БЮЛЕТЕНЬ N 88

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

сесійний Зал Верховної  Ради

України. 22   травня  1997  року,

16    годна,

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.0.

 

 

ГОЛОВА. Прошу підготуватись  до реєстрації, Проводиться; поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалося 339 народних депутатів.  Вечірне засідання оголошується відкритим.

 

Будь  ласка, увага! Я ще раз зпросив  би з довірою поставитися  до роботи, яку виконали мої представники  під час підготовки  цього документа, й уважно розглянути     їх пропозиції

 

 

На трибуні Володимир Лукич Немировоський.

 

Поправка 8. - Підпункт 5.2.10  викласти в такий редакції : "Суми витрат,  пов'язаних  з поліпшенням основних фондів, в межах, встановлених підпуиктом  8.7. 1. цього закону", а далі за текстом

 

3

 

Нема заперечень в  учасників засідання? Ставлю на  голосування підпункти 5.2.9 і 5.2.10. "За" - 262. Принято.

 

Поправка 9 /Це  на наступній сторінці/. Остання речення підпункту 5.3.9 пропонується перенести за змістом   у підпункт  7.4.4. Це,  власне, редакційне уточнення, я просив би його просто затвердити, воно на викликає заперечень.

 

Ставлю  на голооування поправку 9.

 

"За" - 247.  Прийнято.

 

Витрати, пов'язані   з підготовкою спеціалістів. Поправка 10 на сторінці 24. Здається, щодо неї немає заперечень. Ставлю її на голосування. Раніше ці витрати не враховувалися,

 

"За" - 242. Прийнято.

 

Перша поправка на сторінці 31.  Вона редакційна, вірніше навіть  не зовсім раддкоіяна, а уточнююча: "виходячі  із тарифів віх ставок" і так далі. Це треба проголосувати  теж. Голооується поправка до підпункту 5.6.1. Будь ласка.

 

"За" - 240. Приймається.

 

Що ви ще  мали на увазі?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л., секретар Комітету Варховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності /Волградський    виборчій     округ,     Одеська область/. Мы пропустили  подпункт 3.4.5. Я хочу на нем остановиться, потому что здась имеют важное значение два

 

4

 

солова: "зберігання" І "переробки".  Это касається ядерного топлива и работы с  ним. Принятие поправкі поможет решить эту проблему.

 

ГОЛОВА. Слово депутату Азарову,

 

АЗАРОВ М.Я,, голова Комітет; Верховної Ради України і питань бюджету /Петровський    виборчій округ,     Донецька     о б л а с т ь/. Владимир Лукич, я прошу прощения, ко когда проект обоуждадож а третьем чтении, мы голосовали норму расходов на рекламу - яв более двух процентов /єто пункт 5.4.4/. И вы обещали пареголосовать  эту норму.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Я отвечу,

 

ГОЛОВА. Увага Владимире Лукичу, скажить свою думку • цього приводу,

 

АЗАРОВ М.Я. В подпункте 3,4,4 мы хотели бы ограничить корму затрат на рекламу /адаоь она ив ограничена/, например, двумя процентам!,' Ну, уже если мы говорим о налогах, вы же сами понимаете, два процента  это колосальная сумма.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л  Прошлый раз мы эту статью проголосовали.  Обращай ваше внимание еще раз на второй абзац под­пункта 5.4.4, В первой его редакции, предложенная Кабинетом

 

5

 

Министров Верховному Совету, выло написано: "чотири відсотки •ід валового   доходу", Комиссия приняла иную редакцію; "на більше двох відсотків від прибутку", что в 10-15 раз меньше, чем предлагал Кабинет Министров. И эта статья у нас проголосована.

 

ГОЛОВА. Ще раз слово депутату Азарову.

 

АЗАРОВ М.Я.< Уважаемый Владимир Лукич, вы абсолютно правильно сделали, что ограничили расходы на представительские цели.

 

НЕМИРОВЬКИЙ ВД. Туда вошла и реклама!

 

АЗАРОВ М.Я. Не где огракичааив расходов иа рекламу, окажите   пожалуйста?

ГОЛОВА. Слухайте, я читаю: "Витраті на організацію прийо­мів, презентацій, свят, придбання і розповсюдження подарун­ків, включаючи безоплатну роздачу «разків товарів або без­оплатне надання послуг /виконакн* робіт/ а рекламними цілями, -це ж і є реклама! - але не більше двох відсотків від прибутку, не підлягає оподаткуванню платника податку за звітний період".'

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Этот вопрос решен;

 

 

ГОЛОВА. Давайте вставимо ще одне слово: "'реклами"...

 

 

 

6

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л.  Нет, тут же вое хорошо выписано, все      рассчитано правильно...

 

ГОЛОВА. От бачите, виявляється, що не так А що скаже депутат Терьохін? Тільки відверто говоріть. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Комсомоль­ський     виборчий     о круг, Полтав­ська     область/. Шановні депутати! Кажу дуже, відверто. У мене є риторичне запитання: чому це Микола Янович Азаров так не любить нашу промисловість?

 

Для того щоб продати баночку "Кока-кола", ця компанія вкладає купу грошей у рекламу. А коли ми хочемо продавати наші чудові продукти в Україні, то їх реклама забороняєть­ся, бо витрати на неї чомусь повинні оподатковуватися. Це ж витрати виробництва! Ми виписали .дуже коротку норму стосов­но презентація і безоплатних роздач. Це 0,3 відсотка до ва­лового доходу, оті два відсотка від прибутку.

 

Я ще раз хочу. нагадати шановному Миколі Яновичу: якщо одне підприємство заплатило за рекламу, то .друге включить у дохід і оподаткує за ЗО відсотків. Тому не треба давити наших виробників.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, треба, щоб той платив і той платив. Так? Будь ласка, давайте погодимося з тим, що тут написано.   Чи вставимо олово "реклама"?

 

7

 

НЕМИРОВСЪКИЙ В.Л. Статтю вже проголосовано, Олександре Олександровичу. Немає, необхідності переголосовувати.

 

ГОЛОВА. Не треба?

 

НЕМИРОВСЪКИЙ В.Л. Нет.

 

ГОЛОВА. Регурецький, будь ласка, скажіть своє слово. . Давайте послухаємо думку Рахункової палати.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Міністерство фінансів України. Я представляю иоки цю службу.

Ця норма дуже детально обговорювалася в нашій робочій групі. Справді, сьогодні реклама - це "двигун" торгівлі, ми чудово це розуміємо. І народний депутат Терьохін абсолютно правий, що обмежувати витрати наших виробників на рекламу немає підстав. Це не призведе до втрат бюджету, адже в Україні працюють обидві сторони, і ці податки обов'язково оплачуватимуться до бюджету.

 

ГОЛОВА. Ну, гаразд. Побачимо. Просто не можна поверта­тися да проголосованого підпункту.

 

Підпункт 5.6.1 ми проголосували. Тепер нередакційні поправки /вони тут у ниву сторінки/. Треба бути дуже уважни­ми, таму що мова йде про збори на обов'язкове державне пен­сійне страхування, обов'язкове медичко страхування, яке поки що не'запроваджено в нас у законодавчому порядку.

 

8

 

У цьому треба розібратися.                                                    

Слово депутату Буздугану. 

                                                     

БУЗДУГАН Ю.0., голова Комітету Верховної Ради України  з питань соціальної політики та праці /Новосели- • цький     виборчий     округ,   Ч є р ні вецька область/. Дякую. Шановні колеги! На жаль, тут немає нашої поправки, яку ми подавали від комісії і яка була під­тримана юридичним відділом. В іншому варіанті вона була підтримана бюджетною комісією, але це до іншого закону.

 

Ми запропонували редакційно привести у відповідність до Конституції і'записати:."дергавне загальнообов'язкове соціальне страхування". На наль, робоча група відхилила цю пропозицію.                                                                         

 

Я пропоную проголосувати за таку редакцію.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін підказує, що треба голосува­ти те, що пропонує Буздуган: привести ці норми у відповід­ність до Конституції.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

"За" - 215.

 

НЕМИРОВСЪКИЙ В.Л. Я скажу, что по этому поводу гово­рили в рабочей группе.

 

ГОЛОВА. Зачекайте. Пропонується підпункт 5.7.1 викласти в редакції, яка відповідала б Конституції. "До зборів на соціальне страхування відносяться", - потім дві крапки

 

9

 

І .далі... Будь ласіа, Юрію Олексійовичу.

 

БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги! Я просто  зачитаю  другий абзац статті 40 Конституції: "Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій..." Що це означає? Якщо в Конституції буде визначено той ми інший вид страхування, то підприємство зобов"язань буде оплачувати страхові внески, бо згідно з Конституцією соціальне страхування - загальнообов'язкове. Це не буде віднесено на валові витрати. Будуть платити.....

 

ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, не агітуйте, а скажіть до­слівно, за що голосувати.

 

БУЗДУГАН Ю.О. Згідно з Конституцією, дослівно: "відра­хування на загадьнообов"язкове державне соціальне страхування.

 

ГОЛОВАи-Ставлю на голосування тезу із Конституції. Після двох

крапок - те, що прочитав Буздуган. Ставлю на голосування. Хто за Конституцію, підтримайте, будь ласка.

 

"За" - 214.

 

НЕМИРОВОЬКИЙ В.І. Олександре Олександровичу, дозвольте кілька слів сказати.

 

ГОЛОВА. Поясніть, будь ласка.

 

10

 

НЕМИРОВОЬКИЙ  В.Л.. Уважаємые коллеги, дело вв том , что здесь  немножко не то толкование-. Посмотрите,  пожалуйста, на  раасшифровку  "збір на обов' язкове державне пенсійне страхування..."  Это не отрицает нормы Конституции.

 

Я, может быть, согласился  бы   с формулировкой второго абзаца: "збір на обов"зкове  соціальне стразувания...," Но  подпункт 5.1.7 начинаетсят так; "До окладу валових витрат платника податку відносяться суми  соціального страхуван­ня..." Здесь  нельзя писать "державного", потому что этот перечень может быть шире, а мы сужаем  сферу применения  закона.

 

Давайте выслушаем  аргументы, которые мы рассматривала на заседании согласительной группы. Мы не исключаем возмож­ности государственного страхования, пусть оно будит. Но замен сужать сферу применения закона?

 

ГОЛОВА. Л обов"язково медичне страхування?..

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Предусмотрено:  "в тому числі на обов'язкове медично страхування в порядок, встановленому законом".

 

По этому вопросу можно сказать следующее. В  Законе о системе налогообложения есть ссылка, аз которой следует, что мы должны разработать и принять Закон о медицинском страховании. Здесь аналогичная сошка; "обов"язкове медичне страхування р порядку, встановленому законом". Когда буде* принят закон о медицинском страховании, тогда эта норма будет работать.

 

11

 

ГОЛОВА. Так немає ж його сьогодні. Не вигукуйте з місця, ви заважаєте вести засідання.

 

Ми не маємо права записувати в податкове законодавство відсадку до закону, якого не Існує. Тоді греба давати загальну формулу, яка визначена в Конституції. А коли буде прийнятий закон, він автоматично буде застосовуватися.

 

Депутат Єльяшкевяч.

 

ЄЛЬЯШКШН О.С., член Комітету Верховної Рад;і України з питань фінансів 1 банківської діяльності /Д н і п р о в -ськиЯ      виборчий     округ, Херсон­ська     область/. Депутатская группа." Реформы". Уважае­мые коллеги! Все здесь записано четко, в соответствии не толь­ко о Конституцией, но и с Законом о системе налогообложения. Более того, вводится понятие обязательного медицинского стра­хования. Мы же хотим финансировать медицину!

 

Что касается предложения Юрия Алексеевича, то оно не соответствует Закону о системе налогообложения. В законо­проекте четко записано, что относится на себестоимость. И формулировка, предложенная рабочей группой, позволят пред­приятиям все отчисления в различные фонда - на социальное страхование, на пенсионное страхование - относить на себе­стоимость.. Это то, что действительно включается в затраты.

 

Поэтому я просил бы не голосовать с голоса поправки, которых нет в таблице.

 

ГОЛОВА. Опросив би не використовувати а дискусії не зовсім коректних посилань... Із голосу розглядається тому,

 

12

 

що  комісія просто  відкинула то,  що-запропонував депутат.       Не треба вдаватися до таких  аргументів.                                   

 

Будь ласка, депутата Доренко.

 

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Копітку Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Ста р о -б і л ь с ь к и іі     виборчий     округ,    Л у -г а н с ь і; а       о б л а ст ь/. Уважаемые коллеги, в дан­ном случав Юрий Алексеевич Буздуган и Александр Александрович Мороз абсолютно правы. Нам надо записать норму Консти­туция .

 

Вопрос, связанный о медицинским страхованием,- нв та­кой простой,, как вам кажется, Владимир Лукич. Речь идет не только о медицинском страховании. Ведь есть "державне медич­но",  "обов'язкове державне медичне страхування" и просто "медично страхування".

 

Что вы записали здесь? Вы записали несуществующую  нор­му. А есть конституционная норма, и ее просто надо перенес­ти в законопроект!

 

И я хотел біг обратиться к 103 депутатам, которые на го­лосовали /возможно, они но разобрались в этих положениях с просьбой поддержать все-таки норму нами же принятой Конституции.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Я так понял, что вас устроит, если мы во втором пункте запишем:  "збір на обов'язкове державне соціальне страхування", да?

 

 

13

 

 

ГОЛОВА. Так,, як записано в Конституції. Будь ласка, депутате Пилипчук.

 

ПИЛИПЧУК  В.М., член Комітету Верховної Радя України 8.питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Центральний      ви­борчий     округ,Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Я приєднуюся до аргумен­тів, які висловив депутат Єльяшкевич. Тут є ще одна пробле­ма. Сьогодні ці кошти акумулюються в бюджеті і не викорис­товуються за своїм призначенням. У зв"язку з цим я пропону­вав би, щоб ці кошти акумулювалися на підприємстві, але щоб це був державний резерв, державний фонд, тримачем якого було б підприємство. І тоді була б гарантія, що в разі необхідності підприємство виплачуватиме ці кошти. Тоді водночас у нас і збільшувалися б оборотні кошти підприємств, і люди не ходили  б у пошуках, куди поділись їхні відрахування.

 

ГОЛОВА. Це, власне, спосіб розміщення бюджетних кош­тів.' А в нас поки що такого не передбачалося ні в бюджеті...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я прошу прощеная, но зто не норма денного закона Ее надо рассматривать при обсуждения того законопроекта, который будет представлять Юрий Алексеевич Буздуган.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку,     але ж тут мова йде про всі підприємства, не  тільки державні?

 

14

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.І. Безусловно,

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін,                                                         

 

ТЕРЬОХІН С Д. Шановні колего! У нас виникла суперечка на рівному місці. Справа в, тому, що термін "обов"язкове соціальне страхування" є ширшим стосовно терміна "державне обов'язкове соціальне страхування". Можливо, в нашій законо­давчій базі з"являться інші методології нарахування соціаль­ного страхування, крім державного. Саме тому ми виписали тут широку норму, яка охоплює все, що-кажуть | депутат Буздуган, і   депутат Донченко..

 

Я погоджуюся з Олександром Олександровичем Морозом у тому, що питання медичного страхування в нас не вирішене,. Тому в Прикінцевих положеннях можна було б записати, що пункт у частині медичного страхування набуває чинності в разі прийняття відповідного законодавчого акта. А все Інше залишити без змін, бо це узагальнюючі терміни.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА, Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я, Уважаемые народные депутаты! Депутат Терехин был би прав, если бы эти вопросы были узе урегулированы  законом.

Что мне, например, мешает создать, какой угодно фонд социального страхования при крупной компании, фирме? Я сам буду отчислять в этот фонд столько, сколько посчитает

 

 

15

 

необходимым. Это первое.

 

Второе. Влададимир Лукич . У нас до сих  пор "збір на со­ціальне страхування" не урегулирован законом. Закона  такого нет . А в "Прикінцевих положеннях ." вы написали , что эти  нормы вступают в сяду только после принятия соответствующих законов.

Мы  введем в действие этот закон с І июля . Относить "збір на  соціальне страхування" к валовим затратам или  не относять? Ведь соответствующего гякона не т. Есть только действующий декрет.

Поэтому я предлагаю оставить этот подпункт в редакции комиссии с одним только изменение?:: написать  не "законом", а "законодавством".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В Л. Такую поправку вносить нельзя, пото­му что будут вступать в силу постановленая Кабинета Мннгст-ров, указы и другие нормативные акты. Л вопросы налогообло­жения, по Конституции,долкен решать только Верховный Совет.

 

 

ГОЛОВА, Сьогодні декрета ще мають силу закону.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л  . Правильно, но в дальнейшем мы не мо­жем этого  допускать, потому что будут регулироваться бук­вально все.

 

ГОЛОВА. Ми зупинилися на цій статті, бо проголосували цей цідпунк\ і не набрала відповідної кількості голосів. Як тільки ми заїкнулася про зміну відносин у цій сфері,

 

16

 

я к уже платники податків не платять грошей і вже в бюджеті з"явилася дірка приблизно на 300 мільйонів гривень. І ц$ перекривається тільки за рахунок того, що поліпшений збір податків з усіх інших джерел.

 

Депутате Азаров, ще раз дайте пояснення, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Тут звучат выкрики, что налоговая инспекция дала неправильное разъяс­нение. Это вы, господа хорошие, переименовав "внески на соціальне страхування" на "збір на соціальне страхування" и не узаконив этот сбор, то есть не определив его нормативы процент этого сбора, от чего его брать, куда зачислять поставали социальное страхование в очень сложное положение Это надо урегулировать законом.

 

Вот почему я прошу к словосочетанию "соціальне стра­хування" добавить слово "державне" а вместо "законом" написать "законодавством".

 

ГОЛОВА. А яка думка Міністерства соціального захисту населення? Слово міністру Овчаренку. Будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО П .П., міністр соціального захисту населенні України. Я підтримуй те, що сказав депутат Буздуган. І тре ба дотримуватися того, що записано в статті 46 Конституції

ГОЛОВА. Давайте ще раз повернемося до статті 43, По­дивимося, що нас тут не влаштовує. "Громадяни мають право

 

17

 

на соціальний захист, що включає право на забезпечення..." 1 гак далі."Це право гарантується загальнообов"язковгоі дер­жавним соціальнім страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними".

Я звертаюся до Василя Васильовича Регурецького. Ми можемо записати тут: "До зборів на соціальне страхування відносяться: загальнообов'язкові державні соціальні страхові вноски"? Так, як передбачено в Конституції?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Якщо виникав суперечка щодо назви фон­дів соціального страхування, взагалі можна залишити тільки перший абзац. Не варто розшнуровувати, щоб не було розбіж­ностей у трактуванні цих фондів.

 

ГОЛОВА. "До складу валових витрат платника податку відносяться суш соціального страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, нараховані   на виплати, зазначені у підпункті 5.6.1 пункту 5.6 цієї статті, за ставками та в порядку, встановленими від­повідним законодавством". Так?

 

НИМИРОВСЬКИЙ В.Л. Только надо добавить слово "державно­го".

Александр Александрович, я считай, что надо поручить юридическому  отделу Верховного Совета привести подпункт 5.7.1 в соответствие с Конституцией.

 

18

 

ГОЛОВА. Оскільки ыи цю корму не проголосували, е пропо-^"'

зиція доручити депутатам Буздугану, Овчаренку.../хто ще ба­жає"^. Єльяшкевичу зайти зараз у юрвідділ і виписати цю норму так, як ви вважаєте за потрібне, а ми її проголосуємо. Ідіть працюйте, а ми розглядаємо законопроект далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Статья 7.

 

ГОЛОВА. Сторінка 36 поправка II, пункт 7.3 "Оподатку­вання операцій з розрахунками в іноземній валюті!,' Підпункт 7.3.1: "Доходи, отримані /нараховані/ платником податку в іно­земній валюті у зв"язку з продажем товарів /робіт., послуг/ протягом звітного періоду перераховуються в гривні за офіційним валютним Курсом Національного банку України, що   діяв на дату отримання /нарахування/ таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв"язку зі зміною обмінного курсу гривні про­тягом такого звітного періоду.

 

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платни­ком податку у зв"язку з таким продажем /виручка в іноземній валюті/, визначається за курсом, зазначеним у частині першій цього підпункту".

 

Немає заперечень?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. В первой редакции статьи 7 /вы зна­ете, в какой горячке готовился законопроект/ практически не

предусматривалось разделения потоков собственных средств банков и средств клиентов,    что совершенно неправильно. Мы

 

19

 

разделили эти потоки, все привели в порядок. Других изме­нений нет.

 

ГОЛОВА.Інакше кажучи, в пропозиція розглядати всю статтю. У депутатів є якісь зауваження до статті 7? Будь ласка,, говоріть.

 

ЛУНЬОВ Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки   /К а -м"янсько-Дніпровський     виборчий округ,      Запорізька     область/. Олександре Олександровичу, я прошу повернутися до статті 5...

 

ГОЛОВА. До статті б ми ще повернемося. До статті 7 в ще зауваження? Можна ставити її на голосування? Довіримо робочій групі? Ставлю на голосування статтю 7 у редакції робо­чої групи.

 

Ще раз повторюю: голосується стаття 7 у цілому.     

 

"За" - 234.

 

Прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 8.З.2.

 

ГОЛОВА. Зачекайте, не поспішайте. Сторінка 57. Стаття 8 "Амортизація". Тут було багато зауважень. Вудь ласка... /Шум у     з а л і/.

 

Ми всю статтю 7 проголосували. Я питав^ тричі.

 

Будь ласка, Володимире Лукичу.                                                    

 

20

 

НЕВДРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, здесь есть одна проблема. Дело в том, что мы предложили подпункт 7,13.2, чтобы урегулировать отношения по строительству жилья для военнослужащих. Эта норма была проголосована в такой редак­ции.:  "Звільняються від оподаткування суми коштів,.перерахо­вані платником податку фізичним особам, що в військовослуж­бовцями, учасниками бойових дій в Афганістані та воєнних кон­фліктів у зарубіжних країнах, членам сімей військовослужбов­ців" и так далее.

 

У нас было     много встреч с народными депутатами,    пред­ставителями практически всех служб, которые работают с пере­численными категориями граждан. Мы долго советовались, ис­кали наиболее приемлемый вариант.

 

Если Верховный Совет считает возможным принять поправку 26, которую мы предлагаем, то давайте ее проголосуем.

 

Я понимаю, что это в какой-то мере нарушение бюджетной дисциплины, потому что мы предлагаем 1,5 процента от суммы начисленного    налога на прибыль направлять целевым образом на строительство жилья для военнослужащих. Это примерно та же схема, «которая действует сегодня. Но   .      разница в том, что сейчас для   этих целей привлекаются средства из, местного бюджета, при этом коэффициент     прямого использования этих средств , примерно 33 процента, а может быть, меньше.

 

Если мы вводим эту норму, у нас отпадет необходимость искать какие-то лазейки, искать посредников. Эти сродства будут в составе бюджета, но будут направляться на четко определенные цели      только на строительство жилья для военно –

 

21

 

 

служащих, что не исключает выделения на эти цели и других средств из бюджета. Это как бы резервная, дополнительная статья.

Если депутаты посчитают нужным, можно поставить на го­лосование эту поправку /взамен подпункта 7.13.2/.

 

ГОЛОВА. Прошу уваги! Як виняток. На пропозицію багатьох депутатів розглядається поправка 26. Як виняток, тому що стаття 7 проголосована в цілому. Хоч тут порушується логіка самого закону, оскільки мова йде про визначення джерел і по-оядку оподаткування, адже стоїть питання про розподіл коштів, які надходитимуть до бюджету на основі цього закону.

 

Тому треба коротко обмінятися думками щодо змісту поправки 26 Комісії з питань фінансів і банківської діяль­ності. Я просив   би висловитися за скороченою процедурою: два - за, два - проти. Запишіться, хто хотів би висловитися за зарахування І,5 процента коштів на спеціальний рахунок і проти цього.

 

Головко - за, Цушко - за, Пехота - за, Білоус - теж за. Хто проти? Терьохін, Манчуленко. Таким чином,виступатимуть депутати Головко, Цушко, Терьохін і Манчуленко. Будь ласка.

 

ГОЛОВКО   В.1., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з питань оборони і державної безпеки /Л енінський     виборчий     округ,     Полтав­ська     область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Уважаемые коллеги І Дискуссия была очень долгой. Мы два дня

 

22

 

обсуждали эту проблему, подбирали разные варианты, искали пути ее решения.

 

Поправка комиссии, на наш взгляд, улучшает ситуацию, ВО не решает проблему. Если мы заложим полтора процента, то это, собственно, из местного налога, и местная власть восста­нет против этого. И естественно, нарушается Закон о системе налогообложения.

 

Поэтому думаю, что вряд ли будут поступления на этот отдельный счет. Каждый будет считать, что он прав, но будет отчислять деньги, и мы останемся ни о чем. Это первое.

Второе, В этой ситуации та статья, которая в бюджете сейчас есть /там предусмотрено, несчастных 40 миллионов на все силовые структуры будет выброшена из бюджета. И в результате, мы вообще ничего не получим.

 

За это время мне уже звонят и. с запада, и с востока, и из центра...

 

ГОЛОВА.  Зачекайте, за дзвінки зараз не голосуемо! Що ви пропонуєте?

 

ГОЛОВКО В.1..Проголосовать мою поправку.

 

ГОЛОВА. Вы наполягаєте на голосуванні за І,б відсотка? Так?

 

ГОЛОВКО В.1. Да!

 

23

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Терьохін» Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Ми знову по­вертаємося до проблеми... Між іншим, Олександре Олександровичу, ви обминули пункт 7.14, у якому йдеться про інноваційну діяль­ність. Наступний пункт      теж. Нові СП виникають, знаєте?..

Але щодо цього пункту. Ми повертаємося до проблеми, яким чином забезпечити фінансування будівництва житла для військових.

 

Цілком слушно сказав депутат Головко, що коли ми запишемо, що цей податок зараховуватиметься до місцевих бюд­жетів /а це тут проголосували/, то ця сума буде збиратися з бідних місцевих бюджетів і кошти знову надходитимуть до КиєваІ А куди ці гроші там розійдуться, ніхто не знатиме.

 

Найкращий вихід із ситуації, щоб підтримати військових і не руйнувати цей закон,- оту суму, яка в еквівалентом 1,5 від-.сотка від суми податку на прибуток, при обговоренні проекту Державного бюджету, який буде внесений через тиждень, записати в ньому окремим рядком.       Це буде не 40 мільйонів, а більше, беручи до уваги прогнози, що надходження від консолідованого податку на прибуток становитимуть близько 7-в мільярдів гри-

Давайте ухвалимо зараз таке протокольне рішення чи якесь інше, бо попередня формула знову призведе до суперечки між Києвом і місцевою владою. Вилучення коштів з місцевих бюджетів допускати не можна.

 

Дякую.

 

24

 

 

ГОЛОВА. Депутат   Цушко.

 

ЦУШКО В.П., член Комітету      Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тарутинський  виборчий  округ,  Одеська

о б л а с ї ь/. Уважаемые коллеги І Мы обсуждали этот вопрос и считаем, что такую запись надо сохранить. Дело в том, что мы отказали военным в льготах, которые они просили, из-за того, что там есть злоупотребления. По крайней мере, это главный аргумент. Сохранив же эту запись, мы гарантируем эти полтора процента. 

                                                                      

Правильно говорит Сергей Анатольевич, это норма Закона о бюджете. Но если ее записать в этом законе, а потом в Законе о бюджете предусмотреть механизм отчислений, то ничего страшного с местными бюджетами не произойдет, им просто пойдет

28,5 процента, а все остальное, учитывая, что есть казначейства на местах, будет сосредоточено на специальном счете. Если мы оставим только какую-то строку в бюджете, то, учитывая нехват­ку средств, эти миллионы не будут выделены. А такая запись гарантирует финансирование жилищного строительства для военнослужащих. Поэтому нужно поддзржать предложение нашей комиссии и принять этой пункт в такой редакции.                                     

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. Що кажуть афганці з цього приводу?

 

25

 

 

МАНУЛЬЧЕНКО Г.М., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Застав н і в -ський     виборчий     округ,     Чернівецька облает ь/. Олександре Олександровичу, у принципі можна погодитися із поправкою 26 щодо 1,5 відсотка відрахувань на оцей період.    Але в ній ідеться тільки про військовослужбовців, а категорія учасників бойових дій в Афганістані та во­єнних конфліктів у зарубіжних країнах випадає. Тобто ми по­винні чітко записати, що це стосується і учасників бойових дій в Афганістані та в інших зарубіжних воєнних конфліктах, і членів сімей тих військовослужбовців, які там загинули, бо інакше це буде аморально, розумієте? Ці люди не винні, що були там, їх посилали туди політики. Тому треба передбачити щось для цих людей у цьому законопроекті.

 

ГОЛОВА. Дякую.

 

Обмін думками відбувся. Ну, в нас так не записано, що всі... і Сергій Терьохін. Ми ж уже обговорили за процедурою "два 'на два".

 

Але в нас трошки інакше вийшло: ті, хто мав виступати "за* наводили аргументи   проти, а хто заявляв, що виступить проти, насправді агітували за підтримку.

 

Тому я пропонував би прийняти цей підпункт з уточненням депутата Манчуленка стосовно воїнів-афганців, сімей загиблих тощо, тобто записати так, як запропоновано в поправці 26, маючи на увазі^що з місцевого бюджету вилучається 1,5 про­цента податку, ^концентрується в державному бюджеті.

 

26

 

Ставлю на голосування поправку 26. Я просив би голосувати її не поіменно, щоб потім ща раз поіменно не голосувати'. Будь ласка. Іде голосування.

 

Вашу пропозицію теж поставлю на голосування.

 

За вас голосуеться - за депутатів Цушка й Манчуленка.

 

"За" - 181. Не вистачає голосів.

 

Тоді ставлю на голосування пропозицію, яну висловив де­путат Терьохін. У прикінцевих положеннях цього закону записати: "Передбачається, що 1,5 процента розрахункових надходжень від податку на прибуток підприємств направляється на будівництво житла для військовослужбовців, воїнів-афганців і сімей загиблих".

 

Депутате Азаров, будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый народный депутат Терехин, наверное, забыл, что налог с прибыли целиком зачисляется в местные бюд­жеты.

 

ГОЛОВА, Ні, Мі, мається на увазі - аа обсягом. Не з цього податку, а за обсягом. Скажімо, якщо податок становить 8 мільярдів гривень, то на спецрахунок зараховується 120 мільйонів гривень, і це закладається в бюджеті...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. 50 миллионов гривень.

 

ГОЛОВА. 60 мільйонів?

 

НЕМИРОВСІКИЙ В.Л. Да, полтора процента - это 50 миллионов.

 

 27

 

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, не может же этот источник быть источником финансирования бюджета, ведь его в бюджете    вообще нет.

 

ГОЛОВА. Ні, ви прослухали. Ідеться    про те, щоб у статті "Прикінцеві положення" записати /адже  1,5 процента все  одно треба зібрати й повернути назад,   і цс, зрештою,  вийде приблизно тих 50 мільйонів гривень/,, що під час розгляду бюджету в ньому обов'язково записується сума,  еквівалента 1,5 процента надходжень від податку на прибуток /ось про що йдеться!/ зі   рахунок загального бюджету. Тільки так, а іншого виходу немає, не передбачається. А ні  тосі...

 

Будь ласка, депутате Головко.

 

ГОЛОВКО В.1.-Спасибо, р Александр Александрович. Я думаю, .коллега Азаров    прав: ото обман, фетиш. Мы это запишем, но ничего не получим. Если запишем 1,5 процента, то какая-то надежда есть, что полпроцента удастся собрать и что-то выде­лить военным. Хочу сказать, что мы анализировали ту поправку, которую вносился, и норму, которая действовала. Никаких на­рушений не     нашли. Проверяли, какие нарушения были допущены при заключении контрактов. Не выявили этих нарушений. Все 100 процентов жилья получали военнослужащие. Поэтому я настаи­ваю,    чтобы моя поправка была проголосована и чтобы она хотя бы...

                                                                                          

ГОЛОВА, Я ка поправка? Скажіть, де вона?  Прочитайте її.

 

28

 

ГОЛОВКО В.1. Я же вам лично давал ее, Александр Александрович. Сейчас я прочитаю ее, она в третьем чтении была: "Суми коштів та вартість матеріальних цінностей, спрямованих на інвестування будівництва та придбання житла виключно для військовослужбовців, які мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України..."

 

ГОЛОВА. До- якої це статті? Це ж не до цієї статті...

 

ГОЛОВКО. Это подпункт 7.13.2 "Звільняються від оподатку­вання суми коштів та вартість матеріальних цінностей, спря­мованих на інвестування будівництва та придбання житла вик­лючно для військовослужбовців, які мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України. Порядок надання пільги визначається Кабінетом Міністрів".

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Головка ставиться на голосу­вання. Будь ласка.

 

"За" - 135.

 

Шановні депутати! Одну хвилинку! Давайте ми заспокої­мося і при розгляді бюджету шукатимемо       кошти на будівництво     , житла для військових. Чому? Тому що,, коли ми запишемо так, як    пропонується в поправці 26, це буде обман. Бюджетних коштів на це не вистачить. Тобто це обман.

 

Якщо ми приймемо так, як.є.- 1,5 процента, то уявіть собі, умовно кажучи, місто Луганськ. При стабільному виробництві 1,5 процента становитиме значну суму,   і її треба використати

 

29

 

на будівництво житла для військовослужбовців у місті Луган­ську.

 

Але ці кошти вилучають до центру,  і місто назад нічого не отримує, тому що вводиться в дію якийсь об"ект /наприклад, у Лубнах чи в іншому місті/ і кошти треба направити туди. Не­справедливо. Чому один місцевий бюджет має ділитися з другим, адже потреба цього міста в грошах, можливо, ще більша, бо більше населення й більше військовослужбовців? Те саме буде в містах Криму, де в багато пенсіонерів — військовослужбовців, або в місцях дислокації військових частин, які підпадають під ско­рочення.

 

Тоді виникав запитання: де все-таки знайти ці кошти? їх треба шукати в бюджеті, а не за рахунок таких статей, тако­го, так   би    мовити, ламання цього закону. Оскільки ми про­голосували статтю 7, ідемо далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л . Александр Александрович, хочу объяс­нить, чтобы было понятно народным депутатам. В таком случае текст подпункта 7.13.2 из левой колонки переходит в правую. Это проголосованная статья.                                                    

 

30

 

ГОЛОВА. Так. У нас немає іншого виходу. Тобто такий      текст: "Звільняються від оподаткування суми коштів, перерахо­вані платником податку  фізичним особам, що є військовослужбов­цями, учасниками бойових дій в Афганістані та воєнних конфлік­тів..."

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Эта статья проголосована в третьем чтении. Если ее отменять, то надо ставить на голосование.

 

ГОЛОВА. Я поставлю на голосування. Депутат Азаров. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Дискуссия по поводу того, что статья 7 несовершенна, возникла еще при рас­смотрении этого проекта во втором и в третьем чтениях. Вносились различные предложения, которые, скажем так, хоть в какие-то шлюзы направляли эти средства. Поэтому, Владимир Лукич, нельзя так оставлять.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я обязан о этой трибуны говорить то, что есть. Подпункт 7.1З.2    в левой колонке   проголосован.          

 

Мы внесли поправку с единственной целью: если она принимается/ то подпункт из левой колонки автоматически переходит в правую,

 

ГОЛОВА. Це правильно.

 

 

31

 

НЕМИРОВСІКИЙ В.Л. П не хочу хитрить и интерпретировать Регламент.

 

ГОЛОВА. Правильно, так визначено в Регламенті. Ми мо­жемо відповідно до Регламенту внести зміну під час третього читання. Вносили пропозиції і депутат Головко,  і комітет. Оскільки   не пройшла ні одна, ні друга, залишається норма, яка проголосована. На жаль, це так.

 

Я розумію, є серйозні побоювання, що це можуть бути різні кошти: виділення, скажімо, офіцеру готівкою, перерахування до бюджету й таке інше. Тут є проблема.

 

Депутат Цушко ще раз. Прошу.

 

ЦУШКО В.П. Уважаемые коллеги! Поправка 26 набрала наи­большее количество голосов. Вы были правы, Александр Александро­вич, что это идет в бюджет. Но эти полтора процента - это гарантированное отчисление, централизованное. Действительно, в местные советы поступит 28,5 процента. Бюджетники знают, как ' можно сделать, чтобы на отдельный счет поступали гарантированные полтора процента. А если отдельной строкой выделить хоть 50 миллионов, хоть 300 миллионов, Александр Александрович, то мы прекрасно знаем что выйдет указ или какой-то другой документ,

 

32

 

эти деньги выделят на спасение чего-то, и военные останутся ни с чем.

 

Поэтому:  поправка 26 лучше, чем подпункт 7.13.2, проголосованный в третьем чтении. За нее проголосовал 181 депутат. Давайте, переголосуем и примем ее.

 

ГОЛОВА. У мене є ще одна пропозиція.

 

Знайдіть сьогодні в Україні хоч одне місто чи населений пункт, де немає проблеми із житлом для військовослужбовців. Тому тут можна було б не писати що зараховується до дер­жавного бюджету, а записати, що залишається в місцевому бюджеті відповідного рівня. Це буде хоч якась реакція на цю проблему.

 

Централізований фонд нічого не дасть, нас тільки прокли­натимуть представники місцевих органів влади.

 

Минулого разу ми проголосували підпункт 7.13.2. Редакція, яка пропонується зараз, недосконала, але вона краща      від тієї, що проголосована раніше. Тому давайте робити вибір.    , /Шум     у     залі/. Записати з моєю поправкою, що залишається в місцевих бюджетах,   і з поправкою депутата Манчуленка /що

 

33

 

ця норма поширюється на військовослужбовців, афганців, членів сімей загиблих/.

 

Ставлю на голосування поправку 26 з цим уточненням. Будь ласка.  Інакше буде гірше.

 

Одну хвилинку, зніміть голосування. Ще раз пояснюю. Ми голосуемо таку норму, будьте уважні: "Встановити, що в період з 01.07.1997 до 0І.0І.2002  року податок   на прибуток у розмірі 1,5 відсотка від суми нарахованого податку на прибуток зараховується на спеціальний рахунок місцевих бюджетів для фінансування житлового будівництва для військовослужбовців, учасників бойових дій в Афганіста­ні та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, членів сімей військовослужбовців, що загинули під час виконання ними службо­вих обов"язків, на будівництво й отримання житла відповідно до чинного законодавства".

 

Ще раз повторюю: зараховується до місцевих бюджетів.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

Терьохін підтримує і Немировський теж підтримує. Вудь ласка, голосуймо.

 

34

 

НЕМИРОВСШИЙ В.Л. Спасибо. Необходимо обратить внимание  еще на пункт 7.14, потому что он тоже касается не работы с валютой, а инновационной деятельности.

 

ГОЛОВА. Пункт 7.14: "Особливості оподаткування іннова­ційної діяльності інноваційних центрів, внесених до Держав­ного реєстру.                                           

1.14.І. Оподатковується в розмірі 50 відсотків від діючої ставки прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах, створених відповідно до закону.

7.14.2. Пільги, визначені в підпункті 7.14.І, діють перші три роки після державної реєстрації продукції як інно­ваційної".,, А що тут незрозуміло?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. В процессе работы над проектом зако­на мы обнаружили, что не совсем понятен этот механизм и как им будут пользоваться. Мы подняли документы. Есть постанов­ление Кабинета Министров по данному вопросу с одним предо­стережением. Если эти нормы сегодня применять, то под инно­вационную деятельность можно подвести все производство в Украине, начиная с банков и заканчивая маленькими предприя­тиями.

 

Редакция, которую мы предложили, дает направление, но проблема остается до конца не решенной. Если мы примем эти нормы, то я считаю, необходимо дать поручение разработать четкие ориентиры, на что и когда направляются средства.

 

35

 

Потому что будут совместные производства с безграничным ороком действия и неуплатой налогов.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, вибачте, але ви мене ставите в дурне становище. То навіщо ви це тоді писали?! Написали б інакше - одразу так, як хочете, і ставили б на голосування! А так ви все пояснили, а тепер незрозуміло взагалі, про що йдеться.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я говорю о том, что мы эти нормы отредактировали в таком приемлемом виде...

 

ГОЛОВА. Те, що я прочитав, нормально? Ну воно ж прого­лосовано вже, слухайте, люди!

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Нет, в первом третьем чтении пункт 7.13, подпункты 7.13.I, 7.13.2 мы приняли в другой редакции. Дайте слово Чеботареву, он скажет.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні депутати! Подивіться на підпункт 7.14.1. 'Я хотів би, щоб хтось відповів на запитання: що таке інноваційний продукт? Якщо газовий трейдер повернув форсунку направо.- це інноваційний продукт чи не інноваційний продукт? А що таке інноваційні центри, записані в пункті 7.14? Ми даємо податкову пільгу, не знаючи взагалі, з приводу чого ми її даємо!

Я дуже просив би підійти до цієї статті як ще до однієї спроби не платити податки. Давайте приймемо закон про іннова­ційну діяльність, встановимо державний контроль над цими інно­ваційними центрами, які складаються,,як Володимир Лукич казав, зі страхових компаній, приватних банків фізичних осіб, а вже після того будемо давати податкові пільги. А ми спочатку їх даємо, а потім будемо розводити руками - що ж сталося, бюдже­ту немає!

 

 

Я просив би відхилити ці норми, прийняті в третьому читанні, як такі, що роблять величезну податкову шпарку.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Та не шпарку, а дірку в даному випадку. Так же? Будь ласка. Депутат Чеботарьов. От зараз він пояснить, що це таке "інноваційна шпарка".

 

ЧЕБОТАРЬОВ В.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління на­родним господарством /Олександрійський міський  виборчий  округ,  Кіров о -градська  область/. Прошу, Олександре Олександровичу, захистити інноваційну діяльність від напа-   ^ док депутата Терьохіна.

 

Ми вже двічі голосували цей пункт. Згідно з Регламен­том ми можемо вносити тільки редакційні правки. Ми ці прав­ки погодили, псуючи нервову систему і замміністрові, і Володимиру Лукичу, ! дійшли згоди, щоб був тут саме такий текст.

 

37

 

1 після всього цього ми ще записали, щоб не боявся депутат Терьохін, у пункті 22.18, що норми пункту 7.14, а також 5.7 і 5.8 цього эвкону, які, до речі, ми вже прийняли, набирають чинності після прийняття відповідних законів. І тут Терьохін правий, ми вже підготували законопроект про інноваційну діяльність, де буде чітко все визначено.

 

І крім цього всього, щоб знову не боявся депутат Терьохін, що будуть шпарки і деякі інші речі, написано в пункті 22.21 "Прикінцевих положень": "Кабінету Міністрів України:

розглянути пропозиції щодо особливостей оподаткування інноваційної діяльності і до І жовтня 1997 року подати Вер­ховній Раді України відповідні пропозиції з цього питання". Мається на увазі той самий проект Закону про інноваційну діяльність.                                                                                 

 

Усе це готується, але ми зараз приймаємо Закон про оподаткування прибутку підприємств, тут цілком доречні саме ці норми. Ми дійшли згоди, проголосували. Тому я прошу біль­ше не ставити ці питання. Ми порушуємо Регламент.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Була пропозиція депутата Терьохіна вилучити ці три норми. Я її ставлю на голосування: вилучити, пункт 7.14 та підпункти 7.14.1 і 7.14.2. Будь ласка.

 

"За" - 151. Не підтримується.

 

Депутат Азаров говорить. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты„Уж если сравни­вать текст в левой колонке и текст в правой колонке, то в левой

 

38

 

выписаны, Владимир Лукич, хоть какие-то ограничения. Я редко/ с Терехиным соглашаюсь, но в данной ситуации я с ним согласен, что нормы в правой колонке предоставляют широкий простор, как говорится,для творчества в плане уклонения от уплаты налогов.

 

ГОЛОВА. Тоді я ставлю на голосування пропозицію про за­лишення пункту 7.14 та підпунктів 7.І4.І і 7.І4.2 в попередній редакції ї.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович) Разрешите, я . поясню. Пожалуйста, читайте подпункт 7.14.І в правой колонке: "Оподатковується у розмірі .50 відсотків від діючої ставки прибуток від реалізації інноваційного продукту". А теперь читайте редакцию этой нормы в левой колонке: "Оподатковується у розмі­рі 50 відсотків від діючої ставки прибуток від реалізації "інноваційного продукту /товарів, послуг/, заявленого при реєстрації інноваційними структурами та технопарками".

 

Пожалуйста, обратите внимание, где же тогда расширение? Надо голосовать редакцию в правой колонке.

 

ГОЛОВА. Усе. Заспокоїлися. Ді норми проголосовані. І чи . брати попередню редакцію, чи нову - суть практично залишається тією самою.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Больше отрегулировано в новой редакции /Шум  у  залі/.

 

 

 

39

 

ГОЛОВА. Пропозицію про вилучення цих трьох норм в редак­ції комітету я ставив на голосування. Вона не одержала під­тримки. В кінці візьмете слово і скажете.

 

Стаття 8 "Амортизація".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Підпункт 8.3.2.

 

ГОЛОВА. Поправка ЗО: "Балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду розраховується за формулою...'

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович! При доработ­ке проекта закона возникла необходимость урегулировать индек­сацию основных фондов в зависимости от уровня инфляции. Мы знаем, что в предыдущие три-четыре года у нас был очень высо­кий уровень инфляции, что привело к обесцениванию основных фондов, так как амортизация не отражала настоящих затрат на их восстановление. Все предприятия были в цейтноте.

 

Новая редакция, предложенная комиссией и записанная в средней колонке, даст возможность отрегулировать эту ситуацию: производить индексацию основных фондов с одновременным учетом в доходной и расходной частях. Предприятие не несет никаких до­полнительных расходов, но получает возможность реально оцени­вать основные фонды на балансе предприятия.

 

ГОЛОВА. Підпункт 8.3.2 в редакції, яка записана в правій колонці, ставиться на голосування. Будь ласка.

 

40

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Голосуеться підпункт 8.З.2.

 

"За" - 201.

 

Ще раз ставлю на голосування. Сядьте всі на свої місця, будь ласка.

 

"За" - 258.

 

Підпункт 8.3.3. Власне кажучи, тут теж той самий порядок.

 

До підпункту 8.3.3. зауваження є? Депутат Вітренко. Будь ласка.

 

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народ­ним господарством /Конотопський  вибор­чий  округ,  Сумська- область/. Олександре Олександровичу і Володимире Лукичу! Я просила б усе-таки, щоб ви пояснили ситуацію, яка склалася навколо  проекту Закону про амортизацію. Я не можу нічого добитися. Зверталася до Горьового, зверталася до Мусіяки. Я не можу зрозуміти, на якій підставі законопроект про амортизацію проголосований у першому читанні в грудні 1996 року, через ' місяць поданий науково-експертному відділу, був заблокований ним? Три місяці вони тримали цей проект, не випускаючи в зал.

 

 Нарешті 17 квітня депутатам роздали проект Закону про аморти­зацію для другого читання. Концепція цього проекту закону не збігається з концепцією Терьохіна, яка покладена в основу статей 8 і 9 проекту Закону про оподаткування прибутку,

 

41

 

які стосуються амортизації. Це різні концепції. Тут амортиза­ція з прибутку нараховується. І якщо нема прибутку - не буде амортизаційних відрахувань. У нашому проекті закону амортиза­ція нараховується із собівартості. Тобто якщо хоч щось вироб­ляється! то відшкодовується вартість фондів. І ми таким чином захищаємо основні фонди.

 

Сьогодні Володимир Лукич пояснив, що він це погодив із Шевченком. Шевченко - представник УШІ, це не суб"єкт права законодавчої ініціативи.

 

Я хочу нарешті зрозуміти, чому не зважають на висновки нашого комітету, мої висновки? Я прошу...

 

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Відповідайте, Володимире Лукичу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я прошу прощення. Я, может быть, об­молвился, когда назвал фамилию Шевченко. Но я был у вас на заседании комитета, встречался с людьми, которые готовили проект Закона об амортизации. И мы согласовали позиции, изло­женные в этом законопроекте, с позициями проекта Закона о налогообложении прибыли предприятий.

 

Что я должен сказать? Проект закона, о котором вы го­ворите*,

неплохо отработан. Его надо дорабатывать в обязатель­ном порядке. Этот закон нужен. Он даст, может быть, ответы на многие вопросы, которые поднимал базовый комитет Кожушко и которые мы до конца не могли здесь выписать, потому что это не нормы^ данного закона.

 

42

 

Я не считаю, что есть большие противоречия между этими двумя законопроектами. Если вы видите, конкретно, пожалуйста, скажите.

 

Я лично принципиального различия между ними не вижу. Подходы только другие. Здесь восстановление...

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, я прошу, не треба вести дис­кусії на загальні теми. Йдеться про те, що зауваження депу­тата Вітренко стосується статті 8 у цілому, принципів аморти­зації.

Ми розглядаємо зараз підпункт 8.3.3, де йдеться про те» як проводиться щорічна індексація балансової вартості груп основних фондів як база для амортизації.

 

З цього приводу в зауваження в кого чи нема?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это необходимо принять, чтобы была возможность реальной оценки основных фондов.

 

ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ II.Я. Уважаемые народные депутаты! Вообще вопрос не такой простой, как кажется на первый взгляд. Здесь есть Даниленко, заместитель министра экономики. Хотелось бы знать, министерство экономики просматривало подпункт 8.3.3 или нет?

 

ГОЛОВА. Будь ласка, підійдіть до мікрофона.

 

43

 

ДАНИЛЕНКО А.І., заступник міністра економіки України. Шановний Олександре Олександровичу! У нас єдине серйозне зауваження до статті 8 "Амортизація".

 

ГОЛОВА. В даному випадку йдеться про підпункт 8.3.3.

 

ДАНИЛЕНКО А.І. Пробачте, я хотів сказати з приводу ре­гулюючих коефіцієнтів. Вони розглядаються в пункті 22.4, здається.

 

ГОЛОВА. Я ще раз прошу: як ви ставитеся до підпункту 8.3.3?

 

ДАНИЛЕНКО А.І. До цього підпункту конкретно зауважень немає.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт 8.3.3. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

"За" - 290. Принято.

 

ГОЛОВА. Поправка ЗІ. Пропонується вилучити словак/по­зичальник/ іпотечного кредиту".                                                  

 

44

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Они случайно были набраны еще во втором или в первом чтении. Мы лишь потом это выявили. Эти слова не нужны. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

"За" - 218.                                        

 

Будь ласка, зосередьтеся. Бувають такі норми, де вза­галі нема предмета для дискусій. Треба тільки не балакати один а одним, а голосувати. Ставлю на голосування ще раз.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Эта норма касается физических лиц. Здесь она абсолютно не на месте. Прошу поддержать.

 

"За" - 266.

 

ГОЛОВА. Поправка 32.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Это поправка к пункту 9.4 статьи 9 "Амортизація витрат, пов"язаних з видобутком корисних копалин". Здесь есть свои особенности, поэтому был выписан отдельно этот подпункт. Но подходы аналогичны тем, которые мы только что голосовали относительно амортизации основных фондов.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пункт 9.4. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

45

 

ГОЛОВА. Голосуеться пункт 9.4.

 

"За" - 246.

 

Сторінка 67, пункт 10.2.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 10.2. -Здесь мы вынуждены были вернуться к норме, которую проголооовали во втором чтении. Если вместо этой нормы, то есть обязанности вносить в бюджет часть суммы выигрыша в лотерею, дать свободу выбора, тогда в бюджет практически ничего не поступает. Здесь же четко регла­ментируется, сколько денег должно поступить в бюджет. Прошу юддержать ту норму, которая была принята во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка. "За" - 247. Прийнято.

 

Сторінка 73, поправка 34 щодо безнадійної заборгова­ності позичальника, визнаного банкрутом. Які є зауваження? Депутат Азаров говорить.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! По сути, этим подпунктом дается разрешение банкам и небанковским структу­рам за счет государственного бюджета рассчитываться по своей задолженности. Я и при первом рассмотрении выступал против этого и сейчас выступаю против.

 

ГОЛОВА.  Яка ваша пропозиція, Миколо Яновичу? Будь ласка.

46

 

АЗАРОВ М.Я. Исключить-небанковские учреждения. То есть;/.  

отнести требование по резервам только к банковским учреждениям.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Одну минуточку, я прокоментирую то, о чем вы говорите, касается другой статьи. В этом же .под-пункте просто уточнен механизм погашения долгов при банкротстве,

 

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування підпункт 12.3.3?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт І2.3.3.

 

"За" - 222.

 

Ще раз ставлю на голосування.

 

"За" - 241.

 

Редакційна поправка на сторінці 74: "Кредитор мае пра­во відшкодовувати за рахунок страхового резерву частину заборгованості". І далі редакційні поправки стосуються випад­ків банкрутства.

 

Підпункти 12.3.4, 12.3.5, 12.3.6, 12.3.7, 12.3.8, 12.3.9, 12.3.10, 12.3.II ставляться на голосування. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Голосуємо.

 

"За" - 249. Прийнято.

 

До підпункту 12.3.12 зауваження є? Депутат Азаров,

 

47

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Владимир Лукич! Обратите внимание все-таки на этот подпункт. По существу мы поощряем абсолютно бесхозяйственную деятель­ность банков и небанковских учреждений. Как хочешь рискуй, какие хочешь кредиты выдавай - все спишется за счет бюдже­та. Вот смысл этой нормы. Я категорически против такой поправ­ки, народные депутаты.

 

НЕМИРОВСШЙ В.Л. Уважаемые коллеги! При разработке...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Черкащанці NEHMER SIE Platz bite ! , Це я вивчив ще у п'ятому класі і прошу вас: сядьте, будь ласка. Ви піднялися всі і говорите голосніше, ніж увесь сесійний зал.

 

Будь ласка.

 

НЕМИРОВСШЙ В.Л. Я скажу, чем мы руководствовались, когда формулировали этот подпункт. Мы все знаем нашу исто­рию с внебанковскими финансовыми учреждениями, с теми же трастами, знаем, сколько денег потеряло наше население. Если же будет создан страховой резерв по закону и он будет контролироваться государством, то на случай банкротства из этого страхового резерва будут возмещаться населению хотя бы в небольших суммах вложенные им средства.

 

Много было сомнений в этом отношении у комитета, но мы пришли к выводу, что уж лучше узаконить этот страховой резерв. Но это на ваше усмотрение.

 

48

 

Подпункт 12.3.12 является регулирующим. Он только дает методику использования страхового резерва.

 

ГОЛОВА. Я еще раз прошу всіх не вести дискусію на за­гальну тему! Це повторне третє читання і треба говорити: тут маемо записувати отак. Тоді депутати, які вже володіють мате­ріалом, розуміють, що треба голосувати так або інакше.

 

Миколо Яновичу, говоріть, як треба голосувати.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Владимир Лукич! Почему государ­ственный бюджет должен рассчитываться за рискованные дейст­вия банков?! Давайте вместе прочитаем этот подпункт, которо­го не было ни в первом чтении, ни во втором, ни в третьем    а сейчас вы его формулируете. Прочтите, чтобы все услышали.

 

 

49

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Хорошо, прочитаю: "У разі коли всі за­ходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з по? рядком, визначеним пунктом І2.З цього закону, не дали пози­тивного наслідку, банки та небанківські фінансові установи відносять на валові витрати таку заборгованість у частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву, створеного згідно зі статтею 12 цього закону".

 

ГОЛОВА. Отже, така сума не оподатковується, бо це вже будуть витрати, тобто до бюджету не буде надходжень.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Давайте я объясню. Банк-банкрот . погашает свою задолженность за счет страхового резерва, а недостающая сумма относится на издержки. А куда ж мы ее от­несем?

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую, Олександре Олександровичу. Шанов­ні народні депутати! Шановний депутате Азаров! 'Ви подивіться і порівняйте редакцію, яка є в правій колонці, з редакцією, яка в в лівій колонці. Якщо в редакції в лівій колонці перед­бачено тільки віднесення цієї заборгованості до валових витрат, то в правій ми написали - ні в якому разі. Усі банки і небан­ківські установи спочатку не повинні відносити заборгованість до валових витрат, а погашати її за рахунок Страхового резер­ву. Тобто на бюджет немає навантаження. У лівій колонці перед­бачено таке навантаження одразу.

 

50

 

Тут піклувалися про бюджет. Припустимо, збанкрутував позичальник, його майна не вистачило, щоб відшкодувати відовідні суми кредитору, і навіть після відшкодування за ра­хунок резервного фонду залишилася ще заборгованість. Тільки тоді ця заборгованість визнається як безнадійна й відносить­ся на збитки.

 

Промислові підприємства, між іншим, згідно з пунктом 12.1 це роблять з самого початку, тому що промислові підпри­ємства не формують страхового резерву й одразу заборгова­ність відносять на збитки.

 

Я перепрошую, шановні депутати, але ми не можемо опо­датковувати збитки, як хоче Микола Янович Азаров.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Підходи зрозумілі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Я прошу проголосовать этот подпункт. Здесь нормальная методика заложена.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт І2.3.12 у ре­дакції, яку пропонує Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Прошу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

"За" - 210.

 

 

51

 

ГОЛОВА. Голосів не вистачав.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Эта норма необходима, Александр Александрович, чтобы не было потом спекуляции страховым резервом. Прошу еще раз проголосовать. Уважаемые коллеги, пожалуйста, поддержите.

 

ГОЛОВА. Прощу голосувати. "За" - 268.

 

НЕМИРОВСШЙ В.Л. В пункт 12.4,      подпункты І2.4.3,     12.4.4,          12.4.5 и 12.4.6 внесены редакционные поправки, касающиеся страхового резерва.

 

ГОЛОВА. Я прощу уваги. Після проголосованої поправки всі наступні норми статті 12 приводяться у відповідність. Тону стаття 12 голосується окремо. Будь ласка, голосуеться вся стаття 12.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

"За" - 266.

 

ГОЛОВА. Але я просив би все-таки Комітет з питань фі­нансуй і банківської діяльності продумати механізм захисту державного бюджету від такої несплати подяку внаслідок

 

52

 

банкрутства, бо те, що говорив депутат Азаров, мае сенс.     Треба подивитись, бо тут є ризик великий, що...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, здесь все предусмотрено, все будет отрегулировано данным законом.

 

ГОЛОВА. Стаття ІЗ "Оподаткування нерезидентів". Поправка до пункту ІЗ.І: "Валові доходи нерезидентів, що не проводять підприємницької діяльності в Україні через постійне представництво, отримані з джерел на території України /включаючи постійні представництва таких нерезидентів/ у вигляді процентів /доходу/ від операцій з цінними паперами, емітованими /випущеними/ в обіг особами, що не є платниками цього податку, оподатковуються за ставкою ЗО відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат. При цьо­му податок, передбачений частиною першою цього пункту, не за­стосовується" .

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ставка налога для нерезидентов при­равнивается к ставке, по которой облагаются налогом наши предприятия,- 30 процентов. Эта статья, как говорят, страхует     деятельность нерезидентов.

 

ГОЛОВА. Тобто на ЗО відсотків по суті здорожуються виплати?

 

НЕШРОВСЬКИЙ В.Л. Просто они приравниваются к...

 

 

53

 

ГОЛОВА. Розумієте, я не фінансист і не податковий ін­спектор, але я читаю: "ЗО відсотків під час виплати таких доходів за рахунок таких виплат". Я калу» що на ЗО відсотків зростають виплати. Так чи ні?

 

Ставлю на голосування статтю ІЗ.

 

"За" - 249. Прийнято.

 

На сторінці 81 є дві редакційні поправки, вони не по­требують голосування.

 

НЕМИРОВСЪКИй В.Л. Здесь еще есть поправка к пункту 16.6. Мы выписали, какую ответственность несет отделение связи при отсылке документов, чтобы не было разногласий, и люди знали, куда и к кому обращаться.

 

ГОЛОВА. Поправка 37 до пункту 16.6: "Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів, установлених пунктом 16.4 цієї статті, надіслати їх податковим органам поштою з повідомленням про вручення. При цьому суперечки, які можуть виникнути....ви­рішуються в судовому порядку.

 

Витрати пошти із пересилки такого рекомендованого листа, відшкодовуються з бюджетів, до яких зараховується цей пода­ток".

 

Нема заперечень? Є зауваження? Будь ласка. Депутат Азаров.

 

54

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Мы с вами очень скоро будем обсуждать проект бюджета. Вот новелла, которую нам предлагает комиссия: "Витрати пошти із пересилки такого рекомендованого листа /плата за поштові марки/ відшкодовуються ся з бюджетів, до яких зараховується цей податок". Нонсенсі Уважаемый народный депутат Терехин, -где вы в налоговом законо­дательстве других стран мира видели такую норму? Как можно за нее голосовать?

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу! Давайте домовимося так. € два суб"єкти правовідносин, вони листуються  між собою і на свої витрати відносять ці кошти. До чого тут бюджет?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Николай Янович! Эти нормы сформули­рованы не основании практики. Прошу поддержать. Поставьте на голосование.

 

ГОЛОВА. Регурецький Василь Васильович говорить.

 

РБГУРБЦЬКИЙ  В.В. Шановні народні депутати! З цією про­позицією Міністерство фінансів не згодне, не підтримало її. Я хотів би пояснити чому.    

                                                                                 

Підприємство несе витрати, сплачуючи різні податки. І ми записали у відповідній статті, що це витрати виробничого характеру, на їх суму зменшується оподатковувана база.

 

А витрати з поштової пересилки звітів, ми записали тут, відшкодовуються з бюджету. У нас більше 600 тисяч платників податку на прибуток. Якщо вони всі разом відправлять свої

 

55

 

звіти, розрахунки та декларації поштою і пред"являть бюджету для сплати ці витрати, то це буде занадто велика сума. Ми не передбачаємо в бюджеті таких витрат. І я хотів би, щоб цю норму було знято.

 

ГОЛОВА. Я просив би розробників цього проекту погодити­ся, щоб останній абзац пункту 16.б просто пропустити.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович! Неужели луч­ше, чтобы к налоговому инспектору весь этот контингент стоял в очереди и ждал, когда его примут?

 

ГОЛОВА. Тут же написано про пересилку, про витрати пош­ти. А якщо податковий інспектор і підприємство знаходяться в межах одного міста? Можна сісти на велосипед і привезти йому ці документи. Виходить, що ми тут записуємо дурницю.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Терехин дорабатывал ату норму, пожа­луйста, пусть он обоснует.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати!  Вперше ми хоче­мо застосувати загальноприйняту у світі норму, не робити так, як ми робимо зараз, коли платник податку відсилає декларацію, щоб виконати своє зобов'язання перед державою, іще за це й гроші платиті. В жодній країні світу на платників податку не покладається плата по надсиланню податкових звітів і деклара56

цій. Держава зацікавлена, щоб це робилося. А уявіть собі   підприємство, яке на картотеці. Що робити йому?

 

Я прошу вас, будь ласка, підтримайте загальноприйняту у світі норму: платник податку має відіслати декларацію - і всі його зобов'язання на цьому закінчуються, ніяких грошей він не сплачує для того, щоб податкова інспекція милостиво забрала цю декларацію.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Пункт 16.6 ставлю на голосування.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

"За" - 195.

 

ГОЛОВА. Не вистачав голосів.

 

Я прошу вас, послухайте, будьте уважні. Те, що говорив

депутат Терьохін тільки що про поштовий спосіб пересилання цих документів, про вирішення можливих суперечок у судовому порядку, відрегульовано в першому абзаці. Другий абзац -деталізація: витрати пошти із пересилки і так далі. Давайте цей пункт з одного абзацу проголосуємо, якщо не можна про­голосувати з двох. Ставлю на голосування₍ Будь ласка. Пер­ший абзац голосується.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать. Так и быть: госу­дарство на конверт не будет тратиться...

 

"За" - 256.

 

ГОЛОВА. Прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Спасибо.

 

 57

 

ГОЛОВА. Поправка 38 на сторінці 67: "Акти центрального органу податкової служби, видані' у випадках, прямо передба­чених цим законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України, є обов"яаковими для виконання платником податку. Інші акти центрального податкового органу або будь-які акти Інших податкових органів мають рекомендаційний   та роз'яснювальний характер".

 

Говорить депутат Азаров, він має відношення до податкової служби. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я, Спасибо, Александр Александрович. Я продолка'ю удивляться, народные депутаты, и прошу обратить внимание. Мы принимаем Закон о налогообложении прибыли предприятие. Скажите, пожалуйста, Владимир Лукич, какое отношение имеет норма, изложенная в пункте 21.5, к Закону о налогообложении прибыли пред­приятий? Это норма абсолютно другого закона, она регламентируется, например, Законом о Государственной налоговой службе Украины, Законом о системе налогообложения, но не этим.

 

Вы, по сути, разрушаете действующую налоговую систему этим небольшим пунктом, потому что в соответствии с ним разъясне­ния и прочие     нормативные документы, которые налоговая администрация вынуждена издавать, приобретают рекомендательный     характер, необязательный. И это   - в условиях массового уклонения от уплаты налогов.

 

Владимир Лукич, давайте же проснемся, подумаем, в какой ситуации конкретно мы сейчас находимся.

 

58

 

ГОЛОВА. Я прощу, Миколо Яновичу, не ображайте, будь ласка, своїх колег. Хоч вони воі теж платники податків, одна­че тут треба дотримуватись етики.

 

Але депутат Азаров правий ось у якому сенсі. Ви ж поди-, віться: норму, яка стосується всіх податків, ми записуємо сюди, а це, власне, вмонтовування в правову систему податкової інспекції. Тому є пропозиція, на котру треба зважити. Все-таки цей пункт не треба сюди записувати.

 

НЕМРОВСЬКИЙ В.І. Александр Александрович, я сейчас поясню, почему этот пункт появился. Когда мы в прошлый раз проводили третье чтение, с этой трибуны я настоятельно неодно­кратно просил: если      к этому закону будет разработана инструкция, с этой инструкцией должен быть ознакомлен, по   .. крайней мере, Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности, чтобы не было вольного толкования закона. Мне Николай Янович тогда в этом  зале заявил, что практически  закон этот не требует инструкции, ее разрабатывать не будут, необходимости в этом нет.

 

Мы получили   предложения от Государственной налоговой администрации за подписью заместителя председателя Шитри.      

 

Николай Янович, я думаю, что вы знаете об этом. Здесь напиоано, что в данном законе требует более детального пояснения пункт 5.9 статьи 5. И, практически, больше ничего.

 

Чтобы   к нам не было потом претензий, что закон требует еще инструкции на 150 или на 200 страниц во избежание вольного

 

59

 

толкования статей,   учитывая то, что вы подтвердили, что эти статьи прямого действия, мы написали этот пункт: "Акти центрального органу податкової служби, видані у випадках, прямо передбачених цим законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України, в обов'язковими для виконання платником податку. Інші акти центрального податкового органу або будь-які акти інших податкових органів мають рекомендаційний та роз"яснювальний характер".

 

Іншими   словами, если статьи закона имеют прямое действие то не должно быть никаких инструкций. Могут быть лишь поясне­ния к  применению закона.

 

Прошу данную норму поддервать, потому что это    работа наших людей   в округах, чтобы там были нормальные взаимоотношения о налоговыми инспекциями, чтобы была возможность отстоять свои интересы.

 

ГОЛОВА, Яка думка уряду з цього приводу? /Шум      у залі/.

 

Одну хвилинку!  Почекайте! Будь ласка, я прощу з місця не вигукувати! Він візьме слово й скаже. А ви підійдіть, йому порадьте. Наведіть конкретний приклад.

 

Будь ласка, говоріть.

 

ШТИРЯ  О.І., заступник голови Державної податкової адміністрації." Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депу­тати! Я прошу звернути ось на що увагу. Ми дуже уважно проаналізували 'проект цього закону, який ми все-таки приймеш І будемо його   запроваджувати.

 

60

 

у 46 статтях в пряме посилання на те, що Кабінет Міністрів чи Національний банк розробляє порядок, Тому ми сказали, що стосовно цих 46 статей            нам не треба ще якихось доручень.

 

Є декілька статей, які потребують розробка тих чи інших інструктивних вказівок. Ті 46 нормативних актів будуть прийняті Кабінетом Міністрів чи Національним банком, і вони будуть діяти.

 

Мова йде про те, що відповідно до Закону про Державну податкову службу   їй надано право видавати інструктивні листи, які не суперечать закону. ЦІ листи повинні реєструватися в Мін'юсті і після цього виконуватися. Це наша практика...

 

ГОЛОВА. Депутат Суслов говорить,

 

СУСЛОВ В.І., голова Комітету Верховної Ради Україні а питань фінансів І банківської діяльності Двбогіиоьвіф її б орч і І     округ,     Харківська      о б -неї ь/. Уважаемые народные депутаты!   Пункт 21.5 действительно не является необходимым для этого закона. Мы его можем спокойно снять, что и предлагаю сделать и прекра­тить терять время.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пункт 2.1.5 в редакції  у правій колонці. Якщо він не пройде, то залишиться попередня редакція.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ З.Л. Прошу поддержать пункт, чтобы его ввести в закон.

 

61

 

ГОЛОВА. Залишається попередня редакція.

 

НЕМИРОВСЬКИЯ В.Л. Уважаемые коллеги! Прошу прощения, но я обязан прокомментировать. Виктор Иванович, на заседании комитета мы приняли это решение, а вы, если говорите, то ска­жите, что вы высказываетесь от своего имени. Комиссия приня­ла решение этот пункт ввести в закон, потому что  по этому пункту будут строиться взаимоотношения налоговой ин­спекции и наших предприятий.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу! Він говорив у даному випад­ку від свого імені, так, як щодо окремих пунктів ви на три­буні говорили теж від свого імені.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я не возражаю.

 

ГОЛОВА. Навіщо тоді сперечатися? Будь ласка. Депутат Азаров. Він конкретний приклад наведе.  

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Виктор Иванова абсолютно прав. Я вам привожу пример. Согласно этому проекту /я не помню, в какой статье/ нас обязывают разработать какую-то форму отчетности. И представьте, до какого абсурда дошли разработчики, предложив, что эта, например, форма отчетности не будет являться обязательной, а будет носить рекомендатель­ный характер, Да уж если так нужно, давайте примем специаль

 

62

 

ный закон и вообще развалим нашу бюджетную систему!

 

Я со всей ответственностью говори и даже прошу, Александр Александрович, поставить на поименное голосование. Это будет свидетельством того, насколько народные депутаты берут на себя ответственность за бюджетные доходы. Владимир Лукич, за бюджетные доходы! Я прошу поставить на поименное голосование.

 

Этой нормы раньше не было /Шум  у  залі/.

 

ГОЛОВА. Я прошу уваги, будь ласка. Питання проголосова-не, але...

 

АЗАРОВ М.Я. Нет!  

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку, почекайте. Але для того щоб не залишати незакритою цю проблему, треба проголосувати допов­нення до Закону.про систему оподаткування, записавши там, наприклад так: "Акти центрального органу податкової служби, видані відповідно до Закону про державну податкову службу та зареєстровані Міністерством юстиції України, є обов'язковими

для виконання платниками податків".

 

 

НЕМИРОВСЬКИй В.Л. Нет, Александр Александрович. Я прошу -поставить на поименное голосование этот пункт, чтобы избирате­ли знали, как народные депутаты здесь защищают права предприя­тий и организаций от произвола.

 

63

 

ГОЛОВА. Я звертаюся і до тих, що просять, і до інших: будь ласка, не вдавайтеся до політичних аргументів, коли розглядається конкретна справа, тому що виникає така ситуація: одні тим самим погрожують, інші тим самим погрожують, а бід­ний депутат сидить і думає: чорт його знає, що тут написано, розібратись не можна, але й так будуть звинувачувати, й так будуть звинувачувати... Ну, навіщо це робити? Ми ж думаємо, коли голосуємо, чи ні? Поїде в один бік Терьохін і переконає, що злочинець той, хто голосував так, а поїде Азаров у другий бік, і переконав в протилежному стосовно того самого депутата!

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Дайте Терехину слово...

 

ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, ще раз, хто хоче обго­ворити це питання. Висловляться чотири депутати по одній-хвилині.

Депутате Моцпан, ви за чи проти / Ви передаєте слово Руслову? Так.

 

Депутате Донченко, ви за чи проти?  Шаланський?.. Манчуленко? 3а Терьохін теж за.

 

Будь ласка. Депутат Суслов.

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые  народные  депутаты !  Права налоговых администраций у нас регулируются "Законом про державну податкову службу", который и определяет, какие акты в каких случаях може», издавать налоговая администрация.

 

64

 

В данном случае вы просто прочитайте внимательнее. Я, конечно, за все это тоже несу ответственность, но нас в какой-то степени можно простить, если учесть, что мы были ограниче­ны во времени. Читаем: "Акти центрального органу податкової служби, видані у випадках, прямо передбачених цим законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України, є обов'язковими..." А другие акты? Причем даже не сказано, что это по поводу, так сказать, реализации этого налога: "Інші акти... мають рекомен­даційний та роз"яснювальний характер". Какое это имеет отноше­ние к налогу на прибыль? Это не предмет данного закона, и изъятие этого пункта на механизм работы закона в данном слу­чае никакого влияния не окажет.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати!  Суперечка йде про те, чи буде обов'язковим для платника податку, наприклад, нещодавно виданий акт Державної податкової адміністрації про те, що ПДВ буде відшкодований лише тоді, коли ти принесеш від того, хто тобі товари поставив, довідку, що він сплатив податки. Або чи буде нормативним акт податкової адміністра­ції, який скасував фактично рішення суду. Ці документи в у депутата Кожушка. Він усе-таки із залізниць зняв усупереч рішенню суду якісь суми.

Про що йдеться? Я хотів би, щоб Микола Янович не спе­кулював тут, говорячи про те, що не буде виконання. Справа

 

65

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю норму, доповне­ну фразою, запропонованою депутатами Терьохіним і Шаланським, про те, що це стосується тільки актів, виданих відповідно до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

НЕМИРОВСЬКИЙ. В.Д. Прошу поддержать. "За" - 238. Прийнято.

ГОЛОВА. Пункт 22.3: "Встановити, що в період з 01.07,97/ до 01.01.2002 року податок на прибуток у розмірі 1,5 відсотка від суми... зараховується..." Ну, це йдеться про фінансуванню будівництва житла для військовослужбовців.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, мы соответствующую норму  уже приняли, поэтому надо и здесь принять.

 

ГОЛОВА. Ми попередньо вже проголосували норму - до місцевих бюджетів. Так що тут треба привести у відповідність із попередньо проголосованрю нормою. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я подчеркиваю: для военнослужащих.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, коли йде голосування, не говоріть, ради Бога.                                               

 

"За" - 253.

68

 

Пункт 22.4: "Норми амортизації, визначені статтею 8 цього закону, застосовуються у 1997 році з коефіцієнтом 0,7, а з 1   січня 1998 року  застосовуються без понижуючих коефіцієнтів.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я должен дать пояснение...

 

ГОЛОВА. Ну, депутати ж читали. Нема заперечень? 6. Слово надається депутату Анісімову.

 

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-еконо­мічного розвитку регіонів /Заводський  виборчий  округ,  Запорізька  область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Все-таки возвращаюсь к тому, что сказала Витренко: перед тем как мы будем голосовать за законопроект полностью, нам надо определиться. Природа амортизации совсем другая, чем та, ко­торая заложена в этот законопроект. Что мы будем делать, когда примем во втором чтении законопроект об амортизации? Изымать статьи, которые записаны здесь? На протяжении полу­тора лет я ставил вопрос об амортизации. И не случайно он не проходил. Ведь амортизацию привязали к прибыли.

 

69

 

Воли мы привязали амортизацию к прибыли и будем записы­вать все на прибыль, которой нет,    мы завалим все оконча­тельно.

 

Поэтому я прошу народных депутатов перед тем   как голосовать за законопроект, подумать: правильно ли мы при­нимаем решение; Чтобы завтра, приехав в округа, мы не обнару­жили, что предприятия не то что ремонтироваться не будут, а не найдут даже маленького болта, чтобы закрутить гайку.

Природу амортизации определить надо. Она здесь неправиль­ная.

 

Природа амортизации - это себестоимость продукции с учетом износа.

 

ГОЛОВА. Леоніда Олекоавдровічу, абсолютно немає заперечень проти того, що ви говорите. Тільки що це означає? Переробляти зараз концепцію закону? Ми можемо внести відповідні зміни тоді, коли ми приймемо Закон про амортизацію. Приймемо так -запишемо так. Якщо буде потреба, тоді, коли ми приймемо цей закон, а я думаю, що ми його приймемо, внесемо корективи сюди, приведемо у відповідність, І буде тоді   закон на ті  основі, що ви пропонуєте, . Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ну, данного пункта это не касается.

 

ГОЛОВА. Говоріть, будь ласка.

 

ДАНИЛЕНКО А.І. Шановний Олександре Олександровичу! Фак­тичні надходження на амортизацію від того, чи нараховується

 

70

від балансової вартості, чи відноситься на собівартість^ чи відноситься на прибуток, не змінюються. Якщо є реалізація, відрахування надходять.

 

Але тут головне не це. Я хотів би звернути увагу шанов­них депутатів на те, що в законопроекті про бюджет, який будемо найближчим часом розглядати, закладена сума амортизаціТ-9 мільярдів 648 мільйонів гривень. Це приблизно на 5 мільйонів гривень більше, ніж очікувана сума відповідно до звіту за 1996 рік. І коефіцієнт застосовано 0,5.

 

У даному законопроекті закладено коефіцієнт 0,7.' У такому разі приблизно на 3,8 мільярда гривень скоротиться прибуток і трохи більш як на мільярд - сума відрахувань до бюджету.'

Через це дуже велике прохання: на 1997 рік записати коефіцієнт не 0,7,. а 0,5.

 

ГОЛОВА. Ви взяли   слово для того, щоб відповісти на кон­цептуальне питання. Те, що говорив депутат Анісімов, стосуєть­ся природи амортизації. А ви ротовідаєте про суми; Вони можуть бути такими чи не такими, але якщо стоїть підприємство або не дає прибутку, з чого тоді нараховується амортизація? От про що йде мова.

 

ДАНИЛЕНКО  А.І. Олександре Олександровичуі Я з самого по­чатку сказав: від того, відноситься амортизація на фінансові результати чи на витрати виробництва, сума відрахувань не змі­ниться. Якщо буде реалізація продукції - будуть відрахування

на амортизацію.

71

 

ГОЛОВА. Які ще думки а цього приводу?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л, Я хотел бы дать пояснение по пункту 22.4, чтобы было полностью ясно. Перед тем как выйти на трибуну, мы согласовывали пункт 22.4, и у вас было сомнение в отношении коэффициента: 0,5 или 0,7. Мы применяли старую линейную фор­мулу начисления амортизации - по остаткам на начало года. В данном законопроекте применен другое принцип начисления амор­тизации и отнесения затрат. Поэтому я хотел бы, чтобы в про­токоле заседания Верховного Совета было написано: коэффициент 0,7, который соответствует заложенной в проекте бюджета, под­черкиваю, сумме амортизации 9 миллиардов 650 миллионов; Это позволит нам не менять принцип построения бюджета. Если будут какие-то отклонения от этой суммы, будет возможность в конце года в четвертом квартале отрегулировать этот вопрос. Сегодня ставить коэффициент 0,5 невозможно,

 

ГОЛОВА.  Будь ласка, ставлю на голосування пункт 22.4, який пропонує комітет.

 

НЕМИРОШЬКИЙ ВД. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Голосуемо.

 

"За" - 225.

 

72

 

Ще раз ставлю на голосування;

 

"За" - 233. Прийнято.

 

Пункт 22.5. Є потреба обговорювати? Ставлю  на голо­сування.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л.  Прощу поддержать.

 

ГОЛОВА. Голосуемо, "За" - 248.

 

До решти норм "Прикінцевих положень" в зауваження? До пункту 22.6? Немає, до пункту 22.7 "Штрафні санкції..."?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У Суслов е!

 

ГОЛОВА. Будь ласка, давайте проголосуємо пункт 22.6.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ ВД. Прощу поддержать. "За" - 253.

 

73

 

 

ГОЛОВА. Пункт 22.7. Говорить депутат Суслов.

 

СУСЛОВ В.І, Уважаемые народные депутатні 3 таблица есть моя поправка 42, К сожалению, я был вынужден ее внести уже после рассмотрения проекта на заседании комитета, так как выяснилось, что в проекте не учтена связь его с некоторыми другими законодательными актами, а именно: введение в действие этого закона означает, что ныне действующие льготы по налого­обложению прибыли для совместных предприятия вновь будут отменены.

 

Мы знаем историю этого вопроса. Не так давно Кабинет Министров подал нам проект закона, который мы поддержали и отменили эти льготы. Но в ответ резко отреагировали инвесторы, и Президент Украины был вынужден наложить вето на это решение.

 

Таким образом, если мы сейчас примем решение об отмене льгот, то, скорее всего, у Президента опять появятся основа­ния для наложения вето на этот закон.

 

74

 

В связи  с  этим кы вс е-таки  должны демонстрировать, что государство придерживается я определенной политики. И если мы сохраняем эти льготы, то надо принять поправку! "Встановити що стаття 7 Закону України про оподаткування прибутку підприємств у редакції від 28 грудня 1994 року, щодо оподаткування підприємств з Іноземними інвестиціями, дів до ї січня 2000 реку".

 

И вив одне проблема. Год назад мы с вами установили льготы для субъектов экспериментальной экономической зоны "Сивая",-В Законе "Про деякі питання валютного регулювання та оподатку­вання суб"ектів експериментальної економічної вони "Сиваш" пункт второй имеет следующее содержание: "Сума податку на прибуток, нарахована відповідно до законодавства підприєм­ствами - оуб"вктами експериментальної економічної зони "Сиваш", зменшується на 50 відсотків у ра»1 використаная суми, на яку зменшується податок на прибуток, на реалізацію інвестиційній проектів у межах цієї вони".

 

Если мы не учтем этого факта в законе, то все льготы, которые   мы год назад предоставили, будут отменены, а в этой зоне уже реализуется несколько инвестиционных проектов»¹ Так вот с целью укрепления доверия к политика Украины и руковод­ствуясь желанием продемонстрировать стабильность тех льгот и гарантий, которые мы устанавливаем, я предлагаю записать: "Оподаткування прибутку підприемотв-суб"ектів   експериментальної економічної вони "Сиваш"   здійснюється згідно 1» Законом України пре деякі питання валютного регулювання та оподаткування оуб"ектів експериментальної економічної «они "Сиваш".

 

75

 

 

ГОЛОВА, Можна проголосувати пропозиції депутата Суслова?  у и    у    ваді/. Одну хвилинку!   Можна звичайно 1 запер».

 и, «о вік говорю», аде • мхон, нами прийнятий, і на його основі адійонрютьоя сьогодні правовідносини та реаліаувть* од багато проектів; Я на наполягаю на тому, що треба отворю™ вати такі вони, треба загальний закон застосовувати, аде така зона дів вже сьогодні. Якщо ми смикатимемося, так як буде а пільгами на спільні підприємства, то до нас взагалі ніякої поваги не буде.

 

Виходить так, що одного дня виступав суб`єкт законодавчої ініціативи, прем"ер чи хтось від його імені, переконує во і» проголосувати, а на другий день розібралися, що щось не так; І хто винен? Верховна Рада винна,¹ Тому я прошу в даному випадку авакити на пропозицію депутата Суслова, будь ласка.

Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН  С. А. Шановні народні депутати! Давайте відокре­мимо ці дві проблеми. 6 закон, який регулює питання екопери*-ментадьної зони "Сиваш", і його справді треба врахувати тут. Але треба бути послідовними, ми нещодавно прийняли рішення про те, що пільги спільним підприємствам мають бути скасовані Тепер, після вето Президента, ми чогось маемо пристати на несподівану пропозицію пава Суояова, який, між іншим, ці пільги ще на один рік продовжує, на відміну від того, що передбачено в законі, І пропонує знову відновити зазначені пільги.

 

Олександре Олександровичу, я вам нагадую, що тільки півтора місяці жому ми з"яоовіували, куди поділися бюджетні доходи від штучних монополістів, таких, як газові трейдери.

 

76

 

Чому тютюнові фабрики, куплені іноземцями, не мають платин податків?

 

Тому, Олександре Олександровичу, я пропоную першу частину пропозиції Суслова викласти в такій редакції.

 

ГОЛОВА. Вимкніть поки що мікрофоні

 

Я прошу вас. Ви працюєте в коміоії чи ні? Чому за кожним разом ви   тлумачите те, що сказав депутат Немнровоьний? Ви ж разом працюєте! /Шум    у    вал і/. Він нагадує, що в закон,, це проголосовано. Тому по Сивашоькій зоні окремо я отавлю   на голосування питання про врахування пропозиції депутата Суслова. На основі закону, яхий ми прийняли   щодо зони "Сиваш".

 

"За" - 209.

 

Ще раз ставлю на голосування, ми ж не можемо не прийняти/ Закон уже  діє! І цей проект закону повинен узгоджуватися з ним!

Ще раз отавлю на голосування.

 

"За" - 231.

 

Депутате Суслов, першу пропозицію ще раз повторіть. Тільки саму редакцію, а потім стисло обговоримо і приймати­мемо рішення.

 

СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Что касается  первого предложения, то вы помните, что я поддерживал здесь предложение Кабинета Министров об отмене льгот. И, в принципе,

 

77

 

это  правильно; Я считаю в данном случае освоим долгом напомнить, что, принимая этот закон, мы снова отменяем льготы. Таким образом, мы вое время меняем окно политику. То мы их вводим, то мы их отменяем, накладываем вето.¹ И в данном случае меня волнует не столько эти льготы /не так ук много осталось, так сказать, времени ими пользоваться,   сколько то, что у Прези­дента скорее всего, иосле всех его консультация о инвесторами, не будет другого выходя, кроме как наложить вето на закон в целом.

 

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прочитайте норму. Я прощу вас.

 

СУСЛОВ В.I. Читав норму: "Встановити, що стаття 7 Закону України про оподаткування прибутку підприємств у редакції від 28 грудня 1994 року, щодо оподаткування підприємств а інозем­ними інвестиціями, дів     до І січня 2000 року"*¹ То есть   на та б лет, на которые мы и   гарантировали в тот период сохране­ние льгот.

 

ГОЛОВА. Це, до речі, цілком відповідав змісту вето Президента на наш закон, який стосувався даної позиції. Чи в міркування проти цього? Депутат Пинэеник говорить. За ним -депутат Азаров, потім депутат Єльяшкевич.' Будь ласка. По одній хвилині.

 

ПИНЗЕНИК В.М, член Комітету Верховної Ради України 8 питань Фінансів і банківської діяльності /П і в д в н н и й

 

76

 

виборчий     округ,     Львівська      область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народ­ні депутати! Наявність пільг у сфері оподаткування заведи в помилкою. Проте ми гарантували тим, хто зареєструвався на момент прийняття закону, п"ятирічні, так би мовити, канікули. І це проблема політичного характеру *. такі зміни. Законом на б років надавалося   право звільнення від оподаткування. Тобто зміни сприятимуть негативному іміджу. І хоча це еконо­мічно правильне рішення,  „а політичного погляду його приймати не мокне.

 

Тому прощу підтримати пропозицію Віктора Івановича Суслова.

 

ГОЛОВА. Казав буде "проти", а тепер виступав "за". Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

Єльяшкевич О.С. Уважаемые коллеги ! Не хочу, чтобы мы были большими католиками, чем папа римский. Если Кабинет Министров не вносил такой поправки, то я предлагаю за нее не голооовать. Если Президент наложит вето и попросит, тогда будем рассматривать эту проблему.          

 

Позиция Кабинета Министров четко изложена Павлом Ивано­вичем Лазаренко. Если мы сейчас проголосуем, он нас же обвинит в том, что мы не даем поступлений в бюджет, поэтому нет зара­ботной платы бюджетникам.                                                                    

 

Что мы делаем? Это очередная провокация, которая подкинута исполнительной властью. Считаю, что эту поправку оейчас не стоит голосовать, а если попросит Президент, тогда - пожалуйста.

 

79

 

 

ГОЛОВА. Хто від уряду а цього приводу висловиться, крім депутата Азарова? Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

РЕГУРЩЫОДЙ В.В. Шановні народні депутати! Стосовно цієї пільги, якщо ви пам"ятаете, законопроект був підгоювавшій і поданий ще в грудні минулого року. І її а самого початку в ньому не було.  Безумовно, ми свідомо йшли на те, що ця пільга буде скасована я прийняттям даного закону.

 

ГОЛОВА.' То що ви пропонуєте? Підтримуєте Віктора Івано­вича чи ні?

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Я пропоную те, що було в нашому проекті, поданому.

 

ГОЛОВА. Тобто не підтримуєте; Зрозуміло. І Микола Янович те» не підтримує? Не підтримує. Пропозицію депутата Суслова, яка не підтримується урядом І комісією, але підтримується депу­татом Пинзеником, ставлю на голосування.

 

"За" - 117.

 

Бракує голосів.

 

Подивимося, як уряд учинить за своїми висновками, переконаннями. Воно все одно обернеться проти Верховної Ради.

 

Якщо буде правильно, то скажуть, що уряд зробив добре, а якщо"погано - скажуть, то Верховна Рада зробила зрозуміло, нас поки що підтримують півтори газети в рес­публіці,'а решта працює проти Верховної Рада. Якщо ви сумні –

 

80

 

ваєтесь, вгадайте,коли телекамери були сьогодні в залі:             у перерві мів першим і другим засіданнями, коли не було ще депутатів.

 

А зараз немає потреби. Завтра ви побачите у відповідних інформаційних програмах, як депутати голосують;     кросворди розв"я8ують тощо. Я хотів би, щоб отой мудрий пройшов через виборчий марафон, сів у залі і над цим законом день попрацо^ вав, а потім давав коментарі. Знаєте, респектабельно сісти, посадити журналіста проти себе, сказати йому, що треба запи­тати. А в нього написано, що відповісти. І розумно 40 хвилин розважати аудиторію.' Тоді вое буде зрозуміло. Треба сидіти і працювати над документом! Писати в рядочок, як казали колись в апаратній службі.

 

Будь ласка, пункт 22.7: "Штрафні санкції..."

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Вое понятно. Прошу проголосовать.

 

ГОЛОВА. Микола Янович заперечує. Надаю йому олово. Будь ласка.

 

АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты! Мы наносим не­мало ударов по бюджету. Я вам объясняю,   почему наносим в этот

раз.

 

Действующие положения предусматривают наложение штрафов в 10- дневннй срок и уплату, разумеется, штрафных санкций. Хотя это не отменяет, правда, процедуры "розгляду та оскарження рішенжя". Но   тем не менее   действует 10-дневный срок.

 

81

 

Сейчас  предлагается, в следующем квартале "за наступним". А это означает, что определенная сумма средств в государотвенный бюджет не поступит в этом квартале, а   возможно, поступит иди не поступит   в следующей.

 

Поэтому, когда мы будем голосовать за ату статью, давайте подумаем   о долгах бюджета и обо всем остальном: о выплатах заработной плати и прочем,

 

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

 

АЗАРОВ М.Я. Этой нормы не было в прежнем первом чтении.' Что предлагать? Исключить ее - да и все.

 

ГОЛОВА, Володимире Лукичу, прошу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые колеги Почему возник этот пункт? Мы разбирали в этом зале экспортную пошлину на кожсырье. Тогда Кабинет Министров и Министерство сельского хозяйства к продовольствия целый год не могли издать инструктивные материалы.

 

Поэтому в законопроекте предусматриваются штрафные санк­ции за невыполнение тех или иных    норм данного закона; Но к ним. необходимы нормативные акты Кабинета Министров.

 

Мы делаем здесь предостережение, что штрафные санкции могут быть применены лишь в том случае, если эти нормативные акты издании "оприлюднені".

 

Если же их нет, то применять штрафные санкции к пред­приятию нельзя. Вот суть этого вопроса.

 

82

 

ГОЛОВА. Так чи не так? Одну хвилинку. У нас Інколи складається враження /у депутатів/, що одні захищають виробнични­ків, інші - платників податку, треті - податкову адміністрацію. Ми захищаємо інтереси держави. Треба, щоб виробництво було, і треба, щоб бюджетні гроші були. Тому, будь паска, уважно слу­хайте кожну думку, а то ніби ми на Миколу Яновича працюємо. Та він так само з бюджету одержує гроші, як.і ми /варплату, я маю на уваві/. Ну, в нього, може, більше, ніж у когось із присутніх. Не у всіх. Надаю слово депутатові Азарову.¹

АЗАРОВ М.Я." Спасибо, Александр Александрович, Уважаемые народные депутаты! Бели бы было записано так, как предлагает Владимир Лукич, что в случае выхода нормативного документа штрафные санкции применяются черев квартал после его выхода, то с этим можно было бы согласиться» Но прочитайте, что вдесь записано дословно... Здесь записано совсем не так.

 

И еще один момент, на который я хотел бы обратить ваше

внимание."

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу, поясніть, як треба.

 

АЗАРОВ М.Я. Я прочитаю корму статьи, тогда все станет ясно.

 

ГОЛОВА. Так, скажіть, які наслідки будуть від

того.

 

83

 

АЗАРОВ М.Я; Ведь четко записано: "Штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податку у аа"яаку з пору­шенням актів... виданих протягом отроків,передбачених цією статтею,   , у випадках, прямо передбачених цим законом, почи­нають застосовуватися до таких платників податку за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, про­тягом якого були оприлюднені такі акти".

 

ГОЛОВА; Що це означає?

 

АЗАРОВ М.Я. Это значит, что мы получим в бюджет штрафы аж через квартал пооле того   как начнем применять документы;

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л; Александр Александрович, я вынужден возразить; Штрафы нельзя накладывать тогда, когда нет   норма­тивных актов. И применять их можно только тогда, когда они уже есть и люди знают о них; Какие могут быть штрафы, если еще нет нормативных актов? Вы сами себе противоречите, Николай Янович /Шум    у    залі/.

 

ГОЛОВА; Спокійно;' Ставиться на голосування пункт 22.7,

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

 

"За" - 262;

 

84

 

До наступних пунктів в зауваження? Немає.; Ставитьоя на голосування стаття 22 "Прикінцеві положення" з урахуванням зауважень, які надійшли раніше.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.' Прощу поддержать.

 

ГОЛОВА; Голосуемо.

 

"За" - 274; Прийнято;

 

Одну хвилинку, у нас не проголосований підпункт 5.7.1 і одна пропозиція депутата Бурячиноького. Почекайте, будь ласка, сядьте.

 

Ми створювали робочу групу у складі депутатів Овчаренка, Єльяшкевича, Буздугана, Вернигоря, тому пропонується погодже­ний ними такий текст підпункту 5.7.1: "До окладу валових витрат платника податку відносяться оуми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та інші види аагальнообов"язкового /у тому числі державного/ соціального страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах в платником податку, нараховані на виплати, зазначені у підпункті 5.6.1 пункту 5.6 цієї статті, за ставками та в порядку, встановленому законом". Став­лю на голосування цей підпункт.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ 3.1. Прощу поддержать.

 

ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

"За" - 288. Прийнято.'

 

85

 

Була пропозиція депутата Бурячинського доповнити статтю 4 підпунктом 4.4 такого змісту: "Для оперативного контролю за повнотою визначення платником податку фактичного доходу, отри­маного від реалізації товарів:

 

4.4.1.   В укладених договорах резидентами вказується їх Ідентифікаційний   номер та назва податкової інспекції, у якій вони стоять на обліку. Договір між резидентами в дійсним тільки в тому випадку, якщо до нього прикладена як його невід"емна частина довідка відповідних податкових інспекцій про те, що дана юридична особа перебував на обліку в ній як платник податку.

 

4.4.2.   Не пізніше трьох днів з дня оплати або зарахування оплати на розрахунковий рахунок відповідна сторона договору направляв на овій рахунок кошти з повідомленням про вручення податковій інспекції   другої сторони довідки про оплату, отримання оплати по договору: номер, дата, назва товару, кількість, ціна, сума.

 

4.4.3. Резиденти повинні вести окремий облік договорів 8 оплати за маркетингові послуги, а,такса облік своїх догово­рів, другою стороною яких в іноземні компанії в одержувачем /відправником/ товару - резиденти країн СНД.

 

4.4.4; Форми типових довідок, згаданих у підпунктах 4.4,1, 4.4.2, а також обліку, згаданого в підпункті 4.4,3, встановлюються Державне» податковою Інспекцією України".

Цей пункт розглядався перед другим читанням і був відхилений. Була  записана головною комісією така пропозиція: "Скоригований валовий дохід, визначений згідно з пунктом 4.1

66

 

цієї статті та зменшений у порядку, передбаченому пунктом 4.2 Цієї статті".

 

Будь ласка, Володимире Лукичу, що ви з цього приводу ска­жете? Бо депутат вносив цю пропозицію І до третього читання.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ З.Л. Мы изучали этот вопрос с разных сторон. Даже проголосовав так, как предлагает депутат Бурячинский /хотя это и нужно, я считаю, в      настоящее время  мы не решим проблему, потому что никто нашим предприятиям не запрещает открыть совместное предприятие в любой другой стране, чтобы через это совместное предприятие в офшорную зону перечислять деньги.

 

Этот вопрос заслуживает внимания. Его необходимо обяза­тельно внести в пакет законодательных актов по налогообложению, отработать закон о взаимоотношениях о офшорными зонами, учиты­вая особенности налогового законодательства в данной ситуации. Один закон о налогообложении прибыли не может решить этой проблемы. Это не только проблема налога на прибыль, но и других платежей;

 

Считаю, что зал должен определиться по поправке депутата Бурячинского, хотя все равно необходимо работать в этом направлении, чтобы у нас не было утечки капитала и прокачки через офшорные зоны.

 

ГОЛОВА. То треба підтримувати чи не треба? Так скажіть.

 

87

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Бе надо поддерживать, но нужна доработ­ка /Шум    у    залі/. Но не в этом законе.

 

ГОЛОВА. То якщо не в цьому,   то кажіть: не в цьому законі треба підтримувати. Депутат Бурячинський говорить, і ставитиму на голосування. Дайте олово депутату Бурячинському, він не так часто говорить. По-моему, втрете        за всі три роки. Будь ласка, говоріть /Шу м     у      з а л і/. Ну, він ніколи не користувався ці ее системою, тому... Ви сядьте на місце і там говоритимете. Ну, пробачимо йому, все-таки людина перший раз користується системою "Рада" /Ш у м     у     залі/.

 

Тоді я ставлю на голосування... /Шум     у     залі/.

 

Не можна? Він буде "проти" виступати?

 

Ідіть, будь ласка, на трибуну.

 

БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сарненський     виборчий     округ,     Рівненська облает ь/. Шановний Олександре Олександровичу! Я нагадую народним депутатам, що поправка ця і наступна до цієї статті були проголосован!, депутати їх підтримали, але комісія перенесла її на трете читання, прийнявши це рішення самостійно.

 

Я поясню, що йдеться про боротьбу з тіньовою економікою 1 фірмами одноденками, які плодяться у нас в Україні. Це щодо пункту 4.4.

 

Поправка щодо пункту 4.5 частково врахована у пункті 18,3, але к ви зрозумійте, що коли депутати проголосували за

 

88

 

норму 15 відсотків від угоди, укладеної в офшорі, то комісія ввела це все у пункті 18.3 до 4 відсотків.

 

Через те я   хочу,    щоб депутати або підтвердили 15 відсотків, або погодилися з комісією щодо пункту 18.3. А також потрібно відновити пункт 4.4. цього закону, те, що було проголосовано депутатами.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, дайте, будь ласка, пояснення. Увага!

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Когда дорабатывался законопроект, мы предусмотрели то, что предлагал депутат Бурячинский   в пунк­те 18.3: если резидент перечисляет деньги за пределы Украины, в офшорную зону, то на затраты он имеет право отнести только 85 процентов суммы перечисленных денег.

 

Другими словами, 15 процентов непосредственно попадало в прибыль предприятия и подлежало налогообложении. С учетом ставки налога на прибыль, применяемой на эти деньги, это при­мерно 29-35 процентов, в зависимости от вида производства. Но то, что предлагает депутат Бурячинский, ужесточает такие меры. Поэтому депутаты должны окончательно определиться.

 

ГОЛОВА. Я не про це запитую. У другому читанні була проголосована поправка чи ні?

 

НЕМИРОВЗЬКИЙ В.Л. У другому читанні Пула проголосована поправка депутата Бурячинського.

 

 

89

    

ГОЛОВА. Так чого ж ви тоді голову морочите? Якщо була проголосована, тоді треба вносити аміни, що вона вилучається. А змін таких не внесено, І депутат Бурячинський має рацію.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Мы ее изложили в статье 18 и считали это решением проблемы.

 

ГОЛОВА.. Говорить Микола Федорович Грабар.

 

ГРАБАР М.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Хустський     ви­борчий     округ,     Закарпатська     область/. Група "Реформи". Шановні народні депутати! Якщо таку правку було проголосовано в другому читанні, то формально вона в, і нам треба голосувати про її вилучення. Але замисли­мося, чи справді такий захід спрямований на боротьбу з тіньо­вою економікою.

 

Сьогодні підприємства укладають десятки, кілька десятків угод на день. Ті великі промислові підприємства, що ще пра­цюють.

До того V не написано, яким повинен бути документ. Чи то має бути оригінальна довідка а печаткою податкової інспекції, чи то мав бути ксерокопія, чи нотаріально завірений документ. Це знову-таки    проблеми, які ми створюємо для тих, хто ще офіційно, легально працює,

 

 

90

Не тіште себе ілюзіями, що такий захід дасть якийсь ефект, бо той, хто сьогодні в тіні, не укладав угод, а готівкою розраховується -- приніс валізу доларів, заплатив і пішов. То проти кого ми боремося? Ми легально працюючим бізнесменам, підприємствам ускладнимо і без того окладну роботу.

 

Тому пропоную вилучити цо статтю.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Я думаю, що ця норма слушна, її треба голосувати, але не в цьому законі. Тому що    це універсальна норма, вона стосується не тільки Закону про податок на прибуток підприємств.

Тому давайте чи в Законі про о систему оподаткування, чи в якомусь іншому це передбачимо.

 

А оскільки поправка була, то, виносячи догану робочій групі за. те, що вона не доглянула проголосовано! норми, ставлю на голосування пропозицію про вилучення із закону цих двох норм, які вніс депутат Бурячинський.

 

Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 246. Прийнято.

 

Можна в цілому ставити закон?         

 

 

91

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Олександре Олександровичу, ще он* доручення.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л. Уважаемые коллеги! 7 по возникла проблема, когда мы определялись о оплатой налогов по "філіа­лах, відділеннях і інша відокремлених підрозділах". Ко мне в перерыве подходам много народных депутатов. Чтобы не было кривотолков, мы поручили  налоговой адміністрації дать определеніе "філіалів, відділень і інших відокремлених підрозді­лів" і представать в Комітет по вопросам финансов і банков­ской деятельности для согласования. Чтобы не было разнобоя в трактованії мого вопроса.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ні комітет, ні податкова адмі­ністрація, ні Верховна Рада загалом не мають права тлумачи­ти закон, ми повинні написати так, щоб кожному було зрозу­міло, про до Ідеться. Тому або тут повинно бути записано, або це тлумачити може тільки Конституційнії Суд. Тоді тре­ба встановити, що тут неясно, і записати, щоб було ясно. Бо коли розтлумачить Конституційний Суд, то вже бюджету не буде. Ми знаємо, як вія тлумачить.

 

Надав олово Катерині Ващук, яка хотіла брати учаоть у

дискусії , але їй не надили'слова. Прощу. Це стосується під­пункту 2,1,3,

 

92

 

ВАЩУК К.Т., член Комітету Верховної Ради України у закордонних оправах і 8в"язках з СНД /Горохівоький виборчий     округ, Волиноька     о б -л а о т ь /. Дякую. Олександре Олександровичу. Це дуже важ­лива поправка. Чому? 6 в районах підрозділи, а центральні контори містяться в обласному центрі. Скажімо, в енергетиків так, у деяхих банках, газових конторах. Вони працюють у ра­йонах, а районний .бюджет нічого від них не має. І виходить, до бюджет району збіднюється на велику оуму, маючи чималу кількість іусіляких  контор. Люди всі блага отримують у цьому районі, а кошти йдуть до міського або обласного бюджету. Це стосується  підрозділів молокозаводів. Наприклад, у моему виборчому окрузі така ситуація дуже боляче позначається на бюджеті району. Я думаю, що в багатьох колег так само. Тому ця поправка дуже суттєва і допоможе районним бюджетам у такий скрутний чао просто виживати.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Спокійно. Євгене Петровичу! Ви так обурюєтеся, коли хтось говорить тоді, колі ви мовчіте. А ви завжди говорите решту часу. Будь ласка.

 

До пункту 17.2 є поправка депутата Немировського. Вона, може, влаштує і вас? Подивіться. Зачитаю її.

 

"Прибутки, отримані філіалами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами платника податку, які не мають статусу юридичної особи та не ведуть окремого балансу і банківського рахунку, оподатковуються за місцем їх розташу­вання.

93  

 

 

У разі неможлнвості визначити валові вітраті, яких ве­шали такі філіалі, відділеная та відокремлені підрозділе, оптик податку зобов"язаніЯ надавати податковому органу аа міоцен розташування філіалів, відділень та відокремлених підрозділів розподільчії баланс за наслідком кожного подат­кового періоду, якії підлягав узгодженню а такім податковім органом.

 

Відповідальність за своєчасне внесеная податків, нарахованих на філіал, відділення або іншії відокремленії під­розділ платника податку і визначених цім пунктом, покладаєть­ся на такого платника податку".

 

Можна так записати?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, я должен дать объяснение. Это было бы необходимо, если бы пропяв по­правка депутата Терехнна. В данной ситуации в атом нет необ­ходимости.                                                                              

 

ГОЛОВА. Уже не треба. Депутате Гетьман, будь ли ока. За яш - депутат Азаров.

 

ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комітету Верховної Раді України з питань фінансів і банківської діяльності /Тальнівський   виборчиї     округ,Черкаоь ха     область. Шановні народні депутаті! Якраз це положення спричинило надзвичайно гостру полеміку в нашій комісії  І більшість  голосів було ухвалено відокремити одне від іншого, йдеться не тільки про філіалі, але І про інші відок­ремлені підрозділі. І як можна їх аобов"явати /інші відокрем­лені підрозділ, скажімо, пункт обміну валюти/ вести облік І маті закінченії баланс діяльності? До того ж мі таким чнном втручаємося в господарську діяльність головної організації.

 

Тому поправка, яка щойно прозвучала із ваших вуст, Олександре Олександровичу, і сформульована в напій комісії, правильна. Вона дає можливість розподіляти прибуток таким чином, щоб не зазнавали втрат місцеві бюджеті, про що казала Катерина Тимофіївка. Таку поправку треба прийняти.

 

ГОЛОВА. Тобто пункт 17.2, котрії я щойно зачитав, так?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Да.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень? Депутат Азаров говорить.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! То, что ока­зала Екатерина Тимофеевна, как рае противоречит тому, что говорит Вадим Петрович Гетьман. Ровно о точностью  до наоборот, Вадим Петрович.

 

Екатерина Тимофеевна абсолютно верно выказала сооб­ражения о том, что мы этой поправко! стягиваем вою прибыль в центр - туда, где основное подразделение. Поэтому надо оставить в той редакции, которую мы уже проголосовали.

 

95

 

И еще один момент, Александр Александрович. Владимир Лукич, стоя на трибуне, сказал: надо поручить налоговому ор­гану дать разъяснение: что такое "відокремлений підрозділ", "філіал", что вкладывается в эти понятия.

 

Я хочу сказать, что_? приняв сегодня редакцию пункта 21,5, мы по существу сделали невозможным введение в действие итого закона, поскольку обязательно должно быть колоссальное количество разъяснительных   материалов. А у нас остался месяц!

Поэтому, Александр Александрович, я прошу вернуться и переголосовать пункт 21.5 - изъять слова относительно дру­гих актов налоговых органов,  которые носят разъяснительный характер.

 

Я понимаю нелюбовь к налоговой администрации, но,  тем не менее,  это тот орган,  который обеспечивает coop доходов бюджета, поэтому ни в коем случае нельзя ломать эту работу /Шум     у      залі/.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку,   Вадиме Петровичу,  ви  iiotim пого­ворите з ним,  bih зараз однаково вас не чуе. За вашою пропо-зицією ми ще повернемся до пункту 21.5, а 'зараз розглядаеться подпункт 2.1.3. Ми проголосували праву колонку?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Проголосували    /Ш у м     у      зал  i/.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, уточнить у Секретариат Якщо про­голосовано,ми більше  не повертаемося до цього  питания /Шум У     залi/

 

96

 

Ми ще по cyтi обговорюемо, а процедуру - потім.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, мы голосовали среднюю колонку, она       не прошла, значит-  остается...

 

ГОЛОВА. Почекайте, зараз я"ясують. Ну що ви весь час говорите? /Ш у м     у     зал i/. He треба нічого переносити, треба закон приймати.

 

Будь ласка, депутате Радченко.

 

РАДЧЕНКО Г.Ф., член Комитету Верховно! Ради України з питань бюджету /Прилуцький     виборчий     округ,     Чернігівська     область/. Шановні колеги! Я пропоную підпункт 2.1.3 викласти в редакції :"Філіали , відділення суб"екта Підлриемницько1 дiяльнooтi, що мають банк!вський рахунок, ведуть окремий бухгалтерський обл!к та складають зак!нчений бухгалтерський баланс свое? господарсько! діяльності ". І все. Вища за підпорядкуван»щ Орган1зац1я, надавши ф!л!алу чи в1дд1ленгао саме такий статус, який я запропонувала, дасть нам змогу визначати.пдатеж1, як!.суб"єкти  такого філіала мають платити до бюджету.

 

ГОЛОВА . Так чи hi, Володимире Лукичу?

 

НЕМИРОВСЪКИЙ В.Л. Нет. Данное толкование даст возможность открывать по 50-60 филиалов без счета, без бухгалтерского учета

 

97

 

 

и без уплаты налога на местной уровне. Практически это уход от

уплаты налога в местный бюджет.

 

ГОЛОВА. Справа в тому, що філіал все одно реєструється в місцевих органах влади. Якщо він не буде платником податку, то його не зареєструють.

 

Депутате Шаланський, будь ласка.

 

ШАЛАНСЬКИЙ А.М. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

Шановні депутати, подумаймо трохи, що ми зараз робимо? Ми зараз проголосували буквально всі статті. Володимир Лукич ввів в оману і головуючого,  і зал, оскільки стаття проголосова­на, а він почав щось роз'яснювати. Навіщо ми ведемо полеміку, коли все проголосовано? Давайте голосувати законопроект у ці­лому /Шум     у     залі/,

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку, Сергію Івановичу, сядьте, будь

ласка, не заважайте іншим.

 

Шановні, депутати, не виникатиме питання, що є філіал, якщо справді працюватиме норма пункту 21,5 у редакції, скори-гованій зараз депутатом Азаровим. Він може давати інструкцію, вона буде реєструватися Мін'юстом, отже,не може бути незакон­ною, але тоці не буде втручання уряду, Верховної Ради в цей процес.  І закон не порушуватиметься.

 

Пам"ятаєте, там така норма - в тих. чистинах, що стооуються цього закону.

 

98

 

ГОЛОВА. Депутате Терьохін, що ви пропонуєте?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Ми хочемо до­сягти однієї мети, але різними шляхами.

 

За тією версією підпункту 2.1.3, яку запропоновано, потрібно на кожну бочку а пивом заводити баланс та відкривати рахунок. Подивіться, що 'Там написано.  1 я вже наводив прик­лад колективного господарства, у якого відокремлений підроз­діл стоятиме на 5 кілометрів далі, ніж головна оселя.

Шановні народні депутати! Подивіться, що запропонувала комісія. Філіали відкриваються і є платниками податку,  якщо є розрахунковий -рахунок і баланс. А в пункті 17.2; який пропонується депутатом Немировським, а також погоджувальною групою,  говориться про те, що, незважаючи на факт, чи є філі­ал платником податку, чи він не зареєстрований як платник податку,  коли він отримує прибуток,  то цей прибуток збирається на тій території,  де розташований філіал.

 

До того ж, Олександре Олександровичу, якщо ми залишимо лише пункт 2.1.3,  то   уявіть собі ситуацію, коли головна кон­тора, маніпулюючи фінансовими ресурсами, навмисне залишатиме філіали без доходів. Один без доходів, а іншому буде.передавати з доходами. Від цього не виграє місцевий бюджет.

 

А пунктом 17.2 зазначається:  як бм не маніпулювала ре­зультатами головна контора, усе одно пропорційно виручці міс­цевий бюджет гарантовано отримуватиме прибуток.

 

Шановні депутати!  Подивіться цей маленький листочок. Він є корисним для бюджетів місцевих рівнів. Підпунктом 2.І.З нічого не вирішується   /Шум     у     залі/.

 

 

100

 

ГОЛОВА. Будь ласка,  спокійно! Депутат Немировський не заперечує.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Ні, ні. ГОЛОВА. Заперечуєте?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. То, что объясняет коллега Терехши, это очень хпрошо. По я тогда приведу вам пример. Компания имеет 50 подразделений, 49 из которых работают с прибылью, а одно подразделение входит в офшорную зону и вся прибыль перекачивается туда, то есть е целом по предприятию прибыль нулевая, а местные бюджеты не получают доходы. Вот вам результат.

 

ГОЛОВА. То навіщо ви підписали його? НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Это от согласительной комиссии.

 

ГОЛОВА. Добре,  я згодився з вами. Одного голосу вам вистачить? Ні. Треба 226.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Статья проголосована в третьем чте­нии. Поправка не проголосована сегодня.

 

ГОЛОВА. Запитую Секретаріат:  поправка до підпункту 2.1.3 .проголосована чи ні? / Шум     у      залі/. Будь ласка. Ну так про що ж мова? Підпункт не проголосований ще.

 

101

 

 

Тому я прошу повернутися до того пункту. Якщо милого проголосуємо, тоді автоматично знімаються всі  інші пункти, які викликають заперечення в цьому ав"язку.

 

Депутат Чупахтн. За ним - депутат Терьохін.

 

Будь ласка.

 

ЧУПАХІН О.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Куп"янський виборчий     округ,    Харківська     о б -льасть/. Уважаемые народные депутата! Давайте вспомним, с какой целью вводился подпункт 2.1.3. А цель была одна: чтобы филиалы, отделения и другие подразделения головного предприя­тия, расположенные в другой территориально-административной единице, платили налоги по месту расположения, чтобы развива­лась социальная сфера и так далее. И нормально было принято в третьем чтении. Единственное, что можно было бы уточнить - ято месторасположение;   Хотя филиалы головного подразделения могут быть расположены     в городе, который собирает налог для городского бюджета. И здесь нет смысла делить на филиалы го­ловное предприятие, поскольку все равно налоги будут постучать в один и тот же бюджет.

 

Но когда головное предприятие расположено в одном районе, а его филиал расположен в другом, то в таком случае возникает 'проблема. Поэтому я предлагаю после первого предложения добавить слова:  "розташованих на території інших територіально-адміністративних одиниць, ніж головний підрозділ'» И все будет учтено.

 

99

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. В третьем чтении подпункт 2.1.3 прого­лосован.

 

ГОЛОВА. Тоді  залишається така норма: "Філіали, відді­лення та інші відокремлені підрозділи платників податку, за­значених у підпунктах 2.І.І та 2.1.2 цього пункту, зобов'яза­ні вести окремий облік своєї діяльності та мати банківський рахунок".

 

Усе разом ставиться на голосування. Вудь ласка.

 

"За" - 212. Не прийнято і цієї норми /Шум     у     залі/,

Прошу, будьте уважнії Ми ж не повинні із розумної нормі робити щось протилежне, б елементарна спеціалізація вироб­ництва. І створювати а кожного підрозділу окремий суб"єкт господарювання теж не можна. А тому редакція, прийнята у третьому читанні, правильніша, мабуть. Слою представникові Кабінету Міністрів.

 

102

 

МІТЮКОВ 1.0., міністр фінансів України. Шановні народні депутати! Щоб припинити ці суперечки, я прошу вас ще раз проголосувати підпункт 2.1.3 в запропонованій остаточній редакції.

 

Головне, що ми знімаємо обов'язковість відкриття рахунку. Справді, не може кожний кіоск   чи, як каже   на­родний депутат, бочка з пивом  мати окремий рахунок. Ця норма в такій редакції дає нам можливість досягти певного контролю і водночас не платити відповідні податки.

 

У нас лишилася ще одна норма, яку треба було б...

 

ГОЛОВА. Ні, ні, стосовно підпункту 2.1.3 треба виз­начитися. Одну хвилинку. Це можна залишити і в правій колон­ці, але така норма автоматично потребує пункту, про який го-ворив Азаров. Треба тоді надати можливість подавати інструктивні матеріалі        податковій інспекції стосовно хоча б суб'єк­тів господарювання.

 

МІТЮКОВ 1.0. Олександре Олександровичу! Ми це підтри­муємо. Ви правильно кажете.

 

ГОЛОВА. Уряд це підтримує. Депутате Чупахін, будь ласка

/Ш у м     у     залі/. Тільки не кричіть, будь ласка..

 

103

 

ЧУПАХІН О.М. Уважаемые народные депутаты! Редакция пра­вой колонки подпункта 2.1.3 ничего не меняет в создавшейся ситуации. А ситуацию очень хорошо объяснила народный депутат Ващук. То еоть   филиалы, подразделения головных предприятий, расположенные в других районах, не платят налоги по месту расположения. А социальная сфера работников, обслуживавших аги предприятия, висит на местных бюджетах. Вы это прекрас­но знаете.

Я предлагаю: в подпункт 2.1.3, проголосованный ранее, добавить слова: "розташованих на території інших територіально-адміністративних одиниць, ніж головний підрозділ". Подучим редакцию подпункта: "філіали, відділення та інші відокремле­ні підрозділи платників податку, зазначених у підпунктах 2.1.І та 2.1.2 цього пункту, розташованих на території інших територіально-адміністративних одиниць, ніж головний підрозділ".

 

ГОЛОВА. Тобто йдеться про те, що вже проголосовано... /Шум      у    валі/. Увага ! "Філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податків, розташованих на території інших терято­ріально-адмініотративних одиниць,ніж головний підрозділ... /Шум    у    залі /...   зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.2 цього пункту, зобов"язані вести окремий облік своєї діяльності та мати банківський рахунок" /Шум    у    залі/.

 

Можна так?

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Можно /Шум     у     залі/.

104

 

ГОЛОВА. Ви не кричіть "Так!" - прочитайте, за що голосувати! Диктуйте - я поставлю на голосування. Навіщо робити, якщо немає згоди - ні так, ні так! Закон не приймати?!

 

ЧУПАХІН О.М. Олександре Олександровичу, може, так:

"Філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи плат­ників податку, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 цього пункту, розташованих на території інших територіально-адаі­ніотративних одиниць, ніж головний підрозділ". И тогда бочки о пивом, отделения колхозов не будут попадать под действие этого пункта.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. А дальше - по тексту...

 

ГОЛОВА. "Ніж головна юридична особа".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. "...головне підприємство".

 

ГОЛОВА. "Ніж оснований платних податку" - так треба казати? /Ш у м    у залі/.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Да.     

                                                

ГОЛОВА. Продиктуйте ще раз, Вікторе Лаврентійовичу. Увага!

105

 

МУСІЯКА. В.Л., заступник Голова Верховної Ради України /Фрунвеноький    виборчий     округ, Харківська     область/. Шановні колеги! Філіали і представництва не криничні особи. Тоді треба го­ворити про "філіали, відділення і інші відокремлені підроз­діли юридичних осіб, розташовані на іншій, ніж юридична особа, території..." і   далі за текстом.

 

ГОЛОВА. Адміністративно...

 

МУСІЯКА В.Л. "На іншій адміністративній території, ніж ці підрозділи", розуміло?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ   В.Л. Зрозуміло.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт у лівій колонці з доповненням депутата Мусіякн.

 

"За" - 254.

 

Хвилинку! Сядьте, будь ласка. Це треба, щоб тут сиділи представники всіх засобів масової інформації на чолі 8 уря­дом і дивилися, як приймаються їхні законопроекти, що вносяться напівфабрикатами,  а потім подається інформація: не­спроможна Верховна Рада. Та неспроможна халтуру приймати, от у чому оправа І Треба, щоб уое було виписано як належить /0 п л е с к и /,    

Будь ласка, депутате Азаров.

 

106

 

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович, абсолютно правиль-но. Я с вами на 100 процентов согласен. Но хочу все-таки до­бавить, прежде чем окончательно проголосовать закон. Уважаемые коллеги, а, я   токе    за то, чтобы ограничить своеволие нало­говых администраций. Но принимать ту норму... /Шум    у залі/.

 

Да, господин Ельяшкевич, мы с зтим очень серьезно бо­ремся, чтобы вы знали. Но нельзя же разрушать действующие нормативные документы!

 

У меня к вам огромная прооьба: второе предложение пункта 21.5 изложить в новой редакции. Вместо "Інші акти центрального податкового органу... носять рекомендаційний та ро8'яонювальний характер"» записати:    "Інші       акті центральні       органі      податкової       служби        можуть_ видавати в межах повноважень, визначених Законом України про державну податкову службу".

 

Таким образом   мы ставим все на свои  места /Шум    у

залі/.

 

ГОЛОВА. Ще раз, спокійно.

 

Люди добрі, ми хочемо закінчити голосування чи нормаль­ний закон прийняти? Якщо в важливі пункти, якім  користуватиметьоя передусім податкова адміністрація, то треба думати про те, як ними користуватися. Бо ми проголосували, пішли, а він залишається з підлеглими. Якщо в законі трапиться недос­конала норма, то з "являтимуться корупціонери  і ото будут» каталізатори корупції. І в вже. А відповідав за цю вою оправу наш колега. До нього слід прислухатися. Якщо потрібно –

 

107

 

внесімо  таку поправку.

 

Будь ласка, ще раз, Миколо Яновичу, тільки конкретно.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты, я предлагаю такой компромисс Либо из пункта 21.5 изъять олова "інші акті центрального податкового органу або будь-які акти інших податкових органів носять рекомендаційний та ров"яо-нввадьний характер", так как это абсолютно разрушит нам систему  внедрения этого закона /это я однозначно говорю/, либо заменить таким предложением: "інші акти центральний орган податкової служби може видавати в межах повноважень, визна­чених Законом України про державну податкову службу в Украї­ні". Ведь действует закон и именно в пределах его полномочий мы можем выдавать акты.

 

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Азарова ставиться на голосування. Кабінет Міністрів просить підтримати. Будь ласка.

 

"За" - 143.

 

Не підтримується /Шум    у     залі/. Депутат Ямко­вий пропонує першу частину підпункту залишити /Шум    у а а лі/. Зачитайте, будь ласка, як ви вважаєте...

 

Володимире Лукичу, будь ласка, не говоріть, коли вно­сить пропозицію депутат.

 

Юрій Борисович Коген говорить, а ви потім візьмете олово, Іване Олексійовичу. Увага!

 

106

 

КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України        питань прав людини» національних меншин і міжнаціональних відносин /Бахчисарайський      виборчий округ. Автономна     Республіка     Крим/» Уважаемые депутаты! Я не проголосовал за этот законопроект только из-за пункта 21.5. Александр Александрович, вы очень правильно оказали, что надо поставить точку перед словами "інші акти", и вое. Не надо дальше ничего расшифровывать. Дело в том, что сейчас у налоговой администрации очень тяже­лая фикция. У нас предприятия в настоящее время развращены. Мы не можем сейчас по рекомендациям работать, нам нужен" именно жесткий закон. В конце концов, если возникнет какая-то коллизия, то ее может разрешить и народный суд   /Шум    у залі/.

 

ГОЛОВА. Я прошу вас, шановні депутати! Погляньте, тут же написано правильно: "Акти центрального органу податкової служби, видані у випадках, прямо передбачених цим законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України, є обов"яако-вими для виконання платником податку". А як же інакше? Прошу проголосувати цю частину -пункту 21.5.

                                   

Ставлю ще раз на голосування.

 

"За" - 193,

 

Ще раз просять проголосувати 52 депутати.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ   В.Л. Комитет не поддерживает.

 

109

 

 

ГОЛОВА. Голосуемо. "За" - 187.

 

Гаразд. Комітет тут не підтримує, та й у цілому бракує голосів. Що будемо робити?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ  В.Л. Я поясно, почему депутаты не поддер­живает. Дело в том,   что большинство статей закона имеют прямое действие, поэтому нет необходимости их разъяснять. Если начнем разъяснять закон от начала до конца, то его можно/как угодно интерпретировать. Поэтому вал сомневается.

 

ГОЛОВА. То навіщо ви внесли цю норму? Тоді вилучимо її.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ ВЛ. В первой части пункта говорится о тех статтях, относительно которых налоговая администрация должна разработать нормативные материалы. Это является их прерогати­вой и подлежит исполнению.

 

Там же, где речь идет о статьях прямого действия, акты налоговой администрации должны носить рекомендательный и разъяснительный характер. А выяснение отношений - в судебном порядке согласно Конституции /Шум    у    валі/.

 

ГОЛОВА. Спокійно, будь леска. Шановні депутати, ви ж пам^пятаєте з дискусії: 46 статей мають посилання на функції Кабінету Міністрів, податкової адміністрації тощо. Які це повинні бути документ')? Це документи, які точно відповідають цьому законні зареєстровані Мін"юотом. Про це мовиться?

Інші документи мають рекомендаційний характер, то навіщо це записувати?

 

110

 

Тому і проголосувати треба пункт э одного речення, як пропонували депутати Ямковий, Азаров та Інші.

 

Ще раз ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

"За" - 191.

 

Говорить Віктор Лаврентійович Мусіяка.

 

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, я нагадаю вам статтю 117 Конституції, де зазначено: "Нормативно-правові акти Кабіне­ту Міністрів України, міністерств та інших центральних орга­нів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом". Лише такі акти є обов"язковими, то навіщо нам вигадувати щось? Які б вони акти не видавали, вони не матимуть ніякого правового вивчення.

 

ГОЛОВА. А якщо ми записуємо, то будуть видавати...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Нет. То, что мы записали, это как раз подтверждение статьи Конституции.

 

 

ГОЛОВА. Якщо запиоали, то це означав, що поле відкри­те. То її право, вона ж може дати рекомендації своїм орга­нам /Ш у м    у     з а л і/.

 

Що господарники скажуть? Будь ласка, Олександре Михай­ловичу.

 

111

 

КОКУШКО О.М., галова Комітету Верховної Ради України в питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Ясинуватський      виборчий округ, Донецька     область/. Я два часа занимался претензиями, которые налоговая администрация предъявила Донецкой железной дороге. Арбитражный суд признал действие железной дороги правомочными. Налоговая адми­нистрация говорит: мы решение оуда не принимаем, у нас еоть своя инструкция. Суд признал нарушение закона, а они дали указание действовать по инструкции. Поэтому   никаких инструкций не должно быть. Еоть закон, его надо выполнять /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку!   Спокійної Гадаю, є компроміс­ний варіант. Пункт 21.5 записати так: "Акти центрального органу податкової служби, видані у випадках, прямо передба­чених цим законом, та зареєстровані Міністерством петиції України ні,   в     обов"яаковими для виконання платником податку" Дум    у   залі/. Можна так записати? /Шум    у залі/. Тобто в тільки ті акти обов'язковими, які відпо­відають цьому закону і зареєстровані Мін "юстом.

 

Ставлю на голосування цей пункт.

 

"За" - 252. Прийнято.

 

Це була пропозиція депутата Єльяшкевича. Я не хотів наперед казати чия, щоб голосували "проти".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Просят проголосовать закон в целом, Александр 'Александрович   /Шум    у    залі/.

 

112

 

ГОЛОВА. Можна в цілому? /Шум    у   з а л і/. Депутат    Азаров ще бере слово.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Спасибо! Мы правильную норму приняли. То, что изложено в Конституции, того мы и будем придерживаться. И к сведению всех: мы издали распоряжение, что наши нормативные документы правомочны толь­ко после регистрации Министерством юстиции.

 

Что касается замечания Александра Михайловича, то не надо вводить в заблуждение! Есть арбитражные суды разных уровней /Шум у залі/.

 

ГОЛОВА. Спокійно!

 

Депутат Яценко. Тільки голови комітетів беруть слово! /Шум у залі/.

 

ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету Верховної Ради України г питань Чорнобильської катастрофи Дороотенський виборчий     округ. Житомирська     область/. Дякую. Шановні колеги! Олександре Олександро­вичу! Прощу повернутися до підпункту 5.2.3.                                        Річ у тім, що комісія зовсім не так вислала пропозицію        нашого комітету стосовно пільг цим організаціям. Зазначу грі принципові моменти. 6 міжнародні організації, які мають осередки в більшості областей України,- "Союз Чорнобиль України", товариство "Діти Чорнобиля",     їх не можна викреслити.

 

Крім того, ми запроваджуємо жорсткішу норму.   Що

113

 

означав формула   "які належать цим організаціям"? Ми пропонуємо норму; "що повністю перебувають у їх власності",     це нормальна юридична норма. Тобто якщо цілком перебувають у власності, то мають право. А на ЗО, 50, 70 відсотків - не масть права на ці пільги.

 

Далі. Формула: "мають осередки в більшості областей України"   - теж жорстка формула, яка не дав можливості за­реєструвати таку організацію на рівні сільради і надати їй пільги.

 

Я прошу ці три принципові пропозиції додати сюди і проголосувати. У такий спосіб ми наведемо лад у даній оправі.

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я наполягав на тому, щоб проголосувати вашу поправку /Шум      у    валі/. Неправильно виклав пропозицію? Ще рае зачитаю цю поправку» Ідеться про три міжнародні організації, які працюють на те­риторії України. Так? Пропозиція така, щоб підпункт 5.2.3 викласти ось у якій редакції: "Сума коштів, перерахованих підприємствами українських та міжнародних об"єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи   і мають місцеві осередки в більшості областей України, що пов­ністю перебувають у їх власності, на яких працює за основ­ним місцем роботе не менше 75 відсотків таких осіб, цим об"єднанням для проваджених їх благодійної діяльності /в тому числі для організації та надання соціальної медичної допомог* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

 

Так?  Ну , зрозуміло, тут обмежень досить для того, щоб стабільно працювало це підприємство 1 контролювалася його

діяльність.

 

114

 

Ще раз ставлю на голосування поправку до підпункті' 5.2.3. Будь ласка, підтримайте. . 

 

"За" - 156.  

 

Не підтримується. Депутат Луньов.

 

 ЛУНЬОВ Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /К ам"яноько-Дніпровоький      ви­борчий      округ,Запорізька     область/. Шановні депутати!  Прощу вас розглянути чотири доповнення до пункту 5.2, подані від Комітету з питань ядер­ної політики і ядерної безпеки ;. що не увійшли до порівняльної таблиці, погоджувалися  з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності.

 

Ці доповнення потрібно врахувати, у зв"язку з вимогами  статей ІЗ 1 33 чинного Закону України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, а також Постанови Верховної Ради України від 9 квітня 1997 року про стан без­пеки і перспективи розвитку ядерної енергетики в Україні та проблеми щодо закриття ЧАЕС. Комітет 8 питань фінаноів і банківської діяльності стверджує, що ці норми враховані у загальних нормах обговорюваного законопроекту.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Григорію Васильовичу та Володи­мире Михайловичу, сядьте, будь ласка.

 

ЛУНЬОВ Г.О. фоте ядерна галузь - така галузь, стосовно -    якої не повинно бути невизначеності. Тому просимо народних

 

115

 

депутатів проголосувати за конкретні норми віднесення до окладу валових, витрати на підвищення безпеки роботи ядер­них установок, науково-технічний, конструктороько-твхнологічний супровід експлуатації ядерних установок, на зняття ядерних енергоблоків із експлуатації, забезпечення збері­гання відпрацьованого ядерного палива, на підготовку і страхування кадрів, соціально-економічний розвиток терито­рій, розміщення ядерних об"єктів.

Прощу проголосувати всі поправки, встановлені чинним ядерним законодавством, узгоджені з цим законопроектом. Чотири поправки.

 

ГОЛОВА. Ви їх маєте. Прощу, Володимире Лукичу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги! Закон нельзя пи­сать по отраслевому принципу. Если мы начнем писать закон по такому принципу, он будет составлять примерно томов 20 і вряд ли закончится. Еще раз подчеркиваю, что все эти поправки есть в законе, все до единой. Они не полностью вкладывались   в общую канву /буквально два или три слова, которые касаются ядерной безопасности. По подготовке кад­ров мы проголосовали.

 

Следовательно, такой необходимости нет.

 

И еще одно. В подпункте 6.2.1. записано, что на производство относятся все затраты, га исключением пунктов 5.3 - б.^и дается четкий перечень затрат, которые не относятся. Значит, абсолютно нет в, этом необходимости.            

 

116

 

ГОЛОВА. Депутате Дудченко, будь ласка.                                   

 

ДУДЧЕНКО М.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Славутський      виборчий      округ, Хмельницька       область/. Уважаемый Алек­сандр Александрович! Уважаемые коллеги! Депутат Лунев прав, есть проблема. Долгое время /несколько десятков лет/ затраты на безопасность атомных электростанций не находили свое место в структуре цены. Учитывая то, что затраты на безопасность могут составлять до 20 процентов стоимости электроэнергии в год в особые периоды, а в масштабах Украи­ны - ато сотни миллионов гривень, вопрос становится важным. И сегодня налоговая администрация не знает, куда их отнеоти. Поэтому мы и просили в данном законе установить, что это относится на основную деятельность и налогом на прибыль не облагается. В чем еще вопрос? Затраты на безопасность не дают увеличения объема производства, не дают повышения качества продукции - это социальные затраты. Поэтому обкладывать налогом их - бессмыслица, это только удорожает электроэнер­гию, снижает безопасность атомных электростанций. Я прошу внимательно отнестись к этой проблеме.

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. От ви всі знавці процедури. А при тому забував» те, до в ще за процедурою зміст документа. Справді, специфіч­на галузь - атомна енергетика. Те, що в Іншому виробництві вважається, скажімо, затратами, які йдуть на прибуток І

 

117

 

потім знімаються звідти, то одна оправа. А тут ці затрати повинні саме враховуватися як такі, що не оподатковуються. Тому ставлю на голосування пропозиції, які вам роздано.

 

"За" - 130.

 

Прощу проголосувати в цілому. А ви подайте свій проект як доповнення до закону. Можна в цілому голосувати? /Шум у   зал і/. Що треба?

 

Ігоре Олександровичу, прощу.

 

МІТЮКОВ 1.0. Шановний Олександра Олександровичу/ Ми не проголосували остаточно пункт 7.14.

 

ГОЛОВА. Ми статті) 7 усю проголосували! А після того, як проголосували, повернулися до окремих пунктів для уточ­нення.

 

МІТЮК0В 1.0. Ви казали, що повернемося до цього.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування закон у цілому.

 

"За" - 257. Принято.

 

Сядьте на місце, будь ласка. Чого ви встали?

 

Я повинен вробити оголошення. Ми розглянули проект Цивільного кодексу Україна. І для того   щоб було в даного свято, є пропозиція завершити розгляд. Ми постанову прийняли, а про оклад тимчасової спеціальної комісії не прийняли рішення.

тому пропонується проект постанови такого змісту: "Ство­рити Тимчасову спеціальну комісію як   головну для доопрацю­вання провиту Цивільного кодексу України в такому окладі:

 

116

 

Мусіяка, Кочерга, Райковський;,. Зачосов, Лавринович, Кириченко, Мельник, Стретович, Москаленко, Запорожець, Ше-ренін, Пшенична, Кармазін, Рябець".

 

І другий пункт - доручення. Ставлю на голосування за -.     основу, а тоді внесете пропозицію. Голосуйте, будь ласка.

 

"За" - 246. Прийнято.

 

Доповнення* Прощу, депутате Болдирєв.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань бюджету /Кіровський-Шахтар-оьхий     виборчий      округ,   Доніцькій  область/. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Нужно посмотреть стенограмму: перед голосованием, когда было набрано 256 голосов, Александр Александрович в своей последней фазе сказал о согласовании проектов, а не *    просто о создании комиссии.

 

ГОЛОВА. Так, це було.

 

БОЛДИРЄВ Ю.О. А здесь, в этом проекте...

 

ГОЛОВА. Скажіть, що догодовувати, я поставлю на голову­вання.                                                                                                  

 

БОЛДИРЄВ Ю.О. Мы проголосовали в 256 голосов уже о фра­зой о согласовании проектов. Сейчас моя поправка сюда не пройдет.

 

Технические службы должны были подать проект поста­новления уже с фразой о согласовании проектов "Цивільного і Господарського кодексів". Тогда бы она прошла. Вот в чем дело.

119

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Та зачекайте. Справді, це було сказано, за цієї умови і проголосували депутати /Шум      у залі/. Ви - ні, а решта проголосували! Тому пропоную а пункті І записати: "Створити тимчасову спеціальну комісію як головну для доопрацювання проектів Ци­вільного та Господарського кодексів". І все, решта залишити так.

 

Тоді, коли комісія, попрацювавши над Господарським ко­дексом, доведе, що його не треба приймати, то ми зважимо на її позицію /Шум     у     з а л і/. У цьому   разі      йдеться про та, що треба працювати над Цивільним кодексом.

 

Моє доповнення можна проголосувати? /Шум   у     залі/ Ставлю на голосування. Прошу, підтримайте. Голосуйте, будь ласка! Однаково треба буде в цілому голосувати!..

 

 "За" - 188.

 

/Шум     у     залі/. Прийняти за основу - ще не озна­чає, що буде прийнято остаточно...

 

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, навіщо знову порушувати це питання? Прийнято рішення створити комісію, яка     усе врахувала 6! Ми завтра внесемо проект постанови на голосування, де буде враховано те, про що говориться /Шум  у   залі/.

 

Незрозуміло ?   /Шму     залі/. Ідеться про створення комісії /Шу м    у     з а л і/.

 

ГОЛОВА.  Я ще раз повторюю: щоб знайти вихід з глухого кута, у якому ми опинилися, запропоновано створити комісію, яка врахує потребу щодо Господарського кодексу і Цивільного

 

120

 

кодексу та" внесе свої пропозиції /Шум    у     залі/. Ви­бачте, але мені це нагадує недавню ситуацію. Тоді запрошували, сказали: ти підпиши, а голосувати не будеш, А опісля в залі кажуть: голосуй поіменно... Так не можна!  Якщо домовилися, то  треба робити так, як домовилися. Якщо ваша комісія /я гад», вона буде зараз створена/ зробить висновки і в проекті поста­нови щодо Цивільного кодексу передбачить пункти про Господар­ський кодекс, на це зважить Верховна Рада /Шум     у     зал і/,

 

МУСІЯКА  В.Л. Шановні колеги, справді, це нагадує ситуа­цію, про яку сказав Олександр Олександрович, Сьогодні все зроб­лено для того, щоб проект Цивільного кодексу не було нрогол*е*-вано в   першому читанні... Що тут враховувати а господарського, коли він не обговорювався, скажіть, будь ласка? /Шум     у

залі/.

 

Олександр Олександрович тек сьогодні зробив усе, щоб не проголосували... Він так тонко зробив, прочитав, що Головатий сказав тощо. І налаштував відповідну частину залу...

 

ГОЛОВА. А тепер ви налаштовуєте...

 

Ставлю проект на голосування в цілому. Будь ласка,

 

 

голосуйте.

 

"За" - 216.         Не прийнято. Працюйте над проектом

далі.

 

Оголошується перерва до завтра.

 

121