БЮЛЕТЕНЬ N123

                ЗАСІДАННЯ  СТО  ДВАДЦЯТЬ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.   8  л и п н я  1997  р о к у

                             10 година

 

      Веде  засідання  Перший заступник Голови  Верховної  Ради

      України  ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго  рунку,  шановні  народні  депутати,

 доброго ранку всі запрошені і гості, розпочинаємо День уряду.

      Прохання  вставити  картки  і будемо  реєструватись.

      Я  хотів би зразу попросити вас, що ми сьогодні в зв'язку з

 тим,  що  проводимо День уряду, ми не будемо проводити розминку,

 так  завтра,  коли  будемо  проводити пленарне засідання в режимі

 розгляду питань порядку денного, ми будемо відводити цей час для

 розминки.

      Тому прохання себе налаштувати на роботу з самого початку.

      Реєструємось, будь ласка.

      Це  ж  не  сесія,  це  День  уряду.  Ну, давайте не чудить,

 давайте  працювать.  А завтра, коли будем, тоді будем по Сібрізу

 вести  розмову.  Будь  ласка,  реєструємся.  Зареєструвалось 247

 народних  депутатів. День уряду оголошую відкритим. У роботі дня

 Уряду  приймає  участь  виконуючий  обов'язки Кабінету Міністрів

 Дурдинець  Василь Васильович, члени Кабінету Міністрів. Я просив

 би, я ще раз кажу, сьогодні у нас День уряду.

      Будь  ласка, Моісеєнко. Ну, ви ж не зареєструвались, як вам

 слово давать, коли  ви не  реєструєтесь.

      Симоненко Петро Миколайович.  Сідайте на місце, не шуміть.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

      Уважаемые  коллеги,  я  хотел  бы  обкяснить  позицию нашей

 фракции,   фракции   коммунистов,   почему  сейчас  с  утра  при

 обсуждении  столь  важных вопрос не зарегистрировалась фракция и

 просит   вас   обратить   внимание,   а  также  поддержать  наше

 предложение.

      По  сообщению информационных агенств 9 июля Президент Кучма

 намерен  подписать  хартию об особом партнерстве Украины с НАТО.

 Названый политический документ не подлежит ратификации Верховным

 Советом  и  вступает  в  силу  с  момента  его подписания. Таким

 образом росчерком пера оннулируетсяя одно из важнейших положений

 Декларации    о    государственном   суверенитете,   в   котором

 провозглашается  стремление  страны  в  достижении  нейтрального

 внеблокового безядерного статуса.

      Подписание  хартии  об  особом  партнерстве  Украины с НАТО

 осуществляется  в  худших  традициях дипломатии ивлечет за собой

 тяжелейшие  последствия для нашего народа. В соответствии с этим

 предательским актом народ лишается права самостоятельно выбирать

 путь  экономического  развития  и  насильственно привязываться к

 глобальной  колеснице  рыночной  экономики  и  неизбежно обречет

 Украину на нищенское существование.

      После вступления Украины или после вступления хартии в силу

 правящий  режим  будет  надежно  защищен  НАТОвскими  штыками от

 собственного  народа.  В обмен на это властьпридержащие в стране

 обязуются  консультироваться  с  НАТО  по концепции национальной

 безопасности,   бюджету,   осуществить   воненную  реформу  и  в

 перспективе  совместить свои вооружения с вооружениями НАТО. Это

 приведет    к    существенному    ограничению   государственного

 суверенитета  Украины, затягиванию двойной финансовой петли и со

 стороны Валютного международного фонда исо стороны НАТО.

      В  случае  угрозы территориальной целостности, политической

 независимости  и безопасности, как предусматривается в хартии, в

 действие   будет   введенный   специальный  созданный  кризисный

 консультативныймеханизм.

      Совершенно   очевидно,   что   под   этим   предлогом  НАТО

 резервирует за собой право вмешательства во внутренние дела.

      Мы  хотели бы привлечь ваше внимание к публикациям, которые

 идут   в   газеты   Соединенных   Штатов  Америки,  в  частности

 Министерства обороны. Горбулин в этом году заявляет: мы страемся

 привести свою армию в соответствии со стандартами НАТО, я сделаю

 все , что в моих силах, чтобы хоть немного приблизить эту дату.

      И  последнее.  В  этому  году по этому же сообщению Украина

 будет  принимать  участие  в более, чем двухстах таких учениях в

 рамках НАТОвской программы.

      Мы требуем:

      первое:  завтра с утра срочно рассмотреть вопрос об участии

 Украины в НАТО;

      вторым вопросом рассмотреть о том, проводить ли учения или

 нет "Си-бриз-97";

      и  третим,  немедленно  Верховному  Совету  в открытом или

 закрытом  режиме  доложить  постатейно  по  каждому,  по  каждой

 статье,   по   каждой   строчке   бюджет,   который  расходуется

 Министерством обороны.

      Почему   у  нас  учителя,  медики  и  другие  представители

 бюджетной  сферы не получают заработную плату, а по 200 учений в

 год проводят  в системе НАТОвской программы.

      Поэтому  мы  требуем, чтобы завтра первыми были рассмотрены

 эти   два   вопроса  и  были  даны  поручения  проверки  бюджета

 Министерства обороны.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, я прошу заспокоїтись. Фракція

 висловила свої думки, це її право, і не надо шуміть.

      Сядьте, я вам дам. Чого шумиш? Чого шумиш?

      Шановні  колеги,  я  просив би вас так давайте. 10 хвилин я

 зараз  дам  і  тим,  хто  бажає  висловитись  з цього приводу, і

 розпочнем  роботу згідно порядку денного розгляд тих питань, які

 винесені на День Уряду.

      Будь ласка, запишіться і виставте 10 хвилин.

      Швидкий. Мішура.

 

      ШВИДКИЙ.

      Прошу передати слово Ратушному.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ М.Я.

      (Михайло        Ратушний,        Конгрес        українських

 націоналістів, Збаразький виборчий округ)

      Перше,  я  би  хотів  сказати,  що в той час, коли ми зараз

 повинні   розглядати   доволі   серйозні  питання  -забезпечення

 працевлаштування  молоді,  інформацію  про  стан справ в системі

 охорони  здоров'я. Мені видається цілком не зрозуміло, а точніше

 зрозуміло,  що  фракція  комуністів,  відробляючи  російські  чи

 напевно  чиїсь  інші  замовлення,  піднімає тут питання і блокує

 роботу  сесії. Питання пов'язано з хартією, яку підписує Україна

 з НАТО.

      В  той  час,  коли  укладені  угоди  між Україною і Росією,

 угоди,   що   суперечать   Конституції   України,  угоди,  що  є

 національною  зрадою супроти України. Комуністи в парламенті, за

 її  межами  не  піднімають питань про це. Я думаю, що це ще одне

 підтвердження:  чиї  інтереси  відстоює  фракція  комуністів і в

 парламенті, і в українському суспільстві загалом. Це - раз.

      Друге  питання  пов'язано  з тим, що я хотів би сказати, що

 найближчим  часом, а саме в жовтні цього року, буде відзначатися

 55  річниця створення Української повстанської армії. Ми знаємо,

 що  Українська  повтанська  армія  була створена на Волині, і ця

 армія  була  цілком народною. Свідчення того є бажання мешканців

 Луцька,  Рівно, інших обласних центрів Волині і Західної України

 спорудити   пам'ятників  для  вшавуння  людей,  які  задовго  до

 повстання незалежної української держави боролися за неї проти і

 большивицьких окупантів , і проти нацистів.

      Але  місцева  влада  робить  всякі  перешкоди,  особливо  в

 Луцьку,   для   того,  щоб  такі  пам'ятники  вшанування  героїв

 незалежної   України   появились.   Так   пам'ятники,  які  були

 ініційовані,  фактично на народні людські кошти,...............,

 що   міг   з'явиться  в  центрі  Луцька,  не  допускається  його

 спорудження   і   вихолощується   його  ідея,  а  власне  автору

 скульптуної композиції Миколі Комуновському чиняться перешкоди.

      Я думаю, що це є ще одне свідчення того, що влада в Україні

 і  на  місцях, і в центрі, не визнаючи визвольну боротьбу УНУПА,

 не   допускаючи  вшанувати  людей,  які  боролися  за  повстання

 держави,  підтверджують,  що ця влада не є українською за суттю.

 Вона робить все, щоб вихолостити пам'ять тих людей, які боролися

 за повстання Української держави.

      Я  думаю, що саме варто про це говоорити сьогодні в річницю

 день народження командуючого УПА Гайсина, який родився сьогодні,

 його 90 річниця з дня народження.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура, Угаров.

 

      МІШУРА.

      Прошу передати слово депутату Мармазову, 234 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мармазов.

 

      МАРМАЗОВ.

 

      Александр   Николаевич,   я   хотел  бы  на  двух  моментах

 остановиться.

      Ну,  первый.  Несколько  дней  тому  назад  по  телевидению

 показали  учения  НАТО  во Львовской области. И там же передали,

 что готовится следующее учение в Николаевской области в Казацкой

 степи.  После  этого  готовится  высадка десанта натовского, ну,

 сейчас  уже  под  вопросом Севастополь, где-то вибирается другой

 регион.

      Я  хочу  спросить,  Александр Николаевич, у вас как первого

 зама,   нет   Александра   Александровича.  По  Конституции,  по

 Конституции   право   Верховного  Совета  давать  разрешение  на

 пребывание  иностранных  войск  на  территории  Украины. Кто дал

 право   пребывания  иностранного  контингента,  ограниченное  не

 ограниченое,  на  Украине?  До  каких  пор  это будет твориться?

 Почему  игнорируется мнение Верховного Совета? Почему нарушается

 Конституция? Это первое.

      Второй  момент.  Нам  всем  обкясняют,  что  мы  в  НАТО не

 втсупаем.  Вы  видете, есть НАТО мы с ним должны как-то какие-то

 поддерживать связи. На самом деле тихой сапой протягивается идея

 втянуть   Украину   в   НАТО.   Это  делается  Президентом,  его

 окружением, это делается министром иностранных дел. Хотя внушают

 нам другое.

      Вот  завтра  будет подписывать Президент вот эту вот хартию

 особую  в  отношении  Украины с НАТО. Ну, казалось бы безобидный

 документ.  Этот  документ  уже месяц, к стати, лежит в Верховном

 Совете, его прочитало всего пять народных депутатов.

      Я  прошу  народных пойдите, почитайте, какая это безобидная

 хартия.   Там   уже  Украина,  четко  ей  навязывается,  значит,

 экономическое   развитие,  рыночные  реформы.  Украина  там  уже

 обязуется   перед   НАТО  отчитываться  за  бюджет,  перед  НАТО

 отчитываться  за  экономические  реформы. Перед НАТО обязываться

 унифицировать свое вооружение. Так что Украина уже берет на себя

 обязательство.  В  то  же  время  НАТО  перед  Украиной не несет

 никаких обязательств!

      Мы    этот    вопрос,   Александр   Николаевич,   поднимали

 неодноократно  заслушть на Верховном Совете официально на сессии

 и  принять  решение  Верховного  Совета  по отношению вступления

 Украины  в  НАТО.  Этот вопрос постоянно переносится. Поэтому мы

 просим,  чтобы  завтра  был,  я  поддерживаю  выступление  Петра

 Николаевича, включен вопрос учения "Си-бриз" и отношение Украины

 к НАТО.

      Ну  вот  что  выступал  товарищ здесь передо мной, если его

 можно  назвать  товарищем,  коллега  мой,  о  том, что мы должны

 чествовать,  праздновать,  войска  ООН,  УПА.  Вы понимаете, что

 делается?  -Однозначно  переориентируется  Украина  совершенно в

 другую   сторону  и  мы  однозначно  идем  на  разрыв  с  нашим,

 безусловно,  ближайшим  соседом  -братским народом России. И это

 делается умышленно без ведома Верховного Совета.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мішура. Угаров, я вибачаюсь.

 

      УГАРОВ Г.ю.

 

      По  жизненно  важным  вопросам  для экономики Украины прошу

 передать слово депутату Анисимову.

 

      АНІСІМОВ

 

      Уважаемые  народные депутаты, я попросил бы успокоиться тех

 ркяных сторонников, которые подняли крик ззаду и выслушать своих

 коллег, которые высказывают свои позиции в Верховном Совете.

       Первое,  Александр  николаевич,  и  я  обращаюсь  к вашему

 заместителю  и Александру Александровичу. В повестке дня, котора

 предложена   нам,   в   нормах,   которые  записаны,  что  могут

 рассмотрены  ыть  вопросы,  если  будет  время,  стоит вопрос по

 изменению  некоторых  законом  Украины  про  патентування деяких

 видів  підприємницької  діяльності.

      В  городе  Запорожье,  в  городе Мелитополе прошли собрания

 представителей  этого  направления, которые категорически против

 выступают   такого   подхода  с  формированием  Государственного

 бюджета  и  последней обдираловкой тех структур торговли, которы

 оставались государственными и перешли в акционерные общества.

      Поэтому  для  того,  чтобы  не будоражить снение людей и не

 будоражить  сознание  тех  людей,  которые  сегодня  еще создают

 рабочие  места и их имеют, не вносить на этой сессии этот вопрос

 на  рассмотрение, только его вносить после консультаций, которые

 проведутся  по  всем  регионам  Украины.

      И  второе.  Я  просил  бы  народных  депутатов  собраться с

 мыслями  и отбросить все свои дела и прибыть на сессию в четверг

 на  рассмотрение коренного вопроса -преодоление вето Президента,

 которое   он   наложил   на   внесение   Закона   о   пенсионном

 законодательстве  на  поправку  статьи  19  и 64, где прошла эта

 норма   все   процедуры  в  Верховном  Совете,  была  поддержана

 большинством  в  Верховном  Совете  и  пошла  на  подпись нашему

 Президенту.

      Я  сам  себе  задаю  вопрос: в каком же мы тогда правовом и

 социальном  государстве  живем,  когда все социальные буквальные

 нормы  и  все  социальные  законы,  которые  принимаются в нашем

 Верховном   Совете,   балотируются   и  не  подписываются  нашим

 Президентом?

      Я  хотел  бы  в первую очередь обратиться к тем чиновникам,

 которы  готовят  эти документы, оратиться к докладу Президента в

 октябре  1994 года в этом зале, особенно к программе ошибочность

 социальной   политики  бывшего  Президента  и  бывшего  Премьер-

 министра,  где конкретно и четко говорится, что только повышение

 и  увеличение  доходов  даст  возможность  нормально развиваться

 товаропроизводителю   и   товарной  силе.  Поэтому  обращаюсь  к

 народным  депутатам  и  своим коллегам, я думаю обсуждение этого

 вопроса  уже  не следует очень подробно рассматривать этом зале.

 Надо  собраться  с  мыслями,  собраться с духом и преодолеть это

 вето,  и  заставить  исполнительную  власть  все-таки установить

 минимальную  пенсию  на  уровне  70,  9  гривен  и  включить все

 механизмы  и  все пункты закона о пенсионном обеспечении. Потому

 что много сказано, а делается все наоборот.

      Спасибо  за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  І останній  Поровський.

 

      ___________. Шановний  Олександре  Миколайовичу,

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Алексєєв.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г.

 

      Спасибо Александр Николаевич. Я хотел бы по повестке дня. У

 нас,   как   известно,   Премьер  в  отставке,  и  следовательно

 правительство  по Конституцие в отставке, поэтому проводить день

 Уряду,  когда правительство и это самый Уряд в отставке это, по-

 моему,   не совсем разумно.  Это первое.

      Второе.   Я  хочу  поддержать  заявление  Петра  Симоненка,

 направленое  в  защиту  суверенитета  Украины.  Ибо втягивание в

 НАТО  -это  есть  посягательство  на  суверенитет, что запрещено

 нашей   Конституцией.  Хотя  правда  это  традиция  иисторически

 обусловлена,  ибо  все  действия украинских самостийщиков всегда

 реализовывались  о  одной  схеме: сначало обещание золотых гор и

 вопли  об  ущемлении со стороны Москвы, затем крах их обещаний и

 руина  Украины, ик ак следствие, попытка сохраниться при власти,

 опираясь  на  иснотранные штыки. Так реализовывал свои воровские

 интересы  Выговский,  поираясь на поляков, так реализовывал свои

 воровские  интересы Дорошенко, опираясь на турок и татар, Мазепа

 опирался на шведов, Скоропатский на Хайзера, Бандера на Гитлера.

 И   это   попытка  сейчас  опереться  на  натовские  штыки  есть

 продолжение   очень   печальной   украинской  традиции,  которую

 украинский  народ всегда преодолевал. И я уверен, он и сейчас ее

 преодолеет.  А  тех,  кто  пытается  опереться на штыки, уйдут в

 небытие, как  ушли  их предшественники.

      И последнее. Вчера я встречался с избирателями. Люди ставят

 четкий  вопрос.  Мы  не  смогли преодолеть президентские вето на

 повышение  квартплаты.  Люди  просят,  чтобы мы рассмотрели один

 единственный  вопрос:  разрешить  проиндексированные их вклады в

 безналичной  форме  направлять  на  погашение  задолженности  по

 квартпалте.  Я  прошу  этот  вопрос  поставить  в повестку дня и

 рассмотреть. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   депутат  Симоненко  Петро

 Миколайович  підняв  дійсно,  як  і інші виступаючі... Одні і ті

 самі  питання повторюються, але з різних позицій, з різних точок

 зору.  Але  точка зору лише одна в тому наша збігається, мабуть,

 що,  дійсно,  на  території  України  за Конституцією без відома

 Верховної   Ради  ніякі  навчанні  іноземних  військ,  тим  паче

 перебування, не мають права бути.

      Тому  я  думаю, що ми пов'яжем питання одне з другим, тобто

 використання бюджету, який виділений на утримання наших Збройних

 сил,  і,  мабуть,  це питання задамо і міністру оборони, з чиєго

 дозволу  ці  навчання  проводяться і з ким вони погоджуються, і,

 мабуть,  на  це  одержим відповідь, і Верховна Рада тоді в праві

 прийнять відповідне рішення.

      Щодо  серйозності  питань,  які  підняв депутат Ратушний по

 пам'ятниках,  це  справа,  безперечно, тих громадян, які за свій

 кошт хочуть будувати якісь пам'ятники. Ну, я думаю, що в державі

 сьогодні  таких  коштів немає, якщо громадяни находять, то право

 їхнє.  І  ніхто  їх  в  цьому,  мабуть, затискувати не буде. Але

 сьогодні,  я  думаю,  економіка,  мабуть, така, що в першу чергу

 потрібно   було  б  ці  кошти,  якщо  вони  такі  є  на  місцях,

 використати  значно на інші цілі -на пенсіонерів і на тих дітей,

 які сьогодні не мають те, що повинні мати діти.

      Я  вважаю,  що  питання, яке підняв Мармазов про втягування

 України  в  НАТО,  це,  безперечно,  всім  воно зрозуміле, що за

 Конституцією  лише  Верховна Рада оприділяє внутрішню і зовнішню

 політику  держави,  і якщо хтось з державних діячів висловлює те

 чи  інше  бажання  бачити  Україну  в  НАТО  чи поза НАТО, то їх

 особиста   справа.   А  зовнішню,  внутрішню  політику  визначає

 Верховна  Рада  і яке б рішення не було підписане, Верховна Рада

 його безперечно повинна розглядати.

      Тому  я  думаю  ми до цього питання повернемся в пленарному

 режимі  і  мабуть  зажадаємо  відповідну інформацію і безперечно

 розглянемо  питання  про відношення України до НАТО на сесійному

 засіданні.

      І  на  сесійному засіданні ми мабуть визначимося місце роль

 України по відношенню до НАТО.

      Значить  щодо включення цього питання завтра порядок денний

 в  числі  перших, для того, щоб нам це оприділити нам потрібно в

 першу  чергу зареєструватися зараз, проголосувати, а потім після

 цього відповідно кщо ми проголосуємо безперечно тоді його...

      Тому я хотів би, щобми з вами зареєструвалися, я це питання

 поставлю на голосування, питання яке вніс депутат Анісімов також

 поставлю на голосування і приступимо до розгляду тих питань, які

 у нас сьогодні заплановані, будь ласка реєструємося.

      Зареєструвалося 328 народних депутатів. Засідання Верховної

 Ради оголошується відкритим.

      Я  ще раз наголошую, що в роботі нашої сесії приймає участь

 виконуючий    обов'язки    Прем'єр-міністра   Дурдинець   Василь

 Васильович,  члени Кабінету Міністрів .

      Якщо  тут задавали запитання по Кабінету Міністрів, ви самі

 знаєте,   що  Кабінет Міністрів  в  цьому  складі  виконує  свої

 обов'язки за Конституцією напротязі 60 днів, тобто двох місяців.

 Тому  його  право легітимне, і ми повинні розглядати ті питання,

 які сьогодні внесені на порядок денний.

      Щодо  внесення  в  порядок  денний  на  завтра  питання про

 відношення,  заслухати  питання про відношення України до НАТО і

 проведення  навчання  "Сі-бриз",  я  просив  би,  поставлю  я на

 голосування, визначитись: вносити чи не вносити завтра в порядок

 денний.

      Я  ставлю це питання на голосування: про внесення в порядок

 денний. Голосуєм.

 

      "За"

      Рішення не прийнято.

      Настоюють  поіменно. Хто за те, щоб поіменно проголосувати,

 будь ласка.

 

      "За"

      Рішення прийнято.

      Ставлю на поіменне голосування дане питання. Голосуєм.

 

      "За"

      Рішення не прийнято. Висвітіть по фракціях.

      Народний  Рух  не  голосує  взагалі це питання. Ми розумієм

 їхній настрій, ну, це справа їхня, це...

      Я  тільки одне, шановні колеги, ми давайте більше думати за

 Україну,  чим  за  НАТО.  А то дехто більше думає за НАТО, за її

 долю, чим за Україну.

      Шановні  колеги,  і  постаннє  запитання. Депутат Марченко,

 депутат  Вітренко  письмово  звернулися  до  сесії сьогодні, щоб

 включити трансляцію засідання сесії у відкритий ефір, на вулицю,

 там, де голодуючи. І просить Марченко, щоб надати йому слово.

      Я ставлю цю пропозицію на голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Слово  від  уряду  для  інформації  надається Білоблоцькому

 Миколі  Петровичу,  міністру  праці  по питанню про забезпеченню

 працевлаштування  молоді,  зокрема  випускників  шкіл,  ВУЗів та

 інших  навчальних закладів. Будь ласка, Микола Петрович, скільки

 часу вам? 15 хвилин виставте.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ   М.П.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, Шановні народні депутати!

 Ринок  праці  в Україні характерезується посиленням напруги. Все

 більше  громадян  звертається  в  державну  службу зайнятості за

 сприянням працевлаштування.

      На    початок   червня   чисельність   громадян,   офіційно

 зареєстрованих у службі зайнятості, становить 829 тисяч чоловік,

 що  складає  84%  від загальної численості зареєстрованих у 1996

 році. Рівень безробіття за 5 місяців поточного року виріс у 2, 3

 рази у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

      Наслідки  загальної  соціально-економічної кризи стають все

 більш помітними у сфері зайнятості молоді. Тільки за минулий рік

 у   галузі   економіки   залишили   близько  200  тисяч  молодих

 працівників,  частина  з  них  шукає  роботу за допомогою Служби

 зайнятості.

      На  01.  06.  97  року  мали  статус безробітних 162 тисячі

 чоловік  віком  до 28 років, що складає 31, 9 відсотка загальної

 кількості зареєстрованих в Службі зайнятості молоді.

      В  той  же  час  стостеріагається скорочення робочих місць,

 заявлених  в Службу зайнятості, і росте пропозиція робочої сили.

 Станом на 1 липня 1997 року на одну вакантну посаду в середньому

 по  Україні  було  12  претендентів, а окремих областях ця цифра

 досягла  100  чоловік на одне місце. Молодь активно втягується в

 тіньову сферу зайнятості.

      У  зв'язку  з  цим, я вважаю, необхідним зупинитись на двох

 проблемах молодіжної зайнятості.

      По-перше. Її стан на фіксованому ринку праці.

      По-друге. Зайнятість в тіньовому секторі економіки.

      Проблема  зайнятості  молоді  є перш за все проблемою осіб,

 які вперше шукають роботу і вступають у трудове життя. Підвищені

 умови  до  професіоналізму,  компетентності, мобільності робочої

 сили  загрожуюють  безробіттям  насамперед молоді, яка закінчила

 загальноосвітні  школи.  Однак  і  отримання  освіти  та набуття

 професії  також  далеко не завжди дають старт у трудове життя. З

 кожним  роком  збільшується  чисельність випускників професійно-

 навчальних  закладів,  які  не отримують направлення на роботу і

 поповнюють лави безробітних.

      Питома  вага  цієї категорії молоді в першому кварталі 1997

 року  збільшилась  в  1,  6  рази в порівнянні з тим же періодом

 минулого  року.  Її  працевлаштування  все  більше ускладнюється

 через   розбіжність   між   отманою  професією,  підготовкою  та

 потребами на ринку праці.

      Питома   вага   працевлаштованих   випусників   професійно-

 навчальних  і вищих учбових закладів, що знаходилась на обліку в

 Службі  зайнятості, виявляється нижчою, ніж по категоріям молоді

 в  цілому.  Соціальний  захист незайнятої молоді здійснюється за

 напрямками,  визначеними державними і територіальними програмами

 зайнятості,  для  виконання яких залучаються інші  міністерства,

 відомства,  організації,  місцеві  органи  державної  виконавчої

 влади, молодіжні об'єднання.

      Я  маю  на  увазі  і  цільову  державну програму в сприянні

 зайнятості   молоді,  яка  розроблена,  і  регіональні  програми

 зайнятості населення на 1996 рік, і державну програму зайнятості

 на  1997-2000  роки,  третина  заходів якої присвячена проблемам

 зайнятості молоді.

      Вважаю,   що   також  сприятимуть  працевлаштуванню  молоді

 цільова   програма   "Діти   України",  територіальні  молодіжні

 програми  такі  як  "Молодь  міста  Кієва" 1995-1997 роки, "Діти

 Черкащини"   та  інші,  які  діють  в  більшості  областей  і  в

 реалізації яких безпоседеньо бере участь  Міністерство праці.

      Виступаючи  на  Конгресі  "Молодь  за  соціальний прогрес і

 злалоду  в  суспільстві"  Президент  України відзначив вагомість

 молодіжних  проблем.  Він  підкреслив необхідність законодавчого

 закріплення  за  молодими  людьми  права першого робочого місця,

 удосконалення  практики  створювання броонювання для них робочих

 місць.

      Протягом   минулого   року   на   фіксованому  ринку  праці

 перебувало  на  обліку 385 тисяч незайнятих громадян віком до 28

 років,   або  39  відсотків  загальної  чисельності  незайнятого

 населення,  з  яких  кожна  третя  людина працевлаштована, кожна

 восьма   -направлена   на   навчананя  за  спеціальностями,  які

 користуються  попитом  на ринку праці, кожна десята -залучена до

 громадських  робіт,  серед  25  тисяч  учнів  та  студентів, які

 виявили  бажання працювати у канікулярний перід та у вільний від

 навчання час.

      Найбільш  напружена  ситуація  з  молодіжною  зайнятістю  в

 минулі   роки   склалась   у   Львівській,   Івано-Франківській,

 Луганській та Київській областях.

      В   цьому  році  -у  Волинській,  Житомирській,  Київській,

 Рівненській областях.

      З  метою  хоча  б часткового розв'язання проблем і особливо

 найменш     конкурентноспроможних    її    категорій    державні

 адміністрації,  користуючись  правом, визначеним законодавством,

 бронюють робочі місця для молоді.

      Перш  за  все мова іде про перші робочі місця. Однак, треба

 визнати,   що   бронювання   далеко  не  завжди  дає  можливість

 працевлаштування  молоді  на такі робочі місця через відсутність

 дійового контролю з боку тих, хто приймає квоту.

      Вважаємо,  що  для  підвищення  використання  заброньованих

 робочих   місць   було   б   доцільно  застосувати  не  тільки

 адміністративні    заходи,   але   і   економічні   стимулювання

 зацікавленості  работодавців  у прийомі на роботу робітників без

 кваліфікації та спеціалістів без практичного досвіду роботи.

      В  даний  час  Міністерство  проці  розробляє положення про

 порядок  бронювання  робочих  місцю  для  працевлаштування  всіх

 категорій населення, які потребують соціального захисту на ринку

 праці.

      Протягом  останніх  3  років  на  підприємствах різних форм

 власності  введено  в  дію 25 тисяч додаткових робочих місць для

 працевлаштування   громадян,   неконкурентоспроможних  на  ринку

 праці,  і в першу   чергу   молоді.

      Для  їх створнення надавалась фінансова допомога за рахунок

 коштів державного  Фонду  сприяння  зайнятості.

      Посилення  соціального захисту молодих людей від безробіття

 передбачено  у  змінах  і  доповненнях  до  Закону  України  про

 зайнятість населення, який розглянутий Верховною Радою в першому

 читанні.

      На  1  липня цього року мали статус безробітного 162 тисячі

 чоловік  віком  до  28  роки,  що  складає  майже 32 % загальної

 кількості езробітних.

      Я зупинився на становищі молоді на фіксованому ринку праці,

 але  ж  для відпрацювання державних рішень щодо працевлаштувнаня

 молоді  треба  знати  особливості  її поведінки  і  поза  ними.

      Як  свідчить  соціалогічне  опитанян,  п роведене Мінпраці,

 сучасні  орієнтації випускників навчальних закладів, що формують

 їх  поведінку  на  ринку  праці,  суперечливі.

      З  одного  боку  вони  досить  оптимістично  відносяться до

 можливості   працевлаштувнаня   в   ринкових   умовах  переважно

 позадержавному секорі економіки. В різних комерційних структурах

 молоді люди почувають себе значно краще, ніж старші вікові групи

 населення.

      В  той  же час їх орієнтація на отримання високих та легких

 заробітків  без  відповідного  трудового  вкладу  руйнує трудову

 етику   та   трудовий   потенціал  суспільства,  створює  ілюзію

 отримання високих доходів без належної професійної підготовки та

 сумлінного  ставлення до праці.

      Так  більшість  випускників шкіл з повною середньою освітою

 перевагу  віддають  праці  в  невиробничній  сфері  та торгівлі.

 Найпривабливішою для випускників професійних навчальних виховних

 і вищих навчальних закладів виявилась також робота у комерційних

 структурах і не в державному секторі економіки.

      Зростання    маштабів  незанятості  випускників  навчальних

 закладів  відбувається не тільки у наслідок скорочення попиту на

 робочу  силу,  а і тому що посилюється розбіжність між отриманою

 професійною  підготовкою  і  проблемою  економіки,  скорочується

 підготовка  кваліфікованих  робітників  у професійних навчальних

 закладах  і  безпосередньо  на  виробництві.  Недостатня трудова

 мобільність   і   адоптація   молоді   до  потреб  ринку  праці.

 Поширюється  невідповідність вакантних робочих місць професійної

 орієнтації молодії, її самооцінки своїх  можливостей.

      Звичайно6    проблема   зайнятості   молоді   пов'язана   з

 структурними   змінами   в  економіці,  бюджетною  і  фінансовою

 політикою.   Для   її   вирішення  необхідні  спеціальні  заходи

 регулювання  молодіжної  зайнятості шляхом удосконалення системи

 професійної  орієнтації, удосконалення системи замовлення кадрів

 як   державою,  так  і  работодавцями,  переорієнтація  закладів

 освіти, що готують надлишкові кадри за рахунок коштів Державного

 бюджету, поновлення централізованої офіційної статистики, в тому

 числі  звітності,  почисленності  склад спеціалістів, зайнятих в

 народному господарстві на підприємствах усіх форм власності, про

 обстеження   молоді,   які  закінчили  повну  і  основу  середню

 загальноосвітні  школи. Взаємодії всих зацікавлених міністерств,

 громадських   і  молодіжних  організацій,  комплексного  підходу

 шляхом  розробки  та  реалізації  цільових  молодіжних  програм,

 деферинційованих   за категоріями молоді.

      Забезпечення координація всіх органів державного управління

 та системи контролю і спрямованих на ефективну зайнятість молоді

 та  її соціальний захист. Міністерство праці, виходячи з наявних

 фінансових можливостей, буде і надалі прикладати всіх зусиль для

 забезпечення виконання заходів, передбачених програмою в частині

 реалізації   активної   політики   зайнятості  для  забезпечення

 соціальної  підтримки молоді.

      І на завершення. Питання, яке сьогодні обговорюється на Дні

 уряду,  показує,  що  ця,  виключно  гостра  проблема зайнятості

 самого  ринку  праці,  і в тому числі молоді, однаково турбує як

 суспільство,  так  народних  депутатів, як уряд, так і, зокрема,

 Міністерство праці.

      Сьогодні  ми  тут однодумці, проте, змушений нагадати, що в

 листопаді минулого року ми в цьому залі дискутували неодноразово,

 існувати  Фонду зайнятості чи ні. За цей час за цими дебатами ми

 повністю  втратили  надходження  до Фонду. Зараз коштів немає не

 тільки  на  такі активні форми зайнятості, як громадські роботи,

 створення  обочих  місць для молоді, перенавчання, а навіть і на

 виплату допомоги по безробіттю.

      Заборгованість тільки по першочергових виплатах вже складає

 понад  33  млн.  гривень.  Для порівняння скажу, що в 95 році на

 громадські роботи, в яких переважно брала участь молодь, з Фонду

 зайнятості  було  витрачено  658  тис.  гривень.  В  громадських

 роботах  брало  участь близько 39 тис. чоловік з числа молоді. В

 поточному  році  кошти  на  ці цілі практично не виділялися, а в

 громадських роботах брало участь лише 2, 2 тис. чоловік із числа

 молоді.

      Тому  звітувати  сьогодні  просто  важко, проблема, дійсно,

 стоїть дуже гостра. Ми сподіваємось, що вже при розгляді бюджету

 на   98   рік,  Верховна  Рада  з  розумінням  поставиться  щодо

 формування  самого  Фонду  зайнятості  населення,  тому  що  без

 асигнувань,  без  цільових  коштів,  ці  проблеми  будуть тільки

 наростати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола  Петрович,  у вас є письмові запитання,

 будь ласка,  на їх давайте відповіді.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Якщо  дозволите,  у мене коротких тут

 небагато питань.

      Комітет  з  питань  науки  та народної освіти: "Чи має уряд

 дані  про  потреби  держави  у  спеціалістах з вищою освітою? Чи

 виконано   графік  погашення  заборгованості  виплат  студентам-

 випускникам  вищих навчальних закладів? Який відсоток випскників

 вищих  навчальних  закладів  може бути забезпечений роботою в 97

 році?"

      Закон України про місцеве самоврядування, стаття 32. Серед

 повноважень  виконавчих  органів сільських місцевих рад у галузі

 освіти зазначено додатково допомога випускникам шкіл і так далі.

      Я хотів би на це питання відповісти слідуючим чином.

      Розділом статистичної звітності Державної служби зайнятості

 передбачена  потреба працівників для заміщень міст і якщо станом

 на 1 липня цього року потреба в робочий силі складала всього 44,

 8 тсячу чоловік, в тому числі серед посад службовців, керівників

 і так далі 8, 8 тисячу чоловік.

      Це  що  стосується  безпосередньо  Міністерства  праці.  Що

 стосується  тих  питань,  що  були  надані,  я  вважаю, що дасть

 відповіть на це Міністр Михайло Михайлович Згуровський.

      Тут  було  й  таке  питання.  Як збирається Уряд виконувати

 заходи, передбачені  Державною  програмою  зайнятості населення,

 якщо Держбюджетом на 1997 рік зовсім не передбачається виділення

 коштів на ці цілі.

      Я  хотів би сказати про те, що дійсно, виконувати ці заходи

 буде  дуже  важко.  В  грудні минулого року Урядом затверджена і

 розглянута   програма   зайнятості   на  1997  -2000  років. Там

 передбачалось, в тому числі, і активні форми сприяння зайнятості

 населення,  такі  як  і  створення  робочих  місць  і  створення

 пріоритетів   в  окремих,  пріоритетів  виробництва  по  окремим

 галузям розвитку в регіонах і громадські роботи і так далі.

      Але   при   розгляді   бюджету   ви   знаєте   з   великими

 суперечностями  ми  прийняли  відрахування  до Фонду зайнятості,

 інших  сьогодні можливостей фінансування не буде, нам прийдеться

 тільки  виходити з тих можливостей, які закладені бюджетами.

      Є питання у нас з Комісії з питань прав людини.

      "Чи  враховані в Кабінеті Міністрів пропозиції Міністерства

 транспорту стосовно працевлаштування працівників в авіаційних та

 морських  вищих  закладів,  їх  надання,  надання  їм допомоги в

 перепідготовці на інші спеціальності?"

      Я  вважаю,  що  винятку  не  може  бути  по окремим учбовим

 закладам.   Це  буде  використовуватись  в  цілому  по  програмі

 зайнятості населення.

      Фракція  Народного  Руху. "Який відсоток випускників в 1996

 році    працевлаштована?    Яка    частина   випускників   вузів

 працевлаштованв в відповідності з набутими спеціальностями?

      Які заходи зідйснюються?"

      Я  тільки  хотів би відповідати відносно Фонду зайнятості с

 Служби  зайнятості.  84  тисячі  випусскників  шкіл,  навчальних

 закладів  середніх  вищих,  було  на  обліку у Службі зайнятості

 зареєстровано. З них працевлаштовано 26,6%.

      Комісія  з  питань  оборони.  "Останнім  часом здійснюється

 скорочення  чисельності  Збройних  Сил.  Які  заходи  вживаються

 Урядом  України  щодо  працевлаштування військовослужбовців, які

 звільнюються із Збройних Сил?"

      Хотів би нагадати про те, що Державною службою зайнятості в

 минулому   році   зареєстровано   607   військовослужбовців,  що

 звільнювалися  у зв'язку із скороченням чисельності Збройних Сил

 України  без  права  на пенсію, працевлаштовано 99. Навчалось за

 направленнями Служби зайнятості 74 чоловіка.

      Статут безробітнього отримали 358 чоловік.

      В  цьому  році  зареєстровано 333 чоловіки, працевлаштовано

 лише  11. Направлено на навчання 20 чоловік, статус безробітного

 отримали 278 чоловік.

      Проблема   є,  і  сьогодні  ми  підключаємо  організації  і

 структури   міжнародні,   так,  як  "Тасіс",  які  безпосередньо

 підключені    під   програму   зайнятості   і   перекваліфікації

 військовослужбовців.

      Я   не   хотів   би   затримувати   вашу  увагу  письмовими

 відповідями. Готовий відповісти на усні запитання, які будуть.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола  Петрович, сідайте, будь ласка. У нас є

 положення  про  День  уряду.  Після  доповіді співдоповідь, тоді

 відводиться час на усні запитання. Сідайте , будь ласка.

      Згуровський Михайло Захарович, міністр освіти України, будь

 ласка.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ М. З.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, Шановні народні депутати!

 Проблем  працевлаштування молоді завжди була однією найгостріших

 за  причин  її  комплексного  характеру. Система освіти відіграє

 важливу  роль  в  досягнення балансу взаїмовідносин -випускник -

 ринок  праці. Адже в нашій державі щорічно різні типи навчальних

 закладів закінчує близько півтора мільйона молодих людей. У тому

 числі  9  клас  закінчує 645 тисяч чоловік. 11 -335, професійно-

 технічні  училища  закінчує  281  тисяча чоловік, вищі навчальні

 заклади  першого рівня акредитації закінчує 129 тисяч чоловік, а

 3, 4 рівнів -101 тисяча.

      Для  кожного  з  тим, хто закінчив навчання стоїть проблема

 працевлаштування.  У  1996  році  2%  випускників 9 класів і 10%

 випускників 11 класів не продовжували навчання і не працювали. З

 випускників  ПТУ  не  працевлаштовані 16%, технікумів -35, вищих

 навчальних  закладів  -28. Таким чином проблема працевлаштування

 актуальна  щорічно  для  164  тисяч молодих громадян України, що

 підтверджує масштабність питання, яке сьогодні слухається.

      Після   скасування   примусового   розподілу  і  розширення

 договірної  форми  підготовки  проблема  теж  не  знайшла  свого

 вирішення   і   навіть  поглиблилася  на  фоні  реструктуризації

 виробництва,   зміни  цінісніх  орієнтирів  молоді  щодо  вибору

 майбутньї    професії.   Посилилася   проблема   невідповідності

 переліків  спеціальностей вузів та робітничих рофесій ПТУ, стану

 ринку праці та попиту молоді.

      За   таких  умов  значна  кількість  державних  підприємств

 залашалася   без   фахівців.  Особливо  це  стосуються  юристів,

 економістів,  управлінці, вчителів периферійних загальноосвітніх

 шкіл.

      Тому  держава  була  змушена прийняти ряд важливих рішень з

 цього  приводу.  В  Законі  України про освіту введено положення

 зодо   обов'язковості   відпрацювання   випускниками  за  місцем

 направлення  гідно угоди, якщо вони навчалися за державні кошти.

      Велике  значення для випускників закладів освіти усіх ланок

 має  також  Закону України про сприяння соціальному станорвленню

 та розвитку молоді в Україні, яким держава гарантує працездатній

 молоді  надання  першого  робочого  місця  на строк не менше 2-х

 років  після  закінчення  або  припинення навчання у професійно-

 технічних  навчальних  закладах  та  після  закінчення  середніх

 загальноосвітніх   закладів.  На  жаль,  дійового  механізму  на

 реалізацію цього положення ще не відпрацьовано. Не в повній мірі

 виконується  згаданий  закон  і  у  частині  квотування місцевих

 органів  державної  виконавчої  влади місць на підприємствах для

 працевлаштування молоді.

      Тому   значна   частина   випускників  9  і  11  класів  не

 працевлаштовуються.  За  оперативними  даними  з місць 21 тисяча

 випускників  неповної  спередньої  школи -  це 33, 3 відсотки на

 початок  цього  навчального  року  не  працювало і не навчалося.

 Найбільше   таких  у  Автономній  Республіці  Крим,  Волинській,

 Житомирській,    Закарпаській,    Київській,    Рівненській    і

 Тернопільській областях.

      З  8  тисяч випускників 11 класів, які звернулися до Служби

 зайнятості  лише  близько  5  тисяч влаштовано відповідно до 5 -

 процентної  квоти.  Основна  причина  цього - невиконання  вимог

 Закону України про місцеве самоврядування в Україні - це глава 2

 стаття  32 параграф 5. Цим законом виконавчим органам сільських,

 селищних,  міських  рад делеговані повноваження надання допомоги

 випускникам шкіл у працевлаштуванні.

      Не   виконується   також   Закону  України  про  зайнятість

 населення  (стаття 5), яким місцеві ради бронюють до 5 відсотків

 загальної   кількості   місць   на   підприємства,  установах  і

 організаціях,  у  тому  числі  з гнучкими формами зайнятості. Об

 "єктивні   причини   невиконання   цих  законів  загальновідомі:

 згортання   виробництва,   робота   підприємств   не   на  повну

 потужність.

      Фактично відсутній механізм замовлення кадрів роботодавцями

 і  ринку  праці.  Про  це  свідчать і дані щодо працевлаштування

 випускників    професійної   школи.   По   ПТУ   у   1996   році

 працевлаштовано  53  відсотків  випускників,  по  вузам першого-

 другого  рівня  акредитації  -65  відсотків,  по вузам третього-

 четвертого рівня - 72 відсотки.

      Підтверджуються  і  результати діяльності служб зайнятості.

 Так  з  числа  випускників,  що  перебували  у  них  на  обліку,

 працевлаштовано   тільки   29,  5  відсотків  випускників  вищих

 навчальних  закладів -5, 9 тисяч з 20, 35 відсотків -випускників

 ПТУ,  це  8,  3  тисяч з 23 тисяч. Та 40, 3 відсотки випускників

 загальноосвітніх шкіл, це 10 тисяч з 26 тисяч.

      Таким  чином,  залишаючись  держбюджетною  галуззю  система

 освіти  розвивається в умовах недостатності інформації про ринок

 праці.  Фактично  ми  володіємо  лише  інформацією про потреби у

 вчителях, лікарях та по окремих міністерствах, в яких залишилися

 у підпорядкуванні закладів освіти.

      Це   питання   потребує   загального   вирішення  спільними

 зусиллями  в  першу  чергу  Міносвіти, Мінекономіки, Мінпраці та

 іншими  галузевими  міністерствами,  над  чим  ми  зараз спільно

 працюємо.

      Нинішній стан справ з працевлаштування вимагає також значно

 посилення  відповідальності  за  виконання своїх обов"язків щодо

 прийому на роботу з боку підприємств, організацій та одночасного

 зміцнення функцій органів, які покликані контролювати дотримання

 чинного законодавства.

      Враховуючи  сказані  обставини  Уряд вживає слідуючі заходи

 щодо   вирішення   проблем   зайнятості   молоді.   По   системі

 загальноосвітньої школи:

      Перше.   Створюються   умови,   щоб   максимально  залучити

 випускників  9-тих і 11-тих класів до продовження навчання. Тому

 з  випускників  9-тих класів 60 відсотків продовжують навчання в

 10-тих  класах. 25 відсотків -у ПТУ, 12 відсотків -у технікумах,

 з   випускників   11   класів   40%   в  інститутах,  академіях,

 університетах,  20%  в  технікумах, 20% в технікумах, 20% в ПТУ.

 ДРуге,  видано  накази  Міністерства  освіти рпо організаторську

 роботу  органів управління освітою, керівників середніх закладів

 освіти  щодо  забезпечення здобуття учнівською молоддю середньої

 освіти   та  про  введення  регіональних  планів  комплектування

 навчальних  закладів  щодо  отримання повної загальної середньої

 освіти.

      У  цьому зв'язку слід підкреслити, що кількість випускників

 9   класів,  які  продовжують  здобувати  повну  загальносередню

 освіту,  в  старшій школі у 1996-1997 навчальному році становить

 64%.  Тоді  як  в  1992  році до прийняття нової редакції Закону

 України  про освіту  лише    52%.

      По  системі професійно-технічних закладів освіти, по-перше,

 ПТУ   переорієнтовані   на   підготовку   робітничих  кадрів  за

 договорами  з підприємствами -  замовниками  фахівців.

      Процент  працевлаштувнаня випускників утримується на досить

 високому рівні для такого стану народного господарства -це 83%.

      ДРуге,  збільшується число учнів, які за час навчання в ПТУ

 отримують  2  і  більше  споріднених  або  суміжних професій. Іх

 частка  в 1996  році  становила   45% проти  36  у 1992  році.

       Третє.   Задовільняються   потреби   громадян  у  здобутті

 професій,   які  характеризуються  на  ринках  праці  ознаками

 самозайнятості або родинності. Ці професії пов'язані з народними

 ромислами   і   ремеслами  -автосервісом,  будівельною  справою,

 фермерством  обліком  і  торгівлею.  Цей  підхід  можзна вважати

 новим.

      У   умовах   зменшення   потреби  у  фахівцях  в  державних

 підприємтствах   система   профтеосвіти   підтримує   недержавні

 підприємницькі  структури,  яастка  яких  зростає.

      У  1996  році  43  тисячі  чоловік,  або 16% випукників ПТУ

 працевлаштовувалось  за  професіями  самостійно.

      Четверте,  розшурюється  мережа вищих ПТУ, це певний сімбіоз

 технікумів  та ПТУ. Цим і реалізується загальна стратегічна ідея

 інтеграції навчальних планів і програм різного рівня. Зараз, діє

 80  вищих  ПТУ. Ми маємо добрі відгуки про таких випускників від

 керівників  багатьох  підприємств,  окрім того рівень підготовки

 робітничих   кадрів   таких  вищих  ПТУ  відповідає  міжнародним

 стандартам.

      По  системі  вищої  освіти.

      По-перше,   разом  з  Мінекономіки  вивчено  регіональні  і

 галузеві   потреби   у   фахівцях   різних   рівнів   в  розрізі

 спеціальностей та рівней підготовки.

      Друге.   Відповідно   до  цього  розроблені  нові  принципи

 формування держзамовлення по кожному напряму підготовки фахівців

 з   вищої   освітою.  Поступово  зникає  домінування  підготовки

 інженерно-технічних  кадрів,  збільшується  доля  студентів, які

 здобувають  фах у гуманітарній, соціально-економічній, правовій,

 управлінческій  сфері  діяльності.

      Третє.  Відповідно  до  потреб  на міжнародної класифікації

 переглянуто   перелік   напрямів   і  спеціальностей  підготовки

 фахівців  у  вищих  закладах  освіти.  Головна  мета  -розширити

 профіль  підготовки.  І таким чином підвищити її універсальність

 та  мобільність  випускника  у  виборі  місця  роботи  і посади.

 Кількість   спеціальностей   зменьшена   майже   вдвічі   шляхом

 укрупнення.

      Четверте. Створено новий тип об'єднання вузів різного рівня

 акредитації.  115 технікумів увійшли як структурні підрозділи до

 вузів  третього,  четвертого рівня акредитації. В іншому випадку

 вони не могли б повноцінно функціонувати на нашому освітянському

 ринку.  Це дозволить усунути дублювання підготовки та встановити

 чіткі підходи до формування державного замолення. При цьому буде

 забезпечене  впровадження  ступеневої освіти шляхом інтегрування

 навчальних планів і програм, а також можливість студента обирати

 тип  програми  і  рівень  освіти відповідно до його покликань та

 пропозицій   щодо   працевлаштування.  Ректор  буде  мати  змогу

 переводити  студента  за його бажанням і здібностями на програму

 отримання  фаху  за  рівнем  молодшій  спеціаліст,  бакалавр або

 спеціаліст  і  магістр.  Випускники зможуть швидше включатися до

 суспільно-корисної праці.

      П'яте.   Разом  з  обласними  органами  влади  запроваджена

 цільова   підготовка  вчителів.  Майже  під  кожного  випускника

 педінституту   підбирається   місце   працевлаштування.  Введено

 подвійніспеціальності.  Тобто в сільських малокомплектних школах

 один  вчитель  зможе  вести  два предмети. З іншого боку, це дає

 більші можливості випускнику знайти місце роботи в школі.

      Шосте.  Оновлено  зміст навчальних програм зі всіма рівнями

 підготовки  з  урахуванням сучасних тенденцій розвитку економіки

 та нових інформаційних технологій.

      Сьоме.   Запроваджена   система  договорів  студент-ректор-

 директор   підприємства,   що  передбачено  постановою  Кабінету

 Міністрів  про  порядок  працевлаштування  випускників.  Внесено

 зміни   в   Положення   про   сприяння   працевлаштування,   які

 встановлюють  норми  обов'язковості відпрацювання протягом трьох

 років  для  випускників,  що  навчалися за державні кошти. Тобто

 відпрацьовано  механізм  реалізації  Закону про освіту в частині

 розподілу випускників.

      Восьме.   Проводиться   робота   щодо   активізації  участі

 студентів  у  наданні інформаціних і консультаційних послуг щодо

 місць можливого працевлаштування  та вибору спеціальності.

      В   кінцевому  підсумку  хочемо  створити  госпрозрахункові

 студентські   центри,  біржі,  які  вивчатимуть  ринок  праці  і

 надаватимуть інформаційні послуги випускникам та вступникам.

      На   жаль,  в  справі  працевлаштуванян  молоді  є  суттєві

 проблеми. Перша -відсутність достовірної інформації прогнозичних

 оцінок щодо перспектив формування ринку праці у розрізі напрямів

 спеціальностей та вимог щодо професійної підготовки.

      По-друге,  поки  що  не відпрацьований чіткий механізм щодо

 виконання   Закону   про  сприяння  соціальному  становленню  та

 розвитку  молоді  в  Україні.  Зокрема,  в  частині гарантування

 працездатній  молоді надання першого робочого місця на строк, не

 менше  двох  років  та  квотування  місцевими органами державної

 влади місць на підприємствах для працевлаштування молоді.

      По-третє,  потребує  значного посилення відповідальності за

 виконання  своїх  обов'язків  щодо  прийому  на  роботу  молодих

 фахівців з боку підприємств та організацій.

      Четверте. Ще не розроблено дійового механізму відшкодування

 витрат  на  навчання випускниками вузів, які відмовилися поїхати

 на  місце  працевлаштування  та  порушили  відповідний  контракт

 підписаний   ними.   А  це  передбачається  постановою  Кабінету

Міністрів.

      П'яте.  Умови  працевлаштування випускників вузів на місцях

 не  відповідають сучасним щодо соціально-побутового забезпечення

 та і негативно позначається на закріпленні випускників за місцем

 розподілу.

      Шосте.  У  зв'язку  з  нестачою  місць  працевлаштування  в

 держсекторі економіки слід розглянути можливість створення нових

 механізмів  взаємодії  вузів  з  підприємствами  і  недержавного

 сектору.  Для  цього  необхідно  внести відповідні доповнення до

 Постанови Кабінету Міністрів від 22. 08. 1996 року номер 992 Про

 порядок  працевлаштування  випускників вищих навчальних закладів

 підготовка яких здійснюється за державним замовленням.

      Міносвіта  разом  з  Мінпрацею, з Мінекономікою підготували

 такі пропозиції.

      Сьоме.   Не  сформовано  кваліфікаційні  характеристики  та

 переліки посад, що відповідають кожному рівню освіти випускника.

 Відповідно   до  нових  систем  ступеневої  освіти  та  переліку

 напрямків  підготовки  спеціальності. Це наше спільне завдання з

 Мінпрацею і ми над цим працюємо.

      Восьме. Спостерігає ться послаблення інтеграційних зв'язків

 вузів  із підприємствами-замовниками фахівців з питань визначення

 місця  освіти, поновлення матеріально-технічної бази навчального

 процесу, оцінки якості підгтовки, функціонування філіалів кафедр

 та  проведення  виробничих практик. Це в свою чергу позначається

 на   працевлаштуванні   та  швидкості  адаптації  випускника  на

 робочому місці.

      Шановні  народні  депутати,  ми  маємо  відповідні  плани і

 задуми   щодо   вирішення  проблем  тих  питань,  які  сьогоднгі

 слухаються.

      В першу чергу  це  творча  реалізація  положень  Закону про

 освіту,  розробка законів прямої дії, творча практика реалізації

 нещодавно  прийнятих  постанов  та  протокольних рішень Кабінету

 Міністрів України. Над цим Уряд продовжує  напружену роботу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      У вас запитання письмові є.   Будь ласка відповідайте.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Так,  у  мене  є  запитання, всього 19

 запитань,  частина  з  них  повторюється  і  на  частину  Микола

 Петрович відповів, тому я блочно відповідаю.

      Який  відсоток  випускників  1996 року працевлаштовано? Яка

 частина  випускників  вузів  працевлаштована  у  відповідності з

 набутими  спеціальностями, які здійснює Кабінет Міністрів заходи

 для     володіння     молоддю     модерновими     перспективними

 спеціальностями?"

      Цифри я навів у своєму виступі.

      Що  стосується оволодіння молоді модерновими перспективними

 спеціальностями,   то   для   цього   вводився   новий   перелік

 спеціальностей, і при цьому збільшено ліцензовані обсяги на такі

 спеціальності, на 16% у порівнянні з минулими роками.

      "Який  відсоток  випускників вищих навчальних закладів може

 бути забезпечено роботою у 1997 році?"

      Статистичні  дані  ми  отримаємо  пізніше.  За  попередньою

 інформацією    і    нашими    прогнозтичними    оцінками    буде

 працевлаштовано не менше 70%.

      "Чи  має  Уряд  дані  про  потребу держави у спеціалістах з

 вищою освітою?"

      Так,  Міністерство  економіки  разом з Міносвіти опрацювало

 дані щодо замовлень на фахівців по всіх, по всім міністерствам і

 відомствам до 2005 року. Ці дані ми маємо.

      "Стаття   5   Закону   України   Про  зайнятість  населення

 передбачає   бронювання   5%   робочих   місць  для  молоді.  Як

 реалізується  ця  стаття  за  умов,  коли  кількість безробітних

 молодих громадян росте в геометричній прогресії?

      Скільки  конкретно  молоді  скористувалося  своїм  правом і

 працевлаштувалося в 1997 році?

      Чи є в Уряді документ, що передбачає перспективу підготовки

 працевлаштування  молоді,  які  професії  в  цих  списках  мають

 пріоритет?"

      Частково  на  ці  запитання  я  дав відповідь у виступі. За

 даними Мінпраці в результаті діяльності Служби зайнятості в 1996

 році  працевлаштована  майже  третина  з  загальної  чисельності

 зареєстрованої молоді.

      В  першому  кварталі 1997 року 15% навчалися, в 1996 році -

 майже 13%. В першому кварталі 1997-го- близько 7.

      "Раніше  діяло Положення про молодого спеціаліста. Як зараз

 Уряд  забезпечує  вирішення  соціально-правових гарантій молодих

 спеціалістів?  І  як  стимулює  їх  закріплення  на  місцях? Які

 результати?"

      Ми  перейшли  до  законів про освіту, ми перейшли від норми

 обов'язкового розподілу до норми розподілу контрактних стосунків

 між  випускником,  ректором  та керівником підприємства. Це інша

 форма,  але  вона  потребує  юридичного  доопрацювання в частині

 відповідальності, особливо молодого спеціаліста.

      Як   відомо  у  80  роки  СРСР  входив  в  першу  тридцятку

 розвинутих  країн  по  рівню  людського  розвитку. Зараз Україна

 займає  96  місце.  Які  перспективні  заходи  приймає уряд, щоб

 припинити перетворення України  в націю, що вимирає.

      Щодо   підготовки   фахівців,   потенціалу  нації,  то  тут

 здійснюють  великі заходи щодо реформування системи освіти. І це

 перегляд мережі закладів освіти у відповідності з прогностичними

 оцінками  розвитку народного господаства регіонів, це і перегляд

 напрямів  підготовки  та  обсягів  підготовки.  Все  це робиться

 великими  групами  експертів  як в регіонах, так і на державному

 рівні  на основі поєднання пропозиції цих експертів від регіонів

 і  пропозицій, які виробляються на державному рівні, досягається

 баланс  цих  пропозицій і вже здійснюється програма реформування

 освітянської  галузі,  тобто підготовки фахівців для держави. Це

 такий підхід, але детально я викласти зараз не маю можливості.

      Згідно постанови Кабінету Міністрів від 24 травня 1997 року

 про  затвердження  державного замовлення на підготовку кадрів на

 1997  рік  передбачається  скоротити  у  порівннянні з 1996 року

 прийом до вищих навчальних закладів на 20-25% і ПТУ на 10%. Яким

 чином   буде   забезпечуватися   робочими   місцями  та  частина

 випускників  шкіл,  які  через  зазначене,  не можуть продовжити

 навчання?

      Що   стосується   випускникі  9  класі,  то  передбачається

 відповідне  збільшення  обсягів  прийому  до  10 класів згідно з

 законом,  відповідною  номою  Закону про освіту про гарантування

 державою повною загальної середньої освіти. Це збільшення буде в

 таких  обсягах  з 397 тисяч у 1996 до 430 тисяч у 1997 році. Для

 цього   збережена   мережа   повних  середній  шкіл,  формується

 відповідно  до  потреб кількості старший класів. З цього питання

 міністерство здійснило необхідні заходи.

      Щодо  випускників  11 класів, то тут Міносвіти безе разом з

 іншими  відомствами, зокрема, з Мінпраці в опрацюванні механізму

 надання   працездатності.  Але  я  хочу  сказати,  що  кількість

 студентських місць в державі при такому скороченні збереглася на

 рівні  1990-1191  років. Тобто протягом останніх 5 років суттєво

 здільшилися кількість студентських місць, які надають недержавні

 навчальні  заклади  та  державні  навчальні  заклади  на платній

 основі  з  180 в 1990 році ми піднялися до 186 в 1996 році. Таке

 скорочення   не  призводить  до  зменшення  загальної  кількості

 студентських місць.

      Інші  запитання  в  якійсь  дублюються з тими, на які вже я

 відповів, і на які відповів Микола Петрович.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Михайло Захарович. Спасибі.

      Яковенко  Олександр  Миколайович,  голова Комітету з питань

 молоді, спорту  і туризму.

 

      ЯКОВЕНКО О.М.

 

      Уважаемые  коллеги!  Проблема  с  трудоустройством  молодых

 граждан,  их  положение на рынке труда шла речь на парламентских

 слушаниях  "Про  стан молоді в Україні", на дне правительства по

 молодежным проблем , на конгрессе моложи Украине.

      Детальный анализ этой проблемы сделан аналитическим отделом

 Секретариата  Верховного  Совета  Украины, материалы которого по

 просьбе  нашего  комитета  были  розданы  народным  депутатам.

      В  настоящее  время  основной причиной неудач реформы стали

 считать отсутствие в стране рыночных отношений.

      На  мой  взгляд,  дело  не  в  дефиците рыночных отношений.

 Истинные   причины   лежат   глубже.   Происходящее   в  области

 трудоустройства     -обкективная    закономерность,    следствие

 концептуальных   рассчетов   при  выборе  основного  направления

 реформ,  результат  бурного  вхождения  в  рынок.  Это не просто

 экономический вопрос, итог трансформации экономического базиса -

 это  принципиальный  политический  вопрос.  И  тот, кто этого не

 понимает,  извините  за резкость, уважаемые коллеги, либо идиот,

 либо враг своего народа.

      Давайте через цифры и факты проследим причинно-следственные

 связи, приведшие к нынешнему состоянию молодежи на рынке труда и

 в  целом  к  уничтожению  перспектив в области развития трудовых

 ресурсов  как  одного из главных направлений выхода экономики из

 кризиса.

      Впервые  вначале  реформ  была разрушена разница в тарифных

 ставках  неквалифицированного  и квалифицированного труда равной

 интенсивности,  между  нормальными  и  особо  вредными условиями

 труда,  что  в  последствии  привело  к необоснованной разнице в

 заработках, от трех до двадцяти раз. И тут-то и произошел первый

 отток  более  энергичной,  квалифицированной  части  молодежи из

 производственной сферы.

      Подогреваемые    горбачевскими   законами   о   кооперации,

 воозможностями  легкого  труда путем перепродажи государственной

 продукции,  заработать  первоначальный  капитал,  подталкиваемые

 новоявленными перестроечниками из так называемой демократической

 России,  первый ешелон молодежи был выброшен на рынок, а проще -

 на  базар.  Добавьте  к  этому  легализацию  капитала цеховиков,

 послужившего  организацией теневой, уголовной и коррумпированной

 экономики,    отмену    прежнего    обязательного,    фактически

 принудительного  трудоустройства, отмену централизованного сбора

 данных  о  покинувших  обучение в школах, более того, выпускники

 ПТУ  и  высших  учебных  заведений,  получившие  так  называемые

 свободные  дипломы,  вообще  выпали  из  информационного поля по

 занятости молодежи.

      Последнее,  по скромным оценкам специалистов, в стране 2, 5

 млн.  человек  -это  25-27  процентов.  Где  они? Может быть они

 среди  тех  4,  5  тыс.  сидящих в тюрьмах, или среди легионеров

 войск  НАТО?  Или наемники в Чечне, этих локальных войн, которые

 сегодня ведутся?

      Кроме отрицательных социольно-экономических последствий это

 значает  не  произведено валовой продукции примерно на сумму 10

 млрд. гривен.

      Потеря  от  недопоступления  в  бюджет  и  Пенсионный  фонд

 исчисляется   почти  миллиардом  гривен,  что  пости  в  10  раз

 превышает  поступление  ожидаемых от приватизации предприятий за

 прошлый год.

      Удельный  вес молодежи среди безработных вырос до 50%, в то

 же   время   процент  трудоустроенных  из  числа  молодых  людей

 уменьшается  с каждым годом, и в прошлом году составил всего 12%

 против  21,7% в  1994  году.

      При  этом  хорошо известно, что это далеко не точные цифры,

 ибо   четкой   системы   учета   данных   в   сфере  молодежного

 трудоустройства практически  нет.

      Выборочное  обследование,  проведенное  Минстатом  в ноябре

 1995  года зафиксировали уровень 4, 7%, то есть 1 млн. 347 тысяч

 человек  активного   населения  работоспособного  возраста.

      Одновременно   по   экспертным  оценкам  в  так  называемом

 неформальном  секторе  занято  более  8 млн. человек, 40% из них

 молодежь,  а это около 3  млн.

      Ежегодно теневой сектор принимает в свои ряды 200-300 тысяч

 юношей  и  девушек,  давая тем самым огромную фору огромной сети

 наших многочисленных государственных служб по трудоустройству.

      Трудоустроилось,  к  сожалению,  в прошлом году аж 13 тысяч

 молодых  людей,  в том числе 390 выпускников средних школ, это в

 среднем  5  человек  на  область.

      И  это  при  том,  что  по  официальной информации, которая

 поступила  в Комитет по  вопросам  молодежи,  говорится:

      "Основные  мероприятия государственной программы содействия

 занятости  молодежи  на 1994-1995  годы  успешно  реализованы".

      Сегодня,   практически,   не   действует   норма  Закона  о

 предоставлении  молодежи  первого  рабочего  места. Предприятиям

 выгодно   поставить,   выплатить   соответствующие  штрафы,  чем

 создавать условия  для  работы  молодого   человека.

      Только   выборочными   проверками,  проведенными  по  нашей

 просьбе  органами  прокуратуры выявлено более 3 000 тысяч фактов

 необоснованных  отказов  в  приеме на работу несовершеннолетних,

 нарушения  законодательства  в  отношении  охраны их труда, норм

 выработок,    привлечения  для  работы  в ночное  время.

      И  здесь  напрашивается  первый  вывод.  Масштабы правового

 нигилизма  приобрели  преступный  характер.  Причины они налицо.

 Отсутствие   реального   механизма   реализации  трудоустройства

 молодежи. А есть ли в программе вообще реформаторов эта реальная

 программа  такого механизма. Думаю, что нет. Ибо главная их цель

 уничтожение  рабочего  класса,  как  класса  и создание среднего

 класса имущих, проще торговцев.

      Здесь,  смотрите,  среди  работников,  занятых  в  отраслях

 народного хозяйства молодежь в возрасте 15-28 лет составляет 16,

 8%,  это  2 миллиона 547 тысяч. Это по данным 1996 года. Сегодня

 гораздо больше. В принудительных отпусках разной длительности их

 уже  по  неточным  данным  более  3 миллиона человек. В условиях

 неполного рабочего дня на 1. 07. 1996 года работало 991, 6 тысяч

 человек  -это  6, 9% среднесписочной численности. В 1995 году не

 работало  полный  рабочий  день 664 тысячи человек, это 4, 3% от

 среднесписочных   работающих   или  2,  4%  от  трудноспособного

 населения.  А  уже в первом полугодии 1996 года уже 924 человек,

 что составило ....,4% или  3,3 от трудноспособного населения.

      И  вот  здесь  вот  вывод  второй. Идет активная прогрессия

 оттока рабочей силы из сферы производства. Все это ведет к тому,

 что    при   современных   маштабах   оттока   молодежи   легкая

 промышленность  лишится  молодых  кадров через 6 лет............

 через 4 года, а хлеб сеять и убирать будет некому и того раньше.

 Четко    просматривается   тенденция   на   сокращение   выпуска

 специалистов    будущих    отечественных    производителей:    в

 электротехнике  в 127 раз, металлургия 37 раз. Я уже не говорю о

 шахтерах,  создателях сырьевой базы для топливно-энергетического

 комплекса. Да, это, собственно говоря, и естественно, потому что

 все  больше  сегодня  наше  образование  становится  платным,  а

 учиться  практически нашей молодежи и заплатить за эту учебу нет

 возможности.  И будет ли он, отечественный производитель, хозяин

 с  большой  буквы,  если  система  приватизации  устроена  таким

 образом,  что  трудовому коллективу попадает в лучшем случае 20%

 акций.

      Обидно,  когда  на  мой родной Енакиевский металлургический

 завод, воспитавший не одну плеяду специалистов, на базе которого

 вырос город, давший стране 27 Героев Советского Союза, 26 Героев

 соцтруда,   коллектив  которого  в  этом  месяце  отмечает  свое

 столетие,  имеет  всего  13,  7  %. А остальные те, кто никакого

 отношения  к  физическому  труду  не  имеет,  те, которые просто

 вовремя скупили ценные бумаги и перекупили завод.

      Кому  это  выгодно? Судите сами. Украина находится в центре

 Европы,    превращается    в    гавлного    поставщика   дешевой

 высококвалифицированной  молодой  перспективной  рабочей  силы в

 странах  как  дальнего  так и ближнего зарубежья. В одной только

 Чехии  работает  около  40  тыс.  граждан  Украины.  Всего же за

 пределами  Родины  добывает  средства  к  существованию по самым

 осрожным  оценкам  до  полутора  миллионов  человек. А учитывая,

 практически,   отсутствие   международных  соглашений,  все  они

 находятся,   по  сути,  на  полулегальном  положении,  со  всеми

 вытекающими отсюда социальными последствиями.

      Что  необходимо  было  бы  предпринять в ближайшее время на

 наш   взгляд?   Во-первых,   мы  не  сдвинем  с  места  проблему

 безработицы  вообще,  в  том  числе  и  среди  молодежи, если не

 поднимем  долю труда в себестоимости нашей рподукции. На сегодня

 она почти в три раза ниже, чем в развитых странах.

      Необходимо   ликвидировать  диспропорции  между  стоимостью

 продукции и стоимостью труда.

      Во-вторых,  правовые гарантии о трудоустройстве молодежи, в

 то  числе  на  обеспечение  первым  рабочим  местом, должны быть

 подкреплены  экономической  заинтересованностью предприятий всех

 форм собственности.

      В-третьих,  Кабинет  Министров должен определиться, сколько

 специалистов    и   каких   специалистов   нужно   готовить   по

 государственному   заказу   с  учетом  о  реальных  возможностях

 госбюджета.

      В-четвертых,  предусмотреть  в действующем законодательстве

 ответственность  за  трудоустройство  выпускников  прежде  всего

 профтехучилищ - кузницы нашего отечественного производителя.

      В-пятых,   разработать   четкую   систему  профпросвещения,

 образования,  трудоустройства  молодежи  в  гибнущих отраслях и,

 конечно же, необходима региональная разработка данной системы.

      В   связи   с  выше  изложенным  наша  комиссия  предложила

 изменение  дополнения к закону о занятости населения, внесла его

 1 апреля 1997 года.

      И   еще   у   нас  об  одном  на  наш  взгляд  немаловажном

 обстоятельстве,   которое   позволило  бы  снять  напряжение  на

 молодежном рынке труда.

      В  государстве  создана  и  действует довольно разветленная

 сеть органов исполнительной власти по работе с молодежью.

      Почему    не    делегировать   им   часть   полномочий   по

 трудоустройству  молодежи. Работая в тесном контакте со службами

 занятости, они могли бы достичь желаемых результатов привлекая к

 решению проблемы и молодежные общественные организации. В целом,

 конечно  по  докладам  предыдущим  двум, Правительство озадачено

 и    обеспокоено   состоянием   дел   происходящих   в   области

 трудоустройства молодежи.

      Тем более, действительно, оно не подкреплено финансово. Это

 самое  страшное.  Ну вот мне лично не понятно только одно. Когда

 будет  предпринято  конкретные  действия  хотя бы с точки зрения

 законодательной   гарантии,  которые  могли  бы  внести  Кабинет

 Министр в Верховный Совет.

      Есть  конечно, к сожалению, если государственная молодежная

 политика   будет  реализовываться  подобным  образом,  то  лучше

 набраться смелостии заявить, молодежь, ты родному государству не

 нужна, выживай как можешь.

      И в заключение пользуясь просто моментом, я хочу обратиться

 к  нашей  молодежи  не  с точки зрения ликбеза, а с точки зрения

 того, чтобы дошло до сердца каждого.

      Бросайте  то  грязное дело, как Рокфейлер с мятым купоном в

 дырявом  кармане  рыться  в  мусорнике  рынка,  ведь уходят ваши

 старики  последний  из  могикан,  которые знают производство, не

 пора  ли нам, вам занять их места и действительно стать хозяином

 этих  предприятий.  В  противном  случае  вас  ждет  судьба либо

 пролетариата  рынка,  то есть, базара в даном конкретном случае,

 либо   сродиться   с   известной  скульптурой  булыжника  орудия

 откормленой  буржуазии.  Вам  выбирать,  вам  жить,  главное  не

 ошибитесь в выборе. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пшенична  Ольга  Миколаївна  -член  комітету з

 питань науки та народної освіти. Будь ласка.

 

      ПШЕНИЧНА О.М.

 

      Шановні  колеги,  шановні  члени  Уряду, сьогоні ми з вами

 розглядаємо  дуже  важливе питання. Але постає друге питання, що

 дасть розгляд цього питання, зокрема взагалі для молоді України.

      Вже  неодноразово  у  стінах  Верховної Ради лунало питання

 безробіття, відсутніх робочих місць.

      Але  це  питання  цілком  залежить  від того, що сьогодні в

 Україні  склалася  дуже  скрутна економічна ситуація. Ці питання

 залежать від того, що це являється слідством економічної кризи у

 державі.

      Стоїть  питання про працевлаштування молоді. Але ми повинні

 тут  сказати:  це  питання,  яке  сьогодні  розглядається,  воно

 повинно  дати  відповідь  для  молодої  людини  України:  так як

 сьогодні вона може заробити на те, щоб існувати.

      Ми  сьогодні  з  вами  знаходимося в цій залі. Але пройдуть

 роки,  коли наші міста займе саме та молодь, про яку ми сьогодні

 з  вами  піклуємося,  про  яку  сьогодні  повинні  піклуватись і

 Верховна Рада, і Уряд взагалі.

      Комісія  наша  вважає, що це питання повинно розглядатись у

 комплексі.  По-перше,  це держзамовлення. А ми з вами бачимо, що

 держзамовлення,  що стосується до вузів, скорочується на 20%, до

 ПТУ - 10% і до технікумів - на 25%.

      А  також  воно  залежить цілком від регіональної політики у

 нашій  державі.  Ми  на  сьогодні  бачимо,  що  освіта  у  плані

 підготовки  кадрів,  працівників усіх рівнів, а також робітничих

 професій,  цілком  залежить  від економічного базиса, належності

 виробничих підприємств.

      Основний  Закон  нашої  держави,  а  саме  -Конституція, її

 статті,  43-тя,  42-а,  говорить  про  те, що кожен має право на

 працю,  держава створює умови для повного здійснення громадянами

 права  на  працю, гарантує рівні можливості у виборі професій та

 ряду, та роду трудової діяльності, реалізує програму професійно-

 технічного   навчання,   підготовки   і   перепідготовки  кадрів

 відповідно до суспільних потреб.

      Але  ми  бачимо,  що  сьогодні  ці  вимоги, які ставить наш

 головний  закон  держави  -Конституція,  не  виконуються.

      Про  це говорить стаття 53 Конституції, яка гарантує освіту

 в нашій державі. Сьогодні вже казалося у виступі міністра праці,

 що  Закон  про  службу зайнятості, а конкретно стаття 5 говорить

 про те, що молоді, яка сьогодні закінчила загальноосвітні школи,

 професійн-навчальні виховні заклади і не отримала направлення на

 роботу,  те,  що  гарантовано  сьогодні  підтримка  держави. Але

 навіщо  сьогодні  підтримка  держави  у  службі зайнятості нашій

 молоді, їй сьогодні потрібні робочі місця.

      Вимоги   сьогодні   гарні,  але  заходи  з  боку  Мінпраці,

 Мінмолоді,    Міносвіти    буцімто   здійснюються.   За   даними

 Міністерства  праці в порівнянні з минулими роками ми бачимо, що

 спостерігається зниження питомої ваги молоді в обсягах громадян,

 що  знаходилися  на обліку в службі зайнятості. Якщо в 1994 році

 вона  складала 42, 2%, то уже в першому кварталі цього року вона

 вже складає 35,7%.

      Проте,  не  слід  говорити  про  досягнення, ніяка програма

 "Молодь  України  ",  ніякі  інші закони, програми, постанови не

 спрацюють,  коли  не буде конкретних дій з боку уряду. І перш за

 все,  у  питаннях  контролю  за станом справ в працевлаштуванні,

 виділення   відповідних   коштів   на   забезпечення  реалізації

 зазначеної   проблеми,   створення  відповідних  умов  у  роботі

 підприємств для забезпечування працевлаштування населення.

      До  Комітету  з  питань  науки  на народної освіти надійшли

 пропозиції   з   міст.   І   ми   сьогодні  бачимо,  що  процент

 працевлаштування  нашої молоді все більше і більше скорочується,

 хоча  на  сьогодні  десь  70-75%,  де  80%  нашої  молоді  після

 закінчення дев'ятирічної школи, середньої школи поступає до ПТУ,

 технікумів  чи  ВУЗів. Але тут в другому стає погроза, що дійсно

 молодь,  яка  закінчила  середню  школу, ПТУ и технікум або ВУЗ,

 вона не може сьогодні знайти собі роботи.

      І  в  чому  ж  тут  головна  причина? Ми на сьогодні з вами

 неодноразово   констатували   такий  факт,  що  на  Україні  йде

 зменшення  народжуваності,  але дійсно може це визначено тим, що

 батьки (ми   кажемо   сьогодні   про  молодь),  адже   і  батьки

 сьогоднішньої   молоді  не  всі  мають  роботу.  І  тому  батьки

 переживають  за  майбутнє,  піклуючись на майбутнє своєї дитини,

 вони  цілком  відповідають  саме перед собою за те, яке майбутнє

 буде у її дитини.

      Давайте   подивимось.   Ми   кажемо,   що  працевлаштування

 пов'язане  з подальшим процесом руйнування економіки України -це

 призупинення  виробництва, призупинення промислових підприємств.

 І  давайте  подивимось.  На  сьогодні  ми  кажемо,  що  державні

 потрібні  реформування  наших  шахт,  давайте подивимося в якому

 стані находиться наша суднобудівна галузь, давайте подивимось ті

 мертві  міста,  які у нас є в Україні, де люди майже не мають ні

 одного виробничого підприємства. Ми з вами бачимо, що у нас цілі

 полігони  так,  як  у  мене на окрузі Багіровський полігон, який

 виконував  дуже  стратегічну  свою позицію, сьогодні взагалі він

 може  служити  тільки літнім лагерем. І це все-таки ставить нашу

 державу  під  національну  загрозу.  І  ми сподіваємось, що наша

 молодь сьогодні, маючи вищу освіту чи середню фазову освіту або,

 закінчивши  середню школу, вона не може найти собі призначення в

 цій державі.

      Ще   раз   хочу   звернути  вашу  увагу  на  характеристику

 безробіття  України. Вже сьогодні наводились приклади. І якщо ми

 бачимо,  що  Державної  служби  зайнятості  звернулося в першому

 кварталі  1997 року 1395 випускників шкіл, а працевлаштовано  аж

 тільки   1208,   випускників  ПТУ  звернулося  більше  5  тисяч.

 Працевлаштувалось  більше  тисячі.  І  також  випускників  вузів

 звернулось більше 4 тисяч, працевлаштовано більше 1 тисячі.

      Я рахую, що сьогодні наводились приклади деяких областей, в

 яких, дійсно, дуже складне становище з працевлаштуванням молоді.

 Сьогодні  можна  назвати  любу  область  України, в тому числі і

 Автономну  Республіку Крим. Але давайте подивимось, хто сьогодні

 доповідав  з  цієї  трибуни.  Доповідав Міністр праці, доповідав

 Міністр  освіти і дві базові наші постійні комісії, це Комісія з

 питань  молоді,  Комітет  з  питань  молоді  та Комітет з питань

 освіти.

      Я  взагалі  рахую,  що  це  питання, яке повинен вирішувати

 Уряд, і міністерства, і відомства. Бо сьогодні, якщо ми візьмемо

 місто  Керч,  де завод "Затока" стоїть, де завод "Жерка" стоїть,

 де  завод  "Альбатрос",  конверсійний  завод,  теж стоїть. То як

 можна  сьогодні  вирішувати  це  питання?!  Що  ми сьогодні, яке

 рішення ми можемо сьогодні прийняти в стінах Верховної Ради, щоб

 працевлаштувати нашу молодь ?!

      Я   рахую,   що  сьогодні  Президент  приймає  рішення  про

 створення  Ради з питань адміністративного керування в Уряді, що

 стосується  питань  економічного  розвитку  в Україні. І питання

 повинні вирішувати разом Міністерство економіки з міністерствами

 і  відомствами,  що на сьогодні існують в Україні, для того, щоб

 виділити  в  цьому,  в політиці, все-таки яка промисловість буде

 працювати  на  Україні. І потім вже зможе наша молодь знайти той

 вибір  для  свого майбутнього -де працювати, як заробити собі на

 прожиття.

      Наступна  проблема.  Щорічно  за поданням служби зайнятості

 місцевими  органами  державної виконавчої влади бронюються місця

 для  працевлаштування  молодих  людей, що потребують соціального

 захисту  на  ринку  праці.  Однак,  через те, що ми вже казали,і

 попередні   доповідачі,   через  загальні  економічні  труднощі,

 приховане  безробіття  та  відсутність  механізмів  економічного

 стимулювання  створення  робочих  місцю  для самозахищених веств

 населення,  бронювання  робочих  місць недостатнь ефективно, а в

 багатьох випадках носить формальний характер.

      На  нашу  думку, на думку Комітету з питань освіти та науки

 на  сьогодні  що  слід  робит  и Уряду? По-перше, повернутись до

 практики створення Комісія по працевлаштуванню з метою посилення

 координації дій міністерств і відомств громадських організацій.

      По-друге,  слід  вважати  доцільним  посилення законодавчо-

 нормативної  бази,  яка  б  гарантувала, перше, працевлаштування

 випускників  середньої  школи.  Таку можливість слід гарантувати

 кожному з них.

      Необхідність посилення уваги до працевлаштування випукників

 обумовлюється  також  звуженням  в  останній  час можливсотей їх

 подальшого навчаннях в закладає профтехосвіти а також на курсах.

      По-третє,   для  підвищення  ефективності  працевлаштування

 молоді  вважаємо за доцільне впровадження механізму економічного

 стимулювання   створення   робочих  місць  для  працевлаштування

 категорій  молодих  людей, що потребують соціального захисту на

 ринку  праці.

      Вважаємо  за  необхідне  узаконити  в установленому порядку

 виділення  квот  для  молодих спеціалістів на підприємствах усіх

 форм  власності.

       І  я  ще  б  на  що хотіла звернути. Ви знаєте, що остання

 постанова  10.  33,  яка  прийнята Урядом, може завдати того, що

 скорочується  декілька  і класів, скорочується і кількість шкіл,

 це є об'єднання наших початкових шкіл, підвоз дітей до шкіл.

      І взагалі ще одне питання. Невиплата на сьогодні заробітної

 плати  педпрацівникам  ставить  під  загрозу  взагалі розпочаток

 навчального  року,   1997-1998  навчального  року.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  ми  з  вами маємо можливість

 задати  усні  запитання.  Я  просив  би, щоб на це відвести десь

 півгодини.  І  від  Кабінету Міністрів, я думаю, мати можливість

 виступити  ще  на  завершення  розгляду  данного  питання.  Іван

 Федорович   Курас,   так,   по   нашій  домовленості  з  Василем

 Васильовичем.

      Тому  я просив би вас, запишіться, будь ласка, на запитання

 на усні. Ми дамо після запитань півгодини, 20 хвилин на виступи,

 у  нас  є тут від профільних комітетів, від фракцій. 20 хвилин у

 нас  по  регламенту відводиться. Тому я я просив би 30 хвилин на

 запитання усні, будь ласка.

      Я  просив  би  тих,  хто  задає запитання, якщо, наприклад,

 запитання не тільки до Миколи Петровича, а до Згуровського чи до

 інших,  ми  будем  надавати  їм таку можливість. Тут можуть коло

 мене  сісти,  тут є мікрофон. Згуровський Михайло Захарович, тут

 сідайте, чи там, будь ласка. Нічого,  ще  буде депутатом.

      Юхимчук, Гармаш, будь ласка. Виставте  30  хвилин.

 

      ЮХИМЧУК  А. П.

 

      Дякую. Депутат Юхимчук, Жмеринський виборчий округ 50.

      Шановний доповідачу,  згідно і постанови Кабінету Міністрів

 сьогодні   іде  перепрофілювання,  скажімо,  окремих  навчальних

 закладів,   професійно-технічних   училищ,  дійсно,  під  вимоги

 регіональних таких особливостей, тобто підприємства, організації

 заключають  відповідні  угоди із професійно-технічними училищами

 щодо підготовки спеціалістів.

      Скажіть,   будь   ласка,   згідно   Державного  бюджету  на

 забезпечення,   утримання  училищ  використовуються  вкрай  малі

 асигнування,  зростає заборгованість по виплаті заробітної плати

 професійно-технічним училищам та учням цих училищ. Скажіть, будь

 ласка,  як  все-таки  сьогодні  через систему центрів зайнятості

 населення готується резерв для молодих спеціалістів -випускників

 професійно-технічних училищ? Дякую.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М. П. Я хотів би сказать про те, що на службу

 зайнятості  покладено відповідальність перепідготовки кадрів, по

 2500  спеціальностей іде така перепідготовка. Вона, в основному,

 йде  на  базі  тих  же  середніх  спеціальних учбових закладів і

 системи профтехосвіти.

      В  минулому році перепідготовкою було охвачено десь 21 тис.

 200 чоловік. Це майже в три рази менше, ніж було в 95 році.

      Тому  я  вважаю,  питання  на  сьогоднішній  день  відносно

 підготовки   викладачів   на   службу   зайнятості,  воно  і  не

 покладалося,  і згідно закону це не функції служби зайнятості. А

 в  плані  перепідготовки, я вважаю, -слушне питання. У зв'язку з

 тим,   що   кошти   чи  фінансування  у  нас  на  перепідготовку

 зменшується,  я  сказав,  майже  в  три  рази,  безумовно, існує

 сьогодні питання , і в першу чергу воно зачипає молодь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Гармаш, Ковтунець.

      Ковтунець, будь ласка. За ним Олійник Борис Ілліч.

 

      КОВТУНЕЦЬ В.В.

 

      Ковтунець, група "Реформи".

      Скажіть,  будь  ласка,  шановний  доповідачу, як планується

 потреба  нашого  суспільства  у  кадрах  -в  робітничих  кадрах,

 фахівцях вищого рівня кваліфікації? І чи дійсно плани прийому до

 навчальних  закладів  фахової  підготовки, вони відповідають тим

 потребам, які має суспільство в кадрах? Дякую.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ П.М. Дякую з запитання.

      Наприкінці  минулого  року  розглянута програма на Кабінеті

 Міністрів  підготовки  робітничих  кадрів  і  взагалі  фахівців,

 виходячи  з  можливостей  народного  господарства  і  тим станом

 справ,  який  склався.  Програма  така  є.  Інша справа, що вона

 підлягає  коригуванню виходячи з тих умов економічних, які ми на

 сьогоднішній  день  маємо.  Але  така  програма  і  в розрозі, і

 професії, розрізі кількості потреб народного господарства галузі

 вона існує.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олійник Борис Ілліч. Марковська.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

 

      Запорізький, Олійник.

      У мене делікатне запитання до всіх доповідачів.

      Якось  на випуск біофакту з одного з вузів завітав обласний

 керівник освіти аби з агітувати випускників, поповнити учительский

 корпус, а у відповідь почув , а ми не біологи.

      Коли ж він перепитав , а хто ж ви, вони сказали.

      А ми на марші перекваліфіквалися  в  єгерів,тепер ми єгіри.

      Я  розумію,що  новим  хозяям  для полювання в їхніх угіддях

 потрбні  єгіри  і  принаймні для  того,  щоб  розрізнити кабаназ

 колегою,  але як бути школам, яким потрібно саме біологи. Звідси

 запитання. Чи подібні випадки поодинокі, чи трапляються ситуації,

 коли  перекваліфіковуються  на марші на інші спеціальності і хто

 контролюєцю сферу. Дякую.за увагу.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Шановний  Борисе Іллічу, я в доповіді

 якраз  наголос  робив на те, що сьогодні серед молоді існує така

 проблема,  як виключно орієнтація використання своїх можливостей

 не  за  фахом,  а  більше  виходячи з можоливості сьогоднішнього

 ринку.  Тобто,  дійсно,  більшість  орієнтується на торгівлю, на

 приватну  структуру,  на  бізнесові  так  би  мовити, комерційні

 роботу і так далі.

      Заборонити   цієї   можливості   не   можна,   якщо   взяти

 повикладачам,  там наприклад, окремо, вже цифра така називалася,

 тільки  випускників на сьогодні 16 тисяч непрацевлаштовано, то є

 проблема.  Вона  відсліжується,  але  задовольнити попит робочої

 сили  з  врахуванням  фахового  рівня  поки не вдається. Є на це

 серйозна  державна,  я  вважаю,  поблема, якою, безумовно, треба

 займатися і Міністерству праці, і Міністерству освіти, і думати,

 як її вирішувати.

      Я ще раз казав. З одного боку, то є права людини, з другого

 є  професійна  орієнтація,  з  третього  -це економічний стан, в

 якому   знаходяться   сьогодні   вчителі.  І,  безумовно,  кожен

 орієнтується,  як краще йому, перш за все, для себе бути у плані

 задоволення  матеріальних  потреб,  а  потім уже, так би мовити,

 виконувать свої професійні обов'язки.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Згуровський Михайло Захарович.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.

      Шановні  народні  депутати, щодо вимог Міністерства освіти,

 то  вони  дуже жорсткі до навчальних програм і планів усіх типів

 закладів освіти.

      Але  той  факт,  який  навів  шановний  Борис  Ілліч,  він,

 звичайно,  є  певним  відхиленням,  я  вважаю, локального такого

 характеру,   і   ми  його  вивчимо  в  найближчі  дні  і  з  цим

 розберемося,   чому  обласне  управління  освітою  приймає  такі

 рішення щодо відхилення від певних стандартів і наших вимог.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, я думаю, що Борис Ілліч мав на увазі, що в

 нас  ці  всі  процеси  з  вихованням повинні бути керовані, а не

 стихійними.

      Будь ласка, Марковська. Марченко.

 

      МАРКОВСЬКА.

 

      Дякую.  (Марковська,  47  виборчий  округ,  місто  Вінниця,

 фракція Соціалістичної і Селянської партії)

      В мене питання до обох доповідачів. І вас, Микола Петрович,

 і до Згуровського.

      Зараз  йде велике скорочення шкіл в сільській місцевості. І

 практично  діти,  які  живуть  в  сільській місцевості, не мають

 можливості  навчатися, повинні їхати в інші села. А що значить в

 сучасних  умовах їхати в інші села? Це має транспорту для..., не

 працюють автобуси. Це велика проблема.

      Колись  пріоритетом  була  при  поступці  в ВУЗ -це діти із

 сільської  місцевості. Зараз також це втрачено. І тому, ці діти,

 я  думаю,  що  згодом  взагалі  не  зможуть  навчатися  в  вищих

 закладах, а також технікумах. Це -перше питання.

      І  друге питання. В радянській Україні існував такий закон,

 коли  при  закінченні  вищого  учбового  закладу  або  технікуму

 давалась  матеріальна  допомога, тобто давали підйомні. Зараз це

 втрачено.   Це   великий   має   як   матеріальний   стимул  для

 працевлаштування,  тому що стипендій також не отримують, а також

 і має матеріальна допомога цим дітям.

      До  мене звертаються батьки, діти яких закінчили в минулому

 році   інститути,   особливо   педінститути,   які   не   можуть

 влаштуватися. Що роблять міністерства ваші з цього приводу.

      Дяку за відповідь.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Я думаю, Михайло Захарович відповість

 більше.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Я міг би відповісти на перше запитання

 щодо скорочення шків в сільській місцевості. Це явище мало місце

 протягом  1996  року  у  зв'язку  з  збільшенням  наповнюваності

 класів.  І  в деяких регіонах фінансові органи підійшли до цього

 питання формально і зачепили і сільську місцевість.

      Зараз   Міністерство   освіти  втручається  в  ці  процеси,

 оскільки  до  цього  треба підходити деференційовано. І не можна

 розповсюджувати  показник  загальнодержавний  на окремі регіони,

 особливо  гірськи  регіони.  Тому,  ми  змінюємо  ситуацію, і ця

 ситуація  до  1  вересня  цього року, до нового навчального року

 буде виправлена.  Дякую.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Я хотів би сказати, я отримав ваш запит.

 Вважаю,  що  треба  зміна  освіти,  дуже  ретельно його вивчити,

 зважити на це все і знайти можливості для того, щоб хоч частково

 поновити ті форми, які існували. З тим, щоб дійсно пріоритет для

 підготовки сільських фахівців, щоб він був в загальному конкурсі

 виявлений.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Іванов.

 

      МАРЧЕНКО.

      Марченко,    348    избирательный    округ,   Прогрессивная

 социалистическая партия Украины.

      Уважаемые депутаты! Уважаемый Кабинет Министров! Вы знаете,

 что второй день у стен Верховного Совета 67 членов Прогрессивной

 социалистической   партии  Украины  представляющие  12  регионов

 Украины   проводят   голодовку.   К   сожалению,   депутаты   не

 проголосовали  за  трансляцию  на  улицу  и предоставление слова

 нашему представителю.

      Поэтому списки с подписями с требованиями голодующих, чтобы

 было  дано  слово  выступить  от  имени голодущих Марченко Ирине

 рабочей    завода   "Красного   металлиста"   мы   повторяем   и

 предупреждаем,  что  если  слово  не будет дано, наша требования

 ужесточатся.

      Я  прошу депутатов не брать грех на душу и дать возможность

 выставить наши требования в этом зале.

      И   предложение  министру  труда  Белоблоцкому  и  министру

 образования   Згуровскому.   Я  прошу  вас  выйти  к  голодующим

 рассказать им, как после того, как вы вместе с Морозом протащили

 бюджет рассказать,  как  будут  трудоустроены их дети, когда они

 получат  заработную  плату,  как  они получат свое будущее через

 образование.  Прошу  вас вместе  с  нами выйти туда и рассказать

 людям  этим  как  жить.  И  депутатам,  еще  раз напоминаю, дать

 возможность,   прошу   вас  дать  возможность  выступить  нашему

 представителю.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванов, Лук'яненко.

 

      ІВАНОВ.

      148 Волноваский округ, Иванов, фракция коммунистов.

      Я  бы  хотел  тоже  поддержать  Марченко и дать возможность

 выступить представителям.

      И,  во-вторых, теперь вопрос. При социализме, как известно,

 проблемы  трудоустройсвта  не существовало. Вот здесь вы в своем

 выступлении   сказали,   что   было   примусовое,  так  сказать,

 распределение.  Чем  оно  было  плохо?  Молодежь, значит, только

 вступающая  в  жизнь,  ей  определялось  рабочее  место  и время

 давалось для того, чтобы разобраться, разобраться этому человеку

 в  жизни,  а в том числе он еще и жилье получал вдобавок. Сейчас

 всего  этого  нет.  Зато мы лезем в НАТО активно из списком, как

 кролики,  но лезем туда. А блоки, как известно, это война. Так я

 хочу  спросить,  как  Министерство  труда  относится к тому, что

 рабочие  места  сокращаются,  средства  на них не выделяются, на

 создание  рабочих  мест,  а 200 учений в год с НАТО мы почему-то

 желаем финансировать и выделяем на это денежки.

      И  второй  вопрос.  По  службам занятости. Как вы считаете,

 этой  службы  достаточно  в таком виде, существующей, для снятия

 напряженности  на рынке труда? Этот момент как раз не прозвучал.

 Достаточно  или  не  достаточно?  Если  не достаточно, то второй

 вопрос   -какими  критериями  оценивается  работа  этой  службы?

 Спасибо.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ   М.   П.   Первое.  Относительно  того,  что,

 действительно  раньше  о  рынке  труда  как  о таковом вопрос не

 стоял,  и  это понятно. И вы знаете коэфициент сменности был 1 и

 1,  и он считался о том, что это плохо. А на сегодняшний день мы

 имеем  аж  44 тысячи на государство свободных рабочих мест и 497

 тысяч безработных.

      То  есть, то, что ситуация в десятикратном плане ухудшилась

 на  рынке труда, доказательств никаких не требуется. И в докладе

 я  сказал,  что  в  2, 4 раза сегодня на первое седьмое текущего

 года  увеличение  безработных, в 2, 4 раза в сравнении с прошлым

 годом.

      Относительно службы занятости.

      Первое.  Самый  негативный недостаток на сегодняшний день -

 это материально-техническое обеспечение ее.

      Второй вопрос. Это количественный состав службы, он сегодня

 не  способен  обеспечивать  то  внимание,  которое  надо уделять

 службам  занятости  при  приеме,  при  соответствующей процедуре

 оформления работы с безработными и так далее.

      И  третья  проблема, безусловно, есть на сегодняшний день -

 это повышение квалификации, подготовка кадров и так далее.

      Что  касается  увязки  этого  вопроса с НАТО и так далее, к

 моей компетенции этот вопрос не относится. К чему отношение?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Лук'яненко,   Боженко.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Я вам и отвечаю, с поддержкой отвечаю на

 то,  что да, средства не выделяются на активную форму занятости,

 и в том числе 3 месяца вообще не финансируется безработица.

      Безусловно,  как  я могу  на это положительно  смореть?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю:  що  Микола  Петрович розуміє, що ті

 гроші,  які потрібно виділять на навчання військові, їх потрібно

 направити на відготовку і створення нробочих місцю для молоді.

      Він  так  і хотів  відповісти.

      Будь ласка,  Лук'яненко,  Боженко.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО,

 

      Нововолинський  в.о. , УРП.

      Микола Петрович, у Нововолинську є три професійно-технічних

 училищ. Викладачі тих училищ не одержують заробітну плату по 3-5

 місяців,  вони  час від  часу  страйкують.

      От   з  цього  починається  саме  виховання  тих  майбутніх

 професіональних  робітників.

      Шукають  відповіді  і студенти ті, учні, і учителі, шукають

 відповідь,  чому  так  погано  фінансують,  у чому  справа  їх?

      Звичайно,  загальна  відповідь,  яку  всі  дають, це розвал

 економіки  і  економмічна  криза. І тут всі розводять руками, бо

 нічого     ніби  не  можна  зробить.

      Але  є  ще одна проблема, яка не тільки в Новолинську, вона

 по всій  Україні є,  і я хотів  би   почути  вашу  відповідь.

      Відомо, що в усіх учбових закладах, як ви думаєте, що можна

 зробити, щоб їху припинити?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Не  давать  хабарів.

 

      ЛУК'ЯНЕНКО  Л.  Г....  на приватний спосіб, і тоді відкрито

 оплачувати, чи що можна зробить.

      Прошу  дати  відповідь.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Шановний Левко Григорович, це питання

 більше  до  Михайла  Захаровича  Згуровського,  він сам, у нього

 профтехосвіта  знаходиться  в  підпорядкуванні. А я погоджуюсь з

 вами.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Шановні  народні  депутати,  Уряд дуже

 гостро  ставиться  до  цієї проблеми. І, дійсно, ті викревлення,

 які  мають  місце  в  суспільстві  зараз  і  в  тому  числі  і в

 навчальних   закладах,  нас  дуже  хвилюють.  Для  цього  Урядом

 здійснюється  два типи заходів. Перший -це контрольні заходи, це

 перевірки  стану справ, це адміністративні, дисциплінарні і інші

 види стягнень.

      Я  хочу  сказати,  що  лише  за  1996  рік було усунуто від

 керівництва закладами освіти 13 ректорів за те, що в їх закладах

 не  все гаразд із цими питаннями також, 43 директора професійно-

 технічних    училищ   і   453   особи   притягнені   до   різних

 адміністративних,  та дисциплінарних, та фінансових стягнень. Це

 перша група наших  заходів.

      Друга  група  -це  доведення  до  працівників  освіти нової

 нормативної  бази.  Дуже  часто  ці люди не знають, ще не зовсім

 усвідомлюють,  в  яких  правових  рамках вони повинні працювати.

 Дуже  стрімко  змінюбться  умови  життя.  І зараз створенні таки

 положення, як положення про використання позабюджетних коштів, в

 яких дуже чітко регламентуються можливості і керівників закладів

 освіти, і працівників  використовувати  ці кошти.

      Положення  про  аренду,  положення  про  платні  послуги за

 надання  додаткових  платних  послуг  в освіті. Всі ці положення

 спрощують,  в  багатьох  випадках легалізують ті дії, які можуть

 здійснюватися освітянами і за рахунок чого легально гроши будуть

 надходити до бюджету і до цієї установи.

      І  зараз  це  дуже  гостро  стояло  питання  на  останньому

 засіданні  Кабміну. Особливо великі вимоги були до мене особисто

 з цього питання. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Боженко, Капустян.

 

      БОЖЕНКО  О.В.

 

      Олег Боженко, "Комсомол України", заступник голови комітету

 в справах молоді, спорту та туризму.

      Шановний  Микола Петрович, питання перше. Усі доповідачі і,

 по-перше,    ви    посилались    на    законодавчу   базу   щодо

 працевлаштування  молоді.  Є  стаття  прямої  дії -197-а Кодексу

 закону  про працю, яку приймали вже новуредакцію наше скликання,

 де  чітко  сказано про наданя першого робочого місця випускникам

 учбових  закладів  всіх  рівнів і демобілізованих з лав Збройних

 сил.  І  там  є економічні важелі -деякі штрафи. Але невиконання

 законів  в нашій державі -це є основний біч нашого суспільства і

 нашої нинішньої держави.

      Не  вважаєте  лі  ви,  що потрібні більш жорсткі санкції до

 керівників  підпрємств всіх форм власності щодо працевлаштування

 молоді  згідно  цієї  статті прямої дії законодавства? Це до вас

 запитання.

      Друге  запитання  до  Михайла  Олександровича Згуровського,

 воно  коротеньке.  Михайло  Олександрович, не вважаєте лі ви, що

 потрібно   поновити   ту,  існуючу  раніше,  практику  жорсткого

 контролю  за  випускниками  учбових  закладів усіх рівнів, за їх

 працевлаштування  з  боку учбових закладів? І в поєданнні з цими

 посиленими  заходами,  що пропонуються до статті, ще більше це б

 дало  можливість виконання контролю по працевлаштуванню молоді і

 посилення   відповідальності   керівників   за  працевлаштування

 молоді. Це - перше.

      І  по-друге,  шановний панове міністр, не вважаєте лі ви за

 доцільне   ропозицію,  яку  висловив  голова  комітету  Яковенко

 Олександр  Миколайович  щодо  передачі  працевлаштування  молоді

 деяких  функцій  молодіжним  структурам  державним,  які  у  нас

 існують,  і  в  соціальні служби на місцях, в молодіжні установи

 державні, які існують в державі? На ці питання я хотів би почути

 відповідь.

      Олександр  Миколайович,  і  три секунди, я вважаю, що треба

 людям, які голодують дати право виступити.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть  мікрофон.

 

       БОЖЕНКО О.В. Дякую.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  Шановний  Олег  Боженко,  я  хотів би

 сказать по першому питанню слідуюче.

      Я   уважно   вислухав  пропозицію  Олександра  Миколайовича

 Яковенка  з  цього приводу. Вважаю закон у нас є, на жаль закони

 у нас не діють.

      Я  готовий  разом  чи  з  вами, чи разом з головою комітету

 розглянутицю  можливість,  викласти  свої  аргументи за і проти,

 вислухати  ваші  аргументи  щодо  доцільності цього, деякі форми

 роботи були напрацьовані в плані організації молодіжних структур

 по  зайнятості  і  такдалі,  але  одна  біда. Є ті, які дійнсно

 працювали і є ті структури,які займалися не тим чим слід.Тому в

 якийсь  мірі  прийшлося  розпорошувати, втручатися у цю систему.

 Але  я  вважаю,  що  ми  повинні  з  комітетом  опрацьовувати ці

 питання,  навіть  требабуло вас проінформувати, доповісти з тим,

 щоб у вас небула, так би мовити претензій, що нібито то зроблено

 навмисно або штучно.

      Тобто  я  готовий  розглянути і відносно КЗОТу і відносно 5

 статті Закону про зайнятість зтим,щоб знайти вихід із цьогостану

 в плані вирішення питання захисту молоді.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ   М.   З.   Щодо  моїх  запитань,  я  абсолютно

 погоджуюся  з думкою і пропозицією щодо покладання обов'язків на

 Заклади  освіти  щодо  відслідковування  долі  своїх випускників

 після  закінчення  закладів  і  зараз кожен заклад освіти, кожен

 керівник  має  таке  зобов'язання  укладати  контракти, укладати

 договорні  стосунки  з  підприємствами і установами для яких він

 готує фахівців.

      Якщо  він  відривається  від  ринку  праці, то цей заклад в

 кінці-кінців  не  отримує  своїх  абітуріентів,  депрацює  ринок

 освітянський  і  в  цьому  відношенні.  Тому  це  одна зголовних

 функцій керівника закладу освіти.

      Щодо співпраці з молодіжними організаціями, то це зараз дуже

 важлива  річ  і  Міністерство  освіти  вважає,  що з молодіжними

 організаціями   треба   активніше   працювати,  зокрема  активно

 налагоджуються    стосунки   з   молодим   рухом -  Українською

 студентською  спілкою,  які, ці молодіжні організації, вже беруть

 на   себе  не  лише  політичні  питання,  а  багато  практичних,

 професійних  питань.  І  спільно  з ними, і з іншими молодіжними

 організаціями ці молодіжні проблеми зараз вирішуються.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Капустян. Вітренко.

 

      КАПУСТЯН.

      (Капустян, Полтавщина)

      У  мене  коротке  запитання.  Будьте добрі, на основі якого

 закону,  постанови,  указу  у  вчителів  брали заяви працювати в

 1997-1998 році на 70% заробітної плати?

      Можливо, це треба врегулювати просто навантаженням годин?

      І  ще  одне.  Чи  не  вийде  до Верховної Ради Міністерство

 освіти із пропозицією відмінити податок на добавлену вартість за

 використання  шкільних  приміщень,  там, в оренду, адже ці гроші

 поступали  б  просто  в  школи і давали можливість їх хоч трошки

 відремонтувати.

      Сьогодні,  як  школа  щось  там заробить, в неї зразу ж ПДВ

 накладають, гроші забираються. Дякую.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Я  вибачаюся,  я друге запитання чітко

 зрозумів, а перше не зовсім, тому що акустика.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Капустяну,  будь  ласка,  дайте,  щоб повторив

 перше запитання.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Щодо  пільг  на оподаткування закладів

 освіти,  то  ми  разом,  Міністерство освіти разом з Комітетом з

 науки  та  освіти  відпрацювали  пропозиції,  і  вони  є  вже  в

 Верховній Раді.

      Дійсно, з одного боку, ми не можемо претендувати на те, щоб

 заклади  освіти  не  сплачувати податки на певному рівні, але, з

 іншого  боку,  необхідно,  щоб  ці  податки  були  розумними для

 закладів освіти.

      Якщо   немає   регулярної   виплати  заробітної  плати,  то

 необхідно для виживання цих закладів зберегти певні пільги. І ми

 напрацювали  ці  пропозиції, їх можна розглянути, якщо буде така

 воля Верховної Ради.

 

      КАПУСТЯН.  У  травні  місяці вчителі брали заяви про те, що

 вони  згодні  працювати на 70% зарплати. Мені не зрозуміло, вони

 що  читатиме  20 годин чи 24, чи ті ж 18, та їм платитимуть 70%?

 Чому брали і за чиєю вказівкою бралися ці заяви?

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ М.З.  Це  є  порушенням  законодавства,  і я

 хотів  би  попросити вас дати мені більш конкретну інформацію. Я

 розберуся з цим питанням.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко, Анісімов.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Наталя  Вітренко,  Кототопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична партія України .

      Про-перше, я щиро вдячна комуністам -Олегу Боженку, Валерію

 Іванову  за те, що вони зрозуміли вимоги голодуючих і підтримали

 наше прохання, щоб тут був виступ від голодуючих на сесії.

      І  тепер  у  мене два питання до Миколи Петровича і Михайла

 Захаровича.

      Микола  Петрович, ви сьогодні, доповідаючи, сказали, що вам

 дуже  не до вподоби те, що відбувається на ринку праці і взагалі

 з  усіма  цими  питаннями.  Але  ж  це  ваш уряд, це ваш Прем'єр

 Лазаренко  доповідав  тут  макроекономічні  показники України до

 2000  року, коли ви запланували, щоб безробіття зросло у 4 рази,

 а  населення України скоротилося на 1 мільйон 200 тисяч. Це ваші

 розрахунки нам були роздані, депутатам на руки.

      Я  прошу  вас  відповісти, що ви особисто зробили, щоб таке

 рішення не пройшло в Кабінеті Міністрів, щоб змінили політику не

 тільки на ринку праці, а взагалі  економічну політику.

      І  тепер  питання до Михайла Захаровича. Півхвилини. В мене

 лист  від  всесвітньо  відомої  школи,  школи Сухомлинського. Це

 Кіровоградська  область, Павлиш. І у розпачі вчителі, бо вони не

 можуть  вчити  в  холодних  класах  голодних  дітей.  І  самі не

 отримують  ані  заробітної плати, ані підтримки ніякої, і газ їм

 відрізали.

      То  я  прошу  вас,  Михайло Захарович, відповісти чесно, на

 скільки  потрібно  скоротити народжуваність в селах, щоб закрити

 всі  школи сільські, щоб вчились тільки діти багатих у містах, а

 село, щоб знало своє місце, тільки обслуговувало і пахало зранку

 до ночі. Дякую.

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ  М.  П.  По-першому  питанню.  Перш за все, не

 планувалося,  Наталія  Михайлівна, 4, 6 рази, такої цифри немає,

 що там планувалося окремо. Зараз хвилинку.

      Друге  питання.  Ринок  праці  розвивається, виходячи з тим

 станом  справ,  який  складається в економіці. Тому, дійсно, був

 складений  прогноз, він складається щорічно на рік майбутній, на

 три  роки наперед, дійсно, де з регіонів беруться дані, як ринок

 праці  в  районі складається, в місті, в області і складається в

 цілому  прогноз  на  той  чи  інший  рік.  І  враховується  це в

 програмі, в бюджеті, безумовно.

      Тому  що  я  зробив, перш за все? Я вважаю, що я в доповіді

 про  це  сказа,  що  робться.  Те, що повинні робити, я хотів би

 сказать.

      Перше.  Займатися  активною політикою зайнятості. Для того,

 щоб   нею  займатися,  треба  відповідні  кошти.  Ви  відповідно

 голосували  проти  Фонду  зайнятості.  То будемо казать, ви мені

 ставите   питання  в  тому  плані,  що  треба  заматися  активно

 впорядкуванням   ринку  праці,  а,  з  другого  боку,  ви  проти

 голосуєте  самого  Фонду  зайнятості.  Якже  я  можу  ту активну

 політику зайнятості запроваджувать?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анісімов.

 

      ЗГУРОВСЬКИЙ  М.  З.  Я  відповім,  Олександре Миколайовичу.

 Сільська школа знаходиться, на привеликий жаль, в дуже складному

 становищі,  і ви знаєте, що це пов'язано з тим, що надходження з

 районних бюджетів відповідних сільських аграрних регіонів менші,

 ніж надходження з бюджетів великих міст. І тому є нерівність міє

 цими  школами.  З в'язку з цим уряд розробляє програму "Сільська

 школ".  Ми вважаємо, що необхідно здійснювати особливу підтримку

 сільській школі, для того, щоб уникнути, виправити це становище,

 допомогти за рахунок певного перерозподілу надходжень з бюджетів

 і ми пропонуємо механізм як це зробити і зберегти рівність школи

 сільської і міської. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов.

 

      АНІСІМОВ

 

      Уважаемый Николай Петрович, уважаемый Василий Васильевич, я

 хотел  бы  сделать  маленькую ремарку. Потому что вы говорите на

 всю  Украину.  Не  голосовали некоторые народные депутаты против

 фонда  занятости,  а  шел  разговор  об источнике финансирования

 этого   фонда.  И  разгрузке  фонда  заработной  платы.  Поэтому

 правильно называйте вещи.

      И в данном случае фонд заработной платы сегодня срабатывает

 на   этот   фонд   и  посмотрим,  к  чему  он  приведет.  И  для

 производителя,  и  для  тех,  кто  будет получать из этого фонда

 заработок.

      А  теперь конкретный вопрос, о котором мы очень часто ведем

 разговор.  Сегодня  мы  говорим о занятости молодежи и о рабочих

 местах.  Не  считаете  ли  вы, что на сегодняшний день наложение

 вето  Президента  на  то, что надо повысить не только заработную

 плату,  но  и  пенсии  является  прямым  источником  консервации

 рабочих  мест  и  замораживание  рабочих  мест?  Мы  практически

 промолчали  -законодательно  не  приняли  решение  о  увеличении

 возрастного  ценза  для  рабочих,  но не давая нормальную пенсию

 людям  мы  их  заставляем  оставаться  на рабочих местах, а этим

 временем молодежь вся остается за забором.

      Как вы смотрите на эту проблему?

 

      БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. Леонид Александрович, с одной стороны, я

 согласен об активной постановке этого вопроса, первая ее часть -

 заработная  плата.  Я  думаю, вам как экономисту известно о том,

 что повысить заработную плату другого механизма у нас нет, кроме

 здесь принять решение об эмиссии.

      Если  же вести разговор о производительности, вы знаете, ее

 нет.  Если говорить о росте обкемов производства -их нет. И этот

 разговор,  порой  дилетантский, я иначе никак не могу назвать, -

 что  давайте  в  два раза увеличим заработную плату, на чем?! На

 станке можно напечатать деньги и раздать. Другого нет.

      Второй  вопрос. Увеличить пенсию. Сегдня с июля месяца 2, 1

 млрд.  задолженность  по  пенсии, как ее можно увеличить? Опять-

 таки,  за счет чего, что у нас, обкемы производства увеличились,

 что   у   нас   сегодня,  какие-то  новые  отрасли  появились  в

 производстве?  Тоже  нет.  Тогда  получается, какой источник для

 того,  что  был?  Прежде  всего экономика, другого источника для

 поступления  в   тот  же  Пенсионный  фонд нету.

      Третий  вопрос,  который  есть,  по занятости. Я согласен с

 вами,  что вы оцениваете таким образом, что да, фонд должен быть

 отчисления,  но  какие-то другие   источники.

      Какие  они  должны  быть, другие источники? Вот это то, что

 мы, например, сейчас приняли решение по социальному чтрахованию?

 Это   тоже  не  идеально.

      Поэтому я полагаю, что должна быть в себестоимости положены

 затраты  те, которые включают и на социальное страхование людей.

 Без  этих  отчислений  просто-напросто мы не сможем удерживать в

 активной  форме  сам  рынок  занятости, не сможем, потому что мы

 торговались  один процент и откуда брать другой процент, во всез

 цивилизованных  странах  это  идет,  я  говорю,  это 5 и 7 и 8%,

 потому  что людей  надо защищать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Микола Петрович, сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  нам  потрібно  порадитись. Мабуть, було б

 раціонально...

      Микола  Петрович , сідайте, будь ласка.

      Нам  потрібно порадиться, було б, мабуть, правильно, щоб ми

 використали   тих   регламентних  20  хвилин  і  дали  моживість

 виступить від  фракції?

      Значить,   потім   Івану  Федоровичу  Курасу,  і  на  цьому

 завершити  розгляд  даного  питання,  потім  зробити  перерву  і

 розглянути  друге  питання до 14   години.

      Не заперечуєте? Хто задану пропозицію, прошу проголосувати.

 Щоб  не  розривати  це  питання. Я  прошу  підтримати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Значить,    слово    надається   від   фракції   "Єдність".

 Селіфонтьєв, будь ласка, за ним Павловський. 20 хвилин виставте.

 

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

 

      Шановні  колеги,  дійсно,  сьогоднішнє  питання, яке ми тут

 розглядаєм,  одне  з  найважливіших  питань  -це  питання нашого

 майбутнього.  Закінчились  випускні.  Куди  підуть діти, де вони

 знайдуть своє місце в цьому житті. Чи ми їм підготуємо подальший

 розвиток  їх  праці  і  навчання,  чи  вони  підуть  і поповнять

 кримінальні  структури,  які  завжди готові їх прийняти з такими

 великим   обіймами.

      Криза  в  економіці  вона  призвела і до кризи в соціальній

 сфері,  в  тому  числі до кризи в нашій освіті та медицині. Тому

 верують  залі  такі емоції. Повірте, що біль за наших дітей,  за

 наше  майбутнє,  за  те,  де  вони  будуть працювати, я думаю, у

 кожного  депутата свій особливий, і кожен депутат підтримає любу

 практичну  пропозицію, якби тільки це питання було вирішено. Але

 на  привеликий  жаль  на  данному етапі це питання не вирішено і

 поки  що  ми  не  бачимо  якихось, ен почули відповідних яких-то

 відповідей , як  воно буде вирішено найближчим часом.

      Да,  ми  не можем заперечувати, що і Міністерство освіти, і

 Міністерство  охорони  здоров'я провели дуже велику роботу у тій

 скрутній ситуації, яка склалася. Але на наш погляд тут необхідно

 зараз приймати більш рішучі міри, заходи. І цю всю працю повинен

 очолити  Кабінет Міністрів. Тому що те, куди підуть діти, завтра

 буде відзначено  на тій   ситуації, яка складеться в економіці.

      Сьогодні  ми  не  підготуємо робітника, завтра не буде кому

 стати  і  працювати  на  заводі, не буде кому працювати в шахті.

 Сьогодні  ми  не  підготуємо  фахівця,  завтра  в  нас  не  буде

 інженера,  завтра в нас не буде лікаря. Сьогодні ми не вкладуємо

 кошти  в  підготовку  цих  професій, завтра ми їх не отримаємо і

 робітничих  міст.

      На  мій  погляд,  треба  розділити це питання на два етапи:

 перше  -це  тактично  і  уряду  необхідно ці тактичні опертавині

 заходи  вжити  терміново,  щоб  ці  випускники, які вже сьогодні

 залишили  стіни  шкіл,  нашли  своє  місце  в  нашому  житті;  і

 стратегічні  -це ті заходи, які ми повинні розрахувати на якийсь

 певний період і за цей певний період їх приймати.

      Які  ж  це  можуть буть заходи? Ну, можна розглянути тільки

 деякі концепції. Якщо зараз у нас взяти оподаткування діяльності

 начальних  закладів  за  закладів охорони здоров'я, вони могли б

 створювати  при собі виробничі якісь об'єднання і з допомогою їх

 створювати  і  нові  робочі  місця,  і  наладити, поповнити своє

 фінансування.  Але,  на  превеликий жаль, цього не стає, тому що

 податкова  інспекція  даже  заднім  числом сама тлумачить так чи

 інакше  ті  закони, в законі вони у нас звільнені від податку на

 прибуток,  але  цей  податок  береться. І замість того, щоб дати

 змогу закладам освіти, закладам лікувальним самим поповнити свої

 кошти,  самим створити нові робочі місця і для молоді, і для тих

 структур, які зараз вивільняються, ми робимо навпаки.

      Дуже  багато  іде  скорочення у нас спеціалізованих центрів

 медичних.  Це  центри,  де  сконцентровані  найкращі  кадри,  де

 сконцентровані  найкращі  методики,  де  сконцентровані найкращі

 засоби як лікування, так і діагностики. Але, на превеликий жаль,

 мені  здається,  Міністерство  охорони  здоров'я  повинно  чітко

 визначитись  зараз  і дати конкретні рекомендації на місця, як і

 Міністрество  освіти,  тому  що  віддати  на місця вирішення цих

 питань   зараз,  це  можливо  буде  невірно.  Потрібна  державна

 політика  в цьому напрямі, яка буде відповідати Конституції, яка

 буде  ці заклади, мережу закладів, яка створена, буде охороняти,

 а не руйнувати. Тому на це питання треба особу увагу уділити.

      На  превеликий  жаль,  не  передбачені спеціальні фонди для

 початку  малого  бізнесу  у нас у державі для тих молодих людей,

 які  могли  б  почати  цей  бізнес,  але вони не можуть зараз не

 навчатися, не працювати і не можуть отримати ніяких кредитів для

 того, щоб реалізувати свої потенційні якісь можливості.

      Немає цільових фондів нате,щоб строїти для молоді житла.

      Це  теж  могли  вони тут і навчатись і працювати на будівлі

 житла  на  свої  потреби,  для молодіжних організацій, для сімей

 молодих робітників.

      Кошти  на перепідготовку кадрів, які концентруються у нас у

 Міністерстві  зайнятості.  На  мій  погляд їх необхідно передати

 Міністерству   освіти   і  не  придумувати ніякі нові  навчальні

 заклади. Тому що у насє достатня кількість і вищих і середніх, і

 професійно-технічних   навчальних  закладів,  які  проведуть  цю

 перепідготовку і мине будемо розпорошувати кошти.

      Питання  надзвичайно важливе  і  моє  прохання,  щоб Кабінет

 Міністрів взяв на особитий контроль ці .....

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павловський. Николаєнко.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ

 

      406   виборчий   округ,   місто   Хмельницький   Українська

 Республіканська партія.

      Шановний   Олександр   Миколайович,  шановні  члени  Уряду,

 шановні  колеги. Я хотів би звернути увагу на те, що ми сьогодні

 обговорюємо  такі  дрібні, я б сказав питання і так не дійшли до

 коріння зла, до коріння того занепаду, який має наше суспільство.

      Я  хотів  би  згадати  і  відмітити  навіть, що не поганоот

 виходячи  з  питань і доповідь працюєі Микола Петрович і Михайло

 Захарович,  але  справа втому, що вони нічого не можуть вирішити,

 вони     можуть    бути    тільки    пасивними    спостерігачами

 оцього деградації нашого суспільства.

      А проблема   тут   якраз   і  полягає  в  ідеології  реформ.

 Якраз  ринкових  реформ.  Тому  що  в ринковому середовищі треба

 чіткорозуміти  є  дві  групи  країн -елітарні, неокапіталістичні

 країни   змішаною   економікою,   які  опираються на  сукупність

 економічних  утворень серед яких ведучою є інноваційна українська

 ідеологія  Михайла  Туган-Барановського,  і  інша переферія цієї

 системи,  яка живе за нормами дикого або класичного капіталізму,

 за ідеологією Адама Смітта.

      Я  не  буду  переказувати  цю  ідеологію, я тільки процитую

 слова  ідеолога  монетарної  політики  в Європі Фон-Харіка, який

 сказав  стосовно  молоді:  "Навіщо  я  буду фінансувати майбутнє

 покоління?  Воно  ж  мене  не  кредитує".  От  звідси  і йде оця

 ідеологія розриву зв'язків між поколіннями.

      Більше  того,  якраз  оці  елітарні країни поглинають ринок

 периферії,  один із способів поглинання -це приниження інтелекту

 нації, а воно йде через систему освіти, через вищу освіту.

      І,  зверніть  увагу,  у  тих  даних, що нам роздали в науці

 найменша  кількість  молоді:  9,  5%. Це кожний 11-ий, то її там

 майже немає.

      Я хотів би звернути увагу на те, що має творити молодь, -це

 створення нових технологій, нових ідей, це наука.

      Так от, якщо подивитись на периферії в областях України, то

 сьогодні  вже  на  10  тисяч  населення в Україні, областях типу

 Хмельницької,  Волинської  і інших, припажає менше 10 людей, які

 можуть   розробити   технічну   документацію,  тобто  займається

 прикладними  дослідженнями. А це ознака слабкорозвинутої країни.

 І звідси все починається.

      Наша аспірантура в прикладних галузях майже не фінансується

 зовсім, на 5%. Якщо ми будемо відтворювати технології?

      Я хотів звернути ще увагу на одну світову статистику, яка в

 Україні  добре  спрацьовує.  Зростає  безробіття  на  1%,  на 3%

 зростає злочинність, і серед молоді це дуже добре відчувається.

      І  я  хотів  би  заперечити якимось чином Миколі Петровичу.

 Микола   Петрович,  питання  вирішення  безробіття  не  в  Фонді

 зайнятості,  це  там,  коли  воно  дуже  маленьке,  це зовсім не

 вирішує  проблеми. Проблема безробіття вирішується стратегічними

 питаннями, в першу чергу, промисловою політикою, якої  немає.

      Отже,  я  хотів  би  завершити  загальними фразами і навіть

 запропонувати  пропозицію,  як  вирішити проблему молоді, а вона

 вирішується чотирма пунктами.

      Перше.  Держава  повинна розробити свою промислову політику

 на  основі  іноваційної  теорії  Михайла  Туган-Барановського  і

 відкинути  монитарну  економічну  теорію як базову. Вона повинна

 бути тільки як додаткова.

      Друга.   Замість  беззастереженої  стратегії  лібералізації

 зовнішньоекономічної  діяльності,  ми  повинні  її зрівноважити,

 стратегію  захисту  свого ринку і свого виробника і опиратися на

 власні сили  при вирішенні цих проблем.

      І третя проблема, без якої нічого не здвинеться з місця. Ми

 повинні  на  банківську  систему підпорядкувати інтересам нашого

 виробництва.

      І  четверте.  Ми повинні заробітну плату, стипендію, пенсії

 підвищити в 6 -7 разів. І тоді почнеться процес, тоді ми зможемо

 створити  ринкову  економічну систему, в основі якої буде лежати

 власне  виробництво.  І звідси вирішаться всі проблеми молоді, і

 молодь буде мати майбутнє.

      Тому,  я  пропоную, щоб ви сприяли тому, щоб оце конкретний

 розгляд  цих  проблем  ми могли розглянути в засадах внутрішньої

 економічної  політики  на  перехідний період, який я пропоную, і

 прошу включити в порядок засідання сесії на наступний тиждень.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ніколаєнко   від   Селянської  соціалістичної

 фракції, за ним Симоненко.

 

      НІКОЛАЄНКО.

 

      Ніколаєнко,  402,  Херсонщина,  фракція Соціаліалістичної і

 Селянської партій.

      Шановні  друзі! Тисячолітня історія існування нашої планети

 свідчить  про те, що ті держави, які відносилися з певною увагою

 до   виховання   молоді,  до  пробле  молоді,  ті  держави  мали

 перспективи.

      Я  наведу  тільки  буквально  кілька прикладів. Рим, велика

 потужна  держава.  Воювала,  війна  за війною. Але, коли прийшов

 туди  царем  Нума  Помпілі,  45  років  ця держава не воювала за

 рахунок  того,  що держава займалася вихованням людей моральним,

 працевлаштуванням  і  так  далі,  і так далі. Навпаки ж, держава

 Спарта  також  виховувала  молодь і весь час тримувала військові

 перемоги.

      І  те, що в 19941-19945 році в Великій Вітчизняній війні ми

 отримали  велику  перемогу  -це  перемога сільського вчителя, це

 пермога  виховної  роботи,  як  наслідок  всієї системи освіти у

 нашій державі.

      Я погоджуюся з усіма виступаючими, які тут говорили про те,

 що проблема молоді, її працевлаштування не стоїть одноосібно, не

 стоїть  остронь тх процесів, які відбуваються в нас в державі. І

 та  ситуація,  в  якій сьогодні наша держава, і, перш за все, її

 молодь,  і  люди похилого віку, і пенсіонери -це, звичайно, все-

 таки  єсть  наслідок  хибного соціально-економічного курсу. Люди

 сьогодні  без роботи без роботи, без грошей. І особливо потерпає

 сьогодні   молодь.   Мене   тривожить  те,  що  молодь  сьогодні

 неадекватно  оцінює  ситуація. Як сьогодні сказав міністр праці,

 про  те,  що вони сьогодні бачать вихід в тому, що вони підуть в

 якусь  приватну структури чи комерційну, чи підуть на панель, чи

 своїми   груджьми  захистять  якогось  бізнесмена  від  другого,

 вибачте  мене, бізнесмена. Ні. Молодь мусить сьогодні зрозуміти,

 що  вихід  тільки в тому, коли вона володіє професією, коли вона

 навчиться і буде гідна своїх батьків.

      Я   б   хотів   би   виділити   дві   проблеми  сьогодні  в

 обговорюваному  питанні  і  запропонувати конкретні кроки уряду,

 не тільки говорити, скажімо, про політику.

      Перша  проблема  -зайнятість  молоді.  Я б не сказав би, що

 зайнятість  тільки  випускників.  А  занйятість  учнів  молодших

 класів,  студентів, учнів технікумів, профтехучилищ. Де поділися

 сьогодні  в  Украіні  учнівські  виробничі бригади? Ви дивіться.

 Поля  позаростали.  Чому  сьогодні  не  організувати  цих дітей,

 накормити  там  їх,  проводити  виховну  роботу  і  хай би вони,

 вибачте  мене,  і  заробляли  і  виховання там якесь зробити. Де

 табори  праці  і  відпочинку?  Де учбово-виробничі комбінати? Як

 використовується  влітку  база  профтехучилищ,   технікумів?  Де

 віськово-партіотичні   табори?  Сьогодні  єсть  районний  відділ

 культури   Служби  зайнятості,  сьогодні  єсть  районний  відділ

 освіти,  сьогодні   єсть  воєнкомати,  які сидять, не знають чим

 займатися. Чому не зібрати цих людей і не зайняти цю молодь.

      Франклін  де Лано Рузвельд під час занепаду у Штатах у 1932

 році  створили  такі  табори, через які пройшли мільйони осіб. І

 посаджено  було  мільйони  дерев,  прокладено  сотні  кілометрів

 доріг.  Що  нам,  немає  чим займатися?! 21 тисяча неповнолітніх

 випускників  дев"ятих  класів  не  зайняті  сьогодні. Чому ми не

 працюємо  з  ними?!  Що  нам  тут заважає? Це перша проблема. Та

 молодь, яка ще вчиться.

      Друга   проблема  -проблема  зайнятості  випускників  шкіл,

 профтехучилищ, вузів. Це майже 800 тисяч юнаків і дівчат щороку.

 Дивіться,  тут  вже казали в доповіді, скорочено на 25 відсотків

 для  технікумів,  на 20 відсотків держзамовлення для інститутів,

 на  10 -для профтехучилищ. Це 70 тисяч дітей сьогодні залишаться

 поза стінами учбових закладів!

      Разом   з   тим,   для   МВС,   СБУ,   держбезпеки,   армії

 держзамовлення   не   скорочено.   І   фактично   сьогодні   для

 Міністерства освіти держзамовлення скорочено на 30-40 відсотків.

      Таким  чином, ми втрачаємо. А нам потрібно все зробити, щоб

 перенести  період  активного входження молоді на час цієї кризи.

 Краще вчити в стінах учбового закладу, ніж потім його виховувати

 в тюрьмі!

      Що   я  пропоную.  Перше.  Впорядкувати  платний  прийом  і

 держзамовлення.  Стаття  42  Закону  каже,  що всі поступають на

 рівних  конкурсних умовах. Але стаття 61 Закону про освіту пункт

 4  каже,  що  можуть бути -за кошти. У нас, на жаль, сьогодні за

 кошти   можуть  бути  лише  за  рахунок  держави.  А  53  стаття

 Конституції  каже,  що  обов"язково  в  державних  за  державний

 рахунок навчання.

      Друге.  Зайняти  молодь круглорічно. Відновити табори і так

 далі.

      Третє.  Відновити  виробниче  і  трудове навчання в школах,

 профтехучилищах і так далі.

      Четверте. Віднести період входження молоді в ринок, в...

      І  тому  -фінансувати освіту! То тому не будемо финансувати

 тюрми. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко П.М.  За ним Курас І.Ф.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

      Уважаемые  коллеги!  Я  хотел бы, начиная свое выступление,

 привлечь  ваше  внимание  к  тому,  что  инициатива коммунистов,

 народных    депутатов,    поддержаная   депутатами-социалистами,

 реализованная   сегодня   в   парламентских  слушаниях  Кабинета

 Министров  по  одной  из  проблем, приобрела, по моему глубокому

 убеждению,  государственное значение именно эта проблема сегодня

 дает основания сделать нам некоторые принципиальные выводы.

      Первое,  как  бы  наши  противники  коммунистов  сегдня  не

 изощрялись  в критике коммунистов и последствий их политики, при

 Советской  власти  подобные  проблемы  не  стояли  и не могли бы

 стоять,   ибо   политика  государства  -это  политика  будущего,

 политика  обеспечения  жизненных  условий  каждого   человека.

      Второй   принципиальный   вывод.  Слушание  дает  основание

 утверждать  нам,  что  страна,  наша родная Украина превращена в

 мировую   помойку,   куда   весь   цивилизованный   мир  сбросил

 проституцию,   наркоманию,   преступность,   безработицу  и  все

 остальное.

      Третий  принципиальный  вывод.  Мы  от индустриального пути

 развития  превращаемся  и  скатываемся к аграрному, а вернеее, к

 зависимой  экономике,  и  та  экономика,  которая  не  даст  нам

 экономической   и политической  независимости.

      Четвертый  принципиальный вывод. Эти слушания подтверждают,

 насколько  лицемерны  были все те, кто нас приглашал и кто в эту

 ночь  злополучную  так  агитировал  за принятие Конституции. Где

 выполнения  Конституции  о праве на образование нашей молодежи,

 где  выполнение  Конституции  о  праве  на  труд, где выполнение

 Конституции  об  обеспечении  государством необходимых, я говорю

 "необходимых", не то, что те, которые улучшаются, но жизненных

 условий для  каждого  молодого  человека  и для  каждой  семьи?

      Я  хочу  привлечь  ваше  внимание  к  тому, что мы пожинаем

 сегодня плоды разрушительной политики, когда уничтожена система,

 одна из лучших в мире, система воспитания молодого поколения.

      Сокращается  система профессиональной подготовки. И здесь я

 хочу еще раз привлечь ваше внимание к выводу коммунистов, что на

 рынке-то  труда,  о  котором  так  здесь  здорово  говорят  наши

 правители,  нужна  дешевая рабоая сила. Не нужна профессионально

 подготовленная рабочая сила, имеющая высшее образование, все то,

 то  создано  было  за   годы  Советской  власти.

      160  профтехучилищ  решылы,  так  сказать,  росчерком  пера

 уничтожить,   заводские   системы   подготовки  профессиональных

 кадров.  Я  был  в  харькове,  крпнейший  завод  "Серп  и молот"

 уничтожает  сегодня  технику. Оказывается, нам не нужны те люди,

 котоыре     будут     собирать    наши    же    двигатели    для

 сельхозмашиностроения,    которые    будут    новые   разработки

 реализовывать.   То   есть   дешевый   рынок   он  прежде  всего

 предусматривает не интелектуальный труд, а всех тех, кто сегодня

 будет,  действительно,  за  копейки работать на тех, кто владеет

 Украиной.

      Вузы.  Я  привлесь  хочу  внимание.  Уважаемые правители, в

 каком   это   государстве   перестали   думать   об   инженерной

 специальности. Вы что хотите, чтобы мы, действительно, банановой

 республикой  были  и  вообще  не развивали свои производительные

 силы.  Вы  посмотрите,  что  вы  натворили  за последнее время с

 этими,   так  называемыми,  политикой  перепрофилирования  нашей

 высшей  школы.  И  к  чему вы привели? Кто у нас тут пособирался

 сегодня?  Что  новыми  разработками,  новыми технологиями кто-то

 занимается. Вы  уничтожили  высшую школу.

      Я  сегодня хочу привлечь ваше внимание. Ни одного завода не

 построили,  ни  одной  технологической  линии  не  открыли.  80%

 оборудования  базовой  отрасли  машиностроения  коту  под  хвост

 выкинули,  уничтожили  уже.  Я не говорю о других то, что должно

 составлять структуру  сегодня  народного хозяйства.

      О безработице. О чем мы сегодня говорим? А где 10 миллионов

 украинцев,   которые  сегодня  за  пределами  Украины  в  России

 заработывают  себе  на сухарики, чтобы прокормить семью. А гед 5

 миллионов,  которые  челноками болтаются сегодня по всему миру и

 везут  сюда  мотлах,  продавая  его,  просто  уничтожая генофонд

 будущего  околения нашего народа. Что привозят сегодня благодаря

 тому,   что  вы  открыли  границу  госдуарства,  и  сегодня  без

 сертификата   качества  продукции,  разрешили  продавать  всякое

 дерьмо здесь, простите  за грубое слово у нас  в  государстве.

      Реструкторизация    промышленности    без    соответсвующей

 кординальной   изменения   политики  по  производительным  силам

 сегодня  приводит  к  уничтожению главного -производительных сил

 Украины.

      Главное  -выводы,  какие  надо  сегодня  сделать  и чтобы я

 предложил  от нашей фракции. Вывода два, и они пожалуй коренные.

 первое -это вернуться к плановой экономике. И только она может в

 критической   ситуации   вывести   Украину   из   этого  кризиса

 системного.

      И  второе. Я хочу привлесь внимание, что на протяжении трех

 лет,  когда  правит  государством  новый  правитель Кучма, у нас

 временное  правительство, и призывает трудящихся, как и в начале

 века,  высказать  точно  такое  отношение к нынешнему временному

 правительству и принять соответствующие меры.

      Благодарю за внимание. (Оплески)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Курас  Іван  Федорович,  будь  ласка.  5 хвилин

 виставіть.

 

      КУРАС І.Ф.

 

      Вельмишановний   Олександр  Миколайовичу,  шановні  народні

 депутати,  з цієї високої трибуни сьогодні вже прозвучало багато

 обгрунтованих  виступів,  ще  більше критичних зауважень, чимало

 конструктивних побажань.

      Виступаючи   тут  від  імені  уряду,  мені  дуже  важко  не

 повторитися,  особливо  в умовах досить жорсткого Регламенту. Я,

 передусім,  хотів  би  наголосити на тому, що, дійсно, проблема,

 яка  сьогодні обговорюється, до речі, уже обговорюється в різних

 аспектах  5  чи  6 раз на Верховній Раді, і це є свідченням дуже

 великої  уваги  до цієї сфери з боку вищого законодавчого органу

 нашої  держави, дає підстави для серйозних роздумів, для критики

 і для самокритики.

      Разом  з  тим,  я  хотів  би  закликати вас до того, щоб ми

 уникали  надмірної  політизації у розгляді цієї проблеми. Якщо в

 проблемі  освіти,  дійсно,  сублімуються  економічні, соціальні,

 виховні,  політичні  і  багато  інших проблем нашого суспільного

 життя,  то  це  є  істина,  і  разом  з  тим, однобічний підхід,

 однобічний,  політичний  підхід  до  їх розгляду, мені здається,

 позбавляє  нас  не  тільки перспективи їх об'єктивного розгляду,

 об'єктивної  оцінки, але і налагодження необхідної співпраці між

 урядом, між нашими міністерствами і між Верховною Радою.

      Ми  ж,  з  свого  боку,  переконані  в  тому,  що саме така

 співпраця   дає  нам  можливість  вирішувати  ці  питання.  Хочу

 наголосит  також  на  тому,  повірте,  що  це  так, є відповідна

 статистика,  можна  дискутувати з приводу змісту цих рішень, але

 за  останній  рік,  як  ніякому  іншому  соціальних  питань Уряд

 приділяв    проблемам    освіти,    проблеми    тому   ж   числі

 працевлаштуванні молоді найбільшу увагу за останні три чи навіть

 більше років.

      І я хотів ,щоб ми мали на увазі  дві речі.

      Михайло   Захарович   Згуровський   -Міністр   освіти   тут

 виступаючи  сказав, про те, що дійсно, на попередніх етапах була

 зруйнована,  на  жаль,  дійсно,  це  вірно,  треба  це  визнати,

 зруйнована система обов'язкового ,так би мовити , розподілу.

      Ми  повернулися  до  цього  питання, я просто, ви можете по

 різному  до цього ставитися,шановні народні депутати, але я мушу

 нагадати  Указ  Президента  України  про  обов'язковий  розподіл

 випускників  вищої  школи,  для  прикладу, тут Петро Миколайович

 звертався  до вищої школи,я тому хочу дати відповідь.

      Для   тих,  зтих  спеціальностей,  в  тих  вищих  державних

 навчальних закладах, які  за  державний бюджет,за державні кошти

 закінчують освіту. Вони обов'язково за цим указом мають три роки

 працювати за призначенням держави.

      І   друге   питання.   Ми  зараз  це  питання  контролюємоі

 досить жорстко контролюємо і може проце варто було більш детально

 розказати, ми готові це зробити.

      І друге питання -це є рішення Кабінету Міністрів мається на

 увазі- це принципове питання - про державне замовлення.

      Про цетут ішла мова. Для різних типів навчальних закладів. Ми

 виходимо з того, я хочу тут теж одному з народних депутатів про це

 сказати,  який  нас  критикував  за співвідношення міжплатними і

 бюджетними   формами  навчанням.  Ми  виходимо  з  того,  що  80

 відсотків  всіхформ  навчання  -є  за  рахунок  бюджету,  тобто,

 відноситься до сфери державного замовлення і тільки 20 відсотків

 з тих хто хоче навчатися, але не має можливості сьогодні держави

 їм  забезпечити такі можливості вони моужть використовувати своє

 конституційне право за рахунок, так би мовити, власного кошту.

      Так   що  співвідношення  тут  цілком  відповідає  потребам

 структурі  нашої  економіки,  нашого суспільства, запитам його в

 цілому. Це друге принципове питання.

      І  третє.  Я  хочу  сказати про те, що ми дуже уважно, дуже

 серйозно  поставимося  до  всіх  тих  питань,  які  тут сьогодні

 прозвучали,  особливо  ті,  які  носять абсолютно конструктивний

 характер. Ми маєм на увазі, протягом липня і серпня місяця цього

 року  хтось  йде  в  відпустки,  в  тому числі парламент, будуть

 відпочивати  наші  студенти,  наші викладачі, наші школярі, Уряд

 має на увазі за ці два місяці зробити чимало в цьому напрямку.

      Ми  зараз після виступу Президента на ювілейному засіданні,

 присвяченому  першій  річниці  Конституції, розробляємо Програму

 діяльності  Уряду, і сюди включаються якраз питання, про які йде

 мова сьогодні.

      Я  не  хочу  забігати вперед і говорити про систему охорони

 здоров'я,   про   це   буде  окрема  розмова.  А  що  торкається

 трудовлаштування,  що торкається налагодження відпочинку дітей в

 ці   місяці,   підготовки  системи  народної  освіти  до  нового

 навчального  року, ці питання, я без перебільшення хочу сказати,

 щоденно обговорюються в Уряді, так би мовити, в робочому режимі,

 щопонеділка  шановний  Василь  Васильович  Дурдинець  збирає нас

 всіх. І це одне з головних питань, які сьогодні обговорюються. І

 ці   питання   включаються  до  Програми  роботи  Уряду  на  цей

 конкретний двомісячний літній період.

      Я   сподіваюсь,  що  на  тому  засіданні  Уряду,  яке  буде

 найближчим часом, ці питання також будуть гостро стояти.

      Таким  чином, таким чином, шановні народні депутати, я хочу

 від  імені  Уряду подякувати вам за конструктивний розгляд цього

 питання,  закликати  вас  до  співпраці і ще раз: хай ці питання

 будуть  поза  політизацією,  інакше  нам  дуже важко буде знайти

 дотичні,  так  би  мовити,  точки,  над  якими мусимо з вами всі

 дружно працювати.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  думаю, що питання, яке ми

 розглядаємо  сьогодні  на  Дні  Уряду  у  Верховній  Раді, це те

 питання, яке болем проходить через душі всіх: і всіх присутніх в

 цьому  залі,  і  кожної  сім'ї. Знаючи, що, дійсно, ту систему і

 підготовки,  і  перепідготовки  кадрів,  та  система, яка раніше

 десятиріччями   відпрацьована  була,  питання  працевлаштування,

 забезпечення молоді всим необхідним, вона розрушена.

      Я  думаю,  що  мова йде сьогодні не скільки заполітизована,

 скільки  йде  в  тому  напрямку, що нам потрібно робити. Не може

 такого  бути,  щоб  Україна,  вчорашня козирна держава, в складі

 Союзу  РСР  в питаннях кадрової політики сьогодні виявляється на

 роздоріжжі. Як забезпечити наших молодих людей робочими місцями.

      Тому, я думаю, що всі пропозиції, які були висловлені, вони

 безперечно  будуть враховані. І в тих законодавчих актах, які ми

 з   вами   повинні   після   сьогоднішнього   розгляду   питання

 напрацювати,  і в тій програмі, яку розробить безперечно Кабінет

 Міністрів,  як  виконавча  структура.  І ми повинні, розуміючи і

 співставляючи, що було, що є і що повинно бути, все зробити, щоб

 недопустити деградацію в нашій державі і в кадровому відношенні,

 і в суспільному відношенні.

      Тому,  я  вважаю,  що  сьогодні,  мабуть,  одне  з корінних

 питань,  порівняно  з  тими,  які  ми  тут приймали, включаючи і

 Конституцію,  і  бюджет,  і  всі  ті  законодавчі  акти,  які ми

 приймали  чи  будемо приймати. Це -життєдайне питання, від якого

 залежить майбуття нашої держави, якої їй бути.

      Ми  з  вами  повинні  по  розгляді  цього  питання прийняти

 постанову.  У  вас на руках є проект, який підготовили. Я просив

 би  вашої  згоди,  щоб  прийняти  його  за  основу,  а  потім  з

 урахуванням тих зауважень і пропозицій, які тут були висловлені,

 щоб  ми його доопрацювали, і завтра могли за його проголосувати.

 У  вас  немає,  у  решти депутатів є. Не може такого, щоб одному

 мені дали проект постанови.

      Шановні  колеги!  Та  є  постанова  у  всіх, про що мова. Я

 прошу,  не  мішайте  працювать.  Я  ставлю  на  голосування, щоб

 прийняти проект постанови за основу.

 

      "За"-

      Які  єсть  інші  думки,  будь  ласка.  Я вибачаюсь, шановні

 колеги.  Значить  тут  дехто  каже,  що  нема  постанови.  Я вам

 зачитую, вам її роздали.

      Проект  поставнови  Верховної  Ради про інформацію Кабінету

 Міністрів  про  забезпечення  працевлашітування молоді, зокрема,

 випускників, шкіл, вузів та інших навчальних закладів.

      Верховна Рада постановляє:

      1.   Інформацію   Кабінету   Міністрів   про   забезпечення

 працевлаштування  молоді,  зокрема,  випускників  шкіл, вузів та

 інших навчальних закладів взяти до відома.

      2.   Запропонувати   Кабінету   Міністрів   України   вжити

 невідкладні    заходи    щодо   безумовного   дотримання   вимог

 законодавства    стосовно    надання   додаткових   гарантій   в

 працевлаштуванні  молодих  громадян. Саме: молоді, яка закінчила

 загальноосвітні  школи,  а  також  професійно-навчальні  виховні

 заходи, вищі заклади освіти і не отримала направлення на роботу,

 Іншим  особам  молодше  21  року, юнакам і дівчатам звільнених з

 місць   позбавлення  волі  у  зв'язку  з  амністією  до  річниці

 Конституції  України,  неповнолітнім,  в  тому  числі сиротам та

 напівсиротам,    молодим    інвалідам.    Запровадити   державну

 статистичну     звітність     щодо     розподілу     винускників

 загальноосвітніх   шкіл,  професійних  навчально-виховних  вищих

 закладів  освіти до їх подальшого роду занять, працевлаштування,

 призов до Збройних Сил України, продовження навчання та інше.

      Внести   на   розгляд   Верховної   Ради   пропозиції  щодо

 законодавчого  забезпечення  організації та проведення трудового

 виховання  професійної  орієнтації  молоді, взаємних зобов'язань

 молодих  громадян  та держави при наданні першого робочого місця

 гарантії   працевлаштування  молоді  яка  закінчила  навчання  в

 структурах державної служби зайнятості.

      3.    Рекомендувати    органам   місцевого   самоврядування

 розглянути  виконання  територіальних  програм  зайнятості  щодо

 працевлаштування  молоді  та  здійснення  заходів із соціального

 захисту молодих громадян і неповнолітніх від безробіття.

      4.  Вважати  за  доцільне  заслухати  в листопаді 1997 року

 інформацію  Кабінету Міністрів України про стан працевлаштування

 випускників навчальних закладів цього року.

      Я ставлю на голосування прийняти за основу.

      Прошу підтримати.

 

      "За" -

      Будь ласка, у мене прохання, я ще раз ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Була  пропозиція, щоб ми з голосу його не доповнювали, дати

 можливість  профільному  комітету Олександра Миколайовича Яценка

 доопрацювати і завтра проголосувати в цілому як постанову.

      Немає заперечень?

      Я  ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Тому що багато

 пропозицій і зауважень висловлено.

      І  так,  з  голосу  ми будемо просто багато часу тратити на

 доопрацювання.

      Яковенка, я вибачаюсь, Яковенка.

 

      "За" -

      Прийнято. Спасибі.

      Оголошується перерва на 30 хвилин.

      Після перерви будемо розглядати друге питання.

 

 

 

     

 

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Продовжуємо   роботу.  Розглядається  питання

 інформація  Кабінету  Міністрів України про стан справ у системі

 охорони  здоров'я  України  та  перспективи  її  розвитку.

      Доповідає   Сердюк   Андрій   Михайлович, міністр  охорони

 здоров'я.

      Скільки  вам  часу? 15  хвилин  виставте, будь ласка.

 

      СЕРДЮК  А.  М.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати,

 шановні присутні!

     Ефективна  охорона  здоров'я -суттєвий фактор, стабілізуючий

 соціально-політичний стан країни. Не буду детально зупинятись на

 даних,  вони  є  в    наданій    вам  інформації.

      Дозволю  лише  привернут  и  увагу  до найбіль тривожного -

 демографії.   Її   кризові   тенденції   за   останні   6  років

 концентровано проявляються в таких показниках. Природний приріст

 аселення  з  1991  року  вперше за повоєнні роки набув від'ємних

 значень  і  невпинно  продовжує  зменшуватись.  Рівень загальної

 смертності населення є найвищим серед країн Європи. За останні 6

 років   померло  на  1  млн.  150  тисяч  громадян  більше,  ніж

 народилось.  До кінця століття ця  цифра  подвоїться.

      Середньо  очікувана  тривалість  життя  зменшилась  на 3, 5

 років.  Провідною причиною скорочення тривалості життя є високий

 рівень передчастної смертності чоловіків працездатного віку. Він

 в 4  рази  вищий , ніж  у жінок.

      Чисельність   дитячого   населення   за   останні  6  років

 скоротилась  на  712  тисяч  чоловік.  Україна  стала  однією  з

 найстаріших країн Європи.

      Процес  депопуляції  продовжується.  Лише  в  3  областях -

 Закарпатській,  Івано-Франківській, Рівенській приріст населення

 позитивний.

      Стан, який зараз переживає наша країна, коли кожне наступне

 покоління  народжених  менше покоління батьків, є безпосередньою

 загрозою  майбутнього  нації,  її  оборонному, еконномічному т а

 трудовому  потенціалу.

      Навіть  якщо  припустити  неймовірне,  що  в  поточному  чи

 наступному  році  ситуація почне покращуватися, наслідки процесу

 дипопуляції  від  нації відчуватимуться до середини 21 століття.

 Повільно  знижується  рівень  дитячої  смертності. Найважливіший

 показник  репродуктивного  здоров'я  нації, який становить зараз

 13,  6  на  тисячу народжених. В одночас слід відзначити, що цей

 показник  був  би  вищим,  якби  не  самовіддана робота медичних

 працівників.

      В  цілому  говорити  про  позитивну динаміку стану здоров'я

 дітей  передчасно.  Серед  школярів  40  відкотків страждають на

 хронічні  захворювання,  лише  10  відсотків  можна  віднести до

 категорії   практично  здорових.  Тривожні  цифри  із  здоров'ям

 школярок.  75  відсотків  з  них  мають  хронічну паталогію, яка

 вплине  на  репродуктивну  функцію. В 2 рази за останні три роки

 збільшилась  кількість  юнаків, які отримали відсрочку в призову

 на  ійськову службу за станом здоров'я, а серед тих, хто пройшов

 комісію,  багато  наркозалежних.  Все це в значній мірі підриває

 обороноздатність   держави.   Провідними   причинами   загальної

 смертності  населення,  як  і раніше, залишаються хвороби систем

 кровообігу,  злоякісні  новоутворення,  нещасні випадки, травми,

 отруєння.

      Кількість  останніх  в  структурі  смертності працездатного

 населення  за  5  років збільшилась в півтора рази. Додаймо наші

 чорнобильські   та  екологічні  біди  Кривбасу,  Донбасу,  інших

 регіонів,    велчезну    кількість    інфекційних   захворювань,

 відсутність вітчизняного виробництва вакцин та сироваток, тощо.

      Соціально-економічні    умови,   стан   хронічного   стресу

 населення   викликало   стрімке  зростання  соціальнонебезпечних

 хвороб.  за  5 років захворюваність на туберкульоз збільшилась в

 1:  5  рази,  на сифіліс в 8 разів, а в Донецькій області просто

 жах, в 23 рази, на СНІД в 35 разів. Кількість віч-інфікованих на

 початок  1997 року становило 6628 чоловік. З 1990 року невплинно

 збільшується  захворюваність  на  норкоманію та токсикоманію в 4

 рази, алкогольні  психози  - в 2,8 рази.

      В Україні сформувався ринок наркотиків та їх споживачів, до

 якого  за  данними Міністерства внутрішніх српав залучено вже не

 десятки тисяч, а сотні тисяч осіб, починаючи зі шкільного віку.

      Зростання  соціально значущих хвороб свідчить не тільки про

 незадовільне  здоров'я  населення,  але й про глибоку деформацію

 соціально-економічного  стану  суспільства.  Суттєвий негативний

 вплив   на   здоров'я   населення  справляють  харчові  продукти

 незадовільної  якості,  перш за все, закордонного виробництва та

 "підпільні" алкогольні напої.

      Подумайте,  лише  органами  санепідемслужби  за останні три

 роки  забраковано  та  знято  з реалізації 69, 3 тис. тонн таких

 продуктів.  Тільки  в Луганській області за 6 місяців цього року

 вилучено   півтори  тонни  фальсифікованих  алкогольних  напоїв.

 Додайте    неконтрольовану   кількість   нітратів,   пестицидів,

 гербицидів.

      Впевнений,  в  першу  чергу  слід  посилити  транскордонний

 контроль  у  цій справі. І міністерство знаходить тут свою нішу.

 Про  загрозу  вагомого  зменшення  трудового  потенціалу  країни

 свідчить  факт,  що  60%  первинно визнаних інвалідами становить

 населення працездатного віку.

      Кількість  інвалідів  на  початок  97  року,  це  є в ваших

 інфомраційних  матеріалах,  досягла  1,  3 млн. чоловік. То ж чи

 може  існуюча  система  охорони  здоров'я,  яка  фінансується за

 залишковим,  а працює за витратним принципом, стримати негативні

 процеси  стану  здоров'я населення? Думаю, відповідь буде далеко

 неоднозначною.

      По-перше,  стан  здоров'я  населення лише частково залежить

 від   діяльності  медичних  закладів.  Здоров'я  -це  комплексна

 проблема,  якою  мають  опікуватись держава, всі її інституції і

 установи.

      По-друге,   декларовані   державою   гарантії   безоплатної

 медичної  допомоги  найчастіше  не  виконується. Стрімко зростає

 тіньовий  ринок  медичних  послуг,  оплата лікування стає нормою

 взаємовідносин лікаря і пацієнта.

      По-третє,    через    соціальні    негаразди,    недостатнє

 фінансування  скорочується  доступність  кваліфікованої медичної

 допомоги, особливо для соціально незахищених верств населення. В

 найбільш складному становищі опинились найвразливіші категорії -

 діти, люди похилого віку, хронічні хворі.

      По-четверте,  організаційна  модель  медичної  допомоги  не

 зважаючи  на  багаточисельні  рішення уряду, накази міністерства

 трансформується  дуже  повільно.  На  місцях  основна  увага  ще

 приділяється  високозатратній  стаціонарній  допомозі за рахунок

 більш   ефективної   амбулаторної   допомоги.  Тобто  недостатні

 фінансові кошти  ще і неефективно використовуються.

      По-п'яте. В суспільстві зберігається споживацьке відношення

 до власного здоров'я, відсутня зацікавленість його збереження та

 зміцнення.

      Нарешті найбільш гострою пробемою яка дестабілізує галузь є

 затримка  з  виплатою  заробітньої  плати.  Якщо  заборгованість

 державного  бюджету  і  ми  вдячні Уряду, що вона за останні два

 тижні  по  охоронні здоров'я повністю погашена, то консолідовано

 вона  залишається  ще  високою.  322  мільйона  гривень або 2, 6

 місяця.   Але   це   в   середньому.   По  окремим  регіонам  ця

 заборгованість  сягає  5,  6,  7  і  навіть  більше  місяців. Це

 стосується   Макіївки   Донецької   оласті,   Дніпродзержинська,

 Дніпропетровської,  Одеської,  Чернівецької,  Івано-Франківської

 областей, багатьох інших регіонів.

      Саме  на  вирішення  зазначених  питань  направлені основні

 положення  концепції  реформування  охорони здоров'я України яка

 схвалена Урядом і в травні направлена на ваш розгляд.

      Які  головні  напрямки  розвитку, що закладені в концепції.

 Вони  спрямовані  перш  за  все  на  забезпечення всебічності та

 доступності  медичної  допомоги. Збереження  мережі  лікувально-

 профілактичних   закладів,   відновлення   профілактичних  засад

 охоронни здоров'я, підвищення ефективності використання ресурсів

 в галузі.

      Уряд  і  Міністерство продовжуються здійснювати ряд заходів

 по  адаптації заходів щодо умов, що склалися, її реформування по

 суті на марші.

      За   дорученням   Президента  України  розроблена  програма

 "Здоров'я людей похилого віку".

      Вперше  підготовлена  щорічна  доповідь "Здоров'я населення

 України  1996 рік" -це вагомий документ, який ми можемо вам дати

 для роботи.

      Вперше  підготовлено міністерство норми радіаційної безпеки

 України,  вони повністю уже опрацьовані і можуть поним працювати

 всі   хто   відповідає   заліквідацію  наслідків  Чорнобильської

 катастрофи.

      Прийнято  14 постанов Кабінету Міністрів, вони передбачають

 реформування   галузі   шляхом  її  структурної  реорганізації,,

 комплексного  перетворення  системи охорони здоров'я на сучасних

економічних   засадах,   поліпшення   механізмів   управління  та

 фінансування галузі.

      Водночас   Урядом   та   міністерством  вжиті  заходи  щодо

 приведення    штатних   посад   до   можливостей   фінансування,

 затверджено  рівень  забезпечення ліжками на 10 тисяч населення,

 опрацьовані нові штатні нормативи медичного персоналу.

      Повинен   наголосити,   що   всі   можливі  ресурси  галузі

 вичерпані.  Досить  сказати:  середня заробітня платня в охороні

 здоров'я   на   сьогодні   на  25-40%  нижча,  ніж  у  народного

 господарстві та промисловості.

      Для  відновлення  роботи  галузі в повному обсязі потрібно,

 крім  бюджету, знайти вагомі альтернативні джерела фінансування,

 адже  платні  послуги,  навколо  яких ведеться так багато розмов

 складають лише 1-3% від видатків на охорону здоров'я.

      Вихід  ми вбачаємо в одному: прийнятті Закону про соціальне

 медичне  страхування.  Проект  закону  опрацьовано  та подано на

 розгляд Кабінету Міністрів України. Цей закон має стати правової

 основою фінансово-економічної перебудови галузі. Він розроблений

 у  відповідності  з Конституцією України, основами законодавства

 про  охорону  здоров'я,  адаптований до умов перехідного періоду

 розвитку країни.

      В  економічній  ситуації, що склалася, збереження державних

 зобов'язань   щодо  надання  безоплатної  медичної  допомоги  на

 універсальній  основі, тобто всі види медичної допомоги для всіх

 контингентів населення нереальні навіть при залученні додаткових

 по відношенню до Державного бюджету джерел фінансування.

      Тому  при розгляді Закону про соціальне медичне страхування

 було б доцільно розглянути гарантований обсяг медичної допомоги,

 пропозиції до якого опрацьовані міністерством.

      Додатковим  фінансовим  джерелом, і я проси би вас звернути

 на  це  увагу,  шановні  народні  депутати,  може  бути введення

 спеціального  податку  на  виробництво  та торгівлю алкогольними

 напоями  та  тютюновими виробами з направленням отриманих коштів

 на   фінансування  цільових  програм  профілактики  захворювань,

 чинниками  яких  є  вживання  алкоголю  та  тютюну. До речі, так

 поступають  у всіх цивілізованих країнах.

      Крім  наведеного, здійснюється ряд інших заходів. Поетапний

 перехід  до  організації первинної медико-санітарної допомоги на

 засадах   сімейного  лікаря,  впровадження  державного  контролю

 якості  підготовки  фахівців  через систему ліцензійних іспитів,

 удосконалення  медикаментозного  забезпечення  населення,  зміна

 порядку  закупівлі  медичної  техніки та обладнання, акредитація

 закладів  охорони  здоров'я,  широке  залучення  громадських  та

 професійних  об'єднань до організації роботи галузі, тощо. З цих

 питань прийняті відповідні постанови Кабінету Міністрів.

      Шановні  народні  депутати!  Дозволю  звернутися  до  вас з

 кількома постановчими питаннями.

      Перше.   За  розрахунками  міністерств  мінімальна  потреба

 асигнувань   на  безоплатне  придбання  медикаментів  категоріям

 населення,  яким  законодавчо  надано  це  право,  складає  2, 8

 мільярдів   гривень.   Загальний  обсяг  асигнувань  на  охорону

 здоров'я  визначили в 3, 2 мільярда. Я маю на увазі по закладах,

 які підпорядковані Міністерству охорони здоров'я.

      За  таких  умов  надання пільг стає неможливим, що викликає

 зростання соціальної напруги серед населення. Просив би на рівні

 Верховної Ради  розглянути це питання.

      Друге. Враховуючи неплатеспроможність більшості лікувальних

 закладів   в   сільській   місцевості,  яким  зараз  виділяються

 санітарні   машини   "Тойота",   і   за  які  ви,  спасибі  вам,

 проголосовували.  Просив би Верховну Раду розглянути питання про

 звільнення  від оподаткування на додану вартість акцизного збору

 та державного мита цього санітарного транспорту.

      Таке  рішення  дозволить  зменшити його вартість мінімум на

 30-35%,  і  медичні  заклади,  в  першу  чергу  сільські районні

 лікарні, отримають хорошу та дуже надійну і дешеву автомашину.

      Третє.   Стосовно  трансплантології.  4  українські  центри

 трансплантації  -Київ, Запоріжжя, Львів, Донецьк-щорічно роблять

 понад  120  операцій  з пересадки нирок. Потреба до 2000 на рік.

 Але  навіть  ці  120  не  забезпечуються  необхідним  препаратом

 "Сендімун",  вартість  якого  для  одного  хворого становить 7-8

 тисяч  гривень  на  рік.  До  5 тисяч чоловік потребують щорічно

 заміни  старих  та  установки нових водіїв ритму серця. Вартість

 одного пристрою 8-9 тисяч гривень.

      І  перших,  і  других  за існуючого фінансування чекає лиха

 доля.  Думаю,  в бюджеті 1998 року асигнування на трансплантацію

 органів  та  тканин  мають  бути  виділені окремим рядком. Також

 думаю   про   необхідність   прискорення   розгляду  Закону  про

 транспланталогію, проект якого вже опрацьовано.

      На  часі  прийняття  низки закнов, які би визначили правове

 підгрунтя   галузі.   Наведу   лише   напрямки:   про  лікарську

 діяльність,  ро  права  пациєнтів, про первинну медико-санітарну

 допомогу,   про   психіатричну  допомогу,  про  контроль  якості

 харчових продуктів та інші.

      Шановні  народні  депутати!  Дев'ять  місяці  в тому з ціяє

 трибуни  я  говорив  вам  про  необхідність реформування галузі.

 Сьогодні дооповідаю. Уряд і міністерство створили всі передумови

 та почали здійснювати таке реформування. Вневнений, ви поділяєте

 мою  думку,  що  немає в кожного з нас більш гуманної місії, ніж

 турбота про здоров'я  свого народу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Андрій Мийхайлович.

      Я просив би записатись на запитання. 15 хвилин, будь ласка.

 Вибачаюсь,  написьмові.,  вибачаюсь. Будь ласка, відповідайте на

 письмові запитання.

 

      СЕРДЮК  А.  М. Гетьман Вадим Петрович. Міністерство охорони

 здоров'я    останнім    часом   наполегливо   ініціює   введення

 обов'язкового   медичного   страхування.  На  якій  підставі  ви

 порушуєте статтю 49 Конституції України, якою громадянам України

 гарантується  безкоштовне  лікування  в державних та комунальних

 лікувальних   закладах?  То  чи  доцільно  за  рахунок  громадян

 фінансувати приватні послуги?

      Шановний Вадиме Петровичу! Введення обов'язкового медичного

 страхування   також   гарантує   населенню  надання  безоплатної

 медичної  допомоги,  а  також  є одним із шляхів, я б вважав би,

 головним  з  шляхів  виходу  галузі  з  економічної  кризи через

 утворення   додаткових   джерел   фінансування.   При   цьому  в

 обов'язковому  порядку  зберігається конституційне поле громадян

 про  те, що ви справедливо говорите, і відповідність їх права на

 ефективну  загально доступну медичну допомогу відносно до статті

 49 Конституції.

      Введення  закону  в  ринкових  умовах  є  єдиною можливістю

 відійти  від  залучення  коштів громадян. Для країн з соціально-

 орієнтованою  ринковою економікою  найбільш  прийняною є система

 обов'язкового  соціального  медичного страхування, що відповідає

 вимогам  Конвенції  міжнародної  організації праці. До того ж це

 знову  ж  таки, підкреслюю, не суперечить статті 49 Конституції,

 бо  фонди обов'язкового медичного страхування можуть формуватися

 за  рахунок  суб"єктів  господарської діяльності та бюджетів без

 залучення громадян. І це якраз буде запобігати втручанню органів

 виконавчої  влади  в перерозподіл бюджетних асигнувань, розподіл

 на підставі принципів соціальної справедливості та рівності.

      Від  Комітету  з  питань  молоді,  спорту і туризму. Голова

 Комітету   Яковенко   Олександр   Миколайович:   "Чому  постійно

 розширюється  перелік платних послуг, за які треба платити? Чому

 кожний  лікувальний  заклад  сам  встановлює  ці  тарифи?  І хто

 контролює надання таких платних послуг, їх якості?"

      Шановний  Олександре Миколайовичу, перелік медичних платних

 послуг,   які   надаються   закладами  охорони  здоров"я,  чітко

 регламентується  Постановою Кабінету Міністрів від 17. 09. 96 та

 від   12.   05.   97  рр..  Тарифи  на  платні  медичні  послуги

 встановлюються  органами  місцевого самоврядування і регулюються

 Постановою  Кабінету Міністрів від 25. 12. 96 р. Згідно з цією ж

 Постановою ці ж органи і контролюють.

      Народний депутат Соболєв Сергій Владиславович: "Перспективи

 надання  на  розгляд у Верховній Раді України Закону про медичне

 страхування?"

      Шановний Сергію Владиславовичу, проект Закону про соціальне

 медичне страхування, я вже говорив в доповіді, розроблений. Його

 подано  на  розгляд  Кабінету Міністрів. Хотів би наголосити, що

 цей  закон  відповідає  перехідному  періоду  нашої  держави. Це

 проявляється   -в   законі   передбачено   змішане  фінансування

 бюджетне,  а  також  у  вигляді  податків  на прибуток суб"єктів

 господарської     діяльності,     він    передбачає    соціальну

 справедливість,  вільний вибір лікаря, гроші ідуть за пацієнтом.

 А  також  розподіл  обов"язковий добровільного страхування. Обов

 "язкове  страхування  буде  контролювати  лише  і  лише держава.

 Добровільним  страхуванням,  як  передбачається  законом, можуть

 займатися страхові компанії.

      Москаленко  Анатолій  Іванович:  "Чому  в  закладах охорони

 здоров"я  немає  нормативних  документів,  регламентуючих платні

 послуги? Чому немає тарифів?"

      Я зачитаю всі чотири питання і відповім.

      Які  повинні забезпечити граничний рівень оплати на медичні

 послуги.

      Треба  чітко  визначити ті медичні послуги, які виконуються

 без оплати.

      Чому   до   цих   пір   не  розроблено  Закон  про  медичне

 страхування?

      Шановний  Анатоліє  Івановичу,  по-перше,  порядок  надання

 платних послуг розроблений міністерством і він знаходиться зараз

 в  Мінюсті,  на  жаль,  тривалий  час,  на погодженні, і заклади

 охорони  здоров'я керуються лише цима двома постановами Кабінету

 Міністрів, про які я  говорив.

      Жодна  інша  медична послуга не може бути платною, і про це

 Міністерство чітко говорить на кожній нараді і вимагає від своїх

 подопічних.

      Тарифи   на   платні   медичні  послуги  встановлюються  за

 погодженням з відповідними фінансовими відділами, я також це вже

 підкреслював.

      Всі  медичні  послуги,  які  не  увійшли  до  двох постанов

 Кабінету  Міністрів,  а туди записано лише 52 послуги з багатьох

 тисяч,  які  надає  охорона  здоров'я,  так оці всі багато тисяч

 повинні  надаватись  безкоштовно.

      Проект  Закону  України  про  соціальне медичне страхування

 підготовлений,  я  уже  говорив,  і  подано.  Ми  розуміємо,  що

 введення навіть цих незначних платних послуг, які, я уже говорив

 у  доповіді,  займають десь від 1 до 3% в бюджеті, в якійсь мірі

 нонсенс.  Потрібно  переходити  до  багатоукладної  медицини. Ці

 питання  поступово будуть вирішуватись після введенян Закону про

 медичне  страхування. Але для цього потрібен ще один закон, і ми

 над  його проектом теж працюємо, Закон про приватизацію об'єктів

 соціальної  сфери.  Ми  працюємо  в галузі охорони здоров'я. Без

 законодавчої  бази  багатоукладну галузь охорони здоров'я, як це

 передбачається в Конституції,  побудувати  дуже  важко.

      Народний   депутат   Симоненко   Петро   Миколайович:  "Які

 перспективні  заходи  приймає  Уряд,  щоб припинити перетворення

 народу  України  в націю,  що вимирає?"

      Шановний Петро Миколайович, я в доповіді, я думаю, найбільш

 детально  зупинився  саме  на цьому  найболючішому  питанні.

      Дійсно,  протягом  останніх років спостерігається зростання

 показників  смертності  і  зменшення  показників народжуваності,

 зменшення тривалості життя. А тому, щоб запобігти цьому, і Уряд,

 і  Міністерство охорони здоров'я опрацювали цілу низку державних

 програм,  які частково вже виконуються. Перш за все -це програми

 планування   сім'ї,   "Діти   України",   національна   програма

 імунопрофілактики.  Окрім  того,  Міністерство охоорони здоров'я

 опрацювало   програму  щодо  зниження  смертності  працездатного

 населення,  боротьби  з  травматизмом,  виявлення  та  лікування

 інфекційних,    венеричних    захворювань    та    туберкульозу,

 удосконалення  медичної  допомоги  сільському  населенню.  Я вже

 говорив  про  президентську  програму  збереження здоров'я людей

 похилого  віку.  Кабінет  Міністрів України схвалив концепцію. Я

 вже  підкреслював, це реформування системи охорони здоров'я. Там

 все  це передбачено. Вся робота Уряду і міністерства спрямована,

 я впевнений, саме на вирішення цієї проблеми.

      Заступник   голови   Комітету   з   питань   прав   людини,

 національних меньшин і відносин - Кияшко  Сергій Миколайович.

      "Чи передбачає  Кабінет  Міністрів  заходи щодо виправлення

 ситуації,   яка  привела  до  фактичного  введення  в  державних

 закладах   охорони   здоров'я   в   супереч  вимогам  статті  49

 Конституції  України  виключно платного лікування? Адже загально

 відомо,  що  посилання  на  постанову  Кабінету  Міністрів стало

 приводом    для   відмови   госпіталізації   плановохворих   без

 попередньої оплати послуг. І це не зважаючи на те, що в згаданій

 постанові   ідеться:   "Дозволити   лікувально   та   санаторно-

 профілактичним  закладам  приймати від хворих плату за надані їм

 медичні послуги як внесення добровільної   компенсації".

      Шановний Сергій Миколайович, ви вірно трактуєте постанову і

 саме   таким   чином   її   трактує  міністерство.  Запроваджені

 постановою   Кабінету   Міністрів  платні  послуги  передбачають

 надання  допомоги  при  станах  хворого,  які  не  пов'язані  із

 загрозою  для  його  життя.  І до переліку таких платних послуг,

 вони  мають  бути  в кожній лікарні, принаймні так цього вимагає

 міністерство.  Все,  що за цими послугами немає бути оплачено чи

 не мають права медики вимагати гроші.

      Зараз,  до  речі,  в  цій  залі  знаходяться всі начальники

 обласних  управлінь  охорони здоров'я, міст Києва і Севастополя,

 міністр  охорони здоров'я Криму. Вони відчувають цей накал, який

 точиться навколо платних послуг. І саме після засідання сьогодні

 ми  проводимо  колегію саме з цих питань. Так що, будь ласка, ми

 ще  раз  піднімем  це  питання,  і  думаю, після рішення колегії

 підстав для такого справедливого питання, яке ви підняли, Сергій

 Миколайович, вже не буде.

      Лавринович    Олександр    Володимирович:   "Приведений   у

 відповідність  до  Конституції  України формування державного та

 місцевих   бюджетів   породжує   проблему  джерела  фінансування

 медичних  установ,  які  зараз знаходяться на утриманні обласних

 бюджетів.  Застосування механізму спільних програм, викладених в

 статті  143 Конституції, в умовах дефіцитності місцевих бюджетів

 може  привести  до  значного  скорочення  фінансування  обласних

 лікарень,  інших  установ. Що пропонується Міністерством охорони

 здоров'я для вирішення цієї проблеми?"

      Шановний Олександр Володимировичу, за нових умов формування

 місцевих   бюджетів  міністерство  передбачає,  що  фінансування

 обласних    лікарень   повинно   здійснюватись   через   систему

 соціального   медичного   страхування.  Я  маю  на  увазі  після

 прийняття відповідного закону.

      Саме   в  законі  для  реалізації  комплексних  заходів  по

 забезпеченню фінансової стабільності та вирівнювання можливостей

 функціонування  лікуальних  закладів  і  різних  рівнів в умовах

 дефіциту місцевих бюджетів ця номра і закладена.

      Разом  з  тим,  наголошую, що охорона здоров'я передбачає і

 потребує  альтернативних джерел фінансування, підтримки місцевих

 адміністрацій,   і   повинен  сказати,  що  в  деяких  областях,

 наприклад, в Черкаській, Житомирській, деяких інших, це робиться

 дуже  добре, вони понадбюджетно дають додатково немало грошей на

 підтримку охорони здоров'я.

      Голова  комітету  з  питань  соціальної  політики  та праці

 Буздуган  Юрій  Олексійович:  "Яких  заходів  вживає  уряд  щодо

 виконання  вимог  статті  49  Конституції  України?  В контексті

 першого  запитання  пропонується надати довідкову інфомрацію про

 стан   охорони  здоров'я  в  Україні  порівняно  з  91  роком  -

 фінансування  охорони  здоров'я,  вартість  одного  ліжка-місця,

 кількість   ліжко-місць   в   лікарнях,   кількість  поліклінік,

 потрібність   в   інсуліні   в   цілому  в  Україні  і  фактична

 забезпеченість  інсуліном  безкоштовно?  Які прогнози уряду щодо

 демографічної  ситуації  в  державі,  і  які заходи вживаються з

 метою зміни її на краще?"

      Шановний  Юрій  Олексійович,  чітко  виконується  стаття 49

 стосовно  збереженян  мережі  лікувальних  закладів.  Там де хто

 поспішив  скоротити,  а ви бачите за інформаційними матеріалами,

 які  є  у  васна  руках,  що  дуже  мало  скоротили, в основному

 дільничих лікарень, ми найближчим часом цю мережу відновимо.

      Існуюча  система  охорони  здоров'я  забезпечує доступність

 медичного   обслуговування,  проводиться  робота  по  наближенню

 лікарняної  допомоги  до  населеня  за рахунок рекструктуризації

 галузі  з  пріоритетним  розвитком  первинної  медико-санітарної

 допомоги.

      Стосовно  деяких  показників.  Більшість  із них наведено у

 довідкових  матеріалах,  але все ж таки повторю, що фінансування

 охорони здоров'я в цілому в 1997 році в видатках складає лише 40

 відсотків до 1991 року. Вартість одного ліжко-місця в 1991 році,

 одне  ліжко-місце  коштувало 43 карбованця, сьогодні одне ліжко-

 місце коштує 21 гривню.

      Будь ласка, порівнюйте, ясно не на користь цьогодення.

      Кількість   ліжко-місць   в   лікарнях,   лише  в  лікарнях

 підпорядкованих  Міністерству охорони здоров'я, в 1991 році було

 661 тисяча, зараз 492 тисячі.

      Кількість поліклінік було 6 тисяч 423 - зараз 6 тисяч 469.

      Це ще   одне підтвердження того постулату,   що  говорив,

 що Міністерство не скорочує мережу медичних закладів.

      Потреба  в  інсуліні  в  цілому по Україні в 1991 році вона

 складала   приблизно   12 мільйонів   флаконів, цього  року 11 з

 половиною мільйонів флаконів.

      Я б хотів більш детально зупинитися на цьому питанні, і тут

 я  однозначно  підтримую  Держкоммедбіопром і той завод який має

 ось-ось  ввестись  і  попросити  вас  в проекті рішення яке є по

 сьогоднішньому  дню  треба  виділити відповідні кошти обігові на

 запуск цього заводу.

      Якщо  я  не  помиляюсь,  Юрій  Прокопович, десь 9 мільйонів

 гривень,  саме  про  ці 9 мільйонів гривень ми повинні... бажано

 було  б  отримати вашу підтримку. І тодіми забезпечимо інсуліном

 наших хворих. На сьогодні на жаль ситуація на місцях дуже важка,

 Інсуліну не вистачає.

      Згідно  з  прогнозом Міністерства статистики, я вже сказав,

 чисельність до 2000 року, і нашим прогнозом, населення, вірніше,

 кількість  померлих  буде  переважати  кількість  народжених теж

 приблизно на 1 мільйон чоловік.

      З    2001    року    прогнозується    повільне   наростання

 народжуваності. Сприятливим симптомом є те, що дещо зменшується,

 передбачаємо, що саме цей, так би мовити, чинник почне зростати,

 але   заходи   Уряду   полягають,  перш  за  все,  в  тому,  щоб

 демографічну  ситуацію покращити завдяки всім тим програмам, про

 які  я  говорив, і міжгалузеві програми щодо зниження смертності

 працездатного населення , насамперед, чоловіків.

      Сирота  Михайло  Дмитрович  -заступник  Голови  Комітету  з

 питань   екологічної  політики.  "Що  робить  Уряд  України  для

 забезпечення   якості   та   безпечності   харчових   продуктів,

 продовольчої сировини як факторів, що найбільшим чином впливають

 на здоров'я населення та на стан епідемічного благополуччя?"

      Ну, я вже торкнувся цього питання в доповіді, але скажу, що

 органами  та  установами  Державної  санітарної епідеміологічної

 служби  для  забезпечення екологічної чистоти, якості та безпеки

 харчових   продуктів,  продовольчої  сировини,  виготовлених  на

 вітчизняних   виробництвах  і  завезених  з-за  кордону  при  їх

 виготовленні,   транспортуванні,   зберіганні   та   реалізації,

 здійснюються відповідні заходи, які передбачаються законом, який

 ви    прийняли,    про    забезпечення    санітарно-епідемічного

 благополуччя населення.

      Крім   того,   Міністерство   охорони   здоров'я   разом  з

 Держкомітетом  по  стандартизації,  метеорології та сертифікації

 підготовлено  та  подано  до  Кабінету  Міністрів України проект

 Закону України про якість  та безпеку харчових продуктів.

      Крім  того,  що,  я  знаю,  найближчим  часом Уряд розгляне

 питання про роботу Державного комітету стандартизації, а відтак,

 розгляне   і   питання   роботи   в  якісь  мірі  санепідслужби,

 проконтролює , як вона діє в цій справі.

      Анатолій  Арефійович Татаринов -заступник Голови Комітету з

 питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту і зв'язку.

 "Коли  буде  вирішено  питання повного забезпечення інвалідів та

 учасників війни, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС необхідними

 ліками?"

      Анатолій  Арефійович,  шановний  Анатолій  Арефійович, я це

 питання  підняв  в  доповіді.  І  скажу лише, що регламентований

 розпорядженням     Кабінетом     Міністрів    України    перелік

 медикаментозних  препаратів найнеобхідніших є в кожній аптеці, в

 кожному   аптечному   закладі,  в  тому  числі  і  державної,  і

 недержавної форми власності.

      Випадки   відмови   відпуску   цих   препаратів   пільговим

 категоріям    населення    зумовлені    значною   заборгованістю

 лікувально-профілактичних  закладів  за відпущені ліки. До речі,

 на  1.  6  вона  складала  по  Україні така заборгованість 16, 2

 мільйона гривень.

      Міністерство  охорони  здоров'я  підготувало і направило до

 Міністерства  юстиції  новий  наказ,  який  на  вимогу  місцевих

 органів,  і  багато  з  вас  зверталося  до нас, розширило новий

 перелік   лікарських  засобів.  І  тепер  до  нього  ввійде  240

 препаратів вітчизняного виробництва і 110 препаратів закордонних

 для  забезпечення гарантованої медичної допомоги, в тому числі і

 пільговим категоріям населення.

      Але  я  знову  звертаюся до вас. Я наголосив, я підкреслив:

 наш  фінансовий  стан,  просив  би  вас  повернутися до розгляду

 про пільгове забезпечення окремо.

      Мухін   Володимир  Васильович,  голова  Комітету  з  питань

 оборони   і   державної  безпеки.  Що  передбачається  Кабінетом

 Міністрів України, щоб призупинити тенденцію зростання кількості

 юнаків  призивного  віку,  які за станом здоров'я непридатні або

 частково непридатні для служби в Збройних силах України .

      Шановний  Володимире  Васильовичу!  Ситуація  зі  здоров'ям

 юнаків,  я  вже  наголошував в цій доповіді, і ви справедливо це

 підкреслюєте,  дуже тривожна. А тому питання формування здоров'я

 саме  юнаків  найближчим часом, крім усих тих заходів, про які я

 вже  говорив,  які  здійснює  уряд,  ми розглядаємо на засіданні

 Спільної  колегії  Міністерства  охорони здоров'я і Міністерства

 оборони,  де  і будуть розглянуті необіхдні заходи по поліпшенню

 медичного обслуговування підлітків.

      Голова  Комітету  з  питань  охорони здоров'я материнства і

 дитинства  Спіженко  Юрій  Прокопович. Характеристика показників

 здоров'я   населення,   стан  кадрового  забезпечення  державних

 закладів охорони здоров'я, стан фінансового забезпечення охорони

 здоров'я   в   розрізі   статей   витрат   згідно   з  бюджетною

 класифікацією,  стан заборгованості по заробітній платі в галузі

 і  заходи,  що  вживаються  урядом  для  її  ліквідації, причини

 невиконання  вимог  основ  законодавствоа  України  про  охорону

 здоров'я  та Розпорядження Президента України від 10 травня 1995

 року  про  нормативні  визначення  фінансових  витрат на охорону

 здоров'я  в  частині  визначення нормативів фінансових витрат на

 встановлення гарантованого рівня медико-санітарної допомоги. Ну,

 ще цілий ряд питань. Потім їх скажу ще.

      Шановний   Юрію  Прокоповичу!  Перш  за  все,  я  хотів  би

 подякувати  і  вам і вашій комісії, якою ви керуєте, за постійну

 співпрацю   з   Міністерством   охорони   здоров'я  і  підтримку

 Міністерства  охорони  здоров'я  у його політиці. Характеритсика

 стану  зроров'я  стану  населення  України  медико-демографічної

 ситуації  є  у  кожного  з  депутатів  на руках. І вона потребує

 дійсно  ретельного  аналізу.  І ми передаємо і на розгляд вашого

 комітету  і  на  розгляд  інших  комітетів  оцю доповідь, яку ми

 зробили, щорічна доповідь "Стан здоров'я населення, 1996 рік".

      Показники  забезпеченості  лікарями  в системі Міністерства

 охорони  здоров'я  збільшилися  в порівняні з 1994 роком з 42 до

 41,  2  на 10 тисяч населення, а середнім медичним персоналом -з

 103  до 104 відповідно. Але в нас виникла проблема. Нам сьогодні

 вистачає  підготовки  приблизно  4  тисяч  лікарів  на рік. Ми ж

 готуємо по державному замовленню 5 тисяч лікарів, на недержаному

 замовленні близько 4 тисяч лікарів. І тому 11 числа ми проводимо

 відповідну  нараду з ректорами медичних наших вузів і будемо, як

 кажуть,  встановлювати   рівновагу  між  потребою і тим, кого ми

 готуємо.

      Інша  проблема,  яка  ще в нас є, -співвідношення медичного

 персоналу  і  лікарів, яке  складало в 1996 1 до 2,7, а у всьому

 цивілізованому  світі  десь  1  до  5,  до  6.  Над  тим  працює

 Міністерство охорони здоров'я.

      Стосовно стану фінансового забезпечення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Андрій  Михайлович,  шановні  колеги!  Шишкін

 Віктор  Іванович.  Ви,  будь  ласка,  це  ж іде розмова, Міністр

 доповідає,  ми  просили.  Повернулися  спиною і слухаєте спиною.

 Шановні  колеги,  ми  відвели  час,  20 хвилин на запитання. Він

 використаний. Скільки у вас ще запитань?

 

      СЕРДЮК А.М.  Хвилин ще 5-7.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилин 5-7. Давайте завершувати будемо.

      Я просив би, хто не хоче слухати, будь ласка, вийдіть і там

 поговоріть.

 

      СЕРДЮК  А.  М.  Стосовно  питання  Ю.  П. Спіженка про стан

 фінансового  забезпечення  охорони  здоров"я  в  розрізі  статей

 витрат згідно з бюджетною класифікацією.

      Я  наведу  лише  відсотки,  ви зрозумієте як сьогодні важко

 працювати   охороні   здоров"я.   Так   от,  лише  по  закладам,

 підпорядкованим  Міністерству охорони здоров"я,воно відповідно і

 по консолідованим бюджетам.

      Заробітна плата -за перше півріччя 1997 року ми отримали по

 закладам  освіти 67, 2 відсотки, науки -60, 4, охорони здоров"я,

 я  вам  вже  сказав,  що Уряд вжив всіх заходів і заборгованість

 ліквідовано.

      Господарчі  витрати. Жодної гривни по освіті і по науці, по

 охороні  здоров"я  -13,  2 відсотки, харчування -17, 6 відсотки,

 медикаменти  -17,  6  відсотків,  обладнання  та  інвентар  2, 7

 відсотків, капремонт - 10 відсотків.

      Я міг би продовжувати ці цифри, але ви бачите, що вони дуже

 для нас складні, для нашої роботи.

      Загальна   сума   заборгованості  по  заробітній  платі  по

 закладам     і    установам,    підпорядкованим    Міністерству,

 зліквідована,  по  консолідованому бюджету, я вже наводив, понад

 300 млн.

      Заборгованість    в    поточному    році    по    закладам,

 підпорядкованим   Міністерству  охорони  здоров"я,  в  основному

 складає  по медичній освіті -7, 9 млн. грн., по медичній науці -

 2, 5 млн.грн.

      І дуже давно ми вже платили стипендії нашим студентам.

      Стосовно  причин  невиконання вимог основ законодавства про

 охорону  здоров"я  та  Розпорядження  Президента  про нормативні

 визначення  фінансових  витрат.

      Ще  в  1995  році Міністерство охорони здоров'я підготувало

 тимчасові  методичні  розрахунки фінансування охорони здоров'я і

 визначило  нормативи  витрат  на  одного жителя та гарантованого

 рівня медико-санітарної допомоги, які по узгодженням з Кабінетом

 Міністрів  зараз  будуть використовуватись як підзаконні акти до

 Закони  про  соціальне  медичне  страхування.

      Чи  вивчалась  Урядом доцільність подальшого фінансування з

 бюджету   відомчих   та  інших  закладів  охорони  здоров'я,  що

 обслуговують  окремі категорії населення за професійною відомчою

 ознакою?

      Так,  вивчалось,  уряд  працює  над  питанням  фінансування

 відомчих  та  інших  закладів,  і  Уряду  вважає  за  можливе на

 сьогодні  фінансувати  і  відомчі,  і інші заклади за рахунок як

 бюджету,   так   установ  і  організацій  робітників,  які  вони

 обслуговують.

      До   того   ж   Уряд   вирішив,  що  організаційні  питання

 керівництва цими закладами покладаються на Мінохорони здоров'я.

      Заходи,  що вживаються Урядом в наведенні порядку в наданні

 платних медичних послуг, контролю за дотриманням на місцях.

      Я  уже  відповідав  на  аналогічне  запитання,  ми посилюємо

 контроль  в  цьому  стані.

      Заходи,   що   вживаються   Урядом   з   метою   поліпшення

 медикаментозного   забезпечення  пільгових  та  малозабезпечених

 категорій  населення.

      Також   відповідав,  повинен  тільки  сказати,  що,  ще  раз

 наголосити,  що  розроблений проект Постанови Кабінету Міністрів

 про   перелік   груп  населення  та  категорій  захворювань,  при

 амбулаторному  лікуванні  яких  медикаменти за рецептами лікарів

 відпускаються  безкоштовно,  розроблено  відповідний  перелік на

 пільговий  відпуск  медикаментів,  при  тому зменшення кількості

 зарубіжних  ліків  в  цьому  переліку дало можливість нам більшу

 увагу  повернути  до  вітчизняного  виробника  і на більш кращих

 умовах.

      Заходи,   що   вживаються   Урядом  з  метою  запровадження

 пільгового  режиму  оподаткування  в  галузі  охорони здоров'я і

 відповідності з прийнятим Верховною Радою законом про податок на

 додану  вартість.

      У  відповідності із статтею 5 та 5. 1. 7 Закоун України про

 податок на додану вартість Кабінетом Міністрів України звільнено

 від  податку  на  додану  вартість  реалізацію  медикаментів  та

 виробів  медичного  призначення. Що стосується медичної техніки,

 це  питання узгоджується.

      Я  б  хотів  наголосити  ще на одному питанні. Міністерство

 вважає  також,  і  це записано в проекті рішення сьогоднішнього,

 забезпечити  державну  підтримку вітчизняного виробника, ліків і

 медичної техніки.

      Пропозиція  Кабінету  Міністрів щодо доцільності подальшого

 утримання  за  рахунок  вкрай  обмеженого  Держвиного  бюдету як

 окремого органу Національного комітету з профілактики наркоманії

 та  захворювань  на  СНІД. Міністерство охорони здоров'я вносило

 пропозицію  про  доцільність зміни підпорядкування Національного

 комітету  з  профілактики  наркоманії  та  захворювань на СНІД і

 підпорядкувати  його  Міністерству  охорони  здоров'я.  Це зразу

 зніме  безліч  питань,  адже  і  профілактика,  і  лікування,  і

 організаційні  заходи  проти  СНІДу  повинні бути в одних руках.

 Сьогодні ситуація стає незрзумілою. Народні депутати справедливо

 з  Кривого  Рогу  скаржаться  на  Міністерство  охорони здоров'я

 Президенту,  що начебто ми не займаємось організаційним питанням

 проти  СНІДу.  Але в тому ж Кривому Розі є відповідний відділ чи

 підрозділ  національного  комітету,  тому я думаю, що це питання

 треба  вирішувати. І думаю, що  Уряд підтримає  це питання.

      Причини затримки внесення на розгляд передбачених Верховної

 Ради,  передбачених  постановою  Кабінету Міністрів постанов про

 заходи  щодо  реалізації прорами діяльності Кабінету Міністрів в

 проекті  закону  з  питань  охорони  здоров'я  та  перспектив їх

 подання. Термін подання, мається на увазі подання про інфекційні

 захворювання,  термін  подання  до Верховної Ради проекту закону

 про  боротьбу  з інфекційними хворобами закінчується 15. 7. 1997

 року, але це нас не виправдовує. Проект закону вже знаходиться в

 Кабінеті   Міністрів.  Він  повністю  узгоджений.  І  думаю,  що

 найближчим  часом  він надійде до  Верховної Ради.

      Коли   Урядом   буде  приведено  у  відповідність  Декретом

 Кабінету  Міністрів  про  акцизний  збір, його власну постанову,

 якою   відмінені   пільги   про  оподаткування  акцизним  збором

 етилового  спирту,  що  використовується  в охороні здоров'я для

 виготовлення   ліків.

      Шановні  Юрій Прокопович,   шановні  народні депутати.

      Взагалі  це  питання  дуже  необхідне  і  дуже  складне для

 Міністерства   охорони   здоров'я   і   його  треба  вирішувати.

 Міністерство  неодноразов  піднімало  його,  бо  ми переганяємо,

 відриваємо  від  охорони здоров'я мільйони гривень через те,: що

 оподатковуємо   медичний   спирт.   І  тому  знову  підготовлені

 необхідні   документи   в   черговий   раз   стосовно  пільг  по

 оподаткуванню,  і  ми  просили  Верховну  Раду  підтримати нас в

 цьому.

      Народні  депутати:  Пономаренко, Пасько, Сирота. "Ми вдячні

 Міністерству  охорони  здоров'я  за  те,  що  в  складних умовах

 економічної  кризи  знаходить  можливість  активно  реагувати на

 запити  і  пропозиції. Яким ви бачите механізм реалізації норми,

 записані  в  закони,  про  повне державне забезпечення пологових

 будинків    і   пологових   відділень,   вірніше,   за   рахунок

 консолідованого бюджету?"

      Абсолютно підтримую цю пропозицію. Я вважаю, що це має бути

 стовідсоткове  забезпечення,  і  ми  можемо  відпрацювати  такий

 механізм.

      "Чи   ставило   міністерство  питання  про  першочерговість

 виплати   індексованих   грошових   заощаджень  громадянам,  які

 потребують хірургічної операції , а також тяжко хворим?"

      Я     торкнувся,    шановні    народні    депутати,    лише

 трансплантології,  а коли це питання більш широке і ми також його

 піднімаємо. Думаю, ми його вирішимо.

      Голова  державної  обласної адміністрації Клімчук, передали

 народні депутати: "У зв'язку з надзвичайною ситуацією в області,

 що  спричиналася  стихійним  лихом, прошу виділити безкоштовно 6

 санітарних  автомобілів  "Тойота"  для забезпечення невідкладної

 медичної допомоги в районах, що постраждали від урагану."

      Шановний  Василь Васильовичу, я думаю, що ми можем прийняти

 таке   рішення,   за   рахунок  коштів,  централізованих  коштів

 міністерств  дл  Волині  це  не  буде проблемою, одночасно і для

 Дніпропетровська. Так що це питання можна  вирішити.

      У мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

      Андрій Миколайович, сідайте, будь ласка.

      Слово   надається   Спіженку   Юрію  Прокоповичу  - голові

 комітету по охороні здоров'я.

 

      СПІЖЕНКО  Ю.  П.

 

      Шановний Олександр Миколайовичу, шановні колеги, запрошені!

 В  порядку  денному  стояїть  питання  про  стан справ в системі

 охорони здоров'я.

      Охорони   здоров'я  немає.  Є  осколки  медичної  допомоги.

 Сьогодні у нас страшно попадати в міліцію і в лікарню, тому що і

 одне і друге закінчиться погано.

      Перспектив   при   таких  підходах,  при  такій  тактиці  і

 стратегії Міністерства охорони здоров'я немає. Виходячи з цього,

 я зупинюсь в відведений мені час на медичній допомозі.

      За  браком часу я не буду зупинятись на окремих напрямках -

 кардіології,  гастроентерології,  неврології  і інших, так як ви

 зрозуміли  із доповіді міністра, що задовільним цей стан назвати

 неможливо. Якщо ви уважно читали інформацію Міністерства охорони

 здоров'я,  то  для функціонування галузі необхідно 8, 3 мільярда

 гривень. Бюджетом же затверджано 3, 2.

      На  привеликий жаль, навіть на минулих виборах до Верховної

 Ради   питання  охорони  здоров'я  займали  дуже  мало  місця  в

 програмах   кандидатів.   Не  набагато  більше  питання  охорони

 здоров'я  займають  в  програмі багатьох, так скажемо, чисельних

 партій, за виключенням однієї-двох.

      Але я думаю,що на наступних виборах це буде одне із основних

 питань. І проблема медицини буде гаслом у багатьох кандидатів та

 партій.  Тому,  що  на  відміну від минулих виборів сьогодні уже

 зовсім не протезуються зуби селянам, швидка допомога не виїжджає

 за  відсутності  транспорту, а якщо й виїжджає, то відсутні самі

 необхідні медикаменти і матеріали.

      Хворі  з  різними видами порушень в провідності ритму серця

 помирають через відсутність водіїв ритму.

      Хворі з трансплантації  нирки  помирають  через відсутність

 сандімуну і цей  перелік  можна  продовжувати  дуже довго. Хворі

 діабетом    виходять    на інвалідність  і   помирають   на   7,

 10 років раніше. Із-за відсутності інсулінів, із-за наявності не

 якісних. Тому ці питання не обминуть ні одного кандидата.

      Я  далекий  від  думки,  що  після  сьогоднішніх слухань ми

 внесемо зміни в щойно прийнятий бюджет і як реаліст не наполягаю

 на цьому.

      Вважаю  за  необхідне привернути вашу увагу до кардинальних

 питань  медици,  від вирішення яких буде залежати виживе вона чи

 ні.  А  питання  слідуюче.  Якою  буде  наша  медицина. Такою як

 записано  в  статті  Конституції,  чи  буде  державне  соціальне

 страхування.

      В   Конституції   записано,  що  в  державних і комунальних

 закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

      В   постанові   Кабміну  ведеться  мова  про  розширення

 платних послуг.

      Як      вийти      правильно      іх      цієї     ситуації

 організатору   охорони  здоров'я,  головному  лікарю  района  чи

 лікарні?

      Навряд  чи  ми будемо вносити зміни в Конституцію через рік

 після її прийняття. Але, як видно із прийнятого бюджету, держава

 не  в змозі надавати безоплатну медичну допомогу всім громадянам

 в повному обсязі. Тобто, не в змозі виконувати Основний Закон.

      Якщо  держава  не  в  змозі,  то чи має вона право стати на

 заваді  громадянину  отримати  медичну  допомогу  за  плану?  Як

 сьогодні  надається  медична  допомога  в  переважній  більшості

 лікарень? Ви це знаєте.

      Перед   операцією   хворий   отримує   перелік   необхідних

 медикаментів-матеріалів.  Коли  заготовила  вся  сім'я,  іде  на

 операцію, проводиться операційне втручання.

      Законно  це  чи  ні? Згідно Основного Закону незаконно. Але

 сьогодні  прокурори  мовчать,  і,  слава  Богу, що мовчать, вони

 розуміють ситуацію.

      Але  через  5  місяців почнеться передвиборча кампанія, і в

 десятках   районів  кандидати  в  депутати  подадуть  в  суд  на

 головного  лікаря, який порушив Основний Закон. І тоді прокурори

 мовчати  не  будуть,  закрутиться  маховик, серйозний маховик, і

 страждають  кращі  головні  лікарі, ті, які прикладають максимум

 зусиль  для  того,  щоб  утимати  медицину  в  районі,  чи  то в

 сільському, чи міському сьогодні.

      Щоб  цього  не  виникло,  я  хочу  просити вас, мої шановні

 колеги,  щоб  Верховна  Рада  дала  трактовку  49  статті,  саме

 трактовку, і не Конституційний Суд, а Верховна Рада.

      Скажімо, в такому плані, що на 2-3 роки, враховуючи складне

 економічне  становище  чи до економічної стабілізації, дозволити

 платні  послуги при згоді пацієнта, тим більше, що вони сьогодні

 наліво і направо ідуть ці платні послуги.

      І ця трактовка може мати надзвичайно важливе значення.

      І  на  звершення  я  хотів  би  дати  бачення  комітету  по

 стабілізації  ситуації  в  галузі. Міністерство охорони здоров'я

 нині  мусить  розпочати роботу над проектом бюджету 1998 року із

 Бюджетною  комісією, передбачивши збільшення витрат мінімум на 2

 мільярди, що дасть змогу прийняти декілька національних програм.

 Таких,   як   боротьби  з  тубуркульозом,  діабетом,  гепатитом,

 венерическими   захворюваннями,   онкологічними,  і  забезпечити

 первинну   ланку   необхідними   інструментами,   медикаментами,

 матеріалами.

      Слідчуюче.  Терміново  впровадити  в  практику гарантований

 обсяг  та  рівень  якості  медичних  послуг.  Терміново.  В разі

 неприйняття   такого  рішення  необхідно  ораганізувати  надання

 медичної     допомоги    за    рахунок    зменшення    придбання

 високотехнологічного   обладнання.   Що   це   таке?   Тимчасово

 утриматися від закупок ядерно-магнітного резонансу, комп'ютерних

 томографів, ультразвукових апаратів і інших .

      Тому  що,  коли  відсутні  медикаменти, коли не можна зняти

 гіпертонічних  криз,  коли немає бінта, коли немає шини в машині

 швидкої  допомоги,  то  таке  високотехнологічне  обладнання  не

 потрібне.

      Слідуюче. Наладити виробництво власних момографів на заводі

 "Реле  автоматика",  цьому  проекту  є підтримка Президента, але

 міністерство  чомусь  стримує  цей  проект.  Це дасть можливість

 завершити  програму  по онкології, національну програму. Перейти

 на  вітчизняну діагностику, в тому числі СНІДу і сифілісу, які в

 3-5  разів дешевші від імпортних при достатній якості. І хватить

 викидати десятки мільйонів за кордон.

      Розробити  програму  напралення  наших лікарів за кордон. В

 одній  лівій  працює тільки 800 чоловік. За останні 4 чи 5 років

 не  направлено  ні  одного  лікаря. Весь Північ Африки, Африка і

 Азія  можуть взяти десятки тисяч лікарів, і це вам програма буде

 працевлаштування   наших   і  середніх  медичних  працівників  і

 лікарів. Тим більше, що скажемо, в тій же Лівії наші працівники,

 десь 50 працівників працюють в урядовій лікарні, це говорить про

 рівень підготовки наших спеціалістів.

      Ми  повинні вирішити питання адресної допомоги Міністерства

 охорони  здоров'я, реформу вищої школи, реформу науки, завершити

 розробку  проекту Закону про державне соціальне страхування (про

 це   вже   говорив   міністр),   завершити   проект  Закону  про

 трансплатнацію, про інфекційні захворювання, про йодування солі.

      І,   Василь  Васильович,  я  хотів  би  звернутись  до  вас

 особисто.   Ви   вже    провели  оперативну  нараду  і  доручили

 державному   міністру.   Допоможіть  найближчим  часом  вирішити

 питання   державної  ваги  -це  введеня  заводу  по  виробництву

 інсуліну. Тим більше ці інсуліни світової якості будуть і на 15-

 17 процентів вже на першому етапі дешевші за іспортні аналоги. І

 на слідуючий рік, щоб ми ввели два заводи по виробництву вакцин.

 Тим  більше,  що  в  нас все обладнання уже є, треба тільки десь

 біля  20 мільйонів гривень на будівельну частину. І наша держава

 в цьому плані вже повністю незалежна.

      Шановні  колеги! В ситуації, яка склалась, є і об'єктивні і

 суб'єктивні  причини. Немало об'єктивних, але є і суб'єктивні. І

 комітет   вважає,  що  в  цьому  плані  міністерство  не  досить

 наполегливо ставить проблеми перед урядом, перед Верховною Радою

 і  перед  Президентом  по  всіх  напрямках,  в  тому числі і про

 погашення зарплати. Президент більше говорить , ніж міністр.

      У  вас,  Андрію  Михайловичу,  виходить  багато  обяцянок і

 набагато менше конкретних справ. Вам важко дотримуватись  слова.

      Вважаю за необхідне вернутись до цього питання в кінці року

 і повторно заслухати це питання з необхідними висновками.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. У вас запитання єсть? Немає. Сідайте,

 будь ласка.

      Шановні  колеги!  А  тепер  ми запишемся на запитання. Будь

 ласка,  Юрій  Нікіфорович  сідає  на  місце,  у  нього  єсть там

 мікрофон.

      Андрій  Михайлович, сідайте поближче до мікрофону. Прохання

 записатись і відведем 20 хвилин на запитання.

      Двадцять хвилин виступи.

      Будь ласка, Свято. За ним Даниленко.

 

      СВЯТО В.П.

 

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Шановний  Андрію  Михайловичу,  ви сказали в своєму виступі

 про   приведення   кількості   штатних   посад   до   можливості

 фінансування.  Чи правильно я зрозумів, що це скорочення робочих

 місць? В свій час говорили: "З метою впорядкування цін". А після

 того підвищували ціни. Це перше запитання.

      Друге   запитання.   Альтернатива   джерел  надходжень  для

 медичного обслуговування? Наскільки реально ті джерела -податки,

 коли немає грошей, коли дефіцит грошової маси?

      І  останнє,  третє  запитання.  Медичні  послуги  на  рівні

 амбулаторних,  це за рахунок скорочення стаціонару, чи додатково

 до стаціонару?

      Дякую за увагу.

 

      СЕРДЮК А. М. Шановний народний депутате, ми не говоримо про

 скорочення  робочих  місць.  До  цього  часу  всі ті посади, які

 скорочувались Міністерством, були вакантні. На сьогодні у нас ще

 100  тисяч  вакантних  посад.  Мережа,  як  я  вже говорив, буде

 збережена за будь-яких умов. Це перше.

      Наскільки   реальні  альтернативні  джерела.  Я  говорив  і

 наполягаю, що єдиним реальним виходом з цієї ситуації, про яку я

 говорив  і  яку  так  образно обмалював Юрій Прокопович, це саме

 прийняття  проекту Закону про страхування. І згадайте, що там, я

 говорив, що головним джерелом страхування державою, решту будемо

 думати,  як  знаходити,  але  те,  що  держава  має  забезпечити

 обов'язкове страхування, це однозначно.

      І  третє  питання. Скорочення... Ні, ні, ні. Ми не говоримо

 ні  про  скорочення полікліник, ні про скорочення лікарень. Мова

 йде  про  переорієнтацію  всіє діяльності наших закладів перш за

 все на амбулаторно-поліклінічну допомогу, на профілактику.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Даниленко,  Вітович.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Дякую,  шановний   Олександре  Миколайовичу.

      Шановний пане міністр, ви в своїй інформації сказали, що до

 цього  часу  по  тому  товарному кредиту, я тут зліва сиджу біля

 вас,  я  тут  рядом,  по  тому  товарному  кредиту  Україна мала

 отримати  машини  швидкої допомоги, які так потрібні сьогдні для

 наших  жителів, для  нашої України.

      Я думаю, що дуже правильно сьогодні було б, якби ми пішли б

 у  тому руслі і прийняли відповідний закон чи зміни і доповнення

 про звільнення від отих всіх сплат податків, ПДВ і мита, тому що

 ми  сьогодні  маємо  цей  автотранспорт  направити  в державні

 структури,  в наші державні районні лікарні, у сільські лікарні,

 у міські  лікарні.

      Так давайте об'єднаємось і зробимо цю святу справу, тому що

 якщо  ми  будемо тормозити ще самі собі, то від цього ж народ не

 виграє,  а наоборот  буде  просто біда.

      Слідуюче  питання.  Я  хотів  би  вас попросити, тому що на

 місцях  йде  сьогодні  така  тенденція.  Ви  сказали, що лікарні

 зберігаються,  але  в  якому напрямку? Сьогдні ви доводите ліміт

 медичних  лікарів,  і  іменно  в  сільській  місцевості,  лікарі

 скорочуються,  штатні  одиниці,  залишаються  на  цих невеличких

 лікарнях  медсестри  і фельдшера. Загальна кількість як будто би

 на  державному  рівні  нормальна, а от у сільській місцевості ми

 відчуваємо, що  робиться  не те, що  потрібно.

      Я  хотів би, щоб ви як міністр, дійсно, зосередили на цьому

 надзвичайно проблемному питанні  увагу.

      Дякую вам.

 

      СЕРДЮК А.М.  Дякую  вам  за  запитання.

      Стосовно  автомашин.  Автомашини  по  товарному кредиту вже

 надійшли до України. Вони знаходяться в Одесі, і затримка лише в

 їх розтаможенні, розмитненні, знятті акцизу і знятті ПДВ, про що

 я  говорив з трибуни.

      Будь ласка, Уряд уже поставив це питання. Василь Васильович

 підтримав  це  питання.  Якщо ви нас підтримаєте і винесете таке

 рішення, ми тільки скажемо вам велике спасибі.

      Стосовно   лікарень,  які  зберігаються,  дуже  справедливе

 питання.  Я вам хочу сказати, що лікарня, в якій тільки фельдшер

 і  медсестра  -це  вже не лікарня. Тому ми сьогодні на колегії і

 будемо  розглядати це питання.  Мережа буде  збережена.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітович.   Вітович нема.

 

      ВІТОВИЧ. Є.

      Я прошу передати слово...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ямковий, Радченко. Передано  слово Вітовичу.

 

      ЯМКОВИЙ.

 

      Ямковий,  60 виборчий округ.

      Шановний Андрій Михайловичу, в законі про Державний бюджет,

 який  недавно  прийняла  Верховна  Рада,  записано  на погашення

 зовнішнього   боргу   2  мільярди  560  мільйонів.  Мінфін  мені

 показував  розшифровку,  в  тому  числі  на погашення японського

 кредиту  9,  5  мільйонів. І ви повинні були дати Мінфіну проект

 мехінзму  на  погашення.  І  ви  чомусь ще зараз говорите, що не

 дамо, треба зняти і пдв, і заплатити ще 15 тисяч. Вся автомашина

 швидкої   допомоги  коштує  30  тисяч  гривень.  Заплатити,  щоб

 лікарні,  які  сьогодні  коштів  не мають, заплатили 15-50%, щоб

 погашати  кредит. Я думаю, що досить того, що в законі записано.

 І  Мінфін,  якщо  необхідно,  то  добавити,  не  9,  а  10 чи 15

 мільйонів.  І не брати з лікарень більше ні одної гривні, бо там

 і так коштів нема. Це одне  питання і пропозиція.

      І друге питання. Що сьогодні ваші, я маю на увазі санітарна

 служба,  дала добро на завезення на Україну продуктів сільського

 господарства   із  концервантами,  які  негативно  впливають  на

 здоров'я  не  тільки  дорослих,  но і дітей. І я думаю -це якраз

 шлях припинення таких продукцій якраз у ваших руках. Тим більше,

 на  Україні  продукції  цієї виробляється досить. Я маю в виду і

 ковбасні вироби і напої різні алкогольні.

      Це  за вами, будь ласка.

 

      СЕРДЮК А.М. Я знаю.

      Шановний народний депутат Ігор Олександрович, що стосується

 тих  двух  міліардів. Ми ставили питання, і я продовжую, якщо ви

 зможете  зняти  і  ПДВ,  і  акциз, і митницю, спасибі. Але от ми

 переговорили  з  Василь  Васильовичем  зараз і, дійсно, можливо,

 частину  коштів,  частину  шукати  в  тих  коштах,  про  які  ви

 говорили. Це стосовно вашого питання - по-перше.

      По-друге, стосовно консервантів. Санепідслужба, я прошу тих

 народних  депутатів,  які  звертались  стосовно цього наказу, не

 давала   дозволу   на   ввезення   тих   чи  інших  продуктів  з

 консервантами.    Санепідслужба    дозволила    в    технологіях

 використовувати  ті  консерванти,  які  використовуютсья в уьому

 світі.

      Інша  справа,  що санепідслужба повинна контролювати, вірно

 чи  вони  використовуються.  Це  питання,  я  вже  говорив, буде

 розглянуте разом з Держкомітетом по стандартизації.

      І  третє, якщо дозволите, Олександр Миколайович. Я хотів би

 відпо вісти  на пару питань зразу тих, які підняв Юрій Прокопович

Спіженко.  Міністерство  не  стримує  виготовлення мамографів на

 заводі "Реле і автоматики". Міністерство стало ініціатором цього

 виготовлення.  Але завод "Реле і автоматики" сьогодні банкрут, і

 Міністерство економіки і Міністерство конверсії не пропускає цей

 завод  на отримання кредиту. В цій ситуації міністерство ставить

 питання  про  можливість  використання  цього  товарного кредиту

 шляхом закупівлі, або ми попросили надати нам інший завод з цієї

 галузі.   На   жаль,   заводу   іншого   поки   що  Міністерство

 промисловості нам не дало.

      Поки що все.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Радченко Олена Федорівна. Пономаренко.

     

      РАДЧЕНКО  О. Ф.

 

      Шановний    Андрій    Михайлович,   враховуючи   економічні

 негаразди,  не буде заперечно стверджувати те, що сьогодні у нас

 суспільство  хворе  не  тільки фізіологічно, а й психологічно. І

 при   розгляді   питання   охорони  здоров'я  здебільшого  увага

 концентрується  на фінансвое забезпечення функціонування охорони

 здоров'я.  Мається  на  увазі, придбання технічно-діагностичного

 обладнання,  а  також  розвиток виробництва медичних препаратів.

 Тобто все спрямовано на лікування тіла.

      Скажіть,  будь  ласка,  чи  не  є  сьогодні  проблематичним

 вирішення   питання  лікування  душевного  стану  людини,  тобто

 розвиток,  психологія  нашій  країні,  це  буде і  телефон довіри

 і  здоровий  спосіб  життя  і  т.  д.. Що робиться в цьому плані

 охорони здоров'я.

     

      СЕРДЮК  А.  М. Шановна Галина Федорівна, я тільки підтримую

 ваше  питання,  тому що навіть у своїй доповіді я підкреслив, що

 не зважаючи на ці негаразди і плюс постійний стрес, ми дійшли до

 такого  стану.  Тому  у своїх проблемах Міністерство обов'язково

 ставить  питання  на  перше  місце  і виховні, проблеми медичних

 працівників,  те  що ми вже забули, коли вони, як ніхто можуть і

 лікувати і душу і тіло всеразом, так що дякую за запитання ми ще

 подумаємо як це питання підняти.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пономаренко , Чурута.

     

 

      ПОНОМАРЕНКО

      422 виборчий округ , Смілянщина, депутат Пономаренко.

      Шановний Андрій Михайлович, чи не думаєте ви, що враховуючи

 стан,  економічний  стан  нашої  держави,  варто  було  б ввести

 адресні  дотації  на  лікі пільговим категоріям громадян в межах

 наявного  фінансування.  Бо особливо по селах де люди по року не

 отримують  заробітну  оплату  ситуація  критична, а картоплею чи

 молоком за ліки розрахоуватися ще не можна.

      І  ще  скажіть  будь  ласка,  ви  сказали,  що за постановою

 Кабміну  десь  52 послуги надаються на платній основі, а решта -

 безкоштовно.  Чи  не  думаєте  ви,  що  треба  було більш широко

 інформувати  населення  України про ті послуги, які надаються на

 платній  основі  і  безкоштовно.  Тому що відсутність інформацію

 породжуї масу інсинуаціїй Дякую за увагу.

     

      СЕРДЮК  А. М. Я вам дуже вдячний за цих два запитання, но я

 вам  скажу,  що  інформаціюми  таку вже ввели і в нашій медичній

 газеті  Міністерства  охорони здоров'я постійно публікується вся

 інформація з цих питань, так званний Вісник Міністерства охорони

 здоров'я.

      Що  стосується  першого  питання,  яке  ви  задали,  я  вас

 повністю підтримую, воно має право на життя.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чурута, Кияк.

     

      ЧУРУТА

 

      251 Стахановский избирательный округ.

      Уважаемый    Андрей   Михайлович,   в   своем   докладе   и

 в   информационной  записке,  которую  вы  распространили  среди

 депутатов,  вы  говорите,  что  "  за останніх 6 років населення

 України  зменшилось  1, 15 мільйони" человек и до конца столетья

 эта цифра удвоится.

      Вы  также  констатировали тот факт, что у нас упала средняя

 продолжительность  жизни:  для  мужчин  -61  год, для женщин -72

 года.

      Вы  также  сказали,  что  растет число детей-инвалидов. Это

 количество сегодня уже составляет более 135 тысяч.

      Вы  также  сказали,  что  продолжается  тенденция  по росту

 инвалидности  в угольной, машиностроительной, металлургической и

 других  отраслях  народного хозяйства, что растет заболеваемость

 на  тубекулез, смертность от туберкулеза выросла в полтора раза.

 Заболевания  на  сифили в последние 5 лет увеличились почти в 15

 раз. И т.д.

      И  в  конце  вы сказали, что "все наведене при зволіканні з

 вжиттям  заходів може перетворитись в демографічну катастрофу, і

 негативні   наслідки   її  будуть  відчуватись  до  середини  21

 століття".

      Тому, у мене питання, которое вот несколько повьязано вот с

 первым вопросом, которое мы рассматривали до обеда.

      Вы   говорите,   что   "враховуючи   зменшення   потреби  в

 спеціалістах для охорони здоров'я, міністерство ваше в 1996 році

 скоротило  прийом  до  медичних навчальних закладів на 45%". То,

 как эти понимать, неужели нам не нужны уже специалисты?

      И второй вопрос.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

      Відповідайте, будь ласка.

     

      СЕРДЮК  А. М. Шановні народні депутати, ми скоротили прийом

 на  державне  замовлення.  Ми  встановили сьогодні рівновагу між

 тим,  скільки  приходять  в  систему, і між тим, скільки від неї

 відходять з різних причин.

      Тому,  по  державному замовленню в нас повна рівновага. Але

 ми дозволили всім дітям, які хочуть придбати чи то другу освіту,

 чи   освіту  просто  медичну,  право  навчатися  на  комерційних

 засадах. І таких у нас досить багато.

      Взагалі забезпеченість лікарями у нас на сьогодні більш ніж

 достатня.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кияк. Старовойтова.

     

      КИЯК.

      Дякую.   (Тарас   Кияк,   Чернівці,  Конституційний  центр,

 Демократична партія)

      Шановний  пане  міністр,  шановні  колеги,  як  ми  знаємо,

 підсумкова  колегія  Міністерства  охорони  здоров'я  України 21

 січня  цього  року  прийняла  рішення скоротити ліжковий фонд за

 рахунок  сільських  дільничих  лікарень.  І  в результаті хворі,

 особливо  в  гірських  регіонах Чернівецької області опинилися в

 жахливому  становищі. Вони згодні хворіти, ніж добиратися за 50-

 100 кілометрів до найближчої лікарні.

      Наприклад,  закрили відділ офтальмології в районному центрі

 Глибока,  де  лікувалося  хворі з Герцаєвського, Старожинецького

 районів. Чи переглянути дане рішення.

      Далі.   Мені   здається,  що  психіатрична  служба  кричить

 сьогодні SOS на прикладі Чернівців. Во істину прямий геноцид. Ми

 будемо допомогати гуманітарною допомогою з Баварії, але це капля

 в морі.

      Далі  ще  одна  проблема  для вашого міністерства і кількох

 інших,  в тому числі Міністерство внутрішніх справ. Йде торгівля

 живим  товаром.  Українських дівчат  багато посередницьких служб

 вивозять  за  кордон,  де  їх  обманюють,  викидають  на вулиці,

 ганьблять  честь нашої держави. Спільно з цими міністерствами, я

 вважаю,  нам  слід  припинити  цей жахливий процес вивозу живого

 товару за кордон.

      Дякую.

     

      СЕРДЮК  А.  М. Шановні народні депутати! Я повністю поділяю

 вашу  думку  стосовно забезпечення гірських лікарень, збереження

 там  лікарняних  закладів.  І  це буде зроблено від Міністерства

 охорони здоров'я.

      Що  стосується  гуманітарної допомоги, то я думаю, що також

 ми   можемо  це  зробити.  З  Іваном  Федоровичем  переговоримо,

 найближче , яка надійде, буде надіслана в Чернівецьку область.

      Що  стосується  вивозу дівчат, я поділяю вашу думку, але це

 проблема  не  лише  Міністерства  охорони  здоров'я, перш за все

 інших органів.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Старовойтова, Марковська.

     

      СТАРОВОЙТОВА.

     

      Уважаемый Андрей Михайлович, Сторовойтова, Крым. У меня два

 небольших  вопроса.  Что касается проект постановления, я думаю,

 вы  его  вы видели. Здесь предусматривается развитие собственной

 базы  медикаментов,  это  конечно очень ценно. Но запрет ввозить

 импортные  медикаменты  можно  только  позволит  при  надлежащем

 качестве  изготовления  у  нас  в государстве. Возможно ли это и

 гарантируете ли это?

      И  второй  вопрос.  10%  тех, кто умирает, по статистике за

 1996  год,  это жертвы несчастных случаев, отравлений, травм. Не

 считаете ли вы, что нужно сделать подробный анализ и направить в

 соответствующие  министерства  или  Кабинета Министров для того,

 чтобы  должным  образом  работать  по  предотвращению  вот  этих

 предчастных смертей. Спасибо

     

      СЕРДЮК  А.  М. Шановні народні депутати! По-перше, стосовно

 заборони   ввозу  імпортних  медикаментів.  Ніхто,  Міністерство

 охорони здоров'я, бюро, яке створено при міністерстві ..........

 не   забороняє   ввозити   лікарняні  засоби,  які  вироблені  в

 закордонних країнах.

      Більш  того,  на  сьогодні  ми вже зареєстрували понад 3, 5

 тисячі лікарняних засобів іноземних країн. І вона маються всі на

 нашому  лікарняному  ринку. Інша справа, що Міністерство охорони

 здоров'я   виступало   і   виступає  за  підтримку  вітчизняного

 вриобьника, про що я говорив з цією трибуни.

      Стосовно нещасних випадків. Я повністю розділяю вашу думку.

 Міністерство  вже підготувало відповідну доповідну на Кабмін, і,

 можливо,  тепер,  враховуючи  вашу  пропозицію, на Верховну Раду

 дамо інформацію, до Президента дійсно є питання, вирушуючи  які,

 ми  можемо  запобігти нещасним випадкам особливо серед дітей, бо

 їх  дуже багато ми втрачаємо. І ми це обов'язково зробимо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут одне тільки, Андрій Михайлович. З тим пір,

 як   ми   перейшли  на  закордонні  ліки,  то  смертність  різко

 збільшилась.  Рекламу їм таку дають, то треба жить по років 150,

 коли продають.

      Будь ласка, Марковська, Коген.

     

      МАРКОВСЬКА.

      Дякую.   Марковська,  47  виборчий  округ,  місто  Вінниця,

 Соціалістчна селянська партія.

      Шановний  Андрій Михайлович! То що виходить "Вісник охорони

 здоров'я",   це  дуже  добре.  Але,  на  привеликий  жаль,  наші

 громадяни  його  в  основному  не читають. І на прийом приходять

 ветерани Великої Вітчизняної війни, Герої Рядянського Союзу, які

 за останні роки платять за медичні послуги, платять за все, даже

 за  те,  що  отримують  справки.  І в ту минули суботу приходили

 ветерани плакали, вони казали:"Як ми воювали! За що ми поювали?!

 За  що  ми  ходили  в  бій?! Отримуючи зараз 47 грн., платити за

 квартиру  треба  30-37,  залишається  решта на харчування". А це

 люди   похилого   віку,  які  майже  всі  мають  серцево-судинні

 захворювання.

      Тому  я  від  імені  їх  прошу  вас  звернутися  до Уряду і

 віднайти   можливість   цій  категорії  громадян,  щоб,  вони  ж

 заслужили безкоштове  лікування. Дякую.

     

      СЕРДЮК  А.  М.  Шановна Ніна Степанівна, я повністю поділяю

 вашу турботу і тривогу, ми це зробимо обов'язково.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коген.

     

      КОГЕН Ю.Б.

     

      У  меня  вопрос  по  санитарной  службе.  В крыму это очень

 актуально.  Дело  в  том, что преждние, департированные народы в

 основном   не   обеспечены  жильем,  живут  в  неприспособленных

 поселках,  нет  никакой  инфраструктуры.  И,  в то же время, вот

 вчера  я  столкнулся  с  такой вещью, что в прошлом году если 19

 млн. грн. санитарной службе отпускалось, то в этом году -всего 9

 млн.  И  ссылаются  так:  "  Вы  знаете,  на  здравоохранение 40

 процентов, вот и вам так срезают". Хотя мы чудесно понимаем, что

 когда  идут  в  больницу, заставляют нести с собой лекарства, то

 эта  служба  уже  не  может пользоваться такими вещами, а просто

 нужно проводить  различные работы предупреждающие болезни.

      Поэтому  я хотел бы вас спросить: сможете ли вы как Министр

 сейчас  вникнуть  в  это  дело  и  подправить этот вопрос, чтобы

 поддержать санитарную службу?

      В  противном случае просто будет эпидемия и будут кошмарные

 дела. Пожалуйста.

     

      СЕРДЮК  А.  М.  По-перше,  я  вам  скажу, що останнім часом

 Кабінет  Міністрів  прийняв цілу низку постанов про виділення...

 фонду, в тому числі і для Криму -відповідних сум, коштів, окремо

 для  Севастополя,  окремо  для  Республіки, для інших областей -

 Миколаївської,  Дніпропетровської,  Волинської  і  так  далі, на

 покращення санепідблагополуччя в цих регіонах.

      По-друге,  я  цілком  поділяю  вашу  думку про необхідність

 піднесення  рівня  діяльності  санепідслужби  і сьгодні це ми на

 колегії розглянемо.

      А,  по-третє,  я  впевнений, що санепідслужба, яка є -ніяка

 збереглась  в структурі міністерства більш організовано, яка має

 вертикаль  від  міністерства  до  останньої санепідстанції, чого

 немає  в міністерствах, вона зможе виконати ті складні завдання,

 які   зараз  перед   нею  ставляться.

      Стосовно,  до  чечі,  по  Макіївці, я б хотів додати, я вже

 говорив  про  неї  з  трибуни,  але  додам, Уряд прийняв рішення

 виділити  відповідну  суму  для  погашення боргів у Макіїївці, в

 тому  числі  по  санепідблагополуччю.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Переходимо  до обговорення, прохання виставити

 20    хвилин.

      Від Комісії в закордонних справах Олійник, за ним Вітренко.

      Олійник  Борис  Ілліч,  в  мене  записані  ви  на  виступ.

      Будь ласка.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

 

      190,  Запорізький. Дякую.

      Шановні колеги, я не грішу в жодному разі на Уряд, а якщо і

 важу,  то тільки на себе  ,  многогрішного.

      Навпаки,  я  віддаю  належне Андрію Михайловичу, який чесно

 визнав,   що  колишня  система  охорони  здоров'я,  яку  і  досі

 криворото  осміюють  нуворіши з приватними клініками, особистими

 лікарями  і  аптеками,  зруйнована  дощенту.

      Єдину   тезу   я  б  заперечив.  Міністр  говорить,  цитую,

 "гарантії  стосовно  безкоштовної  медичної  допомоги нерідко не

 виконуються".

      Не  нерідко, а  всуціль  не  виконуються.

      Нвіть  ліквідаторів  в  Чорнобильському центрі, як свідчить

 академик  Бебешко,  нічим  інколи  годувати.

      Цифри  інфекційних  захворювань,  особливо  на туберкульоз,

 просто  вбивають.  Ми  ж,  здається,  в тій системі, подолали цю

 хворобу!  Де  вона  взялась?

      Щодо  СНІДу,  то  це дарунок свободи сексуальних збочень, і

 одна  з  прикметних  ознак  нового порядку. До неї я, до речі, в

 деяких  штатах  Америки,  не  знаю  чи  зараз,  а  колись  було,

 кваліфіковано  сексуальні збочення, як злочин проти природи. Але

 то вже справа  їхня.

      Катастрофічний  ріст  смертності,  скорочення асигнувань на

 медицину, закриття медпунктів, особливо, як казав Тарас Кияк, на

 селі   неймовірна   дороговизна   на   ліки, по  суті  зупинення

 будівництва  медзакладів. Я знаю це по Оріхові, де терапевтичний

 корпус  будується  в  же  10  років.  А коли додати, що в деяких

 пологових  корпусах,  як  свідчить  довідка,  ще  й  досі  пічне

 опалення  за  вісутністю  гарячої  води,  то це вже, як говорять

 одесити: "Ізя все. Поганяй до ями".

      В такому випадку ми  прямо  із  материнського   лона  маємо

 продокувати  спартанців  і  спартаків,  які колись потрясуть всю

 систему.  То  чи  не  варто  назвати  імена зловісних порушників

 Конституції,  прав  людини  та  передати  все це до міжнародного

 суду.  Я,  звичайно, бережу честь України і не схильний виносити

 сміття  з хати. Але, шановні колеги, немає хати, є якась будівля

 без вікон і дверей, де гуляють вітри, де крадуть, виносять і хто

 зна  куди  воно  все  дівається.  Не  латати, а міняти треба всю

 корневу  систему  в  медицині, і особливо повертати все-таки той

 живий  фрагмент,  який  був, - безкоштовну  медицину. Хай будуть

 платні  лікарні  для  тих,  у  кого гроши лізуть дуже з вуха й з

 носа, а для тих, хто не може себе оплатити, все-таки хай буде та

 система, яка  все-таки  забезпечувала  хоч  якесь   лікування.

      Дякую    за увагу.  Щастя  вам і добра.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Вітренко, Карпачова, "Незалежні".

     

      ВІТРЕНКО  Н.  М.

 

      Наталья  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалітсична партія України.

      Поважне  панство,  питання,  яке  ми  сьогодні розглядаємо,

 названо  в Дні уряду як інформація Кабінету Міністрів, просто як

 інформація.  Це  не звіт, просто нас проінформували, як воно все

 розвалюється.  І  постанова,  яка нам запропонована, це теж така

 нічого   не   вирішуюча   постанова,   бо   перший  пункт  її  -

 рекомнедувати,  другий  пункт,  ну,  перший  -взяти до відома, а

 другий  пункт  -рекомендувати, вжити необхідних заходів. А після

 цього  все  те, що було і як було, і ніби-то нічого в Україні не

 змінюється.

      А  що змінюється в країні, то видно з тих же матеріалів, що

 нам з вам роздані. Ось оця жахлива діаграма, коли народжуваність

 скорочується,  а смертність страшенно зростає. І не тільки це. А

 ви  почитайте, що такою сухою, я би сказала бюрократичною, мовою

 пишеться,  що  Україна  сьогодні  займає найперше в світі місце,

 найвище!  має  в  світі  надсмертність чоловіків в працездатному

 віці!   Не  тільки  вмирають  малі  і  старі,  вмирають  люди  в

 працездатному  віці  -і  найперше в світі  місце  по  смертності

 чоловіків!

      Чому  вони  вмирають?  Якщо  сьогодні  ми  глянемо в газету

 "День",   то   там  на  першій  сторінці  написані  соціологічні

 дослідження:   64%  населення  України  ненормально  харчується,

 просто  їм  нема  чого їсти. Ось, до речі, з приводу чого і наша

 акція голодування. Ми підтримуємо наше населення , яке голодує.

      А  те,  що  пан Спіженко, тут виступаючи, розказав, як воно

 погано,  то  здавалося, що він з'ясовує якісь особисті рахунки з

 Андрієм  Михайловичем. Йому Сердюк не до вподоби! А де ж той пан

 Спіженко   був,   і   весь   "Конституційний  центр",  коли  тут

 голосували.   За   програму  реформ,  забюджет,  за  ратифікацію

 кредитів міжнародних. Невже не зрозуміло, що охорона здоров'я це

 вторинне   після   того,   яке  відношення  до  виробництва,  до

 заробітної  плати  тих  хто  працює,  до пенсії, тому порядність

 повинна бути, мені здається, більша у цьому залі.

      А  що стосується цього питання, то ви знаєте, що нетільки не

 можна  погоджуватися,  бо  погоджуючись  з цією постановою, ми з

 вами  нажимаємо  кнопки, щоб і далі всі вмирали і хворіли. І оця

 страшна таблиця на сторінці, яка це сторінка у нас, 11, і вона ж

 розкривває,  що  відбуваєтьсяв  охоронні здоров'я, а нам міністр

 каже,  що  будемо  скорочувати, будемо скорочувати чисельність і

 лікарів,  і медичних робітників, а захворенність зростає, а люди

 вмирають.

      Тому  ми  пропонуємо  не  приймати  цю  постанову і взагалі

 перейти  до  нормальних висновків, а висновки можуть бути тільки

 такі,  які  до  речі  там  люди, що голодують на вулиці, якраз і

 вимагають.  Це  не  просто  відставка  Уряду,  а  Уряд на чолі з

 Лазаренко  треба віддавати до суду, за розграбування бюджету. Не

 просто  недовіра  парламенту, який ратифікував такі документи, а

 саморозпуск парламенту і дострокові перевибори.

      Зараз  я  закінчую...  1  листопада  1997  року і безумовно

 претензії до Президента. Де гарант Конституції, де?

      Вилетів  сьогодні  в  Брюссель вирішувати питання про НАТО,

 який йому ніхто не довіряв в нашій країні.

      Тому  ми сьогодні пропонуючи вам таке рішення, закликаємо все

 населення  України  завтра до 9 години прийти до Верховної Ради і

 пікетувати Верховну Раду  проти такого режиму реформ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Карпачова,Марченко.

     

      КАРПАЧОВА

     

      Депутат    Карпачова,   28   виборчий   округ,   Автономная

 Ркеспубліка Крим.

      Шановні  народні  депутати,  шановні  члени уряду, шановний

 Олександр  Миколайович. Питання  яке сьогодні винесено в порядок

 денний  надзвичайної ваги.

      Сьогодні  Юрій  Прокопович  зазначив,  що  охорона здоров'я

 взагалі не існує в нашій державі, залишилися оці осколки, як він

 зазначив. А Борис Олійник зазначив, що і "хати вже немає".

      Я хочу поставити питання: що залишилося? Ще залишився наш з

 вами   парламент,  який,  дійсно,  має  звітувати  перед  своїми

 виборцями,  що  ми з вами зробили для покращення нашого життя і,

 перш за все, стану нашого життя.

      Стаття  нашої  Конституції  зазначає,  одна  із статтей, що

 кожен  громадянин  має  право  на  життя.  Давайте з вами ще раз

 передивимось,  яка  ж  сьогодні,  дійсно, в нас ситуація існує в

 державі з станом охорони здоров'я, якого вже немає.

      Шановні  колеги,  в  минулий рік скорочено 60 тисяч місць в

 клінічних  стаціонарах,  і  114  посад у лікувальних закладах, і

 реально вже звільнено понад 98 тисяч медичних працівників.

      Як зазначив заступник міністра охорони здоров'я пан Коротко

 до  кінця поточного року планується ще скоротити 61 тисячу ліжок

 та 30 тисяч медичних працівників.

      Ми  сьогодні  чули,  що практично не виплачується заробітна

 платня  на  наших  округах. Пан міністр, мабуть, не знає, я можу

 зазначити,  що  по  Криму  сьогодні  заборгованість  від  4 до 6

 місяців.   Я   кожен   день   практично  отримую  телеграми  від

 представників  медичних  закладів.  2  дні  тому 300 працівників

 Судакського  медичного закладу надіслали телеграму, що напротязі

 4  місяців їм не виплачується заробітна платня. Але поки вони ще

 не припинили виконання свого службового обов'язку.

      Шановні колеги, забезпечення населення медиками та клінічне

 обслуговування, наш міністр наголосив, що воно вище навіть ніж у

 розвинутих країнах.

      Я  хочу  зазначити,  що, дійсно, вища, але не цей показник,

 різниця колосальна між нашою Україною і розвинутими країнами.

      Наприклад,   сьогодні   в   Україні   витрати   на  медичне

 обслуговування  однієї  особи на рік становлять лише 20 доларів,

 тоді  як в Англії понад 700 доларів, в Німеччині -півтори тисячі

 долларів, в Сполучених Штатах - понад 4 тисячі доларів.

      Я  вважаю,  що  той курс, який взятий Міністерством охорони

 здоров'я  ігнорує  дві головні обставини, які мусили б визначити

 сучасну  державну  політику  в  галузі  медичного обслуговування

 наших громадян.

      Перше. Ця обставина -катрастрофічний базовий стано здоров'я

 нашого  населення.  Про це вже сьогодні йшла розмова. Я хотіла б

 тільки    зазначити   єдине.   Дійсно,   смертність   перевищила

 народжуваність.  На  півтора  мільйона  наших  громадян,  ми вже

 сьогодні  втратили.  І  сьогодні практично в 8 разів. Негативний

 показник  природнього руху нашого населення зріс більше, ніж у 8

 разів  за  останні  5  років.  Сьогодні  практично кожний другий

 мешканець України не доживає до пенсійного віку.

      Я   б  хотіла  зазначити,  питання  не  піднімалось  ані  в

 доповіді  ні  в  одній,  ні  в іншій. Це питання, яке торкається

 темпів  вимирання  наших  мешканців  нашої  держави. Я би хотіла

 зазначити,  що  проблема  серцево-судинної  захворюваності,  а в

 Україні  сьогодні  на початку 1997 року понад 6 мільйонів хворих

 на  серцево-судинні  захворюваності.  Але,  на  превеликий жаль,

 сьогодні   постало  питання  і  існують  2  укази  Президента  -

 зруйнувати практично існуючу каардіологічну службу. Я вважаю, що

 це практично злочин наших громадян нашої держави. Мені здається,

 що  сьогодня  створення  додаткової  надбудови, я хочу звернути,

 шановний   Андрій  Михайлович,  вашу  увагу  на  це,  додаткової

 надбудови  організаційної структури такої, як Національний центр

 серця  при тому, що ми сьогодні з вами маємо і Інститут Амосова,

 і  Український  науково-дослідний  інститут  каардіології  імені

 Стражевського, структури якого відомі не тільки в нашій державі,

 але і поза межами.

      Мені здається, що сьогодні коштів не вистачає для того, щоб

 сьогодні  не  зруйнувати ці, вже існуючі структури, які сьогодні

 працюють в каардіологічній службі. Так ось, мені здається, що не

 треба  створювати  таку  додаткову  надбудову,  яку сьогодні нам

 пропонують зробити двома указами Президента.

      Шановні  колеги! Мені здається, що сьогодні варто поставити

 питання  про  те,  що Фармакологічний комітет, який весь час дає

 практично    добро,    зелений    світ    на    те,   щоб   ліки

 інорземного  виробництва  проходили затвердження практично, я би

 сказала,   безпершкоджено,   а    ліки    нашого   національного

 виробництва   чекають   в   черзі   свого   затвердження   нашим

 Фармакомітетом,  це  не  красить  не  тільки  Фармакомітет,  а й

 міністерство.

      Шановні  колеги!  Я вважаю, що постанову сьогодні неможливо

 приймати  в  тому  вигляді,  в  якому вона існує, бо вони лобіює

 тільки питання, які поставили певні кола в нашій державі.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко, Осадчук.

     

      МАРЧЕНКО.

      Марченко,    348    избирательный    округ,   Прогрессивная

 социалистическая партия Украины.

      Уважаемые  депутаты! Уважаемые члены Кабинета Министров! Мы

 действительно  сегодня  рассматриваем  вопрос,  который касается

 самого  святого  -жизни  граждан  Украины. Потому что не получая

 нормально  лекарства, не получая в нормальном качестве и обкемах

 лечение,  наши  граждане  Украины вымирают. И это трагедия всего

 государства.

      Знаем ли мы об этом, об этих процессах? Я думаю, что знаем.

 И  выступление  председателя комитета Спиженко, да и выступление

 министра  здравоохранения и многих депутатов показывают, что эта

 проблема ясна и трагична.

      Бывая  в  округах,  мы  хорошо  видем, что действительно те

 минимальные  и  просто  уровни  заработной  платы  и  пенсии  не

 позволяют  нашим  гражданам  востанавливать  свое  здоровье,  не

 позволяет.  И  они  вымирают в массовом количестве. И мне стыдно

 было  слушать  министра  труда Белоблоцкого, который не прочитал

 макроэкономические  оказатели, которые выдали Верховному Совету,

 депутатам Верховного Совета. Я напомню их ему, что в к 2000 году

 правительство  запланировало  сокращение  численности  населения

 Украины  на  1  миллион  200  тысяч.  На  1  миллион  200 тысяч,

 уважаемый товарищ Белоблоцкий. И увеличило в этих же показателях

 численность  безработных  в  4 раза. И поэтому выходя на трибуну

 нужно называть эти цифры что делается с этой заработной платой и

 пенсией. Люди не могут получить самого необходимого.

      Особое  место  в  сельской  местности.  Кроме того, что там

 годами   уже  не  выплачивается  заработная  плата,  сокращается

 численность врачей, сокращается численность больниц, просто люди

 из  села не могут добраться до районной больницы для того, чтобы

 получить необходимую помощь.

      Соответствует   ли   такое   положение  дел  Конституции  и

 международным документам? Не соответствует!

      Вы  хорошо  знаете, что Всеобщая Декларация прав человека и

 другими  документами,  ратифицированными  Украиной,  необходимая

 медицинская  помощь  должна  надаваться  бесплатно!  Этого  нет.

 Конституционные  права  и  гарантии,  в  том  числе и в праве на

 медицинское обслуживание, так же не выполняются.

      Знаем   ли  мы?  Мы  знаем.  И  министерство  знает,  знает

 Президент. Что следует из этого? Послушать то, что говорит Борис

 Ильич и не выносить сор из избы?

      Да в набат нужно бить сегодня!

      Вспомните,  когда была чернобыльская авария. В чем обвинили

 тогда  Коммунистическую  партию, Правительство? В том, что людям

 не сказали, что происходит в государстве.

      Что   сегодня   мы   должны   сделать?  Как  депутаты,  как

 представители своего народа?! Говорить о том, что в Украине идет

 геноцид  против своего народа?! И выходить на решение. Какие?! А

 решения   просты.   И   мы,   депутаты   Верховного   Совета,  и

 Правительство,  и Президент постепенно, но уверенно превращаются

 в преступников против своего народа.

      Мы проводим политику геноцида против своего народа!

      И  сегодня мы требуем, чтобы и Верховный Совет признал это,

 и  Правительство  также,  и  Президент,  -и  ушли с политической

 арены,  не  травмировали, не уничтожали свой народ! Не проводили

 политику геноцида!

      В   этой  связи  голосовать  и  поддерживать  это  безликое

 постановление  сегодня  нельзя!  Сегодня  необходимо выходить на

 кардинальные  вопросы изменения курса реформ и смены идеи реформ

 и тех идеологов, которые их проводят.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Осадчук.

      За ним - Степанюк. І завершуємо.

     

      ОСАДЧУК П.І.

 

      Група Конституційний центр,  ДПУ.

      Шановний  Олександр  Миколайович, шановні колеги -депутати,

 дуже  важливу  проблему  сьогодні  обговорюємо,  але в мене таке

 враження,  що  ми  хочемо  вилікувати  пальчик,  мізинчик за тої

 ситуації, коли дуже хворий, і давно хворий весь організм.

      Ми  говоримо про  наслідки,  а не  про  причини.

      Тим  часом  зроблю  маленький  екскурс  і  розкажу сімейний

 сюжет  коротко.

      В  1982  році,  коли моя мати, Царство їй Небесне, лежала і

 Гвізнецькій  лікарні  районного значення, я наїздив до неї часто

 туди і доставав які можна тільки ліки. І лікар головний, Шукалюк

 його  прізвище  було,  друг мені, фактично, казав не раз: " Я не

 маю  права  виписувати вам рецепт на ці ліки, але я вам як другу

 скажу, як вони називаються, йдіть в область, йдіть в обкомівську

 поліклінику, і там ці ліки  достанете.

      Така  була  реальність, і не треба перебільшувати, не треба

 казати, що все  було  безплатне  і все було  добре.

      Демографічна   ситуація,   справді,   дуже  важка,  і  вона

 погіршилась  за  останні  десь  7-8  років.  Але  звернімось  до

 реальної  правди,    про  яку,  до  речі, писала 28. 09. 87 року

 газета  "Правда":  "  Средний  возраст  наших мужчин в последние

 десятилетия  снизился до  65 лет.   Женщин  до  67.

      В  США  мужчины 73 года, и женщины 77 лет, в Японии 75 и 79

 лет  соответственно".

      До   речі,  закрита  свого  часу  інформація  і  статистика

 свідчили про те, що дитяча смерність в Радянському Союзі обійшла

 США  в  2,  5 рази, Японію в 5 разів, Швецію в 4. В Туркменії не

 було  ні  одної дитячої інфекійної лікарні. В Таджикістані всьгг

 одна. А за 70 років радянської влади не збудовано в Таджикістані

 ні одної дитячої лікарні. Газета "Труд", 21. 5. 88 року. Це було

 в  тій  ситуації, коли кращі уми серед керівної еліти зрозуміли,

 цитую:  "У пошуках виходу з кризи 28 З'їзд КПРС ясно і безумовно

 виступив   на   користь   ринкових   відносин,   фундаментальних

 докорінних   змін  у  всіх  сферах  життя  суспільства".  Газета

 "Радянська Україна", 10 жовтня 1990 року.

      Все  упирається  у  функціонування  економіки.  Якщо  немає

 виробництва, немає і фінансування. Через податкову систему ідуть

 гроши  у казну. А в цьому прекрасному залі я три роки сую тільки

 осеннее   наступленіе,   весеннее   наступленіе.  І  всякі  інші

 наступленія.  І  блоквання, блокування тих рішень, які бю змогли

 врешті  то решт виконати той курс реформ, який був ще визначений

 кращими  умами  тої  системи  навіть,  той  курс,  який ви зараз

 називаєте  антинародним.  Я  вважаю,  що  антинародний  курс -це

 блокування реформ, які  відбуваються на стані охорони здоров'я.

      Дякую  за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степанюк  і  від Руху Яблонський і завершуємо.

 Будь ласка.

     

      СТЕПАНЮК.

 

      Степанюк, 87, Кривой Рог, Днепропетровская область.

      Уважаемые  депутаты,  уважаемый  Василий  Васильевич и Иван

 Федорович.

      Я  вот  слушал  выступление  министра Сердюка. У меня такое

 впечатление  сложилось, что выступил статист, а не министр, член

 правителсьтва,  Кабинета  Министров,  который  отвечает вместе с

 правительством за состояние всего процесса в здравохранении. И я

 когда встречаюсь с министром, то я в подтверждении слышу всегда,

 Андрей  Михайлович  говорит:  "Я  отвечаю  за  всю Украину, а не

 только  за Кривой Рог. Так я хочу сказать свою точку зрения, что

 нужно  точечено  сегодня заниматься, потому что из точек состоит

 вся Украина.

      Значит,  если  взять,  я  воспользуюсь присутствием Василия

 Васильевича,   столь  такой  рутинной  бюрократии,  как  в  этом

 министерстве,  на  сегодняшний  день  очень  сложно найти. И вот

 здесь    я    посмотрел    материалы,   которые   распространены

 Министерством  охороны,  и  вот  тут  написано: "Для запобігання

 руйнівним  для  системи  охорони  здоров'я тенденціям, по-перше,

 реформувати галузь шляхом її структурної реорганзіації".

      Я  бы  хотел  пожелать начинать с Министерства самого, а не

 трогать  то,  что  уже  создано,  так  сказать, и функционирует,

 первоклассные   структуры   есть   и   так   дальше.  Иначе  все

 дореформируем и до низу, уже сегодня об этом говорили.

      Если  каснуться Кривбасса, 90%, значит, железной руды дает,

 значит, сосредоточены такие сложнейшие промышленные и так дальше,

 экологические  трудности,  80%  детей,  возьмите, больные в этом

 регионе  вот  в части экологической, идет разрушение создавшейся

 сети  центров  медицинских.  Мы  приезжаем  с  промышленниками в

 Министерство  охраны  здоровья,  говорим: "Вот наши предложения,

 тото,  другое",  значит, мы реакции не видим и желания услышать.

 Нет, просто наоборот говорят: вы тут депутаты ходите к нам и так

 дальше,  себе  хотите  авторитеты  зарабатывать.  Вот что слышим

 иногда от министерства.

      Затем  по СПИДу. Василий Васильевич, значит, если в 95 было

 46 зарегестрировано, то в 97 по Кривбассу 1470. Причем тенденция

 наркомании  и так дальше этого источника, МВД сокращают, значит,

 здравоохранение сокращают, наркологическую всю помощь сокращают,

 причем  циркулярные  письма приходят за подписью министерства на

 администрации  и  так  дальше. Когда начинаешь разговаривать, то

 мы,  вроде,  ни  при чем. Тут виновата вся страна, тут конкретно

 нужно уже смотреть, какие документы выходят управленческие и так

 дальше.

      По-моему  в  регионах  эти  люди  не  бывают  министерства.

 Значит,   приходят  с  конкретными  предложениями.  Мы  говорим,

 давайте  завизируем  и  будем дальше с Кабмином работать. От виз

 отказываются , говорят, подождите, мы не можем и так дальше.

      И  вопросы  аптек  медицины,  и  госзаказы  сегодня,  мы  в

 Презыдента оставили, на эти вопросы очевидно будет тоже реакция,

 вопросы   госзаказов   на   медикаменты,   нет   сегодня  первой

 необходимости в аптеках таких как аспирин и так дальше, ну это ж

 можна  решить эти ж вопросы, значит Министерство здравоохранения

 долджно ж эти вопросы тоже смотреть.

      И наконец-то я считаю само Министерство на сегодняшний день

 это  источник  порождения  жалоб,  которые  на Украине. Возьмите

 регрессные   выплаты.   Значит   начиная   от   административно-

 управленческий  аппарат,  получает,  который в шахтах не работал

 получает  по 18 тысяч грывен. Рабочие ходят сами, которым нужно,

 значит,   регрессы   получить   не  перечисляют  ничего,  вносим

 конкретное   предложение.   Измените   свои   циркуляры,  скажем

 министерств и ведомств Кабмина.

      Я заканчиваю.

      Говорим,  министру,  он  говорит:  да.  Ответ  получаем  за

 подписем Семина - нет. Вот вам работа.

      Поэтому,  то  что  сегодня сложилася на мой взгляд виновником

 разрушения  медицины,  источниками жалоб  на  ряду  с обкективными

 причинами  выступает и  не  компетентное  руководство  отраслью со

 стороны  Министерства  здравоохронения,  в  частности  говорю и

 товарища Сердюка и его зама Богатыревой.

      Думаю,  что  новому Премьеру надо будет посмотреть серьезно

 вот  на  эти министерства как оно организовывает здравоохранение

 на Украине.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яблонський.

     

      ЯБЛОНСЬКИЙ

     

      Шановний  Олександре Миколайовичу, шановні колеги. І перше,

 і друге питання, яке ми нині обговорюємо -є питаннями важливими,

 тому що перше стосується освіти нації , друге здоров'я нації.

      І перше,  і друге питання, вірніше ті негаразди, які мимаємо

 в  цих галузях мають спільне коріння -це економічна криза. Тому,

 як  би  ми  не  критикували ту чи іншу позиції доповіді, поки не

 запрацює економіка, не підняти цих галузей.

      Аналізуючи  стан охорони здоров'я, з одного боку, ми бачимо

 прекрасні   кадри,   розгалужену   мережу  лікарняних  закладів,

 величезний   досвід,   а,   з   іншого,  ми  маємо  40-процентне

 фінансування  медицини  щодо потреб, заборгованість по зарплаті,

 високу смертність, скорочення тривалості життя.

      Міністерство  охорони  здоров'я,  медичний персонал низових

 ланок  проводять  велику  роботу,  але результати її виявляються

 нижче бажаними.

      Кожен з нас, буваючи в округах, стикається з масою проблем,

 перед якими виявляєшся безсилим: це скорочення числа ліжкомісць,

 нестача  ліків,  обладнання  та  перев'язочних засобів, проблеми

 харчування хворих і т.ін.

      У  Верховній  Раді  є ряд законопроектів про трансплантацію

 органів,  про  соціальне  медичне  страхування  і інше, але вони

 повиснуть  в  повітрі при відсутності матеріального підкріплення

 цих документів.

      Міністерство    охорони    здоров'я    здійснює    програму

 реформування  галузі. Тут були допущені, на жаль, певні помилки,

 які частково вже усунені.

      Що  я  хотів  би  побажати в цьому плані: не відступати від

 прийнятого в медицині принципі "нонноцере": не зашкодь.

      При  структурній реорганізації галузі раніше, ніж перенести

 акцент  із  стаціонарної допомоги на амбулаторну, слід подумати,

 чи скрізь це реально. Добрий консерватизм також іноді непоганий.

      В   найскладнішому  стані  є  сільська  медицина,  особливо

 віддалених  сіл,  її  треба  берегти  і  захистити від поспішних

 реформ.

      Необхідно   відрегулювати   систему   платних  послуг.  При

 підготовці  бюджету 1998 року необхідно підійти з інших позицій,

 а саме, з тих позицій -забезпечення потреб і освіти, і медицини,

 щоб вже в наступному році ця галузь почувалася значно краще.

      Завершуючи,  я  хотів  би  сказати, що ми будемо розглядати

 наступного   тижня   два   питання.   Проект  засад  внутрішньої

 економічної   політики   та   програми   структурної  перебудови

 економіки.

      Я вважаю, що тут нам потрібно поговорити конкретно, а саме,

 як саме, які зміни необхідні нашій економічній політиці провести

 з  тим,  щоб  забезпечити  повноправне,  гарантоване існування і

 освіти, і медицини, і всіх галузей народного господарства.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Андрій  Михайлович,  у  вас буде для

 заключного? З місця.

     

      СЕРДЮК  А. М. Шановні народні депутати! Перш за все я хотів

 би  подякувати  вас  за  цікаве  обговорення  найболючих  питань

 охорони  здоров'я.  Мені  приємно,  що  ви  активно  використали

 інформаційні  матеріали  міністерства,  які  ні в чому, ні в які

 цифри  потайки  від  вас нічого не робить. І це не бюрократичний

 матеріал, а чітка реальність, в якій ми живиме.

      Ми робимо все для того, щоб... Я не розумію, коли кажуть, в

 тому  числі  Юрій Прокопович, що галузі немає. Галузь працює, як

 ніяка галузь. Ми приймаємо всі пологи -450 тисяч. Ми робимо 2, 4

 мільйони  операцій  щорічно,  ми працюємо. Я розумію, що у нас є

 недоліки,  я  розумію,  що  ми  повинні реформуватися. Але вірно

 говорив  Мовчан,  народний  депутат Мовчан, без реформ галузь не

 витримає. Бо ми розрахували 11 мільярдів, ви нам затвердили 3, 2

 мільярди. І зроумійте самі, як за такого фінансування можна щось

 зробити. Але ми зробимо.

      Слідуюче  питання. Я б просив би, шановні народні депутати,

 коли  ви  розглядаєте  таке  найболючіше  питання,  відійти  від

 окремих  своїх  якихось  вражень. Да, я не завізовував народному

 депутату  Степанюку 30 мільйонів лише на.......... на Кривий Ріг

 з резервного фонду Кабінету Міністрів. Тоді, коли резервний фонд

 і  на всі наші біди становить лише 200 мільйонів. Я сказав, я не

 можу цього зробити, бо немає грошей.

      Я  розумію,  що  після  цього міністерство зовсім нікуди не

 годиться.  І  сам Сердюк нікуди не годиться. Я вважаю, що те, що

 сьогодні  було обговорено, ми перенесемо цей накал, ваше бажання

 бачити  охорону  здоров'я  із  відношенням  до хворої людини, до

 пацієнта  таким,  яке  ви  бажаєте  за  необхідне,  сьогодні  на

 колегії.  Я  запевняю  вас,  що  скорочення  мережі  лікувальних

 закладів   не   буде.  Що  від  курсу  радикальних  реформ,  які

 запропоновані  уряду  і  схвалені  урядом,  ми  не відійдемо. Ми

 просимо  у  вас  лише  допомоги  як у найскорішимо прийнятті тих

 законів, про які говорив.

      Я  не  хочу  відповідати на кожне питання, яке тут було, ми

 дамо відповідь кожному з вас письмово на вс підняті питання.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги!  Василь Васильович?

 Будь ласка.

     

      ДУРДИНЕЦЬ В.В.

     

      Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати!

 Звичайно  з  болем  слухаєш деяких промовців, критику, в значній

 частині  справедливу.  Я  хотів би, поділяючи загальну тривогу і

 вимоги,  які  ви  пред'являєте  до  уряду  України,  до  органів

 виконавчою   влади,   місцевого   самоврядування,   і   те  ваше

 зауваження,  що  не  вперше  в цьому залі, в залі Верховної Ради

 розглядається це питання.

      Я  хотів  би сказати наступне на цей раз. Приймете ви чи не

 приймете  цей  проект  постанови,  для  нас  не має принципового

 значення, оскільки я і мої колеги, які тут присутні, відчули, що

 і уряд, і в тій частині, що треба через Верховну Ради прийнять і

 законодавчі  акти,  нормативні  акти,  що ми усвідомили одне, що

 насамперед  дійсно  мова  йде  про  те,  щоб створити підгрунтя,

 створити економічні  передумови  до  того,  щоб  було  нормальне

 фінансування для реалізації конституційної норми права людини на

 життя, на її лікування і так далі. Тому ми вважаємо, після цього

 заслуховування   ми   в   Кабінеті   Міністрів   уважно  ще  раз

 проаналізуємо  кожен  виступ,  підкреслюю,  кожен  виступ, кожну

 раціональну пропозицію, яка сьогодні пролунала.

      Одне  можу вас твердо запевнити, що бездумного скорочення і

 лікарських  кадрів,  маю  на  увазі  врачів і інших працівників,

 бездумне  скорочення  ліжок  лікарняних  і  іншого не буде. Курс

 уряду  такий.  Є  питання,  які  треба нам на загальнодержавному

 рівні  вирішувати,  але  є  питання,  які  ми  мусимо узгодити і

 вкласти  кожна  обласна державна адміністрація, міска, районна і

 сільська.  Тобто чітко розподілити можливі кошти фінансування із

 державного бюджету, із бюджетів місцевих рівнів. Це перше.

      Я  особисто  підтримую,  щоб  на цьому етапі не ліквідувати

 медичні  заклади, поліклінічні в тому числі, які є в відомствах.

 Їх треба підтримувати, розвивати.

      Але  і  в  цьому  відношенні  буде  все  робитись,  щоб тут

 віднайти кошти.

      Таким чином, хочу сказати одне. Все, що ми сьогодні почули,

 не залишиться просто почутим. Ми постараємось і роботою Уряду, і

 всіх   владних   структур   в   державі,  щоб  це  відчули  наші

 співвітчизники.  А,  як  пропонували депутати, в кінці року чи в

 інший  час  розглянути це питання, ще раз офіційно доповісти, ми

 не  заперечуємо. Але головне не в слуханнях, головне в тому, щоб

 ми  один  одного  не тільки розуміли, а й сприяли реаліації того

 курсу,  про  який  сьогодні  йшлося  -відношення  до  людини, до

 турботи про її здоров"я і працездатність, і довголіття.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким  чином,  ми з вами уважно розглянули два

 питання  сьогодні,  заслухали  Уряд.  І  можна зробити лише один

 висновок: що ми в залі виносячи те чи інше питання на День Уряду

 розглядаємо  його  не  в  плані тому, щоб один одному докорити з

 тієї   чи  іншої  політичної  точки  зору,  але  для  того,  щоб

 розібратися   що   твориться   в  нашій  державі  і  якою  ціною

 проводяться реформи.

      Ціна  цих  реформ  у  вас на руках. За 1991-1997 рр.. Можна

 заголовок цій справці дати: "Ціна реформ 1991-1997 рр.."

      Я думаю, що там все красномовно сказано.

      Тому  нам потрібно сьогодні оцінюючи все це, мабуть, думати

 за  консолідацію  суспільства,  за  вироблення  єдиних підходів,

 відкинувши  всі ті політичні негаразди і бачення розвитку нашого

 суспільства і держави як України.

      Україна   як  держава  унікальна  по  своїх  біокліматичних

 умовах.  Ні  одної  держави  світу  немає такої, яка б мала такі

 біокліматичні  умови  з  продовженням  життя  всього  живого  на

 планеті на цій території, як Україна.

      В  чому  ж  причина?  А  причина,  мабуть,  в  тому,  що не

 Міністерство  охорони  здоров'я  в цьому повинне сьогодні. Хоча,

 дійсно,  любе  міністерство  як  відомство має чисто суб'єктивні

 недоречності.

      Но   в   нас   сьогодні   ми   бачимо   більше   об'єктивна

 закономірність  розвитку  суспільства і тих реформ суб'єктивних,

 які привели до цього стану. Ні одна війна, ні 14 року, ні 18-го,

 і 24, ні 41-45 років не нанесла такого вреда генотипу українців,

 слов'ян в цілому,  як  нанесли  реформи.

      І  нам  потрібно,  мабуть,  задуматись,  що сьогодні вже ні

 діаспора,   ніхто  не  шумить,  що  будуть  допомагать  Україні.

 Сьогодні всі замовкли і дивляться, а чим воно завершиться, чи ми

 в  змозі,  дійсно,  консолідуватись  і  знайти  єдині підходи до

 відродження  економіки України, до розробки таких програм, які б

 дійсно  відродили  економіку.

      І  тільки  від  відроження економіки залежить тоді розвиток

 нашого  суспільства.  І  не  просто  трудовлаштування  молоді, а

 майбутнього нашої держави, не просто покращення охорони здоров'я

 закладу   чи   напрямку  основного  в  розвитку  суспільства,  а

 відродження  того  кращого,  що було і що потрібно зробити, щоб,

 дійсно,  оці  біокліматичні  умови  і  генотип  слов'ян і нас як

 українців продовжити вік хотя б бо 75-85 років. В цьому, мабуть,

 заключається   сенс  розгляду  даного  питання  сьогодні.

      І  яку  ми постанову з вами не приймемо, справа не в цьому.

 Тому що ми знаємо, що по Регламенту і по положенню дня Уряду, ми

 приймаємо  проект  чи  постанову  в  цілому в порядку контролю і

 тільки  контролю  за тим, як повинен Уряд сконцетрувати увагу на

 тих чи інших питаннях, які сьогодні розглядалися, висвітлювалися

 і по яких ми визначились, як бути сьогодні і на майбутнє. Тому я

 вважаю,  що,  дійсно,  сьогодні  об'єктивно висловлені і одне, і

 друге  питання,  яке  ми винесли. Я хотів би, щоб ми з вами все-

 таки  цей  проект,  який внесений на розгляд сьогоднішньої сесії

 Верховної  Ради,  прийняли за основу. Дати можливість профільній

 комісії   Юрія   Прокоповича   Спіженка   доопрацювати  разом  з

 Міністерством  охорони  здоров'я  і  через  2-3  дні винести цей

 проект і прийняти в цілому.

      Хто за таку пропозицію, я просив би проголосувати.

     

      "За" -

      Я   вважаю,  що,  мабуть,  малувато  депутатів  залишилось.

 Володимир Михайлович, будь ласка,    Яценко пропозиція.

     

      ЯЦЕНКО В.М.

     

      Дякую.  Олександре  Миколайовичу,  от ви кажете: "в порядку

 контролю".  Так, є Конституція нашої держави 28 червня. От, будь

 ласка,  як  там  записано.  Відновіть,  будь  ласка, всі заклади

 медичні  до  рівня  28  червня  минулого  року,  скажіть,  що це

 зроблено,  що  Конституція,  дія  Конституція відновлення. І це,

 дійсно, буде контроль.

      Друге.  Є у нас комісія відповідна. Можливо вони напрацюють

 свій   документ.   А  завтра  остаточно  визначимося.  Ось  така

 пропозиція. Спасибі.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ще   пропозиції?   Погодимся.  Хто  за  данну

 пропозицію, прошу проголосувати.

     

      "За" -

      Я  думаю,  шановні  колеги,  я,  користуючись  своїм правом

 головуючого  і  що  це  -День  уряду,  ми  даєм  таке  дроучення

 профільній   комісії  разом  з  Міністерством  охорони  здоров'я

 доопрацювати і через два дні, десь в четвер ми винесем для того,

 щоб   прийняти   постанову   по   сьогоднішньому   питанню,  яке

 розглядалось.

      На  цьому  ми  роботу  завершили.  Спасибі всім запрошеним,

 уряду, Василь Васильович, будь ласка, і прохання після перерви -

 робота в комітетах і фракціях.

      Василь Васильович, будь ласка.

     

      ДУРДИНЕЦЬ  В.  В.  Олександр  Миколайович,  шановні народні

 депутати!

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. До уваги!

     

      ДУРДИНЕЦЬ   В.   В.   Ви  самі  зауважили,  що  дуже  часто

 приходиться і в зв'язку з бюджетом, іншими питаннями керівництву

 Кабінету  Міністрів  тут  працювати.  Ми  не проти цього. Але ми

 просили  би  вас, якось давайте упорядкуємо і по кількості, і по

 відбору  тих  проблем,  які,  дійсно,  треба всьому Кабінету тут

 бути,  щоб  ми  могли зосередиться на тій роботі, заради якої ви

 нас часто тут критикуєте. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      До побачення.