Опубліковано 25. 03. 2014
ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
25 березня 2014 року, 16 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу сідати на свої робочі місця. Я сподіваюсь, що Верховна Рада буде продовжувати свою плідну роботу. І зараз… Шановні колеги, одну хвильку.
Шановні колеги, я прошу, я просто бачу, що дуже багато у нас порожніх місць і Верховна Рада ще не готова приймати дуже відповідальні рішення. Прошу керівників фракцій звернутись до своїх депутатів і закликати їх до залу. Шановні колеги, буде шкода, що важливі питання не наберуть достатньої кількості голосів тільки із-за того, що відсутня дисципліна у фракціях, групах і серед позафракційних.
Шановні колеги, ми з вами не встигли розглянути проект Закону (№ 2421) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі. Я прошу. Шановні колеги, автори закону, готові доповідати? Готові.
Будь ласка, голова підкомітету з питань паливно-енергетичного комплексу Бандуров Володимир Володимирович.
16:05:03
БАНДУРОВ В.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі.
На сьогодні однією з гострих проблем паливно-енергетичного комплексу є погашення заборгованості за електроенергію. Так для ілюстрації ситуації скажу, що тільки обсяги дебіторської заборгованості ДП "Енергоринок" перед ДП НАЕК "Енергоатом" складають майже 6 мільярдів гривень.
Запропонованим вам законопроектом пропонується, зокрема, перенести розрахункову дату – це дата, на яку кожним з учасників розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для її погашення на 1 січня 2013 року, що надасть поштовх до активізації проведення розрахунків підприємств України та покращить фінансово-економічний стан підприємств учасників розрахунків.
Також законопроектом пропонується продовжити запроваджену вище вказаним законом процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу та продовжити призупинення порушення справ про банкрутство таких підприємств до 1 січня 2016 року. Тобто фактично продовжити мораторій ще на два роки.
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді зазначений законопроект прийняти за основу.
Згідно висновку Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією проект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Приймаючи до уваги позицію Головного науково-експертного управління та Кабінету Міністрів України, які в цілому підтримують законопроект, необхідно врахувати наступні зауваження технічного характеру.
Перше. Підпункт 1 пункт 1 Розділу І проекту закону викласти у наступній редакції: друге речення пункту 1.8 статті 1 викласти у такій редакції: "Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року за зобов'язаннями з оплати електричної енергії 1 липня 2011 року.
Друге. Підпункт 2 пункту 1 розділу І проекту Закону викласти у наступній редакції. Пункт 3.4 статті 3 викласти у такій редакції: "Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року".
Третє. Пункт 2 розділу І проекту Закону викласти у наступній редакції. В пункті 4.1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слова та цифри "до 1 січня 2014 року" замінити словами та цифрами "до 1 січня 2016 року".
Враховуючи викладене, прошу прийняти законопроект у першому читанні та в цілому як закон з урахуванням поправок, та доручити Головному юридичному управлінню Верховної Ради України здійснити його редакційне та техніко-юридичне опрацювання перед поданням на підпис Голові Верховної Ради України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є питання до доповідача? Питань нема.
Шановні колеги, давайте, перед тим як записатися на виступи від фракцій і депутатських груп, проведемо реєстрацію народних депутатів і подивимося, скільки депутатів зараз готові працювати в залі.
Будь ласка, включіть систему "Рада", проведіть реєстрацію.
16:09:11
В залі зареєструвалось 267 народних депутатів.
Шановні колеги, я звертаю вашу увагу, що за Конституцією у нас 450 народних депутатів. Я прошу секретаріат чітко вести реєстрацію народних обранців щодо виконання ними їх конституційних обов'язків. І тих депутатів, які не готові до виконання цих обов’язків, ставити питання щодо позбавлення зарплати, а в перспективі, я думаю, шановні колеги, ми будемо з вами радитись, що робити з депутатами, які не здатні працювати протягом робочого дня.
Шановні колеги, прошу зареєструватись на виступи від фракцій. Будь ласка, прошу зареєструватись.
Народний депутат Стойко, будь ласка, "Батьківщина".
16:10:39
СТОЙКО І.М.
Шановний Олександр Валентинович, прошу передати слово Миколі Катеринчуку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу включити мікрофон народного депутата України Миколи Катеринчука.
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Микола Катеринчук, фракція "Батьківщина", Європейська партія України.
Шановний Олександр Валентинович, те, що зараз відбувається в сесійній залі, абсолютно свідчить про те, що нам наступний тиждень всім треба провести виїзне засідання на Майдані. Я хотів би, щоб ті народні депутати, які відмовляються працювати, пояснили людям, на якій підставі вони уникають виконання своїх прямих обов'язків, що вони роблять в робочий час замість того, щоб сидіти в парламенті і приймати вкрай важливі рішення. Я переконаний, Олександр Валентинович, що треба з цим щось робити.
Я пропоную, в зв'язку з тим, що зараз, ну ви бачите, половина сесійної зали тільки працює. Зберіть керівників фракцій і проведіть консультації щодо подальшої роботи Верховної Ради України. Такого не повинно бути, те що відбувається сьогодні в залі, що люди знаходять собі заняття, але тільки не те, що їм передбачено Конституцією і законами України. Фракція "Батьківщина" наполягає на тому, щоб ви, Олександр Валентинович, зібрали керівників фракцій і провели специфічну розмову відносно майбутнього парламенту. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію, Микола Дмитрович, обов'язково я це зроблю.
Шановні колеги, я би просив щодо змісту закону, будь ласка, виступи. Народний депутат Близнюк, Партія регіонів.
16:12:18
БЛИЗНЮК А.М.
Я прошу передати слово колезі Турманову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Турманова.
16:12:24
ТУРМАНОВ В.І.
Уважаемый Александр Валентинович, уважаемые коллеги! 1 января 2014 года закончился строк действия процедуры погашения определенных Законом Украины о мерах, направленных на обеспечение постоянного функционированного предприятия топливно-энергетического комплекса. В связи с чем предприятие отрасли потеряет защитный механизм от возбуждения дела о банкротстве и наложения ареста на их активы. Таким образом государственные предприятия топливно-энергетического комплекса оказались на грани жесточайшей финансовой ситуации, которая ставит под загрозу их дальнейшую стабильную работу.
Комитет по вопросам топливно-энергетического комплекса и ядерной политики, и ядерной безопасности на своем заседании 9 октября 2013 года рассмотрел данный законопроект о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по обеспечению стабильной работы стратегических предприятий энергетической отрасли. Поэтому здесь докладчик уже говорил, я просил бы своих коллег, всех, сегодня поддержать данный законопроект, который стабилизирует работу топливно-энергетического комплекса, вы знаете, в нашей такой экономической ситуации это очень важно. Поэтому прошу данный законопроект принять за основу и в целом. Благодарю за внимание и очень прошу всех депутатов поддержать данный законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Яценко, "Економічний розвиток".
16:14:00
ЯЦЕНКО А.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги, дійсно, як би, ми з повагою відносимось до наших колег, які цей закон подавали, працювали. Але, що ми сьогодні маємо? Огромний дефіцит бюджету, огромна дира, а ми, в принципі, пропонуємо, фактично, ще продовжити період по сплаті податкових боргів. Тобто, як би, з одного боку ми даємо можливість, там збираємо десь гроші, беремо кредити і так далі, з іншого боку, ми реструктуризуємо заборгованість, от чим, наприклад, я розумію, що енергетична галузь дуже важлива, але ж інші підприємства податки ж сплачують, ми ж не робимо це для фармацевтичної, для поліграфічної і так далі, будь-якої сфери. Тому мені здається, що тут треба виважено до цього питання підходити з тим, щоб, як кажуть, не створювати далі таку "яму" податкову, куди ми просто списуємо всі борги і так далі. Тому моя пропозиція, все ж таки, придивитись до цього закону дуже уважно і доопрацювати, і визначити, яка позиція у уряду, у Міністерства фінансів, до речі, і після того вже приймати рішення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу включити мікрофон народного депутата Зарубінського.
16:15:28
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Перш за все я хотів би сказати, що суб'єкт законодавчої ініціативи, народний депутат наш колега Бандуров, добре знається на цій проблематиці. І коли він запропонував норми цього законопроекту, ці законодавчі новели, то ми уважно на засіданні Комітету з паливно-енергетичного комплексу ядерної безпеки і ядерної політики поставилися до цього. І виходили в першу чергу з того, що на сьогоднішній день стабільна робота стратегічних підприємств енергетичної галузі – це питання не тільки енергетичної галузі. За великим рахунком, без жодного пафосу, але хотів би відзначити, що, якщо зараз не будуть стабільно працювати енергетичні підприємства, енергетичні потужності України, то це вже питання не тільки енергетичної безпеки, але і національної безпеки України.
Легше за все сьогодні теоретизувати і сказати, що ось знову продовжується якийсь термін і щось інше. Якщо б ми жили в тепличних умовах, у вакуумі можна було б погодитись з деякими попередніми виступаючими говорячи про податкові речі і все інше. Але ми живемо в реальних обставинах, в реальних умовах, і на сьогоднішній день, мені здається, що країні в першу чергу потрібні не теоретизування, а, дійсно, щоб енергетичні підприємства продовжували працювати. Щоб ні в кого не виникало спокусу їх, або збанкрутувати, або у інших людей, або фірм спокуси скористатися банкрутством енергетичних підприємств енергетичної галузі.
За великим рахунком, коли приймався закон 2005 року 23 червня, він називався, нагадаю, про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. То законодавець виходив з того, що до цього часу, фактично, енергетичний комплекс певною мірою, і це правда, допомагав і промисловості, і сільському господарству. Як допомагав? Не тільки тим, що тарифи були і на сьогоднішній день є економічно абсолютно не обґрунтовані і всі, хто розуміються на ці галузі, це прекрасно розуміють. Але і тим, що він фактично з початку давав продукт, а потім брав гроші, тобто елементарної процедури, коли спочатку гроші, а стільці потім, а не навпаки, в цьому разі ніяк не виникало. Тому мені здається, що ці пропозиції колеги Бандурова спрямовані на позитивні речі, на необхідні речі. А крім того, я хотів би додати до того, що він говорив, вони сприятимуть опосередковано, а може, в деяких аспектах і напряму, лібералізації ринку електроенергії. Чим? Шляхом двосторонніх угод, шляхом переходу до балансуючого ринку....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.
16:18:40
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Вважаю, що не зважаючи на певні застороги і претензії моїх колег, в даних умовах цей законопроект варто бодай в першому читанні підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Каплін, "УДАР".
16:18:57
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка", 144-й виборчий округ, місто Полтава.
Безумовно, проблема існує, але я переконаний, розв'язання цієї проблеми повинен комплексно системно запропонувати новий уряд України. При цьому потрібно чітко розуміти, що надаючи ті чи інші преференції, роблячи ті чи інші кроки по реструктуризації, в тому числі і боргів, ми повинні ні в якому разі не допустити дискримінації інших ключових галузей української економіки – сільського господарства, туризму, інших.
Тому наша політична сила вважає, що ми маємо моральне та професійне право розглядати такі законопроекти лише в контексті запропонованих реформ комплексних, системних реформ Арсенієм Петровичем Яценюком, які ми, власне, чекаємо вже кілька тижнів.
Тоді ми можемо чітко сказати, що реформи в Україні не будуть робитися за рахунок простих людей. Моральне право комусь списувати або реструктуризувати борги ми маємо тільки виключно після того, коли уряд почне виконувати свої обіцянки. А ми знаємо, що в Україні наразі продовжують працювати 6 з половиною тисяч суддів, 28 тисяч співробітників СБУ, 240 прокурорів на 100 тисяч населення, що є першим місцем у Європі. І майже до кожного з них ще не пройшла люстрація, про яку ми говорили.
Не можна зробити реформи у білих рукавичках і окулярах. Треба жорстко працювати в цих питаннях, і ті обіцянки, які давалися зі сцени Майдану, мають бути негайно виконані.
Особисто я не дозволю збільшення тарифів або інших речей для мешканців своєї Полтавської області до тих пір, доки не будуть виконані обіцянки в частині проведення перезавантаження, люстрації і не запропоновано нового, абсолютно професійного, комплексного підходу до реформування національної економіки. Ми зробимо все із своїми співгромадянами у Полтавській області, аби не за рахунок простих людей Полтавщини, зокрема, проводилися ці реформи, а за рахунок тих олігархів і їх офшорів за кордоном, які вони ховають, ще й отримують призначення, знакові призначення в ключових регіонах України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Панькевич, фракція "Свобода".
16:21:52
ПАНЬКЕВИЧ О.І.
Прошу дати слово Олександру Мирному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Олександра Мирного, або, будь ласка, виступ з трибуни.
16:22:10
МИРНИЙ О.Б.
Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Питання, яке ми зараз обговорюємо, на жаль, воно з року в рік переходить від однієї Верховної Ради до іншої. Я хочу нагадати тим, хто забув, що перший подібний закон був прийнятий – вдумайтесь! – 23 червня 2005 року. І за цей час ми з вами або наші "попєредники", вибачте за це слово (на жаль, скоро українська мова буде обмежена у вживанні, тому що є слова, які вже ми не можемо вживати), нічого не зробили для того, щоб галузь виводити з тієї ситуації, в якій вона є.
Ми постійно наголошуємо на тому, що не можна заганяти проблему вглиб, що не можна накладати косметику на обличчя хворої людини, що ми повинні прийняти ті рішення, які дозволять вивести ситуацію з упадку на мінімум хоча би не збитковість. На жаль, ми одне одного не чуємо. На жаль, ми постійно наздоганяємо.
І ми знову-таки можемо переконатися в тому, що, на жаль, державний менеджмент, він неефективний. В силу мабуть об'єктивних причин. Ми повинні в цьому розібратися. Ми повинні знати, чому це відбувається. Ми повинні, вибачте за слово, наказувати винних. Ми повинні знати, що нам робити далі, тому що поки що ми з вами навіть на сьогоднішній день не знаємо навіть перелік підприємств – перелік підприємств, підкреслюю – які попадають під дію цього чи іншого закону про мораторій. Хто в залі може сказати, скільки цих підприємств в розрізі по галузям? Ніхто. І ми чохом, гамузом приймаємо рішення для того, щоб це робити.
Так, ситуація важка. Так, дійсно, сьогодні за цей закон треба голосувати. Зрозуміло, що ми будемо його підтримувати. Але, шановне товариство, давайте зупинятися. Давайте! Як тільки ми проголосуємо за цей закон в першому читанні, зразу давайте пропозиції, що робити далі. Тому що ми не можемо постійно затягувати цей процес. І я закликаю і Партію регіонів, де є маса людей, які розбираються в цьому питанні, і більшість об'єднати зусилля. Давайте показувати приклад що ми маємо робити, тому що революція революцією, а життя не зупиняється. А підприємства працюють. Або не можуть працювати, у тому числі із-за нашої бездіяльності. Тому пропонуємо підтримати закон в першому читанні, але попереджаю, що на наступний рік "Свобода" не буде голосувати за подібний законопроект і в нас з вами небагато часу для того, щоб виправити цю ситуацію. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, на трибуну.
16:25:23
ГОНЧАРОВ А.Д.
Уважаемые друзья! Гончаров, 51 округ. Я обращаюсь к вам с просьбой от имени наших трудовых коллективов, в том числе и шахтеров со следующим.
Данный законопроект никаким образом не реструктуризирует те долги, которые образовались на наших предприятиях. Разговор идет только о том, что составлены соответствующие графики погашения долгов между кредиторами и дебиторами. И эта задолженность сегодня уменьшается, но вот эти два закона: о стабильном функционировании предприятий и о банкротстве – срок их действия закончился 1 января 2014 года.
Сегодня всего лишь на всего нужно продлить срок действия этих законов для того, чтобы наши фискальные органы не имели такой возможности арестовать финансовые счета и приступить к процессу банкротства.
Я обращаюсь ко всем! Дорогие друзья, уважаемые коллеги, давайте поддержим этот…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ГОНЧАРОВ А.Д. Который даст возможность работать многим трудовым коллективам, в том числе и угольной промышленности. И при этом даст возможность нашему Кабинету Министров и Министерству топлива и энергетики разработать и внедрить те меры, которые позволят всем нашим предприятиям выйти на финансовую сбалансированность.
Прошу поддержать данный законопроект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Міщенко від позафракційних. Включіть мікрофон.
16:27:12
МІЩЕНКО С.Г.
Сергій Міщенко, 98 округ, Київщина.
Шановні громадяни України, шановні колеги! Я хочу вам нагадати про те, що в минулому році ми цей закон уже ставили на голосування, і тут не вистачило голосів. І я пам'ятаю всі порядки денного, коли отут сидів Арбузов і всі інші, коли його пропихували для того, щоб зала проголосувала. Я тоді виступив і сказав: шановні, дайте, будь ласка, список, хто реструктуризацію цю зробив, хто борги погасив, хто податки платить, а хто ні – дві таблички. І тоді ми будемо знати чітко, хто свої зобов'язання виконував, хто сплачував податки, хто ці долги перед державою виконував, а хто крав, хто собі на карман працював, хто вивозив в офшори ці гроші. І все відразу стане зрозумілим.
Тому мені, чесно кажучи, незрозуміло, чому там позитивна антикорупційна експертиза. Не може бути так. Якщо б ми бачили два різних підприємства, одне підприємство, яке все платить, повністю всі податки і забезпечує бюджет, а інший не платить, і ми йому, не перевіряючи його, не проводячи після цієї влади аудит на цих паливно-енергетичних підприємствах, не показуючи, куди вони гроші виводили, як вони заробляли. І ми їм даємо можливість для того, щоб вони далі це робили. Чому не підготовлена на сьогоднішній… І це не моя основна думка. Ви почитайте науково-експертне управління, те ж саме говорить, що я говорив рік тому. Про те, що треба готуватися до таких законопроектів. Треба показувати народним депутатам і народу, що за цими паливно-енергетичними підприємствами і хто за ними стояв. Ми що не розуміємо про те, що останні роки після президентства Януковича хто за ним стояв, за цими паливно-енергетичними, хто збирав гроші, де сама величезна корупція була, хто виводив це. І ми їм ще даємо такі преференції, можливість? Я, чесно кажучи, не розумію, як можна з кондачка приймати такі законопроекти.
Тому я вважаю, що це питання треба відкласти. Роздати, дійсно, всю інформацію народним депутатам. Провести нормальну антикорупційну експертизу і потім приймати рішення. Але за таке рішення, ну, я точно голосувати не буду, щоб комусь із олігархів давати можливість ще далі виводити ці гроші за кордон і офшори. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народного депутата Анатолія Гриценка, включіть мікрофон.
16:30:14
ГРИЦЕНКО А.С.
Дякую. Шановні колеги, тут звучало якось питання - кому це вигідно? Ясна річ, це не вигідно країні, це не вигідно людям, не вигідно бюджету, вигідно мільярдерам, олігархам, власникам цих підприємств. Це всім ясно. Це люди, які, якщо вони кажуть, довели до банкрутства, то паралельно вони весь цей час з 2005 року і зараз купували собі такі собі маєточки по 100 мільйонів доларів, купували футбольні клуби, інші "ласощі". Ці підприємства працювали абсолютно не прозоро і з точки зору визначення тарифів, цін, і з точки зору податків, вони всі в офшорах. Це приватний бізнес! Тому ключові риси цього проекту – непрозорість, ручний режим і корупція. Уряд не надав списку підприємств, жодного року уряд не звітував про те, кому які борги списані. Цей проект приймати не можна новій команді. Яка зараз говорить про прозорість. Я прошу зняти його з розгляду. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зняти його з розгляду можна, не підтримав його або, прийнявши його, підтримав. Тому, будь ласка, зал повинен визначитись зараз.
Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі (номер проекту 2421а). Прошу зал визначитись шляхом голосування щодо прийняття цього закону в першому читанні, я підкреслюю, в першому читанні.
Будь ласка, прошу голосувати.
16:32:07
За-203
Рішення не прийнято.
Яка пропозиція комітету, Микола Володимирович, будь ласка, голова комітету.
По фракціям, будь ласка, покажіть.
Будь ласка, Микола Володимирович, я прошу як голова комітету, яка пропозиція? Включіть мікрофон народного депутата Мартиненка.
16:32:42
МАРТИНЕНКО М.В.
Олександр Валентинович, прохання – на повторне перше читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція від комітету на повторне перше читання. І я просив врахувати при підготовці цього проекту пропозицію народного депутата Міщенка щодо аналізу тих підприємств, які зменшують заборгованість і ті, які системно збільшують заборгованість від кожного закону до кожного закону.
Тому з цією пропозицією можемо на повторне перше читання? Можемо. Прошу підтримати. Прошу голосувати.
16:33:24
За-223
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, наступне питання, яке треба обговорити у Верховній Раді, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування.
Я розумію, це пов'язано і з Автономною Республікою Крим, і з багатьма іншими регіонами в зв'язку з тим, що у нас наступає період, в тому числі і літніх відпусток.
Будь ласка, пан Марцінків.
16:34:05
МАРЦІНКІВ Р.Р.
Шановні колеги, Руслан Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Ухвалення цього законопроекту дозволить припинити незаконне обмеження доступу українців до узбережжя водних об'єктів, і зокрема пляжних зон в окупованому українському Криму і не тільки.
Цей законопроект – це виконання програми захисту українців Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та очікування мільйонів наших громадян, а саме: забезпечення державою рівних прав для усіх громадян та однакового дотримання закону усіма громадя6нами, незалежно від рівня їх статків чи належності до влади.
Підготовлений ще до окупації Криму російськими загарбниками, але підтриманий профільним комітетом, попереднім міністерством і теперішнім, але безпідставно не був включений в порядок денний попередніх сесій. Даний законопроект стосується такого чутливого питання, як вільний доступ громадян до узбережжя водойм. Право, яке впродовж багатьох років нахабно і безкарно порушується місцевими самозваними феодалами за ганебної бездіяльності правоохоронних органів. Ця проблема набула соціальної гостроти, особливо в місцях масового відпочинку громадян на узбережжі Чорного і Азовського морів, на берегах Дніпра, Десни та інших. Найбільш гостро дана проблема стосується Криму. Самовільне влаштування, справляння плати за вхід до пляжних зон суперечить статті 13 Конституції України та статті 47 Водного кодексу України, які гарантують право безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів. Запропонований законопроект забороняє обмеження загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг, пляжних зон, а це щонайменше 100 метрів, в користування юридичним або фізичним особам. А також передбачає, що перешкоджання в такому доступі є підставою для припинення права користування цими смугами. Проект забороняє влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя водних об’єктів. Також встановлено механізм демонтажу таких огорож або інших конструкцій за рахунок їх власників, осіб, що їх встановили.
Проект надає виконавчим органам місцевих рад та місцевим державним адміністраціям повноваження із забезпечення безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування. Законопроект передбачає, що огорожі або інші конструкції, що встановлені до набрання чинності законом та перешкоджають доступу громадян до узбережжя водних об'єктів підлягають демонтажу протягом 2 місяців з дня набрання чинності законом.
Закликаю усіх депутатів підтримати цей закон в першому читанні. Його прийняття стане важливим кроком до відновлення справедливості і верховенства права в Україні і стане позитивним сигналом для повернення українського Криму. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, сідайте.
Шановні колеги, я прошу від фракцій записатись на виступи. Прошу провести запис. Народний депутат Зарубінський, будь ласка.
16:37:42
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, пане Голово.
Шановні колеги, я думаю, що всі насправді розуміють про що йдеться в цьому законопроекті. До речі, не перший раз вносяться такі пропозиції, але вони так потихеньку, хитро, але завжди ховаються.
Я думаю, зрозуміло, чому вони ховаються. Тому що дуже багато об'єктів стосуються не тільки Криму, а стосуються річки Дніпро та інших річок в Україні до яких населення, яке живе вже поколіннями там не може добратися до води, просто не може добратися до води. Як правило, до речі, це сільське населення.
І мені здається, що оцей законопроект є дуже своєчасний на тлі розмов про справедливість, соціальну справедливість і так далі, бо справедливість – це ж не абстракція. Справедливість – це коли я, він, вона можуть дійти до того, що є загальнонаціональним надбанням і власністю, а не те, що загороджено п'ятиметровими мурами, а не те, що зроблено для того, щоб користувалися лише топ-лідери, чи топ-люди як вони себе вважають. До речі в українському законодавстві є вже немало для того, щоб карати за такі речі. Але робиться вигляд, причому різними урядами, вже протягом багатьох років, що цієї проблеми не існує.
Тому мені здається, що законопроект колеги Марцінківа треба підтримати і в першому читанні, і в цілому. І саме головне, що негайно треба його виконувати і люди мають мати вільний доступ до того, що належить людям, а не окремим персонам.
Ще раз: дуже велику увагу приділити річці Дніпро в межах Києва, в межах Київської області і по всьому річищу річки Дніпро, а не тільки Крим, це само-собою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Будь ласка, Павло Розенко, фракція "УДАР".
16:39:47
РОЗЕНКО П.В.
Прошу передати слово Сергію Капліну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Сергія Капліна.
16:39:53
КАПЛІН С.М.
Сергій Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка", Полтавська область, 144 виборчий округ.
Ця проблема надзвичайно актуальна для усієї країни, зокрема, для моєї Полтавщини. І я б хотів дуже коротко, і дуже конструктивно назвати три цифри.
Мільйони українських громадян, український народе, ви маєте знати дві норми законодавства. Перше: статтю 13 Конституції, де написано, що надра водні і природні ресурси належать вам, громадянам України. Статтю 47 Водного кодексу, де записано, що усім цим ви маєте право користуватися безкоштовно. І третю цифру: мій прямий мобільний телефон 0675407096. І якщо хтось не знає перших двох, звертайтеся до нас, до "УДАРу", до мене безпосередньо і я тих суддів, прокурорів, нелюстрованих ще новою владою, навчу цим двом нормам і ми повернемо вам чисте узбережжя зелене, і все інше, що вам належить, за Конституцією і дано Господом богом. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ, Дякую за виступ.
Будь ласка, народний депутат Журавський.
16:41:19
ЖУРАВСЬКИЙ В.С.
Шановні колеги, мені цей законопроект надзвичайно подобається. Але я як юрист буду говорити конкретні речі, що подобається.
Автор пропонує доповнити статтю 47 Водного кодексу України таким реченням. Я зацитую: "Не допускається обмеження загального водокористування, зокрема, заборона купання та плавання на човнах у зв'язку з наданням земель, прибережних захисних смуг, пляжної зони користування юридичним або фізичним особам". Дуже слушно і не лише для тих людей, які живуть біля річки Дніпро. Це стосується всього водокористування, водних ресурсів.
Мені надзвичайно подобається доповнення статті 88 "Прибережні захисні смуги" із того самого Водного кодексу України. Зацитую: "Перешкоджання проходу вздовж берега моря, морської затоки чи лиману, в тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій, чи справляння за нього плати є підставою для припинення права користування пляжною зоною". А тепер подивимося на Україну. Є проблема? Є проблема. Цей законопроект дає механізм вирішення цієї проблеми? Дає.
І мені також подобається доповнення до Кодексу України "Про адміністративні правопорушення",. Теж зацитую, те чого в нинішній редакції, в діючій немає: "Обмеження безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах, в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків передбачених законом, тягне за собою накладання штрафу на громадян в розмірі від 10 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, що дуже важливо, від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян".
Є певні тут недоліки, вони носять техніко-юридичний характер, але їх легко поправити. Закликав би народних обранців підтримати цей дуже важливий для України законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Сабій, фракція "Свободи".
16:43:51
САБІЙ І.М.
Прошу передати слово Олександру Оксентійовичу Шевченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Олександра Шевченка.
16:44:01
ШЕВЧЕНКО О.О.
Олександр Шевченко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
Наша фракція підтримує даний законопроект і буде голосувати за нього, але я хотів би звернути увагу, шановних депутатів, на те, що не можна весь час поправляти Водний кодекс, Земельний кодекс чи законодавство із екологічних питань. Справа в тому, що, наприклад, Земельний кодекс передбачає існування захисних земельних смуг на берегах річок і інших водойм, наприклад, на берегах морів – до двох кілометрів, на берегах малих річок до 25 метрів, середніх – 50 і так далі. Тобто необхідно було раніше стежити за дотриманням законодавства, маємо на увазі, земельного, водного чи екологічного і не допускати того, що вже сталося. У законопроекті Марценківа мова іде про вільний прохід до водойм і знесення загорож чи парканів, інших конструкцій. Під конструкціями не зрозуміло, що мається на увазі. Я б звернув би увагу на те, що на берегах річок, морів і інших водойм збудовано величезну кількість будівель. А це категорично заборонено. І фактично, ці полеземлезахисні смуги передані в приватну власність, тому-то вони і огороджуються. Значить, не обхідно повернутися до дотримання законодавства і прокуратура наша повинна стежити за цим і усувати ті недоліки, які з'явилися. Більше того, я скажу, на берегах річок, на тому ж Бузі ведеться широкий видобуток каміння, що категорично заборонено нашим законодавством, екологічним зокрема. Але таке видобування продовжується і ніхто не стежить за взагалі-то дотриманням законодавства.
Саме тому я думаю, що нам необхідно проголосувати за цей законопроект, але слід на майбутнє прокуратурі стежити за дотриманням уже існуючого законодавства, щоб ми спеціально не приймали зміни, щоб у сунути вже порушення цього законодавства. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ.
Будь ласка, народний депутат Павловський, "Батьківщина".
16:46:42
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський. Прошу передати Олександрі Кужель слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Олександри Кужель.
16:46:49
КУЖЕЛЬ О.В.
Дуже дякую. Я хочу звернути увагу на дуже велику важливість цього законопроекту.
І всі, хто призивають, що почитайте Конституцію і чому не виконувалися закони, хочу вам сказати, що особисто з людьми, з якими я проживаю в садовому товаристві у Вишгороді, два з половиною роки разом з природоохоронною прокуратурою ми відбиваємо порушення мера міста Вишгорода Решетняка, який завтра проходить люстрацію в місті Вишгороді в питаннях того, що він закриває виходи до річки. Це не є великі будинки, це є садові маленькі будинки, але ніхто з людей не має можливості сьогодні виходити до річки, тому що віддають багатіям.
Ще хочу сказати, що порушення цих законів не мають строку давності. Ми повинні притягнути до відповідальності всіх суддів, які нам два з половиною роки, і не тільки нам, я знаю, скільки людей звертається з цими питаннями і по всій Україні, повинні йти на люстрацію.
Наприклад, навпроти нашого Вишгорода, садового товариства, є така Хотянівка. Коли я подивилася, куди дали землю тої Хотянівки, її дали на випас скота. Скота там немає - там скоти живуть, скоти, які закрили повністю вихід до води і катаються на мотоциклах і таких катерах, коли просто не можуть зайти в річку покупатися.
І тому, вважаю, цей законопроект є дуже важливим, але його треба посилити тим, що переглянути ті справи і скарги, які були до часу прийняття цього законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Ляшко. Потім народний депутат Міщенко. І будемо підводити риску під обговоренням.
16:48:51
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України, шановні виборці! Я хочу вам сказати, що багато тих, хто сьогодні сидить у цій залі, о 18-ій закінчиться засідання – і вони поїдуть до лісу, до річки, до води і будуть там сидіти і розказувати про те, як вони дбають про вільний доступ до природніх ресурсів. Я питаю у нової влади: чому і досі не прийнято рішення про закриття оазису комунізму: Кончі Заспи, Пущі-Водиці? Чому державні чиновники, колишні, нинішні, живуть на державних дачах за державний рахунок, ходять дихають лісом, ходять пляжі персональні мають, забравши ці можливості у простих дітей?
Сусідній Васильків, 30 кілометрів від Києва. Є там мордатий мазепа, бабай. Відхопили два гектари берегу річки Стугни, поставили там ресторан і пуза гріють самі. Нормальним людям дійти туди не можна. І отаких бабаїв і мазеп, і Конча-Заспи – до якого міста не приїдь, скрізь все загороджено, скрізь усе забрано і так далі.
Законодавства нема? Є у нас…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ЛЯШКО О.В. Дайте розумному чоловіку сказать! (Шум у залі) Дякую. А сміються, я так розумію, ті, кому розуму не вистачає.
Законодавства немає? Є у нас законодавство. Совісті немає. І відповідальності немає. І тому треба, я підтримаю цей законопроект, але я покажу власним прикладом: сам сяду на бульдозер і знесу дачу в Конча-Заспі чи забор біля річки, щоб іншим було непорадно.
І я закликаю президента Турчинова негайно закрити державні дачі, державні санаторії, державні оці розплідники, де сидять дармоїди і нічого не роблять за державний рахунок. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доповідаю, Олег Валерійович. Олег Валерійович! Доповідаю, що підписаний мною указ щодо продажу всіх резиденцій, дач державних для того, щоб могли поправити бюджет України, а для діяльності ні виконуючого обов'язки, ні самого президента ці будинки, ці резиденції, ці палаци не потрібні.
Будь ласка, народний депутат Міщенко.
16:51:08
МІЩЕНКО С.Г.
Сергій Міщенко, 98 округ, Київщина.
Шановні громадяни України і шановні колеги! Зрозуміло, що ми запізнилися з цим законом років на 10, коли ще не було парканів, коли ще не забирали землю біля річок, коли нагло не виконувались "25 метрів", "100 метрів" до прибережних смуг. Але зараз питання стоїть в тому, дай Бог, щоб ми його прийняли і в цілому.
Чому я за це говорю? Тому що 98 округ мій – це Дніпро від Осокорків до початку Черкаської області. І у мене сотні звернень що по Переяслав-Хмельницькому району, що по Бориспільському районі на прокурора Переяслав-Хмельницького району, Бориспільського району, київського обласного прокурора, київського природоохоронного прокурора, зараз на екологічного міністра, знову повторно, і на Генерального прокурора. Я вас прошу, автори законопроектів, хай ваші однопартійці зараз розглянуть їх і приймуть відповідні законні рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми можемо визначатись шляхом голосування? Всі у виступах підтримали закон. Дуже важливо, щоб під час голосування всі також його підтримали. Щоб це була підтримка не тільки на словах.
Шановні колеги, вноситься пропозиція щодо прийняття за основу, тобто в першому читанні, законопроекту (№3059) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування. Прошу всіх народних депутатів підтримати цей проект шляхом голосування.
Прошу голосувати. Включіть систему "Рада". Голосуємо, шановні друзі!
16:53:11
За-188
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 3, "батьківщина" – 63, "УДАР" – 20, "Економічний розвиток" – 17, "Суверенна європейська Україна" – 22, "Свобода" – 32, 0 Компартія, позафракційні – 31.
Шановні колеги, я би просив, щоб все ж таки… Було декілька виступів. Мені не зрозуміло, всі підтримали на словах, в результаті – Партія регіонів 3 голоси; комуністи зрозуміло, в них, мабуть, всі дачі знаходяться біля водоймищ.
ЛЯШКО О.В. Список, хто не голосував…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми оприлюднимо список, хто не голосував, шановні колеги. Але ж дуже шкода цей закон. Я бі просив, давайте… Я автоа прошу, пану Марцінківу, слово щодо пропозиції. Будь ласка.
16:54:01
МАРЦІНКІВ Р.Р.
Шановний головуючий, я попрошу на повторне перше читання відправити. Все-таки більшість залу підтримує даний законопроект. Я сподіваюся, що коли ми його опрацюємо і внесемо у залу, буде більше депутатів і ми все-таки його проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я звертаюся до Партії регіонів. Давайте підтримаємо наших виборців, наших громадян. Це їхні проблеми, які ми не хочемо розв'язати. А ми зобов'язані це робити.
Будь ласка, на повторне перше читання проект №3059. Я прошу всіх народних депутатів підтримати цю пропозицію – повторне перше читання цього законопроекту, дуже важливого для наших громадян. Прошу голосувати.
16:54:50
За-201
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – з 3 до 7 збільшила кількість голосів, "Батьківщина" – 64, "УДАР" – 21, "Економічний розвиток" – 23, "Суверенна європейська Україна" – 23, "Свобода" – 32, Компартія – 0, позафракційні – 31.
Будь ласка, народний депутат Рудьковський. За ним – депутат Ляшко.
Включений мікрофон, говоріть, будь ласка.
16:55:12
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Рудьковський, Соціалістична партія України. Я звертаюся до комуністів, до Партії регіонів. Ми всі, всі громадяни України розуміють, що основна маса бізнесу побудувала свої будинки біля води. Я розумію, що частина і депутатів Верховної Ради. Але ми повинні думати не про себе, ми повинні думати про ті мільйони людей, які не можуть підійти до Дніпра. Ми повинні думати про тих мільйони людей, які не можуть підійти до моря. І, в першу чергу, ми повинні думати про своїх виборців, які нас делегували до Верховної Ради, щоб ми приймали рішення, які відповідають їхнім інтересам.
Так от цей закон відповідає інтересам виборців. І, на жаль, ми приймаємо у Верховній Раді рішення, яке відповідає…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Ляшка.
16:56:33
ЛЯШКО О.В.
Шановні громадяни України, хто з вас був за кордоном, знає, в усьому цивілізованому світі доступ до води, до природніх ресурсів є вільний у будь-якій країні – і в Іспанії, і в Ізраїлі, і в Італії. Кожен може дійти до моря. Лише в Україні, лише в пострадянських країнах виявляється народне надбання: ліс, вода – це власність одиниць, а не українських громадян.
Ті, хто зараз не голосував за Закон про вільний доступ до води, до лісу, вони виступають проти людей. Верховна Рада сьогодні, не прийнявши цей закон, в чергове продемонструвала, що ця Верховна Рада є антинародною Верховною Радою і ті, хто не голосував за цей закон, самі і вкрали той ліс і ту воду. І тому я прошу Голову Верховної Ради оприлюднити список тих, хто не голосував, нехай вся країна, все суспільство знає як вони захищають інтереси людей.
Ганьба вам, паразити!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що обов'язково оприлюднимо список народних депутатів, які і не ходять до зали, і не голосують за ті закони, які вони особисто обіцяли всім своїм виборцям.
В той же час, шановні колеги, я інформую вас, що наступного разу я звернусь до Верховної Ради щодо голосування ad hoc, повторного голосування цього законопроекту, враховуючи його важливість. Просив би зразу авторів його доопрацювати, щоб ми могли це зробити. І зразу прийняти його і за основу, і в цілому.
Шановні колеги, переходимо до проектів постанов.
Зокрема йдеться про Постанову (№ 3894) про проведення парламентських слухань на тему: "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: проблеми та шляхи їх вирішення". Цей проект, вноситься, Постанови щодо проведення парламентських слухань в травні. Шановні колеги, треба автору надати слово? Не треба. Можемо зразу голосувати? Можемо.
Шановні колеги, я прошу підтримати питання мешканців, які проживають в гуртожитках, воно дуже гостре і воно хвилює фактично всіх громадян в різних куточках нашої країни незалежно від того це Південь чи Північ. Я прошу підтримати цей проект, проголосувавши його за основу і в цілому. Прошу, шановні колеги, проголосувати проект (№ 3894) щодо проведення парламентських слухань. Будь ласка, прошу голосувати.
16:59:14
За-254
Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступний проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушенням психофізичного розвитку. Проблеми та шляхи їх вирішення".
Є необхідність надати слово автору Гриневич Лілії Михайлівні? Нема необхідності. Зрозуміло. Актуальна і дуже важлива тема.
Прошу шановних депутатів підтримати проект (№ 3314-д) про проведення парламентських слухань: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушенням психофізичного розвитку".
Будь ласка, прошу голосувати за основу і в цілому.
17:00:10
За-236
Рішення прийнято.
Шановні народні депутати, наступний проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави". Пропозиція провести ці слухання 2 липня 2014 року. Номер проекту 4479. Є необхідність надати слово? Нема необхідності. Зрозуміло. За назвою зміст цього проекту постанови.
Будь ласка, шановні колеги, 4479 прошу підтримати за основу і в цілому. Прошу голосувати.
17:01:10
За-250
Рішення прийнято.
Шановні колеги, у нас є технічна проблема щодо проведення парламентських слухань. Це стосується проекту Постанови про проведення слухань на тему: "Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні".
Справа в тому, що коли приймали це рішення, не розрахували час. І проект, який був 11 березня проголосований, він передбачав уже 9 квітня проведення парламентських слухань. Не встигають наші колеги. Вони не*** проміняли дату і не встигають підготувати ці слухання.
Є прохання підтримати зміну часу проведення цих слухань з 9 квітня 2014 року на 18 червня 2014 року. Нема необхідності комітету коментувати? Можемо проголосувати? Прохання, шановні колеги, підтримати голосуванням цю пропозицію, будь ласка, щодо зміни дати проведення парламентських слухань, проект номер 2387а. Прошу, шановні колеги, голосувати. Прошу визначитись.
17:02:40
За-251
Рішення прийнято.
Шановні колеги, у нас фактично всі питання ми розглянули, залишись кадрові пропозиції, кадрові питання. Я хочу запитати, готовий зал голосувати зараз? Тому що я бачу, що багатьох народних депутатів нема на своїх робочих місцях і ми можемо, я розумію, що можемо ставити необмежену кількість раз на голосування, щоб ми просто зайвий раз не обговорювали питання, яке для всіх зрозуміле. Можемо зараз голосувати питання, пов’язане зі звільненням членів Ради Національного банку України? (Шум у залі) Можемо?
Будь ласка, Ірина Геращенко.
17:03:31
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, ми готові голосувати зараз за ці питання. Вірніше, ми вважаємо, що дійсно потрібно провести і люстрацію в деяких органах влади. В даному випадку, якщо порушено вже, прийшов термін закінчення їх повноважень, то потрібно призначати нових. Але дуже важливо, щоби ті рішення, які зала сесійна проголосувала, вступали в дію.
Я хочу нагадати, що 2 тижні тому ми проголосували в сесійній залі за скасування повноважень членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і досі ця Постанова не підписана, що не дає можливості нам включити процедуру конкурсу для громадських організацій подачі достойних кандидатур на цю посаду. Потрібно все-таки нам над цим думати, тим більше, коли такий ризик сьогодні, такі є небезпеки в інформаційному просторі країни. Нам потрібно формувати Раду з нацбезпеки і оборони… Ой, вибачте, будь ласка… Раду з питань телебачення і радіомовлення, щоби вовни разом з Радою нацбезпеки і оборони працювали над вдосконаленням нашого інформаційного простору. Звертаємо вашу увагу, що треба цю Постанову Верховної Ради підписати.
Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з'ясую у секретаріату, чому й досі вони не дали на підпис цю постанову. І коли немає ніяких проблем, я сьогодні підпишу цю постанову. А просив би Верховну Раду внести пропозиції щодо нового складу, підготувати ці питання, скажемо, профільному комітету щодо нового складу представників від Верховної Ради, саме Національної цієї ради з питань телебачення і радіомовлення.
Шановні колеги, ще раз, ми можемо ставити питання на обговорення і голосувати?
Будь ласка, я проси в би голову Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Риженкова Олександра Миколайовича. Є він на місці? Є. Будь ласка, на трибуну.
17:05:35
РИЖЕНКОВ О.М.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Відповідно до пункту 19 частини першої статті 85 Конституції України до статті 10 Закону України "Про Національний банк України" Верховна Рада України призначає та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України шляхом прийняття відповідної постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку України 7 років.
Постановою Верховної Ради України за номером 5605 від 11 січня 2007 року було призначено шістьох членів Ради Національного банку України, строк повноважень яких закінчився 11 січня 2014 року.
З урахуванням викладеного та виконанням статті 10 Закону України "Про Національний банк України", Верховна Рада України має прийняти Постанову про звільнення членів Ради Національного банку України на підставі закінчення строку їх повноважень.
За результатами обговорення цього питання на засіданні комітету 18 березня було прийнято рішення щодо схвалення зазначеного проекту постанови Верховної Ради України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можемо голосувати цей проект?
Нагадаю: це проект, реєстраційний номер якого 4425, щодо звільнення членів ради Національного банку України, які обрані за квотою Верховної Ради.
Будь ласка, шановні колеги, прошу підтримати цей проект ще раз за основу і в цілому, його номер 4425. Прошу голосувати.
17:07:19
За-213
Шановні колеги, я бачу, що нема настрою сьогодні голосувати кадрові питання.
Рішення не прийнято.
Не встигли? Шановні колеги, я вибачаюсь, ми ж не на тренуванні, ми в залі українського парламенту і я прошу встигати для голосування. Прошу, щодо включення на повторний розгляд проголосувати. Прошу всім сісти на свої робочі місця, шановні колеги, і голосувати. Прошу, щодо повторного розгляду цього питання, підтримати пропозицію. Прошу голосувати.
17:07:58
За-219
Рішення не прийнято.
Шановні колеги, я звертаюсь до керівників фракцій депутатських груп щодо забезпечення явки народних депутатів і роботи всіх народних депутатів, відповідно до вимог Конституції і чинного законодавства.
Завтра, шановні колеги, ми продовжимо нашу роботу о 10 годині. Я закриваю на цьому сьогоднішнє засідання. До побачення!