Засідання 17

Опубліковано 27. 03. 2014

 

ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

27 березня 2014 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,  прошу сідати на свої робочі місця. Давайте проведемо реєстрацію.

Прошу включити систему "Рада".

10:06:30

Зареєструвалося в залі 306 народних депутатів. Верховна Рада розпочинає своє засідання.

Шановні колеги, я хочу надати інформацію нашим громадянам і шановним колегам, що, як і ми обіцяли, Україна вжила заходи, і генерал-майор Воронченко, полковник Мамчур, підполковник Делятицький, майор Ломтєв вже на свободі. Давайте привітаємо цих мужній людей. (Оплески)

 Я хочу зробити оголошення. Згідно з поданою заявою і та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради, повідомляю про входження народного депутата Ревенка Анатолія Дмитровича до складу депутатської фракції політичної партії "УДАР". Привітайте депутата.

Шановні народні депутати,  у нас сьогодні дуже відповідальний день. Сьогодні уряд презентує антикризові заходи, це перший пакет найважливіших законодавчих актів, які необхідно прийняти нашому парламенту.

Я прошу, шановні колеги, сісти на свої місця і підтримати пропозицію Кабінету Міністрів  щодо включення до порядку денного сесії проекту Закону (реєстраційний номер 4576) про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні і проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" (реєстраційний номер 4575).

Шановні колеги, я можу поставити на голосування, щоб Верховна Рада підтримала включення цих законів до порядку денного? І після цього я би надав слово Прем'єр-міністру України для їх презентації. Поки закони, один закон уже розтиражований, поки буде виступати Прем'єр-міністр, ми роздамо народним депутатам всі закони.

Що стосується подальшої роботи, шановні колеги, що стосується подальшої роботи. Пропозиція наступна, ця пропозиція обговорювалась вчора з керівниками депутатських фракцій.

Прем'єр-міністр робить презентацію, надає інформацію, не приховує нічого перед Верховною Радою і українським народом. Відповідає на питання народних депутатів. І ми робимо перерву до 16-ї години для того, щоб можна було детально ознайомитись із законами. Прем'єр-міністр і міністри готові зустрічатись з фракціями. І я би просив, щоби засідання фракцій відбулись, тому що надто важливі ці питання і надто відповідальне сьогоднішнє  наше рішення, а також були проведені відповідні профільні комітети, які  відповідають за бюджетні,  податкові, митні та інші питання, які внесені до порядку денного. І о 16-й годині ми би почали розгляд цих питань і голосування.

Саме тому,  шановні колеги, є пропозиція зараз  підтримати включення до порядку денного  цих двох законів, після цього надати слово  для їх презентації Прем'єр-міністру.

Прошу сісти  на свої робочі місця і підтримати… Я прошу підтримати, я надам вам потім слово. І підтримати цю пропозицію. Прошу проголосувати включення до порядку денного  проектів  (реєстраційний номер 4576, 4575). Прошу підтримати,  шановні колеги.

 

10:11:59

За-220

Рішення не прийнято. 

Шановні колеги, є питання до  порядку денного, або депутати не зрозуміли  відповідальності, яка на кожному з нас сьогодні лежить за ситуацію в країні. 

Будь ласка, по фракціях включіть. Партія регіонів - 1, "Батьківщина" - 74, "УДАР Кличка" - 28, "Економічний розвиток" - 27. "Суверенна Україна" - 29, "Свобода" - 33, Компартія - 0, позафракційні - 28.  

Шановні колеги, я прошу  сісти на свої робочі місця і припинити ходьбу по залу.  Йдеться про життя  наших громадян, про існування країни в кінці-кінців!  Будь ласка, сядьте і голосуйте!

Я ставлю повторно на голосування питання  щодо включення до порядку денного  проекту Закону про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в  Україні, а також проект Закону  про внесення змін до Закону "Про  Державний бюджет  України на 2014 рік".      

Прошу голосувати щодо включення до порядку денного.

 

10:13:26

За-221

Рішення не прийнято.

По фракціям. Будь ласка, запишіться на виступ. І я прошу показати результати голосування по фракціям.

Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 76, "УДАР" – 29, "Економічний розвиток" – 27, "Суверенна Україна" – 30, "Свобода" – 33, позафракційні – 26.

Будь ласка, "Економічний розвиток", Журавський, народний депутат.

 

10:14:06

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні колеги, очевидно і на часі виховна робота з керівниками фракцій і груп, і індивідуально депутатів, які входять в коаліцію. Де ці люди, -  я запитую? Чому вони не ходять на роботу? Чи вони не дисципліновані? Наведіть порядок, будь ласка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, пан Журавський, і до своєї групи також треба ставити такі питання.

Будь ласка, від фракції "Батьківщина" народний депутат Бондаренко.

 

10:14:46

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон народного депутата Соболєва.

 

10:14:52

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, по-перше, тут декілька моїх колег звернулися, у них не спрацювали кнопки для голосування, от підняли руку.

По-друге, наша пропозиція є наступна. Ми розуміємо, що нам треба почати процес обговорення. Для того, щоб почати цей процес обговорення, ми повинні включити ці питання в порядок денний.

Далі, наскільки я знаю, заплановані зустрічі Прем'єра і фінансово-економічного блоку з усіма фракціями. Ми не зможемо навіть проводити тоді ці зустрічі, якщо не включимо в порядок денний.

Тому наша пропозиція є наступна: ми включаємо в порядок денний ці питання, далі обговорюємо у фракціях, в комітетах і повертаємось до порядку  розгляду в той час, коли визначать комітети і фракції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Будь ласка, народний депутат Мирний передає народному депутату Тягнибоку слово. Включіть мікрофон Олега Тягнибока.

 

10:15:54

ТЯГНИБОК О.Я.

Дякую. Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Шановне товариство, я дуже прошу, щоб ви звернули увагу, що зараз робиться в українському парламенті. В першу чергу звертаюся до наших виборців, до всіх українців, Партія регіонів і комуністи навмисно не голосують не просто за цей законопроект, а за те, щоб не вносити його в порядок денний. А знаєте, чому? Бо це вони протягом чотирьох років розкрадали державну скарбницю, сьогодні державна скарбниця пуста, вони бояться, щоб Прем'єр-міністр назвав правдиві цифри, в що перетворилася сьогодні українська економіка. І, пропонуючи реальні кроки з цієї просто жахливою, надкритичної ситуації, для виходу з цієї кризи, вони не те, що бояться взяти відповідальність  на себе, вони потім будуть розказувати про необхідні скорочення тарифів, соціальних послуг і таке інше. А це все відбулося саме через їхню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити виступ.

 

10:17:05

ТЯГНИБОК О.Я. … а це все відбулося саме через їхню бандитську політику. Звичайно, що ми проголосуємо, скільки треба буде голосувати, проголосуємо за внесення в порядок денний, але народ України має побачити оте фарисейство Партії регіонів і комуністів, які спочатку розікрали, які награбастали, які збагатилися за рахунок народу, а тепер навіть не тиснуть кнопки, щоб внести в порядок денний. Боягузи, голосуйте, бо  народ буде реагувати на вашу бездіяльність і підлість.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Дудка, "Суверенна європейська Україна".

 

10:17:47

ДУДКА В.В.

Дудка Володимир, "Суверенна європейська Україна". Прошу передати слово Віктору Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть мікрофон, Віктора Бондаря, народного депутата.

 

10:17:55

БОНДАР В.В.

Шановний Олександр Валентинович! Шановні депутати!  Група "Суверена європейська Україна" голосувала за включення даних законопроектів в порядок денний,  но у нас є питання.

По-перше, законопроекти тільки зараз в обмеженій кількості роздавались в кулуарах, ми не бачили реальних цифр, ми не бачили реальних показників і не було можливості нормально попрацювати з документами.

Друге. Ми бачимо і чуємо, що законопроектом передбачено радикальне збільшення фіскальних заходів і так далі. Ми маємо побачити одночасно проект реформ і документів, які покажуть, як будуть відбуватися реформи по податковій системі, по інших напрямках, що ми даємо взамін, де ми полегшимо економіку, де ми робимо дерегуляцію, де ми зменшимо навантаження на бізнес і де ми відкриваємо нові можливості для України.

Друге. Які очікування по праці з міжнародними організаціями фінансовими, щоб ми розуміли, які реальні  показники...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадаю ще раз, що йдеться про включення законопроектів до порядку денного і на всі питання, які ви зараз задаєте, буде відповідь Прем'єр-міністра в його вступному слові і про реформи, і про проблеми. Я щиро дивуюсь тому, що іде блокування навіть включення цих питань, а це життєдіяльність країни, це пенсії і зарплати наших громадян, це існування держави. Іде блокування навіть включення до порядку денного і я вважаю, що це свідома провокація проти України.

Будь ласка, народний депутат Агафонова, фракція "УДАР".

 

10:19:48

АГАФОНОВА Н.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включить мікрофон Ірини Геращенко.

 

10:19:54

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, в першу чергу мені хочеться звернутися до всіх членів коаліції і сказати, що ми засуджуємо тих, хто сьогодні пропускає цей робочій день і кого немає зараз в сесійній залі. Наша висока відповідальність – бути тут і підтримувати рішення, необхідні для  стабілізації ситуації в державі.

Друге. Шановний пане Голово, ми просимо вас чути так само вулицю і обов'язково включити сьогодні до порядку денного законопроект 4238 про утилізаційний збір, це є дуже важливо і воно так само працює на підтримку  українського бізнесу, який має платити податки,  малого і середнього.

І третє. От ви знаєте, сьогодні тут з'явився в сесійній залі після двох місяців відсутності "вождь краснокожих", які прогулюють парламент і не працюють. Чому це відбувається? Може, тому що ніхто не покараний: ані за сепаратизм, ані за всю підривну діяльність проти держави? Весь "Мордор" сьогодні підняв голову. Партія регіонів і комуністів знову намагаються, дійсно, зірвати ситуацію в державі і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

10:21:01

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Ви знаєте, нас лякали дочасними виборами місяць тому. То, може, якщо парламент не працює, варто йти на ці дочасні вибори? І щоб український народ оцьому "Мордору" дав відповідь на те, чи достойні вони, чи мають право тут знаходитися.

І ще. Ми просимо вас поставити зараз на голосування віддачу мандатів тих депутатів, які написали на складання мандату, тому що вони призначені на посади в виконавчій влади, щоб інші депутати зайшли, від "УДАРу" в тому числі, і могли голосувати.

Наша фракція хоче голосувати. Аверченко написав заяву, просимо поставити її на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Будь ласка, народний депутат Єфремов, Партія регіонів.

 

10:21:41

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Александр Валентинович.

Уважаемые коллеги и уважаемые представители провластной коалиции! Когда вы были в оппозиции, устраивали истерику, это еще каким-то образом можно объяснить. Сегодня у вас 300 голосов, вы имеете возможность проголосовать за любое решение, поэтому не надо с больной головы на здоровую перекладывать свою ответственность.

Теперь что касается непосредственно вопроса, который мы рассматриваем. Александр Валентинович, необходимо прекращать практику, когда мы ставим в повестку дня вопросы, которые депутаты в глаза еще не видели, и говорить: "Давайте их включим в повестку дня". Давайте мы посмотрим, а потом будем определяться: включать в повестку дня эти вопросы или нет. Потому что по тем данным, которые у нас есть, первоочередные – это не антикризисные меры, это антинародные меры, которые за счет простого народа решают все проблемы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ляшко, будь ласка.

 

10:22:49

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні громадяни України! Перше питання, яке пропонується розглянути сьогодні в парламенті: про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні. А причини цієї катастрофи – це Партія регіонів і партія комуністів.

Ви довели країну до ручки! Ви  її пограбували! Ваша банда на чолі з Януковичем за останні 4 роки вивела з України 70 мільярдів доларів!

Єфремов, на ваших підпільних копанках на Луганщині гинуть люди! Ви мільйони кладете собі до кишені, фінансуєте сепаратистів, і ви тут нам лекції читаєте?! Ви вбили "Сотню небесну", ви за це не відповіли! І тому ваше завдання – ви або голосуйте, або  допомагайте нам рятувати країну від тієї катастрофи, до якої ви  довели, або йдіть звідси к чортовій матері,  прямо в тюрму за ті злочини перед українським народом.

Слава Україні!  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! (Шум у залі)Я можу ще раз ставити на голосування питання? (Шум у залі)

 Я ще раз питаю, я можу ставити на голосування ще раз? (Шум у залі) Включіть мікрофон народного депутата Лабунської. (Шум у залі)

 На засідання Верховної Ради, панове комуністи, треба ходити і тоді будете слово отримувати! Будь ласка.

 

10:24:11

ЛАБУНСЬКА А.В.

Олександре Валентиновичу! Ви йшли сьогодні всі на роботу до Верховної Ради, ви бачили, що знов вийшли люди. Скажіть мені, будь ласка,  де 4238-1, що ми казали, і де сьогодні 4378-1 щодо відновлення до довіри судової влади.

Ми знаємо, що робляться провокації. Ми два тижні працювали з групою всіх депутатів і з членами Ради Європи. Вчора  комітет проголосував за "в першому і в цілому". Скажіть мені, будь ласка, які реформи, коли суди сьогодні в тих же руках, які були раніше? Все, що приймете, відмінять в цих судах. Будь ласка,  4378-1 – в порядок денний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у нас, дійсно, є величезна кількість законів, які треба негайно приймати. (Шум у залі) Але без економічної стабілізації ситуації в країні всі ці закони працювати не будуть. (Шум у залі)  Тому я, колеги, ще раз ставлю питання на голосування і прошу заспокоїтись і підтримати включення   цього питання до порядку денного нашого засідання. Прошу сісти на свої місця. Колеги, я звертаюся до всіх народних депутатів! Пане Іванчук, будь ласка, на свої місця сядьте – будемо голосувати включення до порядку денного. (Шум у залі) Голосніше! Вас не чують на вулиці.

Я прошу підтримати включення до порядку денного  проектів Законів № 4576 і 4575. Прошу голосувати.

 

10:26:20

За-239

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я хочу…

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 81, "УДАР" – 35, "Економічний розвиток" – 29, "Суверенна європейська Україна" – 30, "Свобода"  – 34, Компартія – 0, позафракційні – 30.

Шановні колеги! Я бачу знову руки, які підняли народні депутати, але я би вважав за необхідне надати слово Прем'єр-міністру і потім можна буде задати питання, можна буде поставити питання Прем'єр-міністру або членам уряду. Працюємо? Але перед тим, як надати слово Прем'єр-міністру. Перед тим…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте на місце, будь ласка. На місце сядьте, будь ласка!

Тому я ще раз прошу, шановні колеги, перед тим як надати слово Прем'єр-міністру, я би просив, щоб Верховна Рада прийняла рішення, що ми будемо працювати сьогодні (депутат Рудьковський це пропонував), поки ми не приймемо рішення з цих питань, щодо продовження засідання парламенту. Прошу народних депутатів… Андрій Володимирович! Я прошу колег сісти на місця – будемо голосувати. Пане Іванчук, сядьте на місце, будь ласка! (Шум у залі)

Колеги, я прошу сісти на свої робочі місця і підтримати пропозицію, що ми будемо працювати. Я дам репліку. Після голосування дам репліку пану Єфремову. Що ми будемо працювати, поки не приймемо рішення з цих питань сьогодні. Я дам слово.

Прошу голосувати, підтримати цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

10:28:38

За-233

Рішення прийнято.

Будь ласка, для репліки я надаю слово пану Єфремову.

 

10:28:47

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Александр Валентинович! Первое. Я бы вас попросил бы не нарушать Регламент. Я подчеркиваю, что Регламент – это закон в нашем государстве, а вы его сегодня дважды нарушили. Это первое.

Второе. При голосовании за законопроект у вас Куприйчук Ирина голосовала за двоих. У нас есть соответствующее фото. Согласно Регламента прошу поставить на переголосование.

И третье. Я хотел бы ответить тут одному человеку, который с трибуны выступал, что в отличие от вас мы до последнего момента выплачивали все социальные выплаты делали и  никому ничего не понижали. А вы хотите за счет народа сразу начать себе благосостояние делать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви до останнього моменту крали гроші і убивали Україну. Це до останнього моменту ви робили.  (Оплески)

Тому, шановні колеги, будуть надані мені фотодокументи, я поставлю на переголосування це питання.

Слово надається Прем'єр-міністру України Арсенію Петровичу Яценюку. Будь ласка.

Я прошу, Арсеній Петрович, зробити невеличку паузу в зв'язку з дуже важливим питанням, яке сьогодні розглядається, важливістю цього питання, яке сьогодні розглядається. Я знаю, на вулиці перед Верховною Радою стоять люди, включіть, будь ласка, звук на вулиці, щоб вони могли чути все, що відбувається в парламенті.  Будь ласка, Арсеній Петрович.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати України, шановний український народ! Я прошу 30 хвилин вашої уваги для того, щоб усвідомити, в якому стані знаходиться країна і що треба невідкладно робити для того, щоб врятувати України від банкрутства. Я саме на цьому хочу наполягти. Країна знаходиться на межі економічного і фінансового банкрутства.

І так перша цифра, яка пропонується до уваги українського народу, який повинен запитати в урядів з 2010 по 2014 рік – це цифра загального фіскального розриву. Іншими словами, скільки не вистачає в країні коштів в 2014 році?

Я хотів би, щоб персонально Партія регіонів зараз почула про те, до чого довели країну за останніх чотири роки. Загальний обсяг фіскального розриву або тих коштів, яких не вистачає на виживання країни, складає 289 мільярдів гривень. Вдумайтеся, в країні 289 мільярдів гривень немає на те, щоб покрити дефіцит. З чого складається ця цифра?

Перше. Це загальна цифра дефіциту загального бюджету 2014 року, яка складає 71,6 мільярда  гривень.

Друге. Це так звані надуті доходи Державного бюджету України, які пропонувались урядом Азарова і які неможливо виконати, так як були неадекватні економічні показники. Країна падала, а вони показували, що в економіці буде ріст. Промисловість скорочувалась, а вони показували, що промисловість росте. Загальна сума таких коштів 34 мільярди гривень.

Третє.  Це втрати соціальних фондів через неправильно пораховану макроекономічну базу – 2,9 мільярди гривень.

Четверте. Це те, що ми зустрічалися з мерами міст і вони поставили питання – де їхні гроші. Доповідаю: гроші територіальних громад в 2014 році фактично знаходяться на нульовому показнику, так як в минулому році гроші територіальних громад і спецфондів були вкрадені урядом Азарова-Януковича. Такий обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку, який відсутній, складає 79,8 мільярди гривень.

Третє. Це так звані проблеми з адмініструванням податків. ідеться про дві цифри. Перша цифра – це переплачені податки і збори, а саме податок на прибуток. Щоб ви знали, що українські компанії заплатили на 2 роки наперед податок на прибуток в загальній сумі 37,3 мільярди гривень. Другий блок – це той, який стосується невідшкодованого податку на додану вартість. В українських компаній відібрали оборотні кошти і не відшкодували податку на додану вартість на 21,6 мільярди гривень.

Окремо хочу зазначити, що в судах знаходяться судові справи на додаткове стягнення з Державного бюджету України   ще близько 30 мільярдів гривень податку на додану вартість. Значна частина цих коштів було фіктивним ПДВ і це була одна з схем розкрадання коштів з бюджету, коли фіктивні фірми подавали до Податкової адміністрації декларації на відшкодування податку на додану вартість, який ніхто і ніколи не платив.

Наступне. Це проблеми НАК "Нафтогазу" країни. Ми розрахували проблеми "Нафтогазу" з точки зору того, що з 1 квітня ціна на газ Російською Федерацією буде встановлена 480 доларів за одну тисячу кубічних метрів. Фактично буде подвоєно вартість ціни на газ природній, який поставляється з Російської Федерації. Загальний обсяг поточного дефіциту, підкреслюю, поточного дефіциту НАК "Нафтогазу" України буде складати 33,4 мільярда гривень.  Далі, 9,2 мільярда гривень – це ті кошти, які залишились від так званої незбалансованості місцевих бюджетів. Їх можна на 3 блоки поділити: це 5,2 мільярда незбалансовані місцеві бюджети, 2,3 – це обслуговування державного боргу, пов'язане з девальвацією національної грошової одиниці і 1,7 мільярда – це компенсація тарифів на тепло.

Таким чином, загалом в 2014 році в країні не вистачає 289 мільярдів гривень, що практично тотожні сумі державного бюджету на поточний рік. Не вистачає такої ж суми як і всі доходи і збори, які будуть відбуватися в 2014 році. Якщо таке відбувається з будь-якою компанією, з будь-якою юридичною особою, то це означає, що така юридична особа повинна оголошувати про своє банкрутство.

Український уряд не допустить банкрутства країни. І саме з цим пакетом ми прийшли до парламенту, щоби цей пакет з дуже непопулярних, дуже складних, жорстких реформ, які треба було робити не вчора і не позавчора, а протягом останніх 20 років, зараз пропонується Верховній Раді України.

Чи ідеальний цей законопроект? Звичайно, що неідеальний. Як можна придумати ідеальний закон, коли 300 мільярдів гривень просто немає звідки взяти. Коли за три роки в офшорні зони вивели 70 мільярдів доларів. Але це ті речі і ті кроки, які Україна  зобов'язана зробити у поточному році для того, щоби в 2015 і в 2016 роках відновилося поступове економічне зростання.

Розпочну з перерахованих макроекономічних показників. Ми говорили і будемо говорити виключно правду. Так, як щойно я вам доповів про реальну суму дири в бюджеті України, так само хочу чітко зазначити, які макроекономічні показники ми прогнозуємо на поточний рік.

Перше. Ми прогнозуємо падіння валового внутрішнього продукту на 3 відсотки. І це буде тільки в тому випадку, якщо ми приймемо пакет, внесений урядом. Якщо дані закони прийняті не будуть, ми прогнозуємо дефолт і ми прогнозуємо мінус 10 відсотків валового внутрішнього продукту.

Друге. Ми реально оцінюємо ситуацію по інфляції. В поточному році рівень інфляції буде складати від 12 до  14 відсотків залежно від того, яким чином ми стабілізуємо валюто обмінний курс і який ефект будуть мати  підняття адміністративних цін в українській економіці.

Третє. Ми вбачаємо, що в нас є при макроекономічному прогнозування основні ризики.

Перший ризик – це так званий енергетичний. При підвищенні цін на газ вдвічі  це буде мати дуже складні наслідки для всієї  української економіки  і для українського населення. Така плата за українську  незалежність – це подвоєння Росією тарифу на енергоносії.

Друге. Ми прогнозуємо, що Російська Федерація протягом  поточного року також буде закривати обсяги двосторонньої торгівлі.  І це може мати додатковий негативний  ефект в розмірі мінус одного  відсотка росту валового внутрішнього продукту.

Четверте. Все буде  залежати  від того як швидко і оперативно  український парламент підтримує ініціативи, які  внесені урядом. Якщо сьогодні  ми проголосуємо ці ініціативи, то це означає, що  протягом місяця в  Україну прийдуть  засоби для стабілізації макрофінансової ситуації. Я кажу про кредити: Міжнародного валютного фонду, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку  розвитку і реконструкції і  Світового банку.

Окремо хотів би виділити з цієї макрофінансової картини 3 ключові державні монополії, які також знаходяться у фактичному неплатоспроможному стані. Як вже зазначав, дефіцит  НАК "Нафтогаз  України"  в поточному   році – 33,4 мільярда. Проте, загальні борги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз  України",  окрім 33 мільярдів,  перед кредиторами складають суму 7,7 мільярда доларів США станом на сьогоднішній день, майже 85 мільярдів гривень.

Друге. Така компанія як "Укравтодор" залучила і не повернула загалом 37 мільярдів гривень.

Четверте. Така компанія як "Укрзалізниця" взяла кредити і не повернула додатково 24 мільярда. До 289 мільярдів гривень, які я вам щойно сказав, ми повинні додати квазіфіскальний дефіцит основних монополістів, які були щойно зазначені, НАК "Укравтодор" і "Укрзалізниця". Загальна сума ще 140 мільярдів гривень.

Зараз я вам не можу вам дати остаточної картини по всім іншим державним компаніям. Нам просто не вистачило часу для того, щоб провести аудит сотень державних компаній, куди призначали керівництво, де брали кредити і розкрадали ці кредити, як розкрали кредити, які залучалися під державні гарантії, які залучалися державним бюджетом. Тобто ми можемо сміливо зараз заявити про те, що фіскальний дефіцит, який складається з фіскального розриву у розмірі 289 мільярдів гривень і квазіфіскального дефіциту, який складається з боргів державних компаній, вже перевалив за 500 мільярдів.

Окремо хотів би зупинитися на стані золотовалютних резервів і на стані державного боргу. Простий і зрозумілий графік. Станом на 1 січня 2011 року Національний банк України володів золотовалютними резервами, які складаються з доларів, євро, франків, фунтів, стерлінгів і золота в загальному обсязі 34,6 мільярда доларів США. Нащо країні золотовалютні резерви? Для того, щоб оплачувати по імпортним контрактам, для того, щоб придбавати газ, і для того, щоб тримати валюто-обмінний  курс в країні. 34 мільярди – це була цифра, яка прийнятна для так званої макроекономічної стабілізації, не менше ніж три місяці імпорту.

Не пройшло і два роки, коли з 34 мільярдів доларів залишилось всього 15. Протягом останнього місяця ми утримуємо курс золотовалютних резервів і їхній обсяг незмінним.  20 мільярдів доларів США були не просто витрачені, а спалені урядом і Національним банком:  на виведення коштів за кордон і на фіктивне утримання стабільності в країні, в тому числі утримання валюто-обмінного курсу. Таким чином, валові активи держави, які були в Національному банку, а це 35 мільярдів доларів США скоротились на 20 мільярдів доларів. Ми стали бідніше як країна ще додатково на 20 мільярдів доларів. Зате була винайдено "чудотворне" рішення, як утримувати і виплачувати соціальні виплати:  не через ріст економіки, не через дерегуляцію, не через боротьбу з корупцією, не через створення умов для створення робочих місць, а через залучення кредитів в іноземних кредиторів.

Ось графік росту як росли кредити. Якщо в 2011   році  співвідношення до ВВП боргового навантаження було 36 відсотків, то за останніх три роки борги України перед іноземними і внутрішніми кредиторами зросли вдвічі. Було позичено 37 мільярдів доларів США. Загальний обсяг сьогоднішнього боргу перевищує 800 мільярдів гривень і практично підійшов до критичного рівня, нагадаю, критично рівень, відповідно до вимог Європейського Союзу, це 60 відсотків державного боргу по відношенню до валового внутрішнього продукту. Ми вже добралися – 53.

Шановні члени парламенту, тепер – що треба робити.  Аплодисментів за рішення, які будуть прийматися, нам буде складно почути, але іншого варіанту немає. Або ці рішення будуть прийняті, або Україна буде країною-банкротом і в Україні буде оголошений дефолт – всього два варіанти. Тому я наполягаю виключно на першому варіанті і прошу вибачення за всі попередні уряди, за все, що відбувалося протягом 20 років. Тому що крок за кроком ми йшли до цього. Але процеси ці прискорилися в 2011 році, коли корупція перейшла в ранг грабежу і розкрадання країни неймовірними темпами. Я окремо доповім парламенту про те, що відбувалося в Міністерстві доходів і  зборів, про те, що відбувалося на митниці. Про те, що електронна система Міністерства доходів і зборів, знаєте, для чого використовувалася? Не для того, щоб справляти податки, а для того, щоб знати, хто скільки заробляє, хто на якій площадці, як у них це називалося, скільки відмиває грошей і контролювати, чи занесли ту суму міністру, чи не занесли. От до чого дійшла країна, за це  купували золоті батони, витягуючи сотні мільярдів з державної кишені і фактично крадучи майбутнє України і у наших дітей. І від нас зараз залежить, чи ми приймемо ці рішення – і врятуємо країну, чи вже ніяким чином ми не зупинимо банкрутство країни.

Отже, на першому етапі нам треба скоротити фіскальний розрив на 48,5 мільярда. Ми розділили цю суму на дві частини. Перша – це збільшення доходів Державного бюджету на 24,7 мільярда. І друге – це зменшення витрат Державного бюджету, в тому числі і скорочення соціальних програм на 23,8 мільярда гривень.

Мені прикро, що тут немає Партії регіонів. Я хотів до неї звернутися. Вони представляють великий бізнес. І я публічно заявляю з цієї трибуни: ми збільшуємо оподаткування великого монопольного бізнесу. (Оплески)

 Про що йдеться? Вдвічі буде підвищена рента за користування корисними копалинами. (Оплески)

 Ми чудово усвідомлюємо те, що зараз буде піднятий крик, що будуть закриватися підприємства, що будуть скорочуватися робочі місця. Я відповідально заявляю: за кожну цифру я готовий відповідати. Ми піднімаємо вдвічі відповідні рентні платежі, і ми чітко заявляємо, що це не вплине на конкурентоспроможність українського гірничо-видобувного комплексу, так як такі тарифи суміжні з тими, які є на конкурентних ринках, в тому числі і в Російській Федерації.

Друге. Ми піднімаємо плату за нафту і за газовий конденсат. Державні монополії або компанії, де держава володіла 50 плюс 1 відсоток, повинні також поділитися з  Україною. І ще раз підкреслюю, цього ресурсу у них вистачає, і це не впливає на їхні фінансові показники. Великі монопольні компанії зобов'язані платити в бюджет. І так буде!

Третє. Також усвідомлюю про те, що зараз підніметься лобі алкогольне і тютюнове з тим, щоб не підвищувати відповідні акцизи. В українському парламенті протягом останніх декількох років триває дискусія про те, що не можна підвищувати акцизи на тютюн, пиво і алкоголь, тому що це також вплине на створення робочих місць.

Я вважаю, що це не  вплине на створення робочих місць, а той обсяг пивного  алкоголізму, який є в країні, зашкалює. Той обсяг викурених цигарок і фактично знищеного здоров'я українців неймовірний. У нас не вистачить ні одної системи Міністерства  охорони здоров'я для того, щоб потім лікувати і рятувати українців.  (Оплески)

 Ми підвищуємо ставки акцизів, взявши ті показники, які дали лобісти алкогольної і тютюнової компанії, я їх перерахував дещо по-іншому і хотів би вам запропонувати прості і зрозумілі цифри.

І так. Пляшка пива коштувала станом на сьогоднішній день 8 гривень. Після підняття акцизу вона буде коштувати аж 8.50. Як ви вважаєте, це катастрофічно? (Шум у залі) Ні.

Друге. Пачка цигарок коштувала 15 гривень. Після підняття акцизу вона буде коштувати 16 гривень. (Шум у залі)

 Дорогі друзі! Я зараз вам доповів. Я буду тільки аплодувати, якщо ви проголосуєте за більше.

Третє. Пляшка алкоголю. Тільки не того,  якого я показував на засіданні уряду, де була спеціальна акцизна марка, вдумайтесь…  До речі, в нас буде кримінальна справа по акцизним маркам. Я не готовий зараз доповісти розкрити всю інформацію, але на пляшках горілки, які продавались в Україні у минулому році, було дві акцизні марки. Одна акцизна марка, яка начебто про сплату акцизу, яку ніхто не платив, а інша акцизна марка була для податкової міліції і органів внутрішніх справ, яка означала наступне: до цього товару ніхто не має права підійти.  Так от, що стосується алкоголю. Пляшка горілки коштувала 32 гривні, стане коштувати 35 гривень. Треба менше пити, спортом займатися. (Оплески)

 Далі, шановні колеги. Була дискусія про те, щоб перевести на загальну систему оподаткування податком на додану вартість весь агропромисловий сектор. Ми усвідомлюємо те, що якщо ми переведемо весь АПК на загальну систему оподаткування, то це буде не просто дуже серйозний удар, але це й буде використано нашими політичними опонентами дуже серйозно проти. Тому  ми прийняли рішення у поточному році не переводити все АПК на загальну систему оподаткування ПДВ. Проте, до нас звернулась Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата і низка асоціацій підприємців з тим, щоб ми встановили оподаткування податком на додану вартість операцій з експорту зерна.

Нагадаю, що відбувалось. Це тих 20 відсотків, які жодна компанія і жоден експортер не платив у бюджет. Це просто був голий заробіток. Коли у селян купували зерно, пропускали це зерно через власну компанію-прокладку, де накручували 20 відсотків ПДВ, який не поступав у бюджет. Потім через великого трейдера йшли на митницю, декларували й експортували це зерно і додатково з бюджету отримували  20 відсотків, які не ішли селянину, а які ішли у кишеню фірмі -експортеру.  Тому ми пропонуємо ведення податку на додану вартість на операції з експорту зерна. Нема чого дурить селян.

Третє. І тут я звертаюсь до всіх членів парламенту. Тут є багато тих людей, на яких буде розповсюджуватися ця законодавча ініціатива.  Уряд вважає за необхідне ввести фактично податок на багатих. Ми розглядали декілька варіантів, у тому числі один із варіантів було оподаткування доходів, я підкреслюю, доходів з депозитів, не самих депозитів, як хтось це запускав, а виключно доходів із депозитів. Вчора, наприклад, я розмовляв з Радеком Сікорським, який є міністром закордонних справ Польщі, у всіх країнах-членах ЄС пасивні доходи оподатковуються.

Що зараз відбувається в Україні. Є депозит, цей депозит поставили в банк. Банк виплачує пасивний дохід 25 відсотків річних. З цього доходу ніхто не сплачує ніякі податки. І більше того, якщо проценти по депозиту 25 відсотків, скажіть, яка реальна ставка буде в економіці? Сорок. Логічно? Тобто банк же має на чомусь заробити. Тому це є, звичайно, неприпустимо. Але в поточних умовах, я хочу, щоб ви чітко почули.  В поточних умовах ввести оподаткування доходів від пасивних операцій в банківських установах означає це, що також це буде використано з тією метою, щоб казати, що забирали депозити.

Тому ми прийняли рішення в поточному році не вводити оподаткування доходів з банківських вкладів. Але, що ми пропонуємо. Ми пропонуємо фактично введення прогресивної шкали на доходи з громадян

Той, хто буде заробляти більше 300 тисяч гривень, буде платити податок в розмірі 20 відсотків. Той, хто буде заробляти більше 500 тисяч гривень, буде платити податок в розмірі 25 відсотків. Мова йде про оподаткування загалом в країні близько 300 тисяч громадян України. Цих 300 тисяч громадян України володіють фінансовим ресурсом, який складає 60 відсотків від загальних активів України.

Тому уряд звертається з наступним. 1,7 відсотка багатих українців повинні заплатити податки для того, щоб 98 відсотків українців відчули, що в країні прийшов час соціальної справедливості. (Оплески)

 Шановні члени парламенту, там є ще два десятка різного роду законодавчих ініціатив. Я ще раз підкреслюю, ми не претендуємо на геніальність. Ми усвідомлюємо про те, що в цій ситуації хороших рішень немає. У цій ситуації є тільки правильні рішення. І якщо в процесі обговорення цих законопроектів ми з вами дійдемо до згоди щодо необхідності тих чи інших положень, але при збереженні базових показників як секвестру, так і збільшення доходів, ми готові про це говорити. Весь склад уряду зустрінеться з кожною фракцією для того, щоб обговорити ті питання, які вас турбують.

Тепер щодо непопулярних речей, які також будуть внесені до парламенту. Перше –  що стосується прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної платні. З точки зору падіння ВВП на 3 відсотка і скорочення промислового виробництва, і скорочення української економіки, уряд повинен би був поступити так, як поступили в Греції і Італії. А саме: зменшити розміри мінімальної заробітної  платні і зменшити розміри прожиткового мінімуму. Але ми усвідомлюємо, що цей розмір настільки малий, що зменшення цих розмірів в поточній ситуації якби ми цього не хотіли є не припустимим.

Проте, ми офіційно заявляємо, що протягом 2014 року мінімальні прожиткові стандарти – це мінімальна заробітня платня і прожитковий мінімум не буде змінюватись, ми його не будемо ні опускати, ні піднімати. Тобто протягом 2014 року один і той самий рівень мінімальної заробітної платні і прожиткового мінімуму, який встановлений станом на 1 число поточного року.

Друге. Що нам вдалось зробити. Виникає питань про індексацію. Звичайно, що ресурсу на індексацію немає. Але ми прийняли рішення і винайшли кошти для індексації на рівень інфляції пенсій для громадян України. Тому ріст цін буде скомпенсований індексацією, яка буде проведена урядом.

Третє. Ми скорочуємо так звані капітальні видатки. Я вам нагадаю, на що йшли капітальні видатки протягом останніх трьох років. Наприклад, капітальні видатки йшли на будівництво органів прокуратури, будівництво приміщень органів міліції і правоохоронної системи. Нам таких капітальних видатків не потрібно і в нас таких капітальних видатків немає за що фінансувати. Тому йде суттєве скорочення тих коштів, які відправлялись на ремонти органів державної влади і, які не мали відношення жодного до росту економіки.

Третє. Уряд прийняв рішення про скорочення на 10 відсотків всієї чисельності органів державної і виконавчої влади.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ Мало!

 

ЯЦЕНЮК А.П. Ми з 249 тисяч скорочуємо близько 24 тисяч чиновників.

Це перший етап, який дасть можливість: з одного боку – скоротити витрати органи державної влади, з іншого боку –  при проведенні конституційної реформи, яка буде передбачати на мою позицію як Прем'єр-міністра, що треба включити  ліквідацію обласних державних адміністрацій, створення виконавчих комітетів, позбавлення центральної влади функцій, які не притаманні центральній владі  і  передачу цих функцій на місцях, ми ще скоротимо центральні органи державної виконавчої влади на кількість до 20 відсотків. Але нам треба невідкладно провести конституційну реформу і передати людям те, що їм належить. А це влада на місцях і повноваження на місцях. (Оплески)

 Тепер, що стосується додаткових витрат на органи державної влади. Ми порізали витрати на Адміністрацію Президента, уряд, Верховну Раду, на органи державного управління. Ми продаємо 50 відсотків всього автомобільного парку, який належить органам державної влади. Ми оголошуємо про приватизацію всіх об'єктів державної власності, які знаходяться в так званому Державному управлінні справами. Дачі, заводи і інша нерухомість, яка не потрібна державі, повинна бути продана і ми не повинні фінансувати з кишень платників податків утримання колишніх чиновників.

Саме тому в цьому завершується раз і назавжди фінансування резервацій, на кшталт, "Конча-Заспа" і "Пуща Водиця". Платники податків більше не будуть утримувати ці резервації. Ми знімаємо всі кошти і звертаємося з тим, що той, хто там проживає, будь ласка, за власні гроші утримуйте охорону, будь ласка, за власні гроші платіть за житлово-комунальні послуги і за власні гроші викупіть земельні ділянки під цими об’єктами за ринковою ціною.

Тепер, шановні колеги, що також ще буде додатково зроблено. Ви пригадуєте про так звані надвеликі пенсії. Це тоді, коли судді Конституційного Суду самі для себе прийняли рішення про те, що якщо українець отримує пенсію 2 тисячі гривень, то чомусь судді можуть отримувати пенсію по 30 і по 50 тисяч гривень. Ми пропонуємо, щоби такі пенсії, вище 10 тисяч гривень, оподатковувались. І ми пропонуємо привести у відповідність систему нарахування пенсій для прокурорів, суддів, працівників правоохоронної системи так само, як і нараховується для всіх громадян України. (Оплески) З 80 опустити до 70 відсотків базу нарахування.

Тепер, що стосується вугільної галузі. Я тут окремо хотів би зазначити. До мене звернувся один із шановних представників Сходу, який все своє життя пропрацював у вугільній галузі. Він звернувся тільки з одним, з 13 мільярдів гривень, які йдуть на так звану дотацію для вугільної галузі, він вважає, що 10 мільярдів розкрадають, а тільки 3 мільярди поступає до шахтарів. І на наші оцінки так і дійсно відбувається. Ми усвідомлюємо про те, що якщо зараз вдвічі скоротити підтримку вугільній галузі, то це означає, що політичні опоненти скористаються цим, виведуть шахтарів, будуть казати, що їм не виплачують зарплату. Тому ми зараз на цьому етапі приймаємо наступне рішення. З 13 мільярдів, які були, підтримки залишити 12 мільярдів. Але при цьому я вам скажу одну цифру, щоб ви зрозуміли, що ми будемо робить. Якщо закрити всі державні шахти, от просто їх закрити, звільнити  всіх шахтарів і сказати їм: "Дорогі шахтарі, сидіть дома, не спускайтеся в забій, не ризикуйте своїм життям, просто сидіть дома. А ми візьмемо суму дотації, яку виділяє державний бюджет і поділимо між всіма вами".  Ви знаєте, скільки виходить на одного шахтаря? 80 тисяч гривень на рік!  Тому, зараз  політично, я підкреслюю, це політичне рішення. Ми залишаємо  12 мільярдів як резерв, я поїду в Донецьк, зустрінуся   з всіма шахтарями, покажу  ці цифри, прийду до вас  в парламент і скажу, скільки з 12 мільярдів ми віддамо безпосередньо шахтарям, а скільки з цієї суми буде знято  і відправлено в бюджет на розвиток депресивних регіонів і на створення робочих місць. (Оплески)

Шановні колеги,   тепер ще з дуже складного і неприємного, але я вам це буду так само доповідати. Мова йде про ціни на енергоносії. Ще раз нагадую, Російська Федерація підвищує вдвічі  ціни на газ з 1 квітня. Росія є основною країною,  яка видобуває найбільший обсяг енергетичних ресурсів. Тепер я вам покажу, що відбувається з цінами на природній газ для населення в країнах-імпортерах і експортерах енергоносіїв.  Я не брав Німеччину, я не брав Великобританію, ну ті країни, що ви скажете, що там зовсім інші життєві стандарти. Я  взяв такі країни як: Росія, яка видобуває найбільший обсяг нафтопродуктів, Вірменія, Болгарія. І так, сьогодні ціна     на газ для населення в Україні складає 84 долара за тисячу кубічних метрів, а ціна на газ в Росії, яка нам продає газ, яка видобуває найбільші обсяги газу і яка може задурно своїм громадянам віддавати газ, складає 128 доларів за тисячу кубічних метрів. Російська ціна на 44 долара дорожча ніж українська.

Тепер я дам цифри, наприклад, Вірменії, у Вірменії ціна на газ 380 доларів, в Румунії 325, в Болгарії 605, в Естонії 562, в Латвії 558, в Литві 528, в Молдові 470. Ми можемо це приймати, ми можемо це не приймати, тільки країна, яка не має необхідної кількості власного газу, а навіть якщо вона має, на відміну від Росії, не може поступати так безвідповідально по відношенню, в першу чергу, до самої країни і до наших дітей. Оця цінова політика по тарифам на енергоносії привела до банкрутства НАК "Нафтогаз України", привела до неймовірних боргів, які є сьогодні, і привела фактично до переддефолтного стану в країні.

Тому у нас немає іншого виходу, як сказати Україні правду. В сьогоднішніх умовах ми зобов'язані підняти тарифи на енергоносії для того, щоб не збанкрутувала країна, для того, щоб на кінець-то відновити енергетичний баланс держави. І для того, щоб хоча б привести у відповідність ці ціни і тарифи не до економічного обґрунтованого рівня, а хоча б до сусідньої Росії, яка має власний газ і нафту, але на 40 відсотків продає його дорожче ніж Україна своєму населенню.

Окремо, так само покажу вам тарифи на теплопостачання, беремо середньозважений тариф по Україні,  він складає 84  гривні. Беремо середньозважений тариф Росії він складає, вибачте, доларів, він складає 127 доларів за тисячу кубічних метрів. Тепер теплоенергія, беремо середній тариф в Україні за одну гігакалорію, він складає 22,7, тепер беремо Росію, він складає 39,15. Якщо в когось є інші цифри, інша аргументація, ми готові вислухати.

Настав час казати правду і робити складні речі, і тому ми змушені сьогодні піднімати тарифи на енергоносії, що не робилось останніх майже 10 років. Але, ми усвідомлюємо про те, що просто підняти тарифи – це не означає, що люди будуть платити. Тому у нас є неймовірна кількість бідних людей, вразливих людей, які не в стані  платити, тому уряд оголошує про те, що якщо станом на сьогоднішній день у нас під систему субсидій попадало 1,4 мільйона сімей, не громадян, а сімей – це загалом майже 5 мільйонів громадян, то з сьогоднішнього дня ми запроваджуємо саму амбіційну програму підтримки малозабезпечених верств населення. Загальна кількість домогосподарств, яка попадає під нашу програму соціальної допомоги, збільшується з 1,4 мільйони домогосподарств до 4 мільйонів домогосподарств.

Ми покриваємо соціальної програмою допомоги 30 відсотків українського населення. Кожна малозабезпечена сім'я буде додатково отримувати на покриття своїх виплат, на сплату за житлово-комунальні послуги, яка підпадає під дію цієї постанови до 500 гривень. Уряд прийняв відповідне рішення. (Оплески)

Тепер що стосується, шановні колеги, наступних кроків. У нас є  заборгованість, про яку я вам задекларував. Загальна сума заборгованості по податку на додану вартість, яку ніхто не збирався виплачувати, за нашими даними, 21,7 мільярда гривень. Переговори з нашими кредиторами проходять дуже складно. Але ми боремося за кожну цифру, щоб ви зрозуміли, тому що в тому стані, в якому сьогодні Україна, їй ніхто не хоче давати гроші. Але ми знайшли підходи і переконання, як пояснити, що це треба  робити, тому що ми націлені на реальні реформи. Я вам окремо хочу зазначити, щоб ніхто в цьому залі не казав про те, що це вимоги МВФ. Та ні, це вимоги часу, це вимоги моменту до того, щоб уникнути дефолту і банкрутства країни. Тому повертаючись до питання відшкодування податку на додану вартість, ми виступаємо категорично проти схеми, яка була напрацьована в минулому році, а саме, видачі так званих казначейських векселів під столом, кому хотіли – тому видавали, кому не хотіли – тому не видавали. Ми ліквідовуємо інструмент казначейських векселів. (Оплески)

Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо негайно влити кошти в українську економіку. Чи є в нас зараз гроші відшкодувати податок на додану вартість? Нема. І ми будемо так само казати вам правду: грошей в казні немає. Щоправда, у лютому місяці. доки не прийшла нова влада, Міністерство доходів і зборів швиденько списало 5 мільярдів гривень на відшкодування ПДВ, на фірми, які не мали ніякого відшкодування до ПДВ. Це ще було вкрадених за декілька днів 5 мільярдів гривень.

Наша пропозиція. Цей інструмент в Україні використовувався з 2004 року. Ми пропонуємо публічно, прозоро кожній компанії, яка має не відшкодований ПДВ, видати не векселі, а гарантовані державою облігації внутрішньої державної позики, під яку суб'єкти підприємницької діяльності підуть в банки і отримають дешеві і довгі кредити. Таким чином ми повернемо в економіку близько 20 мільярдів гривень, які звідти були вкрадені і вилучені через невідшкодування ПДВ.

Друге. Що стосується позитивного так званого пакету. Ми провели переговори з низкою міжнародних фінансових організацій. Якщо ми приймемо рішення, які сьогодні вам оголошені, то ми вважаємо, що протягом 2014-го і 2015 року ми зреалізувати дуже амбіційну інвестиційну програму. За рахунок чого буде ця програма. Я вам коротко скажу, про які обсяги коштів йдеться.

Я не можу зараз розкрити цифру, яка буде отримана у 2014 році від Міжнародного валютного фонду, але скажу вам, загалом скільки наш пакет дасть можливість влити коштів в українську економіку.

Отже, бюджетна позика Світового банку – це 1 мільярд доларів. Кошти, які виділяє Європейський Союз на так звану макрофінансову допомогу, - це 2 мільярди доларів. Сенат, Конгрес Сполучених Штатів виділяє 1 мільярд доларів на макрофінансову допомогу. 200 мільйонів доларів – це додатковий кредитний ресурс, який видає уряд Канади.

100 мільйонів доларів – це те, що видає… пропонує уряд Японії. 100 мільйонів доларів, які вчора оголосив польський уряд. 200 мільйонів доларів, які  додатково дасть Світовий банк на так звану проектну діяльність. 200 мільйонів доларів – це Європейський банк розвитку і реконструкції. 170 мільйонів доларів – це Європейський інвестиційний банк. І 400 мільйонів доларів – це міжнародна фінансова корпорація.

Окрім цього, ми все-таки домовились з нашими кредиторами, щоб залишити такий інструмент підтримки економіки, як державні гарантії під інвестиційні проекти. Це 25 мільярдів гривень, які ми зможемо віддавати під агропромисловий і індустріальний  сектор. Загальний обсяг, який ми бачимо, підтримки економіки буде складати 13,6 мільярда  доларів США. Якщо цей пакет буде прийнятий.

Тепер окремо по проектах, які ми хотіли би реалізувати в 2014-2015 році. Я на базових зупинюся.

Модернізація газопроводу. Наші магістральні газопроводи. Це спільний проект ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Під цей проект ми залучимо 308 мільйонів євро.

Далі. Будівництво метрополітену в місті Харків. Під цей проект протягом 2014 і 2015 року кошти Європейського інвестиційного банку, ЄБРР  в розмірі 300 мільйонів євро.

Далі. Підтримка реформування оптового ринку електроенергії. Кошти Європейського банку розвитку і реконструкції – 70 мільйонів.

Наступний проект – це розширення Каховської ГЕС. Ми не маєм остаточної цифри, але Міжнародний європейський банк розвитку і реконструкції готовий кредитувати.

Далі. ЛЕП Луцьк-Тернопіль – це також проект Європейського банку розвитку і реконструкції.

Далі. Розвиток мережі електропередач саме на півдні України, де й нас є найбільші проблеми і  де у нас є найбільше втрати. Це до 40 відсотків втрат в енергетичних мережах країни. Також Європейський банк розвитку і реконструкції.

Далі. Завершення будівництва метрополітену в Дніпропетровську. Європейський інвестиційний банк готовий фінансувати, це 152 мільйона євро.

Далі. Муніципальна програма в Україні. Це те, що потрібно мерам міст, маленьким містечкам на підтримку місцевого самоврядування і реалізації проектів у цих маленьких містечках. Це 400 мільйонів євро.  І основний кредит щодо кліматичних змін України – це також програма європейського інвестиційного банку, який має відношення до екології. Це ще 200 мільйонів євро.

Ще раз зазначу, що в нас залишається кредитний ресурс, який може видаватися під державні гарантії центрального уряду – це 25 мільярдів гривень.

Окремо хотів би зазначити ту політику, яку, ми вважаємо, повинен сповідувати Центральний банк. Національний банк є незалежною установою і уряд не має права і не буди ніколи диктувати політику Центрального банку. Але, на наше переконання, ставки залучення у розмірі 25 відсотків, а кредитні ставки у розмірі 35 відсотків є неприйнятними. Ми закликаємо Національний банк розпочати найширшу програму рефінансування комерційних банків під ставку 14 відсотків.  Це дасть можливість відправляти ресурс у економіку за ставкою не вище 17-18 відсотків. При інфляції 12-14 відсотків, шановні колеги, плата за ресурс буде складати всього-на-всього 4-5 відсотків як є в країнах-членах Європейського Союзу. Ціни виросли на 14, ставка у кредитуванні –  18. Фактична плата 4 відсотки. Ми працюємо над цією програмою з Національним банком України.

Шановні колеги! Там є низка речей, які стосуються переформатування програми по допомозі сім'ям з дітьми. Ми, з одного боку, змінюємо суми за першу, другу і третю дитину, але, з іншого боку, збільшуємо разову виплату і продовжуємо її з трьох років до чотирьох років. Вам міністр соціальної політики про це доповість. Там є маса речей, які, ще раз кажу, не викличуть оплесків, але нам будуть аплодувати наші діти. Тому що ми врятуємо країну, ми врятуємо українську економіку. І у 2015 році і далі Україна вийде з падіння і продемонструє економічний ріст, зайнятість, збільшення соціальних стандартів і високі економічні стандарти країни. Прошу підтримати і врятувати країну.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Арсеній Петрович.

Шановні колеги! Арсеній Петрович, одну хвилину. Давайте, я бачу багато рук на питання. По одному питанню від фракцій. Колеги, давайте, я бачу багато рук. По одному питанню від фракцій і я дам можливість декільком  позафракційним.

Будь ласка, запишіться від фракцій на питання.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Є два варіанти, які я хочу вам запропонувати.

Є перший варіант. Зараз я буду відповідати на всі питання.

Є другий варіант. Ми роздали вам отакі талмуди законопроектів. Для того, щоб кожне питання і моя відповідь, в першу чергу, була професійна, я би вас дуже попросив, прочитайте, будь ласка, законопроекти. Я піду на кожну фракцію, до кожної депутатської групи. Буду доповідати по кожному питанню, яке у вас є. Готовий до співпраці. Готовий до того, щоб ми сьогодні зробили все для прийняття цих законів.

Тому, Олександр Валентинович, я вас прошу, щоб ми уже перейшли до конкретної роботи. Давайте, я пішов по фракціям, і тут у парламенті всім відповім  на всі питання після того, коли члени парламенту побачать конкретні законопроекти. Можна так попросити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені здається  логічна пропозиція Прем'єр-міністра. Так чи ні? Давайте ми домовимося про наступне. Зараз, колеги, зараз ми будемо робити перерву до 16 години. Зараз, зараз я бачу. Колеги, спокійно. (Шум у залі) Колеги, спокійно. Спокійно. Давайте, я прошу, заспокойтеся.

До мене багато підходило депутатів, наполягають, щоб ми сьогодні ще розглянули два важливих законопроекти 4378/1, 4500, це стосується відновлення довіри досудової системи. Це стосується наших призовників, щоб зберегти їм зарплату і постійне місце роботи, це дуже важливо для обороноздатності.

І ми можемо включити до порядку денного, уряд погоджується, утилізаційний збір. (Шум у залі) Друзі, спокійно. Але, колеги, але ми це можемо робити тільки після того, як проголосуємо два закони, які вніс уряд. Тому що без голосування за ці закони взагалі інше законодавче регулювання немає ніякого значення, тому що країна вийде на дефолт, тому що не буде чим платити зарплати і пенсії.

І саме тому, шановні колеги, я закликаю до вашої відповідальності, до вашої громадянської позиції. Ми розглянемо ці питання, які я зараз наголосив, сьогодні, сподіваюся, після того, як ми проголосуємо ці два закони.

Зараз ми оголошуємо перерву до 16 години. Протягом цього часу я прошу керівників фракцій і груп зібрати фракції і групи, зібрати позафракційних народних депутатів, які хочуть зустрітися з Прем'єр-міністром і з урядом. (Шум у залі) Колеги, 0947 також встигнемо, ми сьогодні розглянемо. Колеги, я бачу людей багато з залу вийшло. Ми включимо в порядок денний після того, як проголосуємо урядові закони. Заспокойтеся, будь ласка, я дуже вас прошу.

І я звертаюся до голів комітетів. Шановні колеги, прошу зібрати засідання комітетів, профільних комітетів, які відповідають за підготовку двох цих законодавчих актів. Щоб у нас на 16 годину було і рішення профільних комітетів.

Дякую, шановні колеги. До 16 години оголошується перерва.