СТЕНОГРАМА N 31

                ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  31  ж о в т н я   1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати,

 журналісти та інші учасники нашого засідання, шановні

 радіослухачі!  Я  прошу  депутатів  підготовитися  до

 реєстрації.   Займіть  свої  місця,  вставьте  картки

 правильно.

      (Шум в залі)

      Увімкніть    систему.    Проводиться    поіменна

 реєстрація. Проводиться поіменна реєстрація.

 

      Зареєструвалося  343  народних депутати. Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      Шановні  народні  депутати,  як  вам  відомо, 28

 жовтня  цього року в Баку трапилася аварія в метро. В

 результаті   чого,  як  повідомляють  засоби  масової

 інформації,    загинули    289    чоловік    і    269

 госпіталізовано.

      У  зв'язку  з цим я пропоную від імені Верховної

 Ради  надіслати телеграму  такого змісту:

      "Баку, Президенту Азербайджану Алієву Ал-Огли.

      Голові  Національних зборів............ менджлісу

 Республіки Азербайджан Алієву  Рсул-Байрам-Огли.

      З   гіркотою   і   сумом   в  Україні  сприйнято

 повідомлення про трагедію, яка сталась 28 жовтня 1995

 року в бакинському метро.

       Верховна   Рада   України   висловлює   глибоке

 співчуття   рідним   і   близьким   загиблих,   бажає

 якнайшвидшого одужання постраждалим.

       Верховна Рада  України"

      Не  буде  заперечень щодо такого змісту?

      Тоді   вважається  цей  текст  погодженим  і  ця

 телеграма сьогодні буде  відправлена у  Азербайджан.

      Далі.  У  нас  зараз півгодини часу, відведеного

 для різних заяв, звернень, пропозицій тощо. Перед тим

 я  просив  би вашої згоди, оскільки постійно ставлять

 це  питання  депутати  відносно  дисціпліни,  відносно

 інформації  про  відвідування  засідань  і  участі  в

 роботі  комісій,  тому  Комісії з питань депутатської

 етики  зробити 32 хвилини в цей же час інформацію про

 аналіз,  який робила комісія за  попередній період.

      Якщою  немає  заперечень  з цього приводу, тоді,

 будь  ласка,  слово  Снігач. А потім ми запишимось на

 заяви  і  все  буде зроблено. Будь ласка. Це питання

 вчора  обговорювалось  на Прездії, вон и рекомендують

 зробити таким чином.

 

      СНІГАЧ,  Великолепетицький  виборчий округ, 399,

 Херсонська  область,  Фракція  "Комуністи  України"

       Шановні народні депутати і виборці, як свідчить

 практика, дисціпліна -  гаран успіху.

      На  мою особисту думку зараз і Президент України

 із  значною  частиною урядовців вивчає досвід з цього

 приводу  у  Чілі,  сьогодні  і  Верховна Рада як вища

 законодавча   гілка   влади  повинна  не  словами,  а

 стверджувати  це  ділом:  підняти рівень дисціпліни в

 першу чергу  серед  депутатського корпусу.

      Мені   доручено  від  Комісії  по  Регламенту  і

 депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності

 народних  депутатів  зробити  інформацію  про  участь

 народних депутатів у пленарних засіданнях.

      Відповідно  до  вимог  частини 1 статті 4. 1. 8.

 Регламенту    Верховної    Ради    України   комісією

 проаналізовано  стан  відвідування пленарних засідань

 народними  депутатами  України  за  період  з 3 по 20

 жовтня.  Тобто, за ці три неділі.

      За  цей  час  відбулось 16 поіменних реєстрацій.

 Всього народними депутатами пропущено 12, 7 відсотків

 часу,   відведеного  на  пленарні  засідання.  Аналіз

 свідчить, що найбільша кількість пропусків з поважних

 причин,   як   і   раніше,  припадає  на  відсутність

 депутатів  у  зв'язку  з відрядженням -5, 3 відсотка.

 Незначна  кількість  пропусків  реєстрації випадає на

 відсутність  депутатів  з  причин відпусток, хвороби,

 родинних обставин, загалом біля 2 відсотків.

      З    невідомих   причин   народними   депутатами

 пропущено  5,  4  відсотка  поіменних  реєстрацій.  У

 порівняні   з   відвідуванями  пленарних  засідань  у

 вересні  цього  року стан справ дещо поліпшився. Так,

 якщо  у  вересні народні депутати без поважних причин

 пропустили  6 відсотків робочого часу, то в жовтні 5,

 4. Що становить загалом 352 поіменні реєстрації.

      Як    свідчать   данні   відділу  обслуговування

 пленарних  засідань  не пропустили за згаданий період

 жодного  пленарного засідання 216 народних депутатів,

 тобто 53, 4 відсотка. З різних причин не взяли участь

 у   одному   чи   кількох  пленарних  засіданнях  188

 депутатів.

      За   даними   електронної   системи  "Рада"  та

 результатами    письмових    реєстрацій,    найбільшу

 кількість реєстрацій пропустили з невідомих причин за

 вищезгаданний період народні депутати України: Бойко,

 виборчий  округ 360, Тернопільска область, Карпов 373

 Харківська  область,  Лантух  56,  Вінницька область,

 Пилипчик 196, Івано-Франківська. Вони пропустили по 7

 засідань. По 8 -Симоненко Іван Павлович, Чернігівська

 область.  9  і  Серенін  із  Севастополя.  Це ті, яеі

 працюють  на  постійній  основі.  Крім  того,  значна

 частина   депутатів,   які   працюють   у  виконавчих

 структурах, - це  заступник міністра внутрішніх справ

 Бородич, 91 виборчий округ, Дніпропетровська область;

 голова   Івано-Франківської  державної  адміністрації

 Волковецький,     Івано-Франківська    область    -13

 пропусків;  міністр  юстиції Головатий -10 пропусків,

 місто  Київ; заступник голови Закарпатської державної

 адміністрації   Данче,  Закарпатська  область,  Віце-

 прем'єр   Дурдинець,   Кіровоградська   область   -11

 пропусків;  Віце-прем'єр Євтухов, 448 виборчий округ,

 Чернігівська  область  -12 пропусків; радник-посланик

 тимчасово  повіреного  у справах України в Ліванській

 республіці Сипко, 82 виборчий округ, Дніпропетровська

 область;  голова  Донецької  державної  адміністрації

 Щербань, 107 виборчий округ, Донецька область.

      Комісією прийнято рішення запросити вищезгаданих

 народних    депутатів   для   пояснення   причин   їх

 відсутності   на   пленарних   засіданнях.   В   разі

 невизначення  причин  відсутності  поважними, а також

 неподання  письмових  пояснень  відповідно  до  вимог

 частини  2  статті  4. 1. 7 Регламенту Верховної Ради

 України,   комісія  передасть  матеріали  до  відділу

 питань   бухгалтерського   обліку   для   відповідних

 відрахувань   з   виплат,   пов'язаних  з  виконанням

 депутатських  обов'язків,  але  це  тільки  тих,  які

 працюють  на постійній основі, а ті, які не працюють,

 то до них немає фінансових можливостей вплинути.

      Крім  цього  прізвища  народних депутатів, які з

 невідомих  причин  ухиляються  від участі в пленарних

 засіданнях,  щоміця   зараз  публікуються  в  "Голосі

 України".

      Комісія  звертає  увагу  народних  депутатів  на

 необхідність  суворого    дотримання   вимог  статтей

 4. 1. 6,  4. 1. 7  Регламенту де йдеться про те, що в

 разі  неможливості  взяти  участь у одному чи кількох

 пленарних    засідань,   народний   депутат   України

 зобов'язаний    письмово    з   зазначенням   причини

 повідомити  про  це завчасно Голову Верховної Ради чи

 Секретаріат.

      Шановні     депутати!     Шановний     Олександр

 Олександрович!   І  в  кінці-кінців  треба  поставити

 крапки  над  "і", щоб і людям було зрозуміло, і Уряду

 зручно працювати.

      Я  маю  на  увазі  виконання  Закону "Про статус

 народного     депутата     України",     статті    13

 Конституційного   договору  між  Верховною  Радою  та

 Президентом   України,   в   кінці-кінців   письмових

 зобов'язань   перед   виборцями,   що  після  обрання

 народними   депутатами,  звільниться  з  попереднього

 місця роботи.

      Пропоную  сьогодні о 12 годині першим розглянути

 питання   про   дострокове   припинення   повноважень

 народних  депутатів,  які  обіймають посади в органах

 державної і виконавчої.

      Повинен  же Закон виконуватись? Чи будемо і далі

 так   діяти   -закінчую  -як  сьогодні  насаджається,

 Головатим  вчасності,  котрий  з цієї трубуни недавно

 заявив , що  право вище Закона.

      Можливо  за  це  нововведення його нагородять як

 деяких  орденом Ярослава Мудрого...

      (Шум  в залі)

      ....  за  прийняття. Мене особисто турбує події,

 що відбуваються в   нашій державі.

 

      ГОЛОВА. Я прошу.

 

      СНІГАЧ.  Тому  я  пропоную, щоб питання про

 дострокове   припинення  повноважень,  які  обіймають

 посади   в   органах   виконавчої  влади,  розглянути

 сьогодні  першим. Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте.

      Шановні колеги! Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Будь  ласка,  спокійно.  Я  розумію, що багатьом

 депутатам  не  подобається  ця  інформація.  В когось

 викликає  вона  сумніви. Але, щоб сумнівів не було, я

 запрошую  всіх  щодня  буть  на  засіданнях і не буде

 потім  виникати  ніяких питань.  Будь ласка.

      Тепер,   прошу...   У   нас   20  хвилин,  прошу

 записатися  на  виступи  -в  кого є для того потреба.

      Проводиться запис.

      Опублікуйте, будь ласка, список.

      Ну дякую. Далі не треба.

      Також,   відповідно  до  Регламенту,  повідомляю

 вам...   вас   про   те,   що   згідно   до  порядку,

 встановленого  пунктом  3  статті  4. 2. 2 регламенту

 Верховної    Ради   України,   Сергій   Олександрович

 Кириченко  повідомив  про ивкористання права виходу з

 депутатською  групи "Реформи" за власним бажанням.

      Ще.  Відносно.  Я  продовжу  на  цей  час,  поки

 оголошу   депутатські  запити.  Надійшли  депутатські

 запити від ряду депутатів, зокрема:

      від   Степенка   Василя  Івановича  до  Прем'єр-

 міністра        щодо       організації       торгівлі

 сільськогосподарською продукцією;

      Кірімова   Івана   Захаровича  до  Президента  з

 приводу  настійного  зволікання  з боку Мінчорнобиля,

 Міністерства   транспорту  та  Київського  управління

 автотранспорту    (..........)   за   перевезення   в

 Іванківському   районі  Київської  області  учасників

 ліквідації наслідків на ЧАЕС,  аварії на ЧАЕС;

      Прем'єр-міністру  Марчуку  Евгену Кириловичу від

 Івана  Захаровича Кірімова стосовно індексації коштів

 громадян   стосовно  диференціації  пенсій,  стосовно

 незрозумілого  відключення  електроенергії і стосовно

 плати за комунальні послуги;

      а   також   Шевченка   Володимира  Івановича  до

 Прем'єр-міністра   України   стосовно  розрахунків  з

 сільськогосподарськими   товаровиробниками  за  здану

 продукцію  та падіння життєвого рівня населення, його

 ж   звернення   до  Голови  Верховної  Ради  стосовно

 дискредитації   Верховної   Ради  України  в  засобах

 масової інформації;

      групи   народних  депутатів  Моцпана,  Шевченка,

 Кірімова  до  Генерального прокурора України стосовно

 розслідування  справи  про зловживання посадових осіб

 Сквирського відділу міліції;

      Кирченка  Сергія Олександровича до Президента та

 Прем'єр-міністра    стосовно    виконання   Постанови

 Верховної  Ради "Про величину малозабезпеченності" та

 строку  подання  на  розгляд  Верховної  Ради проекту

 Державного бюджету на 1996 рік;

      групи  народних  депутатів:  Охрименка та інших,

 всього   33   чоловіки,-стосовно   провокаційних  дій

 Організації  Українських  Націоналістів  до громадян,

 які поставили свої підписи за проведення референдуму;

      Пронюка   Євгена  Васильовича  -до  Генерального

 прокурора  України  стосовно  порушень  законодавства

 працівниками    Служби    безпеки    і    прокуратури

 Чернівецької   області   щодо  депутата  Чернівецької

 міської Ради - Богдана Кравчука;

      Білоуса В'ячеслава Олександровича -до Президента

 України  стосовно  фінансування  навчальних  закладів

 профтехосвіти.

      Доручаємо  Секретаріату  розпорядитися  стосовно

 цих   звернень,  депутатських  запитів,  так,  як  це

 передбачено законодавством .

      Дондик , прошу.

 

      ДОНДИК.

      Прошу передать слово Охрименко 123 округ.

 

      ОХРИМЕНКО.

 

      Уважаемые депутаты!

      Вы,  наверное,  все  знаете,  о том, что сегодня

 идут  выборы,  отчетно-выборная  компания ветеранских

 организаций,   я   имел   счастье  присутствовать  на

 отчетно-выборной конференции у себя на округе.

      Так  вот, чтобы Кабинет Министров и Президент не

 сомневались   в   нашей  правоте  по  принятию  черты

 малообеспечености,   я   хочу  огласить  обращение  к

 Президенту,   которое  принято  единогласно  на  этой

 конференции:

 

      "Господин Президент!

      Недавно  вы  заявили  о  том, что с парламентом,

 принявшим   решение   об   установлении  минимального

 прожиточного  минимума  в  размере  4.  800 миллионов

 карбованцев,  вам  работать  невозможно, с этой вашей

 подачи   средства   массовой  информацией  развернули

 массированые  атаки  на  Верховный  Совет,  принявший

 якобы  популистское решение. Неужели вы действительно

 не  понимаете,  что ниже этого предела основная масса

 населения Украины обречена на вымирание?

      В  таком случае куда более популистским, сделано

 вами в октябре прошлого года и не выполнено заверение

 в   обращение   к  Верховному  Совету  о  стремлении,

 остановить   в   кратчайшие  строки  катастрофическое

 падение жизненого уровня населения.

      По-нашему   мнению   сумма   4.   800  миллионов

 карбованцев,  которая является по-существу нищенской

 все  же поможет нам ветеранам кое-как сводить концы с

 концами.  Так как в настоящее время только жилищно -

 коммунальные  услуги,  электроенергию, основной массе

 населения  приходиться  выплачивать до трех миллионов

 карбованцев .

      Ну  похоже,  что  правительство  не может или не

 хочет  искать  источники  для  финансирования  этого,

 наиболее   важного   сегодня   для  трудового  народа

 вопроса.  А  они  есть:  предлагаем  сократить Армию;

 распустить  Национальную  гвардию,  без которой можно

 обойтись, как это было в недавнем прошлом; прекратить

 маневры  совместно  с  НАТО  и  США;  взаимные визиты

 военных  кораблей;  максимально  сократить  чрезмерно

 разбухший   штат   чиновников,  представительства  за

 рубежом;  возвратить  награбленные у страны богатства

 из  зарубежных  банков  и  так далее. В свое время вы

 сказали,   что   боитесь   одного  -проклятия  своего

 собственного народа. Неужели вы не слышите, о они уже

 звучат в ваш адрес, и все громче и громче?!

      В    лице    ветеранов   вы   потеряли   доверие

 значительной  части  своих избирателей. Мы, ветераны,

 активно поддерживаем тех, кто борется против политики

 фактического  геноцида  по  отношению  к  народу,  за

 социальную справедливость и народовластие.

      Принято единогласно.

      И  еще  один  вопрос,  который  хотел  отразить.

 Александр  Александрович,  то  заявление, с которым в

 общем-то  выступает наш министр юстиции, на наложение

 моратория на смертную казнь... Вообще не понятно, кто

 уполномачивал  и  имеет ли он такое право заявлять...

 От кого и что? Поэтому хотелось бы, чтоб он здесь, на

 сессии разкяснил позицию.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Мухін.

 

      МУХІН В.В., 370  виборчий округ.

      Дело  в  том,  что  мы  в очередной раз получили

 порядок  денный,  в  котором отсуствуют те вопросы, о

 которых  уже  не раз мы здесь говорили. Вот смотрите,

 отсуствует   опять  вопрос  -Закон  о  декларировании

 доходов.  Я с большим сожалением обнаружил, что уже в

 пятый  раз  опять  снят  вопрос  о  Законе  о  службе

 безопасности.  Мы  уже полгода не рассматриваем отчет

 комиссии,   торая   была   специально  создана  нашим

 Верховным  Советом, чтобы разобраться все-таки, какие

 там  были  вопросы  при печатании гривны. Нету отчета

 этой  комиссии,  а,  так  сказать,  все интересуются.

 Непонятно,  почему  все  эти  вопросы  -о  декларации

 доходов, о печатании гривны и другие важные вопросы -

 снимаются из повестки дня.

      И  еще  я  хотел  бы  сказать, что наша Комиссия

 существенным  образом,  когда рассматривала Программу

 Кабинета  Министров,  обратила  внимание  на  то, что

 раздел  обороне  и  безопасности в Программе Кабинета

 Министров...   ну,   в  общем,  плохо,  так  сказать,

 разработан.  Значит,  насколько  нам  стало известно,

 Кабинет  Министров  этот  раздел существенным образом

 исправил, дополнил, и новый раздел существует. Тем не

 менее,  наша комиссия настаивает на том, чтобы вопрос

 о  сотоянии  дел  по  обороне  и  безопасности нашего

 государства  был  рассмотрен  на  закрытом  заседании

 Верховного Совета Украины.

 

      ГОЛОВА. Тодоров.

 

      ТОДОРОВ, 185 округ, Бердянск.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги!  Скоро  начнется  новый  финансовый  год,  а

 Правительство   до   сих   пор   не   представило  на

 рассмотрение  Верховного  Совета  проект  бюджета  на

 будующий  год.

      Не  ясно также, как выполняется бюджет 1995 года

 по доходам и расходам.

      В  этом году в отличие от прошлого Правительство

 еще  не представило уточнение бюджета. Эти упущения н

 еобходимо срочно исправлять.

      В   этой  связи  я  хочу  поднять  очень  важный

 народнохозяйственный    вопрос:    на   юге   Украины

 катастрофически  обстоят дела с качественной питьевой

 водой.  Вы знаете о заболеваниях в Луганской области,

 вспышках  холеры  в Мариуполе, Бердянске. Если вопрос

 водоснабжения не решиться, от болезни могут погибнуть

 очень  сного  людей.  185-километровая нитка водовода

 Каховка-Бердянск  практически  уже готова и испытана.

 Работает  уже  насосная станция из водозабора первого

 подкема  под  Акимовкой, готова к испытаниям насосная

 станция третьего подкема в Приморске.

      Осталось уложить 2 километра труб диаметром 1, 2

 метра,     смонтировать     электрохимзащиту    труб,

 радиорелейную связь, и водовод можно эксплуатировать.

 Однако   дирекция  строящегося  водовода  уже  сейчас

 задодлжала 80 миллиардов карбованцев строителям. Если

 уйдут  строители,  то  водовод  уже  никогда не будет

 построен, так как все, что уложено в землю, сгниет, а

 что   построено   на   земле,   будет  разворовано  и

 разгромлено.    Государство    понесет   колоссальные

 убытки - около  100  триллионов карбованцев.

       Что   нужно  аварийно  сделать  сейчас?  Срочно

 изыскать  200  миллиардов  карбованцев,  чтобы спасти

 водовод и чтобы организовать работу до конца текущего

 года.  Для этого прошу включить в повестку дня вопрос

 об отмене закона, запрещающего использовать резервный

 Кабинет  а  Министров для неотложных государственных

 обкектов. А этот обкект -водовод -можно рассматривать

 как   аварийный.

      И  еще:  при  формировании  бюджета  на 1996 год

 прошу    включить    отдельной   строкой   завершение

 строительства водовода Каховка-Бердянск и выделить на

 1996  год всего лишь 900 миллиардова карбованцев. Это

 небольшие деньги.

      Прошу  этот вопрос поставить на голосование, ну,

 а  вас,  уважаемые  коллеги,  поддержать  меня в этом

 вопросе.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Червоній.

 

      ЧЕРВОНІЙ.    Фракція Народного Руху  України.

      Прошу  передати слово представнику нашої фракції

 народному депутату   Косіву.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      КОСІВ  М.  В.  Михайло Косів, 279 Остамитівський

 виборчий округ.

      Шановний    Олександре    Олександровичу,   хочу

 звернути   вашу  увагу,  що  за  дорученням  Президії

 Верховної  Ради  України  від  13  березня  1995 року

 Комісія  з  питань культури і духовності організувала

 розгляд   постійними   комісіями   та   депутатськими

 фракціями   порядку закону України "Про внесення змін

 до статті 73 Кодуксу Законів "Про працю України".

      Цей   проект  був  розглянутий  на  на  Президії

 Верховної   Ради.   І   24  травня  ми  роздали  його

 депутатам  для  постановки питання на сесії Верховної

 Ради.

      Цей  проект  переноситься  з  тиждня  на тиждень

 протягом третьої сесії і також протягом уже четвертої

 сесії.  Зокрема,  на цей тиждень у порядку денному на

 сторінці  7  пункт  7 є цей проект, як такий, що може

 бути розглянутий при наявності часу.

      Ми  пропонуємо згідно з цим проектом ввести такі

 святкові дні в Україні: 1 січня -Новий рік, 7 січня -

 Різдво Хрістове, 22 січня -День соборності України, 8

 березня   -Міжнародний  жіночий  день,  9  березня  -

 Шевченківський  день -день національної культури, 1-2

 травня -свято весни і праці, 9 травня -День Перемоги,

 24 серпня -День Незалежності України і 1 грудня -День

 національної єдності.

      Як   бачите,  в  цьому  переліку  немає  7  і  8

 листопада.   Тобто   цієї   річніці,  коли  у  Санкт-

 Петербурзі  відбувся антиконституційний більшовицький

 переворот.  Сама Росія, де відбулася ци подія, уже не

 відзначає  це  свято.  А  ми  на  5  році Української

 державності   і  незалежності  за  рішенням  Кабінету

 Міністрів  все  ще  цього  року хочемо зробити ці дні

 святковими.

      Я  пропоную  із  питань  таких,  що  можуть бути

 розглянуті  при  наявності часу, перенести це питання

 на четверг і розглянути його поіменно у цьому залі і,

 нарешті,  внести  ясність  у перелік святкових днів у

 нашій  державі  і  унікнути тих можливих протистоянь,

 які можуть бути 7 і 8 листопада.

      Крім  того, я хотів би нагадати, пскільки завтра

 не  сесійний  день,  що 1 листопада -це 1918 року, це

 день  проголошення  у  Львові  незалежної.........  -

 Західно-Української Народної Республіки...

 

      ГОЛОВА. Я прошу, по-перше, табло....

 

      КОСІВ.  Я хочу привітати з цим святом моїх

 виборців   і   всіх   галичан.  Думаю,  що  до  цього

 приєднаються і всі жителі  України.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. ................

 

      БИЧЕНКО.

 

      Олександр  Олександрович,  прошу  передати слово

 Сизенко Юрію, 177 виборчий округ.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СИЗЕНКО Ю.

       177  Жовтневый,  Запорожье,  Всейкраинский союз

 рабочых, депутатское обкединение "Робітнича Україна",

 Сызенко.

      Уважаемый    Александр   Алендрович!   Уважаемый

 Президиум!   Уважаемые  коллеги  депутаты!  Я  должен

 заявить  следующее.  25  октября этого года состоялся

 единый  день действия трудящихся в защиту своих прав.

 Этот  день  проходил  по  многим городам и населенным

 пунктам   Украины.  называются  различные  цифры.  Мы

 представители  Всейкраинского союза рабочых приводили

 цифру более полумиллиона человек, в целом по Украине.

 Наибольшие  акции  состоялись  в  городе  Харькове, в

 городе Шостке, в городе Севастополе, Донецке.

      Я  хотел  бы  сказать о следующем, что сегодня в

 средствах  массовой информации пытаются доказать, что

 не было массовых выступлений, что трудящиеся спокойно

 переносят  все  тяготы и лишения, которы выпали на их

 долю.  Это  не  так.  И вот та фальсификация, которая

 существлялась и в средствах массовой информации, и то

 давление,   которое  оказывалось  и  на  директорский

 корпус,  и  на представителей профсоюзов с просьбами,

 доказывали,  что  не выводите трудящихся на улицу -не

 надо заострять эти проблемы, все идет само по себе.

      Оказывалось  давление  не  просто.  Вот  скажем,

 завод   "Арсенал",   город   Киев.   Була   отключена

 электроэнергия.  В некоторых городах Украины начали в

 этот  день выплачивать заработную плату. Только с той

 ли  целью,  чтобы  трудящиеся не подняли свой голос в

 защиту  своих прав и свобод?

      Я должен сказать о следующем. Что сегодня каждый

 из нас, кто представлял себе Украинский союз рабочих,

 прежде   всего   хотели   еше   лишний   раз  сказать

 руководству  страны  о  том,  что  курс реформ выбран

 неправильно.   Что   курс  реформ  сегодня  привел  к

 обнищанию народа, более тяжелому положению. И то, что

 пытаются  доказать, что это левые силы "спрвокувалы".

 Да  каждый  из тех, хто участвовал в митингах, каждый

 из тех, кто живет за свою честно заработаную копейку,

 прекрасно  понимает,  что дальше так уже жить нельзя,

 что надо  бороться  за свои   права.

      И  мы  предлагали  цивилизованые  методы.  Это -

 митинги,   демонстрации.   И   то,   что  предстоящий

 праздник -а именно праздник трудящихся, праздник День

 Великой  революции  7  ноября  -будет  отмечаться, то

 япризываю  всех  трудящихся  Украины принять активное

 участие  в этом празднике. Для того, чтобы лишний раз

 подчеркнуть,    что    то,    что    было   завоевано

 Социалистической  революцией,  сегодня,  к сожалению,

 выколачивается  как  из  Конституции,  так  и из прав

 каждого из нас.

      Поэтому  я  еще  раз призываю трудящихся принять

 активнейшее участие в праздновании 7 ноября. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Шеховцов.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

      Костицькому,  195, я прошу передати слово.

 

      КОСТИЦЬКИЙ М.В.

      Шановні  народні  депутати!  Шановний Голово! Ми

 очевидно   всі   з   вами  зараз  уже  зрозуміли,  що

 соціально-економічні  проблеми,  які  є зараз в нашій

 державі   -зубожіння  народу,  гальмування  реформ  -

 очевидно   обумовлені   в  значній  мірі  політичними

 проблемами.

      Я  хотів  би  сказати,  що мною і було внесено в

 порядку  законодавчої  ініціативи  підготовлений ХДПУ

 проект  Закону  про  політичні партії. І це не єдиний

 проект, який був нами внесений.

      Я  зараз  дивлюся  в порядок денний на найближчі

 дні,  я  дивлюся в порядок денний на всю сесію -я, на

 жаль, не бачу  там  цього  законопроекту.

      Ми   знаємо,  якої  шкоди,  очевидно,  політичній

 репутації України і на міжнародній арені, і вирішенню

 політичних  проблем  внутрі  держави  завдали  відомі

 події,  пов'язані із похованням православного владики

 Володимира.

      Знову  ж  таки  було  внесено підготовлений КДПУ

 проект  закону  "Про свободу віросповідання". І цього

 проекту теж немає в порядку денному.

      Я  хотів  би  нагадати,  що відповідно до чинної

 Конституції  і відповідно до Конституційного договору

 народний   депутат   України  має  рівне  право  і  з

 Кабінетом Міністрів, і з Верховним Судом, рівне право

 законодавчої  ініціативи. І тільки Президент України,

 маючи   рівне   право   із   народним   депутатом   у

 законодавчій    ініціативі   може   претендувати   на

 прискорений  розгляд  того  законопроекту,  який  він

 вніс.

      Значить,   я  хотів  би  ще  тут  нагадати,  що,

 наприклад,  Комісія з питань оборони і безпеки навіть

 не  відповіла, не дала мені висновку на проект закону

 "Про   зброю",  "Про  право  громадян  на  придбання,

 носіння  та  зберігання  вогнепальної  зброї",  які я

 підготував,   розглянувши   цей  законопроект  у  мою

 відсутність.

      Я  тут  хочу  поставити  питання:  чому у вищому

 законодавчому  органі  нашої  держави не витримуються

 норми   Конституції,   чому   не  витримуються  норми

 Конституційного договору.

      Очевидно,  що (я розумію) проект порядку денного

 готується певними секретаріатами. І я не хочу, щоб це

 виглядало,  ніби, я кидаю камінь зараз у бік Президії

 чи керівництва Верховної Ради. Але вважаю, що далі не

 можна    допускати    такого   ігнорування,   грубого

 ігнорування   Конституції  України,  права  народного

 депутата,   ігнорування   підготовлених   політичними

 партіями    законопроектів,    які   можуть   сприяти

 поліпшенню  соціально-економічної  ситуації  в  нашій

 державі.

      Я    тому    звертаюся    до   вас,   Олександре

 Олександровичу,  прошу розглядати це, як депутатський

 запит,  доручити  провести відповідну перевірку, чому

 ігноруються  ці  законопроекти і повідомити на сесії,

 хто притягнутий до відповідальності.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Раханський , прошу. Останній виступ.

 

      РАХАНСЬКИЙ А.В.

 

      Анатолій Раханський, 30-ий (..........) виборчий

 округ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 депутати! Шановні виборці!

      11  вересня  поточного  року  мною був зроблений

 депутатський  запит  Президенту  України про тривожні

 політико-економічні   обставини,   які   склалися  на

 території  Донузлавського  регіону  в  селищі  Мирний

 автономна  Республіка  Крим.  Де  базуються військові

 частини   Чорноморського  флоту  Росії.  На  жаль  на

 доручення    Адміністрації    Президента,    Кабінету

 Міністріов  розглянути  це  важливе політичне питання

 відповіді я не отримую на протязі 50 діб.

      За винятком відповіді міністра Оборони України в

 який   він  повідомив,  що  інфраструктури  гарнізону

 Мирний   використовувати   в  інтересах  МВС  України

 недоцільно і пропронує фонди містечка Мирний передати

 до складу майна автономної Республіки Крим.

      Сьогодні  в селищі Мирний де мешкає біля 8 тисяч

 чоловік   склалася,   наголошую   надзвичайно  гостра

 ситуація,  війська  Чорноморського флоту Росії селища

 практично    виведені   в   односторонньому   порядку

 безпередачі.  Також виведена бойова техніка, вивезено

 майно  та  обладнання, зброя, що залишилася практично

 не контролюється, аеродром, причали, портові споруди,

 залишилися  безхозними,  житлові будинки не готові до

 зимівлі,   не   завезено  рідке  паливо,  шкільні  та

 дошкільні  заклади  не  опалюються  і не працюють без

 роботи залишилося майже  2 тисячі чловік.

      Схід  громадян,  селища Мирний, який відбувся 25

 жовтня  доручив  мені., як депутату повідомити ще раз

 про  це  Верховну Раду, Президента, Кабінет Міністрів

 України  і  просити  керівництво  держави,  терміново

 вирішити слідуючі питання.

      Перше.  Забезпечити  в  централізованому порядку

 виділення коштів в сумі 100 мільярдів карбованців для

 купівлі флотського мазуту.

      Друге.  Передбачити  виділення  коштів з бюджету

 України   на  збереження  житлового  фонду  селища  і

 покриття    експлуатаційних    витрат    по   наданню

 комунальних коштів .

      Третє.    Вирішити    питання    в    подальшому

 використанню  об'єктів військового містечка в разі не

 вирішення зазначених проблем до 5 листопада, мешканці

 Мирного  залишають за собою право, як вони заявили на

 сході,   звернутися   за   допомогою   у   міжнародні

 організації,  здійснити  інші  небажані  для  держави

 акти,  що можуть мати непередбачені наслідки. Вважаю,

 що коментарі тут зайві.

      Обращаюсь  к  своим  избирателям поселка Мирный:

 уважаемые  граждане!  Зная  ваше сложное положение, я

 все  же  просил бы вас и в этой ситуации поддерживать

 порядок   и   быть   благоразумными.  Я  уверен,  что

 руководством  государства эти вопросы будут разрешены

 и  обращаюсь  к  Премьер-министру  Марчуку,  министру

 финансов  Германчуку  срочно  решить эти вопросы -они

 зависят от вас!

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Використаний  час  для  зяав  і

 оголошень,  вони  беруться  всі до відома. Якщо мають

 вони  за  змістом  форму  депутатського  запиту, будь

 ласка,  дооформіть  їх і вони будуть реалізовані саме

 як  депутатські  запити.

      Багато  питань  стосувалося  порядку  дня на цей

 тиждень.  Нагадую  вам,  що  відповідно до Регламенту

 Президія  розглядає  порядок  дня з числа тих питань,

 які  затверджені  Верховною Радою. Ці питання справді

 затверодджені  і  Президія  всебічно  розглядала  всі

 пропозиції.   І   не   Секретаріат   (я  кажу  Василю

 Васильовичу  Костицькому),  не Секретаріат пропонував

 варіант  порядку  дня,  а  саме  Президія, враховуючи

 невідкладність  тих  питань, які вносяться відповідно

 до  Регламенту  Президентом,  Кабінетом  Міністрів  і

 стосуються реформи якраз. Тому, будь ласка, всіх, хто

 вносив  проползицію,  в  тому числі і члени Президії,

 котрі  посилаються  тут на думку Верховної Ради, будь

 ласка, свої зауваження відстоюйте на Президії і зараз

 немає  ніяких  підстав  робити якісь переголосування.

 тому  я  зобов'язаний  (лише  вчора  про це йшлося на

 Президії)  поставити  на  голосування  тільки 1 пункт

 (хоч  я  ще раз кажу: я абсолютно нейтральну до цього

 відношуся,   чи   ставлюся...)  -чи  зараз  проводити

 відразу   засідання  фракцій,  як  передбачено  нашим

 порядком  дня,  чи відразу продовжити засідання. Тому

 це питання... одну хвилинку!... я це питання поставлю

 на голосування, але прошу: ви самі визначайтеся! Я не

 нав'язую  ні ту, ні іншу думку. Але на Президії вчора

 ця  думка пролунала і було, так би мовити, домовлено,

 що  я  винесу  це  питання на розгляд Верховної Ради.

 Будь  ласка,  хто  за  те,  щоб  не  проводити  зараз

 засідання  фракції до 12 години, а відразу розглядати

 питання, ставлю на голосування.

 

      "за"  - 133

       Рішення не прийнято.

      Тому   в   порядку  оголошення.  Завтра,  будьте

 уважними,  завтра засідання фракції буде з 17 години,

 до  17  цілий  день  буде  іти  засідання в комісіях,

 оскільки    надзвичайно    багато   питань   потрібно

 розглянути на цьому тижні.

      Дальше,  зверніть  увагу  на  таке:  і  в  плані

 передбачені  питання  на суботу, скоректуйте всі свої

 так  мовити  плани.  Не  так би мовити, а плани своєї

 роботи.

       До 12 години засідання груп і фракцій сьогодні.

 Я  прошу  уважно  подивіться на зміст тих питань, які

 передбачені  на  сьогодні,  щоб  можна було ефективно

 працювати,  враховуючи  і  те,  що  в  нас є ще цілий

 перелік  питань,  які не включені до пордяку дня, але

 можуть бути розгялнуті при наявності   часу.

      Перерва до 12 години.

                         - 30 -

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу  депутатів  сісти  на  місця.

 Шановні  депутати,  тим  часом від депутата Пилипчука

 Володимира  Мефодійовича  заява, в якій він протестує

 проти  його  звинувачення у відсутності на засіданні.

 Оскільки  його  відсутність була викликана з поважної

 причини,   хворобою.   Я  думаю,  що  приймається  ця

 інформація до відома.

      А  всіх депутатів, хто потребує чи відпустки, чи

 надання  йому  часу  для того, щоб лікуватися або що,

 будь  ласка,  є Регламентом передбаченний порядок, як

 оформляти  це  все.  Готуйте  відповідні  заяви.  І я

 думаю, що вони будуть задоволені.

      Продовжуємо засідання.

      Про  проект  Закону  України  "Про  приєдання до

 Статуту  Ради  Європи".  Доповідач Хандогій Володимир

 Дмитрович,  заступник мінсітра закордонних справ. Але

 справа  в  тому,  що  ми це питання розглядали вже, і

 доповідь  була,  так,  Микола  Іванович,  чи  ні?  А,

 доповіді самої не було. Прошу.

      Ще раз прошу вашої уваги. Пояснюю, що відповідно

 до   Регламенту   передбачено,   що  порядок  дня  на

 конкретні  засідання визначає Президія в складі голів

 комісій   і   голів   фракцій,  а  розглядається  для

 включення тих чи інших питань, тобто розглядаються ті

 питання,  які  включені  до  переліку і проголосовані

 Верховною Радою. Це зроблено.

      Тому  я прошу будьте уважні, Микола Іванович, на

 трибуну, будь ласка.

      (Шум в залі)

      Я  ще  раз  поясню,  хто не слухав моє тільки що

 зроблене   пояснення,   що  Президія  Верховної  Ради

 розглядає  питання про перелік питань для розгляду на

 Верховній Раді. Все.

      Будь ласка.

 

 

      ХАНДОГІЙ В.Д.

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні  депутати! Сьогодні на розгляд Верховної Ради

 внесена  пропозиція  про  приєднання нашої держави до

 статуту   Ради   Європи.  Це  рішення  матиме  велике

 значення  для повноправного входження України в сім'ю

 європейських націй, встановленню України, як правової

 демократичної держави.

      Рада  Європи  була  заснова  в 1949 році з метою

 захисту   прав   людини   і  зміцнення  демократичних

 державних   інститутів,   вироблення   заходів   щодо

 вирішення   загальних   проблем   суспільного  життя,

 сприяння  формуванню  загальноєвропейської культурної

 спільності   з  врахуванням  неповторності  кожної  з

 національних культур.

      В  останні  роки  членський  склад  Ради  Європи

 швидко  зріс.  Сьогодні  до  організації  входять  36

 країн,  12  з  яких  країни  Центральної  та  Східної

 Європи.  З країн-участниць СНД членом Ради Європи вже

 є Молдова. На завершальній стадії знаходиться розгляд

 питання про входження до Ради Європи Росії.

      Основною  статутною  умовою  приєднання країн до

 Ради  Європи  є визнання державою кандидатом принципу

 верховенства права, її зобов'язання забезпечити умови

 для  здійснення  прав та основних свобод людини всіма

 особами,  які  знаходяться  під  її  юрисдикцією;  та

 ефективно  співпрацювати  з  іншими державами з метою

 досягнення цілей Ради Європи.

      Визначною   подією   з   точки  зору  завершення

 укладеної   і   тривалої  більше  3  років  процедури

 приєднання  України  до  Ради  Європи стало засідання

 Комітету міністрів Ради Європи, яке відбулося в штаб-

 квартирі  організації  у  Страсбурзі  19  жовтня 1995

 року.

      На  підставі  винесеної  26  вересня  1995  року

 Парламентською  Асамблеєю  Ради  Європи  рекомендацій

 Комітет  міністрів  одностайно  ухвалив резолюцію про

 запрошення  України  стати  37  членом  Ради Європи і

 приєднатися до її Статуту.

      В    прийнятій    Резолюції    з    задоволенням

 відзначається,  що  Україна  на  сьогодні  відповідає

 вимогам  статей  3 та 400 Статуту Ради Європи, у яких

 йдеться  про  необхідність визнання країнами -членами

 Ради Європи принципів демократії, верховенства Закону

 і поваги   прав людини та  основних свобод.

      Як і було запропоновано Парламентською Асамблеєю

 Комітет   міністрів  прийняв  рішення  про  виділення

 України  12  місць  в  Парламентській  Асамблеї  Ради

 Європи,  що  дасть  змогу  українським  парламентарям

 вести    активну    роботу   в   багатьох   комітетах

 Парламентської Асамблеї.

      Урочисту  церемонію  з приводу вступу України до

 Ради   Європи   намічено   провести  у  Страсбурзі  9

 листопада цього року.

      Таким   чином,   з  боку  Ради  Європи  зроблено

 остаточний  крок,  необхідний  для  набуття  Україною

 повноправного  членства  в цій впливовій європейській

 організації.

      Слово тепер за  українською стороною.

      Шановні  народні  депутати!  Рішення  про  вступ

 України  до  цієї авторитетної політичної організації

 став    результатом    довготривалої    активної    і

 цілестрямованої  роботи  керівництва  нашої  держави,

 органів  як  виконавчої,  так  і  законодавчої  влади

 України.

      Особливо    хотів   би   відзначити   діяльність

 делегації  Верховної  Ради  України на чолі з Борисом

 Олійником,  яка  провела  велику  практичну роботу по

 забезпеченню прийняття цього рішення.

      Неординарним  кроком  в  напрямку  повноправного

 членства  України  в  Раді  Європи став спільний лист

 Президента України, Голови Верховної Ради України та

 Прем'єр-міністра України, керівництва організації, де

 містилася  вичерпна інформація про стан і перспективи

 розвитку  конституційно-правових  перетворень в нашій

 державі.

      Заключним акордом в цьому довготривалому процесі

 став візит до Стразбургу представницької делегації на

 чолі з Головою Верховної Ради Олександром Морозом.

      Внаслідок  проведеної  роботи  з  представниками

 Ради  Європи стали очевидні зрушення в нашій державі,

 спрямовані      на      розбудову     плюралістичного

 громадянського  суспільства,  утвердження демократії,

 зміцнення національної злагоди.

      Шановні   народні   депутати,   перед   тим,  як

 натиснути    кнопку   голосування,   кожен   з   вас,

 усвідомлюючи  високу відповідальність, задає, мабуть,

 собі  питання:  що дасть України повноправна участь в

 цій організації, що вона принесе моїм виборцям.

      Перш  за  все, приєднання України до Ради Європи

 означатиме  реальне  визнання  України  як незалежної

 суверенної держави, активної учасниці європейської та

 світової  політики.  Членство  України  в Раді Європи

 надасть нашій державі можливість брати активну участь

 у  виробленні  спільної  політики  європейських країн

 щодо   вирішення  проблем,  що  виникають  в  процесі

 розвитку суспільства.

      Депутати   Верховної   Ради   України   матимуть

 можливість      безпосередньо     співпрацювати     з

 представниками   парламентів  європейських  країн,  у

 таких впливових комітетах парламентської асамблеї, як

 політичні, юридичні з питань економіки та розвитку, з

 питань   сільського   господарства  та  інших.  І  що

 головне,   вони   зможуть   залучити  багатий  досвід

 європейських   країн   до   впровадження   в  Україні

 комплексної   програми   політичних   та  економічних

 реформ.

      В  той  же час, хотів би особливо наголосити, що

 участь  в  Раді  Європи не обмежує суверенних прав її

 членів    співпрацювати    з    іншими   міжнародними

 організаціями або структурами.

      Винятково  важливим  є і той факт, що міжнародні

 європейські       фінансово-економічні      структури

 розглядають  приєднання  держави  до  Ради  Європи як

 показник   внутрішньої   стабільності.  Та  додаткову

 гарантію захисту власних інвестицій цю державу.

      Рада  Євпропи  готова  надати допомогу Україні у

 проведенні      національного     законодавства     у

 відповідність до європейських стандартів. Так зокрема

 дії   експерти   уже  співпрацюють  з  Конституційною

 комісією у розробці проекту нової Конституції України

 та  з комісіями Верховної Ради України і відповідними

 міністерствами  і відомствами, у створенні незалежної

 судової  системи удосконалені виборчої системи, нашої

 держави  у  розробці  проектів  цивільного, цивільно-

 процесуального,   кримінального   та  інших  кодексів

 України.  Членство  країни  в  Раді Європи, яка тісно

 співпрацює  з  Європейським  Союзом створює додаткові

 можливості у залученні потенціалу Європейського Союзу

 в  тому  числі  і  фінансового до здійснення реформ в

 нашій країні.

      Так   найближчим  часом  розпочнеться  виконання

 спільною  між  Радою  Європи  та  Європейським Союзом

 програми  допомоги в Україні у вдосконаленні правової

 системи  та  підготовці  фахівців  в галузі права та

 судочинства.

      Загальний   обсяг   фінансування   тільки  цього

 проекту  збоку  ЄС  та  Ради Європи становить близько

 трьох   мільйонів  доларів,  що  перевишує  майбутні,

 щорічні внески України до бюджету  Ради Європи.

      Окремий  наголос  хотів  би  зробити на тому, що

 приєднання  України  до статуту Ради Європи в жодному

 разі не суперечить чинному законодавству України і її

 державному суверенітету.

      Як  не  суперечить це і суверенітету нинішніх 36

 членів  Ради  Європи,  рішення цієї організації мають

 рекомендаційних   характер.   Юридично   обов'язковий

 характер  мають для держав членів лише тільки ті акти

 організацій  та  укладені  в її рамках конфенції, які

 були   ратифіковані   згідно  з  чинним  національним

 законодавством кожної держави.

      Важливою  складовою  участі нашої держави в Раді

 Європи  та  її  структура  і та обставина, що Україна

 приєднується  до  Європейської  системи  захисту прав

 людини.  Адже  мабуть  кожен з вас народних депутатів

 України  одержував скарги виборців на незадовільне на

 їх  думку  судочинство  порушення  їх  прав. Членство

 України  в  Раді  Європи  дозволить  нашим громадянам

 через  механізм  Конвенції  з  питання  захисту  прав

 людини та основних свобод звертатися до Європейського

 Суду   з   прав  людини,  якщо  вони  вичерпають  всі

 відповідні внутрішньодержавні процедури.

      Шановні депутати, для того, щоб державний прапор

 України  замайорів  9  листопада над палацом Європи у

 Стразбурзі,  необхідно  в  ході  офіційної  церемонії

 вступу  України  до  Ради  Європи здати на зберігання

 Генеральному   Секретарю   документ   про  приєднання

 України  до  Статуту Ради Європи. Тому я звертаюсь до

 вас   з   проханням  ухвалити  сьогодні  рішення  про

 приєднання України до Статуту Ради Європи.

      Дуже   хотілося   б,   щоб   результати   вашого

 голосування  продемонстрували  не  меншу єдність, ніж

 та,  яку  виявили  члени  парламентської  Асамблеї та

 Комітету  міністрів  Ради  Європи.  Як  відомо,  вони

 підтримали вступ України до Ради Європи одноголосно.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  Миколи Івановича?

 Миколо  Івановичу,  у  мене  перше запитання таке: на

 телебаченні   йшла  дискусія,  і  автором  ініціативи

 вирішення   у   цьому   відношенні  виступав  Ярослав

 Михайлович  Ілясевич відносно третьої статті Статуту,

 де  написано:  "верховенство закону". А мова йшла про

 те,  що  це помилка редакційна, чи помилка перекладу.

 Будь ласка. Оскільки є... ну, принципи існування Ради

 Європи  (є 3 -демократія, верховенство права і захист

 прав  людини),  тому,  очевидно,  це  помилка  (я так

 думаю)...

 

      ХАНДОГІЙ. Верховенство права!

 

      ГОЛОВА.  Як? Будь ласка.

 

      ХАНДОГІЙ.  Мова йде про верховенство права.

 

      ГОЛОВА....  Про  верховенство  права. Тоюто це -

 редакційна помилка, можна так визначити...

      Будь ласка, запишіться, хто хоче задати питання.

 Скільки часу треба відвести?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10 хвилин вистачить? Будь ласка.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      15 хвилин. Прошу.

      Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО  Г.  М.,  435  Заставницький виборчий

 округ,  Чернівецька  область,  фракція Народного Руху

 України.

      Шановний  доповідачу,  я вдячний вам за детальну

 інформацію,  яку  ви  нам зараз тут подали щодо самої

 структури,   якою   є  Рада  Європи,  щодо  процедури

 входження  і  тих  переваг, які буде мати Україна при

 приєднанні   до   статуту  Ради  Європи.  У  мене  не

 запитання,  у  мене швидше пропозиція є до Олександра

 Олександровича Мороза і до колег-депутатів з тим, щоб

 ми  дуже  відповідально поставилися до розгляду цього

 питання,  зважили  добре всі "за" і "проти", і щоб ми

 добре  виглядали перед європейським співтовариством і

 світовим   співтовариством   після   того,   як  була

 проведена така величезна робота по приєднанню України

 до   Ради   Європи  і  підтримали  цю  пропозицію,  і

 проголосували "за". Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Уланов.  Прошу.  Я  прошу,  ви матимете

 слово,  якщо  захочете  виступити. Можете мати слово.

 Зараз  задайте запитання заступнику міністра. Уланова

 немає. Терещук, будь ласка.  Будь ласка, Терещук.

 

      ТЕРЕЩУК.

 

      Терещук,  Маріупіль, фракція Комуністів.

      У   мене   буде  до  шановного  доповідача  таке

 запитання.  Скажіть,  будь  ласка, чому Міністерство

 закордонних справ, преробив таку роботу по підготовці

 вступу  України  до  Ради  Європи,  призупинила  свою

 аналогічну    роботу    по    вступу    України    до

 Міжпарламенської Асамблеї СНД?

      І   по-друге,   чому  документ,  який  ми  маємо

 сьогодні  голосувати  (статут)  нам  розданий  в день

 голосування? Це ж порушення всіх процедур.

      І    по-третє,   Олександр   Олександрович,   ми

 пропонуємо   голосувати   питання   про  затвердження

 Статуту  Європейського співтовариства тільки у пакеті

 з    голосуванням    по    приєднанню    України   до

 Міжпарламентської  Асамблеї СНД.

      Дякую.

 

       ХАНДОГІЙ.  Шановні народні депутати, перш за

 все  хотів  би підкреслити одну принципову позицію, з

 якої  виходить  Міністерство  закордонних  справ,  що

 вступ   України   до   Ради   Європи   і   вступ   до

 Міжпарламентської   Асамблеї   -це   два  самостійних

 питання, я навіть не скажу, що це окремі питання, але

 це   самостійні   питання,   вирішення  яких  повинно

 прийматись самостійно.

      Сьогодні   на   порядку   денному,  наскільки  я

 зрозумів,  питання  про  приєднання  до  статуту СНД,

 аргументація  була  викладена досить детально, як мені

 здається.    Міністерство    закордонних   справ   не

 призупиняло  роботу  про розгляд питання про вступ до

 СНД,  свої міркування ми направили до Верховної Ради,

 які і знаходяться на її розгляді.

      Тому  я і хотів би звернутись до вас з проханням

 не пов'язувати все таки питання вступу до Ради Європи

 України  із  питанням  входження до Міжпарламентської

 Асамблеї СНД.

      Якщо вже сказати далі, то до Ради Європи вступає

 держава  Україна  разом  з виконавчою, законодавчою і

 судовою  владою, до Міжпарламенської Асамблеї вступає

 парламент  Верховної Ради  України.

      Так що ми готові висловити свої зауваження, коли

 питання  про  вступ  до  МПА  бьуде обговорюватись на

 порядку денному.

      А  щодо  розповсюдження Статуту, я чесно кажучи,

 не   готовий   відповісти.   Ми  передали  відповідні

 документи своєчасно. Я не знаю, чому сьогодні...

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку,  я наскільки зрозумів з

 уже  тої  дискусії,  котора  розвернулася за протягом

 останніх  трьох  тижнів,  що  всі  фракції  і  групи

 знайомі  з статутом. І на телебаченні вже ця дискусія

 велася.   Тому   я   думаю,   що   якщо  це  щось  до

 сьогоднішнього  питання не було враховано як слід, то

 таке  зауваження  можна зробити Секретаріату. Але про

 те,  що  цей  документ  не  відомий, тим більше він у

 газетах  публікувався,  я вважаю, що не треба було як

 аргумент це використовувати зараз.

      Тепер те питання щодо мене стосується. Я пояснюю

 ще  раз  таким чином. Якщо ви пам'ятаєте, я із самого

 першого  ня  засідання  нашої  сесії говорив про те і

 буду  відстоювати  необхідність  розгляду питання про

 входження  України  до МПА СНД. Оскільки захист наших

 інтересів  там  більше ніж будь де в світі, в регіоні

 світу.    І    треба    працювати    над   адаптацією

 законодавства,   інколи  над  міждержавними  угодами,

 використовуючи   механізми,  які  є  сьогодні  у  цій

 асамблеї.   І  як  (...........)  члену  України  там

 постійно   присутня.   Голова  або  представляє  нашу

 делегацію,  там  постійно  група депутатів на чолі із

 Дьоміном  Олегом  Олесійовичем.  Він  регулярно  бере

 участь   у   засіданнях   у   Ленінграді,   тобіж   у

 Санкт-Петербурзі.

      Вчора  на  Президії  питання  рпозглядалося  про

 

 включення цього питання сьогодні до порядку дня. Я не

 проти   був  би  його  розгляду  сьогодні.  Але  знов

 підкреслюю,  не  в пакеті не можна два питання окремо

 розглядати  у  пакеті. Це буде зовсім не логічно і не

 передбачено  ніякою процедурою, якщо на те пішло. Але

 мова про інше.

      При   розгляді   цього  питання  вчора  основний

 доповідач  цього  питання  Олег  Олексійович Дьомін в

 своєму  виступі сказав, що вони не готові сьогодні ще

 розглядати  це  питання  в  такому  контексті,  як це

 передбачено при розгляді такої справи.

      Інша справа. Перелік питань, які передбачені для

 розгляду  на  Верховній  Раді на цьому скликанні. І в

 переліку  подивіться, який у вас сьогодні під руками,

 це питання є. в той момент, коли воно буде готове для

 розгляду,  ми  його будемо розглядати, подобається це

 кому чи не подобається.

      Я  вибачаюсь,.  Петро Миколайович, я не забираю,

 я відповідаю на питання, яке мені задане.

      Тому  ось  суть  цього  питання.  Будь ласка. Ще

 запитання до Миколи Івановича.

      Шестаков.

 

      ШЕСТАКОВ

 

      Александр  Александрович,  прошу  передать  слов

 Моисеенко.

 

      МОІСЕЄНКО

      Уважаемые коллеги! Уважаемый докладчик!

      Фракция  "Коммунисты  Украины",  Моисеенко,  131

 Горняцкий.

      У  меня  один вопрос. Вы, наверное, все знаэте о

 том,  что  скезд шахтеров и Всеукраинская конференция

 рабочих,  и  мининги  протестов 25 октября однозначно

 высказываются     за     укрепление    экономических,

 политических,  межпарламетских  связей  с СНГ. Видя в

 нем  решение  95  процентов,  может  быть, и всех 100

 экономических проблем с которыми столкнулась Украины.

      Мы   ждем  того,  что  7  ноября,  когда  выйдут

 трудящиеся и подтвердят свою волю, эта акция  охватит

 уже   миллионы   людей.   Не  пугает  и  Министерство

 иностранных  дел  то,  что сегодня отдются приоритеты

 встулению  в другую организацию.

      И  я  удивлен позицией Демина, который оказалсмя

 вдруг   неподготовлен  докладывать   вопрос,  который

 роздан  депутатам  о  вступлении  в  Межпарламентскую

 Ассамблею еще почти месяц назад.

      Поэтому    меня    удивляет   позиция   Кабинета

 Министров,   я   хотел  бы  высянить  для  себя.  Чем

 руководствовалось Министерство иностранных дел?

      И,  Александр Александрович, вы знаете как-то не

 красиво  отвечать  вам  на вопросы, которые заданы не

 вам.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Мені   було   було  запитання  задане,

 Володимире  Миколайовичу,  запитайте  Терещука.  Мені

 задав запитання, я відповів.

      Будь ласка, Микола Іванович, відповідайте.

 

      ХАНДОГІЙ.   Наскільки   я  зрозумів,  питання

 зводиться  до  пріоритетів.  Чому  ми  йдемо  до Ради

 Європи і не входимо до Міжпарламентської Асамблеї?

      Шановні   народні   депутати!   Це  2  -я  знову

 повторюю  -різних  питання.  Украаїна  на  сьогодні є

 членом 36, навіть більше -37 міжнародних організацій.

 Рада    Європи    буде    ще    однією    міжнародною

 багатосторонньою   організацією,   до   якої  входить

 Україна.

      Коли   виникне   питання  входження  України  до

 Міжпарламентської  Асамблеї. Міністерство закордонних

 справ  з  задоволенням  виступить  і  висловить  свої

 позиції щодо  цього питання.

      Мова    не   йде   про   пріоритети   Уряду   чи

 Міністерства   закордонних   справ.  Міжпарламентська

 Асамблея,  на  скільки  я  розумію,  це, перш за все,

 організація   між   парламентами.  Від  вас,  шановні

 депутати,  залежить:  стати  чи не стати Парламентові

 України членом Міжпарламентської Асамблеї.

      Що   стосується  Ради  Європи,  то  це  державна

 міжурядова  організація.  І ми, як урядова структура,

 ведемо лінію саме по входженню України до міжурядових

 структур.

 

      ГОЛОВА. Самойлик.

 

      САМОЙЛИК К.С.

      Самойлик, фракція  комуністів України.

      Шановний  доповідачу!  Ми звичайно за приєднання

 до  статуту ради Європи, але цілком слушна пропозиція

 звучить -розглядати це питання (..........) фонду МПЕ

 СНД.

      Все-таки  хочу задати вам питання. Скажіть, будь

 ласка, як зв'язати статтю 3 Статуту з тим, що Україна

 не  має  на  сьогодні Конституційного Суду -практично

 блокується  його створення; що Конституційний Договір

 практично   ліквідував  Основний  Закон  життя  нашої

 країни  -Конституції.  На  сьогодні  країна  живе без

 Конституції України. Як це все зв'язати.

      І друге питання. Скільки коштуватиме щорічно для

 нашої країни  приєднання  до Ради Європи. Дякую.

 

      ХАНДОГІЙ. Дякую.

      Що  стосується  -як  зв'язати  ці  питання, мені

 важко на нього відповісти. Єдине, що я можу сказати -

 що  численні  міжнародні...  численні  делегації Ради

 Європи,  які  відвідали Україну; які провели ретельну

 оцінку нашої правової системи погодились з існуючою у

 нас   сьогодні   практикою  існування  тих  чи  інших

 законодавчих,  виконавчих  та  інших  структур  і  не

 ставили  питання відсутності, скажімо Верховного Суду

 як перешкодою  для вступу   України до Ради Європи.

      Тому  нинішня  ситуація  в  Україні, яка вона є,

 задовольняє   вимогам,   які  висуваються  до  країн-

 претендентів для вступу до Ради Європи.

      Що  стосується  нашого  внеску, можу сказати, що

 Україна буде сплачувати 1,69% бюджету Ради Європи.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я скажу, секундочку! Я не закінчив.

      Це   становитиме,  це  становитиме  приблизно  2

 мільйони 400 тисяч  на рік. Залежатиме від розміру...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Доларів,  доларів.  2 мільйони 400 тисяч доларів

 на рік в залежності від розміру бюджету.

      Проте,  якщо,  шановні  депутати, ви помітили, в

 моєму  виступі  я  сказав, що лише одна програма, яка

 вже  здійснюється  сьогодні  в Україні, дає Україні 3

 мільйони  доларів. А таких програм буде здійснюватись

 багато.  І  сукупний  внесок  України до бюджету Ради

 Європи буде меншим, ніж надходження, які ми отримаємо

 від  участі  України  в Раді Європи, а ще більше, від

 того,  що Європейський Союз надаватиме нам відповідну

 допомогу.

 

      ГОЛОВА. Чурута.

 

      ЧУРУТА М. І. Прошу передать слово Степанову, 236

 округ.

 

      ГОЛОВА. Степанов.

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Уважаемый  заместитель  министра,  во-первых, вы

 очень так не полно отвечаете на поставленные вопросы.

 Я  всетаки  хотел  бы  услышать,  почему Министерство

 иностранных  дел  практически  ничего  не  делает для

 того,  чтобы  укрепить  связи  со  странами  СНГ. Это

 первый вопрос.

      И  правда ли, Александр Александрович, это уже к

 вам    вопрос,   мы   для   того,   чтобы   войти   в

 Межпарламентскую  Ассамблею обратились за разрешением

 к Президенту, Табачнику, Министерству иностранных дел

 и т.д. Не унижает ли это наш Парламент.

 

      ХАНДОГІЙ.

      На  питання, чому Міністерство закордонних справ

 нічого  не  робить  по зміцненню зв'язків з державами

 СНД,   я  можу  відповісти  лише  одне,  що  розвиток

 відносин всебічних відносин України з державами СНД є

 пріоритетним  напрямком зовнішньої політики України і

 зокрема Міністерства закордонних справ.

      Шановні народні депутати!

      Я  прийшов  сьогодні говорити про вступ, вірніше

 про  приєднання  України  до  статуту до Ради Європи.

 Якщо  ви  забажаєте  зробите  депутатський  запит про

 розвиток  наших відносин з країнами СНД, Міністерство

 закордонних   справ  готове  виступи  в  цій  залі  і

 детально окреслити, що зроблено , що буде зроблено.

 

      ГОЛОВА.  Володимир  Дмитрович. Сідайте, дякую, я

 відповідаю  на запитання Петра Степановича Степанова,

 відносно   листа   до,  на  ім'я  Президента  чи  це,

 парламенту.

      Я   пояснюю   коли  ми  розглядали  питання  про

 включення до розгляду на сесії Верховної Ради питання

 про  входження МПА СНД, я посилався на усні розмови з

 Президентом, щодо його підтримки цього кроку.

      На  що  група  депутатів у представників фракцій

 сказали  про  те, що на їх погляд Президент має думку

 протилежну.

      І  доручили  мені  звернутися з цього приводу до

 Президента   з   листом.   Я  виконав  це  доручення,

 звернувся  пройшло, якщо не помиляюся 3 чи 3, 5 тижні

 відповіді поки що немає.

      Тому  я  ще раз пояснюю -це справді воля повинна

 бути  Верховної  Ради  при остаточному розгляді цього

 питання,  але  в даному випадку я виконував доручення

 Верховної Ради. Лист такий підготовлений.

      Тобто  лист був відправлений того ж дня. Я прошу

 заспокойтеся, я пояснюю свої кроки відверто, далі.

      Від  комісії Борис Ілліч, будь ласка, до мене, я

 не доповідач з цього приводу.

      То   я  не  коментую,  я  відповідаю  тільки  на

 запитання  мені  було два запитання від Терещука, від

 Степанова. Я відповів на ці питання... Все!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Все! Будь ласка, Борис Ілліч.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги!

      Я   вже  і  на  фракції,  і  на  інших  фракціях

 пояснював сенс і смисл вступу України до Ради Європи.

 Якщо  у  когось  є відчуття, що ми туди влазимо через

 вікна,  що  нас  затягують, це не так -Україна подала

 заявку у 1992 році. Навпаки, були чималі перешкоди до

 вступу.   Тепер   уже  про  це  можна  говорити...  І

 інтриги...  Це зрозуміло, тому що вступає така крупна

 держава,  яка  може  поміняти  й  силові поля в самій

 Європі.

      Тому  до  нас  і  особливі  були  претензії.  Ми

 виконали чітко, чітко все -ми йшли за своїм графіком,

 не   відштовхуючи   ліктями   нікого,   виконали  всі

 процедури, прийняли всіх належних експертів і гостей,

 включаючи   до   Голови   парламентської  Асамблеї  і

 Генерального   Секретаря.   Так  що  ми  зробили  все

 належне,  не  ховаючи і не втаюючи ні від кого і наші

 переваги,  і  наші недогляди -у Раді Європи ідеальних

 країн,  які відповідали повній моделі, так би мовити,

 комплексу  прав  людини  і  таке інше, немає. Але всі

 прагнуть  до  цього ідеалу. Нам допоможуть в цьому, в

 цій  справі  вже  (як  говорив  колега  Хандогій)  ми

 матимемо  не тільки морально-етичне задоволення, а й,

 пробачте  за  прагматизм, і досить поважний зиск. Тим

 паче, авторитет наш як держави зростає, і за нами йде

 і  Росія,  і стоять на черзі іще країни, які прагнуть

 вступити до Ради Європи.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання до Бориса Ілліча? Будь

 ласка,  запішиться  на запитання. Борису Іллічу, одну

 хвилиночку,   запитання   до  Вас  є.  10  хвилин  на

 запитання,  запішиться.  Опоблікуйте список, Бутейко,

 будь ласка.

 

      БУТЕЙКО.

 

      Шановний,  Борисе  Іллічу!  Я  дякую  Вам  за ту

 інформацію  об'єктивну,  яку  ви  дали. Скажіть, будь

 ласка,  оскілки  говориться  про те, що дійсно на нас

 чинять  тиск  до вступу до Ради Європи і чи заперечує

 можливість брати участь у Раді Європи нам, можливість

 брати   участь   повноправну   в   рамках   СНД,   чи

 заперечується    вступом   до   Ради   Євпропи   така

 можливість? Дякую.

 

      ОЛІЙНИК.  Анатолій  Денисовичу, в жодному разі -

 ні.... В самому статуті в перших пунктах записано, що

 це  не  заважає  і  не  заперечує вступати в будь-які

 інституції, включаючи МПА, СНД.

 

      ГОЛОВА.  Безуглий.

 

      БЕЗУГЛИЙ,   Фракція  комуністів,  Новокаховський

 виборчий круг.

      Борис  Ілліч,  в  мене  таке  запитання: до Ради

 Європи  ступають по тому, який є стату, і там сказано

 проте,  що  держава повинна мати Конституцію.

      Ми  зараз  хочемо  зробить Конституцію, щоб вона

 пройшла  референдум,  а  нам  перекрили  всі  права і

 обов'язки, і поправли всі  права. Це  преше.

      Друге, щоб до Ради Європи вступити, треба, щоб в

 нас  не  було  покарання  вищої міри, яка називається

 розстріл.  Чи може наша Україна туди піти, якщо ми це

 покарання  е  знімемо.  А  ми не знімемо, бо ми ще не

 дійшли  до  такого, щоб люди насильничали, страчували

 ругих,  а їх за це гладили по головкі і тільки (....)

 Оце  такі  два запитання.

 

       ОЛІЙНИК.   Дякую.

      Щодо  Конституції.  Експерти,  які  працювали  в

 нашій  країні,  а  їх   був не один, і був постійний

 представник Ради Європи Іржі (.........), засвідчили,

 що наші нинішні закони все-таки відповідають вступу в

 Раду  Європи.

      Тим   паче,   у  відповідях  в  цілому  кондуїті

 запитань,  який  перед  вступом  дав  нам  і головний

 доповідач   Масаре,   було   обіцяно   за   підписами

 Президента,  Голови Верховної Ради і Прем'р-міністра,

 що ми приймемо Конституцію в 1996 році. Рада Європи на

 це  погодилась.

      Як  її  приймати  -це  рішення  нашого  народу і

 парламенту, тут нам ні Рада Європи, ні ООН не указ.

      Щодо  смерної  кари.  Як  ви  помітили,  і ми це

 пояснювали Раді Європи, що ми тенденція руху до цього

 гуманного,  чи  якби  сказати,  становища,  ми  йдемо

 впевнено.  Тому що зняті чимало статей, за якими мала

 бути смертна кара. Уже давно їх залишилося, здається,

 тут  сидять  юристи,  п'ять.  За  одною  поки  що  ці

 покарання є.

      Однак думається мені, що ви самі розумієте, що в

 Раді  Європи  є  країни,  які  вже  відмінили смертні

 покарання,  які наклали мораторій і які ще мають, але

 як і ми ідуть до цього. Ми не зобов'язувалися напряму

 в  цьому  напряму сьогодні відмінити смертну кару. Ми

 йдемо  до  цього цілеспрямовано, при чому, враховуючи

 обстановку,  і  тут  нам  теж  ніхто не указ і те, як

 сприйме  наша  громадськість.  Але до цього тенденція

 руху іде послідовна.  Вона явна і відкрита.

 

      ГОЛОВА.  Сокерчак.

 

      СОКЕРЧАК В.М.

 

      Дякую.   Я   прошу   передати   слово   депутата

 Драгомарецькому, 295 виборчий округ.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д. Одесса. Драгомарецкий.

 

      Валерий  Васильевич,  есть  два  вопроса. Вопрос

 первый.  Не  считаете  ли  вы,  что при рассмотреннии

 этого   вопроса  о  вступлении  нас  в  Совет  Европы

 господствует, как говорит відомий фахівець Кризський,

 комуніст Кризський, политическое  косогласие?

      То  есть к ближайшим нашым странам СНГ мы как то

 поварачиваемся  спиной  и их не видим. А на Запад все

 время  смотрим. Не является ли это а... гичным? Может

 быть   идти   от   простого   к   сложному.   Сначало

 межпарламентские     структуры     СНГ,    а    потом

 межпарламентская  структура  Совета  Европы.  Это во-

 первых.

      Во-вторых,  я  полносьтю  с  вами  согласен, что

 ценность  этой организации заключается в том, что там

 можно  отстаивать права человека. В этой ситуации как

 мы  смотрим,  Президент говорил я обращусь к народу и

 проведу  референдум  по  Конституции.  Миллионы наших

 сограждан  стран  Украины,  страны Украины собираются

 провест  референдум по основным вопросам Конституции.

 А  Центральная  избирательная комиссия не регистирует

 эти группы. Где же тут права человека, и как мы будем

 в Совете Европы в связи с этим?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ОЛІЙНИК  Б.  І.  Якби я просто не глибоко, а так

 глибинно  поважав Драгомарецького, то я б подумав, що

 це  мені  хтось спеціально відключив мікрофони, але я

 знаю, що це не так. Якби ви повторили мені так, щоб я

 почув, бо обидва мікрофони не працюють.

      (Шум в залі)

      .......Чесно,  чесно, що не працюють. Ні той, ні

 той не...

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.

      Уважаемые   коллеги!   Мой   вопрос  сводился  к

 следующему.    Уважаемый    Борис   Иллич!   Скажите,

 пожалуства,  не  считаете  ли  вы,  что  политическая

 ситуация,  которая  сложилась  со вступлением в Совет

 Европы, формируется под влиянием, как говорит видомый

 фахивец Крыски, политического косоглазия. Потому что,

 с  одной  стороны,  рядом  Межпарламентская  струтура

 СНГ  -наших естественных союзников, мы поворачиваемся

 к  ней  спиной  и не обсуждаем эту проблему. С другой

 стороны, весьма сомнительными перспективами с Советом

 Европы. Это во-первых.

      Во-вторых.  Я  полностью  разделяю вашу позицию,

 тех   депутатов,  которые  поддерживают  идею  Совета

 Европы,  что  это  гуманитарная  организация,  прежде

 всего  позволяющая  нам  отстаивать права человека. В

 этой ситуация как вы смотрите: Президент выступает по

 телевизору   и   говорит:"Я   обращусь   с   проектом

 Конституции, вынесу ее на Референдум"?

      Миллионы   наших   с   вами   сограждан  создают

 инициативные  группы  по  сбору подписей о проведении

 Референдума   по  основным  вопросам  Конституции,  а

 Центризберком,  согласны  с волей Президента, не дает

 зарегистрировать этит группы.

 

      ОЛІЙНИК Б.І. Все  мені тепер зрозуміло.

      (Шум в залі)

      Високошановний    колега    Драгомарецький!    Я

 абсолютно  розумію ваші побоювання аби ми не звернули

 собі  в'язів,  як  кажуть  в народі, дивлячись в один

 бік.  Я  думаю,  що вступ до Ради Європи абсолютно не

 заважає нам вийти на, так би мовити, розгляд питання

 про  вступ  до  МПА  СНД щодо прав людини і щодо заяв

 високопосадових  осіб. Коли ми вступимо в Ради Європи

 кожен  громадянин  України матиме право звернутися до

 Міжнародного  Суду  і  подати дудь-яку інтервенцію на

 бедь-яку особу будь-якої величини.

 

      ГОЛОВА.  Свято.

 

      СВЯТО В.П.

      Дякую.   Василь   Свято,   416  виборчий  округ,

 Хмельниччина.

      Шановний   Борисе  Іллічу!  Мене  цікавить  таке

 питання,  а саме: що дасть приєднання до Статуту Ради

 Європи  Україні в плані вирішення слідуючих питань. А

 саме:  колізії,  що  виникла  між  міністром  юстиції

 Сергієм  Головатим  і  Генеральним прокурором України

 Верстиновим Григорієм? Це перше.

      По-друге.    Що   дасть   приєднання   в   плані

 розв'язання   питання.  А  саме  проблеми  зм'якшення

 криміногенної  ситуації  в Україні.

      І  третє  запитання.  чи можна відміняти смертну

 кару,   не  вносячи  змін  до  Кримінального  Кодексу

 України,  виходячи  з  міжнародної практики, а саме -

 заміни  смертної кари на довічне ув'язнення. Дякую за

 увагу.

 

      ОЛІЙНИК.  Зрозуміло.

      Я  думаю, що по-перше вступ до Ради Європи дасть

 нам  можливість  все-таки  підтягти  наші  закони  до

 міжнародних  стандартів  і  звузити  ті  щілини,  які

 існують   зараз   і   дають  можливість,  між  іншим,

 розкошувати  мафії  аж  до  урядових і високоповажних

 структур , як це вам  уже  усім відомо.

      По-друге,  значить  входження  до  Ради  Європи,

 взяття  її  досвіду  дозволить  нам  все-таки не лише

 пом'якшити  і піти на гуманність щодо, так би мовити,

 зняття  смертної  кари,  а  й  мабуть ужорсточити той

 механізм,  який  би  перекрив, принаймні, проникнення

 мафії  в політичні структури. У них з цього приводу є

 досить добрий досвід, особливо в Італії.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

      Є потреба обговорювати це питання?

      Сідайте, будь ласка.

      Оскільки   делегація   Верховної  Ради  на  Раді

 Європи,  очолювана  Головою  Верховної  Ради,  не так

 давно   повернулася   назад,   я  просив  би  хвилину

 буквально,   ну,   максимум   3   хвилини  з  мотивів

 голосування  перед  розглядом цього питання дати мені

 можливість висловитись.

      Можна...  Я  ставлю  на  голосування: про дозвіл

 мені виступити з мотивів голосування з цього приводу,

 а потім поставити на голосування.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь  ласка,  ставлю на голосування. Про те, щоб

 не було сумнівів: це можни чи не можна. Ні - так ні.

 

      "за" - 245

 

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, відверто кажучи, я не

 сподівався  на  те,  що розгляд цього питання викличе

 дискусію  у депутатському залі. Тому що Верховна Рада

 в  числі  інших  структур  влади в УКраїні протягом 3

 років  настирливо  домагалася прийому україни до Ради

 Європи.   Причому,   ми  були  прийняті  асоційованим

 членом,  тобто  як  делегація  країн-не  членів  Ради

 Європи,   працювали   там   також  і  в  попередньому

 скликанні  Верховної  Ради,  і в нинішньому скликанні

 досить інтенсивно.

      Хочу  підкреслити, що представники всіх фракцій,

 всіх   політичних   течій   у   Верховній  Раді  були

 представлені  там  і  вели  інтенсивну роботу. Я можу

 назвати   окремі   прізвища:   Івана   Чижа,   Сергія

 Головатого,  Євгена  Мармазова,  одну  хвилину, якраз

 Заєць  не  працював, не підказуйте мені з місця, будь

 ласка, Карасик і інші депутати.

      Так,  от  давайте  повернемося  трошки  до перед

 історії  цього питання. Йдуть урочисті збори з нагоди

 50-річчя  Перемоги, Президент Парламентської Асамблеї

 Мартінес  виступає  у  Палаці  культури Україна і під

 овацію  ветеранів Великої Вітчизняної війни гарантує

 позитивні   рішення   Міжпарламентської   Асамблеї  у

 Страсбурзі,  кажучи  це,  ще  за  декілька місяців до

 розгляду цього питання, знаючи про те, що не всім і в

 Раді  Європи  в  тому  числі  такий  крок  вважається

 потрібним  і  що  Україна  достойна входження до Ради

 Європи.

      Виставляючи  попередні  умови  в  тому числі від

 інших  держав стосовно того, приймати Україну до Ради

 Європи  чи  не  приймати,  вирішується  це питання на

 сесії   позитивно,   воно  сприймається  Європейським

 співтовариством,    воно    сприймається   у   нашому

 суспільстві  як успіх у наших міжнародних зв'язках, у

 політиці  нашій  міжнародній.  Це  визнання  того, що

 Україна  розвивається  як  демократична держава, що є

 надія на те, що і Конституція тут буде демократична і

 всі   інші   норми,   які   захищають  права  людини,

 верховенства  права  і демократію будуть забезпечені,

 але  забезпечити  їх  не Рада Європи може, а ми самі.

 Так  от те, що пов'язано із прийняттям Конституції із

 змістом  Конституції  із  створенням  Конституційного

 Суду,   не   Рада   Європи   блокувала,  нам  розгляд

 Конституційного  Суду, а частина депутатів тут в тому

 числі  і тривалий час Адміністрація Президента про це

 ви теж добре знаєте.

      Я  думаю.,  що  ми  подолаємо  цей  рубіж і буде

 створений  і  Конституційний  Суд  і  нормальна  буде

 прийнята  Конституція,  ще  раз  повторюю  не буде її

 писати  Мартінеш  чи представники юридичного комітету

 Ради  Європи  -це  ми її повинні писатиф тут! Виникає

 питання:  чому  дискусія виникає сьогодні?! Чому вона

 не    виникала   тоді,   коли   Україна   входила   в

 парламентську     Асамблею     ЧС?!    Чорноморського

 співтовариства...  Чому не виникала дискусія, коли ми

 входили    в    міжпарламентську    Асамблею   ОБСЄ?!

 Виявляється,  все  нормально...  Треба  входити у всі

 міжпарламентські  структури:  і  в СНД теж -я в цьому

 глибоко  переконаний! Але це питання треба розглядати

 окремо,  не  зв'язувати  ці 2 питьання, тому що це...

 ну,   з  будь-яких  точок  зору  воно  нелогічне!  Не

 потрібно  цього  робити.  Я  ще  раз  закликаю вас до

 зваженості, до продуманості в цьому відношенні.

      І  якщо  ми  справді хочемо (а я переконаний, що

 значна  частина  депутатів має підстави для того, щоб

 говорити о необхідність входження в МПА СНД), то тоді

 виникає  питання:  якщо  це  так, і там (хочемо чи не

 хочемо)  ключову  роль  грає  наш  сусід  північний і

 східний,  Росія,  то  чому  ж  Росія сьогодні входить

 до...  прагне  увійти в Раду Європи, ми підтримали її

 цей  крок,  так,  і  рапттом  тут  же,  на  місці  ми

 розвертаємось  на  180  градусів  (я  маю  на увазі -

 гіпотетично)?..   Гіпотетично...  Я  вірю  в  те,  що

 зважено  рішення прийме сьогодні Сесія. Більше того -

 якщо  є  потреба,  будь  ласка,  у нас у переліку для

 розгляду  питань  сьогодні  включено питання про МПА.

 Хочете його розглянути -я за те, щоб його розглянути.

 Давайте  поставимо  на  голосування  і розглянем його

 після розгляду цього питання!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилину!  Але  спочатку  треба розглянути,

 завершити розглядом це питання!

      Я наполягаю на тому, щоб ми зараз... оскільки ви

 всі  добре  знаєте  Статут  Ради  Європи  -ви  з  ним

                         - 66 -

 ознайомилися...  Да в кінці кінців погляньте: там же,

 в  соновному  то  стосується норми процедури розгляду

 тих  чи  інших  питань.  Це, власне кажучи, регламент

 роботи  в  цій  міжнародній  організації  -які можуть

 бути... які можуть викликатися запечення?

      Я  прошу  вашої  підтримки у цьому відношенні! Я

 звертаюся   до  тих  депутатів,  які  на  фракційному

 засіданні,  перед розглядом цього питання пов'язували

 питання  із  входженням до Ради Європи і входження до

 МПА.  За  те, що можна розглядати обидва питання, але

 не  можна  2  питання  розглядати в одному пакеті -це

 просто  випадає з будь-якої лгики розгляду питання. Я

 прошу    Вас    підтримати    проект   закону,   який

 запропонувала Комісія міністерства закордоних справ і

 все-таки проголосувати позитивно за  це  рішення.

     

     ( ШУМ В ЗАЛІ).

     

      Слово має ДЬОМІН. Будь ласка.

 

      ДЬОМІН.

     

      Шановні   колеги,   я   хотів   би   по  мотивам

 голосування, так  як  являюсь  одним  із  ініциатарів

 вступу  нашой  Верховной  Ради приєднання, верніше до

 Аламатинської  Угоди про МПА теж дати саме найкоротше

 пояснення.

      Перш  за  це,  щодо сьогодняшнього питання. Воно

 дійсно стоїть окремо. І хоть сьогодні ми обговорюєм і

 на  фракціях була про це мова, я хотів би тільки одне

 підкреслити,  що  вступ  до Ради Європи -це підтримка

 розвитку   парламентарізму  на  всьому  європейському

 континенті. І оті розмови про Конституції і так далі,

 так  далі,  так  це  теж,  майте на увазі, що це дуже

 важливий фактор.

      Відносно   МПА.  До  Ради  Європи  Україна  йшла

 декілька  років.  У  нас  декілька  тижнів  стоїть  в

 порядку  денному  питання  про  приєднання  до МПА. І

 скільки  питань  уже  виникло.  І  я  вам, як хочете,

 авторитетно,  не авторитетно, заявляю, що ті питання,

 які в иникли і щодо думки МЗС, тому що та думка, яка

 була нам дана, вона нас не задовільнила. І щодо думки

 Президента,   тому  що  Конвенція,  а  Конвенція  -це

 розвиток  МПА  сьогодні,  повинна була бути підписана

 саме  Президентом.  Всі  ці  думки повинні в нас бути

 проаналізовані, так точно, як і проаналізована участь

 України в усіх інших міжпарламентських структурах для

 того,  щоб ми підійшли до цього питання не як-небуть,

 не  авантюрно, а дійсно зважено і прийняли праавильне

 рішення.

      Тому  я  вам  просив  би  не  поєднувати  ці два

 питання,  а голосувати сьогодні по тому питанню, якпе

 ми розглядаємо і голосувати позитивно.

 

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу  уваги,  з  місця  не

 вигукуйте.

     

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.   Я   ще   раз   роблю  вам  зауваження,

 Володимире  Миколайовичу, не вигукуйте, будь ласка, з

 місця.

     

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА.   Мова   ось  про  що  йде,  я  не  хочу

 закриватись  чисто  процедурою, але я можу зараз і на

 основі  Регламенту  сказати  так: включено до порядку

 дня   дне   питання,...   одну   хвилинку...  воно  і

 розглядається.

      Про включення іншого питання я можу поставити на

 голосування  і  буду  просити  вас:  підтримайте його

 розгляд  про  включення. Але спочатку требав вирішити

 питання включене вже.

     

             (Шум у залі)

      ГОЛОВА.  Є потреба обговорювати питання?

             (Шум у залі)

      Хто  за  те, щоб обговорювати питання, ставлю на

 голосування.

     

      ЗА - 142

     

      ГОЛОВА. Я зробив помилку, тому що я не маю право

 ставити   на  голосування  питання,  як  передбачено

 Регламентом.

      Одну  хвилину.  Я  хотів...  одна  чи  вносилася

 пропозиція  і на Президії вчора було і голова комісії

 перед  розглядо  цього  питання підходив і просив, що

 тут, ну, власне кажучи, все зрозуміло.

      Тому, одну хвилинку, я поставлю питання так, щоб

 ставити  на  голосування  без обговорення. Хто за те,

 щоб ставити на голосування без обговорення, ставлю...

     

      "за" -  235

     

      Я  буду ставити на голосування. Я прошу, народні

 депутати,  одну  хвилину.  Да,  в кінці-кінців ще раз

 прошу  не  командуйте  з  місця.  Я прошу вас шановні

 депутати.  Під  час  розгляду  цього  питання  у Раді

 Європи   одноголосно,   я   підкреслюю,   одноголосно

 проголосовано  за  прийняття  України до Ради Європи.

 Будьте уважні.

      Тому  я прошу вас, я пршу вас не треба поіменно,

 не треба потім показувати пальцями один на одного. Не

 треба    керуваться    якимось   там   корпоративними

 інтересами.  Треба  голосувати  всім  за  підтримання

 закону  цього. У вас на руках проект закону. Я ставлю

 цей проект на голосування. Будь ласка.

     

      "за" -  256

     

      Рішення прийнято. Дякую.

      Зміст  закону...  Я  прошу  уваги.  Зміст Закону

 такий:  "Підтверджуючи  відданість України ідеалам та

 принципам,  які  є  спільним  надбанням  європейських

 народів  та  враховуючи,  що  інтереси  збереження та

 подальшого  втілення  в  життя  цих  ідеалів, а також

 сприйяння   економічному   та   соціальному  прогресу

 потребують    більш    тісного   єднання  між   всіма

 Європейськими   країнами,   Верховна   Рада   України

 постановляє:

      Приєднатися  від  імені  України до Статуту Ради

 Європи.

      Я  хотів  би  прsвітати всіх вас, і в тому числі

 громадян   України   з  позитивним  вирішенням  цього

 питання.

     

      (ОПЛЕСКИ)

     

      Одну  хвилину почекайте. Тепер. Те, що пов'язано

 із  питання  про  входження  до  МПА  СНД.  Питання в

 порядку   дня   є.   І  я  наполягаю  на  тому  перед

 розробниками  (Олег  Олексійович,  як ініціатор цього

 питання)  на  наступному  сесійному  тижні  взяти всі

 документи,  які потребують розгляду його на Верховній

 Раді  тут,  і  в основному порядку це питання повинно

 бути  незалежно від того, які будуть висновки Комісії

 з  питаннь  закордонних  справ, тому що зволікати або

 неясним  залишати  питання  це також не можна. Треба,

 щоб   поставити   всі  крапки  над  і,  щоб  не  було

 спекуляції довкола цього питання.

      Якщо    ви   не   заперечуєте,   я   прошу   вас

 проголосувати  за включення на наступному тижні цього

 питання  до  розгляду в основному переліку. Ставлю на

 голосування. Ставлю на голосування.

      Я  прошу  вас,  не  заважайте  вести  засідання.

 Почекайте.

     

      "за" - 208

     

      Рішення прийнято.

      Дякую.   Є   потреба  з  процедури  обговорювать

 питання?

      ГОЛОС З ЗАЛУ.       Не чути.

      ГОЛОВА. Яка процедура? Сідайте, будь ласка.

      Про   проект   Закону  України  про  промислово-

 фінансові групи в Україні, третє читання.

      Будь ласка, Суслов Віктор Іванович.

      Будьте уважни.

      Віктор Іванович, одну хвилину.

      Я прошу депутатів -Чернівецька, Херсонська, інші

 області,  Одеська  -не  закінчено засідання. Сідайте,

 будь ласка.

      Говоріть.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты!  На  рассмотрение

 Верховной  Рады  Украины  в  третьем чтении выносится

 проект   Закона  Украины  про  промышленно-финансовые

 группы  в  Украине.

      Я  напоминаю,  что  Закон  был  принят Верховным

 Советом по всем статьям и пунктам во втором чтении.

      При  подготовке  к  третьему  чтению,  в связи с

 большым  количеством  поправок,  внесенных при втором

 чтении,    проект   был   отработан   юридическим   и

 редакционно-издательским  отделом. Проект направлялся

 на  согласование  с  Президентом  Украины.  У  вас  в

 материалах    есть    ответ    Президента,    которым

 поддерживается  концепция  Закона  и Президент вносит

 ряд своих предложений, из которых Комиссия предлагает

 принять  7  из  8  предложенных Президентом поправок.

 Конкретно я о них скажу.

      Проект  также  доддержан  Правительством.  У вас

 есть   письмо   Премьер-министра   и  сегодня  у  нас

 присутствует  Вице-премьер  Хинах,  который ведет эти

 вопросы  в Правительстве  Украины.

      Были    высказаны   -правда   усные   -замечания

 отдельными  депутатами.  Я  имею ввиду представителей

 депутатской  группы "Реформы" депутата Ельяшкевича по

 двум местам в тексте проекта, розданного вам, которые

 действительно-таки  не соответствуют  стенограмме.

      Значит  по  ходу  дела  я скажу где необходимо и

 какие  изменения  внести,  чтобы  эти  замечания были

 учтены.  Других  замечаний от депутатов и Комиссий не

 поступало.

      Предлагаю  перейти  к  сравнительной  таблице  и

 проекту  Постановления  о  порядке  введения  Закона,

 голосуя соответственно только те предложения, которые

 вносит  Президент  Украины.

      Итак, по статье 1.

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  одну  хвилиночку.  З

 вашого  дозволу  ви  одну  хвилинку  затримайтеся  на

 трибуні зараз.

      Анатолій Кирилович, ви перд розглядом це питання

 хотіли   взять   2-3   хвилини.  Так?  Чи  з  мотивів

 голосування  в кінці?

      Будь   ласка,   ідемо   за  процедурою  третього

 читання.  Розглядаються  тільки  ті  зауваження,  які

 потребують голосування. Ще раз підкреслюю: вони в вас

 є  всі.  Питання  це розглядалося протягом тижня і ви

 ним володієте грунтовно.

      По   номерах   опправок,   будь   ласка.  Віктор

 Іванович.    Перша   поправка   Президента   частково

 врахована.

     

      СУСЛОВ В.І.

      Да,  значит,  статья  первая, пункт 5: Президент

 предлагает  уточнение  понятия  промежутной продукции

 промышленно-финансовой  группы.  Цель этой поправки -

 внести ясность в то, что при реализации промежуточной

 продукции  за  пределы финансово-промышленной группы,

 эта   продукция   не   считается   промежуточной,   а

 следовательно, предприятие не пользуется льготами.

      Комиссия  посчитала  необходимым  это дополнение

 учесть   добавить   фразу   в  конце  пятого  пункта,

 последнее   предолжение,   предлагается   предложение

 Президента и комиссии принять.

     

      ГОЛОВА. Нема заперечень  ні в кого?

      Немає.

      Друга поправка на сторінці 7. Будь ласка, Віктор

 Іванович.

     

      СУСЛОВ В.І. Да, статья 2, пункт 6.

      Значит,  вопрос  касается  количества  банков  в

 составе промышленно-финансовой группы. Вы видите, что

 предложение   Президента   сводится   к   тому,  что

 количество   банков   должно  определяться  Кабинетом

 Министров.  Это  та  поправка единственная, с которой

 комиссия не согласилась.

      Дело  в  том,  что промышленно-финансовые группы

 имеют  целью,  конечно же, не обкединение банков и не

 финансвоые  услуги. И поэтому мы считаем, что участие

 банков в составе финансово-промышленной группы должно

 быть  ограничено.  Если  там будет один банк, то, во-

 первых, туда не пойдут и не смогут попасть все банки,

 во-вторых,  это будет тот банк, который действительно

 будет  специализироваться  на  реализации проекта, на

 его  финансировании,  для создания которого создается

 финансово-промышленная группа.

      Поэтому  предлагается такое так сказать оставить

 этот   пункт   в  прежней  редакции,  что  в  составе

 промышленно-финансовой  группы может быть только один

 банк.  И  кроме  того  поэтому  пункту  вот  здесь по

 стенограмме  слово  Украины после слов "підприємства,

 установа,   організація   України",   слово   Украины

 действительно    должно   изьято   это   существенное

 замечание  депутатов  оно голосовалось так как в этом

 случае  действие этого пункта будет распространено не

 всех  участников  промышлено-финансовых  групп, в том

 чысле и тех, которые не являются резедентами Украины.

      Потому  что  когда  мы  оставляем слово Украины,

 возникает    не   урегулированость   вопроса   с   не

 резидентом.

     

      ГОЛОВА.Є потреба обговорювати цей нюанс.

      Ландик, будь ласка запитання.

     

      ЛАНДИК.

     

      Шановні  колеги ! Шановний Віктор Іванович!

      Чого  ми  заперечуємо,  що  кількість  банків  у

 складі кожної ФПГ визнається в Кабінеті Міністрів, ну

 чого  тут,  по-перше. Ви сказали., що це не тільки це

 не враховано, тут і ще є питання, які не враховані на

 жаль,  але не буде казати, що далі будемо розглядати,

 але  кількість  банків в чому ми тут бачимо, який тут

 кримінал,  якщо  ПФГ  вирішила,  що  буде працювати 3

 банки,  ну  який  кримінал  це  краще чи краще хоча б

 краще  тому,  що  ми  розвалиться цей банк і ПФГ буде

 працювати, ну я просто не розумію чому це ми винесли.

     

      СУСЛОВ В.І.  Уважаемый Валентин Ивланович.

      Естественно   посколько   банки   тоже  получают

 определенные  льготы по этому закону, то у нас быстро

 все  банки  окажутся в составе промышленно-финансовых

 групп. Нет этого мы не хотели. Но давайте проголосуем.

     

      ГОЛОВА. Є дві думки, одна висловлена пропозицією

 Президента   інша   комісією   яку  ми  тут  детально

 обговорювали  і  прийняли  рішення  в другому читанні

 тому  я  ставлю пропозицію Президента на голосування,

 будь ласка.

     

      "За" -  110

     

      Дякую.

      Ідем   далі.   Поправка  четверта.  На  сторінці

 восьмій. Будь ласка, Віктор Іванович,...

 

      СУСЛОВ В.І. Да...

     

      ГОЛОВА....  вона  врахована редакційно, поправка

 Президента,  змісту такого: після перебудови... після

 слів  "перебудови  економіки  України"  замість  коми

 поставити крапку. І вилучити слова там...

     

      СУСЛОВ   В.   І.   Стаття   2,  пункт  8  -здесь

 прдлагается  вылучыты  слова  "... які укладаються на

 кожний  календарний рік не пізніше ніж за 2 місяці до

 його  початку".  Комиссия  согласилась  с  замечанием

 Президента   о   том,   что   это   излишняя   дир...

 регламентация  -она  может быть урегулирована... Этот

 вопрос  может  быть урегулирован Генеральной Угодой и

 поэтому предлагается эту поправку принять.

     

      ГОЛОВА.   Поправка третя - врахована.

      Поправка  п'ята  -також  врахована повністю і не

 викликає заперечень ні у комісії, ні в депутатів.

     

      СУСЛОВ В. І. Да, и... Александр Александрович, я

 прошу  прощения!  Чтобы  не пропустить попорядку... в

 пункте  седьмом  статьи  2 я хочу сказать что то, что

 относится  к  замечанию  депуатов  группы  "Реформы".

 Здесь,  действительно, упущено -второй абзац в пункте

 седьмом  (это:  "Створення  ФПГ забороняється у сфері

 торгівлі,    громадського    харчування,   побутового

 обслуговування    населення,    матерільно-технічного

 постачання,   транспортних   послуг...")...   Если  у

 депутата   Эльяшкевича   других   замечаний  нет,  то

 предлагается это учесть.

     

      ГОЛОВА.  Є інші думки?

     

      СУСЛОВ В.І. Это пункт седьмой статьи второй...

      

      ГОЛОВА.  Эльяшкевыч, будь ласка.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С.,  394 виборчий округ, Херсон,

 депутатська група "Реформи".

      Уже   проголосовал   Верховный   Совет  за  иную

 редакцию пунктов 2. 6. и пункта 2. 7. Не только то, о

 чем сейчас говорит Виктор Иванович...

      В  пункте  2. 6. необходимо было исключить слово

 "Украина", за что коллеги-депутаты проголосовали. Что

 означает   эта,   вроде  бы  небольшая,  правка?  Это

 означает,  что  предприятия Украины находятся в таком

 же режиме, как и иностранные  предприятия - участники

 промышленно-финансовых   групп.   То,   что  написано

 (фактически,    сфальсифицировано)    сейчас,    дает

 возможность    иностранным   участникам   входить   в

 неоограниченное   количество   промышленно-финансовых

 групп.  А  нашим  предприятиям - только  быть в одном

 предприятии. Это 2. 6.

      Что  касается  2. 7. То я еще раз прочитаю, чтоб

 потом опять, может быть, не воспользовались какими-то

 моментами,  текст  попоравки,  которая была внесена и

 была  проголосована: "Створення промислово-фінансових

 груп  забороняться  у  сфері  торгівлі,  громадського

 харчування,    побутового   обслуговання   населення,

 матеріально-технічного    постачання,    транспортних

 послуг."  Именно  в  этой редакции была проголосована

 поправка   для   того,  чтобы  промышленно-финансовые

 группы не создавались в конкретных отраслях о которых

 шла речь выше.

      Кроме  этого,  я подавал поправку к статье 1. 3,

 где... 1. 2, прошу прощения, где.....

     

      ГОЛОВА.  Олександр  Сергійович, одну хвилиночку.

 Потрібно спочатку з'ясувати ці моменти.....

     

      ________   А  они  проголосованы,  Александр

 Александрович...

     

      СУСЛОВ.  Тоесть  просто  для информирования

 депутатов.    Эти    поправки    действительно   были

 проголосованы.  То  что...  да  там, конечно, сложная

 была  очень  работа  -сотни страниц стенограммы после

 трехдневного  обсуждения,  естественно  те  или  иные

 ошибки  тезнические  могут  быть, но затем проект был

 роздан  депутатам  заблаговременно, чтобы они помогли

 такие ошибки...

     

       ГОЛОВА. Тобто, прочитане тільки що Єльяшкевичем

 вважається є в тексті, бо воно було проголосовано.

 

     

       СУСЛОВ.  Можно даже не голосовать.

     

      ГОЛОВА.  Це  я нагадую для стенограми, щоб часом

 не пропола ця норма.

      Далі, будь ласка.

     

     

       СУСЛОВ.  Других  замечаний  официально  не

 поступало.

     

      ГОЛОВА.   Одну   хвилиночку,   далі   Єльяшкевич

 закінчує   думку.

     

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ, Херсон, депутатская группа "Реформы"

       Кроме этого я официально подавал предложения по

 пункту 1.2, в  котором  должно быть записано:

      "Головним   підприємством  промислово-фінансової

 групи   не   може   бути  підприємство,  в  якому  за

 законодавством України надаються і будь-які податкові

 пільги".

      Это   необхкодимо   сделать  обязательно,  иначе

 головным    предприятием,    например,   может   быть

 предприятие   с  иностранными  инвестициями,  которое

 имеет  право  на  льготы  в  определенном  периоде, и

 тогда,   например,   налог   на   прибыль   не  будет

 упрачиавться  практически всей промышленно-финансовой

 группой.  Поэтому  это официально было подано, и я не

 знаю, почему оно не попало.

      Я прошу проголосовать эту поправку.

     

       СУСЛОВ.   Уважаемые   депутаты,  я  просто

 протестую  против  нарушения  процедуры: те поправки,

 которые  одавались  депутатами,  все во втором чтении

 проголосованы.

      Что  касается  третьего  чтения,  здесь  уже  мы

 редакционно юридически выправили, депутат Эльяшкевич,

 правда,  в усной форме сказал, что там-то упущено то-

 то,   вы   проинформированы,   это   действительно  в

 стенограмме  есть,  и, значит, так оно и должно быть.

 Возвращаться сейчас снова к голосованию этих пунктов,

 я  думаю,  по  процедуре  у  нас  нет  оснований  и я

 предлагаю идти дальше по  (...........)

     

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  у  нас  немає  права

 розглядати  таким  чином,  тому  що якщо буде справді

 така  процедура прийнята, то тоді знову виникає новий

 зміст  закону,  він  знову повинен йди до Президента,

 погоджуватись   і   тому   подібне.  Ми  зважаємо  не

 зауваження, які внесені до третього читання, внесений

 Президентом і нашими юридичними службами.

      Те, що стосується виправлення допущеної помилки,

 то  тільки  що  ми з'ясували з цього приводу в тексті

 залишається проголосовані пропозиції чи поправки, які

 вносив  депутат  Єльяшкевич,  а решта тільки йдемо по

 тих  пунктах,  які  внесені  як  зауваження у середню

 колонку.

      Треті  враховані,  третя  поправка.  Четверту ми

 проголосували, визначилися. П'ята врахована повністю.

 Шрста  поправка  врахована повністю. Зауважень немає.

 Сьома  поправка.  В  останньому  реченні, після слова

 "надавати"  пропонується вставити слово "таку" і далі

 по тексту. Тобто редакційне, але посилення норми. Теж

 враховано.   Ми  будем  голосувати  те,  що  викликає

 сумніви.   А  тоді  будем  голосувати  разом.  Восьма

 поправка.  По  сьомій поправці? Ви проти цеї поправки

 Президента?

      Будь ласка, Єльяшкевич слово.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. Ельяшкевич, Херсон, депутатская

 группа "Реформы".

      Я сейчас прочитаю для чего это было сделано, что

 написано  за  подписью  Президента  Украины Кучма. До

 статьи  4  пункту 5. В останньому реченні після слова

 "надавти"  пропоную  вставити  слово  "таку", далі по

 тексту.   Інакше  створюється  заборона  на  будь-яку

 фінансову  допомогу  іноземним  учасникам промислово-

 фінансових груп навіть за законами України.

      Ну,  я  чесно  говоря,  был крайне удивлен такой

 поправкой. Потому что я вообще то считал, что главная

 цель  финансово-промышленных  групп  -это  то,  чтобы

 получать  финансовые  ресурсы,  в  том  числе  и  вне

 Украины,  а  не  наоборот, чтобы помогать иностранным

 учасникам  промышленно-финансовых групп.

      Ну,  если мы настолько багатая страна, что можем

 уже  финансировать  и  другие  государства  и  других

 учасников,   то   тогда  можна  с  мнениемь  комиссии

 согласиться, которая это поддержала.

      Но  я  считаю, что Верховный Совет Украины такую

 поправку  пропускать  не должен. И когда мы обсуждали

 этот  пункт на пленарном заседаннии Верховного Совета

 Украины,   то   именно   о  возможностях  перетекания

 капитала  с  Украины  в  другие  страны  и  шла  речь

 фактически  о  том,  что здесь написано... говорится,

 что  авторы этого законодательного акта и не скравают

 своих  намерений  о  том,  что  они должны фактически

 помогать    иностранным    участникам    промышленно-

 финансовых групп.

      Поэтому я предлагаю такую поправку, естественно,

 не поддерживать, а проголосовать против.

     

      СУСЛОВ   В. І.     Уважаемые  депутаты!  Давайте

 работать  по  тексту закона, и никому из нас не нужно

 ничего придумывать.

      В  первой части пункта 5 вы выдете говорится, чт

 "Головне  підприємство  має  право надавати учасникам

 ПФГ   і   юридичним   особам  України  (для  ясности,

 толькоюридичным)  тимчасову  фінансову допомогу. Всем

 все  понятно.  Для  ясности по просьбе депутатов было

 записано,   что   "забороняється  надавати  тимчасову

 фінансову  допомогу учасникам ПФГ іноземним юридичним

 особам".  Мы это с вами запретили. Президент в данном

 случае слово "таку" ничего не меняет, кроме усиления.

 Оно  вообще  ничего  не  вносит  в  этот  закон.  Но,

 естественно,   там,   где   можна  согласиться,  надо

 соглашаться,   і   раз  есть  такое  пожелание  чисто

 редакционного плана.

     

      ГОЛОВА.  Олександр Сергійович, ви наполягаете на

 голосуванні?

      Я  ставлю  на голосування пропозиції Єльяшкевича

 про вилучення слова "таку".

      (Шум в залі)

      Зрозуміло.  Віктор Іванович, наполягаете... Одну

 хвилиночку.

      

      СУСЛОВ  В.  І.  Давайте проголосуем, я тут ни на

 чем  не  настаиваю.  Это слово ровным счетом в законе

 ничего  не  меняет,  но позволяет нам сказать, что мы

 учли  семь  из  восьми  замечаний.  А так скажем, что

 уцчли шесть  из восьми.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  добре.  Я  ставлю  на  голосування

 пропозицію Президента про те, щоб у тексті заборонити

 "надавати  тимчасову  фінансову  допомогу  участникам

 ПФГ іноземним юридичним особам" вставити слово "таку"

 тимчасову фінансову допомогу. А зміст, яка це "така",

 написано в першій частині норми.

      Зрозуміло.    Я   ставлю   на   голосування   цю

 пропозицію, прошу визначитися.

     

      "за" - 145

     

      Значить  залишається  без  такої.  Але зміст від

 того   не  змінюється  абсолютно.  Норма  залишається

 діючою.

      8  поправка  Президента. Врахована. Є зауваження

 до неї? Валерій  ... Валентин Іванович, будь ласка.

     

      ЛАНДИК.  Шановні колеги! Шановний Олександр

 Олександрович!  Я перд тим як дійти до 8 статті... Ну

 по-перше, дуже погано - немає 140 депутатів  тут.

      Я   тільки  хочу  до  цього,  як  голосувать  8.

 Подивіться 4 статтю -"Реалізація проміжної і кінцевої

 продукції     ППГ     шляхом    бартерних    операцій

 забороняється".  У нас не працює фінансова система. І

 ще багато   буде часу , щоб  вона  працювала.

      Ми  навіть  і це забороняєм. Я і так не бачу, як

 створювати   промислово-фінансові   групи   і  ми  це

 забороняємо.

      Ви розумієте: із бартерних операцій взагалі все-

 равно  платяться  ті  ж самі податки, ті ж самі. Чого

 ми забороняємо, якщо їм буде це вигідно?

      Якщо   з   бартерних   операцій,  наприклад,  не

 брали...  не  брали  податки, тоді зрозуміло. А также

 вони...  Я  цьому  перед  тим  як 8 ставити... Тому я

 прошу  вас -давайте за 7 проголосуєм, а цю все-таки і

 ще раз повернутись  до неї.

      Але я (..........) кажу: 140 чоловік немає. Я не

 знаю  взагалі, як можна  голосувать.

     

      СУСЛОВ. Так. Уважаемые депутаты!

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Вікторе Івановичу, одну

 хвилиночку.

      Я  зрозумів,  що  до 8 поправки немає зауважень.

 Тоді почекайте. Ви... ми до цього питання можем... ви

 сказали  -ми  з'ясуємо  це  иптання  в кінці розгляду

 поправок усіх.

      Власне це  всі  вже поправки  відбулися.

      Таким  чином,  тільки  до  4  пункту  ви, Віктор

 Іванович,  те,  що  сказав  Валентин  Іванович. Прошу

 вашого слова.

     

      СУСЛОВ.  Ну  мы  не проголосовали последнюю

 поправку .

     

      ГОЛОВА.  А  їх  не  треба  голосувати.  Вона  не

 викликає заперечень.

     

      СУСЛОВ.  Да,  добре.  Значыт, что касается того,

 что  сказал  Валентин  Иванович. Дело в том, что этот

 пункт  Верховной Радой уже проголосован и мы не можем

 начинать  глосовать пункты заново из-за того, что тот

 или  иной депутат не согласен с тем или иным пунктом.

 Этот вопрос обсуждался и был проголосован.

      Я  считаю,  что поскольку участники промышленно-

 финансовых   групп  получают  определенные  налоговые

 льготы, а мы при этом стремимся и должны стремиться к

 тому6  чтобы  избавляться  от  натуральных  форм  при

 обмене  продукции, переводить их в денежные формы, то

 те  возможные потери, о которых вы говорите, если эта

 продукция не будет реализовываться по бартеру, вполне

компенсируется  теми льготами, которые они получат по

 налогам,  по пошлинам, по ввозному, вывозному мыту. И

 поэтому этот пункт надо оставить.

      Да,     это    ужесточает    немного    политику

 применительно  к  промышленно-финансовым  группам, но

 это компенсируется другим.

      Поэтому я считаю, что нужно оставить.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги,  є  процедура і є суть

 цього  документу.  Він  розглянутий  всебічно під час

 другого  читання, розглянуті зауваження Президента. Я

 тільки  нагадаю  вам  про  те,  що  в  листі Прем'єр-

 міністра   і   в   листі   Президента   наголошується

 необхідність  прискореного  розгляду  цього  питання,

 тобто щоб цей закон почав діяти.

      Зокрема,   у   листі   у   зверненні  Президента

 говориться:  "Звертаюся до народних депутатів України

 з   проханням   якнайскоріше   прийняти   цей  закон,

 реалізація   якого  сприятиме  розвитку  вітчизняного

 товаровиробництва".  І даються ці додатки. Підписаний

 лист 4 жовтня.

      Я,  виходячи  з  того,  що  є  всі  документи, є

 пропозиція  в  третьому  читанні  з  урахуванням  тих

 проголосованих    зауважень,    котрі,   скажем,   чи

 відхилені,  чи  підтримані,  поставити  весь закон на

 голосування.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  прошу  вашої  уваги.  Хочу  звернути...  Одну

 хвилинку!

      Мотиви  голосування у третьому читанні визначені

 Регламентом.  Вони  використані  були всіма. Я прошу!

 Одну хвилиночку.

      Тому  ще  одне  питання. Ми цей закон, всі норми

 голосували  поіменно. Тому, виходячи з того, що треба

 завершувати  розгляд  питання  в  той же спосіб, як і

 розпочинали,   тому   це   голосування  буде  вестися

 поіменно.

      Я в третьому читанні текст закону ставлю...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Є   потреба   ставлю,   є  потреба  з  процедури

 визначатися  з  мотивів  голосування.  З мотивів, хто

 хоче з мотивів, запишіться будь ласка.

      5 хвилин на мотиви, будь ласка.

      Лук'яненко, прошу.

     

      ЛУК'ЯНЕНКО.

     

      Шановні депутати!

      Цей   закон  має  так  багато  різних  сумнівних

 моментів, що в цілому за нього голосувати ризиковано.

 По-перше.  У  нас  є  закони,  які взагалі дозволяють

 створювати   спільні  підприємства.  І  не  зрозуміло

 навіщо  це  треба  окремий  ще  Закон створювати, щоб

 створювати спільні підприємства.

      Друге.  Україна  здобула економіку, яка в цілому

 більше  сировинна ніж вона виробляє кінцевий продукт.

 Отже  цей  Закон  сприятиме тому, що не підприємства,

 які виробляють кінцевий продукт знаходяться в Росії і

 там  вони будуть платити в Російський бюджет, а не на

 Україну.,  інші  міркування  також  є дуже серйозні і

 томоу   в  цілому,  я  закликаю  вас  утриматися  від

 ухвалення цього закону.

      Створення   виняткових   умов   для   фінансово-

 промислових  груп, можливо їм би створили дещо краще,

 кращі  умови, але я притримуюся тої точки зору, що ми

 повинні  створювати  однакові  умови  для  всіх наших

 підприємств по Україні.

     

      ГОЛОВА.    Я   прошу   з   мотивів   голосування

 висловлюватися коротко до хвилини, але аргументовано,

 не  просто  має якісь, а говорити он так й така норма

 ризикована. Тому , що СП і ФПГ - це різні речі.

      Ільяшкевич, прошу.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.     Херсон,    депутатская    группа

 "Реформы".

     

      От  имени  депутатской  группы "Реформы" заявляю

 следующее,    что   на   заседании   Межпарламентской

 Ассамблеии  СНГ,  которой здедсь так много говорилось

 практически  все участники проголосовали за то, чтобы

 не  поддерживать такую концепцию создания промыленно-

 финансовых   групп,  которое  создаются  не  на  базе

 юридических   лиц   и   создание  таких  промышленно-

 финансовых  групп  таит  огромную опасность: первое -

 присвоение        государственной       собственности

 коммерческими   структурами,  не  получение  доходной

 части  бюджета (потери огромные в бюджете) и создание

 совершенно  различного рода предпритяий, работающих в

 различном   режиме.  Так  как  этот  законопроект  не

 согласован   с   ныне  действующим  законодательством

 Украины,  о  чем  говорится в замечаниях Юридического

 отдела  (их  очень  много:  они  на 4 страницы и были

 розданы  ко  второму  чтению),  их никто не устранил,

 принятие  такого  законопроекта  в  таком  виде  таит

 огромную опасность для экономики Украины.

     

      ГОЛОВА.  Чапюк. Чапюк, прошу.

     

      СУСЛОВ  В. І. Так, Александр Александрович! Я не

 знаю,  если  бы  вы  мне  позволили,  я  б  все  этол

 комментировал!..

     

      ГОЛОВА.  Ну, будь ласка.

     

      СУСЛОВ  В.  І. Юротдел отработал, подписал -всем

 рассказывают, что с Юротделом не согласовано...

      Головное    предприятие   запретили   иметь   за

 пределами  Украины  -все  рассказывают, что оно будет

 там,  и  все  доходы  уйдут туда... То есть полностью

 искажается  содержание закона!.. Если мы сейчас снова

 начнем   все   это  слушать...  Мы  понимаем,  каковы

 мотивы...  Это  не  по  мотивам  голосования  -это по

 мотивам  продолжающейся  борьбы  концепций.  Мы снова

 начнем     об    этом    говорить.

      О   присвоении  госсобственности.  Ни  слова  по

 приватизации,  по  присвоению в законе нет! Зачем это

 все  искажать -непонятно... Поэтому я предлагаю такие

 дебаты  все-таки зхакончить и ставить на голосование.

 Либо  дать возможность это все как-то комментировать,

 если мы открываем новую дискуссию.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Останній виступ. Чапюк.

     

      ЧАПЮК Р.С., 71 виборчий округ..

      Шановні колеги! Півгодини назад ми з вами дружно

 проголосували  за  вступ  України у Раду Європи. Я по

 мотивах,   дійсно   хочу...   Закликати   підтримати,

 проголосувати за прийняття даної постанови.

      І  друге. Олександре Олександровичу, прошу на це

 принципове  голосування  запросити і наших депуаттів,

 котрі відпочивають у кулуарах...

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Слово із мотивів голосування має Кінахів

 (?)  Анатолій  Кирилович,  Віце-прем'єр-міністр. Будь

 ласка, до цього мікрофону сядьте, будь ласка. Прошу.

     

      ___________.  Уважаемый Александр Александрович,

 уважаемые народные депутаты! Правительство Украины, я

 надеюсь Вы, придает очень серьезное значение принятию

 Закона о промышленно-финансовых группах. Это даст нам

 возможность    интеграции    экономики    Украины   в

 международную  систему  разделения  труда,  используя

 свой   научно-технический,  промышленный  и  кадровый

 потенциал.   При   этом,   я   хочу  проинформировать

 народных  депутатов о том, что данная работа строится

 и   будет   основываться   на  строжайшем  соблюдении

 законодательства Украины.

      Первое.   Распоряжением   Правительства  создана

 Государственная    межведомственная    комиссия    по

 рассмотрению вопросов создания промышленно-финансовых

 групп с целью государственного контроля и координации

 этой работы. Данная комиссия на экспертной основе, на

 олснове  законодательства  Украины  будет отслеживать

 все  вопросы  создания промышленно-финансовых групп и

 готовить    соответствующие    предложения   Кабинету

 Министров.

      При  этом  работа  будет  проходить  в теснейшем

 взаимодействии  с  Верховным  Советом, пс постоянными

 Комиссиями Верховного Совета.

      На  сегодняшний  день у нас наработано уже более

 40  оектов  создания  промышленно-финансовых  групп в

 химической     промышленности,     в     металлургии,

 машиностроении, агропромышленном комплексе.

      Для того, чтобы эта работа имела законодательную

 нормативную    базу    и    строилась,    исходя   из

 экономической, оборонной безопасности Украины, исходя

 из  государственных  приоритетов  и  интересов  нашей

 Украины,  Правительство  просит  вас  принять Закон в

 третьем  чтении,  что  даст  нам  основу  работать  в

 строгом  соответствии  с  законодательством  Украины,

 совершенствуя  его,  нарабатывая  с  целью  повышения

 потенциала экономики  в целом.

       Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Я  ставлю  на  голосування  в  третьому

 читанні.

             (Шум у залі)

      Поіменно.   Це   ми  рішення  прийняли  під  час

 розгляду  цього  закону.  Тому  поіменно ставиться на

 голосування   проект   закону  в  цілому  в  третьому

 читанні,   з   урахуванням   зауважень,  які  ми  вже

 розглянули.

 

      ЗА -197

     

      Я   змушений  поставити  повторно,  оскільки  60

 чоловік не голосували.

      Я  прошу тих, хто не голосує, голосйте проти, як

 завгодно  голосуйте, але голосуйте.

      Віктор   Іванович,   сідайте   на  місце  і  теж

 голосуйте.

      А, тут    у вас картка.

      Ще   раз,  будь  ласка,  поіменно  ставиться  на

 голсоування  в  третьому  читанні проект Закону " Про

 промислово-фінансові групи")

     

      Ставлю на голосування.

     

             (Шум у залі)

      Ми не маємо права поправки голосувати зараз.

     

      "за" -  197

     

      Які є... Є питання обговорювати в залі? Рябченко

 прошу. Потім Анісімов і Михайленко.

     

      РЯБЧЕНКО О.В.

     

      Уважаемые депутаты, конечно должны быть созданы,

 принят закон о промышленно-финансовых группах. И если

 мы   его   принимаем   в   интересах   отечественного

 товаропроизводителя,  то  это  очень правильно. Но не

 надо   давть   право  быть  Головным  предприятиям  с

 иностранными инвестициями, которые в течение пяти лет

 не  платят  налоги в украинский бюджет. Нельзя делать

 такую  вещь.  давайтеисключим  их из пересня тех, кто

 может быть Головными и приймем этот закон. Я непойму,

 почему  цепляются именно за этот пункт. Не могут быть

 эспешки головными в ФПГ, не могут.

     

       СУСЛОВ.

     

      Уважаемые  депутаты,  значит,  давайте  все-таки

 говорить  честно,  как оно есть, по закону. Нигде там

 не  записано,  что совместные предприятия должны быть

 или могут быть Головными предприятиями.

      Значит,  речь  идет  о  другом.  Как  только  мы

 начинаем...  кто  будет  Головным предприятием, будет

 решать  Кабинет  Министров.  Но  как только мы с вами

 начинаем вводить в законодательство дискриминационные

 ограничения  для предприятий с иностранным капиталом,

 вы  понимаете,  что  все наши разговоры о привлечении

 иностранных   инвестиций   и  прочие,  они  останутся

 пустым   звуком.   тем   более,   когда  такой  тезис

 декларируется в верховной Раде.

      Можно  конечно  сейчас взять, если это нужно для

 голосования,  и  ввести,  сказать,  что предприятия с

 иностранным  капиталом  пользуются  у  нас не теми же

 правами,    что    национальные.    Но    это   будет

 безприциндентный шаг в законодательство.

      Поэтому  дело  Кабинета Министров рассматривать,

 что  здесь  соответсвует  интересам нашим, что нет. И

 принимать   решение,   кого   он   утвердит  Головным

 предприятием, а кого нет.

      Поэтому   в   данной   редакции,   которая   вам

 предлагается,  закон  может и должет быть принят. Это

 наиболее взвешенная позиция.

     

      ГОЛОВА.  Михайленко.

     

      МИХАЙЛЕНКО

      Михайленко, 76, Днепропетровск.

      Уважаемый    Предсадатель!   Уважаемые   коллеги

 депутаты!  Я  обращаю ваше внимание на пункт 2 статьи

 1,  о  которой  говорил  депутат  Ельяшкевич,  группа

 "Реформы".

      Предлагается дополнить этот пункт словами о том,

 что     предприятия,    которые   имеют   льготы   по

 налогообложения  не  могут быть головным предприятием

 промышленно-финансовой  группы.  Речь идет о том, что

 если   предприятие,   которые  имеет  льготы,  станет

 головным   предприятием,  то  вся  цепь  предприятий,

 которые   за  ними  стоят,  никто  не  будет  платить

 налогов.  За  счет  чего  мы  будем бюджет формирова?

 Раскажите,  пожалуйста.  Ну,  даже не будет бюджета в

 государстве. Что мы делаем?

     

      ГОЛОВА. Віктор Іванович.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  В  законе  записано  о  том, что

 головное    предприятие    облагается    на    основе

 действующего    законодательства.    никаких    льгот

 головному   предприятию   в  этом  законе  вообще  не

 предусмотрено.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ

      178 город Запорожье, Анисимов.

      Я попрошу немножко внимания. Вы помните, сколько

 в  этом  зале разгоралось страстей по этому закону. Я

 неоднократно  поднимался  на трибуну, и некоторые мои

 предложения  не прошли. Но я вас еще всех обращаюсь к

 вам  и  прошу,  как  человек,  который  прикасался  к

 промышленности  и  ходил по рабочей площадке и знает,

 что  это  такое.  Что сегодня даже с этими некоторыми

 неуточненными  желаниями  нашими  не прошедшими, надо

 этот  закон  принимать.  Это  даст  хоть  на  полшага

 создать финансово-промышленные группы. Это не значит,

 что  на  сегодняшний день............... промышленные

 предприятия.....

     

      ГОЛОВА.   Я  прошу  уваги.  Я  роблю  зауваження

 депутату  Хмарі,  сядьте на місце, не заважайте вести

 засідання.

     

      АНІСІМОВ

      Поэтому  прошу  вас всех проголосовать по поводу

 закона и дать промышленности на сегодняшний день хоть

 немножно подышать.

     

      ГОЛОВА. Ландик, будь ласка.

     

      ЛАНДИК

     

      Шановні  колеги  депутати!  Шановна  Президія! Я

 скільки  виступав  з  цієї  трибуни  про  те, що дуже

 багато було не прийнято наших рішень.

      Але  все-таки ми з промисловцями, підприємцями і

 сільськогосподарськими   робітниками  застрічалися  і

 прийшли до висновку, що приймати цей закон потрібно.

      Тому, шановні депутати, ми вас дуже просимо все-

 таки прийнять  рішення і  натиснути кнопку "за".

      Ми дуже просимо: Закон цей приймати потрібно.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Чупахін.

      Останній.  Ми  5  хвилин відводили, а оце всього

 п'ята  хвилина.  Будь ласка.

      Степан  Ількович,  я  прошу вас: не ви доповідач

 сьогодні.

      Прошу.

     

      ЧУПАХІН О.М.

      Уважаемые  народные депутаты! Александр Чупахин,

 Социалистическая  фракция Украины.

      Здесь речь идет о льготах по налогообложению для

 головного предприятия  и для остальных предприятий.

      Я  прошу вас, вдумайтесь. Этим Законом ничего не

 меняется,  ровным  счетом.  Все остается по-прежнему.

 Какие  платило  налоги  головное предприятие, такие и

 будет  платить.  все  остальные  предприятия, которые

 входят в финансово-прымышленные группы, точно также и

 будут  платить налоги.

      Нас   просто  пытаются  увести  в  сторону.  все

 остается по-прежнему. Никаких дополниетльных льгот не

 появляется.  Я  прошу  вас  проголосовать за принятие

 этого  Закона.

     

      ГОЛОВА.  Так.  Було 2 думки. Вони висловлені. Ці

 думки зясовані... думки ці, позиції з'ясовані під час

 розгляду  у другому  читанні.

      Тому  я  прошу...  я прошу... На російській мові

 для  вас  використаю  для вас слово, Степан Ількович,

 блюстітелей  Регламента. Я хочу звернути увагу на те,

 що   в  Регламенті  передбачається  всім  голосувати.

 Голосуйте "проти", але  голосуйте.

      Тому  я  прошу  в  третьому читанні ставиться на

 голосування  проект  Закону  про промислово-фінансові

 групи.  Я  просив  би  -всі політичні колізії зніміть

 зараз, будь ласка.

      Та  не  маєм  права  поправку окремо голосувать,

 тому  що  третє  читання  йде.  Треба  було в другому

 читанні голосувать.

      (Шум в залі)

      Я  не...  Я  прошу  Михайленка  й інших -вносьте

 відразу  проект змін до Закону і будем його розгядати

 за Регламентом.  Інакше не можна.

      (Шум в залі)

      Ставлю   на   голосування.  Прошу.  Будь  ласка,

 поіменно голосується.

     

      "за" -  195

     

      Питання    знімається    з   розгляду.   Питання

 знімається  з  розгляду. Аналіз, безперечно, я думаю,

 що зроблять керівники фракцій, Президії і все інше.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я  ще раз... будь ласка. Значить, хто... Я прошу

 уваги!   Степан  Ількович,  сядьте,  будь  ласка,  не

 допомагайте вести засідання, не допомагайте!

      Хто  хоче...  Болдирєв,  Болдирєв!  Я  прошу!  Я

 прошу: не вигукуйте з місця!

      Хто  вважає,  що  виграв чи програв, будь ласка,

 переконуйте   своїх   представників   тієї  чи  іншої

 корпорації.  Але висновки, я думаю, можна буде робити

 згодом.

      Я   думаю,   що   треба,  щоби  фракції  ще  раз

 повернулися  до  цього  питання в себе, з'ясували всі

 "за"  і  "проти".  І  майте  на  увазі,  що  сьогодні

 з'єдналися   у   деяких   голосах,  ви  побачите  при

 роздруковці, протилежні позиції. Це симптоматично.

      Я   не   хочу   політизувати  цю  ситуацію,  але

 політична  інтрига  з'єдналася  в  даному  випадку  з

 конкретним матеріальним інтересом і привела до такого

 результату попереднього.

      Я  переконаний,  що  Верховна Рада все одно буде

 вище их корпоративних інтересів. І приймемо правильне

 рішення, в тому числі і ті, хто вважає, що за рахунок

 одного  слова  він добився правильного рішення. Якраз

 рішення  помилкове.  Але,  знаєте,  Верховна Рада теж

 приймає рішення інколи непросто. То така справа...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Одну    хвилину    є    процедура    передбачена

 Регламентом,  я  вище  цеї процедури не можу вимагати

 нічого про проекти законів України "Про внесення змін

 до  статті  56  Конституції  Закону  України"  і "Про

 внесення  зміни  до  статей 235 і 236 та глави 31. а.

 Цивільно   -процесуального  Кодексу  України  -Шишкін

 Віктор Іванович, прошу.

     

      ШИШКІН В.І.

     

      Уважаемые коллеги!

      Первые   два  вопроса  раскололи  зал  по  своим

 концептуальным   положениям,   по   своим   различным

 взглядом  и подходом. Третий Закон, который слушается

 сегодня  у  нас есть наверное уникальная возможность,

 да  соединится,  то  есть те, тот раскол который имел

 место  по  первым  двум вопросам, можна преодолеть на

 третьем вопросе.

      Речь  идет  о  серйозных  изменияях  гражданский

 процесуальный  кодекс  в  частности  его глава 31. а.

 Новой  редакции,  статьи  235  и  статья 236, а также

 статья  56  Конституции Украины., все эти нормативные

 акты  обьединены одной правовой материей, речь идет о

 судебном,  о  судебной  защите  прав  человека, от не

 правомерных  действий, органов управления должностных

 лиц,  которые  своими  действиями  либо  нормативными

 актами могут нарушать права человека.

      Данный  Закон  был  принят в первом чтении в том

 числе  и  Конституционная  поправка,  я имею ввиду 56

 статью Конституции Украины в феврале этого года.

      Сегодня  даный закон выносится на второе чтение,

 каких   либо   серйозных  концептуальных  критических

 замечаний  по  поводу  этого  закона  не  было  и при

 обсуждении  когда  мы обсуждали в первом чтении и они

 не поступили в нашу комиссию период его до обработки,

 единственное  серйозное  противоречие,  которое имело

 место  -это  чисто терминологическое толкование между

 юристами   именно   такого   понятия:   что  подлежит

 обжалованию   -действия  должностных  государственных

 органов  либо органов управления? И терминологическое

 понятие    "должностные    лица"   и   "служебные"...

 "службовцы", "службовые особы".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Однако,    в    период    обсуждения    этих   чистто

 терминологических  понятий  мы  затянули, фактически,

 принятие  этого  закона  более, чем на 9 месяцев... Я

 считаю,  что это непозволительная роскошь, особенно в

 сегодняшнее  время,  когда  вы, наверное, сами каждый

 месяц,  ведя  прием граждан на избирательном участке,

 сталкиваетесь  примерно  с  70% их обращений, которые

 именно    обжалуют    вам    неправомерные   действия

 должностных лиц органов системы управления. Так стоит

 вопрос   -стоит   ли  сегодня  по  чисто  юридической

 терминологии    дальше    продолжать    сохранять   в

 государстве  систему,  которая продолжает (я не боюсь

 этого слова!) обеспечивать нарушения прав человека?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Наша   комиссия   после  все-таки  долгих  обсуждений

 вызначилась  со  всеми  терминами  и  в  той колонке,

 которая вам предложена, их определила. Мы согласились

 с доводоами целого ряда депутатов и расширили понятие

 "сферы  обжалования"  -вместо  органов  управления мы

 написали  "система  государственного  управления". Мы

 считаем,  что  это  гораздо  шире, потому что система

 органов  управления -это относится только к части так

 называемых   государственных   органов,   куда  можно

 отнести   еще   и   другие   органы.   В   том  числе

 регионального     управления,     которые     сегодня

 проявляются...   и,   возможно,   не  являются  чисто

 управленческими органами. И другие подходы.

      Поэтому  мне кажется, что сегодня вы, имея перед

 глазами   сравнительную   таблицу,  эти  противоречия

 подсеркнуты,  а  не  только  те  2,  о  которых я вам

 сегодня   говорю,   -они  канвой  прошли  через  весь

 закон...

      Если  каждый  для  себя  определился,  мы  можем

 сегодня  поставить  на  голосование и дружно по этому

 вопросу    проголосовать.   Единственное,   Александр

 Александрович,  у  меня  есть  несколько  сомнений по

 поводу голосования по 56 статье Конституции, хотя это

 тоже  самое.  Только  по  одной  причине,  что  часть

 депутатов  именно  после первого вопроса оставила зал

 заседания,    по-видимуму,    не    согласившись    с

 проголосовкой по первому вопросу. Это может несколько

 поставить   под   удар   голосование   по  56  статье

 Конституции,  поскольку  нам  необходимо набрать 300

 голосов.

      Поэтому,  если будет добрая воля зала и та часть

 депутатов,  которая  сегодня  находится  в  кулуарах,

 будет  стремиться выполнить свои обещания,  данные во

 время  избирательной  компании  своим  избирателям по

 поводу  обеспечения  их  прав и защиты их прав, может

 вернуться  в  зал и дружно с теми, которые остались в

 зале,  попытаться  проголосовать и за конституционную

 поправку.   Я   бы  предложил  вначале  проголосовать

 изменения  в Гражданско-процессуальный кодекс, потому

 что  в  конечном счете, если даже будет проголосована

 новая редакция главы 31-а и две статьи -235 и 236, в

 значительное    противоречие   с   ныне   действующей

 редакцией  56  статьи Конституции она не войдет. Тем

 более,  что  в  феврале  мы  проголосовали  56 статью

 Конституции. И если сегодня более уточненная редакция

 не   будет   проголосована,   останется  та  редакция

 февральская.   И  она  не  будет  препятствовать  тем

 нормам,  которые  повлекут,  которые  будут  изменены

 именно в Гражданско-процессуальном  кодексе.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

       Шановні колеги, ми приступаємо згідно процедури

 і Регламенту до другого читання.

      Сторінка  друга,  стаття 235, поправка перша від

 комісії  з  питань правовї політики і судово-правової

 реформи. Поправка врахована. Нема зауважень?

     

       ШИШКІН.  Все поправки одинаковые, то есть,

 все,  которые  были поправки, они одинаковые, разницы

 между  этими  статьями  поправок  не  было.  Речь шла

 только  о терминологии.

      Поэтому,    если   будет   проголосована   такая

 поправка,   это   можно   фактически   считать,   что

 проголосованы    все    статьи,    потому   что   они

 одноплановые.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Поправка  друга  від  комісії  теж

 врахована.

      Третя поправка  врахована,  4  - врахована.

      5  -від  Комісії  з  питань  оборони і державної

 безпеки  - поправка врахована.

      6  -від  Комісії  з  питань  оборони і державної

 безпеки відхилена.

      Віктор Іванович.

     

       ШИШКІН.  Она  отклонена  по одной причине:

 там  было укзано, чтобы мы дали здесь те разкяснения,

 которые    являются    правовой    материей   другого

 нормативного  акта,  то  есть, Уголовного кодекса. То

 есть,  расшифровку  -умышленное либо неумышленное. Но

 это  сфера  уголовного законодательства, а не данного

 закона.

      Поэтому по этой только причине, по этой, что это

 чисто область совершенно другого законодательства, и,

 собственно,  этот  вопрос  решен  в нормах Уголовного

 кодекса,  речь идет о нашей посылке на 176, по-моему,

 6  статью  уголовного  Кодекса.  Но  там  в уголовном

 Кодексе  эти  вопросы  решены. Поэтому только с точки

 зрения технологии отклонена эта поправка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Від   Комісії   по   обороні  нема

 зауважень? Погодились.

      Поправка  7,  сторінка 6. Поправку врахована. 8,

 поправка   врахована.   Поправка   9,  враховано.  10

 поправка,   враховано.  11  поправка,  враховано.  12

 врахована.  13  врахована.  14 поправка врахована. 15

 врахована. 16 і 17 також враховані.

      Я ставлю на голосування в цілому проект поданний

 в  другому  читанні.  Будь ласка, включіть систему. Я

 прошу голосувати.

     

      "за" -  261

     

      Рішення прийнято.

      Я   ставлю   на   голосування   Постанову.  Одну

 хвилиночку,  до  постанови  ми  приймем  за основу, а

 потім уже...

     

      ШИШКІН.  Хорошо. Да, пожалуйста.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  ставлю  на  голосування  проект

 Постанови за основу.

     

      "за" -

     

      Прийнято.

      Зауваження, будь ласка. Нема зауважень? Я ставлю

 тоді, як постанову по данному закону.

     

      "за" -  267

      Прийнято.

      Спасибі, сідайте.

     

      ШИШКІН.   А   у   меня   есть  предложение.

 Попробовать    все-таки   проголосовать   56   статью

 Конституции.

      Александр  Николаевич,  мы  можем  обратиться  к

 депутатам,   которые   в   колуарах,   и  попробовать

 проголосовать.  Дело  в  том,  что  это  нужно  и для

 правовой  чистоту,  чтоб  у  нас было конституционное

 правление.  Более того, если мы сегодня все находимся

 под  впечатление  выступления  наших руководителей, я

 имею ввиду и Президента, и руководителя Парламента по

 поводу того, что в ближайший месяц будет готов проект

 Конституции, то этот данный проект Конституции должен

 учитывать,  наверное,  тот  перечень  прав  человека,

 который заложен в ныне действующей Конституции.

      И  мне  бы  хотелось,  чтоб данная норма была бы

 стартом  и  для  написания  такой  же нормы в будущей

 Конституции Украины.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ..  Єсть  питання до Віктора Івановича

 по 56 статті Конституції? Немає?

      (Шум в залі)

      Віктор Іванович, зачитайте, будь ласка.

     

      ШИШКІН.  Текст этой статьи совпадает с теми

 положениями...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Це  сторінка  11,  візьміть  праву

 колонку, будь ласка.

     

      ШИШКІН_....  с  теми положениями, которые мы

 только  что  проголосовали,  то есть тоже у нас тогда

 был проголосован 330 голосами и речь шла только чисто

 об одном терминологическом вопросе.

      Поэтому я зачитаю такой текст.

      "Гражданін  має  право  в  установленому законом

 порядку   оскаржити   до   суду   рішення   дії   або

 бездіяльність    державних   органів   юридичних   чи

 службових осіб в сфері управлінської діяльності, якщо

 він вважає, що цим порушені його права і свободи".

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування. Я прошу не

 підказуйте, а голосуйте.

     

      "за" -  320

     

      (Оплески)

      Поправка прийнята.

     

      ШИШКІН.    Большое    спасибо.    Парламент

 соединился снова.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на півгодини.