Засідання N17 (вечірнє)

Опубліковано 10. 04. 2008

ЗАСІДАННЯ  СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 квітня  2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу реєструватися в сесійній залі.

16:05:55

Зареєструвалося - 446

В залі зареєструвалося 446 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, рухаємося далі по порядку денному. У нас сьогодні на порядку денному для повторного розгляду з пропозиціями Президента України Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення". Я прошу доповідача, Сизенко Юрій Павлович - заступник міністра у справах молоді та спорту. Юрій Павлович, у мене зразу запитання, а де міністр молоді і спорту?

 

СИЗЕНКО Ю.П. Він відсутній з поважних причин і доручив мені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, доповідайте.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Дякую.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що це питання не до нього. Це питання, на яке я зверну увагу Президента України. Будь ласка, продовжуйте.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Спасибі.

Прийнятий Верховною Радою України Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення” не був підписаний Президентом України із слідуючих підстав. Пропонованими цим законом змінами до статті 211 Сімейного кодексу України та статті 24 Закону України про охорону дитинства передбачається встановити, що усиновлення дитини, яка є громадянином України, не може здійснюватися іноземцем, який не перебуває в шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини. З цього приводу слід зауважити, що національне усиновлення зазначені законодавчі акти такого обмеження не передбачають. За таких обставин, встановлення зазначеного обмеження стосовно іноземців не відповідає Конвенції про права дитини, учасником якого є Україна, за якою держави-учасники зобов’язані забезпечити при усиновленні врахування інтересів дитини із застосуванням у випадку усиновлення дитини в інший країні таких самих гарантій і норм, які застосовуються щодо усиновлення в середині країни, пункт „ц” статті 21.

Слід також врахувати, що наразі центральними органами виконавчої влади здійснюється підготовка стосовно приєднання України до Гаазької конвенції 1993 року з питань міждержавного усиновлення, яка передбачає для іноземних громадян, усиновлювачів національний режим.

Українською стороною також проводяться переговори щодо укладання двосторонніх угод з питань усиновлення з Італійською Республікою та державою Ізраїль. Модельний проект такої угоди також передбачає встановлення національного режиму для іноземних усиновлювачів.

Виходячи з наведеного, пропонується в розділі першому закону, що був наданий на підпис Президенту пункт 3 статті 1 та статтю 2 виключити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу 5 хвилин запитання-відповіді.

Микола Томенко.

 

16:09:18

ТОМЕНКО М.В.

Шановний пане доповідачу, я буду співдоповідати як автор законопроекту і представник комітету. Значить, що мене не покоїть в цій історії, це те, що Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, яке, до речі, теж тоді очолювалося міністром Павленком, було нашими союзниками в цьому законопроекті. Ми підготували цей законопроект до першого читання. Практично 400 людей проголосувало в першому читанні, абсолютна більшість проголосувала в першому читанні і несподівано через два чи півтора роки міністерство чомусь перестало підтримувати національне усиновлення, а почало підтримувати іноземців, серед яких є достатньо багато недобросовісних людей, про що я буду говорити в цій частині. Що трапилося таке в міністерстві, що за півтора року позиція Президента, який оголосив цей рік роком національного усиновлення і позиція Верховної Ради міністерству не дороговказ, а ви пропонуєте інший підхід.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Зрозуміло.

Шановний Миколо Володимирович, я відповім вам таким чином.

По-перше, я  довів вам позицію Президента, ті мотиви, які вимусили його накласти  вето на цей закон.

По-друге, що стосується Міністерства  у справах сім’ї, молоді та спорту, яке  працювало з цим проектом і разом з депутатами з профільного  комітету готували  його тут для внесення  у сесійну залу, то точки зору на сто відсотків співпадали. І ми робили все для того, щоб, дійсно,  зробити все, щоб одинокі іноземні громадяни не усиновлювали наших дітей і розуміли, що, на жаль,  ті випадки, які відомі на всю Україну, коли і педофелія,  коли різні  випадки трагічні були, вони не надавали користі  цьому питанню. Тому позиція  протягом багатьох періодів міністерства по цьому питанню була стійка. І ми вважали, що 27 травня 2007 року  ваші попередники у п’ятому скликанні прийняли таке рішення, ми його підтримували. Але, на жаль,  ситуація останнім часом була така, що треба було в залі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИЗЕНКО Ю.П.  І я вважаю,  що сьогодні всі шанси є для того, щоб депутати вирішили голосуванням, яким чином їм зробити краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.

 

16:11:54

МОВЧАН П.М.

Дякую.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, два запитання до вас, які стосуються таких регламентованих норм. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більше, ніж 45 років. Чому   таке обмеження? Є люди поважного віку, які  беруть,  усиновлюють і добре виховують у поважному  віці.

І друге. Усиновлена  дитини, яка є громадянином України, не може здійснюватися іноземцем, який не перебуває у шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини. Ну, це нібито добре, але ми знаємо скільки випадків, коли усиновлювали далекі від родичанства люди, особливо у Сполучених Штатах, Канади, Америки. Ви знаєте, як держава потім  забувала про цих дітей. Що-небудь передбачено, якийсь контроль  потім, що з тими дітьми усиновленими  стається, яка їх доля?

Дякую.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Шановний Павло Михайлович, по-перше, я хотів би сказати, що ті пропозиції, які були внесені в законі, надавали можливість це зробити згідно з висновками експертів, особливо Державного комітету у справах усиновлення, які відпрацьовували, відслідковували всі позиції і розуміли, що це потрібно зробити, і вік, і те, щоб одинокі громадяни не усиновлювали і це було тільки згідно висновків, експертних висновків, все зробить, щоб було краще для дитини. Тому і база така була, і на цьому спирались. До речі, тільки відбулось недавно засідання круглого столу в профільному комітеті Верховної Ради, де по деталям розглядалися експертами ці питання і ще раз підтвердили їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний. 

 

16:13:39

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Тимошенко”, Харківська область.

Чи не здається вам, що до тих пір, поки ми не приєднались, не підписали Гаазьку конвенцію та відповідні двосторонні угоди, ми не можемо ризикувати нашими дітьми. От на сьогодні, наскільки мені відомо, доля 800 дітей взагалі невідома і, взагалі, як цей контроль здійснюється за долею дітей і, зокрема, от про справу Крюгера, відому вам, мабуть, хотілося б почути щось.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Дякую за запитання.

Ви розумієте, що наші консульські установи, на жаль, в таких країнах, як Сполучені Штати Америки, та ж Франція, не можуть так як ми б того бажали, відслідковувати долю наших дітей, тому що там втручання в сімейні справи викликає у громадян конкретних держав такі моменти негативні по відношенню до наших консульських установ. Ну, тим не менше, наші представники намагаються якомога більше отримати інформацію, що і як відбувається з нашими дітьми. І зрозуміло, що Гаазька конвенція, яка до цього часу ще не ратифікована Україною, і вона буде розглядатися чи раніше, чи пізніше в Верховній Раді, вона якось розставить крапки над буквою „і”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький.

 

16:14:57

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. 

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, чи правильно я зрозумів, що запропоноване законом обмеження стосуватиметься лише тих країн, з якими Україна не має договорів, які передбачають національний режим усиновлення?

 

СИЗЕНКО Ю.П. В даному випадку ви бачили матеріали Головного науково-експертного управління і вони якраз посилаються, що оті обмеження, які пропонує Президент, можуть не стосуватися тих держав, де ми вже між собою договорилися і будемо в рамках національного усиновлення відпрацьовувать ці питання, тому, на мій погляд, є золота середина, яка дозволить нам вирішити це все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу сідати.

 

СИЗЕНКО Ю.П. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, Микола Володимирович Томенко співдоповідає по законопроекту.

 

16:15:54

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, передісторія законопроекту наступна. Кілька років тому Міністерство у справах сім`ї та молоді звернулось до нашого комітету з наполегливим проханням зробити невідкладні кроки для того, щоби ми хоча би частково почали слідкувати за тим, як живуть і виховуються наші діти за кордоном. Спільно з міністерством ми  підготовили відповідний законопроект і подали від імені  народних депутатів Томенко і Олени Бондаренко на розгляд комітету. Ми  пройшли всі процедури, комітет одноголосно, Верховна Рада абсолютною більшістю підтримала цей законопроект. На стадії підписання юристи Президента порадили йому оскаржити, так би мовити, не підтримати одну норму. Ще раз кажу, одну норму, бо ми дебатуємо про решту норм, які підтримані Президентом. Ця норма стосується обмеження на усиновлення іноземцями. Ми дозволили іноземцю навіть якщо він не знаходиться  в шлюбі, якщо він є родичем дитини, усиновити українську дитину. Якщо іноземець або іноземці не знаходяться в шлюбі, ми заборонили це зробити. Заборонили ми це зробити з двох принципових причин.

Перша принципова причина. Сьогодні ми не маємо жодного двостороннього договору з питань усиновлення жодною країною, яка здебільшого всиновлює наших дітей. Ми не ратифікували міжнародну Гаазьку конвенцію. Таким чином, ми взагалі не знаємо в яких умовах знаходяться наші діти.

Міністерство делікатно каже, що воно не контролює 800 дітей. Це делікатно каже, тому що я абсолютно переконаний, історія з  кримінальними випадками, зокрема, коли педофіли всиновлювали наших дітей, проти яких відкриті кримінальні справи, ми дізнавались через 10 років, засвідчує, що поки ми не з`ясуємо інституційно і в правовому сенсі що чекає наших дітей, ми  не повинні ризикувати нашими дітьми. Тому мі пішли не по українському шляху – це загальний шлях. Абсолютна більшість країн-донорів пішла по правовому, або реальному, шляху обмеження усиновлення не подружніми парами. Я можу вам привести приклади тих країн, які або узаконили, або цього дотримуються. Отже, заборона на усиновлення дітей не сім’ями є в Молдові, Новій Зеландії, Норвегії, Перу, Киргизстані, Литві, Сербії і так далі і так далі. У всіх країнах або це записано в законі, або це мається на увазі, коли, наприклад, звертається за правом усиновлення сімя, яку перевіряють, і, скажімо, одинокий чоловік. То, звичайно, надають перевагу сімї, а не одинокому чоловіку.

Тут юристи Президента написали, що даний законопроект, дане обмеження суперечить Конвенції про права дитини. В конвенції в 21 статті чітко написано: „Найвищі інтереси дитини враховуються в першу чергу”. Ми чітко діємо у відповідності до цієї конвенції, наше Науково-експертне управління нас підтримує, що, виходячи з цієї норми, інтереси наших дітей вищі всіх інших застережень чи можливих нюансів, які виникають. Як тільки ми, наприклад, коли, сказав заступник міністра, підпишемо двосторонню угоду з Ізраїлем чи з Італією, тоді, дійсно, вступлять в силу інші правовідносини по усиновленню. Тоді ми ………………. доки такої двосторонньої угоди нема, позиція нашого комітету, в якому представлені всі фракції без виключення, одноголосно долати вето і підтримати Президента, який оголосив цей рік роком національного усиновлення. Бо ми щоденно по телебаченню і по радіо слухаємо, як захищати наших дітей, а на практиці виглядає, що ми захищаємо іноземців, які невідомо за яких обставин попадають сюди  і невідомо з яких причин і обставин всиновлюють наших дітей.

Ви ж зайдіть в Інтернет, що ви там побачите, якщо поцікавитесь? Там є такси, ціни, звертайтеся у відповідні структури. Цінова політика від 30 до 50 тисяч доларів значить, і йде, фактично, торгівля дітьми в Україні. То не вже ми сьогодні не зацікавлені, щоб на правовому рівні піти на захист національного усиновлення, а потім, очевидно, звичайно, треба нам ухвалити, ратифікувати міжнародну Гаазьку конвенцію і піти шляхом двосторонніх угод. Ми знаємо, хто в нас, які країни найактивніше це займаються, це Сполучені Штати, Італія, Ізраїль, Німеччина. З цими країнами, звичайно, треба підписувати двосторонні угоди.

Тому пропозиція комітету, яка прийнята одноголосно: долати вето і  цей закон повинен працювати в інтересах національного усиновлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович. Ви з трибуни, будь ласка, не йдіть, у нас ще є запитання до вас, так передбачає 129-та Регламенту.

Прошу  записатися на запитання-відповіді, 5 хвилин.

Сергій Гордієнко.

 

16:21:21

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Адаму Івановичу Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, будь ласка.

 

16:21:25

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Відчуваючи настрій сесійної зали і доповідь представника комітету, і одностайне рішення, я думаю, що ми дійсно приймемо консолідоване і правильне рішення.

Я хотів би, Микола Володимирович, підтримати вашу тезу і  запропонувати наступне, коли ви говорите про те, щоб  було національне усиновлення. А, можливо, давайте тоді ми підемо таким шляхом, якщо  хтось з іноземців хоче стати батьком чи матірю нашої дитини,  то давайте ми цього іноземця усиновимо в Україні, хай він стає громадянином і тоді на здоровя, буде  уже національний уже батько чи матір. (О п л е с к и).

 

ТОМЕНКО М.В. Я Адама Івановича як би по духу його виступу підтримую в тому сенсі, що ми повинні сьогодні, дійсно, не заявами, а реальною роботою говорити про ситуацію, яка склалася, скажу дуже жорстко, але правдиво, на ринку усиновлення дітей. Тому що сьогодні, щоб ви розуміли, в країні діє ринок усиновлення дітей. Є відповідні неформальні інституції, які під виглядом великого благодійництва до наших дітей,  приїжджає іноземець, в аеропорту його зустріли, взяли за руку і далі йому кажуть: „Прейскурант є такий-то”. І далі пішли по цьому прейскуранту. Що, ми не знаємо цієї ситуації?

Тому, я ще раз хочу сказати, що в цій справі не треба щоденно форуми проводити, не треба робити заяви. Треба подивитися реально. Мене дивує, до речі, позиція Генеральної прокуратури. Ми в попередньому скликанні не раз говорили, що не треба депутатських звернень, в Інтернет треба  зайти і подивитися, як ця процедура діє. Тому, я думаю, що тут робота для правоохоронних органів, а ми як депутати повинні зробити перший крок з точку зору контролю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рева, Партія регіонів.

 

16:23:24

РЕВА Д.О.

Прошу передати слово Папієву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

 

16:23:28

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний доповідачу, ви знаєте, в питанні усиновлення, на мій погляд, в Україні ніколи не було порядку, немає і, на жаль, якщо будуть готуватися такі законопроекти, то його й не буде. Бо пригадується, що міністром на той час у справах сімї, молоді та спорту був пан Павленко. Наскільки мені відомо, це якраз людина, яка входить до оточення Президента і до політичної сили, яка сьогодні представляє Президента у Верховній  Раді України. Поясність мені, будь ласка, яким чином може готуватися Закон України Міністерством  сімї, молоді та спорту, прийматися Верховною Радою в редакції, яка пропонувалася безпосередньо міністром Юрієм Павленко і після цього на цей закон накладається вето Президентом України. Невже не можна було всі ці питання врегулювати і зясувати до того, щоб ми мали якісні закони? Тоді в нас і буде наведений порядок не тільки в усиновленні, а й в інших питаннях, які хвилюють українців.

 

ТОМЕНКО М.В.  Ну, я скажу наступне. Для мене теж загадка, я задавав запитання, теж загадка, тому що, ви знаєте, що ми в попередньому складі Верховної Ради, коли я був головою комітету, у нас в комітеті були представлені всі без виключення фракції. До речі, із 15 осіб було дев’ять представників Партії регіонів, які підтримували позицію Міністерства у справах сім’ї і молоді і був абсолютний консенсус у частині правових гарантій, щоб ми почали цю ситуацію ставити під контроль. Як так сталося, що пізніше позиція змінилася, мені невідомо. Але, я думаю, що парламент на те і парламент, щоб підправити і юристів Президента, і підправити міністерство, якщо воно зробило неправильний крок. Тому що інструмент подолання вето – це не інструмент боротьби з Президентом, це інструмент захисту тих норм закону, у яких ми переконані і які необхідні Україні. Тому використаємо цей інструмент, щоб захистити національне усиновлення і наші інтереси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський.

 

16:25:40

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Микола! Володимир Яворівський.

Україна експортує метал, соняшник, гречку і прочеє, прочеє. Це добре. Україна експортує робочу силу, точніше, це самоекспорт, так би я назвав, у вигляді наших заробітчан, які працюють по всіх закутках світу. Україна експортує і дітей, тобто наше майбутнє. До кордону, поки вони не пересічуть кордон, це ще наші громадяни, держава за ними ще має певний якийсь там контроль, нагляд там і тому подібне. Після цього за 10 сантиметрів від цього кордону це вже, так би мовити, не наші люди, і ми не маємо, держава втрачає над ними повний контроль. Скажіть, будь ласка, які є механізми для того, щоб все-таки після того, тут багато про що говорилося,  і про педофільство, і тому подібне, і про дитячі органи, і тому. Який контроль є? Чи це просто той товар, який ми викидаємо, даруйте, що я це називаю товаром, викидаємо і забуваємо про нього раз і назавжди? І вони ніколи не повернуться в Україну, до речі.

 

ТОМЕНКО М.В. На жаль, Володимире Олександровичу, ви значною мірою праві, оскільки сьогоднішній механізм зводиться до наступного. У консульських відділеннях Міністерства закордонних справ відповідний термін, скажімо, після року, коли дитина була усиновлена, сам усиновлювач подає письмову інформацію про те, в якому стані знаходяться наші діти. Тобто, ви уявляєте, що якщо  ситуація не проста, невже усиновлювач напише, що я б’ю дитину з України, мучаю, там не годую і так далі. Тобто практично, ця система письмового повідомлення про стан виховання наших дітей вона є хибна і аморальна. Але, я не хочу звинувачувати наші консульства, тому що ви знаєте скільки там людей працює, можливість реально перевірити кожний випадок, кожну  сім’ю, це не реально зробить. От я вам сказав, що біля тисячі дітей взагалі невідомо де знаходяться. Не листи пишуть, що вони хорошо живуть, а невідомо де вони  знаходяться. Тому, звичайно, нам треба ратифікувати Гаазьку конвенцію і шукати чіткі механізми хто уповноважений це робити, як ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТОМЕНКО М.В. Отже, нам треба повернутися, світ не придумав нічого кращого як принципи, запропоновані в Гаазькій конвенції. Тобто є виключно уповноважені організації міжнародні. Ці організації перевіряються, вони реєструються і ми тоді знаємо, що не лише за письмовим повідомленням, а ми реально кожну дитину контролюємо, яка знаходиться за кордоном. І, до речі, я вам скажу, що іноземці, порядні сім’ї іноземців зацікавлені, щоб така була процедура. Тому що приїжджати і  попадати в корупційну схему, яка є в Україні вони не хочуть цього робити.

Тому я думаю, що треба крок за кроком сьогоднішній законопроект Гаазька угода і, звичайно, треба робити двосторонні угоди з Сполученими Штатами, з Канадою, з Ізраїлем, Німеччиною, де жорстко прописувати Української держави за  українськими дітьми, які живуть в цій країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Єдиний коментар щодо Сполучених Штатів. Сполучені Штати не розглядають питання підписання двосторонньої угоди. Мова йде про те, що нас може спасти в цьому випадку тільки ратифікація Гаазької конвенції 1993 року. Таким чином, вона стане фактичним замінником двосторонньої угоди.

Щодо даного законопроекту, шановні колеги, фактично, на превеликий жаль,  в Україні йде мова часто-густо про легалізовану торгівлю людьми. Тому що незаконне  усиновлення є легалізованою торгівлею людьми. І це та жахлива річ, з якою ми повинні боротися, я сподіваюся, що прийняття цього закону чи з пропозиціями, чи без пропозицій, в тому числі, дасть можливість нам рухатися вперед в транспарентності цього процесу.

Шановні колеги, я ставлю на голосування питання щодо підтримки пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення”. Форматую саму пропозицію, пропонується в розділі 1 закону, пункт 3 статті 1 та статтю 2 виключити. Ставлю на голосування питання про підтримку пропозицій Президента України. Прошу голосувати.

 

16:30:22

За-54

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю на голосування Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення”. Законопроект ставиться в цілому, прошу голосувати.

Зупиніть голосування, Зварич вимагає з процедури.

Будь ласка, хто хоче з процедури, яка процедура, включіть мікрофон Зваричу.

 

16:30:54

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсеній Петровичу, наскільки я розумію Регламент, наступне рішення, яке ви мали б запропонувати парламенту, є відхилення пропозицій Президента, тобто відхилення вето, яке вимагає 300 голосів. У випадку, якщо не набирає 300 голосів така пропозиція, тоді, звичайно, закон вважається відхиленим, а висновок Конституційного Суду з цього приводу, Арсеній Петрович, є дуже чіткий. Немає такого поняття, як прийняття в новій редакції закону після внесення до них пропозицій Президента України порядку вето.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Роман Михайлович, я ціную ваше тлумачення Регламенту, але можна я вам прочитаю, що пише книжка „Тимчасовий регламент”: „У разі, якщо пропозиція Президента України не підтримана Верховною Радою, голосування проводиться щодо повторного прийняття закону в цілому”. Я і поставив на голосування питання щодо повторного прийняття закону. От Адам Іванович Мартинюк  ще просить. Будь ласка, Адам Іванович.

 

16:32:01

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Романе Михайловичу, чесне слово, я від вас не чекав. (О п л е с к и). Не чекав, що ви трошки забули Регламент і не користуєтесь тимчасовим Регламентом. Це перше.

Друге. Шкода, що ви не представляєте інтересів Президента тут, бо ви дійсно дуже добре представляли інтереси, коли були представником Президента і володіли матеріалом. Президент не просить відхилити законопроект. Якби він просив відхилити законопроект, то ваша реакція була б справедливою. Президент вносить поправки до законопроекту і головуючий абсолютно правильно відповідно до 129 і 130 статті Регламенту поставив. Оскільки, ми не підтримали поправок Президента, вони вважаються відхиленими. Ми зараз повинні проголосувати не за нову редакцію, ми голосуємо закон з урахуванням поправок Президент, які не прорахували. Якщо ми не наберемо 300, він не буде прийнятий. Тому і треба набрати 300 голосів, але все правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз повторюю, я дуже просив би народних депутатів ну, ті, які хочуть висловитися з приводу Регламенту, читати Регламент. 130-та визначає, це пропозиції Президента відповідно до статей. Якщо не проголосовані пропозиції, то вони відповідно до частини 4 вважаються відхиленими. Після цього головуючий ставить на голосування законопроект в цілому, але вже без пропозицій Президента в тій редакції, в якій парламент проголосував на момент відправлення цього законопроекту до Президента. Для того, щоб прийняти такий законопроект в цілому, ми повинні отримати 2/3 голосів. От і вся процедура. Що ж нового?!

Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект в цілому.

 

16:34:20

За-387

Дякую. (О п л е с к и).

Шановні колеги, закон „за” – 387 прийнято в редакції, який був прийнятий початково Верховною Радою України, без врахування відповідних поправок. Прошу показати по фракціям. Дякую, колеги.

Пішли далі. 1144 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України". Доповідає перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Боднар Ольга Борисівна. Будь ласка, Ольга Борисівна.

 

16:35:08

БОДНАР О.Б.

Шановний Головуючий, шановні колеги, співгромадяни, ми з вами розглядали цей законопроект в першому читанні 15 січня 2008 року, прийняли його за основу. Хочу нагадати, про що йдеться.

Законопроект передбачає заснувати дві нові нагороди. Орден Свободи – для визначення особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних та політичних реформ. А також медаль „За врятоване життя” - для нагородження громадян за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров’я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми.

При підготовці до другого читання до законопроекту надійшло дві поправки: народного депутата Гордієнка та народного депутата Каськіва. Народний депутат Гордієнко пропонував вилучити орден Свободи з тексту законопроекту взагалі. Ця пропозиція була комітетом відхилена. Народний депутат Каськів запропонував відзначати орденом Свободи не тільки особливі, а також видатні заслуги громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, відстоювання конституційних прав і свобод громадян, людини і громадянина. Оскільки орден Свободи має стати найвищим орденом України, який не матиме ступенів, зазначена правка була комітетом врахована.

Хочу звернути вашу увагу, що зважаючи на ту гостру дискусію стосовно ордену Свободи, яка виникла під час обговорення законопроекту в першому читанні, комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України після прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому звернутися до комісії державних нагород та геральдики при Президентові України з  пропозицією прийняти рішення щодо повторного проведення всеукраїнського конкурсу на розробку проекту знака ордена Свободи з урахуванням зауважень та пропозицій, висловлених народними депутатами до законопроекту під час його обговорення.

Головне юридичне управління у своєму висновку від 27 лютого рекомендує прийняти законопроект  з урахуванням своїх  зауважень. Зокрема, пропонуючи, щоб орденом Свободи відзначалися не видатні та особливі заслуги, а особливо видатні.

Комітет вважає, що запропоноване формулювання є не зовсім вдалим, оскільки слово „видатні” не потребують додаткового посилення зі словом „особливо”.

Завершуючи свій виступ, хочу ще раз наголосити, що свобода – це одна із найвищих цінностей в житті людини. Подібні нагороди вже давно існують у всьому світі: Фінляндії, Естонії, в Іспанії та Польщі, США і в Російській Федерації. В жодній країні немає ніяких застережень стосовно того, що орден Свободи має зайняти своє чільне місце. Прошу підтримати законопроект в другому читанні та в  цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Вибачте, хорошо, давайте по процедурі. Я думав, що без цього.   Давайте підемо по поправкам.

Перша поправка народного депутата Гордієнка. Народний депутат Гордієнко, ви наполягаєте на своїй поправці.

 

16:38:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Увімкніть, будь ласка, мікрофон і  висловіть суть поправки.

 

16:38:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні громадяни України,  шановні колеги депутати,  в  Україні стрімко росте інфляція, дорожнеча, ціни і у цей час у  залі ніхто про це   не говорить, а Президент України вносить цей законопроект як невідкладний. Я хотів би сьогодні сказати, що, напевно, чим гірші справи у  державі, тим  більше необхідно відзначати героїв свого часу. Давайте кожний задамо собі питання, що дасть цей орден кожному громадянину України і Україні у цілому? Відповідь, - нічого.

Я сьогодні пропоную всім депутатам Верховної Ради не підтримувати цього законопроекту. Його, я думаю, підтримають лише ті, хто мріє бути нагороджений цим орденом Свободи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, але я після вашої палкої промови не зрозумів суть поправки. У вас написано: „Абзац другий статті 7 вилучити”. Це суть поправки чи ні? Те, що я дивлюся у порівняльній таблиці. Правильно.

Шановні колеги, наполягає депутат Гордієнко на підтримці своєї поправки – вилучити  абзац другий статті 7. Я так розумію, що це взагалі тоді вилучення суті цього закону. Ставлю на голосування про підтримку цієї поправки.

 

16:40:14

За-165

За – 165, рішення не прийнято.

Народний депутат Каськів. Ваша поправка врахована, я думаю, що заперечень немає.

Шановні колеги,  більше поправок немає, всі враховані. З огляду на це я ставлю  на голосування  законопроект у другому читанні і в цілому. Прошу голосувати за законопроект 1144. Оголошую процедуру голосування.

 

16:40:52

За-231

За – 231, рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям. Дякую.

Шановні колеги, я думаю,  що цим ми зробили велику справу для простих  громадян України, які будуть  нагороджені такими орденами.

Пішли далі, шановні колеги.  Проект Закону про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" .

Подгорний Сергій Петрович, прошу. Друге читання.

 

16:41:33

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні народні депутати, шановний Арсенію Петровичу, ще у травні 2007 року  Верховною Радою України було прийнято у першому читанні  проект Закону про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", внесений Кабінетом Міністрів. Цим законопроектом  надавалось право сільським, селищним, міським радам приймати рішення про передачу виконавчим органам власних повноважень щодо видачі документів дозвільного характеру.

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 16 січня 2008 року розглянув вказаний законопроект, підготовлений до другого читання. Під час обговорення даного питання було запропоновано відхилити даний законопроект з таких підстав. Перше, в цьому законопроекті не визначено, з яких саме питань сільські, селищні, міські ради приймають рішення про передачу виконавчим органам окремих повноважень щодо видачі документів дозвільного характеру. Адже стаття 26 закону, до якого вносяться зміни, містить вичерпний перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад, а саме: з питань надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, сфера технологічного впливу, діяльність яких включає відповідну територію, на передачу об'єктів з державної в комунальну власність. Це пункти 36, 38 та 51.

Отже, надання згоди радам делегувати ці свої перелічені повноваження своїм виконавчим органам, по-перше, звело б нанівець їх виключність, передбачену законом і, по-друге, порушило б верховенство ради як повноважного представництва відповідної громади у системі місцевого самоврядування.

По-друге, щодо виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, то вони також наділені правом надавати дозволи з інших питань, які не віднесені до виключних повноважень ради, а саме: узгодження маршрутів і графіків руху транзитного пасажирського транспорту, надання дозволу на розміщення реклами, реєстрація статутів, положень закладів охорони здоров'я, державна реєстрація місцевих благодійних організацій і фондів, реєстрація місцевих об'єднань громадян тощо. Це відповідно підпункт один пункту „б” статті 27, підпункт 10 пункту „а” статті 30, підпункт 13 пункту „а” статті 30 та інші.

Комітет вважає, що було б більше доцільним пропонувати відповідні зміни вносити до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”. За скасування наслідків голосування в першому читанні цього законопроекту проголосували всі присутні на засіданні члени комітету.

На ваш розгляд пропонується проект Постанови Верховної Ради України про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування”…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Порівняльна таблиця  до другого читання також вам запропонована. Ми пропонуємо відхилити цей законопроект.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є поправка народного депутата Поживанова, Подгорний і Пилипишин до статті 54. Дана поправка відхилена. Чи наполягають ці депутати на  голосуванні за включення цієї поправки? Не наполягають? Не наполягають.

Тепер те, що стосується пропозицій комітету. Я вам скажу відверто, я її не зовсім зрозумів в якому плані вона не зовсім відповідає Регламенту. За результатами розгляду  даного законопроекту в другому читанні таке рішення як скасувати результати голосування ми не можемо приймати. Тобто ми можемо або відхилити законопроект, або прийняти законопроект, або відправити на доопрацювання. А це вже знаєте, такі інтерпретації нашого комітету, новації в законотворчості. Тому, по-перше, я звертаюся вже вдруге до керівників комітетів, коли ви пропонуєте парламенту прийняття рішення за результатами першого чи другого читання, то бажано, щоб таке рішення опиралося на регламентні норми щодо наслідків голосування за результатами першого і  другого читання, а не довільної інтерпретації Регламенту.

Є поправка, яку вніс народний депутат України Ключковський Юрій Богданович – відхилити проект закону. Юрій Богданович. Включіть, будь ласка, мікрофон Юрію Богдановичу, тому що я не зовсім також розумію суть поправки. Прошу, Юрій Богданович.

 

16:46:16

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, йде мова  про законопроект, який мав би дати право місцевим радам делегувати право виносити дозвільні рішення своїм виконкомом. Однак, до таких дозвільних рішень належать рішення, які відносяться  до виключної компетенції місцевих рад. Наприклад,  дозвіл на виділення земельної ділянки, дозвіл на те, щоб розмістити екологічно небезпечне виробництво і так далі. Тобто цей законопроект по самій своїй ідеї не може бути прийнятий. Саме тому я запропонував відхилити цей законопроект за підсумками другого читання. В принципі, Арсеній Петрович, не принципові тонкощі формулювання – важливо, що комітет пропонує, щоби цього законопроекту більше не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з вами, Юрій Богданович, згоден, але в тонкощах, знаєте, хто криється: дядько такий – з хвостом і з двома рогами. Тому я просив би, щоб ми мали правильні юридичні формулювання.

Будь ласка, прокоментуйте.

 

 ПОДГОРНИЙ С.П. Ми все ж таки наполягаємо скасувати попереднє рішення Верховної Ради. І проект постанови підготовлений відповідний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз тоді, колеги. З огляду на це, дозвольте головуючому перефразувати пропозицію комітету. Пропозиція комітету така: відхилити законопроект. По-простому.

У мене є два варіанти. Варіант перший: ставити на голосування чотири пункти статті 115, якщо я не помиляюся, Регламенту чи один пункт - щодо відхилення законопроекту. Приймається один пункт – щодо відхилення законопроекту. Немає заперечень? Немає.

Ставлю на голосування: відхилити даний законопроект  і зняти відповідно з розгляду.

 

16:48:25

За-263

Рішення прийнято. Даний законопроект відхилений і знятий з розгляду. Дякую колеги.

Йдемо далі. 0936: голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Скубенко Володимир Петрович. Проект  Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо оприлюднення інформації стосовно зон радіоактивного забруднення).

 

16:48:54

СКУБЕНКО В.П.

Шановні народні депутати, відповідно до рішення Верховної Ради України від 18 квітня минулого року членами Комітету екополітики був доопрацьований до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оприлюднення інформації стосовно зон радіоактивного забруднення, який сьогодні за дорученням комітету я представляю вашій увазі.

У чому полягають запропоновані зміни. Статтею 10 Закону України  про  правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує населення необхідною інформацією про радіаційний стан території.

Статтею 2 зазначеного закону та статтею 22 Закону України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що карти зон радіоактивного забруднення, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, друкуються в центральних та місцевій пресі для загального відома. На жаль, закони не розкривають механізму оприлюднення цієї інформації і жодного разу вона не друкувалася в пресі.

Накопичення нових наукових даних, щодо наслідків Чорнобиля, здоровя постраждалого населення та багато інших факторів, потребують подальшої роботи з вдосконалення законодавства з питань захисту постраждали. Одним з таких заходів є доступність для населення інформація щодо рівня радіоактивного забруднення. Законом пропонується змінити вищезгадані закони, якими передбачено оприлюднення інформації стосовно зон радіоактивного забруднення із зазначенням очікуваних доз опромінення населення, публікація цієї інформації в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації один раз  на три роки. Ця інформація стосується більш ніж двох тисяч населених пунктів, 12 областей України, а радіоактивне забруднення стосується практично кожної території, кожного промислового центру. Усі пропозиції до законопроекту враховані. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вважає, що пропозиції до порівняльної таблиці повністю мірою враховують позицію міністерства стовно  порядку оприлюднення інформації щодо радіоактивного забруднення і підтримує підготовлений до другого читання законопроект. Законопроект також погоджений без зауважень Головним юридичним управлінням апарату Верховної Ради України. Комітет пропонує прийняти законопроектів цілому як закон.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, йдемо по поправкам. Значить, поправка народного депутата Шершуна врахована. На голосуванні врахованої поправки ніхто не наполягає? Не наполягає, чудово.

Поправка народного депутата Шершуна до другої статті також врахована. Наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте.

Ще одна поправка Шершуна. Ще  одна, і ще одна, і остання – всі поправки Шершуна враховані. Не наполягаємо на голосуванні по врахованим комітетом поправкам? Не наполягаємо. Дякую.  

Тоді голосуємо законопроект в другому читанні і в цілому.

Ставлю на голосування законопроект 0936 в другому читанні і в цілому з урахуванням відповідних поправок, врахованих комітетом.

 

16:52:26

За-418

Нам ще трошки залишилося, скоро дотягнемо до 450-ти.

Шановні колеги, я хотів порадитися, Олександр Сергійович, з вами, в першу чергу. Так ото ж. Так ото ж!

Значить, є така пропозиція: у зв'язку з  тим, що ми прийняли тимчасовий Регламент  і виходячи з того, що є вказівка голови комітету і першого заступника Голови Регламентного комітету не розглядати ці питання, то я думаю, що зал підтримає перенести розгляд цих законопроектів. Є два варіанти: перший варіант – ми їх повинні проголосувати і зняти з порядку денного, другий варіант – просто їх перенести розгляд питань після рішення Погоджувальної ради без голосування. Який з варіантів? Адам Іванович Мартинюк підкоригує. Дайте слово Мартинюку.

 

16:53:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Варіанти обидва прийнятні, за виключенням одного, Арсеній Петрович, ви дали обіцянку, я бачу, що вона виконана, на Погоджувальній раді ви заявили приблизно так: „за будь-яких обставин буде законодавчо врегульовано чи ні питання про день запитань, про годину запитань до уряду, у пятницю година запитань до уряду буде за  будь-яких обставин”. Ми мали б можливість зараз ці обставини врегулювати і я думаю, не має значення, що ми вносимо, ми можемо внести зміни до тимчасового Регламенту. Я тут нічого не бачу. Але якщо автори наполягають перенести, навіть якщо ми зараз приймемо рішення і погодимо про перенесення, я ще раз просив би за будь-яких обставин завтра мати можливість вперше в історії українського парламенту провести годину запитань до Кабінету  Міністрів України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я попрошу колезі Сасу включити мікрофон, будь ласка, і ми приймемо зараз рішення з вами.

 

16:54:27

САС С.В.

Дякую.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановний Адаме Івановичу! Ну, я хотів Адаму Івановичу нагадати, що у тому законопроекті про Регламент Верховної Ради, який пропонував комітет і який був одноголосно підтриманий, якраз  і була виписана процедура проведення години відповідей і запитань до уряду. Що стосується можливості розгляду зараз законопроекту і вносити зміни до Регламенту тимчасово, то такої можливості, перш за все, формально-юридичної як каже Арсеній Петрович часто, немає. Тому я просив би зараз зняти з розгляду законопроекти, два законопроекти про внесення змін до Регламенту: це 1486 і 2053.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

А якщо я вам... Будь ласка, Петро Цибенко.

 

16:55:22

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вибачте.

Мушу перебити вас, бо знову починається. А тепер тоді записуємося. Записуємося на виступи – три хвилини. Тому що так, даш одному, потім другому, потім... Прошу записатися, колеги.

Цибенко вже зараз, включіть мікрофон Цибенка, а інші по запису – три хвилини.

Дякую. Прошу.

 

16:55:43

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні колеги,  я хотів навіть за умови, що ми сьогодні не будемо розглядати фактичні зміни до Регламенту, але висловити одну думку, над якою нам треба дуже подумати. Підкреслюю, думка абсолютно не політична, а думка фахова. Про що я говорю? Ми прийняли свого часу зміни до Регламенту, яким передбачили проводити замість Дня уряду, проводити годину уряду. Повірте, як людина, яка на протязі двох скликань очолювала профільний комітет, я хочу сказати, що все-таки день уряду – це більш професійна форма контролю за виконанням чинного законодавства. Бо Верховна Рада приймає постанову заздалегідь, визначає тему, предмет розгляду, приймає за наслідками Дня уряду постанову і потім її контролює. Бо, ви знаєте, година уряду – це буде своєрідний КВН: ти – дурень, каже, від такого чую. Просто фахово, це значно краще – День уряду ніж „година  уряду”, повірте, давайте над цим подумаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус.

 

16:56:53

БІЛОРУС О.Г.

Я хотів би передати слово колезі Сасу, він, здається, не все сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Сас.

 

САС С.В.

Дякую.

Шановні колеги, я хотів би нагадати, що є вимоги 38 статті Закону „Про Кабінет Міністрів”, де передбачена якраз „година відповідей і запитань до уряду”. Але є певна колізія у нас в законодавстві, тому що 28 стаття  Закону „Про статус народного депутата” залишилася в тій редакції, яка була раніше і там передбачено проведення Дня уряд. Тому нам, я думаю, найближчим часом треба цю колізію якимось чином скасувати у законодавстві нашому і далі рухатися. А в даному випадку припинити розгляд питання і поставити мою пропозицію на голосування щодо зняття з розгляду зазначених законопроектів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

 

16:57:45

ЗВАРИЧ Р.М.

 Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Питання, які  пропонуються врегулювати в цих двох проектах постанови можна абсолютно легко віднести до категорії питань, визначених Конституцією, зокрема, в  пункті 21 статті 92 як такій, які називаються „Організація і порядок діяльності Верховної Ради України”. Я якраз про цю статтю згадую, тому що  Конституція визначає, що це є питання, які визначаються виключно законами України. Ця позиція дотримувалася нашою фракцією довгими роками і, до речі,  вона підтвердила рішенням Конституційного Суду України. Тому приймати рішення по цих питаннях можна, але виключно в порядку прийняття відповідного закону, а не постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гайдаєв.

 

16:58:39

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Прошу передати слово Адаму Івановичу Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

 

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Романе  Михайловичу, вибачте, але я знову вимушений вступити з вами в полеміку. Підтримуючи вас про те, що це повинен бути закон, якщо керуватися рішенням, останнім рішенням, не розумним рішенням Конституційного Суду, я собі дозволю таке сказати, про це ми багато говорили, але ми повинні за рахунок якогось регламентуючого документу ужити. Ми живемо сьогодні за рахунок Тимчасового регламенту, який, я переконаний, буде добре нам слугувати в роботі і сьогоднішнє голосування це показує. І ми маємо всі підстави сьогодні в Тимчасовий регламент внести положення про годину запитань уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович, будь ласка.

 

16:59:35

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я тут підтримую точку зору Адама Івановича стосовно того, що Тимчасовий регламент слугує добре сьогодні Верховній Раді України і може слугувати дуже довго. І у зв’язку з цим, я хотів би сказати, що питання, які винесені, вони є не просто актуальними, вони є питаннями, які вже багато разів були предметом дискусії як в цьому залі, так і на Погоджувальних радах, і під час політичних консультацій керівників фракцій. Питання вирішення процедури реалізації прав опозиції у Верховній Раді України, були предметом також і протоколу порозуміння між керівниками фракцій під час нашої парламентської кризи. Питання години запитань до уряду потребують обов’язкового технологічного вирішення. Я хочу сказати, що те, що стосується діяльності опозиції, воно погоджено з Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, яка прийнята в січні цього року, відпрацьована з Головним юридичним управлінням і отримала підтримку керівників фракцій. Я просив би, щоб ми сьогодні це питання розглянули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перше, я хотів би відповісти на запитання наших колег народних депутатів щодо завтрашнього порядку денного. Завтра порядок денний сформатований відповідно до календарного плану, який затверджений більшістю народних депутатів. І завтра першим питанням порядку денного година запитань до уряду, відповідно до статті 38 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”.

Щодо форматування цієї години запитань до уряду, то ми можемо її або проголосувати, або Головуючий на пленарному засіданні, 20 хвилин виступ Прем’єр-міністра і 40 хвилин запитання-відповіді. Таким чином, ми виконуємо абсолютно і норму відповідного закону, і так як ми домовлялися, ми таким чином і рухаємося.

Щодо дня запитано до уряду, то у нас є контрадикція правових норм. Закон чи то про комітети, чи то про статус народного депутата, я зараз не можу згадати в якому, законі про статус, напевно, народного депутата, там є День уряду. Але у зв’язку з тим, що Закон „Про Кабінет Міністрів” прийнятий після набрання чинності, так, але гіпотетично ми можемо сказати, що є примат норм Закону „Про Кабінет Міністрів” над нормами Закону „Про статус народного депутата”.

Таким чином, колеги, я звертаюся, Олександр Сергійович, Олександр Сергійович, можна я до вас звернуся і до Сергія Володимировича. Є така пропозиція, яка, напевне, вами буде мудро підтримана. Ми декілька раз декларували про те, що ми захищаємо права опозиції, декларували? Декларували. Декларації треба виконувати? Треба. Та сама історія по виконанню Закону „Про Кабінет Міністрів”. Записана пряма норма закону? Записана. Нам треба врегулювати нормативно-правовим чином? Треба.  пропоную наступний підхід. Давайте проголосуємо за основу цих два законопроекти а потім ви поміняєте слово „Регламент” на „тимчасовий Регламент” вже в другому читанні і ми, таким чином, відпрацюємо і внесемо зміни. Це буде, якщо ви це зробити, ви будете дуже мудрі колеги. Підтримується? Я ставлю, півсекунди, я ставлю на голосування, перше – за скороченою процедурою 1486 і 2053. Це перше. Мушу ставити за скороченою. Ставимо. Голосуємо за скорочену процедуру.

 

17:03:12

За-168

Тепер щодо короткої доповіді. Я просив би дуже коротка доповідь. Олександр Сергійович, ви наполягаєте на доповіді по законопроекту. Ну, треба було би два слова сказати. Олександр Володимирович і Олександр Сергійович. По изменению в Регламент.

 

17:03:48

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Пропозиція, яка пролунала зараз, щоб ми в скороченому режимі в першому читанні схвалили проект змін до тимчасового Регламенту і внормували діяльність опозиції і тих межах, які де-факто врегульовані і вже застосовувались в цьому залі там, де стосується питання вирішення квотування при формуванні комітетів, при формуванні керівництва, де мова йде про організацію роботи в сесійній залі щодо права на виступ, права на співдоповідь і також вирішення питань щодо „години запитань до уряду”, вона також інткерпорована у цей проект.

Я просив би, щоб ми зараз підтримали перше читання. І якщо є питання не тільки по тому, щоб змінити одне слово на тимчасовий регламент, а якщо по суті виникають питання, то ми могли на друге читання провести плідну дискусію і ухвалити рішення. З тим, щоб ми виконували не тільки свої політичні домовленості, зрештою, а і ті рекомендації, які роблять наш український парламент взірцем демократії і для Європи. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я прошу. Сергій Володимирович, ви наполягаєте? Включіть з місця Сергію Володимировичу мікрофон, будь ласка, Сасу. Сейчас. Олександр Сергійович, зараз другий законопроект ваш.

 

17:05:00

САС С.В.

Дякую.

Шановні колеги! Ну, можна зараз говорити про різні речі, про питання доцільності, але є норми Регламенту, які передбачають, що ми сьогодні можемо розглядати певні нормативні акти. Зараз немає нормативного акту чинного, до якого ми можемо вносити зміні, до якого пропонують внести зміни наші колеги. Тому треба внести на заміну раніше внесеного проект закону, проект постанови про внесення змін до тимчасового Регламенту, включити його до порядку денного і розглядати за тією процедурою, яка передбачена Регламентом. Іншого варіанта немає. Ну, для чого ми зараз будемо видумувати велосипед? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Інший варіант є. Я його оголосив, який.

Два – „за”, два – „проти”. Є вимога записуватись? Записуйтесь два – „за”, два – „проти”. А от комитета уже Сас выступил. Вы по следующему законопроекту. Олександр Сергійович, ви по наступному законопроекту. Два – „за”, два – „проти”.

Михайло Чечетов, будь ласка.

 

17:06:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу передать слово Александру Сергеевичу Ефремову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово Єфремову, будь ласка.

 

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Я просил бы внимательно отнестись к рассмотрению этого вопроса. Дело в том, что Сергей Владимирович Сас, исходя из Регламента, он действительно прав. Но, этот тот случай, это тот случай, когда мы могли бы пойти на то, что принять документы, которые рассмотрены всеми и утверждены, в том числе, Регламентным комитетом.  По данному вопросу 57 изменений, которые были внесены в  Регламент, они только улучшают нашу деятельность и не вызвали ни одного противоречия при его утверждении данных изменений. Поэтому логично было бы поддержать все-таки Арсения Петровича в этом вопросе и рассмотреть за основу данный вопрос, а потом внести соответствующее изменения по тимчасовому Регламенту и проголосовать в целом и по первому, и по второму закону, который будет рассматриваться.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко, будь ласка.

 

17:07:19

ЦИБЕНКО П.С.

Адаму Івановичу Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мартинюк Адам Іванович.

 

МАРТИНЮК А.І.  Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги,  вибачте за високі слова, але це дійсно, наступає той момент істини, яким ми повинні врахувати. Я абсолютно підтримую Арсенія Петровича, який наголошував про те, що коаліція неодноразово обіцяла, гарантувала і  говорила про те, що  опозиція буде мати законодавчі права. Мова ішла про закон, мова йшла про інші моменти і обіцянки. До закону далеко. Є можливість і вона реалізована сьогодні в тому проекті постанови, яку ми обговорюємо. І я вважаю, що правильно, не треба окремого Закону „Про опозицію”, про опозицію, краще це врахувати чи-то в законі, якщо він буде законом, чи просто в Регламенті, якщо він буде прийнятий лише Постановою   Верховної Ради ці норми. Це один момент.

Другий момент. Будь ласка, ті, хто із вас має перед собою цей законопроект, подивіться на прізвище його авторів. Це Олександр Лавринович і Олена Лукаш.  Мабуть, до їхньої професійної підготовки ні у кого із нас немає якихось сумнівів і  запитань. Це, дійсно, люди, які дуже добре розуміють про що вони писали і що вони пропонують.  Разом з тим, як  член профільного комітету, я змушений погодитися із тим, що говорить Сас, що мовляв, що є певні нюанси. Але ці певні нюанси не позбавляють нас можливості прийняти його. Ми ж тим більше   приймаємо поки що його не остаточно, прийняти його у першому читанні і  поставити крапку, і  виконати ті довготривалі обіцянки, які  вже точаться у цій сесійній залі не один  рік і не одне скликання про те, що обов’язок опозиції, її право, її зобов’язання, її можливості будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Камчатний.

 

17:09:31

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, Блок Тимошенко.

„Платон мне друг, но истина дороже”. Тому я хотів би передати слово  колезі Сасу, щоб він пояснив ще раз нашим колегам, чому  не можна вносити зміни в те,  чого немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, слово Сасу.

 

САС С.В.

Дякую. 

Шановні колеги і шановний Адаме Івановичу, я хотів  нагадати вам таку річ, що ми  розглядали законопроект про опозицію на засіданні  комітету і майже одноголосно прийняли рішення відправити цей законопроект на доопрацювання.

Що стосується проведення години відповідей до уряду, то ситуація тут така. Є два законопроекти, який одноголосно підтриманий нашим комітетом щодо рівних право опозиції і коаліції при постановці питання при проведенні  години відповідей для уряду; і є законопроект, внесений нашими колегами з опозиції. Тому сьогодні є дві норми, два  законопроекти, які треба було би розглянути.

Тому я пропоную, щоб ми все-таки витримали  норми Регламенту, запропонувати нашим колегам внести на заміну раніше розданих проекти відповідних нормативних актів. Ми їх розглянемо у комітеті. Ми порушуємо процедуру ще з тієї точки зору,  що комітет не розглядав законопроекти, які сьогодні нібито  тимчасовим Регламентом пропонується внести. Внесуться законопроекти, розгляне комітет, винесення рішення, буде доповідь, співдоповідь і  вирішені будуть всі питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.

 

17:11:04

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, шановний пане Голово, я все ж таки хотів, щоб ми не переставляли з хворої голови на здорову. Ніхто  ніколи не чув від лідерів коаліції чи від будь-якого депутата, який входить до складу коаліції, про те, що ми відмовляємося від наших публічних обіцянок, від тих норм, які  є передбачені у нашій коаліційній угоді, зрештою, від тих підписів, які  ми поклали у протоколі порозуміння, який все ж таки передбачає, що на розгляд парламенту будуть запропоновані  зміни до Регламенту в редакції опозиції. І я думаю, що у тому випадку, якщо буде голосуватися це питання, всі без винятку голоси коаліції будуть віддані за такий законопроект. Інша справа, що я прекрасно усвідомлюю, що автори законопроектів не могли передбачити те, що трапилося, сталися форс-мажорні обставини. Тому не треба робити жодної трагедії. Запропонуйте законопроекти про внесення змін до тимчасово Регламенту. Я думаю, що це можна зробити навіть сьогодні до кінця дня і завтра за згодою сесійного залу включити це питання одним з перших в порядок денний.

І тут немає жодної трагедії, але робити такий прецедент, коли Верховна Рада вносить зміни до неіснуючого нормативно-правового акту, мені здається, що це все – абсолютний абсурд для Верховної Ради, оскільки це буде мати абсолютно негативні наслідки, бо хтось колись схоче скористатися подібною практикою. Для того, щоб її уникнути, ми розуміємо, що це виключно технічна перепона на шляху прийняття вивіреного законодавчого акту може бути подолана в досить простий і швидкий час. Як на мене, нічого складного в цьому немає – запропонуйте ще раз комітету зібратися, я думаю, що комітет, оскільки він присутній в повному складі тут, оперативно розгляне це питання і вже завтра ми можемо приступити до його розгляду. Дякую.                       

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна повернутися ще раз? Перша політична складова. Політично всі задекларували необхідність захисту прав опозиції. Опозицію обов'язково треба захищати, бо випадки бувають різні. Тому я просив би, щоб ми вслухалися в суть пропозиції. Олександр Сергійович, пів секунди, дайте завершить. Сергій Володимирович, не викрикуйте, будь ласка, я ж вас ніколи не перебиваю.

Зараз є наступна пропозиція: у нас є Постанова про внесення змін до Регламенту. Давайте уявімо, що зараз ми голосуємо її в першому читанні, а в другому читанні слова „регламент” замінюємо на „тимчасовий Регламент”. Ми порушуємо процедуру? Не порушуємо, тому що ми вносимо зміни у чинний акт. Прийняття за основу не створює правових наслідків, окрім як для Верховної Ради доопрацювати цей акт з урахуванням того тексту постанови, який я зараз скажу. А я скажу, що комітету доопрацювати текст постанови до другого читання з урахуванням того, що прийнятий тимчасовий регламент. Крапка. Ви зберетесь на комітеті, поміняєте слово „регламент” на „тимчасовий” і приймемо цей законопроект. А якщо так, щоб не прийняти законопроект, ну давайте тягнути, давайте відхилимо його.

Я пропоную, колеги,  14, В’ячеслав Анатолійович, я вас прошу, давайте підтримаємо за основу цей законопроект. За основу. В комітеті допрацюєте. Якщо вам щось не сподобається, не проголосуєте в другому читанні.

Ставлю на голосування про прийняття… Так давайте тоді  зробимо наступне. Давайте зразу тоді поставимо в першому читанні це, а в другому читанні слова „Регламент” замінити на слова „тимчасовий Регламент”. Все, і вся історія. Не можна, все не можна. Якщо не хочеться, то воно звичайно, що не можна.

Давайте, будь ласка, з процедури. Запишіться, три хвилини.

От не хочете ви захищати опозицію і все.

Сергій  Гриневецький.

 

17:14:58

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. 

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні колеги! У  нас є конституційна норма - коаліція депутатських фракцій. У нас немає ніде в законі виписано  що таке „парламентська опозиція”. Тому фракція  „Блоку Литвина” готова підтримати, якщо автори постанови внесуть зміни відповідно  до чинної Конституції і витримають юридичну техніку, і напишуть, що фракції, які не входять до парламентської коаліції. Тоді ми будемо голосувати за це.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян. Може передасте слово, Лавринович просить там.

 

17:15:42

СТОЯН О.М.

Пане головуючий… Я зараз сам скажу теж, повірте мені. Пане головуючий, у нас було багато прикладів, коли ми приймали постанову за основу, потім добавляли слово і приймали в другому читанні. Ви зараз маєте всі підстави і всі права зробити таким чином. Ми зараз голосуємо в першому читанні,  а ви кажете, що, а тепер я як головуючий або я як Стоян вношу зараз кажу: „давайте добавимо ще слово „тимчасовий Регламент” і голосуємо в цілому. І тоді ми вирішуємо всі питання. А навіщо це тягнути для того, щоб з-за якогось слова, ми ж не змінюємо суть закону, а тільки змінюємо назву. Давайте зараз може зразу проголосуємо тимчасовий Регламент, внесемо це слово і  все буде гаразд, це ж не міняє суті проблеми.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

 

17:16:29

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні колеги, мова не йде про те, чи поміняти слово „Регламент” на словосполучення „тимчасовий Регламент”. Це нам нічого не дає.  Забезпечити права опозиції можна виключно в контексті врегламентованого порядку організації і порядку діяльності Верховної Ради України. А це є така категорія питань, яка відповідно до пункту 21 статті 92, за тлумаченням Конституційного Суду, може вирішуватися виключно шляхом прийняття закону, а не постанови, чи то до тимчасового Регламенту, чи до Регламенту. Тим більше був прийнятий всупереч позиції нашої фракції закон, де визначається, що це можна робити в Регламенті, але цей закон ще поки що не набрав чинності. І я дуже сильно сумніваюся, що він набере чинності.

Тому вносьте, будь ласка,  проект закону про права опозиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус.

 

17:17:41

БІЛОРУС О.Г.

Я думаю… Сергій Володимирович! Сас! Я думаю, що треба ще раз заслухати Саса, і хай пояснить, щоб тут була одна думка.

 

17:18:53

САС С.В.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги народні депутати! Ну, якщо говорити по суті, от колега Гриневецький говорив, що в нас немає сьогодні врегульованого питання опозиції. Я нагадаю колегам, що у нас прийнятий в першому читанні Закон України „Про опозицію”, і він сьогодні знаходиться на розгляді Верховної Ради. Тому можна працювати і в цьому напрямку.

Що стосується конкретних законопроектів, то я ще раз хочу наголосити, що в законопроекті 1486 виписана процедура години запитань до уряду, а наступним йде проект внесення змін до Регламенту, де теж виписана процедура, яка підтримана і внесена регламентним комітетом. І там є цілий ряд народних депутатів – представників і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

САС С.В. Дякую. …представників різних фракцій.

Тому в даному випадку треба йти виключно по процедурі, а процедура передбачає доповідь, співдоповідь. У даному випадку ми не маємо, що розглядати. Я хотів би це врахувати. Для чого ми і  заради чого повинні порушувати зараз Регламент, той тимчасовий, який сьогодні є? Зміст який? Нехай вносять на заміну і ми розглянемо ці всі законопроекти.

Але, шановні колеги, законопроект 1486, я хотів би звернути увагу всіх, розглянутий у комітеті і майже одноголосно прийнято рішення, відправити його на доопрацювання. Там є дуже багато проблем, які треба вирішити, сісти, подивитися і не галопом голосувати зараз невідомо що.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка, Гриневецький.

 

17:19:43

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, у нас багато законів прийнято в першому читанні, але вони так і залишаються як проекти законів. Тому я просив би дотримуватися чітко законодавства і конституційної норми, яка виписана. Що таке  парламентська коаліція, як вона створюється.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

17:20:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, вибачте, що я змушений сьогодні дискутувати з тими, хто, дійсно, розуміється, що таке Регламент. Але, Сергій Володимирович, ми прийняли рішення, якщо не помиляюсь, 168 голосів про те, що проводимо обговорення за скороченою процедурою. І за скороченою процедурою ви як співдоповідач мали можливість виступити і ви виступали. Ніхто нічого не порушив. Законопроект обговорюється за скороченою процедурою, за рішенням Верховної Ради, це один момент.

Другий, головний момент, Арсеній Петрович, не один раз у головуючого є право і ви маєте абсолютно всі підстави скористатися цим правом, що, називаючи законопроект 1486, ви говорите про прийняти Постанову про внесення змін до тимчасового Регламенту. Якщо ми проголосуємо, то це буде внесення змін до тимчасового Регламенту. Тут абсолютно ніхто нічого не порушує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную повернутися до пропозиції, яка була висунута перший раз. Значить, ми провели обговорення законопроекту, я ставлю на голосування за основу.

Ми відправимо це в комітет. В комітеті ви доопрацюєте. Я прошу оці дискусії, інтерпретації, власні інтерпретації Регламенту залишити за межами парламентської трибуни.

Ще раз хочу повторити, що ми йдемо поки що по Регламенту. Прийняття законопроекту за основу дасть можливість його доопрацювати. Вже доповідь і співдоповідь відбулася за скороченою процедурою. Я просив би вас слідкувати за стенограмою.

Я ставлю законопроект 1486 за основу.

 

17:22:11

За-200

Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціям.

Те саме будемо робити і по „годині запитань по уряду”? Ну, давайте. Раз така позиція, давайте.

Ставлю на голосування законопроект номер 2053, щодо години запитань до уряду. Але там треба обговорення. Стоп, зупиніть голосування, щоб потім знову не розповідали про те, що порушуємо процедуру.

Будь ласка, Олександр Сергійович, на трибуну.

Мені складно зрозуміти, в чому ідея не голосування, окрім того, що не хочеться прийняти.

 

17:22:52

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые представители коалиции! Откровенно говоря, мы не можем вас понять: когда вы в выступлениях своих говорите о том, что вы имеете право своего слова, и мы вам обещали, и мы вас поддерживаем в голосовании по данному вопросу, а когда вопрос ставится на голосование, вы этого не делаете. Тогда давайте либо вы публично говорите другие вещи, либо делайте тогда то, что говорите, а то получается раздвоение личности. Мы, в конце концов, не поймем, где вы находитесь.

Теперь что касается законопроекта 2053. Я думаю, что и Сергей Владимирович в данном случае согласится со мной, что рассматривая данный законопроект на комитете, мы пришли единогласно к точке зрения, что он может быть внесен в зал и проголосован в зале.

Теперь что касается процедуры голосования, здесь я полностью поддерживаю Адама Ивановича, Арсений Петрович, что вы имеете право сегодня внести от своего имени, и, учитывая то, что авторы законопроекта находятся в зале и они тоже с этим согласны, поменять название «тымчасовый Регламент» на «Регламент», которое было. И здесь нарушения не будет ни с точки зрения Регламента, ни с точки зрения других законодательных актов. Зал имеет право принять решение по данному вопросу. Тем более, что я еще раз хочу подчеркнуть, при рассмотрении его на комитете у нас не было ни одного противоречия и комитет единогласно принял решение поддержать данный законопроект.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Сергійовичу. Прошу сідати. Співдоповідач не передбачений по цьому законопроекту.

Шановні колеги,  прошу записатися два - „за”, два - „проти”.

Поляченко Володимир Аврумович – „за”. Випадково натиснули.

Гордієнко, Комуністична партія України.

 

17:25:10

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Адаму Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мартинюк Адам Іванович.

 

МАРТИНЮК А.І 

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, законопроект, який ми зараз розглядаємо, він взаємопов’язаний із тим законопроектом, який ми тільки що обговорювали. Різниця лише в тому, що попередній законопроект, дійсно, рішенням профільного комітету був не підтриманий, а, точніше, був направлений на доопрацювання, і там  йшла мова, ще раз нагадаю, і про години запитань уряду, і про парламентську опозицію.

У цьому законопроекті, який ми зараз розглядаємо 2053, про внесення змін до тимчасового Регламенту Верховної Ради щодо проведення години запитань до уряду. Ми прийняли рішення на профільному комітеті підтримати цей законопроект, і це рішення було підтримано представниками усіх фракцій.

Наступний момент. Я нагадую, що ми уже один раз у сесійній залі зверталися до цієї проблеми і намагалися її розв’язати на початку роботи другої сесії цього скликання. Також профільний комітет підтримав, вийшов із цією пропозицією, але в сесійній залі воно не було підтримано і давайте будемо називати речі своїми іменами.

Чому не підтримується законопроект про внесення  змін, де йде мова про годину запитань до уряду. Відповідь дуже і дуже проста, ті, хто сформував Кабінет Міністрів просто не хочуть, щоб уряд мав можливість поспілкуватися із народними депутатами, яким він підзвітний і перед якими він підконтрольний. Ось і проста, так би мовити,  відповідь, яка лежить на поверхні. Бо декому здається, що не буде врегульовано, значить ніколи Кабінет Міністрів не появиться в сесійній  залі із годиною запитань. Але ми маємо впевненість, що ми приймемо, тим більше, що завтра година запитань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

17:27:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

 Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Нормальна практика, безумовно, коли є питання до уряду, уряд розказує як він працює на благо народу. В багатьох країнах таке є. Єдине, що позиція фракції  "Блоку Литвина" як і те, що казав колега Гриневецький визначається в залежності від того, які формулювання. В даному випадку, як ви кажете,  Арсеній Петрович, за дрібницями може хтось бути схований. В даному випадку, нас дуже цікавить, це стосується в даному випадку, години запитань тих фракцій, які не увійшли в коаліцію до уряду чи  опозиції до уряду? Я би просив би, на жаль, у  мене не було можливості Олександра Сергійовича запитати, от він піднімає руку, можливо він буквально п’ять секунд би сказав. Зрозуміло, про що йдеться, правильно? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що я бачу, я тут не бачу розмежування між опозицією і коаліцією, тобто в нормах запропонованих немає. Включіть мікрофон, будь ласка, Олександру Сергійовичу Єфремову.

 

17:28:23

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги! Тот законопроект, который мы  рассматривали ранее, он предполагал, что «година запитань до уряду» задает вопросы только оппозиция. И в чем было принципиальное отличие, и это было бы логично, потому что мы посчитали по времени, если будет задавать и коалиция, то практически  мы можем превратить эту годину запитань просто в какой-то фарс, который не будет интересен никому.

А что касается по проекту постановления 2053, которое есть, там нет разделений, там может задавать и коалиция, и оппозиция. И было бы логично проголосовать в первом чтении и потом взять за основу, и потом внести изменения именно по этому пункту, и проголосовать в целом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, можна питання, „по этому пункту”, ви про який кажете, щоб я усвідомив? Ви сказали „по цьому пункту”, ви маєте на увазі заміна слова „Регламент” на „тимчасовий Регламент” чи заміна пункту щодо опозиції коаліції?

 

17:29:26

ЄФРЕМОВ О.С. Нет. Арсений Петрович, там есть пункт, я не помню его на память, какой он в нумерации идет, но когда идет о том, что «запитання до уряду задають представники фракцій не увійшовших в коаліцію».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я це не можу ніяк знайти.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Там є такий пункт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дивився, цього немає, Олександр Сергійович. Цього в 2053 немає. Давайте ще раз, я прошу продивитися. Сергій Володимирович, я не бачу, ви можливо знаєте законопроект, але мені здається, що це було виключено.

Мікрофон Сасу, будь ласка.

 

17:30:03

САС С.В.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановні колеги, один мудрий сказав, що „бійтеся того, що швидко робиться”. Ми сьогодні зробили таку ведмежу послугу нашим колегам з опозиції, коли зняли з розгляду законопроект, який був внесений щодо прав опозиції. Я думаю, що це не є зовсім правильно. Арсеній Петрович, або ви, або я. Дякую.

Шановні колеги, справа в тому, що в законопроекті як сказав Олександр Сергійович, який попередньо вже знятий з розгляду, тому що набрав всього-на-всього 200 голосів на підтримку, там якраз виписувалися права опозиції, вони мали право ставити і виключно вони. На мою думку, це не є зовсім правильно, тому що уряд відповідає перед усіма депутатами, перед Верховною Радою на запитання. В даному законопроекті, яке дійсно підтримане і одноголосно нашим комітетом, є процедура виписана і вона є абсолютно важливою, тому що вона міняє весь зміст законопроекту. Коли ставиться питання до уряду від всіх депутатських фракцій, потім від депутатів, абсолютно на пропорційній і в рівній умові. І тому з огляду на це, комітет прийняв одноголосно цей законопроект. Тому в даному випадку, ми маємо справу саме з такою ситуацією. Я хотів би, щоб голосували з цього приводу свідомо народні депутати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я от накінець-то знайшов, де тут написано. От вчитайтеся, будь ласка, друга сторінка внесення змін до статті 225 пункт 7. У межах часу відведеного для запитань до інших членів Кабінету міністрів, до інших членів Кабінету Міністрів, а не до Прем’єра, представникам депутатських фракцій надається рівна можливість поставити однакову кількість усних та оголосити письмові запитання. Але не більше 5 запитань від депутатських фракцій, що входять до складу коаліції і не більше 5 запитань від депутатських фракцій, що не входять до складу коаліції. Ви зрозуміли, тобто немає слова „опозиція”, половина на половина по-чесному майже, чи по справедливості? Михайло Васильович, ви наполягаєте? Включіть, слово Чечетова, будь ласка.

 

17:32:14

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, я думаю, мы не должны коалицию обижать, у них действительно очень много вопросов есть, но тут нужно развести, допустим, меньшинство задает Кабинету Министров, а коалиция пусть задает там полчаса Секретариату Президента, там вопросов очень много. Я думаю, что для страны это будет не менее интересно услышать ответы и вопросы, да. Поэтому большинство обижать тоже не надо, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення завершений, я звертаюся до всіх колег, я так розумію, що по цій постанові вже немає такого протистояння поступити наступним чином, голосуємо 2053 за основу, після того, коли проголосуємо за основу, я вношу зміни слово „Регламент” замінити на слово „тимчасовий Регламент” і в пункті 1 постанови внести зміни до Регламенту Верховної Ради замінити на внесення зміни до тимчасового Регламенту Верховної Ради відповідно прийнятим у вівторок. Роман Михайлович, не кажіть, що не голосуємо, бо за це треба голосувати.

Шановні колеги, я ставлю за основу голосування проект 2053 щодо внесення змін до Регламенту Верховної Ради України.

 

17:33:33

За-213

Рішення не прийнято. Хоч наговорились, хоч одно добре. Прошу показати по фракціям.

Отак, товариші, ми захищаємо опозицію, коли ми в опозиції і думаємо про владу, коли ми у владі, ми не думаємо про опозицію. А дарма.

Переходимо до законопроекту 2092. Прошу, Яворівський Володимир Олександрович. Я вже почав процедуру, вже оголосив. Прошу показати по фракціям.

 

17:34:45

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Наговорилися, тепер давайте попрацюємо. Шановні колеги, це не конфліктний документ, я переконаний. Ми над ним працювали. Про що йдеться. Коротенько, коротенько доведу до вашого відома. Верховна Рада всі ці роки приймала на протязі року десь 5, 6, 7, іноді 10 постанов з приводу відзначення найбільших загальноукраїнських пам’ятних дат. Дуже часто на цьому грунті виникали у парламенті конфлікти.

Я просто хочу нагадати, коли не пройшла тоді постанова про відзначення століття видатного правозахисника генерала Григоренка, коли не пройшла постанова з приводу століття від дня народження видатного українського письменника Івана Багряного, і політичного діяча. Для того, щоби відійти від цієї конфліктної ситуації, і також для того, щоби не повертатися до цього щоразу і уникнути, я би це, даруйте на слові, такої законодавчої січки, то ми вирішили і погодили це і з Кабінетом Міністрів, і з Головою Верховної Ради, і він нас підтримав, - прийняти одну фундаментальну, основну постанову з цього приводу. Праця, яку я вам, кінцевий, кінцевий продукт, який я пропоную вашій увазі, це продукт, який, над яким працював весь комітет з питань культури і духовності, який я маю честь очолювати. Повірте мені, що робота ця була дуже нелегкою і дуже непростою. Ми звернулися буквально до всіх комітетів. А через комітети – до всіх народних депутатів з проханням, щоб вони подали свої пропозиції. Ну, на превеликий жаль, як і дуже часто буває, мало хто відгукнувся на цю нашу пропозицію. Хоча Комітет з питань освіти і науки, Комітет з питань державного будівництва та місцевих органів влади, та інші комітети  подали свої пропозиції.

Я хочу вам нагадати про те, що наша українська історія з вами, звичайно, дуже багата, насичена, а іноді, я б сказав, навіть перенасичена і  видатними  фактами нашої історії, а також видатними світового значення постатями, які в ній працювали.

Через те, звичайно,  те сито, через яке треба було пропустити весь той довжелезний ряд пам’ятних дат, який був, звичайно, що ми його звели буквально до мінімуму.

Я також хочу нагадати народним депутатам, що ця постанова, якщо вона буде прийнята, а я хочу вірити, що вона буде прийнята сьогодні, вона не є кінцевим документом, тому що після цієї постанови Кабінет Міністрів мусить  прийняти свою постанову, у якій уже буде і відповідне фінансування, і відповідні заходи.

Через те, Арсенію Петровичу,  я  би дуже хотів, оскільки можуть бути ще пропозиції від народних депутатів і це – їхнє право, і ніхто немає їх цього права позбавити, я думаю, що ми могли би вчинити в такій спосіб: проголосувати   спершу, скажімо, за   основу цей документ, а потім додати через, скажімо, через протокольне наше доручення абощо додати ще ті імена, але проголосувати за кожне з них. Тому що ми змушені були відмовитися, скажімо, як можна відмовитися від того, що є таке містечко на Західній Україні  Снятин, якому  650 років. Знамените містечко де колись була і оцей трикутник, де працював і Черемшина,  де працював Василь Стефаник і тому подібне.

Як ми можемо відмовитися з вами від ювілею міста Чернівець.  Місто, справді, яке дало багато нам дуже не тільки нам дало Голову Верховної Ради, але і до цього дещо давало місто Чернівці.

 Або як ми можемо відмовитися от відзначення ювілею гетьманської столиці знаменитого Глухова – це місто яким нація може гордитися. Просто треба нам налагодити нормальний туризм і це місто може буквально процвітати. І ми разом із Комітетом з питань будівництва проводили спільне засідання там і прийняли цю ухвалу.

 Через те,  я ще хочу сказати про те,  що ми  трішки запізнилися через те, що так працювала Верховна Рада, і фактично  ми   вже з вами, даруйте на слові, але вже проґавили ювілей Антона Макаренка – видатного нашого педагога, ми вже проґавили ювілей Кирила Розумовського – останнього гетьмана Лівобережної України і першого президента Російської академії наук, я вже не кажу про його рідного брата Розумовського – геніального українського співака і  коханця цариці, між іншим, за сумісництвом, так би я ще сказав.

Я також хочу  сказати, що ми  вже проґавили ювілей Степана Олійника – видатного нашого українського гумориста, який навіть у  ті роки, так би мовити, тримав націю на певному рівні.

Президент видав указ з приводу  ювілею Олеся Гончара, і ці  святкування ще тривають. Через те, завершуючи, я би хотів вам ще раз нагадати про те, що у цьому нашому переліку є і ювілей Національної студії кінофільмів імені Олександра Довженка, є 225 років заснування міста Севастополя. Це, до речі, Леонід Грач вніс цей законопроект, і ми його завели сюди так само і   переконані,  що це потрібно відзначити. Тут же є і 140 років від дня заснування  „Просвіти” – це те, що має  тільки  українська нація, і фактично не має ніхто інший. Чи як ми можемо не відзначити, скажімо, ювілей кримського симфонічного оркестру? Це я кажу про те, що  тут немає ніякої ідеології, є просто  знамениті люди і знамениті факти. 75 років заснування  Харківського академічного російського театру імені Пушкіна.

Через те ми пропонуємо прийняти цей  документ, прийняти його за основу. Я  тільки хочу додати про те, що  комітет підтримав вже після того, коли документ був зданий до Верховної Ради.  Надійшла  пропозиція від народного депутата Кендзьора щодо відзначення 600-ліття, я підкреслюю, 550, я вибачаюся, 550 років Львівського ветеринарного інституту. Це, знаєте.  Потішитися, похвалитися таким віком може далеко не кожен вуз. Тому що ми, скажімо, хай не ображається Полохало, але ми, скажімо, відхилили святкування „Політеху”. Ми вважаємо, що це свято локальне, його треба провести у межах самого інституту чи в межах, скажімо, Києва, тому що витягувати його на всеукраїнський рівень там і фінансувати навряд чи є доречно. Але я доповідаю вам позицію нашого комітету.

І, звичайно, ми проґавили і вибачаємося, і ми пропонуємо зараз внести 90-ліття Патона – президента Академії наук, і я думаю, що ця людина заслужила того, щоб справді відзначити його ювілей. Через те я завершую, Арсенію Петровичу, і пропоную прийняти за основу, а потім, якщо у депутатів справді ми десь щось пропустили, ми просимо потім доповнити, додати і передати цю постанову в Кабінет Міністрів, хай вони відповідно і гідно відзначають ті ювілеї, які тут є. Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.           

Шановні колеги, зараз будемо голосувати, пів секунди. Ми не проголосували за скорочену процедуру. Я прошу три хвилини запитання. Запишіться на запитання, запишіться, будь ласка. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

17:42:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. 

Шановний Володимир Олександрович, при всій повазі до вашої гуманітарної, гуманістичної місії, яку ви протягом багатьох років несете і сповідуєте в парламенті, є серйозне зауваження, воно є принциповим. І справа не в змісті вашого законопроекту, проекту постанови щодо того, хто відзначається, що відзначається, очевидно, ви праві, ви спеціаліст, справа в методології підходу.

Ви прекрасно пам'ятаєте, що коли Верховна Рада приймає ту чи іншу постанову на те, щоб відзначити ту чи іншу людину чи ту чи іншу подію, ми визначаємо не тільки відзначити і крапка, Голова Верховної Ради. Цим проектом постанови ви віддаєте іншій гілці влади, зрозумійте це, право формулювати, як відзначати те чи інше свято, як відзначати ті чи інші ювілеї і так далі, це прерогатива і це місія парламенту як вищого представницького органу влади в Україні. А Кабінет Міністрів має виконувати те, що… Ті матеріально-фінансові там якісь позиції, створення музею і таке інше, зрозумійте це.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний пане Зарубінський, моя повага до вас як до професора і абсолютно непохитна, але як би це мені було неприємно, але я готовий все-таки вам заперечити. Заперечити ось чому. Ви самі знаєте, що є два суб`єкти, які здатні вносити ці постанови: або Президент видає свій указ, як він зробив із ювілеєм 90-річчя Олеся Гончара, або Верховна Рада. Але ті рішення чисто, даруйте мені, політичні. Ми як… тут як представники українського народу ми кажемо уряду: будь ласка, ми вважаємо за необхідне відзначити таку-то, таку-то, таку-то дату. Через те нам указувати по кожній із цих персоналій що по кожному робити… Скажімо, є постаті набагато більші і є, скажімо, та сама… скажімо, є містечко Снятин, про яке я казав, 650 років. Хай Кабінет Міністрів вирішує. Щось буде, скажімо, фінансуватися з обласного  бюджету, щось можливо з районного, а щось із Кабінету Міністрів. Через те зробити… зрозумійте, будь ласка, Олеже, зробити одну нашу оцю постанову, що, скажімо, провести вечори і таке інше, я переконаний, що це буде нерозумно. Найкраще те, що, ще раз кажу, ми….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ми Кабінету Міністрів  цією постановою кажемо: ось вам перелік дат, які Верховна Рада вважає, що їх потрібно на всеукраїнському рівні вирішити. А взагалі ви дуже мудрий чоловік і я вам дуже дякую, що ви це порадили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гасюк, будь ласка.

 

17:45:11

ГАСЮК П.П.

Шановний  Володимир Олександрович, я хотів би чути вашу думку з приводу Чернівців. Ви будете рекомендувати Кабміну від комітету на рівні державному чи… хотів просто чути як ви, як ви будете подавати на Кабмін 600 років нашого міста Чернівці.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Пане Петре, заспокойтеся, будемо подавати якнайкраще. Це великий ювілей цього міста. Це обласний центр. Це колосальний культурний центр. І, даруйте мені, це центр краю. Ми вже якось і забули, що це Буковина, ми так – Чернівецька область та й вже. Причому, з дивовижною історією і  таке інше. Через те я переконаний, що це буде відзначено на найвищому державному рівні. Це не моя компетенція говорити чи приїде Президент, чи не приїде Президент, але будемо відзначати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше того, я думаю, що це загальноєвропейський рівень повинен бути…

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки…

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Повірте, повірте Яценюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Адам Іванович Мартинюк. Будь ласка, Адам Іванович, ви знаєте що… І Найдьонов.

 

17:46:15

МАРТИНЮК А.І.

Найдьонов передав. Дякую.

Шановні колеги, якщо чесно, підійти до такого розгляду, трішки іншого, це була моя пропозиція на одній з погоджувальних рад. Що, дійсно, ми, кожен із нас, відстоюючи ті чи інші інтереси, того чи іншого трудового колективу чи міста, постійно вносить постанови про ті чи інші ювілейні дати. І я запропонував, що не царська ця справа, не Верховна Рада повинна приймати постанову про те, щоб відзначити 75-ліття того чи іншого трудового колективу. Тим більше, що в кожній з цих постанов ми пишемо: перше – відзначити, друге – доручити Кабінету Міністрів. І я пропонував зробити загальну постанову не про перелік, а загальну постанову-доручення Кабінету Міністрів, щоб Кабінет Міністрів кожного року затверджував такий план ювілейних дат. А ми, якщо бачили б, що щось там не так, могли б…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дайте Адаму Івановичу завершити.

 

МАРТИНЮК А.І. …що ми будемо записувати кожну дату – все одно ми тільки пишемо, а виконує це Кабінет Міністрів. Тому давайте, не вписуючи в переліку, що треба відзначити, а приймемо загальну постанову, що Кабінету Міністрів щорічно на початку кожного календарного року приймати перелік памятних дат для відзначення. А ми матимемо можливість втрутитись, якщо побачимо щось не так. А інакше ми будемо, ну, диспетчерами, які, на превеликий жаль, нічого доброго не зроблять.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Товариство, товариство, ось вам як на долоні український парламентаризм. Зарубінський каже, що потрібно по кожному імені, по кожній даті підготувати постанову і таке інше, Адам Іванович Мартинюк говорить про те, що взагалі це все відати в Кабінет Міністрів . Я категорично проти. Ми і політичний орган, опріч того іншого, ми представляємо різні політичні сили тут, це є наше колегіальне рішення і це наше право, і я б не хотів, щоб ми це право цілковито віддавали Кабінету Міністрів. Ми приймаємо рішення - Кабінет Міністрів хай це все організовує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер можна внести наступну вам пропозицію? Дивіться, в чому вона полягає. Перше, прийняти… Зараз обговоримо. Почекайте. Значить, коли будемо голосувати, я пропоную спочатку за основу проголосувати. Далі йде кілька речей, вилучити, я вам скажу, які. Тому що от після обговорення буде логічно, коли акт Верховної Ради, буде актом обовязковим до виконання, а не рекомендаційним. Ми ж любимо уряд? Любимо. Ми би хотіли, щоб нас також любили, тому я думаю, що це було би логічно. А далі, якщо у когось якесь виникне, можливо, щось прибрати, добрати і в цілому проголосувати. Після цього будемо вже, народні депутати, які захочуть інші памятні дати, будемо вносити зміни. Ми якщо сьогодні в цілому не проголосуємо, ми знову будемо чекати до кінця календарного року на цю постанову. Давайте 5 хвилин на обговорення, запишіться, будь ласка.

Ні, дякую. Володимир Олександрович, ви можете вже сідати, а якщо, то я вам з місця включу.

Валентин Матвєєв.

 

17:49:47

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

МАРТИНЮК А.І. Ну, правда, не по хвилині, але хай буде і по хвилині. Дякую, хоч хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович, ви перебрали ліміт, коли говорили 2 хвилини тому. Якщо треба, дамо по 3 хвилини.

 

МАРТИНЮК А.І. Добре, дякую.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу, Арсеній Петрович, вас, подивіться на ряди, які залишилися для голосування і згадайте 84-ту статтю Конституції, а ми спеціально залишилися в залі, щоб подивитися як вона буде виконуватися, це перше.

Друге, друге. Була постанова, була постанова нашого колеги Грача за  номером 1271, 25 січня внесена. Вона була в порядку денному, чомусь зникла, про відзначення на державному рівні 225-ої річниці міста-героя Севастополя.

Тому я пропоную, тому я пропоную, якщо буде, якщо буде розглядатися це питання, прийнято за основу, включити обовязково цей перелік і дане питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кендзьор.

 

17:50:58

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги народні депутати,  ми справді, щоб зібрати впродовж річної  роботи Верховної  Ради ми вирішили на нашому комітеті зібрати в одну ухвалу усі ці памятні дати подій і особистостей, щоб, як от доповідав голова комітету Володимир Яворівський, доручити Кабінету  Міністрів на державному рівні. Це саме є категорія тих дат і ювілеїв, які мають відзначатися на державному рівні.

Отже, є логіка в тому, щоб прийняти цю ухвалу і доручити Кабінету  Міністрів, щоб він по кожній даті, по кожному ювілею, так би мовити, приймав свої рішення і на державному рівні їх відзначав. Так що є логіка в тому, і прохання проголосувати цю ухвалу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран.

 

ТАРАН В. В.

Віктор Таран, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, я дуже шаную Володимира Олександровича, і мета постанови, яку він тут представляв, звичайно, є шляхетною. З іншого боку, хай мене Володимир Олександрович пробачить, складається якась певна, ну, скажімо так, солянка: солянка з імен, дат, прізвищ. До того я веду, Володя? Я веду до того, що я хотів би почути ідеологію цих дат, я хотів би  почути, що ця ідеологія вписується в нашу національно-історичну память. І я не знаю, чи в цю національно-історичну память вписуються, скажімо, оркестр, якому 100 чи скільки там років чи 50, разом із народженнями наших світочів національного визвольного духу? От якраз ідеології я не почув. Методологія, те, про тут говорив, по-моєму, депутат Мартинюк, здається.

Я веду до того, що все-таки треба приймати, це перший крок, але я просив би врахувати, щоб тут була чітка система національно-історичної ідеології.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарубінський.

 

17:53:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановні колеги, я хотів би ще раз просто звернутися до вас, що ви сприйняли оцю позицію.

Подивіться, тут є список памятних дат. Він ніколи не може включати всі дати памятні, бо чим відрізняється Снятин від Берестечка, Берестечко від Козятина і таке інше? Все ми все рівно не можемо включити, а постанова весь час буде доповнюватися. Який в цьому сенс?

Мені здається, що в парламенті була краща практика: тоді, коли подія, дійсно, загальнонаціонального масштабу. Не регіонального, не, вибачте все-таки, містечкового.

Тоді, коли ця людина – це людина загальнонаціонального рівня, ми приймали нормальні постанови. І ми формували те, що є пам’ятною датою. Якщо є якісь регіональні моменти, цим може займатися обласна влада, Кабінет  Міністрів і так далі. Давайте не відходити від цієї практики, бо мені чогось здається, що така тенденція навіть в нашому середовищі, серед моїх колег, щоб побільше віддати від парламенту щодо функцій і його місії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Аржевітін.

Де Мартинюк? Немає Мартинюка.

 

17:54:18

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я пропоную підтримати проект постанови, який пропонував Яворівський Володимир Олександрович.

А Володимиру Олександровичу хотів би нагадати, що саме у цьому році починається святкування ювілейної дати Карпатської України у нас на Закарпатті. Врахуйте, будь ласка, це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ще одне. Білорус Олег. Ще маємо хвилину.

Зараз я дам, півсекунди. Як шість хвилин? Ми ще два законопроекти розглядати будемо.

Олег Григорович! Немає Білоруса.

Просять ще Павло Мовчан і Шевчук.

 

17:55:15

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги,  зрозуміла річ, що треба було б на самому початку роботи нашого парламенту затверджувати подібний перелік, який сьогодні запропонований Комітетом у справах культури і духовності.

Чотири місяці ми пропустили найважливішої історичної дати, які випадали на січень, лютий, березень, уже квітень

І саме тому я звертаюся до Олега Зарубінського, шановний друже, ми і якщо будемо ще й далі входити у суперечку, ми пропустимо найважливіші ще дати, які нас чекають. Тому підтримайте сьогодні із своєю фракцією те, що сьогодні запропоновано до парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Шевчук, будь ласка. Зараз будемо голосувати, товариші, тишина.

 

17:56:05

ШЕВЧУК С.В.

Спасибі, Арсенію Петровичу.

Я хочу внести доповнення. Я  так розумію, що ми мабуть приймемо цю постанову.

Є крім пам’ятних дат, є особливі дати, це 500 років населеному  пункту, районному центру. На Волині таких центрів є декілька і я дуже просив би, я  знаю, що Володимир Олександрович погодиться, щоб на Волині місто Локачі і місто Туриць, які відмічають в цьому році півтисячолітній ювілей, щоб також були долучені до цього важливого переліку. Я буду  вдячний, якщо ви сприймете мою пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Яка є пропозиція. От все-таки, якщо ми з голосу почнемо вносити і нагадувати про ті чи інші пам’ятні дати, ми цю постанову збільшимо в десять раз. Є пам’ятні дати, які можуть легко відзначатися на обласному рівні, ну, якщо це село чи районний центр, треба накрутити хвоста голові обласної адміністрації і все буде нормально. Прийметься розпорядження голови ОДА, відзначити на регіональному рівні і буде чистий спокій.

Тому, що я колеги вам пропоную, давайте ставимо зараз 2092 на голосування за основу, я прошу, народні депутати! Голосуємо за основу законопроект 2092, а далі правки внесемо. Всі особисто голосують, виключно.

 

17:57:39

За-222

У кого не спрацювало? Не спрацював Білорус. Повернення до голосування.

Ставлю на голосування повернення до голосування, треба ж прийнять, відзначать дати треба, люди не встигли на кнопку натиснути.

 

17:58:07

За-227

На кінець-то, 227.

Колеги, тепер в самій редакції постанови, послухайте. З огляду на те, що в українську Конституцію були внесені зміни у 2004 році і акти Верховної Ради є обов’язковими до виконання. Я просив би поправити норму проектувальну техніку у постанові і постанову викласти в такій редакції: постанова Верховної Ради України про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2008 році.

З метою систематизації відзначення пам’ятних дат і ювілеїв, Верховна Рада України постановляє: Кабінету Міністрів України забезпечити відзначення у 2008 році на загальнодержавному рівні наступних пам’ятних дат та ювілеїв, список додається”. Так, добре? Скажіть, яке заперечення. Ви не хочете, щоб люди святкували. Ну, включайте мікрофон, будь ласка, ми проголосуємо ваші заперечення. Будь ласка, включіть мікрофон колезі Матвєєву, заперечення яке. Давайте включайте мікрофон, ми слухаємо ваші заперечення. Депутату Матвєєву слово на заперечення. Нема заперечень? Голосуємо в редакції, яка запропонована. Ну, давайте, включіть мікрофон Матвєєву.

 

17:59:35

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую.

По-перше, Арсеній Петрович, ви грубо порушили Тимчасовий Регламент Верховної Ради України, тому що поставили на повторне голосування цей проект постанови, не переголосувавши питання щодо повернення до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви слухайте, що Головуючий говорить, це по-перше. Ставили на повернення до голосування якраз.

 

МАТВЄЄВ В.Г. А ви мене не перебивайте, будь ласка, я такий же народний депутат як і ви, хоча ви тимчасово може сидите в тому кріслі.

А по-друге, не тільки у Матвєєва, а у всієї нашої фракції є серйозні заперечення, які були висловлені, зокрема, колегою Мартинюком до цього проекту постанови. І тому ми наполягаємо, що до другого читання ми внесемо свої пропозиції як і цього вимагає тимчасовий Регламент Верховної Ради. Тому ви не маєте права зараз ставити цей проект постанови на голосування для прийняття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я навіть вам скажу, яке у вас заперечення, а то я думаю, що тут не треба ховати. А заперечення наступне, що 2008 рік – рік пам’яті жертв голодомору. Тому мені зрозуміло, яке ваше заперечення.

Я ставлю на голосування за основу і в цілому з урахуванням тих правок, які були.

 

18:01:17

За-228

Рішення прийнято. Переходимо до наступного питання порядку денного 2017 – законопроект, який повинен доповідати депутат Хара. Немає депутата Хари? Немає.

Дякую. Закриваємо сесію, пленарне засідання точніше.