Засідання N16 (ранкове)

ЗАСІДАННЯ  ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 квітня  2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго ранку, шановні колеги, я прошу реєструватися у системі „Рада”.

10:02:04

В залі зареєстровано 394 народних депутата України, ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим. Хотів би розпочати з привітання від імені парламенту Тульчинського  Миколи Георгійовича – нашого колеги. Давайте привітаємо Миколу Георгійовича з днем народження. (О п л е с к и)

 Шановні народні депутати, відповідно до пункту п’ятого статті 25 Регламенту Верховної Ради України ми повинні розглядати сьогодні питання порядку денного, які не були розглянуті у вівторок і середу відповідно за черговістю. Але два питання,  а саме, законопроект номер 1365 і 1366 на  пропозицію Секретаріата Президента і я на ваш розгляд хотів би внести цю пропозицію. Вони просять перенести  розгляд цих законопроектів. З чим це пов’язано, шановні народні депутати. Ми за останніх два дні з вами виключно за політичними мотивами, а не за сутнісними, завалили декілька ключових законопроектів для розвитку підприємництва. Тому було би доцільно, щоб, незалежно від авторства цих законопроектів, ми у понеділок на засіданні  Погоджувальної ради прийняли рішення щодо  консолідованого голосування по  абсолютно аполітичним  законопроектам, які виключно мають напрямок дерегуляції підприємницької діяльності і  спрощення роботи для рядових підприємців.

Задля того, щоб не було цього політичного окрасу і ефективності  нашої роботи, і щоб ми не відхиляли ці законопроекти так як їх можемо розглядати тільки потім на наступній сесії Верховної Ради України, я  думаю, що давайте підемо назустріч, перенесемо розгляд  цих законопроектів   і вже у понеділок на Погоджувальній раді визначимося щодо голосування  по законопроектам, які є виключно економічними. Тому що наші виборці нас потім запитають, а левова частка їх – це люди, які займаються  малим та середнім бізнесом, що ми, власне кажучи, для цього зробили, щоби дерегулювати підприємницьку діяльність.

Щодо порядку денного далі. Відповідно до стенограми від сьомого квітня 2008 року ми з вами прийняли рішення, що розпочнемо сьогоднішній день четверга з заслуховування інформації уряду України з приводу вступу України до Світової торгівельної організації та розгляду питань, що стосуються, перше, ратифікації Протоколу щодо вступу України до Світової торгівельної організації та розгляду тих законопроектів, які готові, пройшли комітети і можуть доповідатися урядом України щодо завершальної фінальної стадії вступу України до Світової торгівельної організації.

Пропонується наступний порядок денний. У нас присутній міністр економіки України Данилишин Богдан Михайлович, присутній заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович – це основний переговорник, який протягом останніх років відповідно до указу Президента фактично проводив усі переговори щодо вступу України до Світової торгівельної організації. Тому на вимогу наших фракцій я просив би дати коротку інформацію з приводу завершення вступу України до Світової торгівельної організації, далі – запитання-відповіді, а після цього переходити до процедури розгляду відповідних законопроектів, починаючи з ратифікації і завершуючи іншими законами, які необхідні для завершення вступу України до СОТ. Якщо така позиція приймається, то я хотів, колеги, з вами порадитися.

Найбільш предметно цю тему знає заступник міністра економіки України Валерій Пятницький, який проводив всі переговори протягом останніх семи років. Тому, Богдан Михайлович, як ви визначитеся, хто буде виступати на трибуні – міністр економіки чи заступник міністра економіки, який володіє тематикою? Я пропоную: хай Валерій Тезійович вийде на трибуну і розкаже, що підписували останніх сім років. Валерій Тезійович Пятницький, будь ласка. Міністр буде присутній і готовий відповісти також на будь-які ваші запитання. Будь ласка, Валерій Тезійович.

Володимир Михайлович, ви хочете з процедури? Хочете з процедури? Валерій Тезійович, почекайте. Будь ласка, запишіться з процедури, п'ять хвилин. 

Герасимчук. Слово… Кому передається слово? Герасимчук, „Блок Литвина”.   Володимир Литвин. Будь ласка, переключіть.

 

10:06:48

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, ми домовлялися на Погоджувальній раді, що ми заслухаємо не інформацію, а заслухаємо доповідь про Угоду вступу України до СОТ, обговоримо її. Бо я ще раз хочу наголосити, і тут красномовне було свідчення хто буде доповідати, бо міністр… не дали повну інформацію про те, що ж підписали, яку угоду заключили. Я переконаний, що переговорники основні не будуть відповідати за наслідки прийняття такої угоди. Це перше. Давайте по повній процедурі розглянемо це питання.

І друге. Законопроекти, які стосуються  вступу до СОТ, частина з них була отримана завтр… вчора. Тому треба з ними познайомитись, щоб повноцінно розглянули комітети, і ми маємо право  розглядати насамперед угоду, а не закони щодо вступу до СОТ. Якщо потрібно, давайте вносити угоду, будемо її обговорювати і приймати відповідні рішення, бо деякі законопроекти вже 4 роки обговорюються тут у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Дибенко, фракція комуністів.

 

10:07:53

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Найперше, я хотів би звернутися  до наших виборців, до наших радіослухачів і попросити їх, щоб вони сьогодні дуже уважно послухали трансляцію з залу засідань Верховної Ради України, бо сьогодні буде дуже багато цікавого з точки зору того, як будуть сьогодні „здаватися” інтереси вітчизняного товаровиробника, і як будуть лобіюватись інтереси зарубіжного товаровиробника, а потім будуть на грудях рвати сорочку як вони люблять Україну.

І друге. Я хотів би звернутися і до Голови Верховної Ради з такою пропозицією або запитанням. У нас першим стоїть питання серед переліку СОТівських законів 0041, тобто ратифікація угоди, а далі йдуть СОТівські закони. Я думаю, що логічно було б, якби ми розглянули спочатку закони, а угодою підсумовували цей процес, оскільки вона певною мірою узагальнює процес вступу України до СОТ. Як ви до цього ставитесь?  Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

 

10:08:59

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний  доповідачу!  Володимир Яворівський.

Позиція „Блоку Юлії Тимошенко”, вставлені до цього питання, виглядають так. Україна дуже довго йшла до остаточного завершення свого шляху до вступу у СОТ. Прийняття цих законопроектів, які ми сьогодні винесли, їх можна було би і перенести, тому що це наше внутрішнє питання. Найголовніша проблема – це, звичайно, ратифікація СОТівської угоди.

Через те „Блок Юлії Тимошенко” вважає таке: зволікати з цим питанням далі не можна, годинник увімкнено, йде той час, за який ми повинні ратифікувати цю угоду.

Через, Арсенію Петровичу, якщо ми вже пішли і вже прийнято рішення, що ми розглядаємо сьогодні ці законопроекти, давайте їх розглядати, педантично, згідно нашого Регламенту, але робити доповідь, про яку сказав Литвин, потрібно тоді, коли ми будемо ратифіковувати вже ці документи. Отоді потрібно буде зробити вже фундаментальну доповідь, обговорити це питання - і ратифікувати, нарешті, цей документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш.

 

10:10:06

ЛУКАШ О.Л.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Прошу шановних колег звернути увагу на той негативний висновок Науково-правового управління, який тільки-но роздають нам в залі. І передаю слово Олександру Лавриновичу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович, будь ласка.

 

10:10:20

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хотів би звернути увагу на те, що в цьому залі переважна більшість народних депутатів України схвально ставляться до вступу України до Світової організації торгівлі. І багато урядів доклало чимало зусиль для того, щоб ми наблизились до можливості вступу. Найбільше зусиль для цього приклало два уряди, якими керував Віктор Федорович Янукович.

Сьогодні я вважаю великою неповагою до українського парламенту і до української влади взагалі ставити в порядок денний питання ратифікації угоди, яка в об’ємі – понад дві тисячі сторінок, тільки вчора потрапила до парламенту. Жоден з депутатів їх не прочитав, зміст останніх протоколів не бачив. Ми закликаємо ратифікувати те, що ніхто не бачив і не встиг прочитати. Ми хочемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

10:11:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. У мене питання до Голови Верховної Ради.

Шановний Арсеній Петрович, ви користуєтесь довірою депутатів і суспільства. Тому з ваших вуст взяти відповідальність за закон 1365, який ви запропонували, не розглядати, переглянути, чи він економічний закон. Я стверджую, що це антинародний закон 1365.

Я готовий доводити це. Хочу, можу довести вам один на один, повністю по кожному аргументувати. Бо він абсолютно робить відкритим всю Україну без всього хламу, якого давно хоче позбутися Європа. Він розроблявся не урядом, хоча доручення було Президента розробити урядом. Він розроблявся в інших кабінетах і потім підсунули, підставили під це Президента.

Тому, шановний Арсеній Петрович, ми проголосували за порядок денний, давайте розглядати по порядку денному. Я проти вилучення такого закону. Треба щоб всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ще раз хотів би зазначити, було рішення Погоджувальної ради з приводу інформації. Якщо окремі народні депутати хочуть, щоб це була доповідь, значить доповіді Кабінету Міністрів  України з приводу вступу України до Світової торгівельної організації. Даний протокол, який містить неймовірну кількість сторінок, є результатом роботи всіх урядів.

І я цілком і повністю підтримую одного з доповідачів, Олеандра Володимировича. Який казав про те, що левова частка роботи в тому числі була зроблена і урядом Віктора Федоровича. Тому на всі ці речі є відповідні акти, підписані постанови. Я думаю, о нам  заступник міністра економіки все розкаже. В кого будуть питання до міністра економіки, він сидить  на трибуні.

Так що прошу розпочинати розглядати дане питання. Валерій Тезійович Пятницький, прошу вас виступити з доповіддю перед парламентом, щодо вступу України до СОТ.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.  Дякую. Дякую.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, процес вступу до Світової організації торгівлі тривав, як ви знаєте, понад 14 років. І, дійсно, це робота, яку здійснило багато урядів, не одне покоління народних депутатів не одного скликання, воно приймало необхідні законодавчі акті. І це робота багатьох навіть не сотень, а тисяч людей, які наполегливо працювали для того, щоб сьогодні Україна досягла того рівня, коли Україну визнали і прийняли до Світової організації торгівлі, і нам залишився останній крок – це ратифікація протоколу про вступ до Світової організації торгівлі.

На сьогоднішній день ми говоримо, що Україна, фактично, підготувалася до вступу до цієї організації, вона має всю належну законодавчу базу, вона має всі належні інституції, які здатні в цьому працювати. Сьогодні бізнес працює в тих умовах, коли міжнародна конкуренція зростає, коли процеси глобалізації є невід’ємною частиною розвитку світу, і Україна є частиною цього світу.

Тому якщо ми говоримо про Світову організацію  торгівлі і про те, до чого ми приєдналися, то я перш за все хотів би сказати, що це – система правил. Система правил, за якою сьогодні працюють понад 150 країн світу. І ця система правил стала частиною нашого українського законодавства, нашого українського життя.

І коли ми сьогодні говоримо про ті зміни в законодавстві, які сьогодні, можливо, ми будемо розглядати, то це, фактично, косметичні зміни до вже діючого законодавства, а вся робота була проведена протягом, в основному, протягом останніх п’яти років, і це, дійсно, величезна робота. Було прийнято майже  60 законів. І ці закони стосуються всього спектру економіки України і регулювання економічного, починаючи від тарифного регулювання, нетарифних  заходів, всіх заходів, пов’язаних з захистом внутрішнього ринку, технічного регулювання, санітарного і фітосанітарного регулювання, захисту прав інтелектуальної власності, розвитку ринку послуг і так далі.

І сьогодні, якщо говорити дуже коротко, охарактеризувати, чого ж ми досягли і які результати цих переговорів і що виноситься сьогодні на ратифікацію. Протокол – це невеликий документ сам по собі, який містить, фактично, положення про приєднання України до Світової організації торгівлі і визначення щодо прийняття нашої держави до цієї організації.

З іншого боку, він містить цілий ряд додатків. Перший додаток, який стосується розкладів тарифів. Це ті граничні рівні, до яких Україна може регулювати свої тарифи.

Протягом переговорного процесу ми приєдналися до цілого ряду секторальних ініціатив. Більше того, приєднання до цих секторальних ініціатив було визначено ще на початку 2000-х  років. Ще указами резидента 2001-2002 року було затвердження приєднання до цих секторальних ініціатив.

Переговори велися на основі концепції трансформації митного тарифу, яка була затверджена ще в 1996 році. І тому на сьогоднішній день ті домовленості, які досягнуті, вони у більшості своїх випадків навіть перевищують  ті рівні, які були передбачені концепцією. Це перше.

Друге. Вони мало чим відрізняються від діючого на сьогоднішній день митного тарифу. І якщо ми будемо розглядати певні зміни, то це зміни знову ж таки, які носять косметичний характер.

Якщо охарактеризувати в цілому, то в середньому митний тариф на аграрну продукцію, який передбачений цим протоколом, буде складати приблизно 11 відсотків, на промислову продукцію – 5 відсотків. Але тут треба розуміти, що є продукція, наприклад, серед аграрної – тропічна. І там, звичайно, мита – нуль. Якщо говорити про продукцію, яка відноситься традиційно до тієї, яка виробляється в Україні, то, звичайно, там є найвищі тарифи. Серед найвищих тарифів це мито на цукор. І таке мито складає 50 відсотків.

Промислова продукція, як я вже зазначив, - це також в середньому мито 5 відсотків. Але тут треба теж подивитися, яка структура. Переважно, якщо ми говоримо про сировинну, про комплектуючі і так далі, то, звичайно, що тут мито знижається до нуля. Якщо ми говоримо про продукцію, яка виробляється в Україні, то тут мита більш високі, і вони забезпечують необхідний рівень захисту внутрішнього ринку.

Якщо ми говоримо про сільське господарство, дуже чутливе питання, то ми домовилися в рамках переговорного процесу забезпечити той рівень підтримки, який на сьогоднішній день навіть бюджетом 2008 року ще не досягнуто. І якщо ми говоримо про сукупний рівень підтримки, то це рівень, який не повинен навіть знижуватися, це рівень понад три мільярди гривень.

Поряд з цим ми можемо застосовувати рівні підтримки в рамках жовтої скрині, які складають непродуктову, також понад три мільярди доларів. І яка продуктова, специфічна, - понад 600..., три мільярди гривень. І ще додаткова продуктова підтримка, яка також залежить від валового обсягу виробництва, яка складає приблизно 600 мільйонів. І, якщо говорити про зелену скриню, то це фактично необмежені обсяги.

Якщо говорити на сьогоднішній день, то в рамках бюджету на 2008 рік  всі ці кошики складають менше ніж 10 мільярдів гривень і це набагато менше того, що ми можемо застосовувати в рамках Світової організації торгівлі.

Якщо говорити про ринок послуг, то на сьогоднішній день фактично всі ринки послуг регулюються на тому рівні і доступ на ці ринки відбуваються в тих межах, які передбачені діючим українським законодавством. І нам  не доведеться нічого змінювати практично, і нічого не застосовувати. Є певні сектори, в яких передбачені перехідні періоди, протягом яких ми маємо пристосуватися до діяльності в рамках Світової організації торгівлі. Це стосується, зокрема, ринку страхових послуг, якщо ви знаєте і ми приймали відповідне законодавство минулого року, то передбачено п’ятирічний  перехідний період на доступ до ринку страхових послуг для філії страхових компаній закордонних країн.

Якщо говорити про сферу технічного регулювання, про сферу санітарно, фітосанітарних заходів, то протягом останніх років ми приєдналися і ми активно беремо участь в провідних міжнародних організаціях. Зокрема, якщо ми говоримо про санітарні, фітосанітарні заходи, то це Міжнародне епізоотичне бюро. Ми є членами Кодексу „Елементаріус”, і наші  зобов’язання фактично є відображенням тієї ситуації, яка на сьогоднішній день дії в Україні. Тобто, яка відображає рівень захисту цього ринку, вірніше, рівень застосування цих заходів на сьогодні, який діє на ринку України.

Якщо ми говоримо про технічне регулювання, то також це процес все більшого долучення України до визнання і використання міжнародних стандартів. До участі в міжнародних відповідних організаціях, і ви знаєте, що ми є членами і Міжнародної організації стандартизації, ми намагаємося максимально гармонізувати свою систему з міжнародного, європейського і так далі.

Наступний розділ, який стосується захисту прав інтелектуальної власності, тут було зроблено надзвичайно багато, і сьогодні по рівню захисту прав інтелектуальної власності ми, дійсно, наблизились до того рівня, який діє в Європейському Союзі.

Разом з тим, звичайно, що тут є  багато роботи, але ця робота вона буде здійснюватися вже в рамках членства в Світовій організації торгівлі. Йдуть переговори в рамках СОТ щодо географічних зазначень, йдуть переговори щодо використання  генетиків і так далі, і тому подібне. І тут Україна вже є підготовленою, вона має відповідну законодавчу базу, вона є учасником відповідних міжнародних конвенцій і ми приєднуємось до цієї організації з повним розумінням того, як ми будемо в подальшому працювати.

Можливо, по деяких аспектах дуже часто лунають такі закиди, що ми маємо умови гірші, ніж у інших країн. На сьогоднішній день, я можу сказати так, що Україна має умови, які відповідають тим умовам, які мають країни, що приєдналися протягом останнього часу і вони є далеко не гіршими. І серед прикладів є, наприклад, застосування різних захисних заходів. Ми маємо високо розвинуте законодавство щодо застосування захисних заходів, це і щодо демпінгового імпорту, щодо субсидованого імпорту і так далі. І на сьогоднішній день, навіть в рамках звіту робочої групи, було передбачено, що Україна використовує своє власне законодавство, тому що вона має високо розвинуту систему. Ми можемо застосовувати в разі необхідності інші заходи регулювання, наприклад, експортні мита. На сьогоднішній день ми маємо всі можливості для того, щоб в разі необхідності застосовувати цей інструмент. Ми можемо в разі необхідності застосовувати різноманітні обмеження в разі виникнення тих або інших дисбалансів на ринку.

Тому сьогодні ми цілком, я вважаю, підготовлені до вступу до Світової Організації Торгівлі. І ті закони, які мають бути прийняти, це є закони косметичні, які фактично вводять в обіг ті норми, які викликані вже вимогами часу набагато більше, ніж тими нормами, які передбачені угодами СОТ.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні колеги, записуватися. На запитання і відповіді двадцять хвилин. Прошу, Петро Гасюк.

 

10:23:46

ГАСЮК П.П.

Петро Гасюк, „Блок Юлії Тимошенко”.

Скажіть, будь ласка, шановний пане заступник міністра міністра, а в області транскордонних відносин. Яка користь буде для нашої держави по підписанню даних законів, про які ви говорили. Дякую.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви маєте...  Те, що стосується прискорення руху товарів через кордон, маєте на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він транскордонне співробітництво має на увазі.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Якщо говорити про транскордонне співробітництво, в першу чергу, якщо говорити про відносини з нашими найближчими сусідами, то, звичайно, що це максимально сприятиме по пожвавленню цих відносин, тому що дійсно, мають максимально спрощуватися необхідні процедури не за рахунок того, що Україна буде з свого боку спрощувати ці процедури, а ці процедури будуть гармонізованими. Тобто необхідно буде витрачати набагато менше часу для проходження необхідних формальностей, чи то митні формальності, чи то прикордонні формальності і так далі, і тому подібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давиденко, „Наша Україна”.

 

10:24:58

ДАВИДЕНКО А.А.

Андрій Давиденко, Українська народна партія, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 У мене запитання стосовно митних тарифів. Кабінет Міністрів вже вніс проект закону щодо змін митних тарифів, де повністю переходить на нижчі тарифи, причому  у процентному співвідношенні на одиницю виміру. У нас на сьогоднішній день діє дуже багато ставок, де зазначається не менше стільки-то євро за одиницю виміру. Це є вимога СОТу, щоб позбавитися саме такої редакції і чи можемо ми залишити таке, щоб було для усунення зловживань на митницях, коли занижується митна вартість розмитнюваного  товару, чи можемо залишити подвійну ставку, де буде записано не менше стільки-то євро за одиницю виміру.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ви знаєте, в рамках Світової організації торгівлі це загальна практика, перехід на адвалорні ставки, тобто у відсотках. І якщо говорити про домовленості, які у нас на сьогоднішній день існують в рамках підписаних протоколів, то у нас тільки по деяких видах продукції залишаються специфічні мита, які по тих видах продукції, які є такі найбільш чутливі з точки зору оцінки, це алкогольна продукція, це тютюнова і так далі.

У більшості випадків ми дійсно, переходимо на адвалорні.    Разом з тим, ми повністю гармонізували всі своє законодавство щодо митної оцінки, ми прийняли відповідні пояснювальні примітки щодо визначення митної вартості. Тому на сьогоднішній день митниця озброєна всім необхідним інструментаріям сучасним, які застосовуються всі митниці світу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

10:26:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний пане заступнику міністра, ви, очевидно, знайомилися з експертним висновком Головного науково-експертного управління. Якщо знайомилися, то чому нам не було надано тих документів, тобто тексту Маракейської угоди про заснування СОТ і, який вплив буде на бюджет мати, я особисто маю намір голосувати за ратифікацію, але я хочу знати, який вплив буде мати негативний на бюджет зменшення і внесення змін до митного, до Закону „Про митний тариф України”, тому що ставки будуть менші за ті пільгові ставки в’їзного мита такі, які є зараз. Тобто ми несемо втрати в бюджеті вже на цей рік, а нам ще треба зараз думати як збільшувати, як зменшувати антиінфляційні заходи, збільшувати і так далі, і зменшувати ці впливи серйозні. Як же тоді, якщо немає ніякої таблиці, ви не робите?

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Що стосується Маракейської угоди. Взагалі тексти всіх угод Світової організації торгівлі, вони були перекладені українською мовою ще в 1998 році, вони декілька разів видавалися, кожному скликанню парламенту відповідні тексти угод, вони передавалися в друкованому вигляді, більше того, вони всі розміщені на сайті. Тому ці угоди, з ними можна познайомитися досить просто.

Те, що стосується зниження мит. Всі відповідні зниження мит, вони відбуваються не спонтанно, всі ці розрахунки, вони робилися, вони розглядалися Митно-тарифною радою. Більше того, в багатьох випадках по тих видах продукції, яка, по яких відбувається зниження дуже часто ці мита є заборонними і імпорт відбувається фактично з країн, з якими у нас є режим про вільну торгівлю і цей режим передбачає нульове мито. Тому інтегрованих... інтегровані показники показують, що ніякого зменшення надходжень до бюджету не буде. Більше того, якщо ми дійсно вирішуємо питання кордону і чіткого контролю на кордоні, то фактично і

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Лавринович.

 

10:29:12

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Валерій Тезійович! У нас частина підписаних двосторонніх протоколів передбачає перехідний період адаптації окремих галузей української економіки до вимог СОТ. Скажіть будь ласка, на якому етапі зараз знаходиться розробка програми адаптації цих галузей до роботи в умовах Світової організації торгівлі? А також чи не вважаєте ви за потрібно одночасно з ратифікацією Протоколу обов’язково розглянути пропозиції Кабінету Міністрів України, які будуть передбачати такі заходи щодо економіки України в цілому і всіх складових, відповідно до підписаних нами протоколів? Дякую.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую за запитання. Ну, якщо говорити про конкретні питання, які випливають з підписаних протоколів, то, як я вже зазначив, в переважній більшості своїх, в переважній своїх більшості ми маємо все необхідне законодавство і діюче на сьогоднішній день законодавство, яке передбачено чи то звітом робочої групи, чи то нормами підписаного протоколу.

Якщо говорити про заходи, то, звичайно, що ці заходи є частиною програми діяльності уряду, традиційно яка затверджується. Тобто, не може бути, з нашої точки зору, окремо заходів для СОТ, окремо заходів для європейської інтеграції, окремо заходів для економіки України. Тобто це інтегровані заходи розвитку нашої країни. І тому вони і повинні розглядатися в цілому. Звичайно, що ми і щорічно і постійно затверджуємо різноманітні заходи, які направлені на те, щоб адаптуватися до тих або інших вимог. Більше того, ми будемо брати участь в переговорах Світової організації торгівлі. Це система, яка розвивається. І нам доведеться весь час щось змінювати і весь час до чогось адаптуватися.

Тому є певні перехідні періоди. Я вже назвав. Страхова галузь. Звичайно, що тут треба розробити необхідне законодавство. Але у нас є п’ятирічний перехідний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Ще раз про перехідний період повторіть, будь ласка.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. І у нас, наприклад, в даному випадку є п’ятирічний перехідний період. І протягом цього часу треба розвивати цей сектор, треба змінювати правила гри, треба змінювати законодавство для того, щоб адоптуватися до того рівня конкуренції, який буде в разі доступу сюди філій іноземних компаній, але це той час, який треба використати. І тому я повністю з вами згоден, що необхідно чітко формулювати заходи, які будуть направлені на адаптацію до тих або інших вимог, які виникають в рамках  СОТ.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов фракція комуністів.

 

10:31:45

НАЙДЬОНОВ А.М.

Я прошу передать слово Адаму Ивановичу  Мартынюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

 

10:31:48

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк фракція комуністів.

Шановний Валерію Тезійовичу,  у мене запитання такого порядку.

Перше. Скажіть, будь ласка, якщо ми ратифікуємо Протокол, а не приймемо законодавчих актів, які пропонує уряд. Чи ця ратифікація протоколу буде визнана СОТ, чи нам потрібно буде по-новому щось підписувати і по-новому ратифікувати. Це одне запитання.

І друге. Я хотів би знати чи це вже останнє викручування рук – оці 10 законів – чи після того ще будуть якісь законопроекти ставити до нас чергові вимоги?

 І до вас, Арсенію Петровичу, запитання такого порядку. Із 8  законопроектів, які ми сьогодні обговорюємо тільки на три є подання комітетів. Я навіть не бачу подання комітету на основний законопроект, на саму ратифікацію.  Напевно, комітет не розглядав. То чи не краще було би сьогодні обмежитися розмовою про ці СОТівські законопроекти, а перенести їх розгляд...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу Валерію Тезійовичу.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.  Адаме Івановичу, я  можливо почну з кінця. Чи  доведеться нам ще щось приймати. Ну, ви знаєте, світова економіка розвивається. Україна розвивається, звичайно нам доведеться весь час адаптуватися до нових вимог, до вимог конкуренції і так далі. Але це не треба розглядати, що це є вимога СОТ.  Це є вимога часу,  це є вимога того, що ми повинні бути адекватним гравцем на світовому ринку, конкурентноздатним, тому нам треба адоптуватися до нових вимог.

Те, що стосується Протоколу чи буде він? Значить, я можу сказати наступним  чином. Відповідно до  угоди  Маракейської, яка згадувалась, є там 16 стаття і  пункт 4. І там зазначено, що країна, яка приєднується до Світової організації торгівлі, вона забезпечує виконання відповідних угод і протоколів через своє внутрішнє законодавство, через прийняття відповідного законодавства. Якщо ми не приймаємо, це  означає, що ми не виконуємо  міжнародну угоду, тобто ми порушуємо взяті на себе зобов’язання відповідно  до міжнародної угоди. Тобто ми повинні  їх виконувати.

Більше того, якщо навіть ми їх порушуємо,  то в рамках …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Якщо ми порушуємо, і будь-яка країна, не має таких країн, які не порушують, існує процедура врегулювання суперечок. Тобто на нас може подаватися відповідна скарга окремими країнами щодо конкретного пункту порушення,  і буде  розглядатися ця суперечка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ларін передає слово депутату Пеклушенко.

 

10:34:31

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, фракция «регионы».

 Вы сделали хороший доклад, Суть которого, примерно,  звучит такой фразой: «У нас все будет везде хорошо». Но, к сожалению, наши избиратели живут не везде, они работают на конкретном предприятии, живут на конкретной территории, поэтому  их волнует, что произойдет  с заводом, что произойдет с территорией. У нас   с вами четкие задачи – чтобы, вступив в СОТ, мы  нарастили производство, нарастили количество рабочих мест, зарплаты, бюджетные поступления. Все это можно сделать, выработав не правительственную, а национальную программу, которая, прежде всего,  может выработаться в стенах Верховного Совета, в комитетах. Нам нужны методы защиты и адаптации на переходной  период. Поэтому  альтернативы вступления в СОТ нет,  и мы поддержим этот  протокол после того, как он будет рассмотрен по процедуре в большинстве комитетов Верховного Совета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Мовчан.

 

10:35:43

МОВЧАН П.М.

Шановний Богдане Михайловичу. Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Згідно запропонованого документу Україна погоджується скасовувати   та не встановлювати кількісних обмежень на імпорт чи застосовувати інші нетарифні заходи, що не передбачені вимогами СОТ. А також у галузі сільського господарства  передбачено  відмову України від субсидування  експорту, і  запроваджується обмеження граничного розміру підтримки  внутрішнього виробника сільськогосподарської продукції, яка буде впливати на торгівлю.

Я хотів би запитати: чи не впливатимете взагалі на всю аграрну сферу в Україні? Дякую. 

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ну, якщо ви дозволите, я теж відповім, починаючи з кінця. Для того щоб було зрозуміло щодо аграрного сектору в конкретних цифрах: сукупний рівень підтримки, який передбачено нашими протоколами, - 3 млрд. 43 млн. гривень, це перший – той рівень, який є фіксованим. Далі, продуктова підтримка, продуктова підтримка, яка не є фіксованою і яка не перевищує п'ятивідсотковий рівень від валового виробництва і залежить від валового виробництва. Зростає вал – зростає підтримка, це 613 млрд. Не продуктова підтримка, яка теж залежить від валового виробництва, на сьогоднішній день – 3 млрд. 51 млн. Програми „Зеленої скрині” на сьогоднішній день - 2 млрд. 424 млн. Програми „Зеленої”, якщо подивитися на пропорцію між програмою „Зеленими” і програмою „Жовтий”, то серед ста відсотків підтримки „Зелена скриня” – 25 відсотків. В країнах Європи ця підтримка – 75 відсотків, прямо протилежна. Тому ми можемо нарощувати програми зеленої підтримки. Це розвиток інфраструктури, це боротьба із шкідниками, це покращання земель…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.

 

10:37:44

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую.   Шановний доповідачу, питання вступу України до Світової організації торгівлі – це дійсно достатньо вагоме питання для нашої економіки. Я тут, я тут, шановний. Скажіть, будь ласка, впродовж двох місяців після того, як підписаний був Протокол, які заходи конкретні вже напрацювало Міністерство економіки? Які уточнення і коригування зроблено до того проекту Програми діяльності уряду на цей рік? Як ви вважаєте, яким чином буде впливати це на показники і баланс нашої зовнішньої торгівлі? Ви знаєте, що сальдо від'ємне буде збільшуватись, і динаміка такова, що до кінця року буде вона складати майже більше 10 млрд. доларів? Яким чином треба скоригувати показники і державного бюджету, тобто те, що відповідає 27 статті Бюджетного кодексу?

Тому ви мусили вивчити той досвід країн, які фактично мали певні наслідки після вступу до цієї організації, щоб взагалі сьогодні запропонувати…

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.  Ви знаєте, тут можна наводити багато прикладів, які заходи передбачаються і так далі. Знову ж таки, дуже чутливий сектор – сільське господарство. Ви знаєте, що дуже багато було зроблено. Необхідно відмінювати там ті або інші пільги: по сплаті ПДВ і так далі, і тому подібне. На основі оцих розрахунків, на основі розрахунків  виміру підтримки були передбачені відповідні кошти в бюджеті, тобто через програми підтримки відповідних галузей це передбачено. Тобто, якщо подивитися на сільське господарство, то на 30, 35, 40 відсотків збільшені дотації на різноманітні види продукції. Наприклад, на велику рогату худобу виплачується 3 тисячі гривень. І так далі, і тому подібне.

Якщо говорити про різноманітні заходи, які стосуються захисту внутрішнього ринку, то я вже сказав, вони у нас існують. Вони існують чи це є антидемпінгові заходи, чи це спеціальні заходи і так далі. У нас регулярно проводяться відповідні розслідування. Як ви знаєте, ми застосовуємо цілий ряд захисних заходів в тому випадку, якщо відбувається сюди демпінговий імпорт.

Якщо говорити  про зростання негативного сальдо. Так, на жаль, це факт. Але тут треба подивитися в чому структура цього зростання негативного сальдо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Це важливе питання. Будь ласка, Валерій Тезійович.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Ми не можемо виключати того факту, що відбувається загальне зростання… цінове зростання на ринку енергетичних ресурсів, сировинний ресурсів і так далі. України дуже багато в чому залежить від зростання  цих цін, і ми фактично проходим період адаптації. Більше того, Україна економічно розвивається все швидше і швидше. Для цього потрібні інвестиційні товари, тобто, якщо зростають інвестиції, то це теж впливає дуже суттєво на зростання  негативного сальдо. Тобто це той етап, через який проходили і інші країни, наші сусіди. Але, нарощуючи цей потенціал, вони потім на сьогоднішній день на рівних конкурують з найбільш розвинутими країнами світу, тобто нам необхідно дійсно пройти цей етап.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин.

 

10:40:59

ЛИТВИН Ю.О. Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

10:41:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсеній Петрович. 

Шановний Валерій Тезійович, я поставлю дуже два серйозних запитання. Я прошу на них дуже  чітко відповісти.

Перше запитання. Скажіть, будь ласка, чи залежить ратифікація  законопроекту про вступ України до Світової  організації торгівлі за номером 2041 від подальшого голосування чи неголосування за сім законопроектів, які пропонуються сьогодні в порядку денному. Скажіть чітко, від цього буде залежати голосування, і переконаний, багатьох депутатів.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, всі прекрасно знають, що вступ в СОТ несе плюси, Валерій Тезійович, несе плюси і несе мінуси. Чому сьогодні або Мінекономіки, або уряд паралельно, синхронно не виступає з комплексом заходів щодо адаптації таких галузей, як сільське господарство, обробної, автомобілебудівної промисловості, к умовам вступу до СОТ? Де заходи щодо адаптації, як це робиться у всіх нормальних країнах, вступали в СОТ? Будь ласка, на два питання.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Мені здається, що я вже відповідав на перше запитання. Я можу так сказати, що ратифікація і прийняття законопроектів – це дві взаємопов’язані речі, тому країна має виконувати взяті на себе зобов’язання. Вони виконуються через внутрішнє законодавство. На сьогоднішній день ці зміни, які пропонуються, вони носять косметичний характер. Тому немає ніякої, скажімо так, проблеми, з тим щоб приймати ці зміни сьогодні. Більше того, система розвивається, необхідно буде приймати все нове, нові і нові.

Якщо говорити про заходи, вони… Ну, знову ж таки, якщо говорити про членство в Світовій організації торгівлі, це не відірваний процес – це участь України в системі світової економіки. І тому немає позитиву від СОТ або негативу від СОТ. Є або можливості від СОТ, або якісь загрози, або якісь ризики. Для тієї або іншої галузі вони існують. І ми, дійсно, працюємо на сьогоднішній день з різними галузями: з сільським господарством, з автомобілебудуванням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Я вже говорив про сільське господарство: що передбачаються всі необхідні компенсації тих можливих втрат, які передбачені в бюджеті, тобто навіть на початку цього року, якщо ми говорили про Закон про відміну оцього нульового ПДВ, відповідні розрахунки були зроблені по внутрішній підтримці, які необхідно передбачити в бюджеті. І вони знаходяться в рамках тих рівнів, про які ми домовилися в рамках Світової організації торгівлі. Вони цьому не протирічать.

Якщо говорити про автомобілебудування, це не одномоментний процес. Автомобілебудування і ті заходи, які стосуються розвитку його, діють протягом останніх 10 років. І на сьогоднішній день ми маємо позитивні тенденції в нашому автомобілебудуванні. Теж саме стосується різних галузей і на різних етапах, ви самі знаєте, відбувалися експерименти в металургії. На сьогоднішній день у нас високо розвинута металургія і конкурентноздатна і так далі.  То єсть прикладів можна наводити багато і багато.

Якщо говорити про легку промисловість, текстиль, ми  гармонізували все протягом 2000-2004 року. Сьогодні ми – один з найбільших експортерів на ринки Європи і  на ринки Сполучених Штатів Америки. Тобто ця робота є  безперервною, а не тільки тому, що сьогодні ми ратифікуємо і з сьогоднішнього дня ми почнемо над цим працювати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, час на обговорення завершений. Валерій Тезійович, в мене до вас практичне запитання. Яке турбує дуже багатьох з різних фракцій, яке стосується підтримки агропромислового  комплексу. Назвіть, будь ласка, цифру валової сукупної підтримки АПК, яку може фінансувати державний бюджет. І роз’ясніть методику червоної, жовтої і зеленої скрині, для того, щоб ця відповідь прозвучала чітко і визначально поставила крапку у фінансуванні агропромислового сектору.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Значить, чітко, ще раз все це є в документах, на сьогоднішній день той рівень підтримки, про який є домовленість в рамках Світової організації торгівлі, базується на програмах, які здійснювалися протягом 2004-2006-ого року. Розраховані середні показники, середні показники виміру підтримку, які стосуються жовтої скрині і діє по продуктах, по яких на сьогоднішній день рівень підтримки перевищує 5 відсотків від їх валового виробництва, складає 3  мільярди  43 мільйони гривень, тобто це певна фіксована частина.

Друга частина – по продуктах, по яких рівень підтримки не перевищує 5 відсотків від їх валового виробництва. Тільки по продуктах цей рівень складає 613 мільйонів. Зростає рівень виробництва – зростає рівень підтримки.

Непродуктова підтримка. Непродуктова підтримка,  яка залежить від валового виробництва, на сьогоднішній день складає 3 мільярди 50 мільйонів. І зелена скриня за цей період складає 2 мільярди 424 мільйони. В цілому  9 мільярдів 24 мільйони – це та нижня границя, від якої ми можемо працювати.

Якщо ми нарощуємо виробництво, то це означає, що це буде зростати, якщо ми в зелену скриню додаємо… тому що сьогодні зелена скриня складає тільки 25 відсотків. Тобто, подивіться – 9 мільярдів, 25 відсотків – зелена скриня. Тобто, це означає, що сім мільярдів – це жовта скриня.

Жовта скриня може зростати на за рахунок валового   виробництва на непродуктову підтримку, зелена скриня може зростати незалежно не від чого. Розвиток інфраструктури села, боротьба із шкідниками, захист навколишнього середовища – на сьогоднішній день, якщо говорити про ці заходи в рамках Європейського союзу, я вже казав, це 75 відсотків підтримки сільського господарства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Тезійович, чи правильно я зрозумів, що меліорація, родючість, розвиток інфраструктури…

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Боротьба із шкіднмками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … і все інше взагалі не лімітовано?

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Не лімітовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що треба, щоб гроші в бюджеті  були…

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Аби були гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки маємо гроші, стільки можемо потратити. Я правильно зрозумів чи ні?

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Валерій Тезійович.

Шановні колеги,  ми якщо будемо до 0041 приступати, ми формально дамо ще слово Валерію Тезійовичу. А якщо ви відмовитеся, то й не будемо давати слово Валерію Тезійовичу.

Я прошу з процедури три хвилин.

Олег Зарубінський.

 

10:48:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Валерій Тезійович, я ще раз хочу звернути вашу увагу на наступне.

Зрозуміло, що держава працює з різними галузями, думає, де покращити ситуацію, а, думаю, не думає, де погіршити ситуацію, і так далі. Але ви ж прекрасно розумієте, що вступ в Світову організацію торгівлі це є новий етап розвитку економіки.

І тому я ще раз звертаюся до вас. Міністерство економіки повинно мати комплексний план, комплексну програму, як хочете це назвати, комплексний пакет заходів, які треба зробити негайно, підкреслюю, негайно, а не протягом 10 років для того, щоб мінімізувати, якщо хочете, змікшувати ті негативні наслідки по рядку галузей, які об’єктивно мають виникнути? Так, як вони виникали в різних країнах, у тому числі і колишнього радянського простору. Ось моє питання дайте відповідь на це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це не можна відповіді.

Адам Мартинюк. Після цього я вам дам.

 

10:49:35

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Прошу передати слово Петру Цибенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко.

 

10:49:41

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Я ще раз наголошу на тому, що послідовність розгляду сотівських документів має бути іншою, тобто протокол ми маємо затверджувати після того, як пройдемо закони прямої дії. Це, по-перше.

І, по-друге. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, ви справді вважаєте досягненням для України те, що Україна бере обов’язок на себе не встановлювати мінімальні ціни на імпортну продукцію? Ви справді вважаєте досягненням те, що Україна обмежується в дотуванні сільськогосподарського виробника? Ви справді вважаєте досягненням те, що відкривається квота на ввіз до України цукру-сирцю? І я цей перелік можу продовжувати. Це справді виграш України? Дайте відповідь на це запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Мовчан.

 

10:50:41

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, мене цікавить те питання, на яке я не одержав ширшої відповіді від вас.

Аграрна сфера від цього виграє чи не виграє? Чи, дійсно, наше депресивне сьогодні сільське господарство може мати такі самі стандарти, як європейські держави? Коли на один гектар орної землі відбуваються певні дотації. Чи ці нормативи запрацюють в Україні і дійсно, ми можемо відробити українську аграрну сферу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.

 

10:51:22

ГЕРМАН Г.М.

Найголовніше для нас є захист вітчизняного товаровиробника, захист наших людей. Тому ми повинні разом проголосувати за адаптаційні заходи, за заходи, які захистять вітчизняного виробника, за терміни, і за ратифікацію. Це ми повинні зробити разом і це нам дасть гарантію того, що ми сьогодні не ратифікуємо, а завтра вже ніхто не буде повертатися до захисту вітчизняного виробника. Ми  повинні, в першу чергу, дбати про наших людей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин.

 

10:52:03

ЛИТВИН Ю.О.

Арсеній Петрович! Передайте, будь ласка слово Ващук Катерини Тимофіївні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна Ващук, будь ласка.

 

10:52:07

ВАЩУК К.Т.

Шановний доповідачу! І ті народні депутати, які задавали питання. Ми маємо чесно сказати, що в результаті вступу в СОТ, а це повинні бути, бо це прогрес для України, програє найбільше одна  галузь – аграрний сектор.

Програє серйозно, бо три мільярди гривень прямої  дотації порівняно з 12 мільярдами євро Франції, дев’ять з лишнім Німеччини, в такому ж рівні майже Польщі, це нічого не є. І про конкурентноздатність нашого товаровиробника говорити не приходить. Тому було б коректно мати чіткий план адаптації села до вступу в СОТ. Уряд, роблячи добре діло, не думає про захист власного товаровиробника, головне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Тезійович! Я прошу вас, зараз ми перейдемо до процедури розгляду законопроекту 0041. У зв’язку з тим, що ви багато  що сказали фактично зараз у вашій доповіді щодо законопроекту 0041 відповісти на всі запитання, які вам були поставлені. Вам було поставлено чотири запитання.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую.

Те, що стосується заходів, я ще раз хотів би нагадати, що і в 2007 році була прийнята програма і відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів забезпечення конкурентноздатності в рамках Світової організації торгівлі. І там вже передбачена велика кількість заходів, і ця програма реалізується. Тому тут говорити про те, що нічого не приймається, спеціально була розроблена і прийнята відповідна програма. В 2005 році відбулися слухання, давалися відповідні доручення, ця програма була розроблена.

Якщо говорити, чи це є, скажімо так, наш виграш і так далі, там мінімальні ціни, квота, рівень підтримки і так далі, і тому подібне. Якщо говорити про мінімальні ціни імпортні, то на сьогоднішній день це просто заборонено використовувати в світі, цього ніхто не використовує, це норми угод, які діють на сьогоднішній день в світі, чи це українська продукція експортується на той ринок, чи імпортується будь-яка інша. Тому ми на сьогоднішній день в рамках СОТ адаптувалися до тих правил, які діють на сьогоднішній день в світі.

Якщо говорити, що аграрна сфера вмирає, тут прозвучало, і сказати чесно, що цей сектор найбільше програв, то я так не вважаю, я можу сказати чесно, що враховуючи сьогоднішні світові тенденції, особливо зростання цін на сільськогосподарську продукцію, Україна може стати якраз однією з найбільш виграшних країн. А якщо порівнювати з Францією, з Німеччиною, то давайте подивимось, на що витрачаються ці кошти, 8 мільярдів, 10 мільярдів і так далі, на розвиток сільської інфраструктури. Тобто ті 7 мільярдів, 6 мільярдів, витрачаються на дороги, на захист рослин, на захист тварин, на селекційну роботу і так далі, і тому подібне. І все це можна витрачати, чи будуть кошти в бюджеті, оце і треба робити, а не через які схеми, звільнення від ПДВ і так далі, і так далі. Фактично, кошти перерозподіляються не до виробника сільськогосподарської продукції, не до фермера, а до переробника, до того, хто продає продукцію і так далі, і тому подібне. Тобто тут треба просто схему максимально адаптувати до сучасних вимог.

Якщо говорити про захист національного виробника, якщо ми повинні його захищати, то захист – це не сидіти в окопі в себе і думати, якби до нас хтось не прийшов. Прийдуть, прийшли і будуть далі йти. І коли ми кажемо, що ми хочемо залучати інвестиції, а тоді це дуже цікавий підхід, ми хочемо інвестицій і хочемо тут в своєму окопі сидіти. Тобто на сьогоднішній день ми повинні бути привабливими, ми повинні працювати по правилах, ми повинні бути передбачуваними. І тільки в цьому ми зможемо залучити інвестиції. Тільки в цьому ми зможемо все більше і більше виходити на зовнішній ринок. Тому що ті ж самі правила діють за зовнішньому ринку. Ми адаптувалися на сьогоднішній день до тих правил, ми розуміємо їх і можемо працювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Тезійович. Запитання вичерпані.

Прошу, Борис Іванович Тарасюк, на трибуну.

Катерина Тимофіївна, якщо дозволите, доповнює колишній міністр економіки, який у тому числі, підписував правильні протоколи. Ера дешевого продовольства завершилася і Україна сьогодні може відігравати ключову роль у постачання продовольства у світі і, в принципі, зараз питання полягає у тому, наскільки ми ефективні. Якщо ми вступимо у СОТ, нам треба тільки трошки підняти стандарти і можемо повернути ту роль і місце, яка була ще за часів Радянського Союзу України, яка була житницею тоді Радянського Союзу, а сьогодні може бути цілої Європи.

Борис Іванович, будь ласка.

 

10:57:24

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово, нарешті, нарешті добігає кінця процес вступу України до Світової організації торгівлі, який триває більше чотирнадцяти років. В чому причина? З самого початку процес інтеграції України до Світової організації торгівлі був непослідовним, оскільки з одного боку, уряд вів переговори щодо умов приєднання до Світової організації торгівлі, а Верховна Рада приймала законопроекти і закони, які суперечили нормам і принципам Світової організації торгівлі.

Лише у 2002 році, коли Верховна Рада України створила Комітет з питань європейської інтеграції, було запроваджено механізм запобігання прийняття законів, що суперечили принципам і нормам Світової організації торгівлі. Я хочу сказати, що з самого початку свого існування Комітет з питань європейської інтеграції з 2002 року встановив тісний контакт з делегацією, з його главою на переговорах щодо  вступу в СОТ і підтримував і підтримує ці контакти. Саме Комітетом з питань європейської   інтеграції здійснювався аналіз всіх законопроектів на відповідність нормам і принципам ГААТ СОТ.

Висновки комітету регулярно оприлюднювались, що заважало прийняттю лобістських та антисотівських законів. Таким чином, процес гармонізації українського законодавства набув системного характеру.

Слід зазначити, що приєднання до Світової організації торгівлі відкриває шлях Україні до процесу європейської інтеграції, до створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, тобто членство в СОТ дозволить нашій країні інтегруватись до ринку Європейського Союзу.

Питання щодо переваг і недоліків вступ України до Світової організації торгівлі неодноразово обговорювалося на парламентських слухання, конференціях, круглих столах. Дуже часто обговорювалось питання щодо захисту національного товаровиробника, загроз зменшення можливостей держави щодо його підтримки після вступу до СОТ.

Я ще раз хочу наголосити, що підтримку національного товаровиробника не можна зводити до примітивного датування і надання пільг збитковим підприємствам. Такі заходи слід спрямовувати на модернізацію виробництва з метою підвищення його ефективності, застосування енергозберігаючих технологій, підвищення якості і збереження собівартості, зниження собівартості продукції. Саме такими методами ми зможемо підвищити конкурентоспроможність наших підприємств на світовому ринку.

Коротко щодо захисту і підтримки аграрного сектору. Головним завданням держави в аграрній сфері зараз є якісне реформування системи державної підтримки сільського господарства. Вона повинна спрямовуватись на більш широкі використання новітніх технологій для підвищення врожайності, зменшення втрат, підвищення рівня обробки продукції. Україна має тут дуже значний потенціал.

Слід нагадати, що вже у 2005 році, виконуючи зобов’язання в рамках переговорного процесу, Україна значно знизила імпортні мита, тобто більшість галузей економіки України вже майже три роки працюють в тарифному режимі СОТ. Для України настав час повною мірою скористатися всіма перевагами цієї організації.

Слід сказати, що дехто зауважує, що дуже пізно надійшов на розгляд Верховної Ради текст протоколу про приєднання до СОТ. Хочу нагадати. що після підписання цього протоколу з лютого місяця цей текст є доступним для всіх користувачів через інтернет. Комітет у закордонних справах 9 квітня, вчора, розглянув внесений Президентом законопроект про ратифікацію протоколу і ухвалив рішення про внесення його на розгляд Верховної Ради. Наш комітет, Комітет з питань європейської інтеграції вчора, 9 квітня, розглянув цей законопроект про вступ і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його в цілому.

Ми також закликаємо Верховну Раду підтримати сім законопроектів, які будуть розглядатися після цього протоколу, і підтримати його як пакет для вступу до Світової організації торгівлі.

Хотів би нагадати, якщо, як сьогодні лунало в залі, Партія регіонів і її уряди внесли найбільший внесок до вступу до Світової організації торгівлі, то я пропоную виявити послідовність і підтримати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ТАРАСЮК Б.І. Проявити послідовність і підтримати законопроект про ратифікацію протоколу про вступ до СОТ.

Наостанок я хотів би, пане Голово, просити вас дати слово Голові Комітету у закордонних справах Олегу Григоровичу Білорусу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Олег Зарубінський. Півхвилинки, колеги, півхвилинки. Три хвилини записуємся запитання-відповіді. Після цього, Олег Григорович, після цього вам одну хвилину слова, і підем далі по процедурі. Прошу записатися на запитання-відповіді до Бориса Івановича.

Прошу Миколо Харитоновичу Шершун.

 

11:03:47

ШЕРШУН М.Х.

Передайте слово, будь ласка, Зарубінському Олегу Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

11:03:51

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Борисе Івановичу.  В принципі ми маємо намір підтримати ратифікацію цього протоколу. Але я хочу поставити  дуже серйозне питання перед вами і перед Арсенієм Петровичем щодо наступного.

 Скажіть, будь ласка, коли суб’єкт законодавчої ініціативи народний депутат України подає той чи інший законопроект в якому немає фінансового економічного обґрунтування відповідно до певної статті   Бюджетного кодексу – це є гальмом для подальшого проходження законопроекту.

На жаль, в проекті, який ви зараз презентуєте,  точніше ви є співдоповідачем, в супровідних до проекту документах відсутня  повністю інформація щодо прогнозних величин бюджетних витрат і додаткових надходжень до Державного бюджету України, яких можна очікувати в  результаті його прийняття.

 До речі,  це не відповідає і Закону „Про міжнародні договори України”. Ви знаєте  там теж є така норма. Я хотів би , щоб дали відповідь всі рівні суб’єкти законодавчої ініціативи чи ні? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Пеклушенко.

 

11:05:00

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Борис Иванович,  я благодарю вас и  благодарю вас Арсений Петрович, что в первые была дана публичная оценка работе Партии регионов в последовательности связанной  вступлением Украины в СОТ.

И для нас нет альтернативы как голосовать за этот протокол. Единственное, что должны понимать мы – СОТ это не клуб любителей пива. СОТ – это  союз цивилизованных конкурентов.

Так почему мы себя ведем нецивилизованно в собственной стране?  Я и мои коллеги народные депутаты хотят знать и хотят быть уверены, что  все риски, которые возникают при вступлении в  эту рыночную организацию правительством учтены и включены компенсаторные механизмы.  Это мое право,  это… Вы впервые можете сделать парламент объединяющим. Вы опять все хотите с наскоку, вы опять все хотите с кондачка. Это неправильно. Давайте вести себя цивилизованно. Вам важен процесс  или результат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Чорноволенко.

 

11:06:11

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, Народний рух України.

Шановний Борис Іванович,  я би хотів, щоб ви дали оцінку, як ми будемо  виглядати в очах світового співтовариства в разі, якщо ми  будемо затягувати або взагалі не  ратифікуємо  ці законопроекти? Як це буде все виглядати, які наслідки будуть в цілому для України? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний.

 

11:06:45

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, Блок Тимошенко.

Прошу передати слово колезі Шевчуку Сергію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, передайте слово.

 

11:06:53

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Борисе Іванович, я прошу ще раз, може  не стільки для депутатів, як для слухачів нашої передачі, сказати, скільки ж   держав  світу зараз входить у всесвітню торговельну організацію, і чи є серед цих держав   держави з комуністичною, лівою ідеологією, які  успішно працюють сьогодні в СОТ? Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Івановичу, я прошу комплексну відповідь надати нашим колегам.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Перш за все, я  дякую шановним колегам  за ваші коментарі і запитання. Відносно того, скільки  виграє і наскільки бюджет України  виграє від вступу до Світової організації торгівлі, то, я думаю,  що Валерій Тезієвич дасть більш точну цифру, але, наскільки я пам’ятаю, до 5 мільярдів гривень  щорічно отримає бюджет України.

Так, шановний колего Пеклушенко,  дійсно,  СОТ – це клуб цивілізованих конкурентів. І, звичайно, що  не сьогодні ми приймаємо рішення про  вступ до Світової організації торгівлі, до клубу цивілізованих конкурентів. Дискусії на цю тему  велися і в цій залі, і в інших залах, в рамках Верховної Ради і поза рамками Верховної Ради. Я особисто брав участь, можливо, в 20, 30 таких  конференція. І, звичайно, що всі ризики, всі компенсаторні механізми  обговорювалися.  Нам треба захищати свій ринок, нам треба захищати свого товаровиробника. І в цьому процесі ми занадто затягнули його, а результат обов'язково повинен бути позитивним. І я сподіваюсь, що сьогодні ми його продемонструємо. Якщо Україна не ратифікує Протокол про вступ до Світової організації торгівлі, цим вона продемонструє свою непослідовність, і знову в світі постане питання: а чи знає Україна, чого вона прагне, чого вона хоче? Якщо ми не ратифікуємо цей Протокол про вступ до Світової організації торгівлі, це буде означати, що переговори з Європейським Союзом щодо створення зони вільної торгівлі будуть зупинені, а відтак будуть страждати наші товаровиробники.

Ну і нарешті, якщо не буде ратифікований Протокол про вступ до Світової організації торгівлі, Україна буде позбавлена можливості увійти в робочу групу по переговорах з Російською Федерацією щодо вступу до СОТ і в такий спосіб унеможливить можливість захисту наших інтересів в торговельно-економічних стосунках з Російською Федерацією.

Я не буду зараз називати точну цифру країн-членів Світової організації торгівлі, здається, 154, але я хочу сказати, що ті країни, які займають ортодоксальну комуністичну ідеологію, не є членами цієї організації. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Дякую, Борис Іванович.

Олег Григорович Білорус, будь ласка, відповідно з трибуни.

 

11:10:13

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Сьогодні з честю і гідністю можна сказати, що парламент України готується прийнять важливе історичне рішення – Україна приєднується до Економічної організації об'єднаних націй. Правильно сказав Олександр Миколайович, що це – світова організація цивілізованих конкурентів.

Наш великий попередник - професор Драгоманов сказав, що, мабуть, чи не найбільша мудрість в тому, щоб убачити, зрозуміти і сприйняти закон і силу розвитку світового. Цей розвиток світовий є глобалізація і глобальна конкуренція.

Наше завдання – піднести Україну на новий рівень глобальної конкуренції. Без СОТ це неможливо, тому  ми повинні сьогодні прийняти це рішення.

Комітет у закордонних справах розглянув це велике питання і вітає титанічну роботу всіх урядів: попередніх, нинішнього і ще багатьох – які виконали для України цю велику роботу і вирішили це велике завдання.

Комітет підтримує ратифікацію протоколу про вступ України до півтори з лишнім сотень цивілізованих країн, де є й комуністичний Китай, де є  інші країни, які співпрацюють на благо своїх народів. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович. Я прошу народних депутатів і представників фракцій – 5 хвилин – записатися на виступи.

Петро Цибенко, будь ласка.

 

11:12:33

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хотів би висловити позицію фракції з цього надзвичайно важливого сьогодні питання.

Всі ми маємо розуміти, що немає абстрактних середньостатистичних умов вступу тієї чи іншої країни до Світової організації торгівлі. Умови ці завжди конкретні, конкретні для кожної окремо взятої України… країни. Так от, якщо подивитись на ті умови, на яких Україна збирається приєднатись до СОТ, то на наше глибоке переконання ці умови більше нагадують капітуляцію, аніж умови цивілізованого входження до економічної Організації Об`єднаних Націй, як це прозвучало сьогодні у цьому випадку.

Відверто кажучи, мене не дивує та обставина, що двосторонні угоди серед народних депутатів України не розповсюджені. Це не дивно, бо коли народні депутати України отримають ці умови, проекти цих договорів, то вони почнуть задавати незручні запитання, на які немає відповіді. То краще їх не роздавати.

Я, власне кажучи, абсолютно не переконаний, що та обставина, що Україна бере на себе зобов’язання не встановлювати мінімальні ціни на імпортну продукцію, що це виграш для України. Якраз цього чекають сьогодні багато українців. І саме цим приваблювали пересічного українця вступом до СОТ. Я абсолютно не переконаний в тому, що виграш для України  - відмова від субсидування свого сільськогосподарського експорту. Я абсолютно тим більше не переконаний в тому, що обмеження в дотації сільськогосподарського виробника – це виграш для України. Сьогодні вже звучали конкретні цифри. Так от, на перехідному етапі ці субсидії – вони в десятки разів менші, ніж ті, які мають інші країни Європи щодо підтримки національного товаровиробника. Я вже не говорю про те, що я не вважаю досягненням України те, що вона бере на себе зобов’язання відкривати квоту по цукру-сирцю, бо сьогодні нищити власну цукровиробну галузь і в угоду іноземному капіталу – це злочин перед народом України.

Узагальнюючи, шановні колеги, ви знаєте, за пострадянські часи не тільки знищена економіка України, а все поставили з ніг на голову. Виявляється, що політична сила, яка захищає власного товаровиробника, вона не патріот, а ті, хто лобує інтереси іноземного товаровиробника на території України, виявляються вони патріотами. Ми абсолютно не згодні з таким підходом, і фракція не підтримає цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, „Блок Юлії Тимошенка”. З місця, будь ласка, увімкніть Шкілю.

 

11:15:40

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Я хотів би наголосити на тому, що тут називали СОТ ще й організацією чесних конкурентів, чи амбітних конкурентів. То я хотів би назвати Світову організацію торгівлю – це вища ліга торгівлі. І Україна, звичайно, може грати в своїй лізі, торгувати з одної кишені в іншу кишеню, і так і не вийшовши на світові ринки. Тому розмови про те, що, наприклад, немає двосторонніх угод, я хочу показати, що треба, щоб комуністи прийшли і подивилися двосторонні угоди. Всім роздали, хто не зміг підняти ці двосторонні угоди чи прочитати  - це вже питання тих, хто цього зробити не зміг.

Кожний депутат народний, який поважає себе, ознайомився з двосторонніми угодами і розуміє, що іншого виходу, ніж вступати в цивілізовану конкуренцію, немає. А те, що представники компартії хочуть, хотіли би, але, слава богу, зробити цього не зможуть, загальмувати вступу України до СОТ, щоб пропустити іншу, сусідню країну, це вже їхня особиста справа.

Я впевнений, що в них цього разу нічого не вийде. А я хотів би сказати, що наша фракція буде підтримувати, підтримувати ратифікацію. І передати прошу слово пану Сергію Шевчуку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колега Шевчук, хоча, шановні колеги, частина виступу не передається. Ну, ви мене заставляєте робити те, що не можна робити. Прошу з...

 

11:17:20

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Арсеній Петрович.

Я від комітету європейської інтеграції також хотів би сказати, що накінець-то сьогодні ми будемо знати точно дату, коли наша держава стане повноправним членом світової організації торгівлі. В разі позитивного голосування через 30 днів, тобто 10 травня Україна стане членом цієї найпотужнішої міжнародної організації.

Протоколи щодо вступу, які ми зараз обговорюємо містять 650 сторінок і природно, що нема потреби їх аналізувати.

Можна говорити про політичні реалії, можна згадати. як трибуна Верховної Ради  блокувалася окремими силами аби не приймалися закони, що стосуються СОТ. І можна згадати про ті спроби, які були здійснені протягом четвертої, п’ятої, шостої каденції Верховної Ради, коли 58 законів вже працюють в Україні, наближаючи  Україну до стандартів і порядку, який діє  в усіх цивілізованих державах.

Я хочу заперечити виступи окремих наших колег, які говорять про великі загрози. Я хочу нагадати, що  комуністична партія Китаю  так само наполегливо, як і деякі сили в Україні працювали, щоб увійти в СОТ. Комуністи Молдови підтримують. І лише, на жаль, комуністі України висловлюють таку позицію.

Історія не терпить поспіху, ми пам’ятаємо їхнє блокування. Сьогодні це стане реальністю. Я, дійсно, закликаю всіх парламентарів, особливо колег із фракції Партії регіонів  бути справді послідовними, оскільки, нагадаю, у 2005-2006 роках якраз за уряду під керівництвом Януковича було прийнято 38 законів, що стосується СОТ. Продемонструйте свою послідовність і зараз на благо України задля поступу нашої держави і задля  забезпечення належного рівня життя громадян України. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Тимофіївна Ващук, будь ласка. Допоможіть Катерині Тимофіївні.

 

11:19:29

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Фракція „Блок Литвина” буде голосувати сьогодні за даний законопроект. Але (о п л е с к и) ми маємо сказати слідуючі речі, що вперше, скільки я в парламенті, нам за одну добу дають документ отакої товщини. А кожен шануючий себе народний депутат, який відповідає перед народом, має знати, за що він голосує. (Ш у м  у  з а л і)

І інші речі. Хотілося б звернути увагу нашого уряду з слідуючих питань Вступаючи до Світової організації торгівлі, ми маємо мати чітку програму адаптації української економіки до тієї конкуренції, яка нас чекає. І, звичайно, найболючіше це вдарить по аграрному сектору України. Тому я хотіла б, аби уряд пояснив, де зникли ті домовленості, які були на рівні півтора мільярди доларів, закінчував так підписаним договором міністр Терьохін, міністр економіки. Чому стало лише 600 мільйонів погоджених, тому що дуже в багатьох переговорних процесах ставилася мета –  любою ціною.

Тому дуже багато є таких поступок, які ми мусимо компенсувати тепер, переглядаючи бюджет і адаптуючи дотаційну систему по тих скриньках, про які говорив міністр. Маємо зробити так, аби український селянин якомога скоріше міг конкурувати. Якщо цього не зробимо при перегляді уже зараз нашого бюджету, то ми отримаємо зворотній ефект, і часто той, який чекає конкуруюча сторона. Ми можемо стати поставщиками сировини: соняшнику, ріпаку, пшениці, а не конкурувати на рівних на ринку м’яса, молока, інших видів продукції.

І другий момент. Дуже хотілося б, щоб ми були прискіпливішими у питаннях поступок по якості нашої продукції при розгляді Закону про ветеринарну медицину, про якість харчових продуктів, обов’язково що стосується генно-модифікованих продуктів і інших, які впливають на здоров’я наших людей. Тут ми маємо бути принциповими.

Фракція там буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Катерино Тимофіївно.

Ксенія Ляпіна.

 

11:22:52

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги,  наша фракція, безумовно, підтримує ратифікацію такого довго очікуваного протоколу і, безумовно, підтримує членство України у Світовій організації торгівлі.

Вже казали, що сьогодні членами СОТ є 151 країна. Це дуже різні країни. Є більш розвинені, є менш розвинені. Але жодна з них не постраждала від членства в СОТ.

У нас багато міфів навколо СОТу склалося. Чомусь вважається, що СОТ – якась така організація. Фактично це навіть не організація, це умови, загальні правила торгівлі, під якими всі  країни ставлять підпис, що вони їх визнають і  беруть зобов’язання по них діяти. Це перше.

Друге. Ці правила, вони насправді є дуже логічними,  вони допомагають стати конкурентноздатними, а зовсім не служать одним проти других.

Нарешті, третє. Є ілюзія, що народ України вів якусь боротьбу проти СОТ. Це ілюзія, нам немає що капітулювати і здавати. Народ України зацікавлений в тому, щоб економіка України розвивалася, розвивалася по правилам. Народ України зацікавлений в тому, щоб Україна стала, дійсно, країною, яка поставляє продукти харчові не сировину, а харчові продукти по всій Європі. І Україна має цей шанс, скористається вона цим чи ні, це залежить і від нас з вами і від  кожного конкретного підприємства і бізнесу. Це правила, вони даються не нам політикам, вони в першу чергу даються бізнесам. І  бізнеси або скористаються з ним і стануть конкурентноздатними, або ні.

Я переконана, що український бізнес готовий скористатися цими можливостями. Попри всі ті бар’єри, які ви тут створюєте, багато років він розвивається і він готовий скористатися потенціальними можливостями, які надає членство в СОТ. Я переконана, що так воно і станеться.

Тому я закликаю колег не боятися, ратифікувати цей протокол, для тих хто хоче, дійсно, ознайомитись з умовами всі ці умови розміщені на сайті Верховної Ради. Це вже я кажу не депутатам, які отримали роздруківку, а всім бізнесам, громадянам. Вони доступні і прозорі, до речі, одна з вимог СОТ, яка є дуже корисна для України – це вимога прозорості.

Якщо ми вже в середині не можемо організувати прозору владу, то ми хоч послухаємо рекомендації Світової  організації, яка нам рекомендує зробити прозору владу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Анатолій Кінах.

 

11:26:02

КІНАХ А.К.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Безперечно, що інтеграція України в Європейський світовий економічний простір – це не зворотній процес. Тому нам необхідно від агітації для підтвердження цього факту, перейти до системних високопрофесійних відповідальних дій з тим, щоб і умови, і результати участі України в СОТ відповідали українським національним економічним інтересам. Нам необхідно ніколи не забувати, що в світі є і буде жорстка конкуренція, де перемагають тільки сконсолідовані конкурентноздатні держави і економіки, а реалії наші достатньо складні.

На сьогоднішній день енергоємність економіки України в два-три рази вища, чим в сусідніх державах. Моральний і фізичний знос основних фондів за 60-70 відсотків. Продуктивність праці в українській економіці, порівняно з європейськими стандартами, в три-чотири рази нижчі. Вартість кредитних ресурсів на рівні 14-15 відсотків річних, це в два-три рази вище, ніж в наших конкурентів. І, на жаль, в зв’язку з не сконсолідованими діями по зовнішньому вектору, Україна стала на порозі переходу до європейських світових цін на енергоносії, включаючи природний газ. Тому має принципове значення, чітко враховувати ці реалії. І я вимушений констатувати, що на сьогоднішній день якраз головна мета і це наша жорстка позиція, на основі висновків, ризиків, сформувати програми адаптації по ризикованим галузям. Це, в першу чергу, агропромисловий комплекс, це легка текстильна галузь, переробна, харчова, автомобілебудування, авіабудування тощо. І виходячи з того, що сьогодні поточна соціально-економічна політика, по суті, перетворилася не в стратегію розвитку держави, а в політику проїдання, ці питання стають ще більш актуальними.

Абсолютно підтримуємо те, що нам необхідно дуже серйозно звернути увагу на питання захисту здоров’я, безпеки громадян України, а це питання сучасної стандартизації, наявності сучасних лабораторій, фахівців, генетично модифіковані організми, де, на жаль, є  деякі проступки, це загрози і для майбутніх поколінь. І ми повинні мати чітке уявлення, що Україна як держава буде робити з цього приводу, виходячи із пріоритету захисту прав споживача, захисту здоров’я і безпеки наших громадян.

Я повністю підтримую деякі попередні висновки, що той проект закону про ринковий нагляд по суті, відкриває внутрішній ринок України для неякісної, небезпечної продукції і це також треба врахувати в ході подальших наших дій і приймати відповідальне рішення.    

Дуже важливо і це має принципове значення з тим, щоб ми чітко розуміли, наскільки серйозно зростає конкуренція в умовах  в цілому, глобальних процесів у світовій економіці. В 2004 році зовнішнє торговельне сальдо України було позитивним на рівні 3,6  мільярда доларів. В 2007 негативне сальдо в Україні уже досягло порядка 11 мільярдів доларів, тобто зросло за три роки на 15 мільярдів мінус. А це означає, що ми створюємо робочі місця за кордоном і поповнюємо закордонні бюджети.

І, на завершення. Фракція „Партії регіонів” підтримає ратифікацію закону про вступ України в СОТ при жорсткій умові включення в постанову додаткового пункту, доручення уряду на протязі місяця представити програми адаптації. Дякую за увагу.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення завершений.

Шановні народні депутати України, хотів би перед постановкою даного питання на голосування висловити ще раз позицію з приводу того, що Світова торгівельна організація – це клуб, і ратифікація цього протоколу – це надання можливості України вступити до цього клубу. А наша ефективність буде залежати тільки від одного, наскільки ми вміємо грати за правилами цього клубу і чи зможемо ми виграти.

Що стосується історії вступу до СОТ, то вона зрозуміла. Вона тягнулася більше чотирнадцяти років. І практично в цій залі сидить неймовірна кількість людей, які причетні до підписання всіх актів, що стали основою для даного протоколу. Уряд Ющенка, уряд Кінаха, два уряди Віктора Федоровича Януковича, уряд Юлії Володимирівни, уряд Єханурова - це є комплексна робота. І тому було би дуже логічно, щоб за ратифікацією цього акту проголосували всі фракції.

З огляду на те, що є відповідна пропозиція цілого ряду фракцій щодо застережень, я пропоную наступний порядок, прийняти за закон 0041 в цілому з протокольним рішенням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України затвердити план дій щодо адаптації умов української економіки до вимог Світової торгівельної організації. Приймається таке рішення? Колега Пеклушенко, добре так? Добре. По терміну. Тоді я ще раз формулюю протокольне рішення.

Кабінетом Міністрів України затвердити  план дій щодо адаптації умов української, затвердити у місячний, давайте. Кабінетом Міністрів України у місячний термін затвердити план адаптації української економіки до умов Світової торгівельної організації. Приймається? Приймається. Ставлю на голосування за основу і в цілому закон 0041 з відповідним протокольним рішенням Кабінету Міністрів. Прошу показати єдність парламенту. Голосуємо.

 

11:32:42

За-411

(О п л е с к и)

Я хотів би привітати парламент за єдність. Прошу показати по фракціям: Партія регіонів - 164, БЮТ – 155, „Наша Україна-Народна самооборона” – 72, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20. Дякую, колеги.

Прошу переходити до наступних питань порядку денного. І тут, шановні народні депутати, я хотів би з вами порадитись, що стосується розгляду цих законопроектів.

Перше. Наскільки мені відомо, два законопроекти не мають висновків комітету, це 2297 і 2298. Зараз ми у голови комітету запитаємо чи є висновки комітету, в крайньому випадку в матеріалах їх немає. Відповідно до Регламенту я не буду ставити на голосування законопроекти, які не мають висновку профільного комітету. Ми з вами раз домовилися і на цьому ставим крапку.

Тому дозвольте, включіть мікрофон, будь ласка, Миколі Володимировичу Присяжнюку. Є Микола Володимирович в залі? Заступник Рижук, ввімкніть будь ласка. Жаль, що у нас народні депутати не ходять на засідання парламенту в особливості, коли розглядаються їх законопроекти. Будь ласка, мікрофон Рижуку.

 

11:33:56

РИЖУК С.М.

Дякую, Арсеній Петрович. Рижук, заступник голови комітету, фракція Партії регіонів. Микола Володимирович Присяжнюк, він офіційно у відрядженні. І доручено це мені. Ми отримали 28 законопроектів стосовно адаптації до, законодавства до СОТ. І від уряду. І 7 законопроектів, які щойно, декілька днів тому назад отримали. З них і ті два законопроекти, про які ви говорите, - 2297 і 2298. Звичайно, 2297 – про рибу і інші водні ресурси, обов’язково, варто розглянути на комітеті. І зараз комітет вивчає. Думаю, що ми могли б на наступному тижні спокійно розглянути. І зараз можна зняти поки що з розгляду.

Що стосується закону про ветеринарну медицину, ми в п’ятому скликанні декілька разів розглядували і там немає таких принципових питань. То я би взяв на себе таку відповідальність, щоб ми розглянули...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Увімкніть мікрофон Рижуку, дайте завершити.

 

РИЖУК С.М. Але ми погоджуємся з вами, що порядок, регламент і система має бути. Не треба порушувати і тут. Так що варто перенести на наступний тиждень, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ще раз хотів би зазначити, що відповідно до тимчасового регламенту, хоча немає нічого довгого, ніж тимчасове, передбачається обов’язкова наявність висновку комітету. Я прошу, щоб ми йшли виключно в межах відповідного тимчасового регламенту. Тому 2297, 2298 знімається у зв’язку з відсутністю висновку головного комітету.

Тепер розглядаємо законопроект 2014.

Прошу по законопроекту 2014 – голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Альошин Валерій Борисович.

Валерій Борисовичу, вас парламент запрошу на трибуну. Прошу.

 

АЛЬОШИН В.Б.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати! Проект Закону, який пропонується до вашого розгляду підготовлено відповідно до зобов’язань України в  секторі страхових послуг прийнятих Україною в рамках переговорного процесу. Питання яке винесено на сьогодні носить, як говорив Валерій Тезійович Пятницький більше косметичний характер і стосується лише однієї частини – частини 9 статті 15 Закону України „Про страхування”.  Цією частиною передбачено, що страхові або  перестрахові  брокери нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні, які повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включенні до Державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

Законопроектом пропонується скасувати зазначену вимогу, при цьому встановивши   вимогу до страхових або перестрахових брокерів нерезидентів повідомити уповноважений орган за встановленою ним формою про намір здійснювати діяльність на території України.

Уповноважений орган, тобто Держфінпослуг оприлюднює зазначену інформацію на  своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет та в друкованих засобах масової інформації. Зазначена пропозиція спрощує процес входження страхових або перестрахових брокерів нерезидентів на український страховий ринок і відповідно набуває чинності після повного набуття членства України у Світовій організації торгівлі.

Слід зазначити також, що відповідно до законів, які ми раніше    вводилися зміни до Закону „Про страхування” страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть здійснювати  посередницьку діяльність на території України лише за договорами перестрахування та виключно з укладання договорів страхування, так званих, великих ризиків.

 Повинен зазначити також, що на виконання попередніх  змін до законодавства Держфінпослуг вже розроблено низку підзаконних нормативних актів, які врегулюють відповідно діяльність з укладання договорів з страховиками-нерезидентами. Зокрема, встановлені вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами, також визначені вимоги до рейтингу фінансової надійності страховика-нерезидента, який має право здійснювати  страхову діяльність в Україні. Також визначено порядок та вимоги щодо здійснення посередницької  діяльності на території України з укладання  договорів страхування зі страховиками-нерезидентами. Всі ці зазначені  документи вже заюстовані, і відповідним чином є достатня нормативна база  для того, щоб регулювати цю діяльність.

Зазначений законопроект був розглянутий рядом комітетів Верховної Ради України і підтриманий. Прошу підтримати і всім парламентом.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Борисович.

Прошу, 3 хвилини – запитання, відповіді.

Володимир Карпук.

 

11:40:11

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона” .

Шановний Валерію Борисовичу,  із  400 фірм, понад 400 фірм страхових, які працюють на ринку страховому в Україні,  на чільному місці якраз є страхові фірми з іноземним капіталом, ми це знаємо.  Вони і так досить   вплив мають на ринку страхових послуг, зокрема, ми це тонко відчуваємо в тій боротьбі, яка ведеться за прийняття Закону про  загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування.  Чи не буде пом’якшення оцих вимог до дії на ринку страхових послуг іноземних фірм впливати і надалі на ці позиції держави?

 

АЛЬОШИН В.Б. Дякую за запитання, хоча воно безпосередньо не стосується змісту зазначеного законопроекту.

Страховий ринок України є достатньо ліберальним, і у нас є можливість нерезидентам створювати, інвестувати в страхову діяльність, створювати компанії з повністю сто відсотками іноземного капіталу. І такі компанії існують на українському ринку, вони займаються різною діяльністю. Хоча б я не сказав, що вони мають переважаючий вплив на загальний стан страхового ринку України.

Те, що стосується медичного страхування, я мушу зазначити, що дискусія стосовно моделі медичного страхування в Україні відбувається далеко не перший рік, і, на жаль, ми не просуваємося до запровадження загальнообов'язкового медичного страхування саме через невизначеність концептуальних засад побудови цієї моделі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

11:42:16

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Валерій Борисович, вступ до СОТ і розробка законопроектів, з цим пов'язана, як самоціль, як в ім'я вступу до СОТ – це шлях в нікуди, це тупик. Ми повинні чітко розуміти, особливо пояснити нашим виборцям всі можливі переваги і ризики хоча би фрагментарно.

Стосовно вашого законопроекту. Спрощення входження на український ринок страховиків з-за кордону, це ж, напевно, не все. Головне ж, напевно, не в тім. Скажіть, будь ласка, все-таки, які вигоди отримає наприклад простий громадянин, тому що сьогодні, ви прекрасно знаєте як керівник державної структури, сьогодні процедура страхового відшкодування у випадку настання страхового випадку – це не просто муки, це знущання, це просто якийсь цинізм, блюзнірство. Ти повинен приходити, доводити, що це саме ти, що це саме з тобою, спеціально для того, щоб гроші залишилися страховій компанії. Чи зміниться на краще цивілізованість страхового ринку    в Україні і ваше ставлення до загальнообов`язкового державного соціального і медичного….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

АЛЬОШИН В.Б. Шановний  Ярославе Михайловичу, я переконаний, що загальна позитивна динаміка страхового ринку поліпшиться в разі, якщо удосконалиться загальне законодавство, яке регулює цю сферу. І повинен зазначити, що є законодавча ініціатива, яка на це спрямована, вона внесена зараз народним депутатом України Терьохіним. Уряд також працює над проектом закону, який удосконалить загальну ситуацію в страхуванні і в якості  надання страхових послуг, а те, що ми говоримо сьогодні, я впевнений, що взагалі вступ України до Світової організації торгівлі підвищить рівень конкуренції на  ринку, боротьбу за споживача і якість  послуг, які будуть надаватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Час на обговорення завершений.

Валерій Борисович, одне просте запитання, от в розвиток запитання колеги Сухого. Дуже просто скажіть, будь ласка, після прийняття цього закону стандарти страхування і надання послуг підвищаться чи будуть нижчі? От дуже просто поясніть. Тобто ми переходимо світового стандарту чи  ми залишаємся на нашому колгоспному, вибачте?

 

АЛЬОШИН В.Б. Ну, поскільки цей законопроект стосується виключно діяльності брокерів, то безпосереднього зв`язку з якістю немає. Водночас, я переконаний в тому, що всі кроки, пов`язані з вступом України до  Світової організації торгівлі будуть поліпшувати загальну якість, в тому числі і страхових послуг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча я так розумію, що, якщо заходять брокери, то вони заходять з іноземними стандартами. З іноземними стандартами будуть заставляти наших тягнутися до покращання надання послуг. Всьо набагато простіше. Прошу, сідайте, Валерій Борисович.

Станіслав Аржевітін.

 

11:45:50

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, ви зрозуміли, що законопроектом пропонується одна норма – це звільнити брокерів від обов’язкового права працювати виключно через представництва. Законопроектом пропонується надати страховим і перестраховим брокерам – мова йде про нерезидентів – самостійно реєструватись уповноваженому органу шляхом повідомлення. Власне кажучи, ось вся зміна цього нового законопроекту.

В нашому комітеті була велика дискусія навколо питання, пов’язана з тим, чи не вплине ця норма – вилучення постійних представництв – до неможливості проконтролювати доходи брокера-нерезидента у нас, на території України. А, по великому рахунку, ми зупинилися на тому, що, ну, найперше – це невеликі надходження, а, по-друге, ми знаємо, що наші колеги із Комітету з питань оподаткування як би наші побоювання нівелювали, і керівник цього комітету може прокоментувати, як вони бачать вирішення цієї проблеми.

Що стосується Головного науково-експертного управління, то зауваження є незначними. Перше зауваження – це те, що законопроектом не передбачено строк, протягом якого уповноважений орган має оприлюднити цю інформацію. Ми спілкувались з Валерієм Борисовичем, він сказав: „Якби ця норма мені доведена була раніше, то ми б без усяких проблем записали: „в трьохденний термін після отримання інформації здійснюється оприлюднення належним чином”.

Ну і, власне кажучи, друге побоювання, чи друге зауваження експертного управління – це те, що в самому законі не уточнено, що брокери мають здійснювати свою діяльність і як після оприлюднення інформації. Але якщо вирішиться питання щодо трьохденного терміну оприлюднення, звісно, вони будуть мати належним чином здійснювати свою діяльність.

Тому рішення нашого комітету було: взяти за основу. Але, на мій погляд, враховуючи незначні зауваження, цей законопроект можна було б прийняти сьогодні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, три хвилини. Півсекунди треба – відповісти на запитання. Запишіться, будь ласка, там Терьохін Сергій Анатолійович хотів. Я так бачу, що більше нікого немає.

Яворівський, Володимир Яворівський.

 

11:48:23

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже просить, щоб я йому передав слово Сергій Терьохін. Я  з великим задоволенням це роблю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Терьохіну, будь ласка.

 

11:48:29

ТЕРЬОХІН С.А.

Ну, в принципі, дякую, пане Яворівський.

В принципі, якщо ваша ласка, я скористуюся правом виступу з трибуни і більш докладно розповім про нюанси цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік колега.

 

11:48:46

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Ну, в мене таке, знаєте, питання, чи як побажання, сказати. У нас, коли ми страхуємося у наших страхувальників. То ви  кажете, що вони єсть резиденти, та як додивитися,  вони всі нерезиденти. І коли починаються ці відшкодування получить, то треба  до них туди дзвонити. Це, як правило, до Франції. І коли людині треба получити відшкодування в 100 доларів, то він на телефон ізрасходує 150 доларів. А потім а як судитися? Як ви з цим не згодні, ви будете судитися з другою країною, коли тут нема резидента і ні з ким тут судитися. Я думаю, що  треба, щоб все було наше тут, українське, а не з кимось там розбиратися в питаннях цих.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Звичайно, така проблема існує і керівник уповноваженого органу трошки давав відповідь на це запитання, як вони власне хочуть регулювати  подібну діяльність.

А я хотів би зазначити, що саме в нашому законодавстві дано право вітчизняним страховим компаніям на протязі п’яти років активізувати свою діяльність, тому що  це єдиний фінансовий інститут на Україні, страхові компанії, які мають таку перевагу, що на протязі років не будуть після вступу в СОТ, не будуть реєструватися філіали іноземних страхових компаній.

Ось цей термін є для того, щоб вирішити ту проблему, про яку ви щойно сказали  у наших страхових компаній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

11:50:24

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Шановні колеги, я хотів би особливо звернутися до  урядовців. Наше обговорення, ви повірте,  я знаю з  досвіду, слухають мільйони громадян по радіо, слухають і хочуть збагнути, що відбувається. Тому я просив би, коли ми задаємо питання, потрібно відповідати чітко і простою мовою о так, як зробив Арсеній Петрович,  коли ми виясняли у Альошина стосовно ризиків та плюсів. У мене до вас як до професіонала питання: а чи сприятиме внесення змін до Закону „Про страхування” розширенню нашого страхового ринку, розширення ринку фінансових послуг, чи не відбудеться звуження, бо ми прекрасно знаємо, і люди повинні розуміти, страхові компанії – це, окрім іншого, це і інвестор, це наш український інвестор, який вкладає кошти потім у виробництво чи у розвиток сфери фінансових послуг.

Яким чином сприятиме внесення змін до закону, про який ми говоримо, розширення страхового ринку в Україні?  Дякую.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Ну, власне кажучи, я міг… Ви сказали, що я професіонал, я більше професіонал у банківській справі, але я хотів привести приклад, що поява на нашому українському ринку іноземних представництв, іноземних банків, звичайно, принесла нові послуги, якісні послуги. Завдання тільки в тому, щоб наші вітчизняні фінансові інститути швидко перехопили цю ініціативу і робили аналогічні речі.

Тому мені здається, що відповідаючи на ваше запитання, звичайно, це збільшить ширину цих послуг і якість, але це буде залежати від наших вітчизняних страхових компаній, як вони зможуть активно адаптуватися до подібних послуг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Сергій Терьохін з трибуни, 2 хвилин.

 

11:52:24

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Арсеній Петрович.

Доброго дня, шановні колеги! Комітет з питань з питань податкової митної політики розглянув в межах своєї компетенції запропонований законопроект і пропонує прийняти його з урахуванням встановлення трьохденного терміну в цілому.

Стосовно застережень, які звучали в цьому залі. Дійсно, законопроект встановлює правила, за яким посередники на страховому ринку, нерезиденти… Погано чую. … можуть діяти на  території України без створення постійного представництва.

І тут виникає два питання. Перше питання: а в які бюджети або податки ці посередники? Зрозуміло, що при бланкетній нормі, яка пропонується  сьогодні в законі, вони будуть платити в країну резидентства, тобто за кордон.

І друге питання, те, що задавав пан Сухий, - це стосовно якості, поліпшення або погіршення якості послуг, які будуть надаватися посередницькими страховими компаніями, у першу чергу брокерами. Тут є теж питання. Тому що наші внутрішні законодавства щодо захисту прав споживачів напряму не будуть стосуватися такого посередника.

Тому за дорученням моїм комітет розробив і зареєстрував сьогодні проект закону, який змінює правила оподаткування прибутку підприємств у сфері страхової діяльності і говорить про те, що у разі, якщо страховий посередник проводить тут підприємницьку діяльність, тобто постійно з переважною участю у цій країні, то він має зареєструватися як платник податку, тобто відкрити постійне представництво і підпадати під всі внутрішні українські законодавчі акти.

У разі, що якщо це є дія не підприємницька, тобто непостійна. Ну, припустимо, у нас  будь-яка компанія може застрахуватися там...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Будь-яка компанія може поїхати до Лондону і застрахуватися в „Ллойді”. Але вона може теж застрахувати своє судно, припустимо, у посередника, у брокера від імені „Ллойду”, який діє на території України. Якщо це одноразова дія такого посередника, нічого не виходить, тобто він не реєструється, бо це не є постійна підприємницька діяльність. Якщо це постійна, він має стати платником податків і попасти під будь-яке українське внутрішнє регулювання.

От тому ми абсолютно не піклуємося щодо ризиків, про які депутат Сухий питав, ми їх вирішуємо таким чином. І пропонуємо прийняти з урахуванням знову таки трьохденного строку опублікування інформації цей законопроект у другому читанні, у першому читанні і в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергію Анатолійовичу.

Ніхто не наполягає на виступах? Наполягає Включіть мікрофон Цибенка, тому що інших наполягань немає.

Хорошо. І Володимир Яворівський. Добре, добре.

 

11:55:42

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Ви знаєте ми регулярно звертаємося до українського законодавства чинного і, в тому числі, не так давно розглядали Закон „Про страхування”. Тоді, рухаючись до СОТ, ми вносили змін якою намагалися поставити хоч під якийсь контроль іноземних страхувальників на території України. І записали тоді  норму про те, що вони мають право надавати послуги лише через постійні представництва іноземних представників бізнесу, тобто хоч якась форма контролю.

На превеликий жаль, ми сьогодні пересвідчуємося, що і цього мало, треба щоб нерезиденти, взагалі не підпадали  під національне законодавство і робили на території України все, що завгодно. Що буде наслідками прийняття цього закону? На глибоке переконання фракції комуністів, наслідків буде два основних.

Наслідок перший – зважаючи на те, що національний страховик значно менш потужний ніж іноземний, найперше, фінансово менш потужний, то першим наслідком буде те, що страхувальник національний з прийняттям цих змін до Закону  „Про страхування” буде просто розчавлений, він зникне, як такий на території України.

І другий наслідок, що значно важливіше для громадян України, я звертаюсь до наших виборців, до громадян України, я сподіваюсь, ви ще не забули чим обернулись для кожного з вас фінансові піраміди, які існували в Україні. Тоді ви по всій Україні шукали тих господарів фінансових пірамід для того, щоб спробувати щось з них взяти, і не знаходили. То сьогодні, після  внесення цієї зміни до Закону „Про страхування” готуйтесь до того, що треба буде мати іноземний паспорт для того, щоб поїхати в Африку, поїхати в Латинську Америку в пошуку нерезидента страхування на території України, саме там доведеться шукати кінці, ніби-то ваших страхових прав. Тому я в черговий раз переконуюсь, що дуже часто ніби-то ратуючи за поліпшення умов страхування національного, ми де-факто здаємо власно, в даному випадку, страхувальника і відкриваємо дорогу для іноземного страхувальника з усіма наслідками, які з цього випливають. Тому фракція компартії України за цей закон голосувати не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський, будь ласка.

 

11:58:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні наші виборці і шановні парламентарії України! Я переконаний в тому, що коли ми розглядаємо той чи інший законопроект, це завжди нагода опріч законодавчого, проекту законодавчого тексту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, я переб’ю. Я продовжую засідання парламенту до моменту завершення розгляду цього питання, але не більше, ніж на 15 хвилин.

 

11:58:59

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Це ще і прекрасна нагода привернути увагу суспільства до тієї чи іншої проблеми, яка закладена в цей законопроект. Тут сьогодні трішки цього питання торкалися, я хотів би ще раз, спеціально для наших виборців, на цьому наголосити. У світі рівень, як один із стандартів демократії, це рівень функціонування страхової системи у держави. У розвинутих країнах все, фактично, страхується, від урожаю десятки тисяч гектарів до людського життя, до майна, до автомобілів і тому подібне. І чим краще відпрацьований цей механізм, тим стабільніше і економічне життя у тій чи іншій країні.

Ми повинні сьогодні за констатувати, що за ці роки незалежності і переформатування нашої держави у незалежну, фактично, рівень наших страхових робот і страхових компаній залишився на примітивному совдепівському рівні. Наведу приклад, під час останнього прийому моєму в Кіровограді до мене підходили люди, скажімо, які зареєстрували, застрахували свої автомобілі в „Оранті” і ось після цього починаються довжелезні примітивні походеньки до чиновників страхової компанії „Оранта”. Виявляється, автомобіль вже був вживаний, вони беруть до цього автомобіля приклеюють або дають можливість приклеїти крило нове, але крило вставиться абсолютно нове і після цього людина, яка застрахувала, повинна доплачувати набагато більші гроші, тому що їй вчепили оце крило. Я дзвонив, телефонував до керівництва  „Оранти”, абсолютно ні хто на це не звертає уваги.

Отож, я завершую тим, я навів спеціально цей приклад, тому що фактично у нас всі страхові компанії так працюють. Через те, прихід сьогодні інших стандартів, появиться конкуренція із роботою наших страхових компаній, я б дуже  хотів би вірити, що цей законопроект прозорий і дуже зрозумілий, він абсолютно позитивно уплине сьогодні на функціонування нашого українського суспільства. Через те, „Блок Юлії Тимошенко” одноголосно буде голосувати за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час завершений на обговорення. Доповідач і співдоповідач не наполягають на виступах.

Шановні народні депутати, і, так,  я прошу уважно, ми переходимо до процедури голосування. Я поставлю спочатку його за основу. Потім у нас є пропозиція, яку  я вам зараз сформулюю, щоб ми виправили під час розгляду питання. Пропозиція наступна, яка була висловлена і Сергієм Терьохіним, і Станіславом Аржевітіним. В передостанньому абзаці, останнє речення: „уповноважений орган оприлюднює в триденний термін зазначену інформацію”, правильно  я зрозумів чи ні, Валерій Борисович? „Уповноважений орган оприлюднює в триденний термін зазначену інформацію на своїй офіційній веб-сторінці в інтернеті та в друкованих засобах масової інформації”. Сергій Анатолійович, добре? Добре. Валерій Борисович, добре? Добре. Значить, я ставлю на голосування за основу законопроект 2014, прошу голосувати.

 

12:02:52

За-223

Рішення не прийнято.

Колеги з коаліції, ви можете кнопки, вибачте, натиснути. 223 народних депутата. Законопроект пройшов, все узгодили, все домовлено, в чому є питання, хто не встиг? Повертаємося.  

Ставлю на питання голосування про повернення до голосування.

 

12:03:28

За-227

Рішення прийнято. Ставлю за основу законопроект 2014.

 

12:03:50

За-228

Тепер з урахуванням поправки. Я ще раз нагадаю яка - у триденний термін, відповідно, що було задокументовано. Прошу голосувати за основу і в цілому.

 

12:04:16

За-228

Рішення прийнято. Наступне...

В 12.34 починаємо. Перерва, да, в 12.34.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Анатолійович Бондик доповідає наступне питання. Я прошу дуже оперативно його розглянути. Тому що у нас маса законотворчої роботи. Обрання суддів. Будь ласка, Валерій Анатолійович. Ми домовилися, що ми включаємо виключно тих судей, по яких немає жодних запитань. Давайте, починаєм. Я зараз ще раз повідомлення.

Я до апарату Верховної Ради звертаюся. Дайте повідомлення народним депутатам України, що 12.34. Уже пора вертатися в сесійну залу.

 

12:34:24

БОНДИК В.А.

Шановні колеги! Шановний пане Голово, шановні присутні! Вчора і позавчора на засіданні Комітету Верховної Ради з питань правосуддя були розглянуті подання Голови Верховного суду, Голови Вищого господарського суду, Голови Вищого адміністративного суду України щодо призначення безстроково, обрання безстроково суддів місцевих, апеляційних судів України. Тому вашій увазі пропонується такий проект постанови. Прошу уваги!

Постанова 2357. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 28 Конституції України Верховна Рада постановляє. Обрати на посади суддів безстроково:

Вищий господарський суд України Барицька Тетяна Луківна; апеляційний суд Кіровоградської області. Судді знаходяться в гостьовій ложі і зліва поруч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу суддів підніматися при назві прізвища.

 

БОНДИК В.А. Апеляційний суд Кіровоградської області Деревінський Сергій Миколайович;

апеляційний суд Одеської області Варикаш Олександр Дмитрович;

апеляційний суд Полтавської області Пікуль Володимир Павлович;

апеляційний суд Харкіської області Мозговий Олександр Дмитрович;

апеляційний суд Черкаської області Єльцов Віктор Олександрович;

Донецький апеляційний адміністративний суд Старосуд Микола Іванович;

Київський апеляційний господарський суд Шипка Володимир Васильович;

місцевий Оратівський районний суд Вінницької області Круглик Вадим Васильович;

місцевий Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська Дружинін Костянтин, Миколай… Михайлович, вибачаюсь, Слюсар Людмила Петрівна, два судді;

місцевий Запорізький районний суд Запорізької області Галянчук Микола Іванович;

місцевий Бориспільський міськрайсуд Київської області Завірюха Олексій Васильович;

місцевий Кіровський районний суд міста Кіровограда Панфілова Алла Василівна;

місцевий Дубенський міськрайсуд Рівенської області Остапчук Алла Олександрівна;

місцевий Балаклійський районний суд Харківської області Тімонов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуйте, будь ласка.

 

БОНДИК  В.А . Шановний пане Голово. 

місцевий Балаклійський районний суд Харківської області Тімонова Валентина Миколаївна;

місцевий Близнюківський районний суд Харківської області Лобановська Сніжана Миколаївна;

місцевий Чугуївський райсуд Харківської області Спаскін Олег Анатолійович;

місцевий Комсомольський районний суд міста Херсона Радченко Галина Анатоліївна;

місцевий Драбівський районний суд Черкаської області Фай Валерій Григорович;

місцевий Дніпровський районний суд міста Києва Кияшко Олександр Анатолійович, Марченко Мирослава Вячеславівна, Чаус Микола Олексійович;

місцевий Солом'ський районний суд міста Києва Безименна Наталія Вікторівна, Кушнір Світлана Іванівна;

місцевий Гагарінський районний суд міста Севастополя Бессараб Любов Михайлівна;

місцевий Нахімовський районний суд міста Севастополя Лемешко Алла Сергіївна;

місцевий господарський суд Автономної Республіки Крим Чонгова Світлана Іллівна;

місцевий господарський суд Житомирської області Давидюк Валерій Кіндратович;

місцевий господарський суд Кіровоградської області Баранець Олександр Миколайович;

місцевий господарський суд Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна.

Відносно цих суддів не було ні скарг, не зауважень, ні інших застережень.

Прошу визначатись.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, наш колега Валерій Анатолійович зачитав проект постанови 2357. Чи є в народних депутатів України заперечення щодо названих суддів?

Є заперечення? Будь ласка.

Прізвище?

Прокопчук. Увімкніть мікрофон , будь ласка.

 

12:37:54

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, є відповідне заперечення щодо призначення на посаду Остапчук Алла Олександрівна. Це відносно судді Дубенського міськрайонного суду. Значить, є повідомлення щодо необ’єктивності розгляду справ.

Я прошу відкласти саме цю кандидатуру на наступний раз, коли буде об’єктивно проведено подальший розгляд цієї справи і тоді винести наступного разу дану кандидатуру.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій  Анатолійовичу, будь ласка, ваша позиція.

 

БОНДИК В.А. Шановний колега, ви знаєте, складається така хибна практика. Ви були ознайомлені зі списком усіх суддів. Вони були на сайті. Була публікація.  Ви знаєте на період розгляду в комітеті жодних не було    скарг і зауважень. Тому я вас прошу, якщо  є конкретна скарга, чи ви її назвіть, чи передайте до комітету, бо людина  приїхала, і ми не можемо зараз мотивувати, чому вона знімається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, Валерію Анатолійовича, вас цілком і повністю підтримую, і  досвід минулого голосування вказує на те, що  ми не маємо права суб’єктивно підходити до цих питань. Є засідання комітету, до моменту засідання комітету  розглядалися всі прізвища всіх суддів, є подання Верховного суду, Вищого господарського суду. Якщо би були певні заперечення, то я просив би, щоб народні депутати до моменту внесення у сесійну залу відповідного проекту постанови розглядали і таким чином сперечалися з приводу тієї чи іншої кандидатури.

Я повертаюся ще раз до  колеги Прокопчика. Які конкретні факти є для того, щоб це було під стенограму, про яку справу йдеться? І ми  зможемо зараз суддю Рівненської області запитати, чи це відповідає дійсності чи ні. Будь ласка.

 

12:39:40

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Є, у тому числі і скарга одного із депутатів Думанської міської ради  щодо розгляду справи цією суддею, де відповідно сказані у тому числі і претензії, які висловлюються даній судді.  Крім того, ми йдемо до того, що  судді будуть обиратися все-таки громадами. В даній ситуація я можу сказати, що ця кандидатура не користується повагою у територіальної громади. Більше того, всі надані будуть необхідні документи тоді, коли вони будуть оформлені, і по ним   проведено буде відповідні дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся ще раз до комітету Верховної Ради з таким проханням,  щоби максимально уникати суперечності у сесійній залі з приводу  прізвищ суддів.

Будь ласка, депутат Сухий.

 

12:40:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Арсенію Петровичу, в парламенті немає порядку. (Я – Сухий, а не Зварич, що ви включаєте?)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Порядок наведемо, Ярославе.

 

СУХИЙ Я.М.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні колеги,  не вперше я зустрічаюсь  з такими фактами: пройшли вища кваліфікаційна, пройшли судді всі свої процедури, пройшли засідання  комітету; після того спеціально вносяться сюда яке-небуть, я перепрошую, писанина, і при цьому не називається фактів. Якби був такий факт, наприклад, я вносив колись зауваження, я вносив скаргу - на мою скаргу відповів той самий, на кого я скаржився, тоді я мав право тут вимагати від Василя Васильовича Онопенка тоді, аби це питання було розглянуто. Сьогодні так… Ми не можемо з голосу просто говорити про долю. Користується популярністю, не користується… Суддя - це не долари, щоб йому всі шкірили зуби, суддя – це суддя, який судить і приймає дуже часто непопулярні рішення. Давайте будемо прислуховуватися до профільного комітету. А я цього суддю взагалі в очі не бачив, не знаю, хто вона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський, Володимир Яворівський, Адам Мартинюк і завершуємо обговорення.

 

12:41:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую, Арсенію Петровичу.

Ви знаєте, я хотів би в розвиток того, що колега Сухий сказав нашим депутатам, очевидно, вони не так часто працюють в сесійній залі, йти по іншому шляху.

Є список суддів, які обираються, які звільняються. У мене були свої пропозиції, незадоволення, я вчасно їх подав до Комітету з питань правосуддя Ківалову. Вони розглядали. Вони не допустили суддю сюди. Для чого таке робити, коли судді вже знаходяться, коли навіть депутат жодної претензії конкретної не може висловити і говорить про якусь популярність. На жаль, у нс судді ще населенням не обираються. Можливо, це буде наступний шлях. Але на сьогоднішній день – інша процедура. То дотримуйтеся її, якщо ви навіть не можете сформулювати вашу претензію.

Я пропоную, Арсеній Петрович, голосувати за всіх суддів і за цього суддю теж. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Яворівський.

 

12:42:51

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Любі друзі – народні депутати і шановні судді! Я хотів би, Арсенію Петровичу, щоб ми не сахалися з однієї крайності в іншу крайність. Ми будемо голосувати за всіх цих суддів. Справді, до них немає серйозних претензій, і ми їх підтримаємо. Але я б дуже, ще раз кажу, я б дуже не хотів, щоб ми сахалися в іншу крайність. Те, що робить Вища рада юстиції, це робиться фактично за закритими дверима. Ми – остання інстанція, яка призначає людей суддями, які потім будуть вершити людські долі. Через те я б дуже хотів, щоб ми не формально до цього підходили, і, справді, якщо є серйозні якісь претензії, ми повинні тут їх обговорити і прийняти нормальне розумне рішення, тому що з нашої руки потім ідуть судді, які потім… через які  проходять людські долі. Через те ми повинні бути вимогливими і не потрібно закривати очі, давайте на кілограм їх будемо приймати. Я думаю, вони на нас за це не образяться. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адам Мартинюк.

 

12:43:56

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, давайте дійсно ми не один раз, постійно звертаємось до цього підтримаєм пропозиції і Голови Верховної Ради, і тих, хто висловлює, що більш прискіпливими будемо на періоді підготовки розгляду питання до сесійної зали. Але є одне „але”. На відміну від цього нашого процесу парламентського єдиний процес, який урегульований спеціальним законом, є спеціально прийнятий Закон „Про призначення, обрання і звільнення суддів”. І в тому законі говориться: якщо є зауваження до того чи іншого судді, він вилучається із загального списку, голосується в цілому постанова, весь список, а потім переходимо до обговорення конкретної кандидатури. Тому давайте ми проголосуємо за всю цю постанову за виключенням прізвища, до якого є зауваження, а потім окремо обговоримо це зауваження і проголосуємо по окремій кандидатурі. Так від нас вимагає спеціальний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Анатолійович, ваша позиція.

 

БОНДИК В. А. Шановні колеги! Шановний  пане Голово! Дійсно, пропозиція заслуговує на увагу. Можна ставити  на голосування постанову для прийняття в цілому, щоб вона пройшла голосування, а потім повернутися і обговорити цю кандидатуру. І ми так не будем зволікати в часі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне кажучи, так і пропонувалося. І саме тому я просив наших колег народних депутатів, коли висловлюється застереження з приводу судді, то воно повинно базуватися на фактах. Наприклад, справа номер така-то  винесена по такому-то питанню, оскаржена там-то, тими-то інстанціями скасована, передана до дисциплінарної чи до вищої атестаційної, чи Бог його знає куди, тобто… а просто так –  мені не подобається цей суддя, тому що мені хтось подзвонив з якоїсь там сільради чи міськради і сказав, що треба його „зарубать” – ну хіба ж це підхід?! Це ж під стенограму ці всі речі йдуть.  Я ставлю за основу 2357. Прошу голосувати щодо 2357.

 

12:46:16

За-368

Тепер ще раз повертаємося, колеги, тепер ще раз повертаємося до… Я сказав: за основу ставлю. Ви почули, ч подіваюся. Тепер повертаємося до Остапчук. Чи вилучаємо Остапчук чи не вилучаємо? Є варіант: запитати у судді Остапчук Алли Олександрівни, про що йдеться: чи це особистий якийсь конфлікт, чи є, дійсно, якісь факти, які треба вилучити її, дослідити на засідання комітету і після цього розглядати. Комітет не перевіряв? Скарга у комітеті зареєстрована?

Я звертаюся до колеги Прокопчука. Я прошу під стенограму чітко народним депутатам України розповісти про предмет скарги, коли вона зареєстрована. Якщо таке є, тоді ми вилучимо, комітет розгляне – і включимо в наступний порядок денний. Будь ласка.

 

12:47:08

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, по-перше, я хочу звернути вашу увагу, що в порядку денному сьогодні цей законопроект взагалі не був зареєстрований. Тому претензії до того, що не вивчено це питання, абсолютно відмітаються. Тільки сьогодні оця постанова, де вона, на яких сайтах там висіла – я не знаю, ні в мене в комітеті, ні в мене особисто, ні в моїх колег оцієї постанови не було. Тому ці претензії не приймаються. А це є, дійсно, голосування пакетом просто так. Є претензії.

Зараз я зробив відповідні звернення, для того щоб мені надали матеріали. До речі, зараз факсом йдуть вони. І тільки тоді я зможу професійно, як ви цього вимагаєте, і об’єктивно пояснити позицію, в тому числі територіальної громади: Дубна і Дубненського району. Дякую.

 

 БОНДИК В.А. Відповідно у статті 16 є строк розгляду вашого звернення: в 10-денний термін. Тому можна розглянути в цей термін, дати вам відповідь.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную тоді наступним чином. Хоча, ви знаєте, це, ну, певний абсурд. Я цього не розумію. Постанова зареєстрована, комітет розглядав, всі знали, що сьогодні будуть судді. Але я пропоную наступним чином. Щоб не було в нас подвійних стандартів, ми раніше так поступали, в цей раз поступимо. Якщо народний депутат – наш колега сказав, що є відповідна скарга, є 10 днів, ваша скарга буде розглянута. Тому я пропоную при голосуванні в цілому тимчасово вилучити суддю Остапчук Аллу Олександрівну і повернутися до розгляду цього питання після того, коли розгляне комітет скаргу колеги Прокопчука.

Прошу голосувати в цілому законопроект за виключення судді Остапчук Алли Олександрівни. І відповідно доручити комітету розглянути скаргу і внести на наступне засідання дану кандидатуру. Прошу.

 

12:49:04

За-398

Дякую. Рішення прийнято.

2357-1, прошу доповідайте.

 

12:49:22

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується наступний проект постанови 2351-1.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2357-1, вибачте, під стенограму.

 

  БОНДИК В.А. 2357-1, так.

 Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційний суд Донецької області Азевич Володимир Броніславович;

Донецький апеляційний адміністративний суд Арабей Тетяна Георгіївна, Білак Світлана Вікторівна, Гаврищук Тетяна Григорівна, Малашкевич Сергій Анатолійович;

місцевий Гайсинський районний суд Вінницької області Панасюк Олександр Сергійович;

місцевий Калинівський районний суд Вінницької області Павленко Ігор В’ячеславович, вибачаюсь, Васильович;

місцевий Чернівецький районний суд Вінницької області Цимбалюк Лариса Петрівна;

місцевий Ленінський районний суд міста Вінниці Якименко Марина Миколаївна;

місцевий Староміський районний суд міста Вінниці Білоус Олег Валерійович, Татауров, Татаурова Ірина Миколаївна;

місцевий Горохівський районний суд Волинської області Вілюк Миколу Павловича;

Шановний Арсеній Петрович, є, на відміну від попереднього виступу, звернення голови Ради суддів. Воно належним чином зареєстровано, присвоєний код. Звернення члена Ради суддів, голови цього суду відносно цієї кандидатури. Голова суду Фелюк зазначає, що суддя Вілюк М.П. своїми діями порушує присягу судді, допустив фальсифікацію судових документів. В зв’язку з чим вважаю, що є всі законні підстави для порушення питання про дисциплінарну відповідальність та вирішення питання про внесення поданої про звільне…, подання про звільнення його з посади.

Тому, з урахуванням того, що це подання тільки що було вручено в залі, я прошу цю фамілію вилучити і повернутися до обговорення на подальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз прошу прізвище.

 

БОНДИК В.А. Вілюк Микола Павлович, є ось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Горохівський районний суд  Волинської області, так?

 

БОНДИК В.А. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, прошу…

 

БОНДИК В.А. Голова Ради суддів присутній, він може пояснити.

Шановні колеги, далі.

Місцевий  Камінь-Каширський  районний  суд Волинської області Борсук Петро Павлович;

місцевий Луцький  міськрайонний  суд Волинської області Ющук Олег Сергійович;

місцевий Маневицький  районний  суд  Волинської області Невара Олег  Валентинович;

місцевий Нововолинський міськсуд Волинської області Галушка Олександр Григорович;

місцевий Ратнівський районний суд Волинської області Савчук Микола Адамович;

місцевий Таурійський районний суд Волинської області Воробей Ірина Василівна;

 

ІЗ ЗАЛУ. Турійський.

 

БОНДИК В.А. Турійський, вибачаюсь, Турійський районний суд Волинської області.

Місцевий Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Третяк Валентина Володимирівна;

місцевий Торезький міський суд Донецької області Катрушина Анатолія Миколайовича, вибачаюся, Михайловича;

місцевий Куйбишевський районний суд міста Донецька Черткова Наталія Іванівна;

місцевий Ленінський районний суд міста Донецька Бескровна Олена Леонідівна;

місцевий Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області Перетятько Олексій Юлійович;

місцевий Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області Гімона Микола Михайлович;

місцевий Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області Гичка Микола Григорович;

місцевий Богунський районний суд міста Житомира Коломієць Оксана Сергіївна;

місцевий Енергодарський міський суд Запорізької області Курач Ірина Василівна;

місцевий Жовтневий районний суд міста Запоріжжя Васецька Вікторія Василівна;

місцевий Хортицький районний суд міста Запоріжжя три кандидатури: Бондаренко Ірина Владиславівна, Кучерук Ігор Григорович, Салтан Лілія Геннадіївна;

місцевий Білоцерківський міськрайонний суд Київської області Володько Ігорь Степанович;

місцевий Броварський міськрайонний суд Київської області Батюк Василь Вікторович;

місцевий Рокитнянський районний суд Київської області Нечепоренко Леонід Михайлович;

місцевий Онуфріївський районний суд Кіровоградської області Бондаренко Григорій Кузьмич;

місцевий Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області Андріянов Олександр Володимирович та Мельничик Юрій Стефанович;

місцевий Шевченківський районний суд міста Львова Малех Ірина Богданівна;

місцевий Жовтневий районний суд Миколаївської області Самчишина Ніна Василівна;

Але, Арсеній Петрович, не з’явилася ця суддя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз прізвище, якщо можна.

 

БОНДИК В.А. Самчишина Ніна Василівна. Ну, стенограма йде. Як далі? Не з’явилася.

Місцевий Великомихайлівський районний суд Одеської області Ткачук Олена Леонідівна;

місцевий Красноокнянський районний суд Одеської області Криворучко Пилип Вікторович;

місцевий Теплодарський міськсуд Одеської області Марченко Сергій Миколайович  та Шумейко Микола Трохимович;

місцевий Машівський районний суд Полтавської області Ряднина Василь Миколайович;

місцевий Шишацький районний суд Полтавської області КОлос чи КолОс Юрій Анатолійович;

місцевий Конотопський міськрайсуд Сумської області Ярмак Олена Миколаївна;

місцевий Липоводолинський районний суд Сумської області Шульга Олександр Миколайович;

місцевий Ковпаківський районний суд міста Суми Хитров Борис Володимирович;

місцевий Валківський районний суд Харківської області Товстолужський Олег Володимирович;

місцевий Сахновщинський районний суд Харківської області Нестеренко Оксана Сергіївна;

місцевий Білогірський районний суд Хмельницької області Герасимчук Ніна Павлівна;

місцевий Новоушицький районний суд Хмельницької області Шуригіна Оксана Вікторівна;

місцевий Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області Андрощук Євгеній Миколайович;

місцевий Чемеровецький районний суд Хмельницької області Назарчук Роман Володимирович;

місцевий Звенигородський районний суд Черкаської області Демченко Віра Степанівна;

місцевий Монастирищенський районний суд Черкаської області Діденко Тетяна Іванівна;

місцевий Менський районний суд Чернігівської області Сова Тетяна Георгіївна;

місцевий Новозаводський районний суд міста Чернігова Гордійко Юрій Григорович;

військовий місцевий суд Дніпроперовського гарнізону Осііко Дмитро Валерійович;

також військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону Міняйло Микола Павлович;

місцевий Київський окружний адміністративний суд Штогун Сергій Григорович;

та місцевий господарський суд Харківської області Швидкін Андрій Олександрович.

Прошу визначатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, які є заперечення? Прошу записатися, у кого є заперечення.  Кирильчук Євген Іванович.

 

12:55:35

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Волинська область представляє сьогодні сім чоловік. До більшості зауважень немає, а от до Вилюка Миколи Павловича є скарга, підписана головою апеляційного суду Волинської області. У цих матеріалах на 23 сторінки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вилюк Микола Павлович вилучений.

 

КИРИЛЬЧУК Є.І. І треба його вилучити із цього списку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євгене Івановичу, Вилюк Микола Павлович вилучений. Тобто ми зараз його будемо вилучати. Валерій Анатолійович при доповіді зазначив про те, що є відповідна скарга.

Юрій Анатолійович Кармазін.

 

12:56:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.  Шановний Арсеній Петрович! Я передусім хочу при суддях подякувати вам, тому що ви вчора зробили неможливе – узгодили з фракціями і зараз ці судді стало можливим розгляд цих питань, у нас 542 судді сьогодні на розгляді в комітеті. Я просто хочу, щоб депутати розуміли важливість яку, спасибі, хто є сьогодні на засіданні. Тому що важливість така, що понад у 300 чоловік закінчились терміни, звідки люди звертаються з скаргами, люди не здійснюють правосуддя, а отримують заробітну плату. Тобто сьогодні, вчора вчинив Голова по-державному, і коли тут були якісь зауваження, я хочу вам сказати, що комітет працював серйозно і наполегливо. Треба підтримати всю постанову в повному обсязі, за виключенням судді Вілюка, про якого зараз говорили і доручити комітету перевірити, і потім ми вам доповімо. Дякую вам ще раз.

 

БОНДИК В.А. Арсеній Петрович! Завантаження таке і нарахування кількості таких справ, це не провина комітету, ви знаєте з яких причин було цих 540 подань,  вони не розглядались з грудня місяця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що там не тільки з грудня, там ще й частина подань в період неправомочності парламенту, так що, власне кажучи, така і кількість суддів. Але ми сподіваємось і віримо в те, що виключно достойні люди попали у Постанову Верховної Ради України.

Шановні колеги! Постанова 2357-1 за виключенням, місцевого Горохівського районного суду Волинської області Вілюка Миколи Павловича та місцевого Жовтневого районного суду Миколаївської області Самчишиної Ніни Василівни. Валерій Анатолійович, правильно?

 

БОНДИК В.А. Так, не з’явилась, вона не з’явилась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. Я  прошу голосувати за основу і в цілому 2357-1 про обрання суддів.

 

12:58:04

За-409

Шановні колеги, за – 409, рішення прийнято.

Я хотів би, щоб ми привітали судів з обранням безстроково.

Переходимо до наступних питань порядку денного. Розгляд законопроекту 2288 – про внесення змін  до деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого, демпінгового та зростаючого імпорту.

Колеги! Є пропозиція розглянути даний законопроект за скороченою процедурою, тому що це технічний законопроект.

Як ви, підтримаєте чи не підтримаєте? Підтримаємо. Прошу включити систему голосування щодо розгляду 2288 за скороченою процедурою.

 

12:58:57

За-341

Дякую. Валерій Тезійович, прошу. Спробуємо наверстати упущене за останніх  п’ять місяців.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд виносяться законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого демпінгу та зростаючого імпорту. Це один із законопроектів, в які вносяться такі технічні досить зміни до вже діючого законодавства, які передбачають, скажімо так, покращення певних процедур або вдосконалення цих процедур.

Що стосується змісту запропонованих змін до окремих законів. Ці зміни стосуються трьох законів, закону України про захист національного товаровиробництва від демпінгу-імпорту, пропонується внести зміни до положень статті 10, що визначає порядок розрахунку та визначення шкоди при проведенні антидемпінгового розслідування. Зокрема, передбачити, що при розрахунку шкоди береться до уваги саме значне зниження, в діючому законі просто зниження ціни на подібний товар і саме ця норма відповідає вимогам відповідно угоди Світової організації торгівлі.

Також передбачено внести до частини п’ятої цієї статті зміни з метою більш повного та цілісного врахування факторів при дослідженні негативного впливу демпінгу-імпорту на національного товаровиробника. Зокрема, пропонується додатково включати до розгляду такі фактори, як прибуток від інвестицій, здатність збільшувати капітал або інвестиції, при цьому визначається, що перелік не є вичерпним. І один або сукупність, більшість одного з цих факторів не можуть самі по собі мати вирішальне значення для прийняття рішення. Для теж вдосконалення процедури до статті 13, передбачається внести зміни щодо збільшення терміну подання відповіді на запитання заінтересованими сторонами розслідування з 34 до 37 днів.

З метою забезпечення більш ефективного проведення антидемпінгового розслідування та виваженого прийняття рішень за їх результатами пропонується внести зміни щодо надання повноважень вимагати від заінтересованих сторін розслідування необхідну для цілей проведення розслідувань інформацію. Така вимога є обов’язковою для всіх заінтересованих сторін і підлягає виконанню ними у строк...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. ...оновленим законодавством.

Також є певні зміни до ще двох законів, до закону про захист національного виробника від субсидованого імпорту. Пропонується зміна, яка стосується граничного терміну застосування попередніх компенсаційних заходів і це обмежується чотирма місяцями і до Закону України про застосування спеціальних заходів щодо того, що передбачається публікація результатів проведення спеціального розслідування та основних висновків, тобто підвищується прозорість прийняття відповідних рішень. Дякую за увагу, прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Тезійович, прошу сідати.  

Скорочена процедура, колеги. Скорочена процедура не передбачає запитань.

Прошу співдоповідь, Осика Сергій Григорович.

Розглядав комітет. Адам Іванович, ми працюємо тільки по тимчасовому Регламенту, слово в слово як написано в цій мудрій книжці.

Зараз заступник голови комітету все розкаже. Не донесли? Все є, Адам Іванович.

 

13:02:37

ОСИКА С.Г.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, цей законопроект розглядався на комітеті. Більше того, був підтриманий всіма членами комітету від всіх... Дайте слово сказати, це звичайно не правильно перебивати, Адаме Івановичу. І враховуючи те, що цей законопроект має суто технічний характер, включає деякі поправки з метою текстуального проведення, так сказати, нашого закону і антидемпінгового кодексу з відповідними статтями 6 і 10 угоди СОТ, ми його підтримали. Є деякі зауваження від Головного управління, так сказати,  і комітет прийняв рішення, що ми його підтримуємо і за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто комітет пропонує прийняти за основу і в цілому.

 

ОСИКА С.Г. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно зрозумів? Дякую, Сергій Григорович.

 

ОСИКА С.Г. Зараз я вам скажу, Адаме Івановичу, коли був комітет. 8 квітня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Григорович, 8 квітня. Дякуємо. Ще раз хотів би зазначити до всіх колег народних депутатів, що в парламенті проходять процедури виключно відповідно до Регламенту, 2 законопроекти були зняті, які не мають висновку комітету, всі інші законопроекти будуть розглядатися виключно у порядку передбаченому тимчасовим Регламентом. Записуємося 2 – за, 2 – проти і переходимо до процедури голосування. Комітет запропонував за основу і в цілому. Прошу два - за, два – проти. Юрій Сергійович Сербін, „Блок Юлії Тимошенко”. Виступ з трибуни чи з місця? 

 

13:04:33

СЕРБІН Ю.С.

З місця!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З місця. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко.

 

13:04:37

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні колеги! шановний доповідачу! Я хотів взагалі-то задати питання, але хай воно тоді прозвучить у виступі і в заключному слові тоді дайте відповідь.

Арсенію Петровичу, пропозиція до цього законопроекту така, одним з найважливіших факторів на ринку продовольчої продукції стосовно назви цього закону і суті являється маркування продукції. Ми не боїмося сьогодні імпорту в Україну якісної продовольчої сировини, вона дорога і в світі, але дуже боїмося засилля генетично модифікованого, вирощеного за рахунок біодобавок – це називається харчовий сурогат. Ну хай ми дорослі, дітей жалко.

Тому пропозиція, доручення до цього законопроекту, негайно, Міністерство економіки, ввести в дію постанову уряду, де запроваджується маркування продукції, споживач повинен знати, що він споживає, там є ГМО чи немає, там є біодобавки чи немає, там є емульгатори чи немає, дожилися, що в дитячих сосисках 15 відсотків м’яса, а все остальне – це добавки соєві і так дальше, і так дальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І макулатура.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Ми думаємо за здоров’я нації. Я пропоную підтримати цей законопроект, він на захист національного виробника, але з дорученням Міністерству економіки негайно ввести в дію рішення про маркування продукції, споживач повинен знати, у нього повинен бути вибір. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Григорович. Михайло Чечетов, будь ласка.

 

13:06:06

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії Регіонів.

Шановний Арсеній Петровичу, шановні колеги! Проект закону розроблено з метою приведення законодавства України у галузі застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідность з положення угоди про застосування статті шостої ГААТ СОТ Угоди про субсидії і компенсаційні заходи ГААТ СОТ та Угоди про захисні заходи ГААТ СОТ. Проте, до нього є певні зауваження.

Так, проектом пропонується змінити редакцію статті десять Закону України про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту. Зокрема, замість слів значно, замінити – значно нижче. Проте, такі зміни призвели до того, що контролюючий орган буде перевіряти чи були ціни на товар, що є об’єктом демпіногово імпорту, значно нижче цін на подібний товар, чи призвів демпінговий імпорт до значно зниження цін на подібні товари, чи перешкоджав демпінговий імпорт значному зростанню цін на подібний товар, яке мало було б місце за умов відсутності демпінгово імпорту.

У даному випадку закон та автори ініціативи не розкривають змісту поняття значного зниження. А за відсутності критеріям оцінки дана норма буде недієвою.

Пропонуємо, на основі викладеного, прийняти за основу цей законопроект з доопрацюванням на процедурі другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ви не будете заперечувати, якщо я надам слово Валерію Тезійовичу Пятницькому для того, щоб відповісти на два питання. Перше питання Івана Григоровича, а друге Михайла Васильовича Чечетова. Тому що вони не зовсім стосуються цих законопроектів. Ввімкніть мікрофон на ложі уряду Пятницькому.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Дякую. Те, що стосується маркування продукції, то я теж думаю, що це не стосується даного законопроекту. І ми готові розглянути це і в комітеті, і так далі. Тому що це цілий комплекс питань. Саме по собі маркування, воно не визначає, продукція якісна чи неякісна, безпечна чи небезпечна. Більше того, необхідно дійсно працювати над забезпеченням того, щоб здійснювався системний контроль за рухом будь-якої продукції. Чи генетично модифікована, чи будь-якою іншою на ринку. І це повинно прийняти відповідний закон про ринковий нагляд, і здійснювати цей нагляд. Недостатньо тільки на кордоні  контролювати чи в точці виробництва цієї продукції.

Те, що стосується пропозиції, які до цього законопроекту про вилучення слова  „значно” і того, як його трактувати.

Взагалі будь-які трактування і будь-які висновки щодо того, що є  значним відхилення або будь-які загрозою демпінгового імпорту і так далі, робить міжвідомча комісія. До цього проводиться відповідне розслідування. Всі зацікавлені сторони вони надають необхідну інформацію.  В одному випадку значне – це буде, скажімо так, 100 відсотків в іншому 10 відсотків. Це буде дуже залежати від еластичності ціни від попиту і так далі і тому подібне. Тобто, дуже й дуже багато факторів.

Слово „значні відхилення” – це чисто перенесення сюди норм відповідної угоди Світової організації торгівлі і тих норм, які діють в законодавстві Європейського Союзу, Сполучених Штатів,  Канади, які точно также застосовують ці заходи. Тому оце визначення, що є значним, що є не значним – це є якраз компетенція міжвідомчої комісії.  Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  підсумовуючи.

 Мова іде, Михайло Васильовичу, про те, що саме в  компетенції уряду і міжвідомчої комісії, яка складається з усіх чильників уряду визначати значно чи не значно. Тобто, ми навпаки розширюємо власні межі повноважень своєю міжвідомчою комісією. Тому це формулювання  буде залежати від позиції членів міжвідомчої комісії, яка засідає і яка займається саме захистом національного товаровиробника. Так, що голосування саме у такий редакції навпаки розширить повноваження уряду і  органів, які відповідальні за захист національного товаровиробника.

 Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу і в цілому законопроект номер 2288 про внесення змін до  деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого демпінгованого та зростаючого імпорту.

Шановні колеги,  розпочинаємо процедуру голосування. Я вже тепер попереджувати буду, що голосуємо. Прошу голосувати.

 

13:10:47

За-370

Дякую.

Шановні колеги,  законопроект 2289. Який містить також виключно технічну правку до  статті 16 Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Я просив би проголосувати за скорочену процедуру розгляду законопроекту 2289. Прошу голосувати.

 

13:11:20

За-382

Рішення прийнято.

Валерій Тезійович, прошу на трибуну. На трибуну, на трибуну, Валерій  Тезійович,  у нас парламент працює навіть  оперативніше, ніж уряд.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний головуючий, шановні народні депутати,  у даному законопроекті, дійсно, вносяться досить технічні зміни, які стосуються того, що не обмежується імпорт товарів, щодо  якого введено квоти, і  відповідно ліцензування  до повного використання квот. Це відповідні норми угоди про  ліцензування імпорту.

Наступна норма передбачає це, що не може бути  відмовлено у митному оформленні товару за незначні відхилення від вартості, кількості або ваги, тобто тих значень, які містяться   в ліцензії. І ці незначні відхилення  це знову ж таки встановлюються  Кабінетом Міністрів.

Я хочу зазначити, що  на сьогоднішній день, коли  діє автоматично ліцензування без встановлення кількісних обмежень,  можливі відхилення від даних, зазначених  в ліцензії, вони становлять в межах 5 відсотків, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення. Але по  кожному конкретному товару, звичайно,  що це відхилення може бути різним, тому що можуть бути корабельні партії і так далі, і так далі, і залежно від виду товарів: чи-то насипом, чи в кількості, тобто ці відхилення можуть бути.

І   дуже важлива норма, яка  забезпечує прозорість прийняття процедур ліцензування, – це, що інформація щодо ліцензування має публікуватися, як правило,   за 21 день. Щоб у нас не виходила ситуація, коли  бізнес дізнається про те, що вводиться  ліцензування якоїсь продукції, вже в день   фактично, коли виходить те або інше рішення. Тобто, щоб відбувалася процедура ліцензування, щоб публікації, тобто оприлюднення,  і щоб це було передбачено законом, – це  також пряма норма відповідної угоди Світової організації торгівлі.

Дякую за увагу. Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Тезійович.

Сергій Григорович, прошу на трибуну.

 

13:13:47

ОСИКА С.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Цей законопроект був розглянутий восьмого квітня на комітеті і був підтриманий. Чого він стосується, власне кажучи? Власне кажучи, він стосується звичних для нас, дуже улюблених процедур ліцензування і обмежень. Просто тут даються технічні правки, які роблять ці механізми більш прозорими і у чіткій відповідності до Угоди СОТ про процедури ліцензування.

Тому комітет цей законопроект розглянув, підтримав усіма членами комітету і пропонує його за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Прошу два „за”, два „проти”. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

13:14:45

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  З місця. Шановні колеги, законопроект 2289 з огляду виступу заступника міністра і першого заступника голови комітету можна було би назвати технічним, але це трохи не так. Ви ж врахуйте, я висловлюю застереження: незначні відхилення від даної зазначеної декларації - дається право Кабінету Міністрів України приймати рішення. Інша процедура також - падає відповідальність на Кабінет Міністрів. Тобто, розумієте, або закон, або без закону - Кабінет Міністрів України. Я, наприклад, не впевнений про те, що Кабінет Міністрів України спрацює швидко і спрацює оперативно, враховуючи, наскільки зараз затягнуті процедури митного оформлення товарів, які пересікають кордон або в ту сторону, або в іншу сторону. Можете подивитися на прикладі зовнішньоекономічної діяльності не одного гіганта нашої української індустрії, наскільки затягнута ця процедура і волокита.

І ще одне. Ну, я перепрошую, трошки політики. Ми до цього часу в залі не побачили ні змін до Закону про бюджет на 2008 рік. Оперативність Кабміну. Не побачили Програми діяльності уряду. Також оперативність Кабінету Міністрів  України. Тому  я просив би, користуючись тут присутністю пана Пятницького, будь ласка, механізми втілення на засіданні Кабміну чи на своєму… на колегії  вашого міністерства механізми втілення законопроектів СОТівських в життя, а особливо механізму контролю за реалізацією цих та інших змін, які покликані зробити комфортним, якщо хочете таке слово, нашого вступу до СОТ вони повинні бути на порядку денному номером 1, тому що ми дуже багато приймаємо законопроектів, але тут же застереження висловлювались. Де гарантія, що нам через місяць-через два не прийдеться приймати нові законопроекти, тому що ті будуть не виконуватися. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимир Яворівський.

 

13:16:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко".

"Блок Юлії Тимошенко" однозначно буде підтримувати цей  законопроект, і я хочу сьогодні… мій колега, який щойно виступав, діє надзвичайно продуктивно і  конструктивно, я не можу зголоситися з ним, що ми в законопроект обов`язково  мусимо  сьогодні вже вставляти те, що стосується підзаконних актів. Я не зголошуюся з тим, що, мовляв, комітет… що Кабінет Міністрів – це дуже повільна, дуже громіздка організація. Та зовсім не означає, що Юлія Тимошенко чи Турчинов будуть розглядати, скажімо,  оцю різницю між, так би мовити, реальним товаром і тим,  який, значить, там є насправді і тому подібне. Цим буде займатися митна служба, будуть  займатися митники, і я думаю, що вони вирішать і вже довели свою спроможність, добавивши майже вдвічі більше надходження до бюджету, ніж це було до цього. Через те "Блок Юлії Тимошенко" буде голосувати за цей законопроект і гаряче просить підтримати його, навіть і пана Сухого, який там трішки десь ніби утримався. Пане Славо, ви це зробите. Правда ж?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

13:18:04

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, ну мабуть можна погодитись з тим,  що певною мірою цей документ або ці зміни мають елемент технічного характеру. Але вони мають і з, так би мовити, і іншу складову. Це мова… окрім всього іншого, це ще й мова про масштаб невідповідності. А якщо хочете, масштаб розкрадання. Бо мова йде про різницю у заявленій, скажімо, вазі і тій, яка є де-факто. Мене дивує, коли представники політичних сил, які проголосили кампанію „Контрабанді – стоп!”, сьогодні говоримо, що ми беззастережно будемо за це голосувати. Їх це не турбує: лозунг – то одне, а змістовна частина лозунгу – то інше.

І ще одне, про я хотів би сказати. Ви знаєте, ну якщо ми вже взялися все, все в світі приводити у відповідність до законодавства СОТівського, то, мабуть, давайте ми приведемо і закони земного тяжіння у відповідність до норм Світової організації торгівлі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук. З місця мікрофон. Ващук, будь ласка.

 

13:19:21

ВАЩУК К.Т.

„Блок Литвина”, Катерина Ващук.

Тим має відрізнятися наше законодавство, що воно має бути якомога більше прямої дії і не містити в собі таких статей, які можна обійти, які можна трактувати по-різному. Хто уважно читав даний законопроект, той не скаже, що це просто технічна норма. Незначні відхилення у товарах насипом, хто визначить, які незначні. Ми дали таке запитання. Сказали, що незначними можна визначити у 20 відсотків. Що таке 20 відсотків товару – незначне відхилення? В ціні чи у кількості?

Я вважаю, що ми маємо дотриматися рекомендацій нашого аналітичного управління: прийняти цей законопроект у першому читанні в зобов’язати чітко вказати, згідно, до речі, норм СОТівських, що таке „незначне відхилення”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я просив би, щоб ми зараз ще раз уважно прочитали даний законопроект. Мова йде про те, що ми цим законопроектом спрощуємо роботу суб’єктів підприємницької діяльності. Якщо, умовно кажучи, ліцензія була видана на 100 тонн, а людина завезла 100 тонн і 300 кілограмів, формально-юридично йому можуть заборонити ввезення в цілому всієї групи товарів в 100 тонн. Ми віддаємо чітке повноваження уряду, щоб він негайно реагував і визначав відхилення  в залежності від виду і типу товару. Тому що одне відхилення буде  для зернових, інше відхилення буде для автомобілів машин і так далі. Якщо ми  зараз це перетягнемо на парламент, ми  будемо  з вами тільки кожен день займатися тим, що регулювати: це відхилення 0,35 відсотка, чи 0,38 відсотка.

Це повинна бути пряма відповідальність уряду і в цьому є логіка. Якщо уряд не буде з цим справлятися, ми, як народні депутати. обов’язково вкажемо уряду на ті недоліки, які відбудуться. Тому я просив би підтримати пропозицію комітету і проголосувати законопроект 2289 за основу і в цілому, як такий, що відповідає як українській Конституції, так і здоровій логіці.

Шановні колеги, ставлю на голосування. Голосуємо, ставлю на голосування законопроект 2289 про внесення змін до статті 16 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Прошу голосувати.

 

13:22:08

За-378

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 2022 про внесення змін до деяких законів України з  питань інтелектуальної власності в частині виконання вимог, пов’язаних  з вступом України до СОТ.

Пів хвилини, колеги, я подивлюся. В принципі, можна поставити його за скороченою процедурою. Я прошу проголосувати за скорочену процедурою розгляду даного законопроекту.

 

13:22:53

За-358

Паладій Микола Васильович, будь ласка,  на трибуну парламенту.

 

ПАЛАДІЙ М.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується поданий Кабінетом Міністрів України законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності.

Підставою для розроблення цього законопроекту є відповідне доручення Кабінету Міністрів. Я скажу основну суть, що ми вносимо.

Зміни до закону передбачають надання правової охорони традиційним географічним назвам, що походять з певного географічного місця. Відмову у наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару, що є тотожним або схожим настільки, що його можна сплутати із знаком для товарів та послуг, права, на які є визнаними в Україні, за умови, що, зважаючи на репутацію, відомість та тривалість використання цього знаку. Така правова охорона може ввести в оману споживачів щодо ідентичності товару, а також уточнюють деякі документи, які мають подавати заявники для отримання правової охорони на заявлене зазначення походження товару в Україні.

До Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” вносяться зміни щодо визначення знака в доменних іменах та визнання знака добре відомим в Україні. Прийняття цього законопроекту значно поліпшить становище, розширить можливості національних заявників, власників прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також національних виробників на світовому ринку товарів та послуг.

Зважаючи на це, просимо прийняти даний законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Все? Дякую.

Давимука Степан Антонович, заступник голови Комітету з питань науки і освіти.

 

13:25:01

ДАВИМУКА С.А.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати! Комітет з питань науки і освіти розглянув проект закону України і пропонує Верховній Раді прийняти його за основу.

Прийняття цього законопроекту крім забезпечення виконання зобов’язань, взятих Україною у ході переговорного процесу вступу України до СОТ, розширює можливості національних заявників, власників прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також національних виробників на світовому ринку товарів і послуг.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу сідати.

Два – „за”, два – „проти”.

Володимир Карпук, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

13:26:02

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук . "Наша Україна - Народна Самооборона".

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", підтримує прийняття цього закону за основу. І чи не найбільше застережень в сфері входження  України до СОТ були саме застереження щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Тому прийняття змін до законів  про охорону прав та знаки для товарів і послуг, і про охорону  прав на зазначення походження  товарів, які  випливають із угоди „Тріпс”надзвичайно важливе.

І хочеться лише побажати українській стороні, щоб будучи членом  СОТ ми якраз би підтримували своїх вітчизняних виробників, їх товарні знаки,  так як потребували італійці щодо сиру „Пармезан” і шотландці щодо елементів кельнського одягу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Шкіль.

 

13:26:55

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я також підтримую, наша фракція буде голосувати за даний законопроект, бо я вважаю, що регуляція саме в  цій сфері нам є конче необхідною. Але  хотів би користуючись можливо наголосити, що це буде захищати і права українських не тільки підприємств, але і таких великих міст, як Київ, тому що до цього часу ми маємо дві назви латинською мовою, (Kiev і Киев) , воно приблизно одне і те саме, але якби не дуже  гарно, коли один товарний знак перекладається  іншою мовою, а інший ні.

Тому я вважаю, що за даних обставин це урівняння  в правах і в захисті інтелектуальної власності і наших товарних знаків і тих, хто прийдуть сюди сторінні. Бо я вважаю, що за даних обставин є багато законопроектів, які регулюють, але не допомагають. То в даній ситуації це і регулює законопроект і допомагає, це ті позитиви, які дають можливість вступити нам в Світову організацію торгівлі, які дають при вступі до Світової організації торгівлі.

І я сподіваюсь, що ми тут докладемо спільно зусиль, щоб наші не тільки торгові знаки не  перекладались, а і наші географічні назви витримувались в  рамках чинного законодавства і прописувались в  усіх торгових  знаках державною мовою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

13:28:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую, Арсеній Петрович. Фракція „Блоку Литвина” буде підтримувати цей законопроект, оскільки ми прекрасно розуміємо, що суспільство, в якому інтелект не цінується, не цінується думка, не цінуються інтелектуальні люди, воно ніколи не буде не тільки демократичним, воно не буде цивілізованим. Але мені хотілося б підняти іншу проблему, інше питання.

От я добре пам’ятаю, скільки ми вже вносили змін в законодавство щодо інтелектуальної власності. Як правило, це була реакція на вимоги деяких посольств, давайте відверто це скажемо, на вимоги деяких наших зарубіжних партнерів і так далі. Можливо нам, я звертаюсь до представників уряду, варто вже один раз взяти і позмінювати вже все те, що відповідає нашим інтересам і не робити, щоб це носило кон’юнктурний характер, бо мені здається, що ще щось зміниться і ще будуть зміни в законодавство по інтелектуальній власності вноситься, і таке інше. Здається, що серйозніше треба працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хотів би підтримати колегу Олега Зарубінського в цьому питанні і було б бажано, щоб в стінах українського парламенту ми взагалі заслухали питання щодо захисту інтелектуальної власності. Тому що на це було потрачено неймовірна кількість сил, грошей, а до сьогоднішнього дня в переходах продаються не ліцензовані диски і виникає питання, яка ефективність сьогодні захисту інтелектуальної власності. Тому що сьогодні ми захищаємо чуже, а завтра будемо мати своє, якщо чуже не можемо захистити, то і своє не захистимо.

Прошу, Володимир Яворівський.

 

13:30:03

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, я взяв слово для того, щоб маючи таку нагоду, ще раз наголосити на цій дуже великій проблемі. Чесно кажучи, ви прекрасно розумієте, що все те, що було нажите в XX столітті, фактично, українським суспільством, його інтелектуальна власність, як правило, розтягнуто за безцінь, розкидано по всьому світу. Через те ми повинні подумати про те, що основним елементом конкурентноздатності нації сьогодні на світовому ринку, на світовій арені, це є його інтелектуальна власність.

Я хотів би наголосити і на тому, що фактично я, як голова Національної спілки письменників, можу сказати про те, що українські письменники забули, абсолютно виключили із свого лексикону поняття „гонорар”. Тобто взагалі не платиться ні копійки ніде і нічого.

Навіть внутрі нашої країни, а я вже не кажу про те, що коли це виходить за кордоном, фактично воно все там і залишається.

Через те, Арсенію Петровичу, я тут хочу вас підтримати про те, що давайте ми спеціально цій темі присвятимо наше або засідання, або обговорення, або круглий стіл, обговоримо це питання, потрібно наводити в цьому лад. Я дуже шкодую, що, звичайно, не виступив мій колега, голова Комітету з питань науки і освіти, якщо можна, дайте йому частину мого часу, щоб все-таки Полохало сказав кілька слів з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Полохало, будь ласка. 

 

13:31:28

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановні народні депутати, я теж підтримую як голова Комітету з питань науки і освіти, підтримую гостроту проблеми, підтримую теж, що необхідно її розглядати і просто інформую всіх народних депутатів, що у нас 16 квітня цього року в комітеті розглядається питання про стан державного управління інтелектуальною власністю та інноваційною діяльністю, це вже друге читання, тому всі ваші пропозиції, які є, ми готові їх розглянути. І запрошуємо вас, Арсеній Петрович, на наше засідання, це на підставі тих парламентських слухань, які були у минулому році. І я дякую  всім головам комітетів, це дев’ять комітетів, які дали пропозиції до нашого проекту рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би звернутися до Степана Антоновича Давимуки, пропозиція комітету за основу і в цілому? За основу і в цілому.

Шановні колеги, я ставлю на голосування законопроект 2022 про внесення змін, про прийняття закону про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності в частині виконання вимог, пов'язаних з вступом України до СОТ. Починаємо процедуру голосування.

 

13:32:51

За-405

Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до наступного законопроекту,  2290, про внесення змін до Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки віповідності" (щодо оцінки відповідності продукції). Доповідає заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович.

Колеги, як поступаємо, в скорочену пропонуєте чи не пропонуєте? Пропонуєте. Прошу проголосувати за скорочену процедуру.

 

13:33:32

За-363

Рішення прийнято.

Валерій Тезійович, прошу доповідати за скороченою процедурою даний законопроект.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановні народні депутати, в даному законопроекті вносяться деякі зміни до Закону України „Про стандарти та технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”, які, в першу чергу направлені на вирішення двох основних питань, тобто розширення повноважень органу з оцінки відповідності української щодо визнання результатів оцінки відповідності продукції, що виконані в інших країнах-членах Світової організації торгівлі.

Необхідно наголосити, що при цьому обов’язковою умовою є те, що процедури оцінки відповідності в цих державах мають забезпечувати такий самий нерівень відповідності технічним встановленим вимогам як і процедури, що застосовуються в Україні. Це повністю відповідає міжнародній та європейській практиці та дозволить усунути необхідність проведення повторних перевірок і, як наслідок, зменшить витрати часу і кошти для суб’єктів підприємницької діяльності.

І друге. В законопроекті визначають умови та порядок залучення до робіт з оцінювання продукції на відповідній встановленій??? вимогам органів сертифікації, що не є резидентами України.

Розширення мережі цих органів з оцінки відповідності за рахунок залучення авторитетних органів сертифікації, що мають багаторічний досвід робіт створить для наших товаровиробників більш сприятливі умови для доступу української продукції на зовнішні ринки та дасть позитивний поштовх для вдосконалення національної системи оцінки відповідності. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Тезійович. Прошу трибуну заступник голови комітету Кузьменко Петро Павлович.

 

13:35:35

КУЗЬМЕНКО П.П.

Шановні колеги! Шановний Арсенію Петровичу! Комітет з питань промислової політики та підприємництва розглянув на своєму засіданні 9 квітня 2008 року зазначений законопроект.

Під час обговорення цього законопроекту було звернуто увагу на те, що приведення порядку здійснення процедур призначення органів з оцінки відповідності та проведення процедур оцінки відповідності в Україні у відповідність з міжнародною практикою є однією з важливих умов законодавчого забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі. Тому існує необхідність прискорення вимог в частині технічного регулювання, висунутих перед Україною в рамках вступу до СОТ. Члени комітету вирішили, проект Закону України про внесення змін до Закону України про стандарт і технічні регламенти та процедури оцінки відповідності внести на розгляд Верховної Ради України та пропонувати прийняти його за основу. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради в своєму висновку вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Від себе добавлю, що на засіданні було присутньо десять членів комітету. Дев’ять голосували за, один утримався. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу за, за, проти, - записуємся. Сергій Рафаїлович Гриневецький, будь ласка.

 

13:37:15

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсеній Петрович, фракція „Блоку Литвина” підтримує зазначений проект закону. Але є таке зауваження, що змінами до закону передбачено, що призначений орган з оцінки відповідності несе відповідальність за результати оцінки відповідності згідно з законодавством. На нашу думку, доцільно уточнити, яку саме відповідальність носитиме зазначений вказаний орган. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Рафаїлович. Яворівський Володимир.

 

13:37:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! "Блок Юлії Тимошенко" буде голосувати одностайно за доповнення до, про, за зміни до закону про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності. Тому що цей законопроект, як і ті попередні, за які ми вже проголосували, фактично заводять в Україну міжнародні високі стандарти і підвищують відповідальність, звичайно, тут, у нас і в середині країні. Через те ми будем голосувати. І я прошу, Арсенію Петровичу, поставити на голосування, поки є Ярослав Сухий у залі, бо це дуже важливий голос для нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук.

 

13:38:23

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Арсенію Петровичу, народні депутати. В мене скоріше застереження і побажання. Якби і цим я хочу підтвердити, що фракція Партія регіонів попередні законопроекти не голосувала не тому, що там є якась політика, а тому що не системно підійшла коаліція і уряд до   пропозиції до парламенту.

Зараз ми розглядаємо законопроект правильно все, толково.  Де стаття 16 Рада стандартизації, технічне регулювання, функції, обов’язки, а по передній законопроекти перші вчора взагалі пропонувалося  ліквідувати стандарти і  таке, як такі, тобто, не  змістовно, не системно, а зараз звичайно ми хочемо порадитися, щоби і  таким чином підготувалися законопроекти і тоді не буде ніяких не політики, а лише економіка  і добробут народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги.

 Я вам скажу, що цей законопроект ще й спрямований на боротьбу з корупцією, в тому числі в органах стандартизації, сертифікації.  Тому що він дає можливість, фактичної, конкуренції в цій сфері і підвищення, власне кажучи,  стандартів.

Шановні колеги,  я вношу на розгляд вам рішення щодо голосування за основу і в цілому законопроекту  2290-П про внесення змін  до Закону України „Про стандарти, технічні регламенти   та  процедури оцінки відповідності”.

Починаємо процедуру голосування.

 

13:40:10

За-390

Рішення прийнято.

Шановні колеги, на цьому два законопроекти нами було знято з розгляду у  зв’язку з невідповідністю нормам тимчасового Регламенту та відсутністю рішень відповідних комітетів. А якби були рішення відповідних комітетів, то ми би сьогодні проголосували і  завершили, напевно,  цю   історію.

Тому, на превеликий жаль,  відбувається так, що ми чи-то не встигаємо,  чи-то інколи не хочемо. Але сьогодні ми проявили неймовірну ефективність.

Є ще два законопроекти, я думаю, що ми їх розглянемо вже на наступному тижні, коли  буде готове засідання комітету. Так чи не так? Добре.

Я прошу перейти до наступних питань порядку денного. 1365, 1366  перенесені, ми визначимося у понеділок, коли будемо розглядати з тією метою, щоб по політичним мотивам не відхиляти правильні законопроекти.

Я  переходжу до законопроекту 0038 – проект  Закону  про ратифікацію Меморандуму про взаємопорозуміння  між Урядом  України та Радою Європи  стосовно застування в України Офісу  Ради Європи та його правового статусу.

Олександр Михайлович Купчишин, на трибуну.

 

КУПЧИШИН О.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, 6 листопада 2006 року в Києві під час візиту Генерального секретаря Ради Європи Девіса в Україну було підписано Меморандум  про взаєморозуміння  між Урядом  України та Радою Європи  стосовно застування в України Офісу  Ради Європи та його правового статусу. Укладання Меморандуму обумовлено  зростанням обсягів співпраці між Україною та Радою Європи в рамках імплементації  плану дій Ради Європи для України,  затвердженого Комітетом міністрів Ради Європи.

Меморандум чітко встановлює мандат, завдання та функції офісу, юридичний статус його згідно Віденської конвенції про дипломатичні зносини  1961 року та Генеральної угоди  про  привілеї та імунітети Ради Європи   1949 году, стороною обох цих документів є Україна.

Згідно статті 15  Меморандуму документ вже  тимчасово застосовується з дня його підписання  в тій частині, яка не суперечить законодавству України, та  набуває чинності після повідомлення  про виконання Україною внутрішніх та державних процедур, необхідних для набрання ним  чинності. Мінюст такими процедурами визначив ратифікацію згаданого Меморандуму.

Принципово зазначити,  що  джерело фінансування діяльності Офісу виключно за рахунок фінансових ресурсів організації, тобто Ради Європи.

Меморандумом визначається вичерпний перелік завдань  представника Генерального секретаря Ради Європи з координації програм  співробітництва. Ці завдання мають адміністративно-технічний характер і не передбачають жодної політичної складової. Відповідні положення обумовлюють можливість певного моніторингу з боку української сторони за діяльністю Офісу.

МЗС визначений в Меморандумі як орган державної влади, який відповідає за загальну координацію та моніторинг виконання плану дій. Ратифікація Меморандуму не потребує внесення змін та доповнень до інших нормативно-правових актів України, а також додаткових витрат з державного бюджету, оскільки, як я зазначив, діяльність Офісу фінансується Радою Європи. Просимо підтримати ратифікацію цього документу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, сідайте.

Олег Григорович, будь ласка.

 

13:44:08

БІЛОРУС О.Г.

Шановні народні депутати, я коротко. Комітет в закордонних справах розглянув проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та Радою Європи стосовно заснування в Україні Офісу Ради Європи та його правового статусу.

Одностайне рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді прийняти цей проект закону і таким чином забезпечити ще більш активну участь України в Раді Європи, як крок до євроатлантичної інтеграції, європейської інтеграції. Я закликаю всіх вас одностайно проголосувати за ратифікацію.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Запитання є? Нема. Є запитання до Олега Григоровича, товариші? Ну кажіть же. Є, Олег Григорович, мусите відповідати. Ярослав Сухий. Вам треба відповідать, ми не проголосували скорочену процедуру.     

 

13:45:10

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Олег Григорович, ну,  розумію, що ви омовилися там. Не дай Боже! Ви в залі більше слово НАТО не кажіть, бо якщо цей закон сприяє НАТО, то будете собі шукати голоси по коридорах.

У мене питання конкретне, аргументація „за”: скажіть, будь ласка, заступник міністра сказав, що цей Офіс буде здійснювати контроль і моніторинг?.. Я вам скажу, мене особисто вже задовбали ці моніторинги і особливо упереджені оцінки якогось поляка чи француза, який мені буде розповідати, що у нас демократично, а що у нас не демократично.

Скажіть, будь ласка, яка ваша аргументація. Ви досвідчений чоловік. В цьому сесійному залі досвідченішого дипломата, ніж ви, я просто не знаю. Скажіть, будь ласка,  що це нам, Україні, у світовій спільноті дасть заснування цього Офісу і діяльність цього Офісу. Чи не отримаємо ми собі на шию, самі посадимо ще чергового  якось шпіона, який буде за нами дивиться, підглядати і давати поради, нікому не потрібні?

 

БІЛОРУС О. Г.  Дякую за таку відверту вашу позицію. Вона сильна, природня, і я сприймаю її.

Нам не потрібні ні контролери, ні ревізори, але, якщо буде Офіс, то це буде та структура, через яку ми  будем впливать,  бо Україна дуже активна в Раді Європи. Рада Європи була  першою міжнародною ареною, де ми  вийшли і сказали, що ми є, що ми держава, що ми нація, що ми країна. І хай гавкають сусіди,  що України як держави нема, а ми є і будем, бо тут починалась історична державність!   (О п л е с к и)

Тепер що стосується моєї помилки відносно Євроатлантики. Я хочу пояснить. Євроатлантика існує. Є Атлантика північна (це  Канада й Штати), а є європейська Атлантика, до якої і Україна відноситься (це Балтійське море, це і україн…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

БІЛОРУС О. Г.  Атлантика – це атланти. Де були атланти, згадайте. Це Середньоземне море, а ми є частиною Середньоземн….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску.

 

БІЛОРУС О. Г.  Прошу голосувать і цим буде наша відповідь на всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, ще запитання…

 

13:47:47

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Ні, це скоріш всього буде не запитання, а просто уточнення. Вельмишановні колеги, справа в тім, що коли ми ратифікуємо цю угоду, ми даємо не тільки згоду на моніторинг, він відбувається відповідно до висновку 190…95-го року, коли Україна вступила до Ради Європи і взяла на себе зобов’язання. З одного боку, буде відбуватися моніторинг того, що ми взяли, але, з іншого боку, буде надана допомога у виконанні наших зобов’язань, і в тому числі у виконанні Європейської хартії регіональних мов, рамкової Конвенції прав і захисту національних меншин, Європейської соціальної хартії оновленої. Тому нам треба ратифікувати це і через цей Офіс довести до Європи, що робиться, а що не робиться, і разом з Європою, Радою Європи виконати свої зобов’язання і перейти до процедури постмоніторингу. Тому ми закликаємо всіх підтримати це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, Юрій Кармазін. І завершуємо обговорення.

 

13:48:55

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Олег Григорович, ну, я думаю, що ви настільки мудрий, що ви не повірили в те, що ви у цій залі є найкращим дипломатом. Тут 450 людей – найкращі дипломати.

І друге питання. Я вже апелюю до рідної нашої опозиції. Я думаю, що вони всі одностайно за це проголосують, тому що, коли буде штаб-квартира тут, завжди ж можна буде піти і поскаржитися: „Подивіться, як вони, гади, узурпують владу, як вони знущаються над нами!” Через те штаб-квартира потрібна тут обов’язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:49:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни…

 

БІЛОРУС О.Г. Це слова професійного опозиціонера.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний пане Голово, я хотів би звернути вашу увагу, що висловлені думки щодо постійного моніторингу і так далі показують, що ми ще не дозріли донести до Європи, що ми в багатьох позиціях попереду тих країн, які собі дозволяють нас моніторити.

Тому я підтримую ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Радою Європи. І хотів би сказати, що ми весь час себе принижуємо цими скаргами, підмоніторинг і так далі. Це стосується, зокрема, і пана Попеску. Це і вас стосується. Не треба. Піднімайте руку, беріть репліку, але не ганьбіть Україну ні тут, в Україні, ні в Раді Європи. Не треба, ми – самостійна, сильна держава. І треба стверджувати це весь час і кругом. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович, сідайте, будь ласка. Ви – шановний чоловік, вони один з другим переговорюються, а ви стоїте на трибуні.

Будь ласка, репліка Попеску.

 

13:50:44

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Вельмишановні колеги, тут  один з колег підняв питання щодо того, як ми піднімаємо рейтинг України, чи не піднімаємо,  приймаємо скарги, чи не приймаємо. Я хочу йому довести, що саме я був доповідачем Ради Європи з питань транскордонного співробітництва і зараз  на рівні Ради Європи було прийнято відповідна резолюція. І саме ця резолюція була схвалена всіма членами країн ради Європи і вони Україну визнали як країну, яка  дбає про це.

Але я хочу підкреслити, що я, як представник Партії регіонів, довів, що Партія регіонів є справжньою європейською партією, яка завжди дбає за те, щоб ми виконали свої зобов’язання там. А якщо ви не знаєте про ці моменти, прийдіть коли у нас є зустріч із відповідними моніторинговими групами. І ви будете знати. А так говорити і не мати інформацію, це  не треба. Партія регіонів буде підтримувати, але не тому, що  ви закликаєте.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення, записуємося на обговорення.  

Не проголосували скорочену процедуру, товариші. Ну, ви хочете, щоб поміняли голову Верховної Ради за порушення тимчасового регламенту? Прошу записуємося.

Андрій Шкіль.

 

13:52:22

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги - народні депутати,  я думаю, в цій залі немає жодного супротиву, щоб підтримати подібний законопроект. Тут виникло питання, навіть дискусія географічна. Воно завжди приємно, коли люди добре вчили  в школі, добре вчили географію, а дехто – так собі.

Тому не треба забувати, що коли ми говоримо про басейн Балтійського моря, до нього належить, шановні мої, і Чорне море, якщо вже взяти географію, як, як… Атлантичного, перепрошую. Тарасе, приймається, приймається, сам обмовився, ви ж бачите. Коли ми говоримо про Атлантику, то в  басейн Атлантичного океану належить і Чорне  море, і Балтійське в тому числі.

Тому, в принципі, страх перед Атлантичною інтеграцію не має бути у тих, хто весь відпочинок проводить на берегах Атлантичного океану в Іспанії і Середземного моря також. Це ж сприяє здоров’ю, тому, що народні депутати, які там відпочили, повертаються сюди і успішно голосують цілу низку антиєвропейських законів, яку вони пропонують.

Тому зараз, я думаю, що настав час компенсувати подібні голосування підтримкою проєвропейського законопроекту, який дає можливість не просто здійснювати моніторинг, а цей офіс підвищує статус і рівень України як члена Ради Європи. І тут за цей статус треба боротися, а не обговорювати необхідність. Бо, на превеликий жаль, українські державні мужі ще не навчилися боротися за свою державу, не перебуваючи в кріслах  Прем'єр-міністра. Бо, звичайно, перебуваючи в кріслі Прем'єр-міністра, Янукович був за європейську інтеграцію, став в опозицію – тепер він уже за інтеграцію з Російською Федерацією. Ну, я не знаю, наскільки це логічно, але  … це, як мінімум, не послідовно.

Тому, закликаючи послідовників європейської інтеграції, Партія регіонів, всіх решта, підтримати цей законопроект в першому читанні і в цілому, тому що, в принципі, я не бачу жодних застережень з цього приводу. А всі висловлені застереження, вони будувалися на тому, що хтось щось недочув або хтось в силу… чогось обмовився.

А всім решті скажу, що не переживайте, Україна буде у всіх системах європейської безпеки, тому що інших альтернатив ніхто не пропонує.

Хочу нагадати, що в Будапешті була підписана угода про те, що Росія, Європейський Союз і Сполучені Штати гарантують цілісність і недоторканість української держави, і Президент Росії Путін, звертаючись до президента Буша, сказав, що Україна – це не держава. Тому приємно, коли такий суверенітет нам буде гарантувати держава, яка нас такою не вважає.

Тому забудьте про нейтральний статус і позаблоковість,  це все – вчорашній день, а треба жити в дні сьогоднішньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко. З місця, будь ласка.

 

13:55:24

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, ми на фракції обговорювали проект цієї ратифікації, і фракцією прийнято рішення про те, що ми будемо підтримувати цю ратифікацію.

Я скажу більше, ми будемо голосувати за ратифікацію меморандуму, в тому числі і тому, що дехто з колег по парламенту сьогодні деякі репліки висловлював у такий спосіб, щоб змусити опозицію в цілому і Компартію України окремо не голосувати за цей документ. Тому я хотів би підкреслити принципово, що ми будемо голосувати за ратифікацію.

Другий аргумент. Я хочу сказати, що, мабуть, з ратифікацією меморандуму ми спізнилися, як мінімум, на 13 років, бо Україна з 1995 року є членом Ради Європи. Я маю сказати про те, що представники Компартії України у парламентській делегації України завжди працювати надзвичайно активно і потужно у європейських структурах і тому вносили свій вклад у цю справу.

Інша річ, що представники Фракції Компартії України дуже хотіли б сподіватися, що відкриття цього офісу і ратифікація цього меморандуму будуть сприяти тому, що Україну врешті-решт перестануть тримати в європейських сінях, і, що Україна, справді, долучиться, на рівноправних засадах долучиться до європейського співтовариства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин, до моменту завершення розгляду даного питання.

Олег Зарубінський.

 

13:57:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні колеги! Давайте чесно скажемо, нічому сприяти особливо Офіс не буде. Що ми самі себе обманюємо. Ми що не розуміємо, що від нас залежить виконання тих чи інших стандартів Ради Європи? Ну, буде Офіс, буде ще. Це не є контраверсійне питання. Добре, що він буде. Але давайте не покладати свої зобов’язання перед своїм народом на якісь міжнародні організації.

Але у даному випадку, мені здається, що заснування цього офісу це є, знаєте, як у математиці, більше або дорівнює. Тобто більше воно не буде. Зрозуміло, що буде ряд представників, які зможуть допомагати офіційним представникам Ради Європи, а зокрема з моніторингового комітету, продовжувати моніторинг, фактично спостереження за виконанням Україною своїх зобов’язань, які ми самі дали перед Радою Європи, коли туди вступали. І який моніторинг до сих пір не знятий          і не знятий він з зрозумілих причин, тому що коли ми говоримо про демократію  ми маємо говорити тільки про демократію в Україні, я в цьому переконаний, а не нав’язувати комусь демократичні стандарти і тим більше не повчати комусь демократії, коли у  нас відбувається те, що відбувається.

Зокрема, до речі, в контексті сьогодні того, що відбулося із судовою гілкою влади, яка у нас деградована і зруйнована, і про це всі знають. Тому мені здається, що питання, я вдруге використовую це слово не є контроверсійним. Я не бачу мінусів в тому, що в Україні буде представництво Ради Європи.

І ще, мені здається дуже важливе питання, ми всі дуже любимо говорити про євроітеграцію і  правильно, бо Україна є європейська країна, а не  євроазійська і всі це всі прекрасно розуміють. Але давайте чесно скажемо, що ставлення виконавчих структур Європейського Союзу, Єврокомісії до України – це одне. А ставлення Ради Європи…

Тобто зібрання парламентарів тих країн, які входять в раду, які входять в Європу, до речі там є і країни такі, як Азербайджан, Вірменія тут питання в географії, вважається, що вони теж Європа, то це зібрання парламентарів і вони завжди підтримували паростки демократії в Україні. І правильно казав колега Яворівський, що коли хто був в опозиції, незалежно від того, хто коли був, бо у нас і опозиція і влада вони дуже часто одне і теж, да, відбувається. То вони завжди знали, дійсно, кому  поскаржитись, дійсно, до кого апелювати.

Тому мені здається, що це треба ратифікувати, однак не робити собі, знаєте, повітряних палаців. Це питання не вирішить проблеми відсутності реальної демократії в Україні. Це  питання може лише допомогти в цьому нам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску. Фракція Партії регіонів.

 

14:00:17

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На рахунок єдності опозиції і влади контроверсійний? Да!

 

ПОПЕСКУ І.В.

Вельмишановний Арсеній Петрович! Вельмишановні колеги! Партія фракції регіонів виступає за те, щоб ратифікувати цей меморандум з наступних міркувань.

Перше. Рада Європи є одна із небагатьох європейських організацій, де Україна є повноправним членом і може висловлювати свою позицію, і там її сприймають.

Другий момент, Верховна Рада у 1995 році проводила відповідні переговори з Радою Європи і на виході був прийнятий висновок 190-й, в якому були написані абсолютно всі ті зобов’язання, які ми на себе взяли добровільно і які ми повинні виконати. З іншого боку, говорити про те, що ми готові вступити до Європейського Союзу без того, щоб повністю виконати свої зобов’язанні перед Радою Європи з точки зору демократичним принципів не можна. Оскільки Рада Європи є політико-правовий простір, а Європейський Союз – це більш ринковий простір, який більше працює на основі цього права.

Тому ми виступаємо за те, щоб абсолютно всі ці зобов’язання, які ми взяли на себе, були виконані, в першу чергу, ми постійно в своїй діяльності користувалися і дивилися на те, як імплементується у нас верховенство права.

По-друге, ми повинні дбати про те, щоб в нас місцеве самоврядування відповідало тим принципам, які записані і передбачені в Європейській хартії місцевого самоврядування. Ми також повинні звернути увагу на те, що сьогодні на рівні Ради Європи розробляється хартія регіонального самоврядування. І коли ми говоримо про те, що треба внести зміни до Конституції, ми повинні також ці зміни внести тільки у відповідності до тих норм, які існують в Європі, які передбачає наша Конституція. Ми також повинні пам’ятати про те, що Європейська хартія регіональних … передбачає не дискусії, а конкретну імплементацію. Ми повинні дбати про те, що якщо в Конституції в статті 119, пункт 3 написано, що в місцях компактного проживання національних меншин корінних народів, місцеві адміністрації фінансують програму національно-культурного розвитку. А потім, коли ми дивимося на рамку конвенцій з питань прав національних меншин, то ми бачимо, що вона не імплементується тільки тому, що місцеві органи влади не мають грошей на це, а в державного бюджету їх немає.

Тому ми виступаємо за те, щоб цей офіс діяв, звичайно, він нам багато допомагати не зможе, але в плані інформації, в плані обміну думок, в плані того, щоб допомогти, щоб закінчити процедуру моніторингу і перейти на процедуру пост-моніторингу, щоб ми простіше могли говорити з нашими європейськими колегами, це нам допоможе. Тому Партія регіонів виступає за ратифікацію цього меморандуму і не треба тут спекулювати з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

 

14:03:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, шановний український народе, нам пропонується зараз ратифікувати конвенцію і я думаю, що цей меморандум має бути ратифікований. Я тільки хочу звернути вашу увагу на час підписання цього документу. Він був підписаний у Києві 6 листопада 2006 року. І от майже два роки він у нас не ратифікується. Я запитую, чому? Чому так повільно ми діємо? Це треба було робити давно, тому що я бачу задачу цього офісу, який буде, ще й у тому, щоб не тільки моніторили України, вже пора зняти давно моніторинг і я закликаю всіх, хто сьогодні присутній там в Раді Європи, не пост-моніторинг  вводити, а зняти моніторинг з України як таку, до досягла своїх стандартів. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоб цей офіс допомагав нам подивитися, а як до нас країни Європи відносяться, чому українців сьогодні так зневажають, що до в’їзду до  Великобританії треба здавати відбитки пальців. Що це так, це що, нормально? Тому, я хотів би, щоб ті зобов’язання, які приймали і європейські країни щодо України у переддень чорнобильської катастрофи ми пам’ятали, а вони ніяких зобов’язань щодо нас не виконали і давайте доводити це до цих країн і до Ради Європи, щоб вони також це бачили, що вони не виконали цих зобов’язань. Давайте ставити питання ті, які є, перед Російською Федерацією, які у нас є спільні не вирішені, бо сьогодні ставлять питання тільки до нас Російська Федерація. Я звертаюсь до Міністерства закордонних справ, ви що, забули про нульовий варіант? Ви що, забули про ті заощадження, які сьогодні Юлія Тимошенко повертає, це ті заощадження, які пішли всі у Росію. Ви забули про це? Ви, очевидно, не забули. Тому, будь ласка, скажіть про це українському народу, скажіть про це українському парламенту і скажіть про те, що ви робите такі-то, такі-то наміри і що ви таким-то чином       даєте зрозуміти і відповідним чинниками Російської Федерації.

Тому, шановні друзі, однозначно треба ратифікувати цей міжнародний договір. Але я хотів би, щоб ми просували кругом українські інтереси і, щоб ми пам’ятали в чому вони заключаються, щоб ми не говорили, що ми не дотримуємося якоїсь хартії, у нас сьогодні, ми дожилися, українською мовою тільки видається до 30 відсотків книжок і періодичних видань, а ми кричимо, що якісь права когось порушуються, українців права порушуються, корінних українців порушуються, при цьому кругом порушуються і ми на це не реагуємо! Тому я закликаю вас ратифікувати і захищати наші інтереси.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи наполягає доповідач та співдоповідач на виступі? Не наполягає.

Шановні колеги, при прийнятті цього рішення, з огляду на ті пропозиції, які лунали від вас, я думаю, було би дуже логічно зробити протокольне рішення Верховної Ради перше доручення Комітету у закордонних справах, а друге – звернення до Кабінету Міністрів щодо прискорення подання на ратифікацію відповідних актів, які підписані вже по декілька років тому. У нас, дійсно, є акти, які підписані по 5-7 років тому і не пройшли процедуру ратифікації. Тому треба з’ясувати, або ми відмовляємося від цих актів у зв’язку з тим, що відпала необхідність всіх ратифікацій, або треба прискорити розгляд даного питання парламентом.

Тому я ставлю на голосування за основу і в цілому 0038. Оголошую процедуру голосування.

 

14:07:23

За-429

Рішення прийнято.

Сьогодні перша половина дня навіть краща, ніж стаханівська, я хотів би вас всіх привітати з цим. Вечірнє пленарне засідання в 16.07.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради оголошується закритим.