БЮЛЕТЕНЬ N 15

 

ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й   з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

 

У к р а ї н и.  20 л ю т о г о 1997 р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання Верховної Ради, шановні радіослухачі! Депутати готуються до реєстрації.  Павле Сергійовичу,  відпустіть Катерину Семенівну. Сідайте, будь ласка. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Мабуть, збій   у  машині,  319  депутатів  зареєструвалися... Ранкове засідання оголошується відкритим. Буде потреба, ми пізніше проведемо перереєстрацію.

 

     Про депутатські запити треба прийняти кілька рішень.

 

     Надійшов депутатський  запит  Віктора  Васильовича  Тарана до Президента  України  про  вжиття  заходів  щодо  виплати  зарплати працівникам освіти міста Кременчука.

 

     І запит  депутата  Жеребецького,  зміст  якого  вчора  ми вже проголосували,   про   виплату   заборгованості   щодо    зарплати працівникам Західноукраїнської вугільної холдингової компанії.  Ми вже не один раз говорили про те, що треба підтримувати один одного стосовно  змісту  запитів.  Я ставлю запити Віктора Тарана на ім'я Президента на поіменне голосування (Шум у залі).

 

     Григорію Івановичу, будь ласка, спокійно.

 

     "За" - 207. Прийнято.

 

     Голосується питання   про   направлення   запитів   депутатів Жеребецького  і  Тарана Президенту.  Потрібно 226 голосів.  Прошу, підтримайте, нормальні запити...

 

     "За" - 215.

 

     Повторюю: депутати  звертаються  до  Президента   з   приводу невиплати  заробітної  плати  в певному регіоні.  Багато хто з вас звертається з таким запитом.  Я ще раз поставлю на  голосування  і більше не буду.

 

     Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 224.

 

     Будь ласка, агітуйте своїх колег.

 

     Звертається Олександр   Миколайович  Яковенко  до  Президента стосовно  надання  державної  фінансової  допомоги   Єнакієвському державному заводу залізобетонних напірних труб. До речі, це єдиний у Донецькій області завод по виготовленню  труб  малих  діаметрів, яких   Україна   потребує.   Завод   опинився   в  катастрофічному фінансовому становищі.  Водночас спеціалісти і  трудовий  колектив заводу  переконані,  що  вихід з цієї ситуації,  який пропонується керівниками виконавчої влади держави,  тобто приватизація  заводу, призведе до єдино можливого наслідку - припинення існування заводу взагалі.

 

     Питання важливе.  Депутат  звертається  до  Президента  і  до Прем'єр-міністра. Ставлю на голосування зміст цього запиту.

 

     "За" - 188.

 

     Ставлю на  голосування  питання  про направлення цього запиту двом адресам: Президенту і Прем'єрміністру. Будь ласка.

 

     "За" - 194. Не прийнято.

 

     Треба попрацювати ще з депутатами.

 

     Депутатські запити:

 

     Старовойтової Галини  Максимівни  -  до  Прем'єрміністра  про вжиття заходів щодо виконання розпорядження Президента і постанови Кабміну  про  виплату  одноразових  допомог  жінкам  інвалідам   і учасникам   війни,   матерям-героїням  у  зв'язку  з  відзначенням Міжнародного жіночого дня 8 березня в минулому році. Ви пам'ятаєте цю  ситуацію,  під  гарантії  Президента  треба  було  зробити  цю проплату;

 

     Хмари Степана  Ільковича  -  до  Прем'єр-міністра  України  у зв'язку з пропозиціями Мінмашпрому України про передачу відкритого акціонерного   товариства   "Кінескоп"   у   довірче    управління збанкрутілим акціонерам товариства концерну "Електрон";

 

     групи депутатів  (Глухівський  та інші - всього 29 чоловік) - до міністра освіти  України  про  порушення  Міністерством  освіти Конституції України при оформленні документів про освіту;

 

     Пронюка Євгена   Васильовича  -  до  президента  Національної академії наук стосовно поновлення  на  роботі  професора  Роженка, незаконно звільненого з Інституту філософії.

 

     Ставлю на  голосування  питання  про направлення цих запитів, які оформлені відповідно до вимог Регламенту.

 

     "За" - 216.

 

     Я пропоную керівникам фракцій і груп порадитися поміж  собою, яким  чином  підтримувати  направлення запитів за адресатами,  але примушувати депутатів я просто не маю права (Шум у залі).

 

     Я ж так і  роблю.  До  Президента  окремо  -  це  передбачено процедурою,  а всі інші - разом. Я ще раз прошу керівників фракцій і груп:  порадьтеся поміж собою,  як підтримувати один одного  для направлення запитів (Шум у залі).

 

     Пропоную останній  пакет  запитів  переголосувати.  Ставлю на голосування.

 

     "За" - 234.

 

     Є пропозиція проголосувати й запити, що стосуються заробітної плати і вчителів,  і працівників вугільної промисловості, інших... Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Давайте домовимося,  що  про  механізм  направлення   запитів порадимося  на  засіданні ради керівників фракцій.  Я звертаюся до Секретаріату:  запишіть,  будь ласка,  в план роботи: обговорити з керівниками  фракцій  порядок  направлення  депутатських  запитів. Петре Володимировичу,  будь ласка,  підготуйте свої  пропозиції  з цього приводу.

 

     _________________________

 

     Шановні депутати!  У  вас  є  план роботи на сьогодні.  Але у зв'язку з об'єктивними причинами, я так скажу, Анатолій Степанович Даниленко  просить питання,  з якого він є доповідачем,  поставити першим.  Я зустрічався з ним сьогодні вранці, у мене немає підстав відкладати   це  питання  на  пізніше.  Тому  я  просив  би  зараз розглянути питання про  проект  Закону  України  про  призупинення спаду    сільськогосподарського    виробництва    та   продовольче забезпечення країни. Я просив би тільки дуже коротко доповідати.

 

     Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область). Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Ситуація, яка склалася в агропромисловому комплексі з  сільськогосподарським виробництвом,  є  катастрофічною  і  згубною для галузі,  держави, українського народу.  Прикро й  боляче,  що  наш  уряд  не  вживає рішучих,  дійових  конкретних  заходів  для виправлення становища, якого не було за останні  роки.  Пріоритетність  розвитку  села  у представників  виконавчої  влади  лише на словах і в обіцянках,  а насправді в житті зовсім інше.  Не виконується цілий ряд прийнятих законів  і  нормативних  актів  щодо розвитку села.  Це насамперед закони   про   пріоритетність   соціального   розвитку   села   та агропромислового  комплексу в народному господарстві України,  про Державний бюджет, нормативні акти щодо подолання кризового стану в агропромисловому  комплексі,  про  стан  підготовки  та  створення сприятливих економічних умов для проведення  надійного  формування продовольчих  ресурсів,  про ситуацію в агропромисловому комплексі України та інші.  Як наслідок,  сільське господарство доведене  до повного краху, а сільське населення - до злиденного існування.

 

     У всіх  країнах світу,  які долали кризу,  розпочинали саме з відновлення сільськогосподарського виробництва, його стабілізації, поступового  нарощування.  Це загальновизнана практика.  Передусім захищали сільгоспвиробників від здорожчання промислової продукції, фінансували  та  дотували  аграрний  сектор економіки,  який давав можливість витягнути з кризового стану й інші галузі.

 

     У нас   в   Україні   все   навпаки.   Тому    становище    в агропромисловому   комплексі   залишається  надзвичайно  важким  і критичним,  на межі, за якою трагедія народу України. Тенденція до скорочення  обсягів  виробництва  залишилась такою,  як і минулого року. Продовольче забезпечення людей погіршується.

 

     Хочу спинитися  на  проблемних  питаннях,  розкрити   причини занепаду   сільськогосподарського   виробництва   й   обгрунтувати необхідність прийняття  такого  закону,  який  би  врегулював  усі економічні   відносини   між   державою   і  сільськогосподарським виробництвом.

 

     Міністерством фінансів не виконано вимоги Закону України  про Державний  бюджет  України  на  1996  рік  у  частині фінансування агропромислового комплексу  як  найважливішого  сектора  економіки України.  Поряд  з  украй недостатнім виділенням коштів для потреб АПК  повсюдно  і  систематично  не  забезпечується   фінансування. Програми  і  заходи  АПК  профінансовано  в  1996  році лише на 40 відсотків,  по Плодосадвинпрому -  на  19  відсотків,  Національна програма створення нової техніки для АПК - лише на 2,7 відсотка.

 

     Аналогічна ситуація щодо фінансування аграрної науки, водного і рибного господарств.

 

     Агропромисловий комплекс щорічно не отримує гарантований йому статтею  5  Закону України про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу обсяг державних централізованих капіталовкладень,    що    спрямовуються    на    зміцнення   його матеріально-технічної бази.  Так, за останні три роки частка АПК у фактичному обсязі державних капіталовкладень становила 32, 26 і 23 відсотки замість, шановний Михайле Олексійовичу, 46 відсотків.

 

     Поряд із цим украй  незадовільно  здійснюється  фінансування. Обсяг   асигнувань,   що   спрямовуються  на  фінансування  потреб агропромислового  комплексу,   соціальної   сфери   села   щорічно скорочується.

 

     Національним банком   практично   нічого   не   зроблено  для поліпшення кредитування  АПК.  Воно  здійснювалося  в  недостатніх обсягах   і   без   урахування  сезонності  сільськогосподарського виробництва.

 

     Питома вага  кредитних  ресурсів  у  затратах   незавершеного виробництва  становить,  шановні народні депутати,  лише близько 4 відсотків, що в 10 разів менше, ніж чотири-п'ять років тому.

 

     Я хотів би сказати про іноземні  довгострокові  кредити,  які спрямовуються в Україну.  Ми робимо величезну помилку, що ці кошти направляємо  в  бюджет,  використовуємо  їх  замість   того,   щоб спрямувати   безпосередньо  в  агропромисловий  комплекс,  у  наше виробництво в цілому,  і була б віддача, як кажуть, сторицею. То й не     дивно,     що     минулий     сільськогосподарський     рік сільськогосподарські  підприємства  завершили  зі  сбитками  в   1 мільярд  гривень,  а  тваринництво  -  майже в 2 мільярди гривень, наполовину перекрило рослинництво.

 

     Завершили рік   зі   збитками   6642   господарства.   Рівень рентабельності  в  цій  галузі  мінус  6,7  відсотка,  зокрема  по тваринництву  мінус  36,3  відсотка.  Заборгованість   колективних сільськогосподарських   підприємств   -  усіх,  які  безпосередньо господарюють на  землі,  на  10  січня  1997  року  становила  667 мільйонів   гривень.   Зарплата   працівників,  які  безпосередньо працюють у полі,  на фермі, становить - вдумайтеся! - в середньому 64 гривні на місяць, та й та, на жаль, виплачується із запізненням до року й більше.

 

     Серйозно ускладнюють  ситуацію  в  АПК  неплатежі  замовників сільськогосподарської  продукції.  Можна  сказати,  що  це питання практично  пущено  на  самоплив.  До  постійних  боржників   перед сільськогосподарськими   виробниками   -   переробних  підприємств додалася і держава,  яка не розрахувалася за 405 тисяч тонн зерна, що  надійшло  в  рахунок державного замовлення ще в 1996 році.  Не проведено розрахунки за кукурудзу,  посівний  матеріал  урожаю  ще 1995 року.

 

     Взагалі підготовка  до  весняно-польових  робіт  здійснюється вкрай незадовільно.  На 1 лютого цього року до  посівних  кондицій доведено лише 79 відсотків насіння, тому що якісного його немає. А засипано в  кількості,  яка  не  забезпечує  потребу.  Заготовлено мінеральних  добрив - шановні колеги,  вдумайтеся!  - 9 відсотків, засобів захисту  рослин  -  44  відсотки  до  потреби.  Коефіцієнт готовності   гусеничних   тракторів   на   сьогодні  становить  50 відсотків.  Автобензину і дизельного палива в наявності  лише  5,6 відсотка   до   потреби.  Мінфін,  Мінекономіки,  Мінсільгосппрод, "Украгротехсервіс" активно не впливають на вирішення  цих  питань, внаслідок   чого   рівень  підготовки  техніки  та  забезпеченість фінансовими,    матеріально-технічними     ресурсами,     особливо пально-мастильними матеріалами,  не задовольняють потреби. І цього року цей показник нижчий, ніж 1996 року.

 

     Для фінансового забезпечення весняно-польових робіт  потрібно 3 мільярди 250 мільйонів гривень,  з яких 627 мільйонів, або менше 20  відсотків,  планується  покрити  авансуванням  держзамовлення, грошовими  коштами та матеріально-технічними ресурсами,  а решта - це мають бути власні кошти господарств та кредити,  яких, по суті, немає. На що можна розраховувати?!

 

     Народні депутати  глибоко  стурбовані  такою ситуацією в АПК, загрозливим  становищем  з  продовольчим   забезпеченням   країни, руйнуванням  власного  аграрного  сектора  й  сповзанням  його  до критичної межі та прогресуючою залежністю  від  зарубіжжя.  Цим  і викликане подання до Верховної Ради з ініціативи депутатів проекту Закону про призупинення спаду  сільськогосподарського  виробництва та продовольче забезпечення країни.

 

     Зупинюсь стисло на статтях. Стаття 1 "Задоволення державних і регіональних   потреб   у   сільськогосподарській   продукції   та продовольстві".  З метою гарантованого забезпечення потреб держави та  регіонів  у   найважливіших   видах   продукції   пропонується запровадити   замовлення,   яке   реалізується   шляхом  укладання контрактів, договорів відповідними уповноваженими виконавцями. Для закупівлі  продовольства  в  обсягах,  які  визначаються  урядом і місцевими радами,  передбачається у відповідних бюджетах виділення позички  для  авансування  під  контракти  в  розмірі 50 відсотків вартості законтрактованої  продукції,  з  них  25  відсотків  -  у першому  кварталі,  тому  що  реалії  такі,  життя  від  нас цього вимагає,  щоб ми могли надійно провести комплекс робіт.  При цьому пропонується,   щоб  держава  виступила  гарантом  і  несла  повну відповідальність  за  виконання   договірних   зобов'язань   своїх виконавців нарівні з сільгоспвиробниками.  Тобто щоб були створені для сторін однакові умови,  а не так, коли до цього часу, про це я вже  казав,  ще  не проведено розрахунки за зерно врожаю 1995-1996 років. Ця позичка має бути в розмірі 2,2 мільярда гривень.

 

     У статті   2   передбачається   для   фінансової    підтримки товаровиробників  залучати бюджетні позички та кредити комерційних банків.  Розрахунки  показують,  що  для  забезпечення   виконання необхідних  заходів і програм сільськогосподарському виробництву з державного бюджету слід виділити позичку в  сумі  не  менше  трьох мільярдів  гривень,  а  мінімальна  потреба  в  кредитах становить близько цього.

 

     Сьогодні я   зустрічався   із   першим   заступником   голови Національного банку Володимиром Семеновичем Стельмахом,  з головою "Ексімбанку"    Олександром    Миколайовичем    Сорокіним,     які підтверджують,  що,  коли розумно підходити, можна знайти критерії кредитування нашого вітчизняного товаровиробника і кошти виділити, які так потрібні.

 

     Враховуючи повну неплатоспроможність більшості підприємств та потребу   розблокування   неплатежів   і   створення   умов    для господарської діяльності,  вважаємо надзвичайно важливим списати з сільськогосподарських підприємств за станом на 31 грудня 1996 року суми   заборгованості  перед  бюджетом,  включаючи  суми  штрафних санкцій та пені, у розмірі 940 мільйонів гривень. Якщо цього ми не зробимо, не розблокуємо рахунки сільськогосподарських підприємств, ми  поставимо  під  загрозу  весь  комплекс  сільськогосподарських робіт.

 

     Для ліквідації    неплатежів,    обумовлених    несвоєчасними розрахунками  з  товаровиробниками  заготівельних  та   переробних підприємств  за  реалізовану  продукцію,  необхідно негайно ввести безакцептний порядок списання боргів з одержувачів продукції після 10-денного терміну з часу поставки продукції.

 

     Для відновлення  роботи  тепличних  комплексів  в  цій статті пропонується  зменшити  наполовину  плату  за   використання   для виробництва овочів енергоносіїв. Орієнтовно ця сума буде становити близько 50 мільйонів гривень.

 

     Статтею 3      "Забезпечення       фінансової       підтримки сільськогосподарських  товаровиробників"  передбачається здійснити фінансову підтримку тваринницької галузі,  яка в даний час, як усі ви   розумієте,  перебуває  на  грані  повного  краху.  Для  цього пропонується  запровадити   механізм   компенсації   різниці   між нормативними   витратами   на  виробництво  одиниці  продукції  та фактичною   ціною   реалізації.   Джерелами   коштів   для   цього пропонуються  суми  податку  на додану вартість та суми ввізного і вивізного   мита   на   продукцію   тваринного   походження.    За розрахунками,  можна  залучити  цих  коштів  близько 800 мільйонів гривень.

 

     У проекті Державного бюджету пропонується лише 250 мільйонів гривень при потребі 2,9 мільярда гривень.  Вважаємо, що це єдиний захід у нинішніх умовах для збереження  цієї  життєво важливої галузі сільського господарства.

 

     Стаття 4   "Забезпечення  матеріально-технічними  ресурсами". Ставиться  завдання  при  фінансовій  підтримці  з  боку   держави забезпечити технічне оснащення сільськогосподарського виробництва.

 

     Аналіз ситуації на місцях свідчить про те, що близько 70 відсотків машин  і  обладнання  фізично  зношені  і  потребують термінового  оновлення.  Окрім  того,  на  селі  з'являються  нові товаровиробники, які взагалі не мають техніки і не мають коштів на її придбання.

 

     Внаслідок низької   платоспроможності   споживачів  продукції вітчизяного    сільськогосподарського    машинобудування    заводи зупинені.  Близько 500 зразків нової техніки не запущено в серійне виробництво.

 

     Єдиною можливістю  подолання  загальної  кризи  платежів   та забезпечення    потреб    сільськогосподарського   виробництва   у вітчизняній техніці в даних умовах є впровадження лізингу як форми товарного  кредиту.  Украгромаш бере на себе функцію лізингодавця, що  забезпечить  участь  вітчизняних  підприємств  у  впровадженні лізингових   відносин   між   машинобудівниками   та   виробниками сільськогосподарської продукції.

 

     Для реалізації цього завдання Украгромашу необхідно близько 1 мільярда  гривень,  зокрема  в  першому  кварталі цього року - 200 мільйонів гривень терміном на три роки  на  зворотній  основі  для фінансування виробництва техніки і передачі її товаровиробникам на умовах лізингу.

 

     Також необхідно  відзначити,  що  без  підвищення   родючості грунтів  неможливо стабілізувати сільськогосподарське виробництво. Через  глибоку  економічну  кризу  за  останні  роки   в   Україні систематично  скорочуються  обсяги  робіт  по підвищенню родючості землі.

 

     У статті 5 "Соціальний розвиток села" говориться,  що  згідно із   Законом  про  пріоритетність  соціального  розвитку  села  та агропромислового комплексу в  народному  господарстві  спорудження об'єктів   соціальної   сфери   на   селі,   а   також   житла   в трудонедостатніх сільських населених пунктах повинно фінансуватися з державного бюджету.

 

     У зв'язку  з  тим  що  в  умовах  фінансової  скрути державні капітальні вкладення виділяються в обмежених обсягах,  до  того  ж фінансуються     несвоєчасно    і    не    в    повних    обсягах, сільськогосподарські товаровиробники вимушені споруджувати об'єкти соціальної сфери на селі за власні кошти, чим, по суті, кредитують державу.

 

     Відшкодування державою       з       державного       бюджету сільськогосподарським    товаровиробникам   їх   власних   коштів, витрачених на ці цілі,  не має твердої законної підстави.  Рішення про   відшкодування   витрат,   здійснюваних   у  поточному  році, приймається Верховною Радою України лише при затвердженні  бюджету на   наступний   рік.  Причому  товаровиробникам,  які  здійснюють кредитування держави коштами на спорудження об'єктів  соцсфери  на селі, наперед не відомо, яким буде розмір відшкодувань і чи будуть вони взагалі.

 

     З метою заохочення товаровиробників спрямовувати власні кошти на   спорудження   об'єктів   соцсфери  на  селі  у  законопроекті пропонується ввести в постійне правове поле практику відшкодування таких коштів.

 

     Гострою для більшості господарств та місцевих органів влади в умовах економічної скрути стає  проблема  фінансування  витрат  на утримання   об'єктів   соціальної  сфери,  що  перебувають  на  їх балансах.  Через брак коштів на утримання цих об'єктів у сільській місцевості  за  останні  шість  років  різко  зменшилася кількість медичних,  культурно-освітніх та дошкільних закладів. Таке, на наш погляд, неприпустимо, оскільки при цьому порушується конституційне право жителів багатьох сіл на охорону  здоров'я,  освіту  тощо  за рахунок державного фінансування. Тому в законопроекті пропонується накласти мораторій на закриття і приватизацію зазначених об'єктів. Члени  нашої  комісії  і  я  особисто  не  раз  вносили  конкретні пропозиції до  уряду  і  на  сесії  щодо  термінової  необхідності законодавчого  вирішення найактуальніших питань в агропромисловому комплексі.  Проте  досі  немає  механізмів  виконання  законів   і законодавчих  актів  з аграрних питань щодо ліквідації диспаритету цін,  підтримки цін з боку держави,  зменшення податкового  преса, щодо фінансово-кредитного забезпечення, прискорення платежів.

 

     Саме тому  з ініціативи народних депутатів сьогодні вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Закону  про  призупинення спаду    сільськогосподарського    виробництва    та   продовольче забезпечення країни.  Прийняття даного закону,  а що  головніше  - виконання його всіма гілками влади,  сприятиме стабілізації роботи агропромислового  комплексу,   надійному   формуванню   необхідних продовольчих  ресурсів,  а  значить,  і продовольчій безпеці нашої держави.

 

     Шановні народні депутати,  члени  уряду!  Враховуючи  те,  що багато  із  зазначених  проблем не вирішені чинним законодавством, комісія поряд із поданим законопроектом у робочих групах спільно з Кабінетом   Міністрів   опрацьовує  ряд  законопроектів,  які  так потрібні  для   регламентації   роботи   нашого   агропромислового комплексу.

 

     Комісія з   питань   агропромислового   комплексу,  земельних ресурсів та соціального  розвитку  села  внесла,  шановні  колеги, друзі, на розгляд Верховної Ради даний законопроект не тому, що це потрібно для плану,  валових показників роботи комісії  у  відриві від життя,  а тому, що ми усвідомлюємо необхідність вжиття швидких рішучих заходів, що дасть можливість вивести аграрний сектор і все народне господарство із кризи.

 

     Прошу вас,  - і присутніх членів уряду, і народних депутатів, не шукати розбіжностей у поданому законопроекті,  схвалити його  і докласти   спільних  зусиль  заради  доброго  життя  наших  людей, зміцнення держави.

 

     Дякую, шановні колеги, за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Є. Будь ласка, запишіться.

 

     Анатолію Степановичу,   фінансово-економічне    обгрунтування проекту закону є? Є.

 

     Друге запитання.  Як уряд ставиться до цього проекту, де його висновки, бо йому все це треба забезпечувати?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Олександровичу! Цей закон потребує  термінового  рішучого  направлення  фінансів  у  сумі  9 мільярдів 40 мільйонів гривень.  Якщо ми це зробимо, то цього року отримаємо плюс 27 мільярдів гривень.

 

     Чи погоджено  з  Кабінетом  Міністрів?  З ініціативи народних депутатів - членів нашої комісії при підтримці  багатьох  народних депутатів  інших  комісій  ми  сьогодні  внесли  на  розгляд даний законопроект і пропонуємо підтримати.  Як ви бачите,  у  сесійному залі  сьогодні  присутні на розгляді даного питання і члени уряду, які були запрошені нашою комісією з дозволу Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Дякую.  Селянська  партія  України. Шановний  Анатолію  Степановичу!  Звичайно,  потрібен  такий закон нашій Україні,  треба,  щоб держава почала працювати на паритетних основах із селянами - сільськогосподарськими товаровиробниками.  Я думаю,  що цей проект закону можна буде  прийняти,  якщо  над  ним попрацюємо.

 

     Запитання перше. Чому ви в такому пожежному темпі включили до порядку денного це питання? 18 числа ми отримали цей законопроект, а сьогодні вже розглядаємо. Чи за три роки у комісії не було часу, щоб розробити його раніше, чи, може, є якісь інші обставини?

 

     І друге запитання стосовно статті 1. Як ви ставитеся до того, щоб  усі регіональні контракти фінансувалися з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Я дякую, Сергію Васильовичу, шановний колего, за  поставлені  запитання.  Вибачте,  будь  ласка,  не в пожежному порядку  був  відпрацьований  цей  законопроект.  Було   доручення Верховної Ради проголосовано.  Ми не раз порушували питання,  і ще 1996 року було прийнято постанову Верховної Ради  про  ситуацію  в агропромисловому  комплексі.  Я  думаю,  що  цей  закон  необхідно прийняти,  тому що іншого в  нас  просто  немає.  Але  головне  не прийняти, а виконати його.

 

     Моя думка  про  так звані регіональні держзамовлення.  Сергію Васильовичу,  найголовніше, щоб та сільськогосподарська продукція, продовольчі ресурси, що надходять у регіони, використовувалися під чітким контролем і не було ніяких зловживань. На жаль, сьогодні ми маємо й це.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ямковий.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань бюджету  (Тростянецький  виборчий   округ,   Вінницька   область). Анатолію   Степановичу,   цей  закон  украй  необхідний.  Сільське господарство - це основа нашої України.  І  ви  вже  висвітлили  у своєму  вступному слові його критичне становище.  Але тут потрібне основне - реалізація продукції.  Ви бачите,  що стосовно цукру  ми втратили ринок. Що далі? Пшениця, худоба, якої теж немає вже... Ми не захищаємо свій ринок, ми втратили ринок у Росії.

 

     От якби ми ринок сільськогосподарської продукції захистили. А цього  нема  в запропонованому вами законопроекті.  Саме цим треба допомагати  нашому  сільському  товаровиробнику.  Адже   виростити врожай  -  це  одне,  а треба вміти й продати його.  Труд селянина зовсім не цінується.  Ви ж знаєте,  як реалізували цукор  минулого року?  Від такої реалізації сільське господарство втратило мільярд доларів за рік. От ще в чому одна з причин наших бід.

 

     Уже весна на  носі,  уже  сіяти  треба.  Пальним  і  насінням необхідно  забезпечити  в  першу  чергу південні райони.  І раніше треба було порушувати це питання.

 

     Я за те,  щоб цей законопроект прийняти в першому  читанні  й доопрацювати.   Але   уряд   має   інтенсивно  працювати,  щоб  не запізнитися,  бо й так строки упущені.  А в людей на селі  терпець ось-ось увірветься...

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Дякую, Іване Олексійовичу, за порушені питання і за запитання.  Якраз у цьому  проекті  закону  ми  й  пропонуємо цінову  підтримку  з боку держави.  Давайте проаналізуємо.  У 1995 році ми отримали зерна 33 мільйони 900 тисяч тонн,  у 1996 році  - 24  мільйони  500 тисяч тонн.  Великої рогатої худоби було в нас у 1995 році 17 мільйонів 560 тисяч голів.  За рік поголів'я  великої рогатої  худоби  зменшилося на 2 мільйони 250 тисяч,  у тому числі корів - на 560 тисяч. За рік, шановний Олександре Миколайовичу...

 

     Якщо нам не запропонують Міністерство економіки, Мінфін разом з  Мінсільгосппродом  механізм  цінової підтримки,  то ми матимемо катастрофічні наслідки.

 

     Урожайність зернових становила в 1996 році  19,6  центнера  з гектара.  Це  на  4,7  центнера менше,  ніж у 1995 році.  Як можна отримати належну кількість зерна,  якщо ми тільки на 20  відсотків підживили  посіви?  А  озимі  перезимували  погано.  Без  внесення аміачної селітри,  без внесення азоту ми не зможемо мати  потрібну нам кількість зерна і якості ми не отримаємо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий  округ,  Волинська область).  Аграрна партія України.  Шановний Анатолію Степановичу! Зрозуміло,  що цей закон дуже важливий для розвитку АПК. І головне

- у ньому пропонується змінити ідеологію формування ринку аграрної продукції.  Тобто ми пропонуємо державі повернутися  до  укладення державних контрактів на зерно,  цукровий буряк, соняшник, молоко і шерсть,  що дасть змогу, як казав колега Ямковий, утримувати ціни, сприяти їх паритетності,  ліквідувати певною мірою платіжну кризу, розблокувати рахунки.

 

     Гадаю, що більшість у  цьому  залі  це  розуміє  і  підтримає поданий  законопроект.  Але  в  мене  є  запитання.  Чи не на часі проаналізувати всі ті закони і постанови, прийняті нашою Верховною Радою з подачі Комісії з питань АПК?  Виконані вони,  не виконані, виконані на 30 відсотків...  І  спитати  з  тих  людей,  чому  так сталося,  що блокується виконання законів і нормативних актів щодо стабілізації ситуації на селі?

 

     Дякую.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую, шановна Катерино Тимофіївно. Те, що ми сьогодні тут,  у залі, розглядаємо цей законопроект, уже говорить, що  закони,  які  ми  прийняли  раніше,  не  виконані  тими,   хто зобов'язаний був їх виконувати.  І тому, шановні народні депутати, за  вашої  підтримки,  усвідомлюючи  ту   надзвичайну   загрозливу ситуацію,  яка склалася в агропромисловому комплексі з формуванням продовольчих ресурсів,  ми вносимо сьогодні  цей  законопроекті  і просимо  його  підтримати.  Він  потрібний для того,  щоб посилити відповідальність усіх гілок влади за  той  стан,  який  склався  в агропромисловому  комплексі.  Якщо цей закон буде прийнято і потім буде виконано,  ми матимемо плюс 27 мільярдів гривень і  сформуємо надійну   кількість   продовольчих  ресурсів,  необхідних  країні, матимемо конкурентоспроможні зерно й цукор.  Це  дасть  можливість поповнити бюджет держави значними грошовими надходженнями.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Юрковський.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Ленінський  виборчий округ,  м. Севастополь). Фракция коммунистов. У меня два вопроса к вам. Первый. Вы в своем докладе привели жуткую картину уничтожения сельскохозяйственного   производства   в   Украине.   Но   вы   не предлагаете,  как привлечь к ответственности виновных в этом. Что, нет  таких  мер  или  нет таких виновных персонально?  Я бы хотел, чтобы вы их назвали.

 

     Второй вопрос.  В проекте  закона,  который  вы  предлагаете, говорится   о   том,   что   финансирование  сельскохозяйственного производства  будет  осуществляться  коммерческими   банками.   Не целесообразно  ли,  учитывая  чрезвычайность  положения с сельским хозяйством,  чтобы  это  финансирование  осуществлялось   напрямую Национальным  банком?  Ведь нельзя же обогащать коммерческие банки на горе народном - уничтожении сельскохозяйственного производства.

 

     И третий вопрос.  Почему ничего не говорится о  регулировании цен на сельскохозяйственную продукцию?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую.  Чому ми внесли цей законопроект? Тому що ситуація така.  Я у своїй інформації відзначив,  що це наслідок слабкої  роботи Кабінету Міністрів,  тих,  які несуть безпосередню відповідальність  за  роботу   агропромислового   комплексу.   Цим стурбовані народні депутати...

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати!  Записалися  14  депутатів  для обговорення цього питання.  Я хотів би перед  тим  як  почнеться  обговорення, сказати  кілька  слів.  У вас на руках є цей невеличкий за змістом законопроект.  З погляду юридичної техніки він не витримує  ніякої критики,  тому  що  користуватися  ним  практично  не можна.  І це аграрники можуть підтвердити так само, як і інші спеціалісти.

 

     Але кожна стаття торкається  надзвичайно  важливої  проблеми, яку  треба  врегулювати  законодавчо.  Мається  на увазі укладання контрактів,  фінансовокредитне, матеріально-технічне забезпечення, забезпечення фінансової підтримки і соціальний розвиток села.

 

     Є тут частина норм,  які переплітаються із нормами Закону про пріоритетність соціального  розвитку  села,  і  їх  можна  тут  не повторювати.  Власне,  можна  було б прийняти кілька законів,  які стосуються цих проблем.  Тобто йдеться про те,  що треба  виписати чіткіше ці всі норми.

 

     Одначе тут   може   бути  два  підходи:  або  дати  доручення доопрацювати  для  повторного  першого  читання,  або  прийняти  в першому  читанні  і на друге читання підготувати документ так,  як слід.

 

     Я хотів  би,  щоб  ви  довкола  цього   зосередились,   менше критикуючи   юридичний   бік   даного   документа,   бо   це  буде непродуктивно.  Ми,  справді,  зараз можемо всі в пух і прах  його рознести, але проблеми залишаться...

 

     Я хотів  би,  щоб  у  такому  контексті  ми  провели  коротке обговорення цього питання. І просив би небагато витрачати часу, бо в нас дуже багато є ще інших питань.

 

     Як ви дивитеся на це? Підтримується?

 

     Будь ласка,  20  хвилин  на  обговорення і прийняття рішення. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 155. Прийнято.

 

     Депутат Карасик.  Будь ласка.  Від комісії.  За ним - депутат Степенко.

 

     КАРАСИК В.М.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Богодухівський виборчий округ, Харківська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Поданий  вам сьогодні  для розгляду в першому читанні проект Закону України про призупинення   спаду   сільськогосподарського    виробництва    та продовольче  забезпечення країни зачіпає питання нашого подальшого життя,  нашої економічної і політичної  незалежності.  Ми  повинні знайти,  нарешті,  в собі сили і мужність, щоб визнати: курс, яким ми  йшли  в  останні  роки  в  агропромисловому   комплексі,   був неправильним. Щоб зберегти Україну і не стати сировинним придатком Заходу,  треба змінити курс, саму ідеологію взаємовідносин держави й  агропромислового комплексу,  фінансово-кредитного забезпечення, забезпечення     фінансової     підтримки      і      забезпечення матеріально-технічними  ресурсами.  Все  це якраз і закладається у проекті даного закону.  Дозвольте мені висловити  свої  думки  про наміри   і   причини  руйнування  буряково-цукрової  галузі  нашої держави,  яка донедавна виробляла  найбільше  у  світі  бурякового цукру.

 

     Буряково-цукровий комплекс,    створений    працею   багатьох поколінь, давав нашій державі 5-5,5 мільйона тонн цукру, з яких 60 відсотків  йшло в Росію і країни СНД.  А минулого року ми виробили лише 2,7 мільйона тонн.  Це один із найнижчих  показників  за  всі повоєнні роки.

 

     Є, безумовно,  ряд  об'єктивних причин такого становища.  Але головна причина - відмова від державного  замовлення  на  цукровий буряк  і  цукор,  перехід на переробку давальницької сировини.  Це найболючіше  вдарило  по  буряково-цукровій  галузі  та  економіці держави  в цілому.  Держава так само відмовилася від замовлення на соняшник і зерно для виробництва спирту.

 

     Це стало однією з причин невиплати пенсій і заробітної  плати в бюджетній сфері.  Адже структура дохідної частини нашого бюджету була така,  що в  ній  велику  частку  становили  надходження  від реалізації цукру,  спирту, горілчаних виробів та тютюну. Відмова ж від державного замовлення на цукор і цукровий буряк, брак обігових коштів  призвели до того,  що виробничі потреби товаровиробників і цукрових заводів  у  цукрі  забезпечуються  на  100  відсотків  за рахунок  бартерних операцій.  Ви вдумайтесь,  сьогодні держава від реалізації цукру практично не має  надходжень  до  бюджету.  Цукор реалізується  за  бартерними  угодами по 550-650 гривень за тонну, коли собівартість тонни цукру становить 1200 гривень.  До  того  ж згідно  з  чинним порядком ПДВ і податок на прибуток нараховуються від собівартості,  а не від фактичної ціни реалізації  товару.  Як наслідок - майже всі цукрові заводи України нині банкрути.

 

     Значно зменшилися   надходження   в   бюджет  від  реалізації спиртогорілчаних  виробів,  оскільки  державні   спиртові   заводи залишилися без державних ресурсів - патоки,  зерна.  Це ж нонсенс. Спиртові заводи почали працювати тільки на давальницькій сировині. Комерційні  структури,  скуповуючи  в  товаровиробників за безцінь патоку (по 60 доларів за  тонну),  одержують  великі  гроші,  а  в бюджет ці кошти не надходять.

 

     Ви вдумайтесь, товариші. Якщо реалізувати одну тонну патоки - отримаєш 60 доларів,  а якщо переробити цю патоку на  спирт  -  це буде 270 доларів,  на горілку - то це вже буде 800 доларів. Ось що дала комерційним структурам переробка  сировини  на  давальницьких умовах.  Було створено фактично другий,  але вже тіньовий,  бюджет держави.  І  ми  розуміємо,  яку  треба  було  мати  сміливість  і рішучість  уряду піти на те,  щоб держава знову взяла у свої руки, забравши  від  комерційних  структур,  виробництво  і   реалізацію спирту, горілки й тютюну.

 

     Нам, народним  депутатам,  треба тільки активніше законодавчо підтримувати уряд у його  рішучих  діях  по  наведенню  державного порядку в цій важливій для бюджету справі.

 

     У проекті закону пропонується на державному рівні забезпечити заготівлю 25 мільйонів тонн буряку,  а це майже  3  мільйони  тонн цукру  й  1  мільйон  300 тисяч тонн патоки для спиртових заводів. Тобто і цукор вироблятиметься під контролем і з допомогою держави, а  не буде відданий тим,  які дуже хочуть,  щоб наша держава стала імпортером цукру.

 

     Вважаю за доцільне доповнити  проект  закону  положенням  про організацію  внутрішнього і зовнішнього ринків продовольства,  над якими держава повністю втратила контроль.

 

     Якщо ми хочемо наповнити бюджет, виплачувати пенсії, зберегти переробну галузь,  шановні народні депутати, прошу прийняти проект закону в першому читанні.  Треба  відійти  від  переробки  буряку, соняшнику  на  давальницьких умовах,  бо може статися так,  що вже пізно й непотрібно буде  приймати  закон,  проект  якого  сьогодні внесений на розгляд депутатів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Василь   Іванович   Степенко  від  Комісії  з  питань боротьби з організованою злочинністю. За ним - депутат Носенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Дякую. Шановні друзі! Я хочу підтримати  попереднього промовця Карасика,  але сказати таке.  Не просто

 

     був неправильний курс щодо сільського господарства, а взагалі не     було    будь-якого    курсу,    щоб    зберегти    власного сільськогосподарського товаровиробника.

 

     Я вважаю,  що цей закон практично виконаний не буде,  тому що його  неможливо  виконати.  Краще  піти  таким шляхом,  Олександре Олександровичу (якщо я правильно зрозумів, то це й ваша думка, яку я   хочу   підтримати):   заслухати  Кабінет  Міністрів,  чому  не виконуються   основні    закони,    спрямовані    на    збереження сільськогосподарського виробництва.

 

     Я хочу  назвати  такі  цифри,  хоч  кажуть,  що вони є в оцій довідці.  Якщо  ціни  на  промислову  продукцію   для   сільського господарства зросли в 303 тисячі разів, то на продукцію сільського господарства - тільки в 55 тисяч разів...

 

     Я навмисне зробив паузу.  Дивіться,  що в нас виходить з оцим нещасним селом,  яке весь час звинувачують.  Я не можу зрозуміти і ніколи не зрозумію,  чому в колгоспів купляють молоко жирністю 3,7 процента по 18 копійок за літр,  а потім розбавлять його водою і з жирністю вже 2,6 процента продають у Києві по 1 гривні  5  копійок за  один  літр?  Хто мені це пояснить?  Хто винен у тому,  що такі ціни? (Шум у залі).

 

     Буде й три гривні за такої постановки питання!

 

     Я хочу ще одну  цифру  назвати.  Шановні  друзі!  Зменшується виробництво тваринницької продукції не тому, що такі вже неспритні в тому селі.  Ну,  не можна робити  такі  звинувачення!  Дивіться, закупівельна  ціна  м'яса  (а маємо ж монополію м'ясокомбінатів) - 160 гривень за 1 центнер.  А для того щоб  виробити  один  центнер м'яса,  потрібно  п'ять  центнерів  комбікорму,  а  може,  більше, враховуючи його якість,  по 36 гривень  за  1  центнер.  За  п'ять центнерів треба заплатити 180 гривень. Тільки на одному комбікормі ми  маємо  збитку  з  центнера  виробленої  м'ясної  продукції  20 гривень. А нафтопродукти, а енергоносії? То про який розвиток, про що взагалі ми сьогодні ведемо мову?!

 

     Хочу торкнуться ще одного питання. Соціальна сфера знищується на  селі.  Є  Закон  про пріоритетність соціального розвитку села. Додумалися до того в Кабінеті Міністрів, що ніякої дотації, ніяких субсидій  село  вже  не  має на житлоплощу.  Живе самотня бабуся в будинку.  Їй кажуть:  у вас зайва житлова площа,  вам  стільки  не дозволяється  мати,  а  тому  платіть.  Вона не заплатить,  бо три місяці пенсії не отримує.

 

     А хто придумав оцю комплектацію класів у школі?  Вирішили, що потрібно, щоб у класі було трохи не 60 учнів! Що ж ми робимо? Коли ж ми схаменемося врештірешт?  Які реформи?  Я хочу,  щоб покаялися аграрники,  які були у фракції "Аграрники за реформи". Люди добрі! Найстрашніше для людини,  коли її совість мучить. Вас не мучитиме, бо у вас, видно, стосовно до села її просто немає.

 

     Я висловлюю  свою думку,  я готовий відповідати за кожне своє слово,  готовий сісти будь-коли  на  "круглий  стіл"  з  будь-яким аграрником-реформатором,  щоб він мені пояснив,  що таке реформи в селі.  Село доведене до ручки,  а  ми  тут  про  щось  говоримо  і граємось у якісь реформи.

 

     Вношу конкретні  пропозиції.  Перше  -  надати  селу  цільові кредити.  Друге  -  дотація  повинна  бути  тільки  на   вироблену продукцію.  Є  різні борги.  Є борги у того,  хто кошти не на діло використав,  а просто розтринькав, і у того, хто тягне лямку й хоч якось живе в сільському господарстві. Якщо списати борги усім, то, ви ж розумієте,  тоді ми вб'ємо останню надію у того,  хто хоче  й може працювати. Тому про списання боргів не може бути й мови!

 

     Я підтримую те, про що говорив Анатолій Степанович, і те, про що     говорив     Карасик.     Потрібне     держзамовлення     на сільськогосподарську продукцію. Десятки тисяч виробників продають, не маючи досвіду,  цукор, соняшник, молоко, м'ясо. І тоді я ставлю одне запитання:  що ж у нас за держава така?  Комерційні структури масово  скуповують  соняшник,  а  державі  він  не  потрібний.  Їм вигідно,  а  державі  не  вигідно...  Тому  я надіюся,  що ви мене підтримаєте,  коли я запропоную не  приймати  цей  законопроект  у першому  читанні,  а  підготувати  і  заслухати  тут  питання  про злочинне ставлення Кабінету  Міністрів  до  села  і  до  виконання Закону  про  пріоритетність  соціального  розвитку  села  та інших законів,   які   стосуються    підтримки    сільськогосподарського виробника.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Масенко  від  фракції.  За  ним  -  депутат Поровський.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановні депутати!  Шановний Олександре Олександровичу!  Враховуючи надзвичайно важкий стан у  сільськогосподарському  виробництві,  я зараз  би  проголосував  за будь-який запропонований законопроект, аби тільки від його реалізації стало набагато краще жити селянам і сільськогосподарським   товаровиробникам.  Але,  ознайомившись  із запропонованим законопроектом, я дійшов висновку, що він практично не   реальний  для  виконання.  Абсолютно!  На  мою  думку,  це  є найбільшим недоліком у цьому законопроекті.  Складається враження, що  автори  законопроекту  не  усвідомили,  що  для  тієї  системи господарювання,  яка в нас склалася,  такі норми не  підходять.  Я знаю,   що  більшість  авторів  цього  законопроекту  у  свій  час підтримували курс економічних  реформ,  усі  програми  уряду,  які вносилися,  інші антинародні курси.  А тепер, як побачили, до чого ці курси довели село, схаменулися.

 

     Але я вам, шановні, повинен сказати, що пізно ви схаменулися. Дуже  пізно!  Раніше треба було думати про те,  куди ми прийдемо з такими курсами!  У нашій державі вже мало хто думає  про  те,  щоб виробляти  сільськогосподарську  продукцію,  більше її виробляти і кращої якості,  щоб ми були дійсно незалежні від іноземних держав. Щоб жило село - нікому це зараз не потрібно. Головне завдання, яке зараз стоїть у нас:  хочеш, не хочеш - реформуй, хочеш, не хочеш - розпайовуй. А найголовніше - це створити Аграрну партію, тоді буде й краще життя на селі!

 

     Отже, висновок із цього всього один: без зміни економічного й політичного   курсу   нашої  держави  ніякі  закони  селу  вже  не допоможуть.  Ну скажіть,  будь ласка,  як можна виконати положення статей   законопроекту,   де   йдеться  про  фінансову  підтримку, закупівлю продукції, коли державна казна порожня?! З року в рік ми приймаємо постанови, не скасовані закони відносно села, але вони ж не діють!  Немає зовсім упевненості в тому,  що й цей  закон  буде діяти.

 

     Стосовно самого  законопроекту  в мене є такі зауваження.  На мою думку,  розумно було б покласти в основу цього закону принцип: не треба селу давати,  треба зробити так,  щоб у села не забирали. Це - найголовніше.

 

     Якщо питання  будуть  вирішуватися  так,  як  передбачено   в законопроекті,  то  ми  не  позбудемося елементу несправедливості. Акумульовані кошти в центрі,  що  передбачено  законопроектом,  як тепер  розподіляються  незаконно,  так  і  будуть розподілятися за принципом сватівства,  кумівства, коротко кажучи, по блату. А чому б  не  звільнити сільськогосподарських товаровиробників від сплати всіх податків і відрахувань у різні фонди, окрім податку на землю?

 

     Питання розблокування рахунків товаровиробників не вирішиться тільки  списанням  чи  реструктуризацією  заборгованості.  Спишуть старі борги,  а  нові  утворюються  лавиноподібно.  Та  й  принцип справедливості тут не зберігається. Ну, скажіть, будь ласка, хтось понабирав кредитів, хтось не платив своєчасно податки, а хтось, як кажуть,  ліз із шкури,  щоб виконати закон,  а тепер тому,  хто не платив,  спишуть  податки.  Цього  зовсім  не  треба  робити,   це нерозумно.

 

     Що стосується   статті   5   законопроекту,  де  йдеться  про соціальний розвиток села,  то,  на мою думку,  найкращий вихід  із цього  становища,  що  я  вже  не  раз пропонував,  - це проводити взаємозаліки.  Якщо щось на селі  побудовано  товаровиробником  чи колективним  підприємством,  то  хай вони на ту суму не здійснюють платежі  до  державного  бюджету,  а  взаємозаліком  це  їм   буде зараховано.  Це тільки один такий вихід. Ми ж знаємо, що скільки б ми не приймали законів,  скільки б ми не порушували це  питання  - держава не знайде коштів,  щоб компенсувати сільськогосподарському товаровиробнику витрати на соціально-культурну сферу.

 

     На завершення,  шановні депутати,  я хотів би  сказати  таке: законопроект,  створений капіталістами, для соціалістичної системи нереальний.  Я  вношу  пропозицію  його  докорінно   доопрацювати, порушити   питання   про   те,   що  такий  курс  і  в  сільському господарстві, і в нашій державі не приведе до кращого життя. Треба робити з цього висновки.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поровський. Будь ласка. Група "Конституційний центр" тільки що порадилася і запропонувала  депутату  Поровському виступити від цієї групи.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони  і  державної   безпеки   (Рівненський   виборчий   округ, Рівненська  область).  Група  "Конституційний  центр",  Українська республіканська партія.  Шановні колеги  депутати!  Закон,  проект якого запропоновано,  на часі.  Він сприятиме тому,  щоб в Україні нарешті  з'явилися   можливості   поліпшити   сільськогосподарське виробництво,  існуючі  тенденції  спаду  якого  є загрозливими для суспільства.

 

     Пригадаймо окремі цифри.  Три роки тому в Україні зібрано  42 мільйони  тонн  зерна,  два роки тому - 36 мільйонів тонн.  І хоча минулого року з цієї трибуни лунали  запевнення  від  Міністерства сільського  господарства,  уряду,  що  спаду  виробництва  зерна в Україні не буде,  - зібрали зерна минулого року  трохи  більше  26 мільйонів тонн.

 

     Ознайомившись із текстом законопроекту та обговоривши його на засіданні групи "Конституційний  центр",  я  звертаю  вашу  увагу, шановні  колеги  депутати,  що в його статтях не викладено чіткого механізму,   що   забезпечував   би   вдосконалення    виробництва сільськогосподарської продукції та зростання її обсягів, а є низка декларацій і гасел.  У більшості  статей  не  передбачено  чіткого механізму  усунення  існуючих  перешкод виробництву,  не визначено механізму фінансування нововведень.

 

     Наприклад, у  другому   пункті   статті   4   продекларовано: "Зміцнюється  виробнича  матеріальнотехнічна  база для нарощування виробництва  мінеральних  добрив  та  засобів  захисту  рослин   і тварин".  Але як це буде здійснено?  За рахунок чого і хто буде це фінансувати? Положення, без сумніву, правильне, але ж не визначено способу, як це буде реалізовано.

 

     В окремих  положеннях  статті  2  закладено,  на  мою  думку, абсолютно хибну  концепцію.  Зокрема,  там  записано,  що  банками надаються      довгострокові     кредити     сільськогосподарським підприємствам  за   рахунок   зменшення   відрахувань   до   фонду обов'язкових  резервів у межах 50 процентів з процентною ставкою у розмірі облікової ставки Національного банку України.  Фактично це означає, що підприємства отримають фінансування, певний час будуть їх використовувати і потім таку  ж  суму  повернуть.  Національний банк   у  такому  разі  буде  змушений  сплачувати  згідно  з  цим положенням маржу із свого резервного фонду,  який призначений  для захисту банків від банкрутства. Отже, таке положення законопроекту ставить під загрозу стійкість банківської системи України. Треба в законі  чітко  визначити,  хто  буде  фінансувати  різницю,  тобто сплачувати відсотки за кредит.

 

     Я вважаю,  що в першому пункті статті 4 закладено також хибне положення,  а  саме:  "Визначається  щорічно  бюджетна позичка для Мінмашпрому України...  в  обсягах,  необхідних  для  фінансування виробництва  та  реалізації  вітчизняної техніки..." Та це та сама система,  що діяла в Радянському Союзі!  Дали Мінмашпрому гроші, а чи  зробить  він  трактор  чи  комбайн  і  якої якості - невідомо. Мінмашпром при такому підході  діятиме  як  монополіст,  а  селяни будуть  змушені  купувати той трактор або комбайн,  який виготовив Мінмашпром,  виходячи не з потреб  селян,  а  з  власних  умов  та вигоди.

 

     Я вважаю,   що  кошти  на  виготовлення  сільгосптехніки,  як зазначено в статті 4,  треба виділяти для сільського  господарства не   через   Мінмашпром,   а   віддати   Міністерству   сільського господарства,  колективним  сільськогосподарським   підприємствам, фермерам,  які  стануть  замовниками  в  Мінмашпрому необхідної їм сільгосптехніки,  того або іншого трактора,  механізму. Тільки при такому  способі  фінансування  Мінмашпром  буде  виготовляти  таку продукцію,  яка потрібна селу,  яка потрібна фермеру, яка потрібна колгоспу, а не буде виготовляти те, що вигідно Мінмашпрому.

 

     У цьому   законопроекті   не   передбачено,  на  мій  погляд, найважливішого:  а  за  рахунок   чого   буде   збільшено   обсяги виробництва сільськогосподарської продукції? Відомо, що коли німці або голландці орендують землю, то на нашій землі вони вирощують до 600 центнерів цукрового буряку з гектара, збирають по 80 центнерів зерна,  до  300  центнерів  картоплі.  У  Гошанському  районі   на Рівненщині  голландські  орендарі одержують такі врожаї.  Але вони забезпечують таку високу врожайність не за рахунок того, що більше працюють   за   наших   виробників.  Більше  працювати  за  нашого українського  працелюбного  селянина   фізично   неможливо.   Вони застосовують  точковий  висів буряку,  де кожна насінина у капсулі міндобрив.  Буряк не  сапають  і  не  проривають,  а  застосовують гербіциди.  Механізмами  збирають  врожай.  От  за рахунок цього і мають удвоє вищу врожайність.

 

     Тому в цьому проекті закону слід передбачити фінансування для створення  насіннєвої  бази  сільгоспвиробництва  і  передусім для забезпечення насінням цукрового буряку й кукурудзи та зернових.

 

     Я пропоную внести до законопроекту положення  про  те,  що  з бюджету   виділяється   щорічна   позика  Міністерству  сільського господарства,  колгоспам,  фермерам на вирощення  насіння  та  для впровадження        інтенсивних       технологій       вирощування сільськогосподарської  продукції.  Хімічній  промисловості  надати позику для виробництва гербіцидів.  Це найголовніше для того,  щоб ефективно вести  сільське  господарство  і  за  рахунок  нарощення обсягів   виробництва   продуктів   харчування   вивести  сільське господарство й економіку України в цілому з кризи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Надійшла записка такого змісту:  "Підніміть руку,  хто бачив, що в Україні

 

     німець орав".   Немає  жодного  прикладу  такого.  Наші  люди вирощують. Інше питання - технології, забезпечення і тому подібне. А  потім  -  у  проекті  бюджету  закладаються  кошти  на розвиток насінництва. От і Володимир Олександрович підказує те саме.

 

     Будь ласка,  я  просив  би  визначитися.  Ми  відведений  час використали,  навіть більше. Від фракції записаний ще депутат Чиж, один (Шум у залі).

 

     Депутат Масенко виступив від фракції.  Я дав  йому  більш  як п'ять хвилин.  Так само,  як і депутат Поровський.  Ну,  що я можу зробити?.. Я розумію, тут несерйозних питань немає.

 

     Депутат Чиж.  Будь ласка,  останній  виступ  від  фракції.  І закінчуємо.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник  голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги!  Я одразу скажу про своє ставлення і про ставлення фракції до  цього  проекту  закону.  Його  приймати  не  можна  ні за яких обставин,  оскільки це черговий плач з трибуни  Верховної  Ради  і спроба  перебрати  не властиві законодавчому органу функції у тих, хто зобов'язаний виконувати закони.  Постає запитання:  у нас  що, бракує  законів  стосовно  села?  Чи в нас бракує взагалі уваги до села і розуміння його проблем?  У нас що, немає Земельного кодексу для реформування села?  У нас що,  немає Закону про пріоритетність соціального розвитку села?  Який ще  проект  закону  тут  потрібно Даниленку доповідати, щоб село нарешті зацвіло й запахло?

 

     Я вважаю,  що  єдиним  позитивним  моментом  є  те,  що  ми в черговий раз привертаємо увагу до проблем села. Страшна статистика сьогодні прозвучала з цієї трибуни.  Руйнація дійсно страшенна. За обсягами виробництва,  ви знаєте,  село скотилося  до  рівня  40-х років,  а  за деякими показниками - до рівня дореволюційного часу. Знищені цілі галузі. Це теж відомо всім.

 

     Реальне споживання  продуктів  харчування  непорівняне  ні  з якими кошиками бідності.  Це неймовірно, просто стає страшно. І це також є причиною вимирання українського населення. У нас населення за останні роки скоротилось на 1 мільйон 200 тисяч чоловік.

 

     Село найбільше   готове   до   ринку,  бо  воно  має  реальне конкурентне середовище.  Кожен сільський товаровиробник конкурує з іншим таким же виробником.  Але ця готовність до ринку винищується державним монополізмом і державним волюнтаризмом.  Бо де так є, що за  здану  продукцію - я не можу вжити слова "продану" - не вертає держава ті копійки, які зобов'язана вернути.

 

     Щодо бартеризації.  Я  розумію,  що  дехто  з  наших  великих реформаторів від агропрому дуже готовий реформувати село (я про це скажу трошки нижче) в такий спосіб:  візьмемо,  хлопці,  хоч по  9 гектарів землі та й похазяйнуємо. Оце логіка і аграрної комісії, і деяких керівників,  які прийшли у Верховну  Раду  і  такою  бачать реформу агропромислового комплексу на селі.  Але щодо бартеру,  то мені здається,  що тут теж є  вигода  тим,  які  мають  ключі  від комори,  оцю тінь, оцю страшну пухлину натурального обліку тримати в аграрному секторі як мало не  основу  господарського  механізму. Його треба позбуватися і невідкладно.

 

     Мене дуже   цікавить,   чому   я  не  бачу  в  Летичівському, Старосинявському,  Деражнянському  районах  свого   округу   "Джон Дірів",  "Домінаторів"  і всього іншого,  що цифри тут наводилися, сотнями держава закуповує? Де вони?

 

     І мене цікавить, чому деякі з народних депутатів, які поклали свої трудові книжки тут, очолюють так звані акціонерні товариства, обдирають усю Україну через бюджетні позички?  І вони процвітають, вони скуповують навіть державні ліси.  Як це можна назвати?  Є і в нашій області ці керівники.  То якщо  цього  не  видно  Комісії  з питань АПК і урядові, то куди взагалі вони дивляться?

 

     Проблема відносин   власності  -  найголовніша  проблема.  Ви знаєте,  справа в тому,  що  між  поняттям  "реформи  на  селі"  і поняттям "продаж землі" не можна поставити знак рівності.  Це всім зрозуміло.  І наша позиція однозначна  -  треба  підтримувати  всі форми власності.  І нищаться вони не тому, що земля не намазується на хліб і не продається,  її не можна вивезти,  з кишені в  кишеню перекласти.  А нищаться тому,  що отаке ставлення до села.  І вони спеціально нищаться для того,  щоб папірець,  який засвідчує право на пай, мав більшу вагу, ніж той шмат землі, який реально до цього папірця притулений.

 

     Іде суцільний обман нашого населення.  До паїв же,  які  вам, дорогі  селяни,  роздають,  ще дорізані борги вашого села.  Я собі уявляю в моїх рідних Пишках,  найдальшому глухому  і  найдорожчому мені  селі,  ті  три  гектари  і  як  ті  борги  приліплені до тих гектарів.  Хто ж їх віддаватиме? Як це буде? Для кого це робиться? Кому потрібне оце окозамилювання?

 

     Ви знаєте,  село врятує Україну, якщо врятуємо село, але не в такий  спосіб.  Ми  повинні  проводити  державну   політику   щодо порятунку села, забезпечивши виконання тих законів, які вже діють.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  я просив би не ображатися тих, які не виступили.  Є ще 11 чоловік записаних.  Але справа в  тому,  що треба  визначатися  по суті,  я ще раз кажу.  Проблема,  звичайно, серйозна.  Тому я оголошую  припинення  обговорення,  оскільки  ми підійшли до норм, які визначаються шляхом голосування.

 

     Пропозиції всіх депутатів,  які виступали, зводилися, власне, до того, що можна приймати проект у першому читанні або, що краще, направити  на доопрацювання і на повторне перше читання внести цей документ.  Я поясню чому. Тому що потрібно обов'язково й терміново розглянути  проекти законів про оренду землі,  про плату за землю, уточнення до Земельного  кодексу,  до  Закону  про  пріоритетність соціального   розвитку  села  стосовно  механізмів  розрахунку  за соціальні витрати і так далі.  Це  частково  передбачено  в  цьому проекті.  Норми, які в цих статтях записані, скажімо, про державні контракти,    фінансово-кредитне     забезпечення,     матеріальне забезпечення  і так далі - це справді важливі норми.  Але їх треба виписати як норми закону.  Тому,  я ще раз кажу, комісія і частина депутатів,  які виступали, пропонують прийняти в першому читанні і працювати над цим документом.  І є друга пропозиція:  направити на доопрацювання  і  підготувати так,  щоб це був справді інший закон (Шум у залі).

 

     Багато так виступали.  То  ви,  мабуть,  не  слухали.  Кілька депутатів  це  вносили,  і  я теж підтримую це,  що так правильно. Депутат Степенко перший говорив про це.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект,  внесений  комісією,   про прийняття в першому читанні цього проекту закону.

 

     "За" - 120. Не вистачає голосів.

 

     Є пропозиція  направити  на доопрацювання,  щоб внести його в повторному першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Депутату Даниленку надається слово з мотивів.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановні колеги  народні  депутати,  друзі!  У виступі  я  чітко  сказав,  що  нам  потрібно  швидко  й  ретельно опрацювати  пакет  законопроектів,  у   тому   числі,   Олександре Олександровичу,  про оренду, про заставу землі, зміни й доповнення до Закону про плату за землю, до Земельного кодексу. Ми це готуємо і в цьому напрямі працюємо.

 

     Чим викликано   внесення   цього   законопроекту  на  розгляд Верховної Ради?  Ситуація страшна.  Давайте  не  будемо  ховатися, давайте не будемо робити вигляд,  що начебто нічого не діється. Ми не пересидимо і не заховаємося, це не дощ, люди добрі!

 

     Дійсно, є зауваження,  є пропозиції. Я сьогодні зустрічався з Володимиром   Семеновичем.   Не   можу   я  з  колегою  Поровським погодитися, тому що є механізм за умови, що буде активна підтримка Національного  банку.  А  Володимир Семенович це підтвердив (Шум у залі).

 

     Вадиме Петровичу,  я знаю про вашу ситуацію,  ще три дні тому ви про неї казали.

 

     А тому,  шановні  колеги,  я  прошу  вас підтримати комісію і прийняти даний законопроект у  першому  читанні.  Ми  опрацюємо  й буквально  через  декілька  днів із вашими зауваженнями,  з вашими конкретними пропозиціями вийдемо  і  приймемо  остаточне  рішення, тому  що  потрібний  цей  закон.  І  найголовніше,  шановний Іване Сергійовичу,  (ви більше від мене в селі відпрацювали і знаєте, чи треба,  чи не треба приймати цей закон), - це виконання закону, як ви сказали, і я вам дуже дякую за вашу позицію.

 

     Олександре Олександровичу,  прошу поставити  на  голосування, щоб прийняти в першому читанні проект закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Шановні депутати, про що йдеться? Ну, всі ж розуміють, хто працює в парламенті серйозно над документами, що  не зможе цей закон працювати,  якщо залишити його так,  як він написаний.  Його  спочатку  зробити  потрібно  законом,   Анатолію Степановичу.  Завтра зробите - завтра розглянемо. Ви погляньте, ви записали такий механізм компенсації за соціальні витрати, що ніхто нічого будувати не буде,  бо ми вернемося до квоти лімітів. А якщо коштів у бюджеті немає,  то це означає -  все,  крапка  на  цьому, навіть той,  хто ніби за свій рахунок мав би щось будувати, теж не буде будувати, бо знає, що йому не повернуть кошти.

 

     Я прошу комісію залучити юристів і доопрацювати цей документ. І  в  повторному  першому  читанні ми тоді подивимося.  Тут є десь п'ять статей, які треба прийняти як норми закону (Шум у залі).

 

     Зробіть, якщо зможете, на тому тижні і внесіть на тому тижні. Ми вирішимо це питання.

 

     Будь ласка,  я  ще  раз  ставлю пропозицію про повторне перше читання, про доопрацювання.

 

     "За" - 222.

 

     Була пропозиція поіменно проголосувати.  Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 174.

 

     Будемо поіменно голосувати...

 

     Хвилиночку. Три  хвилини  для  виступів  із мотивів.  Депутат Гетьман. Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні народні депутати! У принципі, питання  вирішувати  потрібно.  Але давайте сьогодні дійдемо згоді щодо такого:  до того часу,  поки ми не приймемо бюджет, додаткові навантаження,  які  можуть зруйнувати взагалі можливість прийняття бюджету, не створювати. Це перше.

 

     Друге. Треба,  щоб  зробили  експертизу  комісії   з   питань фінансів і банківської діяльності і з питань бюджету.

 

     І третє.  Сьогодні посилались на Національний банк. Дайте ж і його  представнику  хоч  одне  слово  сказати,  про  що   йдеться. Володимир  Семенович  сидить  у  президії,  ви  його запросили для цього.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Довгань. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.  Я  вважаю,  що   питання,   яке   ми   сьогодні обговорювали,  підтримали  б усі 450 депутатів.  Але так,  як воно подається,  як  завжди,  несподівано  -  вчора  внесли,   сьогодні поставили,  -  і  підготовлене  на  такому  бездарному  рівні,  то зрозуміло, що рішення прийняти неможливо сьогодні.

 

     Якби ця комісія знала,  що в нас у Верховній Раді є достатньо спеціалістів,  є юридичний відділ,  є науковоекспертний відділ,  є депутати в комісіях,  з якими треба працювати,  щоб,  поклавши цей проект закону,  можна було сказати,  що він буде прийнятий. Адже в цьому залі,  повторюю, немає людей, які можуть проголосувати проти села.

 

     Тому пропозиція: доручити аграрній комісії внести на повторне перше читання відпрацьований належно документ.  Можна підключити й міністерство,    й    інститути,   які   пов'язані   з   сільським господарством.

 

     А те,  що нам подано...  Не дай Господь,  щоб у нас були такі закони.

 

     ГОЛОВА. Усе.  Ставлю  на  поіменне голосування пропозицію про внесення на повторне перше читання цього документа. Будь ласка.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Із мотивів цього голосування,  щоб  не  було  спекуляцій  тих депутатів,  які  весь  час зсередини критикують парламент,  я хочу сказати:  будьте уважними,  є процедура розгляду питання... (Шум у залі).

 

     Я прошу заспокоїтися.  Василю Івановичу, будь ласка, хвилинку уваги. Сергію Васильовичу, ви ж уже виступили.

 

     Є процедура розгляду питань.  Суб'єкт законодавчої ініціативи після  розгляду  цього  питання  на  засіданні  профільної комісії вносить його на розгляд Верховної Ради.  Ми  розглядаємо  питання. Воно  готове до розгляду чи ні?  Передбачалося прийняти щодо нього постанову.  Вноситься пропозиція,  оскільки  постанову  не  будуть виконувати,  прийняти закон.  Погодились,  готуємо законопроект. У сесійному залі проголосували за те,  щоб  включити  це  питання  в порядок денний тоді, коли воно ще не було як слід готове. Далі вже все нібито залежить від  головуючого  чи  Голови  Верховної  Ради: захоче  чи  не захоче він поставити це питання на розгляд.  А воно таке,  що не  буде  підтримано  в  сесійному  залі.  Але  є  єдина процедура,  передбачена нашим Регламентом: питання це повинне бути внесене і ми повинні прийняти рішення. Іншого виходу немає.

 

     Ось чому ми сьогодні провели дискусію,  яка  корисна  хоч  би тим,  що ми переконалися,  що проблема є і її треба вирішувати, що треба приймати закон,  а  не  просто  якийсь  документ  загального плану.

 

     Спасибі.

 

     ___________________

 

     Про проект  Закону  України  про внесення змін і доповнень до Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення   (стосовно правил технічної експлуатації сільгоспмашин).  Доповідає Ковальчук Анатолій Семенович, заступник міністра. Я просив би дуже коротко.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С.,  заступник міністра сільського господарства і продовольства України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект  Закону  України  про  внесення змін   і   доповнень   до   Кодексу  України  про  адміністративні правопорушення.

 

     При Мінсільгосппроді   України    та    обласних    державних адміністраціях  діють  органи  державної  інспекції  по нагляду за технічним станом тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, яка  належить  підприємствам  і  організаціям  (незалежно від форм власності) і громадянам.

 

     Основними завданнями   інспекції   є   реалізація   державної політики  в  здійсненні  нагляду  за  дотриманням правил технічної експлуатації,  ремонту і вибракування згаданих машин,  а також  за дотриманням правил транспортування,  зберігання та контролю якості пально-мастильних матеріалів в агропромисловому комплексі.

 

     Згідно з Законом  України  про  дорожній  рух  і  відповідною постановою   Кабінету   Міністрів   інспекція   здійснює  державну реєстрацію та облік тракторів (тракторної техніки);  видає на  них державні   номерні  знаки  та  реєстраційні  документи;  проводить державні  технічні  огляди   й   здійснює   періодичні   перевірки технічного  стану  цієї техніки;  перевіряє дотримання стандартів, технічних умов та інших нормативнотехнічних документів під час  її ремонту;   проводить   технічну   експертизу  при  аваріях;  видає посвідчення  тракториста-машиніста;  контролює  якість  підготовки трактористів-машиністів,  чим  забезпечує виконання правил техніки безпеки та охорони праці при роботі на тракторах і механізмах.

 

     Інспекція є єдиною службою в державі,  яка вирішує  практично всі  питання  експлуатації тракторної техніки як на селі,  так і в містах.

 

     В агропромисловому комплексі сьогодні використовується  майже 400  тисяч  тракторів,  на підприємствах нашої промисловості - 278 тисяч тракторів,  в особистій власності громадян -  більш  як  100 тисяч.  За  їх використанням потрібен контроль.  Для виконання цих функцій в інспекціях працює  745  інспекторів  (у  середньому  три інженери-інспектори на два райони,  що удвоє менше від нормативу). Різке скорочення чисельності  інженерів-інспекторів  та  практична неможливість  адміністративного  впливу  інспекцій  на  стан справ призвели   до   значного   збільшення   грубих   порушень   правил експлуатації машин, погіршення технічного стану машиннотракторного парку і  технологій  ремонту  та  до  великої  кількості  випадків травматизму серед механізаторів.

 

     Минулого року  при  проведенні  державного  технічного огляду машинно-тракторного парку було  перевірено  660  тисяч  самохідних машин,  у  тому  числі 425 тисяч тракторів,  і виявлено,  що майже третина з них непридатна до роботи. Більш як 40 тисяч тракторів не були  взагалі  зареєстровані  в  інспекціях  і  не  мали державних номерних знаків.  Значна кількість тракторної техніки  взагалі  не проходить технічного огляду.  Крім цього, виявлено близько 9 тисяч осіб,  які працювали на тракторах без посвідчень  тракториста,  35 тисяч таких, що не пройшли медичного огляду.

 

     За такої  ситуації  значно  погіршується  трудова дисципліна, зростає   кількість   випадків   виробничого   травматизму   серед механізаторів  та  кількість  смертельних  нещасних  випадків.  За останні п'ять років у  сільському  господарстві  загинуло  близько двох  тисяч  механізаторів.  У  цьому  році  вже  загинуло  чотири чоловіки.  Крім того,  в минулому році з вини  самих  трактористів загинуло 139 та поранено 338 чоловік,  які попали під трактори при їх експлуатації. Миритися з цим ми не можемо.

 

     Значні збитки в аграрному секторі мають  місце  через  низьку якість  техніки.  Перевіркою  встановлено,  що  з  низькою  якістю ремонтується  кожний  восьмий  трактор,  кожний  сьомий  зерно-  і кормозбиральний комбайн,  кожна шоста сільськогосподарська машина, а ефективних заходів впливу на бракоробів та порушників  технічної дисципліни не вживається.

 

     Керівникам господарств   і   підприємств   інженериінспектори видають акти-розпорядження,  якими  зобов'язують  та  рекомендують вжити  конкретних  заходів із метою підвищення ефективності роботи машинно-тракторного парку,  підвищення якості ремонту  техніки  та зміцнення трудової дисципліни. Але на ці акти вже ніхто не звертає уваги.

 

     Усі інші технічні інспекції,  які діють на території України, мають відповідні права,  закріплені законодавчими актами,  зокрема Кодексом України  про  адміністративні  правопорушення.  Інспекція держтехнагляду  на  сьогодні  таких прав не має.  Настав час і нам братися за наведення порядку в цій справі.

 

     Ми вважаємо,  що  до  Кодексу  України  про   адміністративні правопорушення слід внести зміни й доповнення, суть яких полягає в такому.

 

     Перше. Статтю 108 кодексу викласти в редакції:

 

     "Порушення правил    технічної    експлуатації,     державної реєстрації   та  обліку  тракторів,  самохідних  шасі,  самохідних дорожньо-будівних,  меліоративних машин,  тракторних причепів  або експлуатація  цих  машин,  що  не  пройшли  в  установлені  строки державний технічний огляд,  тягнуть за собою накладення штрафу  на трактористів-машиністів  у  розмірі  до  одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або  позбавлення  права  керування  цими машинами  на  строк до трьох місяців,  на службових осіб - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..."

 

     ГОЛОВА. Анатолію Семеновичу, ці норми депутати читали, вони є в них.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С. Тоді я не буду їх зачитувати.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Запишіться .

 

     Анатолію Семеновичу,   не   складеться   так,  ніби  державна інспекція  по  нагляду  нікому  не  підпорядковується?  Погляньте: тільки зверху донизу вертикаль.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С. Мінсільгосппроду підпорядковується.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глух.

 

     ГЛУХ І.В.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Дякую.  Шановний  Анатолію  Семеновичу!  Чи  не  вважаєте  ви,  що сьогодні,  коли техніка знаходиться в приватних руках, у фермерів, інспектор  на  50  тисяч  населення  буде  тільки  гальмом,  а  не допомогою в тому, що стосується правильної експлуатації техніки?

 

     На мій   погляд,   не   настав  час,  а  вже  минув.  Коли  б міністерство підпорядковувало собі сільгоспвиробника,  може,  така служба й була б потрібна.  А сьогодні, я думаю, достатньо всіляких контрольних служб,  які можуть заставити  правильно  експлуатувати техніку.

 

     Дякую.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С. Я розумію, що не всім подобаються заходи, яких ми  будемо  вживати.  Але  якщо  фермер  чи  інший  суб'єкт,  який експлуатує  техніку,  виїжджає  на роботу на несправному тракторі, якщо він не реєструє його в органах інспекції і при цьому  травмує людей,  то  в  такому разі користь від контролю за ним буде.  І ми мусимо це зробити. Цього вимагає життя.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Добропільський виборчий округ, Донецька   область).   Фракция   коммунистов   Украины.   Анатолий Семенович,  в  моем  округе есть и шахтерские поселки,  и сельские районы.  Оказывается,   что   из-за   нарушений   правил   техники безопасности сейчас больше всего гибнет горняков и механизаторов - тех, которые работают в лаве и на полях.

 

     Как вы считаете,  будет ли при нынешнем  хозяйственном  хаосе (возьмите  хотя  бы  ситуацию  с приобретением сельхозтехники и ее ремонтом,   недостаток   горючего)    принятие    такого    закона способствовать   наведению   какого-то  порядка?  Или  это  просто какая-то перманентная мера,  которой будут пугать бригадиров? Надо ли сейчас выдумывать еще какие-то штрафы в этом плане? Может быть, нужны  радикальные  меры,  направленные  на  оснащение   сельского хозяйства механизмами, машинами и так далее?

 

     КОВАЛЬЧУК А.С.  Ви знаєте,  що стан справ з механізацією дуже складний.  До весняно-польових робіт  не  підготовлено  150  тисяч тракторів.  50  відсотків  техніки  не відремонтовано.  Вживається заходів для виправлення цього  становища,  виділено  30  мільйонів гривень  для  проведення  ремонту.  Цього  надзвичайно  мало,  але все-таки кошти вже надійшли в господарства,  будуть закуповуватися запасні частини. Техніку ми відремонтуємо.

 

     Та я  ще  раз повторюю,  потрібний контроль,  бо,  наприклад, приїжджає інспектор до керівника господарства й каже,  що такий-то тракторист виїжджає на роботу на несправному тракторі.  Керівник у відповідь: добре , ми вживемо заходів. І тракторист на несправному тракторі спокійно їде.  Буває, що трактористи виїжджають на роботу і в нетверезому стані,  і теж на них ніхто не впливає.  А хтось же мусить це контролювати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Свято.

 

     СВЯТО В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька  область).  Шановний  Анатолію Семеновичу,  ви знаєте,  є такий вислів: італійський страйк. Це коли все робити за інструкцією,  то  можна страйкувати й нічого не робити.  Той стан, який зараз є в сільському господарстві (стан занедбаності техніки, непридатності  її  для  використання,  високий рівень аварійності, травматизму),  шановний  Анатолію  Семеновичу,  є  наслідком  того курсу, яким ми йдемо.

 

     А тому я ставлю запитання чітко й однозначно: як ви вважаєте, чи тим шляхом (шляхом контролю,  але неможливості його реалізації) ми не прискоримо добивання виробника?  Чи ми будемо мати позитивні наслідки? Контролювати можна, статистикою займатися можна. А як це відпрацювати організаційно?

 

     Дякую за увагу.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С.  Дякую й вам.  Ми повинні йти різними шляхами. Нам   справді   потрібна   нова   техніка   і    треба    обновити машинно-тракторний парк.  Та ви знаєте,  в якому фінансовому стані країна.  Коштів немає,  і найближчим часом ми цього не зробимо. Ми можемо й не контролювати, можемо дозволити всім працювати, як кому захочеться,  але ви вже впевнилися самі:  якщо є господар і тримає дисципліну,  то там і показники хороші,  і менше травматизму. Ви є свідками того.

 

     Я вважаю,  що в господарствах,  де немає чіткого  контролю  з боку  керівника,  потрібне  адміністративне  втручання,  яке мають здійснювати саме інженериінспектори. У нас їх небагато: один-два в районі.  Та  ж  все-таки  вони  будуть  проводити роботу.  І маємо досвід:  раніше, коли була інспекція, яка вживала дійових заходів, штрафувала недбаливих, то толку було набагато більше.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     КОВАЛЬЧУК А.С. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Був толк не через штрафи, ясна річ.

 

     Шановні депутати! На виступ записалися два депутати: Степенко і Чернявський.  По три хвилини, будь ласка. Можете з місця, можете з трибуни, але, будь ласка, по три хвилини.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Шановні товариші! От ми розглядаємо це питання. Як послухати,  то,  справді,  воно важливе й треба ще один зашморг накинути  селянинові на шию.  А чому не розглядається це питання в зовсім іншому аспекті,  Анатолію Семеновичу?  Яка відповідальність тих,  хто поставляє селу нафтопродукти,  що не відповідають ніяким стандартам  і  через  які  техніка  стає  непридатною?   Чому   не відповідають   ті,   хто   поставляє   такі   траки,  що  гусениця розривається на третьому метрі після того, як трактор виїхав?

 

     І зовсім абсурдне  питання:  інспектор  буде  перевіряти,  чи тверезий,   чи   п'яний   їде  механізатор  на  роботу.  Що  ж  ми обговорюємо?  Давайте  ще  надамо  інспекторам  право   штрафувати керівників,  штрафувати  механізаторів.  Уже  й  так у людей немає можливості нормально працювати  на  селі,  так  їх  ще  замордують різними перевірками,  замордують дозволами на продаж!  Повірте, що Україна,  наша незалежна рідна держава, займає у світі перше місце за кількістю інспекцій і контролюючих органів.

 

     Давайте ми   спочатку  створимо  нормальні  умови  для  села, давайте ми зацікавимо товаровиробника!  Ради Бога,  ну  скільки  ж можна  порушувати  питання про штрафи?  Але доповідач не сказав ні слова про те,  хто повинен нести відповідальність перед  селом  за отой стан техніки,  за отой стан постачання запасних частин, інших агрегатів і механізмів і їх якість.  Якби він це зробив, це було б чесно.

 

     Пропоную поки  що  не  приймати цей проект у першому читанні, відхилити його. Досить контролювати! Олександре Олександровичу, ви ж  знаєте,  для  чого це робиться...  Сьогодні для того щоб пройти техогляд причепа,  - плати,  трактора - плати.  Уже додумалися  до того,  що треба платити за використання ефіру, якщо в господарстві є рація.

 

     Мало того,  що колгосп чи фермер платить за оці всі техогляди (там  і  так  шалені  гроші  йдуть),  давайте ще й штрафи на нього накладати. Це вже ми справді доведемо село до ручки.

 

     Шановні товариші! Хто хоч трошки позитивно ставиться до села, прошу не приймати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Виступає Чернявський Олексій Пилипович.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська   область).   Дякую,  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги,  звичайно,  говорити  про  те,  що  цей  законопроект   не потрібний,  я не наважився б,  бо найцінніше в нас - це людина, це її безпека,  її життя,  її сім'я, якщо вже вона постраждала. Але я приєднуюся  до  Василя  Івановича Степенка.  Справді,  як сьогодні виконати цей закон?

 

     Я розумію вас,  Анатолію Семеновичу,  у вас добрі наміри. Але як  їх  здійснити?  Ви  самі  назвали цифру:  30 мільйонів гривень виділено для того щоб відремонтувати сільськогосподарську техніку. А  більше  половини  тракторів  не підготовлено до веснянопольових робіт.  То це  виходить  по  30  гривень  на  один  трактор  треба виділити?  Що  сьогодні  на  них  можна  купити?  Навіть пальця до гусениці за цю гривню не купиш!  Як можна йти на те,  щоб за таких умов   механізатора,   бригадира   тракторної  бригади,  керівника господарства штрафувати?! Та вони й так оштрафовані своїм життям!

 

     Сьогодні є господарства,  де заробітну плату в карбованцях чи в  гривнях  люди  не  отримували  вже два роки!  Про який ми штраф говоримо?  Якого керівника ми будемо штрафувати,  коли сьогодні ми їх  не  можемо  вже знайти?!  Вони повтікали від тих усіх поборів. Податкова інспекція  штрафує,  пожежна  інспекція  штрафує.  Немає грошей - давай натуру...

 

     Безперечно, нам  треба  такий закон приймати,  але треба його узгодити з реальними обставинами.

 

     Було б правильно, якби ви сьогодні внесли інший законопроект. Ви   знаєте,   що   за   розкомлектування  техніки  передбачається кримінальна  відповідальність.  А  сьогодні  реальність  така:  80 відсотків техніки вже відпрацювало,  придбати нові запасні частини не можна,  бо їх немає.  Тому  керівники  господарств  чи  фермери змушені розкомплектовувати техніку:  з двох тракторів робити один, з трьох комбайнів - два і так далі.

 

     Якби ви внесли законопроект з цієї проблеми,  гадаю,  ми його підтримали   б.   Тому   я  підтримую  пропозицію  відправити  цей законопроект на доопрацювання, не приймати його поки що.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  обговорення закінчено.  Я хотів би попросити  вас  подивитися  на  документ,  який перед вами лежить. Ідеться про те,  що державна інспекція сьогодні є і працює,  але в неї дещо інша відомча підпорядкованість, ніж тут передбачено. Це з одного  боку.  А  з  другого  -  норми,  які  діють  сьогодні,  не відповідають сьогоднішній практиці,  яка склалася при застосуванні інших законів.  Отже,  зміни до закону  все  одно  треба  вносити, інакше діятимуть ті недосконалі норми, що й сьогодні.

 

     Я хотів  би  зробити таке зауваження.  Тут є норма (це стаття 244),  яка нагадує  скоріше  відомчу  інструкцію  про  те,  які  є інспектори й так далі. Цього не слід докладно виписувати в законі. Це все одно,  що законодавчо регулювати,  що саме  лікує  головний лікар в області,  а що інший лікар - у районі. Можна було б просто записати,  що є органи державної інспекції по нагляду за технічним станом  машин  і обладнання в особі державних інспекторів і далі - за текстом.  Можна  прийняти  норму  з  одного  пункту.  А  вже  в інструкціях буде розписано,  хто кому підпорядковується.  Тобто це не може бути нормою закону.

 

     Щодо іншого,  то коли  є  потреба  зменшити  штрафи,  давайте зменшимо. І строки покарання можна зменшити чи збільшити - то інша справа.  Але сьогодні  залишати  державу  без  органу  ефективного контролю  за  дотриманням  правил  техніки  безпеки й використання техніки було б неправильно.  Тим паче,  що закон такий сьогодні є, він діє,  діють і дві постанови Ради Міністрів,  прийняті в 1961 і 1975 роках.

 

     Я просив  би  вас  підтримати   цей   законопроект.   Давайте проголосуємо  його  за  основу  в  першому  читанні.  Нехай автори доопрацьовують ці норми, а тоді вже ми розглянемо їх остаточно.

 

     Спочатку ставлю на голосування пропозицію Кабінету  Міністрів прийняти запропоновані зміни в цілому.

 

     "За" - 108.

 

     Тоді ставлю на голосування другу пропозицію: прийняти законопроект у першому  читанні  й  доопрацювати  його  з урахуванням   зауважень,   які  висловили  депутати.  Будь  ласка, підтримайте, адже сьогодні діє закон, який треба змінювати.

 

     "За" - 126.

 

     Ну, я не буду вас більше агітувати.  Думайте.  Але погляньте, працює,     наприклад,     така     норма     сьогодні:    "Органи Держсільтехнагляду".   "Від   імені   органів   Держсільтехнагляду розглядати  справи  про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні   стягнення   мають    право    інженериінспектори Держсільтехнагляду  управлінь  сільського  господарства виконавчих комітетів районних Рад народних депутатів". Немає цих органів уже. То чому ж ми цю зміну не вносимо?

 

     Я пропоную   в   першому   читанні   прийняти   проект,   хай доопрацюють.  Профільна комісія підтримує цю пропозицію.  Я прошу, підтримайте.  У  першому  читанні  прийняти,  доопрацювати і потім розглянути, враховуючи зауваження...

 

     Слово має депутат Мовчан.

 

     МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область).  Шановні колеги! Шановний пане Голово!  Є  одна  обставина,  яка  примушує  утримуватися  під час голосування.  Це - покарання самого тракториста,  якого  ніколи  в житті  ні  за  якими  нормативами  не штрафували.  Ось переді мною Григорій Олексійович,  який може підтвердити, що такої норми ще не було.  І тому,  якщо вже бити,  то випускового,  хто відповідає за підготовку.  А самого тракториста... Ніколи в житті цього не було. За всіх режимів і за всіх ситуацій.  Якщо ми цю норму змінимо,  то наберемо необхідну кількість голосів.

 

     ГОЛОВА. А хто випусковий,  Павле Михайловичу?  Коли діяла  ця норма, то тоді всі трактори в колгоспах стояли. А сьогодні трактор у дворі стоїть,  а тракторист - власник цього трактора. Він виїхав на вулицю п'яний, або, вибачте, без колеса. Що з ним тоді робити?

 

     Він же  є одночасно і юридичною,  і фізичною особою.  Хто ж у нього випусковий?

 

     Депутат Петренко, будь ласка.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Слов'янський виборчий  округ,  Донецька область).  Уважаемые  коллеги!  Мы  сегодня уже дважды в этом зале стали жертвами  и  заложниками  популизма.  Собственно  говоря,  и первый  законопроект,  и  второй сегодн,  комментировались лицами, которые заявляют о себе, как о народоборцах и защитниках народа. В то же время они не понимают сути самого проекта.

 

     Александр Александрович,  наверное,  зал  сейчас не воспримет законопроект с пониманием. Не доработало министерство, не довели в комиссиях,  не проработали во фракциях. Проект надо просто вернуть на  доработку,  а  потом  внести  еще  раз.  Это  в  целом   очень необходимый  для  организации  сельскохозяйственного  производства закон.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Виходячи тільки з однієї  норми  - приведення   у   відповідність   із   Конституцією,   ми   повинні доопрацьовувати діючі закони,  зокрема  внести  зміни  до  Кодексу України  про  адміністративні  правопорушення.  Ви бачите,  що тут записані структури,  яких уже немає за нашою Конституцією,  і вони не можуть виконувати ті функції, які тут передбачені.

 

     Тому є   дві   форми  вирішення  того,  що  пропонує  депутат Петренко:  або відправити на доопрацювання, або прийняти в першому читанні й доопрацювати. Це те ж саме.

 

     Я просив би все-таки підтримати пропозицію прийняти в першому читанні  й  після  доопрацювання  внести  на  розгляд.  Ставлю  на голосування ще раз цю пропозицію. Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 162.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію відправити законопроект на доопрацювання.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Пояснюю тим,  хто говорив,  що не треба приймати. Треба зміни вносити, бо кодекс не відповідає Конституції. Це ж елементарно.

 

     __________________

 

     Слухається питання  про проект Закону України про списання та реструктуризацію  податкових  зобов'язань  платників  податків  за станом на 1 вересня 1996 року.

 

     Будь ласка,  Вікторе  Івановичу,  до перерви зробіть,  так би мовити, вступ, поясніть колізію, пов'язану з цим документом.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область).  Уважаемые народные депутаты!  Проект  Закона Украины  о  списании  и  реструктуризации  налоговых  обязательств плательщиков  налогов  вносился  на  рассмотрение  Верховной  Рады трижды,  но  решение  не принималось.  Этот факт никак не связан с уровнем подготовки законопроекта.

 

     Сам проект    подготовлен     квалифицированно,     о     чем свидетельствуют   розданные   вам   еще   17   декабря  результаты экспертизы:  заключение  научноэкспертного   отдела   Секретариата Верховной  Рады,  в  котором  говорится о том,  что отдел не имеет возражений против его принятия;  заключение  Национального  банка, которое   содержит   постатейные   замечания,   но   не   содержит принципиальных возражений,  и эти замечания могут  быть  учтены  в случае   принятия   законопроекта   в  первом  чтении;  заключение Государственной налоговой администрации,  где говорится о том, что администрация  в целом не возражает против его норм;  и,  наконец, есть заключение Кабинета Министров, в котором также нет возражений по  сути  закона,  но есть принципиальные возражения,  связанные с тем, что готовится правительственный проект закона о платежах, где аналогичные нормы имеются.  И правительство, естественно, стояло и стоит на  тех  позициях,  что  нужно  принимать  правительственный законопроект.  Таким  образом,  с  точки  зрения уровня подготовки проект, безусловно, может быть принят в первом чтении.

 

     Теперь о том,  нужно ли его принимать,  и почему, собственно, сегодня  этот  проект должен быть принят.  Проектом предполагается проведение  разовой   акции   по   реструктуризации   и   списанию задолженности предприятий. Как разовая акция он включен, кстати, и в правительственный законопроект.

 

     Контраргументы, которые    выдвигаются    против     принятия законопроекта,  сводятся  к  тому,  например,  что  этот проект не устраняет причин образования задолженностей. Но их точно так же не устраняет  и  не может устранять правительственный проект,  потому что устранение задолженностей (точнее,  их  причин),  конечно  же, связано с изменением политики, которую ведет правительство да и мы с вами.

 

     В процессе  обсуждения  высказывались  замечания,  что   этот проект не устраняет картотеки. Но и правительственный законопроект вместо устранения картотеки просто выталкивает  эту  картотеку  из банка на предприятия.

 

     Действительно, проект,  который  вам предложен (я не буду его детально характеризовать, потому что это уже было сделано), решает

 

     только одну, причем очень частную задачу: разблокирование счетов  предприятий.  Для  многих предприятий это, конечно, будет не полным разблокированием, а только частичным.

 

     С чем все же связана  необходимость  принятия  законопроекта? Вам  роздана дополнительная информация о ситуации с задолженностью по платежам.  Вы видите,  что на 1 декабря 1996 года задолженность предприятий  перед  бюджетом  составляла 2 миллиарда 766 миллионов гривень,  а,  например,  на 1 февраля этого года - уже 3 миллиарда 244   миллиона   гривень.  То  есть  происходит  нарастание  суммы задолженности.

 

     В свою очередь,  это нарастание приводит к уменьшению доходов бюджета ввиду блокирования счетов предприятий,  а следовательно, и блокирования расчетов,  приводит  к  нарастанию  задолженности  по заработной  плате,  к  нарастанию  обкемов  бартерных  операций  и дальнейшему уходу экономики в тень.

 

     Таким образом,  реструктуризация задолженности  как  срочное, неотложное  мероприятие  могла  бы  сегодня  эту проблему частично разрешить.

 

     Закон надо  принять  хотя  бы  потому,  что,   к   сожалению, представленный  Кабинетом Министров и доработанный рабочей группой правительственный  проект  Закона  "Про  здійснення  платежів   на території  України та прядок забезпечення податкових зобов'язань", к сожалению,  не может быть принят в ближайшее время.  Дело в том, что   именно   в   ожидании  этого  законопроекта  мы  откладывали законопроект,  рассматриваемый сегодня. Но как выяснилось (и у вас была возможность в этом убедиться), представленный законопроект не отвечает постановлению Верховной Рады Украины про  проект  "Закону України  про  здійснення  платежів на території України та порядок забезпечення податкових зобов'язань". Мы можем прочитать на первой же  странице,  что  закон "визначає підстави для прийняття рішення про безспірне стягнення коштів або майна підприємств".

 

     Я хотел бы вам напомнить,  что мы  приняли  правительственный законопроект  в  первом чтении без статьи 5 и в решении специально записали,  что Верховная Рада не  согласна  с  правом  бесспорного изкятия  имущества  предприятий налоговыми органами во внесудебном порядке.  Тем не менее эти нормы были перенесены правительством из статьи 5 в статью 4 и, как вы видите, сохранены. Таким образом, мы вынуждены констатировать,  что проект, внесенный правительством на второе чтение, не соответствует принятому нами решению.

 

     Тогда чем   мы  можем  руководствоваться:  желанием  Кабинета Министров провести-таки норму,  которая до сих пор не прошла,  или уже  принятым нами решением?  По крайней мере,  я как председатель комиссии   вынужден   руководствоваться   только    постановлением Верховного   Совета.   Теперь   комиссии   предстоит  дорабатывать правительственный  законопроект,  приводя  его  в  соответствие  с постановлением  Верховного  Совета.  Это  потребует  времени.  Вот почему сегодня внесен законопроект о списании  и  реструктуризации задолженности.

 

     Мы как  Верховный  Совет  шли  и  постоянно идем на уступки и компромиссы  по  отношению  к   проектам,   которые   представляет правительство. Но авторы законопроектов, к сожалению, оказались не способными на компромиссы.  Поскольку  откладывать  решение  этого вопроса больше нельзя, нам надо определяться.

 

     Я прошу поставить проект на голосование для принятия в первом чтении,  голосование провести поименно,  и мы увидим,  кто реально поддерживает отечественного производителя, а кто только говорит об этом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Прошу під час перерви підготуватися  до  запитань.  А зараз зробимо перерву на 30 хвилин.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання. Опублікуйте список.

 

     Оскільки питання   ви   зрозуміли  (або  ми  розглядаємо  цей законопроект окремо,  або разом з  урядовим  проектом  закону  про платежі),  то,  очевидно,  довкола  цього й буде точитися розмова. Тому я вважав би, що на запитання можна залишити 15 хвилин і цього буде досить. Ми вже це питання раз обговорювали. Немає заперечень?

 

     Отже, приймається  такий  порядок.  Оголошується  перерва  на півгодини.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо засідання. На трибуні Віктор Іванович. Ми маємо 15 хвилин на запитання.

 

     Депутате Пономаренко, прошу.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку  регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область). Шановний Вікторе Івановичу!  Знаючи  ситуацію,  яка  склалася  на  виробництві,   я проголосую  за  будь-який проект,  який дасть хоч якесь полегшення товаровиробнику.  Та все-таки просив би уточнити два питання. Чому ваша  комісія  не  збирається  чотири  дні для обговорення проекту закону про платежі, поданого Кабінетом Міністрів і доопрацьованого погоджувальною  групою,  до  якого  складовою  частиною  входить і питання реструктуризації боргу? Це перше.

 

     І друге.  Чи не думаєте ви,  що прийняття  цього  закону  без ліквідації  картотеки  призведе  до  накопичення  нових  боргів  і проблеми так і не вирішить?

 

     Дякую за увагу.

 

     СУСЛОВ В.І.  Что касается того,  что комиссия не  собирается. Проект  правительства  к рассмотрению во втором чтении не готов по известным причинам.  В конце прошлой недели  мы  получили  его  от согласительной  группы.  Его  надо  доработать,  внести  замечания депутатов.  Основная сложность состоит в том,  что этот проект  не согласуется с решением Верховного Совета, поэтому над ним придется очень много и серьезно  работать.  Кабинет  Министров  дорабатывал этот  законопроект  после первого чтения (так и не исправив его) с конца декабря прошлого года до настоящего времени - два месяца.

 

     Теперь относительно  второго   вопроса.   Не   думайте,   что правительственный   законопроект  решает  проблему  задолженности. Тезис о том,  что если будет ликвидирована картотека, то все будет нормально,   ошибочен.   Вы   прекрасно  понимаете,  что  проблема задолженности  -  это  проблема  более  сложного   порядка,   чем, допустим,   проблема   картотеки.   Вы   можете   перенести,   как предлагается в правительственном проекте,  картотеку из  банка  на предприятие.  Но  это  не значит,  что принятие правительственного законопроекта   решит   проблему   достаточности    средств    для осуществления   расчетов  и  платежей,  в  том  числе  расчетов  с бюджетом.

 

     Поэтому вот этот тезис о ликвидации картотеки в данном случае малоприемлем.  Поймите,  вопрос даже не в этом.  Правительственный законопроект  содержит  ряд  других  норм,  которые   с   вопросом реструктуризации    задолженности    практически    не    связаны. Реструктуризация -  это  разовое  мероприятие,  которое  мы  можем провести  один  раз.  А  многие из тех норм,  которые предложены в правительственном законопроекте,  мы можем вводить в  действие  по мере готовности.

 

     В данном   случае  основной  вопрос  -  это  вопрос  времени. Конечно,  правительственный  законопроект  придется  дорабатывать, потратив   на  это  дополнительно,  считая  от  сегодняшнего  дня, достаточно много времени.  И  поэтому  вопрос  о  реструктуризации внесен вновь и предлагается решить его.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чапюк.

 

     ЧАПЮК Р.С.,  голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ківерцівський   виборчий  округ,  Волинська  область).  Селянська партія України.  Шановний Вікторе Івановичу! Я в принципі дуже вас розумію і повністю згоден з тим, що треба прийняти такий закон. Та після  ознайомлення  з  ним  виникає  багато  запитань  -   більше запитань, ніж відповідей. Щоб це ж не було полегшення для тих, хто спеціально не здійснював відрахувань до бюджету, хто уникав сплати податків,   у   той   же   час  перевищуючи  фонди  споживання  до безмежності.  І  чи   всім   доцільно   робити   в   такому   разі реструктуризацію  аж  на  десять  років?  Прошу вас,  розвійте мої сумніви.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Конечно, вопрос, поставленный депутатом Чапюком, принципиальный. Если мы будем исходить из того, что неплатежи предприятий в бюджет были по их вине,  они не хотели платить,  то  мы  никому  ничего  не  должны  списывать.  Но чтобы прояснить реальную ситуацию,  я бы  просил,  чтобы  кто-нибудь  из промышленников  (здесь  же  они есть) выступил и рассказал,  с чем связаны эти неплатежи.  Между прочим,  это  следствие  и  политики тоже.

 

     Я предлагаю  задуматься  над  одним  тезисом.  Если  раньше в большой мере платежный кризис разрешался эмиссией, и мы платили за это    инфляцией,    то    сегодня,   когда   проводится   жесткая денежно-кредитная политика,  вопрос о колоссальных задолженностях, к  сожалению,  не  может  быть решен каким-то разумным путем.  Нам придется идти в данном случае на их списание.

 

     Предварительно мы эту акцию подготовили. Напоминаю вам, что в конце   прошлого   года  мы  приняли  пакет  законов  по  снижению финансовых  санкций,  пени  и  так  далее,  потому  что   в   этих задолженностях примерно треть - это финансовые санкции и пеня. Так вот то, что вам предложено в этом законопроекте, - это не списание задолженности  по налогам.  Списание касается только задолженности по пене и штрафным санкциям.

 

     Какие санкции,  например,   были   установлены   Декретом   о подоходном  налоге?  5  процентов в день,  1800 процентов годовых. Сколько было начислено этих санкций в прошлом году,  допустим, при 40-процентной инфляции за год?  Справедливо ли мы с вами поступили с точки зрения законодательства,  вводя такие санкции? Должны быть они списаны сегодня и могут ли быть списаны? Должны.

 

     А что    касается    реструктуризации,   то,   действительно, задолженность     по     налоговым      платежам      предлагается реструктуризировать,  но  только  в  этой  части.  И в этом данный проект очень схож с проектом, внесенным правительством.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська  область).  Дякую.  Головна  ідея   законопроекту   про платежі,  який  вже  погоджений погоджувальною групою й урядом,  - рахунки   підприємств   залишаються   у   вільному   розпорядженні підприємств. Це відповідає нормам Конституції України.

 

     Тому в  мене  перше  запитання.  Чи  досягається ця мета оцим вашим законопроектом,  який не передбачає  реструктуризації  всієї заборгованості,    а    також   не   передбачає   реструктуризації заборгованості  для  всіх?  Чи  не  виникне  така   ситуація,   що підприємства  й  надалі  матимуть  картотеку й не зможуть отримати гроші, припустімо, від торгових підприємств, які їм заборгували?

 

     І друге  коротеньке  запитання.  Ми  все-таки  вирішили,   що створюється  погоджувальна група.  Вона тиждень працювала з урядом над статтею 5.  Суть її  змінилася  докорінно.  Якщо  ви  дивилися проект,  тепер  не  може  бути позасудового стягнення податків або майна без погодження з платником податку.

 

     То чи  етично  зараз  вносити  цей  проект  після  того,   як погоджувальна  група  попрацювала,  і  чи  етично це робити,  коли Комісія з питань фінансів і банківської діяльності минулого  тижня в  четвер  запропонувала  зняти  цей проект з розгляду до розгляду законопроекту про платежі?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І. Отвечаю на эти вопросы. По поводу того, списывать ли   задолженность   для   всех?   Проект,   который   мы  сегодня рассматриваем,   предполагает    реструктуризацию    и    списание задолженностей,     в    сущности,    только    для    предприятий производственной сферы.  Предлагается ничего не списывать  банкам, финансовым учреждениям,  торгово-посредническим организациям и так далее (но это - предмет для специальной дискуссии  в  этом  зале), точно так же, как не списывать задолженность по налогам с импорта, акцизному сбору.  То есть  данным  проектом  предлагается  меньший обкем    реструктуризации   и   списания,   чем   предлагается   в правительственном проекте. Это правда, но это - предмет дискуссии.

 

     Мы можем поставить на  голосование  и  принять  решение,  что списать все и всем. Но я эту идею не поддерживаю.

 

     Второе - о работе согласительной группы.  Да, все мы получили этот законопроект,  много  предложений  внесено.  Но,  опять-таки, уважаемые  депутаты,  давайте определимся с регламентом.  Как было договорено и как неоднократно об этом говорил и  Голова  Верховной Рады,  по  инициативе  которого  эта  согласительная  группа  была создана,  на второе чтение проекты готовит ведущая комиссия.  Если вы примите решение,  что проект готовит согласительная группа,  я, откровенно говоря,  возражать не буду,  потому что давить  сейчас, допустим,  на  меня  или  на  комиссию  авторитетом согласительной группы нельзя.  Мы  отвечаем  за  окончательную  редакцию  -  наша комиссия.

 

     Теперь третье.  Напомню депутату Терехину,  что наша комиссия не  снимала  этот  проект  с  рассмотрения.  Такого   решения   не принималось.  По  договоренности  с  вами мы отложили рассмотрение этого проекта на несколько дней.  Я тогда в очередной раз пошел на компромисс, добиваясь согласования позиций. Вот и все.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  це  дійсно  так,  тому  що це вирішувалося в сесійному залі.  Комісія на своєму засіданні  таких рішень  приймати  не  може,  вона  може  лише пропонувати.  А воля Верховної Ради,  і тільки її,  вирішувати, знімати чи не знімати з розгляду проект.

 

     Вікторе Івановичу,  спасибі,  сідайте  (Шум  у  залі).  Ще  є запитання?  Так,  ще записалося більш як  40  депутатів.  Чому  ви одразу з таким обуренням? (Шум у залі). Я розумію, що є Регламент, і процедури підготовки дотримано відповідно до Регламенту.  Це вже воля Верховної Ради. А говорити, що можна - не можна... Кожен може висловлювати свою думку! (Шум у залі).

 

     Є пропозиція додати ще 10 хвилин на запитання (Шум  у  залі). Немає заперечень? Отже, продовжуємо ще на 10 хвилин.

 

     Депутат Череп. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,  голова  Комісії  Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного   розвитку   регіонів (Білопільський виборчий округ,  Сумська область). Шановний Вікторе Івановичу!  Декілька  місяців  тому  уряд  прийняв   рішення   про ліквідацію  системи взаємозаліку між підприємствами і галузями.  Я хотів би знати вашу думку і ваше ставлення  до  цього  рішення  як голови Комісії з питань фінансів.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І. Действительно, это очень важный вопрос. По мнению ряда  экспертов   запрет   взаимозачетов   привел   к   увеличению задолженности перед бюджетом.  Но окончательный ответ мы вам дадим после того,  как комиссия специально изучит этот вопрос  и  внесет свои предложения. Я думаю, что это действительно так.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чернявський.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.   Шановний   Вікторе   Івановичу,  ви  даєте обгрунтовані відповіді на всі запитання і зробили хорошу доповідь, я  вважаю.  Але в деяких депутатів закрався сумнів з того приводу, що мова йде про відстрочення всіх заборгованостей - і по кредитах, і по податках.  Я хотів би, щоб ви уточнили для моїх колег саме це питання - про відстрочення яких платежів іде мова?

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, что касается проекта, то речь идет   только   о  реструктуризации  задолженностей  по  налоговым платежам в бюджет и целевые фонды. И в то же самое время речь идет о  списании,  как  я  уже сказал,  только штрафных санкций и пени. Никоим образом этот проект не затрагивает  взаимные  задолженности предприятий и задолженность по кредитам.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, так?

 

     Депутат Чурута. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий  округ, Луганська область). Прошу передать слово Анатолию Ягоферову.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Артемівський  виборчий  округ, Луганська   область).   Уважаемый   Александр  Александрович,  вся проблема заключается в том,  что наша комиссия сегодня практически не  в  состоянии  работать  и  она  не рассматривает те проблемные вопросы,  которые у нас имеются. Мы все время заседаем в пленарном режиме.  Если  получаешь  в сутки там страниц сто документов,  то, конечно,  прочитать их практически  не  представляется  возможным. Поэтому  Виктор  Иванович  собирает  комиссию в перерыве,  в любое другое время,  на заседании  присутствуют  случайные  люди  и  как всегда   с   сырыми   или  непродуманными,  или  неподготовленными документами,  то есть  получил  их  на  руки  и  давай  сейчас  же обсуждать.

 

     Я считаю,  что  вам надо обратить на это внимание и несколько изменить  практику  нашей  работы,  потому  что   дальше   мы   не продвинемся. Это с одной стороны.

 

     А с  другой  стороны,  Сергей  Анатольевич Терехин прав.  Тот документ,  который роздан сегодня, нужно обязательно рассмотреть и увязать с этим. Дело в том, что вот этим законом, этим решением мы не достигаем цели. Я и Виктору Ивановичу говорил, что так работать нельзя.  Он мне ответил:  "А вы знаете,  что наша комиссия крупных ошибок не делала".  Не делала,  а экономики нет, бюджета нет. Если мы  согласились  рассмотреть  новое законодательство,  то его надо рассмотреть.

 

     Если взять только один Закон  о  налоге  на  прибыль,  проект которого  нам роздали,  то чтобы его прочитать,  надо быть большим специалистом,  а чтобы принять решение,  надо еще больше  времени. Поэтому я считаю,  Виктор Иванович, что сегодня рассматривать этот законопроект нельзя,  надо посмотреть еще те предложения,  которые есть по платежам, и все станет на свои места.

 

     ГОЛОВА. Відповідаю на ваші зауваження, Анатолію Миколайовичу. Якщо у  вас  є  конкретні  пропозиції  щодо  вдосконалення  роботи комісій,  у тому числі банківської, вносьте їх, будемо розглядати. Я іншого просто не бачу, тому що не від мене одного залежить це, а від депутатів,  які працюють в цій комісії,  від вас у тому числі. Тому...  (Шум у залі).  А що ви пропонуєте?  А чому  я  читаю  їх, Анатолію Миколайовичу, всі документи?

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  напоминаю,  что обсуждаемый сегодня законопроект роздан вам еще в декабре.  И я  полагаю,  что депутат Ягоферов имел достаточно времени, чтобы его прочитать.

 

     Что касается  жалоб  на  организацию  работы  комиссии,  то я просто попрошу уважаемых депутатов посмотреть в повестку дня  этой и  прошлой  недели.  Три закона,  по представлению нашей комиссии, приняты во вторник,  вчера - два  сложнейших  закона.  Итого  пять окончательно  принятых на этой неделе.  То есть как бы там ни было (те депутаты,  которые работают в комиссии,  если нужно, выступят, да,  собственно,  вы  все  это видите),  комиссия как раз работает эффективно.  И  я  благодарен  тем  депутатам,  которые  все   это обеспечивают. Это же не я делаю, а депутаты, которые работают.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лупаков.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член  Комісії  Верховної Ради України з питань оборони  і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий   округ, Чернівецька область). Дякую. Прошу передати слово депутату Кияку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КИЯК Т.Р.,  член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий  округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Пане Суслов,  чернівецька депутація вважає,  що подані проекти треба узгодити,  так просто  голосувати  за  кожний окремо взятий, включаючи і ваш, не варто.

 

     Але ось  конкретна  ситуація,  вона  стосується  даної  теми. Чернівецьке  акціонерне  товариство  "Мальва"  ,  як  і  більшість підприємств,  не працює.  Щоб розрахуватися хоча б за енергоносії, воно купує вексель у Хмельницької  атомної  електростанції,  і  11 січня   здає  його  на  реєстрацію  в  регіональне  представництво Національного банку.  Але воно відмовилося  приймати,  оскільки  в останні  дні  грудня  Національний  банк  заборонив такі вексельні операції.  Урядова інформація  ж  про  це  надійшла  в  "Урядовому кур'єрі"  лише  13 січня.  У суді розвели руками - підприємство не винне. Як вийти з цієї колізії? Будь ласка.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемый депутат  Кияк,  проблема,  которую  вы подняли,  к сожалению,  не относится к тому законопроекту, который мы обсуждаем.  Я  предлагаю  ее  обсудить  в  рабочем  порядке,  в комиссии. У нас есть информация по этому вопросу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Квятковський. Немає його.

 

     Депутат Осадчук. Немає. Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Iвано-Франківська область). Пане  голово  комісії,  мене  цікавить  така  річ.  Розумієте,  до законів,  які тут приймаються,  потім ми,  на жаль,  повертаємося, вносимо зміни, доповнення, і це не сприяє стабілізації в правовому плані і в проведенні наших реформ.  Чи не вважаєте ви,  що доречно було б урядовий проект разом із вашим розглянути, тому що ми знову матимемо суперечності і,  крім того, буде витрачено багато часу на обговорення, і ми не приймемо ефективного рішення.

 

     СУСЛОВ В.I.  Я  считаю  этот  вопрос  принципиально   важным. Обращаю  ваше внимание на то,  что мы согласовываем эти проекты на протяжении двух месяцев,  начиная с декабря прошлого года.  И если нам это не удалось до сих пор, то только, видимо, по тем причинам, которые уже становятся непреодолимыми.

 

     Поэтому нам можно и нужно определиться. Ну, не проголосуем мы этот проект, будем работать и дальше над правительственным. Но все это  вопрос  времени.  Мы  не  случайно  роздали  вам   данные   о катастрофическом   нарастании   задолженностей  предприятий  перед бюджетом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Зачосов.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Нахімовський виборчий округ, м.Севастополь). Прошу передать слово депутату Радченко.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ,  Чернігівська область). Дякую. Шановний Вікторе Iвановичу! Взагалі я не поділяю ваших підходів до реструктуризації боргів.  До вирішення цього питання ви  підходите дуже  вузько  і загально.  Усі суб'єкти підприємницької діяльності працюють в рівних умовах,  тому правила гри повинні бути одні  для всіх.  Якщо  одним  підприємствам ми списуємо заборгованість перед бюджетом,  а інші належним чином  виконують  свої  зобов'язання  і належним чином дотримуються платіжної дисципліни, то в такому разі такі суб'єкти  підприємницької  діяльності  повинні  користуватися якимись пільгами.

 

     Два дні  тому ми прийняли Закон про систему оподаткування,  і одним  із  принципів,   а   точніше   першим   принципом   системи оподаткування    ми   визнали   принцип   стимулювання   суб'єктів підприємницької діяльності у  товаровиробництві.  У  такому  разі, якщо  ми  будемо реструктуризувати борги суб'єктів підприємницької діяльності, які неналежним чином виконують свої зобов'язання перед бюджетом,  то  ті,  що  виконують  належним чином ці зобов'язання, повинні  мати  пільги,  а  саме:  або   користуватися   пільговими кредитами,  або  щодо них знижувати ставку оподаткування прибутку. Iншого не дано.

 

     СУСЛОВ В.I.  Действительно,  этот проект нацелен на поддержку именно  товаропроизводителя,  о  чем  я уже говорил.  Что касается специальных льгот  по  отношению  к  тем,  кто  смог  своевременно платить  налоги,  то этот вопрос можно обсуждать специально.  Но в данном случае,  если решение будет принято,  аккуратный плательщик никак наказан не будет и ничего не потеряет.

 

     Вопрос льгот  по налогообложению и так далее - это не предмет этотого закона.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Iвановичу, останнє запитання, хоч воно вже за межами  виділеного  часу.  Я  його  ставив минулого разу,  кали ви доповідали про  це.  Чи  немає  тут  загрози  вимивання  коштів  з місцевого  бюджету?  Як  вийти  з  цієї  ситуації і якою мірою тут захищено місцевий бюджет?  Або наскільки він піддається впливу цих норм?

 

     СУСЛОВ В.I.  Александр Александрович, надо исходить из общего принципа.  В данном  случае  он  следующий.  Независимо  от  того, сколько  этих  задолженностей уже накоплено,  реальная возможность предприятий платить не увеличится и  не  уменьшится  при  списании этих  задолженностей.  Таким  образом,  и государственный бюджет и местные бюджеты,  если мы даже примем решение, ничего не потеряют. Если бы мы с вами обеспечили хотя бы текущие платежи - те, которые должны платиться после списания,  уже это было бы большим успехом. А    если    мы    сможем    реально    обеспечить    платежи   по реструктуризированным долгам, то это будет успехом вдвойне.

 

     Поэтому таких опасений я не разделяю. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Віктор Лаврентійович Мусіяка робить інформацію.

 

     МУСІЯКА В.Л..  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Я хочу передусім нагадати  вам  про  те,  що  погоджувальна  група представників  депутатських груп і фракцій була створена з волі їх керівників, за їх ініціативою і за розпорядженням Голови Верховної Ради.  Статус  цієї  групи  зовсім  не юридичний.  Це не тимчасова спеціальна комісія по опрацюванню  тих  чи  інших  законопроектів. Вона  була створена для того,  щоб зняти розбіжності між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів в підходах, які не дозволяють прийняти в першому читанні законопроекти, які входять до так званого пакету законопроектів,  поданого Кабінетом Міністрів.  Тобто  ми  повинні довести  проекти  до  стадії,  коли  їх  можна  прийняти в першому читанні.

 

     До другого  читання,   звичайно,   готує   ці   законопроекти спеціальна комісія, яку очолює Віктор Іванович Суслов. Тому я дещо здивований тим, як він оригінально сказав, що готує ця наша група, а до другого читання повинна все-таки готувати спеціальна комісія.

 

     Ми ж домовилися (я про це вже вам говорив,  це було на нараді керівників фракцій і груп, на засіданні голів комісій), що подаємо вже погоджений з Кабінетом Міністрів варіант. Причому ми це робимо так  (ви  вже  побачили):  даємо  той  варіант,  який   був   (для наочності),  і другий,  повністю погоджений, Віктору Івановичу для внесення в таблицю,  яку готує його комісія  до  другого  читання. Готує  його  комісія,  не  ми!  Комісія  опрацьовує  ці пропозиції погоджувальної групи, як усі інші пропозиції.

 

     Це - загальні положення. А що стосується цього законопроекту, то  ми стільки разів натикаємося на одне й те саме!  Проект закону про платежі тиждень тому передано в цю комісію і роздано  вам.  Ми всі так вважали, і зараз у погоджувальній групі так вважаємо, що в нас особливий режим, ми праюємо інтенсивніше, готуючи документи до першого   читання.   Після   першого   читання   документ  іде  на доопрацювання в комісію,  яка теж у посиленому режимі працює. І ми вважаємо,  що  комісія повинна працювати над цими законопроектами. Це не є наша воля, обов'язкова для них, ми надаємо їм матеріал.

 

     Інакше я взагалі не бачу перспектив нашої роботи в цій групі. Якщо ми працюємо і готуємо документи до першого читання, потім іде перше читання,  а  до  другого  законопроекти  не  готуються  або, скажімо,   замість  законопроекту  про  платежі,  над  яким  треба працювати,  весь час він у нас йде,  підпирає цю  реструктуризацію декілька разів і знову той зникає... Чи над ним важко працювати? Я розумію,  він нелегкий.  Так тоді треба просто визначити  реальний термін  і  працювати  над  ним.  Я так розумію.  Навіть комісія не збирається  днями  для  того,   щоб   розглядати   цей   та   інші законопроекти.

 

     Отже, якщо  ми  працюємо,  то  давайте  працювати злагоджено. Матеріали йдуть.  Чи нам не треба засідати в цій  комісії?  Гадаю, якщо  ми  погоджуємо варіанти і вони йдуть на перше читання і воно проходить,  то  потрібно  готувати  цей  законопроект  до  другого читання.

 

     Щодо цього  проекту.  Скільки вже можна говорити про платежі? Тут   -   весь   механізм.   Платежі   реструктуризуються,    вони ліквідуються,  а  потім знову нагромаджуються.  Якщо не буде цього механізму...  Я не знаю.  Тоді давайте приймемо  рішення.  Ми  всі працюємо на грані можливостей.  Я це кажу зовсім не для того,  щоб "поплакатися в жилетку".  Ми в комісії працюємо і раптом бачимо  в порядку денному, що вся ця робота ігнорується. То давайте приймемо рішення:  чи взагалі припинити її, чи якимось іншим чином виходити зі становища, що склалося.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати!   Я   прошу   хвилину  уваги.  Ви пригадуєте, як ці питання переносилися. Питання, про яке доповідав сьогодні  Віктор Іванович Суслов,  було внесено до порядку денного за наполяганням депутатів.  Воно було підготовлено ще в  грудні  і мало  розглядатися  на  минулому  пленарному тижні.  Але з'явилася можливість розглянути ці питання в комплексі,  починаючи з проекту Закону  про  платежі,  щоб  можна  було виходячи з реального стану підготовки  цього  проекту   вирішити:   якщо   ці   законопроекти вмонтовуються в Закон про платежі, то ми, розглянувши його проект, остаточно  вирішуємо  проблему,   і   тоді   проект   Закону   про реструктуризацію не розглядається.  І,  скажімо, проект закону про Криворіжсталь теж  не  розглядається,  оскільки  охоплюється  тими законами.  Одначе і сьогодні ми проголосували за те,  щоб на цьому тижні розглянути дане питання.

 

     Сьогодні ми маємо розглядати  питання  про  реструктуризацію. Проект  Закону  про  платежі  ще  не надійшов на розгляд Верховної Ради.  Як тут діяти?  Я розумію,  є тривога і з боку уряду. Про це сьогодні  говорив  Віктор  Михайлович  Пинзеник.  Говорив про це і Віктор Лаврентійович Мусіяка,  який  працює  в  робочій  групі.  І вибачте,  це не погоджувальна,  а робоча група.  Крім того,  яка б група не опрацьовувала попередній  документ,  до  першого  читання мають  бути висновки профільної комісії.  Це вимога Регламенту.  І тому так чи інакше комісія Суслова повинна розглядати це питання і дати свої висновки.

 

     Сьогодні висновків  щодо  проекту  того  закону  немає,  отже розглядати його не можна.  Але тут є ще одна обставина. У вівторок Валерій  Іванович  Череп,  Олександр  Михайлович  Кожушко,  Віктор Іванович Суслов і кілька інших депутатів, зокрема Гуров, працювали майже  цілий день з керівництвом Українського союзу промисловців і підприємців.  Вони  аналізували   весь   хід   підготовки   пакету законопроектів.  Вони  наполягали  на прийнятті проекту Закону про реструктуризацію. У ньому промисловці найперше заінтересовані.

 

     Якщо ми розблокуємо платежі,  скажімо,  лише на  два  місяці, маючи на увазі,  що картотека наростатиме і знову це заблокується, то ми за цей час підготуємо проект Закону про платежі в  комплексі і  він  підхопить цю всію ідею і вбере в себе всі норми Закону про реструктуризацію. Тим більше, що це разова норма.

 

     Я не міг нічого іншого запропонувати.  Власне, у мене і права такого немає - це питання внесено до порядку денного. Ми підходимо зараз до розгляду даного питання.

 

     Мені здається,  що зараз треба було б визначитися в принципі: чи ми все-таки розглядаємо це питання,  маючи на увазі,  що робота над проектом  Закону  про  платежі  продовжиться  і,  скажімо,  на наступному  тижні  ми  його  розглядаємо,  чи  починаємо  спочатку розгляд проекту Закону про платежі і не розглядаємо цього питання?

 

     Але ще  раз  кажу:  підприємства  сьогодні  стоять,   платежі заблоковані,  і  кожен  день  зволікання з прийняттям цього закону працює проти економіки,  а отже,  проти всіх!  (Шум  у  залі).  Ну зачекайте.  Виступите,  звичайно.  Я  зобов'язаний  розповісти про колізію,  яка виникла довкола  цих  документів,  тому  що  не  всі знають... (Шум у залі). Я прошу, не галасуйте.

 

     Ось така колізія.  16 депутатів записалися на виступ,  тому я пропонував би  і  цієї  теми  торкнутися,  і  по  суті  розглянути питання.  Є  пропозиція  до  14  години  прийняти  рішення з цього приводу.

 

     Депутат Ратушний. Депутат Моцпан. Депутат Жовтяк.

 

     Депутат Масенко. За ним - депутат Ярошинський.

 

     МАСЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу,   шановні депутати!   Сам   по  собі  крок  до  реструктуризації  податкових зобов'язань  -  виправданий  захід,  спрямований   на   поліпшення становища  товаровиробників.  Але  давайте  подивимося  в суть,  у корінь.  Чи вирішимо ми основне питання -  розблокування  рахунків товаровиробників?   На  мою  думку,  ніяк  не  вирішимо,  тому  що реструктуризація і списання здійснюватимуться тільки за станом  на 1  вересня  1996  року.  Тим часом уже після 1 вересня там стільки нагромадилося несплачених платежів,  що рахунки ті фактично так  і залишаться  заблокованими.  І  якщо списувати цю заборгованість по платежах  до  бюджету,  то  тут  також  елемент   несправедливості спрацьовує (я вже в попередньому виступі про це говорив),  тому що той,  хто намагався сплатити податки і знаходив для  цього  кошти, той  залишиться  знову  в гіршому становищі.  Тут зовсім немає ось такого елементу справедливості,  і тому я не можу погодитися з цим положенням.

 

     З огляду  на  це  було б правильно пункт 5.2 із законопроекту вилучити.  Чому ніхто не згадав чи не  помітив,  що  мною  внесено письмові пропозиції до даного законопроекту. Я і шановного Віктора Івановича,  і  Олександра  Олександровича  попросив  би   все-таки подивитися і, може, хоча б деякі мої пропозиції врахувати.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  якісь  пропозиції ви зараз вносьте, а решту - до другого читання.

 

     Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.  Я й пропоную,  щоб суми податкових  зобов'язань списувалися    за    станом    на    31   грудня   1996   року   і реструктуризовувалися.  Інакше не буде вирішено,  я ще  раз  кажу, основне   питання,   яке   мало   б   вирішитися  цим  законом,  - розблокування рахунків товаровиробників.  А після  1  вересня  вже нагромадилися дуже великі суми.

 

     І виходячи  з  того,  про  що  я  вже сказав,  слід скасувати штрафні санкції,  застосовані податковими інспекціями до платників податків, якими було допущено порушення податкового законодавства. Тому що знову ж таки несправедливо - у кого  перевірки  пройшли  і було виявлено порушення,  до тих штрафні санкції було застосовано, а в кого таких перевірок не було,  ті тепер можуть сказати: "Та ми помилилися". І з них, як кажуть, як з гуски вода.

 

     Я вважаю, що це нерозумно, тут немає елементу справедливості. Якби були враховані ці  пропозиції,  то  хоча  законопроект  і  не зовсім досконалий, можна було б за нього проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  депутат  Пилипчук  від фракції.  За ним - депутат Ярошинський.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  Шановні  колеги!  Коли  в  Радянському Союзі починалась інфляція, у кінці 80 років було застосовано механізми індексації - адміністративні   важелі  впливу  на  економіку.  Була  павловська індексація,  горбачовська, пам'ятаєте? І ось коли це почала робити наша  Верховна  Рада,  то  до  складу  антиінфляційної концепції я пропонував включити такий механізм:  не можна  індексувати  вклади населення,  треба захистити їх ринковим методом - підняти облікову ставку по депозитах.  Якщо інфляція сягає 10  відсотків,  то  слід встановити облікову ставку по депозитах у розмірі 12 відсотків,  і таким чином було б захищено вклади і проценти йшли б на вклади. То були  б  реальні  гроші,  і наша економіка на сьогоднішній день не вимила б ні оборотних коштів у підприємств, ні вкладів населення.

 

     Але тоді відмахнулися від  тої  ідеї,  бо,  мовляв,  Пилипчук пропонує щось таке надзвичайне,  чого ніхто не розуміє.  А тепер у зв'язку з цим я скажу так:  те,  що  пропонується  і  в  урядовому проекті,  і  в  проекті  Суслова,-  це  теж  аміністративні методи вирішення проблеми, точніше зняття наслідків невирішеної проблеми. Бо  якщо  ми  нині  проведемо цю реструктуризацію,  то проблема не зникне.  Через   півроку   знову   наростуть   борги   і   боргові зобов'язання.

 

     Я пропоную   запровадити  ринковий  механізм  вирішення  цієї проблеми.  На сьогоднішній день борги  не  мають  свого  правового статусу  і  не обертаються,  тобто вони є омертвленими грошима.  І сьогодні,  з одного боку,  йде інфляція і,  отже,  нібито забагато грошей в обігу,  а з другого боку,  їх в обігу не вистачає,  як не вистачає і кредитних ресурсів.  Розв'язати цю проблему можна, якщо всю  цю  суму  боргів  пустити  як  платіжні  засоби,  надавши  їм правового  статусу  і   оформивши   їх   векселями   і   борговими зобов'язаннями.

 

     Перша ембріональна     форма    векселів    запроваджена    в електроенергетиці.  Це,  так би мовити,  "електричні" гроші. Але в державі   не  може  бути  "металургійних"  грошей,  "електричних", "газових" і так далі.  І я вважаю,  що  проблема  подолання  кризи платежів   в   Україні   протягом  трьох  років  комісією  Суслова недоопрацьована.  Нам пропонується сурогат, пропонується паліатив. Для  того  щоб вирішити проблему,  треба надати векселям правового статусу  обов'язкового   платіжного   документа,   який   суб'єкти господарської діяльності могли б закладати,  продавати,  брати під них гроші в комерційних банках і так далі.

 

     На сьогоднішній  день  у  банківській  системі  не   вистачає кредитних   ресурсів   для   того,   щоб   профінансувати  народне господарство.  І не- зважаючи на те,  що Національний банк  знижує облікову  ставку  по  кредитах,  ставки  по кредитах у комерційних банках тримаються високі.

 

     Про що це свідчить?  Це  свідчить  про  те,  що  еластичність попиту  на  кредитні ресурси є недостатньою.  Водночас банки,  щоб убезпечити себе від ризикових операцій, починають купувати боргові зобов'язання  держави,  за  якими  мають 80 процентів гарантованих річних і - ніякого ризику.  I тим самим вимивають кредитні ресурси з  обігу  в  державі.  У  зв'язку  з  цим  пропонується комплексно розв'язати цю проблему, а саме:

 

     Запустити в обіг цінні папери,  такі як боргові  зобов'язання уряду,  бони,  цінні папери, під які в населення буде акумульовано кошти на фінансування дефіциту  бюджету.  При  цьому  вивільниться частина  коштів,  які є в банках.  Вони підуть на кредитні ресурси під фінансування народного господарства, у зв'язку з чим ставка по цих  кредитах  впаде.  I  якщо  ми  запустимо механізм вексельного обігу,  узаконимо його (хоча це може  зробити  і  Президент  своїм указом,  і Кабінет Міністрів своєю постановою затвердити положення про обіг векселів і  надання  їм  правового  статусу)  ,  то  нам, Верховній  Раді,  треба  прийняти  лише два рядки про те,  що це є юридичний документ, який повинен прийматися всіма установами. Тоді це буде складовою частиною розв'язання проблеми платежів,  запуску виробництва, і цього буде досягнуто ринковими методами.

 

     Методи, запропоновані сьогодні і комісією Суслова,  і урядом, не  відповідають потребам життя і не вирішать проблему.  Вони лише відтягнуть вирішення на деякий  час,  і  тоді  ця  проблема  знову постане з новою гостротою.

 

     Через те  я  просив би займатися на паліативами,  не гасінням наслідків, а грунтовним вивченням причин виникнення цієї проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Анісімов  від  фракції.  За  ним  - депутат Альошин.

 

     АНIСIМОВ Л.О.,   голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька  область). Уважаемые народные депутаты!  Уважаемый Александр Александрович! В этом зале, конечно, можно спорить до бесконечности, но дело в том, что факт уже свершился.  И если некоторым сегодня хочется отстоять свою позицию,  что надо докапываться до глубинных причин нынешнего состояния нашей экономики, то с этим тоже можно согласиться.

 

     Я, в принципе,  поддерживаю предложение, которое внес товарищ Суслов.   Если  мы  начнем  привязываться  к  общему,  глобальному законопроекту,  который внесен  в  этот  зал,  значит  затянем  на неопределенное  время решение этой проблемы.  Давайте не забывать, что заканчивается февраль.  Разговор о платежах и реструктуризации долгов идет в этом зале уже на протяжении трех месяцев.  Последние события на экономическом и политическом  поле  Украины  говорят  о том,  что это решение надо принимать сегодня.  Позавчера состоялся скезд металлургов,  который акцентировал внимание на том,  что эта отрасль, в которой сегодня еще чуть-чуть теплится дыхание, и то не на всех 14  металлургических  заводах,  практически  приостановила свой бег.

 

     При рассмотрении    проекта    Государственного   бюджета   в материалах,  которые нам давались в связи с этим,  вы видели,  что половину  всех  поступлений  в  Государственный бюджет должны дать металлургический и  химический  комплексы,  а  вторую  половину  - агропромышленный комплекс (о чем мы говорили буквально час назад).

 

     Поэтому я предлагаю,  чтобы народные депутаты сегодня приняли решение о списании и реструктуризации долгов.

 

     Если произвести   списание   долгов,   которые    накопились, заработает ли промышленность?  Конечно,  не заработает, потому что основной тромб в экономике - это отсутствие оборотных средств. Они вымыты инфляционными процессами в 1992-1996 годах.  В частности, в 1993 году инфляция составляла более 10 тысяч  процентов.  Конечно, они  не  пополнены,  и поэтому экономика не начнет дышать.  Но это будет хоть шаг к тому,  чтобы над  руководителями  предприятий  не висел этот дамоклов меч.

 

     Я согласен с предложениями,  которые здесь прозвучали,  чтобы реструктуризировать и списывать долги по  состоянию  на  1  января 1997   года.   Нельзя   это   оставлять,  будем  так  говорить,  в неокончившемся году.  Надо, действительно, подвести итог и сделать это по состоянию на 1 января 1997 года.

 

     Есть определенные различия между тем,  что предлагает Кабинет Министров,  и тем,  что предлагает комиссия Суслова.  Если Кабинет Министров   сегодня   считает,   что  следует  за  1995-1996  годы прореструктуризировать и те пени и штрафы,  которые  накручены  на эти  долги,  то,  думаю,  сегодня  нельзя  воспринимать это один к одному.  Комиссия предлагает пени и штрафы,  которые  образовались частично    не   по   вине   производств   и   предприятий,   тоже реструктуризировать и списать.

 

     Второй момент,  о котором говорил  Виктор  Лаврентьевич.  Да, Виктор  Лаврентьевич,  можно  соглашаться с тем,  что было сказано вами от имени комиссии,  которая работает.  Но для того,  чтобы мы сегодня  не  застряли  в  этом  вопросе,  -  разрывая  платежи  на территории Украины и реструктуризируя долги,  я предлагаю в  одном из   пунктов   постановления   записать:  "Запретить  безакцептное списание долгов всем субкектам,  кроме как по решению арбитражного суда, до принятия Закона о платежах на территории Украины". Из-под действия этой нормы можно вывести  сегодня  только  энергетический комплекс,   потому   что   нынешний  энергетический  кризис  может полностью положить  эту  отрасль,  от  которой  зависит  буквально каждый регион и каждый живущий на территории Украины.

 

     Видимо, можно и поспорить с моим предложением.  Возможно, что выступающие будут его еще шлифовать,  но это будет  одной  из  тех мер,  которую  надо  рассмотреть.  Потому что сегодня безакцептное списание проводится по принципу,  кто и как может это преподнести, начиная   от  Национального  банка,  коммерческих  банков  и  всех остальных структур, которые имеются в нашем государстве.

 

     Заканчивая выступление,  хочу  сказать,  что  я   поддерживаю проект   закона,   внесенный  Комиссией  по  вопросам  финансов  и банковской  деятельности,  и  предлагаю  принять  предложенный  ею проект  постановления.  Нельзя  затягивать  решение этого вопроса, скоро наступит март.

 

     А что   касается   того,   что   я    предложил,    Александр Александрович,  то  в  постановляющей  части  (чтобы не было у нас боязни, что с 1 января 1997 года безакцептно начнут списывать кому вздумается)  следует  записать такое предостережение:  до принятия Закона о платежах только по  решению  арбитражного  суда  начинать списывать средства со счетов предприятий.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Альошин   Валерій   Борисович  від  фракції.  За  ним виступатиме депутат Череп від комісії.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Iндустріальний виборчий округ, Кіровоградська  область).  Шановні  колеги!  Не  так  давно   було озвучено   думку  про  те,  що  в  парламенті  необхідно  створити промислове лобі.  Я  думаю,  що  ті,  хто  озвучував  таку  думку, виходили  з  того,  що  аграрне  лобі в парламенті вже існує,  а з оформленням промислового лобі буде сформовано те ширше  лобі,  яке захищатиме   інтереси   товаровиробників.   Але  я  вважаю,  що  в парламенті має бути  ще  одне  лобі  -  бюджетне,  яке  захищатиме інтереси бюджету і всіх, хто фінансується з бюджету.

 

     I ось  якщо  розглянути ситуацію навколо двох законопроектів, то ми маємо якраз боротьбу різних підходів і різних концептуальних ідей.

 

     Доповідач Віктор Iванович Суслов не заперечує того факту,  що в законопроекті,  який він відстоює,  не вирішуються  в  комплексі проблеми  вільного  використання фінансових ресурсів підприємств і взагалі фінансового голоду підприємств.  Він правильно оцінює  той законопроект  як одноразовий акт,  який може дати полегшення,  але тільки на дуже короткий проміжок часу.

 

     Тим часом в урядовому законопроекті про платежі, який пройшов процедуру  певного  погодження в робочій групі,  питання ставиться більш комплексно.  І я  цю  комплексність  охарактеризував  би  як комплексність  батога  і пряника.  Тобто уряд пропонує і батіг,  і пряник.  Законопроект,  який відстоював голова  Комісії  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності,  дає  товаровиробникам  лише пряник, і в такій ситуації ми втрачаємо інтереси бюджету.

 

     У чому ж ці відмінності?

 

     Передусім немає  збігу  підходів  уряду  і  комісії  до  сум, механізму списання і реструктуризації заборгованості. Пропонуються різні суми, різні дати і відповідно різні результати для бюджету.

 

     Далі. У   законопроекті,   який   ми   аналізуємо   сьогодні, пропонується  вибірковий  підхід.  Тобто заборгованість по окремих податках ми можемо спростити чи списати,  чи реструктуризувати,  а по інших не маємо права цього робити.  Я думаю, що це неправильний підхід,  особливо з огляду на  те,  що  різні  підприємства  могли по-різному  здійснювати  сплату податків і в одних могла виникнути заборгованість по одних податках, в інших - по інших. Я вважаю, що тут  уряд  більш послідовний,  оскільки говорить про універсальний підхід,  про те,  що реструктуризації  чи  списанню  підлягає  вся податкова заборгованість.

 

     Нарешті, є   і  такий  підхід,  що  стосовно  одних  секторів економіки ми здійснюємо реструктуризацію,  стосовно інших - ні.  Я думаю,  що  це теж методологічно не виправдано.  Бо якщо ми фактом реструктуризації визнаємо,  що справді держава винна  в  тому,  що створилися   певні   умови  для  платіжної  кризи,  для  того  щоб нагромаджувалася  заборгованість,  то  такий  самий  універсальний підхід має бути і щодо списання тієї заборгованості.

 

     Ми довго  дискутували  щодо  того,  чи варто приймати окремий закон і чи можна взагалі це робити.  Якщо проаналізувати те,  що я сказав,  то  це  недоцільно,  тому  що все-таки має бути системний підхід, де є і позитив, і певна відповідальність.

 

     Давайте подумаємо  на  перспективу.  Якщо  ми  приймемо   цей законопроект,  який дає тільки пряник, то чи є у нас гаранії того, що ми приймемо й інше? А інше - це майнове забезпечення податкових зобов'язань.  Чи  згодиться  те  промислове  чи аграрне лобі,  яке декому хотілося  б  сформувати  саме  на  такі  механізми  захисту інтересів бюджету? Я в цьому аж ніяк не впевнений.

 

     Можна було б погодитися лише на таку схему прийняття окремого закону,  якщо він повністю збігається  з  тим,  що  відображено  в урядовому  законопроекті  про  платежі.  Це перше.  I друге - якщо умовою введення в дію цього закону є прийняття закону про плажеті. На це можна було б погоджуватися.

 

     У такій  ситуації  я  не хотів би,  щоб ми прийняли Закон про реструктуризацію заборгованості.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерій  Борисович  так,  мимохідь,  в   мою   грядку камінців  накидав  чимало.  Справді,  я  виступав на з'їзді УСПП і сказав про те,  що інтереси  промисловців  хтось  має  захищати  в парламенті.  Сказав  про  те,  що є тут аграрне лобі і воно чогось добивається.  Є  банківське  лобі.  Тому  треба,  щоб  і  інтереси промисловців  хтось  захищав.  Це  практика всіх парламентів.  Тут немає ніяких, так би мовити, застережень абощо.

 

     Тому якщо хочете підготувати законопроект про лобі від  вашої фракції - будь ласка, вносьте.

 

     Слово має   Череп   Валерій  Iванович  від  комісії.  За  ним виступатиме депутат Ємельянов.

 

     ЧЕРЕП В.I.  Колега Альошин каже про створення лобі,  я думаю, що  воно  в  парламенті є.  Наприклад,  я належу до цього лобі.  I будь-яка нормальна людина, яка вболіває за вітчизняне виробництво, сьогодні повинна входити в це лобі.

 

     А тепер по суті.  Я запитав Віктора Iвановича Суслова, як він ставиться до того,  що  ми  свого  часу  заборонили  взаємозаліки. Зверніть  увагу,  за  ці  сім  місяців  спад виробництва в Україні становить понад 8 відсотків.  Це факт.  Ситуація в лютому буде  не краща.

 

     Прийняття пакета   законів   з   питань   податкової  системи рухається повільно.  Бюджет на 1997 рік завис.  Заборгованість  по платежах  зростає і вже досягла близько 3,5 мільярда.  Це свідчить про те,  що  та  система,  яка  сьогодні  діє  у  виробництві,  не спрацьовує. Значить, її потрібно змінити. Ситуація загострюється.

 

     До речі,  сьогодні  колеги  Масенко і Радченко ставили слушне питання про  те,  як  бути  з  тими,  хто  сплатив  податки.  Наче несправедливо виходить:  одні сплатили,  а інші ні, і їм списують. Наведу  один  приклад.  Iз  14   величезних   підприємств   чорної металургії,   таких   як   "Запоріжсталь",  "Криворіжсталь"  тощо, сьогодні працюють рентабельно тільки чотири.

 

     Це підприємства,  які дають країні валюту,  це  підприємства, які повинні працювати рентабельно. Вони дають на економіку України дуже багато.  Але тільки чотири і тільки ті,  які мають експортний потенціал!  А решта - не можуть,  тому що їх продукція сьогодні не користується попитом,  на жаль.  I продукція не  є  ліквідною,  на жаль.

 

     Друге. Пропозиція   Володимира   Пилипчука   стосовно  такого платіжного засобу,  як вексель. Давайте ми на прикладі розглянемо. Завтра   скупили  через  векселі  борги  і  прийшов  до  керівника підприємства з векселем той,  хто тримає вексель на руках, і каже: давай, сплачуй. Чим? Бартером, товаром.

 

     Якщо сьогодні   взяти   цементну   промисловість   або  чорну металургію, то собівартість цементу в півтора раза вища за світові ціни. Так вийшло, так є. Це факт. Хіба той, хто прийде з векселем, купуватиме таку продукцію?  Він же купуватиме за світовими цінами, тобто 41 долар за тонну,  а не 67, як у нас. I метал купуватиме за 190 доларів,  а не за 220.  Який вексель?  Це та сама  удавка  для виробника, тільки назва буде інтелігентніша.

 

     Третє. Питання   взаємозаліку.  Я  вже  про  це  говорив.  Ви подивіться,   сьогодні   в   цілому   по   Україні    кредиторська заборгованість  сягає  46  мільярдів  гривень,  дебіторська  -  67 мільярдів,  а  бюджет  на  рік  -  37  мільярдів  гривень.   Тобто заборгованість  удвоє  перевищує  бюджет  країни на рік.  А ми все думаємо, зараховувати чи ні, робити реструктуризацію боргів чи ні.

 

     Я міг би навести дуже яскравий приклад по Києву, але часу для цього  немає.  Скажу  тільки,  що  бюджетні  організації  Києва не платять податки тільки тому,  що їм не  заплатили  з  бюджету  для оплати і так далі. Взаємозалік потрібен на сьогоднішній день.

 

     Картотека. Ідеться  про  перенесення  картотеки  неплатежів з банківської системи на підприємства. Це що, дитячі іграшки? Що, ми всі,  які ось тут сидимо,  не розуміємо, що від того, що картотека перейде,  як то кажуть,  "від дівчинки  в  банку  до  дівчинки  на підприємстві"  ,  проблему  вирішено  не буде?  Чи,  може,  окреме підприємство сьогодні спроможне вирішити  проблему  картотеки?  Не може цього бути.  Це можна вирішити тільки на рівні держави,  тому що сьогодні 80 відсотків підприємств лежачі, вони не працюють.

 

     Ось у Києві є завод "Арсенал",  на якому свого часу працювала 21  тисяча  робітників,  а  сьогодні - тільки 1,5 тисячі,  і ті не завантажені, не працюють. Яка картотека?

 

     Тому я сьогодні від імені  нашої  Комісії  з  питань  базових галузей просив би вас, перш ніж натиснути кнопку, подумати про те, що ми завтра у своїх округах будемо казати всім нашим  виборцям  і керівникам  підприємств,  які  не працюють,  тому що перебувають у скрутному становищі.

 

     Я пропоную сьогодні голосувати поіменно,  треба знати позицію кожного.  I  це,  мабуть,  буде  правильно.  Я  підтримую  проект, внесений комісією Суслова, і його пропозиції щодо реструктуризації заборгованості в нашому народному господарстві.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Від  фракції  виступає  депутат Єльяшкевич.  За ним - депутат Кожушко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Дніпровський виборчий округ, Херсонська  область).  Депутатская  группа  "Реформы".   Уважаемые коллеги!  Мне  и  просто,  и  сложно  выступать  по этому вопросу. Просто,  потому что я был инициатором выделения  в  представленном законопроекте   правительства   отдельной   статьи,   связанной  с реструктуризацией, в отдельный закон (я имею в виду законопроект о платежах).  Сложно,  потому что я прекрасно понимаю, что важнейшая проблема  налогообложения,  важнейшая  проблема   реструктуризации платежей  является  сейчас  обкектом  политических  игр  в  разных органах и ветвях власти.  То Премьер-министр уходит в  отпуск,  то Президент уходит в отпуск, то первый вицепремьер уходит в отпуск в то время,  когда  нет  бюджета,  нет  нормальных  налогов.  Только начинает нормально работать согласительная рабочая группа во главе с Мусиякой,  которая создана по распоряжению  Мороза,  как  в  это время,  несмотря  на то,  что уже есть готовый документ,  вносится нужный документ по реструктуризации.  Безусловно  нужный,  но  как отдельная часть,  которая,  к сожалению, обособлена от тех проблем платежей, которые не решены в комплексе.

 

     Я не  хотел  бы,   чтобы   налоги   переводились   в   разряд политических  игр.  Я  не хотел бы,  чтобы наши решения болезненно сказывались как на предприятиях,  так  и  на  бюджете.  Поэтому  я считаю  не совсем корректным предложение Виктора Ивановича Суслова и Валерия Ивановича Черепа голосовать поименно  по  тому  вопросу, котрый и так понятен.  Мы все за реструктуризацию долгов. Здесь, в зале,  нет ни одного человека, который не понимал бы того, что эту проблему надо решать.

 

     Вопрос состоит   в   следующем.   Мы  находим  общий  язык  с исполнительной властью,  находим общий язык внутри парламента  или не находим?  Вопрос,  который задал Виктор Лаврентьевич Мусияка, - "А зачем  нужна  тогда  согласительная  рабочая  группа?",  звучит сейчас   просто  риторически.  Поэтому  я  все-таки  предложил  бы подумать о наших решениях. Если есть возможность найти компромисс, а  мне  кажется,  что  она  сейчас  есть,  потому  что  сложнейший законопроект о платежах всетаки согласовали представители всех без исключения  депутатских групп и фракций,  которые входят в рабочую группу, то его нужно искать. И этот законопроект может быть принят в первом чтении.

 

     Я прекрасно  понимаю,  что  для  того чтобы одобрить проект в первом чтении и  потом  дорабатывать,  надо  решить  действительно серьезные  проблемы.  Я  прекрасно  понимаю проблемы,  связанные с деятельностью нашей Комиссии по  вопросам  финансов  и  банковской деятельности, которая вносит в сессионный зал практически половину всех законопроектов.  Тот режим  проведения  пленарных  заседаний, который   поддерживается  большинством  депутатов,  совершенно  не подходит для нашей комиссии.

 

     Да, так  сложилось,  что  мы  не  привели  в  соответствие  с Конституцией  структуры  нашего  парламента.  Есть комиссии,  не в обиду им будет сказано,  которые проводят один-два законопроекта в год,  а иногда и ни одного,  и есть комиссии, как наша по вопросам финансов и банковской деятельности,  которая загружена  работой  и просто не успевает в таком графике нормально функционировать.

 

     Я прекрасно   понимаю   то,  о  чем  здесь  говорил  Анатолий Николаевич   Ягоферов,   и   поэтому   обращаюсь   к    Александру Александровичу  Морозу с просьбой,  учитывая сложившуюся ситуацию, дать все-таки возможность согласовать  решения  рабочей  группы  и Комиссии  по  вопросам  финансов и банковской деятельности,  с тем чтобы мы окончательно решили эту проблему.

 

     Все за  реструктуризацию,  все  за  то,  что  долги,  которые являются        безнадежными,       действительно       необходимо реструктуризировать,  а штрафы и  пеню  списывать.  Но  мы  должны принимать это решение осознанно.  Да,  я хотел бы,  чтобы оно было принято еще в конце прошлого года,  до 1 января, до отчетной даты. Сегодня у нас новая отчетная дата - 1 апреля. У нас еще есть время договориться и работать.

 

     Если мы все будем уходить в отпуска или  в  сессионное  время уезжать  в  Мариуполь  для  встречи  с трудовыми коллективами,  то нормальных решений не примем. Давайте нормально работать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Тепер хоч  стало  зрозуміло,  для  чого  ви виступали.  Ще  раз  повторюю,  що  сесія  вирішила  розглядати це питання сьогодні. I що б я не робив - агітував, не агітував, це не має  значення,  тому  що  це рішення сесії.  А ви - член комісії і працюйте в комісії... Добре, добре.

 

     Депутат Кожушко. Потім - депутат Азаров.

 

     КОЖУШКО О.М.,  голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Когда  у нас рассматривается чисто хозяйственный вопрос, то,  к сожалению,  на трибуне появляются люди,  которые учат,  как надо заниматься экономикой,  хотя сами и гвоздя не забили. Но учат все время и  доучили  до  того,  что  мы  сейчас  из  процветающей страны...  Я  могу  сказать,  что сейчас в квартиру к людям стыдно зайти,  потому что дети поднимаются и  просят  хлеба,  картошки... Одну минутку! Не надо.

 

     Я хочу    вам    сказать,    кого    мы    хотим    защитить. Товаропроизводителя, который кормит этот зал. Финансовые круги нас не  кормят,  у  нас  деньги делаются по финансовым операциям.  Где делаются деньги? На кредитах. Они тоже не кормят. Я спрашиваю вас: мы  обязаны  защитить  товаропроизводителя,  который  еще каким-то образом поддерживает тлеющую жизнь большинства народа Украины, или нет? Пострадает ли от этого бюджет? Нет, не пострадает. Потому что мы в январе не долги,  о которых мы сейчас говорим, будем брать, а то, что положено было внести за этот месяц, но не внесли.

 

     Эта проблема  не сегодня возникла,  ее суть в том,  почему не внесли.  От   этого   ничего   не   изменится,   но   мы   оставим товаропроизводителю вот эти долги с тем расчетом, чтобы не сдирать с него еще и пеню,  и проценты и тому  подобное.  Не  надо  нашего товаропроизводителя заганять в угол и уничтожать! А система сейчас работает на то,  чтобы уничтожить товаропроизводителя как на селе, так и в промышленности.

 

     Я предлагаю  проект  комиссии Суслова проголосовать поименно. Не надо  бояться,  поезжайте  в  свой  округ  и  повстречайтесь  с директорами.  Но  вы  не идете на встречу с ними,  а идут те,  кто связан с ними и сам работал... (Шум у залi).

 

     Когда мне  реплики  бросают,  что  я   развалил,   то   прошу обратиться...  (Шум  у  залi).  Что я развалил?  Еще пока железная дорога держится,  вы это знаєте, а все другое развалилось. А там - 120 тысяч человек!

 

     Поэтому я   прошу,   чтобы   поименно.  Прошу  от  имени  тех руководителей,  которые еще финансируют нам зарплату и  еще  пекут нам   хлеб.   Прошу   поименно  проголосовать  и  поддержать  этот законопроект.  Это не мешает бюджету, стране, не будет убытков для бюджетной сферы.

 

     ГОЛОВА. Азаров Микола Янович. Будь ласка. За ним

- депутат Шевченко.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  У меня складывается такое впечатление,  что мы уже  за  три  года  бесконечное  количество раз рассматривали этот вопрос...

 

     Я вам напомню. Мы списали все долги 1994 года. Мы списали все долги 1995 года. Мы списали все долги... Нет, я вам рассказываю. А дальше я обкясню,  почему я это рассказываю.  Мы списали все долги 1996  года.  Кто же в этих условиях,  когда мы постоянно списываем долги,  причем огульно, все, не разбираясь, не вникая в результаты экономической деятельности предприятия,  будет платить налоги? Ну, задайте себе этот вопрос,  поставьте себя хоть на минутку на место товаропроизводителя, об интересах которого вы печетесь, и ответьте на этот вопрос сами.  Я думаю,  ответ  будет  однозначный.  Это  - первое.

 

     Второе. Я     неоднократно    приводил    цифры.    Бюджетная задолженность наших предприятий  составляет...  Вот  мы  запретили взаимозачеты   (тут   кто-то   задавал  об  этом  вопрос),  и  она увеличилась на полмиллиарда.  На 1 января 1997 года она составляла 1,3 миллиарда. Ну, спишем мы (я это условно говорю) ее в очередной раз. Но кредиторская задолженность наших предприятий составляет 65 миллиардов!   Улучшим   ли  мы  этим  финансовое  положение  наших предприятий, неужели мы арифметики не знаем? Нет, не улучшим, и не надо  себя  тешить,  и не надо бросать патетические лозунги и бить себя в грудь.  Да,  уважаемый  Александр  Михайлович  Кожушко,  мы нанесем ущерб бюджету (это я однозначно заявляю), потому что после каждого нашего обсуждения и после каждого  нашего  решения  падают доходы бюджета.

 

     Надо ли списывать безнадежную задолженность?  Да,  надо. Надо ли списывать ту задолженность,  которую невозможно заплатить?  Да, надо.  Но  надо  это  делать не таким образом,  как это нам сейчас предлагается.  Поэтому я считаю, что решение, которое подготовлено в  пакете  документов,  более  оптимально  и  позволит хоть что-то получить.

 

     Я сейчас разбираюсь в каждом случае недоимки  и  обнаруживаю, что да,  во многих случаях задолженность действительно относится к разряду безнадежных,  но в других случаях (и их достаточно  много) предприятия   могут  заплатить  по  своим  долгам  -  их  средства размещены на других счетах, в других банках, в других городах.

 

     Так спрашивается:  кто же ответит  по  долгам  бюджета  перед учителями,  врачами, пенсионерами? Ведь этих долгов - 4 миллиарда. Кто?  Может быть, мы эти долги тоже спишем? Сразу, одним решением? И те долги простим нерадивым хозяйственникам? И долги перед нашими пенсионерами простим?

 

     Я не боюсь поименного голосования.  Я буду голосовать  против этого   решения   и   своим  избирателям  обкясню,  почему  я  так проголосовал.  И  я  вас  призываю  ни  одно  решение,  касающееся бюджетных доходов и расходов, не принимать на веру, не принимать в пылу эмоций, а только после тщательного экономического анализа.

 

     Мы с вами скоро подступим к бюджету 1997 года,  и вы  увидете тот ужас,  который складывается с доходами бюджета. Поэтому каждое решение надо принимать чрезвычайно обдуманно (Шум у залi). Не надо шуметь, я же выкриков не боюсь, вы меня знаєте.

 

     Поэтому, уважаемые  народные  депутаты!  Я  всех  вас глубоко уважаю,  я  специально  бросил  все  свои  дела  и,   узнав,   что рассматривается  этот  вопрос  приехал  сюда...  (Шум  у залi).  Я понимаю,  что я неудачно высказался, но, тем не менее, у меня душа болит за бюджет.

 

     Я прошу вас не поддерживать это решение.

 

     ГОЛОВА. Слово має Шевченко Володимир Iванович від МДГ. За ним виступить Віктор Михайлович Пинзеник.

 

     ШЕВЧЕНКО В.I.,  член Комісії Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Макіївський-Центральний  виборчий   округ,   Донецька   область). Уважаемые  народные  депутаты!  Я  не могу не высказаться по этому вопросу. И, как здесь говорил мой коллега...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Я прошу,  Сергію Анатолійовичу,  не проводьте   там  окремої  дискусії.  У  нас  ніби  з  двох  трибун виступають: одна - там, друга - тут.

 

     ШЕВЧЕНКО В.I.  Говоря  словами  коллеги  Ельяшкевича,  мне  и просто,  и сложно говорить.  Просто,  потому что я понимаю, почему все это произошло, почему возник этот вопрос. И сложно, потому что надо  убедить  народных  депутатов  поддержать  тот проект закона, который  внесла  Комиссия  по  вопросам  финансов   и   банковской деятельности.

 

     Целесообразно ли  этот вопрос рассматривать?  Здесь ссылались на то, что надо рассматривать его только в рамках проекта Закона о платежах   на   территории   Украины,   а   еще  лучше  надо  было рассматривать в пакете,  с самого начала,  в  декабре.  Нас  здесь убеждали в том, что надо рассматривать только пакет законопроектов (их около  8-12)  и  ни  в  коем  случае  нельзя  рассматривать  и принимать законы по одному.

 

     И, как видите, через три месяца нас возвращают к той же идее, что ни в коем случае нельзя делать по одному шагу,  а  надо  сразу прыгнуть  и окунуться в стихию вместе взятых законов.  Возможно ли это?  Нет.  Обратите,  пожалуйста,  внимание на следующий  вопрос, который  сегодня  нам  предложен  в  певестке  дня.  Это  вопрос о реструктуризации  налоговых  обязательств  крупнейшего  в  Украине предприятия, а теперь уже консорциума - "Криворожсталь" .

 

     То есть  теперь  мы  будем  вынуждены  рассматривать вопрос о реструктуризации долгов  не  всех  вместе  взятых  предприятий,  а одного конкретного предприятия. При численности в 40 тысяч человек это предприятие не  может  уже  эффективно  работать  (теперь  уже больше, потому что присоединили коксохимзавод, ГОК и так далее).

 

     Какое у  меня  предложение?  Прежде  всего  я хочу разкяснить коллеге народному депутату Радченко, что одни и те же правила игры должны  быть для всех - и тех,  кто платил,  и тех,  кто не платил налоги.  Кто   анализировал   нынешнее   экономическое   положение предприятий,  тот  должен  был  увидеть,  что оно резко изменилось именно в период с 1 января 1994 года по декабрь 1995  года.  И  не будем наивными. Предложил бы по своей инициативе Кабинет Министров в Законе о платежах на территории  Украины  реструктуризацию  этих долгов  за  период  1994-1995  годов,  если  бы виновником было не государство?  Вина государства состоит в том,  что с  января  1994 года  по  декабрь  1995  года  было  принято два в корне ошибочных решения правительства.

 

     Первое - когда были отпущены цены на уголь.  И второе-  когда удерживалось   два   курса   валюты,   а  именно  когда  курс  для государственных предприятий составлял 12 тысяч,  а другой курс - в три   раза   больше  (неофициальный)  -  36.  Вот  в  этот  период (посмотрите  динамику  экономических  изменений)  все   прибыльные предприятия, нормально работающие, превратились в убыточные.

 

     Поэтому, уважаемые    народные   депутаты,   причина   не   в деятельности отдельных предприятий.  Более того,  когда первый раз этот  вопрос был внесен на сессию,  я подал на четырех листах свои замечания  в  Комиссию   по   вопросам   финансов   и   банковской деятельности.   В   них   я   конкретизировал   и  обосновал,  что реструктуризации  этих  долгов  подлежат  предприятия,  которые  в период  до  января  1994  года и на выходе 1995 года (за два года) перешли  из  разряда  прибыльных  в  разряд  убыточных   по   вине государства.

 

     Убедительно прошу  вас  принять  этот  законопроект  в первом чтении.  Мы  можем  еще  2-3  месяца  не  принимать   весь   пакет законопроектов.  А  принятием этого закона мы сделаем первый шал к тому,  чтобы предприятиям развязать руки. Пусть бы они хотя бы два месяца до принятия общего закона поработали свободно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Пинзеник  Віктор  Михайлович від Кабінету Міністрів.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України    (Південний виборчий    округ,   Львівська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Важко не погодитися  з думкою,  яку висловила Галина Федорівна Радченко.  Вона цілком має рацію,  що це несправедливе рішення щодо тих,  хто платив податки. Важко  не  погодитися  з  тими,  хто  згадав,  що  є  бюджет  і  є зобов'язання бюджету перед працівниками сфери,  які обслуговуються з   бюджету.   Але   звідки   виросла   проблема  реструктуризації заборгованості?  Уряд хоче наголосити:  він  не  вносить  окремого рішення  про  реструктуризацію і не мав наміру цього робити.  Уряд вносить це в пакеті!

 

     А проблема виникла з  такої  ситуації.  Сьогодні  у  десятків тисяч підприємств України є два шляхи: або банкрутства, або роботи "в тіні".  Які причини цього?  Кошти,  які  надходять  на  рахунок підприємства,  списуються на погашення заборгованності, тому що до рахунку  пред'явлено  десятки  вимог.  За  16  законами  є   право безакцептного списання заборгованості.  Тобто виробнича діяльність підприємства заблокована, її неможливо вести. Є клерк у банку, він визначає і списує будь-які надходження.

 

     Як викручуються з ціє.  ситуації підприємства?  У нас виникли легальні структури,  які беруть хабарі.  Є спеціальний український бізнес,  який  за  переведення платежів на оплату рахунків (щоб не списувати на рахунок клієнта) бере 10 відсотків плати. Це легальна форма  хабара.  Можна  знайти чимало структур,  які наживаються на цьому.

 

     Є інша форма роботи - в тіньовому режимі.  I третій шлях - це банкрутство.

 

     Проблема реструктуризації   виникла   з  проблеми  скасування картотеки.   Якщо   ми   не   скасуємо   картотеку,    то    ніяка реструктуризація  нічого  не дасть.  Завтра знову ж виникнуть такі самі претензії і почнеться списання без згоди власника.

 

     Якщо суб'єкт господарювання не управляє фінансами,  то він не управляє  нічим.  А  ми  ж  забрали у нього головне!  Тому ключове питання,  яке уряд хотів вирішити Законом про платежі, - скасувати картотеку.  А  куді  її  буде  перенесено?  Тут кажуь,  що її буде перенесено на рівень підприємства.  Та куди  завгодно!  Головне  - забрати  її з банку.  Якщо її забрати з банку,  то вже ніхто ні за якою вимогою не зможе безакцептно списати платежі.

 

     Але оскільки є податкові заборгованості і вони досить  великі

-  3,5  мільярда  до  пенсійного  фонду  і недоїмка по платежах до бюджету,  то треба вирішити проблему,  щоб  ці  платежі  знову  не заблокували  рахунки  підприємств.  Саме  для  того  щоб скасувати картотеку,  уряд пропонував реструктуризувати.  Тобто це не окрема проблема, вона є наслідком рішення про скасування картотеки.

 

     Крім того, нинішня система не є нормальною. Правильно говорив народний депутат Альошин, що є заходи відповідальності за несплату податків.  Ми  готові  піти на реструктуризацію,  але разом із тим уряд вважає за необхідне ввести чіткі правила відповідальності.

 

     У нас   було   багато   суперечок    із    приводу    судової відповідальності.   Ми  з  погоджувальною  комісією  знайшли  дуже розумні  компроміси.  Десять  фракцій  и  груп  різних  політичних поглядів знайшли економічно розумні рішення.  Якщо платник податку відніс документи про те,  що у нього є  податкова  заборгованість, суд  вирішує  цей  спір.  Який  може  бути спір,  якщо платник сам сказав,  що  має  борг,  якого  не  може  сплатити?  Що  тут  суду з'ясовувати? Це перший варіант.

 

     Другий варіант.  Податкова  інспекція  перевірила  і  виявила несплачену недоїмку.  Платнику дається 90 днів на оскарження,  він не оскаржив,  значить,  він погодився. Тоді відбувається безспірне списання.  Якщо оскаржив,  одразу починає діяти процедура судового рішення.   Це  компромісне  рішення  погоджено  з  усіма  десятьма фракціями і групами.

 

     I останнє. Шановні колеги, мені не зрозуміле одне: хіба питання  реструктуризації заборгованності перед бюджетом - це податкова проблема?  Чому це питання не вносить Комісія  з  питань бюджету?  Це бюджетна,  а не податкова проблема. Тому уряд просить не приймати сьогодні рішення,  яке нічого  не  вирішує,  а  тільки створює видимість вирішення. Слід прийняти комплексний пакет, який погоджено. Нехай комісія сьогодні його розглядає, завтра ми готові дати від уряду своїх представників, щоб виробити погоджений проект і прийняти пакет у цілому,  яким комплексно вирішується  проблема, головна проблема, заблоковується можливість безспірного, без згоди власника, списання коштів з рахунку.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку!  Депутат  Павловський  просить   30 секунд. Він записаний на виступ від комісії, але час уже вийшов.

 

     Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний головуючий,  шановні члени уряду, шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу на ту обставину, що всі, хто виступав, мають сенс і говорили правильно. Єдине, якщо узагальнити,  - не розставлено пріоритети й акценти і не виявлено, що ж є головним і першочерговим.

 

     Хочу сказати,  що  сьогодні  наша  промисловість  -  це  наче людина,  яка знепритомніла. Так ось, перш ніж встановити діагноз і почати  лікувати,  її треба привести до притомності.  Так і закон, який пропонує комісія Суслова.  Це якраз перший  захід,  який  дає можливість   трішечки   оживити   промисловість,  але  не  дає  їй можливості раціонально працювати.  А ось той пакет дає  можливість поліпшити це. I суперечності тут немає.

 

     I тому  я пропоную:  сьогодні прийняти те,  що внесла комісія Суслова,  і далі,  коли ми  приймемо  весь  пакет,  усе  ввійде  в нормальне  русло  і  суперечностей  не буде.  А сьогодні ми тільки граємося,  з'ясовуючи,  що є правильно,  раціонально і  так  далі. Прошу підтримати запропоновану мною схему (Шум у залi).

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги! Я розумію, що дискусія може бути безкінечною, і всі будуть у ній праві - одні, відстоюючи інтереси  бюджету,  другі  - свої інтереси як представники якогось виробництва, треті - певної галузі, четверті - економіки в цілому. Треба зіставити,  що тут загальне, а що часткове (Шум у залi). Так от,  загальні інтереси економіки потребували б розробки  програми, скажімо, виведення економіки з кризи абощо. А є інтереси часткові, і є документи,  які відбивають ці  інтереси.  I  сьогодні  з  того пакету, який треба, безперечно, приймати (я маю на увазі, що Закон про платежі - це комплексний документ)...  Є така думка:  якщо  ми приймемо   проект   у  першому  читанні,  а  на  наступному  тижні розглянемо  його  в  другому  читанні,  то,  може,  він  органічно впишеться у той закон і проблема зніметься.

 

     Тому, не   наполягаючи  на  будь-якому  варіанті,  а  всетаки поважаючи роботу депутатів, ставлю на голосування проект, внесений Комісією  з  питань фінансів і банківської діяльності.  А спочатку прошу визначитися, щоб його проголосувати поіменно. Голосуємо.

 

     "За" - 126. Рішення прийнято.

 

     Ставиться на  голосування  в  поіменному  режимі   пропозиція прийняти   в   першому  читанні  проект  Закону  про  списання  та реструктуризацію  податкових  зобов'язань  платників  податків  за станом  на  1 вересня 1996 року.  У першому читанні!  Ставиться на голосування.

 

     "За" - 174.

 

     Є пропозиція...   Одну   хвилиночку!   По   фракціях    можна опублікувати, але це не має значення.

 

     Я вношу  пропозицію  проголосувати доручення Комісії з питань фінансів і банківської діяльності на наступну середу,  не пізніше, внести проект Закону про платежі.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 286. Рішення прийнято.

 

     Не проголосовано пропозицію депутата Пилипчука. Повторіть її, будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  Я пропонував увесь цей вантаж заборгованості  і  омертвлених  грошей  пустити в оборот у вигляді вексельних платежів.  У зв'язку з чим  вношу  пропозицію  доручити уряду   оформити   всі  боргові  зобов'язання  векселями,  якщо  є безнадійні борги.  То є  поняття  дисконту.  Можливо,  вони  за  5 процентів  будуть  продані,  можливо,  за  15,  а  якщо доведеться реально продавати - тоді  не  можна  буде  ховатися  за  списання, намагатимуться підвищувати процент по боргах. Тобто дати доручення уряду оформити боргові зобов'язання по векселях.

 

     ГОЛОВА. Голосується протокольне доручення Кабінету  Міністрів про   реалізацію   пропозиції   Володимира  Пилипчука.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 147. Рішення прийнято.

 

     Депутат Анісімов просив  слова.  Хвилинку,  я  не  оголошував перерви. Будь ласка.

 

     АНIСIМОВ Л.О.    Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый Александр Александрович!  Я уже предлагал и  теперь  повторяю.  До принятия Закона о платежах (я не знаю, сколько это займет времени, мы определили, что до среды) надо "заборонити безакцептне списання заборгованості  по  платежах  з  рахунків  суб'єктів господарської діяльності, крім за рішенням арбітражних судів".

 

     ГОЛОВА. Пропозиція ця вносилася.  Я ставлю її на  голосування як проект постанови Верховної Ради. Будь ласка, прошу голосувати.

 

     "За" -176.

 

     Шановні депутати! Прошу уваги! Одну хвилинку, зараз підете на перерву.  Хвилинку!  Щоб не було  звинувачень  у  начебто  марному витраченні  часу,  нам  потрібно  було б дійти істини при розгляді цього питання.  Добре,  що різні думки збігаються. I тут правильно сказали   депутат   Павловський   та   інші,  що  не  було  жодної неправильної  думки.  Але  все  це  є   елементом   співвідношення загального й окремого.

 

     Тому я  просив  би  зважити  на це,  це нам зекономить час на наступному тижні під час  розгляду  проекту  Закону  про  платежі. Звертаюся  з проханням до всіх членів комісії серйозно підготувати цей документ до розгляду на засіданні Верховної Ради.

 

     Оголошується перерва до 16 години.