СТЕНОГРАМА N 27

                ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

     У к р а ї н и  17   ж о в т н я  1995  р о к у

                      16.00 година

     

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  підготуватися  депутатам  для

 реєстрації.   Поки   ви   це  зробите,  я  в  порядку

 оголошення  скажу,  що група депутатів за ініціативою

 Коломойцева   депутата   пропонує   ряд  заходів  для

 підтримки  сім'ї  Корнелюка, яка залишилась зараз без

 годувальника.   Я  вважаю,  що  пропозиції  абсолютно

 добрі,   я   б  сказав,  благочинні,  чи  благодійні,

 правильніше сказати. Я просив би підійти депутатів до

 Коломойцева,  він  там сидить позаду, потім з'ясувати

 ставлення  до  цього.  Я  думаю,  що навіть сьогодні,

 враховуючи  те, що якраз дев'ятий день з дня загибелі

 Василя  Мироновича, це буде цілком до речі. Я передам

 вам   ці   документи,  а  ви  до  нього  підійдіть  і

 порадьтеся  потім так, як краще зробити для того, щоб

 сім'я нашого колеги не залишилася без підтримки.

      Так.   Шановні  колеги,  прошу  зареєструватись,

 проводиться поіменна реєстрація.

      (іде реєстрація)

      Зареєструвалося  348 народних депутатів. Вечірнє

 засідання  оголшується відкритим!

      У  нас  у  порядку  дня першим іде проект Закону

 України   "Про   вибори  народних  депутатів".  Я....

 оскільки  ми  перед  його  розглядом,  ви пам'ятаєте,

 розриви  були  в цій процедурі. Одна була пропозиція,

 інша   була   пропозиція.   Ми  використали  час  для

 доповідей,   запитань   і   відповідей.  А  потім  ще

 вносилася пропозиція відносно того, щоб проголосувати

 спочатку...  обговорити і проголосувати концептуальні

 підходи  самого закону. Мається на увазі там: процент

 явки на  вибори,  змішана  чи  незмішана  система, чи

 мажиретарна  система  тощо.  Отакі  очевидно  підходи

 треба буде проголосувати і приймати потім уже, так би

 мовити, загальну редакцію проекту закону.

      Але  перед  тим  у  нас в порядку дня сьогодні є

 невелике  зовсім  питання,  яке стосується Цивільно-

 процесуального   кодексу   України.   Тут   голова...

 заступник  голови  Верховного  Суду знаходиться, а це

 питання  пов'язане.  То  я  просив  би  вашої згоди -

 давайте  ми  спочатку  це  питання розглянемо, а тоді

 повернемося до цього. До того, що я  оголосив.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А  там  буквально 10 хвилин вистачає для того...

 для його розгляду.

      Це  Закон  про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Цивільно-процесуального   кодексу.   Кілька   статей.

 Потреба  в  тому  назріла, і  вимагає судова практика

 розгляду цього питання.

      Я  просив би, Віктор Іванович... Петро Іванович,

 на трибуну.

      На  трибуні  -заступник  голови  Верховного Суду

 Шевчук Петро Іванович. Будь ласка, коротко.

     

      ШЕВЧУК  П.  І., заступник голови Верховного Суду

 України.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні  депутати!

      На  ваш  розгляд  вноситься  проект  Закону  про

 внесення  змін і доповнень до Цивільно-процесуального

 кодексу України.

      Проектом  Закону передбачається зокрема викласти

 в новій  редакції  положення статей 15 і 30 кодексу.

      Для   цивільно-правових   спорів  характерним  є

 розгляд   їх   на  засадах  змагальності.  Ці  засади

 закладені   в   діючій   редакції  статей  15  та  30

 Цивільно-процесуального кодексу.

      Разом  з тим редакція вказаних статей передбачає

 можливість  прямого  втручання суду в процес зібрання

 доказів  і  навіть  зобов'язує  збирати  їх  за своєю

 ініціативою .

      Слід  зазначити, що нині діюча редакція вказаних

 статей    не    відповідає    не   тільки   Цивільно-

 процесуальному законодавству Євпропейських країн, але

 й країн, які колись входили до Радянського Союзу. Ось

 чому   виникла  необхідність  в  прийнятті  їх  нової

 редакції.

      Разом  з  тим  запропонована  редакція статті 30

 Цивільно-процесуального     кодексу    не    виключає

 можливість   надання   судом  наклопотання  учасників

 цивільного  процесу  допомоги у витрибуванні доказів,

 якщо  вони  з об'єктивних причин не взмозі зробити це

 самі.

      В  зв'язку  з  тим, що питання державного мита -

 його   розміри   врегульовані   спеціальним  законом,

 Декретом  Кабінету  Міністрів  про  державне  мито  -

 пропонуються   в  статті  64  Цивільно-процесуального

 кодексу  виключити  посилання  на  конкретний  розмір

 державного  мита,  що  стягується  в  доход  держави.

 Виходячи   саме  з  цих  міркувань,  що  пропонується

 частину  6 статті 203 Цивільно-процесуального кодексу

 викласти в новій редакції.

      В  пропонованому  проекті передбаченому внесення

 змін  до  статті  317 Цивільно-процесуального кодексу

 необхідність  внесення  таких  змін викликано тим, що

 при   розгляді   справ   в   конституційному  порядку

 виготовлення    і    проголошення    повного   тексту

 конституційного рішення практично неможливо.

      Практика   розгляду   справ   в  конституційному

 порядку   вже   давно   склалася,  таким чином  після

 заслухання  справи оголошується результативна частина

 Констуційної ухвали, а повний її текст виготовляється

 пізніше.

      Запропонована     зміна    надасть    можливість

 законодавчо     врегулювати    це    питання.    Хочу

 поінформувати,  що  подібним  чином  це  питання  вже

 врегулювано  в  Цивільно-процесуальному законодавству

 ряду країн СНД.

      В проекті пропонується внести зміни до пункту 10

 статті 65 , Цивільно процесувального кодексу.

      Стаття 65 -регулює питання щодо....., якраз.....

 відраховується державне мито при подачі заяви.

      В  пункті 10 передбачено, що ціна в позивах, які

 складають  з  кількох самостійних вимог, визначаються

 загальною  сумою  всіх  вимог (за винятком вимог щодо

 відшкодування  моральної  шкоди.  Для  прикладу, якщо

 заявляється   позив  про  захист  честі  і  гідності,

 відшкодування  в  зв'язку з цим моральної шкоди, мито

 оплачується  тільки позивні вимоги про захист честі і

 гідності.  А  позив в частині відшкодування моральної

 шкоди,    який   іноді   визначається   сторонами   в

 астрономічних    розмірах,    державним    митом   не

 обкладається.

      Таке  вирішення  цього питання, на наш погляд, є

 неправильним. Тому пропонується з пункту 10 статті 65

 виключити слова: "За винятком вимог про відшкодування

 моральної  шкоду". При такій редакції вказаної статті

 державним  митом  будуть  оплачуватись  і  позиви про

 відшкодувіння моральної шкоди.

      Законопроектом   пропонується   змінити   розмір

 судових штрафів, передбачених рядом статей  Цивільно-

 процесуального  кодексу. В нинідіючій редакції розмір

 штрафів   встановлений   в  основному  у  вигляді  30

 карбованців.  В  пропонованому проекті передбачається

 збільшити  цей  розмір  до  20 мінімальних заробітних

 плат.

      Дозвольте   коротко   дати   пояснення  з  цього

 приводу.    Пропонований    вам    законопроект   був

 підготовлений   Верховним   судом  і  розглядався  на

 Комісії  з питань правової політики і судово-правової

 реформи  на початку року, коли ще не був встановлений

 неоподаткований мінімум доходів громадян.

      Сьогодні   вам   роздана   порівняльна   таблиця

 додаткова,  в  якій  пропонується  в  статтях, в яких

 передбачено  можливості накладення штрафів, їх розмір

 замість  пропонованих  20 мінімальних заробітних плат

 встановити   у  вигляді  до  одного  неоподаткованого

 мінімуму  доходів  громадян.

      В  частині 4 статті 417 встановити розмір штрафу

 до двох неоподаткованих мінімумів, а в частині 5 цієї

 статті   передбачити   можливість  збільшення  такого

 штрафу втричі.

      Ось   такі  основні  питання,  які  є  предметом

 внесенного  на ваш розгляд  законопроекту.

       Вказаний законопроект був опрацьований комісією

 з  питань правової політики і судово-правової реформи

 і  з  урахуванням зауважень і пропозицій вноситься на

 ваш розгляд. Прошу його підтримати.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, вибачите, що мова йде

 про  виконання  рішень  Верховної Ради про проведення

 норм  Цивільного  права  у відповідність з практикою,

 яка  склалась в нас і яка відображена в ряді законів,

 про   заміну  поняття  про  прямі  виплати  кількістю

 неоподаткованих   мінімумів,   оскільки  це  величина

 більш-менш  постійна.  Або  якщо і перемінна, то вона

 відразу  автоматично  перекладається  в норму закону.

 Тоді,  коли  гроші  буквально,  карбованці  нічого не

 означають, бо кожного разу вони мають іншу вартість.

      Тому  я  просив  би  вашої  згоди,  оскільки  це

 справді  без обговорення, тут нема чого обговорювати.

 Є  запитання?  Ну,  будь ласка, є два запитання, будь

 ласка.

      Гармаш.

     

      ГАРМАШ Л.І.

     

      Я   хочу   задать  следующий  вопрос  по  данной

 проблеме.  Судье  для  того,  чтобы  получить пошлину

 платить  десять  процентов  от  суммы. Так или нет? А

 адвокату  заплатить  за  ту  или  иную... сумму очень

 значительная.  А  мы  тут, извените, устанавливаем за

 неявку  в  суд  по вызову, ну, такую сумму... Давайте

 так,  если  там  будет  около  10-20  миллионов, а мы

 устанавливаем,  извените,  (..........)  более сумма.

 Это   не   годится.   Надо   изменить  полностью  все

 законодательство    в   отвествености   перед   судом

 значительно поднять планку. А вот это одна, это же не

 разговор просто.

      Точно   так   же   идет  сейчас  закон  народных

 депутатов.  Там тоже такая санкция есть. Поэтому я...

 Как   вы  считаете  может  действительно  поднять  до

 определенного...  сумма  20 миллионов -столько неявка

 на процесс.

      Потому   что  это  милиция  приходит,  да,  люди

 приходят,  судья  ждет.  Три  часа  подождали, суд не

 состоялся. Правильно? Кто издержки платить будет?

     

      ШЕВЧУК. Я зрозумів це питання. Як раз зараз

 йде  мова  про  те,  щоб  якось  узгодити  ті штрафні

 санкції.   І   одночасно   іде   напрацювання  нового

 Цивільно-процесуального  кодексу.  Десь до кінця року

 буде  цей  проект  данний.  Ми там передбачемо всі ці

 можливості.  Єдине  хотілось,  щоб  на  данному етапі

 знайшло оце врегулювання оце питання.

     

      ГОЛОВА. Гмиря, будь ласка.

     

      ГМИРЯ С.П.

     

      Я  хочу  уточнить  такой  вопрос.  Если  пошлина

 судебная  будет  браться  из  суммы иска за моральный

 ущерб. В таком случае простите, как я понимаю, смогут

 подавать  такой  иск  только  миллионеры. Как простой

 человек...  простой человек вынужден будет или крайне

 смехотворную    сумму   иска   за   моральный   ущерб

 предкявлять  или  вообще не обращаться в суд. И таким

 образом   только   миллионеры   будут   защищены   от

 произвола,   от   оскорбления,   от   всего  прочего.

 Ответьте, пожалуйста, на этот вопрос.

     

      ШЕВЧУК.  Коли ми пропонували внести зміни з

 метою   і   стягнення   державного  мита........  про

 відшкодування  моральної  школи,  ми виходили з того,

 що,  в  першу  чергу,  мова  йде  в таких позивах про

 захист  честі  і гідності. Тобто основний позов йде -

 захищає  честі  і гідності, а вже за ним іде позов за

 відшкодування моральної шкоди.

      Колись,   взагалі,   не  було  передбачено  (це,

 буквально,  зовсім  кілька років назад появилась така

 можливість)   відшкодування   моральної   шкоди,   а,

 взагалі, було визначено тільки позов про захист честі

 і  годності.  Але  виникла  така  ситуація,  що  люди

 заявляють позови в, ну, вже мільярдні суми. Заявляючи

 такий  позов мільярдних сумах, він не несе ні копійки

 за  це  в  державну  казну.  Ну,  це  теж не порядок,

 напевно. Тобто це на ваш розсуд. Ми дебатували це і в

 комісії.  Ну, прийшли до висновка такого, що потрібно

 було б на цьому етапі  внести такі зміни.

     

      ГОЛОВА.  Ще  є запитання? Немає. Дякую. Сідайте,

 будь ласка.

      У  вас на руках цей закон є. Я ще раз повертаюся

 до  думки,  що  це з приведення у відповідність самої

 редакції  закону,  а  не зміни суттєвої частини його.

 Тому  я  ставлю  на голосування цей проект за основу.

 Будь ласка.

 

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Постатейно  хочете  голосувати? Знову Михайленка

 картка не спрацювала. Ставить повторно голосування? Я

 ставлю на голосування.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Якісь  уточнення  будуть  до документа? В цілому

 можна  голосувати?  Ставлю  Закон про внесення змін і

 доповнень  до Цивільно-процесуального кодексу України

 щодо  накладення  штрафів  на голосування в цілому як

 закон.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      "За" -

     

      Дякую, рішення прийнято.

     

      До тих пір, якщо ви не будете заперечувати, поки

 ініціатори  Закону  про вибори між собою ще проведуть

 консультацію,   ну   я   маю  на  увазі,  ініціаторів

 процедури обговорення, і ви теж підійдіть будь ласка,

 Сергій Михайлович, сюди, до круглого столу.

      Я  пропоную розглянути питання про проект Закону

 України  про  внесення  змін  і  доповнень  до деяких

 законодавчих  актів  України  у  зв'язку з прийняттям

 Закону   України   про  мобілізаційну  підготовку  до

 мобілізації.

      Станік...........  -заступник міністра юстиції,

 прошу.

     

      СТАНІК      , заступник місністра юстиції.

     

      Вельмишановний      Олександр     Олександрович,

 вельмишановні народні депутати, запропонований на ваш

 розгляд    законопроект   розроблений   на   підставі

 доручення   Верховної  Ради  викладений  у  постанові

 Верховної  Ради  від  21 жовтня 1993 року про порядок

 введення в дію Закону про мобілізаційну підготовку та

 мобілізацію.

      Запропонований на ваш розгляд проект розроблявся

 Міністерством   юстиції   спільно   з   Міністерством

 економікі,  Міністерством оборони та Верховним судом.

 І  при  участі і корекції комісії з питань оборони та

 державної безпеки.

      Проектом    передбачається   внесення   змін   і

 доповнень до законів України про оборону України, про

 надзвичайний   стан   та   про  загальний  військовий

 обов'язок і військову  службу.

      Приведенні   у   відповідність  із  Законом  про

 мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

      Прийняття   даного   законопроекту   забезпечить

 вдосконалення,  перш  за  все,  Закону  "Про оборону"

 України,  який  є базовим відносно інших законодавчих

 актів  з питань військової сфери. І він також повинен

 і  доповнить пов'язані між собою норми, які визначені

 Законом     "Про    мобілізаційну    підготовку    та

 мобілізацію".

      Зокрема,  до  законів  України "Про надзвичайний

 стан"   та  "Про  загальний  військовий  обов'язок  і

 військову  службу  пропонується  ввести новий термін:

 "цільова   мобілізація".  Яка  передбачена  в  Законі

 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

 і  може  проводитися  в  мирний  час  в разі введення

 надзвичайного  стану  з  метою  ліквідації  наслідків

 стихійного лиха, аварій та катастроф.

      Дозвольте,  шановні  депутати,  коротко викласти

 вам  зміст  запропонованих  змін  і  доповнень до цих

 нормативних документів.

      Закон   "Про   надзвичайний   стан",  стаття  24

 передбачає,  що  у  виняткових випадках, пов'язаних з

 необхідністю    проведення   невідкладних   аварійно-

 ритуальних робіт, залучення працездатного населення і

 транспортних    засобів    громадян   для   виконання

 зазначених робіт... проте життя свідчить, що в умовах

 техногенних  аварій,  великих  повеней  і землетрусів

 цього замало.

      Аварія  на Чорнобильській АЕС, повінь, що була в

 свій  час  в  Закарпатті,  землетруси, які періодично

 бувають в Румунії і мають свої відголоски на Україні,

 особливо   в  західних  регіонах,  вимагали  швидкого

 реагування,  залучення  до  ліквідації  їх  наслідків

 багато  тисяч людей, тисячі одиниць автотрансопрту та

 будівельної  техніки.  В  таких  ситуаціях  мова йде,

 звичайно, про життя сотень тисяч наших громадян.

      Тому  в  Законі "Про мобілізаційну підготовку та

 мобілізацію"  знайшло відбиття положення про те, що з

 метою  ліквідації  наслідків стихійного лиха, аварій,

 катастроф  у  мирний  час  може  проводитись  цільова

 мобілізація,   обсяги   і   терміни  проведення  якої

 визначаються Президентом України.

      З внесенням цього положення як доповнення статті

 24  Закону  "Про  надзвичайний  стан" та до статті 39

 Закону  України про загальнеий військовий обов'язок і

 військову   службу,  дасть  можливість  у  зазначених

 екстрімальних  ситуаціях негайно вживати невідкладних

 заходів  шляхом  залучення  та  ліквідації  наслідків

 стихійного  лиха  і  аварій  та  катастроф необхідний

 контингент    віськовозобов'язаних    запасу,   числа

 фахівців,  які  потрібні  для проведення невідкладних

 аварійнорятувальних робіт. Залучати також транспортні

 засоби та будівельну техніку.

      В   Законі   про   мобілізаційну  підготовку  та

 мобілізацію  значно розширена компетенція Президента,

 Кабінету  Міністрів  і Міністерства оборони, з питань

 мобілізаційної підготовки та мобілізації. Саме тому і

 пропонується  в  Законі  України  про оборону України

 внести  зміни і доповнення до Статті 5, 7, 8, з якими

 ви  ознайомились  вже і дані доповнення будуть значно

 сприяти підвищенню обороноздатності нашої держави.

      Більш   детально   на  запропонованих  змінах  і

 доповненнях,  я  не  зупиняюсь,  оскільки, проект вам

 розданий  при  голосуванні  можна  пройтись конкретно

 постатейно.

     

      ГОЛОВА.   Сюзана   Романівна,   депутати   добре

 ознайомились    з   цим   проектом   документу,   він

 обговорювався   на  комісіях,  на  Президії,  одержав

 підтримку.  Тому,  якщо  в когось є якісь запитання у

 депутатів, будь ласка, задайте їх доповідачу.

      Святу дайте слово, потім Білоусу.

 

      СВЯТО

     

      Дякую.   Шановний   Олександре   Олександровичу,

 шановна  Сюзанна  Романівна,  я  хотів би задати таке

 питання. Надзвичайний стан зуміє не тільки ліквідацію

 наслідків  стихійних явищ техногенного характеру, а й

 екстримальних     ситуацій,    що    складуються    в

 соціальноекономічному   чи   політичному   житті,  чи

 передбачається  це  даним  законопроектом?  Дякую  за

 увагу.

     

      СТАНІК.  Стаття  24,  про яку йде мова, що є

 запропонований і розданий вам на руки проект, вносить

 слідуюче   доповнення,   я   зачитаю,   якщо   ви  не

 заперечуєте. "З метою ліквідації наслідків стихійного

 лиха,   аварій   та  катастроф,  у  мирний  час  може

 проводитись  цільова  мобілізація,  обсяги  і терміни

 проведення  якого  визначаються  Президентом.  Тобто,

 конкретно вказані умови, в разі якої може проводитись

 цільова мобілізація.

     

      ГОЛОВА. Гармаш.

      А,  так, так. Просто ви низько її підняли. Так я

 не помітив зразу.

     

      ГАРМАШ Л.І.

      Гармаш,  375  округ.  У меня следующий вопрос. Я

 здесь , в центре  примерно.

      Первое.  Вы  здесь написали в вашей справке, что

 этот закон  не требует  экономического...

     

      ГОЛОВА. Леонід Іванович, будь ласка, говоріть до

 мікрофона.  Для  стенорами  важливо,  щоб  ваш  голос

 прозвучав.

     

      ГАРМАШ  Л.  І. В этой справке написано, что этот

 закон  и  поправки к закону не требуют экономического

 обоснования.  Вы  призываете  автомобили, гражданское

 население  запаса  для выполнения тех или иных работ.

 Им  же  компенсировать же надо будет: транспорт и так

 далее.  Расходы  же  великие  будут. В зависимости от

 ситуации. Это первое.

      Второе. Вы просмотрели внимательно -я к Комиссии

 обороны и государственной безопасности. Как стукуется

 все  законодательство о обороне. Полностью все четыре

 принципиальных  вопроса:  доктрина,  затем  Закон  об

 обороне,   затем   он   этот   Закон  о  чрезвычайном

 положении.  Вот  это  все в совокупности. Сходится ли

 это?  Или  нет?  Я  лично,  произучив  полностью  все

 законодательство   о   обороне  и  безопасности,  где

 совет...    Государственный   совет   государственной

 обороны? Его нигде нет. Но зато позицию коллективного

 органа в соответствии с Законом об обороне вы почему-

 то пропустили.

      И во всем законодательстве о Вооруженных Силах и

 обороне Совет обороны Украины как коллективный орган,

 в соответствии с Законом об обороне, отсутствует. Как

 ваше   мнение:   почему  Закон  об  обороне  вот  так

 поступаете?

     

      САНІК

      Дякую за запитання. Перша позиція. Якщо говорити

 відносно   економічного   обгрунтування   по   даному

 законопроекту,  я  абсолютно  з  вами згодна стосовно

 того,  що  відшкодовувати  ці  повинні і транспопртні

 затрати,  і  так  дальше.  Але  коли  ми говоримо про

 економічне  обгрунтування  законопроекту,  то в першу

 чергу   ми   думаємо  про  затрати  бюджетних  коштів

 в  конкретному варіанті. Стихійне лихо, на превеликий

 жаль,  то  той  варіант,  коли  ми  не можемо по всім

 випадкам  прорахувати  з вами, скільки і що... во что

 выльеться  не  счастье  конкретного варианту, тут нам

 важко   порахувати,   стосовно  Ради  оборони,  друге

 питання  ваше  було,  значить  можливо  воно  в цілій

 системі,  законодавства,  я  не  можу  зараз  вам так

 детально  сказати.  Ці  зміни  і  доповнення,  які ви

 зараз,   шановні  депутати  розглядаються  стосуються

 конкретного,  конкретної постанови Верховної Ради про

 порядок  введення  Закону  "Про  мобілізацію"  і Рада

 оборони   тут   і  допущена  виходячи  з  повноважень

 Президента передбачених Конституцією і Конституційним

 договором.

     

      ГОЛОВА. Білоус.

     

      БІЛОУС   317  виборчий  округ.  Спілка  офіцерів

 України .

     

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановна

 Сузанна Романівна!

      В   мене  два  запитання  до  Вас  в  зв'язку  з

 прийняттям змін до законодавства .

      Перше. Я не знайшов в змінах, як визначається це

 з   бюджетом,   тому  що  тут  написано,  що  джерела

 фінансування покладені на Кабінет Міністрів. Я вважаю

 за  доцільне,  щоб  записати, що це відповідна стаття

 повинна   бути  в  бюджеті  -це  перша  пропозиція  і

 запитання.

      Друге.  Практичне  запитання,  якщо  є  приватна

 фірма десять чоловік із них 9 буде призвано на збори,

 яке  відшкодування  держава  надасть  директору  цієї

 фірми, який понесе значні збитки, дякую за увагу.

     

      СТАНІК.    Ці    доповнення    ви   робите

 відповідно,  робляться відповідно до діючого, я почну

 з   вашого   другого  питання,  дякую  ці  доповнення

 робляться  відповідно, до діючого законодавства, якщо

 говорити   про  приватну  фірму,  значить  тут  треба

 дивитися  конкретно  статут  тої  приватної  фірми  і

 варіант  чи  будуть  з тої фірми, я думаю, що навіть,

 якщо і буде оголошений такий стан надзвичайний будуть

 проводитися  ці  заходи  то  в  кожному тим неменше в

 конкретному   випадку   буде  підходитися  конкретно,

 навіть  стосовно  використання  автотранспорту і таке

 інше.  Тому  що  ми  прекрасно розуміємо. По-перше. А

 по -першому питанню?

     

      ГОЛОВА. А по-першому питанню, я відповім.

      Це  питання  передбачено  в  бюджеті створюється

 резервний     фонд     Кабінету     Міністрів    який

 використовується для ліквідації цих наслідків.

      Михайло Васильович, Парасунько, останнє питання.

     

      ПАРАСУНЬКО.

      Шановна  Світлана  Романівна,  ми вже звикли, що

 всі  законопреокти,  які  стосуються і мобілізації, і

 оборони,  і безпеки представлють профільні відомства.

 Вам,  напевне, доручено Кабінетом Міністрів. Яка була

 участь  цих відомств у підготовці цьогоп роекту? Тому

 що   ми   не  бачимо  у  лоджі  навіть  представників

 цивільної    оборони,   не   бачимо   Ради   оборони,

 представників Міністерства оборони і так далі.

 

       СТАНІК. При підготовці цього законопроекту

 була  створена  робоча група і приймали участь всі ці

 служби  і підрозділи Кабінету Міністрів. Ну, можливо,

 треба було б їх  запросити сьогодні сюди, і тому...

     

      ГОЛОВА.  Сюзана Романівна, там вони всі сидять у

 Президії.     Михайло     Васильович,    підніміться,

 подивіться.

      Он  на чолі з Лемішем Валентином Павловичем вони

 всі... Чи Пантєлєєвичем, як гвозді тут  всі.

      Більше питань нема, сідайте, будь ласка.

      Чи  є потреба обговорювати цей  закон? Є.

      Тоді  Мухіну дайте слово для співдоповіді, а він

 протягом  трьох  хвилин  скаже,  що  теба чи не треба

 обговорювати.

     

      МУХІН.

      Шановні  депутати,  постійна  Комісія  Верховної

 Ради з питань оборони і державної безпеки роглянула і

 схвалила  подану  Кабінетом  Міністрів України проект

 Закону  "  Про  внесення  змін  і доповнень до деяких

 законодавчих  актів  України  у  зв'зку  з прийняттям

 Заокну  України  "Про  мобілізаційну  підготовку  та

 мобілізацію".

      Внесений    на   ваш   розгляд   проект   закону

 підготовлений  відповідно до вимог пункту 2 Постанови

 Верховної  Ради  від 21 Жовтня 1993 року "Про порядок

 введення  в  дію  Заокну  України  "Про мобілізаційну

 підготовку та мобілізацію".

      Цим   закогопроектом   передбачені  поправки  до

 Заокнів   України   "Про   оборону   України",   "Про

 надзвичайний  стан та про загальновійськові обов'язки

 і    військову    службу.    Що   має   забезпучувати

 вдосконалення,  перш  за  все базового закону України

 про  оборону  України,  який  перший відповідно інших

 законодавчих актів з питань військової сфери.

      А  також  доповнить  пов'язанні між собою норми,

 відзначені   в   законі   України  про  (..........),

 підготовку  та  мобілізацію  із зазначеними законами.

 Зокрема  до  закону  України про надзвичайний стан та

 про загальні військові обов'язки і військову службу.

      Пропонується   ввести   новий   термін:  цільова

 мобілізація.  Яка  передбачена  в  законі України про

 мобелізаційну   підготовку   та   мобілізацію.   Може

 проводитись   у   мирний   час   в   разі  виникнення

 надзвичайного стану з метою ліквідації стихийних ліх,

 аварій та катастроф.

      Коли   готувався  цей  законопроект  на  розгляд

 Верховної  Ради,  вже  декілька депутатів подали своє

 зауваження  до  цього  законопроекту. Зокрема депутат

 Степанюк  подав свої зауваження. Ці зауваження ми вже

 урахували.

      Я  скажу,  що  цей  законопроект розглядається в

 першому  читанні. Всі зауваження, які єсть у депутата

 Верховної Ради, можуть бути подані до нашої комісії і

 будуть  враховані  при  розгляді  цьогозакона  вже  в

 другому читанні.

      Наша   комісія   розглянула   цей  законопроект,

 поданий Кабінетом Міністрів. І, так сказать, пропонує

 Верховній   Раді   схвалити  в  першому  читанні  цей

 законопроект. Тому що він дасть можливість вирішувати

 питання   про   часткову   мобілізацію  зв'язаного  з

 ліквідацією аварії та стихійних  ліх або катастроф.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.   Микола   Васильйович  Арнаух,

 підскажіть сусіду, щоб не говорив до вас, будь ласка.

      Тим часом до Володимира Васильйовича запитань не

 було. Сідайте, будь ласка. Дякую.

      Леонід  Іванович,  ви наполягаєте на виступі? Ще

 хто  наполягає?  Білоус  і  Камінський.  Будь  ласка,

 Гармаш.

     

      ГАРМАШ

      375   округ,   город  Харьков,..................

 Комиссия обороны государственной безопасности.

      Я   почему   вышел   на  эту  трибуну?  Чтоб  те

 отведенные  три  минуты посвятить этому очень важному

 вопросу.   Почему-то   чрезвычайный   стан   в   этом

 законопроекте   нашел   отражение   только  отдельный

 стихийни лихы. В Законе " О надзвычайном стане" у нас

 шесть  позиций.  Поэтому эти все шесть позиций должны

 быть отражены в законе. Это первое.

      Второе.   Любой   закон  требует  экономического

 обоснования.  Сегодня  Закон  о обороне, надзвычайном

 стане,   доктрина   такие   законы,  которые  требуют

 колосальных  затрат.  Сегодня существуют разные формы

 собственности.  И,  следовательно,  те  лица, которые

 будут  призываться  военкоматом,  они будут уточнять,

 где  он  работает: на госпредприятии (где он является

 безработным)   либо  на  том  предприятии,  где,  так

 сказать,  часного  сектора. Все эти предприятия будут

 нести страшный убыток.

      Следующее.   Я   хотел   обратить  внимание  при

 обсуждении   данного  вопроса,  что  у  нас  практика

 сложилась,   что   основной   закон  -это  Закон  "Об

 обороне",   а   там   есть  интересный  орган  -Совет

 государственной   обороны,  то  есть  Совет  обороны,

 который    фактически    выключен   из   деятельности

 государственной безопасности.

      Я  пытался  выяснить,  когда  он  последний  раз

 заседал,  какие  вопросы  обсуждал. Если б этот Совет

 обороны      функционировал,      а     Предидент    и

 Главнокомандующий  руководил этим органом, я думаю, в

 нашей  стране  принимались правильные законодательные

 документы в отношении обороны.

      Говоря о других моментах данного закона, я хотел

 бы  обратить  ваше  внимание  на  то,  что  здесь  не

 ........стыкуется  моменты,  которые  необходимо  нам

 стыковать,  к  сожалению.  Оплата  труда  принятых на

 работу    тех    лиц,    которые    призываются    по

 мобилизационному,  так  сказать, закону, к сожалению,

 это   влечет   значительный  затратный  механизм  для

 государства.

      Кроме  того,  если  касаясь  Закона "Об обороне"

 надо четко сформулировать, пожалуйста, такое понятие:

 что  такое  главнокомандующий  Вооруженных Сил? Тогда

 его  полномочие  вытекает  в мирное время -это должен

 быть  министр  обороны и Совет обороны в военный час,

 как записано в законе, является Президент Украины как

 главнокомандующий.

      Я  думаю,  что  нам  нужно  сделать,  я в Совете

 национнальной  безопасности  был  и обратил внимание,

 что   нам  нужно  стыковать  все  законодательство  о

 силовых  структурах и привести все в соответствие так

 требует   того,   так   сказать,  оборонноспособность

 государства.

      Я  призываю  в  данной  ситуации  согласиться  с

 комиссией по обороне и безопасности, здесь есть много

 недочетов,  мы  будем  рабюотать  над  этим  законом,

 однако  принять  в  первом  чтении,  только  в первом

 чтении, и те кто желает доработать, доработать данный

 закон.  Поэтому  я предлагаю принять в первом чтении,

 поддержать нашу комиссию, я обязуюсь тоже внести ваши

 изменения доработки в этот закон. Все.

     

      ГОЛОВА.  Чупахін Олександр Михайлович, прошу.

               Можете  з  місця  може  звідси,  як вам

 зручно.

     

       ЧУПАХИН О.М.

     

      Уважаемые  народные  депутаты, я хотел бы просто

 напомнить историю рассматриваемого вопроса.

      21  октября  1993  года  Верховный  Совет принял

 Закон  по  мобилизации и мобилизационной подготовке и

 принял   соответствующее   постановление,   одним  из

 пунктов    которого   было   внести   соответствующие

 изменения   в   те   законы,   которые   встуцпают  в

 противоречия с принятым законом.

      И  вот  на сегодняшний день Министерство юстиции

 совместно   с   Министерством   обороны,  с  отделами

 Кабинета   Министров   вносит   нам   на  сегодняшнее

 рассмотрение  этот закон.

      Комиссия  по  обороне  безопасности  рассматрела

 предполагаемый   проект   закона  и  считает,  что  в

 принципе   этот  закон  отражает  только  техническую

 сторону,  приведение  закона украины в соответствие с

 законом о мобилизационной подготовки и мобилдизации.

      И   мы   считаем,   чтоданная   работа   продела

 достаточно   основательно.   И   хотя   процедура   и

 предусматривает  второе  чтение,  естественно,  но по

 качеству  подготовки  данный  законопроект  можно уже

 рассматривать  и  во  втором  чтении  для  принятия в

 целом.

      Я  предлагаю  вам  принять  этот  закон в целом.

 Если нет, то хотя бы в первом чтении.

     

      ГОЛОВА. Білоус - останній виступ.

     

      БІЛОУС В.О.

     

      Шановний  головуючий, шановні колеги, я хотів би

 знову  повернути  вас до того, що стаття повинна бути

 відповідно  в  бюджеті,  хоча Олександр Олександрович

 Мороз пояснив, що є така стаття в бюджеті -"Резервний

 фонд",  але  я хочу наголосити і ще раз звернутися до

 вас  з проханням і з розумінням ви віднеслись до цієї

 проблеми.

      Зараз найкращі спеціалісти, ви знаєте, в зв'язку

 з тим, що на державних підприємствах безробіття6 мала

 зарплата   люди   йдуть   працювати   до  відповідних

 приватних фірм.

      Тому,  якщо  будуть  призивати  їх  на збори, то

 немає коштів відповідних в бюджеті, щоб компенсувати.

 Я приводив приклад, що, наприклад, фірма є 10 чловік,

 з  них  8 буде на зборах. За цей період за тиждень чи

 за місяць чи за два фірма понесе значні збитки. Тому,

 хто  буде відшкодовувати ці збитки? Цього немає в цих

 змінах.

      Наступне.  Ви  знаєте, що зараз, якщо призивають

 людей на збори, то немає в військкоматах грошей. І ще

 більше,   скажу   вам:   ви   знаєте,   що   зараз  у

 військовослужбовців,  які знаходяться в запасі, немає

 житла.  І  їх  дуже  тяжко призвати на збори, тому що

 вони  говорять: "Нам держава не надала житла, коли ми

 були  на  службі,  то й відмовляється виконувати свої

 обов'язки  по  мобілізації".  Треба  звернути  на  це

 увагу.

      І,   підводячи  підсумок,  я  підтримую  рішення

 комісії  про те, щоб прийняти в першому читанні, але,

 все-таки,  зробити  ті  зміни і доповнення, про які я

 говорив. Дякую за увагу!

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Висловились  ті депутати, що бажали взяти участь

 в   обговоренні  цього  законопроекту.  Таким  чином,

 ставиться   на   голосування  перша  пропозиція,  яка

 надійшла від комісії. А від комісії йшла мова про те,

 щоб цей закон сьогодні прийняти не в першому, другому

 читанні, а просто прийняти як закони про зміни до тих

 законодавчих  актів,  які  стосуються  мобілізаційної

 готовності  і  викликано це прийняттям Закону України

 про  мобілізацію. Зрозуміло, так. Тому, я спочатку цю

 пропозицію ставлю на голосування.

      Будь  ласка, хто за те, проголосуйте. Пропозиція

 комісї голосується. Ну навіщо проти?

     

      Іде голосування:

     

      "За" -

     

      Добре,  тоді друга пропозиція в першому читанні.

 Будь ласка, ставлю на голосування. Спокійно.

     

      Іде голосування:

     

      "За" -

     

      Приймається проект Закону в першому читанні.

      Тоді є необхідність прийняти доручення Комісії з

 питань   оборони   і   разом  з  Кабінетом  Міністрів

 підготувати   до   другого   читання  цей  проект,  з

 урахуванням   тих   зауважень,  які  будуть  внесені,

 впродовж.  Скільки  вам  часу потрібно? Три тижні вам

 вистачить?  Впродовж  трьох  тижнів. Тому що власне я

 сумніваюсь, що буде багато поправок.

      Тому,  прошу, доручення Комісії з питань оборони

 підготувати  до  другого  читання  законопроект до 10

 листопада.   З   урахуванням...   До  всіх  депутатів

 звертаюся -внесіть свої зауваження в комісію.

      Ну  давайте  так.  Леонід  Іванович,  я  не буду

 наполягати  на голосування там у другому читанні. Хоч

 можна  й  зробити  і  так:  ми  можем проголосувать у

 другому   читанні.   Якщо  там  у  вас  якісь  будуть

 уточнення,  зміни,  то  це  будуть  окремі  зміни  до

 окремих законів, до окремих норм. А сьогодні мова йде

 про  те,  що  цей закон приводиться у відповідність з

 Законом  про  мобілізаційну  готовність.  Відсутність

 закону  не  міняє,  а  тільки доповнює ті статті, які

 пов'язані  і  перейшли  як вимоги з того закону. Тому

 давайте  може ми проголосуємо його в другому читанні,

 та тоді приймем  конкретну постанову.

      Нема заперечень? Ну я тоді ставлю на голосуваня.

 Прийняти  цей  закон  у  другому  читанні.  В цілому.

 Ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Рішення  не прийнято. Отже... Ну хочуть депутати

 попрацювать ще над нормами  закону. Це  їхнє право.

      Ну   нащо   тут  поіменне  голосування.  Що  тут

 не зрозуміле?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Леонід   Іванович,  ви  не  заперечуєте,  щоб  у

 другому читанні  приймати?

      Він уже згоден.

      Я  прошу.  Одну  хвилиночку.  Ну, будь ласка, на

 техніку... техніка в нас бездоганна.  Ви ж знаєте.

      Оскільки  ініціатор  винесення  питання на друге

 читання,  Леонід  Іванович  Гармаш, говорить що можна

 остаточно  приймать,  я ставлю на голосування ще раз.

 Він теж голосує. Будь ласка. У другому читанні.

      Плюс Найда.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Проект  Постанови  про  порядок  введення  в дію

 Закону  України  про  внесення  змін  і  доповнень до

 деяких  законодавчих  актів  у  зв'язку  з прийняттям

 Закону   України  "Про  мобілізаційну  підготовку  та

 мобілізацію", Верховна Рада України

      п о с т а н о в л я є:

      -ввести  в дію Закону України "Про внесення змін

 і  доповнень  до  деяких законодавчих актів України у

 зв'язку    з    прийняттям    Закону   України   "Про

 мобілізаційну  підготовку та мобілізацію " з дня його

 опублікування .

      Ставлю на голосування за основу.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Я  зараз  відповім на це питання, які доповнення

 чи  уточнення,  можна  в  цілому голосувати. Ставлю в

 цілому, зараз я поясню.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Рішення  прийнято,  спасибі  за активну роботу і

 розуміння  необхідності  прийняття  цього  закону,  а

 відносно   запитання  які  поступили,  я  поясню  вам

 окремо.

      Так,  проект  закону  "Про  вибори", будь ласка,

 опублікуйте   запис   хто  хотів  виступити  з  цього

 приводу.

      Яку   оберемо  процедуру?  Так,  як  передбачено

 Регламентом?  Від  комісії  і  від  фракції,  а потім

 депутати,  позафракційні  будемо  так  говорити.  Він

 розраховує на те, що він перший записаний, ну давайте

 Сирота від, а це не комісія вибачте одну хвилинку так

 як  підрядник  записаний, давайте Ковтунець -Народний

 Рух , а потім Сирота.

      Будь  ласка,  прошу  зосередитися  -5  хвилин на

 виступ.

     

       КОВТУНЕЦЬ.  Шановні  народні депутати, навряд

 чи  є багато серед нас таких, хто задоволений роботою

 нинішнього  складу  Верховної  Ради.   І не останньою

 причиною  такого  становища  є закон, за якимбуло нас

 обрано.  Адже цей закон дозволяє весь хаос політичних

 думок,  симпатій,  які  панує сьогодні в суспільстві,

 практично один до одного перенести сьогдні в сесійний

 зал.

      А   має  бути  навпаки:  в  парламент  перенести

 політичні погляди, політичні переконання, які суттєво

 впливають на суспільство.

      Зрозуміло  макож,  що новий закон в таких умовах

 нам   необхідний,   і  цей  закон  потрібно  приймати

 заздалегідь,   аби   хоча  б  за  рік  до  проведення

 наступних  виборів,  він  був  уже в готовому вигляді

 прийнятий  для  того,  щоб майбутні учасники могли як

 слід підготуватись.

      Тому  розгляд цього законопроекту є своєчасним і

 актуальним.

      Тепер зупинюсь на принципових положеннях закону.

 Перш  за  все  мова  йде  про  значне  посилення ролі

 політичних  партій  у  виборчому  процесі. Це не лише

 пропорційне  преставництво,  наполовину в парламенті,

 але   і  більш  активна  роль  політичних  партій  за

 мажоритарним  принципом. Ми повинні зважити всі плюси

 і мінуси, які дає т акий хід.

      Що є позитивного в цьому відношенні? Перш за все

 це   надія  на  більш  ефективну  організацію  роботи

 парламенту. Адже політику роблять в парламенті навіть

 не  одиниці,  навіть  якщо  вони  геніальні, політики

 робиться більш-менш  серйозними групами депутатів. І

 для  суспільства  надто  дорого  чекати,  коли в ході

 роботи  парламенту  такі  групи  сформуються. Це мало

 бути зроблено до виборів, або під час виборів. І саме

 це дозволяє зробити новий закон.

      По-друге,  цей  закон  дозволяє  сподіватись нам

 більш  якісного  складу  нового  парламенту, якщо він

 буде  діяти. За рахунок того, що буде проведено більш

 серьйозний  попередній  відбір  кандидатів у депутати

 політичними партіями.

      Якщо  врахувати,  що  пропонується більш простий

 спосіб визначення результатів виборів, то це означає,

 що  кількість  претендентів  по  округах  буде значно

 меньшою.  І  якщо  врахувати,  що партії будуть нести

 більш  серйозну  відповідальність  за свої дії, то це

 дійсно буде позитивним.

      Тоді  не  мандатна  комісія  їхатиме  за  кордон

 з'ясовувати  чому  депутат  вчинив  так  чи інакше. А

 політична  партія  буде  нести відповідальність своєю

 репутацією за вчинений зірв.

      По-третє,  закон  дозволяє  перекрити  дорогу до

 державної   влади   тіньовому  капіталу  і  злочинним

 угрупуванням. Сьогодні це надзвичайно актуально. Адже

 ми  знаємо,  що  і на виборах 1994 року, зокрма деякі

 рекетирські угрупування фінансували окрмих кандидатів

 в  депутати.  А вибори домісцевих Рад у Криму зробили

 цю проблему доволі актуальною.

      Негативи данного підходу. Перш за все партія -це

 деяка   ще   одна   формальна   структура,  яка  буде

 посилювати   консервативний  настрій  і  в  цілому  в

 суспільстві.

      По-друге,  ми  спостерігаємо негативне ставлення

 до  артій  в суспільстві взагалі, оскільки в багатьох

 іще   поняття  партія  асоціюється  з  поняттям  саме

 комуністична  партія.  Так  кажуть, що наші партії ще

 дрібні,  малочисленні  і слабосильні. Але ситуація не

 змінеться,  кщо  держава  законодавчими  рішеннями не

 підштовхне   цей   процес   і  не  змусить  політиків

 об'єднуватися   за   межами   Парламенту,  за  межами

 коридорів влади.

      Адже,  що  таке  політична  партія.  Це  всього-

 навсього   засіб  для  реалізації  громадянами  своїх

 політичних  переконань  і  реального  на  політику  в

 державі.  При  нинішніх  дуже  обмежених  можливостях

 політичних   партій,   наданних   їм  законодавством,

 діяльність  політичних  партій не становить практично

 ніякого  інтересу  для  більшості  громадян.  Справді

 навіщо    шукати    політичних    однодумців,    десь

 підпорядковувати  свої  дії їхнім вимогам, якщо маючи

 певну  поважну  державну чи господарську посаду легко

 висунити  свою  кандидатуру  в  народні  депутати  чи

 голови Рад будь-якого рівня і протягом чотирьох років

 практично    ні    перед    ким   не   нести   ніякої

 відповідальності.

      Наступна   позиція   -це   скасування  виборчого

 бар'єру при визнанні виборів чинними. Мова не йде про

 те...

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      (Шановні  депутати!Шановні депутати!

      (Шум в залі)

      Я  прошу  вас, обговорюється Закон "Про вибори".

 Подивіться,  будь ласка, до своїх паперів. Закон "Про

 вибори"...,  для  тих  хто  сидить  у  Президії зараз

 говорять теж. Ну  невже не можна обміняться думками з

 цього  приводу  не  так,  щоб  кричать через десятого

 чоловіка,  щоб його почули?!.. І не про цей закон, до

 речі, говорять...

      Як не на.............., то виступіть і скажіть.

     

      ГОЛОС З ЗАЛУ.        Не чути.

     

     

      ГОЛОВА.  Тому  я  ще  раз прошу вас, будь ласка,

 уважно,   як   хто  згоден  із  нормами,  виступайте,

 говоріть;  не згоден, говоріть проти. Але не говоріть

 один з одним, а говоріть до сесійного залу і це йде в

 ефір, я хочу підкреслити, в ефір іде цей матеріал.

      Тому що вас зупинить не можна, то мушу вдаватися

 до нравоученнія.

      (Шум в залі)

      Не  кричіть  з  місця,  немає в Регламенті цього

 права.

      Лавринович,  будь ласка, інформацію зробіть.

     

      ЛАВРИНОВИЧ

     

      Шановні   колеги!   Розуміючи  важливість  цього

 питання,  яке ми обговорюємо і ті процедурні моменти,

 які   пропонувалися  різними  депутатськими  групами,

 фракціями,    були   зараз   розглянуті,   попередньо

 розглядалися узгоджувальною радою депутатських груп і

 фракіцій   і  для  того,  щоб  ми  могли  продуктивно

 закінчити  розгляд  цього  питання  і мати в підсумку

 нормативний  акт,  який  забезпечить  з  мінімальними

 втратами    для    бюджету   сформувати   гарантовано

 процездатний  парламент,  пропонується, щоби ми зараз

 визначились  з  трьома концептуальними питаннями яких

 немає, скажемо такі, з точки зору близько чи єдиної в

 різних депутатських гшруп і фракцій.

      Після   цього,  коли  це  визначити  прийняти  в

 першому   читанні  законопроект  і  перед  роботою  в

 другому  читанні  тоді вже постатейно відпрацьовувати

 кожне положення, які закладено в цьому проекті.

      Які   саме  маються  на  увазі  положення,  які,

 скажімо не знаходять повного порозуміння.

      Перше  і  найголовніше очевидно стосується того,

 чи  має  бути  в  Україні  і збережана обов'язково 50

 відсоткова    межа    для    чинності   виборів,   що

 відбуваються. Так чі ні.

      Отут  немає  узгодження,  і я не знаю, чи давати

 зараз  ще  раз  аргументацію... Я говорив перший раз,

 коли  представляв  проект,  що це означає і щоб це не

 сприймалося,   що   зараз   додатково   будуть  якісь

 аргументи  за чи проти. Треба, щоби кожний визначився

 просто,  скільки ми будемо з бюджету далі виділяти на

 проведення   нескінчених   виборів  і  чи  будемо  ми

 постійно  чекати,  чи  буде  в нас......... необхідна

 кількість  депутатів,  чи  ні,  я  думаю  кожен знає,

 усвідомити  цю  відповідальність  і  прийняти рішення

 самостійно.

      Другий  момент,  по  якому не досягнуто, скажемо

 так,  консенсусу,  стосується  того,  щоби Україна як

 остання  із держав, які існують у Європі, відмовилась

 від  негативного  голосування,  щоби  ми  перейшли на

 позитивне голосування.

      Я  коли  доповідав перший раз сказав, що тут був

 повний консенсус ті не  було жодної точки зору проти.

      Але   зараз   з'ясувалося,   що...   ну  є  така

 пропозиція знову.

      Щоби   зберегти   негативне   голосування,  щоби

 голосувати не за, віддаючи перевагу одному кандидату,

 а щоб голосувати проти інших та й  зберігаючи одного.

      Це те, що ми робили перед тим.

      Але при цьому ми повинні усвідомити також, що це

 означає.

      Я не тільки кажу, що останній раз в 19 столітті

 використовувалася  така  система  в інших державах, а

 те,  що  це  таке  для  роботи виборчих комісіях, які

 проводять  цю роботу, як воно відбувається ця система

 голосування  і  як  вона узгоджується тоді подальшому

 при  визначенні  тих  хто набирає переважну кількість

 голосів: чи це партійний список, чи це кандидат.

       Але  це  теж  треба  визначити,  що  ми  будемо

 робити.

      І  останнє,  по  чому  в  концептуальному  плані

 немає,  скажем  так, єдності з точок зору, стосується

 кількісного   бар'єру   для   пропорційної  складової

 частини, який бар'єр має, тобто яку кількість голосів

 від тих, хто візьме участь у голосуванні, має набрати

 політична   партія   для  того,  щоб  мати  право  на

 представлення своїх представників в парламентів.

      В  проекті  стоїть  цифра  3%.  Є пропозиція 5%,

 хоча,  ну,  це  питання не є якимось антагоністичним.

 Воно  може  бути  вирішено.  І  тут немає проблем для

 того, щоб його розв'язати.

      Всі інші питання, які є, вони також існують, але

 це  вже  є  виключно  проблема  для  другого читання.

 Зокрема,   це   стосується  того,  як  організовувати

 дільниці  і  дільничні комісії в лікарнях, санаторно-

 курортних   закладах

      І   інше,  що  потрібно  буде  доопрацювати,  це

 стосується  способу  формування виборчих комісій, хто

 буде приймати рішення при формуванні.

      І  ще  декілька  моментів,  які можна узгодити і

 технічно  викласти  при підготовці проекту до другого

 читання. І якщо ми зараз проголосуємо спочатку ці три

 концептуальні моменти, після того ми можем переходити

 до  прийняття  в першому читанні цього законопроекту,

 який вам представлений.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Сирота.

      А  в  вас  доповнення  до тієї інформації? Після

 Сироти.

     

      СИРОТА М.Д.

     

      Шановний   Голово,   шановні  депутати  (Михайло

 Сирота,  Черкаси,  група  "Центр"),  існує  цілий ряд

 законів,  які  повинні  опиратися  в  своїх  основних

 положеннях  на  Конституцію.  І  тому,  приймаючи  ці

 закони,   не   маючи   основного   закону,  ми  можем

 наштовхнутися  на  колізію,  коли  нам  прийдеться їх

 переробляти після прийняття основного закону.

      Тому  депутатська  група "Центр" вважає сьогодні

 недоцільно  приймати  цей закон до того часу, поки не

 буде  прийнятий  основний  закон  нашої держави -нова

 Конституція України.

      В  той же час, ми вважаємо, що ідея мажоритарно-

 пропорційної системи, яка закладена в новий Закон про

 вибори,  не  може  відкидатися  з ходу. Сьогодні вона

 визріває у суспільстві і тому, нам потрібно проводити

 подальшу  роботу  в  остаточному  доопрацюванні цього

 законопроекту  в  комісіях,  групах  і  фракціях, щоб

 після  того,  як  ми  приймаємо  Конституцію, зразу ж

 поставити прийняття цього закону.

      Що  стосується  зауваження  по законопроекту, то

 хотілося  б  зупинитись  на  таких моментах. Перше. В

 проекті  закону  передбачається, що половина мандатів

 іде  на пропорційну систему, половина на мажоритарну.

 Якщо  ми  проаналізуємо  сьогоднішній партійний склад

 Верховної   Ради,   то  побачимо,  що  членів  партії

 депутатів  налічується  одна  третина, то чи не варто

 все-таки  констатацію  цього  факту перенести в норму

 закону.  Щоб 1, 3 перенести на пропорційну систему, а

 2,3 залишити на мажоритарній системі.

      Ми всі виходимо з того, що повинна бути рівність

 і  кандидатів  у  депутати  і потім депутатів. Але, в

 Статті  24  передбачається, що одін і той же народний

 депутат  може  бути,  в  Статті 22, прошу пробачення,

 одна  особа  може бути висунутою лише в одному списку

 кандидата  та  одночасно  лише  в  одному  мандатному

 окрузі.   Тобто,   ті  депутати,  які  обираються  за

 мажоритарною  системою, можуть тільки один шанс мати,

 а  ті,  хто в мажоритарних і партійних списках, в два

 рази  більше шансів. Чи не має тут порушення рівності

 можливостей?

      Далі.   Стаття  25.  Висунення  кандидатів  може

 здійснюватись  регіональними  відділеннями політичних

 партій,  громадянами  України і зборами виборів. А як

 бути  в  цьому випадку із громадськими організаціями?

 Чому   трудові  колективи  мають  право  висувати,  а

 громадські об'єднання і організації: союзу Чорнобиль,

 інваліди,  багатодітні сім'ї не мають цього права, де

 ж  тут  справедливість.  Ми вважаємо, що і громадські

 організації  на  ряду  із  трудовими  колективами теж

 повинні мати таке право.

      І дальше. Щодо рівності прав народних депутатів.

 Висунення може відбуватися регіональними відділеннями

 і  партіями  і  якщо  навіть  у  цьому  регіональному

 відділенні   15-20   чоловік,  вони  можуть  висунути

 кандидата в депутати.

      Якщо  це  стосується трудового колективу, то 200

 чоловік можуть висунути. А якщо це виборці висувають,

 то   вже   треба  набрати  2  тисячі  підписів.  Чому

 порушується  такий пропорційний принцип? Або всі 200,

 або  всім 2 тисячі.

      Тому це норма теж  потребує  врегулювання.

      Таким  чином,  ми  вважаємо,  що  зараз все-таки

 недоцільно  розглядати  і  приймати в першому читанні

 цей   законопроект  і  відкласти  його  до  прийняття

 Основного  закону -Конституції України. І зразу після

 нього   повертатись...  після  прийняття  Конституції

 повертатися  до  розгляду  цього закону з урахуванням

 отих зауважень, які я висказав. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Петро  Миколайович,  від...  ви просили

 слово  від...  після  погодження з ініціаторами. Будь

 ласка.

     

       СИМОНЕНКО

      Уважаемые коллеги! Я хотел бы с учетом вот этого

 разговора   -обсуждения   проекта  Закона  о  выборах

 народных  депутатов,  внести  еще  одно уточнение. Мы

 действительно  сейчас,  представители  фракций  и кто

 принимал активное участие в подготовке этого проекта,

 обсуждали   какие   все-таки  вопросы  могут  вызвать

 сейчас...   ну  здесь  спорные  моменты  и  требуется

 принятие  их вначале как концептуально проголосовать,

 а  потом  уже  рассматривать  в  первом  чтении даный

 законопроект.

      Поэтому  по  нашему  мнению еще один вопрос -то,

 что  Александр Владимирович уже говорил. Но еще один,

 который   надо  добавить  обязательно  -кто  является

 субкектами права  выдвижения кандидатов.

      Мы  на  фракции  обсуждали этот вопрос и глубоко

 убеждены,   что   кроме  партий  и  общественных  там

 организаций...   или,  вернее  там  записано  у  нас,

 избирателей.   Но   обязательно  должны  иметь  право

 выдвижения  и  трудовые коллективы. Здесь речь идет о

 том,  что  мы  имеем опыт к сожалению или практику не

 всегда достаточно совершенную и когда мы избирались и

 предыдущий  состав  Верховного  Совета.  Ну, трудовые

 коллективы  должны  иметь  это  право  таким  образом

 повысить  ответственность и конкретным уже так скажем

 производством  или  социальной  нашей группой, но и в

 тоже   самое   время  отбор  естественно  буде  и  по

 профессиональному  и по значимости, и отношение людей

 конкретному  кандидату.  Ну  и не которые вопросы уже

 коль  вышел  на  трибуну хотел бы то же дополнительно

 высказать, почему не вызывали сомнение.

      Но  в принципе сейчас договорились, что найболее

 преемлемый  вариант  это соотношение по разпределению

 мандатов между всеукраинским списком и одномандатными

 или  можаротарной  и  партийной  этой 50 на 50, здесь

 речь  идет,  что  в  конце  концов  мы  не однократно

 заявляли о необходимости политической ответственности

 определенного  большинства  у  нас,  потому что она в

 нашей  практике сегодня наступает только тогда, когда

 лоббируя  проталкивая те или иные вопросы и выполняют

 волю  исполнительной  власти  и  таким  образом здесь

 определяют   большинство  на  конкретный  так  скажем

 вопрос или проект закона.

      Эта  система  или  эта схема позволит в какой-то

 мере сформировать то большинство, которое будет нести

 политическую  ответственность за принимаемое решение,

 по вопросам межи выборцив.

      Понятно,   что   здесь  вступает  здесь  в  силу

 аргумент  и  предлагаемыми  оппонентами  в  части  50

 процентов  то,  что видете ли европейский или мировой

 опыт  свидетельствует  о  том.,  что  этой  цифры  не

 устанавливается,  но  речь  идет  о  том, что у нас в

 условиях    не    стабильности,    экономической   не

 стабильности,  в условиях отношения к самим проблемам

 з  точки  зрения  навязывания  их определенной группы

 меньшинством  при  чем,  а  большинство  страдает  от

 этого,  да  и с другой стороны мы наверное сами будем

 иметь больше морального права, здесь принимать то или

 иное  решение  когда  действительно  хотя бы половина

 избирателей  придет  на  избирательные округа и таким

 образом  выявить  свою  волю  в  отношении  кандидата

 внесено в список для голосования.

      В  отношении  того  кто  из кандидатов считается

 избранным   мы   действитель   и   сказал   Александр

 Владимирович  об  этом, мы и предложили, что все-таки

 должна  быть  система,  которая дает право говорить о

 том,  что  получил  относительное  большинство  и  за

 проголосовало больше чем против.

      Речь  идет  о  том,  что  если  не  учитывать 50

 процентов,  снять, и снять эту норму, получается так:

 5  избирателей  пришло  на  округ, проголосовало за 4

 кандидата,  за четверых каждый по одному, а за одного

 два  проголосовало. И оплучается, что уже избран сам,

 так скажем, кандидат народным дептуатом.

      Мы  предлагаем,  чтобы  во взаимосвязи, я имею в

 виду  проценты,   которые   придут,-я   имею  в  виду

 избирателей,  -пришли на избирательные участки, и те,

 которые проголосуют за больше, чем против, это и дает

 раво   и   моральное  и  юридическое  уже  здесь  как

 народному епутату принимать те или иные решения.

      Ну,  и  касающиеся  еще одного момента. Здесь не

 сказали,  ну,  я  думаю, чтобы уже знали все народные

 депутаты,    мы   предлагаем   все-таки   голосование

 осуществлять только в день выборов. Вся эта практика,

 особенно в поледнее время, когда мафиозные структуры,

 коррумпированные  структуры, денежный мешок отвязали,

 и  использовали  для  того,  щобы  набивать  урны для

 фальсификации  выборов  за  две  недели,  как указано

 сейчас  в законе, это является грубейшим нарушением и

 очень  трудно  сегодня уследить и именно опровергнуть

 то,  что это нарушение состоялось. И сколько жалоб ни

 идет, Центризбирком, практически, не рассматривает.

      Поэтому  мы  предлагаем,  чтобы  в  день  только

 выборов.

      Ну,   и   еще   одно.   Мы   в  действительности

 согласились,   я   думаю,   что   должен   быть  один

 одномандатный,     то     есть    партийный    список

 всеукраинский,   и   также  считаем,  что  необходимо

 определенную  запрет  вести агитацию в день выборов и

 перед днем выборов.

      И   последнее.   Здесь   мы   предложили,  чтобы

 Центральная  наша избирательная комиссия утверждалась

 Верховным    Советом,   а   окружные   и   участковые

 утверджались соответствующими  Советами на местах.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Слово має Попеску від МДГ.

      За ним  Ратушний від позафракційних.

     

 

      ПОПЕСКУ І.В.

      Многоуважаемый  председатель, уважаемые коллеги,

 поскольку еще не принята новая Конституция и даже нет

 его  окончательного  согласованного  проекта,  считаю

 несвоевременным  рассмотрение закона, который по сути

 должен  базироваться  на  основной  закон  страны,  а

 поскольку  ныне действующий Конституционный договр не

 предполагает   проведения   выборов   на  период  его

 действия,  то  есть  до  принятия  новой Конституции,

 целесообразно было бы отложить данный законопроект до

 принятия новой Конституции.

      Второе.  В  условиях  всеобщего кризиса и потери

 доверия  изберателей  всеми ветвями власти наша общая

 цель  -это  достиждение стабильности, в том числе и в

 области законодательства.

      Вместо  того, чтобы внести поправки и дополнения

 к  уже  существующему  закону, недостатки которого мы

 уже  увимдели  на практике. Мы в угоду (..........) и

 (..........)  интерсам  откидываем закон, позволивший

 провести  первые свободные выборы. Вместо того, чтобы

 снизить  барьер  явки  с  50 процентов до 25, считать

 избранным    кандидата,    набравшего   относительное

 большинство    в    первом   туре.   Поднять   планку

 поддерживающую  своими  подписями  кандидата с 300 до

 1000. Обязать действующих депутатов балатироваться на

 следующие выбора только по своим нынишним округам для

 того,   чтобы  повысить  отвественость  перед  своими

 изберателями.

      Мы   рассматриваем   проект  смешанной  системы,

 которая   не   может   быть   применена   в  условиях

 одноплатаного  парламента  без  ущемления  прав части

 депутатов.  Однако, поскольку законопроект вынесен на

 наш  с  вами  суд я имею ряд замечаний и предложений,

 поддержаных   и   подкомиссией   по   Межнациональным

 отношениям  и  межнациональным  меньшинствам комиссии

 прав   человека,   Совета   национальных   меньшинств

 Украины,  Межрегиональной  депутатской группой, рядом

 депутатов.

      По  мнению  авторов,  предложенный  законопроект

 должен  способствовать  политическому структуированию

 общества  и  расширению  прав  граждан,  в  том числе

 коллективных прав.

      Однако,  в  данном  законопроекту, в частности в

 статье  7  и далее, ущемленны коллективные права всех

 обкединений  граждан,  за  исключением партий. Они не

 только  не имеют право выдвигать свои списки, но даже

 не имеют право вступатьв политические блоки. Я имею в

 виду   профсоюзы,   Союз  ветеранов,  Союз  офицеров,

 просвиту   и   тому  подобное,  которые  представляют

 интерсы  широких  слоев  населения, нолишенные данным

 законопроектом  права  представлять  эти  интересы на

 законодательном уровне.

       Особо   хочу  обратить  внимание  на  ущемление

 права,  на представительство национальных меньшинств,

 что   предусмотрено  статьей  14  Закона  Украины  "О

 национальных   меньшинствах",  Декларации  "О  правах

 национальных меньшинств Украины".

      26   сентября  Украина  была  рекомендована  для

 вступления  в Совет Европы, где обязательным условием

 членства   является   соблюдение   прав   человека  и

 меньшинств. О чем сегодня наша комиссия услышала и во

 время  беседы  с  представителями  правового комитета

 Совета Европы.

      Более того, Украина, будучи инициатором принятия

 Конвенции  прав  национальных меньшинств Европы будет

 вынуждена  ратифицировать июльско-Женевскую конвенцию

 1991  года "Об основных правах европейских этнических

 групп"  подобно  Польше, Венгрии, Румынии, Словакии и

 тому   подобным   при   интеграции   с   европейскими

 структурами  Украина  будет  вынуждена  привести свое

 законодательство    в    соответствие    с   мировымы

 европейскими стандартами.

      Исходя   из   вышеизложенного,   межрегиональная

 дептатськая группа предлагает.

      1.  На период действия Конституционного договора

 и до принятия новой Конституции отложить рассмотрение

 данного законопроекта.

      2.  В  случае рассмотрения данного законопроекта

 внести следующие изменения и дополнения:

      а)  предусмотреть, что в можеритарных округах на

 следующих выборах нынедействующий депутат имеет право

 балатироваться  только  по  своему округу, а в случае

 изменения  его границ, по округу, куда вошло не менее

 1/3  населения  предыдущего округа, освободить его от

 необходимости   сбора   подписей  в  свою  поддержку,

 поскольку  он  имеет  такую  поддержку  уже  во время

 предыдущих выборов;

      б) вместо предполагаемого одного многомандатного

 округа  предусмотреть  27  многомандатных округов для

 областей,  городов  Киева  и  Севастополя, сохранив и

 общегосударственный   список,   по    которому  будут

 распределяться   не   использованные в многомандатных

 округах мандаты, а право их распределения оставить за

 партиями  набравшими  более  10  процентов в целом по

 Украине;

      в)  предусмотреть  для  всех  зарегистрированных

 Минюстом   обкединений   граждан   право   втупать  в

 избирательные блоки;

      г)  с  целью  обеспечения  прав выдвижения своих

 кандидатов  национальными меньшинствами предусмотреть

 право    зарегистированных    Минюстом   национальных

 обкединений,  выдвигать  свои  списки на региональном

 уровне.  Это  обеспечит  права  компактно проживающих

 меньшинств и, второе,....... общегосударственном. Что

 даст  возможность  обеспечения  права для дисперсных.

 Одновременно   снять   процентный  барьер  и  условия

 собрать  для  них  не  менее  пяти  тысяч подписей по

 каждой  большинства  областей  со списков обкединения

 национальных   меньшинств,  не  участвующих  в  блоке

 обкединений.  А  общее количество подписей снизить со

 100  тысяч  до 30 тысяч -реальное количество голосов,

 необходимое   для  нового  мандата.  При  этом  право

 формирования  списков, его порядок оставить за самими

 обкединениями.  Здесь можно было бы идти либо по пути

 "румынского",   либо  "польского"  варианта.  На  наш

 взгляд,  польский вариант для Украины более приемлем.

 Однако  это уже предмет другого разговора. Спасибо за

 внимание.

     

      ГОЛОВА.  Вячеслав  Максимович, ви там фракцію Не

 розкладайте іншу, будь ласка.

      Я  прошу  увагу,  обговорюється  важливе питання

 дуже.

      Ратушний  від позафракційний, за ним виступатиме

 Юхимчук від групи Незалежних.

     

      РАТУШНИЙ

     

      Шановні  виборці, шановні колеги, на наш погляд,

 на   погляд  закондавство  українських  націоналістів

 котре  незалежно  від системи будь-які виборчий закон

 повинен вирішити 5 основних питань.

      Забезпечити    реальні,    а    не    формальний

 волевиявлення  народу,  обрати за один раз дієздатний

 паврламент.

      Третє. Депутати повинні мати одинаковий статус і

 одинакову   міру  політичної  відповідальності  перед

 виборцями.

      Четверте.  Забезпечити  карність  і не допущення

 фальсифікації - це чітко записати в законі.

      П'яте.    Відсікати    можливість    легалізації

 тіньового   кримінального   капіталу,  ми  маємо  вже

 ждосвід Криму і деяких інших регіонів.

      Два  останніх  пункти  в запропонованому проекті

 абсолютно нерозроблені.

      Тут  часто  в  цьому  залт  звучить  питання, чи

 потрібен зараз прийняття виборчого закону чи потрібен

 взагалі  зараз  закон,  чи  не варто розглядати деякі

 інші  питання,  які  пов'язані з соціальбним захистом

 тощо.

      Я хочу продемонструвати на прикладі цієї книжки,

 яку  роздали  нам  сьогодні,  як  звучали  такі  самі

 розмови в мнулій Верховній Раді і до чого цие привело

 конкретно.

      Так   в  бюлетні  32  сесії  минулого  скликання

 сторінка  13  -18  депутат  Синько  -голова Київської

 обласної  Ради  говорить вносимо пропозицію, вважати,

 що вибори відбулися, якщо в них взяли участь не менше

 як 50 відсотків виборців.

      Коцюба,  депутат  ві  КПУ.  Принцип  на якому ми

 зійшлись   такий,   на   вибори  повинно  прибути  50

 процентів виборців плюс один, тоді вибори будуть дійсні.

      Новицький  доповідач,  колишній  другий секретар

 обкому партії.

      Більше  половини,  але  не  менше  20  відсотків

 виборців внесених в списки, що ми маємо, в результаті

 до  чого це привело. Вибори нового парламенту на тому

 законі  на якому ми обиралися обійшлось бюджету в один

 трильйон  322  мільярди  купонів  в цінах червня 1994

 року   без   врахування   необхідних  до  виборів  45

 депутатів  у  грудні  цього  року.  Лише  довибори  і

 перевибори     згідно     Міністерства     статистики

 Центрвиборчкому бюджету України і українському народу

 коштували 1 трильйон купонів.

      Я   хотів   би,   щоб,  власне,  ті,  що  будуть

 голосувати  дальше за таку цифру, я вже не говорю, що

 авторитет  виборів,  як  (..........)  народовладдя в

 українського   народу  був  фактично  ліквідований  і

 дорівнював  нулю, щоб вони, власне, понесли не тільки

 якусь    моральну    відповідальність,   а   фактичну

 матеріальну відповідальність за це все.

      Тому наша позиція полягає в тому: тут ми всі є в

 цьому     Парламенті    переможці,    ми    перемогли

 (..........)   оцьому   виборчому  закону  і  на  цих

 виборах.  Я  також  завдяки  своїм виборцям переміг в

 першому  турі,  але я хотів би, щоб ми новий виборчий

 закон  розглядали не, як переможці, а бачили всі його

 недосконалості  і  всі його вади і в новому законі їх

 уникнули.

      На   наш   погляд,  повинна  зберегтися  змішана

 система,  змішана  система  означає,  що в класичному

 варіанті   це   означає,  що  в  Конституції  повинен

 передбачений бути двопалатний парламент, тому що якщо

 в  одній палаті депутати, які обираються по партійних

 списках,  а  і  в  тій  самій  палаті по мажоритарних

 округах,    то    це   означає,   що   їхній   рівень

 відповідальності   перед  виборцями  різний.  Ті,  що

 обрані  по партійних списках, будуть відповідати лише

 перед   всією   Україною,   ті,  що  по  мажоритарних

 округах,  по  одномандатних  округах -фактично будуть

 відповідати ще, змушені відповідати перед виборцями.

      Але,   на   наш   когляд,   тверде  переконання:

 відношення 50 до 50% , - повинно бути зберегтись.

      Дальше.  В  цьому виборчому законі, ми вважаємо,

 дуже  важливо  уникнути можливості створення виборчих

 блоків  під  вибори,  та (..........) це в Росії: наш

 дом - Газпром чи якесь щось інше.

      Виборчі  блоки  чи партії, які створені пізніше,

 ніж  за день до виборів, за рік до виборів, повинні в

 цьому законі, повинні бути відсікатись.

      Дальше.  Ми  вважаємо, що повинна бути різниця в

 кількості  голосів,  відданих  за  партію.  Нехай  це

 планка    конгресу   українських   націоналістів   не

 заперечує,  буде  піднято  до  5  відсотків,  але  за

 виборчий   блок,   за   блок  об'єднання  громадських

 організацій планка відсуткова повинна бути вища.

      І на сам кінець звернення і моїх виборців і моїх

 частин,  і  моїх  колег.  Я  думаю,  що якщо депутат,

 навіть  водії, які сідають за кермо автомобіля, перед

 тим,  якїх допустити до керування автомобілля повинні

 пройти  відповідну  медичну  експертизу,  вважаємо за

 доцільне,   ввести   в  процедуру  проходження  такої

 експертизи  для  кандидатів  в  народні  депутати.  Я

 думаю,   що   тоді   в   українському  парламенті  не

 появляться   антидержавні  сили,  які  виступають  за

 ліквідацію  української  державності,  як депутатська

 група "Союз". Дякую за увагу!

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, виступаючий, перш за

 все,  я  прошу  виступаючим  не  торкатися  питань чи

 проблем  сусідньої держави, тим більше, в некоректній

 формі.  Бо  хто  то  знає,  як  будуть оцінювати наші

 блоки, як їх називатимуть. Треба готуватись до того.

      І   по-друге,   бути   коректнішими  у  висловах

 "принципи",  тому  що  ми всі інтелігенти, принаймні,

 думаємо  так.  А  оскільки  ми  такі,  то  ми  можемо

 розуміти. Будь ласка, не треба таких виразів, вони не

 поліпшують   ситуацію   ні   в   парламенті,   ні   в

 суспільстві.

      Шановні депутати! Цими днями в Україні перебуває

 делегація  Комітету  з правових питань та прав людини

 парламентської  асамблеї  Ради  Європи на чолі з пані

 Ліді-р.  Сьогодні  делегація  Ради  Європи присутня в

 нашому  залі.  Дозвольте  від  вашого імені, від себе

 особисто  привітати членів цієї делегації, подякувати

 їм  за  їхню  активну участь при розгляді питання про

 входження України до Ради Європи і побажати успішного

 завершення тієї роботи, яку вони тут розпочали.

      (ОПЛЕСКИ)

      Ну давайте піднімемося, привітаємо.

      Будь ласка, сідайте.

      Слово  має  депутат  Юхимчук. За ним виступатиме

 Лавриненко.

      Є  пропозиція  до 18 години завершити це питання

 розгляду.

     

      ЮХИМЧУК А.П.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!  Проект,  який  нам запропонували сьогодні на

 обговорення,  містить  в  собі  нову  концепцію, нову

 ідеологію,  яка  в основі заключається на провадження

 можеритарно-пропорційної системи.

      Стоїть  запитання  -чи  потрібно  і для чого нам

 сьогодні  потрібна  ця нова виборча  система.

      З  однієї сторони вона дійсно потрібна для того,

 щоб впорядкувати сьогодні оту багатопартійну систему,

 яка   сьогодні,   на   жаль,   в  нас  в  суспільвтві

 знаходиться   у  мотному  стані.

      З  другої сторони стоїть запитання: чи готові ми

 до   того,   щоб  сьогодні  впровадити  нову  виборчу

 систему.

      На  мою  думку  як  наше  суспільство,  так і ті

 партії,  яких  сьогодні  в  суспільстві нараховується

 біля  40, ми до цього, до впровадення цеї системи, на

 жаль, не готові.

      На   нашу   думку,   думку   депутатської  групи

 "Незалежні",   можеретарна   система   має  теж  свої

 переваги,  яка  передбачає  в  першу  чергу висунення

 кандидатів  від...  як  від партій, так і громадських

 об'єднань,  від  профспілкових організацій, від групи

 виборців  та  багато  інших наших... прошарків нашого

 суспільства.

      Тому  саме  і  можеретарно-пропорційна сьогодні,

 вона  варта  уваги і саме хочу нагадати те, що ми всі

 обиралися  по  можеретарній  системі.  І впровадження

 сьогодні  нового закону говорить про те, що незабаром

 знову  ж  таки  за  новим законом підуть нові вибори.

 Стоїть  інше  запитання  -чи  готові  ми до того, щоб

 сьогодні  запровадити нові вибори; чи економічна база

 і  сприйняття  наших  виборців  до  цього готові. Ні.

 Сьогодні   наші  виборці  з  урахуванням  історичного

 досвіду   звикли   до  однієї  системи  -можеретарної

 ситеми, яка сьогодні.

      З  іншої  сторони наша депутатська група вважає,

 що   окремі   моменти   запропоновано   законопроекту

 потребують  докорінної  доробки,  скажімо  формування

 дільничної  виборчої  комісії,  окружних  комісій  не

 продумано  де  принцип  їх звужується до претендентів

 тільки  від  партій.  Гадаю,  що  саме  в  дільничних

 виборчих  комісіях  в  окружних комісіях повинні бути

 широке  представництво  в  усіх  громадсько-політчних

 силах нашого суспільства.

      Не   все  продумано  до  кінця  в  процесі  і  в

 механізмі  голосування,  я  хотів  би  звернути увагу

 шановних колег на те, що дійсно історичний досвід він

 має велике значення.

      Наші   виборці  звикли  голосувати  по  виборчих

 бюлетенях скажімо за кандидатів.

      В  цьому  законі  пропонується  знову таки новий

 механізм   де   будуть   проводиться  нові  відмітки,

 позначки  що  дасть  право  до  формального підходу і

 зловживань з боку окремих політичних сил .

      Тому ми пропонуємо слідуюче:

      -впровадження   нового   закону   варто  зробити

 безперечно   впровадження  можаротарної  системи  теж

 варто  зробити  тільки  після прийняття Конституції в

 основного закону нашої держави.

      Інше   ми  гадаємо,  що  безперечно  можаротарно

 пропорційна   система  вона  повинна  бути  у  нашому

 суспільстві  з  тим,  щоб впорядкувати політичну нашу

 систему , багатопартійну систему.

      Однак сьогодні у нас є Закон, Закон "Про вибори"

 яким  ми обиралися і ми вважаємо, що внесення змін до

 нині діючого закону може бути цілком природньо із -за

 провадженням   тих  суспільно  необхідних  змін,  які

 потребують сьогодні у нашому суспільстві.

      Таким  чином  ми вважаємо, що, Закон "Про вибори

 "  у  нас є, і вартий змін, а прийняття нового закону

 він  на  сьогодні вартий тільки після прийняття нової

 Конституції нашої України.

      І  нарешті депутатська група "Незалежні" вносить

 пропозицію  з  тим, щоб данний законопроект відкласти

 на  доопрацювання  з  тим,  щоб  внести суттєві зміни

 після прийняття основного Закону нашої України.

      Я  з  економив час для того, щоб колеги зійшлися

 на  тому,  що  у  нас сьогодні дійсно є Закон, Закон,

 який  потребує доробки і я дуже просив би своїх колег

 перед тим, як приймати цей Закон. Подумайте на те, що

 все-таки   історичний   досвід   нашого   суспліьства

 переконує,  що  та  система,  яка  в нас була, в якій

 проводились  вибори, вона заслуговує на підтримку, на

 вдосконалення.  Рубать  сьогодні  все  те,  що було в

 попередні   роки,   це   є  безпечна  помилка  нашого

 суспільства.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, ви засідання комісії

 можете   провести  в  іншому  місці?  Вже  скільки  я

 спостерігаю, ну, будь ласка, якби тихіше говорили.

      Микола Федорович Лавриненко, за ним Безсмертний.

     

      ЛАВРИНЕНКО.

      Шановні колеги, наша фракція вважає, що сьогодні

 ми   мали  б  займатись  більш  конкретними  і  вкрай

 необхідними  на  сьогодні законами, аніж Законом "Про

 вибори",  але  оскільки це залежить не від нашої волі,

 то   ми   маємо  висловити  з  приводу  розглядаємого

 законопроекту свою точку зору.

      Відносно  системи, якою має бути - мажоритарна чи

 змішана? З  цього приводу...

     

      ГОЛОВА.  Микола  Федорович,  одну  звилиночку. В

 кого    там   телефон   розривається?   Будь   ласка,

 переговоріть там...

     

      ЛАВРИНЕНКО.

       Я можу госорить?

      З цього приводу в нашій фракції є дві думки, але

 прийнято  одне  рішення.  Є  сторонники  мажоритарної

 системи, і є сторонники змішаної системи. Але фракція

 все-таки ійшла  в своїй більшості до онієї думки.

      Чому  ми  саме прийняли таке рішення? Я хотів би

 перед цим сказати наступне.

      Перша  думка,  за мажеритарну систему виборів, а

 друга - за змішану. В цілому ми вважаємо, що найкраща

 система   і  практичніша  -єто  можерітарна.  І  вона

 можлива в ідеальних умовах. Тобто, коли існує правова

 держава.

      Можерітарна   система  найкраща,  тому  що  вона

 дозволяє приймати активну участь в політичному житті,

 в  управлінні  державою широким верстам, всім верстам

 населення.   Крім   того,   демократичність   системи

 реалізується  саме через можерітарну систему виборів,

 через   звітність   депутатів   перед   виборцями   і

 можливість впливати останнім на своїх представників у

 вищому органі державної влади.

      Разом  з  тим,  ми,  соціалісти,  розуміємо,  що

 Україна  ще  не  досягла рівня правової держави. Це у

 нас на меті. І шлях до неї довгий і не рівний. А тому

 в   таких   умовах  розраховувати  на  демократизацію

 суспільства   через   можерітарну  систему  видається

 абсурдним.

      Тут   сьогодні   буде   перемогати  капітал.  Це

 підтверджує  життя.  Чим  більше зубожілих людей, тим

 більше  можливості  підкупити  їх тим, хто має великі

 гроші. Саме виходячи з таких посилок, "Соціалістична"

 фракція  у  своїй  більшості змушена погоджуватись на

 зопровадження   на  певний  період  змішаної  системи

 виборів.  Системи,  яка,  надаючи  значні  можливості

 політичним   партіям,  не  відбирала  б  і  у  окрмих

 громадян їх законних політичних прав бути обраними до

 складу Верховної Ради України.

      Ми вважаємо, таким чином, що змішана система має

 складатись  -50 відсотків можерітарної і 50 відсотків

 за  пропорційною  системою.  Той  проект  Закона "Про

 вибори",  що  доповідався Лавриновичом,  має з нашого

 боку  ряд  зауважень.   Ми  їх  подали  до  комісії в

 письмовому виді.

      Я хотів би зосередитись на деяких з них.

      До статті 2, де загальне виборче право вважаємо,

 що  військовослужбовці,  міліціонери  інші працівники

 правоохоронних   органів  теж  рівноправні  громадяни

 України  і їх не можна обмежувати в правах. Тому вони

 також   можуть   обиратись  до  вищого  законодавчого

 органу.

      Інша  річ,  що  народний депутат України не може

 бути одночасно депутатом іншого представництва органу

 чи перебувати на державній службі.

      Я  ще  рік  назад  з  цього місця говорив, що не

 можна   створювати  касту  Верховну  Раду.  На  жаль,

 сталося  саме  так.  Для одних депутатів діє закон, а

 для інших своє власне бажання.

      Наша фракція висловлюється за те, щоб норма явки

 виборців,  щоб  вибори відбулися, пропонує на першому

 турі  не  менше 50 відсотків від списку, а на другому

 турі,  тобто де буде призначене повторне голосування,

 ця норма знижується, але не менше 25 відсотків.

      Соціалістична  фракція приєднується до думки, що

 обраним може вважатися той кандидат, що набрав більше

 голосів за.

      Для  партій  межа  не  вище 5 відсотків. Разом з

 тим, ми вважаємо, що оскільки працює робоча група над

 законопроектом,  тобто над текстом нової Конституції,

 де пропонується двохпалатний Парламент, то є проблема

 чи доцільно сьогодні розглядати цей закон взагалі.

     

      ГОЛОВА.    Безсмертний   має   слово,   за   ним

 виступатиме Стешенко від комісії.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ

      Шановний    Голово!   Шановні   колеги   народні

 депутати!  Депутатська група "Державність" обговорила

 поданий  законопроект,  і  дозвольте  мені  висловити

 пропозиції,  які  звучали  представників депутатської

 групи  "Державність".  При  нагоді  нагадаю, що група

 складається з представників трьох політичних партій і

 двох  досить великих громадських організацій. І це не

 могло не відбитися на обговоренні законопроекту.

      Насамперед хочу вказати ті причини, які говорять

 про необхіднисть прийняття саме такого законопроекту.

 Насамперед,    це   вплив,   яке    має   здійснювати

 суспільство на формування громадянського суспільства.

      Друге   -це  формування  сильних  дієвих  блоків

 партій і кооліцій партій.

      Третє.   Це  визнання  цивілізованих  параметрів

 формування законодавчого органу .

      І   четверте   -це   виконання  тих  вимог,  які

 поставлені      перед      Україною      Європейським

 співтовариством    щодо   одномоментного   формування

 законодавчого органу.

      Разом  з  тим  законопроект  потребує  серйозних

 наукових  даних.  Тому що той перелік параметрів, які

 він  містить  -це  насамперед  цифри,  вони не можуть

 виходити   із   дискусій  з  залу  Верховної  Ради  і

 встановлюватися   якимось   одномоментно.  Це  досить

 серйозні речі.

      Ці  наукові  дані повинні базуватися на виченні,

 насамперед розвитку і перспективу розвитку активності

 виборців  виборчого процесу, на кількості дієвості на

 даний   момент   і   діяльності   політичних   партій

 наперспективах блокування передвиборчій кооліції.

      Справа   в   тому,   що   вже  на  нині  діючому

 законопроекті  ми  побачили,  як  заклавши  не  вірні

 параметри   ми  спонукали  до  безкінечного  процесу,

 парамоментного процесу  виборів.

      Теж  саме  може  повторитися  і  нині, якщо такі

 параметри не будуть доказані.

      Хто  може  сьогодні  безостережно сказати, що та

 багатопартійна  модель,  яка  створена  в Україні -це

 негатив,  адже  можливо  підлаштувати виборчий процес

 який дозволить запустити цей механізм саме з таким, з

 такою наявністю багаточисельністю політичних партій і

 суспільних організацій які є на сьогодні.

      Наступне,  що  повинно  бути  в  цих матеріалах,

 наявність лідерів загально-національного готунку який

 би  очолили ці блоки кооліції. Тому що саме суб'єкт в

 умовах існування багатьох політичних партій грає дуже

 й дуже велику роль.

      Якщо  уявити, що блокування піде по крайній межі

 за українську державність і проти неї, а момент, коли

 державні структури не завжди відстежують антидержавні

 дії,  то  це  може  привесті  лише  до конфронтації в

 супільстві.

      Ну,  і  немаловажну роль у цих даних мають грати

 традиції українського суспільства.

      Вважаємо  за обов'язкове переходити на позитивне

 голосування,  але  в  такому  разі  ми  повинні чітко

 розуміти  і  мати  на  уяві  положення  про  виборчий

 бюлетень,  тому  що  саме  ця  форма  може  дозволити

 сфабрикувати   вибори.   Тому,  приймаючи  закон,  ми

 повинні це знати вже.

      Далі.  Співвідношення 50 на 50 щодо кандидатів і

 претендентів  по  виборчих округах повинно обумовити,

 що  на момент прийняття закону ми повинні чітко знати

 кордони мажоритарних виборчих округів.

      Тому   що,  я  нагадую  вам,  досвід  1965  року

 Франції, як було порізано виборчі округи, чим по суті

 було вирішено задовго до виборів їх результати.

      Наступна    проблема   -це   поріг   проходження

 кандидатів  від загальнонаціонального списку. Це дуже

 складне  питання. І, я ще раз кажу, дискусію про 3 чи

 5% його вирішить, на превеликий жаль, не вдасться.

      Наступна   проблема  -це  особливої  деталізації

 потребує  процедура  голосування в тому випадку, коли

 виборці не можуть прийти на виборчу дільницю.

      Тут   пропонується,  на  наш  погляд,  прийнятна

 форма,  як  делегування  свого  голосу.  Іншої  форми

 перенесення    скриньок    в    таких   умовах   єсть

 неприпустимо.

      Маємо   чітко   розуміти   і   схему  реєстрації

 виборців,  адже  в  цих умовах по прописці реєстрація

 вже  не  підходить.  Тому  на (..........) повинні ми

 знати, як виборець буде давати свою згоду на участь у

 виборчому процесі.

      Ну,  і найскладніше питання. Я завершую, тому що

 час  сходить.  Це  єсть  питання  формування виборчих

 комісій.  Очевидно,  це питання можна вирішити тільки

 голосуванням:  Ради,  адміністрація  чи  це  має буть

 спеціальна структура.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Стешенко. За ним - Соболєв.

     

      СТЕШЕНКО О.М.

      Шановний  головуючий,  шановні  колеги,  я  дуже

 коротко,   розуміючи   те,   що  дуже  багато  цінних

 пропозицій  багато  висловлено,  вони будуть взяті до

 уваги.  Дещо  статистики.  Наша  комісія неодноразово

 розглядала   це   надто  принципове  питання  і  свої

 пропозиці  22  червня  направила, із 17 пропозицій на

 превеликий  жаль враховано частково тільки 5, 12 було

 відхилено,  хоча  не  пояснили  чому. Тому,. зараз та

 думка6    яка    висловлювалась    про    доцільність

 концептуально  визначитись,  а  потім доопрацьовувати

 законопроект,  вона  домінувала  при  розгляді  цього

 питання  у  нас на засіданні комісії. А взагалі ми не

 відхиляємо  ідею необхідності вдосконалення виборчого

 закону.  Ті,  хто  пам'ятає,  як  події розвивались в

 минулому  складі  Верховної  Ради,  я  можу  сьогодні

 стверджувально    сказати,   що   ідея   необхідності

 проведення  виборів  буде  мати  в  нас  перманентний

 характер  до  тих  пір,  коли  у  Верховній  Раді  не

 утвориться  більше, погляди якої будуть співпадають з

 Президентом  і  протистояння,  воно в нас на цьому не

 закінчиться,   тим  паче,  в  цій  складній  ситуації

 вирішити це питання буде надто складно.

      Взагалі,  якщо моя особиста думка, то я вихожу з

 того,  що  сьогодні  передчасно  розглядати закон про

 вибори,  його  треба  віднести  на більш пізній час і

 розглядати   десь   приблизно  за  рік  до  того,  як

 закінчаться наші повноваження, тому що уявимо собі на

 хвилинку.  Зараз ми поспіхом йдемо до Ради Європи, ми

 теж  комісія, члени комісії підтримують цю думку, але

 ми  взяли  на  себе  відповідальність розробити новий

 закон і прийняті дещо інші законодавчі акти, але мене

 турбує те, чи буде в нас законодавчий орган, взагалі.

      Тому,  не  треба  ставити  віз  по  переду коня,

 давайте приймемо, спочатку розглянемо концепцію нової

 Конституції,  приймемо  Конституцію.  А  щоб  не бути

 голослівним і мене не звинуватили в тезу, який в свій

 час   Петро  Великий  промовив,  я  свої  пропозиції,

 пропозиції   від   комісії  на  34  сторінках,  що  в

 майбутньому    вони   все-таки   якось   могли   бути

 розглядені, передаю Голові Верховної Ради. Вважаю, що

 вони будуть розглянуті. А вам дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Соболєв. Далі будем визначатись.

     

      СОБОЛЄВ С.В.

      Соболєв, депутатська група "Реформи".

      Я  хотів  би  виділити ті принципові моменти, по

 яких  до  цього  часу  немає узгодження між більшістю

 фракцій  і  політичних  партій  в Парламенті. А саме:

 відсоток;   порядок  висунення;  голосування  в  день

 виборів  чи  не  голосування;  участь партій; система

 контролю  за  виборами; вибори в один тур, в два тури

 чи  в  10  -так  як  ми  зараз це проходимо -і участь

 військовослужбовців.

      Мені  здається,  всі  ці  питання  так чи інакше

 повинні  виходити  з  3  головних  принципів. А саме:

 перший принцип -це принцип відповідальності тих, кого

 обрали  в  цей  Парламент і ми понинні показати такий

 приклад  для  депутатів  місцевих  Рад  перед  своїми

 виборцями.

      Другий  принцип  -це  принцип  участі  партій  і

 участі  більшості,  яка  формує  на сьогоднішній день

 політику  цієї  держави,  формує  Уряд цієї держави і

 таким  чином  створює передумови для проведення такої

 політики.

      Третій  принцип. Це принцип контролю за системою

 виборів, оскільки те, що спостерігали ми і на виборах

 1990  року  і  на  ивборах  1994  року  і особливо на

 виборах  в  місцеві  Ради  -останні  події  в  тому ж

 Криму  -доводять, що система контролю в нас абсолютно

 невідпрацьована  і  сьогодні  досить  часто виграє не

 той, хто перемагає, а той, хто підраховує.

      Саме тому необхідно з цих принципових моментів і

 виходити.

      Перший  принциповий момент -відповідальність. Як

 цього досягти? На мій погляд, в цьому законопроекті є

 досить   чітко  виписані  моменти,  які  дають  змогу

 впроваджувати  відповідальність конкретного народного

 депутата  перед  своїми  виборцями. Саме тому, на мій

 погляд, треба досить обережно........................

 .....................................................

 повинно  бути  у  відсотку, взагалі ніякого відсотку,

 тих  виборців, які приходять до виборчих дільниць для

 того,  щоб проголосувати до того чи іншого депутата -

 це є чітка позиція нашої депутатської групи.

      По-друге.  Те  що  висунення повинно бути тільки

 від  політичних  хартій  це  є  теж  чіткою  позицією

 сформовано  в  нашій  депутатській групі. Оскільки на

 сьогодні  іншого  механізму запровадження політичного

 активного    життя    в    цій   державі,   механізму

 відповідальності  партій за тих кого вони підтримують

 на цих виборах, і тих хто потім пройшовши в парламент

 не  несуть  відповідальності  ні  перед  ким є досить

 принципово.

      Третє.  Це питання, яке стосується безпосередньо

 контролю  за  системою  виборів,  на  наш  погляд цей

 механізм   досить  гарно  виписаний  в  проект,  який

 поданий комісії з питань правової політики.

      Саме  механізм контролю безпосередньо не лише за

 тими   бюлетенями,   які   опускають   в   урни   для

 голосування,  але  контроль  за  тими  коришками, які

 зберігаються,   безпосередньо   дають   змогу  завжди

 певірити  хто реально приймав участь, хто ставив свій

 підпис,   кому   видавався  цей  бюлетень  і  зводить

 фактично  можливість  такої перевірки до одного члена

 виборчої комісії, які видає цей бюлетень. Це виписано

 чудово.

      На сьогодні на жаль ми цього не робимо і на жаль

 на  сьогодні  це  голосування проходить абсолютно без

 контролю.

      Наступне  система  виборів  в  один тур чи в два

 тури  безсумніву  наша  депутатська  група  підтримує

 принцип  голосування  в  один  тур, тому що те, що ми

 переживаємо  цю багатотуровість, коли до цього часу є

 більшість   округів   по  яких  так  і  немає  ніяких

 перспектив  проведення виборів -це є дуже не безпечна

 ситуація.

      І  ще  не  відомо,  що  краще,  чи  мати  якийсь

 відсоток  голосування  чи дійти до того, що напротязі

 вже  другого  року не мати взагалі депутата в тому чи

 іншому виборчому окрузі.

      І досить принципове питання висунення, чому воно

 є     принциповим,    тут    пропонують    затвердити

 багатопартійну   систему   можливо  з  двома,  трьома

 більшими партіями через пропорційність.

      Давайте   подивимося,  покажіть  мені  хоч  одну

 країну,  які  вийшли з постсоціалістичного чи з пост-

 радянського   простору   де   була  запроваджена  вся

 багатопартійність  двох чи трьох партій. Немає цього.

 Не  дивлячись  на те, що вони ввели і пропорційні або

 змішані системи.

      На  наш  погляд, це  може  запровадити  виключно

 відповідальністю  партій за тих, кого вона висуває. І

 тому  ховатись  за  трудові колективи, за якісь групи

 виборців ні в якому разі не можна.

      Саме тому наша пропозиція ось по цих принципових

 питаннях  в разі, якщо зараз цей законопроект не буде

 прийнято першому читанні: скласти, буквально, схему і

 проголосувати  ці  принципи,  а  далі  просуватись по

 самому закону.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ще  від ініціативної групи, будь ласка,

 Сергій Михайленко. , прошу, коротко.

     

       МИХАЙЛЕНКО.

       Уважаемый   Председатель,   уважаемые   коллеги

 депутаты!

      Сегодняшнее  обсуждение  показывает,  что мы как

 раз вовремя начали рассматривать закон. Это ответ как

 раз тем, кто говорил здесь, почему му так рано начали

 рассматривать  Закон  "О  выборах". Сегодня поступило

 такое  количесво  преджений  и  замечаний, которые вы

 слышали,  что  над ними предстоит работать, наверное,

 не один день, готовя этот проект ко второму чтению. я

 бы  подчеркнул, что большинство предложений, котлорые

 поступали, самых разнообразных, относятся к процедуре

 второго чтения.

      Я  хотел  бы сказать буквально несколько слов по

 поводу   выступлений.   Петр   николаевич   Симоненко

 говорит:  "Голование  должно  проходить  в один день,

 только  в  день  выборов,  и  не должно быть никакого

 предварительного   голосования".   Но   именно  такая

 процедура  изложена  и  в  моем  проекте  и в проекте

 Комиссии.

      Иван    Попеско    говорит:    "Ущемлены   права

 общественных     организаций     -право    видвижения

 предоставляется   только  партиям".  В  моем  проекте

 предусмотрено,  что  общественные  организации  имеют

 право  участвовать  в  выборах. Поэтому в этом случае

 можете голосовать за мой проект.

      Я  хотел  бы сказать, что Закон "О выборах" -это

 важнейший  закон  государственны, и я хотел бы, чтобы

 все  депутаты именно так и относились к этому закону.

 Я  умаю,  что он стоит на одном уровне с Конституцией

 Украины,  является  ее,  может быть, основополагающей

 частью  этой  Конституции.  И поэтому от этого закона

 зависит  то,  каким будет будущий Парламент. От этого

 зависит судьба государства. Я все-таки считаю, что мы

 просто  обязаны сегодня проголосовать за этот закон в

 первом  чтении. Именно для того, чтобы продолжить над

 ним в дальнейшем работу. Те, кто говорит, что давайте

 сначало дождемся новой Конституции.

      Но  дело  в  том,  что когда будет принята новая

 Конституция,  не  исключено,  что  сразу  после этого

 будет   назначены  новые  выборы.  То  естьмы  сейчас

 откладываем  процедуру  рассмотрения  этого закона на

 неопределенный  срок.  Потом  принимаем Конституию. А

 потом  действительно  в  пожарном  порядке,  именно в

 пожарном  порядке будем принимать Закон "О выборах" в

 то  ремя, когда сегодня мы услышали сколько замечаний

 к этому проекту, над которым надо  работать.

      Поэтому процедуру проходить вновь первого чтения

 через      неопределенноевремя     после     принятия

 Конституции  -это  просто недопустимо. Я убежден, что

 мой  проект  в те (..........) расхождения с проектом

 комиссии,   он,   ну,   является   более  правильным.

 Расхождения  касаются  только  в принципе двух вещей.

 Это    в    проекте   комиссии   -это   одномандатные

 можаритарные    округа,    в    моем   проекте   -это

 многомандатные   можаритарные   округа.   В   проекте

 комиссии  -это  общереспубликанские  списки партий, в

 моем  проекте предусмотрены на равне с этими списками

 так же и списки  региональных.

      Ну,  я хотел бы сказать тем, кто разделяет такую

 мою  позицию, что если скажем она не будет поддержана

 депутатами,  то  мы должны все-таки поддержать проект

 комиссии.  Потому  что  какой-то  проект  должен быть

 обязательно  принят  в  первом  чтении. И должны быть

 приняты  одновременно  с  первым  пунктом,  принять в

 первом  чтеннии основополагающие принципы, по которым

 есть расхождения.

      И   давайте  за  это  проголосуем.  Приймем  его

 сегодня  в  первом  чтении. Не будем это откладывать.

 Если   мы  это  отложим,  я  считаю,  что  Параламент

 допустит непростительную стратегическую ошибку.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я  просив  би вашої

 згоди,  щоб  ми  сьогодні  завершили  розгляд питання

 цього  позитивним рішенням. Мі повинні визначитися по

 приводу концептуальних питань.

      Тому,  якщо  на  це  потрібно дещо хвилин 15-20,

 давайте   потерпимо,  щоб  не  повертатися  до  цього

 питання  іншого  дня,  добре? Я ставлю на голосування

 пропозицію  про те, щоб продовжити 20 хвилин після 18

 засідання і прийняти позитивне рішення, результативне

 рішення.

      Я ставлю на голосування.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Ви  хочете  відразу  голосувати  до  18  години?

 Добре, будем голосувать до, все дякую.

      Нам потрібно проголосувати такі моменти.

      По-перше.  Хто підтримує... Було дві пропозиції:

 можеритарна  і  змішана  система. Це концепкія, що ми

 закладаємо у закон,  можеритарна чи змішана сістема?

      Так  ви ж не один просите, якби... Проголосуємо,

 тоді я буду давать слово. Коли ж ...

      (Шум в залі)

      Та  я  вже  чув.  Я  вже чув, знаю, що ви будете

 пропонувать.

      (Шум в залі)

      Тому   спочатку  концептуальне  положення.  Будь

 ласка.

      Хто  за  те,  щоб  залишити в законі можеритарну

 систему?

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Хто  за  змішану систему? Ставлю на голосування.

 Голосування рейтингове.

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

     

      Це   для   розробників   орієнтир - за  змішаною

 системою двічі більше голосів ніж за мажоритарною!..

      Третій варіант: лише пропарційна система, ставлю

 на голосування.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      "За" -

     

      Далі.  Чи  має  бути  збережаний,  збережана  50

 процентна   межа  кількості  учасників  виборів,  тих

 громадян, які повинні прийти.

      Хто за те, щоб зберегти 50 процентну межу?

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Хто за те, щоб не зберегати межу, маючи на увазі

 відносно  більшість  як таку, що дає підстави вважати

 виборця, депутата обраним, ставлю на голосування.

      Принцип,   а   потім   цифру  будемо  визначати.

 Принцип, а потім будемо визначати межу.

     

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Скільки там у нас було?..

      119,  підтримується  ця пропозиція, але при тому

 не  менше  25  відсотків  повинно прийти і повинно за

 тих,  притому, що за кандидата проголосувало не менше

 25   відсотків,   що  було  їх  більше  ніж  тих  хто

 проголосували проти.

      Зрозуміло.

      Я прошу: з місця не говоріть!

      Будь ласка, Стретович, слово з цього моменту.

     

      СТРЕТОВИЧ

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу,  шановні

 колеги,  ми  зараз голосуємо з голосу пропозиції, які

 лунають з вуст головуючого.

      В мене пропозиція та, що внесла комісія згідно з

 Постановою  Верховної  Ради  від 2 червня: прийняти в

 першому читанні проект закону, а в другому принципові

 позиції проголосувати, які закласти на друге читання,

 тому   що  ми  зараз  порушимо  всю  концепцію  і  не

 досягнемо тієї мети, ради якої працюємо.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. У нас казали так: кіна не буде. Справа в

 тому, що ми ж спеціально, Володимире Миколайовичу, ви

 просто  не  були  на  засіданні  тоді,  ми спеціально

 збирали   ініціаторів,  вони  сіли  і  запропонували:

 давайте  проголосуєм  концептуальні  позиції, а потім

 будемо визначатися, як рухатися дальше.

      Тому,  вибачте мені, я не хочу вас образити, але

 так  буде  скоріше і так буде правильніше. Ми повинні

 визначити,  закласти  нормальні  положення  в  основу

 закону,  і  тоді  зійдуться  позиції розробників. Все

 буде, як слід.

      Давайте, я не чітко пояснив, як... про межу, про

 участь   депутатів   у  виборах,  виборців,  ну,  про

 результативність голосування.

      Лавринович і Симоненко, висловіться, будь ласка,

 як ви хочете голосувати.

      Будь ласка, я потім поясню. Говоріть.

      Лавриновичу  дайте  слово,  а  потім -Симоненко.

 Якщо це співпадає, тоді буде без дискусій.

 

      ЛАВРИНОВИЧ.

      Це  стосується  проблеми участі у виборах. Зараз

 голосували  ми  рейтингово,  стосовно  збереження 50%

 бар'єру  для  чинності  того,  щоб  вибори відбулися.

 Результати ви бачили.

      Інший варіант, який запропонований в проекті, не

 передбачає  наявність взагалі будь-яких цих бар'єрів,

 так,  як це є в виборчому праві. Якщо є у нас підхід,

 що  ми  обираємо, що кожен громадянин має право, а не

 обов'язок,  має  право на участь у виборчій кампанії,

 чи  активно  голосуючи чи пасивно, будучи членом, ну,

 кандидатом, який обирається, то тоді кожен громадянин

 має  право реалізувати ті можливості, які гарантовані

 йому Конституцієї і законом, або їх не реалізовувати.

 А суспільство в цілому, держава має право, незважаючи

 на  те,  піде  той  громадянин  чи  ні, отримати свій

 парламент.  Отримати гарантовано, незалежно від того,

 чи  яка  суспільна  група  буде  ухиляти від участі в

 виборчих  компаніях. І інші варіанти можна ставити 25

 відсотків,  30,  47,  19, але питання буде полягати в

 тому,  це підхід просто людей, кі зібралися для того,

 щоб  висловити,  хто найкращу цифру скаже чи все-таки

 буде  покладений  в основу підхід на основі права, на

 основі   ___________принципів,   які  закладаються  в

 основний нормативний акт держави. Ось в чому проблема

 полягає.  Якщо ми будемо висловлюватись за збереження

 50  відсотків, це зрозуміло, а якщо їх не зберігаємо,

 тоді  потрібно  визначитись  в  іншому  плані і єдина

 пропозиція,  яка  тут  була,  крім 50 відсотків, вона

 зафіксована в проекті, який ви маєте.

      І виходячи з цього маємо визначатись.

     

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте.

      Петро   Миколайович,  виходячи  з  того,  що  50

 обмеження  не  вводиться, звідки випливають ці цифри.

 Ми   на  цих  останніх  виборах  зіткнулися  з  такою

 ситуацією,  коли  немає  цієї  цифри  50  плюс  1,  а

 проголосували  за  чоловіка  37  тис. в окрузі, себто

 десь  60 відсотків виборців, не виборців, а позитивно

 60 відсотків. А він не проходить, тому що не хватає 5

 голосів.  І  більше, наприклад, тих голосів, половина

 депутатів,  які сьогодні прийшли. А він вважається не

 обраним. І тоді повторне проводяться вибори, витрати,

 тощо.

      Тому,  з чого випливала цифра 25? Якщо із 50, 25

 пройшло,   проголосувало  за  цю  людину,  вважається

 обраним.  Але,  не  зафіксувати ціфру 50. Будь ласка,

 Петро Миколайович.

     

      СИМОНЕНКО   П.  М.,  голова  фракції  "Комуністи

 України".

     Я  хотел  бы  здесь, действиельно, далее еще раз

 дать  пояснение  по  позиции нашей фракции, почему мы

 именно  в  этой  части, по 50 процентам, ну сейчас 25

 уже,   предлагают.  Но  именно  по  части  того,  что

 проглосовать   должно   "за"  больше,  чем  "против",

 товарищы, почему сейчас возникла эта проблема? Потому

 что  народ  просто  видит  бесполезность  влияния  на

 нынешнюю  политическую  ситуацию:  кто ее создал, кто

 разграбил   Украину,   кто  развалил  экономику,  кто

 вообще, так скажем, веру всякую отбил у этих людей.

      Получается  так,  что на выборы придет 5 человек

 по  этому  округу и начнут избирать себе подобных. Но

 разве  это демократично тогда? Другое дело, что имеет

 право  в  условиях  реализации  своих  и политических

 установах  и возможности, так скажем, доказать ту или

 иную  часть  программы  реализации,  тогда  и большая

 часть людей, которая будет их поддерживать. Они будут

 иметь моральное право  реализовывать  их.

      Поэтому  говорить  о том, что вообще снять любой

 порок  там  50  или  убрать  вообще, не называть -это

 будет  абсурд полнейший. 5 человек прийдет.

      А  с  другой  стророны  обязательно  должно быть

 проголосовано  больше  "за".  Чтобы  этот человек по-

 настоящему  в  демократических  условиях был избран и

 ему  оказано  доверие,  а  не так что из 5 -я еще раз

 повторюсь  -пришло,  проголосовало за одного, один за

 второго   один,   а   за   третьего  -2  человека.  И

 получается - он избран тогда.

      Я  понимаю,  что  это некоторые удобные елементы

 демократии.  Но  они  удобны  тогда,  когда стабильна

 ситуация.

      Сегодня,  в этой ситуации у народа вообще всякую

 веру  отбили и он потерял веру в возможности... Чтобы

 кто-то защищал их интересы

     

      ГОЛОВА. Дякую. Дякую.

      Шановні     депутати!    Щоб    простіше    було

 голосувати...   будь   ласка,   щоб   простіше   було

 визначатися, в минулому складі Верховної Ради... Будь

 ласка,   Віктор  Іванович.  Віктор  Іванович!  Тихіше

 трохи....  Щоб  у минулому складі Верховної Ради була

 проголосована  норма і вона випадково, на мій погляд,

 не  попала  в  редакцію  цього  закону, хоч більшість

 голосів  було  віддано  за це... Та звучала вона так:

 обраним   вважається   депутат,   за   якого  віддали

 більшість  голосів,  але  не менше 25% від списочного

 складу  виборчого округу.

      (Шум в залі, окремі вигуки)

 Тепер.  Одну  хвилинку!  Ми проголосували те, що межа

 50% не визначається, тобто...

      (Шум в залі, окремі вигуки)

 Ні,  рейтинговим  зараз  визначилося  для  підготовки

 документу.  Якщо це так, то розробники закону дальше,

 у  нормах  відобразять  і цю позицію про яку говорить

 Петро  Миколайович і інших турбує, щоб не вийшло так,

 щоб 5 виборців обирають депутати.

      Тобто  одну  хвилинку,  ну  Лавринович від вашої

 фракції виступав.

      Ну,  я  прошу  не  треба,  таким  чином  я хотів

 давайте не будемо проголосовувати цю норму, віднесемо

 її  так  би  мовити  на розсуд розробників, а ми тоді

 проголосуємо, як вони вже остаточно норму назвуть тут

 в сесійному залі.

      Одну  хвилинку  почекайте,  а потім вернемося до

 цього як буде потреба.

      Тепер позитивне чи негативне голосування.

      Було  дві  думки  ви  їх  почули,  я  ставлю  на

 голосування хто зате, щоб ввести як принцип позитивне

 голосування.  Тобто  голосується  за того, а не проти

 інших, ви розумієте.

      Це  зрозуміло.  Я  прошу  вас.  Хто  за  те, щоб

 позитивно, принцип позитивного голосування закласти в

 норму  закону,  та  всім  зрозуміло,  пояснювали вже,

 позитивний принцип.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Рішення

      Тепер  принцип  негативний.  Так,  як  діяло  до

 сьогоднішнього  дня.  Будь  ласка,  викреслюються  ті

 проти кого голосують, ставлю на голосування.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Принцип   негативного   голосування.   Підтримка

 більше має позитивної.

      Тепер  кількісний  бар'єр для партії, кількісний

 бар'єр для партії.

      Називалося  дві цифри 3 відсотки і 5 відсотків і

 третє  зовсім  не обмежувати і не називати рубіж. Хто

 за   3  проценти -  ставлю  на  голосування, рейтингове

 голосування.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

      

      З  місця не вигукуйте!..

      5%,  будь  ласка,  хто  за  те,  щоб  5%, за три

 сімдесят один?

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Приймається пропозиція.

      Без..   Я  поясню,  Василь  Васильович,  10  -це

 означає    не    обрать   парламент,   тому   що   на

 багатопартійній  основі 10 може обрати одна політична

 організація,  але  це  не  означає,  що  вона  набере

 потрібну    кількість    деутптів.   Тому   це   буде

 недосформований    парламент.    Я   ставлю   10   на

 голосування.

      Володимире    Миколайовичу,    на    жаль,    ви

 помиляєтесь.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

       Без   проценту,   як  була  пропозиція  кількох

 депутатів, без визначення бар'єру.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ:

     

      "За" -

     

      Закладається    норма   5%   для   рейтингового

 голосування. Підтимано шляхом рейтингового голосування.

 Будьте  уважні,  я  пропоную  проголосувати доручення

 Комісії з питань правової політики, з питань місцевих

 Рад  і  правової  політики,  двом Комісіям, так, як і

 Президія  це  визначала,  з  урахуванням рейтингового

 голосування  підгосувати на розгляд у першому читанні

 проект закону прот вибори народних депутатів.

      (Шум у залі)

      Це   я   пропозицію  таку  вношу.  Ще  що  треба

 визначитися  перед  тим,  як  дать  технічне завдання

 нароботать. Стретовичу дайте слово.

      Ідіть  на  трибьуну,  бо виас не видно там. Будь

 ласка.

     

      СТРЕТОВИЧ

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 колеги!   В   принципі,   ми   погоджуємся   з  такою

 постановкою  питання,  але проголосувавши рейтинговим

 голосуванням    норми  закону,   сьогодні  нічого  не

 дозволяє  прийняти в першому читанні цей закон з тими

 рейтинговими  поправками,  що  тут  є. І поставити ті

 цифри  з  межою явки з усім необхідним. Тому, якщо ми

 сьогодні  формуємо  нову  комісію.  Давайте визначати

 терміни  відповідно    з  стенограмою  всі ці позиції

 закладати, так би мовити, в постанову, передбачивши в

 законі........  того в постанові Верховної Ради, що в

 законі   повинно   бути  те,  те,  щоб  ми  потім  не

 відступали  від  цього.  Тому що ми вже проголосували

 тут  один раз доручення комісії підготувати закон, ми

 його  підготували.  Тепер  змарнували  три  пленарних

 засідання,  закон  не  прийнятий.  Я боюсь, щоб це не

 повторилося.  Давайте  дорожити часом нашим і грошима

 наших виборців.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу, якщо у вас є думка якась. Одна

 хвилиночка. Якщо у вас є думка якась для депутатів, я

 можу   її   оголосити,   але  просто  мене  не  треба

 агітувати - треба  агітувати зал...

      Будь  ласка,  ще одна принципова позиція, за яку

 треба    проголосувати.    Чи    це   повинний   бути

 загальнодержавний  один  округ для партійних списків,

 чи регіональний? Розумієте, були дві пропозиції. Одна

 вносилася  розробниками  -загальнодержавний  округ, а

 друга    -регіональній.    Регіональний,   до   речі,

 Михайленка. Ну, будь ласка, ідіть говоріть. Ну, цей,

 з цього приводу.........

     

      МИХАЙЛЕНКО.  Уважаемые  коллеги, просто перед

 голосованием  еще  раз  хотел напомнить в чем причины

 расхождений.  Дело  в  том,  что,  если, будет только

 общенациональный  избирательный  округ,  то вы должны

 понимать,   что  целый  ряд  областей  потеряет  свои

 мандаты. За счет того, что будут разные явки в разных

 регионах и за счет того, что мы проголосовали сегодня

 за  барьер  партийный,  если в каком-то регионе будут

 голосовать  за  какуе-то  партию  и  она не наберет 5

 процентов,  то  это,  то  голоса  за эту партию будут

 распределяться   между   теми,  кто  набрал  более  5

 процентов.

      Правильно.

      Но  это  значит,  чтов  каких-то  регионах, гдке

 голосовали  за  другую партию, они потерют просто эти

 мандаты,  просто я прошу это учесть, поэтому я просто

 хочу, чтобы вы знали, перед голосованием, что если вы

 так  проголосуете,  то  будет  партия, регионы будут

 иметь меньше мандатов конкретно.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  і  хай  нікого  не  дивує, що

 говорить  Михайленко.  Ми  розглядаємо питання з його

 ініціативи  найперше, він вніс свій проект вже кілька

 місяців  тому  і  він  обговорений  так  як всі, тому

 ініціатор має право висловлення думки з тоєї чи іншої

 яка відображена в його документі, в його проекті.

      Будь   ласка   є   інші   думки,  а  інші  думки

 одномандатний    округ,    тобто,   загальнодержавний

 одномандатний округ.

      Ну ви розумієте про що йдеться.

      Список  одинві  партії голосується усіх виборчих

 дільницях один список.

      Пропозиція Михайленка ставиться на голосування.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      За -

     

      Пропозиція    відносно    єдиного   списку   від

 політичної організації, будь ласка.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.

     

      За -

     

      Пропозиція  одержує  більшу  кількість  голосів,

  яку ще норму ми не проголосували.

      Який ще принцип, одну хвилиночку.

      А суб'єкт права висування.

      Я  прошу  уваги.  Мені  здається (одну хвилину),

 ініціатори,  розробники  вносили  різні варіанти, і в

 тому  числі, так здається, вони дійшли до консенсусу.

 Мається на увазі, що право висування мають громадяни,

 політичні організації і трудові колективи.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Інша  була  пропозиція  виключно партії. Ще була

 пропозиція   дати   право   громадським  організаціям

 висувати.

      Тому  давайте  в послідовності такій: я поставлю

 на перше...

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ну я поясню зараз, сядьте, будь ласка!

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Будь  ласка,  спокійно! Олександр Миколайович, я

 ставлю  на  голосування якраз вашу пропозицію про те,

 що   кандидати   в   депутати  мають  право  висувати

 громадяни   України,   політичні   партії  і  трудові

 колективи.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ставлю на голосування. А потім вашу пропозицію.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Ви голосуйте!

     

      Йде голосування:

     

      "за"-

     

      Так.

      Виключно    політичні   партії   -ставиться   на

 голосування.   158  -перша  пропозиція.  Громадяни  і

 політичні партії. Ставиться на голосування.

     

      "за"

     

      Громадські  організації... Одну хвилиночку! Інші

 суб'єкти   і   громадські   організації.  Хто  за  цю

 пропозицію?

     

      "за"

     

      Я прошу уваги! Одну хвилинку, ну почекайте, одну

 хвилинку!

 Декому  здається,  ну, дещо несерйозним те, що чим ми

 займаємось.  Ви  мені скажіть, де ви ще узнаєте думку

 депутатів,  які будуть приймати рішення, як не шляхом

 рейтенгового  голосування  з таких складних, з такого

 розмаїття питань?

      Ми   не  відміняємо  Конституцію,  не  приймаємо

 закон. Ми визначаємо позицію, яку треба відобразити в

 проекті  закону, розглядати. А тоді ми подивимось, це

 будемо  міняти Конституцію чи не будемо. Всім смішно,

 всі іронічно на це дивляться. Це потрібно було. От ви

 бачили   громадські  організації,  всі  ж  тут  школу

 пройшли  серйозну  і  розуміють,  що це таке, тому не

 підтримали цю пропозицію. Якраз визначились правильно.

      ШУМ У ЗАЛІ.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ЛАВРИНОВИЧ_

     

      Шановні   колеги,   я  прошу  не  обурюватись  і

 спокійно, зважено прийняти рішення. Що я хотів власне

 зараз  відзначити.  Ви  подивились  на  рейтинг і всі

 голосування,  які  голосувались. Я сподіваюсь, ви всі

 маєте   перед  очими  проект  закону,  який  вам  був

 розданий   від   імені   комісії  з  питань  правової

 політики,  і  проект,  який був розданий ініціативним

 депутатов Михайленком. Якщо ви подивились на рейтинги

 голосування,  те,  що  вам запропоновано, ви можете з

 подивом   для  себе  відзначити,  що  всі  рейтингові

 голосування  відбили те, що закладено в проекті, який

 вам  розданий  від  імені  комісії правової політики.

 Питання  буде полягати, що ми маємо доопрацьовувати і

 в якому напрямку? Тут є питання.

      Що  стосується часу прийняття і Конституції. Так

 я  вам  хочу  сказати, щоб ми усвідомили таку річ, що

 від  того,  як  ми зараз проголосуємо щодо формування

 парламенту,  те, що буде закладено в Конституції щодо

 форми   правління   в  державі.  І  це  теж  потрібно

 усвідомлювати  і  давати собі звіт, що цей закон і ви

 сьогодні  вперше,  а  не  після, тому що є багато тих

 мотивів,  які будуть визначати, як буде формуватись в

 Конституції система державного правління.

      Прошу всіх вас відповідально, зважено підійти до

 цього  голосування,  і  щоб  ми  не затягали на довгу

 процедуру відкладання цього -визначитись чи ми будемо

 міняти  виборчу  систему, чи ми будемо зберігати нині

 діючу.

     

      ГОЛОВА.  Ваша  пропозиція,  я так зрозумів, вона

 називалася. Треба за основу голосувати. Я поставлю на

 голосування. Але не спішіть.

      Стешенко, будь ласка.

     

      СТЕШЕНКО О.М.

      Дякую.  Шановні  колеги! Давайте ми подивимся на

 проблему  більш  прозаїчно.  Що  ми хочемо? Нам треба

 сьогодні  зафіксувати  ситуацію.

      Будь-яка   праця   у   Верховній   Раді   чи  на

 виробництві,  яка  не  дає  результата,  це видимість

 роботи. Або, як кажуть, симуляція.

      Давайте   всі   пропозиції  зведемо  в  таблицю.

 Зафіксувати  ми  концептуальні положення можем тільки

 шляхом  голосування.  Тоді  та  ж  частина  депутатів

 підтримає  і  концептуально,  коли це буде виписано в

 законі. Це все робота  "на корзину".

      Я  дуже  вас прошу. Це, ну ми рухаємся, але не в

 тому  напрямку  в  якому...  Приклад.  Роль  і  місце

 трудового   колектива.   Ну  це  ж  абсолюна  істина.

 Відкривай   Конституцію,   89   статтю.   Там   чітко

 зафіксовано  це все.

      Так ми що -відміняємо цю статтю чи що ми робимо?

 Воно  зовсім  не стосується Конституційного договору.

 Давайте підем дещо іншим шляхом. Він дещо, ну довший,

 але   він  нормальний,  реальний  і  саме  головне  -

 результативний.  Дякую вам за   розуміння.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Не  треба розпочинати

 дискусію.  І  ніхто  не заважав ініціаторам розробити

 таблицю,  про  яку  ви говорите. Але й та ж таблиця в

 цілому  буде  не  проголосована,  бо  одна норма буде

 підтримуватися, а друга буде  сумнівною.

      А  відносно  того, що записано в Конституції. Ми

 провели  тільки  що  вибори до Криму, до Рад у Криму.

 Так   от,   від  трудових  колективів  -18  приблизно

 відсотків висували, громадяни -60 з лишком відсотків,

 і  політичні  організації  теж...  точно  так,  як  і

 трудові колективи.

      Так,  я потім... Я вам вже пояснював раз і тепер

 ви  ще  запитання задаєте. Так от я хочу пояснити, що

 виборчий   закон  сьогодні  потрібен  для  майбутньої

 Верховної Ради і для цієї Верховної Ради, щоб він був

 зроблений  такий,  щоб можна було справді гарантовано

 сформувати  Верховну  Раду  тоді  коли  буде  в  тому

 потреба.

      І  треба  з  цього  виходити  і в даному випадку

 говорить  Лавринович,  що якщо ми запишемо сьогодні і

 Вітренко   правильно   думає   тільки,   що  говорить

 протилежне.

      (Оплески)

      Так,  от  для  того,  якщо  ми запишемо сьогодні

 змішану   систему  це  означатиме.,  що  ми  матимемо

 політичну  більшість у Верховній Раді, це не означає,

 що  в  Конституції  не  можна  записувати  формування

 Кабінету Міністрів без Верховної Ради.

      Бо  тоді  інакше  буде  колізія з самого початку

 закладена,   яка   не  дасть  змогу  працювати  владі

 взагалі.  Тому  треба сьогодні формувати цю позицію і

 це  якраз  допомога  в  підготовці Конституції. Бо ми

 говоримо і посилаємося на Конституцію і Конституційна

 комісія працює, яка буде змінювати Конституцію .

      Тому  я  прошу  проголосувати.  Двом комісіям на

 основі  рейтингового  голосування,  врахувавши всі ці

 результати  внести  через  місяць,  через два тиждня,

 давайте  на  початку листопада проект для  розгляду в

 першому  читанні  правок  буде  небагато,  ви самі це

 підтвердили.  Зрозуміло?  Я  ставляю  на  голосування

 пропозицію  про  доручення двом комісіям, я назвав їх

 про  підготовку  до  першого  читання у першій декаді

 листопада проекту закона "Про вибори".

      Ставлю  на  голосування.  На  основі результатів

 рейтингово голосування.

     

      "за"

 

      Ще  раз пояснюю. Голосується доручення Комісії з

 місцевих  Рад  і  Комісії з питань правової політики.

 Підготувати  на  розгляд Верховної Ради проект Заокну

 "Про  вибори"  у  першій  декаді  листопода  місяця з

 урахванням  результатів  рейтингового  голосування по

 принципових положеннях. Зрозуміло?

      Ще   раз   прошу,   ставлю   на  голосування  цю

 пропозицію.  Інакше  будемо обговорювати дальше, а що

 ж, ми повинні завершити розгляд.

     

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

 

      "За" -

     

      Яка інша  є пропозиція?

       (Шум у залі)

       Була  пропозиція :проект,  які  вносила  комісія

 Михайленка  і  Лавриновича  поставити за основу. Одну

 хвилину.   Ставиться   проект  Михайленка  у  першому

 читанні, будь ласка.

     

       (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

     

      "За" -

     

      Проект, внесений комісією Лавриновича, ставиться

  першим читанням.

     

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

     

      "За" -

     

      Ставиться  но  голосування протокольне доручення

 двом    комісіям    з    урахавуванням   рейтингового

 голосування підготувати проект Заокну на першу декаду

 листопаду  місяця,  протокольне  доручення. Ставлю на

 голосування.

     

      (ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ)

 

      "За" -

     

      Протокольне  доручення  прийнято.  Завтр  до  14

 години  працюють  комісії, після 16 -фракції і групи.

 Будь ласка.

      До побачення!