БЮЛЕТЕНЬ N 21

Опубліковано 06 04 1993

 

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України,  6 квітня 1993 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати,  гості, запрошені!

 

     Прохання готувати  картки  до реєстрації.  А зараз я виконую доручення Секретаріату і групи депутатів, які просять привітати з днем  народження  Івана  Андрійовича Ляхова і Анатолія Федоровича Ткачука. Прошу привітати їх. /Оплески/.

 

     Включайте систему, прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  365  народних  депутатів.  Пленарне засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

 

     Учора відбулося засідання Президії Верховної Ради,  на якому розглядалося організаційне питання: проведення пленарних засідань на  цьому  тижні,  тобто 6-9 квітня.  Більшість членів Президії і депутати - представники депутатських груп  і  фракцій,  які  були присутні на засіданні,  погодились із пропозицією сьогодні зранку не обговорювати орієнтовний порядок, тому що за ці дні ми повинні розглянути  ключове  питання  -  проекти  індикативного  плану  і Державного бюджету. /Шум у залі/. Якщо

 

     3

 

     ми розглянемо це питання за  два-три  дні,  то  тоді  у  нас залишиться  четвертий  день  і ми зможемо обговорити першочергові питання, які повинні бути внесені на розгляд Верховної Ради.

 

     Тому пропонується такий порядок  роботи.  Сьогодні  провести пленарне   засідання,  на  якому  заслухати  основні  доповіді  і співдоповіді. Дати можливість виступити провідним віцепрем'єрам і міністрам,  якщо  побажає,  -  то  голові правління Національного банку з питань,  що стосуються  проектів  Індикативного  плану  і бюджету,  і  почати  обговорення.  Завтра за пропозицією багатьох постійних   комісій,   яку    підтримала    Президія,    провести парламентське  читання  у  цьому залі в такому ж складі,  але без телебачення  і  засобів  масової  інформації,  тобто  як  спільне засідання постійних комісій.  Мабуть, воно матиме не тільки форму обговорення,  а  й  дискусії,  діалоги  з  усіма  фахівцями,  які причетні до розробки запропонованих проектів. А в четвер відкрити пленарне засідання,  на якому закінчити  обговорення  і  прийняти відповідне рішення.

 

     Ставлю на  голосування запропонований порядок роботи.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 336. Приймається.

 

     Тепер щодо процедури.  Переважна більшість депутатів  внесла таку пропозицію.  Враховуючи особливу важливість питання і те, що головною функцією Верховної Ради є  регулювання  економіки  через бюджет  і Індикативний план,  при обговоренні керуватися основним регламентом:  до 10 хвилин - для виступів,  до 15  хвилин  -  для виступів  від комісій Верховної Ради,  запитання і відповіді - на вимогу  депутатів.  Потрібно  голосувати?  Не   потрібно.   Отже, приймається.

 

     4

 

     Хочу сказати,  що  біля  Верховної  Ради  стоїть  пікет.  Ви бачите,  яка весняна погода.  З одного боку,  вона -  чудова,  бо весняний  дощ  ніколи  не  завадить,  а  з іншого - для тих,  хто пікетує, вона не дуже приємна. Вони протестують проти того, що не всі громадяни України масть можливість отримати оці три, п'ять чи вість соток,  а для багатодітної сім'ї,  може, треба десять соток /хто  скільки  може  обробити/.  На  жаль,  ця проблема в Україні сьогодні не вирішена.  /Шум у залі/.  Там представники сімнадцяти областей,   може   й   більше...   Вони   мають   намір  провести всеукраїнську акцію протесту проти політики і практики ліквідації фермерського руху в Україні.

 

     Я хочу,  щоб нас чули ті, хто прийшов сюди пікетувати, і ті, хто правильніше зробив і не прийшов.  Цей протест  стосується  не стільки Верховної Ради і уряду, скільки місцевих органів влади. І я прошу оці пікети перенести до місцевих органів влади,  туди, де не  надається  земля,  де  блокується  фермерський рух...  /Шум у залі/.

 

     Я говорив з  Леонідом  Даниловичем...  В  уряді  вчора  була серйозна  розмова  із  членами  земельного  комітету.  Вони майже дійшли висновків,  що,  може,  якісь коми не там стоять або  щось нечітко  визначено  у  законодавчих рішеннях.  Тому я прошу голів постійних комісій Чепурного і Сухого,  якщо потрібно, підготувати зміни  і  доповнення  до прийнятих законодавчих актів,  ми готові зробити це навіть завтра.

 

     А якщо на місцях не виконуються прийняті закони, ігноруються нормативні  документи  щодо  надання земельних ділянок громадянам України,  то я вже не знаю... Ця справа набирає характеру якогось саботажу або нерозуміння, якщо не чогось гіршого.

 

     5

 

     Тому відкривати   дискусію   з   цього   приводу,  Вячеславе Максимовичу,  я не буду.  Я висловив ці міркування за  дорученням аграрників, фермерів та інших представників.

 

     А зараз переходимо до розгляду питань порядку денного. Слово для  доповіді  про  проект  індикативного  плану  економічного  і соціального    розвитку    України    на   1993   рік   надається віце-прем'єрміністру  України  з  питань   економічної   реформи, міністру економіки Пинзенику Віктору Михайловичу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань економічної реформи,  міністр економіки України. Шановний Голово! Шановні    депутати!   На   ваш   розгляд   представлено   проект Індикативного плану економічного і соціального  розвитку  України на 1993 рік. Ви мали змогу ознайомитися з цим документом, оцінити стан нашої економіки.

 

     Я хотів би зупинитися на характеристиці основних  показників плану,  оцінці  нинішнього  стану  нашої  економіки  і  подальших кроках,  спрямованих  на  вихід  нашої  економіки   з   критичної ситуації.

 

     Валовий національний  продукт  згідно  з індикативним планом оцінюється  на  рівні  15,8  трильйона   карбованців.   Під   час обговорення   проекту   на  засіданнях  комісій  були  висловлені зауваження щодо  даного  показника.  Він  уточнений  порівняно  з попереднім   варіантом   за   рахунок   уточнення   Міністерством статистики України звіту за минулий рік /у розрахунках  ми  брали тільки  попередні  дані/ та зміни методології розрахунку валового національного продукту,  а саме:  включення в  нього  податку  на добавлену вартість.

 

     У плані   передбачається   стримання   в  цьому  році  спаду промислового

 

     6

 

     виробництва та сільськогосподарської продукції, уповільнення зменшення  національного  доходу,  яке  становитиме  9,8 відсотка проти 16 у 1992 році.  Спад обсягів у промисловості планується на 0,3  відсотка,  в  тому  числі група "А" - спад 0,8,  група "Б" - приріст 0,7.

 

     У 1993  році  зберігається  негативна  тенденція   в   зміні структури   національного   доходу.   Тільки  6,5  відсотка  його порівнянно з 9,5 відсотка в  минулому  році  буде  спрямоване  на нагромадження.  Таким  чином,  не  буде забезпечено навіть просте відтворення основних фондів,  ступінь зношеності яких  зросте  до 46,3 відсотка. Це майже на 2 відсотка більше, ніж у 1991 році.

 

     Продуктивність суспільної  праці  зменшується проти минулого року  на  7,6   відсотка.   Одночасно   фондоозброєність   одного працівника   збільшується   на   10,6   відсотків,  що  зумовлено зменшенням  виведення  з  експлуатації  морально  застарілого   і фізично зношеного обладнання.

 

     Матеріаломісткість суспільного  продукту проти минулого року збільшиться на 4,7 відсотка.  Це неминучий  наслідок  інфляційних процесів,  що відбуваються в економіці, зумовлений зростанням цін на  ресурси,  що  призводить  до  зростання  частки  матеріальних затрат.

 

     Планом передбачається збереження приблизно на рівні минулого року виробництва електроенергії, прокату чорних металів, цементу, певний  приріст видобутку вугілля,  виробництва хімічних волокон, кальцинованої соди,  автомобілів, тракторів. Однак буде подальший спад  випуску продукції легкої промисловості майже на 5 відсотків харчової  промисловості  на  6  відсотків,  досить  значний  спад надання побутових послуг

 

     7

 

     /майже на 25 відсотків/, послуг пасажирського транспорту.

 

     Прогнозується деякий     приріст     продукції    сільського господарства  за   рахунок   рослинництва.   Обсяг   виробництва, спрогнозований  по  зерну,  становитиме  46,3  мільйона тонн,  по цукрових буряках у заліковій вазі - 41 мільйон тонн,  по  олійних культурах  -  3  мільйони  тонн.  Реалізація м'яса худоби,  птиці становитиме 3 мільйони тонн,  молока - 17 мільйонів тонн,  яєць - 12,4 мільярда штук.

 

     Зараз Міністерство   економіки  отримало  уточнені  дані  по областях про обсяги виробництва. Раніше визначені обсяги валового збору  зерна  зменшені  на 2,2 мільйона тонн,  цукрових буряків - майже на 2 мільйони тонн, олійних культур - на 133 тисячі тонн.

 

     Відповідні корективи    зараз    вносяться    до     проекту Індикативного  плану.  Внаслідок цього очікуваний приріст валової продукції сільського господарства буде  на  один  відсоток  менше прогнозованого...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, вибачте.

 

     Шановні народні   депутати!   Я   прошу   вибачення,   забув оголосити:  Леонід Макарович  Кравчук  братиме  участь  у  нашому засіданні,  але зараз він трохи затримується у зв'язку з прийомом делегації конгресменів Сполучених Штатів Америки. Отже, він

 

     8

 

     підійде трохи пізніше.

 

     Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  До речі,  у нинішньому році  на  відміну  від попереднього  значно поліпшилось укладення договорів контрактації на аграрну продукцію. Зокрема, на зерно - 97 відсотків проти 60 в минулому  році,  цукрові буряки - 98,  м'ясо худоби і птиці - 71, яйця - 93, молоко - 109 відсотків.

 

     Кризові явища в інвестиційній сфері,  що виникають  головним чином внаслідок високих темпів інфляції, зумовлюють скорочення на одну третину продукції будівництва,  незважаючи на непомірні  для бюджету обсяги державних інвестицій з урахуванням державних позик та коштів на ліквідацію Чорнобильської атомної  електростанції  в сумі  804  мільярди  карбованців.  Вони  спрямовуються  тільки на пріоритетні напрямки структурної перебудови,  у  першу  чергу  на завершення  пускових  об'єктів  та об'єктів з високою будівельною готовністю.

 

     9

 

     Розраховані показники    базуються    на     так     званому стабілізаційному  варіанті забезпечення енергоресурсами.  У першу чергу  мова  йде  про  нафтопродукти  -  43  мільйони   тонн.   У розрахунках закладені такі джерела їх забезпечення:  20 мільйонів тонн згідно з квотою  -  в  Росії,  4  мільйони  тонн  -  власний видобуток,  4  мільйони  тонн  -  імпорт,  2  мільйони  тонн - із Казахстану /зараз освоєно вже півмільйона тонн/. Є домовленість з адміністрацією  Тюменської області про поставку надквотової нафти в обсязі 7 мільйонів тонн. Решту необхідної кількості нафти можна буде   отримати  тільки  через  комерційні  структури.  До  речі, минулого року обсяг поставок ними нафти  в  Україну  становив  14 мільйонів  тонн.  Цього  року  половина загальної кількості нафти поставляється комерційними структурами.  Уряд  заохочує  поставки нафти на давальницьких умовах.  Днями підписано розпорядження про поставку в Україну британською фірмою 3 мільйонів тонн  нафти  із залишенням у нас світлих нафтопродуктів.

 

     Однак, незважаючи  на деяке уповільнення спаду виробництва в перші місяці 1993 року /спад виробництва за січень-лютий становив 5,4  відсотка  проти 17,9 відсотка за відповідний період минулого року,  а спад середньодобового  випуску  продукції  становив  2,4 відсотка/, особливих підстав для оптимістичного настрою немає.

 

     Відповідно до  рішень  уряду за станом на 1 квітня 1993 року для  сільського  господарства  створений  запас   автобензину   в кількості  212  тисяч тонн дизельного пального - 341 тисяча тонн. До речі,  відповідним рішенням уряду за станом цю дату намічалось створити запас 200 тисяч тонн бензину і 400 тисяч тонн дизельного пального.  Потреба на березень-травень становить  відповідно  790 тисяч  і  1  мільйон  550  тисяч.  Прийнято рішення про відпуск з державного резерву у квітні 50 тисяч тонн дизельного  пального  і майже 6 тисяч

 

     10

 

     тонн автотракторних мастил.

 

     У квітні-травні  очікується  поставка  господарствам  ще 360 тисяч тонн автобензину і 600 тисяч тонн дизельного пального.

 

     Для захисту   сільськогосподарських   рослин   потрібно   за розрахунками  126 тисяч тонн пестицидів.  Є 62 тисячі тонн.  27,3 тисячі очікується за рахунок власного виробництва і з країн  СНД. "Украгрохім"  уклав контракти з фірмами на поставку 17 тисяч тонн пестицидів на суму 171 мільйон доларів.  При потребі 5,2 мільйона тонн мінеральних добрив є нині 2,5 мільйона тонн. Це приблизно на рівні 1992 року.

 

     Енергетична проблема - одна з  ключових,  і  вихід  неминуче доведеться   шукати   не   тільки   шляхом   збільшення  поставок енергоресурсів.  Наше виробництво неймовірно  енергомістке.  Уряд готує  проект  Закону  про  енергозбереження,  який передбачатиме заохочення енергозбереження  і  накладання  штрафних  санкцій  за перевитрати енергоресурсів.  Нам не уникнути розгляду питання про мораторій на використання АЕС.  До речі,  є можливість найближчим часом  ввести  один  із  блоків,  що дозволить зекономити півтора мільйона тонн умовного палива.  Можу сказати,  що паливні витрати на  одиницю  електроенергії,  виробленої  на  АЕС,  у вісім разів менші, ніж в разі використання інших енергоресурсів.

 

     Очевидно, доведеться  піти  на  такі  жорсткі   заходи,   як введення  нормування  споживання  енергоресурсів,  повну  зупинку деяких енергомістких виробництв з одночасним вирішенням  проблеми працевлаштування та соціального захисту вивільнених працівників.

 

     Це тим більш важливо,  що ми маємо дефіцит торгового балансу з країнами СНД  у  розмірі  1,7  трильйона  карбованців,  але  по енергоресурсах - майже 5 трильйонів.

 

     11

 

     Сьогодні внаслідок скорочення обсягів закупівлі по імпорту і збільшення експорту вдалося скоротити негативне  сальдо  валютних надходжень майже до 600 мільйонів доларів, які намічено перекрити кредитами.  Тому необхідно буде піти на  такий  крок,  як  значне обмеження  поставок  обладнання по імпорту у вільно конвертованій валюті  шляхом  введення  підвищеного  податку  на  імпорт,  крім сировини  й комплектуючих,  і зниження ставок експортного мита на всі товари, крім сировинних ресурсів.

 

     Країна в кризовому стані, і без різкого приборкання інфляції нам    не   відновити   інвестиційної   активності.   А   дефіцит експортноімпортних  операцій  є  додатковим  чинником  знецінення українського карбованця.

 

     Вам відомі  заходи,  які  вживає  уряд  з  метою приборкання інфляції. Це - введення декларування зміни цін у монополістів /за січень-лютий  перевірено близько 31 тисячі найменувань продукції; майже в п'яти тисячах виявлено завищення цін на суму 8  мільярдів карбованців/.   Це  -  регулювання  заробітної  плати,  частковий перехід від  розмитої  системи  соціального  захисту  до  окремих виплат    тільки   найбіднішим.   Позитивно   вплинув   і   майже бездефіцитний бюджет  перших  двох  місяців  року.  В  результаті цього,  протягом  шести  тижнів  минулого  кварталу тримався курс купона до долара,  піднявся готівковий курс до рубля,  зменшилися темпи зростання цін на споживчі товари.

 

     Однак протягом   березня  через  бюджет  допущена  емісія  в розмірі 250 мільярдів карбованців.  720 мільярдів початкове  було спрямовано на залік заборгованості. На кілька сот

 

     12

 

     мільярдів видано   пільгових   кредитів,  що  являють  собою приховану форму бюджетної підтримки.

 

     Ми повинні зрозуміти,  що в нас немає більшого  ворога,  ніж інфляція.  Тому  необхідне  введення  касового  виконання бюджету /уряд    підготував    проект    відповідного    рішення,    який розглядається/,    проведення    жорсткої   кредитної   політики, обов'язкове вилучення Національним банком України рефінансованого кредиту.  До  речі,  Національний  банк  уже почав здійснювати ці кроки.  Це,  по-суті,  означає перехід  до  політики  керованості процесами інфляції.

 

     Кожний додатково  випущений  в  економіку карбованець робить нам велику шкоду.  А ми це робимо мільярдами.  І не має значення, що  ці  гроші  знаходяться  в  безготівковому обороті.  Усі вони, врешті-решт, відбиваються в роздрібних цінах.

 

     13

 

     Уряд не може далі тримати на собі непосильний тягар дотацій. Порівняно  з  розрахунками  бюджету тільки на регулювання цій /за прогнозним рівнем їх у другому кварталі/ потрібно  додатково:  на паливо  для  населення  -  один трильйон карбованців,  комунальні послуги - 1,3 трильйона,  перевезення пасажирів - 200  мільярдів, сільгосппродукцію внаслідок штучного підтримування цін за рахунок податку на добавлену вартість і кредитів - близько 800  мільярдів карбованців.  Усього близько чотирьох трильйонів карбованців.  До речі, вони в бюджеті не враховані.

 

     При світових цінах на енергоносії  суму  дотацій  доведеться збільшити до дев'яти трильйонів. Ми не можемо тримати ціну на газ в умовах, коли Росія продавала нам газ у першому кварталі по 15,6 тисячі,   а   ми   відпускали   міськгазам  по  6810  українських карбованців,  для населення - по 1,7 тисячі за тисячу кубометрів. До  речі,  сьогодні  ми отримали проект нової угоди.  Тепер Росія пропонує ціну 30 тисяч російських карбованців.  За нинішніх  умов ціну  на  газ  для  населення потрібно було б підняти в 38 разів. Уряд вимушений буде поступово це робити.

 

     Тільки на  природний  газ  для   населення   потрібно   буде додаткових дотацій у сумі 767 мільярдів порівняно з розрахованими показниками в бюджеті.  Перекладання цих витрат на  уряд  означає необхідність  припинення  розробки  будь-яких планів і бюджетів - вони нам стають просто непотрібні.

 

     Тільки зазначені вище чинники потребують збільшення дефіциту бюджету  до  5,1  трильйона  карбованців,  або  до  32,2 відсотка валового національного продукту.  А кожні 15  відсотків  дефіциту бюджету - це 1000 процентів інфляції на рік.

 

     14

 

     Але ж  це  не  всі  витрати  по  дотуванню.  Сьогодні атомні станції для покриття витрат на квартал  вимагають  250  мільярдів карбованців дотацій, а додайте ще бюджетне дотування в прихованій формі - у вигляді пільгових кредитів чи заліків заборгованості... Пригадайте,  який  тиск  чинився  на уряд і Національний банк для надання пільгових кредитів і проведення  заліків  заборгованості. Але це шлях - в нікуди.

 

     Неможливо зрозуміти,  як у такій ситуації вимагати від уряду звільнення  через  пільги  від  різного  роду  оподаткування   чи збільшення   витрат   на  суму,  яка  складає  півтора  трильйона карбованців додатково.

 

     Серйозний опір  чиниться  заходам  уряду  щодо   поступового відпускання  цін.  Важко знайти спритників,  які зможуть в умовах постійного зростання цін  на  енергоресурси  зробити  це  інакше. Економіка   таких  чудес  не  знає.  Дуже  вигідно  займати  позу захисника народу,  коли нас змушують усе глибше запускати руку  в давно  порожню  кишеню  бюджету.  Уряд відверто заявляє,  що буде поступово відпускати ціни, як би нам цього не хотілося. Життя при дефіциті  бюджету,  -  який зростає,  - це спроба годування людей папірцями без будь-якої надії на вихід із кризи.

 

     Звичайно, уряд   проводитиме   політику   перегляду    рівня мінімальної  заробітної  плати  і розмірів допомог непрацездатним категоріям громадян.  Але й тут ми повинні внести певні корективи і  хотіли  б  поділитись наявною інформацією.  По-перше,  від нас вимагають закладати в розрахунок мінімального заробітку те,  чого в  нас  у  дійсності  немає.  Давайте  прокинемось!  Сьогодні  ми продовжуємо жити ілюзіями

 

     15

 

     мінімального споживчого   бюджету.   Але   спробуймо    дещо порівняти.  В  мінімальний  бюджет у нас закладено 49,5 кілограма м'яса,  або 108 відсотків середнього споживання /в  Індикативному плані - 45,8 кілограма/, молока - 361,5 літра, або 147 відсотків, при середньому споживанні - 246,  тобто  майже  на  50  відсотків більше;  яєць  -  254  штуки,  або  126  відсотків;  риби  - 15,9 кілограма, або 265 відсотків середнього споживання.

 

     Отже, сьогодні  у  нас  в  мінімальному  споживчому  бюджеті враховано більше,  ніж в середньому споживають громадяни України. Той,  хто вимагає від уряду  закласти  такий  бюджет  в  мінімум, вимагає розкручування спіралі інфляції, оскільки з самого початку в економіку запускається значно більше грошей,  ніж  в  товарного забезпечення. Ми б могли діяти таким чином тільки в тому випадку, якби всім виплачували тільки мінімальну заробітну плату.

 

     По-друге, сьогодні  споживання  в  малозабезпечених   сім'ях становить  57 відсотків середнього.  Умовно приймемо,  що середнє споживання в два рази більше мінімального.  У той же  час  у  нас складається  таке співвідношення мінімальної і середньої зарплат: у лютому середня зарплата становила 19,2  тисячі  карбованців,  а мінімальна - 4,6,  тобто середня зарплата була в 4,2 раза вище. А середнє споживання було тільки в два рази більше  від  споживання сімей з мінімальними доходами.

 

     Таким чином,  у  нас  є  два  можливі не інфляційні варіанти подальших дій: досягати мінімуму споживання з урахуванням доплат, але тільки непрацездатним, або ж здійснювати регресивний перегляд заробітків більш високооплачуваних категорій. Тільки

 

     16

 

     так ми зможемо реально захистити найбідніших.

 

     По-третє, кожний   перегляд   мінімуму   зарплати   викликає перманентне, протягом трьох-чотирьох місяців, зростання цін. Вища заробітна плата - вища собівартість - вищі ціни.

 

     Тому головною формою соціального захисту мають стати адресні грошові  виплати  непрацездатним.  У  період між змінами мінімуму зарплати ми змушені поступово рухати дотаційні товари і  послуги, компенсуючи  витрати  тільки  найбіднішим.  І  ми  звертаємося до Верховної Ради,  населення України:  із розумінням поставтеся  до надзвичайної  нинішньої ситуації,  утримуйтесь від спроб тиску на уряд. У нас немає іншого виходу.

 

     Кілька місяців  тому   від   нас   хором   вимагали   ввести регулювання  зарплати.  Ми його ввели.  І правильно зробили.  Але тепер уже не хором, а поодинці, десятками до нас ідуть депутати - директори  і  вимагають  звільнення  від регулювання у зв'язку із спадом виробництва.  Але як же  так:  продукції  стало  менше,  а грошей  вимагають  більше?  Скажіть,  за  рахунок кого ми повинні виплачувати більші суми?

 

     Уряд відмовляв і надалі відмовлятиме таким прохачам.  Тільки в  надзвичайних  випадках  можуть  бути  дані відповідні дозволи. Вважаємо,  що уряд,  який у таких випадках твердо каже "не  дам", заслуговує всілякої підтримки,  а не огульного шельмування.  Це в інтересах усіх.  Сьогодні стан економіки,  вихід  її  з  кризи  - найголовніше. Ми з неї ніколи не вийдемо при постійних поступках.

 

     17

 

     Взагалі наша   соціальна  політика,  яка  і  при  нормальній ситуації недопустима,  ніяк не  відповідає  умовам  надзвичайного кризового  стану.  Ми  настільки  багаті,  що  й далі продовжуємо допомагати всім.  А тому допомога найбіднішим малоефективна, вона розчиняється  у  виплатах іншим.  Пенсійний вік у нас найнижчий у світі,  але ж дуже небезпечна вікова структура населення,  і вона погіршується.   У   минулому   році  на  100  працюючих  було  57 пенсіонерів,  зараз - 59.  Хто ж їх буде забезпечувати?  Обмежити пенсію працюючим пенсіонерам в розумних межах - не руш.  Допомогу по безробіттю отримує сьогодні і звільнений за  статтею,  і  той, хто ніколи ще не працював. Цього теж не чіпай.

 

     Ми хочемо всі безплатно їздити, незалежно від наших доходів. Боюся накликати гнів студентів, які мене у свій час підтримали на виборах,  але  не можу змовчати.  По-перше,  не може,  не повинен студент отримувати  стипендію  на  рівні  мінімальної  заробітної плати.

 

     А по-друге,  стипендію  мають  отримувати  тільки  студенти, сім'ї яких мають низький,  доход.  Я як і ви, в студентські роки, до речі, працював.

 

     Це ж стосується й плати за навчання. Тільки перехід на єдину систему  підтримки  найбідніших,   непрацездатних   може   дійсно підтримати   вразливі   верстви  населення,  а  також  перебороти споживацьку психологію.  Хочеш жити краще - працюй.  Нічого даром нам не падає з неба,  нічого безплатного немає.  І у відповідному напрямку ми не тільки повинні, а й зобов'язані працювати.

 

     Наша велика біда - це постійні заліки заборгованості, або по суті амністія підприємств, заохочення

 

     18

 

     нагромадження запасів  готової  продукції.  У портах України зараз виявлено багато невідомо чиєї продукції, для багатьох видів продукції  не  встановлено  навіть  власника.  Але  ж хтось за цю продукції виручки від якої немає,  отримав зарплату...  Для  чого турбуватися за збут,  здешевлення? Відвантажив продукцію, а потім залік покриє борги.

 

     Останній примусовий залік заборгованості, в результаті якого в  економіку  на  момент його завершення вихлюпнуто 720 мільярдів карбованців,  має бути справді останнім.  Ось де одне із  сильних джерел інфляції в економіці.  Парадокс:  ми знаємо,  що економіка працює погано,  але фінансове всі ми почуваємо себе добре,  майже всі отримуємо прибуток.  На 1 березня цього року на розрахункових рахунках підприємств було понад трильйон карбованців.

 

     Але реальна ситуація далеко не така. У нас повно потенційних банкрутів. За результатами заліку, проведеного в жовтні - грудні, за станом на 18 березня цього року мали найбільшу  заборгованість по  кредиту  на завершення заліку:  комбінат "Криворіжсталь" - 10 мільярдів  карбованців  із  загальної  суми  11,2,   Дніпровський металургійний комбінат - 8,6 мільярда з 11,3, Нікопольський завод феросплавів - 3,3 мільярда із 7,6.

 

     То, може,  ми припинимо покривати  борги  одних  за  рахунок інших,  перекладати  непосильний тягар неефективної роботи деяких підприємств на людей,  знижуючи рівень  їхнього  життя?  Якщо  не почнуть банкрутувати найгірші підприємства, то ми загинемо всі.

 

     19

 

     Я особисто не бачу перспективи подальшої роботи уряду,  якщо буде проведений хоч би ще один залік заборгованості. Уряд повинен протягнути  руку  тільки  тому,  хто  ще  може піднятись,  але не заліком,  а прямою на певний час підтримкою з бюджету.  При цьому обов'язковому  аналізу  підлягає  стан запасів готової продукції, сировини,  валютний рахунок.  Сьогодні,  до речі, валюту ніхто не розглядає  як  можливість поповнення своєї потреби в купонах.  Це резерв, рухати який не дозволяється нікому.

 

     Потреби в оборотних коштах повинні поповнюватися за  рахунок власного прибутку,  а не його проїдання. Адже разом із зростанням ціни на сировину зростає й ціна готової  продукції.  Не  вистачає власного прибутну - бери кредит, і не за пільговим процентом.

 

     Вдумайтеся в саме слово "пільга".  А за рахунок кого?  Та за рахунок усіх нас,  населення.  Краще взяти  за  низькою  ставкою, меншою  за  процент  інфляції,  а свої запаси продукції зберегти. Інфляція ж покриє ціну в повному обсязі.  Сьогодні не візьмуть за завищеною  ціною - нічого страшного.  Знецінення купона дозволить продати її через місяць або  два.  До  речі,  проаналізуйте  дані минулого  року.  У  нас різко зросли в натуральному обсязі запаси матеріальних цінностей, ми омертвляємо ресурси.

 

     У проекті бюджету  за  пропозицією  комісії  Верховної  Ради включено  доходи від приватизації державної власності на суму 655 мільярдів карбованців.  Ця сума добре лягає на папір, але на цю ж суму може додатково збільшитися дефіцит бюджету, якщо

 

     20

 

     не підуть  реальні  процеси приватизації.  Пригадайте,  один аукціон  у  Львові  дав  нам  майже   мільярд   карбованців.   Ми задихаємося  від  нестачі  коштів,  але всіляко затримуємо процес приватизації.  А приватизація - це відтік  грошей  із  споживчого ринку,  стримування  цін,  додаткові  робочі  місця,  відродження інвестиційної активності, але вже на новій, недержавній основі.

 

     У нас   недобудовано   тисячі   об'єктів,   багато   з   них законсервовано.  Не  встиг  уряд прийняти постанову про продаж 28 законсервованих  об'єктів,   як   з   місць   пішли   запити   на централізовані ресурси,  ми їх добудуємо...  Але за рахунок чого? Нових папірців,  нових спроб тиску на уряд,  щоб вибити  емісійні кошти?  Уряд  не  може  виділяти  протягом року додаткові ресурси місцевим бюджетам.  Вони мають бути знайдені на місці, за рахунок аукціонного     продажу    дрібних    об'єктів,    недобудованих, законсервованих об'єктів, у тому числі й іноземним інвесторам.

 

     Шановні депутати!  На фінансову ситуацію в  нашій  економіці серйозно  впливають  не  тільки  внутрішні чинники інфляції,  а й знецінення карбованця в Росії, за яким ведуться розрахунки з нею. У  січні  Національний  банк  України встановив курс українського карбованця до рубля в 1,45, який відносно тримався до березня. До речі,  він  був закладений у проект Індикативного плану.  У кінці березня він становив 2,8 купона за один рубль.  За цей же  період Росія  змінила  курс оцінки продукції на експорт по відношенню до долара з 425 до 650 рублів.  Тільки вказана  зміна  вже  потребує уточнення цін, закладених у проекті Індикативного плану, з 4,9 до 6,9 разів у цілому по народному господарству,  в  тому  числі  по промисловості - з 4,6 до 6,9,  сільському і лісовому господарству

- з 7 до 8 разів.

 

     21

 

     Отже, ця   обставина   вимагає   уточнення   і   перерахунку показників  Індикативного плану і бюджету.  Орієнтовно рівень ВНП за  перший  квартал  цього  року  оцінюється  в   5,2   трильйона карбованців  /за  прогнозами  він  мав  бути  на  рівні  чотирьох трильйонів/. Уточнення потребують показники Індикативного плану і у   зв'язку  з  проведеним  заліком  заборгованості  та  наданням пільгових кредитів.  Така робота урядом уже почата і свідчить, що незважаючи  на  масштабування  показників  плану і бюджету,  стан незбалансованості   натуральноречових   і   вартісних   пропорцій зберігається:   ми   продовжуємо  жити  не  по  кишені,  і  одним масштабуванням тут  не  обійтися.  Треба  серйозно  урізати  наші апетити.   Крім   того,   до  цього  часу  не  врегульовано  ціни енергоресурсів, що поставляються з Росії, тому доведеться перейти до  постійного поквартального оперативного перегляду та уточнення показників як плану, так і бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів,  що є запитання.  Я бачу... не біжіть... Ви ж знаєте, хто записувався.

 

     Як будемо з часом? Домовилися поки що нікого не обмежувати.

 

     Перший мікрофон.

 

     Набирайтесь сили, Вікторе Михайловичу. Чай у вас є? Є.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я   людини   /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Думаю, что чай не понадобится, Иван Степанович.  Картина более-менее ясна. И все же у меня такой вопрос к вам, Виктор Михайлович. Вы назвали ряд крупных

 

     22

 

     предприятий, много   предприятий  более  мелких...  Скажите, какой удельный вес, как вы сказали, предприятий-банкротов сегодня по Украине?

 

     Второй вопрос. Сколько будет высвобождено рабочих? Вы ничего не сказали, что же с ними дальше делать?

 

     Спасибо.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Питання надзвичайно серйозне. Ми маємо великий перелік  підприємств  /їх  сотні/,  які  за результатами заліку в жовтні-грудні минулого року мають заборгованість. Тепер проведено новий  залік.  Ви  зрозуміли,  що  будь-який залік заборгованості призводить  до  того,  що  фінансово   всі   стають   спокійними, заборгованість тимчасово зникає.

 

     Банкрутство підприємств - це фінансове банкрутство.  І це не означає, що підприємство обов'язково закривається. Просто на його місці  виникає нова юридична особа.  В певних випадках доведеться закрити  підприємства,  особливо  енергомісткі.   Звичайно,   тут виникає проблема працевлаштування. Сьогодні в деяких випадках нам вигідніше платити людям за те,  щоб вони не працювали,  ніж  коли вони   працюватимуть   і   переводитимуть  надзвичайно  дефіцитні енергоресурси.  Звичайно,  необхідно розробити програму створення Фронту громадських робіт, будівництва доріг, житла.

 

     Кожний проект  закриття  підприємства  повинен  розроблятися разом з програмою соціального захисту.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради

 

     23

 

     України з питань Чорнобильської  катастрофи  /Коростеньський виборчий   округ,   Житомирська  область/.  Шановний  доповідачу! Знаєте,  у нас  часто  застосовується  такий  засіб:  курс,  який ставить  народ  на  грань  виживання  і  призводить до подальшого зубожіння населення,  пропагується як  героїчний  крок  уряду.  Я думаю,   що   героїчного   тут   нічого   немає.  Тільки  племена американських індійців,  коли  потрапляли  в  скрутне  становище, виходили  з  нього  за  рахунок  того,  що  залишали напризволяще старих,  хворих і так далі. Тому давайте відмовимося від того, що ми героїчні. Цеперше.

 

     Друге. Таке  запитання  до  вас.  Учора  інваліди  Чорнобиля заявили мені про те,  що начебто ви їм сказали:  "У мене в  столі лежить  проект декрету уряду про повне скасування чорнобильського законодавства". Або це жарт...

 

     ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів: мені не чути запитання. Ви розумієте? Давайте ж якось...

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Або   це   жарт,  або  набуває  реальності  те протокольне доручення Ігоря Рафаїловича  Юхновського,  колишнього віце-прем'єр-міністра,  про  перехід  на платну систему навчання, платну охорону здоров'я,  в тому числі скасування чорнобильського законодавства. Так чи ні?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я  не знаю.  Я не давав вказівок або доручень щодо  розробки  проекту  декрету,  який  би  стосувався   повного перегляду  чорнобильських  законів.  Ви  знаєте,  що  проводилась робота для обмеження максимального розміру пенсій пенсіонерам

 

     24

 

     внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.  Ви знаєте, що такий декрет   підготовлений   урядом.   Більше   ніяких   декретів  не готувалося.

 

     Я не бачу підстав,  і ми не хотіли б,  щоб ситуація, про яку говорили, мала вигляд геройської. Але ви знаєте, що у нас реально впав обсяг виробництва.  Рівень життя народу визначається не тим, яку  кількість грошей ми йому можемо дати,  а тим,  яку кількість товарів може дати наша економіка.  І  який  би  ми  не  закладали розмір мінімальної заробітної плати,  який би обсяг споживання ми не закладали,  буде  тільки  інфляція,  якщо  немає  відповідного товарного  наповнення.  А  ми  не  можемо  сьогодні  обіцяти його зростання. Його немає, відбувається подальший спад.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  про платну медицину  і  платне навчання...

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  У  нас  медицина  платна,  і освіта у нас теж платна.  Сьогодні все,  що ми фінансуємо за рахунок  бюджету,  ми оплачуємо  за  рахунок інфляції,  яка зростає,  тому що реально в уряду немає коштів.

 

     Мова йде ось про що.  Ми повинні режим безплатного  навчання зберегти тільки для найбідніших категорій громадян.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  заступник  голови  Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного  відродження  /Сокальський виборчий округ, Львівська область/.

 

     25

 

     Шановний Вікторе Михайловичу!  Справді,  останнім часом були помітні позитивні тенденції до гальмування інфляційних  процесів. Але  ми  знаємо  також,  що  Національним банком України допущена трильйонна кредитна емісія,  яка /я  розумію  так/  ці  величезні зусилля   уряду  до  деякої  міри  підірвала.  Як  це  вплине  на розкручування нового витка  інфляції?  І  з  чиєї  ініціативи  ця кредитна  емісія  була  зроблена:  чи  з ініціативи Національного банку, чи це погоджувалося з Кабінетом Міністрів?

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. У нас є дві основні причини інфляції. Перша

- це інфляція попиту,  якщо доходи зростають швидше,  ніж товарне забезпечення.  Хочу сказати,  що протягом останніх двох місяців у нас  не  було  цієї причини,  оскільки зростання грошових доходів відповідало приблизно темпам зростання товарного покриття.

 

     Друга причина - інфляція витрат,  яка відбувається внаслідок постійного зростання цін.  Об'єктивно це зумовлено зростанням цін на енергоресурси.  Але є і виправдання будь-якого завищення  цін. Таким  виправданням  виступав залік заборгованості.  Початково на залік було витрачено  720  мільярдів.  Тепер  ця  сума  зменшена. Національний   банк   України  поступово  повертає  кредити,  які надавалися для проведення заліку заборгованості.

 

     Крім того, дефіцит бюджету дав приріст грошової маси в обігу на  суму  250  мільярдів  карбованців.  Ну  і  надання пільгових, дешевих кредитів. При такій низькій процентній ставці на будьякій ланці  проходження  цього  кредиту знайдеться хтось,  хто забажає "прокрутити" в спекулятивних інтересах певну  суму.  Я  хотів  би нагадати, що в цьому залі 27 січня було прийнято рішення, яке

 

     26

 

     зобов'язувало уряд  і  Національний банк провести примусовий залік заборгованості і надати пільгові кредити.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЖУКОВ В.Р.,  голова  Макіївської   міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька область/.  Виктор Михайлович!  В  вашем выступлении  прозвучало,  что  правительство  будет  осуществлять социальную защиту только тех,  у кого низкий уровень  доходов,  а высокая зарплата практически будет заморожена. Как в таком случае нам стимулировать  отношение  людей  к  труду?  И  металлурги,  и шахтеры сегодня уже настолько "застимулированы", что производство падает.  Вы назвали цифры по "Криворожстали", они говорят сами за себя.

 

     И второй вопрос.  Вы сказали,  что дальше никаких зачетов не будет.  А как быть  предприятиям,  у  которых  финансовый  баланс положительный. Ведь такому предприятию не легче, если его клиенты неплатежеспособны.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Виходить  зачароване  коло:  фінансовий  стан поганий  -  давай  заліки,  даватимемо  заліки  - фінансовий стан завжди буде поганий.  Якщо ми не розірвемо це зачароване коло, то повинні здатися.

 

     У нас  є  кілька підприємств - перших кандидатів у банкрути, яких треба негайно доводити до банкрутства.  Не закривати їх, а в першу чергу приватизувати.

 

     27

 

     До речі,  про  регулювання  фонду  споживання.  Думаю  /і ви підтримали такий підхід/,  уряд зробив правильно: ми не обмежуємо кошти  на  споживання,  але  пов'язуємо  їх  із зростанням обсягу виробництва.  Ну не можемо ми жити краще  в  умовах,  коли  падає обсяг виробництва.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ТАРАСЕНКО О.Г.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки   /Знамянський виборчий округ,  Кіровоградська область/.  Вікторе Михайловичу? У мене до вас запитання.  І добре, що тут присутні Президент Леонід Макарович і члени Кабінету Міністрів.

 

     Нам запропоновані проекти Індикативного плану і бюджету, які сьогодні практично нічого не відображають. Уже минуло три місяці, тобто  чверть року.  У мене є статистичні дані за два місяці.  Ви заклали падіння виробництва товарів народного споживання на рівні 0,75  процента,  продовольства  -  1,3 процента,  а за два місяці падіння  виробництва  товарів   народного   споживання   фактично становило 8,2, а продовольства - 13,8 процента. Якщо підсумувати, то за рік матимемо відповідно такі цифри:  40,2 і 58,9  процента. Таким  чином,  ми  практично  нічого  не  робимо  для  державного регулювання оцього всього, особливо виконавча влада.

 

     28

 

     Чи не здається вам, що нам треба взагалі змінити економічний курс - не в тому плані, як дехто каже, що тут є консерватори, які гальмують економічні реформи,  а уточнити  параметри  економічної реформи?  Скажімо, той же Людвіг Ерхард, про якого часто говорили в цьому залі,  розробив параметри економічної реформи  і  за  три роки  її  здійснив,  у  тому числі й реформу банкової системи,  і структурування,  і  конверсію,  і  так  далі.   І   лозунг   його економічної  реформи  був  такий:  благо для всіх.  А в нас благо сьогодні створюється для трьох чи максимум  для  п'яти  процентів населення. Решта населення бідніє. Це перше запитання.

 

     І друге.  Невдоволення  всіма структурами влади наростає,  і наростає  тому,  що  не   задовольняються   елементарні   потреби населення, перш за все у продовольстві.

 

     Як ви  думаєте,  чи  не  варто Кабінету Міністрів закласти у відповідну  статтю  бюджету  витрати  цільовим  призначенням   на збільшення кількості громадського транспорту, щоб дати можливість пенсіонерам і взагалі всім трудящим виїхати  на  свої  ділянки  і виростити  врожай?  В  суботу  у  мене  був день прийому.  Масово виборці йшли і зверталися  до  мене  з  вимогою:  дайте  нам  хоч можливість   поїхати   на  дачні  ділянки  і  городи.  Отакі  два запитання.

 

     29

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я почну  з  кінця.  Уже  підготовлено  проект рішення  щодо  розв'язання проблеми,  якої ви торкнулися.  Підхід уряду такий.  Пільг непрямих,  закритих не повинно  бути  ні  для кого,  в  тому  числі  і  для  22 категорій громадян,  які їздять безплатно /це стосується і міністрів,  і депутатів/.  Якщо  хтось потребує допомоги, то треба допомогти у вигляді цільової грошової адресної доплати. До речі, ми її ввели ще в грудні минулого року. Можливо,  наша помилка була в тому,  що ми не виділили її окремим рядком.  Нині вже готовий проект постанови уряду, який передбачає кілька  заходів.  Один  з  них  -  продаж  на  приміські маршрути пенсіонерам проїзних квитків з правом пільгового проїзду протягом кількох днів на тиждень.

 

     Що стосується ідеї Людвіга Ерхарда, яку ви нагадали. Знаєте, вона була дуже жорстка і дуже болюча. До речі, це те, що не всіма сприймається. Відповідно до цієї ідеї населення ставиться майже в рівні стартові  умови.  Але  ситуація  така,  що  нам  доведеться приймати  це рішення.  Це зв'язано з певним новим етапом грошової політики.

 

     Я можу   підтвердити,   що   спад   виробництва   в   цілому уповільнився.  Але нас особливо турбує те, що він спостерігається по випуску товарів народного споживання і продовольства. Але це і не може не бути,  тому що засоби розвитку цього сектора економіки формуються в  сільському  господарстві,  а  ви  знаєте,  як  воно розвивалося минулого року. Ми можемо очікувати гальмування темпів спаду виробництва тільки в другій  половині  року.  До  речі,  не можна  екстраполювати  темпи  спаду  виробництва  на  дані перших місяців.  Минулий рік показав,  і ця тенденція спостерігається  в першому кварталі, - спад виробництва постійно

 

     30

 

     зменшується. Звичайно,  щоб дуже радіти,  підстав немає, але темпи спаду знижуються.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубнівський виборчий округ.  Рівненська область/. Шановний Вікторе Михайловичу? У мене два  коротеньких  запитання:  які чинники уряд бачить і чи будуть вони запроваджуватись для стимулювання виробництва  товарів,  про що ви сьогодні говорили? Тому що, дійсно, не грошові надходження, а кількість товарів визначають  рівень  нашого  життя.  Це  перше запитання.

 

     І друге. Чи буде уряд запроваджувати більш суворі санкції до осіб,  які отримують так звані нетрудові доходи,  і якщо так,  то коли він почне це робити? Я не хочу перераховувати ці санкції, бо їх безліч.  Наведу простий приклад. Більше місяця минуло відтоді, як  Президент  прийняв  указ  про  заборону  продажу  бензину  на заправних станціях.  А ви подивіться,  скільки власних  автомашин їздить,  у  тому  числі  й  таксі?  Дайте  відповідь  на  ці  два запитання, будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Є один стимул нарощування обсягів виробництва

-   коли  за  їх  приріст  платять  більше.  Ми  пов'язали  фонди споживання підприємств з обсягами виробництва.  І  наше  завдання твердо  стояти  на цій позиції - не зросте обсяг виробництва,  не може  бути   ніякого   приросту   оплати   праці.   Сьогодні   ми адміністративними методами примусити людей працювати не можемо.

 

     31

 

     Щодо контролю за доходами,  в тому числі і за перерозподілом бензину.  Здійснювати   адміністративний   контроль   за   такими зловживаннями неможливо. У нас немає такої армії чиновників. І це не буде ефективно. Це можуть зробити тільки ціни.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів   /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Шановний Вікторе Михайловичу!  Я  далекий  від  такої  думки,  що присутні  в  залі  депутати  можуть  висловити  претензії за стан економіки конкретно вам як віце-прем'єр-міністру.  Але,  відверто кажучи  дивує  ваша  легковажність в оцінці соціальних наслідків, які можемо спрогнозувати в  недалекому  майбутньому  -  до  кінця року.  Сьогодні  ви  заявляєте,  що  ми можемо втратити безплатне навчання і безплатну охорону здоров'я.  Ви ставите за  мету,  щоб людина  жила тільки за рахунок своєї праці,  завчасно знаючи,  що нині прихований надзвичайно високий процент непрацездатних людей, які мають скорочений робочий тиждень /3, 4, 5 днів/.

 

     Які соціальні  наслідки  можна  прогнозувати на кінець року? Чого може чекати людина,  у якої знаряддя праці - руки і  яка  не має потенційних можливостей продати свою працю за таку ціну,  щоб можна було прогодувати свою сім'ю? Чи проробляв цей варіант уряд, чи ми йдемо в невідомість, м'яко кажучи?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  По-перше,  мова  йде  про  перехід  на платне навчання з поступовим реформуванням заробітної плати, тобто

 

     32

 

     перенесенням витрат в заробітки працюючих.

 

     По-друге, мова не йде про одноразовий,  раптовий перехід  на платне навчання.  Йдеться про поступовий процес, але головне, щоб ми його започаткували.

 

     По-третє, сьогодні  нас  все-таки  повинна  турбувати   доля громадян,  які знаходяться за межею бідності.  Давайте подивимося уважно на статистику,  яка є.  Мені прикро,  що  подібну  позицію сприймають,  як  бажання  зробити  комусь гірше.  Цього й близько немає.  Але зважте на ситуацію, яка у нас складається. Споживання в сім'ях з мінімальними доходами - 55 відсотків до середнього,  а мінімум зарплати - в чотири рази менший,  ніж  середня  заробітна плата. Чи зможемо ми в такій ситуації захистити найбідніших? А їх доля повинна нас хвилювати в першу чергу.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова Комісії Верховної  Ради  України  у питаннях    екології    та    раціонального   природокористування /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/. Шановний Вікторе Михайловичу!  Спочатку  коротенький  коментар.  Чи  розумієте ви, говорячи  про  платне  навчання  і  медичне  обслуговування,   що вступаєте в конфлікт з Конституцією України, яку ще досі ніхто не скасував?  І навіть Верховна Рада цього не зможе зробити, якщо не набере  дві  третини голосів.  Прошу вас пам'ятати про це,  бо це дуже  серйозна  справа.  Спочатку  треба  переглянути  розділ  6, декілька   статей   Конституції,  а  потім  уже  вносити  подібні пропозиції.

 

     33

 

     А тепер  запитання.  Уряд  свого  часу  прогнозував,  що  до середини  1993  року  стабілізує  економічну  ситуацію в Україні. Пізніше цей термін був продовжений  до  кінця  1993  року.  Як  я зрозумів  з  проекту  Індикативного  плану,  тепер  ви продовжили відступ далі. Так от, як ви оцінюєте ситуацію в економіці України в  цьому  році  порівняно  з  минулим  роком?  Прошу дуже коротко відповісти на це запитання.

 

     Друге. 27 січня нами була прийнята постанова, про яку ви вже згадували.  У  пункті  4  передбачався  ряд  заходів  соціального характеру.  Чи пам'ятаєте ви перелік цих заходів і які,  на  вашу думку, заходи враховані в проекті Індикативного плану?

 

     І останнє.   Ви   зробили  запит  Верховній  Раді,  що  вона розкручує спіраль інфляції.  Хочу вам нагадати,  шановний Вікторе Михайловичу,  що  в грудні ви в 10 разів підвищили ціни,  а потім без Верховної Ради в 2 рази підвищили мінімальну заробітну плату. Якщо  ми  встановили 2 тисячі 300 карбованців,  то ви одним махом подвоїли її. То хто розкрутив оцей новий виток інфляції?

 

     Дякую вам за коротку, але чітку відповідь.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Почну відповідати з  кінця.  Нам  треба  було ввести   регулювання   заробітної   плати  в  державному  секторі економіки.  У той  час,  коли  ми  ввели  мінімум  2  тисячі  300 карбованців,  у  нас  склалася  дуже  небезпечна ситуація.  Уже в листопаді середня заробітна плата порівняно з 1990 роком  була  в 46 разів більша, а мінімальна заробітна плата за цей час зросла в 27,8 раза. Створилися серйозні диспропорції між галузями.

 

     Для того щоб вирівняти  співвідношення  в  оплаті  праці  по галузям, у нас було два варіанти.

 

     34

 

     Перший варіант  -  урізати заробітну плату в окремих галузях економіки. Як ви думаєте, чи вдалося б нам це зробити?

 

     Другий варіант - підняти мінімум заробітної  плати  і  через перегляд   мінімуму  дозволити  диференційовано  підняти  середню заробітну плату в окремих галузях економіки.  Що й було зроблено. Думаю,  що ми можемо звинувачувати один одного.  Не має значення, хто приймає рішення про примусовий  залік  заборгованості.  Треба нарешті зрозуміти, що кожний примусовий залік заборгованості - це викид в економіку додаткової кількості грошей і зростання оптових цін.  Зрозуміємо  ми  це,  не  наполягатимемо на цьому - зупинимо інфляцію. Це один із значних чинників інфляції.

 

     Дійсно, де-юре у нас безплатне навчання, тільки не фактично. У  нас  ніколи навчання не було безплатним.  З яких ресурсів воно фінансується?  За   рахунок   податків   громадян,   податків   з підприємств,  а останнім часом - за рахунок значного інфляційного податку. До якого часу ми так будемо існувати?!

 

     Ситуація в цьому році не буде простою. І, до речі, не тільки рішення  уряду можуть вплинути на неї.  Коли ми розробляли проект Індикативного плану,  то не планували подальше проведення заліків заборгованості.  Сьогодні  такі  речі вже змушують нас коригувати показники.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БОРЗИХ О.І.,   директор   радгоспу   "40    років    Жовтня" Слов'яносербського   району   /Кам'янобрідський  виборчий  округ, Луганська   область/.   Виктор   Михайлович!   Предусмотрены   ли государственные капитальные вложения

 

     35

 

     на реализацию  первоочередных  мер по ликвидации подтопления на территории Украины,  включая и город Луганск? В представленных документах  этого  нет,  хотя  в  ответ на мой депутатский запрос Министерство  охраны  окружающей  природной  среды  считает,  что необходимо предусмотреть "в проекті Державного бюджету України на 1993 рік у розділі "Охорона навколишнього природного  середовища" цільове  виділення  коштів на реалізацію першочергових заходів по ліквідації підтоплення на території України,  включаючи  і  місто Луганськ".

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні депутати! Ми багатьом відмовили, тому що немає коштів.  Нам не шкода дати грошей,  але у нас їх  просто немає.  Ми  готові  ще  повернутися до розгляду цього питання при уточненні показників.  Уряд повинен шукати,  як не дати  сьогодні грошей. І в цьому його завдання, інакше ми інфляцію не зупинимо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий  округ,  Сумська  область/. Шановний   Вікторе   Михайловичу!   Я   уважно  розглянув  проект Індикативного плану і вважаю,  що в ньому є деякі сумнівні цифри, вони  сьогодні  і  вами  були  названі.  Я  маю  на увазі прогноз виробництва сільськогосподарської продукції.

 

     Як Міністерство  економіки  планує   відтворення   родючості землі?  Бо  раніше  для  вапнування грунтів,  для внесення торфу, органічних добрив і  так  далі  спрямовувалися  кошти,  вживалися відповідні заходи.  Зараз це надзвичайно важливе питання, тому що виробництво мінеральних добрив в Україні і їх відповідне

 

     36

 

     внесення зменшується більше ніж у два рази.  Як же ми будемо без  нічого  отримувати  цю  продукцію?  У  зв'язку з цим,  як ви дивитесь на те,  що плата за землю повинна використовуватися  для відновлення родючості грунтів? Це одне.

 

     Друге. Ви   як   міністр   економіки   повинні   знати   про співвідношення цін.  Я пам'ятаю, як шановний Леонід Данилович тут дуже аргументовано говорив про це.  Чи ви можете назвати хоч одну країну у світі,  слабо розвинену чи добре розвинену,  в  якій  за літр бензину, образно кажучи, треба віддати відро молока?

 

     І третє,  останнє.  Ви  багато  говорили  про те,  і це дуже суттєво,  що в проекті Індикативного  плану  відводиться  важливе місце захисту найбільш знедоленої частини суспільства - громадян, які  не  можуть  працювати.  Але  давайте  просто   скажемо:   ми відновлюємо купівельну спроможність отих 20 карбованців колишньої пенсії стосовно нинішньої мінімальної зарплати,  щоб було, так би мовити,  співвідношення.  Те ж саме стосується вкладів,  щоб вони мали ту купівельну спроможність...  У Польщі,  наприклад,  обсяги виробництва  на  одну людину у 30 разів менші,  ніж в Україні,  а заробітна плата - у 30 разів більша.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я погодився б із вашою останньою пропозицією, але  для  цього  потрібно  було б зробити маленьке диво,  а саме: повернути під це ті обсяги виробництва,  які  ми  мали.  І  ми  б справді мали забезпечення,  про яке ви говорили, - під колишні 20 карбованців пенсії.

 

     Я знаю  про  сумніви,  що   виникали   з   приводу   обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Ми ще раз - повторно

- зібрали запити з областей і зробили деякі уточнення. Які саме?

 

     37

 

     На 2,2 мільйона тонн зменшено показник по виробництву зерна, майже на 2 мільйона тонн - цукрових буряків, на 133 тисячі тонн - соняшнику.  Це на один процент  менше,  ніж  по  валу.  Зараз  ми вносимо відповідні корективи до проекту бюджету.

 

     Щодо відновлення  родючості земель.  Ця проблема надзвичайно серйозна.  Але ми хочемо враз розв'язати всі проблеми.  Ідея мати кошти  за  рахунок  плати  за  землю  цікава.  Її  можна  було  б розглянути.  Але тоді плату за землю слід встановити не  в  таких розмірах, як передбачається, а в значно більших.

 

     Якщо ж  ми говоримо про вилучення з бюджету частини доходів, то це означає,  що ми автоматично збільшуємо на ту  суму  дефіцит бюджету.

 

     Для відтворення  купівельної  спроможності  треба  відновити обсяги виробництва,  яких у нас немає. Купівельна спроможність не може зростати при падінні обсягів виробництва.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ОСТАПЕНКО О.Ф.,  генеральний директор виробничого об'єднання "Краснодонвугілля"  /Краснодонський  виборчий  округ,   Луганська область/.  Мне  непонятно,  как  можно  обсуждать  сегодня проект Индикативного плана,  который  не  спрогнозирован  даже  на  одну неделю. Давайте разберемся. Сейчас имеют место большие волнения в коллективах.  Люди  говорят  не  о  зарплате,  а  о   безудержном ежедневном повышении цен. Их невозможно даже предсказать. Вы сами сказали,  что уровень потребления за этот период стал в два  раза ниже, чем

 

     38

 

     средняя зарплата.  А может быть "посадить" людей на голодную диету,  и тогда потребление будет ниже не только  средней,  но  и минимальной  зарплаты?  Когда же будет прекращен рост цен?  Когда будет какая-то стабилизация?

 

     Второй вопрос. Вы сформировали план и бюджет. Практически 25 процентов   поступлений,   указанных   здесь  /государственные кредиты по долгосрочным  займам,  капитальные  вложения,  продажа имущества/,   непонятно  откуда  могут  взяться.  Необходимо  это расшифровать.

 

     Третье. Взаимозачет.  Безусловно,  мы  понимаем,   что   тот взаимозачет, который состоялся, ничего не дал. Поэтому форму надо менять и особо подойти к решению проблем угольной промышленности.

 

     КУЧМА Л.Д.,  Прем'єр-міністр України.  На  первый  вопрос  я постараюсь,   уважаемый  депутат  Остапенко,  ответить.  Цены  на продукты питания будут падать тогда,  когда шахтерский коллектив, которым вы руководите, будет больше добывать угля.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Питання,  що ви ставили,  - це задача, яка не підлягає розв'язанню. Вони взаємовиключаються. Ми можемо зупинити ріст  цін  за  таких  умов.  По-перше,  різке  обмеження дефіциту бюджету,  причому   нові   джерела   покриття   мають   бути   не інфляційними,  а  за  рахунок  випуску  цінних паперів та надання реальних кредитних ресурсів банків під реальний процент.

 

     39

 

     По-друге, припинення проведення заліків  заборгованості  /це прихована форма субсидій з бюджету/ і припинення видачі пільгових кредитів.  Вимагаючи продовження  політики  заліків,  ми  ставимо завдання, які взаємовиключаються, які не можуть бути розв'язані.

 

     У проекті  бюджету,  що був поданий до Верховної Ради,  була значно менша сума надходжень від приватизації.  Це уточнення було внесено  на  пропозицію комісії Верховної Ради.  Я вважаю,  що ця сума могла б бути,  але за умови прийняття  спрощеного  механізму малої  приватизації  і  проведення  примусової малої приватизації об'єктів торгівлі, побуту і громадського харчування.

 

     Нещодавно група фахівців поїхала до Харкова. І виявилося, що там  немає  що  приватизувати.  Тільки 65 магазинів не на оренді. Решта - цілими торгами,  монопольними об'єднаннями,  що  диктують ціни, - перейшли на оренду.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань оборони і державної безпеки /Рівненський  виборчий  округ, Рівненська область/. Шановний пане віце-прем'єр! У своєму виступі ви поінформували нас про неодноразове підвищення  Росією  цін  на енергоносії.  Скажіть, будь ласка, чому тоді Україна у свою чергу не торгує з  нашими  партнерами  за  міжнародними  цінами?  І  ви обійшли питання про борг Росії,  який,  як нам повідомляли засоби масової інформації, становить сьогодні більш як

 

     40

 

     600 мільярдів  карбованців.  Можливо,  саме  ця   сума   при правильній політиці закриє деякі дірки в нашому бюджеті.

 

     Я не  можу  зрозуміти,  і  правильно  про  це від мікрофонів зауважують,  чому в ситуації, коли одні категорії населення мають надприбутки, а деякі інші живуть на мінімальну зарплату, декретом Кабінету Міністрів не  введена  така  форма,  як  декларація  про доходи  населення?  Нехай  люди,  які  мають надприбутки покажуть державі,  які в  них  доходи,  як  вони  оподатковуються  і  тому подібне. Чому в цьому питанні таке зволікання?

 

     І останнє.  Наш посольський корпус,  напевно,  існує також і для того,  щоб сприяти укладанню контрактів,  в  результаті  яких поповнювався  б  бюджет.  Скажіть,  будь ласка,  чи надходять від Міністерства закордонних справ,  від наших послів  пропозиції,  в разі  реалізації  яких можна розраховувати на поповнення бюджету? Чи ви з ними працюєте в цьому напрямку?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Поповнити бюджет за рахунок цих ресурсів ми не можемо.  Це  можна зробити тільки в тому випадку,  якщо нам дасть спеціальну стабілізаційну позику на покриття дефіциту  платіжного балансу  Міжнародний  валютний фонд.  Ми отримуємо пропозиції від наших посольств.  Така інформація надходить.  Ми її опрацьовуємо. Але не вся інформація заслуговує на довір'я.  Є випадки, коли нам пропонують узяти в кредит 5-10 мільярдів доларів.  Ми мусимо  все перевіряти,  бо  в  основному  це  пропонують аферисти.  Хоча є і хороші пропозиції, на підставі яких розробляються кредитні лінії.

 

     Що стосується  боргу  Росії.  Ви  знаєте,  що  в  нас   була домовленість і підписані відповідні документи про проведення

 

     41

 

     взаємного заліку заборгованості. На жаль, з боку уряду Росії відповідна постанова не була прийнята.  І ми ніколи  не  матимемо рублів для передоплати, не будемо володіти ситуацією в економіці, бо не можемо скласти ні торгового,  ні платіжного  балансу  через те,  що до цього часу на митницях не фіксувався рух продукції. Як прогнозувати   курс   купона,   якщо   ми   не   маємо    різниці капіталовкладень? А ми відчуваємо сьогодні, що в нас відбувається експорт капіталовкладень.  Як це можна зробити без митниці? Як ми можемо  отримати  рублі,  якщо не буде гарантії оплати продукції, якщо рублі залишатимуться в Росії?

 

     Ви пам'ятаєте,  що уряд прийняв відповідне  рішення.  Ми  не проти торгівлі, але продукція може поставлятися тільки тоді, коли є гарантія її оплати.

 

     Щодо декларації. Це декретом уряду передбачено: кожного року громадяни України зобов'язані заповнювати декларацію. Починаючи з наступного  року   такі   декларації   мають   подаватися   всіма громадянами.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д.,  голова  Сумської  обласної  Ради  народних депутатів  /Лебединський  виборчий   округ,   Сумська   область/. Уважаемый Виктор Михайлович! В Сумской области выделено более 170 тысяч  садово-огородных  участков.  Люди  получают   значительную прибавку  к своему рациону.  Вместе с тем среди граждан,  которые пользуются этими участками,  около  50  процентов  -  пенсионеры. Сегодня  они  не в состоянии доехать до садовых участков,  потому что 80

 

     42

 

     процентов этих участков находятся на значительном расстоянии от  города.  Чтобы  купить  билет,  надо  продать  два-три  ведра картошки.  Если мы не решим эту  проблему,  нас  ожидают  большие трудности.   Что   же   правительство  намерено  сделать  в  этом направлении?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я  вже  інформував  вас  про  те,  що  проект постанови  Кабінету  Міністрів  передбачає  можливість  придбання такими категоріями громадян пільгових проїзних квитків.  Ми зараз думаємо,  в  які  дні  і коли за цим пільговим тарифом можна буде поїхати на садово-городні ділянки.

 

     До речі,  треба сказати,  що ці люди великою  мірою  рятують ситуацію.  За  рахунок  врожаю  на  присадибних  ділянках зростає виробництво продукції.  Зверніть увагу на фізичні обсяги  продажу продукції  на  колгоспних  ринках:  вони збільшуються порівняно з обсягами минулого року. І такий процес важливо підтримати.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу!  Я не знаю,  як у  Сумах,  а  з Києва  вивозили,  бувало,  і  20  тисяч  на  так  звану допомогу. Знаходили і кошти, і транспортні засоби, тільки ефективність цієї допомоги була майже нульова. Тому не тут треба рахувати гроші.

 

     Другий мікрофон.

 

     43

 

     БОНДАРЧУК А.I.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Горохівський   виборчий   округ,  Волинська  область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  Безпосередній виробник матеріальних благ не зацікавлений  у  виробництві і одержує у два-три рази менше,  ніж посередник  або  перекупник.  Це,  безперечно,  не   впливає   на зацікавленість  у  праці  і  на збільшення виробництва продукції. Люди,  з якими доводиться говорити, називають головною помилкою і колишнього,  і  теперішнього  уряду те,  що мало робиться в цьому напрямку.  Нинішній уряд  частково  послабив  цей  дисонанс,  але все-таки  він  залишається.  Чи є в планах дій уряду інші заходи, які зацікавили б виробника і оцей  дисонанс  усунули?  Така  сама ситуація  і  з  пенсіями:  людина,  яка працювала,  і та,  яка не працювала, мають майже однакові пенсії.

 

     І друге запитання /ви вже частково відповідали на  нього/  - щодо акцій Національного банку і Агропромбанку. Ми всі пам'ятаємо емоційний виступ шановного  члена  Президії  депутата  Чепурного, який закликав допомагати селу,  бо село гине.  Дійсно, йому треба допомагати. У зв'язку з цим запитання: чи допоможе дійсно селу ця акція,  яка  породила  інфляцію,  ще  більше  погіршила становище селян?  Чи дійде ця допомога і в якому вигляді до безпосереднього виробника?

 

     Дякую.

 

     44

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я хочу сказати,  що,  дійсно, поява будь-яких грошей викликає інфляцію. І сьогодні ми разом з банком подивилися графіки   повернення   Національним  банком  рефінансованого  ним кредиту.  Частину  кредитів  уже  повернуто.  Зокрема  по  заліку заборгованості  дебетове  сальдо  зараз зменшилось.  Повертаються інші суми.  Якщо в терміновому режимі вдасться  вилучити  основну частину   емісії,  можемо  сподіватися  на  мінімальні  негативні наслідки цієї акції.

 

     Щодо перекупників.  Сьогодні найлегше заробити на  операціях купівлі-продажу.  І це можна зробити на виробництві. Достатньо на виробництві затримати реалізацію  готової  продукції  і  вимагати дешевого кредиту. А сьогодні процент за кредит значно нижчий, ніж темпи інфляції. Взяти кредит на місяць-два, затримати реалізацію, і вже на цьому можна виграти.

 

     Ми можемо    повністю    усунути    перекупну    діяльність. Ефективність буде тільки в тому випадку,  якщо процент за  кредит буде вищий, ніж темпи інфляції, у тому числі і для вкладників.

 

     Але, не  чекаючи цього часу,  уряд тимчасово прийняв рішення про  обмеження  посередницьких  надбавок  у  сфері  торгівлі:  25 відсотків  по відношенню до початкової ціни.  Тобто це стимул для прискорення реалізації продукції,  зменшення її запасів.  Якщо ми дійдемо  до  позитивної  процентної  ставки,  то потреба в такому обмеженні відпаде.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     45

 

     ДЕПУТАТ /не представивcя/.  Уважаемый Виктор Михайлович!  Вы знаете,  простым  людям  наши  разговоры  об инфляции,  процентах безразличны.  В свое  время  пенсионер,  который  за  свою  жизнь накопил  тысячу рублей и держал их на сберегательной книжке,  был уверен,  что  за  эти  деньги,  близкие  или   родственники   его похоронят,  предадут  земле,  как  полагается  по  нашему обычаю. Сейчас эти деньги стала ничем по сравнению  с  прежними.  Сейчас, чтобы похоронить, надо минимум 150 тысяч рублей. Государство дает 23 тысячи.  Раньше давало 20 рублей.  Я своих родителей похоронил за  20 рублей:  5 рублей заплатил за гроб,  5 рублей стоила яма и еще что-то осталось на поминки.  Сейчас гроб стоит  17-20  тысяч, яма - 20,  все остальные атрибуты - еще 15-20 тысяч, музыка - 35. Вы посчитайте, сколько нужно пенсионеру на похороны?

 

     Две недели  назад  я  был  на  похоронах   дальнего   нашего родственника.    Пенсионера,    проработавшего   всю   жизнь   на государство,  защищавшего это государство,  хоронили без музыки - не было денег.  Давайте хотя бы к нашим старикам, нашим ветеранам повернемся лицом.  Что мы за люди такие?! Обокрасть - обокрали, а теперь  отдать последний долг не можем.  Ответьте на вопрос:  Как похоронить человека за те деньги, которые у него остались?

 

     ПИНЗЕНИК. В.М.  Дуже прикро,  що  це  питання  стоїть  перед урядом і не хвилює членів парламенту.  Це питання не тільки наше, а й ваше.  Скажіть, як ми у ситуації, коли зростали у сотні разів ціни на енергоресурси,  могли тримати ціни? Як можна було тримати ціни при спаді виробництва?  Хто знайде такого фокусника,  який у цій  ситуації  може  тримати  ціни  на одному рівні?  Немає таких фокусників!

 

     46

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/.  Я же говорил,  что людям это все безразлично.   Оки   должны   быть  уверены,  что  их  похоронят. Расскажите,  как это сделать?  А то держали, - не удержали... Это другой вопрос.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова  підкомісії  Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Маріупольський - Центральний виборчий округ,  Донецька область/. Шановний Вікторе  Михайловичу!  Серед  заходів  щодо  соціального захисту населення, які викладені і в проекті Індикативного плану, і в проекті Державного бюджету, я не знайшов заходів щодо захисту населення,  яке  втратило свої кошти,  вкладені в облігації займу 1982 року.  В Росії ці заходи буди здійснені,  в Україні  про  це нічого невідомо.

 

     Однак у деяких газетах,  маріупольській зокрема, я прочитав, що якісь організації беруть  на  себе  викуп  цих  облігацій  при вартості в 2,5 раза вищій номінальної.

 

     Тому в  мене  таке запитання.  Чи передбачаються заходи щодо компенсації втрат,  пов'язаних з купівлею  облігацій  займу  1982 року.  І  чи  відомо  Міністерству  фінансів  про факти викупу чи спроби викупу цих облігацій?

 

     47

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  По-перше,  я не маю інформації  про  подібний викуп.  А по-друге,  до розгляду цього питання треба повернутися. Але зважте,  в будь-якому випадку підходити до таких питань треба дуже обережно. Кожна додаткова поява грошей в обігу призводить до додаткового зростання цін. Те, що ми вихлюпнемо, - одразу на таку ж  суму  зростуть  ціни.  Який  ефект  такого  захисту в нинішніх умовах?

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КОСІВ М.В.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Пустомитівський  виборчий  округ,  Львівська  область/. Вікторе Михайловичу!  Мене турбує таке питання. Я уважно прочитав і проект Державного бюджету,  і  проект  Індикативного  плану.  Я дійшов    висновку,    що   ви   основним   фактором   підвищення продуктивності праці і збільшення виробництва вважаєте  зменшення податку на добавлену вартість із 28 до 20 відсотків і перенесення податку із доходу на  прибуток  і  обмеження  його  рівня  до  30 відсотків.

 

     Ви передбачаєте,   що   ці   кошти   будуть   скеровані   на модернізацію виробництва,  на його розширення, на нові технології і   так  далі.  Але-чи  й  у  вас  розроблені  механізми,  які  б реалізували ваш задум?  Бо наскільки я розумію, Національний банк України,  який  мав  би  бути  центром грошово-кредитної системи, абсолютно нічого не  робить.  Отже,  ваш  задум  може,  по-перше, збіднити бюджет,  а по-друге, не дати можливості для стимулювання виробництва.

 

     48

 

     ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, певною мірою можна погодитися з тим, що  зниження  податків  зменшує  доходну  частину бюджету.  Але в такому випадку створюються  можливості  для  розвитку,  підтримки підприємництва. Ми завжди говорили про великий податковий тягар.

 

     По-друге, сьогодні  виведені з-під оподаткування кошти,  які спрямовуються на інвестиції.  Але виникає сумнів,  чи будуть  при таких  великих  темпах  інфляції  ці  кошти  дійсно спрямовані на інвестиції.  Сьогодні  вигідніше  "прокрутити"  їх  на   торгових операціях, ніж інвестувати.

 

     У зв'язку  з  цим уряд вважає за необхідне прийняти рішення, згідно  з  яким  власник  повинен  визначать  напрямки  розподілу чистого  прибутку.  Оскільки  існує  державний  сектор,  державна власність,  то не саме державне підприємство має це визначати,  а власник.  Тобто  мова  йде про встановлення нормативів розподілу, тієї частки,  яка обов'язково має  бути  скерована  на  технічний розвиток.

 

     ГОЛОВА. Третій, мікрофон.

 

     ЯЦУБА В.Г.,    заступник    директора    по    реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /Амур - Нижньодніпровський виборчий   округ,  Дніпропетровська  область/.  Уважаемый  Виктор Михайлович!  Мне понятно,  что мы уже  давно  живем  по  принципу "спасайся,  кто  как  может".  Я согласен с высказыванием Леонида Даниловича:  для  того  чтобы  получить  деньги,   нужно   больше производить.  Правда, никто не говорит, кто же виновен в том, что сегодня вся экономика

 

     49

 

     и промышленность катится в пропасть.  Надо бы ответить,  кто связал руки промышленникам, порвав экономические связи.

 

     Виктор Михайлович!   Всегда   государство   брало   на  себя обязательство перед гражданами выделять определенные  средства  в экстремальных  ситуациях  -  при  подтоплениях,  других стихийных бедствиях,  пожарах  и  так  далее.  В  этой  связи  я  хотел  бы поддержать выступление депутата от Луганской области. Ведь всегда была статья об устранении подтопления на  территории  Украины.  В частности по моему округу на протяжении 30 лет эти работы велись. Хуже,  лучше,  но они  велись.  Сегодня  практически  эта  работа свернута.  Могу  сказать,  что,  например,  после  этих  весенних паводков триста домов на территории моего округа подтоплено. Люди живут в затопленных домах,  квартирах, ходят в резиновых сапогах. Вы так уверенно ответили, что этой статьи не будет.

 

     Я еще раз прошу вернуться  к  этому  вопросу  и  внести  эту статью  в  бюджет  для  того,  чтобы  деньги для устранения таких бедствий были. Что нужно для этого сделать?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  У подібних  ситуаціях  уряд  не  може  стояти осторонь.  У  цьому  випадку  повинні  знайтися гроші.  У бюджеті передбачено  резервний  фонд  Кабінету  Міністрів  у  розмірі  70 мільярдів карбованців.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     50

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый   Виктор   Михайлович!  Я  хочу  задать  вам  вопрос  в присутствии Президента.  Вы проводите политику Руха,  и это очень ясно    видно    при   составлении   бюджета.   Это,   по   сути, антиконституционный   переворот,   потому   что   люди   лишаются социальных гарантий,  государственная собственность разваливается и "примусова приватизація підприємств",  о которой  вы  говорите, этому подтверждение.

 

     Вы говорите о том,  что нет такого фокусника, который бы при спаде производства выходил из кризиса со стабильными  ценами.  Вы вводите  в  заблуждение как депутатов,  так и всю общественность. Возьмите процессы,  происходящие в Польше,  возьмите послевоенное восстановление - регулирование цен и так далее.  Вы знаете о том, что в США свыше 40 процентов цен регулируются,  в Китае  -  свыше 50, в Японии - около 30.

 

     Ваш тезис - зарабатывай,  кто как может.  Я вас приглашаю на наш завод - государственное предприятие.  Попробуйте за  8  часов заработать   столько,  чтобы  можно  было  оплатить  образование, оплатить медицинское обслуживание, похоронить умершего и так .далее. И при этом вы создаете все условия для того, чтобы коммерческие структуры, коммерческие банки жили припеваючи.

 

     Ответьте, пожалуйста,  как  вы  относитесь  к  монополизации внешней  торговли,  к  немедленному  введению  карточной системы, чтобы народ Украины не  погибал,  и  к  мораторию  на  проведение приватизации?

 

     51

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Доведеться мені подати заяву до Руху, бо я не є членом Руху і  ніколи  не  був.  Я  не  розумію,  чому  взагалі ставляться такі запитання? Нас цікавить доля економіки України чи політичні звинувачення один одного в тих  чи  інших  процесах?  А якщо Рух пропонує розумні пропозиції? Це перше.

 

     Друге. Ніхто  не  вийшов  з  кризи без болю,  в тому числі й Польща.  І не обійшлося там без підвищення цін.  Але Польща вжила жорсткі  антиінфляційні заходи - жорстка кредитна емісія,  висока процентна   ставка,   обмеження   дефіциту   бюджету    і    мала приватизація... /Шум у залі/.

 

     КУЧМА Л.Д.  И  обвальная  приватизация.  Марченко,  если  вы внимательно следите за прессой,  то на сегодняшний день в  Польше свыше   3   миллионов   безработных...  Это  по  данным  польской статистики.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я категорично проти накладання мораторію. Ми в страшній біді, ми не маємо додаткових коштів на завершення будов. Є  люди,  готові  вкласти  кошти,  але  от  не  даємо  їм   такої можливості. Чому ми відстоюємо таку ситуацію?

 

     52

 

     Щодо карткової системи. Це дуже важкий і небезпечний крок. В умовах  корумпованості  нашої  системи,   відсутності   належного контролю ми не простежимо за рухом продукції.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я хочу сказать,  что никогда не проголосую за этот проект бюджета. Хочу попроситься на прием к нашему Премьеру. Я ему расскажу, что он ошибается. Именно эта приватизация...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань відродження та  соціального  розвитку  села  /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Чи  передбачає  уряд  державне  замовлення   на   товари   першої необхідності   для   села?   Сьогодні  для  багатьох  промислових підприємств їх виробництво не є престижною  справою.  І  тому  не випадково сьогодні на селі немає ні чобіт,  ні фуфайок, ні калош, ні вил,  сокир і так далі.  Ці  товари  заготовляла  Укоопспілка. Сьогодні це питання практично не вирішується.  Як уряд передбачає діяти  в  нинішньому  і  наступному  році?   Комісія   з   питань відродження  та  соціального  розвитку села звернулася до уряду з проханням розглянути це питання.

 

     І друге.  У своїй доповіді ви  говорили  про  стипендії  для студентів. Це ваша особиста думка, щоб їх зменшити, чи це думка

 

     53

 

     уряду? Пропоную  вам  порахувати.  П'ять  тисяч купонів - це максимальна сьогодні стипендія.  Це достатня сума для  проживання студента  у  Києві?  Чи може вона достатня,  щоб поїхати два рази додому електричкою і взяти торбу у батьків?

 

     Думаю, що  це  неправильна  постановка  питання,   коли   ми скажемо;  нехай студенти заробляють. Обстановка інша, ніж була 10

- 15 років тому.  Сьогодні масові звільнення,  безробіття... Ці 5 тисяч - то мінімум для студента,  щоб прожити,  я вже не кажу про максимум.

 

     Подумайте над цим питанням. Це не зовсім правильна позиція.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Я також був студентом.  І мені  не  вистачало стипендії,  але я встигав учитися і ще й підпрацьовував, оскільки стипендії мені не вистачало.  Якщо ми видаємо комусь кошти, то це означає,  що  ми  повинні забрати їх у когось іншого.  Ми повинні додати відповідну кількість товарів на таку суму.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу!  Йдеться про  те,  що  сьогодні знайти  можливість підпрацювати дуже складно.  Ось про що запитує депутат.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.  Вікторе  Михайловичу!  Немає   сьогодні   для студентів   можливості  розвантажувати  вагони,  виконувати  іншу роботу.

 

     Зрозумійте: 5  тисяч   він   сьогодні   отримує,   але   500 карбованців йому треба на день, щоб тільки поїсти. Цієї стипендії вистачить тільки на 10 днів. Що ми робимо, про що ми говоримо?

 

     54

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні   депутати!   Подумайте,   як   можна виплачувати  допомоги,  пільги,  не  враховуючи  загального стану сім'ї,  з якої походить людина?  Хіба можна порівняти студента, в якого доходи на члена сім'ї 2 чи 4 тисячі купонів,  і студента, в якого на члена сім'ї припадає 50 тисяч?  Давайте подумаємо, що ми робимо.

 

     Інший момент.  Невже хтось думає,  що я,  сидячи в кабінеті, знайду чоботи,  цвяхи і тому подібне  для  завезення  в  село?  Я гарантую:  якщо б я залишив свій пост і пішов в Укоопспілку - я б дістав необхідне.  Це робота господарських служб,  що повинні цим займатись. Це не є робота уряду.

 

     От подивіться,  що роблять комерційні магазини,  їм ніхто не поставляє товар,  але вони знаходять його.  І в них у магазині  є товар.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.  Іване Степановичу!  Ви прекрасно знаєте село. Скажіть,  будь ласка,  де на селі відкрився хоч один  комерційний магазин?  Причому тут те,  що комерційні магазини завезуть...  Ви поїдьте в село,  подивіться,  що в місцевому магазині сьогодні є. Що  ви  розказуєте?  Ці  магазинчики  відкриваються в містах,  на Хрещатику. А в селі сьогодні немає елементарного для людини.

 

     Тому ми  ставимо  питання  про   державне   замовлення   для промисловості   на   необхідні   товари,   щоб   люди  знали,  що поставляється стільки пар чобіт,  стільки фуфайок...  Хіба це  не можна зрозуміти?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Для цього достатньо одного: люди, які керують споживспілкою, повинні працювати.

 

     55

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу!  Депутат веде мову ось про  що. Для  того  щоб  пошити  чоботи,  придатні  для роботи в сільській місцевості,  не потрібно імпортного обладнання,  імпортних шкір і так далі.  Потрібні наші шкіряні підошви, наші цвяхи... Чому ж на такі необхідні для нашого народу речі  немає  держзамовлення  для тих   підприємств,   які   сьогодні   звинувачують,  що  вони  не конкурентоспроможні і опинилися на грані банкрутства?  От про  що йдеться.  Леоніде Даниловичу, я прошу... Це не така вже й складна справа.  Навіть місцеві  промисловість  і  фабрики  забезпечували людей цими видами товарів.

 

     Вікторе Михайловичу!  Потрібне державне замовлення на товари повсякденного попиту.  Ми  ж  вирішували  питання,  коли  виникав дефіцит мила, солі... Так і цю проблему треба розв'язати. Ось про що говорив депутат Дубенков.

 

     Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ,  Івано-Франківська область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Є така вражаюча цифра, якою оперує голова правління Національного банку України Віктор Ющенко,  Україна у 1992  році  в  результаті міжнародної економічної діяльності заробила 12 мільярдів. З них у казну потрапило 118 мільйонів доларів.  Скажіть,  будь ласка,  що зараз  робить уряд для того,  щоб знайти ці гроші і повернути їх, щоб вони працювали на економіку України,  чи,  принаймні,  щоб на кількох блискучих "діячів комерції" наділи наручники?

 

     56

 

     Далі. Тут  пролунали  голоси  про  те,  що  нібито  багатьом директорам наш уряд зв'язав руки в плані ініціативи.  А тим часом добре  відомо,  що  багато  директорів  крупних підприємств,  які безконтрольно  ведуть  цю  справу,  мають  один-два   банківських рахунки в Росії,  і гроші перераховуються туди. Отже, ці рублі не працюють  на  економіку  України.  Національний   банк   збирався звернутися  до  тих директорів з проханням перевести ці рахунки в Україну,  щоб рублі працювали  на  нашу  економіку.  Так  от,  що робиться  дня того,  щоб вони застидалися чи навпаки,  сповнилися гордості за те,  що є громадянами України,  і працювали  на  нашу економіку?

 

     І таке   конкретне   запитання,  дуже  болюче,  пов'язане  з культурою.  Ви  знаєте,  що  книговидавнича  справа   в   Україні знаходиться  в  катастрофічному становищі.  Видавництва практично закриваються.  На кожні чотири книжки на українському  книжковому ринку,  які видані тут російською мовою чи ввезені сюди, виходить тільки одна українська книжка.  За  минулий  рік  ми  маємо  такі жахливі  цифри:  з  усіх  книжок,  що  надруковані  в  незалежній Україні,  тільки 28 процентів видані українською мовою, а решта - російською.

 

     Що уряд думає зробити,  щоб урятувати книговидавничу справу, бо кошти,  які закладені на  це  в  бюджеті,  нам  здаються  дуже мізерними.  Півтора  мільярда  карбованців,  які  передбачені  на поліграфію,  фактично підуть на модернізацію  поліграфічної  бази для виробництва цінних паперів, а не видання книжок. Ось такі мої сумні й тривожні запитання.

 

     Дякую.

 

     57

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Проблема така існує, і, можливо, до неї варто повернутися.  З бюджету на це виділена невелика сума.  Але є одне прохання /і це передбачено в проекті бюджету/:  якщо пропонуються якісь заходи,  що збільшують витрати бюджету, скажіть, за рахунок чого ми маємо ту суму перекрити? Це не стосується даного випадку, бо тут не такі великі суми.

 

     Друге. Немає   такої   офіційної   статистики,  за  якою  ми експортуємо  продукції  на  12  мільярдів  доларів.  Хоча,   якщо провести експертизу,  то цифра була б значно більше офіційної. За рахунок  чого?  За  рахунок  заниження  експортних  цін  на  нашу продукцію  в бартерних операціях.  Але це надзвичайно трудомістка робота.

 

     Уряд готує перевірку руху рахунків  в  іноземній  валюті  по найбільших  експортерах  продукції  на  Захід і в країни СНД.  Ми маємо можливість за даними  первинної  документації  виявити,  де залишилася валюта і чому вона не повернулася на рахунок.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Мені роблять зауваження, що я даю можливість два рази задавати  запитання  від  мікрофона.  Дійсно, такого  не  передбачено  Регламентом.  Але  я  прошу,  щоб з боку депутатів не було намагання вдруге задати  запитання,  і  тоді  з мого боку не буде повторного включення мікрофона.

 

     Перший мікрофон.

 

     БИЧКОВ В.В.,  заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Виктор  Михайлович!  Вы сегодня много говорили,  что надо искать, кому где работать.  Я бы хотел обратиться к  Леониду  Макаровичу, нашему

 

     58

 

     Президенту: где    искать    рабочие    места    Херсонскому хлопчатобумажному комбинату?  При  тех  структурах,  которые  все здесь критикуют,  работали в три смены,  а сегодня работают 14-15 дней. Из 18 тысяч рабочих комбината 16 тысяч составляют женщины.

 

     А к  вам  вопрос  как   к   министру   экономики:   скажите, пожалуйста,  каково,  понимание  соотношения  в бюджете затрат на развитие  народного  хозяйства  и  затрат  на   оборону.   Службу безопасности, МВД и прочие структуры?

 

     И второй  вопрос.  В  своем  докладе  вы  сказали,  что мы в состоянии протянуть руку тому,  кто сегодня  должен  спастись.  Я обращаюсь    к    вам   от   лица   работников   перерабатывающей промышленности.   Все   могут   бастовать,   но   не    работники перерабатывающей  промышленности.  Кабинет Министров индексировал зарплату в ноябре-декабре.  А в марте они получают  на  4,  на  7 тысяч  меньше.  Где  этот  закон  и что делать с перерабатывающей промышленностью? Способны ли вы протянуть руку?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Дозвольте я відповім вам так, як відповів один з  робітників  заводу  "Арсенал".  У  відповідь  на  звинувачення керівництва  "Арсеналу",  що  мовляв,  уряд  не   забезпечив   їх матеріально-технічними ресурсами,  робітник заводу спитав: "А чим ви займаєтесь?"

 

     Невже ви думаєте,  що уряд буде кожного забезпечувати гайкою і  гвинтиком?  Для  чого  ж керівництво,  для чого ж у нас служби матеріально-технічного  постачання?  Якщо   я   буду   в   службі матеріального постачання, я цим займатимусь.

 

     Другий момент. Я можу інформувати вас.../Шум у залі/.

 

     59

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Ви ж дайте можливість відповісти. Питання можна так поставити, а можна - інакше. Якщо сьогодні наші директори  вважають,  що вони є повновладними господарями і мають працювати так,  як вважають за потрібне,  у фінансовому плані,  у визначенні рівня заробітної плати,  рівня цін і так далі,  то так само вони зобов'язані й організувати цей процес.  Інша справа, що є певні договірні умови стосунків уряду із цими підприємствами. І уряд  повинен  виконувати  ці  договірні  умови.  Це   вже   коли підприємства будуть повністю самостійними, Вікторе Михайловичу... А так - усі мають виконувати договірні умови.

 

     Наприклад, концерн "Укрлегпром".  Він  тепер  уже  державний комітет.   Я  думаю,  що  це  підприємство  підпорядковане  цьому комітету,  годує його,  тому що комітет існує за рахунок  коштів, які  йому  відраховують,  у тому числі і це підприємство.  І вони разом повинні вирішувати проблему.  Але запитання до уряду: чи не ставить він їм якихось інших рогаток?

 

     ПИНЗЕНИК В.І.  Оце  запитання заслуговує на увагу.  Завдання уряду - саме створення нормального середовища.  Якщо ж ви хочете, щоб уряд вас забезпечував, то ми будемо регулювати і контролювати кожен ваш крок, у тому числі й використання кожного долара.

 

     60

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України   з   питань   агропромислового  комплексу  /Приазовський виборчий   округ,   Запорізька   область/.    Шановний    Вікторе Михайловичу! Дозвольте репліку. Ви говорили про те, що перехід до ринкових відносин обов'язково хворобливий.  Але світу  відомий  і китайський варіант.  Леонід Макарович там був і бачив,  що більше мільярда людей одягнені,  взуті і ситі.  Може, нашому уряду також потрібно туди поїхати і запозичити цей досвід?

 

     А тепер  запитання.  Воно  пов'язане  з розпадом Радянського Союзу.  13  грудня  1991  року  Зовнішекономбанк  СРСР   повністю припинив  платежі  за  кордон  із  розміщених  у  ньому  валютних рахунків інших банків, підприємств та громадян. Кошти українських банків,  колгоспів  та  підприємств  в  обсязі до одного мільярда доларів США виявилися заблокованими.  Рішенням Президії Верховної Ради Російської Федерації від 13 січня 1992 року Зовнішекономбанк СРСР був взятий під юрисдикцію Росії,  а внутрішньовалютний  борг був  визнаний  урядом  Росії  тільки  перед  російськими банками, підприємствами та громадянами.  Заборгованість  Зовнішекономбанку клієнтам  і  банкам  інших  республік  пропонується  передати  їх урядам,  тобто вам.  Тому я прошу  вас  дати  відповідь  з  цього приводу,  а  також стосовно погашення трьохпроцентних облігацій і облігацій на автомобілі,  які були реалізовані населенню  в  1992 році.

 

     Дякую.

 

     61

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Щодо  облігацій  на автомобілі.  Є пропозиції Мінфіну щодо вирішення цього питання.

 

     Стосовно заборгованості.  Ми  не  маємо  даних,  що  там   є мільярд. Сума приблизно в два рази менша.

 

     Що стосується    рахунків    громадян.   Указом   Президента Російської Федерації дозволено громадянам  СНД  знімати  кошти  з валютних   рахунків,   питання  про  рахунки  наших  підприємств, організацій,  установ  не  врегульовано.   Воно   вирішується   в контексті  загальних переговорів щодо боргів і активів колишнього Радянського Союзу.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  я прошу вибачення, що перебив. Ви не дали відповіді на друге запитання депутата Бичкова: як бути переробній промисловості сьогодні?  Він каже,  що ви  простягаєте руку  допомоги  всім,  крім переробної промисловості.  То чи буде простягнута ця рука і що буде в цій руці?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Ми готові простягнути руки всім, аби вистачило рук.

 

     ГОЛОВА. Ви відповіли на запитання від другого мікрофона?

 

     Так. Третій мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,   начальник   відділу  слідчого  управління Управління  внутрішніх  справ  Запорізької   області   /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Виктор Михайлович! Прежде чем задать вопрос, изложу кратко информацию для вас, чтобы

 

     62

 

     вы сориентировались,  и  для  народных  депутатов,   и   для Президента.

 

     По поручению Кабинета Министров в ноябре прошлого года двумя ведомствами  -  Минсельхозпродом   и   Госрыбхозпромом   -   была разработана   национальная  программа  по  стабилизации  развития рыбной отрасли Украины,  рассчитанная до 2000 года.  Почему-то  в этой   программе  объединили  две  программы:  Минсельхозпрода  и Госрыбхозпрома.   Для    реализации,    подчеркиваю,    программы Госрыбхозпрома  было  необходимо около 57 миллиардов карбованцев, 653,3 миллиона долларов США и 26 миллионов германских марок.  Для объектов,  которые  должны  способствовать  развитию аквакультуры Азовско-Черноморского бассейна  предусмотрено  в  этой  программе только  1,2  миллиарда  карбованцев.  Все остальные средства - на развитие океанического рыболовства. Это в ценах 1992 года. Я хочу сказать следующее.  Вложение средств в океаническое рыболовство - это по сути дела дотации большей своей частью других  государств. И вот вопрос. Учитывая дефицит бюджета Украины и катастрофическое экологическое  положение  в  Азовско-Черноморском  бассейне,   не считаете  ли  вы,  что  в  первую  очередь  эти  средства следует направить  для  реконструкции   и   строительства   объектов   по воспроизводству   рыбных  запасов  этого  бассейна  и  внутренних водоемов Украины?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Я готовий особисто підписати будь-які витрати. Тільки скажіть,  звідки їх узяти? Чому ви змушуєте уряд випускати емісійні гроші? Немає у нас грошей. Казна держави давно порожня.

 

     63

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Михайловичу!   Депутат   Слєсаренко   навів приклад дотацій компаній інших країн,  а для розвитку українських компаній не вистачає коштів. Ось про що йде мова.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Іване Степановичу!  У нас давно  не  вистачає коштів.  Ми давно живемо перевищуючи свої можливості. Де взяти ті кошти?

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/.  Виктор  Михайлович!  Я  вас   очень   прошу   все-таки расставить точки над "и" в отношении этой эмиссии. Ведь обвинение очень серьезное и несправедливое.

 

     Вместе с  группой  депутатов  я  был  на  встрече  послов  с Президентом Украины. Леонид Макарович с грустью сказал, что у нас все  вроде  бы  стабилизировалось,  но  Верховный  Совет   принял постановление,  на  выполнение которого Национальный банк Украины сделал колоссальную эмиссию. Это было сказано дважды.

 

     Поэтому, Виктор    Михайлович,    назовите     точно     это постановление,  скажите,  кто  был  против его принятия,  были ли беседы с Председателем Верховного Совета  и  членами  Президиума, кто и в какой форме предупреждал, какие будут последствия.

 

     64

 

     Леонид Макарович обозначил уровень инфляции к концу апреля - 100-150 процентов. Вы тоже говорили, что эмиссия большая. В какое же   положение   вы   ставите  Верховный  Совет?  Мы  каждый  раз оказываемся  заложниками.  Принимаем   постановление,   а   через несколько месяцев узнаем, что мы навредили.

 

     В отношении   социальной   защиты.  Люди  требуют,  средства массовой информации их подталкивают... Вы уже сейчас намекаете на то,  что нужно урезать там,  там и там... Есть же мера урезания в цивилизованном  мире.  Это  в  ХVIII  веке  на  Чукотке   собакам скармливали родителей. Мы же не чукчи ХVIII века. Ответьте точно. И я прошу министра иностранных дел,  чтобы он передал  по  факсу, или как угодно послам, что Леонид Макарович дезинформировал их.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  У  нас  дійсно  випущено в обіг зайву грошову масу.  Ми повинні нарешті зрозуміти і суворо цього дотримуватися, думаю це розуміють вже всі: будь-які заліки заборгованості - шлях у прірву,  шлях у нікуди.  Кожний залік - це вихлюпування великої кількості  грошей.  Ці  гроші  неминуче позначаться на споживчому ринку.  І проблема не в тому,  щоб зараз сукати кінці, проблема в тому щоб зараз цей процес зупинити, щоб цей останній залік дійсно став останнім.

 

     До речі,  ми вже робили прикидки з  Національним  банком.  Є можливість  зараз  через  рефінансований  кредит,  який надавався раніше,  повернути  значну  суму  тих  кредитів,  що  видані,   і ліквідувати негативні наслідки цього процесу. Але не тільки через банк

 

     65

 

     пройшла емісія.  Емісія пройшла  через  бюджет,  ми  закрили дірку в бюджеті.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,     генеральний     директор     Макіївського металургійного   комбінату    імені    С.М.Кірова    /Макіївський Центральний виборчий округ, Донецька область/. Виктор Михайлович! У меня два коротких вопроса.  Первый  вопрос.  Вам  как  министру экономики  известно,  что  с  1  апреля вся экономика остановлена какими-то структурами Кабинета Министров?  Нет движения продукции /хотя  предприятия  завалены  ею/  ни  в ближнее зарубежье,  ни в дальнее.  Не оформляются какие-то документы. А в ложе мы не видим нашего  руководителя,  который занят более сложными делами где-то за рубежом.

 

     И второй вопрос.  Исходя из чего определена эта  минимальная потребительская корзина?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Мінімальний споживчий кошик... По-перше, якщо мова  йде  про  мінімальний  споживчий  бюджет,  то   є   перелік продукції.  Рішення  було прийняте в 1991 році.  Але сьогодні цей перелік відповідав не мінімуму,  а  перевищує  середній.  /Шум  у залі/.  Я  підпишу,  щоб  мільйон  тонн можна було записати в цей бюджет,  але давайте подивимося на  цифри.  Немає  в  нас  такого виробництва.   Крім   інфляції,  ми  внаслідок  цього  нічого  не отримаємо.

 

     66

 

     Що стосується першого запитання. Я розумію, що питання...

 

     КУЧМА Л.Д.  Виктор  Михайлович!   Разрешите   мне   ответить депутату Шевченко.  Он,  наверное,  меня лучше поймет, потому что хорошо знаком с этим вопросом,  понимает,  и мы знаем,  почему он его задает.

 

     Россия сегодня   должна   предприятиям   Украины  около  750 миллиардов рублей. Подчеркиваю, рублей. В Национальном банке и во всех  коммерческих  банках на наших счетах находится 8 миллиардов рублей.  Задумайтесь.  И  в  то  же  время  продукцию  предлагают отправить  без  предоплаты.  И  депутат  Шевченко  давит опять на правительство через Верховный Совет.

 

     У вас было время.  Мы до 1 апреля опять продлили срок.  Что, за это время нельзя было подготовиться товарищу Шевченко?

 

     Украине каждый   месяц  необходимо  платить  400  миллиардов рублей России за энергоресурсы,  которыми пользуется и  Шевченко. Вы скажите,  где брать деньги правительству?  Или мы говорим, что мы  есть  государство  Украина,  или  давайте  сдаваться  в  плен кому-нибудь.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     67

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Я  так  розумію:  що  під час перерви продовжувалося обговорення.  Біля мікрофонів  залишилася  група  депутатів,  які вважають, що треба продовжити розмову, так?

 

     То, можливо,  визначимося,  скільки відвести часу? Де Віктор Михайлович?  Вікторе  Михайловичу,  пропонується  дати   вам   ще півгодини і перейти до доповіді міністра фінансів, а потім голови Національного банку,  тим більше,  що і там  будуть  запитання  і відповіді.

 

     Треба голосувати? Треба. Тоді прошу проголосувати за те, щоб дати ще півгодини.

 

     "За" - 251. Приймається.

 

     Третій мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Вікторе Михайловичу!  Ви так хвацько у своїй доповіді відступали від Конституції,  що я  навіть  засумнівався. Положення  про  платну  медицину,  про соціальний захист,  багато пунктів Конституції порушені.  Я знаю,  що  ви  зараз  не  можете відповісти   жодним   словом   на   моє  запитання.  Користуючись присутністю  Президента  України,  я  переадресую  це   запитання Леоніду Макаровичу Кравчуку.

 

     Шановний Леоніде   Макаровичу,   Президенте   України!  Хочу запитати:  ви  як  гарант  Конституції   підтверджуєте,   що   ця Конституція діє,  чи не підтверджуєте?  Просив би відповісти: так чи ні? Це не жарт...

 

     68

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу!  Сьогодні на початку засідання,  я вже  казав,  і  зараз  повторюю  /про  це  я  говорив  і вчора на засіданні Президії/,  що Леонід Макарович  буде  виступати,  якщо вважатиме за потрібне,  під час обговорення цього питання.  Може, тоді і запитання задавати?

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  Маю на увазі не те питання,  що ви  думаєте. Мені   потрібна  відповідь  на  одне  запитання:  ця  Конституція Президентом підтримується повністю - чи ні? Більше нічого.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  Президент України. Я не знаю, яку ви тримаєте Конституцію.  Мені  з  голосу  важко зрозуміти,  адже в нас в вже чимало доповнень і змін до Конституції.  То я хотів  би,  щоб  ви точніше мені сказали.  Ви мені скажіть, про яку статтю йдеться, і я дам конкретну відповідь.

 

     А Конституцію я підтримував, підтримую і буду підтримувати.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  Леоніде Макаровичу!  Я маю на увазі  таке.31 числа  по  державному  радіо  один  хвацький політолог виступив і сказав,  що  цю  Конституцію   виконувати   абсурдно,   бо   вона латанаперелатана,  що закони нам виконувати не потрібно,  а треба швидше вводити президентське правління.

 

     Тому я запитую вас як гаранта  Конституції:  ця  Конституція діє чи не діє? Останній варіант мається на увазі.

 

     КРАВЧУК Л.М. Звичайно, діє.

 

     А що стосується хвацького політолога,  то переадресуйте йому своє запитання, а я відповів.

 

     69

 

     КОЗАРЕНКО В.І. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа  труда" /Артемівський виборчий округ,  Донецька область/. Виктор  Михайлович!   В   проекте   Индикативного   плана   много показателей.  Эти  показатели,  конечно,  очень и очень грустные. Здесь,  например, такие показатели использования мощностей; от 33 процентов  до  50,  60,  70  и 80 процентов.  Объемы производства соответственно  тоже  колеблятся  от  50  до  70   процентов,   в зависимости от видов продукции.

 

     В связи   с  этим  у  меня  к  вам  такой  вопрос.  Скажите, пожалуйста,  вот эти  показатели  объемов  производства,  которые здесь   приводятся,  определены  исходя  из  потребностей  нашего государства?  Или эти  цифры  выведены,  исходя  из  достигнутого мизерного уровня производства?  Удовлетворят ли данные показатели трудящихся,  наше государство и смогут  ли  они  стабилизировать. производство или остановить спад нашей экономики?

 

     Второй вопрос.   В   этом  же  Индикативном  плане  /кстати. Президент присутствовал при его обсуждении в Кабинете  Министров/ четко сказано,  что вопрос обеспечения проезда самой незащищенной части наших  жителей  будет  решаться.  Так  сказано,  во  всяком случае. Сегодня я не понял, как он будет решаться.

 

     Спасибо.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ми  виходили  не  тільки  з  потреби,  а  й з можливості забезпечення. А ви знаєте, які тут проблеми виникають. Сама  зміна  структури виробництва не в страшна річ.  У кінцевому підсумку виробництво  працює  не  заради  виробництва,  а  заради людей. Повинно працювати заради людей!

 

     70

 

     Ви знаєте,  яка спотворена структура нашої економіки,  і те, що такі зміни  необхідні  і  повинні  відбуватися,  -  це  зовсім нормальна  річ.  Гірше  те,  що,  на  жаль,  ці  зміни поки що не відбуваються у необхідному напрямі,  бо не здається,  особливо  в перші місяці, стабілізувати стан справ у виробництві продовольчих і промислових товарів для населення. Це в першу чергу пов'язано з наслідками  у  виробництві  аграрної  продукції минулого року,  а також з труднощами у  забезпеченні  багатьох  підприємств  легкої промисловості.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГОПЕЙ І.О.,   голова   Полтавської  обласної  Ради  народних депутатів  /Карлівський  виборчий  округ,  Полтавська   область/. Шановний Вікторе Михайловичу! У мене два запитання.

 

     Перше. Ясно,  що джерела поповнення бюджету - це надзвичайно важливе питання,  але я не розумію  іншого.  Чому  уряд,  на  мій погляд,  вживає неенергійні, недостатні заходи для повернення тих валютних коштів,  які складають  великі  суми  і  знаходяться  на рахунках іноземних банків?  А це - кошти українського народу. І в той же час ви залишили місцеві Ради без 5-процентних  відрахувань валюти,  за  які вони закуповували ліки і технологічне обладнання для лікарень. Чи збираєтесь ви скасувати це своє рішення?

 

     Друге. Вам відомо,  що  селян  грабували  протягом  десятків років.  Чому  Кабінет  Міністрів,  на мій погляд,  прийняв досить неетичне,  не  зовсім  добре  рішення  по  відношенню  до  селян, обклавши їх податками на заробітну плату? І це при тій умові,

 

     71

 

     що вони   мають   найменшу   заробітну   плату  в  народному господарстві .

 

     Дякую за відповідь.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Виявити валютні кошти в західних банках -  це дуже непроста річ,  току що банки мають комерційну таємницю.  Для цього треба було б докласти чимало зусиль.  Єдине, що ми можемо і будемо  робити  -  це  виявляти  по  балансу  підприємства  і  по первинній звітності, що товар відвантажений, а оплата за нього не надійшла.  Тут ми можемо виявити сам факт,  не знаючи, де валютні кошти.  Але вже це дає підстави до притягнення посадових осіб  до відповідальності.

 

     Що стосується валютних податків, то ви знаєте, що вони у нас скасовані.  Валютні податки у нас сягали  70  відсотків  валютної виручки.  Пригадуєте, минулого року саме так було. І це була одна з причин,  чому валюта не ввозилася в Україну,  а  приховувалася. Зараз ми всіх перевели на єдиний режим, на єдиний принцип, у тому числі  й  уряд  України.  Цю  потребу  у  валютних  коштах   уряд задовольняє  за  рахунок  своїх  коштів.  Правда,  тут  є ще одне джерело надходжень валюти - за рахунок державного  контракту,  де оплата здійснюється з бюджету, і прямі надходження валюти йдуть у валютний фонд.

 

     Що стосується податків.  Думаю, це питання порушується сотні разів.  Давайте  все-таки  подумаємо,  що  трапилося.  Ми  нічого особливого не ввели.  Я розмовляв з  колгоспниками  -  їх  це  не хвилює.  Зверніть  увагу:  раніше колгоспи платили 8 відсотків до фонду,  сьогодні вони не платять. Значить, ці гроші залишаються в колгоспах, і є можливість збільшити виплати заробітної плати.

 

     72

 

     Замість того ми ввели індивідуальне оподаткування.  Причому, якщо взяти 10 тисяч купонів,  4 тисячі 600 з  них  не  підлягають оподаткуванню.  До  десяти  рівнів  мінімальної  зарплати  ставка податку - 10 відсотків,  значить,  з  10  тисяч  виходить  трошки більше 5 відсотків. А от що відбулося і повинно було відбутися? У нас податок диференційований:  менший заробіток -  менша  ставка, вищий заробіток - вища ставка.  Так,  може, в тому причину і слід шукати, і повинно так бути? Не може бути єдиний податок для всіх. По   суті,  податок  з  доходів  окремих  працівників  сільського господарства різний,  А раніше ми оподатковували,  по суті,  всіх єдиною  ставкою.  Але  принцип повинен бути єдиний для всіх.  Чим більше людина заробляє,  тим вищий податок вона повинна  платити. До речі, такий податок введено у всіх країнах СНД.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Михайловичу!  Щодо  оцих  5 процентів,  які дозволялось місцевим органам влади мати від валютних  надходжень. Це   вперше   було  введено  навіть  за  адміністративнокомандної системи,  і місцева влада отримала якийсь стимул:  щоб не  тільки знати,  хто,  що і куди вивозить за валюту,  але й щось від цього мати.  А зараз ми вважаємо,  що  ці  5  процентів  врятують  вашу економіку, і забираємо їх, щоб уже всі 100 відсотків були в руках уряду.  Думаю,  це якраз іде врозріз із тим,  про що говоримо: що будемо стимулювати діяльність місцевих органів "влади, щоб вони і несли   відповідальність,    і    мали    можливість    управляти народногосподарським  комплексом.  5 процентів були введені років

4-6 тому.  Тільки увійшли в смак цього,  як  їх  забрали.  Це  не демократичне, рішення. Воно тяжіє більш до авторитарного.

 

     73

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Іване   Степановичу,  у  такому  випадку  це означає,  що ми вводимо додатковий податок.  Ми сьогодні  всю  ви ручку  перераховуємо  за  курсом  українських  купонів  і платимо податки з будь-яких операцій - 30 відсотків.  Введення цих  п'яти відсотків   означає   введення  додаткового,  але  вже  валютного податку.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  Я  б хотів,  щоб моє запитання почули шановні Іван Степанович і Леонід Макарович.

 

     Мова йде  про  "Уточнення  до  проекту  Державного   бюджету України на 1993 рік".  На сторінці 6 написано: "Утримання органів законодавчої,  виконавчої та судової влади - разом 145,6 мільярда карбованців".

 

     Ви пам'ятаєте, що була пропозиція багатьох депутатів, у тому числі й моя,  розглянути в Конституції  розділ,  який  стосується влади,  і  ліквідувати оці дві паралельні структури.  Це мова йде про бюджет.

 

     Тоді Іван Степанович підтримав цю  ідею,  але  парламент  не підтримав.  Ну,  парламент  такий,  який  він є.  Іван Степанович сказав,  що є погодження із Президентом з приводу того,  що ми на 50  процентів  скорочуємо  затрати  на  утримання  управлінського персоналу. Це було сприйнято населенням дуже позитивно.

 

     74

 

     У мене таке запитання:  чому Кабінет Міністрів чи  той,  хто розробляв  цей бюджет,  не прислухались до порад Голови Верховної Ради і  Президента?  І  друге  коротеньке  запитання.  У  проекті Індикативного  плану  передбачено  збільшити  у  нинішньому  році виробництво зерна на 5,8 мільйона тонн,  цукрового  буряка  -  на 13,2 мільйона тонн,  соняшнику - майже на 1 мільйон і овочів - на 2,3 мільйона тонн. Спеціалісти, знають, що недосіяні ще озимі, не піднятий зяб.  Я, може, найдужче хочу, щоб це було вироблено. Але чим керувались,  плануючи  таке  значне  збільшення  виробництва, абсолютно  не  забезпечивши  проведення цих сільськогосподарських робіт?  Вважаю,  що це  не  просто  помилка,  а  дезинформація  і Президента, і Верховної Ради.

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  По-перше,  гадаю, що скоро не треба буде тієї цифри змінювати.  Тому що багато  людей  не  хочуть  працювати  в такому  божевільному  режимі,  в якому доводиться зараз працювати урядові. Не треба буде навіть порушувати це питання. Чимало людей просто тікають.  Мабуть,  багато хто з вас і не пішов би зараз на таку роботу.  Це неймовірне навантаження.  І говорити  зараз  про особливе скорочення...

 

     Я, до речі,  сидячи в цьому залі, теж був прихильником такої постановки питання.  Поки сам не "поварився в  котлі"  виконавчої влади,  коли  ні суботи,  ні неділі немає.  Ну,  давайте вирішимо питання про скорочення,  а потім подивимося, що буде. А нічого не буде - всі розбіжаться.

 

     75

 

     Що стосується  другого  запитання.  Ми  над ним працювали ще додатково.  І уточнені дані,  які ми заклали /вони зараз уже дещо не збігаються з тими, які вам дали/, взято з областей. Області цю інформацію проробляли з господарствами, теж коригували цифри, але в  незначних межах.  Це,  скажімо,  два з чимось мільйони тонн по зерну,  майже два мільйони тонн цукрових буряків.  Вам поки що це не запропоновано, бо дані ми лиш недавно одержали з областей.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені 118 загиблих комунарів Шахтарського  району  /Макіївський-Совєтський   виборчий   округ, Донецька область/.  Вікторе Михайловичу!  Те, що ми вже нічого не видавимо /і так чотири місяці давили/, - цілком зрозуміло. Бюджет треба  затверджувати.  Але  мене хвилює ось яке питання.  У плані передбачається,  що заробітна плата буде зростати приблизно  в  4 рази. Витрати на квартплату зростають у 8 разів, послуги десь у 6 разів,  на товари народного споживання - у 5 разів. Так навіщо ми це  робимо:  підвищуємо  заробітну  плату  і одразу ж ціни на все зростають?  Здається,  ми  ж   неодноразово   з   цього   приводу домовлялися.  Чи,  може,  ми  заробітну  плату  хочемо  цим самим підігнати  до  світових  стандартів?  У  мене  складається   таке враження, що ми даємо змогу тим людям, які приватизували будинки, офіси,  магазини тощо,  швидше виплатити їх вартість  за  рахунок того підвищення заробітної плати.  Іншої відповіді я не знаходжу. Поясніть, будь ласка.

 

     76

 

     І друге запитання.  Тут кілька депутатів  уже  говорили  про безкоштовний  проїзд  пенсіонерів.  Невже  такі  величезні  кошти потрібні,  щоб пенсіонери /я підкреслюю - за  віком/  мали  право безкоштовного проїзду?

 

     Ще одне. У нас податкова система працює незадовільно. Чому я так кажу? Бо податки стягують з тих, з кого можна їх узяти, хто й так   заплатить.   А  ось  з  комерційних  магазинів  податки  не стягуються, тому що у нас немає відповідного механізму. На ринках торгують, і ці гроші переходять з рук у руки, не оподатковуються. Який планує уряд  механізм,  щоб  навести  порядок  у  податковій справі і цим самим поповнити бюджет?

 

     ПЕНЗЕНИК В.М.   Ви  маєте  рацію.  Якби  ми,  скажімо,  мали стабільну економічну ситуацію,  а уряд узяв і підвищив  заробітну плату в одній з галузей,  тобто заклав тут більші витрати,  то це потягло б за собою зростання собівартості,  цін в інших  галузях. Але у нас відбувається постійне подорожчання енергоресурсів,  які ми купуємо.  Тож виникає запитання:  як  маємо  покрити  різницю? Можна  піти  тим  же шляхом,  яким ми йшли довгий час:  дотування виробництва продукції.  Але я називав вам  цифру,  яка  внаслідок цього  додається до дефіциту бюджету,  - 4 трильйони карбованців. Що це означає?

 

     77

 

     Ми знову будемо друкувати гроші.  Ми  спричинимо  величезний перекіс  цін  в  окремих  галузях економіки.  Ми породимо страшну тіньову економіку. І взагалі - сам бюджет нам у такій ситуації не потрібен.

 

     Значить, якщо  у  ці  дні  сировина і матеріали дорожчі,  ми вимушені перекладати зростання затрат,  цін на споживачів. Але за цих умов ми не можемо в багатьох випадках не змінювати заробітної плати.  Ми ж робимо підрахунки.  При прогнозному  підвищенні  цін часто   трапляється  так,  що  людина  просто  не  може  придбати необхідної кількості продуктів.

 

     Щодо податків на комерційні структури і  продаж  на  ринках. Хочу  вам  повідомити,  що вчора уряд прийняв декрет про введення касових апаратів у торгівлі і касових книг /тимчасово, доти, поки не розпочнемо виробництво власних касових апаратів/.  Це означає, що кожен  торговий  заклад  повинен  буде  вести  щоденний  облік продажу  продукції.  Це  дуже  важливо  з  точки зору контролю за доходами і контролю за спекулятивним перепродажем продукції  поза комерційною мережою.

 

     Уряд також прийняв декрет про податок на промисел.  Мова йде про оподаткування людей,  які займаються  торгівлею  на  базарах, стадіонах та в інших місцях.

 

     78

 

     Що стосується пенсіонерів,  то нам зрозуміла позиція, яку ви займаєте.  Але зрозумійте трохи і нас. Ми не вороги своїм людям і не хочемо їм робити гірше. Ми знаємо, в якій скруті опинилися. Ми допустили фактичну  помилку.  Підхід  має  бути  такий.  Багатший повинен платити. Біднішому не вистачає необхідної суми, і ми йому доплачуємо. Ми це зробили в грудні, але не виділили окремо, що це

- на транспорт.

 

     Тепер кожного  місяця при перегляді доплат пенсіонерам,  які мають доходи, нижчі певного рівня, ми виділятимемо окремо питання про доплати на транспорт.

 

     Крім того, проектом постанови Кабінету Міністрів передбачено для проїзду на приміські присадибні ділянки  придбання  пільгових проїзних квитків з правом проїзду в окремі дні. Зверніть увагу на такий момент.  Якщо ми вводимо для когось  пільговий  проїзд,  то дивіться,  в  якій ситуації опиняються сільські пенсіонери.  Адже вони цими пільгами скористатися не можуть.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     КАСЬЯНЕНКО А.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  /Дніпровський  виборчий  округ,  Херсонська область/. Уважаемый Виктор Михайлович! У меня два вопроса.

 

     Первый. Как вы относитесь к тому,  что прогнозные показатели никак  не предусматривают обновление основных фондов?  Вы знаете, что износ их составляет 40 процентов,  Еще год-два  -  и  мы  так отстанем от мировой технической системы, что уже никогда в нее не интегрируемся.

 

     79

 

     И второй  вопрос  касается  бюджета.  Вот  на  странице   36 расчетов   к   проекту   Государственного  бюджета  предусмотрена компенсация затрат на Топливо.

 

     Сельский житель платит за топливо 3 тысячи рублей, остальное компенсируется  государством.  Но известно ли вам,  что для того, чтобы привезти эти две  тонны,  которые  он  купит  за  3  тысячи рублей,  ему  надо  заплатить  за  транспорт  минимум 30-40 тысяч рублей?  Не  считаете  ли  вы   необходимым   этот   вопрос   так отрегулировать  на уровне местного бюджета,  чтобы человек платил хотя бы  за  8-10  километров,  а  остальное  брало  бы  на  себя государство?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Вважаю.  Але  скажіть,  за  рахунок чого?  За рахунок додаткового інфляційного податку? Шановні депутати! Немає у нас грошей. Немає в бюджеті грошей!

 

     А що   стосується   першого   питання,   то   воно,  дійсно, надзвичайно  болюче.  Давайте  не  заходити  в  зачароване  коло. Сьогодні  ми  можемо,  незважаючи  на це,  почати інфляційно,  за рахунок  емісії  здійснювати  інвестиції.  Але  це  означає,   що інвестиції в таких ситуаціях скорочуються.

 

     Ніякі кредити не йдуть. Навіть ті пільги, які ми законодавчо встановили щодо виведення інвестицій з-під оподаткування,  теж не спрацьовують, бо стає невигідно інвестувати.

 

     Отже, зараз  ми  можемо  відродити  інвестиційну активність, тільки різко обмеживши темпи  інфляції,  коли  підуть  кредити  - основні   джерела   фінансування  інвестиції.  А  це  потребує  в сьогоднішніх умовах обмеження витрат,  у тому числі навіть  і  на деякі інвестиційні програми.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     80

 

     ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Я не належу до тих, хто з будь-якого приводу критикує уряд.  Розумію,  наскільки зараз вам складно, і розумію, що  без  помилок  не  обійтися.  Але,  вивчаючи  план,  я  дійшов висновку,  що при його підготовці допущено дуже серйозну помилку, яка   полягає   ось   у  чому.  Цей  план  виходить  з  надії  на стабілізацію.  Тоді чому  ж  не  проаналізовано  основні  причини провалу минулого року, коли навіть за умов більш-менш нормального надходження енергоносіїв ми маємо  такі  погані  показники?  І  у зв'язку з цим чи вважаєте ви той перелік заходів,  який окреслено в плані, достатнім? Чи нам все ж таки доведеться вдатися до більш рішучих  заходів?  Це  -  перше,  так  би  мовити,  концептуальне питання.

 

     І другий момент. У мене виникла думка /я її неодноразово тут виголошував/,  що уряд і, мабуть, перш за все Мінфін, намагаючись збільшити доходну частину бюджету,  застосовують ті прийоми, коли ліки виявляються гіршими, ніж хвороба. Я неодноразово говорив, що вважаю  однією  з  серйозних  причин  соціальної   напруги   нашу квартирну  проблему.  Державних капіталовкладень не вистачає,  це десь близько п'ятої частини затрат,  які  плануються  на  житлове будівництво.

 

     Так чим  можна  пояснити той факт /я про це вже неодноразово говорив/,  що за тих  умов,  коли,  здавалось  би,  уряд  повинен сприяти будівництву, він так вперто відстоює податок на добавлену вартість на будівництво житла  господарським  способом?  Чому  не виводяться з оподаткування ті кошти, які спрямовуються на житлове будівництво?

 

     81

 

     Мені хотілося б,  щоб ви відповіли  на  таке  запитання:  чи вводитиметься  податок  на  майно підприємств і чи прораховуються наслідки цього кроку?

 

     Дякую за увагу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Проект декрету про  податок  на  майно  зараз уточнюється. І найближчим часом він розглядатиметься.

 

     Що стосується заходів, передбачених планом, то я теж вважаю, що ми повинні зараз внести в них корективи.

 

     Я вже говорив  про  те,  що  сам  план  потребує  уточнення. Взагалі,  така  складається  ситуація,  що  ми не можемо сьогодні здійснити планування  на  цілий  рік.  Нам  доведеться  постійно, кожного кварталу вносити уточнення як в Індикативний план,  так і в бюджет.

 

     Що стосується багатьох звільнень від податків,  про  які  ви говорите.  На  жаль,  при  нинішніх  темпах інфляції навіть цього недостатньо  для  різкого  заохочення  інвестиційної  активності. Ніхто сьогодні не буде брати кредити, в тому числі і населення, а банк не дасть їх. Виникає проблема здешевлення. Хто їх здешевить? Наші  можливості  теж обмежені.  Так що в нинішній ситуації треба дуже  обережно  підходити   до   питання   про   звільнення   від оподаткування.

 

     82

 

     Давайте рахувати.  Ми вже робили для вас підрахунки,  готові ще раз зробити. Можемо звільнити. Прохання до вас одне - покажіть нам, за рахунок чого ми маємо це перекрити.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Михайловичу,  я не можу включати другий раз мікрофон.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Мова йде про звільнення спорудження житла, яке будується   господарським  способом,  від  додатку  на  добавлену вартість. Але зробити це непросто.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРОВ В.М.  Ще раз повторюю.  У плані написано,  що з  суми близько  700  мільярдів  карбованців,  які  потрібні  на  житлове будівництво,  державні капіталовкладення складають 145 мільярдів. Будівництво,  що  ведеться  за рахунок державних капіталовкладень звільнено від податку на добавлену вартість.  А от коли  будь-яке підприємство,  будь-яка  організація почне будувати таке ж житло, яке вкрай необхідне,  то воно для цієї організації  обійдеться  в півтора раза дорожче.  Чи справедливий такий підхід?  От я про що говорив.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Давайте введемо такий податок і  в  бюджетній сфері.  Але  в  цьому  випадку  відбудеться  тільки перекачування коштів.  Якщо  ми  звільнимо  житлове  будівництво  господарським способом від податку,  то виникає проблема відшкодування.  Бюджет не просто втратить  певні  суми  податків,  його  ще  треба  буде поповнювати.

 

     83

 

     За рахунок  чого?  Є  податок вхідний,  податок на добавлену вартість на вхідні /з сировиною/ матеріали.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БОНДАРЄВ В.П.,   заступник   глави   Житомирської   обласної державної  адміністрації  /Овруцький виборчий округ,  Житомирська область/.  Уважаемый Виктор Михайлович!  В проектах Индикативного плана  и Государственного бюджета вновь подтвержден приоритет мер по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС.  В  то  же время  и  там,  и  там  средств  на ликвидацию последствий аварии закладывается в два раза меньше,  чем необходимо по  национальной программе /даже в три раза/. Поэтому напрашивается вопрос: где же этот приоритет?

 

     И второе.  Сегодня  мои  избиратели,   жители   загрязненных районов области,  взбудоражены известием о том, что правительство готовит декрет о значительном сокращении льгот и  компенсаций.  И меня  удивило  то,  что  отвечая  на  вопрос депутата Яценко,  вы заявили,  что,  ничего об этом не знаете, хотя в то же время есть протокольное  поручение бывшего первого вицепремьера вам и другим министерствам в месячный срок решить вопрос о  снижении  льгот  и компенсаций.

 

     У меня  вопрос  такой:  так  как  же  это понимать?  С одной стороны все мы провозглашаем,  от Президента,  Премьера  и  ниже, приоритет   национальной   программы,   а   с  другой  стороны  - закладываем ее провал.

 

     84

 

     ПИНЗЕНИК В.М. По-перше, я говорив про те, що такий запит був відносно  чорнобильського  закону.  Чи  був  на  розгляді  проект декрету,  який передбачав повний перегляд норм  цього  закону?  Я відповів /і це є правдою/,  що такого розгляду проекту декрету не було.

 

     Друге. Давайте подивимось. Це трагедія наша - Чорнобиль. 611 мільярдів  карбованців  -  це  майже 10 відсотків витрат бюджету, навіть трошки більше. Одна програма - а яка величезна сума.

 

     Я вважаю,  що треба  буде  перевірити  реальне  використання коштів з фонду Чорнобиля.  Треба буде зробити перевірку,  таку ж, які ми робили по інших фондах.  Давайте подивимось, може, дійсно, треба буде додати,  а може,  треба буде зняти, тільки не кошти, а щось інше?

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе Михайловичу. Ми вже використали весь час.

 

     Слово для   доповіді  надається  міністру  фінансів  України П'ятаченку Григорію Олександровичу.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.,  міністр фінансів України. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати, члени уряду, гості!

 

     Враховуючи, що на руках у всіх є  проект  бюджету  і  повний перелік  розрахунків його показників як щодо доходів,  так і щодо видатків, а також те, що попередній доповідач багато вже сказав з приводу  фінансових показників,  дозвольте мені зупинитися тільки на окремих поясненнях до показників бюджету.

 

     85

 

     Перше. При формуванні показників проекту бюджету на 1993 рік вивчено попередні підсумки виконання бюджету за 1992 рік,  а саме

- визначено фактори,  які обумовили дефіцит бюджету минулого року в  розмірі  17  процентів  до валового національного продукту при плані 2 проценти і загальний дефіцит фінансових ресурсів  держави до  валового національного продукту в розмірі 36 процентів.  І це за  умови,  що  в  доход  бюджету  мобілізовано  і  трильйон  200 мільярдів  карбованців,  або  104  проценти  до  плану.  В чому ж причина такого стану? Основні причини такого стану з'ясувалися. У першу  чергу  це  невідповідність  у  багатьох  випадках  чинного законодавства,  яке   обумовлює   видатки   бюджету,   фінансовим можливостям  держави.  По-друге,  недосконалість механізму,  який регулює паритетність цін  на  сільськогосподарську  і  промислову продукцію.    По-третє,    розбіжність   у   показниках   проекту Індикативного плану, які в основою для формування бюджету.

 

     86

 

     Це обумовило перевищення видатків бюджету над доходами на 697 мільярдів  карбованців.  Із  цієї  суми зокрема направлено на підтримку пріоритетності цін сільськогосподарської продукції  266 мільярдів  карбованців,  підвищення  розміру  заробітної  плати в бюджетній сфері та стипендій - 119 мільярдів карбованців.

 

     Усе це  вимагає   забезпечення   формування   збалансованого бюджету  України  на  1993 рік,  підготовки узгоджених заходів по зміцненню   його   доходної   частини   та   приведення   чинного законодавства у відповідність з фінансовими можливостями держави.

 

     Друге. Основні  показники проекту Індикативного плану,  що є основою  для  формування  доходної  частини  бюджету,  а  саме  - прибуток і фонд споживання - сформовані в розрізі регіонів.  У їх формуванні і прогнозній оцінці,  а також  у  визначенні  можливих ресурсів як для місцевих бюджетів,  так і для державного бюджету, брали участь ряд фахівців із цих регіонів.  На  заключному  етапі вносились   уточнення  з  участю  керівників,  а  також  народних депутатів з цих регіонів.  У першу чергу я б відзначив,  що  дуже активну  участь  у  цьому  брали  представники  Республіки  Крим, Донецької,  Луганської,  Дніпропетровської,  Запорізької та інших областей.

 

     Такий підхід,   на   нашу   думку,  сприяв  більш  реальному визначенню   фінансових   ресурсів   регіонів   і   напрямку   їх використання.  Більше  того - і фахівці,  і керівники,  і народні депутати   мали   можливість   ознайомитися    безпосередньо    в Міністерстві  фінансів  з  такими  ресурсами  по кожній області і оцінити в цілому глибину економічної кризи,  яку зараз  переживає наша країна та її народ.

 

     87

 

     Я із  задоволенням  хочу  вам  доповісти,  що  при  розгляді проекту і представники регіонів,  і голови комісій,  і  депутати, які  були  присутні,  виявили  повне  розуміння того стану,  який склався в економіці,  і тих показників,  які закладені в  проекті бюджету.

 

     Третє. Ситуація,   яка  складається  сьогодні  з  фінансами, бюджетом,  грошовим обігом,  вимагає проведення жорсткої економії для того, щоб вийти з фінансової кризи. Головне зараз - створення економічних умов для гальмування і зупинення  спаду  виробництва, проведення  антиінфляційних  заходів,  підтримка  модернізації  і структурної перебудови економіки відповідно до плану дій уряду по реалізації основ національної економічної політики на 1993 рік.

 

     Я наголошую,   що   саме   у  виробництві  треба  вишукувати можливості формування фінансових ресурсів.

 

     Відповідно до встановлених законодавством пільг у  поточному році не буде оподатковуватися 270 мільярдів карбованців прибутку, який  спрямовується  на  модернізацію  і  реконструкцію  активної частини виробничих фондів,  освоєння нових потужностей.  Майже 80 відсотків прибутку  залишається  в  розпорядженні  підприємств  і організацій.  Це вимагає таких економічних важелів, які сприяли б використанню його в першу чергу на інвестиції.

 

     Четверте. У  бюджеті  враховано,  що  понад  450   мільярдів карбованців   податку   на   добавлену   вартість  залишаються  в розпорядженні    Міністерства    сільського    господарства     і використовуватимуться  для забезпечення підтримки паритету цін на сільськогосподарську продукцію.

 

     88

 

     П'яте. Характерною рисою видаткової  частини  бюджету  є  її соціальна спрямованість.  Видатки,  які безпосередньо пов'язані з соціальним захистом  населення  та  утриманням  закладів  охорони здоров'я,   освіти,   культури,   перевищують  57  процентів  від загальної суми в консолідованому  бюджеті  і  90  відсотків  -  у місцевих   бюджетах.   Видатки  на  соціальний  захист  населення становлять    1,8    трильйона    карбованців.     Видатки     на соціальнокультурні   заходи,  розраховані  на  основі  показників Індикативного плану та діючих норм витрат,  визначено в сумі  2,4 трильйона  карбованців.  У  складі  цих  видатків  асигнування на освіту становлять понад 1 трильйон карбованців,  охорону здоров'я

- 964 мільярди карбованців, культуру - 309 мільярдів карбованців.

 

     Половину державних капітальних вкладень відповідно до Закону про  пріоритетність  соціального  розвитку  села   передбачається спрямувати на будівництво в сільській місцевості об'єктів охорони здоров'я,  освіти, культури, служби побуту, а також водопроводів, каналізаційних систем і споруд,  мережі газо-,  електропостачання тощо.

 

     Шосте. За  рахунок  надходжень  до  фонду,  створеного   для ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  та соціального захисту населення заплановані  видатки  в  обсязі  611  мільярдів карбованців,   у   тому  числі  на  будівництво  житла,  об'єктів соціально-культурного і виробничого призначення для  переселенців з  радіаційно  забруднених територій - 196 мільярдів карбованців. Зараз ця сума уточнюється Мінчорнобилем,  і на  будівництво  буде спрямовано,  як  і  в  минулому  році,  близько 50 процентів,  що становить 300 мільярдів карбованців.

 

     89

 

     Сьоме. Витрати на оборону передбачені тільки  для  утримання армії.  На  наступному  етапі,  після прийняття воєнної доктрини, вони можуть бути уточнені.

 

     Восьме. На утримання органів законодавчої і виконавчої влади спрямовується   186   мільярдів   карбованців.   У   порівняльних показниках  до  валового  національного  продукту  це   становить відповідно 1,4 і 1,36 відсотка.

 

     У той же час слід відзначити /тут уже це підкреслювали/,  що чисельність перш за все місцевих органів,  міністерств і відомств у порівнянні з 1992 роком зростав на 14 тисяч осіб. Відповідно до Закону  про  контрольно-ревізійну  службу  збільшена  чисельність податкової  служби.  Є  відповідне збільшення /в межах 2,6 тисячі осіб/ чисельності апарату міністерств  і  відомств  у  зв'язку  з посиленням контролю за управлінням державною власністю.

 

     Дев'яте. У  цілому дефіцит бюджету визначено в 2,1 трильйона карбованців,  або  15,5  відсотка   до   валового   національного продукту.

 

     Шановні народні депутати! Звертаю вашу увагу на те, що вчора ми отримали уточнення до цих показників.  Це  викликано  тим,  що проект  бюджету  розглянуто  в  постійних комісіях Верховної Ради разом з проектом Індикативного плану.  Комісії внесли  відповідні уточнення і пропозиції до цих проектів.

 

     З урахуванням  зауважень  і пропозицій запропоновано перш за все дещо уточнити податкову політику на 1993 рік, зберегти у 1993 році податок на добавлену вартість на рівні

 

     90

 

     1992 року  - 28 відсотків і податок на прибуток,  який був у минулому році, - 35 відсотків.

 

     Валовий національний продукт уточнено з 13,6 трильйона до 15,8 трильйона.  Прибуток  -  із  3,7  мільярда  до  5,9 мільярда карбованців.  Це дало змогу уточнити  насамперед  надходження  до бюджету.

 

     Комісія з питань планування,  бюджету, фінансів і цін внесла пропозицію  збільшити  плату  за  надходження  від  приватизації, спрямувати  її  на  фінансування  видатків  бюджету  в  сумі один трильйон карбованців.  Ми зарахували з цієї  суми  650  мільярдів карбованців.

 

     З урахуванням   названих   уточнень  доходи  бюджету  можуть скласти,  на відміну від того,  що ми вам подали,  8,1  трильйона карбованців,  а  видатки  -  9,2  трильйона карбованців.  Дефіцит бюджету  замість  2,1  трильйона  карбованців   становитиме   1,1 трильона  карбованців,  або  7,5  відсотка валового національного продукту.

 

     Народні депутати задавали запитання  про  цінні  папери.  Це надзвичайно болюче питання, і його треба вирішувати. Це облігації внутрішньої виграшної позики  і  безпроцентні  позики,  які  були випущені  під товари.  У жовтні це питання розглядалося,  внесені слушні пропозиції, зокрема Комісією з питань планування, бюджету, фінансів і цін.  Постановою Президії Верховної Ради України від 9 березня цього року передбачено визначити  розмір  індексації  цих паперів  і  витрати віднести на внутрішній борг.  Уряд це питання доопрацьовує і найближчим часом

 

     91

 

     внесе на розгляд Верховної Ради.

 

     Маю зауважити,  що структура внутрішнього боргу сьогодні  не подається вам на розгляд, вона буде подана після уточнення, після того, як ми віднесемо ці суми на внутрішній борг.

 

     Пару слів скажу про валютний баланс.  Вимагалося,  щоб разом із бюджетом був валютний баланс. Він вам розданий.

 

     Хотів би  зупинитися тільки на одному розділі.  1,7 мільярда карбованців   будуть   використовуватися   централізовано   через валютний  фонд уряду і відповідно спрямовуватися.  Там є перелік, не буду його повторювати, він у вас є.

 

     Маю ще сказати про ті пропозиції,  які вносилися  депутатами під час попередніх обговорень.  Було сказано,  що всі вони будуть розглянуті при обговоренні проекту бюджету.

 

     Дозвольте мені зупинитися на окремих з них.  Усі  пропозиції узагальнені.  Якщо  прийняти  їх  усі,  то це збільшить видаткову частину бюджету більш як на 3 трильйони карбованців.

 

     Є пропозиції, які заслуговують на увагу. Кабінетом Міністрів підготовлено  проект відповідного рішення.  Його найближчим часом буде розглянуто.  Йдеться якраз  про  те  питання,  яке  тут  вже порушували,  -  щоб  звільнити  від податку на добавлену вартість спорудження  житла,   яке   будується   господарським   способом. Пропонується   також   звільнити  від  оподаткування  путівки  на лікування й відпочинок,  в дитячі оздоровчі табори,  матеріальної допомоги, спирту, який іде на ліки тощо.

 

     92

 

     Думаю, всі  ці  проблеми  будуть  вирішені  через відповідні декрети і уточнення до них, які будуть вам подані на розгляд.

 

     І останнє  питання  було  поставлено  депутатом   Ягоферовим Анатолієм  Миколайовичем.  Він  запитав  про розмір національного доходу,  який припадає на кожну область.  Учора  такі  розрахунки подані,  вони  у вас є,  підписав їх виконуючий обов'язки першого віце-прем'єра Євтухов.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПОПЕРНЯК А.Н., начальник управління магістральних автошляхів

|   6   концерну   "Укршляхбуд"   /Летичівський  виборчий  округ, Хмельницька область/. Ну, прежде всего, Григорий Александрович, я вам  сочувствую,  что  на  вашу  долю  выпала такая очень сложная миссия - докладывать  по  такому  сложному  вопросу,  как  проект бюджета,  который  два  дня  тому  назад  имел дефицит более двух триллионов,  а через двое суток осталось дефицита 1 триллион  200 миллиардов.

 

     А сейчас  - по существу.  Вы знаете,  что под автомобильными дорогами общего пользования  у  нас  находится  около  500  тысяч гектаров.  Если  Верховный  Совет  учтет,  как  предполагается  в проекте бюджета,  индексацию ставок платы за землю примерно в  30 раз,  то дорожники должны будут заплатить за землю /вот за те 500 тысяч гектаров/  150  миллиардов  рублей.../.  Одну  минутку,  не мешайте  товарищ  Хмельник,  вы  просто  не  в  курсе дела/.  150 миллиардов рублей придется  заплатить.  А  заработают  дорожники, если будут идеально работать, 130 миллиардов. Кроме того, вы

 

     93

 

     предусматриваете в бюджете 35 миллиардов рублей. Итого - 165 миллиардов, то есть почти все, что дорожники заработают, надо будет   заплатить   за  землю.  У  меня  вопрос:  как  жить,  как ремонтировать, как эксплуатировать, как содержать дороги?

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Отвечаю.  Возьмите второй раздел расчетов и увидите, что дорожники за землю, занятую под дороги, не платят, а платят только за те участки, которые вокруг дорог.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО И.О.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний Георгію Олександровичу!  Ми на засіданнях  комісії  вели досить   детальну  полеміку  з  вами,  з  віцепрем'єром  Віктором Михайловичем з питань Індикативного плану і бюджету.  У мене як і в колег-депутатів,  сумніву сьогодні немає; проекти Індикативного плану і бюджету підлаштовані під енергоносії.  Під один варіант - 43 мільйони тонн нафти отримаємо, під другий - 33.

 

     У мене  конкретне запитання.  Я хотів Віктору Михайловичу це питання поставити,  я його вам поставлю.  Чи є впевненість, що ми отримаємо цю нафту? Я чіткої відповіді на це питання на засіданні комісії не отримав.  Якщо і втримаємо енергоносії, то, безумовно, за   світовими   цінами.   Чи  у  нас  взагалі  вистачить  коштів розрахуватися з Росією, Казахстаном за енергоносії?

 

     Дякую за увагу.

 

     94

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Віктор Михайлович уже говорив про те, що нам дійсно   необхідно   мати   бюджет.  Я  сподіваюся,  що  ви  його затвердите.  А ми продовжимо працювати над показниками, які треба буде  уточнювати  і знову розглядати щонайменше раз на три місяці чи півріччя.  А якщо дасте право уряду,  то,  можливо,  він  буде щомісяця уточнювати,  а вас, народних депутатів, інформувати один раз на квартал.

 

     Я, наприклад,  вірю в те,  що ми  отримаємо  нафту  -  і  43 мільйони тонн,  і 33. Чому я такий оптиміст? Наведу один приклад. На минулому тижні був у мене представник однієї іноземної  фірми. Він  сказав,  що вони знайшли можливість отримувати для України з Росії за долари нафту,  переробляти її тут і залишати  відповідно бензин   й   інші  нафтопродукти.  І  собі  вони  хочуть  частину відвантажити.  Так він мені  скаржився,  що  його  блокують  наші комерційні  структури,  і  він  не  може отримати нафти.  Якщо ми наведемо в цьому порядок, то, думаю, до тих 20 мільйонів тонн, на які   виділена   квота,  ми  ще  отримаємо  20  через  комерційні структури.  Я в це вірю,  думаю, що уряд все зробить, щоб в цьому навести порядок.

 

     ГОЛОВА. Депутат запитав:  якщо піднімуть ціни на енергоносії до рівня світових,  то чи вистачить Україні заплатити  тільки  за енергоносії?

 

     95

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Згідно  із  Законом про валютне регулювання держава  має  право  викупляти  50   процентів   валюти   у   тих підприємств, які заробляють карбованці в Росії.

 

     Зараз ці показники уточнюються, тому що одні підприємства на комплектуючі витрачають 30,  інші,  навпаки, 70 процентів валюти, тож не кожен зможе продати 50 відсотків. Хтось продасть 30, хтось продасть 50, а хто й 70.

 

     Зараз підбиваються   підсумки,   складається   баланс,   щоб визначити,  скільки  ж  ми можемо мати коштів,  а саме російських карбованців, щоб заплатити за нафту.

 

     Разом з тим треба вирішувати питання і щодо власної  валюти. Я  вам  наведу  такий  приклад.  У  минулому  році при плануванні експорту-імпорту ми передбачали одержати 8 мільярдів  карбованців від експорту нашої продукції,  правда,  в основному сировинної. З тих 8 мільярдів  після  того,  як  було  прийнято  постанову  про порядок  проведення  бартерних  операцій  у  1992  році  у галузі зовнішньоекономічної діяльності,  стало тільки 4.  А до валютного фонду уряду надійшло всього 165 мільйонів.  Зараз перевіряють, де поділися кошти.  Що стосується бартеру,  зрозуміло, але ще ж були надходження, які приховані за кордоном, у тому числі й у Росії.

 

     Нині податкові інспекції мають програму,  за якою на кожному великому  підприємстві,  котре  отримало   відповідні   ліцензії, необхідно зробити перевірку і визначити,  де приховані кошти.  За попередніми даними,  буквально за три тижні роботи цих  інспекцій уже  виявлено  34 мільйони додатково.  Перевірки продовжуються за річними звітами.

 

     96

 

     У таких випадках треба буде вирішувати питання  використання нашої  вільно конвертованої валюти по-іншому,  і спрямувати її на оплату нафти.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Григорію Олександровичу!  Насамперед,  я  вам вдячний за те,  що ви звернули увагу на індексацію вкладів нашого населення.  Бо до цього  Кабінет  Міністрів  був  глухий.  Гадаю, незабаром ми почуємо відповідь. У мене до вас інше запитання.

 

     В усьому  цивілізованому  світі  /а  ми намагаємося теж бути такими/,  як ви знаєте,  стягується підвищений податок за землю з родючих  грунтів  і  дотується  виробництво сільськогосподарської продукції на гірших землях або у складних кліматичних умовах.  На засіданні  нашої комісії мова йшла про те,  щоб гроші від податку за землю направлялися на покращення  її  якості,  на  боротьбу  з ерозією.   Ви   знаєте,   що  для  фермерських  господарств,  для городництва були виділені  землі  в  основному  а  грунтозахисних сівозмін.  Тобто  йде  страшна  ерозія грунтів.  Як розуміти,  що податок за  землю  становить  300  мільярдів  карбованців,  а  на боротьбу з ерозією грунту ми направляємо всього 2 мільярди?

 

     І ще  одне запитання.  Ви говорили про механізм паритетності цін    між    сільськогосподарською    продукцією!     продукцією промисловості.  Коли він,  врешті-решт,  буде,  той механізм?  Як відомо,  нинішня заробітна плата  в  сільському  господарстві  не витримує   ніякої  критики.  Тож  коли,  нарешті,  ми  разом  /не звинувачую вас, просто, зараз така ситуація склалася/ додумаємося до створення.

 

     97

 

     такого економічного  механізму,  щоб  зацікавити  виробників м'яса  і  молока?  Сьогодні  виробляти   тваринницьку   продукцію невигідно, збитково. Чи пророблялися такі питання? Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Я звернув увагу у своєму виступі на те,  що треба    удосконалювати    механізм    паритетності    цін     на сільськогосподарську   продукцію  і  промислову.  Дійсно,  у  нас виходить так: стримуємо ціни на продукцію, яку поставляє на ринок сільське господарство, і абсолютно ще не взяли в руки регулювання цін на продукцію монополістів з промисловості,  які  продають  її сільському    господарству.    Тільки    ми   наче   "вирівняємо" сільськогосподарські галузі,  як тут же вони  стають  збитковими, доводиться знову їх підтримувати.

 

     Не треба  такої  підтримки селу!  Воно виживе,  треба тільки відпрацювати механізм паритетності.  Зараз ми над цим  механізмом працюємо.  Але це не так просто, тому що найкраще - це відпустити ціни  взагалі.  Та  в  наших  умовах,  коли  порожні  полиці,  як відпустити ціни на продукти харчування?

 

     Про виробництво м'яса і молока.  Це також входить до цього ж самого механізму. Щоб була зацікавленість.

 

     ГОЛОВА. Про землю, Георгію Олександровичу.

 

     98

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Щодо землі. Я розглядав це питання особисто багато разів.  Зверніть увагу: коли готувався проект закону, тоді було визначено,  що всього податку за землю надійде 20  мільярдів карбованців,  у  тому  числі з орних земель сільськогосподарських угідь - п'ята частина, а решту платитимуть промисловість та інші. І  передбачалося  спрямувати  це  все  на  ті заходи,  про які ви говорите.  Більше того - 30 відсотків централізувати і спрямувати ще на загальнодержавні потреби, але в цьому ж напрямку.

 

     Були часи, коли сільське господарство сплачувало до бюджету 2,3 процента  від  прибутку.  Сьогодні  немає   такого   податку, сільське  господарство  від  нього  звільнене повністю.  І ті 800 мільярдів,  які називалися  в  попередньому  показнику  /сьогодні Мінекономіки  вже  розраховує,  що  це  буде  1  трильйон  двісті мільярдів/, залишаються сільському господарству.

 

     Тому плата за землю  стане,  власне,  податком  до  бюджету. Використати його весь на поліпшення якості землі, як ви хотіли б, немає можливості.

 

     І останнє,  що хотів би сказати щодо землі.  Згоден,  що  на одному полі сусіди, в яких земля однакова за своїми агрономічними якостями,  мають  один  збитки,  а  другий  -   прибутки.   Треба розробляти  і  вводити  рентну  плату.  Гадаю,  скоро ми до цього прийдемо.

 

     99

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БУРЕГО М. С., начальник комбінату "Донецькшахтобуд" /Сніжнянський виборчий округ, Донецька область/. Григорий Александрович! Мы получили уточнения к  проекту  Государственного бюджета Украины. Обратите внимание, что вы опять Донецкую область загоняете в угол.  Причем за каких-то пару недель все изменилось. Было  -  50  процентов  отчислений остается в области,  сейчас вы переиграли цифры и стоит 25. Акцизный сбор и налог на добавленную стоимость  соответственно  10  и 22 процента.  Вы же знаете,  при посещении нашей области и Леониду  Даниловичу  Кучме,  и  Леониду Макаровичу Кравчуку об этом говорили,  что инфраструктура городов в  Донецкой  области  сложилась  еще  в  60-х  годах.   Это   или восстановление послевоенной базы, или строительство в 60-х годах. Ничего нового и  "живого"  нет  -  ни  канализации,  ни  очистных сооружений, ни водопроводов. Как же теперь жить области при таких вот скудных отчислениях?  Я не хочу обидеть  соседей.  Вот  рядом вижу: Житомирская - сто, Закарпатская - сто, Крым - сто. Согласен с товарищем Пинзеником в том, что для того чтобы жить лучше, надо лучше и работать.  Донецкая область и работает.  Не буду называть цифры...

 

     А теперь  спрашиваю:  почему   "загнали"   область?   Отсюда вытекают   и   другие   вопросы.  Каким  образом  поддерживать  в нормальном  состоянии  и  хотя  бы  привести,  так   сказать,   в человеческий вид города?

 

     100

 

     Далее. Хотел   бы   уточнить   вопрос   об  адресной  помощи пенсионерам.  Сделайте, Христа ради, так, чтобы в анкете было три вопроса, а не десяток.

 

     Каждое предприятие  имеет  на  своем  балансе  базы  отдыха, пионерские лагеря,  детские дошкольные учреждения.  Сейчас  везде идет  повышение  зарплаты.  Однако  в  ноябре установлена жесткая планка  заработной  платы  на  предприятиях.  Каким  же   образом предприятиям    догнать   в   отношении   зарплаты   госбюджетные учреждения?

 

     Спасибо за внимание.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Хотів би вас поінформувати ось про що. Ви на нормативи  не  звертайте уваги.  Вони є,  як кажуть,  результатом арифметичним.  Головне полягає у тому,  що ті видатки,  які  були передбачені для областей, не зменшені.

 

     Повторюю: ці  видатки  жодній  з  областей,  у  тому числі й Донецькій,  не зменшені.  Але при  розгляді  показників  проектів Індикативного  плану  і  бюджету  в комісіях було відзначено,  що макроекономічне  співвідношення  не   відповідає   структурі.   В Мінекономіки  це  розглянуто,  внесено  уточнення  і враховано ці зауваження. І Мінфін це розглядав.

 

     Віктор Михайлович  сьогодні  вже   доповідав,   що   валовий національний продукт уточнено з 13,6 трильйона до 15,8 трильйона.

 

     А оскільки  він  уточнений,  то уточнено обсяг надходжень до бюджету. Сам прибуток уточнено до 5,9 трильйона.

 

     Таким чином,  без  змін  у  видатковій   частині,   уточнено надходження до бюджету...  У зв'язку з цим той норматив змінився: був 50, а став 20.

 

     101

 

     Я звертав вашу увагу,  що проект Державного бюджету на  90,7 відсотка  є  соціальним.  Цей  показник  свідчить  про те,  що 11 областей користуються  субвенціями.  Скажіть,  будь  ласка,  хіба можна лікарні чи інші соціальні установи залишити без підтримки?

 

     Я казав,  що  близько  80  відсотків  прибутку залишається в розпорядженні підприємств та організацій.  То чому  не  поставити питання,  щоб  використати  їх  на  інвестиції?  А  що стосується утримання дошкільних закладів  і  соціальних  об'єктів,  то  вони фінансуються  з  прибутку,  який  залишається,  не сплачується до бюджету.  Це пільги.  Вони залишаються підприємству.  То  що  тут поганого?

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГРИНЧУК Т.А., голова Новофастівської сільської Ради народних депутатів  Погребищенського  району   /Погребищенський   виборчий округ,  Вінницька область/.  Шановний Григорію Олександровичу!  У мене таке запитання до вас.  Чи  є  якась  надія  на  компенсацію сільським  господарствам  у  цьому  році  вартості  хоча  б таких найбільш   соціально   важливих   об'єктів,    як    газопроводи, водопроводи,  школи  установи охорони здоров'я,  будівництво яких розпочато після  1  січня  1991  року?  І  які  кошти  для  цього передбачено у проекті Державного бюджету?

 

     Дякую.

 

     102

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  У другому розділі цієї книги сказано, що ми передбачили  компенсацію  на  всі   об'єкти,   будівництво   яких розпочато 1991 року.  Вони будуть фінансуватися у 1993 році.  Там усі суми вказано, читайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШИНКАРУК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з питань відродження  та  соціального розвитку села /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановний Григорію Олександровичу! У проектах бюджету та Індикативного плану проходить така думка,  що в    першу    чергу    асигнування    будуть    спрямовані     на соціально-економічний розвиток тих регіонів,  які постраждали від стихійного лиха, чорнобильської аварії і тому подібне.

 

     Я до  таких  відношу  і  села  Доманівського  району  -   це Виноградний Сад, Мар'ївка, яким постановою Ради Міністрів України було  заборонено  будівництво  об'єктів  соціальної  сфери.  Досі питання  про фінансування і розвиток цієї сфери не вирішені.  Уже півтора року тому Комісія з  питань  відродження  та  соціального розвитку  села  направила  вам  листа;  на  щастя,  ви  тоді були міністром фінансів.  Буквально сьогодні  я  отримав  відповідь  - знову   вже   в   третє   коло:  "У  теперішній  час  передбачені агропромисловому комплексу на 1993  рік  державні  централізовані капітальні  вкладення  повністю  розподілені  по  міністерствах і відомствах, тому виділити додаткові ліміти немає можливості".

 

     Справа ж не в цьому.  Як  кажуть  у  народі,  при  чому  тут міліція, як грім бичка убив? Причому тут Мінсільгосппрод? Адже

 

     103

 

     це фінансування  повинно  йти  по  лінії  Кабінету Міністрів окремим рядком у бюджеті або з резервного фонду для тих  сіл.  Це одне питання.

 

     І друге   питання   таке.   Житлове   будівництво,  Григорію Олександровичу,  у глибинних селах різко скорочується.  І разом з тим  навколо  великих  міст  ви  бачите,  що робиться:  зводяться двотри-поверхові   індивідуальні   котеджі.   Як    кажуть,    на здоров'ячко.  Але ж вони споруджуються тими, хто не працював і не збирається  працювати  на  землі,  для  кого  пошуки   дефіцитних будівельних матеріалів, звичайно, не складають великих труднощів. То таке запитання:  чи намічаються якісь  конкретні  заходи  щодо забезпечення  сільських  індивідуальних забудовників будівельними матеріалами і компенсації вартості будівельних  матеріалів?  Тому що знайти їх надзвичайно важко.

 

     Дякую.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Які  регіони  ви  мали  на  увазі?  Це  що, забруднені радіоактивним пилом?

 

     ШИНКАРУК В.М.  Я маю на увазі села біля  Південноукраїнської атомної електростанції,  села Доманівського району,  які йшли під затоплення у зв'язку з будівництвом водосховища.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О.  Це  ви  правильно  сказали:   причому   тут міліція, коли грім бичка убив. Так і це.

 

     104

 

     Отже, щодо    капітальних   вкладень.   Дійсно,   капітальні вкладення розподіляються Міністерством  економіки,  і  вам  треба було з ними погодити ці обсяги. Але я не можу не відповісти на це запитання.  Справа в тому,  що зараз  Міністерство  економіки  ще уточнює  об'єкти  під  визначений  загальний розмір 390 мільярдів карбованців.  Гадаю, що ви можете ще раз звернутися, і я теж можу взяти участь, щоб допомогти розглянути ваше питання.

 

     Далі. Житлове   будівництво   дійсно  скорочується.  Але  ви звернули увагу,  що віце-прем'єр Пинзеник у виступі  наголошував: вся справа в тому,  що немає на це коштів.  Немає їх, то звідки ж узяти?  Дев'яносто відсотків ми витрачаємо на  соціальні  заходи. Вважаю,  що  нам треба якнайшвидше переглянути наше законодавство під  тим  кутом  зору,  наскільки  воно   відповідає   фінансовим ресурсам,  які ми маємо і які під законодавство виплачуємо.  Якщо ми це переглянемо,  введемо  адресність,  тоді,  можливо,  у  нас з'явиться більше коштів і на спорудження житла.

 

     ГОЛОВА. Григорію Олександровичу,  дякую. Бо вже час перерви, і нам потрібно порадитися.

 

     Шановні народні депутати!  Записалося на виступ 89  народних депутатів.  Ми домовилися виступати за повним регламентом,  тобто на кожен виступ 10 хвилин.  То треба три дні, щоб дати можливість усім виступити.

 

     Завтра ми   домовились   провести  так  звані  парламентські читання.  Зараз у нас перерва,  а  потім  буде  вечірнє  пленерне засідання.  Тому давайте вирішимо, як працюватимемо на вечірньому засіданні. Якщо продовжити запитання до міністра фінансів у

 

     105

 

     тому ж обсязі, як і до Віктора Михайловича Пинзеника, то нам якраз вечірнього засідання й вистачить.

 

     Але ще  ж  не  було  співдоповіді  голови  постійної комісії депутата Печерова,  не було виступу  голови  Національного  банку Ющенка.   А   також  сьогодні  запропонував  свій  виступ  Леонід Макарович Кравчук.

 

     Крім того,  до нас сьогодні прибула  офіційна  парламентська делегація   Румунії  на  чолі  а  паном  Адреаном  Нестасе,  яка, відповідно до  програми,  о  16  годині  повинна  відвідати  наше засідання,  і  треба  дати  їм  можливість виступити хоча б на 10 хвилин.

 

     Тому пропонується  на  ваш  розгляд  такий  порядок   робити вечірнього  засідання:  надати  слово  голові  постійної  комісії Печерову  Андрію  Васильовичу  або  голові  Національного  банку. Печерову?   Потім   дати   можливість   виступити   на  засіданні парламентській делегації Румунії, надати слово Леоніду Макаровичу Кравчуку,   після   нього  -  голові  Національного  банку.  Так? Оголошується перерва до 16 години.

 

     106