БЮЛЕТЕНЬ N 42

Опубліковано 19 05 1993

 

ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 19 травня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Оголосіть,  будь ласка, щоб депутати зайшли до залу, бо багато хто в кулуарах. Це вже й молоде покоління запізнюються. Чи нове? Нове.

 

     Вмикайте, будь ласка, систему "Рада". Прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  396  народних  депутатів.   Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Під час  перерви  багато  депутатів говорили про те,  що при голосуванні не був урахований  один  момент.  Якби  ми  заслухали доповідь   Президента,   то   тоді  б  ще  стільки  тривало  нове обговорення.  І воно якось вирівняло б...  Бо я боюся,  що  після заслуховування  завтра  доповіді  Президента  знову 100 депутатів запишуться на виступи. Ні, зробимо, як вимагають депутати, але не хотілося б щоб було два тижні розмов. То будемо голосувати ще раз чи ні?

 

     Перший мікрофон.

 

     3

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ,  Сумська область/. Є така  компромісна  пропозиція.  Думаю,  якби  до  обіду   ми   її запропонували,   то  всі  погодилися  б.  Потрібно  надати  слово Президенту і продовжити обговорення за списком, який є.

 

     ГОЛОВА. Так  це  буде  не  компроміс,   а,   вибачте   мені, плутанина.  Президент  якраз  пропонував не поєднувати його річну доповідь і доповідь Кабінету Міністрів.

 

     Другий мікрофон.

 

     ХМЕЛЬНИК В.Я.,  директор промислового  комбінату  Товариства сприяння  обороні  України  /Таїровський виборчий округ,  Одеська область/. Уважаемые коллеги! Нам действительно не надо объединять два вопроса -доклад Президента и доклад Кабинета Министров.

 

     У меня  складывается впечатление,  что мы представляем собой айсберг, когда семь частей отведенного времени говорим /подводная часть/, а на принятие решения остается седьмая часть /надводная/.

 

     Я предлагал  бы  сделать  таким  образом.  Пусть  уже,  Иван Степанович, выступят представители от политических и региональных групп,   а   потом   прекратим   обсуждение   первого  вопроса  и сосредоточимся на принятии решения.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     4

 

     ЯЦУБА В.Г., заступник директора заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты!  Уважаемый президиум! Я поддерживаю одного   из   выступающих,  который  сказал,  что  у  нас  всегда получается, как в той пословице: "із чорної великої хмари - малий дощ".  Тем более, что Иван Степанович несколько путает, кто у нас руководит исполнительной властью.

 

     Иван Степанович,  я уже в третий раз выступаю и говорю,  что люди  хотят  услышать лидера исполнительной власти - Президента с его программой.  Пусть он скажет  о  своей  позиции  в  ситуации, которая сложилась в Украине.  После этого мы выскажем свое мнение и примем решение.

 

     ГОЛОВА. Для  цього  треба,  щоб  депутати  проголосували  за припинення обговорення.  Леоніде Макаровичу,  ви ж готові?  І щоб тоді не наполягали на  виступах.  Бо,  наприклад,  депутат  Хмара наполягав на виступі. Ставити на голосування?

 

     Давайте ще   одне   коло   виступів  від  мікрофонів.  Може, прозвучить нова пропозиція.

 

     Перший мікрофон.

 

     РОМАНЮК В.С.,  Голова Ярмолинецької районної  Ради  народних депутатів  /Ярмолинецький  виборчий округ,  Хмельницька область/. Понад 290 депутатів проголосували за обговорення. Тому ми повинні продовжити обговорення, щоб виступили всі, хто записався. А потім

 

     5

 

     мають виступити  Президент,  Голова Верховної Ради.  А після цього  з  усіх  трьох  питань  прийняти  постанови.   Тоді   буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Це вже повторення. Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Іване Степановичу!  Якби я був  спікером,  і депутати  виявили  таку  активність,  я  навіть  гордився б перед Президентом.  Це добре,  що депутати хочуть виступити, що кожному болять   проблеми,   які   ми  сьогодні  обговорюємо.  Але  треба витримувати якісь рамки.  298 чоловік проголосували  за  те,  щоб виступили   всі,   хто  бажає.  Нехай  виступають.  Якщо  депутат побачить, що його виступ буде повтором, він відмовиться сам.

 

     Тому звертаюся  до  депутатів,  щоб  той,   хто   хотів   би відмовитися від виступу, підійшов до Секретаріату і попередив про це. Давайте допоможемо нашому спікеру.

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Я підтримую таку пропозицію. За лишилося 75 виступів.  Якби частина депутатів відмовилася від виступів,  а дехто вклався в хвилину-дві - лише для зачитання пропозицій, тоді ми  швидко  розглянули  б  це  питання.  Депутат  Поровський мені сьогодні вже цереїв рубець,  що надавай йому слово од КДС,  чи як воно там, і все.

 

     6

 

     Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки /Рівненський  виборчий  округ, Рівненська область/.  Шановний Іване Степановичу!  Я лише вимагав надання  гарантованого  мені  Регламентом  права  виступити   від парламентської   групи,   яка   нараховує  понад  чотири  десятки депутатів. Що ви вперто ігнорували. Саме в цьому була проблема.

 

     Я пропонував би зробити ось як,  шановні колеги.  Оскільки в нас завершується обговорення,  то потрібно надати слово депутатам від політичних фракцій,  професійних об'єднань депутатів, а також тим  депутатам,  які  особливо наполягають на виступах.  Хай вони виступлять за скороченим регламентом, скажімо, трихвилинним. /Шум у залі/.

 

     Якщо наполягають на п'яти,  то хай буде п'ять хвилин.  Але я категорично  проти  того,  щоб  ми  в  обговоренні,  як   кажуть, звалювали до купи всі проблеми й обговорювали і доповідь Кабінету Міністрів і річну доповідь Президента,  тому що це  нагадувало  б наші виступи в "Різному".

 

     7

 

     Я гадаю,  що все повинно мати свою черговість. А коли будемо обговорювати  все  зразу,  то  справді  тут,   як   говорив   мій попередник, з великої хмари буде дуже малий дощ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Крім того, що записані на виступ від партій і рухів, є ще понад десять голів комісій,  які бажають виступити.  У нас є ще й депутатські групи. Це Регламентом передбачено.

 

     З трибуни, будь ласка.

 

     КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Шановні  депутати!  Зараз  пристрасті  розгорілися з двох проблем, Іване Степановичу, їх треба просто розділити. Перша проблема.  Депутати  хочуть  висловитися  відносно дуже важливого питання, яке ми розглядаємо. Воно стосується звіту уряду, йдеться про продовження чи непродовження строку повноважень уряду. Було б несправедливим отримувати це обговорення.

 

     Водночас ми прекрасно знаємо,  що немає можливості виступити всім  105  чоловікам,  тому що для цього просто бракуватиме часу. Тому я  пропонував  би  такий  варіант.  Сьогодні  до  кінця  дня продовжити   обговорення.   Скільки  чоловік  встигне  виступити, особливо хто наполягає, стільки нехай і висловлять свою думку. На цьому   пропоную  припинити  дебати,  а  завтра  вранці  прийняти постанову, попередньо попрацювавши над її проектом.

 

     ГОЛОВА. Я обіцяв одне коло. Вже пройшли два кола.

 

     8

 

     КАРПЕНКО В.О.  Іване Степановичу!  Відносно другої проблеми. Зараз  лунають  пропозиції,  щоб  заслухати  водночас  і доповідь Президента.  Поєднувати одне з іншим не  треба,  тим  більше,  що віддали  перевагу...  Але цілком можна зрозуміти й депутатів,  що вони хотіли б чути також і думку Президента з  приводу  ситуації, яка склалася в країні. Тому можна було б, щоб Президент, якщо він має  бажання,  висловив  свою  думку  поза  доповіддю,  яку   він підготував. І це можна було б зробити сьогодні, під час дебатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Прошу   зайняти   місця,   переходимо   до обговорення доповіді Прем'єр-міністра.  Слово надається народному депутату Демидову. За ним виступатиме депутат Бойко, 416 виборчий округ.

 

     ДЕМИДОВ Г.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України   у   питаннях  законодавства  і  законності  /Ленінський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые депутаты! Ситуация, в которой оказалась не только экономика, но и все общество, как уже охарактеризовано,  катастрофическая.  Чтобы из нее  выйти,  нужно определить факторы,  приведшие к этим результатам. И прежде всего устранить  эти  факторы.  Иначе  никакие  правительства,  никакие чрезвычайные полномочия не помогут. Основной фактор - это внешняя политика,  сориентированная  на  Запад  и  приведшая   к   утрате традиционных  рынков  сбыта и сырья.  Но и новых рынков на Западе эта политика не дала и не даст, так как цели Запада - не усиление Украины, России и других стран, а устранение сильных конкурентов.

 

     Видя нашу ориентацию на Запад, и традиционные партнеры стали нас наказывать.  И обижаться не из-за чего.  Таковы правила  игры мировой экономики. Вследствие разрыва экономических связей

 

     9

 

     спад производства  составил  от 60 до 80 процентов от общего спада.  И  речь  идет  не  о  спаде  в   связи   со   структурной перестройкой,  а  о спаде,  вызванном чисто политическими шагами. Разрыв хозяйственных связей и технологических  звеньев  привел  к тому,  что, не воспроизводя, мы начали проедать то, что имеем. Мы уже проели авиацию,  танки,  артиллерию,  проедаем основные фонды промышленности.

 

     Второй фактор - это армия.  Прибалтика,  Грузия, Азербайджан тонут,  но еще держатся на плаву,  так как  не  взяли  на  бюджет содержание  всех  находящихся  на  их  территории воинских частей Советской Армии. Они стали создавать свои, по своим средствам.

 

     Ми объявили своим  все  и  для  содержания  Вооруженных  Сил задушили экономику налогами и продолжаем бороться за Черноморский Флот и ядерное оружие.

 

     Думаю, нужно сдать в аренду все военные базы,  в том числе и Севастополь,  который  мы  не  в  состоянии  содержать,  за  счет арендной платы профинансировать  сокращение  Вооруженных  Сил  до приемлемых  размеров,  освободив  бюджет  от  этого гнета.  Чтобы снизить  расходы  на  оборону  и  сохранить  научнотехнический  и кадровый потенциал военно-промышленного комплекса,  нужно войти в систему  коллективной  безопасности  СНГ,  возможно,  на  тех  же условиях, что и Франция в НАТО.

 

     Кризис, вызванный    переходом    к    мировым    ценам   на энергоносители,  - это тоже сильнейший фактор. Но, кстати, с этой трибуны  некоторые лидеры с самого начала призывали к переходу на мировые цены,  вспомните о них.  Ослабить этот  кризис  мы  можем только   в   экономическом  Союзе  СНГ,  через  договоренности  о коллективном

 

     10

 

     балансе цен.  То,  что мы имеем,  - не независимость. В моем округе  селяне  уже готовят пищу на кострах.  Если мы не устраним эти факторы,  то к концу года и остатка экономики не будет, как и независимости.  Это,  как в той пословице,  я извиняюсь:  заставь дурака Богу молиться -  он  и  лоб  пробьет,  и  икону  разобьет. Полтора   года   нам   навязывали  политику  выхода  из  СНГ  как единственно верную и непорочную.  Каждый шаг Москвы вызывал  бурю благородного негодования. Можно негодовать сколько угодно. Но что мы предприняли для нейтрализации негативных действий  Москвы,  не теряя рынков? Варианты были. И были предложения объединить вокруг себя  другие  государстве  СНГ.  Этого  ждали  от   Украины.   Но ориентация  на Запад затмила глаза.  Визитов главы государства на двусторонней  основе  в  государства  СНГ  не  было.  Туда  ездил Премьер-министр,  но он не глава государства, он не делает погоду во внешней политике,  и мы оказались в изоляции. Кстати, это была политика, выгодная Москве, она поодиночку разбиралась в СНГ, пока мы ходили вокруг него.

 

     У нас  остался  последний  шанс  -  запрыгнуть  на  подножку уходящего   поезда   СНГ.   Нужно   немедленно   входить  в  СНГ, восстановить рынки сбыта и сырья, создать банковский союз с обшей валютой  и  системой  взаиморасчетов,  создать  таможенный союз с общим    таможенным    пространством,    систему    коллективной, безопасности  для снижения расходов на оборону,  межпарламентскую ассамблею  для  согласования  по  типу  Европейского   сообщества экономического, трудового и социального законодательстве, создать общее правовое пространство с арбитражным судом  для  обеспечения выполнения    хозяйственных    обязательств,    общее    правовое пространство для борьбы о преступностью.

 

     11

 

     В бывшем Союзе преступник осуждался за  любое  преступление, совершенное  на территории любой республики.  Сейчас он совершает ряд преступлений в Украине,  переезжает в другое государство СНГ, и  его  никто  не привлекает к ответственности,  и не возмещается ущерб.  Мы  создали  рай  для  преступников.   Это   единственная категория граждан, которая сейчас процветает.

 

     Без определения  основных  приоритетов  внешней и внутренней политики  говорить  о  чрезвычайных   полномочиях   правительства бесполезно.   Я   думаю,   что  предложение  Мельничука  наиболее приемлемо.  Но новую политику не реализует команда,  тащившая нас на Запад. Она эту политику похоронит.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається...

 

     КРАВЧУК Л.М.,   Президент   України.  Іване  Степановичу,  я висловлю одну невеличку репліку.

 

     Дивуюся, чому саме депутати з Криму  весь  час  вдаються  до фальсифікацій.  Заявляю офіційно, що, крім Вірменії, я був у всіх без винятку державах  СНД.  І  з  усіма  державами  СНД  підписав двосторонні договори. Повторюю, крім Вірменії.

 

     Таким чином,  Україна  не виходила з СНД.  Це - по-перше.  І подруге.  Я як глава держави підписав договори між тими державами й   Україною,   перебуваючи   в   столицях   тих   держав.   Тому фальсифікувати стан справ не потрібно.  Це  сором,  що  ви  цього елементарного не знаєте, або свідомо перекручуєте факти.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бойко, 416 округ. За нею виступатиме депутат Баландюк.

 

     12

 

     БОЙКО К.В.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область/.  Шановні колеги!  Сьогодні  вже  багато  сказано  про кризовий стан усього господарства України й окремих його галузей. Але, як писав один з класиків  світової літератури Лев Толстой,  кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму.  Це повною мірою,  на мою думку,  стосується легкої  промисловості  України.  По-перше,  працюють у цій галузі переважно  жінки,  а  вони,  як  відомо,  хранительки   сімейного вогнища.  По-друге,  кризовий  стан  у  цій  надзвичайно важливій галузі робить нещасним,  без перебільшення,  кожного жителя нашої держави.  Адже  спад  виробництва товарів на підприємствах галузі триває уже третій рік, а з деяких нидів /у натуральному виразі/ - четвертий, про що я вам не раз розповідала з цієї трибуни.

 

     Ще минулого   року   виробництво   найголовніших  виробів  у натуральному виразі скоротилося порівняно з 1990 роком  на  20-30 процентів,   а   рівень   їх  виробництва  знизився  до  обсягів, досягнутих ще у сімдесяті роки.  На жаль,  з  початку  нинішнього року   ситуація   не   поліпшилася.   Спад   виробництва   хоч  і сповільнився,  але  не  припинявся.   Особливо   непокоїть   спад виробництва товарів дитячого асортименту. До того спаду, який уже стався протягом трьох минулих  років,  тільки  за  чотири  місяці цього  року  додалося  ще  35-45  процентів  зниження виробництва товарів дитячого асортименту.  І на сьогодні  стала  вже  великою проблемою купівля найнеобхідніших речей для дітей.

 

     Така ситуація  склалася  не  лише  тому,  що в галузі бракує сировини й матеріалів /це справді так/, а й тому, що торгівлю, як і споживачів,  відлякують ціни на дитячі товари. Колготи дитячі у травні вже коштували 500 карбованців, повзунки бавовняні - 800,

 

     13

 

     куртка для дошкільняти - 4500, шкільна - 7000 і так далі.

 

     Але ж держава,  якщо вона дбає про  своє  майбутнє,  повинна перш  за все дбати про дітей!  І тут нам не потрібно припускатися старих помилок, встановлювати якісь дотації. Необхідно, залишаючи механізм  соціальної  допомоги  малозабезпеченим сім'ям з дітьми, стимулювати виробника.  Пропозиції  з  цього  питання  Комісія  у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства вже майже рік як передала  Мінфіну  й  Міністерству  економіки.  Причому  в Міністерстві  економіки  одержано  принципову  згоду  на пільгове оподаткування.  А  йшлося,  нагадую,  про  зниження  податку   на добавлену вартість до 10 процентів та торговельної надбавки до 10 процентів.  Але через Мінфін цей віз не вдалося перетягти.  Проте життя все одно змусить нас, рано чи пізно, зробити це. Тому краще зробити це якомога раніше, поки ще є кому нарощувати і для кого.

 

     І ще про одну проблему,  яка тісно пов'язана  з  першою.  Ми говоримо про нестачу бюджетних коштів. Це справді так. Але тільки через  брак  сировини  в  легкій  промисловості  з  початку  року втрачено  на  випуску  необхідних  товарів  близько  90 мільярдів карбованців,  через що наш бюджет /до речі,  він формується майже на  12  процентів  за  рахунок  галузі/  недоотримав  близько  30 мільярдів карбованців.  І виходить,  що правду в  народі  кажуть: "Чому бідний? Бо дурний. А чому дурний? Бо бідний".

 

     І це тільки економічна сторона проблеми. А є ще й соціальна. У галузі щомісяця простоює майже третина підприємств.  Сьогодні - понад  150.  Тут  уже  наводилися факти по Донецькому бавовняному комбінату,  на якому працює понад 10 тисяч чоловік і які сьогодні не можуть працювати через брак сировини. Багато таких підприємств у бавовняній підгалузі,  бо немає бавовни,  трикотажній -  пряжі, швейній - тканин. Напруга на відповідних підприємствах зростає.

 

     14

 

     На мою думку, якби таку ситуацію ми оцінювали як шахтарі, то вже мали б другий  Донбас.  Тому,  повертаючись  до  питання  про бюджет,  вважаю,  що  нашому уряду необхідно прискорити виділення валютних  коштів,  конче  потрібних   для   закупівлі   імпортної сировини,  хімічних  та  допоміжних матеріалів.  Тієї мінімальної суми,  з якою  він,  до  речі,  погодився  і  яка  передбачена  в платіжному балансі за рахунок державного валютного фонду.

 

     Необхідно визначитися,  нарешті,  з  пріоритетними галузями, які з найменшими затратами і в найкоротший час поповнять бюджет.

 

     А взагалі,  якщо говорити про вихід з кризи у цій галузі, то необхідно у найстисліші строки вирішити такі питання.  Налагодити взаєморозрахунки з  країнами  СНД.  Наскільки  мені  зрозуміло  з доповіді  Прем'єр-міністра,  урядом  укладено  угоди  на поставки продукції з усіма державами СНД.  І зовсім не зрозуміло,  чому  ж досі   немає  угод  щодо  цінової  політики.  Розрахунки  з  цими державами,  перш  за  все  з  Росією,   Беларуссю,   республіками Середньої  Азії,  -головне  питання,  яке  гальмує  розрахунки по міжбанківських операціях. І якщо наші уряд і Національний банк не в змозі цього зробити вже більш як півроку, то треба надати право Державному комітету по легкій промисловості  та  іншим  комітетам визначити підприємства,  які продаватимуть продукцію за рублі,  і валютні надходження залишати в розпорядженні галузі виключно  для закупівлі  сировини та матеріалів.  Тобто пустити підприємства на самовиживання.

 

     Треба встановити   строк    проходження    платежів    через кореспондентські  рахунки  банків  /якщо вже не можемо так,  як у цивілізованих країнах,  - за три дні/ хоча б протягом максимум 15 календарних  днів.  У разі перевищення цього строку банки повинні відшкодовувати підприємствам сплачені  відсотки  за  користування кредитом.  Думаю, що тоді рентабельність банків буде значно нижче 367 процентів - досягнення 1992 року.

 

     15

 

     При бартерному  обміні  пропоную  відшкодовувати  з  бюджету податок  на  добавлену  вартість,  сплачений  за  використані для власного   виробництва   матеріали,   напівматеріали,   сировину, напівфабрикати та комплектуючі вироби.

 

     Леонід Данилович  у  своїй  доповіді  сказав  про збільшення експорту як про одне з головних завдань.  Чи ж можна це  завдання виконати при тих митних обмеженнях, що є на сьогоднішній день?

 

     Думаю, що поряд з іншими проблемами ми самі собі ускладнюємо життя ще й тим,  що постійно "тосуємо" кадри,  які  не  встигають отямитися. Ми їх змінюємо до того, як вони увійдуть у курс справ. До успіху це ще нікого не привело.

 

     Вважаю, що уряд, і зокрема Леонід Данилович, зможе відібрати з наших виступів раціональні зерна та використати їх.

 

     Пропоную підтримати   уряд,  продовжити  строк  повноважень, наданих Верховною Радою,  побажати успіху й активно допомагати  в роботі.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Баландюку. За ним виступатиме депутат Сухий.

 

     БАЛАНДЮК М.С.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Шановні депутати!  Реалії сьогодення такі, що набагато легше критикувати уряд, ніж, скажімо, підтримати деякі перші,

 

     16

 

     може, не зовсім вдалі кроки. Адже наше обговорення проходить на  фоні  подальшого  зубожіння  людей,   подальшого   руйнування економіки.

 

     Головне завдання  дискусії  полягає все-таки не в тому,  щоб догодити Прем'єру,  Верховній Раді чи  телеглядачеві.  Головне  - зробити  так,  аби  ми  знайшли ті помилки,  які можна виправити, внесли такі пропозиції, які принесуть користь державі.

 

     Звичайно, ми повинні чесно сказати  народу,  що  чим  би  не закінчилася наша дискусія,  але в найближчі півроку /а може, рік/ нашим людям краще не стане. Здається, то до нас звертається мудра людина  із  давнини:  якщо не долає сила - то треба,  щоб подолав вогонь і якщо не долає вогонь - треба,  щоб подолала вода; а якщо не долає вода - то треба, щоб подолав час.

 

     Потрібно тільки  хотіти подолати.  У мене найбільша надія на останнє - на час. Але для цього необхідне терпіння.

 

     Уряд Кучми здатний  прискорити  ці  процеси,  але  за  умови повного  розуміння  й  співдружності  з  Верховною Радою,  іншими структурами.  Якщо одна із сторін віддасть перевагу амбіціям,  то втратять від цього і уряд, і Верховна Рада, і Україна.

 

     Особисто я вважаю, що найбільшім недоліком уряду на сьогодні є брак політичного досвіду.  Давайте подивимося доповідь  Леоніда Даниловича.  У  ній  можна знайти і аналіз,  і компетентність,  і розуміння  ситуації,  і  бачення  шляху.  Чого  ж  немає?   Немає достатнього  політичного досвіду,  тому що ця доповідь,  на жаль, зачепила багатьох присутніх у нашому залі.

 

     Кожна реформа в суспільстві, як і операція на людині,

 

     17

 

     має якийсь проміжок  часу,  коли  вона  приносить  найбільшу користь і для людини,  і для суспільства.  Нехай найкращий хірург найкращої лікарні найкращими ліками лікує апендицит,  але  оперує його не декілька годин, а декілька днів, то людина помре.

 

     Торік мене обурювала сама постановка питання:  прийшов новий уряд - давай бігом програму!  Ми хотіли,  щоб люди,  90 процентів яких  увійшли  до уряду практично випадково,  потрапили як "кур в ощип" швиденько видали  нам  програму.  Тепер,  коли  минуло  сім місяців,  безумовно, така програма потрібна. І уряд має програму, її вже не раз викладали,  але не цілісно,  а такими блоками: щось сказав Кучма, щось - Пинзеник, Іоффе, Дем'янов.

 

     А потрібна  саме  цілісна  програма.  І якби вчора вона була опублікована, то сьогодні могла б бути у Кучми козирною картою.

 

     Уряд не використовує повною мірою формулу:  кадри  вирішують усе. Особливо це стосується проблеми кадрів на місцях. Тому треба дати найближчим часом  повноваження  уряду,  щоб  він  мав  право швидко  замінити  нечесних,  некомпетентних керівників.  Це дасть позитивні результати.

 

     Головне багатство України - її земля,  її чорноземи.  Але  й чорноземи можуть родити тоді, коли є добрива.

 

     На сьогоднішній  день  заводи України майже зупинилися через брак  сировини,  апатитів.  Ще   рік-два   і   земля   втрачатиме врожайність. Я думаю, потрібно, щоб уряд найближчим часом прийняв рішення про розробку родовищ фосфоритів у  Полтавській  та  інших областях, якщо немає можливості домовитися з Росією.

 

     Дякую.

 

     18

 

     ГОЛОВА. Слово   від  комісії  надається  народному  депутату Сухому. За ним виступатиме депутат Ребрик.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська область /.  Шановні  депутати!  Шановний Президенте! Шановні члени Кабінету міністрів!

 

     Комісія доручила  мені  висловити  колегіальну точку зору на пройдений етап і пропозиції щодо подальших дій уряду. Але тут уже чимало сказано,  і я не хочу повторюватися.  Скажу лише,  що наші думки багато  в  чому  збігаються  з  думками  депутатів  Фокіна, Черненка та інших.

 

     Отже, головне.  Комісія вважає, що півроку марно не пропало. І Прем'єр,  і багато членів уряду намагалися знайти вихід з  цієї ситуації.  Дещо  зроблено,  але  не  зроблено головне - нічого не вжито, аби припинити падіння виробництва й почати відродження.

 

     Становище, яке склалося, можна пояснити тим, що сьогодні всі структури.  влади  в нас пишуть,  а саме:  Верховна Рада -закони, Кабінет Міністрів - декрети,  Президент - укази. Біда лиш у тому, що читати, я маю на увазі виконувати, організовувати їх виконання нікому.  Але хто ж,  як не уряд, може цю функцію виконати? Тому в нас і склалася така ситуація.

 

     Відносини між  комісіями  і  урядовими  структурами  /а вони формують і ставлення до села/. Наша комісія вважає, що такого

 

     19

 

     ставлення не було при жодному уряді,  і ми не знаємо, з якої причини так виходить.

 

     Ось приклади.    Виконання    Закону    про   пріоритетність соціального розвитку села. Раніше, ще до призначення цього складу уряду, вже зробили одну таку реконструкцію, ліквідували державний комітет,  який займався виконанням  даного  закону.  Загнали  цей комітет  у міністерство.  Тут присутні представники Президента на місцях, то нехай хтось із них скаже, де ця структура нині працює? Та ніде.

 

     Як ми  не  виступали з цієї трибуни,  скільки від комісій не подавали уряду своїх претензій, у бюджеті зашилося одне гасло, що все  -  на  село.  А  після того зробили так,  що за рахунок села надали пріоритет місту.

 

     Я можу довести,  що і в  будівництві,  і  в  кредитах,  і  в підтримці  обслуговуючої  сфери все зроблено навпаки.  Ми заявили тут,  що підтримаємо, проголосуємо лише тоді, коли будуть внесені поправки.  Двічі направляли їх уряду від комісії. Ні відповіді не одержали, нічого. Наче нас і немає.

 

     Уже доходить до парадоксів. Спільно з урядом ми відпрацювали поправки  до  Закону  про  селянське  /фермерське/  господарство, віддали їх на початку березня  в  Кабінет.  Міністрів,  але  лише тиждень тому ледве забрали.  Усі поправки Кабінет, без будь-якого погодження з однією чи другою комісією,  перевернув  навиворіт  і написав,  що мовляв,  погоджено з комісіями.  Як завжди, підписує віце-прем'єр  Пинзеник,  наче   з   цих   питань   немає   іншого віце-прем'єра.

 

     20

 

     Так же вирішувалося і багато інших питань. Поза комісіями. І ще раз наголошу:  комісія жодного разу без погодження з урядом не внесла на розгляд Верховної Ради чи її Президії питання про жодну проблему сільського господарства.  Чому ж  так  не  роблять  ваші структури, Леоніде Даниловичу? Ми просили вас із цим розібратися. Бо якщо так будуть ставитися до нас,  то хай не  думають,  що  ми будемо ставитися краще до ваших структур.  Ви знаєте,  про що йде мова. Я не хочу тут нагадувати, що за нашими спинами робилося під приводом  боротьби з монополізмом,  коли порозганяли і позабирали комітети...  Бо  дехто  може  подумати,  що  в  нас   тут   якась зацікавленість. Я залишаю за собою право звернути наприкінці року вашу увагу на те, де буде більший монополізм...

 

     І пропозиції комісії. Ми вважаємо, що додаткові повноваження уряду  потрібно надати.  Це однозначно.  Але надавати їх потрібно під якусь програму.  Тому вносимо  пропозицію  /вона  зафіксована протокольно/  надати додаткові повноваження до 1 вересня.  За цей час Кабінет Міністрів має підготувати цю  програму,  про  яку  ми говоримо,  подумати і розставити кадри так, як вважає за потрібне сам  Прем'єр-міністр.  А  вже  1   вересня   вирішимо,   надавати повноваження   на  наступний  рік  чи  не  надавати.  Ми  просимо поставити цю пропозицію на голосування.

 

     21

 

     ГОЛОВА. До 1 березня наступного року?

 

     СУХИЙ В.В. До 1 вересня.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ребрику.  За  ним виступатиме депутат Дорчинець.

 

     РЕБРИК Б.В.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   у   справах    ветеранів,    пенсіонерів,    інвалідів, репресованих,    малозабезпечених   і   воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановне верховне  керівництво  нашої  держави!  Шановні народні депутати! Нині дуже легко критикувати уряд і наживати на  цьому  політичний капітал.  Тим більше,  що критикувати є за що.  Але небезпечні не ті,  хто критикує /критикуючі бажають допомогти урядові виправити помилки, щоб Україна просувалася шляхом реформ/, а ті, хто нічого нового запропонувати не в змозі, крім закликів повернутися назад.

 

     Тут уже було сказано,  що розвал економіки триває.  Так,  це правда.  Розпочався він ще тоді,  коли революціонери,  в картузах захопили владу, проголосили себе вождями всього трудового народу, не маючи найменшої уяви,  що таке праця,  а тим більше економіка, бо самі жодної хвилини в житті не працювали.

 

     Згадайте мрію  кремлівського  мефістофеля   про   20   тисяч тракторів або гасло, що економіка повинна бути економною.

 

     22

 

     Так, сьогодні ми робимо все вперше.  І слава Богу, що робимо хоч сьогодні.  Уряд  робить  перші  кроки  від  антиекономіки  до економіки.   Його  ядро  складають  люди  з  нормальним  людським обличчям,  подивіться  /до  речі,  теж  уперше/  і   з   бажанням працювати.   Успішність   практичної  реалізації  тієї  чи  іншої програми     або     стратегічної     концепції      визначається суспільнополітичною   ситуацією,   станом   середовища,   впливом багатьох неекономічних факторів,  які сприяють  чи  перешкоджають проведенню реформ.

 

     Обов'язковою умовою має бути правова, політична, соціальна і міжнаціональна стабільність суспільства.  Нині  Україна  страждає багатьма хворобами,  вилікувати які було б нелегко навіть багатим і владним країнам з великим досвідом та  мудрими  президентами  й прем'єр-міністрами.  Це стрімке падіння промислового виробництва, фантастичне    зростання    цін,    гіперінфляція,    кримінальна приватизація,  розвал банківської, кредитної і фінансової систем, енергетична криза.

 

     І найголовніше,   пане   Президенте   та   Прем'єр-міністре,

-опозиція  та  саботаж  корпусу  директорів державних підприємств курсу України на незалежність,  ринок,  демократію  і  блокування реальної соціально-економічної програми виходу з кризи, наявність в   усіх   владних   структурах    великої    кількості    носіїв люмпенськобільшовицької ідеології є одним з головних факторів, що дестабілізують суспільні процеси.

 

     23

 

     Вони саботують  реалізацію  будь-яких  радикальних   рішень, прийнятих  всупереч  їх  бажанню,  культивують  звичайний для них бюрократичний  стиль  роботи,  протекціонізм,  кругову  корупцію, маскуючи  все це популістською демагогією.  Внаслідок відсутності ефективних     ринкових     регуляторів      утворилася      нова соціальноекономічна    сила   -   могутні   фінансово-торговельні структури...  Ви не кричіть,  бо це про вас мова йде!  За рахунок накопиченого  капіталу,  незважаючи на те,  що більшість товарної продукції і нині виробляється на державних підприємствах /ви  про це   знаєте,   мабуть,   краще  від  мене,  Леоніде  Даниловичу/, торговельні, посередницькі підприємства утворили штучну монополію і  примушують купувати товари,  вироблені в державному секторі за завищеними  цінами.  Парадокс  у  тому,  що  нова   посередницька економічна   монополія,   що  утворилася  на  гроші  компартійних структур,  самими компартійцями або їхніми дітьми, на словах - за ринок.  Насправді  ж  вона  робить  усе  можливе,  аби гальмувати розвиток ринкових відносин.

 

     Відбувається дуже      небезпечний      процес      зрощення фінансовоторговельної  мафії з промисловою в особі директорського корпусу,  більшість  якого  -  та  ж  компартійна   номенклатура. Внаслідок цього під гаслами про повне роздержавлення буквально на очах виникає  супермонополія,  для  якої  роздержавлення  означає протистояння    державним    структурам,    повну    зневагу   до загальнонаціональних інтересів українського народу.

 

     А тим часом шалені темпи інфляції вже поставили за межу

 

     24

 

     фізичного виживання  велику  частину  населення  України,  в результаті  чого  під загрозою опинилася політична стабільність у нашій державі.

 

     Наше селянство,   яке   практично   вимирає,   і    сьогодні залишається найбільш знедоленою і соціально не захищеною частиною суспільства.  Селяни отримують жалюгідну платню,  у них  найважчі умови праці, найгірші житлові та побутові умови, найнижчий рівень медичного обслуговування.  Протягом  віків  наше  селянство  було основою   всіх   форм   боротьби  за  національне,  політичне  та економічне визволення українського  народу.  Саме  тому  на  долю нашого селянина випали жахливі страждання: більшовицькі репресії, жорстока  експлуатація  і  голодомор.  Гірко  усвідомлювати,  але навіть  у  ринок  ми  намагаємось  увійти за рахунок українського села.

 

     Згадаймо відоме  підвищення   в   десятки   разів   цін   на сільськогосподарську  техніку.  Разом  з  тим  досі  не складений земельний  кадастр,  не  зроблена  оцінка  землі,  не   створений селянський  банк,  не  проведені  інші  заходи  для  забезпечення ефективного процесу приватизації.

 

     Леоніде Даниловичу!  Шановні депутати!  Я за те,  аби  строк повноважень Кабінету Міністрів продовжити.  Я за те,  аби реформу очолив наш Президент.  Іншого вибору  в  нас  немає.  Ми  повинні зберегти  нашу  державу.  Я за своє життя дуже багато їв баланди. Леоніде Макаровичу, Леоніде Даниловичу! Я готовий до самої смерті їсти  баланду,  але  ми  повинні,  ми  зобов'язані  зберегти нашу державу. Я за те, щоб вам на рік продовжили строк повноважень.

 

     Дякую за увагу.

 

     25

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Не  можна  знову  читати лекцію,  а потім говорити про головне. Ви починайте з того, за що ви виступаєте.

 

     Слово надається  народному   депутату   Дорчинцю.   За   ним виступатиме депутат Пилипчук.

 

     ДОРЧИНЕЦЬ Д.Ф.,  голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів  /Хустський  виборчий  округ,  Закарпатська   область/. Шановний Президенте! Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги і члени уряду!  На моє глибоке  переконання  кардинальним  питанням виходу  з  кризи  є  розбудова регіональної економічної політики. Сьогодні,  напевно,  ми не вміємо,  а  частогусто  і  не  бажаємо використовувати  ефективно і раціонально потужний потенціал наших регіонів.  При цьому керуємося не досить мудрими, а багато в чому ілюзорними рецептами зміцнення держави,  а саме зміцнення держави через централізацію влади і управління економікою.  В  результаті спостерігаємо парадоксальну ситуацію: чим більше централізуємося, тим менше організованості і порядку в державі.

 

     Отож потрібна переорієнтація економічної політики,  потрібен пошук  моделей  ефективного  використання  ресурсів регіонів,  їх можливостей та ініціативи.

 

     Ми, як кажуть,  знизу запропонували  таку  модель  державної регіональної   економічної   політики  стосовно  Закарпаття,  яка передбачає створення  в  області  спеціальної  економічної  зони, митних зон. Скажу тільки одне, що проект зорієнтований

 

     26

 

     на ефективне,  раціональне  використання унікальних ресурсів регіону України, що знаходиться в центрі європейського континенту і  межує  з  чотирма  європейськими  державами,  регіону,  що має величезний рекреаційно-туристський потенціал.  Утворення  вільної економічної  зони  сприяло  б інтегруванню суверенної Української держави  у  світові  економічні  структури  для  акумулювання   і використання  на  території  всієї держави передового зарубіжного виробничого досвіду,  відпрацювання  форм  вільного  економічного підприємництва,   що  сприяло  б  постійному  нарощуванню  вкладу Закарпаття в економічний потенціал нашої  країни.  За  дорученням Президента  України  Леоніда  Макаровича  Кравчука ми підготували відповідний  проект  декрету  Кабінету  Міністрів.  Опрацювали  і погодили його, завізували в тринадцяти міністерствах. Але ж дивна річ,  коли питання вже було готове для обговорення,  коли  проект декрету  можна було вже приймати на засіданні Кабінету Міністрів, на  світ  з'явився  юридичний  аргумент,  мовляв,  уряд  не   має повноважень  для  вирішення  цього питання.  Причому,  що взагалі цікаво,  цей аргумент ми почули від  людей,  які  відповідають  в уряді  за  економічну  реформу  і  які,  на  жаль,  по два дні не приймали нашу  депутатську  групу.  Розуміємо  це,  як  небажання вирішити по суті вкрай важливе для економічного розвитку держави, регіону питання, як неприхований намір "заволокитити" його.

 

     У всіх державах є вільні економічні,  митні і торгові  зони. Це на користь державам. У нас - навпаки. Наведу лише

 

     27

 

     один приклад  зі  свого  регіону.  Недавно словацька сторона прийняла рішення:  за страховку автомашин брати з жителів України по  250  доларів при перетині кордону.  Адекватне рішення область прийняти  не  може,  люди  переїжджають  на  нашу   сторону   без страхових,  закуповують  наші  товари,  а  ми  нічого  зробити не можемо.  У  цьому  питанні,  як  і  в  інших   типових   питаннях економічного   життя,  проявилася  наша  стара  хвороба.  Хвороба штучної політизації будь-якої проблеми.

 

     От і з приводу  утворення  спеціальної  економічної  зони  в Закарпатті лунають голоси:  не пущать! Бо, мовляв, це призведе до сепаратизму  і  до  відриву  Закарпаття  від  України.  Час   уже зрозуміти,  що  хоча до 1945 року Закарпаття не входило до складу України,  але  його  народ  упродовж  століть  вів  боротьбу   за возз'єднання   з   Україною,   його   прагнення  жити  в  Україні переконливо  засвідчили   результати   державного   і   обласного референдумів   1   грудня   1991  року.  А  щодо  ультраправих  і ультралівих екстремістів,  то де їх  немає?  Є  вони  і  в  нашій області. Але це не позиція жителів Закарпаття.

 

     У зв'язку  з  цим  звертаюся  ще  раз  до  тих громадських і політичних діячів,  науковців,  народних депутатів  України,  які звикли  бавитися  в  політичні  ігри,  плести  політичні інтриги: перестаньте ділити українців на жовтих і червоних,  демократів  і партократів та залежно від того,  в якій області вони проживають. Настав час усім нам  усвідомити  катастрофічний  стан  економіки, відкинути   політичні   амбіції  і  спрямувати  свою  енергію  на виведення України з глибокої кризи.

 

     28

 

     У зв'язку з цим пропоную продовжити строк повноважень уряду, але  під  конкретну програму,  з чітким механізмом контролю за її виконанням.  А  декрети  повинні  стати  механізмом  упровадження законів, прийнятих Верховною Радою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  від  Комісії  з питань економічної реформи голові  комісії  народному  депутату  Пилипчуку.  За  ним виступатиме депутат Остапенко.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань економічної реформи і  управління  народним  господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні колеги! Ми з вами почали травневий розгляд з питання про підвищення  цін. Потім  додалися уряд,  Національний банк,  Фонд державного майна, зараз ще Президент. Цікаво, яке ж рішення ми винесемо?

 

     Так ось,  про підвищення цін.  Знаєте,  є вихід. У зв'язку з тим, що Росія підвищила ціни на енергоносії, ми повинні почекати, поки там підвищаться ціни так само, як і в нас планувалося. Потім слід  зробити  дооцінку  матеріальних  цінностей,  які є у нас на складах,  і продавати їх Росії уже за новими цінами - тими, які в неї  склалися.  У  зв'язку  з  цим ми можемо провести ревальвацію нашої валюти, тобто підвищити курс. Такий механізм є, і я готовий над  цим  механізмом  попрацювати  з  нашим урядом для того,  щоб вирішити цю проблему.

 

     29

 

     Виступаючи тут,  Прем'єр-міністр Кучма закликав до співпраці депутатів з урядом. Я намагався робити це дуже й дуже часто. І ви знаете,  мені дуже боляче,  що,  коли,  наприклад,  пропонувалася концепція сільськогосподарської реформи,  маючи на увазі провести її  у  пасивний  період  сільського  господарства  -з  жовтня  по березень, то відповіддю була красива посмішка: добре, розглянемо. Але пропозицію було відхилено.  Зараз же уряд  пропонує  провести сільськогосподарську реформу.

 

     Пропонувалась і  реформа  щодо нафтозабезпечення.  Результат той самий,  віз і нині там. Є пропозиції іноземних фірм узяти 150 заправок   наших   /у  кожній  області  -  по  3-4/  і  продавати нафтопродукти за цінами,  не вищими, ніж на нашому ринку. І що ви думаете? Комітет по нафтопродуктах не вирішує цього питання: ні в оренду не дає,  ні в спільне підприємство,  А це ж півтисячі тонн на  день!  І  я ходив разів шість до Прем'єр-міністра Кучми.  Він піднімав трубку,  дзвонив у нафтокомітет...  А віз  і  нині  там. Жодної  автозаправки  не  віддали  в оренду,  не створили жодного спільного підприємства. То якщо ви не можете розібратися із своїм мафіозним кублом,  яке утворилося в тому комітеті нафтопродуктів, як же можна вам давати ще додаткові структури і підпорядкування?! Антиінфляційна  концепція.  7  січня  її  було  направлено уряду, Прем'єр-міністру.  П'ятий заступник четвертого міністра відповів, що  цього  не  можна  зробити.  А сьогодні ми ведемо розмову,  що потрібна антиінфляційна концепція.

 

     Питання про банки. Про те, що банки мають половину

 

     30

 

     прибутку від тих,  хто виробляє,  від сфери виробництва.  На 15-й   сторінці  антиінфляційної  концепції  записано,  що  треба зробити.  Якщо межа перевищує,  то - прогресивне оподаткування. І шкала  була.  Пропозицію  навіть не розглянули і не приступили до розв'язання цієї проблеми.  А тепер  боремося  з  банками.  Не  з банками  треба  боротися,  а з системою,  в якій вони грають,  їх треба поставити в умови, які цього не дозволяли б зробити.

 

     Багато прикрого можна сказати.  Треба сказати.  Але  давайте розглянемо таку ситуацію. Що станеться, коли ми, депутати, підемо влітку на канікули, а треба буде терміново приймати рішення в тій чи іншій сфері? Треба або продовжити строк повноважень уряду, або віддати їх Президенту,  або ще  комусь.  Бо  поки  ми  будемо  на канікулах, хтось же повинен приймати рішення? Просто так залишити ситуацію не можна.  І я пропонував би все-таки  продовжити  строк повноважень  Кабінету  міністрів.  А те,  що я сказав критичного, сприйняти як належне.  І по Пинзенику я вчора пройшовся,  але  це один із членів Кабінету, який найбільше працює. На жаль, береться він за дрібниці, а не за основні реформи.

 

     Я пропонував би дати Кабінету Міністрів  повноваження,  якщо він   візьме   на   себе  зобов'язання  провести  приватизацію  і антиінфляційні заходи.  Це  дві  важливі  справи,  що  потребують невідкладного вирішення.

 

     31

 

     Відносно банку і Фонду державного майна.  Я згоден,  що Фонд державного майна треба підпорядкувати Кабінету Міністрів.  А щодо Національного  банку  сказав  би  так:  Кабінету  Міністрів треба надати право накладати вето на  ті  рішення  Національного  банку України,   які   не   відповідають   антиінфляційній   концепції, стабілізації грошового обігу,  а також  надати  право  розробляти методологію грошового обігу.  Ми повинні вирішити питання і дійти згоди.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. До проекту постанови внесете,  працюйте над проектом постанови.

 

     Слово надається   народному   депутату   Остапенку.  За  ним виступатиме депутат Хмара.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.,  генеральний директор виробничого об'єднання "Краснодонвугілля"   /Краснодонський  виборний  округ,  Луганська область/.  Уважаемые депутаты!  При принятии бюджета на 1993  год был  поставлен  такой  вопрос:  где та граница,  после которой мы сможем сказать людям,  что цены стабилизированы?  Из  сегодняшних отчетов   о   социально-экономическом  и  политическом  положении вытекает,  что  ответа  на  него  нет.  Положение  не  только  не улучшилось,  но и значительно осложнилось. Практически мы подошли к той черте, за которой полный крах.

 

     Главное следствие разрыва хозяйственных связей -  постоянный рост цен на энергоресурсы,  сырье, материалы, отсутствие платежей как  между  странами  СНГ,  так  и  внутри   Украины.   Не   было продуманного

 

     32

 

     анализа, не  было  уделено  достаточно  внимания  тем  видам энергоресурсов,  которыми располагает Украина. А это прежде всего уголь.

 

     В создавшейся    обстановке    без    развития   собственной топливносырьевой базы мы не сможем выйти из глубокого кризиса.  И даже    чтобы    закупить   так   необходимые   для   обеспечения жизнедеятельности  Украины  газ,  нефть,  лес,  чтобы   выплавить металлопродукцию,  которая  на сегодня является одним из основных товаров для продажи за границу и в страны СНГ, нужен уголь.

 

     Однако работа угольной промышленности  сегодня  сдерживается прежде  всего  из-за  тяжелейшего  экономического  и  финансового положения,   обусловленного   инфляцией,    неплатежеспособностью предприятий, потребляющих уголь.

 

     Проведенный в  марте  текущего года принудительный зачет дал возможность частично погасить долги  предприятий,  но,  как  было сказано  в докладе товарища Ющенко,  сегодня положение еще больше усугубилось.  В  этих  условиях  угольщикам   крайне   необходима поддержка государства, как это делается в России.

 

     Да, мы   говорили   здесь,  что  нельзя  всех  поддерживать, кредитовать, что пора уже принять Закон о банкротстве и выполнять его.   Но  объясните,  как  поступать  угольщикам,  если  сегодня задолженность за отгруженный  уголь  составляет  360  миллиардов? Шахты  не в состоянии обеспечить своевременную выплату заработной платы,  оплатить  поставленные  материалы,   лес,   оборудование, электроэнергию.  И  все  это  по причине отсутствия согласованной политики  в  кредитно-финансовой  системе  между  правительством, Национальным банком и Верховным Советом.

 

     33

 

     Сегодня создается  тот  тромб,  который приведет к гибели не только предприятия, но и всю нашу независимость.

 

     Предлагаю предоставлять кредиты углесбытовым организациям на льготных   условиях,   как   это  было  раньше,  или  производить безакцептное взимание платы за поставленный уголь -  основу  всех базовых отраслей.

 

     И все  же  главный вопрос - это стремительное повышение цен, что является одной из причин постоянной напряженности в обществе. Я не могу обойти этот вопрос.

 

     Большинству из  присутствующих известно,  что депутатами был поднят   вопрос   о   первоочередном    рассмотрении    декретов, направленных  на социальную защиту населения в связи с повышением цен  на  энергоресурсы.  С  этим  согласились  все:  вицепремьеры Демьянов,  Евтухов,  министры.  Было подчеркнуто, что вопрос надо решать в комплексе.  Но не успели мы доехать домой,  как получили телеграммы, сообщающие о повышении цен на энергоресурсы. Сейчас в большинстве  городов  фактически  повышены  цены  и   на   товары народного потребления,  думаю,  что,  повышая цены,  необходимо в такой же пропорции индексировать и заработную плату.

 

     Уважаемый Леонид Данилович!  Большинство  принятых  декретов направлены на то,  чтобы отнять у предприятий. Но для того, чтобы отнять, им надо дать.

 

     Учитывая специфику угольной промышленности, предлагаю внести в   декрет   о   повышении  зарплаты  положения,  предусмотренные решениями правительства в 1991-1992 годах.  Это  постановление  | 647,  это введенный в действие 14 октября 1992 года Закон Украины об охране труда.

 

     34

 

     Необходимо увеличить  фонд   потребления   для   работников, получающих бесплатный уголь /это пенсионеры,  шахтеры, работающие под землей,  и инвалиды/,  освободить от налогов стоимость  угля, выдаваемого шахтерам.

 

     И последний  вопрос  -  о  пенсионерах.  В  угольной отрасли работает  122000  пенсионеров,  67  тысяч  из  них  работают   на подземных  и  основных работах.  При принятии декрета о повышении максимальной пенсии они все  уйдут,  уважаемые.  Поэтому  декрет, безусловно,  надо  доработать  с  учетом наших замечаний и только тогда принять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Хмарі.  За  ним виступатиме депутат Філенко.

 

     ХМАРА С.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановні добродії! Ситуація, що склалася в Україні, вимагає виходу за  рамки проблеми уряду і його повноважень,  бо вона є наслідком діяльності всіх структур влади.  Тому Верховна Рада  як  найвищий орган  представницької  влади  мусить  зробити  всебічний  аналіз економічного і суспільно-політичного становища України, правильно визначити причини,  які призвели до нинішньої ситуації. Тільки за такої умови можна розраховувати на прийняття правильного рішення. Для   цього   необхідно   поставитися   з   почуттям   величезної відповідальності  до  своїх  обов'язків,  пам'ятаючи   про   долю України. Сьогодні всі повинні відкинути групові чи індивідуальні

 

     35

 

     інтереси і  керуватися  лише  одним  -  як  краще  відстояти національні інтереси України.

 

     Це, зрештою,  і  позиція  здорового  глузду.  Зуміємо   нині керуватися нею - віднайдемо механізм для виправлення драматичного становища.  Якщо ж не зможемо відшукати в  собі  сили  для  такої позиції,  то  Верховна  Рада  буде  приречена.  А  це  може  мати катастрофічні наслідки для України.  І чим би хто себе  не  тішив сьогодні,  якщо  буде  погано  Україні - буде погано всім.  Але я все-таки сподіваюся,  що в цьому  залі  буде  вироблено  механізм запобігання     катаклізмам,    які    можуть    спіткати    нашу багатостраждальну Батьківщину Україну.

 

     А тепер декілька  слів  до  питання  щодо  уряду.  Звичайно, Верховна Рада пішла правильним шляхом, надаючи Кабінету Міністрів додаткові повноваження.  Але уряд усе-таки не зумів  скористатися ними повною мірою.  Є тут і наша вина, і вина уряду, і я хотів би на цьому моменті зупинитися.

 

     Справа в  тому,  що,  надаючи  додаткові  повноваження   для законотворчої діяльності уряду,  для прийняття рішень, ми забули, а уряд /і особливо Прем'єр/ теж не наполягав на тому,  щоб надати йому можливість створення механізмів реалізації цих рішень.

 

     Шановний Леоніде  Даниловичу!  Я  вам можу поспівчувати.  Бо якщо  б  урядом  були  прийняті  навіть  максимально   оптимальні рішення,  то  для їх здійснення необхідні відповідні кадри.  А ви повноважень формувати  Кабінет  не  мали.  Зрозуміло,  що  у  вас повинно  бути  право  не лише обновити,  пересіяти старий апарат, відібрати кращих  із  кращих,  а  й  підібрати  кадри  на  посади міністрів і тому подібні. Але ж Президент, який, не знаю

 

     36

 

     чому, весь    час    намагається   уникнути   своєї   частки відповідальності,  мав і поки що має право призначати  міністрів, створювати  нові  виконавчі  структури.  А всі удари сипляться на Прем'єра.

 

     Ваша вина і помилка в тому,  Леоніде Даниловичу,  що  ви  не проявили   належної   волі,  наполегливості,  щоб  одержати  такі повноваження.

 

     У принципі я  за  те,  щоб  у  цій  критичній  ситуації  дію законотворчих повноважень уряду продовжити,  але за однієї умови: ви повинні  виробити  план,  програму,  стратегію  і  тактику  її досягнення, а також мати право підбирати під цю програму кадри.

 

     І ще одне.  Ми завжди були позбавлені необхідної інформації. І мене дивує,  чому це не врахував Кабінет міністрів.  Наприклад, часто  говорять,  що  в даний час Україна заборгувала Росії понад 700 мільярдів рублів.  Це,  з одного боку,  правильно, але лише в тій частині, що Росія виставляє нам рахунки і диктує ціни на свою продукцію,  яка для неї є монопольною.  В той же час  Україна  не йшла цим шляхом.  15 січня був підготовлений декрет про оплату за транзит,  але він і досі не схвалений.  А це понад  6,5  мільярда доларів  за  рік.  Уявляєте,  яка це прибавка до нашого бюджету і наскільки це полегшило б становище України?

 

     Тому я вважаю,  що проблема енергоносіїв є  дещо  надуманою. Просто  ми  не  зуміли  використати  свої  можливості і навчитися торгуватися.  Не  поставками  займатися,  Леоніде  Даниловичу,  а торгівлею. Це дуже важливо.

 

     Далі. Питання  терміналу - це питання державної ваги.  Я вже порушував його перед Верховною Радою. Ви теж повинні проявити

 

     37

 

     більшу наполегливість,  як і керівництво Верховної Ради.  Що ми  за  влада,  коли  за півроку не можемо виділити майданчик для будівництва? А перша черга будівництва вже повинна закінчуватись. Адже  це стратегічне питання для України.  Можна було б назвати і цілий ряд інших питань.

 

     Сьогодні-завтра ми  приймемо   рішення,   продовжувати   дію додаткових повноважень уряду чи ні. Якщо в уряду буде стратегічна програма, якщо ви матимете механізми, тоді, мабуть, доцільно буде надати ще й вам як Прем'єру додаткові повноваження. І багато чого тут залежатиме від того, який буде завтра виступ Президента.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Філенку.  За  ним виступатиме депутат Тихонов.

 

     Лише два депутати зняли свої виступи. Бачу, он депутат Рудик хвилюється. Але що я зроблю?

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член Комісії Верховної Рази України у  правах людини /Зміївський виборчий округ.  Харківська область/. Шановний Голово!  Шановні народні депутати і члени уряду!  Я  виступаю  за дорученням депутатської групи "Демократичне відродження України", а також президії ПДВУ.  Ми підкреслюємо,  що найгостріша проблема сьогодення  для України сконцентрована навколо ставлення до уряду Леоніда Кучми у  зв'язку  із  закінченням  терміну  наданих  йому надзвичайних   повноважень.   І   ПДВУ,   і   депутатська   група констатують,  що уряд не зміг  належним  чином  використати  свої повноваження  для  радикальних  економічних  реформ та поліпшення економічного становища.

 

     38

 

     Немає потреби переобтяжувати цей  короткий  виступ  аналізом помилок уряду.  Вони відомі,  а результати цього всі бачать. Уряд Кучми далеко не відповідає і нашим ринковим ідеалам,  не можна не закинути йому і низький фаховий рівень, і те, що немає продуманої кадрової   політики.   Уряд   залишається   форпостом   державної бюрократії, яка через збережений апарат коригує політичні рішення Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів.

 

     Звичайно, цей  склад  Кабінету   Міністрів   сформований   у результаті  компромісу  різновекторних політичних сил.  Але такий компроміс починає нам дорого обходитись.  Не можна догодити всім, бо інакше не догодиш нікому.

 

     Уряд не став командою однодумців. Менш важливо навіть, якого кольору була б ця команда.  Важливо,  щоб її дії були  зрозумілі, прогнозовані й послідовні. Знову ж укотре доводиться говорити, що зроблено крок вперед, два кроки назад.

 

     Водночас ми усвідомлюємо,  що  невдачі  уряду  пов'язані  не тільки  з його помилками у виборі орієнтирів своєї політики,  а й перш за  все  із  загальноекономічною  політичною  системою,  яку успадковано  від  колишніх  СРСР та УРСР.  Тому ми погоджуємося з тими депутатами,  які закликають  до  форсування  конституційного процесу.

 

     Ми не     вважаємо     прогресивним    явищем    відновлення адміністративно-командної  системи,  державної   монополії.   Але очевидно,  що в державі, яка на момент утворення володіла лише 14 відсотками власності на своїй території,  інакше й бути не могло. Не вірите мені - запитайте у Віталія Андрійовича Масола.

 

     Крім того,   це   питання   тісно   пов'язано   з   поняттям справедливої і головне - законної приватизації.

 

     39

 

     Спроби зупинити   тотальне   розкрадання   заслуговують   на схвалення.   Але   успіхів   було  мало.  Не  була  запропонована альтернатива  розкраданню   -   узаконена   приватизація.   Хоча, очевидно,  це, перш за все, - проблема Верховної Ради. Враховуючи реальний розклад політичних сил у Верховній Раді,  ми  беремо  до уваги  той  факт,  що  виникнення  сьогодні  урядової  кризи може призвести  до  некерованої  ситуації,  що  матиме   непередбачені наслідки.

 

     Критикуючи антиринкові дії уряду,  ми готові підтримати уряд у разі його реформування  та  чіткого  визначення  ним  курсу  на радикалізацію економічних реформ. Тому ми поділяємо концептуальні положения, що містяться в промові Прем'єрміністра. На нашу думку, заслуговують  на  увагу  й  пропозиції відносно,  підпорядкування урядові Національного банку і Фонду державного майна.

 

     Питання підпорядкування  Національного  банку  України   -це питання    використання    кредитних    ліній,    перш   за   все промисловофінансовими щупами,  що діють в Україні.  Саме для того щоб  питання  кредитів  вирішувалися  не Ющенком,  не Кучмою,  не Плющем чи Президентом  під  тиском  окремих  промисловофінансових груп, необхідна система подвійного контролю. Треба підпорядкувати Національний банк уряду,  але питання визначення кредитної емісії залишити виключно за Верховною Радою України.

 

     Якщо ці  пропозиції з якихось причин не пройдуть,  Верховній Раді слід чітко визначитися відносно організації власної  роботи. За  нинішнього  стану  справ  нам буде складно діяти оперативно й рішуче. Схема виглядає дуже просто.

 

     40

 

     Вранці - законодавча ініціатива уряду,  вдень  і  ввечері  - засідання  парламентських  комісій,  на другий день,  обов'язково зранку, - закон.

 

     Зрозуміло, ситуація така,  що доведеться працювати і влітку. Важко   не   погодитися   з   думкою   депутата  Носова  стосовно організаційної і матеріальної готовності Верховної Ради до  такої роботи.  Нам здається, що така ситуація мало реальна. Швидше буде так,  що уряд відповідати не зможе,  а Верховна Рада  не  захоче. Місцеві органи влади не знатимуть, що робити, буде тотальна криза влади.

 

     Де ж  вихід?  Він  -  один.  Це,  очевидно,   -   Президент. Легітимність  вимагає  постійного  підтвердження.  Питання досить довго вже стоїть у такій формі:  або - або.  Поки що цих "або"  - два.  Мине  ще небагато часу,  і одне "або" зникне.  А з ним може зникнути й держава.  А тут уже ні до чиїхось приватних інтересів, бо є інтереси значно вищі - це інтереси і держави, і народу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тихонову.  За ним виступатиме депутат Горохівський.

 

     ТИХОНОВ В.М.,  перший   заступник   генерального   директора Луганської  державної  товарно-сировинної  компанії  Міністерства економіки України /Жовтневий виборчий округ,  Луганська область/. Уважаемые избиратели,  коллеги,  члены правительства!. Сегодня мы подошли к критической точке, а точное сказать, наступил

 

     41

 

     развал экономики   нашей   республики   после   варварского, преступного  развала  государства  сверху.  Здесь /да и не только здесь/ мы постоянно ссылаемся на  наш  народ,  выступаем  от  его имени, вершим его судьбы, защищаем. А на самом деле беззастенчиво его обманываем.  Вспомним недавнее  прошлое  перед  референдумом, когда уже демократы от Руха и УРП кричали,  писали, расклеивали в городах республики листовки,  в  которых  провозглашали,  что  мы кормим СССР,  что нас обдирают,  объедают, а как только мы станем самостоятельными,  разорвем все связи,  выйдем из рублевой  зоны, заживем даже лучше дальнего зарубежья.

 

     Чуть позже  эту мысль поддержал Президиум Верховного Совета, отдельные депутаты, члены правительства и Президент, который тоже всех кормил салом,  хлебом,  а они, кстати сказать, сегодня самые дорогие в странах СНГ. И народ дрогнул, поверил агитации, так как ему  надоела  в  свое  время трескотня Горбачева и его окружения. Этим и воспользовались мощные  вулканические  сили  национализма, для которых реванш и власть -превыше всего, а народ для них - это "быдло",  ведь они -"панове".  Всему этому пыталось противостоять мудрое  правительство  Масола,  профессиональное,  но  осторожное правительства Фокина. Но машина отрицания закрутилась и смела под улюлюканье  и  Масола,  и  Фокина.  Сегодня  у  власти - молодые, грамотные  архитекторы  украинской  перестройки,  видевшие  жизнь из-за стола и кафедры,  из учебников, но никогда не строившие ее. И вот они отрицают все,  чего мы достигли за многие  века,  мажут дегтем нашу действительность, отрицают жизненность

 

     42

 

     самой системы  народовластия  и ищут врагов.  И оказывается, сегодняшнее  правительство,  правительство  реформаторов  -   это истина  в  последней  инстанции,  а  Верховный  Совет,  Советы на местах,  руководители предприятий,  колхозов  а  совхозов  -враги своего   народа.   Так  ведь  это  уже  было!  Было,  неуважаемые проводники национализма!  Но ведь те хотя бы могли еще и строить, а вы можете только разрушать.

 

     Сегодня, благодаря  вашим заботам,  народ не голодает только потому,  что он трудолюбив,  изобретателен,  кормится с  огорода, сада,  из  старых запасов.  А самые предприимчивые растаскивают и продают десятками лет нажитое  общее  достояние  государственного имущества.

 

     И если   правительство   Масола,  а  затем  Фокина  пыталось руководить  страной,  опираясь  на  здравый   смысл,   законы   и Конституцию, но было связано отсутствием многих законов, то новые архитекторы  стали  на  путь  отрицания  всего,  что   наработано Верховным    Советом.    Вместо    профессионального   управления промышленностью, сельским хозяйством, на основе законов они стали отрицать  сами  законы,  устанавливать  режим  запретов,  мощного диктата,  тем самым порождая неверие, безынициативность, насаждая угодничество, поощряя коррупцию.

 

     Отсутствие собственной программы деятельности, которая так и не была разработана /хотя было заседание по этому вопросу  самого Кабинета Министров/,  у людей,  пришедших в правительство, в силу ограниченного объема информации,  возникло убеждение,  что до них или вообще ничего не делалось, или все делалось не так.

 

     43

 

     В результате  большинство  решений  правительства  носило не целостный,  а  фрагментальный  характер.  А  ведь  до  них   была разработана   и   программа   перехода   к   рынку,  и  программа чрезвычайных мер,  и Основы национальной экономической  политики, которые  с  большим  или  меньшим успехом,  но действовали.  Ведь правительство   Фокина   ругали   за   нерешительность   принятия организационных мер,  направленных на выполнение этих программ, а с точки зрения создания законодательной базы,  развития  рыночных отношений  к  нему  не  было  претензии.  И  законодательная база усилиями парламента и правительства была создана,  и  в  основном добротная.   Эта  законодательная  база  прежде  всего  требовала механизмов ее реализации.  А новое правительство пошло не по пути их   создания,   а   по  пути  разрушения  в  принципе  добротной законодательной базы.

 

     Основной удар    правительство    нанесло     зарождающемуся предпринимательству   в   государственном   и   частном  секторах экономики,  где руководителя и  администрацию  предприятий  опять превратили  в  безразличных,  сидящих  на  ставке государственных чиновников.  Ведь сегодня даже такой простой вопрос,  как сдача в аренду    неиспользованных   производственных   мощностей,   стал практически неразрешимой  проблемой  в  силу  рогаток,  созданных правительством.

 

     Попытка централизации  управления  и изъятия у производителя всех  прав  распоряжаться   произведенным   без   соответствующей централизованной  их  поддержки  /четкое  материально-техническое снабжение,  четкое функционирование финансовой системы - да и это в  нынешних  условиях  невозможно/  привела к дальнейшему падению производства. Желание правительства

 

     44

 

     быстро разбогатеть,  введение  ввозных  и  вывозных  пошлин, введение  налога  на  бартер и давальческое сырье,  лишение льгот совместных предприятий,  конфискация валютных поступлении  -  все это    привело    лишь   к   одному:   наш   производитель   стал неконкурентоспособным  на  внешних  рынках  и  стал   сворачивать производство. А иностранных инвесторов напугали до такой степени, что западный бизнес объявил Украину зоной особо повышенного риска и крайне неблагоприятной для инвестирования капитала.

 

     Провозгласив Основы  национальной экономической политики как руководство к действию,  правительство впоследствии  всю  энергию направило   на   противодействие   этому   документу.  Достаточно проиллюстрировать  это  так  называемым  выходом   из   рублевого пространства. Ведь это мероприятие превратили из экономического в чисто политическое.  И только  потому,  что  никто  не  занимался организацией   механизма   взаиморасчетов   со  странами  СНГ  на клиринговой  основе.  Только  решение  этого  вопроса  могло   бы позволить функционировать экономике Украины в собственном режиме. А  в  том  виде,  в  каком  это  сделано  правительством,  Леонид Данилович,  - без стабильных мировых цен, экспорта и импорта, без строго рассчитанных бюджетных возможностей страны - это привело к раскручиванию   инфляции,   ее   усилению   внешними   факторами, неплавному падению курса купона...  И правильно  написал  депутат Пилипчук  в газете,  что такие действия правительства есть полное отсутствие  профессионализма,  либо   спланированная   преступная акция.

 

     45

 

     Остается ответить на вопрос -"что делать!  Во-первых, быстро вернуться  на  путь  развития  рыночных   отношений.   Во-вторых, активизировать   процессы  приватизации  для  создания  различных категории собственников...

 

     ГОЛОВА. Депутате Тихонов,  сідайте,  будь ласка.  Все. Треба було з цього починати,  що залишається,  а ви лише перелічили всі уряди. Сідаєте, будь ласка.

 

     Слово на дається народного депутату  Горохівському.  За  ним виступатиме депутат Ігнатенко.

 

     ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Т.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних    відносин    /Бережанський    виборчий   округ, Тернопільська  область/.  Шановний  пане   Президенте!   Шановний Голово!  Шановні  депутати  і члени уряду!  Кризова ситуація,  що склалася нині  в  Україні,  спричинена  багатьма  факторами.  Це, насамперед,  наслідки  глибокої  інтеграції  в  загальноімперську економіку   і   наслідки    соціалістичного    способу    ведення господарства.  Серед  інших  вагомих  причин  кризового  стану  є відсутність реформ як у державному правлінні,  так і в економіці. Незбалансованість  усіх  гілок  влади,  особливо  неефективність, навіть  нелегітимність  системи   Рад   ще   раз   говорить   про необхідність  прийняття  закону  про владу.  Крім цього,  Україні бракує державної волі найвищих посадових осіб.

 

     Тому, виходячи з вимоги стабілізації  економіки,  актуальним постає питання: хто керує державою?

 

     46

 

     Аналізуючи діяльність уряду, можна сказати, що попри великою мірою позитивний процес прийняття декретів,  вони не реалізуються або  слабо  реалізуються.  Скориставшись  безвладдям  у  державі, середня ланка чиновників,  які  ніколи  не  бажали  працювати  на користь   Україні,   їхня  звичка  до  розподільчих  функцій,  до виконання    вказівки    з     центру     породжує     психологію безвідповідальності.

 

     Україні потрібен   уряд   реформаторів,   який  захищав  би, насамперед,  інтереси  Української  держави,  а  не  корпоративні інтереси.  Тому  урядові у першу чергу необхідно вирішити кадрове питання.

 

     Наступна вимога   до   уряду   стосується   широкомасштабної програми приватизації,  без якої неможлива стабілізація економіки і яку  в  Україні  треба  починати  з  приватизації  землі.  Слід розробити  програму  і  започаткувати  процес приватизації землі, враховуючи  соціальну  справедливість.   Адже   блокування   цієї проблеми  може призвести в найближчому майбутньому до соціального вибуху.

 

     Це, зокрема,   стосується   Закарпаття.    Тому    тривожить лобістська позиція групи депутатів, які зациклилися на колгоспах, замість  того,  щоб  упровадити  Закон  про  банкрутство.  І   це насторожує,  бо  створюється враження,  що це пов'язано з емісією Національного  банку,  розрахованою  на  дотацію  колгоспам.   Це говорить  і про те,  що немає ніякої гарантії,  що коли банк буде передано урядові, він краще працюватиме.

 

     47

 

     І, нарешті,  як  показало  саме  життя,   взаємовигідні   та рівноправні  відносини з Росією будуть розвиватися лише за умови, що проводитиметься політика зменшення економічної залежності  від Росії.  Нам  треба  орієнтуватися  на  власні сили,  на внутрішню кооперацію,  на високорозвинуті технологічно  держави.  А  не  на слабкі.  Крім того, уряд просто зобов'язаний знайти альтернативні до російських джерел паливно-енергетичні  ресурси  та  впровадити широкомасштабну програму енергозбереження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА.. Слово  надається  народному депутату Ігнатенку.  За ним виступатиме депутат Поровський.

 

     ІГНАТЕНКО В.В., директор Перегонівського цукрового комбінату Голованівського    району    /Гайворонський    виборчий    округ, Кіровоградська  область/.  Шановні  народні   депутати!   Шановні Голово, Президенте, Прем'єре! Шановний народе України! Я вам дуже вдячний,  що ви "окаєте", але коли ж ми кінець кінцем перестанемо звинувачувати  один одного,  а свої виступи спрямуємо на те,  щоб все-таки народ України жив трохи краще,  ніж  ми  його  до  цього довели.

 

     Три роки минуло з того часу, як ми між собою сваримося. Я не хочу сказати,  що ми лише  погане  творили.  Завдяки,  мабуть,  і Верховній  Раді,  різним  складам  уряду  /ми  їх уже три встигли змінити/, і Президентові ми не допустили того, що діється в інших колишніх братніх республіках.

 

     48

 

     Але ж ми нічого доброго з точки зору поліпшення життя народу не зробили.  Мало того,  ми не визначили основний напрям, в якому йтиме наша /як тепер ми вже бачимо, від цього залежна/ Україна. І не лише уряд, у цьому винний. Є тут і наша провина.

 

     Народ, спантеличений   спочатку   солодкими   обіцянками   у бюлетенях,  що він /коли проголосує/ буде вільним,  незалежним, а країна могутньою, сильною, багатою і квітучою, за цей час не став жити краще. Люди перебувають у повному розпачі.

 

     Пригадайте історію.  Що  тільки  не  творили з нашим народом його керманичі,  починаючи від часів татарської навали! Та навіть те,   що  пройшло  перед  очима  нинішнього  покоління:  кайдани, тортури,  голодомори Сталіна, солодке, кукурудзяно-горохове щастя Хрущова,   п'яна   радість   розвинутого   соціалізму   Брежнєва, маніловщина і повчання грабіжника Горбачева. Але це в минулому.

 

     А до того,  що сьогодні є,  доклали вже руку, шановні, і ми! Під  диктовку  тих,  хто  мав у своїх руках усе і так легко з ним розлучився,  а тепер десь пригрівся у комерційних структурах,  ми безумно проголосували за автономію Криму,  поклавши початок тому, що сьогодні діється в Криму і на Чорноморському флоті.  У  пориві ейфорії швиденько проголосили без'ядерний статус,  змінили,  як я вже казав,  три склади уряду.  І врешті-решт,  проявили героїзм - вийшли з рублевої зони. І тепер, як каже наш Президент, маємо те, що маємо.

 

     У той же час,  прийнявши весь пакет законів по приватизації, дозволили  уряду зовсім відійти від них,  і навіть замінити.  Між тим структури, що тримають у руках реальну владу, все зробили для того, аби ніякої приватизації не можна було провести, прихвативши все, що можна було

 

     49

 

     прихватити. При  цьому  вони  начебто  спираються  на   наші закони.

 

     І ще  одна  цікава  картина  виходить:  у  жодній  газеті не знайдеш імені чи посади,  яку обіймав той чи інший комерсант,  що вояжує на розкішних "Вольво",  "Лінкольнах" чи "Мерседесах", ціна яких як не сто,  то триста мільйонів наших кровних.  Проте  майже кожна  газета  пише,  як  "нажився" тракторист,  бригадир чи інша посадова  особа  колгоспу,  підприємства,  за   півціни   купивши списаного трактора або ще якусь розвалюху.

 

     Я розумію, що тяжко боротися із злочинністю. Проте якщо уряд так  боротиметься  з  нею,  то  будинок,  в  якому  він   працює, доведеться  віддати тому відомству,  для якого від будувався.  Та навряд чи й воно справиться з тим, що ми допустили.

 

     Кілька слів про економіку.

 

     Вибачте за таке порівняння, але кажуть, що ми вже наздогнали за рівнем життя колишні колоніальні країни Африки. Проте, мабуть, здорово перебільшують.  Бо за  законами  папуасів,  що  живуть  в якійсь  там  Гайані  чи на Березі Слонової Кістки,  кожен повинен вирощувати свою пальму,  аби на ній родили  горіхи.  Потім  треба лізти на неї, зривати горіх, рубати його на шматки і їсти. Зайвий шматок треба віддавати сусідам в обмін на щось потрібне.

 

     Щоправда, десь  півроку  тому  ми  також  почали  брати   на озброєння  цей  принцип,  але схаменулися і поставили біля кожної пальми по митниці,  якій наказали:  горіхи рубати не дозволяй,  а якщо дозволиш, то хай і тобі добрий кусень дістанеться...

 

     Я закінчую, Іване Степановичу, буквально кілька фраз.

 

     ГОЛОВА. Продовжуйте.

 

     50

 

     ІГНАТЕНКО В.В.  І  не  тільки  тобі,  а  й  усій  тій  армії папуасів,  яка не тільки не висаджує пальми і не вирощує горіхів, а  й  не  має  поняття  про  ті  дерева.  Правда,  перехід на цей своєрідний метод був поступовим.  Спочатку ми лазили на дерева, а потім  обліпилися,  і  пальма  сама  кидала  нам по горіху,  а ще пізніше,  побачивши таку штуку,  стала менше родити  -  на  50-40 відсотків, а зараз взагалі врожаю не дає.

 

     Якщо ми,    шановні,    будемо    таким    чином   розвивати пальмогоріхове господарство в нашій економіці,  то, думаю, кріпко дістанеться нам від нашого народу, як то кажуть, на горіхи.

 

     Адже весь  світ,  починаючи  з  часів папірусу,  тобто часів зародження торгівлі, вишукує методи кращого розвитку торговельної справи.

 

     ГОЛОВА. Це  вже  трошки  забагато  -  про пальму і папіруси. Сідайте, будь ласка /Оплески/. Слово надається народному депутату Поровському. За ним виступатиме депутат Карпенко.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.  Шановний пане Президенте! Шановна президіє! Шановні колеги!  Із звіту уряду видно,  що за  час  надання  йому надзвичайних   повноважень  відновлено  певною  мірою  управління державним сектором  економіки.  Отже,  у  цій  сфері  надзвичайні повноваження урядом належно використані і завдяки їм було усунено ті прорахунки,  які ми допустили.  Маю на увазі поспішно прийняті закони,  котрі  зруйнували  управлінську  вертикаль без створення колективів власників,  безпосередньо зацікавлених в  ефективності виробництва.

 

     Але сьогодні напрошуються все-таки запитання: що діятиме

 

     51

 

     після закінчення надзвичайних повноважень уряду - декрети чи закони?  І ще. Під які прогнозовані урядом показники економіки ми надаватимемо  повноваження на новий етап?  Чому виходить так,  що проекти законів,  які надходять з уряду в парламент,  начебто  не досконалі,   а   декрети,  які  видає  уряд,  досконалі  /як  нас намагаються переконати/.

 

     Оцінюючи використання надзвичайних  повноважень,  економічну політику  уряду  з  точки  зору ситуації в моєму виборчому окрузі /сільськогосподарському,  до речі/,  я змушений зробити висновок, що  ті  обнадійливі  показники,  які  прозвучали  у  звіті уряду, досягнуті передусім за рахунок  нещадного  визиску  одержавленого колгоспного   господарства.   Тільки   робиться   це   тепер   не командно-адміністративними  методами,  а  завдяки  випереджаючому зростанню  цін  у  промисловій  сфері  у  порівнянні  з цінами на сільськогосподарську продукцію.

 

     Унаслідок цього  колгоспи  практично  неплатоспроможні,   бо урожай  не продають,  а здають,  як це було й колись,  державі за фіксованими цінами.  А та фіксована  ціна  не  дає  змоги  навіть оплатити  бензин  за  перевезення  до міста продуктів харчування. Зарплата колгоспників сьогодні найнижча. Навіть у механізаторів у переважній  більшості  господарств  вона  не  перевищує 7-8 тисяч карбованців, працівників інших категорій подекуди не сягає навіть мінімальної зарплати - начебто гарантованих державою 4 тисячі 600 карбованців.  Пенсія в колгоспників найнижча і часто становить  4 тисячі 805 карбованців.

 

     52

 

     У звіті Прем'єр-міністра прозвучало як благо, що селу виділено 800 мільярдів карбованців дотації.  Однак не було сказано про те, що  дотація лише комунальному та обслуговуючому господарству міст становить 2,5 трильйона карбованців. Порівняйте - 800 мільярдів - селу  і 2,5 трильйона - комунальному господарству міст.  Міському транспорту,  наприклад,  було виділено 320 мільярдів  карбованців дотації.

 

     Я хочу  чітко  знати,  за  рахунок  чого,  маючи надзвичайні повноваження,  уряд буде здійснювати економічну політику?  Якщо і надалі за рахунок визискування села і вичерпування його резервів, то я голосуватиму проти,  бо такі звіти за комуністичною системою господарювання давно себе вичерпали.  А в самостійній Українській державі селяни всю свою надію на кращу  долю  покладали  саме  на справедливу систему господарювання. Думаю, буде неправильно, коли в нашій державі селяни працюватимуть задарма, як працювали колись за палички чи трудодні. Що сьогодні відповісти селянину, який два роки годував худобу,  здав її на м'ясокомбінат,  а тепер  півроку ходить до Ощадбанку, щоб отримати своєю працею зароблені гроші? І в селі це трапляється повсюди.

 

     Надзвичайні повноваження уряду, гадаю, слід залишити у сфері приватизації.   Потрібно  створити  Міністерство  приватизації  і Комісію Верховної Ради з питань приватизації.  Тому що це питання в  нас  у  найбільшому  загоні.  Почати  економічні  реформи  без приватизації ми не зможемо.

 

     Але водночас мене тривожить той факт,  що згідно  з  наданою нам  інформацією  в  Україні  вже  приватизовано  більше  третини м'ясокомбінатів,  а на Донеччині - практично всі.  Я це  кажу  до того,  щоб ви, шановний депутате Чародєєв, знали, що ваші виборці і ваша мама, яку ви згадували з цієї трибуни, тому не може купити в магазині достатньо ковбаси, що ви передусім стежите, де

 

     53

 

     виступає віце-прем'єр  Жулинський,  а  не  за тим,  хто і як приватизував м'ясокомбінат у вашому виборчому окрузі,  і чому там відбулася не приватизація, а прихватизація.

 

     Я буду  голосувати  тільки  за  конкретну  програму дій і за конкретні повноваження уряду.

 

     Вважаю, що  Президенту  як  голові  виконавчої  влади   слід повністю   реалізувати   свої  повноваження.  Уряд  повинен  бути підпорядкований    безпосередньо    Президенту.     Президентська адміністрація   на   рівні   відділів   має   бути  у  подвійному підпорядкуванні - і  Президенту,  і  урядовим  структурам.  Кожен повинен відповідати за своє:  ми,  парламент,  - за конституційні обов'язки,  а  уряд  -  за  впровадження  тих  законів,  які   ми приймаємо.  Президія  може  оперативно  співпрацювати  з урядом і затверджувати декрети, які він пропонує.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Карпенку.  За ним буде виступати депутат Свідерський.

 

     КАРПЕНКО В.О. Шановні народні депутати! Сьогодні було багато сказано з цієї трибуни,  названо мінуси і плюси нашого Уряду, і я не  хотів  би  додавати  ні  того,  ні  іншого.  Є,  звичайно,  і позитивні,  і негативні сторони в його діяльності. Але в доповіді Леоніда.  Даниловича  Кучми прозвучало,  що нормативна база в нас становить десь двісті законів, тоді як в інших країнах їх тисячі. Я лише хотів би додати до цього ще одну деталь, що із цих двохсот законів сто сімдесят уряд переробив. Тобто Верховна Рада склала з себе всі повноваження,  надавши уряду додаткові повноваження. Але замість того, щоб впроваджувати закони, вироблені Верховною

 

     54

 

     Радою, уряд  почав  їх  переробляти.  Це  вносить  величезну нестабільність  у  життя  і  всередині країни,  і поза її межами. Зараз за кордоном нам ніхто не може  вірити,  тому  що  ніхто  не впевнений  у тому,  які повноваження будуть завтра,  які зміни до законів будуть внесені завтра.

 

     Тому нині найбільша прикрість і неприємність для  України  в тому,  що  немає  перспективи,  і люди не впевнені в завтрашньому дні.  В державу сьогодні ніхто не вірить.  Подивіться  результати соціологічних  опитувань.  Не  вірять  Верховній Раді,  не вірять Президентові, як правило, не вірять урядові.

 

     З цієї нагоди  хотів  би  послатися  на  історичний  досвід. Пам'ятаєте, в часи правління Йосипа Віссаріоновича Сталіна щороку 1 березня народу оголошували про  зниження  цін.  Фактично  цього зниження не було.  Йшлося про якусь копійку,  але людям вбивали в голову, що кожної весни поліпшується життя. Цей приклад я свідомо навів  для того,  щоб показати,  що в нас немає ні стратегії,  ні тактики, щоб люди бачили: почалися позитивні зрушення, їх немає.

 

     У зв'язку з цим дуже правильно було сказано про те,  що  нам необхідно якомога швидше запровадити власну валюту.  Держава, яка не має власної валюти, не є державою в повному

 

     55

 

     розумінні цього слова.  Я вже  не  раз  говорив,  що  ми  не зможемо стабілізувати економіку,  не маючи своєї валюти.  Леоніде Даниловичу,  в нас була розмова,  ви тоді не погодились  із  моєю пропозицією. /І Леонід Макарович до вас теж звертається/. У людей є деякі  заощадження  в  Ощадбанках.  Усі  вони  знецінені.  Одні кажуть,  що  не  треба їх індексувати,  бо це буде на руку мафії, інші пропонують ще щось. Ніяка мафія в Ощадбанках своїх коштів не тримає.  Там  залишилися трудові копійки пенсіонерів,  ветеранів, трударів.  Держава повинна повернути ці вклади за тим курсом,  за яким люди вкладали.  Зараз ми не маємо змоги це зробити. Значить, повинні випустити під ті вклади або цінні папери,  або дати якісь інші гарантії.  Якщо не можна повернути ці гроші всім,  то, може, це слід робити поетапно, наприклад; спочатку найбільш знедоленим. Але людям потрібно повернути те,  що вони вкладали. Треба вселити в суспільство  впевненість  і  оптимізм,  інакше  ми  не  зможемо витягти  нашу  економіку,  ми  зруйнуємо  ту державу,  яку хочемо будувати, яку ще не розпочати будувати.

 

     56

 

     Багато сьогодні говорилося про  причини  того,  що  сталося. Давайте  не  будемо  перекладати  все на уряд,  давайте не будемо перекладати все на Президента, а віддамо кожному належне. Давайте самі  подивимося,  що  ж  Верховна  Рада зробила,  ми з вами.  Ми відповідаємо перед нашими виборцями.  Давайте чесно подивимося їм у  вічі.  Ще раз давайте подивимося.  Доки будуть у наших владних структурах по всіх трьох гілках влади лебідь,  рак і щука тягнути нас  у  різні  боки,  ми не доб'ємося ніяких зрушень.  Над цим ми повинні серйозно подумати.

 

     І щодо повноважень.  Скільки б усі сьогодні не говорили,  ми загнані  в  глухий  кут.  У  нас  іншого виходу немає,  як надати повноваження цьому уряду.  Або є інший вихід,  тут уже звучала ця думка,  і я її підтримую,  щоб Президент,  обраний народом,  узяв весь тягар відповідальності на себе,  очолив виконавчу владу. Він ще має кредит довіри в народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Свідерському.  За ним виступатиме депутат Панасовський.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ,  Волинська область/.  Пане Президенте!  Пане Голово!  Пане Прем'єр-міністр!  Панове, браття і сестри! Чому ми бідні? Україна після референдуму і виборів Президента за висновками  міжнародних експертів мала зайняти перше місце за миттєвим рівнем і розвитком економіки серед республік колишнього СРСР.

 

     57

 

     Та не змогла.  Яку  вагу  має  духовність  і  патріотизм?  А виявляється, величезну. Саме в ці два центри били наші воріженьки століттями та б'ють видимими і невидимими стрілами сьогодні. Саме тому ми живемо зараз бідно,  бо не такі, як країни Прибалтика, як країни Східної Європи,  Польща, народи яких не бажають ставати на коліна. А воріженьки наші нікуди не ділися.

 

     Вважаю, що  ми повинні продовжити строк повноважень уряду та передати  у  його  підпорядкування  Національний  банк  та   Фонд державного майна,  а також підпорядкувати адміністрації, виходячи з  конкретної  програми.  Ми  повинні  тільки  змінити   механізм перетворення декретів у постійні закони.

 

     Хочу сказати,  що  Волинська  обласна  Рада проголосувала за продовження строку повноважень уряду. На жаль, у звіті залишилося поза увагою питання про мораторій на ціни. Зупинивши дію декретів про підвищення цін,  ми зупиняємо і дію Декретів щодо соціального захисту.  Я  не  називатиму  цифри нових рівнів пенсій і зарплат. Наша Комісія у питаннях соціальної політики  та  праці  повернула декрети на доопрацювання,  щоб була знята зрівнялівка в пенсіях і були гарантії у забезпеченні знедолених.  На жаль, сьогодні ніхто ні в Мінпраці,  ні в Мінсоцзахисту не може придумати справедливої схеми  соціальних  гарантій,  яка  врахувала  б  різні   фактори, зокрема,  стаж і зарплату.  Пенсіонери вдячні урядові за введення безплатного  проїзду.  Але  якщо  проаналізувати   декрети   щодо соціального  захисту,  то  можна  сказати,  що  там  -справедливі коефіцієнти співвідношень зарплат по галузях промисловості,  яких ми чекали вже давно, справедливі коефіцієнти

 

     58

 

     підвищення зарплат   для  бюджетної  сфери.  Однак  сумно  і тривожно за рівень мінімальних пенсій та зарплат...

 

     Пропоную найближчим часом провести конференцію або  "круглий стіл",   запросити  представників  основних  міністерств,  членів відповідних комісій Верховної  Ради,  представників  ветеранських організацій,   пенсіонерів,   учасників  війни  та  багатодітних. Обов'язково потрібно спільно знайти такий механізм,  який  би  не дозволив,  щоб  ми  у  мирний  час,  у  багатій  і великій країні допустили вимирання наших стариків і дітей.  І як один з моментів цього  механізму  пропоную  мінімальний  розмір пенсії і зарплати випробувати  місяць  на  самих   депутатах,   на   уряді   і   на Адміністрації Президента. І тільки тоді вводити такий мінімум для народу.

 

     Не витримує ніякої критики підвищення цін на ліки з  100-150 разів.  Пенсіонери  просять  гарантій для виживання.  І як перший захід  пропонують  виділяти  їм  річні  карточки  на  гарантовану щоденну  норму  хліба  і  молока.  Такі гарантії на хліб існували навіть у воєнні роки.  Пенсіонери просять таких гарантій і зараз. Такі  ж  гарантії  повинні  мати  хворі  всіх  вікових  груп щодо забезпечення їх ліками.  Це для них другий хліб.  Якщо ми разом з урядом  не  знайдемо  таких  гарантій,  то  гріш  нам  усім ціна. Потрібно для пенсіонерів по віку, для непрацюючих у законодавстві передбачити  індексацію  пенсій  до трьох мінімумів,  а не чекати нового підвищення цін.  У зв'язку  з  різким  зростанням  цін  на комунальні  послуги в залежності від рівня прибутків пропоную для цих категорій громадян ввести пільги на плату за квартиру і

 

     59

 

     телефон або повністю її зняти.

 

     Уряд Кучми ми сьогодні критикуємо всі,  і маємо  за  що.  На місцях триває пограбування,  вивезення продуктів за межі України. У  Волинській  області  створюється  сітка  об'їзних  трас  через віковічні  ліси  та болота,  де озброєні транспортні групи везуть товар і вдень,  і вночі.  Прикордонники  і  митники  не  в  змозі перекрити ці невидимі і видимі ріки,  що призводять до збагачення мафії і зубожіння народу. Радує інформація голови СБУ Марчука про те,  що  деякі  злочинці  вже  схоплені за руку і перебувають під слідством. Але я і мої виборці повірять до - кінця урядові тільки тоді,  коли  ці  злочинці  будуть  охоплені  і покарані згідно із законом не десь, а у нас, поруч.

 

     Бог посилає нам дощі і грози на майбутній  урожай,  і  знову нас врятує,  як в усі важкі часи,  наше село. Якщо уряду вдасться уже зараз розробити тільки одну програму -  допомогти  зібрати  і зберегти  вирощений  врожай,  то  Україна  повільно  вийде з цієї кризи.  Чому сьогодні зарплата в селі становить  4  тисячі?  Доки буде такий псевдопаритет у цінах? Коли буде реально індексуватися здане зерно і м'ясо?  Коли припиняться ті злочини,  що чиняться з кредитами  для села?  Ось коли уряд вирішить протягом року всі ці питання,  тоді ми зможемо сказати, що надали повноваження урядові недаремно.

 

     Хотілося б,  щоб уже найближчим часом ми дізналися про зміну міністрів,  представників Президента,  зняття директорів,  як  це було   в   Беларусі.   Коли   будуть   біля  керма  держави  люди високопрофесійні,  чесні,  які будуватимуть,  а не  руйнуватимуть нашу державу зсередини,  тоді буде толк.  Я вірю, що через рік ми це побачимо.

 

     60

 

     Мир усім нам!  Господь з нами!  Допоможи нам,  Боже,  у  цій важкій справі! Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасовському. За ним виступатиме депутат Лобач.

 

     Я прошу скоротити виступи до чотирьох хвилин, бо ще депутату Печерову треба надати слово.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., директор Вуглегірської ДРЕС /Дебальцівський виборчий округ, Донецька область/. Все, что вчера услышал   народ,   -   слабое   утешение   для  большинства бедствующего населения.  И еще более  слабый  аргумент  в  пользу стабилизации производства.

 

     Депутатов волнуют   вопросы,  правильно  ли  определен  курс правительства и Президента,  последовательно ли он  проводится  в жизнь,  волнуют  сроки  проведення реформ.  Мои суждения могут не совпадать  с  официальной  точкой  зрения,   я   их   не   считаю бесспорными,  но  давайте  восстановим  объективную  истину.  Для эффективного  функционирования  рынка   необходимы   определенные предпосылки.   В   их   числе   -  ценообразование,  конкуренция, материально-финансовое и структурное  сбалансирование  экономики, наличие     надежной     системы    государственно-экономического регулирования.

 

     В принципе,  эти предпосылки могли быть  созданы.  В  целом, процесс  формирования  эффективного  рыночного механизма занял бы

7-10  лет  при  условии  восстановления  единого   экономического пространства и возвращения Украины в рублевую зону.

 

     61

 

     В сложившейся же ситуации нам для этого потребуется не менее пятнадцати  лет,   ибо   этому   должна   предшествовать   полная реорганизация экономики, ее структурная перестройка.

 

     Наиболее вероятный  сценарий  развития событий - продолжение спада производства и сохранение  высокой  инфляции.  Это  опасно. Надо поставить заслон политике развала.

 

     Нужна серьезная   целевая   программа   выживания.   Сегодня единственный путь к подъему экономики  -  срочное  восстановление разрушенных  экономических  связей.  Если  мы  этого  не поймем и срочно этого не  осуществим,  нам  предстоит  испытать  острый  и мучительный момент национального унижения.

 

     Премьер-министр Кучма   Леонид   Данилович  верен  курсу  на развитие интеграционных процессов в экономике,  и поэтому  мнение комиссии   по   базовым   отраслям   -  продлить  и  предоставить дополнительные полномочия правительству Премьера Кучмы, включая и подчинение Национального банка Украины, Антимонопольного комитета и Фонда госимущества.

 

     Наше требование:  все   декреты   правительства   не   имеют юридической силы до их рассмотрения и одобрения в соответствующих комиссиях  Верховного  Совета.  Формирование   команды   Кабинета Министров - исключительное право Премьерминистра.

 

     Товарищи депутаты!  Лидеры оппозиции правы, когда говорят об ответственности за ситуацию в государстве. Считать, что экономика сама по себе, без помощи конкретных лиц, зашла в тупик, - абсурд. Есть они,  эти конкретные лица.  Ни для кого  не  секрет,  что  в принципе  КПСС  всегда  была  не  только  партией,  а  вертикалью исполнительной власти. После

 

     62

 

     отмены 6-й  статьи  Конституции  и  введения  президентского правления такой вертикалью призван был стать Президент.  Он ею не стал.  Президент Украины Леонид Макарович Кравчук не справился  с этой функцией. Нынешнее состояние украинской экономики на совести Президента Украины.

 

     Я и  в  мыслях  не  допускаю  поставить  под  сомнение  идею существования  независимой государственности.  Мои утверждения не означают,  что независимость республик - это и есть  корень  всех нынешних   зол.   Подобное   стремление   было   естественным   и необходимым.  Но на первом этапе независимость нужна была  прежде всего   на   уровне   государственности   республик,   в   рамках регионального управления,  в деятельности хозяйственных структур. "Развод"  следовало  бы  исполнить поэтапно,  цивилизованно,  без потрясений для народа.

 

     Леонид Макарович  и  Леонид  Данилович!  Как  мало  пройдено дорог,  как  много сделано ошибок!  Подвергните анализу идеи 100- процентной    приватизации    и    ликвидации     государственной собственности,  создания рынка,  ликвидации контроля регулируемых цен, полной коммерциализации торговли. Почему мы прислушиваемся к спецам  и  экспертам  с  Запада  и  не  прислушиваемся  к  голосу собственного народа?  Частный  сектор  необходимо  создавать  для повышения   темпов   развития  экономики,  ее  эффективности  как равноправный  с  уже   существующим   государственным   сектором, дополнение к нему.  Ставка же должна делаться в первую очередь на государственный сектор, как на наиболее легко переориентируемый с помощью государственной политики.

 

     63

 

     Надо избавиться от иллюзий легких решений,  связанной с тем, что приватизация госсектора даст быстрые результаты.

 

     В потребительском секторе максимум внимания следует  уделить сельскохозяйственному    производству.    Здесь   заложен   успех восстановления легкой  промышленности.  Стимулировать  инвестиции надо  в  те отрасли,  которые дадут самую быструю отдачу в смысле производства товаров  и  услуг.  Приоритетами  при  распределении государственных        кредитов        должны        пользоваться топливно-энергетический комплекс,  производители  продовольствия, конверсионные отрасли.  Кредиты под топливо для энергетики должны быть  беспроцентными.  Необходимо  восстановить  централизованное планирование  народного  хозяйства  в  общественном секторе и его надежное   ресурсное   обеспечение.   Прекратить   насильственное навязывание  форм  собственности.  Заморозить  цены  на  основные товары народного потребления. Необходимо срочно навести порядок в валютном  регулировании,  лицензировании,  таможенных процедурах, налогообложении   и   учете   внешнеэкономической    деятельности предприятий. При Кабинете Министров необходимо оседать комитет по стабильности, как в США в период "великой депрессии".

 

     Леонид Данилович и Леонид Макарович!  В наших  экономических реформах совершенно очевидна подчиненность экономики политическим целям.  Я затрудняюсь  дать  юридическую  и  политическую  оценку процессам   и   событиям   в  нашей  стране.  Но  есть  основание утверждать,  что живем и действуем мы по проектам,  разработанным далеко  за пределами нашего государства.  И реализуются эти планы руками купленных лобби, возможно, даже

 

     64

 

     находящихся в этом зале. Народ ждет реформы во благо людей и страны, а не на погибель и разрушение.

 

     И последнее.  Я не могу не задать этот вопрос. Простите, что секунду  переберу.  От  имени  директорского   корпуса   Украины, наиболее компетентного и информированного об истинном положении в промышленности и на селе,  требуем прекратить  и  пресечь  акции, направленные на дискредитацию руководителей промышленности и АПК. Заявляем,  что директорский корпус  сегодня  -  это  единственная реальная сила, контролирующая ситуацию в регионах Украины. И если бы директорский  корпус,  эти  заслуженные,  ответственные  люди, разложился  так,  как это произошло с тоталитарно-бюрократической партийнономенклатурной элитой в прошлом и демократической  элитой в  настоящее  время,  государство  наше  уже  не существовало бы. Директорский  корпус  Украины  -  это,  как   правило,   честные, компетентные,   преданные   делу   люди,  пренебрегающие  земными благами, но не честью своей страны. Директоров нам надо оберегать и защищать.

 

     Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Лобачу - від Рад базового рівня. За ним виступатиме депутат Печеров.

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые Леонид Макарович, Леонид Данилович, Иван Степанович! Я как раз

 

     65

 

     хотел выступить  от имени тех председателей Советов базового уровня,  о которых в определенных структурах,  в том  числе  и  в правительстве,  много  говорят.  Мол,  в  той  ситуации,  которая сложилась в экономике,  65 процентов вины местных работников и 35 процентов - центра.

 

     Хотелось бы  рассказать  о  тех реальных проблемах,  которые существуют непосредственно на местах, и о том, как нам приходится их  решать  при  нашем  скудном  бюджете  и при той централизации управления, которую сегодня хотят установить. Замечу, что все то, что  происходит  в  Украине,  происходит  в  условиях практически полной неуправляемости народного  хозяйства  и  обвального  спада производства,   грозящего   национальной   катастрофой.  Но  даже инстинкт самосохранения отдельных лиц в  правительстве  не  может сдержать  тех,  кто  задался  целью  не просто урвать от "пирога" власти,  но и взять по максимуму, не останавливаясь ни перед чем. А также тех, кто с учетом предстоящего принятия новой Конституции хочет закрепить выгодный для себя расклад сил  в  конституционном порядке.   И   только   этим   можно   объяснить   развернувшуюся массированную атаку на органы управления на местах.

 

     Давайте вспомним январь текущего  года.  Нас,  председателей исполкомов,  обвинили  тогда  в  том,  что  мы  подняли  вопрос о социальной защите людей в условиях повышения  цен.  Нам  сказали, что будут советоваться.  Какой же сегодня совет?  Новый виток цен без  "советования".  А   постановление   Верховного   Совета   по социальной защите,  которое мы приняли с вами в январе,  положено под сукно. Сегодня новый виток цен, новые неурядицы.

 

     66

 

     Если взять  нашу  область,  то  в  случае   роста   цен   на энергоносители,   роста   заработной   платы,   стипендий  бюджет необходимо увеличить в три  раза.  Даже  если  Луганская  область возьмет  100  процентов  всех налогов,  собираемых в области,  ей необходимо добавить еще 350 миллиардов рублей.

 

     В бюджеты заложены средства от налогов на  недвижимость.  Но нет  ни закона,  ни налога,  а это уже 10-15 процентов дефицита в бюджете городов,  это еще одна дыра.  Декрета нет, а в бюджет уже заложено.

 

     Для того  чтобы  привести в действие декреты и постановления Кабинета Министров по  социальной  защите,  необходимо  в  первую очередь   провести  выплату  упреждающих  компенсаций,  утвердить минимальный   размер    заработной    платы    по    уровню    не физиологического,  а прожиточного минимума,  и корректировать его по региону с учетом  отраслевой  структуры  народного  хозяйства. Выплату  пособий  в  соответствии  с  Законом  о  государственных пособиях семьям с детьми  производить  из  расчета  утвержденного размера минимальной зарплаты и среднемесячного совокупного дохода на каждого члена семьи в размере границ малообеспеченности.

 

     Если говорить о пенсионерах,  то  нашему  пенсионному  фонду необходима  дотация  в 28 миллионов рублей.  Однако по непонятным причинам  Министерство  экономики  делает   так,   чтобы   пенсии выплачивать  не  полностью  из  пенсионного  фонда,  а часть - 25 процентов - платить из бюджета местных Советов.  Это значит,  что одним  делом  занимаются  два  хозяина,  и  непонятно,  кто будет виноват в несвоевременной выплате пенсий.

 

     67

 

     Непонятно, Леонид Данилович,  почему уже четвертый или пятый раз  отметаются  наши предложения относительно Декрета о валютном регулировании?  Ведь сегодня рубль - это валюта. Почему забрали у местных  Советов те 5 процентов,  которыми мы закрывали дыры?  Мы даем предложения в Кабинет,  а пан Пинзеник  все  это  отвергает. Ведь  мы  на  местах тоже государственная власть.  В области есть также государственная администрация. И если мы зарабатываем рубли на  своей  территории,  то  надо  хотя  бы эти 5 процентов валюты оставлять  местным  Советам.  Непонятно,  почему  сегодня,  когда руководители,  трудовые коллективы зарабатывают валюту, мы должны ждать,  пока банки продадут ее  на  бирже.  У  наших  предприятий имеется  на счетах любая валюта,  а мы по две-три недели не можем выплатить заработную плату.  Пусть Национальный банк выдаст  хотя бы предоплату - 70 процентов, - обменяв валюту непосредственно на карбованцы,  чтобы нам можно было решить свои проблемы. Я понимаю так,  что  сегодня  банки  отделены  от  государства,  как раньше церковь была отделена.

 

     Наши пенсионеры забыли уже,  за  какой  месяц  они  получают пенсию.  Необходимо  децентрализовать  пенсионный фонд.  Декреты, которые предлагает пан Пинзеник по дотациям,  не  рассматриваются по 30-45 дней...

 

     Иван Степанович,  я  буквально  несколько  слов.  Социальную сферу - садики,  клубы, спортзалы - мы передали на баланс местных Советов.  Но  если  с  этой  сферы брать НДС,  то некому будет ее оплачивать /об этом говорил и депутат Мельник/.

 

     И последнее.  Если сегодня мы поднимем цены,  то  социальная сфера  потребует  увеличения  дотаций  в 4 раза.  Сегодня годовая оплата квартиры для пенсионера составляет 60 тысяч рублей.  Я уже не говорю о хлебе, мясе, молоке.

 

     68

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Думаю,  что Кабинет министров, должен посчитать, что было до повышения и что мы будем иметь после повышения цен на энергоносители.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу,   дайте   можливість  висловитися  з  мотивів голосування депутату Печерову.  Врахуйте,  будь ласка, промови не треба, просто пропозиції.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,   Одеська  область/.  Я  вважаю  за  необхідне  повідомити народним депутатам свою  думку.  Я  голосуватиму  проти  багатьох позицій,  про які йдеться,  і хочу обгрунтувати своє рішення, щоб не було більше інсинуацій.

 

     Коли у грудні надавали  повноваження  уряджу,  наша  комісія підготувала пропозицію,  з якою я не зміг виступити. У чому суть. Той механізм проходження декретів уряду,  який прийняла  Верховна Рада,  з  одного  боку,  не  дає  змоги впливати ні їх суть,  а з другого - покладає відповідальність на Верховну Раду,  якщо  вона не змогла їх у належні строки відпрацювати.

 

     69

 

     Комісія пропонувала   ось   що:  у  разі  підготовки  урядом програми дати йому повну свободу дій у межах Конституції.

 

     На жаль,  думка  комісії  була  хибною,  тому  що  ми  і  на сьогоднішній  день  програми  уряду,  під  яку  можна  дати повні повноваження,  не маємо. Тому треба йти методом проб і помилок. А щоб  їх  було  менше,  можна  було  б  погодитися  з пропозицією, висловленою  сьогодні  іменинником:  декрет  починає   працювати, протягом  місяця-двох  депутати  вивчають  його дію на місцях,  у колективах з людьми, а потім повертаються назад і - або приймають закон, або не затверджують його.

 

     Це для  роздумів.  Інакше надавати повноваження абсолютно не доцільно,  тим більше,  що ми не передали, повноваження статті 97 /пункт  6/,  в  якій  ідеться  про  те,  що зміни до бюджету може вносити тільки Верховна Рада.  Проте все це ігнорується,  щоденно вносяться певні зміни.

 

     Леонід Макарович,  наприклад, сам підписав Закон про бюджет, про ліквідацію фондів,  і  через  кілька  днів  він  же  підписує документ  про створення фінансування та інші нормативні документи фонду сприяння на місцях.

 

     Ви зрозуміли,  про що  йде  мова.  Ми  не  передавали  уряду повноважень   стосовно   доходів,   що   надходять  на  утворення державного бюджету. Проте уряд постійно намагається вирішувати ці питання.

 

     70

 

     Далі. Згідно з пунктом 26 статті 97 виключне право Верховної Ради - контролювати укладання угод про державні позики і кредити. Навіть той механізм,  який у нас був,  - Національний банк і уряд дають гарантію - декретом /з порушенням Конституції/ відмінено. У результаті Верховна Рада повністю втратила контроль.

 

     До чого  це призвело?  Я хочу назвати такі цифри.  З 6 січня заробітна плата тих, хто працює, підвищилась у 1,6 раза, пенсії - у 2,29,  оплата праці працівників кооперативів, малих підприємств

- у 2,68 раза.  Як наслідок,  загальна  сума  витрат  держави  на пенсіонерів,   допомоги,   стипендії  тощо  майже  досягає  фонду заробітної  плати.   Тобто   шляхом   штучного   загравання,   як провокується  з  цієї  зали,  ми підвищуємо ці виплати,  це треба робити,  ще більше треба,  але ж не можна робити за рахунок  тих, хто працює.  Ми провокуємо зупинення виробництва,  тому що дійшли до межі,  коли заробітна плата працюючих буде меншою, ніж цільові допомоги  разом з іншими доплатами.  Такого економічного нонсенсу не знає жодна держава.

 

     Ось аргументи,  які  не  дають  змоги  без  зміни  механізму проходження    декретів,   голосувати   за   продовження   строку повноважень.

 

     Щодо банку.  Дозвольте  жарт.  Якби  банк  підпорядковувався Кабінету   Міністрів,   то   доповідь   Прем'єр-міністра  Леоніда Даниловича  була  б  дуже  короткою.  Не  було  б  розділу   щодо Національного  банку,  а  від  самого  банку  взагалі  б ніхто не виступав.  Ми не можемо допустити,  щоб ці питання були загнані у глухий   кут.   Навпаки,  треба  зробити  так,  щоб  ми  ретельно розібралися у всьому.

 

     Щодо того, кому давати кредити. Хай уряд бере їх у

 

     71

 

     Національному банку і робить з ними, що хоче, а банк повинен вести монетарну політику в державі.

 

     І питання про ціни.  Може,  після моїх слів мені й додому не треба повертатися, проте я не бачу іншого виходу, крім підвищення цін. Інакше ми обдуримо самих себе. Для того щоб узяти на дотацію будь-яку галузь,  навіть енергетику,  потрібно через  інфляційний податок з усіх зідрати на цю мету кошти. Яка різниця, чи зробити, щоб  сьогодні  4  600  карбованців  завтра  були   за   платіжною спроможністю  вдвічі  менші,  чи чесно сказати людям,  до чого ми дійшли.  Скільки можна говорити з цієї трибуни неправду,  скільки можна обманювати, що нам усе під силу!

 

     Давайте виведемо  розумний  баланс:  що  ми  маємо  у своєму розпорядженні і що нам потрібно.  Давайте скажемо  людям  правду, запровадимо якийсь режим виживання держави.  Бо зволікати з цим з надією,  що  він  чимось  закінчиться,  якось   завтрашній   день проживемо,  відбудемо  канікули,  а  як буде далі побачимо,  - це злочин. Я не хочу в цьому брати участі.

 

     Останнє. Відносно   постанови   про    розподіл    прибутків Національного  банку.  Ми можемо зробити одну добру справу,  якщо затвердимо  цю  постанову,  де   записано,   що   150   мільярдів карбованців  прибутку направляються на придбання або на утворення стабілізаційного валютного фонду Національного банку України.

 

     Якщо ми серйозно  ведемо  розмову  про  гривню,  то  давайте розпочинати  звідси.  А  заклики  з трибуни домальовувати нулі на купонах чи на гривня," а потім викидати їх  під  ноги,  пробачте, також не потрібні. І не треба цьому сприяти.

 

     Дякую за увагу.

 

     72

 

     ГОЛОВА. Андрію  Васильовичу,  скоро буде таке становище,  що валюти вистачатиме тільки на те, щоб надрукувати купони...

 

     Шановні народні депутати!  Із 114 офіційно записаних  /і  ще надходили  записки  від  депутатських груп/ виступили 56 народних депутатів.  Ми  виконали  два  рішення   Верховної   Ради   майже конституційне - 287 і 298.  Я наведу таку статистику: 23 народних депутати з 56 вносили  пропозиції  продовжити  строк  повноважень уряду,  але з обмовками, як тільки що і депутат Печеров зауважив, про механізм. Який механізм - розумієте. Тому що програм уже було сім. І якщо програми немає, завтра вона не з'явиться. Проти того, щоб  продовжити  строк  повноважень   при   наявності   програми, проголосували  10  депутатів.  За те,  щоб надати повноваження на півріччя,  проголосував один депутат.  За  те,  щоб  не  надавати повноважень урядові всього 7 депутатів з 56,  які виступили. Це - така статистика згідно із стенограмою виступів.

 

     У нас попереду ніч,  то є  час  ще  подумати  над  проектами документів, які нам належить прийняти.

 

     Завтра ми   розпочнемо  роботу  із  заслуховування  доповіді Леоніда Макаровича,  потім буде  обговорення.  Ці  питання  однак будуть переплітатися, так що працюйте над проектом постанови. Щоб вирівняти ті частини айсберга, що над водою і під водою.

 

     Зараз ми можемо продовжити обговорення,  тому що є депутати, які наполягають на ньому. Але треба, щоб ви проголосували.

 

     Другий мікрофон.

 

     73

 

     ВАСІН Є.М.,   директор   державного  орендного  підприємства "Полтавський  тепловозоремонтний  завод"   /Ленінський   виборчий округ, Полтавська область/. Иван Степанович, по списку я 54-й, но в  Секретариате  обнаружил,  что  вы  предоставили  слово  десяти депутатам,  которые  в списке после меня,  а я почему-то слова не получил.

 

     ГОЛОВА. Доповідаю,  що  згідно  з   Тимчасовим   регламентом головуючий  має  право  чергувати  виступаючих від територіальних груп,  комісій і так далі.  Тому я намагався так і робити.  Он  і депутат   Мацялко,   і   депутат  Рудик  можуть  пред'явити  мені звинувачення,  що не  надав  їм  слова.  А  щоб  зовсім  не  було звинувачень,  треба було надати слово всім 114-ти депутатам,  які записалися.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної   Ради України  у  закордонних справах /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/.  У меня маленькая справка. Учитывая, что депутат   Черновил   выступил,   обвинив   меня   в  том,  что  я распространяю лживые  о  нем  сведения,  я  должен  заявить,  что действительно  мне  передали  сегодня  газету.  Вот  она  у меня, "Объективная газета" называется, за 14 мая, здесь есть статья "В. Черновил  ходатайствует за маньяка-убийцу".  Вместе с газетой мне передали несколько ксерокопий.

 

     Я прочитал все это и затем вот эти ксерокопии передал

 

     74

 

     коллегам. Так что,  если у депутата Черновила есть претензии к газете или к журналисту,  то пожалуйста,  он может обращаться в суд.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до всіх депутатів:  не  носіть  у Верховну  Раду,  крім  тих  документів,  які  роздає Секретаріат, папери, і все буде в порядку.

 

     Сесія продовжить  роботу  завтра  о  10  годині  з  доповіді Президента.

 

     75