БЮЛЕТЕНЬ N 8

                   ЗАСІДАННЯ  ВОСЬМЕ

       с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.   12  л ю т о г о   1997  р о к у

                       10 година

 

        Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                         МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні  депутати і інші учасники

 засідання! Шановні радіослухачі!

      Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Будь ласка,

 не   гайте   часу.   Проводиться  поіменна  реєстрація.  Встигло

 зареєструватися 318 депутатів. Ранкове засідання відкривається.

      Про  депутатські запити. Я прошу вашої уваги, осікьки у нас

 накопичилось  їх  чимало. Чивюк Микола Васильович звертається до

 Президента  України  стосовно  забезпечення  реалізації положень

 Конституції   України  щодо  сплат  оплати  праці  і  пенсійного

 забезпечення   в  Казанківському,  Новобуцькому?,  Ялонецькому?,

 Братському  районах  Миколаївської  області,  де заробітня плата

 працівникам  бюджетної сфери не  виплачена за 5-7 місяців.

      Власне тим переданий весь зміст запиту. Він дещо аргументує

 ширше  цю  пропозицію.  І  ми минулого разу, приймаючи рішення з

 цього  приводу,  з  цього...  приводу так долмовилися, що будемо

 підтримувати звернення різних депутатів для того, щоб все-таки і

 суспільна  думка формувалася і вживалася  в  відповідні заходи.

      Хто  за  цю пропозицію за підтримку цього запиту? Ставлю на

 голосування. Голосування поіменне щодо змісту запиту.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Щодо   направлення  цього  запиту  за  адресою  -треба  226

 голосів. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Пропозиція  не  приймається.  Я за вашої згоди іншим разом,

 завтра  мається на увазі, поставлю це питаня на голосування, але

 визначайтесь самі.

      Кирімов Іван Захарович, я пізніше за нього скажу.

      Райкоський    Броніслав    Станіславович   звертається   до

 Президента України стосовно вирішення питання про функціонування

 Малинівського  філіала  Харківського  заводу  ім.Малишева та

 проведення розряхунків по заробітній платі робітниками заводу.

      Питання  надзвичайно  важливе, полягає в тому, що вже майже

 рік  не  виплачується  заробітна  плата  на  цьому підприємстві,

 підприємство  надзвичайно  важливе  з  точки  зору  кооперації в

 системі  заводу  ім. Малишева стратегічне має значення. Я просив

 би підтримати, по-перше, зміст цього запиту і його направлення.

      Про  зміст  ставлю  питання  на  голосування, про підтримку

 змісту.

 

      "За" -

      Зміст підтримується.

      Треба  направити  цей  запит  Президенту,  питання,  ще раз

 підкреслюю,  важливе,  воно стосується дуже специфічного об'єкта

 промисловості.

      Ставлю на голосування.

      Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Не встиг Кузьменко, просить проголосувать. Ставлю це раз на

 голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Круцик  Роман Миколайович звертається до Президента України

 стосовно вжиття заходів щодо недопущення зупинки Буштинської ТЕС

 та  ігнорування  доручення Президента України про (..........) і

 статус юридичної особи.

      Дуже важливе питання теж, оскільки цей об'єкт входить зараз

 до  об'єднання  і  не  має  права  юридичної особи, хоч в складі

 самого  об'єднання  він  займає,  скажем,  Статутного  фонду  75

 відсотків,  а  зупинитися  може  велика енергетична установка. І

 Президент   давав  доручення,  вони  не  виконанні.  Звертається

 обгрунтовано   депутат   із   проханням   до   Президента  вжити

 відповідних  заходів.  Це  потрібна, справді, справа, яка турбує

 його виборців.

      Я   прошу   підтримати   зміст  цього  запиту.  Голосування

 поіменне. запит є.

 

      "За" -

      Про  направлення  цього  запиту, прошу підтримайте, тому що

 якраз тут Президент може вплинути і це його функція, і зміцнення

 авторитету в державі, і так далі. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято  рішення. Спасибі.

      Мовчан  Павло Михайлович звертається до Президента стосовно

 порушення  міграційної  політики, що призводить до переселення в

 Україну  осіб,  які буле депортованими не з України, підкреслюю,

 не  з  України,  а  з  інших регіонів колишнього СРСР. І за яких

 Україна  не несе ні матеріальної, ні моральної відповідальності.

 А  питання  набуває  серйозного  звучання і значення, оскільки в

 цілому ряді регіонів ми мусимо вкласти на бюджет України витрати

 з  цього  приводу,  а  до  тих всіх, скажемо, подій наша держава

 немає  ніякого відношення.

      Весь  запит короткий дуже, він стосується того, що мова іде

 про   депортованих   раніше   із   Саратовської   області,   які

 пересиляються тепер на Україну. Ми маємо зараз значні труднощі з

 забезпеченням  прав  депортованих  на території Криму південної,

 скажем, Херсонської області тощо. І я просив би, нехай Президент

 відповідно  до  своїх  можливостей  дасть  доручення відповідне,

 розбереться  з  цим  питання,  оскільки  це не входить в функцію

 Верховної Ради.

      Я  ставлю на голосування питання про зміст цієї пропозиції,

 цього запиту.

      Ні, ні це  не паламентське питання.

 

      "За" -

      Прийняте рішення.

      Я   пропоную   підтримати   направлення   цього  запиту  до

 Президента.  Питання  серйозне  хоч  би  для  того,  щоб вивчити

 ситуацію. Я ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Я  прошу Павла Мовчана переговорити з керівниками фракції з

 цього  приводу.  Потім  я  поставлю  ще  раз  на  голосування цю

 пропозицію.

      Танюк  Лесь  Степанович  звертається до Президента Українив

 зв'язку з невиконанням розпорядженя Президета від 10 жовтня 1995

 року   про  забезпечення  раціонального  використання  природних

 ресурсів  та  впорядкування  санаторно-курортної  діяльності  на

 території  курорту  Трускавець.  І  з  цього  приводу  він також

 звертається до Прм'єр -міністра.

      Ви  знаєте,  що  у нас бувають такі гострі досить політичні

 дискусії з Танюком. Але в даному випадку я повністю підтримую цю

 пропозицію,  оскільки  мова  йде  про  створення  умов  в такому

 важливому  санаторно-курортному центрі України, як Трускавець. І

 там  потрібно  зробити те, що зобов'язував Президент Уряд, і що,

 на  жаль, не виконується. Я думаю, що всі ви зацікавлені в тому,

 щоб  наведений  був  тут порядок. Я прошу підтримати зміст цього

 запиту. Ставлю на голосування його.

 

      "За" -

      Прошу  підтримати  направлення  цього запиту Президенту. Ще

 раз  підкреслюю,  мова  йде  про  розвиток,  про долю санаторно-

 курортного центру, важливого санаторно-курортного центру України

 "Трускавець".

      Будь ласка, підтримайте. Підтримайте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Юрковський Анатолій Вільгельмович звертається до Президента

 України   стосовно   порушення   УНА  УНСО  Конституції  України

 оголошенням мобілізації добровольців для захисту Криму. Він свій

 запит супроводжує відповідними документами, які говорять про те,

 що  справа  справді  серйозна, випускаються листівки, пропаганда

 ведеться відповідна, воєнізоване формування незаконне, незаконна

 акція  ця.  І  тут  треба, щоб Президент, як гарант Конституції,

 вжив відповідних заходів. Я ставлю на голосування пропозицію про

 зміст цього запиту. Будь ласка.

 

      "За" -

      І   прошу   підтримати   пропозицію  про  направлення  його

 Президенту, бо тільки він може вжити в даному випадку відповідні

 заходи. Я прошу підтримати цю пропозицію. Голосуйте, будь ласка.

 

      "За" -

      Хто  не  встиг? Ще раз прошу. Питання входить в компетенцію

 Президента,  як  гаранта  Конституції.  Мова  йде  про порушення

 Конституції  в  Україні, законодавства, наших законів і в кінці-

 кінців  для  з'ясування  ситуації  і  державної  уваги  до цього

 питання  треба, щоб Президент, так би мовити, свою волю направив

 в  цьому  напрямку.  Я  прошу  вашої  допомоги у вирішенні цього

 питання. Про направлення запиту. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Єрмак,   Омельченко   та   інші   депутати  звертаються  до

 Президента   України   стосовно  скасування  постанови  Кабінету

 Міністрів, про що ми вже розглядали три рази, здається так. Тому

 я  не буду детально повторювати все це. Хто за підтримання цього

 зміту постанови , я ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Підтриманий  зміст.  Ставиться  на  голосування направлення

 цього запиту Президенту.

 

      "За" -

      Пропозиція не підтримується.

      Група   депутатів  - Єрмак   та   інші,  всього  7  чоловік

 звертаються до Президента щодо зловживання службовим становищем,

 порушенням   норм   поведінки   державного   службовця  міністра

 сільського господарства і продовольства  Хорішка  та неналежного

 виконання  ним  службових  обов'язків.  Зміст, власне, переданий

 цією анотацією. Я ставлю на голосування підтримку змісту.

 

      "За" -

      Ставлю  на  голосування  пропозицію  про  направлення цього

 запиту.

 

      "За" -

      Не підтримується пропозиція.

      Кірімов Іван Захарович звертається до першого віце прем'єр-

 міністра  Дурдинця стосовно вирішення проблем виплати заробітної

 плати  працівниками  бюджетної сфери Поліського району Київської

 області.

      Лесь   Танюк  звертається  до  Прем'єр-міністра  України  з

 приводу  постанови Кабміну невиконання постанови про розв'язання

 проблем   водопостачання,  очищення  стічних  вод,  каналізації,

 уталізації твердих побутових відходів курорту Трускавець.

      До  Голови  Верховної  Ради звертається Юрковський Анатолій

 Вільгельмович   щодо   недопущення   реєстрації  Всеукраїнського

 об'єднання   ветеранів,   створеного   з  порушення  Закону  про

 об'єднання громадян. Щоб я звернувся до міністра юстиції з цього

 приводу.

      Костицький Василь Васильович звертається до Верховного суду

 України  про  розгляд  на  пленумі  Верховного  суду питання про

 виконання  смертних покарань. І до Міністерства внутрішніх справ

 Генеральної прокуратури з цього ж приводу.

      Бондаренко   Володимир   Дмитрович   до   голови  Федерації

 профспілок   Стояна   у  зв'язку  з  відсутністю  реагування  на

 звернення  щодо порушення Закону про статус народного депутата і

 його недопущення на конгрес профспілок.

      Кияка  Тараса  Романовича  до  голови  Служби  безпеки щодо

 порушення при розслідування діяльності страхової компанії Гарант

 в  місті  Чернівці,  яка  так  само,  як  інші компанії, обдерла

 десятки тисяч громадян.

      Кожин   Борис  Борисович  звертається  до  Прем'єр-міністра

 стосовно   фінансування  протиповенених  заходів,  короче  проти

 повені. Заходів та компенсування минулорічних збитків від повені

 в  Богородчанському,  Рожнятинському  районах Івано-Франківської

 області.

      Група  депутатів -Пронюк та інші, 7 чоловік, звертаються до

 прем'єр-міністра  стосовно усунення порушень статті 5 Закону про

 реабелітацію жертв політичних репресій в Україні. Бо в постанові

 Кабінету  Міністрів  від  18  квітня  1996  року  щодо  розмірів

 грошової  компенсації  проведень,  скажем,  незаконні скорочення

 виплат   на   50   відсотків,  тих  злоденних  витрат,  які  вже

 передбачені  були наших законодавством. Тому це порушення закону

 і звертання обгрунтоване теж.

      І  група  депутатів  -Омельченко  та  інші,  звертаються до

 Генерального  прокурора  України  та  міністра  внутрішніх справ

 України  про  перевірку  законності  отримання  квартир  у Києві

 міністром   сільського  господарства  та  продовольства  України

 Хорішком   та   іншими   посадовими  особами  міністерства.  Там

 обгрунтовується  питання  про  те,  що виділені великі кошти (за

 свідченнями авторів -  десь  до  400 тисяч гривень) на придбання

 квартири в центрі Києва завеликої площі. І щодо інших людей, які

 переведені на робот в Києві. Автори вважають, що це  - порушення

 і  законів, і нормативних актів, і прав інших громадян і жителів

 міста Києва.

      Всі запити оформлені відповідно до вимог Регламент.

      Я  прошу проголосувати направлення, питання про направлення

 цих  запитів  адресатам.  Будь ласка, підтримайте, оскільки мова

 йде про права депутатів щодо звернень і запитів.

 

      "За" -

      Ну,   не  встиг...  не  встигло  кілька  десятків  дептатів

 проголосувати.  Ще  раз ставлю на голосування. Підтримайте, будь

 ласка,  це  нормальний  крок  -  підтримка  права своїх колег  і

 звертання  уваги  відповідних  структур  на  ситуацію  в  певних

 галузях.

 

      "За" -

      Шановні  колеги,  ну  я  не  хочу завтра знову оголошувати,

 скільки запитів.  Їх буде менше. Але, будь ласка, проголосуйте -

 все  нормальні  пропозиції, ну, про що мова йде!.. Зосередилися?

 Була команда керівників фракцій: "за"! Будь ласка. Голосуйте!

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      У нас залишилось 15 хвилин на запити з місць -  оголошення,

 пропозиції. Запишіться. (Ш у м   у   з а л і)

 

      ГОЛОВА. Шкрабак. Я  прошу  депутатів  бути  всіх в залі.

 

      ШКРАБАК. Миколаївщина,   фракція комуністів.

      Дякую,   Олександр  Миколайович.  Олександр  Олександрович,

 прошу  пробачення.

      Шановні  депутати,  шановні  виборці!  Я  хочу одне питання

 висвітити  сьогодні   в  моєму такому  невеличкому виступі.

      Як  бачите,  погодні  умови  зараз  так  склдаються на югу?

 України  такі,  що не сьогодні завтра, вже треба буде виходити в

 поле  і робити весняно-польові роботи.

      Багато  дзвонків іде з областей, особенно з южних, що немає

 з  чим  виходити  в  поле, немає ні горюче-смазочних матеріалів,

 немає  семян, немає чим обробляти землю, немає -до сих пір ніхто

 не  проводить...  ніякої  роботи  по... определенію..., значить,

 заготовок зерна, щоб яки.... помогти якимось образом колхозам.

      Я  счітаю,  що  зараз  політика,  яка  зараз проводиться по

 сєльскому  хозяйству,  вона нікуди не годиться. Прем'єр-міністра

 немає, Зубця немає, Хоріжка? Немає. Хто ж сільськогосподарськими

 питаннями  сьогодні  займається? Завтра виходити в поле, а немає

 нічого.

      Я прошу, щоб почув цей виступ або це звернення, щоб почув і

 Президент  нашої  України,  що якщо ми сьогодні ще не посієм, то

 осінню  вже точно буде у нас голод в Україні. Це я гарантію даю,

 що це так буде. Треба прийняти зараз конкретні міри і якбистріше

 це  зробити для того, щоб профінансувати хоч трошки ці хозяйства

 та  і  собственно не ці хозяйства - не юг України, а всю Україну

 для  того, щоб  люди підготовили для  весняно-польових   робіт.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.Куз'єв.

 

      КУЗ'ЄВ.

      Прошу  передать слово Масенко.

 

      ГОЛОВА. Масенко, будь ласка.

 

      МАСЕНКО. 330  Оржицький , Полтавська  область.

      Я  у  продовження теми виступу колеги Шкрабака хотів би ще,

 Олександре  Олександровичу,  доповнити  те,  що  вже ж не раз ми

 порушували питання, що треба все-таки розглянути питання про хід

 виконання  Постанови  Верховної  Ради  про проведення комплексів

 сільськогосподарських робіт.

      Воно-то  вже  втратило  сенс, але ж хоч би люди почули і ми

 самі  взнали, хто ж тормозить сільськогосподарське виробництво у

 нас  в Україні.

      І  все-таки  треба дать доручення Комісії з питань АПК, щоб

 це  питання  було розглянуте. Доки ж воно буде отак все йти?

      І  ще  одне  я  хотів  би  порушити  питання.  На зутрічі з

 виборцями  в селищі Семенівнка Полтавської області члени жіночої

 ради  говорили  про  те, що в Україні оголошена програма "Діти",

 але з липня чи червня місяця 1996 року, практично, сім'ї, матері

 не  отримують  грошових  доплат  на  дітей.  І,  дійсно,  постає

 питання,  ну  як цим сім'ям вижити, як цих дітей виховати, як їх

 годувати?

      І  я  просив  би  також,  щоб було дано доручення Комісії з

 питань  чи  мовлення  чи  соціального  захисту,  щоб все-таки це

 питання  також розглянуте, а може навіть на Дні уряду послухати,

 тому о тут , в цьому плані також ситуація катастрофічна.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Самойлик.

 

      САМОЙЛИК.  Прошу  передати слово Малєвський , 404 округ.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ

      404 округ, Херсонщина, Фракція комуністів України.

      Сьгодні  на Херсонщині проходят масові забастовки і мітинги

 протесту  проти дій уряду і невиплати заробітної плати освітянам

 і інших бюджетним організаціям.

      По   Цурюпінському  і  Білозерському  району  не  виплачена

 заробітна  плата  ще  з  вересня,  а окремим сільським школам із

 серпня місяця.

      А  юні  спортивні школи ЮСІША вчителі не отримали заробітну

 платню ще з січня 1996 року. Ще хотів би звернути увагу, в судах

 твориться  велика  біда.  Ця гілка влади на сьогоднішній день на

 протязі  останніх чотирьох років зовсім не отримує ні копійки на

 господарські  росходи.  І  через  те  в  приміщеннях  поламаласи

 стільці,  немає  нормального  опалення,  немає  занавєсок, немає

 конвертів,  немає  марок. І через те судді дуже просили звернути

 на е увагу.

      Крім   того,  вони  схвильовані  тим,  що  виконавча  влада

 наполегливо  настоєю на тому, щоб лишити їх пільг, якими вони на

 сьогодні  на привеликий жаль не завжди користуються. На сьогодні

 не всі судді мають житло, чим порушується закон. І на привеликий

 жаль,  в  Цурюпинському  районі  вже  другий  рік  немає  голови

 Верховного Суду. Така політика ведеться, на мою думку, для того,

 щоб не сформувати ще одну гілку влади.

      І  ще  декілька  слів  хотів  сказати, що проходять масово,

 значить, створення аграрної партії зверху донизу. Керівники всіх

 міністерства і віце-прем'єр Зубець, і обласних і районних рангів

 визивають  через  телефонограмне  керівників  господарств  ім  в

 створюють  робочий час такі  партії. Дякую  за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.

      Уважаемые  депутаты, Александр Александрович.

      Мы  видим  как  в средствах массовой информации обостряется

 проблема вокруг принятия бюджета. Эта проблема достигает сегодня

 апогея  спекуляции,  накала политических страстей и мы убеждены,

 что Верховный Совет при принятии бюджета во втором чтении должен

 сыграть решающую роль.

      Мы  хорошо знаем, встречаясь с избирателями, какие проблемы

 у них сегодня. Это массовая невыплата заработной платы, задержка

 по выплатам пенсий, дробление пенсии по частям.

      Промышленность  не  работает.  Нынешний  курс экономических

 реформ  не  позполяет формировать доходной части бюджета. В этой

 связи сокращаются социальные сферы, нет за что купить лекарства,

 пенсионеры  лишаются  права  бесплатного проезда, военнослужащие

 и   воины-интернационалисты   не   получают  лекарства,  которые

 положены  получать.  В  этой  связи,  например,  в  городе Ромны

 выпустил указ Кирилов, представитель администрации и ликвидирует

 шесть библиотек и 8500 детей уже будут лишены права пользоваться

 библиотеками.

      Более   того,  Александр  Александрович,  когда  принимался

 бюджет  в  первом чтении, я вам лично и Премьер-министру передав

 требование от трудовых коллективов моего округа -  это от завода

 АТС,  швейной  фабрики,  ветераны  Велыкой  Отечественной войны,

 военнослужащих    запаса,    локомотивного   депо,   профсоюзных

 организаций  и  многих трудовых коллективов с требованием, чтобы

 бюджет  Украиныосновывался  и  закрепил,  хотя бы конституционно

 закрепленность  социальной  гарантии  по  минимальной заработной

 плате, по минимальным уровням пенсии.

      Конотопчане  передали вам лично 6482 подписи. Сегодня к нам

 обращаются  избиратели,  которые  не  соглашаются  с таким ходом

 бюджетной  политики,  роли Верховного Совета и Президента. И они

 требуют  от  нас.  Я  зачитаю  одно  из требаваний, это из Новой

 Каховки:"Вимагаємо   не   приймати   бюджет   1997   року,  який

 побудований  на  жебрацькому рівні мінімальної заробітної плати,

 пенсії-15  гривень та на податковій політиці, яка не заохочує до

 чесної  праці".  Таких  предложений поступило от Ахтырки Сумской

 области,    Богуслава     Киевской   области,   Одессы,   Киева,

 Днепропетровска,  Полтавы,  Николаева, Новой Каховки, Словянска,

 Лебедина,   Житомира,  Каховки,  Веселого  Запорожской  области,

 Шепетовки, Луганска, Баштанки и других.

      Александр Александрович, в целом 4248 подписей я сейчас вам

 передам.  И  прошу  Вас провести в строгом соответствии принятие

 бюджета   1997   года,   когда   бы  он  основывался  на  полном

 соответствии  с  Законом  о  пенсионном обеспечении и заработной

 платы. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Ричагов.

 

      РИЧАГОВ. Передайте, пожалуста, слово Титенко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ТІТЕНКО.

      Уважаемый  Александр  Александрович! Уважаемые депутаты! Мы

 уже  неоднократно  в этом зале рассматривали вопрос о возмещении

 заработной  платы  учителям  и медицинским работникам. Эта сумма

 составляет  сегодня этой задолженности в этой сфере всего лишь 1

 миллиард  гривен.  Наш  бюджет, который мы должны принимать, там

 предусматривается  около 30 миллиардов. Так разве сегодня нельзя

 поставить  вопрос о том, чтоб этих 3 процента сегодня бюджета до

 нашего   принятия,   чтоб  выплатить.  А  после  этого,  значит,

 принимать бюджет. А дальше пусть правительство нам ответит: что,

 закрывать  школы, закрывать больницы. Как они будут выполнять 53

 статью  Конституции и 49? И куда пойдут наша молодежь, наши дети

 по  тому вопросу, которому вчера отвечало правительство -что нам

 делать с молодежью. Поэтому я просто призываю сегодня депутатов,

 чтоб  мы  решили  этот  вопрос. Приступаем к бюджету после того,

 когда правительство рассчитается несчастных этих 3 процентов.

      Сегодня  это инфляцию не составит, как нам сегодня говорят.

 Если надо, так пусть делают пан Ющенко целевую эмиссию, но эти ж

 деньги пойдут... Просто люди сегодня голодные. Сегодня уже стоит

 вопрос,  что в некоторых, значит, местах уже доедают собак. А мы

 сегодня  тут  ищем  в  этом  зале  каких-то собак, которые может

 быть...  может  быть  как-то  рассчитаемся с бюджетом. Поэтому я

 считаю,  что  все прошли школу, все клялись своим учителям, вот,

 что мы будем верные последователи, что мы будем вовремя, значит,

 оказывать  помощь,  и пусть, в конце концов, решить этот вопрос,

 что  сегодня  для  нашей  Украины  составляет эти три несчастных

 процентов бюджета.

      И  пока  мы  приступим к бюджету, пусть правительство четко

 ответит, и прошу этот вопрос поставить на поименное голосование.

 Ну хватит уже с этим играться.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Ще  раз  питання назвіть, як  його  поставить  на

 голосування?

 

      ТІТЕНКО. Поставить вопрос о том, чтобы эти три процента

 от  бюджета задолженности сегодня выплатить до принятия бюджета.

 Если  правительство  выполнит это обязательство, мы будем знать,

 что  правительство  идет  по этому вопросу. Тогда мы приступим к

 рассмотрению бюджета.

 

      ГОЛОВА. Найда. Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ.

      Шановні  народні  депутати,  ми  доволі  часто  виголошуємо

 запити,  але  напевно  всі  знають,  яка  є реакція на ці запити

 депутатські,  тому  я  пропоную, щоб ми одне чи півзасідання, чи

 День  уряду  провели  по  тому,  як  виконуються, реалізовуються

 депутатські  запити,  тому  що  реалізація  їх  доволі низька, і

 відповіді доволі часто формальні.

      Тепер  стосовно  запита.  18  грудня я давав запит стосовно

 того, хто з народних депутатів Верховної Ради України в минулому

 році і 95 році їздив в закордонні відрядження. Які суми в валюті

 виділялись  і  представинки  яких  депутатських  груп  і фракцій

 відбували за рахунок платників податків в відрядження? Запит був

 на ваше ім'я, Олександре Олександровичу, але я до сьогоднішнього

 дня  відповіді  на свій запит не отримав. Це також ефктивність і

 виконання  запитів  і  звернень  депутатів,  як  виконують  вищі

 посадові  особи в держві -Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр

 і Президент.

      Тепер   стосовно   ситуації,  яка  всіх  хвилює.  Ситуація,

 пов'язана з заборгованістю по заробітній платі вчителям. Я знаю,

 що  та  ситуація  складна  у  всіх областях України. Але, велика

 частина   вчителів   з  розумінням  зустріла,  коли  проводилися

 взаємозаліки заборгованості. Але з того часу постановою Кабінету

 Мінстрів,  підписаною  Павлом  Лазаренком, така форма ліквідації

 заборгованості  була  заборонена.  Я  думаю,  що це непродуманий

 крок.  Якщо уряд і ми не можемо заплатити вчителям і бюджетникам

 заробітну  плату,  регулярно  її  виплачувати,  що  вже  веде до

 величезної    соціальної    напруженості   і   в   моїй   рідній

 Тернопольщині.

      Взагалі  до  Галиччини  ведеться  політика, я бачу з Києва,

 певної  дискримінації податкової. Я думаю, що форму взаємозаліку

 по заробітній платі потрібно все-таки дозволити місцевим органам

 влади,  тому що заборгованість, справді, жахлива. І це б знімало

 оцей певний елемент соціальної напруженості. Це - два.

      Третє.  Тут  лунають  деякі  депутатські  запити: зняти, не

 дозволяти реєстрацію громадських організацій, як Всеукраїнського

 об'єднання  ветеранів Другої Світової війни. Але у нас є Мінюст,

 який  проводить  експертизу.  Цікава  складається  ситуація,  що

 молодіжну  організацію,  ми  вчора  говорили  про молодь, яка не

 дозволяє  молоді йти в............. і рекетерські групи. Тризуб,

 не  дозволяють  реєстрацію  її,  переслідують. А в той час всякі

 спілки советских ветеранов и чекистов легально, явочним порядком

 працюють  на  території  Дніпропетровській  області, Донецькій і

 Криму  та власне тут, в цьому залі Верховної Ради. Тому я думаю,

 що   отакі   ідеологічні   заборони  на  діяльність  громадських

 організацій,   вони   не   роблять   нашу   державу  правовою  і

 демократичною. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  і  вам.  Пропозиція  депутата  Шкрабака і

 Масенка  стосовно  ситуації  із  весняними  польовими роботами і

 підготовкою  до них я вважаю повинна стати предметом обговорення

 в  комісії  з  питань  агропромислового комплексу. Я поставлю на

 голосування їхню пропозицію щодо доручення комісії розглянути це

 питання на своєму засіданні.

      Будь ласка, ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.  Це - протокольне доручення.

      Малєвський, депутат Малєвський з приводу теж ситуації в АПК

 і   інші   питання  щодо  порушення  Конституції  і  Закону  про

 громадські  об'єдання  при  створенні Аграрної партії України. Я

 хочу  сказати, що тут є питання. Підготуйте пропозиції з приводу

 за...  можливо,  навіть запиту Президенту, оскільки це порушення

 Конституції.  А  з  іншого  боку,  нехай створюють -  ми їх тоді

 бідберем, оцю партію... Нехай створюють..

      Шановний  депутате  Володимире  Романовичу, ви звернулися з

 приводу серйозних питань, пов'язаних з підготовкою бюджету. Я ще

 раз  хочу  повторити,  що  Верховна  Рада  уважно  розгляне  всі

 пропозиції  Кабінету Міністрів щодо податків і інших нормативних

 актів,  які  стосуються формування бюджету. І буде дуже ретельно

 розглядати  всі  ці  питання, маючи на увазі недопущення утисків

 прав  і  свобод громадян Укриїни, як це визначено Конституцією і

 діючим нині законодавством.

      Відносно  вимог,  які  ви передаєте мені. Ви вже передавали

 там   6  з  лишнім  тисяч,  тепер  іще.  Я  не  маю  змоги  всім

 відповісти - я через газету місцеву, Сумську, обласну і ........

 в газеті дам відповідь на ваші запити, шановний...

 (Ш  у м у з а л і) Ви хочете всій Україні?! Я можу дать і на всю

 УКраїну, будь ласка,  добре добре... Це одне.

      Потім - я розумію, що ви передали зараз мені матеріали і не

 зовсім  уважно самі  до  них  подивилися - там є звертання не до

 мене,  а  є конкретно до вас. То ви, будь ласка, займайтеся цими

 питаннями, бо...(Ш у м   у   з а л і) ...очевидно... очевидно ви

 (Ш  у  м у з а л і)... я ж не до вас говорю! Чому ви шумите? Я ж

 не  довас  звертаюся!..  Тому  що  якщо ви організовуєте підписи

 такі,  збір підписи такі, збір підписів, то, будь ласка, коли до

 вас  звертаються  громадяни,  то  розбирайте  ці  листи  до  вас

 конкретно. Вони ніякого відношення не мають до мене або до інших

 представників   влади.   А   характерно,   я  ще  раз  кажу.  От

 звертаються:  "Мы,  пенсионеры,  участники  войны  протестуем...

 приступаем  за  поданный  проект  бюджета  в  Парламент,  мы  за

 пропозицию депутата Марченко, в чем и подписуемся".

      І  тому з  усіх областей одного  змісту -  це ваше право.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Але ще  раз ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  читаю. "Мы, пенсионеры, участники воынй протестуем

 за  поданный  проект  бюджета  в  Парламент.  Мы  за  пропозицию

 депутата Марченко,  в чем и  подписуемся.

      Корниенко, Тимошенко, Заец и так далее.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще  раз  прошу.  Звертайтесь, будь ласка. Працюйте над тими

 документами,  які  вас стосуються  безпосередньо. А відповідь на

 ці  запитання  буде... Звичайно, люди одержать. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Спасибі.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дальше.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тітенко,   будь ласка, пропонуйте  конктретно  свою...

 

      ВІТРЕНКО.

      Так, я демонструю всьому залу, що тут Голові Верховної Ради

 підпсано....

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Ну,  будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ВІТРЕНКО. Це, щоб не  було  спекуляцій.

 

      ГОЛОВА. Я... Будь ласка прошу. Сядьте на місце. І, до речі,

 в  Регламенті  не  передбачаються  такі  виходи  депутатів і тим

 більше...  Будь ласка...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ось ваші  листи, заберіть  листи  свої.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ВІТРЕНКО. Я  свої  заберу. Ви отримали 4,5  підписів...

 

      ГОЛОВА.  Мова  іде  про  те, що, коли організовуються збори

 підписів,  в тому числі депутатами, то треба уважно ставитися до

 цих підписів. Не просто передати, а якщо там є і до вас питання,

 то  розбирайте  їх,  а не перекладайте свою відповідальність  на

 інших. Будь ласка,  сідайте на місце, почитайте.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Дальше.  Пропозийія  Тітенка -я її поставлю на голосування,

 оформіть її так, щоб можна було голосувать. І мається на увазі -

 пропозиція  вноситься  до  сесійного залу,  включення до порядку

 дня і так дальше. Так просто з голосу я не маю права.

      Відносно  зауважень  Ратушного,  беруться  вони до уваги, я

 подивлюсь  ще  раз  запит,  з  якими звертались, в чому причина,

 прошу  Секретаріат, підготуйте інформацію.

      Будь  ласка,  відносно  проведення  Дня уряду, є положення,

 відповідно  до  цього  положення  вносьте  пропозиції, я буду їх

 підтримувати.

      Шановні  депутати!  Це питання з'ясоване, звернувся депутат

 Михайленко   із   приводу   важливого  питання  щодо  доповнення

 Постанови  Верховної  Ради  України  про  порядок введення в дію

 Закону про  порядок страхування, про страхування.

      Мова  йде про те, що після прийняття Закону Верховною Радою

 України  про державні гарантії вкладникам заощаджень, можливості

 обмежуються  державною  страховою  компанією  по  обслуговуванню

 своїх клієнтів.

      І  треба  нам  у  Закон  про  страхувнаня внести відповідне

 доповнення, уточнення і тому подібне.

      Я,  можна  дати  зараз  слово  Михайленко,  але  я хотів би

 зробити  так:  давайте  включимо  це  питання  до порядку дня чи

 сьогодні,  чи  наступного разу, скажімо, через день, бо мова йде

 про    буквально  5 хвилин розгляду цього питання.

      Але воно справді  важливе.

      А  по  суті  будемо  визначатись  тоді,  коли  будемо  його

 розглядати.  От про що йде мова.

      Є  потреба Михайленку давати  слово?

      Тоді Михайленко і   Суслов, будь ласка.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

        Уважаемый  Председатель,  уважаемые  коллеги, речь идет о

 том,  что 7 марта прошлого года мы приняли Закон о страховании, и

 Постановление  о введении в действий этого закона, статья 38,там

 говорится,  что с 1 января 1997 года страховые компании, которые

 занимаются   страхованием   жизня,   то   есть   риском   -видом

 страхования, имеют право  заниматься страхованием  жизни.

      Дело   в   том,   что  "Оранта",  национальная  акционерная

 страховая компания, это правоприемник бывшего "Госстраха", имеет

 17  миллионов  договоров  на  сегодняшний  день  по страхованию

 жизни.

      На  сегодняшний день она не может разорвать эти договора, и

 не  в  состоянии обслуживать с 1 января в соответсвии с законом,

 тем  более  про  видновлення заощаджень и раджень, которые мы 17

 января того года приняли здесь в Верховном Совете.

      Поэтому  предложение  сводится  к  тому,  что  как  в  виде

 исключения   разрешить   страховой   компании   ранты  проводить

 страхования  жизни  на  ряду с риском (..........) до выполнения

 своих  обязательств перед гражданами по договрам, заключенным до

 1992 года.

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло. Суслов з цього приводу і я буду ставити

 на голосування питання.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Значит,   Александр   Александрович,   я  вынужден  заявить

 решительный  протест.  Уже не первый раз делаются попытки, минуя

 комиссию,  внести  тот  или  иной вопрос и проголосовать его вот

 так,  либо  с  ходу, либо с голоса. Это очень серьйозный вопрос.

 Есть норма закона, которая была принята совершенно сознательно.

      Значит, возникает проблема у конкретной страховой компании.

 не должна Верховная Рада рассматривать проблему здесь конкретной

 компанией  и  принимать  по ней специальное решение. Надо с этим

 разбираться,   поэтому   я   прошу   дать  возможность  комиссии

 разобраться, внести на сессию так, как это положено.

      Потому что, если каждый депутат по своей знакомой страховой

 компании  начнет  вносить  поправки,  у нас не будет порядка и в

 этой сфере тоже. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Я  пропоную  проголосувати  доручення  Комісії  з

 банківської  діяльності,  щоб  вона  розглянула  цю пропозицію і

 терміново  внесла  свої  пропозиції  на  розгляд Верховної Ради.

 Мається на увазі у п'ятницю, щоб вона сказала свою думку з цього

 приводу.

      Ми  тоді  включим питання до порядку дня і визначимося щодо

 змісту цього документу. Нема заперечень? Я ставлю на голосування

 цю пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Про   проект   Закону   про   електроенергетику.  Доповідає

 Бочкарьов Юрій Георгійович, міністр енергетики і електрофікації.

 Будь ласка.

 

      БОЧКАРЬОВ Ю.Г.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш  розгляд  подається проект Закону України про

 елекроенергетику.   Це  закон,  на  нашу  думку,  повинен  стати

 основним актом врегулювання відносин з цією важливою галуззю.

      Спочатку хотів би охарактеризувати загальний стан і головні

 роблеми  елекроенергетики.  Стабільна  робота елекроенергетичної

 галузі  -один  з  визначальних чинників економічного відродження

 нашої держави, інтергції до світового співтоваритсва,  зростання

 добробуту   народу   України.  Елекроенергетика,  що  є  основої

 економіки  вимагає  особливого підходу в умовах формування нової

 економічної  системи  держави  тим  більше, що едина енергетична

 система   є   важливою   ознакою   цілісності   не  лише  всього

 народногосподарського комплексу, а й держави.

      Електроенегетика   України   являє   союою  високорозвинену

 галузь,    з    повним   технгологічним   циклом   проектування,

 виробництва,  будівництва,  розподілу  та постачання електричної

 теплової енергії.

      Встаноновлена    потужність    електростанцій    об'єднаної

 енергетичної системи  країни становить 55, 1 мільйона кіловат, з

 яких 36, 9, тобто 67 відсотків перебувиає у віданні Мінсітерства

 енергетики.  13,  8  тобто 25 -Держкоматому, а 4 мільйон кіловат

 або  8  відсотків  інших  міністерств  і відомств. Міненергетика

 переживає   важкий   період.   Зараз  82  відсотка  енергоблоків

 відпрацювали  свій  розрахунковий  ресурс  -100  тисяч годин. 48

 перевищили     граничний     ресурс,    в    тому    числі    20

 енергоблоків..........   понад  2000  тисяч  годин,  що  істотно

 перевищує  прийнятий  в  світовій енергетичній практиці граничну

 межу фізичного та морального спрацювання.

      Крім того, на час спорудження станцій були сотні вимог щодо

 їіх  оснащення  систем  очищення  від  викиду сірки та азоту, що

 зараз  є  необхідним  та  надзвичайно  важливим  заходом охорони

 довкілля і потребує значних витрат.

      Не  кращим  є  стан  електричних мерез галузі. Повітряні та

 кабельні  мережі  перевищують  1  мільйон кілдометрів, з яких 25

 відсотків  експлуатується  понад  30 років і підлягають негайної

 реконструкції. Особливе занепокоєння викликає розподільних мереж

 напругої   0,   4   кіловат,   які   безпосередньо  забезпечують

 електричною енергією міста і села.

      Проблема   ще  полягає  в  тому,  що  під  час  повсіденних

 електрифікацій до 1970 року вводилось в експлуатацію понад 40-50

 тисяч  кілометрів мережі на рік. Нині всі вони відпрацювали свої

 ресурс    і  масово   остаються  непридатними.

      Сьогодні   електроенергетика  України  щомісячна  відпускає

 споживачам  електроенергії близько 15-16 мільярдів кіловат/годин

 на суму близько 650 мільйонів гривнів. Проте через відповідність

 встановленого  півтора  року тому тариф на затрат на виробництво

 та  реалізацію  елетроенергії великим витратам на виробництво за

 1996  рік  рентабільність  становила біля 2, 6 відсотка. А також

 неплатежів  споживачів  галузь повністю втратила обігові кошти і

 перебуває  в дуже скрутному фінансовому становищі. Зокрема, борг

 споживачів  за  відпущену  їм  енергію  на  початок  цього тижня

 становить  3  мільярди гривень. В тому числі за електроенергію -

 мільярд 800.

      Боржниками   є   всі,   без   винятку,  галузі  суспільного

 виробництва, бюджети всіх рівнів. Зменшуються надходження коштів

 за  спожив електроенергію і від населення. Зараз кожна 3 кіловат

 /година  електроенергії  відпускається   безоплатно.

      Заборгованість   підприємств   Міністерству  енергетики  за

 паливо  кредити  та  виконання роботи становить біля 4 мільярдів

 гривень   і  перевищує  заборгованість  споживачів  майже  на  1

 мільярд.  Все  це призвело до того, що електроенергетична галузь

 вичерпала   свої   можливості   щодо   подальшого  окредитування

 споживачів  і  практично  стає  банкрутом.

      При   цьому  бракує  коштів  не  лише  на  паливо,  ремонт,

 устаткування,  будівництво  найнеобхідніших  енергооб'єктів, а й

 невиплату заробітної плати працівникам галузі. Заборгованість по

 заробітній платі енергопідприємств та............... організацій

 на  10  січня становила 117 мільйонів  гривень.

      Такий  стан  в  галузі. Усі проблеми, частина яких наведена

 вище,  потребує  вирішення  на  рівні  як  законодавчої,  так  і

 виконавчої  влади.  Прешим шляхом... кроком на шляху розв'язання

 проблем  виходу  із  кризи  і  стабілізація  роблти  галузі була

 Національна   енергетична   програма,   до  2010  року  прийнята

 Верховною Радою  України  15 травня  1996  року.

      Програмою    передбачене    більш    широке    використання

 вітчизняного   вугілля   за   рахунок   впровадження   передових

 технологій,   використання  технологій  виробництва  і  передачі

 енергії,  що  забезпечить  енергозбереження, а також оснащування

 об'єктів енергетики природноохоронною системою.

      Наступним  кроком,  на  нашу  думку,  має  бути законодавче

 врегулювання  взаємовідносин  виробників  та споживачів енергії,

 визначення правових  засад  функціонування  електроенергетичного

 комплексу  та державного регулювання в електроенергетиці.  Цьому

 сприятиме прийняття закону України про електроенергетику.

      Досі  взаємовідносини  в електроенергетиці,  а в них беруть

 участь  всі  господарюючі  суб'єкти,  кожен  окремий громадянин,

 регулювання  загальним законодавством України, відомчими нормами

 і правилами і нормативними актами колишнього Союзу.

      Чинність  закону  про  електроенергетику поширюється на всі

 суб'єкти   відносин,   пов'язаних   з  виробництвом,  передачею,

 постачанням та використанням енергії незалежно від норм власності

 і відомчої підпорядкованності.

      Закон  створить рівні  правові  умови  для  діяльності  в

 електроенергетиці    суб'єктів    різних   форм   власності   та

 організаційно-правових структур .

      Ми вважаємо, що треба законодавчо визначити ті принципи, які

 повинні   бути   покладені   в   основу   державної  політики  в

 електроенергетиці.  Статтею  5  проекту ці принципи передбачені.

 Керуючись  ними,  держава  буде  мати свою політику не тільки на

 данному етапі, а і на перспективу.

      Необхідність  прийняття галузевого закону викликана також і

 особливостями   електроенергетики.   Основна  з  них  полягає  в

 нерозривності   і   сбалансованності   процесів  виробництва  та

 споживання    електричної    енергії,    так    як    продукція

 електроенергетики є абсолютно ліквідною. Її не можна покласти на

 склад,  а  це потребує законодавчо закріплені функції управління

 цими процесами.

      Статтею  14  проекту  закону регулюються питання управління

 об'єднаною   енергетичною   системою   України   з   урахуванням

 зазначених    особливостей   галузі.    Зокрема   передбачається

 обов'язок  усіх суб'єктів господарської діяльності, об'єкти яких

 підключені   до   об'єднаної  енергетичної  системи,  виконувати

 оперативні  команди,  розпорядження  підприємств, які здійснюють

 диспетчерське   оперативно-технологічне   управління  об'єднаною

 енергетвиною системою.

      При  цьому  йдеться  зовсім  не  про втручання у діяльність

 підприємств,  зазначені команди і розпорядження стосуються  лише

 питань    консолідування    об'єднаної    системи.   Законодавче

 врегулювання цих питань дозволить зберигти цілісність об'єднаної

 енергетичної  системи, а також забезпечити економічний розвиток,

 енергетичну безпеку країни.

      Особливості      приватизації      в     електроенергетиці.

 Приватизаційні    процеси    в   електроенергетиці   розпочались

 підприємств  інфраструктури, які не вимагали підходів, відмінних

 від  загального  законодавства. Проте, для приватизації основних

 об'єктів  електроенергетики  необхідна законодавча закріпленість

 специфічних  особливостей,  які і передбачаєт в статті 6 проекту

 Закону , що подається на ваш розгляд.

      По-перше.    Законодавчо    закріпляєтьс   заборгована   на

 приватизацію   майна,   яке   забезпечує  цілісність  об'єднаної

 енергетичної  системи, диспетчерського оперативно-технологічного

 управління,  магістральних  електричних мереж напругою 220 кВт і

 вище.  А  також  міждержавних  електромереж не залежно від класу

 напруги.  Переліки  конкретних  об'єктів  мають  затверджуватися

 Верховною Радою за подання Кабінету Міністрів України.

      По-друге. На об'єктах......... електроенергетики, дозволених

 до  приватизації,  органи  державного  управління  погоджуючись з

 органами приватизації розміри майна, що залишає ................

 державної  власності і управляє ним від імені держави. При цьому

 державна частка акцій не може бути менше 26 відсотків статутного

 фонду,  що  дає  органам  державного  управління  права  вето  з

 основних  питань  діяльності................  компанії.  А саме:

 будь-яких  змін  в  статуті,  створення  та ліквідації статутних

 підрозділів, .............. і таке інше.

      По-третє.  Законодавчо встановлюється відповідальність всіх

 підприємств,  що  працюють в об'єднаній енергетичній системі, не

 залежно від форм власності і розміру державної частки ..........

 статутних  фондів.  За  діяльність,  пов'язану з виробництвом та

 постачанням  енергії  на  підставі  суворих  правил, обумовлених

 спеціальних   ліцензій,   що  дають  право  на  здійснення  цієї

 діяльності.  Ліцензії  видаються  національною комісією з питань

 регулювання електроенергетики України.

      Таким   чином  проект  закону,  передбачаючи  значні  права

 органів державного управління в електроенергетиці, збережує ....

 ......... об'єднаної енергетичної системи України дає можливість

 залучати....................     галузі............     державні

 інвестиції  приватних  структур,  які  зобов'язані  працювати  в

 електроенергетиці за суворо визначеними законодавчими порядками,

 правилами.

      Державний нагляд в електроенергетиці. В наслідок проведення

 реструктуризації та приватизації не тільки в галузі, а в країні,

 в електроенергетиці функціонують суб'єкти різних форм власності.

      При  цьому,  враховуючи  специфіку галузі, важливо зберегти

 нагляд  держави  за  технічним  станом  устаткування як об'єктів

 електроенергетики,  так і енергетичного устаткування споживачів,

 а також нагляд за режимами споживання енергії.

      Статтею  9  запропонованого проекту врегульовується питання

 державного  нагляду  в  електроенергетиці.  Державний  нагляд  в

 електроенергетиці  здійснюють Державна Інспекція з енергетичного

 нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії і

 Державна Інспекція з експлуатації електричних станцій та мереж.

      Основними   завданнями  Державної  Інспекції  енергетичного

 нагляду   є   функції,   викладені  в  законі.  Від  надійної  і

 безаварійної   роботи   в  електроенергетиці  повністю  залежить

 функціонування всіх галузей народного господарства, забезпечення

 нормальних   умов   життя  людей  і  надійна  робота  Об'єднаної

 енергетичної  системи  України.  Її  елементи в технічному плані

 повністю залежать від неухильного виконання всіма їюї учасниками

 вимог  правил  технічної  експлуатації  електростанцій, мереж та

 інших  нормативних  документів. За виконнаням цих вимог здійснює

 контроль  Державна Інспекція з екплуатації електричних станцій і

 мереж.

      Виконання   цих   завдань   потребує   певних   прав,   які

 визначаються в статті 9 проекту. Застосування цих прав дозволять

 впливати   на   процеси   використання   енергії  в  суспільному

 виробництві і населенням.

      Для ефективної роботи органів енергетичного нагляду повинні

 бути  створені  відповідні  умови  і  тому  їм  надається статус

 державних,  оскільки  в  об'єднаннях енергетичних систем України

 паралельно  працюють  електростанції  і мережі Міненерго, атомні

 електростанції, електростанції і мережі інших відомств, а згодом

 і нших форм власності.

      Проектом  Закону  про електроенергетику, а саме статтею 21,

 передбачається  особливий  порядок обмеження заборони діяльності

 електричних станцій, магістральних і міждержавних мереж. Рішення

 про   обмеження  або  заборону  їх  діяльності  приймає  Кабінет

 Міністрів.  На  наш  погляд,  це  є  цілком виправданим, адже ці

 об'єкти  мають  виключно  важливе  значення для всього народного

 господарства,   охоплюючи   своєю  діяльністю  відразу  декілька

 регіонів,  і  до  прийняття  будь-яких  рішень  стосовності  (?)

 Кабінета треба підходити по-державному.

      В  проекті  закону в статтях 15-17 визначені правові засади

 функціонування  оптового  ринку  електричної  енергії,  одним із

 основних принципів якого є рівноправний доступ до оптового ринку

 електричної  енергії,  послуг  електричних  мереж всіх суб'єктів

 підприємницької   діяльності,   що   виробляють   і   постачають

 електричну  енергію  після  одержання ними відповідної ліцензії,

 тобто законодавчо закріпляється справедлива конкуренція на цьому

 ринку. Відноси на нафтовому ринку регулюються договорно.

      Проект  закону  передбачає, що цей договір обговорюється? з

 центральним   органами   виконавчої  влади  в  електроенергетиці

 Національною  комісією  з питань регулювання електроенергетики і

 Антимонопольним комітетом  України.

      Законом  забороняється  функціонування інших оптових ринків

 електроенергії.  Ціна  на  оптовому ринку електроенергії-оптовий

 тариф  фрмується  на  підставі  цінових  заявок  електростанції.

 Електростнація,  яка  запропонує  більше  нузьку ціну, буде мати

 можливість  реалізувати більший обсяг електроенергії,...........

 в  цьому одержить і більший прибуток. Електростанція, яка матиме

 високу ціну, буде змушена вишукувати резерви для її зниження.

      Запровадження  такого механізму, регулювання між суб'єктами

 електроенергетики   дозволить   стабілізувати  економічний  стан

 галузі.

      Державне  регулювання,  захист  прав  споживачів.  З  метою

 захисту  прав  споживачів в зв'язкуз цим удосконаленння тарифної

 політики,   а  також  для  забезпечення  регулювання  діяльності

 суб'єкта  природної  монополії  створена  Національна  комісія з

 питань   регулювання  ретроенергетики.

      Проектом  закону  встановлюється  приватні обов'язки з цією

 комісією,  регулюються  взвємовідносини  з  органами  державного

 правління,    підприємствами    та    організаціями.   Споживачи

 електричної енергії мають право звернутися в Національну комісію

 з  питань  регулювання  електроенергетики  для  захисту її прав.

 Обов'язком    комісії    є   сприяння   розвитку   цивілізованих

 конкурентних   відносин  суб'єктів  ринку  електричної  енергію,

 контролю якості і  надійності  енергопостачання.

      Насамперед   Національна   комісія   з  питань  регулювання

 електроенергетики    повинна    створити    умови   впевненості,

 ставбільності і чесності ринке електроенергії та  його  правил.

      Відповідальність в електроенергетиці. В сучасних умах? стає

 актиальним   створення   правової   бази,   що  означає  взаємну

 відповідильність   учасників   єдиного   процесу  виробництва  і

 сопживання   енергії.   Проектом  Закону  про  електроенергетику

 забезпечення    взаємної   відповідальності   постачальників   і

 споживачів   визначається   як   принцип  державної  політики  в

електроенергетиці.

      Питання відповідальності в відображенні в нових українських

 правилах  користування  електричною енергією. Аналогічні правила

 для  щодо  теплової  енергії доопрацьовуються і незабаром будуть

 затверджені.

      Відносини    між    енергопостачальником    і    споживачем

 безпосередньо   регулюються   договором.   Статею   25   проекту

 передбачається  споживач  має  право  на  відшкодування збитків,

 заподіяних,  внесених порушеннями прав. От же, він може згідно з

 Цивільним  законодавством поршушувати питанн я про відшкодування

 не тільки збитків, а і моральної шкоди.

      Але   споживач   в  свою  чергу  несе  відповідальність  за

 порушення    умов   договору.   Передбачається   і   недоговірна

 відповідальність,  тобто,  відповідальність за дії, перелік який

 наведено в статті   28  проекту.

      Зокрема   це   розукомплектування  і  пошкодження  об'єктів

 електроенергетики,  крадіжка незначної за вартістю деталі, часом

 спричиняє виведення з ладу лінії електропередач, що завдає шкоди

 не тільки енергетиці, а і іншим  галузям.

      Це  вчинення  перешкод  в  виконанні  робіт,  пов'язаних  з

 обслуговуванням    об'єктів   електроенергії,   інші   дії   або

 бездіяльність.

      Проект закону............. енергетики -перший правовий акт,

 який  охоплює, практично, весь аспект від взаємовідносин в сфері

 електроенергетики.

      Прийняття    закону   а   також   підзаконних   актів,   що

 розвиватимуться  з  положення  цьго  закону, дозволить поліпшити

 ситуацію  електроенергетиці, а отже і  ситуацію в країні.

       Запровадження   закону  додаткових  фінансвоих  витрат  не

 потребує.

      Шановні   депутати!  просимо  вас  прийняти  запропонований

проект в першому читанні. Дякую  за  увагу.

 

      ГОЛОВА.   Є запитання до Юрія Григоровича? Запишіться.

      (Ш у м  у  з а л і)

        Юрій  Григорович,  поки йде запис, скажіть, будь ласка, у

 вас  у  проекті  закону, в статті, наприклад, 4, 14, 19, 23, 24,

 частково  стаття 10, стаття 18 -це ви норми цього закону. Тобто,

 є  відсилки  у  вас на інший закон, там про, скажем, бюджет, про

 податки,  є часткови ніби інструкції, скажемо, відомчі. Можливо,

 треба було б підчистить його до другого читання? Як ви вважаєте?

      Дайте відповідь, будь ласка, оскільки... Юрій Григорович.

      Я  задав  запитання,  то  відповідь  дайте,  тому  що...  у

 мікрофон.

 

      БОЧКАРЬОВ.  Я согласен, Александр Александрович с вашими

 замечаниями,  действительно,  нужно  сделать  в законе ссылки на

 некоторые   уже   ранее   принятые   законы   или  отчислить  от

 необходимости     употребления    этих    норм,    потому    что

 нет.............  есть  еще   законе  о праве.

      Я согласен, это надо вынести  на   второе чтение.

 

      ГОЛОВА.  Борзих, будь ласка.

 

      БОРЗИХ О.І. Борзых,  238, город Луганск.

      Уважаемый   министр,   ну,   то,  что  вам  все  должны  за

 электроенергетику,  все все знают. И то, что вы в первую очередь

 отключаете   сельскохозяйственные   обкекты,   -это   тоже  всем

 известно.  Но  в  ваше  ведомство  все поля всех землевладельцев

 опутаны  линиями   электропередач.

      И  собираетесь  ли вы когда-нибуть платить за использование

 транспортировку    электроенергии   землепользователю?   Я   это

 положение  в вашем законе не нашел. И если вы будете это делать,

 я уверен, что долгов селян перед  электроенергетиками не  будет.

      А  вот  предусматриваете вы ответсвенность в статье 28, где

 говорится:  "Створення перешкод у виконанні робіт, пов'язанних з

 обслуговуванням   об'єкту   електропередач".   так   вот  я  был

 свидетелем в прошлом году, когда (..........) автомобиль по полю

 пшеницы  едет, тянет электропровода, чтобы пенять. И если кто-то

 наважится его остановить, он будет отвечать по вашому закону.

      Пожалуйста ответьте  на эти  вопросы.

 

      БОЧКАРЬОВ.      Ну,      что      касается      отключения

 сельскохозяйственных  потребителей,  я  могу  ответить  так, что

 никто  никогда  специально,  и  тем  более  село не отключает. К

 сожалению,  я специально оставил без доклада раздел отключение и

 все с ним связаное. Значит, электроенергия потребялется в момент

 производства,  поэтому  вынуждены  мы  постоянно  держать баланс

 между  генерацией  и  потреблением.  И вот когда его удержать не

 удается,   резко   падает   частота,  создается  одна  из  самых

 серьйозных  опасностей  в  энергетике  -это  безопасность работы

 атомных станций.

      Поэтому  вводится режим ограничения и автоматически ручные.

 Да, бывает попадают и сельские районы. Мы, между прочим, сегодня

 по   итогам  где-то  с  сентября  примерно  месяца  максимальное

 количество  сельских  районов из графика в аварийных отключения,

 ограничения вывели. И дальше эта работа будет продолжаться и вас

 уверяю,  потому  что 8,7%  потребления общего (..........) у нас

 сегодня  погоду  не  сделает,  но  избежать  мы  обязаны  самого

 главного - это  розвала  обкединенной энергосистемы Украины, это

 национальное  достояние Украины, единственное на чем мы пока еще

 держаться...

      Что  касается  ответственности энергетиков за использование

 земель. Мы имеем земли в пользовании, в сооответствии с законами

 платим за это импользование. Примеры, которые вы приводите, -это

 хамское   отношение   к  своим  обязанностям  со  стороны  наших

 работников.   Я   по-другому  не  могу  назвать.  Значить,  есть

 нормальные   взаимоотношения   в   отраслях.   Они  должны  быть

 соблюдены. Мы это не разделяем.

 

      ГОЛОВА. Юрий Григорович, я прошу вас, конкретніше на задані

 питання. Про все не розповідайте відразу.

      Крандакова, будь ласка.

 

      КРАНДАКОВА.

      Прошу передати слово депутату Круцику.

 

      КРУЦИК.    202   Рогатинський   виборчий   округ,   Конгрес

 український націоналістів.

      Шановний доповідачу! Я розумію, що такий закон Україні дуже

 потрібний.  Але  я  згадую  собі  минулий  рік, коли проводилась

 реорганізаці  енергетичної  системи,  коли  проти цього були ряд

 областей,  і  в  тому  числі  голова комісії Кожушко. І практика

 сьогодні   показала,  що  ця  реорганізація  не  зробила  нічого

 доброго.  Тоді  керівництво Міненерго перконувало нас депутатів,

 комісію,  що це буде дуже добре, хоть не могли представити будь-

 яких розрахунків.

      Скажіть,  чи  цей закон забезпечить того виробника  енергії

 хоть  якимись  коштами? Бо сьогодні вони в найгіршому стані. Ті,

 хто  розподілили  між  собою  ринок, процвітають, мають гроші, а

 виробник  залишається  без  заробітної плати. Я вже не говорю за

 кошти,   які   необхідні  на  реконструкцію  станцій.  Це  перше

 запитання?

      Скажіть,  чи  захастить  ваш закон від тих випадків, які ми

 маємо  сьогодні,  Коли  до  нашого  виробника  приходять круті в

 кожанках і пропонують енергію значно дешевшу ніж продає держава?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      БОЧКАРЬОВ.    Закон должен защитить и тех потребителей,

 чтобы  крутые  кожанках  не приходили, а каждый имел возможность

 купить    на    условиях   конкуренции   на   рынке.   Для   это

 создана.................  закон  должен  защитить. И подзаконные

 акты,  и  все  исправления  положения  экономики  страны  должно

 защитить   прежде   всего  нашего  производителя,  производителя

 электроенергии  от  нормальной оплаты. Мы очень много заложили и

 надеж, и оснований в этот закон.

 

      ГОЛОВА.Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО.

      Прошу передать слово Хмельовому. Хмелевой, депутатская...

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.

      Спасибо.  Депутат Хмелевой, 140 округ, фракция коммунистов.

 Значит, в этом законе предусматривается оптовый рынок по продаже

 электроэнергии.  Значит,  электростанции  в условиях рынка будут

 конкурировать    между    собой    за   снижение   себестоимости

 электроэнергии.  Не  получится  ли  так, что в условиях вот этой

 рыночной  борьбы  часть  электростанций  просто  прекратит  свое

 существование,  в связи с тем, что сегодня у нас, ну в основном,

 старые  электростанции,  они  низко  рентабельны. Ну в частности

 Славянская  ГРЭС.  Люди  с  июля  месяца  не получают заработную

 плату,  денег  у них сегодня даже, ну, на самое необходимое нет.

 Так  вот,  этот  закон... вообще здесь никак не говорится о том,

 как  эти предприятия -будут или не будут закрываться и я не вижу

 как  спасать  вот  такие  вот низкорентабельные, будем говорить,

 электростанции.

 

      БОЧКАРЬОВ.   Спасибо.  Значит,  ну  спасать  нужно то, что

 должно обеспечивать необходимость державы, прежде всего. Значит,

 сегодня  я  называл  цифры.  Тепловая электроэнергетика работает

 примерно    на    уровне    50    процентов    от   установленых

 мощностей........................ Потребуются большие средства и

 длительное  время  для его модернизации и не все, наверное, нада

 будет  модернизировать.  Надо будет создавать то, что эффективно

 будет  работать.

      Закон  не  ограничивает  права станции. В том числе и то, о

 которой   вы   говорите.   Есть   сложности   с  финансированием

 существующих  затрат,  я  называл  их причины. Но, вместе с тем,

 станция работы в условиях компании Донбассэнерго и только в этих

 условиях  она  еще  поддерживает  нормальный,  так сказать, свой

 экономический  уровень. И это способно сделать только в условиях

 работы  по рынку.

      Если  она  не  сумеет  обеспечить  подачу  ценовых заявок и

 обеспечить  реализацию  цены,  которая............ будет спроса,

 естественно  будет  снижаться  обкем производства  на  ней.

 

      ГОЛОВА. Тихонов.

 

      ТИХОНОВ.

      Уважаемый  Юрий  Георгиевич!  Я  все-таки  попробую еще раз

 задать  вопрос, который задал депутат Хруцык. Каким образом цены

 реализации электроэнергии через Национальный диспетчерский центр

 в  2  раза  выше,  чем  через коммерческие  структуры и кому это

 выгодно?

      Дело  в  том, что, насколько я знаю, может быть и цифра эта

 не  очень  точная,  но  где-то  на  этом  государство потеряло и

 станции потеряли где-то около 13 млрд. гривен.

 

      БОЧКАРЬОВ.    Ну  я не знаю, насколько конкретна информация

 по обьемам потерь, трудно сказать, значит. Сегодня цена на рынке

 формируется  в  соответствии  с  действующими  законами. Значит,

 садовая  заявка  станции,  оптовая  цена на рынке плюс тарифы на

 транспортировку и направление , получается розничный тариф.

      Да, сегодня атомные станции, имея свой более дешевый тариф,

 и  это  договором определено, согласились участники рынка, будут

 продавать  свою  электроэнергию  с целью быстрейшего прохождения

 потока средств  по  цене,  определенной с ее снимжением. Ну, это

 уровень договра атомной станции и непосредственно потребителя.

      Я не могу сказать о потерях, какими цифрами определяются.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук, Даниленко.

 

      ВАЩУК.

      Шановний  Юрій Георгійович, у мене таке запитання. У статті

 25   і   26  ведеться  мова  про  обов'язки  і  відповідальність

 енергопостачальників   і  права  споживачів  електроенергії.  На

 сьогодні  це виглядає таким чином: у нас не має або не завжди є,

 якщо  правильніше  сказати,  заключені  договори  на  постачання

 електроенергії,  і там не завжди закладаються штрафні санкції за

 відключення електроенергії без попередження.

      Є  такі  випадки, коли, скажімо, там господарство, особливо

 це   сільської   місцевості  стосується,  вчасно  проплачує   за

 електроенергію,  але відключається цілий регіон і  незалежно від

 того, чи воно проплатило, чи конкретна  людина регулярно платить

 за   електроенергію,   вона   всеодно   виключається.  Це - одне

 запитання.  Як у такому випадку будуть нести штрафними санкціями

 енергетики відповідальність?

      І  друга  частина.  Ми  з  вами  зустрічались на комісії, я

 давала    запитання.    Один   процент   електроенергії   всього

 економиться,   відключаючи   сільську   елактромережу  вранці  і

 ввечері.  А це -недодоєні корови, це люди не можуть ні помитися,

 ні  вечерю  зготувати. А місто в цей час блистить, світиться. Це

 виглядає дуже добре. Чи 40 процентів населення оправдано повинно

 страдати із-за одного процента зекономленої електроенергії.

 

      БОЧКАРЬОВ.    Спасибо.  Значит,  я  был  бы  рад, если бы

 светились  все  города  и  села,  как  вы говорите. К сожалению,

 приходится иногда выключать и то, и другое. Но я ответил в части

 первой на вопрос по отключению сельских .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій  Георгійович, Катерина Тимофієвна мала на

 увазі, якби місто Київ чи любе місто хоч на одні сутки без хліба

 оставить, щоб робили?

 

      БОЧКАРЬОВ. Наверное плохо было бы.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це погано б було. А як же селянам бути?

 

      БОЧКАРЬОВ.    Александр Николаевич, есть вопросы техники.

 Есть вопросы взаимоотношений.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  ще  раз  кажу,  як людям бути на селі? Одні-

 білі, а другі - чорні у нас?

 

      БОЧКАРЬОВ.    Плохо  всем,  если не будет электроэнергии.

 Плохо  всем.  Но  если  бы  сегодня  в электроэнергетике не было

 долгов  на  уровне  3,  2 миллиарда, наверное мы с этим имели бы

 возможность стоящие 35-40 процентов мощностей поднять, нормально

 работать,  никого  не  отключать  и  забыть эти вопросы. Давайте

 истинные причины называть.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко, будь ласка. Іоффе.

 

      ДАНИЛЕНКО.

      Я дякую Олександру Миколайовичу. Шановний Юрій Георгійович,

 я отут сиджу справа, поверніться направо, напроти вас я сиджу.

      По-перше, ваші енергетики, доходячи аж до......., отримують

 зарплату     в    десятки    рази    більше,    ніж    отримують

 сільськогосподарські працівники. То ви на це кошти находите. Але

 я  хотів  задати  запитання.  Ви  не  дали  чітку  відповідь  на

 запитання  мого  колеги,  народного депутата Борзих, який ставив

 питання: електролінії, високі, низькі, середні, які проходять по

 полях  господарств, і вже ця земля розпайована, там є господарі.

 Чому  ви  не  платите за використання цієї землі тим господарям?

 Перше - питання.

      І  друге. Відключення електроенергії сьогодні нас підводить

 до   економічної   катастрофи,  ставить  під  загрозу  небезпеку

 України.  Тому  що сьогодні кожний місяць вирізається як мінімум

 50  тисяч  корів.  По  якій причині? Тому що продуктивність їхня

 знижується    -вони    хворіють    через    часте    відключення

 електроенергії.  По суті діла, працівники не можуть даже подоїти

 корів!..

      Юрій  Георгійович, і  ваша там частка в тому єсть... Дайте,

 будь  ласка,  конкретну  відповідь  на підняті мною питання і ті

 питання, кі піднімав депутат Борзих. Чому ви платите за цю... за

 використання цієї землі?

 

      БОЧКАРЬОВ   Ю.  Г.  Мы  платим  за  использование  земли  в

 соответствии  с  действующим  законодательством. Завтра будет...

 завтра  будет как раз повышение. Завтра будет решение о том, что

 мы должны платить за каждый метр линии - мы будем платить.

      Но  только  я  хотел  бы  обратить  внимание,  что  сегодня

 энергетики  все  затраты  несут за счет тарифа! То есть завтра к

 этому придет однозначно все...

 

      ДАНИЛЕНКО  Олександр Миколайович, шановний Юрій Георгійович

 або не володіє ситуацією, або, вибачте, каже неправду!

      Земля в колективних господарствах -вона розпайована. Єсть у

 людей  документи  на  цей  клаптик  землі.  І по цій землі йдуть

 висока  лінія,  високі  стовби,  яка  навпроти...  навкруги  цих

 стовбів   по...   буквально,   по  5  соток  не  можна  обробить

 механізовано  землю. І ви говорите, що ви платите! Не платите ви

 нам,  тому що тут сидять багато моїх колег і можуть підтвердить,

 що дійсно я прав - ви не платите за використання цієї землі!

      Але  разом  з  тим  ви  сьогодні  такі  ціни  піднімаєте на

 електроенергію,  що  нормально  працююче господарство не в змозі

 заплатить  те, що ви накручуєте, тому що ціни сьогодні ви берете

 просто  з  повітря! Вони нереальні... Вибачте за такі слова, але

 вони конкретні, вони по суті..

 

      БОЧКАРЬОВ Ю.Г. Да, давайте эти слова не будем...

      Значит,  я  еще  раз  повторяю,  что  мы  платим за землю в

 соответствии   с   действующим   законом.   Значит,  освобождены

 энергетики   от   платы   за   землю,  находящуюся  под  линиями

 электропередач.

      Давайте  примем  закон, что мы будем платить за эту землю -

 никаких проблем не будем!

      Но  единственное  что (я хотел бы подчеркнуть еще раз), что

 все  наши  прибыли,  все  наши  платежи мы будем платить за счет

 тарифа. Мы платим за землю под................., под станции, мы

 платим  за  эту  землю!   (Ш у м   у   з а л і)

      Законом не предусмотрено!..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолий Степанович, не... (Ш у м   у   з а л і)

 Значить, Анатолій Степанович! Юрій Георгійович! Юрій Георгійович

 стопроцентно прав -  нам  потрібно  закон  прийнять, нам не надо

 міністра  розпинать.  Но  в  законі  передбачить  одне:  що якщо

 електролінія   10-ти  30-ти  чи  іншої  напруги  йде  по  полям,

 урожайність  еквівалентно  зменшується,  тому  що  в електрополі

 урожайність   зменшується   від   10   до   50   процентів   під

 високовольтними лініями.

      Тому,  якщо  будем  закон приймать, то нам оце потрібно все

 врахувать.     То     тоді    не    потрібно    буде    дотувать

 сільськогосподарське  виробництво.

      Будь ласка,  Мулява вмісто Іоффе. Одне питання і все.

 

      МУЛЯВА. 197 виборчий  округ. Місто Калуш.

      Юрію   Георгійовичу,  мені  подобається  концепція  проекту

 закону,  де  передбачається  змагальність  всіх форм власності і

 госопдарювання  у  електровиробників.

      Але   в   мене  інше  питання.  Як  на  мій  погляд,  є  не

 використаний,...........          реалізований         потенціал

 електровиробництва,   виробництва   електроенергії   за  рахунок

 нетрадиційних, але несправедливо призабутих, ну, джерел. І разом

 з  тим,  традиційних і теж призабутих або непоцінованих належним

 чином  екологічно  чистих  джерел  виробництва електроенергії. У

 нас,  наприклад,  є  Літунський корінь українського козацтва, де

 вчені  розробили  таку електроустановку,  яка переважає відомі в

 світі десь по економиці в 2, 3 вдвічи, втрічи. І разом з тим, не

 можем  розпочати,  бо  не  можем  добитися  якихось  інвестицій,

 капіталовкладень,  щоб розпочати  виробництво.

 

      БОЧКАРЬОВ.   Дякую.  Да,  дійсно, мы очень много внимания

 уделяем  нашей  традиционной энергетике, забывая о том, что есть

 еще  другие источники. Они, может, сегодня не решат координально

 наши  проблемы.  Но  сегодня  разработана и утверждена программа

 Правительством  Программа ретроэнергетики. Сегодня мы занимаемся

 возрождением  в малый вес гидростанций, особенно -их 150 сегодня

 на Украине и часть из них не работает.

      Ракссмотрим,   у   нас  есть  наработки  с  институтами,  с

 Академией наук о нетрадиционных методах энергетики. Я думаю, что

 мы  должны  генерировать  идеи.  Но  нам  очень  сложно  сегодня

 воплощать  их  в  жизнь  за счет собственных источников, за счет

 собственного тарифа. Я поддерживаю  предложение.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Есть  Национальная  программапо энергетике. Там эти вопросы

 ввыписаны. Мы ее приняли в мае прошлого года.

      У  меня  два вопроса письменные. "Хотелось бы услышать ваше

 мнение,  -депутат  Мельник,-в  отношении  специальных  долгов за

 электроэнергию  по 1996-1995 годам из логики, что большие долги,

 они невозвратны".

       Мое  мнение  такое, что да, надо рассмотреть и надо решить

 вопрос.  Но одновременно с тем и надо бы решить вопросы списания

 долгов энергетиков,   тоже с тех пор они висят также.

      И   вопрос   депутата  Бережного:  "Когда  будут  заключены

 договоры    на  споживання, на  енергопостачання?"

      Имеются  договора  на  1997  год,  сейчас  идет  договорная

 кампания,  вносятся  в  нее изменеия в соответствии с последними

 правилами.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Сідайте , будь ласка.

      Панасовський     Олег  Григорович, голова підкомісії.

      Березной , ви підійдіть і з міністром  об'ясніться.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Изменение  статуса Украины,

 обретение ею своей государственности требует создания економики,

 к  оторая  бы  полностью  отвечала  бы  новым  условиям с учетом

 достигнутого  мирового  опыта.  В  этих условиях особое внимание

 должно    быть    уделено    сохранению,   развитию   топливно-

 энергетического    комплекса,    поскольку   ни   одна   отрасть

 промышленности  и  транспорта не можзет существовать вне связи с

 ним,  и  эффективность  народного  хозяйства  в целом зависит от

 покрытия   его   потребностей   в  энергетических  рессурсах,  в

 обеспечении  его  электрической и теполовой   энергией.

       В  то же время исследования существующих и возникших новых

 проблем   развития   топливно-энергетического  комплекса  страны

 показало, что они не запмыкаются врамках собственной энергетики,

 а   являются,   по   сути,   народнохозяйственными   проблемами,

 затрагивающими   коренные интересы всех слоев общества.

      Актуальность  этих  проблем  усиливается принятием органами

 исполнительной   власти   на   протяжении   последних   3-х  лет

 значительного  количества нормативных актов, отдельные положения

 которых  не  отвечают  действующему законодательству. Поэтому не

 вызывает  сомнений, что в сложившейся ситуации существует острая

 потребность в законодательном урегулировании вопросов, связанных

 с     определением     основных    положений    функционирования

 энергетической  отрасли,  степень  развития  которой  во  многом

 определяет экономический потенциал страны.

      Уважаемые  народные  депутаты,  вам  выдан  на рассмотрение

 проект  Закона  Украины  об  энергетике. Надеюсь он вами изучен,

 проанализирован,  осмыслен  и  надо полагать в целом не вызывает

 сомнений  и проворечий по статьям и разделам. Ибо в предлагаемом

 к  рассмотрению  проекте  определены  не  только  такие основные

 понятия  как  принципы  построения  организационной  структуры и

 хозяйственного  механизма управления энергетикой и экономические

 отношения  с  потребителями, а что самое важное -намечен переход

 от   субкективного  подхода  к  управлениею  электроенергетикой,

 который  преобладает  в  настоящее  время к управлению на основе

 законодательнонормативных документов. Проект закона, если вы это

 заметили, отражает особенности электроенергетического сектора.

      И  при переходе его на функционирование в рыночных условиях

 предусматривает такие цели:

      Первое,    относительно    высокую    степень    надежности

 энергоснабжения.  Второе,  эффективное  ценообразование. Третье,

 максимально   полную  демонополизацию  существующих  структур  с

 одновременным ценовым регулированием для оставшихся естественных

 монополий.   Четвертое,  создание  особых  структур  управления.

 Пятое,   открытый   доступ  на  энергорынок  Украины  всем,  кто

 предлагает  ирационное  решение  и  капиталовложение,  кто готов

 конкурировать  с  существующими  энергопредприятиями и тем самым

 повышать    их   эффективность.   Шестое,   четкое   разделение,

 разграничение между энергорынком и государственной политикой.

      Это,  по  сути,  закон  о  политике  в  области энергетики,

 предусматривающий  широкий  диапазон  мандатов  направленных  на

 укрепление    безопасности    энергетики,    снижение   вредного

 воздействия  ее  на  окружающую  среду,  стимулирование развития

 экономики регионов.

      Основные  положения  закона устанавливают новые стандарты в

 области  овышения  эффективности использования энергии, создають

 условия   для   развития   конкуренции  в  области  производства

 элекроэнергии, устанавливают новую процедуру лицензирования.

      Впервые  в  стране  изучен  и применен опыт базирующийся на

 оправдавшей себя мировой практике. Законодательно электроэнергия

 рассматривается,    как    товар,   подчиняющийся   страндартным

 экономическим  и  деловым принципам при условии, что учитавается

 две ее характерные особенности.

      Первое.  Электроэнергия должна перемещаться и продаваться в

 единой обкединенной сети.

      Второе.  Невозможность хранения элекроэнергии обуславливает

 необходимость  постоянно и почти мгновенного согласования спроса

 и предложения во всех точках обкединенной сети.

      Эти две черты предполагают принципиальные выводы для любого

 конкурентноспособного электроэнергетического рынка.

      Первое. Физическая сеть по своей сути является естественной

 государственной монополией.

      Второе. Энергорынок должен быть централизованной операцией,

 которая в  состоянии учитывать и контролировать почти мгновенное

 взаимодействие среди всех ее участников.

      Поданый  на  ваше  рассмотрение проект закона об энергетике

 направле  на  регулирование отношений связанных с произвосдтвом,

 передачей,    распределением    и   использованием   энергии   и

 распространяется   на   все   субкекты  независимо  от  их  форм

 собственности и ведомственной принадлежности.

      Логически  обоснована и современно разделение трех основных

 функций: производство, передачи и распределение электроэнергии.

      Проект закона в значительной мере отвечает всем требованиям

 и заданиям. Основные положения конкретны и обоснованы.

      На  этом  и  заканчивается  моя  положительная аргументация

 достоинств  проекта  закона  об эрегетике. Хочу подчеркнуть свою

 позицию  как профессионального энергетика по ряду принципиальных

 проблем,  определяющих правовую базу функционирования и развития

 отрасли, отведя временно себе роль эксперта проекта.

      Учитывая   стратегическое  значение  электроэнергетики  для

 народного  хозяйства  и населения страны, в законе об энергетике

 следует  определить  такие  основные и основополагающие понятия,

 как  место  и  роль  электроэнергетики в народном хозяйстве и ее

 опережающее  развитие.  Это  положение в законе, к сожалению, не

 отражено.   В  союзном  она  присутствовала.  Присутствует  и  в

 законодательстве США.

      Статью  10  необходимо  усилить  запретом  на вмешательство

 местных  органов власти в действие энергоснабжающих компаний при

 проведении   ими   мероприятий  по  оперативному  урегулированию

 режимов     энергопотребления,    ограничению    и    отключению

 потребителей-должников.

      Статью  16  необходимо  усилить  принятием антидемпингового

 закона,   предусматривающего   криминальную   ответственность  и

 штрафные   санкции   за   реализацию   на   энергорынке   товара

 электрической и тепловой энергии по демпиноговым ценам, по ценам

 ниже  себестоимости.

      В  статье 21 предусмотреть порядок, при котором предприятие

 энергетики  и  не  только  энергетики, осуществившие на практике

 организационно-технические  мероприятия,  обеспечившие  снижение

 выбросов   в   природную    среду   ниже   нормативных  величин,

 освобождается   от   перечислений  в  бюджеты  всех  уровней  за

 загрязнение   окружающей   среды.  Налоговое  правило,  льготное

 кредитное  дотационное и налоговая политика должны стимулировать

 обеспечение  экологической  безопасности  страны.  Это положение

 должно быть закреплено законом. Это закреплено законом США.

      Статью  28  необходимо  усилить  внесением  в  Криминальный

 кодекс изменений, предусматривающих криминальную ответственность

 за хищение электрической и тепловой энергии.

      В  статье  25 законодательно закрепить порядок, при котором

 вся   вырабатываемая   электроэнергия,    независимо   от   форм

 собственности   производилеля,   должна   реализовываться  через

 Национальный      диспетческий     центр    - ЭДЦ     и     сеть

 энергораспределительных   компаний   по  тарифам,  установленным

 госудраством   в   лице   Национальной   комиссии   по  вопросам

 регулирования  энергетики  -НКРЕ. Это -общемировая норма. Потеря

 контроля  со  стороны  государства  за  энергорынком также как и

 нефтегазовым  рынком  будет  иметь  непредсказуемые  для  страны

 последствия.

      И  главное.  Сейчас  многое  зависит не только  обкективной

 оценки  происходящих   процессов,  но  и  от  правильного выбора

 конструктивных  шагов.  Энергетика  может и должна стать важнымы

 элементом    сохранения    экономического    и   как   следствие

 политического единства страны.

      Необходимо восстановить утеряный престиж электроэнергетики.

 В современных условиях престижность отрасли  должна базироваться

 на  мощной системе социальной защиты энергетиков. У страны будет

 будущее,  если  энергетика  будет  эффективно функционировать  и

 развиваться   и   всегда   обеспечивать    народнохозяйственное

 население   страны  теплом  и  электроэнергией  также,  как  АПК

 продуктами питания.

      Из  опыта  энергетически развитых стран видно, что даже при

 активной     энергосберегающей    политике,    потребность    в

 электроэнергии   продолжает  расти.   В  перспективе  в  Украине

 потребутся строительство новых генерирующих мощностей. Выводы из

 этого     -необходимо    сохранить    основу    производственно-

 хозяйственного  комплекса  отралси,  осущствляющего  полный цикл

 работ  от  проеткирования  и  строительства  до  эксплуатации  и

 энергоснабжения      потребителей.      Необходимо     сохранить

 эксплуатационные  и монтажные кадры. Актуальным вопросом системы

 социальной  защиты  является  гарантия  прав  энергостроителей и

 эксплуатационников. В связи с консервацией строящихся обкектов и

 резервных   невостребованных   на   даный   момент  генерирующих

 мощностей.  Это  право  должно  быть закреплено законодательно с

 целью недопущения миграции кадров из отрасли в страны СНГ.

      Учитывая,   что   поселки   энергетиков   крупных   блочных

 электростанций   являются   составной   частью   энергетического

 комплекса,  функционируют  автономно и расположены от районных и

 областных цетров на огромном расстоянии, сохранить десятилетиями

 формирующуюся  инфраструктуру отрасли и порядок отнесения затрат

 на  ее  содержание.  Приостановить  и не распространять действие

 Закона  о  приватизации ведомственного жилья энергетиков крупных

 блочных  электростанций.  Законодательно  закрепить  в  процессе

 реорганизации  отрасли  сохранение  всей  инфраструктуры в целом

 составе  энергорегенирирующих  и  энергоснабжающих  компаний. На

 сегодня  это  единственный  путь сохранения кадровой отрасли. Не

 сделаем  это  сегодня,  в  будущем  сотни миллиардов денег будем

 вынуждены тратить на их восстановление.

      Товарищи,  энергетика  -отрасль  стратегическая. Статьей 23

 Закона об энергетике забастовки в ней запрещены. Поэтому меры по

 социальной   защите   трудящихся   будут   служить  компенсацией

 ущемления  их  прав  и  должны  быть напралены на предотвращение

 кризисных явлений в отрасли и стране. На этом я завершу перечень

 дополнений к статьям рассматриваемого нами закона.

      Уважаемые  народные  депутаты!  Министерством  подготовлен

 проект Закона об энергетике. Он согласован с 13 министерствами и

 государственными   комитетами,   юридическим   отделом  Кабинета

 Министров  Украины.

      После   многократных   рассмотрений   и  доработок  одобрен

 Комиссией Верховного Совета по вопросам топливно-энергетического

 комплекса,  транспорта  и  связи.  Проект закона предусматривает

 сохранение  Единой  энергетической системы, усиление управлением

 отраслью,  закреплением  в  Украине  деятельности оптового рынка

 электроэнергии.

      В  проекте  закона  учтены  все  замечания  и  предложения,

 вносимые  министерствами  и  ведомствами,  технической и научной

 общественностью на стадии его рассмотрения и доработок.

      Внедрение   Закона   об  энергетике,  как  сказал  министр,

 дополнитешльных  финансовых  затрат  не  потребует. И в условиях

 формирования энергорынка в Украине сыграет позитивную роль.

      Убедительно   прошу   вас,  народные  депутаты,  поддержать

 предложенный  проект  и  принять  Закон  Украины об энергетике в

 первом  чтении,  предоставив  возможность  авторскому коллективу

 продолжить  работу  по подготовке подзаконных актов, развивающих

 положение данного закона.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович закінчив співдоповідь.

      Скільки  часу  відведем  на запитання? (Ш у м   у   з а л і)

      10 хвилин достатньо? (Ш у м   у   з а л і)

      Будь ласка, запишіться. Виставте 10 хвилин.

      Марченко.  Павловський.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Александр  Николаевич,  я  передаю  слово

 народному депутату Витренко Наталии Михайловне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечую.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановний   доповідач,  скажіть,  будь  ласка,  чому  в  так

 ретельно  виписаному законі (і це треба визнати) зовсім втрачено

 визначення  національної  оцієї  ради,  Національної  Комісії  з

 питань  регулювання електроенергетики України? Із яких осіб вона

 буде  складатися? Ким вона буде представлена? Бо її повноваження

 настільки  великі,  що тепер вся Україна може стати в залежність

 від  тих  2  чи  3  осіб, які на себе візьмуть тгу оцієї Комісії

 національної. Будь ласка.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Ну, структура организационная энергетичского

 сектора   Украины,  которая  практически  уже  сформировалась  и

 формируется,  состоит,  как вам известно, из участников оптового

 рынка,  национальной  сети  высоковольтных  линий  и независимых

 энергокомпаний   энергопроизводителей.  Вы  знаете,  что  прошла

 реорганизация    отрасли    и   на   базе   действующих   восьми

 энергообкединений,  производственных  энергетических обкединений

 созданы  4  генерирующие  их компании и 27.......... распрделены

 компаний.

      Создан  регулирующий  оргнан  -єнкарье?  -это  Национальная

 комиссия   по   вопросам   регулирвания  в  энергетике,  которая

 полностью   будет  контролировать  тарифы,  ценовую  политику  в

 отрасли   энергетике.   Это  практически  орган  государственный

 прдставлен   в   предлагаемой?   структуре   для   защиты   прав

 потребителей.   Я  об  этом  докладывал,  когда  говорили  мы  о

 реорганизации  отрасли  полгода  тому  назад.  Будующий  оптовый

 энергорынок  практически берет на себя функции и возьмет на себя

 функции  в  ныне  действующие  и  ранее действующие региональные

 диспетчерские  службы.  "Энкерье?  -это  комиссия, которая будет

 регулировать тарифную ценовую политику в отрасли.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський,  Марковська.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Шановний  Олег Григорович, будь ласка, дайте мені відповідь

 на такі 2 питання стосовно статті 15. Це оптовий ринок. От в цій

 статті  в  1-му  абзаці  написано:  "Купівля  всієї  електричної

 енергії,  виробленої  електростанціями,  потужність  яких більша

 заграничних   показників  та  весь  оптовий  продаж  електричної

 енергії, обсяги якої більші заграничні показники здійснюються на

 оптовому ....

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ. Ну, попытаюсь ответить.

      В  принципе,  коль  вы затронули вопрос, открытый доступ на

 рынок  Украины  определен  всем  -и  атомному  ядерному циклу, и

 епловому  циклу. Он будет определять только одно: сможет та либо

 иная  труктура,  независимо  от  форм  собственности  предложить

 инновационное  решение  и  капиталовложение -он будет допущен, не

 сможет - не будет допущен.

      По  внешнему  рынку.  Естественно,  ядерный  цикл замнут, в

 принципе,     собственной     электростанцией     и    открытыми

 распредустройствами.  Все остальные подстанции -трансформаторная

 подстанция,  связи,  88  предприятий  электрических  сетей,  они

 находятся в тепловой  , традиционной электроэнергетике.

      Но вы знаете, бывший союзный потенциал энергетики составлял

на  уровне 27-32 квт/час   в   бывшие страны СЭВ.

      Сегодня  я  не омгу сказать точно, он составляет порядка

3,5-4. Год тому назад в два раза меньше.

      Сегодня  мы  не  имеем  возможности  выйти на внешний рынок

 только  по  условиям  частот,  на которых работаю электростанции

 Западной Европы   и частот , на которых работаем мы.

      Рынок внесшний на экспорт открыт для всех.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Марковська, Магда.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.    И,    кстати,   по   этому   поводу   есть

 договоренности  между министром энергетики Украины и президентом

 РАО  есть  в  России о совместных действиях по выходу на внешний

 экспорт  через Балканы даже в Турцию, где участвуют генерирующие

 можности  как  атомных  реакторов,  так  и традиционной тепловой

 энергетики.

 

      МАРКОВСЬКА

      47, місто Вінниця, Соціалістична фракція.

      Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи існує зв'язок,

 а  якщо  він  існує,  то  чому  він  вираженний між ратифікацією

 договорів по виділенню кредитів Європейського та світового банку

 та  забезпечення  введення  в  дію цього законопроекту? Це перше

 запитання.

      Друге  запитання  відносно того, я хочу підтримати депутата

 Борзих,  який говорив, що іде виключення нашої електроенергії. Я

 з  Комісією  охорони  здоров'я.  І  хочу сказати, що дуже багато

 лікарень виключаються від цієї електроенергії. Крім того, в мене

 на  округі  військові  частини,  де  також  іде виключення. А ці

 військові  частини,  ви  самі розумієте до чого можуть привести,

 якщо  виключають таку електроенергію. Дякую вам.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Я  вам  хочу  сказать,  внедрение  закона об

 энергетике  финансовых  затрат  не  потребует,  однако рафикация

 договоров  и введение закона, направленные соответственно как на

 финансовое   обеспечение   энергорынка,   так  и  на  управление

 электроенергетикой     на    основе    законодательнонормативных

 документов.

      Тот  заем, о котором мы с вами говорили, Европейского банка

 в  55, 9 миллионов долларов США и 71 миллион долларов США кредит

 Мирового  банка,  действительно,  предназначены  для организации

 фунационирования   оптового   рынка,  то  есть  это  практически

 финансовая  помощь  ндц  для  приобретения  средств  автоматики,

 контроля измирительного оборудования. Цели какие преследует -это

 усовершенствовать    системус   збора   обработки   и   передачи

 информации,    обеспечить    работу    систем   технического   и

 коммерческого  учета  электроенергии,  улучшить систему контроля

 претоков, учетов платежей и целый  ряд  других  задач.

      Оставшиеся  средства,  мы  не  так давно эти ратифицировали

 договора,  направляются на закупку топлива и запасных частей для

 энергетического оборудования 14 электростанций, приблизительно в

 равных долях. Общая сумма 317 миллионов долларов США.

      Второй  вопрос.  Министр  на  него ответил. Для того, чтобы

 сегодня  не  отключать  потребителя,  нужно  чтобы  генерация  и

 потребление  были сбалансированы. Не могут сбалансированы быть в

 нашей стране сегодня, я повторяю, сегодня герация и потребление,

 если  страна  собственными ресурсами обеспечена всего лишь на 27

 процентов. Эти 52 процента становленых мощностей сегодня стоят в

 резерве  из-за  отсутствия  топлива,  хотя  готовы в техническом

 плане  быть  к  подкему.  Поэтому единственным надежным  методом

 обеспечения электроэнергии народного хозяйства является снижение

 потребления на сегодняшний момент.

      Я  еще  повторяю, и министр вам сказал. Я не буду приводить

 сегодня  долги. Около 3 миллиардов гривен все предприятия, в том

 числе  и  дотационные, задолжали за потребленную электроэнергию.

 Сегодня   отрасль   имеет  коэффициент  ликвидности    6,98  при

 нормативе  2,  2.  Нет  команды  специально  отключать  село  по

 электроэнергии.  Это вынудженные действия связанные с понижением

 частоты  в  пик  нагрузок до уровня срабатывания технологической

 защиты.

      Мы  работаем  на  частотах   49  и  два  и  три запрещенных

 техническими условиями.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Магда.

 

      МАГДА.

      Уважаемый  Олег  Григорьевич!  Я  конечно  специалист и мне

 неудобно  задавать этот вопрос, но я хотел бы, чтобы вы ответили

 для   зала.  И  вы,  и  министр  все  говорили  об  особенностях

 энергетики и особенностях энергорынка. Я хотел бы, чтобы вы все-

 таки  для зала сказали. Первое. И второе. Вот задавал и Круцик и

 Тихонов вопросы министру в части вот этой прдажи электроэнергии,

 так  сказать,  с  под полы. Ну или можно сказать с под прилавка.

 Это то, что касается электроэнергии, которая от по себестоимости

 продают  дешевле,  чем  она  стоит  на  оптовом рынке. Так я вот

 оценку  вашу,  что  это  действительно с под полы и что это дает

 все-таки  убыток  тепловой  энергетики,  поскольку при этом надо

 было  бы  менять  тарифы  и так далее. Я хотел бы ваше мнение об

 этом услышать.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Но  особенность  отрасли  и производимого ею

 товара,  то  есть  электроэнергии,  состоит  в том, что в каждый

 момент  количество произведенной электроэнергии должно равняться

 количеству потребляемой. То есть, генерация и потребление должны

 быть сбалансированы.

      Нарушение  такого  баланса  -это  ответ  тем,  кто  сегодня

 жалуется  на  отключение,  не  происходит  безследно. Это грозит

 полным  развалом энергокомплексу при резком снижении потребления

 и,  как следствее, повышение частоты выше 50 герц в ночное время

 и ее снижением до 49 почти герц в часы пиковых нагрузок.

      Поэтому  я  в своем выступлении-содокладе и указывал на две

 основные   характерные   особеннности:   невозможность  хранения

 электроэнергии,  которая обуславливает необходимость постоянно и

 почти  мгновенно  согласования  спроса  и  предложения  во  всех

 точках.........  и  что  энергорынок должен быть централизованой

 операцией,  которая  в  состоянии учитывать и контролировать все

 эти изменения в системе.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Штепа.

 

      ШТЕПА. Штепа, Симферопольский избирательный округ 42.

      У  меня  к  вам  два  вопроса.  Первый. Скажите пожалуйста,

 Президентом подписан  указ  о  мерах по инвестированию развития

 генерирущих  мощностей  электроэнергетики  Украины.  Эта  работа

 поручена   концерну  "Энергия".  Как  это  согласуется  с  вашим

 законопроектом  и с энергетической рограммой? Вопрос один.

      И вопрос второй. Вы в статье 28 ввели, так сказать,  на мой

 взгляд,   дрконовский   размер   штрафный  санкций  для  граждан

 Украниы - от 1 до 5 тысяч необлагаемых доходов.

      Скажите, пожалуйста, почему вот такое небрежное отношение к

 гражданам Украины, которые тоже являются потребителями? Я почему

 так  говорю?  Вы  не  разделили здесь физические лица отдельно и

 юридические, а ввели таки драконовские штрафные санкции.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Ну, мнение об указе Президента. Вопрос очень

 деликатный   и   для  ответа  сложный.  Я  всегда  с  пониманием

 воспринимаю  поиски  Администрацией Президента оптимальных путей

 привлечения инвестиций в энергетику. Однако, считаю своим долгом

 быть  обкективынм.  Следует  признать,  указ  противоречит общей

 энергетической  стратегии  в  стране.  Вы  помните, по программе

 основное   направление  реализаци  программы  -это  приоритетное

 финансирование  проектов реабилитации и модернизации действующих

 электростанций  при  очень  ограниченом вводе новых генерирующих

 мощностей.

      Ключевое  положение  программы, как вы помните, -достижение

 энергетической    независимости.   Концерн   "Энергия"   считает

 оптимальным  путем  развития  энергетики  Украины -форсированный

 ввод   новых   парогазовых   установок,   а   конкретно  даже  с

 электростанцией, с ориентацией на преимущественное использование

 импортного природного газа. Это -первое.

      И  второе, самое главное. Вызывает недоумение и тревогу сам

 факт,  как  стало возможным вообще поручить выполнение проекта с

 обкемом  инвестиций  более  10 миллиардов долларов. Коммерческие

 структуры,   которые  являются  концерном  Энергия,  не  имеющие

 никакого  отношения  к  энергетике,  не  имеющие  никакого опыта

 проектирования   и  строительства  электростанций.  Более  того.

 Концерн    на   весь   период   инвестирования,   инвестиционной

 деятельности практически освобождается от всех налогов, сборов и

 других платежей в бюджеты.

      Я считаю, что окружение Президента очередной раз его просто

 подставило. Президент сделал большую ошибку, подписав этот указ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Олег Григорович, сідайте.

 

      ПАНАСОВСЬКИЙ.  Я  вам приведу маленький пример. Если взять

 тарифы  Европы мира и Украины, они разняться приблизительно в 6,

 в  6,  5  раз.  При  том, тарифы на бытовые потребители в Европе

 выше,  чем тарифы на потребление промышленных предприятий. У нас

 наоборот.  И  если  взять всю полностью тарифную политику, то по

 всем  6  группам  потребителей,  которые  есть  на  Украине, как

 правило  потребительский  тариф на уровни или ниже себестоимости

 электроэнергии.   Это  легко  проверить.  Получите  в  Минэнерго

 информацию, и в этом убедитесь.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, спасибі. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  колеги,  от  зараз  ми  завершуєм.  Перед  тим, як

 оголосить переву, я хотів би, щоб ми з вами домовилися, що після

 перерви  щоб  відвести не більше як півгодини на обговорення. Не

 дивлячись  на  те,  що  у  нас записалося 17 депутатів, із них 5

 депутатів - від  груп і фракцій (ми їм дамо, безперечно), і десь

 3-4  виступить  по  звичайному  порядку. Тому я просив би щоб ми

 після  переви  оголосили...  відвели  30  хвилин  і завершили це

 питання. Немає заперечень?

      Оголошується перерва на 30 хвилин.

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуєм роботу.

      Приступаєм до обговорення. Слово надається Глухівському від

 фракції Рух , за ним виступає Мовчан.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      277   Золочівський  виборчий  округ,  Глухівський,  фракція

 Народного руху.

      Шановні  пане  Головуючий, шановні колеги-народні депутати.

 Ми  насправді приступили до розгляду дуже важливого закону, який

 мав  би  навести  лад  в  дуже  важливій  ділянці нашої народної

 господарки,  в  електроенергетиці.  Цей  закон покликаний внести

 правове   регулювання   у   відносини   у   сфері   вироюництва,

 транспортування,  розподілу і сподивання електричної та теплової

 енкргії  і  енергії, яка дає тепло і світло, яка приводить в рух

 більшість  технологічних  процесів. Мусимо цей закон дуже уважно

 розглянути,  спокійно  розглянути,  тим  більше,  що він ніби-то

 політично  нейтральний  і,  я  думаю,  що тут не буде сварок між

 правими  і  лівими,  бо  всі  ми  зацикавлені  в  тому, щоб наша

 енергетика  була ефективною. Але разом з тим, думаю, що ніхто не

 буде  мені  заперечувати,  ми  зацікавлені  і щоб закони, які ми

 зараз  приймали,  були  високої  якості, високої якості за всіма

 показниками.  З  цього  приводу я хочу сказати, що уважно вивчив

 проект  цього  закону  і  в  мене виникло дуже багато зауважень,

 зауважень  передо  всім  не тільки до суті виложених тут питань,

 але й до оформлення, до подачі цього матеріалу.

      Враження  приблизно  таке,  як  після читання дисертації, у

 якій  думки  проглядяються,  але проглядаються слабо через вкрай

 неохайне оформлення.  І просто це дратує.

      Я  почну  з чого. Кажуть, що театр починається з вішалки, а

 закон,  очевидно,  починається  із назви. Погляньмо, чи відбиває

 суть  закону  його  назва.  Даний  закон  покликаний врегулювати

 відносини  в сфері виробництва, розподілу і споживання не тільки

 електричної,  а і теплової енергії. В силу хоч би того факту, що

 генеруючі  об'єкти  електроенергетики теплові електричні станції

 та  інші  крім  свого  основного  продукту, електричної енергії,

 випускають  ще і теплову енегію. Носієм якої виступає, звичайно,

 вода,  чи  водяна  пара,  яка  гріє  міста і йде на технологічні

 потреби.  То отже у назві закону мало фігурувати "енергетика", а

 не "електроенергетика", бо це звужує.

      Та  й, до речі, у законі мовиться про об'єднану енергетичну

 систему  України,  двивіться  статті  1,  4,  7  і  дальше, а не

 елекстроенергетичну.

      Крім  того,  в  проекті  закону  є норми, що відносяться до

 виробництва,   транспортування,   розподілу,   споживання   саме

 теплової енергії, стаття 2,3, 9, 17, 27, 28.

        Разом  з  тим  є  в  проекті такі статті, де треба було б

 згадати  про теплову енергію, а вони не згадуються. Скажімо, ст.

 25   "Обов'язки   та   відповідальність   енергопостачальників",

 підкреслюю,  енергопостачальників, там є перше  речення.

      "Енергопостачальники   зоббов'язані  забезпечувати  надійне

 постачання   електричної   енергії".   Чому  тільки  електричної

 енергії?  Логічно  запитати,  а  що, постачання теплової енергії

 може бути і ненадійним?

      Отже,  назва  закону  мала б бути "Про енергетику". Але і в

 цьому  я  не  зовсім  переконаний, тому що закон не претендує на

 регулювання    відносин   в   таких   галузях   енергетики,   як

 гідроенергетика,   вітроенергетика,   геліоенергетика,   атомна,

 промислова, сільська, транспортна, комунальна  енергетика.

      За   текстом  проекту  закону,  очевидно,  він  стосується,

   об'єднаної     енергосистеми     України,    оптового    ринку

 електроенергії  та  деяких  аспектів  державного  управління  та

 державного нагляду в  електроенергетиці.

      Тому,  на  мій  погляд,  суть закону більш відбивали б такі

 назви  -"Про  об'єднану  електроенергетичну, чи може енергетичну

 систему   України",  або  "Про  загальнодержавне  централізоване

 енергозабезпечення, чи може електрозабезпечення України" тощо.

      Дальше,  перейду  до  статті  1, де визначаються терміни. У

 багатьох  статтях закону вживається слово "енергія" без будьякої

 розшифровки.  Ось  нехай  в  статті  2 перше речення: "Дія цього

 закону  поширюється  на  відносини,  пов'язані  з  виробництвом,

 передачею,  постачанням  і  використанням енергії". Зразу постає

 питання  -якої?  Адже  знаємо, є механічна, теплова, електрична,

 хімічна, ядерна і так дальше.

      Очевидно, що тут мова йде про електричну і теплову енергію,

 але  реба  було  б  почати  статтю  1  з  визначення:  "Енергія,

 електрична чи теплова енергія". А вже давати таке визначення, що

 таке  енергія,  повірте, це має підручник давати, а не закон.

      Але  тут,  тим  не  менше,  дається  визначення,  що  так е

 енергія.  Пишеться: "Енергія -товарна продукція, що виробляється

 на об'єктах електроенергетики і призначена для купівлі-продажу".

      Це  щось так, рпиблизно, якби ми приймали закон під умовною

 назвою  "Про продовольство" і дали термін "хліб": "Хліб -товарна

 продукція,  що виробляється в пекарнях і призначена для купівлі-

 продажу".  Ми  бу  тоді не зрозуміли, для чого, що це таке є, чи

 можна  його  їсти  і  з  чим  їсти.  Але  повернимося  до  цього

 визначення.  Я  скажу, що торварною родукцією електростанції, як

 відомо  всім,  може  бути  і  шлак, який беруть на будівництво і

 зола,  яку  беруть як сировину для виробництва цементу чи ще для

 чогось,  але  все це енергією не є. А електрична енергія, яка на

 електростації  іде  на власні потреби, не є товарною продукцією,

 хоч якраз вона і є енергією.

      Мене  так  і  тягне  на  аналіз  постатейний, але, на жаль,

 бачите  час  мій  вже  закінчився  і  я  не можу вигольосити  ті

 зауваження  суттєві, які в мене викникли. Я прошу ще півхвилини.

 Хочу  сказати, що закон не стимулює енергоощадності, ефективного

 використання  енергії,  нових енерготехнологій екологічно чистих

 поновлювальних  джерел.  Не визначино чітко функції Міністерства

 енергетики,  не  розкрито суть державного управління, державного

 регулювання. Є колізії щодо ліцензування статті 13-15. Зовсім не

 сказано  статті 17  про  тарифи.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сідайте, будь ласка.

     

      ГЛУХІВСЬКИЙ. Я  ще закінчую.

      Зовсім   не   сказано   в   статті  17  щодо  тарифів,  про

 необхідність введення двох тарифів, тарифів денного і нічного. У

 багатьох  державах  є такі тарифи. І коли б ми їх ввели, то ми б

 якраз і стимулювали  використання...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Слово надається Мовчану.

      Шановні колеги, давайте н ерозповідать, що таке енергетика,

 а  по ділу вести. Це ж не учбовий клас, а Верховна Рада. А потом

 в кінці починають розказувати те, що треба до проекту закону.

      Камінський   від   Соціалістичної   фракції,  за  ним  буде

 виступать  Оробець.

     

      КАМІНСЬКИЙ.

      Леонід   Камінський,   141  виборчий  округ,  Соціалістична

 фракція.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати.

      Питання   законодавчого   забезпечення   діяльності   такої

 важливої   галузі  як  електроенергетика  назріло  давно,  а  на

 сьогоднішній  день  воно  набрало особливого значення. Не варто,

 мабуть, наголошувати на те, що енергетична незалежність країни -

 це  врешті-решт  є і політична незалежність. Сьогодні вже багато

 тут висловлювалося обурення з приводу роботи всієї галузі. Можна

 наводити  один  за  одним  приклади,  можна  казати, що особливо

 гостро  стоїть  питання на селі, бо я сам був свідком того, як з

 п'яти  годин  вечора  до дев'яти утра відключали електроенергію.

 Самі  розумієте,  при тих малих засобах механізаціях на селі, це

 ще додаткові витрати людської сили.

      Не  можу  не  зупинитись  на тому, що неврегулювання робота

 такої  галузі  призводить  до  того,  що елекроенергія вже стала

 розмінною  монетою  навіть, коли купляють голоси виборців. Я сам

 був  на  Бобринецькому окрузі  і бачив, як чомусь на час виборів

 перестали  виклбчати  електроенергію.  І  кажуть,  що  це один з

 кандидатів  у  депутати  добися того, щоб вам не відключали. Ну,

 звісно, з якою метою.

      (Ш у м  у  з а л і )

       Це наша Юлія Володимирівна Тимошенко, коли балатуваляся по

 цьому окрузі, так оце на період виборів там перестали відключати

 електроенергію.  Не  знаю,  правда,  як  зараз, але, я думаю, що

 зараз   вже   відключають.   От   таким   от   чином  навіть  за

 електроенергію купляють голоси виборців.

      Мене  хвилює і інше. Мене хвилює те, що ніхто не казав, які

 збитки отримує Україна від цього відключення. А збитки чималі. І

 наврядчи   хто   рахує   ці   збитки.  Бо  якось  дуже  спокійно

 спостерігаєтья   як   рік   від  року  скорочується  виробництва

 елекроенергії.  За  останні  п'ять років воно скоротилось з десь

 296  мільярдів  кіловат/годин до 181, 6. Це при тому, що Украюна

 споживає  електроенергії  на душу  населення  вдвічі  менше, чим

 Росія,  втричі менше, чим Сполучені Штати Америки, у п'ять разів

 менше, чим у Канаді.

      Звичними  для  нас вже стали бідкання енергетиків з приводу

 відсутності  палива.  І  це пр тому, що ми володіємо величезними

 запасами енергетичного вугілля. Все у світі взаємопов'язане.

      Дії  великих  реформаторів у вугільній промисловості боляче

 вдарили і по енергетиці.

      Шановні  колеги!  Відсутність  чіткого  законодавства  щодо

 електронергетики  призвели  до  того  стану,  про  який  яскраво

 розповів  Олег  Григорович  Панасовський, інші депутати. Це дуже

 небезпечно,  коли  до  галузі, яка визначає незалежність країни,

 тягнуться  липкі  руки комерсантів, коли виробник електроенергії

 не  користується плодами своєї праці і змушений виступати в ролі

 бідного  родича  -прохача.  Тому  Соціалістчна  фракція пропонує

 підтримати проект Закону про енергетику в першому читанні.

      Але  у  нас  теж  є  свої  зауваження.  Ми  вважаємо,  що у

 преамбулі  треба підсилити роль електроенергетики як галузі, яка

 забезпечує  тільки...  не  тільки  енергетичну  безпеку,  але  й

 політичну  незалежність  держави.

      У  статті  5,  наприклад,  треба  наголосити,  що  державна

 політика,  перш  за все, повинна передбачати надійне задоволення

 потреб   людей,   народу  України  в  електроенергії.  Суттєвого

 розгляду вимагає стаття 6.

      Ми взагалі вважаємо, що такі галузі, як електроенергетика і

 взагалі  топливно-енергетичний  комплекс  країни,  повинен  бути

 тільки  у  держави  і  ніхто туди більше не може втручатись. Оці

 загравання  з  приватизацією  в  галузі електроенергетики можуть

 привести  до  дуже  небезпечних  наслідків.  Тому тут треба дуже

 гарно... дуже-дуже подумати перед тим, як дозволяти приватизацію

 в  такій  важливій  сфері.  І  підходити  до  цього  треба  дуже

 обережно.

      Далі.  У  законі  не  досить  чітко  виписані  статті,  які

 регулюють  взаємовідносини  між постачальниками і  споживачами в

 частині  відповідальності  постачальника.  Я  маю  на  увазі оті

 горезвісні  відключення електроенергії.

      Зараз   же   виходить   так,  що  і  той,  хто  платить  за

 електроенергію, і той, хто не платить, знаходяться в одних і тих

 же  умовах. Це треба чітко розграничити і треба  дати можливість

 добросовістним платникам не потерпати від цього.

      Ну  про  те,  що деякі статті включаються тут в кола других

 законів, про це казав вже Голова Верховної Ради. Я думаю, що при

 доопрацюванні ці зауваження і думки депутатів будуть враховані.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оробець, будь ласка. За ним - Степенко.

     

      КАМІНСЬКИЙ. Тому соціалістична фракція пропонує прийняти в

 першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

      ОРОБЕЦЬ. Юрій Оробець, місто Київ, группа "Реформи".

      Шановні   колеги,   питаня   про   енергетику  -це  питання

 порядності  у  відношенні  до  своєї  власної  держави на ймення

 Україна.  Якщо раніше Україна продавала електричну енергію своїм

 найближчим  сусідам, то, на жаль, вона це зараз може робити лише

 по   двом  лініям,  в  спеціальному  режимі  Ніпорошинської  (?)

 станції,  а  решта  електричної енергії ні по яким стандартам не

 може рівняться з стандартами , які існують у Європі.

      Чому це так відбувається? Страшна платіжна криза,  тотальна

 бартеризація   і   по   суті  приватизація  на  право  торгувати

 електроенергією.  І  найстрашніше  те,  що  діяльність в області

 енергетики  не регулюється  власне  законом,  а воно регулюється

 різними  указами,  зоркема,  славновідомим указом про створення

 концерну "Енергія".

      І  вершина  цінизму,  коли  глава  Адміністрації Президента

 розказує поважним академікам і світилам нашої держави про те, що

 треба   надавати   пільги,  треба  змушувати  Кабінет  Міністрів

 надавати пільги нікому не відомому концерну, який має дуже великі

 можливості  лобіювання,  як  видно,  що  його  лобіює сам голова

 Адміністрації Президента.

      Дуже  жаль,  що  цей указ в принципі не  скасований. І тоді

 виникає   елементарне  запитання:  або  в  нас  енергетика  буде

 керуватися    лоббістами,   які   зможуть   пролобіювати   через

 Адміністрацію  Президента  свої  вигідні  рішення, або буде наша

 енергетика  керуватися власне законом. Я прекрасно розумію, що в

 цьому  законі  є маса невдосконалих речей. Але закладене основне

 питання,  це  питання  оптового ринку, де кожен може купляти або

 через посередників, або напряму. Тут є елементи відповідальності

 за неправильне користування електричною енергією. Але дуже слабо

 викладені  питання відповідальності власне суб'єктів енергоринку

 перед споживачем.

      Це  надзвичайно  великі питання. Споживач не хоче і не буде

 розуміти,  що  його виключають лише тому, що частота знаходиться

 на  грані  стійкості  енергосистеми,  його  це  не  хвилює. Якщо

 споживач  платить  власне  гроші,  то він повинен мати абсолютну

 гарантію,  що  в  нього не будуть нанесено йому власне збитку. І

 тому  я  хочу  сказати:  найважливіше,  щоб  цей  закон все-таки

 поступив,  і  ми  проголосували на перше читання, і щоб ніхто із

 Кабінету  Міністрів  уже  не  мав право змінювати цей закон. Цей

 закон повинен бути перероблений в комісії з урахуванням побажань

 народних депутатів. Тому прошу голосувати в першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Степенко, Магда.

     

      СТЕПЕНКО.

      Шановний  головуючий,  шановні  товариші!  Селянська партія

 України, народний депутат Степенко.

      Я  дуже  уважно вислухав Панасовського Олега Григоровича, і

 від  себе  особисто вдячний цій людині за високу компетентність,

 за те, що дійсно і у нас в парламенті якось бере гордість за це.

 Є  люди,  які  досконало  володіють тією чи іншою галуззю нашого

 народногосподарського виробництва.

      Я   хочу  перейти,  внести  деякі  пропозиції.  Я  б  хотів

 звернутися  і  до  міністра, і до вас, Олег Григорович. Все-таки

 те,  що  ви казали: заборонити втручатись місцевим органам у всі

 ці   справи,   пов'язані   з   електроенергетикою.   Тут   треба

 розібратися.   От   і  сьогодні  попередній  виступаючий  казав:

 бартеризація.    Бартеризація    -це    горе    для   сільського

 товаровиробника.  Це  ошукують  так, що навіть підрахункам важко

 все виразить, у підрахунках.

      Тому  я  б хотів все-таки звернуться до вас, розібратись із

 цією  справою.  Наприклад,  коли  село  продало продукцію, їм не

 вернули  кошти, він не може заплатить за електроенергетику, а їм

 відключають цю електроенергію. Ну хіба це правильно? Це не те що

 нечесно, це навіть не по-людськи!..

      Тому   все-таки   я  б  хотів  звернуться  до  тих,  хто  є

 законодавцями   у   цій   справі:   може  окрему  навіть  статтю

 передбачить,   щоб   не   відключати  для  сільських  споживачів

 електроенергію!  Я  розумію,  що  я  говорю...  Ну, Яворівський,

 опонент мій вічний... (Ш у м   у   з а л і) Ні-ні? Ну, правильно

 ти  робиш!..  Тому  я  що  маю на увазі? Володимир Васильович, я

 прошу:  не  заважайте  мені...  Що я маю на увазі? Ви розумієте,

 коли відключить молочно-товарний комплекс 2 чи 3 рази, можна вже

 в четвертий раз його не відключати - уже все рівно там нічого ми

 поправить  не  можем... Ну, це - така галузь (хто розбирається в

 цьому сільському господарстві)..

      Тому,  дійсно,  можуть  передбачити це питання, що все-таки

 зробить якусь скидку для сільськогосподарського товаровиробника.

 Його   вже   задавили,   практично...   Ну,  давайте  хоч  якось

 електроенергетикою цього не робить!..

      Друге   питання.   Я   повністю  підтримаю  28-у  статтю  -

 "Відповідальність за крадіжку електроенергії". Підтримую статтю,

 в   якій   говориться  за  кадри  -   якщо  ми  розвалимо  кадри

 електроенергетику,  так питання не буде. І підтримати 23-статтю,

 де  заборонені страйки у цій галузі, щоб все-таки електроенергія

 вироблялась,  а  вирішувать  питання  із  цими  людьми,  які там

 працюють.

      І  на закінчення от що я хочу сказати. Я дуже прошу і вношу

 пропозицію таку:  все-таки внести оцю статтю, у цей закон статтю

 про  відповідальність за порушення постачання електроенергетики.

 Що я маю на увазі? От сьогодні говорили, що от 50 герц, 49 герц.

 Це  ваші проблеми, ці герци! А мене не цікавить! Якщо я заплатив

 за  електроенергію, то чому я повинен переживать за ваші герци?!

 Ви, раді Бога, мені заплатить... А якщо ці герци не спрацювали з

 якоїсь  причини,  і  я  вам  заплатив,  ви  повинні  в законі це

 записати: відшкодувати мені всі збитки як товаровиробнику за те,

 що ви мені не поставили цю електроенергію.

      Я  думаю, що ми приймем цей закон в 1-му читанні і прошу це

 зробить  народних депутатів шановних, які присутні в цьому залі.

 Але  все-таки  ці  зміни внести, щоб чітко було ясно, що хто нам

 постачає електроенергію, ми йому платим гроші. Хто не постачає -

 він  нам.....  ті  збитки,  які  були  нанесені завдяки тому, що

 огульно   -я   могу   наводити   10  прикладів,  коли  заплатило

 господарство  за електроенергію, але йому все рівно відключають.

 Кажуть, це робиться за компанію.

      Тому  я  вважаю,  що  це  потрібно  в законі передбачити. Я

 дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Магда від "Єдності", за ним Яворівський. Магда

 Іван Іванович.

     

      МАГДА. 98  виборчий  окргу, група "Єдність".

      Шановний  Головуючий,  шановні  колеги  депутати!  Перший в

 історії  України  винессений  на  розгляд  Верховної Ради проект

 Закону  про  електроенергетику. До цього часу, незважаючи на те,

 що Україна була і однією з найенергетичних республік, енергетики

 працювали  на  основі  норм  і  права  міжвідомчого та відомчого

 характеру,  що  часто  приводило  до  конфліктів  так як правило

 захищали  більше монопольне право  енерегетики.

      В    проекті    закону    чітко    записані   рівні   права

 відповідальності   за   поршення  закону  як  споживача,  так  і

 постачальника.  Я  хочу  і  Катерині  Ващук  і  іншим  -Анатолію

 Степановичу  і  іншим  депутутам-аграрникам сказати, що сьогодні

 немає  типового  договору  енергетики  -є договір про взаємномну

 відповідальність  і  тому ви, пілписуючи його повинні писати все

 те,  що ви хочете. Ваша сторона і сторона енергетиків -це перше.

 Анатолій  Степанович м Борзих, я хотів сказати Даниленку, що тут

 же можна можна писати те, що ви говорите, що в багатьох районах,

 степ   чи  поле,  пересікає  багато  ліній  і  це  приводить  до

 неудобства,  і  більше  затрати,  може,  палива і так дальше. Це

 потрібно  також в договорі, і це треба внести в доповнення і при

 другому читанні розглядати.

      Але  щоб  ви  знали,  що  все  це  буде занесено в тариф, а

 сьогодні  тариф  не  виправдовує  всіх витрат енергетики, все це

 буде  внесений тариф -і плата за землю, і плата за неудобства. А

 їх  треба,  дійсно,  внести, Анатолій Степанович, і я як депутат

 буду над цим  теж працювати.

      Кожному    дано    право    сьогодні    кожному   виробнику

 електроенергії,  то  єесть,  і  часнику,  якщо  він  виконує всі

 правила  безпеки і правила технічної експлуатації, має ліценцію,

 він має право підключений бути  до енергетичної системи.

      Не  має  права  відказати  енергетична  система споживачу в

 заключенні договору.

       В  проекті  закону  чітко  підкреслюється  роль  держави в

 регулюванні   тарифів,   формуванні   тарифної   політики  через

 Національну комісію з питань регулювання енергетики, про права і

 обов'язки якої теж записано в окремому розділі проекту закону.

      Обмежені  чіткими  рамками  права  і обов'язки інспекції по

 експлуатації  підкреслюється  її  підконтрольність  державі,  що

 зменшує монополізм галузі.

      Але  є  питання, які можуть бути дороблені, і я думаю, що в

 першому  читанні  ми  повинні  прийняти  цей  закон.  Це питання

 пріоритета   в   енергетиці як пріоритетної галузі.

      Дійсно, Глухівський говорив, що мало, і я з цим погоджуюсь,

 що  мало тут говориться про теплову енергетику. Треба там, де це

 стосується, вставити.

      Мене   дуже   хвилює  17  розділ  закону.  І  я  хотів  тут

 підкреслити  і  відповісти  тим  депутатам і людям, які питають,

 чому   ми  сьогодні  можем  купувати  електроенергію  в  державі

 дорожче,   чим   в   державних  організаціях,  чим  її  продають

 посередники.  17  стаття тут чітко говорить, що оптовий ринок не

 допускає  торгівлі  з  під  поли  і  ніякі рішення Уряду тоді не

 будуть  мати  силу.  Сьогодні  це  в  основному  іде за окремими

 рішеннями.

      Єсть  питання  і такі, що сьогодні закон цей не відповідає,

 хто   в   місті   чи   селі   відповідає   за  нове  будівництво

 електромережі,  якщо будується імкрорайон чи нова вулиця в селі,

 ну, як раніше партійні організації, зараз державні адміністрації

 нагибає,  так сказать, енергетикової, заставляють з своєї кішені

 енергетиків платити  за це.  А це  все-таки питання бюджету.

      Я  хотів  сказати,  що... звернутись до вас, дорогі колеги,

 давайте  приймем закон у першому читанні, підтримаєм його, а те,

 що  ви  тут  багато  доповнень  вносите,  внесемо їх для другого

 читання. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яворівський,   за ним Павловський.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.

      Володимир  Яворівський,  Конституційний центр, Демократична

 партія України, Світловодський виборчий округ.

      Шановний Головуючий і  шановні колеги.

      Ми б, звичайно, цей закон приймали б в іншій ситуації, коли

 б,   скажімо,  Україна  була  забезпечена  цілковито,  працювала

 нормально  конкуренція,  скажімо,  в сбуті електроенергії і тоді

 цілком  природно,  що ми б з вами в основному зосереджувалися на

 буквах, комах,  на якихось  нюансах цього закону.

      Але  ви  самі  побачили,  що навіть попереднє обговорення і

 відповіді  міністра  на  запитання  і  нашого колеги енергетика,

 буквально  всі  відсунили  закон у бік і почали бити депутатські

 запитання    в   найболючіші   точки,   пов'язані   сьогодні   з

 енергозабезпеченням України.

      Ми,   звичайно,  я  до  міністра  звертаюся,  ми  прекрасно

 розуміємо,  що зруйнувався отой загальний комплекс, який був. Ми

 надто  мало  зробили  і виконавча влада, та й законодавча, надто

 мало  зробили  для  того,  щоби  проаналізувати свої енергетичні

 можливості Україні. І цілком природно, що ми сьогодні не стільки

 говоримо  про  закон. Я відразу хочу сказати, що я підтримує цей

 закон в першому читанні. І до другого читання подам всі ті якісь

 конкретні  педантичні,  так  би  мовити, зауваження. Вони будуть

 використані, я думаю, і я буду їх відстоювати.

      Через справді сьогодні найважливіше питання -це енергетична

 безпека  Української держави. Я хотів би наголосити на тому, що,

 звичайно,  в попередні роки було зроблено одну фатальну помилку,

 яку   ми   сьогодні  пожинаємо.  Це  міф,  так  званої,  атомної

 енергетики.  І  ми,  до  речі,  і сьогодні навіть... Я піймав на

 слові  міністра,  який  сьогодні  виступав і казав, що, скажімо,

 тарифи на ядерну енергетику набагато нижчі. То давайте ми вже не

 будемо  лукавити  і  скажем  людям,  ми  вже  знаємо  до чого ми

 договорилися  про  цю  надто  дешеву  атомну енергетику. Ми ж не

 включаємо  ніколи, не включали туди хвостові затрати на закриття

 атомної  енергетики.  І  сьогодні  ми  вже  цю  проблему маємо у

 зв'язку  з  Чорнобилем.  Через  те  тут  треба  просто... Я хочу

 підкреслити  саме  це питання. Нам в Україні потрібно зруйнувати

 оцей стандартний міф.

      Приходило    вже   кілька   міністрів.   Були   серед   них

 революціонери.   Через   три-чотири.....     напочатку.  Були  і

 прагматики.  В даному випадку ми маємо прагматика, але сьогодні,

 я  думаю, що я висловлю думку від усіх, незалежно від політичних

 поглядів  депутатів,  ми  сьогодні  повинні  виробити якусь дуже

 чітку концепцію нашого енергозабезпечення.

      І  моя,  принаймні, думка -нам не потрібно робити сьогодні,

 йти   по  тому  заведеному  шляху  -це  й  крен  в  нашу  ядерну

 енергетику.  Подивіться  що  сталося. Росія зараз підняла і дуже

 підняла оплату, скажімо, наши твелів, які ми купуємо у Росії.

      А в мене 5 хвилин , Олександре Миколайович.

      Я від фракції виступаю, так що дозвольте мені.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Від якої фракції?

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Від  фракції  "Конституційни  й  центр". Будь

 ласка, ніхто не виступав ще.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну будь ласка.

     

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Я  завершую.  Розумієте?  І  я  вам скажу, що

 Росія,  до  речі,  дуже  мило......  поступила.  Якби вони зараз

 підняли  ці ціни в 5 разів, ми все-одно були б змушені купувати.

 Тому  що  ми  ці  твели  ні  в  кого не можемо іншого купити: ні

 францизські,  ніякі  інші до наших атомних станцій не підходять.

 Отже,  треба  дивитися  нам  уперед?  Треба  нам  зараз  думати,

 добудовуючи  нові  наші, скажімо, енергоблоки? До кого ми будемо

 прив'язані.  Чи  знову  ж  таки до Росії? А якщо згадаємо, що ми

 прив'язані  і  через мазут, і через нафту і таке інше, є над чим

 думати,  державні  мужі.  Безперечно, що є.

      І  ще одне. Просто хочу звернутися від імені виборців. Люди

 розуміють  прекрасно, що енергії сьогодні в Україні бракує. Але,

 шановний  колего  наш  -міністр,  ну треба ж урешті-решт навести

 якийсь  лад.  Хто  прорахує  які  колосальні  збитки  ми завдали

 сьогодні українському народові через те, що по 5-6 разів на день

 вимикається   електроенергія,  скільки  зіпсованих  телевізорів,

 скільки   зіпсованих   холодильників.

      Я  вже  не  раз звертався і до вас з листами і зараз прошу.

 Мусить  бути  просто  якийсь дуже чіткий графік, щоби люди чітко

 знали  -з  якої  години  до  якої по всіх районах той хаос, який

 сьогодні  відбувається,  коли  якийсь,  даруйте мені, напідпитку

 енергетик може вимикати цілий регіон. Скільки це може тривати?

      Я  абсолютно  переконаний  в тому, що сьогодні цей закон ми

 підтримаємо.  Закон  цей  потрібно  прийняти.  У  ньому є багато

 ахілесових  п'ят,  але, я думаю, є ритуал до другого читання, ми

 його  приймем.

      Але  я  просто  хотів би звернутися до міністра енергетики.

 Давайте,  якщо  потрібна  якась наша колегіальна допомога, треба

 виробляти    оцю    стратегію   з   орієнтацією   на   автономне

 енергозабезпечення України. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це  нада було трошки раньше думать, а не тоді,

 коли   вже  без енергетики ....

      (Ш у м  у  з а л і)

      Слово  надається Павловському. За ним Дудченко від комісії.

 Від фракції...  від  комісії, я  вибачаюсь. Будь ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Дякую.  Шановний  головуючий!  Шановні члени уряду! Шановні

 колеги! Я хотів би тут підняти деякі загальні питання і хотів би

 закликати  вас  і  в майбутньому дивитись на наші закони з точки

 зору захисту свого ринку і захисту свого виробника.

      Я   не   буду  говорити  про  цей  закон.  Всі  доповідачі,

 виступаючі  переді мною, його хвалили, я їх підтирмую і пропоную

 підтримати  в  першому читанні, і тому я хочу одразу приступити

 до зауважень.

      Сьогодні  склалась  в  Україні  така  ситуація, що іноземні

 фірми  поступово  витісняють  наше енергетичне машинобудування з

 ринку  України.  Так,  відоме  виробниче  об'єднання "Турбоатом"

 продає  свої  турбіни в 30 країн світу, але майже втратило ринок

 на Україні.

      В   дуже   складному   становищі   фінансовому  знаходиться

 виробниче об'єднання "Хартрон", яке може повністю виготовити всю

 системіу   автоматики,   систему   безпеки   для  наших  атомних

 електростанцій, але не має фінансування.

      Хто сприяє цьому?  А  сприяють цьому, перш за все, кабальні

 умови   міжнародних   фінансових   організацій,  за  якими  вони

 розробляють  такі  проекти, що кредити, які надаються Україні, в

 основному ідуть на фінансування їх же фірм.

      Отже,  мало того, що ми сприяємо збереганню робочих місць в

 західних  країнах,  ми  втрачаємо  свої  та  ще  й платимо їм за

 поглинання  нашого  ринку.  Так об'єктивно виходить, що агенство

 розвитку та реконструкції,  яке  очолює пан Роман Шпек, про це я

 учора   говорив,  представляє  сьогодні  в  основному  інстереси

 іноземних  фірм на терені України. А, до речі, фінансується воно

 з бюджету. То де логіка?

      Тому  я  пропную,  відобразити в цьому законі інтереси саме

 виробника  України  через  наголос  на  продекціонізм, на захист

 свого ринку і виробника.

      Мої  пропозиції  наступні. В кінці приамбули після слів "та

 захистом  прав  споживача" добавити "захистом ринку та виробника

 України".

      Далі.   Стаття   19,  в  якій  йде  мова  про  проектування

 будівництва  та реконструкції об'єктів електроенергетики.  В цій

 статті   добавити:"з   наданням  пріорітету  оснащенню  об'єктів

 енергетики,  в тому числі і атомних електростанцій, обладнанням,

 приладами та системами вітчизняного виробництва.

      Дальше.   В  законі  є,  до  речі,  спеціальний  5  розділ,

 присвячений   міжнародному  співробітництву.  Але  немає  зовсім

 згадки  про  співробітництво з галузями України. Тому я пропоную

 ввести  спеціальну  статтю,  скажемо,  19а  я  її  пронумерував.

 Назвати  так:"Співробітництво суб'єктів галузі елестроенергетики

 з  виробничими  галузями  України".  І  ця стаття мала б звучати

 таким      чином:     "Співробітництво     суб'єктів     галузів

 електроенергетики з вітчизняними машинобудівним, приладобудівним

 комплексом,  енергетичним  машинобудуванням  з галузями науки та

 освіти   є   пріорітетним  і  проводиться  як  правило  з  метою

 реалізації    державних   програм   та   промислової   політики,

 розроблених  Кабінетом Міністрів та затверджених Верховною Радою

 України.  Використання  бюджетних коштів України на фінансування

 замовлень  іноземних  фірм  недопускається".  Це  аналог  закону

 на.......

      Дальше.  В  статті 29 "Міжнародне співробітництво" пропоную

 внести  зміни.  І після моїх змін ця стаття мала б звучати таким

 чином:  "Суб'єкти електроенергетики беруть участь в міжнародному

 науковому-технічному   зовнішньо-економічному  та  інших  формах

 міжнародного співробітництва відповідно до законодавства України

 в  межах державних програм та промислової політики України. Якщо

 таке  співробітництво  не веде до зростання безробіття в Україні

 або  вжиті  відповідні  заходи  стосовно  зайнятості населення".

 Оскільки  мої  пропозиції  носять  концептуальних  характер,  то

 згідно  статті  6.  5  Регламенту  прошу  проголосувати  їх  для

 включення  в  закон  в  першому читанні. Пропоную закон в цідому

 прийняти в першому читанні. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дудченко від комісії.

     

      ДУДЧЕНКО.

      Уважаемый  Александр Николаеич, уважаемые коллеги, народные

 депутаты!   Рынок  элекстроэнергии  сегодня  находится  в  очень

 сложном   состоянии.   Как   уже  сказал  министр  энергетики  и

 электрроэнергии,  это  абсолютно  ликвидный продукт. Возможность

 пользоваться  электроэнергией  -это  общественное благо, которое

 должно быть доступно любому и каждому в этом государстве.

      На сегодняшний день в тяжелой экономической ситуации, когда

 в  государстве  нарушена  финансово-банковская  система, когда у

 потребителей    нет    средств    для   оплаты   электроэнергии,

 электроэнергия  стала  средствами  расчетов,  взаиморасчетов.  И

 используется   как   вторая   финансовая   система.  Именно  это

 обстоятельство  вызывает  к  электроэнергии  повышенный  интерес

 деловых кругов. И на сегодняшний день энергетики уже больше, чем

 наполовыину   не   владеют   электроэнергией   как  товаром - им

 распоряжаются  другие  организации.  Поэтому  крайне  необходимо

 отрегулировать    отношения   между   всеми   субкектами   рынка

 электроэнергии с законом.

      Кроме  Закона  про  энергетику  необходимо срочно принимать

 Гражданский кодекс новый. И необходимо вытянуть из правительства

 залежавшийся  там  проект  Закону  про  естественные  монополии.

 Поэтому  Закон  про энергетику - этотолько первый закон, который

 позволит  правовым  способом урегулировать отношения между всеми

 субкектами  рынка.  И  который поможет вытащить из-под пирамиды,

 которая   сегодня   работает   на  рынке  энергоносителей,  всех

 производителей,  включая  аграрников, металлургов, химию и самих

 электроэнергетиков... энергетиков.

      Поэтому  я  бы  очень  просил  вас  всех проявить понимание

 ситуации.  И  елси  мы  не  хотим продолжения произвола, который

 творится  на  рынке  энергоносителей  и,  в  частности, на рынке

 электроэнергии, - закон принять в первом чтенни.

      Закон, безусловно, сырой -  необходимо доработывать, многие

 положения  надо  править.  Но  его  нельзя  откладывать  еще  на

 полгода,  потому  что чем дольше он будет ходить там, тем дольше

 будет у нас правовой беспредел на рынке.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам потрібно порадитись. Ми час

 вичерпали, який відводили. Але в нас ще 2 фракції: "Незалежні" і

 Фракція  комуністів  настоює на те, щоб їм дать від фракції по 3

 хвилини.  Не заперечуєте? Я слово надаю Роєнко, за ним Свято. По

 3 хвилини, будь ласка.

     

      РОЄНКО.

      Шановні  народні депутати, ви пам'ятатєте, що великий Ленін

 сказав:  "Комуністи,  радняьска  влада плюс електрофікація всієї

 країни".   І   ми,  перейшовши  до  капіталізму,  розвалили  всю

 енергетику  і сидимо сьогодні і тішимся, а міністр так гарно все

 розказав,  що  тепер  сидить  і  тільки  посмішкується,  що  все

 сприймається і в  1  читанні  закон буде прийнятий.

      Те  саме,  на  жаль,  і  співдоповідач  говорив про це. Але

 "Ккомуністи  України"  виступають  за те, що все-таки все те, що

 було,  треба  його  зберігти. А проект закону спланований на те,

 щоб  сьогодні  роздержавити  електрогосподарство  наше, передати

 відповідним  кланам  і  таким  чином  провести  ще одни розподіл

 власності.  Тому  "Комуністи  України"  виступають  за  те,  щоб

 електроенергетика  залишалася  в  руках держави. А вона сьогодні

 розподілена  між  спритними  ділками  під  прикриттям  державних

 мужів,  а  ці ділки мають можливість продавати електроенергію як

 хочуть,  включаючи  продаж  з-за кордону.

      В  той  же час, іде відключення електроенергії, зокрема, на

 селі,  наносять  ще  і  шкоду  самому енергогосподарству -про це

 говорять  спеціалісти і ще більшу шкоду сільському господарству.

 І  ніхто  за  це  не  поніс відповідальності, що і закріплюється

 сьогодні внесенням в Верховну Раду проектом  закону.

      А  за  нанесені  збитки  повинні нести міністр енергетики і

 його  служба зверху донизу. 14 процентів договорилося, бере село

 електроенергію.  Так  чому  ж воно знову ж стає ізгоєм і в цьому

 питанні?

      Потім. Чому ж відключається все-таки населенні пункти, якщо

 ми  господарства  не розплачуються своєчасно, хоча держава також

 не  розплачується  і  інші  структури  не розплачуються? То чому

 знову ж таки  село програє  в  цьому  відношенні?

      Потім  питання:  сьогодні  мусірується питання про закриття

 Чорнобильської  АЕС.  Сьогодні  всі  признали,  що  не  вистачає

 енергетики в Україні, хоча я знову ж підкреслюю, що за кордон же

 ерегетика продається.

      То   чи   вигідно  продавати,  вигідно  закривати  сьогодні

 Чорнобильську АЕС, якщо вона сьогодні  під особливим  контролем

 спеціалістів?   Самі   спеціалісти  Чорнобильської  АЕС  кажуть:

 невигідно, бо немає чим замінити. А Захід настаює і настаює, щоб

 нас пустити в повну пітьму.

      Збільшення  тарифів на електроенергію перед Новим Роком -це

 ви  знаєте,  і  хай  знає весь народ України, зв'язано з взяттям

 іноземного  кредиту.  Ви  пам'ятаєте,  тут  ми  проголосували за

 ратифікацію такого  договору.

      А сьогодні взято, як і говорилось в доповіді, 300 мільйонів

 доларів США кредитів, а за них же треба буде розплачуватись.

      За  сільське  господасртво  розплачуємось, за промисловість

 розплачуємось,   за  вугільну  промисловість  розплачуємось,  за

 енергетику  розплачуємось.  Скільки  треба  вже  років чи сотень

 років,  щоб  ми,  наші  діти  і наші внуки розплачувались? І тут

 знову колоніальна залежність України.

      Комуністи   виступають  проти  цього,  і  тому  ми  вносимо

 пропозицію:  електроенергетика  повинна бути тільки державною. А

 проект  закону  передбачає її приватизацію і ринок. Вже поділено

 її по кланах електроенергетики, як це поділено і нафта, і газ, і

 банки, і хочуть  поділити і землю.

      В  статті  25  проекту  Закону: "Розширити відповідальність

 енергопостачальників,  так  як  це  зроблено в ст. 27 і 28 " Про

 відповідальність  споживачів  електроенергії".  Фактично, ст. 25

 звужена    в    кілька    пунктів,   визначає   відповідальність

 постачальників електроенергії.

      А стаття 27, 28 фактично все звалює на споживача, хоча вини

 його,  ну,  мінімальна вина, десь відсотків 10, можливо, про те,

 що робиться в енергетиці.

      Тому   і   потрібно  цей  закон  відхилити,  відправити  на

 доопрацювання  в  Кабінет  Міністрів, і потім з цими поправками,

 які  вносились  сьогодні  в  Верховній Раді депутатами і фракції

 "Комуністи  України".  Відповідно, внести на повторний розгляд в

 Верховній Раді.

      І  необхідно також доручити Кабінету Міністрів, щоб зробили

 детальний аналіз, що робиться у нас в електроенергетиці, назвати

 ті  клани,  які  сьогодні  володіють  електроенергією  і  подати

 принаймні  через місяць у Верховну Раду, тобто в березні місяці,

 щоб  ми  побачили детальний аналіз використання електроенергії в

 нашій державі. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Свято.

     

      СВЯТО.

      Дякую,   Олександре   Олександровичу.   Василь  Свято,  416

 виборчий округ , Хмельниччина.

      Шановні  колеги-депутати.  Я  хотів би перше питання задати

 словами  мудрості  народної.  Чи можна від важкохворої, до ліжка

 прикутої  людини  щось  вимагати; чи можливо насамперед їй треба

 допомогу  надати,  на  ноги  підняти, а тільки потім вимагати? Я

 хочу  зупинитися  тільки  на одному, на найосновнішому питанні у

 плані  законодавчого  врегулювання  відносин  між  виробником  і

 споживачем.  А  це  означає,  шановні,  що якщо споживач не буде

 платити за електроенергію, то він її не отримає.

      Переважна  більшість  виробництва  нашого  зараз  звалена і

 лежить.  То я ставлю питання таким способом. А ч иті, хто лежать

 зараз,  вина їхня, що виробництво не рентабельне, що виробництво

 у  руїнах,  в  агонії  б'ється?  То,  якщо  ми введемо цю норму,

 платиш  -будеш  мати,  а  не  платиш  -не  будеш  мати. То чи не

 прискорим   ми   (..........)  виробництва  як  такого,  зокрема

 сільського  господарства  хліба  номер  1,  зокрема  і тої самої

 галузі   хліба   номер  2  -паливноенергетичного  комплексу.  Ми

 вириваємо  із  системи народного госопдарства енергосистему саму

 по  собі і кажемо: "От як нам будуть платити, то ми будемо добре

 жити".  Але,  якщо наш виробник не буде брати ту електроенергію,

 бо  не буде мати за що купувати, то кому вона потрібна з високою

 степеню  ліквідності і з неможливістю її зберігання? На експорт,

 І  дуже  цікава  парадоксальна  ситуація виходить, що тут будемо

 мати пустиню, а   все будемо  на експорт експортувати.

      От над  цим варто, шановні, задуматися. Говоримо ще за одну

 річ,   а   саме:  за  критичну  частоту  мережи.  Шановний  Юрій

 Георгійовичу, я вже попереджував і не раз, що атомна енергетика,

 хоч  тут  опоненти  переді  мною,  не  буду  по  імені  батькові

 виражатися,  говрили, що вона не потрібна. А вона виробляє понад

 30 відсотків елекроенергії в нашій державі.

      І  з  цієї  точки  зору  в  кінці  1997  року  в  зв'яку  з

 закінченням компенсаційного полива колопс енергетичний гряде. От

 як ту питання ми будемо рішати. Треба гроші мати і великі -понад

 300 мільйонів доларів в рік. А де їх взяти?

      Тому  насамперед  треба питання ставити чітко і однозначно.

 Так,  закон  написаний,  недоліки  є, є і позитивні моменти, але

 закон  написаний, як ви сказали, на рівні міжнародної практики і

 досвіду  міжнародного.  Вони  знаходяться  у  режимі  стабільної

 економіки. А ми знаходимося в режимі передного етапу - агонії.

      А  тому  треба  ці   питання  ставити  з точки зору моменту

 введення   закону,   щоб   не   добити  виробника,  щоб  оживити

 виробництво,  як  основу  соціального захисту і виходу із кризи.

      Тому  з  цієї  точку зору, навіть якщо в першому читанні це

 закон  приймати,  то  не треба його форсувати в плані введення в

 дію,  к такого. Тому що прийдеться нам з вами за наслідки  цього

 закону відповідати. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Слово має Кожушко Олександр Михайлович.

     

      КОЖУШКО О.М.

      Уважаемые  коллеги!  Справедливо,  что  вы проявили большой

 интерес  к  этому закону. И ваша критика, высказанная в вопросах

 ответственности производителя элекроэнергии перед потребителями,

 требует  сщественного  изменения.  И я как председатель комиссии

 считаю, что это будет сделано.

      Я  хотел  бы  вас  попросить принять его в первом чтении по

 следующей  причине.  Вы  помните, когда мы начали приватизацию в

 электроэнергитике.  Что  говорил  председатель  комиссии,  какие

 вопросы он поднимал здесь в этом зале.

      Теперь  это  время прошло. Процессы, как говорится, пошли и

 линия  Президента по реформированию этой отрасли прошла. Если мы

 сейчас,  уважаемые  коллеги,  не  примем  этого  закона в первом

 чтении,  котором  во  втором  чтении  с  вашими  Как  говорится,

 поправками  будет  доведен  до  логического  конца,  мы потеряем

 электроэнергетику   и   потеряем,  как  говорится,  страну  нашу

 Украину, от которой зависит многие от этой ортрасли.

      Я  б вас просил бы принять его в первом чтении, доработать,

 дать  конкретные  предложения. Это будет стимулировать улучшение

 экономики  нашей Украины.

     

      ГОЛОВА. Спасибі.  Закінчилось  обговорення  цього важливого

 питання  складного,  треба  сказати,  питання. Я просив би перед

 тим, як ви будете голосувати, зважити на деякі обставини.

      У  виступах ряду депутатів звучала думка про неприйнятність

 цього закону, виходячи із необхідності з боку держави регулювати

 ситуацію в енергетичному... в енергетичній сфері. Але, при тому,

 не  враховані  були  очевидно  ті  обставини,  що  сьогодні  вже

 суб'єкти виробництва, які працюють у цій сфері, живуть за іншими

 законами,  аніж  це  передбачається  у окремих виступах. Тому що

 атомна  енергетика, теплові станції: ті, що працюють на вугіллі,

 ті,  що  працюють  на  мазуті,  ті,  що  працюють на, скажем, на

 альтернативних джералах  енергії - вони працюють зовсім у різних

 умовах.  І  всі  компоненти, які рухаються до цього виробництва,

 знаходиться  в  ринкових стосунках. І це впливає на собівартість

 продукції  відповідної. І тим сами, якщо ми будемо блокувати цей

 процес, то ми  можемо  одних  підрізати  і  заблокувати  і  вони

 розваляться зовсім, а іншим створити занадто вигідні умови і теж

 ефекту  від того не буде.

      І  саме  тому  що  система,  яка  забезпечує  -і  Закон  це

 передбачає -збереження єдиної енергетичної системи в Україні при

 окремих  індивідуальних  правах  суб'єктів,  які  входять  в  цю

 систему,    запропонована   Кабінетом   Міністрів   і    зокрема

 Міністерством енергетики.

      Я   думаю,  що  ми,  при  тому  всьому,  що  я  завжди  був

 прибічником  захисту  загальнодержаних  інтересів і в цій галузі

 особливо, сьогодні  ми стоїмо на порозі ибору. Треба робить так,

 щоб не зруйнувати систему, тому що руйнація системи енергетичної

 означає , по суті, крах народного господарства повністю.

      І, мабуть, ні в кого не викликає сумніву позиція депутата і

 представника  комісії енергетичної Олега Панасовського, який, на

 мій погляд, один з найкращих фахівців не тільки в нашому залі, а

 і  в  Україні.  Як  він виступав, я пригадую, чотири роки тому і

 п'ять  років  тому з цього приводу, і зараз він говорить про те,

 що  такий  закон  треба  приймати  в  першому читанні, бо виходу

 немає, інакше ми знищімо галузь.

      Тому  я,  попри всі зауваження, котрі тут звучали, все-таки

 хотів  би, щоб при підготовці до другого читання автори проекту,

 вірніше  комісія в данному випадку вже, зважила на ті зауваження

 суттєві, про котрі і я говорив і депутати, щоб частина норм, які

 не  стосуються  цього закону, є частина норм, які треба виписати,

 інакше,  наприклад,  там оптовий ринок електричної енергії треба

 не  через  заперечення  записувати,  а  записати, що виключно на

 оптовому  ринку  визначаються  ціни  і тільки єдиний цей оптовий

 ринок в Україні, а не може їх бути декілька і так далі.

      Тобто  є  тут  над  чим  працювати, але треба створити поле

 роботи  -треба  прийняти  закон у першому читанні. Я переконливо

 прошу  підтирмати  цю  пропозицію Кабінету Міністрів і комісії і

 ставлю цю пропозицію на голосування, будь ласка.

      

      "За" -

      Я  ще раз прошу поставить, проголосуйте. Проголосуйте, будь

 ласка.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Із  цього  приводу є у вас і проект постанови. Я цей проект

 ставлю на голосування за основу. За основу.

     

      "За" -

      Я  нагадую:  за  основу,  а  не  в цілому. Ще раз ставлю на

 голосування,  будь ласка. Постанову. Чи в цілому хочете? Давайте

 в  цілому,  вона  не  викликає заперечень. Постанова коротка про

 прийняття в першому читанні. В цілому.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Я  сподіваюся,  що  комісія врахує ті конкретні зауваження,

 які  висловлював  депутат  Павловський  до  цього  питання, інші

 депутати.  Одну  хвилинку.

      І  просив  би, я дам зараз слово для репліки Анісімову, але

 так я спостерігав із боку за цим засіданням, був зайнятий іншими

 справами.   Були  деякі  некоректні  вислови.  Я  хочу  сказати,

 захистивши  честь  спеціалістів,  які  працюють  у цій галузі. Я

 думаю,  що  ті,  хто  має  стосунки  із  цими  спеціалістами, із

 представниками  цієї  галузі можуть сказати, що це одна із більш

 інтелігентних  галузей  з  точки  зору підготовки і кваліфікації

 спеціалістів.  Вони  заслуговують  великої  поваги,  підтримки і

 утвердження  їх  авторитету.  І тому сьогодні необережним словом

 руйнувати  цей  авторитет,  це  просто  ви  знаєте,  він іде від

 внутрішньої  некультурності  тої  чи  іншої  людини, яка з цього

 приводу висловлює некоректні міркування.

      Анісімов просить слово, будь ласка.

     

      АНІСІМОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович,   я  хочу  продолжить  вашу  мысль.  Я  хотел  бы

 попросить  всех  нас,  народных  депутатов,  выступая, подбирать

 выражения,  которые  не оскорбляли в первую очередь наших людей,

 наших   избирателей.

      Прозвучавшие    выражения    в   выступлении   Яворивского,

 председателя   Демократической   партии   Украины,   что,   мол,

 отключения производят какие-то полупьяные энергетики... Я считаю

 это  оскорблением для людей этой специальности. И действительно,

 вы  подтвердили,  Александр Александрович, что это действительно

 интеллигентные,  и  люди идут как будто бы каждый день на службу

 по высшему долгу своего... своей чести.

     Я попросил бы извинения за своего коллегу у энергетиков - не

 обижайтесь!  Как говорится, в каждой семье есть нерадивые дети и

 издержки воспитания... (о п л е с к и)   За это, я думаю, должен

 Яворивский сам  попросить  извинения, а нас, народных депутатов,

 все-таки   с   честью  относится  к  людям,  которые  производят

 материальные балага и к людям труда. Спасибо. (о п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.  Наталя Петрівна, будь ласка.

     

      ШТЕПА Н.П.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые депутаты! В

 проекте  закона, который мы приняли в первом чтении, есть статья

 28-я,  которая  определяет  персональную ответственность граждан

 Украины  -  потребителей за какие-то нарушения,  предусмотренные

 нормативно-правовыми актами.  Что  это такое - никто не знает. И

 потребитель,  которому  заведомо уже поставили от 17,5  тысяч до

 85 тысяч штрафа, не знает, за что он будет платить...

      Согласно   Регламента,  пункт  6.6.9,   часть 6,   решением

 Верховного  Совета мы можем дать, значит, принять решение, чтобы

 перед третьим чтением  (а третьего чтения может не быть -  может

 быть  последним  второе  чтение) правительство, или Министерство

 электроэнергетики  обязано  нам  предоставить все те нормативные

 документы  (содержание),  на  которые  они  опираются  в  данном

 законопроекте.

      Поэтому  чтобы  я  как  представитель подкомиссии по защите

 прав потребителя могла завтра честно смотреть своим потребителям

 в  глаза,  которые  будут платить по 9, 5 тысяч долларов штрафа,

 должна  знать  (и  все  депутаты)  содержание  того  нормативно-

 правового   документа,   на   основании  которого  представители

 Министерства  электроэнергетики вот такие драконовские поставили

 санкции!..

      Поэтому   для   этого   надо   решение.   Я   предлагаю   в

 постановление,   которое   мы  уже  приняли,  еще  дополнительно

 включить  пункт  -поручить,  чтобы  эти  ко 2 чтению нормативно-

 правовые акты были.

     

      ГОЛОВА.   Доручення  цн  стосується  комісії.  Комісія  тут

 присутня. А якщо треба проголосувати як доручення саме Комісії з

 питань енергетики, давайте проголосуємо... До 2-го, пробачте, до

 2-гочитання.  Комісія  готує, вона має право затребувати з Уряду

 все  те,  що  потрібно,  про  те,  що ви говорите. А вимога ваша

 правильна.

      Я  ставлю  на голосування пропозицію Наталії Петрівни. Будь

 ласка, підтримайте. Доручення протокольне.

      Шановні   депутати,  відпустіть міністра,   будь  ласка.  І

 розверніться лицем до залу. Будь ласка.

     

      "За"-

      Спасибі. Рішення прийнято. Спасибі і вам за підготовку і за

 доповідь. Працюйте  разом з комісією.

      Шановні  депутати, хочу порадитися з вами з одного питання.

 У  нас  в  порядку  дня наступним питанням записано питання  про

 формування закінчення формування  Конституційного Суду.

      Позавчора  було засідання погоджувальної ради фракцій. І ми

 там  зійшлися  на  тому,  що  можна  цю  справу  вирішити  таким

 способом.   Ви  пам'ятаєте  всі  колізії,  які  виникали  тут  в

 сесійному  залі з приводу ти чи інших ккндидатур, запропонованих

 для обрання   у склад Конституційного Суду.

      І  були  в  нас уже випадки, коли, домовившись представники

 фракції  між  собою  про  ту  чи іншу кандидатуру, а верніше про

 підтримання  обох кандидатур з різних політичних сил, виявлялося

 потім, що довіри взаємної невитсачає і, скажем, за рахунок одних

 вирішується питання   або  на користь інших тощо.

      Тому  представники  ради  фракцій запропонували таку схему,

 верніше  я їм запропонував -вони погодилися з нею, щоб ми обидві

 кандидатури,  які  зараз  внесені  на вш розгляд -я маю на увазі

 депутата  Сінченка Василя Григоровича і депутата Шишкіна Віктора

 Івановича  голосувал  и  разом. Тобто пакетом. А як саме? Тобто,

 вносится чи до бюлетеню чи в сесійному залі таємним голосувння 2

 кандидатури  і  по  обох  разом  проводиться голосування.

      Тоді  є  гарантія того, що не буде, скажімо, ситуації, коли

 одні за рахунок інших вирішують, задовольняють свої інтереси.

      Депутат  Сінченко  не потребує окремої характеристики, ви з

 ним  добре  знайомі, він виступав тут, він доповідав ситуацію по

 трастах,   інформацію,  вірніше.  Ви  всі  переконались,  що  це

 виключно порядна , чесна людина.

      Це  ж  саме  можна  сказати  про  депутата Шишкіна, хоч він

 представляє  дещо  іншу  політичну  силу, але він -професіонал н

 найвищого  рівня  в галузі юриспруденції, Конституційного права,

 працював  серьйозно  над  Конституцією  України, був Генеральним

 прокурором свого часу.

      І   ми   це,   я   скажу,  сьогодні  тяжко  найти  будь-яку

 кандидатуру,  щоб  вона  не  пройшла скрізь такі складні етапи у

 своїй біографії, щоб їй сказали, що в неї все було гладко, все в

 неї виходило так, як..... і так дальше. Ми це добре розуміємо, в

 який час ми живем.

      Тому,  щоб  вирішити  питання  таким способом, я просив би,

 підтримуючи   пропозицію  голів  фракцій  і  груп  проголосувати

 процедуру  розгляду  цього  питання  на  принципі  "ед-хок", щоб

 визначити  в  Регламенті, тобто нам треба набрати 300 голосів за

 те, щоб ми проголосували це питання, або визначили, призначили і

 склад Конституційного суду людей разом, не окремо, а саме разом.

 А для цього треба набрати 300 голосів для того, щоб була вибрана

 така процедура.

      Зрозуміло, про що я пропоную?

      Якщо   у   вас  є  запитанян,  Регламент  передбачає,  коли

 розглядається   питання   щодо  "ед-хок",  можна  за  скороченою

 процедурою по одній хвилині чотирьом висловитись.

      Запишіться, будь ласка.

      Будь ласка, Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Олександр  Олександрович, вже такий експеримент був в цьому

 залі.  18  січня  1995  року  в  пакеті  зал  голосував за Левко

 Лук'яненко  і  Наталію  Вітренко,  щоб  визнати їх повноважними.

 Проти  Лук'яненка  були  беззаперечні  докази,  що він залякував

 населення, щоб стати депутатом, проти мене нічого звинувачень не

 було. І ви протягли обидві кандидатури.

      Тому  не  потрібно  Шишкіна,  проти якого є стільки доказів

 його непорядності змішувати з порядним чесним чоловіком Сінченко

 і  тому  не  потрібно  робити це в пакеті. До речі, регламент не

 передбачає  такого  голосування, тому давайте будемо визначатись

 по кожній кандидатурі окремо.

     

      ГОЛОВА.  Значить,  ясно.  Я зобов'язаний відповісти на ваше

 запитання.  Саме  тому,  що  регламент  цього не передбачає, я і

 вношу  пропозицію,  щоб ми змінили норми регламенту на один раз.

 Регламент визначає процедуру (..........). Коли голосування йшло

 за вас і Левка Григоровича, то ми керувалися принципом аналогії,

 оскільки  повноваження  всіх  депутатів теж визначалися пакетом.

 Одне. А друге. Звинувачення були і на вашу адресу стосовно того,

 що я вам допомогав стать депутатом.

      Головко, прошу.

     

      ГОЛОВКО. Дякую, Олександре Олександровичу.

      Владимир Головко, 318 округ, Полтава.

      Олександре  Олександровичу,  я  думаю,  що  це дуже важливе

 питання  і  нам  потрібно  було в порядку денному поставить його

 першим  це  питання,  тому  що  зараз  буде дуже складно набрати

 кількість  голосів, які визначені, дійсно, змогли прийняти якесь

 рішення.

      Але  я  думаю,  що  це  дуже  важливе  питання  і щоб якись

 політичні   ігрища   не   зірвали  його  знов,  потрібно  тільки

 голосувати  його пакетом. Тому, якщо ми пакетом не проголосуємо,

 ми не приймемо знову ніякого рішення.

      Я  думаю,  що  і  праві,  і ліві, і центр кожний проголосує

 за  те, щоб його кандидатура там була. І я думаю, що інтерес тут

 є  і  в  лівих, і в правих в цих двух кандидатурах. Я за те, щоб

 пакетом. І прошу... Дякую.

     

      ГОЛОВА. Ващук.

     

      ВАЩУК.

      Шановний  Олександре Олександровичу, в принципі підтримуючи

 запропоновану   вами  процедуру  і  розуміючи,  що  сьогодні  це

 обов'язково,  адже  сьогодні  з  вини  саме нашого залу неповний

 слад  Конституційного  суду.  І  нам  не  до лиця затягувати цей

 процес, а треба зробити. Я тільки єдине хотіла попросити, щоб це

 голосування  и  робили  не  зараз, а зрозу після початку роботи,

 після  перерви.  Бо  уже  дехто  поназначав зустрічі. Як бачите,

 деяких  депутатів  у залі немає. Ми можемо не набрати необхідної

 кількості голосів. О 16 почати з цього.

     

      ГОЛОВА.  Катерина  Тимофіївна.  У  нас  є  депутати,  що як

 призначили  зустрічі  18  травня  1994  року,  так  і  зараз  їх

 проводять. Ви розумієте?

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      Мова йде не про обрання зараз, а про визначення процедури.

      Манчуленко.

     

      МАНЧУЛЕНКО. Георгій Манчуленко, 435 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу я хотів би для себе уточнити таку

 річ.  Тут  вже відбувалося рейтингове голосвання в цьому залі. І

 ми  всі  пам'ятаємо  результати  цього рейтинового голосування і

 пригадуємо хто скільки набрав голосів у цьому залі. В тому числі

 після   Сінченка   там   йшли   кандидатури   Говоруна,  Біласа,

 Ольховського.  Як в цій ситуації поступати? Чому знову вноситься

 кандидатура Сінченка, який не пройшов тоді, не набрав необхідної

 кількості  голосів,  щоб  стати  членом  Конституційного суду? А

 наступні кандидатури, які йшли за ним, і самі обіцяли, що будете

 потім  надалі  ставити  в порядку набраних за рейтингом голосів,

 зарахз не розглядаються.

     

      ГОЛОВА.  Так  це і робиться. Я пояснюю. То було тоді, тобто

 на минулій сесії. На новій сесії... Я ще раз пояснюю. На минулій

 сесії  це  розглядалось  питання.  Тому  сьогодні я можу вносити

 кандидатуру  одноособово  за  законом.  Але  в  даному випадку я

 скористався  ншою нормою закону за пропозицією депутатських груп

 і фракцій.

      Георгій   Манолійович,   а   щоб  ви  не  забули  тоді,  як

 відбувалося  те  голосування,  то  я хочу сказати, що порадилися

 таким   чином   керівники   фракцій.  Давайте  з  правово  блоку

 запропонуєм   кандидатуру   Михайла   Васильовича   Костицького,

 професора,   солідного   спеціаліста,   а   від  лібового  блоку

 запропонували  кандидатуру Сінченка. І так і проголосуєм. Добре.

 Комуністи слова дотрималися, а ви тепер посміхаєтеся.

      Так  от  щоб  цього  більше  не  було,  так  я  і пропоную.

 Голосувати треба у пакеті. То хто сьогодні голосує проти пакету,

 нам  пропонуючи,  наприклад,  давайте  Сінченка. Порядна людина,

 будем  за  нього  голосувати.  Всі  знають,  що  порядна. Але це

 означає:  це  працювати  проти  нього.  Бо знають, що голосів не

 вистачає. Ну це ваша практика, Ви це вмієте робить.

      Тому я пропоную зараз визначитися щодо процедури, суть якої

 я  виклав,  і  прошу  проголосувати  за  одноразову процедуру до

 обрання  членів  Конституційного  суду  варіантом, відмінним від

 того, що визначений у регламенті сьогодні. Ставлю на голосування

 цю  пропозицію.  Прошу  зібрати  300 голосів. Будь ласка. Прошу,

 підтримайте. Будь ласка, підтримайте.

     

      "За" -

      Рішення  не приймається.

      Я  ставлю на голосування пропозицію групи депутатів про те,

 щоб  це  питання розглянути у вівторок. Ставлю на голосування. Я

 ви порадитеся тим часом. першим питанням у вівторок. Ну очевидно

 другим. Поки пристрасті уляжуться після розминки.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      І  хотів би, щоб, готуючись у фракціях до цього питання, ви

 виходили  з того, що Верховна Рада повинна завершити свою роботу

 по  формуванню  Конституційного  суду. Це варіант до завершення.

 Все  інше  це  означає:  несформування  Конституційного суду і у

 ньому  не  вистачатиме  представників Верховної Ради.

      Наступне  питання.  Про  проект  постанови  Верховної  Ради

 України  про  ефективність  використання  іноземних  кредитів  в

 Україні.  Прийняття  постанови.  Валентина  Петрівна,  ви будете

 доповідать з цього приводу? Будь ласка.

     

      СЕМЕНЮК В.П.

      Шановні  колеги  народні  депутати, буквально по стенограмі

 Секретаріат  Верховної  Ради  врахував  всі пропозиції, які були

 висловлені,  і вносимо на ваш розгляд остаточний варіант проекту

 постанови  про  ефективність  використання  іноземних  кредитів.

 Прошу поставити на голосування. Вчора все було проголосовано. Це

 ми брали суто з стенограми.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, вам на руки роздали інформацію,

 яку  підписали депутат Шпек Роман Васильович і депутат Лазаренко

 Павло Іванович  від Кабінету Міністрів. І вчора вносив прпозицію

 Костицький з цього приводу.

      Мова   стосується  того,  що  у  інформації,  яку  підписав

 прем'єр-міністр,  вказується  на те, що заборгованність сьогодні

 внаслідок  використання  кредитів  і так дальші, все це створено

 було  раніше  до  діяльності  нинішнього  уряду,  а  Роман  Шпек

 говорить   про   те,   що  це  не  входить  в  його  компетенцію

 безпосередньо і за це питання він не відповідає, як-то кредитно-

 валютна рада має дещо інші функції.

      Тому  із  вашого  дозволу, оскільки мова йде про пропозицію

 депутатів,  я  поставлю  спочатку  їхню  пропозицію про те, щоб

 зберегти  редакцію  першого  пункту,  який  був  проголосований

 учора   від  комісії,  від  ініціаторів -від Валентини Петрівни,

 мається  на  увазі, а якщо ні, то тоді залишиться все та, що тут

 є.  Зрозуміло?  Само собою. А ми вчора, коли приймали рішення з

 цього приводу, домовились, що обговорення цього питання не буде,

 а буде приведення у відповідність.

      Тому я ставлю пропозицію ту, про яку я сказав, щоб залишити

 перший  пункт  у редакції, яку запропонувала вчора комісія, була

 вона   проголосована   за   основу.  Ставлю  на  голосування  цю

 пропозицію.

     

      "За" -

      Не   підтримується   ця   пропозиція.   Тоді  я  ставлю  на

 голосування  в  цілому  постанову  в  тому  варіанті,  який  вам

 запропонований. Будь ласка, не галасуйте з місця, це в Регламенті

 не написано. Будь ласка.

     

      "За" -

      Які ще будуть пропозиції? Запишіться, будь ласка, хто хотів

 висловитися, 4 чоловіки. Будь ласка, Пронюк.

     

      ПРОНЮК.

      По-перше,   я   хотів   би  все-таки,  якщо  ми  не  можемо

 проголосувати,   тоді  давайте  обговоримо..............  перший

 пункт  те,  що  пропонував  Голова Верховної Ради, де згадується

 прізвище  Шпека,  воно  непринятне, ми не можемо так голосувати.

 Тому  я  хотів  би,  щоб ми просто подивилися, і тоді я пропоную

 проголосувати  за  пунктами, по одному пунткту і прийнтяти -таки

 постанову,  якщо  ми  хочемо  впливати  на  ситуацію. Я пропоную

 проголосувати кожний пункт окремо. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Кузьменко.

     

      КУЗЬМЕНКО.

      Спасибі,   Сергій  Кузьменко,  фракція  Комуністи  України,

 Запоріжжя.

      Шановні  колеги,  шановні  слухачі, я хотів би для тих, хто

 може  забув,  нагадати,  яку редакцію ми вчора проголосували вже

 першого  пункту.  Ми  проголосували  вчора  редакцію: діяльність

 Кабінету  Міністрів  України  та валютно-кредитної ради Кабінету

 Міністрів   України  Шпек  Р.  В.  по  ефективному  використанню

 іноземних  кредитів  визнати незадовільною. Це вже проголосовано

 Верховною Радою.

      Я  особисто  і  тоді  вважав  і зараз вважаю, що згадка про

 валютно-кредитну  раду  Кабінету  Міністрів  України  і особисто

 прізвище  Шпека  тут  недоцільно,  бо  ми  не  розглядали  вчора

 діяльність  валютно-кредитної  ради,  не  розглядали  діяльність

 Кабінету  Міністрів  по  ефективному використанні кредитів. А то

 вже  справа  Лазаренка,  пробачте,  хто  там  в  нього де, що не

 допрацював  в  цьому  питанні.  Це-перше  питання.  Тому я прошу

 поставити  на  голосування  в  редакції без цього пункту.

      І   хочу  нагадати,  що  ми  вчора  проголосували:  питання

 розглянути в березні на пленарному засіданні - все ж таки питання

 ефективності  використання  кредитів.  І  ефективність  повинна,

 наскільки  я  з  учебника  екоономіки  пам'ятаю,  доповідати  не

 міністр  фінансів, а міністр економіки... Це поняття економічне,

 а не суто фінансове!

     

      ГОЛОВА.  Кірімов.

     

      КІРІМОВ І.З.

      Дякую, Олександре Олександровичу.

      Але слово прошу передати депутату Манчуленко.

     

      ГОЛОВА.  Манчуленко.

     

      МАНЧУЛЕНКО Г.М.

      (Георгій Манчуленко, 435 виборчий округ, фракція Народного

 Руху України).

      Олександре   Олександровичу,   вчора   я  вносив  конкретну

 пропозицію  і ви пообіцяли, що вона буде врахована в остаточному

 проекті,   який  сьогодні  повинен  бути  проголосований.  Я  її

 нагадаю:  Кабінету  Міністрів  України  при  залученні іноземних

 кредитів  забезпечити  гласність щодо міжнародних кредитних угод

 шляхом  їх публікування в друкованих засобах масової інформації.

 І ви пообіцяли, що вона буде врахована, але...

     

      ГОЛОВА.  Ми ж проголосували вчора це питання!...

     

      МАНЧУЛЕНКО  Г. М. Ну так 3 голоси не вистачило, розумієте?

 І  ви  пообіцяли, що воно буде включено, і... а в цьому проекті,

 який  зараз  розданий  нам  на  руки,  немає  цієї пропозиції. Я

 вважаю,  що  це  потрібно,  якщо  ми  хочемо,  дійсно, десь мати

 інформацію об'єктивну, це потрібно,...

 

      ГОЛОВА.   Так, так, це правильно...

     

      МАНЧУЛЕНКО Г.М...  щоб  цей  пункт  був  врахований у цьому

 проекті постанови.

      І  хотілося  б  ще  зазначити таку річ, що дійсно потрібний

 централізований  контроль  за  наданням  кредитів,  бо якщо його

 порозсувати  по  галузевих  міністерствах, то тоді взагалі ніхто

 нічого не зможе зрозуміти - хто, які кредити бере і під що?

      І,   власне,   Валютно-кредитна  рада  десь  намагалася  це

 зробити.   То  вже  там  інші  проблеми  є.  Можливо,  з  іншими

 посадовими особами Кабінету Міністрів, чому воно так стається...

 Але  з тієї інформації, яка нам роздана на руки, якраз випливає,

 що  Валютно-кредитна рада намагалася впорядкувати цей процес, бо

 взагалі потім ми ніякої інформації мати не будем! Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Валентина Петрівно...

     

      СЕМЕНЮК   В. П.

      Шановний  Георгій Манолійович, часті пропозиції наші з вами

 завжди  співпадають, і я хочу сказати, що сьогодні ви праві. Але

 тоді,  коли  йшов  результат  голосування, ця пропозиція не була

 проголосована...

      Но  я  хотіла  б  сказати,  що в 4-му пункті ми вважали, що

 потрібно все-таки буде після того, як ми розглянем цей матеріал,

 опублікуєм,  відповідно,  в  пресі.  Тому  і  такий запит, що ми

 будемо розглядати його в березні, ми записали даній пропозиції.

      Відповідно,  щоб можна було потімі побачити, що у нас, який

 у нас получився результат. Для того ми заслухаємо ще раз його на

 сесії   Верховної Ради.

     

      ГОЛОВА.  Григорій  Манолійович,  є  в  мене до вас прохання

 таке. Ваша пропозиція дуже доцільна, слушна. Але це повинна бути

 норма  на  всі  випадки. Тобто, це повинна бути норма закону. А,

 вибачте,   постанова   -ви   подивіться,  вона,  власне  кажучи,

 обмежується  терміном  підготовки  закону і вжиття до яких інших

 заходів,  власне до березня місяця. Навіщо ж тоді оцю справді...

 потрібну  пропозицію  втратити.  Її треба, щоб вона стала нормою

 закону,  де  буде  записано,  що  під  час  при  прийнятті угоди

 відповідної,  вона  публікується  у  засобах масової інформації,

 обнародується тобто і люди знають про що ідеться.

      Давайте  там відстоїмо  вашу  позицію.  Він  згоден.

     

      СЕМЕНЮК.  Григорій  Манолійович, Григорій Манолійович.

 Якщо  мушу,  я  хочу ще сказати, додати таку деталь, потому що 2

 пункт  фактично  співпадає з цією пропозицією,  яку я подавала.

      Звертаємся  до  Президента.  Ви  пам'ятаєте, коли Президент

 проголосив  свою доповідь в цьому залі, він видав розпорядження,

 де   чітко   записав  кожному  представнику  Кабінету  Міністрів

 розробити   відповідні   законодавчі  акти.  Там  же  ж  було  і

 відповідний  закон,  про який ми згадували сьогодні і згадуємо в

 нашій  постанові. Тому, я думаю, що, коли ми будем розглядати це

 питання  і  висвітлимо в засобах масової інформації. І Президент

 відповідно  проконтролює  виконання  свого  рішення,  яке він чи

 вернріше розпорядження, яке він видавав. Це то, що буде... і по-

 перше і коректно і   не понижує  авторитет Президента.

      

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  і вчора була пропозиція Андрія

 Мостиського,  яка  з технічних причин була не проголосована. Але

 вона   до   останнього  пункту  стосується  втакій  редакції,  в

 такому... таким змістом. Там, де є доручення Кабінету Міністрів.

 До  прийняття  Верховною  Радою  України  Закону  про  державний

 зовнішній  борг,  про  іноземні  кредити  та  гарантії їх... Яку

 називаається?   Забезпечення  та  до  подання Кабінету Міністрів

 України  аналітичних  матеріалів  щодо ефективності використання

 вже  отриманих іноземних кредитів, Кабінету Міністрів утриматися

 від  підписання  угод про залучення іноземних кредитів. Я думаю,

 що  це термін невеликий, власне, один місяць, оскільки зараз від

 імені  уряду  то посли в інших державах підписують і так дальше,

 ми можемо потрапити, так сказать, в ситуацію, коли не можна буде

 вплинути на неї. З одного боку. А з іншого боку, це і стимуювати

 ідготовку цих всіх матеріалів від Кабінету Міністрів.

      Якщо  через  тиждень ми одержимо все це, значить, зніметься

 дія  цієї   норми.

      Тому я прошу підтриати цю пропоизцію до пункту 4. Ставлю на

 голосування.

     

      "За" -

        Ще  раз голосувать чи ні?

      Даниленко  наполягає,  будь  ласка,  скавлю на голосування.

 Його  картка  заклинила.

     

      "За" -

      Тепер  в  мене  є така пропозиція. Шановні депутати, будьте

 уважні.  В  першому  пункті інформація Кабінет Міінстрів, яку ви

 сьогодні   одержали,   стосується  того,  що  всі  ці  негаразди

 починались  з  1992  року, і, мов, до нинішнього складу уряду не

 мають відношення.

      Так  от,  щоб  тут  була точність і коректність відповідна,

 давайте  напишемо  так, що діяльність Кабінету Міністрів України

 по  використанню  іноземних  кредитів за період з 1992 року і до

 нинішнього  часу визнається незадовільним. Тоді це буде говорити

 про  діяльність  всіх  урядів,  бо  для нас як для законодавців,

 незалежно   від   складу   Уряду,   є   Уряд   держави   з  усім

 правонаступництвом тощо.

      Але він буде  об'єктивно  відображати  реальну ситуацію.

      І  інше.  Валютно-кредитна рада, по-перше, утворюється не в

 Кабінеті Міністрів, а Президентом, тому її треба вивести з цього

 пункту, з одного боку.

      А   з   іншого  боку,  що,  справді,  вона  безпосереднього

 відношення до цього питання в тому контексті, який ми розглядали

 вчора питання, не має.

       І тому є пропозиція перший пункт записати так: "Діяльність

 Кабінету Міністрів України по ефективному використанню іноземних

 кредитів  за  період  з  1992  року  до  нинішнього часу визнати

 незадовільною".

      Ставлю на голосування. Будь ласка, підтримайте. Павловський

 просить, щоб підтримали цю пропозицію.

     

      "За" -

      В цілому ставлю на голосування. Будь ласка, в цілому.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Засідання продовжується о 16 годині. До побачення.