БЮЛЕТЕНЬ N 62

Опубліковано 23 06 1993

 

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 червня 1913 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

 

     У залі 362 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Учора, погоджуючи    орієнтовний   графік,   ми   домовилися розглянути на вечірньому засіданні питання,  пов'язані з вимогами страйкуючих,  та про вихід із становища,  що склалося. А оскільки ми не  закінчили  розгляд  пакета  документів  про  приватизацію, пропонується пізніше повернутися до тих питань.

 

     Слово надається  народному  депутату  Матійку,  який зачитає заяву голодуючих біля Верховної Ради.

 

     МАТІЙКО А.С.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ. Республіка Крим/. Це заява голодуючих.

 

     3

 

     "Мийники автотранспорту,  які працювали з 20  травня  по  10 грудня  1986  року  на  діючому  пункті  дезактивації  техніки  і санітарної обробки населення /ПУСО/ Демидів,  були  ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС і мали посвідчення союзного зразка.  Але в постанові Кабінету Міністрів України | 501 від 25  серпня  1992 року, яка визначає перелік діючих ПУСО, Демидова немає. У зв'язку з цим ми з 28 лютого 1992 року позбавлені статусу ліквідаторів.

 

     Згідно з нашим зверненням Мінчорнобилем в  кінці  1992  року запропоновано Кабінету Міністрів України віднести ПУСО Демидів до діючих.  Проте до цього часу рішення но  прийнято,  оскільки,  на думку Кабінету Міністрів,  це питання повинна вирішувати Верховна Рада.

 

     У той же час комісія Верховної  Ради  вважає,  що  прийняття цього   рішення   входить   до  компетенції  Кабінету  Міністрів. Невирішення цього питання Кабінетом Міністрів і  Верховною  Радою примусило нас до голодування, яке розпочато 21.06.1993 року.

 

     Вимагаємо негайного  вирішення  нашого  питання  по  суті  і відновлення статусу учасників ліквідації аварії на ЧАЕС  мийникам ПУСО Демидів.

 

     Голодування триватиме до прийняття рішення. Серед голодуючих є інваліди другої і третьої групи. До голодуючих приєднуються ті, хто був на ПУСО Гостомель".

 

     Хочу сказати  від  себе.  Хоч  ці  люди  і  голодують,  стан багатьох надто важкий, це я вам кажу як лікар.

 

     Кабінет Міністрів питання не вирішує,  Мінчорнобиль також не вирішує. Але ж люди працювали і нічого тоді не вимагали.

 

     4

 

     Чому ж  тепер,  коли вони страждають від променевої хвороби, ми не тільки не допомагаємо їм,  а ще й позбавляємо того, що вони заслуговують?  Яка  різниця,  де  відновили  і  дезактивували  ту машину, якщо вона була забруднена і опромінена?!

 

     Шановні пани  з  Кабінету  Міністрів!  Де  ваша   людяність? Вирішіть,  заради  Бога,  це  питання,  то  ж ваша компетенція за законом.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  заяву,  зачитану народним депутатом,  беремо  до  уваги  і  протокольно  доручаємо Кабінету Міністрів,  Мінчорнобилю й комісії  Верховної  Ради,  яку  очолює депутат Яворівський, знайти шляхи вирішення зазначеного питання.

 

     КУЧМА Л.Д.,   Прем'єр-міністр   України  /Красногвардійський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Иван Степанович, это не дело Кабинета Министров. Было постановление Верховного Совета, в котором все расписано. Зачем же начинать такое?

 

     ГОЛОВА. Я мав розмову з міністром /його немає зараз, хворіє, але   є   заступник/.  Міністерство  і  комісія  нехай  вироблять механізм,  а ви його апробуйте.  Якщо потрібно рішення  Верховної Ради, то внесіть до Верховної Ради проект.

 

     Пропонується надати      слово     першому     віце-прем'єру Звягільському, потім щодо Криворізького басейну виступить Євтухов Василь Іванович. З інформацією щодо вжитих заходів на

 

     5

 

     вимогу страйкарів нас ознайомить Пинзеник Віктор Михайлович.

 

     Далі ми  зорієнтуємося  -  або  Леонід  Данилович  виступить відразу,  або після виступів депутатів.  Як би там не  було,  але Прем'єр-міністр виступить обов'язково.

 

     Депутатам роздано план першочергових заходів для запобігання економічній  катастрофі.  З  приводу   цього   документа   робить інформацію народний депутат Мороз, який є автором проекту.

 

     Продовжуємо роботу.

 

     Юхиме Леонідовичу, будь ласка.

 

     ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., перший віце-прем'єр-міністр України /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые    народные   депутаты!   Уважаемые   члены Кабинета!  Это сообщение  я  делаю  по  горячим  следам  событий, которые еще продолжаются.  Выступления,  начатые шахтерами,  были поддержаны работниками предприятий многих отраслей, организаций и учреждений  разных сфер народного хозяйства,  на митинги выходили представители различных слоев населения.

 

     Самыми очевидными причинами выступлений являются:

 

     Первое. Тяжелое,  на  грани   краха   финансовое   состояние предприятий вследствие задержек платежей.  Это затронуло всех,  в том числе и хорошо работавших.

 

     Второе. Несвоевременная,  с  большими   задержками   выплата заработной  платы  как из-за задержек поступлении средств,  так и из-за отсутствия наличности в учреждениях банка.  Особо остро это сказалось  на  положении  самых  малозащищенных  слоев населения, прежде всего неработающих пенсионеров.

 

     6

 

     Третье. Значительные трудности  в  обеспечении  производства оборудованием,  запасными частями,  материалами,  поступавшими из стран СНГ, возникшие из-за разрыва связей и сложностей, связанных с  взаимоплатежами.  Очередной  резкий  рост  цен без упреждающих выплат,  при отсутствии наличности в Сбербанках явился толчком  к началу выступлений.

 

     Их возглавил   вначале   Донецкий,   а   затем  межобластной координационный  совет   забастовка.   На   первой   же   встрече представители   координационного  совета  в  ультимативной  форме заявили,  что от ведения каких  бы  то  ни  было  переговоров  по экономическим   вопросам  совет  отказывается  до  удовлетворения политических требований.

 

     Дальнейший ход событий вам известен. Митинги продолжались во многих городах Донецкой,  Луганской, Днепропетровской областей. В них участвовало от 3-х до 24-х тысяч человек.  Максимальное число бастующих  шахт  достигло  223.  За 11 дней забастовки /с 7 по 18 июня/ только угольной промышленностью потеряно 3,1 миллиона  тонн угля  и  более  70  миллиардов  карбованцев,  которые  могла дать реализация.

 

     Непосредственные переговоры  правительственной  комиссии   с представителями  координационного  совета начались лишь во второй половине для 17 июня и завершились  только  в  ночь  на  19  июня подписанием  протокола  о согласованных мерах.  Предусматривалось приостановить забастовку и приступить к работе 19 июня.

 

     Теперь непосредственно    об    экономических    требованиях бастующих,  ходе  и  результатах  переговоров.  Они  проходили  в Донецке очень тяжело, на фоне непрерывного митинга, ультимативных заявлений, резких, некорректных выступлений.

 

     7

 

     Весь пакет   экономических   требований   можно  разбить  на несколько блоков.

 

     Первый. Вопросы,  по которым еще до начала  переговоров  уже были  приняты  решения  правительства.  Они охватывают 14 пунктов требований.

 

     Второй. Вопросы,  рассмотренные Кабинетом Министров,  но  по котором  на  момент  подписания  протокола  еще  не  были приняты постановления.

 

     Третий. Вопросы,  которые комиссия  внесла  на  рассмотрение Кабинета Министров.

 

     21 июня на заседании Кабинета Министров был рассмотрен пакет требований и предложений комиссии.  По большинству  из  них  были приняты  соответствующие  решения.  О  них  в  тот  же  день было рассказано  на  пресс-конференции.  Решения  были   доведены   до предприятий моей телеграммой.  Часть вопросов,  требовавших особо тщательной доработки,  была  рассмотрена  на  заседании  Кабинета Министров  сегодня,  о  чем  доложит вицепремьер-министр Пинзеник Виктор Михайлович.

 

     Однако, несмотря  на  решение  координационного   совета   о приостановке   забастовки  с  19  июня,  все  шахты  объединений, "Краснодонуголъ",  "Первомайскуголь",  "Павлоградуголь"  и  часть шахт объединения "Стахановуголь" к работе еще не приступили.

 

     Вчера в    Луганске    состоялась    шестичасовая    встреча правительственной   комиссии    с    представителями    бастующих коллективов   и   профсоюзных   организаций   Луганской  области. Представители Краснодона и Первомайска участвовать в этой встрече отказались.   После   дополнительных   разъяснений   и  подробной информации о мерах,  принимаемых правительством,  сегодня с  утра приступили к

 

     8

 

     работе шахты объединения "Лисичанскуголь".  Шахты Краснодона и  часть  шахт  "Павлоградугля"   и   "Стахановугля"   продолжают бастовать.

 

     Отраслевые требования  20  профсоюзов  и стачкомов Луганской области, которые в основном повторяют требования координационного совета,   врученные  вчера  правительственной  комиссии,  сегодня переданы отраслевым министерствам и ведомствам для рассмотрения и выработки  решений  и  принятия  при необходимости дополнительных мер.  По состоянию на первую смену из 250 шахт  Украины  работает 206.

 

     Информирую вас,   уважаемые   народные   депутаты,   что  по предварительным данным по Донецкой области в забастовке принимало участие 147 предприятий различных отраслей, в том числе 117 шахт. Потеряно угля почти 2 миллиона тонн, из-за чего не произведено 60 тысяч  тонн кокса,  115 тысяч тонн чугуна,  130 тысяч тонн стали, 106  тысяч  тонн  проката.  Не  реализовано  продукции   на   117 миллиардов карбованцев.

 

     Кроме того,  из-за потерь добычи коксующихся углей неизбежны дополнительные потери.  Кокса - 580 тысяч  тонн,  проката  -  640 тысяч  тонн,  а  товарной  продукций  -  на  сумму 335 миллиардов карбованцев.  По Днепропетровской области потеряно:  угля  -  429 тысяч тонн, руды - 370 тысяч тонн, кварцитов - 77 тысяч тонн.

 

     9

 

     В Луганской области не работало 33 предприятия, в том числе 29 шахт. Потеряно 49 миллиардов карбованцев. В целом с 8 по 2?? июня  потери  добычи составляют 3,4 миллиона тонн,  убыток по реализации - 106  миллиардов  карбованцев,  потери  в  заработной плате выражаются суммой - свыше 18 миллиардов.  Я уже не говорю о том,  что на восстановление горных выработок задавленных  шахт  и лав   потребуются  огромные  затраты,  величина  которых  сегодня подсчитывается.

 

     И последнее.  На  митингах,   встречах   звучали   различные высказывания, в том числе явно экстремистского, противозаконного, антигосударственного    характера,    имели    место    агитация, подстрекательство,  призывы  к  неповиновению и прямому свержению законной власти. Считаю, что органы правопорядка не должны стоять в стороне от этих важных вопросов.

 

     У меня все. Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Василю Івановичу Євтухову.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,    віце-прем'єр-міністр   України   з   питань промисловості та будівництва /Центрально-Міський виборчий  округ, Дніпропетровська область/.  Шановні депутати! Хочу розповісти про результати поїздки урядової комісії до  Криворізького  басейну  і зустрічі з металургами.

 

     У Кривому  Розі  страйкують  15 із 17 шахт.  Перед прибуттям Прем'єр-міністра виїздила урядова комісія туди і до

 

     10

 

     Дніпропетровська. Як справедливо відзначив  Юхим  Леонідович Звягільський, питання, порушені шахтарями, можна розділити на три групи.  Так само й у металургів.  Перша група порушених  під  час роботи  цієї  урядової  комісії питань - це ті,  що були вирішені раніше,  але з різних причин не доведені до  колективів,  далі  - питання,  які  були  вирішені  саме  під  час її роботи,  а також питання, вирішені буквально вчора й сьогодні.

 

     Хотів би  сказати,  що  зустрічались  і  Прем'єр,  і  я   із страйкуючими,  після  цього  відбулась  також зустріч у залі Ради народних депутатів Кривого Рога,  де було вирішено ряд питань.  І ще навіть увечері велись переговори.

 

     Мабуть, нас  зараз криворіжці слухають,  тож хочу зупинитися на тих моментах,  які були додатково включені  до  вимог  і  нині вирішуються. Це шість пунктів.

 

     Щодо них  були єдині у вимогах усі профспілки.  Маю на увазі керівників ЦК профспілки металургів і  МПГ,  а  також  керівників промислових підприємств. Як ці шість додаткових питань вирішено?

 

     Перше питання  -  це  співвідношення рівнів заробітної плати шахтарів  гірничодобувних  підприємств  та   шахтарів   вугільної промисловості.  Це  співвідношення склалося фактично в 1990 році. Питання було вирішено на  цій  же  зустрічі,  де  Прем'єр-міністр заявив, що це співвідношення буде витримано. І ще одне /хочу, щоб це чули крнворіжчі/:  сьогодні відповідний лист  міністром  праці Каскевичем  підписаний,  і  документи  вже  направлені до Кривого Рога.

 

     11

 

     Наступний пункт звучить так /зачитаю його російською  мовою, як  записано/:  "Минэкономики,  Минфину подготовить предложение о распространении  действия  распоряжения  Кабинета  Министров   об исключении  из  фактических выплат фонда потребления,  подлежащих регулированию,   сумм   дополнительных   выплат,   связанных    с увеличением продолжительности отпусков... /и так далее по тексту/ на все категории трудящихся". Це так званий "тормозок". Про нього сьогодні  питання  вирішено,  і  про це доповідатиме віце-прем'єр Пинзеник.

 

     Пункт про оподаткування.  Маються на увазі 10 відсотків  для всіх   гірничодобувних   підприємств.   Про  це  також  доповість віцепрем'єр  Пинзеник,  відповідні   документи   є   у   депутата Чорнокура.

 

     Далі: поширити пільги щодо оподаткування на заробітну плату, виходячи із шкідливих умов праці.  Це так звана "вибійна  група". Питання   вирішуватиметься,   строк   визначений   -  25  червня, відповідальні Мінпром і Мінпраці.

 

     Розрахунки з металургами.  П'ятаченко і Мінченко цю проблему вирішують.

 

     Ще два   питання.   Насамперед  -  принципове  питання  щодо кар'єрів гірничодобувних підприємств концерну "Укррудпром".  Його вирішують  Мінпром  і  Мінпраці  разом  з  профспілками  згідно з фактичними  критеріями  оцінки  шкідливих  умов  праці.  Так   ми домовилися. Строк - теж 25 червня.

 

     І останнє     -     питання     з     приводу     Північного гірничозбагачувального  комбінату,  окремо  щодо  окатишів.  Воно вирішується постановою Мінпрому.

 

     Дякую.

 

     12

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   віце-прем'єр-міністру  Пинзенику Віктору Михайловичу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань економічної   реформи   /Радянський   виборчий  округ,  Львівська область/.  Шановний Голово!  Шановний  Прем'єр-міністре!  Шановні депутати  і  члени  уряду!  Дозвольте  інформувати  вас з приводу результатів  розгляду  вимог  страйкуючих,  профспілок,  трудових колективів. Ці питання можна розбити на кілька груп.

 

     Перша - питання,  щодо яких прийнято рішення.  Перерахую їх. Введено єдину ставку оподаткування доходів працівників  підземних професій  -  10  відсотків.  Зменшено  ставку оподаткування на 50 відсотків для багатодітних сімей. Скасовано прибутковий податок з виплат   по  травмах  у  разі  втрати  непрацездатності.  Питання забезпечення грошових потреб регіонів. З сьогоднішнього дня третя партія  купонів  направлена,  питання остаточно вирішено.  Тільки просив би вас звернути увагу:  по-моєму,  в нашій практиці ще  не було  такого,  щоб  втрете  за  місяць  надходила  чергова партія купонів.  Скоро  нам  знадобиться  спеціальна   авіалінія.   Слід пам'ятати,  що  друкування  цих  грошей  потребує валютних витрат Української держави.

 

     Наступна вимога:   обмеження   державного   замовлення    90 відсотками  і надання прав на квоту експорту вугілля в розмірі 10 відсотків. Таке рішення прийнято.

 

     13

 

     Переглянуто положення про регулювання фонду споживання. Можу відзначити основні принципові відмінності цього документа.

 

     Перша відмінність. Передбачено можливість тим підприємствам, які в 1990 році мали середню  заробітну  плату  нижче  галузевої, брати за базову соредньогалузеву.

 

     Підприємствам, які  в таких складних умовах нарощували обсяг випуску продукції в 1991 та 1992 роках /на щастя,  в в нас і такі підприємства/,   дозволяється   збільшувати   базовий   фонд   на коефіцієнт збільшення обсягів виробництва.  За  межі  регулювання виведено значну частину витрат фонд)' споживання.  Коефіцієнт тут передбачено сьогодні 170,  але якщо врахувати виведення  за  межі регулювання фонду споживання значної частини витрат,  то у червні фонд споживання може збільшитися з 220-230 разів.

 

     До речі,  Кабінет Міністрів  прийнятою  сьогодні  постановою зобов'язав   відповідні   міністерства   разом   із  профспілками опрацювати на липень новий коефіцієнт по відношенню  до  базового фонду.  Нині він становить орієнтовно уже 220,  але з урахуванням виплат,  які не включаються до фонду споживання,  на липень  буде сягати 280-300.

 

     Одночасно готується   проект   постанови   про   нову   межу малозабезпеченості на липень 1993 року.

 

     Затверджено правила  відшкодування  власником  підприємства, установи  та  організації  або  уповноваженим  ним органом шкоди, заподіяної працівникам у випадку ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

 

     14

 

     Вимога про  застосування  щодо працівників держсектора шкали оподаткування  не  вище   20   відсотків   фактично   реалізована постановою   |   433.  Нагадаю,  що  за  цією  постановою  ставка оподаткування 30 відсотків застосовується в  тому  випадку,  якщо доходи перевищують 414 тисяч карбованців на місяць. Таких доходів нині в працівників державного сектора немає.

 

     Встановлення відповідальності     банків     за     затримку перерахування грошей.  Вона передбачена постановою Верховної Ради від 17 червня.

 

     Питання квотування,   ліцензування   та   експортного   мита вирішено  в  більшості  випадків  Декретом Кабінету Міністрів про лібералізацію зовнішньоекономічної  діяльності.  Нагадаю,  що  на продукцію  машинобудування та деяких інших галузей експортне мито знято зовсім,  на цемент  знижено  із  30  до  10  відсотків,  на продукцію чорної металургії - теж із 30 до 10 відсотків. Прийнято рішення про зняття імпортного мита на деякі види продукції, що не виробляються  і  не  можуть  бути вироблені в Україні.  Постанова прийнята.

 

     Питання про   встановлення   40-годинного   робочого   тижня схвалено Кабінетом Міністрів і внесено на розгляд Верховної Ради.

 

     Щодо заборони   членам  Кабінету  Міністрів  та  працівникам правоохоронних органів займатися підприємницькою  діяльністю,  то це питання врегульовано чинним законодавством.  Вимогу щодо такої заборони також депутатам Верховної Ради ми  адресуємо  вам.  Адже відповідне рішення можете прийняти лише ви.

 

     15

 

     Підвищено в  два  рази  нижню  межу  тарифної ставки першого розряду.  Ще раз  нагадаю,  що  за  генеральною  тарифною  угодою тарифна  ставка  першого  розряду  збільшилась  по  відношенню до мінімуму в межах  від  1,02  до  5,5.  Фактично  не  було  такого випадку,   щоб   при  реєстрації  угод  нам  подавали  пропозиції встановити мінімальну межу.  Але  для  того  щоб  зняти  будь-які питання, ми прийняли постанову, що нижній коефіцієнт не може бути меншим ніж 2,04.  Це означає,  що мінімальна заробітна  плата  не може бути меншою від 14 тисяч карбованців.

 

     Питання градації   зарплати   працівників   різних   галузей промисловості  врегульовано  генеральною  тарифною   угодою,   де зафіксовано  співвідношення  тарифних  ставок  по  різних галузях народного господарства.  Сьогодні принято постанову про обмеження надбавок, націнок, знижок на посередницькі послуги.

 

     Друга група питань - це питання,  з яких відповідним органам Кабінету Міністрів дано доручення  щодо  контролю  їх  виконання. Йдеться   про  забезпечення  постачання  продовольчими  ресурсами дотаційних   регіонів,   забезпечення    підприємств    вугільної промисловості   під   обсяги  держзамовлення  паливно-мастильними матеріалами,  лісопродукцією,  гірничо-шахтним обладнанням.  Дано доручення  і  щодо  перевірки якості автомобілів "Запорожець" для інвалідів.

 

     Третя група - це питання,  з яких дано доручення  і  з  яких готуються  відповідні  рішення  для  розгляду.  Насамперед  - про пропозиції щодо подолання платіжної кризи.  На деяких моментах  у вирішенні цієї проблеми я хотів би зупинитись детальніше.

 

     16

 

     Ми вже  почали  аналіз  і виявили вельми цікаві факти,  тому просив би на них звернути увагу.  За станом на 1 квітня 1993 року обігові  кошти  народного  господарства  становили 14,6 трильйона карбованців. Валовий національний продукт становив за цей час, за перший  квартал,  7,2  трильйона  карбованців.  Це  дає  підстави заявити: у нашій економіці забагато обігових коштів. Не замало, а забагато.  Інша  справа,  якою є їх структура.  А їх структура за такої інфляції може  бути  лише  одною:  все  лежить  у  запасах. Грошових коштів не вистачає.

 

     Ми розуміємо  і тривогу,  про яку заявляє Національний банк, говорячи про ціну грошей.  Поки в  нас  процентна  ставка  значно нижча  від  рівня  інфляції,  неминуче  буде  осідання в товарних запасах.  Очевидно,  самими лише монетарними заходами проблему не вирішити.   Тому,   можливо,   нам  доведеться  через  відповідні міністерства  і  відомства  зробити  тотальну   перевірку   наших державних  підприємств,  щоб  змусити їх позбутися наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, які не потрібні.

 

     17

 

     Хочу нагадати,  що ще у  квітні  Кабінет  Міністрів  прийняв постанову,  якою  надавалося  право  проводити  дооцінку  запасів товарно-матеріальних цінностей  з  віднесенням  сум  дооцінки  на поповнення   обігових  коштів.  І  от  нині  виникає  проблема  з торгівлею.  Це право надано і торгівлі.  Чому торгівля не провела дооцінку  і  не  спрямувала  гроші на поповнення обігових коштів? Думаю,  усім нам очевидно, що дооцінка відбулася, лиш пішла не на поповнення  обігових коштів,  тому що,  так би мовити,  "моє - це моє",  а "наше - це не моє". Можливо, саме тут і треба нам шукати відповідь,  що  робити.  Треба негайно приватизувати торгівлю.  У такому випадку не буде потреби дооцінку обігових коштів класти  у власну кишеню, бо магазини і так будуть приватні.

 

     Наступне. Просив  би  вас звернути увагу ще на такий момент. Нам треба відійти від деяких монетарних вирішень і навіть методом сили,  тиску  допомогти  підприємствам.  Мова  йде  ось  про  що. Міністерствам  дано  доручення  терміново   розробити   нормативи обігових  коштів  у  днях  /у сумарному вираженні ми не можемо їх зафіксувати/ і змусити  державні  підприємства  в  першочерговому порядку спрямовувати прибуток на поповнення обігових коштів.  Але сьогоднішнє законодавство не дає нам права цього робити.  Тому ми звертаємося  до  вас із проханням підтримати проект закону,  який хочемо  внести,  -  про  право  відповідних  органів   державного управління    втручатися    в    розподіл   прибутку   державного підприємства. Наголошу - державного підприємства.

 

     18

 

     Далі. Безумовно,  таке різке  зростання  цін  не  дає  змоги автоматично поповнити обігові кошти через їх переоцінку.  У такій ситуації є потреба збільшення кредитних ресурсів.

 

     Давайте поглянемо,  що сьогодні  вже  зроблено  Національним банком. /Я вже отримав інформацію/.

 

     У другому  кварталі  Національний  банк  випустив  платіжних засобів 3 трильйони 160 мільярдів.  З  них  тільки  в  червні  -2 трильйони,  у  тому  числі  Міністерству фінансів для компенсації виплат  на  сільськогосподарську   продукцію,   виплату   пенсій, закладку продукції у держресурси - 1 трильйон 380 мільярдів.

 

     Комерційним банкам  надано  1 трильйон 823 мільярди,  у тому числі у червні - 659 мільярдів.  Просив би звернути увагу  на  ці цифри.  Вони  означають,  що  до  кінця кварталу внаслідок ефекту мультиплікатора в нас в обігу додатково з'явиться 6-7 трильйонів, тобто  загальна  сума  платіжних  засобів становить 12 трильйонів замість запланованих десяти з  половиною.  Сьогодні  треба  чітко усвідомлювати,  що рішення, які ми прийняли /і тут уже немає вини Національного банку/, означають посилення темпів інфляції.

 

     До речі,  наша група працює,  і ми готуємо й інші пропозиції щодо регулювання проблеми платіжних засобів.

 

     Другий момент.   Опрацювати  разом  з  місцевими  державними адміністраціями до 1 вересня нормативи  відрахувань  до  місцевих бюджетів   від  загальнодержавних  податків  і  зборів.  Проблема очевидна.  Треба масу податків закріпити за місцевими бюджетами і відповідно закріпити доходи. Тільки я просив би звернути увагу на деякі ілюзії, що існують у певних

 

     19

 

     регіонах, - нібито коли ми встановимо всім єдиний  норматив, то  відразу  станемо  жити краще.  Так,  ми перекладемо податки і витрати на регіони,  але це не означає,  що ситуація  може  стати кращою.

 

     Наведу попередню  інформацію по Донецькій області.  Сьогодні тут середній норматив відрахувань від загальнодержавних  податків і  зборів  становить  27,7  відсотка,  або  527  мільярдів.  Якщо встановити середній по  республіці  -  47,5,  то  бюджет  області додатково  отримає  138 мільярдів,  а в сумі - 265.  У той же час області за рахунок державного бюджету передбачено виділити  /крім фінансування    оборони,   чорнобильських   витрат,   витрат   на зовнішньоекономічну діяльність/  468  мільярдів.  Тобто  якщо  ми додатково  передаємо  кошти,  то  відповідно  і витрати передаємо місцевим бюджетам.  Від такої передачі негативне  сальдо  балансу становить 330 мільярдів. Проте хотів би згадати, що в цій сумі не врахована повна сума дотацій на вугілля.  Ми її планували  тільки на кілька місяців.  До кінця року дотація на вугілля, починаючи з червня, становила 1 трильйон 200 мільярдів.

 

     Тепер щодо пропозицій про  вдосконалення  фінансовокредитної та податкової політики. Деякі з них ми вже подали вам на розгляд. Ставилася вимога перейти до оподаткування прибутку - вам  внесено відповідний законопроект.

 

     Наш аналіз показує, що сьогодні, на жаль, має місце несплата податків деякими структурами.  Ми  сьогодні  опрацьовуємо  проект розпорядження,  згідно  з  яким будуть здійснені масові перевірки деяких структур на предмет повноти сплати податків.

 

     20

 

     Наступний момент -  подати  на  розгляд  Кабінету  міністрів проект Закону про відпустки. Він готується.

 

     Подати на  розгляд  Верховної  Ради  пропозиції  щодо  зміни структури використання чорнобильських відрахувань, скажімо, можна збільшити   частку   коштів,   які   направляються   на   житлове будівництво.

 

     Далі йде  група  питань,  вимоги  стосовно  яких  зняті.  Це збільшення   частки   тарифів,  надання  права  профспілкам  мати технічну  і  правову  інспекцію  з  правами  органів   державного нагляду,  подовження  дії постанови Кабінету Міністрів | 85 /1991 рік/.

 

     І остання група - питання, які не можуть бути вирішені.

 

     Насамперед питання  індексації  обігових  коштів.   Ще   раз нагадаю,  що  сьогодні  сума  обігових  коштів  - 14,6 трильйона. Тільки двократна індексація потребувала б додаткового  збільшення на суму 14,6 трильйона.

 

     Другий момент   -   індексація  заощаджень.  Давайте  будемо говорити правду людям.  У нас станом на 1.03.1991 року  згідно  з указом   Горбачева  було  індексовано  40  відсотків  коштів,  що становило 35 мільярдів.  Станом на 2.01.1992 року - 100 відсотків згідно  з  Указом Президента України,  тобто 116 мільярдів.  І за рішенням уряду станом на 2.01.1993 року  -  200  відсотків  на  2 тисячі карбованців - 72 мільярди.  До речі, ми зняли обмеження на використання цих коштів.

 

     З 1 липня Національний банк встановив ставку  по  термінових вкладах населення / це погоджено з Ощадбанком/ у

 

     21

 

     розмірі 220  відсотків.  Для  того  щоб  задовольнити вимогу повної індексації, нам потрібно 9 трильйонів карбованців.

 

     Нагадаю вам,  що  навіть   варіант   із   приватизацією   не проходить.  Минулого  року балансова оцінка,  за якою визначалася вартість сертифікатів,  становила 2 трильйони 171 мільярд. Навіть якщо ми індексуємо, то практично не вистачить майна.

 

     Крім того,  треба  подумати  і про такий момент.  У нас були бідні громадяни,  які взагалі  не  мали  заощаджень.  А  якщо  ми віддаємо  їм  приватизаційні  кошти,  то це означає,  що ми в них заберемо можливість участі в приватизації.  Сьогодні уряд не  має можливості здійснити таку індексацію.

 

     Далі. Виплати   по   тимчасовій  непрацездатності.  Уряд  не підтримає  пропозицію   виплачувати   100   відсотків   середньої заробітної плати по лікарняних листках,  по догляду за дитиною до трьох років тощо.  До речі,  жодна країна світу /навіть  з  числа тих,  які  живуть  у  значно  кращих умовах і не в такій складній ситуації/ не дозволяє собі заохочувати, по суті, хворобу людей.

 

     22

 

     Дотування енергоресурсів.  Якщо врахувати зміни в цінах, які відбулися,  починати  з  1  червня цього року,  то для дотації на енергоресурси  до  кінця  року  нам  потрібно  8  трильйонів  400 мільярдів.   З  них  трильйон  двісті  -  на  вугілля.  Ви  добре розумієте,  що реальних ресурсів для цього немає.  Це можуть бути тільки  інфляційні ресурси.  Отже,  якщо ми свідомо підемо шляхом дотування,  то це  означатиме  подальше  розкручування  інфляції. Чимось  треба  заповнювати  той розрив,  який виникає у зв'язку з викиданням в обіг великої кількості додаткових  ресурсів.  Спроби якимось  чином  стримувати  ціни призведуть до одного,  і ми такі приклади тепер маємо.

 

     Сьогодні в двох областях, які мають найвищу заробітну плату, тому  що  це передбачається їхньою структурою,  зникає продукція. Чому?  А тому що  деякі  регіони  відмовляються  поставляти  туди продукцію.  Ми дотуємо сьогодні м'ясо,  молоко, дотуємо в певному розмірі.  А в деяких областях встановили ціни  значно  нижчі,  не маючи   коштів   на   дотування   і  вимагаючи,  щоб  ці  дотації перекладалися на плечі інших областей.

 

     Ну, наприклад,  у Кіровоградській області хліб дорожчий, ніж у   Луганській.   Луганська   область  -  дотаційна  порівняно  з Кіровоградського.  А ситуація така,  що товару,  продукції просто немає.

 

     Наступний момент   -   відносно  відміни  регулювання  фонду споживання.  Уряд  вважає  неможливим  відмовитися  від  практики регулювання  фонду  споживання.  При  цьому  ми хочемо наголосити тільки на одному. Ми не обмежуємо, а заохочуємо

 

     23

 

     приріст виробництва.  Нагадаю,  положенням  передбачено:  за кожний процент приросту обсягу виробництва дозволяється збільшити фонд споживання на 0,8 процента.

 

     Уряд не  поділяє  позицій   щодо   скасування   штрафів   за перевищення   фондів   споживання.  Хоча  сьогодні  на  засіданні Кабінету  Міністрів  дано  доручення  додатково   опрацювати   це питання.   Уряд   не  може  підтримати  вимогу  про  встановлення мінімальної заробітної плати  на  рівні  мінімального  споживчого бюджету,  який  оцінюється  в  70  тисяч.  Ми  не  можемо  навіть підтримати вимогу про встановлення заробітної плати на різні межі малозабезпеченості.   Називаю   вам  деякі  цифри.  При  нинішніх рішеннях до кінця року грошові доходи населення оцінюються  в  23 трильйони, грошові витрати населення оцінюються в 20 трильйонів.

 

     Якщо ми  приймаємо рішення про встановлення мінімуму на межі малозабезпеченості,  називаю вам грошові доходи:  61 трильйон при товарному забезпеченні - 20.  Отже, якщо ми приймаємо рішення, то треба сказати населенню,  що це  означатиме  триразове  додаткове підвищення цін.

 

     Наступне. Відповідність    декретів    Кабінету    Міністрів Конституції.  Декрети Кабінету Міністрів приймалися відповідно до змін  Конституції,  які  були в цьому залі проголосовані.  Зняття обмежень пенсій за віком.  Сьогодні діють обмеження  в  основному

3-4 мінімальні пенсії, крім окремих категорій громадян.

 

     Прийняття такого   рішення   потребує  додаткових  витрат  з пенсійного фонду в 1 трильйон купонів,  їх,  звичайно, там немає. Отже, треба йти або ж шляхом збільшення відрахувань

 

     24

 

     до пенсійного  фонду  /а  це  додаткові  непрямі  податки на підприємства,  що означає додаткове зростання  цін/,  або  шляхом емісійного, тобто інфляційного, подальшого розкручування цін.

 

     І останнє.  Уряд  не  може  підтримати пропозицію про оплату страйку,  оскільки це суперечить чинному законодавству.  Ми  таке рішення прийняти не можемо.

 

     Шановні депутати!   Сьогодні   ми   оперували  цифрами,  які становлять трильйони.  Вдумаймося у  ці  цифри.  Це  вже  страшні цифри.  Я  навіть,  чесно  признаюся,  не  знаю,  що  йде  вже за трильйонами.

 

     Друге. У цьому залі  в  одному  з  виступів  Прем'єр-міністр говорив,  що всі ми чекаємо чуда або халяви.  Не буде ні того, ні другого.  Усім важко.  Звичайно,  багато залежить від уряду, і ми наробили  помилок.  Але не тільки від уряду все залежить.  Чомусь виживає об'єднання "АвтоЗАЗ" /Запоріжжя/, маючи комплектуючі, які оцінюються  тисячами  найменувань.  Більше  того,  це  об'єднання нарощує випуск продукції. Знаходить нові ринки збуту, освоює нову продукцію, вирішує проблеми платіжної кризи, хоча і має труднощі, Дніпропетровський  електровозобудівний  завод.  Чомусь  ми  добре пам'ятаємо лозунги:  "Віддай мені побільше". Ало може ми згадаємо й  про  інший  лозунг:  "Давайте,  шановні  товариші,  панове   і добродії,  краще  працювати,  а  не  тільки  вимагати  папірців". Причому всім працювати.

 

     Найбільшою приємністю особисто для мене було б те, якби мені довелося підписати документ, в якому написати: шановні громадяни, ми збільшили випуск товарів ??ого

 

     25

 

     споживання, і це дає  уряду  підстави  неінфляційним  шляхом підняти розмір мінімальної заробітної плати.

 

     Третє. Сьогодні одним поспішним, непродуманим рішенням можна дуже легко кинути економіку у вир гіперінфляції.  Ми до  сьогодні не  справляємося  з  декларуванням  цін,  настільки частими стали зміни цін.  Це ж можна сказати і про контроль  за  цінами.  І  не треба себе тішити ілюзіями,  що світ знав варіанти виходу з такої ситуації.  Для того в нас бракує маленької дрібнички  -  сильної, концентрованої управлінської вертикалі влади. Тому ми звертаємося до вас,  щоб ви  дуже  виважено  підходили  до  прийняття  деяких рішень.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми  зараз  і  депутату Морозу дамо можливість виступити?  Так?  Слово  надається  народному   депутату   Морозу Олександру Олександровичу.  Вам роздано проект постанови про план першочергових заходів для запобігання економічній катастрофі.

 

     МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Шановні товариші!  Потрібно відзначити кілька моментів щодо стану суспільства,  в якому ми тепер знаходимося. Зробити це треба тому,  що з боку певних політичних кіл,  та й представників влади  раз  за  разом  чути,  що  в  нас  не  йдуть  реформи,  що консерватори стримують розвиток, що все йде постарому. Ті, хто це каже, грішать проти істини, бо реформи йдуть.

 

     26

 

     І справді,  вільні  ціни.  Нічим  з боку держави не обмежені права  підприємств,  щоправда  нічим  і  не  підкріплені,  вільна торгівля своєю продукцією, фактична безконтрольність за вивозом і ввозом продукції.  Значна кількість керівників  стала,  по  суті, приватними   власниками  продукції,  а  в  частині  володіння  та користування - навіть засобів виробництва.  Стала, не маючи на те права,  не  маючи  обмежень  хоча б у вигляді конкуренції.  Банки одержали таку свободу  дій,  що  межує  з  анархією.  Ліквідовано систему  державного  розподілу  промислової продукції і споживчих товарів.  Розвивається  підприємництво  і  фермерство.   Воно   в претензії  до  держави,  бо  та не створила йому умов,  щоб діяти зовсім безконтрольно, спираючись при тому на її ж підтримку.

 

     У товар перетворені житло,  частина основних фондів,  навіть земля... /Шум у залі/.

 

     Шановні товариші,  ви  не  дивуйтесь,  що  дехто обурюється. Обурюється той, кому правда не потрібна, бо це його стосується.

 

     Що - це все  було  кілька  років  тому,  шановний  Вячеславе Максимовичу?  То є реформи чи немає? Уся справа лише в тому, який результат таких  реформ,  кому  вони  вигідні.  А  висновок  дуже невтішний:  створено  ідеальні  умови  для перетворення не цілком визначеного суспільного ладу на лад кримінальний.

 

     Ті, що найголосніше виступають за реформи, насправді тягнуть суспільство  назад,  у  хвіст  цивілізації,  маючи  в тому цілком реальний індивідуальний  інтерес,  при  якому  інтереси  держави, народу,   нації   виставляються   лише   ширмою  для  задоволення егоїстичних меркантильних потреб.

 

     27

 

     Наші реформи пішли так швидко,  що за рік-півтора суспільний приробіток  знищено.  Ті,  що  ним  скористалися,  змушені копати глибше,  до джерел виробництва,  втручатися в систему  суспільних відносин,  найперше  -  виробничих.  І  тут  їм на перешкоді стає інерція системи,  інерція суспільної власності,  колективістської традиції, принципи Радянської влади, опір людей зубожінню.

 

     Виникає напруга  з  якісно нової причини.  Молодий капітал з бурхливо зростаючими апетитами для досягнення своєї мети кидає  в горнило  протистояння  стихійний  протест шахтарів,  пенсіонерів, молоді,  перекривається грошовий обіг, нацьковуються одна на одну гілки влади. Мета - з'єднання кримінальної і політичної влади.

 

     Наш план  був  представлений  селянському з'їздові.  Основні його  позиції   обговорювалися   зі   страйкуючими   в   Донбасі, спеціалістами в уряді і на підприємствах.

 

     Він базується на соціально-економічних реаліях,  які не лише ставлять під загрозу державність України, а й загрожують голодом, вимиранням народу.

 

     Соціальне незахищеними  у  нас  стали  не лише пенсіонери та інваліди,  а  й  діти,  студенти,  військові,  лікарі,   вчителі, науковці,  робітники,  а  особливо  селяни.  І лише після цього у керівників уряду виникло питання,  куди ми йдемо  і  що  будуємо. Куди  прийшли  - очевидно.  А куди прямуємо - дещо уточнимо перед тим, як викладати суть пропонованого плану.

 

     Наш висновок  такий:  є  ринок,   тільки   він,   на   жаль, контролюється не державою,  не урядом,  а спекулянтами, рекетом і банками.

 

     28

 

     Не випадково в цей період 57 підприємств, що одержали значні пільги,   виявилися  в  лавах  перших  у  розпорядженні  Кабінету Міністрів щодо приватизації  з  участю  іноземного  капіталу  /на щастя,  скасованого/.  Це в той час,  коли для всіх значно зросли податки /в 2,4 раза порівняно зі зростанням обсягів продукції/, і цим  самим  знищується  виробництво.  Звідси  -  і  розкручування інфляційної  спіралі,  здійснюване  /так  виходить/   урядом   за допомогою   наближених   до   деяких  його  членів  директорів  і комерсантів.

 

     Механізм тут простий, підприємство, що має один-два валютних рахунки за кордоном,  під проценти,  навіть скажені, бере кредити для виплати зарплати,  придбання  сировини,  матеріалів.  Усе  це лягає на ціну.  Крім того, деяким "достойникам" даються валютні - півмільйонні /в доларах/ кредити...  /у мене є документи,  які це підтверджують/,  що ще більше посилює інфляцію.  Верховній Раді і Службі безпеки треба уважніше подивитись на ці кредити.

 

     Перекладаються на населення,  найперше на зайнятих в АПК,  і низька      рентабельність,      збитковість      нафтопереробки, машинобудування та інше.  На вартість споживчого товару, найперше продовольства, ми навішали все і всіх, спрямувавши назустріч лише 5,1 процента обсягу продукції галузей промисловості в цінах  1991 року і 3,62 процента - в цінах 1992 року.

 

     Тобто на  забезпечення  АПК,  в  якому  створюється майже 40 процентів   суспільного   продукту,   формується   95   процентів продовольчого фонду, 38 процентів фонду споживання

 

     29

 

     непродовольчих товарів  і  63 проценти матеріальних ресурсів роздрібного товарообороту,  направляється лише дванадцята частина промислової продукції України, до того ж три чверті її становлять нафтопродукти.  І ми ще маємо совість докоряти селу  "дотаціями", капіталами,  "що йдуть у пісок"?  Та на село молитися треба, воно тримає на  своєму  хребті  всю  нашу  економіку,  наше  безглузде господарювання та управління.

 

     Усе це зроблено тими,  хто сидить у залі,  у ложах,  і тими, хто  вивів  людей  на  вулиці  та  площі.  А  провідники  притому поводяться як герої, що реалізували принаймні "шведську модель".

 

     Усе це стосується того, що звучало тут цими днями і сьогодні теж,  - про нові додаткові повноваження,  на що натякає і товариш Пинзеник. Умови нині незрівнянно гірші, ніж були в листопаді 1992 року.  Тому як вимушені заходи пропонуємо розглянути  такий  плен термінових дій і в такому порядку.

 

     1. Треба вдатися до комплексу адміністративних, економічних, правових  і  соціальних  заходів,   щоб   рішуче   покінчити   зі спекуляцією  товарами,  виробленими  на  державних підприємствах. Поставити заслін потокам товарів /понад державні квоти/ за кордон /до  Польщі,  Румунії,  Росії,  Китаю/ та потокам товарів з цехів підприємств у ларки, "під поли", на товчки і стадіони.

 

     30

 

     2. Слід захистити споживчий ринок, проінвентаризувати наявні товарні   ресурси,   їх  можливе  надходження  й  потреби  в  них населення. Спланувати розподіл життєво необхідних товарів /м'ясо, молоко,  шкільний одяг та інше/ за соціально мінімальними нормами і фіксованими доступними цінами.  Робити це треба  під  контролем трудящих.

 

     І нехай    не    гоноряться   наші   ревнителі   української цивілізованості.  Коли в 1940 році загроза  війни  і  матеріальна скрута   заглянули   у   вічі  Великобританії,  її  королева  теж користувалася картками, і корона з неї не впала.

 

     3. Треба ввести взаємозалежне регулювання цін  і  заробітної плати,  збалансувавши зарплату з товарним насиченням.  На першому етапі  слід  повернутися  до  співвідношення   цін   і   зарплати кількарічної давності, а поряд з цим спланувати єдину для держави політику цін,  заробітків і продуктивності праці.  Без  цього  ми постійно  будемо смикатися,  прямуючи шляхом девальвації грошей і згортання виробництва то за  гарячкове  підготовленими  декретами Кабінету  Міністрів,  то під тиском страйкуючих,  то під загрозою непродажу продукції села.

 

     31

 

     Одночасно доведеться  зафіксувати   співвідношення   цін   і зарплати.   В   зарплаті   ж   повинна  бути  врахована  справжня /проіндексована/ вартість основних та оборотних  фондів,  у  тому числі вартість землі. Тоді нам не будуть страшні коливання цін на нафтопродукти, світові ціни. Виробництво і люди, зайняті в ньому, будуть застраховані від цінової кон'юнктури. Загальновідомо, що в основному ціну визначає власник.  У нас  формальним  власником  є держава, але ціну на товар, вироблений на її основних фондах, нею визначається приблизно на четвертуп'яту частину товарної маси. Це безголов'я, а не економічна політика.

 

     Четверте. Слід  негайне  оголосити  тимчасовий  мораторій на приватизацію,    перевірити    законність    попередніх     актів приватизації,  хоч як би це й не було смішно нашій дорогії Ларисі Павлівні.   Якраз   у   цьому   напрямі   відчутне    найгостріше протистояння.  Програми,  закони, які ми розглядаємо і приймаємо, потрібні на майбутнє.  Нині вони - мертвому припарка,  в  кращому випадку  -  правова  маска для мафії.  І всі ви,  особливо автори законопроектів,  це добре розумієте. Йдеться не про приватизацію, а про розпродаж державного майна.

 

     Криміналітет /економічний/  та  інші  злодійські елементи до приватизації підготувалися добре. До їхніх послуг недолугий указ, підсунутий  на  підпис  Президенту,  про корпоратизацію державних підприємств.  У тому документі багато суперечностей,  серед  яких дві  головні.  По-перше,  ми  створюємо  з  відомств  монопольних монстрів,  яких  не  вдасться  нейтралізувати  навіть   юридичною ліквідацією міністерств, бо вони сядуть на непорушний Фундамент - на власність. По-друге,

 

     32

 

     ми закладаємо основу антагонізму між трудовими колективами і їхнім керівництвом, передаючи 5 процентів фонду у руки керівників підприємств та ще й з річною відстрочкою грошового покриття.

 

     Вдумайтеся, яким   шляхом   за   рік   директор   середнього підприємства    зможе    нагромадити   десяток-другий   мільйонів карбованців?  Відкриє при підприємстві кілька МП і  кооперативів, увійде до числа їх засновників,  стане засновником одного-другого комерційного банку,  прокрутить через них кілька  разів  кошти  з рахунку  підприємства під посередницький процент,  виб'є ліміт на експорт для свого  ж  МП,  кредит  банку  під  10  своїх  власних процентів і теж,  як мовиться,  підлатається. То ви мені скажіть, він буде думати про тих,  хто працює на заводі,  хто чекає рівних стартових  можливостей?  І  чи терпітимуть люди таке керівництво, якщо... /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачення.  Шановні народні депутати! Згідно з Тимчасовим регламентом для доповіді відводиться до 30 хвилин.

 

     МОРОЗ О.О.  Я  пояснюю  шановному  депутату  Зайцю:  читайте Регламент.

 

     Ще раз кажу:  кричать ті, хто знає, що в нього, як мовиться, рильце в пушку.  Тому я не звертаю на таких увагу і читаю далі, а ви, будь ласка, слухайте.

 

     І чи терпітимуть робітники  такого  керівника,  коли  він  і подібні  до нього зі своїми доходами диктуватимуть підлеглим ціни в магазині,  а робітники не зможуть звести кінці з кінцями?  А ми ще  дивуємося  із  більшовицького гасла "грабуй награбоване".  Та воно ж буде правильним по суті. Класову

 

     33

 

     боротьбу ми  закладаємо   тут,   підтверджуючи   тим   самим класичність неглибоко засвоєних деким ідей марксизму-ленінізму.

 

     Найперше треба     ввести    мораторій    на    приватизацію енергетичного,  нафтогазодобувного   комплексу,   портів.   Треба пояснити шахтарям,  металургам, машинобудівникам, селянам, окремо працівникам оборонного комплексу, що їм пропонується.

 

     Ми б рекомендували нафту і газ,  які видобувають в  Україні, як   найдешевші   енергоносії   направити  в  АПК,  щоб  зменшити собівартість продовольства та сільгоспродукції  і  ціни  на  них. Слід   передати   термінал   по   прийманню   нафти   і   один  з нафтопереробних  заводів  в  аграрний  комплекс,  щоб   не   було супермонополізму в постачанні селу нафти.

 

     Ці заходи можуть бути розширені - і не лише щодо села.

 

     П'яте. Треба  здійснити  реформу  банківської системи.  Слід встановити контроль Національного банку за діяльністю комерційних банків  аж  до права їх закриття при порушенні правил банківських операцій та підриві грошової одиниці.

 

     Паралельно необхідно створити потужний державнокооперативний селянський  банк,  який  захистив би і прискорив товарно-грошовий обіг у цій найважливішій галузі економіки.

 

     Шосте. Треба захистити нашого  товаровиробника  /державного, приватного,  кооперативного/  гранично  високим митом на ввезення автомобілів,  напоїв,  тютюнових  виробів,  спиртного,  жувальної гумки  та  іншого залежаного за кордоном товару,  без якого можна обійтися,  який розвалює вітчизняне  виробництво.  Доти,  доки  у ларках   і   гастрономах  торгуватимуть  закордонними  фруктовими сурогатами,  ніхто  не  займатиметься   розливом   миргородської, трускавецької, слов'янської води

 

     34

 

     /кращої, до речі, в світі/. Натомість слід встановити пільгові тарифи на  ввезення   комплектуючих   виробів   і   товарів   для налагоджування переробки, захисту рослин, випуску ліків тощо.

 

     До введення  повного контролю держави за експортноімпортними операціями  можна  вдатися  до  монополії  зовнішньої   торгівлі, делегуючи  розпорядні  права по значній частині товарів областям. Тих же,  хто спокушається чиновницькою перевагою на  монопольному праві,  слід захистити високою зарплатою,  залежною від обсягів і якості контрактів,  а з іншого боку встановити  жорстку  кару  за зловживання.

 

     Сьоме. Треба  забезпечити  валютне  регулювання,  розпочавши його з категоричної заборони обігу чужих грошей  та  встановлення реального  курсу  валюти.  Зробити це слід негайно,  за час обігу купоно-карбованців.  І нехай урядовці не посилаються на труднощі. При  бажанні /особливо якщо пригадати відповідальність за валютні махінації/ цю проблему можна вирішити не за роки  чи  місяці,  за лічені дні.

 

     Восьме. Провести  конфіскаційну  /щодо  нетрудових  доходів/ грошову реформу.  Проіндексувати вклади  населення  під  гарантії держави. Гарантією можуть бути: товарне покриття

 

     35

 

     /в тому числі під час приватизації/, витрати на цільові сімейні потреби /скажімо,  весілля,  похорони  тощо/,  цінні   папери   - облігації,  векселі,  сертифікати. Продекларований розмір вкладів має гарантовано,  хоч і з  відстрочкою,  повернутися  вкладникам. Держава не повинна бути грабіжником.

 

     Крім того, це ще є предметом переговорів з Росією, бо вклади до 1991 року були гарантовані союзними активами. Якщо ми вирішимо цю проблему,  із Росії вклади деяких підприємливих людей потечуть додому, почнуть працювати на наш бюджет.

 

     Дев'яте. Треба   негайно   зайнятися   розробкою   кредитної політики  для  стимулювання  розвитку  і  підвищення ефективності виробництва.  Одночасно  слід  сприяти  відновленню   економічних зв'язків із країнами СНД,  не допускаючи при цьому залежності від сусідів у внутрішній політиці.

 

     Десяте. Треба   відмовитися   від   практики   маніпулювання податками.  Хоч  би на п'ять років податкова система повинна бути непорушною.  Вона мусить стимулювати якість і обсяги виробництва, бути зрозумілою,  придатною для державного контроль, такою, що не стримує ініціативу юридичних і фізичних осіб, а стимулює її.

 

     36

 

     Одинадцяте. На  черзі  перегляд   соціальних   програм,   їх забезпечення хоча б на рівні мінімальних норм.

 

     І останнє.  Все  сказане раніше передбачає перегляд бюджету, жорстке,  економне його використання. Пропозиції щодо цього можна розглянути  окремо.  У  всякому  разі  бюджет на наступний рік ми повинні затвердити не пізніше жовтня.

 

     Можна було б ще багато чого сказати, розуміючи, що це тільки схема,  напрям  руху.  Але  якщо  ми  хочемо  мати державу,  а не злодійську "малину",  то треба сідати за розробку цих напрямів  і всім  політичним  силам,  навіть тим,  що сьогодні галасують біля мікрофонів і не дають говорити,  братися за їх  реалізацію.  Тоді люди і повірять, і потерплять. Вони хочуть порядку, хочуть жити в нормальній державі, яка може дати їм роботу і захист.

 

     Тоді й нам не доведеться  соромитися  виборців.  Реалізувати можна лише ту політику, яка потрібна людям. Ті, хто вважає, що ми кличемо назад,  неправі.  Ні,  ми пропонуємо врятувати економіку, захистити державу і конкретну людину.  При тому ніяких перепон не чинитиметься тим,  хто займатиметься підприємництвом у  товарному виробництві,  навіть у тій частині розподілу, яка ефективніша для суспільства в приватних руках.

 

     Але держава має бути державою.  Все,  що робиться  останніми складами  уряду  і Верховною Радою,  на практиці означає знищення продуктивних сил  України  як  матеріальної  основи  соціалізації суспільства.  Тобто політичні наміри диктують дії в економіці. Це

- злочин проти держави і народу.  Це  і  недалекоглядність,  адже провідні  спеціалісти  навіть  Сполучених  Штатів  /за  останніми публікаціями/ дійшли висновку, що епоха вільного ринку, вільного

 

     37

 

     підприємництва закінчилась. Вона може тривати тимчасово лише на  донорстві  з тіла колишнього Союзу РСР.  То навіщо ж брати на себе таку ганебну місію, яка принесе неправедне багатство одним і злидні більшості населення?  Нам треба відмовитись від помилкових альтернатив на зразок -  ринок  чи  соціалізм...  Альтернатива  в іншому  -  стабілізація  чи  реформи  /особливо  ті реформи,  які згадувалися/.

 

     На першому плані має бути  стабілізація,  виробництво,  а  в ньому можна розгорнути засади справжньої реформи.

 

     Докладніше з  цього  приводу  -  відносно  підготовленої уже програми стабілізації  розвитку  продуктивних  сил  України  -  я просив  би дати змогу доповісти,  скажімо,  в середині наступного тижня.

 

     Програма пройшла рецензування /як би це не було  смішно  для депутата  Мовчана/  у найвищих інстанціях України і може бути тим "точковим" фактором, про який згадував депутат Гетьман, для зміни рівня життя і всього життєвого укладу в Україні.

 

     І останнє.  Ви  маєте  проект  постанови  Верховної  Ради  з приводу невідкладних заходів.  Він конкретний.  Якщо так,  як там передбачається,  реалізовуватиметься  і  контролюватиметься план, перспектива буде. Буде і успіх.

 

     Я ще раз кажу, цей план вимушений. Він вимушений як протидія тій політиці,  яка здійснюється під керівництвом тих, що сьогодні галасують,  не дають говорити,  тому що на злодії  шапка  горить, тому   що  вони  бояться  відповідальності  і  хочуть  прикритися балачками про демократію,  про вільний  ринок,  про  вільні  ціни тощо.

 

     Дякую за увагу.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні  депутати!  Цей  матеріал  роздано депутатам.  Тут є усі ті пункти,  які коментував народний депутат Мороз /йому комісія доручила виступити як секретареві комісії/.

 

     Тільки-но підійшов  Ігор Рафаїлович і показав інший документ

- він також підготував план,  у мене є цей план.  Однак справа  в тім, що Ігор Рафаїлович підготував його, так би мовити, від себе, і він не наполягав на тому, щоб йому дали слово.

 

     Зачекайте, це потрібно було проголосувати. А стосовно плану, представленого   депутатом   Морозом,   то   ми   вчора   за   це проголосували.  Це виступ не  від  Селянської  партії  і  не  від Соціалістичної,   а   від   Комісії   з  питань  агропромислового комплексу. Ніякого порушення Регламенту тут нема.

 

     Можливо, все-таки треба дати слово Ігорю  Рафаїловичу,  якщо він просить? Чи нехай спочатку прем'єр виступить? Добре.

 

     Слово надається  Прем'єр-міністру України Леоніду Даниловичу Кучмі.

 

     КУЧМА Л.Д. Хотів би звернутися і до чорнобильців, які тут є, і до Вас,  Іване Степановичу!  Як повідомив мій перший заступник, Мінчорнобиль від імені уряду 9 червня листом  |  311/16  направив Верховній Раді свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Добре, ми знайдемо.

 

     КУЧМА Л.Д.  Шановні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу! Вкотре мені доводиться переконуватися за місяці мого

 

     39

 

     прем'єрства, що влада над собою - то найважча  влада.  Ми  з вами  всі  довго  готувалися  до  21  травня  як  останнього  дня особливих повноважень уряду,  та все ж не зуміли взаємно стримати характер  і  пережили  внаслідок  цього  цілий  місяць політичної кризи,  який стимулював виникнення страйку.  І  все  це  на  фоні невідворотного   підвищення   цін   і   глибокої  економічної  та енергетичної кризи.

 

     Мабуть, це не випадковість,  що політичні  негаразди  в  нас породжують  ланцюгову  реакцію  страйків,  перебої  у  постачанні нафти, зупинка промислових гігантів.

 

     Повірте, нікому  не  буде  легко  сидіти  за  кермом   нашої економіки, за кермом, яке весь час допомагають крутити то вправо, то вліво,  так що замість того,  щоб рухатися  вперед,  ми  ледве встигаємо тиснути на гальма, щоб не вискочити на узбіччя.

 

     З цього  приводу  хочу  сказати  ось що.  Я впевнений,  що в сьогоднішній ситуації за крісла не тримаються  ні  Президент,  ні Голова  Верховної  Ради,  ні Прем'єр,  ні більшість з вас.  Але ж комусь потрібно займатися невідкладними державними справами,  від яких   сьогодні   дійсно   залежить   доля  України,  -  рятувати виробництво,  будувати життєздатний державний організм.  Якщо  ми разом,   підкреслюю,   разом,  не  зупинимо  страйк  і  політичні суперечки,  то ми напевно не зберемо врожай і  справді  приведено народ до загибелі, як нам дехто пророкує.

 

     40

 

     Сьогодні ми  задовольнили практично більшість розумних вимог страйкуючих.  Але розвалити остаточно економіку  заради  простого підвищення   зарплат   та   задоволення   інших   подібних  чисто популістських вимог, уряд не має права. Лідери страйкового руху і профспілок   повинні   зрозуміти  безперспективність  перенесення класичних методів боротьби представників найманої праці  на  наші умови. Якщо на Заході за допомогою страйків можна перерозподілити прибуток на користь страйкуючих,  бо там є прибуток,  то в нашому випадку,  коли  більшість  державних  підприємств  є банкрутами і вугільна промисловість,  ви знаєте,  теж збиткова, і держава тому теж практично є банкрутом, страйк стає засобом самознищення.

 

     Що держава  може  запропонувати  страйкуючим?  Хіба що борги свої!  Я думаю, що парламент розуміє: після нових виборів, коли б вони не були,  прийдуть нові народні депутати і звинуватять нас з вами в популізмі.  В тому,  що ми наробили боргів,  які неможливо віддати.   Подивіться:   нижня   межа   зарплати,   що  вимагають профспілки, становитиме на рік додатково 61 трильйон карбованців. Це  дорівнює  всьому валовому національному продукту.  Вимоги про індексацію вкладів коштують ще 9,4 трильйона.  Після цього  як  у церкві можна сказати одне: амінь.

 

     Разом з  тим  події свідчать,  що між Кабінетом Міністрів та шахтарями  потрібно  налагодити  механізм  постійної   взаємодії. Поперше,  для ознайомлення із станом справ і потреб у шахтарських регіонах,  а по-друге - для постійного інформування шахтарів  про стан   справ  у  державі  і  для  роз'яснення  завдань  державної політики, думаю, що подібні міцні зв'язки зняли б багато взаємних упереджень та необгрунтованих вимог, різко обмежили б

 

     41

 

     можливості маніпулювати шахтарями чи іншими страйкуючими.  Я вважаю, що потрібна взаємодія уряду, інших державних інституцій з представницькими  об'єднаннями  не  тільки  шахтарів,  а  й інших суспільних груп,  чиїми  інтересами  сьогодні  іноді  намагаються спекулювати ті чи інші політики,  зокрема з аграріями,  рударями, підприємцями, працівниками освіти, охорони здоров'я, науки тощо.

 

     При всьому  моєму  негативному  ставленні  до  страйку,   як руйнівної акції,  яка нічого не може принципово дати людям,  крім злиднів,  при всій моїй неповазі до тих,  хто кинув людей  на  цю безглузду  дію,  я  все  ж  розцінюю  цей  страйк  як  поштовх до вирішення  перезрілих  питань,  що   вже   давно   стоять   перед суспільством,  але не були вирішені, зокрема у фінансовокредитній сфері, на яку є багато нарікань.

 

     Зараз я з жахом чекаю, і сьогодні Юхим Леонідович теж про це казав,   коли   фахівці   підрахують   усі   збитки  від  зупинки виробництва. Зруйновані лави, затоплені шахти, підірвана страйком металургія - всього не перерахуєш,  але я певен,  що збитків буде близько трильйона.

 

     Це також ціна тих політичних ігор,  якими ми займаємося  вже протягом  місяця.  Суто  ідеологічне протистояння в парламенті не дає  можливості  спертися  на  тверду  і   зрозумілу   економічну концепцію.

 

     Як практик  я  знаю:  похибка  в  теорії  веде,  наприклад у ракетобудуванні, до вибуху ракети.

 

     А хибна економічна теорія?  До вибуху економіки? Хто сказав, що  монетарною  політикою  можна оперувати у просторі,  де є лише ринок продукті? Де немає ринку

 

     42

 

     капіталів? Чи не є  наші  надзвичайні  процентні  ставки  та постійна  нестача  обігових коштів саме наслідком того,  що в нас немає  на  ринку  всіх  капіталів  -  землі,  будівель,   засобів виробництва?

 

     Поки ми не надамо статусу товару всьому, що є в нашій країні,

- корисним  копалинам,   землі,   будівлям,   спорудам,   засобам виробництва,   навіть   людським  здібностям  -  ніяка  монетарна політика не дасть очікуваних  наслідків.  І  ми  це  вже  бачимо: приймаємо правильне монетарна рішення - псуємо економіку. Сміливо наслідуючи  процвітаючі  країни  Заходу,   ми   примушуємо   нашу економіку  народити  якесь  диво,  коли...  немає вагітності.  Ми тиснемо на людей,  не даючи їм навіть приблизної  орієнтації,  не залучаючи  їх  до  усвідомлення  нових цінностей,  - і тому маємо відторгнення  навіть  необхідних  і   невідворотних   економічних кроків.

 

     А наша  пропаганда  в  цей важкий час у всіх засобах масової інформації   зорієнтована   на   люмпенізацію   суспільства,   на неминучість зубожіння, а не на пошуки виходу з кризи.

 

     Так, світ  поки  що  не  винайшов  нічого  іншого  для свого саморозвитку,  крім  ринку.  Але  світ  не   винайшов   і   єдино правильного шляху до нього.

 

     Кожна країна йде до ринку своєю особистою стежкою. Вдалою чи ні,  то інша справа.  Але ж ми намагаємося перти в ринок з голими руками, без необхідного інструментарію.

 

     43

 

     Можна зварити  несмачний  борщ  навіть  тоді,  коли маєш для цього всі необхідні продукти.  Але як можна  мати  сите  життя  в Україні  в  умовах ринку,  не створивши всієї необхідної ринкової інфраструктури, я особисто не розумію.

 

     Подивіться уважно, шановні колеги: наша економіка має велику кількість  неефективних  та  збиткових підприємств,  які постійно потребують готівкової та безготівкової емісії.  Криза в економіці прогресує,  обсяги  виробництва  скорочуються,  однак збиткові та непотрібні державі підприємства продовжують працювати,  кількість працюючих на них залишається без змін або навіть збільшується. Це породжує кожної миті приховане безробіття.

 

     Інфляція і  приховане   безробіття   ведуть   до   розподілу економічного   тягаря   між   тими  працівниками,  які  ефективно працюють,  і тими,  які тільки ходять на роботу.  Внаслідок цього заробітна   плата,  яка  належить  по  праву  одному  працівнику, ділиться насправді між двома,  трьома,  а то й п'ятьма. Чи може в цих  умовах  працівник прожити на зарплату?  Мушу чесно визнати - ні. Ні, якщо покладатися лише на державу, тобто на нас з вами.

 

     44

 

     Але, на наше щастя,  українській народ на  своїх  правителів ніколи  особливо й не покладався,  а завжди працював у поті чола, щоб мати додатковий приробіток  і  запас  на  лиху  годину.  Слід визнати:   присадибна  ділянка,  підсобне  родинне  господарство, поїздки на сезонні заробітки за кордон,  різноманітнім промисел - усе це народні засоби виживання. Тому сьогодні, коли держава не в змозі забезпечити мінімальну чи навіть середню  заробітну  платню на рівні цивілізованих вимог, ми повинні всіляко заохочувати таку активність людей і в жодному випадку не  перешкоджати  їм  шляхом безглуздих адміністративних заборон.

 

     Хочу наголосити  ще  на  одній  обставині.  В  умовах,  коли держава  не  може  забезпечити  громадянам  необхідний   життєвий рівень,   безпринципним  є  збереження  розбухлого  і  негнучкого державного апарату.  Побудова єдиної вертикалі виконавчої  влади, на  необхідності  якої я неодноразово наголошував з цієї трибуни, по-перше, підвищить ефективність керівництва державою, а подруге, дасть  змогу  скоротити  зайві  ланки апарату управління.  Вважаю можливим скорочення  чисельності  працівників  органів  державної влади.

 

     І у  зв'язку  з  виступом  Олександра  Мороза  з економічних питань я хотів би висловити і свою  особисту  думну  про  те,  що треба робити негайно /хоч я й не збирався сьогодні цього робити/.

 

     1. Гадаю,  що  Верховній  Раді  треба  добитися  і  прийняти рішення про термінове відновлення податку на прибуток та  податку на   добавлену   вартість  у  розмірі  20  відсотків.  Ліберальна податкова політика дає набагато більше надходжень  до  бюджету  і рятує  виробництво.  Тобто  Верховній  Раді слід ще раз терміново переглянути всю нашу податкову систему.

 

     45

 

     2. Треба закріпити домовленості з Росією  про  мораторій  на раптове  підвищення  цін  на  енергоносії  і адекватно до цих цін поступово вводити світові ціни за транзит вантажів через Україну. А  ще  краще було б прийняти разом з Росією політичне рішення про мораторій на рік-півтора щодо енергоносіїв.  Підкреслюю -  знайти політичне рішення.

 

     3. Корпоратизація середніх і великих державних підприємств і негайна роздача акцій населенню.

 

     4. Конкурсний продаж 1432 незавершених промислових  об'єктів будівництва.  Давайте  хоч  у  цьому випадку віддамо власникам ці об'єкти у власність разом із землею,  щоб наші люди  могли  взяти іноземні   кредити   і   збудувати   заводи,   готелі,   створити інфраструктуру.  Бо якщо раніше  частка  недобудов  у  загальному будівництві  в  промисловості становила 60 відсотків,  то тепер - 90.  А скільки ще довгобуду за місцевими Радами!  Ми не можемо  й надалі бути "собакою на сіні".

 

     5. Примусова мала і середня приватизація.

 

     6. Конкуренті продаж підприємств-банкрутів, що не підлягають санації.

 

     7. Безліцензійний експорт готової  продукції  при  жорсткому валютному   контролі   та   протекціоністська   політика  захисту вітчизняних товаровиробників.

 

     8. Ключовим  питанням  дієздатності   промисловості   є   її енергозабезпечення. В умовах жорсткого дефіциту енергоносіїв уряд Повинен передбачити:

 

     - розрахунок та впровадження нормативів енергоспоживання;

 

     46

 

     - визначення     переліку     підприємств      пріоритетного енергозабезпечення;

 

     - введення  урядового  нагляду  за  ефективним використанням усіх видів енергоносіїв у всіх галузях народного господарства;

 

     -термінове отримання іноземних кредитів для закупівлі  нафти та газу;

 

     - впровадження  суворого контролю за надходженням валюти від зовнішньоекономічної    діяльності    підприємств     з     метою першочергового її використання на закупівлю нафти та газу;

 

     - пріоритетне  та  пільгове  залучення  іноземних інвестицій щодо впровадження енергозберігаючих технологій;

 

     - економічне       стимулювання        урядом        України підприємстввиробників  продукції,  що  переважно експортується до Росії,  за умови  оплати  вартості  енергоспоживання  російськими підприємствами-замовниками;

 

     - якнайширше  залучення  в  Україну  нафти  як давальницької сировини;

 

     - економічне  стимулювання   дрібних   енергоспоживачів   до використання місцевих паливних ресурсів;

 

     - подальше  проведения  і  завершення  переговорів  з питань виробництва рідкого палива  з  вугілля  із  залученням  іноземних технологій.

 

     9. Для    забезпечення   виживання   товаровиробників   слід передбачити:

 

     - створення до кінця липня  механізму  поповнення  оборотних коштів підприємств;

 

     - надання   підприємствам   права  перерахування  щодекадних податків до бюджету не рівними частками, а на власний розсуд, без зміни сумарного місячного обсягу;

 

     47

 

     - зняття  частини податків на прибуток з підприємств під час опанування  виробництвом   висококоштовних   та   високоліквідних експортних виробів, що передбачені державними програмами;

 

     - розробка   та   впровадження   стимулюючих  амортизаційних механізмів;

 

     - економічне  стимулювання  підприємств  за  звільнення  від надлишкового устаткування, недобудов та інших основних фондів;

 

     - впровадити  клірингові  розрахунки між підприємствами,  що обслуговуються в  одному  банку,  з  наступним  поширенням  цього принципу на міжбанківський рівень;

 

     - силами  МЗЕЗ  допомогти  підприємствам у пошуках іноземних ринків  збуту   їх   продукції,   сприяти   залученню   іноземних маркетингових та дилерських фірм.

 

     10. Створити до кінця липня Агентство по інвестиціях.

 

     11. З  метою  впорядкування  взаємовідносин  між  урядом  та підприємствами і поліпшення забезпечення підприємств ресурсами до 1   вересня   створити  Державну  конрактну  компанію  з  мережею різноманітних товарних бірж.

 

     12. Забезпечити  протягом  липня   впровадження   позитивних заохочуючих  коефіцієнтів  на  підвищення  фонду оплати праці для підприємств,  що підвищать  натуральні  обсяги  реалізації  своєї продукції.

 

     13. Забезпечення      збирання      врожаю     1993     року паливномастильними  матеріалами,   запчастинами   і   фінансовими ресурсами.

 

     48

 

     14. Визначитися  з  концепцією української аграрної реформи, передбачивши введення єдиного податку на землю.

 

     Що ми  маємо  зробити  для  порятунку  фінансів  і  введення гривні:

 

     1. Вважати   грошову   емісію   допустимою   лише   з  метою фінансування структурної перебудови  виробництва  і  забезпечення безперебійного   функціонування  життєво  важливих  виробництв  і підприємств.

 

     2. Встановити,  що  Національний   банк   України   здійснює грошово-кредитну  політику  в  межах наявних ресурсів банківської системи.   Приріст   кредитних   вкладень   Національного   банку відбувається відповідно до рішень уряду України.  Нормативні акти Національного банку України набувають чинності після погодження з урядом України.

 

     3. Мінфіну  України до 1 липня 1993 року затвердити кошторис Національного  банку  України  на  друге  півріччя   1993   року, передбачивши   перерахування   прибутку  Національного  банку  до державного бюджету України.

 

     4. Національному банку України:

 

     - зупинити  видачу  централізованих  кредитів  за  ставками, нижчими від офіційно встановленої ставки рефінансування;

 

     - щомісячно  переглядати  ставку  рефінансування,  поступово наближаючи її до темпів інфляції;

 

     - негайно зупинити закупівлю  іноземної  валюти  за  рахунок власних  коштів  банку  до  моменту  стабілізації обмінного курсу національної грошової одиниці;

 

     - негайно ввести штрафні санкції  до  комерційних  банків  у випадку проведення ними незабезпеченої кредитної емісії в

 

     49

 

     розмірі потроєної ставки рефінансування Національного банку;

 

     - негайно   встановити  процентні  ставки  по  термінових  і депозитних вкладах населення в ощадних банках України  на  рівні, не нижчому ставки рефінансування Національного банку;

 

     - дозволити  Ощадбанку  в сфері кредитних операцій проводити кредитування лише  фізичних  осіб.  Заборонити  Ощадбанку  видачу міжбанківських  кредитів і кредитування суб'єктів підприємницької діяльності;

 

     - встановити,  що  всі  вільні  кредитні  ресурси  Ощадбанку підлягають викупу Національним банком.

 

     5. Національному банку і Мінфіну України:

 

     - змінити  з  1  липня  1993 року порядок касового виконання бюджету України, виключивши можливість автоматичного кредитування бюджету;

 

     - з метою пом'якшення платіжної кризи запровадити з 1 липня 1993 року  обіг  векселів  у  народному  господарстві,  включаючи часткове   гарантування   урядом   векселів   окремих   державних підприємств.

 

     6. Мінфіну України до 1 вересня 1993 року розробити  порядок розміщення облігацій державного внутрішнього боргу України.

 

     Передбачити страхування   коштів   населення   і   суб'єктів підприємницької  діяльності,  вкладених  в  облігації  державного внутрішнього  боргу,  від  знецінення шляхом фіксації еквівалента вкладених  коштів  у  іноземній  валюті   за   офіційним   курсом Національного банку на момент придбання облігацій.

 

     Встановити можливість   погашення   облігацій   внутрішнього державного боргу часткою державного майна, що приватизується.

 

     50

 

     7. Дозволити місцевим органам влади за згодою  місцевих  Рад отримання  кредитів  в  установах  банків під заставу комунальної власності.  Передбачити нотаріальне оформлення  цих  кредитів  та інформування громадськості про укладені кредитні угоди.

 

     Мінфіну до  1  вересня  1993  року  розробити  і  затвердити порядок випуску облігацій муніципальних позик.

 

     8. Здійснити  заходи  щодо  лібералізації  валютного   ринку України.   Дозволити   Українській   фондовій   біржі   відновити проведення валютних аукціонів.  Встановити,  що у разі відхилення обмінного  курсу  національної  валюти  на  біржових  торгах  від офіційного курсу Національного банку більш як на 10  відсотків  у бік зниження курсу національної валюти України торги зупиняються. У разі зростання  курсу  валюти  України  торги  проводяться  без обмежень.

 

     Дозволити громадянам України, іноземним громадянам та особам без громадянства відкриття валютних  рахунків  на  пред'явника  в банках України за бажанням вкладника, передбачивши повну амністію заявлених у банках України коштів.

 

     Безумовно, центральним завданням уряду в  нинішніх  кризових умовах стає соціальний захист. Ми негайно повинні братися за:

 

     - створення  резервних  запасів енергоносіїв і продовольства на осінньо-зимовий період;

 

     - впровадження з 1 вересня  1993  року  пільгової  карткової системи   шляхом   видачі   малозабезпеченим  верствам  населення спеціальних фінансових документів для  придбання  товарів  першої необхідності з 50-процентною знижкою за рахунок

 

     51

 

     бюджету;

 

     - створення   спеціальних   пільгових  пунктів  громадського харчування /це вже робиться в багатьох областях/.

 

     - забезпечення   працевлаштування   тимчасово    непрацюючих громадян через національному систему зайнятості та перепідготовки кадрів.

 

     - створення   національної   системи   соціального   захисту військовослужбовців.

 

     Я закликаю вас, шановні народні депутати, визначитись із цих питань.

 

     Дякую за увагу. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Важко одразу визначитись, так?

 

     Леоніде Даниловичу,  я знаю,  що в уряді вже створена група, яка працює над втіленням усього виголошеного вами в життя.  Але є пропозиція /думаю,  ви не будете заперечувати/  роздрукувати  цей текст, дати в комісії, щоб вони над цими питаннями попрацювали.

 

     Є такі варіанти нашої подальшої роботи.  Зараз можна перейти до  обговорення  /записався  21  народний  депутат/...   Депутате Шеховцов,  це ви їм скажіть "чего". Я дію за Регламентом, а не за "чего".

 

     Повторюю, ми можемо  обговорити  доповіді  та  інформації... Депутате Івасюк, дайте можливість сказати.

 

     Але якщо   роздамо  депутатам  текст  із  пропозиціями,  які висловив Прем'єр,  до того ж уже роздано депутатам  документи  до доповіді   віце-прем'єре   Пинзеника,   то  можна  було  б  і  не обговорювати.  Але для цього треба, щоб депутати, які записалися, зняли свої виступи,  або ми прийняли рішення, як це часто робимо, щоб  не  проводити  обговорення.  У  другому   випадку   потрібно голосувати.

 

     52

 

     КУЧМА Л.Д. Иван Степанович, я, действительно, о второй части сказал  только  потому  что  выступил  Александр   Мороз,   Прошу определиться с первой частью.  Что же касается второй,  то я могу сказать - сегодня работает большая группа экономистовпрактиков из всех  отраслей народного хозяйства,  причем даже из самых дальних регионов.

 

     Я приглашаю всех,  у кого есть какие-то соображения по этому поводу, к сотрудничеству.

 

     ГОЛОВА. Потрібно  текст роздати депутатам,  і тоді питань не виникатиме.

 

     Я пропоную не обговорювати.  Хто за таку  пропозицію,  прошу голосувати.

 

     "За" - 253. Приймається.

 

     Сьогодні середа, тому обговорюємо "Різне".

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  заступник,  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Шевченківський  виборчий  округ,  Львівська  область/.  Шановний Іване Степановичу! У мене маленька репліка щодо порядку ведення.

 

     Хотів би дізнатися від  вас,  коли  буде  надана  можливість представникам  інших  політичних  сил  обнародувати свою програму виходу України з кризи, адже голові Соціалістичної партії ви дали слово для виступу.

 

     Я вдячний  Леоніду Кучмі за те,  що він після цього дитячого белькотіння запропонував справжню програму, хай ще й не

 

     53

 

     завершену, і показав відмінність  між  розумним  підходом  і демагогією.

 

     Проте, повторюю,  хетів  би,  щоб  усі  політичні  сили мали можливість висловити свої програми.  Не треба для когось. Хіба ми повернулися до якогось ЦК Компартії,  і перший секретар виступає? Вимагаю відповіді:  коли голова Руху одержить слово  для  викладу своєї програми?

 

     ГОЛОВА. Вячеславе    Максимовичу,   ще   раз   повторюю.   У встановленому    Регламентом    порядку    Комісія    з    питань агропромислового  комплексу  внесла проект плану дій і постанови, доручивши виступити  секретарю  комісії  Морозу.  А  те,  що  він належить до Соціалістичної партії, то ви вже самі розбирайтеся.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановні  народні  депутати!  У мене запитання до нашого Прем'єр-міністра.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу,  я голосував за вас лише  тому, що  ви  пообіцяли лібералізацію економіки.  Але оскільки ви її не лібералізували і вона тепер  ще  більш  командна,  ніж  була  при Фокіні,  то я хотів би запитати,  коли ви,  врешті-решт,  справді подасте у відставку?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     54

 

     Іване Івановичу, у письмовій формі.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник голови Комісії  Верховної  Ради України  з  питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! У мене було кілька запитань до представників уряду, але у зв'язку з тим,  що ви скасували цю  процедуру,  хочу  висловити  коротеньку пропозицію. /Шум у залі/.

 

     Шановний Іване  Степановичу!  Коли  ви  будете  формувати  у майбутньому парламентські делегації до Європи чи Америки,  будьте ласкаві,  зважте  на  одну  обставину  -  включати у ці делегації Мороза Олександра Олександровича,  Чародєєва, інших представників Соціалістичної   партії   немає   потреби.   Вони  там  ходять  з квадратними очима - до чого дожився цей  загниваючий  капіталізм, їх  треба  включати  в  інші  делегації  -  до  Сомалі,  Ефіопії, Мозамбіку,   щоб   вони   побачили   соціалізм,   доведений    до досконалості...

 

     ГОЛОВА. Якщо буде запрошення цих країн нашому парламенту, то я виконаю ваше доручення, а поки що таких запрошень не було.

 

     Переходимо до "Різного".

 

     Слово надається  народному   депутату   Черненку.   За   ним виступатиме депутат Поровський.

 

     Це список тих, хто записався на виступи у "Різному".

 

     Є депутат Черненко? Не хоче виступати?

 

     55

 

     Це вже  зовсім  допрацювались,  якщо  Черненко  відмовився в "Різному" від слова.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань  здоров'я  людини  /Горлівський-Микитівський виборчий округ,  Донецька область/.  Иван Степанович,  я так и не понял,  что  теперь  остальным  делать.  Вроде  бы серьезную вещь заслушали я такой обмен мнениями.  Но  я  свои  три  минуты  хочу использовать  вот  для  чего.  Я  этот  вопрос,  Иван Степанович, поднимал тогда,  когда мы рассматривали повестку дня. Он связан с продлением срока индексации вкладов.

 

     Многие обращаются по этому поводу,  так как в срок до 1 июля люди просто не укладываются,  да и наши сберегательные  кассы  не имеют  возможности  осуществить все в указанное время.  Поэтому я предлагаю срок продлить до 1 января 1994 года,  думаю,  это  всех устроит.

 

     ГОЛОВА. Сьогодні  віце-прем'єр  Пинзеник  Віктор  Михайлович давав  пояснення  щодо  індексації  грошових  вкладів.  Я   прошу офіційно нам пояснити ситуацію,  бо це питання дійсно порушується не вперше.

 

     Слово надається  народному  депутату  Поровському.  За   ним виступатиме депутат Дмитришин.

 

     Немає? Тоді  Косів.  Перепрошую,  Дмитришин  є.  Після нього виступить депутат Косів.

 

     56

 

     ДМИТРИШИН Я.І., член Комісії Верховної Ради України з питань культури   та  духовного  відродження  /Луцький  виборчий  округ, Волинська область/.  Шановні народні депутати!  Я  хочу  зачитати деякі  пункти  звернення колективу одного великого підприємства з мого  виборчого  округу.  Я  розумію,  що  ці  пункти  стосуються більшості  великих  підприємств.  Вони  будуть  мною  передані  у відповідні органи - і до Верховної Ради,  і до уряду. Але я хотів би почути вашу підтримку цих пунктів.

 

     Дозвольте зачитати.

 

     "Колектив державного   підшипникового  заводу  міста  Луцька звертається до Президента,  до Кабінету Міністрів і до  Верховної Ради.

 

     Колектив заводу,  не  схвалюючи  в цілому страйків як важеля досягнення економічних і політичних вимог,  в той же чає цілком і повністю підтримує справедливі економічні вимоги шахтарів Донбасу і Луганщини і вимагає у стислі строки розглянути і вирішити  такі питання.

 

     Мінімальна заробітна  плата  повинна  становити  не менше 13 тисяч карбованців.

 

     Вирішити питання про повернення або  зарахування  в  рахунок майбутніх  платежів  сум  податків  на  добавлену  вартість та на прибуток,   визначених   з   розрахунку   відвантаженої,   а   не реалізованої  продукції.  У травні цього року порядок нарахування податків був відновлений,  але рішення про їх перерахунок не було прийнято.

 

     Заборонити банкам самочинно,  в односторонньому порядку, без відповідних рішень Президента, Верховної Ради, Кабінету

 

     57

 

     Міністрів України,  застосовувати підвищені ставки по раніше укладених кредитних договорах.

 

     Установити економічно  обгрунтовану  ставку державного збору за  вчинення  нотаріальними   конторами   посвідчення   договорів застави...

 

     /Нині вона становить 5 відсотків від вартості майна, яке передається в заставу/

 

     Встановити жорстку  економічну  відповідальність  банку   за несвоєчасне перерахування коштів. Проходження платежів по Україні має становити не більше 5 днів, у країни СНД - 10 днів.

 

     Не допускати прийняття Верховною Радою,  Кабінетом Міністрів України  законодавчих  актів заднім числом.  При цьому завдаються додаткові збитки підприємству.

 

     Внести зміни   до   інших    законодавчих    актів,    якими передбачалося   відвантаження   продукції  за  держзамовленням  з України в країни СНД без оформлення податкових квот і ліцензій.

 

     Зобов'язати комерційні банки купувати у підприємств іноземну валюту  в  день  її надходження за офіційним курсом або дозволити розпоряджатися цими надходженнями на свій розсуд.

 

     Збільшити суми готівки,  яку можуть  приймати  магазини  від покупців.  Адже оплата чеком завдає додаткових збитків трудящим - один процент від суми чеку.

 

     Збільшити суму  готівки,  яку   дозволяється   підприємствам використовувати на громадські витрати.  Адже сума, наприклад, 108 тисяч  карбованців  на  місяць  роботи  такого  підприємства,  як підшипниковий завод, не забезпечує потреб.

 

     Зняти обмеження по фонду споживай і з орендних підприємств".

 

     58

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Косіву.  За ним виступатиме депутат Бичков.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Пустомитівський  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановний  Голово,  шановні колеги народні депутати!  Хочу зробити таку заяву.  Згідно з повідомленнями засобів масової  інформації, керівники управління Служби безпеки України по Львівській області Пономарьов  -  заступник  начальника   управління,   Гончаров   - начальник   відділу  по  боротьбі  з  корупцією  співпрацювали  з комерційною  фірмою  "Юс".  Це  -"право"  полатинськи.  Незаконно санкціонували  роботу в зазначеній фірмі співробітника управління Служби безпеки України Ємченка.

 

     Як стало відомо з численних публікацій у пресі і заяв  самих працівників  фірми  "Юс",  вказані  співробітники  Служби безпеки України  забезпечували   "Юс"   таємною   інформацією,   зокрема, комерційного характеру,  яка використовувалася для шантажу. За ці послуги  співробітники  Служби  безпеки  одержували   від   фірми зарплату та коштовні подарунки.

 

     Нині органами   прокуратури   за   вчинені   злочини   проти керівників "Юсу" порушено  кримінальну  справу.  За  порушення  у сфері   економіки   до   фірми   застосовано  санкції  податкової інспекції. Але оскільки мова йде про Службу безпеки України і про представників державного органу, покликаного захищати

 

     59

 

     державні інтереси  України,  зокрема  і  державні  таємниці, прошу  Президента  України  і  Генерального   прокурора   України створити   повноважну   комісію   по   розслідуванню   незаконної діяльності Служби безпеки України по  Львівській  області.  Прошу також  перевірити статутну діяльність аналогічних структур в усій Україні і їх зв'язок з правоохоронними  органами,  а  також  їхні зв'язки з економічними фірмами інших держав.

 

     Для інформації можу тільки додати,  що керівник цієї фірми у своєму особистому розпорядженні мав  20  мільйонів  американських доларів щорічно.  Отже,  інформація, якою користувалася ця фірма, мала, очевидно, важливий характер.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бичкову.  За  ним виступатиме депутат Свідерський.

 

     БИЧКОВ В.В., заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ. Херсонська область/. Уважаемый Иван Степанович!  Я бы хотел обратиться к правительству по такому вопросу.  Южные области нашей республики,  в  частности Крым,  уже приступили к уборке урожая. У нас в Херсонской области есть уже хозяйства,  которые готовы продавать зерно  государству. Но  механизма  еще нет.  Как это делать,  что предусматривается в вопросах открытия кредитных

 

     60

 

     линий бывшим государственным комитетом  по  хлебозаготовкам, под  какие  проценты,  -  мы  не  знаем.  А нужно было бы,  чтобы правительство если не сегодня,  то завтра выработало и порядок, и определило   размер   процентов,   и  твердую  цену,  по  которой государство будет закупать хлеб у колхозов,  совхозов и остальных товаропроизводителей.

 

     И второй  вопрос.  Сегодня  у сельскохозяйственных областей, которые  работают  по   отгрузкам   животноводческой   продукции, появились  в наличии масло,  мясо,  и можно было бы отгружать эту продукцию промышленным областям.  В частности, Херсонская область имеет  просьбы  от Донецкой,  Луганской областей отгрузить масло. Есть заявки из Крыма,  Севастополя.  Но мы  отгрузить  не  можем, потому что все запутались во взаимных долгах.

 

     Наш хладокомбинат   должен  колхозам  и  совхозам  больше  3 миллиардов карбованцев.  Те не поставляют по этой причине, другие не  поставляют  потому,  что  Крым,  Донецк  и  Луганск не делают предоплаты.  Надо немедленно этот  вопрос  решить.  Мы  буквально завтра   можем   поставлять,   если   эти  вопросы  правительство отрегулирует.  И тогда  у  нас  будет  меньше  проблем  и  меньше забастовок.  Настаиваю  на  решении  этих  вопросов  в  ближайшие день-два.

 

     61

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Прошу видрукувати це доручення.  Хочу тільки дати  довідку  і  депутатам,  і тим,  хто нас слухає:  у п'ятницю Леонід Данилович Кучма проводить зональну нараду з представниками агропромислового  комплексу,  керівниками адміністрацій,  і ми ще запрошуємо туди й голів Рад,  саме  південного  регіону  України. Гадаю,   що   там  буде  прийнято  механізм  взаєморозрахунків  і закупівлі хліба державою.

 

     Слово має народний депутат Свідерський.  За ним  виступатиме депутат Гудима.

 

     Я прошу вибачення. Подивіться орієнтовний графік, за який ми вчора проголосували.  Там у середу передбачено в  кінці  "Різне". Тому набирайтеся мужності. Або давайте питання знімемо, або треба виконувати.

 

     Будь ласка, Федоре Феофілактовичу.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Слава Ісусу Христу!

 

     Шановні народні депутати!  Тут депутат Алтунян і інші колеги вже говорили,  що закон, у якому передбачено виплату репресованим і реабілітованим,  не діє або діє  із  значними  порушеннями,  що допускаються самим же Кабінетом Міністрів.

 

     Хочу навести тільки один приклад такого порушення, яке треба було б виправити нам,  Верховній Раді.  Зачитую  уривок  з  листа Костів Ангеліни, місто Володимир-Волинський.

 

     62

 

     "У нас є документи на ці будинки, свідки, що будинки наші, і є свідки,  що бабушку викинули з власного будинку на  вулицю.  Ми просимо  допомогти,  щоб  нам  повернули  ці  будинки.  Що  то за Україна,  в якій ми не маємо права на свої хати?  Я  постраждала, уся  сім'я  загинула  за Україну - і сьогодні я не маю права?  Як комуна була,  так вона і є,  нічого не змінилося. Тому я нікому й нічому не вірю".

 

     Так само  пишуть  багато  інших  людей,  зокрема  пенсіонери України. Я тільки мінятиму образливі слова.

 

     "Державні обранці,  поверніть старикам  їх  збереження,  які гарантував   сьогоднішній   Президент   у   своїх   передвиборних обіцянках.  Навіщо  ж  так  безсовісно   обманювати?   Пенсіонери незалежної України".

 

     Пенсіонери міста  Києва  звертаються  до  нас /а це водночас вимоги й інших пенсіонерів та  інвалідів/  з  такими  проханнями: прирівняти   до   одиноких   тих,   у   сім'ях   яких  є  дорослі діти-інваліди.  Доплачувати інвалідам,  якщо  вони  проживають  з непрацюючим  пенсіонером,  як  і одиноким,  до рівня прожиткового мінімуму.  Виплатити  за  травень  6900  карбованців  непрацюючим пенсіонерам, як це стримали всі працюючі.

 

     І на  закінчення хочу зачитати одну телеграму.  На жаль,  не вдалося мені запитати когось із представників уряду про  рішення, яке  вже  прийнято,  але  воно  не  влаштовує  багатьох шахтарів. Телеграма з Червонограда: "Категорично протестуємо проти внесення розколу  між  шахтарями введенням 10-процентного податку основних гірничих професій,  не надавши  іншим  гірничим  професіям  таких пільг. Голова робітничого страйкового комітету

 

     63

 

     Червонограда Мойсак,  голова МПГ Червонограда Лазурчик,  від Руху Червонограда Карабін". Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Гудимі.  За  ним виступатиме депутат Чародєєв.

 

     ГУДИМА О.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження  /Луцький-Центральний  виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний Іване Степановичу,  шановні народні депутати!  Дуже часто з  цієї  трибуни  можна  чути  такі фрази:  мовляв,  невідомо,  яке  суспільство  ми  будуємо,  треба провести референдум.  Я  можу  категорично  стверджувати,  що  на сьогоднішній  день  ми будуємо комунізм.  Тому,  що комунізм,  за словами  "генія",  є  "Советская  власть  плюс   электрификация". Електрифікація була і буде,  а те, що ми будуватимемо, залежатиме від  нас.  Зі  збереженням  Радянської   влади   ми   будемо   де нескінченності  будувати комунізм.  Наша основна мета перебування тут,  я вважаю, полягає в реорганізації системи виконавчої влади, тобто   у   знищенні   Радянської   влади,   системи  колективної безвідповідальності та кругової поруки.

 

     Дуже дивне  враження  складається,  коли  читаєш   протоколи допитів  українських  патріотів  у  30-ті  роки  та  післявоєнний період,  які проводили  НКВДисти.  Які  звинувачення  висувались, судячи   з   протоколів?   "Украинская   фашистская  организация, установление фашистской диктатури, создание самостоятельного

 

     64

 

     Украинского фашистского       государства,       реставрация капитализма,  установление частной собственности на землю, полная ликвидация колхозной  системы,  Украинская  православная  церковь хочет   стать   государственной,   национал-фашисты,  уничтожение Советской  власти,  националистическое  движение".  І  за   всіма пунктами  звинувачення - максимальна міра покарання.  Чи не схожі речі  звучать  сьогодні  у  Верховній  Раді?  Але  наведене  мною належить слідчим НКВД та "сексотам".  То хто ж тоді депутати, які так само говорять, як не "сексоти"?

 

     23-24 червня 1941 року /сьогодні якраз минає 52 роки з  того часу/ були знищені в'язні тюрем у Львові,  Дубно,  Луцьку, Стрию, Ковелі,  Володимирі-Волинському,  Цумані та інших містах Західної України.  Без суду було знищено кілька десятків тисяч безневинних людей "червоними м'ясниками"-НКВДистами.  Особливо жорстокою була розправа  у  місті  Луцьку,  де  поставлених  на  коліна  в'язнів закидали гранатами.  І тому я прошу присутніх депутатів,  у  тому числі   "правонаступничків"   цих   злочинів,  хвилиною  мовчання вшанувати пам'ять в'язнів, знищених 52 роки тому в тюрмах.

 

     ГОЛОВА. Прошу сідати.

 

     ГУДИМА О.З. Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чародєєву. За ним виступатиме депутат Гайсінський.

 

     65

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Пролетарський  виборчий  округ,   Донецька область/.  Я  буду  краток.  Буквально одна маленькая информация, поскольку вот сейчас депутат Кендзьор в  очередном  непродуманном выступлении записал меня в социалисты.  Это меня не порочит,  я с уважением отношусь к этой партии,  но социалистом не являюсь и не вхожу ни в какую партию.  Я антифашист, и все мои действия на это направлены.

 

     И в отношении поездки в Турцию.  Ко мне за эти дни подходила масса людей,  и многие упрекали,  что делегация во главе с Иваном Степановичем, в составе которой был и я, уехала в Турцию во время забастовки.  По  этому  поводу  я  на  одну  минуту хотел сделать сообщение.  Потому что упреки в  отношения  Ивана  Степановича  и всех, кто ездил, абсолютно беспочвенны.

 

     Дата первой  сессии межпарламентской ассамблеи была намечена еще в середине апреля,  никто ее отменить и изменить не мог.  Это не тот визит, который можно было отложить /кстати, визит в Англию Иван Степанович отложил/,  потому что на этой  встрече  были  все председатели    парламентов    десяти    стран    /представителей одиннадцатой не было/, включая Хасбулатова.

 

     Это стратегическое направление для Украины.  Когда в феврале мне   дважды   пришлось   заниматься  этой  работой  с  депутатом Пилипчуком  и  я  докладывал  на  заседании  комиссии,  то   даже львовянин-руховец  подошел,  пожал  руку  и поблагодарил за такую хорошую работу на благо Украины.  Так что, думаю, высшей похвалы, чем от львовянина-руховца, быть не может.

 

     66

 

     Это только   начало   перспективного  для  Украины  процесса нахождения путей сближения и с республиками бывшего Союза,  и  со странами причерноморского региона. Поэтому упреки, что, мол, надо было ехать в Донецк,  беспочвенны.  Я в Донецке был, выступал там /по-моему,   один,   если   на   считать   первого   вицепремьера Звягильского,  из сорока пяти донецких депутатов/, сказал то, что хотел.  И  убедил  в  правильности  своей  позиции  и площадь,  и стачечный комитет.  Я и здесь свою позицию изложил, сказал о том, что сначала - Президент,  а потом - Верховный Совет. Так что меня упрекнуть не в чем. Поэтому все эти кулуарные разговоры просил бы прекратить.  Когда  такие  глупые  разговоры  ведут руховцы,  это понятно - это их природа.  Но когда слышишь такое  от  нормальных людей, обидно.

 

     И последнее.  Я понимаю, только после обсуждения в комиссиях мы можем приступить к обсуждению  информации  Леонида  Даниловича Кучмы.  Поэтому предлагаю тем, кто сейчас меня слышит, сегодня же продумать вопрос о смене нашего Президиума.  В русле  необходимых мер,  которые мы можем принять для выхода из кризиса, этот вопрос

-  один  из  первостепенных.  Завтра  с  утра  предлагаю   начать обсуждение данного вопроса.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Гайсінському.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О.,  перший  заступник  Генерального прокурора України  /Московський  виборчий   округ,   Харківська   область/. Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Иван Степанович! Хотел бы вас проинформировать по поводу неоднократных депутатских запросов

 

     67

 

     по рассмотрению судебного  иска  Союза  офицеров  Украины  в отношении  газеты и 150 народных депутатов,  которые вызывались в суд.

 

     Народные депутаты собрали более 150 подписей  с  требованием включить   в   повестку  дня  вопрос  о  министре  обороны.  Этот внутренний  парламентский  документ  каким-то  образом  попал  на страницы печати,  и после его опубликования Союз офицеров Украины обратился в суд.  Судья возбудила гражданское дело,  на основании которого  150  народных депутатов /вообще беспрецедентный случай/ вызывались в суд.

 

     По состоянию  на  18  июня  заключено  мировое   соглашение, которое  подписали  с  одной стороны представители Союза офицеров Украины, а с другой - редактор и заместитель редактора газеты.

 

     Что касается моей личной позиции по этому вопросу и  позиции Генеральной  прокуратуры,  то  они  таковы.  Учитывая,  что  этот документ  является  внутренним   парламентским   документом,   то /согласно  Закона  о статусе народного депутата Украины/ депутаты не могут привлекаться к какой-либо ответственности за  документы, которые   они  подписывают  внутри  парламента,  за  выступления, которые   они   здесь   произносят.    Их    выступления    могут рассматриваться  разве  что на заседаниях Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики.  Поэтому требования суда о  вызове  в суд депутатов для дачи объяснений являются незаконными.

 

     На сегодняшний  день  этот  вопрос  снят  и гражданское дело прекращено.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     68

 

     МОРОЗ О.О. Я затримаю вашу увагу буквально на кілька секунд.

 

     Перше. Вячеслав Максимович Чорновіл сьогодні, на мій погляд, трохи некоректно поставився до деяких депутатів,  у тому числі до мене.  Не буду опускатися до вживання лексики,  яка  не  до  лиця випускнику університету. Нас в академії такого не вчили.

 

     Відносно доповіді про програму подолання кризи хочу сказати, що діяв я точно за Регламентом. А йому як керівнику Руху треба не доповідати,  а  відповідати,  бо  все,  що  нині робить уряд - це реалізація програми Руху.

 

     ГОЛОВА. Ваш час вичерпався.

 

     МОРОЗ О.О. Я не закінчив. Одну секунду. Іване Степановичу, я закінчу.

 

     ГОЛОВА. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.

 

     69