Опубліковано 16. 04. 2014
ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
16 квітня 2014 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу сідати на свої робочі місця. Ми будемо з вами починати нашу роботу. Включіть, будь ласка, систему "Рада" і давайте проведемо реєстрацію народних депутатів.
У залі зареєструвалося 296 народних депутатів. Верховна Рада відкриває свою роботу.
Шановні колеги, за традицією я інформую, що сьогодні народний депутат Попеску Іван Васильович і народний депутат Продан Оксана Петрівна святкують свій день народження. Давайте їх привітаємо. (Оплески)
Шановні колеги, за нашим рішенням ми сьогодні проводимо закрите засідання Верховної Ради. Тому я прошу на вулицю не включати динаміки.
( Закрита частина засідання)
12:26:49
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція працювати без перерви. Є сили у депутатів витримати півтори години? Витримаємо, дякую.
Шановні колеги, я звертаюсь до секретаріату. Ми продовжуємо роботу, можна відкрити вхід для засобів масової інформації. А ми, шановні колеги, давайте мужньо протримаємось. Прошу народних депутатів, я бачу вже пішли на вихід, друзі, ми ж прийняли рішення без перерви працювати. Я ж разом з вами працюю без перерви. Давайте.
Шановні колеги, є декілька питань, пов'язаних з безпекою нашої держави. Одне з питань, я Віктора Михайловича Пинзеника не бачу. Є Пинзеник Віктор Михайлович? Знайдіть його.
Є проект постанови, який стосується посилення ефективності використання коштів Збройними Силами і правоохоронними органами. Ідеться про кошти - пам'ятаєте? – під час виступів депутатів лунали пропозиції і проблеми, що багато громадян перераховує кошти, а треба спрощена процедура їх використання. Щоб пришвидшити їх ефективне використання на потребу Збройних Сил. Саме ті кошти, які перераховують громадяни нашої країни і Збройним Силам, і Національній гвардії.
Віктор Михайлович Пинзеник і його колеги Гринів і Іонова підготували проект Постанови про режим використання грошових благодійних пожертв на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України. Воно роздано народним депутатам.
Шановні колеги, я питаю, звертаюсь до вас. Ми можемо без обговорення підтримати цю пропозицію? Можемо? Можемо. Всі вивчили, комітет також розглянув профільний, не найшов там ніяких проблем. Вважаю, що можна підтримати.
Шановні колеги! Це проект Постанови 4701 "Про режим використання грошових благодійних пожертв на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України", я тут допишу: "та Національної гвардії". Прошу для протоколу. Тому що на Нацгвардію також збирають благодійні пожертви.
І по тексту прошу також поставити "і Національну гвардію".
Шановні колеги! Прошу підтримати за основу і в цілому проект Постанови 4701. Єдине, технічно. Зараз у нас система "Рада" перезавантажується. Пинзеник не підійшов Віктор Михайлович? Не підійшов. Шкодую.
Система "Рада" готова працювати? Зараз перезавантаження. Це необхідно для того, щоб сепаратисти, терористи не забрались в нашу систему "Рада", перезавантаження постійно відбувається. Я просив би технічних наших працівників вночі більше працювати, щоб ми вдень могли ефективно робити свою справу.
Ірині Геращенко, ні? Я прошу Секретаріат, ну, голосуй, як система "Рада" не працює? Руками можемо проголосувати. Я прошу Секретаріат оголосити в кулуарах, щоб депутати могли працювати.
12:30:20
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги! Ми чекаємо, я так розумію, поки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Уже запрацювала. Дякую.
Шановні колеги, я прошу сісти на свої робочі місця і підтримати проект Постанови Верховної Ради про режим використання грошових благодійних пожертв на матеріально-технічне та медичне забезпечення Збройних Сил України та Національної гвардії за номером реєстраційним 4701. Прошу підтримати, шановні колеги. Прошу голосувати.
Включіть систему "Рада".
12:31:09
За-230
Рішення прийнято.
Дякую, шановні колеги. Військові і Нацгвардія будуть вам подячні.
По фракціях, будь ласка. Друзі, не розходимося, працюємо з натхненням. 2 – Регіони, "Батьківщина" – 78, 33 – "УДАР", 24 – "Економічний розвиток", "Суверенна європейська Україна" – 24, 34 – "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 35.
Шановні колеги, я прошу, у нас ще одне питання, пов'язане з безпекою нашої країни. У нас є питання, пов'язане з переговорним процесом. Пам'ятаєте, ми розглядали питання щодо включення і включали до порядку денного проект заяви… Постанови Верховної Ради про заяву парламенту про ініціативу міжнародних переговорів щодо деескалації ситуації навколо України. Ви знаєте, що днями можуть розпочатися, я підкреслюю, можуть розпочатися переговори, і підготовлена фактично директива для переговорів. І цю ініціативу підписали керівники фактично всіх фракцій нашої Верховної Ради, представники всіх фракцій.
Колеги, є пропозиція обговорювати чи без обговорення? Без обговорення. Мені подобається ваш настрій, шановні колеги.
Я прошу проект постанови 4696 – про заяву Верховної Ради про ініціативу міжнародних переговорів щодо деескалації ситуації навколо України. Прошу підтримати, шановні колеги, за основу і в цілому 4696.
12:32:52
За-232
Рішення прийнято.
Отак професійно працює Верховна Рада.
Шановні колеги! Тепер ми працюємо в межах нашого порядку денного. Ні-ні, ми ж без перерви працюємо. Представники засобів масової інформації повинні знати, що Верховна Рада вирішила працювати безперервно, враховуючи ситуацію в Україні. Ми вже прийняли, поки ви підходили, два дуже важливих питання.
Шановні колеги! В першому читанні розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Є пропозиція, щоб ми його обговорили за скороченою процедурою. Немає заперечень? Немає. Прошу підтримати.
12:33:48
За-184
Рішення прийнято.
Будь ласка, автор народний депутат Чудновський Віталій Олегович. Реєстраційний номер проекту 4369.
12:34:03
ЧУДНОВСЬКИЙ В.О.
Доброго дня, шановні колеги! Даним законопроектом пропонується підвищення соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей в особливий період. На жаль, чинна редакція Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" практично не розділяє період проходження служби військовими у мирний та військовий час. Законопроект розроблений з метою забезпечення прав та соціального захисту членів сімей військовослужбовців під час виконання військовослужбовцями свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни і незалежності на території нашої країни, а також заохочення військовослужбовців до належного проходження військової служби.
Пропонується законодавчо закріпити, що період проходження громадянами військової служби в особливий період зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до державної служби у подвійному розмірі.
Крім того, проектом передбачена виплата певного грошового утримання членам сім'ї військовослужбовців у період впровадження особливого періоду, розмір якого становитиме на рівні грошового забезпечення, що отримує сам військовослужбовець на день мобілізації.
Вважаю, що прийняття закону надасть можливість стимулювати військовослужбовців в особливо небезпечний час, підніме їх бойовий дух та допоможе нашим співвітчизникам боронити Україну. Прошу підтримати у першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Є необхідність обговорювати? Будь ласка, Сергій Рафаїлович Гриневецький від комітету.
12:35:28
ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! У комітеті за дорученням розглянуто проект закону народного депутата Чудновського. Ми отримали пропозиції і зауваження від Міноборони і Мінсоцполітики, Мінінфраструктури України. На думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України порушені суб'єктом права законодавчої ініціативи, питання не є предметом законодавчого врегулювання.
Зокрема запропоноване автором доповнення щодо зарахування у подвійному розмірі до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до державної служби періоду проходження громадянами військової служби у особливий період має визначатися не Законом України про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (№ 393). Крім того, передбачене у законопроекті встановлення додаткових пільг і збільшення грошового забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, на думку зазначених експертів, призведе до додаткових витрат з державного бюджету.
Головне управління науково-експертне Апарату Верховної Ради не підтримує цей законопроект і за результатами розгляду у першому читанні пропонує його відхилити. При обговоренні законопроекту у Комітеті з питань національної безпеки і оборони з урахуванням складної військово-політичної ситуації, що склалася навколо України, ми погодилися з необхідністю підтримати законодавчу ініціативу і більшістю голосів прийняти рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий законопроект за основу. Прошу розглянути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція без обговорення, шановні колеги. Зрозуміло, цей закон направлений на підтримку наших військовослужбовців та членів їх сімей, це дуже важливо зараз, щоб вони відчули підтримку народних депутатів, парламенту і країни в цілому. Будь ласка. В першому читанні, Вікторе Михайловичу, у першому читанні. Да, у першому читанні, і комітет пропонував саме таке рішення.
Шановні народні депутати, я прошу сісти на свої робочі місця. Секретаріат прошу закликати всіх наших колег, які втомилися і вийшли за межі парламенту. Прошу, щоб вони повернулися до сесійної зали. І зараз давайте приймати рішення щодо підтримки в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" номер 4369.
Прошу шановних колег підтримати в першому читанні цей проект.
12:38:24
За-228
Рішення прийнято.
Це депутат Немілостівий встиг добігти і натиснути кнопку. Я прошу вас знову не йти, щоб ви не бігли через всю залу.
Шановні колеги, по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 23, "Батьківщина" – 67, "УДАР" – 23, "Економічний розвиток" – 25, "Суверенна європейська Україна" – 23, "Свобода" – 32, Компартія – 0, позафракційні – 35. Дякую, шановні колеги.
Шановні колеги, дуже важливий проект Постанови про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України в зв'язку з агресією Російської Федерації.
Я просив би також підтримати розгляд цього питання за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:39:12
За-189
Рішення прийнято.
Воно процедурне, нагадую.
Прошу доповідача – народного депутата України Сиротюка Юрія Миколайовича.
12:39:29
СИРОТЮК Ю.М.
Юрій Сиротюк, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Черкащина.
Пропоную проект Постанови про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України в зв'язку з агресією Російської Федерації. Після вторгнення російських військ всім українцям стало очевидно, що наша армія надто ослаблена десятиліттями розкрадання і саботажу та потребує реформування.
Збройні сили після багатьох років недоїдання і грабіжницького правління перебувають в плачевному стані, заперечувати це можуть лише представники п'ятої колони, що не хочуть голосувати і не голосують за підтримку української армії. Зрозуміло, що для стабільного розвитку слід знайти гроші, який не може дозволити цьогорічний бюджет.
Також потрібно ухвалювати закони і міняти концепцію побудови Збройних сил, але часу немає. Загроза російської агресії вже на материковій частині і держава вимагає негайних дій. Проте є ряд заходів, які не потребують законодавчого шліфування, а лише політичної волі, передусім, необхідно, як найшвидше відновити призов у лави Збройних Сил України.
Попри багаторічній спекуляції про винятково контрактну армію, на щастя, відсутність призову не закріплена в нормативних актах. В Указі екс-президента Януковича від 14 жовтня минулого року визначалась відсутність призову на 2014 рік до Збройних сил, проте зберігався призов до лав Внутрішніх військ МВС України. Вже тоді влада збиралася воювати з власним народом, що призвело до трагічних наслідків.
На щастя, Верховна Рада не встигла затвердити кількість Збройних сил на 2014 рік, то ж тепер справа рук за виконуючим обов'язки Президента, слід відати новий Указ, в якому прописано відновлення призову на поточний рік.
Ще один пункт постанови: рекомендувати Міністерству освіти і науки вивчити можливість відновлення допризовної підготовки в школах, а також розгортання діяльності військових кафедр у вищих навчальних закладах.
На сьогодні українська державність тримається на патріотизмі простих громадян. Безліч чоловіків різного віку прагнуть стати добровольцями, стають на облік військоматів, навіть якщо вони не військовозобов'язані. Слід залучати свідомих громадян до військових тренувань на базі військоматів та військових частин. Найбільш боєздатну частину волонтерів слід включати до військового резерву, тоді як з інших …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
СИРОТЮК Ю.М. … що при потребі складатимуть територіальну оборону. Остання допомагатиме Збройним силам під час військових дій зберігати громадський порядок.
Міністерство оборони має обдумати можливість розгортання на базі усіх військових частин та військоматів навчально-тренувальних центрів для добровольців, що бажають увійти до резерву Збройних сил України.
У зв'язку з найбільшим пріоритетом національної безпеки рекомендується Міністерству фінансів вивчити можливості залучення потрібних коштів. Просимо підтримати постанову.
Слава Україні! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Развадовський Віктор Йосипович, будь ласка.
РАЗВАДОВСЬКИЙ В.Й.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні 26 березня розглянув проект Постанови, реєстраційний номер 4519, та більшістю голосів підтримав проект. Однак, у ході обговорення до його тексту було запропоновано внести деякі зміни технічно-юридичного характеру, з якими погодилися і члени комітету, і автор проекту.
Таким чином, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект за основу та в цілому, виклавши постанову в такій редакції. Дозвольте я зачитаю її повністю для стенограми:
"Постанова Верховної Ради України. Верховна Рада України постановляє:
Перше. Рекомендувати виконуючому обов'язки Президента України вивчити доцільність відновлення призову до Збройних Сил України.
Друге. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України вивчити доцільність розширення вивчення початкової військової підготовки у курсі "Захист Вітчизни" в середніх загальноосвітніх навчальних закладах, відновлення роботи військових кафедр при вищих навчальних закладах.
Третє. Рекомендувати Міністерству оборони України вивчити питання про розгортання навчально-тренувальних центрів для добровольців, які можуть залучатися до служби у військовому резерві та складу загонів територіальної оборони.
Четверте. Рекомендувати Кабінету Міністрів України опрацювати питання фінансового забезпечення зазначених вище заходів.
П'яте. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Шосте. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття".
Прошу підтримати пропозицію комітету – і прийняти проект за основу та в цілому у викладеній вище редакції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Я бачу підняті руки, що є. Прошу записатися: два – "за", два – проти.
Народний депутат Каплін, будь ласка.
12:44:31
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, Полтавщина, 144 виборчий округ, фракція "УДАР Віталія Кличка". Кожен українець має усвідомлювати той факт, що сусідство з поки що імперським Кремлем має суттєво вплинути на нашу пильність і на постійну готовність українського народу, української армії, української держави в критичні моменти боронити свою цілісність, свої, підкреслюю, економічні інтереси. І для цього, безумовно, потрібні змістовні, чіткі кроки.
Хочу звернути увагу українських громадян, що Віктор Янукович разом з Партією регіонів і Комуністичною партією України ніколи не збирались суттєво, професійно реформувати українську армію. Йшла цілеспрямована кількарічна кампанія на її знищення, дискредитувалося добре ім'я військово-промислового комплексу України, знижувався усіма можливими заходами і засобами патріотизм українського війська. Між українським народом і армією вбивався клин недовіри. Готувалася чітка кампанія по захопленню Кремлем України.
Тому зараз єдиний легітимний державний орган України – Український парламент – має чітко стояти на засадах розбудови нової якісної обороноздатної української армії. Тому наша політична сила вважає це рішення, можливо, запізнілим, але таким необхідним, яке убереже Україну від війни, внутрішніх протиріч і, головне, від імперського Кремля. Ми голосуватимемо за це рішення. І я вважаю, це лише перший, далі будуть наступні кроки, які забезпечать перемогу українського...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, народний депутат Бублик, фракція "Свободи".
12:46:46
БУБЛИК Ю.В.
Прошу слово передати Олегу Тягнибоку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Олега Тягнибока.
12:46:51
ТЯГНИБОК О.Я.
Дякую. Олег Тягнибок, фракція всеукраїнського об'єднання "Свобода".
Шановне товариство, сьогодні проти України здійснюється військова агресія путінської Росії з метою знищення нашої територіальної цілісності, а, можливо, й з руйнування незалежності Української держави. Враховуючи той факт, що Україна може покладатися лишень на власні сили, необхідно сьогодні парламентом на законодавчому рівні вжити усіх кроків для того, щоб ми могли реально посилити обороноздатність нашої держави.
Перш за все, потрібно створити можливості для цілої низки патріотів, які можуть бути добровольцями, щоб залучити їх до відповідних навчань. Стосується тих людей, які хочуть реально захищати свою вітчизну. А таких українців-патріотів нині по всій державі є сотні тисяч. Саме тому нам потрібно проголосувати за цей законопроект. Цей законопроект дає можливість фактично залучити тих військовослужбовців до служби у військовому резерві та в загонах територіальної оборони.
Крім того, дуже важливо, і сьогодні такий сигнал на закритому засіданні вже був даний керівництву Міністерства оборони. Треба підвищити віковий ценз тих, кого зараз залучають до служби в лавах Збройних Сил України і Національної гвардії. Адже дуже багато ветеранів, які пройшли військові дії, які мають певний досвід, вони мають зараз бажання захищати, боротися на благо нашої держави. Окрім того, цей законопроект дає можливість розширити допризовну військову підготовку і цивільну оборону в школах, а також відновити роботу військових кафедр у вищих навчальних закладах.
Саме тому фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" закликає проголосувати за цей законопроект. Це допоможе нам в підсиленні нашої обороноздатності. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
В'ячеслав Кириленко, будь ласка, "Батьківщина".
12:48:53
КИРИЛЕНКО В.А.
Шановні виборці, шановні колеги! Ми зараз обговорюємо і очевидно ухвалимо постанову про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російською Федерацією, в яку дотепер і багато хто із присутніх тут в залі не вірили і зараз продовжують не вірити, що таке відбувається вже в реальному часі і треба тримати оборону рідної країни.
Я хочу сказати також, можливо, і представникам засобів масової інформації, що перед тим, відразу по завершенні закритого засідання, ми ухвалили ще одну постанову парламенту – щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України і військових формувань, які беруть участь у антитерористичній операції, направленої на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян. І, до речі, в цій постанові, яка вже парламентом ухвалена, чітко сказано: Верховна Рада України гарантує правовий та соціальний статус усіх військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ, які беруть участь в антитерористичній операції, та їх сім'ям, як учасникам бойових дій по захисту Батьківщини. Це дві нагальні постанови, які парламент одну прийняв, зараз мусить прийняти. Чому ми зараз зобов'язані їх приймати? А тому що 22 роки до того за дуже невеликими винятками фокус уваги суспільства ніколи не був скерований на армію. Ніхто не думав, що колись реально доведеться покладатись саме на парламент вміння і навички. А останні 4 роки прямо агенти Москви, агенти Російської Федерації керували і Міністерством оборони і Службою безпеки, і "Укроборонекспортом". Все це потрібно негайно виправляти.
І ми також повинні пам'ятати про ще одне. Відтепер і надалі всі ресурси, всі гроші держави, вся інформаційна політика повинна в першу чергу ставити під увагу інтереси…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
КИРИЛЕНКО В.А. … інтереси українських Збройних Сил. Бо якщо не зробимо таких висновків зараз, поки не пізно, то доведеться показувати дії армії іншої окупаційної країни. А цього допустити ми не можемо. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Зарубінський. І я дам на завершення голові комітету Володимиру Михайловичу Литвину слово.
12:51:36
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановні колеги, правильно попередник сказав, що це постанова. Бо ще один попередник сказав, що це законопроект. Це неправильно. Якщо б це був законопроектом, то тоді ті формулювання, які тут закладені, ми просто не маємо права виписувати. Бо вивчити доцільність і все інше – це не є юридичні норми законопроекту. Це перше.
Другий момент. Як людина, яка служила в армію і строкову службу, а потім офіцерські збори, і в так званих зборах була, ви знаєте, що таке "партизани", називали нас. Давайте поставимо перед собою питання: Україні потрібна сучасна армія професійна чи оці партизани? Я вважаю, що у даних умовах ми цю постанову можемо прийняти, Олександре Валентиновичу. Але правильно сформулював Развадовський, а точніше комітет, що ці питання глибинні професійні мають бути професійно визначені. І тому тільки формулювання комітету… вивчити доцільність відновлення призову, а фактично ліквідації професійної контрактної армії. Чи можемо ми надалі, якщо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Чи можемо ми надалі, якщо забрати цей сьогодні кризовий період. Я сподіваюсь ми, Україна, з честю вийдемо з нього. Потім конкурувати, якщо у нас будуть добровольці замість тих людей, у яких це професія – служити. І тоді отой танк, який вчора попався, ніколи не попадеться, бо хто служив, знає, що мінімум три танки має бути, прикривати один одного. Тоді оці добровільні формування, очевидно, якщо вони будуть, то будуть професійні. Варто голосувати, але в тому форматі, що запропонував комітет, - вивчити доцільність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Михайлович Литвин. І просить дуже народний депутат Пилипенко. Давайте йому також дамо хвилину.
12:53:25
ЛИТВИН В.М.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Декілька уточнень. Комітет запропонував, щоб Постанова мала таку назву, я просив би підтримати: "Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності України". І крапка. Бо обороноздатність треба зміцнювати постійно.
І друге. Нам не потрібно ще раз вносити у цей проект постанови пропозицію щодо збільшення граничного віку для мобілізації. Ми з вами прийняли, і Виконуючий обов'язки Президента України підписав Закон України 1 квітня, де цей термін подовжено до 55 років. Тому проблема ця вирішена. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Одна хвилина для народного депутата Пилипенка.
12:54:18
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую, пане Голово!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь! Прошу Секретаріат запросити депутатів до залу для голосування.
ПИЛИПЕНКО В.П. Шановні колеги! Депутатська група "Економічний розвиток", безумовно, буде підтримувати вказаний проект постанови. Разом з тим, видається слушною пропозиція голови профільного комітету щодо назви. І багато виступаючих, практично всі, хто виступав з цієї трибуни, згодні з тим, що проблема є значно глибшою. Ми не повинні однією постановою вирішувати почуття патріотизму, виховувати у громадян бажання захищати свою батьківщину. Справа в тому, що необхідно в цій залі дійсно зайнятися питаннями обороноздатності і зрозуміти, яка наша обороноздатність. Необхідно в даному випадку, можливо, провести спеціальні парламентські слухання, на які запросити і Міністерство оборони, і Міністерство освіти і науки, і громадські організації, особливо молодіжні організації. І тут в даному випадку після цих слухань вийти на консолідоване рішення, на Рекомендації Кабінету Міністрів, який зможе оформити нормальну програму відновлення обороноздатності України. Як ще колись говорили, si vis pacem, para bellum. Ми повинні думати постійно і в …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ПИЛИПЕНКО В.П. Ми повинні і в мирний час, який обов'язково буде, думати про обороноздатність нашої держави. І виховувати у молодих громадянах, у молоді, у школярів почуття обов'язку захищати свою вітчизну. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми зараз можемо виходити на прийняття рішення. Єдине, мене турбує те, що парламент домовився працювати без перерви. А багато депутатів не налаштованих патріотично все ж таки таку перерву самі для себе зробили і пішли.
І я дуже турбуюсь, що серйозні питання ми можемо зараз не проголосувати. Тому давайте так, я прошу, щоб ми зараз зробили, як скажемо, не експериментальне голосування, а перевірочне? Сигнальне. Сигнальне. Гарне слово – сигнал. Сигнальне голосування щоб ми зробили, перевірили, вистачає у нас голосів? Я хотів би, щоб ми не зруйнували цю постанову і тоді перенесли її на четвер і прийняли тоді в цілому. Нема заперечень? Нема.
Я прошу шановних колег, шановні колеги, в тому числі і з Партії регіонів, я прошу сісти на свої робочі місця. І давайте сигнально перевіримо готовність парламенту приймати важливі рішення. Прошу, Петро Олексійович, прошу також підтримати цей проект. Прошу сигнальне голосування щодо підтримки проекту 4519. Прошу проголосувати "за".
12:57:08
За-190
Шановні друзі, тільки 190 депутатів. По фракціям, будь ласка, давайте подивимось щодо дисципліни. Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 58, "УДАР" – 24; 24 – "Економічний розвиток", 22 – "Суверенна Україна", "Свобода" – 35, прошу брати приклад; 0 – Компартія, 27 – позафракційні.
Шановні колеги! Я ще раз, я прошу, зараз я не буду ставити на голосування цей проект для того, щоб ми не могли його зруйнувати, не прийнявши, не підтримавши.
Ми тоді перенесемо його на четвер.
В той же час я прошу народних депутатів все ж таки зайти до залу. І у випадку, коли я побачу, що зал готовий голосувати, я може і сьогодні поставлю на голосування.
А зараз, шановні колеги, ми розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (проект 4590). Просив би підтримати парламент щодо розгляду цього проекту за скороченою процедурою.
Прошу проголосувати. Прошу "за" голосувати.
12:58:29
За-184
Рішення прийнято.
Будь ласка, слово надається першому заступнику міністра юстиції Ємельяновій Інні Іванівні.
ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.
Дякую. Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати, України! На вас розгляд представлено проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Він спрямований на те, щоб розширити перелік суб'єктів, які матимуть можливість надавати витяги з відповідного реєстру. На сьогоднішній день. якщо подивитися на статтю 9 Закону про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, то встановлено, що інформацію з державного реєстру надає виключно державний реєстратор.
Разом з тим, ми знаємо, що нотаріус зараз здійснює функцію державного реєстратора при оформленні договорів, при посвідченні нотаріальних договорів, він одразу вносить інформацію до державного реєстру. Ці нотаріуси на сьогоднішній день є підключеними до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
І цей законопроект пропонує, щоби нотаріуси також стали суб'єктами, які матимуть право надавати витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно. А це означає, що у громадян з'явиться альтернативна можливість. Громадянин може звернутися або до органу Державної реєстрації прав на нерухоме майно до державного реєстратора або до нотаріуса на власний розсуд.
Прохання підтримати цей законопроект. Він, звичайно, покращить якість надання адміністративних послуг у сфері Державної реєстрації права на нерухоме майно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, від комітету є необхідність в доповіді? Будь ласка.
13:00:24
ЛЯПІНА К.М.
Ксеня Ляпіна, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина".
Комітет з питань економічної політики на засіданні 9 квітня 2014 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів законопроект 4590 і визначився, що він спрямований на полегшення процедури отримання громадянами України витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ми визначили, що це дійсно покращить якість надання адміністративних послуг. Дійсно цим законопроектом розширюються повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Власне, на сьогоднішній день ця система вже працює. Реєстрація вже здійснюється, зокрема на вибір громадянина через нотаріуса або через державного реєстратора. Фактично нотаріусам надані частково права державного реєстратора і це розширяє їх можливості.
Вважаємо, що законопроект може бути прийнятий за основу.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект за результатами розгляду по-першому читанню може бути прийнятий за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати питання? Немає необхідності обговорювати? Є необхідність. Давайте народний депутат Пилипенко. І хто ще? Яворівський, бачу руку виступить. Будь ласка, та можна з місця, щоб швидше.
Я прошу…
13:01:51
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую. Шановні колеги, я взяв слово для обговорення з єдиною метою справа в тому, що цей законопроект він фактично вносить стилістичні й технічні зміни до законодавства.
І в принципі група "Економічний розвиток" вважає, що оскільки він, по-перше, спрямований на те, щоб захистити права громадян, які звертаються відповідно, до нотаріусів до органів державної реєстрації і містить зміни лише у дві статті – стаття 46-1 зі значком один і стаття 28 Закону про державну реєстрацію речових прав. Фактично цей законопроект може бути прийнятий не лише за основу, але і в цілому.
Я прошу фактично зараз підтримати, якщо ні в кого немає заперечень, давайте ми поставимо на голосування цей законопроект в цілому для того, щоб допомогти громадянам України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, єдине, я боюсь, що у нас і за основу не вистачить голосів. Тому давайте… (Шум у залі) Сигналити будемо потім.
Будь ласка, народний депутат Яворівський.
13:02:54
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський. Шановні колеги, шановні наші виборці! Троєщина, Київ, "Батьківщина". Звичайно, що наша законодавча ідеологія повинна рухатися в одному напрямку – це якомога більше спростити всі процедури, які тільки є в українському бізнесі, в реєстрації і тому подібне. Це зробила Грузія, це зробив свого часу Саакашвілі, і ви знаєте, що це дало колосальний успіх.
Через те, з одного боку, це прекрасно, що ми спрощуємо, звичайно, реєстрацію. Це скорочуються і хабарі, які кожному етапі людина змушена платити, і тому подібне. Через те, ясна річ, що цей законопроект треба підтримувати.
Одначе, в нашій ситуації корупційній, скажімо, я особисто… я побоююсь, я про те, що перекладаються сьогодні повноваження тільки, фактично, на нотаріат, на нотаря там і таке інше, в обхід інших інституцій. Це теж може викликати, посилення, скажімо, тільки нотаріатів теж може посилити корупційні схеми.
Через це за цей законопроект треба голосувати, але правоохоронні органи, антикорупційні наші системи повинні, звичайно, боротися з тим, щоб це не став нотаріат головним і вирішальним. Загалом, законопроект треба підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, народний депутат Головко, будь ласка.
13:04:24
ГОЛОВКО М.Й.
Шановні депутати! Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Тернопільщина.
Законопроект 4590 є, до речі, дуже слушним. Ми його розглядали на комітеті і одноголосно підтримували, адже він суттєво розширює повноваження нотаріусів. Метою є… Дає повноваження нотаріусам проводити у сфері державної реєстрації права на нерухоме майно в частині покладання на них функцій стосовно надання витягу з Державного реєстру. І це суттєво покращить роботу реєстраційних закладів. А саме основне, дасть можливість громадянам України, спростить ці функції і полегшить процедуру переоформлення нерухомого майна. Адже ми бачимо, скільки до нас людей звертається і просять, що, дійсно, є зараз труднощі стосовно реєстрації. Тому цей законопроект, на нашу думку, слушно підтримати не тільки в першому читанні, а в цілому, адже метою його є розширення функцій нотаріусам, і так само ми покращуємо процедуру реєстрації нерухомого майна. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, останній виступ. Народний депутат Каплін.
13:05:41
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, фракція "УДАР" Віталія Кличка, Полтавщина, 144 виборчий округ.
Політична партія "УДАР" Віталія Кличка завжди – і сьогодні, і завтра – буде стояти на сторожі антикорупційної політики. І ми, безумовно, підтримуємо все, що пов'язано із спрощенням ведення бізнесу, діяльністю простих, звичайних громадян і з розвитком права, захистом законних прав і свобод українських громадян.
Разом з тим, користуючись нагодою, я хотів би звернутися до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, міністра юстиції. За часи правління режиму Януковича і режимів окремих інших президентів країни у нас в державі з'явилася ціла каста злочинців – так звані "чорні нотаріуси". Їх знають у кожному місті, вони обслуговували усі злочинні угоди, вони дозволяли і забезпечували правове врегулювання фактично процесу геноциду над простими людьми, відбиралися квартири, власність, бізнес.
Ми повинні сьогодні, у цей постреволюційний час, покінчити з цією кастою, скласти списки подібних людей. І громадська організація, яку я очолюю, Народна антикорупційна армія, починає разом з партією "УДАР" цілу кампанію, щоб очистити всю Україну від проявів корупції, від цієї касти нотаріусів, щоб підняти довіру і рівень професіоналізму і дати можливості безперешкодно, у правовий спосіб, працювати іншим нотаріусам. І щоб ці негідники не заважали і не ганьбили нотаріат України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорили питання. Всі виступаючі запропонували підтримати закон. Я не готовий його ставити в цілому, тільки тоді, коли ми його підтримаємо в першому читанні.
Прошу депутатів сісти на свої робочі місця. Я бачу, що кількість присутніх достатня для прийняття закону, єдине, як буде голосувати парламент.
Шановні колеги, я ставлю в першому читанні, тобто прошу прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо надання інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових на нерухоме майно (реєстраційний номер цього проекту 4590). Прошу підтримати за основу. Прошу голосувати.
13:08:34
За-222
Шановні колеги! Шановні колеги, давайте встигати. Я прошу, зайдіть до залу, будь ласка. От бачите, вас не було – і не прийняли закон, вашого голосу якраз не вистачило. Прошу, шановні колеги, давайте серйозно працювати! Ну, канал "Рада" в он-лайн режимі дає всім можливість громадянам побачити наше засідання. І коли ми не можемо проголосувати, люди дуже дивуються. Давайте курси по голосуванню проводити зранку парламенті, щоб правильно тиснули на кнопки, своєчасно.
Я прошу повернутися Верховну Раду до цього закону: 4590. Прошу проголосувати на підтримку.
13:09:27
За-232
Можемо голосувати. Шановні колеги, може, ставити тоді і в цілому? І в цілому. Давайте, у нас в цілому чомусь краще виходить, чим за основу, не знаю чому.
Будь ласка, шановні колеги, прошу в цілому підтримати цей законопроект. Прошу голосувати.
13:09:58
За-235
Рішення прийнято. Дякую.
По фракціях, будь ласка. 24 – "Регіони", 73 - "Батьківщина", 30 -"УДАР", 28 -"Економічний розвиток", 22… Не уходьте, шановні колеги, зараз прямо будемо голосувати, поки пішло.
22 – "Суверенна європейська Україна". 32 – "Свобода", 3 голоси у "Свободи" ще є. Компартія – 0. 26 – позафракційні.
Шановні колеги, можемо підтримати проект постанови в редакції комітету? Проект 4519. Ми домовились прийняти рішення з цього питання. Давайте спробуємо. Дуже важливе це питання щодо зміцнення обороноздатності України в редакції, на якій наполягав комітет і голова комітету Володимир Михайлович Литвин. Прошу, шановні колеги, давайте всі разом підтримаємо цей проект 4519.
Прошу підтримати в цілому.
13:11:02
За-208
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я прошу, по фракціям дайте.
0 – Партія регіонів. Я не розумію, шановні представники Партії регіонів, ну, чому ми не хочемо обороноздатність зміцнювати нашої країни? Я дивуюсь просто!
73 – "Батьківщина". 30 – "УДАР". 28 – Економічний розвиток. 21 – Суверенна європейська Україна. 33 - "Свобода". 0 – Компартія. 23 – позафракційні.
Колеги, обороноздатність, мені здається, стосується всіх народних депутатів, які тут Присягу оголошували з цієї трибуни, і ми всі за це повинні відповідати, гідно відповідати.
Колеги, у нас з вами була домовленість повернутись до прийняття рішень з обговорених питань, зокрема йдеться про 2 проекти законів, які вчора не були проголосовані, 4638 і 3004 – ідеться про об'єднання повноважень мера міста Києва і голови адміністрації. Я обіцяв поставити сьогодні ще раз на повторне голосування. Для того, щоб перевірити готовність для результативного розгляду цього питання, я прошу підтримати пропозицію повернутись до розгляду цих питань. Прошу голосувати 4638 і 3004.
13:12:25
За-163
Рішення не прийнято.
По фракціям, будь ласка.
18 – Партія регіонів. 26 – "Батьківщина". 26 – "УДАР". 15 – Економічний розвиток. 23 – Суверенна європейська Україна. 32 - "Свобода". 0 – Компартія. 23 – позафракційні.
Будь ласка, Віталію Володимировичу.
13:12:53
КЛИЧКО В.В.
Шановні колеги, я хочу звернутися до вас з проханням. Я вчора виступав, дуже дивно, кожен з нас, хто живе в Києві, ми всі зараз знаходимося в Києві, ми бачимо, в якому занепаді знаходиться наша столиця. Це дуже важливо, для того щоб вийти з цієї ситуації, з кризи, дуже важливо побудувати вертикаль влади, дуже важливо, щоб у киян був мер. На сьогоднішній день ситуація, в якій ми знаходимося, була зроблена умисно: вже більше двох років в Києві немає мера, більше двох років в Києві немає самоврядування. У киян забрали можливість впливати на процеси.
Я хочу звернутися до депутатів партії "Батьківщина", тому що ви не підтримуєте цей законопроект, дуже дивно. Ми розуміємо, що мер – це людина, якій дають повноваження кияни, та людина, з якої будуть питати, чому зроблені чи не зроблені певні кроки. І ми впевнені в тому, що на сьогоднішній день ми повинні зробити все, щоб мер мав повноваження і міг втілювати ті обіцянки, які він дає киянам. Дуже дивно, коли партія "Батьківщина" подає той же самий законопроект – це 1032, 1032-1 – від Павловського, Одарченка, законопроект про столицю, місто-герой Київ (щодо призначення на посаду голови Київської міської адміністрації, виключно особа обрана київським міським головою); 1032-2 – Кириленка і Ляпіної, які до цього моменту підтримували об'єднання посад, але зараз чомусь не підтримують цей законопроект. Тому що представник "Батьківщини" на сьогоднішній день є керівником держадміністрації.
Я впевнений в тому, для того, щоб не знищувати самоврядування, ми повинні дати можливість киянам обрати мера і повинні дати меру можливість реалізувати ті обіцянки, ті речі, які вимагають кияни. Кияни вимагають комфортного чистого міста, де можуть жити, працювати. І це є візитівка України. І це з Києва почнуться зміни по всій країні. Так всі разом ми повинні дати можливість реалізувати це, ці прагнення, але не з політичних мотивацій робити все для того, щоб це не відбулося. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І наполягає на слові Микола Катеринчук. Будь ласка.
13:15:38
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Микола Катеринчук, Європейська партія України, фракція "Батьківщина". Ми з обуренням також спостерігаємо, що відбувається над питанням Києва. Тому що не так давно був провалений законопроект про два тури, на жаль, не вся фракція "УДАР" підтримала цю законодавчу ініціативу. Хоча ми знаємо, що Віталій сам Кличко особисто підтримує цю пропозицію.
По цьому питанню мені здається, що треба розглянути саме законопроект Павловського, який є аналогічним. І ми готові його підтримати, як і підтримати двухтурову систему обрання мера в місті Києві. Всі розуміють необхідність цих кроків. Всі обіцяли це виборцям, давайте це зробимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Іллєнко. Я бачу руки.
13:16:27
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Шановні колеги! Андрій Іллєнко, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні колеги, я звертаюсь зараз до всіх представників депутатських фракцій, особливо коаліції. Ми знаємо, що Київ дуже довго був заручником політичних домовленостей. І ситуації, коли постійно було не до Києва і постійно Києвом жертвували. Це відбувалося тоді, коли в Києві вибори не призначалися роками. Це відбувалося тоді, коли приймалися зміни до Закону про столицю, обмежувалися повноваження Києва. Коли Києвом правили люди, яких ніхто не обирав. Ми це все дуже добре пам'ятаємо. Це ще було зовсім недавно.
І зараз, на превеликий жаль, ми бачимо, що це продовжується. Тому що з одного боку, коли стоїть питання про вибори міського голови в два тури, і це є абсолютно нормальна законна вимога, ми бачимо, що деякі депутати від коаліції не голосують за це.
А з іншого боку ми бачимо іншу ситуацію. Коли питання стоїть про те, щоб зробити реальні повноваження для міського голови, вже інша частина коаліції не голосує за це. Тому, товариство, я думаю, що нам треба розглянути і питання двохтурової системи виборів в Києві і питання наповнення повноважень міського голови реальними повноваженнями це треба розглядати комплексно і не грати в політичні ігри. Тому що кияни – люди недурні, вони це все дуже добре бачать, і вони роблять свої висновки. Я думаю, що Київ, який зробив цю революцію чи не в першу чергу, він заслужив на те, щоби його думку чули, він заслужив на те, щоби в нього був міський голова з повноваженнями, і він заслужив на те, щоби його обирала громада повноцінно в два тури. Я думаю, ця позиція підтримається усіма. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу секретаріат, ми ж зараз не виступи, це по одній хвилині, ви чомусь по три хвилини виставляєте.
Я прошу В'ячеслава Кириленка, я бачу всі руки, всім дам. І в тому числі дам народному депутату Оробець, і Яворівському, і Журавському. А Рудьковському я також не можу дати. Друзі, ну зараз весь зал буде, Київ – важливе питання.
13:18:21
КИРИЛЕНКО В.А.
В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, шановні виборці! Я хочу повторити те, про що я говорив вчора з цієї трибуни. Якщо ми будемо ухвалювати ці законопроекти, то якраз із Києва тоді зміни не почнуться. Тому що вони почнуться тоді, коли ми не будемо пропонувати архаїчні системи місцевого самоврядування і державного управління.
Тому в більшості крупних столиць Європи і світу існує система, у якій передбачені прямі вибори міського голови, функціонування уряду і функціонування ради. Причому міський голова і керівник уряду, і той, хто головує на засіданнях ради – це різні посади і різні постаті. Тому шлях до концентрації повноважень в одних руках – це стара відповідь на нові виклики. Хоча б тому, що ця стара відповідь не передбачає питання величезної кількості компетенції, які скопичуються в одних руках і не вирішує питання корупціогенності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
13:18:31
КИРИЛЕНКО В.А.
Корупціогенності, коли всі три посади, які є в Києві, сходяться також в одних руках.
Тому я пропоную, і "Батьківщина" також вчора оголосила цю позицію, повернутися до законопроекту, який передбачений в реанімаційному пакеті реформ. Якщо я не помиляюся, 4289. Який передбачає обрання міського голови, формування міськвиконкому, а глава Київської міської державної адміністрації, це зовсім інша людина, яка слідкує за дотриманням…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Шановні колеги, народний депутат Оробець, будь ласка.
13:20:29
ОРОБЕЦЬ Л.Ю.
Доброго здоров'я, шановні колеги! Ми довіряли киянам, коли просили їх прийти і підтримати нас, коли було найважче, коли штурмували Майдан, коли треба було годувати, холити, переховувати і рятувати. Я думаю, що ми маємо на кого покластися і ми можемо довіряти киянам управляти власним містом. І найменше, що вони хотіли б очікувати, це, прийшовши 25 травня, обрати собі не мера, а так ведучого Київської ради.
Київ – місто розграбоване, розграбоване системно останні пару років. Грошей в бюджеті, вирішити всі проблеми, немає. І шлях, яким доведеться піти кожному, кого кияни сподоблять стати мером, – це повернути довіру до київського самоуправління і спробувати об'єднати киян і разом з киянами вирішити більшість тих проблем, на які поки що немає можливостей окремо просто в держави. Але для того, щоб повернути довіру, потрібно зробити щонайменше одне – очистити Київ від корупції. Скажіть мені, будь ласка, людина з повноваженнями всього лише ведучого Київської ради може взяти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Півхвилини.
ОРОБЕЦЬ Л.Ю. … може взяти на себе обов'язок почистити Київ від корупції?
Хочете компроміс? Давайте компроміс – два тури і об'єднані посади. І тоді кияни собі оберуть повноважного мера, якого вони заслуговують, а не те позорище, яке мали 4 роки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський. Я так відчуваю, що народний депутат Рудьковський також це хотів запропонувати. Так чи ні? Ну, я ж читаю думки ваші.
13:22:00
ЖУРАВСЬКИЙ В.С.
Шановні колеги, якщо взяти соціологічні дослідження, які проводилися в останні 5 років провідними соціологічними компаніями, то більшість із них у цих опитуваннях показують, що кияни за те, щоб було об'єднано дві посади, тобто мера і голови Київської міської державної адміністрації. Якщо ми говоримо про децентралізацію і про розширення місцевого самоврядування, надання йому більше прав, то тим паче ці посади повинні бути об'єднані.
Тому я особисто голосував вчора і сьогодні буду голосувати за проект Віталія Кличка він правильний. Прийняття цього законопроекту дасть можливість навести порядок в столиці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Яворівський давайте і будемо виходити на рішення. Рудьковського я не можу також…
13:23:00
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги! Шановні наші виборці! Мені здається, абсолютно всім зрозуміло про те, що саме з Києва, з столиці йдуть всі флюїди на Україну: і політичні, і економічні, і психологічні, будь-які. Абсолютно зрозуміло, що в місті має бути один єдиний господар – сильний, незалежний від якихось там бокових впливів, а тільки залежний від української громади. Через те законопроект Кличка, який він вніс він є реальний, нормальний і ми його зафіксуємо потім в Конституції. Але нам потрібно це питання вирішити зараз, через те б я запропонував такий м'який компроміс, я думаю, що буде дуже нормально, коли у нас буде двотурове голосування і ми будемо мати прекрасного обраного 50+1 голосів господаря міста, який буде мати у своєму кулаці, у своїй голові буде мати всю існуючу владу. Я думаю, що компроміс лежить тільки в цьому.
І Олександре Валентиновичу, я піднявся на цю трибуну ще заради одного, сталася ситуація сьогодні в місті Києві лише три голови райдержадміністрації затверджено. Ви самі розумієте, йдуть вибори місто фактично обезголовлене…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я завершую, через те десь застряли ці всі подання, які подали депутати мажоритарники міста Києва і ми несемо відповідальність за цих людей, повну відповідальність. Прискорте, будь ласка, призначення голів районних адміністрацій у місті Києві, бо все стоїть через них.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Рудьковський і я бачу вже компромісне рішення. Віктор …, я думаю, що ви його підтримаєте обов'язково.
13:24:46
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я звертаюся, до коаліції до більшості від позафракційних, шановні колеги, ми голосуємо за ваші законопроекти, бо розуміємо, що потрібно підтримати уряд, потрібно підтримати стабільність в державі. Але я звертаюся до вас, шановні колеги, коли вносилося питання про те, щоб голосувати в два тури, ми голосували, частина людей не голосує. Зараз вноситься пропозиція об'єднати – більшість знову голосує.
Шановні колеги, ви сперечаєтесь зараз, ділите повноваження в місті Києві в то час, коли розвалюється країна. Коли зараз вбивають на Сході, коли ми втрачаємо цілісність країни. Так само було, коли ви формували уряд. Ви формували уряд, ділили крісла і втратили Крим із-за того, що ви ділили посади.
Я до вас звертаюся, між собою наведіть порядок. Вносьте єдину пропозицію для того, щоб ми …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я єдине хочу прокоментувати. Щоб сформувати уряд, треба мати представників на всіх посадах. І без цього уряд працювати не може. А без уряду країна працювати не може. Тому давайте об'єктивно підбирати тези для своїх виступів і заяв.
Я, шановні колеги, вношу пропозицію, Віктор Михайлович, я думаю, що ми її підтримаємо. Ну, давайте, Віктор Михайлович, і будемо виходити на рішення. Колеги. я не бачу, чесно кажу.
13:26:25
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановні колеги, шановний головуючий! Як зробити так, щоб система не мала керівника, ніхто ні за що не відповідав і один заважав другому? Це створити двох начальників. Два інститути виконавчої влади очолюється двома особами в Києві, на жаль, не тільки в Києві.
Але я хочу говорити про Київ. Глава адміністрації і обраний громадою міський голова, який би мав виконувати виконавські функції, він отримав повноваження. Це повний абсурд. Формується дві команди, призначення яких – заважати один одному. І ви ніколи крайнього не знайдете. І чесно кажучи, проблема, яка поставлена для рішення, не варта виїденого яйця. Я не розумію, з приводу чого йдуть дискусії.
На жаль, ми не можемо вирішити цю проблему правильно. Правильно у Києві не має бути глави адміністрації. Це громада, яка повинна мати обраного громадою мера. Але ми не можемо це вирішити питання по простій причині – бо це зміна Конституції. Тому і запропоновано абсолютно очевидно в цих умовах рішення …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ПИНЗЕНИК В.М. Для того, щоб не плодити двовладдя, голова… обраний громадою мер має отримати статус київського голови адміністрації. Ми потім змінимо Конституцію і заберемо норми щодо глав адміністрацій. Але я пропоную колегам, це питання потребує рішення, і не прив'язуйте до цих питань інші проблеми.
Пропоную підтримати проект закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павлов, і давайте риску підведемо. (Шум у залі) Колеги, я прошу, не хуліганьте!
13:28:20
ПАВЛОВ К.Ю.
Уважаемый Александр Валентинович, уважаемые коллеги депутаты! Закон о выборах киевского городского головы, безусловно, очень важный закон. Тем более, …… правящая коалиция об этом говорит уже не первый день, не первый месяц.
Но у меня огромная просьба к коллегам-депутатам: проголосуйте хотя бы Закон о выборах городского головы города Киева честно. Если у вас есть в коалиции 300 человек депутатов, так соберите их.
Смею заметить, что средства массовой информации находятся уже в зале, поэтому давайте обойдемся без "кнопкодавства". Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Шановні колеги, у мене є до вас ініціатива. Я підтримую ті пропозиції, які тут лунали: нам треба прийняти рішення і з питань щодо об'єднання посад, і з питань щодо проведення двухтурових виборів. І щоб не було тут протистояння, я попрошу своїх колег з Секретаріату парламенту, щоб вони юридично сформулювали, як ми зможемо пакетом проголосувати ці два питання завтра. І я переконаний, що у такому варіанті ми знайдемо голоси, і буде прийнято рішення, на якому наполягають і одні, і інші народні депутати.
Тому щоб ми не зруйнували це важливе питання, тому що я бачу, я зараз можу ще раз 5 разів поставити на голосування, але ж голосів я не бачу в залі. Завтра ми, я обов'язково, переконаний, це питання розв'яжемо. Домовилися? Домовилися.
Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до законів "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" та "Про зайнятість населення" (щодо статусу біженців). Заступник міністра соціальної політики Іванкевич. Поки він іде до парламентської трибуни, прошу підтримати розгляд цього питання за скороченою процедурою.
13:30:16
За-173
Рішення прийнято. "За" – 173 голоси. Будь ласка.
ІВАНКЕВИЧ В.В.
Шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до законів України: "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" і "Про зайнятість населення".
Зазначений законопроект розроблено на виконання плану дій щодо лібералізації візового режиму для України з Європейським Союзом та з метою впорядкування процесів, пов'язаних з інтеграцією іноземців і осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Зокрема, законопроектом пропонується працевлаштування до українського роботодавця із скасуванням для такої особи плати за отримання дозволу на застосування праці іноземців. На сьогодні роботодавці сплачують до Державної служби зайнятості близько 4 тисяч гривень за кожного працевлаштованого іноземця. А також створення доступу до отримання цими особами житла у порядку, визначеному як для бездомних громадян, відповідно до Закону "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", якщо вони не матимуть власного житла або можливості його орендувати. В першу чергу це стосується можливості їх реєстрації у закладах по роботі з бездомними громадянами.
Прийняття цього законопроекту – це ще один крок до безвізового режиму з ЄС. Просимо підтримати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу… Ви завершили доповідь, так? Дякую. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Сухий від комітету.
13:32:19
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, цей законопроект, котрий внесений 26 березня цього року за підписом Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, особливо актуальний зараз. Він підготовлений з метою врахування пропозиції регіонального представництва управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців Білорусії, Молдови, України щодо плати за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документу для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та забезпечення отримання допомоги у закладах для бездомних осіб зазначеним особам, які не мають житла. Сьогодні це питання актуальне, тому що ми бачимо вже в нас в Україні людей, котрих ми маємо право і будемо називати біженцями.
Прийняття цього законопроекту дасть нам можливість посилити соціальний захист біженців, які потребують додаткового або тимчасового захисту, зокрема, вже доповідав заступник міністра, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах не лише проживають, але й перебувають на території України, зможуть отримати допомогу у закладах для бездомних осіб.
Колеги, я вам показую цей законопроект. Він складається з чотирьох речень. Чотири речення. Тому комітет і пропонує прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Немає.
Єдине, просить одну хвилину народний депутат Зарубінський. Будь ласка.
Я прошу секретаріат оголосити депутатам, що зараз голосування, нехай підійдуть до зали.
13:34:09
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Олександре Валентиновичу.
Я дійсно одну хвилину. В підтримку цього законопроекту, чому? От вчора ми говорили про те, що є 3 законопроекти, які вчора ми прийняли в першому читанні, які, безумовно, визначаються як необхідні для переходу від першої – законодавчої, до другої – імплементаційної - стадії набуття формату лібералізації для візового режиму України з Європейським Союзом. Насправді це є четвертий законопроект, який для цього необхідний. І питання стоїть в тому, що додатковий захист людей, які знаходяться в Україні і прибули сюди як біженці, яким оформлюються документи як для біженців, є також вимогою для переходу до другого - імплементаційного - етапу набуття лібералізаційного режиму з Євросоюзом. Тому це дуже важливий законопроект, незважаючи на те, що тут всього чотири рядки. В цілому варто його голосувати вже сьогодні в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я за те, щоб ми зараз в цілому його проголосували, але ж я не бачу зараз такої можливості. Я хочу запитати, коли опозиція підтримає. Олександре Сергійовичу, бездомних підтримаємо чи ні зараз голосуванням? Підтримаємо.
Давайте тоді, я прошу всіх сісти на свої робочі місця, шановні колеги, і всі давайте разом натиснемо кнопки. Тоді у нас є можливість вирішити питання наших бездомних, особливо це стосується бездомних дітей. Прошу, шановні колеги, сідати і підтримати цей закон за основу і в цілому.
Колеги! Там іде нарада, я прошу, шановні колеги, сядьте, будь ласка, на свої місця. Я ж бачу по можливості проголосувати. Пане Яворівський! Я прошу, колеги, ми не проголосуємо закон, коли зараз всі не мобілізуємось. Давайте, це важливо. Бездомні діти – що може бути страшніше для країни? Ми зобов'язані вирішити їх питання.
Будь ласка, я прошу, за основу і в цілому. Законопроект 4574. Прошу всіх голосувати.
13:36:34
За-198
Шановні колеги! Ну несерйозно це питання. Я розумію, що ми не встигаємо, але я бачу 198 тільки голосів.
По фракціях, будь ласка. 19 – "Регіони", 69 – "Батьківщина", 24 – "УДАР", 24 – "Економічний розвиток", 13 – "Суверенна Україна", 27 – "Свобода", 0 – Компартія, позафракційні – 22.
Будь ласка, народному депутату Томенку включіть мікрофон.
13:37:05
ТОМЕНКО М.В.
Шановний Олександре Валентиновичу! Ми свідомі того, що багато депутатів осмислюють результати нашого закритого засідання і готуються до засідання комітетів, тому як компроміс ми пропонуємо зараз заслухати в короткій процедурі всі законопроекти, а проголосувати завтра і за цей законопроект, і за решту законопроектів, щоб ми вже і не затягували розгляд законопроектів, ми їх пройдемо, але коли вже сесійна зала буде зібрана, тоді завтра четвер, шляхом голосування визначимо долю цих законопроектів. Тому пропоную наступні по короткій процедурі розглянути, а проголосувати в четвер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це обов'язково. Підтримується пропозиція.
Шановні колеги, погоджуємось з пропозицією Миколи Володимировича? Я також її підтримую, для того, щоб дуже важливі серйозні закони, щоб ми їх просто зараз з вами не зруйнували відсутністю депутатів у залі.
Я прошу, шановні колеги, тоді за скороченою процедурою ми розглянемо ще декілька законів. Єдине, я зобов'язаний зробити оголошення, прошу вибачення, що зранку цього не зробив.
Відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання депутатської групи "Економічний розвиток" від 8 квітня 2014 року повідомляємо про обрання заступниками голови депутатської групи "Економічний розвиток" народних депутатів Мироненка Михайла Івановича і Пилипенка Володимира Пилиповича. Будь ласка.
Шановні колеги, за скороченою процедурою прошу обговорити.
Прошу підтримати скорочену процедуру. Прошу голосувати.
13:38:54
За-151
Рішення прийнято.
Будь ласка, народний депутат Княжицький.
13:39:08
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.
Шановні народні депутати, оскільки ми сьогодні лише обговорюємо, не буду займати час. Суть цього законопроекту полягає в тому, що ми повертаємо до законодавства ту норму, яка була раніше. Бо сьогодні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може бути відправлена у відставку лише в одному випадку, якщо одночасно і Президент, і Верховна Рада України не приймають Звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Ви знаєте, яку колізію ми маємо зараз. Справа в тому, що зараз виконуючий обов'язки Президента може не прийняти цього Звіту, але не може згідно з Конституцією призначити членів Нацради, бо Конституція відносить цю норму виключно до повноважень Президента України. Натомість наша частина, Верховна Рада, не прийняла Звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Законопроект за моїм авторством, а також Миколи Томенка і Ігоря Мірошниченка було подано ще рік назад. Він пройшов слухання в комітеті і в комітеті підтриманий. Суть його полягає в тому, що суб'єкт подання, тобто Верховна Рада тільки в одному випадку, коли не приймається звіт, має право відправити у відставку своїх чотирьох членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Сам законопроект, як я вже говорив, пройшов слухання з комітетом. Просив би лише доповнити його з голосу двома частинами, які не були враховані раніше. Перша говорить, що повноваження призначених Верховною Радою України членів Національної ради, що входять до складу Національної ради, яким висловлено недовіру Постановою Верховної Ради від 28.02.2014 про висловлення недовіри Національній раді з питань телебачення і радіомовлення за результатом розгляду звіту за 2013 рік, припиняються достроково в момент набрання чинності цим законом.
Тобто, якщо ми приймаємо цей закон, то у нас є змога припинити повноваження четвірки парламентської від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, і почати конкурс на обрання нових членів з питань телебачення і радіомовлення принаймні від парламенту. Бо зараз Національна рада фактично не діє. Ми знаходимося в умовах військової…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити можливість.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але в Національній раді постійно немає кворуму.
І друге доповнення. Це доповнення зробив з побажання Голови Верховної Ради на Погоджувальній раді скоротити цей конкурс, виходячи з тієї ситуації, яка є, з 21 дня, як це є зараз в законі, до 10 днів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Від комітету, будь ласка, Томенко Микола Володимирович. Голова Комітету з питань свободи слова та інформації.
13:41:44
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я думаю, що ми завтра ухвалимо рішення стосовно цього законопроекту. Оскільки ця історія довжиною з 2006 року. Тоді Віктору Ющенку порадили, щоб він повністю контролював інформаційний простір. І була запропонована модель, де зліквідована попередньо, на мою думку, ефективна модель, щоб ув'язати відповідальність за діяльність Національної ради виключно з рішенням Президента.
Тобто виглядає ситуація дико. Що ми як парламент маємо повноваження, формуємо половину Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, їх контролюємо, заслуховуємо звіти. І наприклад, в разі, не в будь-який час, а в разі, за результатами звіту, коли ми бачимо, що ці люди не працюють в інтересах закону і інформаційна безпека і оборони, ми нічого не можемо зробити, аж поки Президент не прийме, не дасть дозвіл нам відправити у відставку тих, кого ми призначали. Тобто це суперечить і загальній доктрині місії парламенту, і моделі конституційній, в якій ми знаходимось.
Ми такий законопроект, виправлений, уже прийняли. Але тоді він був проголосований більш як 300 голосів, і тоді Президент його не підписав. Ми повертаємося знову до нього, бо абсолютно очевидно, що парламент повинен нести відповідальність за свою частину роботи, Президент – за свою частину роботи, і тоді є конкуренція і всередині цього вищого регуляторного органу.
Тому ми фактично повертаємо, ми нічого не придумуємо, повертаємо до диспозиції, на якій діяв інформаційний простір до 2006 року, і дамо можливість нам оголосити конкурс і нарешті оновити ситуацію, і зробити працюючим головний регулятор – Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.
Олександре Валентиновичу, просимо завтра поставити на голосування. А ми там уточнимо те, що Княжицький говорив по "Перехідних положеннях". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Є, я бачу дві руки. Давайте, народний депутат Яворівський, з місця. Мірошниченко, бачу.
13:43:53
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Шановні колеги, шановні наші виборці! Володимир Яворівський, Троєщина.
Ми знаємо вже з вами прекрасно про те, що Національна рада стала таким хлібним місцем і гніздов'ям для колосальної просто корупції, і всі наші якісь намагання хоч трішки просвітлити і зайти туди, і подивитися, що там відбувається насправді, фактично закінчувалася нічим. Багато років довкола цієї теми йшли дискусії, але, як правило, до прийняття законодавчого акту, узаконення цієї прозорості ми з вами не мали. Нарешті, Комітет з питань свободи слова, який очолює Микола Томенко, нарешті, відважився ще один раз вийти на сесію, вийти до народних депутатів із цим законопроектом, який справді може, я не кажу, що до кінця, але почасти принаймні розв'язати цю проблему, коли ми будемо мати представників і від Президента, і від Верховної Ради. І дійсно виникне конкурентне середовище. І, до речі, є шляхи справді для розв'язання. Через те я підтримую ту ідею, ми розуміємо прекрасно, що голосів зараз у Верховній Раді немає, вони деінде. Одні, справді, стомилися від навантаження інформацією, а інші – від чогось іншого. Через те, Олександре Валентиновичу, я переконаний, що нам потрібно сьогодні, хто хоче виступити в обговоренні, виступити, але голосування здійснити завтра і зробити все, щоб це голосування нарешті стало результативним. Вірю, що так і буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, депутати, народний депутат Глазунов. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:45:47
ГЛАЗУНОВ С.М.
Дякую. Я хотів би зачитати висновки Науково-експертного управління з цього питання і хотів би, щоб звернули увагу, завтра ж голосувати будете і ще може один раз прочитаєте.
Стаття 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" визначає статус Національної ради як конституційного. Національна рада має визначений законом особливий статус, відмінний від статусу інших органів виконавчої влади, що виключає можливість звільнення її членів з невизначених підстав.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 85 та пункту 13 частини першої статті 106 Конституції України Верховна Рада України і Президента України призначають відповідно половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. При цьому Конституція України не наділяє їх повноваженнями на звільнення чи дострокове припинення повноважень окремих членів Національної ради. Враховуючи те, що повноваження Президента України і Верховної Ради України визначаються виключно Конституцією України, на що неодноразово вказував Конституційний Суд України, вважаємо, що запропоновані у цій частині зміни вбачаються неприйнятними. Логічно – непослідовним вбачається і положення законопроекту.
Виходячи з вище зазначеного, головне управління вважає, що зміни до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" не можуть бути підтримані. Тому прошу врахувати висновок Науково-експертного управління, Конституції України, коли завтра будете голосувати і приймати рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Мірошниченко.
13:47:26
МІРОШНИЧЕНКО І.М.
Ігор Мірошниченко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
Шановні колеги, я попрошу звернути увагу на висновок, який був зроблений Головним науково-експертним управлінням рік тому. Це був той період, коли у нас був цар у Межигір'ї із золотими батонами, який мав необмежені повноваження і вважав, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення як і будь-які інші державні органи є його особистою власністю. Він керував ними в ручному режимі.
Сьогодні, як уже справедливо було зауважено, ми перейшли до іншої Конституції, де у нас парламентсько-президентська республіка. І парламент, який має повноваження і право призначати чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, цілком логічно має, повинен мати право і звільняти цих членів.
Є абсурдним і абсолютно неприйнятним, коли Верховна Рада, в якій зібрані народні депутати, обрані всім народом, можуть призначити членів Нацради, але ніякого впливу на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення не мають. Що таке Національна рада з питань телебачення і радіомовлення? Це регуляторний орган, який контролює одне з найважливіших і ключових питань національної безпеки – національний інформаційний простір. Сьогодні ми про це весь час говоримо. Він є окупованим і повністю не належить Україні.
І саме для того, щоб Верховна Рада могла ефективно впливати на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, яка має виконувати свої конституційні обов'язки, це право ми собі народні депутати маємо повернути. Тому я, безперечно, закликаю всіх депутатів завтра проголосувати.
Ну, а насамкінець я хочу нагадати всім депутатам, які зараз відсутні в парламенті, що парламент у на спрацює не один день на тиждень і не тільки зранку, коли збираються всі, щоб зареєструватися і отримати потім зарплату, а працює п'ять днів. І тому треба ходити на засідання і голосувати в оперативному режимі, а не чекати, поки зберуться голоси. Бо нас виборці обирали для того, щоби ми працювали в парламенті, а не просиджували штани і вирішували свої питання. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, от я хочу з вами порадитися. Я от бачу, що одні і ті ж депутати працюють в парламенті і одні і ті ж самі депутати у нас займаються якимись більш "важливими" справами. Давайте, щоб ми реєстрацію робили не скільки для зарплати, для нарахування, не скільки по реєстрації в залі, а по підсумкам в дві години – скільки в залі карток і депутатів знаходиться. І скільки депутатів о 18 годині знаходиться. І саме оце буде реєстрація реальна. Не карток скільки встановлено, а скільки депутатів. Я буду Секретаріат просити, щоб вони просто робили фіксацію цю. Нема заперечень?
Нема заперечень.
Будь ласка, шановні колеги. Ірина Геращенко.
13:50:15
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Я би хотіла звернути… На жаль, немає тут опозиції зараз в сесійній залі, але от якби ви вміли профільно аналізувати законопроекти, опозиція зрозуміла б, що в першу чергу цей законопроект вигідний для вас, тому що очевидно, що в нинішніх умовах ніколи ставленик Кремля не переможе на президентських виборах, і так чи інакше опозиція зможе впливати на призначення членів Нацради. І очевидно, що ви в перших рядах маєте голосувати за цей законопроект, який дає можливість Верховній Раді звільняти свою "четвірку", але й призначати свою "четвірку". По суті, цим законопроектом посилюються роль і функції Верховної Ради.
Що стосується висновків науково-експертного управління. Абсолютно очевидно, що дійсно Верховна Рада України не повинна звільняти членів Нацради за те, що їм не подобається партійність членів Нацради, бо вони мають бути позапартійними і професіоналами. Чи їм ще щось там не подобається. У нас визначено законодавством єдиний привід для звільнення Нацради – це прийняття чи неприйняття щорічного звіту. Якщо рада Національна працювала нормально і Верховна Рада прийняла їх звіт, то нехай працюють далі. Якщо вона працювала ганебно, корупційно, непрофільно в цьому просторі інформаційному, ми не приймаємо їх звіт і ми можемо тоді змінювати цих членів Нацради. Це ж нормально.
Тому ми закликаємо, насправді, враховуючи і зміни Конституції України, що ми є парламентсько-президентською республікою, друге – дбати про посилення функцій Верховної Ради України, третє – дбати про інформаційний простір, четверте – дбати про функції опозиції. Це ви не давали можливості вперше в історії Українського парламенту жодному представнику від опозиції увійти в Нацраду.
Сьогодні про інше йдеться: про те, що ми пропонуємо посилити функції Нацради і для того, щоб туди від громадянського простору зайшли представники, а не члени партій. І зараз там такий Баранов працює, який був директором сміттєзбирального заводу. Ми пропонуємо посилити професійно Нацраду…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Будь ласка, народний депутат Зарубінський. Я бачу руки, давайте, я бачу ще 2 руки. І Олесь Доній, і Олександр Сергійович, також виступите.
13:52:29
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Шановний Олександре Валентиновичу! Тут питання не в тому, що має бути конкуренція всередині Нацради з питань радіомовлення і телебачення, як пропонувалось. Питання не в тому, що як в іншому виступі пропонувалось, щоб цей законопроект або закон був вигідний якісь політичній силі. Питання в тому, що на сьогоднішній день існує сутнісна системна помилка у форматі призначення і звільнення людей в Нацраді.
Дивіться, що робиться. Ми говоримо про парламентсько-президентську, президентсько-парламентську республіку. Це форми правління. І від цього не має залежати ситуація сутності розподілу між гілками влади, розподілу влади на гілки.
Що мається на увазі. Дивіться. Якщо Верховна Рада має повноваження призначати і звільняти свою половину, якби свою половину членів Національної ради, то не може Президент за своєю сутністю, за системою розподілу влади на різні гілки давати "добро" чи "не добро" на те, що є повноваженням Верховної Ради. Це системна сутнісна помилка, яка існує на сьогоднішній день. І ліквідувати цю системну помилку – завдання всіх депутатів, не залежно від того, як було сказано, кому це вигідно чи ні. Тому що ми ж маємо професійно працювати.
І ще один момент. Олександре Валентиновичу, я до вас хотів звернутися. І легко це зробити, бо і до Голови Верховної Ради, і до виконуючого обов'язки Президента України. От, пан Княжицький сказав, що на сьогоднішній день Національна рада з питань радіомовлення і телебачення фактично не працює, немає кворуму. Що це значить? Вони є державні чиновники. Вони не можуть саботувати чи не саботувати, приходити чи ні. Вони не є обрані людьми. Вони є призначені. Вони чиновники.
І тому в ситуації, коли вони просто елементарно не з'являються на роботу, саботуючи це, навмисно чи не навмисно, я думаю, що мають бути і дисциплінарні речі по відношенню до них. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Доній. Будь ласка.
13:54:40
ДОНІЙ О.С.
Добрий день. Хоча існують певні застереження експертів, що прийняття цього рішення послабить статус членів Національної ради, але в цій ситуації, що склалася, очевидно, що це доцільно прийняти, бо очевидно, що саботаж, який певною мірою є навіть не від членів Нацради, а від економічних структур, які стоять за цими членами Нацради він не припустимий. А слово взяв з іншого ще моменту, мене не просто схвилював, а обурив той факт, що в Донецькій, Луганській області знову ввімкнули російські телеканали, які пропагують відверто українофобію і фашистську риторику з приводу України.
На жаль, ані Нацрада з питань телебачення радіомовлення неспроможна ліквідувати ліцензії цих провайдерів.
І я хочу звернути увагу, що ці обласні адміністрації або міські голови, які дозволяють реально допомагають окупантам України, в цьому плані прошу моє звернення спрямувати до прокуратури. І шановний пане Генеральний прокурор прошу звернути увагу, що неприпустима фашистська пропаганда збоку цих російських телеканалів, і звернути увагу на їх незаконне включення в Донецькій і Луганській областях. Якщо Нацрада не може цьому поставити край, будь ласка, хай цим займеться Генпрокуратура.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Єфремов, будь ласка, і завершуємо обговорення.
13:56:10
ЄФРЕМОВ О.С.
Уважаемый Александр Валентинович! Я когда послушаю, когда говорят наши коллеги, может быть, вы сразу всех пересажаете, вы список включите сразу, у вас 80 человек в Генеральной прокуратуре включен в список, которых надо покарати и заодно в список включите всех депутатов от Партии регионов и жителей, которые живут на Востоке Украины.
А что делать с теми людьми, которые сегодня со слезами на глазах просят, чтобы 9 Мая парад транслировался у них на каналах телевиденья, что с ними сделать? У них память забрать или у них совесть забрать? Или у них честь забрать?
Теперь следующий момент. Нас здесь воспитывают по поводу того, что вот мы даем сегодня право оппозиции, что-то делать, какое право вы даете? При предыдущем правительстве критиковали всех, и в хвост и в гриву, и правительство и Президента и так далее. Вы сегодня ввели такой тотальный контроль над средствами массовой информации, что пискнут бояться.
Теперь следуючий момент. Вы уволили в Луганске, чего не защищаете, если вы такие справедливые, вы уволили в Луганске руководителя телеканала областного Мирошника, который сделал лучший телеканал в Украине. Лучший сделал! Вы его уволили только по принципу того, что он – член Партии регионов, и за это он должен быть люстрирован на своем рабочем месте.
Поэтому, будьте добры, если вы уж говорите что-то, так будьте честны перед самими собою: одно говорили вчера, второе говорите сегодня. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, народний депутат Опанащенко напогялає? Не наполягає. Дякую. Ні, наполягає.
Колеги, ну, давайте, я хотів би, щоб ми ще один закон просто, давайте, щоб ми розглянули. Ми ж за скороченою процедурою, друзі. А це вже – не скорочена процедура, це вже – повна процедура. Ви розумієте? Я би хотів, щоб ми все ж таки порядок денний пройшли сьогодні. Друзі, давайте!
Шановні колеги, у нас залишаються питання у другому читанні, 0991… 0921, вибачте. Народний депутат Пацкан давайте проінформує, а завтра ми приймемо рішення. Валерій Васильович, дуже коротко.
Шановні колеги, це не… Ми приймати рішення будемо з Нацради також завтра, я сподіваюсь, і в друге читання. (Шум у залі)
Ні-ні, завтра буде голосування. Ти проінформуй, щоб ми не втрачали час. Чи завтра і проінформуємо? Давайте завтра і проінформуємо. Да, давайте завтра і проінформуємо.
Шановні колеги, у нас ще для повторного розгляду з пропозиціями Президента. Ми також не можемо зараз голосувати, бо спочатку треба пропозиції Президента. (Шум у залі)
А? Будь ласка, ви хочете виступити, да? Будь ласка, Сергій … .
Сергій …. , можете і завтра … Тут же обговорення нема, тут повторний розгляд з пропозиціями Президента. Ви завтра і проінформуєте, і я тоді дам можливість… (Шум у залі) Безумовно. Все.
Шановні колеги, ми обговорили, практично, всі питання. По деяким з них ми завтра будемо приймати рішення.
Я звертаюся до всіх народних депутатів обов'язково бути на своїх робочих місцях і працювати відповідно до Закону і Конституції.
Сьогодні ми завершимо свою роботу і продовжимо її в Комітетах Верховної Ради. А пленарне засіданні парламент продовжить завтра, о 10 годині ранку. До побачення!