БЮЛЕТЕНЬ N 61

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.
18 квітня 1997 року. 16 година.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О. М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запросіть народних депутатів до залу.

 

Увімкніть систему. Прошу депутатів зареєструватися.

 

Зареєструвався 331 народний депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Шановні колеги, з питання, яке ми розглядали до перерви, нам треба прийняти постанову.

 

Я зачитаю проект постанови, який вносить комісія:

 

"Про проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб.

 

Верховна Рада постановляє:

 

1. Прийняти в першому читанні поданий Кабінетом Міністрів України і погоджувальною групою по підготовці та опрацюванню законопроектів з питань оподаткування і бюджету проект

 

3

 

Закону України про податок на доходи фізичних осіб, за винятком статті 7, яка потребує окремого доопрацювання і прийняття по ній рішення до другого читання.

 

2. Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності в урахуванням пропозицій і зауважень народних депутатів України, Кабінету Міністрів України доопрацювати зазначений законопроект та внести його на розгляд Верховної Ради в другому читанні".

 

Пропоную взяти цей проект за основу. Хвилинку...

 

Шановні колеги, я прошу вибачення. Нам треба прийняти статтю 7 у першому читанні. Ми її не голосували. Я попросив перенести голосування на вечірнє засідання... Ну, навіщо ви шумите?

 

Ставлю на голосування пропозицію прийняти статтю 7 у першому читанні. Будь ласка.

 

"За" - 155.

 

То що, залишаємо без змін? Є якісь зауваження?

 

Будь ласка. Депутат Жовтяк,

 

ЖОВТЯК Є. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Києево-Святошинський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги! Усе одно нашій комісії треба працювати й вносити у Верховну Раду проект Закону про податок на доходи фізичних осіб. Але без цієї статті ми цього зробити не можемо. Знову Верховна Рада виглядатиме не дуже привабливо. Нас знову звинувачуватимуть у тому, що ми не приймаємо проект Закону про податок

 

4

 

на доходи фізичних осіб. А без цієї статті ми не зможемо його прийняти.                    

 

Тому прошу вас: давайте все-таки приймемо її в першому читанні. Ви можете внести потім усі зауваження. Кожен нехай подасть їх і до цієї, і до решти статей. Працюватимуть погоджувальна група, Комісія з питань фінансів і банківської діяльності. Ми розглянемо всі ваші пропозиції і запропонуємо на друге читання прийнятний варіант. До того ж кожна стаття все одно ще раз голосуватиметься в залі.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Альошин. Будь ласка.

 

АЛЬОШИН В. Б., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( Індустріальний виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні колеги! Дозвольте дати коротке пояснення. Якби стаття 7 запропонованого Кабінетом Міністрів законопроекту містила якісь концептуальні / положення, то тоді можна було б її відхилити, направити на доопрацювання. Але в ній містяться лише податкові пільги. Верховна Рада, вилучивши пільги, поставила себе не в зовсім зручне становище. Гадав, у нас є всі підстави проголосувати статтю 7 у першому читанні.

 

Якщо в когось є конкретні пропозиції щодо розширення цих пільг (а вони можуть бути), то їх можна буде врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.

 

5

 

І нарешті, якщо в когось є побоювання, що при голосуванні в другому читанні не можна буде проголосувати поправки, то в тієї частини депутатського валу, яка сьогодні не голосує, є всі можливості заблокувати прийняття рішення під час другого читання. Є всі можливості для цього.

 

Закон вийде з Верховної Ради тільки в тій редакції, яка буде прийнятною для більшості депутатського корпусу. Сьогодні ми мусимо відкрити дорогу для доопрацювання законопроекту й подальшого його детального розгляду в другому читанні. Ще раз закликаю всіх проголосувати "за".

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Черенков.

 

ЧЕРЕНКОВ О. П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые коллеги! Не случайно 6 марта Верховный Совет проголосовал против этой статьи. Сегодня Кабинет Министров, внося ее на наше рассмотрение, ис-

 

6

 

ходит из необлагаемого минимума доходов 34 гривни. Но мы знаем (я уже говорил вам это), что базовым показателем следует считать 70,9 гривни. Это одно.

 

С другой стороны, у нас взимается подоходный налог с граждан. Для того чтобы принять бюджет, можно использовать его - и достаточно эффективно.

 

Я только что пришел с заседания рабочей группы, которая рассматривает новый законопроект. В ней работают представители Верховного Совета и Кабинета Министров совместно с привлеченными специалистами. Так вот, они говорят следующее: "Мы пишем законы для честных людей". Но господа, у нас же 60 процентов теневой экономики! Разве не дело Кабинета Министров обеспечить поступление средств в бюджет, чтобы на честных людей не вводить новые налоги? Ведь этот налог на доходы физических лиц увеличит налогообложение миллионов простых граждан. Разве можно принимать статью 7, когда необлагаемый доход составляет всего 34 гривни?! Хотя при доходе в 34 гривни просто наступает смерть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич.

 

7

 

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С., член Комісії Верховної Рада України з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! Если мы сейчас не проголосуем в первом чтении за этот не совсем удачный проект, то нас обвинят в том, что Верховный Совет не хочет, чтобы у налогоплательщиков были льготы. Я прошу всех задуматься над этим.

 

Мы поступили не совсем корректно, когда одобрили проект закона" в первом чтении без статьи 7, то есть фактически отказали гражданам в праве на льготы по налогообложению.

 

Поэтому я прошу вас проголосовать статью 7 в первом чтении для того, чтобы до рассмотрения законопроекта во втором чтении дополнить перечень этих льгот или видоизменить так, чтобы это устроило всех депутатов.

 

Спасибо.

 

ШИТРЯ О. І., перший заступник голови Державної податкової адміністрації. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Прошу хвилинку уваги. Подивіться, будь ласка, чинний закон, статтю 6. Добра вона чи недобра, вона діє, там передбачені пільги. У новому проекті закону - це стаття 7. Нічого іншого в ній не передбачено, тільки уточнюється, що цій категорії населення ми на 20 відсотків змащуємо податки, цій - на 30, цій - на 50, а цій - на 100 відсотків. 6 березня ви схвалили в першому читанні проект Закону про податок на доходи фізичних осіб і таким чином дали можливість працювати

 

8

 

над ним далі. То проголосуйте, будь ласка, й за статтю 7, щоб доти можливість доопрацювати проект до другого читання. А якій категорії населення і на скільки відсотків завищувати податки, да ви будете вирішувати, і що приймете, те й буде в цьому законі.

 

Тому велике прохання проголосувати за цю статтю.

 

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги! Давайте все-таки приймемо статтю 7 у першому читанні... Та не треба поіменно

 

Голосуймо.

 

"За" - 217.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ще раз!..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На прохання депутатів голосуємо ще раз. "За" - 225.

 

Я сам не встиг проголосувати. Мою увагу відвернули. Голосуємо ще раз.

 

"За". 235. Прийнято.

 

Спасибі, шановні колеги. Хай комісія і Кабінет Міністрів працюють. А Шейко?.. Немає.

 

Депутат Костицький. Будь ласка, з місця /Шум у залі/. Одну хвилинку! Є прохання народного депутата.

 

9

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Справа в тому, що в неділю українська делегація виїжджає на чергову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи. У документах Парламентської асамблеї і в попередніх звітах про Україну оказано, що за заявою Голови Верховної Ради український парламент у квітні розгляне питання щодо смертної кари. Це питання включено до порядку денного на сьогодні, але я прошу розпочати його розгляд зараз, щоб ми могли прозвітувати там, що український парламент приступив до цієї роботи й дотримує своїх зобов’язань.

 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Річ не в тому, приймемо чи не приймемо якесь рішення, але хоч приступимо до розгляду. Хоча, думаю, усі розуміють, що ми цей проект не приймемо, однак будуть якісь зрушення. Не заперечуєте?

 

Депутате Снігач, ви маєте доповідати за дорученням комісії? Будь ласка. А потім перейдемо до розгляду питання про смертну кару.

 

СНІГАЧ А. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Великолепетиський

 

10

 

виборчий округ, Херсонська область/. Шановні депутати! Ви знаєте, що у Верховній Раді трапився неприємний інцидент. Тому нашій комісії було доручено розглянути питання про поведінку народних депутатів Вітренко, Марченка та Мовчана. Ми це зробили і підготували проект постанови, який вноситься сьогодні на ваш розгляд.

 

Хоча вчора Олександр Олександрович і ставив це на голосування, але деякі депутати кажуть, що не зрозуміли, і після розгляду в комісії ми ухвалили рішення, про яке я доповідаю.

 

Дозвольте зачитати проект постанови.

 

"Про народних депутатів України Вітренко, Марченко, Мовчана.

 

Верховна Рада України постановляє:

 

І. Відповідно до вимог статті 3.8.4 Регламенту за систематичні грубі порушення депутатської етики, створення перешкод для нормального проведення пленарних засідань Верховної Ради України позбавити народних депутатів України Вітренко та Марченка права брати участь у п’яти пленарних засіданнях Верховної Ради України.

 

2. Доручити Голові Верховної Ради України звернутися до Генерального прокурора України з пропозицією розглянути дії народних депутатів Вітренко та Марченка, що містять ознаки злочину, і про результати повідомити Верховну Раду України.

 

3. Відповідно до статті 4.1.9 Регламенту Верховної Ради України попередити народного депутата України Мовчана за

 

11

 

вжиття образливих висловлювань на адресу народних депутатів України Вітренко та Марченка".

 

Такий проект рішення.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До депутата Снігача є запитання? Будь ласка, запишіться. Виставте 5 хвилин.

 

Депутат Масенко. Будь ласка. За ним - депутат Кузьменко.

 

МАСЕНКО О. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Передаю слово депутату Моісеєнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МОІСЕЄНЄКО В М., член комісії Верховної Ради з питань державного будівництва і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ. Донецька область/ Андрей Прокофьевич, у меня такой вопрос. В проекте этого постановления вы ссылаетесь на статью 3.8.4 Регламента. Но там написано, что все это можно применять "після повторного попередження протягом дня". Тогда "головуючий на засіданні за згодою більшості депутатів... " и так далее. И только до пяти заседаний.

 

12

 

Мы же здесь пишем сразу: на основании статьи 3.8.4 - и принимаем меры. Я не помню, чтобы мы повторно голосовали за лишение кого-то права посещать заседания.

 

И второй вопрос. Вы знаете, просто удивляет скоропалительность, с которой комиссия рассмотрела этот вопрос. По Закону о постоянных комиссиях вы должны были за неделю поставить в известность людей - участников этого разбирательства, дать им возможность осмотреться и вам разобраться серьезно в этом вопросе и так далее. Вы же, как говорится, не успев что-либо предпринять, нарушая Закон о постоянных комиссиях, вносите этот проект.

 

СНІГАЧ А. П. Шановний Володимире Миколайовичу, у пункті 2 статті 3.8.5 Регламенту записано: "Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Рада депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину /це не означає злочин, а просто дії, що містять ознаки злочину/, обговорення зупиняється. Головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбувся, закриває засідання і негайно звертається до Генерального прокурора з пропозицією вжита відповідних заходів. У разі, коли зазначені дії вчинені до відкриття пленарного засідання, під час його перерви чи після закриття, головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про них після перерви або при відкритті найближчого засідання?

 

Олександр Олександрович і зробив це на першому ж засіданні. Верховна Рада прийняла рішення доручити комісії розглянути це питання. Ми попередили депутатів, запросили

 

13

 

на третю годину, провели засідання, і внесли проект постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузьменко. За ним - депутат Мулява.

 

КУЗЬМЕНКО С. Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Комунарський виборчий округ, Запорізька область/. Фракція "Комуністи України". Шановний Андрію Прокоповичу! Скажіть, будь ласка, чи склад комісії був достатній для прийняття рішення? Згідно з Законом про постійні комісії.

 

І друге. Я не зовсім розумію, може, ви трошки проясните, чим керувалася комісія, коли людині, яка брутально на всю Україну образила депутата, спровокувала його на такі дії, комісія, так би мовити, пальчиком погрозила, а ображену людину, яка не стримала своїх емоцій - це дуже погано - позбавляєте права бути на п’яти засіданнях.

 

Зі свого боку хочу сказати, що на місті Марченка я б зробив те ж саме.

 

СНІГАЧ А. П. Дякую за запитання. Шановні, у мене місія справді не дуже приємна. Наша комісія два рази збиралася на засідання. Перший раз - перед тим, як попередньо голосували -я не брав участі в цьому засіданні, а другий раз брав. Два засідання проводилися.

 

А стосовно поведінки ви маєте рацію. Ми в комісії ухвалили

 

14

 

таке рішення: "Засудити некоректні висловлювання народних депутатів Марченка та Мовчала під час пленарного засідання 16 квітня цього року. Звернутися до народних депутатів України з проханням необхідності дотримання дисципліни та норм депутатської етики під час пленарних засідань Верховної Ради України".

 

Тому я ще раз, маючи нагоду, прошу вас, шановні, давайте коректно ставитися один до одного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мулява.

 

МУЛЯВА В. С., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Наше засідання зараз не транслюється. Я хотів би поставити кілька запитань. Перше. Чи комісія звідалася про стан здоров’я Павла Мовчана і чи можете ви нам доповісти, який стан його здоров’я?

 

Друге. Чому карають потерпілого?

 

Трете. Марченка вже позбавляли на п’ять діб. Чому ж знову п’ять діб?

 

Четверта. Чи вважаєте ви за необхідне заслухати на сесії "прогресивних агресорів", аби ми розуміли їхній вчинок?

 

Дякую за відповідь.

 

СНІГАЧ А. П. Дякую. Стан здоров’я Мовчана: "относительно удовлетворительное". Він перебуває в лікарні на обстеженні.

 

15

 

Я знаю, що в цьому конфлікті постраждала одна й друга сторона. Але ці висновки - це питання не нашої комісії. Право робити висновки має судмедексперт, тільки ці висновки є остаточними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

Шановні колеги, вам роздано проект рішення. Обговорювати будемо? /Шум у залі/. Хто за те, щоб не обговорюватися прошу вас, часу немає, у нас є питання складніші. Володимире Миколайовичу, ми з вами окремо обміняємося думками.

 

Шановні колеги, проект постанови у вас є. Варто зачитувати чи ви всі читали? Комісія прийняла рішення. Лист до Генеральної прокуратури, щоб ви знали, підписаний і направлений. Хай Генеральна прокуратура цим займається. Це - другий пункт.

 

Я прошу проголосувати за це рішення, а точніше, висловити свою позицію голосуванням.

 

Ставлю на голосування.

 

16

 

"За" - 172. Не прийнято.

 

***

 

Шановні колеги, у нас залишилося часу для роботи 1 година 40 хвилин, а точніше 1 година 35 хвилин, і нам саме сьогодні /це пов’язано з різними обставинами/ треба обов’язково розглянути три законопроекти.

 

Один - той, про який говорив депутат Костицький Василь Васильович, другий - щодо дорожнього господарства, поправку невелику треба внести, і питання про цінні папери, а точніше, про систему національного депозитарію /Таранов відповідальний/.

 

Давайте відведемо буквально по 20 хвилин на кожний законопроект, і ці три питання до 18 години завершимо, якщо не заперечуєте.

 

Депутате Костицький, будь ласка, на трибуну.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Питання щодо смертної кари в Україні більшість схильна пов’язувати із вступом нашої молодої держави до Європейського співтовариства.

 

17

 

Я хотів би сказати, що аналіз цієї проблеми потребує врахування не тільки міжнародних факторів, але й ряду інших, серед яких я назвав би історичний, духовний, економічний, кримінологічний, соціальний, юридичний 1 вже, звичайно, міжнародний. Тому по порядку.

 

Отже, історичний досвід. Хотів би сказати вам, що відомий італійський мислитель Чезаро Бекарія говорив, що не суворість, а тривалість покарання справляє найбільший вплив на людину, тому що на наші почуття легше й стійкіше впливають більш слабкі, але повторні враження, ніж сильне, але швидко минуче потрясіння.

 

Якщо говорити про територію сьогоднішньої України, то треба сказати, що, на жаль, немає точної інформації про застосування смертної кари в епоху, яка була до Київської Русі. Але в часи існування Київської держави такого покарання не було. Князь Володимир Великий запровадив смертну кару, але жодного разу не застосувавши смертний вирок, змушений був її скасувати, вважаючи, що це була його помилка.

 

Із занепадом Київської держави й розподілом українських земель між іншими державами питання про смертну кару набуло дещо іншого характеру. Зокрема, у період Литовське-Руської держави смертна кара появилася вже в шістнадцятому столітті, хоч застосовувалася дуже рідко. Додам, що під кінець шістнадцятого століття смертю почали вже карати й за малозначні злочини. Показовими тут можуть бути різні редакції Литовського Статуту. Зокрема в першому Литовському Статуті 1528 року смертна кара передбачалася за 20 видів злочинів, а в третьому статуті 1588 року - уже за 100 видів злочинів.

 

18

 

Українські вчені, представники політико-правової думки негативно ставилися до смертної кари, і я хотів би згадати тільки одного з них - Олександра Кістяківського, який написав фундаментальну працю "Дослідження про смертну кару", говорив про те, що смертна кара ніяк не може застосовуватися. Сьогодні ніхто не стане заперечувати, що для європейця, якими ми є, обов’язок ката є предметом жаху і відрази, а сам кат є огидою.

 

Таким чином, українська політико-правова думка розвивалася паралельно а політико-правовою думкою Європи, і як у Європі, так і в Україні завше було негативне ставлення до цього жахливого покарання.

 

Не можна не згадати ще й того, що перші українські партії, які були створені на початку цього століття, включали у свої партійні програми вимогу про скасування смертної кари. А з відродженням української держави в 1917 році, саме 7 листопада, був прийнятий Третій універсал української Центральної Ради, яким проголошувалося утворення Української Народної Республіки і одночасно скасовувалося застосування на території УНР смертної кари.

 

Отже, аналіз історичних аспектів питання щодо смертної кари в Україні показує: смертна кара в Україні завше розглядалася як явище анормальне, не властиве для нашої держави.

 

Тепер духовний аспект проблеми. Україна в переважній більшості християнська держава. І для кожного християнина вбивство - це найтяжчий гріх. Але держава також не може брати на себе право на передбачене законом убивство. І такий закон суперечить не тільки міжнародно-правовим документам,

 

19

 

не тільки природним правам людини, але й суперечить ще десяти заповідям Мойсея. Бог дає людині життя, і тільки він вправі його забрати.

 

Очевидно, не можна обійти й моральний бік справи. Смертна кара - глибоко аморальна за своїм змістом і за своєю Формою, адже ж навряд чи є люди, які б погодилися на те, щоб члени їхніх сімей - брат, батько, чоловік, родич – були тими, хто називається катом, хто натискає гачок спускового крючка, кнопку електричного стільця або вибиває табуретку з-під ніг засудженого на повішення. Ніхто цього не хоче, і присутні так само.

 

Смертна кара аморальна ще й тому, що смерть заподіює страждання людині в будь-якій формі і, очевидно, не відразу наступає й після виконання вироку. Смертна кара аморальна тому, що примушує людину страждати ще до того, як настане сама смерть. Смертна кара аморальна тому, що людина, яка засуджена до цього покарання, умирає в думках, перебуваючи в очікуванні, кожну ніч, кожен світанок, аж поки вирок не буде виконаний.

 

Способи виконання смертної кари, а Україна, як ви знаєте, ратифікувала Міжнародну конвенцію про недопущення тортур, дуже жорстокі: електричний стілець, внутрісудинна ін’єкція отрути, газова камера, яка є тільки в США. За ісламським законом у п’яти країнах - стинання голови, а в семи - побиття камінням на смерть. Є інформація навіть про таку смертну кару, як зіштовхування зі скелі чи розчавлення. А в Україні - це розстріл.

 

20

 

Дуже багато випадків, коля смертною карою карають невинних. І ми знаємо, що навіть у нашому залі є люди, які були свого часу несправедливо засуджені до смертної кари, а сьогодні, виживши чудом, сидять серед нас як відомі українські політики.

 

Тепер економічний бік проблеми.. У дискусіях про можливість скасування смертної кари в Україні часто посилаються на дві перепони, які мають вигляд серйозних економічних бар’єрів. Перший економічний бар’єр полягає в тому, що ми є державою, в якій є елементи, а може й більше ніж елементи, економічної кризи, в якій значна частина людей живе бідно (я про це скажу пізніше, коли говоритиму про соціальні аспекти проблеми), а отже, ми не можемо взяти на себе таке зобов’язання й дозволити собі годувати злочинців, які скоїли такі тяжкі злочини, за які їм може бути призначена смертна кара, а вона заміняється на пожиттєве ув’язнення.

 

З цього приводу я хотів би сказати, що, очевидно, не можна розраховувати на те, що відбування пожиттєвого ув’язнення, яке пропонується в поданому вам законопроекті, означатиме відбування покарання в курортних умовах з телевізорами і з чудовими умовами життя. Ні, це є дуже складне відбування покарання, і за багатьма висновками, і на думку самих засуджених смертна кара є легшим покаранням, ніж пожиттєве ув’язнення без права звільнення.

 

Хотів би ще про другий аспект економічної проблеми сказати. На сьогодні в нас функціонує 120 виправко-трудових установ. За різними даними в них утримується від 165 тисяч до 225 тисяч чоловік. І кажуть, що в принципі зараз неможливо

 

21

 

вирішити питання про виділення для утримання осіб, які будуть засуджені на пожиттєве ув’язнення, кількох виправно-трудових установ (за відповідними підрахунками, як мінімум двох), тому що це потребує значних капіталовкладень, зокрема на щорічне утримання - 40 мільйонів гривень.

 

Я хотів би сказати, що ми не завше ще вміємо як слід рахувати. У Сполучених Штатах, де, до речі, смертна кара є не у всіх Штатах, підрахували, що цей вид покарання обходиться державі в 3 мільйони доларів, а нежиттєве ув’язнення - тільки в 1,8 мільйона доларів. Як бачимо, коментарі тут не потрібні. Крім того, ми не враховуємо й багатьох інших витратних статей, скажімо, збитки, пов’язані з розглядом справи всіма Інстанціями, і непомітні на перший погляд збитки, які матеріалізуються в діях осіб, так чи інакше причетних до цього вироку, починаючи від рядового судді і слідчого й закінчуючи Президентом.

 

Проблему переповнених місць позбавлення волі можна вирішувати зовсім іншим шляхом. Це, звичайно, потребує і наукових, і організаційних, і політичних зусиль, спрямованих на прийняття нового Кримінального кодексу. Адже норми чинного Кримінального кодексу України часто незрозумілі для людей, які не проживають в Україні.

 

У багатьох випадках за дрібні злочини в нас передбачається такий вид покарання, як позбавлення волі, і найчастіше до трьох років. А Інфляція свого часу привела до ще парадоксальніших ситуацій, адже стерлася грань між особливо тяжкими злочинами 1 менш тяжкими злочинами. І часто за крадіжки майна, які колись каралися виправними роботами, тепер засуджують до позбавлення волі.

 

22

 

Тому прийняття нової редакції Кримінального кодексу, в якому замість позбавлення волі за майнові та інші дрібні злочини будуть запроваджені штрафи, домашній арешт з відповідною оплатою та інші види гнучкої системи покарань, очевидно, сприятиме розв’язанню проблеми достатнього числа місць для відбування покарання людьми, які будуть засуджені до по-життєвого ув’язнення. Адже тоді правлення волі розглядатиметься як винятковий захід, як дуже тяжке покарання.

 

Соціальний та кримінологічний аспект проблеми. Зрозуміло, що економічний аспект скасування смертної кари має передусім свої прояви в соціальній сфері. Економічна ситуація в нашій державі всім відома. За рівнем розвитку, за рівнем виробництва валового національного продукту на душу населення Україна сьогодні посідає 80-е місце, 40 відсотків населення, або 23,2 мільйона осіб, мають дуже низький рівень споживання. Зрозуміло, що в такій ситуації багато людей не можуть претендувати на відповідну кваліфіковану адвокатську допомогу. Дехто стає на шлях скоєння злочинів через тяжкі матеріальні умови.

 

Але цифри, як кажуть, уперта річ. Офіційна статистика твердить, що в Україні рівень злочинності почав знижуватися. У 1996 році, за заявою міністра внутрішніх справ України, порівняно з 1995 роком було скоєно злочинів на 3, 8 відсотка менше, убивств - на 7 відсотків менше. Щоправда, на 2 відсотки зросла кількість умисних убивств. Але, повторюю, загальне число вбивств зменшилося.

 

23

 

Я міг би продовжити такий аналіз стосовно інших видів злочинів, але хетів би сказати ось про що. Число тяжких злочинів у нас зменшилося на 8,9 відсотка і становило 243 тисячі, поширеність злочинності скоротилася із 1246 злочинів на 100 тисяч чоловік населення в 1995 ропі до 1200 у 1998 році. Отже, для того, щоб залякувати нас тим, що злочинність зростає, очевидно, усе-таки немає достатніх підстав.

 

Тепер кілька слів про кримінологічні аспекти проблеми.

 

Кримінологічні дослідження проводилися в різних державах, де скасовувалася смертна кара. У США. наприклад, у тих штатах, де скасовували смертну кару, спостерігалося зменшення злочинності на 20-30 відсотків. А от приклад по Лагосу. Тут після відновлення в 1984 році привселюдних страт було зареєстровано 352 випадки збройних пограбувань із смертельними випадками, а в 1993 році "їх було тільки 247. Як бачимо, привселюдні страти теж не дали очікуваного ефекту.

 

Підвищення добробуту та культурного рівня життя народу, звичайно, могло б сприяти зниженню рівня злочинності, і ми вже це спостерігаємо. Але нам ще треба вирішувати ряд проблем організаційного характеру, зокрема, пов’язаних в організацією виправно-трудової системи.

 

Я хотів би нагадати, що з 185 засуджених до смертної кари в 1995 році 125 чоловік, тобто 67 відсотків, уже були раніше судимі, у тому числі 33 відсотки - один раз, 36 - два рази, 18 - три рази і 7 відсотків - чотири рази. Отже, треба підвищувати ефективність роботи виправно-трудових установ.

 

24

 

Ще кілька слів про юридичний аспект проблеми, який Уже не раз був предметом нашої уваги. Сьогодні в Україні діють відповідні положення Конституції, які ставлять під сумнів можливість застосування смертної кари.

 

У статті 28 Основного Закону говориться, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. А смертна кара, ясна річ, є таким покаранням.

 

Стаття 3 Конституції проголошує людину, її життя і здоров’я найвищою цінністю в державі.

 

Стаття 27 Конституції проголошує, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Отже, для того щоб позбавити людину життя, треба мати законодавчі підстави.

 

Аналізуємо Конституцію далі. Діяння, які є злочинами, та юридична відповідальність за них визначаються виключно законами. Виключно законами визначаються також засади діяльності органів виконання покарань. Але в чинному законодавстві я не знайшов жодного положення закону (я кажу про закон, а не про підзаконні акти), який би врегульовував порядок виконання смертної кари. Звідси випливає, що органи виконання покарань знаходяться в ситуації невизначеності. Вони не мають конституційних підстав для того, щоб виконати вирок, навіть якщо суд його винесе. Тому це питання розглядається зараз у Конституційному Суді. Направлено відповідне подання і до Верховного Суду України.

 

25

 

І на закінчення кілька слів про міжнародні аспекти цієї проблеми. У 35 країнах світу смертну кару за будь-які злочини скасовано, у 18 країнах смертна кара застосовується тільки за особливо небезпечні правопорушення (військові злочини). Ще 27 країн і територій можна вважати прихильниками скасування смертної кари - там смертні вироки більше не виконуються.

 

Я хотів би повідомити вам, що з 1 січня в Україні також фактично діє мораторій на виконання смертних вироків. Щодо всіх звернень у комісію з питань помилування при Президентові України ухвалювалися такі рішення: осіб, які скоїли злочини, або помилували, або ж відкладали розгляд до вирішення питання в парламенті та в Конституційному Суді.

 

Я продовжую. У 80 країнах (це понад 40 відсотків усіх країн світу) смертну кару скасовано за законом або фактично, у 70 країнах скасовано застосування смертної кари щодо осіб віком до 18 років і ще в 12 країнах смертну кару просто не застосовують до молодих людей.

 

Смертна кара в Україні завжди була предметом якоїсь таємниці, І це було підставою для пред’явлення серйозних претензій до України з боку Європейського співтовариства. Сьогодні в Україні за законом смертна кара може бути застосована тільки за п’ять видів злочинів. Серед них - умисне вбивство за обтяжуючих обставин.

 

26

 

Я хотів би сказати, що особа, яка скоює злочин, навряд чи задумується над тим, що до неї може бути застосовано смертний вирок. І розглядати смертну кару як психологічний бар’єр для потенційного злочинця, звичайно, дуже важко.

 

Ми добровільно підписали наші зобов’язання перед Радою Європи, і в них, зокрема, йдеться про те, що Україна негайно після вступу до Рада Європа встановить мораторій на виконання смертних вироків. На жаль, ми цього не зробили своєчасно, а відтоді вже минуло більше року. А протягом трьох років з дня вступу до Ради Європи Україна зобов’язувалася прийняти закон про скасування смертної кари.

 

Імовірно, що це питання можна вирішити по-різному: або шляхом прийняття окремого закону, або врегулювати його в Кримінальному кодексі. Та зрозуміло одне: у Раді Європи задекларовано, що Україна йде до скасування смертної кари, що український парламент розгляне це питання. І те, що ми сьогодні почали розгляд питання про скасування смертної кари, демонструє наші намагання виконувати свої зобов’язання перед Радою Європи.

 

На закінчення хочу сказати, що не можу, дивлячись в очі кожному з вас, просити проголосувати сьогодні за прийняття того проекту закону про скасування смертної кари, який вніс я, або того, який подав Кабінет Міністрів. Але початок цього процесу має стати першем кроком до вирішення цієї дуже складної проблеми, тому кожен нехай вирішує так, як йому підказує серце.

 

Дякую.

 

27

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Василю Васильовичу.

 

Шановні колеги, є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка. А тим часом я поставлю запитання Василю Васильовичу.

 

Скажіть, будь ласка, як розцінювати те, що все телебачення заполонив показ убивств і насильств?

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Олександре Миколайовичу, я вдячний вам за це запитання. Побоюючись, що занадто довго виступаю, я пропустив цю проблему, але з цього приводу в моїй доповіді теж був абзац.

 

Хотів би повідомити всіх шановних присутніх, що в інших державах світу я не бачив, щоб на державному телебаченні, на загальнонаціональних каналах демонструвалися такі жахливі речі, як це робиться в нас. Мені здається, що Національна рада з цього питання при Президентові, а також Міністерство інформації повинні покласти край демонстрації жахливих злочинів по телебаченню. А особи, яким хочеться побачити такі речі, зможуть дивитися їх тільки по спеціальних каналах або у відеофільмах.

 

Тому я навіть пропонував би Верховній Раді дати протокольне доручення Міністерству інформації підготувати /скажімо, до 10 травня/ пропозиції щодо заборони трансляції жахів і насильств на загальнонаціональних каналах і запровадження відповідних дозволів чи ліцензій приватним телекомпаніям, які можуть транслювати це тільки для вузького кола осіб.

 

Прошу цю пропозицію проголосувати.

 

28

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я прошу підтримати пропозицію про надання доручення комісії і Міністерству інформації до 10 травня підготувати законопроект про заборону, а точніше про систему контролю.

 

Ставлю на голосування пропозицію про підготовку законопроекту про заборону показу порнографічних кінофільмів, кінофільмів про насильство, вбивства і так далі.

 

"За" - 186.

 

Прошу проголосувати ще раз.

 

"За" - 251. Спасибі.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мулява, За ним - депутат Ратушний. Відводимо 10 хвилин на запитання.

 

МУЛЯВА В. С. Група "Конституційний центр". Об’єднання "Нація і держава". Шановний колего Василю Васильовичу! У мене виникло почуття глибокої подяки за ваш історичний екскурс. Хоча ви обминули декілька періодів, і мені зрозуміло, з яких причин.

 

Я вдячний вам за аналіз сучасного стану цієї проблеми, але в мене виник ряд запитань, які не дають мені змога визначитися. Усе єство протестує проти смертної кари, але я згадую, що Верховна Рада попереднього скликання скасувала смертну кару по статтях, по яких, якби її і не було, треба було б запровадити. Тому я хочу вас запитати: чим ви пояснюєте те, що...

 

29

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон. Депутат Ратушний. За ним - депутат Долженко. І

 

РАТУШНИЙ М. Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний доповідачу! Напевно, як більшість депутатів, я розриваюся між християнським "не вбий" і думкою про те, що є люди, для яких довічне ув’язнення буде малою карою. Запитання до вас таке. Скажіть депутатам і всім присутнім, чи правда, що Україна посідає друге чи третє місце у світі /на першому місці, я знаю, Китай/ за кількістю винесених смертних вироків? Це перше.

 

І друге запитання. Скажіть, будь ласка, у ситуації, коли соціально-економічне становище погіршується і людей просто об’єктивні обставини штовхають до злочинних дій, і при нинішній корумпованості правоохоронної системи чи не доцільніше ввести мораторій на виконання смертної кари?

 

30

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Дякую. Справді, дуже й дуже сумно чути, що Україна посідає навіть не трете, а друге місце у світі за кількістю засуджених до смертної кари і виконаних смертних вироків.

 

За різними даними, у 1996 році в Китаї було засуджено до смертної кари 10 тисяч осіб, У 1996 році у світі було виконано 4 тисячі смертних вироків, із них 3 тисячі - в Китаї. Україна на другому місці: 167 вироків винесено, 167 виконано, після нас іде Росія: 140 виконаних вироків.

 

Сьогодні в Європі залишилися лише дві держави, де виконуються смертні вироки: Україна і Росія,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Долженко. За ним - депутат Кияк,

 

ДОЛЖЕНКО Г. П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/. Дякую. Шановний Василю Васильовичу, торік від рук убивць, грабіжників, ґвалтівників, бандитів загинуло 12 тисяч громадян України. Питається, скільки держава має витрачати грошей, щоб утримати цю армію вбивць, у той час, коли бідні літні люди - пенсіонери - не отримують копійки на своє утримання.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Дякую. Я згоден із вами, що соціальне становище незахищених громадян - пенсіонерів і інвалідів - треба поліпшувати.

 

31

 

3 приводу коштів на утримання осіб, що скоїли злочини, хотів би сказати така. У проекті нового Кримінального кодексу передбачається /і взагалі я особисто теж так вважаю/, що ці ляда не можуть просто відбувати покарання, а зобов’язані працювати і своєю працею спокутувати свою провину.

 

Не хотів би, щоб це розглядалось як пропозиція відновити ГУЛАГ, але безперечно, ці люди повинні працювати й заробляти собі на хліб. Коли пенсіонери не можуть звести кінці з кінцями, утримувати цих людей на державних харчах - аморально. Звичайно, з цим миритися не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кияк. За ним - депутат Мішура.

 

КИЯК Т. Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД /Ленінський виборчий округ. Чернівецька область/. Шановний колего Костецький! Які країни - нові члени Ради Європи скасували смертну кару і чи є кореляція між скасуванням смертної кари та кількістю злочинів там?

 

Я ознайомлений з пенітенціарною службою Німеччини. Там злочинці іноземного походження спокійно сприймають довічне ув’язнення, бо в камері-квартирі є телевізор, у в’язниці -бібліотека, медичне обслуговування, високоякісне харчування, є можливість займатися спортом. Отже, там їм значно краще, ніж жебрачити на вулицях. Фахівці б’ють на сполох. То чи не краще в карних статтях передбачати дві можливості: смертна кара або ув’язнення на тривалий строк?

 

32

 

І ще одне запитання. Чи на призведе наша гуманність до зворотного результату: убивці будуть знищуватися ще до суду? Чи враховуємо ми думку мас, яка менш толерантна за нашу.

 

Дякую.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Шановний пане професоре! На жаль, я не моху точно сказати, як реагуватимуть громадяни, правоохоронні органи в разі запровадження пожиттєвого ув’язнення, чи будуть виконуватися смертні вироки / і яким чином - негласно, чи як/ ще до відбування покарання. Але наша пенітенціарна система не забезпечує такого комфорту, який, як ви сказали, є в Німеччині. Думаю, що відбування покарання у вигляді пожиттєвого ув’язнення в місцях позбавлення волі у вашій країні в набагато жахливішою карою і набагато більшим психологічним бар’єром, який буде профілактично впливати на злочинців. Така моя позиція.

 

Я хотів би ще додати, що депутат Ратушний ставив запитання про можливість запровадження мораторію на виконання смертних вироків. Я підтримую ідею запровадження в Україні мораторій на виконання смертних вироків рішенням Верховної Ради до прийняття Кримінального кодексу України. Цим ми б виконали свое зобов’язання перед Радою Європи та надали б авторам проекту кодексу змогу запропонувати нам гнучку систему кримінальних покарань.

 

Дякую.

 

33

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мішура. За ним депутат - Шаланський.

 

МІШУРА В. Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свобода слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Прошу передати слово депутатові Петренку, виборчий округ 230.

 

ПЕТРЕНКО М. І., член Комісії Верховної Ради України з потань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Гайворонський виборчий округ, Кіровоградська область/. Дякую. Шановний Василю Васильовичу! У своему виступі ви говорили про те, що в Сполучених Штатах Америки смертна кара скасована, але скасована вона лише в чотирьох штатах. Я хотів би від вас почути, чи аналізували ви ситуацію, яка склалася зараз у країнах Прибалтики. Там смертну кару скасовано, але президент Естонії, скажімо, висловлює негативне ставлення до цього, І скажіть, як скасування смертної кари впливає на криміногенну ситуацію, що складається в цій країні? І як, на вашу думку, скасування смертної кари вплине на криміногенну ситуацію в Україні?

 

Дякую.

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Я спілкуюся з колегами депутатами з прибалтійських держав. Не всі вони поділяють думку, що скасування

 

34

 

смертної кари сприяло зростанню рівня злочинності. Є й інші дані.

 

Що стосується нашої країни, то я хотів би, усвідомлюючи відповідальність за свої олова, поінформувати вас про висновки деяких провідних українських вчених, зокрема академіка Академії правових наук, доктора юридичних наук, професора Сташеса та президента цієї ж академії професора Василя Тація, які вважають, що пік злочинності в Україні вже минув.

 

Тому немає підстав боятися, що запровадження мораторію на смертну кару сприятиме зростанню злочинності. Рівень злочинності залежить, очевидно, не тільки від того, наскільки сильно карають злочинців, а й від багатьох інших умов.

 

Ви знаете, що в середні віки злодіям відрубували руки, але від цього число крадіжок не зменшувалося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шаланський.

 

ШАЛАНСЬКИЙ А. М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Знам’янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Дякую. Шановний доповідачу! Держава не повинна позбавляти життя злочинця, бо це аморально. А як же злочинець, який позбавив життя без суду й слідства не одну людину? Як пов’язуються моральність злочинця й аморальність держави?

 

35

 

КОСТИЦЬКИЙ В. В. Дякую, шановний колего. Я цікавився особами, які скоїли не одне вбивство, і дійшов висновку, що ці люди не є психічно нормальними. І засуджувати до страти людину, яка не усвідомлює того, що робить, а посилається на те, що вбиває людей за вказівкою з космосу або за наказом внутрішнього голосу, на мою думку, аморально. Таких людей треба ізолювати в психіатричну лікарню й там утримувати і лікувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Василю Васильовичу. Слово має Хандурін, заступник міністра юстиції. П’ять хвилин.

 

ХАНДУРІН М. І., заступник міністра юстиції. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Згідно з пунктом І2. ІІ висновку № 190 /1995/ Парламентської асамблеї Ради Європи Україна зобов’язана протягом одного року з моменту вступу підписати та протягом трьох років ратифікувати Протокол № 6 Європейської конвенції з прав людини, яким передбачено скасування смертної кари в мирний час та введення мораторію на виконання смертних вироків, які набрали чинності з моменту вступу.

 

У зв’язку в цим Кабінет Міністрів України підготував проект Закону України про внесення доповнень і змін до Кримінального кодексу України щодо застосування смертної кари.

 

Законопроектом передбачено внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України. Зокрема, пропонується

 

36

 

доповнити кодекс новою статтею 25², якою вводиться новий вид кримінального покарання - довічне позбавлення волі як альтернатива смертній карі. Виходячи з цього, проект містить пропозиції щодо внесення змін і доповнень до статей 23-25, 58-60, 93, 190¹ і 234 Кримінального кодексу.

 

Пунктом 2 проекту передбачається припинення застосування в мирний час смертної кара як міри кримінального покарання» Проект містить також пропозицію про запровадження мораторію на виконання вироків стосовно осіб, засуджених судами України до вищої міри покарання, які набрали законної сили і не виконані на момент прийняття цього закону. Тобто пропонується:

 

"І. Внести доповнення і зміни до Кримінального кодексу України:

 

1/ доповнити кодекс статтею 25² такого змісту:

 

"Стаття 25². Довічне позбавлення волі.

 

Довічне позбавлення волі встановлюється тільки як альтернатива смертній карі за вчинення особливо тяжких злочинів, які посягають на життя людини, і може бути призначене в разі, коли суд визнає за можливе не застосовувати смертну кару”;

 

2/ частину першу статті 23 доповнити пунктом 1¹ такого змісту:

 

"1¹ / довічне прибавления волі";

 

З/ частину другу статті 24 викласти в такій редакції:

 

"Смертну кару не може бути призначено жінкам, а також особам, які вчинили злочин до досягнення вісімнадцятирічного віку, і чоловікам, які досягай на момент постановлення

 

37

 

судом вироку шістдесятип’ятирічного віку";

 

4/ у частині першій статті 25 виключити друге речення;

 

5/ абзаци другі статей 58, 59 доповнити словами "або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна чи без такої";

 

6/ абзац другий статті 60 доповнити словами "або довічним позбавленням воді з конфіскацією майна";

 

7/ абзац другий статті 93 після слів "смертною карою" доповнити словами "або довічним позбавленням волі";

 

8/ абзац другий статті 190 доповнити словами "або довічним позбавленням волі";

 

9/ абзац другий пункту "в" статті 234 після слів "смертною карою" доповнити словами "або довічним позбавленням волі".

 

2. Не застосовувати в мирний час смертну, кару як міру кримінального покарання.

 

3. У зв’язку зі статтями 1 і 2 цього закону запровадити мораторій, на виконання вироків щодо осіб, засуджених судами України до смертної кари, які набрали законної сили і не виконані на момент прийняття цього закону".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до Миколи Івановича? Будь ласка, запишіться. Виставте п’ять хвилин.

 

Депутат Степанов. За ним - депутат Цибенко.

 

СТЕПАНОВ М. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці

 

38

 

/Слов’яносербськнй виборчий округ, Луганська область/. Прошу передать слово депутату Уланову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

УЛАНОВ В. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Станично-Луганський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый заместитель министра! У меня к вам два вопроса.

 

Первый. Вы уверены, что правительство найдет средства для того, чтобы построить образцовую колонию для содержания тех, кто должен быть приговорен к пожизненному заключению?

 

И второй вопрос. Почему мы сегодня проявляем сердоболие к этой категории людей, а не говорим о том, что во время военных действий смертная казнь применяется? Где же наше христианство?! Где же наше великодушие?

 

Спасибо.

 

ХАНДУРІН М. І. Дякую за запитання. Згідно з розрахунками Кабінету Міністрів, які затверджені Міністерством фінансів, витрати на довічне утримання становитимуть 8 мільйонів гривень на рік. На утримання виправних трудових установ зараз витрачається приблизно 200 мільйонів гривень, на побудову однієї установи для утримання таких засуджених потрібно 30 мільйонів карбованців...

 

39

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви що, в золотій клітці його тримаєте?..

 

ХАНДУРІН М. І. Ні-ні, звичайні умови. Справа в тому, що в Україні в місцях позбавлення волі зараз утримується 230 тисяч засуджених. Розвинуті країни Європи утримують у місцях позбавлення волі: Франція - 50 тисяч чоловік, Англія - 60 тисяч чоловік, Німеччина - у чотири рази менше, ніж Україна. Якщо взяти, індекс злочинності /у тому числі й тяжкі злочини/, то він в Україні поки що не вищий, ніж у цих країнах.

 

Тому пропонується гуманізувати міри кримінального покарання, бо в нас у минулому році було призначене покарання до трьох років позбавлення волі 58 відсоткам засуджених. Значна частина злочинів кілька років тому була віднесена до тяжких. Отже, нам треба переглянути загалом усю кримінальну політику, гуманізувати міри покарання. У місцях позбавлення волі слід утримувати менше засуджених, і тоді вистачить коштів. Це не проблема. Економічної проблеми тут

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко. За ним - депутат Чурута.

 

ЦИБЕНКО П. С., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. У меня два вопроса. Первый из них вам, Александр Николаевич. Неужели у нас действительно нет более актуальных, более злободневных, более важных вопросов, чем тот,

 

40

 

который мы сейчас обсуждаем? Я понимал, что хозяева грозят пальчиком, но ведь постоянно оглядываясь на хозяев, можно и государство потерять.

 

Второй вопрос - уже к докладчику. Неужели вы считаете, что сегодня у нас стало меньше насильников, грабителей, убийц, маньяков и так далее?

 

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, я на перше запитання дам відповідь. Наші з вами колеги їдуть на засідання Ради Європи. Щоб вони достойно представляли парламент, ми домовилися розглянути це питання. Яке прийняти рішення - це вирішувати вам. Я вважаю, що це також актуальне питання.

 

Будь ласка, Миколо Івановичу.

 

ХАНДУРІН М. І. Я вам наведу статистику. Суди України протягом останніх років розглядають 1300-1500 кримінальних справ за статтею 93 /умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, за що передбачено смертну кару/ Але смертна кара застосовується до 150-200 злочинців. Тобто тут нема проблеми. Нагадаю, що в повоєнні часи в Радянському Союзі /а в той час була тяжча криміногенна обстановка/ на три роки було скасовано смертну кару. Крім того, дослідження вчених, практика підтверджують, що скасування смертної кари суттєво не впливає на збільшення кількості випадків умисного позбавлення людей життя.

 

41

 

Ви знаєте також, що в кодексі в ще стаття 94 /це теж умисне вбивство, але без обтяжуючих обставин/. Це злочини дуже близькі.

 

І головне, що я хотів сказати. Ви знаєте, що Конституція проголошує принцип верховенства права, в основі якого покладені природні права людини. А природне право людини - це право на життя. Тобто тепер, коли ми прийняли таку Конституцію, держава юридичне не має права позбавляти людину життя. Цю Конституцію приймали ви, шановні народні депутати,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, тут не семінар, депутатам усе зрозуміло. Поки це лихо людини не торкнулось, у неї одна позиція, а якщо це її особисто зачепило, вона зовсім по-іншому думає.

 

Будь ласка, депутате Чурута.

 

ЧУРУТА М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый докладчик, первый вопрос к вам: кто конкретно от имени Украины принимал обязательство отменить в ближайшее время смертную казнь в Украине?

 

И второй вопрос. С одной стороны, государство Украина выступает за отмену смертной казни и таким образом снимает с себя обязанность и ответственность за лишение жизни преступника, каковым его признал суд, третья власть в

 

42

 

государстве. С другой - мы вручаем в руки автомат 18-летним парням, нашим детям, которые несут караульную службу и согласно уставу караульной службы останавливают окриком: "Стой, кто идет! Стой, стрелять буду!" А затем применяют оружие и тоже лишают человека жизни. Так вот, с одной стороны...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Вимкніть мікрофон.

 

ХАНДУРІН М. І. Дякую. Цікаве запитання. Я хотів би відповісти на нього так. Обов’язок правової держави, якою за Конституцією в Україна, - забезпечити захист і зберегти життя людини системою законів, діяльністю правоохоронних органів. А для цього повинні краще працювати правоохоронні органи, прийматись досконаліші закони. 1 якщо над цим не працювати або працювати погано і вважати, що, залишивши формально смертну кару, ми вирішимо проблему боротьби з тяжкими злочинами, то це буде неправильний підхід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Миколо Івановичу. Спасибі.

 

Шановні колеги, слово має депутат Жир, голова Комісії з питань законності і правопорядку. Будь ласка.

 

43

 

ЖИР О. О., голова Комісії Верховної Рада України з питань законності і правопорядку /Марганецький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати, представники уряду! Комісія з питань законності І правопорядку за участю працівників Верховного Суду України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Секретаріату Верховної Ради України всебічно розглянула поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення доповнень і змін до Кримінального кодексу України щодо застосування смертної кари.

 

В законопроекті пропонується замінити смертну кару за вчинення особливо тяжких злочинів, Які посягають на життя людини, довічним позбавленням волі, не застосовувати в мирний час смертної кари як міри кримінального покарання, запровадити мораторій на виконання вироків щодо осіб, засуджених судами України до смертної кари, які набрали законної сили і не виконані на момент прийняття цього закону.

 

При розгляді законопроекту комісія звернула увагу на те, що, вносячи його, суб’єкт законодавчої ініціативи всупереч Регламенту Верховної Ради України водночас не подав аргументованих пропозицій щодо забезпечення фінансово-економічних, правових та організаційних умов для його реалізації. Не визначені конкретні місця утримання засуджених до довічного позбавлення волі та терміни їх створення.

 

44

 

Сьогодні в системі виконання покарань в Україні немає установ, які можна функціонально використати для розміщення цієї категорії засуджених.

 

Відповідно треба розробити проектно-кошторисну документацію та перепрофілювати установи, які є сьогодні, під колонію з особливим рівнем безпеки. Для цього потрібно виділити централізовані державні капіталовкладення в обсязі ЗО мільйонів гривень. Вартість будівництва нової колонії такого типу становить 40 мільйонів гривень. Крім того» щорічні витрати на утримання однієї такої установи, утримання засуджених і заробітна плата персоналу в діючих цінах становитимуть 8,9 мільйона гривень.

 

Згідно з прогнозними розрахунками Кабінету Міністрів та Міністерства внутрішніх справ України, які надійшли на запит нашої комісії, на першому етапі необхідно створити не менше двох установ, а потім кожні два роки будувати ще по одній, щоб до 2028 року мати 17 таких установ.

 

Водночас із зазначеним проектом не подано законопроект про внесення змін і доповнень до Виправно-трудового кодексу щодо визначення місць, особливих умов та порядку утримання засуджених, без якого винесення судами й виконання вироків до довічного позбавлення волі неможливо.

 

Не подано пропозицій щодо порядку перегляду вироків стосовно засуджених до смертної кари, які на сьогодні не виконані, і так далі.

 

45

 

Комісія у цілому підтримує концепцію щодо скасування смертної кари в мирний час і заміни її довічним позбавленням волі, вважав, що негайне запровадження передбачених законопроектом положень у нинішніх надзвичайно складних соціально-економічних умовах в явно передчасним, оскільки потребує виважених поступових кроків і ретельної підготовки,

 

Кількість умисних убивств за обтяжуючих обставин в країні велика і щороку зростав, особливо кількість убивств із корисливих мотивів, на замовлення й так далі. Кожного року мають місце випадки засудження злочинців до смертної кари за вчинення ними не одного, а багатьох убивств. У 1995 році були випадки засудження за ІЗ та 9 убивств. А відомий Онупрієнко обвинувачується у вчиненні понад 50 убивств. У 1994 і 1995 роках були десятки випадків засудження до смертної кари за вбивства, вчинені з метою приховати інший тяжкий злочин. Ці злочини, рівень їх розкриття та розслідування гостро зачіпають інтереси значних верств населення, помітно впливають на формування громадської думки про неможливість держави ефективно захистити конституційні права громадян.

 

Як свідчать опубліковані в пресі дані результатів опитування, 75-80 відсотків населення рішуче виступають за збереження смертної кари для найнебезпечніших злочинців, Причому більшість із цих людей вважає за доцільне навіть розширити сферу застосування такого виду покарання.

 

Тому комісія пропонує доручити Кабінету Міністрів доопрацювати і ей законопроект і подати його в пакеті з проектом Закону про внесення доповнень і змін до Виправно-

 

46

 

трудового кодексу України, вжити відповідних заходів до створення місць утримання цієї категорії засуджених.

 

При прийнятті згаданих доповнень і змін до законодавства слід передбачити перегляд Верховним судом України кримінальних справ щодо осіб, засуджених до смертної кари, вироки стосовно яких не виконані на момент прийняття закону, з метою можливої заміни її на довічне позбавлення волі.

 

Остаточне вирішення питання щодо скасування смертної кари можливе при прийнятті нового Кримінального кодексу України.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Спасибі. Шановні колеги! Ми домовлялися обговорювати за скороченою процедурою: два виступи - "за", два - "проти", і приймемо рішення. Мені здається, питання всім зрозуміле. Над цим проектом слід серйозно працювати, доопрацьовувати. Прошу записатися на виступи /Шум у залі/. Голосуємо?

 

Тоді дозвольте зачитати проект постанови:

 

"1. Проекти законів, внесені народним депутатам Костицьким та Кабінетом Міністрів, повернути на доопрацювання.

 

2. Комісіям з питань законності і правопорядку та з питань правової політики і судово-правової реформи доопрацювати даний законопроект з урахуванням пропозицій і зауважень і внести його на повторне перше читання".

 

47

 

Ставлю цей проект постанови на голосування. Будь ласка.

 

 

"За" - 171.

 

 

Шановні колеги, я прощу підтримати! Голосуємо ще раз.

 

"За" - 201 /Шум у залі/. Депутат Ковалко не встиг проголосувати... Не розслабляйтеся, будь ласка, Володимире Миколайовичу, голосуйте. Голосуємо ще раз,

 

"За" - 207.

 

Тоді ставлю на голосування проект постанови такого змісту: "Верховна Рада України постановляє:

 

поданий Кабінетом Міністрів проект Закону України про внесення доповнень і змін до Кримінального кодексу України /щодо застосування смертної кари/ повернута на доопрацювання".

 

"За" - 229. Прийнято.

 

***

 

Слухається питання /за скороченою процедурою/ про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону про систему оподаткування /щодо фінансування дорожнього господарства/. Друге читання.

 

Депутат Суслов є? Немає.

 

Депутат Климпуш?

 

Будь ласка, Оресте Дмитровичу.

 

48

 

КЛИМПУШ О. Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Рахівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Комісія Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку за дорученням Верховної Ради подає на розгляд у другому читанні доопрацьований проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про систему оподаткування. Порівняльна таблица до другого читання вам роздана позавчора.

 

Правда, за рішенням Верховної Ради були визначені для роботи над проектом комісії з питань фінансів і банківської діяльності, з питань бюджету й наша. Зусилля нашої комісії погодити підходи з Комісією з питань фінансів і банківської діяльності у відсутності Віктора Івановича не були успішними, але вчора ми їх погодили. Віктор Іванович уже з’явився, і я думаю, що він сам пояснить позицію комісії.

 

Я хочу нагадати вам, що йдеться про те, щоб відновити відрахування те збори на фінансування витрат, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг загального користування, які передбачені Законом про джерела фінансування дорожнього господарства України. Тобто відновлюється в повному обсязі дія цього закону, в якому передбачені шість різних: джерел фінансування. Це перше.

 

Друге. Так, як вимагали депутати при обговоренні, передбачено, що зазначені відрахування та збори будуть сплачуватися

 

49

 

у державний бюджет із наступним тільки цільовим використанням на дорожні роботи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Це також у принципі погоджено, наші підходи тут збігаються.

 

Але розходиться наше бачення з баченням Комісії з питань фінансів і банківської діяльності стосовно третього моменту, У поданому нами варіанті пропонується доповнити пункт третій розділу другого Закону України про внесення змін до Закону про систему оподаткування після слів "сплаті не піддягав" словами "крім відрахувань та зборів на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування".

 

Я нагадую: йдеться про те, що борги суб’єктів господарської діяльності по відрахуваннях на дорожні роботи підлягають сплаті. Довідково: за 1996 рік такі борги становили 126 мільйонів гривень, а за період, коли була призупинена дія цього закону, додалося ще III мільйонів гривень, і всього маємо 237 мільйонів гривень.

 

Зазначені кошти спрямовані на необґрунтоване в деяких випадках збільшення прибутку підприємств.

 

Шановні колеги, може, не всі знають, що цим законом ми зупинили дію норми, за якою, наприклад, усі постачальники пально-мастильних матеріалів, тобто ті, які торгують бензином, дизпаливом, повинні робити відрахування в розмірі 7 відсотків на утримання доріг. Ми відмінили ці відрахування, але ніхто з нас не помітив, щоб ціни на бензин знизились хоча б на 3 відсотки. Тобто ціни на бензин залишилися такими

 

50

 

самими. Це говорить про те, що ми прийняли некваліфіковане рішення, і треба тепер поновити дію тих норм. Тому просимо розглянути й підтримати нашу пропозицію.

 

І останнє. В прикінцевих положеннях поданого нами варіанта проекту закону передбачено доручення Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року подати Верховній Раді України пропозиції щодо реформування фінансування дорожнього господарства з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених народними депутатами України під час прийняття цього закону.

 

Ми маємо на увазі, що треба було б на 1997 рік відновити систему відрахувань і залишити такою, як вона в, бо ми вже не встигаємо її реформувати як слід. А на 1998 рік зробити всі аміни, тобто підтримати Комісію з питань Фінансів і банківської діяльності і залучити ті джерела доходів, які вона пропонує.

 

Наші підрахунки показали, що з тих джерел, які записані в прийнятому раніше законі, ми отримаємо, я наголошую, фінансування в обсягах, що становлять лише ЗО відсотків потреби, якщо, дійсно, буде нараховано все так, як передбачено. Тому, шановні колеги, ми просимо вас підтримати і проголосувати цей проект і дати можливість галузі хоч утримувати дороги. Я підкреслюю, тільки утримувати і ремонтувати дороги, бо ми, на жаль, це унеможливили і тим самим завдали великої шкоди, бо дороги руйнуються.

 

Текст нової редакції законопроекту, яку пропонуємо, погоджено з комісіями з питань бюджету і з питань базових галузей. Шановні Азаров і Череп нас підтримують, а ще

 

51

 

підтримує велика частина депутатів, яка розумів необхідність відновлення цих норм закону,

 

Дякую вам. Прошу розпочати постатейний розгляд законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до Ореста Дмитровича? Будь ласка, запишіться /Шум у залі/.

 

Депутате Єльяшкевич, не шуми. Машина хороша у вас, потрібні й хороші дорога для неї. Це ж вам не на газику їздити по будь-якій дорозі. На хорошій машині треба по хорошій дорозі їздити,

 

Я просив би відвести десять хвилин для запитань.

 

Будь ласка. Депутат Попеску. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

ПОПЕСКУ І. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональній відносин /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Міжрегіональна депутатська група. Шановний доповідачу! Я повністю вас підтримую. На сьогодні вже маю кілька звернень щодо цього з державних адміністрацій Сторожинецького, Глибоцького, Герцаївського та інших районів. І вони повністю підтримують. Скажіть, будь ласка, яка економія буде, якою ми це приймемо?

 

Дякую за увагу.

 

КЛІМПУШ О. Д. Шановні колеги, ми просто дамо можливість фінансувати на 30 відсотків дорожню галузь. Ми вже шість років фінансуємо її тільки на 30 відсотків, тому вона в

 

52

 

занепаді. Я розумів, що це не задовольняє нас, але це дає нам можливість не використати інших джерел надходжень бюджету, які можуть поповнити бюджет на 536 мільйонів гривень. Якщо ці кошти надійдуть до бюджету, то їх можна використати для інших цілей. Це і є та сама економія, про яку можна говорити,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Хмельовий.

 

ЄЛЬЯШКВИЧ О. С. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! У меня будет вопрос не столько по сути столь абсурдного вида налогообложения - своеобразного налога на ВВП, сколько по процедуре. Дало в том, что в соответствии с постановлением Верховного Совета и нашим Регламентом головная комиссия - это Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности. И поэтому процедура второго чтения должна была проходить так, как было записано у нас в повестке дня, и должен был докладывать Суслов. Комиссия подготовила компромиссный вариант. На мой взгляд, он не очень хороший, я голосовал против, буду говорить об этом, когда будет Виктор Иванович на трибуне. Я прошу предоставить слово Суслову для того, чтобы он проинформировал депутатов о позиции основной, профильной комиссия по этому вопросу. Спасибо.

 

КЛІМПУШ О. Д. Це право комісії. Вона буде доповідати. У своїй інформації я почав з того, що Комісія з питань фінансів

 

53

 

і банківської діяльності, з якою ми шукали консенсусу, три дні не працювала. І так вийшло, що нашу порівняльну таблицю було роздано раніше. Вибачте, ви добре знаєте про це, шановний Олександре Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Хмельовий. За ним - депутат Лупаков.

 

ХМЕЛЬОВИЙ А. П., секретар Комісії Верховної Ради виборчий округ, Донецька область/. фракция коммунистов. Как член комиссии я поддерживаю предложения, которые вносит наша комиссия. И хотел бы проинформировать депутатов. Часть депутатов нашей комиссии была в России. Там этот налог составляет 2, 38 процента, а у нас 1, 2 процента. Те, кто продает ГСМ, у них делают отчисления в размере 25 процентов, у нас - 7 процентов, да и те отменены. Так к чему же мы идем? Я не был в России четыре года, сейчас поехал, Наши дороги и российские - ни в какое сравнение.

 

Поэтому я предлагаю поддержать тот проект, который внесла комиссия. Но у меня вызывает сомнение единственное. Я задаю вопрос Оресту Дмитриевичу. Действует этот закон только до 1 июля. Если сейчас мы не проголосуем – опять отодвинем введение в действие закона, то когда же вообще поступят деньги на содержание и ремонт наших дорог?

 

54

 

КЛИМПУШ О. Д. Дякую. У тому варіанті, який ми вносимо, ми пропонуємо в процесі формування бюджету на 1998 рік передбачати нові джерела фінансування, тобто альтернативні, про які ви, зокрема, згадали. Ми переконалися в тому, що одночасно із затвердженням бюджету на друге півріччя внести інші варіанти - це зовсім нереально. Вони не встигають почати працювати. А вже півріччя минає. Щоб не залишитися без усякого фінансування, обов’язково треба повернутися до тих норм, які ми пропонуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Депутат Лупаков. За ним - депутат Білоус.

 

ЛУПАКОВ Є. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Вижницький виборчий округ, Чернівецька область/. Спілка офіцерів України. Я повністю підтримую цей законопроект, тим паче що теж маю декілька звернень з округу.

 

Але я хотів звернути вашу увагу ось на що. У цьому законопроекті Йдеться про фінансування утримання доріг, але не зазначається про сільські, гірські дороги, які не мають стратегічного значення. То чи не варто нам уточнити: і сільських доріг. Бо, говорячи про дороги як такі, ми мусимо не забувати, який стан наших сільських доріг.

 

Я просив би врахувати це уточнення.

 

КЛИМПУШ О. Д. Шановний колего, ваше бажання зрозуміле. Але ось якраз є роз’яснення з цього питання, яке дало Кабінету Міністрів Міністерство економіки. Цим законом

 

55

 

передбачено джерела фінансування для утримання тих доріг, які є загальнодержавною власністю і забезпечують потреби всього господарства України і населених пунктів. Тобто маються на увазі всі дороги між населеними пунктами. За останні роки прийнято таке рішення, і близько 10 тисяч кілометрів сільських доріг додано до доріг, які є загальнодержавною власністю. І вони теж обслуговуються. За роки незалежності України на 4,5 тисячі кілометрів побудовано дороги з твердим покриттям. Але внутрігосподарські дороги сюди не входять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Білоус. За ним - депутат Яценко.

 

БІЛОУС В. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська область/. Спілка офіцерів України. Шановний доповідачу! До лютого 1997 року кошти надходили. Тоді поясніть, оскільки ви працювали в цій сфері, чому в нас такі погані дороги? Це перше запитання.

 

І друге запитання. Чи погоджуєтеся ви з підходом комісії /ідеться про прикінцеві положення/, що до прийняття бюджету можна врахувати ваші пропозиції, а з прийняттям бюджету внести це все до бюджету?

 

Дякую за відповідь.

 

КЛІМПУШ О. Д. Шановні колеги! Я погоджуюся з вами в тому, що в нас надзвичайно погані дороги, незадовільний їх стан. Водії, які в’їжджають в Україну, відчувають із заплющеними

 

56

 

очима, що вони вже перетнули кордон і їдуть по нашій території. І ви це також відчуваєте. Я просто хочу вам нагадати, що фінансування доріг є одним з обов’язків держави.

 

На жаль, як ви знаєте, і минулого року, і в попередні роки фінансування з державного бюджету фактично не було. Фінансування здійснювалося лише за рахунок оцих надходжень, за рахунок дорожнього фонду. Це становить не більше 30 відсотків від потреби,

 

Я можу з вами погодитись у тому, що ми, певно, ще не забезпечили належного й ефективного використання тих коштів, які є. Так, цим треба займатися, шановні колеги, я поділяю цю душу, але це вже інше питання. Зарає ми повинні відновити фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Депутат Яценко. За ним - депутат Горбатюк.

 

ЯЦЕНКО В. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Прошу передати слово Семенюк.

 

СЕМЕНЮК В. П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Оресте Дмитровичу! Ситуація, яка склалася з фондом дорожнього будівництва, звичайно, дуже непроста і потребує

 

57

 

прийняття певного рішення. В Україні, за даними статистики, 499 фондів, із них загальнодержавних - 107. Якщо подивитися зведені дані, то і мільярд 695 мільйонів використовуються на фінансування поза бюджетом, тобто всі ці позабюджетні фонди мають таку загальну суму.

 

До речі, хотіла б сказати тим, які були в Росії: країни СНД у 1995 році всі фонди ліквідували і проводять усі кошти через бюджет.

 

Чи не краще було б, щоб і в нас ці фонди включалися до відповідного бюджету? І наше рішення, проект якого подала Комісія з питань фінансів і банківської діяльності, було б компромісне.

 

КЛИМПУШ О. Д. Шановна Валентино Петрівно, я з вами погоджуюсь. І в тій пропозиції, яку внесли Комісія з питань бюджету та Комісія з питань фінансів, і в тому варіанті, який подала наша комісія, передбачено, що ці кошти обов’язково повинні проходити через бюджет, що вони є коштами цільового використання і порядок їх використання визначається Кабінетом Міністрів. Першу і другу частини варіанта, який будуть доповідати комісії з питань фінансів і з питань бюджету ми погодили повністю. Винятком є третя частина, у якій замість 1997 року треба написати 1998 рік. І тоді також можна погодитися повністю з цією частиною. Учора ми мали довгу, до 8 години вечора, розмову з Віктором Івановичем. Я сподіваюся, що ми його переконали. Але побачимо.

 

58

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Горбатюк. Є Горбатюк?.. /Шум залі/.

 

Оресте Дмитровичу, сідайте. Спасибі.

 

Голова комісії Віктор Іванович Суслов. Будь Ласка.

 

СУСЛОВ В. І., голова Комісії Верховної Ради України з-питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Я начну с того, что напомню, что, действительно, в соответствии с принятым постановлением Верховного Совета от 9 апреля этого года головной комиссией по данному проекту закона является Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности.

 

Вместе с тем я хотел бы отметить, что нам действительно удалось достичь компромисса по многим очень важным вопросам. Сейчас, не спеша, я расскажу вам о сути компромисса и о сути предлагаемых законопроектов. Я надеюсь, что мы их сможем принять.

 

Итак, от Комиссии по вопросам финансов вам роздано два документа: один из них - это проект Закона Украины "про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України", где предложено закрепление новых источников финансирования дорожных работ. И второй документ - это сравнительная таблица к принятому в первом чтении Закону о внесении изменений и дополнений к Закону о системе налогообложения.

 

59

 

Я напомню, что Верховным Советом Украины была принята новая редакция Закона Украины о системе налогообложения. В соответствии с этим законом были отменены специальные налоги, которые поступали ранее не в бюджет, а непосредственно на счета корпорации "Укравтодор" для финансирования строительства, ремонта и содержания автомобильных дорог.

 

Естественно, что ни Комиссия Верховной Рады по вопросам финансов, ни Верховная Рада Украины в целом не предполагали ликвидировать эти работы. Комиссия предполагала закрепить за дорожными фондами налоги, связанные с ввозом и эксплуатацией автотранспорта. Мы придерживаемся того принципа, который является общепризнанным в мире, а именно: кто ездит - тот и должен содержать дороги.

 

Соответствующий проект комиссией был подготовлен. Его рассмотрение предполагалось 7 апреля, однако, как вы помните, вследствие нарушения Регламента, изменения порядка рассмотрения законопроектов, комиссию тогда лишили возможности этот, законопроект внести, хотя он был готов, и на рассмотрение Верховной Рады был внесен проект Закона Украины от Кабинета Министров о внесении изменений и дополнений к Закону о системе налогообложения.

 

Кабинет Министров Украины предложил нам вернуть тот порядок, который действовал ранее. С таким предложением комиссия не соглашалась. Она не согласна и сейчас.

 

Дело в том, что провозглашенный нами совместно с правительством тезис о снижении налогового пресса и поддержке

 

60

 

отечественного производителя мы восприняли не как пропагандистский лозунг, а как принцип, который мы действительно стремимся воплотить в жизнь. Поэтому требование правительства сохранить налоговый пресс на предприятия в том же объеме, как и раньше, естественно, мы рассматриваем как неприемлемое.

 

Что мы предлагаем сейчас сделать? Мы предлагаем рассмотреть законопроект о внесении изменений к Закону Украины об источниках финансирования дорожного хозяйства.

 

У нас достигнуто соглашение, в том числе и с комиссией по вопросам базовых отраслей, транспорту и связи, что этот закон может быть принят, так как им предполагается закрепление за дорожным фондом таких источников, как, например, ввозные пошлины и акцизный сбор с нефтепродуктов, акцизный сбор и ввозные пошлины с импортных автомобилей, налог на собственников транспортных средств и некоторые другие источники, менее значительные, связанные с эксплуатацией автотранспорта.

 

Вопрос, который остается и который надо проголосовать отдельно, состоит в одном: с какого момента эта система может быть введена?

 

Наша комиссия согласилась с тем, что старый порядок может быть нами возвращен ввиду необходимости продолжения финансирования дорожных работ. Но, по мнению комиссии, это нужно сделать на период до принятия закона о бюджете на этот год.

 

Комиссия по вопросам базовых отраслей, транспорта и связи предлагает, как вы слышали, восстановить его до I января 1998 года. Возможен и тот вариант, и другой. Я предложил бы провести именно по этому вопросу рейтинговое голосование. И то предложение, которое наберет больше голосов, проголосовать и так и поступить. С моей точки зрения, я подчеркиваю, приемлемо и то, и другое.

 

61

 

Таким образом, предлагается следующее. Принять в первом чтении проект Закона Украины "Про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства". Сейчас я более детально расскажу об особенностях этого законопроекта. Он содержит минимальные изменения к действующему закону. Принципиальны следующие пункты. Создается государственный дорожный фонд Украины, но в составе государственного бюджета. Доходы государственного дорожного фонда формируются за счет акцизного сбора и ввозных пошлин на нефтепродукты, акцизного сбора и ввозных пошлин на импортные автомобили и других источников. Доходы госбюджета могут использоваться в соответствии о законом о Госбюджете на соответствующий год.

 

Эти средства зачисляются на отдельный счет. Закон гарантирует строго целевое использование этих средств.

 

В Республике Крым создается Республиканский дорожный фонд. В местных бюджетах создаются местные дорожные фонды. В эти фонды зачисляются налоги на собственников транспортных средств, сборы за проезд по территории приграничных областей автотранспорта, который следует за границу. Эти сборы, как вы помните, предусмотрены Законом о системе налогообложения. Могут быть также и другие поступления, в частности, указанные в статье б этого законопроекта. Суммарно все эти сборы и налоги составляют 536 миллионов гривень. Но фактически сегодня еще не налажена система полного сбора налогов, как на импортные автомобили, так и на нефтепродукты. Я убежден, что здесь есть значительные резервы, и сборы могут быть увеличены.

 

62

 

Предлагается этот проект принять в первом чтении. По второму проекту остается единственное разногласие относительно той даты, но мы согласились в целях компромисса на возврат старой системы. Проект у вас есть, сравнительная таблица тоже. Тогда мы голосуем: либо до принятия бюджета, либо до 1 января 1998 года.

 

Ну, и специально я хочу отметить, что вопрос о списанных задолженностях, о чем говорил здесь депутат Климпуш, сейчас уже ставить бесполезно, так как закон обратной силы иметь не будет. Закон о системе налогообложения введен в действие, и те законы отменены. Поэтому дополнение, которое предлагает Комиссия по вопросам базовых отраслей, транспорта и связи, проголосовать нельзя.

 

Вот такое предложение Комиссии по вопросам финансов. Один, я подчеркиваю, спорный вопрос, который мы сейчас голосуем, - это дата. Но вначале - нужно принять в первом чтении "Закон про джерела фінансування дорожнього господарства України"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Віктора Івановича є запитання? П’ять хвилин. Будь ласка, запишіться.

 

Якщо ми, Вікторе Івановичу, перекладемо будівництво і ремонт доріг на місцевий бюджет, то т багато зробимо. Це - поки депутата записуються. Вже два місяці дорожники не працюють.

 

СУСЛОВ В. І. Александр Николаевич, обратите внимание, что не только на местный бюджет, но и на государственный, в

 

63

 

котором создается государственный фонд дорожного строительства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко. Будь ласка. За нею - депутат Климпуш.

 

ВІТРЕНКО Н. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Мені здається, ви знайшли якраз те рішення, яке повинно влаштувати всіх депутатів, тому що і кошти зберігаються для того, щоб займатися дорожнім господарством, і згідно з Законом про систему оподаткування знімається цей тягар з кожного виробника і перекладається тільки на власників транспортних засобів.

 

У мене запитання такі. Ви з Кабінетом Міністрів намагалися це погодити? Якщо ці положення не погоджено, то скажіть, хто, як і чому протидіяв.

 

Будь ласка.

 

СУСЛОВ В. І. Кабинет Министров считает, что здесь что-то менять не стоит. Вы знаете, что во внесенном проекте предлагалось все оставить по-прежнему. Такова официальная позиция Кабинета.

 

64

 

Мы считаем, что в этих предложениях неприемлемо, во-первых, обложение налогом объемов реализации. Эти отчисления в размере 1,2 процента с объема реализации имеют отрицательные последствия для экономики, так как это кумулятивный налог, который умножается При каждом переходе продукции по технологической цепочке. Мир таких налогов не использует.

 

Во-вторых, мы считали и считаем, что недопустимо в бюджетной системе иметь налоги, которые не поступают в бюджет, а поступают на счета отдельных субъектов предпринимательской деятельности. В этом случае не всегда обеспечивается целевое использование средств и контроль за расходованием этих средств.

 

Вот этим мы руководствовались, когда предлагали свои поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Климпуш. За ним - депутат Пехота.

 

КЛИМПУШ О. Д. Дякую. Я прошу передати слово Костюченку.

 

65

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КОСТЮЧЕНКО Л. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дякую, Оресте Дмитровичу. Дякую, Олександре Миколайовичу. Я прошу вибачення, може, у пана Суслова лондонські тумани, але я хочу, щоб усі звернули увагу на, те, що це подання було зроблено 17-го числа. І когось тут переконують у тому, що Регламент було порушено 9-го. Этого не было. А вот сегодня он нас толкает на нарушение Регламента. Сегодня идет обсуждение вопроса во втором чтении. Товарищ Суслов вносит новое предложение. Мы согласны о тем, что надо переработать систему, и будем вместе о господином Сусловым ее перерабатывать, но давайте последовательно решать эти вопросы.

 

Я еще раз обращаюсь ко всем с просьбой. Понимаете, в чем проблема? В Крыму оползни. И крымчане знают, что нельзя проехать по дорогам. На железной дороге приходится снижать скорость на переходах. И такое состояние дорог из-за того, что нет финансирования. 56 тысяч людей находятся в вынужденных отпусках. А мы сегодня обсуждаем, вносим новые предложения и пытаемся затягивать решение этого вопроса,

 

66

 

Давайте принимать то, что было внесено. Я хочу, чтобы поняли и коммунисты, и правые, и левые - люди стоят без работы, а Суслов начинает уводить нас от решения проблемы.

 

Спасибо за внимание.

 

СУСЛОВ В. I. Уважаемые народные депутаты! Воистину точка зрения определяется местом сидения. Уважаемый заместитель министра транспорта позволяет себе, я считаю, недопустимое высказывание в адрес народных депутатов. Я бы хотел обратить внимание господина Костюченко, что комиссия, идя навстречу пожеланиям и Комиссии по вопросам базовых отраслей; транспорта и связи, и правительству, приняла компромиссное решение, которого, кстати, и вы добиваетесь, о том, что мы согласны принять во втором чтении текст, принятый в первом чтении. Вы прочтите проект и увидите, что временно все эти отчисления восстанавливаются, но именно временно, а не навсегда, потому что навсегда - нельзя. А на какой срок восстанавливаются, это мы проголосуем отдельно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пехота, за ним - депутат Товт.

 

ПЄХОТА В. Ю., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Україні з питань бюджету (Московський виборчий округ, Харківська область). Вікторе Івановичу, я погоджуюся з тим, що треба це впорядкувати. Але ви мені скажіть, будь ласка, ціна на бензин і транспортні збори не покриють витрат на будівництво доріг. І ми, коли голосували за прийняття законопроекту в

 

67

 

першому читанні, то не порахували і не визначили джерел фінансування будівництва доріг. І це наш недолік. Тому я вважаю, що треба було б прийняти таке рішення - до 1 числа.

 

СУСЛОВ В. І. Уважаемый Владимир Юлиевич, мы знаем, что у нас в бюджете нет денег и на выплату детских пособий, и на выплату зарплаты, на выплату пенсий. Да, этих денег, источники которых мы предлагаем закрепить, недостаточно для финансирования в полном объеме дорожного строительства. Недостаточно. Но если мы снимем налоговый пресс с наших предприятий и если в итоге будут увеличиваться поступления в бюджет, а это - цель нашей политики, то тогда мы, конечно, сможем решить и проблемы дорожного строительства.

 

Но сегодня (я еще раз подчеркиваю) мы настаиваем на возврате прежней системы. Давайте временно это сделаем с учетом того, что положение действительно того требует.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Вікторе Івановичу, сідайте.

 

Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

Ігоре Олександровичу, одну хвилинку!

 

Шановні колеги, виступали Віктор Іванович, Олександр Михайлович, Орест Дмитрович - в попередні роки й у 1996 році на 30 відсотків фінансувалися будівництво і експлуатація доріг.

 

Тут розмова йде про оподаткування транспортних засобів, Ви знаєте, що в системі Міністерства автомобільного транспорту було 200 тисяч машин, а в колгоспах і радгоспах - 650 тисяч. Оподатковують враховуючи кількість кінських сил і оподатковують ще на дорожнє будівництво - двічі І

 

68

 

Якщо ми до цього будували дороги, експлуатували, то давайте все ж таки подивимося: що було позитивного і будемо позитивне брати ДО уваги, а що було негативне, того не перейматимемо... Ми бачимо, що п’ять років ламаємо дороги, нічого не будуємо. Тут доповідають, що вже два-три місяці люди без роботи. Не через те, що немає роботи, а через те, що їм не дають працювати!

 

СУСЛОВ В. І. А то, что несколько лет предприятия без работы и стоят, забыли? (Шум у залі).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

СУСЛОВ В. I. Александр Николаевич, сейчас будет голосование законопроекта во втором чтении по статьям и по пунктам. По Регламенту я должен находиться на трибуне и давать пояснения по этим пунктам. Поэтому, Александр Николаевич, я никуда не уйду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторе Івановичу, називайте пункт перший.

 

СУСЛОВ В. I. Вы дали слово министру финансов, Александр Николаевич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігоре Олександровичу!

 

69

 

МІТЮКОВ І. О., міністр фінансів Україна. Шановні народні депутати! Щодо пропозиції, яку було внесено Комісією з питань фінансів і банківської діяльності. Я підтверджую, що цей проект з урядом не погоджувався, ми його не бачили і на сьогодні я не маю можливості підтримати цей законопроект від імені Кабінету Міністрів.

 

По-перше, понад 500 мільйонів гривень, про які тут ішлося, вже враховано. Мова йде про те, що, прийнявши таке рішення, ви вилучаєте їх та поточних витрат бюджету, в тому числі й на соціальні потреби.

 

По-друге, цей закон, на нашу думку, це закон 1998 року. Його проект треба обговорювати за нормальною процедурою, в ньому порушуються важливі питання, і ми можемо його врахувати повністю при формуванні бюджету на 1998 рік.

 

Тому ми підтримуємо пропозицію, яку внесла Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв’язку, маючи на увазі, що ці кошти йдуть через бюджет і контро-

 

70

 

люватимуть не так, як раніше. А до 1 вересня ми беремо на себе зобов’язання додати пропозиції, в тому числі з урахуванням цього закону, щоб повністю ці питання вирішити так, як треба.

 

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте зробимо так. Тут справді думки не збігаються. Голови комісій Кожушко, Суслов - то поважні люди, і комісії їхні працюють серйозно. Але оскільки ми підійшли до завершення вечірнього засідання, я хотів би з вами порадитися. Давайте ми, мабуть, до 10 години ранку осмислимо ще раз те, про що тут Ішлося, а завтра спокійно проголосуємо і приймемо той законопроект, який влаштовуватиме всіх.

 

На цьому вечірнє засідання завершуємо. Спасибі за плідну роботу. Завтра розпочнемо роботу з обговорення цього питання о 10 годині ранку.

 

71