БЮЛЕТЕНЬ N 3

Опубліковано 04 02 1998

 

ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  4  л ю т о г о  1998  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні   депутати,   всі   учасники засідання,  шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 320 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Надійшли такі депутатські запити:

 

     Бурячинського Олександра Миколайовича

- до Президента України стосовно фінансової ситуації,  що склалася в  Рокитнівському  та  Сарненському  районах  Рівненської області. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 205.

 

     Зміст підтримується.  Ставлю  на  голосування  пропозицію про направлення цього запиту Президенту.

 

     "За" - 217.

 

     Не підтримується.

 

     Петрука Віктора Івановича - до Президента з приводу  тривалої затримки  виплати  заробітної  плати працівникам бюджетної сфери у Володимирецькому  районі  Рівненської   області.   Це   українське Полісся.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 198.

 

     Зміст підтримується.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   направлення   цього запиту.

 

     "За" - 206.

 

     Донченка Юрія  Григоровича - до Президента і Прем'єр-міністра України стосовно звернення  працівників  Новопсковської  середньої школи Луганської області щодо невиплати заробітної плати і пенсій. Надзвичайно гостро стоїть питання, ситуація передстрайкова.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 189.

 

     Зміст підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту адресатам.

 

     "За" - 185.

 

     Також не набирає голосів.

 

     Усі три запити однотипні,  пов'язані з соціальною  сферою,  з невиплатою заробітної плати, зміст їх підтримується депутатами.

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  про  направлення  всіх трьох запитів Президенту. Голосуємо.

 

     "За" - 219.

 

     На прохання депутатів  ще  раз  поставлю  на  голосування  цю пропозицію.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Чернявського Олексія  Пилиповича  -  до міністра фінансів про відстрочення погашення заборгованості Степанівським  цукрозаводом. Аргументація  досить  переконлива.  І  мені  здається,  що міністр повинен позитивно відреагувати на цей запит.

 

     Чернявського Олексія Пилиповича - до голови Комітету з питань оборони   і   державної  безпеки  Верховної  Ради  України  Мухіна Володимира Васильовича  про  розформування  Сумського  навчального авіаційного     центру     Харківського     інституту    льотчиків Військово-повітряних  сил  України.   Питання   і   соціальне,   і військове.  Володимир  Васильович  у  ньому  розбереться  разом  з Міністерством оборони, і буде вжито можливих заходів.

 

     Анненкова Єгора Івановича і Сінченка Сергія Григоровича -  до віце-прем'єрміністра  Смолія  з  приводу  необхідності  дотримання вимог  Закону  про  мови,  бо   чиновники   Міністерства   освіти, перевищуючи свої повноваження, порушують цей закон. Думаю, що такі випадки непоодинокі, і це треба врахувати.

 

     Уланова Валентина Миколайовича  -  до  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора України Ференця про розгляд матеріалів щодо перерахування коштів на валютні рахунки в  іноземних  банках  сина колишнього Президента України Кравчука.

 

     Данчі Михайла   Дмитровича   -  до  Прем'єрміністра  стосовно ситуації,  що склалася в Закарпатській області,  та заходів для її оздоровлення.

 

     Масенка Олександра   Миколайовича   -   до   Прем'єр-міністра стосовно ситуації, що склалася у Полтавському СПТУ-17 і, власне, у всіх профтехучилищах.

 

     Куз'єва Василя  Антоновича  і Боженка Олега Віталійовича - до Прем'єр-міністра у зв'язку з  невдоволенням  відповіддю  на  запит стосовно   ситуації,   що  склалася  в  Миколаївському  державному педагогічному інституті.

 

     Групи депутатів  (Лупаков,  Червоній,  Манчуленко,   Федорин, Горохівський) - до Прем'єр-міністра України стосовно правомірності репресивних дій працівників автоінспекції міста Львова  до  водіїв мікроавтобусів,   що   здійснюють  перевезення  громадян.  Ці  дії пояснюються працівниками інспекції як виконання постанови Кабінету Міністрів   N   176  від  18  лютого  1997  року  щодо  маршрутних таксомоторних перевезень.

 

     Охріменка Костянтина  Олександровича  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  фінансування  закладів  профтехосвіти  в  місті Дружківка.

 

     Худомаки Віктора Петровича - до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку   з   невиплатою   заробітної   плати  працівникам  ПМК-91 Новомосковського    району    Дніпропетровської     області     та Новомосковського трубного заводу.

 

     Марченка Володимира  Романовича - до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на звернення щодо  ліквідації заборгованості  із зарплати і пенсій у Роменському районі Сумської області.

 

     Павловського Михайла Антоновича - до Прем'єр-міністра України стосовно  невиплати  стипендій  і заробітної плати в Хмельницькому ПТУ-8.

 

     Карнауха Миколи Васильовича  -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно стану фінансування загальнодержавних топографогеодезичних робіт.

 

     Кочерги Віктора Герасимовича -  до  Прем'єр-міністра  України стосовно стану справ із виплатою зарплати колективам профтехучилищ Донецької області.

 

     Звертаю увагу на те,  що багато депутатів подають запити саме з  приводу  стану  справ  у  сфері освіти та підготовки кадрів для виробництва.

 

     Краснякова Євгена Васильовича - до Прем'єр-міністра  стосовно критичної  ситуації,  що склалася у вугільних регіонах у зв'язку з обмеженням  до  10  відсотків  відрахувань  до  пенсійного   фонду відповідно до урядової телеграми від 9 грудня 1997 року.

 

     Діхтяренка Григорія  Юхимовича - до міністра оборони стосовно повторного розгляду справи щодо пенсійного забезпечення колишнього військовослужбовця Холодного.

 

     Омельчука Романа  Юстиновича  -  до міністра фінансів України стосовно   затримки   фінансування   виплати   пенсій    мешканцям Дубнівського району Рівненської області.

 

     Кияка Тараса   Романовича   -  до  міністра  освіти  стосовно ситуації  з  виплатою  зарплати  працівникам  профтехосвіти  міста Чернівців. Ще одне питання про профтехосвіту.

 

     Пшеничної Ольги   Миколаївни   -   до  виконуючого  обов'язки Генерального прокурора стосовно законності перебування  на  посаді голови  Ленінської районної ради Автономної Республіки Крим Хомича Віктора Олексійовича.  Учора підходила до мене Ольга Миколаївна  з цього приводу.  Справді йдеться про грубе порушення законодавства: людина виконує функції за  посадою,  яку  передбачено  займати  за законом зовсім іншим шляхом.

 

     Групи депутатів  (Мірошниченко,  Шестаков,  Поживанов)  -  до голови Антимонопольного  комітету  у  зв'язку  із  невідповідністю наказу  Міністерства  зовнішніх  економічних  зв'язків  і торгівлі України N10 від 6  січня  1998  року  про  порядок  квотування  та ліцензування  деяких виробів обрізного вуглецевого прокату чинному законодавству  України   та   його   дискримінаційністю   стосовно суб'єктів підприємництва.

 

     Яблонського Валентина   Андрійовича  -  до  голови  правління Ощадбанку стосовно вирішення питання про видачу коштів з особистих заощаджень на поховання громадян.

 

     Омельчука Романа Юстиновича - до виконуючого обов'язки голови Фонду  державного  майна   України   стосовно   порушень   чинного законодавства    при    проведенні    приватизації    Дубнівського м'ясокомбінату.

 

     Ці запити оформлені так, як і передбачено Регламентом. Ставлю на голосування пропозицію про направлення цих запитів адресатам.

 

     "За" - 203. Прийнято.

 

     Ці запити направляються адресатам.

 

     --------------

 

     Відповідно до  статті  4.2  Регламенту повідомляю про вихід з депутатської  фракції  Партії  регіонального  відродження  України народного   депутата  України  від  Красногвардійського  виборчого округу N39 Автономної Республіки Крим Єгудіна Володимира Ілліча та входження  його  до складу депутатської фракції "Соціальноринковий вибір".

 

     ---------------

 

     У нас  залишилося  15  хвилин.  Будь  ласка,  запишіться   на виступи, хто хотів би висловитись.

 

     Опублікуйте список.

 

     Будь ласка, депутате Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,  Київська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні  колеги  депутати!  Шановні   журналісти!   Глибокошановні виборці!  Щоранку  ми  чуємо  по  Українському  радіо слова пісні: "Доброго ранку,  моя  Україно,  доброго  ранку,  моя  Батьківщино, доброго  ранку,  державо  моя!"  Коли я чую ці слова,  мені просто хочеться плакати. Я візьму для прикладу мій виборчий округ. Селяни вже два з половиною роки не одержують заробітної плати. І нині вже йдеться не про заробітну плату, а про те, щоб за списками видавали в магазинах хліб.

 

     Я вважаю,  це  викликає  тривогу,  і  ми  всі не повинні бути байдужими до цього. Треба докорінно змінити становище щодо виплати заробітної  плати  працівникам  колективних  сільськогосподарських підприємств. Це - перше.

 

     Друге. Як  ви  знаєте,  прийнята   постанова   про   те,   що заощадження  виплачуються  людям віком понад 80 років.  Однак,  на превеликий жаль, все це не виконується. Минулого понеділка десятки моїх виборців приходили до мене на прийом і говорили про те, що їм уже понад 80 років,  але,  на жаль,  гроші  з  Ощадного  банку  не виплачуються.

 

     Хотів би сказати і про остарбайтерів.  Це ті люди,  які мають одержати певні гроші від Федеративної Республіки Німеччини.  Однак останнім  часом ці виплати припинені.  Дарма,  що люди хвилюються; дарма,  що,  вибачте,  багато з цих людей не доживе до того  часу, коли вони одержать гроші,  але поки що, на жаль, ці гроші ніхто не може одержати.  Далі.  Нещодавно ми обговорювали і прийняли бюджет на  1998  рік.  Усе  це  дуже добре.  Але мені прикро,  що в цьому бюджеті не  передбачено  ні  копійки  для  того,  щоб  можна  було видавати  довгострокові  кредити молодим сім'ям.  Адже нині багато категорій громадян України  мають  пільги.  Однак  молодим  сім'ям потрібні  кредити  для  того,  щоб будувати житло,  щоб можна було збудувати свою сім'ю.

 

     І останнє,  на чому я хотів би наголосити, це те, що наш уряд зовсім  мало  уваги  приділяє  районам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.  Нині практично  припинено  будівництво всіх   тих  об'єктів,  де  будівельні  роботи  виконано  на  80-90 відсотків.  Це  стосується,  зокрема,  систем   водопостачання   і газифікації Іванківського району Київської області.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Косолапов. Будь ласка.

 

     КОСОЛАПОВ А.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і  банківської  діяльності  (Вовчанський виборчий    округ,    Харківська   область).   Дякую,   Олександре Олександровичу.    Шановні    депутати!    Шановний     Олександре Олександровичу!  Сьогодні  ми  будемо розглядати Закон про порядок проведення виборів депутатів міської, районних у місті Києві рад з пропозиціями  Президента.  Не  менш  важливим  є питання взаємодії районних   державних   адміністрацій    з    органами    місцевого самоврядування.  В  період проведення виборів до органів місцевого самоврядування виникне колізія в правовому полі.  Так,  статтею  6 Закону  про вибори до органів місцевого самоврядування обмежується право  громадян  України  -  бути  обраними  депутатами  районної, обласної  рад,  якщо  вони  перебувають  на  державній службі,  що суперечить статті 38 Конституції.

 

     Але закон  про  статус  народного  депутата  місцевого  рівня приймався  в  1994  році і був спрямований на обмеження діяльності представника Президента,  тому така норма мала  тоді  юридичну  та логічну   підставу.   Сьогодні   ж  районні  та  обласні  державні адміністрації мають інший статус. Норма про сумісництво, визначена Конституцією,  має  логіку - голова держадміністрації не може бути головою  ради,  тому  що  ті  функції  оплачувані  і  мають   свою спрямованість.  Але  бути  обраним  депутатом районної чи обласної ради має право кожен  громадянин  України.  Тому  я  вношу  проект закону, який усуне колізію в Законі про вибори до місцевих органів самоврядування, і прошу його підтримати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пєхота.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область).  Партія регіонального відродження України.  Дякую. Прошу передати слово депутатові Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область). Дякую. Фракція Партії регіонального відродження України. Позапартійний.  Шановні  колеги!  Хочу звернути увагу Міністерства фінансів та Прем'єр-міністра на те, що знову порушується Закон про Державний бюджет України.  Наприклад, замість 7 мільйонів гривень, які повинні були  надійти  Чернівецькій  області  протягом  січня, надійшов  тільки  1  мільйон.  Украй  важка  ситуація  склалася  в Герцаївському,  Глибоцькому,  Новоселицькому   і   Сторожинецькому районах.  Така сама ситуація в окрузі депутата Довганчина,  та і в інших округах.

 

     Крім того,  хочу звернути увагу,  що на зустрічах з виборцями виявилося,  що  навіть  тим громадянам,  які досягли 80 років,  не виплачується  компенсація  заощаджень.  До  того  ж  є  люди,  які потребують  допомоги,  -  хворі  та  інваліди.  Треба  переглянути ситуацію і дати їм змогу отримувати кошти,  які вони  вкладали  на ощадні книжки.

 

     До мене звернулися також віруючі з села Станівці.  Свого часу вони зібрали кошти на будівництво храму і поклали їх  в  Ощадбанк, але   на   сьогодні  вклади  заморожені  і  навіть  індексацію  не проводять. І на храм не повертають.

 

     Ще одне.  У селі Грушівка Глибоцького району  зник  освячений пам'ятний  хрест,  де  буде  встановлено пам'ятник святому Стефану Великому - національному румунському герою.  І сталося  це  в  час передвиборної  кампанії.  Румунське  товариство  області вважає це провокацією   і   вимагає   від   відповідних   органів   провести розслідування і покарати винних.

 

     Оскільки я  маю  ще  дві хвилини,  то хочу зупинитися на двох таких моментах.  Перше.  Практично  по  всій  Україні  лікарні  не фінансуються,   перев'язувальних   матеріалів   узагалі  немає.  У лікарнях міст Сторожинця,  Герци,  селища  Глибока  взагалі  немає ліків, яких потребують хворі.

 

     Друге. Багато  підприємств не перераховують кошти в пенсійний фонд,  унаслідок чого пенсіонери не отримують вчасно пенсії.  Якщо ми не вживемо термінових заходів, то нам немає чого йти на вибори.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Я хотів би порушити такі  два  питання.  Перше  - стосовно розподілу тих машин швидкої допомоги,  щодо яких ми двічі приймали рішення. Згідно з розпорядженням заступника міністра вони в  основному  повинні  були  розподілятися  сільським  лікарням  і установам швидкої  допомоги.  Зокрема  Житомирській  області  було розподілено  27  автомобілів,  з них 16 - в обласний центр.  Іншим словом  як  "воруют"  не  можна  розцінити  такі   дії   обласного керівництва   щодо  рішень  Верховної  Ради  України.  Відповідний депутатський запит я направив.

 

     Друге питання - щодо розподілу бюджетних коштів. Уряд приймає рішення про те,  щоб 90 відсотків чорнобильського фонду спрямувати на виплату компенсацій і пільг.  Це не що інше як грубе  порушення Закону  про Державний бюджет.  Я просив би уряд ще раз повернутися до цього питання і  прийняти  рішення  відповідно  до  Закону  про Державний бюджет.

 

     І третє питання - щодо пенсій. Я хотів би ще раз нагадати, що ми будемо розглядати це питання на наступному Дні уряду.  Верховна Рада прийняла рішення про встановлення мінімального розміру пенсій

- 45 гривень і про диференціацію пенсій залежно від стажу  роботи, і уряд повинен відповідно до закону України ухвалити своє рішення.

 

     Решту часу прошу передати Лазаренку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.,   голова   Дніпропетровської   обласної  ради народних депутатів (Солонянський виборчий округ,  Дніпропетровська область).  Голова  партії "Громада".  Учора Верховна Рада прийняла постанову про грубі порушення законодавства України щодо  обставин закриття  газети "Правда Украины".  Нагадаю,  що парламент засудив дії Кабінету Міністрів, панів Пустовойтенка та Кулика, що порушили Конституцію  України.  Цей  документ  зобов'язав Кабінет Міністрів терміново забезпечити поновлення випуску газети "Правда Украины".

 

     На жаль,  керівництво видавництва "Преса України" не  виконує цю постанову і відмовилося друкувати газету.

 

     Вчора ввечері  я  мав  розмову  з головою Радянської районної адміністрації міста Києва Анатолієм Гудзієм  з  приводу  порушення ним  закону.  Пан  Гудзій  усвідомлює,  що він порушує закон,  але відверто визнав, що Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко особисто кілька  разів  наказував  йому  скасувати  реєстрацію колективного підприємства "Правда Украины". На підставі цього рішення податкова адміністрація заблокувала рахунки редакції.

 

     Дії панів  Пустовойтенка  та  Гудзія  підпадають  під  ознаки службового злочину. Я пропоную негайно викликати до Верховної Ради Прем'єр-міністра  Пустовойтенка та міністра інформації пана Кулика для пояснення  причин  невиконання  постанови  Верховної  Ради.  У противному  разі  я  подаю  пропозицію  внести  до порядку денного питання про недовіру уряду.

 

     Користуючись трибуною    Верховної    Ради,    я     закликаю Прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка виконати свій громадянський обов'язок.  Голова уряду не з'являється  до  суду,  ховається  від відповідальності.  2  лютого я був у суді,  а пан Пустовойтенко не з'явився. Валерію Павловичу, прийдіть до суду, дайте пояснення.

 

     І на закінчення ще раз наполягаю на своїй пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Фракція Народного руху. Шановні колеги народні депутати!   Ми   вчора   розглядали  питання,  транслювати  чи  не транслювати пленарні  засідання  останньої  сесії  Верховної  Ради цього   скликання.   Більшість   членів   фракції  Народного  руху голосувала  проти  трансляції.  Я  хочу  пояснити  чому.  Ми  були свідками  того,  що  впродовж  майже  всіх  сесій,  коли засідання транслювалися на всю Україну,  ліві сили  використовували  трибуну Верховної Ради,  щоб виголошувати популістські гасла, закликати до політичного протистояння в державі.  I ми вважали,  що напередодні виборів  це  робити зовсім недоцільно.  Ми були свідками того,  як кілька разів на рік закликали трудівників виходити на барикади. Чи треба  витрачати  народні кошти і транслювати наші засідання,  щоб такі гасла лунали на всю  державу?  Народний  рух  України  завжди послідовно  обстоював  принципи  гласності  в  діяльності  органів державної влади,  але водночас рішуче виступав  і  виступає  проти використання  таких  принципів  для отримання дешевого політичного зиску. Саме це зараз і чинять ліві сили у парламенті. Народний рух України  не  просто  вважає нині недоцільною пряму радіотрансляцію засідань,  а й пропонував використати виділений час для того,  щоб робити   аналітичні   передачі,   які  б  висвітлювали  діяльність парламенту.  I  всі  сили,  які  є  в   парламенті,   мають   бути представлені пропорційно.

 

     Нам шкода,  що час,  який буде витрачено на оці мітинги,  які транслюються з Верховної Ради,  ми не зможемо  плідно  використати для того, щоб завершити наш законодавчий процес. Зокрема, Народний рух України підготував цілу низку законопроектів, які ми, напевно, вже   не   встигнемо   прийняти.  Це  законопроекти  вдосконалення пенсійного  законодавства,  Земельного  кодексу  та   ряду   інших законів.

 

     Ще одне  питання,  на  якому  я хотів би зупинитися.  Шановні колеги народні депутати!  У  своїх  округах  ви,  мабуть,  бачили, наскільки  гострою є проблема працевлаштування молоді.  У селах ми нині маємо великий відсоток молодих громадян,  які закінчили школу і далі не продовжували навчання, або закінчили технічні училища чи навіть вищі навчальні заклади і не мають роботи,  сидять на шиї  у батьків, часто теж безробітних. Допомога по безробіттю до смішного мала - 15 гривень і призначається на декілька місяців.  Це загроза втратити молоде покоління. Молодь не утворює сімей, бо немає за що їх утримувати.  Допомога на  дітей  мізерна.  Я  закликаю  вас  до розробки національної програми "Зайнятість молоді".  Така програма є вкрай важливою.  Я і всі члени Народного руху готові  долучитися до цієї роботи.

 

     Колеги! Є  ще  одне  питання,  яке  порушують наші виборці на зустрічах.  Це стосується нашого  стилю  роботи.  Вони  запитують: "Якщо  ви  у  Верховній  Раді  подаєте  нам приклад нігілістичного ставлення до законів,  до Конституції,  то  як  же  ми  такими  не будемо?"   Це   щодо  того  нашого  багатоверстатництва,  коли  ми голосуємо трьома,  чотирма,  п'ятьма  картками.  Повірте,  народні депутати,  це  є  дуже  негативний  приклад  для нашого народу.  Я закликаю вас,  давайте хоч  на  останній  нашій  сесії  не  будемо повторювати цю практику.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кияк. Будь ласка.

 

     КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий  округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Мені  здається,  що  проблему остарбайтерів варто обговорити вже на окремому засіданні. Ситуація склалася  таким чином.  Згідно з обіцянкою фонду взаєморозуміння і примирення до кінця року можна буде розрахуватися з усіма боргами. Однак   80   мільйонів   німецьких   марок  через  Градобанк  були реінвестовані  в  іноземні  комерційні  структури.  I,   здається, пропали назавжди, як твердить Генеральна прокуратура.

 

     Сьогодні відбудуться    переговори    з   Романом   Герцогом, Президентом Німеччини.  Ми обов'язково  порушимо  це  питання.  Ми раді,  що  жертви  нацизму - євреї,  в'язні колишніх концтаборів і гетто будуть отримувати серйозну пенсію.  Але,  мені здається,  що цього  заслуговують всі жертви нацизму,  зокрема - українці.  Адже українці найбільше потерпіли в Другій світовій війні.

 

     Далі. Я  хочу,  аби  колеги  підтримали  швидше   проходження проекту   Закону,   який   я   подав,   про  компенсацію  вартості житловокомунальних послуг через грошові заощадження 1992 року.

 

     Хотілося також зачепити проблему іноземних фондів, наприклад, "Тасис"  виділив на папері 2 мільйони екю для дослідження екології Північної Буковини,  а до  України  не  надійшло  жодного  долара. Цікава поведінка таких фондів.

 

     Ми подали проект спеціальних економічних зон,  у тому числі і для Чернівецької області.  Кажуть,  що Кабінет  Міністрів  жодного разу  не  розглядав це питання,  хоча ми й просили,  і Чернівецька область вже не згадується як потенційна економічна зона.

 

     Ми часто обговорюємо також проблему  статусу  недоторканності депутата.  Я пропоную паліативний варіант: статусу недоторканності депутат позбавляється рішенням суду.

 

     I місцева  проблема  -  проблема  зсуву.  Кабінет  Міністрів, Міністерство  фінансів  досі  не розрахувалися за ліквідацію цього зсуву, недоплата Мінфіну за минулий рік - 2 мільйони гривень. I ми не  можемо  розрахуватися  з тими організаціями,  які зробили свій внесок у ліквідацію цього стихійного лиха.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  я  через  технічну  неточність  не оголосив  депутатський  запит  Степана  Iлліча Хмари - до міністра охорони здоров'я Сердюка з приводу, на думку депутата, незаконного звільнення  з  посади  ректора  Львівського  державного  медичного університету академіка Павловського. Я прошу підтримати пропозицію про  направлення цього запиту міністру.  Запит оформлений так,  як вимагає Регламент.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 165. Прийнято.

 

     Деякі питання,  які  потребують,  так  би  мовити,   розгляду Верховної   Ради,   з  приводу  яких  робили  заяви  або  подавали пропозиції народні депутати.  По-перше, всі ці зауваження беруться до   уваги.   Думаю,   що   радіослухачі   теж   цією  інформацією скористалися.

 

     Стосовно компенсації заощаджень громадянам, старшим 80 років. Зокрема  Iван  Захарович  Кірімов про це турбувався.  На Дні уряду поставите  це  питання,  бо  якраз  перелік  цих  проблем  і  буде предметом обговорення на засіданні у вівторок.

 

     Щодо виплат остарбайтерам. Я вже говорив, що є гарантії фонду "Примирення і взаєморозуміння" про те, що ці кошти будуть протягом року, безумовно, повернуті всім тим, хто на них претендує.

 

     Щодо кредитів для молодих забудовників,  молодих сімей, то ми в бюджеті  передбачили  для  цього  невелику  суму  -  близько  20 мільйонів  гривень  і  через Міністерство у справах сім'ї і молоді можна буде вирішити ці питання.

 

     Володимир Яценко  порушив  питання  розподілу  машин  швидкої допомоги. Ви вчора підготували депутатський запит з цього приводу, наскільки я пригадую.  Гадаю,  що міністр вам дасть  відповідь  на нього.  У  всякому разі,  не викликає сумніву неправильність дій у Житомирській області,  коли сконцентровують ці машини в  обласному центрі,  замість  того  щоб допомогти сільським населеним пунктам. Тим паче що у вас відповідна радіаційна обстановка.

 

     І відносно  розміру  пенсій.  Питання   справді   надзвичайно важливе.  Закон підписаний,  введений у дію.  З 1 січня мінімальна пенсія повинна бути 45 гривень зі збільшенням до кінця року до  73 гривень.  Ось  День  уряду  буде,  і ми знову поставимо це питання перед Кабінетом Міністрів. Це запитання, на яке мусить відповідати Кабінет Міністрів.

 

     Пропозиція депутата   Лазаренка   заслухати  Пустовойтенка  і Кулика щодо невиконання постанови Верховної Ради.

 

     Я прошу,    Олександре     Миколайовичу,     зв'язатися     з Прем'єр-міністром.  Запропонуйте - нехай він забере свого міністра і поінформує тут Верховну Раду о 12 годині 30 хвилин  про  те,  як виконується  постанова Верховної Ради з цього конкретного питання. Думаю, що тут немає потреби в голосуванні.

 

     Але якщо у  вас  якийсь  сумнів  є,  то,  будь  ласка,  я  цю пропозицію ставлю на голосування.

 

     "За" - 179. Прийнято.

 

     Крім того, я хотів би попросити паралельно і Комітет з питань правової політики з'ясувати  статус  Міністерства  інформації.  Це структура  виконавчої  влади  чи ні?  Якщо це структура виконавчої влади,  то у нас є центральний орган виконавчої  влади  -  Кабінет Міністрів,  тоді це міністерство повинно бути йому підпорядковане. А  якщо  це  структура  невідомо  якої  влади,  то  тоді   виникає запитання:  за  що  ж  із  бюджету  їй  ідуть  гроші?  Це вже дуже серйозно.

 

     Коли ми звертаємося з приводу невиконання постанови Верховної Ради  й  відповідних  коментарів  міністра,  тоді виявляється,  що Прем'єр-міністр не може  вплинути  на  міністра,  бо  він,  бачте, Прем'єру не підпорядкований. Тоді кому ж він підпорядкований?

 

     Я хочу   проголосувати   таке  доручення  Комітету  з  питань правової  політики  з'ясувати   це   питання.   Якщо   має   місце недотримання  Конституції,  то  слід звернутися до Конституційного Суду.

 

     Ставлю на голосування доручення з цього  приводу  Комітету  з питань правової політики.

 

     "За" - 194. Прийнято.

 

     Лев Йосипович  Глухівський  порушував питання щодо трансляції наших засідань. Воно ж вирішене Верховною Радою вчора...

 

     Відносно молодіжної  програми.  Будь  ласка,  готуйте  її  із фракцією.  Чи цим, чи вже наступним складом Верховної Ради її буде прийнято.

 

     Відносно звинувачень лівих у  використанні  нашого  мікрофона для  популістських  гасел.  Коментувати цього я не хотів би,  як і вашу останню репліку. Треба довіряти один одному.

 

     Перед тим як міністр внутрішніх справ зробить інформацію щодо дій  у  місті  Ялті правоохоронних органів,  я хотів би,  оскільки питання не потребує ніякого  обговорення,  запропонувати  прийняти постанову Верховної Ради про Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни.

 

     Як ви знаєте,  це була комісія при Президії Верховної Ради. У зв'язку  з  тим  що  за  Конституцією України в нас Президії тепер немає,  то нехай ця комісія, займаючись тією ж роботою, вважається комісією при Верховній Раді. Ставлю на голосування. Цей проект є у вас.  Він не потребує ніякого обговорення, бо це просто приведення у   відповідність   статусу   структури.   Ставлю  цей  проект  на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 181.

 

     Мабуть, щось не зрозуміли...  Я ще раз пояснюю.  Йдеться  про те,  щоб  Комісії  у  справах  партизанів,  яка  функціонувала при Президії Верховної Ради більше  п'ятдесяти  років,  надати  статус комісії  при Верховній Раді.  І все!  Це не потребує ні додаткових коштів,  не треба ні нове приміщення виділяти  -  нічого!  (Шум  у залі). Зараз, хвилинку!.. Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 207.

 

     Які думки ще будуть?

 

     Депутату Мовчану дайте слово.

 

     МОВЧАН П.М.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський виборчий  округ,  Івано-Франківська область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Ви знаєте, що під час обговорення бюджету  ми передбачили статтю видатків на фінансування Комісії по розслідуванню діяльності ОУН-УПА під час Другої світової війни.  Є така  комісія,  вона  вже  створена.  Як на мене,  то було б варто звести два пункти до одного.  У зв'язку з тим що змінюються  певні політичні  наголоси,  мені  здається,  було  б доречно,  аби ми цю комісію розширили,  доручивши їй повноваження відповідати  взагалі за всіх учасників партизанських дій в Україні.  У такому разі вона була б зведена не вузько до однієї ідеологічної схеми,  до  одного полюсу,  а  обійняла б весь патріотичний рух і дала б йому належну об'єктивну оцінку.  Мені здається,  це було  доречно,  адже  цього вимагають  логіка  часу  й ті заяви,  які ми чули тут не один раз. Треба щоб і ті люди не були залишеними поза увагою.  Вони  воювали проти  тоталітарної фашистської ідеології й диктатури;  вони брали участь у військових діях,  вони брали  участь  у  партизанщині.  Я вважаю,  Олександре Олександровичу, ми вчинимо несправедливо, якщо не розширимо цієї комісії.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович!  Мовчан как  всегда  совсем  о другом говорит.  Ведь здесь конкретная ситуация: этих людей вообще остались единицы.  Это заслуженнейшие люди в нашей стране.  Каждый депутат у себя в округе отстаивает интересы ветеранов и произносит хорошие  слова.  Я  просто  прошу  поставить  на  голосование  это постановление поименно и всем проголосовать "за" и все.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Павле Михайловичу! Ця комісія, в яку входять  кілька  чоловік,  справді  ветерани,   учасники   Великої Вітчизняної  війни  і  партизанського руху.  У тих випадках,  коли згадані вами люди справді  брали  участь  як  партизани,  то  вони обслуговуються  теж  цією  комісією.  Я  вам ще раз кажу:  якщо їх статус не визначено,  це інша  процедура,  ми  не  змінюємо  зараз статусу  комісії.  Це  комісія  Кабінету  Міністрів,  яка з'ясовує обставини, щоб дати відповідь на болюче для суспільства питання. А ті   люди  працюють  з  категорією  громадян,  статус  яких  чітко визначений і вже підтверджений.  Ідеться про вирішення  конкретних питань стосовно ветеранів, статус яких не потребує уточнення.

 

     А коли   будуть   висновки  державної  комісії,  тоді  ми  це розглянемо і зробимо відповідне доповнення.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування   і   прошу   підтримати   цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     ---------------

 

     Спасибі. Слово має міністр внутрішніх справ України Кравченко Юрій Федорович.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.,  міністр внутрішніх справ  України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! Згідно з вимогами Верховної Ради щодо посилення боротьби  із  злочинністю  Міністерство  внутрішніх справ  постійно  тримає  на  контролі  регіони з найбільш складною оперативною  обстановкою,  надає   практичну   допомогу   місцевим підрозділам міліції у проведенні оперативно-профілактичних заходів і розкритті злочинів.

 

     За рішенням керівництва міністерства протягом третьої  декади січня  такі  оперативні  профілактичні  заходи  під умовною назвою "Правопорядок" було проведено на всій території нашої держави,  до них   залучалася   значна   кількість   працівників   і  ефективно використовувалися можливості органів внутрішніх справ.

 

     Тільки в Криму за цей час за  підозрою  у  вчиненні  злочинів затримано  майже  100  осіб,  у  тому  числі  15  членів злочинних угруповань.  У затриманих  вилучено  12  одиниць  вогнепальної,  9 одиниць  холодної  зброї,  майже  1 тисячу патронів,  5 кілограмів наркотичних засобів.

 

     Під час проведення заходів на території півострова  обстежено і відпрацьовано майже 30 тисяч криміногенних об'єктів,  6,8 тисячі автостоянок та гаражів, майже 500 об'єктів автосервісу.

 

     Результати цих заходів та наявні відомості про  зареєстровані тяжкі   злочини,   особливо  вчинені  із  застосуванням  зброї  та вибухівки,  зумовили прийняття рішення про відрядження до Криму на початку лютого додаткових сил - бригади із 40 найбільш досвідчених працівників центрального апарату міністерства.

 

     3 лютого о 4 годині 35 хвилин до Ялтинського  міськуправління внутрішніх  справ  по телефону "02" надійшло анонімне повідомлення про те,  що приміщення міськради заміновано.  Відповідно до  плану реагування  на  таку  подію по тривозі було піднято особовий склад Ялтинського гарнізону міліції (близько 300 чоловік),  а також  100 військовослужбовців   Внутрішніх   військ.  Наявні  сили  з  метою запобігання тяжким  наслідкам  блокували  прилеглу  територію,  до будинку  було  направлено  групу  фахівців-саперів.  Однак вони не змогли увійти до будинку, оскільки він був зачинений із середини.

 

     Як з'ясувалося,  2 лютого в Ялті відбулася позачергова  сесія міськради,  на  якій  розглядалося питання щодо незаконності указу Президента України про  призначення  головою  міськради  Марченка. Частина депутатів (20 чоловік) залишилася на ніч у приміщенні,  де проходила сесія.

 

     До відома присутніх у будинку було доведено інформацію, котра надійшла   до   міліції,   але  впустити  саперів  для  проведення обстеження вони  відмовилися.  Фізична  сила  для  проникнення  до приміщення  не  застосовувалася.  На  місце  події  також  прибули виконуючий обов'язки прокурора міста Катанаєв та  голова  міського управління СБУ Мазуренко. Пізніше прибули також члени уряду Криму.

 

     Близько 8   години   почали  приходити  на  роботу  службовці міськради.  З  групою  підтримки  із  12  осіб  прийшов   секретар міськради   Калюсь,   котрий  раніше  виконував  обов'язки  голови міськради. Він, користуючись мегафоном, підтримував депутатів, які зачинилися  в  будинку,  й обіцяв їм прибуття допомоги з Верховної Ради Криму та журналістів.  О 8.45 вдалося переконати депутатів  у необхідності   обстеження,   вони   відкрили   вхідні  двері,  але зачинилися в кабінеті міського голови.  У ході обстеження об 11.45 на  горищі  будинку було знайдено саморобний вибуховий пристрій із зарядом 300 грамів пластикової вибухівки.  За висновком  фахівців, він  відноситься  до типу мін сповільненої дії.  Вибух міг статися будьякої  миті  залежно  від  температури.  Його  потужність  була достатня для зруйнування покрівлі та перекриття залу засідань.

 

     У цей  період  біля  будинку  міськради зібралися близько 300 осіб,  деякі з них тримали різні політичні плакати.  До приміщення Верховної  Ради  Криму прибули 30 депутатів на чолі із заступником голови Данеляном.  Незважаючи на попередження працівників  міліції про  наявність  у  приміщенні  вибухового  пристрою,  вони зробили спробу туди увійти, вплинути на ситуацію.

 

     О 13.50 після дослідження із  застосуванням  засобів  безпеки вибуховий пристрій було винесено із будинку та знешкоджено.  Після усунення загрози вибуху  о  14  годині  міліцейський  кордон  біля будинку  міськради було знято.  На місці події постійно перебували керівники правоохоронних органів Криму та міста Ялти.

 

     ГОЛОВА. Юрію Федоровичу,  таким чином, вже немає перешкод для того, щоб рада працювала?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Вибуховий пристрій знищено.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло (Шум у залі). Спасибі.

 

     Далі. Вчора  ми  прийняли  рішення  і дали доручення,  щоб ви поінформували нас також і про те,  що сталося у  редакції  "Правды Украины".   Міністр   інформації   вжив  незаконних  заходів  щодо припинення виходу цієї газети,  але то інша справа.  Хто  вам  дав доручення, щоб спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ проводили там дії,  в яких, власне кажучи, не було потреби? Там же не було вибухового пристрою.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Пане  Голово!  Ваша  інформація не відповідає дійсності.  У мене є рапорт начальника караулу,  який о  1  годині піднявся  в редакцію "Правды Украины",  бо в редакції лунали буйні голоси  та  вилітали  пляшки  на  проїжджу  частину  дороги.   Він попрохав,  щоб  працівники  завершили  свій  траур і пішли додому. Такий рапорт є. Міліція на цю подію не виїздила.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Чи є запитання до Юрія  Федоровича?  Будь ласка,  запишіться на запитання. Думаю, що питання зрозуміле, тому десяти хвилин вистачить для запитань. Запишіться.

 

     Депутат Черенков.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый министр! Будьте добры, обясните нам на  основании  чего  вещественное  доказательство  без следствия и экспертизы было уничтожено?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Вы имеете ввиду взрывное устройство?

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П. Да. Возбуждено ли уголовное дело?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Если вы внимательно слушали меня, то я сказал, что исследования проводились до 14 часов. И когда пришли к выводу, что  это  взрывное  устройство   опасно   для   окружающих,   были осуществлены все меры по фиксации доказательств - фотографирование и видеосемка.  После  этого  по  инструкции  взрывное  устройство уничтожается.

 

     А опасность  взрыва  была.  Если  бы устройство взорвалось на чердаке,  рухнули  бы  перекрытия,  и  все  люди,  которые   могли находиться в сессионном зале,  погибли бы.  Такая опасность от 300 граммов пластиковой взрывчатки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Брянківський  виборчий  округ,  Луганська   область).   Уважаемый господин министр!  Я думаю, что вы юрист и все понимаете, что даже самодельное  взрывное   устройство   на   крыше   государственного учреждения   -  это  очень  серьезный  факт.  Поэтому  вы  обязаны возбудить уголовное дело и,  приняв  его  к  производству,  начать розыск злоумышленника. Если вы заявляете, что за полдня вы провели экспертизу,  а потом уничтожили  вещдок,  который  вам  нужен  для завершения  уголовного  дела,  то  позвольте  усомниться  в  вашем профессиональном соответствии.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Спасибо.  Я  очень  ценю   ваши   юридические познания  в  части  криминалистики  и  уголовного права.  Господин Синченко,  мы  действительно  возбудили  уголовное  дело,  провели исследование и сейчас ищем того,  кто подложил взрывное устройство на  чердак  здания  горсовета.  Если  у  вас  есть  дополнительная информация  по этому вопросу и ваш профессионализм достаточен,  то мы приглашаем вас в оперативную группу.

 

     ГОЛОВА. Юрію Федоровичу! Я прошу вас. Колись ми вже з вами на цю тему говорили. Конкретне запитання - конкретна відповідь.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Депутати ж дозволяють собі мене ображати,  то чому я повинен це терпіти.

 

     ГОЛОВА. Вони вас не ображають,  а ставлять вам  запитання  по суті.

 

     Депутат Ратушний. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).  Прошу  передати  слово депутатові Біласу.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Мостиський  виборчий  округ,  Львівська   область).   Депутатське об'єднання "Нація і держава".  Спасибі.  Шановний Юрію Федоровичу! Більшості присутніх тут народних депутатів достеменно  відомо,  що політичні розборки на території Автономної Республіки Крим,  яка й утворена була з подачі політиків, призводять до чергової ситуації, коли   міліцію   використовують  як  заручника  цієї  системи.  Це однозначно.

 

     Але, скажіть,  будь ласка,  Юрію Федоровичу,  чому матеріали, які  є  в  провадженні  Управління  по  боротьбі  з  організованою злочинністю,  щодо причетності до організованих та інших злочинних формувань  понад 40 депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  а також щодо співучасті в цьому влади в Ялті, до цього часу не реалізовані? Адже навіть указ Президента там не реалізується.

 

     Дякую.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Зараз  створено  оперативну  групу,  яка цією проблематикою займається. Вона збирає необхідні матеріали, докази, які   будуть   реалізовані   відповідно  до  передбаченої  законом процедури.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поживанов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Маріупольський-Жовтневий  виборчий  округ,   Донецька   область). Партия  "Реформы и порядок".  Уважаемый Юрий Федорович!  Я не хочу долго останавливаться на политическом  аспекте  указа  Президента, ибо   Ассоциация   городов  Украины  сейчас  готовит  политическое заявление  в  связи   с   отстранением   главы   органа   местного самоуправления.

 

     У нас  в  городе,  если вы звоните на "02",  работает система записи телефонных звонков,  и дежурный по части  регистрирует  эти сообщения  и  отмечает  в рапорте.  В Ялте такая система работает, осталась запись о том, что был звонок утром?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф. Такая система работает по всей Украине.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Отож буде легше розслідувати,  адже ризикував і  той, хто  ніс  цей  вибуховий пристрій.  Ви самі розумієте:  навіть від тепла тіла він міг вибухнути.

 

     Депутат Черепков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський міський виборчий округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий Украины.  Юрий Федорович,  я уважаю вас и смотрю, как вы достойно держите удар. У меня к вам следующий вопрос.

 

     Похороны митрополита,  Киевсовет,   Ялта,   Луганск,   другие города,  события и проблемы... Как вы как профессионал смотрите на то,  что Министерство  внутренних  дел  втягивают  в  политические разборки?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Я смотрю на это так же,  как и вы.  Я не хочу быть втянутым в политические разборки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ,  м.Київ).  Шановний пане  міністр! Укази,  які  видаються Президентом,  готуються,  безумовно,  не за п'ять хвилин,  і є люди,  які готували  цей  указ.  Події  в  Ялті виникли  також  не  за  п'ять хвилин.  Чи не бачите ви зв'язку між підкладеним вибуховим пристроєм і підготовкою указу  для  введення фактично    президентського    правління    і    скасування   форм самоврядування в Ялті?  Може треба допитати передусім  тих  людей, які  готували  указ?  Чи  не  є  вони  причетними  до  підкладення вибухового пристрою?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  На  території  держави  минулого  року   було зафіксовано  600  вибухів  та закладок.  У зв'язку з ними укази не готувалися.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, депутате Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый Юрий Федорович!  По имеющейся информации, там действительно  присутствовало  около  500  представителей   службы правопорядка.  Позвольте  высказать  свое сомнение в необходимости присутствия столь огромного числа этих людей на процедуре, которую вы  описываете.  Поневоле приходят на ум некие аналогии:  мятежный броненосец "Потемкин",  мятежный крейсер "Очаков", подавление этих мятежей  и так далее.  Я считаю,  что не эти меры должны были быть осуществлены.

 

     Далее. По имеющейся информации,  через час  после  того,  как поступил  звонок  в  дежурную  часть,  этот звонок был проверен из здания горсовета. Дежурный оперативной части никакой информации по этому звонку не имел. Данный факт тоже зафиксирован.

 

     И последнее.  Почему  официальные лица сначала твердо решили, что взрывное устройство находится в кабинете председателя,  куда и пытались настойчиво пройти? Потом оказалось, что оно находилось на крыше.

 

     Почему такая неразбериха  во  время  поиска  этого  взрывного устройства? Вот мои вопросы.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Ну, что касается вашего сомнения, то я тут не могу ничего поделать - вы вправе сомневаться...

 

     А вот нужны ли были 500 человек или нет?..  Я не знаю, как бы мы  все  выглядели,  если  бы  это взрывное устройство сработало и похоронило тех людей, которые находились в горисполкоме?..

 

     За состояние  безопасности  людей  в  данном   случае   несла ответственность  и  милиция,  потому  и  были  приняты такие меры. Возможно, мы перестраховались, не знаю...

 

     Почему поиск устройства велся сначала в одном месте,  а потом в   другом?   Ну,   наверное,   это   было  все-таки  своего  рода "ориентирование на местности".  Искали сначала там,  где взрыв мог привести к человеческим жертвам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Стретович.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).  Депутатське  об'єднання "Вперед,    Україно!"     Юрію     Федоровичу,     очевидно     за кримінально-правовою  кваліфікацією  це  є  терористичний  акт,  а точніше - замах на  терористичний  акт,  оскільки  вибухівка  була закладена  в  будинку  органу  державної  влади.  І ця справа буде вестися відповідними підрозділами Служби безпеки України...

 

     Але я хочу вас запитати інше.  Сьогодні, коли заробітна плата затримується і працівникам міліції по всій Україні, і навіть пішли чутки,  що ця зарплата заморожена до кращих часів і будуть платити регулярно лише за поточний місяць,  скажіть мені,  будь ласка,  чи погоджувалося з Міністерством внутрішніх  справ  подання  Кабінету Міністрів  про скасування пільг працівникам міліції щодо проїзду в громадському транспорті?

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  Зарплату за січень цього  року  виплачено  на рівні  50  відсотків  місячного  утримання.  Перманентні намагання позбавити міліцію пільг,  які вона має  сьогодні,  непокоять  наші колективи.  Ми  свою  особливу  думку щодо цього висловлювали.  Ми заперечували проти того,  щоб міліцію позбавили того, що для неї є необхідним.

 

     Олександре Олександровичу,   можна  я  відповім  на  письмове запитання?..

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     КРАВЧЕНКО Ю.Ф.  "Уважаемый Юрий Федорович, прошу, если можно, пояснить, какой подход будет применен при сокращении численности в органах МВД?  Не будут  ли  уволены  опытные  кадровые  работники, прослужившие много лет? С уважением, депутат Таран, Запорожье".

 

     Сокращение милиции  в  значительной степени было инициировано Верховным  Советом  (Шум  у  залі).  Але  ж  запитання  поставлене російською мовою...

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  заспокойтеся!..  Спокійно!  Будь ласка, спокійно!

 

     Сідайте, будь ласка.  Це питання не  є  темою  сьогоднішнього обговорення,  а я хотів би, скориставшись присутністю тут міністра і першого заступника міністра внутрішніх  справ,  нагадати  вимогу Конституції  про  те,  що  ніхто  не  має права примушувати людину виконувати незаконне  розпорядження.  Це  стосується  і  нинішньої ситуації  в  Ялті,  і  колізії з "Правдой Украины".  І ми зараз (у даному  разі  я  маю  на  увазі  виконавчу   владу)   підштовхуємо працівників  органів  правопорядку  до  скоєння незаконних дій,  а потім  дивуємося,  чому   так   обурюється   громадськість   проти працівника в формі.

 

     Тому я переконливо прошу і Юрія Федоровича,  і інших,  хто до цього причетний:  керуйтеся законом,  Конституцією. Бо потім можна виправдати  все,  але  зрештою  є  ще  закон  і  є совість.  Треба працювати так, щоб ні до кого не було ніяких зауважень, бо (ще раз повторюю) ми підставляємо під удар порядних людей,  а тим більше - це ж ситуація, яка елементарно врегульована законом.

 

     Сьогодні жоден    із    представників    органів    місцевого самоврядування   не   має  імунітету,  і  якщо  виявляється  якесь порушення з його боку,  то це можна через суд вирішити елементарно і терміново. Навіщо все оце розігравати сьогодні в державі, коли і так не вистачає спокою,  не вистачає злагоди в суспільстві, коли в нас стільки невирішених колосальних проблем у соціальній сфері?

 

     Я вас  дуже  прошу,  Юрію Федоровичу,  не піддавайтеся,  якщо хтось примушує вас робити кроки,  що виходять за межі Конституції. Ви  солідний керівник,  міністр,  тож,  будь ласка,  дійте в межах закону і Конституції (Шум у залі).

 

     Та ніхто ж не  чув  того.  Ви  один  до  одного  підійдіть  і з'ясуйте.  Не треба,  це не йшло в ефір. Прошу (Шум у залі). Та не всі це знають.  Сядьте поряд або вийдіть у  коридор,  і  там  біля вікна поговоріть. Будь ласка.

 

     ----------

 

     Розглядається Закон  про порядок проведення виборів депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського  голови  у  місті Києві з пропозиціями Президента.

 

     Стешенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський   виборчий   округ,   Луганська   область).  Шановний головуючий!  Шановні колеги народні  депутати!  Те,  що  16  січня поточного  року  з'явився  Закон  України  про  порядок проведення виборів депутатів міської,  районних у місті Києві рад та міського голови   у  місті  Києві,  має  досить  серйозні  політико-правові наслідки. Незважаючи на те, що в залі лунали голоси, що він нічому не завадить,  прийняття цього закону фактично призвело до того, що поставлено під сумнів Закон про місцеве самоврядування  в  Україні та Закон про вибори депутатів місцевих рад, сільського, селищного, міського голови.

 

     Це змусило мене як  голову  комітету  (а  засідання  комітету відбудеться  сьогодні  о  15  годині)  досить  серйозно  дослідити природу цього документа.

 

     Передусім, зверніть  увагу   на   юридичну   техніку   самого виконання  цього документа.  Є серйозні зауваження до самої назви, оскільки текст і зміст закону не відповідають назві закону.

 

     І взагалі в мене запитання до моїх колег  у  цьому  сесійному залі:  чи  здатні  ми  визнати  цей закон таким,  що був зовсім не потрібен, а вже потім розглядати пропозиції Президента України?

 

     Тепер дозвольте  мені  нагадати  деякі  основоположні  статті Конституції України, зокрема статтю 141.

 

     Стаття 141  регламентує  порядок обрання депутатів сільської, селищної, міської ради. Дозвольте зацитувати.

 

     Частина перша:  "До складу сільської,  селищної, міської ради входять депутати,  які обираються жителями села,  селища, міста на основі  загального,  рівного,  прямого  виборчого   права   шляхом таємного голосування строком на чотири роки".

 

     Частина друга:  "територіальні  громади на основі загального, рівного,  прямого  виборчого  права  шляхом  таємного  голосування обирають  строком на чотири роки відповідно сільського,  селищного та міського голову,  який очолює виконавчий орган ради та  головує на її засіданнях".

 

     У частині четвертій цієї статті говориться: "Голова районної та голова обласної  ради  обираються  відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради".

 

     Тепер, щоб  не  бути  упередженим  щодо  розгляду  і тиску на членів відповідного комітету, я хочу послатися ще на частину другу статті   118   та  частину  другу  статті  140,  оскільки  на  них посилається Президент.  Так от,  у цих  частинах  про  особливості здійснення  виконавчої  влади  та особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві  зовсім  не  зачіпаються  особливості виборчої процедури в місті Києві.

 

     Дякую за   увагу.   Прошу  набратися  терпіння,  почекати  до завтрашнього вердикту нашого комітету. Я готовий буду доповісти.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Олександре  Миколайовичу,  що  ж  тут доповідати? Це дуже коротке питання. Може, почекаємо ще два тижні? Мова іде про вибори,  а це колосальний процес.  Ви ж самі це добре знаєте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, я хочу звернутися до всіх,  і насамперед до міських голів,  до депутатського корпусу, з проханням  ні  в  якому  разі  не порушувати чинне законодавство і чітко йти за процедурою організації місцевих виборів відповідно до нашого закону. Це перше.

 

     Друге. Олександре  Олександровичу,  я  запросив  автора цього законопроекту сьогодні на засідання комітету.  Може,  є такі речі, які  я  не  розумію.  Але  цей  законопроект  уникнув  розгляду на засіданні комітету, немає висновку науково-експертного управління, а ті висновки,  які на сьогодні є,  збігаються з моєю точкою зору. Однак це тільки моя точка зору сьогодні в цьому сесійному залі.

 

     Тому я просто благаю не поспішати.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  автор законопроекту  -  ось він:  Верховна  Рада.  Звичайно,  коли  готується законопроект,  є суб'єкт законодавчої ініціативи, але потім, після прийняття навіть він   не  має  права  тлумачити  закон,  таке  право  є  тільки  в Конституційного Суду.  Автор знаходиться ось тут, у залі. Висновок науково-експертного управління у вас є. Він переконливий і до того ж  завчасно  підготовлений.  І  заключний  висновок:  пропонується відхилити   пропозиції,  врахувавши  при  тому  потребу  визначити порядок обрання депутатів міської,  районних у  місті  Севастополі рад та севастопольського міського голови. От і вся проблема.

 

     Є представник  Президента Роман Петрович,  якому доручено тут відстоювати позицію Президента.  Таким чином,  усі, так би мовити, суб'єкти дії стосовно цього документа на місці.  Я не розумію тоді ваших аргументів.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу, оголошено засідання комітету,  призначено дату його проведення, запрошено людей. Цього можна було б уникнути,  та, по-перше, у мене нема такого доручення від  комітету.  А  по-друге,  я  ще раз наголошую на тому,  що цей законопроект був проголосований і  потрапив  у  зал  без  висновку нашого, як я вважаю, профільного з цих питань комітету. Ось у чому делікатність справи.  Хоча я не заперечую.  І те,  що я  говорю  і роблю  зараз посилання на відповідні норми Конституції,  - це поки що моя власна точка зору.  Але я дивлюся на  це  навіть  ширше.  Я зовсім не розумію природи цього документа. Чому він з'явився? Якщо буквально йти за логікою,  то взагалі виникає запитання:  "Що таке Київ?  Це  місто  чи  щось  інше?!" Ось до якого абсурду ми можемо дійти! Тому для мене це цілком зрозуміло (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Почекайте, ось він зараз скаже.

 

     Олександре Миколайовичу,  уже  поява   зауважень   Президента свідчить  про  те,  що  треба  було  приймати  такий  закон.  А ви говорите,  що у вас це викликає запитання:  що воно таке?  Ми,  по суті,  повторили  норми чинного законодавства і прийняли закон,  у якому говориться про те,  що цей закон треба виконувати.  А  тепер виявляється, що це викликає заперечення.

 

     СТЕШЕНКО О.  М.  Олександре Олександровичу,  я висловлюю свою точку зору і розумію,  що кажу.  Я всім ставлю запитання,  у  тому числі і вам:  чи з'явилися б ці пропозиції Президента,  якби ми не прийняли непотрібний закон?  Не з'явилися б ці пропозиції,  бо все те,  що внесено,  урегульовано законом. А тепер усе перевертають з ніг на голову. Жодна норма Конституції не говорить про особливості виборчої процедури в містах Києві та Севастополі.

 

     ГОЛОВА. Я  вношу таку пропозицію.  Згідно з процедурними,  чи формальними,  вимогами  при  розгляді  такого  документа  потрібно послатися   на   висновок  комітету.  Висновок  буде  підготовлено сьогодні,  і ми його  зможемо  розглянути.  Але  оскільки  питання оголошене, є потреба заслухати виклад позиції...

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Давайте  принаймні до 17 години відкладемо.  О сімнадцятій приймемо рішення.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Але не поспішати.

 

     ГОЛОВА. Зараз Роман Петрович висловить  свою  думку  з  цього приводу,  щоб  ми  потім  не  поверталися  до  обговорення  самого питання.

 

     СТЕШЕНКО О.  М.  Олександре  Олександровичу,  воно   ж   буде обговорюватись.

 

     ГОЛОВА. Ні,  обговорювати  його  зараз  ми не будемо,  а коли будемо розглядати після висновку комітету,  тоді проведемо коротке обговорення. Немає заперечень? Сідайте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.  М.  Він  же  член комітету.  Тут же сидять члени комітету,  яким роздано матеріали,  вони в курсі справи.  Чому  ми поспішаємо?  Я  прошу  дотриматися  процедури,  все  буде вирішено нормально. Я не бачу тут ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Олександре    Миколайовичу,    процедури     повністю дотримано.  Ми  обговорили  це  питання  в понеділок на нараді,  і відповідно до Регламенту питання включено до порядку денного. Дано доручення    комітетові   (на   нараді   був   присутній   депутат Ольховський),  щоб комітет одне з  питань  (про  вибори  в  Криму) підготував на четвер.  Він не готовий був відповісти. А це питання було вирішено поставити на  середу,  що  і  зроблено.  Тому  я  не розумію, в чому тут порушення процедури.

 

     СТЕШЕНКО О.  М.  Олександре Олександровичу, по-перше, я цілий тиждень працював тут і виїхав звідси в п'ятницю.  Понеділок  -  це суто  депутатський день відповідно до нашого Регламенту.  Як я міг зібрати?

 

     По-друге, в  засобах  масової  інформації   з'явилися   різні інтерпретації  цього  питання,  що  може  мати,  дійсно,  серйозні суспільні наслідки. Тепер звідусіль летять заяви, що робити. Треба почекати  півтори-дві години і спокійно все вирішити,  а ми чомусь поспішаємо.

 

     Я не хотів би,  щоб ми нашими  поспішними  кроками  викликали протидії з боку Президента. Тут немає проблеми, це ми її породили, у цьому сесійному залі.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу: сідайте, будь ласка, на місце.

 

     О 17 годині це питання  буде  поставлено  в  порядок  денний. Підготуйте рішення комітету з цього приводу.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую. І роздамо. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь ласка,  сідайте.  Рішення комітету щоб було готове.

 

     І ще  раз  підкреслюю:  закон   було   прийнято   на   основі переконливих  аргументів,  усе зроблено відповідно до Конституції, Закону про місцеве самоврядування,  Закону про вибори. А прийняття цього  закону і одержання зауважень до нього свідчать про те,  що, справді,  Верховна Рада діяла правильно,  оскільки виникали  деякі питання щодо організації виборчої кампанії в місті Києві.

 

     О 17 годині це питання буде розглядатися. Подивимося.

 

     Про обрання  членів  Центральної виборчої комісії.  Володимир Миколайович  Стретович.  Будь  ласка.  Де  Володимир   Миколайович Стретович? Він же тільки що виступав!

 

     ------------------

 

     Проект Закону  України  про політичні партії в Україні (третє читання).

 

     Лавринович Олександре Володимировичу, прошу на трибуну.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  пане Голово, шановні колеги! Вашій увазі пропонується проект Закону про політичні партії в Україні,  який ми вже розглянули  в  першому  і другому  читанні.  У  нас залишилося декілька статей і принципових питань,  які не вирішено під час розгляду в другому читанні і  які ми маємо зараз розглянути.

 

     Насамперед хочу  зауважити,  що  вами  в  цій  сесійній  залі схвалено концептуальний підхід до того,  якою має  бути  структура цього  закону.  Ви також визнали,  що даний закон нам потрібен для того,  щоб урегламентувати діяльність політичних партій в Україні, які  відповідно до Конституції покликані брати участь у формуванні політичної  волі  громадян,   у   виборах   з   метою   формування представницьких органів і державної влади з тим,  щоб ми в Україні мали  політично  ідентифіковану  владу,  яка   нестиме   політичну відповідальність за результати своєї діяльності,  а також щоб мати інструмент політичного контролю за  діяльністю  органів  державної влади.

 

     Найважливіші моменти,  які не знайшли свого вирішення під час розгляду в другому читанні,  стосуються таких питань, як обмеження діяльності  політичних  партій,  членство  в  політичних  партіях, реєстрація політичних партій,  фінансування політичних партій,  їх майнові, фінансові відносини.

 

     Я пропоную  відповідно  до Регламенту перейти до постатейного розгляду тих статей,  які віднесено  рішенням  Верховної  Ради  на третє читання.

 

     ГОЛОВА. У якій послідовності розглядаємо?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О. В. Перша стаття, щодо якої не прийнято рішення,

- це стаття 5  "Обмеження  щодо  діяльності  політичних  партій  в Україні". Комітет пропонує зберегти редакцію, яка пропонувалась, з урахуванням пропозицій,  зокрема депутата Стешенка щодо доповнення про створення воєнізованих формувань (це також має бути заборонено для політичних партій).

 

     ГОЛОВА. Голосується поправка депутата Стешенка щодо обмеження діяльності  політичної  партії  в  частині  створення воєнізованих формувань.  Тобто що політична  партія  не  має  права  створювати воєнізовані формування. Будь ласка.

 

     "За" - 175.

 

     Я звертаюся  до  депутатів:  у  когось є сумніви?  Що,  кожна партія повинна створити свої воєнізовані формування чи що?  (Шум у залі). Будь ласка, сідайте на місця.

 

     Ставлю на   голосування  першу  поправку,  внесену  депутатом Стешенком. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Валентина Петрівна просить ще раз  проголосувати.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Наступні  дві  поправки  стосуються  порядку заборони політичних партій.  Тут є дві  взаємовиключаючі  поправки депутатів  Мармазова,  Коропенка  і Носова.  Ідеться про те,  який судовий орган повинен приймати  рішення  про  заборону  діяльності політичної партії.

 

     При прийнятті  закону  в  другому  читанні  ми дискутували цю проблему.  Комітет пропонує врахувати поправку 4,  яка вирішує  цю проблему  таким  чином,  щоб,  зберігаючи  можливість оскарження в касаційному порядку,  дати можливість  приймати  рішення  виключно судом,  який  у  першій  інстанції  розглядатиме  справу за місцем юридичної адреси політичної партії.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 166.

 

     Депутат Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Олександрійський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Это не только моя поправка,  ряд народных  депутатов внесли ее.  Мы считаем,  что запретить партию, которая имеет всеукраинский статус,  может только Верховный Суд  - высшая  инстанция.  А  не  делать вот эту комедию,  чтобы какой-то районный суд запрещал партию.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  народні  депутати,  мова  в  даному випадку   йде   про  звуження  прав  політичних  партій  і  членів політичних партій.  Якщо ми записуємо за Верховним Судом право  на прийняття  рішення,  це означає,  що політична партія втрачає своє конституційне право на оскарження судового рішення.  Ця пропозиція скерована  проти  всіх політичних партій в Україні.  Тому я просив би,  щоб ми не діяли всупереч конституційним гарантіям  діяльності всіх об'єднань громадян,  у тому числі й політичних партій. У тому числі,  мені підказують,  і комуністичної партії, до якої належить Євген Васильович.

 

     У даному   випадку  мова  йде  про  те,  що  всі  мають  бути забезпечені надійним судовим захистом,  а  якщо  станеться  судова помилка,  то  щоб  вона  могла  бути виправлена.  Для цього є ціла система в судах загальної  юрисдикції,  яка  передбачає  процедуру оскарження рішень.

 

     Тому я просив би зупинитися на поправці 4, оскільки тоді знімаються побоювання стосовно того, що будь-який районний  суд  у  будь-якому  куточку України розглядатиме подібні питання.

 

     Я просив би,  щоб ми прийняли рішення,  яке буде справедливим по  відношенню  до всього суспільства,  сприятливим для політичних партій,  оскільки в даному випадку мова йде про захист  діяльності політичних партій в Україні.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу, не випадково надійшли такі зауваження,  і зокрема від Євгена Васильовича та інших  депутатів, бо депутати,  члени відповідних партій, остерігаються некоректних, неконституційних  дій  з  боку  виконавчої   влади,   які   можуть спровокувати  розгляд  у  судовому  порядку  питання  про заборону партій. Тоді вона вилучається з передвиборної кампанії.

 

     Щоб цього не було, як ви дивитеся на те, щоб ми в прикінцевих положеннях  при збереженні формулювань,  які тут є,  записали,  що закон вводиться, наприклад, з 1 травня 1998 року?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Навіть з 1 червня. Немає ніяких проблем.

 

     ГОЛОВА. Давайте з  1  червня.  Тоді  це  на  вибори  ніяк  не впливатиме, до того часу діятиме жорстка норма. Тим більше, що тут записано трошки розширене формулювання,  яке  з  початку  повністю повторює норму Конституції.

 

     А далі розширюється процедура. Ось як це робиться: тільки той районний суд може розглядати  в  першій  інстанції,  на  території якого знаходиться юридична адреса політичної партії. Але вводиться цей закон у дію з  1  червня  нинішнього  року.  Таким  чином,  до нинішньої виборчої кампанії він ніякого відношення не матиме.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  З  цим можна погодитися,  хоч я не хотів би, щоб було зафіксовано таку  позицію,  що  судова  влада  в  Україні комусь підпорядкована, у тому числі й найвищим керівникам держави. У даному випадку я  хочу  захистити  професійну  гідність  суддів. Вважаю,  що  переважна  більшість їх діють відповідно до законів і спеціальних замовлень, які до них надходять, не виконують.

 

     ГОЛОВА. Я згоден,  Олександре Володимировичу. Але ми в даному випадку говоримо про винятки. Давайте ми все-таки... (Шум у залі). Так,  закон формальний,  однаковий.  Він повинен жорстко працювати стосовно   кожного  суб'єкта  правовідносин.  Давайте  будемо  так робити.

 

     Я просив би тих, хто сумнівається, проголосувати цю норму. Ми не введемо закон остаточно до тих пір,  поки не буде в прикінцевих положеннях записано:  "діє з 1 червня".  Я просив би підтримати цю пропозицію.

 

     Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 188.

 

     Тоді є ще така пропозиція.  Ми можемо при розгляді в третьому читанні голосувати дві норми відразу. Давайте одночасно голосувати норму  про  те,  що  в  першій  інстанції рішення приймає суд,  на території юрисдикції якого знаходиться юридична адреса  політичної партії, і норму прикінцевих положень, що закон вводиться в дію з 1 червня 1998 року. Ми можемо так ставити на голосування.

 

     Звертаюся до тих,  хто зараз,  виходячи із  своїх  політичних поглядів,  розуміючи,  стосовно  кого  це кується,  так би мовити, блокує розгляд цього питання у такий спосіб. Тоді виникає проблема із  введенням  у  дію  всього  закону.  І  тоді це буде некоректно взагалі.

 

     Дві ці норми я ставлю на голосування.  Прошу підтримати, будь ласка.  І  тоді  ми  швидко  приймемо  весь  закон.  Інші  питання зауважень не викликають. Іде голосування, будь ласка.

 

     "За" - 196.

 

     Зараз візьме...  Добре,  Василю Івановичу,  і  вашу  поправку поставимо на голосування.

 

     Олександр Володимирович   попросив  паузу,  щоб  скористатися своєю карткою.  Ще раз нагадую,  шановні депутати, що ми голосуємо зараз  дві норми.  Перша - про розгляд судової справи про заборону партії у першій інстанції на території юрисдикції районного  суду, де  знаходиться юридична адреса партії.  Друга - закон вводиться в дію з 1 червня 1998  року.  Таким  чином  знімаються  всі  підозри стосовно...

 

     Шановні колеги, не вдасться все одно провести іншу норму. Або те, або те. Ми повинні знайти правильне рішення.

 

     Що, що?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  звертаюсь  до  тих,  хто   наполягає   на пропозиції депутата Мармазова. Ця пропозиція спрямована проти всіх політичних   партій.   Ми   вже   мали   такий    прецедент.    Це неконституційно,  якщо  партія  після  прийняття  рішення в першій інстанції не має права і  можливості  для  оскарження.  Скаржитись після  рішення Верховного Суду можна тільки до небес,  більше нема до кого.

 

     ГОЛОВА. Є ще  один  варіант.  У  першій  інстанції  розглядає міський суд за місцем знаходження юридичної адреси партії. Щоб був запас,  так би мовити,  для касаційного розгляду питання.  І в нас такий приклад - є розгляд справ про статус депутатів.

 

     Ставлю на  голосування  окремо пропозицію депутата Мармазова, це поправка 2.  Відповідно до Регламенту я зобов'язаний це робити. Голосується поправка 2.

 

     "За" - 190.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування свою попередню пропозицію про те, що ми підтримуємо варіант комітету із зауваженням, яке вносили і  я,  і,  якщо не помиляюся,  депутати Носов і Лавринович,  тобто поправку 4:  справу  про  заборону  розглядає  суд,  на  території юрисдикції якого знаходиться юридична адреса політичної партії.  І заодно голосуємо прикінцеве положення,  що цей закон  вводиться  в дію з 1 червня 1998 року. Зрозуміло? Інакше немає сенсу розглядати далі законопроект, його можна тоді просто знімати (Шум у залі).

 

     Василь Іванович пропонує:  до веснянопольових робіт. Але ж ви весняно-польові  роботи  починаєте  ще  в  лютому,  а  інші - аж у травні, ви розумієте? Тому давайте не будемо...

 

     Ставлю на голосування.  Будь ласка,  спокійно.  Ну,  не треба переводити на сміх серйозні речі. Іде голосування.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Прошу підтримати.

 

     "За" - 187.

 

     Якщо, дійсно,  представники однієї партії хочуть зробити так, щоб собі і всім іншим створити проблеми  на  майбутнє,  ми  можемо проголосувати  за  норму,  що  розглядає  Верховний  Суд.  Хоча це неконституційний підхід і просто суперечить здоровому глузду.

 

     Ми можемо на те піти, я не думаю, що Верховний Суд прийматиме якісь  неправедні  рішення.  Але це - ущемлення,  обмеження прав і громадян, і членів партій, і самих партій.

 

     ГОЛОВА. Слово надається ще раз депутату Мармазову.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.  Александр   Александрович,   насчет   здравого смысла. Картина будет такой: районный суд запретил партию, и потом партия год будет судиться.  Она уже будет недееспособной. И в этой системе,  я знаю,  отношение к левым силам будет такое:  Верховный Суд подтвердит решение районного суда.  Так давайте уж выходить на Верховный Суд, пускай он решает судьбу партии.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Ну,   ми  можемо  зробити  тут  виняток  із нормальної судової  процедури  і  надати  право  першої  інстанції тільки  обласним  та  Київському міському суду чи взагалі записати тільки Київський міський суд.  Але треба, щоб залишалась інстанція для оскарження рішення.

 

     Окрім того існує ще проблема виконання судового рішення. Якщо є касаційна скарга,  то,  ви чудово розумієте,  на цей час  партія залишається і діє відповідно до свого статуту.

 

     ГОЛОВА. Я  просив  би  перед  використанням часу для реплік і висновків не звинувачувати ту  чи  іншу  партію.  Це,  я  розумію, тривожить сьогодні всіх, усі розуміють, наскільки...

 

     Будь ласка, одну хвилинку!

 

     Депутати Яворівський    і   Шишкін.   Будь   ласка.   Коротке обговорення.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська  область).  Шановні  колеги,  ми  на  голому місці, власне кажучи,  самі по собі тут створили  таку  ситуацію,  що  не набираємо голосів. Давайте ще раз зважимо.

 

     Справді, нічого  поганого  немає в тому,  що рішення виносить лише Верховний Суд.  Але що ми втрачаємо від того,  якщо, скажімо, приймемо  пропозицію депутата Лавриновича,  і,  можливо,  нехай не районний, а середня ланка, скажімо, міський чи обласний суд?

 

     Навіщо покладатися на один  суд?  Раптом  якась  помилка?  Ви розумієте,  що  далі  вже тільки Господь Бог?  Через те нехай буде нормальний процес.

 

     Я вважаю,  що немає тут колізії.  Ми вводимо закон,  справді, після виборів,  тобто відпадає навіть можливість якоїсь політичної гри під час виборів.

 

     І, Олександре Олександровичу,  я думаю,  що ми  не  набираємо голосів не через те,  що є спротив цьому закону.  Я бачу, що зараз (може, хтось вийшов) просто не вистачає людей. Давайте або пізніше поставимо  на голосування,  або зберемося із силами і проголосуємо за цю норму. Ну, немає тут нічого, якоїсь пастки!

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Володимире  Олександровичу,   що   стосується Регламенту,  то  не  зачіпаймо  цю тему.  Ми ж не можемо проводити засідання з 18 до 24 години.

 

     Слово має депутат Шишкін.

 

     ШИШКІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Київський виборчий округ,  Одеська область). Уважаемые коллеги, я обращаюсь  ко  всем,  у  кого,  с  моей  точки  зрения,  ошибочное представление, что проблему в данной ситуации решит Верховный Суд.

 

     Обратите внимание на норму  Конституции,  которая  регулирует вопросы   судопроизводства.   Там   записано   о   праве  субекта судопроизводства на апелляционное, кассационное обжалование.

 

     Я обращаю ваше внимание на то,  что даже если мы  проголосуем за вашу поправку,  то вы сами,  своими собственными руками,  даете Президенту право на стопроцентное удовлетворительное вето. Да он и не будет налагать вето,  он просто обратится в Конституционный Суд и выиграет на 100 процентов  дело.  Зачем  мы  даем  именно  такие шансы?  Я обращаюсь к тем, кто в зале настроен не пропрезидентски. Зачем мы даем  Президенту  такие  шансы  выигрывать  у  парламента очередное дело?

 

     Даже с точки зрения здравого смысла посмотрите:  это же будет неконституционное решение.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   відбулося   обговорення.   Я   ставлю   на голосування...  Михайле  Михайловичу,  Юлію Яковичу,  я прошу вас. Сергію Владиславовичу, ідіть сюди.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  норму, викладену комітетом, одночасно із нормою про введення цього закону з 1 червня 1998 року.  Зрозуміло?  Заперечень  немає  ні  в  кого? Олександре  Тимофійовичу,  можна голосувати чи ні?  Можна.  Сергію Владиславовичу? Будь ласка. Михайле Дмитровичу?

 

     Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Питання знімається з розгляду (Шум у залі).  Тому що наступні поправки несуттєві.  Я прошу... Одну хвилинку! Я прошу вас усіх, і насамперед керівників груп і фракцій,  сьогодні провести засідання фракцій  і  груп,  порадитися  з  цього  приводу,  і завтра вранці проголосуємо ще раз.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про   перенесення   цього питання... (Шум у залі). Та там нічого більше сумніватися! Якщо ми вирішимо це питання,  то далі  все  автоматично  приймається.  Іде голосування.

 

     "За" - 222. Прийнято.

 

     -------------

 

     Депутат Стретович   запрошується  на  трибуну.  Розглядається питання про обрання членів Центральної виборчої комісії.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Група  "Вперед,  Україно!"  Шановні   колеги, згідно  із  Законом  про Центральну виборчу комісію склад виборчої комісії повинен налічувати 15 членів  комісії.  На  сьогодні  нами обрано 13 членів комісії, не вистачає ще двох.

 

     Зважаючи на  зростання  обсягу  роботи  Центральної  виборчої комісії,  Президент  України  Леонід  Кучма  15  січня  1998  року звернувся   відповідно  до  пункту  21  статті  85  Конституції  з пропозицією  дообрати  до  складу  Центральної  виборчої   комісії Ваховського Володимира Костянтиновича і Сєдих Віктора Федоровича.

 

     Комітет з   питань   правової   політики   розглянув   обидві запропоновані кандидатури і дійшов таких висновків.

 

     Кандидатуру Ваховського       Володимира       Костянтиновича (біографічні  матеріали  роздано вам учора) комітет підтримав.  Із восьми присутніх сім було "за".

 

     Кандидатуру Сєдих Віктора Федоровича комітет не підтримав. За нього  не  проголосував  жоден  член  комітету.  При цьому комітет виходив з вимоги статті 7 Закону про Центральну  виборчу  комісію, де  зазначається,  що членом комісії може бути громадянин України, який на  день  призначення  досяг  25  років,  має  право  голосу, проживає  в  Україні  не  менше  п'яти  останніх  років та володіє державною мовою.  На жаль,  незважаючи на свій тривалий  апаратний стаж,  Віктор  Федорович  так  і  не  володіє державною мовою,  що суперечить вимогам до членів Центральної виборчої комісії.

 

     Причому Віктор  Федорович  протягом  трьох   років   працював начальником   головного  правового  управління  Держпідприємництва України і за своїм посадовим статусом зобов'язаний був проводити в життя Закон про мови, прийнятий у 1989 році. З цих підстав Комітет з питань правової політики не підтримує кандидатуру Сєдих  Віктора Федоровича.

 

     Просимо включити   ці   кандидатури  в  бюлетень  і  провести голосування завтра о 9 годині 45 хвилин.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає запитань до Володимира Миколайовича?  Є? Немає. Є у депутата Мухіна?

 

     Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.  У меня вопрос. В самом деле, что важнее - то, что человек владеет или не владеет украинским языком, или то, какой он специалист?  Я  думаю,  что  по  признаку  владения украинским или русским языком снимать его с рассмотрения просто нельзя.  Он может оказаться специалистом более высокого уровня, чем тот, кто владеет украинским языком.  Я предлагаю включить этого товарища в список и проголосовать за него.

 

     ГОЛОВА. Ну,  це  не  заперечується.  Він відразу запропонував включити обох.

 

     Чи є ще запитання до Володимира Миколайовича?

 

     Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я поясню депутату Мухіну.  Я хочу, щоб ми хоч наприкінці    нашої   роботи   тут   не   уподібнювалися   відомій унтерофіцерській вдові,  яка сама себе побила.  17 грудня минулого року Верховна Рада прийняла закон,  який я зацитував. Виходить, що закон обов'язковий не для всіх? Комітет з питань правової політики діяв виключно в рамках закону.

 

 

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!  Давайте  не  будемо  посилатися  на неукраїнських класиків, якщо вже дотримуватися того принципу.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ми  будемо  посилатися  на  світову  класику, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно, спокійно!

 

     Геннадій Григорович Самофалов. Будь ласка.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський  виборчий  округ,  Донецька область).   Партия  регионального  возрождения  Украины.  Владимир Николаевич,  скажите,  пожалуйста,  какой   механизм   определения владения государственным языком есть у комитета.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Володіти  -  це  означає  читати,  писати  і розмовляти.  Якщо людина читає і пише, це ще не означає, що людина володіє.  Є  такі  рівні:  "розмовляю",  "розмовляю із словником", "володію вільно"  і  так  далі.  Так  от,  добродій  Сєдих  Віктор Федорович  не  говорить українською мовою.  З цього комітет зробив висновок, що він не може спілкуватися.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Владимир  Николаевич,  я  хочу вам сказать,  что вы или расист,  или человек, который имеет сурдонационалистический уклон. Почему  вы  не  учитываете  интересы той половины русскоговорящего населения Украины,  которая говорит по-русски?  И  зачем  унижаете человека - специалиста,  прожившего большую часть жизни в Украине, знанием или незнанием языка?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Уважаемый коллега,  я хочу подчеркнуть, что я не расист,  а слово "расист" означает пренебрежение к людям другой расы,  то есть к являющимся желтыми  или  черными.  Это  к  вашему сведению.  И хочу подчеркнуть,  что я не ксенофоб, что я нормально владею русским могучим языком и уважаю  русскую  многонациональную культуру.

 

     Но поскольку  в  Конституции (а каждый юрист,  и прежде всего депутат,  должен,  как святую книгу, знать Конституцию и соблюдать ее)  записано,  что  государственным  языком  в  Украине  является украинский язык и государственные органы в  этом  государстве  всю свою  документацию  ведут  на  украинском  языке,  в  том  числе и Центральная избирательная  комиссия,  -  именно  поэтому  в  закон введена эта норма.

 

     И если   гражданин   Седых   не   знает  этого  правила,  то, пожалуйста,  извините,  он к этому должен быть готов. Мы действуем строго по закону.

 

     И я  уверен,  что  в нашем государстве все беды от того,  что начиная  с  верхушки  -  Президента,  парламента,   депутатов   не выполняется  его  величество закон.  Поэтому мы имеем беспорядок в государстве.

 

     Спасибо за вопрос.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Є пропозиція надати депутатам можливість поставити  запитання Ваховському Володимиру Костянтиновичу.

 

     Будь ласка, йдіть на трибуну.

 

     На трибуні  Володимир  Костянтинович Ваховський.  Він пройшов хороший  життєвий  шлях  -  від  учня  будівельного  технікуму  до заступника голови Вінницької обласної держадміністрації. Зберіг ще при тому порядність,  професійні якості і всі інші риси, необхідні для спеціаліста.

 

     Чи є запитання до нього? Немає.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Сєдих Віктор   Федорович   також  присутній.  Він  ненабагато старший  за  Володимира  Костянтиновича,  1939  року   народження. Випускник Харківського юридичного інституту і Донецького інституту торгівлі.  Юрист з великим досвідом.  Тепер працює в Адміністрації Президента, де, до речі, теж державна служба. Так що там дивилися, щоб фахівець був хороший.

 

     Є запитання до нього? Є.

 

     Депутат Єльяшкевич. Прошу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська область). Партия "Громада". У меня два вопроса.

 

     Первый вопрос к Александру Александровичу Морозу. Хочу, чтобы он   проинформировал,   все  ли  члены  Центральной  избирательной комиссии  соблюдают  закон  и,  в  частности,  не   совмещают   ли обязанности    членов   Центральной   избирательной   комиссии   с обязанностями народного депутата?

 

     И второе.  Я  хочу  спросить   у   очередного   представителя Администрации  Президента,  который  рекомендуется  в  Центральную избирательную  комиссию  и  занимается   вопросами   контроля   за выполнением    указов   Президента.   Сегодня   мы   рассматривали последствия неконституционного,  незаконного указа  Президента  по руководству города Ялты.  Занимаетесь ли вы сейчас непосредственно вопросом контроля выполнения этого указа?

 

     СЄДИХ В.Ф.,  заступник  завідуючого   відділом   контрольного управління  Адміністрації  Президента  України.  Нет,  контрольная служба не занимается пока этим вопросом,  поручения от  Президента не было.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. А вы только по поручениям Президента?..

 

     СЄДИХ В.Ф. Только по поручениям Президента. Так и называется: контрольное управление Администрации Президента Украины.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Понятно. Спасибо.

 

     СЄДИХ В.Ф.   Уважаемый    Александр    Александрович,    щодо української мови.

 

     Да, я до цього часу був чиновникомвиконавцем. Мне поручали, и я  выполнял  поручения.  Будучи  начальником  главного   правового управления,  я писал проекты законов,  нормативных актов и неплохо писал.  И сейчас пишу.  Поэтому я не думаю, что для меня это будет проблема.  Я ее сниму в ближайшее время и буду розмовляти так, как розмовляют товарищи.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитання до мене? Одну хвилинку!

 

     Відповідно до Конституції Голова Верховної Ради не відповідає за  питання,  пов'язані  зі  статусом депутата.  Але тут є Михайло Михайлович,  голова Центральної виборчої комісії,  який  з  самого початку заявив,  що складає повноваження депутата.  Я просто зараз не готовий відповісти.  Здається,  ви  написали  заяву,  так?  Він написав  заяву  про  складення  повноважень.  І  Галина Максимівна Старовойтова теж має наслідувати його приклад.  Тут  немає  ніяких проблем. Усе це буде з'ясовано.

 

     Депутат Кендзьор. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.-П.М.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська область).  Вікторе Федоровичу! Повірте, кажу вам щиро.  Я з величезною повагою ставлюся до вас,  я  не  маю  ніяких підстав  для  неприязні до вас як до людини.  Мені дуже жаль,  що, проживши кусень життя тут,  в Україні,  ви  якось  не  спромоглися вивчити мову народу, серед котрого живете.

 

     Але ось  конкретне запитання.  Як,  на вашу думку,  чи міг би стати членом Конституційного  суду  Росії  громадянин,  не  знаючи російської  мови?  Наприклад українець є громадянином Росії,  його обирають членом Конституційного суду,  він знає лишень  українську мову...(Шум   у   залі).   До   Центральної  виборчої  комісії,  я перепрошую.

 

     СЄДИХ В.Ф.  Среди членов Конституционного суда России есть  и украинцы,  кстати. И я думаю, что там понимают и украинский язык и русский.

 

     ГОЛОВА. Я прошу! Одну хвилинку! Досить, мені здається.

 

     Ярославе Михайловичу,   українською   мовою   можна   сказати "кусень", а можна сказати"шмат", так?

 

     Будь ласка, сідайте на місце. Спасибі.

 

     Ми виходимо    найперше    з   Конституції   і   з   принципу професійності.  Мені здається,  що і один,  і  другий  претенденти мають високу кваліфікацію.

 

     Завтра вранці,  Михайле Дмитровичу,  будь ласка, ми проведемо голосування - з 9.30  до  10  години.  Я  прошу  Лічильну  комісію провести засідання,  вирішити всі процедурні питання для того, щоб можна  було  голосуванням   визначитися   щодо   долі   цих   двох спеціалістів.

 

     Спасибі.

 

     ---------------

 

     Про Закон   України  про  Фонд  державного  майна  (повторний розгляд за поданням Комітету  з  питань  економічної  політики  та управління народним господарством).  Питання це дискусійне, тому я прошу дуже уважно слухати.

 

     Депутат Угаров запрошується на трибуну. Увага!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  президиум,  уважаемые  коллеги!   Вам роздана   таблица  по  этому  закону.  Мы  исходили  из  следующих соображений.  В прошлый раз остались не проголосованными несколько норм,  которые  органично связаны с другими нормами закона.  Кроме того,  было   несколько   несоответствий,   на   которые   указало юридическое   управление   Секретариата   Верховного   Совета.   В частности,  речь идет  о  реагировании  на  уже  принятые  решения Конституционного  Суда.  Комитет  рассмотрел  все  эти вопросы и в соответствии с Регламентом внес проект уже от своего имени.

 

     Предлагаем следующую  процедуру.  Вопрос  о   статусе   фонда дискуссионный,  действительно  спорный.  Поэтому  есть предложение проголосовать пять поправок,  которые учтены  комитетом,  а  после этого вернуться к вопросу о статусе фонда.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Немає   зауважень   до  поданих поправок? Є? Тоді йдемо по порядку.

 

     Перша поправка  Комітету  з  питань   економічної   політики. Пропонується  з  пункту  2  статті 2 слова "нормативне,  правове", "управління" вилучити. Тоді це звучатиме так: "Завданнями фонду є: методичне забезпечення..."

 

     До цього пункту у вас зауваження?

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада". Уважаемые коллеги, я прошу очень  внимательно  подойти  к  Закону  о  Фонде  государственного имущества Украины. Все эти поправки взаимосвязаны.

 

     Сейчас предлагается  исключить  из  задач фонда нормативное и правовое  обеспечение  процесса  приватизации.  Однако  законом  о большой  приватизации  предусмотрено,  что фонд должен разработать целый ряд нормативных актов.

 

     Далее. Четвертая     поправка     предполагает     исключение постановлений  Верховной  Рады Украины как актов,  которыми должен руководствоваться Фонд государственного  имущества.  Это  делается для  того,  чтобы  фактически  переподчинить Фонд государственного имущества Президенту Украины.

 

     И меня совершенно удивляет позиция комитета.  Как и в прошлый раз,  когда  мы  рассматривали  этот  вопрос,  комитет  фактически занялся фальсификацией некоторых моментов.

 

     Я считаю, что нам не следует вносить технические поправки. Мы должны  возвратиться  к  тому,  что  было  проголосовано.  А  были проголосованы такие вещи, которые вообще нельзя было голосовать. В частности, если мы примем в таком виде Закон о Фонде госимущества, зависает вопрос управления государственным имуществом.  Кто  будет вести  реестр государственной собственности?  Кто будет заниматься функциями собственника государственного имущества  за  рубежом?  И так  далее.  Если  Президент подпишет этот закон в таком виде,  то есть если мы это все исключим, то, к сожалению, у нас будет в этих вопросах правовой вакуум. Это то же самое, что освободить на время метр границы.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Геннадію Юрійовичу, прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я,  наверное, в сто первый раз отвечаю господину Ельяшкевичу,  что  комитет  не занимается фальсификацией,  комитет действует в строгом соответствии с процедурой и Регламентом.

 

     Далее. К сожалению, Александр Сергеевич, выступая, не внес ни одного  конкретного предложения.  И вообще замечания с голоса,  из зала,  становятся стандартной,  привычной процедурой.  Но  тем  не менее на все это надо надлежащим образом реагировать.

 

     Что касается  вопросов  управления.  В принятом нами в первом чтении проекте Закона  об  управлении  государственным  имуществом есть  большая  статья о правах фонда по управлению государственным имуществом.

 

     Что касается  правового  обеспечения  процесса  приватизации. Правовым  обеспечением  процесса приватизации занимается Верховный Совет Украины,  а не Фонд госимущества.  Мы принимаем  законы,  мы устанавливаем нормы права.  Поэтому те пункты и исключены.  Больше конкретных замечаний не было.

 

     То, что этот закон в очередной  раз  оказывается  "плохим"  и "ненужным"... К сожалению, это уже не новая песня.

 

     ГОЛОВА. Я   прошу   відповідати   коротше.   І   давайте   не пікіруватися, не треба цього робити. Ми ж усі інтелігентні люди, а ви  особливо.  Не треба з'ясовувати свої стосунки,  так би мовити, поза текстом.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Я отвечаю, я всегда только отвечаю.

 

     ГОЛОВА. Але ж можна відповідати порізному.  Можна сказати  що завгодно.  Ніби  й делікатно сказано...  Не треба цього робити,  я прошу вас.

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Я  еще  раз  говорю,  что  вопросы  управления государственным  имуществом  будут  решены  в Законе об управлении государственным  имуществом.  По  принятии  Закона  об  управлении государственным имуществом фонд будет наделен всеми полномочиями.

 

     ГОЛОВА. У  мене є пропозиція не посилатися на закони,  які не діють.  Проект Закону про  управління  державним  майном  прийнято тільки  в першому читанні,  отже,  це не юридичний документ,  який слід враховувати в цьому законі.  Ми приймемо цей закон,  а  потім закон  про  управління,  і  тоді на основі його вилучимо звідси цю норму.  Іншого виходу немає.  Бо якщо  ми  тут  не  записуємо,  то виявиться,   що   велика   частка   державного  майна  взагалі  не управляється.

 

     Тому я   просив   би   зберегти   слово   "управління",   але проголосувати  пункт  у  редакції  правої колонки.  Зберегти слово "управління",  як це  записано  в  лівій  колонці.  Поки  не  буде прийнято закон про управління державною часткою майна.

 

     УГАРОВ Г.   Ю.  То  есть  исключить  все  слова,  которые  мы предлагаем, кроме слова "управління".

 

     ГОЛОВА. Так, а слово "управління" залишимо.

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Оставить слово "управление" в этом законе. Нет возражений.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на  голосування.  Підтримайте!  Будь  ласка, підтримайте!

 

     УГАРОВ Г. Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги, в этом мы согласны. Просьба поддержать.

 

     "За" - 153.

 

     ГОЛОВА. Я  ще раз прошу підтримати.  Це ж поправка до закону. Ми закон прийняли,  це так,  але врахуйте аргументацію,  все  одно треба буде поправки вносити. Ну добре, я підпишу його, відправимо, а потім одержимо зауваження Президента, бо там явно прокол.

 

     УГАРОВ Г.Ю. И опять закон вернется с замечаниями Прези-дента, и  те,  кто  не  хочет  принять  этот  закон,  опять  будут правы. Процедура очень простая...

 

     ГОЛОВА. Ще раз пропоную проголосувати пункт у редакції правої колонки, додавши туди слово "управління". Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Просьба поддержать, уважаемые коллеги. Просьба поддержать.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування!

 

     "За" - 188.

 

     Я звертаюся ще раз до тексту в правій колонці. По-перше, фонд підпорядкований,   підзвітний,   підконтрольний   Верховній   Раді України. Хто проти цього?

 

     У статті  2  йдеться  про  методичне   забезпечення   процесу приватизації,   оренди  та  лізингу  державного  майна,  вилучення об'єктів права приватної власності в державну.  Це функція  фонду. Хто проти цього виступає?

 

     Я дуже прошу вас: проголосуйте за цю норму. Іде голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Я прошу берегти і мої нерви.

 

     Другу поправку враховано.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да, мы ее учли.

 

     ГОЛОВА. І її вже враховано в цьому...

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да, учтена голосованием.

 

     ГОЛОВА. Враховано   поправку   комітету  виключити  пункт  9: "здійснення  повноважень  власника  щодо  акцій   (часток,   паїв) господарських товариств, які перебувають у державній власності..."

 

     УГАРОВ Г.   Ю.  Это  касается  функций  управления.  Если  мы проголосовали в первом пункте...

 

     ГОЛОВА. Значить, треба залишити і цю норму.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да, значит, она остается.

 

     ГОЛОВА. Значить, пункт 9 ми не зачіпали.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да.

 

     ГОЛОВА. Четверту поправку враховано: "Здійснюючи визначені   законом   повноваження   щодо   управління державним  майном  у  процесі   приватизації,   фонд   організовує виконання   законів   України,  актів  Президента  України,  актів Кабінету  Міністрів  України,  виданих  на  виконання  відповідних законів,  здійснює контроль за їх реалізацією".  Будь ласка, які є думки?

 

     УГАРОВ Г.  Ю.  Аргументация  следующая.  Как  видите,   здесь исключены  слова  "постанов  Верховної  Ради України".  В нынешний период безвластия в Фонде госимущества этот процесс нуждается, как показывает  практика,  в  принятии постановлений Верховного Совета буквально по  каждому  конкретному  вопросу.  Именно  потому,  что сейчас там период безвластия,  Верховный Совет вынужден оперативно вмешиваться в деятельность фонда.

 

     Но поскольку мы все-таки должны мыслить позитивно и думать  о будущем  и  учитывать,  что будет назначен легитимный председатель Фонда госимущества,  которому Верховный Совет окажет  доверие,  то должны  исходить  из  того,  что необходимости в постановлениях по вопросам  работы   Фонда   госимущества,   кроме   предусмотренных законодательством, например, об отчете фонда, не будет.

 

     Вот аргументация, которая была использована при...

 

     ГОЛОВА. Я   прошу  проголосувати  праву  колонку.  Ставлю  на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 194.

 

     ГОЛОВА. Залишається попередня редакція.

 

     Поправка 5.  Комітет  з  питань   економічної   політики   та управління  народним  господарством пропонує слова "об'єктів права державної власності" вилучити.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это в связи с решением Конституционного Суда  по Счетной палате. Остается все, кроме этой функции.

 

     ГОЛОВА. Депутат Соболєв. Будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Шановні колеги, на жаль, у нас немає тексту,  який був проголосований у третьому читанні.  Там сталася, на  мій  погляд,  страшна  річ.  Зараз  ми її підтвердили тим,  що функцію управління знову повернули фонду.  Фактично  із  статті  5 випав  повністю  пункт 5,  де розписується,  яким чином управління державним  майном  або  частками  державного  майна   здійснюється фондом.

 

     У зв'язку   з  тим  що  на  сьогодні  закону  про  управління державним майном немає (проект  його  прийнято  тільки  в  першому читанні,  і невідомо, коли його буде прийнято остаточно), фактично в державі немає жодного органу,  який  тепер,  після  того  як  ми підтримали  свого  часу поправку Президента,  регулював би функції управління.

 

     Тому в мене є така пропозиція (на жаль,  комітет,  незважаючи на  виступи ряду народних депутатів,  саме цю пропозицію чомусь не вніс у текст порівняльної таблиці).  А це стосується...  Я  просто зачитаю три елементарних пункти,  хоча їх тут 12:  "Створює і веде реєстр державного майна  із  зазначенням  виду  і  розмірів  цього майна,  здійснює  повноваження власника щодо акцій (часток,  паїв) господарських товариств,  які перебувають у  державній  власності, укладає з уповноваженими особами договори,  дає доручення, створює комісії, створює за згодою міністерств та інших..." і так далі. Це 12  функцій,  яких  сьогодні  немає  серед  управлінських  функцій жодного органу в державі.

 

     Тому в мене велике прохання.  Я не знаю,  чи готові до  цього зараз  у залі.  Але якщо ви підпишете,  Олександре Олександровичу, цей закон з  такими  функціями,  яких  немає  ні  у  фонду,  ні  у міністерств,  ні у Кабінету Міністрів, ні у кого немає в принципі, то тоді фактично все, що стосується управління частками державного майна,    управління    в   принципі   державним   майном,   нашим законодавством не регулюватиметься.

 

     На жаль,  тексту,  який роздавався на третє  читання,  я  так певен,  сьогодні ні в кого немає.  Але от він переді мною. Якщо ми не повернемо всі ці функції (тимчасово, я не знаю, як завгодно, до того,   як   приймемо   закон  про  управління  державним  майном) безпосередньо органу, який підвідомчий Верховній Раді, то, вважаю, втратимо досить багато.

 

     ГОЛОВА. Я  вважаю,  що  зауваження депутата Соболєва слушне і його  треба  врахувати.  А  врахувати  треба   у   такий   спосіб: проголосувати  зараз  перелік  цих  функцій (так само,  як функції управління проголосовано у статті 2),  а в прикінцевих  положеннях записати,  що  ці  функції  діють до набрання чинності Законом про управління державним майном. Я думаю, що це буде цілком правильно.

 

     Поки що я пропоную проголосувати пункт 5 статті  5,  пропозицію  депутата  Соболєва  (з  уточненням  щодо прикінцевих  положень,  про  яке  я   сказав)   стосовно   функцій управління.  При  розгляді  у другому читанні всі підтримували це, але оскільки  змінювалися  функції  самого  фонду,  то  воно  було випущено до третього читання. Комітет підтримує цю пропозицію.

 

     Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 203.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування (Шум у залі). Почекайте, потім проголосуємо і вашу пропозицію.

 

     "За" - 221.

 

     Давайте проголосуємо з  пропозицією  депутата  Бондаренка  до пункту 5.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Я голосував би за цей пункт,  якби доповідач пояснив мені,  чому зникла одна  з  таких  важливих  функцій,  яка сьогодні   в   державі  також  є  невизначеною:  хто  координує  й організовує діяльність бюро технічної інвентаризації?  У цих  бюро сконцентрована  величезна  інформація  за  багато  десятків років. Сьогодні цю інформацію розтягують місцеві державні  адміністрації, керівники різних підрозділів і служб, комерційні організації.

 

     Фонд державного  майна  - це єдина,  очевидно,  організація в державі,  яка  може   координувати   діяльність   бюро   технічної інвентаризації,    може   методологічно   визначати   напрями   їх діяльності. І таким чином ми знали б, що в державі є єдина система інвентаризації  майна.  Це  було  в  перших  документах  за  вашою пропозицією,  пане Угаров,  це вносилося.  А тут воно випало, його тут немає.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Эти поправки мы проголосовали. Но если зал сочтет необходимым,  чтобы Фонд госимущества осуществлял руководство бюро технической инвентаризации на территории Украины,  значит, давайте эту норму голосовать и включать ее в статью 5.

 

     ГОЛОВА. Це переконлива пропозиція,  як ви думаєте?  Нормальна пропозиція? Давайте так... Це буде єдиний, по суті, банк даних про власність на житло тощо. Коротше кажучи, про власність.

 

     З поправкою  депутата  Бондаренка  голосуються  вся   стаття, пропозиція   депутата  Соболєва,  моя  пропозиція  до  прикінцевих положень. Ставлю на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Тепер останній пункт, про який говорив, - п'ятий.

 

     УГАРОВ Г.Ю. И поправка 5.

 

     ГОЛОВА. Вилучити слова "об'єкти права  державної  власності". Ставлю цю поправку на голосування.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     ГОЛОВА. Пункт 5. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Теперь,  как я говорил вначале, вопрос о статусе фонда.  Учитывая многочисленные  предложения  депутатов,  а  также исходя  из  того,  что Кабинет Министров должен взять на себя долю ответственности   за   управление   государственным    имуществом, предлагается  пункт  2  статьи 1 сформулировать следующим образом: "Фонд підпорядкований,  підзвітний..." (Шум у залі).  Если  можно, немножко потише, уважаемые коллеги...

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас не робити зауваження депутатам.  Навіть я цього не роблю, бачите. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.    "Фонд    підпорядкований,     підзвітний     і підконтрольний  Верховній  Раді  України,  а в питаннях управління об'єктами державної  власності  підпорядкований  і  підконтрольний Кабінету Міністрів України".

 

     Сразу же предвижу возражения. Можно предусмотреть, чтобы этот пункт вводился в действие  после  принятия  Закона  об  управлении госимуществом,   в   котором  мы  пропишем  все  функции  Кабинета Министров. Тогда мы будем четко знать, чем и как управляет Кабинет Министров.

 

     ГОЛОВА. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Мое предложение вместе с введением в действие...

 

     ГОЛОВА. Ні, тільки саму пропозицію.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать, уважаемые коллеги.

 

     "За" - 164.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  в цілому закон,  прийнятий і проголосований у третьому  читанні  із  тими  поправками,  які  ми раніше  проголосували.  Прошу  підтримати остаточну редакцію,  щоб можна було закон направити на підпис Президенту.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Просьба поддержать.

 

     "За" - 237. Рішення прийнято.

 

     ГОЛОВА. Оголошується   перерва   на   півгодини.   О    12.45 продовжиться засідання.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається питання про Закон про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

 

     Геннадію Юрійовичу, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый президиум,  уважаемые коллеги!  Вашему вниманию  представляется  (и хочу надеяться,  что в последний раз) проект "Закону про перелік об'єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації".

 

     Вы видите доработанный проект закона, справку, подготовленную аппаратом комитета,  в  которой  даны  исчерпывающие  пояснения  к тексту  закона,  и  необходимые изменения,  которые надо принять в соответствии с предложениями депутатов.

 

     Когда рассматривался этот законопроект,  было принято решение проголосовать  всю  левую  колонку  без  исключений  за внесение в список предприятий,  не подлежащих приватизации.  Все  последующие голосования    были   нерезультативными,   поэтому   остался   ряд предприятий (в данном случае  предложения  депутатов  Динейкина  и Таранова),  которые тоже необходимо включить в список предприятий, не подлежащих приватизации,  а также ряд  вопросов,  которые  надо решать голосованием. Все это отображено в таблице.

 

     Какая будет процедура? Либо мы сначала принимаем закон и идем по перечню,  либо сначала принимаем перечень,  а потом  утверждаем окончательно текст закона, который вам роздан. Иных вариантов нет.

 

     Есть предложение начать с перечня.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  По  предложениям  депутатов Таранова и Динейкина следует  включить  в  перечень  (дополнение  N   2)   предприятия: Харьковский    завод   тракторных   двигателей,   "Электромаш"   и Северодонецкое   государственное   производственное    предприятие "Обединение "Азот".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо цих об'єктів є запитання?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто      пропозиція      народних     депутатів підтримується, так?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Так...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Мы  должны  проголосовать  за   включение   этих предприятий в список.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію  про внесення названих  підприємств  до  переліку  об'єктів,  що  не  підлягають приватизації. Будь ласка.

 

     "За" - 145.

 

     Не голосують 145 народних депутатів.  Прошу запросити до залу колег.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Может быть, идти не пообектно? Если вы согласны с мнением комитета, тогда можно проголосовать сразу всю таблицу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Всю  таблицю не будемо.  Щодо Харківського заводу тракторних двигунів є запитання?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо "Електромашу"?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про внесення  до переліку цих підприємств. Будь ласка.

 

     "За" - 172.

 

     Будь ласка. Наступний об'єкт.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  "Сєверодонецьке  державне виробниче підприємство "Об'єднання "Азот".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання щодо цього об'єкту?

 

     Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський  виборчий  округ,  Сумська   область).   Прогрессивная социалистическая  партия Украины.  Уважаемый Александр Николаевич, рассматривается сложнейший вопрос о собственности  государственных предприятий.  Мне  кажется,  количество  депутатов,  находящихся в зале,  не  позволит  защитить  от  распродажи  за   бесценок   эти предприятия.  Считаю,  что  вопрос  надо  перенести и рассмотреть, когда в зале будет больше депутатов.

 

     И по мотивам голосования один момент.  Всем хорошо  известно, что  Президент  Кучма подписал два указа и не то что растоптал,  а наплевал на все наши решения,  которыми мы ограничивали количество предприятий,    не    подлежащих   приватизации.   Поэтому   перед утверждением этого перечня  необходимо  срочно  рассмотреть  указы Президента,  потому  что  они  изданы  после  составления  данного перечня.  Ведь за бесценок  осуществляется  распродажа  уникальных предприятий Украины!

 

     Предлагаю по   процедуре   рассмотреть  указы  Президента,  а Наталия Михайловна Витренко готова доложить об  их  содержании,  и после   этого   в   комплексе   Верховный  Совет,  как  и  требует Конституция,  выскажет   свое   отношение   вообще   к   процессам приватизации,  происходящим в Украине. Давайте таким образом решим данный вопрос.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги! Мы уже наверное 11 или 12 раз рассматриваем  этот список,  и в очередной раз возникает вопрос по количеству обектов,  которые не подлежат  приватизации.  В  нашем проекте закона,  согласованном с юридическим управлением, сказано: "визнати таким, що втратив чинність Перелік... в частині об'єктів, які  включені  до додатків 1 та 2",  - то есть это согласованный и отработанный перечень.

 

     То, что не вошло в дополнения,  но остается в  постановлении, продолжает  действовать  полностью.  Мы  признаем "втрату чинності цієї постанови" только в той части,  которая отработана  Кабинетом Министров, то есть количество предприятий осталось то же самое.

 

     И насчет  предложения депутата Марченко.  Можно данный вопрос связывать,  конечно, с каким угодно вопросом - и с программой, и с указами,  и  с положением в стране.  Но в данном случае перед нами задача рассмотреть нынешний проект закона - и больше  ничего.  Все остальные  варианты  давайте  рассматривать  уже  в соответствии с процедурой.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги!  Когда принимался  Закон о Фонде госимущества,  мы существенно подправили позицию комитета и сделали совершенно правильно.

 

     В очередной   раз   мы   рассматриваем   перечень    обектов государственной собственности, которые не подлежат приватизации. И в очередной раз игнорируется наше решение о том, что в этом законе должна  быть  обязательно  фраза,  которая  есть  в  постановлении Верховной   Рады   и   декрете,    которая    перечень    обектов государственной собственности возводит в ранг закона.

 

     Для чего  это должно делаться?  Еще раз напомню.  Дело в том, что   кроме   самих   предприятий   как   таковых,   есть   просто государственное   имущество,   которое  не  находится  на  балансе государственных  предприятий  или   находится   на   балансе   тех предприятий,  которые  в  принципе могут быть приватизированы.  Но такие виды имущества (именно вид,  а  не  предприятия)  указаны  в декрете  Кабинета  Министров,  который подписывал еще в свое время Премьерминистр Кучма.  Это - магистральные  линии  электропередач, газопроводы, трубопроводы, кладбища и так далее.

 

     Александр Николаевич,    я    прекрасно    понимаю,    почему осуществляется подмена понятий. Каждый раз докладчик упорно уходит от  принятого нами решения.  Каждый раз я выступаю и говорю одно и то же,  сколько раз я подавал поправки к тем  законам.  Ничего  не делается.

 

     Нас вовлекают в дискуссию о каких-то небольших предприятиях - включать в список или нет?  На самом же деле суть проблемы в  том, какие  виды имущества нельзя приватизировать.  Решив эту проблему, можно   рассматривать   конкретные   обекты,   имеются   в   виду предприятия.

 

     Поэтому: либо  Геннадий  Юрьевич  выполняет решение Верховной Рады,  либо мы переносим рассмотрение данного  вопроса,  поскольку постоянное    игнорирование    решений   законодательного   органа докладчиком вместе с представителями  комитета  свидетельствует  о том,   что,   видимо,   преследуются   совершенно  иные  цели  при рассмотрении этого закона.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый Александр Сергеевич! Цель преследуется одна:   принять   "Закон  про  перелік  об'єктів  права  державної власності,  що не підлягають приватизації".  И я еще раз повторяю, что  в  справке  черным  по  белому написано:  "Згідно з законом у доопрацьованій  комітетом  редакції  залишаються  діяти  Постанова Верховної Ради України...  про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням та  Декрет Кабінету  Міністрів  України...  про  перелік майнових комплексів, державних підприємств,  організацій,  їх  структурних  підрозділів основного виробництва,  приватизація або передача в оренду яких не допускається".

 

     Вы говорите,  еще  раз  надо  подтвердить,   что   декрет   и постановление действуют,  тогда как они уже действуют на абсолютно законных   основаниях.   Данный   закон   не   отменяет   действие вышеперечисленных   документов,   он   согласован   с  юридическим управлением.  Вы же здесь постоянно  проводите  идеи,  которые,  к сожалению,  не  подкреплены юридически.  Хотя это правильные идеи. Юридическое управление не завизировало ваш документ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Дякую.  Об'єднана фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Генадію Юрійовичу, дозвольте поставити два запитання.  Щодо Закону про перелік об'єктів  права  державної власності,  що  не  підлягають  приватизації,  то,  вважаю,  треба виходити не  на  поточне,  так  би  мовити,  законодавство,  а  на стратегічне.  Адже  скільки  вже  випадків  називалося у Верховній Раді,  коли  об'єкт  не  внесено  до  переліку   тих,   що   мають приватизуватися,  а  вже здійснюється підготовка.  От,  наприклад, колійне  господарство  залізниць  скинуто  на  державу,  а  рухому частину,  яка дає прибутки, хочуть віддати в приватні руки. І таке вимальовується.  Те  саме  з  Укртелекомом.  Пошта  сільська  гине (добре,   що   ще   пенсії   розносять),   а  все,  що  стосується електрозв'язку,  віддається  в  приватні  руки.  Тобто  ми   маємо стратегічно  розв'язувати  проблему  стратегічних  галузей,  маємо зберегти їх у державі.

 

     Я, безперечно,  підтримуватиму все,  що стосується  об'єктів, які  не  підлягають  приватизації.  Але  чому  б нам той декрет не перетворити на конкретний закон,  розв'язавши дану проблему раз  і назавжди? Це перше запитання.

 

     І друге.   Стосовно   Закону   про   Фонд  державного  майна. Проголосовано, на мій погляд, страшну помилку щодо підпорядкування Бюро  технічної інвентаризації Фондові державного майна.  Я вносив пропозиції,  вони були підтримані комітетом,  депутатом Кужель. 70 років   існує   ця  система,  підпорядкована  Держжитлокомунгоспу. Система працює не  лише  на  оцінку  майна,  у  них  багато  інших функцій.  Сьогодні  треба  створювати  нову контору,  плодити нові штати,  підпорядкувати їх Фонду держмайна. Для чого це? У чому тут раціональність?  Яка вигода для держави?  У нас же Фонд державного майна працює на руйнацію.  Жодна проблема,  що має  розв'язуватися приватизацією,  -  створення  робочих  місць,  наповнення бюджету, зростання виробництва - не розв'язана.  Загинули галузі,  які були приватизовані першими: легка промисловість, харчова промисловість. Тобто це два взаємно пов'язані питання.  Вибачайте,  що  я  другим питанням поставив те,  що ми вже розглянули.  Мені здається, треба до того повернутися.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  По второму вопросу могу сказать:  таково решение Верховного Совета.  Можно высказываться "за" и "против", но таково решение Верховного Совета. Комментарии, как говорят, излишни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  коллега!  Обращаю  ваше внимание на такой момент.  Наступило,  наверное,  время, когда мы, завершая свою работу в Верховном Совете,  должны приостановить эти процессы.  И коль сегодня вносится  предложение  подтвердить,  что некоторые  обекты  не подлежат приватизации,  то надо с комитетом согласиться.

 

     Но я призываю народных  депутатов  вспомнить,  какую  позицию занимал Верховный Совет в принятии всех законопроектов, касающихся малой приватизации (а сегодня государство уже  подошло  к  большой приватизации).  Я  поддерживаю  выступивших коллег,  в том числе и депутата Марченко,  - сегодня надо остановиться, чтобы внимательно посмотреть,  что  же  происходит в нашем государстве.  Ведь мы уже наломали дров и еще наломаем.  Это подтверждает практика.  Поэтому можно много говорить,  но, если мы не примем этот законопроект, то предлагаю дать протокольное поручение профильному комитету  вместе с  Фондом  госимущества  подвести  итоги  в  том,  что мы имеем на сегодня от приватизированных предприятий,  выяснив тем самым,  где тормоз  всего  процесса.  А так подходить к процессу приватизации, ссылаясь на то,  что Верховный Совет что-то принял или не  принял, да еще без участия субектов хозяйственной деятельности,  означает нанести ущерб государству.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  У меня есть предложение, как нам  сейчас поступить,  и я думаю,  что Александр Сергеевич с этим предложением согласится.  Мы утверждаем перечень обектов  статьей первой  -  "додаток  1"  и  второй "додаток 2",  ведь это все-таки шестимесячный труд Кабинета Министров и комитета. Оставляем в силе статью  вторую  касательно  пропозиций  и изменений,  но добавляем такой  абзац:  "Затвердити  перелік   об'єктів   права   державної власності...  в редакції Постанови Верховної Ради", о которой идет речь,  "і Декрету Кабінету Міністрів". Я думаю, что такая редакция устроит авторов всех предложений.

 

     Александр Николаевич,  предлагаю  ввести  (еще  раз повторяю) пункт: "Затвердити перелік об'єктів права державної власності... в редакції  Постанови  Верховної  Ради  (выше  названной)  і Декрету Кабінету Міністрів (выше названного уточнения)".

 

     Возражений нет?  Вот с этим дополнением и предлагаю поставить законопроект на голосование.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Пропоную відвести ще 5 хвилин. А то багато бажаючих висловитись. Запишіться, будь ласка.

 

     Депутате Хунов, прошу.

 

     ХУНОВ А.І.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Краснолиманський міський виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Панасовскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. За ним - депутат Степенко.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Я  в  свое  время  с  этой  трибуны  высказал предложение  о непроведении приватизации в энергетическом секторе, включая и утверждение новых планов размещения акций,  до  принятия утвержденной    Кабинетом    Министров    Концепции   приватизации электроэнергетики Украины и Закона  об  особенностях  приватизации энергетической   отрасли   и  предприятий  топливноэнергетического комплекса.

 

     Такой взвешенный   подход   позволит   предотвратить   ошибки приватизации обектов в стратегически важной отрасли - энергетике.

 

     Вместе с  тем  я  все  же  считаю,  что  сложившаяся ситуация требует убрать предложение о включении 10 генерирующих предприятий в  перечень  обектов,  не  подлежащих  приватизации,  и отклонить предложение о включении энергогенерирующих и сбытовых  компаний  в этот список.

 

     Мы, конечно,  можем принять любое решение.  Но за последствия нужно отвечать.  Вспомните,  что стало с мораторием на  завершение строительства  атомных  станций:  мы  были  отброшены на 4 года по темпам  развития  энергетики.  Курс  на  реформирование  экономики страны    не   может   исключать   энергетику.   Мы   здесь   люди государственные,  и в  наших  помыслах  и  действиях  доминирующим должна быть экономическая целесообразность.

 

     Прошлый раз  здесь говорили о менеджменте.  Нам не менеджмент нужен,  а кредиты, поскольку собственных кредитных ресурсов нет. И ни  один  инвестор  в  государственный сектор экономики капитал не вложит,  особенно в Украину - страну с повышенным риском.  Давайте создадим  условия  для инвесторов,  прежде всего отечественных,  и начнем  выходить   из   тупика.   Я   сторонник   государственного регулирования. Но реалии таковы, что другого выхода просто нет.

 

     Я могу   только  предлагать,  но  гарантировать  определенный сценарий проведения приватизации не могу.  Нет полномочий. Если бы я  был  Президентом,  я бы показал власть тем,  кто завел страну в тупик,  и тем, кто сознательно тормозит выход из тупика, заработал бы доверие и веру в чистоту своих помыслов. А так как вам остается только  верить,  значит,  надо  принимать  решение,   которое   мы предлагаем.  Пройдут  годы,  и  вы  поймете,  как  мы  были правы. Конечно,  процессом   приватизации   должны   управлять   честные, преданные  государству люди.  Поскольку мы не созрели для принятия решения, прошу в сложившейся ситуации вопрос снять с рассмотрения. Нужно  время  и  соответствующая ситуация,  чтобы общественность и парламент созрели для принятия правильного решения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате  Степенко,  прошу.  За  ним  -   депутат Марченко.   Я  дав  змогу  висловитися  депутатові  Панасовському, оскільки він уже виступав із даного приводу  і  порушував  питання про  вилучення  з  переліку енергогенеруючих та енергопостачальних підприємств.

 

     Будь ласка, Василю Івановичу.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Геннадію Юрійовичу, прошу вас пояснити  таку  річ.  Ми  кажемо,  що  за  приватизації  керуємося економічною доцільністю (нові робочі місця і різні казки,  які  ми навчилися дуже добре розповідати),  хоч ніхто не навів конкретного прикладу,  що  якесь  підприємство,  загнане  в  безвихідь,  після приватизації почало добре працювати. Такого я принаймні не знаю.

 

     Ну, хто все-таки цим питанням займається?!  От створюють нову структуру "Хліб України",  кажуть: приватизуємо, процес зрушиться. Процес  зрушиться,  та  коли?  За  рахунок  колгоспів  і радгоспів побудували всю цю структуру.  Ось почнеться збирання врожаю,  буде підвищена  вологість зерна.  Все одно заберуть і не питатимуть про умови.  Тож воно або згорить на току,  або доведеться відвезти  за безцінь.  Ну  як  згорить  на току,  то ще прокурор чи хтось інший почне ходити колами і заглядати. А так?! Навіщо все це робити?! Чи не  краще,  справді,  розглянути в комплексі і сказати:  оце нехай залишається в державі,  буде державне замовлення на зерно  і  буде конкретна ділова робота.  Все-таки скільки можна?!  Мабуть, шостий або сьомий раз  розглядаємо  дане  питання...  Чому  доповідає  не віце-прем'єр?!  Я вас,  повірте, шаную: ви людина, яка розуміється на цьому.  Але чому питання не  вивчене,  не  доповіли  як  слід?! Переконаний, що депутати проголосували б за таку пропозицію.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги! И в Конституции, и в Законе о приватизации  сказано,  что  перечень  обектов,   не   подлежащих приватизации   (в   Конституции  несколько  другая  формулировка), утверждается законом.

 

     Мы вправе к перечню и к  этому  конкретному  закону  провести грандиозные парламентские слушания,  добавить туда еще очень много концепций,  программ и так далее - это все в наших силах и это все мы можем, безусловно, сделать.

 

     В данном случае речь идет об одном законе.  Мне уже неловко в который раз вносить его на рассмотрение.  Давайте мы сейчас примем такое  решение:  из  Закона  о  приватизации исключаем этот пункт, решаем,  что закон нам этот не нужен, и тогда уже будем нормально, как вы все предлагаете,  рассматривать и концепцию приватизации, и так далее.  Потому что к  этому  маленькому  закону  подвязываются огромные  хорошие  намерения,  а  в результате - ни намерений,  ни самого  закона.  Прежде  всего  надо  решить  судьбу   вот   этого документа.

 

     Все, что  вы  говорите,  абсолютно правильно - и относительно эффективности,  и относительно рабочих мест,  но этот закон должен быть либо принят, либо нет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Марченко

- і завершуємо. Будемо визначатися.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прошу  передать   слово   Наталье   Михайловне Витренко и дать ей возможность выступить в течение трех минут, так же, как депутату Панасовскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  депутатові  Панасовському   надав   можливість виступити, бо він генеральний директор.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. А Витренко - доктор экономических наук.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, він справді фахівець з даного питання. Він уже  раз  просив  надати  можливість   приватизувати   7   чи   10 теплоелектростанцій.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.    Справді,    пан Панасовський   -   директор,  комуніст,  тому  пропонує  терміново розпродати енергогенеруючі  підприємства.  Я  стою  на  принципово інших позиціях.  Олександре Миколайовичу, нині потрібно не гратися в перелік об'єктів,  що не  підлягають  приватизації,  а  зупинити взагалі  приватизацію  в  Україні та розглядати в парламенті кожне підприємство окремо з обгрунтуванням економічної ефективості  його приватизації.

 

     Що відбувається  нині  в державі?  Пан Президент цілком точно розрахувавши,  що тепер парламент грається у вибори,  а держава  - банкрут  і  латати бюджет немає чим,  видав 21 січня 1998 року два укази, за якими відкрито розпродає майно й землю України.

 

     І пан  Пустовойтенко,  виступаючи  в  Давосі,  теж   відкрито сказав:  "Аби  тільки  прийшли  до нас іноземні інвестори,  ми все згодні вам продати - і високоліквідні підприємства,  і Укртелеком, і  хлібозаготівельні  підприємства".  Ось  про  що  йдеться  - про розпродаж понад 1000 середніх та великих підприємств за  жалюгідну суму. Лише 1 мільярд 300 мільйонів гривень планується отримати від продажу  об'єктів  на  відкритих  торгах.  Сподіваються,   що   80 відсотків надійде до бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Ні,  ще не дякую,  Олександре Миколайовичу.  Я записалася...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон!

 

     Шановні колеги!  Усі промовці, кожен посвоєму, мають рацію. І Наталія  Михайлівна має рацію,  і Панасовський,  і Василь Іванович Степенко,  й інші.  Але,  гадаю,  ні в кого сьогодні  не  викликає сумніву  те,  що,  як каже депутат Вітренко,  за безцінь продавати майно нашої держави, безперечно, не подержавному.

 

     Але казати,  що депутати граються у вибори... Ми не граємося. Може,  хтось  і грається.  Про себе можете говорити,  але про всіх депутатів, будь ласка, не кажіть.

 

     Шановні колеги,  коли  ми  попереднього  разу  розглядали  це питання, то, справді, до запропонованого переліку підприємств були відповідні  пропозиції.   Комітет   доопрацював   законопроект   з урахуванням думок усіх депутатів.

 

     УГАРОВ Г.Ю. І Кабінету Міністрів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,   і   Кабінету   Міністрів.   Ми  пооб'єктно розглядаємо  цей  перелік,   що   ж   тут   незрозуміло?   Депутат Панасовський вніс пропозицію стосовно десяти ТЕС,  щоб їх вилучити з  цього  переліку  і  надати  можливість   приватизувати.   Тобто використати   внутрішні   кошти   або  іноземні  запозичення,  щоб здійснити модернізацію тих теплових  електростанцій.  Тут,  гадаю, усе зрозуміло.

 

     Тому ще   раз   ставлю  на  голосування  пооб'єктно  і  прошу визначатися. Будь ласка.

 

     Сєверодонецьке державне  виробниче  підприємство  "Об'єднання "Азот". Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 147.

 

     Відкрите акціонерне  товариство  "Азовські  мастила і оливи". Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 133.

 

     Дашавський завод композиційних матеріалів (Львівська область, Стрийський район). Будь ласка.

 

     "За" - 139.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Далее прошу проголосовать за решение комиссии.  Вот в этой колонке  есть  предлагаемый  вариант решения.  Либо мы его поддерживаем,  либо нет. Больше пояснений не будет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Енергогенеруючі та енергопостачальні підприємства та компанії... Далі - перелік. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 114.

 

     Таким чином  вони не входять до переліку підприємств,  які не приватизуються. Все зрозуміло (Шум у залі).

 

     Наступне підприємство         "Джанкойські         центральні ремонтно-механічні майстерні".

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это  предложение Александра Михайловича Кожушко. Данные предприятия надо проголосовать в пакете.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я депутата Кожушка  не  бачу.  Зачитайте  список, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.      "Підприємство     Джанкойські     центральні ремонтно-механічні  майстерні,  Іловайське  відділення  залізниці, Вагонне рефрижераторне депо "Фастів", головний матеріальний склад, дільнича лікарня станції "Львів", дорожня клінічна лікарня станції "Харків-пасажирський".

 

     Дело в  том,  что  это все реорганизованные предприятия.  Они исключаются из этого перечня,  поскольку уже вошли  в  перечень  в реорганизованном виде.  Это чисто процедурный вопрос. Мы исключаем ликвидированные,  реорганизованные подобные предприятия.  То  есть эти предприятия остаются в перечне как не подлежащие приватизации.

 

     А их   названия  уже  изменены.  Это  предложение  Александра Михайловича Кожушко. Вы знаете, он плохих предложений не дает.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування   пропозицію   Олександра Михайловича. Депутат Кожушко наполягав на цьому.

 

     "За" - 142.

 

     Одну хвилинку!   Кримське   республіканське   управління   по забезпеченню нафтопродуктами.  Пропонував  депутат  Піскуновський. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 112.

 

     Депутат Соболєв з процедури, прошу.

 

     СОБОЛЄВ С.В.    Шановні   колеги,   треба   розібратися,   що відбувається  і  чи  треба  взагалі  йти  за   переліком   окремих підприємств,  якщо досі діє декрет уряду,  який ми, слава Богу, не скасували,  і в якому є перелік конкретних галузей,  видів,  що не підлягають приватизації. Нас штовхають на цікавий шлях - скасувати декрет і починати перелік тисяч  підприємств,  яких  неможливо,  в принципі,  вирахувати.  Бо, наприклад, в енергетичній чи в газовій галузях ми забудемо (умовно) з цих 10 тисяч 2 тисячі, яких немає в переліку. Що далі? Лікті кусатимемо?

 

     Тому я маю конкретну пропозицію, адже всьоме доповідається це питання.  Суть її полягає ось у чому:  на сьогодні чинна постанова Верховної Ради,  де визначено приблизно (я,  може,  дещо помилюсь) сім з половиною тисяч підприємств, які не підлягають приватизації. Є декрет, котрий має силу закону (ми його не скасовували), в якому подано перелік цілих галузей, що не підлягають приватизації.

 

     Якщо депутати бажають закріпити це у вигляді закону, то так і проголосуймо  як закон.  А нам пропонують призупинити дію декрету. Це означає,  що вже переліку за  галузями  не  буде  -  це  перше. По-друге,  пропонують постанову, в якій було сім з половиною тисяч підприємств,  підмінити іншою постановою.  Не хочу  нічого  казати проти  депутата  Кожушка,  але  навіщо  включили  окремі магазини, дільниці, які й так є в декреті.

 

     Отож пропоную:  підготувати проект  закону,  який  стосується підтвердження постанови,  що приймалася Верховною Радою, і декрету уряду.  На це згідно з Конституцією в нас право є,  - перетворення згаданих актів на закон, щоб не було питань щодо нелигітимності. А що вилучати чи вносити - то вже буде друге питання даного рішення.

 

     Дякую за увагу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Как  я   уже   неоднократно говорил,  никто  не  собирается  отменять  действие  постановления Верховного Совета и декрета Кабинета Министров.

 

     Предлагаю следующее:  принимаем Закон о перечне.  Мы не можем принять закон, не приняв пообектный перечень.

 

     Поступают дополнительные  предложения  по  поводу  декрета  и постановления.   С   этими   вопросами   надо   разбираться:   что реорганизовано, что ликвидировано, что слито и прочее.

 

     У меня  есть  конкретное  предложение:  мы  сейчас  снимаем с рассмотрения этот законопроект,  даем поручение Кабинету Министров подготовить   перечень   "об'єктів  права  державної  власності  з урахуванням об'єктів,  перелічених у постанові Верховної Ради та в декреті   Кабінету   Міністрів"   и  внести  его  на  рассмотрение Верховного Совета.  Да,  лучше принять  постановление.  Вот  такое предложение. Иначе мы не выйдем из этого тупика.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Данча, будь ласка.

 

     ДАНЧА М.Д.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський  сільський виборчий округ,  Закарпатська область).  Шановні колеги,  шановний Олександре Миколайовичу!  У  нас  уже  перший  список  погоджений, другий - теж.

 

     Я звертаюся до депутата Ілясевича і тих,  хто виступає з ним: а хто ж вам заважав протягом  двох  місяців  підійти  до  депутата Угарова і вписати до переліку ті об'єкти,  які,  на вашу думку, не можуть бути приватизовані.

 

     Якщо ставити питання про доручення Кабінету  Міністрів  і  не прийняти закону, Олександре Олександровичу, то будуть розпродані й ті підприємства,  які є в  першому  і  другому  переліках.  Хтось, мабуть, має якусь мету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я  ще  раз повторюю:  кожен має власну думку. З того переліку об'єктів, який ми розглядаємо, жоден об'єкт під час поіменного голосування не набрав належної кількості голосів.  Я тоді запитую себе  і  вас:  як  приймати  внесений  на розгляд  законопроект,  коли  жоден  об'єкт  не  набрав достатньої кількості голосів?

 

     Депутат Соболєв запропонував, і Угаров його підтримав, вкотре направити  законопроект на доопрацювання до Кабінету Міністрів.  І потім комплексно підійти до розгляду даного питання.  Але, мабуть, найрозумнішою  була  пропозиція  взагалі призупинити приватизацію, подивитися,  що  зроблено  у  державі,  а   наступний   парламент, прийшовши  до  цього  залу,  спокійно  визначився  б  щодо кожного регіону,  кожної  галузі,  визначив  би  стратегію  діяльності   і майбутнього парламенту, і майбутнього уряду.

 

     Тому ставлю  на голосування пропозицію повернути законопроект на  доопрацювання  Кабінету  Міністрів.  Повернемося  до  розгляду даного  питання наступного тижня,  заслухавши одночасно інформацію стосовно зробленого в галузі приватизації та  взагалі  економічної доцільності.   Ставлю   на   голосування  таку  пропозицію.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 199.

 

     Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 200.

 

     Депутате Ткаченко, будь ласка.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  і судово-правової реформи (Охтирський виборчий округ,  Сумська область).  Шановні колеги!  До внесених пропозицій дозвольте додати ще таку.  До переліку підприємств, що визначені в чинному законі та декретах уряду,  пропоную внести державні  дачі, зокрема,    Голови    Верховної    Ради,    Президента    України, Прем'єр-міністра,  а також усі інші державні дачі,  які не повинні підлягати приватизації.

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  В  законе сказано,  что не подлежит приватизации имущество Кабинета  Министров,  Верховного  Совета,  президентских структур.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується   з   поправкою,  внесеною  депутатом Ткаченком. Будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Депутате Душейко, будь ласка.

 

     ДУШЕЙКО П.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Чорнобаївський виборчий округ,  Черкаська область). Шановні колеги депутати!  Шановні виборці! Звертаюся насамперед до колег  депутатів,  прошу  уважно  мене  послухати.  Не   приймаючи рішення,  ми ще більше погіршуємо становище. Якщо не буде прийнято закон або хоча б не перенесено його розгляд на наступний  тиждень, то почнеться приватизація всіх тих об'єктів, які вже є в переліку.

 

     Тому пропоную   все-таки  ще  раз  проголосувати  цей  закон, передбачивши можливість у  разі  потреби  доповнювати  список  або вилучати  із  нього якісь об'єкти за рішенням Верховної Ради.  Але якщо це не буде підтримано,  то прошу обов'язково проголосувати за перенесення  розгляду  закону  на  наступний тиждень з урахуванням усіх пропозицій, аби обов'язково його прийняти в лютому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Прошу підтримати пропозицію  про внесення   закону,   доопрацьованого  з  урахуванням  зауважень  і пропозицій, які були висловлені, на розгляд наступного тижня.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Немає заперечень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Спасибо, уважаемые коллеги.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухається проект Закону України про залучення до Держбюджету  України на 1998 рік амортизаційних відрахувань.  Будь ласка, Вячеславе Михайловичу Сокерчак.

 

     Одну хвилинку.  До цього  питання?  Депутате  Анісімов,  будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты,  внимательно меня послушайте.  Помните, когда мы рассматривали законопроект в первом чтении, то приняли решение 10 процентов амортизационных отчислений направлять  в  государственный  бюджет?  Обекты,  которые  должны финансироваться  из данной суммы,  следовало рассмотреть в базовых комитетах - финансовом и экономическом.

 

     Я представляю  Комитет  по  вопросам   базовых   отраслей   и социальноэкономического  развития  регионов.  Мы документ получили только сегодня,  то есть в комитете не рассматривался ни  один  из субектов и обектов.

 

     Поэтому предлагаю  снять  сегодня с рассмотрения этот вопрос, обсудить его вначале в комитетах,  а затем внести в зал Верховного Совета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеславе Михайловичу, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,    виконуючий   обов'язків   голови   Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності (Савранський   виборчий   округ,   Одеська   область).  Олександре Миколайовичу, гадаю, це звинувачення не на адресу нашого комітету. Ми  розглядали  його  ще 15 січня.  А перелік підприємств,  на які залучатимуться кошти,  виручені за амортизацію,  Кабінет Міністрів подав  тільки  16  січня.  Ми  розглянули його і внесли на розгляд Верховної Ради.

 

     Якщо якісь комітети не розглянули,  то це не  наша  вина:  ми зробили все за Регламентом, як належить.

 

     Те, що ви показуєте,  - проект,  внесений Кабінетом Міністрів України. Наш комітет роздав його ще в січні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яковенко, прошу.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемые коллеги!  Никто не обвиняет в данной ситуации  комитет,  но абсолютно прав коллега,  выступавший только что передо мной.  Я вчера пытался заполучить этот перечень,  но, к сожалению, не смог даже как председатель комитета.

 

     Поэтому поддерживаю  предыдущего  коллегу:  давайте перенесем этот вопрос,  обсудим в комитетах (тем  более,  что  есть  обект, касающийся  и  нашего  комитета)  и  возвратимся еще раз к данному вопросу, когда примем решение в комитетах.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).   Уважаемый  Александр  Николаевич,  уважаемые  народные депутаты!  Предлагаю все-таки не стопорить процесс. Я понимаю, что есть  заинтересованность  отдельных депутатов вообще завалить этот законопроект и воспрепятствовать концентрации в  госбюджете  части амортизационных  отчислений  с  последующим  перераспределением на приоритетные отрасли.  Поэтому предлагаю разбить  процесс  на  два этапа.  Давайте  мы сегодня примем проект закона во втором чтении, тем  самым  обеспечив  положительную  динамику   законотворческого процесса,   а  на  следующей  неделе  вернемся  непосредственно  к перечню. Но сегодня законопроект следует принять.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ніколаєнко, прошу.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановний   Олександре  Миколайовичу!  Коли  обговорювалися  минулі питання,  в силу  технічних  причин  я  не  міг  взяти  участі,  і залишилося  питання,  через  яке ми закидані телеграмами з приводу приватизації  горілчаних   заводів.   Приватизація   здійснювалася абсолютно  неконтрольовано,  за  вказівками  з центру,  з Кабінету Міністрів.  Гадаю,  ми повернемося до нього. А щодо обговорюваного питання,  то я пропоную підтримати попереднього промовця, депутата Чечетова.  Потрібно проголосувати за сам закон; попрацювати кілька днів  із  переліком  (там  є слушні пропозиції,  скажімо,  в нашій області є об'єкти для хворих на рак,  які не можна не будувати і в інших областях) і потім затвердити.

 

     Отже, підтримую пропозицію депутата Чечетова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Вячеславе Михайловичу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні колеги! Я розумію, що є наміри частини депутатів,  які підтримали проект у першому читанні, проголосувати його просто так.  Хоча, ви пам'ятаєте, було застереження депутатів Верховної Ради минулого разу,  коли ми 30 грудня  розглядали  дане питання. Ми хочемо знати: а на які цілі буде використана величезна сума коштів від амортизації? Адже правильно кажуть депутати, що ми вилучаємо  з однієї частини підприємств амортизаційні відрахування і  даємо  на  розвиток  іншої  частини.  Є   висновки   юридичного управління.  Висновки  нашого  комітету з цього приводу негативні. Пропонуємо взагалі цей закон  не  приймати.  Ми  стояли  на  такій позиції  в  грудні,  стоїмо й тепер.  Хоча за дорученням Верховної Ради наш комітет змушений був підготувати  законопроект  на  друге читання.  Порівняльну  таблицю  роздано.  Воля  Верховної  Ради як вчинити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заспокоїтися. З процедури?

 

     Будь ласка, депутате Янко.

 

     ЯНКО С.В.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Селидівський  виборчий  округ,   Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Я согласен и, в принципе, поддерживаю мнение о том, что, конечно,  нужно  было  всеми   комитетами   рассмотреть   перечень предприятий,  которые  сюда  включаются.  Вместе с тем мы в первом чтении приняли этот законопроект и  поручили  подготовить  его  ко второму.  Я  также  поддерживаю  депутатов,  которые считают,  что процесс  тормозить  нельзя.  Надо  закон  принимать,  а   перечень обектов - пересмотреть.

 

     Я тоже подавал предложения к перечню.  Его придется расширять и   обязательно   включать   шахты,   которые    нынче    являются новостройками.  Но  рассматривать  этот  вопрос сегодня,  конечно, необходимо.

 

     Прошел январь,   но   ни   одной   копейки   централизованных капитальных  вложений  ни  в  одну  отрасль  не  поступило (мы эту строчку бюджета  вообще  не  распечатали).  Пока  будем  говорить, пройдет февраль.  В итоге - два месяца года пропали. Этот документ надо немедленно рассматривать.  И я прошу вас  поддержать  (Шум  у залі).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Спокійніше, будь ласка (Шум у залі).

 

     Ще раз  прошу:  не  кричіть.  А  чому  не розглянув - то інше питання.

 

     Депутате Соболєв, будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В. Тут пан Чечетов говорив про депутатів, які проти цього  виступають.  Я і є той депутат (і не боюся про те сказати), який   виступає   проти   даного   законопроекту.   Поясню   чому. Концентрувати  чергові мільярди під так звані програми,  обдираючи всі  підприємства  (і  мені  байдуже,  які  то  підприємства  -  в Донецьку,   Львові,  чи  той  самий  комбінат  "Запоріжсталь",  чи трансформаторний завод у Запоріжжі),  за рахунок того,  що  ці  10 відсотків    будуть   потім   сконцентровані   лише   на   окремих підприємствах, то найстрашніший шлях, яким ми можемо піти.

 

     А ще зверніть увагу, що відбувається. Окремі депутати активно почали  підтримувати  даний  проект після того,  як саме з їхнього округу  якесь  окреме  підприємство  внесли  до  переліку.  Та  не забувайте, що одне внесли, а сотню в цей час обідрали.

 

     Тому це  закон,  який у принципі суперечить і Конституції,  і будь-яким нашим законодавчим актам,  він  ставить  підприємства  в нерівні  умови,  коли  в одних відбирають,  майже в усіх,  а потім дають окремим. Пропоную зняти цей проект закону з розгляду, бо, на мій погляд, Кабмін не там шукає гроші.

 

     Дякую.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановний депутате Мовчан.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Вячеславе Михайловичу.  Щойно говорив депутат Соболєв,  а не депутат Мовчан,  то  йому,  будь  ласка,  і відповідайте, якщо вважаєте за потрібне.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Стосовно  виступу  депутата Соболєва,  то наші думки збігаються.  Наш комітет був  такої  самої  думки  ще  перед розглядом питання 30 грудня. На трибуні доповідав депутат з нашого комітету,  але  Верховна  Рада  підтримала   протилежне   рішення. Пропонувалося  вилучати  15 відсотків амортизації,  зійшлися на 10 відсотках.

 

     ГОЛОВА. Це так.

 

     Шановні депутати!  (Шум у залі). Одну хвилинку! Ви виступите, візьмете слово.

 

     Для довідки нагадаю,  що ця норма і цей проект обговорювалися під час розгляду бюджету.  І тоді ми визначилися,  що дане питання розглянемо окремо.

 

     Зрозуміло, що  захід дещо нелогічний з погляду законодавства, зокрема закону про амортизацію. Але в даному разі виходили з того, що без залучення таких коштів, без їх концентрації не обійтися.

 

     Депутате Кравчук, будь ласка.

 

     КРАВЧУК В.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Білоцерківський  виборчий  округ, Київська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Той аргумент, що  збирається  з  усіх,  а  надається  комусь  одному,  зовсім не підходить.  Це я  кажу  для  депутата  Соболєва.  Якщо  запрацюють об'єкти,  визначені  Кабінетом  Міністрів,  то біля них запрацюють десятки і сотні нових об'єктів.  Хіба це  не  так?  Якщо  це  блок атомної  станції,  чи  зернозбиральний  комбайн,  на  який ніяк не зберуть копійки,  то завдяки  цьому  комбайну  запрацюють  десятки заводів. Тому це не може бути аргументом.

 

     Звичайно, є  різні  пропозиції,  їх  треба обговорювати,  але сьогодні треба прийняти проект закону.  Гальмування процесу нікому не на користь:  ні тим,  хто сьогодні "за",  ні тим,  хто "проти". Законопроект треба розглянути й прийняти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.

 

     Треба визначитися по суті.  Дискусія ця безкінечна,  і всі  в ній  матимуть  рацію.  З  одного  боку,  немає логіки в тому,  щоб забирати щось,  бо  це,  по  суті,  додаткове  оподаткування  усіх підприємств.  А з іншого боку, якщо не підтримати сьогодні ту саму атомну енергетику, то завтра всі припинять роботу. Держава повинна виробити якісь загальні правила гри, щоб урятувати виробництво.

 

     Отож застосуємо нехай і непопулярний,  жорсткий, неправильний захід,  але з його допомогою підтримаємо галузі, для всіх важливі. Олександр  Миколайович  проінформував  мене,  що  була  пропозиція прийняти проект закону,  а  перелік  об'єктів  розглянути  окремо, наприклад  завтра.  У  такій послідовності я і пропоную розглядати дану справу.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре  Олександровичу,   дозвольте   дещо сказати.   Пам'ятаєте,   депутати   погодилися   на  10  відсотків відрахувань за умови,  що  вилучені  кошти  спрямовуватимуться  на підвищення рівня економіки, виробництва тощо. А, чесно кажучи, наш комітет передивився  перелік  об'єктів  і  в  нас  виникло  багато сумнівів щодо окремих з них.  Окрім того, деякі депутати (Тодоров, Степанов) ще подали дуже важливий  перелік  об'єктів.  Треба,  щоб Кабінет   Міністрів   розглянув   їх,   якщо   Верховна   Рада  не затверджуватиме даного переліку. Як на мене, то відривати одне від другого не варто.

 

     ГОЛОВА. Пропоную, оскільки йдеться про доповнення, розглянути проект закону за пунктами і визначитися стосовно їх змісту.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу Мітюков.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати!  Це питання обговорювали під час затвердження бюджету. І в першому читанні даний проект закону прийнято.

 

     Зараз справді дуже  важливо  мати  можливість  спрямувати  ці кошти  в  пріоритетні  галузі.  Документ,  надісланий  16 січня до Верховної Ради,  ми опрацювали в Комітеті з питань бюджету, внесли відповідні  зміни.  На  сьогодні  з  Комітетом з питань бюджету ми дійшли  згоди  з  усіх  питань,  окрім  однієї  групи  проектів  з використання  цих коштів.  Я згоден із тим,  що ми можемо уточнити перелік об'єктів і прийняти рішення.  До того ж,  якщо ми приймемо проект закону, нам треба буде внести зміни до Закону про Державний бюджет.  Але проголосуймо сьогодні принципово за  підтримку  даної норми - це дасть нам змогу визначити всі пріоритетні галузі:  це і електроенергетика,   і   шахти,   і   сільське   господарство,   і машинобудування...  Якщо  ви не мали часу розглянути дане питання, ми готові опрацювати його в Комітеті з питань базових  галузей  та соціально-економічного  розвитку  регіонів.  Але приймімо сьогодні принципове рішення.

 

     Маю наголосити ще на одному: ніяк не погоджуюся з тим, що цей законопроект  має  дискримінаційний  характер щодо деяких галузей. Ідеться про підприємства,  які перебувають  повністю  у  власності держави.   І   це  право  та  функції  держави  -  перерозподіляти результати фінансової діяльності (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Маю таку пропозицію... (Шум у залі). Прошу уваги!

 

     Розглядати проект закону,  а потім перелік підприємств  -  це означає  загнати  проблему  в  глухий  кут,  оскільки розпочнеться сварка за той або той об'єкт.

 

     З іншого боку,  визначати Верховною Радою  перелік  об'єктів, куди  треба  передбачити  інвестиції,  -  теж справа крайня,  бо є виконавча влада,  яка має такі пріоритети визначати,  а ми  тільки повинні загальні принципи зробити нормою закону.  Тому,  очевидно, перед тим як голосувати законопроект,  треба проголосувати перелік об'єктів, оскільки ми визначили це своєю постановою.

 

     Отож пропонується,  аби  всі  комітети,  кого  це стосується, зокрема Комітет з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку  регіонів,  який  зобов'язаний зробити свої висновки,  та інші в обідню  перерву  переглянули  даний  перелік.  Тоді  завтра вранці проголосуємо і перелік,  і сам законопроект. Іншого шляху я просто не бачу, бо ми будемо безпредметно сваритися.

 

     Йдеться про  потребу  за  нинішніх  складних  умов  визначити пріоритети, куди вкласти інвестиції. Якщо ми не рухатимемося таким шляхом,  то це означає,  що  ніяких  капіталовкладень  не  зможемо зробити в нинішньому році. Бюджет вам добре відомий, ви знаєте всі позиції, цифри.

 

     Отже, моя  пропозиція:  дати  змогу   комітетам   визначитися стосовно  переліку  об'єктів сьогодні,  а завтра вранці розглянути питання по суті.

 

     Загальна правильна позиція  про  те,  що  не  можна  вилучати амортизаційні  відрахування,  в  принципі для нормальної економіки безсумнівна,  в даному випадку доведе до того,  що ми не здійснимо ніяких   капіталовкладень,   зокрема  в  пріоритетних  галузях,  і передусім у вугільній промисловості (це,  мабуть,  усі депутати  з Донбасу можуть підтвердити),  і зажене в глухий кут усю економіку. Тому прошу розглянути це до завтра, а завтра розв'яжемо питання по суті. Ставлю на голосування таку пропозицію.

 

     "За" - 215.

 

     Будь ласка,  депутате  Мухін.  За  ним  -  депутат Чечетов із процедури.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович, все абсолютно правильно. Я  думаю,  что особенно надо поддержать машиностроение.  Если мы в самом деле вложим в предприятия, которые обеспечат быстрый выход и быстрое  решение  проблемы,  то остальные же будут делать заказы у смежников.

 

     Мое предложение заключается в том,  чтобы  Кабинет  Министров внес этот список:  они долго обсуждали,  выясняли,  какие основные предприятия, куда надо вложить инвестиции.

 

     А если есть замечания к этим предприятиям,  если  вдруг  есть подозрения,   что  относительно  какого-то  предприятия  поступают неправильно,  тогда  комитеты  должны  дать   предложения,   какие предприятия оттуда исключить.

 

     ГОЛОВА. Так, так. Щоб був забезпечений баланс. Я згоден.

 

     Депутат Чечетов з процедури, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Не  буду повторять свою аргументацию.  Ситуация сложилась так,  что только концентрация ресурсов  на  приоритетных направлениях  может  вырвать  экономику  из тупика,  в котором она находится. Это болезненный шаг, но он необходим.

 

     Теперь по процедуре.  Я бы все-таки принял закон.  А если  мы втянем зал в рассмотрение перечня обектов (а каждый депутат перед выборами будет отстаивать свое предприятие),  то никогда список не примем.

 

     Я принял  бы  закон  и поручил Кабинету Министров,  исходя из государственных приоритетов,  определить эти отрасли и влить  туда инвестиции.  Пусть  председатели  комитетов  придут  на  заседание Кабинета Министров и примут участие.  А иначе мы никогда не примем этот список.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ну,  якби я...  (Шум у залі). Спокійно, зачекайте, не нервуйте (Шум у залі).

 

     Михайле Васильовичу,  якби я знав, що ви таке скажете, то вам слова не надав би. Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,     перший    віце-прем'єрміністр    України (Бердянський виборчий округ,  Запорізька область). Шановні народні депутати,  шановний  Олександре  Олександровичу!  В  цьому  списку більшість підприємств ні в кого не  викликатиме  сумнівів.  От  ці підприємства  можемо  й  проголосувати.  Підтримую  те,  що  казав народний депутат Янко:  проголосувати в другому  читанні  внесений законопроект,  розглянути ті підприємства, щодо яких немає жодного сумніву,  проголосувати їх.  Гадаю,  що  атомні  станції  та  інші підприємства  ні  в кого не викликатимуть сумніву.  А над тим,  що викликатиме сумнів,  ми  ще  попрацюємо  день-два,  доопрацюємо  і погодимо.  Але  почне працювати закон,  який дуже чекають вугільна галузь, атомна енергетика - те, про що ви казали.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину!  Шановні   колеги,   заспокойтеся.   Я поставлю  на  голосування.  Погляньте:  уже  депутати  Яковенко та Чечетов домовилися. Ми на завтра перенесемо це питання. І прошу не турбуватися стосовно переліку,  оскільки фінансуватимуться лише ті об'єкти,  які  погоджені  Верховною  Радою.   Тобто   якщо   немає можливості   через   недостатній   обсяг   надходжень  до  бюджету профінансувати всі об'єкти,  то фінансуватимуться тільки визначені програмою.  А  ми  такий  перелік  сформуємо  на основі пропозицій Кабінету Міністрів. Але попередньо треба, щоб ви ще раз розглянули дане питання у базовому комітеті,  інших комітетах і завтра вранці винесли ухвалу. Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 217.

 

     Запишіться, будь  ласка,  на  виступи.  Виставте три хвилини, будь ласка.

 

     Депутат Бондаренко.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.  Усі ми добре розуміємо,  про що йдеться. Про те,  що справді треба бідній державі концентрувати залишки якихось грошей  на  пріоритетних  напрямах.  А  що  ми  робимо?  Є  спроба сконцентрувати  величезні  гроші  - декілька мільярдів гривень - і віддати їх на заводи та  заводики  конкретних  округів  конкретних депутатів, щоб когось перекупити.

 

     Тому пропоную визначити окрему галузь, наприклад авіаційну чи автомобільну,  обговорити і прийняти рішення  щодо  її  підтримки. Саме  такі  галузі  зможуть  поліпшити  загальний  стан  економіки України.  Не треба розтягувати кошти по маленьких  заводах.  Ми  в Комітеті  з питань базових галузей хочемо розглянути і внести таку пропозицію. А взагалі-то треба проаналізувати, яким чином до цього списку  потрапили  ті  або  ті  об'єкти.  Хто їх туди вніс,  і хто обстоює сьогодні в цьому залі?

 

     ГОЛОВА. Депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В. Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые   коллеги!   Уважаемый   Александр Александрович!  Я,  конечно  же,  категорически  против  отбирания финансовых ресурсов у предприятий,  тем более что они их давно  не имеют.  Вы  знаете,  что  почти  все  по  бартеру  работают.  И 10 процентов амортизационных отчислений - губительно для экономики.

 

     Но если уж депутаты поддержат такое решение,  то эти средства необходимо  направить на выплату задолженности по заработной плате всей  Украине,  чтобы  за  эти  деньги  люди   приобрели   товары, производимые на наших предприятиях. Другого пути нет. А что будет, если распределить деньги по  обектам?  Опять  финансовые  ресурсы будут  распорошены и брошены на те предприятия,  которые давно уже должны быть обявлены банкротами,  и руководители этих предприятий давно  уже  должны были ответить за результаты своей хозяйственной деятельности. Поэтому еще раз обращаюсь ко всем коллегам. Все были совсем  недавно  в  округах  и  знают,  какая  ситуация с выплатой задолженности по заработной плате,  например, тем же шахтерам. Так почему бы, если уж будет принято решение забрать последние копейки у предприятий, эти ресурсы не отдать людям?

 

     ГОЛОВА. Що не пропозиція,  то розумніша. Будь ласка, депутате Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Прошу передать слово депутату Витренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Прогресивна  соціалістична  партія України.  Я цілком підтримую депутата Анісімова. Пан Чечетов підмінює поняття. Справді,  щоб  вивести  економіку з кризи,  потрібно,  аби Кабінет Міністрів знав,  які напрями і об'єкти є пріоритетними.  Але як їх фінансувати? Будь ласка, працюйте над тим, щоб повернути в Україну 40 мільярдів доларів,  які вивезені з  України  і  перебувають  на рахунках  західних  банків.  Ви ж не залучаєте Службу безпеки,  не працюєте над  розв'язанням  такої  проблеми.  А  тут  відбувається розподіл  коштів  для  передвиборної  кампанії  потрібним людям за рахунок конфіскацій з усіх підприємств.

 

     Ви подивіться на перелік:  жодного  підприємства  Запорізької області.  Жодного!  А  це  область,  яка робить найбільші внески в національний дохід держави. При цьому є два підприємства Макіївки, які до того ж не на 100 відсотків у державній власності, а десь на 26,17 відсотка.  Як це можна  пояснити?  Це  лобіювання,  а  також розпорошення  державних  коштів задля тих людей,  які вам сьогодні потрібні.  Депутати Верховної Ради ні  в  якому  разі  не  повинні підтримувати такий підхід.  Не можна з усіх забирати 10 відсотків, а ділити серед тих, яких захотів нинішній Кабінет Міністрів. Гроші потрібно шукати в інших напрямах, і гроші в державі є.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Віталію Андрійовичу, що ви скажете з такого приводу?

 

     МАСОЛ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська  область).  Шановні  народні депутати!  Я як колишній директор заводу,  де було 32  тисячі  працівників,  підтримуватиму директорів,  коли  вони  скажуть:  "Це  нам важко".  Але ми з вами державні люди,  тому повинні піклуватися про державу.  З огляду на це даний законопроект має бути прийнятий.

 

     Коли ж  Наталія  Михайлівна говорить про Макіївку,  то я мушу сказати:  Наталіє Михайлівно,  ви  вивчили  б  трохи  це  питання. Макіївці  справді свого часу купили стан.  Узяли кредити,  держава дала гарантію. Тепер держава платить пеню, штрафи, погашає кредит, а ми кажемо:  "Ні, ми тобі грошей не дамо. Будемо з бюджету й далі користуватися".  Ми відповідаємо за дії уряду незалежно від  того, коли він працював (Шум у залі).

 

     Я мушу сьогодні покритикувати наш Комітет з питань фінансів і банківської діяльності,  що він завжди вносить закони,  направлені на руйнування нашої економіки. Пропонується заблокувати капітальні вкладення. Чому?

 

     Учора ми  приймали  рішення  про  фінансування  наших  служб: митної,  ветеринарної,  податкової.  І  хотіли протягти закон,  де зняти оті 10 чи 15 відсотків відрахувань.  Що  це  ми  робили?  Ми робили так, щоб ці служби загинули.

 

     А ми  маємо  дбати про розвиток народного господарства.  Так, важко,  але ми приймаємо закон лише на рік  -  10  відсотків,  щоб завершити  будівництво  тих  або  тих підприємств,  у тому числі й атомних станцій, шахт і такого іншого. Ми вважаємо, що на розвиток сільського  господарства  не  треба  давати грошей,  то ж і веземо курячі стегенця з Бразилії,  воду - з Німеччини.  Хіба ми цього не маємо? Маємо.

 

     Тому, шановні   народні   депутати,   пропоную  прийняти  цей законопроект на один рік - 1998-й - і дати можливість  розвиватися і  нашій  державі,  і  нашій  економіці.  У такий спосіб 1998 року матимемо можливість збільшити дохідну частину бюджету  за  рахунок введення в експлуатацію даних підприємств.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги!  Ставлю на голосування пропозицію про перенесення на завтра розгляду цього проекту закону.

 

     Ще раз повторюю свою думку,  що ми справді могли б затвердити перелік   підприємств,   нехай  навіть  він  повністю  не  охоплює можливості фонду,  який буде створено з коштів,  що  надійдуть  за рахунок  десятої  частини амортизаційних відрахувань.  Але ті,  що потрібно фінансувати вже тепер,  могли би бути  внесені  до  цього переліку.  Інші  пропозиції  щодо  об'єктів  можна буде розглянути пізніше.

 

     Іншими словами кажучи,  депутати Масол  та  інші  пропонували розглядати  проект  закону  окремо,  а  перелік  ще раз погодити з депутатами.  Я не заперечую.  Ще раз ставлю на голосування  проект закону в другому читанні.

 

     "За" - 189.

 

     Тепер ставлю  на  голосування  пропозицію  перенести  розгляд даного питання на завтра разом  із  програмою.  Підтримайте,  будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Оголошується перерва до 16 години.