БЮЛЕТЕНЬ N 20

Опубліковано 17 03 1993

 

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал  Верховної Ради України.  17 березня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Приготуйте,  будь ласка, картки   для   реєстрації.   Вмикайте   систему   "Рада".   Прошу зареєструватися.

 

     У залі   зареєстровано   350   народних  депутатів.  Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

     Продовжуємо обговорення  питання  про  виконання   Постанови Верховної   Ради   України   від   27   січня   1993   року  "Про соціальноекономічне становище  в  Україні  та  заходи  щодо  його стабілізації, соціального захисту населення, вдосконалення роботи Верховної Ради України в умовах, які склалися".

 

     Шановні народні депутати. На виступ в обговоренні записалися 27 народних  депутатів.  Враховуючи,  що  ми вже втретє проводимо обговорення,  я   просив   би   використовувати   регламент   для пропозицій.

 

     3

 

     Сьогодні на    засіданні    парламенту   присутній   міністр закордонних справ. Ми домовлялися провести закрите засідання...

 

     Третій мікрофон.

 

     ГРИЦАЙ І.Т.,  голова Миколаївської  обласної  Ради  народних депутатів  /Миколаївський виборчий округ,  Миколаївська область/. Шановний Іване Степановичу!  З урахуванням  того,  що  втретє  це питання  вноситься  і  що  вчора ми протягом трьох годин детально розібрали  його,  може,  немає  потреби  обговорювати,   а   слід переходити до прийняття рішення?

 

     ГОЛОВА. Давайте,  може,  справді  обговоримо  тільки  проект постанови?  У кого є зауваження щодо конкретних  пунктів?  Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/.   Извините,   Иван  Степанович! Позвольте  одну  реплику.   На   нашем   заседании   присутствуют представители Министерства иностранных дед, они ждут рассмотрения вопроса. Давайте за полчаса примем это решение и пойдем дальше.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  генеральний  директор  наукововиробничого об'єднання  "Еліта"  думський  виборчий округ,  Сумська область/. "Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Погоджуюсь із тим, що, можливо, обговорення

 

     4

 

     слід обмежити,    але   при   цьому   повинна   бути   якась домовленість.  Ми втретє обговорюємо це питання, за нашою роботою уважно слідкують усі селяни.  Адже сьогодні вирішується,  що і як сіяти,  чим сіяти і таке інше.  А  ми  таке  надзвичайно  важливе питання хочемо просто зібгати. Я вважаю, що на його розгляд треба відвести  годину.  А  потім,  може,   до   вісімнадцятої   години попрацювати над іншим питанням.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи  обмін  думками,  я  пропоную  обговорити безпосередньо проект постанови,  надаючи слово від мікрофонів для внесення  пропозицій  щодо  нього  і  використовуючи як четвертий мікрофон трибуну, прийняти постанову. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 232. Рішення приймається.

 

     Візьміть, будь   ласка,    проект    постанови.    Починаємо обговорення з внесенням пропозицій і конкретних, зауважень.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу  імені  М.В.Фрунзе   /Костянтинівський   виборчий   округ, Донецька   область/.   Уважаемый   Иван  Степанович?  Мы  сегодня рассматриваем  постановление  от  27  января.  На   нас   смотрят представители всего комплекса народного хозяйства Украины.  Мы же выделили  часть,  которая  касается   сельского   хозяйства.   Но аналогичные  вопросы  возникают и у промышленников.  Все декреты, которые  приняты,  практически   не   соответствуют   тому,   что требуется.  Я хотел бы, услышать от вас ответ на вопрос: когда мы будем рассматривать

 

     5

 

     проблемы промышленности Украины,  с тем чтобы тоже принимать столь неотложные решения?

 

     ГОЛОВА. Думаю,   це   слушне  зауваження.  От  уже  підійшли представники  комісії.  Я  бачу,  що  депутати  Ванєєв  і   Бойко готуються...

 

     Ви знаєте,  що  завтра  ми отримаємо /так нам у всякому разі обіцяли/ проект бюджету.  Під час  його  обговорення  ми  повинні окремо  внести  і  обговорити весь оцей блок,  не тільки проблеми агропромислового,  а  й  проблеми  всього   народногосподарського комплексу. Я так розумію пропозицію депутата Маякіна.

 

     Слово надається  Володимиру  Борисовичу,  він  виступить від тимчасової комісії з питань економічної реформи.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Є така пропозиція, щоб питання,  пов'язані  з  декретами,  розглянути  в одному блоці. Ось тоді стане яснішою позиція уряду.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А. Шановний Іване Степановичу! Коли буде бюджет, ми ще  не  знаємо,  а  проблеми  промисловців  необхідно  обговорити найближчим  часом,  оскільки  маємо  ті  ж самі труднощі,  що і в сільському господарстві:  бензину, дизпалива - немає, виробництво зупиняється. Декрет про систему валютного регулювання і валютного контролю не працює. Декрету про квотування і ліцензію

 

     6

 

     експорту товарів /робіт,  послуг/ ми не бачили в  очі.  Тому всі  ці  питання,  як наголошував учора депутат Слєднєв,  повинні бути розглянуті в комісії і внесені  на  розгляд  Верховної  Ради найближчим часом.

 

     ГОЛОВА. Я  погоджуюсь  із  такою пропозицією.  Комісія,  яку очолює Володимир Борисович,  повинна це обговорити,  підсумувавши сказане  з  приводу  декретів,  а  потім виділити час для окремої розмови з участю представників уряду і банку.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Иван Степанович!  Я думаю,  что вопрос, который сегодня рассматривается,   не   будет  закрыт,  если  мы  не  получим  от правительства данные о минимальном прожиточном уровне.  Это будет третьим вопросом и тогда мы полностью рассмотрим этот блок.

 

     ГОЛОВА. Ми вчора,  шановні депутати, дві години обговорювали орієнтовний графік. Все було проголосовано, і ми його виконуємо.

 

     Починаємо обговорення  запропонованого  проекту   постанови. Слово надається депутату Чернявському. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я вважаю, що до проекту треба внести пункт про негайне скасування декретів, які спричиняють ненормальний стан на селі.

 

     7

 

     Що я маю на увазі?

 

     Зараз згідно з декретами,  які прийняв уряд, щодо договорів, укладених нами з окремими фірмами,  введені такі податки,  які не були  передбачені в договорах,  йдеться про акцизний збір.  Тепер згідно з цими декретами стягується акцизний  збір,  що  практично заважає вирішенню питань забезпечення гербіцидами.

 

     Далі. Треба  негайно зупинити дію декретів щодо прибуткового податку з колгоспників.  Чому?  Ще в січні на спільних засіданнях комісій  ми  порушували питання про те,  щоб його не вводити.  Не знаю,  чи з вини Ігоря Рафаїловича,  який сьогодні "здався", чи з вини Віктора Михайловича Пинзеника який,  от мені підказують,  ще "не здався" це питання не було вирішено ще тоді. /Шум у залі/.

 

     Вважаю, що запропонований проект постанови треба прийняти за основу,  але хочу дещо зауважити. У пункті 4 написано: "Ввести до складу    Кабінету    Міністрів    України     посаду     першого віцепрем'єр-міністра    України    з    питань   агропромислового комплексу".  Де правильно і цілком  справедливо,  але  гадаю,  що треба   якось  демократичніше  сформулювати,  тому  що  це,  мені здається,  прерогатива Президента і голови уряду. Тому це питання так категорично не повинно ставитися.

 

     Далі. У   проекті   постанови  не  записано  про  визначення Кабінетом  Міністрів  паритету  цін  на  сільськогосподарську   і промислову  продукцію,  про який говорив у своєму першому виступі шановний Леонід Данилович. Треба проаналізувати, чому немає цього паритету і як його врівноважити...  Думаю,  вся Україна знає,  що заробітна  плата  заморожена  декретами  уряду,   у   працівників сільського господарства вона в кілька разів

 

     8

 

     нижча ніж   в   інших  галузях.  Наприклад,  доярка  одержує заробітну плату в межах 10 тисяч карбованців,  і ми не можемо  її ніяк  збільшити.  Думаю,  що  це  несправедливо  по відношенню до працівників сільського господарства.

 

     І останнє.  Я вважаю,  що нам  треба  найближчими  днями  не тільки  прийняти цю постанову,  а й записати,  щоб засоби масової інформації  висвітлювали  реальний  стан   щодо   підготовки   до проведення весняно-польових робіт.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Надійшла  пропозиція прийняти проект за основу,  а потім уже зауваження  конкретно  до пунктів.  Ставлю на голосування пропозицію: запропонований проект прийняти за основу. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 242. Приймається.

 

     Тепер прошу вносити конкретні пропозиції. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів   /Любарський  виборчий  округ,  Житомирська  область/. Товариші депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Учора  разом  із депутатами-аграрниками  ми  працювали  над  проектом  постанови і вирішили,  що  його  можна  прийняти  за  основу.  Але  сьогодні, обмінявшись думками з товаришами, які безпосередньо займалися цим проектом,  ми постали перед питанням:  а чи варто нам у пункті  2 проекту  постанови  виділяти  окремі  позиції?  І  про проведення розрахунків  за  придбання  в  Росії,  апатитів,  і  про  надання сільському     господарству    для    фінансового    забезпечення весняно-польових

 

     9

 

     робіт пільгового кредиту...  Ми надали уряду повноваження, і він  приймає  такі  декрети,  які перекреслюють закони,  прийняті Верховною Радою. Якщо для нього недостатньо тривоги, яка сьогодні пролунала на засіданні Верховної Ради,  то напевно...  /Репліки з залу/

 

     Я зводжу до того,  що слід у пункті  2  записати:  "Кабінету Міністрів  України  разом з Національним банком України терміново вжити заходів  щодо  забезпечення  агропромислового  комплексу  в повному обсязі пально-мастильними матеріалами".  І це підтвердити пунктом   3:   "Відповідальність    за    своєчасне    проведення весняно-польових  робіт  повністю  покласти  на уряд України".  І цього достатньо.  Які там заходи будуть вживати, де будуть шукати кошти - це клопіт уряду. У всякому разі за допомогою до Верховної Ради він не звертався.

 

     І пункт 4:  "Ввести до  складу  Кабінету  Міністрів  України посаду    першого    віце-прем'єр-міністра   України   з   питань агропромислового комплексу".  Напевно,  теж варто було  б  почути думку Прем'єрміністра про доцільність

 

     10

 

     розподілу обов'язків. Для чого нав'язувати структуру? Працює в складі, то нехай працює. Вважаю, нам не потрібно ламати це, щоб потім відповідальність знову не падала на всю Верховну Раду.

 

     ГОЛОВА. Я   пропоную  ще  так.  Можна,  щоб  був  компроміс, запропонувати Прем'єр-міністру розглянути питання про доцільність введення посади.  А вже він хай визначається.  Тобто питання таке є, хай подивляться і Президент, і Прем'єр...

 

     Третій мікрофон.

 

     ШКАРБАН М.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Кобеляцький  виборчий  округ,   Полтавська   область/. Шановні депутати!  Шановний Іване Степановичу! Треба обговорювати абзаци і пункти, а не взагалі. І тому я пропоную в пункті 1 зняти "незадовільною".   Пункт   3   "Відповідальність   за   своєчасне проведення весняно-польових робіт покласти на уряд  України"  -це абсурд, його слід перенести і в кінці записати: "Відповідальність за виконання постанови покласти на уряд". За виконання постанови, а не за проведення весняно-польових робіт, бо відповідальність за проведення  весняно-польових  робіт  будуть  нести  господарники. Записуючи оце формулювання ми з уряду робимо якусь няньку.

 

     11

 

     Далі. Ми  не  повинні  вказувати,  де  брати апатити,  де їх переробляти  і  куди  доставляти.  Можна  записати  про  доставку апатитів  на  склади,  а  не  про  забезпечення ними господарств. Забезпечення господарств - це відносини  грошові,  це  купівля  і продаж.  А  коли  написати  "забезпечення  ними господарств",  то можуть зрозуміти, що це безплатно.

 

     Тому є пропозиція обговорити кожний пункт і голосувати кожен абзац   окремо.  І  все  буде  нормально.  Таким  чином  приймемо постанову.

 

     ГОЛОВА. Ви бачите,  каже,  щоб розглядати кожен пункт, а сам вніс  пропозиції  до  всіх  пунктів.  Давайте  або  зупинятися на кожному  пункті,  або  узагальнимо  думки  і   проголосуємо,   бо пропозиції  депутата  Панасюка  і депутата Шкарбана,  і ті,  що я вносив,  збігаються Дамо зараз можливість  висловитися,  а  потім узагальнені пропозиції поставимо на голосування.

 

     З трибуни, будь ласка.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.,  голова  корпорації  "Липівка" Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Голово!   Шановні   депутати!  Так,  сьогодні  на  селі  критичне становище.  Але воно не таке вже драматичне,  як казали  вчора  і сьогодні,  звинувачуючи в цьому уряд.  Дуже прикро,  що ми хочемо перетворити парламент у  робочий  орган.  Це  не  принесе  ніякої користі.  І  вчора,  і сьогодні лунали заклики висловити недовіру окремим членам уряду. Проте зараз робити цього не можна.

 

     У пункті 6 пропонується накласти  вето  на  Декрет  Кабінету Міністрів України про приватизацію земельних ділянок в

 

     12

 

     частині заборони їх продажу.

 

     Шановні товариші!  Цього  робити не можна.  Ви всі прекрасно розумієте,  що земельні ділянки продаються. Це один бік справи. А другий - ми не можемо накласти вето,  тому що вже минуло 10 днів, і це вже буде антиконституційний захід.  Ми понаписували у  цьому проекті   багато  таких  пунктів,  які  практично  вже  не  можна виконати.

 

     Тепер щодо податків на доходи,  одержані в натуральній формі оплати,  та  прибуткового  податку  а  колгоспників,  за яких цей податок   сплачували   господарства.   Цього   також   не   треба драматизувати. Сьогодні треба більше уваги приділяти забезпеченню нафтопродуктами.  Справа  в  тому,  що   кожне   господарство   є господарем своєї землі,  свого хліба,  само встановлює оплату.  І кожен господар може дати хліб  людям  безплатно,  підняти  оплату настільки, щоб цей податок - ці 10 процентів - кожна людина могла заплатити. Отже, ми марно ламаємо списи.

 

     Думаю, що уряд у цьому плані працює  правильно.  У  нас  має бути  єдина  податкова  система.  І  ми маємо обкладати податками населення,  бо вся фінансова система базується на податках.  І ми не маємо права заважати в цьому урядові.

 

     Ще я хотів би сказати про пункт 2,  де ідеться про бартерний обмін.  Прем'єр-міністр сьогодні сказав,  і я теж хотів на  цьому наголосити,  що  зараз не треба мені шукати бартер,  щоб одержати пальне з Росії.  Мені треба  звернутися  до  Бортника  Володимира Федоровича і дати цукор, олію, хліб і одержати за це пальне.

 

     І останнє  щодо  цього.  У  кожній  цивілізованій  країні за продукцію, яка контрактується, дається пальне. Встановлені норми, і ці норми є в нашій державі. Я звертався до Прем'єрміністра із

 

     13

 

     своєю пропозицією.  Він  каже,  що  сьогодні ситуація досить склад а.  Питання  в  тому,  як  це  розподілити.  Але  чому  ми, наприклад,  у Вінницькій області маємо страждати від того, що там припаде,  приміром, три тисячі тонн солярки, а іншій області, яка поставляє  сільськогосподарської  продукції  в три рази менше,  - також три  тисячі  тонн?  Ви  вчора  чуди  цифри.  Кожна  область отримала солярки, бензину десь порівну. Це неправильний розподіл. Думаю,  уряд повинен розподіляти пальне  згідно  з  контрактацією продукції.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Миколо  Євгеновичу.  Володимире  Борисовичу, будь ласка.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Я ще раз повертаюся до  пропозиції  розглянути всі  декрети  разом  під  час  розгляду  бюджету,  але  як окреме питання,  скажімо так.  Чому?  Тому що на якийсь  окремих  декрет накласти вето,  коли минуло 10 днів,  ми не можемо,  не порушуючи Конституції.  Ми можемо розглянути всі декрети разом,  з'ясувати, як  вони  впливають  на економіку.  І якщо це хибна практика,  ми можемо позбавити  уряд  можливості  видавати  декрети  і  змінити Конституцію. іншого шляху немає. тому пропоную все, що стосується заборони декретів,  внести окремим блокам.  Іншого виходу  в  нас немає.

 

     ГОЛОВА. І  для  цього  треба  або закон приймати,  або якось інакше діяти. А цією постановою накласти вето - це буде не зовсім конституційно. Ви це мали на увазі?

 

     14

 

     ГРИНЬОВ В.Б. Так.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова  колгоспу  імені 118 загиблих комунарів Шахтарського  району   Макіївський-Совєтський   виборчий   округ, Донецька   область/.   Шановні   народні   депутати!   Якщо   так розгортатимуться події,  то ми і в четвертий раз не приймемо цієї постанови.  То  давайте  ми  тоді  знімемо  це  питання з порядку денного.  ну так же не можна!  Учора три  години  домовлялися,  а сьогодні вносять пропозицію,  наче їх не було у цьому залі.  Хіба так роблять?

 

     Ну, Іван  Степанович  може  викрутитися,  скаже,  що  будемо узагальнювати ці питання...

 

     Я хотів би сказати всім,  шановні депутати, що ми посіємо. Є в нас чим сіяти.  І не треба розігрувати таку трагедію.  Невже ми тут  зібралися,  щоб умовляти когось?  Весняно-польові роботи вже почалися. Але ж питання не в цьому.

 

     Ми вчора домовилися,  що ця постанова буде  діяти  до  кінця року.  Треба  терміново  вирішувати питання про пальне,  насіння, гербіциди.

 

     15

 

     У вислові   "про   надання   сільському   господарству   для фінансового   забезпечення   весняно-польових   робіт  пільгового кредиту" Пропоную  замінити  слова  "весняно-польових  робіт"  на "сільгоспробіт".  Щодо  пільгових  кредитів.  Розробити механізм, Іване Степановичу, мабуть, необхідно до 25 березня, тому що немає такого   механізму.  А  як  воно  буде?  Під  які  проценти  буде надаватися кредит? Це-перше.

 

     Хотів би,  щоб у проекті постанови зазначили,  що П'ятаченко Григорій Олександрович обіцяв аграрникам ще минулого року списати борг,  який виник у зв'язку з індексацією  для  колгоспів.  Цього поки що не зробили.  Треба нагадати і чи протокольно доручити, чи в проект постанови ввести пункт про списання боргу. Борг становив 59 мільярдів. Щодо пункту 4: "Ввести до складу Кабінету Міністрів України посаду першого віце-прем'єр-міністра  України."  Пропоную зняти  цей  пункт.  Нехай  прем'єр-міністр вирішує.  Бачу,  що це декому  не  подобається.   Є   віце-прем'єрміністр,   нехай   він займається   питаннями   сільського   господарства.   Вчора  йому конкретно буди висловлені зауваження.

 

     Тепер щодо Декрету про плату за  землю.  Мабуть,  треба  дію цього декрету, Іване Степановичу, припинити, прийнявши постанову. Минулого тижня був я вдома.  Поїздив,  подивився...  Люди  добрі, чого  ви  гризетеся  тут,  у  Верховній Раді?  Хто ж на цій землі працюватиме?  Хто хоче - хай працює,  хто не  хоче  -  популізмом нехай не займається. Не треба зараз ще плату за землю вводити. Бо це позначиться на собівартості продукції.  Знову буде новий виток підвищення  цін.  Нехай вивчить Кабінет Міністрів це питання.  Ми минулого року щодо землі чисто символічно записали 20 мільярдів у бюджеті, і хай ця цифра на 1992-1993 роки

 

     16

 

     не змінюється.  Не  треба  стягувати  ці  гроші із сільських господарств.

 

     Пункт 6,  де йдеться про Декрет про  приватизацію  земельних ділянок.  Думаю,  не  треба  цей  декрет скасовувати.  Чого душею кривити?  Земельні ділянки,  які знаходяться  під  будівлями,  ми продавали.  Зрозумійте,  коли  хтось продає будинок,  то всі ж ми розуміємо, що продається і земельна ділянка.

 

     Ми зациклилися на цьому і загубили головне - про прибутковий податок. Учора і сьогодні віце-прем'єр-міністр говорив, що вивчав це питання.  Але дуже довго воно вивчається.  Виграшу великого не буде від того, що податок, який платив колгосп, тепер платитимуть колгоспники. Думаю, це питання треба вирішити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПШЕНИЧНИКОВ А.Є.,   голова    Агропромислової    колективної асоціації   "Північний   Крим"   /Джанкойський   виборчий  округ, Республіка Крим/.  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Конкретный вопрос и дополнение.  Хозяйства юга Украины в основном занимаются переработкой выращенных овощей и фруктов,  мы имеем от реализации  этой  продукции большую часть доходов,  что позволяло нам покупать лес,  строительные материалы и  прочее.  Сейчас  над нашими   перерабатывающими  хозяйствами  нависла  большая  угроза срыва.  В прошлом году был снят налог  с  прибыли  от  реализации консервированной продукции. Депутаты пошли навстречу,

 

     17

 

     и эти 16 процентов были сняты. Все было нормально. Сейчас же этот налог составляет 30 процентов.  Это ставит нас в  совершенно невыгодное  положение,  и  заниматься  переработкой  нет никакого смысла,  учитывая,  что литр мазута сейчас стоит 90 рублей, сахар очень дорогой. Поэтому выгоды никакой.

 

     Такое конкретное    предложение.    В   пункте   6   данного постановления записать:  снять  налог  30  процентов  с  прибыли, полученной  колхозами  от  реализации  консервированной продукции собственного производства.  Иначе нет никакой  выгоды  заниматься переработкой.  Этот  налог в размере 18 процентов был снят в 1992 году.

 

     ГОЛОВА. Третій  мікрофон.  Уже  немає  бажаючих...  Тоді   з трибуни, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним  господарством /Святошинський   виборчий  округ,  м.  Київ/.  Шановні  депутати! Шановний Голово!  Те,  що  ми  прийняли  цей  проект  за  основу, абсолютно  неправильно.  Ми  ще  раз показали,  що дуже формально підійшли  до  цього  питання.  Чому?  Є  питання,  які  необхідно вирішити Національному банку.  Наприклад,  технічний кредит Росії для  оплати  нафтопродуктів.  Виходить,  що  ми  даємо   вказівку Національному   банку,   щоб   він  відкривав  технічний  кредит. Технічний кредит - це договір між Росією та Україною.  Вважаю, що цього пункту бути не може.

 

     18

 

     Особливо мене насторожив пункт,  де говориться про тимчасове зупинення принципу передоплати. Де мається на увазі? На території України  чи на території Росії?  Якщо на території Росії є завод, який може фінансувати,  то він дасть нам якісь ресурси. А якщо на території України... Тут треба чітко зазначити. Це-перше.

 

     Друге. Мова  ж  іде  про  відповідальність.  Депутат Шкарбан правильно  казав:  відповідальність   за   своєчасне   проведення весняно-польових  робіт покласти на уряд України.  Якщо вже так і записувати,  то треба покласти відповідальність і на другу  ланку влади - на місцеві Ради, представники яких тут дуже кричать, і на голів державних адміністрацій.  Тобто власне на  тих  людей,  які розпоряджаються  ресурсами.  Тоді  це  буде справедливо.  Тоді ми справді покладаємо відповідальність  на  всю  гілку  влади.  Усне насторожує пункт 3. Ви подивіться, як він сформульований. У цьому пункті  записано:  "Відповідальність  за   своєчасне   проведення весняно-польових робіт покласти на уряд України".  Далі у цьому ж пункті читаємо:  "В разі невиконання даного рішення  протягом  10 днів...".

 

     Якщо аграрники готували цей проект,  то я не знаю,  як можна так написати.  Річ  у  тому,  що  весняно-польові  роботи  /і  ви кричите, що депутат Заєць нічого не розуміє/ закінчаться тільки в середині травня,  а може,  трішки  й  пізніше.  Як  може  Кабінет Міністрів  за  10 днів виконати весняно-польові роботи?  І ви вже записуєте,  що повинні його покарати.  Тобто  це  формулювання  - абсолютний маразм, будемо так говорити.

 

     Пропонується ввести  до  складу  Кабінету  Міністрів  посаду першого віце-прем'єр-міністра. Ми вже вводили, і ми вже бачили...

 

     19

 

     До цього проекту постанови це не має знову  ж  таки  ніякого відношення.  І те,  що ви сьогодні хотіли все перекласти на плечі Ігоря  Рафаїловича  Юхновського,  є  дуже  дешевим  капіталом.  Є Міністерство   сільського   господарства,   є   віце-прем'єри,  є адміністрації,  є Ради, і, будь ласка, розділіть відповідальність між усіма.

 

     А тепер щодо пункту 6,  де записано,  що треба накласти вето на декрети Кабінету Міністрів  України,  зокрема  на  Декрет  про приватизацію земельних ділянок в частині заборони їх продажу.

 

     Скажіть мені,   будь   ласка,   яке  це  має  відношення  до веснянопольових робіт? Люди хочуть бути власниками, хочуть почати цю  весну господарями на своїй землі і врятувати себе від голоду. А чого ж ми хочемо?  Я вже  не  зупиняюся  на  тому,  що  говорив депутат  Мельник  із  Вінничини.  А  він  сказав,  що  це  просто порушення Конституції,  і не можна вносити на  розгляд  Верховної Ради порушення Конституції. Ми ж, однак, проголосували і прийняли проект цієї постанови за основу.

 

     Я пропоную    відхилити    цей    проект    як     абсолютно непідготовлений,  як такий, що суперечить Конституції, і серйозно розглянути варіант проекту,  згідно з  яким  відповідальність  за існуючий стан несли б як Кабінет Міністрів,  так і Верховна Рада, яка допустила до цього,  а також державні адміністрації і Ради на місцях.  Тільки  тоді  ми  скажемо,  що  цю  проблему розглядаємо справді в комплексі і створюємо механізм, завдяки якому не будемо через тиждень знову розглядати ці питання.

 

     Дякую.

 

     20

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ГУСЄВ В.І., директор середньої школи | 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати! Прочитайте  уважно  пункт  3.  Не  можна  ж так ставити питання!  Навіть  якщо   буде   інша   інтерпретація,   покладати відповідальність  чи контроль на весь уряд не можна.  Є конкретні особи в уряді,  які повинні за це відповідати.  Навіщо ж нам  все перемішувати?  Є люди,  які відповідають за певну ділянку роботи. Нехай вони це і роблять.

 

     Тепер про введення посади першого віце-прем'єр-міністра.  От стоять якраз депутати Яковишин, Чепурний... Давайте когось із них призначимо     /зараз     може     бути     вакансія/      першим віце-прем'єрміністром,  і  тоді  в  нас  усе  зміниться,  ми такі постанови зовсім не будемо приймати.  А найголовніше,  в  нас  не буде підстав щоразу казати:  першого віце-прем'єр-міністра,  який відповідальний за сільське господарство... І буде добре.

 

     І пункт 6.

 

     ГОЛОВА. А другого - відповідального за переробку?

 

     ГУСЄВ В.І. Звісно, декрет про приватизацію земельних ділянок зовсім  сюди не відноситься,  і,  будемо говорити,  це дуже вдале рішення уряду, яке зараз ні в якому разі відмінити не можна.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     21

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Іване Степановичу!  Четвертий раз  ми  вносимо  на розгляд це питання,  але і сьогодні ніхто не впевнений,  що,  прийнявши  цю  постанову,   ми   вирішимо   його остаточно. Тому пропоную ввести такий пункт: доручити комісіям до кінця березня разом з урядом підготувати програму дій на рік /про це говорили народні депутати/,  де буде чітко визначено, що дасть державі сільське господарство протягом року і  що  держава  дасть йому.   Без   цього   жоден  пункт  не  допоможе  нам  розв'язати обговорювані питання.

 

     Друга пропозиція.  Протокольно доручити комісіям через  нашу газету опублікувати те, про що говорилося, а також матеріали, які мають комісії.  Відповідальність за  достовірність  даних  ми  із депутатом:  Чепурним  готові взяти на себе.  Ми повинні розказати людям,  де заблокована переробна промисловість,  ким і для  чого, оприлюднити всі інші матеріали, які в нас є.

 

     Враховуючи пропозиції,  висловлені  депутатами,  ми  повинні прийняти цей документ за основу.  До кінця березня розберемося, і буде програма.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу! Вношу пропозицію у статті    3    записати:    "Відповідальність    за     своєчасне матеріально-технічне

 

     22

 

     забезпечення проведення      весняно-польових     робіт...". Запропонована редакція не зовсім вдала,  ніби  Кабінет  Міністрів буде  проводити  весняно-польові роботи.  Він повинен гарантувати матеріально-технічне  забезпечення,  щоб  своєчасно  провести  ці роботи.

 

     Ще одне. Я вносив пропозицію, коли задавав запитання, додати такий пункт /про це  говорив  і  депутат  Сухий/:  протягом  двох місяців   розглянути  програму  уряду  щодо  розвитку  сільського господарства,  де передбачити всі ті  аспекти,  про  які  ми  тут ведемо мову.

 

     Останнім пунктом у проекті постанови записати:  "Контроль за виконанням  даної  постанови  покласти  на   Комісію   з   питань агропромислового  комплексу  та  Комісію  з питань відродження та соціального розвитку села".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ЯКОВИШИН Д.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ,  Чернігівська область/.  Шановні колеги!  Я маю інформацію про те,  що сьогодні Чернігівська,  Закарпатська, Миколаївська та Хмельницька області опинилися у надзвичайно  складному  становищі щодо    забезпечення    пальним.    Пропоную    під   персональну відповідальність /в  уряді  відповідальний  за  це  Юлій  Якович/ терміново вирівняти поставку пального в області і проводити її за графіком.  800 тисяч тонн повинно бути поставлено  в  березні,  у тому 250 тисяч тонн бензину і 550 тисяч тонн дизельного пального.

 

     Станом на вчорашнє число надійшло 180 тисяч.

 

     23

 

     Мій колега  товариш  Мельник  сказав,  що  нічого  страшного немає,  а депутат Яворівський,  виступаючи по радіо,  назвав мене панікером,  думаю  так:  я  буду тут панікувати,  а нехай товариш Яворівський посіє  за  нас  там,  а  тоді  подивимося:  хто  буде панікувати, а хто буде сіяти? Це-перше,

 

     ГОЛОВА. Треба  не  просто  сіяти,  а сіяти так,  щоб було що збирати.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Сьогодні виступають наші шановні економісти і наводять  нам статті Конституції про те,  що на видані декрети ми не можемо накласти вето.  Давайте не будемо накладати... й чимало прожив,  скоро піду вже на пенсію,  але повинен сказати, що таких дурних   декретів,    вибачте    мені    за    слово,    відносно сільськогосподарського  виробництва я не знав і не знаю.  Та такі декрети ніхто  ніде  не  підтримає.  Якщо  їх  підтримує  товариш Мельник  -  це його особиста справа.  Ці декрети потрібно негайно відмінити і проголосувати сьогодні за це в обов'язковому порядку. Дехто  пропонував  визнати  роботу Уряду незадовільною.  Це надто сильно сказано, але я скажу, що це абсолютно об'єктивно.

 

     Пропоную проект постанови прийняти в цілому.

 

     ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

 

     СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України  з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Во-первых,

 

     24

 

     считаю, что пункт 1 нужно снять,  потому что ставить  оценку "неудовлетворительно"   Кабинету  Министров  нельзя.  Это  значит признать,  что Кабинет Министров абсолютно ничего не делал в этом направлении.  А  мы  знаем,  что  Кабинет Министров сейчас только сельскохозяйственными вопросами и занимается.

 

     Относительно пункта 3. Уже говорили, что его можно подругому сформулировать,  например,  возложить  ответственность на Кабинет Министров в части  обеспечения  горючим.  Да  ведь  он  только  и отвечает   за   обеспечение   горючим!   Более  того,  все  время предлагают:  возложить, возложить, но никто не говорит, где взять деньги, чтобы заплатить за горючее. А деньги, кстати говоря, ушли на покупку зерна,  которое недодали нам тот же Чепурной и тот  же Яковишин.

 

     Далее. Пункт  6  тоже нужно снять.  Потому что если не будет этого декрета,  то с землей,  как многие уже говорили, будет так: сегодня   дали,   а   завтра   забрали.  Поэтому  я  считаю,  что постановление /примем мы его в целом  или  не  примем/  абсолютно никакой пользы не принесет.  Хлеба, мяса и молока от того, что мы его примем, у нас не прибавится.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства  "Луганський машинобудівний  завод"  /Артемівський  виборчий округ,  Луганська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Народные   депутаты   от   Луганщины  уполномочили  меня  сделать заявление  о  том,  что  сейчас  в  этом  зале  происходит  самая обыкновенная комедия, связанная с охмуриванием

 

     25

 

     депутатов и  отвлечением  их  от  решения основных вопросов, которые мы сегодня рассматривали. Если народные депутаты забыли о постановлении,  принятое нами 27 числа, то мне поручено напомнить вам его.

 

     Это постановление содержит не  только  пункты,  связанные  с посевной,   но  и  пункты,  связанные  с  социально-экономическим положением  в  Украине.  По   состоянию   на   сегодняшний   день промышленность Украины останавливается, объемы производства резко уменьшаются,  отсутствие топливно-энергетических ресурсов ведет к полной  остановке  предприятий.  Правительство  приняло решение о том,  чтобы 80 процентов этих ресурсов отдавать  селу.  И  мы  не возражаем против этого. Не правительство должно сказать, как быть промышленным   предприятиям,   чем   кормить    людей?    Закрыть предприятия,  раздать  людям  лопаты  и  отправить  в  село?  Как поступить в этом случае? К сожалению, ответов на эти вопросы нет.

 

     В пункте 4 были записаны даже  такие  мелкие  вопросы,  как, например,   восстановление  льготного  проезда  для  пенсионеров. Правительство и к этому вопросу отнеслось наплевательски.  Вы все помните,  как  вел  себя  вице-премьер-министр Пинзеник,  который говорил,  что правительство на это не пойдет.  Поэтому  ждать  от этого  правительства  на  сегодняшний  день нам нечего.  Обратите внимание на декреты,  которые изданы.  Например,  введен налог на добавленную стоимость на ритуальные услуги.  Выходит, что бабуся, которая рыбки хотела, рыбки не дождалась, померла, а теперь с нее надо взять еще и налог на добавленную стоимость.

 

     Пересмотреть надо и инструкцию о фондах потребления. Сегодня они включаются в  стоимость  предприятия  при  выкупе.  При  этом стоимость его увеличивается в четыре раза.

 

     26

 

     Что касается  декрета  о  налоге  на  добавленную стоимость, который  предусматривает  оплату   за   отгрузку   продукции.   У металлургов,   угольщиков  отгрузка  продукции  идет  непрерывно, значит,  в  соответствии  с  этим  декретом   они   автоматически становятся банкротами.

 

     Временная комиссия  по экономической реформе,  возглавляемая Владимиром Борисовичем Гриневым,  не  работает  и  не  собирается работать.  На  наши  просьбы  собрать комиссию,  чтобы решить эти вопросы,  Владимир Борисович не реагирует. Потому все эти вопросы и выдвигаются непосредственно на заседании Верховного Совета.

 

     Народные депутаты   от   Луганщины   считают,   что   проект постановления,  который нам сегодня  предложен,  не  обеспечивает решения  тех  задач,  которые  мы определили постановлением от 27 января.  Сегодня нужны  кардинальные  меры,  в  противном  случае завтра мы зайдем в тупик.

 

     До сих пор нет бюджета. Мы вынуждены обратиться к областному Совету с просьбой не принимать бюджет и не перечислять средства в бюджет  государства,  поскольку решения нет.  На наш взгляд,  эти вопросы  умышленно  не  решаются.  Предлагаем  за  данный  проект постановления не голосовать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ,  Волинська область/.  Шановні народні депутати! Я згоден з думкою,

 

     27

 

     яку тільки що висловив депутат Ягоферов.  Коли готували  цей проект   постанови,   взагалі   забули  про  ті  пропозиції,  які стосувалися і соціально-економічного захисту,  і промисловості, і підприємств.  Вони  сюди  не  ввійшли.  Про  це  говорили  й інші депутати.  Враховано тільки одну: щодо проведення веснянопольових робіт.

 

     Хочу також  нагадати,  що не вирішуються і ті проблеми,  про які говорив кожен із нас,  коли ми приймали попередню  постанову: це і безплатний проїзд для пенсіонерів,  і індексація вкладів,  і індексація доходів.  Нічого цього тут немає.  І за браком часу ми сьогодні вже не можемо обговорити всі ці проблеми.

 

     Що стосується проекту постанови,  який ми маємо на руках, то я хочу зробити такі  зауваження.  Оцінка  роботи  уряду:  замість слова "незадовільною" записати "недостатньою".

 

     У пункті 2 залишити тільки перший абзац, решту - зняти.

 

     Пункт 3 зняти повністю.

 

     У пункті     4     записано:     ввести    посаду    першого віце-прем'єрміністра.  У зв'язку  з  цим  /така  ідея  вже  була/ призначити на цю посаду депутата Яковишина,  який дуже добре знає помилки всіх і не робить своїх.

 

     У пункті 6 абзац "від 26  грудня  1992  року  |  15-92  "Про приватизацію  земельних  ділянок"  в частині заборони їх продажу" зняти.  А в  другому  абзаці  зняти  останню  частину:  "а  також доходів,  одержаних  в натуральній формі оплати праці" /стаття 2/ та не  поширювати  дію  частини  5  статті  10  на  колгоспи,  де прибутковий  податок з колгоспників сплачували господарства".  Це треба зробити тому,  що тут говориться  тільки  про  колгоспи,  а фермери й інші виробники

 

     28

 

     сільсько-господарської продукції  не  враховані.  Не вказано також і процент відрахувань, саме тому це треба зняти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. З трибуни - і все. Я попереджав, що це останнє коло. Ми   домовлялися   відвести   на   обговорення   годину.   Година закінчується.

 

     ЧЕПУРНИЙ, А.Г.,  голова Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  агропромислового  комплексу  /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.  Уважаемые депутаты!  Здесь  было  высказано много  правильных мыслей,  и можно внести поправки.  Например,  к названию проекта  постановления:  после  слов  "які  склалися"  в скобках дописать:  пункт 6.  Чтобы было понятно, что речь идет не обо всем постановлении, а только о пункте 5. Это первое.

 

     Второе. О признании работы правительства "незадовільною".

 

     В принципе меня совершенно не  волнует,  какое  слово  будет написано. Комиссия констатировала факты: ни одно положение пункта 6 не выполнено не только на 15 февраля,  но  и  на  15  марта.  И констатируя  этот  факт,  мы  предлагаем  Верховному  Совету  так оценить работу правительства.

 

     Третье, действительно,  редакция пункта 3 вызывает сомнение. Поэтому  предлагаю  первый  абзац  пункта 2 принять за основу,  и дополнить его вторым абзацем пункта 3: "В разі невиконання..."

 

     Дальше. "Разом з Національним  банком  невідкладно  вирішити питання..." Можно записать так: "Протокольно доручити

 

     29

 

     національному банку  і  Міністерству  фінансів..."  Я на сто процентов согласен с тем, чтобы протокольно поручить Министерству финансов,  Национальному банку, Агропромбанку решить все вопросы, указанные в этих четырех подпунктах.

 

     В отношении должности первого вице-премьера. Было прекрасное предложение  депутата  Панасюка.  Иван  Степанович поддержал это. Думаю, модно предложить Премьер-министру рассмотреть этот вопрос.

 

     И пункт 5.  Умоляю вас, ни в коем случае не снимайте его. За него  нужно  немедленно  проголосовать.  Это  очень  много  будет значить для бартерных обменов,  так  как  сегодня  продукция  для этого в колхозах и совхозах имеется.

 

     Что касается пункта 6.  Товарищи! Сегодня много говорилось с том,  накладывать вето  на  продажу  земли  или  не  накладывать. Поймите, чтобы продавать что-то, надо его иметь: хоть ручку, хоть землю,  хоть дом.  А сегодня ни один гражданин в Украине не имеет собственной земли. Чтобы ее иметь, нужно получить государственный акт на  землевладение.  Эти  акты  еще  нужно  вручить  гражданам Украины.  Это около 1,1 миллионов актов.  Их сегодня еще никто не получил. Поэтому и продавать землю никак нельзя.

 

     А чтобы  выдать  государственный   акт,   нужно   оконтурить участок. Я вам пример приведу. Стоит ряд гаражей. Между ними и за ними есть какое-то пространство. И вот теперь дерутся за ту часть дороги:  вот  это  мой кусочек дороги,  а вот это - мой.  И гараж вместе с прилегающей территорией хотят забрать себе.  И это будет продолжаться,  пока  не  будут выданы акты на землевладение.  Это касается участков под гаражами,  дачных,  частных огородов и  так далее. Все их нужно обмерить.

 

     30

 

     Причем 11  миллионов  актов нужно выдать только для сельских жителей...

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Григоровичу!   Це   вже   нова   доповідь починається.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я прошу не снимать этот пункт. Пока не .будет проведена в жизнь земельная реформа, это действительно нужно.

 

     И остальные   пункты,  касающиеся  приостановления  действия декретов,  жизненно важны для каждого  колхоза.  Депутат  Мельник сказал,  что можно устанавливать налог на натуральную оплату. Мне кажется, он просто не разобрался. Мы с ним переговорим. Но дело в том,  что нельзя трижды взимать налог с одной и той же заработной платы. А здесь получается именно так.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до шанованих мною /і це не просто слова/  аграрників:  не  перетворюйте  засідання Верховної Ради в якусь нараду  з  питань  агропромислового  комплексу.  Залишилось тільки   внести   пропозицію   про  комплексні  плани  проведення весняно-польових робіт,  про контроль і  соціалістичне  змагання, вручення вимпелів... Ми до цього вже ледь-ледь не дійшли.

 

     Я попереджав:  останнє коло.  Ми домовилася про одну годину, тому треба закінчувати.

 

     Прем'єр-міністр Кучма   Леонід   Данилович    просив    дати можливість   зробити   довідку   від   банків   Яременку   Сергію Олександровичу.  Я обіцяв, тому виконую свою обіцянку і прошу вас послухати, бо були звинувачення, які, на думку

 

     31

 

     Прем'єр-міністра, не   завжди  мали  підстави.  Будь  ласка, коротенько.

 

     ЯРЕМЕНКО С.О.,       голова       правління       Державного експортноімпортного  банку  України.  Я  хотел  бы дать некоторые пояснения  только  по  вопросу  о  валютной   части   обеспечения сельского  хозяйства  необходимыми  материалами,  техникой  и так далее.

 

     В докладе депутата  Чепурного  было  отмечено  три  вопроса. Первый.  Поставка  гербицидов  по линии агробизнеса.  Хотелось бы отметить,  что гербициды,  пестициды и другие материалы,  еще  не являются  собственностью Украины,  в том числе и агробизнеса,  по той простой причине,  что они получены от иностранных фирм, но не оплачены.  Вот  уже  год,  мы  не  можем  за них заплатить.  Наша задолженность этим фирмам составляет 80 миллионов долларов США. В прошлом   году   они  под  ваше  честное  слово  и  под  гарантию Национального банка поставили эти материалы.

 

     Второй вопрос.  Постановление кабинета Министров о выделении 237  миллионов  долларов  для приобретения семян,  гербицидов для проведения  весенне-полевых  работ.   Да,   действительно,   была допущена оплошность, которая заключается в том, что было записано о выделении 237 миллионов из Валютного фонда Украины.  Но если бы валюта  появлялась в результате подписания таких документов,  то, наверное,  следовало бы их издавать каждый день.  Эта ошибка была исправлена,  и  в следующем постановлении было сформулировано;  о выделении  сельскому  хозяйству   /или   Министерству   сельского хозяйства/   этой  суммы  в  долларах  США  за  счет  привлечения кредитных линий.  В Валютном фонде /мне стыдно говорить  об  этом здесь/

 

     32

 

     в настоящий  момент около трех миллионов долларов.  Выделить нужную сумму невозможно, потому что ее просто нет.

 

     Привлечение кредитных линий  -  это  совершенно  иное  дело, потому что не мы,  выделяем, а нам выделяют. Поэтому вопрос и был так и поставлен. Если удастся привлечь эти кредитные линии, то мы сможем обеспечить сельское хозяйство необходимыми материалами.

 

     Было три  источника поступления этих средств:  американская, германская и швейцарская кредитные линии. То есть отдельно каждая индивидуальная  кредитная  линия.  Буквально  пять  дней назад мы получили подтверждение экспортно-импортного банка о  гарантии  на эти  кредиты.  Таким  образом,  62  миллиона  долларов  мы сумели привлечь. До этого было неясно.

 

     Германия не выделила  нам  кредитной  линии.  Сейчас  вопрос стоит так:  дадут,  а может,  и не дадут.  Вероятности того,  что будет выделена кредитная линия,  10  процентов.  Не  имея  полной уверенности в том,  что линия будет, но зная, что это необходимо, мы ищем другие источники привлечения валюты.

 

     И Швейцария выделила всего 5,8 миллиона.  Экспортноимпортный банк  пока  за  счет  своих  средств  выделяет  кредит  сельскому хозяйству,  надеясь  на  то,   что   Кабинет   Министров   изыщет возможности погасить эту задолженность.

 

     Далее. Я  хотел  бы  сказать  о  прошлом и о нынешнем годах; почему  так  трудно  привлекать  кредитные  линии?  Мы  в  первой половине года сумели платить вовремя. Но вы видите, каких сил это стоило и почему в нашем Валютном фонде нет денег.

 

     33

 

     Если мы возьмем еще в таком размере эти  кредитные  линии  и ничего  не  изменится в плане поступлений валюты - в бюджет или в Валютный фонд, как было в прошлом году, то мы в следующем году не сумеем платить по обязательствам Украины.

 

     Кредиты медицине  и  сельскому хозяйству составляют около 70 процентов нашей задолженности иностранным государствам.  Об  этом необходимо уже сейчас думать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Ми не  відкриваємо  обговорення.  Я  ще раз говорю,  якщо ми поставимо питання про валютні надходження і їх  використання,  то тоді треба робити доповідь.  Прем'єр-міністр,  чуючи звинувачення на свою адресу,  зателефонував.  Він  вважає,  що  немає  підстав робити  звинувачення,  і  просив  надати  слово  Яременку  Сергію Олександровичу в залі пленарних засідань.

 

     Не можна ж так!  Ви  бачите,  що  робиться.  Тільки  виникає питання  -  одразу всі мікрофони заблоковані,  всі,  виявляється, спеціалісти.  А які результати від ваших виступів від мікрококів, ви бачите самі. Треба всім робити правильні висновки.

 

     Ми домовлялися про одну годину.  Цей час використали. Проект постанови прийнятий за основу.  А зараз будемо голосувати зміни і доповнення, які пропонувалися.

 

     34

 

     З приводу преамбули.  Було одне зауваження,  що вона взагалі не потрібна.  Можна з дим погодитися. Але будь-який документ, щоб його можна було кваліфіковано прочитати і зрозуміти, повинен мати преамбулу і ті пункти,  які  рекомендуються.  Тому  б  пропозиція залишити преамбулу. Є заперечення? Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/.

 

     Дякую.

 

     Хотів би  підтримати  депутатів від Луганщини в тому,  Іване Степановичу, що проект торкається тільки пункту про підготовку до своєчасного  проведення  весняно-польових  робіт.  Тому  в  назві проекту постанови потрібно  записати:  в  частині  підготовки  до своєчасного проведення сільськогосподарських робіт...

 

     ГОЛОВА. В  частині пункту 6 - і все.  Тобто доповнюємо:  про дії уряду по виконанню постанови Верховної Ради в частині  пункту 6...  А  точніше - про дії уряду по виконанню пункту 6 постанови. Немає більше зауважень? Прошу проголосувати назву і преамбулу.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     Пункт 1:  "Визнати  роботу  Кабінету  Міністрів  України  по виконанню..."  Тоді вже треба так:"...  роботу Кабінету Міністрів України по виконанню пункту  6  названої  постанови  вважати...". Більшість  депутатів  вносила  пропозицію  -  "недостатньою Прошу голосувати пункт 1 у такій редакції.

 

     35

 

     "За" - 196. Не приймається.

 

     Пункт 1, якщо він прийнятий за основу, залишається... /Шум у залі/.

 

     Я ще   раз  зачитую  текст:  "На  підставі  вищевикладенного Верховна Рада України постановляє:

 

     І. Визнати роботу Кабінету Міністрів  України  по  виконанню пункту  6  постанови  Верховної  Ради  України...  в умовах,  які склалися, недостатньою". Так? Недостатньою?

 

     У вас інший проект,  чи  що?  Я  читаю  з  цього  ж  проекту постанови. Зрозуміли? Прошу голосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Виключаємо цей пункт. /Сміх у залі/.

 

     Якщо не проходить,  то що ж ...  Ми прийняли за основу,  щоб потім голосувати кожен пункт. Була поправка...

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Шановний Іване Степановичу! Ми прийняли проект за основу.  Проголосували вашу пропозицію. Вона не пройшла. Отже, залишається те, що прийняти за основу, тобто "незадовільною".

 

     ГОЛОВА. Тут є питання. Якщо ми приймали за основу, щоб потім голосувати по пунктах, то тоді це не є підставою, щоб залишати. А якщо ми приймали за основу, щоб потім голосувати тільки поправки, то тоді це є підстава,  щоб залишити. Була пропозиція прийняти за основу і голосувати по пунктах.  Цю пропозицію  вносили  депутати Шкарбан, Чернявський...

 

     Перший мікрофон.

 

     36

 

     СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.Л.  Когда мы приняли за основу,  это значит, что мы приняли концепцию,  то есть,  что  можно  рассматривать  в таком контексте...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат  Чернявський  вносив  цю пропозицію. Дайте йому слово сказати. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О Л. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Справді,  я  вносив  пропозицію  прийняти  за основу даний проект постанови, а вже потім вносити доповнення і зміни по пунктах.

 

     Але, я думаю, шановні аграрники, давайте погодимося, що уряд дещо таки вробив.  Отже, "недостатньою" більше підходить до того, що зроблено.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно сказано.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Щоб нам ліквідувати цей конфлікт...

 

     ГОЛОВА. Депутати   Шкарбан   і   Чернявський   вносили    цю пропозицію.   Ми   прийняли  за  основу,  щоб  потім  по  пунктах голосувати.

 

     Другий пункт поставимо першим:  "Кабінету міністрів  України терміново   вжити   заходів   по   забезпеченню  агропромислового комплексу...".  Такий пункт є і в тій постанові. /Шум у залі/. Це ж  і  є  пункт  6  тієї  постанови.  Це  дублювання.  А  от  була пропозиція,  підтримана  головою  комісії   Чепурним,   пункт   2 сформулювати  так:  "Запропонувати  Кабінету  Міністрів  разом  з Національним банком невідкладно вирішити питання...",  а  далі  - все.  що там перелічено.  І тому страшного нічого не буде. /Шум у залі/.  І про пільговий кредит,  тільки не  для  весняно-польових робіт,   а  для  комплексу  сільськогосподарських  робіт.  І  про встановлення  механізму  бартерного  обміну,  і  про   проведення розрахунків за придбання в Росії апатитів і так далі.

 

     37

 

     Отже; запропонувати  Кабінету Міністрів разом з Національним банком вжити невідкладних  заходів  щодо  вирішення  питань...  і перелічити   ті,   які   тут   є.   Зрозуміли   пункт  22?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 207. Не приймається.

 

     Пункт 3. щодо відповідальності було дуже багато зауважень: або його розширити, або взагалі зняти.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАЦЯЛКО М.В., голова Української газової корпорації "Укргаз" /Кременецький виборчий  округ,  Тернопільська  область/.  Шановні депутати! Невже уряд повинен відповідати тільки за весняну сівбу? Він відповідає за весь стан справ. Крім того, в уряді є люди, які відповідають  за  посівну,  то  навіщо ми будемо записувати такий пункт,  що уряд відповідає тільки за це?  Я  пропоную  цей  пункт вилучити.

 

     ГОЛОВА. Такі  пропозиції  надходили.  Ставлю  на голосування пропозицію про вилучення пункту 3. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 152. Не вилучається.

 

     Тоді пропоную нову редакцію:  "Відповідальність за своєчасне матеріально-технічне забезпечення комплексу сільськогосподарських робіт покласти на уряд України та місцеві органи  представницької виконавчої влади". Прошу проголосувати.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     38

 

     Щодо пункту  4  більшість депутатів вносила пропозиції,  щоб викласти  його  в  такій  редакції:  "Запропонувати   Президенту, прем'єр-міністру  розглянути  питання  щодо  доцільності введення посади першого віце-прем'єр-міністра  з  питань  агропромислового комплексу". Так? /Шум у залі/.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Шановні депутати! Я пропоную вам не голосувати за цей  пункт,  його  треба  вилучити.  Ми  бачимо,  що  в   нас   є віцепрем'єр,  ми бачимо, що є міністр сільського господарства, ми вже бачили перших віце.  Давайте не будемо дурити один одного. До того   ж  є  Конституція.  Якщо  є  така  потреба,  то  згідно  з Конституцією нехай подає пропозицію Президент чи хтось інший, хто має  такі повноваження,  і будемо вирішувати цю справу.  Брати на себе відповідальність  і  в  цій  частині  я  Верховній  Раді  не рекомендую.

 

     ГОЛОВА. Ви   про  це  вже  говорили.  Ще  раз  повторюю,  що запропонований  проект  проголосований   за   основу.   Записуючи "доцільність",  ми  це  і  передбачаємо...  Якщо  треба буде,  то Президент і Прем'єр внесуть пропозиції про зміни і доповнення  до Конституції.  Якщо  вони  будуть  прийняті,  то буде введена така посада. Це і буде згідно з Конституцією. Не можна ж запропонувати внести  зміни  до Конституції.  Вважатимуть за доцільне - внесуть проект змін, а не вважатимуть - не внесуть.

 

     Перший мікрофон.

 

     39

 

     БИЧКОВ В.В.,  заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Иван Степанович!  Было первое предложение:  в связи  с  тем,  что вчера на заседании аграрной группы этот вопрос не голосовался /он был отклонен/,  поставить вам на  голосование  и  исключить  этот пункт.

 

     ГОЛОВА. Є й така пропозиція.

 

     БИЧКОВ В.В. И она была первой.

 

     ГОЛОВА. Вважати,  що  це  є  правом  законодавчої ініціативи Президента і Прем'єра, тому пункт вилучити. Ставлю на голосування таку пропозицію. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 194.

 

     Голосуємо тоді в такій редакції: "Запропонувати Президенту і Прем'єр-міністру розглянути питання щодо доцільності введення..." і так далі. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 205. Немає цього пункту.

 

     Пункт 5.  "Продовжити  дію пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 21 лютого 1992 року | 2148-ХІІ "Про ставки  акцизного збору на окремі товари на 1993-94 роки".

 

     Кабінет Міністрів  не  заперечував проти цього пункту,  тому давайте   проголосуємо   його.   Це   предметний   пункт.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 237. Приймається.

 

     40

 

     Пункт 6.  Тут  більшість  депутатів  -  і  народний  депутат Мельник,  і інші - вносили неоднозначні пропозиції. Але у зв'язку з тим, що ми слухатимемо питання про декрети окремо, то цей пункт можна  сформулювати  приблизно   так:   "Запропонувати   Кабінету Міністрів переглянути декрети щодо прибуткового податку громадян, приватизації земельних ділянок,  оподаткування  коштів  громадян, одержаних ними у вигляді матеріальної допомоги" і так далі.../Шум у залі/.

 

     Ну так  дайте  мені  сказати.  Я  ж  не  можу  поставити  на голосування...  Я й хочу поставити те,  що подала комісія. Тільки не  "Накласти  вето",  а   з   урахуванням   того,   що   ми   ще обговорюватимемо  декрети  і що це неоднозначно...  Он профспілки зараз  скажуть...  Я  б  схильний  був  записати:   запропонували переглянути".

 

     Перший мікрофон.

 

     ДУДЧЕНКО В.І.,  голова  ради  федерації  профспілок Одеської області /Біляївський виборний округ, Одеська область/. Я согласен с товарищем Ягоферовым.  Конечно, плохо, что мы не прислушивается к тому,  что  предлагала  луганская  депутация.  Не  знаю,  какой иллюзионист типа Кио стоит за этим постановлением.  Но думаю,  ее временем все прояснится.

 

     Я все-таки  предлагаю  оставить  так,  как  здесь  записано, товарищи!  Профсоюзы  оказывают материальную помощь обездоленным, нищим,  а мы и на его устанавливаем налог.  Ну как нам не стыдно? Давайте  наложим вето,  потому что то,  что вы предлагаете,  Иван Степанович, - это ни то, ни се. Я предлагаю наложить вето.

 

     41

 

     ГОЛОВА. Вето треба накладати законом. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/. Иван Степанович! Первый подпункт: "від 26 грудня в частині заборони її продажу" надо исключить. Это отдельный вопрос.  К этому  проекту  постановления  он  не  имеет отношения.

 

     Что касается  второго  подпункта,  то  здесь тоже нельзя так записать:  "наложить вето".  Я согласен с Владимиром Борисовичем, что нужно изучить этот вопрос, а потом уже принимать решение.

 

     ГОЛОВА. Я  і кажу,  що треба запропонувати уряду переглянути декрети...

 

     ДЕПУТАТ. Первый  подпункт   надо   исключить,   а   этот   - пересмотреть. Как мы можем вето накладывать?

 

     ГОЛОВА. Ми   не   можемо  з  наскоку  приймати  постанову  і накладати вето.  Депутати неоднозначно висловлювалися щодо  цього прибуткового податку.

 

     Отже, послухайте. Із пункту 6 абзац "від 26 грудня 1992 року

|15-92..." вилучити, а другий "від 26 грудня 1992 року | 13-92 "Про прибуткові  податок  з  громадян",  в частині звільнення від оподаткування коштів"...  і так далі  запропонувати  переглянути. Зрозуміли? Прову проголосувати.

 

     "За" - 141. Не проходить.

 

     Будь ласка.

 

     42

 

     ЧЕПУРНИЙ А.  Г.  Уважаемые  депутаты!  Я  хочу напомнить вам Земельный кодекс.  Там у вас есть статья, согласно которой каждый гражданин,  покупающий  дом,  вместе с домом получает во владение землю.  Поэтому рассматриваемый пункт проекта постановления ни  в чем   нас   не  ограничивает.  Но  продавать  сегодня  землю  без установления границ участков,  без акта на землевладение  нельзя. Мы   вызовем   такие   споры,  что  не  дай  Бог.  Выводы:  нужно проголосовать и наложить вето на этот декрет в  части  запрещения продаже земельных участков.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БИЧКОВ В.В.  Иван  Степанович!  Уважаемые народные депутаты! Давайте  вернемся  к   январю,   когда   мы   рассматривали   это постановление.  Леонид  Данилович  Кучма  вышел  на эту трибуну и сказал,  что он со всем согласен,  все будет доработано. Это было 26 января. Сегодня у нас уже 17 марта.

 

     Почему депутат Чепурной и мы,  аграрники, настаиваем на этом пункте,  Иван Степанович?  Мы не против этого  декрета.  И  вчера вопрос  стоял шире,  только вы сегодня не даете нам слова,  чтобы высказать наше мнение,  до  получения  государственного  акта  из право  землевладения  никакой купли-продажи земли не должно быть, никакой декрет не  должен  работать.  Бычков  получит  акт.  Плющ получит акт - тогда пусть декрет работает.  А сегодня под Киевом, под Херсоном 10 соток земли стоят один миллион кулонов.  Вот  как стоял вопрос.

 

     Теперь о других декретах,  чтобы опять не брать слово.  Были гарантия и обещание вице-премьера.  Я был у  Леонида  Даниловича. Был у Виктора Михайловича Пинзеника в феврале. Было

 

     43

 

     сказано: "Да,   мы   дорабатываем,  действие  декрета  будет приостановлено".  Но до сегодня ничего не приостановлено. Поэтому давайте  проголосуем,  уважаемые  народные  депутаты.  У Кабинета Министров будет время, чтобы вернуться к декретам. И мы сможем их одобрить и дать им путевку в жизнь.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли?

 

     ГРИНЬОВ В.Б. Можно мне сказать еще несколько слов?

 

     ГОЛОВА. Володимире  Борисовичу!  Ви  ж  говорили,  що  треба розглянути в комплексі.

 

     ГРИНЬОВ В.Б. Тут є юридичне питання.

 

     ГОЛОВА. Ми не скасовуємо декрет,  а  хочемо  накласти  вето. Потім, коли уладнаємо ці всі акти, то можна буде вето зняти. Я не бачу тут такого вже криміналу.  Йдеться про те,  щоб  призупинити дію.

 

     ГРИНЬОВ В.Б.  Хочу,  щоб  ми дуже спокійно підійшли до цього питання.  Чому?  Ми накладемо вето,  а завтра  люди,  які  будуть користуватися декретом,  з'ясують, що вето не має юридичної сили. Я попереджаю,  що це саме так.  За Конституцією  ми  маємо  право зупинити  дію декрету.  Для цього в нас є 10 днів.  Якщо протягом цього часу не зупинили, - тоді треба вносити зміни в Конституцію, щоб  змінити цей декрет.  Ми поставимо людей,  які вирішуватимуть питання про продаж цих  ділянок,  у  скрутне  становище:  чим  їм керуватися?   Згідно   з   Конституцією   вони  користуватимуться декретом,  а наше вето повисне у повітрі.  Не можна  так  робити. Давайте попросимо зробити юридичну довідку. Ми повинні керуватися законом.

 

     44

 

     ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до вас. Зараз почнеться тяганина: юридична довідка,  усі  юристи будуть свою позицію відстоювати... Найбільш   компромісна   пропозиція   -    запропонувати    уряду переглянути.  Вона не набрала достатньої кількості голосів.  Тому була друга пропозиція;  так,  як тут  записано.  Теж  не  набрала голосів.  Є  третя:  або  зняти  цей  пункт,  а  потім  до  нього повернутися /це було  б  найкраще/,  або  все-таки  запропонувати Кабінету  Міністрів  переглянути.  Це зобов'язало б уряд до нього повернутися і прийняти відповідне рішення. Зрозуміли?

 

     Уряд уже видав декрет.  А  якщо  він  перегляне  декрет,  то видасть інший...

 

     Зупинити? Ви ж чули, що термін накладення вето минув. Декрет уже діє.

 

     Призупинити? Уряд  сам  повинен  призупинити.  Тому   ми   і пропонуємо  уряду  переглянути,  а  він  призупинить  дію  чи  не призупинить - і все. Це треба проголосувати.

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановні депутати!  Давайте  заспокоїмося.  Це надзвичайно важлива річ. Дивіться, у статті 17 Земельного кодексу пишеться,  що власники  земельних  ділянок,  переданих  їм  Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права  власності  продавати  або  іншими  способами   відчужувати земельну ділянку, яка їм належить, крім передачі її у спадщину.

 

     Кабінет Міністрів не відмінив,  а порушив закон. Те, що Іван Степанович пропонував, щоб переглянути, буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Найбільш   компромісна   пропозиція:   запропонувати Кабінету   Міністрів   переглянути.   А   як  він  перегляне:  чи призупинить,

 

     45

 

     чи введе іншу норму - це вже інша справа.  Зараз категорично визнати   то   буде   поспішне   рішення.   Зрозуміли?  Голосуємо пропозицію:  запропонувати Кабінету Міністрів переглянути, а далі

- за текстом.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 210...

 

     Обгрунтування тут  уже  ні  до  чого.  Ще один був пункт,  і суттєвий...

 

     Нам потрібно,  щоб  агропром  кожного  разу  не  виходив  на засіданні  Верховної  Рада  у вигляді...  /Шум у залі/.  Ми ж уже з'ясували, що голосували за основу, а потім по пунктах. Я надавав слово  депутатам  Чернявському  та  Шкарбану.  З'ясували,  за  що проголосували, а починається все спочатку. Якщо ви не домовитеся, то  ми  ж  не  проголосуємо  проект  постанови  в  цілому.  Ви не загострюйте!  Ми проголосували всі пункти,  треба,  ще  постанову голосувати  в цілому.  І якщо ви зараз на чомусь розійдетеся,  то все постанови не буде!

 

     Щодо пункту 6 є ще пропозиції, які буди б компромісними?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Петровський виборчий округ,  Донецька область/. Иван Степанович! Я   предлагаю   этот  вопрос  снять.  Почему?  Тут  была  сделана некорректная аргументация: говорят, что идет торговля землей...

 

     ГОЛОВА. Для цього треба 218 голосів, а їх не буде.

 

     МАСЛЮК Г.Є. Иван Степанович! Я еще раз говорю...

 

     46

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію виключити пункт 6 з проекту постанови. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 106.

 

     Тим, хто вважає, що він вносить найціннішу пропозицію, тепер зрозуміло?  Депутате Маслюк,  ви розумієте?  Подумайте  над  цією реальністю.

 

     Щодо пункту 6? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты! Уважаемые Иван Степанович и Владимир Борисович!  Вы дали трактовку  статьи  Конституции,  в соответствии  с  которой  мы  не можем приостановить действие или наложить вето на декреты Кабинета Министров по  истечении  десяти дней.  Действительно,  это  имеет  место.  Но я хотел бы обратить внимание на ваши, Иван Степанович, полномочия согласно статье 108 Конституции:  Голова  Верховної  Ради  України  зупиняє дію актів Кабінету   Міністрів   України,   міністерств   України,    інших підвідомчих   Кабінету   Міністрів  України  органів  у  разі  їх невідповідності  Конституції  України   і   законам   України   з одночасною   постановкою   перед   Верховною  Радою  України  або Кабінетові Міністрів України питання про скасування цих актів.

 

     Поэтому, уважаемый  Иван  Степанович,   у   вас   достаточно полномочий, независимо от срока, в который принят декрет Кабинета Министров.  Вы вправе приостановить действие этих  актов,  потому что они нарушают законы.  После этого Верховный Совет или Кабинет министров должны рассмотреть эти акты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я знаю  про  цю  статтю.  Але  ви  вдумайтесь  у  її кінцівку:  зупиняє  з  одночасним  внесенням на розгляд Верховної Ради.  Я ж от і вношу.  Якби ви підтримали, я б зупинив. Але ви ж не   підтримуєте!   Коли  б  проголосували  були  накласти  вето, запропонувати,  призупинити... Жодна пропозиція не пройшла. То як же Голова накладе вето? /Шум у залі/.

 

     47

 

     Ставлю на  голосування  пункт  6,  запропонований  комісією. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 209.

 

     Там - 210, а тут - 209! От вам і... Перший мікрофон.

 

     БИЧКОВ В.В.  Иван Степанович! Я внес конкретное предложение: остановить  действие  декретов  до уяснения вопросов,  которые мы сегодня не уяснили, а не вообще их отменить. Они не согласованы с законами.

 

     ГОЛОВА. Я вас зрозумів,  але кожний розуміє це по-своєму.  А ви, депутате Заєць, будь ласка, не заважайте.

 

     Я вам ще раз кажу:  стосовно пункту 6  нових  пропозицій  не надійшло,  а ті,  які вносилися, не пройшли. Був ще один пункт. Я це раз вам кажу:  не  пройшли.  Жодна  з  пропозицій  не  набрала потрібної кількості голосів.

 

     Була ще   одна   пропозиція:   доручити   Комісії  з  питань агропромислового комплексу,  а також Комісії з питань відродження та   соціального   розвитку   села   підготувати   програму,  яка передбачала б створення умов для сільськогосподарських виробників і встановлення їх відносин з урядовими структурами на контрактній основі.

 

     Потрібні уряду  ці   виробники   -   нехай   забезпечує   на відповідних умовах, не потрібні - нехай вони виживають самі, бо і далі щоразу вносити сюди і розбирати питання то про хід  збирання врожаю,  то про хід сівби, то про хід переробки... Нехай агропром як  серйозна  система  запропонує  свою   програму   забезпечення виробництва і встановлення відносин з урядовими структурами на

 

     48

 

     контрактній основі.  Там буде і держзамовлення,  і все інше. Потрібно уряду  закупити  продукцію  -  нехай  пропонує  умови  і закупляє.  Потрібне  виробнику забезпечення - нехай на зазначених умовах забезпечує... Це і буде ринок. Тому прошу голосувати такий пункт.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     Прошу комісію   зайнятися   цією   дуже  серйозною  роботою. Попередню розмову з  представниками  міністерства  ми  вже  мали, міністр Карасик,  віце-прем'єр Дем'янов, а також Леонід Данилович знають про це.  Якщо ви поставитеся до питання належним чином, то якийсь     програмний     документ     ми     напрацюємо,     щоб сільськогосподарський виробник не ходив  щоразу  і  не  "вибивав" кошти для свого існування.  Отже,  ми прийняли і такий пункт. Там ще було:  контроль покласти на комісії...  Я думаю,  з прийняттям попереднього   пункту   зникла  потреба  записувати  позицію  про контроль.   Проголосована   назва    постанови    і    преамбула. Проголосований пункт 2 у редакції,  що Кабінету Міністрів разом з Національним  банком  слід  розглянути  і   вирішити   питання... Проголосований   пункт   3  про  відповідальність  і  пункт  5... Проголосований також додатковий пункт - доручити комісіям...  Усі вони  проголосовані.  Я  ще раз наголошую:  пункт 3 голосувався у такій редакції: відповідальність за своєчасне матеріальнотехнічне забезпечення,  проведення  комплексу  сільськогосподарських робіт покласти на уряд та місцеві  представницькі  і  виконавчі  органи влади. Було 227 голосів. Я все пам'ятаю.

 

     Названі пункти  будуть  відображені  в  стенограмі  і  зараз ставляться на  голосування  для  прийняття  як  постанови.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 209.

 

     49

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.  Шановний Іване Степановичу!  Я бачу, що до вирішення  цього  питання  підходять  не  стільки  з  точки  зору економічної,  скільки з політичної. Думки моїх колег розділилися. Вносячи пропозицію прийняти за основу,  я хотів знайти компроміс. І  зараз  я  хочу  зробити  те  ж  саме,  щоб ми знали,  хто буде відповідати за голод уже сьогодні. Я не хочу згущувати фарби, але зважаю, нам потрібно проголосувати поіменно, щоб чітко розставити позиції на майбутнє.  Я знаю,  що зараз ведеться і така політика: чим  гірше в країні,  тим краще декому буде.  Але думаю,  що всім погано буде, і не хочу допустити цього.

 

     ГОЛОВА. Надійшла пропозиція провести поіменне голосування. Я не  можу  її  не  прийняти.  Як бути:  ставити її на голосування? Добре. Ставиться на голосування пропозиція проголосувати поіменно названі пункти проекту постанови як постанову.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 188.

 

     Отже голосування поіменне.

 

     Прошу уваги. Проголосована і змінена назва постанови, тобто: по виконанню пункту 5 постанови - і далі за текстом.  Пункт  1  у запропонованій  вам  редакції  не проголосований.  Проголосований пункт  2:  "Кабінету  Міністрів  разом  з   Національним   банком невідкладно  вирішити  питання..."  -  і далі перелік тих питань. /Шум у залі/. Не заважайте, я вас прошу.

 

     Пункт 3 голосувався в тій редакції,  яку я вам зачитав. Було 227 голосів.

 

     Пункт 4 не пройшов.

 

     50

 

     Пункт 5:    продовжити   дію   пункту   2   постанови...   - проголосований.  Пункт  6  не  проголосований,  а  проголосований додатковий пункт про те, щоб доручити комісіям і так далі.

 

     Названі пункти  голосуються  як  постанова  Верховної  Ради. Прошу проголосувати. Голосування поіменне.

 

     "За" - 257. Усе в порядку.

 

     Шановні депутати!   Давайте   вибачимося   перед   Анатолієм Максимовичем Зленком.

 

     Я не  можу  сказати,  що  ми  втратили  час...  Якби  всі ці дискусії відбувалися лише у цьому залі - це ще  півбіди,  а  коли зал віддзеркалює... /Шум у залі/. І навколо позбавлення мандатів, і навколо постанови тощо...  І все  це  має  місце,  ці  дискусії слухають і роблять висновки.

 

     Зараз можна почати розглядати "Різне". У нас є 17 хвилин. Я, наприклад,  скористаюся своїм правом і дам можливість іншим,  хто ще захоче виступити.

 

     На мою  адресу  надходять  поштові  перекази  /наприклад  із Львівської області/, на 12 тисяч карбованців /якщо не помиляюсь/, на   яких   вказується,  що  гроші  надсилаються  для  того,  щоб компенсувати депутатський  заробіток  тим  депутатам,  хто  кидав конверти на стіл президії.  /Шум у залі/.  Прошу всіх перекази не надсилати на мою адресу.  Ті конверти в повній  цілості  передані через  Секретаріат до бухгалтерії...  Компенсувати не потрібно... Ще раз прошу,  такі перекази  на  адресу  Голови  Верховної  Ради надсилати не потрібно. Це-перше.

 

     Друге. Надходять   телеграми   про   те,   що  у  виробничих колективах  та  інших  підрозділах  проходять  збори  з   приводу перерахування

 

     51

 

     одноденних чи якихось інших заробітків на підтримку Збройних Сил України. Я прошу вас не робити цього.

 

     Зараз уряд,  Міністерство  оборони,  Рада  оборони  разом  з міністерствами  і  відомствами  працюють  над комплексом питань з військової доктрини,  з яких випливають чисельність  і  структура Збройних Сил,  конверсія, матеріально-технічне забезпечення. Якщо ми не знайдемо на це коштів у бюджеті, ми звернемося до вас, тоді може, і виникне потреба проводити такі збори. А зараз не потрібно цього робити.

 

     Я свої дві хвилини  використав.  Зараз  надаю  слово  голові Комісії мандатної і з питань депутатської етики Рябоконю.

 

     РЯБОКОНЬ В.П.,   голова   Комісії   Верховної  Ради  України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Сьогодні відбулося засідання  Комісії  мандатної  і  з питань  депутатської  етики,  на  якому  розглядалося питання про неетичні виступи,  які лунають у  цьому  залі.  Комісія  прийняла відповідне  рішення  і доручила мені поінформувати Верховну Раду. Комісія  вважає  безпідставним  звинувачення  на  адресу   Голови Верховної Ради Івана Степановича Плюща,  які пролунали у виступах народних  депутатів   Скорик   Лариси   Павлівни,   Зайця   Івана Олександровича,   Воробйова   Олександра  Миколайовича,  а  також народного депутата Головатого у програмі "Незалежність".

 

     Комісія вважає також неприпустимим неетичні випади народного депутата Козаренка Василя Івановича на адресу Президента України, що пролунали вчора.

 

     52

 

     Ми ще раз просимо і звертаємося до всіх народних депутатів: виступаючи на засіданні Верховної Ради, по радіо, по телебаченню, дотримуйтеся толерантності,  поваги один до одного,  не  ганьбіть Верховну  Раду  і  чемно  ставтеся  до  своїх  колег  -  народних депутатів.  Є критичні виступи,  з ними можна погодитися. Але є й такі  виступи,  які  не  можна вважати толерантними.  Вони просто неетичні.

 

     Ми сьогодні розглядали  ще  одне  питання  з  приводу  заяви народного  депутата  Фокіна...  У нас ще є заяви подібного змісту від інших народних депутатів.  Ми вас просимо  у  своїх  виступах дотримуватися поваги один до одного.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Іване  Степановичу  Прошу  вислухати  мене  і прийняти   мою   пропозицію.   Ми   сьогодні   зранку   запросили представників уряду.  Вони просиділи до обіду і після обіду, Якщо ми запрошуємо уряд, щоб його заслухати, давайте це робити зранку. Не  треба  робити  отаку  інтелектуальну розминку від мікрофонів. Давайте поважати Кабінет Міністрів, давайте поважати себе.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вважаю, що члени уряду сьогодні недаремно сиділи тут під  час  розгляду  і першого питання,  і другого,  Постанова має пряме відношення до уряду. А взагалі я вважаю, що таку пропозицію слід  узяти  до  уваги.  Треба  цінувати і свій час,  і час своїх колег.

 

     53

 

     Другий мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних   справах  /Пролетарський  виборчий  округ,  Донецька область/. Иван Степанович! Можно начинать?

 

     ГОЛОВА. Я включив вам мікрофон.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.  "Разное"  -  дело  хорошее,  но  может  быть, несколько  минут  поговорим  о нашем закрытом заседании?  Я вчера говорил,  что 95 процентов не прочитает.  Сегодня, действительно, многие  подходили  и  спрашивали:  вы  хоть  в  комиссии  читали? Документ практически никто не прочитал.  Я имею в  виду  основные направления внешней политики. Пусть подтвердят это депутаты.

 

     В комиссии вопрос вчера обсуждался и часть ее членов решила, что можно потом его напечатать.  Но заседание будет  закрытое.  Я предлагал  сделать  запись,  а  в  конце определиться,  что можно показать,  а что - нет.  Основная причина  не  в  том,  что  есть какие-то секреты.  Секретов нет. Но как сказал депутат Головатый, будет много дебилизма. Это можно вырезать - дебилизм.

 

     Поэтому давайте,  если вы сочтете нужным,  определимся,  как поступить с этим документом.

 

     ГОЛОВА. Суттєво.  Дійсно, я знав, що було засідання комісії. І вони телефонували,  повідомляли пропозиції.  Зводилося до того, щоб  надрукувати і роздати ці матеріали.  Вони були надруковані і роздані головам комісій іще позавчора. Під час засідання Президії

 

     54

 

     вони були,  а  вчора  поставили  гриф,  щоб  вони  ніде  "не гуляли".  Розумієте? Ці документи були роздані в комісії. Хто мав бажання - міг з ними ознайомитися навіть два рази.  Це я відверто кажу. Це - перше.

 

     Друге. Добре, що Анатолій Максимович доповідь написав. А міг же робити і усно.  От я сказав би,  що  роблю  доповідь  так,  як вважаю  за потрібне.  Мені ніхто не диктує,  як робити доповідь і скільки має бути розділів, абзаців тощо.

 

     Тому я вважаю,  що ми вирішили правильно, надавши можливість кожному  депутату  ознайомитися з тезами доповіді і в зручній для нього формі.

 

     Депутате Яценко!  Якщо у вашій комісії немає, то підійдіть у Секретаріат і візьміть.

 

     Далі. Щодо  закритого засідання.  Давайте визначилося.  Якщо Анатолій Максимович Зленко не наполягає як керівник відомства  на закритому  засіданні,  то  я  готовий поставити це питання на ваш розгляд. Але якщо він як керівник відомства просить, щоб слухання питання  відбулося  на  закритому  засіданні,  то  я не маю права проігнорувати цю вимогу.

 

     Депутат Павличко! Будь ласка, з трибуни, Дмитре Васильовичу. Прошу.

 

     ПАВЛИЧКО Д.В.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах  /Збаразький  виборчий  округ,  Тернопільська область/.  Комісія  у  закордонних  справах довго обговорювала це питання,  а саме:  провести закрите  чи  відкрите  засідання.  Ми висуваємо аргументи на користь того, щоб засідання було закритим. Це

 

     55

 

     питання може викликати у нашому залі суперечки.  Втім, народ уже  знає  нас.  Але  наші  сусідні держави,  парламентарії інших держав  можуть  бути  ображені.  Тому  є  побажання  зробити   це засідання закритим.  Таку точку зору,  думаю,  відстоює і міністр закордонних справ.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Максимовичу, будь ласка.

 

     ЗЛЕНКО А.М.,  міністр  закордонних  справ.  Шановний   Іване Степановичу!  У  зв'язку з цим я хотів би сказати таке.  Коли ви, шановні депутати,  обговорювали військову доктрину,  я  пам'ятаю, які розгорілися пристрасті довкола цього.  Іноземним спеціалістам не треба було докладати великих зусиль для того,  щоб  зрозуміти, куди ми йдемо, чим ми керуємося, якою наша держава буде і що вона має.  Повинен сказати;  зовнішня політика - це питання  теж  дуже складне.  Треба обережно ставитися навіть до тих документів,  які ми підготували на ваш розгляд.  Неправильний акцент може справити негативний  ефект на всю доповідь або на розгляд питання.  Тому я дуже просив би зробити це засідання закритим.

 

     Хотів би просити,  якщо можна,  щоб ви дали дозвіл керівному складу  міністерства бути присутніми на ньому,  оскільки це буває рідко. Нам треба врахувати всі акценти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Секретаріат  погодив  це  питання,  всі  комісії   і відділи  дали пропозиції,  кого вважають за потрібне запросити на ці слухання. Такі списки вже складені. Якщо треба їх

 

     56

 

     доповнити -  вносьте  пропозиції,  будь  ласка.   Це   можна врегулювати і вирішити.  Немає заперечень? На голосування ставити не будемо. Будь ласка, депутате Грицай.

 

     ГРИЦАЙ І.Т. Я маю нагоду сказати про те, що минулої п'ятниці відбулася сесія Миколаївської обласної Ради.  Мені як голові було дано  доручення  передати  Верховній  Раді  заяву.   Розглядалося питання  про сільське господарство - всі ті проблеми,  про які ми сьогодні говорили,  тільки у більш  гострому  контексті.  Мільйон гектарів  треба сіяти...  Такого ніколи не було...  А пального... Якби було б хоч на 20 днів,  як в інших областях,  то, може, Рада не  приймала  б  відповідної заяви.  Тому я прошу прийняти заяву, адресовану Верховній Раді України.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Я хотів би порушити одне питання, яке вже колись порушував.  Це  питання про те,  щоб на запити Кабінету Міністрів нам давали відповідь. Чому я так кажу? Тому що мною був зроблений запит  про соціальне-економічне становище малозабезпечених верств населення  і  здійснення   заходів   щодо   цього.   Міністерство сільського  господарства  розглянуло запит і дає відповідь:  щодо надання пенсіонерам пільг на оплату житла і  комунальних  послуг, встановлених  для  них,  безплатного  проїзду,  то  ця пропозиція заслуговує на.  увагу,  але у зв'язку з недостатністю  фінансових ресурсів не може бути врахована.  Міністр Карасик це підписав.  Я не розумію,  до чого ми вже дожилися?  Невже у Кабінеті Міністрів немає

 

     57

 

     міністра економіки,   що   ставить   свій   підпис   міністр сільського господарства?  Якщо він  думає,  що  я  тільки  голова колгоспу...   Але   ж   я   і   депутат,  висунутий  працівниками промисловості...  Треба,  мабуть,  розглядати такі питання  більш конкретно.

 

     Я хотів  би  порушити  інше  питання:  про роботу тимчасової депутатської комісії з питань виготовлення  національних  грошей. Іване  Степановичу!  Ми  про  гроші  нічого  не знаємо,  а засоби масової інформації часто роз'яснюють так,  як вони це  розуміють. Необхідно,  щоб  на  закритому  засіданні  або  на звичайному нам пояснили, що робиться в цьому напрямі.

 

     ГОЛОВА. Ця вимога  приймається.  Ми  на  засіданні  Президії розглядали, і Василь Васильович готує доповідь.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Іване  Степановичу!  Я  не знаю,  чим перед вами завинив.  Хотілось би почути. Якщо мали на увазі мої слова, що ви почали переворот 17 грудня, а продовжили його вчора, ліквідувавши фактично  президентську  гілку  влади,  і  насаджуєте   радянське народовладдя,  то  це одна справа.  Якщо я щось інше сказав...  Я хотів би почути, що саме.

 

     А якщо говорити про Олександра Воробйова, то я думаю, що він ніколи нічого такого про вас не казав. Отакі огульні звинувачення голови Комісії мандатної і з питань депутатської етики,  що хтось когось   образив,   вибачте,   тхнуть   усілякими  комуністичними розбираннями. Давайте їх припинімо.

 

     58

 

     Якщо є якісь претензії до мене -  нехай  висловлять,  і  хай народ  почує,  що  я  вас  образив тоді-то і тим-то.  Давайте так будемо робити. А то ще не встигнеш нічого зробити, а вже біжать і кричать огульно, що образив.

 

     ГОЛОВА. Я доводжу до вашого відома і до відома депутатів: що я,  як і ви,  про це  почув  від  депутата  Рябоконя.  Комісія самостійно виявила ініціативу.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЛІНЕЦЬ В.В.,  старший  викладач Тернопільського державного педагогічного інституту імені  Я.Галана  /Тернопільський  міський виборчий    округ,   Тернопільська   область/.   Шановний   Іване Степановичу!  Шановні депутати! Сьогодні виступав добродій Коцюба і  заявив,  що  він  є  комуніст  і  ніколи  не кидався партійним квитком. Наведу такий приклад. На самому початку роботи Верховної Ради   добродій   Коцюба   прийшов   у   нашу  депутатську  групу "Незалежність" /це можуть підтвердити  20  депутатів/  і  сказав: якщо  ми  його рекомендуємо на посаду заступника Голови Верховної Ради, то він одразу вийде з партії. Свідки можуть підтвердити.

 

     Хочу додати,  що  депутат  Коцюба   неодноразово   обманював Верховну Раду. Власні рішення вносив ніби-то від імені комісії. У зв'язку з цим,  Іване Степановичу,  хотів би вас запитати: чи має право  людина,  яка постійно обманює Верховну Раду,  бути головою комісії? Чому ви його захищаєте?

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Час вичерпано. Продовжимо роботу завтра о 10 годині.

 

     59