародерства працівниками правоохоронних органів та завдання ними тілесних ушкоджень пасажирам, затриманим на блокпосту в селищі Чутове Полтавської області.

Володимира Пилипенка до міністра охорони здоров'я України щодо направлення жителя села Бригадирівка Хорольського району Полтавської області Євгена Дубини, 1992 року народження, на лікування до реабілітаційного центру згідно із встановленим діагнозом за бюджетні кошти.

Миколи Дзарданова до Прем'єр-міністра України, міністра аграрної політики та продовольства України щодо фінансування управління меліорації в Миколаївській області.

Миколи Дзарданова до Прем'єр-міністра України, міністра аграрної політики та продовольства України щодо нормалізації ситуації з посівною кампанією 2014 року.

Юрія Сиротюка до виконуючого обов'язки міністра оборони України, Голови Державної прикордонної служби України щодо запобігання ухиленню від військової служби.

Юрія Сиротюка до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо незаконного захоплення Дочірнього підприємства "Смигаторф" невстановленою злочинною організацією, до складу якої входить виконуючий обов'язки директора Державного підприємства "Рівнеторф" Ірина Тимощук.

Олега Гелевея до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо неналежного розслідування кримінальних проваджень за фактом привласнення майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбудіндустрія".

Олега Панькевича до голови Херсонської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів із збереження виробничого потенціалу та активів Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат".

Олега Панькевича до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів для термінової зупинки затоплення шахти "Візейська" Сілецької сільської ради Сокальського району Львівської області з метою уникнення екологічної катастрофи.

Антона Кіссе до Прем'єр-міністра України щодо перегляду тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні.

Сергія Баландіна до міністра охорони здоров'я України щодо відсутності відповідного реагування на депутатське звернення стосовно ситуації, яка склалася навколо Нікопольської міської лікарні консультативно-діагностичної допомоги, а також стосовно відновлення працівників цієї лікарні на своїх посадах.

Сергія Баландіна до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо відсутності реагування органів прокуратури та державної адміністрації Дніпропетровської області стосовно незаконних дій арбітражного керуючого санацією Олексія Сокола, затримки виплати заробітної плати на зазначеному підприємстві та незаконного виділення земель товариству "Добробут" у Софіївському районі, Дніпропетровської області.

Василя Гладія до міністра екології та природних ресурсів України щодо вжиття відповідних заходів по врегулюванню питань землеустрою та забезпеченню функціонування Національного природного парку "Гуцульщина" Івано-Франківської області.

Руслана Марцінківа до Прем'єр-міністра України щодо допомоги у вирішенні питань, пов'язаних з життєдіяльністю Прилуцької міської територіальної громади.

Олега Тягнибока та Руслана Марцінківа до Прем'єр-міністра України щодо повернення міській громаді міста Ніжина спортивного комплексу "Зірка".

Павла Кириленка до Прем'єр-міністра України, виконуючого обов'язки міністра оборони України, виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо можливості добудови та введення у стрій Військово-морських сил України ракетного крейсера "Україна".

Миколи Паламарчука до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо незаконного отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖенСан" права користування земельною ділянкою площею більше чотирьох гектарів біля станції метро "Лісова" між проспектом Броварським та вулицею Кіото у Деснянському районі міста Києва.

Ярослава Москаленка до Прем'єр-міністра України про погашення кредиторської заборгованості Державним агентством автомобільних доріг України, що виникла за взятими зобов'язаннями.

Ігоря Рибакова до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України щодо врегулювання ситуації, що склалася із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами шкільних автобусів для підвезення учнів Коропського, Корюківського та Семенівського районів Чернігівської області.

Ірини Геращенко до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України щодо надання правової оцінки діям військовослужбовців та керівництва військових підрозділів, зокрема, 25-ї військово-повітряної бригади Збройних Сил України, які порушили присягу Українському народу і здали зброю та військову техніку сепаратистам.

Леоніда Байсарова до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо виконання державної програми з проведення капітального ремонту ліфтів.

Ростислава Павленка та Ірини Геращенко до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з приводу проведення службового розслідування стосовно дій судді Ленінського районного суду міста Харкова та Колегії суддів Апеляційного суду Харківської області щодо обрання неадекватного запобіжного заходу Гнату Кромському, що сприяло його втечі.

Олександра Домбровського до Прем'єр-міністра України, голови Національного банку України щодо врегулювання порядку повернення кредитних коштів, отриманих фізичними особами в іноземній валюті.

І останній запит Олександра Домбровськогодо Прем'єр-міністра України, першого заступника міністра доходів і зборів України щодо суми відшкодованого податку на додану вартість у березні 2014 року.

Це всі, шановні народні депутати,  запити, які надійшли. На превеликий жаль, зараз сесійна зала практично є порожня. Я надіюсь, що це у зв'язку з цим, що народні депутати обговорюють законопроекти, які сьогодні внесені до порядку денного.

Ну, враховуючи те, що ми не зможемо зараз активно працювати, оголошую перерву до 12-ї години. Дякую.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На превеликий жаль,  у нас немає такої кількості  депутатів, які хочуть далі працювати, активно працюють, ну, є частина, є частина, але навіть  ще немає…

У відповідності до Регламенту   тоді працюємо.

У відповідності до Регламенту  у нас є перерва  30 хвилин.

Тоді я оголошую  перерву на 30 хвилин  до 12-30. Дякую.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

Засідання веде ТУРЧИНОВ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу сідати на свої робочі місця. Верховна Рада продовжує свою роботу. І у нас з вами декілька важливих питань, які нам треба зараз обговорити.

Зокрема, у нас фактично з 9 години ранку відбуваються консультації з керівниками фракцій. Коаліція депутатських груп і фракцій запропонувала всім фракціям підтримати і проголосувати Верховній Раді щодо меморандуму порозуміння, скерованого на те, щоб ми саме мирним шляхом напередодні великого християнського свята розв'язали ті проблеми, які сьогодні погрожують нашій країні.

Ми внесли пропозиції. Наші колеги з опозиції їх поки що не підтримали. І за дорученням керівників депутатських груп і фракцій коаліції з таким меморандумом, з таким зверненням до українського народу звернеться Голова Верховної Ради,  виконуючий обов'язки Президента  і Прем'єр-міністр України. Я переконаний, що всі громадяни, в тому числі ті, які живуть на Сході нашої держави, повинні підтримати цю позицію. Вона розв'язує політично ті проблеми, навколо яких або спекуляція, або важка дискусія відбувається зараз в суспільстві, щоб ми зняли підстави для спекуляцій. Запропонували вихід демократичним шляхом ситуації, яка склалася в країні. І я дуже сподіваюся, що саме напередодні Великодня ми зможемо знайти порозуміння в нашій країні. Ми дуже хочемо це зробити саме мирним шляхом, без жертв, без крові.

Шановні народні депутати, нам треба з вами перед тим, як перейти до "Різного"… Колеги, з цього приводу ми вже 4 години обговорювали з вашими керівниками фракцій, в тому числі і Партії регіонів

І я хочу  сказати, шановні колеги, що у нас сьогодні також дуже важливе питання. (Шум у залі)

В "Різному" буде можливість у всіх виступити, шановні колеги. А зараз  у нас  за порядком  денним складання присяги членами Вищої ради юстиції.  Відповідно до статей   112, 131 Конституції України, статей 5 і 9  Закону (в "Різному") "Про  Вищу раду юстиції" були призначені  Указом Президента: Бондар Сергій  Володимирович, суддя Вищого господарського суду,  Власенко Сергій  Володимирович, народний депутат  України і Мазур Лілія Михайлівна.

 

БОГОВСЛОВСЬКА І.Г.  Что происходит в зале? Опять, опять беззаконие!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, в  чому проблема?

 

БОГОВСЛОВСЬКА І.Г.   Опять без решения  комитета члены  Высшей рады юстиции. Опять  парламент  в условиях  военных действий прерывает  свою работу на   4 недели. Вы что делаете, Турчинов!?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановна Інна Германівна,  я хотів після цього парламенту запропонувати новий формат роботи, я хотів запропонувати новий формат роботи.

 

БОГОВСЛОВСЬКА І.Г.    Сейчас никакой присяги в  Высшую раду  юстиции без прохождения комитета членами Высшей  рады юстиции не будет.  Вы что вытворяете опять в зале, расскажите?  Вы во что   парламент превращаете, вы узурпировали власть уже до конца, вы сейчас  хотите  преступление  здесь еще совершить. Вы специально дождались,  пока нет депутатов  в зале, чтобы не проголосовать новый режим  работы в парламенте. Вы что творите! Какая бессрочная работа! Не объявлено бессрочной работы.    Не объявлено бессрочной работы! И откуда кто  будет прилетать, расскажите мне?   А что вы людям сейчас в глаза скажете?  Что все поехали  греть свои задницы  на ……….. война на пороге. Что это такое происходит, расскажите? (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановна Інна Германівна, сядьте, будь ласка, на місце.

 

БОГОВСЛОВСЬКА І.Г.  Я хочу  сделать заявление совершенно …………. Если сейчас будет сделана попытка антизаконно   проголосовать  членов Высшей рады юстиции, я объявляю бессрочную голодовку и предлагаю депутатам ко мне присоединиться. Надо положить конец этой узурпации власти! …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Германівна, я прошу вас, дуже прошу, сядьте будь ласка,  на місце.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Я еще раз повторяю, я не сяду. Я объявляю голодовку …………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже прошу Інну Германівну сісти на своє робоче місце.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Я еще раз говорю,  я не сяду и предлагаю депутатам ко  мне присоединиться, которые понимают, что творится сейчас в стране. Идет захват власти ……….., идут противозаконные действия, давления на суды в то время, когда нужно защищать границу, ……….. ……………………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народному депутату Герман. Я дам можливість всім сказати. Да, будь ласка. Включіть мікрофон народного депутата Герман.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз хочу сказати, що у нас сьогодні я не бачу проблеми. У нас є три члени Ради юстиції, члени Вищої ради юстиції. Шановні колеги, комітет будуть проходити ті, кого буде обирати Верховна Рада.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Комітет повинні пройти всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми діємо відповідно до закону і Регламенту.

Шановні колеги, я ще раз хочу попросити Інну Германівну сісти на своє робоче місце. Я прошу сісти на своє робоче місце.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Я ще раз заявляю …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули, що ви оголошуєте голодування.

Я розумію тільки прохання на  своєму робочому місці  поголодуйте, будь ласка.

Шановні колеги, я прошу давайте по одній  хвилині запишемося від фракцій. Будь ласка, запишіться. Я дам можливість  фракції "УДАР".

Шановні колеги, будь ласка, зараз виступ з місця.

Фракція "УДАР" хто виступає?

Будь ласка, включіть мікрофон народному депутату Ткачуку*.

 

13:09:08

ТКАЧУК  Г.В.

Олександре Валентиновичу, я звертаюся до вас в черговий раз, скажіть, будь ласка, коли всі наші сумісники, які працюють сьогодні в Адміністрації Президента і  на інших посадах складуть повноваження депутатів у  Верховній Раді і в решті-решт визначаться, де вони працюють або в  парламенті або  вони в виконавчій структурі влади? Дайте, будь ласка, на це  відповідь. Це питання лунало вже три дні тому, але до цього часу результатів  немає.  Я не буду перераховувати всіх тих людей, а ви їх знаєте це: Пашинський, Сенченко і багато інших, які сьогодні чомусь працюють на двох посадах і суміщають  ці посади. Дайте, будь ласка, відповідь, коли це  беззаконня закінчиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз, я підтримую вашу позицію і також звернувся до  Кабінету Міністрів до всіх адміністрацій скласти свої депутатські мандати. І попередив, коли протягом тижня це  не буде зроблено, я буду подавати до суду. Крім тих, хто за сумісництвом не порушує положення про статус народного депутата. Тому що деякі депутати у нас призначені за згодою, тобто на громадських засадах.  Будь ласка, Шевченко, народний депутат "Батьківщина".

 

13:10:22

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, я просто хочу закликати не піднімати температуру в залі, тому що зараз в ці хвилини і в ці дні країна чекає дуже мудрих і виважених рішень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, народний депутат Герман.

 

13:10:38

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане Голово! Ми просимо вас стосовно питання про референдум все-таки зробити так, щоб люди почули голос не тільки представників влади…  Не про референдум, про меморандум, щоб люди почули голос не тільки представників влади, Прем'єр-міністра, ваш, а й позицію  опозиції. Було би дуже добре, щоб все-таки цей меморандум був спільним документом, і щоб Схід України почув, що ми знайшли порозуміння. Якщо ми того порозуміння не знайшли, значить, нам треба сказати, хто ж буде відповідати за ті події, які будуть в результаті цього розвиватися на Сході?

Ми дуже просимо вас зробити все, щоб меморандум був узгоджений владою і опозицією, і щоб Україна, єдина соборна українська держава говорила тут одним голосом.

Прошу вас не робити так, щоб …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, народний депутат Сухий, будь ласка.

 

13:11:54

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати народному депутату України Віталію Журавському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, включіть мікрофон Віталія Журавського.

 

13:12:01

ЖУРАВСЬКИЙ В.С. 

Шановні колеги, ми напередодні великого свята –  Великодня. Напередодні цього великого свята ми повинні самі сказати, давайте зробимо все можливе і неможливе, щоб домовилася вся частина цього залу, всі фракції і групи, які є, і був підписаний меморандум. В Україні повинна наступити стабільність, люди повинні покинути державні приміщення, які з різних причин вони захопили майдани і вулиці.

Навіть найпаскудніший мир краще найзапеклішої і успішної війни. Давайте все-таки примиримося. Примирення – це компроміс. Компроміс говорить про розум нації, говорить про розум народу. Бог і Україна – давайте  про це подумаємо, шановні друзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, дайте завершити.

 

ЖУРАВСЬКИЙ В.С. Наша група закликає всі політичні сили  піти на компроміс  і підписати Меморандум і оголосити  його текст українському народові. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Мартиняк,  «Суверенна європейська Україна», народний депутат.   

 

13:13:22

МАРТИНЯК С.В.  

Шановний Голово, прошу передати слово Литвину Володимиру Михайловичу.

 

13:13:28

ЛИТВИН В.М.

Шановний Олександру Валентиновичу, шановні колеги!

Те, що у нас відбувається зараз в сесійній залі, нагадує  мені засідання  кафедри, на якому  один з професорів  завжди виголошував традиційну фразу: «Я дисертації не читав,  але декілька слів про неї скажу».

Ми зараз обговорюємо те,  чого ніхто не бачив. Це по-перше.

Тому якщо керівники фракцій  узгодили документ,   і Верховна Рада має бути при цьому присутня  як фон, або вона має щось приймати  і голосувати, давайте ми  спочатку подивимось на цей документ,  а потім будемо вести такі запальні тут  дискусії.  Але я думаю, що  те, що зараз у нас відбувається в  сесійній залі,  черговий раз дискредитує  не тільки Верховну Раду,  а підсилює оті настрої  негативу, які  домінують перед великим  днем – перед Великоднем.

Тому давайте спочатку цей документ… Я прошу не істерити. Когось недоколихали   в дитинстві, чи що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сиротюк, фракція «Свобода», народний депутат.

 

13:14:38

СИРОТЮК Ю.М.

Юрій Сиротюк, Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

Прошу передати слово Олегу Бондарчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон  Олега Бондарчука.

 

13:14:49

БОНДАРЧУК О.В. 

Олег Бондарчук,   фракція Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Олександре Валентиновичу,  якщо, дійсно,  є напруга в залі щодо прийняття присяги  членами  Вищої ради юстиції,  давайте, може, дійсно перенесемо  це питання, так як воно не пройшло комітет,  а будемо дотримуватись Регламенту, бо по Регламенту  мало би пройти через комітет. Якщо є депутати, які проти цього,  треба перенести це питання. Пройде комітет  і на наступному пленарному тижні  приймуть присягу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мартинюк Адам Іванович,  Компартія.

 

13:15:26

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція  Комуністичної партії України.

Шановний Олександре Валентиновичу, я давав   собі обіцянку перших сто днів не зачіпати Голову Верховної Ради, щоб дати вам цих 100 днів для проходження "курсу молодого бійця". Але, повірте, те, що ви творите з Регламентом, і те, що ви творите з нами, з депутатами: ви нас перетворили в найгірші збори колгоспників. Так голова колгоспу навіть не себе із своїми членами колгоспу, як ви ведете себе із рівними рівних! І постійні порушення, перескакування, те, чого немає в Регламенті, ви його хочете, бо хочеться сьогодні. Ну, навіщо нам самим себе дискредитувати?! Тому я дуже просив би: давайте дотримуватися Регламенту.

Щодо сумісників, то в мене запитання. Якщо він на громадських засадах, то він має право бути головою обласної чи міської адміністрації і видавати розпорядження? Він на громадських засадах, тобто він може тільки радити, а не видавати. Тому давайте будемо законослухняні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, перше. Хвилинку, я зараз дам можливість виступити! Перше: що стосується глав обласних адміністрацій. Жодного немає у нас глави обласної адміністрації, який працює на громадських засадах. Я ще раз хочу сказати: всі глави обласних адміністрацій повинні визначитися: або вони працюють главами адміністрацій, або вони складають депутатський мандат. Тому що глава адміністрації не може працювати на громадських засадах. Я жодного не призначав главу адміністрації на громадських засадах.

Що стосується Адміністрації Президента, ви ж розумієте, це тимчасова позиція, тому що буде Президент обраний всенародний – у нього буде повноцінна Адміністрація. Тому там депутати, зараз два депутати, які виконують обов'язки, виконують обов'язки, і на громадських засадах. Це єдиних два виключення. Що стосується уряду і обласних адміністрацій, тут питань немає.

Шановні колеги, тепер були зауваження… Зараз, я дам, Олег Валерійович, виступити. Було зауваження. Я зараз запросив представника комітету. Він мені сказав, що, дійсно, у нас ще не вийшов термін, тиждень давався термін на проведення до, скажімо так, обговорення цього питання на комітеті. Тиждень, мені представник комітету сказав, ще не вичерпано. Я не мав цю інформацію. У випадку, коли ця проблема є. Я знімаю це питання з сьогоднішнього розгляду парламентом. Це не є проблема. І я думаю, що повинно бути все за Регламентом, за процедурою. Я не бачу тут ніякої проблеми, шановні колеги. І тут не треба ніяких вибухів, ніяких заяв, ніяких голодувань для цього питання. Це дуже просто вирішується, шановні колеги. Є питання – розглянули, профільний комітет доповів – і зняли проблему, зняли.

Будь ласка, Олег Валерійович.

 

13:18:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Зважаючи на те, що наша країна сьогодні перебуває фактично в стані війни, військової агресії, зважаючи на те, що на Сході України відбуваються терористичні, сепаративні акції, відповідальність за які несе банда Януковича і Росія, яка разом з бандою Януковича намагається розколоти країну, я прошу вас, ніяких свят, ніяких вихідних, тільки на Великдень, коли ми маємо всі згадати про Господа Бога і про те, що грішні. І мовчіть, і лекції не читайте, особливо про Регламент, ті, хто самі тим Регламентом крутили як циган сонцем, сьогодні лекції чита про Регламент. І наступний тиждень має бути сесійним, поки ми не врегулюємо питання на Сході країни, поки ми не заспокоїмо країну, поки ми не виб'ємо сепаратистів і терористів з нашої рідної країни. Ніяких вихідних, ніяких перерв тривалих, всі мають працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні колеги, я хотів якраз з вами порадитися, вірніше, я уже почув позицію в багатьох виступах, і я її підтримую. Дійсно, ситуація в країні дуже небезпечна, ми повинні всі дбати про цілісність і єдність нашої країни. Я дуже хотів би, щоб і Верховна Рада в повному обсязі підтримала меморандум, який буде сьогодні проголошений нами з Прем'єр-міністром. В той же час, ми не можемо виходити на такі довгі свята, як заплановано календарним планом. Ви пам'ятаєте, що ми з вами приймали рішення щодо безперервної роботи, де дали повноваження Голові Верховної Ради визначати графік, скажемо так, роботи в цей складний період часу.

Тому, шановні колеги, є пропозиція наступна. Я би попросив, щоб Верховна Рада її підтримала не голосуванням, а своєю позицією. Тому що у мене є така можливість призначати час наступного засідання.

Я пропоную все ж таки, щоб ми 22-го числа не роз'їжджались, а у вівторок зібралися. Немає заперечень, шановні колеги? 22 квітня. (Шум у залі)

Чому в четвер? Шановні колеги, є пропозиція, давайте порадимося. Я би просив з цього питання. Тому що нам обов'язково потрібен день на наступному тижні для прийняття рішень. Тому що, я вас інформую, що… (Шум у залі)

Зараз, зараз. Пауза. Пауза, друзі. Я ж завершу інформування Верховної Ради.

Я інформую вас, що у нас, окрім питання, пов'язаного з меморандумом, є внесений урядом ще закон про амністію, який також ми можемо прийняти і проголосувати. Я сподіваюсь, що він також буде сприяти зняттю напруги в суспільстві і розв'язанню тих проблем, які необхідно терміново розв'язувати нашій країні.

Тому, я почув дві пропозиції. Була пропозиція Олега Ляшка щодо працювати, починаючи з 22-го, у вівторок зібратися, а далі визначити графік роботи. І була пропозиція 24-го зібратися для того, щоб визначити формат.

Я би просив, щоб керівники фракцій зараз, підніміть руку від керівників фракцій, хто готовий з цього приводу сказати, я дам слово. (Шум у залі)

Розберіться, будь ласка, друзі, хто у вас керівник фракції. Будь ласка, "Свобода", Олексій Кайда.

 

13:22:22

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда. Фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Олександре Валентиновичу, я думаю, що доцільніше було би зібратися 24-го числа, тобто в четвер, якраз день голосувань. Але у разі, якщо будуть певні непередбачувані ситуації в Україні, то ви як Голова Верховної Ради маєте право нас негайно зібрати і ми готові чи в неділю, чи в понеділок, чи у вівторок, чи в середу приїхати до сесійної зали для того, щоб нагально вирішувати злободенні питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, пропозицію цю всі депутати підтримують?

Всі підтримують депутати. І я бачу, шановні колеги також її підтримують. Так чи ні? Дякую, дякую.

Шановні колеги! Тоді я оголошую, що наступне засідання Верховної Ради почнеться о 10 годині 24 квітня. Колеги, або у мене зі слухом якісь проблеми, або у вас. Виступив депутат, запропонував 24-о. В мірі необхідності я 22-г і 23-о зберу, шановні колеги.

Колеги, давайте. Ганні Миколаївні дайте, будь ласка, сказати. Вона знає.

 

13:23:46

ГЕРМАН Г.М.

Пане Голово! Великодні свята тривають 3 дні: неділя, понеділок і вівторок. З якого такого дива ми в середу маємо не виходити на роботу? Відсвяткуємо великодні свята, залишаючись близько. В разі необхідності зберемося тут. А в середу, як день уже несвятковий, зберемося в залі Верховної Ради і нормально почнемо роботу, як вся країна.

Чому ми маємо святкувати в середу, коли це несвятковий день? Великодні свята є неділя, понеділок і вівторок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є пропозиція, шановні колеги, в середу провести Погоджувальну раду, так я розумію, депутати? І в четвер, все ж таки великий день, щоб ми відпрацювали? Нормально? Що ми в середу працюємо на Погоджувальній раді.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І в комітетах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В комітетах ми і так працюємо, я вам хочу сказати, весь тиждень, і 22-о, і 23-о, тому в комітетах. Ми не на пляжі працюємо, а в комітетах.

Тому, шановні колеги, я ще раз кажу, дуже небезпечна в країні ситуація. Парламент не може роз'їжджатись на великий час і залишати країну без законодавчого забезпечення. Тому, увага, пропозиція підтримується залом?

В середу ми збираємо Погоджувальну раду керівників депутатських груп, фракцій і комітетів. І в четвер ми проводимо сесійне засідання. Прийнято рішення. Дякую, шановні колеги!

Щось такий у вас настрій неконструктивний, так важко приймаються елементарні рішення. Шановні колеги! Я прошу зараз Руслана Володимировича продовжити роботу парламенту в режимі "Різного".

І я всіх, шановні друзі, вас вітаю з великим християнським святом, з Великоднем. Я дуже хочу вірити в те, що любов, яка перемогла смерть, вона переможе і в нашій країні і у нас буде злагода, мир, і могутня велика демократична Україна буде гідно нести свій синьо-жовтий прапор. Зі святом вас.  Слава Україні!

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

Р.В.КОШУЛИНСЬКИЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, на прохання двох фракцій Партії регіонів і комуністів у відповідності до Регламенту фракції просять перерви, а у формі перерви, я так розумію, виступ. Прошу, голова фракції Партії регіонів народний депутат Єфремов, будь ласка. 

 

13:26:35

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Александр Валентинович,  я считаю, что вы поступаете предельно нечестно. Во-первых, когда выходит один депутат и просит сказать слово, вы не включаете микрофон, не понятно почему. Когда другой депутат поднимает руку, вы сразу ему предоставляете слово. У вас что есть любимчики, нелюбимчики в зале?

Затем после совещания, которое у нас проходило у вас в кабинете, были две стороны. Была ваша сторона, которая представляет власть, и была наша сторона, которая представляет оппозицию. Вы вышли сделали соответствующее заявление, не предоставив нам ответного слова, чтобы мы высказали свою точку зрения по происходящему и то, что делается.

Как мы видим, главная проблема, которая существует у нас в зале, у нас там на согласительном совете и вообще в государстве – это то, что мы не умеем и не научились слушать друг друга. Если кто-то выходит и говорит здесь, а другой не согласен, то здесь присутствуют совершенно бескультурные люди, которые, кроме как орать, ничего не могут, они в своей жизни, наверное, другого просто не научились.

Но не в этом главное. Мы сегодня обсуждает самый серьезный вопрос в самое серьезное для государства время. У нас, с одной стороны, людей убивают на Востоке Украины, а с другой стороны, здесь выходят пиарятся те, которые хотят просто покрасоваться. Мне за это, честно говоря, стыдно, просто стыдно как человеку.  Нам завтра ехать   к своим избирателям на Восток, туда вы послали танки, там вы с  людьми  разговариваете  автоматами. Мы вам сказали:  давайте сядем, напишем  общий  меморандум, найдем взаимопонимание и завтра приедем к этим людям и с ними посоветуемся,  устраивает это  их или нет.  Вы предлагаете, что-то заявить. Заявляйте.  Но вы ни разу не были, не встречались с этими людьми, вы не знаете  их   точку зрения и вы не  знаете, что говорить от  их имени. А мы  вам предлагали сделать так, чтобы согласовать  здесь  вначале что-то, что мы  можем сделать, а потом приехать с ними посоветоваться. И только  после этого поставить в зале и проголосовать. Это совершенно нормальный подход  для любого нормального  парламента и для любого нормального человека.

Вы с данным не согласились, вы идете своим путем, вы продолжаете бряцать оружием. И вся ответственность за последующие события будет на вас. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, оголошується година для питань "Різного".  Хто  має бажання, у нас до  14 години, наголошую,  є  регламент сьогоднішньої роботи. Тому, хто бажає записатися в "Різному", прошу провести запис.

До слова  запрошується народний депутат Чечетов. Приготуватися народному депутату Головкові.

 

13:29:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый председательствующий, уважаемые  избиратели! Чем больше встречаешься с простыми людьми, тем больше начинаешь понимать, что  кладезь мудрости – это не  депутаты и министры. А кладезь мудрости – это простой трудовой народ, поскольку его мудрость идет от истоков,  от самой жизни.  Простые люди очень  часто  задают нам один и тот же вопрос: почему  мы принимаем гору законов, а  жизнь не улучшается, а еще   ухудшается?  И сами дают  ответ:  да, все только по одной причине, что если мы принимаем закон, которые идет   в одну сторону, а жизнь идет в другую, если закон расходится с жизнью, то такой закон не нужен. А от такого закона только вред. Поскольку для того, чтобы такой закон опубликовать, нужна бумага, а чтоб бумагу получить, нужно два гектара леса срубить, а это на вред экологии.

Сегодня нам нужно сшивать страну. От жизни, от реалий жизни следует констатировать, что сегодня в Украине 45 миллионов граждан понимают, как минимум, я еще раз подчеркиваю, понимают, как минимум, два языка – русский и украинский. Если галичанин, якщо галичанин приїде на Донеччину і буде розмовляти на українській мові, його зрозуміють. Если шахтер Донбасса приедет во Львов, начнет говорить на чистом русском языке, его тоже поймут.

Так сложилось еще, повторяю, что у нас и на Западе, и на Востоке, и на Юге, и на Севере 45 миллионов понимают, как минимум, два языка. Но половина говорит на русском, половина говорит на украинском. Нам нужно сегодня сшивать страну, Женщины, которые шьют, знают, что если сшить два куска материи одной        строчкой – это одна крепость будет, если двойной строчкой – это будет в два раза крепче.

Нам сегодня, образно говоря, нужно сшить Украину двойной языковой строчкой, двумя государственными языками – русским и украинским. Вот тогда действительно мы объединим страну и тогда действительно максимально комфортно….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутата Головка.

 

13:32:27

ГОЛОВКО М.Й.

Прошу передати слово народному депутату Іллєнку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Іллєнко. Підготуватися народному депутату Бублику.

 

13:32:40

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода", місто Київ.

Таке враження, що у нас  тут в парламенті не фракція Партії регіонів і фракція комуністів, а фракція ФСБ, яке говорить тільки те, що їм говорить їхні господарі з Кремля. Вони розповідають про те, що сьогодні ллється кров на Сході і  виявляється це  сьогоднішня влада у всьому винна. Вони навіть не думали покаятися за ті сотні людей, яких вони вбивали тут, відрізали голови прямо біля Верховної Ради. Пройшло два місяці,  вони тут про Бога розповідають, і про великі християнські свята, ті люди, які не  каються і вони думають, що  це просто так їм минеться.

Сьогодні вони розказують про те, що треба підписувати з  ними меморандуми на умовах Путіна. От в мене є  питання: у них була більшість зовсім недавно ще в парламенті, вони могли приймати будь-які закони, вони голосували тут руками і все що завгодно робили, чому вони тоді навіть не зробили  російську мову другою державною, навіть тоді, коли це в них було? А зараз вони це вимагають. Чому вони це вимагають? Тому що Путін таке поставив їм завдання, а вони як вірні холуї будуть виконувати все, що каже їм кремлівське начальство. Тому що вони всі, половина з них це агентура КГБ ще з радянських часів і на кожного  там є папочка компромату в Москві, а  половина – це  ті, які напряму гроші отримують від Росії і будуть робити абсолютно все,  що вони скажуть. Давайте на це закривати очі. Коли вони розповідають про те, що  треба чути їхніх виборців, я вам хочу сказати, не треба  прикриватися виборцями Сходу, вони вас ненавидять.  Тому що ви грабували їх всі роки, тому що ваші олігархи довели їх до зубожіння, тому що ви побудували  копанки в Донецькій області і люди продовжують там  гинути. Тому що ви зробили там тотальну корупцію, не треба прикриватися мешканцями Сходу України.

Тому що ви – це  ті люди, які продовжують їх там грабувати і не треба говорити, що ви  їх представляєте. Ви представляєте тут Путіна і ФСБ, а не  Схід України.

Я хотів би сказати, що  сьогодні, якщо ми будемо продовжувати таку політику, якщо ми будемо думати, що з вбивцями із людьми, які навіть не  покаялись за свої злочини можна починати будувати нову країну, то ми не побудуємо ніяку нову країну. Тому що в 1991 році оцю всю компартійну номенклатуру КГБістську не люстрували і от ми отримали потім країну, коли  Янукович міг стати Президентом і робити всі свої  злочини, зараз ми можемо повторити ті ж самі помилки.

Я підтримую те, що  треба йти на компроміси і робити порозуміння. Але можна йти на порозумінні на компроміси  з бандитами і не можна прикриватися ніякими високими гуманітарними ідеями в цій ситуації.

Тому що це не є шлях до побудови нової країни. Якщо були злочини, за них має бути відповідальність, і тільки на таких умовах можна будувати далі будь-які компроміси.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До слова запрошується народний депутат Бублик. Підготуватися народному депутату  Демидюку.

Прошу, народний депутат Кайда.

 

13:35:55

КАЙДА О.П.

Дякую.  Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні українці! Ні для кого не є секретом, що з метою зруйнування злочинної системи режиму Януковича, яка довела Україну межі громадянського конфлікту, загрози суверенітету, втрати територіальної цілісності та соціально-економічної катастрофи, в Україні необхідно здійснити докорінне очищення влади.

Власне, з цього приводу до мене як  народного депутата України звертаються громадяни України, підприємці щодо фактів використання банківської системи для легалізації кримінальних доходів, зокрема, здійснення протиправних фінансових операцій та реалізації злочинних  схем привласнення державних коштів в особливо великих розмірах банком "Радикал-банк".

Як відомо, колишній власник "Радикал-банку" Андрій Пасічний підозрюється у привласненні понад 500 мільйоні гривень за допомогою шахрайської схеми – отримання завідомо неповоротних кредитів під заставу землі із завищеною вартістю у 5 разів.

За повідомленням Служби безпеки України всього у схемі було задіяно понад 20 осіб, серед яких банківські працівники та директори приватних підприємств Київської області.

Також засоби масової інформації неодноразово писали і про інші фінансові махінації "Радикал-банку". Зокрема, у 2010 році його було включено до списку банків, уповноважених обслуговувати державні підприємства. Лише на комісійних за зачислення коштів на зарплатні картки працівників бюджетної сфери банк заробляв мільйони гривень за рік.

Крім цього, цю фінансову установу пов'язують з колишнім головою правління Державної продовольчо-зернової корпорації України Ігорем Якубовичем та реалізацією махінацій за зовнішніми торговельними договорами, зокрема, щодо закупівлі зернових з подальшою їх поставкою Китаю. Є інформація, що через відсутність контролю за використанням коштів зі сторони Державного експортно-імпортного банку України ("Ексімбанк") частина виручки продовольчо-зернової корпорації, а саме: 40 з половиною мільйонів доларів США, - опинилася на рахунках "Радикал банку".

Тому вимагаю від Генеральної прокуратури України та Національного банку України провести об'єктивне і всебічне розслідування фактів здійснення протиправних фінансових операцій та реалізації злочинних схем ПАТ "Радикал банк", а також провести позапланову перевірку діяльності банку.

Дякую. Прошу мій виступ вважати депутатським запитом. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутата Демедюка. Підготуватися народному депутату Марцінківу.

 

13:38:55

ДЕМЕДЮК В.Х.

Шановні депутати, шановні виборці! Сьогодні на цю високу трибуну спонукало мене вийти декілька фактів, на яких я хотів би сьогодні зупинитися.. По-перше, це виступ учора на сесії Віталія Кличка, де він справедливо сказав: "Розкол держави розпочався у Верховній Раді України". Як можна згуртувати державу і зшити її в даний момент в одне ціле, коли немає згуртованості в роботі найвищого законодавчого органу держави? Півтора року Верховна Рада не працювала, блокувалася депутатами, які сьогодні належать до провладної коаліції. Замість того щоб вислуховувати один одного і приймати рішення на користь українського народу, викрикували "Ганьба!".

Протягом усього часу, коли країну розкрадали, для людей, як кістку, для розколу кидали то мовне питання, то вступ в Європейський Союз. І на даний час бачимо, до чого це призвело. Нам сьогодні вкотре кажуть: країна розграбована, необхідно затягнути паски. Давайте з вами згадаємо: коли приходить нова влада, завжди для народу кажуть: затягнути пояси, бо країна в тяжкому стані. І получається, як в цьому анекдоті: не знаєш, що робити, валяй на "попередників". І це так триває протягом 23 років. Нова влада, замість того щоб шукати вихід з економічної і політичної кризи в державі, знайшла спосіб і приступила до виконання про заборону ідеології нашої партії.

Шановні виборці, давайте задумаємося над тим, хто привів державу до такого стану протягом 23 років, адже в 1991 році Радянська Україна входила в десятку найрозвинутіших країн в економічному стані в Європі. Сьогодні на 86-у місці.

Я хотів би сказати, шановні друзі, не турбуватися за ідеологію і програму нашої партії. Оцінку їй дадуть виборці на виборах у державі. А їх необхідно проводити вже. Сьогодні деякі політики кричать: "Де ви бачите фашистів-нацистів?" А давайте подивимося, що робиться сьогодні на Волині. Приміщення обласного комітету партії захоплено так званим "Правим сектором" півтора місяця. Це називається "мирна акція"? Проводиться залякування членів партії, тому що вони мислять по-іншому.

Наближаються президентські вибори. Як каже виконуючий обов'язки Президента нашої держави Валентин Олександрович Турчинов, вони мають бути проведені найдемократичнішим шляхом. Знову хотів би довести до вашого відома, що робиться з питання виборів на Волині. 16 числа члени партійних осередків зібралися для того, щоб сформувати виборчі комісії. "Правий сектор", приїхавши туди, побив оргтехніку, обзивав жінок, які там знаходяться, нецензурними словами, які мені стидно сьогодні сказати з цієї високої трибуни, проводив залякування, що буде їздити додому. Знищили прапор Перемоги в Великій Вітчизняній війні. Що це називається? Демократичні вибори і демократія по-європейськи? Що, це не фашизм?

Я хотів би, користуючись нагодою, до мене звертаються виборці-прикордонники, які сьогодні несуть службу наполегливо у наших військових силах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте.

 

ДЕМЕДЮК В.Х. Сьогодні зарплата прикордонника становить 2 тисячі. Скажіть, будь ласка, всі, депутати Верховної Ради, сьогодні за 2 тисячі може працювати "в дождь и в стужу", в нічний час нести службу прикордонник за 2 тисячі? Прошу рахувати мій виступ запитом до Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутат Марцінків. Передає слово народному депутату Чорній. Будь ласка. Підготуватися народному депутату Фаріон.

 

13:42:45

ЧОРНА Г.М.

Галина Чорна, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановне товариство, на сьогодні є вже абсолютно очевидно,  що єдине мистецтво, «мистецтво», безумовно, в лапках, яке досконало опанував Кремль,  це є «мистецтво» ведення підступної імперської війни.

На сьогодні війна  з Україною ведеться  не лишень за допомогою  анонімних російських диверсантів, від яких з якогось дива  відмовляється  Росія як  дволикий Янус.  Сьогодні    війна з Україною  ведеться також за допомогою  інформації та пропаганди.

На східних теренах України, зокрема, прицільно, я наголошую, прицільно   шириться інформація  про те, що федерація – це, начебто,  шлях  до заможності  України,  це,  начебто,  шлях  до великих пенсій і зарплат, тому що, начебто,  великі кошти з тих східних  теренів України  не будуть скеровуватися до Києва. І ця інформація  йде настільки масовано, що люди фактично не мають куди від неї подітися.  Вона шириться з багатьох джерел, шириться, зокрема, від тих  чиновників, нелюстрованих чиновників,  які належать, зокрема,  до Партії регіонів і до комуністів. Шириться також від  російських телеканалів, які сьогодні, на жаль,  знову почали транслюватися на східних теренах України.

Сьогодні на Луганщині, є така інформація, російські телеканали знову  ретранслюють  40 телекомпаній.  На Донеччині  таких телекомпаній, які знову ретранслюють російські телеканали, є уже понад 2 десятки. Це інформаційна війна з Україною, інформаційна війна, якої ми  не маємо права програти.     

І тому Україна в даних умовах  має поводитися  відповідно жорстко і до тих обставин, в яких ми опинились. Всі ті телерадіокомпанії, які зараз ретранслюють  російські канали,  мають бути попереджені, що  в майбутньому доведеться   відповідати за ту діяльність  і в майбутньому вони ймовірно  можуть забути про свої ліцензії.

Ми говоримо, шановне товариство,  що з нам ведеться пропаганда,  зокрема, з допомогою російських пропагандистів, таких як  Дмитро Кисельов, але  ми маємо дати відповідь на запитання, а де ж наша  українська пропаганда,  українська пропаганда, яка культивувала би  такі цінності, як неподільність української території, наша незалежність і наш суверенітет.

На жаль, кошти, які виділяються на українську пропаганду в Україні, сьогодні є мізерними. Тому фактично ми не зауважуємо її.

Ми маємо дуже багато приватних телеканалів, зокрема на Сході України, але вони мають бути так само об'єднані проукраїнськими ідеями. Імовірно вони мають ширити проукраїнську соціальну рекламу, яка так само мала би культивувати українські цінності. Звичайно, що такі питання є дискусійні, вони мають обговорюватися в суспільстві. Але ми не маємо права програти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершуйте, будь ласка.

 

ЧОРНА Г.М. Ми не маємо права програти цю інформаційну війну. І тому ми маємо рухатися вперед, шукати шляхи, перекривати оту проросійську підступну кремлівську пропаганду. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую народного депутата Фаріон. Підготуватися народному депутату Герман.

 

13:46:17

ФАРІОН І.Д.

Пані та панове! Вельмишановні перед великодні  українці! Сьогодні величезна відповідальність у великодню страсну п'ятницю стояти перед вами і сміти мати слово. Тому моє слово буде біблійне. Шевченко у переспіваних Давидових псалмах казав, що блаженний муж не вступає на лукаву раду. Той меморандум, який готують партії політики путан, свідчить про те, що вступають "на раду із лукавим".  Тому що три основні засадничі речі, які намагаються впхати у цей злощасний квазі-документ, говорять про так звану децентралізацію. Децентралізація у виконанні партій політики путан свідчить про феодалізацію нашої з вами багатостраждальної країни.

Другий аспект, амністія. Якщо, не дай Боже, за це знайдуться голоси у нашій залі, можна констатувати повну і абсолютну бандитизацію нашої країни.

І, врешті, третій нюанс, про який йдеться у меморандумі так званому, на мою думку, він базовий, основний і стрижневий - мова. І якщо, не дай Боже, якійсь путані підніметься рука про те, аби мові окупації у нашій з вами державі надавати якихось преференцій, то це не називається інакше як терміном "лінгвоцид". Лінгвоцид щодо української мови. При нагоді я хочу подякувати авторові слова "геноцид" видатному єврейському діячеві Рафаїлу Вілейкіну, який впровадив у нас простір слово "геноцид". Українська мова упродовж століть зазнала нечуваного знищення, нечуваного переслідування, нечуваної асиміляції, нечуваного знищення.

І якщо сьогодні партія політики путан у центр меморандуму ставить це питання, це є власне те, що насправді є суттю нашої держави. Бо нашою душею воно і є. Сьогодні розпинали Христа. Сьогодні розпинають Україну через її душу, бо душею власне є її величність українська мова.

Я готова задля цього, аби захистити нашу мову, навчитися стріляти. Тому що єдина розмова з сепаратистами і терористами можлива тільки через мову гармат. На превелике нещастя, нашу армію впродовж 20 років роззброювали, у нас зосталася одна-єдина духовна зброя. І ця духовна зброя називається українська мова. Тому не випадково апостол Павло казав, що слово – меч духовний.

Ми ніколи не випустимо з рук цього меча духовного. Ми ніколи не забудемо послання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершити, будь ласка.

 

ФАРІОН І. Д. Ми ніколи не забудемо послання цілому світові від видатного французького діяча Яна Бодуена де Куртене, який казав: "Мова – це перший і останній бастіон захисту держави". Ми зупинимо рабство у нашій країні! Рабів до раю не пускають. А з сепаратистами розмовляють лише мовою гармат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутат Герман. Підготуватися народному депутату Фурману.

 

13:50:00

ГЕРМАН Г.М.

І все-таки, народе мій, не стріляти, а прощати. Цього вчив Ісус, який сьогодні помер на хресті. Не стріляти. а прощати. Однак, я би погодилася з попередньою доповідачкою в тому, що справді, не можна приймати закон про амністію. Оскільки амністують винних, а люди на Сході України, які добиваються своїх прав, ні в чому не винні. (Шум у залі)

 Я хотіла би також, користуючись нагодою цього мікрофону, сьогодні особливий день і сьогодні нормальні люди не кричать. Але ви можете  кричати, бо я сумніваюся в тому, що ви є нормальні.

Отже, користуючись сьогодні з цього мікрофону, я хотіла би звернутися до всіх тих громадян України, які втратили рідних і близьких у цьому громадянському протистоянні, яке відбувається в Україні, яке продовжується і в Києві, і на Донбасі. Всі ці люди полягли за свої переконання, і я висловлюю глибокий жаль з приводу їх смерті.

Я також рада, що в Україні  між владою і опозицією, між Заходом і Сходом таки почався діалог. І ми шукаємо шляхи злагоди, ми шукаємо формулювання того меморандуму, який об'єднає Україну і не дасть їй розколотися на різні частини. Я вірю, що після Великодніх свят, з настанням яких я всіх українців і всіх громадян України щиро вітаю, цей діалог продовжиться, і ми зуміємо –  і влада, і опозиція – дійти порозуміння і зробити все для того, щоб зберегти соборну українську державу. Воскресне Бог – воскресне Україна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутата, Фурман передає своє слово Андрію Павловському.

 

13:52:17

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Вітаю вас, шановні співвітчизники! Андрій Павловський, "Батьківщина".

Ми, дійсно, виходимо у Великодні свята, але виходимо з тривогою на душі, тому що напруга в державі залишається, незважаючи на так звані ці женевські угоди, що вчора були підписані, які  повинні були б зняти цю напругу. Разом з тим там немає прямого зобов'язання Росії відвести свої війська від кордонів України. Там немає зобов'язання Путіна вивезти своїх терористів-диверсантів з українських міст там, де вони  захопили державні приміщення.

І разом  з тим надходить тривожна інформація до мене,  зокрема  пише до мене  громадянка  Ірина Іванова з Кривого Рога. Пише таке: "працівникам, які працюють на Горно-обогатительном комбинате  в Ингульце,  від імені бувшого  віце-прем'єра відомого регіонала Олександра  Вілкула роздають гроші,  зазивають прийти  на сепаратистський мітинг завтра до  горисполкома". Відомо  також, що в Кривий  Ріг завезли два   автобуси  без державних номерів зелених  чоловічків. Тому  ситуація в Кривому  Розі  дуже тривожна.

Я звертаюся до  обласної адміністрації, пана Баранова, щоб він звернув  увагу  на Кривий Ріг, до місцевої влади, до місцевої міліції, відділення СБУ, також звертаюсь до  міністра внутрішніх справ Авакова, Андрія Парубія, Наливайченка, –  зверніть  увагу на ті провокації, які  завтра в Кривому Розі планується  цим протеже Ахметова Вілкулом. І хотів би  звернути увагу його хазяїна Ахметова і Вілкула, що вони  будуть нести кримінальну відповідальність, не дай Боже, в Кривому Розі повторяться події, які були в Слов'янську і в Краматорську. Я  прошу   також на  це звернути увагу також   Генерального прокурора Махніцького  і вжити вже  зараз попередні заходи. Проведіть профілактичні  розмови з тим же Вілкулом, з тими сепаратисти, яких   він агітує завтра  на  провокації в Кривому Розі.

А вас, шановні мешканці, жителі Кривого Рогу, я знаю,  що там більшість з вас справжні українці, патріоти, не піддавайтесь на ці  провокації. Хоча нам відомо, що  від Вілкула там з один   вихід на цей  сепаратистський  провокаційний мітинг пропонують  працівникам місячну заробітну плату.  Я розумію, що  зараз  тяжкі часи,  що для вас це великі гроші, але держава, її майбутнє, майбутнє ваших дітей, майбутнє України  коштує значно більше. Ми всі одна країна. Тримайтеся разом, ми   цих покидьків  сепаратистів поставимо на місце. А Україна буде великою і процвітаючою  країною. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до слова народного депутата Момота. Підготуватися народному депутату Ілику.

 

13:55:29

МОМОТ О.І.

Олександр Момот, 27 виборчий округ, Дніпропетровськ.

Шановний Руслан Володимирович, шановні колеги! Я хочу, бо як не хватить часу, поздоровити вас зі святами, які наближаються, всього вам доброго!

А тепер про земне. В понеділок я був у своєму окрузі в Дніпропетровську і проводив особистий прийом громадян. Разом із моїми виборцями мене непокоїть проблема, з якою ми зіткнемося найближчим часом у період літніх шкільних канікул. За статистикою більше 200 тисяч дітей щороку відпочивали та оздоровлювалися в дитячих таборах Криму. Ми втратили тисячі місць в санаторно-курортних закладах для дітей, яким на сьогодні нема альтернативи.

Як керівник Придніпровської залізниці в недалекому минулому,  я добре обізнаний у питаннях соціального захисту працівників та їх дітей, усвідомлюю, наскільки важливо підтримувати людей в складний час. Щороку залізниця забезпечувала відпочинок майже трьох тисяч дітей наших співробітників. На жаль, цього року вони не зможуть відвідати дитячі оздоровчі табори в Феодосії та Євпаторії. В перспективі літні місяці школярі проведуть в містах, можливо, без достатнього догляду, без умов для оздоровлення і укріплення імунітету.

Це болісне питання. Тому вважаю за необхідне  запропонувати заходи для вирішення проблеми. Це пріоритет повинен бути для любого уряду, для любої влади. Необхідно зробити чіткі кроки для розвитку санаторної інфраструктури для дітей. Я пропоную створити державну комісію для вирішення питання дитячого оздоровлення і відпочинку, шляхом створення нових і відновлення закритих установ на материковій частині України. Програма має бути втілена в найближчі 2-3 роки з чітким переліком об'єктів та термінів запуску в експлуатацію. Держава має гарантувати дотримання домовленостей для підприємств, що візьмуть участь у програмі розвитку інфраструктури дитячого відпочинку і оздоровлення. Впевнений, ми знайдемо підтримку і серед керівників державних підприємств і серед представників приватного бізнесу здоров'я дітей це запорука успішного майбутнього держави. Наш обов'язок створити всі умови для збереження здоров'я наших  дітей та онуків. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу до  слова народного депутата Ілика.

 

13:58:15

ІЛИК Р.Р.

Доброго дня! Доброго здоров'я!

Роман Ілик, фракція "Батьківщина", 121 виборчий округ, Дрогобичина.

Безумовно, основною темою сьогодні є україно-російська війна, україно-російська війна 2014 року. І чому така істерія збоку регіоналів, збоку комуністів? Що  відбувається в Україні не за сценарієм, який написаний в  Кремлі? Можливо те, що почали приносити перші плоди виплати грошових компенсацій так звані за голову.

Згідно офіційних повідомлень уже виплачена перша офіційна премія за так званого російського диверсанта – зеленого  чоловічка. А можливо тому, що Маріупольські військові показали вищий клас поведінки при спробі нападу цих  військових диверсантів.

Не дивлячись на те, що частину, яку намагались  захопити підсилювали загоном "Омега" гелікоптерами, військові з честю виконали свій обов'язок, свій військовий обов'язок перед Батьківщиною.

Окремо  слід додати, що їм також була виплачена  солідна грошова винагорода.

Також сьогодні попри всі проблеми  і ризики, про які вчора повідомляли, була проведена серія потужних мітингів на Сході. Зокрема, в Донецьку і Луганську – там вийшли тисячі українців людей, щоб продемонструвати свою єдність з Україною.  І це все не дивлячись на те, що  в містах діють численні російські провокатори. Ми звичайно всі члени парламенту України аплодуємо українцям,  українцям   Сходу за їх рішучість, за їх сміливість і вірами в те, що це тільки  початок. Це той початок, який і нагнітає істерію серед регіоналів і  комуністів. Судячи з риторики  "російського  фюрера", зараз його держава знаходиться десь на рівні десь 1910-1920 років на межі існування двох імперій – російської та радянської.

На цей же час приходиться і розквіт теорії "расової вищості", яка надалі призвела до виникнення фашистських течій в Європі. І свою прихильність, власне, до неї він заявив де-факто, заявивши про другосортність мешканців  Західної України.

Шановні колеги, я представляю тут Західну Україну у парламенті, і мені огидно чути від "кремлівських карликів" подібні звинувачення. Але сьогодні – страсна п'ятниця, через день ми будемо святкувати Воскресіння Христове, я, користуючись нагодою, хочу привітати усіх українців з найвеличнішим святом – з  Воскресінням Христовим. Христос Воскрес, воскресне й Україна! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час роботи сьогоднішнього пленарного засідання у нас завершений. Перед тим, як завершити нашу роботу, вітаю вас з прийдешніми святами, бажаю вам глибокої, щирої, відвертої розмови з Господом сьогодні, гарної, веселої Великодньої неділі, смачної гарної пасочки, якої ви будете споживати спільно у ваших родинах, з вашими найближчими, з вашими найулюбленішими.

Отже, шановні друзі, бажаю вам найщирішого, найвеличнішого відчуття, яке ви отримаєте, поспілкувавшись з Господом у молитві у ці дні.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! (Оплески)

Дякую. До побачення!