БЮЛЕТЕНЬ N 15

Опубліковано 03 03 1993

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 3 березня 1993 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України Плющ І.С.

 

     ГОЛОВА. Генріху Ованесовичу!  Ви вносили пропозицію, щоб вам нагадували по радіо про те,  що треба зайти до залу. А, ви картку вставили... Вмикайте систему, прошу реєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  325  народних  депутатів.   Вечірнє засідання  оголошується  відкритим.  Продовжуємо  розгляд  питань порядку денного.

 

     Я не розумію,  чому ви кричите.  Депутате Заєць!  Що  ви  не встигли зробити?

 

     Третій мікрофон.

 

     ДЕРКАЧ І.С.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   /Самбірський   виборчий   округ, Львівська область/. Справа в тому, що під час перерви багато хто

 

     3

 

     з депутатів дискутував те питання, яке було відхилено, майже все з'ясовано. Сьогодні ми не можемо прив'язувати питання про те, хто  персонально керує Міністерством оборони,  до пунктів того чи іншого закону.

 

     Я говорив  з  багатьма   офіцерами,   які   дуже   негативно ставляться  до  того,  що  Верховна  Рада  відхилила  цей  пункт. Пропоную,  підтримуючи думку депутатів про поіменне  голосування, ще  раз  поставити  його  на  голосування.  Думаю,  що сьогодні є достатня кількість депутатів для того, щоб проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Справа в тому,  що ми кожного разу можемо створювати прецеденти,  які  потім  заважають  нам  працювати,  залежно  від настроїв тієї чи іншої групи.  Ми домовилися,  що доручаємо  двом комісіям   разом   із   депутатами,   які   вносили   пропозиції, Міністерством оборони підготувати цей проект і внести його  тоді, коли він буде узгоджений.  Якщо завтра - то завтра, післязавтра - то післязавтра...

 

     Прошу ще раз зареєструватися,  бо з картками щось  негаразд. Бачите - 351 депутат.

 

     Вечірнє засідання  оголошується відкритим.  Пропонується для розгляду проект Закону про внесення змін до Закону  про  бюджетну систему Української РСР.

 

     Доповідач -  перший  заступник  міністра  економіки  України Мінін Леонід Васильович.  Документ є. Це в депутата Жукова немає, а в мене є. 2 березня всім роздали цей документ.

 

     4

 

     МІНІН Л.В.,  перший  заступник  міністра  економіки України. Уважаемый председатель Верховного Совета!  Уважаемые депутаты! На ваше  рассмотрение  представлен  проект Закона Украины о внесении изменений в Закон Украинской ССР о бюджетной  системе  Украинской ССР.  Эти изменения связаны с тем, что после принятия в 1990 году Закона о бюджетной  системе  в  1992  году  был  принят  Закон  о приватизации имущества государственных предприятий, который вошел в противоречие  с  Законом  о  бюджетной  системе.  В  частности, средства   от  приватизации  сейчас  должны  концентрироваться  в соответствии с законом о приватизации  на  специальном  счете,  и поэтому   не   все   средства  от  приватизации  государственного имущества попадают непосредственно в бюджет.

 

     Прямо в бюджет поступают средства от приватизации  бюджетных организаций, школ, учреждений здравоохранения и тому подобное.

 

     Что касается  приватизации  государственных предприятий,  то эти средства концентрируются на специальном внебюджетном счете  в соответствии с законом о приватизации.

 

     Поэтому предлагается четвертый абзац статьи 5 Закона  Украинской  ССР  о  бюджетной  системе  Украинской  ССР изложить  в  такой редакции:  "доходи від приватизації державного майна,  крім коштів,  одержаних від приватизації майна  державних підприємств  України".  Также предлагаю изменить название закона, заменив  слова  "Украинской  ССР"  на  "Украины".  Также  следует заменить    слова    "Украинская    ССР",    "Совет   Министров", "республиканский бюджет" и  так  далее  соответственно  на  слова "Украина",  "Кабинет  Министров",  "государственный бюджет".  Вот такие изменения, связанные с принятием закона о приватизации.

 

     5

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу,  слід розрізняти суттєве  і  не дуже суттєве.  Треба чітко сказати, де є суттєві зміни, а де слід просто привести у відповідність з раніше прийнятими документами.

 

     Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ,  Рівненська  область/.  Скажіть,  будь ласка,  в який бюджет направляється виручка від реалізації майна? Так,  як там записано,  того не видно.  Це означає, що вона йде в державний  бюджет.  Але  ж майно є і у власності місцевих Рад.  У зв'язку з цим треба,  щоб виручка від реалізації  майна  місцевих Рад ішла також власнику, тобто в місцеві бюджети.

 

     МІНІН Л.В.  В данном случае вопрос регулируется Законом "про внесення змін до Закону Української РСР про бюджетну систему".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор орендного підприємства  "Луганський машинобудівний  завод"  /Артемівський  виборчий округ,  Луганська область/.  Уважаемый Иван Степанович! Документ, который мы сейчас рассматриваем, не обсуждался в Комиссии

 

     6

 

     по вопросам   планирования,  бюджета,  финансов  и  цен.  Не понятно следующее.  Вчера депутат Елиашевич,  который имеет право законодательной   инициативы,   обратился   к   вам   с  просьбой рассмотреть проект  декрета  о  валютном  регулировании.  Вы  ему отказали,  сказав,  что  этот  вопрос  не  рассматривался нигде в комиссиях.  В то же время концепция о бюджетной системе,  которую мы    должны    рассматривать    перед    утверждением   бюджета, рассматривается  сегодня.  Думаю,  такой   вопрос   рассматривать сегодня  нельзя,  его  нужно  снять  с  повестки дня.  Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Приймаю ваше зауваження,  але я сам не знав, що воно не узгоджено. Я ставлю на обговорення те, що запропонували. Зараз усе з'ясуємо.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ,  Луганська  область/.  Я  так  понимаю,  что  Министерство финансов  и  Министерство экономики начинают нас где-то на чем-то "накручивать".  Вот сегодня как выглядит ответственность Кабинета Министров:  докладчик не знает, что такое бюджетная система. Есть собственность,  которая принадлежит  государству,  ее  реализация должна   быть   государственной,  есть  областная  собственность, областной бюджет и собственность городов базового уровня.  Доходы от их реализации должны идти в этот бюджет.  А все в совокупности называется государственная собственность. Поэтому давайте уясним.

 

     7

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     Андрію Васильовичу,  у  мене  до   вас   запитання.   Василь Васильович  каже,  що  це  питання  обговорювалося  на  засіданні Президії,  я ж не був на цьому засіданні.  Ви кажете,  що не було обговорення в комісії.

 

     ПЕЧЕРОВ А.В.,.  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ,  Одеська область/.  Я стверджую,  що проект цього закону про внесення змін до Закону про  бюджетну  систему  дійсно розглядався на засіданні Президії. Проте хочу сказати, що коли ми отримали текст,  то звернули увагу на тавтологію  -  "доходи  від приватизації   державного   майна,  крім  коштів,  одержаних  від приватизації майна державних підприємств".  І всі працівники -  і Міністерства економіки,  і ті, що готували цей документ, визнали, що  це  помилка  і  потрібно  записати  "доході  від   реалізації державного  майна".  Колі  це  питання  розглядалося на засіданні Президії,  був Іван Григорович Ємець,  і ми домовилися,  що  вони внесуть   зміну,  оскільки  допустили  помилку.  Після  прийняття рішення Президією документи направлені в комісію.  До цього  часу ми  не  отримала  ні  зміни  цього тексту,  ні підтвердження цієї позиції. Ще раз хочу сказати: якщо ми приймемо це рішення в такій редакції, як запропоновано, це значить, що втрачаємо контроль над доходами, які надходять в державу, від реалізації майна.

 

     8

 

     Не тільки від приватизації,  але й від реалізації  іноземним юридичним   і  фізичним  особам  військового  обладнання  і  тому подібне. В такій редакції, яка сьогодні вноситься на обговорення, законопроект приймати не можна.

 

     ГОЛОВА. Леоніде Васильовичу, дякую.

 

     А тепер  я з'ясовую,  що ми дотримуємося процедури.  Депутат Печеров був на засіданні Президії і йому треба було зайняти чітку позицію - вносити чи не вносити законопроект на обговорення. А то домовились,  а домовленість не  виконана.  Так  що  ми  діємо  за процедурою.

 

     Наступне питання  -  про  проект  Положення  про посвідчення народного депутата Україна і  нагрудний  знак  "Народній  депутат України".  Доповідає  народний  депутат  України  Новицький Євген Антонович - заступник голови Комісії у  питаннях  діяльності  Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

 

     9

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.   Шановні   депутати!   Згідно  з  дорученням Верховної  Ради  комісії  у  питаннях  діяльності  Рад   народних депутатів,  мандатна  і  з питань культури вносять на ваш розгляд пропозиції щодо  Положення  про  посвідчення  народного  депутата України і нагрудний знак "Народний депутат України". Необхідність розгляду цього питання  зумовлюється  тим,  що  змінилися  статус України  -  вона  стала незалежною державою,  а також її державні символи - прапор і малий герб.

 

     У зв'язку з тим,  що відповідні матеріали вам роздано, скажу дуже коротко лише про суть наших пропозицій.

 

     Щодо посвідчення  і  положення  про  нього.  Враховуючи,  що нинішнє посвідчення  виготовлялося  в  минулому  році  і  якихось принципових зауважень у наших комісій до нього немає,  пропонуємо залишити його без змін.  Вважаємо також  доцільним  залишити  без змін і текст положення.  Цей текст повністю відповідає Закону про статус народного депутата України.

 

     Водночас вважаємо,   що   після   обрання   Верховної   Ради наступного  скликання  до  посвідчення  народного депутата бажано внести  деякі  зміни,  а  саме:  на  лицьовому  боці  посвідчення вмістити  напис  "Верховна Рада України",  на лівому внутрішньому боці в лівій його частині зазначити також і рік обрання Верховної Ради.  Ці пропозиції,  зрозуміло,  виходять з нинішньої структури Верховної Ради.  Якщо ж її новий  склад  матиме  іншу  структуру, скажімо  двопалатну,  то  виникне  необхідність внести відповідні зміни.

 

     Крім того, народним депутатам, які працюють у Верховній Раді на постійній основі,  бажано, на нашу думку, видавати посвідчення про місце їх роботи із зазначенням посади. Тепер такі

 

     10

 

     посвідчення видано тільки головам комісій.

 

     Про нагрудний знак народного  депутата  України.  Враховуючи побажання багатьох народних депутатів, комісії вносять пропозицію виготовити його у формі стилізованого державного прапора України. Опис нагрудного знака вам роздано, тому коментувати не буду.

 

     І на  закінчення додам,  що проект Положення про посвідчення народного депутата України і нагрудний знак розглянуто і схвалено Президією  Верховної  Ради.  Прошу  підтримати  наші пропозиції і прийняти постанову з цього питання без обговорення.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/.  Євгене Антоновичу!  У статті 9 Закону  про статус  народного  депутата  записано,  що  посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку,  в якій наведено  основні  права депутата.  Ми,  зокрема,  маємо  право  на  безвідкладний  прийом посадовими особами.  Крім того,  наше депутатське  посвідчення  є перепусткою   на   будь-яке   підприємство,   в   установу  чи  в організацію.  Вважаю,  що про це слід  сказати  і  в  посвідченні народного депутата.

 

     ГОЛОВА. Варто внести таке доповнення.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А. Ви пропонуєте записати це у вкладиші?

 

     11

 

     ГОЛОВА. Є заперечення? Немає. Другий мікрофон.

 

     РОМАНОВ Ю.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Жовтневий   виборчий  округ,  Одеська  область/.  Думаю,  что  в принципе надо одобрить новый значок, он очень красивый. Но у меня такой вопрос: есть ли возможность его сейчас изготовить, чтобы мы могли использовать его уже на этой сессии?

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.  За даними Управління справами Верховної Ради є   можливість  виготовити  нагрудний  знак  протягом  двох-трьох місяців.

 

     ГОЛОВА. Добре  було  б,  щоб  знайшовся  спонсор,  який   би позолотив значок, тоді він стане ще красивішим. Третій мікрофон.

 

     ДУБЕНКОВ Г.О.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань відродження та  соціального  розвитку  села  /Козятинський виборчий округ,  Вінницька область/.  Євгене Антоновичу! Хотів би запитати вас як представника комісії у питаннях  діяльності  Рад. Чи  розглядався зразок цього посвідчення вашою комісією?  Чому ви зараз заявляєте,  що можна було б зберегти існуюче посвідчення до нових виборів? Це - перше.

 

     Друге, Іване    Степановичу!   Чи   потрібно   зазначати   в посвідченні - "голова комісії",  "член комісії" і т.д.,  адже всі ми - народні депутати? На мою думку, для всіх посвідчення

 

     12

 

     має бути однаковим і підписане Головою Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Давайте так і зробимо.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.  З  приводу  того,  чи  погоджувався зразок у комісії.  До раніше прийнятого  посвідчення  якихось  принципових зауважень, крім того, що слід вказати рік обрання Верховної Ради, у  комісії  немає.  Ми  вважаємо,  що  з  метою  економії  коштів недоцільно  тепер  видавати  нові посвідчення,  а залишити в силі нині діючі.

 

     ГОЛОВА. Дула ще пропозиція щодо вкладки.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А. Ми підтримуємо цю пропозицію.

 

     Вкладиш буде новий.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ,  м. Київ/. Іване Степановичу, якщо ми  визначилися  в  тому,  що  не  буде  різниці  між депутатом і головою, тоді все гаразд.

 

     ГОЛОВА. Так не призначалися...

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Тоді давайте визначимося. Всі депутати рівні.

 

     13

 

     А то вже  якісь  розмежування...  Хочете  -  вшивайте  якісь додаткові  довідки  і  так  далі,  але  ми всі - народні депутати України і повинні мати єдиний бланк.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ,  Чернігівська  область/.  Іване  Степановичу,  є  прохання протокольно   доручити   це   Секретаріату   і  встановити  строк виготовлення значків до 1 липня.

 

     ГОЛОВА. Прошу вас - ми довго тягнули  з  розглядом.  Давайте ставитися серйозніше й говорити по суті. До 1 липня? Добре.

 

     Ми узгодили  позицію про вкладиш,  щоб там додати дві норми, які запропонував депутат Ткачук відповідно до Закону  про  статус депутата.  Тобто приводимо у відповідність.  Це узгоджено.  Треба голосувати? Ні.

 

     Тепер щодо того,  щоб це  посвідчення  вважати  таким,  яким можна користуватись, і не міняти його. Узгодили? Так.

 

     Тепер треба узгодити позиції щодо голови і депутата. Вносьте пропозиції.

 

     НОВИЦЬКИЙ Є.А.  Пропоную зараз ніяких змін не вносити, а вже в новому скликанні привести це у відповідність.

 

     ГОЛОВА. Так, узгодили й це.

 

     14

 

     Другий мікрофон.

 

     БАНДУРКА О.М.,   начальник   Управління   внутрішніх   справ Харківської області  /Дергачівський  виборчий  округ,  Харківська область/.  Іване  Степановичу!  Погоджуюся  з  депутатом Зайцем у тому,  що для всіх  депутатів  мають  бути  однакові  депутатські посвідчення.  А тим,  хто обраний на якісь посади,  Верховна Рада видасть службові посвідчення.

 

     ГОЛОВА. Зачекайте.  Тут  є  положення  про   посвідчення   і нагрудний знак народного депутата. Все це повинно бути однаковим. А вже службове чи не службове - то інша справа. Так чи ні?

 

     Третій мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська   область/.   Іване  Степановичу!  Я  був  нещодавно  в Російській Федерації,  то не всюди наші посвідчення  визнають.  А тому  запитую  вас  і  Президію  -  чи не можемо ми,  принаймні з сусідніми  державами,  прийняти  якусь  конвенцію,  щоб   взаємно шанувати наші посвідчення? У нас їхні, а наші - у них.

 

     ГОЛОВА. Можемо з часом домовитись.  Гадаю,  в цьому проблеми не   буде.   У   вас   є   тимчасова   депутатська   комісія   по міжпарламентських зв'язках, яку очолює депутат Матвієнко. Дамо їй протокольне

 

     15

 

     доручення підготувати такий проект,  узгодити  попередньо  з відповідною комісією Верховної Ради Росії, а потім розглянемо.

 

     Усі вже зауваження? Прошу проголосувати проект з урахуванням пропозиції щодо дати - до І липня.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Іване Степановичу,  яка кількість грошей буде необхідна  для виготовлення отих значків?  Наше господарство може перерахувати 10, 15 чи 20 мільйонів карбованців.

 

     ГОЛОВА. А, спонсор є. Він оплачує виготовлення.

 

     Отже, прошу запропонований проект постанови Верховної Ради з цього   питання  проголосувати  як  постанову  Верховної  Ради  з внесеними нами правками й доповненнями.

 

     "За" -265. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Наступне питання - про внесення змін і доповнень  до деяких  законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям законів про  всеукраїнський  та  місцевий  референдуми   і   про   вибори Президента Української РСР.

 

     Слово для    доповіді    надається    Романчуку   Володимиру Миколайовичу,  члену   Комісії   у   питаннях   законодавства   і законності.

 

     16

 

     РОМАНЧУК В.М.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і законності /Ленінський  виборчий  округ, Запорізька область/. Уважаемые депутаты! Хочу сразу попросить вас внимательнее отнестись к  документу,  чтобы  не  возникало  много вопросов.  Объясню,  с  чем  связано  это  изменение,  которое мы предлагаем внести во все наши законодательные документы.

 

     Когда вышел закон о референдуме,  было много нареканий,  что за  большое  количество  нарушений на местах практически никто не наказывается.  Вы помните,  наверное,  свои выборы и то  чувство, которое возникало,  когда кто-то оперировал непроверенной, ложной информацией,  но к нему за  это  практически  не  были  применены никакие санкции.

 

     Предлагаемый вам  законопроект  проработан комиссией.  Здесь предусматриваются санкции за нарушения,  и в то же время вносится изменение во все кодексы - и Гражданский кодекс,  и Уголовный,  и Уголовно-процессуальный.

 

     Обращаю ваше  внимание,  что  сравнительную  таблицу  мы  не смогли  создать только по одной причине:  за год в принципе никто своих предложений не высказал и не внес.

 

     Далее. Все,   что   вносится   в   существующие   документы, практически  является  новыми  главами  и  разделами.  То есть мы изменений в старые почти не  вносим.  Поэтому  я  и  говорю,  что сравнительной таблицы нет.

 

     Предлагаю взять текст законопроекта,  зачитывать статьи и их голосовать.

 

     17

 

     ГОЛОВА. Чи будуть запитання до депутата Романчука з  приводу цього проекту? Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Я  все-таки не зрозумів вашої пропозиції.  У нас немає порівняльної таблиці,  і практично не зрозуміло - що на  що змінюється.  Ви пропонуєте зачитувати статтю, а потім голосувати. Просив би вас,  щоб ви чітко коментували, про що йдеться в тій чи іншій статті. Бо це буде голосування всліпу.

 

     Я нагадаю  той  випадок,  коли  знову  ж  таки  ваша комісія вносила пропозиції щодо цього закону, коли ми робили Голову вищою посадовою особою і приймалося рішення без усвідомлення.

 

     Тому прошу  коментувати  кожну  статтю.  Іване  Степановичу, треба прийняти рішення Верховної  Ради,  щоб  надалі  жодне  таке доповнення  без  порівняльної  таблиці на сесію Верховної Ради не вносилося.

 

     РОМАНЧУК В.М. Просил бы всех быть повнимательнее. Все статьи вносятся  совершенно  новыми  разделами.  Понимаете?  А  какие-то редакционные поправки мы не вносили.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ткачук!  Поясніть це окремо депутату Зайцю. Іване Олександровичу, ви з Анатолієм Федоровичем порозумійтеся.

 

     Ще є  запитання?  Немає.  Тоді  беріть цей документ.  Прошу, депутате Романчук, зачитуйте*.

 

     */ Зміни й доповнення пропонуються до Закону про   місцеві   Ради   народних  депутатів  і  місцеве  та регіональне   самоврядування;   Кодексу    про    адміністративні правопорушення;  Кримінального кодексу; Кримінальнопроцесуального кодексу; Цивільного процесуального Кодексу.

 

     18

 

     РОМАНЧУК В.М."...  У   частині   четвертій   слова   "шляхом референдуму"  замінити  словами  "шляхом  місцевого референдуму"; доповнити статтю  після  частини  п'ятої  новою  частиною  такого змісту:

 

     "Найменування або перейменування сіл,  селищ, міст, районів, областей вирішуються виключно шляхом місцевого референдуму".

 

     У зв'язку  з  цим  частини  шосту,  сьому,  восьму   вважати відповідно частинами сьомою, восьмою, дев'ятою".

 

     ГОЛОВА. Тобто   закон  приводиться  у  відповідність.  Прошу проголосувати. "За" - 241. Приймається. Наступна стаття.

 

     РОМАНЧУК В.М. "У статті 23:

 

     у частині восьмій виключити слова "або за рішенням місцевого референдуму";

 

     доповнити статтю після частини восьмої новою частиною такого змісту:

 

     "Питання про дострокове припинення повноважень  голови  Ради може бути винесене на місцевий референдум".

 

     У зв'язку  з цим частини дев'яту і десяту вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою".

 

     ГОЛОВА. Є зауваження?  Немає.  Прошу проголосувати.  "За"  - 235. Приймається.

 

     19

 

     РОМАНЧУК В.М. "Статтю 54 викласти в такій редакції:

 

     "Стаття 54. Місцевий референдум.

 

     Місцевий референдум    проводиться   в   межах   відповідної адміністративно-територіальної одиниці /області,  району,  міста, району  в місті,  селища,  сільради/ за рішенням відповідної Ради народних депутатів з питань,  що  належать  до  компетенції  цієї Ради, та інших передбачених законом питань.

 

     Рішення, прийняте   місцевим   референдумом,   не   потребує будь-якого затвердження державними органами і є обов'язковим  для виконання   відповідною   Радою,   місцевими  органами  державної виконавчої влади,  підприємствами,  організаціями  і  установами, громадянами, якщо воно не суперечить закону.

 

     Порядок підготовки,   призначення   і  проведення  місцевого референдуму визначається Законом про  всеукраїнський  та  місцеві референдуми".

 

     ГОЛОВА. У   нас   є  процедура,  згідно  з  якою  ніколи  не перечитуємо всі статті.  Візьміть, будь ласка, цей проект. Якщо у когось  з депутатів є щодо якоїсь статті зауваження і пропозиції, тоді ми будемо її перечитувати,  а так немає потреби перечитувати законопроект.

 

     Є зауваження до статті 54?

 

     МАКАР І.І.,   секретар  Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях законодавства і  законності  /Старосамбірський  виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Тут є нерівнозначний

 

     20

 

     перелік. Якщо написано "міста,  селища", то має бути "села", а не "сільради".  Сільрада є адміністрацією, органом, а село - то є село, тобто це різні речі. Очевидно, це технічна помилка.

 

     РОМАНЧУК В.М. Згоден.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження? Прошу проголосувати статтю 54. "За"

- 241. Приймається. Наступна стаття.

 

     РОМАНЧУК В.М. "Доповнити кодекс статтею 186-4 такого змісту... "

 

     ГОЛОВА. Зміст  не  треба  зачитувати,  доповнення  до статті 186-4. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 242. Приймається.

 

     Стаття 186-2. А зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Статтю 221 після цифр "186-3" доповнити  цифрами  "186-4"  Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 226. Приймається.

 

     21

 

     А тепер візьміть, будь ласка, сторінку 4: "Частину першу статті 294 після цифр  "186-2"  доповнити  цифрами "186-3,  186-4".  А  далі - "Абзац другий пункту 4 частини першої статті 255 після цифр 186-2 доповнити цифрами  "186-4".  "Частину другу  статті  277  після цифр "186-2" доповнити цифрами "186-4". Знайшли? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 217. Не прийнято.

 

     Прошу депутатів зосередитися на роботі.  Я  ще  раз  звертаю вашу  увагу  на  сторінку 4,  верхні три абзаци,  які я тільки що зачитував.

 

     Я ще раз прошу проголосувати їх.

 

     "За" - 266. Тепер приймається.

 

     Тепер про те,  щоб  доповнити  Кримінальний  кодекс  статтею 129-1.   На   цій   же   сторінці   зміст.  Є  зауваження?  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 250. Приймається.

 

     П'ята сторінка:  "Статті 127,  128 і 129  викласти  в  такій редакції...   "Є   зауваження   до   статті   127?   Нема.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     "Стаття 128.  Підлог  виборчих  документів,   приписка   або неправильний    підрахунок    голосів".   Є   зауваження?   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Стаття  129.  Порушення  таємниці   голосування.   Є зауваження? Прошу проголосувати. "За" - 246. Приймається.

 

     Сторінка 6:     "У     частині     першій     статті     112 Кримінально-процесуального   кодексу...   "та    "У    Цивільному процесуальному кодексі України...  доповнити Кодекс главою 30-Б". Бачите? Прошу проголосувати.

 

     22

 

     "За"-247. Приймається.

 

     "Стаття 243-6.  Підсудність справ по скаргах". Є зауваження? Немає.

 

     "Стаття 243-7.  Право  на  подання  скарги".  Є  зауваження? Немає.

 

     "Стаття 243-8.  Порядок   судового   розгляду   скарги".   Є зауваження? Немає.

 

     "Стаття 243-9.  Особи, які викликаються в судове засідання". Є зауваження? Немає.

 

     "Стаття 243-10. Рішення по скарзі". Немає зауважень.

 

     Тоді прошу проголосувати статті 243-6 - 243-10 включно у редакції комісії.

 

     "За"- 256. Приймається.

 

     "У частині  першій  статті  236...  "Тут  змінюється текст і далі"...  доповнити частину пунктом 1-2 такого змісту... "І далі: "Назву   глави   30  доповнити  словами...  "Прошу  проголосувати названий текст.

 

     "За" - 262. Приймається.

 

     "Стаття 238.  Підсудність справ по скаргах".  Є  зауваження? Немає.

 

     "Стаття 239. Право і строк на подання скарги". Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     До статей 240,  241,  242,  243 є зауваження?  Немає.  Прошу названі статті проголосувати в редакції комісії.

 

     "За" - 251. Приймається.

 

     Усі статті проголосовані. Тепер прошу проголосувати в цілому Закон України про внесення змін і доповнень до деяких

 

     23

 

     законодавчих актів України у зв'язку  з  прийняттям  законів про всеукраїнський та місцеві референдуми і про вибори Президента Української РСР.

 

     "За " -261. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Приступаємо до розгляду питання про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Основ законодавства України про культуру.  Доповідач

-  голова  Комісії  з  питань  культури  та духовного відродження народний депутат Танюк.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань культури  та  духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м.  Київ/. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Отже, ми знову повертаємось до проекту Закону України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Основ законодавства України про культуру.

 

     Хочу нагадати,   що  цей  законопроект,  внесений  Кабінетом Міністрів і  розглянутий  нашою  комісією,  не  потребує  ніякого економічного    обгрунтування.    Документ   відповідає   Основам законодавства України про культуру і постанові Верховної Ради про порядок їх введення в дію від 19 лютого 1992 року.

 

     У законопроекті йдеться про цілий ряд правових актів, і я їх зараз назву, щоб стала зрозумілою суть справи.

 

     Акт перший,  від 1927 року - про пільги  державним  оперовим театрам.  Тут  мова  йшла  про  те,  щоб  списати  заборгованість державних оперних театрів за час  від  1  жовтня  1926  року,  що виникла внаслідок збільшення тарифів.

 

     24

 

     Друга постанова,  1930  року  -  про пільги державній капелі "Думка",  її тоді  було  звільнено  від  податків  і  зборів,  що встановлювалися   місцевими   Радами,  і  капела  отримала  право сплачувати   комунальні   послуги   за    пільговими    тарифами, встановленими для культурно-освітніх установ.  Ці пільгові тарифи потім багато разів змінювалися,  тому і ця постанова сьогодні вже не актуальна.

 

     Пропонується скасувати    і    постанову   1932   року   про Всеукраїнський    центральний    музей    революції,    підписану Петровським.  Ви  самі  розумієте,  що ця постанова вже не чинна, оскільки цього музею немає.

 

     Далі йдеться про постанову Верховної  Ради  Української  РСР від  29 червня 1960 року про стан і заходи по дальшому поліпшенню культурноосвітньої роботи  серед  трудящих  Української  РСР.  Це досить  великий документ,  в основному він зводився до закликів - "поліпшити",  "поставити",  "виховувати"  і  так   далі.   Нічого актуального для наших днів тут немає.

 

     Це можна  сказати  і  про  постанову Верховної Ради УРСР про роботу культурно-освітніх закладів Української  РСР  до  50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної резолюції.

 

     Усі названі  мною постанови пропонується визнати такими,  що втратила чинність.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановний Лесю Степановичу! Ось у мене в руках

 

     25

 

     документ від  24  серпня  1991  року.  Він  називається  Акт проголошення незалежності України.  Передостаннє речення  звучить так:  "Віднині  на  території  України  мають  чинність  виключно Конституція і закони України".

 

     У мене запитання:  чи є  якась  потреба  скасовувати  закони іншої  держави,  коли вони вже скасовані Актом від 24 серпня 1991 року?  Яким чином закони іншої держави  можуть  перешкоджати  дії закону про культуру України?

 

     ТАНЮК Л.С.  Думаю,  що  ми  народилися  не  сьогодні і не на порожньому  місці,  все-таки   ми   правонаступники   Української Радянської Соціалістичної Республіки.  Закони УРСР - це не закони іншої держави,  їх підписував,  скажімо, Петровський, який правив тут,  а  не  в  Москві.  Тому ті документи УРСР,  які ми вважаємо застарілими,  неактуальними,  треба скасовувати  рішеннями  нашої Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Ще  є  запитання?  Немає.  Тоді  прошу проголосувати внесений законопроект.

 

     26

 

     "За" - 207. Чогось не зрозуміли, чи що? /Шум у залі/.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.  Гадаю, що народний депутат Лесь Шевченко все пояснив.  Якщо ми почнемо всі закони всіх часів  скасовувати,  то тільки цим і будемо займатися.  Ми прийняли Декларацію, і на тому все закінчилося.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ТКАЧУК А.Ф.  Шановні депутати!  Ми свого часу прийняли Закон про  порядок дії попередніх законодавчих актів,  де записано,  що законодавчі акти Української РСР /тут навіть ще й СРСР/ діють  до тих пір, доки не прийнято відповідного акта України.

 

     ГОЛОВА. Давайте проголосуємо, і не буде мороки. Треба вже їх визнати такими, що втратили чинність. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 222. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Наступне питання - про проект Закону про  охорону  і використання тваринного світу. Хоч нас за це й критикували колись у  газеті,  але  після  того  надійшло  багато  листів,  в   яких говориться, що не зовсім усвідомлена його

 

     27

 

     важливість, що   такий   закон   потрібний,   і  вже  багато недоречностей виникає у зв'язку з його відсутністю.

 

     Тому надаю  слово  Голубцю   Михайлу   Андрійовичу,   голові підкомісії   Комісії   у   питаннях   екології  та  раціонального природокористування.  Нагадую,  що проект розглядається в другому читанні. Отже, візьміть порівняльну таблицю.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях екології та раціонального  природокористування /Калуський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати!  До того як внести проект закону на друге читання,  комісія разом із фахівцями, науковцями, працівниками  Міністерства   охорони   навколишнього   природного середовищ  опрацювала  велику  кількість зауважень,  у тому числі понад 70 - від народних  депутатів,  у  межах  процедури  в  ході робота  внесла  ці  поправки  до першого варіанта,  зробила деякі зміни в структурі та в змісті.  Тепер ми вносимо на  ваш  розгляд текст, який ви маєте.

 

     Просив би  звернути  увагу  на  те,  що існує ще й додаткова порівняльна таблиця на двох аркушах.  Це зауваження і  пропозиції народного  депутата України Шершуна Миколи Харитоновича У зв'язку з тим,  що він подав суттєві редакційні поправки,  ми вважали  за доцільне   зробити   цю   додаткову   таблицю.   Прошу  врахувати зауваження, коли я читатиму текст. Зачитуватиму лише ті статті, в які внесені ці поправки.

 

     28

 

     Якщо немає  заперечень,  шановний  Іване Степановичу,  прошу поставити на голосування назву законопроекту, бо вона змінена.

 

     ГОЛОВА. Михайле Андрійовичу, ви переконали депутатів?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Гадаю, що переконав.

 

     ГОЛОВА. Загальні зауваження чи запитання є?  Немає. До назви закону і преамбули будуть зауваження? Голосувати потрібно? Ні.

 

     До статті 1 є зауваження?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Шановний Іване Степановичу! До статей 1-5 всі зауваження враховані. Прошу поставити їх по черзі.

 

     ГОЛОВА. До статті 1 немає зауважень?  До статті 2? Немає. До статті   3?   До  статті  4?  До  статті  5?  Немає.  Тоді  прошу проголосувати статті 1-5 включно в редакції комісії.

 

     "За" - 220. Приймається.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  До статті 6 після третьої частини, де йдеться про  форму  документа,  ми дописуємо,  що така форма визначається Міністерством  охорони  навколишнього  природного  середовища  за погодженням із спеціально уповноваженими державними органами, які видають ці документи. В такому варіанті прошу проголосувати.

 

     29

 

     ГОЛОВА. На жаль, у мене немає такої статті. В іншій таблиці? Знайшли  в  меншій  таблиці?  Так.  Зауваження  є?  Немає.  Прошу проголосувати статтю 6 з доповненням у редакції комісії.

 

     "За" - 220. Приймається.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття 9.  Тут пропонуються маленькі зміни  в другому абзаці, де буде зроблено так: замість "мати в колективній або приватній власності" -"кожний громадянин  України  має  право колективної  або приватної власності на окремі об'єкти тваринного світу". Інших змін у статті немає. Прошу ставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Ви знаєте,  Михайле Андрійовичу,  у вас було  багато часу  для  підготовки  матеріалу.  Ось дві таблиці,  бачите?  Ось основний документ.  Так де стаття 9?  Покажіть! Такої затримки ще не було. Значить, Секретаріат ще не дав такий документ.

 

     Давайте проголосуємо статтю 9 у редакції комісії.

 

     "За" - 227. Приймається.

 

     Далі, Михайле Андрійовичу.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Наступні - статті 10, 11 і 12. Щодо них зауважень також немає.  Ці статті можна  ставити  на голосування.

 

     30

 

     ГОЛОВА. Є   заперечення  в  депутатів?  Прошу  проголосувати статті 10, 11 і 12 в редакції комісії. "За" - 224. Приймаються.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття  13.  Тут  тільки  редакційна  правка: замість  "при  додержанні"  треба  записати  "за умови додержання вимог цього закону",  інших зауважень  немає,  прошу  ставити  на голосування.

 

     ГОЛОВА. Є   ще   зауваження   до  статті  13?  Немає.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 221. Приймається. Далі.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття 14.  Її остання частина звучатиме так: "З   метою   організації  та  ведення  мисливського  господарства юридичним і фізичним особам надаються у  користування  спеціально визначені   для   цього   мисливські  угіддя".  Просто  зняли  "у власність",  тому що власності в цьому  варіанті  не  може  бути. Прошу ставити на голосування статтю 14.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів /Любарський виборчий округ,  Житомирська область/.  Я у встановленому   порядку   вносив   пропозицію,   щоб  передбачити втручання сільських Рад народних депутатів, на території

 

     31

 

     яких проводяться   мисливство   і   рибальство,   в    метою забезпечення   контролю  або  визначення  доцільності  проведення спортивного полювання або рибальства.  Ви зіслалися на статті 4 і 6, якими нібито регулюється право місцевих Рад.

 

     Я прочитав  і  статтю  4,  і статтю 6.  У жодному пункті цих статей немає визначення повноважень місцевих Рад. І зустрічаємося з  таким  фактом,  коли  одна  сільська  Рада приймає рішення про заборону мисливства,  щоб не винищували  тварин.  А  от  правової норми немає.

 

     Вважаю безпідставним  те,  що  ви  зняли цю пропозицію.  Або зішліться на статтю закону,  яка передбачає права і  повноваження місцевих Рад народних депутатів.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Шановний народний депутате! Ці аргументи, які ви навели,  мають рацію, але вони є протиправними. Адже в Україні єдиним  господарем  у  мисливському  господарстві  є Міністерство лісового господарства.

 

     Для того щоб забезпечити контроль  над  нормальним  веденням мисливського    господарства,    варто   розширити   повноваження Міністерства  охорони  навколишнього  природного   середовища   і місцевих  Рад народних депутатів,  без рішення яких жодна ділянка мисливського угіддя не може передаватися в користування,  на  ній не утворюється мисливське

 

     32

 

     господарство тієї  чи іншої групи мисливців,  того чи іншого підприємства.

 

     У зв'язку з цим  тут  повністю  визначені  функції  і  права місцевих Рад. Вважаю, що немає потреби вносити додаткові.

 

     В усіх випадках щодо контролю,  перевірки,  вирішення питань про мисливські угіддя права народних Рад повністю дотримані.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Іване Степановичу!  Я  ще  раз  прошу,  щоб  у протокольному    порядку    сказати,    хто    працюватиме    над законопроектом.  Я з повною відповідальністю говорю, що з проекту виключено  функції  місцевих  Рад  щодо  здійснення  контролю  за раціональнішим  використанням  мисливських  угідь,   організацією полювання, рибальства тощо.

 

     Якщо ви    вважаєте,    що    це    повинні   розглядати   в централізованому порядку державні структури,  то я не  заперечую. Проте  треба  хоч  би  враховувати,  що  на  місцях  люди думають поіншому.

 

     33

 

     ГОЛОВА. Почекайте,  ви дивіться: у нас Міністерство лісового господарства  - це єдиний державний орган.  Але,  я так зрозумів, для того щоб визначити ту чи  іншу  ділянку  для  спортивного  чи іншого  виду  полювання,  він зобов'язаний погодити це з місцевою владою і природоохоронними органами.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Правильно.

 

     ГОЛОВА. Так чітко запишіть, чого ж крутити?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Так чітко і записано, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Немає такого в проекті,  для  чого  ж  ви  говорите? Немає.

 

     Михаиле Андрійовичу,  якщо це є,  то ви конкретно називайте: сторінка така-то, абзац такий-то, колонка така-то. Зачитаємо, для чого піднімати тут шум? А якщо немає, то давайте уведемо все це.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Зараз, хвилиночку.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ШЕРШУН.М.Х., генеральний   директор  Рівненського  обласного виробничого     лісогосподарського     об'єднання      "Рівнеліс" /Костопільський   виборчий   округ,  Рівненська  область/.  Іване Степановичу,  шановні народні депутати!  Треба звернути увагу  на статтю 15, і тоді стане все

 

     34

 

     на свої місця. Подивіться статтю 15.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.   Зачитую:   "Мисливські  угіддя  для  ведення мисливського  господарства  надаються  у  користування  Верховною Радою  Республіки  Крим та обласними Радами народних депутатів за поданням спеціально  уповноважених  державних  органів  у  галузі ведення  мисливського  господарства  і  за погодженням з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища  України та   власниками   або  користувачами  земельних  ділянок".  Тобто враховано не  тільки  думку  обласної  Ради,  а  навіть  власника земельної ділянки, приватного власника.

 

     ГОЛОВА. Прошу,   депутате   Шершун,  підійдіть  до  третього мікрофона. Вважаю: якщо є якесь непорозуміння, давайте зараз його знімемо.   Ми   сходимось   на  тому,  що  Міністерство  лісового господарства - це державний орган,  який регулює всі ці  процеси. Але  для  того  щоб віднести ту чи іншу ділянку до того чи іншого виду /спортивного чи іншого/ полювання,  потрібно погодити  це  з місцевими  органами  влади  і природоохоронними органами.  І все. Запишіть так. Ви що, заперечуєте?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Абсолютно  не  заперечую.  Ми  можемо  ще   й додатково записати. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Іване Степановичу! Ви згадайте практику, що ми у Верховній Раді всякі відведення земельних ділянок затверджуємо

 

     35

 

     саме Верховною Радою.  Тут норма понижена до обласної  Ради, крім того ще потрібна згода власника цієї землі.

 

     Усі питання  абсолютно  вирішені.  Якщо  ж  ми запишемо,  що фактично рішення буде приймати районна Рада,  то  може  виникнути велика плутанина.  Мова йде про ресурс загальнонаціональний, а не просто  про  діляночку   під   сільськогосподарське   виробництво фермера.  Я вважаю, те, що подала комісія, - це значно краще, ніж пропоноване нововведення.

 

     ГОЛОВА. Ще раз вам кажу:  якщо ми  розглядаємо  у  Верховній Раді  те  чи  інше  питання про відведення земельних ділянок,  ми обов'язково погоджуємо з Радами;  вони не приймають рішення,  але погоджують. Справа саме в цьому.

 

     Вважаю, що тут немає причини для спору, він виникає тому, що комісія не доопрацювала це питання.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Комісія має цілковито тверду позицію з  цього питання,  але якщо і депутат Панасюк,  і шановний Іван Степанович вважають,  що треба внести уточнення, то я б вважав, що можна так зробити: "Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються в  користування  Верховною  Радою  Республіки  Крим  та обласними  Радами  народних депутатів за погодженням із місцевими Радами народних депутатів  та  з  органами  Міністерства  охорони навколишнього природного середовища".

 

     36

 

     ГОЛОВА. Правильно.   Так,  як  зачитав  Михайло  Андрійович. Депутате Шершун, ви як представник відомства не заперечуєте?

 

     ШЕРШУН М.Х.  Проти такого формулювання не  заперечую,  Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Тоді  голосуємо  статтю  15  в  такій  редакції,  як зачитав Михайло Андрійович.

 

     "За" - 242. Приймається.

 

     Михаиле Андрійовичу,  ви скажіть ще раз,  бо у проекті всюди записано "у власність", а треба "у користування".

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Я ще раз можу повторяти.  Отже, прочитаю весь абзац.  Тепер він звучить так:  "Мисливські  угіддя  для  ведення мисливського  господарства  надаються у користування /тобто слова "передаються у власність" вилучається/ Верховною Радою Республіки Крим   та   обласними   Радами  народних  депутатів  за  поданням спеціально  уповноважених  державних  органів  в  галузі  ведення мисливського  господарства  і  за  погодженням з місцевими Радами народних депутатів і органами Міністерства охорони  навколишнього природного  середовища  України  та  власниками або користувачами земельних ділянок".

 

     ГОЛОВА. Тобто усіх заінтересованих.  Наступні статті.  Цю ми вже проголосували.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Стаття 16. Зауважень немає.

 

     37

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  статтю  16 в редакції комісії. "За" - 231. Приймається. Наступна стаття.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття 17,  частина перша.  Робимо редакційну правку:  "Рибальством  вважається  промислове  добування  риби... "Тобто "лов" замінюємо на "добування".

 

     ГОЛОВА. Є зауваження? Наступна стаття.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття  18.  Тут  також  "лов"  замінюємо  на "добування".

 

     ГОЛОВА. Є зауваження до статті 18? Немає. Наступна.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Від  19  до 23 статей зауважень немає.  Можна ставити на голосування.

 

     ГОЛОВА. Тоді прошу  статті  17-23  включно  проголосувати  в редакції комісії.

 

     "За" - 219. Приймаються.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Стаття 24,  частина третя, тепер буде звучати так:  "Види диких тварин,  чисельність яких підлягав регулюванню, порядок  проведення  відповідних  заходів  визначаються  органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища  України з  урахуванням  висновків наукових організацій та заінтересованих державних органів". Прошу поставити на голосування.

 

     38

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології   та   раціонального   природокористування  /Центральний виборчий  округ,  Республіка  Крим/.  Иван   Степанович,   Михаил Андреевич,  дорогие  депутаты!  Кроме  тех  влияний  человека  на животный мир,  о которых в проекте  закона  говорится,  есть  еще одно:   массовое   уничтожение  живых  существ,  производимое  по невежеству,  ради развлечения или  любопытства.  Это  делают  все категории  населения,  но  более  всего  дети  и  подростки.  Они разоряют птичьи гнезда, кладки яиц, лисьи, барсучьи норы, убивают змей,  ежей,  отравляют  черепах,  отлавливают  птиц  и насекомых особенно редких видов,  занесенных в Красную книгу и  т.д.  Потом вся  эта  добыча  скармливается котам,  собакам,  выбрасывается в мусор. Украинские пляжи давно перегружены миллионами курортников. Это   люди,   которые   ищут   развлечений.  Крымские  мелководья практически опустошены. Так же как мелководья Одессы, Скадовска и других мест.  Обо всем этом ничего не говорится в проекте закона, в частности там, где идет речь о жестоком отношении к животным.

 

     Предлагаю после статьи 24 ввести статью 25, посвятив ее этой проблеме.   Мне   кажется,   она   ужесточит   наш  закон.  Прошу проголосовать за это.

 

     ГОЛОВА. Михайле Андрійовичу!  Мені здається,  що  це  слушна пропозиція.  Адже  такого ставлення до тваринного світу,  як і до рослинного,  я,  наприклад,  не зустрічав у жодній із  зарубіжних країн. Тільки щоб не змінювати далі перелік статей, краще

 

     39

 

     було б додати статтю 24-а чи 24-1.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Іване  Степановичу,  немає потреби.  Є розділ третій, де йдеться про охорону тваринного світу. І в тому розділі ми вмістимо статтю, про яку говорить депутат Терехов.

 

     ГОЛОВА. До статті 24 в зауваження? Прошу проголосувати. "За"

- 237. Приймається. До статті 25 є зауваження?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  У статті 25,  у  першій  частині,  пропонуємо зняти термін "власники". Залишається: "Користувачі мають право... "і далі без змін.

 

     ГОЛОВА. Ще які зміни? Немає. До статті 26 є зауваження?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Також пропонується зняти термін "власники".

 

     ГОЛОВА. До статті 27?  Немає. До статті 28? Немає. До статті 29?  Немає.  До статті 30?  Немає. До статті 31? Немає. До статті 32? До статті 33? Статті 34?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  До статті 34 є редакційні поправки, я передам їх до комісії.

 

     ГОЛОВА. Тоді прошу проголосувати статті 25- 34 включно в редакції комісії.

 

     "За - 238.  Приймається.  Стаття 36.  Що ви  тут  пропонуєте змінити?

 

     40

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Статтю  35  можемо  голосувати,  статтю  36 - також. До статті 37 є зауваження.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати  статті  35,  36.  "За"  -  228. Приймаються.

 

     Стаття 37.  Доповнення  до  неї  -  у  маленькій таблиці.  А зауваження? Немає.

 

     Йдемо далі. Стаття 38.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає зауважень.

 

     ГОЛОВА. Стаття 39.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Стаття 40.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Стаття 41.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Не надійшло зауважень.

 

     ГОЛОВА. Стаття 42.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     41

 

     ГОЛОВА. Стаття 43.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Стаття 44.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Тоді прошу проголосувати статтю 37 з доповненням,  а решту - з 38 по 44 включно в редакції комісії.

 

     "За" - 234. Приймається.

 

     Стаття 45.   Тут   у   доповненні   є  поправка.  Має  хтось зауваження? Ні. Прошу проголосувати статтю 45 з цією поправкою.

 

     "За" -240. Приймається.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. До статей 46-54 зауважень не надходило.

 

     ГОЛОВА. Від статті  46  і  до  статті  54  зауважень  немає. Залишаються  в  попередній  редакції?  Так.  Прошу  проголосувати статті 46-54 включно.

 

     "За" - 254. Приймаються.

 

     Поправка до статті 55 вміщена в маленькій табличці.

 

     Третій мікрофон.

 

     ШЕРШУН М.Х.  У  мене  таке  суттєве  доповнення.  У  реченні "Службові   особи   спеціально  уповноважених  державних  органів контролю" випущено слова "та управління".  У попередній редакції, Іване Степановичу, вони були. А тут трапилась просто механічна

 

     42

 

     помилка. Якщо ми ці слова випустимо сьогодні, то поза межами закону залишаються всі  ті  працівники,  які  виконують  потрібну роботу.

 

     ГОЛОВА. Тобто у кого це в користуванні або у власності,  він не має права,  а той,  що  контролює,  має  право.  Так,  Михайле Андрійовичу?

 

     ШЕРШУН М.Х. Тобто треба ввести слова "та управління".

 

     ГОЛОВА. Це дуже суттєво.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Комісія погоджується.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 55 з поправкою,  внесеною народним депутатом Шершуном.  "За" - 242.  Приймається. До статті 56 є зауваження?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Немає.

 

     ГОЛОВА. Стаття   57.   Тут  поправки  вміщені  у  допоміжній таблиці. А до них зауваження?

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Прошу   врахувати   тільки   /це   редакційне зауваження/,  що треба вилучити з середини тексту,  пропонованого депутатом Шершуном,  слова "які здійснюють охорону  і  контроль", тому  що  це ті самі працівники в галузі охорони,  використання й відтворення тваринного світу. Решта залишається.

 

     43

 

     ГОЛОВА. Так,  статті 56 і 57 узгодили.  До статті  58  немає зауважень. До 59 - немає.

 

     Отже, прошу  статтю 57 з доповненнями,  а наступні по статтю 59 включно проголосувати в редакції комісії.

 

     "За" - 242. Приймаються.

 

     Усі статті проголосовані?

 

     Володимире Павловичу, будь ласка, перший мікрофон.

 

     ТЕРЕХОВ В.П.  Хочу  узнать,  почему  все-таки  мы   поправку депутата Коробко к статье 58 не учли.

 

     ГОЛОВА. Михайле  Андрійовичу!  До  статті  58  була  внесена поправка у встановленому  порядку  народним  депутатом  Коробком. Володимир   Павлович  запитує,  чому  ця  поправка  не  врахована комісією.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А. Власне, вона врахована комісією, але юридичний відділ  заперечив  проти  такої  редакції  цієї  статті.  Комісія зважила на  аргументи  юридичного  відділу.  Якщо  Верховна  Рада вважає, що треба записати так, як пропонує депутат Коробко, ми не заперечуємо.  Але комісія погодилася  з  пропозиціями  юридичного відділу Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Давайте   зробимо  так,  як  пропонують  комісія  та юрвідділ.  Добре?  А тепер,  будь ласка,  про пропозицію депутата Терехова.

 

     44

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.   Пропозиція   депутата   Терехова  стосується розділу "Охорона тваринного світу".  Ми знайдемо місце,  куди  її внести.  Це буде або частина статті,  або окрема стаття. Назву ще відредагуємо,  але суть така:  добування і  відловлювання  тварин /звірів,  птахів,  плазунів, земноводних, риб, комах, молюсків та інших/ з метою,  не передбаченою в статтях 16,  17, 20, 23, 24 не допускається. І все.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати за таку поправку.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     Усі статті проголосовані.  Прошу проголосувати проект Закону про тваринний світ у цілому.

 

     "За" - 259. Приймається.

 

     Вам роздано проект  Постанови  Верховної  Ради  України  про введення  в дію Закону України про тваринний світ.  Є зауваження? Немає.

 

     Прошу запропонований проект проголосувати.

 

     "За" - 248. Приймається.

 

     Дякую, Михайле Андрійовичу.

 

     ГОЛУБЕЦЬ М.А.  Дуже  дякую  вам,  Іване  Степановичу,   всім народним  депутатам,  тим,  хто брав участь в опрацюванні проекту цього закону.

 

     ГОЛОВА. Наступне   питання   -    проекти    постанов    про адміністративно-територіальний устрій.  Ми домовилися про те,  що перейменування міст  відбувається  за  рахунок  коштів  тих,  хто приймає рішення. Так?

 

     45

 

     Питання про   зміну  меж  міста  Вознесенська  Миколаївської області ми нібито голосували. Ні?

 

     Є у депутатів зауваження щодо проекту про  зміну  меж  міста Вознесенська Миколаївської області? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     У нас  залишився  борг  - це проект Постанови Верховної Ради про  відновлення  місту   Червоноармійськ   Рівненської   області попередньої назви Радивилів.  Це не перейменування, а відновлення назви. Це - інша справа. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 196. Не прийнято.

 

     Третій мікрофон. Депутате Білий, скажіть, будь ласка.

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубківський виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановні народні  депутати!  Шановні колеги! Минулого разу я вам доповідав про те, що ще 1 грудня 1991 року районна, сільська і міська Ради провели місцевий референдум. Є  відповідні  документи,  які подано до Президії Верховної Ради. Сьогодні ми прийняли зміни до деяких законодавчих актів у зв'язку з  прийняттям  Закону  про всеукраїнський та місцеві референдуми. Якби цей закон діяв тоді,  то не було б потреби затверджувати  це сьогодні на сесії Верховної Ради.  Невже ми хочемо,  щоб згідно з цим законом ще раз проводили референдум,  витрачаючи на це великі кошти?

 

     Давайте затвердимо   те   рішення,   яке  прийняли  люди,  і повернемо місту історичну назву. Є довідка, в якій говориться, що до  1940  року це місто називалося Радивилів.  Тобто ця назва мав тисячолітню історію.

 

     46

 

     Іване Степановичу!   Поставте   ще   раз   це   питання   на голосування.   Прошу   вас,  шановні  депутати,  підтримати  дану пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Давайте не вступати в  конфлікт.  Це  йде  від  1991 року.  Не  будемо  створювати  конфліктну ситуацію.  Відновимо цю назву, до якої звикли люди. Прошу проголосувати це ще раз.

 

     "За" - 240. Приймається.

 

     ГОЛОВА. Нас учора критикували, щоб ми "Різне" на п'ятницю не переносили. Так ми його розглянемо сьогодні. Перший мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  /Ізмаїльський  виборчий  округ. Одеська   область/.   Иван  Степанович!  Хочу  сделать  следующее заявление с тем,  чтобы дать протокольное поручение  Министерству иностранных   дел.   На  сегодняшний  день  в  связи  с  эмбарго, наложенным Организацией Объединенных Наций на поставки товаров  в Югославию,   практически  остановлено  движение  речного  тоннажа Украинско-Дунайского пароходства.

 

     В декабре   прошлого   года   экономический   ущерб    этому пароходству составил несколько десятков миллионов рублей.

 

     Сегодня валютные поступления пароходству на 70 процентов зависят от движения речного тоннажа.  Ныне стоят  10 караванов - это где-то около 60 тысяч тонн груза.

 

     Прошу дать  поручение  Министерству  иностранных  дел с тем, чтобы этим вопросом занимались предметно и надлежащим образом.

 

     Это - первая сторона вопроса.

 

     47

 

     Вторая. Сегодня  представители  Украины,   в   частности   в главагентстве  пароходства  и  ряде других коммерческих структур, находятся  в  Вене  /Австрия/.   Посольство   России   ежемесячно выставляет  счет - 1500 австрийских шиллингов за обучение детей в школе.  Считаю,  что эти вопросы должны  соответствующим  образом решаться  на  уровне  мидовских  отношений,  а не в одностороннем порядке.

 

     Иван Степанович!  Прошу  дать  поручение  МИДу,  чтобы   эти вопросы были в ближайшее время форсированно решены.

 

     ГОЛОВА. Я  вам  скажу  відверто,  що соромно чути в морських державах  все  те,  що  говорять  про   наше   пароплавство.   Ми розшифруємо деякі речі,  і я вас поінформую з цього приводу.  Всі ці  "комети",  "ракети",  танкери...  ми   вишукуємо   можливості завантажити  роботою  наші  суднобудівні  і судноремонтні заводи, підприємства  військовопромислового  комплексу.  У  той  же   час замовляємо   танкери,  як  кажуть,  усюди.  Сором  слухати,  адже продають судна хто як металобрухт,  хто під іншим  виглядом.  Там наробили такого, що ми будемо довго ще розбиратися з цим.

 

     48

 

     Прошу дати  протокольне  доручення  Міністерству закордонних справ,  Міністерству внутрішніх справ,  службі безпеки - хай вони вживуть  заходів  до припинення того,  що там робиться /якщо воно робиться/,  інакше просто багатьох людей втратимо.  Ми ж все одно колись  до цього дійдемо.  Багато людей прямо й відверто говорять про це. А те, що стосується Дунайського пароплавства, то треба цю справу не залишити без уваги.

 

     Перший мікрофон.

 

     ДУНТАУ О.М.  Прошу прощения, Иван Степанович, к тому, что вы сказали о проблемах флота,  хочу добавить,  что они будут расти в геометрической  прогрессии  до  тех  пор,  пока в вашем уважаемом Кабинете Министров не повернутся к проблемам лицом. У нас создано министерство  транспорта  Украины,  но  до сих пор мы работаем по Кодексу мореплавания СССР, это надо понимать.

 

     ГОЛОВА. Я дивуюся,  це одне з  джерел  надходження  валютних доходів  в Україну,  а воно в такому стані.  Отже,  валютні фонди кудись  ідуть  поза  Україною.  І  тимчасова   комісія   депутата Слєсаренка нічого не робить.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  "Різне".  За  яким  списком  іти  -  за сьогоднішнім чи  за  минулим?  Будемо  надавати  слово  за  обома списками.

 

     Слово надається    народному   депутату   Гудимі,   за   ним виступатиме депутат Пушик.

 

     49

 

     ГУДИМА О.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань культури  та  духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ,  Волинська область/. Шановні депутати! Півтора місяця тому з цієї трибуни один із депутатів від Київської області процитував одну волинську газетку і  розповсюдив  на  всю  Україну  брехливу інформацію  з  неї.  За  цією  інформацією  я зробив депутатський запит,  він звучав таким чином:  "Дуже прошу вас дати  інформацію про  організації  та  осіб  у  Волинській  області,  які приймали рішення чи розповсюджували матеріали, які містять шовіністичні та екстремістські випади проти осіб інших національностей".

 

     Служба безпеки відповіла:  "Відносно питань,  які поставлені вами у депутатському запиті /це 8 лютого було/, управління Служби безпеки України по Волинській області відомостей не має".

 

     Прокурор Волинської  області:  "на ваш запит повідомляю,  що заяв та повідомлень  про  розпалювання  національної  чи  расової ворожнечі  та  ненависті  або  приниження  національної  честі та гідності в органи прокуратури в 1992-1993  роках  не  надходило". Кримінальні  справи  даної категорії слідчими органами області не розслідувалися".

 

     Управління внутрішніх справ області: "Повідомляємо, що  управління  внутрішніх  справ  відомостей  про розташування на  території  області  організацій,  які  проводять шовіністичну та екстремістську політику, розповсюджують матеріали проти представників інших національностей, не має".

 

     Я не називаю прізвища того  депутата,  але  прошу,  щоб  він офіційно вибачився. А проти цієї газети ми зробили в прокуратуру

 

     50

 

     груповий депутатський запит про її закриття.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Пушику,  за ним виступатиме депутат Панасюк.

 

     ПУШИК С.Г.,  член комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, ІваноФранківська область/.  Шановні колеги,  шановний  Голово!  Я дуже  прошу,  аби  мене  уважно вислухали.  Ми недавно святкували 1500-річчя  Києва,  хоч  Києву  набагато   більше.   1300   років Чернігову.  І  ось  896  року  угри  переселялися  за  Карпати  і гостювали у галицького князя.  Через три  роки  буде  1100  років відтоді,  коли вперше згадується Галич у літопису. Але ви знаєте, що з ГалицькоВолинського князівства  /коли  вже  були  зруйновані Чернігів,  Київ/  почалося відродження України.  І був такий час, коли й Київ належав до ГалицькоВолинського князівства /при Романі Мстиславовичу/.

 

     Думаю, треба  повернутися  обличчям до цієї історичної дати, тобто звернути увагу,  що Галич зараз є  маленьким  містом.  Коли його окупувала Австрія,  вірніше спочатку Польща, то Галич навіть не   зробила   повітовим   містом.    Коли    Австрія    захопила західноукраїнські землі, Галич залишився з тим же статусом. Уже в наш час можна було Бурштинську електростанцію назвати Галицькою і розбудовувати Галич, аби був він пристойним історичним містом. Та цього не сталося.

 

     51

 

     І ось тепер я звертаюся до уряду,  до Голови Верховної Ради, до Міністерства культури,  до журналістів найперше,  які робили б "погоду",  створювали громадську думку і звернули увагу на те, що дуже  скоро  Галичу буде 1100 років.  Я про це хотів говорити вже кілька разів,  але ви мені, Іване Степановичу, чомусь не надавала слова  в  "Різному".  То тепер прошу готуватися до ювілею Галича, який був столицею Галицького і ГалицькоВолинського  князівства  і звідки почалося фактично відродження України.

 

     А тепер ще про одне, оскільки є кілька секунд. Хочу сказати, що дякую найперше Президентові - Леоніду Макаровичу Кравчуку,  що створено  на базі Івано-Франківського педінституту Прикарпатський університет імені Василя Стефаника.

 

     52

 

     Але Прикарпатський університет не має  власної  друкарні,  і нашим   вченим  ніде  видавати  свої  праці.  Тому  звертаюся  до Міністерства  освіти,  аби  воно  подумало  над  тим,  щоб  якось вирішити  це  питання.  Хоча  б  допомогти  спочатку  у придбанні ксерокса, а далі в обладнанні невеликої друкарні.

 

     І останнє.  Прошу  вас,  Іване   Степановичу,   аби   журнал "Україна"  став  органом Верховної Ради.  Прошу вас узяти на свої плечі цей журнал, а я вам допоможу тримати цей журнал.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасюку,  за ним виступатиме депутат Васильєва.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.  Шановні депутати!  Шановний Іване Степановичу! Хотів  би  привернути  вашу  увагу  до  такого  питання,  як  наш обов'язок звітувати перед виборцями.

 

     Просив би   мандатну  комісію  зробити  аналіз  депутатської діяльності за минулий рік у парламенті,  щоб  про  її  результати потім  могли  судити виборці.  Пропоную також встановити порядок, щоб усі протоколи наших  зустрічей  з  виборцями,  представниками трудових   колективів  направлялися  для  аналізу  в  Секретаріат Верховної Ради.  Висновки,  зроблені на  основі  такого  аналізу, кожен  з  нас,  депутатів,  використав  би  для  поліпшення своєї роботи.

 

     Про що свідчать мої зустрічі з  виборцями  у  Любарському  і Дзержинському районах?

 

     Перше, що  тривожить  народ  сьогодні,  -  це  позиція нашої Верховної Ради.  Народ хоче бачити діючий парламент, який у змозі реально впливати на вирішення складних проблем життя,

 

     53

 

     парламент більш організований і зібраний.

 

     У людей   викликає   тривогу   те,  що  компенсація  вкладів населення залишається чисто символічною. Я просив би Міністерство соціального  захисту  населення  розглянути  дане  питання,  дати відповідь, як можна підвищити рівень індексації.

 

     Виборці вимагають  проведення  референдуму  про   те,   який державний  лад ми маємо будувати,  який напрям розвитку економіки відповідає  інтересам  народу  України.  Вони  хочуть,  щоб   без з'ясування  волі  народу  політичні сили в парламенті не приймали відповідальних рішень.

 

     Викликає невдоволення населення те,  що деякі державні діячі мають великі заощадження в зарубіжних банках.  Я просив би Службу безпеки  й  інші  компетентні  органи  перевірити  такі  факти  і покласти їм край.

 

     Потрібно припинити  трансляцію  по  радіо пленарних засідань Верховної Ради, бо та атмосфера, шум, які тут панують, викликають у виборців алергію.

 

     Далі. Виборці    мого    округу    виступають   проти   ідеї федеративного  устрою   України,   проти   фактів   національного чванства,  загрози націоналізму, проти засилля іноземної культури в пресі,  на радіо і телебаченні, проти високих цін на літературу для дітей.

 

     І останнє  -  питання,  пов'язане  із Законом про ветеранів. Прохання прискорити введення в дію цього закону.

 

     Недавно видано  Указ  Президента  про  відзначення  60-річчя голодомору.  Користуючись  нагодою,  просив би Леоніда Макаровича переглянути склад організаційного комітету.  Майже половина  його складу   -   представники   зарубіжних   деркав.   Яка   в  цьому необхідність?

 

     54

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному  депутату  Васильєвій,  за нею виступатиме депутат Свідерський.

 

     ВАСИЛЬЄВА Г.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України у справах   жінок,   охорони   сім'ї,   материнства   і   дитинства /Білоцерківський   виборчий  округ,  Київська  область/.  Шановні депутати!  До мене  звернулися  жінки,  які  працюють  на  заводі "Арсенал"  і  попросили  зачитати  звернення:  "У  цей  важкий  і сутужний час,  коли повсюдно царює безвладдя і  беззаконня,  коли економіка реально опинилася на грамі катастрофи,  коли смертність перевищує   народжуваність,   онкозахворювання   перевищує    всі прогнози, а забезпечення необхідними медикаментами становить лише 20 відсотків від їхньої необхідної  кількості,  коли  з  жахливою швидкістю  набувають  розмаху  малолітній бандитизм,  наркоманія, проституція,  насаджується   західна   псевдокультура   з   усіма відтінками  садизму,  на  повні  оберти розкручується диявольське колесо розбещення і деградації особи, ми, жінки київського заводу "Арсенал",  висловлюємо  свій рішучий протест проти такого дикого входження у ринок і вимагаємо в  ім'я  нинішнього  і  майбутнього народу України:

 

     55

 

     1. Встановити   у  розумних  межах  і  взяти  під  державний контроль  ціни  на  основні  продукт  харчування,  товари  першої необхідності, одяг для дітей і пенсіонерів.

 

     2. Припинити  витрату  коштів  на непотрібні в даний момент, такі,  що викликають гнів  у  людей,  нескінченні  перейменування вулиць,    на    некорисні    для   народу,   судячи   з   їхньої безрезультатності,  нескінченні поїздки сильних  світу  цього  за кордон. Спрямувати вилучені кошти, зокрема валюту, на задоволення соціальних  потреб  пограбованого  народу,   перш   за   все   на медикаменти,  безплатне харчування дітей до трьох років,  дотації на шкільні форми та навчальне приладдя.

 

     3. Розробити правову програму захисту загубленого  покоління

-  молоді  16-17  років  -  найбільш  вразливої,  принаймні  щодо звільнення з роботи.

 

     4. Зберегти соціальні завоювання  нашого  народу  у  вигляді безплатного одержання середньої освіти, медичного обслуговування.

 

     56

 

     5. Відновити  можливість  безплатних занять дітей трудящих у спортивних секціях, гуртках за інтересами.

 

     6. Заборонити   демонстрацію   фільмів,   продаж   касет   і літератури,   що  культивують  насильства,  брудну  розбещеність, ненависть.

 

     7. Негайно розпустити незаконні  військові  формування  типу УНСО,  козацьких угруповань та інші,  які вносять напругу в життя суспільства.

 

     8. Терміново  вжити   дійових   заходів   по   боротьбі   зі спекуляцією, прибрати з вулиць міста обвішані недоступним з точки зору цін закордонним ганчір'ям комерційні кіоски.

 

     9. Припинити  розпродаж  і  здавання  в   оренду   іноземним громадянам  земель  і народної власності України.  Все розпродане повернути його законному володарю - народу.

 

     Чекаємо повідомлень про початок  переговорів  до  7  березня цього  року.  У  випадку  негативної  відповіді  на  наші  вимоги залишаємо за собою право  на  боротьбу  в  рамках  закону  шляхом пікетування, маніфестацій, демонстрацій, мітингів та інше".

 

     І більше 1000 підписів. Передаю це вам, Іване Степановичу.

 

     Далі. У  Комісії  у  справах  жінок,  охорони  материнства і дитинства сьогодні телефон аж червоний від запитань, чи будемо ми святкувати   8  березня.  Вважаю,  будемо.  І  прошу  вас,  Іване Степановичу, це підтвердити.

 

     ГОЛОВА. По-перше,  я навіть не знаю,  хто і на якій підставі пошарив чутки, що Верховна Рада хоче ліквідувати свято 8 березка. Я про це почув сьогодні вранці,  і ще раз кажу: це чутки. Я таких документів не бачив і не знаю про їх існування.

 

     А от  що стосується тисячних підписів трудівників доблесного "Арсеналу", то краще б вони робили товари, які можуть

 

     57

 

     конкурувати з цими іноземними "шмотками",  розумієте?  А так ми "Арсеналів" набудували багато,  а товарів немає. Хоч у цьому й не винні ті люди, які працюють на "Арсеналі", але треба розуміти, що  у  нас таких "Арсеналів" було вже 70 процентів промисловості. Тільки товарів і досі немає.  І ми вимушені дивитися  на  ці  так звані "шмотки". Хоч жоден виріб "Арсеналу" поки що з "Ніконом" чи іншим апаратом не конкурує. Так, люди не винні, але треба й людям теж  розуміти,  що від самих вимог та пікетів товарів не буде.  І тоді  залишиться  тільки   боротьба   зі   спекуляцією,   методом "Арсеналу".  Але жодна країна не вирішувала так питань. І якщо ми будемо підігрівати тисячні пікети арсенальців,  то становище лише погіршуватиметься.  Про це також треба чесно й відверто говорити. І тим,  хто розпалює такі пристрасті.  Слово  надається  депутату Свідерському.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики та  праці  /Нововолинський  виборчий округ,  Волинська область/.  Мир усім вам,  люди добрі! Господь з нами!  З днями посту,  з днями примирення!  Хоч  вони  у  нас,  у Верховній Раді,  почалися й не зовсім мирно, але я сподіваюся, що в наступні 40 днів увійдуть мир і злагода як у наш парламент, так і в нашу Україну, і у відносини з найближчими нашими сусідами.

 

     Питання, які хочу порушити в "Різному".  Наближається весна, а це - обробіток дач і городів.  І наші  пенсіонери,  яким  треба доїжджати  залізничним  чи  автомобільним  транспортом,  матимуть величезну  проблему.  На  місцях  до  кожного  депутата   з   цим звертаються люди. Знаю, що в уряді готується постанова і взагалі

 

     58

 

     визначаються розміри  відповідної  допомоги саме найбіднішим /чи це буде 300 купонів,  чи скільки/.  Треба, щоб швидше це було опубліковано   в  пресі,  щоб  допомога  на  транспортний  проїзд потрапляла саме за адресою.

 

     Далі. Я вже говорив про індексацію вкладів населення. Цим ми образили майже кожну сім'ю - як робітничу,  так і селянську. Бо в кожній  трудовій  сім'ї  економили  ці  копійки   й   карбованці, економили на одязі,  на їжі, а в результаті вони перетворилися на мізерію.  Тому пропоную,  щоб уряд прийняв постанову чи дав якусь тверду гарантію:  якщо не цього року чи наступного,  то хоч тоді, коли Україна стане на міцні економічні рейки, таке відшкодування, така компенсація буде виплачена повністю.

 

     Далі, щодо  пільг репресованим.  На місцях мене неодноразово запитували  виборці,  чому  скасовано   безплатний   проїзд   для репресованих,  у  той  час  як  ветерани  війни їздять безплатно. Кивають,  мовляв,  це прийняла Верховна  Рада.  Але  ж  ми  такої постанови  про  скасування  не приймали.  І в цьому випадку уряду потрібно домогти, щоб усі ці постанови й укази якнайшвидше дійшли до  місць,  і  щоб виконавчі органи на місцях довели їх до відома населення.

 

     Є проблеми   з   проїздом   на   приміському    залізничному транспорті.  Якщо в цілому по залізниці ціни однакові,  то окремі залізниці  встановлюють  свої  окремі   ціни   для   проїзду   на приміському  транспорті.  Наприклад,  одна  залізниця збільшила в чотири рази вартість квитків,  а інша - в десять разів. По-моєму, в єдиній державі повинні бути й єдині,  однакові ціни для проїзду на приміському залізничному транспорті.

 

     Ми також проголосували про скасування податків  з  допомоги, направленої інвалідам і малозабезпеченим, чи то в колгоспах, чи в радгоспах.

 

     59

 

     Однак з місць надходять повідомлення,  що з  такої  допомоги інвалідам податкова інспекція збирає податок. Тож необхідно уряду якнайшвидше направити на місця  роз'яснення  чи  інструкції,  щоб таких  податків  не  брали,  і  щоб  знову люди не кивали,  що це Верховна Рада прийняла таке рішення.  Виділена  допомога  -  вона повинна бути без усяких податків.

 

     І останнє.  У нас раніше були організації ДТСААФ. Виділялися кошти на різні технічні види спорту,  для молоді це були  заклади спортивного  і  трудового  загартування.  І молодь була тоді наче міцнішою тілом  і  духом.  Але  сьогодні  всі  ці  клуби  зникли, закриваються.  Пропоную при розгляді бюджету врахувати кошти і на ці цілі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сесія продовжить роботу завтра о  10  годині  ранку. Реєстрація здійснюватиметься біля столів.

 

     60