СТЕНОГРАМА N 32

               ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ДРУГЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  31  ж о в т н я   1995  р о к у

                      16.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   підготуватися  до  реєстрації.

 Вставте картки. Зосередьтеся... Проводиться поіменна

 реєстрація.

      Зареєстровано  349  депутатів. Вечірнє засідання

 оголошується  відкритим.  Слухається питання про Указ

 Президента   України   "Про   положення  про  обласну

 Киіївську,     Севастопольську     міську    державну

 адміністрацію"  та  положення  "Про району, району на

 містах  Києва  та Севастополя державну адміністрацію"

 Від 21 серпня 1995 року.

      Стешенко Олександр Миколайович, голова Комісії з

 питань   державного   будівництва  і діяльності   Рад

 доповідає.

 

      СТЕШЕНКО.

 

      Шановний   головуючий,  шановні  колеги  народні

 депутати!  Матеріали  щодо  застосування вето на Указ

 Президента  України  від  21  серпня  цього  року про

 положенння  про  областну  Київську,  Севастопольську

 міську   державну   адміністрацію  та  положення  про

 району,  району  в містах Києві, Севастополі державні

 адміністрації   підготовлено  і  внесено  на  розгляд

 Верховної  Ради  України Комісією з питань державного

 будівництва   діяльності   Рад  і  самоврядування  за

 дорученням  Президії  Верховної  Ради  від 18 вересня

 1995 року.

      В  підготовці  матеріалів брали участь: відділ з

 питань  діяльності Рад, юридичний відділ Секретаріату

 Верховної  Ради  України.  При цьому було використано

 також    відповідні    висновки   науково-експертного

 відділу.

 

      ГОЛОВА.  Олександре Миколайовичу,  секундочку.

      Шановні  депутати, я прошу, перерва закінчилась,

 зосередьтесь,   розглядається   надзвичайно   важливе

 питання, будьте уважні.

      Прошу.

 

       СТЕШЕНКО.  У  зв'язку  з  розглядом  питання

 Верховною  Радою  вважаю  за необхідне звернути увагу

 народних  депутатів на деякі обставини, що спричинили

 його виникненню.

      Перш   за   все  викликає  сумнів  правомірність

 прийняття  аного  указу,  адже  статею 18 Закону "Про

 державну  владу  і  місцеве самоврядування в Україні,

 який  покладено  в  основу  Конституційного Договору,

 чітко   становлено,   що   питання   статусу  органів

 державної   виконавчої  влади  визначається  виключно

 законом.

       Що   (...........)   інша,  а  саме  46  стаття

 згаданого  закону,  всупереч  названої  раніше  надає

 Президентові     право    затверджувати    відповідні

 положення.  Отже  виникає  питання,  якою із згаданих

 статей керуватись.

      По-друге,    ряд   норм,   затверджених   Указом

 Президента  Положень  "Про державну адміністрацію", а

 вони  є  саме  підзаконними  актами, виходить за межі

 Конституційного  договору,  і в той же час суперечить

 Конституції  та іншим законам України, в тому числі і

 Закону  про державну  владу.

        Чи  правомірне  в  цьому  випадку застосування

 згаданих  норм?  З  цього  приводу  треба визначитись

 сьогодні   в цьому залі.

      По-третє,   якщо   уважно   глянути  на  перелік

 повноважень,   якими   відповідно   до  положень  про

 державну  адміністрацію, вона наділяється, то знову ж

 виникає  питання,  а  які  ж повноваження залишаються

 органам  самоврядування,  що ж вони можуть вирішувати

 самостійно  і  чи є взагалі самоврядування в Україні,

 якщо  при  вирішення державною адміністрацією питань,

 які   безпосередньо   зачіпають  інетереси  місцевого

 самоврядування?  Таких,  наприклад,  як  використання

 природних  ресурсів місцевого значення, розміщення на

 відповідній  території  підприємств,  організацій  та

 ряду  інших,  не  передбачено  навіть узгодження їх з

 органами самоврядування. Мова вже не йде про обласні,

 районні  Ради,  роль яких взагалі незначна і до кінця

 не вирішена.

      Я майже не зупинявся на конкретних прикладах, не

 указував  на  протиправні норми положень про державну

 адміністрацію,  оскільки  такі  приклади  є в записці

 комісії, які вам роздані.

      Хочу лише звернути увагу на деякі перші наслідки

 застосування  закону про владу і затвердженних Указом

 Президента  пложень.  Як  то  кажуть,  беручи  владу,

 обласна  районна  державна адміністрація, перевищуючи

 повноваження    надані    законом,    але   кируючись

 положеннями  про  державну адміністрацію, починає все

 більш активно втручатись у діяльність місцевих Рад, в

 їх    виконавчі    комітети   підприємств,   установ,

 організацій не залежно від їх підпорядкованості.

      В   результаті  виникає  багато,  м'яко  кажучи,

 непорозумінь,   конфлітних   ситукацій.   До  комісії

 надходять листи з місцевих Рад, від депутатів, у тому

 числі від народних депутатів України з проханням дати

 роз'яснення  з  тих  чи  інших  питань, пов'язанних з

 діяльністю   Рад   та  їх  органів,  взаємодії  їх  з

 Держадміністраціями.

      На  жаль, у деяких випадках комісія не може дати

 однозначну відповідь у межах її компетенції, оскільки

 або  порушється, або не вірно трактується закон, а бо

 питання чітко не врегульовані  законодавством.

      Сьогодні  сільські, селищні, міські Ради змушені

 виконувати  деякі  функції  в  супереч законодавства.

 уявіть   собі  ситуацію,  що  склалася  з  прийняттям

 Конституційного  договору,  втратила  чинні стаття 42

 закону про місцеві Ради народних депутатів та місцеве

 і   регіональне  самоврядування,  якою  досить  чітко

 визначались    державні    повноваження    делеговані

 виконкомом згаданий характер.

      Сьогодні  переважна  більшість  повноважень  має

 здійснюватись  державною  адмінітрацією. В той же час

 обсяг  повноважень  державної  виконавчої влади, який

 відповідно до статті 51 і конституційний договору мав

 бути    делегований   Президентом   України   головам

 сільских, селищних і міських Рад досі не  визначено.

      Місцева  державна  адміністрація  об'єктивно  не

 може  здійснювати  у  селі, селищі, наприклад, записи

 актів  громадського  стану, нотеріальні дії, функції,

 пов'язанні  з  обліком  громадян,  первинним  обліком

 військовозобов'язанних  та  цілий ряд інших державних

 повноважень, які здійснювались місцевими Радами та їх

 органами   і   здійснюються  ними  й  нині,  але  вже

 незаконно. Коментарі, мабуть, зайві.

      Ще  один  приклад.  Внаслідок неузгодженості між

 собою  окремих  норм  закону  про владу, нечіткості в

 формулюванні   окремих   його   положень   на  місцях

 допускається  довільне  їх  тлумачення,  що  тягне за

 собою порушення чинного законодавства.

      Так  останнім  часом в окремих містах з районним

 поділом     виникають     конфліктні    ситуації    в

 взаємовідносинах міських і районних у містах Рад.

      Наприклад,  у  місті  Херсоні за рішення міської

 Ради (до речі, визнаним судом неправломірним) районні

 Ради  позбавлені  бюджетів.  У  Вінниці міська Рада в

 супереч  вимгам  статті  50 Закону "Про місцеві Ради"

 скасувала  своє  рішення про делегування повноваження

 районним Радам і прийняла, запропоновану головою Ради

 Дворкісом,   систему   самоврядування  та  управління

 містом,  відповідно  до якою районні в містах Ради та

 їх   виконкоми  фактично  позбавляються  повноважень,

 передбачених    закнодавством,    перетворюючись   на

 безправні формальні органи.

      Аналогічні  заходи готуються та здійснюються і в

 деяких   інших   містах.  В  усіх  згаданих  випадках

 неправомірні дії намагаються виправдати посиланням на

 норми Закону "Про державну владу".

      Слід   підкреслити,  що  це  лише  перші  окремі

 наслідки  застосування  Закону  "Про державну владу",

 Положень " Про державну адміністрацію".

      Подальше    їх    застосування    без   внесення

 відповідних  коректив  може призвести до результатів,

 які  важко  сьогодні  передбачити. Досить сказати, що

 наділення державної адміністрації повноваженнями, які

 не  базуються  на законі, з кожним днем породжує нові

 незаконні рішення, протиправні дії. Все це аж ніяк не

 сприяє   встановленню  нашої  державності,  зміцненню

 законності,  правовпорядку,  в  решті-решт  не йде на

 користь Україні  і її народу.

      Саме  цим  викликана  поява,  підготовлена нашою

 комісією   проекту   Постанови   Верховної  Ради  про

 застосування  вето  щодо  згаданого указу Президентта

 України та необхідність внесення уточнень і тлумачить

 окремих  статей  Закону "Про державну владу і місцеве

 самоврядування.

      Я  би  прохав,  не  драматизуючи  ситуацію, всіх

 народних  депутатів  саме  збагнути  на  той   проект

 постанови  Верховної Ради, який пропонує наша комісія

 з  тим,  щоб  ми могли конструктивно рухатись із цієї

 ситуації, в яку ми попали. Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Які  є...  Чи є запитання до... Є? Будь

 ласка, запишіться.

      Чеботарьов.  10  хвилин вистачить? Чи більше? 15

 хвилин? Ну, будь ласка, 15 хвилин.

      Та давайте 10. Якщо ... тоді ще проголосуємо.

 

      ЧЕБОТАРЬОВ.   Олександр   Олександрович,  я  не

 записувався. Помилка.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка,  говоріть.

      (Шум в залі)

      Кравчук.

      Ну то Чеботарьов. Потім Кравчук.

 

      КРАВЧУК Л.М.

      Шановний   Олександр   Миколайовичу!  Ну  раптом

 Верховна  Рада  накладе  вето на Указ Президента. Чим

 будуть керуватися  місцеві органи  влади?

      Чи  не  наступить  таке  "час ікс", коли не буде

 ніякого  нормативного  акту,  яким  будуть керуватися

 органи  влади.

      Я   вважаю,  що  потрібно  спочатку  скажімо  ну

 зробити   якісь   конкретні   документи;  узгодити  з

 Президентом,  а  тоді  вирішувати  їх.  І  документом

 будуть  керуватися місцева влада. Тому можемо зробити

 хаос у державі.

 

      СТЕШЕНКО.  Я  дякую,  Леонід  Макаровичу,  за

 запитання.  Запитання  дійсно  має  місце. Ми довго з

 цього приводу  дебатували.

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Миколайович,  говоріть, будь

 ласка, голосніше.  Погано чуть в залі.

      Увага.

 

      СТЕШЕНКО.  Ми  дуже  довго дебатували з цього

 приводу  в  Комісії.  Але,  по-перше, я звертаю знову

 вашу  увагу  саме  на  другий  пункт  нашого  проекту

 Постанови, де саме ми виходимо з цієї колізії, з того

 тупика,  в  який  попали.  А  що  стосується  якогось

 терміну,  коли  повноваження  державних адміністрацій

 будуть  не визначені, то давайте ми собі повернемся в

 недалеке історичне минуле.

      З  моменту,  коли  був  прийнятий Конституційний

 договір  пройшло досить багато часу, більше 2 місяців,

 і саме це зараз повинно нас стимулювати для того, щоб

 ми  конструктивно  працювали.  Це  перша частина мозї

 відповіді.

      А  друга  частина  зводиться  до  того,  що саме

 комісія  ініціює, щоб така узгоджувальна комісія була

 утворена    з    представників   Верховної   Ради   і

 Адміністрації   Президента,  як  це  було  на  самому

 початку. І вирішити цю колізію, так як Конституційний

 договір підписували дві сторони.

 

      ГОЛОВА. Сахань.

 

      САХАНЬ.  Прошу  слово  передати Боделану Руслану

 Борисовичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БОДЕЛАН Р.Б.

 

      Спасибі.

      Олександр  Миколайович,  я  хотів  би керуватися

 своїм  запитанням,  яке  я зараз поставлю перед вами,

 виключно  практичними ділами на місцях. Як ви знаєте,

 мені зараз приходиться займатися цими ділами.

       Чи    були    внесені    конкретні   пропозиції

 Президенту,  щоб  він  сам  змінив, щоб вніс зміни до

 свого Указу? Це перше моє запитання.

      І, по-друге. Як ви вважаєте, що після майже двох

 з  половиною місячної роботи сьогодні, коли на місцях

 дуже  і  дуже  складна обстановка, державні виконавчі

 органи залишаться фактично без влади і без практичної

 своєї діяльності, які вони повинні вирішувати.

      Чи  не нанесе все це ще додатковий удар по нашій

 економіці  і  по  нашому  всьому  тому  хаосі, який є

 сьогодні в країні?

 

      СТЕШЕНКО. Дякую за запитання.

      Ну, по-перше. Я з самого початку, якщо ви уважно

 слухали  мій  виступ,  доповідь  з  цього  питання, я

 звернув   увагу,   що  саме  за  дорученням  Президії

 працювала  над  цим  документом  наша комісія, членом

 якої ви являєтесь. Це перше.

      Друге.  Щоб  сталося, що поштовхом стало з цього

 приводу.   Ви  знаєте,  що  останнім  часом  з  місць

 надходить  дуже  багато  звернень  про те, і саме від

 практичних  працівників,  щоб наша комісія, а потім і

 Верховна   Рада  прийняла  якийсь  єдиний  практичний

 документ, яким би можна було користуватися і на рівні

 місцевого  самоврядування  і на рівні представницьких

 органів,  але  ця  робота  зараз  в комісії практично

 заблокована,  заблокована  тільки тому, що не усунуті

 протиріччя  про які я говорив ще 12 квітня цього року

 і  це  примноже,  таке  російське слово ці протиріччя

 неможливо  сьогодні  підготувати  якийсь законодавчий

 акт, хоча ми зобов'язувалися привести у відповідність

 і  закон  про місцеві Ради, народні депутати, місцеве

 та  регіональне  самоврядування  в  редакції  від  26

 березня  1992  року, а також закон про представницькі

 органи,   ви   знаєте,  що  53  статті  не  вичерпані

 повноваження  цих  саме  органів  на рівні обласних і

 районних Рад.

 

      ГОЛОВА. Дякую, Безсмертний.

 

      ___________. 220 виборчий округ, БЕЗСМЕРТНИЙ

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, ми з вами мали

 багато  дискусій стосовно цього вето, я все-таки хочу

 торкнутися основної проблеми запропонованої постанови

 про  яку  ви  говорите, це неузгодженність 18 і24, 46

 статей.

      І    прошу   вас   будь   ласка   поясніть,   ту

 суперечність,  яку  ви бачите, тому що наприклад я не

 можу зрозуміти цю суперечність, дякую.

 

      СТЕШЕНКО. Ну мені дуже прикро це чути, але це

 факт  і  я  попробую  пояснити,  давайте відкриємо 24

 статтю,   тут   відкрийте   7  пункт,  мова  йде  про

 повноваження  Президента,  7  пункт  здійснює в межах

 встановлених  законом управління майном, що перебуває

 в загально-державній власності.

      Далі.   Двадцять   четвертий   пункт:  Президент

 України  не  може  передавати свої повноваження іншим

 особам  та  органам.  А тепер зверніть увагу на сорок

 шосту  статтю:  ці  повноваження передані підзаконним

 актом державним адміністраціям! Ось в чому справа...

      Далі.  Ми  пропонуємо 18-ту, 46-ту статтю... Ну,

 тут  досить чітко. Я думаю, тут коментарі, як кажуть,

 зайві.   "Повноваження   державної  виконавчої  влади

 визначаються   виключно  законами".  А  46-та  стаття

 всупереч  пояснює, що це визначається Положенням, яке

 затверджує  указом Президента Президент, що являється

 собою  не  що  інше  як  підзаконний  акт.  Ось ці ці

 протиріччя про що кажуть...

      53-тя  стаття,  давайте зверніть, будь ласка, на

 неї  увагу  також.  Тут  виписані  повноваження  саме

 представницьких    органів:    затверджують   бюджет,

 схвалюють  програму,  заслуховують щорічні звіти. Але

 давайте    спробуємо    відповісти:    це    виключні

 повноваження  чи ні?! Дальше ця стаття говорить: інші

 повноваження,  що  передаються  обласним,  міським та

 районним   державним   адміністраціям.   Визначаються

 окремим  законом.  Тоді  виникає  питання:  утворення

 постійних  комісій  в  представницькому органі, звіти

 депутатів   і  таке  інше  -це  що,  всі  ці  питання

 вирішуються   розпорядженням  Адміністрації  чи  яким

 чином?  тому  ця  стаття 53-тя теж потребує уточнення

 або тлумачення, як ми це пропонуємо.

 

      ГОЛОВА.  Радько.

 

      РАДЬКО В.І., 351 виборчий округ.

      Олександре Олександровичу!

      В  послідній  час  щото  мій  колега,  Володимир

 Романович   ніяк   не  може  виступити  -так  було  і

 сьогодні,  коли він просив слова по процедурі... Тому

 я прошу передати йому своє слово.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р., 348 виборчий округ.

      Уважаемый Александр Николаевич!

      У меня 2 вопроса к вам.

      Первое: не считаете ли вы, что Указ Президента о

 полномочиях  исполнительной власти, которые он делает

 как   вертикаль,   нарушает   Европейскую  Хартию  по

 местному  самоуправлению,  где  нормы демократии есть

 именно  децентрализация  власти,  а  не та мифическая

 вертикаль, которую, по существу, Президент вводит для

 управления в государстве? Это первый вопрос.

      Второй  вопрос.  Я  держу Конституцию нашу, где

 есть  целый раздел....... Державної влади в правлении

 в   Украине.   Здесь  определены  полномочия  местных

 органов  самоуправления  или  Совета. Так вот, приняв

 Конституционный   договор,  нарушены  конституционные

 права   тех  депутатов,  которые  были  избраны,  тех

 исполнительных    комитетов,    которые    были   или

 создавались местными органами самоуправления.

       И   второй  вопрос.  Не  считаете  ли  Вы,  что

 сегодня,  выкрутив  руки депутатам верховного Совета,

 Александр  Александрович,  ввел  нашу Украину в Совет

 Европы,  вот,  обманным  путем,  потому  что 3 статья

 требует  о  том, чтобы мы были государством правовым,

 верховенства  права,  где соблюдаются права человека.

 А,  вот,  Конституционным  договором  и  этим Указом,

 который  дал  Президент нарушены права и обязанности,

 вот, даже  избранных органов власти на местах.

 

      СТЕШЕНКО.    Взагалі,   це   питання   вже

 дебатувалось  не  раз  в  цьому  залі  і це являється

 класичним  питанням  при  розгляді  питань державного

 будівництва.

      Те,  що  ситуація  щас  досить  складна і те, що

 прийнята  Конституційна  Угода  на  якийсь перехідний

 період,  і  те,  що ми саме зараз вносимо це питання,

 воно  загострювалось не тільки тими суперечностями, я

 кі  виникли  між  органами  місцевого самоврядування,

 представницькими   органами   і   органами  державної

 адміністрації,  а це питання загострювалось і тим, що

 зволікається конституційний процес.

      Ми  вже  не  раз  повертались  до цього питання,

 утворили  комісію,  і  сьогодні вже просто відсидіти,

 замовчувати   і  спостерігати  спокійно  за  тим,  що

 відбувається  в  рішзних  гілках  влади,  це, мабуть,

 небезпечно.

      Про  те, що якийсь рівень протистояння завжди був

 і  буде, і він не вичерпаний і зараз, але який рівень

 цого  протистояння? І сьогодні вже небезпека в цілому

 над   ержавою,  а  саме  головне,  що  невизначеність

 повноважень  між  органами місцевого самоврядування і

 державними   адміністраціями,  а  інколи,  коли  одні

 непритамані   функції  перебирають  на  себе,  то  це

 взагалі  породжує  незлагодженість  дій на будь-якому

 рівні.

      Тому  це питання непросте, воно дебатувалось, ще

 раз   про   це   нагалошую  сам,  воно  дуже  складно

 обговорювалось і в нашій комісії. Але виходити хоча б

 частково  і наближатись дотого, щоб ми діяли в рамках

 закону, гарний він чи негарний, але ми його прийняли,

 на це направлені зусилля нашої комісії.

      В  мене  є  десь особлива думка з цього приводу,

 але що в изробите: рішення прийнято, і треба виходити

 з цього.

 

      ГОЛОВА.   Відносно  викручення  рук,  Володимире

 Романовичу,  тоя  вас  не примушував голосувати, а ви

 голосували "за".

      То що зробиш...

 

       СТЕШЕНКО.  Ну,  взагалі це таке питання. Якщо

 депутат  має свою точку зору, то вплинути комусь дуже

 складно.   Я   до  цього  не  дуже,  так  би  мовити,

 використовую  те,  що мені хтось говорить, а все-таки

 рахую, що  треба самому працювати .

 

 

      ГОЛОВА.    Треба  думать самому.

      Спасибі,  сідайте, будь ласка.

      Що з процедури?  Будь ласка.

      З процедури Шейко.

 

      ШЕЙКО. Два запитання з процедури.

 

      ГОЛОВА.  З процедури до мене запитання це не

 до нього.

 

      ШЕЙКО. Шановний Олександр Миколайович, ви знаєте

 що перетягування верьовки між адміністраціями і Радами

 уже  з  1992  року  іде.  І  це не нове для України і

 багато  хто  в  цьому  залі вже натерпівся. ія члмусь

 прогнозую  сьогодні  безрезультатне  голосування. Але

 річ не в тому.

      Я  просив  би  в пакеті голосувати сьоголні вето

 Президента  і  один цікавий лист, який був надісланий

 13  липня  1995  року  всім  головам  районних Рад за

 підписом  голови  Комісії  Верховної  Ради  з  питань

 державного будівництва і завідуючим Відділом з питань

 діяльності   Рад   Секретаріату  Волонцем  з  приводу

 формування    адміністрації    районних   Рад.   Було

 запропоновано  в  кожному районі численні штати від 8

 до  9 чоловік. Я не знаю на чому базувалася ця цифра.

 Але  мені  здається,  що сьогодні діючи система, коли

 одна  посадова  особа  очолює дві гілки влади, як раз

 районна  державна  адміністрація  і  один  чоловік по

 (............)  в  спромозі  улагодити  всю  работу в

 районі Ради народних депутатів.

      Дякую.

 

       СТЕШЕНКО.  Я добре розумію, про що йде мова.

 Я теж так само, як і ви, на собі відчув як практичний

 працівник, що таке діяльність Ради на районному рівні

 і що таке діяльність адміністрації.

      Тому тут зараз переконувати, думаю, в цьому залі

 немає  потреби. ми можемо з вами провести дискусію за

 межами цього залу. Це по-перше.

      По-друге.  Я  дійсно  підписав  такий лист, який

 повністю  базується на тому, що ми провели опитування

 між районним рівнем Рад і обласним. Якщо ви бажаєте з

 ним  ознайомитися,  саме в тому листі і йде посилання

 на  те,  що  є  дещо  інша  думка.  Але  я і сьогодні

 переконаний,   для   того,   щоб  працювали  постійні

 комісії,   працювали   депутати  обласного  районного

 рівня,  повинна  бути  невеличка  якась адміністрація

 Секретаріат,  яка  організовуватиме  і координуватиме

 саме цю роботу. Оце про що там йшла мова саме в цьому

 листі.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

      Шановні депутати, обговорювати треба це питання?

 Треба  обговрювати. Я просив би вашої згоди, оскільки

 всі   ви  добре  знаєте  суть  питання,  провести  це

 обговорення за скороченою процедурою, тобто два - за

 підтримку  проекту  постанови, два - проти так, як це

 визначено Регламентом.

      Можна   таку  процедуру  підтримати?  Ставлю  на

 голосування   провести   обговорення   за  скороченою

 процедурою: два - за, два -  проти.

 

      "за" -  203

      РІшення прийнято.

      Хто  хоче  висловитися  за,  підніміть  руки або

 запишіться вірніше.

      Добре.  Записалося:  Моісеєнко,  Драгомарецький,

 Безсмертний, Лавринович, Грабар.

      Добре, будь ласка, з місця не шуміть.

      Хто  буде  виступати  за   і  хто буде виступати

 проти?   Моісеєнко  ви  за  будете  виступати?  Проти

 постанови цієї? А. Я мову веду про те, що голосується

 проект  постанови. Виступають ті, хто підтримують цей

 проект і ті, хто проти нього.

      Моісеєнко, будь ласка. Будь ласка, на трибуну, 3

 хвилини.

 

      МОІСЕЄНКО

      Моисеенко,    фракция    "Коммунисты   Украины",

 Горняцкий избирательный округ, Макеевка, 131.

      Уважаемые   коллеги!  Мы  в  нашей  Комиссии  по

 государственному  строительству, деятельности Советов

 и  самоуправления внимательно изучили рассматриваемые

 вопросы.  Удивляет  подход  администрации  Президента

 связанный  с  тем,  что  документы, которые готовится

 ими, противоречат даже тем документам, которые ими же

 и    подготовлены.    Такими   как:   Конституционное

 соглашение  либо известный нам всем как договор между

 Верховным Советом и Президентом Украины.

      Кроме   этого,  о  чем  уже  сегодня  докладывал

 товарищ  Стешенко.  Кроме  этого  я хотел бы обратить

 внимание  на  то,  что  эти указы противоречат целому

 ряду  других  законодательных актов, уже рассмотреных

 нами.  Здесь  и  Закон  про державну владу; Закон про

 прокуратуру;  Закон  про  бюджетну  систему  Украины;

 Закон  про  мисцеви  Рады;  опять  же Конституционный

 Договор;   Декрет   Кабинета  Министров  про  мисцеви

 податкы  и  сборы,  которые  до  сегодняшнего времени

 действуют.  И  этот  перечень  жокументов  еще  можно

 продолжать.

      Прочем,  хотелось  бы обратить внимание еще и на

 то,  что авторы этого документа опять же противоречат

 самому себе.

      Особое  внимание, на мой взгляд, заслуживает тот

 факт,        что       неразбериха,       создаваемая

 антиконституционным     соглашением,     подписананым

 Президентом и издаными этим Указом этими положениями,

 провели   к  серьезной  путанице  в  функционаровании

 местных органом власти.

      Да,   как   говорилось   здесь,  нашей  Комиссии

 поручалось подготовить исправления к Закону о местных

 Советах народных депутатов и самоуправлении, связаных

 с подписанием  Конституционной Угоды.

      Я   хочу   вам   от  имени  Комиссии,  от  имени

 большинства  сказать, что Комиссия не будет выполнять

 это  поручение  Верховного  Совета  и  если отдельные

 депутаты  -члены  этой  Комиссии,  которые  подписали

 антиконституционное  соглашение,  хотят  поработать с

 одним  -пожалуйста, мы обязательно рассмотрим и дадим

 свои   заключения   по   этому   поводу.

      Ну  я  хочу подчеркнуть ваше внимание... еще раз

 сконцентрировать   ваше  внимание  на  том,  что  эти

 документы не  носят   конституционного характера.

      Я   думаю,  что  неоднократно,  подчеркнутые  на

 требованиях  наших трудящихся требования об этом тоже

 должно иметь значение  при его обсуждении.

      Я еще раз хочу подчеркнуть и то, о чем я говорил

 сегодня   утром,   что  7  ноября  покажет  отношение

 населения     и     народа     Украины     к    этому

 антиконституционному  соглашению.

      Наверное  это  будет и серьезное предостережение

 для    президентской    команды,    которая   сегодня

 заканчивает,  как  нам  известно,  хотя не известно -

 заканчивает  или  нет.  Документ  мы  не видели. Я по

 крайней  мере,  как член Конституционной комиссии, не

 видел проект  новой Контитуции.

      Поэтому  я  вношу  предложение  -наложить вето и

 поддержать    Постановление,    предложенное    нашей

 Комиссией.  Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Безсмертний.

 

      БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу,   шановні

 колеги   народні  депутати,  я  хотів  би  торкнутися

 аналізу   постанови,   яка   вам   запропонована,  та

 конкретних звинувачень щодо не відповідності положень

 Конституції та  Конституційному договору.

      Ітак, постанова. Вона в преамбулі посилається на

 невідповідність положення Конституції України.

      Справа  в  тому,  що  ці  положення  і не можуть

 відповідати  Конституції,  тому що готувались вони на

 підставі  Конституційного договору і Закону про владу

 і в відповідності з статтями Закону про владу.

      Наступна   проблема   -це  те,  що  автори  цієї

 постанови  не  враховують статтю 61 Закону про владу,

 яка  говорить,  що  чинне в Україні законодавство діє

 лише в тій частині, якщо відповідає нормам Закону про

 валду або Конституційного договору.

      Стосовно суперечностей між статтями 18, 24 і 46.

 Ніяких суперечностей між цими статтями немає.

      Стаття  18  гласить, що статус органів державної

 виконавчої  влади  визначається  відповідно законами.

 Закон  про  владу,  який  є  частиною Конституційного

 договору,  і  визначає статус органів самоврядування,

 органів  місцевих  державної  влади і представницьких

 органів.  І саме в нормі статті 53 говориться про те,

 що  їх функції, повноваження визначаються положенням,

 яке  видається  на  основі даного закону. Тому ніякої

 суперечності тут немає.

      Стосовно   47  і  53  статтей,  які  потребують,

 нібито,  якогось трактування. Питання роботи комісій,

 організаційні  питання  -це  внутрішні питання Ради, і

 вони  не  можуть регламентватися нормативними актами,

 які , в якім  є положення.

      Тепер   стосовно  окремих  звинувачень,  які  ми

 бачимо в тексті, який додається до постанови.

      Ітак, про невідповідність між статтями 18 і 46 я

 вже  говорив, вони витікають логічно одна із одної, і

 тому там ніяких суперечностей не може бути.

      Далі,  підпункт  "А" пункт 2 статті 18, стосовно

 того,  що  адміністрації мають право вносити зміни до

 доходів  і  видатків,  я хочу задати запитання тим, в

 кого на окрузі є сільські райони, скажіть будь ласка,

 якщо  село  немає  бюджету,  то  хто  буде  визначати

 місцеві податки і збори. Коли, ці повноваження статею

 53  зняті  з  районих  і  обласних Рад, фактично поле

 залишається не врегульоване і цілком зрозуміло, що це

 повноваження надано місцевим адміністраціям.

      Далі,  це  саме стосується позабюджетних фондів,

 які   формуються,  адже  вони  можуть  формуватися  і

 повинні формуватися.

      Далі,  стаття  5 і 7 Закону про бюджетну систему

 ніби то ...

 

      ГОЛОВА. Прошу.

 

      СТЕШЕНКО.  Шановні  колеги,  я  на завершення

 лише  декілька  слів  хочу  сказати,  що  жодне з тих

 звинувачень  які  ви бачите воно не витримує критики,

 тому що воно надумате. Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  звернути  увагу  на  ті норми

 Конституційного    договору,    де    записано,   які

 правовідносини  регулюються  виключно законодавством.

 Тому тут не можна такі терміни вживати, що само собою

 зрозуміло, не само собою, а так як законом визначено.

      Будь ласка Драгомарецький.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.  Уважаемые  коллеги,  я  начну свое

 выступление  с фразы, которая неоднократно и все чаще

 звучит  в  этом  зале,  говорят  так, если мы сегодня

 наложим вето, то это будет удар, а скажите пожалуйста

 не является ли ударом по законодательству Украины, по

 ее юридическому полю, по крайней мене половина из тех

 800  указов,  которые издал Президент за прошлый год,

 это  реторический  вопрос,  потому  что  60 процентов

 депутатов   в   этом  зале,  которые  сталкиваются  с

 практической деятельностью, знают об этом.

      Теперь второе. Мне совершенно не понятно почему,

 такая,  такое  явление в нашей политической жизни как

 Администрация  Президента,  функции  которой нигде не

 описаны,    не    ясны    полномочия,    не   понятно

 ответственность      постоянно     втаскиваются     в

 законотворческий процесс.

      А  теперь  по  существу  документа,  которого мы

 говорим,  я буду основываться не на Конституции, хотя

 являюсь   ее  сторонником,  я  буду  основываться  на

 документе,   который   носит   название  (.....),  ой

 извиняюсь,  Конституционный договор, пункт 18, статья

 2,    там    где    определяется   что   определяется

 исключительно   законами   Украины,   на  что  указал

 Председательствующий.  Я занимаюсь вопросами контроля

 за  приватизацией.  Тут четко сказано: правовий режим

 власності  і  майнове  відношення.  А теперь возьмите

 текст  этого Указа. Пунт 3, раздел 4, там, где от "а"

 до   "ж"   посвящены   именно   отношениям   правовых

 видношень.  Ну, может быть, как раз очень символично,

 что на этой букве и заканчивается!..

      Сейчас  возникают  удивительные  проблемы -когда

 список    приватизированных   предприятий   утвержден

 соответствующими    Советами    (если    не   удалось

 перебросить  обкект  своему,  то губернатор -я знаю в

 Донецкой  области  ситуацию  и  в других областях, не

 говорю,  потому  что  приближен к ним -вытаскивают из

 этого   списка   приватизации,   получается  сплошной

 произвол...).  Если    Советы   являются   субкектами

 собственности   (кстати,   и   наш  Верховный   Совет

 является  субкектом  собственности!  А  мы постепенно

 постоянно отдаем эту функцию соответствующим органам,

 замыкающуюся  на  Кабинет Министров, мы будем об этом

 говорить   при   обсуждении   следующих   законов  по

 приватизации),  то  тогда мы вообще теряем влияние на

 жизнь  государства - власть  без собственности ничто!

 Поэтому, уважаемые депутаты, уважаемые коллеги, я вас

 прошу  наложить вето на этот Указ! Потому что большей

 путаницы в нашем правовом поле (особенно в отношениях

 имущественных и в отношениях собственности) придумать

 нельзя!  И  мы  все больше и больше погружаемся в эту

 трясину...      Поддержите,      пожалуйства,     это

 постановление.  И  не  бойтесь,  ради  Бога,  никаких

 заклинаний,  что  если мы отменим, завтра будет горе,

 война,  наводнение,  землетрясение...  Порядка больше

 будет! Хоть на чуть-чуть, но больше!..

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Слово має Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В., 274 виборчий округ.

      Шановні  колеги!  Особливо  для  тих,  хто  знає

 наперед, що я скажу, хочу сказати, що ми маємо справу

 сьогодні з питанням, яке не має абсолютно однозначної

 відповіді  і  не  може  бути  однозначного підходу...

 Тому,  що  ми у своїй державі на сьогоднішній день не

 маємо  як  чітко  визначених  основних  норм,  так  і

 випливаючих  звідти  статутних  законів. І щоб з цієї

 трибуни не питали, що таке Адміністрація Президента,

 і  які  в неї права,

 потрібно,  щоб  оцей  зал,  який має всі повноваження

 прийняв  Закон  про  Адміністрацію  Президента в фоні

 відповідності з чинними сьогодні нормами, щоб не було

 тоді  питань,  які  в них є права, обов'язки, що вони

 мають  робити.  Це  також  стосується і всієї системи

 Державної  виконавчої  влади.  Ми  не  маєм  сьогодні

 жодного  закону,  який  регулював би діяльність Уряду

 України,   діяльність  органів  виконавчої  влади  на

 регіональному  і  місцевому  рівні,  не маєм сьогодні

 закону,  який  вписувався в  існуючі  вищі  нормативні

 акти,   які   б  регламентував  діяльність  місцевого

 самоврядування  на  базовому  рівні як-то визначено в

 нормах конституційного Договору.

      Тепер  стосовно  тих  проблем, які виникли і які

 пропонуються  назвати постановою. Я хочу сказати так,

 що   є   неузгодженість   між   18   і   46  статтями

 Конституційного   договору.   І   потрібно,   щоб  ця

 неузгодженність  була  знята в той самій, таким самим

 способом,  як  приймався Договір. 18 стаття визначила

 дійсно,   хто  має  приймати  закони,  які  регулюють

 діяльність  органів  виконавчої  влади. 46 стаття дає

 .......  норму,  яка  стверджує  яким  чином будуть

врегульовуватись  положення  роботи  органів державної

 адміністрації.

      Є  юридична  невідпвоівідність  однієї  норми  і

 іншої,  і  тому потрібно, -я тут не можу погодитись з

 аргументацією  свого  колеги  Безсмертного,  -це не є

 випливаючою   нормою   закону,  оскільки  Закон  "Про

 державну  владу  і  місцеве  самоврядування" в нас на

 Україні   не   набув   чинності.  Сьогодні  ми  маємо

 кнституційний  договір,  який  складається  з окремих

 частин.

      І  тому виникає питання до комісії по тлумаченню

 тієї  статті.  Якби  це  був  закон,  ми з вами зараз

 прийняли  постанову  про тлумачення окремих статей, і

 на тому б вирішили проблему.

       Ми  цього  зробити  не можемо, тому що закону т

 акого  не  існує.  Існує  Коснтитуціний договір, і ми

 повинні вийти з цієї ситуації, яка склалась6 таким же

 механізмом, як вона ухвалювалась.

      Тому  я  хотів  підтримати пропозицію щодо того,

 щоб  створити  групу  по  узгодженню  статей  18 і 46

 Конституційного  договору,  тлумачення  53 статті -це

 треба зробити.

      А що стосується Положення "Про адміністрацію", в

 цілому  вони  відповідають  тим  нормам, які сьогодні

 діють,   по  окремим  положенням  виникають  питання.

 Зокрема  є  те  Положення,  що  стосується можливості

 головам  державних  адміністрацій приймати рішення по

 призупинці  актів  організацій  і установ різних форм

 власності, я думаю, це не відповідає сьогодні чинному

 законодавству, це є компетенція  Прокуратури і суду.

      І  тому  існує  можливість і необхідність нашого

 звернення  до  Адміністрації  Президента  з проханням

 розглянути  зауваження,  які  висловлені,  з тим, щоб

 внести  сьогодні  зміни  в  Положення  "Про  державні

 адміністрації"  і  не  робити  сьогодні  революційних

 перетворень,  а  дати  можливість працювати державним

 адміністраціям,  водночас  усуваючи  ті суперечності,

 які виникли при прийнятті  цих нормативних актів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   колеги,   ми   проголосували

 скорочену   процедуру,  було  4  чоловіки  виступило,

 записалось  всього  5.  Я  посилався на те, що багато

 бажаючих   виступити.   Грабар  просить  слова.  Якщо

 дозволите,  можу надати, якщо не дозволите.

             (Шум у залі)

       Ну, давайте , виступайте.

 

      ГРАБАР.   Шановний   голово,   шановні   народні

 депутати,  я  вдячний за надану можливість виступити,

 депутат Грабар  (,..........) виборчий округ.

      Я   попередньо   готувався   до  цього  питання,

 Заварзін,   депутат  Заварзін,  тому  просив  би  вас

 послухати.

      Значить,  підтримую  пропозицію  про  те, щоб не

 зважаючи на те, що дійсно нам необхідно в найкоротший

 строк вибудовувати виконавчу вертикаль в державі. Але

 разом  з тим я противник тих способів і методів, коли

 це  робиться  незаконним  чином.  Щоб  не повторювати

 частково  те,  що мої колегі попередні... виступаючий

 доповідач сказав стосовно аргументів на користь вето.

 Хотів би тільки сказати три основні речі.

      Власне   кажучи,   місцеве  самоврядування,  яке

 гарантується  міжнародними,  тимиж самими, про які ми

 сьогодні  говорили,  правами місцевого самоврядування

 на визначення, воно передбачає три головні стовпи -це

 кошти,   тобто  бюджет,  це  земля,  на  якій  кожний

 населений  пункт  знаходиться і власність та, яка є в

 цьому населеному пункті.

      То  якщо  ми уважно проаналізуємо чисто юридично

 це документ, який називається положенням про державну

 адмінітрацію.  То  всі  ці  три моменти, що у першому

 положенні    обласної    Київської   Севастопільської

 державних   адміністрацій,  що  у  другому  положенні

 районних  дерадміністрацій практично випадають і Ради

 народних  депутатів  позбавлені  будь-якої можливості

 впливу на ситуцію за рахунок цих моментів.

      Я  хотів  би звернути вашу увагу на суперечність

 самого  положення,  яке  ми сьогодні обговорюємо, про

 державні адміністрації, закону в конституційній угоді

 і  закону (...........), яку ми з вами прийняли. так,

 наприклад,  у  пункті "є" розгляду 2 стаття 8, де йде

 мова  про  повноваження  Голови адміністрації вносить

 подання    Президенту   України   щодо   дострокового

 припинення   в   установленому   порядку  повноважень

 сільської,  селищньої,  районної  і так далі Ради. Це

 такий    спрощенний    порядок   механізм.   Наша   ж

 конституційна   угода   стаття   58   передбачає,  що

 повноваження  голів  сільських, селищних, міських Рад

 можуть  бути  за  висновком суду достроково припинені

 Президентом, і так далі по тексту, в разі порушення.

 Тобто ви бачите, наче незначна невідповідність однієї

 норми  другій,  але тут повинен пройти судовий процес

 гласний  і  відкритий,  де  та  ж особа посадова буде

 доказувати,    що   вона   права   чи   ні.   Тут   в

 адміністративному  порядку просто на підставі подання

 змімають. Таких моментів можна було б навести багато,

 але бракує часу.

      Хочу  хвернути  вашу  увагу,  що  багато пунктів

 просто  перекреслюють дтюче законодавство, незважаючи

 на  те,  що  Конституційна  угода  каже,  що діє інше

 законодавство  тільки в тих нормах, які не суперечать

 Конституційній  угоді.  Фактично більшість законів не

 суперечать, разом з тим це положення перекреслює.

      Тому   я  підтримую  цю  ідею  про  необхідність

 створення  робочої  групи, яка б зі сторони Верховної

 Ради  виклала всі ці моменти, які за відсутністю часу

 практично  немає можливість тут викласти, і підтримую

 пропозицію про вето.

      Другим  пунктом просив би дописати: просити все-

 таки  Президента  підтримати і розуміти нас, що це не

 конфронтація   -це   спосіб   забезпечення  створення

 правової держави в нас в  Україні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Перед   тим,   як   ставити  на  голосування,  я

 хронологію цього питання. Прошу уваги.

      Хронологія  цього  питання приблизно така. Після

 підписання  цього  указу  юридичний  відділ, як і всі

 документи   нормативного  характеру  проаналізував, і

 висновки  з  цього  приводу  є  у  вас. На основі цих

 висновків   комісія,   котрій   Президія  18  вересня

 доручила  цю  роботу,  зробила аналіз і запропонувала

 варіант рішення.

      Треба  сказати,  що це питання справді, з одного

 боку,  складне,  з іншого воно зовсім просте. Бо суть

 Конституційної  угоди і Закону "Про владу", який діє,

 і  на  який Президент посилався разів десять в указах

 своїх   (ви   це  знаєте,  Олександре  Володимировичу

 Лавринович).    Так    от,   він   передбачає   чітке

 розмежування  функцій  влади,  норми, які регулюються

 законодавством,   норми,   які   регулюються  указами

 Президента  чи  іншими  документами.

      Тому   тут   можна  розглядати  просто  питання.

 Безперечно   потрібно   виписати   всі   повноваження

 місцевих   адміністрацій.   Президент  має  право  їх

 створювати   і   це   передбачено   нашим   Договором

 Конституційним.  Але ці адміністрації повинні діяти в

 межах Закону і не порушувати діючі закони. Особливо в

 тих правовідносинах, про які говорив Микола Федорович

 Грабар і говорили інші депутати. Це все зрозуміло.

      Тому  тут принципово розглядається питання таким

 чином.  Або ми будемо робити все це, що передбачено з

 організацією  влади  на підставах законних, поважаючи

 права  і  повноваження гілок влади; або будемо робити

 так,  що  спочатку  приймється якесь рішення, а потім

 заднім  числом пояснення, що це в принципі-то можна і

 терпимо до цього ставитися. Чи до цього положення, чи

 про  Національну  гвардію,  чи  до десятка або більше

 десятка   інших документів.

      Тому  я просив би тут визначатися: або ми будемо

 діяти    на   основі   Конституційного   Договору   і

 Конституції,    або    ми   будем   тоді   керуватися

 доцільністю - принципом доцільності.

      Отже, пролунали тут п ропозиції відносно проекту

 Постанови  і  пролунали  пропозиції  проти  неї.  Але

 Комісія,   виконуючи   доручення,   підготувала   цей

 документ  і  тому була також пропозиція -підходили до

 мене  депутати  -щоб  поіменно це голосувати. Я зараз

 поставлю на цю пропозицію, на поіменне голосування. А

 потім будемо розглядати  саме питання.

      Хто   за  те,  щоб  поіменно  голосувати  проект

 Постанови. Будь ласка.

 

      "За" -  88

 

      Так.  Значить голосуватиметься не поіменно.

      (Шум в залі)

       Запитання?  Яке  запитання?  З  процедури? Будь

 ласка, Носову дайте слово.

 

      НОСОВ В.В.

      Олександр  Олександровичу  і шановні депутати! В

 мене є запитання. Я не знаю, як голосувати. По чинній

 Конституції   ми   можемо  накладати  вето  на  Укази

 Президента.   Крапочка  з  комою.  І  звертаємося  до

 Конституційного  суду. Так ми і робили, коли у нас не

 було  Договору.  По  Договору  ми  накладаємо  вето з

 одночасним  зверненням до Конституційного суду. Тобто

 в  постанові  має  бути два пункти: накладення вето і

 (другий  пункт)  звернення  до  Конституційного суду,

 якого в нас немає.

      Тому я не знаю, як голосувати. Така постанова не

 буде  відповідати  (..........)  угоді,  хоча  я і не

 підписав, але угоду, мабуть, треба дотримуватися.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Я поясню зараз, Владислав Володимирович,

 Васильович, вибачте,  будь ласка.

      Не  можна  посилатися  до того, чого немає. Так?

 Але  Конституційний  договір говорить про право вето.

 Якщо  буде  Конституційний  Суд, то буде з одночасним

 посиланням  до  Конституційного Суду. А оскільки Суду

 немає, то можна розглядати тільки питання про вето.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну  хвилиночку! Одну хвилинку! Я прошу з місця

 не вигукувать.

      І хочу звернуться до тих депутатів, хто, ну так,

 або  іронічно,  або якось так саркастично дивиться на

 ці питання.

      Мова йде в принципі про те, ми будемо нормативні

 документи творити так, як це передбачено у нормальній

 державі,  чи  ми  будемо  робити  так, як Бог на душу

 покладе.  Коли  сьогодні  так  вигідно,  то так, якщо

 вигідно інакше , то інакше.

      І   потім.   Мова   йде  зараз  не  про  окремих

 депутатів  -мова  йде  про Верховну Раду. Думайте, як

 голосувать.

      Тому у вас на руках є проект постанови. Зміст її

 такий, будьте уважні, я прочитаю.

      " Верховна Рада постановляє:

      Відповідно  до  пункту  27 статті 17 Закону "Про

 державну  владу  і  місцеве самоврядування в Україні"

 застосувати  вето щодо Указу Президента від 21 серпня

 1995  року  "Про  положення  "Про  обласну, Київську,

 Севастопольську  міську  державну  адміністрацію"  та

 положення  "Про  районну,  районну  в містах Києві та

 Севастополі  державну адміністрацію" у зв'язку з його

 невідповідністю Конститції, законам України".

      2.  З  метою  усунення  протирічь  між  окремими

 нормами  статтей  18,  24  та  статті  46 Закону "Про

 державну  владу  та  місцеве  самоврядування України,

 який   є   складовою  Конституційного  договору,  між

 Верховною   Радою  України  та  Президентом  України.

 Вважати за необхідне створити Комісію з представників

 від Верховної Ради України та Президента України по 3

 представники,  доручивши  їй  підготувати  на розгляд

 Верховної  Ради України пропозицію щодо внесення змін

 до  згаданого  закону, а також щодо тлумачення статей

 47 і 53 цього закону.

      Запропонувати   Президенту   України   визначити

 представників  до складу комісії, за основу ставиться

 на голосування. За основу.

 

      ЗА -  203

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      ЯКі   будуть  зміни,  доповнення,  уточнення,  є

 пропозиція   у  першому  пукнкті  у  зв'язку  з  його

     

                         - 41 -

 невідповідності Конституції, Конституційному договору

 і Законам України, тому що справді тут зміст до цього

 зводиться.

      Хто за цю поправку, щоб в першому пункті згадати

 Конституційний договір, ставлю на голосування.

     

      ЗА -  227

     

      ГОЛОВА. Ще яке поправки? Лавринович.

     

      ЛАВРИНОВИЧ.  Шановні  колеги,  насамперед  хочу

 процедурно сказати, наше голосування, щодо поіменного

 голосування  висвітлило  цифну 88 і рішення прийнято,

 це ж не помилка, у нас по Регламенту одна п'ята, тому

 голосування має відбуватися поіменне.

      Тому  Олександр  Олександрович не зрозуміло чому

 ви власне вирішили, що воно має бути відкритим.

      По  суті постанови, я пропоную, щоб ця постанова

 складалася  з  одного  пункту,  а  саме з 2, і перший

 пункт цієї постанови вилучити.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  по-перше  в Регламенті передбачено

 таємне  голосування,  поіменне  голосування при одній

 третій  депутатського  корпусу, подивіться Регламент,

 будь  ласка... Який номер... норма статті яка? Ну, ви

 прочитаєте, так?

      Я  ставлю  на голосування пропозицію Лавриновича

 про вилучення пункту 1 цієї постанови.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      Йде голосування:

     

      "За" -   103

     

      Ще які пропозиції? Цушко.

     

      ЦУШКО В.П., 315 виборчий округ.

      Александр   Александрович,  а  не  можем  ли  мы

 наложить  вето  на  некоторые  пункты  или...  Указа?

 Почему?  Потому, что в данном случае администрации на

 местах  получаются  незаконными... Сегодня идет зима,

 надо  решать  много...  ну, вопросов хозяйственных. А

 мы,  фактически,  делаем,  что это органы, которые не

 сущестуют...  Если  наложить  вето  на  те статьи или

 указы,  которые  противоречат именно Конституционному

 Договору?

     

      ГОЛОВА.   Я   відповідаю:  це  ваша  пропозиція,

 безперечно,  має  сенс.  Але  справа в тому, що ми не

 забороняємо   функціонування  самих  адміністрацій  -

 треба,  щоб вони функціонували в межах закону. Це по-

 перше.

      В   по-друге,  сьогодні  і  справді  турбувалися

 депутати  цілком  слушно,  щоби  у  нас  не  було тут

 розбіжностей  із  законом і положеннями відповідними,

 але,  очевидно, треба, щоб і ті, хто готує положення,

 і   ті,   хто   готує  проекти  указів,  спочатку  це

 підготували,  погодження  з законом, а потім приймали

 відповідні  документи.  Тому  тут,  я  думаю,  що оцю

 недоречність,   про   яку  ви  зараз  згадали,  можна

 виправити   буквально   за   3  дні.  І  без  ніякого

 протиріччя...

      Ще є пропозиції? Драгомарецький.

     

      ДРАГОЛМАРЕЦЬКИЙ С.Д., 295 виборчий округ.

      Уважаемые  коллеги,  мы мучительно трудно идем к

 соглашениям   и   наводим   элементарный   порядок  в

 юридическом   поле   Украины.   Но   почему   мы  все

 время................  протягиваем  те  вещи, которые

 де-юро не существуют?! Я еще раз возвращаюсь к тезису

 о  том,  что  не  описано  в юридическом поле Украины

 Аджминистрация Президента. Ее де-юре нету! И если она

 насильно внедряется в нашу жизнь, то мы не должны это

 освещать.  Во втором пункте постановы давайте напишем

 "представители  Президента",  но  не  надо  постоянно

 внедрять  в  сознание  людей  и  в  наше сознание это

 "администрация Президента"....

     

      ГОЛОВА. Я вас дуже прошу, ви будьте уважні. Коли

 я  читав  текст постанови, було сказано: представники

 від Верховної Ради  і Президента.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ. Не чути.

     

      ГОЛОВА.  Стенограма  фіксує  те,  що говориться.

 Спокійно.  Можна в цілому голосквати? Кіяшко останній

 просить слово...

     

      КІЯШКО, 108, Социалистическая фракция. Александр

 Александрович!  Значит  вопрос  о  том,  что  вето мы

 накладываем  правильно  однозначен. Но там, в пункте,

 где  говорится  о  создании  совменстной  группы  по

 доработке  предложений  надо,  на мой взгляд, указать

 срок,  когда  его создали. Когда эта группа, с какого

 времени  должна  начинать работать, и тогда все уйдут

 вопросы  о  том,  что делать местным администрациям и

 советам  в  тот  период,  когда наложено вето на Указ

 Президента. То есть определить конкретные сроки.

     

      ГОЛОВА.  Справа  в тому, що процедура накладання

 вето і врегулювання взаємин таким чином не передбачає

 строковість  такого  заходу  і  тому  записувати щось

 таким чином -це буде порушення законодавства. Я прошу

 в  цілому, можна поставити на голосування? Я ставлю в

 цілому на голсоування проект із тими доповненями, які

 проголосовані.

      "За" -  206

      Дякую, рішення   прийнято.

      Слухається   питання   про  проект  Закону  "Про

 внесення  змін  і  доповнень  до  Закону "Про війська

 внутрішньої  та  конвойної  охорони".  Мова  йде  про

 голосування законопроекту.

      Одну хвилинку, прошу   уваги.

      Слово   має   Борисенко  Володимир  Андрійонвич,

 командуючий   військами   внутрішньої   та  конвойної

 охорони.

      Заступник командуючого Олексій Олексійович.

      Я прошу уваги, сідайте на місця.

     

     

      ________.   Шановний   Голово,  шановні  народні

 депутати!  Під час обговорення проекту Закону України

 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про

 війська внутрішньої та конвойної охорони" було багато

 запитань,  і  сьогодні  є необхідність проінформувати

 народних   депутатів   про   діяльність   військ,  їх

 структуру  і підпорядкованість.

      Правовою основою діяльності військ є Конституція

 України,   закон  України  "Про  війська",  Постанови

 Верховної  Ради,  Укази Президента України, Постанови

 та  розпорядження  Кабінету  Міністрів України, Стути

 військ і Статути збройних сил України.

     

      ГОЛОВА. Олексій Олексійович...

     

       ___________.  Війська  внутрішньої та конвойної

 охорони організаційно входять до системи МВС України,

 підпорядковуються    міністру    внутрішніх    справ,

 безпосередньо Управленіє військами здійснює...

     

      ГОЛОВА. Олексій Олексійович, я прошу вибачити, я

 вас  відразу  не  попередив. Справа в тому, що проект

 цього   закона   обговоренний  у  Верховній  Раді.  І

 доповідь  вже була зроблена. Зараз іде тільки питання

 про  документ  проголосування  самої  постанови. Одну

 хвлину, ще, будь ласка. Одну хвилину і закінчуйте.

     

       ___________.   Тому   пропонується,  я  основні

 завдання  в  прошлий раз, значить, визначено законом.

 Що пропонується?

      Раніше  в законі було записано, що для виконання

 завдання   надання   допомоги   міліції   в   охороні

 громадського  порядку, у складі військ внутрішньої та

 конвойної   охорони   створені  Постановами  Кабінету

 Міністрів    України   сьогодні   військові   частини

 спеціальнго   ризначення  і  спеціально  матерізовані

 військові частини міліції.

      Для  цих частин відпрацьована сьогодні необхідна

 нормативна  база  і  вони  несуть  сьогодні службу 13

 обласних  центра. Для того, щоб військових службовців

 під   час   несення   служби  сприймали  як  законних

 представників   правоохоронних   органів,   щоб   при

 запобіганні  та  припиненні  правопорушень  вони мали

 права    працівників    міліції,   необхідно   внести

 відповідні зміни та доповнення до зазначеного закону.

      Вони   запропоновані   в  проекті,  який  подано

 сьогодні на вш розгляд. Крім цього, сьогодні завдання

 військ  виходять  за межи охорони такого конвоювання.

 Тому потрібна більш всеоохоплююча та змістовна назва.

      Пропонується   назву   військам  внтурішньої  та

 конвойної  охорони замінити назвою внутрішні війська.

 Вона  буде  відповідати  їх  діяльності, сприятиме їх

 авторитету,       вихованню       військовослужбовців

 патріотичних та бойових якостей.

      Цей   законопроект   підготовлено  Міністерством

 внутрішніх   справ  разом  з  Міністерством  юстиції,

 Міністерством  оборони,  Службою безпеки, Генеральною

 прокуроратурою  та  у взаємодії з комісіями Верховної

 Ради   України  з  питань  законності,  правопорядку,

 оборони  і  державної  безпеки.  Додаткових  витрат з

 державного бюджету він не потребує.

      Тому  ми  просимо  підтримати  наші  пропозиції,

 шановні депутати.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Є   пропозиція...   Сідайте,   будь   ласка.   Є

 пропозиція за скороченою процедурою. Одну хвилинку.

      ГОЛОС З ЗАЛУ         Ну чути.

      Від  комісії?  Будь  ласка, Говорун. Ви вже були

 співдоповідачем, тому  дуже коротко я прошу.

     

      ГОВОРУН

     

      Шановні    народні    депутати!    Я   не   буду

 повторюватися,  я хочу тільки, щоб ви звернули увагу.

 Внутрішні  війська,  які  назвали декілька років тому

 війська   внутрішньої  та  конвойної  охорони,  тобто

 війська  охорони,  ви зверніть увагу: назва яка. В її

 складі сьогодні вже є міліцейські підрозділи чи як їх

 називають   -спеціальні   підрозділи,  які  приймають

 участь  в  охороні  громадського порядку і боротьбі з

 злочинністю.   Вони   вже   є.  Але  ці  хлопці,  які

 призиваються  на службу і одівають міліцейську форму,

 вони  в правовому і соціальному плані не захищені, як

 працівники міліції.

      Тому  по  першому  законопроекту, по Закону "Про

 війська  внутрішньої  та  конвойної охорони" мова йде

 про   зміну  назви.  Назвати  війська  так,  як  вона

 відповідає - внутрішні війська.

      І   друге.   Поширити   гарантії   правового   і

 соціального   захисту   на  військовослужбовців,  які

 приймають  участь  в охороні громадського порядку. Не

 на  всіх, а тільки ті, хто приймають участь в охороні

 громадського порядку.

      Що  стосується  другого Закону "Про надзвичайний

 стан".  Розмови  велися минулий раз відносно цього. Я

 прошу вас візміть таблицю і зверніть увагу. Стаття 28

 ліва колонка, тобто той, що сьогодні у нас діє закон.

 "Для   забезпечення   громадського  порядку,  охорони

 життя,  здоров'я,  прав,  свобод і законних інтересів

 громадян   в   умовах   надзвичайного   стану  можуть

 використовуватись  сили і засоби органів Міністерства

 внутрішніх   справ,   Національної   гвардії  і  тому

 подібне.

      Внутрішні  сьогодні  війська -чи як вони поки що

 називаються   внутрішньої   конвойної  охорони  -вони

 відносяться  до  сил  і  засобів органів Міністерства

 внутрішніх  справ і вони й сьогодні при надзвичайному

 стані  повинні  залучатися  до забезпечення правового

 режиму  цього стану.

      Значить, мова йде... в правій(..........), що ми

 просто  редакційно  уточнюємо  позиції і виділяємо...

 значить  запис  робимо:  органи  і  внутрішні війська

 Міністерства  внутрішній  справ.  Ніяких матеріальних

 додаткових витрат  не потрібно.

      Я просив би звернути особливо по першому закону.

 Мова  йде  про  правовий  і соціальний захист молодих

 людей  -бійців,  які  приймають  цчасть  в боротьбі з

 злочинністю,   охороні   громадського   порядку.

      Наш обов'язок -зробити... захистити цих людей.

      Що  стосується  другого закону, я вам сказав, що

 практично йде мова про редакційні уточнення. Дякую за

 увагу.

     

      ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

     

      ГОВОРУН.   Комісія   вносить   пропозицію  -

 прийняти ці закони.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Оскільки   з   мотивів   голосування  є  бажаючі

 виступити  проти  цього,  я  просив  би за скороченою

 процедурою таким чином: один -"за", один -"проти".

      Добре?  Один  "проти"  я бачу і... Та он же... Є

 генерал. Хай генерал скаже. Добре?

      Я прошу.  Все.

      Значить  "проти"  Смірнов,  будь  ласка. А потім

 (..........) - "за".

      Будь   ласка,  ідіть  сюди  на  трибуну і тільки

 коротко.

      Леонід Васильович, а потім ви.

      Прошу.

     

      СМІРНОВ Є.Л.

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 колеги   -депутати!  Сьогодні  нам  знову  пропонують

 проголосувати  ці 2 закони.

      Подивіться... візміть тексти і подивіться уважно

 їх  зміст.  Порявняно  з  діючими  сьогодні  законами

 дадається  в першому законі, тобто Законі про війська

 внутрішньої і конвойної охорони, пункті другому того,

 що   у  вас  є,  статтею  першою  доповнити:  перелік

 призначення  зазначених військ, охороною громадського

 порядку  і  боротьбою  із  злочинністю.  Значить, усе

 нормально.  Але  у  пункті 5 статтею 9: забезпеченням

 громадської  безпекипід  проведення  масових заходів,

 припинення масових безпорядків у населених пунктах.

      В  пункті 6 новим третім пунктом статті 10: "Цим

 військам давається право затримувати підозрюваних". А

 в   пункті  8  взагалі  термін  "війська  внутрішньої

 конвойної  охорони"  замінюються на термін "внутрішні

 війська".

      Все   це  абсолютно  кореспонується  із  змінами

 зовсім  не  редакційними  до  Закону про надзвичайний

 стан.   Де   в  пункті  1  редакцією  до  статті  25:

 "Забезпечення  громадського  порядку  покадається  на

 внутрішні війська", -тобто, в тому числі і на війська

 внутрішньої конвойної охорони.

      Крім  того,  в  цій  же  статті  пропонується до

 існуючої  редакції,  яка  звучить  так:"Відповідно до

 законодавства  (додати слово"чинне"). Питається: чи є

 законодавство не чинним? У нас є.

      А  саме:  дві  третини  Конституції України, дія

 яких   припинена   після  підписання  Конституційного

 договору. Частина ІІ Конституційного договору.

      Отже  ці два закони плюс Закон щодо мобілізації,

 який    ми    вже,    на    жаль,    прийняли,   факт

 перепідпорядкування  Національної  Гвардії спрямовані

 на  те,  що,  оскільки на армію сподівання в тому, що

 вона  може  виступити проти народу, марні, спрямовані

 на  те,  що  при  масових невдоволеннях курсом реформ

 Президент   і   його  оточення  могли  б  запровадити

 надзвичайний  стан  і  використати  проти  народу  ці

 збройні  формування.  Нас  чекає обвальна національна

 катастрофа.

      Це  розуміє  і  виконавча  влада  і готується до

 можливих масових виступів людей.

      Мене  переконували,  що в першому законопроекті -

 перше  -слід  лише узаконити існуючий згідно рішенням

 Кабінету  Міністрів стан речей. Але так ми дійдемо до

 того,  що  тільки  й  те  будемо  робити, що щось там

 незалежно від нас вирішене будемо узаконювати.

      Тому   пропоную  обидва  законопроекти:  і  щодо

 внутрішніх   військ  і  щодо  надзвичайного  стану  -

 відхилити.

      Дякую.

     

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Я  прошу уваги, шановні колеги,

 підняли   руку  три  генерали,  Бородіч,  Бандурко  і

 Недригайло,  полковник  Карнаух, підполковник, так, я

 прошу,  Карнаух 5 років служив у цих військах, а зам.

 міністра знає про що говорить, і тому давайте так, за

 скороченою    процедурою   не   виходить,   якщо   ви

 записалися,  якщо  ви  не проти вислухати думки, будь

 ласка  Леонід Васильович, а тоді будемо радитися. Три

 хвилини.

     

      БОРОДІЧ.  Шановні депутати, колеги, шановний

 Олександр  Олександрович, я буду дуже коротко, про це

 вже   мова   йшла,  і  мабуть  всі  присутні  в  залі

 розуміють,  що  цей законопроект потрібно обов'язково

 підтримати,  по-перше,.  йшлося зараз про те, що буде

 надано  право  цим  підрозділам,  або цим працівникам

 затримувати  за  підозру  в  скоєнні злочину, ну я не

 розумію  хто  сьогодні  може  це  не підтримати, якщо

 особа   яка   скоїла  злочин  має  підстави,  щоб  її

 підозрювали,  то  як  може  знаходячись  поруч  такий

 працівник  пройти  мимо  і  не прийняти міри для його

 затримання.

      Друге,  охорна  громадського порядку. Кого як не

 депутатів  сидячих  в залі повинно турбувати той стан

 справ,   який   зараз   ми  бачимо  на  вулицях  і  в

 громадських  місцях.  Це  додаткові  сили, підрозділи

 міліції,  які  повинні  використовуватися для охорони

 громадського   порядку,   зараз   ці  працівники,  це

 говорилося   в   попередніх  виступах  тут  не  мають

 правового    статусу,    соціально    не    захищені,

 використовують  їх  для  внесення служби, вони можуть

 стати  об'єктом  посягань від злочинців, хто сьогодні

 соціально їх захистить, немає сьогодні такого закону,

 що  стосується  тут,  ну така загроза, що вони можуть

 використовуватися  в  інших випадках, то я вам скажу,

 якщо в нашій державі будуть масові безпорядки, то хто

 ж  тоді  повинен  там використовуватися, Міністерство

 внутрішніх   справ,  особовий  склад.  Що  стосується

 внутрішніх військ -це є складова частина Міністерства

 внутрішніх  справ.  Тому  я вас дуже прошу підтримати

 цей  законопроект, захистити соціально тих людей, які

 будуть  нести службу по охороні громадського порядку,

 ті,  які  повнині виконувати обов'язки. Я думаю, що і

 виборці  сидячих  депуаттів  в залі, які проголосують

 "за",  теж  підтримають.  Ніякої  загрози в прийнятті

 цього  законопроекту  для  держави,  для  суспільства

 немає!

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні  колеги,  ми не повинні

 обговорювати  по-новому  текст  -він вже обговорений.

 Мова  йде  тільки  з  мотивів  голосування. З мотивів

 голосування...

      Валентин      Михайлович,      хай     виступить

 підполковник...  Він  буде  ще  полковником і... так,

 так.  Микола  Васильович  Карнаух.  Слово  має Микола

 Карнаух. А потім будемо голосувать.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      КАРНАУХ М.В., 323 виборчий округ.

      Шановні  колеги,  безумовно,  я поважаю депутата

 Смірнова,    але   в   тих   питаннях,   де   він   є

 некомпетентним,  я  вважаю  його висловлювання зовсім

 недоречними, тому що ми не можемо відміняти конкретні

 питання    отакими,    як    кажуть,    залякуваннями

 громадськості  і  нас... Давайте всі собі усвідомимо,

 що  на протязі багатьох років спеціальні моторизовані

 частини  Внутрішніх  військ  несли  бойову  службу на

 вулицях  міст  і населених пунктів України. Солдати і

 офіцери   в  той  час,  я  знаю,  що  жителі  великих

 промислових  міст  України  пам'ятають,  як  чітко  і

 ефективно  діяли  ці  підрозділи...  Потім,  як  була

 створена   Національна   гвардія,   ці  частини  були

 переведені   до   Національної  гвардії.  Зараз  вони

 підірвані  і  матеріально,  і...,  значить,  в  плані

 організаційної  структури.  Але  я вас прошу: давайте

 повернемось  до  цієї  частини -знову повинні діяти у

 системі  Міністерства  внутрішніх  справ.  І  тому ці

 доповнення,   які   передбачені   в  законі,  вони  є

 необхідними. Як можуть, значить, оці молоді люди, які

 будуть   солдати,   одягнуті   в   міліцейську  форму

 затримувати  злочинців, оберігати спокій громадян, як

 вони  можуть  при виконанні завдань бойової служби не

 перевіряти  документів  у  підозрюваних осіб, як вони

 можуть їх не заставляти? Це є нормальна умова і майте

 на  увазі,  що  цей підрозділ буде комплектуваться із

 солдат,  які  призиваються із інших місцевостей, вони

 будуть непідкупними. Ви знаєте, що зараз відбувається

 на  вулицях  -іде порушення закону, а міліція реагує,

 ну  будемо  говорить, зовсім не адекватно. Тому я вас

 прошу,   як людина, яка  5  років  прослужила в  оцих

 частинах, яка неодноразово,  як  кажуть, стикалась із

 злочинцями,  і  яка  неодноразово відчувала вдячність

 людей  за  цю потрібну інтересну службу. Підтримуйте,

 будь  ласка  ці зміни і проголосуйте дружно. Дякую за

 увагу.

     

      ГОЛОВА.    Є    пропозиція    вирішити   питання

 голосуванням.   Оскільки  перша  пропозиція  вносилась

 така,  яка  знімає повністю розгляд цього питання, то

 вона  відповідно  Регламенту,  повинна  ставитися  на

 голосування. Тобто.... про зняття з розгляду питання.

 Правильно  чи ні? Носов. Якщо пропозиція Смірнова від

 комісії  ставити  чи  пропозицію Смірнова, яка знімає

 пропозицію комісії?

      Від комісії.

      Тому, я прошу уваги, у вас ставиться... в цілому

 проголосований закон чи тільки постанова? Голосування

 постанови.

      У вас на руках Постанова ...

             (Шум у залі)

      Я   зараз   подивлюсь,   хвилинку.   Голосування

 законопроекту.  Тобто,  в цілому, Закон "Про зміни до

 Закону   "Про  війська..."  Ну,  умовно  кажучи,  про

 внутрішні війська, ставиться в цілому на голосування.

      Будь ласка.

     

      ЗА -  213

      Не будьте байдужі, голосуйте.

      Так,  у  вас проект постанови про введення цього

 закону  в дію.

      Ставлю за основу цей проект постанови.

     

      ЗА -  218

       Зміни будуть якісь? Є пропозиція  в цілому.

      Ставлю в цілому цю постанову.

     

      ЗА -  213

      Наступний  закон  в  такій  же процедурі, те, що

 стосується  Закону  України " Про надзвичайний стан".

 Оскільки  обговорений  він,  ставиться на голосування

 проект закону. Він тим більше повинен бути приведений

 у   відповідність   із   тим,   що   ми   тільки   що

 проголосували.

      Ставлю на голосування.

      

      "за" -  206

     

      Рішення прийнято.

      Про...  Постанова,  проект  у вас на руках, "Про

 введення  в  дію цього закону". Ставлю на голосування

 за основу.

     

      "за" -  206

     

      Змін  немає  до  неї?  В цілому проект Постанови

 ставиться на голосування.

     

      "за" -  210

     

      Рішення прийнято.

      Дякую за активну роботу.

      Тепер,  перед  тим  як  розглянути  питання  про

 валютне   регулювання,   проект  закону  про  валютне

 регулювання,  щоб ми не забули часом в зв'язку з тим,

 що  і  сьогодні і в наступні дні працює телебачення і

 представники  фракцій  виходять  в  ефір,  щоб  зняти

 колізії,  котрі  виникають  тут,  коли  деякі фракції

 вважають,  що треба кожного разу сперичатися бути там

 чи  не  бути.  У  вас  на  руках  є проект Постанови.

 Дивіться.  Вона  прийнята  була  Радою  фракцій свого

 часу.   Але   потрібно   її  рішення  Верховної  Ради

 провести.  Вона  стосується  порядку  висвітлення або

 роботи цього телеканалу.

      Я  цей проект Постанови ставлю на голосування за

 основу, будь ласка.

     

      "за" - 212

     

      Є  пропозиція  в цілому її проголосувати. Ставлю

 на голосування. А потім дам слово із мотивів.

     

      "за" -  210

      Дякую. Прийнято рішення.

      Слово  має Суслов В. І. Слухається проект Закону

 України про валютне регулювання. Будь ласка.

      Віктор  Іванович,  ще  перед  тим,  як ви будете

 виступати,  щоб це не випало десь із поля зору. Я під

 час  розгляду Закону "Про промислово-фінансові групи"

 допустив  некоректність,  об'єднавши  всіх депутатів,

 хто   голосував   проти,  в  тих,  хто  відстоює  або

 політичне, або корпоративне, або якесь інші інтереси.

 Депутат   Мусіяка   з  цього  приводу  висловив  своє

 незадоволення  у вигляді протесту, написав. Я беру до

 уваги  це  і  прошу  вибачити  його за те, що і його,

 умовно  кажучи,  охопив  у  це  коло.  Тому  я  прошу

 вибачити, будь ласка, за таку некоректність.

      Віктор Іванович, прошу.

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаесые  наролные  депутаты!  Проект  Закону о

 валютном   регулировании,  как  вы  помните,  недавно

 рассматривался Верховным Советом, но не был принят, и

 не было принято постановление по итогам рассмотрения.

      Сессия  предложила  дорабатывать  комиссии  этот

 проект,  но  не  определив как и в каком направлении.

 Поэтому  я  не  буде  сейчас  детально рассказывать о

 содержании  проекта,  а  главным  образом о некоторых

 концептуальных  положениях закона, по корым мы должны

 определиться.

      Вам  был  роздан  проект постановления Верховной

 Рады про концепцию проекту Закону Украины про валютне

 регулювання.  Именно  по  проекту  этой постановы я и

 буду докладывать и  прошу следить по этому проекту.

      И  так  предлагается  принять  проект  Закона  о

 валютном  регулировании  в первом чтении по следующим

 мотивам,  потому  что,  как записано во втором пункте

 проекта,  "погодытысь с пропозицией Комиссии с пытань

 финансов  и  банкивской  дияльности про доопрацювання

 проекта Закону Украины про валютне регулювання шляхом

 внесення   змин   и  доповнень  до  Декрету  Кабинету

 Министров   вид  19  лютого  1993  року  про  систему

 валютного регулировання и валютного контролю.

      То   есть,   фактически   в  первом  чтении  вам

 предлагается   принять  действующий  декрет  Кабинета

 Министров.  И  если  хорошо  над  этим  подумать,  то

 никаких  оснований  для  того,  чтобы не принять этот

 закон  в первом чтении  нет.

      Это  не  резкие изменения, это не революция. Это

 принятие  в  первом  чтении декрета в качестве основы

 закона  и доработка его на основе ваших предложений и

 рекомендаций  во втором чтении.

      Естественно... Счас я об этом скажу. Я по поводу

 замечания  депутата  Ландыка  о  порядке обязательной

 продажи.

      Таким  образом,  идем  дальше.  Третий пункт. По

 третьему  пенкту  у  нас  возможны  3  варианта.  Это

 принципиальное положение этого Закона.

      Я  напоминаю,  что в декрете Кабинета Министров,

 которое  мы  возмем вероятно за основу, предполагался

 обязательный...  обязательная  стопроцентная  продажа

 валютных поступлений.

      Этот  порядок  был позже изменен другим Декретом

 Кабинета     Министров    -"О    временном    порядке

 использования  валютных  поступлений", которым и была

 введена  50-процентная  обязательная  продажа, вместо

 100-процентной.

      Поэтому   мы   должны   будем   проголосовать  3

 возможности. Одна из них указана в проекте Постановы:

 "вважати  за необхідне забезпечити постиповий пеерхід

 до повного обов'язкового продажу валютних надходжень,

 наа  користь  резидентів  на валютному ринку України,

 завершивши його при проведення грошової реформи ".

      Второе    возможность.    То,   что   предлагает

 Национальный   банк   и  на  цем  настаивает  сегодня

 Международный   валютный   фонд,   это   "вважати  за

 необхідне  забезпечити перехід до звільнення валютних

 надходжень  на  користь  резидентов від обов'язкового

 продажу".

      И  третий  -это, естественно, "зберегти існуючий

 порядок  продажу  валютних  надходжень".  То  есть  в

 размере 50%.

      Я   готов   детально   анализировать   все   три

 возможности.  Дело в том, что ни одно из этих решений

 не  является теоретически и практически ошибочным. На

 сегодня  многие  страны мира используют стопроцентную

 обязательную  продажу.  Ну,  например, те страны, где

 сильны   тенденции   государственного   регулирования

 экономики,   такие   как   Южная   Корея  (использует

 стопроцентную    обязательную    продажу),   Израиль,

 Ирландия,  Исландия,  Норвегия,  Польша,  Португалия,

 Турция, там, Венгрия и т.д., более 20 стран.

      Я мог напомнить, что некоторые наиболее развитые

 страны мира только недавно отказались от обязательной

 продажи  валютных  поступлений. Великобритания в 1989

 году,   Греция   в  1989-ом,  Франция  достигла,  так

 сказать,  созадал  условия  для  этого  только в 1990

 году, Испания в 1989-ом, Италия в 1989-ом.

      То  есть,  какое  бы  решение мы не приняли, это

 решение  соответствует  мировой  практике. Речь может

 идти    только   о   том,   насколько   это   решение

 соответствует   итуации,   сложившейся   в  экономике

 Украины, и, что не менее важно, ситуации, сложившейся

 в нашем Парламенте.

      Я    мог   детально   сейчас   доказывать,   что

 обязательная     стопроцентная     продажа     валюты

 предполагает   действительно   мощные  государственые

 рычаги  регулирования  валютной  сферы  и экономики в

 целом,  использование валюты преимущественно на нужды

 критического  импорта  и т. д., отказ от обязательной

 продажи  (есть  политика либерализации, есть политика

 сознательной  поддержки  экспортеров и стимулирования

 экспорта,  в  том  числе  путем затруднения доступа к

 валюте тех, кто работает на внутренний рынок.

      Но я не буду тратить здесь много времени. Исходя

 из  общей оценки сил в Парламенте, я думаю, что мы не

 сможем  принять  реально другого решения, кроме как о

 сохранении   действующего   на   сегодня  порядка  50

 процентов  обязательной  продажи  валюты, то есть это

 тот  компромисс, который скорее всего примирит и ту и

 другую стороны.

      Теперь  идем  дальше  по  проекту постановления,

 пункт  4  проекта  с  моей  точки  зрения чрезвычайно

 важен,  речь  идет  о  том,  с  этим  пунктом  кстати

 согласны  все, как и правительство так и Национальный

 банк,   речь   идет   о   том,   чтобы  гарантировать

 собственников    валютных    счетово   физическим   и

 юридическим  лицам, валютных счетов в банках Украины,

 что валютные средства которые им пренадлежат не могут

 быть  принудительно  пересчитаны в валюту Украины при

 изменении  порядка продажи валютных поступлений или в

 случае  проведения  валютной  реформы  в Украине, это

 важный  тезис,  за  который я думаю, мы проголосуем с

 тем,  чтобы  не  правоцировать  какие-бы  то  ни было

 случайнымы   заявлениями   о   готовящейся   денежной

 реформе, бегство валютных средств.

      Вы  вероятно знаете, что возникала в том числе и

 паника  с  переводом  валютных  средств  за границу в

 связи   с  тем,  что  иногда  выдвигались  идеи  либо

 заморозки   валютных   счетов,   либо   принудительно

 перевода    этих   счетов   в   гривну,   мы   должны

 гарантировать  что этого не будет, и в связи с этим в

 этом  же  пункте  говорится,  установить, что Кабинет

 Министров  Украины  и  Национальный  банк  Украины не

 могут  вводить  никаких  дополнительных  ограничений,

 использования   валютных   считов   резидентов  и  не

 резидентов,    кроме   тех,   которые   предусмотрены

 действующим  законодательством  и нормативными актами

 Кабинета   Министров   и   Национального  банка,  это

 развивает  предыдущий  тезис  и гарантирует, что ни в

 случае реформы, не в каких других случаях ограничения

 на   использование  валютных  средств  и  физическими

 лицами  и  предприятиями  не будут вводится, и только

 Верховный Совет мжет дать сегодня такие гарантии.

      Далее  пункт  5.  Предлагается  (это  тоже очень

 принципиальный   пункт,  который  имеет  отношение  к

 концепции    закона)    согласиться    с    политикой

 Национального   банка   Украины   по  децентрализации

 валютного    рынка    и   разрешения   уполномоченным

 коммерческим банкам осуществлять торговлю иностранной

 валютой  на межбанковском и внутрибанковском валютном

 рынке.  По  сути, этот тезис уже ту практику, которая

 введена   Национальным   банком  Украины,  начиная  с

 августа  этого  года.  То  есть, разрешение продавать

 валютные  средства  не  только  на бирже, но и внутри

 банка  или  между банками. Ну, такое разрешение -тоже

 шаг  к либерализации, но это ускоряет оборот валютных

 средиств  и  может  голосоваться.  Точно  так же, как

 может   голосоваться   и   другая  вльтернатива  -это

 требования  концентрации продажи валютных поступлений

 и,  как  было  раньше, исключительно на межбанковской

 валютной бирже.

      Далее.   В   связи  с  этим  пункт  6:  передать

 исключительное право регулирования официального курса

 валюты  Украины  к  иностранным  валютам национальным

 банкам  Украины. Я хочу напомнить народным депутатам,

 что    в    действующем   валютном   законодательстве

 сохраняется  положение  о  том, что Национальный банк

 Украины   должен  устанавливать  валютный  курс,  как

 записано   в  Декрете  "за  погодженням  з  Кабінетом

 Міністрів  України".  Это  дополнение  было введено в

 валюное  законодательство  в ноябре 1993 года, и я не

 буду  скрывать,  что  когда-то  я,  собственно, и был

 автором  этой поправки, она была принята. Но практика

 показала,  что Кабинет Министров не пользовался своим

 правом в этот период влиять на установление валютного

 курса -не были созданы инструменты, нет процедуры и в

 итоге  процедура погодження изменения валютного курса

 не   отработана....   отсуствие   процедуры,  точнее,

 приводилок   тому,  что...  ну,  возникали  различные

 коллизии  и споры между Правительством и Национальным

 Банком  о  том, как регулировать валютный курс, каким

 он  должен  быть  и  так  далее.  В  связи  с  этим и

 предлагается   определить,   что   за  валютный  курс

 отвечает  исключительно Национальный Банк и процедура

 погодження с Правительством не обязательна.

      Седьмой пункт. Обязать Национальный Банк Украины

 ограничить  границы  отклонения курса продажи и купли

 наличной   иностранной   валюты  обменными  пунктами,

 включая  комиссию  в пределах плюс-минус 10 процентов

 от   официального   валютного  курса.  Ну,  поскольку

 состоялись  консультации  довольно  обстоятельные  по

 этому пункту, я бы сейчас предложил этот пункт снять,

 так  как действительно установление границ отклонения

 официального курса покупки-продажи наличной валюты от

 официального курса порождает целый ряд новых проблем,

 пока   еще,   не  урегулированных.  Поэтому  я  прошу

 обратить  внимание  на 7 пункт и на предложение -этот

 пункт не голосовать.

      8  пункт.  Смысл 8 пункта сводится к следующему.

       После  того,  как  Национальный  банк  Украины,

 ввел,  точнее  говоря,  отменил  валютные лицензии на

 торговлю  за  иностраннуюд валюту, многие предприятия

 торговли пошли другим путем: они устанавливают цены в

 магазинах  либо  в  иностранной валюте, либо в других

 условных единицах, которые переводятся в национальную

 валюту Украины по курсу. В некоторых случаях при этом

 используетс неофициальный курс украинского карбованца

 к  иностранной  валюте, а курсы обменных пунктов либо

 достаточно произвольно установленные   курсы.

      Поэтому необходимо установить, что использование

 предприятиями   розничной   торговли,   общественного

 питания, бытового обслуживания, гостиницами и другим

 и  организациями ценников на товары и услуги, которые

 содержат цены и тарифы в иностранной валюте, если эти

 предприятия  е  имеют лицензии Национального банка на

 осуществление  операций с иностранной валютой, влечет

 а  собой  ответственность,  предусмотренной  частью 5

 статьи    3   Закона   Украины   "Про   использование

 электронных  кассовых  аппаратов  и  товарно-кассовых

 книг".

       То   есть,   в   этом   случае   такие  ценники

 рассматриваются как отсутствие ценника и уплачивается

 штраф  за  выставление ценников в иностранной валюте,

 если  предприятие  не  имеет лицензии. Штраф равен 10

 необлагаемых минимумов заработной платы.

      Предлагается в пункте 8 после слов "в іноземній

 валіті" добавити слова "або в інших одиницях, які не

 є   валютою   України".   Это  в  связи  с  тем,  что

 используется  не  только  иностранная  валюта,  но  и

 условные расчетные единицы.

      Следует  считать,  что  на ценниках везде должна

 быть   исключительно   национальная  валюта  Україны,

 которая  у нас и ходит.

      9  пункт. Остается серьезная проблема, с которой

 обращаются к нам в комиссию многие народные депутаты.

 Как  вы  знаете,  заблокированы  до  вих пор валютные

 счета  Внешэкономбанка  ССР. Значит, 9 пунктом дается

 поручение  Кабинету  Министров Украины и национальным

 банкам   Украины   в  двухнедельный  срок  подать  на

 рассмотрение    Верхровной    Ради   Украины   проект

 законодательного  акта  по  погашению задолжености на

 заблокированных   валютных   щетах   внешэкономбанках

 бывшего  СССР  перед физическими особами и пропозиции

 по решению этого вопроса перед юридическими лицами.

      Я  не  буду  пояснять  значение  этого  шага. Вы

 знаете,    что   Россия   расчиталась   полностью   с

 физическими  лицами,  гасит залдолженость юридическим

 лицам. Украина пока никакого решения не приняла. и мы

 должны   дать   Кабинету  Министров  представить  нам

 соответсвующий проект.

      Теперь   10   пункт.  Лично  я  считаю  основным

 недостатком Декрета о валютном регулировании, который

 предлагается  принять  за  основу  закона,  то, что в

 основном  это  закон  или Декрет не прямого действия.

 там  расписываются  полномочия, при чем весьма широки

 полномочия Национального банка.

      Поэтому  10  пункт  поручают  Комиссии  з питань

 фінансів та банківської діяльності за участю Кабінету

 Міністрів  та  Національного  банку в місячний термін

 доопрацювати  законопроект, маючи на увазі збільшення

 у проекті закону кількості норм прямої дії.

      Я  думаю,  это  должно быть основное направление

 доработки  действующего  Декрета до уровня закона. Мы

 должны увеличить количество норм прямого действия.

      Вот то, что важдно принять для доработки проекта

 закона  о  валютном  регулировании.  таким образом, в

 начале  нужно  определиться  согласяться ли депутаты,

 что  основой  доработки долже быть действующий Декрет

 Кабинета  Министров.  И если да, тогда и предлагается

 принять  этот,  так сказать, Декреткак закон в первом

 чтеннии внести в него изменения и дополнения. А также

 проголосовать остальные пункты, о которых я говорил.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Хвилиночку.  Зараз... Віктор Івановичу,

 так,   щоб   ясність   була   для  депутатів,  для  о

 =радіослухачів.  Мова  йде про те, що декрет Кабінету

 Міністрів  ми одягаємо у форму закону, внісши в нього

 ті   незаперечні   зауваження,  що  вже  виклакаються

 практикою  застосування  самого декрету, тобто Закону

 "Про валютне регулювання". І передбачається прийняття

 постанови,   де   у   прешому   читанні   цей   закон

 приймається  з  тим,  що  потім комісією всі депутати

 доопрацювали,  внесли  зауваження до другого читання.

 Так?

     

      СУСЛОВ. Именно так.

     

      ГОЛОВА.  Так. Зрозуміло. Якісь запитання є до...

 Будь  ласка,  запишіться  на запитання, запишіться на

 запитання.

      ЙДЕ ЗАПИС НА ЗАПИТАТАННЯ.

      Скільки   часу   відведемо   на  це?  10  хвилин

 вистачить?  Оскільки  півтора  року  ідуть  дебати  в

 комісіях стосовно цього документу. 10 хвилин, прошу.

      Лавринович. Немає Лавриновича.

      Вітренко, прошу.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

     

      Шановний Вікторе Івановичу! Я спочатку хотіла би

 з'ясувати  початок  вашого  виступу.  Ви  сказали, що

 розглядався  закон,  але  не було ніяких зауважень, і

 ось   сьогодні   він  виноситься  для  обговорення  і

 прийняття  в  першому читанні. Але ж коли розглядався

 закон,  якраз були концептуальні зауваження. Депутати

 не  погодились,  по-перше,  з  тим,  що 100 відсотків

 валюти  відбирається  від наших виробників і грається

 їми банк.

      По-друге.  депутати  не  погодились,  що замість

 фіксованого курсу, який, дійсно, потрібен, щоб країну

 вивезти  з  кризи  і  за фіксований курс повинен Уряд

 відповідати.  То  в  цьому законі вже відмовляються і

 від  курсу, що встановлюється міжбанківською валютною

 біржою. Вже грає повністю валютний ринок.

      Ми  ще  в  цьому  залі не почули, які банки і як

 нагріли руки від своїх ігрищ у серпні, коли, дійсно,

 лібералізація  валютного  ринку  пройшла і був чорний

 тиждень і скільки Приватбанк отримав валюти і скільки

 інші банки отримали валюти -ми це почули.

      І  далі.  Ми  тоді сказали, що не погоджуємося з

 тим  -16  стаття -що нема ніякого валютного контролю,

 коли  4 організації відповідають. Вас самих не пустив

 до  себе  Національний  банк  перевірку зробити. А ви

 хочете  це розповсюджити на всіх, щоб ніхто нічого не

 відповідав?

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

     

     ВІТРЕНКО Н.М. То в мене питання таке.

     

      ГОЛОВА. Я прошу.

     

      ВІТРЕНКО Н. М. Чому сьогодні виноситься закон не

 перероблений.  І  виноситься  з  тим, що депутатам ви

 докладаєте, що ніяких зауважень не було.

     

      СУСЛОВ.    Во-первых.   Уважаемая   Наталия

 Михайловна,   я  не  говорил,  что  "не  було  ніяких

 зауважень".

      Я сказал, что  "ничего не голосовалось".

      Но  а  поскольку  насколько  я понял у левых сил

 и... не знаю как это оценивать, но возникла идея, что

 100-процентная  обязательная  продажа  не  нужна,  то

 ясно,  что  эта  идея не может пройти. Потому что эту

 идею  могли  поддерживать только левые -те, кто хотел

 настаивать  на использовании валютных поступлений для

 обеспечения  критического  импорта  энергоносителей и

 так далее.

      Если эта не поддерживается Натальей Михайловной,

 значит  она в этом зале практически не поддерживается

 никем.  Поэтому она  больше и выноситься не будет.

      И сегодня фактически, если так, мы проголосуем -

 либо  полное  освобождение и либерализация. Тогда те,

 кто  получает  валютную  выручку  спокойно  их  будут

 использовать на любые нужды, на какие они пожилают.

      Ни  на  те,  ни  на критические, ни на какой, на

 собственные   нужды.   Продавать   будут   только  по

 необходимости.

      Четко  нужно  понимать,  что такая либерализация

 предполагает  (..........)  жесткую денежно-кредитную

 политику  Нацбанка  и  соответствующее  последствие -

 весьма тяжелое в основном для предприятий, работающих

 на внутренний рынок.

      Поэтому я предположил, что и эта иде не пройдет,

 даже  несмотря  на то, что это рекомендация валютного

 фонда.  Я не случайно вам пытался продемонстрировать,

 что  поскольку  этой  рекомендациии  не следуют очень

 многие  развитые  страны мира, то эта рекомендация не

 относится  к  тем, которые безусловно обязательны для

 выполнения членами валютного фонда.

      Поэтому,  я  думаю, мы быстро с вами проголосуем

 идею сохранения 50-процентной обязательной продажи. И

 это нам уже позволит дорабатывать.

      Что  же  касается  предложений по фиксированному

 курсу,  пока  до  второго  чтения  мы  здесь  решения

 никакого  с  вами  не  примем, потому что курс должен

 регулироваться.  И  мы можем настаивать опять-таки на

 той   редакции,   которая   была   (вот  смотрите)  в

 действующем  декрете  записано  так:  "Валютні  курси

 встановлюються   Національним   банком   України   за

 погодженням  з  Кабінетом  Міністрів". Это тот тезис,

 который   был  введен  в  законодательство  в  период

 действия  фиксированного валютного курса с тем, чтобы

 Правительство  могло влиять на установление валютного

 курса.

      Мы  можем,  если мы принимаем за основу в первом

 чтении, скажем, мы не исключаем это положение, то при

 втором   чтении   мы  будем  его  голосовать  просто-

 напросто.      Тогда     дополнительно,     вероятно,

 Правительство выскажется.

      Но я имел беседу с вице-премьерами и с Премьером

 по этому поводу. Правительство не проявило в общем-то

 интереса  к участию в регулировании валютной политики

 и   вполне   согласилось   на   том,  что  раньше  не

 вмешивались   в   валютное   регулирование  и  теперь

 вмешиваться не будут.

      Далее. Что касается замечания, кто нагрел руки и

 т.  д.,  закончила  работу  комиссия, в том числе там

 работали  и представители Верховного Совета. Итоговая

 справка  готова, после ознакомления Президента с этой

 справкой,  я  думаю,  что нет никаких препятствий для

 того,  чтоб  Верховный  Совет  детально  и специально

 рассмотрел все причины, последствия валютной паники.

      В  данном  случае (я еще раз повторяю) мы должны

 вот  эти принципиальные положения проголосовать. Есил

 мы   отказываемся  принять  действующий  Декрет,  как

 основу  доработки  закона,  тогда мы должны выдвинуть

 (или какая-то группа) новое концептуальное положение,

 радикально меняющее валютное законодательство.

      Но,  я  думаю,  что  не  все уже у нас настолько

 реформаторы,  чтобы настаивать на радикальных сменах.

 Нужно обеспечивать преемственность.

      Поэтому    доработка    декретов   закона   -это

 нормальный   цивилизованный   путь  совершенствования

 валютного законодательства.

     

      ГОЛОВА.   Віктор  Іванович,  я  вас  дуже  прошу

 коротше  пояснювати,  ви  абсолютно  переконливі  так

 здається, але все одно треба говорити коротше.

      Говорун.

     

      ГОВОРУН. Прошу слово передати депутату Чижу.

     

      ЧИЖ.  Шановний  Олександр Олександрович,

 шановний  Віктор  Іванович,  Чиж,  Летичівський  414,

 Хмельницький, Соціалістична фракція.

      Я дуже коротко поставлю питання, Віктор Іванович

 просив  би  так  коротко відповісти, бо на запитання,

 яке тільки що прозвучало, ви довго відповідали але не

 конкретно на жаль, і так і не відповіли.

      Дуже  погано  з  моєї  точки  зору, з точки зору

 нашої  фракції,  що  у  нас не регулюють таку важливу

 сферу,  а  якісь  декрети,  і  яке  це регулювання ми

 знаємо, бо ніхто не може назвати цифру скільки валюти

 нашої української обслуговує економіку чужих країн.

      Тому   в  мене  таке  питання  перше,  наскільки

 реально  так  би мовити статус закону на декрет, який

 ми  накладемо,  змінить  ситуацію  на користь, дійсно

 держави нашої , це перше.

      І  друге, я до вас звертався і отримав відповідь

 про  заморожені  валютні кошти юридичних осіб зокрема

 по  АТ  Котіон  Хмельницький, які зовнішеконом банку,

 відповідь  тут  є,  але  і  ви  сьогодні відповідали,

 доповідаючи  по  пункту  9  і все-таки, яка є реальна

 змога ці кошти повернути, щоб вони працювали, бо вони

 зароблені  нашими  підприємствами  ще за Союзу, зараз

 вони немають змоги  їх використати.

      Дякую.

     

     

      СУСЛОВ.  Что  касается  статуса декрета, на

 сегодня  действующий  декрет о валютном регулировании

 уже   имеет   статус   з  акона,  поэтому  здесь  все

 правомерно,   что   мы   делаем,   мы   вновь   будем

 совершенствовать   валютное   законодательство  путем

 изменения,  внесения  изменений  в декрет, если мы за

 это  проголосуем,  теперь  вот  по  этой  ситуации  с

 замороженными валюатными считами эта проблема связана

 с  решением  вопроса  о  разделе  активов  и  пасивов

 бывшего  Советского  Союза.  Насколько  мы  знаем,  в

 настоящее    время   правительство   готово   вносить

 предложения  и  предлагается  (сегодня и сейчас мы не

 решим   здесь   этого   вопроса)   предлагается  дать

 поручение    Кабинету    Министров   и   Нацбанку   в

 двухнедельный срок внести проект.

     

      ГОЛОВА.  Анісімов.

     

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Виктор  Иванович,  ну  мы с вами по этому поводу

 беседовали,  и  я  выступал  в  тот  раз  и предлагал

 конкретные  свои  предложения. Поэтому первый вопрос.

 Как  будет  регулироваться  разница валютна.... будем

 говорить,  курсовая,  если 50 на 50 или на 100% когда

 перейдем?  Как...  как.... Да. Поэтому вы ответьте по

 этому вопросу.

      А   я  хочу  сказать  и  народным  депутатам.  Я

 выступал  (вы  помните),  я  предлагал уйти вообще от

 регулирования  этого  момента  и отдать производителю

 все...  но  коль так уже сегодня ставится вопрос, я б

 конечно поддержал предложение комиссии, потому что на

 сегодняшний  день  надо  что-то  брать  -и  отправную

 точку,  и  вносить конкретные прделожения для второго

 чтания.  А там голосованием уже определиться: оставим

 50   на   50   или   придем  к  100%-му  освобождению

 производителя,  зарабатывающего  валюту.  Поэтому это

 будет уже дополнительный дальнейший разговор и чтения.

      Пожалуйста.

     

      СУСЛОВ  В. І. Да, я просто прошу прощения, когда

 вы  ставите  вопрос  так:  как  регулируется курсовая

 разница,  мне,  честно говоря, не понятно что... если

 переход  на  100%-ную  обязательную продажу... Ну, вы

 правы.  И  правы  те,  кто говорят, что если 100%-ная

 обязательная продажа, то экспортер будет нести потери

 на курсововй разнице в случае обесценения иностранной

 валюты.  То  есть, никак законом это не предусмотрено

 и,   откровенно  говоря,  видимо,  и  не  может  быть

 предусмотрено.  И  это  один  из  минусов  перехода к

 стропроцентной  обязательной  продаже  в  случае, так

 сказать,...  в  условиях  инфляции. В других условиях

 это нормально. Вы за сколько продали, за столько купили.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні колеги, записалося на виступи поки щро 5

 депутатів.  якщо  вони наполягають, безперечно, треба

 давати   слово   -питання  важливе.   Хоч  і  комісія

 пропонувала,   я   повторю  ще  раз,  цю  схему,  яка

 пропонувалася    нею.    Оскільки   норми   валютного

 регулювання  діють  на  основі  Декрету  про  Кабінет

 Міністрів,  але  в  них  треба  вносити  зміни і треба

 серйозно  працювати  над  цим документом. То спочатку

 зробити  його законом, тобто   прийнявши     в першому

 читанні  цей  текст  із цими змінами, які вже внесені

 комісією. А потім в комісіях опрацювати всі поправки,

 визначитися що стосовно там пропорцій 50 на 50 чи 100

 процентів  і  всіх інших нюансів. То я хотів би вашої

 згоди   запитать,   якщо  ті,  хто  записався  будуть

 наполягати  на  виступ  -це  маються на увазі Гармаш,

 Терьохін,  Анісімов,  Альшин, Ягоферов, Ємельянов, то

 тоді   треба   давати   слово.  Правильно?  Наполягає

 Ягоферов. Будь ласка. І Ємельянов, будь ласка.

     

      ЯГОФЕРОВ.   Уважаемые   народные  депутаты,

 сегодня  рассматривается  чрезвычайно  важный вопрос,

 который  буквально  несколько  лет  назад  при выходе

 Декрета  потряс  всю  промышленность. Все дело в том,

 что  Закон  о  валютном  регулировании,  как правило,

 влияет  в целом на владельца валюты, а именно на тех,

 кто производит валюту, тоесть поставляет продукцию на

 экспорт.  Сегодня,  на  мой  взгляд,  одним  из самых

 главных  вопросов  стоит вопрос о том, сколько валюты

 продавать.  Три варианта возможных отношения к валюте

 Виктор  Иванович назвал. Но, к сожалению, он не очень

 четко обкяснил, зачем продавать валюту, какой смысл в

 этом  заключается?  И ссылается на зарубежные страны.

 Логику и действие он не пояснил.

      Вопрос  продажи  валюты  связан  с тем, чтобы мы

 имели  возможность создать внутренний валютный рынок.

 Сегодня   внутренний   валютный   рыкон  при  наличии

 обязательно  50-процентной  продажи  такой процедуры,

 валютный    рынок,    фактически,   создан.   Поэтому

 дополнительн6о  продавать  валюту  не  имеет  смысла,

 поскольку  сегодня  любой  производитель  в состоянии

 через биржу эту валюту приобрести.

      Тогда  стоит  вопрос:  как быть дальше, нужно ли

 увеличивать,  если сегодня уже рынок обесппечен обкем

 продажи валюты? Наверное, нет.

      Стоит  вопрос  второй: а нужно ли освобождать от

 продажи   валюты   полностью?   Наверное,  тоже  нет,

 поскольку национальная валюта сегодня еще не надежна,

 и рынок нужно гарантировано и постоянно поддерживать.

     Поэтому  я  считаю, что закон принимать нужно, но

 четко   говорить   о   том,   что  система  валютного

 регулирования  в  части  продажи  валюты  должна быть

 сохранена.

      Это  сегодня то, к чему общество привыкло, и то,

 что  уже  гарантировано  создало  нормальные  условия

 оборота валюты  у нас в стране.

      Вы  знаете о том, что кризисные явления, которые

 у  нас  вегодня  имеют место, они являются следствием

 одного  из важных факторов: продажи валюты и введения

 фиксированного  курса.

      Сегодня   стопроцентная   продажа   валюты   при

 ненадежности   еще,   недостаточной  прочности  своей

 отечественной   валюты   может   привести   просто  к

 усугублению этого кризиса.

      Поэтому   с   таким   замечанием   я   предлагаю

 проголосовать за этот закон.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Слово  має Ємельянов Володимир Михайлович. Можна

 з місця,  можна так.

      Прошу  уваги.

     

       ЄМЕЛЬЯНОВ,    283,  Ніколаєв.

      Мы  сегодня  рассматриваем  очень важный закон о

 валютном регулировании. Тот закон, который позволяет,

 во-первых,  товаропроизводителям, которые работают на

 экспорт,  ну,  вообщем-то быть гарантированным в том,

 что валюта эта останется на этом предприятии.

      В    целом    депутатская    группа    "Реформы"

 рассматривала  этот  закон  и мы поддерживаем закон о

 валютном регулировании. Я единственно только хотел бы

 акцентировать,  что  мы против 100 процентной продажи

 валюты  и  против  50  процентной продажи валюты. Нам

 надо  двигаться  к  тому,  чтобы  валюта оставалась в

 распоряжении предприятий.

      Здесь очень много говорят о том, что надо валюту

 вернуть  из  зарубежа.  Я могу сказать, как аргумент,

 что  только, когда мы вообще не будем или предприятия

 не будут продавать валюту и не будет такой обязаности

 у  предприятий  продававть  валюту,  мы  сможем часть

 валюты , а может быть и всю вернуть в Украину.

      Дело  в  том,  что  на  валютных счетах западных

 банках,  на  корсчетах лежит валюта и она не работает

 на  предприятия  Украины.  Мы  по  опыту  знаем,  что

 предприятия-экспортеры,  такие предприятия допустим с

 длительным  циклом  постройки,  такие,  как  допустим

 судостроительное   предприятие...   не  50  процентов

 валюты,   а  80-90  процентов  валюты  иногда  и  100

 процентов.

      Поэтому  говорить  о  том,  что  какая-то  часть

 валюты остается у предприятий, говорить вообщем-то не

 приходится.   А   для  того,  чтобы  все-таки  валюта

 возвращалась   на   территорию   Украину,  лежала  на

 депозитных  счетах наших банках коммерческих, чтобы с

 разрешения   предприятий   можна   было   кредитовать

 предприятия,  то  нам необходимо все-таки двигаться в

 сторону нулевой продажи.

      И  еще  один  вопрос.  Когда  мы  говорим  о 100

 процентной  продаже  валюты, то мы должны выяснить, а

 кому  это  выгодно  и  кому  это надо. Я могу сказать

 только   лишь   об   одном.  Что  предприятия...  ну,

 например,  зарабатывающие  40  миллионов  долларов от

 продажи  судна,  только  на  курсе  продажи и покупке

 теряют  порядка  400тысяч  долларов.  А это бьет и по

 оборотным   средствам   предприятия,   не   пополняют

 оборотные   средства   предприятия   и   кроме   того

 задерживает  оплату  за  ту  комплектацию,  которая в

 общем-то необходима для предприятия.

      В  целом,  поддерживая этот закон, я бы все-таки

 просил депутатов поддержать ту часть, которая говорит

 о  том,  что  должны  быть  нулевая,  фактически ноль

 продажи,  потому  что,  запрещая  хождение  валюты на

 территории  Украины,  и  то,  что предприятия в любом

 случае  будут  продавать  эту  валюту через биржу, то

 никакого  ущерба  для  нашего государства не будет, а

 только  лишь  валюта  будет  возвращаться  с корщетов

 иностранных банков на территорию Украины.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати! Є пропозиція завершити

 розглядом це питання, щоб продовжити для цього хвилин

 на 15 роботу. Можна? Домовилися.

      Будь  ласка,  Терехіна, немає. Анісімов, він вже

 виступив, своє слово сказав.

      Ємельянов  виступив,  Альошин,  останній  виступ

 записаний, з тих, хто своєчасно подали записи.

      Будь ласка.

      Альошин є, немає. Є, будь ласка.

     

      АЛЬОШИН

      Шановні колеги! Я думаю, що час, дійсно, пізній,

 будемо  скорочуватись  в  обговоренні, але це сутація

 така,  що  якби ми не вирішували сьоголні це питання,

 життя  розставить  свої крапки над "і" і з точки зору

 можливості і потенційної, я б сказав, шкідливості 100

 відсоткового   продажу,   і  з  точки  зору  можливих

 наслідків,  як  позитивних,  так  і  десь  негативних

 відсутності   обов'язкового  продажу  взагалі.  Тому,

 мабуть,  ми  повинні  сьогодні  бути більш гнучкими і

 компромісними і стояти на позиції... Давайте сьогодні

 збережемо той порядок, який є.

      Практика свідчить про те, що при 50-відсотковому

 продажу  підприємства для поповнення оборотних коштів

 продають  більше.  В  той  же  час,  для  експортерів

 обов'язковий  продаж взагалі може підірвати потенціал

 підприємства поступово, і, з іншого боку, він вилучає

 певні кошти з обігу, враховуючи хоча би той швидкість

 обороту в наших банківських установах і т. ін.

      Тому  давайте підійдемо до компромісу: приймаємо

 той  варіант,  який  пропонувався  в першому читанні,

 можливо,  додаткова аргументація буде звучати далі. І

 ми   подивимося,   наскільки   ми   можемо   прийняти

 конкретні рішення при другому читанні.

      Я пропоную прийняти рішення в першому читанні.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Свято.

     

      СВЯТО.

     

      Дякую,  Олександре Олександровичу. (Василь Свято,

 416 виборчий округ, Хмельниччина).

      Шановний   Олександре  Олександровичу,   шановні

 колеги  депутати!  Ми  знаходимося на дуже критичному

 етапі,  що вирішує долю нашої держави. В цій ситуації

 перехід  до  ринкових  відносин можливий тільки через

 сильну державу.

      Невже  ви  думаєте, що сильно розвинуті держави:

 Великобританія,   Франція,  Італія,  -які  тільки  до

 недавна  відмовились від 100-процентної куплі валюти,

 невже вони не знальи, що вони робили?

      А  в  нашій  ситуації,  коли  тільки  одна вітка

 управління     (..........)     соціально-економічній

 системі,  а  саме,  державна.  А ми говоримо за повну

 лібералізацію.

      Шановні колеги-депутати, я завжди відношуся так:

 де є пропозиції одні, другі, треті і є пропозиці МДФ,

 це  вже  реакція  на  те,  що  не треба ту пропозицію

 підтримувати.  Шановний  Президент  відмовився  14-15

 березня  року  цього  на економічній нараді від курсу

 лібералізації,  заявивши  державне  регулювання. А ми

 всю дорогу продовжуємо. 100-процентна свобода в плані

 регуляції...  не  регуляції, а використання валюти як

 такої.

      Другий   момент.   Національний   банк  України,

 провівши  політику децентралізації, -це найстрашніше,

 що  він  міг  зробити.  Повинна  бути  чітка державна

 монополія    в   плані   валютного   регулювання   на

 перехідному етапі.

      Хочу   сказати:   реформа  грошова  провалилася.

 Матриці,  які  не  повертає  нам  Англія, на 50 і 100

 купюри, які не повертає нам Канада на купюри від 1 до

 25, говорить за те, що в нас не контрольований процес

 в   плані  емісії  грошової  в  вигляді  гривни  з-за

 кордону. А тому гривна  - мертвонароджене  дитя.

      Виходячи   з  цього,  100-процентне  регулювання

 державою  валюти.  Більше  того,  недецентралізація в

 плані  валютного  регулювання,  а  монополія  держави

 через Національний банк  України.

      Я   вас   прошу,   шановні   колеги   -депутати,

 прислухайтеся  до  того,  що  я  говорю. Над Україною

 смертельна  небезпека.  Дякую за... В першому читанні

 не приймати  сьогодні.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Василю  Петровичу,  ви  ж,  будь ласка,

 державну таємницю не розголошуйте. Я прошу. Вітренко,

 будь ласка.

      Останній виступ.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.  По-перше, я хочу зауважити, що коли ліві

 сили  пропонують якісь реформи, вони виходять перше з

 того,  щоб  підняти влане виробництво. І з усіх своїх

 питань   найголовніше  вважають,  щоб  краще  було  б

 виробникам нашим  вітчизняним.

      Ось  чому,  коли  працівники  Мінлегпрому -зараз

 нема  такого  міністерства,  його  ліквідували,  вони

 входять  в  Мінпром  України  -почули  про те, що 100

 відсотків  будуть ізимати, вони відразу зрозуміли, що

 ця  галузь взагалі ніколи не підніметься. І ніколи не

 будуть працювати наші легкі підприємства.

      Тому  повинна  бути  логіка в кожному законі. Ви

 дивіться,  що  зараз пропонується. З одного боку -100

 відсотків  забирають, це надцентралізація, а з іншого

 боку     надлібералізація,     бо    валютний    курс

 встановлюється  загалом на валютному ринку і контролю

 ніякого і держава ні за що не відповідає.

      Тому  ми  коли  розглядали  цей закон, два тижні

 тому повернули його, сказали, що він концептуально не

 вірно  побудований,  треба  залишити  50  відсотків і

 треба  відмовлятися від такої шаленної лібералізації,

 тому  сьогодні  Віктор Іванович шановний відмінив всі

 поняття,   і   не   сказав   правди,  що  треба  було

 концептуально  переробити цей закон, я пропоную нашим

 депутатам,  не  зважаючи  на те, чому знову порушуємо

 Регламент,  і працюємо, вже сьома година почалася, не

 розглядати  цей  закон в першому читанні, не приймати

 його,  щоб  комісія переробила і врахувала пропозиції

 депутатів, дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  Наталія Михайлівна подивитися

 Регламент,  дає  дозвіл  мені на 15 хвилин продовжити

 засідання,  коли  в  цьому  виникає потреба, я не чув

 заперечення  з  приводу своєї пропозиції, тому просив

 би зауваження залишати при собі. Це перше.

      По-друге,  нас  не  задовольняє  декрет  Кабінет

 Міністрів  і  його треба змінювати, але для того, щоб

 його   змінити,   потрібно   почати  роботу  в  цьому

 напрямку,   іншого   проекту  закону,  ніж  той  який

 пропонує сьогодні комісія, котра готувала сьогодні за

 нашим  дорученням  немає, тому я просив би зважити на

 цю  обставину,  маючи  на  увазі, що доповідач сказав

 про  те,  що не встановлюється жорстко терміни, це ми

 до  другого читання коли підійдемо будемо розглядати,

 яка   пропорція,   і   всі  інші  нюанси,  що  будуть

 використані   при  підготовці,  при  голосуванні  вже

 остаточно  редакції  цього документу, під час другого

 читання.

      Тому  у  нас  висловилися  всі хто хотів, всі що

 були  записані,  і у вас на руках є проект постанови,

 який першим пунктом передбачає схвалити проект Закону

 про  валютне регулювання поданій на розгляд Верховної

 Ради   України   Комісією  Верховної  Ради  з  питань

 фінансів  і банківської діяльності в першому читанні,

 а  потім  крім  сьомого  пункту,  який вилучається за

 пропозицією      комісії,     передбачається     шлях

 доопрацювання  цього  проекту  для розгляду в другому

 читанні.  Іще  раз підкреслюю, маючи на увазі, що тим

 часом  Декрет  працює,  тому  той, хто хоче поліпшити

 систему  валютного  регулювання,  повинен працювати в

 режимі підготовки закону. Зрозуміла пропозиція?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Тому  я  цей  проект ставлю за основу на голосування.

 Проект   Постанови   Верховної  Ради  "Про  концепцію

 проекту  Закону України "Про валютне регулювання". За

 основу.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      Йде голосування:

     

      "За" -  211

     

      Які  доповнення будуть до цього? В цілому можна?

 Ставлю   в  цілому  на  голосування.  Одну  хвилинку!

 Зніміть  голосування!  Суслову  дайте  слово! Зніміть

 голосування!  Будь  ласка,  Віктор  Іванович.  Прошу.

 Віктор Іванович, ви не говорили останнє слово. Ідіть,

 буде  тут  чіткіше,  бо всеодно звідти не чуть, як ви

 говорите...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      СУСЛОВ  В. І. Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемые народные депутаты!

      Можно   проголосовать   и  в  целом,  но  только

 принципиально - это  пункт  третий.  Давайте все-таки

 специально по нему проголосуем. Можно, я думаю, сразу

 поставить  предложение "Вважати за необхідне зберегти

 існуючий  порядок  про обов'язкового продажу валютних

 надходжень  на  користь резидентів". То есть 50%, как

 оно есть. Если это наберет большинство,  тогда мы уже

 четко будем знать, как работать.  И вот это  -  самый

 принципиальный момент, о чем все говорили.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.   Сформулюйте   чітко,   за   що   треба

 голосувати.  Я поставлю на голосування. Третій пункт.

 Редакція третього пункту.

     

      СУСЛОВ В.І. Наступна редакція...

     

      ГОЛОВА.   Увага!

     

      СУСЛОВ  В.  І.... "Вважати за необхідне зберегти

 існуючий   порядок   обов'язкового  продажу  валютних

 надходжень  на  користь резидентів на валютному ринку

 України у розмірі 50% валютних надходжень".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування проект 3 пункту

 постанови,    який    зачитаний   Сусловим   Віктором

 Івановичем, будь ласка.

     

      "за" - 235

     

      Ще  які  поправки будуть? Можна в цілому ставить

 на голосування. Ємельянов, прошу.

     

      СУСЛОВ. 7 пункт мы уже изкяли.......

     

      ГОЛОВА.   Ми  вилучили   7  пункт...  Ємельянов

 Володимир Михайлович, .........., будь ласка.

     

      ЄМЕЛЬНОВ.  Я  в  целом  согласен,  о том, что

 сказал докладчик, но, может быть, давайте проголосуем

 еще  такую  фразу  "с  поэтамным снижением продажи по

 рекомендации Национального Банка".

     

      ГОЛОВА.   Розумієте   було   записано  "повністю

 продавати",   а  тепер  зменшення,  давайте  залишимо

 поки що так.

     

      ЄМЕЛЬЯНОВ. Я имею до нуля, чтобы не продавали

 предприятиям валюту....

     

      ГОЛОВА.  Справа  в тому, Володимире Михайловичу,

 справа  в  тому,  що під час другого читання кокретно

 торкатися    тих    норм,   які   впливають   на   ці

 співвідношення.   Давайте  віднесемо  це  до  другого

 читання. Є ще пропозиції? Вітренко.

     

       ВІТРЕНКО.  Це  стосовно  5 пункту. Погодитись з

 політикою    Національного    банку    України   щодо

 децентралізації  валютного  ринку.  Я  хочу,  щоб всі

 депутати,  які  піпдтримали  цей  закон,  і цей пункт

 розуміли,  що  вони  виконують  завдання Міжнародного

 Фонду  децентралізації  повністю  валютного  ринку  і

 усунення  держави  від регулювання валютного  курсу.

      Тому  я  пропоную,  якщо  ми  в  змозі  хоч щось

 зролбити  для  України,  цей  пункт змінити і замість

 децентралізації  валютного ринку робити централізацію

 валютного ринку з відповідальністю Кабінету міністрів

 за валютний курс  держви.

     

      ГОЛОВА.   Ви говорите про третій пункт?

      Про п'ятий.

      Будь ласка, Вікторе Івановичу.

     

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, вы

 знаете,  о  чем  идет речь, потому что централизация,

 может  быть  она  была на валютной бирже, что тоже не

 держава. Поэтому выбор: или централизация на валютной

 бирже,  или  децентрализация,  которая  уже  введена.

 Значит,  если  мы  сейчас с этим не соглашаемся, то у

 нас  будет  вохможность  позже  аргументировать  и  в

 законе ввести другой механизм, но если сегодня мы это

 не  подтверждаем,  зачит,  мы  должны всю систему уже

 введеную   Национальным  банком,  поломать,  и  иметь

 какую-то новую.

      Поэтому  я бы этот пункт оставил, тем более, что

 это  то,  что  мы  подтверждаем, действует сегодня. И

 дальше, все депутаты внесут свои предложения в закон.

 Если  введут  по  валютной  бирже  -пожалуйста,  если

 введут какую-то другую форму - тоже...

     

       ГОЛОВА.  Наталія  Михайлівна, ви наполягаєте на

 голосуванні?

     

      ВІТРЕНКО.

      Наполягаю.

     

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   сформулюйте,   за   що

 голосувати?

     

      ВІТРЕНКО.    5    пункт    постанови,    замість

 децентралізації валютного ринку написати, я пропоную,

 до речі, поіменно голосувати, замість децентралізації

 написати,  що  політику  на  валютному  ринку вважати

 необхідно централізованою з відповідальністю Кабінету

 міністрів  за  встановлення  валютного курсу. Замість

 децентралізації  валютного ринку.

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз прошу, прочитайте чітко, за що

 голосувати.

     

      ВІТРЕНКО.  За  централізовану політику валютного

 ринку   з   відповідальністю  Кабінету  Міністрів  за

 встановлення валютного курсу.

     

      ГОЛОВА.   Ставлю   н   аголосування   пропозицію

 Вітренко, будь ласка.

     

      "за" - 155

     

      Гетьман, будь ласка.

     

      ГЕТЬМАН В.П.

     

      Шановні    народні    депутати,    на    користь

 децентралізацію  валютного  ринкуя  приведу  лише дві

 цифри.  Коли  була  централізована  валюта  н  аодній

 біржі, ми в січні місяці продавали на валютному ринку

 280   мільйонів   доларів.   В  серпні  місяці  після

 децентралізації  валютного  ринку  наш валютний ринок

 склав 750 мільйонів доларів.

      Таким чином, валюта пішла із тіньового трансфера

 пішла працювати на економіку України і це говорить за

 децентралізацію під контролем держави.

     

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Будь  ласка,  ми  не

 обговорюємо  цю  проблему. Вадим Петрович, ви великий

 фахівець, але проблема дискусійна. Давайте не  будемо

 зараз її обговорювати, то окрема тема.

      Ще  є  пропозиції  до  постанови?  Ландик,  будь

 ласка.

     

      ЛАНДИК В.І.

     

      Шановні   колегі,   я  все-таки  хотів,  щоб  ми

 зупинилися  на розділі 4 регулювання валютного курсу,

 то  що  валютний  курс,  що  казала Вітренко. Якщо ми

 кажемо про те, що прийняли програму Уряду, що повинні

 йти  вперед,  то  в  любому  разі треба валютний курс

 погоджувати з Кабінетом Міністрів.

      Ну,  послухайте хоть мій приклад і я ж працював,

 яка   кажуть,   не  один  день.  Якщо  воно  не  буде

 погоджуватися, воно вийде туди, куди зараз виходить і

 ніхто  його  ніколи  не  ьбуде регулювати. Чим більше

 курс буде вищий, тім ціни будуть підніматися.

      Тому я прошу так. Стаття 12 "Валютний курс". "На

 території  України  діє  порядок  встановлення  курсу

 куплі   та   продажу   іноземної   валюти   визначеий

 Національним  банком  України, погоджений з Кабінетом

 Міністрів України.

      Я   прошу   все-таки  поставить  це  питання  на

 голосування.

     

      ГОЛОВА.  Хвиланочку. Валентин Іванович, мова йде

 про  постанову,  а  не  про  закон, закон ми будем до

 другого   читання   розглядати,   тоді   внесете   цю

 пропозицію.

     

      ЛАНДИК.   Я  маю  це  одне  із  питань,  як

 сказали,  50  на 50 то це маю оце із одних питань, що

 погоджувати, не погодувати.

     

      ГОЛОВА.Віктор Іванович!

      

      СУСЛОВ  В.  І.  Я  напоминаю,  что в действующем

 законодательстве  примерно  так, как говорыт Валентин

 Ивановыч  и  записано.  Из  закона  сейчас  мы это не

 изымаем.  Если  мы  принимаем,  как записано в шестом

 пункте: "передати право Нацбанку", фактически он им и

 пользуется.   Но  это,  так  сказать,  концептуальное

 предложение.

      Валентин Иванович внесет свое изменение к тексту

 декрета,  оно  будет  проголосовано.  Если  позже  во

 втором   чтении   мы   проголосуем  за  то,  что  "за

 погодженням"  или  за  то,  чтоб оставить этот тезис,

 который там есть, так оно и будет.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.           Не чути.

      Ну, 50 на 50 вы поголосовали.

     

      ГОЛОВА.   Я   прошу.   Валентин  Іванович,  ваша

 пропозиція слушна, але вона до змісту закону. А зараз

 є  пропозиція  в цілому поставити проект постанови на

 голосування із тими змінами, які внесені.

      Ставлю на голосування.

     

      "за"  -  208

      Дякую, рішення прийнято.

      Сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати!  Завтра,  нагадую  ще раз. Ви

 працюєте  над...  у комісіях до 17 година. У фракціях

 із  17 до 18 чи скільки там, у кого вистачить часу. І

 ще  одне.  Під час роботи у фракціях і в комісіях (до

 мене підходили в обід депутати відносно голосування в

 третьому   читанні  Закону  про  промислово-фінансові

 групи)   я   не   нав'язую  своєї  думки,  подумайте,

 порадьтеся   самі,  тому  що  є,  очевидно,  підстави

 остаточно прийняти якесь рішення.

      Тому, будь ласка, порадьтеся. Я хотів би, щоб ви

 всі питання з'ясували у себе завтра.

      До побачення.