Засідання 16 (вечірнє)

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 жовтня 2013 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запрошуйте депутатів. Шановні народні депутати, я прошу підготуватися до реєстрації.  Увімкніть систему "Рада".

16:00:55

355 народних депутатів зареєструвалися. Вечірнє засідання Верховної Ради  України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питань порядку денного. Шановні народні депутати, у нас на черзі закон, проект Закону номер 2181а: про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність та користування. Є пропозиція його не розглядати, він уже один раз розглядався. Ми розберемося, а потім повернемося колись до його розгляду. Не буде заперечень?

Розглядаємо проект Закону номер 3358: про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів.

Як розглядаємо? Ну давайте, голосуйте. Хто підтримує скорочену процедуру? Прошу, голосуйте. Та не попадайте! Так бігаєте!

 

16:04:09

За-143

(Шум у залі)

Та що я? Я що, що "ми не встигли"? Так що робити? Так, як не встигли  ви всі? Запросіть, запросіть депутатів. Он, он, дивіться, що робиться. Ставлю на переголосування скорочену процедуру. Прошу голосувати.

 

16:05:07

За-154

Проти – 34, утримались – 0, не голосували – 182.

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, повернулися до голосування.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Павлович Темник, прошу доповідати. Геннадій Павлович, у вас.... Де міністр? Геннадій Павлович, у вас 10 хвилин для доповіді, доповідайте. (Шум у залі)

Ви що, не чуєте, що я кажу? Десять хвилин я міністру надаю. Що це таке? Ви ж хоч слухайте, що я вам кажу. Ну, що ви за люди? Я ж кажу, що ви за люди? Я 10 хвилин дав міністру. Ви ж працювати не хочете! Ви чуєте тільки себе, ви ж нікого не чуєте! Ви тільки Ляшко чуєте.

Прошу, пане міністре.

 

ТЕМНИК Г.П.

Шановний Володимир Васильович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд урядом пропонується проект Закону про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів.

Мета розроблення – створити умови для проведення розрахунків різниці в тарифах з урахуванням заборгованості поточного року та забезпечити стабільне проходження опалювального сезону та безперебійне надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

Враховуючи, що заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 жовтня 2013 року становить 17 мільярдів гривень, а обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення станом на 1 січня 2013 року складає 2,8 мільярди гривень, виникає необхідність надати можливість підприємствам теплопостачання погасити  казначейськими  фінансовими векселями заборгованість за спожиті енергоносії, лише яка виникла станом  на 1 січня 2013 року, а й ту, яка виникає протягом нинішнього поточного року. Так, станом на 31 грудня 2013 року заборгованість ….різниці в  тарифах на теплову енергію орієнтовно буде складати близько 9,6  мільярдів гривень. Також станом на 1 січня 2013 року заборгованість  Державного бюджету перед місцевими бюджетами з різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для населення становить 4 мільярди гривень, а станом на кінець року ця заборгованість буде складати  вже 6,8 мільярдів.

У законопроекті пропонується поширити вимоги статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", якими надається право Кабінету Міністрів України реструктуризувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками Державного бюджету, що виникла станом на 1 січня 2013 року  у встановлених ним обсягах шляхом вилучення фінансових казначейських векселів строком обігу до 5 років з дохідністю 5 відсотків.

Також розширено на заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялося, транспортувалося та постачалося населенню, та утворилось у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалося або погоджувалося органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Проект закону, відповідно до регламенту Кабінету Міністрів, погоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Також хочу проінформувати, що кількість підприємств-постачальників теплової енергії налічує 650. Кількість підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення – тисяча 581. Рівень покриття тарифів собівартості послуг з постачання теплової енергії – 69 відсотків. А рівень покриття тарифів собівартості послуг централізованого водопостачання та водовідведення – 75 відсотків.

Тому прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до міністра? Є. Прошу записатися. Прошу, народний депутат Катеринчук, фракція "Батьківщина".

 

16:11:16

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Прошу передати слово Олександрі Кужель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олександра Кужель.

 

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую. Володимире Васильовичу, перше питання до вас. Чому це питання доповідає міністр з регіонального розвитку? Це питання бюджету. Воно повинно доповідатися міністром фінансів і розглядатись в комітеті в бюджеті, це перше.

А тепер питання, пан Темник, до вас. Скажіть будь ласка, яка сума боргів сьогодні держави перед підприємцями, які виконали роботи? Яка сума заборгованості по різниці в тарифах.

І скажіть, будь ласка, де ви бачили сьогодні в Україні   доходність  5 відсотків?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ТЕМНИК Г.П. Хочу проінформувати, що заборгованість Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства станом на 1 січня 2013 року складає 181 мільйон. І приймається можливість її погашення.

По-друге. Заборгованість з різниці в тарифах, я вже проінформував, ще раз проінформую, складає за теплову енергію станом на 01.01.2013 року, на початок року – 2.8 мільярдів гривень,  зараз станом на 01.09.2013 року ця цифра вже складає 7 мільярдів. І на кінець року очікується, як я вже сказав, 9,6 мільярда.

По водопостачанню і водовідведенню. Станом на 01.01.2013 року складало 4,5 мільярда гривень, на 01.09  складає 6,1 мільярд гривень. І на кінець року буде складати 6,8 мільярдів гривень.

Щодо встановлення розміру відсоткової ставки, то це питання погоджувало Міністерство фінансів, коли приймали відповідну постанову уряду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний  депутат Черняков.

 

16:13:24

ЧЕРНЯКОВ В.В.

Прошу передати слово Олексію Кайді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

 

16:13:29

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Тернопіль. Пане міністре, скажіть, будь ласка, перш за все  хотів би зазначити, що фракція "Свободи" не голосувала за ті закони, які стосуються вексельної реформи.

В мене просте запитання. Зараз Верховна Рада має намір або, скажемо так, більшість дати можливість Кабінету Міністрів  гасити заборгованість векселями. Чим будуть отримувати зарплату працівники енергогенеруючих компаній, теплогенеруючих компаній, компаній, які транспортують воду, водовідведення, так само векселями, щоб вони векселями годували своїх дітей, щоб вони векселями вдівалися, з векселями ходили на базар? Дайте, будь ласка, відповідь. Дякую.

 

ТЕМНИК Г.П. Хочу вас проінформувати, що  в бюджеті на 2013 рік передбачена субвенція з державного бюджету на погашення різниці в тарифах. Реструктуризація, яка зараз пропонується,  - це є окремим, додатковим механізмом, що дасть можливості значно збільшити розрахунки за різницю в тарифах.

Хочу проінформувати народних депутатів, що рівень заборгованості по заробітній платі серед підприємств житлово-комунального господарства з кожним місяцем зменшується і фактично рівень сплати зараз по більшості областей дорівнює нулю, заборгованості, а по тих областях, де він є, постійно тримається на контролі міністерством і основне питання, яке розглядається – це всі кошти, які надходять, в першу чергу ідуть на погашення заробітної платні. Якщо є якісь факти, будь ласка, дайте мені, я розгляну особисто. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Дякую. Час вичерпано.

Запрошую… Сідайте. Запрошую для співдоповіді голову Комітету з питань бюджету Євгенія Борисовича Гєллєра.

 

16:15:45

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати та запрошені, Комітет з питань бюджету 9 жовтня розглянув проект закону поданий Кабінетом Міністрів за номером 3358. Автор доповів про необхідність внесення доповнення до статті 22 Закону "Про Державний бюджет на 2013 рік" в части реструктуризації заборгованості в різниці тарифів на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення, що виникла не лише станом на 1 січня 2013 року, а й в поточному році шляхом видачі фінансових казначейських векселів.

Водночас комітет у процесі розгляду законопроекту зважив на незадовільне забезпечення бюджетними ресурсами різниці в тарифах, а також взяв до уваги, що від стану розрахунків за енергоносії залежить насамперед якість цьогорічного опалювального сезону і дійшов висновку про доцільність додаткового врегулювання питання погашення заборгованості в різниці тарифів.

Відтак, комітет ухвалив таке рішення:  рекомендувати Верховній Раді проект Закону за номером 3358 за наслідками його розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Питання є? Прошу записатися. Народний депутат, фракція "Батьківщина", Павловський.

 

16:17:23

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Батьківщина". Прошу передати слово керівнику Київської міської організації "Батьківщина" Юрію Одарченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Одарченко, прошу.

 

16:17:35

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую, пане Андрію.

Скажіть, будь ласка, сьогодні запроваджується схема розрахунків за допомогою векселів. Яким чином це вплине на роботу організацій, які постачають послуги з теплопостачання і водопостачання? Чи не буде це впливати на зростання вартості послуг для населення? Бо фактично ви розрахунками  векселями вилучаєте з обігу цих підприємств ми почули з уст міністра 14 мільярдів гривень.

Мене дивує, яким чином можуть функціонувати ці підприємства, коли з їх обігу вилучається 14 мільярдів гривень і вони отримають замість цього векселя.

Я впевнений в тому, що це буде лягати на вартість послуг, і за рахунок населення вони будуть компенсувати ці витрати. Як це буде? …

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Дякую, пане Одарченко. Можу вам сказати, що це не вплине на вартість ціни для населення. А розрахунки векселями якраз дасть змогу постачальним компаніям не накоплювати долги, а розраховуватися векселями з кінцевим постачальником газу і електроенергії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Олег Ляшко. Прошу.

 

16:19:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Євгене Борисовичу, у мене до вас питання. От ви вважаєте нормальним, коли людям замість живих грошей видають векселя? Люди провели роботи, вклали гроші, потратились на матеріали, робоча сила і так далі. І замість живих грошей отримують векселя, з якими 5 років треба чекати терміну погашення. Хіба не зрозуміло, що це вимивання обігових коштів з підприємства, що це позбавлення можливості розвиватися цим підприємствам? Тобто, кажучи, що це просто "дурілово". Тобто люди вклали гроші, взамін їм пусті папірці, які через 5 років будуть погашені. Як ви, як голова провідного бюджетного комітету парламенту, як ви можете доповідати цей ганебний закон?! Як ви можете його підтримувати?

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Можна відповідати? Відповідати можна, пане Олеже?

 

ЛЯШКО О.В. Да, будь ласка.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Пане Олеже, почитайте, будь ласка, закон, там нічого не сказано, що векселями будуть розраховуватися за роботу, це за різницю в тарифах. Тому ви уважно читайте… Ви читайте уважно законопроекти і не буде таких дурних запитань. Дякую, дякую, пане Олеже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Шановні народні депутати, я прошу записатися на виступи від фракцій.

Я прошу, народний депутат Колесніченко, фракція Партії регіонів.

 

16:20:54

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги, я прошу передать слово моей коллеге – Инне Богословской.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Інна Богословська, народний депутат.

 

16:20:59

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Дякую. Шановні колеги,я  би просила зараз поставити питання  про те, щоб ми прийняли цей закон в першому читанні, а не в цілому, і от з яких причин. Ми можемо погодитися на те, щоб було видано векселі за несплачені різниці в тарифах. Але після того у підприємств з теплопостачання виникає можливість цими векселями тільки протягом 5 років. На сьогодні, перед початком опалювального сезону, ви всі бачили, яка ситуація в Теплокомуненерго. Як правило, держава винна їм по різниці в тарифах одну суму, а вони винні "Нафтогазу" зовсім іншу суму, і, як правило, трошки менше. Нам треба буде передбачити можливість в цьому законі, щоб "Теплокомуненерго" могли провести залік за рахунок  розрахунку векселів зустрічний, і таким чином зменшити зустрічну заборгованість.

Тому я прошу зараз голосувати цей закон в першому читанні і до другого читання передбачити  цю можливість для підприємств теплокомунпостачання. Дякую за увагу.

 

ОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу,  фракція  "УДАР Віталія Кличка", Різаненко.  Прошу, говоріть.

 

16:22:30

РІЗАНЕНКО П.О.

Доброго дня. Депутат Різаненко,  фракція "УДАР", 97 округ, Київська область.

Ми не підтримували пакет законів про векселі, аргументували свою позицію. І також не підтримуємо законопроект,    яким передбачається  виплата погашення боргів перед  ТКЕ векселями.

Тут була доповідь пана Темника, голови бюджетного комітету, але вони так і не пояснили, що з цими векселями  будуть робити ТКЕ. Вони що, ними будуть опалювати   квартири, чи генерувати з них тепло? Ні.

Було сказано, що можна буде зробити взаємозалік. Куди? Заплатити "Нафтогазу" цими векселями? Добре, "Нафтофгазу"  вони заплатять за свої борги  по газу. Що "Нафтогаз" з ними буде робити?    Чи  він зможе цими векселями розрахуватись з "Газпромом"? Не зможе. Тому,  знаєте, тут немає  чого, як кажуть, "хімічити". Держава могла б, як це робилося в минулому, погасити за цей борг грошима перед ТКЕ, ТКЕ  грошима б розрахувався  з "Нафтогазом". "Нафтогаз" або б розрахувався  з своїми кредиторами, або міг би так же само  погасити свої борги перед державою по податкам.

Законопроект ми не підтримуємо і закликаємо інші партії не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. 

Фракція "Батьківщина", народний депутат Павловський.

 

16:23:56

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський.Прошу передати слово депутату, голові Київської міської  організації "Батьківщина" Одарченку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Прошу, Юрій Одарченко.

 

16:24:05

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую,  Володимире Васильовичу.

Шановні друзі, ми до обіду голосували, вірніше, більшість від      Партії регіонів  голосувала за те, щоб надати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилину. Давайте привітаємо Володимира Кличка всі разом (Оплески).

Сідаємо, продовжуємо роботу. Прошу.

 

16:24:47

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, нам необхідно перемогти, як Володимир Кличко переміг у своєму поєдинку, цю газову мафію, яка сьогодні намагається цим законопроектом отримати додаткові прибутки. От подивіться, що відбувалося перед обідом. Партія регіонів і більшість від неї проголосувала за законопроект про те, що ми "Нафтогазу" мусимо дати можливість мати запозичення за рахунок гарантії держави. Вони беруть 14 мільярдів гривень за рахунок населення.

Шановні друзі, і сьогодні, вже після обіду через декілька годин іде голосування за законопроект, яким вони намагаються влаштувати розрахунок за спожитий газ за рахунок векселів.

Шановні друзі, от я хочу, щоб ви порівняли і відчули цю схему. Спочатку утворюються джерела для погашення таких вексельних розрахунків, це гарантії держави, тобто розрахунки населення за цю заборгованість. І сьогодні, зараз, голосується законопроект, коли заборгованість за газ можливо буде розраховуватись векселями.

Шановні друзі, я вас прошу, щоб ви зрозуміли, що ця схема, яка сьогодні пропонується Партією регіонів, це ніщо інше як обкрадання населення, це ніщо інше як заганяння підприємств теплопостачання у глухий кут, коли вони не зможуть надавати послуги. Ви тільки подумайте, 14 мільярдів гривень за заборгованість за надані послуги, вони відкладається, ця заборгованість, у довгий ящик, підприємство отримує тільки можливість мати 5 мільярдів зиску. Що це таке? Чи це надприбутки цих підприємств, чи ми їх просто знищуємо?

У мене відчуття, що ми їх просто знищуємо, надалі надаючи можливість будувати ці схеми по відмиванню цих коштів.

Шановні друзі! Я хочу, щоб ви звернули увагу на те, що є законопроект, який прийнятий ще при уряді Тимошенко, про програму енергозбереження. І по цьому законопроекту кожного року муситься вкладатися в комунальне господарство порядка 5-7 мільярдів гривень для того, щоб не було великих вкладів в теплопостачання, щоб зменшувались витрати на теплопостачання.

Скільки в цю програму вклав уряд Азарова? Нуль, шановні друзі, нуль! І сьогодні вони будують схеми для того, щоб надалі розкрадати державу.

Я прошу вас зрозуміти, що це крадіжка всього населення, і не голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Об'єднання "Свобода", народний депутат Леонов.

А керівнику комітету заключне слово я дам перед прийняттям рішення.

 

16:27:51

ЛЕОНОВ Е.В.

Прошу передати слово Юрію Михальчишину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передаємо слово, прошу.

 

16:28:02

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А.

Шановний Володимир Васильович! Шановні народні депутати!  Перш за все хочеться нагадати, що даний законопроект розглядається у нас зараз з порушенням Регламенту Верховної Ради України, адже згідно статті 91 Регламенту, якщо у ньому є норми, які потребують погодження з іншими органами державної влади, вони повинні бути надані народним депутатам у вигляді супровідних матеріалів. А вказаний законопроект потребував узгодження з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку  та Міністерством юстиції. Якщо я не помиляюсь, на даний час, такі матеріали відсутні у народних депутатів, тому ми не можемо розглядати цей законопроект. І взагалі, якби ми тут керувались Регламентом зараз, а не політичною доцільністю та вимогами великого капіталу, який хоче приватизувати наше теплогенеруюче господарство, ми б цей законопроект мали б зняти з розгляду сьогодні і відмовитись від подібних експериментів в майбутньому.

Також хочеться зазначити, що озвучені сьогодні міністром у його доповіді цифри далеко не вселяють оптимізму. Адже. справді, станом на вересень 2013 року загальна сума заборгованості за різницю в тарифах становить вже не 14, а  18 мільярдів гривень.

У той самий час, якщо ми подивимося в Державний бюджет України на поточний 2013 рік, ми довідаємося там, що загальний обсяг субвенцій, який надавався місцевим бюджетам, планувався в розмірі всього-на-всього 5 мільярдів 125 мільйонів гривень. Із них місцеві бюджети отримали трошки більше аніж  півмільярда гривень всього-на-всього. Це означає, що з таким рівнем бюджетної дисципліни і пограбування місцевих бюджетів про жодну справедливість у розподілі державних коштів у секторі комунального господарства не йдеться і йтися не може.

Також хотілося нагадати в контексті розгляду даного законопроекту, що  Світовий банк та Міжнародний  валютний фонд в контексті переговорного процесу з Україною постійно ставлять вимоги про підвищення цін на природній газ, яке в свою чергу спричинить катастрофу до нашого недолугого житлово-комунального господарства.

Я хотів би нагадати, що у нас сьогодні в Україні  працює  тисяча підприємств "Теплокомуненерго", середній  коефіцієнт  корисної дії  котелень у них – це 60 відсотків. В той самий час, коли в нормальний європейських  країнах, я не кажу про держави Західної Європи, а в таких державах, як Польща, Угорщина або Словаччина, коефіцієнт корисної дії доведено вже до 85-90 відсотків.

Давно й на часі стояло вже питання  про укрупнення  підприємств "Теплокомуненерго"  в об'єднання їх у великі регіональні холдинги. Цього й дотепер не зроблено.

Отже, замість структурних реформ в економіці і житлово-комунальному  господарстві нам зараз пропонують пожежні заходи порятунку підприємств, які вже  давно по суті  своїй є банкрутами через відсутність системних, фундаментальних реформ у цій сфері.

Відтак, фракція Всеукраїнського об'єднання  "Свобода" не буде підтримувати вказаний законопроект і закликає всі фракції незалежно від політичної доцільності також утриматись від його підтримки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де "Слава Україні!"?

Партія регіонів, народний депутат Яценко. Прошу.

 

16:31:23

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги, я дуже прошу от всіх, абсолютно всі мажоритарники знають про проблеми, які сьогодні є в ЖКГ і безпосередньо в системі "Теплокомуненерго". Тому я звертаюсь до фракцій, які  називають себе "опозиція", не розмінювати, як карти, систему ЖКГ, а підтримати цей закон, який, дійсно, дасть можливість оздоровити цю систему. Тобто давайте  схаменемося і підтримаємо  все ж таки  ініціативу уряду. Дякую. Перш за все мажоритарників дуже прошу. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, фракція Компартії України, народний депутат Симоненко.

 

16:32:07

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Я в руках тримаю якраз всі ті меморандуми, які підписувала Україна з Міжнародним валютним фондом. Я хочу прочитати, хто підписував ці меморандуми і що в цих меморандумах є.

Підпис, а тут є підписи: Стельмах, Пинзеник, Тимошенко, Ющенко. Що тут записано? А тут записано, що в обов'язковому порядку, в обов'язковому порядку, вони беруть на себе зобов'язання підвищити ціни на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ до рівня світових цін і досягти цього вже в 2011 році.

Далі, наступний. Такий же меморандум, який підписаний також Ющенко, Тимошенко, Уманський уже, так скажемо, і Стельмах. Тут також записано, що ми виконуємо. І тут чітко, звітуючись перед тим же самим Міжнародним валютним фондом записано "ми підвищили ціну на природний газ, електроенергію та вугілля, щоб отримати додаткові кошти для бюджету та зменшити потребу в субсидіях".

Шановні, ось це – відповідь всім тим, хто сьогодні говорить, як він піклується про народ України. Це ви підписували все, ваші підписи стоять, "помаранчеві безумці"! (Оплески) Це ви зробили ось ту ганьбу, що народ України, який має  20 мільярдів внутрішнього газу кубічних метрів для того, щоб за нормальною ціною постачати всім теплокомунальним підприємствам, ви зробили так, зрадивши народ України, взявши обіцянки перед ким? Міжнародним  валютним фондом! Тобто для вас народ України – ніхто.

Фракція Компартії неодноразово виступала і наполягала на тому, що все те, що видовбується у нас в Україні, а це, в першу чергу, природний газ український, і там давно вже відомо, і тут міністр енергетики якраз підтвердив, 340 гривень максимум за тисячу кубічних метрів. Ось це треба забрати у вас, олігархів, і віддати на теплокомунпідприємства. Тоді у нас  за 340 гривень буде… тисячу  кубічних метрів газу, тоді у нас і будуть менше втрати від того, що зараз є. Все це йде від робітників і селян, йде у кишеню українським олігархам, які сьогодні обманюють народ України і зрадили, підписавши всі ці угоди.

Тому я ще раз наголошую, що сьогодні треба шукати вихід не тільки в тому, що тут, так скажімо, якісь векселі і інші запропоновані, треба радикально міняти підходи з точки зору національних інтересів і те, що робиться у нас сьогодні в державі. Я невипадково наголошую, треба з свердловин газових і нафтових всіх поприбирати олігархів, з шахти треба поприбирати. Коли на шахті працювали комуністи, то уголь був по три рублі тонна, а сьогодні – по півтори тисячі  гривень і то, так скажімо, не візьме людина. Оце і відповідь на запитання: чому у нас в державі такий безлад? Це результат того, що держава для вас – це власна кишеня. Ось, що хочу я висловити від імені Компартії. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів записатися на виступи.

Прошу, фракція "Батьківщина", народний депутат Шкварилюк.

 

16:35:37

ШКВАРИЛЮК В.В.

Прошу передати слово Медуниці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово Медуниці.

 

16:35:43

МЕДУНИЦЯ О.В.

Олег Медуниця, місто Суми, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина". Я хотів би комуністичному олігарху Симоненку, який тут згадував міфічних помаранчевих олігархів, сказать, що за часів уряду Юлії Тимошенко для підприємств Теплокомуненерго була встановлена пільгова ціна  на газ і яка, до речі, зберігається досі. Газ для підприємств Теплокомуненерго коштує 1300 гривень за тисячу кубів, що майже втричі менше, ніж той газ, який відправляється українській  промисловості. Це по-перше.

А по-друге, стосовно цього  закону. Закон абсолютно антинародний. Закон не відображає реального стану речей в економіці. Закон є тільки для того, щоб на цих векселях банки, які наближені до Партії регіонів, заробляли гроші (з повітря фактично).

Тому  фракція "Батьківщина" за такий закон голосувати не буде, так само як і, очевидно, всі опозиційні сили в цьому парламенті.

Я думаю, що якщо ми далі підемо  шляхом прийняття таких векселів,  то ці векселі, як сьогодні говорив у нас з трибуни міністр, нібито  вони йдуть для того, щоб давати кінцевим споживачам за газ розраховуватися цими векселями. Так що, ви ці векселя повезете в Росію? Росія не буде приймати таких векселів. Тому це абсолютно шкідливий і нелогічний законопроект як для України, так  і для її економіки. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Мирний. Прошу.

 

16:37:53

МИРНИЙ О.Б.

Дякую.  Шановний Володимир Васильович! Шановне товариство! Судячи  з полум'яного виступу лідера Комуністичної партії України, вся фракція буде одностайно підтримувати закон   про  векселі.  (Оплески)  Дякую.

Але  давайте…  шановне товариство, я звертаюся, в першу чергу, до представників Партії регіонів. Давайте ми неупереджено розглянемо ситуацію, яка відбувається зараз. Тобто  нам пропонується цим законопроектом різницю,  підкреслюю, в тарифах покрити векселями. Але чому з'являється різниця в тарифах? Тому що відпускається тепло за цінами нижче собівартості.

Що ми пропонуємо зараз? Ми пропонуємо цю різницю віддати векселями. І як правильно побратим Кайда задавав питання, а що далі? Теплокомуненерго буде віддавати генеруючим компаніям, що далі тепловим компаніям? Вони змушені будуть віддати ті ж самі векселі! Відповідно генеруючі теплопостачальні компанії, отримавши векселі, мають два варіанти. Або продати з дисконтом, або чекати 5 років.

Тоді виникає наступний варіант: підняти вартість тарифів на різницю дисконту. І ми себе заганяємо в цей маховик. Ми його розкручуємо. І ми зупинитися не можемо. Тому що всі прекрасно розуміють, що вексель мінімум 40 відсотків буде дисконтований! Де ми візьмемо цю різницю?! Звідки з'являться живі гроші? І замість того щоб шукати бюджетне покриття, збільшувати ефективність державної машини, зменшувати втрати, зменшувати крадіжки, ми йдемо найлегшим шляхом. Ми виписуємо пусті папірці, які потім всі компанії змушені будуть наповнити реальними грошима. Бо це не жарти!

Бо зарплати дійсно треба буде чимось видавати. І чим будуть видавати зарплату людям? Гігокалоріями тепла чи вугіллям? Чи велосипедами?

Шановні, давайте ми подумаємо, давайте зупинимося. Ми не повинні пускати нашу державну машину в некерований, в хаотичний рух. Тому що зараз іде опалювальний сезон. Якщо ми догралися до того, що у нас уже існує роками заборгованість непогашена, то мабуть тому, що система працює неефективно.

То давайте не підтримувати цю хворобу. Давайте шукати вихід. Тут є світлі голови кругом. Тут трохи менше, тут трохи більше. Але вони є. Тому давайте шукати вихід! Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Іллєнко.

 

16:40:57

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода", місто Київ.

Шановні колеги, шановні виборці! Тут так само щойно представники Комуністичної партії розповідали про те, що от як було добре. Коли вони були при владі. Так от цікаво, що коли якраз Україна  була окупована Совєтским Союзом, то якраз з України викачували і природний газ, і нафту викачали так, що вже майже не залишилося нічого. Всей час за ці ресурси годували Москву, годували Росію до самих окраїн, годували маріонеток і комуністичні партії по всьому світу: в Африці, в Азії – комуністичні режими терористичні по всіх краях світу. От за це використовували українські природні ресурси. А зараз розповідають нам про те, як було добре при радянській владі.

Тільки от чомусь жоден комуніст у 1991 році не захищав цю радянську владу, і жоден з них не пішов у підпілля. Де ваші підпільні райкоми, де ваші підпільні обкоми. Сидите зараз, як то кажуть, на зарплаті олігархів, голосуєте  за антинародні закони, отримуєте від незалежної української держави зарплату і ще щось розказуєте про те, як було добре тоді, як треба туди нам всім повертатися.

Так що ви перестаньте в олігархів отримувати гроші і голосувати за антинародні закони. І зарплату, яку від держави Україна  отримуєте. Відмовтеся від цієї зарплати! Ви ж проти України, проти українського прапора, проти українського гімну! Чого взагалі від громадянства українського не відмовитеся в такому випадку? А тому що ви –пристосуванці!  І тоді були, і зараз є. Тому що сидите і гроші рахуєте – єдине, що ви робите. Це, по-перше.

А тепер по суті законопроекту. Очевидно, що він є абсолютно неправильний, і очевидно, що він є антинародний. Очевидно, що нам, "свободівцям", націоналістам, немає чого голосувати за такий антинародний законопроект, бо ми не є на зарплаті в олігархів, як дехто, і не будемо за це нічого мати. Але головне полягає в тому, що нам потрібно, дійсно, стратегічні реформи в галузі житлово-комунального господарства. Тому що те, що зараз відбувається, це є неподобство. У місті Києві в тому ж самому досі у величезній кількості будинків немає тепла. Це при тому, що "Київенерго" сьогодні в приватних руках. І нам розповідали, який буде ефективний  власник, коли в приватні руки віддадуть "Київенерго" олігархам з Партії регіонів!  І що ми зараз маємо? Ми маємо те, що вони отримують величезні надприбутки, а в киян нема тепла в будинках, тому що вони розповідають, що в них борги.

А зараз вони борги ці хочуть покривати векселями. То як їх можна покрити, якщо це є папірець, який ніде не приймуть, в жодному банку. Це є просто-на-просто розписка, яка нічого не варта.

Тому, шановні друзі, ми за це, звичайно, голосувати не будемо. Треба системна реформа цієї галузі і, звичайно, заборонити злочинну Комуністичну партію. Слава Україні!

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Г.КАЛЄТНІК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценюк Арсеній Петрович, фракція "Батьківщина".

 

16:44:20

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати України, я хотів би коротко зупинитися, в першу чергу, на економічному стані країни і повідомити вас про те, що, за нашою інформацією, Державне казначейство України не виплатило зобов'язань державного та місцевого бюджету України майже на 90 мільярдів гривень. Зупинилися цілі міста. Тільки по Донецькій області, саме по Донецькій, яка підтримала Президента України Віктора Януковича та Партію регіонів, неоплачених рахунків на півтора мільярди гривень.

Країна знаходиться в передбанкрутному стані. Для тих, хто вміє читати, я хотів би показати оцей графік. Це агентство "Мудіс", яке опублікувало кредитні рейтинги України. Кредитний рейтинг України  став гірший ніж в Греції і Кіпру разом взятих.

Ситуація є загрозливою. І те, що сьогодні уряд намагається відтермінувати банкрутство країни через емісію векселів є ні що інше, як побудова фінансової піраміди. Ця фінансова піраміда будується з першого дня перебування при владі чинного Президента і Прем'єр-міністра.

Нагадаю, загальний борг країни майже 70 мільярдів доларів США. За останніх три роки він збільшився в 2 рази. Дефіцит державного бюджету в порівнянні з показником минулого року збільшився в два рази. Всі економічні показники країни, починаючи  з промислового виробництва і закінчуючи рівнем валового внутрішнього продукту, - 0 ріст ВВП, мінус -  падіння промислового виробництва і нульова інфляція, яка пов'язані з відсутністю споживання і економічним ростом. Є неприйнятним емісія векселів, так як це не що інше, як відтермінування банкрутства. Тому ми вважаємо, що тут повинен бути Прем'єр-міністр з чіткою доповіддю про те, як виходити з економічної кризи.

Що стосується окремих партій, а саме Комуністичної, яка тут розповідала про помаранчевих, то я нагадаю. Дійсно, в 2004 році Микола Янович Азаров з помаранчевим шарфиком був на Майдані. (Оплески)

 А щодо єдиного механізму, який, ми вважаємо, треба залишити, я все-таки вважаю, що векселя в Україні повинні працювати. І я звертаюся до Партії регіонів. Партія регіонів, оплачуйте, будь ласка, послуги Комуністичної партії за голосування векселями (Оплески.)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сухий, фракція Партія регіонів.

 

16:47:21

СУХИЙ Я.М.

Ну, здавалося би, де тут політика? Дивіться, які ми з вами молодці. Ми на любому, на опалювальному сезоні знайшли політику: ці про МВФ, а ці про, хто в помаранчевих галстуках, куди ходив і тому подібне.

Колеги,  мова йде про розширене використання механізму фінансування казначейськими векселями. Тут звертався депутат до мажоритарників, ви послухайте, власне, що відбувається. 3358 – це ніяка не новація. Це просто, ну, не новація, тому що розширена існуюча редакція вже діючого Закону  про Державний бюджет. Пригадайте, ми змінили статтю 22 Закону про Держбюджет на 2013 рік - і уряд має можливість до подібної реструктуризації існуючої заборгованості. Про що мова йде? Про  реструктуризацію заборгованості в тарифах для населення. Які, де ви тут найшли тих олігархів? Де ви їх постійно шукаєте? Що ви постійно лякаєтеся? Колеги, сьогодні Україна відзначає День психічного здоров'я. (Оплески) Я вас прошу, опам’ятайтеся, будьте спокійніші! Та на цю трибуну після декого заходити не можна: все запльоване, жовч капає. Та ви ненормальні чи що? Та бережіть здоров'я! (Оплески) Ви мене, хлопці, ви мене закричати можете, ну ви мене не переконаєте, ви ще зазелені, зашмаркаті. Ви краще слухайте, що вам скаже розумна людина! Або ми напередодні опалювального сезону вирішуємо проблему заборгованості по різницях в тарифах для населення або НАК "Нафтогаз Україна" у відповідності з діючим законодавством отримує, як і колись, можливість у випадку заборгованості за паливо і транспортування скорочувати споживання газу  до технологічного мінімуму споживання. Ви цього хочете?

Тут говорили про МВФ. Та почекайте, якщо ми допустимо ріст тарифів на житлово-комунальні послуги, ми проведемо до розбалансування держбюджету. У 2011 році субсидіями скористалося  500 тисяч громадян, у 2012 – 2 мільйони, в цьому році вже більше буде. При чому тут МВФ? Треба дійсно брати на себе відповідальність і не скорочувати, не збільшувати видатки з бюджету на те, що ми можемо покрити і так.

Вибір у нас  невеликий: або ми підтримуємо урядову ініціативу, або ні. А я всім народним депутатам України, особливо мажоритарникам, нагадую – будь-яка людина… Ви ж не пропонуєте нічого, довгострокову програму на декілька років, ви сьогодні нічого, ви сьогодні нічого ж не пропонуєте крім лозунгів і криків. Але будь-яка людина може зайти на сайт Верховної Ради України і подивитися, особливо, коли не буде тепла в домі, в садочку, в школі чи в лікарні, хто як голосував, і за закон, який не може допустити біди в нашому домі. Не допустити не криками, не ґвалтами, а нормальним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)

Відповідно до статті 51 частини четвертої Регламенту надаю слово для репліки фракції Комуністичної партії України. (Шум у залі)  Будь ласка.

 

16:52:06

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко,  фракція Компартії. Шановні громадяни,  я хотів би прояснити те, що  відбувається тут у  Верховній Раді. В конкретних умовах   треба вирішувати конкретні питання. Є проблема колосальна з платежами, заборгованістю і з економічною діяльністю  тих чи інших підприємств. Але що відбувається зараз? І хто що пропонує  з олігархів?

Мова йде про те, що зараз так звана опозиція, вона підтверджує свою позицію, що вона буде  виконувати меморандум Міжнародного валютного фонду щодо підвищення тарифів. Про це вони заявили, що треба підвищити тарифи. А це означає, шановні громадяни, що саме  з ваших кишень  будуть  витягуватися  підвищенням тарифів і так ті копійки, яких ви не маєте. Вони зараз заявили відверто, що вони виступають за підвищення інфляції, а це вже означає, що не тільки для громадян буде проблема, а і  в цілому колапс для економіки.

Вони також сьогодні  заявили, що не треба відтерміновувати обвал  України, треба  зараз прийняти рішення і обвалити все, так  скажемо, "до бісового батька", все  в Україні треба обвалити. Оце зараз запропонувала так звана  опозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершити дайте,  будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М. І останнє. Я хотів би ще раз нагадати, що ніякого доброго слова відносно фашистів, які присутні,  на жаль, у Верховній Раді,  як і бандерівців з БЮТу, ну, тут чекати не треба. А треба проголосувати в газеті "Експрес", що вони самі по себе  пишуть, які вони бандити сьогодні, маючи мандат народного депутата… Це львівська газета, до речі!   В "Експресі" почитайте і в свого … спитайте, що вам треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Заключне   слово доповідача.

Міністр Темник Геннадій Павлович, маєте бажання? Заключне, для заключного слова. Не маєте.

Співдоповідач – голова Комітет з питань бюджету  Гєллєр Євген Борисович. Заключне.    Включіть мікрофон.

 

16:52:55

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний  головуючий,  шановні народні депутати, шановні виборці.  Я прошу всіх заспокоїтись.

И хочу сказать нашим избирателям, чтобы они не слушали провокационных  выступлений оппозиции о том, что это как-то повлияет на тарифы для населения. Единственное, к чему это приведет, это надати право Кабінету Міністрів шляхом видачі финансовых казначейских векселей реструктуризировать фактичну бюджетну заборгованість в разнице тарифов. Поэтому прошу всех поддержать этот законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватися до голосування.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 3358) про внесення змін до статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів. Для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

16:54:35

За-234

Рішення прийнято.

По фракціям. Партія регіонів – 188, "Батьківщина" – 1, "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 0, Компартія України – 30, позафракційні - 15.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон. Увімкніть мікрофон Гєллєра.

 

16:55:18

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний Володимир Васильович, прошу поставити законопроект в цілому так, як в рішенні комітету було сказано, що комітет вирішив прийняти закон за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, як є заперечення, давайте попрацюємо. Ми прийняли за основу, і розглянемо на слідкуючій неділі. Давайте доручимо комітету підготувати до другого читання по скороченій процедурі. Давайте проголосуємо. Я прошу, голосуйте: підготовити комітету за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:56:28

За-233

Проти – 54, утрималося – 6, не голосувало – 101.

Рішення прийнято.

Я не зрозумів: всі рішення прийняли, а які питання є? Які питання є?

Шановні народні депутати!  Я прошу, хвилину Гєллєр, народний депутат.

 

16:57:10

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний Володимир Васильович! Хвилини - то забагато. Я хочу сказати, що комітет прийняв рішення на своєму комітеті вчора, щоб прийняти закон цей за основу та в цілому, тому що доопрацьовувати комітету… я не бачу, що тут доопрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми з вами проголосували, прийняли за основу і доручили комітету по скороченій процедурі підготувати, і на слідуючій пленарній неділі приймемо рішення.

Розглядається проект Закону 3312. Комітет не розглядав, тому я знімаю цей закон. Розгляне  комітет, внесе пропозицію - будемо розглядати.

Проект 2288а - теж комітет не розглядав, теж знімається з розгляду.

Так, розглядається проект закону… Що ви такі крикливі? Вам що, тут мітинг чи що? Не повинно так бути. Сідайте, спокійно, давайте працювати.

Розглядається проект Закону 3295 і  3295-1: про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції).

Як розглядаємо?

Хто підтримує скорочену процедуру,   голосуйте.

 

16:59:14

За-195

Рішення прийнято.

Доповідає народний депутат України Микола Миколайович Рудьковський.

Прошу, доповідайте, дві хвилини у вас.

 

16:59:34

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги, на ваш розгляд було  подано проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу  України (щодо використання державної частки виробленої продукції відповідно до угоди про  розподіл продукції).На сьогодні статтею 21 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" передбачено, що при  використанні державної частки виробленої продукції враховуються  потреби відповідної території. Водночас спрямування частки державної виробленої продукції на місцеві потреби неможливо реалізувати на практиці, оскільки Бюджетний кодекс містить відповідні  положення. І нам потрібно внести зміни до Бюджетного  кодексу.

Мова йде про що? Що коли по Закону про розподіл продукції на певній території  видобувається, наприклад, сланцевий газ, частина  йде  відрахування до державного бюджету. Згідно Закону про розподіл  продукції частина коштів може направлятися до місцевих бюджетів, але Бюджетний кодекс цього права не передбачає. І тому ми надаємо  такими змінами можливість уже визначити шляхом рішення уряду певну суму коштів, яка буде йти для місцевих бюджетів.

Я, до речі, хочу сказати, що потрібно, фактично,  цей підхід поширити і на  інші природні ресурси, де є плата за надра для того, щоб частина коштів находила не лише до Державного бюджету, а також до місцевих бюджетів. Таким чином, якщо й наноситься шкода для екології чи створюють незручності для, скажемо, населеного пункту чи району…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.… з виконанням певних робіт на території вони б компенсувалися надходженнями до місцевих бюджетів.

Альтернативний законопроект, який поданий, він надає … він більш конкретизує певні суми, які потрібно сплатити до того чи іншого бюджету. Думаю, такі пропозиції можуть бути враховані до другого читання. Але залу потрібно з цього питання визначатися.

Дякую за увагу і вважаю, що дуже слушно, що уряд підтримує такі пропозиції. Це саме перерозподіл коштів із центрального рівня до місцевих рівнів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, спасибі. Дякую, сідайте.

Народний депутат України Юрій Бонданович Дерев'янко, прошу.

 

17:02:45

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати! Проблеми, які вирішує мій законопроект 3295-1, є сьогодні дуже актуальні, оскільки наше прагнення до енергетичної незалежності України і в тому числі, ті вже угоди, які ми сьогодні маємо по сланцевому газу, погоджені по Харківській ділянці і по західній ділянці, передбачає те, що ми залучили потужних інвесторів. І мій законопроект саме врегульовує і вирішує питання фінансування тих громад, де буде здійснюватися видобуток сланцевого газу в тому числі. Мова йде про Івано-Франківську область, Львівську область, Харківську область, Донецьку область і Луганську область в тому числі.

Він є альтернативним, і суть альтернативності полягає в тому, що він є більш ширшим. Перше: чим він відрізняється? Тим, що він передбачає чітко не менше 10 відсотків від частини прибутку держави буде спрямовуватися до місцевих громад. Це дуже важливо. Друге, ця частка прибутку передбачається до розподілу, а саме, 25 відсотків – сільські, селищні ради, 25 відсотків – районні ради, 50 відсотків – обласні ради. Наступне, ми дуже добре розуміємо, що сьогодні бюджети місцеві формуються на сім або дев'ять місяців і ми дуже добре розуміємо, що важливо, щоб саме ці кошти попали до бюджету розвитку. Тому що, якщо бюджету не вистачає, то треба всі кошти, які надходять з інших надходжень, спрямовувати на захищені статті – зарплата, соціальні виплати. Комунальні послуги, енергоносії.

Тому мій законопроект передбачає, що ці кошти йдуть в бюджет розвитку, це дуже важливо, адже це є єдине джерело для того, щоб ці кошти використати на сільські садочки, ФАПи, на підтримку своїх клубів, своєї інфраструктури, адже саме у населених пунктах буде видобуватися сланцевий газ і інші корисні копалини. Крім того, цей підхід передбачає європейський підхід, коли мова йде про те, що громади напряму і гарантовано отримують кошти, я маю на увазі сільські ради, районні і обласні, на відміну від мого колеги депутата Рудьковського.

Крім того, мій законопроект передбачає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 20 секунд.

 

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Крім того, мій законопроект передбачає стовідсотковий захист величезної кількості тих громад, де буде видобуток сланцевого газу. Нагадаю, це Луганська, Донецька, Харківська, Львівська, Івано-Франківська область. Тож давайте підтримаємо наші громади, наші громади і на сході, і на заході. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записатися на виступи від фракцій.

Прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат Сиротюк.

 

17:05:36

СИРОТЮК О.М.

Прошу передати слово Ірині Сех.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати Ірині Сех.

 

17:05:57

СЕХ І.І.

Шановне товариство, якщо ми збираємося ухвалювати ті законопроекти, які зараз розглядаються, то Кабінет Міністрів  України  повинен  утриматися  від підписання  та реєстрації угоди про  розподіл продукції щодо ділянки Олезька та Юзівська до моменту набуття чинності вказаними законопроектами.

Про що йдеться? Будучи прийнятими, ці законопроекти вони можуть залишитися  лише красивою, на жаль, декларацією, оскільки вони не встановлюють  обов'язку сторін угоди щодо включення до відповідних угод умови такого перерозподілу коштів та визнання цих умов істотними, що означає "обов'язковими". Іншими словами, пропозиції Рудьковського, Дерев'янка не можуть запрацювати без внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", а саме в частині статей: статті 8 "Вимоги до угоди про розподіл продукції", статті 9 "Особливі умови угод про розподіл продукції", статті 21 "Використання державної частини виробленої продукції відповідно до угоди про розподіл продукції".

Дуже важливо внесення цих змін необхідно провести до моменту  підписання та реєстрації угоди про розподіл продукції щодо ділянки Олезька, Юзівська та всіх інших подібних угод, оскільки після цього моменту  вступає в дію стаття 27 Закону України "Про угоди про розподіл продукції", згідно якої  держава гарантує:  щодо прав і обов'язків інвестора, визначених угодою  про розподіл продукції протягом строку її буде застосовуватися законодавство чинне – Увага, товариство!  – на момент укладання угоди, крім законодавства, що зменшує розмір податків чи зборів, чи скасовує   їх, спрощує регулювання  господарської діяльності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СЕХ І.І. …державного нагляду у сфері господарської діяльності, пом'якшують відповідальність інвестора. А до числа інвесторів, згідно угоди, відносяться не тільки іноземний інвестор, а і вітчизняний, надро "Олеське", надро "Юзівське", через яке держава і реалізовує своє право на частку у виробленні продукції.

Іншими словами, якщо відповідні зміни і до Бюджетного кодексу, а головне до Закону про угоди про угоди про розподіл продукції щодо перерозподілу державної частки будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

 Фракція компартії України, народний депутат Баландін.

 

17:08:47

БАЛАНДІН С.В.

Прошу передати слово Бідьовка Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бідьовка народний депутат.

 

17:08:51

БІДЬОВКА В.А.

Конечно, здесь все хорошо звучит, что и так перепадет людям. И это все как будто только за местные бюджеты. Но давайте начнем с самого главного. А кто спросил у наших людей, хотят ли, чтобы на их земле добывали этот сланцевый газ? Тот, от которого отказались Франция, Германия и другие страны.

Кто сказал о том, что сланцевый газ нам принесет добро? Ведь даже сегодня эта фирма "Шелл", она даже в Соединенных Штатах терпит убытки и испытывает протест населения. Почему сегодня люди, которые говорят, что они идем в Европу, ратуют за Европейский Союз, ни в грош не ставят мнение населения страны, особенно тех территорий, где происходит сланцевый газ?

Почему сегодня западные областные советы и местные советы выступили против воли своих граждан избирателей и поддержали добычу сланцевого газа? Не попахивает ли это не газом, а другими вещами?

Поэтому мы, коммунисты, призываем, что добыча любых ископаемых и подобные вопросы по местным бюджетам должны выноситься на референдум местных громад. Именно сегодня этот институт позволит наиболее полно учесть интересы наших граждан, а не тех компаний, которые собираются на этом зарабатывать миллиарды, гробить экологию региона, а потом людям бросать, как подачку, какие-то гроши.

Еще раз скажу. Компартия за то, только чтобы на референдумах их решали. И не вешали лапшу на уши людям о том, что это будет для них такое благо, что у них на территории будут добывать сланцевых газ.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Батьківщина", Яворівський Володимир. Передавайте.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Я з чистою душею передаю слово моєму колезі Миколі Томенку, вірячи, що він з цієї тему скаже щось дуже розумне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви забрали 20 секунд у нього. Прошу.

 

17:10:58

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я відразу скажу, що фракція буде підтримувати законопроект Юрія Дерев'янка. Оскільки ми абсолютно переконані в тому, що в таких спеціальних питаннях місцева громада повинна розуміти, що вона, можливо, втрачає дещо, але вона компенсує ті втрати шляхом отримання коштів і для вирішення екологічних, і соціальних проблем.

Але для нас надзвичайно важливо, я хотів наголосити, що коли виникла історія із сланцевим газом, я і мої колеги Андрій Кожем'якін і Арсен Аваков зареєстрували законопроект, де ми сказали, що є три проблеми, які треба вирішити. Повністю підтримуючи ідеологію енергетичної безпеки України, ми запропонували вирішити проблему екологічної безпеки людей і громад, які знаходяться, запропонувати компенсатор фінансування і з'ясувати, що там за біда в розподілі продукції буде знаходитися, яку умовно я називаю сімейною чи дитячою фірмою. Скільки коштів і що там робиться, сімейна чи дитяча фірмка, коли йдеться про надра України" От три проблеми, які нам треба вирішити.

Отож, екологія в нас під питанням, і ще треба думати, як її вирішувати. Доторкнулися до теми компенсатора місцевим громадам. І, слава Богу, що такий підхід є. Ще раз хочу наголосити, чому Юрій Дерев'янко  абсолютно правий, фіксуючи цифри, і насамперед цифри для сільської ради. Бо сьогодні маємо парадоксальну ситуацію. Хто буває в сільській місцевості, запитайте сьогодні в сільських голів, що відбувається з бюджетом. Сьогодні є сільські ради, які заробили кошти за рік. У них сьогодні районні адміністрації, обласні забирають кошти, бо не спроможні утримати сьогодні області, райони при такому бюджетному утворенні і хаосі з казначействами. Тому ми як ніхто зацікавлені підтримати саме село, місто чи громаду.

Тому, друзі, наша фракція буде підтримувати цей законопроект. І сподіваємося, що це не тільки сланцевий газ, а й природний газ. Пан Рудьковський знає, що це таке. Так само треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "УДАР Віталія Кличка". Народний депутат Різаненко.

 

17:13:25

РІЗАНЕНКО П.О.

Різаненко, фракція партії "УДАР". Дуже важливий законопроект, який в дійсності визначає, що частина доходів, які будуть отримані в результаті цих угод по розподілу продукції, будуть гарантовано потрапляти до місцевих бюджетів, так як це не було передбачено. Не менше 10 відсотків доходів будуть зараховуватися до місцевих бюджетів. Це передбачено як в одному законопроекті, так і в альтернативному. Але другий законопроект пана Дерев'янка визначає саме до яких бюджетів, скільки буде отримано коштів, як будуть розподілятися: 50 будуть розпоряджатися облради, 25 – райради і 25 місцеві ради населених пунктів.

Найважливіша принципова різниця в цих законах полягає в тому, що в законопроекті пана Рудьковського кошти будуть потрапляти до загального фонду другого кошика, а по законопроекту пана Дерев'янка – до фонду розвитку. І хоч другий кошик це краще ніж перший, але ми знаємо, яка є заборгованість казначейства перед бюджетами місцевими. І зараз перший кошик пустий. Радам нічого не залишається, місцевому самоврядуванню, як використовувати кошти з другого кошика на перший. Тому це дуже важлива різниця.

Ми підтримуємо обидва законопроекти, але, особливо законопроект пана Дерев'янка, так як зарахування коштів до бюджету розвитку дозволяє гарантовано, що ці кошти підуть, будуть використовуватися на розвиток громади. І це по суті доходи від… ренті або, скажемо, він національного багатства і не повинні бути з'їдені. Вони повинні забезпечити майбутній сталий розвиток громади.

Просимо підтримати законопроект пана Дерев'янка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бажаючі виступили. Я прошу у народних депутатів уваги. Підготуватися до голосування. Не бігайте. Сідайте. Чи там буфет працює? Де ж народ?

Ставлю на голосування проект Закону (№3295) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції). Це народний депутат України Рудьковський Микола Миколайович запропонував для прийняття за основу.

Прошу народних депутатів голосувати.

 

17:16:24

За-202

Проти –1, утрималось – 82, не голосувало – 92.

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування проект Закону (№3295-1) про внесення змін до Бюджетного кодексу України  (щодо використання державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції). Це проект народного депутат України Дерев'янка Юрія Богдановича, для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

17:17:13

За-348

Отак давайте ще там десяток законів є і давайте так і пройдемо їх.

Проти – 0, утрималось – 0, не голосували – 42.

Рішення прийнято.

По фракціях. Ну, то любо дивитися.

Розглядається проект Закону (№2049а) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об'єкти нерухомого майна).

Яке бажання? Як розглядати будемо? Скорочена? Голосуйте. Прошу голосуйте, скорочена процедура.

 

17:18:05

За-196

Рішення прийнято.

Доповідає перший заступник міністра юстиції Інна Іванівна Ємельянова.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Дякую. Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд представлено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин щодо реєстрації прав на нерухоме майно).

Що пропонується даним законопроектом? Пропонується надати можливість реєструвати речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, які виникли, та зареєстровані до 1 січня 2013 року до проведення державної реєстрації права власності на таке нерухоме майно. Пропонується також врегулювати порядок отримання інформації, яка на сьогоднішній день зберігається у реєстрових книгах і реєстраційних справах, що формувались підприємствами БТІ, з тим, щоб забезпечити доступ до цієї інформації державним реєстраторам Державної реєстраційної служби, а також нотаріусам. Скасувати плату за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а брати плату лише за внесення інформації щодо виправлення технічних помилок, які були допущені у зв’язку з тим, що були подані не повний пакет документів з вини заявника. Забезпечити наповнення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даними з реєстрів, у яких до 1 січня 2013 року проводилась державна реєстрація іпотек, відомостей про обтяження нерухоме майно. А також звільнити органи державної влади та органи місцевого самоврядування від плати за надання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Цей законопроект, по перше, зменшить витрати громадян під час звернення до органів державної реєстрації прав на нерухоме майно у зв’язку з тим, що я сказала, що буде відмінено плату за внесення змін і інформації до реєстру. Створить для реалізації фізичними і юридичними особами речових прав на нерухоме майно, які виникли і зареєстровані ще були до 1 січня 2013 року. А також забезпечить належне виконання своїх повноважень державним реєстратором у зв’язку з тим, що "Прикінцевими положеннями" пропонується підприємствам Бюро технічної інвентаризації протягом трьох місяців з набрання чинності цим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую. …передати реєстрові книги   та реєстраційні справи, які є державною власністю. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте.

Які питання? Які питання? Ви за що голосували? За скорочену процедуру. Олександро Володимирівно, ви мене вже можете вчити, а от  заплутуєте!

Співдоповідає голова  Комітету з питань економічної політики Андрій Володимирович Іванчук. Не наполягає?

Я прошу, є бажаючі обговорювати? Прошу записатись від фракцій. Немає? Зараз побачу.

Прошу,  фракція "Батьківщина",  народний депутат  Медуниця.

   

17:21:29

МЕДУНИЦЯ О.В.

Прошу передати слово Ляпіній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передаємо Ксенії Ляпіній.

 

17:21:34

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна,   фракція "Батьківщина", Партія "За Україну!", місто Київ.

Шановні колеги, цей законопроект є, дійсно, необхідним, оскільки він намагається вирішити проблему, яка на сьогодні склалась у сфері реєстрації речових прав.  Головна проблема, яка сьогодні є, на яку спрямований цей законопроект, що  велика кількість  інформації про ті реєстрові справи, які були до запровадження реєстру, в реєстр поки що так і не  потрапили, знаходяться в БТІ  і не можуть бути використані під час реєстрації нових дій  з цим майном.

Отже, цим законопроектом пропонується  забезпечити доступ державних реєстраторів до тих  справ, щоб вони могли їх  використовувати, перевіряти інформацію і  створювати відповідний додатковий  розділ реєстру, куди будуть вноситись нові дії   з тим майном,  яке на даний момент, не перенесена інформація  про реєстрацію якого, не перенесена в реєстрах, тобто   фактично вирішується проблема, яка сьогодні нагальна.

Однак у нас є  і низка зауважень до цього законопроекту: деякі норми  читаються неоднозначно, складається враження, що будуть деякі обмеження  прав. Цього ми припустити не можемо. Тому ми і пропонуємо ухвалювати цей законопроект за  основу і відповідно доопрацювати його до другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Об'єднання "Свобода", народний депутат Тягнибок.

 

17:23:16

ТЯГНИБОК А.Я.

Прошу передати слово Михайлу Головку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаємо слово.

 

17:23:23

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко Всеукраїнське об'єднання "Свобода" 164 виборчий округ Тернопільська область.

Шановні депутати, ми вже не вперше стикаємось, що нам пропонують законопроекти від Кабміну, які мають покращити систему державної реєстрації право на рухоме майно. Але ми бачили, що ця система, яка була прийнята минулого року, у нас, на жаль, прийнято владою, робиться все з заду наперед, тобто ставиться віз поперед коней. Прийняли реформу, яка практично перестала працювати. І що ми побачили? З 1 січня практично на перший квартал, три місяці, повністю зупинився у нас ринок нерухомості. Люди стояли у великих чергах, не працювали реєстраційна служба, нотаріуси відмовлялися переоформлювати свідоцтво право власності і таких проблем дуже багато. В кінцевому результаті ми змушені практично щомісяця вносити нові і нові поправки до діючого закону, щоб врегулювати цю систему. Даний законопроект є позитивний, його варто підтримати, незважаючи на деякі зауваження. А саме, якщо говорити по суті, то врегулювання питання пов'язані з отримання органами державної реєстрації права та нотаріусом інформації, яка зберігається у реєстрових книгах і реєстраційних справах, що формувалися підприємствами БТІ, це є позитив.

Передбачається звільнити органи державної влади та органи місцевого самоврядування від плати за надання витягу з державного реєстру право на реєстрацію їх обтяжень. І визначити, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно видається тепер в разі поділу об'єкту на один або більше сумісних об'єктів нерухомого майна. Це є позитивна норма. Єдиний негатив те, що сьогодні законопроект скасовується, обов'язкове обтяження подати заяву про припинення обтяження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Партія регіонів Ярослав Сухий. Прошу.

 

17:25:29

СУХИЙ Я.М.

Прошу передати слово фахівцю з  проблематики вдосконалення механізму державної реєстрації речових прав, народному депутату України Інні Германівні Богословській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Інна Богословська.

 

17:25:42

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Дякую, Ярославе.

Шановні колеги! Я теж підтримала тих депутатів, які пропонують підтримати цей законопроект в першому читанні. Але я хочу звернути увагу колег на величезну проблему, яка закладена в цьому законопроекті. Тут є норма, згідно з якої відповідальність за достовірність даних, які надаються державному реєстратору, буде нести тільки заявник. Це буде допомагати тим нечесним чиновникам, які сьогодні  вже роблять корупційні схеми, відмовляючи одним і задовольняючи заяви інших, по спірних участках особливо. І це створює величезний кримінальний ланцюг в системі реєстратора.

Тому я прошу звернути увагу колег на припустимість такої норми, бо вона в наших сьогоднішніх умовах буде породжувати величезні схеми рейдерських захоплень участків і власності.

Тому в першому читанні треба підтримати цей законопроект, на другому внести зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", Павло Розенко.

 

17:26:53

РОЗЕНКО П.В.

А я прошу передати слово народному депутату від фракції "УДАР Віталія Кличка" Оксані Продан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оксана Продан, Прошу.

 

17:27:01

ПРОДАН О.П.

Дякую дуже.

Шановний Володимир Васильович! Шановні колеги! Дійсно, проект, який зараз розглядається, особливо його назва, дуже важливі сьогодні і потрібні бізнесу. В першу чергу тому, що сьогодні для  того, щоб зареєструвати речові права на своє нерухоме майно, яке вже належить бізнесу, для того, щоб розпочати реально роботу, ті інвестори, яких так мало залишилось в Україні, вимушені платити в Державний реєстр по 4 долари за квадратний метр нерухомості. І незалежно від того, де, в якому місці знаходиться твоя нерухомість, незалежно від того, яке цільове призначення цієї нерухомості, навіть якщо це виробництво нульове, яке підлягає відновленню, все одно без 4 доларів за квадратний метр пройти реєстрацію в Держреєстрі речових прав на нерухомість неможливо.

Тому, звичайно, ті зміни, які зараз пропонуються з зауваженнями, але загалом у першій редакції необхідно прийняти. Прийняти для того, щоб, по-перше, зробити процедури прозорими. А, по-друге, обов’язково передбачити механізми, при яких чиновники держреєстру не матимуть права, по-перше, особисто приймати рішення, а по-друге, будуть зобов’язані в обов’язковому  порядку відповідати за ті відмови, які роблять незаконно.

Тому фракція "УДАР Віталія Кличка" голосує і за цей проект, як за всі інші, які  спрямовані прозорість і антикорупційність у системі економіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пропозиція комітету - Андрій Володимирович Іванчук. І будемо голосувати. Запрошуйте депутатів.

 

17:28:47

ІВАНЧУК А.В.

Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Комітет розглянув даний законопроект на своєму засіданні і прийняв одностайне рішення: рекомендувати Верховній Раді за результатами першого читання прийнятий даний законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ставлю на голосування, шановні народні депутати, ставлю на голосування проект Закону номер 2049а: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об’єкти нерухомого майна) для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

17:29:44

За-342

Проти – 0, утрималось – 2, не голосувало – 47.

Рішення прийнято.

По фракціях. Голосуємо, як і домовлялися, всі. Це добре.

Проект Закону розглядається номер 3092: про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо вдосконалення механізму державної підтримки суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки.

Як розглядаємо? Хто за скорочену процедуру, прошу проголосувати.

 

17:30:48

За-183

Рішення прийнято.

Тут побратимів багато, і І в мене є побратим. Доповідає заступник міністра фінансів Сергій Олександрович Рибак. Прошу.

 

РИБАК С.О.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати! Проект Закону, що пропонується до розгляду,  розроблено Урядом на виконання доручення Президента України щодо вдосконалення механізму державної підтримки інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання у пріоритетних видах  економічної діяльності, а також запобігання необґрунтованим втратам бюджету.

Законопроектом пропонується встановити єдині  строки дії в часі звільнення від сплати ввізного мита та можливості видачі векселя з ПДВ, запровадити підтвердження банком шляхом авалю здійснення видачі векселя з ПДВ, передбачити в разі нецільового використання устаткування, обладнання і комплектуючих виробів суб'єктів господарювання такий механізм, що даний суб'єкт втрачає можливість видачі векселів з ПДВ при подальших операціях з імпорту таких товарів, також встановити фінансову відповідальність таких суб'єктів господарювання за неналежну реалізацію інвестиційних проектів.

Наголошуємо, що прийняття законопроекту дозволить запобігти необґрунтованим втратам бюджету при здійсненні імпортних операцій та сприятиме виконанню суб'єктами господарювання інвестиційних і соціальних зобов'язань при реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки.

Прошу підтримати, шановні народні депутати, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте.

Запрошую для співдоповіді… на співдоповідь голову Комітету з питань податкової та митної політики Віталія Юрійовича Хомутинніка. Прошу. 

 

17:32:43

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Пане Голово, шановні народні депутати! Комітет розглянув на своєму засіданні законопроект, поданий і розроблений урядом 3092. Доповідачем було викладено суть законопроекту. Запропоновані зміни направлені на посилення  в цілому чинних законодавчих вимог щодо застосування суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки.

Я не буду повторятися, законопроект не дуже такий великий і основні положення були викладені представником уряду. Комітет пропонує підтримати в першому читанні даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі обговорювати? Прошу від фракцій записатися.

Прошу об'єднання "Свобода", народний депутат Мельник.

 

17:33:44

МЕЛЬНИК Є.І.

Прошу передати слово Михайлу Блавацькому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаємо слово народному депутату Блавацькому.

 

17:33:49

БЛАВАЦЬКИЙ М.В.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Всеукраїнське об'єднання "Свобода" буде утримуватися від прийняття  закону в цілому і за основу, тому що потрібно внести дуже велику кількість змін і пропозицій, які ми надавали на комітеті, поки що не враховані.

Сьогодні якщо врахувати і подивитися на сам заголовок закону – наміри благі. Прекрасний заголовок, але від цього ніхто нічого не отримає, крім знову олігархів і кланів, які сьогодні тільки на тому і жирують, де наживають і грабують український бюджет.

Як можна сьогодні, шановні, шановне товариство, визнати пріоритетною суднобудівну галузь? Ви скажіть, будь ласка, я їжджу в Миколаїв, три заводи працює, за останні 10 років скільки побудовано кораблів? Про що ми сьогодні говоримо? Що там робиться? Все закрито, заводи стоять, вирізаються. Олігархи сьогодні – власники заводів находяться в парламенті, сьогодні вони лобіюють інтереси і лобіюють інтереси великого капіталу.

Ми не будемо підтримувати ще це тому, що сьогодні всі порти морські передані в концесію, в концесію теж передані сім'ї, передані олігархічним кланам, які сьогодні наживають мільйони, сотні мільйонів гривень прибутку. Держава від цього не отримує нічого. Хоча перед тим по державній програмі через Кабінет Міністрів було вкладено близько мільярда гривень в кожний порт для модернізації, на відбудову, на будову нових складів і нових приміщень.

Оце все, що сьогодні робиться, це ще раз підкреслює, що сьогодні уряд держави працює не на державу, захищає і продовжує будувати такі схеми корупційні… і сьогодні працюють тільки на кишені олігархів.

Ми утримуємося і закликаємо цей закон не підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, народний депутат Ганна Герман.

 

17:35:56

ГЕРМАН Г.М.

Риторика  колег з  партії і фракції "Свобода" дуже схожа на риторику наших колег-комуністів. Вони говорять практично тими самими словами, звинувачуючи  олігархів і так далі. З тією лише різницею, що комуністи допомагають євроінтеграції і голосують за євроінтеграційні закони, а "Свобода" їх ігнорує… (Шум у залі)

 Тому я закликаю опозицію пам'ятати  про те, що зараз розглядається закон, який веде Україну до європейських стандартів життя, і за цей закон треба голосувати, а не шукати в країні ворогів. То для "Свободи" були комуністи вороги, тепер олігархи – вороги. Треба шукати друзів і в цьому залі, і в Україні, в усьому світі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція  "УДАР" Віталія Кличка", народний депутат Куренной.

 

17:36:56

КУРЕННОЙ В.К.

Прошу  передати слово Оксані Продан.

 

17:37:04

ПРОДАН О.П.

Шановні колеги! Звертаю вашу увагу на те, що  запропонованим цим законопроектом нормами вносяться змін, в першу чергу, до тих положень, які були схвалені в кінці 2012 року перед парламентськими виборами, перед тим, як шосте скликання йшло до сьомого скликання.

Що тоді було прийнято? Закон, який зараз пропонується змінити, почав діяти з 1 січня 2013 року, йому ще немає року. Тоді передбачили, що пріоритетні галузі економіки, які будуть інвестувати розвиток економіки, будуть звільнені від ПДВ на те мито… на обладнання, на те обладнання, яке не оподатковується митом, до 2022 року.

Зараз тим проектом, який розглядається, 2022 рік пропонується змінити 2017 роком. Таким чином, навіть року не пройшло з тих пір, як Партія регіонів змінила свою позицію і визначила, що пріоритетні галузі економіки не так багато, напевно, інвестують в економіку України.

Крім того, що передбачається майбутня сплата ПДВ всупереч обіцянкам і всупереч діючому на сьогодні закону, передбачається ще й обмеження цих галузей, які знову ж таки визначені законом і урядом діючим як пріоритетні в інвестиційній сфері. Передбачається обмежити можливість видачі податкових векселів. І це в той час, коли податкові векселі - це єдине, що залишилось у виробників при імпорті натомість тих векселів казначейських, які запроваджені в цьому році знову ж таки діючою більшістю.

Фракція "УДАР" ніколи не підтримує антипідприємницькі і антинародні проекти. Тому ми голосувати за цей проект не будемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція комуністів, народний депутат Симоненко.

 

17:39:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція Компартії України. Шановні, те, що треба порядок, ні у кого не викликає ніякого сумніву, особливо, коли мова йде про перспективні напрямки, щоб вони не були предметом для спекуляцій і нецільового використання грошей. Я думаю, що ні в кого не викликає сумніву щодо правильності прийняття рішення.

Але я хотів би заявити і про те, що і фракція Компартії в першу чергу займає позицію: ми тут є парламентарі українського парламенту, української держави, українського народу, а не європейської держави, Союзу. І закони не для Євросоюзу ми приймаємо, а для народу України.

Тому фракція Компартії завжди використовує один тільки принцип: голосує за ті закони, які несуть певні позитивні зрушення для народу України, для тих, хто сьогоднішнього дня працює і хто хоче, щоб держава захищала його інтереси. І ця позиція якраз і знаходить підтримку наших громадян.

Таким чином, я ще раз хочу заявити, треба закони приймати не для європейських якихось країн, а для народу України тут. На чому і стоїть фракція Компартії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. І проголосуємо. І потім я дам репліку об'єднанню "Свобода".

Ставлю на голосування проект Закону, прошу підготуватися народних депутатів, (номер 3092) про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо вдосконалення механізму державної підтримки суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

17:41:16

За-230

Проти – 56, утрималося – 39, не голосувало – 64.

Рішення прийнято. По фракціях.

Народний депутат Кайда, репліка, одна хвилина.

 

17:41:31

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Знаєте, тут прозвучала одна репліка, яка, знаєте, нагадує тексти в германських листівках часів Геббельса, коли йшлося про УПА. Так я хотів би наголосити і показати різницю між націоналістами і комуністами.

Націоналісти в цій сесійні залі викривають корупційні схеми, критикують діючий режим і відповідно голосуються. На відміну від ваших союзників, які з трибуни виступають нібито за народ, а потім тихенько кулуарно рукоблудять і голосують в догоду олігархам. І це можна переконатися на прикладі сьогоднішніх голосувань по всіх питаннях порядку денного, коли вони вас підтримують і грабують український народ. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону (номер 2183а) про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо земель водного фонду.

Як розглядаємо? Та чую скорочену, чую. Ставлю на голосування скорочену процедуру  розгляду цього питання.

 

17:43:03

За-187

Рішення прийнято.

Попрацюємо сьогодні до 18 години 15 хвилин.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ні, а да. Не ні, а да. Прошу… особисто міністр прибув, давайте, познайомитеся ще.

Міністр екології та природних ресурсів Проскуряков Олег Альбертович. 2 хвилини у вас. Прошу.

 

ПРОСКУРЯКОВ О.А.

Доброго дня. Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати, проект акту розроблено на виконання доручення Президента України та спрямований на розв'язання проблем встановлення прибережних захисних смуг водних об'єктів.

Чинне законодавство вимагає встановлення меж прибережних захисних смуг всіх без виключення водних об'єктів за окремими проектами землеустрою, що розробляються в порядку передбаченому законом. При цьому закон, який визначає порядок розроблення таких проектів землеустрою відсутній.

Зокрема, відсутність визначення на рівні закону порядку розроблення проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг водних об'єктів не дозволяє належним чином врегулювати ситуацію щодо збереження прибережних територій. Навіть у разі прийняття закону щодо визначення такого порядку розроблення окремих проектів землеустрою зі встановлення прибережних захисних смуг водних об'єктів потребуватиме значних коштів та часу.

Проектом акту пропонується внести зміни до статті 60 Земельного кодексу України, до статті 88 Водного кодексу України щодо встановлення меж прибережних захисних смуг водних об'єктів за межами населених пунктів без розроблення окремих високовартісних проектів землеустрою, а забезпечивши застосування прямих норм закону щодо ширини цих смуг. При цьому в межах населених пунктів прибережні захисні смуги водних об'єктів будуть встановлюватися містобудівною документацією та документацією землеустрою.

Реалізація цих положень за оцінками Держводагентства дозволить заощадити біля 5 мільярдів гривень внаслідок скасування необхідності розроблення окремих проектів землеустрою на понад 100 тисячах водних об'єктах України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Запрошую керівника Комітету  з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірину Ігорівну Сех. Прошу.

 

17:45:41

СЕХ І.І.

Шановне товариство, законопроектом пропонується внести зміни, які б дозволяли  встановлення меж прибережних смуг водних об'єктів без розроблення окремих проектів землеустрою.

Позитивним також є те, що законопроектом розширюються об'єкти, що належать до Водного фонду. Тобто струмки, потічки, озера, лимани, що автоматично потребує створення прибережних захисних смуг і для них.

Передбачається також, що у межах населених пунктів прибережні смуги водних об'єктів встановлюватимуться за містобудівною документацією та документацією із землеустрою.

Недоліком законопроекту є те, що залишається не врегульованою процедура фіксації меж прибережних захисних смуг за спрощеною процедурою, не визначено, хто та за рахунок яких коштів має здійснювати ці роботи та встановлювати інформаційні знаки тощо.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також наголосило саме на цих недоліках та зазначило, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону може бути прийнятий за основу із урахування зроблених зауважень.

Комітет з питань бюджету зазначив, що законопроект  не має впливу на показники бюджету. Комітет пропонує прийняти за основу  проект Закону про внесення змін до Земельного і Водного кодексів України щодо земель Водного фонду.

Метою законопроекту є врегулювання проблем щодо встановлення меж  прибережних смуг водних об’єктів, а також уточнення та взаємоузгодження відповідних норм Земельного кодексу України та Водного кодексу України. відповідно до чинного законодавства межі прибережних захисних смуг мають встановлюватися за окремими проектами землеустрою, що розробляються у порядку, передбаченому законом. На жаль, закон, який би визначив порядок розроблення таких проектів, на сьогодні відсутній. В результаті роботи з встановлення прибережних захисних смуг на місцевості заблоковані…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески) Дякую.

Бажаючі є обговорювати?

Прошу записатися, хто бажає від фракції.

Прошу, фракція "УДАР Віталія Кличка", Куренной, народний депутат.

 

17:48:11

КУРЕННОЙ В.К.

Народний депутат Куренной.

Прошу передати слово народному депутату Аверченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Аверченко.

 

17:48:23

АВЕРЧЕНКО С.М.

Шановні колеги! Народний депутат Аверченко, фракція "УДАР Віталія Кличка".

Що по цьому законопроект, уже все розповіли – він деталізує та узгоджує норми Земельного та Водного кодексу. І оскільки фракція "УДАР Віталія Кличка" послідовно виступає за доступ всіх громадян, за рівні права доступу всіх громадян до водних об’єктів, наша фракція буде підтримувати цей законопроект. А до другого читання, там які є зауваження, ми врахуємо. Я думаю, що це буде нормальний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голосуємо?

Фракція Партії регіонів, Журавський, ваша пропозиція.

 

17:49:10

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Ну, звичайно,  я буду підтримувати,  тому що це гарний законопроект. Мова йде про уточнення статті 60 Земельного кодексу  України  і статті  88 Водного кодексу  України. Проект дозволяє більш оперативно  вирішувати питання щодо встановлення меж прибережних смуг. Передбачено, що в межах населених пунктів прибережні захисні смуги встановлюються містобудівною документацією та документацією  із землеустрою.

Профільний комітет -  "за", уряд – "за" і Науково-експертне управління      Верховної Ради   України – "за".  

Партія регіонів   закликає  депутатів  підтримати цей законопроект.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Об'єднання "Свобода", народний депутат Мирний.

 

17:50:03

МИРНИЙ О.Б.

Прошу  передати право на виступ Андрію Тягнибокові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Андрій Тягнибок.

 

17:50:09

ТЯГНИБОК А.Я.

Андрій Тягнибок,  Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 125 виборчий округ, Львівщина.

Шановне  товариство, неузгодженості, які є між Земельним кодексом і Водним кодексом, нарешті ми маємо в цьому законопроекті, тобто ті проблеми, які є між  тими 2 законами,    узгоджуються, частково правда, узгоджуються  в тому   законопроекті.

"Свобода" буде голосувати за цей законопроект і підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

 Фракція "Батьківщина", Володимир Бондаренко. Прошу.

 

17:50:46

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція "Батьківщина". Законопроект хороший, але його треба доопрацьовувати. Справа в тім, що ми маємо практичні деякі дії місцевих органів влади, які насторожують нас. Зокрема, в Києві багато водних джерел, озер, струмків, річок, ставків чомусь перетворилися в пожежні водоймища. Так от регулювання пожежних водоймищ і їх при берегових зон відсутня. Тому якщо місцева влада, без будь-яких обмежень, зможе переводити будь-яке озеро пожежне водоймище, там можна і при берегову зону забудовувати, і саме озеро замивати.

Те саме стосується використання при берегових зон, коли вони домиваються і добавляється по пів гектара водного плеса, перетворюється в піщаний намив або навпаки, розмивається земельна ділянка, яка знаходиться поряд. І тому тут треба в другому читанні обов'язково попередити такі можливі трансформації самих водних джерел і можливі трансформації їх статусу,  установленого законом статусу озера, струмка, річки чи ставка, в абсолютно не контрольований статус пожежного водоймища. Тому я думаю, що профільний комітет, а я буду давати такі пропозиції, повинен до другого читання доопрацювати в цих частинах цей законопроект і тоді він буде хорошим, і потрібним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення завершено. Ставлю на голосування. Шановні народні депутати, підготувалися, голосуємо.

Ставлю на голосування проект Закону 2183а про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо земель водного фонду для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

 

17:53:02

За-306

Проти – 1, утрималося – 10, не голосувало – 63.

Рішення прийнято. По фракціях.

Розглядається проект Закону номер 2072: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів.

Прошу, хто підтримує скорочену процедуру, голосуйте. Прошу, голосуйте.

 

17:53:41

За-193

Рішення прийнято.

Доповідає голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Михайлович Тевелєв. Дві хвилин, прошу.

 

ТЕВЕЛЄВ Д.М.

Шановний Володимир Васильович! Шановні народні депутати!  На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів.

Зазначений законопроект було розроблено Національною комісією на виконання пунктів 26-1 та 27-1 "Національного плану дій на 2012 рік". Законопроектом запроваджується нові види корпоративних облігацій, такі як біржові, інфраструктурні та концесійні облігації. Впроваджується інститут загальних зборів власників  корпоративних облігацій,  а також встановлюються ознаки  та наслідки настання дефолту за корпоративними облігаціями.

З метою модернізації  процедури емісій цінних паперів законопроектом пропонується встановити вимогу щодо здійснення публічного розміщення цінних паперів виключно на фондовій біржі. Зазначене сприятиме зменшенню ризиків для емітента та інвесторів у частині проведення  розрахунків та виконання укладених договорів.

З метою спрощення звітності для емітентів, які здійснили  приватне розміщення цінних паперів, законопроектом передбачено спрощення для таких емітентів порядку оприлюднення річної та особливою інформації у складі річної звітності.

Крім того, законопроектом пропонується встановити субсидіальну відповідальність аудитора, який  підписує проспект емісії  цінних паперів, за  шкоду, заподіяну  емітентом інвестору внаслідок наявності в такому проспекті недостовірної інформації.  

Прийняття Закону України  сприятиме підвищенню ефективності та надійності функціонування ринку цінних паперів та підвищенню інвестиційної привабливості ринку корпоративних облігацій. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Яценко Антон Володимирович, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Прошу.

 

17:56:00

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, даний законопроект ми  розглянули на комітеті ще 16 квітня цього року. І хочу зазначити, що, дійсно, цей законопроект, на мій погляд, дуже корисний. Тому що він, по-перше, уточнює певні терміни, по-друге,  вводить такі поняття, як "корпоративні облігації", серед яких можуть бути… та структурні облігації, які випускаються на виконання договорів про державне приватне партнерство. І це, дійсно, дуже гарна річ, тому що сьогодні міста, ви знаєте, мають дуже обмежені можливості і не зовсім працює цей механізм, на жаль. Тому це дасть певний  поштовх саме для інвестування в інфраструктурну галузь в містах.

Головне науково-експертне управління  розглянуло даний законопроект і висловило певні зауваження та пропонує прийняти його у другому читанні… Ой, вибачте, у першому читанні, і потім врахувати зауваження до другого читання.

Комітет просить підтримати даний законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бажаючі обговорювати, можна записатися від фракцій. Прошу, йде запис.

Партія регіонів, народний депутат Колесніченко.

 

17:57:26

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Колесниченко, Партия регионов. Безусловно, предложенный законопроект необходим для нашего государства. Докладчик сделал цельное важное предложение поддержать его в первом чтении.

Ну, а те, кто "подвывает", они "подвывают" от того, что они стыдятся, они не понимают двух языков, как это понимает большая часть зала. Ганьба им! Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція об'єднання "Свобода", народний депутат Сич.

 

17:58:02

СИЧ О.М.

Прошу передати слово депутату Кайді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу передати.

 

17:58:08

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Шановний Володимир Васильович, шановні колеги депутати, цим проектом закону пропонується поділ корпоративних облігацій на інфраструктурні та біржові.

Варто зазначити, що такий поділ з економічної точки зору є не зовсім коректним, тому що інфраструктурні облігації можуть мати всі притаманні ознаки біржових облігацій, тобто інфраструктурні облігації можуть водночас бути і біржовими.

Варто відмітити, що в цьому законопроекті передбачено публічне розміщення всіх цінних паперів виключно на фондових біржах. Ми вважаємо, що така зміна може негативно вплинути на можливість емітентом залучити додаткові кошти. Адже це не сприятиме продажу цінних паперів серед дрібних інвесторів. Також вважаємо некоректним одне із положень, яке дозволяє власникам корпоративних облігацій право на участь в управлінні у випадках передбачених законодавством. Це суперечить економічній суті облігацій, які є борговим цінним папером. Право на участь в  управлінні може бути надано дише пайовим цінним папером.

Однією з головних новел є запровадження інституту інфраструктурних облігацій. Інфраструктурні облігації дуже поширені в країнах СНГ при будівництві великих об'єктів, оскільки є дуже зручним способом залучення інвестицій під будівництво. Проблемою застосування в Україні такого інструменту є значний дефіцит бюджету, оскільки основним інвестором, як показує практика, є держава. Тобто інфраструктурні облігації стануть причиною формування значного дефіциту бюджету в майбутньому, коли прийде строк виплати коштів за облігаціями. Таким чином, прийняття  законопроекту може створити  передумови для масових запозичень коштів до бюджету в умовах бюджетної кризи і перекласти усі проблеми на майбутні періоди. Тому фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" не буде підтримувати цей  законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція "УДАР" Віталія Кличка",  народний депутат Різаненко.

 

18:00:11

РІЗАНЕНКО П.О.

Різаненко, фракція "УДАР".

Не дивлячись на те, що законопроект покликаний впорядкувати термінологію, визначення, перейменування в "корпоративні облігації" і застосування  терміну "біржові", він містить ряд недоліків, який не дозволяє нам за нього голосувати. Ми будемо утримуватися.

Ми вважаємо, що взагалі цей законопроект не розширить можливості щодо залучення  боргового капіталу, а звузить. В ньому визначені, що таке "біржові облігації" і вимоги до них, містяться такі обмеження, що: емітент не може випускати їх терміном більше, ніж на три роки; емітент, який існує зареєстрований менше трьох років, не може їх випускати взагалі і так далі і таке інше. Це взагалі-то призводить до звуження, а не до розширення можливості  залучення  боргового капіталу. Тому ми  утримуємося, закликаємо інших також не  голосувати. А якщо законопроект проходить, то будемо вносити до нього  відповідні правки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Підготувалися до голосування. (Шум у залі) Підготувалися до голосування. Регламент читайте, я вас прошу. (Шум у залі)

Ну так… хвилина. Чого ж ви сидите? Ви не  записувалися. Називайте прізвище. Хвилина вам.

 

18:01:53

КУБІВ С.І.

Степан Кубів, фракція "Батьківщина". Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги депутати! Цей закон і ці зміни абсолютно є потрібні на сьогоднішній день. Ми, відповідно фракція "УДАР"  і "Свобода", чітко представили ці зауваження, які не були враховані під час проведення засідання нашого комітету.

Разом з тим, в ході обговорення на засіданні комітету ми виставили чіткі зауваження, які базуються в шести пунктах. Перший пункт. Що коли ми читаємо назву законопроекту, він зовсім неточно відповідає змісту. Оскільки ми говоримо про тільки емісію цінних паперів, а в самому законопроекті ми говоримо про звітність, ми говоримо про взаємодію фондових бірж.

Пропонується термін облігацій підприємств замінити на корпоративні облігації. Коли ми говоримо про визнання облігацій, які випускаються юридичними особами, корпоративними, - суперечить окремим законодавчим актам,  які на сьогоднішній день є діючими.

Третє. Запропоновані в частині першій статті 8 про цінні папери та фондовий ринок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Два слова, прошу, завершуйте.

 

КУБІВ С.І. Разом з тим хочу підтвердити, що в другому читанні, якщо будуть підтримані ці зауваження, ми будемо підтримувати. На сьогоднішній день ми не підтримуємо даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування, шановні народні депутати. Приготувались голосувати? Ставлю на голосування проект Закону 2072: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо емісії цінних паперів. Для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

 

18:04:02

За-227

Проти – 37, утрималося – 56, не голосувало – 57.

Рішення прийнято. По фракціях.

Шановні народні депутати, я прошу уваги! У нас залишилося два закони. От я бачу… Та давайте послухаємо, ви ще не послухали, а вже розводите руками. Ну, послухайте. У нас подивіться, он поважний генерал – один, а там генерал-полковник – другий. То давайте розглянемо ці два питання зараз: 2053а і 2498. Генерал півдня просидів. Як вам не соромно! Давайте розглянемо.

Розглядається Закон (2053а) про внесення змін до статті 12 Закону України "Про екологічний аудит" (щодо об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку).

Як розглядаємо? Голосуйте за скорочену процедуру.

 

18:05:38

За-186

Два закони. Давайте поважати. Люди прийшли до нас.

Я прошу, запрошую на доповідь міністра екології та природних ресурсів Олега Альбертовича Проскурякова.

 

ПРОСКУРЯКОВ О.А.

Ну, по-перше, хочу подякувати за те, що поддержали предыдущий законопроект. І це дійсно показує, що екологія – це те поле, котре повинно об'єднувати країну.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України "Про екологічний аудит". Проект закону розроблений Міністерством екології та природних ресурсів на виконання Указу Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2010 року про державне регулювання у сфері поводження з відходами щодо запровадження обов'язкового екологічного аудиту в разі ліквідації або виведення з експлуатації підприємств, які здійснюють екологічно небезпечну діяльність.

Метою внесення змін до проекту закону є дотримання вимог природоохоронного законодавства України у процесі послідовної зупинки діяльності підприємств, а також оцінка впливу екологічно небезпечних об'єктів, ліквідованих підприємств на навколишнє природне середовище і здоров'я людей після їх ліквідації або закриття.

Реалізація зазначеного проекту закону здійснюється шляхом внесення змін до частини третьої статті 12 чинного закону України "Про екологічний аудит" щодо обов'язкового екологічного аудиту, а саме абзац четвертий: "Передача в довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності" - викласти у наступній редакції: "Передача в оренду цілісних майнових комплексів державних і комунальних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів".

Додатково частину третю статті 12 зазначеного закону пропонується доповнити абзацами: "Виведення з експлуатації об'єктів, ліквідація юридичної особи, яка володіє чи користується об'єктами або провадить види діяльності, що становлять підвищену екологічну безпеку".

Запропоновані зміни до закону уточнюють загальні принципи проведення екологічного аудиту для об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, визначають особливості здійснення державного нагляду у сфері обов'язкового екологічного аудиту.

Конкретні приклади аргументують…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПРОСКУРЯКОВ О.А.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу голову комітету. Дякую. Для співдоповіді. Ірина Ігорівна Сех. Давайте послухаємо.

 

18:08:28

СЕХ І.І.

Шановні колеги, основною метою законопроекту є запровадження екологічного аудиту в разі ліквідації або виведення з експлуатації підприємств, які здійснюють екологічно-небезпечну діяльність.

Зокрема, перелік таких випадків пропонується доповнити наступним. Виведення з експлуатації об'єктів ліквідація юридичної особи, яка володіє чи користується об'єктами або проводить види діяльності, що становлять підвищену екологічну безпеку.

А чинну норму, що стосується здійснення такого аудиту при передачі в довгострокову оренду об'єктів державної або комунальної власності, пропонуються замінити на передачу в оренду цілісних майнових комплексів державних і комунальних підприємств та організацій і структурних підрозділів.

 Головне науково-експертне управління і цілому підтримує дану законодавчу ініціативу, має деякі зауваження.

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики рекомендує Верховній Раді проект Закону прийняти за основу.

Бажаючі обговорювати Є? (Шум у залі) Записались від фракцій.

Іллєнко, фракція об'єднання "Свобода".

 

18:10:09

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Прошу передати Андрію Тягнибоку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

 

18:10:15

ТЯГНИБОК А.Я.

Андрій Тягнибок, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 125 виборчий округ, Львівщина.

Шановне товариство, ми стикаємося, особливо от в нас на екологічному комітеті, стикаємося з тими проблемами, які залишилися після підприємств, які займалися розробкою екологічних природних наших ресурсів. Це що стосується і шахт Донбасу, і шахт Львівщини, і калійні різні шахти, і в принципі підприємства, які займалися видобутком чи небезпечними екологічними  проблемами виробництва.

Якщо не буде введено питання екологічного аудиту, ми  далі залишимося самі зі своїми проблемами. Простий приклад: навіть якщо зараз продаються  підприємства, чи передаються на довгострокову оренду, власники, нові власники, вони завжди зацікавлені є взяти тільки те, що є  ліквідне. А проблеми залишаються  далі на людях, проблема залишається далі на тих, на державі, на області, на адміністрації.  Відповідно     цей законопроект нам дозволить, якщо ми введемо оцей законопроект, закон приймемо,  екологічний аудит дозволить нам ліквідувати ці проблеми і зекономити наші державні кошти. 

 Всеукраїнське об'єднання  "Свобода"   буде підтримувати в даній ситуації даний законопроект і буде голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція Партії регіонів, народний депутат Шуфрич.

 

18:11:52

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний Володимире Васильовичу,   шановні колеги, дуже слушний законопроект і треба його проголосувати якнайшвидше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

Володимир  Бондаренко,  фракція "Батьківщина".

 

18:12:10

БОНДАРЕНКО В.Д.

Я хотів би, шановні друзі, звернути увагу на те, що сьогодні в Україні існують тисячі об'єктів,  які  потребують екологічного аудиту. Зокрема на території Святошинського району в Києві знаходиться     так звана "Берилієва лабораторія", яка свого часу там випускала ці дзеркала для технологій "Стелс". Біля неї  40 кілометрів не повинні знаходитись люди, а там живе ціле "Академмістечко".  

Також в Святошинському районі знаходяться   залишки заводу, який колись випускав елементи до мікробіологічної зброї, тисячі інших об'єктів в Україні.

Але я хочу сказати, що якщо буде прийнятий цей закон, то він повинен убезпечити і бізнесменів, і нас з вами, як громадян, від того, щоб це не перетворилося в проїдання державних та інших грошей та грошей бізнесу на те, щоб потім їх шантажувати і видавати липові довідки. Аудит повинен бути державним, аудит повинен гарантувати об'єктивність і наслідки цього аудиту повинні бути усунення тяжких екологічних наслідків або причини їх утворення можливо на тій чи іншій території.

Я вже колись говорив про те, що сьогодні в Україні в кожному селі є такі об'єкти, це колишні хімсклади. Вони сьогодні протікають і течуть в річки, в озера, сьогодні є багато таких об'єктів, але ніхто не проводить ніякого аудиту. Тому треба, щоб цей закон не перетворився в палицю для шантажу або в палицю для вибивання грошей від бізнесменів, разом з тим, ще раз кажу, щоб не позбавляли об'єкт неприємних частинок і не залишили їх вже без контролю, а використовували те, що комусь потрібне яке ласий шматок. Тому доопрацьовувати треба, якщо буде прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна ставити на голосування?

Ставлю на голосування. У нас осталась одна хвилина. Народний депутат Продан. Прошу хвилину.

 

18:14:36

ПРОДАН О.П.

Шановний Володимир Васильович! Я дуже вам дякую за дотримання Регламенту і звертаюсь до народних депутатів стосовно законопроекту. Цим законопроектом начебто передбачається покращення екологічної ситуації в Україні. Насправді екологія в Україні потребує значних зусиль і влади, і громадськості, і експертів. Але чи дозволить це законопроект, конкретно цей покращити хоч на йоту екологічну ситуацію в Україні? Однозначно ні. Чому?

Цей проект складається всього з 3 пунктів, які додаються до повноважень, до обов’язкових випадків проведення екологічного аудиту. Так от пропонується проводити екологічний аудит тепер не тільки при передачі в оренду державних та комунальних підприємств довгостроково, але і в будь-якому випадку. До чого це призведе? Це призведе до того, що державні кошти, комунальні кошти, яких і так сьогодні немає будуть  виводитися в незрозумілі державні або приватні підприємства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ПРОДАН О.П. Дякую дуже.

Це призведе ще до однієї корупції, яка вже сьогодні є, яку називають, наприклад в Полтаві, екологічним рекетом.

Тому прошу народних депутатів цей законопроект не підтримувати, а Володимира Васильовича прошу дотримуватись Регламенту і закрити сьогоднішнє пленарне засідання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз проголосуємо. І я закрию, тому що по другому закону порозуміння немає, то я закрию все, як положено.

Шановні народні депутати, увага! Ставлю на голосування проект Закону  номер 2053а про внесення змін до статті  12 Закону України "Про екологічний аудит" (щодо об’єктів, що  становлять підвищену екологічну небезпеку) для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

 

18:16:55

За-252

З таким настроєм хіба треба розходитися?

За – 252, проти – 0, утрималось – 8, не голосувало – 54.

Рішення прийнято.

Вечірнє засідання  оголошую закритим і дякую всім за роботу.