БЮЛЕТЕНЬ N 2

Опубліковано 02. 02. 1993

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 2 лютого 1993 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Включіть, будь ласка, систему, будемо реєструватись.

У залі зареєстровано 380 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо обговорювати питання порядку денного. Слово для виступу надається Єщенко Валентині Миколаївні - від Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства.

ЄЩЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ, Київська область/. Шановні народні депутати та члени уряду! Планом дій уряду України по реалізації та розвитку "Основ національної економічної політики" на 1993 рік передбачена політика соціального захисту, принциповий напрям якої полягав, з одного боку, в створенні умов для активної трудової діяльності працездатної частини громадян, а з другого - в соціальній підтримці тієї частини населення, яка не може самостійно захистити себе за рахунок власної трудової активності. Наша комісія підтримує підхід, закладений у плані дій уряду. Рівень життя сімей, які мають дітей, різко падав внаслідок

лібералізації цін, інфляції, дефіциту продуктів харчування та товарів дитячого асортименту. Уже тепер серед малозабезпечених сімей багатодітні і молоді сім'ї становлять відповідно 50 і 30 відсотків.

Серед заходів щодо виконання плану дій уряду слід передбачити безумовне і чітке виконання положень Закону України про державну допомогу сім'ям з дітьми та приведення рішень уряду у відповідність з цим законом. Розуміючи складність нинішнього економічного становища, комісія разом з урядом переглянула існуючі види матеріальної допомоги і висловилася за можливе скорочення деяких її видів, але вважав за необхідне зберегти пріоритет допомоги дитинству та соціальне незахищеним громадянам України, а головне - розглядати соціальний захист у комплексі, а не окремо щодо тієї чи іншої категорії громадян.

Неприпустимо нехтувати загрозу суспільству, що склалася внаслідок зростаючого рівня захворюваності дітей на фоні демографічної кризи. В структурі захворюваності дітей домінуючими є хвороби органів дихання, нервової системи, органів слуху та інфекційні хвороби.

Виходячи з аналізу ситуації, можна зробити такий прогноз: необоротне стійке погіршення генофонду, соматична та розумова деградація, вимирання. Висновок один - пріоритети мають бути надані дитинству, в тому числі в національних програмах. Інакше виникає запитання: чого варті і кому потрібні ці програми в суспільстві, яке не має майбутнього?

Як результат неправильної політики щодо надання пріоритетів наведу лише один приклад. В Україні щорічно не отримують хірургічної допомоги близько 5 тисяч дітей із вродженими вадами серця. Переважна більшість таких дітей вмирає. Така жахлива ситуація склалася внаслідок відсутності відповідної бази і умов для проведення кардіологічних операцій у дітей. Застерігаю уряд від можливих спроб непродуманого скорочення числа ліжок у системі охорони здоров'я.

Перс за все доцільно провести реорганізацію медицини з урахуванням стану здоров'я населення. Невирішеною залишається не лише проблема забезпечення медикаментами, лікуванням, а й проблема санаторно-курортного оздоровлення дітей при наявності відповідної бази в Україні.

Численні закордонні вояжі з метою оздоровлення дітей слід розглядати як розбазарювання валютних коштів, з яких би фондів вони не надходили. Безперечно, я маю на увазі не виняткові випадки, коли дитина за висновком Міністерства охорони здоров'я потребує лікування за кордоном, а масові виїзди на відпочинок за кордон, коли часто діти потрапляють не в кращі умови з точки зору і побуту, і кліматичних факторів, У той же час, повторюю, не використовуються як слід природно-лікувальні можливості Карпат та Прикарпаття, Чорноморського узбережжя Криму, зелені зони в екологічно благополучних регіонах України, не використовуються для оздоровлення дітей мінеральні води нашої держави, продовжують пустувати здравниці. Пропоную уряду передбачити розробку державної програми санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей.

І ще одне надзвичайно важливе питання - продукти дитячого харчування. Крім недостатнього асортименту ще й обсяги їх виробництва постійно скорочуються. Однією з причин такого стану є недостатні потужності переробних підприємств. За поданням комісії і дорученням Президії Верховної Ради Кабінет Міністрів разом із міністерствами та відомствами розробив програму розвитку виробництва продуктів дитячого харчування, згідно з якою в 16 областях України здійснюється будівництво об'єктів по випуску продуктів дитячого харчування. Потребують значних валютних асигнувань Миколаївський консервний завод /там готові виробничі приміщення/. Черкаський консервний комбінат, Одеський та Барський консервні заводи. Всього необхідно близько 200 мільйонів інвалютних карбованців. Закупівля та впровадження сучасного імпортного обладнання на зазначених підприємствах дозволили б задовольнити потребу в продуктах дитячого харчування та гарантувати маленьким громадянам України забезпечення найнеобхіднішого для їх життя. Комісія у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства перед формуванням бюджету привертає увагу уряду до цієї проблеми.

І останнє. Ми пропонуємо Верховній Раді план дій уряду взяти до відома, врахувати висловлені пропозиції народних депутатів та комісій при коригуванні цього плану та розробці програми і формуванні бюджету.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романюку. За ним виступатиме депутат Печеров.

РОМАНЮК В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Відпустивши ціни, уряд остаточно розв'язав руки не тільки виробникам-монополістам, торговим магнатам, а й державі. Усі безмірно й підло наживаються, а крайнім залишається споживач продукції, економічна війна проти якого розв'язана повсюдно. Але в ній не буде переможців. Страшно лише, що аналогію такому зубожінню й жебрацтву, як у нас, важко знайти в цілому світі.

Звичайно, перехід до вільних цін повинен перш за все створити передумови для структурної перебудови економіки. Але перебудови поки що не видно. Космічні ціни закономірно призвели до спаду виробництва, коли йде "зарплатизація" прибутку, проїдання основного капіталу за югославським варіантом, коли наші підприємства тримаються на плаву за рахунок власних внутрішніх резервів, взаємних неплатежів і кредитної підтримки жалісливої держави.

Проте робити замах на свободу цін не потрібно. Потрібно, як це робиться у всьому світі, регулювати процеси ціноутворення, класифікувавши ціни не централізовані, ціни за принципом лідерства і вільні ціни, домовившись про рівень цін у базових галузях на зерно, вугілля, метал, обмеживши ціни на товари першої необхідності.

Ми робимо грубу помилку, коли переносимо на вітчизняний грунт ціни світового ринку у той час, коли ні в яке порівняння не йде наша зарплата із зарплатою в розвинутих країнах.

Коли, наприклад, вартість одного грама золота в США еквівалентна двогодинній зарплаті робітника промисловості, а у нас - це зарплата за 30 робочих днів. Уряд Японії в 1973 році також проводив широкомасштабні заходи щодо регулювання економіки. Представникам міністерських корпорацій було дано право контролювати ціни крупних операцій, угод, ревізувати склади. На ряд важливих видів продукції - 40 назв - було введено адміністративні ціни. Кажуть, ціни - температура економіки. Поки вони випереджають зарплату, ніякі реформи в Україні неможливі.

Є різні шляхи, різні способи пошуку раю: швейцарський, американський, японський, китайський і, нарешті, іранський. Україна, безперечно, повинна знайти свій шлях, який базуватиметься на високих моральних нормах, просвітницькому патріотизмі, любові до рідної землі, споконвічній працелюбності українців. Це буде шлях українсько-європейський, побудований на двох підвалинах: соборності і національній ідеї. У США, наприклад, про американську ідею після другої світової війни було опубліковано більше 100 монографій. Бо кожна розумна програма, яка пропонується народові, повинна мати на увазі цей народ.

Базування на філософії загальнолюдських цінностей з одночасним послабленням авторитету влади, закону, сили держави розв'язує руки крайнім політичним силам. Глибока соціальна криза вимагає згоди в суспільстві, але криза ця настільки глибока, що навіть злагода за таких умов неможлива.

Є три виходи з такої ситуації - або війна, або диктатура, або реальні ринкові реформи. Потрібно перехопити ініціативу й розпочати створення власної ідеології державного будівництва, яка змінить певною мірою нинішню ідеологію проведення реформ. Потрібно припинити гвалтувати економіку, а більше спиратися на природні ринкові тенденції. Потрібно розлучити держбюджет з фінансами підприємств, оскільки борги підприємств стають боргами держави. Перезаліки, кредитні ін'єкції, які наганяють інфляцію, будуть періодично повторюватися. Потрібно припинити займатися маніпуляціями в бюджетною статистикою. Бюджет повинен знайти свій зміст, бо він інструмент економічної стратегії. Потрібно нарешті відокремити економіку від політики. Люди стануть союзниками наших реформ, коли у владних верхах закінчиться війна і настане мир. Ми безперестанно тримали під нищівним вогнем критики наш уряд. Але поки що ні один найавторитетніший вчений - економіст, експерт, політолог, аналітик - не бере на себе сміливості дати однозначну оцінку нашій національній реформі.

Нині наш уряд намагається відкрити секрет економічної стратегії України, за якою - створення повноцінного ринку землі, житла, економічних умов для приватизації, підприємництва, для широкого, залучення іноземного капіталу, нових ресурсів, підключення нових джерел зростання, додаткових стимулів ділової активності.

Займаючись ринковими реформами, не забуваймо китайську мудрість: "У клітку з тигром увійти може кожен, та не кожен вийде".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово від Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін надається депутату Печерову - голові комісії. За ним виступатиме депутат Колінець.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Надзвичайно складно обговорювати сьогодні питання. Чому? Тому, що воно має три сторони, і мені хотілося б у межах відведеного часу дуже коротко їх охарактеризувати.

Перша - політична сторона, яка потребує надзвичайно виваженого і обережного розгляду. Чому?

З одного боку, надзвичайно шкідливими є спроби, про які вже було заявлено з цієї трибуни під оплески, оцінити запропонований документ звичною фразою "одобрям". А з другого боку, не менш шкідливим є те, що невдалим обговоренням ми можемо або спровокувати протистояння між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів, або дати привід для розмов навколо цього, або, що ще гірше, посіяти зневіру серед населення щодо можливостей поліпшення справ. Тому мій виступ від комісії прошу розцінювати як альтернативний - бажання внести на обговорення надзвичайно важливі, на думку комісії, питання, які можуть значно поліпшити запропонований документ.

Друга - зовнішня сторона запропонованого документа. Вона включає в себе надзвичайно великий обсяг неконкретних, декларативних або теоретичних посилань загального плану. Подивіться сторінку 3, абзац 6, сторінку 4, абзац 2, сторінку 7,

абзац а, розділи 4, 5-2, 6, 7, 8. Цей недолік дуже легко виправити, тільки потрібно комусь у Кабінеті Міністрів пройтися червоним олівцем по цьому документу.

Далі. Частина запропонованого матеріалу не погоджена з виконавцями або з тими структурами, які повинні брати участь. Це стосується Національного банку, який має свої зауваження і, думаю, найближчим часом подасть відповідні пропозиції.

Ще потрібно звернути увагу на суперечності у висновках. Подивіться, наприклад, сторінки 1З і 19. На одній - пропонується об'єднати позабюджетні кошти з бюджетом, на Другій - створити нові позабюджетні фонди. Або взяти сторінку 7: вгорі - буде приріст, якщо виконаємо всі вимоги, внизу - буде спад виробництва сільськогосподарської продукції.

Допущені елементарні неточності в загальноприйнятих економічних формулюваннях. Складається враження, що не було створено компетентної групи для редакційного опрацювання документа. А якщо вона й була створена, то не справилась зі своїми обов'язками.

Третя сторона - це головний внутрішній недолік запропонованого документа, на якому я хотів би зупинитися дещо детальніше.

Якщо ви подивитеся перший розділ "Аналіз стану економіки України та варіантна оцінка можливих змін у 1993 році" /сторінки

4-8/, ви не знайдете аналізу причин, через які економіка опинилася в такому стані. І хоча віце-прем'єр Пинзеник з цієї трибуни сказав, що причини всім відомі, але залежно від того, як хто бачить економіку, стільки й думок є щодо цього. А думка уряду нам, на жаль, не відома.

А якщо не відома думка про причини кризового стану економіки, то як можна займатися її лікуванням? Якщо немає діагнозу, як можна визначити, які ліки потрібно застосувати для поліпшення становища?

Крім того, немає варіантності розвитку подій /зверніть увагу, у назві розділу є "варіантна оцінка"/. Немає висновків залежно від виконання певних напрямків програми. І це значно послаблює документ.

Далі. Викликають сумнів окремі твердження або наміри. Наприклад, джерела кредитних ресурсів. Вони явно нереальні. Роль вексельного обігу. Спеціалісти вважають, що біди від його запровадження буде більше, ніж виграшу. Розукрупнення банків. Там це чітко записано, і приємно, що віце-прем'єр Пинзеник трактує дещо інакше, ніж записано.

Можна навести багато зауважень до кожного розділу. Але скажу про головне, чого, на думку комісії, не вистачає в запропонованому плані дій. Вийти з кризи допоможе лише структурна перебудова й розвиток конкурентоспроможних галузей. Це потрібно не тільки для прориву на світовий ринок, а й для затримки навіть на певний час в економічному просторі СНД. Ми повинні зрозуміти, що внаслідок різниці цін на енергоносії навіть та наша продукція, яка потрібна в багатьох республіках колишнього Союзу, через високу ціну не зможе вийти на цей ринок. А ми не зможемо за добу зробити структурну перебудову і замкнутися в просторі. В цілому є неправильним твердження, що ми здатні це зробити. Тому відсутність цього надзвичайно важливого елемента в програмі значно ускладнює її.

Я хотів би ще два приклади навести. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Не просіть. Записалися на виступ 82 депутати, потім голосуватимемо. Два приклади чи три - суті не змінять.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Може, комісія в чомусь помиляється. Але, на мій погляд, якщо уряд зацікавлений у тому, щоб зробити документ дійовим, можна послухати іншу думку. Вона полягає ось у чому. Питання агропромислового комплексу. Я не веду мову про стиль викладу. Є багато інших претензій. Окрім дій уряду на папері є й фактичні дії. А фактичні дії призвели до того, що зараз майже цілі райони відмовляються укладати угоди а державою на виробництво сільськогосподарської продукції, тому що вартість запропонованих пально-мастильних матеріалів становить 76 відсотків від вартості сільськогосподарської продукції, яка підлягає реалізації.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Прошу дотримуватися регламенту. Від агропромислового комплексу і депутат Сухий, і депутат Бичков просять слова.

Слово надається народному депутату Колінцю. За ним виступатиме депутат Сухий.

КОЛІНЕЦЬ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Я зразу зауважу, що теперішній Кабінет Міністрів першим сказав правду про економічну ситуацію, в якій опинилась Україна, і перший намалював реальні шляхи виходу з кризи.

Тепер про свої зауваження відносно плану дій Кабінету Міністрів. Позитивним моментом є те, що він спрямований на побудову власної економіки, яка не прив'язана до економіки Росії. Ним передбачається створення власної фінансової системи і проведення власної грошової політики. Ним передбачається встановлення належного контролю в управлінні державним сектором економіки при переході до ринкових відносин. Ним запроваджується система регулювання зарплати, яка ставить зріст зарплати на підприємствах в залежність від прибутку та зростання виробництва.

Є багато інших позитивних моментів, але є, на мою думку, і недоліки. Зокрема, немає чіткого плану переходу до ринкових форм економіки. Немає механізму реалізації програми зупинення спаду виробництва, зупинення інфляційних процесів. Але як би там не було, план є планом, а реальна політика уряду відображається в декретах. Вони не завжди ідеальні. Змін, наприклад, вимагає Декрет про корпоратизацію державних підприємств /об'єднань/, згідно з яким для директорського корпусу передбачається 10 процентів акцій. Згідно з цим декретом директори підприємств зразу стають капіталістами.

Хотілося б, щоб декретами Кабінету Міністрів були охоплені усі без винятку найбільш вразливі верстви нашого суспільства. Бо чомусь завжди поза увагою опиняється обслуговуючий та технічний персонал навчальних закладів. Сьогодні зарплата чергової в гуртожитку, паспортиста, опалювача становить в середньому 3-4 тисячі купонів.

У плані дій уряду йде мова про необхідність посилення вертикальної виконавчої влади. Тут слід ставити, як на мене, питання в дещо іншому ракурсі - слід йти шляхом реорганізації функцій влади і проведення прямих виборів на всіх рівнях. Тільки такий крок може в якійсь мірі відновити у народу втрачене довір'я до влади. Новообрані органи влади стануть гарантом стабілізації в суспільстві, народ відчув себе господарем становища, що допоможе пережити цей кризовий період.

Для реалізації плану дій Кабінету Міністрів у суспільстві повинна бути нормальна морально-психологічна атмосфера. Тому роз'яснювання має стати державною політикою. Повинна бути розроблена ціла система роз'яснювальних заходів, щоб народ не потрапляв під

вплив проімперських елементів. Гадаю, що на деякий час слід встановити мораторій на страйки, оскільки проімперські сили провокують народ до акцій непокори.

Кому і чому не подобається діяльність Кабінету Міністрів?

Перше. Реакційній частині директорського корпусу, якому уряд своїми декретами наступив досить таки боляче на ногу і якого примушує працювати на державу, а не на себе, як він це робив дотепер.

Друге. Окремій частині державного корумпованого чиновництва, якому абсолютно не до душі програма уряду щодо боротьби з організованою злочинністю.

Третє. Всякого роду спекулянтам, які називають себе бізнесменами.

Четверте. Антиукраїнським силам, особливо у Верховній Раді, яким не вигідна сильна Україна, яким вигідна Україна, яка стоїть на колінах як складова частина імперії.

В яких же основних напрямах діють ці сили? Проводиться дискредитація дій уряду, саботаж його декретів, дискредитація прогресивних членів Кабінету Міністрів. Спостерігається намагання вивести із складу уряду таких міністрів, як Пинзеник, Юхновський, Морозов.

Здійснюється тиск на Президента України, який в основному веде Україну по шляху незалежності.

Проводиться цілеспрямована політика на дискредитацію всіх демократичних сил України, яким приписується, що в їхніх руках знаходиться реальна влада.

Активізувалися прокомуністичні й проімперські сили у Верховній Раді. Ними робиться спроба змінити державнополітичний

курс України, повернути Україну від курсу на незалежність до курсу на вхід до імперії під ширмою СНД, до реставрації комуністичного режиму. Бо яка нагальна потреба була скликати позачергову сесію 20 січня, коли сесія мала бути скликана через 5 днів і коли план дій Кабінету Міністрів ще не був готовий? Мета була така: під лозунгами соціального захисту населення нав'язати Президенту статут СНД, з яким він мав би їхати 22 січня в Мінськ...

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Сухому. За ним виступатиме депутат Сватков.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку сала /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Шановні члени Кабінету Міністрів! Комісії з питань відродження та соціального розвитку села та з питань агропромислового комплексу при оцінці плану дій уряду виходили з точки зору послідовності й відповідності його заходам, які передбачені законодавством, уже прийнятими декретами. Чому так? Тому що всі наші біди йдуть від неточності в законодавстві та від того, що немає відпрацьованого механізму відповідальності за невиконання законів.

Наведу лише один приклад. У земельному законодавстві закладений поступовий і справедливий підхід до приватизації землі. Але навіть при такому підході ми не врахували зональної особливості, і вже зараз у Закарпатті та в подібних областях виконання закону викликало напругу, якої раніше не було. Відомо: землі мало, а людей багато. Декрет без урахування цих недоліків

передбачає робити те ж саме, але ще швидше, і не дотримуючи соціальної справедливості. А вже в документі, який ми сьогодні обговорюємо, на першому плані записано: розробка механізму регулювання ринку землі. Як кажуть, слава Богу - Ідея "великих" земельників із цього залу перекочувала в урядову програму. З одного боку, оголошуємо бій спекуляції, а з другого - оголошуємо ще більшу спекуляцію - спекуляцію землею.

Як і раніше, автор цього запису невідомий. То ми хочемо, щоб уряд чітко визначився, яку ж земельну політику він буде проводити в цьому році. Треба, щоб і в уряді, і в цьому залі знали конкретних авторів, бо буде дуже прикро, коли через деякий час у результаті цих заходів почнеться небувале зростання сільського господарства і хтось інший незаслужено претендуватиме на лаври.

Комісії також вважають, що основним важелем, який дозволить зупинити розпад сільського господарства, є забезпечення безумовного виконання Закону про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України. З метою його вдосконалення комісія разом з урядом підготувала більш обгрунтований Закон про сільську поселенську мережу. Тут наші погляди з поглядами уряду цілком сходяться, але в плані відображені тільки деякі питання цієї програми. То виникає запитання: що ж тоді буде виконуватись, а що не буде виконуватись?

І одне прохання, яке не треба включати до програми, але яке треба кожний день виконувати, бо й сьогодні на цю тему були розмови. Зробили добру справу, прийнявши декрети, затвердили держзамовлення на сільськогосподарську продукцію. Але ж тих пільгових кредитів заготівельникам, про які ми тут не раз вали мову, не дали і до сьогоднішнього дня, і вже м'ясокомбінати заборгували колгоспам 25 мільярдів, а ми говоримо, що хтось гальмує закупівлю м'яса.

Таким чином, комісії вважають, що перше місце в аграрній частині плану дій Уряду повинні зайняти два чітко обгрунтовані питання. Перше: заходи щодо зупинення спаду виробництва сільськогосподарської продукції і шляхи безумовної реалізації цього завдання. Друге: харчовій та переробній промисловостям зосередити зусилля на поглибленні переробки, для чого в плані передбачити відповідні обсяги робіт по реконструкції і технічному переоснащенню діючих переробних підприємств та будівництво нових, які б відповідали європейським технологіям і стандартам.

Усі ці зауваження ми зробили зовсім не для того, щоб сказати, що уряд не на правильному шляху. Тому комісія прийняла таке рішення. Відмітити, що уряд провів корисну роботу в плані пошуку шляхів припинення спаду виробництва і стабілізації економіки. Але план дій необхідно докорінно доопрацювати, врахувавши зауваження, які були висловлені в сьогоднішніх виступах представників комісій, і взяти за основу при формуванні бюджету і плану соціально-економічного розвитку держави.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сваткову. За ним виступатиме депутат Гришко.

СВАТКОВ Л.Б., директор Миргородського заводу мінеральних вод /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні колеги! Я попросив слова для того, щоб не просто говорити про програму дій уряду, критикувати чи не критикувати. Програма дій є. Вона не догма, і уряд діятиме залежно від зовнішніх факторів. Як сказав Леонід Данилович, можливо, підніметься ціна на нафту, і уряду, можливо, доведеться вживати не зовсім популярних заходів. Але програма уряду є, і уряд діє.

Я попросив слова для внесення конкретних пропозицій в плані того, щоб наповнити наш ринок продуктами харчування.

Леоніде Даниловичу! Я вчора дивився ваше інтерв'ю по Українському телебаченню і з задоволенням для себе відмітив, що ви підтримуєте ті трудові колективи, які працюють на перспективу, які здійснюють технічне переоснащення. Добре, якби була не тільки підтримка. Тому що в декретах Кабінету Міністрів і в інструкціях Мінфіну є одне положення, яке гальмує ці процеси. Згідно з міжурядовими угодами отримані іноземні кредити. І сьогодні частина підприємств переробної галузі, агропромисловий сектор отримують обладнання. Але відповідно до інструкцій Мінфіну, відповідно до декрету при постановці обладнання на баланс повинен враховуватися курс, установлений Національним банком на момент отримання обладнання. Контракт був підписаний, наприклад, у 1991 році. Тоді курс марки до карбованця був 1:20, 1:30. Коли сьогодні колгосп отримує

комбайн "Є-280" чи "Є-281", то при постановці його на баланс він коштує більше, ніж увесь колгосп. Доїльна установка "Імпульс" коштує дорожче, ніж уся ферма, увесь молочний комплекс. А всі амортизаційні відрахування лягають на собівартість продукції. Мабуть, тут уряду варто подумати і попрацювати, встановити курс такий, який встановили наші колеги з Бєларусі, коли при постановці обладнання на баланс для села один долар прирівнювався до 10 карбованців /це чисто умовна постановка на баланс/, а для переробної промисловості - один долар прирівнювався до 20 карбованців. Це сприяло б залученню інвестицій і розвитку підприємств переробної промисловості, оскільки основні фонди в цій галузі зношені сьогодні на 70 процентів. Це перше.

Друге. Я хочу підтримати виступ мого колеги Сухого і зупинитися на питанні про кредитування підприємств переробної галузі. Наприклад, сьогодні цукровикам потрібно взяти 130 мільярдів кредитів для того, щоб дати селянам можливість закупити насіння і посіяти цукровий буряк, а потім здати сировину цукровій переробній промисловості. Так само і в м'ясній, і в молочній галузях.

Комерційний банк "Україна" за кредит бере від 80 до 120 процентів. Ми зразу ж штучно підвищуємо ціну продукції. Якщо буде 20 процентів, це значно здешевить продукцію. Люди цікавляться, чому така висока ціна? А ці проценти перекачуються просто в банк. На цьому наживаються банки.

Третє. Можливо, це не зовсім популярне питання з точки зору ринкових відносин. Але що сьогодні робиться з тарою? Молочну пляшку молочна промисловість отримує з підприємств-виробників за 24 карбованці, а заставна ціна цієї пляшки -18 карбованців. Пляшку для мінеральної води отримують за 30 карбованців, а її заставна ціна - 30 карбованців. Те ж саме стосується і тари для, дитячого харчування. А ця різниця накладається на собівартість. Мабуть, потрібно встановити такий порядок. Концерн "Укрбудматеріали", який є монополістом на виготовлення цієї тари, за два місяці до підвищення ціни подає до Кабінету Міністрів пропозицію про ціну цієї тари, і заставна ціна повинна бути такою ж, як і відпускна, тому що підприємства, які придбають тару, різницю в ціні приплюсують до собівартості продукції. Не може бути таке зростання цін.

І четверте питання, про яке я хотів сказати, - це комерціалізація торгівлі. В українській мові я не знайшов підходящого слова, але можу сказати, що це "беспредел". Наведу лише один приклад. Я працюю на заводі, який випускав мінеральну воду. Відпускна ціна однієї пляшки мінеральної води 9 карбованців. Ви не знайдете магазину, де б надбавка була 25-30 процентів, щонайменше - 100. А в готелі "Москва" пляшка цієї води сьогодні коштує 40 карбованців без вартості посуду. Ніхто цього не контролює. Укрсільпром відпускає сіль по 26 карбованців, а в торгівлі юна коштує 126 карбованців. Та не може бути такого!

Я просив би Кабінет Міністрів установити на продукти харчування максимальні норми торгової надбавки, незалежно від того, що йде комерціалізація торгівлі. Леоніде Даниловичу! Вважаю, що ці питання можна вирішити в уряді. Це сприяло б підвищенню життєвого рівня населення.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА Слово надається народному депутату Гришку - від Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. За ним виступатиме депутат Гудима.

ГРИШКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Шановна президіє! Наша Комісія розглянула питання, яке стоїть сьогодні в порядку денному, і дійшла висновку, що необхідно підтримати пропозиції про те, щоб не приймати ніякого конкретного рішення, а надати Можливість уряду повністю реалізувати ці повноваження, щоб він працював без оглядки, ініціативно, зважено, відповідально, і вже згодом заслухати звіт про результати зробленого. Думаю, що уряд правильно нас зрозуміє. Ті депутати, які виступають, не бажають чогось поганого, а лише хочуть допомогти і своєму уряду, і своєму народу. Тому просимо врахувати наші зауваження і пропозиції.

Комісія вносить такі пропозиції. Вихід з економічної кризи повинен здійснюватися перш за все за рахунок зростання

національного доходу, в тому числі збільшення доходної частини бюджету, вдосконалення структури заробітної плати і всієї бюджетно-фінансової системи, і лише в крайньому випадку - за рахунок обмеження фінансування соціальних програм.

Необхідно передбачити розділ, який би визначав порядок формування місцевих бюджетів на основі чіткого розмежування системи загальнодержавних і місцевих податків. Тобто уряд повинен встановити такий порядок, згідно з яким кожній Раді було б зрозуміло, яка частка відрахувань піде в загальнодержавне розпорядження, а яка залишається у власності місцевих Рад. Шановний Леоніде Даниловичу, зрозумійте, якою б не була централізація, але якщо ми відійдемо від децентралізації і ви не будете спиратися на місцеві органи влади, то всі наші реформи швидко не підуть.

На нашу думку, вкрай недопустимим є положення в плані дій уряду про включення позабюджетних фондів до державного бюджету України. Це суперечить статті 13 Закону про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування, а головне - це позбавить Ради народних депутатів зацікавленості в поповненні цього фонду, оскільки в запропонованому урядом варіанті Ради усуваються від розпорядження позабюджетним фондом.

Як і раніше, уряд ігнорує доручення, дані йому Верховою Радою відносно встановлення нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя. У плані дій уряду про це - жодного слова.

Не розшифрований і не підкріплений відповідними положеннями термін "регіональна політика". Ми розуміємо, що це перш за все

децентралізація, надання органам самоврядування права самостійно діяти, враховуючи місцеві інтереси і можливості в поєднанні з інтересами держави. Обгрунтування розвитку такої регіональної політики ми не бачимо в плані дій уряду. А декрети поки що спрямовані на централізацію.

Невирішеною залишається проблема комунальної власності. Зрештою, необхідно чітко встановити: що є державна, а що є комунальна або муніципальна власність. Треба виділити з державної власності комунальну, відповідно переглянувши її склад.

Шановні депутати! Я підтримую виступи і депутата Колінця, і депутата Бойка, і інших. Дійсно, треба сьогодні накласти мораторій на всі політичні акції, на страйки, в тому числі і В цьому залі. Сьогодні немає іншого виходу, зрозумійте і ліві, і праві, і які хочете.

Я підтримую те, що уряд сьогодні здійснює адміністративне управління в поєднанні із самоврядуванням. Іншої альтернативи немає, я в цьому впевнений. А якщо й є - то тільки повний розвал і пограбування держави.

А для того щоб працювати в злагоді, хотів би закликати вас до єдності, як нас закликали наші велетні духу, люди великого серця і великої любові до України - Іван Мазепа, Тарас Шевченко і Симон Петлюра, який був рішучим ворогом

політичного крутійства, був лідером, символом не партії, не класу, не окремої провінції України, а державним мужем усієї країни, всього українського народу. Він постійно терпеливо нагадував, що нація - вища за класи, держава - вища за партії. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гудимі. За ним виступатиме депутат Черненко.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! План дій уряду, на мою думку, не має чітко сформульованої позиції. Відсутня національна програма виходу України з енергетичної кризи. І тому я пропонував би до проекту постанови Верховної Ради внести таку позицію: доручити Кабінету Міністрів спільно з Академією наук України розробити таку програму, тому що енергетична криза лежить в основі тієї економічної кризи, яку переживає Україна.

Я поставив собі за мету переглянути літературу 70-х років, коли західний світ переживав енергетичну кризу, і зробити певні висновки. Аналіз дій урядів західних держав після арабоізраїльської війни 1967 року, коли вони опинилися в близькій ситуації, показує, що основні зусилля ними були спрямовані в трьох напрямках.

Перший. Уведення режиму жорсткої економії енергоносіїв і звідси - система лімітів і штрафних санкцій. Треба, мабуть, розробити прогресивну систему штрафів для підприємств з енергозатратними виробництвами та підприємств, які випускають енергоємну продукцію. Мусить бути забезпечена державна підтримка впровадження енергозберігаючих технологій.

Другий. Забезпечення надходження палива з інших джерел, позбавлення залежності від одного постачальника енергоносіїв. Звідси /деякі елементи називав віце-прем'єр, і я, можливо, повторюся/ - пошуки родовищ нафти, газу, вугілля на території України; спільний видобуток енергоносіїв в інших державах; продаж робочої сили в країни нафто- і газовидобутку; відновлення і будівництво електростанцій на малих річках; будівництво нафтопроводів та газопроводів, нафтоналивного флоту та нафтового терміналу; реконструкція нафтопереробних заводів; пільгове оподаткування комерційних структур - постачальників палива в Україну. Та, мабуть, під іншим кутом нам треба подавитися й на атомну енергетику.

І третій напрямок. Пошуки нових джерел енергії. Звідси - використання енергії вітру, сонячної енергії, заохочення виробників у випуску транспортних засобів, які називаються електромобілі. На мою думку, керівники великих підприємств України та комерційні структури просто зобов'язані створити фонд пошуку

та розробки альтернативних джерел енергії і фінансувати відповідні програми.

Дуже хотів би, щоб моя пропозиція була врахована в проекті постанови Верховної Ради і щоб протягом у крайньому разі двох місяців така комплексна програма була зверстана, внесена на розгляд Верховної Ради, і було прийняте відповідне рішення. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черненку. За ним виступатиме депутат Башкіров.

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Уважаемый Кабинет Министров! Ситуация, в которой мы сегодня оказались, думаю, понятна всем. Но тем не менее хочу остановиться на проблемах финансирования, развития и, если хотите, сохранения тех сфер, которые напрямую зависят от экономического благополучия государства. Это прежде всего наука, культура, здравоохранение, народное образование.

При всей сложности и неординарности ситуации в стране мы не можем оставить эти четыре основные отрасли без бюджетного финансирования, на правах пасынка. В принципе я могу согласиться, что нам не уйти от режима экономии. Но как экономить на финансировании того, что окончательно приведено в упадок?

Хочу сказать несколько слов о ситуации, которая складывается в здравоохранении, и в связи с этим о программе действий правительства по выходу из кризиса. Прежде всего меня волнует

ценовая и налоговая политика, которая является одним из достаточно серьезных показателей социальной защиты населения. Если говорить конкретно о медицине - это общедоступность медицинской помощи. Ну как можно согласиться с тем, что на лекарства, медикаменты, которых сегодня так недостает, не распространяется режим наибольшего благоприятствования, прежде всего налоговые льготы? Кабинет Министров и Верховный Совет с определенными оговорками пришли к соглашению, что налоговые льготы на ряд товаров и продуктов питания нужны. Но как можно согласиться с тем, что на продукцию медицинской, фармацевтической промышленности режим налогового благоприятствования не распространяется? Одна упаковка всем известного анальгина стоит сегодня 280 купонов, а упаковка но-шпы - 4 тысячи купонов.

Я понимаю, что сложности есть и затраты на изготовление медикаментов огромны. Но сегодня вопрос должен стоять так: кто будет в состоянии купить медикаменты? При таких ценах кто сегодня может лечить людей в больнице, имея те средства, которые выделяются на здравоохранение?

И в прошлом году, и в первом квартале этого года финансирование здравоохранения идет по принципу: зарплата медицинским работникам, медикаменты и питание. А остальное? Ну разве может нормально функционировать лечебное учреждение, не имея операционной, достаточно оснащенной инструментарием, оборудованием, техникой? Сегодня все это завязалось в тугой узел. Как можно согласиться, что простой кровоостанавливающий зажим стоит 4 тысячи купонов?

Сколько же можно терпеть эту ситуацию? Я понимаю, что тяжело правительству, я понимаю, что оно находится в чрезвычайно жестком временном режиме. Но нужно хоть в чем-то помочь здравоохранению.

Дальше. Тарифная сетка по оплате труда. Вопросов нет, нужно ее принять. Но как можно согласиться с этой тарифной сеткой в системе здравоохранения? Мы не можем сегодня удержать техническую часть медицинских работников. Это и бухгалтеры, и инженеры, это и большая группа работников, обслуживающих медицинскую технику, занимающихся ремонтом медицинского оборудования. Эти люди просто уйдут, потому что они поставлены в дискриминационное положение в связи с тем, что оплата их труда совершенно различная.

Прошу учесть предложения, которые направляла комиссия. Леонид Данилович, вы понимаете, я же выступаю не потому, что хочется еще раз вам сделать больно. Просто ситуация безысходная.

И еще. Правильно вы воспримете, неправильно, но для того, чтобы сохранить поголовье скота, выделяется 50 миллионов долларов. Что касается здравоохранения, то я не нашел ни одной суммы в долларах на приобретение медикаментов. Раньше мы закупали их на 800 миллионов долларов. Сегодня ничего нет.

И последнее. Если мы сегодня не решим вопрос о медикаментах, то и нам даже по таблетке не достанется, и мы не сможем избавиться ни от головной боли, ни от мигрени. Кто тогда будет выполнять нашу программу?

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Башкірову. За ним виступатиме депутат Звягільський.

БАШКІРОВ М.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/.

Уважаемый Иван Степанович! Прошу вас не включать регламент, потому что я вначале зачитаю телеграмму нашего коллеги депутата Чебана.

"У сільськогосподарському товаристві імені Леніна Арбузинського району Миколаївської області повністю відсутні пально-мастильні матеріали. Господарство, як і все сільське господарство, гине. Вважаю за неможливе в цей час залишити виборчий округ та брати участь у роботі сесії". Тепер прошу включити регламент.

Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Я рад, что на третьем году работы в парламенте наконец-то почитал истинно партийный документ. В нем, как в документах конференций, пленумов, говорится: "обеспечить", "разработать", "подкрепить" и так далее. Эта программа действий правительства мне напомнила добрые старые времена.

Вместе с тем хотел бы обратить внимание на то, что проигнорированы требования и предложения депутатского корпуса, чтобы, все действия и программы правительства подкреплялись расчетами, увязывались с бюджетов, с финансированием. Я как депутат хотел бы знать, к чему приведет, скажем, "запровадження системи обов'язкового страхування фінансових посередників". Что это даст бюджету?

Мне могут быть понятны сегодняшние процессы в приватизации хозяйств, предприятий. Но вместе с тем /я шесть лет работал руководителем предприятия, и в органах управления работал/ мне также понятно, что сегодня создаются условия для лоббизма, подкупа хозяйственных руководителей посредством такого механизма: "Розробити механізм заохочення керівників підприємств у приватизації, надавши при цьому право па придбання до 10 процентів

акцій підприємств за номінальною вартістю з відстроченням платежу".

Конечно, те, кто сегодня возглавляет 30-тысячный коллектив с миллиардными основными фондами, молча нажмут кнопки при голосовании и будут довольны своим положением. Но какую долю в этом процессе приватизации получат на селе работники сферы просвещения, здравоохранения, социальной сферы и всей инфраструктуры, которая обеспечивает деятельность нашего общества?

Хотел бы подчеркнуть, что эту программу без финансового обеспечения, без расчетов принимать нельзя, потому что отдельные ее положения противоречивы. Для того, чтобы не быть голословным, скажу, что на странице 15 написано об обеспечении жесткого контроля за соблюдением государственной дисциплины цен, а там, где речь идет об агропромышленной политике, читаем, что следует постепенно отходить от государственной монополии в снабжении первичными ресурсами путем развития биржевой торговли и посредничества. Неужели непонятно: если государство не дает гарантий, то наивно думать, что в ситуации, когда цены на энергоносители даже за последний месяц выросли почти вдвое /литр бензина и литр дизтоплива уравнялись в цене, которая составляет 250 рублей/, завтра у нас не будет очередного повышения цен. При этом предполагаются какие-то новые стартовые цены, которые будут или закабалять хозяйство и дальше его разрушать, или же приведут к новому витку гиперинфляции.

В аграрной политике, предложенной правительством, практически не определены никакие приоритеты. Где государственный протекционизм этой важнейшей сфере, в которой сегодня наблюдается катастрофический спад объема производства продуктов питания

- 15,6 процента, как указано в этом документе, а по нашей области /я могу оказать/ - 31 процент?

Нам рассказывает первый вице-премьер-министр об альтернативных средствах передвижения в виде велосипеда, о соломе как альтернативном источнике энергоресурсов. Просветили его в Туркмении, что доллар все-таки не стоит 100 рублей. И я себе думаю - куда нас эти люда заведут? Каких прогнозов и в экономике, и г социальной политике мы вправе от них ожидать?

Здесь много можно говорить. Но за три месяца, мне кажется, гора родила мышь. Поэтому я, Леонид Данилович, при всем моем к вам уважении прошу дать вам полномочия еще на один год, чтобы избежать сбора подписей /как было в отношении бывшего Премьера Фокина/ под требованием о привлечении к уголовной ответственности. Предлагаю в конце документа, где речь идет о правовом подкреплении, написать, какая уголовная ответственность грозит разработчикам этой программы, как они будут отвечать за ее невыполнение.

Ввиду того, что, по мнению многих реформаторов, лозунг "Вся власть Советам" уже не актуален, а в предложенном документе просматривается программа Руха и "Новой Украины" хочу закончить свое выступление такими словами: "Слава Чорноволу й Руху за убогість і розруху".

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Звягільському. За ним виступатиме депутат Череп.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., голова Донецької міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель! Уважаемый Премьер-министр! Уважаемые депутаты! Первое. Объединение общегосударственной и коммунальной собственности в государственную и управление ею через министерства, ведомства и региональные органы управления - надуманно. Это приведет лишь к усилению диктата центра. Местные органы лишатся возможности самостоятельно решать специфические региональные вопросы, принимать оперативные меры по обеспечению жизнедеятельности районов и городов. Даже четкое размежевание функций управления между государственными и местными органами ничего не даст. Лишив местные органы права собственности, мы ликвидируем экономические основы местного самоуправления, превратим эти органы в придаток аппарата центра. Нам необходимо продолжать децентрализацию управления народным хозяйством, расширять самостоятельность регионов вплоть до создания свободных экономических зон. Тенденция к децентрализации управления экономикой признана во всем мире. Нем же предлагают противоположное. Еще большую путаницу внесет двойное подчинение экономических департаментов и управлений местных государственных администраций, исполкомов городских Советов соответствующему органу власти и Министерству экономики. Призываю депутатов отклонить предложение о слиянии собственности как необоснованное и опасное по последствиям.

Второе. Из-за произвола в банковской системе операции, на которые раньше уходили часы или максимум сутки, совершаются теперь неделями и месяцами. Омертвляется капитал, ухудшается финансовое положение предприятий, нарушаются сроки договоров. Поэтому в числе мер по реформе банковской системы необходимы санкции за нарушение предельных сроков банковских операций в Украине.

Третье. Нужно, наконец, приступить к формированию государственного бюджета снизу вверх по нормативам, учитывающим и потребности государства, и специфику регионов с резким увеличением доли доходов, оставляемых местным бюджетам. Финансирование республиканских программ, требующих целевых ассигнований, не должно перекладываться на местные бюджеты после их утверждения.

Четвертое. Следует немедленно предоставить законное право местным органам самостоятельно вводить налоги и сборы и зачислять их в местные бюджеты. Чтобы полнее стимулировать экспорт, создать разные условия для конкуренции внутри Украины, пополнить бюджет необходимы льготы на экспорт и одновременно налог на добавленную стоимость на импорт. Налог на добавленную стоимость по основным фондам с момента ввода их в эксплуатацию должен возмещаться равными частями в течение не менее двух лет. Это избавит бюджет от потерь из-за разового возмещения, что имело место при возмещении налогового кредита по налогу на добавленную стоимость.

Пятое. Акцизный сбор на сахар должен быть отменен. Сахар - это не предмет роскоши, не монопольный продукт. Тем более, что постановлением Кабинета Министров он отнесен к

продуктам, на которые предусмотрено государственное регулирование цен.

Шестое. Совершенно непонятно, почему перевод электростанций на твердое топливо и модернизация угольной промышленности объединены в одну программу. Они абсолютно не взаимосвязаны. Уголь - наш единственно надежный энергоноситель. Необходима специальная самостоятельная программа модернизации угольной промышленности.

Седьмое. Порядок регулирования фонда потребления продуман недостаточно. В худшее положение попадают многие коллективы с более высоким, чем в среднем по отрасли, уровнем производительности труда. Считаю более приемлемым нормативный подход к определению базового фонда с учетом специфики отрасли.

Восьмое. Необходимо ввести социально справедливую, учитывающую инфляцию систему индексации сбережений граждан, которая должна стимулировать привлечение денежных средств населения в сбербанки.

Далее. В проекте упущена проблема жилья. Этот вопрос не только социальный, не только экономический, но и политический. Без его решетил нам не создать рынок рабочей силы, не обеспечить условия для ее свободной миграции при структурных изменениях в экономике. О какой свободе выбора профессии можно говорить, когда человек "прикован", ожидая своей очереди на жилье?

И последнее. Программа социально-экономического развития Донбасса разрабатывается давно. Сегодня она в таком состоянии, что ее можно рассматривать не в сентябре, как предусмотрено, а в феврале.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я не переривав депутата тільки тому, що, як на мене, це зразок виступу. Від першого пункту до дев'ятого - конкретні пропозиції. Так що ви мені за цю хвилину вибачте.

Слово надається народному депутату Черепу - від Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. За ним виступатиме депутат Мармазов.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Вивчаючи план дій уряду по подоланню економічної кризи в Україні, зауважу, що мене більш за все хвилюють такі розділи, як подолання спаду виробництва та припинення падіння життєвого рівня людей. Тому що все інше - це механізм вирішення цих двох взаємозв'язаних важливих проблем.

У розділах плану дій, де йдеться про зміну структури державного сектора економіки і управління ним, банківську реформу, бюджет, податкову та цінову політику, визначення пріоритетів, на мій погляд, є конкретика і спроба створення механізму подолання спаду виробництва. І це добре.

Тепер невеликий аналіз окремих розділів плану дій уряду. Гадаю, що багато з присутніх, перегорнувши останню сторінку матеріалів, запитали себе: невже знову повернення до командноадміністративної системи і чи варто було протягом останніх років робити експерименти над економікою такої великої держави, як Україна?

Особисто я вірю, що уряд у цій конкретній ситуації робить правильні кроки, обираючи шлях компромісу, який зводиться до свідомого посилення реального впливу виконавчих структур на ефективність роботи по впровадженню ринкових відносин. У той же час розділи, які пропонують механізм зупинення спаду обсягів виробництва, на думку комісії, не дуже конкретні і не дають відповіді на запитання: що буде зроблено, щоб ефективно почали працювати підприємства, причому не тільки поліпшилася робота, а й почався випуск високоякісної продукції, конкурентоспроможної на міжнародному ринку?

Одним словом, нам потрібні нові технології, але й нові технології потребують забезпечення сировиною та енергоресурсами. На жаль, програма по забезпеченню паливноенергетичними ресурсами не зовсім конкретна і досить схематична. Нам потрібно, як ви знаєте, мінімум 43-45 мільйонів тонн нафти - це з урахуванням спаду виробництва. А маємо поки що квоту на 20 мільйонів, у тому числі договірні зобов'язання на 8,6 мільйона тонн. Але квоти - це не договірні юридичні зобов'язання це - потреби одних і обіцянки інших.

Не треба чекати і чогось особливого від відродження свердловин, тому що це не законсервовані, а здебільшого покинуті свердловини. А ось пропозиція уряду про створення спільного об'єднання в Тюмені для нашої країни дуже важлива, і її треба підтримати.

Не вперше виникає ідея збільшення видобутку нафти на нафтопромислах України. Це питання перспективи. А що сьогодні конкретно пропонує наша наука, які нові ефективні енергозберігаючі технології, які зміни в енергобалансі? На жаль,

відповіді немає.

Тому уряд повинен мати чітку відповідь, за рахунок яких конкретних напрямів він вирішуватиме проблему забезпечення енергоресурсами промисловість України. Це було б доцільно зробити при остаточних розробках індикативного плану.

Слабким ланцюгом у комплексі дій є аграрний сектор, у тому числі комплекс переробної промисловості. На жаль, програма не передбачає конкретну модернізацію переробної промисловості з упровадженням нових технологій. А без цього третина врожаю втрачається і не доходить до столу споживача. Цю проблему треба вирішувати шляхом розробки нових технологій на підприємствах оборонної промисловості, тобто шляхом конверсії, а також залучення іноземних інвестицій для модернізації підприємств машинобудування. Треба робити і те, і те. На жаль, міністерство, яке займається питаннями конверсії, в цьому плані мало що зробило.

Декілька слів щодо структури управління. Хотілося б, щоб централізація управління окремий галузями не зруйнувала ті слабенькі ринкові структури, які сьогодні існують. Більше того, сильні галузеві структури повинні створити певні умови для впровадження приватизації та інших ринкових напрямків, але тут не повинно бути так званої неухильної колективізації.

Наведу приклад, коли непродумані дії деяких структур звели нанівець саму ідею приватизації. Всі ви пам'ятаєте, коли Фонд державного майна в минулому році разом з урядом вніс на сесію перелік декількох тисяч підприємств, підготовлених, як вважалося, до безумовної приватизації.

Верховна Рада не затвердила цього плану приватизації, і депутати не помилилися. За минулий рік із запропонованих декількох тисяч остаточний перелік потрапило всього 90 підприємств. Тимчасова депутатська комісія зараз працює над перевіркою роботи Фонду державного майна. Це буде окрема доповідь.

І останнє. Окремі прорахунки б'ють по економіці держави, як показали останні варіанти структурної перебудови будівельного комплексу, коли деякі керівники, віддаючи, як кажуть, належне моді, вирішили знищити будівельні корпорації, розірвати останні економічні зв'язки між галузями і підприємцями. На щастя, і Президент, і Прем'єр-міністр, і Голова Верховної Ради підтримали одностайну думку учасників будівельного комплексу і прийняли розумне рішення, на наш погляд, не руйнувати ті структури, які сьогодні працюють, для чого треба надати корпораціям На певний період право управління державним майном, як це було і раніше.

Після доопрацювання з урахуванням зауважень депутаті в план дій уряду пропонуємо підтримати і цим самим підтримати уряд, дати змогу йому працювати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мармазову. За ним виступатиме депутат Хмара.

МАРМАЗОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые народные депутаты! Программу правительства по выходу экономики из затянувшегося кризиса мы ждали давно. Интерес к ней подогрели первые выступления Премьер-министра - человека с большим производственным опытом, крупного специалиста. Прошло более 100 дней после формирования нового состава Кабинета Министров, наделенного впервые особыми полномочиями. И вот мы получили план действий Кабинета Министров по реализации Основ национальной экономической политики на 1993 год.

Этот документ мы внимательно обсудили на заседании напей комиссии. Отмечалось, что в нем есть положительные стороны. Ставится задача усилить управление государственным сектором, навести порядок с госзаказом, поддержать предпринимателя, проводить эколого-экономическую политику, добиваться правового обеспечения регулирования процесса стимулирования экономики.

Какие из недоработок обращают на себя внимание? Прежде всего приведенный в плане анализ состояния экономики /это отмечалось и в предыдущих выступлениях/ не отвечает действительности. Причина кризиса не в действиях правительства Фокина, хотя ошибок это правительство сделало немало, а в том, что развалили единое экономическое пространство бывшего Союза. Это касается не только Украины, но и России. Коль это сделано о согласия народа, как утверждается, то мы еще долго будем жить в таком режиме, пока не создадим свое замкнутое пространство /здесь можно сослаться на тот пример, который привел Иван Степанович о компрессорах/. И народу надо объяснить, что через эти испытания надо пройти. Если, конечно, он будет согласен.

План действий расплывчат. Правительство стремится охватить все проблемы, и в принципе все направления правильные. Но в этой ситуации, чтобы народ поверил в правительство, нужен прорыв хотя бы в двух-трех направлениях, и прежде всего, на мой взгляд, в направлении повышения благосостояния людей.

Если исходить из этого, то представленный план никого удовлетворить не сможет, так как правительство намечает на 1993 год не улучшение и даже не стабилизацию, а ухудшение жизненного уровня. Намечается замораживание заработной платы, отмена социальных завоеваний, перекладывание тяжести экономического кризиса на плечи трудящихся и предприятий. А раздел о политико-социальной защите не выдерживает никакой критики, в нем пренебрегается достоинство человека.

Да и как можно улучшить жизнь людей, если в такой жизненно важной отрасли, как АПК, не созданы нормальные условия для работы коллективных хозяйств? Так, в Кировоградской области, где мой избирательный округ, запасов ГСМ сегодня на одни сутки посевной.

А объем весенне-полевых работ возрастает в полтора раза. Абсолютное большинство хозяйств неплатежеспособные. Что будет, если область не справится с планом посевной? А в плане действий намечается не оказание помощи колхозам, совхозам, а деколлективизация. Фермерство, акционерные общества, приватизация земли и так далее - все это, конечно, нужно, но при соответствующей подготовке. В противном случае агропром будет развален.

Не предусматриваются в плане и меры по проведению взаимных расчетов внутри республики и со странами СНГ, а без этого невозможно стабилизировать экономику. Не предусмотрено ограничение для коммерческих банков процентных ставок на выделяемые предприятиям кредиты. Видимо, правильно будет выделить льготные кредиты предприятиям, которые осваивают новую технику, а накопленные в коммерческих банках огромные суммы, полученные от предприятий за счет повышения ставок за кредиты, изъять на депозитные счета Национального банка для погашения дефицита бюджета, учитывая, что они грабительскими методами взяты у предприятий.

Необходимо предусмотреть меры по сокращению посредничества в реализации продукции. Чем меньше будет посредников, особенно в добывающей, перерабатывающей отраслях, тем ниже будет и цена.

Что касается 10 процентов акций, которые разрешается приобрести руководителям предприятий по номинальной стоимости о отсрочкой платежей. Это действительно мина для руководителей, которая взорвется подобно той, которая взорвалась под ногами партийных работников, когда они шли на выборы.

И последнее. Хорошо, что Кабинет Министров проинформировал нас о своем рабочем плане. Но мы ждем от нового Кабинета Министров программы действий на срок его полномочий.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Хмарі. За ним виступатиме депутат Качура - від Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановні члени уряду! Дійсно, в неймовірно важких умовах доводиться працювати нинішньому уряду. Ми не повинні забувати, на яке розвалене господарство прийшов цей уряд. І треба віддати належне цим мужнім людям, які взяли на себе відповідальність зробити спробу вирішити всю лавину проблем, яку звалили на його плечі попередники.

Безумовно, у тих тяжких умовах, коли немає часу для спокійної праці, уряд теж часом припускається помилок, і це не повинно нікого дивувати. Можна говорити теж і про певні помилка, які допущені в запропонованому плані дій, який сьогодні обговорюємо. За браком часу я не піддаватиму аналізу весь план дій. Але хотів би зупинитися на тому, про що говорилося сьогодні і чого практично немає з програмі дій.

Хотів би звернути увагу, шановні депутати і шановні члени уряду, на наш військово-промисловий комплекс. Це одна з найвагоміших ділянок нашої промисловості, де в найвищі технологічні досягнення, і де продукція в конкурентоспроможною і високооплачуваною на світовому ринку.

На жаль, уряд не має чіткої програми дій щодо військовопромислового комплексу. Якщо ми дамо зруйнувати цей комплекс і допустити ту "шароварно-каструльну" конверсію, яка сьогодні відбувається, то Україна не зможе стати сучасною, цивілізованою і справді самостійною державою.

Я розумію конверсію в тому плані, що це не є руйнування виробництва і випуску зброї. Це переорієнтація цього виробництва з дотаційно-збиткового на прибуткове. І не треба боятися сміливо виходити самостійно на світові ринки зброї. Саме тут є великі резерви для надходження валюти, якої нам з надлишком вистачило б для того, щоб забезпечити себе постачанням енергоносіїв а альтернативних джерел.

А це дозволило б вирішити лавину політичних питань. Ми могли б позбавити себе шантажу з боку нашого північного сусіда і деяких друзів із заходу, які теж "точать зуби" на ласий шмат України для того, щоб чим швидше її розпорціювати і прихопити для себе національні багатства України.

Хотів би також звернути увагу на те, що уряд повинен налагодити чітку координацію і взаємодію між своїми відомствами, і передовсім на рівні уряду. Хіба це нормально, коли, наприклад, одне відомство не знає, що роблять інші? Ось один тільки приклад. Не так давно Україна продала прекрасний танкер Китаю в той час, коли нам, якщо не через півроку, то через рік, необхідні будуть танкери. Я котів би спитати: куди дивився пан Антонов?

Були подібні випадки і минулого року. Ви пам'ятаєте, коли був порізаний майже готовий військовий корабель, на що наштовхнула нас одна з американських фірм, яка запропонувала купити лом з цього корабля. Потім "фірмачі" просто насміялися і сказали: "Ну, якщо ви такі дурні, то ріжте решту кораблів".

Річ ясна, що ми знаходимося в становищі, коли ніхто не хоче нас допустити конкурентом на світові ринки. Але ми про це повинні сам! подбати.

Хотів би сказати, що треба було б більше уваги приділити основній меті діяльності уряду /і це має проходити червоною ниткою через увесь план/, тому що ті всі зміни і реформи в економіці повинні підпорядковуватися одному завданню - створенню незалежної національної економіки як основи державної незалежності.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Качурі. За ним виступатиме депутат Бичков.

КАЧУРА Б.В., заступник голови комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. Шановні колеги! Незважаючи на те, що уряд зробив значну роботу, підготувавши план дій на 1993 рік, у цьому плані багато декларативних побажань, є невідповідності запланованих заходів результатам аналізу стану економіки України. План дій потребує доопрацювання.

Виходячи з цього, Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства розглядала його як важливий робочий документ уряду, який залежно від стану справ в економіці буде коригуватися.

З метою допомогти уряду прийняти найбільш виважені рішення члени комісії висловили багато пропозицій. До деяких з них я хотів би привернути увагу народних депутатів та уряду.

Для чіткого визначення найголовніших завдань треба виходити з уявлення про те, що ми хочемо побудувати. Подолання кризи, спаду, реформування, припинення падіння життєвого рівня, зняття соціальної напруги вимагають визнання змішаної економіки з переважанням колективної власності в якості такої перебудови.

Виходячи з цього, серед найголовніших пріоритетних завдань на 1993 рік, які визначив уряд, повинні також знайти місце: досягнення збалансованості найважливіших економічних пропорцій! вирішення питань зайнятості, гальмування підвищення рівня безробіття, соціальний захист населення.

У 1992 році намічена програма приватизації завалена, На нашу думку, з метою запобігання такого в майбутньому було б доцільно записати в програмі на 1993 рік пропозицію трансформувати 10-15 відсотків державної власності в недержавні форми.

Щоб був визначений конкретний рубіж.

Сьогодні ми почали говорити, що в смугу кризи вступив кредитний ринок. усім погано. Але банкам поки що краще всіх. Тому доцільно запропонувати: розробити і здійснити заходи щодо зниження процентних ставок за банківські кредити.

В умовах кризи складання бюджету стало, мабуть, найтяжчою працею. Але поквартальне складання бюджету з регулярним уточненням пріоритетних витрат /про це вже йшла мова/ стає нагальною потребою.

Не дивлячись на те, що в плані дій уряду наголос робиться на використанні значною мірою адміністративних важелів управління, у деяких випадках його не чути. Так, пропонується запровадити порядок касового виконання республіканського бюджету, виходячи з принципу фінансування витрат в межах фактичних надходжень податків та інших платежів. Але ж ця пропозиція була і торік з відомими наслідками. Щоб вона досягла своєї мети, потрібно записати так: заборонити фінансування витрат з республіканського бюджету в разі відсутності фактичних надходжень податків та інших платежів.

Планом дій уряду передбачається запровадити відшкодування податку на добавлену вартість по основних виробничих фондах з моменту введення їх в експлуатацію. Тут виникає декілька запитань: хто буде відшкодовувати, кому відшкодовувати і за рахунок чого відшкодовувати?

Якщо врахувати, що в нинішніх умовах податок на добавлену вартість уже став однією з складових ціни, то запроваджене відшкодування буде призводити до зниження оцінки основних виробничих фондів з моменту введення їх в експлуатацію. Одна й та ж споживна вартість у такому випадку буде мати фактично дві ціни, а це безпосереднє порушення вимог закону вартості. Такі порушення користі не приносять.

В умовах розгалужених кооперованих зв'язків стабілізація виробництва потребує нормалізації роботи транспорту. Тому пропонується, щоб питання упорядкування та подальшого зміцнення транспортної системи держави знайшли відображення в плані дій уряду в розділі 3-4 "Структурна політика та державні пріоритети".

На наш погляд, необхідно змінити редакцію пункту 14 і скористатися такою: здійснити комплекс заходів щодо оптимізації кооперованих зв'язків з країнами СНД.

Коли в плані дій уряду читаємо, що аукціон та конкурс визначаються основними формами приватизації, то стає ясно, що колективи цих об'єктів повинні протистояти капіталу. Переможе більший капітал. Тому участь трудових колективів, яким діючим законодавством наданий пріоритет.../Шум у залі/.

Останнє. Привертає увагу дія, що планується урядом: розробити механізм заохочення керівників...

ГОЛОВА. Борисе Васильовичу!

КАЧУРА Б.В. Я закінчую. Ми маємо дуже багато пропозицій і передаємо їх уряду. Сподіваємося на плідну співпрацю. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бичкову. За ним виступатиме депутат Щербина.

БИЧКОВ В.В., заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый президиум! Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Изучив план действий правительства и прослушав доклад, мы не нашли ответа на вопрос: почему за два года не приостановлены катастрофический спад производства, обнищание народа в независимой Украине? Сейчас пенсионеры на митингах уже не требуют повышения пенсий, они просят дать им возможность спокойно умереть.

Я внимательно изучил программу. Несколько замечаний.

Первое. Действительно, нужно решать вопросы стабилизации производства через вертикальные структуры управления производством. Да, сегодня нужна диктатура власти, Но если почитать Декрет об управлении существом, которое находится в общегосударственной собственности, и указ министра сельского хозяйства, то мы не можем ни освободить, ни назначить, ни наказать ни директора фабрики, ЛТП, ни директора мясокомбината, ни директора маслозавода. Директор Ново Троицкого мясокомбината за ноябрь-декабрь по своему усмотрению разбазарил 1200 тонн мяса. Приехали в Киев согласовывать вопрос об освобождении, а здесь говорят: "Подождите, мы изучим декрет". Давайте подумаем о том, что в трудовое законодательство необходимо внести изменения.

Второе. Наш Президент Леонид Макаровичу Кравчук неоднократно предлагал до принятия новой Конституции не делать никаких реорганизаций в местном и региональном самоуправлении. И я с ним согласен.

В разделе "Рациональная экономическая политика" отмечено; "завершити формування системи регіональних та місцевих органів управління". Далее: "Підпорядкувати департаменти і управління місцевих і державних адміністрацій відповідним міністерствам з метою відновлення управлінської вертикалі".

Еще один пример, Леонид Данилович. Представитель Президента в области освобождает начальника порта от должности, а ему говорят: "Нет. Он на своем месте, он нужный человек, пусть работает". Люди на митинге утверждают, что мы не власть, и они сами устроят ему самосуд. Так кто же прав?

ГОЛОВА. Департамент.

БИЧКОВ В.В. Иван Степанович! Хочу задать вопрос человеку, работавшему над этим разделом: где у нас департамент?

ГОЛОВА. І я не знаю, де цей департамент.

БИЧКОВ В.В. Что же, списывали с документов, принятых в России?

Третье. Раздел "Политика заработной платы". Читаю дословно: "у 1992 році посилилась деформація в оплаті праці, заробітна плата втратила своє головне призначення - мотивацію до праці". А в субботу мы получаем постановление Кабинета Министров,

в соответствии с которым за январь я получу в два раза больше денег, чем за декабрь. Правильно? Я доволен, вы довольны, все довольны. Но в разделе "Политика социальной защиты" сказано о пенсионерах: "переглянути умови надання натуральної допомоги соціально не захищеним сім'ям та окремим громадянам". Мы уже получили, а да - ждите. А таких ожидающих сейчас 23 миллиона.

Товарищи! Программа предусматривает, что цены вырастут /это прогноз/ на 40 процентов. Если сегодня литр бензина или дизтоплива стоит от 380 до 400 купонов, то давайте посчитаем, сколько будет стоить в марте и апреле. Цены на продовольствие вырастут в 2-3 раза как минимум. Зачем же обещать народу повышение на 40 процентов? Зачем сглаживать? Это уже делало правительство Фокина, сглаживало до критической черты.

Четвертое, и последнее. По аграрному сектору. Реформирование собственности, паевание, лицензирование, рынок земли. Землю можно продать и остаться нищим. Мы же все проголосовали за независимость Украины. Давайте строить независимое государство, не торгуя землей.

Леонид Данилович! Когда Рейган пришел к власти, в стране был спад сельскохозяйственного производства. Он дал кредиты и льготы. Было спасено сельское хозяйство, и сегодня Америка процветает. Дайте нам кредиты, возьмите под государственную защиту социальные объекты - и тогда мы выстоим.

И последнее...

ГОЛОВА. Ні, останнє вже було. Все. Слово надається народному депутату Щербині. За ним виступатиме депутат Ванєєв.

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Чтобы окончательно разобраться с вопросом об отношении к программе правительства, я по поручению фракции "Новая Украина" скажу, что в целом мы этот план поддерживаем. Хотя, естественно, у каждого из нас имеется замечания. Лично у меня нет никаких принципиальных возражений. Однако я исхожу из того факта, что, скажем, программа, которая была подготовлена бывшим министром Лановым, с которой должны были ознакомиться депутаты, представляется хорошим дополнением к тому, что предложило правительство, поскольку там есть целый ряд разделов, гораздо более детально проработанных, и мне она представляется более целостной.

Однако должен подчеркнуть следующее. Можно много говорить о том, что есть и чего нет в плане правительства. Но ход реформ будет определяться не написанными планами, пусть даже высшего качества, а объективными условиями и действиями общественных сил. И в этом вопросе я хочу коснуться одной проблемы - того самого правового беспредела, с которым мы сталкиваемся на всех уровнях. Надо понять следующее. У нас есть различнее политические силы, различные экономические интересы, различные слои населения о собственным видением реформ. И единственный разумный способ согласования всех интересов - это выполнение законодательства, за которое мы проголосуем.

Мне представляется страшно опасной ситуация, в которой происходят грубейшие нарушения - тот самый правовой беспредел, несколько примеров которого я намерен дальше привести. В этом беспределе участвуют непосредственно все, так сказать, уровни и ранги нашей администрации /безусловно, надо сказать и обо всем населении тоже/, и он может разрушить нашу державу и вообще представление о государстве как о чем-то, что базируется на общественном согласии.

Все мы видим, как реальные интересы административного управленческого аппарата, нашего пока еще не определившегося менеджмента, хозяйственных руководителей, социальных групп общества непрерывно меняют курс - государственного корабля. Именно об этой реальности я бы и хотел сказать в своем выступлении.

Начну с примеров и прошу меня заранее извинить, поскольку буду иногда называть фамилии.

Итак, земельный вопрос. Жители Боярского района Киевской области пишут письмо в ООН с жалобой на советскую власть, которая отказывает им в выделении земли для строительства жилья и

ведения приусадебного хозяйства. Закон нарушается вызывающим образом. Администрация Президента прямо этому способствует, я имею в виду представителя Президента в районе. Народный депутат Нечипоренко, представляющий район в Верховном Совете, в ответ на жалобы пишет справки согласно новому земельному законодательству о полномочиях местных Советов. Адвокат Нечипоренко знает, что торжество справедливости /по-латыни - юстиции/ не есть автоматическое следствие самого справедливого закона и требует реального состязания сторон.../Шум у залі/.

Правительству придется действовать в этих условиях, в которых проведение любого плана будет проходить более или менее удачно.

Я уже приводил пример о фермере Бондаренко с Харьковщины. Закон на его стороне, но он бессилен, когда представитель Президента Дрощенко, прямо нарушающий закон, держит сторону грабителей. Кстати, об уровне нашей юстиции. Чего можно ждать от рядового судьи, когда Верховный Суд Украины дает ответы жалобщикам на бланке, где после внесенного от руки слова "отказать" уже типографским способом отпечатано: "по причинам, которые вам были сообщены устно".

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово від Комісії у питаннях соціальної політики та праці надається заступнику голови депутату Ванєєву. За ним виступатиме депутат Табурянський.

ВАНЄЄВ Г.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Гагарінський виборчий округ, м. Севастополь/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты!

Представленный план деятельности правительства в целом, на наш взгляд, можно только приветствовать. Он - свидетельство того, что наше правительство не сидит сложа руки, а плодотворно трудится.

Что же касается раздела о социальной политике, то следует подчеркнуть, что в его основе мы хотели бы видеть постановление Верховного Совета от 27 января сего года. И хотя уважаемый Виктор Михайлович говорил, что Кабинет Министров не поддерживает никогда "дай", мы вынуждены возвращаться к этому вопросу. И вот почему. Должно быть четко заявлено /если это не было сделано оперативно и своевременно/ в этом плане деятельности правительства о необходимости определения минимального потребительского бюджета, натурально-вещевая структура которого формируется из потребительской корзины, которую тоже должен определять Кабинет Министров я вносить изменения в силу сложившихся обстоятельств.

Правительство, как и Верховный Совет, должно стоять на защите интересов населения. А коль это так, то необходимо было давно вернуться, Леонид Данилович, к вопросу с компенсации денежных вкладов населения.

Принятое решение компенсировать суммы до двух тысяч рублей на 200 процентов вызывает усмешку. Скажу открыто, что в потоке писем, телеграмм и в Верховный Совет, и в комиссию, прямо называют это решение издевательством. Пора бы в этом плане успокоить ветеранов, вернуть им право на бесплатный проезд. Диву даешься, что правительство нашего государства подписывает соглашения в рамках СНГ по льготному проезду ветеранов, участников войны и к ним приравненных, а у себя в государстве мы не можем решить этот вопрос.

Не очень согласованный раздел о ценовой политике и заработной плате. Посмотрите внимательно: в документе предусматривается повышение цен в первые месяцы текущего года на 40 процентов, но в то же время не предлагаются мероприятия по регулированию заработной платы в связи с гиперинфляцией. Нельзя, чтобы заработная плата до бесконечности отставала от роста цен. Мы все время вынуждены их догонять.

Комиссия считает, что Кабинету Министров необходимо занять более четкую позицию в части жесткого государственного регулирования цен на основные продовольственные товары, обеспечения в текущем году государственного контроля за использованием продуктов питания. Следует, наконец, решить и вопрос о централизованном распределении по фондам отдельных групп товаров народного потребления. Правительство упорно уходит от решения данного вопроса, считая его не рыночным. Однако обстановка, складывающаяся в областях и регионах Украины с обеспечением населения продовольственными и основными промышленными товарами, требует решения этого вопроса. О работе правительства и парламента население судит прежде всего по наличию в магазинах товаров и возможности их приобретения.

Что касается политики в области занятости населения и сдерживания безработицы, то мы считаем, что более пристальное внимание следует обратить на проблему занятости молодежи. Необходимо разработать специальную программу. Если этого не сделать, то в дальнейшем некому будет работать, ибо уже сегодня значительная часть молодежи не работает, деградирует.

Требует серьезного внимания и вопрос о дислокации воинских частей, плотного размещения объектов оборонной промышленности в регионах, где не так легко решить проблему занятости населения.

На наш взгляд, правительству необходимо на период кризиса разработать меры по снижению налога для тех предприятий, организаций, которые собственными силами организуют подготовку и переподготовку кадров.

В плане действий правительства не просматриваются меры, как уже отмечалось, по решению таких социальных вопросов, как обеспечение жильем, расширение сферы услуг, торговое обслуживание. К сожалению, не тревожит правительство тот правовой беспредел, который сегодня наблюдается в торговле. Полностью разрушив государственную структуру торговли и разбалансировав товарообеспечение более чем 50 миллионов жителей Украины, Кабинет Министров постановлением | 41 от 23 января текущего года принялся за ликвидацию науки, которая работает а правовом режиме на внутреннюю торговлю, на решение острых проблем, связанных с правовой защитой потребителя.

И в заключение. Сегодняшний доклад и его обсуждение свидетельствуют о плодотворной работе Кабинета Министров и Верховного Совета. Пусть Кабинет Министров работает, но замечания, которые были высказаны, должны найти отражение в программе деятельности правительства.

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Табурянському. За ним виступатиме депутат Жуков.

ТАБУРЯНСЬКИЙ М.І., президент синдикату "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! И Президент, и Председатель Верховного Совета часто призывают нас сотрудничать с органами исполнительной власти на местах. Я хочу привести один пример. Он, наверное, будет сообразовываться с

планом действий правительства, который мы сегодня с таким вниманием выслушали.

Представьте себе ситуацию. Почти II раз в течение года я обращался к Президенту, к руководству парламента, правительства с предложениями об изменении налоговой политики. Спрашивается /это у меня вопрос в первую очередь к Президенту/, сколько еще раз надо обращаться, вносить конкретные деловые предложения? Получается, что с трибуны или перед камерой телевидения ведутся одни разговоры, нас призывают к согласию, взаимопониманию, а на самом деле, мне кажется, это не более, чем чистой воды фарисейство. И отсутствие в зале парламента при рассмотрении этого вопроса Президента /я думаю, что Леонид Кравчук слушает работу нашей сессии / еще раз говорит... /Шум у залі/.

Что касается вопросов, которые мы сегодня рассматриваем. Уважаемые депутаты! Хотел бы привлечь ваше внимание на следующее соображение, напечатанное в газете "Урядовий кур'єр" за 2 февраля /это как раз по сегодняшней теме/: "Ми все робимо, щоб виконавча влада на місцях відповідала вимогам Президента України, а Кабінет Міністрів міг здійснювати активно економічні реформи. Ми запевняємо вас, що підтримуємо вашу політику і всіляко будемо захищати вас і вашу позицію. Надіємось на взаєморозуміння".

Знаете, чье это обращение? Это обращение наместников Президента на местах. Получается, что наши уважаемые наместники, взяв в свои руки власть, работают на Президента, народ где-то там, а правительство должно выполнять все экономические реформы.

Давайте задумаемся, что у нас происходит? У нас будто бы две власти: Президент с наместниками и правительство, которое должно натягивать вожжи и как-то проводить реформу. А где-то какой-то там народ, который даже не просматривается в этом обращении.

Обратите, пожалуйста, внимание, ведь это наместники пишут себе приговор. Это цена власти. Считаю, что этот серьезный вопрос, если мы хотим его решить, надо ставить шире и, может быть, вернуться к тому, с чего начинали. Надо упразднить институт президентства - раз. Это конкретное предложение /Оплески/. Надо упразднить институт наместников Президента два. Это даст немного кислорода правительству, даст возможность подняться, получить власть и начать работать. Иначе правительство, как на пень телегой наехало. И сколько бы мы здесь ни говорили, ни выступали, у нас вряд ли что подучится.

Далее. Обратите, пожалуйста, внимание: некоторые коллеги выступают и говорят: "северный сосед" и тому подобное.

Уважаемые депутаты! Я думаю, производственники, которые здесь присутствуют и не присутствуют, меня поддержат. Если ктото может сказать, каким образом сегодня любому предприятию - промышленному, сельскохозяйственному - организовать работу, накормить людей, позаботиться об инвалидах, пенсионерах, не находясь в этом экономическом сообществе, то я бы с удовольствием сам себе установил эти границы и отмежевался бы от всех. Но это практически невозможно. И пора уже давно понять, что северный сосед - это Швеция. Для меня Россия не может быть северным соседом. Это та республика, с которой мы связаны воедино.

Обратите внимание на следующее /это, конечно, скажется на работе правительства/. Ельцин подписал указ, и со вчерашнего дня мы должны платить /мы - Украина/ в валюте по мировым ценам пока только за газ.

Уважаемые депутаты, в заключение моего короткого выступления я вас призываю: давайте скажем помощь правительству, но обязательно устраним политические пни, которые нам и правительству мешают.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Жукову. Потім будемо радитись.

ЖУКОВ В.Р., голова Макіївської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Уважаемые члены Кабинета Министров! То, что в программе действий правительства отданы приоритеты четырем основным направлениям /село, легкая и пищевая промышленность, топливно-энергетический и военно-промышленный комплексы/, я думаю, это абсолютно правильно, и без этого нам дальше существовать нельзя.

Но, с другой стороны, настораживает то, что наши базисные отрасли /металлургия и угольная промышленность/ в программе, если сказать откровенно, обойдены вниманием, В то же время восстанавливается отраслевая структура управления промышленностью, и мы те зерна рыночных отношений, которые сегодня уже зародились на предприятиях, рубим на корню.

На мой взгляд, нужно в таком случае наши базисные отрасли промышленности отпустить в свободное плавание в рыночных отношениях. Директора за этот период уже приобрели значительный опыт. Сегодня /я не знаю, чей это социальный заказ выполняется/ идет самая настоящая травля директоров и отдельных народных депутатов через средства массовой информации. Я думаю, что время покажет, кому это выгодно и интересно.

Для того чтобы еще раз поставить точку над "і" во всех отношениях, мне кажется, что в самом Кабинете Министров, уважаемый Леонид Данилович, надо все-таки посмотреть на нагрузку вице-премьеров. Мы все свалили на Виктора Михайловича /пусть он на меня не обижается, я его очень уважаю/. В подчинении у него сегодня и МВД, и Министерство ресурсов, и Министерство экономики, Министерство статистики, Комитет по ценам, Контрольно-ревизионное управление. Разве можно одному человеку это все потянуть? И поэтому не случайны те ошибки, которые он допускает /еще раз прошу на меня не обижаться/. Это огульное обвинение директоров без достоверной информации на Донбассе вызвало сильную бурю.

Леонид Данилович, вы были в Мариуполе и в Донецке. Может быть, вы там почувствовали обстановку. Не хочу здесь никого обвинять. Я понимаю, что правительство работает три месяца, для него проблем гораздо больше, чем для всех депутатов.

КУЧМА Л.Д. Мы помирились вчера.

ЖУКОВ В.Р. Помирились? Спасибо. Я не хочу больше на эту тему говорить, тем более после реплики Леонида Даниловича.

Далее. Мы много говорим о социальной защите. Я бы проем вас, Леонид Данилович, и весь Кабинет Министров не "переводить стрелку" на местные органы. В своем интервью программе УТН вы говорили о местных органах. А решались вопросы, выплаты пенсий, адресных дотаций и прочего. Не могут сегодня местные органы решать те вопросы, которые должен решать так называемый департамент. Мы работаем вместе, и я никогда не сваливаю все на правительство, к чему и вас призываю.

Еще один вопрос. Коммерциализация торговли. Наступает время ее завершения. Записано четко: контроль возлагается на местные органы, ж с 1 марта следует закрыть лицевые счета некоммерциализовавшихся предприятий. Я направил официальный запрос на имя Виктора Михайловича Пинзеника и председателя комиссии депутата Пилипчука с просьбой дать толкование, какие сегодня подхода к коммерциализации предприятий торговли, перешедших на аренду до 29 ноября 1990 года и потом узаконивших свои арендные отношения в соответствии с последними нашими постановлениями и декретами. К сожалению, ответа нет, опять будут виноваты во всем местные органы. А в торговле города Макеевки работает 17 тысяч человек, которые уже думают, как свои средства направить на аренду с выкупом. Они сегодня полностью готовы перейти к приватизации.

Коммерциализация, приватизация, аренда с выкупом... Я просил бы здесь четко определиться.

В целом программу действий правительства я поддерживаю, хотя надо много над ней работать. Думаю, что Верховный Совет в этом плане будет вам самым активным помощником.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Записалися на виступ 82 народні депутате. Виступило 22.

Давайте зараз домовимося... Тільки прошу, щоб ми один одного чули. Від комісій в основному виступили всі. Ще дехто наполягає на виступі. Мене звинувачують у тому, що за кількістю виступів різні регіони були представлені неоднаково. Але я, крім того, що надавав слово від комісій, ще й дотримувався списку тих, хто записався на виступ.

Леоніде Даниловичу! Мені здається, що все-таки не всі представники територіальних груп виступили. Тому вноситься пропозиція продовжити обговорення на годину зараз або завтра. Давайте визначимось. Принципового заперечення від уряду немає. Це вже добре, тому що треба, щоб виступи уряд усе-таки слухав. Тому я ставлю на голосування першу пропозицію: продовжити роботу на годину і після цього прийняти рішення. Як ви проголосуєте, так і буде.

"За" - 113. Не приймається.

На цьому сьогодні обговорення закінчуємо, а завтра розпочнемо роботу о 10 годині.

https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/4816.html

БЮЛЕТЕНЬ N 2

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ