Засідання N 20 (вечірнє)

ЗАСІДАННЯ  ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 квітня  2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу реєструватися.

16:03:39

В залі зареєструвалося 434 народних депутати України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у нас є декілька невирішених питання. Перше питання, яке стосується голосування по законопроектам, що були внесені в порядок денний. Я хотів би привернути увагу і опозиції, і коаліції, щоб зараз не було блокувань трибуни, прийняти узгоджене рішення про порядок голосування по цим законопроектам. І тому після того, коли ви донесете мені своє спільне рішення, яким чином ви бачите розгляд законопроектів, внесених – це 2228, 2228-П, 1408, там питань не виникає і 2233, - після цього за вашим рішенням я негайно оголошу, після того, коли ви домовитися голосування по цим законопроектам.

Друге. Є бажання виступити з процедури перед розглядом законопроекту 1108, зараз я запишу і дам можливість це зробити. І звертаюся до колег перед розглядом законопроекту 1108. Це надзвичайно важливий законопроект, це Трудовий кодекс, який розглядався і розроблявся протягом 8 років. Якщо у нас немає бажання за нього голосувати спільно, то зразу треба приймати рішення про те, що немає чого його розглядати. Тому я зразу перед прийняттям рішення щодо початку розгляду даного питання звертаюсь до всіх, що перед голосуванням я поставлю це питання на сигнальне голосування, щоб не відхилити даний законопроект. Якщо не буде відповідної кількості голосів, будемо голосувати завтра, післязавтра тільки для того, щоб законопроект пройшов в першому читання.

Я прошу з процедури записатися на виступ з місця. Роман Зварич.

 

16:06:02

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсенію Петровичу, ми хотіли би повторити свою позицію, яку я озвучив ще сьогодні вранці. Ми таки наполягаємо на тому, щоб було проведене голосування щодо включення в порядок денний і остаточне рішення прийняте по 2228, тобто по виборах у Харкові.

Повторюю, це є принципова позиція коаліції. Ми вважаємо, що стан речей, який зараз існує в Харкові, як засвідчило на слідчій комісії, яку ми створили, є нестерпимий і неприйнятний. І він має бути змінений.

Ми також не бачимо підстав ставити на голосування проект постанови за номером 28, 2228-П, оскільки це не передбачено Регламентом Верховної Ради. В попередніх випадках, коли ми приймали рішення щодо голосування руками, це вже відповідь пану Єфремову, який мене звинуватив сьогодні вранці, було проведене рішення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий.

 

16:07:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, я прошу вас, згадайте, в цьому сесійному залі, коли останній час ви чули слова продуктивність праці, науково-технічний прогрес, інноваційні технології, ми нічого не займаємось, тільки намагаємось будь-що за рахунок самого народу сподобатися тому самому народу. Роздаємо рожевих слонів і всілякі обіцянки. Якщо ми не почнемо реформування соціально-трудових відносин, вся соціальна сфера приречена на крах. Ми і далі будемо латати дірки, ми і далі будемо намагатися зробити красивий вигляд при поганій погоді. Авторами нинішньої редакції Трудового кодексу України є всі народні депутати України комітету з питань соціальної політики та праці. Про те, що такий Трудовий кодекс є, що ми над ним будемо працювати, знає і Міжнародна організація праці. Вісім років вони з жахом за нами спостерігають, як ми не можем його прийняти, домовитися між собою не можем, профспілки і роботодавці. Я закликаю парламент проявити державницький підхід і проголосувати його в першому

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Мовчан передає слово Івану Григоровичу Кириленку.

 

16:08:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці,  шановний Арсенію Петровичу, нам надзвичайно  прикро від того, що першим не буде  розглядатися 1408. Ми з розумінням відносимося до того, що наступний йде блок соціальних питань. Не треба змін до бюджету чекати, проголосуємо 1408. Ми економимо  цим, скасовуючи необґрунтовані  депутатські пільги – 180 мільйонів для бюджету, які негайно можна спрямувати на соціальні програми, у тому числі   захист мало захищених верств населення.

На жаль, ми не отримали підтримку від наших колег і партнерів, у тому числі від коаліції; на жаль, ми розуміємо, що  під різноманітними приводами це питання відтерміновується, переноситься, зволікається. Одним словом, ми бачимо, що питання  заходить у глухий кут. Ми вимушені заявити, що подальшої участі у голосуванні фракція по ряду законопроектів брати не буде. Досить подвійних стандартів. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.

 

16:09:31

ГЕРМАН Г.М.

Будь ласка, прошу передати пану Кисельову слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кисельов Василь Олексійович.

 

16:09:37

КИСЕЛЬОВ В.О.

Дякую. Арсенію Петровичу, я хочу звернутися до вас і  сподіваюсь, що мене почують колеги, у тому числі   і з регламентного комітету, і Роман Михайлович Зварич у тому числі. Я  не можу не зреагувати на його репліку. І хочу звернутися до вас з такими слова. Ми весь час повторюєте, що ви будете дотримуватись Регламенту. Тоді я прошу вас дотримуватись і Конституції України, яка говорить, що депутат голосує особисто. Ми знаємо скільки сьогодні відсутніх депутатів у залі, і голосувати   за відсутніх ми просто не дозволимо сьогодні. Тому я прошу вас, або вилучайте картки, або проведіть поіменну реєстрацію, щоб ті, які сьогодні в залі відсутні, не  голосували, і не збурюйте зал. Не робіть провокації щодо блокування трибуни. Ті, хто  відсутні, за них голосувати ніхто не має права. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар. Кириленко Іван Григорович.

 

16:10:37

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, я, щоб закінчити свій виступ. Ще раз наполягає фракція на тому, щоби ( це не популізм) проголосувати 1408. 180 мільйонів – ціна питання.  1408 – це скасування депутатських пільг і депутатської  корупції політичної, яка в цьому залі була, на жаль. Тому ми наполягаємо поставити його першим. Усі з цими гаслами йшли на вибори. Чому зараз відмовляємося? Чому політика подвійних стандартів? Давайте відмовимося  від необґрунтованих пільг, які є, якими ми, до речі, не користуємося більшою частиною. 180 млн. Можемо цим залом тут же проголосувати навіть ті соціальні програми, які стоять наступними в порядку денному. Не треба чекати змін до бюджету. Я звертаюсь до колег по коаліції, підтримайте в цьому відношенні нас! Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян – колега.

 

16:11:29

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановний Головуючий, шановні колеги – народні депутати! Добре, що ми підійшли до соціальних питань. І я тут би просив би Головуючого не порушувати Регламент, тому не допускати порушення Регламенту: все те, що ми маємо далі голосувати там – імперативний мандат і все інше - домовилися сьогодні це робити, давайте зробимо під кінець, а зараз ідемо за порядком денним.     

Що стосується кодексу, то, безумовно, цей кодекс розроблявся вісім років. Чому? Тому що на сьогодні діє Трудовий кодекс ще 70-х років, і він розроблявся з ініціативи Міжнародної організації праці. Участь у цій розробці брали представники уряду, представники профспілок, представники роботодавців, якщо хочете, це – конституція соціально-трудових відносин в державі, це – взаєморозуміння між урядом, роботодавцем і профспілками. І сьогодні, безумовно, ви правильно сказали, Арсеній Петрович, якщо немає доброї волі прийняти його, то краще не ставити, бо дуже велика ціна, я маю на увазі наукова і моральна, якщо хочете, і політична цього закону. Тому давайте визначимося і все-таки проголосуємо за Трудовий кодекс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні колеги, час на виступи завершився. Я хотів би ще раз до всіх звернутися з приводу голосування по місту Харкову, з приводу голосування про імперативний мандат. Перше, що стосується голосування про дострокові вибори по місту Харкову. Я як Голова парламенту зробив все для того, щоб повернутись до розгляду цього питання і включити його в порядок денний. Але якщо я зараз поставлю на голосування це питання, ми не те, що Трудовий кодекс не розглянемо, ми до кінця тижня перестанемо взагалі працювати до того моменту, доки у вас не буде згоди між опозицією і коаліцію щодо порядку голосування. Я прошу в той час, доки ми будемо розглядати Трудовий кодекс, зустрітися керівників коаліції і опозиції і прийняти узгоджене рішення  щодо голосування по даному питанню. Місто Київ ми пройшли, я зробив все для того, щоб включити в порядок денний і місто Харків. Але я не дам можливості зараз заблокувати парламент. Спробуйте спочатку знайти консенсус порядку голосування і негайно на вашу вказівку я поставлю дане питання на розгляд.

Друге, що стосується законопроект 1408. Я висловлював цю позицію на Погоджувальній раді і ще раз хочу звернутися, в першу чергу, до представників  коаліції. Коаліція, відповідно до Конституції і відповідно до тимчасового Регламенту, діє як єдиний орган. Дайте узгоджене коаліційне рішення  з даного приводу.

Наскільки я розумію, якщо такого рішення немає, будь ласка, сьогодні ввечері ще раз зустрічаємся, завтра ставимо дане питання на голосування. Якщо ви зараз після розгляду Трудового кодексу прийдете до згоди щодо розгляду 1408, так само я негайно  поставлю дане питання на голосування. Як головуючий я підкорюся волі парламенту. Але бажано, щоб ця воля була. Тому, будь ласка, після розгляду Трудового кодексу давайте вказівку що ставить на голосування. Харків – значить я негайно поставлю Харків. 1408 – значить 1408. Просто прийдіть до згоди і дайте можливість парламенту працювати.

Я оголошую законопроект 1108 проект Трудового кодексу України.

Доповідає народний депутат України Хара Василь Георгійович.

 

16:14:57

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович, большое спасибо вам, уважаемые коллеги, и большое спасибо вам, что вы дали ход и наконец-то за 2 месяца Трудовой кодекс, над которым работали  три состава Верховной Рады, дошел до трибуны.

Действительно, сегодня вашему вниманию предоставляется многострадальный законопроект Трудового кодекса, который   третий созыв находится в повестке дня, который прошел экспертизу  Международной организации труда, над которым много и очень трудно работали социальные партнеры  и прежде всего представители работодателей – объединение работодателей – представители профсоюзов. Проводились «круглые столы» как в Киеве, так и в регионах. Он прошел многие экспертизы научно-исследовательских институтов, занимающихся проблемой труда.

В четвертом созыве проект дошел до второго чтения, но,  к сожалению,  по различ6ным причинам не был рассмотрен как закон и не был принят и перешел на пятый созыв. В пятом созыве его судьба закончилась на рассмотрении в комитете. Комитет принял положительное решение, но поскольку он не был в сессионном зале,  и пятый созыв был закрыт, и он не перешел  переходным законом на нынешнюю сессию, поэтому группа депутатов нашего комитета, для того чтобы спасти многолетний труд, стали как бы инициаторами его рассмотрения, подписали его, внесли на рассмотрение парламента.

Уважаемые коллеги, необходимость принятия Трудового кодекса Украины обусловлена коренными изменениями всей системы общественных отношений, которые произошли в Украине и в той или иной степени связаны с трудом. Возник огромный ряд проблем разной направленности, которые должны решаться средствами трудового права. Подготовка нового, кодифицированного, акта в этой сфере объясняется также тем, что действующий законный Кодекс о труде был принят еще в 1971 году, и, не взирая на многочисленные изменения, которые внесены в него, уже устарел и не отвечает современным экономическим условиям.

Кроме того, испытал существенные изменения и комплекс  общественных отношений с участием профсоюзов, появились новые субъекты трудового права в лице организаций, объединений работодателей. Стало необходимым последовательно отобразить в национальном трудовом законодательстве положения международно-правового документа по вопросам труда, который является обязательным для Украины, а также актов Европейского Союза. При таких условиях возникла необходимость в комплексном и взаимосвязанном решении проблем регулирования трудовых отношений, который осуществлен в проекте Трудового кодекса.

Проект нового Трудового кодекса Украины имеет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Георгійович, вибачте, я вас переб’ю.

Шановні народні депутати, ну, мусить бути хоч якась повага до колеги, який виступає з парламентської трибуни. Якщо є бажання поспілкуватися, поспілкуйтеся, будь ласка, в кулуарах, дайте можливість доповісти. Я прошу всіх заспокоїтися і перенести розмови політичні за межі парламентської зали.

Вибачте, Василь Георгійович. Будь ласка, продовжуйте.

 

ХАРА В.Г. Спасибо.

Проект нового Трудового кодекса Украины имеет целью определение основных принципов и механизмов реализации предусмотренных Конституцией Украины трудовых прав и гарантий работников, создание надлежащих условий труда и обеспечение защиты интересов работников и работодателей в условиях рыночной экономики.

Комплексный подход к решению социально-трудовых вопросов, кодификации и унификации законодательных актов по вопросам труда, инкорпорации их норм проект является характерной особенностью законопроекта.

Нормы проекта Кодекса направлены на адаптацию трудового законодательства Украины к Европейской социальной хартии, Общей декларации прав человека, Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, конвенций и рекомендаций Международной организации труда.

Проект Трудового кодекса состоит из 9 книг, 444 статей, а также заключительных и переходных положений. Главными принципами разработки нового Кодекса стали: оптимальный баланс защитной и, что очень важно, производственной функций трудового права. Обе функции в современных условиях направлены на обеспечение охраны труда и интересов прав сторон трудового договора, соблюдение уже установленных социальных стандартов в сфере труда. При этом должно быть обеспечение выполнения требований части третей статьи 22 Конституции, которая устанавливает, что при принятии новых законов не допускается сужение содержания и объема существующих прав и свобод.

Нереволюционный, а эволюционный путь реформирования законодательства о труде с использованием лучших положений действующего Кодекса законов о труде и других нормативно-правовых актов национального  законодательства. Максимального использования в процессе подготовки нового Кодекса опыта Международной организации труда, а также законодательства стран Европейского Союза, а также стран с переходной экономикой, с тем, чтобы обеспечить гармонизацию законодательства Украины о труде с международными законодательствами.

Обеспечение недискриминации работников по признаку пола, расы, политических убеждений и других обстоятельств, определенных  в статье 24 Конституции Украины, с обеспечением повышения условий защиты труда женщин и молодежи и реальным запрещением детского и принудительного, обязательного труда.

Обеспечение дифференциации правовой регуляции труда, то есть максимальном учете в новом кодексе особенности труда малого бизнеса, кооперативов, отдельных категорий работников.

В основе подготовки проекта Трудового кодекса положена концепция реформирования трудового законодательства Украины, которая предусматривает его унификацию и включение всех законодательных актов Украины в новый Трудовой кодекс Украины.

В проекте Трудового кодекса Украины полностью инкорпорированы нормы Закона Украины об оплате труда, об отпусках, о коллективных договорах и соглашениях, о порядке решения коллективных трудовых споров, конфликтов и частично  Закона Украины «Об охране труда».

Сравнительно с действующим законодательством в законопроекте, первое, значительно более четко, чем раньше, определена сфера  действия трудового законодательства, в том числе, границы его распространения на отношения с участием иностранных работников и работодателей.

Второе, включены положения, направленные на адаптацию трудового законодательства Украины к Европейской социальной хартии и других международно-правовых актов: Общей декларации прав человека, Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, конвенций и рекомендаций международной организации труда: статьи четвертой – недопущения дискриминации в сфере труда, пятое – запрещение принудительного труда, 21-е – основные права работников, 26-е – основные права работодателей и тому подобное.

Третье, трудовому договору придается значение полноценного юридического акта, выход за пределы которого не допускается. Это снимает вопрос о праве работодателя  на одностороннее перемещение работников, изменение существенных условий труда и тому подобное.

Четвертое, предлагается установить дополнительное положение, направленное на защиту прав и интересов несовершеннолетних, закрепляется обязанность государства и его органов осуществлять мероприятия с целью предотвращения наихудших форм детского труда, обнаруживать случаи использования детского труда, устанавливается запрещенное использование труда несовершеннолетних на работах, на которых они подвергаются физическому, психологическому или сексуальному насилию и  порядок установления перечня таких работ, статья 290  проекта.

Пятое. Впервые определяются условия отстранения от работы и зависимость от его основания. В частности, механизм отстранения лиц, которые находятся в состоянии алкогольного, наркотического или токсического опьянения, статья 85 проекта. Учитывает и объективную необходимость такого отстранения и вместе с тем, право человека на неприкосновенность.

Шестое. Устранена неопределенность относительно преимущественного права на восстановление на работе при сокращении штата. Так работник, который имеет такое право, за большим количеством оснований имеет преимущество на право на восстановлении?????? на рабочем месте чем те, кто имеет такое право за меньшим количеством оснований. 

Реализация проекта не будет требовать дополнительных расходов Государственного бюджета Украины. Принятие Трудового кодекса должно обеспечить правовую регуляцию трудовых и связанных с ним, правоотношений, соблюдение государственных гарантий трудовых прав работников, создание надлежащих условий защиты интересов работников и работодателей в сфере организации производственных отношений, а также возможностей для развития социального партнерства всех участников трудовых и связанных с ними, отношений.

В связи с вышеизложенным, просьба поддержать решение Комитета по вопросам социальной политике и труду и принять данный законопроект в первом чтении за основу. Спасибо за внимание, кто слушал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записуватися на відповіді-запитання. Прошу Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

16:25:13

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Василю Григоровичу, ми вітаємо ваше намагання створити новий Трудовий кодекс. Але, разом з тим,  там є багато дуже спірних положень. Скажімо, ви як в минулому профспілковий діяч, надто як на сьогоднішній час, перебільшуєте значимість профспілок у вирішенні трудових спорів. І тому, у мене таке запитання. Ми знаємо, що зараз Федерація профспілок тієї ролі не грає, хоча вона повинна відігравати більшу роль. А, разом з тим, ваша значимість профспілок в цьому законопроекті надто велика. Як ви бачите все-таки реальну дію профспілок в сучасних економічних ринкових відносинах?

 

ХАРА В.Г. Ну, первое, уважаемые коллеги, первое, что хочу сказать именно профсоюзы, мои родные Федерация профсоюзов Украины упрекает меня в том, что в данном законопроекте в большой степени отражены интересы работодателей. Поэтому можете быть спокойны, наша задача, нашего комитета и авторов, чтобы было равновесие интересов между двумя сторонами и социальное партнерство, между работодателей и наемными работниками, интересы которых представляют профсоюзы. Мы понимаем, что если не будет такого равновесия в самом законопроекте, то не будет согласия социального ни на предприятии, ни в регионах, ни в целом по стране.

Мало того, я хочу сказать, что данный законопроект в течении года был дан на откуп работодателям и профсоюзам и именно они находили точки соприкосновения, именно ту золотую середину для того, чтобы были одинаково учтены интересы как и другой стороны.

И последнее хочу сказать, что если будет хотя бы одна из сторон довольна, значит, интересы другой ущемлены, но на сегодня, честно скажу, не довольны как отдельными положениями как сторона работодателей, так и сторона профсоюзов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

16:27:18

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Арсенію Петровичу, прошу слово передати народному депутату Папієву Михайлу Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

 

16:27:24

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний Василю Георгійовичу, я підтверджую те, що ви сказали, що це дуже важливий документ Проект Трудового кодексу України і я просив би фракції коаліції, ви бачите, народні депутати, не дуже уважно слухають, вони зайняті якимись іншими проблемами, все ж таки звернути увагу на те, що всюди в світі Трудовий кодекс називають малою соціально трудовою Конституцією. Тобто, це закон, який стосується сьогодні 20 мільйонів працездатних громадян України, це закон, який стосуватись буде і наших дітей і онуків. От мені хотілося би, щоб ви деякі акценти підтвердили, що цей закон врегульовує ті питання, які сьогодні стосуються громадян України, які працюють по цивільно-правових угодах, що і, скажіть, будь ласка, чи є це закон балансом інтересів між найманими працівниками і роботодавцями?  Дякую вам.

 

ХАРА В.Г. Спасибо, Михаил Николаевич, сразу начну со второго. В этом законопроекте сегодня действительно есть баланс интереса между объединением работодателей и профсоюзов, отвечающих за интересы наемных работников. Относительно новизны его и важности можу показать даже, уважаемые коллеги, чисто зрительно. Вы помните, как, какую по объему представляют Кодекс законов о труде, который действует сегодня. И вот весь Трудовой кодекс, в нем столько новизны в связи с изменившимися социально-экономическими условиями, появление новых партнеров, я уже говорил, работодателей, которых не было объединенных в 71-м году, когда принимался, это еще в 1971 году, когда принимался Кодекс законов о труде. И на сегодняшний день он составляет баланс интересов. Но вам еще будет предоставлена возможность доработать, ну, в том понимании, насколько вы понимаете что тут, какие слабые стороны данного Трудового кодекса при подготовке законопроекта ко второму чтению.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кульчинський, „Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:29:23

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановний доповідачу, в своїй практиці я не один раз стикався із тим, що часто-густо профспілки, які входять у Федерацію профспілок України, так би мовити, дуже аж занадто тісно співпрацюють із працедавцями. І частина людей хоче створити незалежні профспілки, як, скажімо, створилися незалежні профспілки залізничників, гірників. І ці люди, які хочуть створити ці профспілки, відчувають на собі шалений тиск. Часто-густо йде залякування людей, які хочуть вийти з профспілки Федерації і вступити в незалежну профспілку. Чи, я хочу вас спитати, може я неуважно прочитав, але чи захищає Трудовий кодекс створення таких профспілок, права таких профспілок? І якось протистоїть цьому тискові роботодавців?

 

ХАРА В.Г. Относительно вашего вопроса. Этот вопрос урегулирован законом о профсоюзах, правах и гарантии их деятельности. Этот законопроект, он частично имеет такие же нормы для уравновешивания. Я скажу главное. Когда мы создали рабочую группу, в профсоюзной стороне были не только представители Федерации профсоюзов Украины, всех без исключения украинских профсоюзов, которые имеются у нас и зарегистрированы в Украине, все, без исключения. Так не было такого, что профсоюзная сторона представлена только одной федерацией. Это и конфедерация профсоюзов, это независимых профсоюзы горников Украины. И так далее. Не было ни одной профсоюзной организации, которая не была вовлечена в  работу над Трудовым кодексом.  Поэтому все интересы всех профсоюзів Украины учтены в данном законопроекте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

 

16:31:04

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Василь Георгійович, Сергій Шевчук фракція БЮТ.

Скажіть, будь ласка,  відомо, що в цілому ряді нормативних документів є перелік шкідливих і небезпечних професій, зокрема, це працівники туберкульозних лікарень, виправно-трудових установ, а також варто згадати шахтарів.

Скажіть, будь ласка, чи з введенням цього кодексу суттєво поліпшаться умови їхньої праці,  забезпечення захисту працівників. Зокрема, скажімо, на шахті імені Засядько і чи є, чи провели ви фінансово-економічне обґрунтування? Скільки ж коштів треба буде для введення тих стандартів, які ви пропонуєте   в  проекті трудового кодексу.

Дякую вам за відповідь.

 

ХАРА В.Г.  Дело в том, что нормы  Трудового кодекса они определяют общий порядок и неконкретизированны по каждой отрасли. Это ж не является инструкцией. Просто особое условие труда работников тех же медиков, о которых говорите и о тех же шахтеров, они определены в конкретных законах, профессиональных, специфических.

 Данный законопроект он учитывает отдельные нюансы, но определяет общий порядок, где и социально-трудовых отношений в Украине и он  значительно поднимает планку социальной защиты работников всех предприятий независимо от форм собственности или от величины предприятия. И создает нормальные условия для создания, то есть, стимулирует создание нормальных условий на предприятии и усиливает контроль за безопасностью этого труда и охраны  труда на предприятии.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стретович „Наша Україна-Народна Самооборона”.

 

16:32:44

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, „Наша Україна-Народна Самооборона” партія „ Християнсько-демократичний Союз”.

Шановний Василю Григоровичу,  ви знаєте яке значення передається під час виробничого процесу реалізація колективних договорів,  зобов’язання адміністрації і  трудового колективу. І ви добре знаєте як профспілковий діяч, що сьогодні, фактично, така форма, як реалізація колективного договору дуже часто   з приводу трудодавців  не виконується.

 Чи передбачає Трудовий кодекс механізми відповідальності і контролю за дотриманням колективного договору саме з боку адміністрації, з боку тих, хто надає робочі місця. Тому що сьогодні це проблема, і люди сьогодні незахищені і в частині охорони праці,  вихідних днів, працюють по 12-16 годин, без перерв і, по суті, немає ніякої відповідальності за це, що виснажується так робоча сила. Дякую.

 

ХАРА В.Г. Спасибо  за интересный вопрос. Я хочу сказать, все то, о чем вы сказали,  прописано в Трудовом кодексе. Мало того, колдоговорная работа более конкретизирована. Допустим, сегодня 10 положений, что  нормы генеральных соглашений должны быть нормами: отраслевые соглашения, региональные соглашения, вплоть до коллективных договоров.

 Мы систематизировали  и  определили в данном законопроекте, в шестой книге, что  генеральное соглашение должно быть    подписано не позднее  1 декабря с тем, чтобы его  нормы вошли в тарифные соглашения, региональные соглашения, которые должны быть подписаны не позже 1 января; и эти нормы все должны войти  полностью в нормы коллективного договора, который должен быть подписан не позже 1февраля.  Поэтому  систематизируется эта работа, как  в смысле подготовки и подписания соглашения, так  и осуществления контроля, жесткого контроля за выполнением  тех обязательств, которые взяты в  генеральном соглашении вплоть до коллективного договора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Коновалюк.

 

16:34:38

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую. Уважаемый Василий Георгиевич, я хочу поздравить вас, всех народных депутатов, наших избирателей, трудящихся, что  сегодня, действительно, рассматривается один из важнейших документов, который способен активно содействовать реализации трудового потенциала страны, воспроизводства трудовых ресурсов. И в значительной мере  определения самого главного – стоимости труда в Украине.

Я хотел бы задать вопрос  в связи с тем, насколько этот документ сможет   изначально реализовать возможность сегодня  оценки рабочей силы, трансформации ее на тот современный уровень экономики, которая сегодня  обеспечивает наше производство и сфера услуг?

И второй вопрос. Как вы видите  в документе предусмотрены вопросы, связанные с унормированием  первого рабочего места  и труда несовершеннолетних.  Спасибо.

 

ХАРА  В.Г. Уважаемый Валерий Ильич, спасибо вам за то, что вы сказали, и я благодарен вам, поскольку вы принимали самое активное участие в этом и имели даже свой проект Трудового кодекса, но вы приняли участие в работе и над этим. Относительно цены и рабочей силы, и нормирования первого рабочего места, он конкретно не прописан. Трудовой кодекс определяет общие правила игры, которые конкретизируются по отдельным профильным делам конкретных законопроектов. Но общие правила относительно предоставления права молодому человеку после учебного заведения трудового места – это действительно так, но должно закрепиться еще законом, который, в принципе, уже есть, зарегистрирован у нас в парламенте и может быть принят.

Относительно цены рабочей силы, то тоже дается общая характеристика, но для этого нужно будет отдельным законом принять нормативы относительно определения стоимости рабочей силы и цены рабочей силы. Но общим порядком здесь прописаны все эти нюансы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян.

 

16:36:49

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу, я, безумовно, буду підтримувати прийняття цього кодексу, тому що брав саму безпосередню участь протягом восьми років. Василь Григорович, я все-таки хотів би, щоб ви чітко пояснили, ну перш за все радіослухачам, телеглядачам, які зараз уважно слухають вас на відміну від наших окремих колег, у яких все визначено уже з працею їх, що дасть прийняття Трудового кодексу для соціального захисту людини працюючої? Тобто я маю на увазі право на працю, право або не право, захисту, якщо його звільняють, право, дійсно, на прийняття колективних договорів і угод, тобто право на відпочинок людей. Як це все прописано в Трудовому кодексі? Іще раз хотів би, щоб ви наголосили, бо зараз відповідаєте. Це не загальний все-таки документ, це кодекс, який звів до купи уже нині діючі закони по соціально-трудовому захисту людей, тобто це є конституція, яка звела докупи всі закони, а уже виходячи з неї ми реалізуємо окремі положення окремим законом. Дякую за відповідь.

 

ХАРА В.Г. Александр Николаевич, ну, вы практически сами ответили на свой вопрос. Действительно, данный законопроект регулирует все, все без исключения, что связано с социально-трудовыми отношениями в нашей стране, в том числе и договорную работу. Но я говорил о том, что данный Трудовой кодекс не определяет цену рабочей силы, ее невозможно и нельзя прописать в данном законопроекте, но, скажем так,   он открывает новые горизонты в защите нашего населения.

Большое количество  населения граждан Украины заняты в среднем и малом бизнесе. Сегодня они практически беззащитны, их принимают на работу без трудовой книжки, не оформляют никаких договоров, увольняют в любое время с работы, не предупреждая об этом и так далее.

Данный законопроект предполагает целую систему защиты в том числе и представителей малого бизнеса, которых понятным образом в советское время не было, поэтому  законодательством и не предусмотрены. И целый ряд относительно защиты, более глубокой защиты женщин, детей, молодежи, ветеранов и так далее, то есть это  целый комплекс, который на порядок выше поднимет социальную защищенность работающих в Украине.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Кирильчук.

 

16:39:06

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Євген Кирильчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний  Василь Григорович! Георгійович!  Нові стосунки соціальні породили нові проблеми. Чи, на вашу думку, достатньо врегульовано сьогодні проблема, коли ми маємо більше як 7 відсотків безробітних і вже сотні тисяч є заявок на людей праці, а вони ухиляються від цього, ховаючись за доплати, за конверти, за не… зарахований трудовий стаж, але вони погоджуються на такі стосунки антисоціальні. Чи достатньо це врегульовано  в кодексі, на вашу думку?

 

ХАРА В.Г. Очень  хороший вопрос. Действительно, Трудовой кодекс устанавливает надлежащий порядок с теми видами деятельности работодателей нерадивых, о которых вы  говорили, то есть это целая система, которая всесторонне… ну скажем так, со всех сторон при трудовых отношениях защищает интересы конкретного работника. Мало того, я вам хочу сказать, что в эти нормы – я об этом говорил – что мы исходили из требований статьи 22 при принятии новых законов нельзя снижать социальную защиту и льготы и прочее-прочее,   которые имели на принятие закона.

Данный Трудовой кодекс еще больше  защищает  данную категорию, в том числе и по выплатам, по конвертам и так далее. Мало того, что, с одной стороны, защищаются интересы наемных работников, с другой стороны, усиливая ответственность работодателей за взаимоотношения, трудовые взаимоотношения с наемным работником у себя на предприятии.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін.

 

16:40:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний доповідачу, я з задоволенням ознайомився з вашим документом, але є питання. Питання заключається в тому, що є зниження захисту робітників і скорочуються деякі права найманих працівників.

Ви, очевидно, знайомилися і з заключенням експертного управління, то я запитую вас. Я не хочу конкретних, бо їх дуже багато, цих питань, а ви знаєте, що при прийнятті нових законів стаття 22 Конституції не допускає звуження прав людей, а у нас є: і тих, хто постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, по вагітністю і пологах, у нас є і зниження тих працівників, які перебувають по догляду за дитиною, також зниження. Чи не вважаєте ви, що треба доробити ці статті або виключити їх просто, щоб ми не погіршили становище людей?

 

ХАРА В.Г. Уважаемые коллеги, я хотел бы, конечно, конкретно чтоб мне сказали: такая-то статья, такая страница, такой пункт. Я конкретно ответил бы на этот вопрос. Но повторяю то, что я сказал. Мы сегодня принимаем с вами законопроект в первом чтении. Ко второму чтению будут возможности у всех народных депутатов, там, где, на ваш взгляд, есть какие-то недостатки, в Трудовом кодексе при подготовке ко второму чтению их устранить. Это одно.

И второе. Опять создается рабочая группа, в которую будут привлечены все профсоюзы, имеющиеся у нас, в Украине, объединения работодателей, которые тоже будут работать над текстом, если мы его примем в первом чтении, дай Бог, и над теми предложениями, которые дадут народные депутаты и даже несубъекты законодательной инициативы – это те же объединения работодателей и те же профсоюзы. Все это будет рассмотрено на рабочей группе, представлено комитету, комитет примет свое решение и представит на ваш суд, все те предложения, которые будут высказанные или устно при обсуждении, или направлено письменно в комитет в соответствии с Регламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час завершений. Василь Георгійович, дозвольте вам задати питання, от що мене турбує в проекті Трудового кодексу. Запитання перше, що стосується форми укладення трудового договору. У вас написано, що трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Ми  вже на цьому шпагаті знаходимось протягом доволі тривалого часу, відповідно до КЗПП. Тобто слово „як правило” всі вважають, як імператив і таким чином ми знову відходимо від ключового елементу – це укладання трудового договору в письмовій формі, це перше запитання.

Друге запитанням, за положення Трудового кодексу передбачено те, що  можливе дострокове розірвання трудових відносин за ініціативою працівника – це добре. Але що буде, якщо трудовою угодою в письмовій формі передбачені відповідні штрафні санкції? В жодному з положень Трудового кодексу не передбачена можливість роботодавця отримати відповідну компенсацію у тому випадку, якщо трудовий договір розривається.

Мої два запитання спрямовані тільки на одне, на збалансованість між роботодавцем і працівником. Тому що ми не повинні загинати ні в одну, ні в іншу сторону, мусить бути баланс.

 

ХАРА В.Г.  Спасибо, Арсений Петрович.

Относительно трудового договора, который, где написано «как правило», я вам  хот…, я вам уже говорил о том, что данный законопроект и была целая группа представителей государственной стороны, работодателей, профсоюзов, Международной организации труда, и мы, конечно, на сколько это было возможно, потому что далеко не все учитывали, мы приспосабливали проект Трудового кодекса к европейскому законодательству.

Мы с вами приняли закон об адаптации законодательства Украины к европейской, законодательству Европейского Союза, вот этот, этот пункт, он появился с той стороны, именно  с учетом адаптации его к европейскому  законодательству, это одно.

И второе, особых, скажем, нареканий ни со стороны работодателей, ни со стороны профсоюзов при рассмотрении данного законопроекта не было. Но мы можем принять любое решение и при рассмотрении ко второму чтению мы можем изменить ту норму, которая предполагается в законопроекте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Георгійович, чи міг би я вас попросити, щоб ми під протокол записали таку річ, нам треба цей Трудовий кодекс обов’язково приймати з урахуванням судової практики, яка в нас існує в трудових спорах. Якщо би ви до своєї робочої групи залучили когось з Верховного Суду, з  фахівців, які добре знають практику застосування законодавства про працю. Щоб ми потім не стали на ті самі граблі, на яких ми, вибачте, сьогодні стоїмо. Немає таких заперечень, Василь Георгійович?

 

ХАРА В.Г. Немає заперечень.

Мы вообще-то, как правило приглашаем к себе и представителей Верховного Суда, и прокуратуры. Но в данном случае мы сакцентируем еще большее внимание на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоби ми використали судову практику в цих питаннях. Дякую, Василь Георгійович, прошу, сідайте.

Я прошу, Ярослав Михайлович Сухий – співдоповідь. Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

16:46:13

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я почну з того, на чому акцентував Арсеній Петрович – з судової практики.

Вам, кожному депутату мажоритарнику, і сьогодні депутатам за партійними списками, за якими закріплені округа, довелося приймати участь, безумовно, в розгляді скарг, які надходять з місць, на недосконалість соціально-трудових відносин. Про необхідність прийняття Трудового кодексу говорилось давно, говорилося в цьому сесійному залі, про необхідність прийняття Трудового кодексу говорить зараз Європа, Парламентська асамблея Ради Європи, Міжнародна організація праці. Говорилось про те, що прийняття Трудового кодексу – це назріла необхідність нашого часу.

Я думаю, що кожен з вас у виступах на мітингах, в цій сесійній залі неодноразово задавав такі питання: чому наш чоловік, українець, роботящий, працелюбний, законопослушний чоловік в плані праці і оплати праці почуває себе комфортно в Італії і в Іспанії, в Португалії, в Польщі і в Росії – кругом, крім України? Чому сьогодні з 20,7 мільйони працездатного  населення на одного зайнятого в народному господарстві припадає всього 5,1 тисяча доларів ВВП, в Болгарії – 10, в Румунії – 13, 34 – в Польщі, чому така низька продуктивність праці?

Я би попросив… ви не дивуйтеся, що в моїх виступах стосовно соціальних законопроектів дуже часто звучить різкість. Ну, не можна дальше так за цим спостерігати. Ми занехаяли основу основ життєдіяльності будь-якого суспільства. Ця основа – це праця, праця високопродуктивна, праця високоефективна.

А тепер послухайте, якими законопроектами ця високоефективна і високорезультативна праця регламентується. Грудень 1971 року. Був прийнятий Кодекс законів о труде Украинской Советской Социалистической Республики, з  червня 1972 року вступив у дію. З преамбули і 265 статей зміни внесли до 221 статті. Були відмінені 35 статей, натомість були внесені 20 статей. За части незалежності з’явився ряд законопроектів, які вступають у протиріччя між собою і вступають у протиріччя з Кодексом законів про працю. Людина, яка з Кодексом законів про працю іде в суд, не може довести правди.

Сьогодні є розділ в юриспруденції, називається: „Трудове право”. Так ось трудове право читається на основі чого? Трудове право в ринкових відносинах читається на основі Кодексу законів про працю 1971 року. Розмова про те, чи захищає цей кодекс олігархів чи він гнобить робітників, це розмови ні про що, бо єдність і боротьба протилежностей – вічні категорії, якими ми будемо оперувати, хочемо ми того чи не хочемо. Без інвестора, не буде праці; без примусу не буде високоефективної праці, не буде заробітної плати, не буде віддачі на роботі. Це перше.

Друге зауваження. Окремі законодавчі акти, котрі ми тут з вами в сесійній залі приймали про правове регулювання трудових відносин поза межами чинного кодексу,  має об’єктивний характер. Ми змушені були з вами приймати. Я вам нагадаю, ми законопроекти тут, особливо депутати третього і четвертого скликання, ми з вами приймали тут взагалі   трудовий договір про відпустки, які регламентують трудовий час, охорона праці, оплата праці. Тільки один закон про оплату праці внесено  близько двох десятків змін та доповнень, я вже не кажу про нещасні статті 71, 73 Кодексу законів про працю. Тому цілком зрозуміло, суспільство нормально розвиватися не може в таких умовах, суспільству Трудовий кодекс потрібен

Тому ми від Комітету з питань соціальної політики та праці сьогодні закликаємо до народних депутатів України. Я розумію всю гостру політичного протистояння, я розумію певні умовності політичних якихось домовленостей, умовності домовленостей. Але я прекрасно розумію, якщо ми з вами в сесійній залі не займемося соціально-трудовими відносинами, ми не маємо майбутньої перспективи в розвитку соціальної сфери. У всіх політичних програмах, всіх політичних сил, котрі зараз в сесійному залі є конкретні соціальні завдання, всі ці соціальні завдання можуть бути виконані тільки в тому умовах, якщо соціально-трудові відносини будуть чітко, ясно, зрозуміло і  прозоро регламентуватися.

І останнє. Крім об’єктивних передумов ринкових відносин і нашого з вами всіх завдання мінімізувати негативні соціальні наслідки цих трансформаційних процесів, ми повинні з вами ще пам’ятати про те, що ми маємо і суб’єктивний чинник, суб’єктивний фактор, а він полягає в тому, що не так-то швидко і не за один день міняється менталітет людей. Я маю на увазі як роботодавців, працедавців, так і найманих працівників.

Я вам більше скажу, зрозуміло, що з прийняттям нового Трудового кодексу, з веденням його в дію, це буде важка і довга праця, ну не наступить знову краще життя якесь так само як запроваджуємо загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування не наступить негайне поліпшення медичне обслуговування населення в Україні, цілком зрозуміло, необхідний певний адаптаційний період. Але, шановні колеги, ми сьогодні не маємо права на волокніту, ми сьогодні не маємо права на зволікання, нам необхідно почати роботу над Трудовим кодексом. І я закликаю, користуючись нагодою і зауваженням, яке висловив Арсеній Петрович, я закликаю всі комітети долучитися, особливо комітети блоку економічної політики, до прийняття цього законопроекту, бо ми повинні знайти консенсус:  роботодавець, найманий працівник і профспілка. А за найманим працівником стоїть профспілка, тому і держава. В цьому трикутнику ми повинні, безумовно, вибудувати майбутнє, краще життя для народу. Свої зекономлені хвилини я передаю для відповіді на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я прошу записуватись на запитання. Фракція Партії регіонів, Рева.

 

16:53:45

РЕВА Д.О.

Папієву передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Папієв, будь ласка.

 

16:53:52

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний Ярославе Михайловичу, таке питання. До речі, хотів би дати відповідь на те запитання, які задав Головуючий стосовно преференцій, які отримує працівник від роботодавців в разі, якщо за ініціативою працівника він припиняє трудовий, трудовий договір. Тобто ви пригадуєте, що ми це питання розглядали навіть в Женеві, коли виїжджала туда спільна робоча група роботодавців і найманих працівників, і це ми внесли в протокол розбіжностей. Так от у мене до вас питання до такого важливого документу. Бачте, ми не договорювалися з вами, але я хотів би почути від вас відповідь. Який закон України конче необхідно нам прийняти одночасно з Трудовим кодексом, щоб була, був повноцінний соціальний захист найманого працівника? І щоб люди від прийняття цього Трудового кодексу тільки отримали підвищення і заробітних плат, і соціальних гарантій?

 

СУХИЙ Я.М. Дякую. Шановний Михайле Миколайовичу, колеги, ви пригадайте, в цьому сесійному залі, коли ми переходили з вами від соціального забезпечення до соціального страхування, Європа не вірила, що ми за короткий період часу, а в той день в цей час шахтарі травмовані, покалічені селікозом, тарабанили касками біля Адміністрації Президента тому що не було кому виплачувати регресні виплати. У нас були затримки по лікарняних листках. Ми перейшли від соціального забезпечення до соціального страхування. Таким самим чином, Михайле Миколайовичу, відповідаючи на ваше питання, від протистояння в трудових угодах, трудових відносинах до договірних. Ми, якщо відповідати конкретно, нам конче необхідний законопроект про соціальний діалог. Не може Україна постійно стояти на барикадах. Нам потрібно знаходити спільні точки зору і спільні точки розв’язання цих. Був такий законопроект від Президента про соціальний діалог. Що там кому потім не сподобалося? Президент його не підписав.

Я думаю, що його потрібно  вносити ще раз і  обов’язково, щоб цей законопроект вніс Президент. Бо це буде гарантія дотримання соціальних прав …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко.

 

16:56:07

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко,  фракція Партія  регіонів.

Шановний Ярославе Михайловичу, ну дозвольте мені висловити підтримку цьому законопроектові, тому що це надзвичайно актуальний потрібний сьогодні всі нашій громадськості і тим хто наймані працівники і  роботодавці законопроект.

Тому що сотні тисяч людей  потерпають від того, що наш діючий закон є недосконалим.  Кодекс має бути узгоджений з усіма тими потреба і ринкової економіки, і  демократичного суспільства, і тих умов в яких працюють сьогодні люди для того, щоби адекватно давати відповіді на виклики. Сотні і тисячі людей звільняються.

 В мене до вас конкретне  питання. Скажіть, будь ласка,  чи передбачено в цьому законопроекті неможливість звільнення  шляхом скасування указу, наприклад, про призначення.? Я ставив такий законопроект і хотів би, щоб це увійшло до, також і до вашого кодексу. Дякую.

 

 СУХИЙ Я.М.  Це дуже важливе запитання. Воно було предметом одноденних перемовин  в Міжнародній організації праці, коли експерти Міжнародної організації праці ну нам поставили у вину, що на Україні застосовуються такі ну нібито заходи, міри такі. Вони  різко протирічить Міжнародному трудовому праву і безумовно в Трудовому  кодексі  є глава, яка, в главі є розділ який передбачає неприпустимість.

 Я вам скажу, що  власне, чому так сталося.   

 Шановні колеги, КЗоТ,  Кодекс законів о труде.  З 18 глав залишилося 8,які щось нібито регулюють.  Регулюють вони загальні положення.

Тобто, від КЗоТу залишилося загальне положення.  Тому з прийняттям Трудового кодексу  людина праці отримає можливість  себе захистити в суді, маючи на руках конкретні статті, конкретні пункти і конкретні положення. Людина праці – це всі люди, у тому числі і Генеральний прокурор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло.

 

16:58:16

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Ярослав Михайлович, действительно егодня мы рассматриваем  фундаментальнейший документ, кодекс,  я бы его  назвал даже не кодексом, а более таким названием – это трудовая конституция, это плод труда депутатов  нескольких каденций работы парламента.  Прежде всего, конечно,  огромное спасибо  вам, депутатам от Партии регионов, Василию Харе, Александру Стояну и многим другим, кто над этим кодексом  работал.  Это фундаментальнейший труд.

У меня возникает вопрос: «Неужели у кого-то в зале  дрогнет рука  проголосовать против этого кодекса и тем самым сыграть против своего народа на поле реализации социальных программ?» Спасибо.

 

СУХИЙ Я.М.  Шановні колеги, безпосередню участь у розробці цього  законопроекту приймали народні депутати України: В’ячеслав Кириленко і Людмила Денисова, Олег Шевчук, Володимир  В’язівський, народні депутати України (Марущенко) від інших політичних сил. Я сказав відразу. Я розумію певні умовності, специфіку дня, я розумію боротьбу, протистояння, но, повірте мені,   що Трудовий кодекс – це не той  законопроект, навколо якого іде і  біля якого можна розгортати якісь політичні ігрища, – це  основа основ життєдіяльності  будь-якого суспільства. Чим краще ми працюємо, тим ми краще живем. Все інше  - це від лукавого: цинізм, популізм,  демагогія і кінчається завжди якоюсь бідою.

Тому я хочу заявити офіційно,  співавторами Трудового кодексу є   всі члени комітету. У другому читання стане весь сесійний зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

 

17:00:12

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона” .

Шановний Ярославе Михайловичу, оскільки дійсно мова йде про  трудову конституцію, не хотілося б, щоб в нашій новій конституції було зниження рівня гарантій трудових прав.

Скажімо, стаття  183, 184  вашого кодексу передбачає дострокове надання відпусток   роботодавцем, не враховуючи інтереси працюючого. В 184-му так звана колективна відпустка, коли із-за простою підприємства чи кліматичних умов людей відправляють у відпустку. До речі, сьогодні роботодавці дуже часто цими нормами користуються.

І наступне. Ви розширяєте права роботодавців за рахунок того, це дуже погіршує гарантії прав працівника, коли відправляються у відпустку без збереження заробітної плати. Хотілося б, щоб ви відповіли бачення ваше і ці зауваги були враховані в подальшій роботі.

 

СУХИЙ Я.М. Дякую.  

Володимир Георгійович, у вашому запитанні міститься два, я можу сказати, найсуттєвіших проблемних питань, які стосуються захисту людини праці. Дивіться, 183-тя і 184-та, вони виписані фрагментарно, тобто зупинка підприємства, зупинка на профілактику, є речі, які технологічно, але, ви правильно сказали, для того, аби не було погіршення умов праці, а саме не оплати раці, ми обов'язково в другому читанні повинні виписати до цих двох статей – прим., тобто за яких умов, за яких обставин – стихія, військовий стан, наприклад підприємство переїжджає, підприємство переводять і тому подібне.

І ще одне. Шановні колеги, ну давайте ми не будемо уже в цьому сесійному залі так, кажучи мовою моїх студентів, наїжджати на роботодавців. Вони і олігархи, вони і жуліки, вони і всілякі там непрацедавці. Вони інвестують гроші якісь і потрібно з повагою ставитись і до їхніх прав, відповідаючи на вашу другу частину питання.

В чому проблема була весь в обговоренні Трудового кодексу?...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Давайте. Давайте.

 

СУХИЙ Я.М. Профспілки ставили так питання: погоджувати з профспілками призначення керівництва тієї чи іншої фірми і фабрики. Ми їм… Не ми, в Женеві їм пояснювали МОПольці: хазяїн в Лондоні, наприклад, чи десь там в Москві хазяїн, він назначає виконавчого директора. Ну як він може погоджувати з профспілками? І ще що саме страшне сталося? На одному заводі – три-чотири профспілки, три-чотири групи навіть, і всі між собою доводять, як вони люблять народ. Нам потрібно вирішити проблему і з профспілковим рухом, тому що він теж сьогодні… Ну не може громадськість диктувати тому, хто вклав кошти, як йому тими коштами розпоряджатись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Попов.

 

17:03:08

ПОПОВ О.П. Прошу передати слово Стояну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Стояну.

 

17:03:14

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до  одного дуже важливого питання. Воно полягає в тому, що дійсно за останні роки (10-15 років) у нас з`явилась інша, зовсім інша форма власності – це приватна власність, і людина праці виявилась незахищеною ні Конституцією, ні законами, хоча ми прийняли закони про оплату праці, про вилучення… про вирішення трудових спорів, про колективні угоди і таке інше. І саме в цьому кодексі ці питання вирішуються. Але хочу привернути увагу ось до чого. Дійсно, дуже важко було збалансувати інтереси. Чому? Тому що, з одного боку, роботодавці хотіли б як би менше дати прав профспілкам як представникам інтересів трудящих. З іншого боку, профспілки занадто хотіли багато взяти прав або через цей кодекс протягнути повну відповідальність роботодавця за те, що робиться. Тому ми, коли готували цей  кодекс, ми казали:  один із мотивів, скажемо, його – це вирішення всіх питань нагальних через колективні…..

 

СУХИЙ Я. М. Олександр Миколайович, я  хочу сесійній залі  нагадати, це загальнофілософська чи загальнополіттехнологічна норма. Що є компроміс двох сторін? Наслідком компромісу двох сторін є незадоволені як однієї сторони, так і  незадоволення другої сторони, бо, якщо якась сторона потирає руки, то це вже не компроміс, це реванш, з одного боку, з другого  боку – капітуляція. Тому ми і обрані тут в сесійну залу людьми, які вважають нас політичною елітою суспільства аби ми помогли знайти цей компроміс: держава, найманий працівник і профспілки і роботодавець. Коли ми знайдемо цей компроміс, ясно, що в певній мірі так чи інакше він буде когось чимось не задовольняти, але він повинен нас задовольняти в головному – підвищенні продуктивності праці, інвестиційно-інноваційна модель розвитку нашого суспільства і обов`язково впровадження досягнень науково-технічного прогресу життя. Ринкові перетворення в Україні незворотні, але конкурентноздатність наша, на жаль, тримається поки що на антисоціальному демпінгу, на низькій зарплаті. Це недопустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Слаута.

 

17:05:26

СЛАУТА В.А. Шановний  Ярославе Михайловичу, як будуть захищатись права працівників агропромислового комплексу: гарантована оплата праці, відпустки? Як буде впливати Трудовий кодекс на добробут взагалі селян, що там ви передбачаєте?

 

СУХИЙ Я.М. Ми довго сперечались стосовно окремого розділу, окремої глави: стосовно працівників в специфічних умовах праці. Це стосувалось і малого, середнього бізнесу, це підприємців стосувалось. І поки що, на сьогоднішній день це питання залишається і виноситься на розгляд зали.

Справа ось, у чому. Малий і середній бізнес, фіксований податок, єдиний податок, вони категорично заперечують, щоб щодо них були виписані якісь окремі норми. У вашому питанні є два питання: як буде захищатися працедавець, роботодавець, той, що на селі; а, з другого боку, як буде захищатися найманий. Ви мені вибачте, але менталітет українського селянина не той, що був колись, і просто так собі в панщину чи в рабство він не піде, він буде вимагати і захисту, він буде вимагати і оплати праці, з другого боку, він буде вимагати і допомоги держави, тому сільськогосподарське виробництво має свою специфіку. Ця сама специфіка покладає необхідність дотування. Тому в сесійному залі ми, безумовно, окремо проблему будемо розглядати. Окремо сільськогосподарський працівник в Трудовому кодексі не виписується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.

 

17:06:57

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Справді, шановні колеги, ціна питання, яке зараз розглядається і буде голосуватись, надзвичайно висока. І тому я хотів би ще раз наголосити на тому, що голосувати треба надзвичайно відповідально, бо дехто з колег уже тут заявляє: не дай Боже, у когось якась рука підніметься.

І друге запитання, яке я хотів би задати вам, наступне. Ярослав Михайлович, скажіть, будь ласка, от якщо порівнювати з точки зору захисту найманого працівника, той документ, який діє сьогодні, і той документ, який підготовлений, ну скажемо так, колективом авторів, як ви розцінюєте ступінь захисту найманого працівника в цьому документі? Бо в мене складається враження, що в цьому проекті пріоритет віддано роботодавцю, а не найманому працівникові. І це велика вада цього документу.

 

СУХИЙ Я.М. Ну, якщо ви маєте на увазі якісь преференції в цьому законопроекті, то, я думаю, ви помиляєтеся. Достатньо взяти цих 444 статті, розкласти їх навіть в такому напрямку: захист працівника, захист роботодавця. Переважна, левова частка стосується найманого працівника. За яких умов його не можна звільнити, за яких умов його не можна пересунути на інше місце роботи, за яких умов не можна розірвати трудовий договір по наказу, відмінивши той наказ, і тому подібне?

Все це є, але, Петро Степанович, ви задали прекрасне питання, яке стосується нас всіх, тому що ви праві. Якщо ми поспішимо, то я, наприклад, не стороннік того, що КЗоТ  - поганий - кодекс законів о труде, як і система охорони здоров’я Симашка, як  і система вищої освіти за часів Радянського Союзу, визнана зараз за еталонами. Ми говоримо про інше, КЗоТ на сьогодні так виглядає, що ним керуватися вже неможливо.

Тому ми і кажемо, на основі КЗоТу, на основі тих законопроектів, які ми тут прийняли, прийняти закон, який би збалансував, права, обов’язки, захист найманого працівника і того, який дає цю роботу. Ну, що ро…, такий час наступив зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

 

17:09:10

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, фракція "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановний Ярослав Михайлович, ну, доповідати по цьому питанню тільки, конечно, такій людині слід було як ви. Але все одно, ви самі сказали, що є саме слабе місце мабуть в цьому кодексі – це людина праці на селі. І, дійсно, до другого читання, якщо сьогодні воно пройде перше, треба тут серйозно попрацювати.

Тому що на багато запитань просто немає відповіді не тільки у вас, а думаю, що в багатьох в цьому залі. Мене цікавить ще таке питання, доповідач сказав, що не потрібно, то єсть не потрібні додаткові фінансування на цей законопроект, думаю, що він  не зовсім правий. Думаю, що тут є розділи, які дадуть позитивний вплив на бюджет держави, але є такі, які дадуть негативний.

Чи є баланс фінансовий обрахунку цього…

 

СУХИЙ Я.М. Шановний Євгене Івановичу, ви задали питання, котре стояло дуже гостро на нещодавньому круглому столі за участю широкої громадськості, вчених, спеціалістів права юридичних факультетів, спеціалістів трудового права. Справа в тому, що і комітет дуже довго і болісно розглядав оцей баланс, про який говорив шановний колега Цибенко, також і  про який  говорите ви, про те, що необхідно зберегти і досягнути баланс…

(Ш у м  у  з а л і)

Дозвольте нам поговорити один на один, двоє мудрих людей, бо так рідко буває в сесійному залі спокійно… да, я підійду, з ним потім переговорю. Без села, Євген Іванович (я з села), без села немає демографічного майбутнього в нашій Україні. Якщо хтось „большой городской”, то я вам хочу нагадати, що переважна частина тут людей, які сидять, або вони з села, або батьки їхні з села. Не буде наповнення ні студентських аудиторій, не буде армії, не буде правоохоронних органів. І те, що у нас на очах відбувається розвал інфраструктури, це не тому, що там ледачі люди. Тому, що ми так організували нікудишньо їхню працю. Необхідно налагодити цю працю, тоді буде те, про що я в своєму дитинстві пам’ятав – і клуб, і спортивні змагання, і вистави, і школа, і садочки, і прекрасні освітлені дороги. За все це ми повинні спільно з вами тут поборотися і пропрацювати на основі роботи над Трудовим кодексом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна питання, Ярослав Михайлович? Я ще раз хотів до вас звернутися як до шановної людини, яка активно працює над цим кодексом, і чітко щоб ми всі усвідомили, що виключно баланс інтересів працівника і роботодавця повинен зберігатися в кодексі.

Але мене цікавить одна річ, яка випущена в цьому кодексі – сфера застосування закону. Чи розповсюджується цей КЗПП на політичні посади? Ви знаєте, про що йдеться мова. Це дуже складна дилема, яка існує протягом тривалого часу у трудових відносинах у нас.

Тобто, чи не вважаєте ви за необхідне у сфері застосування даного закону, це друга стаття, якщо я не помиляюся, чітко зазначити, що він не розповсюджується на правовідносини, тому що це – не класичні трудові відносини, які виникають при призначенні і звільненні на політичні посади.

 

СУХИЙ Я.М. Арсеній Петрович, цілком зрозуміло.

Тому в Трудовому кодексі ми окремо і не прописували цю норму, бо цілком зрозуміло, що якщо людина обирається, то ця людина обирається і вступає в правові, цивільно-правові,  юридично-правові відносини іншого плану. Якщо людину, наприклад, назначають указом чи згідно квотного розподілу, то це вже дещо інше. Але, в цілому, якщо ви сказали про баланс, то для того, аби не допустити спекуляцій у суспільстві, не допустити розбрату, ворожнечі, постійного пошуку ворогів, то, я думаю, ми можемо і в Трудовому кодексі виписати норму, за якою що ми можемо спостерігати на рівні місцевих самоврядних організацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Михайлович, я ще раз повернуся, я людина нудна, тому, стаття 61 Трудового кодексу. Вона передбачає механізм працевлаштування особи, яка обрана на посаду. Тобто, я вам даю гарантію, що буде точно подвійне тлумачення цієї норми, що будь-яка особа, яка обрана на посаду і є політичною, буде вимагати на себе розповсюдження вимог відповідного Трудового кодексу.

 

СУХИЙ Я.М. Арсеній Петрович, зараз у своїх виступах народні депутати України, які розробляти Трудовий кодекс, безумовно, дадуть відповідь і на це запитання. Я вам скажу загальними, вибачте, рисами, тому що у мене обмаль часу. Є Конституція України, яка чітко визначає порядок, назначення, якщо ви маєте на увазі політичні посади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

СУХИЙ Я.М. Є Конституція України, яка чітко визначає назначення і звільнення з посад і є закон про статус. Наприклад, про статус суддів, прокурорів, народних депутатів України і тому подібне. Але, ви правильно кажете, є друга справа, а соціально-трудові відносини народний депутат України з фракції БЮТ, який не має де жити, якому не   дають квартири, бо така політична доцільність. Це вже не порядок. Чи з фракції, фракція „Наша Україна” всі мають квартири.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СУХИЙ Я.М. Потрібно вдосконалювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу записуватися на виступи і обговорення. Спочатку ставимо виступи від фракції, а потім виступ від народних депутатів. Давайте, перше – від фракції записуємося тільки.

Фракція Комуністична партія України, Юрій Гайдаєв. Петро Миколайович Симоненко.  

Так ми ж від фракції домовилися спочатку.

Записуйте тепер від депутатів. Ви вимагаєте виступи від фракцій чи від депутатів, Петро Миколайович? Добре, Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів. Так. Петро Миколайович, говоріть, 3 хвилини, регламент.

 

17:16:14

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці! Шановні наймані працівники, керівники профспілок! Розгляд сьогодні проекту Трудового кодексу підтверджує, що це черговий наступ на права людей, які бажають чесно заробляти собі на життя.

Чинний сьогодні кодекс регулює відносини у форматі - держава, профспілки, наймані працівники. За роки незалежності різними формами, в першу чергу бандитськими методами у змові з чиновниками у робітників вкрали заводи і фабрики. Головне, що кодекс як і Конституція, проект кодексу, не гарантує ваші права. Ось з цього треба починати, коли ми аналізуємо той проект, з яким сьогодні вийшов комітет. В умовах, яких відбувається розгляд цього проекту кодексу.

Держава в результаті приватизації втрати взагалі важелі впливу. Конституція декларує права, а не гарантує, в державі відсутня політика створення робочих місць і це ми можемо підтвердити, в Києві було 480 тисяч місць промисловості, сьогодні залишилося 120 тисяч. Щорічно Україна втрачає 200 тисяч робочих місць в промисловості. Це якраз і свідчить про те, що відсутність цієї політики, відсутність впливу держави призведе до того, що цим будуть займатися тільки керівники.

Чому фракція комуністів не буде голосувати за цей проект Трудового кодексу:

Перше. Проект Трудового кодексу значно звужує права найманих працівників та безпідставно дає більші права роботодавцям, що і є прямим порушенням Конституції. Більшість норм цього проекту виписані до ринкової ліберальної моделі економіки, зазначений проект не захищає просту людину-трудівника і позбавляє будь-якого правового та соціального захисту.

Друге. Із запровадженням договірної форми регулювання трудових відносин роль держави практично відсутні у цій важливій соціально-економічній сфері, що в наших сьогоднішніх умовах може призвести до укладення кабальних трудових договорів. А суди, на які тут посилаються, ми сьогодні знаємо, хто більше заплатив в судах – тот і правий. Я думаю, що робітники повинні розуміти до чого це призведе.

Третє. Фракція комуністів не може підтримати частину 6 статті 104, де говориться, що Трудовий договір за ініціативою роботодавця може бути розірвано в разі організації страйку, визнаного судом незаконним, а також відмови учасників страйку припинити страйк. Звільнення на цій підставі допускається протягом місяця після набрання рішення суду законної сили.

Четверте. Ми не можемо підтримати, бо якраз тут чітко говориться про те, що сприйняття цієї редакції Трудового кодексу фактично буде проводитися політика знищення профспілок на підприємствах. Проект Трудового кодекса передбачає можливість регулювання трудових відносин нормативами, актами, які видає роботодавець. Таким чином, проект Трудового кодексу значно гірший від чинної редакції Трудового кодекса.

Фракція комуністів голосувати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скибінецький, "Блок Юлії Тимошенко". Олександр Скибінецький, "Блок Юлії Тимошенко".

Роман Зварич, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

17:20:03

КАРПУК В.Г.

Вельмишановний Арсенію Петровичу, високодостойні народні депутати! Ні в кого не викликає сумніву, що прийняття Трудового кодексу є надто вагомим і надто важливим для сучасного розвитку економіки України. Але разом з тим, говорячи про вагомість прийняття цього кодексу, ми не можемо сказати і про виваженість його прийняття, врахування численних зауваг, які є до цього кодексу.

Загалом проект Трудового кодексу має деякі порушення нормотворчої техніки, зокрема, використовується застаріла термінологія щодо класифікації роботодавців чи осіб з неповною дієздатністю.

Проект не відповідає принципам гендерної рівності, оскільки при регулюванні особливостей трудових відносин осіб, що мають неповнолітніх дітей, згадуються лише матері, притому що українське законодавство в цьому напрямку зробили суттєві кроки.

Має також вади визначення такого основного суб’єкту  трудових відносин, як  роботодавець. Поняття трудові відносини, фактично, не визначено.

Проект містить норми щодо порядку прийняття законопроектів в галузі трудового права, порядку розгляду трудових спорів судам, що суперечать принципам поділу права на галузі взагалі та чинному законодавству  зокрема.

Незрозумілим є безумовне поширення дії норм кодексу на осіб, що перебувають у службових, а не  в трудових  відносинах: військовослужбовці,  працівники культури, працівники внутрішніх справ, органів самоврядування місцевого тощо.

Також є критичні зауваження щодо поширення норм Трудового кодексу на  державних службовців.  Про що згадувалося уже.

Неприйнятним у Трудовому праві являється інститут визначення недійсним або анулювання  трудового договору.  Дані процедури характерні для цивільного права де суб’єкти є рівноправними, а не для сфери, що носить значний соціальний  характер.

Хоча і автори зазначають в Пояснювальній записці, що проект спрямований у тому числі на узгодження з нормами європейського та міжнародного права.  Ряд норм проекту носять дискримінаційний характер чи широко тлумачать норми відповідних міжнародних документів, зокрема у питанні відсутності ознак дискримінації, конвекція МОК номер 111 про дискримінацію в галузі праці та занять 1958 року роботи, які вважаються примусовою працею.  Конвенція МОП номер 29 чи сексуального домагання міжнародний стандарт соціальна відповідальність.

Викликають зауваження норми, які регулюють питання роботи громадян України за кордоном, а також іноземців в Україні, оскільки запропоновані норми містять необґрунтовані обмеження щодо обов’язкової прив’язки наявності права на працю де чітко визначено терміну перебування даних осіб в Україні.

 Загалом є ряд інших  зауважень, дуже серйозних зауваг. Я думаю, що  такі зауваги є в кожній фракції. І тому, враховуючи важливість цього закону, ми пропонуємо  спрямувати цей законопроект на повторне перше читання, створення  тимчасової спеціальної комісії з залученням представників всіх фракцій, представників уряду, роботодавців і Федерації  профспілок для того, щоб цей Трудовий кодекс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, ми не почули останні ваші слова. Поверніться, будь ласка, на трибуну. Повторне перше читання,  а далі?

 

КАРПУК В.Г. Повторне перше читання з залучення  представників всіх фракцій, представників уряду, роботодавців і Федерації  профспілок для того, щоб цей Трудовий кодекс, дійсно, став трудовою конституцією України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Віктор Слаута. Михайло Папієв.

 

17:23:51

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати, Михайло Папієв, фракція  регіонів України.

Ви знаєте, я хотів би, перш за все, подякувати всім присутнім народним депутатам України, що ми  сьогодні розглядаємо таке важливе  питання, як Трудовий кодекс. І   мені згадується зараз дата – 11 грудня 2003 року, коли я як міністр праці та соціальної політики України  доповідав проект Трудового кодексу України у першому читанні. І в той час у нас були два ще альтернативні проекти Трудового кодексу народного депутата Коновалюка і  народного депутат Гунського. І ми домовились на той час, що  ми об’єднаємо ці законопроекти,  і знайшли консенсус, і проголосували  у Верховній Раді, прийняли за основу цей Трудовий кодекс.

Наступне питання. Зараз дуже багато говориться  про те, що необхідно створити робочу групу народних депутатів України. Я за це, але, перш за все, нам треба виходити в таких важливих документах з елементів громадянського суспільства, бо цей проект Трудового кодексу України напрацьовувався робочою групою  на тристоронній основі, куда входили  представники уряду, представники роботодавців і представники   професійних спілок. Це  складний документ. У кожної із сторін  можуть бути свої пропозиції, але  унікальність таких документів полягає в тому,  що вони мають бути збалансовані і  компромісні.

Саме тому я закликав би  і народних депутатів України всіх фракцій підтримати цей  законопроект, бо і представники фракції „Нашої України – Народної Самооборони” і представники „Блоку Юлії Тимошенко”, і представники „Блоку Литвина”, і, безперечно, фракція регіонів України, вони приймали участь в напрацюванні цього законопроекту. І більше того, я хотів би з трибуни Верховної Ради України згадати про те, що цей проект Трудового кодексу напрацьовувався за підтримки уряду Сполучених Штатів Америки і проекту Міжнародної організації праці. Проект, який запропонований вам сьогодні, він пройшов експертизу Міжнародної організації праці в Женеві і має позитивне заключення. Є шість розбіжностей, допоки ми ще не знайшли компромісу між організаціями роботодавців та організаціями професійних спілок. Але це робота підготовки до другого читання. Це дуже важливий закон.

І відносно виступу фракції комуністів України. Ви знаєте, той Кодекс законів про працю, який діє у нас з 1971 року, він жодної критики сьогодні витримати не може. У нас близько 40 відсотків працюючих громадян України взагалі сьогодні не охоплені трудовим законодавством. Тому, шановні, якщо ми кажемо про європейськість, давайте ми будемо підходити, і це позиція фракція регіонів України, з європейських позицій. Це документ, який, без перебільшення, можна назвати документом європейського типу врегулювання трудових відносин. Я прошу народних депутатів України прийняти цей законопроект за основу. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян. Виступи вже від народних депутатів України. Скибінецький не виявив бажання від „Блок Юлії Тимошенко” виступити? Не виявив. Тим більше, він в Кейптауні, то, в принципі, складно виступити.

 

17:27:13

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, хочу привернути всіх вас до того, що це дійсно дуже і дуже важливий закон, і назву він має не політичну, а називається „Трудовий кодекс”, тобто кодекс законів, який об'єднує всі нині діючі закони про працю, їх дуже багато з'явилося за останні 10 років. Це і про оплату праці, це і про вирішення колективних трудових спорів, це і про колективні трудові угоди і багато чого іншого. Більше того, цей кодекс так же включає в себе і закон про соціальний діалог. Тобто з прийняттям цього закону, по-перше, по-перше, ми вирішуємо нормальні стосунки між  роботодавцями і представниками… і профспілками як представниками трудящих.

По-друге, цим законом ми як би узагальнили всю законодавчу базу, яка сьогодні є.

Я хочу звернутись, перш за все,  до тих, хто сьогодні має підприємства. Я маю на увазі і великі, і малі підприємства. Не бійтеся, шановні колеги народні депутати і ті, хто нас слухає! Цей кодекс ні в коєму разі не ущемляє прав роботодавця. Навпаки, він дає можливість нормально, на законодавчому рівні закріпити ці стосунки.

Тепер що стосується балансу інтересів. Безумовно, коли ми працювали над цим кодексом, дуже було багато протиріч. Чому? Ну наприклад, роботодавці бачуть, ага, дещо  даєте ви багато прав профспілок. Наприклад, був пункт такий, що не можна звільнити  людину праці без дозволу профспілок. Ми найшли інше формулювання. З іншого боку, профспілки кажуть, ні… роботодавці кажуть: ні, ми повинні мати таке право, тобто в результаті компромісу, а працювали дійсно на трьосторонній основі, ми збалансували інтереси.

Я хочу підтвердити і то, что сказав мій колега Папієв. Десятки „круглих столів”, десятки наукових конференцій. Більше того, самі відомі спеціалісти з міжнародного права, трудового права читали цей кодекс. Він пройшов експертизу Міжнародної організації праці. І безумовно, якщо, скажем, нашим колегам комуністам вважається, що там дещо принижені права людини. Нічого подібного. Вони навпаки, збалансовані. Тому я закликав би вас, щоб його підтримати.

І ще один момент.  Виступає опозиція і закликає підтримати Трудовий кодекс, який урегульовує нормальні стосунки в державі. Виступають представники влади і не хочуть  приймати цей кодекс, відсилають його на якісь    далекі доопрацювання. То ви що, проти того, щоб у нас були нормальні стосунки? Ви що, хочете, щоб і сьогодні трудові відносини регулювалися на майданах, на барикадах і таке інше? Ми вас закликаємо, підтримайте цей кодекс в  першому читанні. Все те, що у вас є, всі ті пропозиції, які є у вас, які є у роботодавців, будуть враховані, але, якщо не приймати сьогодні його, це показати неповагу до людини праці. Я закликаю прийняти його в першому читанні. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Храпов. Петро Цибенко.

 

17:30:13

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!  Фракція  комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, давайте ми з вами дуже уважно поставимось до обговорення цього документу, адже це не перший кодекс, який ми приймаємо в цій залі. В чому принципова відмінність, скажімо, кодексів, які приймались за радянських часів, і кодексів, які приймаються сьогодні? Ну, скажімо, я хотів би проілюструвати це на прикладі Житлового кодексу. Скажімо, Житловий кодекс радянських часів був направлений на те, щоб забезпечити людину праці житлом. Житловий кодекс, який приймається в пострадянський час, зводиться до того, щоб ту людину, яка отримала житло за радянських часів, позбавити цього житла. Ось в чому принципова різниця в підходах до цих документів. Це перше.

Друге. На превеликий жаль, цей проект, який ми сьогодні маємо, він має дуже серйозний нахил в напрямку роботодавців. І мене, власне кажучи, це не дивує. Бо давайте скажемо відверто: серед тих фракцій, які найбільш численні у цьому залі, немало людей, які в одній іпостасі: він і народний депутат, який нібито має захищати найманого працівника, але, разом з тим, він і роботодавець. І виникає питання: то яку він має тиснути кнопку: чи то захистити найманого працівника, чи себе, любимого, роботодавця захистити?

І ще одне. Я хотів би сказати про те, що в цьому документі, в цьому проекті є ряд речей на доповнення до того, що говорив Петро Миколайович Симоненко, з якими фракція погодитись просто не може. Ну скажімо, не передбачається звіту сторін за виконання трудового договору. Це неправильно. Більше того, не передбачена відповідальність сторін за невиконання умов трудового договору. Це теж ненормально.

Стаття 139 передбачає, що роботодавець на свій розсуд може збільшити тривалість робочого дня до 10 годин. Мені заперечать, скажуть: „А там передбачено, що в разі зменшення тривалості робочого дня в інший день”. Але ж ми що, не знаємо, що випадково роботодавець про це забуде?

Тому, шановні колеги, на превеликий жаль, навіть незважаючи на ті клятви, які сьогодні звучали, про те, що той, хто не проголосує, той – зрадник і так далі, і тому подібне. Та обставина, що документ надзвичайно великої ваги, вимагає від нас, щоб ми голосували за цей документ дуже і дуже зважено. На превеликий жаль, сьогодні документ поданий в такому вигляді, який ще треба доопрацьовувати, над яким треба попрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов з місця.

 

17:33:19

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо. Прошу передать слово  Юрию Мирошниченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко з трибуни.

 

17:33:31

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Знаєте, сьогодні такий день, коли ми розглядаємо, дійсно, важливі питання. Ми розглянули питання дітей, сиріт. Зараз ми розглядаємо питання соціально не менш важливе, це питання трудових відносин в нашій країні. Я хотів би виступати зараз не лише, як народний депутат, але і як правник, і поставити всім вам, шановні мої колеги, одне запитання чи влаштовують сьогодні в першу чергу найманих працівників ті правові акти, які регулюють трудові відносини?

Чи може людина праці відчувати себе захищеною за умов тих правових актів, які дуже часто вступають в колізії, тобто в суперечності одне з іншим і за рахунок того дають можливість різним аферистам, фактично, зменшувати, звужувати, порушувати, брутально топати їхні права? Напевно це не влаштовує ані найманих працівників, ані чесних роботодавців, ані тим більше, нас з вами як народних депутатів.

Тому, на мій погляд, абсолютно вчасно і абсолютно коректно було  поставлено питання про кодифікацію всього законодавства, яке регулює  правовідносини в сфері трудових відносин в один Трудовий кодекс. Адже Кодекс законів про працю сьогодні устарів. Наші колеги – комуністи говорять, що за радянських часів Кодекс був більш гуманний, він давав можливість людям праці отримати і житло, отримати і комфортні умови праці, але зараз ситуація змінилася, зараз, дійсно, економіка ліберальна. Сьогодні уже  не користуються житлом громадяни, а мають його в приватному володінні. І відповідно до цих умов треба змінювати і законодавство, не ховати голову в пісок, а намагатися врегулювати всі ті відносини, які сьогодні є, адже ми їх не зможемо знищити як такі, вони все одно існують.

Щодо цього законопроекту, на мій погляд, нам його треба ухвалювати в першому читанні. Всі ті зауваження, які висловлювалися, вони, безперечно, мають право на те, щоб бути опрацьованими. Кілька каденцій працювали наші колеги, випрацьовували доктрину. В першу чергу, що є позитивного в цьому кодексі? Він має чітку правову доктрину всіх правовідносин в трудовій сфері. І оце треба взяти за основу. А тоді доопрацювати на друге читання, включити, можливо, виключити деякі статті, які вважаємо ми за таке, що їх треба усунути, і тоді вже ухвалювати у другому читанні і в цілому.

Але якщо ми зараз загальмуємо процес правового …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Кілінкаров, фракція комуністів.

 

17:36:53

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты, в прошлом созыве я имел возможность работать в Комитете по социальной политике, и я должен сказать о том, что, безусловно, комитет очень долго работал, и в предыдущем созыве работали над этим проектом документа.

Но в том же время, я должен сказать и о другом: здесь приводился один из аргументов за этот кодекс согласование его с профсоюзами, но те, по крайней мере, народные депутаты, которые работают и живут в промышленных регионах, знают в каком состоянии сегодня находится профсоюзное движение. И то, что сегодня профсоюзные движения ходят под работодателями, это, я думаю, ни для кого не составляет большого секрета.

Поэтому позиция наша такая, и я хотел бы ее высказать: никто не сомневается в том, что принимать документ нужно, но в том виде, в котором он существует сегодня, а, фактически, он больше отображает все-таки интересы работодателей, я думаю, принимать его не стоило бы.  Почему? Потому что, на мой взгляд, законы делятся на две категории: народные и антинародные. Те законы, которые идут в интересах подавляющего большинства граждан, а это наемные рабочие, эти законы можно считать народными. А те, которые ущемляют сегодня интересы подавляющего большинства граждан, я думаю, в парламенте принимать не следует.

Я согласен с тем, что сегодня КЗоТ не совершенен. Но, и принимать взамен несовершенного КЗоТ, несовершенный новый закон, я считаю, это не правильным.

Я хотел бы сказать о том, что сегодня я представляю Луганщину. Очень много трудовых споров возникает в промышленных регионах.  И, к большому моему сожалению, профсоюзные комитеты, которые есть и при шахтах, и отраслевые, не всегда выходят на защиту интересов человека труда. Поэтому, я полностью разделяю ту позицию, что сегодня нужно создать такую рабочую группу и подключить туда и профсоюзные движения, причем не только те, которые лояльно относятся к работодателям, но и те, которые активно защищают интересы трудовых коллективов. Я думаю, что эта конституция она должна быть совершенной, потому что это касается практически каждого гражданина Украины и это коснется в будущем и наших детей и внуков. И от того, насколько совершенным будет этот проект, будет зависеть во многом и то, как будет жить и развиваться наше государство. А сегодня, я считаю, что за такой проект голосовать нельзя. Спасибо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рева, Партія регіонів.  Коновалюк з трибуни.

 

17:39:45

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, шановний Арсенію Петровичу.

Шановні колеги,  виборці, дійсно, сьогодні треба зважати на всю нашу відповідальність стосовно позитивного рішення, яке мусить приймати Верховна Рада стосовно Трудового кодексу. Переважна кількість країн в СНД має Трудовий кодекс, переважно країн сучасного світу, Європа має сучасні трудові відносини. Тому я впевнений, що для нас це є порозуміння те, навколо ми мусимо згуртуватися і визначити право людей мати ті правові відносини, які будуть давати мотивацію. Да. Праці до забезпечення власних доходів і підвищення матеріального рівня життя людей.

Тому, шановні колеги, я бачу, що переважна кількість фракцій переконана в цьому питань і певне рішення, яке стосується підтримки Трудового кодексу України в першому читанні, за основу і доопрацювання в певній, наш парламент зможе сьогодні зробити. Тому я закликаю всіх приєднатися до позиції партії, фракції Партії регіонів для того, щоб ми сьогодні дали українцям певну можливість сьогодні будувати власне життя, власні трудові відносини і забезпечити власний добробут. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець. Гордієнко з місця.

 

17:41:07

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Шановні колеги! Шановні виборці! Ми сьогодні розглядаємо абсолютно саме документ, який має надзвичайно велику вагу. І як застерігали мої товариші по фракції, він має суттєві вади. Я хотів би зупинитися лише на тому, що у доповіді і в співдоповіді звучало лейтмотивом те, що людина праці захистить свої права. Я сьогодні, виходячи із реалій дня нинішнього можу впевнено і відверто сказати, ніхто нічого ніколи і ніде не захистить на цьому етапі розвитку суспільства. Я вам наведу такий приклад, або якщо преамбулу сказати, то найбільшою бідою України є те, що у нашій країні не виконується не Конституція, ні закони України і висновок Комітету національної безпеки і оборони України був однозначний, коли вони узагальнювали частину законодавства, що найбільшою загрозою національній безпеці України є нехтування Конституції і законами України.

Ми, приймаючи цей Трудовий кодекс, можемо з упевненістю сказати, навіть аби він був золотий, не з тими вадами, проти якої застерігали  наші, мої колеги по фракції, він би не виконувався і не буде виконуватися. Я наведу вам приклад усім кричущої неповаги до Конституції і законів України хоча би на тому прикладі, коли Президент України Віктор Ющенко на свій розсуд, який він там знає і хоче, звільня ту чи іншу особу. І як приклад як може діяти законодавство, як може діяти трудове законодавство у нашій країні є приклад, коли губернатор Жовтяк, один з його колег по партії не зміг відстояти і Президент України нехтував цим. Сьогодні я тільки можу вам підкреслити про які трудові і соціальні відносини йдеться на селі. Ніяких відносин, нічого немає. Є рабська праця людей. Ця праця в умовах, коли немає робочого місця і людина згідна на будь-яких умовах працювати, без ніяких документів. Спроба це зробити, задокументувати ці трудові відносини, це надзвичайно, „ну, хорошо”. Але на тих умовах, коли немає ні профспілкових організацій, нема нічого, нема ніяких важелів, це зробити неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, час на обговорення даного питання завершений. Чи є бажання у доповідача і співдоповідача виступити? Будь ласка. Нє, нє. Місто Харків будем розглядать заре. Да, да.

 

17:44:38

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Мы, члены комитета, и я как автор, соавтор этого документа, уважаем мнение каждого народного депутата. И готовы принять все претензии, которые были высказаны сегодня относительно данного законопроекта.

Но я хочу вам напомнить, кто плохо слушал или плохо слышал. Три созыва народные депутаты работали над данным проектом. Я в самом начале сказал, что мы формально, формальный автор этого проекта. Мы его просто спасли для того, чтобы он не попал после трех созывов в корзину. Поэтому то, что прописано в этом  законопроекте. Прописано многими сидящих в этом зале и коллегами, которые, к сожалению,  не попали в состав  шестого созыва.

Мало того, что работали все  народные депутаты трех созывов.   Работали все три стороны социального партнерства. Работала большая группа ученных. Работали специалисты Международной организации труда, где мы были, и по каждой главе, и по каждой статье,  и по каждой букве сверяли соответствие  данного Трудового кодекса проекта его  рудовым нормам европейским.

 Реалии таковы, что просто необходимо сформировать новое законодательное поле трудовых отношений в связи  с изменившей  социально-экономических отношений.

 Я понимаю фракцию Компартии. Наверное, они правильно делают. Что  лучше советский  Трудовой кодекс, чем тот  Трудовой кодекс связанный с  новым социально-экономическим устройством государства. Но я не понимаю настроение наших представителей  коалиции, которая представляет совершенно другую иную сторону, связанная уже с создавшимися социально-экономическим устройством нашего государства.

Не очень жаль будет, если нынешний Трудовой кодекс  не наберет 226 голосов и мы в очередной раз выбросим его в урну. И наша страна останется с  трудовым полем законодательным совершенно не  соответствующим нынешней социально-экономическим условиям.

 Я еще раз хочу сказать, что стремление всех депутатов нашего комитета,  которые работали над этим законопроектом нужно  соблюсти две вещи в данном  законе.

Первое. Это защитная его функция.  И вторая – производственная. Ведь нада понимать, что если мы чрезмерно защитим интересы  одной из сторон, пострадает другая сторона.   Если мы не защитим интересы  работодателя , то тогда пострадает производственная сторона. Не будут  создаваться рабочие места, не будет роста производства, не будет расти материальные блага. И поэтому желание сбалансировать защитные функции и трудовую функцию она соблюдена в этом  законопроекте.

Я прошу вас поддержать закон и  законопроект. Если нет, то нашим авторам прийдеться сознавать то, что  мы пока не  доросли до понимания тех задач, которые стоят перед трудовым правом у нас в Украине. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ярослав Сухий.

 

17:48:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, ось Трудовий кодекс у мене в руках, 444 статті. Якщо його пропонується відхилити, я тут  постатейно не чув зауважень, крім  Арсенія Петровича. Посилалися на 139, посилаються на перше речення, а те, що   дальше записано: „…за погодженням  з конференцією трудового колективу, профспілковим комітетом”, дальше говориться.

Ринкові трансформації на Україні мають необоротній характер. Подобається – не подобається, хочемо – не хочемо, завдання Верховної Ради України – мінімізувати негативні соціальні наслідки ринкових трансформацій суспільства, яке відбувається. Не буде такого і не було, і не буде такого, щоби  одна сторона у цім компромісі виграла. Профспілки будуть диктувати працедавцям  чи найманий працівник, ні, нічого подібного, має бути між ними компроміс. Тому нам і необхідний буде після  прийняття Трудового кодексу гостро потрібен закон про соціальний діалог, без соціального діалогу Україна буде  приречена на постійні розбори, розбирання та на суди.

Як себе може захистити людина  праці?  Людина праці може себе захистити юридично, людина праці може себе захистити і політично, маючи право на страйки та мітинги,  на акції протесту.

Я закликаю всіх підтримати Трудовий кодекс. Справа в тому, що будь-яке перетягування на повторне перше, повторне шосте і так далі означає крах. І нам тоді просто прийдеться вибачитися перед міжнародною спільнотою, перед міжнародною організацією праці,  які затратили на нас стільки часу, які затратили стільки… Тут голова одна викидалися, книгу ми заводили іншу, на догоду цим сторонам пробували так.

В тому скликанні чотири місяці, тиждень в тиждень у Комітеті з питань соціальної політики  заходили одні, заходили інші, виходили одні. Ми намагалися знайти консенсус. Сьогодні цей консенсус маж вирішити зал. Зал повинен прийняти політичне рішення, і соціально-трудові  відносини українського суспільства  мають розвиватися в руслі європейському, в руслі цивілізаційному. Я вас прошу підтримати в першому читанні Трудовий кодекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні народні депутати України! У зв'язку з тим, що „Блок Юлії Тимошенко” зробив заяву про не голосування по законопроектам до кінця поточного дня, у мене є серйозні сумніви з приводу того, що даний законопроект пройде в першому читанні. Але ми будемо за нього голосувати. Я хотів би всім нагадати, що Кодекс законів про працю був прийнятий у 1971 році, ще за совітської влади, а сьогодні надворі 2008 рік. Тому нам необхідно обов'язково розглянути цей законопроект і всі ті пропозиції, які ви виголосили, в процесі другого читання можуть бути враховані і повинні бути враховані.

Тому, колеги, я ставлю на голосування, сигнальне голосування, колеги, сигнальне, я підкреслюю. Я прошу всіх визначитися щодо підтримки законопроекту даного і прийняття в першому читанні. Прошу голосувати.

 

17:51:37

За-210

Ще трошки залишилось, всього-на-всього 16 голосів. Колеги, прошу показати по фракціям. Товариші, якщо ми приймем таке рішення: зараз поставити цей законопроект на голосування – це означає його успішно завалити, вісім років робили, ще вісім будем працювать. 109 стаття Регламенту передбачає, що Верховна Рада України може прийняти рішення, а не зобов'язана прийняти рішення, а це, я к кажуть в Одесі, дві великі різниці.

Тому, якщо ви не заперечуєте, ми на зустрічі керівників фракцій завтра все рівно будемо розглядати цілий ряд законопроектів. Домовимося щодо голосування по даному законопроекту. І вже в зв'язку з тим, що уже вся процедура розгляду і обговорення пройшла, я поставлю його на голосування по 109-ій після відповідної домовленості. Ну, якщо домовленість не буде, тоді уже завершимо голосуванням так, як передбачається 109 статтею. Нема заперечень проти цього? Нема. Дякую.    

Колеги! Тепер щодо голосування по законопроектам 2228. Я повертаюсь до міста-героя Харкова. У мене перше запитання до Івана Григоровича – півсекунди – Івана Григоровича Кириленка.

Іван Григорович, ви прийняли рішення не голосувати. Це означає, що 2228 у зв`язку з тим, що ви прийняли рішення не голосувати… я не можу поставити. Не можу поставити. Жаль. Жаль.

Я намагався поставити місто Харків. Тепер ідем по іншим законопроектам. (С м і х)

Я так дивлюсь, що ви так хочете  голосувать за дострокові вибори мера Харкова. Хоча це обов`язково треба провести, тому що Київ провели. Треба  заслухати Омельченка по повній процедурі. Відтягування цього питання не вирішить його. Тому ми на цьому тижні все рівно його розглянемо за будь-яких обставин, колеги. Ну сьогодні не розглянем, завтра розглянем. Завтра – післязавтра. Нема куди діватися. Є воля парламенту, відповідно до 79 статті внесений проект…  постанова Верховної Ради і є рішення комітету. Це те, що вимагає стаття 79 закону „Про місцеве самоврядування”, тобто ми не можемо  узурпувати владу. Ми повинні дати волевиявлення  цьому питанню. Не сьогодні – завтра, Іван Григорович, ви ж будете завтра голосувати? Будете. Значить, завтра будем голосувати.

Колеги, як ви дивитесь на те, щоб ми ще на 15 хвилин продовжили і по скороченій процедурі… (Ш у м  у  з а л і) Ну товариші, секундочку.  Регламент передбачає право Голови продовжити. Хочете – не хочете, а мусимо. Тому… є два законопроекти, які повинні бути розглянуті по скороченій процедурі.  Ну давайте завершимо щось по соціальним питанням.

Голосувать будем по соціальним питанням? Я запитую фракцію "Наша Україна". Тому що, якщо не будем, то провалимо все успішно.

В`ячеслав Анатолійович, будете голосувати? Включіть мікрофон В’ячеслава Анатолійовича Кириленка.

Не будете голосувать. Коаліція поки що прийняла рішення утриматись від голосування до моменту розгляду інших питань.

Шановні народні депутати… Просите не закривати?

Оголошую вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України  закритим.