СТЕНОГРАМА N 34

             ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ЧЕТВЕРТЕ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  6  к в і т н я  1995  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати,

 представники  Уряду, преси і гостей Верховної Ради, і

 гості  Верховної  Ради!  В  тому числі у нас присутні

 керівники профспілок угільних колективів.

      Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

      Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

 

      Йде реєстрація.

 

      У залі зареєстровано 343 народних депутати.

      Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Прошу  вашої згоди на те, щоб ми без півгодинної

 розминки, передбаченої Регламентом, сьогодні й завтра

 провели   роботу.   Я   ставлю   на   голосування  цю

 пропозицію.

      (Шум у залі)

 

      "ЗА" -

 

      Рішення прийнято - 253.

      Давайте  порадимося  відносно  такого питання. Я

 прошу   уваги!  Давайте  порадимося  відносно  такого

 питання:   нам  потрібно  за  часом...  ця  обставина

 зумовлена  часом, прийняти проект Закону України "Про

 особливості   участі   громадян   України   з   числа

 депортованих   в  Криму  за  національною  ознакою  у

 виборах   депутатів   місцевих   Рад   в  Автонормній

 Республіці  Крим",  тобто прийняття Постанови з цього

 приводу.  Тут  можна  так... Я розумію, що вчора були

 обговорені  всі  зауваження,  а фракція "Комуністів",

 розглянувши  цей проект Закону вніс редакційні чотири

 поправки, які суті питання не міняють. Але вважаю, що

 вони будуть мати універсальний характер. Мова йде ось

 про   що:  в  документі  говориться  про  депортовані

 народи,   і  в  цьому  розумінні  закон,  безперечно,

 потрібен,   щоб   захистити   інтереси   депортованих

 народів.  Але  коли ми закладаємо в закон український

 особливості    за   національною   ознакою,   то   це

 передбачає, що ми розповсюджуємо цю категорію в більш

 лирокому плані, ніж це передбачено тут.

      Тому   вони  пропонують,  щоб  у  нас  з  закону я 
 я                           - 3 - я 

 вилучити  слова  "за  національною  ознакою",  бо  це

 справді стосується депортованих.

      Друге,  у  преамбулі  закону  це словосполучення

 виключити,   і   в   першій   статті  вилучити  слова

 відповідно     "кримсько-татарської,     болгарської,

 вірменської, грецької та німецької національностей".

       А  в  другому абзаці вилучити слова "відповідні

 національності.   Тобто,  мова  йде  про  депортовані

 народи. І вони за фактом самим передбачають захист їх

 рав   без   відсилання   на   те,  до  якої  це  саме

 національності відноситься.

      Якби   ви   підтримали   з  такими  редакційними

 правками,  то я б поставив зразу на голосування. Але,

 якщо  ви  будуте наполягати на тому, щоб обговорювати

 це  питання,  то  тоді  давайте  віднесемо його після

 розгляду ...

      (Шум в залі)

 ...після розгляду бюджету.

      (Шум в залі)

      По  пунктах  голосувати. Ясно. Давайте, оскільки

 йде  друге  читання,  я  поставлю  на  голосування по

 пунктах. По пунктах.

      У вас на руках є цифри.

      Стешенко,  будь  ласка.  Відведемо  10 хвилин на я 
 я                           - 4 - я 

 розгляд  цього питання. Так? Будь ласка.

      Стешенко увімкніть.

 

      СТЕШЕНКО О.М.

 

      Шановна Президія! Шановні народні депутати! Є ще

 одне  дуже  принципове  питання, з  яким  не можна не

 погодитися,  і  я  прошу  його зараз урахувати. Це та

 пропозиція,  яка була внесена депутатом Карпачовой, а

 потім була вона уточнена і розвинута депутатом Ємцем.

 В  тій  порівняльній  таблиці,  якій роздані, це дуже

 чітко  фіксується.  Але  і  тут  ще  є  одна, як мені

 здається,  неточність.  Зверніть,  будь ласка, увагу,

 візьміть  порівняльну  таблицю, яку сьогодні вам всім

 роздали,   ми,   по-перше,   пропонуєм (  я  особисто

 пропоную),  щоб   це   включити   саме  в  преамбулу.

 Погоджуюсь  з  тими  пропозиціями,  які вносе фракція

 комуністів,  до  якої і я належу, це безперечно. І де

 йде мова про повернення  з  міст  заслання, так   оце

 словосполучення  "з міст заслання" замінити на термін

 "спецпоселення".

      Чому я на цьому наполягаю?

      Якщо  подивитися на Указ Президії Верховної Ради

 СССР  від  28 квітня 1956 року, він дуже чітко фіксує я 
 я                           - 5 - я 

 саме правове повернення з місць спецпоселень.

      Тому  б  я хотів, щоб ми оце зафіксували і більш

 чітко, ну, сфокусували оцю проблему.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Тобто, це справді, редакційне уточнення,

 редакційне уточнення.

      Я   гадаю,  що  його  можна  було  б  навіть  не

 голосувать, якщо Ніна Іванівна не заперечує.

      Не заперечує вона, так. Є ще пропозиції?

      Манчуленко, прошу.

 

      МАНЧУЛЕНКО.

 

      Георгій    Манчуленко,    435-ий   Заставницький

 виборчий округ, Чернівецька область.

      Шановний Олександре Олександровичу, я дивлюся на

 порівняльну  таблицю,  де вказані пропозиції до зміни

 цього  законопроекту  деяких  депутатів,  але я також

 вносив  пропозиції.  Вони  тут  чомусь  абсолютно  не

 враховані.

      Перше.   Я  говорив,  що  треба  вилучити  слово

 "можуть"  у статті першій. Я абсолютно згодний з вами

 відносно  того, що треба вилучити "відповідно" і далі я 
 я                           - 6 - я  

 по тексту - яких національностей.

      Але  в  частині другій статті першої там також є

 "відповідної   національності"   словосполучення.  Це

 треба вилучити.

      І  говорив,  що відносно... стаття друга частина

 друга:   яким   чином  будуть  доводиться  до  відома

 населення  про утворення додаткових виборчих округів.

 І  це  також  не  потрапило  сюди,  в  цю порівняльну

 таблицю.   Я   не   розумію,   як  тоді  робилася  ця

 порівняльна таблиця.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.    Ясно.    Будь    ласка,    Олександре

 Миколайовичу, відповідайте.

 

      _______________

      Шановні народні депутати...

 

      ГОЛОВА. Голосніше.

 

      _______________

      Шановні  народні  депутати,  я  би  запропонував

 такий би порядок розгляду.

      По-перше, все, про що йде тут мова, воно дійсно, я 
 я                           - 7 - я 

 мабуть,  має  рацію.  Але  давайте  керуватися  нашим

 внутріннім  синім  кораном.  Ми  можемо  роздивлятися

 тільки ті пропозиції, які письмово оформлені і подані

 в установленому порядку. І з голосу ні про що мови ми

 не повинні вести.

      Це  перше  і,  мабуть, основне. І якщо є суттєві

 розходження, повірте, що суть цього Закону зводиться

 до  вироблення  механізму  реалізації норми права, не

 тільки брати участь у голосуванні, а буди висунутим і

 обраним  до  представницького  органа місцевої влади.

 Оце  щоб  чітко всі собі уяснили, якщо є розходження,

 давайте  оформляти,  давайте  пропозиції  в  комісії,

 інакше  ми  порушимо  весь закладений там механізм, і

 тоді я повинен заявити про зняття цього законопроекту

 з розгляду. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ясно.  Таким  чином...  У  вас  теж є з

 процедури? Будь ласка. Олександр Миколайович, давайте

 не тікайте, бо будуть запитання, можливо до змісту.

 

      ___________.  Уважаемый Александр Александрович!

 Уважаемые депутаты!

      Я  иногда  с содроганием ожидаю появление нашего

 Президента  в  его  ложе.  Уважаемые  мужчины,  когда я 
 я                           - 8 - я 

 входит   женщина  в  помещение,  вы  всегда  встаете.

 Уважаемые сотрудники, когда ваш руководитель входит в

 помещение вашей конторы, вы тоже поднимаетесь, уважая

 его.  Когда приезжают к нам иностранные представители

 иностранных     государств,    вы    встречаете    их

 аплодисментами  стоя.  Почему  же,  когда  входит наш

 Президент  в  это  помещение, вы не привествуете его,

 человека,  который  является  символом  сегодня нашей

 государственности.

      /Аплодисменты/

      И просьба, Александр Александрович, не важно кто

 голосовал  за нашего Президента, кто голосовал против

 его.    Сегодня    Президент    -это   символ   нашей

 государственности, я повторяю это.

      Я  обращаюсь  ко  всем  депутатам, при появлении

 Президента  приветствовать  его вставая, также делать

 когда он покидает это помещение.

      Я  обращаюсь  к  вам, Александр Александрович, с

 просьбой    дать   поручение   Комиссии   по   этике,

 разработать процедуру приветствия Президента.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Слушна  пропозиція.  Я  вранці сьогодні

 розмовляв із Президентом. Я, безперечно, передам йому я 
 я                           - 9 - я 

 ваші слова. Але справа в тому, що ви придивіться -по-

 моєму  Президента  у нас немає сьогодні. Я б оголосив

 би його  присутність, якби  він був.

      А  що  стосується  атрибутики,  я думаю, що дуже

 правильно.  У всіх державах є відзначення і процедура

 розроблена. Наша Комісія теж це передбачить.

      Взагалі,  треба  прийняти Закон про захист честі

 Президента  і,  можливо,  вищих  посадових осіб треба

 зробити.

      (Шум в залі)

      Так...  так...  так.  І  Голову  Народного Руху.

 Правильно.

      (Шум в залі)

      Прошу  уваги. Але це репліка не по темі. Тому, я

 ставлю на голосування пропозицію...

      (Шум в залі)

      Я  можу  ставить  на голосування чи ні? Алексєєв

 просить слово.

 

      АЛЕКСЄЄВ.

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги-депутаты!

      Сейчас нам предстоит решить очень важный вопрос.

 Я не говорю о том, что недавно в этом зале мы приняли я 
 я                           - 10 - я 

 Закон, что крымчане живут по законам Украины. Теперь,

 оказывается, что одни крымчане живут по одним законам

 Украины,  а  другие  будут  жить  по  другим  законам

 Украины.

      Конечно,  вчера вы мне не дали слово и я не смог

 высказать  свою  точку  зрения. И сейчас, выступая по

 процедере,  тоже  не  смогу ее высказать. Но, в конце

 концов,  здесь  в  этом  зале  присутствуют  депутаты

 Крымского  парламента.  Мы  будем  сейчас голосовать.

 Дайте  вы  им  слово, чтобы они высказали свою точку

 зрения  на это.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Григорович, вся попередня робота

 в   цьому   відношенні   зроблена.   І   консультації

 проведені.  І ми зараз робимо уточнення за дорученням

 Верховної  Ради. Тому, ну, можливо, так би мовити, ви

 не в матеріалі цьому зараз. Це я допускаю цілком. Але

 все-таки  йде  процедура другого читання. Я просив би

 бути уважними.

      Вноситься  пропозиція. У нас від закону вилучити

 слова    "за    національною   ознакою".   Пропозиція

 комуністів. Ставлю на голосування.

 

      "за" я 
 я                           - 11 - я 

 

      Рішення прийнято.

      У преамбулі  викласти її, як погодився Стешенко.

 У  вас  є у правій колонці такий текст залишити. "Цей

 закон   визначає   спеціальний  порядок  забезпечення

 представництва громадян України з числа депортованих

 у  41  і  44  роках з Криму, їх нащадків та членів їх

 сімей,   які   повернулися   із   місць  спеціального

 поселення."  А далі за текстом. Ставлю на голосування

 цю поправку.

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      До  першої статті зауважень не поступило, ні там

 немає. Крім пропозиції те, що зв'язано уже, приведено

 у відповідність. Тобто не треба виписувати відповідно

 такої,  такої,  такої  національності.  Мова  йде про

 депортовані    народи.   Поіменне   голосування.   Ви

 наполягаєте, будь ласка.

      Хто  за  те,  щоб  поіменно  голосуємо, але тоді

 треба весь закон поіменно.

 

      ЗА - я 
 я                           - 12 - я 

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято, таким чином я зачитаю

 такст,  щоб  мова йде про те, хто за те, щоб поіменно

 голосували, рішення прийнято.

      Я  вибачаюся, прошу вибачити, машина помилилася,

 не  прийнято.  У  них  випали  букви не, будь ласка я

 прошу уваги.

      Кримська  комісія встановила текст і перелік тих

 представників  депортованих  народів,  пояснює голова

 комісії,  визначено  спеціально документом і тому цей

 перелік залишити потрібно. Тобто в даному випадку цей

 документ,  стаття  1  стосується відповідно кримсько-

 татарської,  болгарської,  вірменської,  грецької  та

 німецької  національностей. У цьому, ми ж їхній закон

 скасували і ми замінили їхнім законом, тому тут треба

 писати,  тому  залишається  редакція  від  комісії, я

 прошу поставити на голосування.

      Стаття 1 ставиться в редакції від комісії.

 

      "ЗА" -

 

      Може не зрозумів хто? Я зачитаю тоді всю статтю.

 Будь  ласка:  "У межах адміністративно-територіальних

 одиниць Автономної Республіки Крим, де проживають я 
 я                           - 13 - я 

 депортовані  шромадяни,  поряд з виборчими по виборах

 депутатів...  виборах  депутатів  місцевих  Рад,  які

 утворюються  відповідно до Закону України "Про вибори

 депутатів   і  голів  сільских,  селищних,  районних,

 міських,  районних  у  містах,  обласних Рад (основні

 виборчі округи) можуть утворюватись додаткові виборчі

 округи  для  виборів  депутатів  сільських, селищних,

 районних,  міських,  районних  у  містах Рад із числа

 депортованих    громадян    -відповідно,    кримсько-

 татарської,  болгарської,  вірменської,  груцької та

 німецької національностей. У випадках... хвилинку!...

 коли    на    території   місцевої   Ради   кількість

 депортованих   громадян   відповідної  національності

 становить    більшість    від   загальної   кількості

 населення,   додаткові  виборчі  округи  для  них  не

 утворюються".

      Запитання? Будь ласка,... як? ДО першої статті у

 вас поправки немає.

      (Шум у залі)

      Оце?

      (Шум у залі)

      Анісімов... Стешенко, ідіть на трибуну.

 

      ___________. я 
 я                           - 14 - я 

      Алло!

      Александр   Александрович!   Уважаемые  народные

 депутаты!

      У  меня емсть конкретное предложение. Давайте не

 нарушать  процедуру рассмотрения во втором чтении! Мы

 вчера  посмотрели  в  первом  чтении, пускай Стешенко

 находится   на   трибуне   и   отвечает   на   каждый

 поставленный вопрос!

      Поэтому,  Александр  Александрович,  я  прошу не

 комментировать  -не  потому,  что  вы  не сможете это

 сделать.  Человек, который занимался и может ответить

 на любой поставленный вопрос.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Згоден з вами повністю. Прошу.

 

      СТЕШЕНКО_____Ну,  по-перше,  чому  йде  мова про

 фіксації саме кримських татар, болгар, вірмен, греків

 і  представників  німецьких національностей? Як ми їх

 по  другому  можемо  назвать?  А ось чому: Постановою

 Кабінету  Міністрів  від  24  березня  1992 року була

 утворена  Комісія  у  справах  депортованих  народів.

 затверджене  ось  воно  положення.  І  це ця Комісія,

 рішення цієї комісії обов'язково в межах компетенції. я 
 я                           - 15 - я 

 І  ця  комісія  зафіксувала перелік оцих депортованих

 народів,  документи  яких лежать в СБУ. Якщо виконати

 другу  статтю нашого закону, в разі порушення законів

 піднімемо  архіви СБУ після декларатисного заповнення

 своїх   своїх  біографічних  даних  і  притягнемо  до

 кримінальної     ідповідальності,    щоб    дисперсне

 розселення людей не привело к тому, щоб голосував хто

 де  як  хоче,  скільки раз як хоче і коли як хоче. Ви

 розумієте, у чому справа? Як ми їх можемо назвати по-

 іншому?

 

             (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.   Носов запитання доповідачу, прошу.

 

      НОСОВ.

      Шановні  депутати  і  доповідачу,  Головуючий! Я

 дійсно  не  розумію:  якщо  йде  мова про депортовані

 народи,  якщо  Кабінет  Міністрів визнав на території

 України   наявність  грецького  народу,  болгарського

 народу,  то  давайте  визнаємо  на  території Франції

 російського  народу! Хто додумався визнавати народ на

 території  іншої держави?

      А  от  кримсько-татарський  має унікальне право, я 
 я                           - 16 - я 

 саме  він  має  право  на території України м бути як

 народ.  І тому за кримсько-татарський мені зрозуміло,

 за  інших є Греція, Болгарія, Німеччина -там народ, а

 на території України нема німецького народу. Якщо йде

 мова  про  громадян, то давайте громадян -і росіян, і

 українців  і  інших. Що ж ви тут наплутали, дивлячись

 на  Кабінет  Міністрів?  Там  хай краще думають, коли

 щось приймають!

 

      __________. Ми, я розумію це все, я розумію дуже

 наслідки  про це все. Але ми йшли тільки в рамках тих

 фіксованих документів, які є, напрацьованих Кримською

 Верховною Радою з урахуванням тих доповнень, які вони

 приймали  до  свого  виборчого  закону від 18 лютого,

 який ми зупинили.

 

      ГОЛОВА.  Олександр  Миколайович,  можна  я  його

 доповню,   Леонід Олександрович, можна я доповню?

      Я  скажу так: почитайте уважно, навіть Носов, що

 вперше трапилось за п'ять років, не дочитав до кінця.

 Немає    тут    народів,   тут   написано   "громадян

 національностей".    Ну    про    що   ви   говорите?

 "Депортованих   громадян"  тут  написано.  Ще  треба.

 Запитання до доповідача? я 
 я                           - 17 - я 

      Терещук, а потім .............

 

      ГОЛОС З ЗАЛУ       .......   громадян............

 національності.......

 

      ГОЛОВА. Спокійно. Терещук Василь Васильович.

 

      ТЕРЕЩУК В.В.

 

      Шановний  доповідач!  Шановні депутати! У мене є

 таке  запитання.  Якщо  в  рішенні Кабінета Міністрів

 чітко визначено, хто являється депортованим і на кого

 розповсюджується   дія   цих   уточнень,  тому,  мені

 здається,  що  в  Законі,  який  приймається,  Закону

 України,  такі  уточнення  робити  не  потрібно, вони

 будуть  працювати  при  використанні  цього Закону на

 території  Крими.  А  ми,  якщо  їх  внесемо  в Закон

 України, створимо прецентдент для України вцілому.

      Тому чому Кабінет Міністрів Криму при реалізації

 тексту  Закону  в якому не указані народи, які там...

 чи  громадяни  яких національностей депортовані, чому

 він  не зможе користуватися своїми документами? Зможе

 при реалізації цього Закону без уточнення.

 я 
 я                           - 18 - я 

      ГОЛОВА.  Так,  будь  ласка, відповідь, і я роблю

 зауваження  депутатм, які порушеють процедуру другого

 читання.  Процедура  зводиться  до того: є поправка -

 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

      ___________.   Шановні  колеги!  Чого  ми  зараз

 ведемо  мову про рішення Кабінету Міністрів? Рішенням

 Кабінету   Міністрів  було  затверджено  Положення  і

 утворена  комісія.  Це  рішення приймала комісія, яка

 згідно  положення в межах своєї компетенції  могла це

 зробити.   Ще   мова  йде  про  громадян  відповідної

 націоанальності,    які   проживають   на   території

 Автономної Республіки Крим. Ось про що йде мова.

 

      ГОЛОВА.  І  ще  одне. І стаття 6 пише "Цей Закон

 набуває  чинності  з  дня його опублікування і діє до

 дня  призначення  виборів  до  місцевих  Рад народних

 депутатів  в  Автономній  Республіці  Крим наступного

 скликання". Все.

      У  вас ще є пропозиції тут? Процедура ясна, вона

 визначена Регламентом. У вас є? Тут поправка була.

      Алексєєв, прошу. Потім - ви.

 

      АЛЕКСЄЄВ В.Г. я 
 я                           - 19 - я 

 

      Уважаемый  доповидач,  я  не  совсем понял: там,

 что,  будут  граждане-депортированные  участвовать  в

 выборах     или    граждане    Украины    из    числа

 депортированных.  Это  что  ж  получается?  Завтра из

 Узбекистана  приедет  татарин,  проголосует,  а потом

 уедет обратно.

       Значит,   если   там   нет   термина  "граждане

 Украины",   то  это,  по-моему,  глубочайшая  ошибка.

 "Граждане Украины из числа..." Это, во-первых.

      Во-вторых.  Как  известно  немцев, болгар и так

 далее  высылали не только из Крыма. Вот в Запорожской

 области  были  колонии, у меня друг -крымский татарин

 в Харькове живет.

      В  этих областях тоже будут для них национальные

 округа создавать. И чем хуже те, кто жил в Крыму, чем

 те, кто жил в Тамбовской области?

 

      _______________

      По-перше,  давайте  ми  подивимся  в  саму назву

 Закону . Це перше питання.

      Друге   питання.   Давайте   ми   подивимся  цей

 законопроект  на  другу сторінку другий абзац. Про що

 йде мова? я 
 я                           - 20 - я 

      "Депортовані   громадяни,  які  виявили  бажання

 взяти  участь  у  виборах  депутатів  місцевих Рад по

 додаткових  виборчих  округах, подають не пізніше, як

 за  65 днів до дня проведення виборів, до відповідних

 територіальних  виборчих  комісій заяву з зазначенням

 прізвища,   ім'я   по   батькові,   дати  народження,

 національності,  адреси  проживання  і відомостей про

 депортацію".    Про   що   йде   мова.   (..........)

 розселення,   там   (..........)  навіть  в  паспорта

 громадянство    не   проставлено.   Оце   дає   право

 зафіксувати і боротися з порушеннями виборчого Закону

 України.

 

      ГОЛОВА. Симоненко, прошу. Чернігов.

 

      СИМОНЕНКО І.П.

 

      Дякую. Симоненко Іван, Чернігів.

      Шановний  доповідачу,  скажіть, будь ласка, чому

 ви не пішли тим шляхом, яким повинно йти цивілізоване

 законодавство?  Якщо  в Криму склалася така ситуація,

 чому   не   створити   там  національно-територіальну

 автономію      або      адміністративно-територіальну

 автономію.  І  тоді  логічно  буде, що ті татари, які я 
 я                           - 21 - я 

 проживають  у  Турції, у Харкові чи Чернігові, можуть

 туди з'їхатися і створювати там собі впорядкування до

 вподоби. Це буде логічно і цивілізовано.

      А  ми  творимо  якесь  законодавство, яке не має

 ніяких прецендентів у світовій практиці. Дякую.

 

      ГОЛОВА.   Я   прошу   вас,  не  відповідайте  на

 запитання,  воно  йде  за  межами  процедури  другого

 читання. Я ставлю на голосування статтю 1, прошу.

      Олександр Миколайович, будьте на трибуні.

 

      /ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ/

      "За" -

 

      Питання знімається з обговорення.

      /ШУМ У ЗАЛІ/

      ГОЛОВА.  В  мене ще запитання, будете голосувати

 чи не будете?

      Ще, будь ласка, одне слово.

 

      ___________.  Шановні колеги!

      Я вас дуже прошу, іде на марші виборча кампанія.

 Уже  все  вирішено, прийняття цього Закону не порушує

 процедурно жодної статті Закону "Про вибори України". я 
 я                           - 22 - я 

      Ви розумієте, неприйняття цього, ми зараз будемо

 мати   опозиційні,  політичні  сили,  які  заблокують

 вибори  до  представницьких органів, до місцевих Рад,

 буде введене пряме президентське правління. І вперше,

 на   території   України   і   в  Криму  будемо  мати

 президентське   правління,  і  знищені  місцеві  Ради

 народних депутатів.

      Я  вас  дуже прошу, подумати про наслідки. Я вас

 дуже  прошу  підтримати. І буду я відповідати разом з

 вами  за  механізм,  який  запропонував. Підтримайте,

 будь ласка, і давайте вичерпаємо цей інцидент.

 

      ГОЛОВА.  Оскільки ми проголосували поправку, яка

 була  внесена в установленому порядку, одна поправка,

 ми   її   проголосували.  Врахували  цю  поправку  із

 зауваженнями  від  фракції. Решта... До решти норм не

 поступило.  Я ставлю в цілому Закон на голосування. В

 цілому.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Дякую.

      Ми  сьогодні  повинні  розглянути проект... Будь

 ласка, вчора я робив оголошення з цього приводу. Будь я 
 я                           - 23 - я 

 ласка. Про... Прошу.

      Ми  розглядаємо  сьогодні  такі  документи:

      "Про проект Закону України "Про державний бюджет

 України  на  1995  рік"  -друге  читання (доповідач -

 Германчук Петро Кузмич, виконуючий обов'язки міністра

 фінансів України);

      "Про  виконання  державного бюджету за 1993 рік"

 (він же доповідає);

      "Про  проект Закону України "Про стабілізаційний

 податок"   (доповідач   -Ільїн  Віталій  Никифорович,

 начальник  Головної  державної  інспекції,  заступник

 міністра   фінансів  України;  співдоповідач  -Суслов

 Віктор Иванович, Голова Комісії);

      "Про  внесення  змін  і  доповнень  до Постанови

 Верховної  Ради  України  "Про  введення в дію Закону

 України "Про оподаткування прибутку підприємств";

      "Про хід виконання Постанови від 21 березня "Про

 незадовільний соціальний захист населення в зв'язку з

 підвищенням  тарифів  на житлово-комунальні послуги".

 Прийняття Постанови мається на увазі.

      Я прошу заспокоїтись.

      І  інформація Тмчасової депутатської Комісії для

 перевірки   фактів   діяльності   посадових  осіб  та

 народних   депутатів,   пов'язаних   з  виготовленням я 
 я                           - 24 - я 

 українських грошей.

      І  про  заснування Ордена Богдана Хмельницького.

 Це вчорашнє питання перенесено.

      Перед  розглядом  цього  питання першого, я хочу

 зачитати   вам   звернення   Президента   України  до

 Верховної  Ради  України.  Іване Олександровичу, будь

 ласка,  я  читаю  звернення  Президента,  будь ласка,

 послухайте.

      Звертаюсь  до  вас,  народні депутати України, у

 зв'язку   із  розглядом  у  другому  читанні  проекту

 бюджету  України на 1995 рік. Це сьогодні вирішальний

 момент  в  економічному розвитку держави, суспільства

 загалом.  Або ми зможемо досягти злагоди і, пройшовши

 перші  найболючіші,  але необхідні кроки реформування

 економіки,  створимо  умови  для  її відродження, або

 знову  будемо  відкинуті  назад у часи гіперінфляції,

 обвального   падіння   виробництва   і   рівня  життя

 населення.

      Ми  не  маєм  права  на  помилку.  Ціна  її буде

 надзвичайно   високою.  Лише   найскоріше  прийняття

 бюджету   дозволить   у  повному  обсязі  і  на  всіх

 взаємоузгоджених    напрямках   здійснювати   спільно

 відпрацьовані  нами  заходи  по  реалізації  політики

 економічного  розвитку України в 1995 році. Від цього я 
 я                           - 25 - я 

 залежить і отриманий вкрай необхідний нам у 1995 році

 отримання зовнішньої фінансової допомоги.

      Неприйняття  бюджету призведе  до дестабілізації

 економічної  ситуації, зриву антикризових заходів, що

 зараз  здійснюються.  Останні  дні  і  події показали

 неможливість   і   ефективність  так  необхідної  нам

 злагоди та порозуміння.

      Сьогодні  вам  належить  зробити важливий вибір.

 Сподіваюсь,   що  почуття  відповідальності  за  долю

 народу,    глибоке   розуміння   обставин,   в   яких

 знаходиться   економіка,   дозволять   вам   прийняти

 відповідальне рішення. Президент України Кучма.

      Ще  лист  Президента  до Верховної Ради України.

 Прошу.

      Кабінет  Міністрів  України  3  квітня 1995 року

 розглянув  і  проаналізував  пропозиції та зауваження

 постійних   комісій   Верховної   Ради  України  щодо

 поправок і доповнень до проекту Державного бюджету на

 1995 рік, поданого до Верховної Ради України.

      Оскільки значна кількість доповнень і пропозицій

 постійних  комісій,  я  прошу  тих, якщо не поважають

 Голову   зрозуміло,  якщо  не  поважають  Президента,

 сядьте все-таки, будь ласка.

      Оскільки  значна  частина доповнень і пропозіцій я 
 я                           - 26 - я 

 постійних   комісій   і  окремих  народних  депутатів

 України     потребує    детальних    розрахунків    і

 обгрунтувань,   а   також   підготовки   і  прийняття

 відповідних  законодавчих  актів,  вважаю за доцільне

 провести цю роботу з урахуванням виконання бюджету за

 перший   квартал   цього   року   та   з   уточненням

 макропоказників  економічного  і соціального розвитку

 за поточний рік.

      Відповідно  до  цього  буде підготовлений проект

 Закону  України  про  внесення  змін  і  доповнень до

 Закону про державний бюджет на 1995 рік.

      До  проведення  зазначених робіт, прошу Верховну

 Раду  України  розглянути і затвердити поданий мною 7

 березня  цього року проект Державного бюджету України

 за 1995 рік з такими поправками і доповненнями.

      Перше. Враховуючи неврегульованість питання щодо

 обсягів   погашення  в  поточному  році  державної  і

 зовнішньої  заборгованості,  яка  утворилася в минулі

 роки,   та  з  метою  усунення  можливих  перебоїв  у

 постачання паливно-енергетичних ресурсів, передбачити

 збільшення    обсягу    видатків   з   обслуговування

 державного   зовнішнього   боргу   на  60  трильйонів

 карбованців за рахунок зменшення обсягів фінансування

 за такими видами видатків. я 
 я                           - 27 - я 

      Державні капітальні вкладення в розвиток галузей

 і  структурної перебудови економіки на 20 трильйонів,

 видача  бюджетних  позичок  на  25.  Викуп  облігацій

 державної  цільової безпроцентної позики 1990 року на

 15.

      І    друге.    Збільшити   розмір   коштів,   що

 спрямовуються  для  надання  позичок  заготівельним і

 переробним    підприємствам   та   організаціям   для

 заготівлі  сільгосппродукції  за державним контрактом

 на - 24,3 трильйони карбованців (за рахунок зменшення

 розміру  резервного  фонду  Кабінету  Міністрів на 10

 трильйонів),    асигнувань   на   утримання   органів

 законодавчої  влади - на  200  мілярдів  карбованців,

 асигнувань  на утримування органів виконавчої влади -

 на  2  трильйони...  на  2,  1 трильйони карбованців,

 видатків  на фінансування Міністерства оборони -на 10

 трильйонів   карбованців,   асигнувань  на  утримання

 митних органів -на 1 трильйон карбованців, асигнувань

 на    утримання    місцевих    державних   податкових

 інспекцій - на 1 трильйон карбованців.

      Третє.  Прийняти  рішення  про  запровадження  в

 поточному  році  стабілізаційного  податку,  для чого

 доповнити проект Закону України "Про Державний бюджет

 України  на  1995  рік"  окремою  статтею, текст якої я 
 я                           - 28 - я 

 додається.

      Прийняття   цих  пропозицій  дасть  змогу  більш

 оперативно  вирішувати питання фінансування народного

 господарства,    соціально-культурних    закладів   і

 установ, соціального захисту населення, передбаченого

 в проекті Державного бюджету  на 1995 рік.

      Дякую за увагу.

      Слово надається Петру Кузьмичу Германчуку.

 

      ГЕРМАНЧУК П.К.

      Шановний   Олександре   Олександрович!   Шановні

 народні депутати!

      Вже   не  буду  повторюватись,  в  який  раз  ми

 розглядаєм  бюджет  1995  року.  Згідно  з Постановою

 Верховної  Ради від 22 березня 1995 року, ви знаєете,

 що  бюджет  схвалений в першому читанні, саме поданий

 проект  бюджету,  який  поданий  Президентом України,

 затверджено   його  граничний  рівень  і  зобов'язано

 Комісію Верховної Ради України з питань бюджету разом

 з    Кабінетом   Міністрів   у   двотижневий   термін

 узагальнити   всі   пропозиції,   які   надійшли  від

 постійних комісій Верховної Ради, окремих депутатів і

 винести   порівняльну  таблицю  тих  пропозицій,  які

 надійшли  від  вищеназваних  депутатів  та комісій, з я 
 я                           - 29 - я 

 тим,  щоб уточнити бюджет на 1995 рік. Була проведена

 велика   обота,   практично   всі   зауваження,   всі

 пропозиції,  які  надійшли  від  комісій постійних та

 окремих народних депутатів були розглянуті в спільних

 комісіях   Верховної  Ради  з  участю  фахівців  всіх

 міністерств,  відомств,  активною  учатю Міністерства

 фінансів,  економіки,  Центрального  банку,  зроблені

 узагальнення,  зроблені  порівняльні  таблиці. Всі ці

 пропозиції   були  предметом  розгляду  на  засідання

 Кабінет Міністрів 3 квітня 1995 року.

      Якщо узагальнити всі пропозиції, у вас є виписка

 із  засідання Президії Кабінет Міністрів, то загальна

 сума   всіх   пропозицій   по  доходах  в  торону  їх

 збільшення  складає 198 трильйонів карбованців, і по

 видатках в сумі  161,8 трильйони карбованців.

      Ми   дуже   уважно  розглянули  всі  зміни,  які

 запропонувала  комісія  в  часті  податку з прибутку,

 прибуткового  податку  з  громадян,  державного мита,

 в'їздного  мита,  продажу військового майна, місцевих

 податків,  зборів,  введення  застави, підсудного при

 взятті на себе зобов'язань.

      Крім  того, ви занаєте, що на сьогодні ухвалений

 Верховною  Радою  у другому читанні проект податку на

 добавлену  вартість.  Сьогодні  ухвалений  в  першому я 
 я                           - 30 - я 

 читанні  Закон  "Про прибутковий податок з громадян",

 про  зміни  у  оподаткуванні  власників  транспортних

 засобів.  Знаходиться  в Верховній Раді проект Закону

 про  ви  знання  такими,  що втратили чинність деяких

 законодавчих   актів,   які  також  дають  збільшення

 доходів  бюджету, проект Закону "про податок на майно

 підприємств".  проект Закону "Про податок на нерухоме

 майно".  Кабінет  Міністрів сьогодні розглядає проект

 Закону  "Про  перелік  товарів, на які встановлюється

 акцизний  збір"; проект Закону " Про акцизний збір на

 алкогольні  напої  та тютюнові вироби"; проект Закону

 України  "Про  внесення  змін  та доповнень до деяких

 законодавчих  актів  України"  в  частині  зміни бази

 оподаткування,  а  саме  до  розміру неоподаткованого

 мінімуму   доходів   громадян;   проект  Закону  "про

 внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих

 актів   України",   мається   в   виду  про  зміни  в

 оподаткуванні  місцевими  податками і зборами. Всі ці

 Закони,  всі  ті  пропозиції  уважно розглянуті, як я

 сказав,   і   обраховані   і   складають  певну  суму

 надходжень.  В зв'язку з тим, що комісіями і окремими

 народними  депутатами  згідно цих проектів, про які я

 сказав,   було  визначено  додаткові  надходження  до

 бюджету до державного, также до бюджету всіх рівнів. я 
 я                           - 31 - я 

      Комісією запропоновано також збільшиення окремих

 видатків   на...   в   першу  чергу  на  фінансування

 централізованих  капітальних  вкладень, на структурну

 перебудову    економіки    порядка   109   трильйонів

 карбованців,   на   сільське   господарство,  народне

 господарство,  правоохоронні,  митні органи. Загальна

 сума  цих  видатків  за  пропозиціями,  які надійшли,

 складає  близько  161 трильйона карбованців. Але якщо

 уважно  розглядати всі ці пропозиції, які надійшли до

 комісії,  і  зважаючи  на  рішення, яке було прийнято

 Кабінетом  Міністрів,  для того щоб все це внести, як

 доходи  і  як видатки, до державного бюджету, а також

 до  бюджетів всіх рівнів потребується, безперечно, по

 кожному   джерелу,  як  по  доходах  і  по  видатках,

 обгрунтовані    розрахунки,   прийняття   відповідних

 законодавчих   актів,  починаючи  з  Верховної  Ради,

 Указів  Президента та Постанов Кабінету Міністрів, на

 підставі  яких  можна  забезпечити  вилучення  цих чи

 мобілізацію   цих  додаткових  джерел  до  державного

 бюджету,  до  бюджету  всіх  рівнів  з  тим, щоб була

 можливість включити і додаткові видатки і забезпечити

 їх фінансування.

      Тому   запропонована   Кабінетом  Міністрів   ця

 пропозиція  погоджена  з  Комісією Верховної Ради, що я 
 я                           - 32 - я 

 всі  ці доповнення саме в доходи, а також на підставі

 цих  доходів  і  видатки бюджетів всіх рівнів можливо

 зробити  тільки на підставі уточнених мкроекономічних

 показників,   які   виходять   з  розвитку  народного

 госопдарства  за перший квартал поточного року, як це

 і  передбачено  в  проекті  Закону  на  1995  рік, де

 статтею   передбачено   щоквартальне   уточнення   на

 підставі  фактичного  виконання  планів  виробництва,

 виконання  і  ходу  нашого  народного господарства за

 перший квартал 1995 року.

      Тому   Кабінет   Міністрів   звернувся   і   до

 Президента,  і  до Верховної Ради з тим, щоб сьогодні

 затвердити  проект  державного  бюджету  на 1995 рік,

 який  було  подано Президентом України 7 березня 1995

 року.

      Олександр  Олександрович  прочитав  вам  всі  ті

 зауваження   до   цього   проекту,   всі  зміни,  які

 пропонуються  Президентом, які сьогодні мають реальну

 підставу  і  реальні  доходні  джерела (я ма ввиду, з

 тим,   щоб   забезпечити   додаткові   видатки,   які

 запропоновано Президентом України).

      Ну,  перш  за  все, всі ви знаєте: ситуація, яка

 склалась  у  нас  з  зовнішнім боргом. Всі обрахунки,

 якщо   така   потреба   буде,  перед  вами  виступить я 
 я                           - 33 - я 

 заступник   міністра  фінансів,  заступник  керуючого

 Міжнародно-валютного фонду, який детально розкаже вам

 про   всі   кредитні лінії,  про  всі  наші  зовнішні

 стосунки,   про   всі   наші   борги,  про  всі  наші

 заборгованості,  які  ми сьогодні маємо перед Росією,

 перед  Туркменією,  а також перед іншими державами по

 кредитах, які були надані під гарантію Уряду.

      Тому  пропонується збільшення цих видатків на 60

 трильйонів  карбованців,  і  було сказано, за рахунок

 зменшення   державних   капітальних  вкладень  на  20

 трильйонів  карбованців,  бюджетних  позичок,  викупа

 облігацій державної цільової позики. Збільшити розмір

 коштів  на  державний  контракт  на  24,  3 трильйони

 карбованців  за  рахунок  зменшення  резервного фонду

 Кабінету Міністрів, і асигнувань на утримання апарату

 управління.

      До  речі,  це  всі пропозиції, які були дані, як

 окремими  депутатами,  погоджені з Комісією Верховної

 Ради  з питань бюджету, в тому числі і про збільшення

 державного контракту по сільському господарству.

      Тому,  правда  окремі  фахівці і комісії, в тому

 числі, з аграрних питань, ввавжають що це замало, але

 ми  кажемо,  що  ці  цифри  будуть  уточнуюватися  по

 викоанню  бюджету,  як  за  перший  квартал, так і за я 
 я                           - 34 - я 

 перше півріччя. І якщо розглядати варіант попередній,

 де  було  передбачено  50  трильйонів  карбованців на

 державний  контракт,  але  якщо  ви  почитаєте  нижче

 стрічку,  то 40 трильйонів карбованців, це за рахунок

 коштів,   які   повинні   були   буди  поступити,  як

 повернення  бюджетних  позичок  на  протязі поточного

 року.   Тобто   сальдо   складало   цих  видатків  10

 трильйонів карбованців.

      Ми   пропонуємо   загальну   суму   видатків  на

 державний  контракт,  принаймні, на квітень і травень

 місяць  збільшити  на  24, 3 трильйони карбованців, в

 загальній   сумі   вона   складе   34,   3  трильйони

 карбованців,  що  в  якійсь  мірі  вирішить  і  дасть

 можливість   нам  вирішити  питання  для  держави,  я

 повторюю:  для держави питання. З тим, щоб закупити у

 сільхозтоваровиробників,  тобто -законтрактувати, під

 урожай  наступного  року  зерно в тій кількості, як є

 сьогодні необхідно нам для потреб нашої економіки.

      Якщо   говорити   про   стосунки  між  Державним

 бюджетом  та  бюджетами  місцевих Рад всіх рівнів, ми

 пропонуємо  щоб  план регулювання, який запропоновано

 Президентом  України  остався  без  змін. Чому ми так

 пропонуємо? Ну, по-перше, ми не міняємо загальну суму

 як по доходах, так і по видатках. я 
 я                           - 35 - я 

      Якщо...  До  речі  сказати,  що ми найшли багато

 порозумінь  з Комісією Верховної Ради і безпосередньо

 з   фахівчями   Комісії,  які  займались  стосунками,

 взаємовідносинами,   або   точніше   сказати,  планом

 регулювання     на     1995    рік    про    розподіл

 загальнодержавних  податків між бюджетами всіх рівнів

 і,  в  принципі,  найшли  якусь  спільну  згоду,  але

 прийняти  її  можна  тільки  тоді,  коли  ми  з  вами

 уточнемо  бюджет  по  фактичному  його  виконанню  за

 перший квартал  поточного року.

      Сьогодні    збільшувати   або   змінювати   план

 регулювання  і орієнтуватись на ті додаткові джерела,

 які  не підтвержені законодавчо, а також які сьогодні

 ми обраховані -немає у нас такої змоги. Це ми повинні

 чітко  всі зрозуміти.

      Я   вам   наведу  лише  дві  цифри  з  тим,  щоб

 переконати  вас,  що сьогодні неможливо приймати план

 регулювання, який запропоновано Президентом. Загальна

 сума сьогодні заборгованості Державного бюджету перед

 бюджетами всіх рівнів, яка виходить з уточнення плану

 регулювання, складає більше 13 трильйонів карбованців.

      Я   приведу   вам   приклад  по  Кіровоградській

 області,  оскільки ми вчора займались даною областю в

 зв'язку  з  несплатою  заробітної плати педагогічним, я 
 я                           - 36 - я 

 медичним  працівникам, працівникам культури за лютий-

 березень  місяць,  а  в  окремих випадках і за січень

 місяць поточного року.

      Загальна   заборгованість  по  заробітній  платі

 бюджетної   сфери   і  по  цій  області  складає  385

 мільярдів   карбованців.   Згідно   з   новим  планом

 регулювання,  при прийнятті його, прийнятті в цілому

 бюджету,  як  закону,  який  діє до уточнення його по

 фактичному   виконанню   за   перший  квартал,  перше

 півріччя,  ми  заборгували цій області 985 трильйонів

 карбованців.

      Тобто, ми  при  умові  розрахунків  з областю по

 взаємних    розрахунків    ми   повністю   ліквідуємо

 заборгованість   бюджетної   сфери,   а  також  даємо

 можливість і на перспективу незаборговувати по оплаті

 праці,   а   також   розраховуватись  по  операційних

 витратах.  Я  маю  в  виду  витрати  по господарській

 діяльності  в  тому  числі  плата  за електроенергію,

 комунальні послуги тощо.

      Тому   я   вас   дуже   прошу   підтримати  план

 регулювання,   який  запропоновано  в  цьому  проекті

 Закону.  До  проекту Закону пропонується також внести

 деякі зміни, які надійшли від народних депутатів, від

 комісій Верховної Ради. Ті зміни, які не викликають у я 
 я                           - 37 - я 

 нас додаткового збільшення або видатків державного та

 в  цілому  бюджетів  всіх  рівнів,  або які зменшують

 надходження до Державного бюджету.

      Це  зміни,  які пропонується виключити статтю 9,

 де   пропонувалось  дозволити  Міністерству  фінансів

 України  за погодженням з акціонерним банком України,

 іншими   банками,   складати   договори  по  наданням

 підприємствам  агропромислового  комплексу  пільгових

 короткострокових   і   довгострокових  кредитів,  чим

 визвано  погодження цієї зміни, тому що ви знаєте, що

 центральний   банк,  так  як  і  для  всіх  суб'єктів

 господарської  діяльності,  надає  кредити  Уряду під

 ставку рефінансування.

      Якщо  Верховна Рада, наприклад, в прошлому році,

 вірніше   Указ   Президента,   дав  можливість  брати

 сільгоспвиробникам пільгові кредити під 30 процентів,

 а  ставка  рефінансування  була  240  процентів, то у

 бюджеті йдуть прямі збитки між ставкою рефінансування

 і  30  відсотками  це  210 процентів, якщо я взяв 100

 тисяч  карбованців, то я повинен заплатити 100 і плюс

 110 тисяч карбованців, тобто, хто з нами порахується,

 як  з розумними людьми, коли ми беремо карбованець, а

 віддаємо  2.  10,  я  вважаю  що це слушна пропозиція

 депупутатів, ми її повністю підтримуємо. я 
 я                           - 38 - я 

      До  статті  13. Там де йде мова про збільшення в

 1995   році  базової  ставки  оподаткування  прибутку

 підприємств  і організацій на 10 процентів. Тут вчора

 у  доповіді  Президента і в багатьох практично, я так

 розумію,  що  думка  збіглася  у  всіх  депутатів і в

 комісій   Верховної   Ради  стосовно  вилучення  цієї

 статті,   тому  що  тут  все  суперечить  принципу  і

 ідеології  тієї програми Президента, де ми всі кажемо

 про  зняття  податкового тягара, із виробничої сфери,

 тому ми погоджуємося з вилученням цієї статті.

      Крім того в статтю 18 вносяться також відповідні

 зміни  в  частині  того,  що  обов'язкові  внески  на

 державне соціальне страхуваня та обов'язкові страхові

 внески  до  пенсійного  фонду  проводяться,  значить,

 згідно  з  пунктом  2  Постанови  Верховної Ради "Про

 внесення    змін    і    доповнень    до   пенсійного

 забезпечення".

      Крім  того,  ми  вносимо зміни у статтю 35 цього

 Закону.  Я  думаю,  що у вас всіх.. Викласти статтю в

 частині  судів.  Дуже багато поступило пропозицій, ми

 вважаєм,  що  це  -сума  незначна  і,  дійсно,  в тих

 умовах,  в  яких  сьогодні  працюють  органи  судової

 влади,  я  вважаю,  що,  дійсно,  можна  погодитися з

 пропозицією  Комісії  Верховної  Ради  і  вилучити цю я 
 я                           - 39 - я 

 статтю.

      Стаття 37. Там, де дуже багато різних пропозицій

 стосовно статті  37,  там,  де  мова  йде  в  частині

 черговості   платежів.   Ви   знаєте,  що  цей...  ця

 черговість, вона визначена Указом Президента (ви тоже

 вчора  слухали Президента, де він сказав, що, дійсно,

 цей  Указ  дещо  мав  і  негативні  явища,  був  дещо

 недоопрацьований).  Але  всі ви знаєте, що в нього...

 він  уже  откоректований,  і внесені відповідні зміни

 Президентом  в  частині  бюджетної  сфери,  а також в

 частині   черговості   платежів.  Тому  ми  цю  37-му

 статтю... вважаємо, що її потрібно вилучити також.

      Крім  того, 39-а статя, яка пропонує регулювання

 фондів  споживання  підприємств. Дуже багато посилань

 на  діюче  законодавство,  яке  порушується введенням

 цієї  статті.  Дуже багато побажань різних комісій...

 Уряд  також  погоджується  з  тим,  що  цю  статтю на

 сьогодні можна зняти.

      І стаття 43. Ми приймаєм її в редакції Комсіії з

 питань  бюджету,  яка  запропонувала, що всі, там, де

 мова  йде  про  дозвіл  Кабінету Міністрів зменшувати

 бюджетні асигнування міністерствам, відомствам, іншим

 центральним  органам державної иконавчої влади в разі

 невиконання    фактичного    об'єму    доходів,   які я 
 я                           - 40 - я 

 пропонуються   в   державному   бюджеті  ті  льки  за

 погодженням Комісії Верховної Ради з питань бюджету.

      Є  дуже  багато слушних пропозицій, які надійшли

 від  окремих  народних  депутатів, але які потребують

 предметного   ивчення.  Це  і  пропозиції  Терьохіна,

 Шеховцова.

      Може   мова  йти  і  більшість  я  важаю,  можна

 погодитись,  про  зміну  статті  21,  де пропонується

 народним      депутатом     Терьохіна     становлення

 взаємовідносин,     розмежування     загальнодержавних

 податків   і   загальнодержавних   податків,  і  сама

 процедура   виконання   і  стосунків  по  регулюванню

 державних  податків  і  по видатках і по міждержавним

 бюджетом  і  бюджетами  всіх  рівнів,  за виключенням

 вилучення    із   запропонованої   статті   нормативу

 мінімальної   бюджетної   забезпеченості  вирахуваної

 шляхом   ділення   суми   видатків,  прикріплених  до

 бююджетів  міст  і районів обласного підпорядкування,

 змін  з ріршенням Верховної Ради відповідної обласної

 Ради.

      На  жаль,  на сьогоднішній день це да, як норма,

 яка в перспективі повинна буди відпрацьована, коли ми

 і  пропонували  вам  і стабілізаційний податок тільки

 для  того, щоби вирівняти у всіх регіонах у зв'язку з

 я                           - 41 - я  

     

 тим,  що  вони  мають неоднакову фінансову базу, щоби

 прийняти  соціальну  сферу на бюджет з тим, щоб можна

 було  обрахувати  норматив  бюджетної  забезпеченості

 так, як пропонує депутат Терьохін: на кожного жителя.

 Тоді, зрозуміло, це буде об'єктивна реальність, що це

 буде той показник, на базі якого можна буде планувати

 видатки бюджету.

      На  сьогодні,  на  жаль,  це  зробити неможливо,

 оскільки кожний регіон має свою особливість, і кожний

 регіон  має  свої  джерела  по  утриманню  соціальної

 сфери.  Це  ті  зміни,  які  пропонуються  внести  до

 проекту Закону на 1995 рік.

      І  стосовно,  хотів  би  декілька  слів  сказать

 стосовно    розгляду    запропонованого   вам   вчора

 податку...,  стабілізаційного податку У нас в проекті

 бюджету,  який  запропонований  Президентом  України,

 якщо  ви  замітили,  в  доходах  цього  бюджету у нас

 враховано 160 трильйонів карбованців надходжень. Тому

 під  ці 160 трильйонів карбованців, безперечно, у нас

 запропоновані і видатки. Але  наскільки ми зрозуміли,

 що  дуже  багато є у депутатів з цього приводу різних

 думок, що приймати такий Закон сьогодні недоцільно, і

 введення такого податку недоцільно. я 
 я                           - 42 - я 

      Тому  я, ми вважаєм і залишаємся на... відстоюєм

 свою  позиццію,  що ми вважали, що в цей період часу,

 коли ми не можемо сбалансувати свій бюджет, і коли ми

 немаємо   реальних   джерел   для  покриття  дефіциту

 бюджету  крім додаткової емісії Центрального банку, і

 наскільки  ми  всі зрозуміли і повинні відповідати за

 те, що ми вже прийняли, як орієнтир, що у нас дефіцит

 бюджету  не  повинен  перевищити    7,3  проценти від

 валового  внутрішнього продукту, то ми вважали, що це

 на  сьогоднішній  день  є  одним із джерел поповнення

 доходів  з тим, щоби в 1995 році сбалансувати видатки

 державного бюджету.

      Якщо  я..., ми можемо   запропонувати вам і інші

 варіанти  прийняття  сьогодні,  оскільки  це  ключове

 питання,  якщо  ми не приймаємо цей Закон або статтю,

 яка  запропонована Урядом і підтверджена Президентом,

 у  зверненні,  яке  зачитав  Олександр Олександрович,

 воно  в  вас  є в усіх, у кожного на руках, ви можете

 подивитись,  що  пропонується6  яку статтю включити в

 Закон   "Про   державний   бюджет".  Якщо  ця  стаття

 вилучається, то ми пропонуєм слідуюче.

      Один  із  варіантів.  До  уточнення  бюджету  за

 перший квартал або за перше півріччя поточного року з

 урахуванням того, що нема реальних джерел надходжень, я 
 я                           - 43 - я 

 призупинити  фінансування  капітальних вкладів, які в

 нас  в  нашому  запропонованому варіанті обраховані в

 розмірі  95 трильйонів карбованців, а також скоротити

 по  всіх  рівнях  бюджетів  і  по  всіх  видатках  за

 виключенням   соціального  захисту  населення  на  4%

 бюджетні асигнування. Це складає близько 100, близько

 80  трильйонів карбованців, тобто повністю перекриває

 як джерело всі видатки на 170 трильйонів карбованців,

 які сьогодні запропоновані вам у бюджеті.

      Крім  того,  є  варіант,  що  з  першого  квітня

 відновити ставку податку на добавлену вартість 28%. З

 урахуванням  того,  що в першому кварталі діяла ставка

 пдв  -20%,  надходження  до  кінця  року складуть 120

 трильйонів карбованців.

      Ми   пропонуємо  виключити  з  видатків  бюджету

 видатки на соціальну-культурну сферу, яка передається

 місцевим Радам. Оскільки якщо не буде прийнятий Закон

 "Про  стабілізаційний  податок",  а  також  погоджене

 збільшення  плати за землю у 30 разів з аграріями. Це

 складе   додатково  десь  порядка  до  40  трильйонів

 карбованців.    Загальна    сума    також   становить

 (..........)  165  мільйонів  карбованців, і повністю

 перекриває  необхідну  суму  касового  розриву,  який

 складеться в разі неприйняття вказаного Закону. я 
 я                           - 44 - я 

      Таким  чином,  якщо  врахувати  всі  зміни,  всі

 пропозиції,  які  надійшли  від  комісій, депутатів з

 урахуванням    доповнень,   які   внесені   Кабінетом

 Міністрів,  за погодженням з комісією Верховної Ради,

 які  запропоновані  Президентом України загальна сума

 доходів   державного   бюджету  складе  у  нас  2,  4

 квадрильйона  карбованців,  а  по  видатках  2,  1  з

 перевищенням  видатків  над  доходами на 331 трильйон

 карбованців,  це  дефіцит державного бюджету, реальні

 джерела   його   покриття   визначені  в  Законі  про

 державний   бюджет,  який  складає  не  більше  7,  3

 відсотка до валового внутрішнього продукту.

      Спасибі за увагу.

      Ігор  Олександрович, я дуже вибачаюсь, я ще одне

 уточнення  хочу  сказати  там,  де  багато  поступило

 заявок  від  депутатів, пропозицій стосонов вилучення

 із статті, де мова йде про пільги по оплаті за землю,

 вилучити слова "Чорноморський флот". Ми розділяємо цю

 пропозицію,   це   стаття   16,   і   погоджуємося  з

 зауваженнями    комісій   і   зауваженнями   народних

 депутатів,  і  вважаємо,  що  ці  слова, в тому числі

 "Чорноморський  флот"  і  інших  військових формувань

 створених Верховною Радою, можна вилучити.

      В мене все, спасибі за увагу. я 
 я                           - 45 - я 

     

      ГОЛОВА.  Дякую  вас. Шановні депутати, процедура

 другого  читання  бюджету,  хоч  ми не вкладаємося на

 чотири   дні   до   строку   визначеного   цим  нашим

 Регламентом,    передбачає    спочатку   затвердження

 граничного  дефіциту бюджету, а потім уже обговорення

 проекту Закону.

      Міністр  у  своїй доповіді назвав цю цифру -7, 3

 процента   до  валово-внутрішнього  прдукту.  Тому  я

 зобов'язаний ставити на...

     

      ___________.  Воно затверджено Верховною Радою

      (Шум в залі)

      Вибачте   мені.  Все  одно  підтвердити  це.  Це

 процедура   другого   читання.  І  хто  не  вірить  -

 прочитайте  на  сторінці...  Ну я не буду примушувать

 вас  читати  -глава 9. 1. 6, підпункт 2. Читаю ще раз

 для  тих, хто не читав:  "друге читання починається з

 доповіді  міністра  фінансів,  або особи, яка виконує

 його  обов'язки.  Якщо Кабінет Міністрів подає проект

 бюджету,   в   якому  передбачено  дефіцит  -спочатку

 затверджується  граничний  розмір дефіциту Державного

 бюджету".

      Ставлю на голосування. я 
 я                           - 46 - я 

     

      ___________. Можна мені слово?

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      ___________.  Я  хотів  би...  Діло  в тому, що,

 дійсно,  я  хотів  би  по процедурі. Я її дуже уважно

 вивчив.  Процедура,  яка  пропонується  від 27 серпня

 1994  року  і  розділ  по  бюджету,  по  доповіді  по

 бюджету,  по  його  затвердження -вона абсолютно дуже

 хороша. Але по цій процедурі, бджет 1995 року не може

 бути  затверджений,  оскільки  процедура повинна була

 розпочата  із  18 травня 1995 року і 16 червня робота

 по   бюджету   повинна   йти  на  підставі  бюджетної

 резолюції,  яку  повинна  була  дати Верховна Рада як

 ориєнтир (..........) Президента і для Уряду, за межі

 якої  ні Уряд, ні Президент на може виходити. І потім

 пішло...   по   кожній   даті  ми  вже  повинні  були

 затвердити  до 1  грудня  бюджет.

      Оскільки в нас бюджет уже йде в третьму читанні.

 У  нас  були  парламентські  слухання  бюджету, потім

 доповідь  Комісії  Верховної  Ради, доповідь міністра

 фінансів,  де  ми  затвердили,  на  підставі прийняли

 Постанову    Верховної   Ради.   Затвердили   дефіцит я 
 я                           - 47 - я 

 консолідованого  бюджету  -7,  3  процента,  схвалили

 бюджет   в  першого  його  читанні  і  переходити  до

 другого  читання,  згідно  цієї  процедури, ми просто

 знов попадаєм не в правове коло процедури, з якого ми

 повинні  були  розпочинати.  Да,  дійсно  ми сьогодні

 підготували Указ Президента. і він буде в ближчий час

 випущений.    Щоб    бюджет    1996    року    дійсно

 відпрацьовувати  тільки  по  процедурі. Тоді у нас не

 виникне  цих  питань,  які  сьогодні в нас є. І ми не

 можемо вийти з цього заколдованого кола і кожного дня

 знову якесь читання і таке інше.

      Тому я б дуже просив звернути увагу...

     

      ГОЛОВА.   Шановний   Петро   Кузьмичу,  ми  дуже

 зворушені   тим,   що   ви  так  уважно  вивчили  наш

 Регламент.  Спасибі вам за це. Це ще раз говорить про

 повагу  Міністерства  фінансів  до  Верховної Ради. Я

 думаю,   що  це  буде  підтверджуватись  і  потім,  і

 піздніше.

      А  поки  що ми будем зважати на те, що в першому

 читанні...  що розглядаючи питання в першому читанні,

 ми проголосували дефіцит бюджету. Тобто 7, 3 відсотка

 дефіциту  бюджету  до валово-внутрішнього продукту ми

 проголосували. І виходимо із цієї обставини. я 
 я                           - 48 - я 

      Тепер  же  процедура  другого читання стосується

 постатейного обговорення проекту Закону "Про бюджет".

 Тому  хто  записався  на виступи, заберіть назад свої

 виступи, тому що це не передбачено Регламентом.

      Запитання  можна  давати тільки при постатейному

 обговоренні  і  виступати  із пропозиціями, якщо вони

 внесені теж за процедурою другого читання. Я розумію.

 Одну хвилинку почекайте.

      А  те,  що  стосується  змін  до самого бюджету,

 цифр,   видатковуючи   у   доходній  частині,  то  ви

 розумієте,  що  це  все  одно,  що  стояти  на  сітці

 панцерної.  Підняв  одну  ногу, то друга опустилася і

 навпаки.

      Ні,   так   процедура   тут   записана,   так  і

 передбачається,  що  якщо  хтось  пропонує  збільшити

 доходну  ч астину в одному місці чи видатків в одному

 місці,   то   треба  зразу  запропонувати  відповідно

 зменшення в іншому місці.

      Мухін з процедури, будь ласка, Яценко.

      Хто хоче записатися ще з процедури. З процедури.

 Виставте  на  моніторі ще 10 хвилин для процедури, но

 процедура  визначена  Регламентом, тут немає особливо

 чого обговорювати. Мухін перший.

       я 
 я                           - 49 - я 

      МУХІН

     

      ГОЛОВА.   Я   оголосив   його,   Мухін  говорить

 опублікуйте таблицю.

     

      МУХІН

     

      Ну  в конце концов членам Президиума дадут слово

 или нет. Александр Александрович 370 округ Мухин.

      Вот  смотрите  вы  говорите  мы будем постатейно

 обсуждать  все эти вопросы которые здесь нам вынесены

 в сравнительной таблице.

      Однако я делаю заявления по поводу того, что все

 замечания  и  все  дополнения,  которые  были сделаны

 Комиссией  по обороне и государственной безопасности,

 здесь   совершенно   они  учтены,  буквально  простой

 пример. Вот последнее замечание Министра финансов, по

 поводу  16  статьи, что там вылучены какие-то разделы

 по флоту и так дальше.

      Вы  смотрите  дело  в  том,  что  налог на землю

 почему-то  пропала  служба  безопасности и управление

 урядового  зв'язку,  с кем этот вопрос согласовывали,

 все  вооруженные  силы,  служба  безопасности  платит

 получается  налог, а там какие-то не платят, ну с кем я 
 я                           - 50 - я 

 это  согласовывать,  с  кем  это  обсуждалось все эти

 вопросы.

      И  еще  масса других замечаний потому что так же

 нельзя   совершенно  полностью  все  выброшено,  наши

 замечания.

     

      ГОЛОВА. Петро Кузьмич прошу.

     

      ____________.  Я  відповім на це питання, діло в

 тому,  що  і  служба  безпекі і урядовий зв'зок у нас

 утримується  за  рахунок  державного бюджету і ніякої

 сплати за землю вони не несуть про що ви балакаєте.

      Це  якщо  військова частина має велику теріторію

 землі,  це  виникло питання у нас тільки по Криму, ви

 прекрасно  знаєте,  що  вони  внесли свої корективи в

 закон,   стягували  з  установ,  які  утримуються  на

 бюджеті.  З  тим,  щоб цього не було -саме це мається

 ввиду  військової  частини  і  внесено  це в Закон. А

 назовіть  мені,  будь ласка, хто із... ще не був, або

 урядовий зв'язок платив плату за землю?

     

      ГОЛОВА.   Яценко, прошу.

     

      ЯЦЕНКО В.М., 157 виборчий округ. я 
 я                           - 51 - я 

      Дякую.

      Шановний Олександре Олександровичу!

      Скоріше запитання до вас. Я абсолютно погоджуюсь

 зі  своїм  колегою  Мухіним  про те, що у нас взагалі

 якось   порушується   (і Петро  Кузьмичу,  вас  також

 торкається...)  процедура розгляду цього питання. Нам

 роздано  звернення Президента, роздана якась невідома

 порівняльна  таблиця...  Тобто,  ми розглядаєм... нам

 пропонується  розглянути  лише ті пропозиції, з якими

 погоджується  Міністерство  фінансів  України. Нам не

 роздано  абсолютно  ті пропозиції, які, згідно нашого

 Регламенту,  після прийняття Закону в першому читанні

 надійшли  від комісій, від окремих народних депутатів

 і  так  далі. Тобто, про що взагалі сьогодні йдеться?

      Розглянуте  лише  те, з чим ви погодились, а те,

 що   не  погодились,  коли  будем  розглядати?!  Тоді

 порушується  взагалі...  ну, загальна така процедура.

 Тобто  у  мене  пропозиція така. Видайте все-таки нам

 повну  порівняльну  таблицю з усіма пропозиціями, які

 надійшли  після  першого читання. І тоді ми маємо всі

 підстави  розглядати  проект  Закону  "Про  Державний

 бюджет  України  на 1995 рік" в другому читанні, як і

 положено.

      Дякую. я 
 я                           - 52 - я 

     

      ГЕРМАНЧУК______.  Я  відповім вам на це питання.

 Якщо  ви  уважно  слухали,  то  Комісія така, дійсно:

 згідно  з  Постановою  Верховної  Ради  доручено таку

 таблицю  скласти  Комісії  з питань бюджету. Ця... ці

 пропозиції  -вони на 52-х сторінках по видатках і там

 на  4-х  сторінках -по доходах. Всі вони узагальнені.

 Ви  знаєте, згідно з вашою процедурою, згідно з вашою

 процедурою,   чи   процедурою  Верховної  Ради  чітко

 визначено,  що приймаються тільки ті пропозиції, якщо

 вони  йдуть про збільшення доходів. Так повинно чітко

 визначено - за  рахунок  чого.  Якщо  про  збільшення

 витрат,   то   або  за  рахунок  збільшення  доходних

 надходжень,  або  за  рахунок  зменшення  видатків по

 іншій  статті.  Якщо  ці норми були дотримані -всі ці

 пропозиції, абсолютно всі розглянуті, і зроблена така

 таблиця.

      Але  ми  що  кажемо,  що  під  ту  загальну суму

 пропозицію,   яку   внесли   всі   депутати,  комісії

 Верховної  Ради,  я  вам називав, що це 192 трильйони

 карбованів  по  доходній,  і там 160 по видатках, але

 для  того,  щоб  писати,  або  прийняти  як  закон  в

 державному   бюджеті   записати   статею  закону,  ті

 надходження,  то треба обгрунтовані розрахунки, треба я 
 я                           - 53 - я 

 відповідні  нормативні  акті,  на підставі яких можна

 мобілізувати ті кошти до державного бюджету.

      Тому  ми  запропонували  з  тим,  щоб,  до речі,

 більшість тих уточнень, які йшли по загальнодержавних

 податках, по нових податках, вони були орієнтовані на

 очікуваних   результатах   роботи   нашого  народного

 господарства   за   перший  квартал  поточного  року.

 Очікувані  результати  не  можуть  бути підставою для

 реального  уточнення  бюджету  любого рівня. Тому ми

 вам  і  пропонуємо  зробити  це уточнення на підставі

 фактичних  результатів народного господарства, роботи

 його,  за  перший  квартал  лпоточного року. І всі ці

 пропозиції,  ми  ж  не  кажемо,  що Кабінет Міністрів

 зволікає  або з ними не погоджується. Згідно з витягу

 з  рішення  Кабінту  Міністрів,  яке  ви маєте, ми їх

 погодили,  але  просимо Верховну Раду детально з ними

 попрацювати  принаймні  в квітні місяці. І це рішення

 ми  погодили  із  Комісією  Верховної  Ради  з питань

 бюджету. Тому я не бачу тут.. А те, що ми пропонуємо,

 те,  що  пропонує  Президент  -зміни до свого закону,

 який  він  подав Верховній Раді, з урахуванням, знов-

 таки,   змін   Комісії   Верховної   Ради,   ми   вам

 запропонували.

       я 
 я                           - 54 - я 

      ГОЛОВА.  Петро Кузьмич, ви дуже гарно відповіли,

 але витратили не це 5 хвилин.

      Я прошу коротше говорити.

      Пейгалайнен.

     

      ПЕЙГАЛАЙНЕН.  Александр  Александрович,  я прошу

 передать слово Сургаю Николаю Сафоновичу, 142-й.

     

      СУРГАЙ.

     

     

      Уважаемый  Петр Кузьмич! Нет надобности говорить

 о  том,  что  обсуждение бюджета на 1995 год было, на

 мой взгля, квалифицированным в комиссиям, в том числе

 в  бюджетной,  на  чтениях  и  на пленарном заседании

 Верховного  Совета,  хотя  принят  вариант  без учета

 требований Регламента.

      Мы часто говорим, уже три дня, что надо делать с

 газом,  как  платить  долги  России, уже пообещали 15

 предприятий,   скоро   будем  газопроводы  продавать.

 Говорим  о  долге.  наминутку  забылы об угле. Я буду

 голосовать  за предложеный вами и президентом бюджет,

 если  то  что  сказано  об  угольной промышленности в

 Распоряжении  Президента  "Про заходи по забезпеченню я 
 я                           - 55 - я 

 роботи вугільної промисловості", Указа Президента від

 9  марта "Про загоди по роботі топливно-енергетичного

 комплекса",    госдарственной    поддержки   угольной

 промышленности   изложенной   в   докладе  Президента

 позавчера, в  вашем выступлении, где вы сказали вы на

 стороне  отечественной угольной промышленности, будут

 учтены. В сегодняшнем письме Президента   и  премьер-

 министра,  проекте  Комиссии  по  бюджету,  по итогам

 работы  за  1  квартал  этого года отдельно строкой о

 развитии   угольной  промышленности  Украины.

      Вопрос  такой.  Не  считаете ли вы такой подход,

 что  не учтены   все  эти  дела,  в  том  числе  и  в

 поривняльной   таблице   по  углю,  обманом  народных

 депутатов?

     

      ___________......................    мені   дуже

 жалко,  що  ви тепер вже не приймаєте участі. Доречі,

 по вугільній промисловості ми і.... Я, доречі, вас не

 бачу  в  Кабінеті  Міністрів, щоб ви приймали участь.

 Доречі,  от  уже  ми  три  дня,  троє суток, сидемо з

 вугільною  промисловістю  у Евгенія Кириловича день і

 ніч   і  вирішуємо  питання,  як  же  нам  підтримать

 вугільну  промисловість.  І  є стаття 42 в Законі про

 бюджет,  де створюється стабілізаційних фонд саме для я 
 я                           - 56 - я 

 підтримки  державою  того,  про  що  ви  кажете.  І у

 видатках  бюджету  це  такою  є.  І ті зауваження, ті

 пропозиції,  які  надійшли, в тому числі і від вас&

      Я  ж  сказав, що це можливо зробити, якщо ми вам

 запишем по вугільній промисловості і збільшим видатки

 на  її  розвиток  на  100  трильйонів  карбованців, а

 реально  не  підкріпимо  доходами,  то  це залишиться

 тільки на бумазі.

      Тому  я  за  те,  щоб  розвивати  нашу  вугільну

 промисловість,  як одне з єдиних джерел енергетичного

 нашого   комплексу,  енергетики.  Тому  я  вважаю,  і

 (..........)  ще  раз  повторюю,  що  все  це можливо

 зробити  при  уточненні  бюджету по фактичному робота

 народного    госопдарства   за   перше   півріччя   з

 урахуванням    тих    додаткових    надходжень,   які

 запропоновані    народними    депутатами,    Кабінетом

 Міністрів, комісіями Верховної Ради.

     

      ГОЛОВА. Шибко.

     

      _______________

     

      Я  с  позволения  Виталия  Яковлевича,  Чукмасов

 скажет. я 
 я                           - 57 - я 

     

     ГОЛОВА. Чукмасов.

     

      ЧУКМАСОВ С.О.

      У меня по процедуре рассмотрения сегодня податка

 стабилизационного.

      В  дополнениек  письму  Президента  сказано, что

 этот   налог   будет   использоваться   на  содежание

 социальной сферы, которая передается в 1995 году.

      Наверное,   сегодня  некорректно  рассматривать,

 поскольку  никто  не собирается у предприятий сегодня

 забирать социальную сферу.

      Я,  вот, Петр  Кузьмич, вы как главный бухгалтер

 Украины   должны  понять  эти  цифры.  384  миллиарда

 карбованцев  только один завод потратит на содержание

 (мой   завод   трубопрокатный   Днепропетровский)  на

 содержание  социальной  сферы  в  1995 году. Примерно

 половина - детские садики, половина - жилье.

      Это   составляет  одну  треть  от  той  прибыли,

 которая  остается  в распоряжении предприятия. Готовы

 платить  такой налог, но забирайте сначала социальную

 сферу. Вот этот вопрос тоже...

     

      ГОЛОВА. Сергій Олександрович, я нагадую, що йде, я 
 я                           - 58 - я 

 зараз  виступи  йдуть  по  процедурі  розгляду  цього

 питання,  а  ви  по  суті задали запитання. А по суті

 питання це ви задавали при першому читанні.

     

      ЧУКМАСОВ.

     

      Но я не получил ответ.

     

      ГОЛОВА.  На  нього ніхто сьогодні не відповість,

 мені здається, і Уряд теж.

     

      _______________

      Я   відповім  вам  на  це  питання.  Дійсно,  ця

 проблема  тих  підприємств,  які  сьогодні мають таку

 велику соціальну сферу, ми кажемо, що колись потрібно

 розпочинати.  Ми  про це пробалакали з вами три роки,

 що     соціальна    сфера    -це    ціна,    це    не

 конкуретноспроможна  на  кінечному  етапі продукція і

 таке інше. Так ми хочемо уже розпочати це, звісно, що

 ми  не  зможемо  зразу  забрати всю соціальну сферу і

 передати без джерела доходів на всі місцеві Ради. Але

 з цього треба розпочинати.

      Я  вважаю,  що це дуже правильний підхід, хай ми

 на протязі п'яти років, але ми повинні зробити те, що я 
 я                           - 59 - я  

 повинно  бути  зроблено.  Тобто,  щоб підприємства не

 мали  на  своєму  балансі соціальної сфери, щоб це не

 впливало  на ціну їхньої продукції і таке інше. І щоб

 місцеві   Ради   займалися   тим,  чим  вони  повинні

 займатися. А виробництво - виробництвом.

     

      ГОЛОВА. Ільясевич.

     

      ИЛЬЯСЕВИЧ,   г.   Херсон,   депутатская   группа

 "Реформы"

     

      Я про процедуре. И хочу обратиться не к старшему

 знатоку  процедуры  Министру  финансов,  а  к  нашему

 спикеру, который должне следить за процедурой.

      Во-первых,  вчера  после  окончания  заседания я

 подошел  к  Александру  Александровичу, и сказал ему,

 что  до  сих  пор  не  роздана сравнительная таблица.

 Сказали,  что она будет роздана утром. Ее раздали, но

 в   эту   сравнительную  таблицу  не  включены  масса

 предложений народных депутатов Украины. Это первое.

      Второе.  В  тексте  сравнительной  таблицы,  нет

 текста  окончательной  редакции, которая предлагается

 для принятия.

      Третье.  Сама  процедура  рассмотрения во втором я 
 я                           - 60 - я 

 чтении  не  означает  то, что нельзя задавать вопросы

 докладчику. Поэтому давайте определимся и по этому.

      И   четвертый  момент.  Вчера  мы  не  закончили

 рассмотрение   вопроса   о  стабилизационном  налоге.

 Рассмотрение    законопроекта,    который   предложен

 Кабинетом  Министров  совершенно не связан с бюджетом

 по   процедуре.   Мы   должны  принципиально  решить,

 увеличиваем мы налоговое бремя, или не увеличиваем.

      Я  был записан первым на выступление. Обсуждения

 не  было.  Я был записан четвертым и в порядке, когда

 задавались вопросы. К сожалению, когда после третьего

 выступающего  по этому поводу Александр Александрович

 сомостоятельно  начал  подбирать тех или иных лиц для

 задавания вопросов или для реплики с зала.

      Поэтому,  я  предлагаю  следующее  по процедуре:

 вернуться  к  рассмотрению вопроса о стабилизационном

 налоге.  Раз  у  нас  министр  финансов  уже стоит на

 трибуне,  то  задать вопросы ему по стабилизационному

 налогу и принять по этому вопросу решение. Потому что

 решение    Комисии   по   финансовой   и   банковской

 деятельности  было  принято  единогласно. Такой налог

 применять   нельзя.   И   я   понимаю  то  стремление

 исполнительной  власти,  чтобы  как  можно скорее был

 принят  бюджет,  но тот бюджет, в таком сыром виде, в я 
 я                           - 61 - я 

 котором  он подан нам, я считаю, что принимать его на

 сегодняшний день нельзя. Мы нанесем еще больший вред,

 если  над  ним серьйозно как законодатели работать не

 будем.  И  поэтому  все эти вопросы, которые я сейчас

 поднял  по процедуре, мы должны четко идти. Александр

 Александрович,   обращаю  ваше  внимание  как  самого

 главного человека, ответственного за принятие бюджета

 в этом парламенте.

     

      ГОЛОВА.  Так.  Я  згоден із вами, що я найбільше

 відповідаю  за  цю  процедуру.  Але так само як і всі

 депутати , теж за неї  відповідають.

      Стосовно   розгляду   вчорашнього   Закону  "Про

 стабілізаційний податок" я ніякої ініциативи особисто

 не проявляв. А це була воля Верховної Ради, сесійного

 залу.  Тому  якщо  черга  до  вас  не дійшла, то вона

 завжди  до  когось  не  доходить.  Ну, я ж не винен в

 тому,  що  записується 150 чоловік на виступ, а можна

 встигнути  виступити  10  чоловікам  або трьом в тому

 випадку.  Адже  питання  було  знято  з  обговорення,

 перенесене власне кажучи.

      Тому, будь ласка, не піднімайте зараз Регламент.

 Оскільки  він  стосується  іншої  ситуації.  І  Петро

 Кузьмич,  до  речі,  абсолютно  точно пояснив чому це я 
 я                           - 62 - я 

 так.

      Далі.  Ті  зауваження,  про які ви говорили, від

 комісії,   від  окремих  депутатів,  всі  зведенні  у

 таблицю  порівняльного.  І  як доповів, та не махайте

 паперами,  тому  що  ви не тими махаєте, вони в мене,

 ось вони лежать. Так от є... я ще раз попрошу сядь те

 на  місце,  не перебивайте мене з місця. Запишіться і

 будете мати слово.

      Значить,   ще   раз   пояснюю.   Петро   Кузьмич

 спираючись на звернення Президента пояснив, що всі ці

 зауваження  за  підсумками  першого  квартала  будуть

 розглянуті  Верховною Радою як текст закону про зміни

 до  державного бюджету. Є підпис Президента на цьому,

 якщо ви мені не вірите. Що це так буде чи міністру, я

 сподіваюсь, що він не залишиться міністром.

      Тому ми розглядаємо його не заповною процедурою,

 яка  передбачена  у  нашому  регламенті,  бо  за цією

 процедурою  треба  його  розпочинати  було  рік  тому

 розглядати. Як у всьому нормальному світі робиться. Я

 маю на увазі цивілізованому, як кажуть світі.

      Тому  ще  раз  прошу  зважити  на  цю  специфіку

 розгляду   питання.   Я   дам  слово  тим,  хто  хоче

 висловитися  з  цього приводу. Та не буду я давать по

 процедурі,  бо  записано ж ще 30 чоловік. А ви там як я 
 я                           - 63 - я 

 раз не попадаєте в список.

      Тому... опустіть руки, будь ласка, Петро Кузьмич

 зараз  сяде  на  місце,  а  з  деяким відхиленням від

 процедури  голова комісії з питань бюджету Азаров теж

 вам   скаже   слова,  ви  йому  зможете  вияснити  із

 процедури   і   по   суті   деякі  питання.  Ярославе

 Михайловичу, Вікторе Михайловичу, ну невже ви разом в

 поїзді не можете поговорити про щось. Будь ласка.

      Слово  має  Азаров, сідайте на місце, а на решту

 питань  Ільясевича по моєму Олександра Сергійовича, я

 просто  відповідати  зараз  не  буду,  бо вони трошки

 мають   орієнтацію  не  стосовно  змісту  бюджету,  а

 стосовно  того,  що не подобається, як веде засідання

 Голова, ну то інша справа.

      Будь ласка.

      Я на них відповів.

     

      ____________. Уважаемые народные депутаты.

      Мы  с  вамы  неделю тому назад, приняли в первом

 чтении  Закон  Украины  про государственный бюджет на

 1995  год.  А это означает, что мы с вами имеем право

 как Верховный Совет рассматривать только те изменения

 и   дополнения,   которые   не  существенно  изменяют

 доходную и расходную часть государственного бюджета. я 
 я                           - 64 - я 

      Я   прошу  вас  всех  к  этому  моему  замечания

 отнестись очень внимательно.

      Второе.  Вы  нам  дали своим решением две недели

 срока  на  то,  чтобы  обобщить,  проанализировать  и

 обгрунтовать  все  необходимые  провести  рассчеты  и

 доложить вам по всем замечаниям.

      Я  думаю,  что  вы себе реально даете отчет, что

 такую   работу  провести  за  две  недели  касающуюся

 увеличения  например доходной статьи бюджета почти на

 квадриллион,  а расходный -почти на 2 квадриллиона...

 (ну, давайте будем серьезными людьми!) -невозможно!

      Мы сделали все возможное для того, чтоб обобщить

 все  замечания и дополнения и рассмотреть их вместе с

 соответствующим  министерствами  и ведомствами. Такое

 рассмотрение  состоялось в понедельник, 3 апреля. Вам

 роздано   решение   Кабинета   Министров,  в  котором

 говорится  о  том,  что  замечания  Комиссии на общую

 сумму   увеличения   доходной   части   бюджета - 198

 триллионов,  и  расходну  часть  -на  160  триллионов

 являются   обоснованными.   Но   требуют   детального

 обгрунтування...   обоснования.  Такая  работа  будет

 сделана, и в ближайшее время вам будет доложено.

      В  настоящее  время практически завершена работа

 над   таблицей,  в  которой  обобщены  все  абсолютно я 
 я                           - 65 - я 

 замечания,   дополнения   депутатов,  поступившие  по

 состоянию   на  27  марта  в  Комиссию  и  отвечающие

 Регламенту работы Верховного Совета.

      А  теперь  разрешите перейти... ну, я в 10 минут

 не    вложусь    -это   ж   спивдоповидь,   Александр

 Александрович!

     

      ГОЛОВА.   Говоріть,  говоріть...  Встигнете  -ми

 додамо час, все буде в порядку. Говоріть...

     

       АЗАРОВ____

      ...Мы  с вами... еще одно замечание, и я перейду

 к тексту доклада.

      Мы с вами живем в интересное время. Мы позволяем

 себе  роскошь  в  течение  бюджетного  года  изменять

 налоговое  законодательство.  Мы позволяем себе такую

 роскошь,  которуя  (совершенно ответственно заявляю!)

 не позволяет себе ни одна страна мира! Потому, что (я

 вчера  доложил  Председателю  Верховного  Совета)  из

 квадриллиона  800 триллионов доходов Государственного

 бюджета только 691 триллион базируется на действующем

 налоговом   законодательстве!   А   1  триллион...  1

 квадриллион  91  триллион  висит в воздухе!.. Давайте

 исходить  из  этого  факта...  Мы  живем в переходное я 
 я                           - 66 - я 

 время и имеем переходной бюджет.

      Комиссия  по  вопросам  бюджета  в  своей работе

 исходила  из  Постановления   Верховного   Совета  от

 22.03.95, в  котором, как известно, сессия одобрила в

 первом  чтении проект Закона "О бюджете на 1995 год",

 поданный  Президентом  Украины 7 марта этого года. Мы

 также  утвердили  с  вами  граничный  размер дефицита

 конмолидированного  юджета  Украины  на  1995  год  в

 размере   7,   3  процента  от  валового  внутреннего

 продукта.

      Это  решение  хначительно ограничило возможности

 комиссии,  а  также  самой  сессии  Верховного Совета

 вносить  какие-либо  существенные  или концептуальные

 изменения ли дополнения в закон.

      Именно  в этом ракурсе проходила работа комиссии

 по  рассмотрению  замечаний  и  предложений  народных

 депутатов и комиссий Верховного  Совета.

      Между  тем имелось ряд положений Закона, которые

 мы  считали  нарушающим  действующее законодательство

 Украины.   Александр   александрович,   ну,  если  не

 интересно, я сяду...

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА.  Микола Янович, ви ж бачите, як я уважно я 
 я                           - 67 - я 

 слухаю. Ви не робіть, будь ласка, зауважень, особливо

 мені.  Я  абсолютно  уважно  слухаю.  А  якщо хтось з

 депутатів  не  слухає, то він просто переживає те, що

 ви  говорите,  він  не  може  спокійно,  ви  це добре

 знаєте,  як відбувається, ви ж спостерігаєте збоку.

      Будь  ласка, не зважайте на це, ви говоріть, тим

 більш, що вас сьогодні слухає все населення України.

     

      __________.  Между  тем,  имелось  ряд положений

 законодательства,   положений   закона,   который  мы

 считали   нарушающим   законодательство   Украины,  и

 считали  возможным  в  случае,  если  будет  согласие

 Президента  и  Правительства, все-таки внести на ваше

 рассмотрение,  это  прежде  всего относилось к статье

 номер   13   Закона  "Об  увеличении  базовой  ставки

 налогообложения  прибыли  предприятий и оранизаций" с

 о30  до 40 %. Я напоминаю, что, проголосовав в первом

 чтении эту норму закона, мы ее  как бы приняли.

      Мы,   тем   не   менее,   считаем   необходимым,

 Правительство   и   Президент   с  нами  согласились,

 исключить эту  норму из проекта Закона.

      Статью  9,  относящуюся  к  погашению  разницы в

 процентных    ставках   по   льготным   кредитам   на

 государственный  бюджет,  нет  таких  возможностей  в я 
 я                           - 68 - я 

 государственном бюджете.

      К   статье   37,   изменяющей  по  стравнению  с

 действующим    порядок    и    очередность   платежей

 организаций  банков.

      В  статье  39 ограничивающей регулирование, а по

 сути  ограничивающей  фонд  потребления,  фонд оплаты

 труда.

      В статье 43 по сути делающей выполнение Закона о

 бюджете   необзятельным   для   Правительства  и  для

 исполнительной власти.

      В  статье  3  в части государственного контракта

 для     закупки     сельскохозяйственной    продукции

 прдесматривает  увеличение  расходов на эти цели с 10

 до  34,  3  триллиона,  тоесть  на  24,  3  триллиона

 карбованцев  за  счет  уменьшения  размера резервного

 фонда  Кабинета  Министров  на  10 триллионов. На 200

 миллиардов  финансирование Верховного Совета, на 2, 1

 трыллиона   финансирование   органов   исполнительной

 власти,  на 10 триллионов финансирование Министерства

 обороны,  на 1 триллион сокращение таможенных органов

 финансирование   и   на  1  триллион  государственных

 налоговаых инспекций.

      Принципиально  выжным  считаю, что эти изменения

 поддержаны  и  Правительством  и Президентом. С этими я 
 я                           - 69 - я 

 предложенными     нам    существенными    изменениями

 согласилось  и  Правительство  и  Президент -это дало

 возможность  доложить  их  вам сегодня. В то же время

 без  преувеличения огромное колличество предложений и

 замечаний    депутатов,    комиссий,    которые    мы

 рассмотрели, проанализировали, а пока по некоторым из

 них  ведется  дополнительный анализ и расчеты. Кстати

 некоторые  из них расчеты и предложения, например, по

 нулевой    ставке,   поступили    к    вам   сегодня.

 Дополнительный  анализ  и  расчеты  в настоящее время

 дали   нам   основание   выступить   с  предложениями

 к  Президенту  немедленно  приступить к разработке (я

 обращаю  ваше внимание, прошу внимательно послушать -

 это  снимет  многие вопросы), немедленно приступить к

 разработке   проекта   Закона   Украины  "О  внесении

 изменений  и  дополнений  к проекту Закона Украины "О

 государственном бюджете на 1995 год"".

      Что  имеется  ввиду.  Имеется ввиду вот что. Что

 внесты существенные изменения и поправки, в  принятом

 уже  в первом чтении Закону, надо этот Закон принять.

 А  к  принятому  Закону  уже  мы  имеем право вносить

 существенные    изменения    и   дополнения.   Такова

 процедура. Или надо  переголосовывать первое чтение.

      Президент  дал  согласие на это. И 03. 03. 95 г. я 
 я                           - 70 - я 

 Кабинет Министров Украины заслушал общую сводку наших

 предложений  относительно  увеличения  доходной части

 бюджета на общую сумму 198, 1 триллиона и расходов на

 161,  8 триллиона. И своим решением Кабинет Министров

 дал   поручение  Министерсву  финансов,  Министерству

 экономики  вместе с соответствующими министерствами и

 вседомствами    рассмотреть,   провести   необходимые

 рассчеты, подготовить обоснования. И по итогам работы

 за первый квартал, а он уже закончился, подготовить и

 внести  необходимые  корректировки в Закон Украины "О

 государственном бюджете на 1995 год".

      Думаю,  что  в  самое  ближайшее время мы готовы

 доложить  Верховному  Совету проект Закона Украины "О

 внесении  изменений  и  дополнений в Закон Укарины "О

 государственном бюджете".

      Считаем принципиально важным, что и Президент, и

 Правительство   дали   свое   согласие   на  внесение

 существенных поправок по следующим основным позициям.

      Первое.  Повышение  уровня  социальной  защиты в

 связи с ростом стоимости жилищно-коммунальных услуг и

 ростом цен.

      Второе.  Привлечение дополнительных инвестиций и

 финансовых  средств  в  целевые комплексные программы

 структурной перестройки нашей экономики. я 
 я                           - 71 - я 

      Третье.    Увеличение    доли   государственного

 контракта на закупку сельскохозяйственной продукции.

      Вот   три   важнейших  направления,  по  которым

 получено согласие и Правительства, и Президента.

      Нам     представляется     эта     корректировка

 значительной   и  требующей  детальныхобоснований.  И

 поэтому  сегодня  необходимо  в  целом принять проект

 бюджета, принятый нами ранее в первом чтении. Затяжки

 с  принятием  даже  этого Закона ведут к (а вы знаете

 мою  позицию,  я  ее излагал неоднократно), затяжки с

 принятием  даже  этого  Закона  ведут к значительному

 ущербу для народного хозяйства.

      По  состоянию на 6. 04. 95 года ни одна область,

 ни  один  район,  ни  один  город,  ни  одна отрасль,

 включая тысячи и тысячи предприятий, не имеют точного

 представления об обкемах своего финансирования.

      Долги  бюджета  всех  уровней,  связанные  с ней

 задержки   с   выплатой  заработной  платы  и  других

 платежей    достигли    катастрофических    размеров.

 Дальнейшая затяжка с принятием бюджета недопустима.

      В      предложенном     (..........)     проекте

 Постановления     содержится     статья    четвертая,

 предусматривающая перевод со ставки и размера налога я 

                         - 70 - я 

      Что  имеется  ввиду.  Имеется ввиду вот что. Что

 внесты существенные изменения и поправки, в  принятом

 уже  в первом чтении Закону, надо этот Закон принять.

 А  к  принятому  Закону  уже  мы  имеем право вносить

 существенные    изменения    и   дополнения.   Такова

 процедура. Или надо  переголосовывать первое чтение.

 Президент  дал  согласие  на  это.  И  3. 03. 95 года

 Кабинет Министров Украины заслушал общую сводку наших

 предложений  относительно  увеличения  доходной части

 бюджета на общую сумму 198, 1 триллиона и расходов на

 161,  8 триллиона. И своим решением Кабинет Министров

 дал   поручение  Министерсву  финансов,  Министерству

 экономики  вместе с соответствующими министерствами и

 вседомствами    рассмотреть,   провести   необходимые

 рассчеты, подготовить обоснования. И по итогам работы

 за первый квартал, а он уже закончился, подготовить и

 внести  необходимые  корректировки в Закон Украины "О

 государственном бюджете на 1995 год".

      Думаю,  что  в  самое  ближайшее время мы готовы

 доложить  Верховному  Совету проект Закона Украины "О

 внесении  изменений  и  дополнений в Закон Укарины "О

 государственном бюджете".

      Считаем принципиально важным, что и Президент, и

 Правительство   дали   свое   согласие   на  внесение я 
 я                           - 71 - я 

 существенных поправок по следующим основным позициям.

      Первое.  Повышение  уровня  социальной  защиты в

 связи с ростом стоимости жилищно-коммунальных услуг и

 ростом цен.

      Второе.  Привлечение дополнительных инвестиций и

 финансовых  средств  в  целевые комплексные программы

 структурной перестройки нашей экономики.

      Третье.    Увеличение    доли   государственного

 контракта на закупку сельскохозяйственной продукции.

      Вот   три   важнейших  направления,  по  которым

 получено согласие и Правительства, и Президента.

      Нам     представляется     эта     корректировка

 значительной   и  требующей  детальныхобоснований.  И

 поэтому  сегодня  необходимо  в  целом принять проект

 бюджета, принятый нами ранее в первом чтении. Затяжки

 с  принятием  даже  этого Закона ведут к (а вы знаете

 мою  позицию,  я  ее излагал неоднократно), затяжки с

 принятием  даже  этого  Закона  ведут к значительному

 ущербу для народного хозяйства.

      По  состоянию на 6. 04. 95 года ни одна область,

 ни  один  район,  ни  один  город,  ни  одна отрасль,

 включая тысячи и тысячи предприятий, не имеют точного

 представления об обкемах своего финансирования.

      Долги  бюджета  всех  уровней,  связанные  с ней я 
 я                           - 72 - я 

 задержки   с   выплатой  заработной  платы  и  других

 платежей    достигли    катастрофических    размеров.

 Дальнейшая затяжка с принятием бюджета недопустима.

      В      предложенном     (..........)     проекте

 Постановления содержиться статья 4, предусматривающая

 перевод  со ставки и размера налогов, зборов, штрафов

 обусловленной  минимальной  заработной  платой  на не

 облагаемый   налогом  минимум  доходов  граждан.  Это

 устранит  неоправданное  занижение доходов бюджета по

 этой статье.

      В   пункте  3  указыаются  основные  направление

 деятельности   правительноства   в  плане  увеличение

 доходной части бюджета.

      Пункт   8   упорядочевает   и   вводит  контроль

 Верховного  Совета над осуществелением бюджетных ссуд

 и кредитов.

      Пункт  10  определяет возможность финансирование

 расходов  бюджета,  обсуловленных сезонным характером

 сельскохозяйственного производства.

      Пункт  12  регулирует  проблему  взаимоотношений

 обласных  бюджетов  и городов обласного подчинения. В

 основе   урегулирования  этой  проблемы  предлагается

 принцип    минимальной    бюджетной    обеспеченности

 населения  и содержания социальной инфраструктуры. Но я 
 я                           - 73 - я 

 этот   термин   должен  быть  нами  достаточно  точно

 раскрыт.  И  только лишь после этого введем как норма

 Закона.

      Я  думаю,  что  мы  доложим  эту  норму в проект

 изменений и дополнений к Закону о бюджете.

      Пункт   13   устанавливает   для   правительства

 ограничения на самовольные изменение норм Закона.

      В  заключении  хочу  сказать  несколько  слов  о

 характере     предложений    высказаных    отдельными

 депутатами  по источникам доходной части бюджета. Мне

 трудно  понять  тех  моих коллег, которые десять дней

 назад,  настаивали на принятия в первом чтении Закона

 о  бюджете, поданного Президентом. Который предлагал,

 предусматривал  введение  стабилизационного  податка,

 увеличение  налога  на  прибыль с 30 до 40 процентов,

 создание  увеличение платы за землю и другие меры. Те

 же  самые  депутаты вчера выступали и говорили, те же

 самые  я подчеркиваю, что стабилизационный податок не

 нужен, он вреден. Они забыли наверное, что я выступая

 с  этой  трибуны,  излагая  мнение  Комиссии бюджетой

 говорил,  что 8 процентов под вето -это детский лепет

 по сравнению с стабилизационным податком.

      Давайте вспомним, я могу назвать и фамилии.

 (Шум в залі) я 
 я                           - 74 - я 

      Мне  трудно  понять всех моих коллег, которые 10

 дней назад, а именно 22 марта, настаивали на принятии

 проекта  Закона  о  бюджете,  поданого Президентом, и

 отвергали изменения, предложеные нашей Комиссией.

      Ну я прошу прощения,  я это уже сказал.

      Ну если кратко напомнить суть моих возражений: я

 говорил -"да". Надо снижать налоговый пресс. Надо его

 снижать.  Но,  по-моему,  у  меня  есть  это. Вы меня

 извините.

      Предложения,  некоторые предложения, касающиеся,

 вот  так  сказать, импровизации. Как увеличить доходы

 бюджета?   Понимаете?   А  вот,  например,  взять  да

 отменить   нулевую   ставку   налога   на  добавленую

 стоимость   по  експортной  группе  товаров.  Ох  как

 здорово!

      Вам  розданы  предложения:  минус  3 триллиона в

 результате  этого дела. Это раз.

      Второе.  А  подумали  мы  -насколько это сделает

 неконкурентноспособной  нашу  експортную продукцию? А

 подумали мы о том, что мы собираемся присоединиться к

 (..........)? И так далее и так далее.

      Насколько  мы  можем  распространять  внутренний

 налог  на  внешнюю  торговлю?  И  я  мог  бы  так вот

 прокоментировать  и другие  предложения. я 
 я                           - 75 - я 

      Так  вот.  Налоговый  пресс  тяжел.  И  его надо

 ослаблять.  Но  ослаблять  его  надо  продумано. Надо

 думать   вот   о   чем:   что   этот  налоговы  пресс

 обеспечивает  поступление в Государственный бюджет. И

 он  давит все предприятия, все субкекты хозяйственной

 деятельности  одинаково.  А  вот  за счет возврата из

 бюджета    финансовых   средств   государство   имеет

 возможность финансирования приоритетных направлений и

 струкрутной перестройки в экономике.

      Вот    главный    момент,   который   определяет

 возможности      государственного       бюджета     и

 возможности   наши   с  вами  прекратить  этот  спад,

 стабилизировать наконец экономику и пойти дальше.

      И еще одно соображение. Я хочу сказать несколько

 слов  об ответсвености нас, народных депутатов, перед

 народом   и   перед   государством.   Мы  привыкли  к

 безответствености   исполнительной   власти.   У  нас

 считается хорошим тоном сказать, что вот этот министр

 не отвечает, правительство не отвечает и так далее.

      А давайте на конец задумаемся о нашей собственой

 ответсвености за то, чтоб мы обеспечивали возможности

 бюджета   достаточным   уровнем   доходов.   А  здесь

 давайте на минуточку  отвлечемся,  что мы не директор

 завода,  не председатель колхоза, не министр, который я 
 я                           - 76 - я 

 мыслит   отраслевыми   масштабами,   ни  руководитель

 области,  а  двайте  подумаем,  что у нас, на наших с

 вами  плечах  лежит  ответсвеность за государственный

 бюджет.

      И поэтому не всегда интересы конкретного завода,

 конкретной  фабрики,  конкретного  населенного пункта

 совпадают   с   интересами   государства  в  целом  и

 соответсвенно возможности бюджета.

      Бюджет  должен  решать  те задачи, которые он во

 всем мире решает. Это прежде всего социальная защита.

 В  наших  условиях -это решение задач по стабилизации

 финансовой   системой   и   по   стабилизации  работы

 народного хозяйства. И если в нем не будет достаточно

 средств.  Это  значит  мы не сможем заплатить пенсии,

 это  значит мы не сможем поднять зарплату, это значит

 мы   не   сможем  обеспечить  действенную  социальную

 защиту, это значит, все наши разговоры о стабилизации

 народного хозяйства останутся только разговорами. Вот

 здесь   я   вас  прошу  проявить  действительно  свою

 ответственность.

      И  еще одно соображение касающееся того, о чем я

 говорил.  Наверное  это интересно будет залу слышать,

 что  за  3  месяца  текущего  года,  текущие рассходы

 составили    261    триллион,    подчеркиваю   только я 
 я                           - 77 - я 

 государственные.  А  доходы составили 139 триллионов,

 разрыв  как  вы  видете  за  3 месяца образовался 130

 триллионов,  а  теперь  если  кто хочет пусть возьмет

 листик  бумаги  и  спокойно  подсчитает с каким же мы

 бюджетом, с какими доходами реально мы с вами идем на

 год,  на  1995  и  с какими рассходами идем и с каким

 дефицитом.

      Кто  ответит,  если говорить об ответственности,

 кто  ответит,  что  необоснованный  и не рассчетливый

 переход  на  новой  налоговой  ставке  и  по НДС и по

 прибыли   расширение   необлагаемой   налогами  сферы

 поставил  страну  перед новым инфляционным взрывом по

 существу, перед новым тяжелейшим испытанием.

      Давайте задумаемся, а решили мы за эти 3 месяца

 хотя бы одну проблему финансовой стабилизации.

      Вот  мы  с  вами  значительно ослабили налоговый

 пресс   так   называемый,  резко  понизили  налоговые

 ставки,   за   3   месяца  мы  получили  стабилизацию

 промышленности,   нет.   Мы   получили  за  3  месяца

 невиданный  спад промышленного производства, вчера об

 этом говорил Президент в своем выступлении.

      Значит   главная   причина  все-таки  в  другом,

 главная  причина сейчас в неплатежах и все это знают.

 900   триллионов   составил   обкем  неплатежей.  900 я 
 я                           - 78 - я 

 триллионов,   все   всем   должны,  поэтому  развязка

 проблемы   неплатежей   с   одновременным   снижением

 налогов -вот задача. Но разумным и обдуманным!

       (Шум у залі)

       ...Хочется, чтоб, высказывая свои точки зрения,

 депутаты трезво проанализировали реальные возможности

 увеличения доходной части бюджета, реально посмотрели

 на  расходную часть бюджета. Я думаю, что мы сумеем в

 ближайшие  дни (еще раз повторяю и напоминаю об этом)

 подготовить  детальный  анализ  наших возможностей по

 пересмотру бюджета.

      Что  же  касается  сегодняшнего  бюджета, то там

 остаются  и  ставки  по...  нормативы по областям (об

 этом   Петр   Кузьмич   говорил...).   То  есть  план

 регулирования   остается  в  том  виде,  в  каком  он

 предложен в Законе Президента от 7 марта сего года.

      Благодарю вас за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Дякуємо,  Миколо Яновичу. Сідайте, будь

 ласка.

      Шановні  депутати,  ну,  Микола  Янович...  я не

 коментую!...   ви   розумієте   його   ситуацію  -він

 представляє Комісію, яка готувала проект цього Закону

 і  проект бюджету. І тому він інколи емоційно, інколи я 
 я                           - 79 - я 

 схвилюючись, інколи говорив, може, не те, що потрібно

 було  б  на  цей  момент...  Але  ви  прослухали його

 інформацію. Принаймні, вона дуже щирою була...Так от,

 давайте  без  таких  теоретичних  висновків  відверто

 поговоримо,  про  що  йдеться.  Я...  скажемо  так: з

 мотивів голосування зобов'язаний сказати про це вам у

 присутності  всіх  радіослухачів  і телеглядачів, які

 будуть  дивитися  цю  передачу.  Мова  йде про те, що

 економіка   України   знаходиться  в  тупику.  Власне

 кажучи,  в  безвихідному  становищі.  І  це... про це

 людям  треба  говорити  відверто.

      Ми  не  будемо зараз розкладати відповідальність

 за  те,  хто  винен у тому, які кроки були невдалими,

 які  наслідки  від  того  можна очікувати... Ситуація

 така,  що  якщо  ми  сьогодні не приймемо цей бюджет,

 який  не  витримує ніякої критики (м'яко кажучи), і в

 першому читанні про це депутати відверто висловились,

 я   пригадую  виступ  Валенттина  Симоненка  з  цього

 приводу,  він чітко сказав проте, що це є, і в своєму

 аналізі  тих  пропозицій, які видавали після слухання

 до  першого  читання  все  це  теж було відображено в

 конкретних  цифрах, але тим не менше, затвердивши цей

 дефіцит,  який  ми  передбачаємо,  і  зваживши  на ті

 параметри,   які  запропонував  Кабінет  Міністрів  і я 
 я                           - 80 - я 

 Президент у своєму зверненні, ми повинні визначитись,

 ми  будемо  приймати цей бюджет чи не будемо? Я прошу

 уваги.

      Якщо   будемо   приймати,   то  тоді  у  нас  є,

 з'являється  невелика лазівка, щоб прорватись із цієї

 ситуації, скориставшись зовнішніми кредитами.

      Якщо ми не приймаємо це бюджет, це раз повторюю,

 недосконалий,  надзвичайно м'яко кажучи, тоді виникає

 така  ситуація,  що  фінансові  інституції  із своїми

 кредитами  не йдуть, а Росія вже попередила про те, що

 припиняє  дію  договору  про  реструктуризацію боргу,

 припиняються поставки газу, бо ми не здатні навіть по

 поточних   платежах  покрити  використання  газу,  і,

 власне кажучи, наступає колапс економіки  України.

      Я  не  агітую  вас  -голосуйте  "за",  голосуйте

 "проти",  голосуйте так, як вам підказує совість, але

 всі  зауваження, які ви вносили, і в листі Президента

 це підтверджено, і Кабінет Міністрів своєю Постановою

 вчорашньою, котру ви теж маєте на руках, теж гарантує

 такий  крок,  а Микола Янович у своєму виступі ще раз

 це підтвердив... Омелян Никонович, попросіть, щоб вам

 жінки е заважали.

      Так от, в зв'язку з цим, я прошу уваги, ми маємо

 змогу  за  підсумками  першого  кварталу, проект оцієї я 
 я                           - 81 - я 

 широкої   Постанови   із  порівняльною  таблицею  уже

 підготовлений,  можемо  внести  відповідні корективи,

 щоб  не порушуючи той... межу дефіциту бюджету, яка є

 визначальною  для  надання  кредиті,  а  вони  досить

 солідні,  ми зможемо збільшити видатки і на соціальну

 сферу,  і  на  підтримку виробництва, і вирішити інші

 проблеми,  які  тут  передбачені.  Принаймні  є на то

 шанс.  І  паралельно змінюючи структуру економіки, бо

 без  зміни  економіки  вона  сьогодні  така,  що  при

 взодженні  в  ринок,  і  в  томи  числі в перехідному

 стані,  ми  її не зможемо забезпечити функціонування.

 От  така  відверта  оцінка  сьогодні  у  питанні  про

 бюджет. Крім того, без затвердження сьогодні  бюджету

 навіть   такого  недосконалого,  ми  не  даємо  змогу

 працювати  в регіонах керікництву областей, районів і

 так  дальше,  бо  немає  бюджету. Ви розумієте про що

 йдеться.

      Тому  я  просив  би  вас ( зараз буде півгодинна

 перерва)  по  фракціях, по комісіях порадьтеся, як ви

 будете    голосувати.   Після   перерви   з   мотивів

 голосування   відкриємо   на  підгодини  дискусію,  з

 мотивів голосування. І після півгодинного обговорення

 мотивів я поставлю проект на голосування. Тим більше,

 що до самого проекту, до текстової частини Закону всі

 пропозиції, власне кажучи, враховані. Ясно.

      Перерва на півгодини. я                           - 82 - я 

                     ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я прошу зайняти свої

 місця.

      Я   дивлюся,   кілька   фракцій  проводять  свої

 засідання,   будь  ласка,  хто  залишився  з  фракцій

 попередьте,  щоб  зайшли  до  приміщення  з кінозалу,

 звідки, з тих місць, де проводяться засідання.

      Прошу.

      Я  дивлюся,  комуністи,  рух  -немає.  Ще в залі

 немає   чотирьох  фракцій.  Я  прошу  прискорити  або

 завершити їхнє засідання. Тим часом на чотири хвилини

 оголошується перерва. Всі на місці.

 

 

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, продовжуємо засідання,

 я прошу сісти всіх на місця.

      Шановні  депутати,  є одне прикре повідомлення, я

 хочу вас проінформувати про нього.

      Юрій  Анатолійович,  будь  ласка... Гості сесії,

 ведіть себе так, як гості! Сідайте на місце.

      Суть  питання  така. Як ви знаєте, глумління над я 
 я                           - 83 - я 

 офіційним  символом  іншої держави (зокрема, і над її

 прапором)  у залі Верховної Ради має вважатись грубим

 порушенням  дисципліни, передбаченим статтею 3. 8. 5.

 Регламенту Верховної Ради.

      Якщо   таке   трапляється   на  засіданні,  тоді

 оголошується   перерва  або  закривається  засідання.

 Повідомили  мене  про  це пізніше. Депутати Вітович і

 Тима  допустили  такий...  таке  грубе порушення, яке

 Кодексом класифікується як злочин.

      Якщо    такі   дії   містять   ознаки   злочину,

 обговорення   на  засіданні  зупиняється,  головуючий

 повідомляє  Верховну Раду про факт, що стався (а факт

 полягає  в  тому,  що  згадані  мною  депутати у залі

 сесійному  порвали  прапор  сусідньої  держави...), і

 негайно   звертається  до  Генерального  прокурора  з

 пропозицією      вжити      заходів,     передбачених

 законодавством. Що я і роблю офіційно. До Генеральної

 прокуратури  з  вимогою  дати  правову  оцінку  цьому

 факту.  А  саме:  Кримінально-процесуальним кодексом,

 стаття 97.

      Якщо  ці дії вчинені до відкриття засідання, під

 час  перерви  чи після закриття засідання, головуючий

 повідомляє  про  них  після перерви або при відкритті

 найближчого засідання - що я і роблю тепер. я 
 я                           - 84 - я 

      До  порушника  в  цьому  випадку,  за  висновком

 депутатської   Комісії,   яка   займається  питаннями

 депутатської   етики,   можуть   бути  вжиті  заходи,

 передбачені  статтею  4.1.9   Регламенту.   І   норми

 Регламенту  тут  приведені.  Публічне  глумління  над

 офіційно     встановленим,    тобто,    таким    який

 законодавство   іноземної  держави  визнає  державним

 прапором  іноземної  держави  містить ознаки злочину,

 передбаченого   частиною   другою   статті   187.   2

 Кримінального кодексу України.

      Текст  цього Кодексу є, він госорить: "Публічний

 глум  над  державним прапором або гімном України, над

 гербом,   прапором   або   гімном  України  карається

 позбасленням   волі  на  строк  до  двох  років,  або

 виправними  роботами  на той же строк, або штрафом до

 30   офіційно   установлених   мінімальних   розмірів

 заробітної плати.

      Публічний  глум  над  офіційно  встановленим або

 піднятим   гербом   чи   прапором  іноземної  держави

 карається  позбавленням  волі  на строк до двох років

 або  виправними роботами на той же строк, або штрафом

 до  30  офіційно  встановлених  мінімальних  розмірів

 заробітної  плати".

      Окремо  доповнено  статею 167. 2 згідно з Указом я 
 я                           - 85 - я 

 від  9.  11. 66 р., змінено згідно з Указом Верховної

 Ради  від 1983 року, законами від 17.06.92 року.

      Я  ставлю  вас до відома про це. Даємо доручення

 комісії  Шейка  розглянути  на свойому засіданні суть

 цього  грубого  порушення,  цього  акту,  внести свої

 пропозиції,  і  так само, я ще раз повторюю, офіційно

 звертаюсь  до Генеральної прокуратури з приводу оцінки

 цього вчинку.

      Тепер,  вчора,  як  ви пам'ятаєте, на вечірньому

 засіданні  ви були проінформовані про аналогічний або

 подібний  вчинок  у  Державній  Думі  Росії  стосовно

 символу  Української держави. Ну, я на те сподівався,

 що,  ну,  це  в  Російській  Думі,  нехай буде так. Я

 думав,  що у нас розумніші депутати, але так є, як є.

 Тому  фракція  РУХУ пропонує проект Постанови з цього

 приводу: висловити протекст Державній Думі Російської

 Федерації в зв'язку з наругою, вчиненою над державним

 прапором  України  депутатом  Лисенком.  Але оскільки

 Державна  Дума...(я  не  хочу  коментувать  зараз,  я

 зачитаю проект Постанови).

      І   друге.   Безстроково   позбавити  громадянина

 Лисонко про в'їзд на територію України.

      Так  от  що  до  першого, тут є сумнів, оскільки

 Дума засудила цей вчинок. Тому претензії не до неї, а я 
 я                           - 86 - я 

 до   депутата.  А  що  стосується  Лисенка  депутата,

 громадянина   Лисенка,   я   думаю,   що   це  слушна

 пропозиція.

      (Шум в залі)

      Тому  якщо  ви  не заперечуєте, я поставив би на

 голосування  Постанову  про...  з другого пункту цієї

 пропозиції. Немає заперечень?

      (Шум в залі)

      Я  ставлю  на...  Воно  і  так  пройде,  нащо на

 поіменне   голосування.   Я   ставлю  на  голосування

 пропозицію "Про  позбавлення  громадянина  Російської

 Федерації Лисенка права в'їзду на територію України".

      (Шум в залі)

 

      "за"

 

      Рішення прийнято.

      Дякую.

      А   що   стосується  наших  дій,  я  просив  би,

 наполягаю  ще раз перед прокуратурою і нашою Комісією

 зробити відповідні оцінки.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 я 
 я                           - 87 - я 

      ГОЛОВА.  Проголосувати  за це? Це непередбачено,

 Голова сам...

      Яке?  Депутатів наших? І доручити Службі Безпеки

 України,  але  розглянути  цей факт Служба може тоді,

 коли   притягнете  до  кримінальної  відповідальності

 депутата. Ми не даємо на це згоду.

      Якщо  Прокуратура  внесе  пропозицію,  тоді дамо

 доручення і Службі Безпеки України.

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      ГОЛОВА. Мені здається, виичерпано.

      До чого? Вже проголосували.

      Головатий з місця.

 

      ГОЛОВАТИЙ С.П.

 

      Шановний  Голово,  шановні  народні  депутати, я

 підтримую  це  доручення  Комісії Шейка розглянути це

 питання.  Я  думаю,  що якщо навіть... Я думаю, що ми

 повинні крім того, що ми запропонували позбавити права

 в'їзду  громадянину  Лисенку  України, я думаю, що ми

 запропонували  це  зробити,  так  само я думаю, що ми

 повинні  висловити  своє  ставлення і до того вчинку, я 
 я                           - 88 - я 

 який  був  здійснений  тут.  Розумієте? Аналогічно до

 засудження російських парламентарів того, що там було

 зроблено, ми повинні висловити і те, що було зроблено

 тут.

      Крім   того,   я   пропонував   би  добавити  до

 доручення,   доповнити  доручення  Комісії  Шейка  ще

 одним:   розібратися   з   тими  депутатами,  зокрема

 Пейгалайненом (я не знаю чи він зняв уже чи ні), яких

 допускають  до сеійного залу з неіснуючими державними

 офіційно  встановленими, як ви процитували, Олександр

 Олександрович,   в  нашому  законодавстві  державними

 символами  України.  Це  є  речі аналогічного порядку

 ставлення до державним символів чи України, чи Росії,

 чи  США,  чи  Ізраїлю.  Я  просив  би, щоб на це була

 окремо звернена увага всіх народних депутатів.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Із символами Ізраїлю у нас складніше. Ми

 розглядаємо  зараз  справу по факту конкретному. Тому

 рішення  приймається, а те, що ви пропонуєте відносно

 осуда  або  що,  комісія  внесе  пропозицію, ми після

 обіду проголосуємо і всі крапки над "і" розставимо.

      Питання вичерпане, продовжуємо обговорення цього

 питання.  У  мене  є  список  депутатів,  який правда я 
 я                           - 89 - я 

 викликати  не  можна,  будь ласка, на маніторі. Але я

 хотів би вашого дозволу з такого приводу. Записаний у

 Секретаріаті  депутат  Яськов  на  виступ, але він не

 першим    іде.   Одначе,   на   прохання   30   голів

 профспілкових комітетів вугільних басейнів України, і

 вчора  ми,  і  Кабінет Міністрів проводили зустрічі з

 цими  представниками,  просили вони доручити депутату

 від  цього регіону, щоб він висловив позицію стосовно

 бюджету  і  побажання свої. Він є у списку, тільки не

 першим, дати йому слово, а потім за списком півгодини

 з мотивів голосування. Не заперечуєте?

      Слово має депутат Яськов.

 

 

      ЯСЬКОВ, 241 Антрацитовский округ

 

      Уважаемый   Президиум!   Уважаемые   коллеги   и

 приглашенные!

      Сегодня  мы  вновь  возвратились  к рассмотрению

 документа, который будет определять всю экономическую

 политику  государства.  Осмысление  проекта  бюджета,

 принятого  в первом чтении, делает понятным для всех,

 что  он  не  в состоянии покрыть потребности ни одной

 отрасли  и  сдержать  дальнейший  розвал экономики. И я 
 я                           - 90 - я 

 прежде   всего  потому,  что  не  прорисованы  в  нем

 основные  направления и не определены  приоритеты.

      Не   в   ущерб   другим   отраслям  и  сельского

 хозяйства,  я  хочу  сказать  о  той отрасли, которая

 лежит  в  основе  всей  экономической  пирамиды.  Это

 угольная    промышленность.   Проектом   бюджета   не

 предусматривается  государственная поддержка угольной

 отрасли,  хотя  все  понимают,  что  украинский уголь

 дорог и не конкурентноспособен потому, что в его цене

 до  25  процентов  составляют  затраты  на содержание

 (..........)   городов  и  шахтерских  поселков.  Все

 выплаты,   заложеные   в  Законе  "Об  охране  труда"

 (..........)  на  иски  и  единовременное  пособие за

 утрату   трудоспособности,   единовременные   выплаты

 семьям   погибших.   А   сегодня   шахтеры  платят  4

 человеческие  жизни  за  1 миллион добытых тонн угля.

 Все  это бременем ложится на себестоимость добываемой

 тонны.

      Распоряжением  Президента  этих  средств  должно

 быть  выделено  28 триллионов карбованцев. Но их нет.

 Значытельные   средства   расходуются  на  содержание

 здравохранение,  культуру,  спорта.  И все это вместе

 взятое  делает цену нашего угля  выше мировой.

      Если   снять   со  стоимости  тонны  затраты  на я 
 я                           - 91 - я 

 социалную    сферу,   то   тонна   угля   значительно

 удешевится.   Но  кому  передать  соцсферу?  Бюджетом

 средства на ее содержание не предусмотрены. А сегодня

 они составляют 28, 6 триллиона карбованцев.

      Удельный   вес   затрат   на   добываемую  тонну

 продолжает   возростать  из-за  изношености  основных

 фондов,  из-за  разницы  цен при той же энергоемкости

 производства,  резкого  удорожания электроенергии с 5

 до  18  процентов  и  материалов.  А также постоянных

 расходов  при  сокращении  в  добыте.  За  одну тонну

 металла раньше мы расплачивались 8 тоннами добытового

 рядового угля. Сегодня приходится платить 12-15 тонн.

      Мы  не  защищаем  свой  рынок  угля.  Вврз более

 дешового  российского  и  польского угля способствует

 разрушению  собственной  угольной  отрасли. Я считаю,

 что правительство должно немедленно принять решение о

 введении  таможенных пошлин на ввозимый из-за границы

 уголь  в  целях  сохранения  собственного рынка угля,

 недопощуния    разрушения   инфроструктуры   отрасли,

 сохранения рабочих мест.

      Нельзя  не  сказть  и  о  том,  что в результате

 преднамереного разрушения системы рабочего снабжения,

 обеспечивающий     решение     вопросов     снабжения

 продовольством    шахтерских    регионов,   позволило я 
 я                           - 92 - я 

 коммерческим   структурам   резко  повысить  цены  на

 основные  продукты  питания  по отношению к остальным

 регионам  Украины.  Что влечет за собой невозможность

 долговременной   закладки  продуктов.  А,  значит,  и

 делает    невозможным    содержание    профилакториев

 пионерских лагерей, дошкольных учереждений.

      Не   предусмотрено   в  бюджете  государственная

 поддержка  на  содержание выше перечисленного, ставит

 отрасль  на  грань  краха.  Включение  в  бюджет явно

 недостаточных асегнований на развитие, а их надо 40

 триллионов карбованцев.

      Отодвигает  в  неопределенное  будущее окончание

 строительства уже начатого, строительства новых шахт,

 введение мощьностей, которых способно сделать Украину

 энергетически  действительно независимой.

      Не  улучшает  положение, а практически негативно

 влияет  на положение дел в отрасли указ Президента об

 очередности платежей. Сегодня в результате разрушения

 системы платежей угольщики не получили от потребителя

 угля,  30  триллионов  карбованцев,  что  практически

 привело к задержке выплаты заработной платы более чем

 на 2 месяца.

      Высокие банковские кредитные ставки неплатежи не

 позволяют  предприятиям  отрасли  пополнить  за  счет я 
 я                           - 93 - я 

 кредитов оборотные средства.

      Пора  наконец  понять отцам нашей экономики, что

 уголь   в  Польше  будет  не  всегда,  угробим  такой

 политикой  собственную угольную промышленность мы тут

 же вынуждены будем платить за ввозимый уголь столько,

 сколько нам будут диктовать. Тем самым ставя и другие

 отрасли базирующиеся на угле на грань катастрофы.

      Я  обращаюсь  к руководству Верховного Совета, к

 правительству,    к    коллегам    депутатам,   очень

 ответственно  отнестись  к  тем предложениям, которые

 наработала  баюджетная  комиссия  Азарова, касающихся

 угля,  и  обязательно  поддержать их внеся поправки в

 бюджет.

      Сохраним   украинский  уголь,  спосем  людей  от

 холода  и  голода, а промышленность от окончательного

 краха. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.  Дякую  вам. Слово має депутат Черенков,

 за  ним  Поровський  будь  ласка  увага. Півгодини на

 моніторі виставте.

      Виступи  з  мотивів  голосування  за  скороченою

 процедурою.  Записані  там.  Опублікуйте  список будь

 ласка.

      Я правильно оголосив. я 
 я                           - 94 - я 

 

 

      ___________. Уважаемые коллеги!

      Президент,  как и мы все,  здесь присутствующие,

 являемся   субкектами   законодательной   инициативы.

 Верховный  Совет принял решение, в котором определили

 срок внесения поправок в течение двух дней.

      В  то  же  время  практика  Президента  в данном

 случае  повторяется.  Я  не считаю... я считаю это за

 неуважение  к  парламенту  с  его  стороны, когда его

 доповидь  выдается  нам  в  момент  его  выступу. Так

 получилось  и сегодня. Он внес поправки, в которых...

 по  которым он увеличивает статью резервного фонда на

 10 триллионов карбованцев...

      (Шум у залі)

 ...Я извиняюсь. З меншою, з меншою... Но в тоже время

 он зменьшует и расходы на структурную перебудову... В

 связи  с  этим я считаю, что нам необходимо соблюдать

 Регламент,  раздать  нормальную поривняльну  таблицу,

 такую,   как   существует   у   нашего   Председателя

 парламента.  И мы в обязательном порядке разберемся и

 будем голосовать по процедуре.

      Считаю  нецелесообразным  голосовать  сегодня за

 принятие в окончательном чтении бюджета на 1995 год. я 
 я                           - 95 - я 

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Поровський.

 

      ПОРОВСЬКИЙ М.І., 341 виборчий округ.

      Шановні колеги!

      Провід  Української  республіканської  партії  і

 депутатська група Української республіканської партії

 у  Верховній  Раді  звернулися  до  вас  із  заявою з

 приводу  проекту  Державного  бюджету.  Ця заява була

 підтримана фракцією "Державність", вона містить цілий

 ряд   серйозних   зауважень.   Ви   мали   можливість

 ознайомитися  і,  напевне, навряд чи знайдеться хто в

 цьому залі, який би сказав, що ті пропозиції стосовно

 розхідної або дохідної частини бюджету, як кажуть, не

 варто врахувати при затвердженні бюджету.

      Зокрема,   я   хочу   й   доповнити  іще  однією

 проблемою,   яка  мене  особливо  хвилює  в  бюджеті.

 Зокрема:    підприємства    оборонної   промисловості

 отримали  за  минулий  рік  всього 13% оплати від тих

 об'ємів  виготовленої  продукції,  які  вони  зробили

 протягом  року  для  військового  комплексу. Зокрема,

 мені   вчора   довелось  бути  на  київському  заводі

 "Квант",  величезний  завод  оборонної промисловості, я 
 я                           - 96 - я 

 сьогодні   держава   йому  заборгувала  60  мільйрдів

 карбованців боргу.

      В   бюджеті  варто  передбачити,  або  приймаючи

 бюджет,    сказати,    як    це   буде   відшкодовано

 підприємствам  оборонної  промисловості. Бо ця галузь

 проммисловості сьогодні в найгіршому стані. Коли інші

 підприємства  и відпускаємо на вільні хліба, оборонну

 промисловість  ми  не  приватизуємо,  тримаємо  її як

 державну, не дозволяємо, як кажуть, вільно шукати, як

 кажуть,  собі  замовлень,  і  в  той  же час не даємо

 державних азмовлень. Це величезна проблема, у нас 62%

 всього економічного потенціалу -це оборонні заводу.

      Тому  перш  за все бюжет повинен нести відповідь

 на  це кардинальне питання -як буде вирішена проблема

 із   оборонною  промисловістю,  а  також  я  не  буду

 повторювати,   щоб   забирати   ваш   час,   стосовно

 пропозиції   Української   республіканської   партії,

 депутатської групи УРП до бюджету.

      Я пропоную зробити порівняльну таблицю і перейти

 в  третьому  читанні буквально завтра до затвердження

 бюджету.  ЯКщо  ми  постатейно  проголосуємо  про  ті

 голосні принципи, я впевнений, що група "Державність"

 і   фракція   Української   республіканської  партії,

 розуміючи всю складність, розуміючи те, що ми зможемо я 
 я                           - 97 - я 

 в  айбутньому  внести  поправки  будуть голосувати за

 затвердження цього бюджету.

      Але  з  кардинальних  питань, особливо з питання

 оборонної   промисловості   ми   повинні  визначитись

 голосуванням.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, ще раз повторюю, ми з

 мотивів   голосування   виступи  робимо.  Пропозиція,

 навіть  така розумна, як Миколи Івановича пропозиція,

 нереальна цілком. Немає в світі сьогодні ні структури

 ні  людини,  яка  б за ніч зробила ті поправки, бо це

 переробка бюджету, ви ж добре це розумієте.

      Тому,  будь  ласка,  з мотивів голосування, Юрій

 Олександрович Болдирєв.

             (Шум у залі)

       З мотивів голосування.

             (Шум у залі)

      Скажете, що треба.

      Будь ласка.

 

      ___________.

      Уважаемые   депутаты!   Уважаемый  Председатель!

 Уважаемые  члены  Правительства!  Я думаю, что сейчас я 
 я                           - 98 - я 

 всем  в  зале  понятно,  что  те  изменения,  которые

 внесены   от  имени  Правительства  и  согласованы  с

 Президентом,   являются   минимальными   и  не  могут

 удовлетворить  всех.  Поэтому я предлагаю принять эти

 изменения,  ну,  проголосовать их постатейно, принять

 Закон  во втором чтении, и отправить его на доработку

 в бюджетную комиссию для рассмотрения  и  принятия  в

 третьем чтении в ближайшие дни.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Пасько.

 

      ПАСЬКО С.О.

 

      Я  все-таки  скажу  трошки  не  тільки з мотивів

 голосування.

      Шановний  Олександр Олександрович! Шановні члени

 Уряду! Шановні колеги! Вважаю, що ми сьогодні повинні

 прийняти державний бюджет на цей рік. Але разом з тим

 хочу   звернути   вашгу   увагу   на  сторінку  32-33

 розрахунків  до  державного  бюджету,  де  йдеться по

 розрахунок бюджетних асигнувань на охорону здоров'я.

      На   харчування   -це   стаття   9  -заплановано

 витратити  72  трильйони  карбованців і це недостатня я 
 я                           - 99 - я 

 сума.  А  на  придбання  медикаментів і перев'язочних

 матеріалів   ще   менше  -52  трильйони  карбованців.

 Розрахунки  на один ліжкодень витрати на харчування в

 цьому   проекті   бюджету   перевищують   витрати  на

 медикаменти  вдвічі.  А  в  1990-1994  роках і завжди

 витрати  на  медикаменти  на  50-250  відсотків  були

 більше  витрат  на  харчування. То що ж це за функція

 зараз у лікарень? Соціального захисту чи лікування?

      Відсутність  необхідної кількості медикаментів в

 лікувальних  закладах не дає можливості скоротити час

 перебування  хворого  на  ліжку і відповідно витрати,

 який в  нас  в  середньому  перевищує  15  днів,  а в

 розвинутих  країнах  становить 7-9 днів. Ажде ж як би

 ми  не  годували  хворого,  наприклад,  з  запаленням

 легень  без  антибіотиків, хвороба буде прогресувати,

 людина втратить здоров'я, а держава великі кошти.

      Близько  третини виборців ще приходять на прийом

 до  народного  депутата,  скаржиться  на  відсутність

 ліків в аптеках за пільговими рецептами. І це питання

 знайшло   відображення   в  Розпорядженні  Президента

 України  від  9  березня  "Про  програму захисту щодо

 проведення  святкування  50  річниці Перемоги". Тут є

 пункт   16   "створити  постійний  резерв  необхідних

 медикаментів   для   забезпечення   ними   інвалідів, я 
 я                          - 100 - я 

 ветеранів  війни  та  інших  категорій  громадян, які

 одержують ліки на пільгових умовах".

      Але  ж,  як  створити  цей резерв, коли Кабінет

 Міністрів, коли Кабінет Міністрів пропонує витрати

 на  безкоштовні ліки за рецептами лікарів рахувати як

 10%  (я  закічую)  від загальної суми витрат на ліки.

 Тоді,   коли  за  даними  об'єднання  Укрформація  ці

 витрати  в  1994  році  складали  від  30  до 80% від

 загальної суми фінансування.

      Тому я вважаю, що треба переглянути буде витрати

 на ці статті і не...допустим... Не сьогодні!

 

      (ШУМ У ЗАЛІ)

 

      _______________

      Не  сьогодні!  Шановні  депутати,  бюджет  треба

 затверджувати  сьогодні  з перспективою його корекції

 при   щоквартальному   контролі,  що  пропонує  група

 "Центр",  щоб  знайти  всі  можливості,  всі  резерви

 збільшення  відрахувань  на охорону здоров'я, а також

 освіту,   культуру   та   науку,   для   забезпечення

 мінімальних потреб населення.

      Дякую за увагу.

 я 
 я                          - 101 - я 

      ГОЛОВА. Шановні депутати!

      Нам треба всім вчитися культурі парламентаризму.

 Тому  не  ображайтеся, якщо хтось не так використовує

 той  час.  Земляк  депутата  Паська  покійний депутат

 Артеменко  минулого  скликання (я вже говорив цю тезу

 один  раз)  сказа:  " Я маю три хвилини часу чи п'ять

 хвилин:  я  хоч  співаю,  хоч  танцюю  на трибуні -не

 заважайте мені висловить свою думку".

      Тому,  будь  ласка,  він  свою позицію висловив.

 Класичним  зразком  виступу з мотивів голосування був

 виступ Болдирєва, так мені здається.

      Будь  ласка,  користуйтеся  чи  наслідуйте  його

 приклад.

      Слово має Ніколаєнко.

 

      НІКОЛАЄНКО.

 

      Шановний  Олександр  Олександрович, члени Уряду,

 депутати!

      Оскільки  ми сьогодні поставлені в таку позицію,

 в  таку  ситуацію, що голосувати повинні або "за" або

 "проти", дещо пропналізую можливі ці варіанти.

      Перш  за  все,  я  вважаю, що ми неділю, три дні

 назад  невірно  зробили,  що  відправили  у відставку я 
 я                          - 102 - я 

 Уряд.  Тим  самим  ми  зробили  один  крок  до певної

 дестабілізації. Але що було - то було.

      тому  я вважаю, душа моя і виборці мої, і колеги

 мої не підтримують цей бюджет. Там немає людині праці

 місця  в  цьому  бюджеті.  Я  про  це  говорив з цієї

 трибуни   три   дні   назад.   Але,   покладаючи  всю

 відповідальність  за  його реалізацію, покладаючи всю

 відповідальність   на   тих,   хто   взявся  сьогодні

 управляти в державі, я вважаю, що виходу в нас іншого

 немає, як підтримати цей бюджет.

      Незважаючи  на  те, що ми тут ламали списи майже

 неділю  чи  більше,  комісія  Азарова, і він сьогодні

 таким  якимось обіженим тоном, що його ніби хтось тут

 не  розуміє,  практично  хотіла  це врахувати, але не

 дали  йому  врахувати,  я  зрозумів на іному рівні, в

 адміністрації  Президента,  в  Кабінеті  Міністрів. І

 практично ні одна пропозиція не пройшла.

      Я  тут  виступав  від  Комісії  з питань науки і

 освіти, ні одна позиція не була врахована.

      Тому,  з  огляду  на  те,  що  там  в районах, в

 областях сьогодні потрібно формувати бюджет, сьогодні

 потрібно знати, скільки лишається в мене в міськраді,

 в  районній  Раді, в сільській Раді і чи зможу я щось

 платити.  Потрібно  сьогодні  все-таки  прийняти  цей я 
 я                          - 103 - я 

 бюджет,   покласти   відповідальність   всю  за  його

 реалізацію  на  виконавчі  структури,  якщо вони його

 запропонували,  то  хай,  як  кажуть,  тягнуть  воза,

 іншого  виходу  у  нас  немає. Перенесення на 3, 4, 5

 читання  всерівно  у  нас  приводить  до  такої самої

 ситуації - бути чи не бути.

      І  ще  одна пропозиція. Ми не можемо погодитися,

 наша   соціалістична   фракція,   з   тим,   що   там

 пропонується  стабілізаційний  податок. Краще давайте

 зробимо  так,  як пропонував Германчук Петро Кузьмич.

 На  чотири  відсотки  скоротити  всі  витрати,  а  не

 вводити     стабілізаційний    податок.    Тому    що

 стабілізаційний   податок,  він  підірве  й  так  уже

 підірване виробництво. А ці чотири відсотки, якось ми

 ще   зможемо   переглянути.  І  при  повернені  через

 квартал,  чи  через  місяць  до  відкорегування цього

 бюджету,  ми повинні обов'язково, я звертався із цієї

 трибуни  і  ще раз звертаюсь до Уряду, до виконуючого

 обов'язки,   давайте   затвердимо  державну  програму

 економії.  Немає  сьогодні  економії  в  державі.  Ці

 десятки  тисяч штату, що збільшилися ці автомобілі, я

 безкінечно   про   це  говорю,  ніхто  не  реагує.  І

 затвердимо  програму  економії,  і  Верховна Рада хай

 скорочує  двічі автомобілі, і Кабінет Міністрів, і на я 
 я                          - 104 - я 

 місцях.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Поживанов.

 

      ПОЖИВАНОВ.

 

 

      Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые

 коллеги, исполняющие обязанности Кабинета Министров!

      Я  прошу  вас  минуту внимания послушать меня. Я

 предлагаю  сегодня  голосовать против этого бюджета и

 хочу сказать,  почему.

      Во-первых, та сравнительная таблица, которая нам

 была   роздана,   она   абсолютно   не   включила  те

 предложения  народных  депутатов,  которые были. Хоть

 Азаров здесь пытался говорить, что туда были включены

 все, которые не касались  изменения  постатейного.

      Это  неправда.  Я  вносил  два  изменения  чисто

 конкретных,   не   касающихся  цифр.  Это,  в  первую

 очередь, закрепление обязательное налогов за городами

 и   районами  обласного  подчинения.  Мы  не  должны,

 председатели  городский и районных Советов, ходить на

 поклон  в обласные центры, к обласным администрациям. я 
 я                          - 105 - я 

 Перед  нами должны быть определенные цифры, мы должны

 знать - за что мы работаем.

      И сегодня законодательством налоги на прибыль...

 записано  в статье 13, что 100 процентов этого налога

 должно оставаться в городском и районном бюджете. Это

 надо предусмотреть и в проекте бюджета на 1995 год. А

 коректирующий   между  областным  и  Государственными

 бюджетами  должны быть налог на добавленую стоимость,

 акциз   и   другие  общегосударственные  налоги.  Это

 первое.

      И  второе.  Из  приходной  части консолидованого

 бюджета  должны  быть исключены полностью все местные

 налоги  и  сборы.  Ими  должны  распоряжаться  только

 Советы нижнего уровня.

      Почему  делается  так,  что мы собираем в городе

 Мариуполе  тот  или иной налог, а нам берут базу 1994

 года  и  закладывают на общегосударственной программы

 на  1995  год.  В  соседних  городах  этот  налог  не

 собирается, и они получается в  лучшем состоянии.

      Значит,  этим  мы  толкаем,  чтобы  мы на местах

 вообще не собирали. Зачем мне со своих граждан своего

 города  собирать,  чтобы  делать  общегосударственные

 программы.

      Поэтому  пока  эти  моменты  не будут внесенны в я 
 я                          - 106 - я 

 проект  бюджета на 1995 год, я буду голосовать против

 и  призываю вас, потому что вы все живете в городах и

 районах,  и  от  этого зависит в первую очередь жизнь

 наших людей. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Пустовойтовський прошу.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.

 

      Уважаемый     Президиум,     уважаемые     члены

 правительства,  уважаемые  коллеги,  при  том  уровне

 развала   экономики,  который  имеет  место  в  нашей

 стране,   нет   вариантов   бюджета,  удовлетворяющих

 обществу.

      Нашему вниманию представляется два варианта. Или

 вариант  бюджета, приближающий нас к полному колопсу.

 Это  предложение,  которое  нам выдано от Президента.

 Или  вариант  с  поправками,  который удерживает нашу

 экономику в состоянии агонии.

      Оба варианта полностью устроить народ Украины не

 могут.  Выход  из  положения в радикальных изменениях

 управления    экономикой.    Среди   которых   такие:

 улучшенные,   лишенных  прошлых  недостатков  вариант

 планирования  нормального  управления государственным я 
 я                          - 107 - я 

 сектором,  преобладающим  пока  в  экономике нашей, с

 кредитно-финансовым        обслуживанием        через

 государственный банк.

      Второе    это    активная    внешнеэкономическая

 деятельность,  которая должна способствовать загрузке

 своих производственных мощностей.

      И     третье,     это    разработка    программы

 реформирования   экономики   без   спада  внутреннего

 валового продукта. Но для этого нужна более мягкая не

 шоковая    концепция   экономического   развития,   и

 политическая  воля  по  ее  проведению в жизнь, но мы

 находимся в таком обществе, в каком находимся.

      Какие  же  у  нас степени свободы и каковы могут

 быть  последствия.  Первое это принять представленный

 Президентом  бюджет. Какие последствия? Задействуется

 механизм  распределения налогов по областям, плохо но

 улучшается     финансирование    социальной    сферы,

 появляется      возможность     получения     кредита

 международного  валютного  фонда, и расчетов за газ с

 Россией   и   с   Туркменией.   Со  следующей  недели

 рассматриваются  наши  Верховного  Совета замечания к

 бюджету,   и   можно  принять  поправки  к  Закону  о

 государственном  бюджете  и  выйти на несколько более

 реальный и толковый бюджет. я 
 я                          - 108 - я 

      Кроме того создаются предпосылки для того, чтобы

 передавать  социальную  сферу  в руки местных органов

 власти   и   наделение   их  для  этого  необходимыми

 деньгами.

      Второй вариант, не принят представленный бюджет,

 это  оттянуть  срок улучшения бюджетных поступлений в

 области  со всеми вытекающими из этого последствиями,

 это  лишиться возможности в ближайшее время получения

 кредита Стентбай, и рассчитаться за газ с Россией и с

 Туркменией,  а  это  может  привести  к  калапсу всей

 промышленности,   да   не   только  промышленности  и

 сельского  хозяйства.  Это  дать  основания известным

 кругам    для    обвинения    Верховного   Совета   в

 преднамеренной остановке народного хозяйства страны и

 сваливание всей ответственности за развал страны.

      Считаю  правильным  голосовать за представленный

 Президентом  Закон о бюджете 1995 года, а с 12 апреля

 приступить к рассмотрению поправок к Закону о бюджете

 1995   года   разработанных   бюджетной  комиссией  с

 участием  других  комиссий Верховного Совета с учетом

 поправок   отраженных   в   обращении   Президента  к

 Верховному Совету Украины.

      Спасибо.

 я 
 я                          - 109 - я 

      ГОЛОВА. Соболєв.

 

 

      СОБОЛЄВ С.В., 183 виборчий округ.

      Шановні колеги! Шановні колеги з уряду!

      Моя  пропозиція буде наступна. На сьогодні є, як

 на  мій погляд, три принципові речі, які не враховані

 в  проекті бюджету 1995 року. На жаль, ті пропозиції,

 які   були   сформульовані   (причому   -в  декількох

 варіантах)  по  цих  трьох позиціях, не були подані в

 порівняльній  таблиці,  і  ми  за них не голосуємо. Я

 називаю ці 3 принципові позиції.

      Перша  позиція  -це  так  званий стабілізаційний

 податок  і  обрахунки цього стабілізаційного податку,

 чи  як  варіанти,  які  були  запропоновані  вже  і у

 виступах  міністра  фінансів виконуючого обов'язки, і

 як варіант 28% на податок на добавлену вартість, інші

 варіанти,  які  були  подані  в  пропозиціях, а саме:

 податок   на   майно  підприємств  як  не  додатковий

 податок,   а  податок  на  ті  підприємства,  які  не

 сплачують податок з прибутку. І цілий ряд пропозицій.

      Другий...   друга   умова   -це   умова  порядку

 перерозподілу   між   областями,   містами  обласного

 підпорядкування і сільськими районами. На мій погляд, я 
 я                          - 110 - я 

 варіанти,  які були запропоновані Сергієм Терьохіним,

 Олексієм  Шеховцовим, на жаль, не враховані в проекті

 бюджету  і  навіть  не  подані  в зведеній таблиці. А

 саме:  закріплення чітких нормативів відрахувань, чи,

 принаймні    (як    варіант   компромісний)   порядку

 перерозподілу  тих  нормативів, які ідуть на обласний

 рівень. Це є друга умова.

      І  третя  умова -це пільги. На жаль, чомусь ні у

 виступі   міністра   фінансів,  ні  у  виступах,  які

 пролунали  з  цієї  трибуни, порядок надання пільг...

 Причому,  я  маю  на увазі всі пільги -від пільг, які

 планувалися    Указом    Президента   по   фінансово-

 промисловим  групам, до пільг, які створені під будь-

 які  фонди  з  красивими  назвами,  але  пільги, які,

 фактично,  з'їдають  "левову"  частку  бюджету.  Це є

 третя  умова  -ліквідація  всіх цих пільг. І я думаю,

 тут  Президент  може  піти  на  рішучий  крок і своїм

 Указом   ліквідувати   ті   пільги,   які  надавались

 виконавчою владою.

      Те,   що   стосується   надання  пільг  нами  як

 законодавцями, - повинно бути прийнято рішення тут.

      Саме  тому  моя  пропозиція  наступна:  до ранку

 звести ці пропозиції і подати в зведеній таблиці на 5

 сторінках  саме  тексту  Закону "Про бюджет" без всіх

 

 я                          - 111 - я 

 інших  розрахунків.  І  з  ранку проголосувати на той

 варіант,   на   якому   зупиниться   Верховна   Рада,

 враховуючи ті показники, які ми проголосували під час

 першого читання.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Шандрюк. Чемериса я не бачу.

      Гетьман там.

     

      ШАНДРЮК.

     

     

      Шановний  голово,  шановні  панове  депутати,  я

 будуд  голосувати проти цього варіанту бюджету тільки

 з  однієї  причини,  зважаючи  на присутність строки,

 пов'язаної  зі  стабілізаційним  податком. Його можна

 назвати по-різному: стабілізаційний, рятувальний, але

 суть  його  залишиться  все  одно одна. ЦЕ добиваючий

 податок, податок, який доб'є нашого виробника.

      Розрахунки   Мінекономіки   прогнозні   валового

 внутрішнього  продукту на 1995 рік і прибутку на 1995

 рік  показують,  що  по  суті  цей  податок  дорівнює

 збільшенню податку на прибуток на 12 відсотків.

      В   минулому   році   ми  вже  втратили  нагоду, я 
 я                          - 112 - я 

 застосувавши   жорсткі  монітарні  заходи,  одночасно

 запустити механізми заохочення виробника. Сьогодні ми

 робимо те ж саме.

      Кілька  днів тому лише вчора Президент казав, що

 його політика то є політика лібералізації податкової

 системи.   За   провадження   цього  стабілізаційного

 податку  про  це  не може бути і мови -наслідки можуть

 бути    тільки   одні:   знову   впаде   виробництво,

 монополісти  піднімуть  ціни, і розплачуватись будуть

 споживачі.

      Отже,  я  вимушений  буду голосувати проти цього

 варіанту бюджету.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.   Гетьман.

     

        ГЕТЬМАН.  Шановні  народні  депутати,  колеги,

 буду   надзвичайно   лаконічним.   Депутатська  група

 "Незалежні",  розуміючи  сьогоднішній  стан державних

 фінансів і економіки вцілому, прийшла до висновку, що

 вона    вході    голосування   підтримає   пропозиції

 Президента,  Уряду і постійної Комісії Верховної Ради

 з питань бюджету, тому що якщо ми втягнемся в дискуію

 і тим дільше в третє читання, то побачимо, що в цьому я 
 я                          - 113 - я 

 бюджеті більше питань, чим ми зможемо отримати на нах

 відповіді.  При  цьому  ми  виходимо з того, що краще

 мати  такий  бюджет,  отрамати  беземісійну підтримку

 міжнародних  фінансових організацій, чим держава буде

 жити  без затвердженого бюджету, як це було в останні

 два роки. Слід мати на увазі, що з цього року держава

 не   має   навіть   індикативного   плану,  і  бюджет

 залишаєтьбся  єдиною  цементуючою  ланкою  в народно-

 господарському   комплексі   країни.   Одночасно   ми

 приймаємо   до  уваги  запевнення  Президента,  що  в

 найближчий  час,  ми  просимо  це  зробити в місячний

 термін,  буде  внесено  в  Верховну Раду поправки про

 внесення  змін  і  доповнень до Закону "Про державний

 бюджет  на  1995  рік", де ми зможемо вирішити судьбу

 цього   стабілізаційного   податку,   який  для  мене

 залишається, як то кажуть, темною кобилою.

      Прошу  розглядати  це  важливе  питання в режимі

 поіменного голосування.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Дякую.  Шановні  депутати!  Вашої згоди

 хочу  попросити.  У  нас  від  регіонів не так багато

 голів Рад представлені у Верховній Раді. Наполягиє на

 слові Боделан, він пізніше записаний. Можна дати йому я 
 я                          - 114 - я 

 слово?

      (Шум в залі)

      Це не ваша черга.

      (Шум в залі)

      Черга  зараз  Чемериса. Я чесно кажу. Можна дато

 Боделану слово?

      (Шум в залі)

      Будь ласка.  А потім буде Чемерис.

 

      БОДЕЛАН  Р.Б

     

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      _______________

      Шановні  колеги,  мені здається, що всі ми добре

 розуміємо, що сьогодні немає в цьому залі людини, яка

 б могла сказати, що вона задоволена від того проекту,

 який  нам  запропонований. Але давайте будемо реально

 дивитися на життя, на все те, що відбувається з нами.

 І  якщо  ті  депутати,  які  сьогодні  пропонують  не

 приймати  бюджет, то вони перш за все повинні зважити

 на  ті  обставини,  що  в  цілому  ми  зараз  і Уряд,

 пробачте  мені,  підвішені  на  крючочок  -він  уже у

 відставці,   ми  не  затверджуємо  бюджет.  На  цьому я 
 я                          - 115 - я 

 місцеві бюджети сьогодні несуть великі збитки.

      Ми  за 2 місяці, ми за 2 місяці не добрали майже

 5  трильйонів  карбованців,  а  деремося за якісь, за

 якісь лише мільйончики.

      Тому  я  дуже  благаю  вас  для того, щоб хоча б

 якось  чимось керуватися, використовувати можливості,

 хай дуже й невеликі, але важливості бюджету, то треба

 сьогодні  негайно  постатейно  проголосувати  за  цей

 бюджет  і  прийняти  сьогодні  це  рішення. Це вимога

 нашого часу.

      Я балагаю вас проголосувати за бюджет.

     

      (о п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.    Чемерис,   прошу.   Немає   Чемериса.

 Єльяшкевич.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

     

      К  сожалению,  складывается  такая традиция: как

 только  подходит  моя  очередь  выступать,  Александр

 Александрович переходит...

     

      (ШУМ У ЗАЛІ) я 
 я                          - 116 - я 

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

     

      Спокойно.

      Уважаемые     коллеги,    Ельяшкевич,    Херсон,

 депутатская группа "Реформы".

      Я все равно скажу все то, что я хочу сказать.

     

      ГОЛОВА. І правильно зробите. Давайте.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Поданный  нам  проект  бюджета  во втором чтении

 таковым,  к  сожалению,  не является. Нам должна была

 быть подана сводная таблица окончательной редакции со

 всеми поправками. И поэтому такая таблица должна быть

 завтра подана. Почему это неоходимо?

      Дело  в  том,  что если мы серьезно считаем себя

 законодателями,   мы   должны  должны  отвечатьза  те

 решения, которые принимаем.

      На  сегодняшний день тот проект бюджета, который

 нам  предлагается  принять  в  целом, к сожалению, не

 отвечает потребностям нашего государства. В то время,

 когда  необходимо  ликвидировать  льготы,  незаконные

 льготы  субкектам  предпринимательской  деятельности, я 
 я                          - 117 - я 

 государственным   чиновникам,   которые   не  понятно

 почему,  а  точнее,  по действующему законодательству

 получают  пенсию больше чем шахтеры и сталевары, в то

 время,  когда  необходимо ликвидировать всекие льготы

 на  налог  на  добавленную  стоимость, акцизный сбор,

 таможенный сбор и так далее, мы не смотрим на это.

      К  сожалению возможности бюджета рассматриваются

 однобоко.  В  то время, когда мы с вами рассматриваем

 вопросы  о  приватизации, никто не говорит о том, что

 когда    приватизировалось    одно    из   крупнейших

 предприятий   Украины,   предприятие  "Моторсич"  -27

 процентов,  это  практически контрольный пакет акций,

 был  бесплатно  передан  обществу  покупателей.  В то

 время,  как  эти  27  процентов  можно  было наверное

 отдать  за долги, которые есть в нашем государстве, и

 не брать другие кредиты вступая в новые долги.

      Таким  образом,  подходы,  которые нам постоянно

 навязываются  в  бюджете  говорят о том, что не хочет

 исполнительная   власть,  и  к  сожалению,  некоторые

 депутаты,  которые  приветствуют  этот  бюджет делать

 рыночные  перемены  в нашей экономике. Если мы завтра

 не получим текст окончательного варианта бюджета и по

 каждой статье не будем голосовать, значит мы голосуем

 в  слепую,  значит  мы  голосуем  за то, просто чтобы я 
 я                          - 118 - я 

 получить   деньги  в  долг.  В  таком  плане  я  буду

 голосовать категорически против. Нам нужна помощь, но

 надо  понимать  зачем,  и  на  какие цели мы будем ее

 использовать.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, щоб у радіослухачів не

 виникало   непорозуміння   з   приводу  того,  що  ми

 зволікаємо з розглядом цього законопроекту або не так

 готуємо,  як  це  передбачено. Я хочу сказати і вам і

 тим,   хто   виступає  тут  на  трибуні  про  те,  що

 відповідно  до Регламенту, ми повинні були розглядати

 цей   законопроект   у   вівторок  наступний.  Тобто,

 використавши весь відведений передбачений Регламентом

 час.

      На  той  час  можна було зробити таблицю ту, про

 яку говорить, зокрема, депутат Єльяшкевич. Але справа

 в  тому,  що  Комісія з питань бюджету зробила роботу

 більшу.  Вона  підготувала уже, власне кажучи, проект

 Закону  "Про  зміни  до  бюджету",  який  може бути в

 квітні місяці розглянуто. І обсяг цього документу -це

 уже  посилання  було на це -близько 50 сторінок, який

 ураховує  всі зауваження, висловлені під час слухання

 і під час  першого... розгляду  у першому чтанні. я 
 я                          - 119 - я 

      Тому  ми,  так би мовити, беремо це за дужки. Це

 така   підготовча  робота  проведена.  Але  зараз  ми

 використали  півгодини часу для виступів з мотивів. Є

 дуже  багато пропозицій від фракцій, груп. Он детутат

 Омелич  хотів  би  виступити, депутат Самофалов і так

 далі.    Он   Катерина   Тимофіївна.   Вибачайте,   я

 (..........)  Катерина  Ващук хотіла виступити і інші

 депутати.

      Одначе,   суть   буде  зводиться  до  того  -або

 голосувать  або  не  голосуєм. Тому я просив би вашої

 згоди  на  те,  щоб  підвести  риску  під виступами з

 місць.

      Ставлю  на  голосування.  По  одній  хвилині від

 фракцій? Ну, проголосуйте проти, тоді дам.

     

      "за"

     

      Рішення прийнято.

      Не  можу  більше дати, сесія вирішила так. Петро

 Трохи... Петро Кузьміч, прошу.

     

      _______________  Шановні  народні  депутати, я с

 задоволенням  потім скажу спасиба, але я хочу, щоб ви

 всі  зрозуміли.  Тут  багато говорили про підхід, про я 
 я                          - 120 - я 

 політику  і  таке.  Я вам відверто завіряю від всього

 Уряду,  від  Міністерства фінансів, від комісій, що у

 нас був єдиний підхід до складання бюджету 1995 року.

 Це  один  раз  в житті зробити спробу прожити в межах

 того,  що ми маємо. В кінці кінців сказати правду, що

 сьогодні, от ми, як кажемо живемо скільки ми маємо. І

 тільки  цей  підхід  ми  з  отих  наявних  фінансових

 джерел, ми склали бюджет.

      Тут   дуже  багато  виступали, по  Мін.  обороні

 Поровский,  до  речі,  в запропонованому тесті те, що

 буде  зміни  по виконанню за перший квартал поточного

 року,  там  дійсно  враховано, і ви про це знаєте, що

 да.   Замовлення   на   військову   техніку,  на  ті,

 підприємства,  які  працюють на Міністерство оборони,

 виділяються  окремою  строчкою, і не буде тепер іти в

 загальних   асигнуваннях  на  утримання  Міністерства

 оборони,  не  буде  воно  обезлічене,  а  буде дійсно

 направлятись   за   цільовой   програмой.   По  науці

 збільшується  на  4,  9 і по медицині також на 6, але

 під  це  треба кошти, під це треба реальні доходи, ми

 зараз   ще   раз   кажемо,   що   ми   кожну  строчку

 запропоновану   вами,   кожні  додаткові  надходження

 реалізуємо,  з  тим  щоб вони були реальними і з тим,

 щоб реально спланувати ті доходи видатки в тому числі я 
 я                          - 121 - я 

 і  по вугільній промисловості те, що запропоновано, і

 по   капітальних   вкладеннях   209  трильйонів,  які

 пропонує  комісія  на  структурну перебудову, але для

 цього, щоб самі себе не обманювали, нам треба реальні

 доходні джерела.

      Тому  ми  вас дуже просимо і тут виступав голова

 обласної  Ради Одеси Боделан, я ще раз вам говорю, що

 сьогодні  ми  практично  в  кожній  області по старим

 нормативам    відрахувань   заборгували   більше   13

 трильйонів карбованців.

      Ми повинні розрахуватися з цими областями.

      Тепер  від  групи "Реформи" три основні позиції,

 які  висказав  депутат  Соболєв,  всі  вони практично

 враховані,  в  тому числі друга пропозиція, якщо вони

 уважно  мене  слухали, я сказав дійсно стаття 21. Яка

 запропонована   Терьохіним   абсолютно  підтримається

 Міністерством  фінансів  за виключенням одного абзацу

 ми з ним говорили, він абсолютно теж, дійсно це треба

 робити  але  це  перспектива  в бюджеті, воно в цьому

 законі,  що не може відображатися і воно по суті не є

 головним,   а  є  головним  порядок  за  яким  дійсно

 ставляться  нормальні взаємовідносини між Радами всіх

 рівнів  але  я категорично, ніколи в житті як Міністр

 чи  виконуючий обов'язки вірніше Міністра фінансів не я 
 я                          - 122 - я 

 погоджуся що ми повинні державний бюджет складати від

 сільської   Ради   і  надавати  обласним  Радам,  які

 сьогодні   являються   по   Конституції  регіональним

 органом  управління  вищого  рівня  на рівні обласної

 Ради складати бюджет.

      Ми  вже  один  раз госпрозрахунок сільської Ради

 вже  зробили, вже я вважаю досить. Державі, якщо вона

 держава, повинен бути державний порядок.

      Я  вас  дуже  прошу проголосувати за той варіант

 Закону, який представив Президент з урахуванням змін.

     

      (Шум у залі)

     

 ...  Значить, в частині стабілізаційного фонду... Да,

 дійсно,   це   єдиний   момент,  який  потрібно...  я

 вважаю... я скажу свою особисту думку.

      Перше.    Якщо    ви   будете   розглядати   так

 запропоновану  у вашому... у вашому, значить, порядку

 денному    стабілізаційний    податок,    якщо   вони

 приймається....  Я  вносив  2 пропозиції.

      Перша.  Це  -до прийняття до уточнення Закону (а

 ми  готуємо  Закон  "Про  уточнення  Закону", який ви

 приймаєте  сьогодні.  Приймете чи не приймете...), де

 буде   запропоновано   нові   джерела  надходжень  і, я 
 я                          - 123 - я 

 відповідно,  будуть  формуватись додаткові видатки. А

 на  сьогодні  95  трильйонів  капітальних вкладень ми

 повинні  будемо  на  ці  2  місяці  заморозити  і  не

 фінансувати  капітальне  вкладення,  за винятком тих,

 без  яких ми сьогодні обійтися не можемо. А можемо їх

 фінансувати  за  рахунок  резервного  фонду  Кабінету

 Міністрів, цю................. і потім його поповним,

 якщо  буде  прийнято  об'єм капітальних вкладень -тут

 нічого  ніхто  не втратить. І, крім того, завдання по

 скороченню видатків -на 4%. Якщо ці дві суми скласти,

 це  складає  165-170  трильйонів  карбованців,  тобто

 повністю перекриває ту суму податку, стабілізаційного

 податку, який запропонований вам.

      Крім  того... крім того, є ще один вихід. Це 28 -

 відновлення   ставки   ПДВ;   виключити   із   витрат

 видаткової  частини  бюджету  50  трильйонів  там, де

 записано:  за  рахунок  стабілізаційного  податку  на

 фінансування    соціально-культурної   сфери;  і   30

 трильйонів карбованців, де мова йде про збільшення не

 у  50  раз  податку  на  землю,  а в 30 разів. Урядом

 запропоновано в 20...

      Оце  3  момента..  Це  єдиний  момент, але це не

 підстава для того, щоби не прийняти Закон в цілому.

       я 
 я                          - 124 - я 

      ГОЛОВА.  Петре Кузьмичу, по всіх цифрах ми зараз

 проголосувати  не  можемо, але одна -принципова. Будь

 ласка.  Якщо  ми поставим на голосування таким чином:

 щоб   захистити  виробництво,  зняти  стабілізаційний

 податок  -три  проценти,  і  4%  пропорційно  до всіх

 статей видатку скоротити......

     

      __________.    За    виключенням   видатків   на

 соціальну.......

     

      ГОЛОВА.  За  виключення  видатків  на  соціальну

 сферу. Можна так проголосувати?

      Якщо  ви  не  проти,  давайте  окремо  цей пункт

 поставимо на голосування.

 

      __________. Шановний Олександр Олександрович, ....

     

             (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА.  То  само собою, ми ж його вже в першому

 читанні  прийняли,  це  зміни, так що тут треба чітко

 бути.

     

      __________.  Шановний  Олександр  Олександрович, я 
 я                          - 125 - я 

 шановні колеги, це скорочення не дає необхідної суми.

 Крім  того,  є  святі статті -соціальний захист, який

 нам  треба  було  б  збільшувати, а не зменшувати. Бо

 ми.....

     

      ГОЛОВА.   Ми і залишаємо...

     

      __________.  І крім того, але ми не наберемо тої

 суми,  і,  крім того, давайте будемо об'єктивними: ми

 пішли на  значне скорочення рівня податків, з другого

 боку,  чи можемо ми сьогодні різко скоротити кошти на

 охорону   здоров'я,   на   освіту,  на  культуру  при

 наростаючих витратах на соціальний захист?

             (Шум у залі)

      Так  от,  з  одного боку, ми скоротили соціальну

 базу і не маючи можливості значного обмеження витрат.

 Тому  можливо  б такий варіант, давайте подумаємо над

 таким  варіантом: я б просив би повернутись до ставки

 податку  на  добавлену  вартість 28 відсотків, це 120

 трильйонів  карбованців,  тоді  не вводити 3%, бо тут

 технологічно  ми  не  звикли до нього. Нам важче буде

 збирати його, ніж 28%.

      Друге:   скоротити  трохи  витрати  на  передачу

 соціальної   сфери  і  решту  перекрити  капітальними я 
 я                          - 126 - я 

 вкладеннями,   дещо   яким   скороченням  капітальних

 вкладень. Ми  виходимо на цифру 160 трильйонів.

      Я просив такий варінт підтримати.

     

      __________. Ну, я запропонував вам три варіанти.

     

      ГОЛОВА.   Я прошу вибачити.

      Шановні  депутати,  Віктор  Михайлович, ви, будь

 ласка,  не  втручайтесь  більше  в  дискусію,  в  нас

 доповідачем  затверджений Германчук Петро Кузьмич.

      Тому  ми маємо справу із людиною, яка відповідає

 за   фінанси.   Якщо   він   госорить   про   те,  що

 перекривається 4-проценте скорочення видатків по всіх

 статтях  крім  соціальної  сфери,, одну хвилиночку...

 Так?

     

      __________ .  Да, крім  соціальної сфери.

     

      ГОЛОВА.   І  перекривається  недобрана  сума  за

 рахунок  ліквідації  трипроцентного  стабілізаційного

 порядку,  податку.  То тоді ми можемо підтримати таку

 пропозицію. А що до ПДВ 28, ми вже голосували в цьому

 залі,  і  сесія  не підтрамала. Я просто боюся, що ми

 зірвемо це голосування. я 
 я                          - 127 - я 

      (Шум в залі)

      Можна   ставить  на  голосування?  Я  ставлю  на

 голосування цю пропозицію.

      (Шум в залі)

      Я поясню потім.

     

       "за"

     

      Я пояснюю, за що ми проголосували, бо ...

      СМІХ В ЗАЛІ.

      Ні, ні ви не смійтеся. Я пояснюю бо мова йде про

 те,  що  ми  скасували податок стабілізаційний, тобто

 додаткове  навантаження  на  виробництво,  але  ми  й

 скоротили  видаткову  частину на 4 відсотки, тобто на

 25  частину кожну статтю, крім соціальних потреб, так

 як  підтверджує  представник  від Кабінету Міністрів.

 Кабінет Міністрів в особі... І поясніть ще раз.

     

      ___________.  Шановні  народні  депутати! Щоб не

 трапилось   так,   що...   Я   пропонував  капітальні

 вкладення  4  проценти  і,  враховуючи  що  ви  зняли

 стабілізаційний  податок,  то  50  трильйонів, які на

 передачу  за рахунок коштів стабілізаційного податку,

 вона  автоматично  виключається з видатків державного я 
 я                          - 128 - я 

 бюджету. Тобто так, як ми з вами говорили.

      (Шум в залі)

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Одну  хвилиночку.  Сідайте,

 будь ласка.

      Тепер. Шановні депутати! У вас є на руках проект

 Закону  "Про  державний  бюджет",  і  я  зачитав  вам

 пропозиції  Президента,  які  вносять корективи в цей

 проект.

      (ШУМ У ЗАЛІ)

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміло?   Ми  можемо  проголосувати

 постатейно,  але  це  суті  не  міняє, можна в цілому

 проголосувати з урахування пропозиції Президента.

      Генадій  Юрійович  Угаров  просить  одну  секунду

 слова.

      Будь ласка. А потім поставим на голосування.

     

      УГАРОВ Г.Ю.

     

      Уважаемые   коллеги,   я   прошу  обратить  ваше

 внимание  на  следующую  вещь:  сейчас,  как  это  не

 удивительно,  но  мы дошли до того момента, что у нас

 на  руках  нет  итогового текста, за который мы будем я 
 я                          - 129 - я 

 голосовать. Нам показывают вот этот вот синий проект.

 Это    приятно.    Министр    финансов,   исполняющий

 обязанности,  сказал, что отсюда убраны 21, там, 27 и

 так далее, что много учтено. Это тоже приятно.

      Президент  в  отдельном  документе  обещает тоже

 убрать и учесть. Спасибо. Но где итоговый документ? Я

 почеркиваю:  такого  у  нас  еще  не  было.  Когда мы

 будем...  Мы  голосуем,  не  имея  на  руках никакого

 документа.  Мы голосуем на обещание: будет завтра все

 хорошо.

      Поэтому   я  предлагаю  все-таки  голосовать  за

 итоговый документ, который будет у всех на руках.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Ще раз пояснюю, Генадій Юрійович, ябільш

 нікому  не  даю  слово.  Бо  я  думав,  що  він  буде

 підтримувати, так же? Ну, я жартую в даному випадку.

      Мова  про інше, Генадій Юрійович. Це все із того,

 в  тому ж контексті, як висловлювали депутати про те,

 що  немає  підготовлених відповідних документів, тому

 що  Регламент  наш  передбачає  голосування  з  цього

 приводу  у  вівторок,  не  раніше.  До вівторка можна

 підготувати  всі документи. Але ми після... Я зачитав

 вам,  і  в стенограмі є, звернення Президента, де він я 
 я                          - 130 - я 

 говорить  про  поправки до статей, які виходять на ті

 позиції, що ми тільки що проголосували.

      Якщо це так, то треба тоді, тоді немає сумнівів,

 і  він  дає  гарантію відносно перегляду у Законі про

 зміни  до  Закону  про бюджет врахування тих позицій,

 які  ми  раніше  обговорювали,  і  тим паче, вони вже

 підтверджені Постановою Кабінету Міністрів. Постанова

 в вас на руках. Ви зрозуміли про що йдеться.

      Ставиться  на голосування пропозиція, Закон "Про

 державний  бюджет  на  1995  рік"  прийняти в цілому.

 Ставлю на голосування.

      /ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ/

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      /О п л е с к и/

      Шановні   депутати,  я  не  роблю  зауважень,  я

 розумію, частина висловили радість з того приводу, що

 ми  закінчили  це  обговорення,  але  зараз Постанову

 будемо    приймати.   Але   ми   прийняли   настільки

 недосконалий  бюджет, щоб ви це знали теж, що над ним

 працювати і працювати доведеться ще.

      Дальше.  Тепер  ми  повинні  прийняти  Постанову я 
 я                          - 131 - я 

 Верховної  Ради  "Про  реалізацію  Закону України про

 державний  бюджет  на 1995 рік". Прошу вашої уваги, я

 зачитаю  цей документ, оскільки він іде на слух і для

 радіослухачів.

      Зміст такий:"Перше. Закон України "Про державний

 України  на  1995  рік"  ввести  в дію з 1 січня 1995

 року,  а статті 12, 20, 23, 24, 42, 44 цього Закону з

 дня опублікування.

      Показники державного бюджету України на 1995 рік

 підлягають перезатвердження Верховною Радою України з

 урахування наслідків його виконання за кожний квартал

 1995 року.

      Друге.   Кабінету   Міністрів  України  разом  з

 постійними    комісіями    Верховної   Ради   України

 розглянути  зауваження  і  пропозиції внесені під час

 розгляду  проекту  державного бюджету України на 1995

 рік  та  з урахуванням підсумків виконання державного

 бюджету України 1995 року за перший квартал поточного

 року  подати  інформацію  Верховній  Раді  України  у

 квітні цього року.

      При     підготовці    пропозицій    про    зміну

 законодавства  з питань соціального захисту населення

 виходити   з   вимог   щодо   недопущення  погіршення

 життєвого рівня  інвалідів, пенсіонерів,  дітей. я 
 я                          - 132 - я 

      До  15  травня  1995  року розробити механізм та

 прийняти   рішення   по   заміні  системи  пільг,  що

 надаються  громадянам  по оплаті за електроенергію та

 проїзд   на  міському  пасажирському  транспорті,  на

 субсидії,  у  вигляді встановлення адресної підтримки

 малозабезпеченим  громадянам і  сім'ям.

      Розробити         механізм          застосування

 відповідальності   юридичних   осіб   за   самовільне

 відчудження,  використання,  реалізацію  матеріальних

 ресурсів  державного  резерву  та  податки...  подати

 проект  Постанови з цього питання.

      Третє.   З   метою  забезпечення  збалансованого

 формування  бюджету  України,  підготовки  узгоджених

 заходів   по   зміцненню  його  доходної  частини  та

 приведення  чинного  законодавства  у відповідність з

 фінансовими  можливостями держави, Кабінету Міністрів

 України  разом  з постійними комісіями Верховної Ради

 України  внести пропозиції про зміни та доповнення до

 законодавчих  актів  з питань збалансування доходів і

 видатків  Державного  бюджету  України  на  1995 рік.

 Зокрема,   переглянути   ставки  акцизного  збору  на

 імпортні  товари;  внести  ставки  в'їздного  мита на

 вугілля,  на  товари,  що відносяться до некритичного

 імпорту  та  заставного  мита  на  транзит  імпортних я 
 я                          - 133 - я 

 товарів  через територію України; переглянути розміри

 ставок  оподаткування бартерних операцій; передбачити

 оподаткування  бартерних  операцій, які виконуються з

 метою  завозу товарів некритичного імпорту; збільшити

 надходження  від  реалізації  об'єктів  незавершеного

 будівництва, господарчим суб'єктам незалежно від форм

 власності.  Уточнити розрахунки по надходженню коштів

 від приватизації майна, а також від передачі в оренду

 державних  підприємств нежитлових приміщень. Провести

 інвентарізацію усіх раніше наданих за рахунок бюджету

 та  пільг  по  банківських  кредитах щодо доцільності

 подачі їх, обслуговування за рахунок бюджету.

      Четверте.   Установити,   що  ставки  і  розміри

 податків,  зборів  до  бюджету, економічних санкцій у

 вигляді   штрафів,   що  накладаються  та  стягуються

 державними      податковими      інспекціями,     які

 обраховувалися   у   співвідношенні   з   мінімальною

 заробітною  платою  обраховуються  у співвідношенні з

 розміром неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

      П'яте.    Міністерствам,    відомствам,    іншим

 центральним  органам  виконавчої  влади України, Раді

 Міністрів  Автономної Республіки Крим, облвиконкомам,

 Київському    і   Севастопольському   міськвиконкомам

 забезпечити   розробку   та   здійснення   конкретних я 
 я                          - 134 - я 

 заходів    щодо    поліпшення    фінансового    стану

 підвідомчого   господарства,   скорочення   державних

 витрат,   припинення   реалізації   раніше  прийнятих

 програм,     які    не    забезпечуються    джерелами

 фінансування.

      Шосте.  Кабінету  Міністрів  України передбачити

 заходи   по   проведенню,   переведенню  міністерств,

 відомств,  інших органів державної і виконавчої влади

 та  фінансування  за рахунок коштів госпрозрахункових

 підприємств   і  організацій,  що  знаходяться  у  їх

 віданні.

      Сьоме. Кабінету Міністрів України при підготовці

 проекту   змін  і  доповнень  до  Державного  бюджету

 України по наслідках його виконання за перше півріччя

 1995  року  врахувати у складі бюджету надходження та

 видатки,  що здійснюються за рахунок стабілізаційного

 фонду, паливно-енергетичного комплексу.

      Восьме. Встановити, що надання бюджетних позичок

 з   Державного   бюджету   України   здійснюється  за

 попереднім погодженням Комісії Верховної Ради України

 з питань бюджету у кожному конкретному випадку.

      Дев'яте. Комісії з питань соціальної політики та

 праці,    разом   з   Кабінетом   Міністрів   України

 підготувати  проект Закону України щодо величини межі я 
 я                          - 135 - я 

 малозабезпеченості.

      Десяте.  Національному банку України за поданням

 Кабінету   Міністрів  України  надавати  Міністерству

 фінансів   України  на  договірних  засадах  в  межах

 первинної   емісії,   розрахованої  на  основі  зміни

 показників  валового внутрішнього доходу на 1995 рік,

 внутрішньорічний кредит в розмірі до 10 відсотків від

 квартального   обсягу   видатків  Державного  бюджету

 України   на   покриття   планових   витрат,  які  не

 покриваються   доходами,  що  обумовлюються  сезонним

 характером сільськогосподарського виробництва.

      Одинадцяте.  З метою раціонального і ефективного

 використання коштів на надання населенню субсидій для

 відшкодування  витрат  на  оплату житлово-комунальних

 послуг,   рекомендувати   Верховній  Раді  Автономної

 Республіки     Крим,    обласним,     Київській     і

 Севастопольській  міським  Радам  народних  депутатів

 централізувати  зазначені  кошти  в республіканському

 бюджеті    Автономної   Республіки   Крим,   обласних,

 Київському і Севастопольському міських бюджетах.

      Дванадцяте.  Комісії з питань бюджету і Кабінету

 Міністрів  України, разом з обласними Радами народних

 депутатів  вивчити  питання  формування бюджетів міст

 обласного  підпорядкування   на  1995  рік  та подати я 
 я                          - 136 - я 

 відповідні   пропозиції  на  розгляд  Верховної  Ради

 України   разом  з  проектами  змін  і  доповнень  до

 Державного  бюджету  України  з урахуванням наслідків

 його   виконання  за  перший  квартал  1995  року  та

 виходячи   з   мінімальної  бюджетної  забезпеченості

 населення і утримання соціальної інфраструктури міст.

      Тринадцяте.    Заборонити    органам   державної

 виконавчої   влади   України  проводити  перерозподіл

 асигнувань,   передбачених   у   державному   бюджеті

 України, які затверджено у Законі України.

      Чотирнадцяте.  Контроль за виконанням Державного

 бюджету  України  на  1995  рік  покласти  на Комісію

 Верховної Ради України з питань бюджету.

      За  основу  можна ставити на голосування? Ставлю

 за основу.

      Азаров   будь  ласка  на  трибуну,  якщо  будуть

 зауваження

 

      Йде голосування.

 

      "ЗА" -

 

      Рішення прийнято.

      Як  ви,  Миколо  Яновичу, до 12-го пункту, де ви я 
 я                          - 137 - я 

 давали   доручення...  формування  бюджетів  міст  як

 доручення  обласним Радам? Можливо, тут Севастополь і

 Київ  треба  було  записать?  Треба  вставить сюди...

 Тобто,  в  пункті  12  записати треба так: "Комісія з

 питань  бюджетіу і Кабінету Міністрів України разом з

 обласними Радами народних депутатів, Радами обласними

 та міст Києва і Севастополя...". Вписати цю...

 

      (Шум у залі)

 

      Ні,  Крим  раніше  -в  одинадцятому записаний, в

 одинадцятому пункті.

 

      (Шум у залі)

 

      Є   ще  поправки?  Будь  ласка,  запишіться  для

 поправок.

      То  інше  -то  паливно-енергетичний комплекс має

 свій фонд.

 

      З ЗАЛУ. Ні, ні, ні...

 

      ГОЛОВА.   Ні?   Зараз   поставим.   Будь  ласка,

 запишіться. я 
 я                          - 138 - я 

      Азаров, прошу.

      Є... поки дойде сюди Азаров, є поправка депутата

 Стояна. Кабінету Міністрів України подати ...

 

      (Шум у залі)

 

      Та ні, я даю офіційні, ті, що є вже...

 

      (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   з   місця...   Олексій

 Дмитрович,  навіть  при  всій моїй повазі до вас я не

 можу дать вам слово... Сідайте, будь ласка.

      Микола... Пронюк, будь ласка.

 

      ПРОНЮК Є. В., 205 виборчий округ, "Державність",

 Українська республіканська партія.

      Пане Азаров!

      Мені          видається,          що         оця

 Постанова..................   врахувала   обговорення

 бюджету,  і її треба приймати. Я буду голосувати "за"

 неї.

      Я  хочу  вас  спитати:  чи  не  вважаєте  ви  за

 потрібне   другу   частину  статті  першої  Постанови я 
 я                          - 139 - я 

 доповнити  таким  реченням,  таке перезатвердження за

 перший  квартал  провести у квітні місяці? Тобто, щоб

 ми  зафіксували у Постанові коригування бюджету, так,

 як передбачено першою статею?

 

      __________ . Спасибо,  я согласен.

 

             (Шум у залі)

 

      ГОЛОВА.  Ясно, дякую, оголошується перерва до 16

 години.