Засідання N 27

ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ 

Сесійний зал Верховної Ради України

16  травня  2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні народні депутати! Прошу реєструватися.

10:01:32

Зареєструвалося – 387

Повторіть ще раз реєстрацію, окремі народні депутати не встигли поставити карточки. Хвилинку зачекайте, ще раз. Бачите, все-таки заклик по заробітній платі вчорашній допоміг суттєво. Готові, колеги? Повторіть, будь ласка, реєстрацію.

10:02:25

В залі зареєструвався 431 народний депутат України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Це дуже позитивний сигнал, не дай Бог, почнем працювать. Шановні колеги, в 11 годині ми зберемся всі після засідання Погоджувальної ради.

Розпочну сьогодні з того, що сьогодні 16 число, і Україна на кінець-то стала повноправним членом Світової торговельної організації.  (О п л е с к и) І хотів би зазначити, що відповідно до статті дев'ятої Конституції України Протокол, який був ратифікований українським парламентом і як міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є обов'язковим до виконання. Іншими словами, всі ставки і всі зобов'язання, які були передбачені Протоколом, повинні вступити в силу.

В 11 годині, шановні колеги, я сподіваюся, що керівники фракцій вже також будуть в цій сесійній залі. До 11-ої.       

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вчора говорив, що почнемо працювати, а ви не вірили. І самостійно домовимся – казав.

Шановні народні депутати, я прошу займати місця робочі.

Шановні колеги, після довготривалої тижневої блокади українського парламенту, хотів би повідомити про ті рішення, які запропоновані на ваш розгляд сьогодні.

Перше, що стосується розкладу сьогоднішнього засідання. Розпочинаємо з оголошення депутатських запитів. Після цього виступи від фракцій. Після цього, відповідно до Регламенту, завершення розгляду Закону України „Про Кабінет Міністрів України”. Була пропозиція щодо переривання цього розгляду, але так як вона  не найшла підтримки  у керівників депутатських фракцій, тому ми повинні його завершити. Максимально це буде 15-20 хвилин.

Після цього, колеги, – включення до порядку денного та розгляд законопроектів: номер 2292 – це Закон України про регулювання реалізації  окремих соціально значимих продуктів харчування та 2291 – про встановлення на 2008 рік тарифної квоти на ввезення в Україну  м'яса, та третій законопроект – це законопроект 2351, який вже включений до порядку  денного про митний тариф України.

Хотів би зазначити, що цих три законопроекти були передбачені розкладом поточного тижня і затверджені Погоджувальною радою, тому не потребують перезатвердження Погоджувальною радою, а потребують тільки голосування для включення до  порядку денного. Є воля всіх фракцій – практично всіх фракцій, я так скажу – щодо голосування за включення до порядку денного та розгляду цих трьох  законопроектів.

Після цього –  включення до порядку законопроектів щодо СОТу. Це два закони: про спеціальний режим  оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання розвитку АПК, номер 1342  та 2469; та розгляд їх разом з законопроектами 2297 (про рибу та інші живі ресурси) та 2298 (про ветеринарну медицину).

Тепер саме важливе, що стосується Фонду державного майна. Є позиція чотирьох з п’яти фракцій з вимогою розгляду питання про відставку голови Фонду державного майна після розгляду питання про затвердження Державної програми приватизації та про внесення змін і доповнень до Закону України про Державний бюджет України. При цьому одна фракцій, точніше, вибачте, не одна, а три фракції, висловили вимогу щодо голосування або зміну способу голосування – руками. Іншими словами, а жаль, не вдалось домовитися про прийняття приватизаційного пакету і зміну керівництва Фонду майна. І, скоріше за все, ми до цього питання навіть не дійдемо в силу того, що часу в нас на це просто фізично не вистачить протягом сьогоднішнього дня.

З огляду на це, я думаю, що всі баталії по Фонду держмайна, по приватизації і по бюджету перейдуть на наступний пленарний тиждень.

Я вам оголосив волю керівників фракцій, те, що нам вдалося самостійно домовитись. Так як це не викликає жодних заперечень зараз, то я піду по відповідній процедурі. Спочатку зачитую запити, потім – виступи, потім – розгляд закону і потім – включення і розгляд всіх трьох законопроектів, які були передбачені на цей пленарний тиждень.

Надійшли запити від народних депутатів України:

Ігоря Калєтніка до Президента України стосовно звільнення голови Херсонської обласної державної адміністрації Бориса Силєнкова за вчинення дій, не сумісних зі статусом державного службовця, допущення суттєвих порушень у роботі та неналежний контроль за діями підлеглих, що призвело до численних випадків незаконного витрачання бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Сергія Гриневецького до Президента України щодо оплати Сполученими Штатами Америки аеронавігаційних послуг з обслуговування літаків, що перетинають повітряний простір України;

Ігоря Калєтніка до Прем'єр-міністра України, виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, голови і Головного контрольно-ревізійного управління України, Генерального прокурора України стосовно звільнення голови Херсонської обласної державної адміністрації Бориса Силєнкова за вчинення дій, не сумісних з статусом державного службовця, допущення суттєвих порушень у роботі та неналежний контроль за діями підлеглих, що призвело до численних випадків незаконного витрачання бюджетних коштів в особливо великих розмірах;

Віктора Слаути до Прем'єр-міністра України стосовно скасування боргових зобов’язань перед державним бюджетом України сільськогосподарських підприємств, що зазнали збитків внаслідок стихійного лиха у 2007 році;

Володимира Литвина до Прем’єр-міністра України щодо виникнення надзвичайної ситуації із забезпеченням лікувальних закладів противотуберкульозними препаратами;

Ігора Шарова до Прем’єр-міністра України щодо забезпечення дотримання конституційних прав громадян щодо захисту персональних даних та конфіденційної інформації;

Миколи Кравченка  до Прем’єр-міністра України щодо внесення змін до державного бюджету України на 2008 рік відносно визначення базових нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин;

Миколи Солошенка до Прем’єр-міністра України, міністра регіонального розвитку та будівництва України стосовно включення лівобережного газопроводу міста Дніпропетровськ до переліку об’єктів, що фінансуються у  2008 році за рахунок  субвенцій із державного бюджету України місцевим бюджетом на будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

Олександра Омельченка до Прем’єр-міністра України щодо негайного припинення знищення заповідника Конча-Заспа;

Групи народних депутатів: Тулуб, Демяненко та інших, всього п’ять народних депутатів, – до Прем’єр-міністра України стосовно невжиття належних дій за викладеною в депутатських зверненнях фактами щодо намірів незаконного привласнення майна оздоровчого  закладу державного підприємства – Пансіонат „Изумруд”;

Анатолія Матвієнка до голови Верховного Суду України, Генерального прокурора України стосовно перевірки фактів порушення законодавства при зміні власника цілісного майнового комплексу Зуєвський енергомеханічний завод в Донецькій області, доведення підприємства до банкрутства та його продажу;

Валерія Писаренка до міністра юстиції України стосовно неналежного розгляду депутатського звернення про надання інформації, проведення службового розслідування та  надання документів;

Віктора Слаути до  міністра транспорту України  стосовно можливої техногенної та економічної катастрофи, що загрожує безпеці півторамільйонного міста Харків;

Володимира Яворівського до голови Державного комітету України із земельних ресурсів щодо створення комісії по перевірці грубих порушень норм чинного законодавства Кіровоградською міською радою та забудовником при будівництві торгівельного комплексу під вікнами житлових будинків у місті Кіровоград;

Володимира Яворівського до міністра юстиції України стосовно бездіяльності Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві, яка понад два роки ухиляється від виконання рішення суду про  знесення котеджу, збудованого на самовільнозахопленій приозерній території Дарницького району міста Києва, внаслідок чого грубо  порушує конституційні права значної кількості киян на відпочинок;

Микола Комара до міністра освіти і науки України щодо звільнення дитини-сироти від плати за навчання в державному навчальному закладі.

Миколи Комара до міністра охорони навколишнього природного середовища України щодо порушення Міністерством охорони навколишнього природного середовища України статті 16 Закону України "Про статус народного депутата”.

Миколи Солошенка до міністра освіти і науки України щодо виділення коштів на будівництво котельні і професійно-технічного училища номер 48 міста Новомовковськ Дніпропетровської області.

Миколи Шершуна до міністра охорони навколишнього природного середовища України щодо виділення субвенцій на облаштування тернопільського сміттєзвалища з метою запобігання можливій екологічній катастрофі.

Миколи Шершуна до міністра праці та соціальної політики України щодо незадоволення відповіддю на депутатський запит стосовно безпідставної відмови санаторію „Веселка” Тернопільської області в укладанні угод з Міністерством праці та соціальної  політики України на оздоровлення дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Олега Зарубінського до  міністра транспорту та  зв’язку України щодо відновлення діяльності залізничної станції Турбів Липовецького району Вінницької області, невмотивовано припиненою  державною адміністрацією залізничного транспорту України „Укрзалізницею”.

Руслана Лук’янчука до міністра внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду депутатського звернення стосовно скарги на зловживання експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Дмитра Звіряки.

Юрія Крука до міністра освіти і науки України стосовно вирішення проблеми, що склалася навколо Одеської міської студентської поліклініки номер 21.

Андрія Павловського до Генерального прокурора України щодо приватизації гуртожитку номер один закритого акціонерного товариства „Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання імені Євгенія Патона” та захисту житлових прав на мешканців.

Володимира Литвина до Генерального прокурора України щодо незадоволення змістом відповіді на  депутатське звернення стосовно подій, пов’язаних з блокуванням працівниками правоохоронних органів у лютому цього року будинку Ужгородської міської ради та проведення там обшуку і виїмки документів.

Олександра Голуба до Генерального прокурора України щодо  притягнення до відповідальності посадових осіб всеукраїнського товариства „Просвіта” ім. Тараса Шевченка та приватного підприємства „Мартін” за фактами, виявленими Головним контрольно-ревізійним управлінням.

Олександра Омельченка до генерального прокурора України стосовно неналежного реагування прокуратурою міста Києва на порушення законодавства щодо оплати праці київським міським головою Леонідом Черновецьким при нарахуванні деяким посадовим особам надбавок у розмірі 100 відсотків.

Руслана Лук’янчука до Генерального прокурора України стосовно неналежного розгляду Генеральною прокуратурою України та прокуратурою міста Києва депутатських звернень щодо скарг громадян Ігоря Ніколаєнка та Галини Раєвської про фальсифікацію кримінальної справи проти них.

Групи народних депутатів: Шаров, Кармазін та інші, всього шість народних депутатів, - до Генерального прокурора України щодо недопущення зволікання перевірки зловживань у фінансово-господарській діяльності вищого навчального закладу колишнім ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимиром Скопенком.

Андрія Павловського до голови Шевченківського районної державної адміністрації міста Києва стосовно звернення Київського міського центру роботи з жінками щодо захисту його законних інтересів.

У нас є два запити Ігоря Калєтніка та Сергія Гриневецького до Президента України.

Ставлю на голосування про підтримку запиту Ігоря Калєтніка до Президента України. Увага, шановні колеги,  одна третя голосів, ставлю на голосування про підтримку запиту до Президента України. Прошу голосувати.

 

11:35:34

За-210

Тепер за процедурою я повинен поставити про направлення запиту Ігоря Калєтніка до Президента України. Для прийняття цього рішення необхідно 226 голосів. Прошу голосувати.

 

11:36:00

За-264

Запит направлено.

Сергія Гриневецького до Президента України. Ставлю на голосування питання про підтримку запиту Сергія Гриневецького.

Я уже зачитував, колеги. Запит зачитувався на самому початку. Треба слухати, що говорить головуючий.

 

11:36:23

За-287

Підтримано.

Було питання у народних депутатів за що. Ще раз хотів би звернутися, що мова йде про те, що треба слухати, що говориться.

Сергій Гриневецький звернувся до Президента України із запитом щодо оплати Сполученими Штатами Америки аеронавігаційних послуг з обслуговування літаків, що перетинають повітряний простір України. Це вже було задекларовано на самому початку засідання.

Ставлю на голосування дане питання – про направлення відповідного запиту до Президента України.

 

11:37:05

За - 317

Рішення прийнято. Відповідних два запити направлені на адресу Президента України.

Шановні народні депутати, прошу записуватися на виступи від фракцій. Доній, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". В'ячеслав Кириленко.

 

11:37:58

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, шановні виборці, початок сьогоднішнього пленарного засідання і питання, які сьогодні плануються до розгляду, ще раз підтверджують правильність позиції "Нашої України - Народної Самооборони" про те, що, починаючи з вівторка, блокування нашими партнерами по коаліції з Блоку „Юлії Тимошенко" парламентської трибуни, було безпідставним і не потрібним. Усі питання, на внесення яких до порядку денного наполягали наші колеги,  були в порядку денному ще в понеділок ввечері. І тепер, замість того, щоб розглядатися у вівторок, у середу, в четвер, вони будуть розглядатися всі зараз. Що від цього виграла країна і коаліція, нам не відомо. Разом з тим ми будемо працювати у тому режимі, який пропонується колегами із будь-якої фракції, аби працювати і приймати рішення. Бо парламент повинен бути продуктивним органом, тільки в такому випадку на нього варто витрачати кошти державного бюджету України. Ми будемо сьогодні голосувати за умовно антиінфляційний пакет, який внесений частиною народних депутатів. Умовно інфляційний, тому що ми переконані, що перелік заходів, необхідних для подолання інфляції, цими законопроектами   далеко-далеко не вичерпується.

Можливо, це початок такої роботи, можливо це декілька законопроектів, які вирішують питання у якійсь окремо взятій галузі, але це не є, на жаль, поки що комплексний підхід до подолання інфляційних процесів, які, на жаль, мають місце в країні.

Окремо я хочу сказати, повертаючись до блокування Послання Президента України, яке мало місце у вівторок у цій планерній залі, що такого роду дії наших партнерів ми розцінюємо, як свідомий і недружній крок по відношенню до глави держави і до партнерів по коаліції. Ми переконані, що цей крок не мав під собою жодних підстав, оскільки всі ті питання, на яких ніби-то наполягали колеги, були і є в порядку денному.

Сьогодні наша фракція, як і вчора і позавчора готова за них голосувати. Разом з тим, ми переконані, що надалі необхідно утримуватись від внесення до порядку денного тих питань, які роз’єднують сесійних зал. Мені здається, що конституційна дискусія, яка має місце, не офіційно, в країні оскільки  є мова про багато проектів, але немає жодного офіційно внесеного проекту, повинна бути переведена в конструктивне, професійні і фахове річище.

Зміни до Конституції це не розмінна монета для досягнення  сьогочасних інтересів. Тому ми вважаємо, що цю тему з порядку денного українського парламенту необхідно зняти взагалі, а сконцентруватися на питаннях економіки, бюджету, місцевого самоврядування, Податкового кодексу і на проблемах життя простої людини, яка незалежно від того про кого вона проголосувала хоче спокою, стабільності і впевненості в завтрашньому  дні.

Я переконаний, що, не дивлячись на внутрішні протиріччя,  демократична коаліція взмозі, вона є спроможною виконати саме такі завдання, виконання яких від неї чекають люди. У зв’язку з цим  ми переконані, що справжній пакет антиінфляційних заходів повинен розглянути Кабінет Міністрів України на позачерговому, спеціальному  засіданні, запросивши на це засідання депутатів від всіх фракцій, спеціалістів у напрямку економіки з тим, аби запропонувати країні дійсний антиінфляційний план. І  в цьому сенсі я звертаюсь до наших партнерів по коаліції, підтримати план урегулювання внутрішньо-коаліційної кризи, який на останньому засіданні уряду, запропонований віце-прем’єром від Блоку „Наша Україна – Народна Самооборона” Іваном Васюником. Цей план передбачає внесення змін до бюджету, цей план передбачає спеціальне засідання по антиінфляційних заходах, цей план передбачає взагалі нормалізацію взаємостосунків як в коаліції, так і нормалізацію політичної ситуації навколо виконавчої влади.

Ми переконані, що всі ті, хто працює в уряді і ті, хто в уряді не є, всі наступні дні роботи сесії Верховної Ради повинні присвятити простим і зрозумілим питанням економічного піднесення. Якщо ми не відійдемо, точніше ті, хто практику від політиканства, розвитку для нашої країни, на жаль, може не буде. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

11:43:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, Голово, шановні виборці, ми не опустимось до образ, хтось до цього виріс, ми до цього не опускаємось. Саме суттєве, що було сказано у виступі мого колеги ми почули, стояли в проекті на цей тиждень, в плані роботи на цей тиждень і на попередні тижні ці законопроекти, на яких ми наполягали і наші партнери їх однозначно підтримають, ми сьогодні це побачимо і пересвідчимось. Якщо це так, якщо це щиро, я вийду на цю трибуну і повибачаюсь від імені всіх колег моїх 155 народних депутатів, які присутні в цьому залі, якщо будуть проголосовані так, як ми домовлялись, і в першому, і в другому читанні. Вони невеличкі, але уряд їх просить підтримати і я відповідально перед усім залом, пере виборцями заявляю, шановні колеги, давайте знімемо з себе відповідальність за інфляцію, уряд просить перекласти на нього, давайте перекладемо. Проголосувавши три закони, з почнемо, давайте покладемо відповідальність за боротьбу з цінами, за  те, що сьогодні відбувається на споживчому ринку.

Друге, що хочу сказати.  Шановні колеги, шановні партнери! Відбулися парламентські вибори, вони другий раз відбулися за партійними списками і якась політична структура перший раз, якась другий раз, сформували коаліцію і взяли на себе відповідальність.

У Фонді державного майна, який сьогодні з каменем спотикання, чому  на сьогоднішній день, - я  звертаюся до партнерів, - чому на сьогоднішній день політична сила, яка програла вибори, очолює найважливіший державний орган? 9 мільярдів від приватизації повинно надійти  до бюджету. Питання навіть не в грошах, питання в принципі, в підходах і питання в тому, що ці гроші вже розписані законом, куди повинні йти. Вони повинні йти регіонам, місцевому  самоврядуванню, на капітальні вкладення, на вирішення насущних соціальних проблем на місцях, на „Євро-2012” – це престиж України, на багато соціальних питань. І тільки   так визначено законом, ми не можемо інші кошти туди спрямовувати. В цьому проблема – раз.

А друга проблема в самій суті. Чому  політична сила, яка сьогодні навіть не в парламенті, очолює найважливіший державний орган, а відповідає інша політична сила, яка відношення до цього сьогодні не має, бо заблоковані дії.

Наступне питання. Інфляція у всіх на вустах. Шановні друзі, пропонується законом дати можливість владі регулювати торгівельні надбавки. Скажіть, будь ласка,  сьогодні у вас шквал дзвінків, у нас, закупівельні ціни оптові на  овочі 5 гривен, через дорогу супермаркет – 14 гривень. В три рази! Не 70 відсотків торгівельна надбавка, а втричі. Скажіть, будь ласка, цим треба займатися, чи ні і хто цим повинен займатися. Якщо раніше, ще  декілька років тому, на  15 копійок подорожчав хліб за поданням уряду Януковича, наступного дня Кучма звільнив п’ять губернаторів і все швидко врегулювалося.

Сьогодні в уряду сьомий поверх і нижче – зась! Губернаторів не тронь, того не Тронь!  Хто тоді повинен? Та давайте хоча б закон  дамо. Або молоко. Аграрії в залі знають, одна гривня 30 копійок  закупівельна ціна, а подивіться  в супермаркетах – 6.50, в п’ять разів. Та в кінці-кінців, ми можемо цим зайнятися, чи ні? Чи ми будемо тільки спостерігати і злорадствувати на цю тему? Хіба так можна?

Я звертаюся до людей, вони проти цих дій, проти цієї дії, вони проти такої політики чи за ту, що ми пропонуємо.

Третє питання. Шановні колеги, ми чомусь за монетарну складову інфляції мовчимо. За рік ціна на нафту подвоїлась і експерти прогнозують подвоєння і цієї ціни. Ми ж імпортна країна, суцільно прив’язані до долара, може одна з небагатьох країн, яка суцільно прив’язана, нічого в цьому відношенні не робимо. Це нафта дорожчає чи долар дешевшає? І тенденції продовжуються негативні. Винний – уряд. Нафтопродукти дорожають. Та в кінці кінців, давайте розберемося.

Наступне питання. Я погоджуюсь повністю з Арсенієм Петровичем, що не тільки економічна складова в цьому питанні, не тільки. Є інституціональна криза. Якщо перевести на нормальну мову, у виконавчій гілці влади  є дві структури, а повинна бути одна, яка несе на собі повну відповідальність. То давайте дійсно, я підтримую тих колег, які в цьому залі, які нагально вимагають зміни саме в цій частині Конституції. Та в кінці кінців, президентську форму правління, тоді Президент і уряд очолює. Парламентська, як у всій Європі, так тоді Прем’єр-міністр. У нас повноваження в одного, відповідальність в іншого. Це не нормально, коли країна розвивається не завдяки владі, а всупереч.

Тому, безумовно, ці питання сьогодні нагальні і потребують розв’язання. Інакше, наша політика, це не політика, це ерзац-політика, коли немає системності, прогнозованості, це просто рефлекторна реакція на виклики часу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. І ми готові.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні колеги, у нас з 12 до 12.30 перерва, яку я пропоную не оголошувати. Чи нема заперечень того, щоб не оголошувати ніяких перерв. Я думаю, що на голосування це ставити не будемо. Ніхто не заперечує? Ніхто. Значить, проголосували одностайно.

Мартинюк Адам Іванович.

 

11:48:58

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, ми з вами з одного боку, повинні бути щасливі, а з другого, гірко плакати. Щасливі тому, що ми з вами є свідками і творцями унікального історичного досвіду. Наскільки мені відомо, те, що в нашій українській державі подібного ми ще не переживали, це факт. Але як історик за освітою, я можу підтвердити і те, що я не пам’ятаю жодного світового прикладу, коли б коаліція виступала проти коаліції, коли б ті політичні сили, які сформували владу виступали проти своєї ж влади.

Цей досвід, напевне, буде дуже цінним для майбутніх поколінь, треба буде його вивчити, треба буде його проаналізувати і в рамочку повісити, як каже Анатолій Сергійович.

З другого боку, дійсно треба плакати, плакати, бо сюди ми виходимо, розповідаємо, агітуємо, робимо піар-акції, разом з тим, не задумуючись над простою істиною, кожному добре із нас, особливо політикам мало б бути зрозуміло, якщо починаєш якусь справу, в першу чергу, думай не про те як її розпочати, а, в першу чергу, думай чим цю справу закінчити. Ось дивіться, нас наші колеги з БЮТ справедливо, можливо, навіть звинувачують, що ми не хочемо з вами приймати нагальних для суспільства законопроектів, з одного боку, можна з цим погодитись. Але я сьогодні колегам на засіданні голів фракцій поставив запитання: „Скажіть, будь ласка, а що ви виграли цим? Бо якби ви хотіли їх розглянути ці закони, ми вже про них давно забули. А сьогодні ми тільки, тільки може до них прийдемо”. І нічого ж не змінилося, так би мовити, все те, з чого починали, але могли закінчити у вівторок, ми прийшли тільки, до цього висновку прийшли тільки у п’ятницю і будемо, так би мовити, сьогодні розглядати. Можливо.

Тому, шановні колеги, дійсно я розумію, що той, хто виходить на трибуну, той, хто особливо біжіть до мікрофона телекамер йому дуже хочеться щось сказати особливе і він, можливо, навіть не завжди говорить те, про що думає. Ну, але така уже у нас, на превеликий жаль, ситуація.

Ще один момент, поскільки ми досить з вами довго не працювали, я хотів би звернути увагу на те, що ми з вами нещодавно відзначили День Перемоги, ці люди дуже заслужили цього. Не знаю, яке у вас враження, але, я думаю, той, хто з вас брав участь у відзначенні Дня Перемоги у місті Києві може дійти висновку, що так, вибачте, нікчемно, на такому низькому рівні, як було це відзначено в цьому році, наша столиця це не знала. Якщо раніше, як би там не було, але по всьому шляху - колони ветеранів, ми могли бачити плакати, де вітали тих, хто нам дав життя. То сьогодні, вибачте, тільки біг-борди тих, хто нам обіцяють коли життя поліпшити. Бо замість привітання ветеранів або найчесніший, або наймудріший, або найталановитіший, або найсильнійший мер і його мерська команда. Це, звичайно, аж ніяк не прикрашає того, про що ми з вами, про що ми з вами, про що ми з вами говорим.

Антиінфляційні моменти. Тут багато моїх колег говорили, ми будемо, мабуть, з вами розглядати сьогодні питання, пов’язані із митним тарифом. Ну, скажіть мені будь ласка, і хай народ почує, як на інфляцію працюють банани? Або яке відношення до інфляції має шоколад? Бо наш колега, є тут у залі, я щось не бачу, який, поставив нульові ставки на ввезення бананів і так далі, і тому подібне. За цими нульовими квотами і ставками, звичайно, стоять далеко не нулі, а точніше, нулі, але попереду досить багато нулів і попереду одиниця або двійка, або двійка, або трійка,в кінці „у.є”., „у.є”. Тому давайте все-таки будемо ми думати дійсно про державу і виходити із того, виходити із того, що ми хочемо, що ми хочемо зробити.

І, Арсеній Петрович, шановні представники коаліції, скажіть будь ласка, скільки ще треба просити вас дотримуватись Конституції? Скільки ще треба разів виступати з трибуни і казати, давайте всі разом виконаємо конституційну вимогу щодо несумісності депутатського мандата із його діяльністю в органах виконавчої влади? Пройшло більше півроку, кого ми смішимо? Навіщо ми це робимо? А відповідно від цього і буде рівень, відновідно від цього і буде рівень такої довіри.

І наостанок. Я бачу, що все йде до того, що ми з вами незабаром усі погодимось над тим, щоб прийняти проект змін Конституції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція Партії регіонів, Микола Азаров.

 

11:54:27

АЗАРОВ М.Я.

Заявление от фракции Партии регионов.

Уважаемые народные депутаты, уважаемые соотечественники! Страна приближается к хаосу  и анархии. Свидетельство тому не  только  кризисные явления в социально-экономической сфере, но и непрерывные конфликты между Президентом  и Премьер-министр, недееспособность правящей коалиции. Еще вчера они не обещали, а гарантировали в кавычках, что создадут уникальную  демократическую коалицию, обеспечат эффективную  и честную власть, а уже сегодня предстали в  истинном обличии. Ежедневно и ежечасно своими склоками и авантюрами они усиливают разрушительные процессы. И вскоре эти процессы могут стать необратимыми. Почему растут  цены? Здесь  об этом очень много говориться. Да потому что происходит абсолютное падения объемов производства, например, говядина – на 14 процентов,  свинина – на 49,1, вдумайтесь в эту цифру, подсолнечного масла – на 13,6, бензина – на 25,4, дизельного топлива – на 35,2, мазута – на 41 процент и так далее.

За пять месяцев роботы правительство Тимошенко не только не смогло установить контроль над социально-экономическими процессами, но и окончательно растерялось перед проблемами. А правящая коалиция не решила ни одного из жизненно важных вопросов, стоящих перед страной. Они до сих пор не определились, то ли  за власть в Киеве бороться, то ли заниматься проблемами в экономике.  Уникальная команда уже одолела планку прогнозного максимума инфляции на  весь 2008 год и шагнула далеко вперед. Почти на  40 процентов подорожали продукты питания, а затраты  на них составляют львиную долю семейного бюджета.  То есть шокирующий ценовой удар обрушился на тех,  кто  имеет  небольшой и средний доход. Фактически политика действующего правительства – это приговор материального благополучия большинства граждан Украины.  Инфляции, порожденная авантюрной политикой обесценивает доходы и сбережения людей и в гривнах, и в иностранной валюте, а судорожные попытки правительства ограничить кредитование экономики и граждан лишают возможности поправить положение. Больше всего пострадали строительная отрасль, инвестиционные отрасли, в частности строительства жилья, которое в основном осуществляется за счет кредитных ресурсов. Что правительство Тимошенко ответит тем людям, кто вложил свои средства в строительство жилья? И теперь срок получения квартир отложен на неопределенное время.

Очень много ссылок на общемировые тенденции. Но цены в Украине растут значительно быстрее, нежели чем это происходит в Европе. Ничего ни сделав для решения проблем финансирования агропромышленного комплекса, а на сегодняшний день посеяно зерновых культур на 25 процентов меньше, а сахарной свеклы вообще вполовину, правительство Тимошенко обещает невиданный урожай в 2008. Но ведь каждому известно, что перспектива хорошего урожая 2008-го закладывалась в 2007 году, когда озимых было посеяно на 25 процентов больше, чем в 2006 году.

Показательно, что и овощи, и фрукты, как Украина, так и страны Европы получают от одних поставщиков. Так почему же у нас цены взлетели, темпы роста в 5-10 раз больше, чем в ЕС? Например, нефтепродукты у нас выросли в цене на 50,5 процентов, в среднем по Европе на около 10 процентов. То есть, более чем в 10 раз у нас подорожали. Сетования украинской власти на общемировые тенденции подорожания жизни, на тяжелое наследие прошлого года откровенно циничны, играют роль дымовой завесы, которой пытаются скрыть беспомощность и непрофессионализм Кабинета Министров.

Негативные социально-экономические тенденции усиливаются сокращением темпов роста реальных доходов граждан. К нам снова вернулась позорная практика задержки зарплат и пенсий. Экономика и люди получили дополнительный удар в виде сворачивания кредитования и обесценивания сбережений в иностранной валюте. Неужели «социальным прорывом» мы должны считать то, что на фоне галопирующей инфляции среднемесячная заработная плата работников образования, здравоохранения, размер социальной помощи в марте нынешнего года меньше, чем в декабре прошлого года? Перед людьми, которым спешно выдали тысячу гривен,     снова стал вопрос как защитить от обесценивания свои трудовые сбережения, как прожить на зарплату, ведь потеря от инфляции… от укрепления гривны (в кавычках) уже во много раз превзошли эти пресловутые тысячи. Еще несколько необдуманных и безграмотных решений правительства и…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. 10 секунд.

 

АЗАРОВ М.Я. …и крах благополучия миллионов семей станет неминуемым.

Искусственное замедление оборота денег, ограничение кредитования, подорожания кредитов приводит к замораживанию экономической активности, к реальному снижению жизненного уровня людей.

Если говорить  о финансировании бюджетных программ, то надо заметить, что по 25 процентам бюджетных программ финансирование вообще не начиналось, 72 процента осуществляется со значительным отставанием. Вопреки настойчивым требованиям оппозиции, власть цинично  отказывается  изменить  губительную политику, правительство не пересмотрело макроэкономические показатели на 2008 год, не повысило  прожиточный минимум, минимальную заработную плату и пенсию, не собирается вносить жизненно необходимые для социальной…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Николай Янович,  надо завершать. Миколай Янович! Извините, но уже всё. Вам уже на хвилину більше. Спасибо, чекає Володимир Михайлович Литвин.

Володимир Литвин, будь ласка. „Блок Литвина”.

 

12:01:04

ЛИТВИН В.М.

Шановний  Голово! Шановні колеги! Якщо брати офіційну причину того, що Верховна Рада України не працювала протягом цього тижня, вона називається така „неприйняття пакету антиінфляційних законів”. Але цілком очевидно, що лукавство, це політичне лукавство. Треба сказати що за цим стоїть. За цим стоїть гостра політична боротьба. Це правда. Можливо вона когось обпалює, але треба говорити правду. А причини полягають у тому, що до межі остаточно вичерпаний ресурс, який був нагромаджений за радянських часів. Друге, що ми маємо кризу державності, оскільки сьогодні політики не знають, як далі облаштовувати країну. І, нарешті, ми маємо трагічний провал в кадровому забезпеченні державного будівництва.

Ми сьогодні повинні говорити про те, шановні колеги, що влада перенапружилась у боротьбі за повноваження і в боротьбі один проти одного. Ми повинні говорити про те, що сьогодні українська влада виступає похоронною командою держави з гордим ім’ям Україна. Ми повинні говорити про те, що сьогодні українська влада захопилася пошуками ворогів, зрадників, шкідників, нагадуючи пріснопам’ятні 30-ті роки двадцятого століття, які так гаряче, несамовито засуджують.

Потрібно говорити про те, що ми сьогодні маємо деградацію соціальної сфери і примітивну економіку, зокрема через приватизацію і в той спосіб, в який вона була здійснена. Ми не отримали ефективного власника, ми не отримали конкуренції, ми не отримали результату. Ми отримали монополію, ми отримали фінансово-олігархічні групи, які сьогодні несамовито борються за владу і на повідку, на превеликий жаль, яких йде Верховна Рада України. Верховну Раду України в протистоянні між Президентом і Прем'єр-міністром України поставили на розтяжку. І я переконаний, що Верховна Рада України повинна сказати своє вагоме, відповідальне, консолідуюче слово.

А тепер, шановні колеги, відносно так званого пакету антикризових законів. Я хотів би, щоб журналісти, камери показали, що з цього можна зробити закону, який пропонується прийняти в першому читанні і в цілому. Хто-небудь що-небудь може зрозуміти, що пропонується тут прийняти? Очевидно, ніхто не розуміє.

Тепер відносно, скажімо, ввезення в Україну м’яса. Да, якщо це потрібно, потрібно робити. Але це має бути урядовий законопроект, це не повинен бути законопроект народних депутатів. Потрібно чітко сказати, звідкіля буде ввозитись м’ясо, якої якості, хто буде виступати від імені держави продавцем цього м’яса і за якою ціною. Ви хочете сьогодні примусити Верховну Раду України в черговий раз обслужити чиїсь інтереси.

Досить уже цукру тростини. Нажилися, треба, очевидно, говорити про потреби і  інтереси українського народу.

Тому, шановні колеги,  про всі ті плани виходу з кризи, які говорили, ви подивіться на план, який пропонує наша фракція, а не в середині ви з’ясовуєте в себе стосунки. Бо якщо ми сьогодні навіть розглянемо і визначимося щодо цих законів, які я переконаний дадуть більше шкоди, ніж користі, але давайте пройдемо цю дорогу, завтра буде знову блокування трибуни Верховної Ради України, завтра знову будуть нові чергові вимоги.

Тому ми вважаємо, треба провести спеціальне засідання  Верховної Ради України за участю Президента, всього складу уряду, керівників місцевих органів влади і сказати… Я сказав: Президента в першу чергу. І сказати, в якому стані перебуває країна, сказати правду не для тої чи іншої політичної сили, а правду для країни.

Друге, чітко визначитися, які ж справді антикризові заходи потрібно. Насамперед, це зміни до бюджету, насамперед це прийняття законів про підвищення заробітної плати, частку заробітної плати в собівартості продукції, що ви не хочете робити, не хочете вносити погодинну оплату праці і тоді ми вийдемо на нормальний шлях.

І друге, давайте, шановні колеги, дамо можливість коаліції підтвердити наявність коаліції. Якщо ні, то скажіть, що ви далі не будете мучити український народ. Інакше люди повинні сказати усім, усій владі: „Ідіть геть!”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні колеги, якщо дозволите декілька слів мені, як Голові Верховної Ради  України.

Я вже говорив і ще раз повторю, що Україна деградує політично і економічно як в середині, так і назовні. І те, що сьогодні відбувається протягом досить тривалого часу, є ні що інше, як театр абсурду.

Країна розвалюється виключно руками влади. І ніхто інший це не робить. (О п л е с к и) Мова йде про те, що вона зараз зберігається тільки завдяки одному – завдяки мудрості  українців. (О п л е с к и) Або ми з вами покажемо, що ми здатні спільно, і ліва, і права частина залу, нести відповідальність за долю країни, або тут, в цьому залі, будуть сидіти інші люди, причому, в найкоротші терміни. Напевно, так і відбудеться.

Друге питання, що стосується ініціатив, я думаю, що це було б резонно, і вчора це питання обговорювалося, в тому числі, і мною пропонувалося, провести спільне засідання. Давайте на будь-якому майданчику – у Президента, в Кабінеті  Міністрів, у Верховній  Раді, - де були б присутні три гілки влади, де був би обов’язково Президент України, де були б керівники фракцій для того, щоб з’ясувати, які основні напрямки держави на 2008 рік, яка є інституційна і економічна проблематика, написати короткий поетапний план дій і виконувати його. І дати можливість завершити виконання тих задекларованих речей, які були під час виборчої кампанії, дати можливість коаліції показати її дієздатність і ефективність, і тільки після цього будемо вже питати.  

 Колеги, я оголошую дуже коротко, відповідно до статті 60-ї Тимчасового Регламенту, а також згідно з протоколами засідань депутатської фракції Партії регіонів у Верховній  Раді від 6 лютого  2008 року та 7 квітня 2008 року інформацію: першим заступником голови депутатської фракції Партії регіонів обрано народного депутата України Єфремова Олександра  Сергійовича, заступником голови фракції обрано народного депутата України Кінаха Анатолія Кириловича, заступником голови фракції замість Богатирьової Раїси Василівни і Рибака Володимира Васильовича обрано народних депутатів Мироненка Михайла Івановича і Тихонова Віктора Миколайович.

Колеги, переходимо до розгляду питань оголошеного порядку денного .

Закон України "Про Кабінет  Міністрів України”, завершення розгляду. Я запрошую на трибуну Матвієнка Анатолія Сергійовича. Прошу оперативно, Анатоліє Сергійовичу, перейти до інших питань.

 

12:08:47

МАТВІЄНКО А.С.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановні колеги, Арсеній Петрович, я звертаюся до вас з проханням допомогти за домовленістю, як це вже було, закінчити розгляд питання – Закон про Кабінет  Міністрів.

Наскільки я пам’ятаю, ми зупинилися на 332-й поправці. Я просив би вас, Арсеній Петрович, запитувати, чи є в кого бажання прокоментувати ту чи іншу поправку, якщо ні… в результаті її відхилення, то можна було б рухатися так, як ми це робили у першій частині, верніше до 332-ї поправки розгляду цього законопроекту. Якщо ви не заперечуєте, Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Анатолію Сергійовичу, у мене таке прохання. У нас залишилося їх просто декілька цих поправок. Пропоную так само працювати, як у минулий раз. 333-тя поправка, ми завершили. Тому знімається, знімається, знімається – у тому самому порядку, в якому ми розглядали законопроект, щоб швидко пройти його.

 

МАТВІЄНКО А.С. Будь ласка, тоді ви називайте поправку... Я пам’ятаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолію Сергійовичу, ви називайте, а я, з вашого дозволу, ставлю на голосування.

 

МАТВІЄНКО А.С. Добре.  334-та поправка Зарубінського врахована в дещо іншій редакції. Немає заперечень? Немає. 335-та врахована частково. Немає. 336-та врахована. 337-ма відхилено, Лавринович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Сергійовичу! Будь ласка, мікрофон Мартинюку Адаму Івановичу.

 

12:10:15

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, Фракція комуністів.

Шановний Арсенію Петровичу і Анатолію Сергійовичу! Я з великою повагою до вас ставлюся, але змушений поставити запитання.

Минулого разу ми перервали, на превеликий жаль, розгляд цього законопроекту із-за того, що не було доповідача, визначеного комітетом. Бо доповідач від комітету трошки мав якісь нелади із здоров’ям. Зараз я доповідача від комітету у сесійній залі бачу. Чи не буде потім це як аргумент того, що мовляв доповідав не той, кого визначив комітет, а ми з вами будемо потім на регламентному комітеті розбирати цю ситуацію? Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.  Я дякую вам, Адаме Івановичу. Я хочу вам зачитати, що якраз на звернення пана Ключковського комітет розглядав питання, як завершити розгляд цієї проблеми. І поскільки пан Ключковський на той час, дійсно, хворів, було прийнято рішення про те, щоб я доповідав завершення розгляду. Іншого рішення немає. Тому пан Ключковський не заперечує щодо цієї процедури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рішення комітету є. Адаме Івановичу, ось воно, будь ласка, у мене також є. Тому у нас все виключно по Регламенту.

Продовжуйте, будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. 337-му поправку Лавриновича відхилено. 338-ма Зарубінського   - відхилено, немає наполягань. Дякую. Стецьківа, 139, не наполагаю. Зарубінський, 340. Ну, я хотів би, можливо, повернутися до процедури, пане Олеже Зарубінський, як ви заявили, що тільки за умови. Будь ласка, якщо Зарубінському можна дати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарубінському слово, будь ласка.

 

12:12:05

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Анатолію Сергійовичу, я повторюю свою думку або свою позицію, яку висловив тоді, коли  розглядалося більше ніж 300 поправок. Із десь 40 поправок більше 20 моїх поправок повністю враховано. Ще з десяток – частково, а тому я прошу вважати рішення комітету таким, яке задовольняє мене як суб’єкта права законодавчої ініціативи. Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. 341, Писаренко - відхилено.

342, Лавринович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Писаренко не наполягає? Не наполягає. Далі йдемо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Стецьків, 343 - врахована частково. 344, Логвиненко - враховано. 345, Лавринович - відхилено. 346, Стецьків - відхилено. 347, Зварич - відхилено, не наполягає. Лавринович, 348 - враховано частково. 349 - відхилена, не заперечуємо. 350, Зварич - відхилено, немає заперечень. 351 -відхилена, Матвієнко, нема заперечень. 352 - нема заперечень. Стецьків, 353 - відхилено, нема заперечень. 354, Зварич - відхилено, нема заперечень. 355 Стецьків - відхилено, нема заперечень. 357, Оробець - відхилено, нема заперечень. 358 - відхилено, Лавринович, нема заперечень. 359, Подгорний і Петренко - врахована з редакційним уточненням, нема заперечень. 360, Зарубінський - погоджується. 361, Лавринович - відхилено, нема заперечень. 362, Трайдук - враховано. Ключковський, 363 - відхилено, нема заперечень, Оробець.

364, Оробець – відхилено, немає заперечень.  365, Лавринович -  відхилена, немає заперечень. Писаренко, 366 – відхилено, немає заперечень. Трайдук,  367 і Ключковський – врахована. 368, Оробець -  відхилено, немає заперечень. 369, Трайдук – враховано, і Ключковський. 370, Оробець - відхилено, немає заперечень. Ключковський, 371 – враховано. 372, Писаренко – відхилено, немає заперечень. 373 – відхилено, Оробець, немає заперечень. 374, Лавринович – відхилено, немає  заперечень. 375, Трайдук –враховано. 376, Бондар – відхилено, немає заперечень. Боднар, прошу вибачення, немає заперечень. 377, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 378, Лавринович – враховано частково, немає заперечень. 379, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 380 – не заперечується. 381,  Лавринович – відхилено, немає заперечень. 382 – мною не заперечується.  383, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 384, моя поправка – відхилено, я не заперечую. 385, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 386, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 387, Ключковський,  Трайдук – враховано. 388, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 389 – я  не заперечую. 390,  Стецьків – відхилено, немає заперечень. 391, Лавринович – відхилено, немає заперечень. 392, Симоненко – відхилено, немає заперечень.

Таким чином ми пройшли всі поправки, я хотів би тільки звернутися зараз до колег і до вас,  Арсеній Петрович.

Комітет розглядав в ході нашого розгляду у Верховній Раді цього законопроекту і вносить на розгляд Верховної Ради підтримати два звернення, Арсеній Петрович, на вашу адресу.

Звернення стосується статті 46, другої частини цієї статті, де ми проголосували з вами про те, не проголосували вірніше за те, щоб не обмежувати кількість заступників міністрів сформованого Кабінету Міністрів.

На превеликий жаль, ця норма не була проголосована і залишилася стара редакція, і стара редакція цієї статті говорить про те, що має бути один перший і три заступники міністра. У зв’язку з тим, що не могли депутати внести у зв’язку з цією проголосованою нормою своїх поправок, пропонується, оскільки тоді в нас така була не зовсім добра робота, налаштована атмосфера, пропонується депутатами Стойком, Жебрівським і Кармазіним ще раз поставити цю статтю на голосування 46-ту в редакції, який пропонував комітет, тобто не обмежувати кількість заступників міністрів Кабінету Міністрів. В разі, якщо це не буде проголосовано і знову ми не наберемо потрібної кількості голосів, то депутати Стойко, вірніше то були Оробець, Ткач і Кендзьор, а це депутати Стойко, Жебрівський і Кармазін, пропонують доповнити наш законопроект прикінцевим положенням з тим, щоб тільки новосформований Кабінет Міністрів, який ми будемо з вами формувати наступний, мав цю норму, яка обмежує чітко кількість заступників. А оскільки сьогодні вже уряд сформовано і ми маємо в деяких випадках  п’ять, навіть в деяких міністерствам шість заступників, то щоб цей закон не діяв на нині діючий Кабінет Міністрів.

Тому очевидно логічно, Арсеній Петрович, було б поставити спочатку пропозицію повернутися до 46-ї статті і проголосувати, в якій пропонує комітет не обмежувати кількість заступників. В разі негативного голосування проголосувати доповнення, яке всім депутатам роздано і перший варіант, і другий варіант під час  реєстрації.

Будь ласка, Арсеній Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я узагальнюю пропозицію Анатолія Сергійовича.

Пропозиція перша. Голосуємо про повернення  до голосування про підтримку поправки № 313 до статті 46 Закону  України „Про  Кабмін”. Якщо це рішення підтримується, тоді ми голосуємо відповідну поправку.

Якщо це рішення не підтримується, або не голосується,  тоді є пропозиція, щоб в прикінцеві положення до Закону „Про Кабінет  Міністрів”  внести правку, в якій зазначається, що дія статті 46 Закону, а саме обмеження кількості відповідних заступників, розповсюджується виключно на новий склад Кабінету Міністрів, а на чинний не розповсюджується. Тут є  регламентна дилема, яка передбачає, що будь які зміни до другого читання надаються в комітет. Тому нам треба проголосувати спочатку  ad hoc, а потім відповідні прикінцеві положення.

Це розглянуто комітетом? Тоді знімається, якщо розглянуто комітетом. Тому що в мене просто тільки підписи народних депутатів.

 

МАТВІЄНКО А.С. Арсеній Петрович, я прошу вибачення, я забув проінформувати, що комітет розглянув ці дві поправки і комітет підтримав саме таку логіку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У мене не було цієї інформації.

 

МАТВІЄНКО А.С. Саме таку логіку, яку ви зараз запропонували

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Колеги,  тоді уважно, колеги. Я ставлю на голосування питання про повернення до голосування про розгляд і підтримку поправки № 313 щодо внесення змін до статті 46 Закону „Про Кабінет Міністрів”. Прошу голосувати.

 

12:21:24

За-237

Тепер, колеги. Ще раз, щоб не було ніяких заперечень.

Мова йде про  підтримку поправки народного депутата Ключковського,   я правильно зрозумів, Юрій Богданович?

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка передбачає скасування у відповідному законі норми статті 46 щодо обмеження кількості перших заступників та заступників відповідних міністрів. Ви почули. Якщо ми голосуємо „за” – 226, це означає, що Кабінет Міністрів самостійно встановлює кількість перших заступників і заступників міністра. Зрозуміло?

Ставлю на голосування в підтримку народного депутата Ключковського.

 

12:22:21

За-238

Таким чином, дана поправка врахована. Питання знято.

Чи є ще якісь питання, які необхідно розглядати, товариші?

 

МАТВІЄНКО А.С. Іншу поправку немає сенсу голосувати, оскільки вона вичерпна цим голосуванням.

Всі поправки прокоментовані і проголосовані, можна ставити закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми завершили процедуру розгляду Закону України „Про Кабінет Міністрів України”. Всі поправки, на яких наполягали народні депутати, голосувалися. Ті, які не голосувалися, ті відповідним чином не будуть враховані з урахуванням рішення комітету. Тобто, відповідно до процедури та відповідно до статті 118 Регламенту і пропозиції, які внесені, дуже уважно, я ставлю на голосування в другому читанні і в цілому Закон України, реєстраційний № 1312, про Кабінет Міністрів України. Колеги, увага, оголошую процедуру голосування за друге читання і в цілому Закон про Кабмін. Прошу голосувати. 

 

12:23:42

За-245

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 155, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 71, комуністи – 0, Блок Литвина – 19.

Колеги, політичний документ прийнятий. Тепер переходимо до економічних.

Шановні колеги, я ставлю на голосування – увага! – питання про включення до порядку денного та прийняття рішення щодо законопроектів номер: 2292 – це проект закону про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування та 2291, з альтернатом 2291-1, - про встановлення на 2008 рік тарифної квоти на ввезення в України деяких видів м’яса; третій закон – 2351 уже в порядку денному включений. Тому два закони про включення та розгляд – 2292 та 2291. Прошу голосувати.

 

12:25:02

За-384

Це, Іван Григорович, відповідь на те, що все-таки гарантії, які даються, за них відповідають народні депутати і Голова також! Я сказав, що буде включено!

Тепер, колеги, я оголошую розгляд законопроекту 2292 – про Проект Закону про регулювання реалізації окремих соціально-значимих продуктів харчування. Сігал Євген Якович. А, який ви хочете? Ну ми уже, уже пізно, Іван Григорович. 2292. Сігал. Зараз буде колега в залі.

Тоді за Регламентом, якщо немає доповідача і комітет не визначив відповідного доповідача, я тоді ставлю на розгляд 2351. Появиться доповідач, ми його повернемо до розгляду. Будь ласка, 2 хвилини з процедури запишіться, хто там хоче. Григорович Лілія.

 

12:26:31

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”. Шановні друзі, голосування в залі засвідчило однозначно все те, що говорилось в понеділок, в вівторок, середу, четвер і сьогодні зранку, в п’ятницю. Всі готові голосувати. Я просто закликаю побратимів по коаліції БЮТ не зривати антиінфляційну програму сьогодні і терміново викликати колєгу, який має доповісти закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий.

 

12:26:56

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, прошу передати слово народному депутату України Мартинюку Адаму Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам Мартинюк.

 

12:27:03

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Ярослав Михайлович. Мартинюк, фракція комуністів. Шановні колеги і Арсеній Петрович! Лише Верховна Рада може перенести розгляд питання і піти на те, що немає доповідача, погодитись, щоб потім його розглядати. Якщо немає доповідача, якщо комітет, ви правильно кажете, не визначив іншого доповідача, ми не маємо з вами права розглядати цей законопроект.

І не зважаючи на те, що він зараз в таксі чи в вертольоті, чи в літаку, це його проблема. Він повинен бути в сесійній залі. Тому, на превеликий жаль, на превеликий жаль і за вини авторів цього законопроекту, якого вони колотили цілий тиждень, усе суспільство і Верховну Раду, розглядати цей законопроект ми сьогодні, відповідно до тимчасового регламенту, не можемо. Хіба що проголосуємо ад хок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дем’янчук, фракція комуністів.

 

12:28:00

ДЕМ’ЯНЧУК В.О. Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мартинюк.

 

12:28:04

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Вікторія. Шановні колеги, я ще раз прошу. Ми сьогодні, коли говорили на засіданні голів фракцій, ми дійшли висновку про те, що дійсно, шукаючи вихід із тої ситуації, в якій ми опинилися, ми домовилися діяти виключно за тимчасовим регламентом. Бо пропозицій сьогодні було досить і досить багато. Тому я не бачу трагедії, ще раз наголошую, не бачу трагедії. Не буде доповідача, можливо, ми приймемо ад хок. Я зараз, правда, подивлюся, чи передбачає саме такий випадок ад хоку, бо там перераховані коли, що і як. Я думаю, що ми можемо прийняти. Але, у всякому разі, це повинно бути рішення сесійної зали для того, щоб було необхідних 226 голосів. І це не процедурне, до речі, рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Ляшко.

 

12:28:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Прошу передати слово Кириленко Івану...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

 

12:29:03

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги,  я прошу всіх заспокоїтися. У нас готовий  доповідач голова комітету – Наталія Королевська. І Сігал теж зараз на під’їзді. Це буквально декілька хвилин. У нас завжди так було ми могли переставити закон, потім розглянути. Якщо можна дозволити Королевській, але і комітету, будь ласка. У нас немає ніяких проблем. Давайте не робити з цього  велику подію. Це не подія. Королевська може бути зараз на трибуні і доповідати.

Арсеній Петрович, або переставили, Сігал  через  дві хвилини заходить, немає проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогі друзі, вибачте, але я не бачу проблеми. Знаєте, ми починаємо… за мухою не бачимо слона. Тому нема великої проблеми. Мене повідомили, що народний депутат Сігал іде. От уже і пришов. Ну бачте,  а ви так переживали.

Євген Якович, із-за вас парламент стоїть тиждень, а ви от не приходите. На трибуну, будь ласка. Оголошую розгляд питання 2292.

 

12:30:11

СІГАЛ Є.Я.

Шановні друзі,  у нас є дуже важний закон, цей закон дуже важливий. У чому суть питання. Ми всі відчуваємо і бачимо, як ціни ростуть з торгівлі, як люди сьогодні не мають змоги купити  харчі, купити харчі першої необхідності. У чому питання? Хто в цьому винний? І як можна відрегулювати? 

Питання дуже просте. Справа у тому, що на ринку є сьогодні три сторони. Перша – це виробник, той, хто виробляє продукти харчування, які мають  сьогодні   соціальне значення. Є  торгівля: магазини, мережі, приватні структури і є люди, які купують товари. І що  відбувається сьогодні? Чому ціни ростуть?  Хто в цьому винний? І що можна  зробити?  Питання полягає у тому, що виробник, який виробляє продукти, мусить їх і може продати тільки  через  торгівлю. А в торгівлі, на жаль, ціни ростуть не на 10, а на 20, на 30, на 50 відсотків. Тобто сьогодні торгівля, по суті справи, має монопольне становище і ставить там націнки такі, які вона хоче, які їй вдумається. Крім того, є їхні види бонусів за входження в мережу, за полиці, за рекламу та інші послуги. Більш того, розрахунки в торгівлі тривають за, скажімо, м'ясо не три дні, як воно продається, а три місяці. І все це приводить до того, що ціни піднімаються, і люди не в змозі придбати ці товари.

Що ми зробили цим законом? Ми цим законом зробили: перше, визначили в історії України перелік товарів, які є соціально значимі, чітко затвердили цей перелік. Що це таке? Це, по-перше, борошно, хліб, крупи, борщова група до овочів і певні види м'яса. Це той соціальний пакет, який сьогодні потрібен для всіх, щоб нормально жити. Тут немає ні горілки, ні тютюну, ні делікатесів.

Далі. На цей перелік товарів націнка може бути не більше, ніж 15 відсотків сумарна не залежно, скільки є перекупщиків або видів перепродажу.

Далі. Якщо торгівля порушить ці норми, на неї будуть іти великі штрафи, і ці штрафи будуть стягуватися до місцевого бюджету.

Далі. Заборонено будь-які договори між торгівлею і продавцем товарів – виробником, де є спонсорська допомога, потреби на рекламу, маркетинг і так далі. І якщо ці договори будуть виявлені, то знову сума подвійна від цих договорів буде йти до місцевого бюджету.

І наступне. За перевищення термінів розрахунків більш ніж три дні, знову-таки, з торгівлі будуть зніматися штрафні санкції.

І головне. Ми сьогодні маємо, на жаль, кількість площ торгових в нашій державі менше, ніж в усьому світі. Тому цим законом пропонується, щоб торгівля мала можливість розвиватися, дати першочергово торгівлі площі   під забудови. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 хвилин – запитання, відповіді. Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

 

12:34:20

ВАЩУК К.Т.

Пане Сігал, я абсолютно согласна вашими доводами, але хотілося б  чіткіше почути. Ви точно знаєте які додатково плати вимагають супермаркети за те, щоб здати туди на реалізацію аграрну продукцію. Ви їх знаєте. Хотілося, щоб знала вся Україна. Хотілося, щоб знали народні депутати, що це не просто надбавка, а цього вимагають від простого поставника продукції, від селянина, який її виробив, від м'ясокомбінату, який переробив і дає, які додаткові плати треба плати, щоб тільки на реалізацію здати так непросто вирощену, вироблену продукцію, яка йде людям на харчі. Україна має знати героїв. Дякую.     

 

СІГАЛ Є.Я. Дуже дякую за ваше питання і дам на нього відповідь. Сьогодні, якщо взяти умовно вагу за кілограм худоби або свинини, скажімо 20 гривень, вона в мережі  коштує майже 40 гривень, тобто виробник сьогодні – м'ясокомбінат – продає свинину за 20 гривень кілограм, а в торгівлі – 40. Що це означає?  20 відсотків – націнка, потім бонуси.

Що таке бонус? Продали, скажімо, 10 тонн м`яса. Так? Дай за кожний  кілограм 2 рублі… чи 2 гривні того бонуса. Так? Це – здирництво, це скрита форма хабарів, будем так вважати. 

Далі. Хоче за полицю.

Далі. Якісь послуги по рекламі.

Далі, скажімо,  „Метро-почта”. Хочеш, щоб те м'ясо продавалося в „Метро” – плати за „Метро-почту”, так?  А «Метропочта»  - це десь приблизно не більше, не менше як один карбованець з кілограму. І так получається, що ціна сьогодні получається майже вдвічі вища. От і все. Тому хто винний? Селянин, який виробляє харчі і не може пробитися до магазинів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін.

 

12:36:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Прошу передати Ляпіній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

 

12:36:42

ЛЯПІНА К.М.

Шановний колего, я би хотіла почути від вас, на жаль, того, що ми не побачили в пояснювальній записці. Я так розумію, що законопроект спрямований на протидію інфляції. Який саме відсоток ви плануєте за рік зменшити інфляцію завдяки запропонованим вами заходам?

 

СІГАЛ Є.Я. Я вам гарантую і присягаю: не менше ніж 5 відсотків. 50.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик, Партія регіонів.

 

12:37:16

БОНДИК В.А.

Шановний Євгене Якович, на жаль, ви, так як і я, були несподівані в повідомленні про розгляд цього закону, тому я не бачу висновків Науково-експертного управління. Тому прошу вас як доповідача: скажіть, будь ласка, які правові регулятори цих соціально-економічних відносин? Які ж все-таки новели щодо подолання інфляції та вироблення м’яса? Я знаю, що ви представляєте виробника м’яса в Україні, тому, я думаю, дуже зручно вам відповісти на це питання. Дякую.

 

СІГАЛ Є.Я. Справа в тому, що цей закон, по-перше, захищає інтереси покупців, по-друге, виробників. По-друге, цей закон не дає можливості націнки робити більшими, ніж 15 відсотків сумарно. Сьогодні ці націнки сягають в деяких випадках на те саме м’ясо майже сто відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін.

 

12:38:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я буду підтримувати цей закон, шановний Євген Якович, але буду просити у народних депутатів виключити статтю п’яту і виключити пункт другий Прикінцевих положень, де ви визначаєте, фактично вносите зміну до Земельного кодексу. І в третій пункт Прикінцевих положень буду просити добавити, крім Кабінету Міністрів, Антимонопольний комітет і його органи, бо якраз вони можуть і мають боротися по монополізму.

Як ви відноситесь до цих пропозицій? До речі, на те, що це треба вилучити пункт 2 Прикінцевих положень. Звертаю увагу і Науково-експертне управління, воно говорить, що це інший предмет регулювання, як по статті 5 „Передпродажна підготовка м’яса”. Вона вб’є селянина, який не в тих приміщеннях, в нього просто нема приміщень для підготовки. Він на дворі розрізав ту худобу. А ви написали йому: передпродажна підготовка.

Тому  статтю 5 треба...

 

СІГАЛ Є.Я. Будьте ласкаві, я дуже дякую за ваше .............  запитання, але хочу  відповісти, Що мається під підготовкою м’яса. Це коли туша, або напівтуша поступає в магазин і там її розтинають на частини. Це може бути, але за однієї умови, що цей магазин має спеціальні дозволи, має санітарне обладнання в приміщенні, де гігієна, чистота, а не ріже десь в підсобці, або в підвалі.

Тому, що я скажу? Ви уважно почитайте цей пункт, там чітко написано, що можна в магазинах робити розрізи, обвалку, робити півфабрикати, фарш, все, що завгодно, але за однієї умови, що цей магазин має спеціальні приміщення. Це перше питання.

І друге питання, що стосується пункту  2 Прикінцевих положень. Я  ще раз наголошую, що сьогодні в нашій державі, на жаль, площі торгові на тисячу мешканців України набагато нижчі, ніж в тій самій Польщі, вони вдвічі менше, ніж в Польщі. І ми  знаємо прекрасно, як сьогодні в містах і селах отримати ділянки землі під будівлю магазинів і які це, вибачте мене, хабарі.

Тому ми хотіли б…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час  завершився. Олександра Ткаченка немає, я бачу, тому і не може, да, автор один, але якщо б наполягав Олександр Ткаченко.

Дякую , прошу сідати. Будь ласка, я на трибуну запрошую  керівника комітету Наталю Юріївну, будь ласка.

 

12:41:16

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні народні депутати, комітет з питань промислової регуляторної політики та підприємництва на засіданні 16 квітня 2008 року розглянув проект Закону України  щодо регулювання реалізації окремих соціально значимих продуктів харчування, поданий народним депутатом України Сігалом та Ткаченком.

Головною метою прийняття зазначеного законопроекту є визначення окремих та правових засад, спрямованих на регулювання реалізації окремих соціально значимих продуктів харчування, забезпечення ефективного контролю за цінами та ціноутворенням на них.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин підтримує зазначений законопроект та пропонує прийняти його за основу.

Хотела бы подчеркнуть ряд принципиальных моментов, которые принял во внимание Комитет промышленной и регуляторной политики и предпринимательства при рассмотрении данного законопроекта. Прежде всего законопроект касается злободневной темы, затрагивающей интересы большинства граждан Украины. И сегодня, когда инфляция съедает значительную часть того дохода населения, которое обеспечивает Кабинет Министров, и поскольку рост цен сегодня больше всего обозначен в сегменте продуктов питания, и он отражается прежде всего на людях с невысоким доходом, мы понимаем, что это отражается на большинстве граждан нашей страны. И эта проблема порождает социальную напряженность и не может быть пущена на самотек.

Правительство разработало программу антиинфляционной политики, предусматривающей в том числе и регулирование цен в реализации социально значимых продуктов питания. И данный законопроект является неотъемлемой частью, требующей законодательного обеспечения.

Хочу отметить, что социальная часть всегда была весомой составляющей в политике украинского правительства. И мы всегда говорили о том, что рыночная экономика у нас должна быть социально ориентирована. Конечно, сегодня ситуация не та, что была десять лет назад. Но, согласно статистики, порядка 30 процентов граждан нашей страны живут за чертой бедности. Поэтому не надо забывать о социально ориентированной экономике и необходимости поддержки мало защищенных слоев населения.

Совершенно очевидно, что одним из основных источников раскручивания инфляции сегодня является сверхприбыли посредников торговых сетей и структур. И ведь отпускные цены товаропроизводителей порой отличаются в разы от тех цен, которые мы видим сегодня на прилавках магазинов. И парламент тоже несет долю своей ответственности за  такую ситуацию, потому что как источник и регулятор законодательного поля, мы сегодня сложили те возможности, когда сверхприбыли получают посредники, но при этом страдают люди. Мы часто говорим о необходимости защиты товаропроизводителей, но ведь инфляция бьет не только по торговым предприятиям, не только по людям, а инфляция в первую очередь также бьет и по товаропроизводителям. То, что сегодня растут цены на сырье, растут цены на горюче-смазочные материалы, растут цены на оборудование, и тем самым кольцо инфляции опять подымается вверх. И мы должны признать, что в цене товара, который лежит на прилавках магазина, основной составляющей должна быть цена товара от производителя. И почему же сегодня львиная доля дохода достается посредникам, и в результате больше всего страдают от этого люди.

Сейчас малость стало модным говорить о  социальной ответственности бизнеса. Но на практике ничего для социальной ответственности бизнеса не делается. Мы знаем о том, что ведущие сети страны недавно подписали соглашение с Кабинетом Министров, которое призвало их пойти на уступки и снизить торговые надбавки. Но больше чем на словах  торговые сети реально ничего не сделали. И продукты питания в сетях так и не подешевели. Кстати, не понятно, почему Антимонопольный комитет, который бесстрастно наблюдает за сложившейся сегодня ситуацией, не принимает обсолютно никаких действий. Семь-восемь торговых сетей сегодня в принципе монополизировали рынок сбыта в Украине. И сегодня надбавку, которую подписали с Кабинетом Министров, не выполняет ни одна сеть. И, кроме надбавки 15-30%, вводят дополнительные платы, которые проводят маркетинговые мероприятия, входы в сеть. Поэтому  Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства считает, что чем быстрее будет принят данный законопроект, тем быстрее наши люди действительно почувствуют понижение цен на продукты питания в магазине. И мы предалагаем принять данный законопроект за основу. И единогласно все члены комитета  данный законопроект поддержали.

Большое спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, три хвилини запитання-відповіді.

Волинець, фракція комуністів.  Мартинюк.

 

12:46:30

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Хочу передать слово Бевзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюку, Мартинюку слово, товариші.

 

12:46:40

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів. Шановна Наталія Юріївна! Я готовий підписатися під кожним з ваших слів, які ви говорили про те, ви  абсолютно аргументовано доповіли і доказали необхідність прийняття цього законопроекту. Але у мене є два досить принципових запитання.

Перше. Скажіть, будь ласка, чи на комітеті розглядалося, що заважає Кабінету Міністрів діяти відповідно до тих законів, вони мають право встановлювати будь-які надбавки і регулювати ці питання. І є відповідне рішення навіть Конституційного Суду. Тобто не треба чекати закону в Кабміну є таке право.

І друге. Скажіть, будь ласка, ви знаюча людина в цих питаннях. Чи після таких надбавок не  зникне у нас хліб з магазинів, масло, молоко, сметана і все інше. Дякую.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я уверена, что после таких надбавок у нас увеличится ассортимента и хлеба, и масла, и всего другого в  магазинах.

Потому что сегодня в первую очередь страдают товаропроизводители, которые не могут достучаться до магазинов, потому что товаропроизводитель сегодня наоборот понижает цену и работает на гране рентабельности, а торговые сети при этом получают товары уравнивают и дают максимальную надбавку, тем самым дискредитируя и товаропроизводителя, которые стоят с протянутой рукой в магазинах, и издеваясь, можно сказать, над потребителями, которых в несколько раз повышают цену от товаропроизводителя.

Поэтому в данному случае мы уверены, что количество представленных товаров в магазине будет только увеличено. И  равенство товаропроизводителей перед  сетями, сегодня уже надо иметь  тот еще постсоветский блат для того, чтобы достучаться до супермаркетов и добиться того, чтобы в них были представлены товары, которые  производят непосредственно производители. Чтобы добиться подписания прямых контрактов.

А если прочитать те договора, которые есть, так это уже не  соответствует ни единому здравому смыслу, когда отбирают…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

12:48:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

На превеликий жаль, ви праві, але всі ці власники супермаркетів і так далі, вони якраз входять сьогодні в багато дуже структур, в тому числі і при уряді, додумались повводити всіх цих олігархів, мільярдерів. Це я звертаюсь зараз, щоб мене почули представники уряду, бо зараз там Мінекономіки по включали їх туди.

Тепер по законопроекту, я пропоную статтю 5 вилучити, бо це предмет регулювання зовсім іншого закону, закону, який називається про безпечність і якість харчових продуктів. Статтю 2 прикінцевих положень виключити і добавити до третього пункту Антимонопольний комітет. Автор не заперечує, чи в такому вигляді ви готові були б ставити питання про прийняття цього законопроекту в цілому. І я переконаний, що ми б змінили ситуацію в країні, скажіть, будь ласка.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Юрий Александрович, я хочу прокомментировать то, что касается статьи 2 данного законопроекта и конечно эта норма является не совсем предметом данного законопроекта, но обозначенная ее проблема является сегодня действительно очень актуальной. Потому что мы с вами видим, что там где раньше были магазины, сегодня делают казино, сегодня делают развлекательные клубы, делают все что угодно, потому что в стране прошла монополизация рынка торговых сетей. 7-8 владельцев торговых сетей сегодня владеют максимальным рынком представленности товаров.

Поэтому мы считаем, что при обозначении еще данной меры в данном законе, плюс внесением поправки в Земельный кодекс, что необходимо сделать, это еще достаточно усилит и аргументирует данный законопроект. Потому что сегодня необходима поддержка развития малых социальных магазинов, которые за последние годы просто уничтожили в нашей стране. И мы понимаем, что все местные советы сегодня, конечно им выгоднее казино представить это место, чем представить место для магазина. То что касается подготовки мяса, да, больше это касается.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. О безопасности и качествах пищевых продуктов, но есть также европейская норма и во всех европейских странах это очень жестко регламентируется поправку, в закон о безопасности и качестве пищевых продуктов мы также подготовим и внесем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Наталія Юріївна. Ви так доповідали, що майже мене переконали, що треба голосувати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу сідати, Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Можна одне слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ще одне слово Наталії Юріївні.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Мы так же предлагаем, это уже как народный депутат, внести данный законопроект и принять его в целом, дабы как можно быстрее эта норма начала действовать. И если  зал не будет возражать, то поставить этот вопрос на голосование. Спасибо.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Виступи від депутатських фракцій і  від народних депутатів. Прошу швиденько записуватися, колеги.

Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів,  з трибуни.

 

 12:52:29

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! В этом зале сегодня нет ни одного человека, которого бы  не волновала тема космического роста цен. И, конечно, в этом вопросе тема спекулянтов и спекуляции имеет свой серьезный удельный вес. И мы поддерживаем вопрос борьбы со спекулянтами и  спекуляцией. Но надо не забывать, что в стране  сегодня одиннадцать миллионов людей работающих в сфере торговли. Торговлю можно любить, ее можно не любить, но с ней нельзя не считаться. 

Скажите, уважаемые коллеги, которые  внесли этот закон. Мы, европейская страна,  стремящаяся в   Евросоюз, в какой  стране  Евросоюза есть подобный закон? Первое.

Второе.  Вы когда говорили о том, что нужно установить наценку в 15 процентов, вы спросили сегодня торговлю, где работает одиннадцать миллионов человек, какие издержки. В среднем 17-23 процента.

Вы планово-убыточную делаете  торговлю. Вы   добьетесь  того, что  в магазинах будут ценники, будет ваш закон, но не будет товаров. Этот закон парализует торговлю! Мы в этом  позорище участвовать не будем. Вы добьетесь того, либо этот закон не будет работать, либо опять вся страна увидит пустые полки магазинов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прокопчук, «Блок Юлії Тимошенко». Юрій Володимирович, будь ласка.

 

12:54:19

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги народні депутати, шановні телеглядачі, радіослухачі! Цього закону, який детально виклали наші колеги і пояснили народні депутати Сігал Євген, Наталія Юріївна Королевська, виключно і дуже необхідно прийняти. Цього закону жде весь український народ. Коли ми так всі душевно тут сперечаємося за те, а що ми хочемо дати людям, так, повірте, це один із тих антиінфляційних законів, які необхідно приймати.

Тому вношу пропозицію припинити обговорення і все так ясно, і прийняти в першому і другому читанні, і в цілому даний закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

 

12:55:08

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, нас також турбує ситуація, яка склалася сьогодні з інфляцією в країні і дуже турбує, що інфляція ця в першу чергу, відображається саме на бідному населені і саме через те, що зростають ціни на товари харчування. Однак, ми безумовно підтримуємо цей законопроект. Однак, я хочу висловити наші застереження.

Перше застереження. Ми не побачили реальних економічних розрахунків. На що власне, ми розраховуємо, що ми отримаємо як результат, скільки відсотків інфляції ми зможемо за рахунок такого законопроекту виконати? Мені здається, що це треба рахувати, бо інакше через півроку ми повернемося до цього, будемо відміняти цей закон і не будемо знати чи він спрацював, чи не спрацював ефективно і через що він неефективно спрацював.

Друге питання, яке постає. Ми тут дуже довго говорили про те, що це обмеження граничної надбавки, але я нагадаю, сьогодні діє закон про ціни і ціноутворення і постановою Кабміну можна було б і так врегулювати товарну націнку на ці товари, бо постановою Кабміну можна прийняти перелік товарів, на які ціни регульовані. Тому головна мета цього закону навіть не в тому, щоб визначити цей перелік.

Головна мета цього закону, щоб визначити санкції як і в якому порядку ми можемо припинити, якщо порушується регульована ціна і, власне, це тут є, але прописано в такій спосіб, з яким ми погодитись не можемо. Тому я вношу зараз поправку, яка в разі, якщо вона буде прийнята дасть можливість проголосувати цей закон в цілому. Я пропоную зняти формулювання, що розмір штрафних санкцій або виручки, яка перевищує встановлену надбавку в безспірному порядку стягується, бо це норма, яка просто веде до корупції, завтра буде приходити контролер, нараховувати невідомо що, безспірно стягувати і підприємець не зможе навіть довести, що він законослухняний і зробив все правильно.

Тому я пропоную слово „безспірне” виключити і поставити в редакції такій, що стягується Державною податковою адміністрацією, а узгодження, сума, яка мусить бути стягнута, проводиться в порядку встановленому для узгодження суми податкових зобов’язань встановлених Законом „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами”.  Такий спосіб ми просто дамо процедуру, в якій спосіб можна довести, що ти законослухняний. З такими поправками, я думаю, що ми могли би прийняти його в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ від фракції Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

 

12:58:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, шановні народні депутати! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

У мене є декілька запитань, можливо, вони є риторичні, а, можливо, ми потім колись зможемо на них відповісти. А коли розглядається пакет антиінфляційних заходів, я думаю, що в нас тут багато економістів, всі прекрасно розуміють, що інфляція – це системне явище, яке є продуктом як суб’єктивних, так і об’єктивних факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. І, очевидно, подолання інфляції має регулюватися і долатися не окремими законопроектами, не дуже зв’язаними один з одним, а дійсно шляхом системної законодавчої роботи.

Тому, я сподіваюсь, що уряд все-таки подасть пакет,  системний, комплексний пакет антиінфляційних заходів, бо так вимагає економіка.

Друге питання. У мене виникає сумнів, чому таке важливе питання і воно дійсно важливе. Я вам зараз про це скажу, пропозицію нашу і я фракції „Блоку Литвина”, ініціюється, продукується окремим депутатом, а не урядом. Нам здавалося, щоб це мав бути урядовий законопроект. Фракція „Блоку Литвина” буде голосувати в першому читанні за цей законопроект. Ми вважаємо, що бажано було б, Арсеній Петрович, щоб завтра, нічого страшного, завтра робочий день, щоб засідав комітет профільний. І він підготував і розглянув ті поправки, які ми, зокрема, хочемо подати до статті третьої і статті п’ятої даного законопроекта і у вівторок приступити до розгляду цього законопроекта у другому читанні. Це важливий момент і ми вважаємо, що так повинно бути.

Фракція „Блоку Литвина” стовідсотково проголосує за даний законопроект сьогодні в першому читанні. А далі, як ми маємо працювати за регламентом. Але я хочу використати, ще у мене є одна хвилина десять секунд і поставити таке питання. Чому ставиться питання тільки про продукти харчування? А це є абсолютно правильно. Чому не ставиться питання, що вже на наших автозаправках бензин коштує майже півтора долари? Хто цим буде займатися? Звідки тут надбавки? Чи це не є лобіювання імпортерів світлих продуктів? Нафтових продуктів? Чому наполовину завантажені наші вітчизняні нафтопереробні заводи? Може, хтось не має до них просто відношення і хоче імпортерів лобіювати? І чому зараз відбувається те, що відбувається на автозаправках? До яких пір буде збільшуватися ціна на бензин для простих людей, на дизпаливо? Мені здається, що, знову ж таки, не окремі депутати, а уряд мав би подати в пакеті антиінфляційних заходів і своє бачення цієї проблеми.

Позиція „Блоку Литвина” визначена. Ми так і будемо поступати. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що ні в кого немає заперечень, щоб ми розглядали законопроекти до другої. Тому що „Різне” ще наговоримся. Треба розглядати законопроекти три. Нема заперечень? Ні в одного депутата немає, це дуже важливо.

Колеги, ще виступи від народних депутатів. І будем переходити до процедури голосування. Гордієнко. Фракція комуністів.

 

13:01:17

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово  Бевзу Валерію Ананійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Бевзу, будь ласка,  Валерію Ананійовичу.

 

13:01:28

БЕВЗ В.А.

Дякую, Арсеній Петрович.

Я по великому рахунку  тільки одну репліку. Виходячи із того,  що сьогодні говорили колеги, їх сьогодні нам всім  треба приймати у фракцію Комуністичної партії України. Розпочалося прозреніє, зрозуміли, що держава має серйозно втручатися у деякі економічні процеси, у тому числі і ліберальної економіки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний Валерій, „Блок Юлії Тимошенко”. Камчатний. Мікрофон включений. Будь ласка.

 

13:02:09

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Тимошенко”, Харківська область.

Багато з моїх колег останнім часом  провели  десятки зустрічей з   мешканцями  міста Києва у рамках виборчої кампанії. Я вчора був на черговій такій зустрічі і пояснював мешканцям Дарницького району  суть того закону, який ми сьогодні приймаємо.

Я хочу вам сказати і підтвердити про повну підтримку  людьми тих заходів, які ми пропонуємо. Це перше.

По-друге. Сьогодні у виступах моїх колег звучали певні  тези, які мені дають підстави прогнозувати певний  саботаж, бо одне з таких  попереджень від колеги з опозиції вже сьогодні прозвучало. І сьогодні такий саботаж, прикладом такого саботажу можливого, який може статися у виконанні цього закону, є те, що згадувалися можливості Кабінету Міністрів, дійсно, врегулювання цих цін. Але ми маємо повний саботаж  з боку тих, хто  безпосередньо повинен реалізовувати  і  контролювати такі речі, - це місцеві державні адміністрації. Їх сьогодні навіть не має можливості  Кабмін викликати до себе, щоб спитати  за те, як контролюються питання цін, як контролюються питання споживчого ринку. То про що ми можемо вести мову?

Тому сьогодні, підтримуючи прийняття цього закону, я хотів би нагадати про відповідальність за  його виконання тими, хто буде це робити і за їх можливу кримінальну відповідальність у випадку невиконання вимог цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам  Мартинюк з трибуни. 

 

13:03:52

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, дуже я шкодую, що співдоповідач від комітету Наталія Сергіївна… Юріївна, відповідаючи на моїх, шкода, що я, мабуть, два запитання задав, бо вона досить детально дала відповідь мені на одне запитання, а я хотів почути більше відповідь на друге  запитання. Про що йде мова?

Ви пригадуєте, що Голова Верховної Ради одного разу нам зачитував рішення Конституційного суду і посилання на спеціальний закон, який уже дає право і давав вчора і позавчора право Кабінету Міністрів, уряду регулювати ці націнки. Тобто нам не треба чекати ніякого закону, бо добре, якщо ми закон сьогодні приймемо в цілому, хоча я декілька слів про це скажу. А у Президента є 15 днів на підписання. А в апарата Верховної Ради є також відповідно… потрібно пройти процедуру і так далі, і тому подібне.     

То у мене виникає логічне запитання: чому Кабінет Міністрів, маючи усі законні підстави плюс роз'яснення Конституційного суду, уже не робить цього, а чекати буде ще невідомо, чекати буде ще невідомо скільки.

І ще раз наголошую і підкреслюю, наша фракція абсолютно підтримує ідею про те, що спекуляції не повинно бути. Це поза всяким сумнівом. Але я боюся іншого: ми нібито дбаємо про нашого товаровиробника. Але чи не буде таки, що товаровиробник, який виробив свою продукцію, залишиться із своєю продукцією? Бо той, хто не хоче, кому ми не дамо націнки, він її не візьме, цієї продукції, бо нема де, як реалізувати. Що тоді робити селянину? Виливати молоко, викидати чи закопувати м'ясо? І так далі, і тому подібне.

Тому, напевно, до другого читання потрібно обов'язково ввести санкції тим, хто не хоче закуповувати, а наймудріше було б дати право державі закуповувати, бо ясно, що певний саботаж буде. Значить, Державний резерв нехай на себе бере таку функцію, нехай держава бере цю продукцію і реалізовує не більше ніж 15 відсотків, бо тут може бути досить і досить велика біда. І тут, на превеликий жаль, ми можемо з вами, якщо не   організуємо цієї справи, дійти до того, що хліб будемо з Туреччини завозити. А ті, хто має заробіток на цьому, зробить все для того, щоб саботаж був. Тому до другого читання я пропоную внести міру відповідальності не тільки про те, що той, хто заробив більше, забирати, але й поставити їх в такі умови або взяти обов`язок держави реалізовувати те, що зроблено нашим товаровиробником, бо інакше буде досить велика біда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

13:06:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні друзі, я хотів би підтримати цей закон і хотів би звернути вашу увагу на те, що з інфляцією треба боротися кількома методами.

Перший  метод – це, зараз який ми вживаємо,  обмеження. А другий – щодо насичення ринку і щодо створення умов для селянина.

Давайте ж подивимся що відбувається сьогодні. Чому збунтувалися селяни на Миколаївщині? Чому провели свій з`їзд, який назвали „безземельних і без заможних селян”?  А тому, що вони кричать криком, що вже знизили… закуповували молоко по гривні 90, а зараз по гривні 30. Це при тому, що ціни в універсамі  на літр цього молока, розбавленого з водичкою, уже 6 гривень чи 6.50 в залежності від жирності тої олії, що вони там добавили. Я кажу в прямому розумінні цього слова.

То що ж ми робимо? Чому ж ми не чуємо їх? Вони знищують, свідомо це роблять. І тому цей закон направлений на підтримку виробників. Для того, щоби… відповім, я теж замислювався чому уряд не вживає. А як сьогодні постанову уряду хто буде виконувати? Якщо губернатори не слухають і не з`являються, хто буде виконувати? Тому має бути сила закону, має бути сила влади і всі мають відчути, що влада є.   Ми маємо дбати одночасно і про насичення ринку, і про того, щоби спекуляції припинилися.

Я пропоную з цього закону з тексту вилучити статтю 5, бо вона відноситься  зовсім до предмету регулювання іншого закону – „Про безпечність та якість харчових продуктів”, хоча вона  потрібна, і туди треба вносити зміни. Я пропоную з цього закону, щоб не влазити в Земельний кодекс, викинути частину другу Прикінцевих положень: вони дуже важливі, але треба звідти прибрати. І я пропоную в третій пункт добавити Прикінцевих положень після слів „Кабінету Міністрів” – „і Антимонопольному комітету”.

І наш колега Зарубінський абсолютно правильно поставив питання про бензин, про паливо, про дизельку. Та питання заключається в тому, що лобіюються ці заводи, які в нас сьогодні не хочуть нічого вкладати, як собака на сіні: схопили заводи – і не хочуть взяти ні кредити для того, щоб зробити технічне переоснащення. І сьогодні нам з вами дають під виглядом того, що кампанія: то відпустки, то посівна, то ще якась кампанія – і дають паливо, яке не відповідає ніяким стандартам світовим і яке по ціні сьогодні в півтора рази вище, ніж в Сполучених Штатах Америки.

Тому цей закон треба прийняти сьогодні, і в двох читаннях: в першому і в другому. З тими поправками, які ми сказали. Чекати країна не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи народних депутатів завершились.

Будь ласка, Сігал. І, Наталія Юріївна, ви. По Регламенту останнє слово, а точніше – заключне.

 

13:10:24

СІГАЛ Є.Я.

Шановні колеги, я дуже вдячний за ваші виступи. Я цілком згодний з зауваженнями пана Кармазіна, тим паче ми зараз розробляємо закон про якість м’яса і м’ясних продуктів. І ми, безумовно, ці пункти там пропишемо.  Також, можливо, є сенс в Земельний кодекс теж внести зміни. І те, що треба долучити сюди ще комітет антимонопольний, теж, безумовно, вірно.

Також я погоджуюся з зауваженнями Ксенії Ляпіної про те, що, можливо, не можна сьогодні знімати ці гроші в безспірному, а треба, щоб були якісь факти на апеляцію згідно діючого законодавства.

Але що я хочу зауважити. Я хочу, щоб всі зрозуміли, що сьогодні ми не ведемо мову про горілку, про коньяк, про шоколад, про сухі, сирокопчені ковбаси і якісь інші делікатеси. Ми ведемо мову про що? Перше - борошно, хліб, крупи, макарони і м’ясо, і група борщова: картопля, буряк, морква.

В торгівельних мережах ці продукти займають не більше, ніж 10-15 процентів, відсотків їхнього обсягу реалізації. Тобто якщо ми зараз вимушені, будемо вимагати від торгівлі дотримуватися меж цього закону, то втрати торгівлі будуть мізерними, але люди отримають можливість купляти кожного дня продукти харчування, які необхідні, по цінам доступним. І цей закон має тоже важливе значення. Цим законом ми приборкаємо інфляцію і дамо можливість нашим бідним людям купляти щодня товари першої необхідності.

Я вас дуже прошу підтримати його  в першому і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталя Юріївна Королевська, будь ласка.

Ви з місця будете, Наталя Юріївна, чи з трибуни? З трибуни краще.

 

13:12:45

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемый Адам Иванович, я в первую очередь хочу ответить, слава богу, мне дали дополнительное время, на ваш вопрос. И хочу доповісти, що державні, фіксовані та регуляторні ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Так что нам сегодня мешает принимать этот законопроект в Верховной Раде? Не мешает и проектом дается право изменять, дополнять данный список товаров Кабинету Министров. И поэтому перечень социально-значимых продуктов, который также утверждается сегодня в законопроекте, он может дополнительно изменятся  Кабинетом Министров.

Но, к сожалению, сегодня на практике полномочий Кабмина оказывается не достаточно, потому что на уровне местных властей его инициативы распоряжения блокируются и постановления законопроекта…, распоряжения Кабинета Министров по ценам сегодня не выполняются на уровне местных  властей.

Поэтому мы настаиваем на том, что это должно быть принято на законодательном уровне и обращаемся ко всему залу с просьбой с учетом тех поправок, которые внесла Ляпина и Кармазин, принять сегодня законопроект в целом.

Большое спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до процедури голосування.

Шановні народні депутати, декілька речей, які я вам хочу повідомити.

Перше, комітет вніс пропозицію, відповідний проект постанови про голосування за основу тільки в першому читанні. Але є пропозиції народних депутатів України голосувати і в другому читанні. Тому я пропоную так: зараз поставимо перше читання, якщо не буде жорсткої реакції щодо другого  читання, то тоді пропонується проголосувати його і в другому читанні. При цьому, перед голосуванням  у другому читанні треба чітко обговорити всі поправки, які йшли під стенограму, тому що потім ми не з’ясуємо редакційну суть.

Якщо станеться так, що ми не проголосуємо у другому читанні, то я звертаюся до всіх, і в тому числі, до опозиції, щоб по 111-й Регламенту скоротити терміни розгляду  так,  як це передбачено, і швиденько внести всі поправки, щоб у вівторок розглянути у другому читанні.

При цьому, товариші, яке у мене зразу до вас є прохання: щоб ми після  цього прийняли процедурне рішення про розгляд за скороченою  процедурою двох інших законів, щоб ми сьогодні прийняли якщо їх не в другому і в цілому, то хоча б у першому. Не буде заперечень, я думаю? Не буде.

Колеги, я ставлю на голосування внесену Постанову про прийняття за основу законопроекту номер 2292. Постанова 2292-п.

Колеги, прошу голосувати за основу.

 

13:15:44

За-272

Ітак, в першому читанні законопроект номер 2292 прийнятий.

Тепер щодо другого читання, яка позицію по другому читанню: чи йдемо по поправках по другому читанню і голосуємо за друге читання, чи робимо скорочену процедуру? Давайте по  другому читанню, яка позиція?

(Ш у м  у  з а л і)

Тоді говоріть про поправки, які поправки?

Будь ласка, увімкніть мікрофон по поправкам. Ляпіна.

 

13:16:22

ЛЯПІНА К.М.

Я би попросила у пункті другому, там, де другий абзац, де написано, що вся сума торговельної надбавки і так далі по тексту у безспірному порядку стягується Державною податковою адміністрацією. Слово „безспірному” виключити. Натомість додати речення, що узгодження зобов’язання проводиться в порядку, передбаченому для податкових зобов’язань Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами”.

І такий самий абзац я прошу скорегувати і в пункті четвертому. Там, де мова йде... Ні, вибачте, у пункті третьому. Там, де мова йде про те, що виручка, останній абзац, виручка отримана за іншими договорами крім типових договорів і так далі, те саме по тексту. Виключаємо „безспірному” і додаємо „зобов’язання узгоджуються” і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.

Наталіє Юріївно, прокоментуйте, будь ласка.

Мікрофон з трибуни увімкніть.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ксения Михайловна абсолютно права в данном плане. И мы поддерживаем полностью, чтобы учесть данные поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І так, Ксеніє Михайлівно, вилучаємо слово „безспірний” з двох статей. Так? І що включаємо? Посилання на закон? Тобто, я ще раз хочу підкреслити, щоб було під стенограму. От так, як ви задиктували.

Наталіє Юріївно, ви не заперечуєте?

 

13:17:36

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не заперечуєте.

Яка ще є поправка, колеги?  Кармазін.

 

13:18:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Я пропоную і пропонував уже статтю п’яту вилучити, бо це норма іншого закону. Це перше.

Друге. У прикінцевих положеннях пункт другий вилучити, бо це норма Земельного кодексу. І пункт третій прикінцевих положень після слів „Кабінету Міністрів” добавити слова „Антимонопольному комітету” також. Бо там якраз іде мова про те, що монопольні прояви на ринку оптової-роздрібної торгівлі. Ось чому це мотивація. Я про неї вже говорив. Автор був, погоджується з цими всіма трьома пропозиціями. Дякую.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Юрий Анатолиевич, единственное, что  только касается Антимонопольного комитета. Мы прекрасно понимаем, что и сегодня ничего не мешает Антимонопольному комитету работать и не допустить такой монополизации семи сетей в Украине. Но при этом, когда сегодня начнет разрабатывать формы законов Антимонопольный комитет, мы понимаем, что это только усложнит процедуру, потому что получится, что и Антимонопольный комитет, и Кабинет Министров  может разрабатывать формы договора. А контроль мы полностью поддерживаем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, хто ще має поправку?  (Ш у м  у  з а л і). Ну, будь ласка, ще два депутати. Колеги, порядок в танкових військах, бо потім завтра скажуть, що  народні депутати мали відповідну поправку, не врахована, не правильно прийнятий закон. Я не знаю прізвища, вибачте, я так далеко не бачу.

Баранов. Включіть, будь ласка, мікрофон. „Блок Литвина”.

 

13:19:54

БАРАНОВ В.О.

Арсений Петрович, мне очень похвально, считаю, желание наше влиять на ценообразование, но я не совсем понимаю, какое отношение будет иметь этот закон к рыночной экономике, в которой мы пытаемся работать. Это первый вопрос. То есть, не боимся ли мы того, что после того, как мы примем этот закон, у нас исчезнут рабочие места и уйдут люди, которые занимаюся оптовой торговлей. Поэтому я считаю, что этот закон нужно рассматривать, но еще в комитетах его обсудить, чтобы мы не рубанули, не сделали горя для жителей нашей страны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, поправки ще є? Олександр Пеклушенко.

 

13:20:31

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция регионов. Уважаемые коллеги, я понимаю желание всех нас обуздать спекуляцию, обуздать галопирующий рост цен. И мы здесь с вами солидарны. Но нельзя сделать с точностью наоборот. Этот закон против цивилизованной торговли, Все 17 лет наши предшественники делали условия для создания цивилизованной торговли. Мы сейчас ударим и товары все уйдут в тень. Как вы будете контролировать наценку?

Вы просто рискуете, рискуете благополучием страны, не делайте этого.

В конце концов, если вы хотите принять этот антирыночный, антиукраинский закон, вы минимизируйте собственные потери в этом. Не регулируйте, пожалуйста, наценку, регулируйте рентабельность это может ограничить сверхприбыль. Но ни в коем случае не делайте убыточными цивилизованную…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправок більше немає, товариші! Поправок немає,  значить я ставлю, перше, про особливу процедуру розгляду, тобто перехід до другого читання. Після цього я ставлю на голосування дві поправки, після цього я ставлю на голосування в цілому, ви почули. Тобто зараз я ставлю про особливу процедуру розгляду законопроекту, відхилення, а саме перехід до розгляду законопроекту в другому читанні. Почули всі?

Голосуємо.

 

13:22:22

За-226

Рішення прийнято.

Колеги! Тепер ставлю на голосування поправку народного депутата Ксенії Ляпіної. Хотів би сказати, що поправка висловлена під стенограму і  може тільки редакційна правка. Сутність правки не змінюється, повторювати її не потрібно, я так розумію, всі чули.

І так, про врахування поправки Ксенії Ляпіної до відповідного законопроекту.

 

13:23:03

За-227

Відповідна поправка врахована.

Тепер ставлю на голосування поправку Юрія Кармазіна, тільки редакційна може бути правка, сутністно не змінюється.

Колеги! Ставлю на голосування відповідну поправку.

 

13:23:28

За-226

Поправка врахована.

Колеги! Ми прийняли всі рішення відповідно до Регламенту, зробили відхилення, прийняли  ad hoc, прийняли всі поправки, інших поправок народних депутатів немає, тобто все, як передбачено законом.

Тепер я ставлю на голосування законопроект в другому читанні і в цілому, хоча я не хочу казати свою позицію по цьому законопроекту. Давайте голосуємо.

 

13:24:09

За-251

Відповідний закон прийнятий.

О, Господи! Основне, щоб ми не дійшли до регулювання холодильників і телевізорів. Пішли далі.

Шановні колеги, розглядається два законопроекти: 2291 з альтернатом, і 2351. Є пропозиція по скороченій, нема заперечень. Я ставлю на голосування питання про розгляд цих двох законопроектів за скороченою процедурою.

 

13:24:56

За-225

Рішення прийнято.

Бо це рішення процедурне, товариші, 150. Так що все правильно. Давайте, знову Євген Якович Сігал. Євген Якович, просимо.

 

13:25:28

СІГАЛ Є.Я.

 Шановні колеги, по-перше, я дуже вдячний за підтримку минулого закону.

Тепер інша тема, в чому її суть, в чому суть закону 2291-1. Справа в тому, що сьогодні в нашій державі відбуваються дві складові, по-перше, люди отримують більше доходів, більше грошей і ці гроші дозволяють більше купляти продуктів харчування і, в першу чергу, м’яса.

Тобто люди, які, вибачаюсь, не доїдали роками, які не могли за останніх два роки наїстися,  сьогодні мають реальну можливість щось придбати, купити.

Але відбувається друга проблема. На жаль, те  м’ясо, яке сьогодні виробляють наші підприємства і одноосібники, його не вистачає.  Ми чітко бачимо падіння у виробництві м’яса великої рогатої худоби. Воно іде внаслідок не уже першої і така ж тенденція по падінню виробництва м’яса  худоба іде в усьому світі. Падає також виробництво свинини.

Одне, що піднімається, збільшується виробництво м’яса птиці. Але сьогодні  реально мінус в балансі м’яса десь в межах 250-300 тисяч тон на рік. Цей мінус був  подібний і в минулі роки. Але в минулі роки, як покривався цей дефіцит м’яса? Було, по-суті справи, три схеми.

Перша схема – це була часта чорна контрабанда, коли  м’ясо  завозилося транзитом через Україну до Молдови, але   вигружалося в Україні за певні хабарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дайте завершити.

 

СІГАЛ Є.Я.  Друга схема була – це ... так звана, коли  м’ясо завозилося в Україну для переробки і мало виїхати, але не виїжджало.

І третя схема – це вільні зони.

Сьогодні цих три схеми не працюють. Що ми просимо? Ми просимо одне, щоб дозволити в цьому році завезти з нульовою ставкою мита на територію України м’ясо великої рогатої худоби, тільки тушки, або півтуші. Та сама свинина – туша, або півтуші,  те саме  м’ясо птиці – туші і фарш мегавалки. Сумарно, згідно цього Закону, це  250 тон на рік.

Далі. ПДВ, яке буде отримано при розмитненні цього м’яса, буде    спрямовано на пряму дотацію виробникам подібної продукції. Завезти це м’ясо зможуть або виробники м’яса безпосередньо, ті, хто виробляють, або Державний резерв.

Прошу підтримати в першому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати. Це скорочена процедура, вона не передбачає запитань і відповідей.

Я запрошую на трибуну голову комітету для відповідної доповіді. Терьохін Сергій Анатолійович, його немає, тому у нас є відповідне рішення.

 

13:29:43

КРУГЛОВ М.П.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 15 квітня 2008 року розглянув проект закону про встановлення на 2008 рік тарифної квоти на ввезення в Україну деяких видів м’яса, реєстраційний № 2291, поданий народними депутатами Сігалом, Ткаченком. Та проект закону про встановлення глобальної тарифної квоти на імпорт деяких видів м’яса у 2008 році, реєстраційний № 2291, поданий народними депутатами  Тєрьохіним та Сігалом.

Головною метою цих законопроектів є наповнення внутрішнього ринку України м’ясом та м’ясопродуктами шляхом створення умов для імпорту м’ясосировини в зв’язку з її дефіцитом. В процесі обговорення цих законопроекті на засіданні комітету народні депутати висловили ряд зауважень до обох законопроектів. Зокрема визначалось, що законодавча ініціатива має бути спрямована не на зниження цін на м’ясо, а на їх стабілізацію, оскільки в іншому випадку, постраждають національні виробники.

Крім того, пропозиція щодо розподілу квоти тільки між підприємствами, які мають власні переробні потужності або власне виробництво суперечить статті закону про зовнішньоекономічну діяльність, яка гарантує суб’єктам господарювання додержання принципу юридичної рівності і недискримінації.

Щодо обсягів тарифної квоти, вони теж були висловлені застереження, адже на сьогодні дефіцит становить 212 тисяч тонн м’яса із розрахунків Міністерства економіки для забезпечення збалансованості ринку м’яса достатнім є ввезення до кінця року тарифної квоти в обсязі 250 тисяч тонн.

В результаті проведеної жорсткої дискусії були висловлені наступні пропозиції: встановити максимальний обсяг тарифної квоти на рівні 250 тисяч тонн з розподілом по місцях в залежності від потреб ринку; ставки ввізного мита встановити на рівні консолідованої пропозиції зафіксованої в протоколі про вступ України до СОТ – 10 та 15 відсотків; встановити правила, що гуртові ціни відпуску не мають бути нижчими середньо статичних гуртових цін реалізації відповідних товарів національними виробниками; виключити норму щодо розподілу тарифної квоти тільки між підприємствами переробниками та підприємства виробниками, які мають власні переробні потужності; обов’язково залишити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КРУГЛОВ М.П. Які ввозяться в межах тарифної квоти, не можуть містити генетично модифіковані організми у розумінні Закону України „Про якість та безпеку харчових продуктів”.

В ході голосування на засідання комітету жоден з законопроектів не набрав достатньо кількості голосів на підтримку в першому читанні. Тому пропонується рішення, визначитись по цим законопроектам шляхом голосування у сесійному залі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, колеги. Тобто комітет відхилив законопроект і не підтримує. Зрозуміло. Прошу записуватись два – за, два – проти. Іван Григорович Кириленко, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

13:32:59

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, питання не нове, завозить Україна м’ясо уже 5 років, жодного разу законом не приймалося, відверто при всіх говорю, завозились контрабандно і ви прекрасно знаєте, через вільних економічних зон або зон пріоритетного розвитку. Це перше. Уряд робить пропозицію зробити це легально і чесно.

Друге. Шановні колеги, завозять абсолютна переважна більшість країн світу точно так як ми, приймається рішення на законодавчому рівні, визначаються квоти і прозоро, чесно, який порядок і так дальше, і так дальше.

Нагадую, ветеринарну медицину, який самий суворий контролюючий орган у цьому відношенні, очолює представник Партії регіонів. І дякуємо, контролюйте так, щоб мало не показалось.

Третє питання. Завозять, Росія сьогодні, без обмежень, Білорусь завозить від нас комбікорма, зерно. Країни Балтії завозять шпроти, завозять олію. Без лишнього галасу, без політизації люди приходять на роботу. Ми чомусь приходимо на боротьбу. Шановні колеги, 250 тисяч тонн. Хоча експерти Партії регіонів порахували, що 500 тисяч тонн треба завезти. 250, - чи вплине це на інфляцію. Вплине з точки зору стабілізації цін на єдиний продукт, який сьогодні ще провокує інфляцію, - м’ясо. Правильно було сказано колегою Кругловим, на стабілізацію, за рахунок насичення. Звідки взявся дефіцит? За три роки соціальні виплати вдвічі, а продовольчий ринок так еластично не спрацював, як друкарський станок. Ми споживаєм 60 відсотків від того, що споживали в 90-му році. Тому народ пішов на споживчий ринок. Звідти ціна. Давайте допоможемо людям. Ми йдем назустріч людям.

І останнє питання. Виробник, запам’ятайте, колеги, виробник сіє зерно у вересні, отримує урожай в серпні, а продає ще пізніше. Що має в результаті? Сіє за реальні кошти, отримує папірці. Виробник не програє в цьому відношенні, а споживач – тим паче, бо щомісячно отримує. Давайте підтримаємо і в першому, і в другому читанні. Я прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Жебрівський.

 

13:35:16

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні друзі, не реагувати на проблему, яка є на м’ясному ринку у країні, це було б неправильно і абсолютно правильне рішення Кабінету Міністрів з приводу, скажем, зменшення дефіциту продукції на ринку України. Проте, власне, є дві пропозиції до цього законопроекту.

Перше. Якщо 350 тисяч тонн не хватає, у нас залишається буквально 7 місяців. Тобто квота щомісячно не може перевищувати 25 тисяч тонн. Тоді це не буде надлишку продукції.

Друге питання. Не зовсім зрозуміле ручне, розподіл буде по... квот. Через це пропозиція до пункту 7: тарифна квота розподіляється мінекономіки шляхом продажу на відкритому аукціоні окремими лотами, розмір яких встановлений Кабміном. Я думаю, що це  буде правильно і ніхто, це буде прозорість, про яку ми заявляли при формуванні нашої політики і нашої коаліції.

Ну, і третє питання. Шановні друзі, я переконаний, що ми маємо  терміново підготувати зміни до Закону про  бюджет, тому що  щоб ми такими ввезеннями  не ліквідували власного товаровиробника. Через це нам терміново потрібно зменшити дотації на рослинницьку продукції, крім льону і цукрового буряка і збільшити дотації на  виробництво тваринницької… на тваринницьку галузь. Суттєво  вдвічі, втричі збільшити  на телятину, тобто  на верха, і десь в два рази  збільшити на свинину. Тоді ми не будемо вже наступні роки думати, яким чином приймати квоти чи ні, кому давати лоти, а кому не давати. І це буде не тільки сієминутна позиція, тому що ми зараз б’ємо з вами по наслідкам. Ми на сьогоднішній день у цьому законі не передбачаємо, а що ми далі будемо робити, яким чином ми ліквідуємо дефіцит  м’ясної продукції на ринку у наступні роки. І на сьогоднішній день коаліція і уряд мають чітко в тому числі дати протокольне доручення  Кабінету Міністрів розробити  нову схему дотацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, Партія регіонів.   

 

13:37:35

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я прекрасно розумію, як і члени   Партії регіонів, прийняття цих  та інших чудернацьких законопроектів – питання вирішене. Ви за них обов’язково проголосуєте, бо ви поклялися один одному  десь там у кімнатах під час переговорів. Ви подумайте про наслідки прийняття цих законопроектів.

Євген Сігал, мій колега, виступав, каже: люди стали отримувати  дуже багато грошей і хочуть їсти дуже  багато м’яса, але… Що але? М’яса бракує?  Ні, ціна зависока. Так грошей  хватає чи не хватає, так м’яса багато чи  м’яса небагато? Що сталося? Це хіба боротьба з інфляцією, це хіба з інфляційними процесами борються  таким чином, завезти  сюди морожену, глибоко заморожену тушу звідкись там із-за кордону. У  мене є два питання.

Скажіть, будь ласка, чому виросла ціна на м’ясо від Луганська до    Ужгорода, що у нас 11 тисяч в торгівлі працює суцільних мерзотників? Чому виросло? Та тому, що солярка виросла, електроенергія виросла! А скажіть, будь ласка, оце ПДВ, яке залишиться тепер у того, хто продасть чуже м'ясо, а чого ж ми не хочемо залишити ці податки нашому сільськогосподарському виробнику? Чому ж ми з нього деремо три шкури? Чому ми з нього, підкреслюю зараз, ціни загнали на енергоносії, ціни загнали на машини, на механізми, на обробку? Хіба це вирішення питання?

Голе! Голе адміністрування, недолуге адміністрування в ціновій політиці говорить про одне – про низький професійний рівень нинішньої влади і про те, що ви постійно шукали і будете шукати, хто в цьому всьому винен. Винні торгаші, нехороші, і Верховна Рада. Ці законопроекти недієздатні. Вони до боротьби з інфляцією не мають ніякого відношення, це звичайнісінький примітивний піар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко, фракція комуністів.

 

13:39:42

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк.

 

13:39:56

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, на календарі 16 травня. І я дуже радий, що сьогодні ніхто не б'є фанфар, що ми стали членами СОТ. Прочитайте, будь ласка, законопроект. Що тут записано? „До дня вступу до Світової організації торгівлі…” – і дві крапки. Сьогодні ми вже в Світовій організації торгівлі. Що ми приймаємо?

Наступне. Скажіть, будь ласка, скажіть, будь ласка, хто буде визначати ці цехи і напівцехи, які будуть закуповувати м'ясо? Усі чи Сігал? Не забувайте, 250 тис. тонн! А цехів, які можуть переробити це м'ясо, на мільйон. Тобто як? Якщо хтось має цех, одному дадуть, другому не дадуть?

У мене закономірне запитання: дорогі, а чому ви не закуповуєте через державну структуру - через Державний резерв, який міг би контролювати і мав би право контролювати?

Третє, третє. Ми тільки що з вами на ура майже прийняли  законопроект про торгову надбавку. Так скажіть, будь ласка, чи 15 відсотків тільки  буде надбавка до  цього м`яса, чи буде по повній програмі? По повній, бо м'ясо  ви купуєте, максимум, по 14,5 гривень. Максимум! Гов`ядину   максимум, а то буде по 7 і 8 гривень, а будете продавати по 50 і 60 гривень. Так де 15-процентний відсоток? Тому лише треба через Державний резерв. Лише треба встановити ціну  рентабельності 15 відсотків, про які ми говоримо, чітко визначити підприємства хто буде купувати, щоб не було спекуляцій, бо зрозуміло, кожному із вас, із нас… ми не один раз уже воювали за ці поставки, це чисто спекулятивні… закони. І найголовніше, що всі доходи, які будуть одержувати, ці, спрямувати в Державний бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сігал. Репліку ви хотіли? Народний депутат Сігал, ви просили репліку. Будь ласка. А там була репліка, ви сказали його прізвище.

 

13:42:27

СІГАЛ Є.Я.

Шановні колеги, будьте ласкаві, можна я вам поясню? М'ясо в Україну завозилося мінімум 10 років, і всі ці 10 років… і всі ці роки тільки працювала контрабандна схема. Зараз ми хочемо цей процес зробити легальним. По-перше.

По-друге. Сьогодні є ціни світові, і ми хочемо  по цінах світових завести  нормальне, якісне м'ясо. Я ще раз наголошую, це будуть туші і півтуші. Не буде ніякого ошмоття і контроль буде здійснюватися повний і жорсткий. Причому правий був пан Кириленко, коли казав, що сьогодні службу ветеринарну в державі очолюють представники Партії регіонів і ніхто їх не міняє.

Далі. Ми щойно прийняли закон по націнки і надбавки. Цим законом визначаються 15 відсотків. То якщо ми завеземо 250 тисяч тонн м`яса, я згодний з поправкою пана Жебрівського, хай буде 25 на місяць, але завеземо це м'ясо сьогодні  з нульовою ставкою, то націнка на них…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Ви не будете? Не будете, добре. Дайте завершити. Завершіть, будь ласка, завершіть, щоб…

 

СІГАЛ Є.Я. Я ще раз наголошую: сьогодні в державі складна ситуація. Давайте ми як люди, які думають головами і за щось відповідають, приймемо якісь міри – і знімемо цю напругу. Сьогодні реально м’яса не вистачає. А це дозволить завезти цивілізовано, прозоро якісне м’ясо за цінами нормальними. І сьогодні в торгівлі, якщо ми приймемо цей закон, ціна м’яса не буде на ……….і свинину не буде вища ніж 20 гривень, не буде. Це нормальний закон, і таким законом користуються країни всього світу.

Я хотів би, щоб ми проголосували за закон 2291-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Товариші, значить, так. Комітет не підтримує, тобто в мене немає рішення комітету про підтримку. Але є пропозиція народних депутатів. Йдемо по стандартній процедурі.

По-перше, я не хочу висловлювати власну позицію як член коаліції по цих законах. Ладно, я краще помовчу. Тому у мене пропозиція така: 2291 ставлю на голосування у першому читанні. Ну як: спочатку 91, потім – один. Товариші, ну чому „ні”? Ну, не керуйте парламентом, всі!

Ставлю на голосування законопроект 2291 про прийняття за основу.

 

13:45:32

За-9

Рішення не прийнято.

Тепер по Регламенту ставлю законопроект 2291-1 про прийняття за основу.

 

13:45:55

За-225

Рішення про прийняття за основу не прийнято. А якщо я попрошу вас, товариші, послухайте уважно, на повторне перше читання? (Ш у м  у  з а л і) А не встигли хтось? А не встиг депутат. Ну, так, так і кажуть, що, тоді – про повернення до розгляду питання про голосування за основу. Ви ж кажіть, що ви не встигли.

Катеринчук не встиг, да. Прошу, про повернення до голосування про прийняття законопроекту за основу.

 

13:46:42

За-224

Товариші, рішення не прийнято. Колеги, тепер можна зовсім відверто сказати?

Колеги, доповідаю вам. Навіть якщо б ми прийняли цей закон, він діє до моменту вступу в СОТ. Сьогодні ми вступили в СОТ, таким чином мені не зрозуміло, що ми приймали. Але я ставив на голосування два рази. Претензій нема? Все. (Ш у м   у   з а л і)

Я це розумію. Які у вас до мене претензії є? Шановний колега Сігал, я двічі ставив на голосування. Що ще треба зробити? Сам особисто двічі голосував. (Ш у м  у  з а л і)

З процедури? Будь ласка, з процедури запишіться.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви нам не викручуйте руки!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та вам викрутиш. Будь ласка, запишіться з процедури. Адам Мартинюк.

 

13:47:43

МАРТИНЮК А.І. Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів. Я розумію, чому наші колеги хочуть виступити з процедури, бо зараз будуть ґвалтувати Голову Верховної Ради, повернутися всупереч Регламенту ще раз  до голосування - це один момент. Другий момент, я не знаю, чи це відповідає дійсності, ті, хто вже завіз, можуть дати мені відповідь, але якщо я  не помиляюся, м’ясо вже завезене. І сьогодні хотіли, щоб ми своїми діями освятили контрабанду.

Тому давайте, шановні колеги, давайте, шановні колеги, будемо все-таки уважні до цих питань. Питання розглянуто, ми пішли на вимогу БЮТ, ми все дотримали, майже дотримали, хоча це питання далеко не скороченої процедури, повернулися до переголосування, немає необхідної кількості голосів. І ще раз наголошую, сьогодні вже 16 травня, ніякий закон приймати уже ви не можете і не маєте права порушувати міжнародні закони.

Тому давайте на цьому ми завершимо наше плідне засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, ми можемо з вами  відповідно до Регламенту ще проголосувати одне рішення – це повторне перше читання. Регламент це передбачає. Це відверто і це правильно. Якщо би зараз я після виступів попросив би на повторне перше читання його поставити… Давайте, хай народні депутати швиденько висловляться.

Бабенко  Валерій Борисович, БЮТ.

 

13:49:12

БАБЕНКО В.Б.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, будь ласка.

 

13:49:19

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, якраз для того, щоб виправити ту помилку, яка готувалася у першому читанні авторами і була внесена поправка, яка із значком „1”, якщо ви помітите, не містить норму до вступу в Світову організацію торгівлі. Саме тому ми і пропонуємо повернутися до голосування законопроекту із значком „1”.

Більше того, якщо стверджує Адам Мартинюк, що вже завезено таке м’ясо на митну територію України, воно вже пройшло всі відповідні митні процедури, і це  може стосуватися виключно тільки нового завезення м’яса.

Тому ми наполягаємо на тому, щоб повторно було поставлено на голосування із значком „1”, де не міститься норма, яка стосується до вступу в Світову організацію торгівлі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Комар, Партія регіонів.

Ярослав Сухий, будь ласка.

 

13:50:23

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я думаю, коаліція демократична дуже, має право, у них є більшість, голосувати, як вони собі здумають. Вони будуть нести, в кінці кінців, за це відповідальність.

Я наполягаю на тому, що ці законопроекти, цей та попередній, ніякого відношення до боротьби з інфляцією не мають. Ми замість боротьби з інфляцією отримуємо стагнацію сільськогосподарського виробництва обов’язково, важкі сумні соціальні наслідки в українському селі, і галопуючу інфляцію через короткий період часу.

Можливо, ви думаєте, що ви тим м’ясом дешевим, яке собаки не їдять, якимось чином прорветеся на президентських виборах. Ви глибоко помиляєтеся. Це не боротьба з інфляцією, це примітивний паскудний піар. І не втягуйте нас, Верховну Раду України, в свої ігрища примітивні, що ви там один одному наобіцяли. Давайте краще допомагати нашому українському селу, а не запагорбним виробникам м’яса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, "Наша Україна – Народна Самооборона" .

 

13:51:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати,  я хочу, щоб ви замислилися: що цікаво сьогодні у державі, щоб далі продовжувалося постачання контрабанди? То я вам скажу, що воно і продовжується. Чи ви не знаєте власників? Чи ви не знаєте, в якій області вони, в Донецькій були? Чи ви не знаєте, кому приналежали ті вільні економічні зони? За „донецких” отвечу, секундочку. Я кажу декому.

Так от, шановні, я говорю, давайте про вільні економічні зони зараз забудемо. Будемо пам’ятати про інтереси суспільства. Чому Росія завезла стільки, скільки потрібно дешевого м’яса, якісного, я це підкреслюю, тоді, коли це не потрібно? І нам треба завезти дешевого. Зобов’язати, щоб було якісно. І проконтролювати, щоб воно дісталося людям. І створити умови для власного товаровиробника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, колеги, завершили.

Єфремов Олександр, будь ласка, репліка.

 

13:52:37

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, я просил бы вести себя тактично, тем более при давании оценок каким-то другим политическим силам или факторам.

Я позволю себе заметить, что сегодня Партия регионов очень взвешено подходит к принятию решений, тем более которые касаются судьбы государства. И если кто-то пытается делать какие-то намеки, то я позволю себе заметить, что мы не голосуем за то решение, которое вы сегодня предлагаете принять.

Поэтому ищете проблему у себя внутри. Смотрите то, что делается у вас глазу, и видите те соринки, которые есть у вас прежде всего, а не заглядывайте в другие  вещи. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я звертаюся до всіх з проханням, давайте щоб не було політичних спекуляцій, я підкреслюю. Тому що з даного законопроекту буде не економічна дискусія, а політична спекуляція. Щоб цих речей не було, я прошу на повторне перше читання поставити законопроект 2291-1. Колеги, на повторне перше читання. Ви чуєте? Прошу голосувати. Ми за повернення до голосування – на повторне перше читання.(Ш у м  у  з а л і). Товариші, голосуємо на повторне перше.

 

13:54:09

За – 223.

Та ну, що ж таке? (Ш у м  у  з а л і). Все. Колеги, я зробив усе, для того щоб цей законопроект, вибачте, протягнути.

Переходимо до розгляду законопроекту наступного. Переходимо чи не переходимо? Встигаємо розглядати? Колеги! Яка позиція народних депутатів щодо наступного законопроекту „Про митний тариф”. Розглядаємо далі? Розглядаємо. Прошу доповідати 2351. Як головуючий я продовжу на 15 хвилин засідання. Якщо не встигнемо, будемо розглядати вже на наступному тижні.

Будь ласка, з процедури Мартинюк.  І запишіться хто там дві хвилини з процедури.

 

13:54:43

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсенію Петровичу, я хочу уточнити собі й напевно колегам, за якою процедурою ми розглядаємо цей законопроект. Якщо за скороченою, то давайте не будемо смішити народу. 600 сторінок тексту, надзвичайно важливий економічний законопроект, надзвичайно важливий. Це доходи до Державного бюджету, це те, чим живе держава. Ми хочемо розглянути, якщо так, хочемо розглянути за скороченою процедурою. Дві хвилини на доповідь – це сміх курям. Якщо ми його розглядаємо, потрібно розглядати за повною процедурою, то давайте подивимось на годинник. Як би ми не хотіли, за повною процедурою в нас не вистачить часу розглянути цей законопроект. Я думаю, ми повинні подякувати сьогодні один одному і на цьому успішно завершити ранкове засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ляшко, Катеринчук, Яворівський.  

І Зарубінський Олег.

 

13:55:59

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко,  "Блок Юлії Тимошенко".

Адам Іванович! Не морочте людям голову, ви щойно виступаєте з трибуни, розказуєте, як ви печетесь про інтереси людей. Сьогодні друга година дня вам уже не хочеться працювати, квиток кудись взяли? Відпочивати кудись летите? Давайте голосувати і розглядати, у вас співавтором у того законопроекті, який попередньо розглядавсь ваш  колега, чому ви не підтримуєте?

Ви ходите на мікрофони розказуєте, як ви дбаєте про те, щоб інфляції не було, в залі тут дурите голови, не голосуєте. Хай люди знають, чим ви насправді займаєтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катеринчук, будь ласка.

 

13:56:44

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Депутат Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона", Європейська партія України.

 Шановний Арсеній Петрович! Я наполягаю на тому, щоб ми продовжили роботу  Верховної Ради України, тому що це питання є дуже важливим.

Крім того, я здивований, що законопроект 1060 про два тури обрання міського голови в Києві до сьогоднішнього числа не прийнятий. Ваше завдання політиків створити дієву систему прибрання команди мародерів Черновецького з Києва. І  зробіть це, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський і Олег Зарубінський.

 

13:57:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський,  "Блок Юлії Тимошенко".

 Шановний Арсеній Петрович! І шановні наші виборці, я звертаюся до виборців. Місяць Верховна Рада  не працювала, ми розглядаємо ті питання, які були конфліктними замість того, щоб  їх розглянути і рухатися далі,  Арсеній Петрович, поставте на голосування продовжити робочий день. Я не розумію куди спішить шановний товариш Мартинюк, поставте на голосування. Продовжимо на півгодини і розв’яжемо  ці  проблеми, ми наполягаємо на цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

13:57:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський,  "Блок Литвина".

Шановні колеги! Воістину цинізму немає межі, з вівторка по п’ятницю блокувалася робота Верховної Ради, а тут вимагають ще  десять хвилин попрацювати.

Цинізм – повний цинізм. А що стосується за скороченою процедурою, чи за справжньою процедурою. Ви знаєте,  Арсеній Петрович, я хотів би звернутись до вас, ви відстоюєте парламентаризм, я думаю, як і всі депутати мають це робити. Не може бути законодавча робота про фонацію, не може 600 сторінок розглядатися протягом кількох раз по дві хвилини. Від нас же чекають якісних рішень чи від нас чекають того, щоб ми галочки поставили і сказали, що ми щось зробили, треба припиняти такі речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, репліка.

 

13:58:47

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

В мене дві хвилини репліки, але я встигну і за одну відповісти достойникам. На відміну від вас, я ні до якої прірви не поспішаю, це перше.

Друге, ви будь ласка слухайте те, що говорять, я просто-на-просто говорив про те, щоб уточнити, все-таки, 600 сторінок тексту, за якою ми будемо розглядати процедурою. І це зводилось не до того, що я поспішаю, а навпаки, я пропонував не поспішати, а розглядати за повною процедурою. Але якщо ви криком кричите, що нульові ставки на банани, на шоколад і так далі, і тому подібне, це порятунок держави, то я з вами категорично не можу погодитись. Бо нульові ставки на банани це ваші кишені, бо нульові ставки на шоколад це вашій фірмі і так далі, і тому подібне. Тому давайте все-таки будьте точними і слухати, що говорять інші колеги.

Ще раз наголошую, на відміну від вас, до кінця прірви я не поспішаю, це ви поспішаєте, бо у вас горить земля під ногами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, на цій оптимістичній ноті пропонується наступне. Проголосувати за продовження засідання парламенту, але розглядаємо по повній процедурі митний тариф. Тобто ще раз, до завершення розгляду законопроекту 2351 за повною процедурою, продовження роботи парламенту. Прошу.

 

14:00:31

За-227

Рішення прийнято.

Я прошу на трибуну, 2351, Максюта Анатолій Аркадійович.

 

МАКСЮТА А.А.

Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати!

Проект Закону про митний тариф України, який внесено на ваш розгляд, розроблено з метою імплементації в рамках національного законодавства, міжнародних домовленостей України тобто приведення ставок ввізного мита  на товари у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних зобов’язань   України на 2008 рік, який є невід’ємною  частиною  протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі, прийнятого на засіданні Генеральної ради СОТ і схваленого Верховною Радою 10 квітня поточного року.

Таким чином, власне цим законопроектом, ми приводимо національне законодавство до того рівня тарифних ставок, які вже передбачені протоколом про вступ  в СОТ і які вже  ратифіковані Верховною Радою.

Законопроектом   передбачено приведення чинних ставок ввізного мита до рівня взятих зобов’язань по 2,4 тисячах товарних під категорій, що складає 21,1 процента загальної товарної номенклатури митного тарифу України і з … – 64 товарних групи.

Законопроектом  передбачається перегляд низки ставок ввізного мита, як на продовольчі товари, так і на товари промисловості. Зокрема по продовольчих товарах воно торкається 1,2 тисяч товарних під категорій, що складає  48 відсотків  від продовольчої товарної номенклатури митного тарифу.

Загалом середньоарифметична ставка ввізного мита на продовольчі товари  по цій групі 1,24 зменшиться з 13,79 до 9,11 відсотків.

Хочу зауважити, що по деяких позиціях продовольчих товарів були встановлені фактично заборонні мита і врегулювання цього питання, особливо на м’ясо,  про яке сьогодні вже розглядалося і врегулювання цього    питання дасть можливість зменшити обсяги контрабанди і забезпечити легальне завезення продовольчих товарів в Україну.

Щодо промислових товарів, законопроект передбачає перегляд ставок ввізного мита по 1,2 тисячі товарних підкатегорій, що складає 13,5 відсотків номенклатури промислових товарів. Середньоарифметична ставка ввізного мита діючого тарифу на промислові товари складає 4,43 проценти, що на 0,54 відсоткових пункти нижче зафіксованої консолідованої позиції, тобто промисловість вже сьогодні, на сьогоднішній день фактично живе і працює в умовах світової організації торгівлі.

Зниження тарифних ставок приведе до позитивних наслідків у зв’язку із збільшенням надходжень на внутрішній ринок так званого, інвестиційного імпорту у цій галузі і сприятиме розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.

Компенсація втрат державного бюджету, можливих втрат від передбаченого законопроекту зменшення ставок ввізного мита на промислові товари відбудеться за рахунок розширення бази оподаткування, що обумовлено як певним збільшенням обсягів імпорту, так і частковою зміною географічної структури імпорту, пов’язаної з можливим зменшенням обсягів імпорту з окремих країн, де діє режим вільної торгівлі.

Даним законопроектом також пропонується надати право Кабінету Міністрів України на обмежених термін коригувати ставки ввізного мита в разі виникнення дефіциту товарів на внутрішньому ринку України, що дозволить оперативно реагувати на зміни кон’юнктури як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, забезпечувати захист внутрішнього ринку національного виробника і споживача. Хочу зауважити, що такий спосіб регулювання митних ставок сьогодні діє в багатьох країнах, зокрема,  Російської Федерації, Казахстані, Туркменістані, Азербайджанській Республіці, в країнах, що є членами ЄС. Остаточне рішення щодо внесення змін до митного тарифу приймає Рада Міністрів ЄС. Аналогічний порядок існує в більшості країн, зокрема, в Китаї,    Туреччині і ряді інших.

В цілому прийняття цього закону сприятиме подальшій лібералізації зовнішньої торгівлі і послідовній гармонізації законодавства України з нормами і принципами Світової організації торгівлі.

Реалізація норм законопроекту позитивне вплине на встановлення прозорих відносин у зовнішньоекономічній діяльності, забезпечення стабільності на споживчому ринку та цінової ситуації на ньому, а несанкціонований імпорт перейде в легальні потоки, що у свою чергу за рахунок оподаткування поповнить надходження до державного бюджету, підвищить конкурентоспроможність продукції вітчизняних товаровиробників.

На завершення моєї доповіді хотів би ще раз наголосити, що прийняттям цього закону ми приводимо національне законодавство, тобто Закон „Про митний тариф” через зміни до цього закону у відповідність до того рівня тарифних ставок, який вже зафіксований в протоколі, який підписаний Україною і Світовою організацією торгівлі , який ратифікований вже Верховною Радою.

Тому, шановні народні депутати, було би сьогодні, в день, коли ми вітали країну з вступом в СОТ, було би правильним підтримати цей законопроект і, таким чином, зробити ще один крок до, на шляху до повного виконання тих зобов’язань, які вже фактично Верховною Радою були підтримані і проголосовані.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу 5 хвилин запитання-відповіді. Звичайно, я вам скажу, в такому залі з такою кількістю народних депутатів розглядати Закон „Про митний тариф”, це картинку треба відзняти і показувати на всю державу. Давайте записуйтесь на питання-відповіді. Володимир Яворівський. Вибачте, це.

 

14:08:06

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, у мене, власне кажучи, не запитання, оскільки я розумію, що закон цей чисто технологічний, принаймні, для мене, вже б всі, так би мовити, всю ідеологію ми вже проголосували давно. Я б дуже хотів, щоб ви пояснили людям, які нас сьогодні слухають, оскільки прозвучала інформація про те, що приймається справді законопроект, який важить, мабуть, десь два, два з половиною кілограми, справді, дуже об’ємний документ. Але для мене особисто це абсолютно перелік, формальний перелік товарів, які називаються. Через те тут, оцей обсяг, це зовсім не означає, що кожному з народних депутатів все це потрібно вивчити напам’ять і тільки після цього голосувати.

Поясніть як професіонал, будь ласка, щоб Україна почула про що йдеться в даному випадку в цьому законопроекті?

 

МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання. Шановні народні депутати, дійсно, по суті з цим законопроектом, він, можна сказати, носить технічний характер. І він фактично приводить в національне законодавство вже прийняті рішення. Тобто ці питання частково з них вже обговорювалися під час ратифікації відповідного протоколу.

Крім того, цей законопроект, всі ці 600 сторінок, вони дуже ретельно, детально опрацьовувалися у відповідному профільному комітеті з участю як членів комітету, так і всіх бажаючих. І до суті цього законопроекту, до саме ставок, до саме зміни цих позицій жодного зауваження висловлено не було. Тобто депутати ті, хто бажав вивчити, вивчили, винесли своє судження і таким чином, і я сподіваюсь, що і позиція комітету в цій частині буде співпадати з урядовою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гордієнко, комуністи.

 

14:10:05

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Адаму Івановичу Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам Іванович.

 

14:10:08

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Скажіть, будь ласка, дві речі. На якій підставі і на яких основах Конституції Кабінет Міністрів пропонує нам порушити законодавство?

Перше. Де це бачено, щоб ми дозволили Кабінету Міністрів, не вищому законодавчому органу, а Кабінету Міністрів у разі потреби змінювати ці норми? Тобто ми приймаємо закон і віддаємо законодавчу гілку влади в розпорядження Кабінету Міністрів. Це щось ноу-хау світової заслуги.

І друге. Добре відомо, що всі законопроекти, які мають на увазі подібні речі, можуть вводитися тільки з першого  січня наступного року. Ми ж хочемо сьогодні дати Кабміну  такі права, про які я говорив, і, по-друге, ми хочемо  уже завтра запровадити цей митний тариф.

 

МАКСЮТА А.А. Дякую, шановний Адаме Івановичу за запитання.

По першому запитанню. Кабінет Міністрів  пропонує  раціональний спосіб врегулювання питань у разі необхідності, коли потребується оперативна зміна ставок. Звичайно, Верховна Рада  може прийняти  те рішення, яке  вона вважає за потрібне. Але, на наш погляд, все-таки мито – це є не просто податок, це є специфічний  спосіб регулювання  зовнішньо торгівлі. І тому наявність  в уряду можливості регулювати  вона  позитивно вплине і на внутрішній  ринок, і на стан наших торгівельних відносин.

Що стосується другого питання. Що стосується  питання введення в дію закону. Тут два питання, на яких я  хотів би наголосити.

Перше. Що все-таки він пов’язаний з ратифікацією і вступом і дію протоколу про вступ у СОТ. І тому ми повинні привести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАКСЮТА А.А. …коли ми фактично взяли на себе ці зобов’язання і виконуємо, підкріплюємо приведення у відповідність внутрішнього законодавства. Крім того, в історії України були приклади, були прецеденти, коли  суттєві зміни митних тарифів проводилися і в середині року, і це не відбилося, ну, катастрофічно чи суттєво негативно загалом на ситуації фінансовій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

14:13:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій  Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний пане заступнику міністр, я уважно прочитав цей законопроект. І на відміну від тих, хто стверджував, що там 600 сторінок,  кажу вам, кажу керівництву Верховної Ради, що там 267 сторінок, і кажу тим, хто там кричав: читайте закон, матеріальну часть вивчайте! Це і Мінекономіки стосується також, тому що пункт другий в прикінцевих положеннях, він перший, – надати Кабінету Міністрів право змінювати ставку ввізного мита у разі виникнення дефіциту не відповідає чинному законодавству і не відповідає Конституції. Цей пункт треба вилучати, тоді за цей закон можна голосувати. Чим раніше ми проголосуєм, тим раніше ми виконаєм свої вимоги щодо СОТу. Це - перше.

І друге. Наш закон, ви знаєте, що вступає не раніше, ніж він опублікований. Але щодо митного тарифу, то там ще написано – з дати початку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, питання-відповіді завершились.

Анатолій Аркадійович, сідайте.

Терьохін, будь ласка. Сідайте, прошу, сідайте, Анатолій Аркадійович. Яку відповідь? А… Вже він потім дасть відповідь. (Ш у м  у  з а л і)

Анатолій Аркадійович, з місця дайте відповідь. З місця дайте відповідь, будь ласка. Зараз даєм. Включіть мікрофон Анатолію Аркадійовичу з лоджії уряду, хай дасть відповідь, а Круглов хай вибачає.  

 

МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

Я щодо вступу Закону в дію, я вже відповідав на це питання і знову ж хочу наголосити, що основним фактором є це – приведення до тих норм, які передбачені вступом України до СОТ.

Щодо права Кабінету Міністрів вносити зміни. Це є позиція уряду. На думку уряду, це б вирішило багато питань, в тому числі і стосовно законопроекту, який ми перед цим розглядали, це зняло би ряд питань. Але зрештою остаточне рішення за Верховною Радою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.  Я прошу колега Круглов.

 

14:15:40

КРУГЛОВ М.П.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 13 травня  2008 року розглянув поданий Кабінетом Міністрів проект Закону про внесення змін  до Закону про… України про Митний тариф України щодо приведення ставок ввізного мита  у відповідність з рівнем, визначеним графіком тарифних  зобов`язань України  і вступу до СОТ на 2008 рік. Реєстраційний номер 2351 на заміну та  депутатський законопроект  2351-1.  

Народні депутати України члени комітету висловили зауваження до змісту Прикінцевих положень законопроект 2351. Я хотів би, щоб мій колега Кармазін якраз почув цю відповідь. Так, пунктом 1 пропонується надати Кабінету Міністрів  право на корегування ставок ввізного мита у разі виникнення дефіциту товарів на внутрішньому ринку України. одначе, запровадження  подібної норми є прямим порушенням статті 92 Конституції України, згідно якої податки і збори встановлюються виключно Верховною Радою і таким чином ці повноваження не можуть бути делеговані іншим гілкам влади.

Наша робоча  група, доповідаючи при вступі до СОТу пунктом 117 ще раз представник України повідомив, що Закон про Митний тариф України визначає правові засади регулювання тарифів і  відносить повноваження вносити зміни до тарифів до виключної компетенції Верховної Ради України. ми про це сказали  уже на засіданні робочої групи до СОТ.

Щодо пункту 2 Прикінцевих положень  законопроект 2351, яким пропонується термін набрання чинності з днем вступу до СОТ, було зауважено, що, відповідно до статті 1 Закону України  „Про систему оподаткування”, зміни  і доповнення до законів України стосовно надання пільг, зміни податків і зборів, механізму їх сплати вносяться… законів України про оподаткування не пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. В ході голосування законопроект уряду не набрав достатньої кількості голосів на підтримку в першому читанні. Натомість народні депутати України члени комітету висловили підтримку депутатському проекту  закону 2351-1, який на 99 відсотків співпадає з урядовим, але він приводить у відповідність до консолідованої пропозиції ставки законопроекту 2351, що є відмінними в бік збільшення або зменшення, а також відрізняється Прикінцевими положеннями і визначає дату набрання чинності з першого січня 2009 року, крім ставок ввізного мита за товарними групами 0124, які набирають чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі, за виключенням товарних пропозицій по молоку та молочних продуктах (код УКТЗЄД 0401-0406) та виноробної продукції (код УКТЗЄД 2204-2206).

З урахуванням вищевикладеного комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 2351 за основу і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини питання-відповіді.

Оляг Ляшко, БЮТ.

 

14:19:30

ЛЯШКО О.В.

Прошу передати слово Васадзе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таріел Васадзе.

 

14:19:40

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемый Николай Петрович! Я хотел бы, если вы знаете цифру: какие убытки получит бюджет страны от того, что мы немедленно приводим все в соответствие?

 

КРУГЛОВ М.П. Минэкономики трижды давал разные цифры, но последняя цифра – 274 миллиона долларов. И если мы введем в действие с 16-го, образно говоря, с 16 мая текущего года, мы потеряем 274 миллиона долларов – это поступления в бюджет. Ну, мы понимаем, что эта цифра занижена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Буряк, БЮТ. Немає Буряка.

Соболєв Сергій, БЮТ.

 

14:20:32

СОБОЛЄВ С.В.

Я хотів би підтвердити позицію, яку ви щойно оголосили: що позиція комітету є підтримати законопроект тире один, за виключенням, вірніше, за внесенням доповнень, пропозицій, які стосуються молочної продукції, продукції, яка стосується….

 

КРУГЛОВ М.П. І виноробної.

 

СОБОЛЄВ С.В. Тобто ви вважаєте, що цей варіант є можливий для голосування?

 

КРУГЛОВ М.П. Це нормальний, це нормальний варіант і він, по-перше, він вирішить проблему і з товарною групою, яка вводиться зразу. І з іншого боку він не дасть, як ми кажемо, впасти нашому тваринництву і виноробній  промисловості, тому що там сьогодні ми перед збором врожаю, практично, на осінь стаємо.

Якщо ми їх зараз не захистимо, їм буде просто невигідно збирати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сухий Ярослав.

 

14:21:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановний Микола Петрович, питання таке, цілком зрозуміло, що законопроект 2351, без тире один, веде, безумовно, до стогнації виробництва.

Я хочу підтвердити думку про те, що збитки бюджету будуть і в цілому по всьому комплексу машинобудування. То я просто хотів би для стенограми, бо ви швиденько говорили, все-таки комітет підтримує, для стенограми скажіть, комітет підтримує номер якого, який номер законопроекту?  Дякую.

 

КРУГЛОВ М.П. 2351-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін.

 

14:22:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Я також буду підтримувати „тире один”, але категорично наполягаю на тому, що ми в Україну не можемо і не маємо ввозити всякі вироби з м’яса, які тут пропонуються, боловане, фарш, напівфарш,  четвертинки курей, чи ще чогось.

Ви знаєте, коли роблять четвертинки? Коли на половинку впоперек розрізають на Заході те, що треба викидати, потім на четвертинку розрізають, щоб завозити в Україну. І фарш теж такий звідти готують. Тому  тільки ці позиції: 0201, 0202, тобто м’ясо великої рогатої, чи м’ясо свинини, чи ягнятини, чи курей, але не продукти з них, не субпродукти.

Інакше ми завалимо країну тут всяким генно-модифікованими і іншими речами, які нам абсолютно, українцям, не потрібні. Ми й так живемо на 11 років менше, ніж середній європеєць.

 

КРУГЛОВ М.П. Я дякую за запитання. Але хотів би порекомендувати моєму колезі, який дуже добре відноситься  до кожного законопроекту, нагадати, що ми вже раніше, практично, додатками до протоколу, який ми затвердили Законом про вступ до СОТ, вже затвердили всі ці позиції. І тому на сьогоднішній день… це говориться так, коли ми зняли голову, вже по волосам не плачуть. (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, мені видається, що у нас розгляд законопроекту перейшов у повну профанацію. В пустому залі абсолютно. (Ш у м  у  з а л і) Ну, зал просто пустий. (Ш у м  у  з а л і)

 Шістсот сторінок тексту, бо це 238 по першому, а внесений – там 600 у другому. Чиста пустота, розумієте?

Ну, яка позиція керівників фракцій з цього приводу?  (Ш у м  у  з а л і)

 Іван Григорович, не мовчіть, бо ви як до мене приходите, то говорите. Включайте мікрофон.  Ми ж прозорі політики. Мікрофон Кириленкові Івану Григоровичу.

 

14:24:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсеній Петрович! Шановний Арсеній Петрович, колеги! Ми бачимо ситуацію, яка є. Нам дуже прикро, що ряд колег із „Нашої України” взагалі забрали картки. Звичайно, це сьогодні… немає засобів масової інформації, але я говорю правду, яка є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони є завжди, ми в прямому ефірі.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Немає карток. Зараз поставте на голосування, і ми розуміємо, що буде з коаліцією і що буде права сторона робити.

Я відверто говорю, Арсеній Петрович. Дійсно, не треба перетворювати у фарс, не треба. На вівторок треба перенести. Обговорити питання – на вівторок перенести голосування. Нам дуже  прикро, що наші колеги нас так підвели.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’ячеслав Кириленко.

 

14:25:02

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна – Народна Самооборона".

Я хочу ще раз висловити свою  прикрість у зв'язку з  тим, що вівторок, середа, четвер і частина п’ятниці були безповоротно втрачені для ухвалення законопроектів, які потрібні країні для  приборкання інфляції.

Друге, всі картки депутатів від "Нашої України"  на місці.

Третє, якщо БЮТ просить перенести розгляд цього питання, ми з партнерами по коаліції погодимося.

Дякую. (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарієл Васадзе, будь ласка.

 

14:25:39

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Скажите, как быть вообще импортерам, промышленникам, когда уже таможня подписала приказ о введении новых ставок, несмотря на то, что закон еще не рассмотрен в парламенте и не принят, а уже действия пошли на границе? Как быть?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам Мартинюк.

 

14:26:11

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, Фракція комуністів.

Шановні колеги,  я взяв це слово для того, аби доказати крикунам, що на відміну від них Фракція комуністів працює. Хоча зрозуміло, законопроект, пов’язаний із Світовою організацією торгівлі, ми, будучи послідовними, підтримувати не можемо.

Друге. Дійсно, криком кричали, що треба прийняти законопроект, а зараз уже кажете, що не треба приймати законопроекту. Тобто у мене відчувається, що ви зараз підете блокувати трибуну, аби сьогодні цей законопроект не голосувався.

Третє. Ну поясніть мені, будь ласка, людині, яка трошки щось знає, де це бачено, щоб Кабінет  Міністрів, який по суті має перевагу і зобов’язаний вносити ці зміни, вніс законопроект, а голова комітету, який із цього ж Кабінету Міністрів, у пику їм вносить свій законопроект? Поясніть мені, будь ласка, уряд і опозиція, де це бачено, в якій світовій практиці?  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський.

 

14:27:25

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Згадували, згадували. Ти мене завжди маєш на увазі, коли щось говориш, так що.

Я хочу пояснити ось що, Адаме Івановичу. Хочу пояснити, що, справді, Кабінет  Міністрів уніс свій законопроект, але у ньому були якісь певні неточності, шероховатості, це робочий процес. Після цього представник нашого ж таки блоку, врахувавши певні якісь ще ці уточнення, вніс його. Що тут, я не розумію, що тут когось може дивувати?

І друге. Для того, щоб уникнути, я належу до тих, хто намагається будь-що зберегти коаліцію. Але я хочу заявити про те, що Олеся Горобець забрала десятка карточок і вийшла. В’ячеславе, я хочу про це сказати. Перевірте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перевірив. Немає карточки від БЮТу – одна штука  і шість, здається, карточок він „Нашої України”, так що всі паралельно. Чи шість, чи п’ять. (Ш у м  у  з а л і).

 Товариші, я не місцевий. Тобто, ще раз вам кажу, немає карточок і в БЮТі і в „Нашій Україні”. Колеги, стоп. Значить, ще раз. Висловлена позиція керівників фракцій стосовно того, і людей, які тут присутні, бо, на жаль, нас можна на пальцях порахувати. Адаме Івановичу, не провокуйте, я вас прошу. Не треба професійних провокацій. Спокійніше. (Ш у м  у  з а л і).

Значить, ще раз. Колеги, є декілька варіантів розвитку подій. Варіант перший. Завершуємо розгляд даного законопроекту, обговорення, голосування. Варіант другий. Не завершуємо обговорення даного законопроекту, тому що 600 сторінок ніхто не розуміє, що там написано. Для цього я мушу поставити це питання на голосування.

Хто хоче висловитися? Чечетов хоче висловитися. Будь ласка, мікрофон Чечетову.

Картку якщо ви вставите, Михайле Васильовичу, то тоді є шанс включити мікрофон. (Ш у м  у  з а л і). Все? Уже не хочете? Не хочете. Катерина Тимофіївна Ващук, будь ласка.

 

14:30:00

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, дійсно законопроекти дуже важливі, і хотілося б, щоб колеги зрозуміли, що робив Комітет з питань митної політики, коли  вніс інший законопроект. Фактично підтвердив позиції ті ж, що й уряд, крім кількох моментів. Один момент. Це на товари групи 1-24 виновироби і ще деякі продукти сільського господарства ввести митні тарифи з першого січня  2009 року.

Друге. Ми постаралися зробити так, щоб була  відповідність в усіх митних тарифів і з тими договорами, які були підписані при переговорах, щоб  не було ні одного різночитання. Оце всі зміни. Тому цей законопроект абсолютно толерантний і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

 

14:31:14

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Я хочу повністю підтримати  те, що сказала Катерина Тимофіївна Ващук, з профільного комітету, заступник голови комітету. І  урядовий, і депутатський абсолютно корелюються по всім абсолютно позиціям. Але в процесі дискусії в комітеті, представників усіх фракцій,  представників галузей комітет пішов на крок погоджений з урядом, дозволити захистити собі певні галузі, дати їм невеличкий цей піврічний адаптаційний період, це позитив. Звичайно уряд не може цього говорити, бо жорсткі вимоги з моменту вступу 16 травня є 16 травня, але ж для багатьох це буде шок.

Тому ми беремо на себе перебираємо у відношенні, парламент перебирає захистивши певні галузі, які галузі комітет у складі, послухайте, комітет в складі представників усіх фракцій визначився саме так.

Тому уряд звичайно мовчить в цьому відношенні, але ми деякі  галузі національні захищаємо до кінця року, оце і все. Немає ніякого, немає ніякої альтернативи, ніде нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

14:32:25

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Ярослав Сухий, Партія регіонів.

Поки у нас, слава Богу, немає ще імперативного мандату, я вам заявляю, що я залишився в сесійній залі аби проголосувати за законопроект  2351-1, я пояснюю чому. Я не розумію, що ви тут, то ви голосуєте, то ви не голосуєте, ви як мадам капризна, хочу, не хочу. Ви розберіться між собою, що у вас там відбувається.

Законопроект 2351-1 відповідає українському законодавству і дає можливість не  вступити  в суперечку зі Світовою організацією торгівлі і мінімізувати втрати для бюджету, які можливі, коли ми на половині року обмежимо всі ці речі. Тому я буду, наприклад, підтримувати цей законопроект і прошу його обговорювати, і прошу ставити його на голосування, ну які проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко просить з трибуни. Ми вже трішки на мітинг перетворилися, колеги. Давайте Кириленко мікрофон, а далі будемо по регламенту без мітингу.

 

14:33:34

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, нарешті ми виходимо на істину. Істина полягає в тому, що сьогодні вже 16-те, ми вже вступили сьогодні, якщо ми хочемо те, що домовилися разом захистити, давайте голоснем. Все, якщо є добра злагода, то підтримайте. Арсеній Петрович, поставте рейтингове голосування, давайте попробуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будемо завершувати розгляд питання.

Товариші, єдине, що я хотів би вам зазначити, колеги, дуже увага. Сьогодні Кабінетом Міністрів оприлюднені нові ставки імпортного ввізного мита, відповідно до зобов’язань України щодо вступу України до СОТ. Сьогодні з 24.00 в Україні діють всі нові ставки, відповідно до протоколу, який був підписаний і ратифікований Верховною Радою, це так, для довідки. Крім тих там де є вилка, це інша історія. Я вам ще раз кажу, зайдіть на сайт Мінекономіки і Держмитслужби.

Давайте далі, продовжуємо обговорення закону по процедурі, все. Виступи від керівників фракцій. Виступи фракцій і депутатів, будь ласка. В нас ще лишилось 15 хвилин максимум роботи. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

14:35:24

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я прошу, ви мені повірте, я абсолютно не зловтішаюся і не буду зловтішатися з приводу того, що в середині коаліції існують якісь різні точки зору, це все дурне, це все минуще.

Я хочу вам нагадати, особливо моїм колегам, з якими я тут вже десятий рік, колись в цьому сесійному залі і ми з вами свідками є того, коли прикриваючись ніби то вимогами СОТ, певні політичні сили намагалися захистити інтереси певних фінансово промислових структур.

Пригадайте тільки мій виступ тут, в цій сесійній залі, коли мені Голова Верховної Ради відключив мікрофон і брати-комуністи дали мегафон.

Пам’ятаєте,  ми відстоювали з вами недопущення нульової ставки на вивезення соняшника. Якби ми тоді це допустили, ми би не мали вже зовсім цілої галузі олійної. Таким чином, або відверто сприяють імпорту, або якась патологічна ненависть до свого вітчизняного товаровиробника.

Чому я вийшов на трибуну?  Я серйозно і відверто заявляю: я буду підтримувати законопроект 2351-1 тому, що  він знімає два надзвичайно гострих питання.

Ви уявіть собі промислове підприємство, яке законтрактувало кредити, сировину, уклало договір на поставки. Всередині бюджетного року вступають нові правила гри. Такого не має ніде в світі!

Так, безумовно, нові ціни, нові  проценти, вони є, вони будуть, ми їх підписали, ми з ними погодилися, але вступити  в дію  вони повинні з 1 січня 2009 року.

Ну і ще одне. Ви мені, шановні  колеги з демократичної коаліції, вибачте.  Митного авантюризму вам ніхто не дозволить, вашому уряду. Регулювати митні тарифи  в ручному режимі? Дякую! Мало нам цінової вакханалії і  голого адміністрування, то ще хтось в уряді буде. А ви звідки знаєте, як  вони там будуть     цими митними тарифами  маніпулювати і що внаслідок того всього може статися. Є закони, давайте у відповідності з законодавством.

Мене здивував заступник міністра, що ж це за такий технічний характер законопроекту, що це за приведення у відповідність українським  законодавством, коли пропонується митний тариф перевести на ручне регулювання. А хто буде визначати, це дефіцит, чи не дефіцит? Так треба, чи так не треба?

Є законодавство, є Конституція, ми з вами спільно  дуже болісно йшли до розуміння Світової організації торгівлі. Ви пригадайте четверте скликання, пригадайте, наскільки воно було важко. Ми з розумінням відносимося до того, що Україна не може бути осторонь глобалізацій них процесів. Але все це має бути не всупереч, а  на користь  національним економічним інтересам України. Я закликаю підтримати законопроект 2351-1. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк з місця.

 

14:38:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, прошу передати слово колезі Тимошенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Тимошенко, будь ласка.

 

14:38:34

ТИМОШЕНКО М.М.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, якщо для когось прийняття нинішнього закону це формальність аби просто голоснуть, то я хотів би сказати, що ціна і цього закону це щонайменше півтора мільярди гривень втрати державного бюджету. Ми повинні про це сказати і принципово, що більш принизливих митних тарифів жодна з 152 країн, яка сьогодні є у Світовій організації торгівлі не прийняла як прийняла Україна.  Навіть наші сусіди поляки вони прийняли, а мені болить саме питання сільськогосподарського сектору - 35 відсотків. Румунія, я хотів би сказати, 68 відсотків внутрі всього Європейського Союзу, тарифних – 21,3 відсотків. Так такої принизливої середньоарифметичної ставки ввізного мита діючого тарифу на продовольчі товари, які становлять для України 13,4 відсотки, жодна  з 152 країн не прийняла. Я тільки хотів би вам сказати, чергову, де в зазначеному проекті закону України передбачається чергове зменшення діючої ставки ввізного мита тільки на одну позицію щодо села, цукровмісної продукції. Зниження ставки ввізного мита на цю продукцію вже запроваджено з 1 січня 2008 року згідно з законом України. І додаткове її зниження згідно з поданим законопроектом робить внутрішній ринок України самим незахищеним серед країн Європи. Це зведе нанівець всі зусилля по стабілізації ситуації у буряко-цукровому комплексі і призведе до повної його    ліквідації.

Розрахунки свідчать, що  імпорт цукру в Україну лише в обсязі тарифної квоти – 260-ти тисяч тонн, призведе до закриття ще 20-22-х цукрових заводів середньої потужності, виведення сівозміни в 113  тисяч гектарів посівних площ, зменшення обсягів вирощування цукрових буряків понад двох мільйонів тонн, недотримання до бюджету понад 700 мільйонів гривень, звільнення близько 83 тисяч працівників та соціальної напруги у бурякосіючих областях і демпінгових процесів на ринку цукру та збитків вітчизняним товаровиробникам понад 1 мільярд  гривень втрати мотивації до вирощування і взагалі переробки цукрових буряків. Ось вам ціна питання, і цього, який ми сьогодні розглядаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж , "Блок Юлії Тимошенко".

Васадзе Тарієл Шакрович, з трибуни.

 

14:41:52

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги!

Действительно, процесс уже необратим, Украина принята в ВТО. Мы много спорили, много обсуждали эти вопросы, как бы правильно было, чтобы наша страна, вступая в ВТО, получила хотя бы какие-то преференции.

Но, к сожалению, наши переговорщики, которые отстаивали интересы экономики Украины, не смогли доказать и отстоять, чтобы как всякая нормальная страна, пример –  Россия, пример – тот же Китай, Турция и многие-многие другие страны, получали переходной период со дня подписания договора. Но этого не случилось.

Ну, давайте, чтобы нас совсем не покинул здравый смысл: нельзя разрывать бюджетный год, необходимо  хотя бы эти изменения по отдельным, ключевым отраслям экономики, компаний и предприятий, чтобы это принималось с 1 января 2009 года. Это нормально, потому что уже сформирован бюджет страны, сформированы бюджеты компаний, заключены договора.

Ну, неправильно говорит представитель Министерства экономики: убыток только от автомобильной индустрии импорта, не производителей внутренних, более 500 миллионов долларов. Ну, давайте не  будем зло делать окончательно экономике нашей страны. Потому я вас прошу поддержать закон 2351-1.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Соболєв Сергій, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

14:43:30

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги,  питання, на мій погляд, досить просте. Або залишаються ті митні ставки, які вже погоджені і які фактично, давайте відверто казати, для цілого ряду галузей і окремих підприємств будуть такими, що не дадуть можливості їм вижити у цих умовах перехідного періоду. І  я думаю, що це всі чудово розуміють. Я не хочу називати фракції, але позиція тих фракцій, які нібито виступають проти введення термінового митного тарифу, зараз покаже все голосування.

Ті, хто проголосують за пропозицію комітету, і законопроект в редакції безпосередньо із значком один буде прийнятий зараз, це фактично буде означати крім двох позицій, які були оголошені представником комітету Кругловим, що фактично в разі неголосування країна моментально попадає в нормативи досить жорсткі, які будуть стосуватися кожного з наших підприємств.

Тому зараз буде момент істини. Голосування фактично є визначальним. Всі ті, хто вважають, що потрібен цей перехідний період, будуть голосувати „за”. Хто проголосує потім, нехай ідуть в трудові колективі і пояснюють, чому це відбулося.

Тому фракція наша підтримує це голосування і пропонує потім надрукувати поіменне голосування у засобах масової інформації.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін.

 

14:44:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати,  я звертаю вашу увагу, що нам роздана була  сьогодні цікава постанова – 2351/п1. Я подивився по всім групам товарів, перечитав і законопроект урядовий, і законопроект народного депутата Терьохіна, і постанову, яку вноситься народним депутатом Давиденком.

Так от постанова, яка вноситься народним депутатом Давиденком, говориться про те, щоб прийняти 2351-1 плюс  ставки мита за товарами під категоріями, перелічено якими, залишаються на 01.01.2008 року, які були. А це значить, що залишається за тим всім, що ми не давали весь час завозити не менше 10 відсотків від митної вартості, але не менше, ніж півтора євро за один кілограм, це малось на увазі щодо продовольчої групи. І абсолютно вірно зараз сказав наш колега Таріел Васадзе, що збитки тільки по автомобільній промисловості два мільярди з половиною. Плюс в законопроекті Терьохіна прямо написано „Фінансово-економічне обґрунтування”. Він пише, що надходження до бюджету від сплати ввізного мита можуть зменшитися на 270 мільйонів доларів, множимо на  п’ять і отримуємо ще 1 мільярд 350 мільйонів. І плюс ті два з половиною, і того 4 мільярди. Я запитую сьогодні у уряду, скажіть будь ласка, а ми готові адекватно на це реагувати, звідки і як ми вносимо до закону про державний бюджет зміни, ми ж їх не підготували. Їх треба зараз зробити і треба про це також думати, де воно буде.

Тому враховуючи ті соціально-економічні наслідки, які можуть наступити, я погоджуюся з колегами, які зараз виступали, агітували за прийняття закону 2351-1 плюс в редакції постанови, яку надав народний депутат Давиденко, яка у всіх є на руках. Це буде в інтересах українського суспільства, давайте ми це приймемо, я розумію, що уряд не може в пряму щось говорити СОТу, бо не цей уряд підписував і був переговірником. На жаль, 12 урядів змінили за той час, поки велись в інтересах України.

Тому, давайте приймати і я прошу всі фракції, які є сьогодні, кому не байдуже доля українського народу, підтримайте цей законопроект, але саме в редакції народного депутата Давиденко. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Доповідач, співдоповідач не наполягають на виступах? Ні. Слава богу. Колеги, тепер дуже уважно, що я вас хочу попросити. У нас немає необхідної кількості депутатів в залі. Ви можете почути, в залі немає, в залі немає необхідної кількості. На Майдані кричить, не кричить, будь ласка.

Значить, для того, щоб цей законопроект не завалити, а це зараз важлива річ, тому що це сотівських законопроект, пропонується наступне, те, що я переговорив з усіма керівниками фракції, дуже уважно, в принципі, всі фракції згодні на перше читання. Я прошу проголосувати всіх за перше читання і зразу в цій же постанові за скорочену процедуру до другого читання. Тобто за два дні попрацює комітет і ми у вівторок його у другому читанні приймемо. Ви чули, товариші? Я прошу всіх, перше читання з із по 111 Регламенту скорочена процедура до другого читання. Я зараз, вибачте, я спочатку поставлю по Регламенту 2351, ви зрозуміли, а після 2351-1 ви пропонували підтримати в першому читанні, почули? Тобто я ставлю зараз на голосування 2351, підтримка в першому читанні.

 

14:49:25

За-2

Є така справа. Не прийнято. Товариші, тепер я ставлю 2351-1 прийняття за основу і скорочення термінів розгляду законопроекту для подання до другого читання відповідно до 111 Регламенту. Всі почули? Всі почули. Прошу голосувати, перше читання 2351-1.

 

14:49:59

За-237

Слава Богу! Рішення прийнято. Шановні колеги, в першому читанні прийнято, я звертаюсь до комітету Терьохіна, якого немає, швиденько зібратися і опрацювати питання щодо підготовки даного законопроекту до другого читання відповідного до Регламенту. Шановні народні депутати, пленарне засідання Верховної Ради України щасливо оголошую закритим.