БЮЛЕТЕНЬ N 1

Опубліковано 02 02 1993

 

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.  2 лютого 1993 року. II година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, і присутні гості!

 

     Прошу ввімкнути систему і реєструватися.

 

     У залі  присутні 379 народних депутатів.  Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     На розгляд вносяться такі питання порядку денного:

 

     про орієнтовний перелік питань для розгляду на сьомій  сесії Верховної Ради України;

 

     про порядок  висвітлення  роботи сьомої сесії Верховної Ради України;

 

     про план дій уряду України по реалізації та  розвитку  Основ національної   економічної   політики   на  1993  рік  /доповідає віце-прем'єрміністр України,  міністр економіки  Пинзеник  Віктор Михайлович,  співдоповідь  народного  депутата,  голови постійної Комісії  з  питань  економічної  реформи  і  управління  народним господарством Пилипчука Володимира Мефодійовича/.

 

     3

 

     Я просив   Василя  Васильовича  уточнити,  чи  буде  депутат Пилипчук,  чи не буде.  Знаєте,  у нас  голова  комісії  є  такою високою  посадовою особою,  що може бути присутнім,  а може й ні. Учора Василь  Васильович  сказав  мені,  що  депутата  Пилипчука, мабуть, не буде. Сьогодні ж він запевнив, що буде.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,   перший  заступник  Голови  Верховної  Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Бо він мені сказав, що буде присутнім.

 

     ГОЛОВА. Це  пов'язано  із  відрядженням  народних  депутатів Чародєєва і Пилипчука до Туреччини з метою підготовки зустрічі по виробленню  організаційного  засідання міжпарламентської асамблеї одинадцяти країн Чорноморського басейну.  Тож ми не  передбачали, що він буде...

 

     Отже, такий   порядок   денний  на  сьогодні.  Чи  будуть  у депутатів якісь зауваження щодо нього? Немає.

 

     Тоді розпочинаємо   обговорення    питань    запропонованого порядку...

 

     Мені нагадують,  що  його треба проголосувати.  Отже,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 331. Приймається.

 

     Тоді приступаємо до розгляду питань порядку денного, Перше - про  орієнтовний  перелік  питань  для  розгляду  на сьомій сесії Верховної Ради України.

 

     4

 

     Прошу депутатів,  які записуються  на  виступи,  не  шуміти! Знайдіть, будь ласка, іншу форму спілкування.

 

     Хочу доповісти  народним депутатам,  про що ми домовилися на вчорашньому засіданні Президії щодо орієнтовного переліку питань, які пропонуються для розгляду на сьомій сесії.

 

     Ви всі  є  свідками  того,  що  ми  це  робимо щоразу,  коли відкриваємо роботу сесії - від першої до сьомої.  І в нас  завжди було  в  орієнтовному переліку від 70 до 140 питань.  Практично ж розглядалася з них половина.  Але за час  роботи  тієї  чи  іншої сесії  вносився  цілий ряд інших питань,  які не були включені до орієнтовного графіку,  але висувалися реальним життям, політичною й  економічною ситуацією,  яка складалася в суспільстві,  а також обстановкою у Верховній Раді.

 

     Прошу секретаріат    припинити    запис.    Звертаюсь     до секретаріату: припиніть запис на обговорення питання, адже ми вже розпочали,  по  суті,  обговорення.  Там  уже  Василь  Васильович допомагав,  Прошу  депутатів Панасюка і Гопея зайняти свої місця. Сергію  Івановичу,  ми  живемо  у  такий  період,  коли  черги  є найхарактернішого  особливістю  нашого  життя.  І тому давайте не будемо наголошувати,  що стало проблемою  записатися  на  виступ. Прошу  на мене не давити.  А ж виконую ваше доручення і звертаюся до депутатів,  Ви знаєте,  є така закономірність: хто піддається, на того й давлять, Може, це моя й слабкість, що я вам піддаюсь, і я повинен її позбавитися.

 

     5

 

     Звертаюся до депутатів Чобота,  Поровського, Гудими, Шлемка, Панасюка:  займіть свої місця.  І камеру звідти прошу прибрати. А то ви вже таку сенсацію там побачили,  що  треба  обов'язково  її показати.  Вони ж бачать, що камеру наведено на них і продовжують там  стояти.  А  люди  подумають,  що  це  справді   найактивніші депутати.

 

     Ще раз  інформую  народних  депутатів  про  те,  що ми вчора домовилися і пропонуємо вам підтримати орієнтовний перелік питань для  розгляду  сьомою сесією.  Ці питання можна вважати як основу для  подальшої  роботи.  Але  це  не  виключає   можливості,   що постійними  комісіями,  урядом  чи іншими органами,  які наділені правом  законодавчої  ініціативи  /а  таке  право  має  і   кожен депутат/,   можуть   бути   внесені   питання,   підготовлені   в установленому порядку на розгляд Верховної Ради.

 

     Далі. Вам роздано два орієнтовних графіка: перший - це питання, які пропонується розглянути на сьомій сесії, а другий - для розгляду протягом  2-5  лютого,  тобто  на  першій тиждень.  Далі  запропоновано порядок роботи сьомої сесії:  в які дні  відбуватимуться  пленарні  засідання,  в  які  -  робота   в постійних комісіях. Все це вам роздано.

 

     Тому ми вчора домовилися,  щоб провести обговорення переліку питань,  виділити  для  цього  одну   годину,   тобто   завершити обговореній  до  12  години,  а  потім  проголосувати орієнтовний графік.

 

     Якщо немає заперечень,  прошу приступити до такої процедури. Немає заперечень? Перший мікрофон.

 

     6

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  головний  лікар  медсанчастини Микитівського ртутного  комбінату  /Горлівський-Микитівський  виборчий   округ, Донецька   область/.  Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  президиум! Уважаемый  Кабинет  Министров!  Уважаемые   сограждане!   Сегодня исполняется  50  лет  начала разгрома немецкофашистских войск под Сталинградом.  Это чрезвычайно важная дата.  Я предлагаю  почтить память погибших,  которые отстояли честь,  свободу, независимость нашей Родины,  а их очень много. Хочу пожелать крепкого здоровья, благополучия   тем,  кто  остался  живой.  Прошу  почтить  память погибших минутой молчания.

 

     ГОЛОВА. І відстояли не тільки нашу Батьківщину,  а звільнили і  багато  інших  країн  від  коричневої  чуми.  Прошу підтримати пропозицію депутата Черненка. Прошу сідати.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Теперь по повестке дня  и  о  порядке  работы седьмой сессии.  Иван Степанович, у меня принципиальный вопрос. Я активно отстаиваю эту  позицию.  В  порядок  дня  работы  ведьмой сессии  включается  проект  Закона  о  концессиях.  Предлагаю  из перечня  этот  законопроект  исключить.  Не  надо   нам   сегодня заниматься концессиями,  не пришло то время.  Дай Бог, оно вообще никогда не придет. Это первое.

 

     Второе. Я  согласен  с  проектом  Постановления  о   порядке освещения  работы  седьмой  сессии  Верховного  Совета  Украины и предлагаю депутатам за него проголосовать.

 

     И еще ряд соображений. В перечне, на мой взгляд, значительно отодвинуты особо важные проекты законов. Это, прежде всего

 

     7

 

     проект Закона   о  борьбе  с  организованной  преступностью, который,  кстати,  уже роздан нам.  Мы могли бы его  в  ближайшее время  включить в порядок дня.  Я не говорю,  что на этой неделе. Может быть,  на следующей или тогда,  когда мы  начнем  работать. Предлагаю  также  включить  проект  государственной  программы по борьбе с организованной преступностью.

 

     И третье.  Предлагаю в наш перечень включить проект Закона о донорстве.   Этот   законопроект   уже  подготовлен.  Сегодня  мы донорством занимаемся кустарным  способом.  Там  много  вопросов, которые   законодательно   не   урегулированы.   Такие   у   меня предложения. Иван Степанович.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Як   бачите,   почалося обговорення двох питань. Це, може, і правильно. Моя помилка, що я не запропонував, щоб обговорювати одночасно і перше питання - про орієнтовний  перелік  і  друге  -  про порядок висвітлення роботи сьомої сесії.  Я повинен був це запропонувати.  Голова Комісії  p питань   гласності  і  засобів  масової  інформації  Спис  Микола Михайлович  готовий  був  зробити  доповідь.  Але   чи   потрібна доповідь?  Ні. Миколо Михайловичу, ви не наполягаєте? Тоді, може, в кінці ви повідомите про позицію комісії щоб зараз не переривати обговорення.

 

     Відносно пропозиції   народного   депутата   Черненка   щодо концесій,  Незважаючи на те,  що це питання внесено,  одностайної думки  ви  так  і  не дійшли.  Тобто ви сходитеся на тому,  що до вирішення питання не готові зараз ні Верховна Рада,  ні громадяни України. Тому роботу над ним треба продовжити.

 

     Я пам'ятаю,   що   Борис   Ілліч   пропонував   опублікувати законопроект

 

     8

 

     у пресі,  щоб люди ознайомилися.  А  Степан  Ількович  Хмара казав,  що його взагалі треба зняти, бо він піде на шкоду Україні і може призвести до непередбачуваних наслідків.

 

     Через те питання внесено до орієнтовного  графіка  як  таке, над котрим треба працювати.

 

     Що стосується   блоку  питань,  пов'язаних  з  боротьбою  із злочинністю,  то я прямо заявляю і депутатам, і комісіям, і нашим виборцям:  якщо  ці  питання будуть підготовлені завтра,  то вони завтра будуть внесені на розгляд Верховної Ради.  Прошу депутатів Кондратьєва  і  Шишкіна зосередити свої зусилля на підготовці цих питань.  До речі,  у нас сьогодні відбулася розмова, у якій взяли участь Леонід Данилович Кучма, я і Віктор Іванович Шишкін. Йшлося про те, що треба зробити, аби люди повірили: в Україні в влада, в Україні в Прокуратура.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська  область/.  Я  хотів  би  спочатку  висловитися  щодо орієнтовного графіка сьомої сесії.  Там є  питання  про  зовнішню політику України на сучасному етапі. Згідно з пунктом 4 статті 97 Конституції України,  ми визначаємо основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики України.  Це наш конституційний обов'язок,  і ми повинні його виконати. Це перше.

 

     Друге. Підтримую пропозицію про те,  що ми  повинні  слухати двічі на місяць звіти голів постійних комісій.  Це слід включити, скажімо, до графіка роботи на лютий. І потім, якщо на цьому

 

     9

 

     тижні треба заслухати двох голів постійних комісій,  то я не переконаний,  що доцільно депутата Кислого заслухати.  Він тільки місяць чи два є головою,  а деякі голови працюють більш  тривалий строк.

 

     Далі. Шановний  Іване  Степановичу!  Ми  включали до порядку денного роботи Верховної Ради  спільне  засідання  президентської команди, уряду і парламенту для того, щоб визначитись, розставити всі крапки над "і" у наших стосунках,  і,  як ви казали, щоб люди нарешті  почули,  чи  в  у  нас  влада,  чи  немає.  Так  от,  на продовження вашої пропозиції.  Ми не повинні роздавати  цю  владу політичним спекулянтам. Це головне.

 

     І насамкінець.  До пункту 2 цієї постанови я хотів би додати доручення Комісії з питань гласності і засобів масової інформації

-  забезпечити  рівноправну участь депутатів у цій роботі.  Чим я мотивую таку пропозицію.  Коли зустрічався  з  людьми,  то  почув /передаю  дослівно/:  загальне  враження таке - знову одні й ті ж обличчя і знову брешуть.  За два роки у нас визначились політики, які  весь час на телеекранах,  і саме вони і ніхто більше,  дають коментар до тих  чи  інших  подій.  Це  неправильно,  це  обмежує інформацію.

 

     Треба забезпечити  рівноправну  участь  депутатів  від  усіх політичних фракцій,  від усіх регіонів  України  в  інформаційних програмах,  тільки тоді люди розумітимуть усю палітру економічних і політичних проблем, що є в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я з вашої  згоди,  шановні  депутати,  звертаюся  до Списа Миколи Михайловича з тим, щоб він акумулював усі пропозиції

 

     10

 

     з цього  приводу.  А перед тим,  як зачитувати постанову,  я надай йому слово.

 

     Тепер відповідай  Володимиру  Михайловичу  Яценку  та  іншим депутатам,  які поділяють його пропозицію.  Питання внутрішньої і зовнішньої політики ми розглянемо тоді,  коли  будемо  розглядати доповідь   Президента   з  цього  питання.  Ми  відкриємо  широке обговорення і приймемо відповідну постанову  Верховної  Ради.  Це перше.

 

     Друге. Справді,  ми  таке  спільне  засідання  повинні  були провести.  І зараз я підтримую цю пропозицію:  доручити  Плющу  і Кучмі  узгодити з Президентом порядок і дату проведення спільного засідання. Леоніде Даниловичу, ви не заперечуєте? Ні. Дуже добре.

 

     Третій мікрофон.

 

     Перепрошую, ще кілька  слів  щодо  звіту  голів  комісій,  Я просив депутатів усі зауваження здати Президії з тим,  щоб Василь Васильович їх узагальнив, і тоді ми внесемо на розгляд депутатів. Якщо  є  інші пропозиції,  то прошу шановного депутата Рябоконя і Василя Васильовича виробити порядок розгляду.

 

     Третій мікрофон.

 

     11

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Шановні депутати!  Шановний  Кабінет Міністрів!  Шановний  Голово!  Думаю,  що  на цій сесії нам треба обговорити становище культури і творчих  спілок  України.  Леонід Данилович сказав,  що під час переговорів з корейською делегацією відзначалося,  що відродження Кореї  почалося  саме  з  духовного відродження.  Шкода, що, як і уряд Фокіна, теперішній уряд робить усе,  щоб остаточно  знищити  наші  видавництва,  музичний  фонд, літературний   фонд,   Спілку   письменників.   Половина   Спілки письменників - уже під владою банку.  Видавництво  "Веселка"  уже віддано  в  оренду посольства Америки.  Люди не мають за що жити. Ви,  може,  й не повірите,  але Літфонд виплачує по  800  купонів зарплати.  Підіть  поговоріть  принаймні  з  жінками на прохідній Спілки письменників,  які мають 2 тисячі  карбованців.  Далі  так жити не можна.

 

     Вважаю, що уряд і ми всі, шановні депутати, цілимо в головне

- в культуру.  Через рік ми матимемо хліб,  матимемо  м'ясо,  але культура,  яка творилася тисячоліттями,  за рік не відтворюється. Вона вмирає і може не ожити.

 

     На мою думку,  на цій сесії ми маємо обговорити також проект Закону  про  авторське право.  Дійшло до того,  що за пісню,  яку співає  вся  Україна,  письменникові   платять   6   купонів,   а композитору - 5-6 купонів. Мені скаржився композитор Білаш,

 

     12

 

     що за  оперу  "Гайдамаки",  яку  він  писав  увесь свій вік, заплатили 36 тисяч карбованців гонорару.  Далі так жити не можуть творчі спілки - вони голодні,  вони жебраки,  вони скоро прийдуть до Верховної Ради і домагатимуться  від  нас  шматочка  хліба.  У журналі   "Вітчизна"   заробітна  плата  становить  3000  -  3500 карбованців.  Половину редакції віддано вже теж  кооперативам  чи іншим подібним структурам.

 

     Гадаю, що нам уже час,  нарешті, повернутися до долі книжки. Нам вистачить паперу,  і ми самі  заробимо  великі  гроші,  ще  й державі  дамо.  Одна книжка дає подеколи більше,  ніж колгосп або завод.  Тож прошу уряд, і зокрема віце-прем'єра Жулинського /який аби  трохи  менше  по  президіях сидів,  а більше заглиблювався в творчий процес,  то було б чудово/, і нас, депутатів, щоб нарешті ми   обговорили  на  цій  сесії  проблеми  духовного  відродження України.

 

     Також хочу,  щоб збалансували вартість книг які завозяться з Молдавії, з Росії. Вони значно дешевші. Давайте підійдемо до цієї торгівлі полюдськи, аби не руйнувати до кінця книготорги.

 

     І ще прошу,  щоб сесія починала роботу о 9 годині, а не о 10 і  11.  День  довгий,  але  виходить,  що,  коли темніє,  тоді ми засідаємо тут, а коли світловий день - не засідаємо.

 

     Варто також нагадати нашим телебаченню й радіо про те,  що є авторське  право,  і  слід  називати  авторів  творів,  які  вони передають, зокрема музичних творів.

 

     Ми знищили вже  будь-яке  право  в  Україні,  що  стосується творчих людей,  так само знищили й море ансамблів,  театрів. Бо в театрах таж люди буквальне нічого не заробляють.

 

     13

 

     Пропоную обговорити  на  одному  з   наших   засідань   долю духовного відродження України.

 

     ГОЛОВА. Звертаюсь  до народних депутатів з проханням вносити пропозиції,  а не починати обговорення питання,  не включеного до порядку  денного.  Це  зараз  певною  мірою  зробив Степан Пушик. Згадайте,  як у цьому залі ми приймали основи  законодавства  про культуру.  І  як багато й по телебаченню,  і в пресі говорили про те,  що нарешті прийняли такий  важливий  закон,  нарешті  вже  в стрижень цієї діяльності і таке інше,  і от зараз раптом чую,  що вже нічого немає.

 

     Тому звертаюсь по голови постійної Комісії з питань культури і  духовного  відродження  Танюка й до віце-прем'єра Жулинського: якщо у вас виникають такі болючі проблеми /а  вони  є  у  творчих спілок/,  і  якщо вам потрібно внести зміни чи доповнення до того законодавства або  прийняти  якийсь  інший  нормативний  акт,  то розгляньте  це  на  спільних  засіданнях  комісії  й  відповідних органів і внесіть пропозиції.

 

     Далі пропозиція щодо початку роботи сесії з дев'ятої  години ранку звучить не вперше. Я зараз поставлю її на голосування, а ви визначайтеся,  бо я не хочу бути відповідальним за те,  що нібито гальмую роботу.  Вважаю, що депутати працюють не тільки пленарне, в й інші форми роботи.  І не треба зводити все до того,  коли  ми починаємо  засідати,  можна й о сьомій ранку,  якби тільки було з чим працювати.  Але це не значить,  що одна й  найголовніша  наша форма - пленарні засідання.

 

     14

 

     Отже, хто  за  те,  щоб  розпочинати  пленарне  засідання  з дев'ятої години ранку, прошу проголосувати.

 

     "За" - 49. Рішення не прийнято.

 

     Будь ласка, з трибуни.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань здоров'я   людини   /Ленінградський  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний Голово,  шановні депутати?  Хочу висловитися стосовно до того  питання порядку денного,  нашого орієнтовного графіка,  яке звучить так:  про Указ Президії Верховної  Ради  України  від  30 серпня 1991 року про заборону Комуністичної партії України.

 

     Після мене,  напевно,  виступатиме  Олександр  Олександрович Мороз, тож звертаюсь і до нього.

 

     Шановні депутати!  Існування   Соціалістичної   партії   дає достатній  політичний  простір  для боротьби,  пропаганди ідей та практики марксизму-ленінізму,  для того щоб змагатися напередодні виборів до Верховної Ради й до інших Рад.  Але ті,  хто наполягав на перегляді рішення Президії,  бажають  одного;  аби  наша  нова держава   офіційно   реабілітувала   та  відновила  оту  злочинну антилюдську  практику  знищення  людей  в  Україні.  За  багатьма ознаками  наша  держава  і  її  структури  на сьогодні є державою вчорашнього комуністичного минулого.

 

     15

 

     Єдине, що втратила номенклатура,  - це ідеологічний контроль над  ментальністю та духовністю суспільства.  Без такого контролю номенклатура приречена на політичну смерть. Верховна Рада повинна перешкодити   реанімації  трупу.  Якщо  Верховна  Рада  відновить комуністичну партію,  це означає,  що вона виступає  за  те,  аби заборонити,  по  суті,  скасувати  Акт про незалежність України і повернути її до "червоного" минулого.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Вдруге звертаюся до народних депутатів  і  прошу  не відкривати  обговорення  того  чи  іншого  питання,  доки воно не включено до порядку  денного.  А  якраз  це  питання  включено  в орієнтовний  графік  як  таке,  що може бути розглянуте на основі підписів народних депутатів, і ви про це знаєте.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ 0.0., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.  Вибачайте,  депутате Івасюк, ви, мабуть, не знаєте, що заяви   для  вступу  до  Соціалістичної  партії  пишуться  не  до Верховної Ради, а до первинної організації.

 

     Тепер по суті.  Іване Степановичу,  у мене прохання  до  вас поставити на голосування дві пропозиції.

 

     Перша. Про утворення Ради національної безпеки України. Мова йде про створення не дорадчого  при  Президентові,  а  державного органу, який би розглядав усі складові національної

 

     16

 

     безпеки. Потрібно  буде визначити статус ради,  передбачаючи виключне право формування  її  Верховною  Радою  і  включення  до складу  ради  Голови Верховної Ради або його заступника,  а також внесення доповнень до Конституції.

 

     Проекти документів з  цього  приводу  підготовлені,  і  коли Президія  вважатиме за потрібне,  їх можна буде внести на розгляд Верховної Ради.

 

     І друге питання.  Воно перекликається із тим, про що говорив депутат  Черненко.  Шлях від Сталінграда до Рівного мав рівно рік тяжких боїв.  Так ось,  я  пропоную  включити  в  порядок  денний питання   про   створення  тимчасової  депутатської  комісії  для розгляду обставин розбою,  вчиненого групою так званих  "старших" так  званої  "Волинської січі" щодо ветеранів Великої Вітчизняної війни - учасників визволення Рівного від фашистів.

 

     Дика акція сталася минулої суботи,  в  якій  постраждали  18 чоловік,  у  тому  числі  жінки.  Викрадено  38 тисяч карбованців пожертвувань на вінки до могил.  Керував цією  операцією  депутат Червоній,  організатор  ряду  провокацій  на  релігійній та інших основах.

 

     Прошу цю пропозицію вважати депутатським  запитом  Прокурору України,   Міністерств   внутрішніх  справ,  Службі  національної безпеки,  Міністерству  оборони.  Адже  діяльність  воєнізованого формування,  створеного  одіозним генералом Мулявою,  фактично не передбачена законом / якщо це стосується Збройних Сил України/.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Другу частину  пропозиції народного депутата Мороза як депутатський запит прошу видрукувати і направити на розгляд. Що стосується першої

 

     17

 

     частини - про створення державної ради національної  безпеки

- прошу дати можливість прокоментувати.

 

     Рік тому   були   подані  подібні  пропозиції,  і  Президент призначив перше організаційне  засідання  пропонованої  ради.  На цьому   засіданні   я  сказав  Леоніду  Макаровичу,  що  коли  це створюється  державна  рада  національної  безпеки,  то   готуйте пропозиції  в  установленому  порядку  і  внесіть  їх  на розгляд Верховній Раді.  Я ж у такій раді участі брати  не  буду.  Леонід Макарович   сказав,  що,  мовляв,  ми  дійсно  поспішили,  що  це підготовлено не так, як передбачено, і тому я прошу не вважати це державною  радою національної безпеки.  Тому ми будемо створювати такий  орган,  який  би  враховував  пропозиції,   тобто   радник Президента  з  питань  національної  безпеки.  Але  насправді  це перетворилося в якусь раду.  Не так давно у мене була  розмова  з Леонідом  Макаровичем,  і  він знову повернувся до цього питання. Але паралельно з цим група народних депутатів /думаю,  не розкрию тут таємниці, один з них - депутат Бандурка, хоч не можу сказати, що він тільки один автор/ внесла пропозиції,  і я доручив  Василю Васильовичу   та   ряду  депутатів  працювати  над  ними,  Леонід Макарович сказав і про своє бачення вирішення цього питання.

 

     Тому прошу,  якщо нині виникла потреба у створенні державної ради національної безпеки, комісії, яким я доручив, підготувати і внести пропозиції до Верховної Ради.

 

     18

 

     Як будемо голосувати? Чи, може, проголосуємо тоді, коли вони внесуть  ці  пропозиції?  Давайте спочатку підготуємо пропозиції. Прошу Василя Васильовича очолити цю роботу,  а народних депутатів Бандурку, Кондратьєва, Леміша та інших, хто бажає, взяти участь у ній і підготувати пропозиції.

 

     Другий мікрофон.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних     справах    /Новоукраїнський    виборчий    округ, Кіровоградська  область/.  Шановний  Іване  Степановичу,  шановні колеги!  Я  вже  не вперше хочу порушити питання щодо концепції і підходів до нашого планування.  От і сьогодні,  якщо ми  дивимося цей  орієнтовний  перелік  питань  для  розгляду на сьомій сесії, знову  бачимо,  що  це  перелік  питань,   які   характеризуються випадковістю, безсистемністю, якимось еклектизмом.

 

     19

 

     Я міг  би  навести  ще  один  приклад.  Ми  йдемо  до ринку. Говоримо про змішану економіку,  про приватний сектор  тощо.  Тут зовсім  не  простежується  нормативна  база  для цього приватного сектора.  Ті колеги,  які часто бувають за кордоном, як кажемо, в цивілізованих країнах,  знають, що там є цілий пакет документів - це і про корупцію,  і про спекуляцію,  і про відмивання грошей, і про лобізм тощо. Нічого подібного у нас сьогодні немає.

 

     Шановний Іване  Степановичу!  Коли  ми  вносили  питання про ротацію Президії,  то мали на увазі і те,  що зміцнимо  її  таким чином, щоб вона більш глибоко проробляла ці питання.

 

     В орієнтовному порядку є питання про обрання голів постійних комісій.  Боюся,  що поки ми дійдемо до розгляду  цього  питання, багато часу мине.

 

     У мене є така практична пропозиція: давайте створимо, можливо, на цьому тижні робочу групу. Не будемо називати  її  якось  претензійне - стратегічного планування чи ще якось.  Хай  це  буде  робоча  група  з   питань   перспективного планування  роботи  Верховної Ради.  Її можна було б сформувати з представників різних груп,  політичних течій, Кабінету Міністрів. І  варто,  щоб  ті  питання,  які ми вносимо на розгляд Верховної Ради, були продуманими, концептуальними.

 

     І друге питання - дуже коротеньке і дуже  практичне.  Думаю, нікого  не  треба  переконувати  в тому,  яке надзвичайно складне становище сьогодні на селі.

 

     Іване Степановичу! Ви це знаєте не гірше будь-кого. Можливо, все-таки    варто   на   цьому   тижні   запланувати   інформацію віце-прем'єрміністра з питань агропромислового комплексу,  аби  і ми тут, і всі наші люди почули про стан на селі і про підготовку

 

     20

 

     до весняних  робіт,  насамперед,  про  забезпечення пальним, мастилом тощо.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Депутати звинувачують мене у тому, що я протягом відведеної години витрачаю час. Тоді я буду мовчати,  тільки включатиму мікрофон, і все. Я ж даю відповіді на запитання.  Тож надалі цього не робитиму. Як я можу не відповісти на  пропозицію  народного  депутата  Мусієнка,  яка   тільки   що прозвучала? Ви розумієте, він стверджує, що в переліку питань для розгляду на сьомій сесії,  немає багатьох питань,  що  стосуються економічної реформи.  Так ми ж повноваження з питань впровадження економічної реформи делегували Кабінету Міністрів  до  травня.  і тому, звичайно, цього блоку питань немає.

 

     Що ж стосується такої ініціативної групи, яка б прогнозувала і планувала,  то я за таку групу.  Давайте її створимо,  і  нехай вона працює.

 

     Або от  Василь  Іванович  запитує:  а  що  ж  тоді  робитиме Президія? Справедливе запитання.

 

     Однак я сприймаю зауваження і більше не  коментую.  Даю  вам годину, говоріть, що хочете.

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги!  Ви знаєте, що ми сьогодні розглядатимемо план дій уряду. Але він не буде виконаний доти, доки ми не

 

     21

 

     вирішимо політичного питання - питання про владу.

 

     Якщо не  буде  чітких  структур  виконавчої  влади  - зверху донизу -  жодна  програма  не  працюватиме.  Тому  я  вношу  таку конкретну  пропозицію:  доручити  відповідним  комісіям Верховної Ради відпрацювати розділ Конституції  -  "Органи  законодавчої  і виконавчої  влади  України"  для  того,  щоб  ліквідувати  ці дві паралельні,  абсолютно нікому не потрібні  структури  і  створити чітку виконавчу структуру.

 

     Слід прийняти  Закон  про  вибори до місцевих органів влади. Якщо ми цього не зробимо,  то будемо  це  робити  поспішно,  адже одночасно проводити вибори до Верховної Ради і до місцевих Рад не можна.  Це доводить практика,  та й ми вже дещо з  цього  питання знаємо.

 

     Далі. Треба  підготувати Закон про вибори до Верховної Ради. Думаю,  що було б непогано,  якби ми вже восени чи  навесні  1994 року  провели  вибори  до  місцевих Рад,  підготували відповідний закон,  а потім провели вибори до Верховної Ради,  може, навіть і достроково.

 

     Ще одна пропозиція. Варто записати таке: Верховній Раді заслухати  питання  про  стан  виконання  законів, постанов,  протокольних  доручень Верховної Ради.  Ви знаєте,  що наші закони, м'яко кажучи, не виконуються, і особливо протокольні доручення. Я декілька разів письмово давав протокольні доручення, але досі не можу знайти кінців,  куди  ж  ділися  ці  протокольні доручення. Йде пряма відписка, і відповіді не одержуєш.

 

     І останнє.  Підтримую  проект  Постанови  Верховної Ради про порядок висвітлення роботи, сьомої сесії і вношу таку пропозицію: Комісії мандатній і з питань депутатської етики /голова - депутат Рябоконь/ розглянути діяльність тих депутатів, хто закликає

 

     22

 

     до непокори,  шельмує своїх колег,  тобто робить  те,  що  в будь-якій  цивілізованій  країні  не  може бути дозволено нікому, навіть депутату Верховної Ради.  Але не потрібно  все  валити  на засоби масової інформації.  У тих випадках,  коли вони викривають злочинців,  їх треба  підтримувати.  3  цього  приводу  в  хороше російське прислів'я: "На зеркало неча пенять, коли рожа крива". А ми хочемо, щоб засоби масової інформації мовчали...

 

     Інше питання має стосуватися і Комісії з питань гласності та засобів  масової  інформації.  Адже дуже прикро,  коли працівники телебачення і радіо нагнітають обстановку, говорячи неправду.

 

     Думаю, що ці пропозиції доцільно сьогодні врахувати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги!  Пропоную  включити  до порядку денного роботи сесії одне фундаментальне,  але,  можливо,  трошки  застаріле  питання,  яке стосується розподілу державної, власності.

 

     23

 

     Справа в  тім,  що  два  роки  тому  ми  прийняли  Закон про власність,   в   якому   визначили   дві   категорії:   власність загальнодержавна і комунальна. І досі у нас цей розподіл фактично тривав.  Десь він завершений,  десь не завершений,  але є  багато конфліктів   між  загальнодержавною  власністю  і  обласною,  між обласною і районною,  між районною  і  міською  і  так  далі.  Ці конфлікти    можуть    тільки   посилитися,   коли   ми   почнемо широкомасштабну приватизацію.

 

     Тому пропоную включити це до порядку денного,  щоб  Верховна Рада  як вищий суб'єкт державної власності України затвердила цей розподіл між загальнодержавною і комунальною власністю.

 

     Це фундаментальне питання сьогодні не готове,  Отже, давайте заплануємо  його розгляд,  скажімо,  на травень,  а сьогодні дамо протокольні доручення Кабінету  Міністрів,  обласним  Радам  дати свої пропозиції, щоб це було затверджено законом.

 

     24

 

     Друга частина   цього   питання.   У  Законі  про  власність записано,  що суб'єктом державної власності є Верховна Рада  -  і тільки  Верховна  Рада.  Тому  коли  тут  кажуть,  що власником є Кабінет  Міністрів  і  Фонд  державного  майна,  то  це  не  так. Суб'єктом   власності   є   Верховна   Рада.   Але  вона  делегує повноваження  власника  тому  чи  іншому   органу.   Сьогодні   є специфічні   власники,  такі  як,  скажімо,  Управління  справами Верховної Ради,  Президента, Кабінету Міністрів. Сьогодні питання це не вирішено,  хоч минуло вже два роки,  як прийнято цей закон. Тому я  пропонуй  перелік  майна,  яке  знаходиться  у  володінні зазначених  органів,  а  також  інших  органів  державної  влади, затвердити на сесії Верховної Ради. Сьогодні ми ще не готові дати протокольні доручення відповідним органам.

 

     І остання  репліка.  Тут  був,  як кажуть,  трошки емоційний виступ депутата Івасюка. Я хотів би з приводу цього сказати таке. У сьогоднішній редакції Конституція України не дає Верховній Раді повноважень   затверджувати,   переглядати,   скасовувати   укази Президії  Верховної  Ради.  Такого  там  немає,  почитайте.  Тому пропоную,  щоб у нас  не  розпалювалися  пристрасті,  це  питання проголосувати   окремо,   а   не  списком.  Голосування  провести поіменне.

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу,  шановні  народні  депутати! Вважаю,  щодо  першого  питання  не  буде  заперечень  у  вас і в Кабінеті Міністрів, Давайте дамо протокольне доручення комісіям з питань   економічної   реформи,  з  питань  планування,  бюджету, фінансів і цін разом з іншими  комісіями,  урядом,  з  залученням державних  адміністрацій  і  обласних Рад підготувати пропозиції, які б

 

     25

 

     внесли ясність у питання  власності  відповідно  до  чинного законодавства.

 

     Немає заперечень? Леоніде Даниловичу, ви не заперечуєте? Ні. Коли підготуємо,  тоді і внесемо,  тому що це питання надзвичайно важливе.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые   депутаты!  Уважаемый  Иван  Степанович!  Предлагаю  в перечне вопросов на неделю рассмотрение проекта Закона о внесении изменений и дополнений в Закон о пенсионном обеспечении перенести на среду,  так как вчера он обсуждался  в  Президиуме  Верховного Совета.

 

     Второе. Поскольку  программа  действий  правительства нам не представлена,  а  только  план  действий,  предлагаю  включить  в порядок  дня седьмой сессии программу действий правительства.  Мы должны обсудить ее в соответствии с Конституцией.

 

     Далее. В присутствии Игоря Рафаиловича  Юхновского,  первого вице-премьера  прошу  включить  в  порядок  дня,  проголосованный Верховным Советом вопрос об изменении принципов приватизации.  На заседании Президиума Игорь Рафаилович обещал это сделать.

 

     И последнее.  Экономические  реформы  должны основываться на каких-то  принципах  Конституции.  Но   действие   второй   главы Конституции,  о которой я трижды говорил на заседаниях Президиума приостановлено.  Поэтому надо разобраться с  этой  главой.  Прошу включить  в  порядок дня седьмой сессии проголосованный Верховным Советом вопрос о проведении референдума. В частности, о

 

     26

 

     социально-экономическом устройстве   общества    и    другие вопросы,   которые  мы  проголосовали  при  обсуждении  концепции Конституции. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю так:  щодо  пенсійного  забезпечення  -  це питання  надзвичайно  важливе.  Ми  вчора домовились на засіданні Президії,  що треба дещо узгодити з Кабінетом Міністрів,  і зараз цим  займаємось.  Якщо  будуть  на  середу готові пропозиції,  ми включимо законопроект до порядку денного. Всі інші питання будемо голосувати в комплексі.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОСІВ М.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань державного суверенітету,  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Пустомитівський  виборчий  округ,  Львівська область/. Шановний Іване Степановичу,  шановні колеги!  Коли  розпочиналась шоста сесія, я вносив пропозицію про те, щоб була створена група, яка подала б економічний аналіз законів, котрі ми прийняли і які, як показала практика,  дають негативні наслідки у виробництві. Це правильно,  що  ми  дали  урядові  можливість  своїми   декретами виправляти  наші  закони,  але й нам відмовлятися і відходити від цього питання всетаки не слід.

 

     Думаю, на  сьомій  сесії   необхідно   проаналізувати   весь комплекс  законів,  що  стосуються приватизаційних,  економічних, фінансових питань. Це перше.

 

     Друге. Ми  кільки  разів  вносили  поправки  до  Закону  про місцеве самоврядування. Закон, який зараз існує і діє, увійшов у

 

     27

 

     протиріччя із  Законом  про  вибори до місцевих Рад народних депутатів. Отже, підтримую пропозицію про те, що потрібно негайно розробити  і  прийняти новий Закон про вибори до місцевих Рад,  а заразом,  очевидно,  і Закон  про  вибори  до  Верховної  Ради  і призначити вибори.

 

     Третє. Група депутатів - Хмара,  Яхєєва,  Косів,  Семенець - внесли 7 грудня пропозицію  про  внесення  змін  і  доповнень  до Закону України про Конституційний Суд України,  Питання про склад Конституційного  Суду  України  пропонується  розглянути  на  цій сесії,  але  я  вважав  би  за необхідне перед тим,  як ми будемо обговорювати персональний  склад  Конституційного  Суду  України, розглянути  статтю  б  Закону  України  про  Конституційний Суд в редакції, яку ми подали.

 

     І четверте.  Справді,  у Конституції,  за якою  ми  сьогодні працюємо,  немає  норми  про  перегляд  указів Президії Верховної Ради.  А тому  включення  питання  про  перегляд  Указу  Президії Верховної  Ради  від  30  серпня 1991 року про заборону Компартії України я вважаю неправомірним.

 

     Тут є ще й інші аспекти - аспекти політичного  протистояння. І  внесення  цього  пункту  до  порядку денного є абсолютно не на часі.  Це  може  призвести  лише  до  політичного   протистояння. Пропоную цей пункт також проголосувати окремо і поіменно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань   агропромислового   комплексу   /Приазовський виборчий округ, Запорізька

 

     28

 

     область/. Стосовно орієнтовного переліку питань, внесених на розгляд  сьомої  сесії  Верховної  Ради,  Пропоную  цей   перелік затвердити.

 

     Деякі колеги турбуються,  що питання про заборону політичної партії посилить протистояння у нашому суспільстві.  Але ж воно  й так уже є. Якщо демократію впроваджувати кулаками, як це робиться на Волині та в інших місцях,  то добра не жди.  А тавро  а  понад двох мільйонів людей,  які чесно вірили в ідею і чесно працювали, ми не маємо права не зняти. І хай вони самі вирішують, як їм далі свою роботу будувати.

 

     Тепер щодо  питання  на завтрашній день - про декрети уряду. На жаль,  Декрет про приватизацію  земельних  ділянок,  який  має багато зауважень,  випав.  Тому пропоную завтра також внести його на розгляд.

 

     І про  висвітлення  роботи  сьомої  сесії  Верховної   Ради. Шановні  колеги,  навіть  у  той  час,  коли  ми  тут  чубилися і розпалювали суспільство,  доводячи його до точки  кипіння,  сесію повністю  показували  по  телебаченню,  А тепер,  коли стали дуже дорогими газети,  коли послухати радіо мають  можливість  не  всі працюючі,  чому ми боїмося, щоб два тижні на місяць люди побачили і послухали,  що робиться у Верховній Раді? Пропоную висвітлювати роботу сесії так, як ми робили це і раніше. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     29

 

     ШЕВЧЕНКО О.Є.,  член Комісії Верховної Ради України з питань державного  суверенітету  міжреспубліканських  і  міжнаціональних відносин  /Голосіївський  виборчий  округ,  м .  Київ/.  Пропоную варіант  виправлення  методичної   помилки,   якої   припустилася Президія  Верховної  Ради,  підтримавши  ініціативу  240 народних депутатів про включення  до  порядку  денного  питання  про  Указ Президії  Верховної  Ради  України  від  30серпня  1991  року про заборону Компартії України саме у такій формі.

 

     Справа в тому,  і тут про це йшлося,  що Верховна  Рада  вже тривалий  час  не  виконує  функцій  і  по  Конституції  не  може виконувати функції по розгляду указів Президії. До речі, Президія їх уже й не приймає, через те розглядати указ з метою схвалити чи відхилити його Верховна Рада зараз не може.  Проте це не означає, що  ми позбавляємо народних депутатів права вносити пропозиції до порядку денного. Мова йде тільки про те, в якій формі вносити.

 

     Тому пропоную цей пункт порядку  денного  сформулювати  так: про  діяльність  Компартії  України.  Гадаю,  що у такому вигляді включення  цього  питання   підтримає   і   депутатська   фракція Української   республіканської   партії,  і  депутатська  фракція Конгресу національнодемократичних сил.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     30

 

     ПІСКУН О.І.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ,  Сумська  область/.  Підтримую більшість  питань,  включених  до  порядку  роботи  сьомої сесії, особливо питання економічного і державного будівництва. Але є два моменти, на які хочу звернути вашу увагу.

 

     На сторінці  4  питання  має назву:  про Положення про збори територіальної общини в Україні. Ні в історії, ні у праві України поняття  "територіальна община" немає.  Тому перш ніж включати це питання до переліку, хотів би, щоб той, хто його вносив, пояснив, що мається на увазі.

 

     Тепер питання  на  сторінці  5 - про Указ Президії Верховної Ради  України  від  30  серпня  1991  року.  Хочу   аргументувати положеннями  Конституції.  Згідно  зі статтями 105 і 106 Президія Верховної Ради України приймає постанови.  У статті 97 /пункт 30/ говориться про те, що Верховна Рада має право скасування постанов Президії Верховної Ради України і розпоряджень  Голови  Верховної Ради України,  як ви бачите, слова "указ" тут немає. Тому розгляд цього питання на сесії не  дасть  результату  бажаного  для  тієї групи депутатів, які його вносили. Матимемо політичне і соціальне загострення і протистояння.

 

     Підтримую пропозицію депутата Барабаша провести  голосування щодо цього питання окремо, голосувати поіменно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     31

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! Я, честно говоря, была просто удивлена, когда в громадном перечне вопросов  не встретила даже слова "Конституция".  Мы что,  вообще прекращаем работу над Конституцией?  Или,  может быть,  я  что-то пропустила?  Во  всяком  случае,  считаю  необходимым  включить в повестку дня вопрос о референдуме по концепции  Конституции.  Без этого мы не сможем двигаться дальше в работе над Конституцией.  А без решения глобальных вопросов, - каким будет наше государство - мы многие законы не сможем принять.  Если народ не примет решения о  том,  какой  будет  наша  республика   -   парламентской   или президентской,  каким будет местное самоуправление, как мы сможем принимать законы, например, о выборах, о Кабинете Министров?

 

     Прошу, Иван  Степанович,  поставить   на   голосование   мое предложение  о  включении  в  повестку  дня  вопроса о проведении референдума по концепции Конституции. Мы обусловили это положение в постановлении, надо его просто выполнить.

 

     И по   вопросу   освещения   работы  сессии.  Наша  комиссия единогласно пришла к выводу,  что нецелесообразно освещать сессию так,  как  мы это делали до сих пор.  Более разумно освещать ее в виде,  допустим,  двухчасового  дневника.  За  два   часа   можно объективно  и  достаточно  полно  показать  все,  что делалось на сессии.  А для того,  чтобы 'то носило объективный характер нужно поручить  комиссии  по  гласности  отработать  механизм  контроля объективности освещения сессии.

 

     32

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ЧОБІТ Д.Б.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного  відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/, Шановні депутати! Підтримую пропозицію колеги Степенка  про те,  щоб на цій сесії заслухати проекти законів про зміни до Конституції,  до  Закону  про  місцеві  Ради  і  місцеве самоврядування, проекти законів про вибори до місцевих Рад та про вибори до Верховної Ради  з  тим,  щоб  ми  дійсно  восени  могли провести  вибори  в  органи  місцевої  влади.  І  треба  доручити відповідним комісіям підготувати такі проекти.

 

     Стосовно Указу Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року про заборону Компартії України.  Наголошую на тому,  що тоді,  30 серпня,  Комуністичної партії України як такої не було. Існувала  Комуністична  партія  Радянського  Союзу,  так було й у статуті  записано.  Якою  ставити  питання  про  відновлення,  то потрібно  відновлювати  Комуністичну  партію  Радянського Союзу і Радянський  Союз.  А   це   означає   -   вести   антиукраїнську, антидержавну кампанію /що й робить знаюча частина депутатів/.

 

     Пропоную сформулювати питання по-іншому, Щоб його заслухати, нам потрібно мати інформацію.  Для того слід створити депутатську комісію  по  розслідуванню  діяльності  комуністичної  партії  на Україні з 1917 року по  30  серпня  1991  року  й  доповісти  про результати  її  роботи.  Верховній  Раді  і  всьому народові.  Не відновлювати комуністичну партію треба, а провести

 

     33

 

     міжнародний суд над  цією  злочинною  організацією.  І  таку підготовку  до  "Нюрнбергського  процесу  |  2"  дійсно  потрібно починати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

 

     ЛОБАЧ В.І.,  голова  Лисичанської  міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету  /Лисичанський виборчий округ,  Луганська   область/.   Уважаемые   депутаты,   уважаемый Председатель!  Чтобы снять все эти политические упреки, в которых отдельные  депутаты  пытаются  поупражняться  возле   микрофонов, предлагаю   все-таки   вернуться   к   рассмотрению   вопроса   о Конституционном Суде.  И  тогда  мы  будет  вправе  все  подобные политические заявления отправлять в Конституционный Суд.  Давайте все-таки вернемся к созданию нашего Конституционного  Суда.  Надо этот вопрос включить в повестку дня.

 

     Иван Степанович!  Хочу  также поставить вопрос о контрольных функциях,  которые должны выполнять  аппарат  Верховного  Совета, Президиум  Верховного  Совета,  а том числе и по выполнению ваших поручений, вернусь к нескольким из них.

 

     Вот есть  запрос  депутата  Лобача  и  есть  соответствующее решение    Василия    Васильевича    по    поводу   "відрахування підприємствами коштів у фонд соціального захисту інвалідів" и так далее.  Три  месяца на мой запрос нет ответа.  Есть документ,  он подготовлен - изменения к закону. Для кого-то это просто документ или

 

     34

 

     бумага. А  для  председателей,  руководителей предприятий на местах - это деньги,  Сегодня за  мной  уже  ходит  представитель Арбитражного суда и спрашивает:  "Что же вы там все-таки решите?" Три месяца прошло - ничего не могу ответить.  Поэтому контрольная функция необходима.

 

     Второе. Помните,   я   выступал   от   микрофона  по  поводу содержания дорог республиканского подчинения? Было дано поручение Кабинету  Министров.  И  снова  никакого  ответа.  Зато  когда  я повторно посылаю запрос, мне отвечают: "Мы еще ничего не решили". Но ведь мне как председателю исполкома нужно содержать дороги.  К примеру,  за этот месяц я должен заплатить 5 миллионов рублей  по этой  статье.  Давайте договоримся однозначно - или мы отнесем их содержание к расходам местных бюджетов и будем соответственно  их планировать,  или  все-таки  давайте концерну "Дорстрой" скажем о том,  что содержание республиканских дорог должно быть за ними по какому-то  закону.  Или пусть Кабинет министров даст предложение, или Верховный Совет примет решение.

 

     И третий мой запрос.  Иван  Степанович!  Многие  говорят,  и сегодня  особенно часто звучит по радио и телевидению,  что внизу наблюдается паралич власти.  Я же утверждаю,  что паралича власти нет,  есть  паралич  денег!  Средств у местных Советов на сегодня просто  нет.  Но  вместе  с  тем  мы  лишаемся  и   коммунального имущества,   которым   управляли.   Действием   декрета  Кабинета Министров приостановлены полномочия местных Советов, в частности, по  коммерциализации  торговли.  Мы  отвечаем  перед  народом  за торговлю на местах, а у нас забрали постановлением

 

     35

 

     Кабинета Министров от 15 декабря право управления.  Но  ведь надо   же  как-то  эти  вопросы  согласовывать!  Получается  так: забирают  у  местного  Совета  право  управлять  той   или   иной собственностью, и в то же время упрекают в параличе власти.

 

     Думаю, что  прежде  чем забирать сегодня декретом у местного Совета  власть,   нужно   определить,   как   же   будет   дальше осуществляться  управление.  Поэтому  просил  бы Иван Степанович: пусть после ваших  поручений  то  ли  аппарат,  то  ли  Президиум выпишут их и проконтролируют выполнение.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати!  Прошу Василя Васильовича вибрати ці доручення по запитах.  Ми розглянемо їх  виконання  на засіданні Президії й проінформуємо вас.

 

     Останнє коло від мікрофонів.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,   заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  гласності  та  засобів   масової   інформації /Шевченківський виборчий округ,  Львівська область/.  Кілька слів щодо регламенту сьомої сесії.  Колеги!  Я, мабуть, не відкрию вам Америки,   сказавши,   що  значна  частина  законів  і  постанов, проголосованих у цьому залі,  прийняті умовно,  тобто,  по  суті, незаконно,  через відсутність від 50 до 100 депутатів, які нібито голосували. Ви побачите, що буде в цьому залі через два три дні.

 

     Чи могло б таке статися в конгресі США,  парламенті  Франції чи  Англії,  щоб  один  депутат  голосував  за  іншого  або  й за двох-трьох?  У польському  сеймі  недавно  розгорівся  скандал  у зв'язку з виявленням такого поодинокого випадку.

 

     36

 

     Пропоную щоденно   перед  початком  ранкового  і  вечірнього засідань проводити реєстрацію біля столів під розписку,  це займе 15  хвилин.  Якщо  ми  вже  дійшли до того,  що голосуємо один за десятьох,  то треба,  нарешті,  поступитися дорогою  професійному парламенту,  який  оберемо  на вільних виборах на багатопартійній основі.  Вимагаю взяти це під особливий контроль і  звертаюся  до всього народу з таким проханням:  хай ті, кого обрали, працюють а ті,  хто не працює,  хай поступаються місцем новому парламентові. Якщо мене не бував, то мене це теж стосується.

 

     І ще одне питання. Як голова фракції Руху я подавав заяву до Секретаріату Верховної Ради з проханням ознайомити мене із заявою групи  депутатів  щодо  включення  в  порядок  денний питання про відновлення комуністичної партії.  Я просив  це  надати  мені  як голові фракції для вирішення,  питання,  як нам голосувати.  Мені таку можливість не було надано. Категорично протестую, вважаю, що народ повинен знати своїх "героїв".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  пояснюю,  що  Секретаріат жодній фракції не підпорядкований.

 

     Другий мікрофон.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у закордонних    справах    /Олександрійський    виборчий    округ, Кіровоградська область/.  Должен сказать,  что сегодня здесь была задумана  провокация со стороны Руха по вопросу,  который подняли 245 народных депутатов - о рассмотрении в Верховном Совете

 

     37

 

     антиконституционного указа  о  запрете  Компартии   Украины. Запретили  ее  после  путча.  Сейчас,  когда ГКЧП,  этот "мыльный пузырь" лопнул,  ищут другие причины. Для этого есть суд, который может это рассмотреть.

 

     Меня возмущает   следующее.   Вопрос  внесен  без  нарушений Конституции и Регламента.  Мы поступили честно,  собрали голоса и никого  насильно  не заставляли поставить свою подпись.  На каком основании здесь развернули травлю?  Мы будем настаивать  на  том, чтобы   этот  вопрос  был  включен  в  повестку  дня.  Его  нужно рассмотреть не для того,  чтобы расколоть общество,  а  наоборот, чтобы прекратить этот раскол.

 

     ГОЛОВА. Ви тільки не так керуйте... Третій мікрофон.

 

     ШЛЕМКО В.Т.,       начальник       управління       культури Івано-Франківської обласної державної  адміністрації  /Косівський виборчий округ,  Івано-Франківська область/.  У робочому варіанті плану дій уряду передбачалось підготувати  до  червня  1993  року проект  Закону про статус високогірних регіонів України.  Однак в остаточному варіанті плану цей  законопроект  не  передбачається. Варварські  пограбування і знищення природних багатств Гуцульщини призвели до повного зубожіння цього унікального куточка України.

 

     Ревно виконуючи п'ятирічки та семирічки,  масово  вирубували основне багатство Гуцульщини - ліс.  А про добробут горян ніхто й не збирався думати. Тож задля збереження Гуцульщини,-

 

     38

 

     а це  Верховинський,  Косівський,  Путильський,   Рахівський райони,  а також частина Вижницького та Надвірнянського районів - уряду треба негайно підготувати необхідні  заходи  щодо  розвитку цього регіону, а також розробити і внести на розгляд сьомої сесії Верховної  Ради  України  проект  Закону   України   про   статус високогірних районів України.

 

     Хочу торкнутися ще одного дуже важливого питання.  В проекті Закону про статус ветеранів війни  і  праці  зневажено  учасників визвольних змагань,  їх позбавлено соціального захисту. Натомість надаються пільги тим,  хто  боровся  проти  учасників  визвольних змагань, себто боровся проти державності України.

 

     Не подбала  держава  і  про  тих  людей,  які  насильно були вивезені за  межі  України.  Повернувшись  на  батьківщину,  вони навіть  не  мають  де притулитися,  тому що хату і все майно було конфісковано.

 

     Третій збір всеукраїнського політичного об'єднання "Державна самостійність  України"  прийняв звернення до Президента України, Верховної Ради України з вимогою визнати ОУНУПА воюючою стороною, а  учасникам визвольних змагань - надати статус учасників війни і соціальне їх захистити.

 

     Прошу внести це питання на розгляд сьомої сесії.

 

     ГОЛОВА. Так,  з трибуни - останній.  Час  закінчився.  Зараз 12.11, минула рівно година.

 

     МАСЛЮК Г.Є.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань економічної   реформи   і   управління   народним   господарством /Петровський   виборчий   округ,   Донецька  область/.  Уважаемые депутаты! Четвертым

 

     39

 

     пунктом в ориентировочном перечне стоит доклад Президента  и программы    его    внутриполитической    и    внешнеполитической деятельности.  Здесь уже говорили о том,  и я хочу это повторить, что  нам  самим  пора определить приоритеты внутренней политики и внешней  политики  и  в   соответствии   с   этими   приоритетами сформировать   стратегию.   А  потом,  наверное,  попросить  наше правительство  в  соответствии  с   этим   скорректировать   план действий,   который   нам   сейчас   предложен.  А  сегодня  его, по-видимому, просто нужно принять к сведению.

 

     Я это говорю потому,  что мы будем очень долго  плавать,  не зная,   куда   хотели   бы  приплыть,  и  нам  уже  пора  в  этом определиться.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми вже  використали  час. Проголосувало більш як 330 депутатів. Все, прошу зайняти місця.

 

     Тепер з приводу тих питань, щодо яких ми не прийняли ніякого рішення. Ось такий блок питань.

 

     Перше -  пропозиція   народного   депутата   Степенка,   яку підтримали  депутати  Косів  і  Чобіт.  Вона полягає у тому,  щоб доручити  Комісії  Верховної  Ради  у  питаннях  законодавства  і законності разом з іншими комісіями

 

     40

 

     продовжити роботу  над  Конституцією в плані внесення змін і доповнень  до  тих  глав  і  статей,  які   зараз   мають   якісь недоречності.

 

     Друге. Доручити    комісіям   з   питань   законодавства   і законності,  з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого   самоврядування   інтенсифікувати   свою   роботу   по підготовці законопроектів про вибори до місцевих  представницьких органів влади і про вибори до Верховної Ради.

 

     Закликаю всіх депутатів зосередити свою увагу, знаходити для цього час  і  більш  інтенсивно  працювати.  Вчора  на  засіданні Президії  я  говорив  про  це депутатам Ткачуку і Гришку і ще раз звертаюсь до них.  Тому думаю, що заперечень проти цього не буде, Є заперечення у депутата Носова? Розумієте, ваше заперечення буде вислухало, але переважна більшість депутатів проголосує за це.

 

     Другий мікрофон.

 

     41

 

     НОСОВ В.В.,  член Комісії Верховної Ради України у  питаннях законодавства   і   законності   /Октябрський   виборчий   округ, Полтавська область/.  Комісія ще в жовтні  минулого  року  подала пропозицію  про  збільшення  штату фахівців при комісії до сорока чоловік.  Цього не було зроблено.  Зараз  у  нас  п'ять  чоловік, працювати нікому. Й вже про це один раз доповідав.

 

     ГОЛОВА. Приймаю  зауваження депутата Носова як свій недолік. Ще раз про це кажу і прошу Верховну  Раду  дати  дозвіл  Президії збільшити  кількість  людей,  які  б  працювали при комісії.  Але потрібно  встановити  персональний  склад  і  доручити   Президії вирішити  це  питання.  Я  сприймаю  це як свою недоробку.  Інших пропозицій немає? Треба голосувати?

 

     Третій мікрофон.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/.  Шановні депутати!  Я хотів би звернути вашу увагу на одне питання,  якого ніхто не торкався. Йдеться про нову редакцію проекту Закону про мови.

 

     ГОЛОВА. Я ж  запитую  про  вашу  думку  з  приводу  внесеної пропозиції щодо підготовки законопроектів.

 

     42

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І.   Розгляд  цього  питання  повністю  ігнорує національне відродження і вносить  нову  напругу  в  суспільство. Давайте виключимо це питання.  Діє закон,  він розрахований на 10 років, і нехай він діє. Якщо вносяться поправки до закону...

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,  начальник  відділу   слідчого   управління Управління   внутрішніх   справ  Запорізької  області  /Жовтневий виборчий округ,  Запорізька область/.  Уважаемый Иван Степанович, уважаемые  коллеги!  Я  предлагаю  от  комиссии внести в перечень вопросов,  подлежащих  рассмотрению  на  сессии,  помимо  проекта Закона   о  борьбе  з  организованной  преступностью,  еще  пакет законов.

 

     ГОЛОВА. Я ж запитую про ваше ставлення до законів про вибори депутатів  місцевих  Рад  народних депутатів і народних депутатів України, а ви - про організовану злочинність!

 

     Перший мікрофон.

 

     МАКАРЕНКО С.М.,  секретар Комісії Верховної Ради  України  з питань  діяльності  Рад  народних  депутатів,  розвитку місцевого самоврядування /Макіївський-Червоногвардійський  виборчий  округ, Донецька область/. Уважаемый Иван Степанович, уважаемые депутаты! Наша комиссия неоднократно рассматривала

 

     43

 

     вопрос о новом законодательстве, о выборах в местные Советы. И  я  скажу  одно,  может  быть,  только для справки:  сейчас это сделать очень трудно,  поскольку  не  определены  конституционные основы  избирательной системы...  Иван Степанович,  разрешите мне закончить.

 

     ГОЛОВА. Ми  ж  не  розглядаємо  цього  питання,  а  ви   вже включились  у  його  обговорення.  Якщо вам дуже складно і важко, якщо вам щось заважає,  то ви вносьте пропозиції від комісії,  як "розшити"  ті  місця,  які вам заважають.  Але це не сьогодні.  Я прошу проголосувати за те, щоб дати доручення комісіям у питаннях законодавства і законності і в питаннях діяльності Рад і розвитку місцевого    самоврядування    інтенсифікувати     роботу     над законопроектами  про  вибори  депутатів  місцевих  Рад і народних депутатів України. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 186.  Рішення не приймається.  Так  що  працюйте,  як працювали.

 

     Наступний блок  питань  -  це приватизаційний пакет законів, який можна б розглядати в комплексі,  виходячи з того,  що ми вже дали  доручення готувати законопроект про внесення амін до Закону про власність і так далі.  Було таке  доручення  сесії  Верховної Ради,  Ігоре Рафаїловичу, Кабінету Міністрів проаналізувати пакет законів,  пов'язаних з приватизацією в Україні і  внести  до  них відповідні   зміни.   Депутат  Марченко  стверджував,  що  ви  на засіданні Президії давали  обіцянку  узгодити  ці  питання.  Я  в особистій бесіді з Віктором Михайловичем Пинзеником і з вами таку домовленість

 

     44

 

     мав. Давайте  вважати,  що  це  все-таки   наріжний   камінь радикальної  економічної  реформи.  Ми  просимо комісії Верховної Ради  і  уряд  проаналізувати  діюче   законодавство   і   внести пропозиції,  що відрегулювати декретами, а до яких законів внести зміни і доповнення з цих  питань.  Є  заперечення?  Немає.  Треба голосувати? Не треба, вже проголосовано.

 

     Тепер питання щодо Конституційного Суду.  Ви бачите, що воно включено до порядку  денного,  але  є  звернення  групи  народних депутатів про те, щоб перед обговоренням цього питання розглянути законопроект про внесення змін і доповнень до статті б Закону про Конституційний Суд.  Отже, коли ми включимо до порядку денного це питання,  тоді Верховна Рада і буде вирішувати його. Ми так учора в Президії і домовилися.

 

     Питання щодо Конституції.  Світлано Вікторівно, а ви "слона" і не запримітили,  воно  записано  на  першій  сторінці.  А  щодо референдуму,  то  це  інше питання.  Це питання буде розглянуто в тому випадку,  коли  буде  відповідно  внесене.  У  нас  створено конституційну комісію, вона сьогодні працює. Депутат Носов тільки що  звертався  до  Верховної  Ради,   щоб   збільшити   кількість звільнених працівників,  щоб інтенсифікувати її роботу. Коли ми у Верховній  Раді  визначимось,  тоді  буде   прийнято   відповідне рішення. Так що це питання до порядку денного включено, треба над ним працювати.

 

     Щодо стану виконання законів і пропозицій. Ми домовилися, що коли   вони   будуть   підготовлені,  то  на  засіданні  Президії розглянемо. Усе інше уже узгоджено з депутатами.

 

     45

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Програма уряду.

 

     ГОЛОВА. Уряд не відмовлявся,  просто це потребує часу.  Коли все  буде  готово,  тоді  уряд  згідно  з Конституцією запропонує програму. Так, Леоніде Даниловичу? До травня.

 

     Ви розумієте,  план  дій  ~  це  не  програма,  а  згідно  з Конституцією   уряд  повинен  дати  програму.  Збіжиться  вона  з програмою національної економіки чи це буде щось інше, я не знаю. Леоніде  Даниловичу,  прошу вас відповісти,  я ж не можу говорити від імені уряду.

 

     КУЧМА Л.Д., Прем'єр-міністр України /Красногвардійський виборчий округ, Дніпропетровська область/.  Надо понимать,  чего мы друг от друга хотим. Если кто-то считает, что правительство должно предложить к 1 мая какую-то другую программу,  то могу сказать однозначно:  мы не   собираемся   этого   делать.  Мы  предлагаем  план  действий правительства на 1993 год.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемые   депутаты!    Уважаемый    Леонид Данилович!  Статья  117 Конституции обязывает новое правительство представить Верховному Совету программу действий на период своего действия.

 

     Верховный Совет в соответствии со статьей 97 Конституции обязан  утвердить  программу  действий,  и  только тогда мы имеем право анализировать декреты, планы и другое.

 

     46

 

     Если этот  план  действий,  который нам представлен,  /а там написано,  что  это  рабочий  план/  правительство  имеет   право изменять,   то   возникает   неконституционная  норма.  Если  это программа, так давайте так ее и назовем, включим в обсуждение как программу   правительства   и   примем   соответствующее  решение Верховного Совета.

 

     Спасибо.

 

     КУЧМА Л.Д.  Если вам так хочется,  давайте назовем ее именно так.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Іване Степановичу! Я вносив пропозицію, але її неправильно сформулювали при голосуванні.  Тому ще раз  повторюю: доручити  відповідним комісіям Верховної Ради відпрацювати розділ Конституції "Органи законодавчої  і  виконавчої  влади  України". Прошу це питання поставити на поіменне голосування,  оскільки маю таке право як депутат.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Добре,  я не можу ігнорувати.  Вам  зрозуміла  суть? Депутат Степенко наполягає провести поіменне голосування.

 

     Хто за те, щоб голосувати поіменно?

 

     "За" - 110. Рішення не приймається.

 

     Перший мікрофон.

 

     47

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.  Иван Степанович! Мне вообще непонятно, что может делать Конституционная комиссия,  и какой проект она  может готовить,  если при этом не опирается на волю народа относительно концепции Конституции?  Сначала нужно провести референдум  по  ее основным   положениям,  а  потом  разрабатывать  проект,  который основан на этих положениях. Почему вы упорно не хотите ставить на голосование мое предложение? Я настаиваю на этом.

 

     ГОЛОВА. Я  не можу з голосу поставити на голосування питання щодо проведення референдуму.  Почитайте Закон про  референдум,  і хай він буде для вас керівництвом до дії.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановний Леоніде Даниловичу! Хочу підтвердити думку,  яку висловили Голова Верховної Ради і  депутат  Марченко. Стаття  117  /частина  друга/:  "Новоутворений  Кабінет Міністрів України подає на  розгляд  резидента  України  і  Верховної  Ради України    програму   наступної   діяльності   на   строк   своїх повноважень".  Ви подали план роботи на цей ріж,  а програма  має передумовою  не  один  рік.  У  нас  є надія,  що ви добре будете працювати.

 

     КУЧМА Л.Д.  Я  бы  вас  попросил  определить  срок  действия правительства. Это первое.

 

     Второе. Вчера  Россия  в одностороннем порядке резко подняла цены на газ.  Вот вам и вся  программа.  А  послезавтра  еще  раз поднимет цены на нефть.

 

     48

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Прошу  не  загострювати питання.  Леоніде Даниловичу,  і вас також.  Під  час  детального обговорення становища,  яке в нас склалося, ми дійшли згоди, що в сучасних  умовах  уряд  не   може   запропонувати   довгострокову предметну  програму  у зв'язку в такими-то і такими-то факторами. Основний фактор було названо тільки що.

 

     Ми домовились,  що уряд запропонує  план  конкретних  дій  і заходів на поточний рік і продовжуватиме працювати над програмою. Правильно,  Леоніде  Даниловичу?  Отже,  домовились  і  не  треба відступати від цього.

 

     КУЧМА Л.Д. А мы не возражаем.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     БИЧКОВ В.В.,  заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Иван Степанович!  Я относительно предложения Остроущенко. Она это говорит  не  с  голоса.  В   свое   время   по   предложению   33 депутатоваграрников  ми  здесь  проголосовали 304 голосами за то, чтобы  вынести  на  референдум  утверждение   символики,   Гимна, Конституции.  Так  что  это  отнюдь  не  с  голоса,  надо  просто выполнять наши конституционные решения.

 

     49

 

     ГОЛОВА. Давайте знайдемо ці рішення,  я такого не  пам'ятаю. Не треба зараз загострювати ситуацію. Другий мікрофон.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О..  перший  заступник  Генерального прокурора України /Московський виборчий округ, Харківська область/. Шановні народні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Пропоную включити до переліку питань для розгляду на сьомій сесії звіт  Прокуратури України про проведену роботу за останній час.

 

     ГОЛОВА. Варто  підтримати.  Тому  що  багато розмов точиться навколо  цього.  Тим   більше   сама   Прокуратура   виступає   з ініціативою. Є заперечення проти цього? Немає. Підтримуємо.

 

     Минуло півтори   години.  Всі  основні  пропозиції  під  час обговорення порядку денного народні депутати висловили.  Отже, ми можемо  орієнтовний перелік питань,  пропонованих для розгляду на сьомій сесії,  а також орієнтовний графік пленарних засідань  2-5 лютого  в  основному  узгодити,  а в ході підготовки вносити нові питання для розгляду на пленарних засіданнях.  Хто за  це,  прошу проголосувати.

 

     "За" - 264, Приймається.

 

     Вам запропонований   Комісією   з  питань  гласності  проект постанови відповідно до обговорення  по  другому  питанню  -  про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради. Переважна більшість  депутатів  його  підтримала.  Прошу  внесений   проект проголосувати.

 

     50

 

     "За" - 228. Приймається.

 

     Миколо Михайловичу!    Врахуйте    пропозиції,    які   були висловлені,   в   подальшій   роботі   комісії,   зокрема    щодо вдосконалення  цього механізму.  А поки що будемо керуватися тим, який є.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до  розгляду  третього  питання  порядку денного.  Нагадую,  що ми сьогодні працюємо без перерви до другої години.

 

     Слово для доповіді про план дій Уряду України по  реалізації та  розвитку  Основ національної економічної політики на 1993 рік надається віце-прем'єрові,  міністру економіки Пинзенику  Віктору Михайловичу. Регламент - до тридцяти хвилин.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр,   міністр   економіки України /Радянський виборчий округ,  Львівська область/. Шановний Голово і Шановні депутати!

 

     Кабінет Міністрів  України  пропонує  вашій  увазі  план дій уряду по реалізації та розвитку  Основ  національної  економічної політики на 1993 рік. Цей документ розроблений за участю великого кола фахівців уряду,  депутатів,  учених  і  підприємців.  Хочемо висловити  вдячність  усім  їм,  а також депутатам,  колективам і окремим спеціалістам,  які подали  свої  міркування  щодо  виходу України  з  кризи,  які  внесли  і досі продовжують вносити цінні пропозиції до плану дій уряду.

 

     Дозвольте розповісти притчу про трьох мудреців. Назустріч їм іде  чоловік і запитує:  "О наймудріші!  Поясніть ще раз,  у чому причини нинішнього кризового стану в Україні".

 

     51

 

     Двоє пішли далі,  а двоє залишились на місці і повели  жваву дискусію.

 

     Хочемо висловити  надію  на те,  що ми - і уряд,  і Верховна Рада - станемо зараз саме тими двома, які пішли далі.

 

     Слід відзначити,  що  система  заходів   плану   дій   уряду базується  саме  на виявленні головних причин існуючого кризового стану.  Вони вам добре відомі і не раз навивалися а цієї трибуни, а тому немає потреби їх повторювати.

 

     При розробці   плану   у   нас  постійно  виникала  проблема поєднання   макроекономічної    стабілізації    і    стабілізації виробництва.  Інтереси тут нерідко протилежні. Тому ми виходили з тези:  краще зрадити  чистоті  теорії,  відійти  від  теоретичних принципів,  але зберегти потрібне нам виробництво,  стабілізувати його.  Нам не потрібен бездефіцитний  бюджет,  доходи  і  витрати якого дорівнюють нулю,  бо зупинилось виробництво.  Цим ми будемо керуватися у своєму повсякденному житті, реалії якого змусять нас вносити корективи у план дій.

 

     52

 

     При розробці  плану  ми відійшли від романтичних підходів до реформування  економіки.  Дозвольте  поінформувати  про   головні висновки, зроблені з попередньої практики.

 

     1. Захоплення    макроекономічним   підходом   до   процесів реформування,  відірвано від того,  що  реально  відбувається  на рівні  підприємств.  Подібні погляди дуже добре лягають на папір, на сторінки багатьох програм,  але вони ніяк не хочуть  лягти  на реалії нашого економічного життя.  І не могли лягти,  бо тільки в нашій ситуації зупинка одного єдиного заводумонополіста  загрожує катастрофічними   наслідками   для   всієї  економіки  /спробуйте імпортувати таку продукцію з-за кордону за браку твердої валюти/.

 

     2. Основою нашої  економіки  був,  є  і  тривалий  час  буде державний сектор економіки.  Ми ж,  не створивши нового реального власника,  забули,  що у державної  власності  теж  повинен  бути господар,   власник.   У   результаті  ми  втратили  контроль  за використанням державної власності, допустили деградацію державних підприємств,  втрату їх потенціалу, заохотили процес безоплатної, в інтересах окремих груп людей, "приватизації" власності.

 

     53

 

     3. Не сформувавши реального ринку  робочої  сили,  ми  зняли контроль  за доходами в державному секторі,  породили споживацьку психологію:  дай побільше.  А звідки  дати,  якщо  ми  все  менше виробляємо?  Папірцями людей не нагодуєш і не одягнеш. Ми зможемо дати більше тільки тоді, коли краще запрацює наше виробництво.

 

     4. Повна лібералізація цін добре спрацьовує в  конкурентному середовищі.   Але   наш   доморощений  монополіст  ніяк  не  хоче рахуватися з тим,  що в результаті його дій ціни  на  товари  для людей  рвуться  до небес.  Свої інтереси йому ближчі.  І глибокою помилкою  були  ілюзії  щодо  його  порядності,  чесної   цінової поведінки.

 

     5. Мало  створити  хороші  закони  - треба,  щоб вони діяли. Процес економічних перетворень має бути керованим.  А це потребує сильної    виконавчої    вертикальної    влади    з    безумовним підпорядкуванням   нижчих    ланок    вищим    та    персональною відповідальністю за довірену ділянку роботи.

 

     Які головні особливості дій уряду на 1993 рік?

 

     1. Поєднання    в   плані   процесів   як   макроекономічної стабілізації,   так   і   стабілізаційних   процесів   на   рівні мікроекономіки.  Ми виходили з того,  що без створення нормальних умов для роботи підприємств нам ніколи не вийти  з  кризи.  Таким чином,  зміщення акцентів зроблено на користь стабілізації роботи підприємств.

 

     2. Макроекономічні заходи уряду  спрямовані  на  приборкання зростання цін згори - через контроль за грошовим обігом, доходами населення, ув'язування їх зі зміною обсягів виробництва, реальним станом  економіки.  Тобто  завданням  нашої  політики є обмеження неконтрольованого  емісійного  обігу  грошей,   не   забезпечених товарною масою.

 

     54

 

     Заходи щодо  стабілізації  виробництва спрямовані на реальне наповнення доходів населення відповідною масою товарів  народного споживання.

 

     Якщо система перших заходів може дати досить швидку віддачу, то другі тільки закладають її основу на майбутнє.  Грубо  кажучи, вкладаючи  сьогодні  кошти у виробниче будівництво,  ми обмежуємо своє  споживання,  але  закладаємо  базу  для  його  зростання  в майбутньому.  Це неминуча плата за вихід з кризи, і ми повинні це усвідомлювати.

 

     3. Деякі заходи,  які здійснив чи мав наміри здійснити уряд, погіршують макроекономічну ситуацію.  Але ми свідомо йдемо на це. Так, встановивши оподаткування прибутку замість доходу зі ставкою 30  відсотків,  ми  зменшили  надходження  до  бюджету,  посилили проблему його збалансованості,  але тим самим попустили податкову "удавку" на шиї підприємця.

 

     Інший приклад. Звичайно, краще, коли підприємство платить 70 відсотків валютної виручки державі. Але реальне життя нам довело: коли замахнешся на багато - не отримаєш нічого. І досвід минулого року це показав:  замість розрахункових надходжень  до  валютного фонду в розмірі 2,7 мільярда доларів ми одержали 165 мільйонів.

 

     Основна частина  нашої  валюти  - за кордоном.  Вона успішно обслуговує  економіку  інших,  далеко  не  бідних,  держав.  Тому сьогодні  в  Україні  ніяких  валютних податків уже немає,  ми їх відмінили.  Експортер платить  звичайний  податок  в  українських карбованцях.

 

     Дозвольте зупинитись   на   найважливіших   заходах   уряду, спрямованих на стабілізацію виробництва.

 

     55

 

     1. Відродження  керованості  державним  сектором   економіки через   відповідні   міністерства.  Мова  йде  про  нову  систему взаємовідносин   міністерств    і    підприємств.    Міністерства призначають директора,  укладаючи контракт з ним, контролюють, як і будь-який  господар,  фінансові  результати  роботи  без  права втручання  в  оперативну  діяльність.  Ми  виходимо  з принципово важливої ролі  директора,  а  тому  його  зарплата  безпосередньо ув'язується  з  результатами  роботи  керованого підприємства /за чистим прибутком/ і максимальним розміром не обмежується.  Але це покладає  й  велику  особисту  відповідальність  на  директора за роботу державного підприємства. Інакше кажучи, даючи великі права й    можливості   заробітку,   ми   передбачаємо   й   відповідну відповідальність.  Пакет  рішень  з  цього  блоку  питань  урядом прийнято,  залишається  кілька  документів,  які  будуть прийняті найближчими днями.

 

     2. З метою заохочення підприємницької  діяльності,  усунення перешкод  для  її  розвитку  уряд  уже  здійснив  або  передбачав здійснити:

 

     2.1 Становлення податку на прибуток у розмірі 30  відсотків, зниження  податку  на  добавлену  вартість  з 28 до 20 відсотків, повне звільнення від податків сільськогосподарських  підприємств, залишення  в розпорядженні аграрного сектора податку на добавлену вартість.

 

     2.2 Звільнення підприємств від податку на прибуток за випуск продукції,  яка  раніше не вироблялась в Україні.  Тобто мова йде про заохочення розвитку внутрішньої кооперації. Таке рішення уряд теж   уже   прийняв,  і  воно  відбите  у  відповідному  декреті. Підприємства,  які освоять випуск  нової  продукції,  не  платять податку протягом першого року виробництво повністю,

 

     56

 

     другого - оплачують тільки 50 відсотків ставки.

 

     2.3 Звільнення  від  сплати  експортного  та імпортного мита підприємств,  що здійснюють  кооперовані  поставки  з  суб'єктами інших держав СНД,  виконують міждержавні угоди.  Таке рішення теж уже прийнято і дів.  Тобто ми знімаємо пута,  які  не  дозволяють здійснювати  кооперовані зв'язки між нашими підприємствами.  Дуже добре було б,  якби відповідне рішення було  прийняте  і  з  боку Росії.

 

     2.4 Розробка  програми  розвитку  внутрішньої  кооперації  в Україні.  Відповідне  доручення   урядом   дано,   і   воно   вже виконується.

 

     2.5 Відміна  податку на валютну виручку,  надання податкових пільг експортерам продукції машинобудування.

 

     2.6 Встановлення  разом  з   Національним   банком   України граничних    термінів   перерахування   грошей   між   суб'єктами господарювання,  перевищення яких тягне за собою відповідальність банків перед своїми клієнтами.

 

     57

 

     2.7. Врегулювання   разом   з  Національним  банком  України взаємної заборгованості підприємств.

 

     До речі,  зараз  підготовлений  проект  спільної   постанови Кабінету  Міністрів і Національного банку про проведення в першій декаді лютого взаємної  заборгованості  суб'єктів  господарювання України і Росії.

 

     3. Уряд   виходить   з  необхідності  серйозних  структурних зрушень  в  економіці.  Пріоритетами  його  структурної  політики визначено :

 

     3.1. Зменшення  енергетичної  залежності  України /створення спільних компаній по видобутку нафти і газу, збільшення видобутку нафти  і  газу  з  власних  родовищ,  будівництво  терміналів для приймання нафти на Чорному  морі,  поглиблення  переробки  нафти, прийняття  програми  розвитку  вугільної  промисловості /до речі, вона  вже  розроблена/,   реалізація   заходів   для   скорочення енергоспоживання  /зараз  готується  відповідний проект постанови Кабінету Міністрів/.

 

     3.2. Забезпечення населення товарами  народного  споживання, перш за все продовольством та лікарськими засобами.

 

     3.3. Збільшення  виробництва  та  продажу на світовому ринку продукції  машинобудування,  заохочення  експортного  потенціалу, захист внутрішнього ринку.

 

     4. План  дій виходить з того,  що стабілізація виробництва і майбутнє його піднесення неможливі без відродження  інвестиційної активності,  сильного  державного  впливу  на процеси структурної перебудови.

 

     Пам'ятаю вислів одного мудрого директора: "Доки я   будую,   доти  залишатимуся  директором,  як  тільки  я перестану будувати, то піду з цієї посади".

 

     58

 

     У зв'язку з цим план дій уряду передбачає таке.

 

     4.1. Звільнення    від    оподаткування    прибутку,    який спрямовується на інвестиції. /Ви знаєте, таке рішення вже діє/.

 

     4.2. Відшкодування  з  бюджету податку на добавлену вартість відносно введених у дію основних фондів. /Це рішення теж діє/.

 

     4.3. Створення інвестиційних компаній.

 

     4.4. Встановлення   нормативів   інвестиційної    діяльності комерційних банків, звільнення від оподаткування прибутку банків, який вони отримують від інвестиційної діяльності.

 

     4.5. Створення    державного    фонду    та     спеціального інвестиційного     банку    який    здійснюватиме    кредитування інвестиційних проектів під дуже низькі проценти.

 

     4.6. Державне кредитування пріоритетних напрямів структурної перебудови  /і,  до  речі,  цей момент ми вже врахували в проекті Державного бюджету/.

 

     4.7. Надання податкових кредитів під розширення  виробництва продукції.

 

     4.8. Укладення  угод а банками щодо створення консорціумів з метою забезпечення фінансування пріоритетних проектів структурних зрушень.

 

     4.9. Розвиток ринку цінних паперів.

 

     З метою  забезпечення  населення продовольчими товарами уряд ставить  завдання  забезпечити  сільськогосподарських  виробників паливно-мастильними   матеріалами,   засобами  захисту  рослий  і тварин,   мінеральними   добривами.   Велика   частка   державних капіталовкладень    спрямовується    на   пріоритетний   розвиток соціальної сфери не селі, на створення потужностей до виробництву машин для сільського господарства і переробної промисловості .

 

     59

 

     5. У   зв'язку  із  зростанням  зношеності  основних  фондів намічено обмежити використання амортизації на  нова  будівництво, перерозподілити    частину    амортизаційних   коштів   державних підприємств у пріоритетні галузі з дуже великим рівнем зношеності основних  фондів,  ввести  дострокове  списання основних фондів у галузях, які забезпечуюсь науково-технічний прогрес.

 

     6. У  1993  році  ставиться  завдання   комерціалізувати   і приватизувати  тільки  ті  об'єкти,  що  найбільше  впливають  на розвиток споживчого ринку,  тобто мова йде про малу приватизацію. Що  стосується  приватизації  крупних і середніх підприємств,  то уряд усвідомлює  складність  і  тривалість  даного  процесу.  Він повинен   супроводжуватися   підвищенням   ефективності   роботи, нарощуванням виробничого потенціалу  структур,  що  виникають  на базі  державних підприємств,  а не призводити до руйнування цього потенціалу.  У 1993 році передбачається здійснити  корпоратизацію державних   підприємств,   тобто  перетворення  їх  в  акціонерні товариства  з  наданням  пріоритетного  права   членам   трудових колективів   на   придбання   акцій   за  приватизаційні  майнові сертифікати.

 

     У малому  агропромисловому   секторі   передбачаються   такі заходи:    проведення   паювання   і   акціонування   колективних господарств,  приватизація  підприємств  харчової  і   переробної промисловості,     корпоратизація    спеціалізованих    державний сільськогосподарських   підприємств,   законодавче   врегулювання відносин щодо всіх форм власності на землю і форм господарювання, скасування обмежень щодо розмірів земельних  ділянок  фермерських господарств, присадибних ділянок.

 

     60

 

     7. Уряд  планує здійснити заходи щодо посилення конкурентних засад у  господарській  діяльності  а  метою  заохочення  кращого використання  ресурсів,  обмеження  зростання  цін,  стимулювання науково-технічного прогресу.

 

     Найважливіші заходи плану дій уряду в цій сфері такі.

 

     Чітке розмежування функцій  органів  державного  управління. Поступова  ліквідація  монопольних  структур,  зокрема  через  їх розукрупнення. Проведення в кожній галузі аналізу, тобто основних реформаційних перетворень в усіх секторах економіки.  Реальні дії щодо того,  щоб запрацювали норми антимонопольного  законодавства /вони  зараз особливої ваги набувають у зв'язку з тими рішеннями, які уряд прийняв відносно системи декларування зміни цін/.

 

     Уряд виходить  з  того,   що   майбутній   прогрес,   швидке реагування  на  потреби людей і виробництва залежать від розвитку дрібного  і  середнього  бізнесу  виробничого  характеру  в  усіх секторах   економіки.  Для  його  підтримки  збережено  податкові пільги,  передбачені  державне  кредитування,   часткова   оплата процентів   за  кредит,  конкурсне  розміщення  замовлень  уряду, введення   механізму,   який   зобов'язує   крупні   підприємства розміщувати  частину  замовлень  на  малих  підприємствах  у  тих випадках,  коли замовником на кінцеву продукцію в уряд, проводити аукціонний   продаж  для  дрібного  бізнесу  окремих  виробництв, незавершених  будов  або  їх  частин,  забезпечення  доступу   до іноземних кредитів, що надаються міждержавними каналами.

 

     61

 

     ІІ. Найбільш     принципові    заходи    уряду    в    плані макроекономічної стабілізації.

 

     1. У грошово-кредитній політиці :

 

     заборона автоматичного  фінансування  бюджетного   дефіциту, покриття  його  за  рахунок  кредитів  банків,  зовнішніх джерел, випуску державних цінних паперів;

 

     встановлення процентної   ставки,   ставки    рефінансування Національного  банку на рівні,  який перевищує інфляцію.  Це,  до речі, і умова захисту вкладів громадян від постійного знецінення;

 

     підвищення норм обов'язкових резервів комерційних банків;

 

     посилення жорсткого  контролю   за   кредитними   операціями комерційних банків;

 

     врегулювання механізму вексельного обігу;  з метою зупинення небезпечного  процесу  доларизації  економіки  ввести   поетапно, часткову і повну внутрішню конвертацію українського карбованця за вільним курсом,  після чого обіг твердої валюти  в  Україні  буде заборонено. Проект відповідного декрету урядом уже підготовлено.

 

     2. У банківській реформі:

 

     обмежити комерційну  діяльність Національного банку України, Чимало народних депутатів пропонують її  повністю  припинити.  Це правильна  постановка питання.  Але на сьогодні ми можемо її лише обмежити.  Реальністю життя нині є те, що через Національний банк проводиться основна частина розрахункових операцій;

 

     підвищити рівень комерціалізації крупних банків;

 

     ввести антимонопольне регулювання банківмонополістів;

 

     62

 

     почати створення  в  Україні електронної системи розрахунків та відповідної мережі зв'язку;

 

     врегулювати доступ іноземних банків на внутрішній ринок;

 

     реорганізувати Ощадний   банк,   погасивши    заборгованість держави перед цим банком.

 

     3. У  бюджетній  політиці ми ставимо перед собою завдання не допустити того, щоб ми жили у борг, який усе зростає. Інакше його доведеться покривати нашим дітям та онукам;

 

     у зв'язку   в   цим   планується   розробити  новий  порядок формування державного і місцевого бюджетів на основі розмежування і   закріплення   доходів  та  видатків  за  республіканським  та місцевими бюджетами.  Наша принципова позиція полягав в тому, щоб перемістити центр ваги бюджетних витрат на рівень регіонів;

 

     ввести новий порядок касового виконання бюджету;

 

     включити кошти  позабюджетних  фондів  до  складу бюджету із збереженням цільового характеру їх  використання.  Тобто  йдеться про контроль за використанням цих коштів;

 

     поступово скоротити   витрати   на   дотації   з  одночасним посиленням державної підтримки непрацездатних верств населення;

 

     оголосити мораторій   на   прийняття   нових   програм,   що збільшують видатки бюджету;

 

     запроваджувати нові податки, вводити на суворо обмежений час надзвичайні податки.

 

     4. Уряд  вносить  істотні  зміни  в  свою  цінову  політику. Основні елементи цієї політики:

 

     пряме державне   встановлення  цін  на  продукцію  природних монополістів;

 

     63

 

     декларування цін  на  продукцію  штучних  монополістів.   Ми відмовилися   від   минулорічної  практики  обмеження  нормативів рентабельності,  оскільки зона  призводила  до  зовсім  зворотних результатів  -  заохочувала  зростання цін.  Тепер ми контролюємо затрати  за  елементами  і  вимагаємо  розшифрування  трудових  і матеріальних  затрат,  прибутку і лита після цього даємо згоду на зміну цін.  До речі, останнім часом виявлено факти порушень цього механізму,   і   дуже   багато  підприємств  буде  притягнуто  до відповідальності. Відповідальність передбачена Законом про ціни і ціноутворення;

 

     здійснення контролю  за  дотриманням  встановленого  порядку формування, цін;

 

     зняття державного  контролю  за   цінами   тільки   в   міру демонополізації та створення конкурентного середовища.

 

     5. У  сфері  зовнішньоекономічної  діяльності  та  іноземних інвестицій уряд планує:

 

     запровадити спеціальний режим експорту  сировинних  ресурсів /до речі,  це вже зроблено/.  Визначено перелік ресурсів, експорт яких   здійснюють-тільки   спеціально   уповноважені    Кабінетом Міністрів  організації.  Для  доходу від експорту такої продукції передбачається  спеціальний  режим   оподаткування,   коли   буде вилучатися  основна  частина  різниці  між внутрішньою і світовою ціною.  Тобто йдеться про ту вимогу,  яку на  минулому  засіданні ставив ряд депутатів;

 

     впровадити нову   систему   квотування   експорту,  зменшити перелік квотованих та ліцензованих товарів;

 

     встановити митний контроль по  всьому  периметру  державного кордону;

 

     64

 

     ввести єдиний   режим   валютного   контролю   і   валютного регулювання;

 

     врегулювати режим залучення іноземних інвестицій, заохочуючи звезення  в Україну нових технологій і запроваджуючи обмеження на ввезення в Україну предметів розкоші.  Частково ці питання урядом уже врегульовані декретами про експортне то імпортне мито.

 

     6. У сфері соціальної політика уряд планує:

 

     усунути диспропорції   в   оплаті   праці  /  між  галузями, категоріями персоналу та професійнокваліфікаційними групами/;

 

     ввести регулювання  фондів  споживання,  пов'язавши  їх   із зміною  обсягів  виробництва і не обмежуючи рівня індивідуального заробітку;

 

     здійснювати єдину  систему   допомоги   для   непрацездатних категорій  громадян,  збільшувати  розмір  допомоги  залежно  від зростання цін на основні споживчі товари і послуги;

 

     переглянути умови  надання  натуральної  допомоги  соціально незахищеним  сім'ям  та  одиноким  громадянам.  Таке рішення буде прийнято на початку лютого;

 

     запровадити систему короткотермінової  та  разової  допомоги малозабезпеченим сім'ям та одиноким громадянам;

 

     65

 

     реалізувати заходи      щодо      регулювання     зайнятості /працевлаштування  на  нові  робочі   місця,   перепідготовка   і підготовка  звільнених,  оплачувані громадські роботи,  соціальна підтримка безробітних,  надання податкових пільг підприємцям, які створюють   нові  робочі  місця/,  заохочення  розвитку  дрібного бізнесу.

 

     Шановні депутати.  І дозвольте на завершення  звернути  вашу увагу ще на такі моменти.

 

     1. Особливість  плану  дій  уряду в тому,  що велика частина передбачених у ньому заходів уже реалізована в декретах уряду /це показано  в  додатку  1/,  Звичайно,  не  всі  веж відразу дадуть віддачу,  А деякі можуть взагалі її не дати,  якщо не  зосередити зараз  головної  уваги  на  реалізації,  виконанні  вже прийнятих рішень.

 

     66

 

     У зв'язку з цим надзвичайно важливо  відновити  управлінську вертикаль,  підпорядкувати  департаменти  й  управління  місцевих державних адміністрацій відповідним міністерствам.

 

     2. План дій  не  можна  розглядати  як  статичний  документ. Реальне   життя  швидко  змінюється;  воно  завжди  мудріше,  ніж наймудріші  голови.  А  тому  в   ході   здійснення   економічних перетворень   у  нього  треба  вносити  корективи  відповідно  до реально! ситуації в економіці.

 

     3. Нарешті,  дозвольте ще раз подякувати великому  колективу спеціалістів  уряду,  вченим Інституту економіки,  інших установ, депутатам,  Союзу промисловців і підприємців,  які взяли участь у розробці зазначеного плану або подали власні програми реформ,  чи доповнення і пропозиції до запропонованого вам варіанта.

 

     Учора ми отримали зауваження і дуже  слушні  пропозиції  від багатьох комісій Верховної Ради, окремих депутатів. На жаль, вони надійшли в одному пакеті,  і ми не знаємо їх авторів. Ми врахуємо ці,  а  також  інші пропозиції,  що продовжують надходити на нашу адресу,  при розробці  відповідних  проектів  декретів,  постанов Кабінету Міністрів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Скільки  часу ми відводимо на запитання і відповіді? 30 хвилин? Гаразд. Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемый Виктор Михайлович!  Вы  -  народный депутат Украины и я - депутат. Вы - экономист, я - врач. Как

 

     67

 

     бы вы  как  народный  депутат  /я  прошу  честного открытого ответа/ отнеслись бы к плану,  в котором ни слова  не  сказано  о науке, культуре, здравоохранении, народном образовании?

 

     У меня  сразу возникает вопрос:  на кого расчитан этот план? На темноту и мрак? На просвещенных людей? Неужели вы думаєте, что "спецы" с Запада решат все наши проблемы?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ви добре розумієте,  що бюджетні сфери можуть жити краще тільки в тому  випадку,  якщо  ми  створимо  нормальні умови для розвитку виробництва.

 

     Ми звикли  ставити  питання так:  дай!  А що ми можемо дати, якщо не запрацює виробництво?  Ми зможемо жити краще тільки тоді, коли почнемо краще працювати.  По-моєму,  цієї аксіоми ще ніхто в світі не заперечив.

 

     Ми ні в якому випадку не збираємось урізати асигнуванні, які передбачаються на науку, освіту, культуру. І якщо я не помиляюся, за попереднім проектом  бюджету  торік  на  відповідні  сфери  ми витрачали з бюджету 25 відсотків, нині плануємо виділити на це 27 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ХИЛЮК О.О.,  голова  Бердичівської  міської  Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Бердичівський виборчий округ,  Житомирська область/.  Шановний  Вікторе  Михайловичу!  У програмі  дій уряду записано,  що Кабінет Міністрів планує в 1993 році провести оцінку рівня споживання в малозабезпечених

 

     68

 

     сім'ях. У зв'язку з цим  до  вас  запитання.  Чому  уряд  не виконує  Закон України про мінімальний споживчий бюджет,  де йому записано визначити вміст споживчого кошика і  його  ціну?  Як  ви вважаєте:   чи   встигнуть   ваш   уряд,  Міністерство  економіки надрукувати  перелік  і  вартість   біологічно   необхідних   для споживання  людини  товарів,  а  також  послуг  ще до їх голодної смерті в неоплачених квартирах?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги! Шановні депутати! Я просив би звернути вашу увагу на сьогоднішній номер газет "Урядовий кур'єр" і Голос України".

 

     На виконання рішення через кожних десять днів ми  публікуємо ціни  на основні споживчі товари.  З якою метою ми це робимо?  Ще раз дозвольте нагадати рішення уряду про цільову грошову  доплату вразливим верствам населення.  Ми робили цю доплату в грудні - до 3 тисяч 450,  а також у січні - до 6 тисяч 900. Ми виходимо з тих цін,  що  складаються  на  споживчому  ринку  і переліку товарів, доступ  до  яких  ми  хочемо  забезпечити  тими   доплатами   для найбідніших.

 

     Зараз група   фахівців   Міністерства   праці,  Міністерства економіки, інших міністерств працює над цим питанням.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу!  Ми не домовилися в середу чи в четвер, але досягли принципової домовленості, що комісії узгодять з вами зміни і доповнення до пенсійного законодавства, які будуть внесені на обговорення.

 

     69

 

     Я слухаю  вас  не  вперше  і  вірю,  що уряд постійно вивчає проблему і створює механізм дотацій тим, хто їх потребує.

 

     Але, я  відчуваю,   цим   механізмом   не   володіє   навіть депутатський корпус, він на місці не скрізь дійшов до виконавців. Тому я вас прошу: коли ми будемо розглядати зміни і доповнення до цього  закону,  щоб ми ширше усвідомили їх суть.  Треба,  щоб нас зрозуміли люди.

 

     Третій мікрофон.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  культури  та  духовного  відродження /Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановний Вікторе Михайловичу! У плані  дій  уряду,  який  може  бути цілком правомірно названий і програмою уряду,  дуже,  на мій погляд,  переконливо доведено, що лібералізація цін привела не до піднесення виробництва, а до його спаду; там намічаються конкретні дії.

 

     Але ще більша біда - лібералізація виконавської дисципліни і відповідальності.  У  цьому зв'язку я хочу поставити питання,  із задоволенням звертаючи увагу  на  такий  принцип,  сформульований урядом:  політична  залежність  держави  від впливу монополістів, економічний шантаж,  лобізм.  Очевидно,  мається на увазі ось що. Коли  державною  власністю  директори  і  кооперативні  колективи користуються наче своєю і вдаються до шантажу держави,  висуваючи певні умови.

 

     Так от,  чи  не  збирається уряд у зв'язку з цим переглянути номенклатуру  керівників  колишніх  союзних   підприємств?   Адже призначали   їх  не  ми,  і  не  наш  уряд.  Чи  дало  б  користь перезатвердження   Кабінетом   Міністрів    України    директорів підприємств колишнього союзного підпорядкування?

 

     70

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Дозвольте  сказати,  що великою мірою завдяки діяльності багатьох директорів наша  економіка  досі  не  зазнала краху.   Але  ми  підготували  деякі  рішення  з  цього  приводу, підготовлений також проект  постанови  Кабінету  Міністрів,  якою передбачається   механізм   укладання  контрактів  з  директорами підприємств.  Ми йдемо на відродження номенклатури.  Визначається номенклатура   Кабінету   Міністрів,   номенклатура  міністерств, кандидатури погоджуються з виконкомами  Рад  і  з  представниками Президента. Але укладають контракти міністр або Прем'єр-міністр і представники  Президента  на  місцях,  які   за   погодженням   з відповідним  міністерством матимуть право на укладання контрактів від імені держави.

 

     ГОЛОВА. Першій мікрофон.

 

     ЖУКОВ В.Р.,  голова  Макіївської   міської   Ради   народних депутатів,  голова  виконавчого  комітету /Макіївський-Гірницький виборчий округ,  Донецька область/, Виктор Михайлович! Недавно на встрече  Леонида  Даниловича  с  председателями  Советов  городов базового уровня перед Минфином и Минэкономики  ставилась  задача: продотировать  коммунальное  хозяйство в январе и феврале.  Но на сегодня  ничего  не  сделано.  Минфин  говорит:  пока  не   будет сформирован бюджет, мы ничего делать не будем. Не считаете ли вы, что эти расходы нужно проавансировать?

 

     И второй вопрос.  Вы сказали в своем выступлений о том,  что взаимозачет  между  предприятиями России и Украины будет идти с 1 февраля.  А что внутри нашего  государства  планируется?  Ведь  и предприятия  наши  простаивают  не  только  и  не столько по вине России.

 

     71

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Що  стосується  першого  запитання,   то   ми з'ясуємо.  Хотів би відразу дати відповідь на численні зауваження комісій,  коли йшлося про фінансування витрат з бюджету  в  межах фактичних надходжень.  Це не означає,  що збалансування ми ведемо по кожній статті,  бо надходження йдуть  не  за  статтею  витрат. Йдеться про інше.  Якщо в бюджеті бракує коштів,  то уряд повинен позичити гроші. Позичити реальні кошти, не друкуючи папірці.

 

     Що стосується заліку.  Залік в Україні вже проведений.  Нині проблема в тому,  щоб підбити його підсумки і прийняти відповідні рішення  за  тією  технологією  яку  колись  пропонував   депутат Рябченко.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ВОНДАРЄВ В.П.,   заступник   глави   Житомирської   обласної державної адміністрації /Овруцький  виборчий  округ,  Житомирська область/.  Мене  цікавить  ось  такий запис:  "Здійснити комплекс зважених заходів щодо зменшення залежності економіки України  від поставок   продукції   з   країн  СНД.  Вікторе  Михайловичу?  Чи прораховували ви  це  питання?  У  що  нам  обійдуться  ось  такі "зважені  заходи"?  Чи  не простіше визначити той єдиний варіант, коли б народногосподарський механізм усіх країн СНД  функціонував нормально?

 

     І останнє  запитання.  У  мене  викликає  сумнів  розділ про аграрну політику.  Чи з усім погоджуються віце-прем'єр і  міністр сільського  господарства  і  продовольства відносно того,  що тут запропоновано стосовно ліквідації радгоспів,  передачі соціальних закладів, тощо?

 

     72

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Щодо першого запитання,  то мова йде саме про зважені заходи. Заходи уряду передбачають зняття всіх перепон. Ми відмінили експортно-імпортний метод поставок у Росію. Будь ласка, вигідно вам - поставляйте.  Йдеться про інше. У нас сьогодні маса потужностей   заводів   недовантажена.  Ми  виробляємо  і  можемо виробляти багато речей,  їх нам дешевше і вигідніше робити у себе в  Україні,  йдеться  не  про  розрив  зв'язків.  Ми  дуже  тісно економічно пов'язані.  Але безглуздо те, що ми робимо. Адже зараз навіть не знаємо, що робимо. Так ось, ми сьогодні хочемо виявити, що виробляється в Україні,  що випускають  наші  підприємства.  І передусім  - дати можливість нашим підприємствам шукати партнерів тут. Але зовсім не йдеться про розрив зв'язків із Росією.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу! Вчора по телевізору ми дивилися репортаж  про перебування Леоніда Даниловича на Донецькому заводі холодильників,  його  директор  показав  компресор,   отримуваний раніше з Азербайджану. Завод постійно лихоманило через неритмічні поставки цих компресорів.  Але зараз на заводі пустили лінію, яка виробляє  ці  компресори.  Від  цього  виграють і Азербайджан,  і Україна.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Щодо другого запитання,  то  я  ще  раз  хочу нагадати, що це передбачено планом дій уряду.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     73

 

     БАТАЛОВ В.Г.,  редактор  острозької районної газети "Життя і слово"  /Здолбунівський  виборчий  округ,  Рівненська   область/. Вікторе  Михайловичу!  Перш  за  все  я підтримую план дій уряду, вважаю,  він конструктивний,  а це дає можливість для маневрів. І сьогодні Леонід Данилович у репліці сказав,  що ціни на газ знову подвоїлись.  Такі сюрпризи, очевидно, чекатимуть нас і надалі. Ми вже  третій  рік  ведемо мову про оплату за транспортування чужих енергоносіїв через Україну.  І слава Богу,  вчора Прем'єр-міністр виявив  рішучість  і  сказав  про  можливе  відшкодування десь 20 мільярдів доларів за це.  То коли ж буде запроваджуватися система оплати і як на це реагує Росія?

 

     Друге. У  плані  дій  я  нічого  не  побачив про роль науки. Зокрема  невідомо,  чи  запроваджуватиметься   аналіз   суспільно корисних   дій   щодо  науково-дослідних  інститутів  і  багатьох бюджетних установ? Я також хотів би, щоб це було передбачено.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Почну з кінця. Можливо, ми й справді дечого не відбили  в  плані.  Це  ми  зробимо.  Але  на  засіданні Кабінету Міністрів Леонід Данилович Кучма  дав  таке  доручення,  і  зараз група   працює,   перевіряв   ефективність   діяльності  багатьох науково-дослідних інститутів.  Ми внесемо це в план дій.  Хоча ми це і так реально робимо.

 

     Другий момент,   Учора   в   зв'язку   з  тим,  що  Росія  в односторонньому порядку підвищила ціни на  газ,  ми  переглядаємо тарифи  за  транспортування її,  У нас є розрахунки.  Ми хотіли б домовитися   з   Росією,   щоб   при   встановленні   тарифу   за транспортування  виходили  а  процентного відношення до ціни,  за якою нам поставляють нафту,  Тобто,  скажімо,  якщо  за  поставку нафти беруть 80 відсотків від

 

     74

 

     світової ціни,  то відповідно і за транзит її беремо стільки ж у процентному відношенні до світової ціни.

 

     От у мене є під руками деякі підрахунки.  За прольот літаків Україна  мала  б  отримати  десь 7 мільйонів доларів.  За транзит вантажів... Ну, тут є різні розрахунки, і треба ще уточнити обсяг перевезень   з   Росії   через  Україну.  Це  робить  наша  група спеціалістів.  Якщо в доларах брати, то за європейським тарифом - плюс  5 мільярдів доларів,  а за міжнародним транзитним тарифом - 21 мільярд доларів.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  додайте, що між Туркменістаном і    Україною    ці    питання    зняті.   Як   мене   інформував віце-прем'єр-міністр Іоффе,  вирішено питання і щодо ціни, і щодо транспортування.  Тобто  є  підстави сподіватися,  що вони будуть зняті і у відносинах з іншими країнами.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Зараз велика група наших спеціалістів  працює над вирішенням цієї проблеми в уряді Росії.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод"  /Артемівський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Иван Степанович! У меня вопрос к Виктору Михайловичу и замечание к вам.

 

     Замечание такого плана.  Я часто слышу в  зале  о  том,  что директора воруют,  что известны конкретные случаи. Я считаю, Иван Степанович, что вы и депутат Осадчук, который выступал от

 

     75

 

     третьего микрофона,  покрываете ворюг и хапуг.  Не знаю лишь почему.  Если  депутат  сказал  об этом факте,  то должен назвать конкретные факты и конкретные фамилии.  А то в  общем  котле  оно слишком   хорошо  выглядит.  Почему  вы  себя  так  ведете,  Иван Степанович?  Комментируете каждый вопрос,  каждое выступление,  а тут молчите. Может, вы тоже из директоров?

 

     И вопрос   к  Виктору  Михайловичу.  Виктор  Михайлович,  вы понимаете,  что теория  -  хорошо,  а  жизнь  требует  конкретных решений, конкретного национального дохода и конкретного питания.

 

     Вот посмотрите,  что  происходит.  Проведен  межзачет  между Россией к Украиной.  Документа,  по которому он  проведен,  я  не видел. Но в результате этого межзачета долг Украины увеличился на 220 миллиардов  российских  рублей,  вы  знаете  об  этом.  И  по состоянию  на  сегодняшний  день  долг  Украины  России /с учетом кредитов, которые вы брали для закупки энергоресурсов/ составляет 500 миллиардов рублей.  Скажите, правительство продумало, за счет чего мы будем рассчитываться с этим долгом?  Или вы думаете,  что Россия  бесконечно  будет  нам давать кредит?  Когда у соседа два раза попросишь, вы знаете, что он на третий раз отвечает.

 

     Совсем непонятна ситуация и по внутриукраинскому  межзачету, Вы  говорите  одно,  а  в  банке  -  информация  другая.  То есть получается тупик. В результате выходит, что мы сегодня занимаемся говорильней.

 

     Ответьте, где    вы    возьмете   рубли   для   расчета   за энергоносители,  чтобы в дальнейшем покупать нефть и газ? Экспорт прекращен, производство в Украине практически остановилось.

 

     76

 

     Иван Степанович,  я видел по телевидению репортаж о том, как Иван Салий,  бывший наш депутат,  был в Чехо-Словакии  и  пытался купить  трамваи  и  троллейбусы.  Но  купить  их  можно только за валюту.  Валюты нет. Салий спрашивает: "Ну а по бартеру вы, у нас что- нибудь возьмете?" Ему ответили:  "У вас нечего брать". Тогда у  меня  возникает  вопрос:  если  рублей  нет,  то  чем,  какими товарами,  /где  этот приоритетный список и какие предпринимаются меры для стимулирования их  производства?/  мы  компенсируем  эту недостачу энергоресурсов?

 

     ПИНЗЕНИК В.М,  Дякую.  Анатолій  Миколайович  задав  стільки запитань,  що і півгодини не вистачить на них відповісти. Коротко можна сказати ось що.  Нити у борг нам ніхто ніколи не дозволить. І це ми повинні чітко усвідомлювати.  Всі кредити,  які  нам  дає Росія,  доведеться повертати.  Ми,  до речі, обговорювали можливі варіанти дій.  Тут потрібно приймати серйозні економічні рішення, деякі  зміни  будемо вносити в нашу політику.  Вчора ми працювали разом з Національним банком,  з Віктором Андрійовичем, вирішували ці питання - в тому числі погодження умов проведення внутрішнього заліку.  Якщо є потреба з'ясувати деталі,  ми готові зустрітися з вами і дати роз'яснення.

 

     ГОЛОВА. Хочу  Анатолію  Миколайовичу відповісти,  він уже не вперше задає  подібні  запитання.  Вдумайтеся,  в  чому  ви  мене звинувачуєте.  В  першій  частині запитання ви мене критикуєте за те,  що я не прокоментував виступ депутата Осадчука,  аби він  не робив  безпідставних звинувачень.  Я вже декілька разів звертався до  депутатів,  щоб  вони   були   обережні,   коли   висловлюють необгрунтовані звинувачення.

 

     77

 

     Прошу, не  викликайте  конфронтації.  Я  не  коментував цієї заяви    депутата    Осадчука,     оскільки     йому     відповів віце-прем'єр-міністр  Пинзеник,  Він сказав,  що не поділяв такої думки  про  директорів  і   вважає,   що   завдяки   таланту   та організаторським  здібностям  багатьох  директорів ми повністю не розвалили економіку Але вибачте, і директори є різні. Одне слово, вважаю, що депутати порозумілись.

 

     Часто мені  закидають,  що  я  коментую  виступи  депутатів. Розумієте?  Тому я як Голова Верховної  Ради  не  можу  захистити директорський корпус, не можу захистити депутатів, і ще більше не можу вплинути на того чи іншого депутата,  аби він говорив те, що хотілося б вам чи мені. Це право кожного депутата. І він говорить те, що вважає за потрібне.

 

     Другий мікрофон.

 

     БОРЕЙКО М.С.,  голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ,  Житомирська область/. Шановний  Вікторе  Михайловичу?  У  розділі,   де   йдеться   про управління   державним  сектором  економіки,  записано,  що  уряд передбачає в 1993 році відновити  галузеве  управління  державним сектором  економіки  з одночасним скороченням кількості галузевих органів,  обмеженням прямого адміністративного втручання тощо. То як усе це поєднати? Це мені щось не зрозуміло.

 

     78

 

     Друге запитання.  В розділі, де йдеться про цінову політику, записано,  що метою цінової політики  в  1993  році  в  зменшення темпів зростання цін та інфляції,  жорсткий державний контроль за встановленням порядку формування цін.  Ми ж добре знаємо,  що  не від нас це залежить.  Сьогодні Леонід Данилович сказав,  що вчора Росія підвищила  ціни  на  газ.  Не  виключено,  що  завтра  вони підвищить  їх  на  нафтопродукти.  То  як  має уряд регулювати це питання,  як тут усе передбачити?  Яка з цього приводу ваша думка як міністра економіки?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Почну з відповіді на друге запитання. Ми самі зруйнували систему державного контролю за цінами.  Зараз нам дуже важко її відновлювати, і на місцях виникав велике навантаження на людей.

 

     Другий момент. Ви правильно говорите, що міняється ситуація, ціни на енергоносії зростають.  Але вибачте,  коли ми виявляємо в ході наших перевірок /я цифри умовні наведу,  хоча в нас в акти/, що сьогодні ми купуємо газ по 5 тисяч карбованців, а закладається в ціну 60 тисяч карбованців,  то про яке зростання  цін  ідеться? Мова йде тільки про поведінку монополіста.  Можливо,  нас почують директори інших підприємств України:  згідно із законом вся  сума незаконно отриманого прибутку вилучається до бюджету, а на винних накладається подвійний штраф.

 

     79

 

     До 8 лютого ми зведемо  перелік  суцільної  перевірки.  Таке доручення  вже виконується урядом.  Поки що у нас є тільки окремі матеріали,  але  про  це  ми  готові  інформувати  Верховну  Раду України.

 

     Далі. Ми  говоримо  про  обмеження  втручання в господарську діяльність. Якщо міністр затверджує статут, а в статуті є напрями діяльності - це втручання... Ми говоримо про заборону втручання в оперативну діяльність.  Міністр повинен впливати  на  керівництво через  директора,  тобто,  підбираючи  та  призначаючи директора, контролюючи   фінансові   результати   діяльності   підприємства. Директор   сам  зуміє  забезпечити  поліпшення  цих  результатів, особливо  якщо  його   заробітна   плата   залежатиме   від   цих результатів.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БАШКІРОВ М.В..  ,  член  Комісії  Верховної  Ради  України у питаннях соціальної політики  та  праці  /Снігурівський  виборчий округ,  Миколаївська область/.  Вы,  Иван Степанович,  пять минут забрали на комментарий.  Предлагаю увеличить регламент на вопросы и ответы на 5 минут.

 

     А теперь вопрос,  Виктор Михайлович/ я, кстати, задаю его не только вам,  но и себе/.  Нашему заседанию предшествовала  бурная сессия,  заседание правительства, вносились совершенно конкретные предложения разобраться с правовой основой коммерциализации ранее государственных   банков.   Этот   раздел   программы   полностью определяет приоритеты

 

     80

 

     правительства в коммерциализации  -  дальше  углублять  этот процесс/

 

     И второй  вопрос.  Эту  программу  можно рассматривать,  как благие пожелания:  что на "входе",  что на  "выходе"...  То  есть депутаты  предлагали  увязать  его  с бюджетом,  даже с прогнозом событий в экономике Украины, с уровнем жизни, Ничего этого нет. В связи с этим совершенно конкретный вопрос.

 

     Украина практически   прокредитована   на   300   миллиардов Россией.  Когда правительство вместе с Национальным банком  будет устанавливать реальное соотношение купона к рублю? И почему у нас такое отношение к предложениям депутатов?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Ми повинні відчувати свою вину за те, що в нас не розуміють слово "комерціалізація".  Справді,  ми не роз'яснили людям,  що таке комерціалізація, а в результаті маємо факти, коли в місцях книжкової торгівлі виникають магазини,  в яких починають продавати жувальні гумки.  Зрештою,  що означає  комерціалізація? Вона  не  міняє  статусу  власності:  була  державна  власність і залишилася  державна  власність.  Сьогодні  монопольні  структури диктують і нав'язують ціни. Саме ці монопольні структури призвели до перебою у постачанні населення м'ясом.

 

     У нашому  документі  є  ще  один  декрет:  ті  підприємства, магазини, що виникають на основі торгів, тобто комерціалізуються, не мають права міняти профілю своєї основної діяльності .

 

     Відносно банків, У нас було багато дискусій з цього приводу, надійшли  зауваження,  що ми збираємся роздробити крупні банки... Але ж це не так. Через крупні банки сьогодні проводиться

 

     81

 

     основна частина  розрахунків,  тому  зруйнувати  їх  було  б безглуздям.  Йдеться  про  створення холдінгів на основі головних контор,   а   на   основі   республіканських    -    регіональних госпрозрахункових відділень.

 

     Я вже    говорив,    зокрема,   про   встановлення   строків перерахування грошей для банків,  встановлення позитивної  ставки рефінансування,  контроль  за  кредитними  операціями комерційних банків. Втім детальніший перелік вам подано у плані.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Це питання стосується Національного банку.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     БОНДАРЕНКО А.Д,.  голова  Сумської  обласної  Ради  народних депутатів   /Лебединський   виборчий   округ,  Сумська  область/. Уважаемый  Виктор  Михайлович!  Принято  говорить,  что  торговля является барометром работы экономики.  Поскольку экономикой мы не научились управлять,  то  сделали  все  для  того,  чтобы  указом Президента сломать этот барометр.  Торговля разгромлена. Произвол цен полный!  Со шкуры трудящихся снимаются  последние  полосочки. Бытовое  обслуживание вообще прекратило своеє существование.  Кто за  это  понесет  ответственность?  И  что   же   будет   сделано правительством по восстановлению нормальной работы торговли?

 

     82

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Давайте, шановні колеги, будемо більш зважено підходити до оцінок.

 

     Складається враження,  що ніхто з нас не їсть. Зайдіть, будь ласка,  до  магазинів.  Там  є  товари.  Це означає,  що торгівля працює.  Вона справді працює погано.  Ми виявили факти, приміром, що в оптовій ланці штучно затримується поставка товарів.  Кабінет Міністрів направив відповідні телеграми представникам  Президента на  місцях,  щоб  вони  взяли під особистий контроль стан оптових запасів в оптовій ланці і притягали  до  відповідальності  винних працівників торгівлі. Крім того, ми готуємо відповідне економічне рішення,  при якому в  торгівлі  невигідно  буде  тримати  великі запаси /затримання товарів у торгівлі сильно сприяє інфляції/.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПАНАСЮК Ф.Т.,  голова  Чуднівської  районної  Ради  народних депутатів /Любарський виборчий  округ,  Житомирська  область/,  У мене  запитання  загального характеру.  Яку мету передбачає уряд, вносячи свій план дій на розгляд Верховної Ради?  Якщо це  пошуки шляхів розв'язання такої складної ситуації, то Верховна Рада дала відповідні повноваження уряду, аж до відміни законів та постанов.

 

     Вам надали можливість діяти  у  широкому  діапазоні.  Що  ви вимагаєте:   погодження,  затвердження?  У  разі,  якщо  сьогодні Верховна Рада не затвердить план дій уряду, то які наступні кроки зробить уряд? Ви можете проігнорувати рішення

 

     83

 

     Верховної Ради,  чи  будете  шукати  таких  заходів,  які  б реально впливали на розв'язання складних проблем сучасності?

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Пам'ятаєте,  неодноразово  з   цієї   трибуни звучало,  що  в  нас немає системи підготовки декретів,  що ми не знаємо,   які   декрети   уряд   готуватиме.   Тому   ми   хотіли систематизувати  наші наміри у відповідному документі,  показати, що все-таки системність у підготовці  декретів  була.  Безумовно, той  час,  який був відведений нам для роботи і складні умови,  в яких ми почали діяти,  змушували нас працювати за  принципом,  як поводять  себе  люди  в човні,  що тоне.  Зараз ми пригальмовуємо процес   декретотворення.   Можна   пред'явити   претензії   щодо юридичного  оформлення  наших  декретів.  Так,  нам  дійсно треба працювати над тим,  щоб в  цих  декретах  були  чіткіші  юридичні формулювання.  Сьогодні  основний  наголос ми хочемо перенести на реалізацію прийнятих Кабінетом Міністрів рішень.

 

     ПЕТРЕНКО В.0.  Шановний Вікторе  Михайловичу!  Наміри  уряду будуть  здійсненні,  якщо  для  цього  будуть  сприятливі умови у внутрішній та зовнішній політиці. З цим, мабуть, ви погоджуєтесь. Не торкатимуся всіх проблем одразу,  але хочу звернути вашу увагу на те,  що питанню боротьби з мафією відведено останнє місце, про це йдеться на сторінці 41. До речі, багато людей засинають, так і не дочитавши план дій уряду до кінця.  То чи не станеться так і з урядом, бо ми пам'ятаємо,

 

     84

 

     як тут  сподобався  парламенту і всьому народові України наш Прем'єр-міністр за свою рішучість,  яку він  збирався  виявити  у боротьбі з мафією, але потім усе це згасло.

 

     І далі.    Відносно    сприятливості    зовнішньоекономічної політики.  На жаль,  у вашому плані дій СНД згадується  тільки  у зв'язку з митом, а слова "Росія" зовсім немає, А наша економіка і економіка  Росії  -  як  сіамські   близнюки.   То   або   будемо роз'єднувати  їх  і  захищати  нашу  економіку,  або будемо разом берегти цих близнюків. Яка точка зору ваша і уряду в цьому плані?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Дякую   за   запитання.   Ми   виправимо   цю неточність.

 

     КУЧМА Л.Д.  Виктор  Михайлович!  Можно  мне ответить на этот вопрос?  Я хотел бы,  чтобы все почитали газету "Известия" за  27 января,  где  есть  публикация о финансовой политике России.  Там есть все ответы на подобные вопросы.

 

     ПИНЗЕНИК В.М,  Ми  виправимо  неточність,  а  тому  там,  де вказано СНД, дамо перелік усіх країн, які входять до СНД.

 

     Другий момент  - щодо боротьби з мафією.  Ми можемо написати цей пункт на першому місці, Справа не в тому, де ми запишемо - на початку  чи  в  кінці.  Справа  в  тому,  як ми будемо добиватися реалізації цього рішення.

 

     ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

 

     85

 

     ПІСКУН О.І.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин /3арічний  виборчий  округ,  Сумська  область/.  Вікторе Михайловичу!  Я бачу,  що мені не вдасться виступити, тому і хочу задати запитання вам і одночасно подати пропозицію.  У розділі  9 записано: "основним важелем впровадження плану заходів уряду буде створення відповідної правової бази".  Але далі є  таке  речення: "утверджуватиметься  принцип:  дозволено  все,  що  не заборонено законом".  Мені здається,  що в умовах переходу  до  ринку,  коли більшість  правових  відносин,  особливо в економічній сфері,  не врегульовані нашим законодавством, і навіть вашими декретами, це, м'яко кажучи, недоцільна, а то й небезпечна тенденція.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ми розглянемо вашу пропозицію, тим більше, що від  депутатів  і  депутатських  комісій  надійшло  дуже   багато зауважень і доповнень.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Ради  по вивченню продуктивних сил України  АН  України  /Суворовський   виборчий   округ,   Одеська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  В першому проекті, який ви нам роздали,  а потім відкликали,  була спроба проаналізувати, до яких соціально-економічних наслідків призведуть ті дії,  що ви самі собі запропонували.  У цьому проекті або в цьому  плані  дій немає вже спроби проаналізувати соціально-економічні наслідки

 

     86

 

     тієї політики,   яка  знайшла  своє  відображення  у  різних розділах.

 

     Скажіть, будь  ласка,  до  чого  приведе,  на  вашу   думку, виконання  в  повному  обсязі  всього  того,  що ви задумали:  до оздоровлення економіки чи до  подальшого  її  розвалу?  Це  перше запитання.

 

     Друге. Як ви думаєте,  після того що ви намітили тут у плані дій,  скільки матиме уряд у 1993  році  валюти,  щоб  можна  було вирішувати ті завдання, які ви перед собою поставили?

 

     І третє.  У  нас  виникла  справжня  катастрофа  у  медичних клініках - немає бинтів уже сьогодні,  немає вати,  немає  ліків. Операційні, по суті, закриваються. Мені сказали, що особисто в цю справу втрутився Прем'єр-міністр Леонід Данилович Кучма.  Але все ж таки прокоментуйте ви, будь ласка, цю ситуацію. І скажіть, якої допомоги з вашого боку ми можемо чекати завтра, післязавтра?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Коротко. Ми не можемо обіцяти те, чого ми не в змозі  зробити.  До  кінця року передбачається,  що буде зупинено падіння виробництва.  Ви помітили, що у зв'язку з цим ми серйозно змістили  акценти в сторону підтримки виробництва,  незважаючи на серйозні проблеми збалансування дефіциту бюджету .

 

     87

 

     Друге. Проект Декрету про валютне регулювання передбачає, що уряд  не матиме відрахувань до валютного фонду,  простих валютних податків Уряд буде нарівні з усіма купувати валюту на  ринку.  До речі,  передбачається,  що  основна частина надходжень до бюджету йтиме   від   зовнішньоекономічної   діяльності.   Ми   створюємо заохочувальний  режим  для  виробників-експортерів,  особливо тих галузей,  які випускають несировинну продукцію. І очікуємо досить значні   надходження   до  бюджету.  Основна  стаття  доходів  із зовнішньоекономічної  діяльності  -  1,7  трильйона,  якщо  я  не помиляюсь.

 

     ГОЛОВА. Ліки, ліки...

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ви  знаєте,  що  в  нас  величезні труднощі у зв'язку з тим,  що наша валюта  досі  лежить  на  рахунку,  і  ми звертаємося з проханням до вас /ми теж будемо приймати відповідні рішення/ прискорити прийняття законодавчої норми,  яка встановлює кримінальну  відповідальність за приховування іноземної валюти за кордоном.

 

     ГОЛОВА. Прийнята така  норма,  Вікторе  Михайловичу.  Я  вже тричі говорив про це.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Прошу   вибачення.   І  другий  момент.  Усі можливості,  які в нас були відносно державного валютного фонду і отримання  валютних  міжнародних кредитів,  ми направляємо в тому числі і на придбання медикаментів.

 

     88

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Шановний  Вікторе   Михайловичу!   Учора   на спільному  засіданні  двох  комісій:  з  питань  агропромислового комплексу і з питань відродження та соціального розвитку села  ми добросовісно  розглядали  пункт  4  на  сторінці  26  про аграрну політику.  Який   передбачається   механізм   опрацювання   наших зауважень?  Тому  що  в  кас  склалося таке враження,  що вони не завжди  враховуються.  Ми  чітко  ставили  вимогу  відповісти  на питання,   пов'язані   з   держзамовленням,  матеріальнотехнічним забезпеченням і ціновою політикою.  Ви знаєте,  що селу  потрібні реальні ціни.

 

     І останнє.  Чи не розглядається в Кабінеті Міністрів питання про те,  як буде проведена посівна кампанія?  Тут не повинно бути невирішених  моментів.  А  їх не так і багато.  Це - енергоносії, насіння, засоби захисту рослин.

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Справді,  проблеми в нашій співпраці  є,  нам треба  йти  назустріч  один одному.  Давайте припинимо листування "через дорогу".

 

     Наведу вам приклад із своєї роботи.  Дуже часто я  визнавав, що неправий.  Коли записуєш свою думку,  то думаєш,  що абсолютно правий.  Але  коли  зустрічаєшся  з   фахівцями   і   чуєш   їхні аргументовані докази,  то інколи міняєш свою позицію.  Чим більше ми працюватимемо разом,  тим менше в нас буде суперечок з приводу тієї чи іншої норми декрету.

 

     Що стосується забезпечення аграрного сектора, йому надається пріоритет. Усі зусилля уряду спрямовуються зараз саме

 

     89

 

     на своєчасне    забезпечення     села     паливномастильними матеріалами,  мінеральними  добривами,  засобами  захисту рослин. Якщо  є  потреба  дахи  докладнішу  інформацію,  її  можуть  дати Володимир Васильович і Юлій Якович.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Вікторе Михайловичу, ваш час вичерпано. Хочу відповісти депутату Башкірову. Я такий же депутат, як і Башкіров, тому маю право і задати запитання, і щось казати.

 

     Тепер виступи від комісій. Записалося 76 народних депутатів. Тому давайте визначимося пізніше, а зараз не будемо гаяти час.

 

     Слово від Комісії з питань економічної реформи і  управління народним   господарством   надається   депутату  Швайці.  За  ним виступатиме депутат Матвієнко.

 

     ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський виборчий округ,  Львівська область/. Шановний Іване Степановичу!   Шановний   Леоніде   Даниловичу!  Шановні  народні депутати!  Комісія з  питань  економічної  реформи  і  управління народним    господарством    підтримує    уряд   Кучми   в   його реформаторській діяльності,  пов'язаній насамперед із  подоланням кризи, з наведенням порядку в державі , співпрацює з ним і вважає цю  діяльність  своєю  кровною  справою.  Ми   надаємо   Кабінету Міністрів  всебічну  допомогу.  Шкода,  що  цього уряду не було в січні 1992 року. Тоді Україна не була б пограбованою і розореною, ми значно швидше просувалися б шляхом реформ.

 

     90

 

     Грамотно діє  і  віце-прем'єр  Віктор  Пинзеник.  План дій є серйозним документом,  що  має  незаперечні  переваги  над  усіма попередніми  планами  дій.  Усі  члени  нашої комісії,  які брали участь у голосуванні,  схвалили план дій  і  виробили  лінію:  на сесії виступати з конкретними доповненнями і пропозиціями.

 

     Верховна Рада повинна створити умови для того,  щоб уряд міг нормально працювати,  не заважати йому,  не відвертати його увагу дрібницями,  не  паралізувати  злагодженої  роботи цього дружного колективу.

 

     Тепер зауваження по окремих розділах.

 

     Розділ 1.  Дається  досить  повна   і   принципова   картина результатів  розвитку народного господарства України в 1992 році. Проте причини негативних результатів і  тенденцій  проаналізовані недостатньо,   що   знижує  можливості  ефективного  використання наведених фактів при виробленні цілей  і  конкретних  заходів  по стабілізації становища.

 

     У плані  дій  обгрунтовано виділяються першочергові завдання уряду в 1993 році. Але при поданні основних особливостей розвитку економіки  в  1993  році  неповно  представлені можливі тенденції зміни обсягів виробництва,  вростання цін,  зовнішньої  торгівлі, реальних  доходів  населення.  Закінчення  цього розділу доцільно було б представити двома-трьома  основними  можливими  варіантами розвитку   подій  і  вже  виходячи  з  них  -  окреслити  основні принципові  дії  уряду.  За  цими  варіантами  доцільно  було   б представити дії уряду і по інших розділах даного документа.

 

     Розділ 2.   Курс   на   підвищення   керованості   народного господарства у  період  кризи  є  правильним.  При  цьому  обрано правильні

 

     91

 

     принципи взаємодії  між  державними  органами  управління  і госпрозрахунковими підрозділами та  організаціями.  Але  зміни  в структурі  органів  державної  виконавчої  влади,  в  тому  числі створення окремого органу в  справах  територій  і  власності  за наявності відповідного підрозділу в Міністерстві економіки та при Фонді державного майна є недоцільними. Нереальним є і створення в 1993    році    загальнодержавної    комп'ютерної    мережі   для інформаційного  забезпечення   діяльності   органів   управління, оскільки це різко збільшить витрати бюджету.

 

     Розділ 3.   Виходячи  з  дій  уряду,  запланованих  у  сфері грошово-кредитної політики на  1993  рік,  закладаються  принципи помірковано  жорсткої,  монетарної концепції,  але уряд не досить цілеспрямовано   планує   використовувати   засоби   стимулювання інвестиційної  діяльності.  Особливої  уваги  заслуговують спроби уряду диктувати Національному банку систему конкретних заходів.

 

     З урахуванням діючого законодавства і  з  метою  запобігання можливих перевищень повноважень у стосунках уряду і Національного банку  доцільне   застосовувати   принцип   координації,   а   не субординації, тобто не керівництва.

 

     92

 

     Між урядом  і  Національним  банком треба координувати більш широкий  спектр  сфер  грошовокредитної  політики  і  за  рахунок більшої  кількості  економічних  важелів.  Йдеться  про підтримку курсу українських грошей: емісійну, кредитну, процентну, резервну політику.

 

     Розділ 3.2.  Представлені досить дійові заходи по скороченню дефіциту  бюджетів  України.  Але  не  представлене   конкретного розгляду  податків,  за  рахунок яких збільшується надходження до бюджетів, та механізмів, за рахунок яких скорочується їх витрати. Необхідно чітко визначити,  які позабюджетні фонди включаються до бюджету.  Нього  не  зроблено.  Не  вказано  конкретні  строки  і механізми   нового   касового   виконання   бюджету,   державного кредитування  виробничої  сфери,  збільшення   коштів,   покриття видатків на соціальні потреби.

 

     Розділ 3.3.  Кабінет  Міністрів  України  планує застосувати гнучку систему регулювання  цін.  Проте  уряд  залишав  за  собою значну   свободу   у  прийнятті  рішень  по  встановленню  цін  і регулюванню цінових пропорцій,  що значно  ускладнює  оцінку  цих заходів, які будуть залежати від конкретних рішень.

 

     Розділ 3.4.  У  плані  дій  ставляться конкретні завдання по розвитку  структурної   перебудови,   виходячи   з   необхідності забезпечення    України   енергоресурсами,   товарами   народного споживання і продовольством та підвищення експортного потенціалу. Але виникають сумніви щодо необхідності створення нових державних структур по здійсненню маркетингу,  сервісного  обслуговування  і так далі. З боку держави ці функції могли б викопувати відповідні галузеві та інші підрозділи Міністерства економіки,  Міністерства зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі.  Для реалізації цих функцій необхідно також

 

     93

 

     самим підприємствам розвивати відповідні підрозділи.

 

     Розділ 3.5.  Уряд планує ряд конкретних заходів, спрямованих на виконання програми приватизації, завдання якої торік практично не були виконані.  Але існує можливість запровадити дії, які дали о змогу більш рішуче розвивати процеси приватизації, у тому числі і через різні  її  форми.  Крім  того,  в  плані  вказано  строки конкретних  заходів  для  розв'язання цих проблем.  Значною мірою активізації процесів приватизації,  стимулювання руху капіталів І створення  фондового  ринку  сприяло б прискорення розповсюдження приватизаційних паперів і дозвіл на їх вільний обіг з фіксацією у відповідних  органах  приватизації чи на фондовій біржі власників цих цінних паперів.

 

     Розділ...

 

     ГОЛОВА. Михайло  Андрійовичу,  вибачте,  ви  виступаєте  від комісії,  якій  було доручено узагальнити.  Ваш регламент - до 10 хвилин,  і все ж, з огляду на велику кількість бажаючих виступити я прошу вас завершувати свій виступ.

 

     Будь ласка.

 

     ШВАЙКА М.А.   Наші   зауваження   по  розділах  ми  передамо Президії.  У  цілому  ж  план  дій  уряду  є  досить  конкретним, цілеспрямованим  документом.  Його  можна  буде покласти в основу державного     регулювання     економіки      і      стабілізації соціальноекономічного  становища в Україні в 1993 році.  Він може стати базою формування індикативного плану  і  бюджетів  на  1993 рік.   На   основі   плану   дій   можна   досить   послідовно  і взаємопов'язане формувати правову базу  регулювання  економіки  у вигляді законів

 

     94

 

     України, декретів      і      постанов      уряду,     інших нормативно-правових документів,  перелік,  строки розробки яких і відповідальних за які досить детально перелічені в додатках. Тому план дій доцільно схвалити з урахуванням висловлених зауважень  і керуватись  ним  при  прийнятті  і оцінці виконання індикативного плану і бюджетів у 1993 році.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається депутату Матвієнку від  комісії.  За ним виступатиме депутат Бойко.

 

     МАТВІЄНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України у справах молоді /Бершадський виборчий округ,  Вінницька  область/. Шановний голово!  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду! Влітку з ініціативи цілого ряду комісій,  у тому числі і, Комісії у    справах    молоді,    громадського    інноваційного   центру "Справедливість" та Українського фонду  міжнародного  молодіжного співробітництва  було  створено творчу групу,  яка впродовж шести місяців  була  задіяна  в  опрацюванні  і  представила   програму антикризових заходів та ринкової трансформації економіки України.

 

     Оскільки мені доручено виступити лише від комісії,  а не від цієї великої групи науковців  і  фахівців,  я  просив  би  вашого дозволу дати мані можливість висловитися в межах десяти хвилин.

 

     95

 

     Перш за   все   про   загальну   оцінку   плану  дій  уряду. Абстрагуючись від ряду  чинників,  про  які  я  ще  скажу,  можна погодитися, що це достатньо цілісний документ, який заслуговує на увагу і може бути  основою  для  доопрацювання  і  подальшої  дії уряду.

 

     Але сприйняття цього плану викликає дещо іншу реакцію,  коли його починаєш аналізувати в контексті із змістом положень  "Основ національної економічної політики", постановами та декретами, які на практиці приймає наш уряд.

 

     Я розумію:  критикувати легше, ніж готувати і працювати, але так  чи  інакше  мушу  сказати.  Судіть  самі.  Нинішній документ розглядається як план реалізації та розвитку "Основ  національної економічної політики".  Але,  на наш погляд,  схвалені свого часу парламентом "Основи..." є курсом щокової терапії. І, як засвідчує практика,  цей  курс в умовах України виявився не просто морально недоцільним, а й у цілому ряді принципових аспектів - помилковим.

 

     96

 

     Як виявилося,  методи шокової терапії не спрацьовують.  Вони не  тільки не поліпшують економічної та соціальної ситуації,  а й поглиблюють і загострюють кризові явища.  Згадаймо лише  грудневе підвищення  цін,  яке  являло  собою  найбільш жорстку у світовій практиці  шокову  рестрикцію  доходів  населення.  Наслідки  цієї операції,  яка  не  лише  до  краю загострила соціально-політичну ситуацію в Україні,  а й несе на собі глибокі руйнівні дії в суто економічній структурі, занадто довго ще будуть відчутними.

 

     Ось чому,  на  нашу  думку,  якщо ми хочемо досягти реальної стабілізації економічної ситуації,  то маємо відверто заявити про суттєву  корекцію  своєї  економічної політики,  а не ховатися за популістськими гаслами  тих  же  "Основ..."  Визначаючи  напрягли перетворення   економіки,   ми   чітко   дотримуємося   соціальне регульованого ринкового господарства,  що  найповніше  відповідав умовам  нашого  розвитку і існуючому менталітету народу.  В плані дій уряду ми не бачимо чіткої визначеності в цьому.

 

     97

 

     І другий важливий аспект. Логіка запропонованого плану /і ми розглядаємо це як підхід/ зосереджується на здійсненні заходів по недопущенню спаду виробництва в першочерговій його санації.

 

     Практика дій   уряду   в   напрям!   посилення    державного регулювання,   недосконалий   механізм   впровадження   декретів, безсистемність і поспішність їх прийняття в цілому ряді випадків, навпаки,  прискорили  падіння обсягів виробництва на сьогоднішній момент, а подекуди - і їх зупинки, особливо, в державному секторі економіки.

 

     Така ж непродуманість, поверховість і поспішність характерні для деяких розділів плану.  Перш за все  це  стосується  розділів аграрної,   антимонопольної  та  соціальної  політики,  які  слід суттєво,   доопрацювати.   У   нинішніх    умовах    поспішність, невиваженість   дуже   дорого   коштують.   А   безпідставне,  не аргументоване  смикання  від  однієї  точки  зору  до  іншої   не мобілізує народ і не формує довіри виробників.

 

     Наступне. Серйозні  сумніви  викликає аналіз стану економіки України,  представлений у плані дій уряду. Протягом трьох місяців нас  намагаються приголомшити статистикою з цього приводу.  Вона, справді,  вкрай  тривожна.  Але  ж  для  документа  такого  рівня потрібний  діагноз  хвороби,  який  би визначав зміст лікувальних методів.  Та цього в плані немає. Якраз це - суттєві прорахунки в головному, у визначенні напрямів дій.

 

     Приведу лише  один  приклад.  У документі наводиться страшна цифра:  емісія готівки за 1992 рік становить майже 500  мільярдів карбованців, що у 47 разів перевищує рівень попереднього року. Та якщо  скоригувати  цей  показник  на  індекс  цін  з  урахуванням грудневого стрибка, то виявиться, що грошова маса

 

     98

 

     обігу не лише не зросла,  а й дещо скоротилася.  Йдеться про елементарні норми економічної культури.

 

     Та справа не лише в цьому.  Трагічним є й  інше.  На  основі цієї  подачі  будується  вся  система антиінфляційної політики і, перш за все,  дії щодо рестрикції грошових доходів населення,  їх замороження.  Наслідки цього всього знову ж таки відомі. Це різке скорочення платоспроможного попиту населення, що в умовах кризи є одним  із  серйозних чинників спаду виробництва.  Це стосується і обсягів кредитної емісії  1992  року.  Якщо  ж  розглянути  її  в реальному обчисленні,  з урахуванням інфляції, то виявиться що її масштаби  не  зросли,  а  навпаки  порівняно  з   минулим   роком скоротилися.

 

     Найбільш жорстка  криза,  криза  неплатежів,  значною  мірою пов'язана саме з цим фактором.  Наша економіка  страждає  не  від надмірних, а від недостатніх кредитних ресурсів. Про це, до речі, цілком  слушно  говорив,  виступаючи  із  цієї  трибуни,   голова Національного банку України.

 

     Відносно цього наведу такі цифри.  На 1 грудня минулого року за офіційними даними  статистики  залишки  нереалізованого  м'яса птиці та олії перевищили відповідний показник минулого року у 1,5 раза, ковбасних виробів - у 4,1 раза, яєць - в 1,7, цукру - в 1,2 раза.  Тож причиною того,  що перед новим роком на м'ясокомбінати не надійшла сировина,  полягає не в тому,  що її взагалі не було, як  переконував нас колега Пинзеник,  а в тому,  що за 10 днів до цього було продекларовано наступне підвищення цін.

 

     Як відомо,  нині проблеми платоспроможного попиту  стала  ще гострішою.  За  визначенням  фахівців нашої групи,  інфляція,  що розтрощує економіку України, в своїй основі не містить

 

     99

 

     монетарного характеру.   Насамперед   вона   пов'язана    із структурною розбалансованістю господарства,  його монополізацією, зовнішньоекономічними  факторами,  існуючою  системою   податків, незробленим розмежуванням між фінансовою і кредитною системами та іншими чинниками.

 

     Тепер про  деякі  конкретні   аспекти   плану   дій   уряду. Заслуговує   схвалення  позиція  уряду  стосовно  зміни  акцентів управління   державним   сектором.   але   ж   знову-таки   зміст відповідного розділу плану дає підстави стверджувати,  що в уряді ще  не  сформувалася  більш-менш   конструктивна   позиція   щодо механізму вирішення цього питання.

 

     На сьогодні  ми  маємо  повне  замовчування  того очевидного факту,  що  державні  владні  структури   безповоротно   втратили контроль  над  перебігом  багатьох  процесів у державному секторі економіки. План дій розроблено здебільшого з розрахунку на те, що якщо  директорський корпус добре налякати,  то він тут же поверне державі свою економічну  владу  та  відмовиться  від  економічної свободи.  Якщо уряд оперативно не переорієнтується на максимальне врахування інтересів тих людей,  які виконують в економіці країни конкретні  функції  керівництва  та  управління,  не  зробить  їх прибічниками реформ, то його дії приречені.

 

     На нашу думку,  мова нині має йти не про відновлення,  як це говориться  в  плані,  а  про  утворення принципово нового режиму управління  державним  сектором,  що   відповідав   би   сучасній ситуації.  Враховуючи  особливу актуальність цього питання,  олія було б спеціально розглянути його  на  сесії  Верховної  Ради,  а можливо,  прийняти  закон  про державне підприємство і управління державним сектором виробництва. Ми готові взяти

 

     100

 

     у підготовці цього проекту безпосередню участь.

 

     Ще одне  зауваження.  На  нашу  думку,  найбільш   вразливим положенням  плану  уряду  є  ілюзорне  уявлення про те,  що можна досягти стабілізації економіки і забезпечити  ринкову  орієнтацію на базі українського карбованця.  Статус цієї грошової одиниці, а також  інші  досить   вагомі   фактори,   підривають   і   надалі підриватимуть стабілізаційні заходи,  що здійснюються, і намічені на перспективу урядом, роблять ці заходи малоефективними.

 

     Слід зрозуміти,  що  тимчасова  грошова  одиниця,   якою   в купонокарбованець,  не може виконувати одну із основних функцій - функцію  нагромадження.  А  без  її  реалізації  подолати   кризу виробництва,  зупинити  прогресуючий  відплив  капіталу є справою нездійсненною.  На  базі  існуючої  грошової  одиниці  не   можна ефективно проводити приватизацію,  вирішувати проблему платіжного балансу та інших.

 

     Програма проведення грошової реформи паралельного  типу,  її органічне   поєднання   з  процесами  приватизації,  використання механізму приватизаційної гривні - все це дає підстави для  того, щоб  негайно  розпочати  другий  етап  грошової  реформи і на цій основі здійснити всю систему стабілізуючих заходів.  Ми б хотіли, щоб  наші  пропозиції  з цього питання були офіційно розглянуті у відповідних структурах.

 

     Я не буду далі аналізувати  конкретні  позиції  плану.  Наша група  провела  конструктивну  експертизу  цього документа,  і ми передамо її уряду.  Але навіть зазначене свідчить, що уряд не має достатньо   серйозної  наукової  бази,  послідовної  стратегічної економічної політики,  не прогнозує розвитку  ситуації.  Декрети, які приймаються Кабінетом Міністрів, є в основному

 

     101

 

     рефлекторною реакцією    на   найбільш   болючі   економічні проблеми, не утворюють єдину загальну економічну концепцію.

 

     Зрозуміло, що нині не можна абсолютизувати жодну із існуючих програм. План дій, який ми обговорюємо сьогодні, також стане лише напрямом  руху,  і  цей  напрям  значною  мірою  залежатиме   від конкретних обставин, багато з яких навіть важко передбачити.

 

     Іване Степановичу,  прошу  ще одну хвилину.  Разом з тим уже сьогодні зрозуміло,  що головним  дестабілізуючим  фактором  буде дефіцит  енергоносіїв  та незбалансованість економічних стосунків із країнами колишнього Союзу РСР і в першу чергу - з Росією. Якщо ми  не  зможемо  перевести  наші  відносини з режиму економічного протистояння в режим взаємовигідного співробітництва,  то  навіть суто економічні наслідки можуть бути просто трагічними.  Тому тут нам потрібно відмовитися від  занадто  політизованих  підходів  і підійти до справи з суто прагматичного боку.

 

     І останнє.  Необхідно  подолати  політичну  конкуренцію  між урядом,  Президентом  і   Верховною   Радою.   У   ситуації,   що складається,  має  бути  чітко визначений розподіл праці між цими структурами.  Навряд чи можна вважати  нормальним,  що  в  умовах найглибшої   кризи   і   Президент,   і  Верховна  Рада  займають вичікувальну позицію,  переклавши всю  відповідальність  лише  на уряд.  Кабінет  Міністрів  мужньо  взяв  на  себе  основний тягар реформ,  але наш обов'язок - підставити плече і взяти свою частку цієї  нелегкої  ноші.  Головними  у  здійсненні  таких заходів на підтримку діяльності уряду щодо стабілізації ситуації мають стати Президент та Верховна Рада.

 

     Дякую.

 

     102

 

     ГОЛОВА. Слово     надається    депутату    Бойко    Катерині Володимирівні.

 

     БОЙКО К.В.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України у   справах   жінок,   охорони  сім'ї,  материнства  і  дитинства /Придніпровський виборчий  округ,  Черкаська,  область/.  Шановні депутати!   З   ознайомлення  із  планом  дій  Уряду  України  по реалізації та розвитку "Основ національної економічної  політики" на  1993  рік  видно,  що  червоною  ниткою через усі "Основи..." проходить питання послаблення соціальної напруги в суспільстві. І це   дуже  правильно.  Цього  вимагає  від  нас  життя,  цього  з нетерпінням чекає народ України.

 

     Тому виникає  запитання:  чи  все  передбачено  урядом   для вирішення  існуючих  проблем?  На  жаль,  не все.  На мій погляд, правильно  робить  уряд,  затверджуючи  державні   пріоритети   і виділяючи   серед  них  паливно-енергетичний,  агропромисловий  і військово-промисловий комплексі. Але не менш гостро для населення нашої   країни   постали   проблеми   придбання   товарів  легкої промисловості.  В  інформації   економічного   відділу   Кабінету міністрів  пре розвиток економіки України за підсумками 1992 року дуже обережно сказано,  що випуск товарів легкої промисловості  в цілому за минулий рік - майже на рівні попереднього року.

 

     Якщо ж  проаналізувати  виробництво  найнеобхідніших товарів легкої  промисловості  в  натуральному   виразі,   то   спад   їх виробництва  порівняно  з  1990  роком уже становить від 20 до 30 відсотків.  При цьому рівень виробництва цих товарів знизився  до обсягів, досягнутих ще в 1970-80 роки.

 

     103

 

     І якщо  ми  вже  почали говорити з людьми відверто,  давайте будемо послідовними.

 

     Наскільки я розумію,  план дій передбачає задоволення попиту населення  в  необхідних  товарах  легкої  промисловості не через виробництво їх на підприємствах  України,  а  через  завезення  з інших країн.  Цей шлях абсолютно помилковий.  Це легко простежити на прикладі сусідньої Польщі,  яка вже отямилася і виправляє свої помилки. Спробую обгрунтувати свою позицію.

 

     По-перше, товар  завозиться  недоброякісний,  просто  різний мотлох, який за кордоном коштує найдешевше.

 

     По-друге, за нього ми платимо  валюту,  яку  можна  набагато краще використати для закупівлі необхідної сировини.

 

     По-третє, ми втрачаємо могутній потенціал. Незважаючи на те, що  уряд  не  звертає  уваги  на  легку  промисловість,  протягом останніх двох років вона працює і тільки за 1992 рік дала бюджету 50 мільярдів карбованців. Це 7,5 відсотка від усіх надходжень.

 

     У той же час  на  капітальні  вкладення  виділено  лише  221 мільйон карбованців /це 0,033 відсотка від бюджету/.  Ми, мабуть, зовсім забули,  що кожен восьмий робітник - це  працівник  легкої промисловості,   що  кожен  десятий  метр  тканини  в  колишньому Радянському Союзі,  та ще й  нині,  виробляється  на  текстильних комбінатах  України,  що навіть сьогодні наша легка промисловість спроможна виробити вісім пар панчіх на кожного жителя України. Ну як можна знищувати такий могутній потенціал? Невже нам мало того, що вже знищено?

 

     Віктор Михайлович у своїй доповіді сказав:  ми зможемо  жити краще тільки тоді, коли запрацює виробництво. Мені хочеться

 

     104

 

     сказати словами нашого поета Яворівського: "Людоньки добрії, ну,  що ми за народ?  Невже обов'язково треба спочатку зруйнувати все до "основания",  а потім довго й нудно його відновлювати, щоб воно працювало?" Тим більше,  що в легкій промисловості все  ясно як білий день: падіння виробництва зумовлено скороченням поставок сировини та допоміжних матеріалів.

 

     Лише 322  мільйони  карбованців,   виділених   сьогодні   на сировину,  дали б нам можливість додатково одержати товарів на 50 мільярдів  карбованців.  І  це  саме  тоді,  коли  полиці   наших магазинів  порожні,  коли  навіть  вкрай необхідні товари - одяг, взуття,  білизну, шкарпетки та інші вироби, неможливо купити ні в місті, ні в селі.

 

     У плані  дій  уряду  намічена  реалізація  швидких кроків по залученню міжнародної  допомоги  для  наповнення  ринку  товарами народного споживання.  Ці кроки справді можуть бути швидкими.  Та чи підуть вони на користь нашому народному господарству,  якщо не будуть продумані до кінця?

 

     Більш ефективним   шляхом,  на  мою  думку,  буде,  напевне, виділення коштів із міжнародної допомоги для  закупівлі  сировини для  легкої  промисловості,  яка  при  всіх  своїх  недоліках дає достатній потенціал для виготовлення товарів не тільки дешевих, а й не гірших від імпортних.

 

     Враховуючи все це, вважаю за необхідне віднести цю галузь до переліку державних пріоритетів по стабілізації  роботи  народного господарства.  Для  забезпечення соціальних потреб населення слід передбачити, щоб Міністерство економіки та Міністерство Зовнішніх економічних   зв'язків  і  торгівлі  вирішило  питання  закупівлі сировини для легкої промисловості, перш за все

 

     105 бавовни,  вовни,  хімічних та допоміжних  матеріалів.  З

     урахуванням сказаного, вважаю, що необхідно підписати міждержавні угоди те добитися  їх  виконання.  Самі  підприємства цього не зроблять.

 

     Про дитячий  асортимент.  Ми  пропонували,  щоб уряд звернув увагу на цю проблему,  щоб зацікавив економічно  виробничників  у виготовленні  дитячого  одягу.  Але він і досі не зрушив з місця. Мабуть,  зрушить лише тоді,  як  дитячий  одяг  зовсім  зникне  з магазинів.

 

     І останнє,  Доки,  скажіть,  будь  ласка,  шановні депутати, трибуна Верховної Ради  використовуватиметься  для  популяризації окремих   політичних   діячів,  а  радіо  та  телебачення  -  для нагнітання обстановки?  Коли ми припинимо гонитву за відьмами, як з одного, так і з другого боку? Вважаю, це заважає нам працювати. Від нас чекають  зовсім  іншого.  І  тільки  спільними  зусиллями зможемо виконали намічений урядом план дій та поліпшити становище людей в Україні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до  16  години.  Після  перерви виступатиме депутат Єщенко.

 

     106