СТЕНОГРАМА N 77

               ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  СЬОМЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  9  ч е р в н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  заступник Голови  Верховної  Ради

      України ДЬОМІН О.О.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні

 депутати.  Прошу зайняти місця.

 

      Прошу   вставити   картки   і  підготуватись  до

 реєстрації.

 

      Ввімкніть, будь ласка, систему. Прошу реєструватись.

 

      (йде реєстрація)

 

 Ну,  я  думаю,  що  можна починати, ранкове засідання

 оголошується відкритим.

 

       Згідно  з  Регламентом я оголошу ті депутатські

 запити, які  надійшли від народних депутатів.

 

      Депутатський  запит  народних  депутатів Паська,

 Пономаренка  до Прем'єр-міністра України Марчука шодо

 еквиконання  на  місцях  постанови Кабінету Міністрів

 України  від 28 листопада 94 року стосовно індексації

 вкладів громадян.

      Групи  депутатів  Яковенко,  Красняков та інших,

 всього   7  чоловік,  до  Президента  України  та  до

 Прем'єр-міністра     України    стосовно    невиплати

заробітної  плати  шахтарським колективам і порушення

 підписаного  протоколу  "Про заходи щодо нормалізації

 роботи вугільної промисловості".

      Є  також  депутатський  запит народного депутата

 Снігача   до   Прем'єр-міністра   України  з  приводу

 незадовільного  фінансування  установ народної освіти

 сільских  районів Херсонської області.

      Також   надійшлди   заяви   народних   депутатів

 Бережного, Заборного і Лінчака відносно того, що вони

 не писали заяви про зарахування до депутатської шрупи

 "Аграрники  за  реформи"  і вважають свої підписи під

 цим документом анульованими.

      Є  також  запит  народного  депутата  Брита щодо

 роботи народних депутатів на постійній основі.

      Депутатський  запит  народного  депутата Семенюк

 щодо здійснення контролю за обгрунтованим збільшенням

 плати  за надання послуг банком України у 1994 і 1995

 роках.

      Є  ще  й  інші  депутатські запити, але їх треба

 належним чином нам оформити - ми ще їх оголосимо.

      Шановні  народні депутати, сьогодні пропонуються

 для  розгляду  слідуючі  питання:  про  проект Закону

 України  "Про  внесення змін і доповнень до статті 23

 Закону  "Про  захист  прав  споживачів";  про проекти я    я                           - 3 - я 

 законів  України  "Про внесення доповнень до статті 4

 Декрету  Кабінету  Міністрів  України  "Про  державне

 мито"  та  про  внесення  змін і доповнень до Декрету

 Каьбінету  Міністрів  України  "Про страхування", про

 проекти  законів України "Про обов'язкове страхування

 цивільної   відповідальності  власників  транспортних

 засобів"   та   про  внесення  змін  і  доповнень  до

 Цивільного  Кодексу  Української  РСР, України, я вже

 говорив, треба друкувати так, як є. Про проект Закону

 України  "Про  операції  з  давальницькою сировиною у

 зовнішньо-економічних  відносинах,  про проект Закону

 України "Про ратифікацію кредитної угоди між Україною

 і  Європейським  банком  реконструкції та розвитку на

 проекту  конструкцій  плодоовочевого  ринку м. Києва,

 про  проект  Постанови  Верховної  Ради  України "Про

 перенесення  термінів розробки та затвердження деяких

 нормативних  актів, передбачених Постановою Верховної

 Ради  України  про  порядок  введення  в  дію  Закону

 України   "Про   використання   ядерної   енергії  та

 радіаційну безпеку", про звіт Фонду державного майна,

 про  внесення змін і доповнень до деяких законодавчих

 актів  України  з  прикордонних  питань,  про  проект

 Постанови  Верховної  Ради  України "Про встановлення

 стипендій  Верховної Ради України", про проект Закону я    я                           - 4 - я 

 України  про  внесення  змін  і  доповнень до Декрету

 Кабінету   Міністрів   "Про   державний   нагляд   за

 додержанням    стандартів,    норм    і   правил   та

 відповідальність  за їх порушення", про проект Закону

 України   про   внесення  доповнень  до  Закону  "Про

 підприємництво" -це те, що ми переносили на п'ятницю,

 як  ви  пам'ятаєте,  і  питання,  яке  ми  з вами теж

 перенесли  на  п'ятницю  щодо  величини вартості межі

 малозабезпеченості.  Є  ще  питання,  які можуть бути

 розглянуті  при  наявності  часу,  але у нас, мабуть,

 сьогодні цього часу буде не так багато.

      Тому які будуть думки щодо порядку денного?

      (Шум в залі)

      Затвердити?  Давайте ми тоді, давайте по порядку

 денному,  я попрошу: запишіться, 10 хвилин відведемо.

 Але  я  б  дуже просив народних депутатів попрацювати

 зранку активно, щоб ми все-таки прийняли дуже важливі

 закони,  особливо відносно того, що було вже сказано:

 і межі малозабезпеченості і ніших питань.

      Оголошується запис для виступів з місць.

      10  хвилин,  будь  ласка, встановіть. Слово має

 народний депутат Лупаков.

 

      ЛУПАКОВ Є.О. я    я                           - 5 - я 

 

      Дякую.  Народний  депутат  України  Лупаков, 433

 виборчий округ, Спілка офіцерів України.

      Значить,   перш   за  все  я  вважаю  необхідним

 сьогодні,  ми  це вже якраз на сьогодні і переносили,

 Закон про декларування доходів населення. Це перше.

      І  друге. Про антикорупційний цей Закон, який ми

 теж переносили і прийняли рішення розглянути на цьому

 тижні. Сьогодні цей тиждень закінчується.

      І  третє.  Комісія з питань оборони підготувала,

 вже зараз повністю готовий, декілька разів переносили

 ЗАкон  про  відповідальність  військовослужбовців  за

 скоєні злочини.

      Я  прошу  всі ці три закони внести на розгляд на

 сьогодні.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  перепрошую, будь ласка, уточніть

 щодо другої вашої пропозиції. Я не зовсім зрозумів.

 

       ЛУПАКОВ Є.О.

      Значить,  закони  про  боротьбу  з  корупцією  і

 організованою  злочинністю,  які  в нас уже четвертий

 місяць переносяться з дня на день. я    я                           - 6 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Процев'ят.

 

      ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І.

 

      Я  прошу  передати  моє  слово Івану Григоровичу

 Біласу, 278 виборчий округ.

 

      БІЛАС І.Г.

 

      Шановний  Олег  Олексійович!  Шановні  колеги! Я

 прошу вас звернути увагу на Постанову Верховної Ради,

 вірніше,  її  проект  Про  порядок внесення зміни до

 положення,  про  порядок  комплектування матеріально-

 технічного,   військово-фінансового   та   соціально-

 побутового  забезпечення  спеціальних  підрозділів по

 боротьбі  з  організованою  злочинністю  Міністерства

 Внутрішніх Справ України.

      Я  не  буду  зупинятися  на  характеристиці  тої

 кримінногенної  ситуації,  яка  є в Україні, чудово і

 прекрасно   ви  про  це  знаєте,  і  на  своїй  шкірі

 відчувають наші виборці.

       Так  скільки ми будемо, вже три місяці говорити

 про  цей  проект постанови, який не вимагає абсолютно я    я                           - 7 - я 

 ніякого обговорення. Тим більше, аналогічне положення

 ми   затвердили  по  Службі  Безпеці  України.  А  ця

 постанова,  яка затверджує положення, вона за рахунок

 бюджету  Міністерства  Внутрішніх справ України. Вона

 не  вимагає  додаткового  фінансування.  Я  прошу  її

 поставити сьогодні в порядок денний і проголосувати.

      І    друге,    що   стосується   приведення   до

 відповідності   сітки  тарифів  оплати  професорсько-

 викладальського    складу   Міністерства   освіти   і

 Міністерства  Внутрішніх  Справ  України.  Ми,  давши

 кілька  місяців  тому  назад  доручення  Міністерству

 фінансів,  зробили  добру  справу  -підняли  посадові

 оклади   вчителям  професорсько-викладацькому  складу

 Міністерству освіти. Але, чи ми вирішили цю проблему.

 Ми   тим   самим  поставили  певні  протистояння  між

 професорсько-викладальским  складом  відомчих учбових

 закладів  Збройних Сил, Міністерства Внутрішніх Справ

 України,  Служби  Безпеки  України. Якщо до прикладу,

 зараз  посадовий  оклад професора Міністерства освіти

 становить  11,  5-12  млн.  В  той  же час аналогічна

 посада  у відомчих навчальних закладів становить 3, 5

 млн.  Це призводить до відтоку кадрів, до остаточного

 вирішення  цієї  системи.  Я  прошу  дати протокольне

 доручення  Міністерству фінансів, керівникам відомств я    я                           - 8 - я 

 привести у відповідність сітку посадових окладів.

      І  останнє. Я пропоную від імені нашої Комісії з

 питань   боротьби   з   корупцією   та  організованою

 злочинністю   наступний   тиждень   працювати  нам  у

 сесійному режимі. Дуже багато є у нас законопроектів,

 які  ми  повинні тут опрацьовувати і приймати. Нічого

 зараз  роз'їзжати по округах. Необхідно тут працювати

 так,  як  про  це  було  сказано у виступі Президента

 України. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  народні депутати! Я просив

 би,   щоб   ми   все-таки  цей  час,  що  відвели  на

 обговорення  порядку  денного,  не  витрачали на інші

 питання.   Я  розумію,  Іван  Григоровичу,  про  ваші

 наболівші,  як  кажуть,  хлопоти,  але давайте у нас,

 якщо  ми  приймем  рішення  про,  як-то  кажуть,  про

 розминку - давайте тоді про це будем говорити.

      Я  просив би тільки щодо запропонованого порядку

 денного  на  сьогодні,  який  витікає (ще раз кажу) з

 того  порядку, що ми прийняли на тиждень. Будь ласка,

 Кожушко.

 

      КОЖУШКО.

 я    я                           - 9 - я 

      Уважаемые  коллеги!  Я  согласен  с тем порядком

 дня,   который   сегодня  установлен.  Вместе  с  тем

 очередность,  как  мы  с  вами в этом договаривались,

 должна быть на первом вопросе... первым вопросом -это

 "межа    забезпеченности".    Достаточно,   уважаемые

 коллеги,   переносить  этот  главнейший  вопрос.  Без

 решения  этого  вопроса,  мы не можем дальше облагать

 наших  граждан  всевозможными налогами. И я просил бы

 вас:  вам  роздан  мой  проект  в  порядке инициативы

 решение этого вопроса, я просил бы его рассмотреть и

 при  рассмотреть  и  дать  мне слово дя выступления и

 просил бы его  поддержку.  Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Манчуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

 

      Георгій  Манчуленко,  435 Заставницький виборчий

 округ, Чернівецька область.

      Мені  здається,  що  ми  випустили із свого поля

 зору  декілька  важливих  питань,  які  треба  було б

 розглянути на мій погляд.

      Перше.  Про  склад  комісії  по  вивченні причин

 захворювання   населення   Чернівецької   області  на я    я                           - 10 - я 

 алупецію.  Склад  комісії вже сформований, тут багато

 не  треба  розводити буде дискусій, тільки треба буде

 затвердити  цей склад і щоб ця комісія вже приступала

 до  роботи.  Тому  що ситуація досить складна. Кілька

 днів  тому  з невідомих причин її підозра на вбивство

 загинув  один  із  активістів  зеленого  руху, Віктор

 Преліх,  який  мав  багато документів щодо алупеції в

 Чернівецькій  області.  І  ті  документи  свідчать на

 користь військової версії.

      Тому   я   просив   би  це  питання  обов'язково

 розглянути.

      Наступне,   теж   не  менш  важливе,  про  склад

 Тимчасової депутатської комісії по контролю за станом

 оздоровлення та лікування дітей в Україні влітку 1995

 року. Літо уже розпочалося, це питання також не можна

 відкладати.  І  тут  також  треба затвердити комісію,

 багато часу воно не займе.

      І  ще  одне  питання,  про проект Закону України

 "Про  ратифікацію  угоди  між урядом України і урядом

 Канади    про   економічне   співробітництво".   Вона

 підписана  ще  майже  рік  тому  назад,  але немає ще

 ратифікації і це дуже дивує і насторожує урядові кола

 Канади.

      Я сподіваюся, що для того, щоб Україна виглядала я    я                           - 11 - я 

 нормально в очах міжнародної спільноти, то це питання

 також треба було включити і проголосувати за нього.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шаланський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ, 226 виборчий округ, Кіровоградщинпа

 

      Я  коротеньке  запитання  задам  і передам слово

 Кочергі, 247 виборчий округ.

      Питання  підготовки  зернозбиральної  техніки, і

 взагалі      фінансування      сільськогосподарського

 товаровиробництва   на   сьогоднішній   день,  досить

 актуальне і на нього не звертається уваги.

      Я розумію, що з учорашнього дня відповідальність

 за  це перекладена на Уряд, на Президента. Але бажано

 мати  інформацію,  як  все-таки  готується держава до

 збирання врожаю.

      Дякую.  І  прошу  передати  слово  Кочергі,  247

 виборчий округ.

 

      КОЧЕРГА.

 

      247 избирательный округ я    я                           - 12 - я 

      Олег   Алексеевич,   я  поддерживаю  предложение

 депутата  Кожушко  о том, чтобы действительно сегодня

 рассмотреть   один   из   первых  вопросов  проект  о

 малообеспечении.

      Потому  что  мы  несколько  раз уже переносили и

 принимали это уже в пятницу, рассматривали последним.

 Но   мы   его   как  правило  в  пятницу  никогда  не

 рассмотрим, потому что многие депутаты имеют на руках

 билеты,  уезжают,  следовательно еще раз подчеркиваем

 обращаясь  ко  всем  депутатам,  давайте  мы все-таки

 сегодня рассмотрим этот вопрос.

      Потому,  что  избиратели люди ждут, тем более на

 сегодняшний   критическое  положение.....  зароботной

 платы,  пенсии,  но  вот  это  абсурды  доходят когда

 больше  50 милиардов по такому городу как Ровеньки на

 сегодняшний  день  не  выплачена пенсия значит за май

 месяц когда это было такое.

      Вот  почему еще раз обращаюсь ко всем депутатам,

 давайте  рассмотрим  данный  вопрос  одним  из первым

 сегодня. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сахань, будь ласка.

 

      САХАНЬ. я    я                           - 13 - я 

 

      Шановний Головуючий!Шановні колеги!

      Звертаючи   увагу  сьогодні  на  порядок  денний

 запропонований  для  розгляду,  я  хотів  би  ще  раз

 підкреслити,  що  ми не один раз підходили до нього з

 таких  питань,  що  нам  залишилося  працювати на цій

 сесії   тільки  4  тижні,  ми  завжди  перевантажуємо

 порядок   дня,   другорядні  питання,  які  не  мають

 відношення   принципово   до  ситуації  в  країні,  в

 економіці і в соціальній сфері.

      Тому  я  наполягаю  на  тому,  щоб  ми  винесли,

 розглянули   декілька   питань   принципово  важливих

 економічного життя і соціального захисту населення.

      Зокрема,  підтримую  повністю тих депутатів, які

 запропонували  розглянути в числі перших питання, про

 межу   малозабезпеченості.   Нам   треба  обов'язково

 розглянути    питання    про    перегляд   пенсійного

 законодавства  в зв'язку з такою критичною ситуацією,

 яка  складається зараз з соціальним захистом людей, а

 ми  його  перевантажуємо  другорядними питаннями, які

 можна   було  відкласти  або  взагалі  перекласти  на

 виконавчу  владу,  яка  сьогодні повинна розглядати і

 вирішувати ці питання.

 я    я                           - 14 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Яблонський, будь ласка.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає  Яблонського, Драгомарецький,

 будь ласка.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ  С. Д., 295 виборчий округ, місто

 Одеса.

      Уважаемые коллеги!

      Очень   часто   в  нашу  повестку  дня  вносятся

 вопросы,   которые  не  подготовлены  или  не  совсем

 подготовлены.  У  меня  есть  предложение:  поставить

 одним из первых вопрос, который уже давно подготовлен

 и  который  первый  раз  даже нами слушался -это звіт

 Фонду   державного   майна.   При  этом  я  предлагаю

 процедуру  упростить.  Звит  у  нас  на  руках,  есть

 предложение  Контрольной  комиссии предоставить слово

 для  спивдоповиди, обсудить и принять решение. Потому

 что  нас  обвиняют  в  том, что мы тормохзим реформы,

 вместе  с тем без........ фонда, без обсуждения этого

 вопроса   мы   не   можем  продвинуться  в  программе

 приватизации.  Раз  нет  Программы  приватизации,  то

 каким  же образом можно дорабатывать законы во втором я    я                           - 15 - я 

 чтении?!

      Прошу поддержать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  у нас час вже вийшов. Я хотів

 би,  шановні  народні  депутати...  Мухін, я попрошу,

 скажіть  те, що ви хотіли, тому що ви підходили, я не

 зміг одночасно реагувати на трьох.

 

      МУХІН  В. В., 370 виборчий округ, голова Комісії

 по обороні та держбезпеці.

      Уважаемые депутаты!

      Дело в том, что здесь уже проговорен вопрос "Про

 проект  Постанови Верховної Ради України та положення

 про  матеріальну відповідальність військовослужбовців

 за  шкоду, заподіяну державі". Це питання, яке должен

 був доповідати  начальник  Генерального  Штаба Лопата

 Анатолий  Васильевич,  который вчера (как вы слышали)

 улетел вместе с Президентом. Поэтому я прошу, в связи

 с тем, что докладчик отсутствует сегодня, этот вопрос

 перенести на следующий раз.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.  Ну,  я  не  знаю,  чому ви не

 подавали сюди - воно, це питання було я    я                           - 16 - я 

 мабуть,  ні  це  зв'язано з фінансовимі питаннями і я

 хотів  би  щоб це було так по Регламенту Значить щодо

 пропозиції  порядку  денного.  Депутат  Лупаков Закон

 "Про   декларування   доходів",  чому  не  виноситься

 сьогодні?  Я  нагадую, що на засіданні Верховної Ради

 було  прийнято  рішення доручити комісії, наскільки я

 пам'ятаю,    Суслова    і   Комісії,   по-моєму,   по

 законодавчій політиці підготувати це питання, термін,

 на  скальки  я  пам'ятаю,  визначено 12 чевня. Так що

 питання  в  роботі, його сьогодні просто ми не можемо

 виносити, тому що воно неготове.

      Відносно  корупції,  відносно  корупції. Питання

 про винесення цих законів в порядок денний на тиждень

 не  було.  На  тиждень. Значить, ну, не знаю. Давайте

 тоді  вирішувати.  Якщо ми сьогодні встигнем, давайте

 розглянемо ці питання, я не заперечую.

      (Шум в залі)

      Так, так. Давайте, якщо дійсно у нас хватить для

 цього часу, розглянемо ці питання.

      Відповідальність військовослужбовців була в нас,

 по-моєме,  стояло  ще  на минулому тижні. Теж якщо не

 буде   заперечень,   ми  можем  його  включити,  якщо

 сьогодні буде час, розглянемо.

      Що  до  протокольного доручення, про яке говорив я    я                           - 17 - я 

 Іван    Григорович    Білас,    щодо   професорського

 викладацького  складу,  я  думаю,  що  таке доручення

 можна  дати,  але  сьогодні  розглядати, звичайно, це

 питання не можна.

      Наступний  тиждень в сесійному режимі. Ми з вами

 приняли  рішення  щодо  роботи  на наступний тиждень,

 більшість депутатів підтримали його. Я, чесно кажучи,

 не  бачу  іншого  варіанту,  тому  що  нам треба дуже

 напружено  попрацювати  тей час, який залишився у нас

 до  кінця третьої сесії. Тому, мабуть, маючи на увазі

 і   свято,   яке  буде  ще  в  нас  продовжуватись  в

 понеділок,  мабуть,  буде  краще,  якщо  ми  все-таки

 зупинемся на тому варіанті, який визначили вчора.

      По  межі  малозабезпеченості. Декілька депутатів

 сказала:   Олександр   Михайлович  Кожушко,  Кочерга,

 Сахань.  Я  теж  вважаю,  що  його  треба розглядати,

 дійсно, одним із перших сьогодні. Зараз тут іще деякі

 документи  будуть  вам  роздані  у вас вони майже всі

 єсть на руках. І я думаю, що ми це питання розглянумо

 одним із перших. Я думаю, що тут заперечень не буде.

      Щодо  складу  Комісії по чернівцям і по контролю

 за  оздоровленням  дітей, такий склад є. Якщо не буде

 заперечень,  ми  теж  це питання сьогодні розглянемо.

 Це, дійсно, багато часу не займе. я    я                           - 18 - я 

      Щодо  ратифікації  Угоди,  Угоди,  я  не готовий

 зараз  вам  сказати,  чи  пройшла  вона через Комісію

 Олійника. Якщо вона пройшла, якщо у нас є, як кажуть,

 на   руках   і   раздана  депутатам,  теж  ми  можемо

 розглянути  за  наявністю  часу.  Хоча питання дійсно

 таке, яке відкладати вже не можна.

      І   по   звіту   Фонду  Державного  Майна.  Мені

 здається,  депутат  Драгомарецький  має  рацію, що ми

 могли  б  дещо упростити процедуру його розгляду, тим

 більше, що ми вже його розглядали. І теж за наявністю

 часу,  тим  більше, що воно в нас сьогодні стоїть, ми

 це питання розглянемо. По тій процедурі, яку пропонує

 Драгомарецький,   я   думаю,  що  підійдем  до  цього

 питання -тоді ми відносно процедури зразу і вирішим.

      Тому  з  урахуванням  того, що якихось серйозних

 змін  чи  протирічь  між  порядком  денним,  який вам

 запропоновано,   і   тим,  який  пропонували  народні

 депутати,  нема,  я  просив  би  підтримати  сьогодні

 голосуванням  цей  порядок  денний  з урахуванням тих

 питань, які доповнили народні депутати.

      Я  бачу,  Михайло  Васильович, ваше питання щодо

 музеїв.  Теж  це  питання готове. Я з вами згоден, що

 його теж треба вже розглянути. Я не заперечую, воно в

 нас  на тижні було. Тому ми його теж сюди, як кажуть, я    я                           - 19 - я 

 підкладаємо за наявністю часу, щоб  його розглянути.

      Я ставлю на голосування про затвердження порядку

 денного, який вам представлено.

 

      "за"

 

      111  депутатів  не голосують. Мені що голосувати

 по   кожному   питанню?  Ще  раз?  Я  прошу,  давайте

 підтримаємо.

  Ставлю на голосування ще раз.

      (іде голосування)

      Рішення не прийнято.

      Шановні   народні  депутати!  Я  просив  би  вас

 підтримати  пропозиції,  які були з приводу негайного

 розгляду  питання  щодо  межі  малозабезпеченності  і

 приступити   зараз   до  розгляду  цього  питання.  Я

 попередньо  мушу  сказати всім народним депутатам, що

 вчора  на  протязі  дня  і вранці, і пізно ввечері, і

 вдень  збирались народні депутати, представники трьох

 комісій,  які  були  задіяні,  яким  було поручено це

 питання.  Це  Комісія з економічної політики, Комісія

 бюджетна  та  Комісія  соціальної  політики,  а також

 підключилась   Комісія   з   фінансів  і  банківської

 діяльності.  Крім  того, в цій роботі безпосередньо в я    я                           - 20 - я 

 нас   в  стінах  Верховної  Ради  приймали  участь  і

 виконуючий  обов"язки першого віце-прем"єра Пинзеника

 Віктора  Михайловича  і  виконуючий обов"язки міністр

 економіки    Шпек    Роман   Васильович,   працівники

 Міністерства  фінансів  і  інших підрозділів Кабінету

 Міністрів.

      Вчора  ми,  я так вважаю і вважають всі учасники

 цієї  роботи,  дійшли  до  згоди  щодо розгляду цього

 питання  і  можливого вирішення цієї проблеми. Тобто,

 поки  була  в  Комісії  соціальної політики і праці і

 позиція  була погоджена. І тому я хотів би, щоб у нас

 сьогодні  теж  в  залі  була  згода і злагода з цього

 питання,  щоб ми могли нарешті прийняти єдине можливе

 сьогодні  реальне  рішення,  яке  виходить  з  нашого

 бюджету і з необхідності прийняття цього рішення.

      Тому, я надаю слово для доповіді з цього питання

 Пинзенику  Віктору  Михайловичу і співдоповідач у нас

 Чиж Іван Сергійович. Будь ласка!

 

      ПИНЗЕНИК В.М.

 

      Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Я

 радий,  що  вчора  вдалось  знайти  рішення  Уряду  і

 Комісіям,  яке  по-суті  держава  в  нас  в тупіковій я    я                           - 21 - я 

 ситуації протягом  періоду 5 років... 5-6 місяців.

      Я   коротко   хотів  би  пояснити  в  чому  суть

 проблеми,  чому ми не могли знайти прийнятне рішення,

 оперуючими  цифрами,  і  просив  би  звернути  на них

 увагу.

      У   нас  весь  час  фігурувала  цифра  про  межу

 малозабезпеченності  -3685.  Давайте спробуєм розбити

 цю  цифру.  На  які  частини  вона розпадається? Це є

 споживання  товарів по мінімальному набору тих верств

 населенння,   для   яких  ми  хочем  встановити  межу

 малозабезпеченності.    Чи    все    це    споживання

 здійснюється за рахунок грошових доходів? Ні. Частина

 цього   споживання   забезпечується   не  за  рахунок

 витрачання грошей. За рахунок власного виробництва. І

 я назову вам цю цифру. 54 відсотки м'яса населення не

 купує,  89  відсотків картоплі, 80 відсотків яєць, 48

 відсотків  молока. В цифру 3685 воно ввійшло.

      Отже,   з  самого  початку  було  б  неправильно

 грошові  доходи  планувати  з цифри 3685, оскільки це

 били   тільки   інфляційні  доходи.  Оскільки  витрат

 грошових  під  це,  населення  не  робить.  Це  перша

 обставина.

      На  жаль...  друга обставина. На жаль, по нашому

 законодавству  межа  малозабезпеченності  ув'язана із я    я                           - 22 - я 

 заробітною   платою,  пенсією  і  іншими  соціальними

 виплатами.  Що  б  було б, якби ми тільки здійснювали

 доплати  до  3685?  Для цього... в нас середня пенсія

 сьогодні 2 мільйони карбованців. Для цього треба було

 б   підняти  пенсію  приблизно  на  1700.  У  нас  15

 мільйонів  пенсіонерів.

      Це  є 25 трильйонів додаткових витрат на місяць.

 Надходження  в пенсійний фонд -36 трильйонів. Витрати

 мали   б   бути   61.   Але  біда  в  тому,  що  наше

 законодавство  зобов'язує  не  просто  доплачувати до

 цієї  межі,  а включати в мінімальну пенсію заробітну

 плату.  І  якщо  це  зробити  для  пенсій,  то  в нас

 категорія  людей,  в  яких  три мінімальних пенсії за

 віком, мала б отримувати 11 мільйонів, а ті де чотири

 мінімальні  пенсії  за віком -14 мільйонів. Всього це

 потребує додаткових витрат у розрахунку на місяць 114

 трильйонів карбованців, або 150 в цілому плюс 36, які

 сьогодні є.

      Якщо  порахувати  загальні  витрати по бюджетній

 сфері,  вам давали ці розрахунки за підписом Прем'єр-

 міністра  Євгена  Марчука,  то  на  місяць  додаткові

 витрати  з  бюджету  мали  б  скласти  280 трильйонів

 карбованців.

      А  тепер  давайте спробуємо порівняти цю цифру з я    я                           - 23 - я 

 доходами   бюджету.  Доходи  консолідованого  бюджету

 України  за  перший  квартал складали в середньому за

 місяць   100   трильйонів   карбованців.   Тільки   з

 пенсійного  фонду  нам  треба  було  б  витрачати 150

 трильйонів.  Інакше  кажучи, всього нашого бюджету не

 вистачить на виплати навіть пенсій.

      Давайте  подивимося  на  проблему з іншого боку.

 Грошові   доходи   квітня   складали  150  трильйонів

 карбованців.  З  них  85  відсотків  було використано

 населенням населенням на придбання товарів на суму 96

 трильйонів  карбованців.  Ця цифра складається з двох

 частин:   80   трильйонів   карбованців  товарів,  16

 трильйонів карбованців оплата послуг. Всього - 96.

      Давайте підрахуємо, нинішні грошові доходи -150.

 Додаткові  грошові  доходи  з  бюджету  -280-430.  Це

 тільки  бюджетна сфера. Якщо врахувати певну подвижку

 сфери  виробництва,  то  загальні  грошові  доходи на

 місяць мають скласти 510 трильйонів карбованців.

      Знову давайте зробимо підставу, якщо збережеться

 співвідношення   купівельного   фонду   до   грошових

 доходів,  то  на  придбання  товарів  населення  мало

 витратити  400  трильйонів  карбованців,  виробництво

 товарів  народного  споживання в Україні, складає 100

 трильйонів карбованців на місяць. я    я                           - 24 - я 

      Сьогодні   існує   певний  баланс  між  грошовою

 товарною  масою, якщо ми збільшимо грошові доходи в 4

 рази,   без   адекватного  товарного  наповнення,  то

 наслідком   такого   рішення   буде   одне.   Негайне

 підвищення цін в  4 рази.

      Врезультаті межа малозабезпеченості через місяць

 уже   буде   не   3  мільйони  685,  а  15  мільйонів

 карбованців,   якщо   діяти   далі,  за  схемою,  яка

 передбачена  законодавством, то нам треба індексувати

 величину  до  15  мільйонів.  Це  наступне повторення

 зростання  цін в 4 рази, якщо перемножити 4 на 4 = 16

 за  два  місяці зростання цін, якщо помножити ще на 4

 третій  місяць  64  і до кінця року при такій схемі у

 нас ціни мають піднятися в 16 тисяч разів.

      Я  хотів  звернути  увагу,  ще  на  один  аспект

 проблеми,  ми можемо надрукувати скільки завгодно 280

 трильйонів карбованців грошей, зробити емісію, хоча я

 хотів би подивитися в очі людині, яка підпише подібне

 рішення., але де візьмуться гроші в сфері виробництва

 наведу вам деякі дані.

      Сьогодні за даними березня по машинобудуванні 44

 відсотки  людей мають заробітну плату, менше ніж 3, 6

 мільйона.

      За   даними   березня  в  аграрному  секторі  77 я    я                           - 25 - я 

 відсотків   працівників  мають  доходи  менше  ніж  3

 мільйони 600.

      Звідки   можуть   взятися   доходи  в  аграрному

 секторі,  чи в машинобудуванні, щоб виплатити 3. 600.

 Є   два  варіанти,  по  даних  обстеження  березня  в

 машинобудуванні  було охоплено 854 тисячі чоловік цих

 44  відсотки  з цеї суми треба або вигнати на вулицю,

 або  найти  ресурси від продажу продукції.

      Ресурс тут може бути тільки один -підвищення цін

 або  вивільнення  людей. В аграрному секторі довелось

 би  вивільнити  значно більшу кількість людей. Тому я

 дуже  радий, хочу ще раз наголосити на цьму, що вчора

 вдалось  знайти  рішення,  допустиме  рішення, яке не

 вкидає нас в край небезпечну ситуацію, коли фінансова

 система  держави  буде розруйнована. А головне -ми не

 досягаємо   мети   захисту   найбідніших,   бо   таке

 розкручення    інфляційної   спіралі -   в найгіршому

 срановищі   при  цьому  опиняються  найменш  захищені

 категорії громадян.

      До чого ми домовились і вам розданий відповідний

 проект  законодавчого акту? Ми домовились про те, щоб

 внести  такі  ідеологічні  зміни до наших документів:

 поетапне    встановлення    вартісної   межі   шляхом

 встановлення     мінімального    розміру    сукупного я    я                           - 26 - я 

 грошщового   доходу   для   допомоги   непрацездатниі

 громадянам, які отримують пенсії.

      Друге.   Розглядати   середньодушовий  доход  як

 норматив   для  організації  допомоги  непрацездатним

 громадянам, що отримують пенсії.

      Ми  пропонуємо  також  (Постанова вам відповідна

 роздана  7-го числа) збільшити середньодушовий доход,

 що  дає  непрацездатним громадянам право на одержання

 допомоги  на  прожиття  до 2, 1 мільйона карбованців.

 Надавати допомогу на утримання житла понад цю суму за

 окремою  схемою,  яка  вже  сьогодні діє. Одиноким та

 іншим  непрацездатним  громадянам,  що  перебувають в

 особливо  скрутному  становищі,  надавати допомогу за

 обстеженням умов проживання до 750 тисяч карбованців.

 Збільшити  пенсійні  виплати  кожному пенсіонерові на

 440  тисяч  карбованців,  а з урахуванням  доплат  до

 2.  100 це збільшення скаладає 43%. Збільшення на 15%

 зарплати працівників бюджетних органіазцій, яким вона

 в   останні   місяці   не  перегладалась.  Збільшення

 допомоги   сім'ям   з  дітьми,  інших  видів  допомог

 (стипендій,  компенсацій)  на  15%. Всі ці рішення ми

 плануємо здійснити з 1 червня.

      Однак в бюджеті середньомісячний сукупний доход,

 який  дає право на допомогу в нас врахований, мільйон я    я                           - 27 - я 

 сімсот  трідцять тісяч карбованців. Прийняття рішення

 про  два  мільйоні  сто  вімагають  додаткових джерел

 фінансування з бюдлжету. Крім того, у нас вже виникли

 серйозні  проблеми,  серйозні  перекоси  в зарплаті і

 бюджет  має  додаткові витрати за перші п'ять місяців

 114  трильйонів карбованців. З урахуванням додаткових

 витрат,  які  ми плануєм здіснити в сфері соціального

 захисту   до   кінця   року  нам  порібно  з  бюждету

 профінансувати  ще 217 трильонів карбованців Загальне

 зростання   витрат   бюджету   до   кінця   року  500

 трильйонів.  Частина з них буде перекрита додатковими

 доходами   у   розмірі  230  трильйонів  карбованців.

 Залишається    неперекритою    сума   приблизно   270

 трильйонів  карбованців.  Тому законопроект, який вам

 розданий,  Уряд  пропонує прийняти деякі рішення, які

 спрямовані  на  поповнення дозодної частини бюджету і

 одночасно   вони  зачіпають  проблему  підтримки  або

 захисту   вітчизняних   товаровиробників  і  усунення

 зловживань  внаслідок  наявності маси пільг в окремих

 секторах діяльності.

      Про що йдеться мова. Мова йде про введення мита,

 імпортного  мита  на  вугілля в розмірі 2-3 екю, і на

 нафтопродукти в розмірі 15 відсотків митної вартості,

 але   не   менше  15  екю  за  кожну  тонну  ввезених я    я                           - 28 - я 

 нафтопродуктів. Ця проблема важлива не тільки з точки

 зору  поповнення  бюджету.  Якщо таке рішення не буде

 прийняте,  нафтопереробні заводи України  зупиняться.

      Сьогодні  різниця між імпортними нафтопродуктами

 і нафтопродуктами, які виробляються в Україні складає

 40-50   долларів.  Ці  доллари  сьогодні  осідають  в

 кишенях тих структур, які поставляють нафту і жодного

 доллара з них не потрапляє до бюджету.

      Друге.  Відрахування  від  15 відсотків від ціни

 бензину   і   дизельного   палива,  що  продається  в

 роздрібній торгівлі. Тобто це не зачіпає сподивання в

 аграрному  секторі,  мова  тільки  йде  про роздрібну

 мережу.

      Встановлення   5   відсотків   відрахувань,   що

 включається     в     собівартість    продукції    на

 прокат,......,  сталеві  труби  експорт металобрухту,

 карбоміду і аміаку.

      Усунення пільг окремим суб'ектам підприємницької

 діяльності щодо  звільнення  від податків при імпорті

 продукції.  Про  що  йде мова? Для того, щоб у вас не

 викликало  турбот  ця  норма,  я  хотів би дати деякі

 роз'яснення.  Якщо  по імпорту немає в'їздного мита і

 акцизного  збору,  то ніхто не буде його платити. Але

 мова  йде про інше. Якщо в нас в Законі запитсано, що я    я                           - 29 - я 

 при   імпорті   алкоголю,   тютюнових   виробів   має

 сплачуватись  акциз  і........., то, нажаль, в нашому

 законодавстві   є   норми,  які  дозволяють  багатьом

 структурам  не платити ні одного ні другого. Ось одна

 з  причин чому наші прилавки завалені масою імпортних

 товарів,  інколи далеко не кращого гатунку. І  ніяких

 податків ми з цього не отримуємо.

      Я  інформую  вас  про  те,  що Президент України

 скасував   укази,   які  вирішують  приблизно  на  90

 відсотків   проблему.   Але   вже   сьогодні  всі  ті

 структури, які раніше мали пільги, можуть дуже просто

 перекинутись  на  ті  пільги,  які  мають сьогодні по

 наших  законодавчих актах багато інших структур. Тому

 ми  просимо  скасувати ці пільги, інакше ми ніколи не

 вирішим роблему захисту вітчизняного виробника.

      Наступне.   Збільшення   податку   на  добавлену

 вартість.  Перед  нами  ще інша проблема стоїть. Вона

 гостро   стоїть   особливо,  наприклад,  в  вугільній

 промисловості.  Перечачі  соціальної сфери на баланси

 бюджетів.  Ми не придумаєм цих грошей, ці гроші будут

 обманні,  фальшиві,  якщо  ми  їх  зробим  за рахунок

 емісії.  Тому ми б дуже просили підтримати пропозицію

 Уряду про збільшення ПДВ з 20 до 25 відсотків.

      Наступне  рішення.  Ув'язка  фонду споживання із я    я                           - 30 - я 

 зміною  цін  та виробництва продукції, співвідношення

 0, 8  відсотка  за кожен процент зміни того чи іншого

 параметру.

      Ми  сьогодні  вже  маємо  дуже великі перекоси в

 зарплаті.  На  окремих підприємствах окремі робітники

 отримують  170  мільйонів карбованці заралпату, понад

 1000  доларів.  Ми  маємо  приклади,  коли в житлово-

 комунальному   секторі,  де  ми  дотуємо  з  бюджету,

 зарплата  35-40 мільйонів карбованців. Вплинути на ці

 процеси  ми  не  можемо. Прив'язка багатьох бюджетних

 сфер   до   середньої   зарплати   по   промисловості

 автоматично тягне за собою адекватне зростання виплат

 у бюджетній сфері. І от цих 114 трильйонів додаткових

 витрат,  про  які я говорив, з бюджету велика частина

 зв'язана  з  цими аспектами. Ми практично сьогодні не

 можем  втрутитись  в  регулювання  коштів на оплату в

 жодній  сфері, навіть там, де є монополісти і де вони

 використовують своє монопольне становище.

      І  останнє.  Усунення  пільг  від  оподаткування

 імпорту щодо громадян, сьогодні існує норма, що можна

 вводити  без  сплати  податків  товарів  на суму 1500

 доларів.  Ми пропонуємо змінити норму Закону і ввести

 таку:  громадянам  дозволяється  ввозити  товарів без

 сплати  ввізного  мита і акцизного збору там, де воно я    я                           - 31 - я 

 є,  якщо  нема -то нема, на 200 екю, це приблизно 300

 доларів.

      Ви  можете везти більше, але тоді ви зобов'язані

 заплатити   акцизний   збір  і  ввізне  мито.  Ми  не

 заперечуєм,  щоб громадяни займалися цією діяльністю,

 але   ви  знаєте  сьогодні,  що  сьогодні  майже  вся

 комерційна  торгівля,  вона  працює  на,  так званих,

 челноках,  коли  люди завозять товари, ми не отримуєм

 ні  через  комерційну  торгівлю  податків,  ні  через

 ввезення товарів громадянами.

      Я  ще  раз хочу звернутись: ми дуже важко шукали

 компромісне   рішення,   непросте  рішення,  ми  його

 знайшли.  Прохання  до  вас: зважено підійти до наших

 пропозицій  і  підтримати  проект  Постанови, який ми

 вчора погодили з комісіями Верховної Ради.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.   Чи  будуть  запитання  до

 Віктора  Михайловича?  Звичайно,  будуть.  Я попрошу:

 скільки часу відведемо? 10 хвилин достатньо буде? Ну,

 15  у нього доповідь була. Я думаю, що 10 хвилин буде

 достатньо.    Давайте   запишемся,   бажаючі   задати

 запитання.

      Опублікуйте, будь ласка. Будь ласка, Яворівський. я    я                           - 32 - я 

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.

 

      Шановний  Вікторе Михайловичу! Я розумію, що ваш

 сьогоднішній  виступ  охолодив багато наших "гарячих"

 голів.  Я  думаю, що справді нам годі рвати сорочку і

 емітувати   борців   за   народне  щастя,  коли  всім

 зрозуміло,   що  ми  можемо  сьогодні  прийняти  одне

 нерозумне рішення і зірвемо практично всю ту сьогодні

 хистку,  якусь  приблизно  еконміку,  яку ми сьогодні

 маємо.

      В  мене до вас таке запитання, хочете ви того чи

 ні,  але вже так склалось, що ви є ідеологом реформ в

 моїй уяві, в Україні. Те, що ви сказали, це ті виходи

 якісь,   даруйте  мені,  але  дрібничкові.  Там  щось

 перекрите,   там  щось  зробити,  все  нормально,  це

 тимчасовий  вихід.  Щоб ви все-таки поридил Верховній

 Раді,  яка  вже прийняла конституційну угоду і готова

 працювати  конструктивно  і  бачити  не тільки на два

 метри  поперед  себе,  а  бачити мету, так би мовити,

 дальшу,  к  нам  виходити  з цієї ситуації, і справді

 захистити  народ,  хай  навіть  тривалі  у  часі?  Що

 потрібно  Верховній  Раді? Допустимо, ми це приймемо,

 що  ви  рекомендуєте,  але  це  тимчасові  заходи, це я    я                           - 33 - я 

 "швидка допомога" залатати ці дірки. Що нам потрібно,

 я  хотів  би  з  ваших вуст почути, підтримати Уряд в

 тому,  щоб  вже ми почали виповзати з цього болота, в

 якому ми опинились?

 

      ___________.  Звичайно,  комплексну  заходів  ми

 будемо  розглядати і готувати програму для розгляду в

 цьому  залі.  Але  б  я  не  говорив, що це тимчасові

 заходи.  Я б назвав вам одну цифру. У нас виробництво

 товарів  народного споживання протягом кварталу впало

 на  20,  8 відсотків, а роздрібний товарооборот майже

 не зменшився. Це відбувалося минулого року. Про що уе

 свідчить?   Про   серйозні   прорахунки   в  політиці

 регулювання експорт-імпорту перш за все.

      Ця   політика   веде   до  того,  що  ми  душимо

 вітчизняного  виробника. ми заповнюєм прилавок тільки

 імпортними  товарами.  В зв'язку з цим, зараз вона не

 була такою гострою проблема як 2 роки назад. Ми маємо

 провести   розумну   політику   підтримки  і  захисту

 вітчизняних   виробників.  Мова  не  йде  про  штучне

 блокування, усунення від впливу конкурентів з Заходу.

 Але  ми  добре знаємо, що у нас технологія, техніка є

 відсталою.  І  для  того, щоб наші підприємства могли

 конкурувати   і   не  були  знащенні  більш  сильними я    я                           - 34 - я 

 партнерами, мають бути введені розумні імпортні мита.

 І зараз  мають підвищені бути.

      Я  днями  переглядав  ставки  імпортого  мита на

 окремі   товари.   5-10  відсотків.  Це  була  совсім

 нормальна  річ  рік  назад,  коли  внутрішні  ціни  в

 Україні  були  значно нижчі, ніж світові. Тепер, коли

 ми сьогодні вийшли на рівень світових цін, ці бар'єри

 мають  бути підвищенні .

      Я  б  назвав  вам  одну  цифру. Чехія отрумує 20

 відсотків  бюджету за рахунок імпортних мит. У нас ця

 стаття  складає всього  1 відсоток бюджету.

      Якщо   сьогодні   наші  заводи  легкої  харчової

 промисловості не можуть продати своєї продукції, люди

 не  отрумають  заробітну  плату,  падає  виробництво,

 платніжна криза  наростає і так  далі.

      Я  вам  назвав  тільки  один блок дуже серйозних

 речей.  Я вважаю, що на цих рішеннях ми маєм сьогодні

 зосередити одну з  важливих своїх  акцентів.

      Одна проблема імпорту нафтопродуктів. На імпорті

 нафтопродуктів  ми  мали  в  рік  отримувати  400-500

 мільйонів доларів. Сьогодні ми не отримуєм нічого.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мельник, будь ласка.

 я    я                           - 35 - я 

      МЕЛЬНИК.

      Спасибі.  Я  просив  би передати слово 310 округ

 М'ясковському.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      М'ЯСКОВСЬКИЙ.

      Спасибо.  Уважаемый  Виктор Мыхайлович! У меня 2

 вопроса.  Первый. Вы говорите о том, что будет помощь

 на  содержание  жилья.  Но мы прекрасно знаем, что та

 помощь, которую мы обещали по комунальным услугам, то

 практически  идет за счет местного бюджета. А местные

 бюджеты фактически отсутствуют.

      Поэтому  получается,  что только очень маленький

 процент   может  получить  эти  дотации.  Поэтому  не

 получится  ли так, что это сегодня лозунг с ваших уст

 о  том,  что  будет  помощь на содержания жилья, а на

 самом  деле  спихнут  все  на местные бюджеты и ее не

 будет. Это первый вопрос.

      И  второ.  Вы  предлагаете передать в социальную

 сферу  на  местные  бюджеты.  Это  в моем понимании и

 подтверждает это практика равносильно ее ликвидации.

      Спасибо.

 я    я                           - 36 - я 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Давайте розділимо перше питання

 на  дві частини. Проблему дефіциту бюджету місцевого,

 так вона є.

      І  ті  рішення,  які  ми  пропонуємо,  а я забув

 назвати  вам  цифру  за  нашими  оцінками це дасть до

 кінця  року  136  трильйонів карбованців. А в нас іще

 інші закони, зокрема, два дні назад в першому читанні

 ми  прийняли  цей  Закон  про  оподаткування майна. І

 вчора  ми  обговорили  на  комісії  деякі проекти, на

 жаль,  ми  не встигли їх сформулювати в цьому Законі,

 ми   вам   подамо,  про  введення  фіксованих  ставок

 податків   в  деяких  сфреха.  Наприклад,  комерційну

 торівлі  ми  не оподаткуємо сьогодні через податок на

 прибуток. Треба шукати інший механізм.

      Фіксовану  ставку -встановити ставку, ти заплати

 цю  ставку,  а ми податку з прибутку не будемо з тебе

 брати,  бо  всерівно  ховають  від  нас,  ми  його не

 виявляємо.  Це  перший  аспект.  І  частково  ми його

 вирішуємо, не повністю.

      Аспект  другий.  Система  житлових  субсидій  не

 передбачає  виплат  готівки. На жаль, дійсно наростає

 дефіцит  бюджету,  але  платити не треба, тому що діє

 такий механізм. Якщо мені треба платити 2 мільйона за

 квартиру,  в мене зарплата і доходи півтора мільйона, я 

                         - 37 - я 

 15  відсотків -це 225 тисяч. Різниця 2 мільйони мінус

 225,  тобто  1775,  мені  нараховано два, але платити

 доведеться всього 225.

      Звичайно  проблема  залишається  та,  про яку ви

 говорите,  що  тоді  зросте заборгованість із бюджету

 місцевого  перед  комунальними  службами,  але  в  цю

 проблему  ми  спільно  з  вами  маємо  вирішити через

 знаходження   додаткових  джерел  до  бюджету,  ну  і

 скорочення деяких витрат, одностороннього підходу тут

 бути не може.

      Друге.  Ми  не  говоримо про те, щоб забрати всю

 соціальну сферу -це неможливо бюджет не потягне з тої

 причини,   що  і  говорили,  але  деякі  підприємства

 сьогодні  є  в  критичному  стані  на їхньому балансі

 знаходиться   соціальна  сфера  цілого  міста,  і  це

 підприємство  може  не  з  своєї  вини  загинути і ми

 сьогодні  не  маючи джерел передати ми не можемо його

 взяти,  так  от  мова  йде  про те, щоб хоча б почати

 забирати там де найбільш скрутне становище соціальної

 сфери підприємств.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заварзін.

 

      ЗАВАРЗІН. Спасибо. я    я                           - 38 - я 

 

      Уважаемые депутаты! Уважаемый Виктор Михайлович!

      У  меня  короткие  вопросы  и  первый  такой, не

 считаете  ли  вы,  чтобы,  возможным, чтобы пополнить

 госбюджет    ввести    в    монополию   на   торговлю

 виноводочными  и табачными изделиям по-моим подсчетам

 это  примерно более ста триллионов карбованцев пойдет

 четко  именно  по  монополию  в государство. А это не

 малая цифра.

      И   второй   вопрос.  Значит  у  вас  в  докладе

 прозвучал  такой  тезис практически ликвидировать все

 льготы  вот  тем  категориям  граждан, тем категориям

 избиратели,  которые сегодня уже не платежеспособны в

 каком плане, по коммунальному, коммунальным услугам и

 так  далее, минуточку там прозвучало ликвидации льгот

 и я это вполне серйозно говорю.

      Сегодня уже не могут платить если мы ликвидируем

 льготы,  мы вообще людей поставим на грань вымирания,

 хотя  мы уже поставили их сегодня, но тем не менее, я

 считаю  на  ряду  с вопросом, что сегодня льгот можно

 лишь  только тех людей, которые пользуются льготами и

 сделали   себе   льготы   припысавшись   к   каким-то

 категориям,  а  на  самом  деле  они ими не являются.

 Других  нельзя  лишать,  ибо  мы  мы  окончательно (я я    я                           - 39 - я 

 говорю)  людей  приведем к окончательному обнищанию и

 вымиранию.  И  вы  знаете  цифру,  что  буквально  за

 прошлый  год  население  Украины  уменьшилось  более,

 нежели  на 500 тысяч человек. Это в наше то время! Мы

 не имеем права, по-моему, идти по этому пути.

      Спасибо за внимание.

 

      ПИНЗЕНИК В.М., Віце-прем'єр-міністр України.

      Ви, очевидно, не будете заперечувати того факту,

 якщо  ми введемо монополію на горілку чи на тютюн, то

 нам  не  вдасться  знищити підпільну торгівлю... Вона

 все  одно  буде  процвітати.  Ми  вам пропонуємо інше

 рішення.  І  ми  проект  такий  подали, ви його зараз

 доопрацьовуєте в першому читанні.

      Якщо  хтось хоче торгувати горілкою чи тютюном -

 купи  ліцензію.  Заплати  500  доларів в рік, кожного

 року. Ми можем сперечатись відносно суми. І ми можемо

 отримати,  ввівши  такі  фіксовані  ставки  податків,

 досить   значні  суми.  Я  хотів  би  сказати,  що  у

 державному  секторі  сьогодні  зловживань  допускаєть

 (ну,  я не буду казати: "не менше"), але доаускається

 теж немало.

      Що  стосується  другого  питання.  Можливо, я не

 чітко  сказав... Про які пільги йде мова ліквідувати? я    я                           - 40 - я 

 Наприклад, я маю ввезти легковий автомобіль без будь-

 якої  сплати мита і акцизного збору. Вам такого права

 не  дано.  Що  відбувається?  У нас сьогодні тільки в

 районі  Тернопільської митниці зафіксовані громадяни,

 які  ввозять  по 8 автомобілів. Уже ввезли цьго року!

 Не  заплативши  нічого!..  Що далі відбувається? Я...

 хтось  приходить  до  мене  і  каже  мені:  на хабар,

 привези  мені  автомобіль,  бо ти не платиш мита. Для

 юридичних  осіб,  для  підприємств сьогодні громадяни

 ввозять.  Так  от  мова йде про такі пільги. Якщо при

 імпорті  товару  є  акциз  або  в'їздне  мито, то хай

 платять  всі.  Інакше даремно нам, скажімо, підіймати

 на  масло  пільги...  вибачте,  в'їздне  мито  -у нас

 ніколи  "Таврія"  Запорізька  не підніметься... У нас

 минулого   року   164   тисячі  легкових  автомобілів

 ввезено.  В  основному,  західного  виробництва. Якщо

 оцінити  їх по 10 тисяч -це півтори мільярда доларів!

 Якщо  б ми 10% тільки взяли з цього, то ми б отримали

 160  мільйонів  в  бюджет,  але  дев'яносто відсотків

 автомобілів  ввезені  громадянами,  які мають пільги.

 Тобто  ми  нічого  не отримали з цього. Саме про такі

 скасування пільг мова йде в цьому документі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  І  останнє  питання. Довгань. я    я                           - 41 - я 

 Слово передає Миколаєнко,  402 виборчий округ

 

      ___________.

      Слово передаю Ніколаєнко, 402 округ.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я просив би покороче.

 

      НІКОЛАЄНКО С.М.

 

      Ніколаєнко, 402 Ванівський, Херсонська область.

      Шановний  Віктор Михайлович! Я пам'ятаю, коли ми

 з  вами  зустрічалися десь півроку назад, і ви досить

 добре  доповіли  нам,  що  новий  порядок  формування

 бюджету  буде  на  1995  рік,  який  буде передбачати

 іменно   витрачання   бюджетних   коштів  на  те,  що

 потрібно,  на  соціальну  сферу.  Ми  не  будемо,  ви

 говорили,    субсидувати    промисловість,   сільське

 господарство, а будемо закривати соціально потреби, і

 проблем  не  буде.  Але, нажаль, це нам не вдалося, і

 практика  свідчить  про  те,  що  сьогодні і сільське

 господарство  лишилось без субсидій, і саме головне і

 соціальна  сфера.  ДЛя того, щоб говорити чи 3 тисячи

 6000  чи  2  100  -межа  малозабезпеченості, потрібно

 сьогодні   ще,  по-перше,  щоб  та  зарплати  хотя  б я    я                           - 42 - я 

 попадала до тих людей.

      Тому  моє  питання  буде таке. Чи Уряд має чітку

 картину  як  розрахуватися сьогодні із педагогами при

 виході   на   відпустку?  Чи  це  питання  має  якесь

 вирішення?  Тому  що  якщо  це не зробити, ми зриваєм

 повністю учбовий процес.

      І  друге.  Ви  говорили  про  те,  якщо  зробимо

 в'їздне  мито на енергоносії, може я не так зрозумів,

 десь  30  відсотків  ви  пропонуєте, то чи це не буде

 сприяти   розкручуванню  спіралі  підвищення  цін  на

 продукти  харчування,  бо  воно  ж все ляже тут же на

 хліб, м'ясо, молоко?

      Спасибі.

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Я відверто признаюся вам  і хотів

 би,  щоб  ви  завжди сприймали нормально мою позицію,

 мені  не раз доводиться з вами зустрічатись, і я дуже

 часто  кажу,  що  грошей нема. Якщо б я говорив, що є

 гроші, то мене треба гнати з роботи.

      Ми  з  трудом  зводимо  бюджет.  І проблема не в

 особистій  позиції  міністра  фінансів  чи мене, коли

 кажуть: дай гроші. Я знаю, що завтра треба буде йти в

 Національний  банк,  тобто  розкручувати  інфляцію  і

 класти додатковий податок на всіх громадян. я 
 я                           - 43 - я 

      Відносно  вчителів  проблема  зараз вирішується,

 хоча  нам дуже важко її буде вирішити. Я назву вам ще

 одну   цифру  в  зв'язку  з  додатковими  соціальними

 виплатами пенсіонерам. У нас в червні виникає дефіцит

 пенсійного  фонду  22 трильйони карбованців. Частково

 ми  знімаємо проблему, приймаючи ці рішення, ми будем

 і  додатково шукати у нас в межах програми емісій під

 бюджет   є   певна   можливість  ще  частково  емісії

 спрямувати   на   виплату   зарплату   пенсіонерам  і

 вчителям. В межах параметрів, я хочу наголосити.

       Друге.  Давайте  порівняєм  дві цифри. Сьогодні

 імпортні  нафтопродукти  коштують  проблизно  140-150

 доларів  за тону. На наших заводах вони коштують 200-

 210, орієнтуються, як правило, на ціни наших заводів.

      Тобто  мова йде про те, що присвоюється тим, хто

 ввозить по імпорту нафтопродукти, 40-50 доларів.

      Ми  хочемо,  щоб частина з тих 40-50 доларів, по

 суті, свого роду ренти була направлена в бюджет. І на

 ціни це не має вплинути, на ціни нафтопродуктів. 15%,

 які   ми  вводимо,  мова  йде  тільки  про  продаж  в

 роздрібній  мережі  для тих автомобілів, які сьогодні

 їздять  по  Києву.  Ви  знаєте, що це далеко не бідні

 громадяни.

 я 
 я                           - 44 - я 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сдайте, будь ласка.

      Слово   надається  Чижу  Івану  Сергійовичу  для

 співдоповіді, будь ласка.

 

      ЧИЖ І.С.

 

      Шановні народні депутати, дуже непросто сьогодні

 розглядати  це питання в силу тих об'єктивних причин,

 про які доповів Віктор Михайлович, в силу того, що ми

 вже  не раз в цьому залі болісно мучились над тим, як

 пройти  цей  етап,  як включити в дію Закон "Про межу

 малозабезпеченості",   що   ми  зобов'язані  зробити,

 оскільки  затвердили  державний  бюджет.  А цей Закон

 тісно  ув'язаний з державним бюджетом. Ми зобов'язані

 це зробити.

      Ми, три комісії Верховної Ради, Уряд дійсно дуже

 довго, тривалий час шукали виходу з цієї ситуації, що

 ми   тій   економічній   кризі,   кризі   неплатежів,

 інфляційних  процесах,  які  йдуть  в  державі. Треба

 найти  такі джерела і треба зробити такі кроки, які б

 реально  допомогли  нашому  непрацездатному населенню

 розраховована  саме  на  цю категорію людей і разом з

 тим,  не  зірвати  економічну  ситуацію, не закрутити

 інфляційний маховик далі. я 
 я                           - 45 - я 

      Позиція  нашої комісії, я з самого початку скажу

 і  хочу  щоб ви зрозуміли цю ситуацію, була така і ми

 двічі  вносили  в сесійний зал свій проект постанови,

 він    проходив   через   Президію,   про   те,   щоб

 затверджувати       вартісну       величину      межі

 малозабезпеченності,   що   називається   "за  повною

 шкалою". Тобто, реально такою, як вона об"єктивно є.

      Вчора   на  останнє  засідання,  коли  ми  пізно

 ввечері  розглядали  ці  питання,  ми також мали таку

 позицію,  але  і наші незалежні експортні оцінки цієї

 ситуцаії,  яка  складається,  показали,  що це дійсно

 надзвичайно великі кошти, десь порядка 160 трильйонів

 до  кінця  року  і  реально  їх  просто  немає звідки

 покрити.

      Є  один  момент,  який, я хотів би, щоб просто з

 розумінням  поставилися,  який  власне  і змінив нашу

 позицію  і ми прийшли до того, що ми будемо зараз вам

 пропонувати.  Це  те,  що  розглядати  цей  показник,

 вартісну  величину у тісній ув"язці з законопроектом,

 який  ви  сьогодні  отримали  "Про  внесення  змін  і

 доповнень  до  законодавчих  актів  України  з  метою

 збільшення  доходів  бюджету  і посилення соціального

 захисту населення".

      Про  що  йдеться? Ми вважаємо, і це вже рішення, я 
 я                           - 46 - я 

 будемо  говорити,  комплексне,  від тієї комісії, яка

 працювала,  що  якщо  б ми зараз вийшли на величину 2

 млн.  100  тис..  Тим  самим, якщо ви захочете, я вам

 дані  конкретні,  ми  реально  допомагаємо, все-таки,

 непрацюючим  людям,  пенсіонерам,  виходимо  з  усіма

 доплатами, десь там на суму 2 млн. 600 з лишнім тисяч

 пенсія   мінімальна   (з  доплатами,  маю  на  увазі,

 сумарно).   А   якщо  це  людина  одинока,  проживає,

 скажімо,  в  однокомнатній  квартирі  -ще мільйон. Це

 десь 3600.

      Безперечно,  це  краще,  аніж  те,  що  зараз ця

 людина  має.  Там  майже  1600.  Я  думаю, що всіх це

 зрозуміло.

      З іншого ж боку, ми розглядаємо це як етапність.

 Етапність.   Тобто,  це  не  можна  затверджувати  як

 варісну  величину  межі  малозабезпеченності  на 1995

 рік. Ми цього, в принципі, не маємо права. Чому? Тому

 що за цим Законом про межу і за нашим, так би мовити,

 обов'язком  ми  повинні  його  переглядати  кожен раз

 разом  з  уточненням  показників  Державного бюджету.

 Тобто,  ми до цього питання знову будемо повертатися.

 І   позиція   нашої   Комісії   була...   економічної

 Комісії...  Я так розумію, що Уряд зрозумів це. Що це

 ми розглядаєм саме як етапність. Зараз ми маємо вийти я 
 я                           - 47 - я 

 на  3600.  А  я вам скажу, що зараз вже й не 3600. За

 окремими  оцінками  десь  близько  5, а ще є оцінки 9

 мільйонів  ця  межа.  Маємо ми таку змогу? Безперечно

 ні.

      Є два варіанти. Або заморозити все як є і думати

 коли  ми  наберемо  ту  суму. Або все-таки зробити цей

 крок. Ми  схиляємося  більше  до цього кроку. Хоча є

 конкретні пропозиції ряду депутатських груп, Комісій.

 Може стояти питання голосування по, так би мовити, по

 максимуму.  Це  рішення  як  прийме  Верховна Рада. В

 даному  випадку,  об'єктивно  я  доповідаю так, як ми

 бачимо  цю  ситуацію.

      Стосовно  того,  що  ми  вчора  говорили.  Тепер

 ув'язка  з самим законом що дає? Мені здалося, я дуже

 хотів   би  помилитися,  Віктор  Михайлович,  що  те,

 скажімо,  що  говорили  і  наша  комісія  і фракції і

 депутатські...  починає  доходити,  хотів  би, ще раз

 кажу,  дуже  не помилитися до Уряду, в тому розумінні

 що треба шукати не тільки за рахунок того, як забрати

 в  простого  дядька,  а як забрати в того, що вже має

 наддоходи. І оцей законопроект, який в принципі перша

 спроба  державної  регулятивної функції, певною мірою

 тут  включити.  Якось  хочеться  вірити,  що  це буде

 перший  серйозний  крок,  і  ми поступово прийдемо до я 
 я                           - 48 - я 

 перегляду  вартісної величини, скажімо, через місяць,

 через  два  маючи  уже  меншу проріху бюджетну, маючи

 змогу покриття більшої, вищої суми відносної цієї, що

 буде     реальною     величиною     вартісною    межі

 малозабезпеченності.

      Це  загальні  такі моменти, щодо рішення, яке ми

 прийняли.

      Тепер  хотів  би  сказати  ось  що,  вам на руки

 роздано   кілька  проектів,  включаючи  і  Олександра

 Миколайовича  Кожушка і нашої комісії, стосовно зміни

 Закону   "Про   межу  малозабезпеченності",  зокрема,

 статті  4. Вся суть пропозиції зводиться до того, щоб

 виключити  за  поданням  Кабінету Міністрів, оскільки

 зволікання йде і затверджувати тільки Верховною Радою.

      Ми  в  принципі  зараз,  не наполягає комісія на

 саме  такому  розгляді, якщо ми приймемо рішення саме

 таку  величину,  такий етапний момент, затвердити. То

 це  в  принципі,  з  поданням  Кабінету  Міністрів ми

 завжди можемо повернутися до цього питання, якщо далі

 буде  зволікання.  Але  я  думаю,  що  тут є питання,

 оскільки  ми сьогодні роозглядаємо, якесь порозуміння

 є. Можливо не варто зараз заломувати зараз цей Закон.

      Є  принциповий  один момент, ясно, що той проект

 Постанови,  який  зараз вам розданий, він називається я 
 я                           - 49 - я 

 "Про величину вартості межі малозабезпеченності", він

 готувався  ви  знаєте  в  якій  ситуації, це було вже

 пізно   і   дуже   оперативно,   ще  сьогодні  вранці

 дороблявся.  Є  варіанти,  це  по суті, не є величина

 вартості.  Чому?  Тому що якщо читати Закон "Про межу

 малозабезпеченності",  і  там  в  статті...  стаття 2

 сособливо,  стаття  3 "Порядок розробки..." конкретно

 регламентує,  що  таке  величина.  Тому редакційно не

 змінюючи,  а суть його, сума затверджуєма, скажімо, 2

 мільйони 100 тисяч -я, скажімо, міг ьи варіант внести

 чисто  редакційний, але він суть відображає, скажімо,

 відповідно  до того, як це записано в статті 5 "Право

 на  державну допомогу", назвати це так би можна було:

 "Про  державну гарантію малозабезпеченим громадянам".

 Це буде і по суті правильно, не міняє, так би мовити,

 такі  цифри,  але  це  не  величина  -велична реально

 об'єктивний  показник. Ми не можемо її Законом... Він

 є  9 мільйонів чи 4... Хто нам, так би мовити, дадуть

 цих  22  продукта?!  "Про  державну гарантію...". А в

 самому  Постанові  написати  так, як є, відповідно до

 статі  4  Закону  про  межу.  Тобто,  ми, в принципі,

 виконуємо свою фцнкцію -зобов'язані цей Закон, давати

 йому    життя    -ми    даємо.    Державну   гарантію

 малозабезпеченим  включаємо і від суми 2100 уже йдуть я 
 я                           - 50 - я 

 доплати  всі.  І  думаю, що це можна було б прийняти.

 Але підкреслюю: дуже вас прошу розглядати це тільки в

 комплексі  із  Законом,  який  поданий, "Про внесення

 змін і доповнень..". За виключенням (ми домовлялися -

 яне  знаю, чого воно тут попало...) теж ви, очевидно,

 в  зв'язку з тим, що пізно і друкувалося... статтю 5,

 доповнення  до  статті  5 треба, очевидно, виключати.

 Чому?  Бо  тут  йдеться, що воно не лягає як норматив

 для  організації  плати  -цього не треба писати, бо у

 нас  стаття 9, друга частина Закону про оплату праці,

 не діє. Ми це знаєм. Десята, тридцять третя, тридцять

 четверта...  І  пенсійного  забезпечення -та воно вже

 якось  включається.  Тобто, оцей момент треба зняти..

 Тільки  те... А що стосується конкретних -і в'їздного

 мита,   і  податків  на  імпорт,  і  всього,  що  тут

 сказано   -ми   абсолютно  ідтримуємо.  Я  думаю,  що

 наступного  разу  розгляд  питання  про  межу -вже ми

 підійдемо  до  реальної цієї вартісної величини, якщо

 ми  включимо  зараз оці механізми поповнення доходної

 частини нашого бюджету.

      Я  в  загальних рисах доповів. Якщо є питання -я

 готовий    відповісти.    Дякую.    Прошу    -давайте

 підтримаємо.  Варіанти  є  такі:  голосуєм  за повною

 шкалою  -3.  680 (хоч вона зараз нереальна) і тоді це я 
 я                           - 51 - я 

 називаєм "вартісна величина", або голосуємо за ту ту,

 то  показник, який подав Уряд і погодилися комісії 2.

 100,   але   це   називаємо   про  державну  гарантію

 малозабезпеченим громадянам. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так,   будь   ласка,   я   попрошу

 запишіться на запитання  7 хвилин відведемо.

 

      ЙДЕ ЗАПИС ДЕПУТАТІВ НА ЗАПИТАННЯ.

 

      Опублікуйте, будь ласка.

 

      Будь ласка, Осадчук.

 

      Петро ОСАДЧУК.

 

      Шановний доповідачу!

      Ваші  розрахунки  про  межу  малозабезпеченості,

 переконують  у тому, що ми повинні приймати рішення і

 все-таки скажіть, будь ласка, в чому ви сходитеся і в

 чому  розходетеся  із Віце-Прем'єром Пинзеником. Бо я

 пригадую     попередні    пропозиції,    щодо    межі

 забезпеченості   від  фракції  "Соціалістів"  вносили

 досить   такий   знаєте   форматний  і  оптимістичний я 
 я                           - 52 - я 

 характер,  а зараз я бачу відчуття реалізму і бажання

 конструктивно працювати. Спасибі.

 

      ____________.   Петро  Ілліч,  я  дякую  вам  за

 запитання,  я  виступаю,  як заступник Голови комісії

 "Соціальної  політики  і  праці" в даному конкретному

 випадку,  як  народний депутат -це перше уточнення, а

 щодо   форматного   характеру,   воно   наче  таке  й

 залишається , якщо ви вже за фракцію зачепили.

      Тому  що  це  ми  вважаємо,  як  етап, як підхід

 загалом,  держава  має  такі  гарантії  давати,  де б

 людина   не  вмирала,  не  падала,  якщо  за  великим

 рахунком  ми повинні максимальну межу гарантію, як це

 є в усьому світі давати, але ми з важаємо на ситуацію

 економічну, яка зараз склалася і це наша розбіжність.

 Нас  переконав єдиний аргумент, я по-моєму сказав -це

 в  цій  дискусії тривалій с Урядом, що вони шукають і

 тут   ми  зійшлися,  додаткові  джерела  і,  якщо  ми

 включимо  цю  етапність,  ми надіємося що ми в якийсь

 період  підійдемо  до тієї межі де людина буде більш-

 менш  нормально  соціально  захищена державою -це нас

 переконало.

      Тобто бачимо, що ніби хочуть найти, ну дай боже,

 а  просто  зірвати  ситуацію,  так знаєте, тому що ми я 
 я                           - 53 - я 

 хочемо  чогось  більше, но ми ж реалісти. Хоча ще раз

 підкреслюю, треба було б затверджувати за повною, так

 би мовити, шкалою, но виходим з того, що є.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Худомака,  будь ласка.

 

      ХУДОМАКА В.П.

      95, Новомосковський виборчий округ.

      Шановний  Іван  Сергійович,  я  розумію,  що  це

 процедура  була  болісна  і  довга...................

 позиції,  але  ми  її  спостерігаєм  вже  на  протязі

 півроку цього.

      Скажіть,  будь  ласка,  розглядалось  на комісії

 таке  питання разом із представниками Уряду: які міри

 будуть прийматись крім того, що буде збільшене мито і

 інші  конфіскаційні  методи,  а  з  боку  пожвавлення

 промисловості і інших заходів для того, щоб поповнити

 наш   бюджет   і  полегшити  життя  наших  знедолених

 громадян? Це перше.

      І  друге. Більш конкретно. Як буде ув'язана  оця

 межа    малозабезпеченості    з    індексацією    або

 перерахуванням пенсії нашим пенсіонерам.

      Дякую. я 
 я                           - 54 - я 

 

      ЧИЖ  І.  С.  Добре  дякую.  Стосовно  того чи ми

 розгялдали  як  елемент  пожвавлення виробництва, то,

 безперечно,  ми  торкалися і цих питань. Я так скажу,

 якщо  оцей  елемент не просто доход додаткових джерел

 надходження  доходної  частини бюджету, але й елемент

 захисту, скажімо, якщо це так буде, якщо це не просто

 декларації.  Я  чому  в  такому тоні? Бо в нас багато

 декларацій добрих, а до реальзації далеко. То якщо це

 так  буде, то цей захист вітчизняного товаровиробника

 певною  мірою,  хотілося  б  вірити,  що це є крок до

 того.  Але  це  залежить  від Уряду, тут я за Уряд не

 розписуюсь,   бо   ми   за  нього  взагалі  зараз  не

 відповідаємо, ви ж знаєте.

      А  стосовно  того,  як  це  ляже?  Я  зараз  вам

 конкретно  скажу.  Ось  в  мене  є  таблиця, скажімо,

 пенсіонери,  які  зараз отримували мінімальну пенсію,

 ви  будете  на  округи  їдете,  може вам цікаво буде.

 Пенсія  до  1 червня існувала, після 1 я не беру, 575

 мінімальна    пенсія    була.   890   тисяч   доплата

 компенсаційна  йшла, сума складала фактично   мільйон

 465  тисяч. Допомогу отримувала людина, яка на такому

 рівні,  55о  тисяч, і на житлово-комунальні послуги -

 525 тисяч. Це якщо взагалі всі суми вираховувати. я 
 я                           - 55 - я 

      Тобто  2  520. Якщо взяти те, що я сказав зараз,

 якщо    одинока   людина,   скажімо,   живе   в   цій

 однокімнатній  квартирі,  то  це буде 3 655. 2 540, 3

 655 плюс мільйон 115 тисяч. Ну, я думаю, що це якоюсь

 мірою певною допомога.

      Якщо   взяти  пенсіонери,  що  не  більше  трьох

 мінімальних пенсій отримують, ви знаєте, що Закон про

 пенсії   регулює:  не  більше  трьох,  і  для  деяких

 категорій  чотирьох  мінімумів,  -то там така картина

 вимальовувалась,    ящо    взяти    сумарно:   пенсії

 компенсаційні  2  мільйона  140 тисяч, якщо ще ці дві

 доплати  -3  мільйона  215. Тепер буде, якщо за рівні

 взяти всі, -4 мільйони 330 тисяч. Від 3 215 до 4 330,

 ну,   певно,   якийсь   процес   є,   хоча   абсолюно

 переконаний,   що   не   стільки,   як   треба  було,

 безперечно.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

      Тодоров.

 

      ТОДОРОВ Є.С.

 

      Тодоров, 185 округ, Бердянск.

      Уважаемый   Иван  Сергеевич,  конечно,  если  не я 
 я                           - 56 - я 

 находится  в  государстве  3  миллионов 685 тысяч для

 определения  порога  малообеспеченности,  то на худой

 конець  сойдет,  конечно,  и  2  миллиона  100 тысяч.

 Конечно,   это  и  50%  не  хватит  для  того,  чтобы

 обеспечить порог физиологического выживания.

      Скажите,  что планируется в перспективе? И будет

 ли рассматриваться вопрос по мере того, как в бюджете

 будут  накопления  средств  и т. д.? И когда это все-

 таки  будет  осуществляться:  поэтапно  или в течение

 года или как это? Пожалуйста, ответьте.

 

      ЧИЖ  І.  С.  Відповідно  до статті 4 Закону "Про

 межу  малозабезпеченості"  я  вам  скажу,  нагадю, що

 Закон цей прийняли тільки тому, що в нас така кризова

 ситуація,  взагалі тут такі речі повинні регулюватися

 Законом  "Про  мінімальний  споживчий бюджет", який у

 нас  не  діє.  Там  зовсім  інші  нормативи, може, ми

 колись доживемо до такого.

      Так    от,    за    цим    Законом    про   межу

 малозабезпеченості,  Стаття  4  гласить про те, що ми

 затерджуємо  вартісну величину разом із затвердженням

 показників    державного   бюджету   і   переглядаємо

 відповідно  до  інфляції,  індексу  цін  і  т.  д.  І

 уточнення   показників   бюджету.  Уточнення,  як  ви я 
 я                           - 57 - я 

 розумієте,  ми  щоквартально маємо робити тут, так ми

 домовились,  коли голосували Закон про бюджет, тобто,

 ми  пройдемо безперечно до цього показника. Чому я ще

 раз  наголошую,  що тільки у в"зяці з законом і закон

 треба в цілому голосувати про внесення змін, тоді, що

 коли  ми прийдемо, ми вже можемо в Уряду запитати, ми

 вам  дали  ще  й цей механізм, що ви доповнили, де ті

 гроші.  Наскільки то вже ближче до тої величини. Це є

 той  аргумент,  який я, так би мовити, ми поступилися

 цій величині.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

      Марченко.

 

      МАРЧЕНКО

 

      Иван  Сергеевич,  я  вчера  за  длительный  срок

 прибывания  в  этом  Верховном  Совете, и не только в

 этой  а  й  предыдущем, первый раз увидел попытку или

 может  быть  первый  шаг  контруктивного  решения или

 возможности  найти  конструктивное  решение по уровню

 малообеспеченности  между  представителями Верховного

 Совета  и  Кабинета  Министров.  Но,  вот душа у меня

 неспокойна,  потому  что два года последних в прошлом я 
 я                           - 58 - я 

 Верховном  Совете меня "водили за нос", когда подымал

 вопрос о минимальной зароботной плате, пенсии и целый

 год  весь  Верховный  Совет нынешний также "водили за

 нос"  ведя, допустим, уровень малообеспеченности и не

 желая,  не подавая рассчетную величину на утверждение

 Верховному Совету.

      Так вот у меня вопрос такого плана. Понятно, что

 курс  реформ, индекатором которого является жизненный

 уровень  населения,  проваливается.  Верховный Совет,

 подписав  вот  эту угоду конституционную, по которому

 счастье   аж   выплескивает   в   средствах  массовой

 информации, обрезал свои полномочия. Президент подает

 программу,    ответственности    там   нет,   а   вот

 ответственность  вся лежит по социальному обеспечению

 наших людей, вообщем-то, на Верховный Совет.

      Не  считаете  ли  вы, что в общем-то мы бы могли

 прекратить  вот  эти  мытарства,  просьбы  Верховного

 Совета  и  депутатов,  унижения,  в какой-то степени.

 Потому   что   нельзя   все-время  обращаться:  дайте

 пожалуйста  расчетную  величину.  Принять один пункт.

 Что  в  связи  с тем, что Президент до принятия Новой

 Конституции   забрал   на   себя  все  полномочия  по

 регулированию,  значит вот, экономических процессов и

 дать   ему  ту  ответственность,  которая  закреплена я 
 я                           - 59 - я 

 Конституцией-Договором  как  гарантом прав человека и

 дать ему... Скажем так: вот и неси ответственность за

 социальные  последствия.  Принимаем мы тогда решение,

 что Президет, Кабинет Министров отвечают за жизненный

 уровень    и    всю   ответственность   хоть   как-то

 конкретизируют   за  тот  курс  реформ,  который  они

 проводят.

      И  таким  образом,  люди  тогда четко... сделаем

 размежевание.  Вот  за  это  отвечает  исполнительная

 власть -за проведение реформ. Мы, значит, отвечаем за

 обеспечение законодательством. Но ответственность при

 этом  будет как-раз на тех, хто проводит эти реформы.

 Спасибо.

 

      ___________. (.........) Іванович, дякую. Справа

 в  тому,  що  це,  може,  і  було  б якраз показником

 ефективності   роботи   виконавчої   влади,   коли  б

 ефективність  прямо  відчувала  людина  на пенсії, на

 зарплаті і всьому іншому.

      Але  це  дійсно  могло б бути, якби, скажімо, не

 існувало  все-таки тих нормативно-правових актів, які

 зараз  у  нас  є.  А  ми за Законом про межу змушені,

 повинні  зараз  все-таки приймати рішення. Тут нікуди

 ми від цього  не підемо. я 
 я                           - 60 - я 

      В  перспективі  може й до такого прийдем, хоча з

 іншого  боку, я скажу, як би ми не йшли, але люди нам

 в  очі  дивляться.  Президента вони бачуть рідше і не

 всі.  Уряд  так само. А нам дивляться кожен раз... От

 зараз на тижні будемо, будемо розказувати. І як би ми

 не хотіли ,  ми, на жаль, від цього не підемо.

      В даному випадку я прошу підтримати таке рішення

 і прийняти комплексне  і Постанову і Закон.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Іван  Сергійович,  сідайте,

 будь ласка.

 

     _____________Одне   слово  буквально.  Я  ще  раз

 наголошую   про   те,   що   я   віддам  зараз  Олегу

 Олексійовичу,  змінити треба просто назву, тому що це

 висловлює      суть     про     державну     гарантію

 малозабезпеченності.    І   стосовно   закону   зняти

 доповнення   до   статті  5,  стосовно  встановленого

 розміру   душового  сукупного  не  застосовується  як

 норматив для організацій і так далі.

      Все  решта я просто прошу, вцілому проголосувати

 закон. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. я 
 я                           - 61 - я 

      Олександр     Михайлович,     ви     як    автор

 альтернативного проекту настоюєте.

       Я   хотів   би,   щоб   ви   визначились   щодо

 обговорення.  Будемо обговорювати це питання? Будемо.

 Будь ласка, Олександр Михайлович.

 

      _____________.   Уважаемые   коллеги!   Я  хотел

 обратить  ваше внимание на предложенный проект Закона

 Правительством по этому вопросу.

      Вы   посмотрите,  мы  недавно  приняли  Закон  о

 бюджете.  И  уже  сейчас не прошло и двух месяцев, мы

 вносим  в  этот  Закон многочисленные поправки. О чем

 это говорит?

      Это говорит о том, что мы работаем без плана, мы

 работаем  "лобоударянием",  в стенку ударились, назад

 давай  пойдем  туда.  То  есть, никакой экономической

 программы, особенно социальной защиты населения нет.

      В  тоже  время с помощью вас, уважаемые коллеги,

 мы   ежедневно  утверждаем  налоги  с  наших  граждан

 избирателей,  которым мы говорили, что будем защищать

 их  права  прийдя в парламент и ничего не делая, и не

 давая  им  первых  гарантий,  минимальных,  чтобы  он

 должен прожить с тем, чтобы не вымирать.

      Поэтому  эта  сторона, побудила меня внести свой я 
 я                           - 62 - я 

 законопроект,  я  это  говорю потому передомной лежит

 вот  справка о снижении уровня жизни последовательный

 и  правомерные  семьи  из  двух пенсионеров ветеранов

 труда  и  участников войны, и если вы посмотрите, вот

 здесь он может только покупать молока на 2 человека 8

 литров,  сметаны  весь  месяц  не  покупать, масло не

 покупать,   масло   животное   не  покупать,  сыр  не

 покупать,  крупы  2 киллограмма, мяса один килограмм,

 рыбы  не  покупать,  я  могу вам это честный человек,

 который  составил  свой  бюджет,  которые не ворует и

 просто  мне  сказал  не называйте мою фамилию и я ему

 верю почему, потому что таких людей как он много.

      Поэтому  я внес свой проект в чем он состоит, он

 состоит  в  том,  что  мы  долгое  время,  все  время

 соглашаемся  с  правительством о том, что этот вопрос

 давайте решим совместно ибо средств на него не хватает.

      Я вам должен сказать, это наш вопрос, это вопрос

 парламента  и мы его должны решать и коль в четвертой

 статье  записано  о  том,  что  с  поданням  Кабинету

 Министров  я внес поправку вы ее читали, с тем, с тем

 что   парламент,   в  связи  с  тем,  что  рост  цент

 продолжает  ежемесячно расти, налогами мы обкладываем

 принять такое решение.

      В чем оно состоит, а в том, чтобы вести в полном я 
 я                           - 63 - я 

 обьеме,  межу  обеспечености,  для  участников войны,

 инвалидам, пенсионерам.

      А   с   1   января   1996  года  всем  остальным

 малообеспеченым семьям н е скажут товарищи, що ты тут

 розказуеш  нет  денег  и  так  начинается выступление

 любого руководителя правительства.

      Я  считаю  в  нашей стране деньги есть. Я почему

 говорю? Вот документ. Правительство дало под гарантию

 коммерческим  структурам 1, 8 миллиарда долларов! А у

 вас  вот  есть, там записано -у нас Комиссия Чечетова

 есть,   там   все   записано.   Вот   я   могу,  если

 поинтересуетесь,  я  дам...  Под  гарантию! В связи с

 тем,  что  не  возвратили, естественно, правительство

 отдало эти деньги... Я как начальник догороги -ко мне

 тысячи  приходили  таких  людей:  у  вас есть деньги,

 пожалуйста,  дайте  гарантию.  Мы  вам через 2 месяца

 возвратим,  да  еще  и  с...  знаете,  с  этим  самым

 процентом.  Я  не  шел этот вопрос и строил жилье для

 своих  людей.  Почему правительство все время говорит

 нет?!

      Второй    вопрос.    Мы    занималися   морскими

 пароходствами.  У  нас  было  600 кораблей. На Западе

 каждый  корабль  дает прибыль миллион долларов в год!

 Мы  же  сейчас -в убытке... Почему? Да потому, что не я 
 я                           - 64 - я 

 умеем руководить. Мы... есть Министерство транспорта,

 создано оно некомпетентными людьми. И до сего времени

 не   руководит,  зарплату  получает...  Да  что  это,

 правительство,  имея  такую  собственность,  не имеет

 права  вопрос этот решить?! Сколько времени я об этом

 говорю  -никаких  вопросов...  Вы посмотрите, сколько

 сдали  в  аренду предприятий: тысячи! Никто аренды не

 платит.  И  никто не берет. Одно Азовское пароходство

 за  3  месяца  не  заплатило  45 миллиардов рублей. И

 поехала  туда  Комиссия  правительственная  из  15-ти

 чкловек   и   привезли  исполняющему,  теперь  уже  -

 Премьер-министру,  липу... И я вынужден второй раз...

 Тогда же уточнено... То есть я говорю, что, уважаемые

 коллеги,  деньги  есть! Надо заниматься и отвечать за

 ту  должность,  которую  говорить...  И  я  прошу мой

 проект   поставить   на   поименное   голосование   и

 опубликовать  в  прессе.  Все-таки  мы  "за" то, чтоб

 забезпечить людей, чтоб они не вымирали, или "за" то,

 чтоб  они  хоч каким-то образом... Они заслужили! Они

 отдали   деньги   свои   на  сберкнижки,  государство

 пользовалось   ими  -ничего  не  возвращается!  Вчера

 рассматривали,  не  можем  возвратить.  Да что это за

 государство? Что это за государство, я спрашиваю себя

 и людей? я 
 я                           - 65 - я 

      Спасибо.

             (Шум у залі)

      Вопросы есть? Пожалуйста, я готов отвечать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Нема питань.

      Олександр  Михайлович,  я  думаю,  що  не  треба

 запитань.

      Давайте,   все   зрозуміло,   в   вас  конкретна

 пропозиція якщо, будемо  її голосувати.

      Так я прошу, запишіться, будь ласка, на виступ.

      Записано? Висвітліть, будь ласка.

      Шановні  народні  депутати,  мені здається, що в

 нас  картина  досить  прояснилась після позачорашньої

 розмови і те, що було вам сказано, і навіть Олександр

 Михайлович  теж  добавив  ясності в цю ситуацію. Мені

 здається,  що  можна  було  б  за скорочною програмою

 піти.  справа в тому, що якщо ми будемо підтримувати,

 я.......,   підтримувати   ту   пропозицію,   яку  за

 доручення, знову таки, винесли три комісії і Уряд, ми

 повинні   прийняти  Закон,  при  чому,  діясно,  Іван

 Сергійович  правильно  сказав,  його  треба  приймати

 вцілому, коміплексно, не відривати ніяких там статей,

 і потім Постанову про ввеження цього Закону зразу ж і

 Постанову  про  рівень  цього  мінімального сукупного я 
 я                           - 66 - я 

 доходу.  Тобто три рішення нам треба прийняти. Тому я

 хотів  би, маєчи на увазі, що нам все-таки треба було

 б попрацювати над іншими питаннями. А питання це все-

 таки  для нас і важливе і зрозуміле в значній мірі. Я

 хотів  би  запропонувати за скороченою схемою. Ставлю

 це питання на голосування.

      Будь ласка, я не хотів би втягувати в процедуру.

 Я чую, що пропонує депутат Шейко. Без обговорення?

      (Шум в залі)

      Я  думаю,  давайте ми... Я ставлю на голосування

 пропозицію:  провести  за  скороченою схемою. 2 за, 2

 проти.

 

      "за"

      Рішення прийнято.

      Значить, хто буде за? Я чую Шеховцов.

      (Шум в залі)

      Ну, хто за? Степенко за?

      (Шум в залі)

      Ні,  ну ми ж домовились, ми ж прийняли скорочену

 схему, Микола Іванович.

      (Шум в залі)

      Ну,  от Степенко і Шеховцов, до речі, є. Я знаю,

 що  він від Комісії, до речі, бюджетної. Степенко за? я 
 я                           - 67 - я 

 За! Мовчан проти? Мовчан проти. Хто ще проти? Давайте

 з цього кінця залу. Немировський проти, так?

      Я  перепрошую,  вас нема в списку. Грабар проти.

 Так,  Грабар  проти  і  Мовчан  проти. За -Шеховцов і

 Степенко.

      Будь ласка, Олексій Дмитрійович. Слово надається

 депутату Шеховцову.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

 

      Уважаемые  коллеги,  я  входил в рабочую группу,

 представлял  там Комиссию бюджетную, и то, что я буду

 говорить, поддерживается бюджетной Комиссией.

      Действительно,  на  все  наши желания денег нет.

 Комиссия  бюджетная  предлагала довольную жесткую, но

 четкую схему.

      Во-первых,  мы  изменяем  законодательство таким

 образом,    чтобы   заявить:   пока   у   государства

 возможности  предоставить  гарантии всем нет. Значит,

 нужно определиться, кому в первую очередь.

      Мы  утверждаем  пенсионерам  по многим причинам.

 Во-первых,   они  уже  не  могут,  не  могут  о  себе

 позаботиться в отличие от трудоспособных граждан, где

 бы они не работали, которые еще могу и обязаны, в том я 
 я                           - 68 - я 

 числе,   не  только  на  трудовом  фронте,  но  и  на

 политическом.  Трудоспособные  граждане пусть думают,

 за   кого  голосовать,  чтоб  иметь  работу  и  иметь

 заработок. Пенсионеры не могут.

      Во-вторых,  трудящиеся могут рассчитывать только

 на  подачку  государства,  а  пенсионеры  имеют право

 требовать свое заработанное.

      В-третьих,  это  экономически грамотное решение.

 Имея  14  миллионов пенсионеров и давая им достаточно

 минимальную  пенсию,  мы  все  равно в конечном счете

 отдаем    деньги    тем    же   детям,   многодетным,

 малообеспеченным и прочим. Даже при нынешних мизерных

 пенсиях пенсионеры деляться со своими детьми, которые

 порой  больше  их  зарабатывают. Такой, наверное, это

 правильный украинский менталитет.

      В    какой   мере   отвечает   правительственный

 законопроект  этому  предложению? Не в полной мере. И

 когда  Чиж  предлагал исключить из правительственного

 законопроекта   поправку   к   статье  пятой,  то  мы

 поддержали  бы  только  в части той, что эти гарантии

 все-таки    упомянуть    на    заробтную   плату   не

 распространяются.   Но   на  пенсии,  извините,  надо

 ставить    "распространяются"    эти    гарантии    и

 учитываются,  пусть  поэтапно,  но  по  крайней  мере я 
 я                           - 69 - я 

 заявляем,  что  мы  ставим цель. С какого-то периода,

 например,   с   1   января   будущего   года  вынести

 минимальную      пенсию      на     уровень     "межі

 малозабезпеченності",  которая  будет понятна к этому

 времени  больше.  В  известном смысле, направленность

 правительственного  проекта такова. И поэтому, мы его

 поддерживаем.

      Здесь   почти   не   обсуждалось  постановление,

 которое  на  первой  странице  этого  проекта,  а оно

 существенно. Почему?

      Второй  момент,  на котором настаивала бюджетная

 комиссия,  заключается  в  следующем.  Мы  не  сможем

 достичь  даже  этой  частичной цели, если не проведем

 реформирование   пенсионного   законадательства,   мы

 больше говорили об этом. Но правда состоит в том, что

 и реформирование законодательства об оплате труда.

      Когда   нам   говорят,  правительство,  если  мы

 увеличим  пенсию  до  3  млн. 600, то а как-же быть с

 теми,  кто  3  минимума,  4  и 5, у них будет 16 млн.

 пенсии,    а   отсюда   страшные   квадриллионы   для

 государственного бюджета.

      Вспомните,  при  советской  власти  была  пенсия

 минимальная  70,  а максимальная трудова 132. Разброс

 был  даже  меньше,  чем один к двум. Откуда же возник я 
 я                           - 70 - я 

 такой  абсурд, что у нас сейчас разброс один к пяти и

 даже   больше?   Без   сокращения   этой   вилки,   в

 законодательном порядке, мы никогда не сможем вынести

 минимальную      пенсию      на     уровень     "межі

 малозабезпеченності"  реальной, той, которую называет

 Комиссия по социальным опросам и профсоюзы. Для этого

 требуется  время,  поэтому  конечно  с  1  июля такую

 реформу не сделаешь.

      Но  для  того,  чтобы  над  такой  реформой, над

 законопроектом,  начало работать правительство вместе

 с  комиссией,  в  постановление  это  нужно четко эту

 задачу  написать.  В  частности, "Визначення основних

 напрямів   реформування  пенсійного  забезпечення  та

 джерел  стабільного фінансування пенсійного фонду". В

 конце    добавить:    "...   з   метою   встановлення

 співвідношення   між   мінімальною   і   максимальною

 пенсією, як один до двох".

      От  Носов  колега  говорит,  что  в  Конституции

 Швейцарии отнюдь не бедной страны зафиксировано такое

 соотношение:  минимальная, максимальная пенсия один к

 двум.

      И  такая  точно  фраза, я не готов сказать какое

 соотношение,   может  быть  1  к  5  (я  такое  вношу

 предложение)   должна   относиться  и  к  предыдущему я 
 я                           - 71 - я 

 абзацу.  К реформированию системы  оплаты труда.

      Вот   только   при   таких   условиях...   Ну  я

 заканчиваю...  Мы  реально  можем говорить о том, что

 словоблужие  вот  вокруг  этого  (можем или не можем)

 постепенно начнет продвигаться в направлении "можем".

      Итак,   пенсионерам   минимум   на  уровне  межи

 малозабеспеченности  с какой-то даты, но при условии,

 что  абсурдных  пенсий во много миллионов... во много

 раз  больше  минимальной  (трудовой, имеется ввиду) у

 нас не будет. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій  Дмитрович, вашу пропозицію

 дайте,  щоб  я тоді використав. Один "проти". Мовчан?

 Будь ласка.

 

      МОВЧАН.

      Шановні  колеги!  Мої аргументи проти цієї межі,

 проти  того,  що  називається  дозвільним визначенням

 Кабінету Міністрів.

      Для того, щоб вижити, зрозуміла річ, що потрібен

 певний   перелік   того,   що   необхідно  людині.  З

 урахуванням  комунальних витрат, з урахуванням всього

 того, що сьогодні спонукає людину до ощадливості.

      Я  хотів  би  запитать:  чи  є хоча б один округ я 
 я                           - 72 - я 

 серед  тих,  хто присутній тут, який би був багатим і

 щасливим? У нас всіх є ті знедолені люди, які чекають

 сьогодні  нашої допомоги і  нашої участі.

      Якщо сьогодні Віктор Михайлович перерахував цілу

 низку  проблем,  які  виходять  за  межі законодавчої

 сфери,   то  я  хотів  би,  щоб  Уряд  негайно  після

 вчорашнього   повноваження,   яке  надали  ми  їм  (і

 Президенту,  і Уряду зокрема) вийшов з пропозиціями -

 що  необхідно  в  першу  чергу  зробити, застосовуючи

 мито, підвищення чи податку чи іншим якимось форм, бо

 все  зводиться  до фіскального способу. Агрументація,

 яка  наведена  була  головою  Комісії базових Кожушко

 свідчить  про те, що є резерви в державі, але вони не

 задіяні.  І я не почув сьогодні конкретних пропозицій

 щодо  того,  як  нам  знайти  можливість зняти те, де

 лежить  зайве.  Як  нам  затулити  ті  дірки,  звідки

 протікає  це  все  національне  добро, а воно є. Я не

 буду  говорити  про БЛАСКО, про флот чи інші ділянки.

 Можна  самому  пересвідчитися  в  тому, як спрацьовує

 акциз,   як   він   не   стимулює   дійсно   сьогодні

 вітчизняного виробника.

      Якщо круглодобову продають горілку розфасовану в

 імпортних   пляшках,   і   виготовлена  на  території

 України,  вивезено  за  межі,  чи  на  самій  Україні я 
 я                           - 73 - я 

 розлито, воно ні копійки не надходить.

      Ви  пригадуєте,  була  вкрай  потреба завезти ці

 самі  касові  апарати. Де вони? Діють чи не діють. Що

 контролюється  в  нашій державі? Чи просто маємо один

 спосіб  весь  час  бідного,  знедоленого  чоловіка ще

 більше пригноблювати.

      Мені  здається,  що  ми  знаходимося в ситуації,

 коли ми поїдаємо самих собі. Але чому ж наступає час,

 коли  організм  самовиснажується.  І  це  са  ме  той

 момент, коли організм самовиснажений.

      І  я  просив  би  сьогодні  враховуючи те, що це

 проблема  замикається на бюджеті, і на інших законах,

 на інших нормативах, дійсно, підійти комплексно, а не

 так відривно брати 2100. 2100 -можливо і 2100, але ви

 ж знаєте прекрасно пройде два місяці і ми тут змушені

 будемо  в  вересні  місяці знову звертатися до Уряду,

 знову буде лава листів, буде лава прохань, клопотань.

 І  ми  змушені  будемо  з  вами, Вікторе Михайловичу,

 шукати ті додаткові ресурси.

      То   можливо  сьогодні  ввести  певну  градацію,

 першочергово    забезпечити    тих,   кому   сьогодні

 необхідно  -це  інваліди.  А  потім  уже  вийти на ту

 норму, яка необхідна для держави. Кошик стоживчий -це

 єдиний критерій. я 
 я                           - 74 - я 

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Степенко.

 

      СТЕПЕНКО

 

      Шановні друзі!

      Ви  бачите, що мабуть жодне питання не викликало

 стільки      пропозицій,      як     питання     межі

 малозабезпеченності,   ми  маємо  три  альтернативних

 законопроекти. І найбільш симпатичний наприклад мені,

 законопроект Кожушко.

      Знаєте  коли виходять на цю трибуну, чи в залу і

 ми начинаємо кричати, що ми за народ, давайте платити

 це  можуть  робити тільки політичні інтригани, які на

 цьому  зубожінні  народу  хотять  підняти  свій  курс

 акцій,  але  він  не  підніметься,  тому  що, якщо ми

 зробимо  не  розумні  кроки, і завтра піде інфляція і

 уже  ніяка межа не допоможе, то користі от цього буде

 дуже мало.

      Тому  я  пропоную  проголосувати за цю постанову

 раз  согласовано  за  Кабінетом Міністрів, але я хочу

 підтримати   попередніх   колег,  які  виступали,  от

 придумали   ще   таку  фразу,  я  записав  собі  Іван я 
 я                           - 75 - я 

 Сергійович Чиж, каже, або він доросовісно заблукався,

 або тут щось не те, елементи пожвавлення виробництва.

      Де  ви  в  цих  пропозиціях  Кабінету  Міністрів

 бачите  хоть  один елемент пожвавлення виробництва. А

 ось де ці елементи.

      25   відсотків  податок  на  добавлену  вартість

 замість   20,   15  процентів  на  бензин,  роздрібна

 торгівля.  Підніміть  руку  в  кого  є централізовані

 забезпечення   нафтопродуктами.  Ну,  не  вже  ми  не

 розуміємо  за  що йде мова да, ми цими всіма справами

 завалимо  і  я  підтримую  депутата  Яворівського, що

 просто   гасимо   пожежу,   а  конкретної  продуманої

 програми  в  Уряді  немає і нічого це не допоможе, ну

 тимчасово вирішим питання, а далі що?

      Я  вношу конкретну пропозицію проголосувати це і

 дати   може   Олександр   Олександрович,  не  заважай

 Поровський,  дать  за  межу малозабезпеченості 2. 100

 так,    що   постанова   нам   роздана   по   пунктах

 проголосувати  це, що Іван Сергійович, казав елементи

 пожвавлення виробництва .

      І  іще  одне,  Олександр Олександровичу, я прошу

 просто   давайте   ми   розберемося   дамо  доручення

 розібратися  з  пільгами,  дійсно  є речі такі, що ці

 пільги,  які  ми  надавали  ними  користуються  різні я 
 я                           - 76 - я 

 пройдохи.   Дали   пільги  ввозить  автомобілі  -ціла

 індустрія  існує!  Дали  пільги  на  електроенергію -

 підключається  електроенергія  до  всіх  тих.  хто ці

 пільги має. Ну, хіба ми цього не бачим?!

      Тепер. Друге питання.  Лікеро-горілочні товари -

 монополія  держави.  Каже Пинзеник: "Все рівно будуть

 торгувать...".  Та,  люди  добрі,  у нас є держава чи

 нема?!  Якщо  ми  так будем відціля, на рівні першого

 Віце-прем'єра  виступатьі казать, що все рівно война,

 так  навіщо  тоді  ми цей тин городим?! Давайте чесно

 скажем,  що  держави  у  нас нема -куди крива виведе,

 туди  й  підем.  Крива  -Висоцький  класично сказав -

 тільки  йде  по  кругу.  Вона  не може вивести нікуди

 нас...  Тому  надо  все це діло взять все-таки в руки

 державі.

      І   останнє.   Я   все-таки   прошу,  Олександре

 Олександровичу,   є   вже,   хвата  повноважень  і  у

 Кабінета,  і  у Президента січас, все-таки давайте ми

 серйозно   займемось   бюджетом   на   1996   рік.  І

 проконтролюєм,  як  сьогодні  використовується...  Ми

 кажем:   нема  коштів  -на  всіх  рівнях  (54  тисячі

 чиновників)  виріс апарат. А сюди де кошти беруться?!

 Надо, мабуть, ще ці кошти і контролірувать.

      Дякую за увагу. я 
 я                           - 77 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Слово  надається  народному

 депутату Грабару, будь ласка.

 

      ГРАБАР М.Ф., 176 Хустський виборчий округ.

      Шанговний головуючий! Шановні народні депутати!

      Я   просив   би,   дійсно,   підійти   до  нашої

 сьогоднішньої  проблеми  не з популістських міркувань

 оголтілих  тих,  що  "давайте  проголосуєм ту чи іншу

 пропозицію!"...  Давайте розберемось по ходу того, що

 запропоновано.

      Постанова  Верховної  Ради  України "Про порядок

 введення  в  дію..." і так далі. І про внесення змін.

 До   15  липня  подати  проекти  законів  про  зміни,

 впорядкування  системи оплати праці на підприємствах.

 У  нас  уже навіть прийнято Закон "Про оплату праці".

 Що ще можна впорядковувати?!

      Запропонований  Закон  про внесення змін в діюче

 законодавство  з  метою посилення соціального захисту

 населення  я вважаю, чистої води є блеф... Міняється,

 фактично,   підход...   Підходи  міняються!  Якщо  ми

 Законом  про  межу  малозабезпеченості  проголошували

 межу  малозабезпеченості  як  таку,  що  є  єдиною  в

 державі  і  від  якої  відповідно визначається оплата я 
 я                           - 78 - я 

 праці  і все інше, ми мали такий намір, коли приймали

 цей  Закон.  то зараз пропонується змінити принципово

 підхід,  що  ця  межа  є  оціночна  лише  для надання

 державної   допомоги   окремим  категоріям  громадян.

 Вважаю це невірним і абсолютно неприйнятним.

      Далі  подивіться.  Спрба  встановити  з  другого

 півріччя  1995  року нову ставку податку на добавлену

 вартість.  Та,  шановні  народні депутати! З нас весь

 світ  сміється, коли ми протягом року два-три рази до

 одного  і  того  ж  закону вносимо зміни. Ми міняєм з

 вами  ставки,  підприємства не можуть працювати. Адже

 нормальний бізнесмен, нормальний підпрємець будь-якої

 форми власності, він має бізнес-план. Свію прораховує

 на  рік,  на  два  наперед.  Чи  може  наш  бізнесмен

 працювати  в  таких  умовах, коли він запланував сомі

 діяльність   і   відповідно   веде   свою   виробничу

 діяльність  під одні ставки, а ми в ході гри поміняли

 їх,   заставляєм   працювати   по-новому.  Вважаю  це

 абсолютно  безпринципним,  вредним  для  держави, яке

 крім  вреда, нічого не принесе.

      Дальше.   Стаття  42  нова.  Пропонується  знову

 регулювати   фонди  споживання.  Ми  нещодавно,  пару

 місяців   від   цього  відмінились,  знову  пропонуєм

 ввести. я 
 я                           - 79 - я 

      Стаття   43   пункт   4  Постанови  пропонується

 змінити.  Пробачте,  але Постанової Верховної Ради не

 можна  міняти  закони.  Закони  можна  міняти  тільки

 законими  про  внесення  змін  та доповнень до діючих

 законів.   І   якщо   Кабінет   Міністрів  вважав  за

 необхідне,  що треба перейти... перерахунок  штрафних

 санкцій   адміністративної  відповідальності і всього

 іншого    з    мінімальної    заробітної   плати   на

 неоподаткований   мінімум,  слід  підготувати  проект

 закону про внесення в усі абсолютно закони відповідні

 зміни. Тоді це нормальний шлях.

      Тепер  декілька зауважень стосовно того, чому не

 слі   сьогодні   приймати   цей  Закон?  Тому що,  на

 привеликий  жаль,  ми  з вами в цьому залі займаємось

 тільки  говорильнею.  Кабінет  Міністрів під натиском

 певної  групи  депутатів  час  від  часу  вносить нам

 якісь-то зміни, але те, що слід було глобально робити

 в межах всієї держави, нічого не робиться.

      Подивіться.  Податкової політики... Я вибачаюсь.

 30 секунд, як і всі, ще візьму.

      Податкової   політики   практично   немає....  я

 вибачаюсь,  30  секунд,  як  і всі візьму, податкової

 політики  практично  немає,  є  шарахання.  Кредитно-

 фінансова  політика,  де  вона,  де  визначено те, як я 
 я                           - 80 - я 

 мають   називатись   наші   підприємства?   Абсолютна

 негативна  монітарна політика Уряду і Нацбанку. Гроші

 не  виконують  своєї  функції  обігу, фінанси повинні

 працювати.      Саме     тому     підвищення     межі

 малозабезпеченості  дозволить  стимулювати  на  якісь

 два-три-півроку нашу економіку.

      Тому  пропоную  проголосувати  за  проект,  який

 запропонував  Кожушко,  з  єдиним тільки доповненням:

 ввести   для   всіх   абсолютно,  не  вводити  ніяких

 обмежень.

      І  останнє,  Президент  України Кучма на виступі

 Полтаві заявив, що він розуміє, що збільшення доходів

 на  даному етапі вже не є тим основним чинником, і це

 є  принципова  помилка  Уряду,  він це говорив, що 5%

 інфляції  можуть  складать  всього лише це збільшення

 доходів.

      Дякую,  прошу прийнять Постанову  Кожушка.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  вибачити мене за депутата

 Грабара, за порушений  ним Регламент.

      Так,  ми  обговорили  це питання. Я хотів би, не

 збираючись  коментувати, ще раз наголосити на порядку

 нашого,  нашої  процедури  і  сказати  тільки одне: я

 хотів  би,  щоб  ми  врахували,  що  цей проект, який я 
 я                           - 81 - я 

 вноситься,  хоча  він  офіційно  подається  Кабінетом

 Міністрів як закон, до речі, а не постанова, як Закон

 України   "Про   внесення   змін   і   доповнень   до

 законодавчих актів України з метою збільшення доходів

 бюджету  і  посилення соціального азхисту населення",

 він анпарцьований (про це ви почули сьогодні) спільно

 зусиллями    фахівців   фактично   чотирьох   комісій

 Верховної  Ради  і  фахівців Кабінету Міністрів, я це

 підкреслюю.

      Тому  я  ставлю  цей  Закон  поки що, поки що за

 основу  по  Регламенту,  я  бачу, вІктор Іванович, за

 основу,  ще  раз  кажу:  за основу. Ми можем потім до

 нього,  як  то  кажуть,  зміни  якісь там вносити. За

 основу ставлю на голосування.

      Я зараз дам, Віктор Іванович.

 

      "за"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не розумію, чому біля 80 людей не

 голосує.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      Я знаю. Олександр Миколайович, ми дійдем до цього.

      Добре,  давайте  по  процедурі виясним. Можливо,

 дійсно тут є... я 
 я                           - 82 - я 

      Вінський, будь ласка. Вінський, Ємець, Суслов.

 

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

 

      411-ий.

      Шановні  депутати, не випадково не всі голосують

 "за",  оскільки  є  тут в Законі дуже сумнівна стаття

 41,  яка  стосується  підняття  податку  на добавлену

 вартість  до  25%.  Ви пам'ятаєте, які баталії були у

 нас  при  обговоренні  бюджету по поводу цієї статті.

 Всі погодились, що далі ПДВ рости не повинно. І знову

 нам підсовується цей момент: з ростом ПДВ.

      Якщо   б  зняти  Статтю  41,  я  думаю,  що  цей

 законопроект   міг   би  пройти.  З  тією  статтею  я

 сумніваюсь,   всі   люди,   які   свідомо  голосують,

 розуміють,  що прийняття цієї статті означає черговий

 удар  по  товаровиробнику.  Ніякі  проблеми  в нас не

 будуть    вирішені   по   межі   малозабезпеченності,

 поскільки, не буде з чого платити. Дякую!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ви   мені  вибачте,  я  зразу  вам

 відповім.    У    нас   по   проедурі,   ми   ставимо

 запропонований  законопроект,  вилучити звідси статтю

 можна,  коли ми приймемо його за основу. А зараз я не я 
 я                           - 83 - я 

 маю  право,  строго кажучи, вилучати цю статтю. Я теж

 підтримую  те, що каже Іван Сергійович щодо Статті 5,

 але  її  треба вилучати коли приймемо за основу. Якщо

 будемо вилучати, то те що ви кажете.

      Будь ласка, Ємець.

 

      ЄМЕЦЬ

 

      Олег  Олексійович! Ви тільки що сказали те, що я

 хотів  сказати стосовно процедури голосування. А коли

 будемо  і ту і другу постанову, там треба буде внести

 редакційні поправки, те, що від комісії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую!

      Віктор Іванович Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые  депутаты! Я выступаю исключительно по

 процедуре  и  в  связи  с  тем,  что опять нарушается

 процедура   вынесения   документа   на  рассмотрение.

 Половина  пункта  этого  закона относится к налоговой

 политике.   В   комиссии   с   этим  проектом  мы  не

 знакомились,  решение  не  принимали  и  на сколько я я 
 я                           - 84 - я 

 знаю,  официально  не  одна комиссия не рассматривала

 этот документ.

      Кроме того, я хочу проинформировать, что в части

 повышения ставки налога на добавленную стоимость, это

 предложение  комиссией  рассматривалось, было принято

 отрицательное решение.

      Я предлагаю, не голосовать, вернуть в комиссию и

 в  установленном  порядке  подать  на сессию. Если мы

 будем так грубо нарушать и без рассчетов и подготовкы

 принятия  документов  будем  проводить, то мы конечно

 далеко пойдем. Спасибо!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі   вам  за  оцінку,  Віктор

 Іванович,  але я повинен сказати, що приймав участь у

 цій  роботі  Терьохін. Він може підтвердити, що якраз

 ваша  комісія  приймала  участь  у  цій  роботі. А за

 розрахунки,  розрахунки були і ці розрахунки ведуться

 вже півроку.

      З мотивів, будь ласка.  Носов. І Терьохін.

 

      НОСОВ.

      Шановні депутати! Хочу звернути увагу, що вперше

 нам  Уряд  вніс  кваліфіковану пропозицію -встановити

 межу малозабезпеченності і одночасно він пропонує, де я 
 я                           - 85 - я 

 взяти  ці  гроші,  які  статті  змінити в бюджеті. Це

 треба відзначити.

      Саме  так  треба  подавати подібні проекти, а не

 просто -збільшити. А де брати - це хтось.

      Крім  того,  ця пропозиція узгоджена з Урядом. І

 Регламент  говорить,  що  в  цих випадках питання про

 неприйнятністьне  ставиться. З Урядом погоджена. Тому

 я  буду  підтримувати  її,  але є така деталь. Що тут

 фактично  вводяться елементи надзвичайно економічного

 стану. Якби ще Віктор Михайлович сказав. У листопаді,

 17 листопада Верховна Рада дала протокольне доручення

 Уряду   розробити   проект  Закону  про  надзвичайний

 економічний стан, в якому воно все стані.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Терьохін.  Чечитов  з цього

 краю і все. По мотивам. І будемо голосувати.

 

      ТЕРЬОХІН.

 

      Шановні  депутати!  Дійсно,  не  було  засідання

 Комісії   з   цього   питання,  але  якщо  ви  уважно

 подивитеся  на  зміст  цього  Закону,  то  ви  можете

 побачити,  що,  наприклад,  питання  імпортного  мита

 неодноразово  обговорювалося і на Верховній Раді і на я 
 я                           - 86 - я 

 Комісії.  Але  вони  зараз  є в інших Законах. Тобто,

 формально Віктор Іванович Суслов правий, що цей Закон

 не  був  обговорений.  Але елементи цього Закону були

 обговорені  при  розгляді  інших Законопроектів. Тому

 давайте, шановні колеги,  приймемо рішення .

      Якщо  ми  будемо тільки мати цей Закон в першому

 читанні,   або  відкладемо  зовсім,  то  треба  чітко

 сказати,  що  ми  не  приймаємо рішення стосовно межі

 малозабезпеченності.  І  опяснити  після  цього  наше

 рішення   народу.   Тому   моя  пропозиція:  сьогодні

 прийняти  Закон  в  цілому.  Якщо  є  питання  -по 25

 відсотків  давайте  його дискутувати, але я просив би

 поставити  в  цілому  зараз  і  поговорити  після  по

 окремих статтях. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чечетов, будь ласка. Чечетова

 включіть, будь ласка.

 

      ЧЕЧЕТОВ,   125   избирательный  округ,  Донецкая

 область

 

      Уважаемые коллеги!

      Действительно,   программа  реформ  нуждается  в

 серьезной социальной коррекции, нужен комплекс мер по я 
 я                           - 87 - я 

 социальной защите населения в этот сложный переходный

 период.  Но  шаги  наши должны быть очень продуманны,

 последовательны,  и  главное,  очень  реальны,  а  не

 популистски.

      Я  хочу  сказать следующее, действительно, вчера

 три  комиссии,  я с полной ответственность говорю: по

 экономической   политике,   по   социальной   защите,

 Комиссия   по   бюджету   и   представители  Комиссии

 финансов.   Причем,   совместно   с  первыми  лицами,

 руководителями,  Министра  экономики  Шпека,  Виктора

 Михайловича Пинзеника на протяжении целого дня работы

 пришли к общему мнению.

      И  на  мой взглад, я полностью согласен с Иваном

 Сергеевичем   Чижом,  что  это  первый  шаг,  который

 приближает  до межи малообеспеченности, вконце-концов

 к  который  мы должны будем в последствии прийти. И я

 думаю,   что  в  контексте  программы  правительства,

 которое  будет  в  ближайшие  две недели представлено

 Верховный  Совет,  может нам еще раз вернуться к этим

 вопросам.

      Но  сейчас нужно принять, и принять в пакете два

 документа  -это  Постановление Верховного Совета "Про

 межу     малозабезпеченності",     встановити    межу

 мінімального доходу - 2100. я 
 я                           - 88 - я 

      И  Закон  о  внесении  изменений,  дополнений до

 законодавчих  актів України. В пакете вместе принять,

 поскольку   здесь   действительно   с  одной  стороны

 предлагается  увеличение социальной защиты населения,

 а  с другой стороны -конкретные статьи или конкретные

 меры, которые подкрепляют эти затраты по бюджету.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  З  вашого дозволу, я все-таки хотів

 би надати слово представникам профспілок.

      Леонід  Михайлович Вернигора, будь ласка. Він до

 речі,  сам  приймав  безпосередню участь у виробленні

 цього проекту.

 

      ВЕРНИГОРА Л.М.

 

      Шановні колеги народні депутати!

      Як     того     вимагає    Закон    "Про    межу

 малозабезпеченності"    данний    законопроект    був

 погоджений  із  Федерацією профспілок України. І тому

 всі два дні ми приймали участь в його розробці.

      У   нас   сьогодні   прохання   підтримати   цей

 законопроект,   який,   той   який  наближує  нас  до

 рохрахункової межі малозабезпеченості.

      Прошу проголосувати. я 
 я                           - 89 - я 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  я теж з мотивів голосування

 хотів  сказати  б  уквально редакційну одну поправку,

 яка  не  міняє  суті,  просто  я  хочу зачитати, як в

 проекті законі звучить, правильно звучить так сказати

 редакційно,  перша частина, в частині першій статті 4

 викласти     в     законі     України    "Про    межу

 малозабезпеченості"  частину першу статті 4, викласти

 в    такій    редакції    вартісна    величина   межі

 малозабезпеченості    впроваджується    за   поданням

 Кабінету    Міністрів    України,   поетапно   шляхом

 встановлення  мінімального  розміру  середньодушевого

 сукупного доходу, що дає право на отримання допомоги,

 при затвердженні бюджету. І періодично переглядається

 відповідно  до  зростання  індексу  цін  на  споживчі

 товари   послуги   разом   з   уточненим   показників

 державного   бюджету  України.  Це  повністю  звучить

 стаття уже з цею зміною, яка записана тут.

      І з мотивів голосування, просить слово Олександр

 Олександрович, будь ласка.

 

      МОРОЗ О.О.

 

      Шановні депутати! я 
 я                           - 90 - я 

      Звичайно  треба  було  б  підтримати  пропозицію

 Кожушка,  Мовчана,  Грабара,  бо коли ми говоримо про

 межу  малозабезпеченості  маємо  на  увазі  конкретну

 цифру.

      Але  давайте  подивимося  у  нас  тут  про різні

 категорії   мова   йде.  Те,  що  дається  в  проекті

 постанови  це  не  вартісна,  не визначення вартісної

 межі,   межі   малозабезпеченості,   забезпечення   в

 вартісному   виразі.   Це   мова   йде   про   розмір

 середньодушового сукупного доходу.

      Що  дає  право  на отримання допомоги, тобто це,

 якийсь  крок  в тому напрямку наближення до цієї межі

 малозабезпеченості,     тому    при    всій    повазі

 аргументацію,  яку  висловили  депутати, треба мабуть

 погодитися   з  пропозицією  Кабінету  Міністрів  тим

 більше,    що    за    нашим    законо    "Про   межу

 малозабезпеченості"   Уряд   повинен  пропонувати  цю

 цифру,  бо  він гарантує її виконання і тому я думаю,

 що  треба  підтримати  сьогодні  Кабінет Міністрів. А

 надалі  і Кабінету Міністрів запропонувати, і засобам

 масової  інформації,  щоб  вони,  так  би  мовити, не

 відносили   на   Верховну   Раду   оці  акценти  щодо

 визначення   межі,  а  потім  нібито  це  є  причиною

 інфляції.  бо  мова  йде  про те, що кожен розрахунок я 
 я                           - 91 - я 

 повинен  чимось  покриватися. Якщо валовий внутрішній

 продукт  у нас сьогодні за 4 місяці знизився на 10, 8

 процента, тоді як він мав 5, 7 за рік -тобто ми темпи

 перевищуємо  вдвічі,  то  звідки  ж  будуть  бюджетні

 надходження,  де  будуть кошти підприємств, де будуть

 доходи  населення і так дальше?.. Зрозуміло, що треба

 це  все  в  комплексі  розглядати,  і мова йде все, в

 цілому,   про  реформи  економіки  і  про  підвищення

 ефективності.  Але  зараз  треба  було  б  підтримати

 пропозицію Кабінету Міністрів.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосуавння: за основу,

 або в першому читанні (як завгодно даватйе -це одне й

 те  ж)  Закону України "Про внесення змін і доповнень

 до  законодавчих  актів  України  з  метою збільшення

 доходів   бюджету  і  посилення  соціального  захисту

 населення". Ставлю на голосування.

 

      Йде голосування:

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. я 
 я                           - 92 - я 

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Шановні  народні  депутати, підійшло... підійшов

 час до перерви...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В цілому?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Давайте...  давайте  домовимся,  шановні народні

 депутати,  ми не можем.... в цілому я не можу ставити

 тому,  що  були  пропозиції  щодо  окремих статей -ми

 повинні  їх проголосувати. Але час перерви... Давайте

 ми  зробимо  так:  не  на  півгодини,  а до 12. 30. Я

 прошу, якщо не заперечуєте.

      Оголошується перерва! я 

                         - 93 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Шановні  народні депутати, у перерві ми

 радились  з  головною  комісією, і дійшли до висновку

 про те, що якщо не заперечує Уряд, документ, прийнятий

 у  першому читанні. Дати змогу і Уряду і Комісіям іще

 протягом   тижня   продивитись  всі  ті  моменти,  що

 пов'язані із податками, митом і іншими речами і потім

 остаточно  проголосувати,  скажемо,  це  буде через 8

 днів приблизно. Як ви дивитесь, Віктор Михайлович?

 

       ___________.  Шановний Олександр Олександрович,

 шановні    колеги,    ми,    звичайно,    не   можемо

 рекомендувати, рекомендувати будемо, просити все-таки

 прийняти  сьгодні  такий  важливий  закон,  який  дає

 джерела.

      Наведу вам, наприклад, одну статтю, сьогодні є в

 багатьох  позабюджетних  фондах,  які  мають бюджетну

 природу,  ошти,  залишки, і ми їх не можемо вилучити,

 використати,  залучити  для  виплати  пенсій.  В  нас

 дефіцит 22 трильйони.

      Скажімо,  в  цих  фондах  тільки  15  трильйонів

 карбованців.   Законодавчо   ми  не  маємо  права  це

 зробити. я 
 я                           - 94 - я 

      Є  й інші норми дуже важливі. Ми сьогодні хочемо

 запустити  з  1 червня гарантії, тому було б прохання

 підтримати  цей  законопроект, якщо можна було б його

 ввести в дію.

 

      ГОЛОВА.  Ну, тоді давайте так, шановні депутати,

 авайте ми в цілому приймемо документ. Ні?

             (Шум у залі)

      Серьйозних  зауважень  дуже  багато є, я розумію

 прекрасно,  но  Уряд  зараз  дає  гарантію, що він цю

 ситуацію бере в свої руки.

             (Шум у залі)

       Ні, я поставлю.

      Іншими   словами,  давайте  так:  ми  за  основу

 прийняли  документ.  Які  в  кого  зміни,  доповнення

 будуть,   будь   ласка,   запишіться   і   зараз   ми

 проголосимо.  Запишіться. Ми хвилин 15, нам вистачить

 на це? 15 хвилин.

      Будь   ласка,   Олійник   перший,   а   потім...

 Опублікуйте список.

      Ну,  добре, давайте так. Олександре Михайловичу.

 При  тому,  що  ми  документ прийняли за основу. Тому

 його  треба    обговорювать,  доводить  до  логічного

 завершення. я 
 я                           - 95 - я 

      Значить    проект,    який    вносив   Олександр

 Михайлович, ставиться на голосування.

      Поіменне голосування.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Олександр Олександрович! Так дайте вже .........

 

      ГОЛОВА.  Ні, я потім дам вам, я дам, ви перший в

 списку, я дам...

      Будь   ласка,   голосується   проект  Олександра

 Михайловича Кожушко.

 

      "за"

      РІшення не прийнято.

      Будь ласка, Борис Ілліч.

      Опублікуйте список.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

      190 Запорізький.

      Шановна   Президія!   Шановні  колеги!  Значить,

 Віктор Михайлович назвав цифри, які справді вражають,

 510 трильйонів і таке інше. Але це не діє на тих, хто

 одержує  десь  мільйон трішки з гаком, на це на нього

 не  діє, от.  Тому  так чи інакше доведеться приймати я 
 я                           - 96 - я 

 закони, але вони не будуть діяти, якщо ми не приймемо

 (ще  раз я вас прошу) Закон "Про надзвичайний режим в

 економіці" і Закон "Про декларацію доходів і майна".

      Режим  економії дасть нам можливість подивиться,

 що   вкрадено,  що  недокрадено,  тобто  я  абсолютно

 підтримую Кожушко, -резерви в нас є, а декларація про

 доходи і майно дасть можливість ділитися нарешті тим,

 хто досить багато взяв.

      Так  що без цих двох законів не будуть діяти які

 б ми красиві закони не приймали.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Ясно.   Борисе  Іллічу,  Закон  і  про

 економічний  стан  такий  от специфічний і декларацію

 доходів  у  роботі,  і,  я  думаю,  що  на наступному

 сесійному тижні ми їх розглянемо.

      Дякую.

      Сизенко.

 

      СИЗЕНКО Ю.П.

 

      177-ой   Жовтневый,  город  Запорожье,  Сизенко,

 фракция коммунистов.

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые я 
 я                           - 97 - я 

 коллеги,   меня  беспокоит  то,  что  говорил  Виктор

 Иванович  Суслов,  о чем говорил, о том, что мы опять

 скатываемся  на  25%  ПДВ. То есть, мы, если говорить

 простым  народным  языком,  даже рекитер сначала дает

 зажиреть  жертве, а потом ее доит. А у нас получается

 так:  предприятия  лежат  и  мы  их продолжаем давить

 налогами.  Тем  более,  что  мы  здесь  двумя третями

 голосов, отменяя вето Президента, голосовали о снятии

 ограничения  с  фонда  потребления,  то  есть  давали

 надежду государственным предприятиям хотя бы какие-то

 шансы  иметь  на  повышение  заработной платы засчет,

 будем говорить, их деятельности.

      Сегодня   мы  опять  слышим  о  том,  что  будет

 вводиться  ограничение  на  фонд потребления, то есть

 это  пагубная  политика.  Я  думаю,  что если мы межу

 малозабезпечености  будем  решать  засчет  таких  вот

 проблем,  то  производство не поднимется и пенсионеру

 от этого лучше работать не будет.

      Я бы все-таки на двух этих пунктах уделил особое

 внимание при рассмотрении поправок и изменений.

 

      ГОЛОВА.  Тобто  ваша  пропозиція  яка  в  даному

 випадку?

 я 
 я                           - 98 - я 

      СИЗЕНКО Ю.П.

      Я   считаю,  что  без  рассмотрения  в  Комиссии

 Суслова  вопроса  по  25%  ПДВ этот вопрос сегодня не

 решить.

 

 

      ГОЛОВА. Драгоморецький.

 

      ДРАГОМОРЕЦЬКИЙ

 

      Уважаемые колеги, прошу передать слово депутату Немировскому.

 

      ГОЛОВА. Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.     309 округ

 

      Я прошу до первого пункта, где написано Статья 5

 доповнити  частиною  такого  змісту. "Встановлений

 розмір   середньодушнього   совокупного   доходу   не

 застосовується,  як  норматив  для організації оплати

 праці  і  пенсійного  забезпечення  та  надання інших

 видів допомог".

      Какой же смысл нашим источникам, если мы никому,

 ничего   не   помагаем.   И   при  этом  не  меняется я 
 я                           - 99 - я 

 "оподатковий  мінімум".  Я  считаю, что эту трактовку

 надо исключить из постановления полностью. Это одно.

      Второе.   В   пункте   4   второй   абзац,   где

 устанавливается ответственность не исходя из минимума

 зароботной  платы,  а  от  неоподаткованого минимума,

 здесь  подход  общий,  он требует расшифровки. Потому

 что  есть  разные административные нарушения и разный

 коэфициент по отношению к зароботной плате.

      Поэтому,  было  бы разумно дополнить в конце его

 таким   предложением:   "Уточнивши  відповідне  чинне

 законодавство". Чтобы у нас не было здесь произвола.

 

      ГОЛОВА. Чеботарьов.

 

      ЧЕБОТРЬОВ       227 округ

 

      Я хочу сказати кілька слів в доповнення тому, що

 сказав  депутат  Сизенко.  Ми  всі з вами як депутати

 приходили   в   Верховну  Раду  і  обіцяли  зменшення

 податкового тиску на підприємствах. Тому, я підтримую

 пропозицію  депутата Сизенка і можу сказати, що можна

 приймати  пропозиції,  які  вийшли від трьох комісій,

 але  без  цього  пункту. 25 відсотків подали, якщо ми

 введемо,  це  знову якимось чином погіршить становище я 
 я                          - 100 - я 

 наших  підприємств,  які  і так ледве зводять кінці з

 кінцями.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  тут  виникла  певна

 колізія,  наскільки  я  пом"ятаю, ніде в законі ПДВ у

 нас  не  визначалось на рівні 20 відсотків, хіба що в

 розрахунку  до  бюджету. Але в Законі не проведена ця

 цифра  і  в  нас фактично сьогодні законно означає 29

 відсотків  ПДВ.  Вибачте,  28.  А тут записується 25.

 Цебто, зменшення цього рівня. Якщо це... ні, ні. Якщо

 це  так,  то Віктор Михайлович скаже з цього приводу,

 що  зараз  платять  підприємства. Виктор Іванович, ви

 тоже скажете.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Насправді,  в  дійсності Закон

 новий  про  ПДВ не прийнятий. А ставка ПДВ по старому

 Закону  28  відсотків. Я б не хотів коментувати, чому

 так  сталось.  Багато з вас знає про це. І тому, якщо

 ми  підемо  на  25 відсотків, ми зафіксуєм її нарешті

 законодавчо.  І  це  нище буде, ніж сьогодні в Законі

 зафіксована  ставка.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, прошу.

 я 
 я                          - 101 - я 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные  депутаты!  Я  бы  хотел  напомнить вам, что

 вопрос   ставки   налога   на   добавленую  стоимость

 обсуждался  в  этом  зале.  Были  бурные  дебаты  при

 обсуждении,  при  втором  чтении  Закона "О налоге на

 добавленую стоимость". Вопрос ставылся на голосование

 и  мы с вами  проголосовали за 20 процентов.

      Руководствуясь   этим,   Министерство  финансов,

 действительно,   пользуется  этой  ставкой.  Это  уже

 практика.

      Значит,  если мы сейчас будем менять ставку, это

 конечно  не  будет  выглядеть  серьйозно. После "межи

 малозабезпеченности"    завтра    у   нас   возникнет

 потребность    там    покрытия    допустим   дефицита

 Пенсионного фонда. Что, мы снова будем менять ставку?

 А   как   же   быть   со   стабильностью   налогового

 законодательства? Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Є з Міністерства фінансів тут присутніх

 хто? Кальник. Економіки?  Будь ласка.

       По   якій   ставці  зараз  знімається  сьогодні

 податок на  добавлену вартість?

      (Шум в залі) я 
 я                          - 102 - я 

      Одну хвилиночку. Зам. міністра фінансів скаже і,

 мені здається, це буде  авторитетно для  аудиторії.

 

      ___________.

      Податкові    інспекції   стягують   податок   на

 добавлену   вартість  в  розмірі  20  відсотків.  Але

 Законом,  який  у  нас  діє і не призупинений, ставка

 визначена  в  28 відсотків. І я хотів ще добавити, що

 ми  чудово  розуміємо,  що  підвищення  податків  для

 підприємств то є негарна справа. Але якщо ми говоримо

 про   те,  що  не  можна  збільшити  податки,  то  ми

 забуваємо  іншу  частину,  яку  ми  по  суті сьогодні

 розглядаємо.     А     розглядаємо     ми    сьогодні

 середньомісячний  сукупний дохід, щоб його довести до

 2100 і для цього треба здійснити додаткові витрати. А

 їх треба за рахунок чогось профінансувати.

      Тому  якщо  ми  не вирішуємо питання про джерела

 фінансування,  то  ми  не  повинні  тоді вирішувати і

 першу частину.

      І  хотів  ще  раз  нагадати,  що  лише додаткові

 витрати  з 1 червня по грудень місяць включно, по цих

 невеличких   змінах,  які  пропонує  Уряд,  складають

 додатково  217  трильйонів  карбованців, які треба за

 рахунок  чогось профінансувати. Ми пропосимо прийняти я 
 я                          - 103 - я 

 те, що запропоновано.

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що  всі тут зрозуміли про що

 йдеться.  Мова  тільки  йде  про те, що такий процент

 все-таки  тисне  додатково  на  виробництво.  І тут і

 Сизенко і інші праві також, треба все зважити.

      Будь ласка, Марченко.

 

      МАРЧЕНКО

 

      Уважаемый Александр Александрович!

      Я  все-таки хочу одну реплику сказать, когда нас

 пугает  опять квадральйонами, и мы уже договорились о

 том, что мы показываем в этом постановлении источники

 неэмиссионного   покрытия.   И  когда  зам.  министра

 выходит  и  начинает нас пугает, то простите, это уже

 не  корректно.  Здесь  мы как раз этим постановлением

 говорим,  откуда  взять  деньги для решения того-то и

 того-то.

      Да,  может вы пойдете на эмиссию в частности. Но

 не надо запугивать депутатов. Это первое.

      Второе.  Александр  Александрович,  я  хотел бы,

 чтобы   все-таки   была   не  пропущена  позиция  или

 предложение  Шеховцова  о  регулировании  соотношений я 
 я                          - 104 - я 

 между  минимальной пенсией и заработной платой, между

 соотношениями, и это как раз даст те деньги для того,

 чтобы решать вопросы по дополнительной оплате.

      Однако,  я хочу основным вниманием уделить на ту

 статью  5 и преамбулу к Закону, которая предлагается.

 Мне   представляется   дополнение  к  статье  5,  что

 "встановлений   розмір   середньодушового   сукупного

 доходу, не застосовується як норматив для організаціі

 оплати  праці,  пенсійного  забезпечення ", не верим.

 Это  попытка  изменить  философию  подхода  к  уровню

 зароботной  платы  и  пенсии.  Я хотел бы на комиссии

 говорил   и   в  рабочей  группе,  что  международные

 документы,   которые   ратифицировала  Украина,  а  в

 частности  23  статья,  декларация  прав человека 10-

 статья   значит  декларация  социального  прогреса  и

 развития, ныне действующая Конституция.

      И  доклад  Президента,  они обязывают связывать,

 социальный норматив зароботной платной. И поэтому вот

 эта  5 статья, она должна быть безусловно исключена и

 мы об этом договаривались.

      И   поэтому   в   преамбуле,  когда  здесь  тоже

 записано,  что устанавливается средне душевый доход в

 бюджете,  то  тоже  такая  хитрая, но все-таки на мой

 взгляд   попытка   уйти   от  индексации  законом  "О я 
 я                          - 105 - я 

 бюджете",  мы  устанавливаем  социальный норматив, на

 сегодня  он  там 3. 685, там мы закладываем механизмы

 индексации и когда мы поэтапно и мы соглашаемся уже в

 этой  ситуации идем к этому социальному нормативу, то

 мы должны идти туда с учетом индексации.

      И  последнее.  Я думаю, что мы вчера предлагали,

 Кабинету    Министров   предложить   здесь   комплекс

 мероприятий... изьятию налогов, а Президент заявлял о

 том,  что  две-трети налогов не собираются, это также

 доходы  в  бюджете  для  решения  этих проблем в этой

 части  нет.  И когда 15 числа Кабинет Министров здесь

 будет  докладывать  соответствующие  решения, я хотел

 бы,   чтобы  это  организационный  там  или  какие-то

 мероприятия , также были Верховному Совету доложены.

      И конечно тут вопрос безусловно стоит о денежной

 реформе,  я  не знаю там получится Виктор Михайлович,

 согласится  ли  на  конфискационную денежную реформу,

 160  триллионов  денег,  которые крутятся мимо учета,

 они также, если их отсечь как и спекулятивный капитал

 как раз могут с денежной реформой  решить вопросы.

 

      ____________.

 

      Уважаемые коллеги, Александр Александроыч, здесь я 
 я                          - 106 - я 

 входит   в  противоречие  сама  преамбула:  "з  метою

 пидтрымкы витчызняного товаровыробныка", а там дальше

 идет эти 25 процентов.

      Я предлагаю, пункт 3 татья 41 первое предложение

 убрать,  исключить  и  оставить  только  второе,  что

 касается  импортных  товаров.  И,  конечно, возникает

 вопрос,  откуда  взять  дополнительные  деньги. Можно

 было  внести залог (особенно по нарушениям в области,

 в   экономической  области  иностранными  гражданами,

 поскольку  их  можно  задержать не больше, чем на 2-3

 суток,  потом  они уезжают -попробуй их потом вызвать

 на  суд  и  т.  д.), пускай они внесут какие-то там в

 валюте  определенный  залог,  а потом пускай уезжают.

 Вот  и  мы  найдем  определнный источник. Я предлагаю

 конкретно:  пункт  3,  статья  41 -первое предложение

 убрать (там по 25%, что касается товаропроизводителя),

 а  вторую часть (что касается по импортным товарам) -

 это  уже  сфера коммерческих структур -там и оставить

 25% на добавленную стоимость. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Степенко.

 

      СТЕПЕНКО В.І.

      Олександре Олександровичу, дякую. я 
 я                          - 107 - я 

      Я  вносив пропозвицію, коли виступав, ви знаєте,

 що  все-таки надо виключить (і підтримую попереднього

 виступаючого) статтю 41, де 25%, виключити. І у нас є

 закони  -25%  береться. Але коли говорять, що Закон -

 28%...  Ви  пам'ятаєте, тоді ми проголосували, кажем:

 даватйе  трошки  дамо,  щоб  виробництво  дихнуло. Ми

 сьогодні  знову  загонимо  його  в прямий кут. Тому я

 прошу  (особливо виробничників, як будуть голосувать)

 ні  в  якому  разі  в  цілому не голосувать. А окремо

 проголосувать за те, щоб цю статтю 42 виключить.

      І,    Олександре    Олександровичу,   надо   або

 протокольно,  або  якось... ну, я вже декілька раз це

 говорив...  у  нас  єсть  закони  на  нерухоме майно,

 допустим.  Те, що є зверх норми (у тих, у кого єсть),

 щоб,   дійсно,   якесь  джерело  постачання  було.  І

 особливо  розібраться із лікеро-горілчаними виробами,

 щоб   буда  монополія  держави.  Тобто,  у  комплексі

 розглянуть  це  питання. Ну, сьогодні якось не зовсім

 коректно  може й рекомендувать, і Віктор Михайлович -

 це  ж люди, які розуміють, за що йде справа... І надо

 все  зробить  для того, щоб все-таки знайти шляхи, за

 рахунок  чого фінансувати все це, не втручаючись і не

 перекладаючи  це  на  виробництво.  Все  рівно ж воно

 вернеться  на  товар і нічого від цього не зміниться. я 
 я                          - 108 - я 

 Тому  я  прошу  так: або протокольно, або просто сюди

 дописати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  З  вашого  дозволу,  ще  раз  Пинзенику

 Віктору Михайловичу слово.

      З мотивів голосування? Будь ласка, візьміть.

      Почекайте.

 

      ПИНЗЕНИК .     Шановні колеги, в дійсності в нас

 юридичний  казус  вийшов  -20%  ми знімаємо, але ніде

 юридично  така  норма не діє. В законі нема, закон не

 вступив в дію, закон прийнятий в першому читанні.

      Другий   момент,   ми  якщо  136  трильйонів,  я

 говорив,   агальні  доходи  по  тих  змінах,  які  ми

 вносимо, ПДВ дає 67, половину.

      Якщо  ми їх не вводимо, все одно ми візьмемо цей

 податок,  але  в найгіршій формі, через інфлящію. Нам

 доведеться  67 трильйонів додатково покривати емісію.

 А це  інфляційний  найстрашніший податок.

      МИ  прекрасно  розуміємо,  що  юодре було б мати

 низький  податок.  Але  тоді треба було б скорочувати

 витрати.  Якщо  ми  скоротимо  витрати,  то ми можемо

 скорочувати   видаток.   Але   бюджет   -це  голосний я 
 я                          - 109 - я 

 інструмент управління економікою держави, мусить бути

 збалансований.

      Тому  є таке прохання колег депутатів підтримати

 нас,  ми  ж  в  безвихідній ситуаці ї опиняємось: нам

 треба  соціальні  виплати  робити, і ми підтримуємо і

 розуміємо   складність   проблеми.   З  другого  боку

 михочемо,  щоб  ресурс  був  не  інфляційний,  не  за

 рахунок випуску нових грошей.

      Дуже просимо підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  я прошу вибачити, я

 розумію,  що  говорили депутати Сизенко і Чеботарьов,

 але  при  тому  ми  повинні  зважати  на  те,  що ПДВ

 стосується  не стільки виробництва, як споживача.

             (Шум у залі)

      Ні,   ні,   це   всім...   В  кінці  кінців,  це

 завершується а споживачі, і ви це добре розумієте.

      Тому  давайте  будемо  голосувати частинами. Але

 частинами  можна голосувати, розуміючи, що все-таки в

 комплексі  буде  прийматись документ. Бо ми не можемо

 приймати Постанову, а Закон не приймати, бо нема тоді

 покриття  цих  закладених  у  Постанові  витрат.  Ну,

 почекайте,    Йосип    Вікентійович.   Тому   давайте

 визначимося,   як   ми  будемо  працювати,  як  будем я 
 я                          - 110 - я 

 приймати  рішення,  бо, власне кажучи, крім 41 статті

 таких принципових розходжень тут у нас не було.

      (Шум в залі)

      Я   прошу.   Ще   є  потреба  з  мотивів?  Ви  б

 погодились,  як би, скажем, Носов, Вінський і Чечетов

 сказали ще по  одній хвилині, по одній хвилині.

      (Шум в залі)

      Ну,  якщо більше, то тоді не будемо зовсім. Тоді

 все припиняєм, ніяких розмов.

      Я  ставлю  вцілому  цей документ на голосування.

 Будь ласка.

 

      "за"

      Рішення не прийнято.

      Є  пропозийія  голосувати по частинах. За проект

 Постанови...  А,  це  останнє  вже,  правильно. Перша

 частина Закону України "Про внесення змін і доповнень

 до  законодавчих  актів  України  з метою збільшегння

 доходів   бюджету  і  посилення  соціального  захисту

 населення".

      У  Законі "Про межу малозабезпеченості" викласти

 першу  частину  статті  4 у редакції, яка перед вами.

 "Вартісна     величина     межі    малозабезпеченості

 впроваджується за подинням Кабінету Міністрів України я 
 я                          - 111 - я 

 поетапно   шляхом  втановлення  мінімального  розміру

 середньодушового  сукупного  доходу,  що дає право на

 отримання   допомоги   при   затвердженні  бюджету  і

 періодично  переглядається  відповідно  до  зростання

 індексу  цін  на  споживчі  товари  і послуги разом з

 уточненням показників державного бюдету України".

      Ставлю  на голосування. Тут зауважень не було.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА.Рішення прийнято.

      Частину  другу і третю статті 4 та частину першу

 статті   5   після   слів  "межа  малозабезпеченості"

 доповнити   словами:   "середньогодушового  сукупного

 доходу".  Теж  не  було  зауважень,  тому  я зараз на

 голосування не ставлю.

      Статтю   5  доповнити  частиною  такого  змісту:

 "Встановлений розмір..."

      (ШУМ У ЗАЛІ)

      А?  Одну  хвилиночку.  Частину  другу  і частину

 третю  статті  4, оцю норму, що я прочитав тільки що,

 ставлю на голосування.

 

      "за" я 
 я                          - 112 - я 

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Дальше  статтю  5.  Поправка  до  неї, вносилась

 пропозиція   вилучити  цю  статтю  як  розмір,  тобто

 вилучити  вимогу, яка тут пердбачена, що встановлений

 розмір    середньодушового    сукупного   доходу   не

 застосовується  як  норматив  для  організації оплати

 праці, пенсійного забезпечення та надання інших видів

 допомоги.  Інакше  він  втрачає  зміст,  бо  ми  ж на

 тому... Зрозуміли, так?

      Тому  є  пропозиція  вилучити  цей абзац, прошу.

 Будь ласка. Голосується за вилучення цього абзацу.

      Будьте уважні і активні.

 

      "за"

 

      ГОЛОВА. Прийнято рішення. Друга частина Закону.

      Статтю  37  Закону України "Про державний бюджет

 України  на  1995  рік"  викласти  в  такій редакції,

 стаття  37:  "Запровадити з 1 липня 1995 року в'їздне

 мито на продукти нафтопереробки". Коди тут названі, у

 розмір  15%  до митної вартості, але не менше 15 екю.

 Та  вугілля кам'яне, коди теж названі -3 екю, а також

 вугілля  кам'яне  в  розмірі  2  екю за одну метричну я 
 я                          - 113 - я 

 тону,   що   ввозиться  на  митну  територію  України

 суб'єктами   господарювання   не  залежно  від  форми

 власності,   підпорядкування  та  країни  проходження

 товарів.

      Зазначені  норми  не  розповсюджуються  на норми

 нафтопереробки,   що   належать   не   резидентам   і

 реалізуються    на    території   України.   У   разі

 виготовлення   таких  нафтопродуктів,  нафтопереробки

 українськими суб"єктами підприємницької діяльності на

 давальницьких умовах".

      Окремих зауважень з цього приводу не було і далі

 продовження.

      "Надати   право   Кабінету   Міністрів   України

 змінювати  зазначені ставки ввізного мита залежно від

 коньюктури  ринку. Встановити фінансування до бюджету

 в розмірі до 15 відсотків від роздрібної ціни бензину

 та  дизельного  палива,  що реалізуються в роздрібній

 торговельній  мережі  та  відрахування  в  розмірі  5

 відсотків   від  розміру  реалізації  прокату,......,

 сталевих  труб та реалізації на експорт металобрухту,

 карбоміду  і аміаку, з віднесенням їх на собівартість

 продукції,   підприємств  металургійної  та  хімічної

 промисловості    незалежно   від   форми   власності.

 Додатково  отримані  доходи бюджету від запровадження я 
 я                          - 114 - я 

 цієї  статті  використовуються  на  соціальний захист

 населення   та   створення   стабілізаційного   фонду

 паливно-енергетичного  комплексу".  Це те, що говорили

 енергетики і шахтарі.

      Ставлю на голосування цю норму.

      (іде голосування)

      Рішення прийнято.

      Третя частина цього закону, але вона складається

 з  кількох окремих частин, тому я буду окремо ставити

 конкретний пункт.

      Закон  України  про  державний бюджет України на

 1995 рік доповнити статтями 40, 41, 42, 43 слідуючого

 змісту.

      Стаття  40.  Зупинити дію актів законодавства, в

 тому  числі закону України надання пільг щодо податку

 на   добавлену   вартість   і   акцизного,  ввізного,

 імпортного  мита  та  митних  зборів,  щоб підлягають

 оплаті  сплаті  юридичної  особи  та громадянами у зв

 "язку  з  ввезенням  на  територію України товарів та

 інших  предметів,  а  також  щодо  сплати податків на

 добавлену вартість при реалізації на Україні товарів,

 робіт, послуг за іноземну валюту.

      Встановити,  що  надалі надання зазначених пільг

 здійснюється  Верховною  Радою  Уараїни  за  поданням я 
 я                          - 115 - я 

 Президента України.

      Немає заперечень. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Стаття  41 найбільше викликала заперечень і тому

 спочатку поправки.

      Була  пропозиція  депутата  Грабара і ряду інших

 депутатів   щодо   вилучення  41  статті.  Ставлю  на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Таким чином залишається  в редакції попередній.

      (Шум в залі)

      А?   Постатейно.  Ну  по  одному  я  зараз  буду

 ставити. Читаю статтю. "Установити з другого півріччя

 1995  року  ставку  податку  на  добавлену вартість у

 розмірі 25 відсотків від оподаткованого обороту, який

 не   включає   податок   на  добавлену  вартість.  По

 імпортних   товарах  податок  на  добавлену  вартість

 нараховувати   в   розмірі  25  відсотків  до  митної

 вартості  з  урахуванням фактично сплачених сум мита, я 
 я                          - 116 - я 

 митних  зборів  та інших платежів і справляти митними

 органами   України   при   перетині  митного  кордону

 України.

      (Шум в залі)

      А!   Була  пропозиція  вилучити  перше  речення.

 Віктор Михайлович...

 

      ПИНЗЕНИК В. М. Шановні колеги! Не можна вилучати

 першу  частину  речення. Чому? Наш виробник купує теж

 по  імпорту.  Він  купує  по імпорту сплачує 25, коли

 продає  -забирає  20.  І може скластись парадоксальна

 ситуація   при   великим   матеріальних   витрат,  що

 (..........) платежів буде   мінусове.

      Справа  в тому, що імпорте мито нашому виробнику

 потім  повертається  через  продаж.  Тому 2 ставки не

 можуть  бути.  Мусить бути тільки одна ставка.

 

      ГОЛОВА. Суслов.

 

      СУСЛОВ  В. І.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 народные депутаты!

      Я  вновь по процедуре. Вы обратите внимание, что я 
 я                          - 117 - я  

 статьи,  которые  мы  проголосовали, мы голосовали за

 них. А это ставится на голосование таким образом, что

 она автоматически остается, она просто не ставится на

 голосование за.

      Поэтому  я  еще  раз  говорю,  что позиция нашей

 комиссии  состоит  в  том, что 20 процентов налога на

 добавленную  стоимость  должно  остаться. Но в данном

 случае,  нужно  поставить  на  голосование  вопрос об

 увеличении  ставки. Если он будет проголосован, тогда

 ставка будет повышена. Если он не будет проголосован,

 тогда  останется  то, что мы с вами уже голосовали во

 втором  чтении  при  обсуждении Закона на аналогию на

 добавленную стоимость.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, я згоден з вами. Тільки

 що  до  попередніх  статей  не було зауважень, тому я

 ставив   за.   А  до  цієї  статті  були  зауваження,

 пропозиції  конкретні  щодо  вилучення, то ми ставимо

 спочатку  вилучення,  воно  не  пройшло. Тепер я буду

 ставити  так, як ви говорите. Так що тут немає ніяких

 заперечень.

      Терьохін.

 я 
 я                          - 118 - я 

      ТЕРЬОХІН

 

      Шановні депутати!

      По-перше, в комісії ми приймали рішення стосовно

 цього питання.

      А по-друге, я вношу пропозицію, в зв'язку з тим,

 що  ми  не прийняли в третьому читанні КДВ, написати,

 що  "встановити  25 відсотків до прийняття Закону про

 додану  вартість  в  цілому".  А  там  ми  з вами уже

 відрегулюємо.

      І  Олександр  Олександрович, тут мова йде не так

 як  каже  Віктор  Іванович  Суслов  про збільшення на

 п'ять  пунктів,  а тут може стояти мова про зменшення

 на  три  пункти діючої ставки згідно оподаткування 28

 відсотків.

      Тому   пропоную   до   введення   нового  Закону

 запровадити цю ставку. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Сергій  Анатолійович,  я  попрошу вас і

 Віктора  Івановича,  будь  ласка,  ви  входите в одну

 комісію, у вас можуть бути різні думки там в комісії,

 а  тут в залі повинна бути думка комісії. Будь ласка,

 не переносте свої дискусії на сесійний зал. Це перше.

     А  по-друге,  якщо  сьогодні підприємства беруть я 
 я                          - 119 - я 

 20,  то беруть 20. Хоч там в Законі написано 25. І як

 сказав зам. Міністра фінансів для підприємств важливо

 те,  що  з  нього відраховують, знімають, а не те, що

 написано десь десь в якомусь документі.

      Тому,  але  суть  з  цим  не  обмежується,  суть

 проблеми не знімається Вінський і Магда.

 

      ВІНСЬКИЙ.

 

      Шановні колеги!

      Я  думаю,  що  ми  повинні з вами бути свідомі в

 прийнятті  цього  рішення,  зрозуміли,  що  весь  цей

 законопроект  готувався Кабінетом Міністрів раді цієї

 одної  статті 41. Щоб остаточно завалити виробництво,

 це  абсолютно  ясно,  враховуючи цю....., яку нам тут

 організували...  законопроекту,  а  Дьомін обіцяв, що

 буде  окремо  поставлено  цей  пункт,  а зараз вже не

 ставиться так голосування, а вже хто проти.

      Я  прошу  вас  поставити  пункт  41  на поіменне

 голосування.  І опублікувати в пресі, щоб було видно,

 хто у нас за те, щоб розвалити виробництво докінця.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.Гуров, прошу. я 
 я                          - 120 - я 

 

      ГУРОВ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 депутаты!

      Когда посмотриш на это постановление постатейно,

 как-будто  его  в  принципе  можно  и  принимать, тем

 более,     что     и     цели    благородные,    межа

 малозабезпеченості.   Но  когда  посмотрим  в  целом,

 начиная   от   5  відсотків,  від  обсягу  реалізації

 прокату, а это есть не что иное, как стабилизационные

 фонд.   То   есть   мы   еще   не  приняли  Закон  "О

 стабилизационном  фонде",  он  только на рассмотрении

 еще  находится, а мы уже окольными путями вводим его.

 Комиссия       не      базовых      отраслей,      не

 топливноэнергетической  еще  не рассматриваем, что мы

 делаем  и  все спокойно сидят себе и голосуют, значит

 это  не  в  коем случае нельзя голосовать. Эти статьи

 процентов  хватит не только на межу забезпечености, а

 еще  на  кое-что,  но  металлургическую,  горнорудную

 промышленость , она уже лежит ...окончательно.

      Поэтому я категорически против, чтобы этот пункт

 рассматривать, и пересматривать.

      Теперь    второе.   25   процентов   добавленной я 
 я                          - 121 - я 

 стоимости.  Но  разве  вопрос  в том, мало или много?

 Ведь  мы  -парламент,  и  мы  стоим за то, чтобы было

 главное  -постоянно,  а  не каждый менялось. Вот же в

 чем все зло закрыто.

      И последнее, где мы бкем по производителю. Это -

 ограничение фонда заработной платы. Только перед этим

 2  месяца  мы все занимались о том, чтоб дать свободу

 государственным  предприятиям распоряжаться фондом, и

 сейчас,   чреез   2  месяца  мы  говорим:  о,  багато

 получают...  Да  если  они  не будут (государственные

 предприятия) получать, то откуда ж возьмется бюджет?!

 Откуда возьмется межа забезпеченности? Если не.......

 Главное  -производителя...  Я  считаю,  что  5%  надо

 отложить  и  принять сначала Закон о стабилизационном

 фонде, а потим пунктом, я считаю, голосовать, конечно

 нельзя.

 

      ГОЛОВА.  У  мене  є пропозиція -давайте ми зараз

 першу  статтю пропустимо, а потім вренемось до неї ще

 раз...

 

      ___________. Надо рассмотреть подробно!

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку!  Михайло  Васильович! я 
 я                          - 122 - я 

 Почекайте,  ми  вернемось до цієї статті пізніше... А

 зараз даватйе 42-гу: "Запровадити з 1 липня 1995 року

 регулювання    фондів    споживання   підприємств   і

 організацій  залежно  від приросту обсягів продукції,

 послуг, та інфляції споживчого ринку у співвідношенні

 не  більше,  ніж  0,  8%  за кожний відсоток приросту

 кожного   з   вказаних   показників.   Положення  про

 регулювання    фондів    споживання   підприємств   і

 організацій    затверджується   Кабінетом   Міністрів

 України".  Ну,  ви  зрозуміли  логіку  цього...  цієї

 пропозиції, так? Можна ставити на голсоування?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Носов хоче слово. Будь ласка.

 

      НОСОВ

      Я  хотів би уточнити. У мене є запитання, я його

 вже задавав Віктору Михайловичу, хай скаже, який стан

 розробки    проекту    Закону   "Прошу   уваги!   Про

 надзвичайний економічний стан", яке було доручення 17

 листопада минулого року уряду розробити. Бо це заходи

 саме  і  є:  обмеження  заробітної  платні, обмеження

 свободи  договорів (тобто поставку товарів роблять не

 туди,   куди   хочеш,   а  в  інше  місце),  введення

 позачергових...  зміна  податків  -оце і є всі заходи я 
 я                          - 123 - я 

 надзвичайного  економічного  стану.  Який же все-таки

 того проекту?

 

      ГОЛОВА. Давайте... Вікторе Михайловичу, зараз ви

 відповісте,  але  це  питання  стосується  скоріше не

 надзвичайного  стану -це норма для будь-якого стану в

 в   економіці,  коли  фонд  споживання  залежить  від

 обсягів   приросту   виробництва   і  закладає  певне

 співвідношення -0, 8% на процент приросту обсягів.

      Я просив би  , Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

      ПИНЗЕНИК. Шановні колеги, я хочу підтвердити те,

 про  що  говорив Олександр Олександрович, мова не йде

 про  те,  що ми хочемо встановлювати комусь зарплати.

 Але   ви   знаєте,   наскільки  в  нас  є  монопольні

 структури,  от  ми  розбирали  з шахтарями: їм винні,

 піднімають  собі  заробітну  плату,  а за сировину не

 збираються розраховуватись. Ми в комунальному секторі

 стикаємось   -ми   даємо   дотації,   йде  підвищення

 заробітної  лати  незалежно  від  того, яка інфляція,

 який  обсяг  виробництва.  І  ми не хочемо обмежувати

 зарплату,  не  хочемо.  Є інфляція -ви на 1% інфляції

 піднімаєте  на  0, 8 зарплату, фонд зарплати, зростає

 виробництво  -ми на 1% -0, 8. Там Леніна, пам'ятаєте, я 
 я                          - 124 - я 

 навіть було співвідношення між продуктиуністю праці і

 зщаробітної плати. Не може бути один до одного.

      Тобто,  ми  не  обмежуємо  можливості росту, але

 пувні  параметри  ув'зяки  з  інфляцією  і  з обсягом

 виробництва. Тому є прохання підтримати.

 

      ГОЛОВА.  Вікторе Михайловичу, чому навіть, якраз

 там і було так, як нам треба.

      Все-таки,   Немировський  не  згоден,  ще  зараз

 будемо.

 

       ___________.  Я прошу одно уточнение, оно имеет

 существенное  значение.  Дело  вот  в чем, что всегда

 фонд  зарабоной платы всязывался с производством -это

 понятно,  но  как он здесь связывается с ифляционными

 процессами, пусть, пожалуйста, четко обкяснят. Потому

 что  непонятно,  как это инфляция будет связываться с

 ростом фода оплаты и производства. Что это такое, что

 за новая терминология экономическая?

 

      ГОЛОВА.  Ще раз.

 

      ПИНЗЕНИК.   Я   можу   дати   роз'яснення:  якщо

 виробництво  падає воно в нас падає, то фонд зарплати я 
 я                          - 125 - я 

 коригується  процент інфляції, тобто, наприклад, якщо

 інфляція  на  5%  зросла,  то фонд зарплати на заводі

 зростає  на  4%.  Якщо  ж  при цьому ще й виробництво

 зросло,  то фонд зарплати коригується ще й на процент

 зростання виробництва. Нормальна ситуація, коли ми за

 результатами роботи і захист даємо від інфляції.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю статтю 42 на голосування.

      Зараз, потім скажете.

 

      "за"

      Рішення  прийнято.

      До  статті  43  були пропозиції депутата Грабара

 вилучити  пункт  4. Я подивлюсь. А, тут, де написано.

 Пункт 4 Постанови Верховної Ради України про введення

 в  дію Закону України "Про державни бюджет України ан

 1995  рік"  викласти  у  такій-то  редакції. Так далі

 продовження,  так?  А  саме: "Встановити,  що ставки,

 розміри   податків,   сборів  та  інших  обов'язкових

 платежів,  що  стправляються  на території України, і

 повністю  або  частково  надходять  до  бюджетів всіх

 рівнів,  адміністративних  штрафів,  що  накладаються

 державними податковими інспекціями, які обраховуються

 у  співвідношенні  з  мінімальною  заробітною платою, я 

                        - 126 - я 

 обраховуються    у    співвідгношення   з   розміром,

 установленного          чинним         законодавством

 необподаткованого   мінімуму   доходів   громадян  на

 місяць".

      Віктор Михайлович, дайте коментарій.

     

      ПИНЗЕНИК  В. М. Олександр Олександрович, ми мали

 розмову  з  депутатом     Немировським,   можна  його

 підтримать.  вилучить цю статтю, тим більше, що зараз

 ми   підготували  зміни  до  законодавчих  актів,  що

 стосується  врегулювання  цієї  проблеми. Проблеми є.

 Аадміністративний  штраф сьогодні на вулиці 18 тисяч,

 а бланк коштує 25 тисяч. Але ми ближчими днями подамо

 вам  законопроект,  то можна погодитись з пропозицією

 депутата Немировського.

     

      ГОЛОВА. Тобто можна вилучити?

     

      ПИНЗЕНИК В.М. Вилучити.Так.

     

      ГОЛОВА.  Вилучити. Мова йде із 43 статті пункт 4

 Постанови Верховної Ради вилучається.

      Ставлю на голосування. Вилучити. А?

      ГОЛОС З ЗАЛУ          Не чути. я 
 я                          - 127 - я 

      Те,  що  я  тільки  що  прочитав, вилучається за

 пропозицією   Кабінету   Міністрів   теж  і  депутата

 Грабара.   Будь  ласка,  уважно.  Підтримайте,  треба

 прийняти документ.

     

      "за"

      Рішення прийнято.

      Тепер 43 стаття. "Залучити вільні залишки коштів

 поза  бюджетних  фондів,  перелік яких затверджується

 Кабінетом  Міністрів  України  до  державного бюджету

 України  з  використанням  цих  коштів на фінасування

 витрат  по  виплаті  пенсій та допомогам з Пенсійного

 Фонду України.

      Є... Цушко, прошу.

     

      ЦУШКО В.П.

     

      Уважемые  коллеги,  я проедложил бы, чтоб в этой

 статье   мы   дополнили   тем,  что  когда  принимали

 Постанову про введение бюджета, я повторяюсь, прошлый

 раз  я  просил вас: у нас все налоговые выплаты любым

 предприятиям,  любой собственности, все отчисления по

 фондам  уходят,  то  есть  счета  у  всех предприятий

 находятся  в коммерческих банках: и всех налоговых, и я 
 я                          - 128 - я 

 фонд Чернобыля и т.д.

      И  это  получается,  что  около, ну, это десятки

 триллионов  денег  находятся как бесплатный кредитный

 ресурс у коммерческих банков.

      Поэтому я прошу внести эту поправку и определить

 время,   когда   обязать  Минфин  перевести  всех  на

 обслуживание  в  Национальном  банке.  С Национальным

 банком я спрашивал этот вопрос -технически разрешим.

      В прошлый раз вы меня не поддержали. Но поймите,

 что  тут деньги, которые ми ищем. И Виктор Михайлович

 может подтвердить, что он с этим согласиться.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК В. М. Я підтверджую і я згідний з такою

 пропозицією,  це  правильна пропозиція. Але, можливо,

 технічні  проблеми тут є. Можливо, ми в Постанову цим

 пунктом  доручити  чи  зобов'язати Кабінету Міністрів

 разом   з   Національним   банком  розробити  мехнізм

 обсулговування  позабюджетних  фондів  через установи

 Національного банку. Постановою про введення.

     

      ГОЛОВА.  Давайте,  ви поки сформулюйте пункт для

 Постанови, але одне другому не запечує. я 
 я                          - 129 - я 

      Тобто ми тут говоримо про механізм, про мотив, а

 як  це  зробити,  ви  запишете  і  ми  в Постанові це

 передбачимо.

      Тому   стаття   43   ставиться   без   змін   на

 голосування.

     

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      5 пункт закону, останній абзац. "Установити щодо

 прийняття  Закону  України  щодо  обкладання податком

 продукції,  яка  ввозиться,  пересилається  на  митну

 територію України будь-яких фізичних особ і сплачують

 ввізне  мито, передбачено Декретом Кабінету Міністрів

 України  про  єдиний  митний  тариф, а також акцизний

 збір по продукції митна вартість перевищує 200 екю на

 кожного      декларанта,      включаючи      вартість

 несупроводжованого багажу".

      Будь ласка, вносимо поправки.

      Будь ласка, Владислав Васильович.

     

      ___________.

     

      Шановні  депутати!  Віктор  Михайлович!  Я  хочу я 
 я                          - 130 - я 

 звернути  увагу,  що  ці  200 екю по нашим внутрішнім

 цінам,  це начеб-то багато, а по зовнішнім - це людина

 буде  везти....  плащик,  і ботики собі, треба буде з

 неї  платити акцизний збір і інше. Нас тут закидають,

 що  ви  там проголосували, що я собі ботінки провести

 не можу.

      Я  пропонував  би,  хоча  б подвоїти її. І таким

 чином, мішочники будуть платити, а коли людина плащик

 купила чи піджак собі, то...

     

      ПИНЗЕНИК В.М.

     

      Шановні  колеги, 200 екю -це 300 доларів, за 300

 доларів  можна  не тільки взуття провезти. Порівняйте

 це  з  нашою  заробітною  платою.  В  більшості країн

 світу,  ці норми є навіть нижчими, ввоз без податків.

 Можна  вивозити  і на 10 тис. доларів. Ввозь. Але, ти

 повинен  заплатити  ввізне мито і акцизний збір, якщо

 ці товари оподатковуються такими податками в Україні.

     

      ГОЛОВА.  Ну,  він  просить 300 екю. Ні, мова йде

 про  200  екю,  як  говорить  зараз Носов, це, власне

 кажучи, це півкостюма з штаньми ще лишніми.

      Терьохін, прошу. я 
 я                          - 131 - я 

     

      ТЕРЬОХІН

     

      Шановні  колеги,  цей  плащик  і ботики, про які

 каже  депутат Носов, входять в категорію предметів, а

 не  товарів. І вони є предметом власного користування

 і  не  оподатковуються.  Але  якщо  ця  особа  везе 5

 ботиків  і  10  плащиків, тоді це вже товарна партія.

 Тому, шановні колеги, тут не на предмети, а на товари

 встановлюється імпорте мито, ПДВ і акцизи. І тут нема

 питань з власними речами. Тому я просив би підтримати

 200 екю. Це достатньо.

     

      ГОЛОВА.    Можна    проголосувати?   Ставлю   на

 голосування.  Але  треба  відразу зробити роз'яснення

 щодо цього пункту.

      (Шум в залі)

      Так, так, так. Зараз.

     

      "За" -

     

      Рішення  прийнято.  Але  41  стаття залишилась у

 нас.  Тепер  давайте  ще  раз  подивимося,  що будемо

 робити з цією статею. Чечетов. я 
 я                          - 132 - я 

     

      ЧЕЧЕТОВ.

      Чечетов,   125   избирательный  округ,  Донецкая

 область.   Уважаемые   коллеги!   Давайте  попытаемся

 посмотреть  на себя со стороны. Две недели накалялись

 страсти   в  Парламенте  о  том,  какую  ж  межу  нам

 установить. 3400, 5000, 6000, 8000, до 12000 дошли.

     

      ГОЛОВА.  Михайло  Васильовичу,  спокійніше, будь

 ласка.

     

      ЧЕЧЕТОВ....  до  12  дошли.  Теперь, когда вчера

 было  действительно  компромисное  решение,  с учетом

 реальных  возможностей  сегодняшних, с учетом реаного

 финансового   состояния   страны   -эта  компромисная

 позиция   была   в   унисон   доложена   и   Виктором

 Михайловичем  Пинзенеком  и  Иван Сергеевичем Чижом о

 том,   чтобы   поэтапно   подходить   к   этой  "межи

 малозабезпеченности"  и  устранить сейчас просто пока

 совокупный  минимальный  размер среднедушевой доход в

 размере  2100.  И  самое  главное  -правильно  сказал

 депутат   Носов,  что  впервые  приведены  конкретные

 источники.  Если  мы  сейчас...  Ведь  самая  главная

 статья  здесь  41.  Если  мы  сейчас  выхолостим  эту я 
 я                          - 133 - я 

 статью,  значит мы должны тогда четко сказать, что мы

 санкционируем открытие эмиссионного крана и тогда эти

 2100  через 3 недели будут меньше стоить, чем то, что

 сейчас конкретный пенсионер получает. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.      Одну     хвилиночку.     Олександра

 Володимирівна Кужель, будь ласка.

     

      КУЖЕЛЬ О.В.

     

      Уважаемый Александр Александрович!

      Ровно    неделю    назад    мы   здесь   принялы

 Постановление,  которым  ввели  налог, который не был

 предусмотрен в бюджете.

      Я  считаю,  что этот как раз вполне достаточно и

 вводился  он  как  раз  с  тем,  чтобы  поднять  межу

 малозабезпеченності,  это  было НДС для предприятий с

 иностранными инвестициями.

      Вот  можно  взять  это базой для пополнения межі

 малозабезпеченності  и  не  изменять  НДС  для  наших

 производителей.

      И  еще. Я просила бы все-таки депутатов обратить

 внимание на проголосованую 42 статью. Мы с вами очень

 долго  боролись,  чтобы отменить эти ограничения. Они я 
 я                          - 134 - я 

 касаются  предприятий  государственной собственности,

 то  есть, опять коммерческие структуры будут получать

 сколько  необходимо,  а государственную собственность

 мы  ограничили  в фонде оплате труда. Мы с вами долго

 боролись  по  снятию  вето  с  Указу Президента, и мы

 опять вернулись на то, к чему пришли.

     

      ГОЛОВА.  Олександра  Володимирівна,  я прошу вас

 повернутися  до  голосування,  яке було півтора тижні

 тому.  Голосування до статті 28 Закону про бюджет, не

 означало введення нового податку. Ви тут не правильно

 кажете, це ви так говорили. Але сесія підтвердила, це

 не  новий  податок. Тому ми не вводили ніякого нового

 податку.

      А   це  означає,  що  звідти  нічого  взяти  для

 покриття по цій межі. Тому треба зараз шукати вихід.

      І я прошу, будь ласка, шановні депутати, можливо

 я  зараз не зовсім переконливий коли кажу про це, але

 все-таки  подумайте,  так  чи  інакше ПДВ в основному

 сплачують   споживачі.   Вся  продукція  обкладається

 податком   у   такому   співвідношенні,  скажемо,  25

 відсотків.  І  дорога,  і  менш дорога, і той хто має

 можливість   купити   цю   другу  продукцію,  сплачує

 відповідний  податок, а той хто немає можливості, він я 
 я                          - 135 - я 

 її  не  купує,  але  він  від  цього має через бюджет

 перерозподіл здійснюється на його користь.

      Таким  чином  тут  є можливість сьогодні зробити

 такий  крок,  хоч  я  розумію  перекрасно,  що  ми не

 повинні  робити такий повороти різкі протягом скажемо

 кількох  місяців і встановлювати, ну різні нормативи,

 або  справляти  на  рівні  20, а завтра на рівні 25 з

 ПДВ.

      Тому  одну хвилиночку, я ще раз звертаюся до вас

 41 стаття, ще раз  Віктор Михайлович, що ви скажете.

     

      ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги!

      Ну  давайте  все-таки знаходити хорошими рішення

 ми   сьогодні   підтверджуємо,   що   можемо   чудово

 працювати.   Юридично   в   дійсності  має  діяти  28

 відсотків  в  Законі  зафіксовано, не на папері, а на

 законі  записано  28  відсотків. І ми хочемо вирішити

 дуже   болючу   проблему,   це   соціальні  підтримки

 населення.

      Давайте  25  відсотків  все-таки  відновимо,  це

 невелика     сума,     але    вона    дає    половину

 загальнопоступлених  збільшень надходжень до бюджету,

 будемо розглядати в третьому читанні Закон "Про ПДВ",

 повернемося ще до цеї проблеми. я 
 я                          - 136 - я 

     

      ГОЛОВА.  Є  в  мене  пропозиція  ще  така,  ми в

 третьому  читанні  будемо розглядати Закон "Про ПДВ",

 там остаточно визначимося із цим процентом. Ні, а тут

 треба приймати 25, якщо немає 25 -це означає, що все,

 що  ми раніше проголосували, ні якого значення немає,

 немає покриття.

      Одну хвилиночку, Олександр Михайлович,

     

      ____________.  По  сути  дело  проголосовали все

 статьи  и  говорим  сейчас там об одной статье у меня

 такой вопрос.

      Меня  спрашивают  товарищи,  от  голосовали, что

 будет  иметь  тот  человек за который мы вот два часа

 воюем.  Пенсионер,  который  получает  пенсию  1. 300

 карбованцев  плюс  890  дотация за 1. 300 за пенсия и

 890  дотация  за газ -это два миллиона сто девяносто,

 мы  установили  два сто. Так, я хочу спросить четко и

 ясно  -с  1  числа  что он будет имет? 2500, 2600 или

 2100? То есть ничего...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 Нкт. Не пояснював. Если вам ясно - ответьте.

     

      ГОЛОВА.  Ну, Чиж давав абсолютно точну відповідь я 
 я                          - 137 - я 

 з цього првиоду... Віктор Михайлович, може додайте ще

 ви  2  слова з цього приводу у відповідь на запитання

 Олександра Михайловича...

     

      ПИНЗЕНИК В. М. Іван Сергійович називав ці цифри,

 я  повторюю  -2  100  -це мінімальна пенсія з різними

 доплатами,   плюс   -за   обстеженням  для  одиноких,

 непрацездатних -до 750 (це 2850) і плюс субсидії, які

 не  надаються  реально,  але  вони зменшують вартість

 оплати комунальних послуг. Ми розумієм, що треба було

 б   більше,   але  це  те,  що  ми  можем  зробити  з

 врахуванням реальних можливостей і прийняття рішення,

 які дадуть реальні доходи до бюджету.

     

      ГОЛОВА.  Катерино Тимофіївно. Ващук.

     

      ВАЩУК   К.  Т.,  62  виборчий  округ,  Волинська

 область.

      Шановний     Олександре    Олександровичу,    ми

 погоджуємось,  що вроді збільшення й невелике, але що

 значить  25%  для  виробників? Ми завозимо з Росії, з

 інших   держав   практично   2/3  техніки  для  села,

 мінеральних добрив, засобів захисту -вони на границі,

 вже  на  такій  межі в ціні, що, практично, нічого ми я 
 я                          - 138 - я 

 вже купити не можемо. Техніка, яка буде збирати хліб,

 уся  сьогодні  нагрузка  на  комбайн -180 гектарів на

 селі!  Це  значить,  20%  врожаю  ми  вже  втратим на

 втратах.  І  ще зараз ми на все збільшимо ціну. То ми

 їх  уже в ближчий час зовсім не поновимо, бо все буде

 на  5% рахуйте ще дорожче! От. То якщо це зробити -це

 дуже боляче буде для товаровиробників. І це -саме для

 тих,  хто  працює,  для тих виробництв, хто працює на

 довезеній закупленій сировині...

     

      ГОЛОВА.  Крандакова.

     

      КРАНДАКОВА О.В., 38 виборчий округ.

 

      Шановний   Вікторе   Михайловичу,   ми  тричі  у

 керівництві  Уряду, ви підносили таке питання: ввести

 разове  ліцензування  на  комерціну  торгівлю. Але до

 ашого    голосу,    голосу   Бюджетної   комісії   не

 прислухались  жодного  іразу.  В  нас цих комерційних

 лотків,     ларьків,     магазинчиків,     базарчиків

 розплодилось,  як  в Шанхаї. Якщо б раз на три місяці

 продавати   ліцензію   на   комерційну   торгівлю,  з

 означеною за однією величиною, однією вартістю хоча б

 50  мільйонів,  це  розраховується  в цілому світі як я 
 я                          - 139 - я 

 середня величина.

      Купив ліцензію -маєш право торгувати, не купив -

 тебе  з цього місця приберуть. Ну, не треба ж ніякого

 механізму,  а  ви кожен раз встаєте і мало не плачучи

 кажете,  що ви не можете виявити прибутки комерційної

 торгівлі.  Та невже  ж це так складно зробити це?

     

      ПИНЗЕНИК.

      Олено Василівно, я повністю вас підтримую, я про

 це ж говорив.

      Більше  того,  один  з  проектів  подобного роду

 законів ми подали сюди.

      Якщо  ви  на  заперечуєте,  ми вчора пропонували

 таку  схему  -оскільки  таких  можливостей  багато є,

 юридично  ми не встигли опрацювати їх, якщо б ви дали

 доручення   до  законодавчого  врегулювання  Кабінету

 Міністрів  ввести  такі  ставки фіксовані податків на

 окремі  види  діяльності, ми їх ввели б. Ми вчора про

 це   говорили.   Але  юридично  виписати  ці  можливі

 моменти, ми закінчили розмову вчора о 9 годині, ми не

 встигли.

      А  я повністю цю ідею поділяю.

     

             (Шум у залі) я 
 я                          - 140 - я 

     

      ГОЛОВА.  Одну хвилиночку.

       Олексію  Дмитровичу, будь ласка, не хвилюйтесь.

 Валерій Іванович...

     

             (Шум у залі)

     

      ЧЕРЕП.

     

      Шановні  колеги,  я  хотів  би,  щоб  ми на одну

 секунду  забули, що сьогодні п'ятниця, і що ми з вами

 роз'їжджаємось  по домам, і дуже уважно подивились на

 статтю 41.

      Я почну з того, з логіки. Олексадр Олександрович

 сказав про те, що вся ця вартість за раханук ПДВ ляже

 на  плечі споживачів. Але ви ж дивіться. Підприємство

 виробляє  продукцію, закладає вартість і хоче продать

 споживачу.  І ми знаєм, що у вугільній промисловості,

 чорній  металургії,  хімії  там  де ціни піднялись за

 рахунок   ПДВ,   споживач  не  бере  продукцію.  Вона

 затоварюється,  а  споживач  купує за кордоном.  Тому

 говорити  про   те,  що це потім не йде на підвищення

 цін  - це  не  зовсім  правильно.  Більш  того,  якщо

 споживач  заплатив за готову  продукцію, ця продукція я 
 я                          - 141 - я 

 потім частина особо продовольчі товари і так далі іде

 в торгівлю, і все це лягає на плечі людини, за яку ми

 так    кажемо,    що    ми    балакаємо    за    межу

 малозабезпеченості.

      Тому я пропоную 41 статтю сьогодні першу частину

 зняти,  вилучити  звідси,  а  потім  тоді, коли будем

 розглядать  або поправки за 1 квартал до бюджету, або

 поправки якраз по податкам, потім повернутись до неї.

 Сьогодні  за  це голорсувати неможливо і не потрібно.

 Ми тут лукавимо один перед одним.

      Більш  того,  я  вибачаюсь,  ми знаємо добре, що

 таке   фонд   споживання.   Ви   подумайте,  сьогодні

 статистика показує, що у нас 83 тисячі безробітних, а

 факт  то  це,  мабуть,  4-5  мільйонів.  І йі люди на

 виробництві  сьогодні  отримують  копійки.  І якщо ми

 завтра товаровиробнику керівнику підприємства оцю, як

 кажуть,  риску  підведем,  що  йому  робить? Людей на

 вулицю  виводить,  чи  як?

      Я  просив  би  все-таки,  і  ще раз повторюю, 41

 статтю  першу частину вилучити і за неї не голосувати

 сьогодні.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу уваги. Все правильно, але тоді

 вся схема плутається. я 
 я                          - 142 - я 

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Хто  хоче  ще  висловиться, запишіться,

 будь ласка, і відведем на це 6-7 хвилин.

      Тихонов, прошу.

     

      ТИХОНОВ Ю.Т.

     

      Есть     конкретное     предложение:    все-таки

 рассмотреть этот вопрос по 41-ой статье через неделю.

     

      ГОЛОВА. Соболєв.

     

      СОБОЛЄВ С.В.

      Александр  Александрович, передайте, пожалуйста,

 86-ому.

     

      _____________

      И 86-ому передайте слово.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Селіфонтьєв.

     

      СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.

       я 
 я                          - 143 - я 

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні

 депутати,  ми  з  вами на початку цього року бюджетно

 неодноразово  вже  казали  про  те,  що  нам потрібні

 стабільні податки.

      Зараз,   коли  ми  будемо  знову  мінять  ставки

 оподаткування,  ми  знову  підприємства ставим в таке

 становище,  коли  ми  те,  що  чекаєм від цих 25%, ми

 отримаєм.  Тому що спад виробництва буде залежати від

 оцих податків у нас.

      І  ми  знову прийдемо до того, що будемо в цьому

 залі  це  питання  розглядати  і шукати інші рішення,

 інші.  Те,  що  ми  зараз  заложим,  потім прийдеться

 вирішувати знову.

      Тому   в  мене  є  проста  пропозиція.  Тут  від

 депутатів було багато пропозицій слушних, і я вважаю,

 що необхідно продумати. Хай це буде ще неділя роботи,

 але   не   поспішати   і  продумати:  можливо,  є  ті

 механізми,  які  дадуть нам змогу залучити до бюджету

 реальні  кошти,  а  не  думати  про те, що оце, що ми

 запишемо  -25%  -і вони дійсно до нас прийдуть, їх не

 буде.

      Ви,  хто  не  знає,  знає  реальне  становище на

 виробництві,  той прекрасно розуміє, що цих відсотків

 ми  до бюджету з вами не отримаємо. І ці кошти до нас я 
 я                          - 144 - я 

 не   поступлять.   Вони  также  не  будуть  у  людей.

 Виробництво буде падати.

      Тому,  в мене ще осталась хвилина, передаю слово

 Чукмасову.

     

      ГОЛОВА.  Так  Соболєву я давав слово, я прошу. Я

 оголосив вас. Прошу.  Я думав, що він передав слово.

     

      СОБОЛЄВ Запоріжжя, Депутатська група "Реформа".

     

      Я  хотів би звернути увагу на характер дискусії,

 який  іде  в залі. У нас в цьому залі все помінялось,

 ті,   хто  декларував  реформи,  зменшення  податків,

 сьогодні  виступають за їх збільшення, а представники

 комуністисної,  соціалістичної фракції, які здавалося

 б, повинні продекларувати загальний захист збільшення

 податків, ввиступають проти цього.

      Більше  того, в окремих фракціях, навіть, розкол

 в  середині  фракцій  і  саме  тому  я пропонував би.

 Питання  41 Статті зараз зняти, вона не пройде, бо не

 пройде  взагалі  вся  постанова. Проголосувати без 41

 Статті.

      А   Віктору   Михайловичу,   міністру  фінансів,

 повернутись  за цей тиждень до пропозицій, які лунали я 
 я                          - 145 - я 

 в  цьому  залі.  В  тому  числі від колег з кримської

 депутації  і далі подивитись, яким чином можна дійсно

 реально поповнити бюджет.

      А  зараз, скільки б ми не тиснули без 41 Статті,

 цей  документ проголосовано з 41 не буде. Більше того

 це  стосується  і іншого принципового моменту. А саме

 графіку роботи.

      Я  вважаю,  що  треба  наступний  тиждень  якраз

 попрацювати  в комісіях, доопрацювати всі ці моменти,

 через  тиждень  повернутись  в  пленарні засідання, а

 останнй  тиждень  попрацювати  на округах. Інакше, ми

 повністю зламаємо весь графік. Дякую за увагу!

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу  всіх  вас,  давайте не будемо

 робити  політичних висновків. Бо коли ми голосуємо за

 межу  малозабезпеченності, то ми всі соціалісти, коли

 голосуємо  за  приватизацію,  то  ми всі реформатори.

 Навіщо  це  потрібно робити? Я прошу. Навіщо хвалить,

 вони і так гарні,  нащо хвалить соціалістів.

      Будь  ласка,  давайте  так. Ще Віктор Михайлович

 висловиться  і  ми будемо далі йти за тою процедурою,

 яку визнали.

     

      ПИНЗЕНИК   В.  М.  Шановні  колеги!  Дуже  б  не я 
 я                          - 146 - я 

 хотілось,  щоб  ми  так тяжко найшли компроміс і його

 втратили. Тому є компромісне ще одне рішення. В нас є

 дуже  чудові  норми в цьому Законі закладені. Давайте

 приймаєм  без  41  статті.  Але  з  такою  умовою, що

 наступного  тижня ми повертаємось до третього читання

 Закону про ПДВ і обговорюємо окреме питання. Справа в

 тому,  що  ми  знову  у глухому куті Уряд опиняється,

 джерел не будем мати.

      Давайте обговорим в тому числі і пропозиції, які

 Олена   Василівна   вносила  щодо  додаткових  джерел

 оподаткування.  А  сьогодні знімем, але з тою умовою,

 що   наступного   тижня  ми  відразу  приступаємо  до

 третього читання ПДВ.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати! Пропозиція зрозуміла.

 І   зверніть  увагу  ще  на  одну  обставину.  У  нас

 справлявся  податок на ПДВ 20 відсотків, а поповнення

 бюджету  склало  15  відсотків  від  річної  потреби.

 Тобто, все-одно це не допомогло справити той податок,

 на  який  ми  розраховували.  І  поповнення  бюджету,

 покриття  витрат  не  було.  Тому,  очевидно,  і ці 5

 відсотків, які додатково мабуть не вирішать проблему.

      Тому  давайте... Є пропозиція голосувати за весь

 докмент  без  41 статті. Ви розумієте про що. А потім я 
 я                          - 147 - я 

 скористатися  пропозицією  Пинзеника  і  вернутися до

 цього питання під час розгляду  Закону про ПДВ.

      Можна так голосувати?

      (Шум в залі)

      Ну  Драгомарецький... немає Вас. Драгомарецький,

 Товт,  Грабар,  Хвильовий,  Гладуш,  Носов, Пилипчук.

 Сьомий . Вибачте, давайте  пізніше  будемо...

      Я ставлю в цілому без 41 статті. Без 41 статті.

      ...То редакційна, потім.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      І  ще  радакційна  поправка.  У останньому бзаці

 Закону...  Пам'ятаєте, коли суперечка зайшла там -хто

 що  може  провести. про плащі там і костюми. Записати

 замість  слова  "щодо обкладання податком продукції",

 записати   "щодо  обкладання  податком  товарів,  які

 ввозяться,    пересилаються"   і   так   дальше.   Не

 заперечуєте? Тобто, вважаємо, що це редакційна правка

 і  вона  обговорена  раніше  і  не будемо голосувати.

 Добре.

      Тепер відносно Постанови. В зв'язку з тим, що ми

 цей Закон схвалили, прийняли в другому читанні, тобто я 
 я                          - 148 - я 

 остаточно,  є  пропозиція  і Постанову Верховної Ради

 України      "Про      величину     вартості     межі

 малозабезпеченності в 1995 році"... Я прошу вибачити,

 проект  Постанови  про  введення в дію Закону України

 "Про  внесення змін і доповнень до законодавчих актів

 України   з   метою   збільшення  доходів  бюджету  і

 посилення  соціального  захисту населення", ставлю на

 голосування. За основу.

     

      "За" -

     

      З мотивів, Пилипчук.

     

      Депутат ПИЛИПЧУК

     

      Справа   в  тім,  що  в  нас  склалась  ситуація

 напружена  із  безробіттям. І держава своїми органами

 зайнятості    не    здатна   забезпечити   акумуляцію

 безробітних людей.

      І  якщо  останній  пункт Закону буде введений, і

 ніхто  нічого  не  зможе ввезти в Україну і тим самим

 забезпечить  своє  життя,  то  ми  тоді  відчуємо яка

 реальна кількість безробітних на сьогоднішній день. В

 умовах  розрухи  цього  робити  не  можна, бо держава я 
 я                          - 149 - я 

 нездатна безробітних забезпечити роботою.

      Ми можемо ввести обмеження по поводу харчування.

 Да,  щоб  не  було  конкуренціі.  Але вони не йдуть у

 службу  зайнятості  і  не просять дайте нам заробітну

 плату   чи   компенсацію  по  безробіттю,  вони  самі

 виживають.  Якщо ми обріжемо їм і останню можливість,

 вони піднімуться і будуть вимагати політичних рішень.

     

      ГОЛОВА.  Там  є доручення Кабінету Міністрів він

 буде вислідковувати ситуацію очевидно по ставках буде

 дивитися,   яке   буде   справлятися   мито  в  цьому

 відношенні,  я  думаю, що Уряд розбереться, якщо буде

 виникати,  якась  певна  загроза,  то очевидно будуть

 внесені корективи.

      Я  прошу,  Шеховцов,  Давайте  так, є до проекту

 постанови  доповнення  Цушка,  яке ми з вами погодили

 попередньо,   Кабінету   Міністрів   України   у   та

 Національному  банку України в місячний термін внести

 пропозиції  щодо  обслуговування коштів бюджетів усіх

 рівнів    та   позабюджетних   фондів   в   установах

 Національного  банку  України.  Зрозуміло. Це те,. що

 всі підтримали і погодив Кабінет Міністрів.

      Ставлю  на  голосування,  будь ласка, доповнення

 Цушка, погоджене з першим віце-Прем'єром ставиться на я 
 я                          - 150 - я 

 голосування.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення прийнято.

     

      Тепер, що доповнення ще є, Шеховцов і Товт.

     

      ШЕХОВЦОВ

     

      Александр Александрович!

      Я  подавал  когда  после  выступления  Дьомину к

 сожалению  не  на  бланке, там моей подписи нет, но я

 думаю  он  вам  подскажет, обратите внимание коллеги,

 Кабинету   Министров   Украины  податы  до  15  липня

 визнчення  основних напрямів реформування пенсійоного

 забезпечення,,  ну  что  это  за  поручение  в  каком

 направлении,  по-русски это называется пойди туда, не

 знаю куда, возьму то  не знаю что.

      Поддерживаете     мое    предложение,    которое

 поддержала  бюджетна  комиссия, что основной напрямок

 реформування  пенссионного законодавства, должен быть

 таким  минимальная  пенсия  -пусть  поэтапно,  но....

 уровень  межи  малозабезпечености,  а максимальная не

 более минимальной в два раза.

      Есть там у Дьомина письменно мое предложение, то я 
 я                          - 151 - я 

 есть  и  генералы,  и  депутаты,  и  министры  должны

 попасть  в  эту.. минимум тире два минимума. Тогда мы

 финансово  можем  риально  вывести  минимум  не  межу

 малозабезпечености   и   тоже  самое  по  минимальной

 заработной  плате. Мы не должны дозволить того, о чем

 Пынзеник   говорит,  но  не  договаривает  -у  декого

 зарплата 170 миллионов. У директора 170, а у рабочего

 на  этом  заводе  нет 170... И 42 статья "Регудювання

 фонду  оплаты"  этот  беспредел  не прекращает. Да, в

 целом  для  завода  будет  регулирование, но директор

 себе  опять  будут 170, а рабочему своему -миллион, а

 кому-то  -безоплатный отпуск... Вот между минимальной

 зарплатой  и  максимальной  надо заставить директора:

 хочешь  иметь 170 -сделай рабочему ну хотя бы в 5 раз

 меньше,  но  не  меньше...  Поэтому,  я  считаю, надо

 указать  направление  -куда  двигаться  Кабмину,  что

 разрабатывать?

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олексій   Дмитрович,   щодо  вашою

 пропозиції.    Олексій   Дмитрович...   Значить,   ви

 пропонуєте   в   пункті   другому   після  слів  "...

 спорядкування  ситсеми оплати праці на підприємствах, я 
 я                          - 152 - я 

 в  установах та організаціях..." і далі ви пропонуєте

 добавити  "...  з метою досягнення співвідношення між

 мінімальною і максимальною заробітною платою як  1  і

 5".  1:  5.  І  до  слідуючого  пункту те ж саме щодо

 пенсії:  співвідношення  1:  2.  Я  просто  не  знаю,

 давайте  порадимся,  чи  потрібно  нам ці цифри зараз

 встановлювати тут, з голосу, як то кажуть. Ми могли б

 записати,  що  впорядкування  системи оплати праці на

 підприємствах,    в    установах   та   організаціях,

 рваховуючи  необхідність  відповідного співвідношення

 мінімаольного  і максимального рівня заробітної плати

 і    пенсії.    Тобто   встановити   уже   потім   ці

 співвідношення.  Може це 1 і 6, один до шести. А може

 1  до  3. Отак записати. Мабуть, буде правильно. Ваша

 пропозиція, тільки вона ...

     

      ГОЛОВА.  Ви  зрозуміли,  про  що  йдеться,  так?

 Пропозиція   Шеховцова  в  редакції  Дьоміна...  Будь

 ласка,  давайте підтримаєм -ми закладемо принцип сам,

 а відрегулюємо його потім вже, займаючись Законом про

 оплату  праці.  Ставлю  на  голосування. Підтримайте,

 будь ласка. "За"!

     

      Йде голосування: я 
 я                          - 153 - я 

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Ще пропозиція, Товт.

     

      ТОВТ.

      Шановний   Олександр   Олександрович,   Шановний

 Віктор  Михайлович,  я  би хотів продовжити той самий

 думку,  про  що  говорив  депутат  Пилипчук, відносно

 пункту 5.

      Пункт  5 в такому вигляді вводити в дію, вікторе

 Михайловичу,  на мою думку, неможливо, бо він.. із-зі

 не  того,  що він не потрібний, а із-зі того, що не є

 ясності у формуліровках і  дифініфціях.

      Цей   пункт  крім  збільшення  звяточнічєства  і

 всяких  інших  явищ, і вимогатєльства різних чинів на

 кордоні  відпростих  громадян  з такою низкою планкою

 більше нічого з собою не несе.

      Я  би  пропонував  ввести цей пункт після видачі

 вами  як  Урядом  окремого розпорядження або окремого

 документу  Уряду,  де  ці  ві  речі уточняються, що є

 товаром,  що  є  прекметом.  Бо це все невизначено. В

 такій  формі  його  вводити  при такій низькій планці

 неможливо. Якщо це був би відносно до тисячі доларів, я 
 я                          - 154 - я 

 я       не       хочу      говорити      тут      про

 позитиви,...................      у      сьогоднішній

 економічній ситуації, про всі інші моменти.

      Просто  про  одне  -в  такій  формі його вводити

 неможливо,  бо крім зловживань він ні під що підстави

 не дає. Або окремий документ, де все чітко розписано,

 щоі  громаднин,  і  відповідний  чиновник,  який  ним

 користується,  має на що спиратись, або вилучити його

 сьогодні і окремим законом. Це фактично було б бажано

 окремим законом відрегулювати.

      Це  питання  має  бути відрегульовано, від цього

 мають  бути  державні  доходи,  але не в цій простій,

 примітивній формі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Михайло   Михайлович,   будь   ласка,

 повторіть, за що проголосувати.

      Хвилину,  почекайте, ну, він же говорить.

     

       ___________.    Враховуючи,    що   пункт   вже

 проголосований,   йде   мова   про  постанову,  я  бу

 пропонував  аписати в постанову пункт 5, або стаття 5

 нашого   закону   вводиться   в   дію   паралельно  з

 відповідним  документом  Уряду,  який дає роз'яснення я 
 я                          - 155 - я 

 цьому  пункту,  тобто,  дає  керівництву до дій, а не

 просто  декларує.

      Дякую.

     

     

      ГОЛОВА.  Ясно.  Зрозуміла  пропозиція.  Тобто  в

 Постанові  відобразити,  що  останній абзац 5 частина

 цієї Постанови вводиться... Чи ні?

     

      ПІНЗЕНИК  В. М. Олександр Олександрович! Та нема

 потреби  ніяких  роз'яснень  давати. Вводиться проста

 прозоора  норма,  везе  і на тисячу доларів. До речі,

 триста  доларів, коли ми говорим про зубожіння людей,

 це не мала сума вже ж ввозить. Везе і та тисячу. Якщо

 нема   акцизного  збору  чи  в'здного  мита,  ніякого

 податку  нема. Що таке підакцизні товари? Але якщо...

 Воно   врегульовано  існуючим  законодавством.  Ми  ж

 посилаємось  на Декрет, яким  встановлені в'здні мита

 і  законодавством,  яким  акцизний  збір. Там де нема

 акцизного  збору  і  в'здного мита ми не беремо. Крім

 того,  ми  не передбачаєм навіть ще стагнення податку

 на   добавлену  вартість.  Хоча  при  вивезені  із-за

 кордона,  ниприклад,  з  Польщі,  Німеччини  повертає

 держава Німецька ПДВ. Ми цього не робили, думаючи про я 
 я                          - 156 - я 

 ту проблему, про яку говорив Володимир Пилипчук.

      Сьогодні  я  розмовляв з магазинами комісійними,

 всі  комісійні  магазини  Києва  працюють на тих, так

 званих, челноках. Дуже часто це СП. Нема податків при

 ввезені,  і  нема  податків  сплати при продажу через

 магазини.

      Тому  є прохання підтримати і залишити Постанову

 без  змін,  цей  пункт має вступити в дію негайно. Ви

 подивіться  на  наші базари, ви подивіться на вулиці,

 торгують  же,  ніяких податків ні при ввезені, ні при

 кінцевому продажу ми не отримали.

     

      ГОЛОВА. Пилипчук ще раз.

      Я поставлю, давайте так.

     

      ПИЛИПЧУК

      Шановні колеги! Я підтримую пропозицію Товта про

 те,  що  там     5 пункт ввести після того, як будуть

 надані  стаки,  затверджені  нами,  Верховною  Радою,

 ставки,  тому  що  коли це буде ставка 2 відсотки, то

 тоді  вона  буде  стимулювать  оборот і на тому можна

 буде  мать багато постеплень в бюджет. Коли вана буде

 70  відсотків,  то  це відкине людей від забезпечення

 самими себе можливості вижить. Це перше. я 
 я                          - 157 - я 

     

      ГОЛОВА.   Продиктуйте,   будь   ласка,   за   що

 голосувать.

     

      ПИЛИПЧУК.    Голосувать,   щоб   п'ятий   ввести

 додатковий  пункт  до  Постанови,  що  5 пункт Закону

 вводиться  після  затвердження Верховною Радою ставок

 оподаткування.

     

      ГОЛОВА. Внесений Кабінетом Міністрів.

     

      _____________

      Кабінетом Міністрів.

      І   друга,  і  друга  пропозиція.  Що  б  ми  не

 вирішували сьогодні...

     

      ГОЛОВА. Почекайте, давайте проголосуєм цю.

     

      _____________

      Так, і ще є одна пропозиція.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Тоді візьмете слово.

      Тобто  передбачається  в проекті Постанови такий

 пункт:  "пункт  5 Закону вводиться в дію одночасно із я 
 я                          - 158 - я 

 затвердженням  Верховною  Радою ставок в'їздного мита

 на товари за пропозицією Кабінету Міністрів".

      Будь ласка, ще раз.

     

      ПИНЗЕНИК   В.  М.  Олександр  Олександрович,

 повноваження по встановленню в'їздного мита покладені

 на  Кабінет  Міністрів.  Це ми можем робити. Але я не

 бачу,  в чому ми робим проблеми. Немає проблеми -воно

 врегульовано  Законом.  І  це  ваші  закони.  Законом

 встановлені   акцизні,   підакцизні   товари,  ставки

 акцизних зборів.

      Тому  є  прохання  підтримати,  в  нас  не такий

 великий перелік підакцизних товарів. Про що йде мова?

 Якщо  ввозиш  цигарки, алькоголь, легкові автомобілі,

 відеотехніку,  де  є  акцизний  збір, то, будь ласка,

 сплати!  Мова йде, по суті, про торгівлю, про торгову

 діяльність  незареєстровано.  Бо 1500 доларів -це вже

 підприємницька  діяльність.  Нормально,  коли держава

 бере з цього податки.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу.  Була  пропозиція  Пилипчука.

 Ставлю на голосування.

       я 
 я                          - 159 - я 

      "за"

     

      ГОЛОВА. Суслов.

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые    депутаты,    уважаемый    Александр

 Александрович,  по пятому пункту, ну, давайте хотя бы

 обратим внимание на редакцию.

      Мы сегодня говорили много о том, что это, налоги

 должны  взыматься  по  товарах,  які  не  є  товарами

 особистого  споживання. Так? В данном случае мы пишем

 по продукции, то есть, чисто юридически.

     

      ГОЛОВА. Вже внесли зміни і проголосували.

     

      ___________  Надо  что-то указать по нормам. Кто

 установит    нормы,    что   есть   предмет   лічного

 "споживання" по количеству.

     

      ГОЛОВА.   Там  відповідно  до  Декрету  Кабінету

 Міністрів. Я прошу, Пилипчук, друга пропозиція ще.

     

      ПИЛИПЧУК я 
 я                          - 160 - я 

     

      Шановні колеги, все, що ми сьогодні розглядаємо,

 підвищення  життєвого рівня і сбалансованість бюджету

 і збільшення доходної частини, неможливо вирішить без

 підвищення  продуктивності праці і збільшення обсягів

 виробництва.

      І  ви  десь  в лютому місяці записували Кабінету

 Міністрів  про те, щоб він виніс прогрму стимулювання

 макро-економічного  збільшення валового національного

 продукту,   національного   доходу  і  продуктивності

 праці.  За  відповіддю,  за  підписом Пинзеника, вона

 мала  бути  винесена  в травні. Якщо ми не розглянемо

 цієї  програми і не затвердимо і не збільшимо обсягів

 виробництва, як казав відомий автор, що без вирішення

 загальних проблем будемо натикатись на їх вирішенні.

      Ніякий рівень забезпечення і соціального захисту

 вирішений  не  буде.  Через  те, я пропоную, добавити

 пункт  постанови,  що  в  липні  місяці -Уряд повинен

 винести  програму відновлення економічного потенціалу

 України   до   рівня  1990  року  за  рахунок  макро-

 економічних регуляторів.

     

      ГОЛОВА.    Шановний    Володимир    Мефодійович!

 Продовжувач того чоловіка, якого ви неназвали, у 1982 я  
 я                          - 161 - я 

 році   Юрій   Володимирович   Андропов  прийняв  таку

 постанову:  "Не повторювати другий раз постанову, те,

 що раз прийнято!". Треба, щоб воно виконувалось. А як

 ми   вже   таке   рішення   прийняли,  то  ми  просто

 протокольно  доручаємо  Кабінету  Міністрів внести на

 розгляд Верховної Ради цей проект.

      У  постанову  запишемо?  Давайте  так.  Доручити

 Кабінету  Міністрів  внести  в  липні місяці програму

 відновлення  економічного...  Так?  Продиктуйте далі.

 Пилипчук. Пилипчук.

     

      ПИЛИПЧУК.

      Пропоную    пункт   Постанови   сформулювать   в

 наступній  редакції.  Що  "в  липні  місяці  Кабінету

 Міністрів  винести на розгляд Верховної Ради програму

 відновлення економічного потенціалу у країні до рівня

 1990  року  за рахунок макроекономічних регуляторів і

 стимуляторів".

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування.  Вибачте, що з

 голосу,  але  пропозиція та, що вже голосована була в

 Верховній Раді. Редакційно ми підредактуєм її.

 

      "За"- я 
 я                          - 162 - я 

     

      Рішення не...

      Давайте ми його приводимо в протокольне рішення.

 Володимире   Мифодійовичу!   Будь  ласка,  Володимире

 Мифодійович,  підтримайте  ще одну... один, ні ні. От

 послухайте. Ще один... одну пропозицію. Будь ласка.

      (Шум в залі)

      Пропозиція Крандакової,  будь ласка.

      "Запропонувати    Кабінету    Міністрів   ввести

 щоквартальне   ліцензування   права   на   комерційну

 торгівлю".

      Ми  не  нав'язуєм.  Ми  пропонуємо.  Нехай  вони

 щоквартально    вводять    ліцензування   комерційної

 торгівлі. Це буде...

      (Шум в залі)

      Я  ставлю  на голосування цю пропозицію. Це можу

 бути реальна стаття  доходів до бюджету.

     

      "За" -

     

      Олена  Василівна,  попрацюйте  серед  депутатів.

 Робим  таке протокольне доручення Кабінету Міністрів.

 Він  розгляне, подивиться, що це буде. Всі пропозиції

 проголосовані. Носова ще не голосувалась, будь ласка. я 
 я                          - 163 - я 

     

      НОСОВ

     

      Шановні депутати!

      Оскільки  Віктор  Михайлович  Пинзеник  двічі не

 відповів  на  запитання  моє,  я  пропоную  доповнити

 Постанову пунктом: "Кабінету Міністрів України подати

 до  1 серпня на розгляд Верховної Ради України проект

 Закону  про  надзвичайний  економічний стан". І там в

 комплексі,  ви,  будь  ласка,  розберіться все що вам

 потрібно. І порядок оплати платежів, це теж обмеження

 підприємницької  діяльності,  ніхто  не  вказує за що

 спочатку платити чи за молоко дітям, чи енергетичному

 комплексу.  Це  право  виробника,  і як обмежуєте, то

 передбачте   можливість.   І   можливість   обмеження

 заробітної  плати в приватному секторі. Треба вивчити

 питання,  як  робив  це  Рузвельт, генерал Франко, як

 робила  Південна  Корея.  Посадіть  людей  і  вивчіть

 кінець-кінців   це   питання.   А  зараз  треба  дати

 доручення таке.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію Носова,

 як завжди слушну. Будь ласка.

       я 
 я                          - 164 - я 

      "За" -

     

      Віктор  Михайлович,  у нас уже є проект Закону з

 цього  приводу.  Смірнов  і  Моцпан розробили хороший

 проект.

      Я  прошу  уваги,  одну  хвилинку. Є пропозиція з

 усіма  зауваження в цілому прийняти Постанову. Ставлю

 на  голосування. А потім з мотивів ви візьмете ще. Не

 треба поіменно тут усе ясно. Прошу підтримати.

     

      "За" -

     

      Ні,  одну  хвилиночку, голосуйте всі. Поровський

 голосуйте.  Микола Іванович, зараз він підготується і

 проголосує.  Будь  ласка,  я  потім  надам  слово.  З

 мотивів?

      Віктор Михайлович, ви свою картку взяли.

     

      ПИНЗЕНИК В. М. В мене погано працює пристрій, то

 працює то ні.

     

   ГОЛОВА.  Плюс  один  голос  буде Пинзеника, він тут

 присутній ставлю на голосування.

       я 
 я                          - 165 - я 

      ЗА

      Рішення

     

      Плюс  ще  два  прийшло,  запишемо  225.  Рішення

 прийнято.   Постанова   про  величину  вартості  межі

 малозабезпеченості  на  1995  рік  у відповідності до

 статті   4   Закону   "про  межу  малозабезпеченості"

 встановити    мінімальний   розмір   середньодушового

 сукупного  доходу, що дає право на утримання допомоги

 в  розмірі  2.  100  карбованців з якого 1 черня 1995

 року, ставлю на голосування.

      За основу ставиться.

     

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ ЗА - Рішення

     

      Які доповнення, Яворівський, прошу.

 

      Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ .

     

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Ну   подивіться   ми  сьогодні  ну  справді,  ну

 прекрасно працювали разом колективно шукали виходу із

 ситуації,   Крандакова  запропонувала  здавалося,  що я 
 я                          - 166 - я 

 зазирнули  в  кожну шпоринку, щоб щось знайти і якось

 наростити  все-таки  цю  мінімальну  заробітну плату,

 запропонувала Крандакова , прекрасна пропозиція.

      Ми  знаємо скільки сьогодні цих лотків, я хочу.,

 щоб  виборці  наші  знали, це не значить, що з бабці,

 яка  винесла  продати,  там  якесь поношене взуття чи

 якісь  там  гайки, швайки, а саме із цих лоточників.,

 то  хто  ми  з  вами  такі,  коли сьогодні люди, люди

 завтра  взнають  ми  голосуємо, набираємо 135 голосів

 державній  межі  і  зараз  прошу  ще раз поставити це

 питання   Уряд   його   підтримує,  будь  ласка,  хай

 встановлять  ставку  цієї  плати  і  хай кожен має цю

 ліцензію  на  те. що він має право на торгівлю. Я вас

 дуже прошу відмінити цю ганьбу, яку взяли ми сьогодні

 на  себе,  ви  що  закорумповані,  чи  нас  утримують

 лоточники? Я прошу ще раз проголосувати.

     

      ГОЛОВА. Я прошу, ми проголосуємо цю постанову, а

 тоді   вернемося   ще  до  цієї  правки,  її  ще  раз

 поставимо.  Не треба голосувати?

      Одну  хвилиночку.  Я прошу. Всі разом не вносьте

 пропозиції,  бо  всі  разом  пропозиції проголосувати

 просто не можна.  Окремо.

      Перша  пропозиція така. Голова комісії, вірніше, я 
 я                          - 167 - я 

 від  Комісії  з  питань  соціальної політики і праці,

 вносилась  пропозиція Чижем, назву записити так: "Про

 державну  гарантію малозабезпеченим громадянам". Так?

 То  це...  в назву цієї постанови, так? Тому я ставлю

 цю  пропозицію  на  голосування.  Будь  ласка.  Бо це

 справді  не  межа малозабезпеченості, ви розумієте...

 Голосуємо!  Ви  бачите,  коли  ви  виходите,  так  не

 голосують депутати... Так що...

     

      Йде голосування:

     

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Одну хвилиночку! Хвилинку!

      Редакційна  правка такав: відповідно до статті 4

 закону  "Про  межу  малозабезпеченості"встановити  за

 поданням   Кабінету   Міністрів  України  мінімальний

 розмір.  Тобто, вставити слова: "за поданням Кабінету

 Міністрів України".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну хвилинку! Проголосуєм цю поправку.

      

      Йде голосування: я 
 я                          - 168 - я 

     

      "За" -

     

      Так, прийнято.

      Ємець.

     

      ЄМЕЦЬ О.І., 260 виборчий округ.

      Олександр   Олександрович,   прочитайте   кінець

 постанови,  там  треба  або в розмірі 2 110 перенести

 після  слів "середньодушового сукупного доходу", тому

 що  в  такій  редакціі  виходить,  що ми встановлюємо

 розмір допомоги, а не розмір сукупного доходу.

 

      ГОЛОВА.  Так, так, кому поставимо, це редакційна

 правка,  після слова "Допомоги" ставимо  кому.

      Ще  є  пропозиції? Можна лїї в цілому поставити?

 Ставлю  на  голосування в цілому цей проект постанови

 як постанову.

      "ЗА"

      Рішення прийнято.

      Тепер  відносно  того,  що  говорили Крандаков і

 Яворівський, ні, секундочку, я прошу, будь ласка, тут

 в  нас  така  пропозиція,  послухайте, той пункт, про

 який   говорили   Крандакова   і  навіть  я  говорив, я 
 я                          - 169 - я 

 повторюючи  її,  можна  викласти в такій редакціі "до

 законодавчого  врегулювання  оподаткування торгової і

 ігрової   діяльності   Кабінету   Мінітстрів  України

 запровадити  щоквартальне  стягнення фіксованої плати

 за право займатись вказаними видами діяльності".

     

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу,  можна  поставити на

 голосування до  попередньої  Постанови доповнення?

      Не кричіть з місця всі, я не...

      "ЗА"

      Рішення

      Олексій Дмитрович, будь ласка,  Шеховцов.

     

       ШЕХОВЦОВ.

      Уважаемые  коллеги!  Давайте  не будем забывать,

 что  в  лицах этот состав Правителсьтва работает год.

 За  год  не  разработать  законопроект,  не внести на

 Верховный Совет и не провести, опелировав к тому, что

 законы,  дающие  поступления в бюджет, это, очевидно,

 первоочередные  законы.  И  вот за год...... приняли,

 теперь   вчера   вечером   подсчитали   -не  хватает,

 выскочили  в кам, устроили истерику тут с криками: та я 
 я                          - 170 - я 

 що мы за народ такый. Взяли и поручили. Я один только

 ньюанс  скажу.  Я подавал, скажем, официально подавал

 Законопроект   "О   введении  налога  на  мерседесы",

 условно  скажем  так, 17 февраля. Вопрекы Регламенту,

 до  сих  пор не розмножен проект, не роздан, комиссия

 не  имея  времени  работать,  вчера  мне  так  сказал

 Суслов,  не   расматривает,  ну  это  тот же источник

 дохода. Кстати Правительство против такого налога. Ну

 и  что?  Давайте  сейчас  я  вскочу,  рвану рубаху на

 груди,  скажу:  мужики,  поверьте  на  слово, хороший

 закон,   вводим   с  завтрашнего  дня,  подумаешь  не

 рассмотрели,  давайте доверимся. Ну до чего так можна

 доголосоваться?

      Я вас призываю к разуму и сдержанности.

     

      ГОЛОВА.   Олексій   Дмитровичу.   Це,  по-перше,

 пропозиція Бюджетної комісії.

      По-друге.  Ми даєм доручення Кабінету Міністрів,

 ми  не встановлюєм ніяких тут норм. Кабінет Міністрів

 розбереться,  все  звадить,  розрахує, визначить види

 діяльності  торгівлі  чи  ігрової  діяльності і введе

 відповідні норми.

      Ми    говоримо   про   принцип,  про  доручяення

 Кабінету  Міністрів  з'ясувати ці деталі. Я думаю, що я 
 я                          - 171 - я 

 це  абсолютно право Верховної Ради, навіть якби це не

 вносилося  і  не  пердбачалося  в проекті Постанови з

 самого початку.

      (Шум в залі)

      Будь   ласка,  Микола  Федорович,  правильно  ви

 говорите. Борис Ілліч, останнє слово, прошу.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Олександр  Олександрович! Я трішки пропустив, як

 називається про державні гарантії, а далі за текстом?

 Про державні гарантії, а далі за текстом?

     

      ГОЛОВА. Де це?

     

      ОЛІЙНИК  Б. І. А треба ж відповісти гарантування

 кого, що? Про державні гарантії чого?

     

      ГОЛОВА.  Так  і  записано. Про державні гарантії

 малозабезпеченим  громадянам.

     

      ОЛІЙНИК Б.І.

      Але  кого,  що треба ж (..........) гарантії, що

 ми гарантуємо.

      (ШУМ У ЗАЛІ) я 
 я                          - 172 - я 

     

      ГОЛОВА. Чижа дайте ще раз.

     

      ЧИЖ І.С.

      Шановний   Борис  Ілліч,  шановні  колеги,  чому

 виникло  це, зрозуміло: тому що межа -це є об'єктивна

 величина,  тобто  22  набори.  Вона  зараз  вартує за

 окремими  оцінками  9  мільйонів,  ми ж встановили 2,

 тому  ми не можем це назвати межею, бо це не межа. Це

 щось таке... етап до цієї межі.

      Я  взяв,  чому  правку  таку вніс, взяв статтю 5

 ЗАкону  "Про  межу  малозабезпеченості",  де написано

 так,  що  це  є державною гарантією малозаьбезпеченим

 громадянам.  Зрозуміло,  що це я ксоціальна гарантія,

 як  соціальний  норматив. Тому воно абсолютно звучить

 тотожно  Закону  "Про  межу  малозабезпеченості", про

 гарантії  малозабезпеченим  громадянам, про соціальні

 гарантії  малозабезпеченим  громадянам,  про державну

 гарантію,     точніше,    про    державну    гарантію

 малозабезпеченим громадянам.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, номер скажіть ще. Тут треба

 філологічно точно сказати. Як?

       я 
 я                          - 173 - я 

      _____________

      "Про   державні   гарантії  соціального  захисту

 малозабезпечених". І так буде звучати.

     

      ГОЛОВА.  Так: "Про державні гарантії соціального

 захисту   малозабезпечених".   Так?  Тоді  вже  треба

 писати: "Про деякі соціальні гарантії", -тому що вони

 і  інші  ще.  "Про  деякі  соціальні  гарантії..",  -

 вибачте,  -"Про  деякі  державні  гарантії, соціальні

 гарантії     малозабезпеченим    громадянам".    Нема

 заперечень?   Це,  власне,  редакційна  правка.  Будь

 ласка, редакційне уточнення проголосуєм.

      Про окремі, не деякі, а про окремі.

     

      "за"

     

      ГОЛОВА. Хоч вона одна, так що тут окремі не дуже

 є. Ну ніби-то до берега "доплили" з цим документом.

      Тепер   подивимось,  як  його  реалізує  Кабінет

 Міністрів,  хоча розумію, що в ненадзвичайно швидкому

 темпі проходив цей документ.

      Шановні  депутати!  У вас на руках є орієнтовний

 перелік  питань  для  розгляду  Верховною Радою 20-23

 червня 1995 року. Там є відзначений із ліва зірочками я 
 я                          - 174 - я 

 документи, які обов"язково треба пройти в комісіях. У

 профільних комісіях.

      Тому, коли ми вчора розглядали порядок роботи на

 наступному  тижні  і  передбачалося  якраз  те, щоб у

 комісіях  у  вівторок  і  наступні  дні, як визначать

 голови  відповідних комісій, щоб можна було працювати

 ці законопроекти.

      А  також  вже  в час вільний від цієї роботи щоб

 депутати  змогли побувати на округах. Маючи на увазі,

 що  через тиждень, ми будемо чотири тижні працювати в

 сесійному  режимі. Сам порядок в сесійному режимі, як

 ми  будемо  розподіляти час на роботу в комісіях і на

 сесійні  засідання,  це  ми визначимо окремо, коли ми

 прийдемо  в  вівторок  сюди, 20 числа. А на наступний

 тиждень передбачається такий порядок роботи.

      Є пропозиції інші? М"ясковський, прошу.

      Вчора ми проголосували, до речі.

     

      М"ЯСКОВСЬКИЙ

     

      Уважаемые     колеги,     уважаемый    Александр

 Александрович,  вот  мы в понедельник, вторник, среду

 будем  работать  в комиссиях, ну что три дня остается

 для  работы  в  округе. У меня в округе 4 района, мне я 
 я                          - 175 - я 

 думается,  что  нужно  делать  одно  с  толком.  Если

 работать в округе, нужно работать всю неделю.

     

      ГОЛОВА.  Михайло  Михайлович,  я  вас  прошу, ви

 підійдіть  до  Голови  комісії  і поясніть ситуацію і

 прямо  зараз  їдьте в округ. І це буде нормально. Але

 щоб  документи,  про які я кажу, були підготовлені до

 розгляду  Верховною  Радою.  Ну  ви розумієте, що без

 розгляду  їх  в  Комісіях не можна виносити на сесію.

 Добре?  Підтримайте, будь ласка, цю пропозицію. Вона,

 тим більше, вже проголосована.

      Так. Ще хотів би від вашого імені привітати всіх

 громадян  України  із  великим  святом,  яке  буде  в

 неділю  -Зелене  свято Трійця, побажати всім злагоди,

 добра,  світла. І нехай цей день принесе радість усім

 нашим людям.

      (ОПЛЕСКИ)

      Засідання завершено.  До побачення.