БЮЛЕТЕНЬ N 50

 ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

 

У к р а ї н и.  8  к в і т н я  1997 р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,  члени   Кабінету Міністрів, запрошені, журналісти, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 323  народних  депутати.  Ранкове   засідання оголошується відкритим.

 

     У засіданні  беруть  участь  весь склад Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром Лазаренком Павлом  Iвановичем,  керівники інших відомств, які не є міністерствами.

 

     Сьогодні День  уряду,  на  пленарне  засідання вноситься одне питання.  Проблема вам відома,  але її  треба  розглянути  глибше. Ідеться про стан безпеки й перспективи розвитку ядерної енергетики в Україні та проблеми стосовно закриття Чорнобильської АЕС.

 

     Крім того,  учора  керівники  фракцій  і  голови  комісій  на прохання Прем'єр-міністра України погодилися,  що слід надати йому слово для виступу з приводу проблем підготовки проекту бюджету  та змін  до податкового законодавства.  Гадаю,  спочатку надамо слово Прем'єр-міністру, а потім розглянемо питання, яке винесено на День уряду.

 

     Слово має Прем'єр-міністр Лазаренко Павло Іванович.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.,    Прем'єр-міністр    України   (Солонянський виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре Олександровичу!   Шановні   народні  депутати!  Шановні  присутні! Ситуація,  яка склалася в державі,  змушує мене  як  голову  уряду звернутися до вас,  щоб заявити про позицію уряду, дати об'єктивну оцінку економічному становищу держави, внести конкретні пропозиції щодо подальших спільних кроків, якщо на це буде ваша згода.

 

     26 грудня  минулого  року  я  виступав перед вами та вніс від уряду пакет законопроектів.  Відтоді минуло понад сто днів.  Що ми маємо?  За  станом  на  8  квітня  із семи внесених законопроектів прийнято Закон України про  податок  на  додану  вартість,  чотири законопроекти  розглянуто  в  першому читанні,  два - про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів та про збалансування доходів і видатків - взагалі не розглядалися.

 

     Я добре  розумію  складність  нинішньої  ситуації.  У  жодній країні світу бюджетний процес не проходить легко,  а тим більше  в нас,  де стан справ в економіці критичний,  де невдоволення народу давно досягло верхньої межі,  люди по кілька місяців не  отримують заробітної   плати   та  пенсій.  Нам  треба  врештірешт  виводити економіку з тіні, припинити практику знищення власного виробництва через справляння непомірних зборів і податків.

 

     У більшості    країн   світу   саме   парламенти   виступають ініціаторами внесення до законів змін,  спрямованих  на  зменшення податків.   Як   правило,  урядовці  відстоюють  позиції  щодо  їх збільшення. I все ж таки ми, усвідомлюючи ситуацію, наполягаємо на зменшенні податкового тиску.

 

     Учора в  мене  відбулася  зустріч  з керівниками всіх фракцій Верховної  Ради.  Розмова  була  нелегка.  До  якого  висновку  ми прийшли, у якій послідовності домовилися розглядати законопроекти? Ми домовилися,  що насамперед треба розглянути проекти законів про оподаткування прибутку підприємств, про податок на доходи фізичних осіб та про внесення  змін  і  доповнень  до  деяких  законодавчих актів.

 

     У якому   стані  сьогодні  ці  законопроекти?  Перший  -  про внесення змін і доповнень до  Закону  про  оподаткування  прибутку підприємств,  напевно,  найскладніший.  Стосовно  нього до комісії Верховної Ради надійшло багато зауважень і пропозицій. Порівняльна таблиця до кінця ще не опрацьована. Учора народний депутат України Володимир  Лукич  Немировський,  який  у  комісії  відповідає   за погодження  проекту  закону,  пропонував розглянути його через три тижні. Але давайте з'ясуємо всі обставини.

 

     14 лютого  проект  цього  закону  було  прийнято  в   першому читанні. Навіть якщо окремі його статті потребували доопрацювання, якщо в ньому були певні недоречності (а  вони  справді  були),  то минуло  ж майже два місяці після прийняття його в першому читанні! Було досить можливостей доопрацювати законопроект та погодити  всі спірні  питання.  У  цьому законопроекті є три принципові позиції, які в комісії ніколи не будуть погоджені, ніколи. Є різні думки, є різні підходи.

 

     Тож давайте діяти, як домовилися вчора: 15 квітня (у вівторок наступного тижня) вносьте законопроект щодо оподаткування прибутку підприємств на друге читання,  і ми все з'ясуємо тут,  у сесійному залі,  інакше ще півроку  доведеться  обгрунтовувати  неможливість ухвалення тих або інших рішень.

 

     Звісно, не  всі  питання  будуть  погоджені  під  час другого читання,  тому слід було б через  тиждень  (22-23  квітня)  внести проект на третє читання й прийняти його як закон.

 

     Другий -  проект  Закону про податок на доходи фізичних осіб. Він прийнятий у першому читанні 6 березня.  Минуло більше  місяця. На жаль,  у ньому також не все погоджено, але на кінець наступного тижня (17-18 квітня) його можна вносити на друге читання.

 

     Сподіваюсь, із  таким  порядком  опрацювання   законопроектів можна погодитися. Урядовці працюватимуть разом з вами в комісіях.

 

     Третій -  проект  Закону  про  внесення  змін  і доповнень до деяких   законодавчих   актів.   Він   повністю   опрацьований   в погоджувальній комісії, яку очолює заступник Голови Верховної Ради України Мусіяка Віктор Лаврентійович.  75 відсотків його  положень погоджені  з  представниками  всіх без винятку фракцій.  Комісія з питань економічної політики та управління  народним  господарством погоджується  внести цей законопроект на перше читання.  Попередні консультації підтверджують можливість розгляду його в п'ятницю, 11 квітня.

 

     Чому надзвичайно  важливо розглянути цей законопроект?  Тому, що вже давно час  скасувати  необгрунтовані  пільги  і  тим  самим надати   можливість  працювати  цілим  галузям.  Наведу  лише  два приклади. Візьмімо пільги в оплаті спожитої електроенергії. Тільки через них підприємства Міненерго в 1996 році втратили 1,3 мільярда гривень,   не   вистачало   коштів   для   придбання   палива   на осінньозимовий період. I водночас на законній основі левова частка електроенергії споживається фактично безкоштовно.

 

     Не є кращим і фінансовий стан житловокомунального  комплексу. Особливо він погіршився після того, як 13 листопада 1996 року було прийнято  Закон  про  тимчасову   заборону   стягнення   пені   за несвоєчасне   внесення  плати  за  житлово-комунальні  послуги.  У результаті заборгованість за ці послуги зросла на 30  відсотків  і на  початок  року  досягла величезної суми - 1,8 мільярда гривень, нарахованих  і  не  сплачених,  що  передбачені  в  бюджеті,  і  9 мільярдів гривень - не нарахованих, бо в бюджеті не передбачалися. Але фактичні витрати понесені.  Це так званий  прихований  дефіцит бюджету  через  комунальні  послуги.  Саме  тому  цей законопроект потрібно вносити на  розгляд  і  не  вести  навколо  нього  багато розмов. Гадаю, головні питання сьогодні вже погоджені.

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  запитаєте,  чому пропонуються такі стислі терміни розгляду.  Нам потрібно на основі  Закону  про податок  на  додану  вартість  і  трьох  законів,  про  які  щойно говорилося,  прийняти в кінці квітня Закон про Державний бюджет на 1997 рік.

 

     Що стосується  збалансування доходів і видатків,  відрахувань до  чорнобильського,  пенсійного  фондів   і   фонду   соціального страхування,  то  всі ці питання ми винесли в окремі статті Закону про Державний бюджет на 1997 рік.  Отже,  таким чином можна було б збалансувати дохідну й витратну частини бюджету.

 

     Як бути   з   проектами   інших  законів  -  про  податок  на нерухомість,  про порядок платежів?  Відповідь однозначна: їх слід приймати,  але  вже  в  травні,  щоб  створити базу для підготовки Бюджетної резолюції на 1998 рік і на  її  основі  готувати  проект бюджету на 1998 рік.

 

     Щодо законопроекту   про  порядок  здійснення  платежів,  то, напевно,  уряд  його  відкличе.   Ми   розділимо   його   на   два законопроекти:  про  реструктуризацію заборгованості і про порядок податкових вилучень.

 

     Нам слід  враховувати  особливості   економічного   стану   в державі,  сприйняття  цих  нововведень  населенням.  Уряд  не може механічно застосовувати десятиріччями відпрацьовуваний  в  країнах із  розвиненою  економікою  механізм,  нехай він навіть і чудовий. Проти  цього  категорично  виступають  і  податківець  Азаров,   і Міністерство фінансів,  і міністр економіки,  і не враховувати цих обставин ми не можемо.

 

     Учора під  час  зустрічі  були   зроблені   зауваження   щодо неможливості  оперативного  введення в дію чотирьох законів у разі їх прийняття. Аргументували тим, що треба навчити кадри, розробити нові  інструкції.  Дозволю собі спростувати ці зауваження.  Закони передбачається вводити в дію з 1 липня 1997  року,  а  до  того  в урядовців   і  податківців,  які  бажають  працювати  й  працюють, вистачить часу, щоб не пояснювати, як це важко та неможливо, а вже сьогодні розробляти інструкції,  організовувати навчання,  а потім тільки внести поправки до  вже  прийнятих  законів.  Це  внутрішні проблеми уряду, і він їх буде вирішувати.

 

     Далі. Узявши за основу чотири названих закони,  уряд розробив проект бюджету на 1997 рік і в кінці квітня подасть його Верховній Раді на розгляд у другому читанні з тим, щоб увести його в дію з 1 липня 1997 року.

 

     Чому треба прийняти бюджет саме в кінці квітня?

 

     Перше. Умовою отримання зовнішньої допомоги  від  міжнародних фінансових  організацій  є  прийняття  бюджету на новій податковій основі.  Прийнявши його  в  кінці  квітня,  ми  погодили  б  умови отримання   зовнішніх   кредитів,   переконали   б   кредиторів  у необхідності саме такого підходу.

 

     Шановні присутні!  З усією відповідальністю заявляю, що ми не зможемо  збалансувати  економіку без зовнішніх надходжень.  Судіть самі.  На погашення зовнішнього боргу в поточному році потрібно  2 мільярди 657 мільйонів гривень,  на перше півріччя - 1 мільярд 220 мільйонів  гривень.  Ми  вже  проплатили  299  мільйонів.   Завтра проплатимо ще 191 мільйон. І це все за рахунок поточних надходжень до  державного  бюджету.  Інших  надходжень   та   запозичень   на внутрішньому ринку цінних паперів у цьому році не було.  А ми мали б  використати  ці  кошти  на  зарплату  та  погашення  боргів  по зарплаті.

 

     Розв'язання цієї  найскладнішої  проблеми  залежить не тільки від уряду,  а й від нас із вами. 1 мільярд 200 мільйонів гривень у першому  півріччі має піти на повернення боргів по зарплаті,  а ми відправили ці кошти до Росії,  Туркменистану,  сплативши борги  за 1993,  1994,  1995  роки.  Якщо бюджет на 1997 рік буде прийнято в кінці квітня,  ми могли б залучити ці кошти за  рахунок  зовнішніх кредитів.

 

     Друге. Виробничники   знають,   що  податки  будуть  знижені, змінюється їх база, реструктуризуються борги, і тому не поспішають розраховуватися  з  бюджетом.  Як наші керівники пристосувалися до цього?  Наприклад,  не відвантажують готову продукцію. Сьогодні на складах   залишилося   нереалізованої  продукції  на  5  мільярдів гривень.  А до бюджету недораховано 1 мільярд  гривень.  І  це  не тільки  неліквідна  продукція,  як було раніше,  а високоліквідна. Господар сьогодні вже розраховує,  як і скільки чого продати,  які податки вигідніше платити.

 

     Примусово нічого  зробити  не  можна.  Ми  вже маємо численні апарати  ревізорів,  податківців   і   контролерів.   Виробничники стогнуть:   припиніть  свавілля!  Кожного,  хто  перевіряє,  треба зустріти,  прийняти,  забезпечити на дорогу всім необхідним. Тож і виходить,  що  працювати  не  варто.  Тільки  за  минулий рік 32,8 відсотка підприємств малого і середнього бізнесу  просто  згорнули свою діяльність.  Треба прийняти нові податкові закони,  тоді й не будуть виробничники ховатися від них,  вишукувати варіанти, щоб не сплачувати податків.

 

     І ще одне надзвичайно важливе питання,  яке сьогодні потребує розгляду у Верховній Раді - внесення змін до чинних  законів,  які дозволяють на правовій основі не сплачувати податки.

 

     Кілька тижнів  тому  в  цьому  залі ви розглядали питання про енергоносії.  Півроку точилися розмови в стінах Верховної Ради,  у засобах   масової  інформації.  Висувалися  страшні  звинувачення, розбиралися,  проводили засідання.  І водночас усі добре розуміли, що  потрібно тільки одне:  внести зміни до статті 7 Закону України про   оподаткування   прибутку   підприємств.   Вона   називається "Особливості оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями". Та як завжди,  усі чекали, хто зробить перший крок, щоб потім його звинувачувати,  критикувати,  робити  крайнім,  бо  як  це він так негативно ставиться до іноземних інвестицій...

 

     Чому ж профільні  комісії  не  внесли  такої  пропозиції,  не проявили  законодавчої  ініціативи,  адже згідно з Конституцією це входить до їх компетенції?  Чому люди, відповідальні за економічні реформи, не внесли змін? Звісно, вигідніше відмовчатися.

 

     Розуміючи все,  я  взяв  на  себе  відповідальність  і зробив перший крок.  Учора,  7 квітня, я передав до Верховної Ради проект Закону  про  скасування  статтї  7,  щоб  поставити  всі  суб'єкти підприємницької діяльності в рівні умови.  А для тих,  хто справді займається  виробничою  діяльністю,  зробити  градацію залежно від кількості інвестицій. Щоб не було так як сьогодні: вніс 50 тисяч і не плати п'ять років податків.

 

     Вважаю, що завтра,  9 квітня (можливо,  у нашій присутності), можна було б внести на розгляд ці зміни щодо статті 7, а за місяць уряд   розробить   механізм   оподаткування   тих  суб'єктів,  які займаються виробничою діяльністю.  Тоді й буде видно,  хто справді за виправлення становища, а хто проти.

 

     Уряд проаналізував   роботу   за   три  останніх  місяці  146 найбільших підприємств, які працюють на газовому ринку, нафтовому, вугільному,  ринку  тютюну,  інших  продовольчих  і непродовольчих товарів.  Недоплата становить близько 4 мільярдів гривень. Оце і є ціна питання, котре буде завтра розглядатися у Верховній Раді.

 

     Які наші наступні кроки? На жаль, чинні закони дають змогу не сплачувати податки й по інших напрямах, тобто бюджет втрачає через податкові пільги,  встановлені в чинному законодавстві.  І йдеться не про інвалідів, не про чорнобильців, якими завжди прикриваються. Із  прийняттям  Закону  про  податок  на додану вартість бюджет не отримає 2 мільярди 270 мільйонів  гривень.  Втрати  бюджету  через пільги  у  сплаті  податку на прибуток підприємств - без спільних, про які щойно говорили,  - становитимуть  975  мільйонів  гривень; прибуткового  податку  з  громадян  -  1  мільярд  496  мільйонів; акцизного збору - 198 мільйонів;  плати за землю - 1  мільярд  146 мільйонів гривень. Усього - 6 мільярдів 135 мільйонів гривень.

 

     Хочу зазначити,  що  треба вносити зміни (або приймати новий, про який ми щойно вели мову) до 11 статей Закону про оподаткування прибутку підприємств і до 14 статей Закону про прибутковий податок з громадян.

 

     Ціну наших пільг я вже назвав,  і близько 4 мільярдів гривень

- це пільги, що стосуються спільних підприємств.

 

     На жаль,  уже  і  в  нових  законах  надаються пільги окремим категоріям.  Маю на увазі Закон про податок  на  додану  вартість. Втрати   від  звільнення  від  оподаткування  операцій  з  цінними паперами та банківської діяльності  (це  стаття  3)  становлять  1 мільярд 206 мільйонів гривень. Невже ці кошти зайві для бюджету?

 

     Я не  беру  статтю 5 - пункти 5.1.1 щодо дитячого харчування, 5.1.4 щодо продажу товарів для інвалідів,  5.1.9 щодо  санаторного лікування - це рішення правильне,  іншого підходу не повинно бути. Але той, хто може сплачувати податки, мусить їх сплачувати.

 

     Або візьміть прийнятий нещодавно Закон про внесення  змін  до Закону   України   про   систему   оподаткування.  Розуміючи  його важливість,  Президент цей закон  підписав  і  в  той  же  час  на прохання  уряду  чітко  визначив  питання,  які  в  цьому  зв'язку виникли.  А проблеми тут надто серйозні.  Прийнятий закон фактично скасував  обов'язкове відрахування до державного фонду зайнятості. Таким чином,  у поточному році  не  буде  одержано  385  мільйонів гривень, які за проектом Державного бюджету планувалося спрямувати на виплату допомоги по безробіттю.

 

     Цим же законом скасовано відрахування на будівництво,  ремонт і   утримання  шляхів.  А  це  -  ще  1,4  мільярда  гривень,  які передбачалися для формування відповідного фонду і  яких  тепер  не буде  одержано.  І перекрити ці втрати нічим,  адже сума податку з власників транспортних засобів очікується в  межах  150  мільйонів гривень.

 

     Уряд і до цього закону вніс проект змін. Вважаю, що завтра, 9 квітня,  можна було б розглянути  їх  у  Верховній  Раді  (депутат Климпуш,  як  учора з'ясувалося,  готовий до цього),  бо майже 500 тисяч працівників відправлено у вимушені відпустки.

 

     Шановні народні  депутати!  Підбиваючи  підсумки  роботи   за перший  квартал,  хочу зазначити,  що спад,  на жаль,  триває і за січеньлютий 1997 року по  відношенню  до  січняберезня  1996  року становив  6  відсотків,  і  це  при рівні інфляції за березень 0,1 відсотка,  інакше кажучи, її майже не було. Ми практично перекрили всі  можливості  для  діяльності  підприємств,  і при цьому ставка рефінансування Національного банку,  як і  раніше,  25  відсотків. Гадаю, коментарі тут зайві.

 

     Є й   позитивні   моменти.   У  березні  нинішнього  року  по відношенню до лютого приріст становив 14 відсотків в розрахунку на однакову кількість робочих днів.

 

     Шановні народні депутати! Головне питання

- прийняти три закони,  а потім бюджет у  тій  послідовності  і  в часі,  як було домовлено вчора на зустрічі з керівниками фракцій і груп.

 

     Я особисто,  віце-прем'єр  з  питань   економічної   реформи, міністр  фінансів,  міністр  економіки  будемо  присутніми під час розгляду кожного податкового законопроекту.  Звертаюся до  вас  за розумінням   і  підтримкою.  Перше  півріччя  без  бюджету  і  без зовнішніх надходжень ми вже втратимо,  а якщо розтягнемо бюджетний процес  ще на кілька місяців,  то фактично втратимо реальні важелі впливу на ситуацію в державі.

 

     Шановні присутні!  Я  реально  оцінюю   ситуацію,   тому   не виключаю,  що  в  разі  неприйняття бюджету можливі значні зміни в уряді,  зокрема й відставка Кабінету Міністрів.  Не роблю з  цього особистої  трагедії,  це  посвоєму логічно.  Питання в іншому:  чи дадуть користь державі,  яка перебуває  в  стані  глибокої  кризи, чергові зміни? Вважаю, ні.

 

     Шановні народні   депутати,   наш   народ   знає,   що  вищий законодавчий  орган  України  в   критичний   момент   може   бути одностайний  і  робити  так,  як  потрібно  для  держави,  для  її майбутнього. Переконаний, що нині саме такий момент.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі, Павле Івановичу.

 

     Можна було б просто взяти до відома виступ Прем'єра, якби він не торкався деяких нюансів роботи Верховної Ради.  А Верховна Рада як вищий законодавчий  орган,  розглядаючи  ті  чи  інші  питання, повинна   з'ясовувати   всі   обставини,   пов'язані  з  предметом обговорення.  Тому я вважаю,  що ми дамо слово  Віктору  Івановичу Суслову,  який поінформує про стан підготовки законопроектів,  про які згадував Павло Іванович і про які не згадував.

 

     Але крім того я хотів би кілька слів сказати з огляду на  той акцент,   який  зробив  Павло  Іванович.  Ми  -  Верховна  Рада  - зобов'язані знати,  про який бюджет іде мова.  Якщо уряд відкликає проект бюджету,  внесений 15 вересня, що ми й пропонували, не один раз звертаючись до Кабінету Міністрів,  то це змінює логіку всього бюджетного  процесу,  тому що проект бюджету,  прийнятий у першому читанні 16 грудня,  залишається ніби  за  дужками.  Чотири  місяці минуло після того, а Кабінет Міністрів не вносить інший проект.

 

     Ми тричі  зверталися  з приводу цього до Кабінету Міністрів з проханням,  враховуючи необхідні зміни - і  зменшення  податкового тиску,   і   скорочення   певних   пільг   тощо,   внести   проект збалансованого бюджету на основі  прийнятого  в  першому  читанні. Цього,  на жаль,  не сталося. То якщо ми говоримо, що бюджет треба прийняти в квітні, треба визначитися з долею того проекту, який ми прийняли  в  першому  читанні.  Інакше повністю втрачається логіка бюджетного процесу.  Це  виходить  за  межі  Закону  про  бюджетну систему і бюджетної резолюції,  яку ми прийняли минулого року.  До речі, це порушення Конституції України.

 

     Депутати не раз порушували питання (я сьогодні говорив про це з  Павлом  Івановичем,  він  поінформує  депутатів)  про 41 вимогу Міжнародного валютного фонду до  Кабінету  Міністрів.  Це,  я  так розумію, з приводу і бюджетного процесу.

 

     Ми говоримо про зменшення податкового тиску,  і (ви правильно сказали) після прийняття тільки одного закону бюджет втрачає більш як  2  мільярди  гривень.  Якщо ми знижуватимемо податковий тиск і далі,  що в принципі підтримується депутатами,  то як збалансувати бюджет?  Очевидно,  скорочуючи і без того куці соціальні гарантії. То,  може,  це і є основна вимога  Міжнародного  валютного  фонду? Може,  саме  це  мусить  бути  предметом  дискусії,  а не зниження податкового тиску?  Якщо так, то це переводить всю нашу дискусію і весь  цей  процес  у дещо іншу площину.  І тоді ми повинні свідомо вибирати, які кроки будемо робити разом з урядом абощо.

 

     Далі. Кабінет Міністрів -  суб'єкт  законодавчої  ініціативи. Дуже добре,  що внесено поправку до статті 7 відомого закону - про скасування пільг в оподаткуванні спільних підприємств,  але  я  цю пропозицію  вносив  на  засіданні  Ради національної безпеки ще 12 березня. Минув місяць! Якщо це було складно зробити, то я хотів би сказати так,  Павле Івановичу:  за це не комісії треба докоряти, а тим міністерствам і відомствам,  які повинні  відслідковувати  цей процес,  усю  економічну  кон'юнктуру  і  своєчасно  реагувати.  Я переконаний,  що Верховна Рада давно  прийняла  б  уже  відповідну зміну  до закону і скасувала пільги для спільних підприємств.  Це, так би мовити, ремарки.

 

     Як Голова   Верховної   Ради    я    зобов'язаний    відвести необгрунтовані  звинувачення  на  адресу  Верховної Ради,  хоча ми чудово розуміємо,  що ефективності в нашій роботі менше,  ніж того вимагає обстановка.

 

     Будь ласка, Вікторе Івановичу, вам слово.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська   область).   Уважаемые   народные  депутаты!  Принятие налогового законодательства,  как и принятие закона о  бюджете,  в соответствии    с   Конституцией   относится   к   конституционным полномочиям Верховной Рады Украины.  Какие законы и в какие  сроки принимать - это,  конечно,  решаем мы с вами.  Но,  безусловно, мы должны выслушать и принять во  внимание  аргументы  правительства. Сегодня,  я думаю, Верховная Рада должна окончательно определиться с тем, когда мы сможем и должны принять закон о бюджете на текущий год.

 

     Премьер-министр совершенно  справедливо сказал,  что принятие закона о бюджете далее апреля затягивать нельзя.  В мае мы  должны принять  бюджетную резолюцию и положить начало работе над проектом закона о бюджете на следующий год.

 

     Насколько реально принять все  те  законы,  о  которых  здесь говорилось, до конца апреля и до рассмотрения закона о бюджете?

 

     Я хотел бы обратить ваше внимание на то,  что сегодня закон о бюджете,  конечно же,  не может быть принят  на  старой  налоговой основе, на которой проект его был принят в первом чтении в декабре прошлого года.  Дело в  том,  что  после  декабря  Верховная  Рада Украины   приняла   ряд   важнейших  налоговых  законов,  которые, безусловно,  формируют новую налоговую основу.  И в  любом  случае проект   Закона   о   бюджете   на  1997  год,  безусловно,  будет рассматриваться уже на этой налоговой основе.

 

     Напомню, что мы приняли важнейший Закон о внесении  изменений и  дополнений  к Закону о системе налогообложения.  Это фактически новая редакция закона,  и в соответствии  с  его  нормами  мы  уже уменьшили  налоговый  пресс примерно на 2 миллиарда гривень в год. Это те деньги,  которые должны остаться  у  наших  предприятий.  И провозглашенный  в  начале  налоговой  реформы  курс  на  снижение налогового пресса в значительной мере реализован нами уже сегодня.

 

     Мы много говорили о том, что надо снижать налоги, а некоторые из   них  менять.  И  мы  сделали  это  сознательно.  Да,  отменен специальный налог с оборота,  который использовался для пополнения дорожного фонда,  но комиссия подготовила законопроект, которым мы предлагаем  закрепить  за   дорожным   фондом   другие   источники финансирования.

 

     Вполне логично,  что  в  дорожный  фонд  должны поступать все налоги, связанные с эксплуатацией автотранспорта, такие, например, как  налог  с  собственников транспортных средств (соответствующий закон мы приняли),  акцизные сборы и ввозные пошлины на  бензин  и нефтепродукты (мы можем их закрепить за дорожным фондом), акцизные сборы и пошлины на  импорт  автомобилей.  На  дороги  должны  идти отчисления,  которые связаны с автотранспортом, потому что платить их должен тот, кто пользуется дорогами.

 

     Точно так же отменены специальные взносы в фонд занятости, но это  значит,  что  за этим фондом будут закреплены другие доходные источники.

 

     Я бы добавил к этому,  что нами  отменены  также  специальные взносы в фонд охраны труда,  отчисления в многочисленные бюджетные фонды,  выведен из  состава  государственного  бюджета  пенсионный фонд.  И  мы  должны  понимать,  что столь радикальные изменения в нашей бюджетной и  в  нашей  финансовой  системе  требуют  от  нас срочного законодательного урегулирования тех проблем,  которые еще не урегулированы.  Мы готовим соответствующие  проекты,  и  завтра некоторые из них будут внесены на рассмотрение Верховного Совета.

 

     Поэтому стремиться сейчас вернуть все назад, испугавшись, что мы  не  только  продекларировали,  но  и  реально  уменьшили  этот налоговый   пресс,   конечно   же,   нельзя.   Надо  идти  вперед, совершенствуя налоговую систему.

 

     Далее. Огромное значение имеет принятый нами Закон  о  налоге на  добавленную  стоимость.  Это  самый сложный и самый,  пожалуй, важный закон из всего налогового пакета.  Но теперь правительству, а  вместе  с  тем  и  нам с вами предстоит очень большая работа по законодательному урегулированию вновь возникающих проблем.

 

     Например, мы приняли решение о  концентрации  поступлений  от налога на добавленную стоимость в государственном бюджете.  Все мы знаем,  что этот налог в доходах местных бюджетов составлял от  30 до 40 процентов.  И,  конечно же,  мы по возможности должны срочно компенсировать  местным  бюджетам  потери,  которые  они   понесут вследствие  принятия  нами  такого  решения.  Значит,  должны быть срочно приняты  законодательные  акты,  способствующие  увеличению доходов местных бюджетов.

 

     Я мог  бы  и  более  детально говорить о законах,  которые мы приняли.  Но все сводится к одному выводу:  новая налоговая основа на  сегодня создана.  Мы можем спорить лишь о том,  достаточно или не- достаточно она широка.  И я вполне согласен с тем, что было бы очень   желательно  сегодня  или  завтра  принять  новый  Закон  о налогообложении прибыли. К сожалению, это нереально, потому что на это  потребуется  не  менее  двух-трех недель.  В лучшем случае мы смогли бы его принять либо в конце  апреля,  либо  в  начале  мая. Тогда  соответственно  отодвинется  и принятие закона о бюджете на этот год и затормозится подготовка проекта бюджетной резолюции,  а значит,  и  проекта  Закона  о  бюджете  на  следующий год.  Далее затягивать бюджетный процесс нельзя.

 

     Я думаю,  можно найти компромисс,  согласившись  с  тем,  что новая   налоговая   основа   создана.   Бюджетный   процесс  более тормозиться не может.  Для того чтобы закон о бюджете на этот  год был  принят  к  концу апреля,  проект его должен быть подан нам на рассмотрение буквально на следующей неделе, потому что нам для его принятия  понадобится  не  менее  двух  недель.  Исходя из этого я предлагаю принять постановление Верховной  Рады,  которым  обязать правительство  внести  проект  закона  о бюджете на этот год через неделю.

 

     Вместе с тем наша комиссия и Верховная  Рада  в  целом  будут делать  все  возможное,  чтобы названные здесь законопроекты также были рассмотрены и как можно быстрее приняты и введены в действие. Это будет возможно,  скажем,  с 1 июля нынешнего года. А остальные законопроекты  налогового  пакета,  безусловно,  будут  приняты  и введены  в  действие  до  1 января 1998 года,  то есть мы закончим налоговую  реформу  в  основном  к  началу  1998   года,   как   и предполагалось  известным  вам  Постановлением  Верховного  Совета Украины от 13 декабря 1995 года об основных  положениях  налоговой политики и налоговой реформе в Украине.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,   будь   ласка,  Вікторе  Івановичу.  Віктор Іванович вніс  пропозицію  прийняти  постанову,  якою  зобов'язати Кабінет  Міністрів протягом тижня подати на розгляд Верховної Ради проект бюджету.  Це дещо новий поворот у розгляді  цього  питання, тому я надаю слово Павлу Івановичу Лазаренку.

 

     Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.  Дякую.  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні народні  депутати!  Учора  на  зустрічі  під  головуванням Олександра   Миколайовича  були  присутні  більш  як  60  народних депутатів,  керівники фракцій, голови комісій. І ми домовилися, що

9-го числа вносимо на розгляд один проект закону,  12-го - другий, 22-го - третій. Я не хочу ще раз переконувати присутніх у тому, що коли  ми  приймемо  бюджет  без цих трьох законів,  то не матимемо того, про що йшлося. Які ще потрібні аргументи й довідки?

 

     Тому я прошу затвердити графік розгляду  законопроектів,  про які  вчора йшлося.  Усі ж погодилися,  не погодилися тільки Віктор Іванович і депутат  Немировський,  а  ми  ці  питання  здебільшого з'ясували.

 

     Я просив  би  в  такій  формі  не ставити питання у Верховній Раді, це призведе до негативних наслідків.

 

     ГОЛОВА. Павле Івановичу!  Графік розробляти не  потрібно,  бо розгляд цих законопроектів уже передбачено в плані роботи.  І вони розглядатимуться у строки, про які ви говорите. Але це йдеться про підготовку  податкового  законодавства,  а бюджет можна приймати і вводити ці нові податкові закони в процесі його виконання. Важливо тільки  забезпечити баланс у доходах і видатках,  ви ж це краще за мене знаєте.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.  Проект бюджету розроблено з урахуванням ПДВ і положень трьох законів,  про які щойно йшлося. І ми подамо його на розгляд через день після того, як розглянемо ці три законопроекти. Без них приймати бюджет навіть теоретично неможливо.

 

     ГОЛОВА. Павле  Івановичу,  ми  з вами некрасиво зараз робимо, ведучи дискусію.  Я знову змушений  запитати:  то  ви  відкликаєте бюджет, прийнятий у першому читанні, який ви внесли 15 вересня, чи ні?  Якщо відкликаєте, то логіка таких ваших дій зрозуміла. Бо той проект бюджету,  що є у вас,  не розглядався Верховною Радою.  І я просив би на це зважити.  Ми не можемо в таких  умовах  працювати. Верховна  Рада не має права відповідно до Конституції робити таким чином.

 

     Якщо ви  відкликаєте  проект  бюджету,  прийнятий  у  першому читанні,  то ми починаємо процес спочатку.  Іншого шляху просто не існує.

 

     Є потреба   обговорювати   пропозицію,   внесену    депутатом Сусловим?  Пропонують коротко обговорити.  Будь ласка, запишіться, хто  хоче  взяти  участь  в  обговоренні.  20  хвилин   вистачить? Домовилися.

 

     Депутате Довгань, будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Селянська партія України.  Фракція  Соціалістичної  та  Селянської партій  України.  Я  член  Комісії з питань фінансів і банківської діяльності,  яку щойно представляв тут наш  голова  Суслов  Віктор Іванович.

 

     Ситуація, яка склалася навколо прийняття бюджету,  має не так економічне, як політичне забарвлення. Починаючи з вересня минулого року  Верховна  Рада могла прийняти не один бюджет,  але нас увесь час направляли по якомусь  неправильному  шляху,  підкидали  різні ідеї,  які зводилися до того, що треба зменшити податковий тиск на виробництво,  на платників податків.  Цього досягнуто в результаті важкої   роботи   Комісії  Верховної  Ради  з  питань  фінансів  і банківської діяльності і тимчасової спеціальної комісії.

 

     Можна продовжувати цю роботу,  чого вимагає  Павло  Іванович. Але  вже  середина  квітня,  а  над  проектами  таких  надзвичайно складних законів нашій комісії потрібно працювати ще  не  менш  як півтора  місяця.  Ми  ж  повернулися  з округів і бачимо,  у якому важкому  становищі  нині  народногосподарський  комплекс.  Місцеві адміністрації - районні та,  мабуть, і обласні - не знають, який у них може бути бюджет і як їм розраховуватися з  бюджетною  сферою. Не виплачується зарплата на підприємствах,  тому що там не знають, скільки треба платити, їх рахунки заблоковані, і таке інше.

 

     Тому Верховна Рада  сьогодні  повинна  прийняти  рішення  про прийняття бюджету на тій податковій базі, яка в нас є на сьогодні, і працювати далі,  щоб до прийняття бюджету на 1998 рік  закінчити роботу  над новим податковим законодавством.  Це позиція і фракції Соціалістичної та Селянської партій,  яку я представляю, і Комісії Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності,  членом якої я є.  Тому я закликаю народних депутатів  уважно  підійти  до цього питання й підтримати пропозицію,  яку внесли депутати Суслов і Сокерчак.

 

     ГОЛОВА. Депутат Болдирєв.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька    область).    Уважаемый     Председатель!     Уважаемый Премьер-министр!  Уважаемые коллеги!  Давайте отдадим себе отчет в том,  что со всеми нами происходит.  В  прошлом  году  мы  приняли бюджетную  резолюцию,  в  соответствии с которой Кабинет Министров должен был  разработать  и  внести  на  наше  рассмотрение  проект бюджета  на 1997 год.  Как член бюджетной комиссии свидетельствую, что такая работа велась.

 

     Однако по причинам,  не зависящим ни от Верховного Совета, ни от Премьер-министра, ни от Президента, была выдвинута новая идея - о необходимости  коренного  реформирования  налоговой  системы,  в результате  чего  бюджетный  процесс  на  полгода  был,  по  сути, приостановлен.  То есть  уже  изначально,  когда  был  представлен проект  бюджета,  рассчитанный  на  еще  не существующей налоговой базе,  было ясно,  что Верховный Совет не пойдет на поводу у  этих горе-реформаторов  и  никогда не примет важнейшие налоговые законы так называемым пакетом.  Хотя определенное давление и  со  стороны Премьер-министра, и со стороны Президента оказывалось. Но я думаю, что сегодня уже и Премьер-министр,  и Президент понимают,  что  их самих подставили.  Как известно,  один из авторов этого налогового пакета покинул правительство.

 

     Сейчас, я полагаю,  возникла совершенно иная ситуация, и мы в принципе  можем  найти взаимопонимание и с Премьер-министром,  и с Кабинетом Министров в целом,  и  с  Президентом.  Поэтому  нам  не следует  делать  трагедию из происходящего.  Если бюджет необходим нам  как  можно  скорее,  мы  должны  рассчитать  его,  исходя  из имеющейся на сегодня налоговой базы, то есть старая налоговая база плюс то, что мы приняли за последнее время, включая Закон о НДС. А если   же   вопрос   реформирования  для  высших  должностных  лиц государства важнее,  то тогда давайте ждать еще месяц и  принимать оставшиеся   два   закона   по   той   схеме,  которую  предлагает Премьер-министр.  То есть мы можем поступить либо так, либо так. И я  хотел  бы  услышать  на  этот счет мнение Премьерминистра Павла Ивановича Лазаренко.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые депутаты! Уважаемые члены Кабинета Министров!  Вы знаете,  что мы уже  пятый раз  переживаем такой глубокий политический конфликт между ветвями власти и всегда находим повод для этого конфликта.

 

     Сейчас искать,  кто прав,  кто виноват в том,  что  затянулся процесс принятия бюджета,  я думаю, не стоит, поскольку всем и так ясно: разработка проекта бюджета затянута правительством по разным причинам  и  надо  искать способ смягчить отрицательное влияние на экономику отсутствия бюджета.

 

     Что делать?  Я  считаю,  Александр  Александрович,  что  если правительство примет ваше предложение отозвать проект бюджета, это ничего не даст,  поскольку не повлияет  на  рассмотрение  проектов законов,   которые   нам   предстоит   принять.   Надо   четко   и последовательно работать  над  теми  проектами,  которые  есть,  в соответствии  с  договоренностью,  принятой на совещании фракций и групп,  а после принятия этих законов затребовать от правительства проект бюджета на новой законодательной базе.

 

     Поэтому давайте успокоимся, давайте прекратим это пикирование и будем работать в соответствии с договоренностью.  Этот  конфликт надо погасить.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової  реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька  область).  Депутатська  група "Реформи".  Наша депутатська група не  раз  висловлювалася  щодо  прийняття  нового бюджету.  Ми вважаємо, що оскільки сьогодні вже прийнято Закон про податок на  додану  вартість,  треба  прийняти  ще  три  податкові закони,  які  мають  стати  складовою  податкової бази для проекту бюджету 1997 року.  Я хотів би зупинити увагу на проектах саме цих податкових законів, оскільки з виступу Прем'єрміністра я не зовсім зрозумів позицію уряду.

 

     Перший - це законопроект про податок на прибуток підприємств. Без такого закону прийняти новий бюджет нереально.

 

     Другий проект - про платежі. Його прийнято в першому читанні, він  погоджений  у  всіх  депутатських  групах  і  фракціях,   які підтвердили,  що  погоджуються  на  цей  компромісний варіант.  Та раптом голова уряду заявляє,  що хоче відкликати цей законопроект. Мені це незрозуміло.

 

     Наступний законопроект  -  про  податок з фізичних осіб.  Він пройшов перше читання,  готовий для розгляду  в  другому  читанні. Тому  сьогодні  слід  визначитись:  або  уряд підтвердить,  що він працюватиме над цими  трьома  проектами  податкових  законів  (про платежі,  про  податок на прибуток і про податок з фізичних осіб), або ми змушені будемо проголосувати за той проект постанови,  який підготував депутат Суслов.

 

     Саме тому  я  пропонував  би Павлу Івановичу чітко відповісти нам,  чи він справді буде відкликати законопроект про  платежі  (я так зрозумів з його виступу). Тоді який сенс нам продовжувати далі цю тяганину з податковими законопроектами? Давайте приймати бюджет на тій податковій базі, яка в нас є сьогодні.

 

     Далі. Коли   за   графіком  будуть  внесені  на  наш  розгляд законопроекти  про  податок  на  прибуток  та  про   оподаткування фізичних осіб?  Саме виходячи з цієї інформації ми можемо приймати рішення щодо розгляду проекту бюджету.

 

     Той проект бюджету, який поданий у Верховну Раду, грунтується не на новій податковій базі.  До того ж ми розглядаємо чомусь лише нову податкову базу і не розглядаємо нових принципів  фінансування з бюджету.  Конституцією чітко визначено,  які податки за бюджетом якого рівня закріплюються.  А нам намагаються знову,  як  і  п'ять років   підряд,   нав'язати   рішення   про  те,  що  всі  податки збиратимуться  в  Києві   і   ми   знову   визначатимемо   процент відрахувань. Саме тому, якщо буде чітка

 

     позиція уряду   стосовно   бюджетної   реформи,   а  не  лише податкової,  і  стосовно  графіка  проходження   всіх   податкових законопроектів,  ми зможемо прийняти свідоме рішення щодо розгляду проекту бюджету на цей рік.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,  Одеська область). Прошу передати слово члену нашої фракції депутату Климпушу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КЛИМПУШ О.Д.,   голова   підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з  питань  паливноенергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Рахівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!  Гадаю,  всі  без  винятку присутні  в залі розуміють,  що треба приймати закони,  які б дали змогу  знизити  податковий  тиск.  Але   ми   спостерігаємо   дуже неконструктивну роботу і небажання шукати конструктивних шляхів.

 

     Хочу сказати,  що  в  нашої  депутатської групи склалося таке враження,  що робота  Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  сьогодні  дуже  деструктивна.  Вони  не шукають шляхів вирішення питання, а критикують, гальмують процес.

 

     Тому, гадаю,  найприйнятнішим було б надати функції  головної погоджувальній комісії,  яку очолює Мусіяка і яка дуже ефективно й серйозно працювала над документами.  Тоді ми уникнули б подвійного розгляду проектів у Верховній Раді.  Віктор Лаврентійович сьогодні хворий,  але треба шукати шляхи вирішення цього питання і дати цій комісії можливість працювати.

 

     Хочу сказати, що розробка проекту бюджету

- це не єдине,  чого ми  чекаємо  від  уряду.  Він  повинен  вжити конкретних  заходів щодо пожвавлення економіки,  відродження її на всіх напрямах.

 

     Я вважаю,  що нам треба шукати шляхи вирішення проблеми через прийняття тих трьох законів, які назвав Прем'єр, тому ми не можемо голосувати за постанову, проект якої запропонував Суслов.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гармаш.

 

     ГАРМАШ Л.І.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань оборони  і  державної  безпеки (Орджонікідзевський виборчий округ, Харківська  область).  Дорогие  депутаты  и  члены  правительства! Сейчас уже апрель,  а страна не имеет бюджета. Как свидетельствует мировой  опыт,  если  кто-то  не  выполняет  возложенные  на  него обязанности, он уходит в отставку. На Западе если слово, сказанное министром,  вызывает  различные  толки,  если  народ  возмущен,  в отставку уходят премьеры и министры.

 

     Мы говорим  о ситуации,  которая сложилась в нашей стране.  Я обращаюсь к вам,  народные депутаты. Все вы были в округах, видели плачущих,  не  имеющих средств к существованию ветеранов,  женщин, инвалидов.  Они приходят к нам на прием,  мы с  ними  встречаемся. Украина стонет от произвола, творящегося сегодня. Я спрашиваю вас: кто же повинен в этом?

 

     Сегодня вскользь упомянули человека,  который  во  всем  этом якобы повинен.  Но ведь если я, руководитель, подписываю документ, то несу полную ответственность  за  то,  что  подписал.  По  моему глубокому   убеждению   и   Президент,   и  Павел  Иванович  несут персональную ответственность за то,  что  происходит  в  экономике страны.  Если они отвечают за эти проблемы, то должны спрашивать с подчиненных.

 

     Кроме того,  я  хотел  бы  обратить  внимание  на   проблемы, связанные с региональной политикой. Это выплата заработной платы и так далее.  Сегодня регионы благодаря нашему голосованию оставлены без средств к существованию.  Думаю, более трех миллионов граждан, проживающих  в  Харьковськой  области,  представителем  которой  я являюсь,  не согласятся с концепцией бюджета, который формируется. Промышленность  Орджоникидзевского  района  и   всей   Харьковской области  лежит,  извините,  на  брюхе.  Нет той политики поддержки государственных    предприятий,    которую    проводили    раньше. Правительство  фактически  не  управляет  государственным сектором экономики, все происходит стихийно.

 

     Поэтому я прошу коллег депутатов проанализировать ситуацию  и принять взвешенное решение, согласовав его с законом, Конституцией и совестью.  Я предлагаю не поддерживать позицию правительства,  у них  было  время  для того,  чтобы исправить ошибки.  Я согласен с Александром Александровичем, что проект бюджета должен быть внесен в  соответствии с Регламентом и мы должны проголосовать,  как того требует Регламент.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Горбаль. Немає? Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ,  ІваноФранківська область). Депутатське    об'єднання    "Нація    і    держава".   Українська республіканська   партія.   Шановний   пане    Голово!    Шановний Прем'єр-міністре!  Шановні  колеги!  Ми  сьогодні розглядаємо дуже важливе питання і повинні вирішити його так,  щоб дати поштовх для виходу  із ситуації,  яка склалася навколо прийняття нового закону про бюджет.

 

     Я просив би не звинувачувати один одного.  Якщо ми будемо  це робити,   то  не  виконаємо  своїх  обов'язків.  Я  закликаю  всіх згуртуватися,  мобілізувати всі сили і  в  кінці  квітня  прийняти Закон  про  Державний  бюджет  на 1997 рік.  Очевидно,  ми змушені будемо працювати цілий місяць.

 

     Щодо проекту  цієї  постанови.  Я  не  підтримую  його.  Мені здається,  що  пропозиція  колеги  Климпуша  заслуговує  на увагу, власне, є згода на спільний графік. Працюватимемо за цим графіком, бо нам треба прийняти Закон про Державний бюджет.

 

     Крім того,    в    першому    пункті    проекту    постанови, запропонованого  нам,  сказано:  "Кабінет  Міністрів  України  має протягом одного тижня розробити і внести..."

 

     Ви розумієте,  це  така  річ,  що  не  розробляється протягом одного тижня.  До того ж нема ще для цього законної  основи.  Тому треба було б записати просто - внести.

 

     Я вважаю слушною пропозицію Климпуша: відредагувати і  прийняти  нову  постанову,  щоб  ми  бюджет  таки затвердили наприкінці квітня.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

 

     КIЯШКО С.М.,  заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Фракция Социалистической и Селянской  партий.  Спасибо,  Александр Александрович.  Когда  мы говорим о принятии бюджета,  то,  на мой взгляд,  необходимо прежде всего исходить из того, что бюджет надо принимать на той законодательной базе, которая есть. Наверное, это ни у кого не вызывает сомнений.  А разговоры о том,  кто виноват - Кабинет Министров,  Президент, Верховный Совет, - не приведут ни к чему хорошему. Поэтому я предложил бы следующую схему рассмотрения данного вопроса.

 

     Правительство должно  четко сказать нам,  той налоговой базы, которую Верховный Совет уже принял,  с учетом  тех  двух  законов, которые мы еще будем принимать,  достаточно для того,  чтобы можно было сформировать бюджет?  Если этого достаточно,  то мы можем, не принимая   проекта   постановления,   предложенного   Сусловым   и Сокерчаком,  говорить о внесении на основе новой налоговой системы того проекта бюджета,  который предлагает правительство.  Если это невозможно, то необходимо тогда четко заявить, что Верховный Совет принимает  постановление,  проект которого предложили наши коллеги Суслов  и  Сокерчак,  о  том,  что  в  течение  недели  либо  двух правительство  вносит  на  рассмотрение  Верховного  Совета проект бюджета,  сформированный на  существующей  налоговой  системе.  Мы проходим  всю  процедуру  его  рассмотрения  и  принимаем  либо не принимаем соответствующее решение.

 

     Поэтому я хотел бы обратиться к  Павлу  Ивановичу,  чтобы  он четко нам сказал сегодня, что надо, в результате каких действий мы можем  сформировать  бюджет,  который  подходит   Украине.   Если, допустим,   принятие   закона   о   налогообложении  собственности предприятий  нужно  как  политический  шаг  для  принятия  проекта бюджета в первом чтении (а вы знаете,  что в этом году,  даже если мы примем этот закон,  он в действие  не  будет  введен,  а  будет введен  в  1998  году),  мы  можем  это  сделать  для того,  чтобы облегчить правительству взаимоотношения с  Международным  валютным фондом  и другими организациями.  Если на такой шаг пойти,  то,  я думаю, где-то в конце апреля мы начнем рассмотрение нового проекта бюджета и где-то в начале мая будут все шансы для того,  чтобы его принять.

 

     Но для  этого  нужно  четко   согласовывать   взаимоотношения Верховного Совета, Кабинета Министров, чтобы взаимного пикирования дальше просто не происходило.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Нельзя не высказать несколько основополагающих моментов при рассмотрении этого вопроса.

 

     Первое. При  всем моем глубоком уважении к Виктору Ивановичу, его выступление показало,  что Комиссия  по  вопросам  финансов  и банковской  деятельности  полностью  оторвала налоговую реформу от результатов поступлений  в  бюджет,  то  есть  от  доходной  части бюджета.  Получается  так,  что  налоговые законы сами по себе,  а доходы бюджета сами по себе.  Ну,  спросите,  пожалуйста, когда мы так  широко  рекламируем  новый  Закон  о системе налогообложения, какое   отношение   к   работе   предприятий   имеет    ликвидация обязательного  поступления  в  бюджет разницы в ценах на природный газ?  Или,  например,  платы  за  транзит  природного  газа?  Или, например,  выручки  от  реализации  товаров  и  других  предметов, конфискованных   таможенными,   правоохранительными   и    другими уполномоченными органами? И еще 14 обязательных платежей в бюджет, которые в общей сумме составляют 2,5 миллиарда и которые  никакого отношения  к  деятельности  конкретных промышленных предприятий не имеют.  Так должны мы взвешивать последствия  принимаемых  решений для сбалансированности доходов бюджета или не должны?

 

     Второй важнейший  момент.  Мы приняли проект бюджета в первом чтении,  Александр Александрович.  Что это означало? Это означало, что  мы  утвердили  рамки  расходов государственного бюджета и его дефицит. Вот в этих рамках и движемся дальше.

 

     Третий момент.  Мы  приняли  постановление,  которым  обязали правительство немедленно внести нам проект бюджета, подготовленный на  действующей  налоговой  базе.  Но  мы  же  непрерывно   вносим изменения  в  эту  налоговую  базу!  Можно наконец-то понять,  что нельзя работать над проектом бюджета,  когда  непрерывно  вносятся изменения в налоговую базу?  Ну,  например,  мы приняли только что Закон о  налоге  на  добавленную  стоимость.  Он  будет  введен  в действие  с  1 июля.  Так должны мы немедленно пересмотреть проект бюджета и убрать оттуда, так называемые, выпадающие доходы?

 

     Следующий чрезвычайно важный момент: сбалансированность государственного  и  местных бюджетов.  Об этом говорил Соболев.  Неужели же мы не понимаем,  что, жестко закрепив ПДВ  за  доходами центрального,  государственного бюджета,  мы тем самым лишили доходной базы местные бюджеты?  К кому тогда мы  свои вопросы  обращаем?  Что  требуем  переделать?  Не  лучше  ли  нам, принимая налоговые законы,  думать об их последствиях для бюджета, о чем мы неоднократно говорили?

 

     Дальше. Возможность  обеспечения мобилизации доходов бюджета. Уважаемые  коллеги!  Мы  должны  думать  о  последствиях  принятия бюджета  для  возможности  функционирования  всей системы бюджетов нашей страны:  и районных,  и  городских,  и  областных.  Закон  о платежах,  я  совершенно  ответственно  говорю,  в  той  редакции, которая представлена,  и об этом  совершенно  справедливо  сегодня говорил Премьер, практически лишит надежных источников поступлений бюджеты всех уровней.  Мы об этом должны  думать  или  не  должны? Значит, нужна совершенно другая редакция закона.

 

     В заключение   я   скажу:  да,  бюджетная  комиссия  в  целом поддержала  необходимость   уменьшения   налогового   пресса.   Мы приветствуем принятие Закона о НДС, хотя видим там несовершенства, и  считаем,  что  в  течение  апреля  вполне  можно  принять   два основополагающих  для доходов бюджета страны закона.  Это законы о налогообложении доходов физических лиц и прибыли  предприятий.  От этих  двух законов зависят доходы бюджета.  И в течение апреля,  я полностью отвечаю за свои слова,  мы можем  принять  на  основании этих  трех  законов бюджет страны с последующей его корректировкой по итогам первого квартала и первого полугодия.

 

     ГОЛОВА. Шановний Миколо Яновичу! Я не хочу ні коментувати, ні продовжувати  дискусію  в  такому  тоні.  Ідеться про те,  що ваша претензія по  суті  головним  чином  стосується  бюджетної,  а  не податкової   комісії.  Податкова  комісія  зобов'язана  розробляти законопроекти,  які вносяться, і вона це робить. А щодо узгодження всієї  бюджетної  системи на основі законів,  то це якраз завдання бюджетної комісії і уряду.  Це є зміст бюджету з тими параметрами, які ми прийняли в першому читанні.

 

     Я гадаю, що нам потрібно все-таки завершити обговорення цього питання.  Павле Івановичу,  ви  маєте  бажання  висловитися?  Будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І.  На  засіданні  робочої  групи,  у якому брали участь  керівник  податкової  адміністрації,   міністр   фінансів, міністр   економіки,   Прем'єр-міністр,   ми   погодили   повністю готовність,  терміни і механізм розгляду проекту бюджету,  про  що говорили я і щойно пан Азаров.  Ми маємо можливість на цьому тижні розглянути в першому читанні зміни до деяких  законодавчих  актів. 15  квітня,  наступного  вівторка,  розглянути  в  другому читанні проект Закону  про  оподаткування  прибутку  підприємств  і  22-23 квітня - проект Закону про оподаткування доходів фізичних осіб.

 

     Якщо не вистачило два місяці - з 14 лютого до 15 квітня,  щоб розглянути поправки, то не вистачить і двох з половиною місяців. І непотрібно   на   цьому  спекулювати,  шановні  присутні.  Тому  я звертаюся  до  вас:   отакий   графік.   Я   ще   раз   наголошую: Прем'єр-міністр, віце-прем'єр з питань економічної реформи, голова податкової адміністрації, міністр фінансів, міністр економіки - ми разом із вами будемо тут погоджувати, знаходити рішення і рухатись далі протягом квітня з тим, щоб наприкінці місяця прийняти бюджет. Така чітка позиція уряду, тих міністрів, яких я щойно згадав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Обговорення  питання  відбулося,  пропозиції внесено. Якщо розглядати цей проект постанови,  то, на мою думку, треба там передбачити   й   підтримку   Прем'єр-міністра  щодо  необхідності прискореного розгляду податкових законодавчих актів,  про які  він говорив.  Тобто  сформулювати  так  останній пункт:  "Погодитися з пропозиціями Прем'єр-міністра Лазаренка щодо термінового  розгляду проектів нових податкових законів".

 

     Але є    проект    постанови,   внесений   суб'єктами   права законодавчої ініціативи  депутатами  Сусловим  і  Сокерчаком.  Цей проект постанови я ставлю на голосування за основу.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Цей проект приймати неможливо...

 

     "За" - 126.

 

     ГОЛОВА. Павле  Івановичу,  ми  врахуємо  і  вашу  пропозицію. Тільки є регламентна норма.  Вона  стосується  всіх  депутатів,  і Прем'єрміністра в тому числі:  коли йде голосування,  ніхто не має права говорити.

 

     Я ще раз ставлю на голосування  за  основу  проект,  внесений депутатами Сокерчаком і Сусловим.

 

     "За" - 134.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Дякую, я завжди вірив у таке добре ставлення і розуміння.

 

     ГОЛОВА. Павле Івановичу,  будь ласка,  прошу уваги.  Я тільки хотів   сказати,  що  і  Верховна  Рада,  і  Кабінет  Міністрів  у бюджетному процесі є заложниками  інтриги,  і  нам  треба  перейти через  цю  інтригу.  І  Кабінету  Міністрів,  ще  раз повторюю,  і Верховній Раді.  Тому що  спекуляції  довкола  бюджетного  процесу передбачають  далеко інші цілі,  аніж прийняття бюджету і зниження податкового тиску.  Треба  на  це  все  зважати.  На  мій  погляд, постанова  з  доповненням,  про  яке сказав Прем'єр-міністр,  була своєрідним захистом для Кабінету Міністрів,  щоб він міг  діяти  в конституційному полі, працюючи над податковим законодавством.

 

     Хто хоче  висловитися  з  мотивів голосування?  Десять хвилин усього.  Запишіться,  будь ласка.  Якщо є потреба,  передайте один одному слово. Депутату Гетьману я першому пообіцяв надати слово як керівнику депутатської групи, тут уже просто незручно. Будь ласка. За ним - депутат Степанов.

 

     ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський  виборчий округ,  Черкаська  область).  Шановні  народні депутати!  Я цілком підтримую позицію і Голови нашого парламенту,  і  Прем'єр-міністра про  те,  що  бюджет  приймати потрібно.  I я підтримую пропозицію Прем'єра про  потребу  затвердити  сьогодні  графік  розгляду  цих документів. Хотіли б ми того чи не хотіли, але треба готуватися до складання бюджету 1998 року.  Ми повинні вже  знати,  що  бюджетна резолюція  має  будуватися на нових податкових законодавчих актах. Тому такий графік потрібно затверджувати. Це перше.

 

     Друге. Я відкидаю сказане паном Климпушем,  що всі  негаразди йдуть  від  комісій  з  питань  бюджету  і  з  питань  фінансів  і банківської діяльності.  Справа в тому,  що наша  комісія  справді перевантажена.  Тому, Олександре Олександровичу, вношу пропозицію: надати  статус  головної  погоджувальній  комісії,   зміцнити   її працівниками з профільної комісії і приймати ці акти одночасно. Не можна,  щоб одна комісія розглядала їх в  одні  терміни,  а  потім передавала   в   іншу   комісію.   Цим   самим  ми  стримуємо  хід законодавчого процесу.

 

     Я пропоную надати погоджувальній  комісії  права  головної  і передати пакет документів у цю головну комісію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я  додам  хвилину  тим,  хто  буде  говорити пізніше. Вадиме Петровичу, практично це реалізувати не можна. Можна зробити інакше:   частину   законопроектів  передати  комісії  тимчасовій, надавши  їй  права  головної,  а  інші  нехай  розглядає   комісія профільна.  Не  можна  просто виходячи з необхідності розвантажити комісію (Шум у залi).

 

     Але вони ж повинні узгоджувати документи один з одним!  І є у нас  профільна комісія,  яка володіє матеріалом.  Давайте тоді так зробимо: цих членів комісії тимчасово введемо до складу профільної комісії,  нехай  вони працюють там.  А іншого виходу просто немає! Тим паче,  якщо не помиляюся,  вони  всі  і  входять  у  профільну комісію, тільки представляють різні фракції.

 

     Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий    округ,   Луганська   область).   Уважаемый   Александр Александрович!  Уважаемый  Павел  Иванович!   Уважаемые   народные депутаты!  Не  хотелось  бы,  чтобы  сложилось  такое мнение,  что Верховный Совет против принятия бюджета Украины на  1997  год.  Но многие из нас понимают, что новая налоговая политика, предложенная Кабинетом Министров,  не имеет  решающего  значения  для  принятия бюджета  на  1997 год.  Налоговая система,  действительно,  играет большую роль в возрождении экономики. Но давайте подумаем. Если не изменятся  политика  инвестиций  в народное хозяйство,  банковская система, структура внешней торговли, если государство не возьмется за  жесткое  управление  экономикой,  то  одна  налоговая система, предложенная в нынешнем виде, ничего не даст.

 

     Поэтому я согласен и с Александром Александровичем Морозом, и с   Виктором   Ивановичем  Сусловым:  необходимо  принять  бюджет, спокойно  обсудив  все  налоговое  законодательство.  У  нас  есть возможность  по  итогам  первого  полугодия корректировать бюджет. Надо принять такую политику.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Боженко.

 

     БОЖЕНКО О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань  молоді,  спорту  і  туризму (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Прошу слово передати депутату Терещуку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань культури  і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область).  Спасибо. Всеукраинский союз рабочих. Уважаемый Александр   Александрович!  Уважаемый  Павел  Иванович!  Уважаемые депутаты!   Я   поддерживаю   позицию,   высказанную   Александром Александровичем,  о  том,  что  за этой коллизией стоит совершенно другой интерес,  ради  достижения  которого  сталкивают  Верховный Совет  и  Кабинет  Министров.  И  то,  почему у нас не принимается бюджет,  и то,  почему у нас не  выплачивается  заработная  плата, обусловлено  одним  -  крахом социально-экономического курса,  так называемой рыночной трансформации  экономики.  И  если  на  основе требования Всеукраинского союза рабочих 18 марта Кабинет Министров начал делать шаги по усилению государственного  регулирования,  то эти   шаги   непоследовательны,  поэтому  и  блокируется  принятие бюджета.

 

     В заключение я хотел бы сказать, что 5 апреля координационный совет  Всеукраинского  союза  рабочих  принял  решение  продолжить всеукраинскую акцию протеста,  начатую 18 марта, 1 мая, потому что ни  ответ  Кабинета  Министров,  ни  ответ  Верховного  Совета  не направлены на удовлетворение требований  этой  акции  протеста.  И особенно хочу обратить внимание на то, что Президент не дал ответа до сих пор, что недопустимо.

 

     Если мы пойдем по этому  пути,  то  не  будет  проблем  ни  с бюджетом, ни с Верховным Советом, ни с Кабинетом Министров.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комісії  Верховної  Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка  офіцерів  України,  група  "Реформи".  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  члени  уряду!  Я   підтримую пропозиції  попередніх  промовців  про  те,  що Верховна Рада може розглядати  проект  бюджету,   якщо   буде   відкликано   внесений попередній  проект бюджету.  Але я бачу з результатів голосування, що ті люди,  які виступають  проти  розгляду  закону  про  бюджет, підтримують, на жаль, пропозиції, які лунали з боку уряду.

 

     Тому я підкреслюю,  а це збігається з позицією нашої фракції, що тільки після  відкликання  того  проекту,  який  був  внесений, Верховна Рада згідно з діючим законодавством може розглядати новий проект бюджету.  I  ще,  шановний  Прем'єр-міністре,  я  хотів  би зауважити,  що правильно попередній промовець сказав:  не потрібно бачити  в  податкових  законах  панацею  і  думати,  що  зміниться ситуація.  Не варто обдурювати себе насамперед і український народ

- ситуація  не  зміниться,  тому  що  надто  глибока  криза.  Якщо зміниться  ситуація протягом трьох років,  то дякувати Богу за це. Не потрібно обіцяти,  що завтра стане краще.  Треба людям говорити правду,  що  з прийняттям бюджету на новій податковій основі краще не буде.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Паламарчук.

 

     ПАЛАМАРЧУК В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності  (Миколаївський  сільський виборчий округ,  Миколаївська область). Олександре Олександровичу! Прошу передати слово Павлу Мовчану.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Коломийський  виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України. Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановний  Павле  Івановичу! Шановні  колеги!  Зрозуміла річ,  що ми взагалі принципово міняємо ситуацію в податковій сфері,  а тому приймаємо бюджет не на  1997, не  на  1998,  а  на  цілий ряд років.  І виходячи саме з цього ми мусимо  враховувати  побажання  уряду,  розуміючи,  що   політичні інтриги,   які   занесені   до  цього  залу,  і  не  тільки  вони, наелектризували все суспільство.  Нам же  треба  подолати  всі  ці політичні моменти.  Олександре Олександровичу, я звертаюся до вас: ми зможемо працювати,  як кажуть,  на  паралельних  обертах,  якщо послідовно будемо приймати ті закони,  які необхідні.  Я підтримую таку  послідовність  і  вважаю,  що  ця  пропозиція  мусить   бути проголосована.    Паралельне   проходження   проекту   бюджету   з необхідними поправками треба робити.  Це єдиний спосіб, який дасть нам   можливість   працювати  без  політичних  інтриг  і  взаємних поборювань.  Я  вважаю,  що  треба  якнайскоріше  сформулювати  ці пропозиції   та   внести   на   розгляд   з  урахуванням  графіка, запропонованого Прем'єр-міністром.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Всі,  здається,  виступили,  хто записався.  Я маю на увазі  з  мотивів  голосування  протягом десяти хвилин.  Є ще одна пропозиція.  Вона  внесена,  і  я  зобов'язаний  її  поставити  на голосування.  Це  пропозиція  депутата Єльяшкевича:  запропонувати Кабінету Міністрів  України  терміново  відкликати  проект  Закону України  про  Державний  бюджет  України на 1997 рік,  розглянутий Верховною  Радою  України  у  першому   читанні,   у   зв'язку   з невідповідністю   вищезгаданого   проекту  Конституції  України  і прийнятим змінам у податковому законодавстві.

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 163.

 

     Теж не набирає потрібної кількості голосів.  Тому я  пропоную взяти  до  відома інформацію Прем'єр-міністра України,  інформацію голови комісії Верховної Ради,  попрацювати над проектом бюджету і податковим  законодавством  у порядку,  визначеному Конституцією і Законом про бюджетну систему.  Тут голосувати не потрібно.  Робота триватиме. Необхідні консультації ведуться і будуть вестися.

 

     Але йдеться  про  те  (і  правильно  сказали  з цього приводу депутати Білоус і Степанов),  що це не панацея від усіх бід. Треба глибше  дивитися  на  цю  проблему,  а  тим  часом  прискорити  по можливості підготовку законодавчих актів,  пов'язаних із податками як основою формування бюджету.

 

     Пропозиції, які вносив Прем'єр-міністр щодо термінів розгляду тих чи інших проектів законів,  враховані в плані нашої роботи. Ми вже  завтра починаємо розглядати деякі законодавчі акти.  Я просив би, щоб усі серйозно поставилися до цієї справи.

 

     Пропозицію Вадима  Петровича  Гетьмана  щодо   надання   прав головної  комісії  тимчасовій  комісії  з  підготовки законодавчих актів,  пов'язаних з  оподаткуванням,  ми  розглянемо  в  робочому порядку.  I  на  пленарному  засіданні Верховної Ради визначимося, якщо буде в тому потреба.  Я маю на увазі,  якщо  буде  можливість розвести  податкові  закони  таким чином,  щоб один одному вони не суперечили,  то тоді визначимося з цього приводу.  Я просив би  на цьому завершити дане питання.

 

     __________________

 

     Наступне питання  в нашому порядку денному - про стан безпеки і перспективи розвитку ядерної енергетики в  Україні  та  проблеми стосовно закриття Чорнобильської АЕС (Шум у залi).

 

     Прошу уваги.  Незрозумілий  рух.  Мається  на  увазі  в залі. Сідайте, будь ласка, Вікторе Герасимовичу, Катерино Семенівно!

 

     Володимире Івановичу! Дмитре Степановичу! Я прошу не заважати уряду  слухати  важливе питання.  Володимире Іллічу,  я прошу вас, сідайте на місце.

 

     Доповідає Валентин  Васильович  Єфіменко,  заступник   голови Державного комітету по використанню ядерної енергії. Будь ласка.

 

     ЄФIМЕНКО В.В.,   заступник   голови  Державного  комітету  по використанню ядерної енергії.  Шановний  Голово!  Шановні  народні депутати!  Шановні  присутні!  Дозвольте доповісти вам про стан та роботу атомної енергетичної галузі.

 

     Техніко-економічні показники за 1996 рік, як абсолютні, так і відносні,  були найвищими за весь час існування атомної енергетики України.  Атомними  електростанціями  було  вироблено   майже   80 мільярдів  кіловат-годин  електроенергії або приблизно 44 відсотки загального   обсягу    виробленої    електроенергії.    Коефіцієнт використання  встановленої потужності становив майже 67 відсотків. Цьому сприяло введення в експлуатацію в жовтні 1995  року  шостого енергоблока Запорізької АЕС...

 

     ГОЛОВА. Валентине Васильовичу, вибачте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Ще  раз  прошу  всіх:  не  заважайте уряду працювати!  Вікторе Герасимовичу! В'ячеславе Михайловичу! Сідайте, будь ласка.  Петре Іллічу,  не заважайте уряду працювати.  Я прошу вас,  заспокойтеся.  І щоб не пропустити цей момент, о 12 годині я прошу всіх керівників фракцій і груп зайти до залу президії.

 

     А тим часом говорить Валентин Васильович Єфіменко.

 

     Будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО В.В. Підвищенню показників роботи галузі в 1996 році сприяло  введення  в  експлуатацію  в  жовтні  1995  року  шостого енергоблока  Запорізької АЕС,  підготовка до якого почалася одразу після скасування мораторію на будівництво  нових  АЕС  і  фактично виконувалася на власні кошти Запорізької АЕС.

 

     Підвищення коефіцієнта  використання  встановленої потужності було результатом реалізації заходів щодо усунення причин затирання ОРСУЗ   та  впровадження  кулькоочистки  конденсаторів  на  деяких блоках.

 

     У роботі  АЕС  зафіксовано  82   порушення,   стосовно   яких проведено  розслідування  згідно  з чинними нормами та правилами і оформлено звіти.  Кількість порушень  зменшилася  на  5  відсотків порівняно  з  1995 роком.  Це свідчить про те,  що експлуатаційний рівень безпеки вдалося  підтримувати  на  досягнутому  рівні,  але запланованого  підвищення  безпеки  АЕС  не  досягнуто  через брак коштів.

 

     Заходи щодо підвищення  безпеки  в  1996  році  реально  були виконані  приблизно  на 30 відсотків,  щодо зміни обладнання,  яке вичерпало свій ресурс, 82 відсотки від запланованих показників.

 

     У першому кварталі 1997 року плани виробництва електроенергії виконано  на  104  відсотки.  Коефіцієнт використання встановленої потужності  досяг  84,7  відсотка.  Частка   АЕС   у   виробництві електроенергії   в  Україні  в  першому  кварталі  становила  45,6 відсотка.  Кількість порушень у роботі за перший квартал - 12  (за той самий час у 1996 році було 16).

 

     Проблеми Чорнобильської  АЕС є найбільш напруженими в галузі. Вони в основному поділяються на три  групи:  перетворення  об'єкта "Укриття"  в  екологічно  безпечну  структуру,  соціальні проблеми персоналу станції та міста  Славутича;  виведення  з  експлуатації енергоблоків  ЧАЕС до 2000 року.  Дещо детальніше на цих проблемах спиниться    генеральний    директор    виробничого     об'єднання "Чорнобильська АЕС" Сергій Костянтинович Парашин.

 

     Підприємства галузі  в  1996  році працювали у вкрай складних фінансових умовах. Основною продукцією галузі є електрична енергія (96 відсотків), реалізація якої є джерелом фінансування самих АЕС, інших підприємств галузі та інших галузей,  що  є  постачальниками товарів та послуг для атомної енергетики.

 

     За минулий   рік   атомними   станціями   України   вироблено електроенергії та  теплоенергії  на  суму  3,3  мільярда  гривень, реалізація  при  цьому  становила 2,6 мільярда,  або 80 відсотків. Разом із тим грошових коштів на розрахункові рахунки АЕС  надійшло 206  мільйонів  гривень,  або  6,2  відсотка вартості реалізованої електроенергії.

 

     В умовах  неплатоспроможності  споживачів  електроенергії   з метою  забезпечення  ядерним  паливом  і  проведення  запланованих ремонтів  АЕС  змушені  були   застосувати   всі   можливі   форми розрахунків,  у  тому  числі  взаємозаліки  (70 відсотків товарної продукції та адресна реалізація  становила  3,1  відсотка).  Варто зауважити,  що  АЕС  віддають  усю  вироблену  електроенергію  НДЦ Міненерго, який продає її споживачам.

 

     Адресна реалізація використовувалася для  закупівлі  ядерного палива, запасних частин, частково на виплату заробітної плати...

 

     ГОЛОВА. Валентине  Васильовичу,  я  прошу  вибачити.  Ще  раз звертаюся до депутатів.  Ми розглядаємо зараз питання,  на порядок важливіше  від  попереднього.  Ви  вдумайтеся  у  стан справ у цій галузі,  про  що  говорить  доповідач,  і  ви  зробите  правильний висновок  відносно  того,  що  я  сказав.  Це на порядок важливіше питання від того,  що ми розглядали перед цим! Будьте уважні! І не заважайте уряду слухати інформацію і відповіді на запитання.

 

     Будь ласка.

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Дякую.  Взаємозаліки  дали можливість вирішити питання фінансування  окремих  напрямів  господарської  діяльності атомних  станцій,  водночас  усієї напруги розрахунків з бюджетом, погашення заборгованості щодо  заробітної  плати  та  фінансування інших   нагальних  потреб,  яке  можливо  вирішити  лише  "живими" грошима, не було знято.

 

     Так, наприклад, у 1996 році платежів у бюджет, позабюджетні і державні  цільові фонди та заробітної плати по АЕС було нараховано 690  мільйонів  гривень,  що  у  3,3  раза  перевищує  надходження грошових коштів на розрахункові рахунки.

 

     Сплачено податків,  зборів  та інших обов'язкових платежів на суму 326 мільйонів гривень, або майже 69 відсотків.

 

     Враховуючи, що в середньому щомісяця на рахунки АЕС надходить приблизно  20  мільйонів  гривень,  погасити тільки заборгованість перед бюджетом,  позабюджетними та державними цільовими фондами за станом на 1 січня 1997 року можна за 10,5 місяця.

 

     Продовжує зростати    борг    НДЦ   за   відпущену   атомними електростанціями електроенергію.  З початку 1996 року він  зріс  з 0,9  мільярда  гривень  до  1,72 мільярда гривень,  що рівнозначно тому, якби шість місяців АЕС працювали без оплати.

 

     Фінансові проблеми  атомних  електростанцій,  у  свою  чергу, вплинули   на   економічне   становище  підприємств,  господарська діяльність яких різною мірою залежить від  платоспроможності  АЕС. Наприклад,  через  неплатежі  атомних  станцій заборгованість щодо заробітної плати на підприємстві "Львівенергоремонт"  становить  6 місяців; "Атомремонт" - 4,5 місяця; у будівельних організаціях - у середньому 5 місяців.

 

     Постійно зростає заборгованість щодо  платежів  до  галузевих фондів. Наприклад, заборгованість АЕС перед фондом ядернопаливного циклу на 1 січня 1997 року становила майже 560 мільйонів  гривень. У  той  же час із цього фонду фінансується національне виробництво урану, гафнію, цирконію тощо. В такій ситуації говорити про швидке створення   власного  ядерно-паливного  циклу,  як  ви  розумієте, неможливо.

 

     Пропозиції Держкоматому      щодо      шляхів       погашення заборгованності,   забезпечення  фінансування  ремонтних  кампаній розглядалися  у  відповідних  структурах  уряду.   Серед   них   - проведення банківських заліків щодо взаємних боргових зобов'язань, удосконалення  системи  розрахунків  на  енергоринку,   проведення взаємозаліків  з  бюджетними  організаціями щодо боргів за спожиту електроенергію та інші.

 

     Перспективи розвитку.  Основні   напрями   розвитку   атомної енергетики   України  визначені  прийнятою  15  травня  1996  року Національною енергетичною програмою,  що  містить  чотири  основні розділи:  підвищення  безпеки  АЕС;  введення в експлуатацію нових енергоблоків;   створення   ядерно-паливного   циклу;   зберігання відпрацьованого   ядерного   палива,   переробка   і   захоронення радіоактивних відходів.  Для реалізації цієї  програми  (у  період 1995-2010 років) потрібно більш як 9 мільярдів гривень.

 

     Зупинюсь на   окремих   розділах  програми.  Щодо  підвищення безпеки  АЕС  Держкоматомом  розроблено   низку   програм,   якими визначені  технічні та організаційні заходи з підвищення безпеки і надійності діючих блоків,  реалізувати які  необхідно  найближчими роками.  У  тому числі:  Програма першочергових робіт з підвищення безпеки АЕС,  з реакторами ВВЕР440, ВВЕР-1000, РБМК-1000; Державна програма  створення  національної  системи  підготовки  кадрів для атомної   енергетики   України;   Комплексна   цільова    програма забезпечення   пожежної  безпеки  кабельних  споруд  АЕС  України; Державна програма створення і впровадження автоматизованої системи технічних  способів  фізичного  захисту  АЕС  України  від загрози ядерного  тероризму   і   несанкціонованого   вилучення   ядерного матеріалу;   Програма   створення  і  реконструкції  АСУТП  діючих енергоблоків  АЕС  з  ВВЕР-1000;   Програма   розвитку   підгалузі поводження  з  РАВ;  Концепція  перетворення  об'єкта  "Укриття" в екологічно   безпечну   структуру,   виведення   блоків   ЧАЕС   з експлуатації до 2000 року і приведення їх в ядерно безпечний стан; Комплексна програма створення ядернопаливного  циклу.  Крім  того, розробляються і направлені на погодження ще деякі програми.

 

     Напрями подальшої   модернізації  повинні  визначатись  після виконання робіт з оцінки діючих блоків.  Про рівень виконання цієї програми я вже згадував.  І бухгалтерія тут досить проста.  Тільки на  виживання  АЕС  без  будь-якого  поліпшення,  без   будь-якого розвитку  потрібно  близько 30 відсотків надходжень від реалізації товарної продукції,  на ремонтну кампанію - близько 20  відсотків, на  заробітну  плату та платежі до бюджету - близько 10 відсотків; загалом - 60 відсотків.

 

     За перший  квартал  1997  року  надходження  з  усіма  видами платежів  становили  35  відсотків,  або майже половину потрібного обсягу. І це свідчить про те, що ми регресуємо.

 

     Введення в дію нових блоків.  Закінчення будівництва  другого блока   Хмельницької   та   четвертого   блока   Рівненської   АЕС передбачається за рахунок  кредитів,  які  будуть  надані  Україні згідно  з  умовами  Меморандуму  про взаємопорозуміння між урядами країн "великої сімки",  Комісією  Європейського  співтовариства  і урядом України щодо закриття ЧАЕС.

 

     За станом  на  1 квітня 1997 року закінчена розробка програми модернізації блоків, виконана попередня оцінка вартості витрат для добудови  блоків,  яка становить 940 мільйонів доларів,  з них 328 мільйонів - це вартість програми модернізації за тими умовами, які

 

     поставлені перед нами  Європейським  банком  реконструкції  і розвитку. Здійснюється якісне обстеження встановленого обладнання. Виконано  фінансовий  аналіз   проекту.   Закінчити   роботи   над фінансовим досьє планується на середину травня.

 

     З цього   питання  вноситься  така  пропозиція.  Прихильність розпочатим  реформам  в   енергетичному   секторі   з   посиленням фінансової  дисципліни  серед  споживачів  електроенергії.  Рівень безпеки,  який необхідно забезпечити до пуску блоків, повинен бути не  нижчий,  ніж  на  шостому  блоці  Запорізької  АЕС.  Це  дасть можливість зменшити вартість проекту більше ніж на 20 відсотків  і прискорити реалізацію.  Участь у поставках українських підприємств та  підтримка  фактично  існуючої  схеми  поставок,  яка   повинна зменшити  частку  відкритих  тендерів.  Якщо  ці  вимоги не будуть враховані банком,  потрібно  приймати  рішення  про  залучення  до фінансування   інших   організацій.   Держкоматомом   і  компанією "Енергоатом" розроблено пропозицію щодо вимог української  сторони для  подальших переговорів з метою забезпечення сприятливіших умов залучення кредитів.

 

     Розглядається питання   можливості   добудови   третього   та четвертого  блоків  Хмельницької  АЕС,  будівельна готовність яких становить приблизно 30 відсотків, та Ташлицької ГЕС - ГАЕС, що має будівельну   готовність   80  відсотків  і  може  бути  введена  в експлуатацію   протягом   двох   років   за   умови    достатнього фінансування.

 

     Створення ядерно-паливного   циклу.   Згідно   з   постановою Кабінету Міністрів України  від  12  квітня  1995  року  визначено основні  показники  комплексної програми створення ядернопаливного циклу в Україні,  фінансування якої передбачалося  з  відповідного галузевого фонду. Згідно з цією ж постановою проведено міжнародний тендер,  переможцем  якого  стало  акціонерне  товариство  концерн "Твел",  за  умови  надання  гарантій  уряду  Росії  щодо  цін  на природний  уран  та  послуги  по  його  збагаченню.  При  цьому  з найбільшою  економічною  ефективністю  Україна  використовує  свій науково-технічний та виробничий  потенціал  стосовно  цирконієвого сплаву і має змогу створити державний запас урану для незалежності від кон'юнктури ринку.

 

     Уряд Російської Федерації постановою від 8 травня  1996  року надав гарантії відповідно до умов тендера, після чого уряд України дорученням  Прем'єр-міністра  від  30  травня  1996  року  узгодив структуру  створення  національного  ядерного  палива.  На цей час узгоджено Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і  торгівлі й направлено до Мінатому Російської Федерації другу редакцію Угоди про    створення     Українсько-російськоказахського     спільного підприємства з реєстрацією його в Україні.

 

     ГОЛОВА. Валентине Васильовичу,  скільки вам ще часу треба? Ви використали вже 15 хвилин. Ще три хвилини? Будь ласка, завершуйте.

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Крім  того,  планується   створення   концерну "Ядерне паливо України". На цьому етапі створення ядерно-паливного циклу інформація про нього є досить делікатною і  потрібно  з  нею поводитись обережно.

 

     Зберігання відпрацьованого    ядерного   палива.   Згідно   з дорученням Кабміну в березні 1997 року розроблено та надіслано  на розгляд  Кабінету  Міністрів  програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом АЕС.  Нинішня діяльність у цій сфері спрямована на вивезення  відпрацьованого ядерного палива на переробку в Росію на комерційній  основі,  збільшення   місткості   існуючих   басейнів витримки,   пошук  партнерів  для  створення  контейнерних  сховищ відпрацьованого ядерного палива "сухого типу" на майданчиках АЕС.

 

     Постановою Кабміну затверджено Державну програму поводження з радіоактивними  відходами  в  Україні.  Згідно зі статтею 4 Закону України про поводження  з  радіоактивними  відходами  фінансування повинно  здійснюватися через спеціалізований державний фонд,  який на цей час ще не створено.

 

     Фінансування деяких  заходів  програми,  наприклад  створення центрального    підприємства   по   переробці   РАВ,   роботи   по рекультивації    хвостосховища     уранодобувної     промисловості здійснюються із фондів Держкоматому, але в недостатньому обсязі.

 

     Щодо структури   перебудови   галузі.   У  галузі  постановою Кабінету Міністрів створено національну  енергогенеруючу  компанію "Енергоатом",  завершується  робота  по створенню концерну "Ядерне паливо України",  готується створення компанії "Славутич" на  базі Чорнобильської АЕС - Центрального підприємства по переробці РАВ і, можливо,  підприємств по переробці РАВ  у  зоні  відчуження,  якщо Кабмін  прийме  рішення  про  передачу  їх  в одне відомство.  Для створення системи науково-технічної та інженерної підтримки галузі створюється   корпорація   "Атомтехенерго".  Планується  створення корпорації "Атоменергоремонт".

 

     Щодо приватизації.  Ми отримали підтримку Кабінету  Міністрів стосовно  першого  етапу  приватизації  -  корпоратизації  АЕС.  У майбутньому вважаємо необхідним  її  акціонування  зі  збереженням контрольного пакета акцій у держави.

 

     Приватизацію ПХЗ  та  СхідГЗК  дозволено.  Зараз  ми  над цим працюємо.

 

     Повертаючись до фінансового стану галузі  і  закінчуючи  свою промову,  хотів  би  спинитися  на  деяких  законодавчих питаннях. По-перше,  передбачені Законом України  про  використання  ядерної енергії  і радіаційну безпеку витрати експлуатуючої організації на реалізацію програм підвищення безпеки,  зберігання відпрацьованого ядерного  палива,  переробку,  захоронення  радіоктивних відходів, страхування персоналу,  населення у випадках ядерної шкоди, зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок, створення ядерно- паливного циклу та інші згідно з Законом України про оподаткування прибутку  підприємств  не  включається  у  собівартість продукції, покрити їх за рахунок прибутку за нинішнього  фінансування  галузі неможливо. Тариф на електроенергію при цьому не підвищується.

 

     По-друге, Закон  України  про внесення змін до Закону України про  систему  оподаткування  від  18  лютого  1997  року  фактично ліквідував  можливість створення галузевих фондів для фінансування згаданих вище програм.

 

     Відповідні пропозиції щодо внесення змін до законодавчої бази були  подані  Комісії  Верховної Ради з питань ядерної політики та ядерної  безпеки,  і  ми  сподіваємось,  що  вони  будуть   уважно розглянуті Верховної Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте,  будь  ласка,  на  запитання.  У  вас є запитання?

 

     ЄФІМЕНКО В.В. На запитаннях комісії Верховної Ради я спинився у своїй доповіді.

 

     ГОЛОВА. Ще запитання до доповідача є?  Є запитання, я бачу, у депутатів Свята, Юрковського... Будь ласка. Депутат Свято.

 

     СВЯТО В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановний  Валентине  Васильовичу,  я як заступник голови Комісії з питань ядерної політики та ядерної безпеки хочу задати запитання в плані прогнозування попередження, а не ліквідації наслідків.

 

     Кінець 1997 року. Закінчується компенсаційне паливо. Де взяти понад 300  мільйонів  доларів  щорічно  для  завантаження  атомних електростанцій?  Інакше - відключення споживача на 30-80 відсотків або енергетичний колапс.

 

     І друге запитання.  Міжнародне  співтовариство  не  хоче  нам надавати близько 1 мільярда доларів для будівництва двох блоків на Рівненській і Хмельницькій АЕС.  Вважає, що в нас надлишок атомних електростанцій.   То   що   будемо   робити,   шановний  Валентине Васильовичу?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Дякую за запитання.  У тарифі атомних  станцій передбачено  вартість усього палива,  незалежно від того,  на яких умовах воно поставляється, - компенсаційне чи ні. Ті гроші, які ми не    виплачували    за   компенсаційне   паливо,   повинні   були накопичуватись у фонді створення ядернопаливного циклу,  а  я  вже доповідав, що з цим сталося.

 

     На друге  ваше  запитання  -  про  виконання  меморандуму - я просив  би  Юрія  Івановича   Костенка   відповісти.   Він   більш інформований у цьому.

 

     ГОЛОВА. Повторіть це запитання депутату Костенку.

 

     Депутат Юрковський. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Ленінський  виборчий округ, м. Севастополь). В печати распространяется сообщение о том, что  есть  заверение  закрыть  атомную  электростанцию  в   городе Чернобыль к 2000 году.  У меня к вам вопрос.  Скажите, пожалуйста, как   специалист   вашу   оценку   технического   состояния   этой электростанции.  Действительно  ли есть необходимость ее закрывать или  есть  возможность  принять  необходимые   меры,   чтобы   она продолжала  функционировать с учетом того дефицита электроэнергии, который имеется в Украине?

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Технически  возможно  продолжить  эксплуатацию Чернобыльской  станции  после 2000 года.  Но вы знаете,  что у нас есть некоторые международные обязательства,  нужно понимать, как к ним относиться, и соответственно принимать решение.

 

     ГОЛОВА. Тоді продовжуйте.  Які зобов'язання? Хто приймав такі зобов'язання? Чим вони цікаві для України? Чи корисні для України?

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Шановні депутати,  я у своїй промові зазначив, що  питання,  яке стосується Чорнобильської АЕС і всього комплексу проблем,  будуть  висвітлені  у  доповіді  генерального  директора виробничого  об'єднання  "Чорнобильська АЕС" Сергія Костянтиновича Парашина. Переадресуйте всі ці запитання йому.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М.  Фракція   Народного   руху   України.   Шановний доповідачу, в мене виникає запитання у зв'язку з можливими змінами структури Кабінету Міністрів  і  відповідних  підрозділів.  Чи  не вважаєте ви за доцільне для ефективного керівництва такою важливою галуззю перетворити комітет,  до якого входите ви, на міністерство для   того,  щоб  нарешті  зробити  свій  замкнутий  цикл  і  бути незалежними від постачальників твелів,  іншого ядерного палива, що збагачується за межами України?

 

     Дякую за увагу.

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Дякую  за  запитання.  Держкоматом  виходив  з пропозицією  до  уряду  і   до   Адміністрації   Президента   щодо організації  міністерства атомної енергетики та промисловості.  Це надало б більшої вагомості нашим питанням,  нашим  запитам,  нашій діяльності.  Але  запитання  про  структуру  Кабінету  Міністрів і структуру керування галуззю виходить за межі нашої компетенції,  і тому відповісти на нього я не можу.

 

     Дуже багато   важливих   питань   в   атомній   енергетиці  й промисловості ще не вирішено.  І при реструктуризації вони  можуть вирішуватися  гірше  (цього ми побоюємось),  ніж вирішуються одним відомством.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська область). Шановний доповідачу! Я тільки вас прошу не  посилатися  на  Сергія  Костянтиновича  Парашина - я його дуже поважаю, але до нього будуть окремі запитання.

 

     У мене до вас запитання як  до  заступника  голови  найвищого відомства  в Україні по ядерній енергетиці.  Скажіть,  будь ласка, для мене,  для моїх колег-депутатів і для  моїх  виборців  зокрема вашу думку:  чи потрібно,  щоб Чорнобильська атомна електростанція працювала,  чи  необхідно   її   закривати,   незважаючи   ні   на меморандуми, ні на всякі інші політичні ігри?

 

     Дякую.

 

     ЄФІМЕНКО В.В. Извините, я отвечу порусски...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

 

     ЄФІМЕНКО В.В.  Мы живем в государстве,  в котором есть разные сферы управления,  и как  чиновник  я  обязан  выполнять  то,  что предписывается   свыше.   Я   на  этой  трибуне  нахожусь  не  как специалист, а как чиновник. Поэтому я вам сказал, что, в принципе, при   выполнении   каких-то   технических  требований  возможности эксплуатации  станции  после  2000  года   существуют,   но   есть обязательства,  выполнять  которые  или  не выполнять - это решает другая ветвь власти. Рад, если мне удалось ответить на ваш вопрос.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипенко.  Будь  ласка.  За  ним  -  депутат Ратушний.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый докладчик, скажите, насколько реальны,  насколько имеют под собой почву  требования  о переводе  ядерной энергетики на функциониравание в условиях рынка? В связи с этим можете ли вы  назвать  страну,  в  которой  ядерная энергетика функционирует реально в условиях рынка (говорят,  к ним относится Франция)?

 

     ЕФIМЕНКО В.В.  В условиях рынка энергетика может существовать и существует,  об этом свидетельствует опыт других стран.  Но если вы имеете в виду,  может ли она существовать в условиях несения не базовой нагрузки,  а участия в покрытии пиковой, то таких примеров в мире еще  нет.  Атомные  мощности  во  Франции  вырабатывают  75 процентов электроэнергии,  а у нас 44,  как я уже говорил,  тем не менее там они несут базовую нагрузку и  не  участвуют  в  покрытии нагрузок суточных, сезонных.

 

     Что касается  участия  в  рынке.  Фактически  мы  в  нем  уже участвуем,  у  нас  энергорынок  создан,  мы  туда  заявляем  свою стоимость энергии. Правда, пока для нас действует не весь механизм рынка.

 

     Я так понимаю,  что вы имели в виду и вопрос тарифов?  Тариф, вы знаете, был установлен в 1995 году в размере 24 центов,и на тот момент он нас устраивал.  Но с тех пор произошла девальвация  того же доллара. Сейчас этот тариф для нас несколько недостаточен. Ну и самое  печальное  то,  что  мы  еще  ни  разу  за   время   своего существования  не  получили  по  своему  тарифу  сполна средств за отпущенную продукцию.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).  Шановний   доповідачу, слухається питання про стан безпеки ядерної енергетики. Тому дайте чітку й однозначну відповідь:  чи  може  бути  гарантовано  ядерну безпеку,  якщо  ми  майже  цілком  залежимо  від поставок ядерного палива з Росії?  А якщо додати до того ще залежність від газових і нафтових   поставок?   На   цю  залежність  ми  можемо  відповісти залежністю Росії від нас за транзит. То який стан безпеки за таких умов?  Бо  коли  тут  деякі  ліберали і комуністи віддавали ядерну зброю - і тактичну,  і стратегічну, то казали, що за те нам будуть дуже  вчасно  і  регулярно  поставляти  ядерне  паливо.  Наскільки відомо,   воно   поставляється,   якщо   взагалі    поставляється, несвоєчасно і нерегулярно. Це перше запитання.

 

     Друге запитання  такого  змісту.  Є  доктрина  дестабілізації помічника Президента Росії Міграняна,  який каже,  що вони  підуть шляхом  дестабілізації на теренах колишнього Радянського Союзу.  Є таємний документ,  який,  я думаю, буде скоро оприлюднено, в якому навіть передбачаються варіанти дестабілізації на ядерних об'єктах.

 

     Скажіть українському  народові:  чи  є гарантована безпека на тих ядерних об'єктах, якими в совєтські часи була начинена Україна "від" і "до"?

 

     Дякую.

 

     ЄФIМЕНКО В.В. Дякую за запитання. Перше запитання у вас також розпадається на два.  Безпечна  експлуатація  атомних  станцій  не залежить від того, чи є на них паливо, чи його немає. Коли немає - блок стоїть,  і безпека блока вища,  ніж коли він працює. Стосовно безпеки  я  наводив вам цифри.  Безпечний експлуатаційний стан нам ледве-ледве вдається  утримувати  на  стабільному  рівні.  Нам  не вдається  його  поліпшити  з  економічних причин.  Якщо ви слухали доповідь, то знаєте, що я цьому питанню приділив деяку увагу.

 

     Щодо залежності.  Я  вже  казав,  що  тендер  виграв  концерн "Твел".  Це дає нам змогу використати свій потенціал по цирконію і нагромаджувати ядерне паливо на майбутнє.  У  будь-якому  випадку, хто  б  не  виграв  цей  тендер,  залежність  України від поставок ядерного палива була б,  чи то від "Вестінгауза", чи то від Росії, чи то від когось іншого.

 

     І про фізичний захист та безпеку атомних станцій. Сказати, що їх немає зовсім,  було б неправильно.  Але наша система  фізичного захисту  АЕС  не  відповідає  сучасним вимогам.  У нас є програма, однак є проблеми з її фінансуванням.  Поки що  ми  перебуваємо  на початковій стадії її реалізації.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Частково відповідь   на   багато   запитань,   які  тут  були поставлені доповідачу, є у матеріалі, який підписав Роман Шпек від Національного   агентства  України  з  реконструкції  та  розвитку стосовно заміщення ядерних потужностей  тощо.  Написано  буквально ось що:

 

     "У рамках   підготовки   цього  проекту  розроблено  програму модернізації Рівненської та Хмельницької АЕС, визначено орієнтовну вартість  проекту,  здійснено оцінку ядерної безпеки і екологічних наслідків будівництва,  проведено фінансовий  аналіз  енергоринку, позичальника і проекту,  ведеться підготовка плану закупок,  схеми фінансування та організації робіт на стадії впровадження проекту.

 

     Проте подальша робота над проектом затримується через те,  що комісія  незалежних  експертів на чолі з професором Джоном Сарреєм (Великобританія),  яка була створена ЄБРР для  економічної  оцінки проекту  завершення будівництва четвертого енергоблока Рівненської і  другого  енергоблока  Хмельницької  АЕС,  дійшла  висновку  про достатність  наявних  енергетичних  потужностей  в умовах закриття Чорнобильської АЕС і  економічну  недоцільність  реалізації  цього проекту".

 

     Тобто всі  держави в усьому світі розвиваються,  маючи питому вагу запасів енергії на виробництво удвоє більшу, ніж у нас, а нам не треба і цього, і ми не будемо навіть банановою республікою, все і так обійдеться. Здали зброю, а тепер закриємо ще й Чорнобильську атомну станцію,  нам вона, мовляв, не потрібна. Продавати землю ще залишилося.

 

     Оголошується перерва на півгодини.  Керівників фракцій і груп прошу до залу президії.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Костенко  Юрій Іванович,  міністр охорони навколишнього природного середовища та  ядерної  безпеки  України. Будь ласка.

 

     КОСТЕНКО Ю.  І.,  міністр  охорони  навколишнього  природного середовища та ядерної безпеки України.  Шановний  Голово!  Шановні народні  депутати!  Великомасштабні  аварії на ядерно-енергетичних установках світу,  і особливо  Чорнобильська  катастрофа,  змусили міжнародне  співтовариство переосмислити ідеологію безпеки атомних електростанцій.  Ядерна безпека перестає  бути  прерогативою  лише тієї  держави,  на  території  якої розташована ядерна енергетична установка,  вона набуває статусу колективної безпеки у міжнародних відносинах.  Саме  такий  режим  використання  ядерної  енергії  і встановлюють конвенції щодо відповідальності за ядерну шкоду та  з ядерної безпеки, які підписала і одну з яких ратифікувала Україна.

 

     Головний критерій,  за яким здійснюється оцінка національного режиму ядерної безпеки,  -  це  наявність  у  державі  повноцінної інфракструктури  та  важелів впливу,  з допомогою яких створюються умови для безпечної і стабільної роботи ядерної галузі.  Саме  під таким   кутом  зору  і  проведено  аналіз  стану  безпеки  ядерної енергетики в Україні.

 

     Перше. Загальна характеристика  стану  безпеки.  Україна  має величезний  ядерноенергетичний  потенціал.  За  кількістю  ядерних блоків наша держава посідає сьоме місце у світі і п'яте в  Європі, а  за  потужністю  атомних  станцій  Україна  перевершує  загальну потужність  ядерної   енергетики   Великобританії   і   в   Європі поступається лише Франції,  Німеччині та Росії.  Проте, незважаючи на  такі  показники,  ядерна  галузь  України  по  суті  продовжує залишатися   лише   складовою  частиною  колись  єдиного  ядерного енергетичного комплексу і в такому вигляді  ефективно  і  безпечно працювати не зможе.

 

     Практика свідчить,  що  безпечне  функціонування національної ядерної  енергетики  можливе  за  наявності  принаймні  таких   її основних елементів:

 

     По-перше, розвинутого ядерного законодавства.

 

     По-друге, ефективної організаційної інфраструктури державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю.

 

     По-третє, власної промисловості  чи  її  ключових  елементів, таких   як   виготовлення   ядерного   палива   та   поводження  з радіоактивними відходами,  що забезпечує ефективну роботу  атомних станцій    незалежно   від   кон'юнктури   ринку   та   політичних взаємовідносин з іншими державами.

 

     По-четверте, наукової     та     конструкторськотехнологічної підтримки  ядерної  галузі,  а  також  дійової  системи підготовки кадрів для неї.

 

     На жаль,  попри суттєві зрушення в плані  створення  ядерного законодавства   та   сучасних  організаційних  систем  регулювання безпеки і управління,  сьогодні українські  ядерні  станції  як  і раніше  повністю  залежать  від  Росії  щодо постачання свіжого та вивезення  відпрацьованого  ядерного  палива,  поставок  основного обладнання реакторних установок,  дизельних електростанцій, більше як  на  90  відсотків  залежать   від   поставок   теплообмінного, захисного,  підйомно-транспортного  обладнання  і  багатьох  інших систем.

 

     І це при тому,  що Україна, наприклад, має власні видобуток і збагачення  природного урану,  який може забезпечити 100 відсотків потреб своєї ядерної програми,  а спеціальні цирконієві  бази  для виготовлення  головних елементів паливних касет,  високий науково- технічний потенціал та  кваліфіковані  трудові  ресурси  зумовлять можливість створення підприємств по виготовленню ядерного палива в Україні впродовж наступних чотирьох-п'яти  років  при  мінімальних інвестиціях.

 

     З точки  зору  безпечного  функціонування  ядерної енергетики показовим  є  такий  приклад.  Франція,  яка  має  повний  ядерно- паливний цикл, з метою обмеження монополізму 15 відсотків ядерного палива ввозить із-за кордону. А Україна, яка має все необхідне для власного  виробництва,  повністю  залежить від одного монопольного постачальника цього важливого елемента.

 

     Іншим, не  менш   важливим,   критичним   елементом   ядерної енергетики   України,  який  суттєво  впливає  на  її  безпеку,  є відпрацьоване ядерне паливо.  Тепер більша  частина  цього  палива залишається  в  Україні у пристанційних басейнах-сховищах,  що вже призвело  до  порушення  вимог   безпечної   експлуатації   деяких реакторних   блоків.   Необхідно  вжити  термінових  заходів  щодо будівництва в Україні тимчасових сховищ,  у  яких  можна  безпечно зберігати  відпрацьоване ядерне паливо впродовж 45 років,  а також щодо створення сучасної інфраструктури поводження з  радіоктивними відходами  та довічного зберігання високоактивних відходів ядерної енергетики.

 

     Проте вирішення цих проблем  гальмується  відсутністю  чіткої стратегії,    ефективної   науковотехнічної   політики,   сучасних організаційних структур.  У  цьому  зв'язку  насамперед  необхідно ліквідувати  існуюче  дублювання  функцій  державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами та  внести  відповідні зміни у чинне законодавство.

 

     Окремим і    надзвичайно    важливим    аспектом   безпечного функціонування ядерної енергетики  є  її  наукова  і  технологічна підтримка,  а  також  забезпечення  висококваліфікованими кадрами. Після розпаду СРСР українська  ядерна  енергетика  залишилася  без власної  науковотехнічної  і  проектно-конструкторської підтримки, оскільки організація головного конструктора, наукового керівника і генерального  проектанта  залишилася  в  Росії.  Попри  величезний потенціал України,  в нас поки що  не  створено  сучасної  системи наукової  підтримки  розвитку  ядерної  галузі,  що  зумовлено  як економічними чинниками,  так і відсутністю у відповідних  відомств належної уваги до цієї проблеми. Негативну роль у цьому відіграють і  надзвичайна  централізація  та  закритість  колишніх   структур управління атомною наукою і промисловістю.

 

     Що стосується  проблеми  підготовки  кадрів,  то  АЕС України недостатньо  забезпечені  спеціальними  тренажерами  для  навчання оперативного  персоналу,  а  вузи  лише  останніми  роками  почали створювати систему  підготовки  національних  кадрів  для  ядерної енергетики.

 

     Друге. Безпека   ядерних  установок.  В  Україні  на  атомних станціях експлуатуються  чотири  різновиди  реакторних  установок. Реакторна  установка  типу  РБМК,  яка  використовується на блоках Чорнобильської атомної станції,  не має захисної  оболонки,  а  її конструктивні  вади  призвели  до  вибуху четвертого енергоблока в 1986   році.   Дві   реакторні   установки   типу   ВВЕР440,    що використовуються  на  першому і другому блоках Рівненської атомної станції, - найстаріші з діючих реакторів в Україні.

 

     Дві реакторні установки типу ВВЕР-1000 на першому  і  другому блоках  Південно-Української  атомної  станції - це реактори з так званої малої серії,  що передували появі серійних реакторів  ВВЕР- 1000.  І  дев'ять  серійних  реакторних  установ типу ВВЕР-1000 на першому-шостому     блоках     Запорізької,     третьому     блоці ПівденноУкраїнської,  третьому  блоці Рівненської та першому блоці Хмельницької атомних станцій - це найбільш сучасні типи реакторів, які здебільшого відповідають міжнародним вимогам щодо безпеки.

 

     Для всіх  14  діючих  блоків  атомних  станцій  відповідно до Закону про використання ядерної енергії  необхідно  до  2000  року отримати  ліцензії  регулюючого  органу  на постійну експлуатацію. Враховуючи,  що в  колишньому  Радянському  Союзі  не  виконувався повномасштабний аналіз безпеки блоків атомних станцій,  необхідною умовою отримання ліцензій на постійну експлуатацію  є  подання  до регулюючого органу звітів щодо аналізу безпеки.

 

     У 1996 році показники експлуатаційної безпеки атомних станцій дещо поліпшилися.  Водночас коефіцієнт  використання  встановленої потужності на атомних станціях України в 1996 році у середньому не перевищував 66,2 відсотка.  Це значно нижче, ніж передбачалося для блоків (причому блоків, які виготовлялися в колишньому Радянському Союзі) на атомних станціях Пакш (Угорщина) і  Лавіса  (Фінляндія), які  мають  коефіцієнт  використання  встановленої  потужності  85 відсотків.

 

     Різниця в показниках зумовлена тим,  що на  атомних  станціях Угорщини   і   Фінляндії  проводиться  широкомасштабна  робота  по впровадженню заходів  щодо  підвищення  безпеки,  витрати  на  які значно менші, ніж прибуток, який отримується за рахунок збільшення виробництва електроенергії.  Іншими словами,  є стимул підвищувати безпеку блоків.

 

     У регулюючого  органу  викликає занепокоєння той факт,  що за останні роки персонал атомних станцій України  втратив  економічну мотивацію  до  виробництва електроенергії.  В умовах неплатежів за вироблену електроенергію заборгованість атомним  станціям  зростає пропорційно    обсягу   вироблення   електроенергії.   При   цьому пропорційно зростають і податки на нібито отриманий прибуток, а це призводить до невиплати заробітної плати операторам,  неможливості придбання обладнання і запасних частин.

 

     У 1996  році  тільки   внаслідок   незапланованих   ремонтів, обмежень   і  втрати  потужності,  недовиробництво  електроенергії становило майже 12 мільярдів кіловат-годин, що рівнозначно простою протягом року двох енергоблоків потужністю 1000 мегават кожен.

 

     Особливе занепокоєння викликає те, що причиною незапланованих ремонтів і втрати потужності часто є  вихід  із  ладу  обладнання, ресурс  роботи якого давно вичерпаний.  Це характерно для найбільш старих блоків, таких як перший і другий блоки Південно-Української атомної  станції,  де  на  сьогодні  підлягає  заміні  близько  40 відсотків обладнання.  Навіть ті заходи,  яких  вживає  регулюючий орган   щодо   випробувань   і  перевірок  обладнання,  не  можуть гарантувати надійність його роботи.

 

     Особливо небезпечним є масовий вихід з  експлуатації  старого обладнання. Для вирішення цієї проблеми в ядерній галузі необхідно створити спеціальну систему управління  обладнанням,  що  особливо важливо  для продовження ресурсу реакторних установок,  насамперед корпусу та парогенераторів.

 

     Слід відзначити,  що  завдяки  впровадженню  ряду   технічних заходів у 1996 році дещо зменшилась кількість загальних порушень у роботі атомних станцій - із 87 в 1995 році до 82 у 1996 році.  Але ці  показники  не  характеризують глибинних проблем,  пов'язаних з безпекою ядерної енергетики. На фоні зменшення загальної кількості порушень у 1996 році зросла кількість порушень,  пов'язаних із так званим людським фактором,  що пояснюється загостренням економічної ситуації  в  енергетиці та появою соціальних проблем:  несвоєчасна виплата  заробітної  плати  персоналу  і  як  наслідок   -зниження технологічної  дисципліни.  Такі  порушення  можуть  призвести  до найтяжчих наслідків,  їх дуже складно прогнозувати  і  тим  більше вживати коригуючих заходів.

 

     Ще про одну негативну тенденцію в ядерній енергетиці свідчить аналіз   роботи   галузі   в   1996   році.   Втрати   виробництва електроенергії  внаслідок  диспетчерських  обмежень становлять 616 мільйонів кіловат-годин.  Це є також  рекордом  та  симптоматичним показником  дисбалансів,  що  склалися  в  енергосистемі  України. Атомні станції України спроектовані для роботи в базовому режимі і за  своїми  конструктивними  властивостями  не  можуть працювати у регулюючому режимі.  Тому регулюючий орган постійно звертається до Національного   диспетчерського  центру  з  вимогою  не  допустити виникнення ситуації,  коли величезні ядерні блоки використовуються для регулювання потужностей в енергосистемі України.

 

     Загалом можна  констатувати,  що  ситуацію,  яка  склалася  в ядерній енергетиці,  незважаючи на те що в 1996  році  на  атомних станціях  вироблено  найбільшу  кількість електроенергії,  з точки зору  безпеки  не  можна  визнати  задовільною.  Гострий   дефіцит ресурсів  не  дав  змоги  виконати на атомних станціях заплановані роботи для підвищення безпеки у повному обсязі.

 

     З огляду на те,  що і у 1995 році ситуація була  аналогічною, можна  констатувати,  що невжиття екстрених заходів для поліпшення фінансового стану атомних станцій  найближчим  часом  призведе  до неможливості  їх подальшої експлуатації,  і регулюючий орган у цій ситуації буде змушений не видавати дозволу на їх експлуатацію.

 

     Особлива увага в 1996 році  була  приділена  питанню  безпеки об'єкта "Укриття". Головним джерелом небезпеки об'єкта "Укриття" є значні обсяги ядерних паливних  мас,  які  залишились  у  реакторі після  вибуху.  Проблема  безпеки загострюється такими негативними факторами,  як  проникнення   вологи   у   внутрішнє   приміщення, ненадійний    стан    будівельних   конструкцій,   недостатній   і незадовільний   контроль   за   параметрами    безпеки    об'єкта, неефективність   існуючих  засобів  втручання  у  разі  виникнення самопідтримуючої ланцюгової реакції.

 

     Контроль за безпекою об'єкта  "Укриття"  ускладнюється  також невизначеністю   кількості,   стану,   характеристик  і  поведінки паливних мас,  що не дає  можливості  однозначно  оцінити  ступінь ядерної небезпеки цього об'єкта.

 

     Проблема закриття   Чорнобильської   атомної  станції.  Тепер експлуатація  Чорнобильської   АЕС   продовжується   на   підставі Постанови  Верховної  Ради  України  про деякі заходи забезпечення народного господарства електроенергією від 21  жовтня  1993  року. Цією  постановою  доручено  регулюючим  органам  визначити  термін експлуатації станції виходячи з технічного стану  реакторів  РБМК. Технічні ресурси реакторів буде вичерпано для першого блока в 1996 році (як ви знаєте він уже зупинений),  для другого блока - у 1998 році (але його зупинили в 1991 році після пожежі), ресурс третього блока буде вичерпано в 1999-2000 році.

 

     Після аварії 1986 року на станції було виконано  ряд  заходів для підвищення рівня безпеки, але всіх передбачених проектом робіт по реконструкції так і не завершено.

 

     Тому подальша  експлуатація  станції  згідно   з   висновками регулюючого органу буде можливою за умови виконання таких основних заходів.

 

     Перше. Створення  ефективної   багатофункціональної   системи аварійного забезпечення реактора.

 

     Друге. Поліпшення   систем  контролю  управління  та  захисту реактора для підвищення надійності і швидкодії діагностики  відмов та  досягнення  гарантованого  зупинення реактора у разі будь-яких порушень.

 

     Третє. Поліпшення нейтронно-фізичних характеристик  реакторів для  підвищення  безпечності  їх експлуатації у будь-яких режимах, передбачених проектом.

 

     Водночас слід наголосити, що позиція світового співтовариства стосовно  Чорнобильської  АЕС,  яка  знайшла  своє  відображення в рішенні "великої сімки" у  Неаполі  щодо  закриття  цієї  станції, полягає   в   тому,  що  одним  із  головних  принципів  концепції безпечного    використання    ядерної    енергії     є     принцип глибокоешелонованого захисту реактора, якому не відповідають блоки РБМК Чорнобильської станції.

 

     Основним недоліком  атомних  станцій  з  реакторами  РБМК   є відсутність  четвертого,  так  званого головного,  бар'єра,  тобто гермооболонки,  що   перешкоджає   потраплянню   радіонуклідів   у навколишнє середовище в разі якоїсь аварії.  Величезна відмінність у наслідках аварій на  Тріймендаленді  та  Чорнобильській  станції зумовлена  саме  цим фактором.  І цей недолік не може бути усунуто ніякою реконструкцією.

 

     Саме за таких обставин  уряд  України  розпочав  переговорний процес  з "великою сімкою" та Європейською комісією щодо подальшої долі Чорнобильської атомної станції.  Позицію української  сторони на переговорах було детально викладено у листах Президента України Кучми лідерам "великої сімки" та Європейської  комісії.  Особливий наголос  було зроблено на тому,  що виведення ЧАЕС із експлуатації має здійснюватися на основі комплексного  підходу,  що  передбачає створення потужностей,  які компенсуватимуть закриття енергоблоків ЧАЕС,  будівництво сховищ для відпрацьованого  ядерного  палива  і заводу для переробки радіоактивних відходів,  перетворення об'єкта "Укриття" в  екологічно  безпечну  систему,  а  також  розв'язання проблеми  соціального захисту населення міста Славутича і районів, що прилягають до Чорнобильської зони.

 

     Як відомо,  у результаті завершення першого етапу переговорів було підписано меморандум про взаєморозуміння між урядом України і урядами   країн   "великої   сімки"   та   Комісії   Європейського співтовариства  щодо  закриття  Чорнобильської атомної станції,  у якому  зафіксовано  принципи  співпраці  та  перелік  пріоритетних заходів програми,  а також поточні обсяги фінансових ресурсів, які планується виділити Україні.

 

     Положення цього  документа  не  є  юридично   зобов'язуючими, оскільки  "велика  сімка"  не є суб'єктом міжнародного права.  Але вони мають політично зобов'язуючий характер.  Меморандум визначає, що   всеохоплююча   програма   виведення   ЧАЕС   з   експлуатації розроблятиметься  за   принципом   мінімальних   витрат,   причому фінансування  безприбуткових проектів здійснюватиметься за рахунок грантів, а прибуткових - за рахунок кредитів.

 

     Стосовно обсягів фінансової допомоги.  Сьогодні на здійснення програми вже є більш як 4 мільярди доларів США,  із них кредити та інвестиції в енергетичний сектор становлять 3,5 мільярда доларів і більш  як  500  мільйонів  доларів  -  у вигляді грантів на ядерну безпеку та виведення станції з експлуатації.

 

     Безумовно, обсяг  допомоги  у  вигляді   субсидій   поки   що недостатній  для реалізації широкомасштабного завдання - виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття"  в  безпечну систему.  Але  це  лише початок.  Робота щодо залучення коштів для цієї програми продовжується.

 

     Сьогодні можна констатувати, що після тривалого переговорного процесу,  який  продовжувався  після  підписання  меморандуму,  ми наблизилися до етапу практичної реалізації всеохоплюючої програми. Укладено і ратифіковано угоду про надання Україні першого гранту в обсязі близько 150 мільйонів  доларів  США  для  виконання  робіт, пов'язаних   з   підвищенням  безпеки  діючого  блока  N  3  ЧАЕС, будівництвом  сховища  для  відпрацьованого  ядерного  палива   та підприємства по переробці радіоактивних відходів.

 

     Детально обговорено  стратегію перетворення об'єкта "Укриття" в  екологічно  безпечну  систему,  згідно  з  якою  передбачається розробка  технічних  засобів  і  технологій для вилучення залишків ядерного палива із приміщень зруйнованого енергоблока.

 

     У цьому   контексті   надзвичайно   важливою    є    розробка спеціального   механізму  довгострокового  фінансування  робіт  за рахунок грантів.  Згідно з домовленостями  в  Європейському  банку реконструкції  і  розвитку  буде відкрито спеціальний рахунок,  на якому акумулюватимуться кошти для "Укриття".

 

     Завершується робота  щодо  підготовки  кредитної  угоди   між Україною   та   Європейским  банком  для  фінансування  завершення будівництва блоків Рівненської та  Хмельницької  атомних  станцій. Днями   делегація  України  проведе  з  цього  приводу  спеціальні переговори.

 

     Проведено велику    підготовчу    роботу    щодо    створення міжнародного   дослідного   Чорнобильського  центру,  який,  окрім наукової підтримки реалізації програми та підвищення рівня безпеки використання   ядерної   енергії,  відіграватиме  суттєву  роль  у створенні   робочих   місць   для   високопрофесійного   персоналу Чорнобильської  атомної  станції.  Розроблено  і  ряд програм щодо соціального захисту жителів Славутича.

 

     Проте слід констатувати,  що для вирішення  усього  комплексу проблем,  пов'язаних із закриттям Чорнобильської станції, потрібні нові рішення як з боку уряду, так і з боку Верховної Ради.

 

     По-перше, необхідно створити правові та  організаційні  умови для  залучення  висококваліфікованого  персоналу ЧАЕС до виконання робіт   з   радіоактивними   відходами   та   виведення    атомних електростанцій з експлуатації.

 

     По-друге, необхідно    розробити    і   прийняти   спеціальне законодавство щодо розвитку  підприємницької  діяльності  у  місті Славутичі  та забезпечення діяльності міжнародного Чорнобильського центру.

 

     Зрештою, десятирічний    досвід     мінімізації     наслідків Чорнобильської   аварії  змушує  переглянути  цілий  ряд  положень чинного законодавства з метою створення найбільш сприятливих  умов для вирішення цієї глобальної проблеми.

 

     Лише за  таких  умов  можна  буде  поступово  наближатися  до кінцевої мети,  коли все, що пов'язане з Чорнобильською трагедією, стане нарешті, нашим минулим, а не майбутнім. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є письмові запитання? Будь ласка, відповідайте. Потім

- депутат Глухівський.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.  Запитання Комісії з питань ядерної політики  і ядерної безпеки: "Об'єкт "Укриття" є ядерно небезпечним чи ні?"

 

     У доповіді   я   коротенько   охарактеризував   стан  об'єкта "Укриття".  Найбільша проблема "Укриття" - це величезна  кількість ядерних  матеріалів  і  фрагментів активної зони у вигляді твелів, таблеток тепловиділяючих збірок, а також шматків графіту.

 

     Ця кількість досягає (за різними  підрахунками)  близько  200 тонн.  Причому  на  момент  вибуху  у  реакторі  знаходилося  1659 тепловиділяючих збірок (це приблизно 179 тонн ядерного палива),  а також 20 тонн відпрацьованого і свіжого ядерного палива. Усі ці

 

     елементи, тобто   все  ядерне  паливо,  тепер  перебувають  у різному стані - у вигляді  лави,  у  вигляді  розсипаних  таблеток тепловиділяючих  збірок,  а  також  уламків  самих тепловиділяючих збірок.  Тому однозначно визначити рівень  локалізації  і  ступінь небезпеки не є поки що можливим.

 

     За десять   років   після   аварії   відбулася  трансформація паливовмісних мас.  Те паливо,  яке було сконцентровано у  вигляді лави, розтріскалося, з'явилися контакти з водою, і на сьогоднішній день (точніше,  не на сьогоднішній день,  а восени минулого  року) було    зафіксовано,   в   принципі,   наявність   передумов   для самопідтримуючої ланцюгової реакції.  Величезну небезпеку в  цьому контексті   створює  вода.  Саме  вода,  яка  потрапляє  в  об'єкт "Укриття"  і  може  призвести  до   активізації   всіх   процесів, пов'язаних  із  ланцюговою  реакцією,  і врешті-решт до виникнення цієї реакції.

 

     Стан будівельних конструкцій за десять  років  також  суттєво погіршився,  а  це може призвести до падіння тих чи інших уламків, тобто до зміни геометрії паливовмісних мас,  і,  як наслідок, може призвести до ланцюгової реакції.

 

     Саме виходячи  з таких аспектів,  на сьогоднішній день об'єкт "Укриття" розглядається як ядерно небезпечний.

 

     Друге запитання:  "Чи доцільно з метою концентрації державних коштів   питання   державного  управління  у  сфері  поводження  з радіоактивними відходами  зосередити  в  одному  відомстві?"  Я  в своєму виступі говорив про цю проблему. Ми вважаємо, що це зробити не просто доцільно, а необхідно.

 

     Запитання Комісії з питань  бюджету:  "Коли  буде  введено  в роботу  альтернативне  джерело  енергії,  яке повністю покриватиме кількість  енергії,  що  виробляється  на  Чорнобильській  атомній станції  з  урахуванням  зупинених  блоків?" Згідно з меморандумом такими джерелами повинні стати Рівненський блок N 4 і Хмельницький блок N 2.  Завершується підготовка кредитної угоди,  і ми плануємо ввести ці блоки до кінця 1999 року.

 

     "Яка вартість   будівництва   чи    реконструкції    станції, альтернативної  за потужністю Чорнобильській АЕС?  За рахунок яких джерел,  крім  кредитів  Заходу  та  бюджету  України,   це   буде виконуватися?"

 

     За оцінками  фахівців  у сьогоднішньому енергетичному секторі України найдешевше добудувати саме зазначені ядерні блоки, тому що сума  асигнувань,  необхідних  для  завершення  цього будівництва, становить від 435 до 500 доларів на кіловат-годину.

 

     Що стосується  реконструкції  теплових   станцій,   то   вона обійдеться  Україні дорожче,  тому що вартість енергії становитиме 780   доларів   за   кіловат-годину   для   такої   станції,    як Старобешівська,  і до 1040 доларів за кіловатгодину для Луганської теплової станції.

 

     Опрацьовувалося питання  будівництва  в  Чорнобильській  зоні парогазової  станції.  Воно  обійшлося  б приблизно у 2,5 мільярда доларів.

 

     "Як можна закривати  ЧАЕС,  не  маючи  чіткого  уявлення  про перспективи  розвитку  міста  Славутича та не вирішивши соціальних питань стосовно його жителів?"

 

     Це не  зовсім  коректне   запитання,   тому   що   і   раніше розроблялися,  і  тепер  розробляються  саме перспективні програми використання   потенціалу   працівників   Чорнобильської   атомної станції. Суть цих програм полягає в необхідності створення на базі Чорнобильської атомної станції в місті  Славутичі  спеціалізованої компанії  по виведенню атомних станцій з експлуатації,  а також по вивезенню з них радіоактивних відходів.  Це є  необхідний  елемент існування  ядерної  енергетики  в Україні,  і рано чи пізно ми все одно до цього прийдемо.

 

     Що стосується   виведення   з    експлуатації,    то    після чорнобильських блоків необхідно закривати два блоки на Рівненській станції. А далі підуть блоки ВВЕР-1000.

 

     Тому така структура є необхідною для України.

 

     Крім цього, упродовж 1997 року, для того щоб створити джерела фінансування такої компанії,  необхідно ліквідувати вахтовий метод роботи в зоні,  вивезти всіх працівників до міста Славутича,  а це більш   як   4000   робочих   місць.   Зазначу,   що  сьогодні  на Чорнобильській станції працюють близько  5000  чоловік.  Необхідно заборонити  вкладання  в  зоні таких коштів,  як,  наприклад,  для створення тих чи  інших  офісів,  тієї  чи  іншої  інфраструктури. Необхідно   провести  інвентаризацію  зони,  ліквідувати  дублюючі підприємства,  а їх там  величезна  кількість  внаслідок  штучного розмежування    функцій   управління   в   галузі   поводження   з радіоактивними  відходами.  Ви  знаєте,  що   і   Держкоматом,   і Мінчорнобиль створювали дублюючі підприємства. Так що є як джерела покриття цих витрат,  так і відповідні ресурси, щоб створити певну кількість   робочих   місць   для  тих,  хто  працює  сьогодні  на Чорнобильській  атомній   станції.   Необхідно   тільки   приймати політичні рішення.

 

     "Як відомо,  Україна  підписала  ряд міжнародних документів і прийняла на себе зобов'язання щодо  закриття  ЧАЕС.  Чи  існує  на сьогодні офіційна концепція виконання зазначених зобов'язань?  Які етапи  і  строки  виконання  робіт  для  виведення  з  дії  діючих потужностей?   Як   при   цьому   передбачається   використовувати вітчизняний науково-технічний потенціал?"

 

     У меморандумі,  про який я говорив,  є додаток  "Всеохоплююча програма  для  підтримки закриття Чорнобильської атомної станції". Це  фактично  і  є  програма  робіт,   пов'язаних   із   закриттям Чорнобильської  станції.  Вона  передбачає  насамперед виведення з експлуатації Чорнобильської станції (з фінансуванням  упродовж  10 років),  перетворення  об'єкта  "Укриття"  в  екологічно  безпечну систему, вирішення проблеми компенсуючих потужностей, у тому числі із  реформування  енергетичного сектора,  а також вирішення питань соціального захисту.

 

     Звичайно, при  розробці  цих  уже  конкретних  програм   буде враховуватися   і   вітчизняний  науково-технічний  та  виробничий потенціал.  Усі проекти будуть реалізовуватись на тендерній основі за  принципом  найменших  витрат при найбільшій ефективності,  і в цьому плані як наші наукові заклади, так і відповідні підприємства мають не лише перспективи, а й суттєві переваги.

 

     "Яким чином,  за  рахунок  чого і наскільки буде компенсовано дефіцит електричної енергії для народного господарства України?"

 

     Програма, яка прийнята, передбачає не лише покриття дефіциту, пов'язаного   із   зупиненням   ЧАЕС,  а  й  суттєве  реформування енергетичного сектора  України,  що  дасть  змогу  підвищити  його ефективність і збільшити енерговиробіток.

 

     Запитання Комісії  з  питань агропромислового комплексу:  "Як вплине закриття Чорнобильської станції на  екологічну  ситуацію  в Україні та забезпечення електроенергією?"

 

     Що стосується  електроенергії,  то  я  вже про це сказав.  Що стосується екологічної безпеки,  то загалом зупинення цих  блоків, які  за  всіма експертними оцінками (і нашими,  і міжнародними) не відповідають сучасним вимогам безпеки,  підвищить  рівень  ядерної безпеки   в   Україні.   Отже,   ситуація   поліпшиться.  Закриття Чорнобильської  станції  дасть  змогу  розпочати   широкомасштабну реалізацію  проекту щодо об'єкта "Укриття",  а також приступити до вирішення проблеми радіоактивних відходів, що є ключовою проблемою у зоні. Тому і з цієї точки зору ситуація поліпшиться.

 

     Не можна  не  сказати  і про те,  що вирішення чорнобильської проблеми в цілому потребує  величезних  коштів  (витрати  протягом останніх  5  років  становили  від 6 до 18 відсотків національного бюджету).  Закриття ЧАЕС дасть змогу спрямувати частину коштів  на вирішення інших екологічних проблем.

 

     Фракція "Комуністи   України   за  соціальну  справедливість" запитує,  чи було доручення уряду учасникам переговорного  процесу щодо  зміни позиції України стосовно закриття Чорнобильської АЕС і чи змінювалася позиція уряду,  яку було визначено в заяві  від  20 квітня 1995 року?

 

     Я хотів   би   зазначити,   що  позиція  нашої  делегації  на переговорах базується на тих тезах, які були сформульовані в листі Президента  України  (я  коротко  цитував  ці  тези),  а  також  у спеціальних директивах.  Ці директиви не  змінювались,  і  позиція України  не  змінювалась.  І  якщо ви уважно слухали доповідь,то в напрямі  вирішення  чорнобильських  проблем  ми  в   переговорному процесі просунулися дуже суттєво.

 

     "Яка сума  компенсації  для  закриття  Чорнобильської АЕС вже надійшла в Україну?" Це запитання Соціалістичної фракції.

 

     Компенсація в буквальному розумінні цього  слова  підписаними документами  не  передбачається.  Програма  будується за принципом фінансування  тих  проектів,  що  увійшли  до   програми   (я   їх перераховував).   Відповідно   і  фінансування  здійснюватиметься: безприбуткового проекту - за рахунок  грантів,  прибуткових  -  за рахунок кредитів.

 

     Що таке  безприбуткові  проекти?  Це  проекти по підготовці і виведенню з експлуатації Чорнобильської атомної  станції,  проекти по перетворенню об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, а також деякі проекти щодо соціального захисту мешканців Славутича.

 

     Проекти, спрямовані    на    створення    нових    генеруючих потужностей, фінансуватимуться за рахунок кредитів.

 

     Проекти складаються  з  дотриманням принципу найменших витрат при  найбільшій  ефективності.  Це  загальний  принцип,  за   яким фінансуються міжнародні проекти.

 

     Сьогодні до  України  вже  надійшов  перший  грант у сумі 150 мільйонів  доларів.  Вартість  виведення  Чорнобильської   атомної станції  згідно  з  проектом  становитиме  приблизно 680 мільйонів доларів.  Вартість реалізації проекту "Укриття"  ще  остаточно  не визначено,  тому що немає самого остаточного проекту. Відомо лише, що стабілізаційні роботи,  які виконуватимуться упродовж наступних 5  років,  будуть  коштувати  від 270 до 350 мільйонів доларів.  А далі,  як ви знаєте,  було прийнято  рішення  будувати  стратегію, спрямовану на вилучення паливовмісних мас з об'єкта "Укриття".

 

     Кредити для  реформування  енергетичного  сектора  становлять близько 3 мільярдів доларів.

 

     Депутатська група   "Єдність"   запитує:   "Як    виконується меморандум,  підписаний  урядом  України,  і  які  є гарантії його виконання у майбутньому?"

 

     Ми вже наблизилися до етапу реалізації положень  меморандуму. На  сьогодні  фінансуються  програми  по  будівництву  сховища для відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській атомній станції, по  будівництву  підприємства  по  переробці  рідких радіоактивних відходів,  а також буде реалізовано деякі  заходи,  спрямовані  на підвищення безпеки третього блока.

 

     Уже розроблено  техніко-економічне обгрунтування стабілізації об'єкта "Укриття",  розробляється техніко-економічне обгрунтування різних варіантів вилучення паливовмісних мас із об'єкта "Укриття". Створюється  механізм  довгострокового  фінансування  за   рахунок грантів.   Європейський   банк  дав  згоду  акумулювати  кошти,  і незабаром  буде  відкрито  спеціальний  рахунок  для  фінансування проекту щодо об'єкта "Укриття".

 

     Що стосується гарантій,  то, як я вже говорив, документ, який ми підписали,  не є юридично зобов'язуючим, тому що "велика сімка" не  є  суб'єктом  міжнародного  права.  Але  цей  документ містить політичні гарантії і політичні зобов'язання. У практиці ще не було такого  прецеденту,  щоб "велика сімка" укладала з однією державою такого  роду  договори.  Тому  реалізація  цього  проекту   -   це насамперед  політичні  зобов'язання "великої сімки" і Європейської комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  давайте домовимося діяти далі так. Я вже оголосив,  що депутат Глухівський поставить запитання.  Юрій Іванович нехай на нього відповість і сяде  на  своє  місце.  Після цього   виступлять  ті,  чиї  виступи  було  заплановано.  І  якщо виникатиме запитання до когось із них,  ви  зможете  запитати,  бо інакше вони не вкладуться в регламент.

 

     Депутат Глухівський. Будь ласка.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська область).  Фракція Народного руху України. Шановний пане міністре!  Попередній доповідач  -  Валентин  Васильович  старанно ухилявся від відповідей на запитання,  які народні депутати Мовчан і  Ратушний  задавали,  щодо  залежності  України  при   одержанні паливних  елементів  для  атомних електростанцій.  Він говорив про доцільність кооперації України  з  Росією,  з  Казахстаном  і  про тендер, який виграла російська фірма "Твел". Але ж ми знаємо, який ненадійний партнер Росія - в будь-який  момент  краник  може  бути перекритий.  Ми  бачимо зараз намагання Росії зірвати вигідний для України контракт з  Пакистаном  на  поставки  танків  українського виробництва.

 

     Як ви вважаєте, чи можливий в Україні замкнений цикл розробки власних паливних елементів?  Що для  цього  потрібно  і  коли  цей замкнений цикл міг би бути в Україні реалізований?

 

     Дякую.

 

     КОСТЕНКО Ю.I.  Дякую. Я в доповіді коротенько спинявся на цій проблемі.  Держава,  яка має ядерну енергетику, повинна створити і законодавство,    і   відповідні   інфраструктури   управління   й регулювання, а також відповідну промислову інфраструктуру, що дала б  можливість  безпечно  здійснювати експлуатацію атомних станцій. Практично в усіх країнах  світу  атомні  станції  зорієнтовані  на декілька  джерел  поставок  ядерного палива.  Від цього залежать і безпечне функціонування,  і ефективність роботи  атомної  станції. Адже  за  умов монопольного постачання можна без кінця підвищувати ціну,  і нам не буде куди діватися,  окрім як купувати  паливо  за тією ціною, яку встановлює монополіст.

 

     Тому навіть Франція, яка має повний замкнений ядерно-паливний цикл, 15 відсотків палива одержує із-за кордону.

 

     Україні доцільно  насамперед  вирішити  проблему   ліквідації монопольної  залежності  від  поставок  ядерного палива.  Це можна зробити,  урізноманітивши джерела поставок,  щоб воно надходило не тільки з Росії. Наприклад, можна орієнтуватися і на таку компанію, як  "Вестінгауз",  яка  виготовляє  паливо  для   використання   у реакторах ВВЕР-1000, тобто тих, що діють і в Україні.

 

     Крім того,   потенціал   України   дає   можливість  створити виробництво ядерного палива в країні при мінімальних витратах, при мінімальних інвестиціях. Тоді, коли Держкоматом активно відстоював ідею  створення  цього  підприємства  в  Україні,  було   зроблено відповідні розрахунки,  які засвідчили, що упродовж трьох-чотирьох років при інвестиціях  в  обсягах  150  мільйонів  доларів,  а  це тендерні пропозиції таких компаній,  як "Вестінгауз" і "Бі-бі",  в Україні  можна  створити  підприємство  по  виготовленню   ядерних паливних   касет,   що,   у  свою  чергу,  дасть  змогу  підвищити ефективність   функціонування   нашого   жовтоводського   Східного гірничозбагачувального  комбінату,  а  також  створити нові робочі місця для тих, хто сьогодні залишився без роботи.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви вже відповідали на це  запитання  у  своїй інформації. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має   голова   Славутицької   міської  ради  Удовиченко Володимир Петрович.  Прошу.  За  ним  виступатиме  Парашин  Сергій Костянтинович, директор Чорнобильської атомної станції.

 

     УДОВИЧЕНКО В.П.,  голова  Славутицької міської ради Київської області.  Дякую.  Мабуть,  щось надзвичайне трапилося, що спочатку ставляться соціальні питання,  а потім - технічні. Ми не звикли до цього. Я вам щиро вдячний.

 

     Славутич -  моноіндустріальне  місто.  Вся  його   діяльність пов'язана  з  роботою  Чорнобильської  атомної електростанції.  Із загальної кількості 16 тисяч робочих місць 80 відсотків - це місця в  рамках  Чорнобильської атомної електростанції,  решта - залежні від роботи ЧАЕС.

 

     Сьогодні, коли працює один енергоблок,  3 тисячі  працівників ЧАЕС фактично не зайняті. Серед них і ті, хто безпосередньо працює на Чорнобильській атомній електростанції,  і ті,  хто трудиться  в соціальній сфері. Що стосується проблеми виплати заробітної плати, то    вона    усім    нам    відома.    Звідси    і    відповідний моральнопсихологічний клімат, який створився в місті і в колективі Чорнобильської    атомної     електростанції.     Уже     сьогодні спостерігається   відплив   кадрів,  причому  висококваліфікованих кадрів.  Це стосується і самої ЧАЕС,  і інших  організацій  міста. Зокрема,  за  останніх  три  місяці  залишили свої робочі місця 18 фахівців з медико-санітарної частини.  Багато фахівців затаїлися в очікуванні  конкретного рішення у зв'язку з достроковим виведенням блоків Чорнобильської атомної електростанції з експлуатації.

 

     Ви самі розумієте, що в очікуванні не просто фахівці, що це - технічна  еліта,  яка  11 років працює над дуже важливою проблемою Чорнобильської атомної електростанції.  Ми з  вами  знаємо,  і  це підтвердив у своєму виступі Юрій Іванович Костенко, що в зоні і на самому об'єкті Чорнобильської атомної електростанції  ще  потрібно виконати  дуже важливі роботи,  і насамперед довести до завершення експлуатацію  станції.  Я  не  знаю,  коли   це   станеться,   але експлуатацію  ЧАЕС треба завершити - вивести блоки з експлуатації, захоронити радіоактивні відходи і перетворити об'єкт  "Укриття"  в екологічно безпечний.

 

     Щоб виконати  ці  важливі  роботи,  потрібні  фахівці.  Вони, однак,  можуть виїхати із Славутича,  і тоді вирішити питання буде набагато складніше,  ніж це можна зробити сьогодні.  Тому хотілося б,  щоб було прийнято конкретне рішення з  питань,  пов'язаних  із достроковим   виведенням   ЧАЕС   з  експлуатації  та  соціальними проблемами міста.

 

     Ми маємо щодо цього конкретні пропозиції.

 

     Перше. Хочемо ми того  чи  ні,  але  в  нашій  державі  треба провести  муніципальну  реформу.  Для  Славутича  це  має особливо важливе значення.  І ми готові прийняти об'єкти  соціальної  сфери від Чорнобильської атомної електростанції,  від Держкоматому,  але за умови бюджетної підтримки, підтримки уряду і Держкоматому.

 

     Друге. Питання,   пов'язані   із   завершенням    будівництва найважливіших  об'єктів у місті Славутичі.  Ідеться насамперед про надання житла працівникам,  які живуть в тимчасовому селищі Лісне. Його  було збудовано для того,  щоб збудувати місто Славутич.  Так от,  строк експлуатації цього селища  закінчився.  На  сьогодні  у тимчасовому  селищі проживають 1725 чоловік - це 385 сімей.  З них 285 - це сім'ї,  які працюють у місті Славутичі з 1987-1989 років. Це  дуже  важлива  проблема,  і її треба розв'язати,  альтернативи цьому немає.

 

     Третє. Проблема   створення   компенсуючих   робочих    місць безпосередньо у місті Славутичі.  Юрій Іванович говорив про те, що є програма і знайдено вирішення проблеми створення  нових  робочих місць  у  тридцятикілометровій  зоні відчуження.  Але це вирішення тимчасове.  І чотирьох тисяч місць,  на жаль, там немає. Ми шукали разом  з Міністерством з питань надзвичайних ситуацій і не знайшли там багато робочих місць. У зоні працюють дуже багато жителів міст Іванкова  та  Поліського.  І для звільнення цих людей просто немає ніяких  можливостей,  та  й  підстав.  Більше  того,  не  всі   ті працівники, щодо яких сьогодні постало це питання, знайдуть робочі місця в тридцятикілометровій зоні.

 

     Не викликає сумнівів,  що місто,  яке живе сьогоднішнім днем, не  має  перспективи.  Так  от,  у  Славутичі сьогодні із 25 тисяч жителів 9 тисяч - діти віком до 16 років.  Для того  щоб  ці  діти мали майбутнє, щоб їхні батьки були впевнені в їхньому майбутньому і   продовжували   роботу   в    зоні    Чорнобильської    атомної електростанції, потрібне створення і розвиток виробництв, потрібні компенсуючі робочі  місця.  У  нас  є  розрахунки  щодо  цього,  є програма   створення  робочих  місць,  ми  почали  відпрацьовувати механізм залучення інвестицій.  Але в цій справі, звісно, потрібні і  підтримка  нашого уряду,  і залучення країн "великої сімки",  і відкриття певної кредитної лінії. Це безальтернативно і безумовно!

 

     Шановні депутати!  Ми розуміємо,  що сьогодні країни "великої сімки" заінтересовані закрити Чорнобильську атомну електростанцію. Ми розуміємо,  що є  інтереси  нашої  держави.  І  ми,  безумовно, повинні  все  зробити,  щоб  ці інтереси відстояти.  Але,  шановні депутати,  шановні урядовці,  є інтереси  25-тисячного  міста,  де проживають  працівники  Чорнобильської атомної електростанції,  де проживають  їхні  діти,  і  ці  інтереси  просто   так   відкинути неможливо.   Треба  знайти  таке  рішення,  щоб  усі  ці  інтереси поєднати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую вам...

 

     УДОВИЧЕНКО В.П. Ще питання, мабуть, є?

 

     ГОЛОВА. Та ні,  Володимире  Петровичу,  питань  багато,  але, мабуть,  не  до вашої міської ради.  Вам просто треба допомагати в роботі так, як ви про це казали.

 

     УДОВИЧЕНКО В.П.  Я мушу підкреслити,  що ми зобов'язуємося не канючити  в  держави,  в  українського  народу якихось коштів.  Ми пропонуємо  активний  метод  виходу  з  наявної  ситуації,   Павле Івановичу,  через  створення виробництва.  Це політика,  яка конче потрібна тепер для всієї України та про яку ви сьогодні говорили у своєму виступі стосовно бюджету.  Пропоную разом відпрацювати,  на прикладі Славутича, умови створення таких підприємств.

 

     І я,  Олександре Олександровичу, прошу розглянути у Верховній Раді  підготовлений  проект  закону (він витримав усі експертизи), спрямований саме на підтримку  підприємницької  діяльності  та  на створення нових робочих місць у місті Славутичі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Сергій  Костянтинович  Парашин,  директор Чорнобильської атомної електростанції. Будь ласка.

 

     ПАРАШИН С.К., директор Чорнобильської атомної електростанції. Уважаемые  депутаты!  В  последнее  время  Чернобыльская АЭС - это прежде всего предмет политики. Но я начну с экономики.

 

     На Чернобыльской АЭС до  аварии  произведено  150  миллиардов киловатт-часов  электрической  энергии и после 1986 года - уже 140 миллиардов.  Общая цена выработанной электроэнергии составляет 6,5 миллиарда  гривень.  В  сентябре  1997  года  исполняется  20  лет энергоблоку N 1 и  16  лет  энергоблоку  N  3.  В  1996  году  два энергоблока  произвели  электрической  энергии  на  600  миллионов гривень.

 

     На эксплуатации трех энергоблоков и обкекте "Укрытие"  сейчас работают  6  тысяч  человек.  Пять  тысяч  человек непромышленного персонала обслуживают город Славутич, 90 процентов обкектов и сфер жизнедеятельности    города   Славутича   находится   на   балансе Чернобыльской станции.

 

     Как выглядит сегодня Чернобыльская  АЭС  относительно  других атомных станций?  По числу нарушений в работе станция не превышает средних показателей по отрасли,  по обкему произведенной продукции на  единицу  установленной  мощности  в  1995  и  1996  годах ЧАЭС лидирует среди остальных с коэффициентом установленной мощности 75 процентов.

 

     Экология. Выбросы   в   окружающую  среду  в  последние  годы составляют  менее  5  процентов  норматива.  Облучение   персонала составляет  12 процентов допустимого предела.  Чернобыльская АЭС - одна из пяти атомных станций такого  типа,  работающих  в  России, Литве  и Украине.  Ленинградская и Курская атомные станции (обе по четыре энергоблока) введены в эксплуатацию раньше Чернобыльской  и в настоящее время работают.

 

     Из этого краткого анализа видно, что проблема ЧАЭС - проблема прежде всего политическая,  а  уж  затем  проблема  экономическая, проблема  безопасности.  Постоянный  интерес  общества  к  станции обусловлен  чувством  личной  причастности  каждого   человека   к событиям  1986  года,  неизгладимыми  впечатлениями  от  масштабов события, чувством тревоги, недоверия и страха. И это создает почву для манипуляций,  препятствует развитию атомной энергетики,  в том числе и на Западе. Именно по- этому группа стран "большой семерки" в  1994  году  сформулировала  требование  о досрочном прекращении работы Чернобыльской станции и как компромисс в декабре 1995  года был   подписан  Меморандум  о  взаимопонимании,  где  были  учтены требования Президента Украины, поставленные в письме лидерам стран "большой семерки". Это известные требования о замещении мощностей, о создании условий по переводу обкекта  "Укрытие"  в  экологически безопасную  систему,  решение  социальных  проблем.  Таковы первые результаты в диалоге со странами "большой семерки".

 

     Остановлен блок N  1.  Это  шаг,  демонстрирующий  стремление Украины к компромиссу.  Но это дорогой шаг.  В текущем году потеря Украины составит 40 миллионов гривень из-за  разницы  в  ценах  на топливо   при  производстве  такого  же  количества  электрической энергии на тепловых станциях.  И 50 миллионов  гривень  необходимо для содержания блока и обследования его в процессе начала снятия с эксплуатации.  Итак,  потеря 90 миллионов гривень в этом году, или 50 миллионов долларов.

 

     Одновременно получен  и  грант  - 140 миллионов долларов на 5 лет.  Из них,  возможно, 10 миллионов инвестиций мы получим в этом году.  Небаланс  составляет  40  миллионов долларов в пользу стран "большой  семерки".  Однако  вчера  мы  получили  сообщение,   что финансирование  по этому гранту пока приостановлено,  а оно должно было начаться именно сегодня, 8 апреля. В чем дело?

 

     Вы помните, что 18 марта Верховный Совет, когда ратифицировал грант,  в пункте 2 записал о том,  что условия "большой семерки" о закрытии в 2000 году могут быть не выполнены  Украиной  в  случае, если "большая семерка" не выполнит своих собственных обязательств. В результате  этого  Европейский  банк  реконструкции  и  развития приостановил  финансирование  по  этому  гранту  и  вновь собирает доноров для прояснения политической ситуации.

 

     Мы предполагаем,  что Европейский союз  выделит  в  ближайшее время  еще  100 миллионов для создания системы переработки твердых РАО.  Вероятно,  это произойдет в  следующем  году  и  тоже  будет обставлено соответствующими политическими условиями.

 

     Продолжается совместная  работа с "большой семеркой" по плану обкекта "Укрытие".  В декабре 1996 года  все  участники  пришли  к согласию    по    краткосрочным   и   долгосрочным   мероприятиям. Краткосрочные меры - это прежде  всего  стабилизация  строительных конструкций,   совершенствование   контроля   за  состоянием  всех элементов.  То есть обеспечение технологической безопасности и так далее.

 

     В настоящее  время  план внедрения краткосрочных мер проходит экспертизу  в  Национальной  комиссии  по  вопросам  регулирования электороэнергетики Украины. 22 апреля план должен быть представлен на совместное заседание делегации "большой семерки" и Украины.  Он рассчитан  до 2001 года.  Предварительная оценка этого плана - 450 миллионов долларов.  Источник финансирования пока не определен.  В мае  "большая  семерка"  предполагает  собрать ассамблею возможных доноров и прежде всего с привлечением именно частного капитала. То есть  предстоит  еще  убедить  частный  капитал в целесообразности вложения собственных денег в обкект "Укрытие" в  чужой  и  далекой стране.

 

     Долгосрочные меры  направлены на извлечение топливосодержащих масс.  В ТЭО,  которое еще нужно выполнить и на которое  требуется еще   24   месяца,   необходимо  определить  условия,  технологию, механизмы,   временные   пределы   и   финансовые   ресурсы.    Мы предполагаем,  что  только через 2,5 года мы получим точную оценку долгосрочных мер по обкекту укрытия.

 

     Что происходит  на  обкекте  "укрытие"   сейчас?   Там   идет нормальная обычная работа.  Могу сказать, что в 1996 году более 20 миллионов гривень было затрачено на его стабилизацию.

 

     Безопасность действующих   блоков   -   чрезвычайно    важная проблема.  Напоминаю, что именно после 1986 года были внедрены все основные  мероприятия,  которые  исключают  повторение  предыдущих событий.  В  эти  мероприятия  в то время было вложено порядка 300 миллионов долларов. В течение трех последних лет выполнено гораздо меньше мероприятий - 119,  на сумму порядка 10 миллионов долларов. На 1997 год мы планируем  вложить  в  безопасность  блока  N  3  8 миллионов долларов или 15 миллионов гривень.

 

     Как будут    решаться    вопросы   трудоустройства,   которые поднимаются в условиях гранта?  Это особая  проблема.  О  ней  уже говорил  мэр  города  Славутича.  Эта трудная проблема к 2000 году конечно же не будет решена в  полном  обкеме,  необходимом  городу Славутичу.  Мы  должны  пройти  трудный  путь  со многими неясными условиями.

 

     Программа вывода Чернобыльской станции из  эксплуатации-  это требование   Верховного   Совета  и  правительства.  В  1992  году подготовлены концепция и программа.  И в настоящее время в связи с новыми  условиями программа перерабатывается.  Уже в мае мы должны предложить ее правительству, чтобы в конце мая можно было внести и в Верховный Совет.

 

     Главные составляющие.  На наш взгляд,  прежде всего расчет на собственные силы,  возможность работы  энергоблоков  за  пределами 2000 года.  Это чрезвычайно важный фактор.  Если будем планировать собственными  силами  остановить  станцию  в  2000  году,  мы   ее остановим и не получим именно то, на что так активно расчитываем.

 

     Остановлен блок  N  1.  В ближайшее время будет постановление Кабинета Министров о выводе его из эксплуатации в  соответствии  с законом.  Этот вопрос уже решен.  В связи с нерешенностью вопросов создания замещающих мощностей (в  соответствии  с  меморандумом  - порядка  миллиарда долларов) правительство приняло решение о пуске блока N 2.

 

     Блок N  2  имеет  как  минимум  пятилетний  ресурс.  Проведен экономический    анализ,    который    показывает    экономическую эффективность  пуска.  Это  не  противоречит  и  договоренности  с Западом,  а  лишь  укрепляет  нашу позицию.  Затраты на пуск - 110 миллионов  гривень.  Эксплуатационные  затраты  в   течение   трех последующих лет - 300 миллионов. Доход от работы - 600 миллионов.

 

     Таким образом,  даже в виде налогов эти 110 миллионов гривень могут  быть  возвращены   государству   в   ближайшие   три   года эксплуатации. Но ресурс у него, как я сказал, 5 лет. Это означает, что  в  2000  году,  когда  мы  будем  подводить  итог  длительной дискуссии  с  Западом,  у  нас  будут  все  основания выиграть ее. Главное   -   сохраняется   потенциал    Чернобыльской    станции, энергетические мощности и персонал.

 

     Впереди у нас большая и весьма ответственная работа,  которую больше некому сделать: преобразование обкекта "Укрытие". Она будет начата  после  2000 года и продолжаться несколько десятков лет.  Я полагаю, ее может выполнить только тот коллектив, который работает в   этих   условиях,   имеет   опыт   и   может   сделать   весьма квалифицированно.  Именно поэтому для нас потенциал  Чернобыльской станции является чрезвычайно важным вопросом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дуже дякую, Сергію Костянтиновичу. Відповідатимете на запитання після решти виступів. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має Михайло Антонович  Павловський,  голова  Комісії  з питань ядерної політики та ядерної безпеки. Він просить 8 хвилин.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Павле Івановичу!  Шановні члени  уряду!  Шановні  колеги! Дозвольте привернути вашу увагу до проблеми, яку ми розглядаємо, з погляду   національної   безпеки   нашої   держави.   Мій   виступ супроводжуватиметься  діаграмою,  на  якій  унаочнено роль і місце ядерної енергетики в нашій державі.

 

     Наша комісія зосереджувала свою увагу передусім на  створенні ядерного  законодавства в Україні як самостійної галузі права.  На контролі - виконання зазначеного законодавства та рішень  Кабінету Міністрів.  На  сьогодні  Україна  має  чотири  галузеві  та  один загальний,  зокрема базовий Закон про використання ядерної енергії та  радіаційну безпеку.  Розроблені і перебувають на різних етапах розгляду ще 8 законопроектів.  Згідно з постановою Верховної  Ради України  про  введення  в  дію базового закону Кабінетом Міністрів видано 10 постанов.

 

     На жаль,  атомні  електростанції   України   долають   великі труднощі,   пов'язані  з  тим,  що  регулюючий  орган  недостатньо оперативно  визначається  з  переліком  чинних  норм,   правил   і стандартів  з  ядерної  та  радіаційної безпеки,  а досі керується тими, що діяли в колишньому Союзі.

 

     Загалом же можна говорити про те,  що  питання  законодавчого забезпечення   діяльності   ядерної   енергетики  і  промисловості Верховна Рада разом із Кабінетом Міністрів вирішують  у  достатніх межах. Головна ж проблема - невиконання законів виконавчою владою. Причиною  всіх  внутрішніх  проблем,  усіх  бід  стосовно  ядерної енергетики  є  одна-єдина - це проблема неплатежів,  якою,  на мій погляд,  уряд  опікується  поверхово,  оскільки   в   процесі   її розв'язання  не  залучає банківську систему та зовнішньоекономічну політику.

 

     Зовнішньоекономічна та зовнішньополітична діяльність  України сьогодні  теж,  м'яко кажучи,  недостатньо сприяє розвитку ядерної енергетики   та   промисловості   нашої   країни,   зміцненню   її незалежності та самодостатності як атрибутів національної безпеки.

 

     Прошу звернути увагу на цей графік.  Внизу остання лінія - це кількість електроенергії,  виробленої на атомних  електростанціях. Бачите,  вона  стабільна.  І на сьогодні ядерна енергетика - єдина галузь народного господарства України,  яка має приріст  продукції 13 відсотків, тоді як у Міненерго спад сягнув 19 відсотків.

 

     Не називатиму  цифри,  бо  зрозуміла  величина:  45 відсотків сумарного внеску - ядерна енергетика.  Але звертаю вашу  увагу  на те,  що  заборгованість у ній становить 1,38 мільярда гривень,  що еквівалентно  шестимісячній  роботі  АЕС  без  оплати.  А   сплата готівкою становила на рік тільки 6,25 відсотка. У першому кварталі цього року ситуація ще погіршилася. Найкращий показник у березні - 5   відсотків.   І   навіть   за   таких  умов  Запорізька  атомна електростанція впровадила в промислову експлуатацію  шостий  блок. Ми їм мусимо подякувати за це.

 

     Сьогодні на   Запорізькій   атомній   електростанції   триває трудовий конфлікт між працівниками  станції  та  адміністрацією  з приводу  невиплати  заробітної плати.  Проте уряд нічого не зробив аби задовольнити законні вимоги колективу.  Це я  кажу  як  голова трудового    арбітражу   щодо   зазначеного   конфлікту.   Законом працівникам АЕС ми заборонили страйкувати.  Як же їм захищати свої права?  Тому  пропоную  доповнити проект постанови пропозицією (за номером один) зобов'язати уряд та Національний банк в  тримісячний термін  розробити засади розв'язання проблеми платежів і подати їх на  затвердження  Верховної  Ради.  Якщо  такі  засади   не   буде розроблено,  то  порушити  питання про недовіру уряду і керівникам Національного банку України .

 

     Повертаючись ще раз до проблеми платежів, мушу запитати: а чи потрібен  Україні  такий  енергоринок,  на  якому  все вирішується суб'єктивно?  Ще раз нагадаю:  виробництво електроенергії  на  АЕС зросло,  а  в  системі  Міненерго  зменшилося.  Тим часом оплата в атомній енергетиці становить тільки 39,2 відсотка, а в Міненерго - 61,2 відсотка. То де ж тут об'єктивні закономірності ринку?

 

     Вважаю за  потрібне  наголосити,  що недостатньо фінансується програма підвищення безпеки роботи атомних електростанцій.  Із  12 запланованих  на  два  роки  заходів комплексної цільової програми пожежної безпеки  виконано  тільки  5.  Не  фінансуються  програми створення    вітчизняної   системи   автоматизованого   управління технологічними процесами виробничого об'єднання "Хартрон" та інші.

 

     Хоча кількість   порушень   на   АЕС    не    зростає,    але спостерігається   дуже   небезпечна  тенденція:  посилюється  роль людського фактора (хибні дії персоналу) в  тих  або  тих  аваріях. Насамперед  це  зумовлено соціально-економічними умовами,  зокрема неплатежами.

 

     Привертає увагу ставлення уряду до проблем безпеки.  На жодне з   восьми   звернень  нашої  комісії  до  уряду  ми  не  отримали аргументованої відповіді. Уряд зволікає розв'язання проблеми плати за ризик, тобто роботи у 30-кілометровій зоні навколо станції.

 

     Гострою залишається проблема роботи медсанчастин.

 

     Потребує розв'язання   проблема  зберігання  та  перероблення відпрацьованого  ядерного  палива.  Нам  треба   залучити   досвід Сполучених  Штатів  Америки  та  інших країн,  а також законодавчо відмовитися   від   перероблення   ядерного   палива,   розробивши технологію  зберігання  його  в  сухих сховищах,  як це робиться в багатьох країнах.

 

     Тепер про ядерне паливо.  Уряд і Держкоматом  відступили  від Програми  розвитку  паливно-енергетичного  комплексу до 2000 року, згідно з якою планувалося побудувати  саме  в  Україні,  у  Жовтих Водах,  завод  для виробництва твелів.  Натомість створено спільне підприємство за участю Росії,  Казахстану  та  України,  яке  цієї проблеми не розв'язує.

 

     Ще раз   наголошую:  розв'язання  нагальних  проблем  ядерної енергетики та промисловості  звелося  в  остаточному  підсумку  до усунення кризи платежів.  Це можна зробити вже сьогодні,  спочатку оперативними заходами, а потім загальними.

 

     У нашому проекті постанови пропонується: підвищити виконавську  дисципліну та організувати систему платежів відповідно  до  законодавства  (це  все   відображено).   У   моїх доповненнях  до проекту постанови пропонується рекомендувати уряду заходи,  розроблені з урахуванням пропозицій  Запорізької  атомної станції та обласної адміністрації.

 

     Також рекомендувати уряду,  Міненерго використати три способи збільшення платежів готівкою:  зобов'язати Національну  комісію  з питань   регулювання  електроенергетики  розподіляти  готівку  між генеруючими компаніями пропорційно використаній енергії; Міненерго організувати продаж частини електроенергії за готівку;  радикально зменшити бартер у розрахунках за електроенергію.  Так,  наприклад, на  тій  самій  Запорізькій атомній станції бартер в межах України становить 95 відсотків.

 

     Далі пропонується змінити структуру  банківської  системи  та відмовитися   від  монетарної  економічної  політики  як  базової; покласти відповідальність за стан з неплатежами не тільки на уряд, а   й   на   Національний  банк,  підпорядкувати  його  діяльність інтересами виробництва України. При цьому доцільнішим є на першому етапі за рекомендаціями не тільки моїми,  а й німецьких експертів, істотне (у два з половиною - три рази) збільшення  маси  грошей  в обігу  за  відповідного зниження швидкості їх обороту.  На другому етапі запровадити  в  Україні  нову  модель  банківської  системи, максимально   наближену,   наприклад,   до  німецької  банківської системи,  яка таку проблему розв'язує.  Враховуючи,  що  однією  з головних   причин   неплатежів   є   беззастережна   й  передчасна лібералізація  зовнішньоекономічної   діяльності,   змінити   таку політику  діяльності  уряду  на  політику  виваженої лібералізації зовнішньоекономічної  діяльності  та  збалансувати  її  стратегією захисту   власного   ринку  та  власного  виробника  за  прикладом розвинених країн.

 

     Останнє. За умови виконання моїх  пропозицій  слід  підвищити рівень  зарплати  у  5-7  разів,  що  відповідало  б  частці фонду зарплати у внутрішньому  валовому  продукті  на  рівні  розвинених країн.

 

     Я не    спиняюсь    на   проблемах   Чорнобильської   атомної електростанції,  але зазначу,  що головне тут - урахувати інтереси не тільки країн "великої сімки", а й не зрадити інтересів України, не піти на великі бюджетні витрати та подальше  зубожіння  широких верств населення заради політичного іміджу деяких лідерів держави.

 

     Прошу прийняти   за  основу  запропонований  двома  комісіями проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

 

     Від Комісії  з  питань  Чорнобильської  катастрофи   виступає Володимир Михайлович Яценко (Шум у залі).

 

     Ви подивіться,   вони   в  порядку  денному  співдоповідачами записані. Про що ви говорите?

 

     Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановні Олександре  Олександровичу, Павле Івановичу, колеги депутати і урядовці!

 

     Верховна Рада   України   не  раз  виносила  ухвали  стосовно перспективи Чорнобильської АЕС.  Постановою Верховної Ради України від  1 серпня 1990 року,  тобто 7 років тому,  доручалось Кабінету Міністрів України  розробити  програму  виведення  з  експлуатації Чорнобильської АЕС.  Проте уряд цього доручення не виконав. У 1991 році,  після пожежі на блоці N 2,  Верховна Рада України  ухвалила наблизити термін виведення ЧАЕС з експлуатації до 1993 року.

 

     На виконання   такого   рішення   була   ухвалена  відповідна постанова  Кабінету  Міністрів  від  1  липня  1992   року,   якою передбачалося  здійснення  протягом  1992-1995  років комплексного інженерного обстеження  атомної  станції,  розроблення  технічного проекту   виведення   станції   з   експлуатації  і  початок  його реалізації,  у тому числі й фінансування експлуатаційних витрат та розв'язання   проблем   міста   Славутича,   вжиття   заходів  для працевлаштування.

 

     Проте виконання програми  досі  було  вибірковим,  і  загалом робота,   спрямована   на   підготовку   до  виведення  блоків  із експлуатації, не виконана.

 

     Технічний проект виведення ЧАЕС з  експлуатації  та  програму зайнятості   працівників  ЧАЕС  і  мешканців  міста  Славутича  не розроблено.  Отже, належних заходів для закриття ЧАЕС не вжито та, очевидно, такого й не могло статися, оскільки рішення грунтувалося не на науковій базі,  не на технікоекономічних розрахунках,  а  на політичній основі.

 

     З огляду  на  таку  ситуацію уряд запропонував Верховній Раді України продовжити експлуатацію  Чорнобильської  атомної  станції. Верховна  Рада  України  21  жовтня 1993 року винесла таку ухвалу: погодитися  з  пропозицією  Кабінету  Міністрів  України  стосовно продовження  експлуатації Чорнобильської АЕС протягом терміну,  що визначається  її  технічним  станом,  під   контролем   Державного комітету  України  з ядерної та радіаційної безпеки,  Міністерства охорони   навколишнього   природного   середовища    України    та Національної  академії  наук  України.  Які ж строки експлуатації? Вони  передбачені  в  поданій  Чорнобильською   атомною   станцією програмі  "Безопасное  будущее"  щодо запровадження в експлуатацію енергоблоків N 1,  N2 і N 3 відповідно в 1977,  1978 і 1981 роках. Проектний  строк  експлуатації енергоблоків - 30 років,  отже,  це відповідно  -  2007,  2008,  2011  роки.  Тобто   за   відповідної реконструкції  можна  подовжити термін експлуатації Чорнобильської атомної станції до 2011  року.  Здавалося  б,  питання  вичерпано, ухвалу  винесено  (причому  вищим законодавчим органом) і треба її виконувати  і  Кабінету  Міністрів  України,  і  Держкоматому,   і Мінекобезпеки,  і Президенту нашої держави. Тим більше що в одному з останніх бюлетенів МАГАТЕ,  у доповіді керівника  секції  оцінки безпеки  Департаменту  ядерної  безпеки  сказано:  "Проведенный  в настоящий момент анализ показал,  что с технической  точки  зрения известные  недостатки  в области РБМК второго и третьего поколения могут быть преодолены на основе широко распространенной  концепции глубокой  эшелонированной  защиты".  І  далі.  "В западных странах высказываются  большие   сомнения   относительно   возможности   и финансовой  целесообразности  их  модернизации,  однако  (робиться головний висновок),  исходя из  существующих  перспектив,  следует признать, что имеющиеся программы повышения безопасности реакторов решают большинство проблем в данной области".

 

     Тобто МАГАТЕ  погоджується   з   тим,   що   за   відповідної реконструкції  можна  забезпечити  нормальний  термін експлуатації реактора такого типу.

 

     А посилання Юрія Івановича на те, що, мовляв, реактори такого типу   не   мають   додаткової   герметичної  оболонки,  принаймні некоректне,  адже  відповідні  реактори  працюють   у   Російській Федерації, і ніхто не вимагає сьогодні їх закриття.

 

     Якщо в  когось  у  нашій державі є інша позиція,  то потрібно було принаймні внести пропозицію до Верховної  Ради  України  щодо зміни винесеної ухвали.  Проте цього не сталося. Знову ухвалюється політичне рішення про зупинення станції  в  2000  році,  знову  за політичним рішенням зупиняється енергоблок N 1.

 

     Треба зробити головний висновок: Чорнобильська атомна станція та події навколо неї - це лише  ланка великого  ланцюга  питань,  пов'язаних  із економічною політикою і політикою взагалі.  А інші ланки цього ланцюга -  безславна  здача Україною  ядерної  зброї,  а  відтак і втрата на декілька порядків власного міжнародного авторитету,  ухвалення  економічних  рішень, які  фактично  зруйнували  економіку  нашої держави.  Це й те,  що робиться сьогодні з державним бюджетом  України,  це  і  намагання будь-якою ціною розірвати навіть найвигідніші зв'язки з Російською Федерацією та країнами СНД.

 

     Наголошу, що  колектив  ЧАЕС  у  такій  політичній  грі  став заручником. А в тій грі дехто має, звичайно, високі інтереси.

 

     Явище оригінальне,  але ситуація типова для нашої політики. У людей не запитують,  чого вони хочуть та  що  можуть  зробити  для України,  а  замість  них вирішують їхню долю на догоду політичним обіцянкам і, скажу відверто, на шкоду національним інтересам нашої держави.

 

     Упевнений, що так діяти не можна.  І,  з огляду на це, віддаю належне керівнику атомної станції Сергію Костянтиновичу  Парашину, який  підтримує  колектив  у  доволі  доброму  стані,  за  високої культури  виробництва  і  рівня  безпеки,  та  керівникові   міста Славутича   Володимиру  Петровичу  Удовиченку,  який  є  справжнім господарем цього міста і належно контролює ситуацію.

 

     Ми повинні мати погоджений  з  усіма  гілками  влади  варіант самостійного  розв'язання  проблем  ЧАЕС,  у  тому  числі  об'єкта "Укриття" (а це цілком можливий варіант з огляду  на  останні  дії наших  західних  донорів),  у  разі невиконання деяких умов з боку країн "великої сімки". Проте й у разі виконання умов Україні треба мати чіткі гарантії країн "великої сімки" щодо фінансування всього комплексу заходів, пов'язаних із Чорнобильською атомною станцією.

 

     Україна повинна зайняти чітку позицію щодо закриття ЧАЕС.  Це не  просто  зупинення  блоків,  це  не  тільки розв'язання частини проблем.  Тут маємо чималий комплекс проблем.  І за цим комплексом ми повинні насамперед розв'язати проблему об'єкта "Укриття" і лише після цього перетворювати Чорнобильську атомну станцію на недіючий об'єкт. Наголошую: тільки після цього.

 

     Далі. Розв'язання  проблем  стосовно міста Славутича має бути надійне і гарантоване. Ми провадили в місті виїзне засідання нашої комісії,  підготували  і  подали  пропозиції  до нашого уряду.  Це будівництво  компенсаційних  потужностей.  І  тільки  після  цього (наголошую),  після будівництва компенсаційних потужностей,  можна розглядати процес виведення станції з експлуатації.  За інших умов Україна програє і зазнає ще більших втрат, ніж, скажімо, з утратою ядерної зброї.

 

     I ще одне питання,  яке останнім  часом  порушується:  спроба покласти  на Чорнобильську атомну станцію розв'язання всіх проблем 30-  кілометрової  зони  та  прилеглої  до  неї   території.   Цим намагаються  посилити  потребу  закриття  станції,  до  того  ж на науково необгрунтованих засадах.

 

     У цих питаннях кожному належить  робити  своє.  Чорнобильська АЕС  нехай займається виробництвом електричної енергії і питаннями безпеки.  Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту  населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на чолі з досвідченим і дійовим міністром Валерієм Михайловичем Кальченком нехай  опікується  зоною.  Адже  тепер  провадиться реконструкція, реструктуризація, реорганізація апарату і підприємств цієї зони. I це здійснюється належним чином.

 

     Повертати ситуацію   в   доаварійний   період,   коли  атомні відомства керували всім у режимі секретності,  вважаю, не слід. Не варто повторювати помилок минулого.

 

     Прошу підтримати проект, внесенний двома комісіями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Безперечно,  ми повинні завершити розгляд  цього  питання  на  Дні  уряду   прийняттям   відповідної постанови.  Були  бажаючі  поставити запитання директорові атомної станції,  представникам уряду. Тому я прошу вашої згоди на те, щоб ми дали змогу поставити запитання, але завершити роботу прийняттям постанови з розглянутого питання о 14 годині.  Ви  самі  визначили питання і три години на його розгляд. Пропонується 8 хвилин. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 170. Прийнято.

 

     5 хвилин на запитання,  а на  прийняття  постанови  -  решта. Запишіться на запитання. Можете передати один одному запитання.

 

     Депутате Ратушний, будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.    Конгрес   українських   націоналістів.   Маю запитання до голови  комісії  товариша  Яценка  та  до  всіх,  хто обстоює    потребу   подальшої   роботи   Чорнобильської   атомної електростанції.  Я розумію,  що Захід не дає нам грошей. Але невже ви не розумієте:  якщо конструкція справді не гарантує безпеки, то хіба не блюзнірство говорити,  нехай вона працює навіть на  такому обладнанні,  бо  на такому обладнанні працюють у Росії?  Якщо вона небезпечна, то її треба закривати. І правильно сказав Павловський, виходячи  з  інтересів  не  лише  західних лідерів,  а передусім з інтересів   України.    Чи    ви    хочете    знову,    як    ваші попередники-комуністи в 1986 році, догратися до того, що коли там, не дай Бог (стукаю по  дереву),  знову  щось  станеться,  виводити дітей на маніфестації?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Прошу  розглядати  питання  по  суті,  без  надмірної політизації.  Це зовсім ні до чого.  Будь ласка,  депутате Яценко, відповідайте.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Дякую. Гадаю, що відповідь на дане запитання була дана в цьому залі.  Зокрема заступник голови Держкоматому  України запевнив,    що    з   технічного   погляду   продовження   роботи Чорнобильської АЕС цілком можливе.  Я подавав висновки МАГАТЕ  про можливе  продовження  експлуатації за умови проведення відповідної реконструкції  станції.  А  ухвала  щодо  її  закриття  приймалася політична.  І про це (наголошую ще раз) доповідав заступник голови Держкоматому  України.  Так  що  політика,  зокрема   комуністична політика, тут ні до чого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутате Заєць, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,   м.   Київ).   Передайте,  будь  ласка,  слово  депутатові Пилипчуку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пилипчук, прошу.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).   Доповідачі   й   промовці  казали,  що  для  створення компенсаційних потужностей потрібні гроші.  Для переорієнтації  та адаптації  населення  потрібні  гроші.  Для  захоронення  потрібні гроші.  А  коли  переглянути  останні  виступи   щодо   сільського господарства, - потрібні гроші. Медицині потрібні гроші.

 

     У мене запитання до Прем'єр-міністра. Скажіть, будь ласка, чи є можливість на  сьогодні  профінансувати  ці  заходи  за  рахунок бюджету?

 

     Немає. За  рахунок  кредитів  українських банків?  Немає.  За рахунок  внутрішніх  резервів  самих  підприємств?  Немає.  То  чи здійснимо  ми  такі заходи,  зокрема ті,  про які сьогодні йшлося, коли  не  розв'яжемо  проблем   платіжної   політики,   податкової політики,  кредитної  політики?  Тим  паче що особисто мною і вам, Павле  Івановичу,  і  Верховній  Раді  механізми  розв'язання  цих проблем подавалися. Але їхнє розв'язання блокується і в уряді, і у Верховній Раді.

 

     Скажіть, є у вас якийсь інший спосіб  розв'язання  цих  трьох проблем  внаслідок  чого  будуть  вирішені  питання  інших галузей народного господарства, зокрема атомної енергетики?

 

     ГОЛОВА. Павле Івановичу, будь ласка.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.І. Дякую за занадто глибоке й широке запитання.

 

     Стосовно головної  проблеми  в  державі  -  платіжної  кризи. Минулого  разу на трибуні Верховної Ради я мав можливість детально пояснити.  Платіжної кризи як такої в державі не  існує.  Протягом останніх  трьох  років через нефінансування питань,  пов'язаних із комунальними послугами,  державний  бюджет  не  одержав  понад  15 мільярдів гривень. І звідси все коло проблем, які нині маємо.

 

     Я сьогодні з цієї трибуни знову про це сказав. Нам поступово, не за один день,  не за один рік,  а хоч потроху треба виходити  з цієї   ситуації.  Я  вам  назвав  цифри  втрат:  1,8  мільярда  за комунальні послуги у 1996 році плюс 1,3 - за електроенергію,  плюс 9  мільярдів  -  прихований  дефіцит бюджету за комунальні послуги додатково до тієї самої платіжної кризи.  Ми знову з вами, шановні народні  депутати,  і  уряд  в  першу  чергу,  вносячи  на розгляд Верховної Ради проект бюджету на 1997 рік,  не враховуємо борги за комунальні послуги. Чому? Ця ж сума перевищує 8 мільярдів гривень!

 

     Так що головне питання дещо в іншому. Говорити лише про кризу платежів не можна. Це комплекс питань, які потрібно вирішувати.

 

     ГОЛОВА. Двоє голів  комісій  обгрунтували  проект  постанови. Микола Петрович Дудченко,  автор доповнювального проекту,  просить дві хвилини для обгрунтування власної позиції.

 

     Прошу.

 

     ДУДЧЕНКО М.П.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України  з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Славутський виборчий  округ,   Хмельницька   область).   Уважаемый   Александр Александрович!   Уважаемый   Павел   Иванович!  Уважаемые  коллеги народные   депутаты   и   члены    правительства!    По    причине организационной неразберихи появилось два проекта в комиссии.

 

     Попросил я  слово  вот почему.  Есть два фактора безопасности атомных электростанций,  которые оперативно  влияют  на  состояние дел. Первый - дисциплина и квалификация персонала. Второй фактор - исправное состояние оборудования и его работа в  пределах  условий безопасной эксплуатации.  Для того чтобы иметь квалифицированный и дисциплинированный  персонал,  необходимо  выплачивать  заработную плату,  поскольку все работают по договору о найме. Для того чтобы иметь  исправное  оборудование,  действующее  в  пределах  условий безопасной эксплуатации, необходимо иметь финансовые средства.

 

     Таким образом,     вся    проблема    безопасности    атомных электростанций сегодня рассматривается в связи с  наличием  у  них финансовых ресурсов. Какое состояние дел сегодня?

 

     Если в    январе    проплата    за   электроэнергию   атомных электростанций живыми  деньгами  составляла  еще  4  процента,  то сейчас им живыми деньгами ничего не платят. Имеем не 95 процентов, а 100-процентный бартер,  причем  не  в  полном  обкеме  стоимости проданной электроэнергии. Вот такое состояние дел.

 

     В предстоящие  три  месяца  необходимо  остановить  на ремонт большинство атомных энергоблоков,  потому  что  они  ремонтируются летом,  а зимой несут нагрузку. И ремонт осуществляется один раз в год  одновременно  с  перезагрузкой  топлива.  Средств  у  атомных электростанций для проведения ремонта сегодня нет,  поэтому осенью при  вводе  их  в  эксплуатацию  возникнут  большие   проблемы   с лицензированием и получением разрешения на пуск.  Однозначно можно сказать, что не будет выполнено и третьей части обкема необходимых работ.

 

     На сегодня  на наших электростанциях осталась только половина того  квалифицированного,   высокодисциплинированного   персонала, который работал в 1990 году.  Идет замена кадров. Спасибо власти и правительству,  но орган государственного  управления  практически разгромлен.  Если  кадровые перестановки будут продолжаться,  то в следующий раз здесь на  трибуне  от  Госкоматома  Украины  или  от любого  другого  органа  государственного  управления будет стоять рядовой инженер.

 

     Павел Иванович,  просьба лично к вам и членам  правительства: перестаньте предавать интересы ядерной безопасности ради интересов коммерческих структур! Мы доиграемся с вами!

 

     Поэтому и   появился   проект   постановления,   в    котором предлагается оперативное решение проблем на ближайшие три месяца с целью улучшения финансового состояния атомных электростанций. Если мы  с  вами  этого  не  сделаем,  то нам не с чем будет зимовать в следующем  году.  И  тогда  все  наши  разговоры  о  независимости Украины, о национальной безопасности, безопасности энергетической, о  каких-то  непонятных  мне  вообще  проблемах  развития  атомной энергетики останутся пустым звуком. О каком развитии сегодня можно говорить?  Дай Бог  остановить  те  негативные  процессы,  которые происходят! Хотя бы стабилизировать ситуацию.

 

     Поэтому и  появился  этот  проект.  Прошу  его  рассматривать вместе с первым проектом,  они друг другу не противоречат,  просто во  втором  проекте  предлагается  в  течение трех месяцев принять конкретные меры для того,  чтобы атомная энергетика вошла в зиму и опять несла 50 процентов нагрузки по Украине.

 

     Прошу поддержать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую і вам , Миколо Петровичу.

 

     Шановні депутати,  ми розглянули сьогодні на Дні уряду одне з найболючіших питань для України - для її економіки  і  суспільного життя.

 

     Я недарма  наголошував на початку розгляду цього питання,  що воно за значенням на порядок важливіше,  ніж те,  що ми розглядали раніше.  Ідеться ж, власне, про саме життя тут у нас, на території України, і про перспективу розвитку нашої держави.

 

     Як мені здається, аналіз, який зробили тут доповідачі, доволі грунтовний.   Передусім  вважаю  за  потрібне  звернути  увагу  на змістовні  виступи  міністра  охорони   навколишнього   природного середовища  та  ядерної  безпеки  і директора атомної станції,  на висновки  голів  відповідних  комісій.   Усе   це   свідчить,   що обговорюване питання не так легко вирішується політично, як декому здається за межами України.  І тому  треба  до  нього  поставитися відповідально.

 

     Крім того,  проекти  постанов  з цього приводу,  підготовлені комісіями та окремими  депутатами,  потребують  відповідної  уваги Верховної  Ради.  Пропоную взяти за основу проект,  внесений двома комісіями,  з урахуванням  першої  і  другої  пропозицій  депутата Павловського  і  пропозиції депутата Дудченка і доручити на завтра підготувати спільний проект. Ми його проголосуємо остаточно.

 

     Якщо іншої пропозиції немає,  ставлю цю на голосування: взяти за основу проект,  розроблений двома комісіями, який дає конкретні доручення уряду щодо з'ясування і розв'язання всіх проблем,  котрі тут обговорювалися.

 

     Голосуємо за основу проект, внесений двома комісіями.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Будь ласка, Павле Івановичу, ваші доповнення.

 

     ЛАЗАРЕНКО П.I.  Я хотів подати пропозицію перед голосуванням. Звідки оцей проект  рішення  і  яким  чином  виник?  Я  у  виступі сьогодні говорив:  інфляція за березень становить нуль, а ставка - 25 відсотків. І ми тут написали, які питання треба розв'язувати. І вносив  депутат  Голубченко  минулого разу пропозиції.  Це так аби прийняти постанову, а потім дивитися, що вона собою становить.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вважаю, що проблема існує в тому, про що ви говорите. Але шукаймо вихід разом: є і уряд, і Національний банк, і Верховна Рада.  Треба шукати вихід із  цієї  ситуації,  бо,  справді,  ціна кредиту  не  відповідає співвідношенню грошових одиниць і багатьом іншим параметрам.

 

     Тому прошу  підтримати  сказане  мною  раніше  з  урахуванням пропозицій   депутатів  Дудченка  і  Павловського:  назавтра  дати остаточний документ для голосування.

 

     Ставлю ще раз на голосування  таку  пропозицію  як  доручення розробникам названих проектів (Шум у залі).

 

     "За"- 232.

 

     Прошу не  обговорювати  зараз  питання  грошової  одиниці  та банківської системи,  бо ми можемо вийти на таку проблему: як може бути інфляція нульовою, коли триває такий шалений спад виробництва і підтримується курс валют?  Тут є очевидно штучні  елементи,  які треба вилучити...

 

     Ми вдячні уряду за сьогоднішню роботу тут, у залі.

 

     Наступне пленарне  засідання  відбудеться  завтра о 10 годині ранку.  Сьогодні  комісії  працюють  над  розглядом   запланованих питань.

 

     До побачення.